ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

12 жовтня 2026 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

 

10:04:00

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Сергій Федорович Корецький та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески)

Шановні колеги, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашої колеги народного депутата України Наталії Романівни Піпи, фракція «Голос». Давайте її привітаємо, побажаємо невичерпної енергії, наснаги та плідної праці на благо України.  (Оплески)

Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, триває тринадцятий рік незламного протистояння українського народу збройній агресії Російської Федерації, з яких п’ятий рік – в умовах повномасштабного вторгнення. Російська Федерація щодня продовжує атакувати українські міста і села, забирати життя мирних людей, руйнувати житлові будинки, мости і дороги, об’єкти енергетики, водопостачання та зв’язку, усе, що необхідне для повсякденного життя українців. Лише за останні тижні десятки мирних жителів, серед яких діти, загинути внаслідок російських ударів по Краматорську, Прилуках і Запоріжжю. Ворожі атаки забрали людські життя також у Києві, Харкові, Сумах, Івано-Франківську та інших населених пунктах України. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблим, а також бажаємо якнайшвидшого одужання усім постраждалим.

Я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх захисників і захисниць, які віддали життя за Україну, а також мирних жителів, зокрема дітей, чиї життя забрала російська агресія.

(Хвилина мовчання)

Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погодженого радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться «година запитань до Уряду». На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика «години запитань до Уряду». За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання про виконання Державного бюджету на 2026 рік та основні параметри Державного бюджету на 2027 рік.

Пропонується така послідовність проведення години запитань: доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів – до 10 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів та депутатських фракцій – до 30 хвилин; запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів  від народних депутатів – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини –  на усне запитання і 2 хвилини – для відповіді на нього). Всього: 1 година 10 хвилин.

Перед початком «години запитань до Уряду» звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоду національній безпеці України і дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації.

Шановні народні депутати, нагадую, що відповідно до частини третьої статті 229 Регламенту в «годині запитань до Уряду» можуть порушуватись лише питання з визначеної теми.

Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для доповіді на запитання запрошується міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко, до 10 хвилин, будь ласка.

 

10:10:06

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати! Хочу поінформувати вас про стан державних фінансів, виклики, з якими ми зіткнулися в цьому році, рішення, які ухвалює уряд для забезпечення фінансової стійкості держави, а також про перспективи фінансування на 2027 рік.

У 2026 рік Україна увійшла в умовах повномасштабної війни, безпрецедентних потреб сектору безпеки і оборони та значної залежності бюджету від міжнародної фінансової підтримки. На початок року ми мали сформований запас фінансової міцності, він спирався на бюджетні ресурси та залучене фінансування внутрішнє та зовнішнє, а також на домовленості з міжнародними партнерами щодо подальшої підтримки України. Залишки коштів на єдиному казначейському рахунку та кошти державного бюджету рахунках в банках на початку 2026 року складали 477 мільярдів гривень. Важливо наголосити, що цей фінансовий запас був створений в 2025 році з розумінням того, що перше півріччя 2026 року буде надзвичайно складним.

Державний бюджет на 2026 рік передбачав видатки понад 4,5 трильйона гривень. Потреба в зовнішній підтримці була визначена на рівні близько 50 мільярдів доларів США. Тобто майже половина коштів для фінансування видатків державного бюджету мала надійти саме від наших міжнародних партнерів. Але не просто так нам надавали ці кошти, а за виконання зобов’язань, на які ми всі з вами давали згоду, парламент ратифікував Угоду з Європейським Союзом щодо залучення фінансування в рамках Ukraine Support Loan. 

Протягом першого півріччя уряд забезпечив надходження до загального фонду державного бюджету у сумі майже 2 трильйони гривень, або на 46 відсотків більше аналогічного показника 2025 року, податкова та митниця стабільно виконували плани. Але ситуація потребувала більш радикальних рішень, і цього виявилося недостатньо.

Міжнародна допомога, яку ми отримували, була також недостатньою. Замість в середньому 4,5 мільярда доларів, які мали отримувати, починаючи з січня місяця, ми в середньому отримували лише 1,5. Помісячно ситуація виглядала наступним чином: січень – 2,4 мільярда доларів США, лютий – 1,5 мільярда доларів США, березень – 1,7 мільярда доларів США, квітень – 1,3 мільярда доларів США, травень – 500 мільйонів доларів США, і ще в червні надійшло 11,3 мільярда доларів США від Європейського Союзу.

Таким чином новий уряд з початку своєї каденції зіткнувся з безпрецедентними викликами. По-перше, це зовнішньополітичні виклики через вибори в багатьох країнах, політична  вразливість країн-партнерів та часта зміна політик по відношенню до України. По-друге, це виклик економічний. Постійні обстріли бізнесу, знищення складських приміщень та логістичних маршрутів, блокування портів, втрата впевненості споживачів.

Це суттєво погіршило стан економіки, яка і до цього часу демонструвала слабкі темпи зростання. За даними восьми місяців економіка показала майже нульовий приріст реального валового внутрішнього продукту. За січень-вересень загальний фонд держбюджету вже недоотримав майже 50 мільярдів гривень запланованих доходів, з яких 32 мільярди гривень – у серпні та  вересні. По року недонадходження податкових платежів можуть скласти очікувано 70 мільярдів гривень. Інфляція прискорюється під впливом зростання витрат і порушення постачання. У вересні споживчі ціни зросли на 2,1 відсотка, а річна інфляція прискорилась до 10 відсотків. 

По-третє, військовий виклик. Через загрозу реактивних «шахедів» і необхідність винайдення швидкого рішення для  їх спрямування та протидії.

Також п’ятий виклик – це виклик проходження опалювального сезону, особливо величезний в столиці та інших великих містах.

Крім того, ми, новий уряд, заткнулися з проблемою виконання міжнародних зобов’язань, яка накопичилася ще з 2025 року, і як наслідок, недотримання зовнішньої допомоги в достатніх обсягах. Зокрема, затримка макрофінансової допомоги в обсязі 4,25 мільярда доларів США, яку ми мали отримувати ще у серпні-вересні, рівноцінна 1,5 місяця доходів державного бюджету і сплати податків бізнесу. Тобто це досить-досить суттєвий ресурс, який ми недоотримали, і тому у нас є певні проблеми.

Також ми всі маємо розуміти, що продовження війни вимагає все більше і більше ресурсів, кожного року ціна війни зростає. Якщо у 2022 році потреба оборонного сектору становила 105 мільярдів доларів США, то зараз видатки на оборону – 155 мільярдів доларів США. На фоні інтенсифікації бойових дій сили безпеки та оборони станом на серпень зафіксували недофінансування в обсязі 27 мільярдів доларів США до кінця року. Причиною цього стало те, що партнери не забезпечили надання двосторонньої допомоги, і зараз ми активно шукаємо рішення.

Разом з цим внаслідок невиконання взятих на себе міжнародних зобов’язань ми вже недоотримали 29,5 мільярда доларів США. Цю цифру маємо скорегувати на останні транші. Але все рівно обсяг коштів, які мають надійти до кінця року, надзвичайно-надзвичайно великий. І це зараз питання про виживання України, це про питання того, що ми маємо всі розуміти, наскільки це зараз критично.

Ми можемо, і зараз є достатньо можливостей, надолужати зазначений геп, і виконати ті і реформи, і зобов’язання, які стоять перед парламентом і урядом. Наприклад, це питання оподаткування посилок, це питання оподаткування платежів в зоні… це питання встановлення зони платежів в євро (SEPA), вибір членів Рахункової палати, законопроєкт про оцінку майна, відновлення конкурсів на державну службу, відновлення положення про PEP та інші, інші надзвичайно важливі закони. Я закликаю народних депутатів цей тиждень присвятити їх голосуванню за ці важливі закони.

На жаль, у жовтні ми зайшли у кризу ліквідності. В даний час фінансуються лише оборонні видатки, пенсії, заробітні плати та соціальні допомоги. Також було ухвалено рішення щодо пріоритезації видатків, призупинено фінансування капітальних видатків до відновлення єдиного казначейського рахунку. Йде мова не про скасування програм чи відмова від робіт, йде мова про перенесення частини видатків на кінець року. Мета цього кроку – це розподіл наявного ресурсу відповідно до пріоритетів, віддалено на кінець року близько 39 мільярдів гривень.    

Крім того, зараз, станом на сьогодні, на єдиному казначейському рахунку в казні знаходиться непроведених 46 мільярдів гривень, з яких  це ремонт доріг і утримання розвиток адмінцентрів, ремонт установ покарань, придбання шкільних автобусів, поточний та капітальний ремонт житлового фонду та підготовка до опалювального сезону та придбання резервного живлення. З розумінням кризової ситуації урядом нещодавно були розблоковані плани стійкості, я сподіваюсь, що відповідні головні   розпорядники – органи місцевого самоврядування вчасно зможуть підготуватися до опалювального сезону. Крім того, платниками податків призупинено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 18 мільярдів гривень.

Уряд активно здійснює кроки по пошуку внутрішніх ресурсів. Активізовано роботу робочої групи з питань детінізації, в рамках її роботи будуть напрацьовані пропозиції щодо уникнення штучного дроблення бізнесу, протидії незаконному виробництву та продажу  тютюнових виробів, детінізації ринку праці, нецільового використання гуманітарної  допомоги та інших питань.

Також ми активізували, суттєво активізували запозичення на внутрішньому ринку. Вже ми практично виконали річний план запозичень, але ми нарощуємо запозичення для того, щоб мати достатню ліквідність, в першу чергу щоб здійснювати платежі соціальні і для сектору безпеки і оборони.

Також ми активізували наш міжнародний трек. Ми  працюємо з Європейським Союзом, Міжнародним валютним фондом, країнами «Великої сімки», Світовим банком та іншими партнерами. Наше завдання не просто домовитись про загальні обсяги допомоги, нам потрібні конкретні графіки надходження коштів, передбачуваність фінансування та узгодженість рішень на рівні всіх ключових партнерів.

Європейський Союз відіграє визначальну роль у цій підтримці. Ми вже отримали в цьому році 10 мільярдів євро і також плануємо отримати ще додатково до кінця року 17.

Окрім того, в рамках роботи групи міністрів фінансів європейських країн ми зустрічалися в Ірландії з усіма міністрами фінансів європейських країн, доносили наші потреби, в тому числі по сектору безпеки і оборони. Була зустріч з керівництвом Міжнародного валютного фонду. Є розуміння що нам потрібно зробити для того, щоб подовжити програму фінансування з боку Міжнародного валютного фонду.

Також ми активізували роботу з іншими країнами G7 – Японія, Велика Британія, Канада. Є необхідні кроки і є план, яким чином ми можемо зробити спільно для того, щоб залучити ці кроки. Але кошти нам дають не як даність. Не як даність. Для того, щоб отримати кошти, ми маємо спільно виконати План дій і виконати наші зобов’язання.

На 2027 рік потреба становить наступною. Дефіцит бюджетної потреби – 30 мільярдів євро, непокрита оборонна потреба – ще додатково 40 мільярдів гривень... євро, вибачте. Ми розраховуємо, що наші партнери допоможуть нам спільно знайти спосіб, як вирішити і закрити ці потреби. Також ми активно працюємо з іншими країнами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Сергій Михайлович.

Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми години запитань. Я нагадую: 1 хвилина –  на кожне усне запитання та 2 хвилини – для відповіді на нього. Будь ласка, шановні колеги. Прошу фракції і групи записатися на запитання.

Фракція «Батьківщина», будь ласка, Волинець Михайло Якович.

Юлія Володимирівна Тимошенко. Передає. Будь ласка.

 

10:21:00

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Пане міністре, ми всі розуміємо, що ситуація з фінансами в Україні вкрай критична і що сьогодні не фінансуються навіть першочергові видатки. На армію, наприклад, грошове забезпечення для військових зараз затримується. Не бережеться життя дітей, тому що підземні школи, які є одночасно і бомбосховищами, і можливістю дітей захистити від атак, теж не фінансуються навіть побудовані. Не фінансуються ключові програми соціальні. І у мене є запитання. Скажіть, будь ласка, а чому фінансуються сьогодні двом найпотужнішим компаніям, двом, які майже 100 мільярдів гривень по року отримають на велике будівництво, так звані дорожні роботи, і тільки за останній вересень місяць профінансовано 10,7 мільярда мінімум – те, що ми побачили? Скажіть, будь ласка, це що, першочергові видатки? А також зберігаються на цей рік і на наступний рік сотні мільярдів для Національного банку.

 

10:22:10

МАРЧЕНКО С.М.

Шановна Юлія Володимирівна, дякую за ваше запитання. Хочу дещо уточнити, ваші коментарі, і дещо спростувати. По-перше, грошове забезпечення військовослужбовців фінансується вчасно і в повному обсязі. По-друге, всі соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі. У нас немає жодних затримок по жодним програмам і не передбачається до кінця року. У нас є розуміння, яким чином це закривати.

По-друге, щодо порівняння з фінансуванням доріг. У нас перші платежі, які були заблоковані в казначействі у вересні місяці, це було саме фінансування доріг. Тому, як тільки будуть прийняті відповідні закони, фінансування буде розблоковано, в тому числі і доріг. Але казати, що ми фінансуємо дороги зараз або якісь інші програми капітального виробництва, це неправда. Ми не фінансуємо жодних капітальних видатків. Лише нещодавно було відновлено фінансування планів стійкості, але сума там незначна. Але це знову ж таки дозволить нам підготуватися до опалювального сезону. Тому, по-перше, всі будуть профінансовані, ми відновимо ліквідність казначейського рахунку, як тільки необхідні закони будуть парламентом ухвалені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка Никорак Ірина Петрівна, фракція «Європейська солідарність».

 

10:23:33

НИКОРАК І.П.

Прошу передати слово Герасимову Артуру Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артур Володимирович Герасимов.

 

10:23:40

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, по-перше, я вдячний уряду, що сьогодні ми маємо з ними поспілкуватися змогу, тому що три тижні тому всі народні депутати були дуже здивовані, коли закриті були двері парламенту, а уряд поїхав в Буковель. Ну, пріоритети були з’ясовані.

Друга історія. Якщо ви, пане Сергію, кажете, що треба терміново приймати закони, то звертайтеся, будь ласка, до монобільшості, яка на три тижні пішла невідомо куди.

І тепер в мене два дуже конкретних питання. Ви кажете, ви, і питання до Прем'єр-міністра, що в нас катастрофа з грошима. Але це не заважає вам виділяти гроші на дороги (розпорядження 835-р від 21серпня 2026 року) 26 мільярдів. Це не заважає вам виділяти гроші на марафон, на кешбек і все інше.

І друге питання. Чи збирається уряд підтримати пропозицію «Європейської солідарності»  і спрямувати понад 500 мільярдів гривень на армію, замість корупційних видатків, дорожнього крадівництва, марафону, популізму і так далі?

Дякую.

 

10:24:49

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую, Артур Володимирович, за ваші запитання. З приводу доріг я вже сказав. У нас не фінансуються жодні капітальні видатки, і тому, вибачте, ця заборгованість, яка накопичена, буде розблокована лише після голосування законів. Коли ви апелюєте до мене, що це має голосувати монобільшість, вибачте, але зобов’язання Верховної Ради, і ратифікація Ukraine Support Loan – це було спільне рішення всіх фракцій парламенту, підтримати ці зобов’язання.

Знову ж таки, ми зараз кажемо про те, що ми маємо затримки з 2025 року, про неголосовані закони. Тому тут я до вас апелюю, що ми маємо спільно знайти рішення.

З приводу програм, про які ви апелюєте. Зазначені вами програми також не фінансуються. Йде мова про відсутність коштів для цих програм.

Щодо пошуку джерел для фінансування Збройних Сил. Будемо працювати спільно з вами, з іншими фракціями парламенту в бюджетному комітеті для відпрацювання пропозицій. Зазначені 500 мільярдів мені здаються завищеною цифрою, Але якщо ви покажете дійсно джерела для фінансування, ми готові розглядати будь-які джерела фінансування, які зроблять наші Збройні Сили сильніше. Але я хочу, щоб ми також адекватно оцінювали наші можливості.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович.

Будь ласка, далі Батенко Тарас Іванович, «Партія «За майбутнє».

 

10:26:24

БАТЕНКО Т.І.

Дякую. Антону Яценку прошу передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Антон Яценко.

 

10:26:29

ЯЦЕНКО А.В.

У мене два питання, перше – до міністра фінансів. От ви кажете, що десь діра бюджетна 70 мільярдів гривень. А не буде так, що дефіцит, як деякі експерти прогнозують, буде і 140, і 170 мільярдів? Що ми для цього робимо, щоб уникнути такої ситуації?

І друге питання у мене до Прем’єр-міністра. От коли ви проходили співбесіду з групами і фракціями, ми говорили про Умань. Але, на жаль, зараз тут утворений індустріальний парк липовий, по якому зараз БЕБ розслідує кримінальну справу. І в цій же схемі задіяний Уманський університет. Це одні й ті самі люди, але чомусь от Батенко пан міністр… Бутенко, вибачаюсь, пан міністр ігнорує всі звернення депутатів. І на жаль, ми не знаходимо от розуміння в цьому. А ви можете як Прем’єр-міністр втрутитись в ситуацію і припинити ці корупційні схеми, що відбуваються у місті Умані, – індустріальний парк та університет, де одні й ті самі бандити, які фігурують у справах по розкраданню гуманітарної допомоги і керують зараз?

Дякую. Дайте відповідь, будь ласка.

 

10:27:37

МАРЧЕНКО С.М.

Я відповім на переш запитання з приводу, як ви зазначили, діри. Це не діра, це недонадходження податків через об’єктивні причини. Якщо ви уважно стежите за ситуацією, яка відбувається в економіці, то це природні явища, коли знищується бізнес і знищується логістика, заблоковані порти, знищується металургія, важко очікувати, що бізнес, який знищений, буде платити податки в тому обсязі, який був запланований. Але це не означає, що ми не робимо кроки для того, щоб відновити це. Більш того, більш того, як я зазначав у своєму виступі, ми суттєво наростили обсяг внутрішніх запозичень понад план для того, щоб перекрити недонадходження податків у цьому році.

Тому я думаю, що ситуація контрольована. Єдине, що ми не можемо контролювати, це виконання наших міжнародних зобов’язань. Тому тут спільно ми маємо попрацювати і виконати ті закони, які потрібні для розблокування міжнародної допомоги. Я розраховую на вашу підтримку в цьому питанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович, група «Довіра».

 

10:28:48

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Прошу передати слово Бакунцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Андрійович Бакунець.

 

10:29:02

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановний пане міністре! Павло Бакунець, депутатська група «Довіра», Львівщина. Розуміємо всю критичність ситуації в бюджеті. Звичайно, що сили безпеки і оборони і видатки на них є номер 1 пріоритетом, ми з тим погоджуємося. Одначе висловлю застереження, яке мають всі органи місцевого самоврядування, це те, щоби ви все ж таки  пріоритезацію щодо виплат з єдиного казначейського рахунку трішки змінили, аби комунальні могли закривати заробітні плати своїм працівникам і енергоносії, і паливо, це дуже важливо.

І розкажіть, будь ласка, яка взагалі є ситуація на єдиному  казначейському рахунку і коли вона буде виправлена? І друге. Чи в бюджеті наступного року закладені кошти в такій же сумі, як цього року на соціальну допомогу чорнобильцям?

Дякую.

 

10:30:01

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні колеги. Але відповіді на це питання ми почуємо після завершення повітряної тривоги.

Що з процедури, Дмитро Олександрович? Будь ласка. Секунду, я зараз послухаю, що з процедури. Дмитро Олександрович, кажіть.

 

10:30:15

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, а в мене є пропозиція: поставити на голосування  процедурну пропозицію продовжити роботу під час жовтого режиму тривоги. Ну багато підприємств працює. Хто не згоден, той…

 

10:30:28

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, це все добре, але, на жаль, ми обмежені тією ж постановою, яку ми прийняли в цьому залі. Для цього треба змінити цю постанову. Дякую.

Шановні колеги, в Києві оголошено повітряну тривогу. Я прошу пройти всіх до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яке розміщено на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Будь ласка, шановні колеги.

 

(Після перерви)

 

13:14:29

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я прошу народних депутатів займати свої місця.

Шановні народні депутати, завершилася повітряна тривога, і відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, будь ласка, на Погоджувальній раді ми домовилися, що ми завершили «годину запитань до Уряду» через цю атаку, і тому переходимо вже...

Дмитро Олександрович, будь ласка. З процедури у вас? І потім Гетманцев – з процедури. Тільки з процедури. Будь ласка.

 

13:15:03

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслане Олексійовичу, при всій повазі, що значить, ми домовились на Погоджувальній раді? Є закон України. Минулого разу уряд поперся в Буковель. Цього разу куди він поїхав? У нас є «година запитань до Уряду». До цього уряду, як і до будь-якого іншого, на жаль, в Україні, дуже багато запитань. Що вони перевтомилися? Хай повертаються у зал, і почнемо працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Ні, не дякую. Скажіть, будь ласка, на підставі якого рішення прийняла таке... беззаконне таке рішення Верховна Рада України?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пояснюю вам. Тому що відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України «година запитань до Уряду» триває одну годину. Одна година завершилася, на жаль. (Шум у залі) Шановні колеги, дякую. Йдемо далі. Будь ласка, переходимо...

З процедури, будь ласка, Гетманцев.

 

13:15:50

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні друзі, жовта тривога пів дня сьогодні з’їла у нас. Ми з вами маємо ті рішення, які необхідні для країни, ми маємо приймати їх для країни. Я розумію, що деяким у залі треба висловитися, займатися самопіаром і дотримуватися тих мирних процедур, які сьогодні нам не доступні. Але у зв'язку з цим я прошу Погоджувальну раду, я не хочу зараз ставити це на голосування, але Погоджувальну раду прошу завтра розглянути можливість розгляду питань до вичерпання питань порядку денного. Якщо хтось хоче говорити, будемо слухати, але не розійдемося доти, доки не будуть прийняті всі рішення.

Більше того, я хотів би, щоб Верховна Рада публікувала тих депутатів, які присутні в залі при прийняті тих рішень, і тих, хто відсутні, також, щоб ми розуміли, хто в ці важкі часи працює на країну, а хто вдає, що працює.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, будь ласка, давайте ми все-таки  будемо витрачати цей час якось більше для України. Добре?

Артур Володимирович, будь ласка.

 

13:17:05

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановні українці! Мені дуже дивно чути від монобільшості, що давайте працювати до вичерпання порядку денного. Звичайно, «Європейська солідарність» підтримує це і буде працювати. Але хочу нагадати, що ви прийняли рішення поїхати в Буковель із зали засідань. Ви прийняли рішення три тижні не працювати в пленарному режимі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, дивіться, давайте я не буду запитувати, хто де цих три тижні був і якою «міжнародкою» займався. Добре? Дякую.

Шановні колеги! Разумков, завершальне, будь ласка, з процедури, і переходимо до голосування. Будь ласка.

 

13:17:41

РАЗУМКОВ Д.О.

Я був в Києві, щоб не було запитань.

Друге. Минулого тижня, коли була «година запитань до Уряду», чого не було тут уряду? Дайте, будь ласка, відповідь, Руслане Олексійовичу.

І третє питання. Чому розійшлися на три тижні? Я до вас особисто звертався провести засідання минулого і позаминулого тижня. Немає такого бажання. Не було бажання у монобільшості. Сьогодні воно з’явилося.

Поставте на голосування пропозицію сьогодні працювати до розгляду всіх питань порядку денного, які сьогодні запропоновані, і подивимось. Поставте, будь ласка, мою пропозицію на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре Олександровичу, ми і так будемо працювати до розгляду питань порядку денного, до завершення.

Шановні колеги! Все. Крапка.

Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед початком голосування я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки в пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів на табло.

Я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.

 

13:19:06

За-214

214 – за, 9 – проти, утримались – 3, не голосували – 77.

Шановні колеги, перелік питань, схвалених Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду. Зараз, я оголошу. Ми знаходимось в питанні 10147. Це проєкт Закону про безпеку та здоров’я представників на роботі. Це друге читання. І у нас, ми домовилися, тому що перша подала Юлія Володимирівна Тимошенко, вона поставить п’ять поправок на підтвердження, просить для обґрунтування від 3… до 4 хвилин, будь ласка, Юлія Володимирівна.  До 4 хвилин, і потім ви підряд...

Будь ласка, до 5 хвилин, Юлія Володимирівна, і дальше голосуємо, але постарайтесь вкластися.

 

13:19:57

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, законопроєкт 10147 називається «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Сьогодні в складі Трудового кодексу цей... практично все питання це вирішено в повній гармонії з роботодавцями, з профспілками, з урядом, те, що працює сьогодні. Законопроєкт 10147, який називається «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», реально скасовує всі гарантії для працівників стосовно захисту їх здоров’я на робочому місці. Я можу вам сказати, що це один із законопроєктів, який перетворює працюючих людей  на безправну, абсолютно не захищену державою рабську силу.

Уявіть собі, що цим законом скасовуються всі ключові пільги і гарантії для тих працівників, які працюють на шкідливих роботах, в умовах праці підвищеної небезпеки. Зокрема це все, що стосується пільгового пенсійного забезпечення, оплати праці в підвищеному розмірі, це скорочення тривалості робочого часу, додаткові оплачувані відпустки – все скасовується. Скасовується навіть безоплатне лікування для тих, хто отримав травму на роботі. Крім того, знімається відповідальність з роботодавців за створення безпечних умов праці. По суті, цей законопроєкт відкрито вам говорить, що сюди збираються заходити потужні такі міжнародні глобальні корпорації,   і перед їх заходом треба наших працюючих людей перетворити в рабів безправних. І оце сьогодні один з перших законів, який це передбачає.

Я можу вам сказати, що це повний обман, що це європейський законопроєкт, – це брехня. Тому що цей законопроєкт прямо протирічить директиві Ради 89/391 від 12.06.1989 року, де чітко говориться, що заборонено, неприпустимо будь-якими законами відносно працівників погіршувати їх умови праці, це протирічить європейській практиці і європейським  директивам.

Також у нас є з вам Угода про асоціацію з Європейським Союзом. В статті 296 Угоди про асоціацію прямо заборонено послаблювати або знижувати рівень охорони праці. Цей закон протирічить нашій Угоді про асоціацію.

Зараз, якщо ви проголосуєте за цей законопроєкт, ви б’єте по горнякам, по металургам, по хімікам, по тим, хто працює в фармацевтичній галузі, по багатьом-багатьом працівникам нашої країни. Я хочу запитати, чим вони у вас це заслужили, що ви у них забираєте останні гарантії?

Крім того, проти цього законопроєкту виступили 14 українських галузевих професійних спілок. Вони передали свої звернення до голів фракцій, до Голови Верховної Ради, до комітетів профільних і попросили кожного депутата не голосувати за цей закон.  Міжнародна організація праці звернулась і сказала, що це не відповідає конвенціям, які прийняті Міжнародною організацією праці.

Я хочу запитати, хто є ініціатором перетворення наших працюючих людей в рабів? Хто за цю колонізацію? Якщо ви визначаєтесь, то поіменно йдіть до своїх виборців і закликайте їх підтримувати цей геноцид українського народу.   

Я закликаю вас проголосувати проти, не дати жодного голосу, тому що це недопустимо для європейської країни. Крім того, проти цього виступила глобальна система профспілок IndustriALL, яка включає 52 мільйони працюючих по всьому світові. І вони звернулися до Голови Верховної Ради не ставити цей закон на голосування.

Я прошу, не підтримуйте. Наша команда голосує проти і підтримує працюючих людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Миколаївна, я прошу, дайте відповідь, ви ж доповідач по цьому. До 2 хвилин, Галина Миколаївна, тоді голосуємо.

Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Зараз Галина Миколаївна коротко доповість по тих зауваженнях. І я ставлю підряд ці поправки, і потім закон в цілому.

 

13:25:21

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановні колеги, Закон «Про охорону праці», який діє в Україні, з одного боку, навіть назва не відповідає європейській, бо в Європі це безпека і здоров’я на роботі. Але цей закон за роки незалежності України призвів до того, що кількість загиблих і інвалідизованих на підприємствах, хоча ми втрачаємо промислові галузі, збільшується. Це означає, що Закон «Про охорону праці» нікого не захищає, а травмування, смерті і інвалідності продовжують йти, якщо ми не змінено механізм, який є європейським.

Щодо закидів про те, що цей законопроєкт не відповідає європейському… Конвенції МОП і європейським директивам, це неправда. На сайті Верховної Ради України ви можете побачити на 194 сторінках відповідність acquis і відповідність конвенціям МОП. Та інформація, яку розповсюджують сьогодні про начебто те, що МОП не відповідає, вона стосується першого читання цього закону. МОП навіть не переклав законопроєкт, який знаходиться на сайті Верховної Ради України з 26 травня 2025 року. Півтора року законопроєкт на сайті, лише наразі згадали про життя і смерть співробітників, і людей, які працюють на шкідливих виробництвах. Ми ходимо по дуже тонкому льоду.   Відповідність аcquis зрозуміла, але крім того, це частина Ukraine Facility. Це означає, що в разі, якщо ми не отримаємо фінансування на наш рахунок, наш тонкий лід фінансування у листопаді армії буде теж під питаннями, а це частина траншу Ukraine Facility. Це додатковий аргумент, але не брати його до уваги не можна.

У мене прохання підтримати цей законопроєкт. Дякую.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, будь ласка. Шановні колеги народні депутати, будь ласка, займіть свої місця.

Я зараз почергово... Шановні...  З процедури? Юлія Володимирівна, так ви вже ж виступали 5 хвилин. Давайте ми проголосуємо спочатку поправки ці.  Тільки з процедури, Юлія Володимирівна, а народних депутатів прошу зайняти свої місця.

Тимошенко. З процедури тільки, Юлія Володимирівна.

 

13:27:48

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Да. Пане Голово, до вас 14 українських галузевих профспілок офіційно звернулися з тим, щоб цей закон не підтримувати. Чому не оголосити зараз всій команді парламенту, що всі профспілки України категорично проти цього закону?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юлія Володимирівна, будь ласка,  це не з процедури. По-друге, ви декілька разів про це сказали з трибуни. Всі ж почули.

Шановні колеги, я почергово зараз ставлю ці поправки. Я ставлю поправки, які враховані, вони ставляться на підтвердження. Після цього буду ставити закон в цілому.

І так, поправка номер 4. Прошу народних депутатів займіть свої місця. Давид Георгійович, відпустіть паству, будь ласка. Займіть свої місця, будь ласка. Це на  підтримання, на підтвердження.

Четверта поправка, вона врахована, народна депутатка Тимошенко просить поставити її на підтвердження. Я ставлю 4 поправку на підтвердження.

 

13:29:11

За-227

Рішення прийнято.

Поправка залишається врахованою.

Восьма поправка ставлю на голосування, будь ласка,  на підтвердження також. Будь ласка, шановні колеги, от як голосували – добре голосували. Прошу голосувати далі.

Прошу голосувати, шановні колеги. Швидше тільки.

 

13:29:42

За-212

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 426. Врахована. Ставиться на підтвердження. Будь ласка, прошу народних депутатів голосувати. Швидше, колеги, будь ласка. Прошу голосувати.

 

13:30:07

За-221

Рішення не прийнято.

846 поправка. Прошу народних депутатів голосувати. Вона комітетом врахована. Шановні колеги, прошу голосувати.

 

13:30:31

За-213

Рішення не прийнято.

І завершальна 954-та, і потім закон в цілому будемо голосувати.

954-та. Врахована комітетом. Ставиться на підтвердження, прошу голосувати.

 

13:30:57

За-218

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, переходимо до прийняття закону. Шановні колеги, будь ласка, ще раз, євроінтеграційний закон, Ukraine Facility, прошу все-таки зайняти свої місця.

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про безпеку та здоров’я працівників на роботі (реєстраційний номер 10147).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:31:44

За-246

Рішення прийнято.

Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги.

Шановні колеги, наступний законопроєкт 16119 і 16119-1. Я ставлю пропозицію включити ці проєкти законів до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. Включення до порядку денного – 226. Будь ласка, прошу голосувати включити до порядку денного сесії.

 

13:32:18

За-263

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію визначити законопроєкт невідкладним та скоротити строк внесення альтернативних законопроєктів до початку розгляду питання. Прошу народних депутатів голосувати. Теж треба 226. Прошу голосувати, шановні колеги.

 

13:32:45

За-258

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроєкт за скороченою процедурою. Ми домовилися на Погоджувальній раді: два – за два – проти.

Прошу голосувати.  

 

13:33:06

За-219

Рішення прийнято.

Будь ласка, прошу записатися: два – за, два – проти щодо цього проєкту Закону, щодо цих проєктів законів. Ми домовились без обговорення: одразу два – за, два – проти і голосуємо.

Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, «Слуга народу».

 

13:33:37

БАКУМОВ О.С.

Шановний пане Голово, прошу передати слово Юлії Гришиній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гришина Юлія Миколаївна. 

 

13:33:51

ГРИШИНА Ю.М.

Шановні українці і шановні колеги, це дуже важливий законопроєкт для нашого європейського майбутнього, результат розгляду якого саме зараз ми можемо побачити з вами вже завтра. Тому я хочу сказати, що цим законопроєктом ми забезпечуємо освітні права національних меншин корінних народів і зберігаємо, що принципово важливо, незмінним статус української мови. За цим законопроєктом стоять роки роботи, зустрічі з представниками національних меншин. За цим проєктом стоїть декількарічний переговорний трек з Угорщиною. Я хочу подякувати представникам уряду, народним депутатам, завдяки яким за останні декілька місяців... Сергію Віталійовичу Бабаку, голові комітету, завдяки яким за останні декілька місяців цей законопроєкт значно змінився, і на сьогодні ми бачимо збалансований текст. І я дуже хочу попросити всіх вас підтримати цей законопроєкт, тому що він справді є результатом компромісів з різних сторін.

У 2022 році, колеги, ми з вами прийняли Закон України про національні меншини. Вже декілька разів ми вносили зміни до цього закону. І ми продовжуємо з вами рухатися в цьому напрямі, роблячи так, щоб цей закон і законодавство в сфері прав національних меншин відповідало всім європейським стандартам. Наприклад, в Угорщині вже працює чотири українські школи і п’ять філій. І ми цінуємо можливість наших дітей зберігати рідну мову і культуру, і за дзеркальним принципом забезпечуємо таке саме право громадянам України. І дуже хочемо, щоб такі самі школи існували і працювали в усіх країнах світу. Це цивілізований підхід, який відповідає європейським практикам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Лопушанський Андрій Ярославович, «Європейська солідарність».

 

13:35:57

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.

Прошу слово передати Павленку Ростиславу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ростислав Павленко, будь ласка.

 

13:36:17

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую.

Шановні колеги, що дуже важливо розуміти при ухваленні цього законопроєкту? Перед нами дуже складні завдання і дуже відповідальні завдання в контексті європейської інтеграції. Тому що відкрити кластери – це навіть не половина роботи, треба виконувати ті зобов’язанні, ті умови, які виставляються, і не лише щодо вимог інших країн. Потрібно виконувати найперше те, що потрібне для України в контексті верховенства права, в контексті перевантаження ДБР й інших подібних органів, в контексті свободи слова, бо тільки таким чином можна завоювати довіру.

Тепер конкретно щодо цього законопроєкту, колеги. Як розвивалася ситуація? Спочатку виконавча влада погодилася не критично на те, що вимагають партнери, хоча саме на цьому етапі дуже важливо забезпечити умови, які сприятливі для України. Знову попереду дуже складна робота, і після того, як було ратифіковано Угоду про асоціацію, забезпечено безвіз й інші рішення, ми як ніхто знаємо і розуміємо. І цей досвід має бути покладений в основу.

Бо далі справді, далі цей проєкт рятувався, колеги тут правильно кажуть, працювала робоча група. Віддати належне віцепрем’єру Ченцову, потім були проведені додаткові переговори, але це не має бути постійно про порятунок. А для того, щоб забезпечити збалансування інтересів в мовному питанні, колеги, критично ухвалити також законопроєкт 15412 щодо підтримки і конкретизації повноважень органів влади в реалізації української мови як державної. Це абсолютно необхідно, дуже дарма, що цей проєкт ми не розглядаємо до того, як розглядаємо цей законопроєкт щодо мовних прав меншин. Це треба врахувати в нашій роботі обов’язково, бо попереду ще дуже довга дорога.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, депутатська група «Довіра».

 

13:38:22

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Прошу передати слово Ларисі Білозір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лариса Білозір.

 

13:38:32

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, сьогодні ми маємо шанс просунутись вперед по переговорах вступу України до ЄС. Відкрито вже два кластери, і від нашого рішення сьогодні залежить відкриття ще двох кластерів – другого і третього. І ми знаємо, що скоро буде міжурядова комісія, яка візьме, яка розглядатиме це питання в Люксембурзі саме щодо відкриття кластерів переговорних для України. І цей законопроєкт один із важливих чинників розблокування переговорного процесу.

Маємо відверто зазначити, що Угорщина вдала використала блокування євроінтеграційних переговорів, щоб допомогти собі ж зберегти школи, зокрема ліцеї, де навчаються представники угорських національних меншин. Це стосується також і румунських національних меншин. Адже в межах реформи школи МОН рекомендує формувати ліцеї, де не менше 160 дітей. Отже, ми свої закриємо вже з 2027 року, а тут люди дуже правильно підійшли і збережуть всі свої школи. Це треба врахувати.

Звичайно, нам його треба підтримати. Що саме передбачає цей законопроєкт? Це розширюються можливості використання в освіті мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС. По-друге, запроваджується статус закладу освіти національних меншин для шкіл, де понад половину учнів навчається відповідною мовою. При цьому хочу заспокоїти всіх, українська залишається державною мовою освітнього процесу, жодних додаткових прав для російської мови цей законопроєкт не передбачає.

Тому, колеги, від сьогоднішнього нашого рішення залежить можливість України рухатися далі до членства ЄС. І наша євроінтеграція – це не лише про майбутнє членство, це також про конкретні можливості для України  сьогодні і про конкретні кошти. І закликаю всіх нас проголосувати сьогодні цей законопроєкт за основу і в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович, «Батьківщина». Я так розумію, Крулько Іван Іванович. Потім ще Наталія Піпа, і потім голосуємо.

Будь ласка, Іван Іванович Крулько.

Я сказав, потім ще Наталія Піпа, 1 хвилина. І потім голосуємо. 

 

13:40:43

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Я представляю Закарпаття і можу сказати, що коли я навчався в школі,  в моєму класі вчилося приблизно п’ять угорців, вчилися вихідці з давніх німців, вчилися румуни, і всі розмовляли тією мовою своєї меншини, як вони вважали за потрібне. Ніколи не було жодних проблем з використання мови і немає.

Ця штучна проблема, яка була інспірована в тому числі Москвою, для того, щоб блокувати вступ України до Європейського Союзу, робилася навмисно. І, на жаль, попередній уряд в Угорщині використовував цю тезу проти України. Нам потрібно зняти будь-які інсинуації. Будь-які. Якщо дитина, яка проживає в Закарпатті, вивчає угорську мову і пов’язує своє життя далі з Будапештом,  то ми її не зупинимо в цьому. Але я хочу сказати, що в українській армії на рівні з українцями воюють українці, які мають походження румунське, угорське, польське, і так само захищають сьогодні від російського зла нашу державу.

Тому, якщо це питання, прийняття цього закону – це питання нашої європейської інтеграції, ми це мусимо прийняти. Але пам’ятати одну річ, що ми при цьому маємо прийняти інший закон – про посилення гарантій для розвитку української мови як державної. Бо ця війна, екзестенційна війна, яку веде Росія проти України,  – це війна в тому числі за те, щоб ми тут, в Україні, не мали права своєю українською мовою говорити і вивчати українську мову. Це війна про майбутню русифікацію. І тому гарантії розвитку української мови – це те, що збереже нашу державність і буде її посилювати.

І ще одне. Ми маємо боротися за те, щоб українська мова...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, завершальний виступ, Ніна Романівна Піпа, будь ласка. І після цього ми голосуємо. Будь ласка. Наталія, перепрошую, Наталія Романівна, Наталія Романівна Піпа.

 

13:43:00

ПІПА Н.Р.

Дорогі українці, два роки тому в такому самому жовтому місяці разом з представниками Європейської ради та Єврокомісії ми об’їжджали Закарпаття, зокрема школи нацменшин, більшості. І зокрема в Берегівському районі зустрілися в тому, що в 9-му класі на моє запитання добрий день змогла відповісти частина дітей, а на який ваш улюблений предмет – ніхто. Тому насправді, я вважаю, і ЗНО на сьогодні у вигляді НМТ всі нацменшини здають рідною мовою. Цей законопроєкт, що є, це справді показати, що ми готові до конструктивного діалогу і що ми готові чути потреби нацменшин. Але, якщо відверто, це не сприяє інтеграції цих громадян України як частини української держави.

Я дякую кожному вихідцю з нацменшин...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, я прошу зайняти свої місця. Колеги, займаємо свої місця і переходимо до ухвалення рішення по цьому надзвичайно важливому проєкту закону.

З процедури? Мазурашу. З процедури тільки, будь ласка, Георгій Георгійович. Тільки з процедури, Мазурашу, будь ласка.

 

13:44:24

МАЗУРАШУ Г.Г.

Прикро, що прийняли рішення по процедурі не представляти... не давати можливість авторам представляти законопроєкти. Я теж не мав можливості сказати, чому я подав на реєстрацію альтернативний законопроєкт. А подав я його на прохання громадських організацій, які представляють румунську спільноту в Україні, які мають критичні застереження до цього законопроєкту. І попросили зрештою одне врахувати: дати можливість навчальним закладам, де навчаються мовою нацменшин спільноти більше 20 відсотків, але менше 50 відсотків, дати можливість пів року ще працювати в такому режимі, а потім уже, якщо не дотягнуть до 50 відсотків, уже стали, як кажуть, як і всі інші. Це не почули. І у нас через це є ризики, що ми можемо мати ускладнення стосунків з Румунією, яка може стати на позицію Угорщини дотепер. Я вас просив би в цілому не голосувати цей законопроєкт.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України (реєстраційний номер 16199... 119, перепрошую, 16119).

Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:46:07

За-273

Рішення прийнято.

Ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону 16119. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:46:30

За-266

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому

Олександре Сергійовичу, будь ласка.

По фракціях покажіть, будь ласка.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

13:46:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати прийнятий щойно в цілому законопроєкт з реєстраційним номером 16119 та спрямувати Президенту України на підпис. Якщо немає заперечень, ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

 

13:47:08

За-263

Рішення прийнято. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:47:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Йдемо далі. Наступний проєкт Закону 16011. Я ставлю пропозицію включити його до порядку денного сесії. Треба 226 голосів. Це проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності приватизації державного майна.

Ставлю пропозицію включити до порядку денного. Прошу голосувати.

 

13:47:41

За-250

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою.

Прошу голосувати. Зараз проголосуємо скорочену.

 

13:48:00

За-220

Рішення прийнято.

З процедури по цьому питанню? Тоді давайте по завершенню, щоб ми не розривали.

Будь ласка, я запрошую, колеги, заступника голови комітету, голову підкомітету Мовчана Олексія Васильовича, до 4 хвилин. Будь ласка.

 

13:48:23

МОВЧАН О.В.

Шановні колеги, шановний пане Голово! Представлю законопроєкт №16011 щодо підвищення ефективності приватизації державного майна. Сьогодні держава володіє величезною кількістю майна, але часто навіть не знає, що саме їй належить. У державній власності понад 1,3 мільйона об’єктів, із яких близько 580 тисяч – це нерухомість загальною площею більш як 160 мільйонів квадратних метрів. При цьому право власності належним чином оформлено лише на 56 відсотків таких об’єктів. Ми маємо тисячі будівель, складів і підприємств, які роками простоюють, руйнуються і  не створюють ні робочих місць,  не приносять доходи державного бюджету. І проблема взагалі не у відсутності інвесторів, інвестори є. Проблема в тому, що держава не здатна якісно підготувати власні активи до продажу.

Наш законопроєкт пропонує це змінити. По-перше, надаємо Фонду державного майна України інструменти для виявлення невикористаних активів та комплексної підготовки їх до приватизації, від оформлення документів до пошуку інвесторів.

По-друге, усуваємо бюрократичні перешкоди, спрощуємо передачу об’єктів і підприємств Фонду державного майна, підвищуємо поріг великої приватизації з 250 мільйонів гривень до 1 мільярда і вдосконалюємо аукціонні процедури.

По-третє, створюємо механізм фінансування підготовки активів і матеріального стимулювання працівників за результативну роботу, тобто якщо продали, тоді можна платити додаткові премії. Логіка проста: держава має платити за результат, а не за процес.

Колеги, цей законопроєкт також є частиною наших міжнародних зобов’язань перед Світовим банком в межах пакету фінансової підтримки України на 3,5 мільярда доларів. Але головне навіть не це. Ми повинні нарешті перейти від держави, яка просто утримує майно, до держави, яка професійно управляє своїм капіталом. Кожен непрацюючий державний актив – це втрачені інвестиції, робочі місця і податки.  Наше завдання – повернути ці активи в економіку.

Комітет з питань економічного розвитку 2 жовтня 2026 року на своєму засіданні розглянув законопроєкт №16011 щодо підвищення ефективності приватизації державного майна і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу в першому читанні з подальшим доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту. Прошу підтримати законопроєкт 16011 у першому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, для обговорення цього питання.

Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, «Європейська солідарність».

 

13:51:30

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Софії Романівні Федині. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Софія Романівна Федина.

 

13:51:50

ФЕДИНА С.Р.

Шановні колеги, ми зараз говоримо про цей законопроєкт щодо підвищення ефективності приватизації державного майна. Але в мене виникає логічне запитання, а де ця ефективність, якщо протягом останніх кількох років ми тільки те і діло що стикаємося із страшними корупційними скандалами, кримінальними провадженнями та можливими мільярдними втратами держави у процесі так званої приватизації?

Давайте згадаємо приватизацію заводу «Більшовик». Продали за 1,4 мільярда, а тепер ДБР веде провадження про заниження ціни більше ніж на мільярд.

Ocean Plaza. Актив, який забрали у московських власників, щоб він працював на Україну, а в результаті правоохоронці розслідують можливу підготовку до продажу за штучно заниженою ціною і заздалегідь визначеному покупцеві.    

У вересні цього року НАБУ і САП передали до суду справу щодо злочинної організації, яку, за версією ,слідства очолював колишній керівник Фонду держмайна. І зараз подано до суду розгляд справи на розкрадання і втрати держави на понад 700 мільйонів гривень.

Ну, і вишенькою на торті тут ми можемо вважати справу з Моршинською, де АРМА обирає управителем юридичне бюро зі статутним капіталом у 1000 гривень, і в результаті яке має можливі зв’язки із Міндічем.

То скажіть мені, будь ласка, як в таких умовах ми маємо контролювати державне майно, активи, які забрали у московитів. І хто відповідальний за ці всі розкрадання, і чи це є фактор  політичної волі на найвищому рівні?  В даному випадку, дійсно, нам потрібні нові механізми фінансування і підготовки до приватизації, залучення юридичних осіб, матеріальне стимулювання працівників фонду. Але оскільки нам катастрофічно зараз бракує грошей на армію, то передовсім ми маємо на усіх рівнях пильнувати, щоб кожна вивільнена копійка ішла дійсно за призначенням, а не опинялася у Міндічів, «Династії» чи різних «карфагенах».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Лукашук, фракція «Батьківщина».

Передає Юлії Володимирівні. Будь ласка.

 

13:53:55

ЛУКАШУК Б.О.

Прошу передати Юлії Володимирівні.

 

13:54:10

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина».  Дорогі друзі, це закон про, я би так сказала, організацію мегакорупції на продажі стратегічних об’єктів держави.

По-перше, казали тут про сараї, про гаражі, і ще це абсолютна брехня. Тому що цей закон піднімає, збільшує поріг великої приватизації з 250 мільйонів до 1 мільярда. Тобто цілий пласт наших об’єктів державної власності великої приватизації штучно переводиться в дрібну приватизацію. Це перше.

Друге. Скажіть мені, будь ласка, а хто дав право створювати спеціальну окрему компанію для підготовки об’єктів для приватизації, якій будуть виплачувати згідно цього закону 5 відсотків від суми реалізації об’єкта. Ви мені скажіть поіменно, хто піде в цю годівницю. Хто ці відкати, які зараз на законодавчому рівні затверджують, будуть між собою ділити?

І далі це теж просто шикарно: Тридцять шість мінімальних прожиткових рівнів, віддати заробітну плату місячну працівникам Фонду держмайна і за кожну влучну приватизацію на 100 відсотків цієї величезної, до 150 тисяч, в місяць заробітної плати виплачувати премію.

І ще знаєте що, після проведення абсолютно брехливого аукціону дається право, увага, цитую: переможцю дозволяється змінювати документи, які були в основу приватизації покладені. Тобто постфактум змінити умови приватизації. Це корупційний закон. Тільки проти, проти голосувати таких документів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Скороход Анна Костянтинівна, «Партія «За майбутнє».

 

13:56:22

СКОРОХОД А.К.

Колеги, якщо Фонд держмайна не справляється зі своєю роботою і не може підготувати об’єкт до приватизації, для чого нам Фонд держмайна? За що вони отримують свої великі заробітні плати? І хто кінцевий бенефіціар цього законопроєкту? Назвіть нам конкретні прізвища, під кого конкретно створюється посередницька компанія, яка за додаткову плату і певний відсоток від продажу буде готувати об'єкти до приватизації. Скажіть ім'я, і тоді не буде питань. А так у нас тривога, ми не можемо приймати рішення, які важливі для народу України, зате у нас є час на прийняття якихось лобістських питань.

Друге. До мене останнім часом весь час приходять люди, які проживали, вже проживали у гуртожитках. Бо їх дивним чином, чарівним чином Фонд державного майна, приватизуючи державне підприємство, приватизує з  гуртожитком, хоча законом це прямо заборонено. Що починається далі? Людей тероризують, людей виселяють, вони залишаються без житла, вони втратили і втрачають право на приватизацію того житла, в якому вони проживають з 70-х, 80-х, 90-х років. Чому Фонд держмайна з цими питаннями не розбирається?

І останнє. А що це таке, у нас на військових немає грошей, у нас на соціальні гарантії немає грошей, зате ми будемо Фонду держмайна за гарні приватизації доплачувати ще й повні зарплати. Ну, давайте вже тоді скажемо, у нас корупційний парламент, у нас корупційна влада, і ми робимо лише так, як вигідно нам...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Вельможний Сергій Анатолійович, група «Довіра».

Шановні колеги, і після цього ми голосуємо. Будь ласка, народні депутати, приготуйтеся.

 

13:58:29

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановні колеги, державне майно має працювати на користь держави, але фактично цього не видно. Всі ви знаєте, що майже за 13 років війни мільйони людей втратили власні домівки, лише одиниці з них отримали компенсацію, всі інші очікують невідомо на що. Люди не вірять, і напередодні складної зими я чую від громадян, що вони планують виїжджати на зиму, і то не факт що повернуться. Мільйони українців знаходяться за кордоном, більшість із них вже вивчили мову країни, в якій вони проживають. Вони мають роботу і мають за кордоном реальну підтримку. У нас Фонд державного майна володіє десятками об’єктів: це санаторії, готелі, пансіонати, квартири та будинки. Це те майно, де з 2014 року мали би проживати сотні тисяч переселенців. Але цього не сталося.

У мене просте питання: чому? Якщо недостатня нормативна база, я особисто готовий подати законопроєкт, який спростить передачу державного майна для проживання переселенців. Але мені про ці проблеми невідомо, зате мені відомо про те, що мільйони ВПО фактично не отримують державної підтримки та вимушені сподіватися виключно на себе. АРМА обіцяла передати вилучені на користь держави житлові приміщення. Все це залишилося виключно на словах. Вся допомога переселенцям – лише на словах.

Шановні колеги, ще 12 років тому мала б бути, існувати чітка політика щодо переселенців, але і зараз цього немає. Закликаю кожного народного депутата особисто долучитися до вирішення проблем переселенців. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я так розумію, ще 1 хвилина –  «Голос», буде Юлія Сірко.

Шановні колеги, після цього голосуємо, займіть місця свої.

 

14:00:44

СІРКО Ю.Л.

Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, наша фракція буде підтримувати цей законопроєкт в першому читанні, буде доопрацьовувати до другого читання,  оскільки там є що доопрацьовувати. Багато зауважень було зроблено моїми колегами до цього.

А також хочу сказати, що є прецеденти і є багато випадків, коли приватизація відбувається, м’яко кажучи, непрозоро. Кінцевий бенефіціар, кінцевий покупець об’єктів приватизації мають зв’язки або з Росією, або з санкційними юридичними і фізичними особами, або взагалі не простежується фінальний бенефіціар. А він може бути як з Російської Федерації, так і з інших країн, які не дружні до України і які не повинні мати майно на території України і не повинні приймати участь в приватизації.

Тому, шановні колеги, ми будемо подавати правки, будемо підтримувати в першому читанні, і до другого читання, сподіваюся, ми його доопрацюємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми обговорили цей проєкт закону. (Шум у залі) Шановні колеги, ми обговорили цей проєкт закону. Переходимо до ухвалення рішення. Будь ласка, колеги, підготуйтеся.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності приватизації державного майна (реєстраційний номер 16011).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, колеги.

 

14:02:41

За-244

Рішення прийнято.

Вітаю, колеги.

Рухаємося далі. Наступний проєкт Закону 15400. А, перепрошую, да, з процедури. Будь ласка, Костюк – з процедури. Будь ласка, Дмитро, з процедури.

 

14:02:56

КОСТЮК Д.С.

Добрий день. Дмитро Костюк, Житомирщина, людина миру.

Руслане Олексійовичу, я вас просив уже давно, щоб парламент український окреслив якісь червоні лінії. І зараз теж до вас звертаюся. Прошу, будь ласка, на наступну Погоджувальну раду підготуйте простий документ на одну сторінку, який підписали би лідери всіх фракцій і груп, щоб дати чіткий сигнал і українцям, і світу, що ми не торгуємо нашими людьми і нашими територіями, щоб в окремо взятих мікроорганізмів було менше можливостей розділяти Україну, розділяти людей на партії війни і миру. Українці щосекунди ризикують своїм життям від обстрілів рашистів. Ми всі за мир…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А з процедури що? 

 

КОСТЮК Д.С. …не за капітуляцію. Я прошу, щоб парламент дав офіційний який-небудь документ від всіх лідерів фракцій і груп з цими пропозиціями. Будь ласка, підтримайте. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дивіться, у мене навіть другої думки немає, тому що це визначено Конституцією України, це визначено Присягою народного депутата України і це постійно визначаємо ми у своїх зверненнях Верховної Ради, які транслюємо всюди, що для нас чітко зрозумілі є ті речі,  на яких ґрунтується українська державність. Тому я доведу цю інформацію, але просто говорю, що ми вже декілька разів приймали такі речі. Це до інформації.

Юрченко. З процедури тільки. Будь ласка, з процедури, і рухаємося далі. Будь ласка.

 

14:04:21

ЮРЧЕНКО О.М.

Руслан Олексійович, колеги, я хотів би насправді підняти питання щодо запрошення Прем'єр-міністра в залу парламенту. Тому що з різних причин, і навіть з об’єктивних причин, парламент не може поговорити з урядом на тлі того, що ми зараз усвідомлюємо, який законопроєкт про бюджет на 2027 рік подано. Спитати Прем'єр-міністра, чи вбачає він те, що зарплати в тилу повинні бути більші, ніж у військовослужбовців; що повинен фінансуватися бюджет окупованих територій, що повинні фінансуватися...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Ваша пропозиція?

 

ЮРЧЕНКО О.М. Запросити Прем'єр-міністра до зали парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю пропозицію. Він сьогодні був, до речі. І, хто хотів, з ним дві години говорили.

Будь ласка, добре, шановні колеги, я ставлю цю пропозицію. З 10 години він був сьогодні. Будь ласка, ставлю пропозицію, прошу голосувати. І потім ще Бужанський з процедури, і рухаємося далі. Прошу поки голосувати за цю пропозицію.

 

14:05:29

За-57

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Максим Аркадійович Бужанський. І рухаємося далі. Будь ласка, з процедури.

 

14:05:35

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановний Руслане Олексійовичу, я бачу, кудись раптом поїхала віцеспікер Олена Костівна Кондратюк. Хотів спитати у вас: їй просто наскучило чи раптом з’явилося щось важливіше, ніж засідання Верховної Ради під час війни?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дивіться, ну, будь ласка, я ж не можу за... от в кожного, хто в залі, мабуть, були питання, які були більш важливі. Не знаю, прийде – запитаєте. Я не маю повноважень і права перепитувати чи якісь інші речі.

Шановні колеги, рухаємося далі. 15400: проєкт Закону про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю до спеціального фонду державного бюджету.

Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:06:41

За-204

Рішення прийнято.

Я запрошую Підласу Роксолану Андріївну, і від авторів, і від комітету – до 4 хвилин. Будь ласка, Роксолана Андріївна. До 4-х – це можна й раніше. Будь ласка.

 

14:06:57

ПІДЛАСА Р.А.

Доброго дня, шановні колеги. Я не займу дуже багато вашого часу. Цей законопроєкт вже розглядали, я вже виступала на цій трибуні про те, чому його треба ухвалювати. Єдине, що я хочу коротко окреслити, що це законопроєкт, пов’язаний з рішенням Кабінету Міністрів, яке було прийнято в липні 2026 року, коли уряд запровадив спеціальний механізм контрольованого експорту зброї до держав-партнерів у так званому форматі Drone Deal. В першу чергу вироблена в Україні зброя надходить до сил оборони, а в разі перевищення виробничих потужностей іде на експорт. І зміни до кодексу, який ми зараз розглядаємо, визначають, що плата за оформлення цього експортного контракту, або дозвіл на експорт цієї зброї передаються на потреби сил оборони і розділяються в двох частинах рівних: на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння для Збройних Сил України і виплату грошового забезпечення для військовослужбовців Збройних Сил України.

Зараз уряд переглядає чи думає в напрямку перегляду цієї ставки. Вона була запроваджена на рівні 20 відсотків від експортного контракту. Вони розглядають можливість зменшити її. Міністерство оборони звернулося до бюджетного комітету з проханням невідкладно розглянути цей законопроєкт, щоб у понеділок сьогодні винести його на голосування в залі. Тому комітет рекомендував його підтримати за основу і в цілому.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолана Андріївна.

І, шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону. Будь ласка.

Будь ласка, Пушкаренко Арсеній Михайлович, фракція «Слуга народу».

 

14:09:05

ПУШКАРЕНКО А.М.

Прошу передати слово Гевку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Гевко, будь ласка.

 

14:09:18

ГЕВКО В.Л.

Володимир Гевко, Тернопільщина, фракція «Слуга народу». Шановний Голово, шановні колеги, українці! Минулого разу нам не вистачило як парламенту буквально кілька голосів для того, щоб ухвалити даний законопроєкт. Цей законопроєкт був доопрацьований комітетом і врахував ті зауваження і поправки, які мали наші народні депутати. Він був проголосований Комітетом з питань бюджету одноголосно, і тому я  сьогодні закликаю усіх підтримати даний законопроєкт.

Цей законопроєкт дає додаткове джерело, пряме джерело надходжень нашим військовим. Міністерство оборони закликало нас максимально оперативно прийняти цей законопроєкт. Комітет з питань бюджету визначив цей законопроєкт як невідкладний. І тому я закликаю усіх народних депутатів усіх фракцій підтримати даний законопроєкт. Це гроші для наших військових, це гроші для нашої перемоги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ар’єв Володимир Ігорович, фракція «Європейська солідарність».

 

14:10:39

АР’ЄВ В.І.

Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.

 

14:10:59

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, звертаю вашу увагу, що рішення уряду про частковий дозвіл надлишків товарів військового призначення, складових частин товарів  військового призначення, технологій військового призначення, яке було оформлено у вигляді Постанови 875, так і не запрацювало. І не запрацювало не тому, що невідомо куди платити збір чи мито, а тому що дуже багато нюансів ще не впорядковано досі, і про це говорять на комітеті оборони.

Щодо нашого питання. А насправді я впевнена, що голова комітету читає висновок бюджетного комітету, в якому чітко розписано про те, що склалася ситуація, коли своїм рішенням зараз ми входимо в конфлікт з такою платою за отримання дозволу, яка стосується і діючих інших адміністративних послуг, які надаються на сьогоднішній день. Почитайте, будь ласка, висновок бюджетного комітету. Насправді за цим кодом бюджетної класифікації на сьогоднішній день місцеві бюджети отримують плату, яка надходить за цією статтею за назвою «Інші види адміністративних послуг». Так, за січень-серпень 26-го року майже 1,5 мільярда гривень отримали місцеві бюджети. Сьогоднішнім рішенням ви говорите, що ні, ми повністю цей рядок «Інші адміністративні послуги» забираємо в державний бюджет з розподілом... на спеціальний фонд з розподілом 50 на 50, 50 на зброю, 50 на грошове забезпечення.

Скажіть, будь ласка, чому ви не виділяєте як окремий вид плату за дозвіл на експорт? Чому ви всі інші адміністративні послуги забираєте з місцевих бюджетів? І врешті-решт визначтесь, будь ласка, тому що у вас на комітеті йшла мова про те, що треба повернутися до експертного мита, а не плату за...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі від фракції «Батьківщина» Михайло Володимирович Соколов.

Іван Іванович Крулько, будь ласка.

 

14:13:08

СОКОЛОВ М.В.

Да, прошу передати колезі по фракції Крульку. Дякую.

 

14:13:21

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, цей законопроєкт, на мою думку, є справедливим, тому що... Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, цей законопроєкт, на мою думку, є справедливим і його потрібно підтримати. Він передбачає, що кошти від видачі дозволів з експертного контролю будуть надходити до спеціального фонду державного бюджету, а саме для потреб Міністерства оборони. І частина з них буде використовуватись, 50 відсотків для ремонту техніки, озброєння, закупівлю техніки і озброєння, а інша частина на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.

Ви знаєте позицію нашої фракції «Батьківщина», де ми вважаємо, що питання грошового забезпечення військовослужбовців є сьогодні одним із найбільш нагальних у країні. І всі ті кошти, які ми можемо зекономити, скоротити, потрібно направити якраз для потреб Міністерства оборони, бо це питання нашої державності і нашого виживання в умовах агресії Російської Федерації.

Тому я вважаю, що законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу і спрямування коштів із видачі цих дозволів безпосередньо до спеціального фонду, який буде прямо використовуватися для потреб оборони, є абсолютно логічним і справедливим. Тому я прошу колег підтримати цей законопроєкт.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, завершальний виступ Юрченко Олександр Миколайович. Шановні колеги, після цього голосуємо. Будь ласка, Олександр Миколайович.

 

14:15:04

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, під час війни відбувається багато міжнародної передачі товарів військового призначення, подвійного використання, відповідно зростає кількість звернень щодо оформлення документів та надходження плати за це. Сьогодні всі ці кошти ідуть до загального бюджету країни і можуть використовуватися на різні статті. Але ми вкотре повинні наголошувати і пам’ятати, що найпріоритетніше в наш час – це фінансування Збройних Сил України, це збільшення заробітних плат для військовослужбовців. І якраз ця законодавча ініціатива допомагає направити кошти з дозволів та експорту товарів військового призначення, подвійного використання на окремий спецфонд Міністерства оборони, яке розподілить 50 відсотків цих надходжень для ремонту та закупівлі техніки та 50 відсотків з цих надходжень для збільшення заробітної плати для військовослужбовців.

На мою думку, це важлива ініціатива, яка не збільшує навантаження податкове на цивільних людей, на бізнес, а зможе нам знайти кошти для сил оборони і підтримати наших захисників. Тому просив би підтримати. «Відновлення України» буде підтримувати цей законопроєкт.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проєкту закону і переходимо зараз до ухвалення рішення.

Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Колеги, будь ласка, прошу приготуватись до голосування. Я запрошую приготуватися до голосування.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю до спеціального фонду державного бюджету (реєстраційний номер 15400).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:17:40

За-243

Рішення прийнято.

Шановні колеги, є ще рішення комітету в цілому. Заперечують колеги. Заперечують. Друзі, все.

15532 – наступний проєкт Закону. Ми ж зняли це питання. Ми не будемо в цілому. А, у вас не по цьому. У вас просто з процедури?

Будь ласка, Мар’яна Володимирівна Безугла, просто з процедури. Тільки з процедури, Мар’яна Володимирівна.

 

14:18:05

БЕЗУГЛА М.В.

Колеги, я хочу звернути увагу на ситуацію в Києві. І мене дивує, чому як сьогодні ми про це не говорили і про те, яка ситуація з мером з Кличком, і чому ми його до сих пір сюди не викликали. Подивіться, як столиця підготовлена до таких обставин. Як підготовлена до війни за п’ять років війни. Подивіться на інші міста, на Харків, на Дніпро, на міста навіть на заході. Тут питання навіть не про те, яку і хто політичну силу представляє, а який бедлам в столиці. Будь ласка, давайте викличемо мера сюди і заслухаємо.

Я пропоную викликати Кличка на завтра на 12 годину. Будь ласка, проголосуємо, колеги, і заслухаємо мера.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію Мар’яни Володимирівни так, як вона прозвучала. Будь ласка, прошу голосувати.

 

14:19:16

За-124

Рішення не прийнято.

Дякую, шановні колеги. Рухаємося далі. Наступний проєкт Закону 15532. Шановні колеги, треба включити до порядку денного, потрібно 226 голосів.

Будь ласка, наступний законопроєкт 15532 – це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо перенесення термінів запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Я ставлю пропозицію включити цей проєкт закону до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:20:08

За-222

Шановні колеги, це те, про що я говорю. Колеги, дивіться, я ще раз не можу, це процедурне рішення. Олександр Сергійович, я попрошу, якщо ви зможете. Що – ні? Це процедурне рішення. Це процедурне рішення, шановні колеги. 

Олександр Сергійович, будь ласка. Займіть свої місця, будь ласка, колеги.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

14:20:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приготуйтесь до голосування, будь ласка. Ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії законопроєкт з реєстраційним номером 15532: проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо перенесення термінів запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Прошу голосувати.

 

14:21:11

За-219

Рішення не прийнято.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

14:21:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую.

Шановні колеги, наступний проєкт закону 15... З процедури? Дмитро Олександрович, будь ласка.

 

14:21:26

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, процедурне рішення передбачає 150 голосів.

226 – це не процедурне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю, Дмитре Олександровичу.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Ми повертаємося до абсолютно ганебних явищ, коли голосується по десять разів одне і те саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре Олександровичу, я просто нагадаю і можу підняти стенограму, до 2021 року воно було так само, питання включення ми якось визначали. Да, дякую.

Шановні колеги, 15094 – це проєкт Закону про базову соціальну допомогу. Я запрошую, Гривко Сергій Дмитрович, будь ласка.

Ми домовилися таким чином. Будуть спочатку виступи, так? У нас записані такі колеги на виступи. Заремський – 1 хвилина. Далі, бачу, зараз, Мар’яна Володимирівна... Мар’яна – 3 хвилини. Далі у нас Тимошенко – 10 хвилин, Цимбалюк – 7, Волинець – 7. «Європейська солідарність» у нас ще буде – 5 і 3, правильно? І буде Дмитро Олександрович, у вас виступи чи поправки? Поправки? Тоді пізніше. Добре? Зараз тоді я дам спочатку Заремському 1 хвилину, і ми тоді зконтактуємо.

Будь ласка, хвилина, Заремський.

 

14:22:45

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Шановна президія, шановні колеги! В умовах війни зростання цін за складної економічної ситуації держава повинна забезпечити реальну підтримку найбільш вразливих громадян. Законопроєкт №15094 передбачає нову модель базової соціальної допомоги, але ця допомога має відповідати реальним потребам людей, а не існувати лише  на папері.

Моєю поправкою пропоную встановити базову величину для розрахунку соціальної допомоги на рівні не нижче двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Адже навіть фактичний прожитковий мінімум сьогодні суттєво перевищує показник, закладений  в державному бюджеті. Не можна говорити про соціальний захист, якщо розмір допомоги не дозволяє забезпечити навіть базові потреби людини.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, далі, будь ласка, у нас «Європейська солідарність», я так розумію, Гончаренко –  5 хвилин спочатку. Так? Будь ласка, Олексій Гончаренко. Потім перейдемо до «Батьківщини». Після «Європейської солідарності» до «Батьківщини», і підемо далі.

Олексій, до 5 хвилин, будь ласка.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О.  У мене два виступи – 5 і 3 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте 5, а потім, через якийсь період, 3. Будь ласка, 5 хвилин, до 5.   

 

14:24:00

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні колеги, ми можемо з вами обговорювати що завгодно, але ключове питання, яке сьогодні стоїть перед Україною, – це мир. Нам потрібно досягнути миру. Про мир говорити несоромно, про мир говорити потрібно, і не просто говорити, а досягнути якомога швидше. Бо сьогодні ми в надзвичайно складній ситуації, і ми не маємо права втрачати жодного дня, жодної хвилини. Україні потрібен мир! Для цього ми маємо працювати. Так не вийде, що воно прийде саме.

Да, основою для досягнення миру, безумовно, є той опір, який сьогодні чинять Збройні Сили України на лінії  бойового зіткнення. Без цього опору, якщо фронт буде валитися, очевидно, що з Україною ніхто не буде говорити. Але поки Збройні Сили страшною ціною купують нам час, то ми з вами не використали цей час і не досягли того, що треба, політичним, дипломатичним шляхом, не змогли зупинити війну, не можемо зупинити агресію. А ми маємо це зробити обов’язково, бо кожен день має значення, бо за кожен день ми платимо надзвичайно високу ціну. І тому я представив свій план досягнення миру.

Я розумію і побачив, як цілі лобі різноманітні, від тих, кому війна вигідна, продовжуючи до тих, для кого війна стала джерелом безкінечної влади, і продовжуючи іншими, почали на цю тему не просто боротьбу, а і хейт, і цькування. Але мені це байдуже. Тому що я чудово розумію ціну, яку ми сплачуємо щоденно і чудово бачу ту ціль, яка стоїть перед нами.

Якщо ми не можемо сьогодні з вами досягнути цього миру одним стрибком, одним рішенням, це не значить, що треба опустити руки, це не значить, що не треба боротися, а це значить, що треба піти шляхом тоді маленьких, можливо, кроків, але дуже важливих. І піти нарешті шляхом деескалації. Бо ми бачимо тільки ескалацію за ескалацією, за ескалацією, а нам потрібна тоді деескалація. Деескалація на морі, деескалація в повітрі, деескалація навколо енергетики, деескалація крок за кроком, яка має привести нас до зупинки бойових дій. Саме це я і запропонував.

І цей план, і ця деескалація має відбуватися шляхом підключення іноземних партнерів. Якщо ми не можемо сьогодні досягнути цього знову-таки одним рішенням за допомогою американського треку, значить давайте запускати інші, давайте долучати по морю Туреччину, Єгипет, арабські країні, Індію. По повітрю, по енергетиці – інших посередників, тих, які мають важелі впливу на Росію. І разом з ними досягати результату.

Да, я чого тільки не почув за ці останні десять днів – і капітуляція, і зрада. Насправді це все є брехня. Той, хто читав той план, який я запропонував, нічого там не зможе знайти  ні про капітуляцію, ні про зраду. Там є про реальність, в якій ми знаходимося, реальність, в якій нам доведеться шукати компроміси, доведеться, іншого шляху немає. І абсолютно є ті компроміси, яких ми можемо досягнути, і ті, які є сьогодні нам прийнятні. Якщо ми бачимо, що сьогодні нас ніхто не бере в НАТО, якщо ми бачимо, що наше прагнення туди не має відгуку, значить ми можемо розмінюватися цим, це нормально, це прийнятно. Ключове слово «розмінюватись». Не дарувати це нікому, не дарувати Росії, Україні, відмову від нашого вступу, але розмінювати на завершення війни, на гарантії безпеки. І  так по кожному пункту.

Якщо ми бачимо, що вже наші партнери знімають санкції з Росії, і це не тільки США, це Європейський Союз, як з Фрідманом і Усмановим, це і інші партнери, які на словах з нами, але  на ділі не завжди виконують те, що обіцяли. То давайте включати український інтерес в це.

Якщо йде російський дизель на світові ринки, давайте, щоб йшла українська пшениця і зерно, те, що сьогодні заблоковано і нищить наших аграріїв, український метал, те, що нищить нашу металургію. Нам потрібно, щоб в будь-якій домовленості був український інтерес. А для цього треба працювати. Україні потрібен мир! Мир і слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, далі у нас Федина Софія Романівна, до 3 хвилин. І потім Дмитро Олександрович буде перший.

 

14:29:21

ФЕДИНА С.Р.

Це гарно так поговорити про базову соціальну допомогу в державі, де прості люди мають виживати на копійки, а найближче оточення Президента жирує на «династіях», «карфагенах» та «Форест Гампах».

Але я хотіла би тут уточнити, у нас є люди, які змушені в місяць жити на три з половиною тисячі гривень, хоча все життя чесно пропрацювали, і натомість якихось підвищень для них немає. У нас є військовослужбовці, які, по суті, п’ятий рік уже не мають навіть індексації на рівень інфляції своїх зарплат, хоча саме їхній чин і їхня самопожертва дозволяє нам всім жити. Але грошей на підвищення немає, і ніхто про це не збирається говорити, но то ж бо багато військовослужбовців, це складно вирішити.

Але натомість ми бачимо новий проєкт бюджету, про який ми сьогодні, зокрема, і не могли поговорити і попитатися в уряду через тривогу, а попередню п’ятницю «години запитань до Уряду» ми не змогли про це, знову ж таки, поговорити, бо уряд дружно з мономеншістю звалили на Буковель, ну, чим займалися, то ви вже самі по новинах аналізуйте. Але реальність в тому, що в новому бюджеті без зафіксованих нових джерел надходження, без забезпечення реально базових потреб соціального забезпечення підвищується фінансування Апарату Верховної Ради, який судиться з народними депутатами, підвищується забезпечення Офісу Президента, підвищується забезпечення репресивних структур, ЦВК, суддів, генпрокуратури, ДБР. Таке враження, що хтось хоче інспірувати толерантність цих органів до тих чи інших дій представників влади. Так, обіцяють щось там підвищити і нещасним людям, але джерел надходження цих коштів немає.

І тут ми приходимо до ключового питання: а чому у нас діра така в бюджеті, хоча мали бути надходження від західних партнерів? А чому не можна проголосувати за ті законопроєкти, які є нашими міжнародними зобов'язаннями? І тут приходимо до дуже цікавої відповіді: тому що монобільшість чи то пак мономеншість, бо так воно де-факто є, не отримала команди із Банкової. Тому висновок: може, Банкова не хоче приймати потрібні законопроєкти, як наприклад, про перезавантаження ДБР, про конкурс на прокурорів і так далі? А можливо Банкова не хоче вести нормальні переговори? А можливо Банкова робить усе, щоб зірвати підтримку наших західних партнерів і щоб в України залишився лишень шлях на «московську федерацію»? 

Тому, друзі, давайте бути чесними одне з одним, говорити правду і дійсно захищати людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков, до 7 хвилин.              

 

14:32:34

РАЗУМКОВ Д.О.

Дивіться, у нас уряд пішов, а до нього багато запитань. Не у нас з вами. Я думаю, що більшість взагалі не хоче ні чути, ні запитувати і взагалі байдуже в стінах Верховної Ради, що відбувається. Колеги, не ображайтеся, але виглядає це саме так, в тому числі і подивившись на цей зал.

Але уряд у нас дуже дивний. У нас, в принципі, не лише уряд поїхав на Буковель. Так я вам хотів би сказати: сніг ще не випав. І коли урядовці поперлися на Буковель замість того, щоб прийти в стіни Верховної Ради і звітувати не перед вами, а перед українським суспільством за те, що відбувається в країні, вони поїхали замість цього в Буковель. На лижах покататись? Тоді це дивно виглядає, коли український уряд стоїть в лижі обутий на асфальті, розумієте? Не той час, коли можна кататися в Буковелі, треба працювати тут. А дуже багато запитань.

А скажіть мені, будь ласка, а що у нас з бюджетом? Сьогодні тут стояв-стояв міністр фінансів, потім йому ніхто не зміг задати запитання. Це ж він стояв на цій трибуні. І де голова профільного комітету бюджетного? Немає? І вона б розповідала, що все гаразд, що нам на все грошей вистачить. Вам хтось розповідав про те, що, коли ви голосувати за цей бюджет, треба буде підняти податки, треба буде підняти комуналку, треба буде підняти виплати, фактично збільшити ціну товарів для наших з вами співгромадян на 30-80 відсотків. Про те, що треба буде віддати частинку, ще частинку суверенітету, що треба буде ввести додаткове ПДВ. Я взагалі дивуюся нашим урядовцям, які кажуть: «Дивіться, ми піднімемо людям податки, а потім частину цих коштів повернемо в якості подарунка». Ну, це адекватні підходи? І ви ж за це знову будете голосувати. Скажіть мені, будь ласка, ви не розумієте, за що ця Верховна Рада голосує? Реально скоро будуть бити. І аргументів не бити вже не буде.

От ви мені скажіть, а що у нас відбувається? Зараз газ: ми експортуємо газ назовні. Я хотів за питати про це уряд, але вони, ну, не змогли почекати тривогу, поїхали собі по кабінетах. Скажіть, будь ласка, в нас так багато газу? Тобто завтра, коли його не буде вистачати для опалення, не буде вистачати для підприємств, не буде вистачати для шкіл, котелень, для дитячих садочків, то нам скажуть: «Ну, закінчився, нема газу». А сьогодні його продають назовні, тому що є можливість щось заробити. Незрозуміло, правда, кому, тому що простому українцю від цього не холодно не жарко, вірніше, буде холодно, тому що не буде опалення і не буде тепла.

Йдемо далі. Вони продають, кажуть: «Ні, це нормально, ми зараз все продамо, а далі, як воно буде, далі накачаємо». А якщо не накачаємо? Прем'єр-міністр до цього очолював Нафтогаз. Треба віддати належне, Нафтогаз, коли він його очолював, пройшов нормально опалювальний сезон. Але тоді була правильна позиція, казали: «Нічого нікому не продаємо, все йде на потребу українського суспільства». Сьогодні ключова заява, чому ми можемо продавати газ за кордон: тому що не працюють українські підприємства, тому є надлишок українського газу, давайте його продавати. Так ви так все продасте, от все в цій державі ви просто продасте. Тут інше слово напрошується, але, ну, не можна казати, бо це буде нецензурно.

У мене до вас запитання: а що в нас відбувається з електроенергією? Сьогодні половина України сидить без світла, а по офіційній статистиці ми її продаємо за кордон. Так вийдіть ті, хто прийняв рішення, що електроенергію, коли в містах і селах нашої держави її просто не існує, ми продаємо її за кордон. Ви не знали, що буде така зима? Ви не зробили паралельні ланцюги доставки цієї електроенергії до населення? Для чого? Для того, щоб сьогодні можна було продати нашим міжнародним партнерам?

Ну, тоді вийдіть, скажіть, що ми, влада, не для України, не для українського народу, а для наших міжнародних партнерів. Хай вони вас обирають, хай вони вам платять зарплату, хай вони й називають вас урядом партнерів. Незрозуміло, правда, яке у вас партнерство і чим ви там займаєтесь, але це дуже нагадує специфічні відносини, в які ви вступаєте з українським народом.

Наступні питання. Зарплата чиновникам, «будемо зменшувати 4 тисячі чиновників». Яких? Ви повиганяєте рядових співробітників, на яких сьогодні тримається вся та державна служба, яка ледь-ледь їде, а позалишаєте собі зарплати. В мене запитання: а чому не поскорочували всі наглядові ради? От просто позабирали в них зарплати. Хай попрацюють за просто так, задурно. Вони й працюють надурно, то хай задурно і попрацюють. Це, на хвилинку, від 300 до 700, іноді до мільйона гривень в місяць. В місяць! Ці люди сидять, проводять по 2-3 години за монітором на місяць і отримують 300-700 тисяч. Запитайте вчителя, запитайте медика, запитайте прибиральницю, готова б вона була з ними помінятися місцями. Запитайте військового, який сьогодні стоїть на нулі, готовий він помінятися з представниками наглядових рад, які абсолютно жодної користі для державної влади і для держави Україна не несуть.

У мене запитання до Прем’єра, до Голови Верховної Ради, до керівника монобільшості, до всіх інших. А скажіть мені, будь ласка, а що з нашим законопроєктом 8310, там, де була правка про зменшення зарплат чиновників до 10 мінімалок? Ви ж сказати, що це популізм, що це не можна робити, так вийдіть на вулицю, спитайте, що вам люди скажуть, популізм це чи справедливий підхід, коли сьогодні в зарплату чиновника було небагато-немало 86 тисяч. Я думаю, що знову багато хто готов би помінятися був місцями. І замість того, щоб працювати, приймати нормальні закони, наш уряд поїхав спочатку в Буковель, а потім поїхав на засідання Верховної Ради.

Дивіться, вам би взагалі нормально, коли ви три тижні не збиралися, тому що такий порядок, графік, це не ваша навіть провина, а вам потім надягають на голову питання, у тому числі від Прем’єр-міністра, про те, що ми попросили депутатів хоча б на день зібратися раніше до Верховної Ради. Я не знаю, як хто, я в Києві був всі ці три тижні. Я знаю, що багато з вас, ті, хто в цьому залі, були на території нашої держави, працювали на своїх округах,  нікуди не роз’їхались.

Так давайте поговоримо, давайте, хай скаже Руслан Олексійович, я до вас звертаюся. Я звертався до Голови Верховної Ради з проханням, щоб нас не парафінили на кожному кутку, зібрати засідання минулого і позаминулого тижня. Були питання, які можна було розглядати: про допомогу бізнесу, про допомогу українським підприємствам, про виплату зарплат вчителям, медикам тощо. Ніхто нічого не зробив, і засідання не відбулося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Юлія Володимирівна Тимошенко. До 10 хвилин, Юлія Володимирівна. Після цього підемо далі.

Зверніть, будь ласка, увагу, щось там говорять, що не працює час. Хай подивляться.

Будь ласка, Юлія Володимирівна, до 10 хвилин.

 

14:40:10

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, сьогодні реально чорний день в цьому парламенті для українців, тому що перше, що було проголосовано, це працюючих людей, особливо на підприємствах зі шкідливими умовами праці, позбавили величезного пласту прав по захисту їх життя і здоров'я, коли вони працюють в небезпечних умовах праці. Тобто сьогодні цей парламент, розуміючи, що людям, на жаль, сьогодні з-за війни немає як читати ці закони, вони покладаються на своїх «слуг народу», вони покладаються, що «слуги народу» будуть читати законопроєкти, будуть як «слуги народу» захищати їх права, захищати Конституцію. А «слуги народу» сьогодні стали ліквідаторами громадян України. Це просто реальний геноцид української нації здійснюється.

І коли сьогодні в цілому проголосували всі дружно, навіть опозиція мене дивує деяка, проголосували всі дружно перехрещення практично прав працюючих людей. Це було зроблено наотмашь, нахабно, цинічно, пояснюючи це якимись ефемерними грошима. Да ви порядок наведіть в бюджетній сфері, красти перестаньте, корупцію припиніть, а потім нищить людей своїми законами. Так-от, що страшно, що сьогодні знайшлося 246 депутатів, які проголосували за знищення прав працюючих людей з точки зору захисту їх від будь-яких випадків на виробництві, від будь-яких небезпечних умов праці, від наслідків для їх здоров’я.

Я прошу зараз, українці, підніміть перше голосування сьогодні в парламенті і подивіться на всіх зрадників, які проголосували сьогодні за позбавлення прав працюючих людей в цілому як остаточний закон. А тепер ніяких сумнівів немає, що Президент це ще і підпише. Знаєте чому? Тому що сьогодні за кожен законопроєкт, який приймається проти людей, проти країни, проти наших національних інтересів, виставляється шкала оплати, нам даються кредити під баснословні відсотки, якщо ми зраджуємо людей, не ми, а цей парламент, наша команда не зраджує, і зраджують Україну. І якщо голосують за таку зраду, то зразу же буквально отримують 100 мільйонів кредиту. Да ви так на цих кредитах і на цих подачках не протримаєтеся, треба абсолютно міняти політику, стратегію управління державою, переходити із жебрацтва до як мінімум прийняття законів, які повністю припиняють знущання над бюджетом, корупцію, все інше.

От, наприклад, сьогодні голосували і проголосували Закон про приватизацію, де практично всю приватизацію помножили на нуль, тому що, можете собі уявити, ті, хто підготує підприємство до приватизації, той і управляти буде цим підприємством. І той ще отримає 5 відсотків від вартості приватизації і ще потім у нього буде право внести зміни в угоду про приватизацію  після приватизації в односторонньому порядку. Да якщо це сказати в будь-якому іншому парламенті, вони просто скажуть, що тут зібрання божевільних, які країну кінчають щодня.

І зараз наступний закон. І от подивіться, в парламенті нікого немає, нікого це не цікавить абсолютно. Знаєте, чому? Тому що людина, українець у цьому парламенті нікого не цікавить, цікавлять тільки договорняки під столом і вказівки. І от сьогодні Закон про базову соціальну допомогу, знову красиво називається. І що саме страшне, що соціальний комітет це підтримав. Я не можу уявити собі, щоб у попередніх скликаннях соціальний комітет міг підтримати такі антисоціальні ліквідаторські для народу України закони.

В чому суть цього закону? Просто послухайте. Я знаю, що вам не цікаво. Я розумію, що вам цей народ України до одного місця, на жаль, парламентаріям, ті, хто голосують за це. Але послухайте, що вони роблять. Сьогодні у всьому світі, в кожній країні рахується мінімальний прожитковий рівень. Це межа, нижче якої не можна людині платити, бо вона помре просто. Якщо платити нижче мінімального прожиткового рівня, людина не виживає. В Україні така методологія, що і так розраховується нижче всіх країн світу цей мінімальний прожитковий рівень. Так більше того, сьогодні для пенсій в Україні такий мінімальний прожитковий рівень на 27-й рік приблизно 8 тисяч гривень, а пенсіонерам платять 2900. Ви розумієте, що на фоні багатомільярдної, стомільярдної корупції, коли пенсіонерам платять 2 тисячі гривень 900, це свідома ліквідація людей, які самотні і які отримають таку пенсію.

А тепер для працюючих людей. Мінімальний прожитковий рівень, який мінімально можна обрахувати, це трохи більше 15 тисяч гривень. А вони ставлять мінімальну заробітну плату набагато нижче і вбивають тих людей, яких нема кому захистити. І для того щоб відійти від гарантії, гарантія людям – це мінімальний прожитковий рівень, нижче якого їх просто вбивають, якщо платять. Так от, щоб відійти від цього сорому, що людям платять, і пенсіонерам, і працюючим людям, нижче мінімального прожиткового рівня, практично їх вбиваючи, вони переходять на показник базової соціальної допомоги, який ніким не обрахований, методики немає, абсолютно немає порядку розрахунків. І тут написано, що будуть по залишковому принципу це визначати на базі залишків бюджету. Гарантій – нуль. Методик розрахунку базової соціальної допомоги – нуль. Порушення 22 статті Конституції, яка забороняє погіршувати життя і умови людей, – наплювали, розтерли і розтоптали. І зараз це ще подається як якесь неймовірне досягнення. Ви розумієте, що ви створили королівство кривих дзеркал. Ви абсолютне знищення народу України показуєте як свої перемоги. Це не реформи.

Я хочу, щоб зараз українці, які мене чують зрозуміли, що коли вам говорять слово «реформи», це означає, вас вбивають. Тому що словом «реформи» прикривають сьогодні ліквідацію української нації і української держави. У нас вже суверенітету немає. У нас вже захисту людей немає. У нас вже розтоптали і наплювали на профспілки, на реальне громадянське суспільство. Запрошують для прийняття законів і дискусії тільки тих, хто на прикормі, грантові структури, які є лобістами цієї політики знищення України. І сьогодні це голосується в цьому залі. І голосується, сором’язливо опускають очі і говорять, що це все добре.

Я вам хочу сказати ще одне. Базова соціальна допомога вона нівелює, перекреслює і ліквідовує соціальну допомогу на рівні не нижче мінімального прожиткового рівня індивідуально для людини. Наприклад, якщо людина з інвалідністю живе в родині, а родина буває різна, і у родини сукупний дохід не менше мінімального прожиткового рівня, а тут базового доходу, то навіть на цю людину з інвалідністю не будуть платити гроші. І тут ділять людей на чорно-білих: одним людям з інвалідністю будуть платити, другим – ні, десь допомогу на дитину будуть платити, десь – ні. Тому що вони порахують, що нині ця родина отримує трошечки  більше ніж базовий рівень соціальної допомоги.

Дорогі друзі, я хочу вам сказати, що якщо після війни людям в Україні розповісти, що зробили з їх життям, що зробили з життям родин, з життям дітей, з життям людей похилого віку, пенсіонерів, так розстрілювати треба буде отам на Майдані Незалежності, а не до кримінальної відповідальності притягувати. 

І тому я зараз стверджую, що Закон про базову соціальну допомогу – це закон ліквідаторський для української нації. Це закон, який перекреслює всю соціальну допомогу, яка сьогодні передбачена всіма законами України і перетворює людей практично в непотріб в цій країні. І це робите ви – «Слуги народу». І тому за цей закон наша фракція буде голосувати категорично проти. І до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі у нас так буде: Разумков, Железняк, Гончаренко, Цимбалюк, Волинець і Мар’яна Володимирівна, вона попросила самою останньою поставити.

 

КОНДРАТЮК О.К. А Бужанського немає?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.

 

КОНДРАТЮК О.К. Немає Бужанського. Ай-ай-ай, що ж його так затримало? Де він дівся?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович. 

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, Дмитру Олександровичу, щоб час ішов. Шановні колеги, не йде час, шановна система «Рада».

 

РАЗУМКОВ Д.О. Можна безлімітно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

14:50:57

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Дивіться, я зрозумів, що в нас є план війни, якого теж немає. У нас був план перемоги, у нас був план потужної стійкості, стійкої потужності, потуг зі стійкістю, напруження і багато інших планів. До речі, частину з них ви тут,   в залі, голосували. План перемоги ще був, пам’ятаєте, і десять кроків Президента Зеленського назустріч миру. Незрозуміло якому миру і коли. Все це супер, але хотілося б зрозуміти, а план взагалі є? Не той, що іноді на Троєщині продають, а той, по якому має рухатись держава. План, стратегія, принципи – ну, це те, що має будувати вертикаль держави і систему, куди вона рухає країну і народ.

Я розумію, що ми давно про це говоримо, там понад два роки, колеги про це говорять і в цій залі, що Україні потрібен мир. Потрібен мир, до речі, вчора. Тому що сьогодні ми знаходимось в режимі жовтня, і в нас до початку опалювального сезону залишилось вчора. І дуже буде непроста зима, хто б що не казав і чим би не займався, не займався шапкозакиданням.

Так в мене питання, а який план взагалі? План миру? План війни? Війни, це тієї війни, на яку немає сьогодні грошей? Тієї війни, яка має бути «Армією дронів», якої теж немає? Тієї війни, що нам не потрібні від українських підприємств податки? Це фактично пряма мова наших можновладців. Але нам потрібно, щоб давали гроші міжнародні партнери, які їх не дають. Не дають ці кошти. Не бачили, ні? Нормально вам, 90 мільярдів, які обіцяли, ніхто нічого не дав, і зараз не дасть. А зараз ще американці повимикають то розвідку, то Starlink, то  ще щось. Є план що тоді робити? А що буде, якщо не дадуть грошей, план є?   

Я розумію, що в бункерах, на Кончі... До речі, давайте всіх дітей, хоча б міста Києва, відправимо на Конча-Заспу, до тих дач, які на початку нашої з вами каденції обіцяли передати дітям. Пам’ятаєте, Володимир Олександрович обіцяв. І я точно це підтримую. Тому давайте ми з вами передамо це дітям. Тому що жодного дрону на ту Конча-Заспу за весь проміжок війни так і не впало, на щастя. Так давайте це щастя розділимо з українським щастям під назвою «українські діти», вони точно на це заслуговують більше, аніж українські чиновники, сто відсотків. І там, мабуть, з ППО все гаразд, і в школи не прилітає, і садочки не горять, і вчитися можна.   

Наступне питання. А що з блекаутом в Москві? Я пам’ятаю це з минулої зими. Це транзитна обіцянка, вона буде і в минулому, і в цьому році. Правильно? Блекаут в Москві, світла у них не буде. Поки, бачу, немає в Києві. Я сподіваюся, що це стосувалося не того московського проспекту, який перейменували, а все ж таки Москва – це те, що там за поребриком і в лісах далеко. Да чи ні? А що там з рознесеними Wildberries, Ozon? Всі хлопали, всі аплодували – клас, погоджуюся.

Є єдина проблема. Ми їм змогли рознести 3-4 відсотки логістичних площ. Це багато, питань нема. Вони нам змогли рознести, це станом на 1 вересня, рознести 34 відсотки логістичних площ, складських площ, яких сьогодні в Україні немає. Де ми будемо зберігати продукти харчування, товари, послуги? А як ми будемо допомагати бізнесу, який постраждав під час цих обстрілів і який втратив мільярди гривень, мільярди гривень після цих обстрілів, які не були підготовлені, ні бізнес ніхто не попередив, ні ППО їм ніхто не поставив, ні захистив, не запропонував площі державні, де можна було б розмістити. Це клас. Говорити про те, що ми всіх переможемо…

До речі, я не пам’ятаю, а що відбулося з геніальним планом кордони 1991 року? Він куди подівся? Я щось нічого не чую, колеги, від представників влади, від Кабміну, від Офісу Президента. Куди він подівся? Що відбулося з кордонами… Немає його вже? Тому що в деяких хворих головах він досі живе. Сьогодні там, не сьогодні, позавчора, з людиною спілкуюся, каже, тільки війна, до 91-го року. Я кажу, погоджуюся, вперед в ТЦК, тим більше скоро бронь познімають. Доєднуйся до лав Збройних Сил України і вперед в штурмові бригади, бажано чи в «Скелю», чи там де ще були, тільки штурмові полки були «класні» (в лапках), де людей вбивали і знущалися «не гірше» (в лапках), аніж російські окупанти.

А що у нас з вами відбувається з виборами? То вибори можливі, влада з 2022 року до них готується, потім відбулося, що Федоров про це сказав, подивилися на рейтинги, рейтинги лайно – ні, вже неможливі, не можна, все, не можна вибори. Потім Трамп сказав… Так ми на Трампа орієнтуємося чи на закон, на Конституцію, на верховенство права, на здоровий глузд, на захист безпеки наших людей? Виходить влада і каже: ні, можемо вибори провести, дайте нам два місяці підготовки до виборів. Це ж цирк, шановні колеги, я розумію, що Рада кругла, а не квадратна, але це цирк. Немає ні закону, ні можливості проголосувати військовим, ні можливості проголосувати тим, хто знаходиться за кордоном, ні можливості  тих хто має  проблеми з ТЦК, який досі ніхто до чортової матери не розігнав.

То в мене запитання: це не люди, це не громадяни України, це в розумінні влади що, сміття, їх треба по виганяти з цієї держави? Так вийдіть і напишіть нові закони, що всі, кому не подобається влада, це вороги, по всім 111-ту і всіх у тюрму. І тих, хто на  фронті, і ті, хто всередині, і ті, хто за кордоном, – всі. Тоді це буде хоча б логічно, не адекватно, але логічно.

І сьогодні такої алогічної логіки ми бачимо на кожному кроці, просто на кожному році. Немає здорового глузду, немає плану, немає стратегії, немає бачення, реакція хаотична, спалах зліва, спалах справа. Це ж не миші, які бігають по клітці і мають щось пам’ятати або щось не пам’ятати і, в  принципі, життя в них таке – два роки.

Україна не на два роки. Україна на сторіччя і тисячоліття, і ми маємо будувати таку країну, в якій залишаться наші діти. А не так, як сьогодні виїжджають сотні і тисячі наших дітей разом з батьками за кордон. Ось який план сьогодні пропонують українському суспільству. Я впевнений, що нам з такими планами не по шляху, це не будівництво держави, це в тому числі, як і ворог, намагання її знищити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури – Бужанський. Тільки з процедури, Максим Аркадійович, будь ласка. Тільки з процедури.

 

14:58:07

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Пане Голово, я почув трансляцію, що пані віцеспікер Олена Костівна запитувала, де Бужанський. А Бужанський шукав пані віцеспікера. Бо коли ми голосували закони важливі (я був згаданий, я відповім) для Збройних Сил, для євроінтеграції, для фінансування, її чомусь не було в залі, вона встала і поїхала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Аркадійович, з процедури – з процедури. Дякую. Будь ласка, давайте не будемо напрягати там, де воно не потрібно.

 

КОНДРАТЮК О.К.  А куди ви пішли?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, будь ласка,  Железняк, до 4 хвилин.

Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович.

 

14:58:49

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Колеги, ми не бачились з вами 26 днів. Будь-якого робітника за таку перерву, напевно б, звільнили, але не від влади. І сьогодні від уряду ми почули, чому. Тому що в країні все стабільно. Це заява міністра фінансів сьогодні.

У нас стабільно, лише, правда, наполовину підготовлена країна до зими. Це як стрибати з парашутом, який відкрився на 50 відсотків: політ красивий, тільки фінал може бути не дуже гарний. Нам по марафону тепер розповідають, що це нормально, що плани стійкості профінансовані наполовину, тому що вони були просто занадто амбіційними. Так само виглядає, що занадто амбіційно тепер очікувати тепла і світла в наших квартирах. Нам, до речі, розповідають, що грошей немає. Але на марафон чомусь знайшлося знову 100 мільйонів. На укриття не знайшлося, тепер ми їх не будуємо, а на марафон знайшлося. І, напевно, логіка в тому, що укриття рятують життя людей, а марафон, якщо щось і рятує, то лише рейтинг влади. Тож вибір тут, як завжди, очікуваний і очевидний.

Нам розповідають, що бізнесу допоможуть. Але поки що плани влади по допомозі бізнесу – це підвищити податки, зокрема ПДВ, це знову змінити критерії по бронюванню, і, як ми почули, зараз ще є ідея обкласти новими податками. Ну це чудова допомога бізнесу, прямо рятівне коло лише з бетону. І я, напевно, розумію, чому уряд вирішив, що все добре в країні. Тому що не може бути погано в країні, де проста прибиральниця вносить залог в СІЗО на пів мільйона гривень за непросту чиновницю Офісу Президента. Ну економічне диво прямо якесь, яке відбувається у нас в урядовому кварталі.

Шановні колеги, є і гарна новина. За ці 26 днів якось так вийшло, що поки що НАБУ нікого з влади не затримало, ніхто знову за кордон не поїхав. Є погана тільки новина, що нікого тих, хто поїхав до цього або, прямо сказати, втік, не повернули назад. А всі наші десять антикорупційних законопроєктів, під які прив'язані кошти міжнародних партнерів, жоден із них не виноситься на голосування. І можна з цієї трибуни довго, напевно, знущатися і глузувати з влади. Проблема в тому, що влада більше знущається і глузує зараз із наших громадян, тому що виглядає так, що у нас знову змістилися пріоритети. Дуже легко їх перевірити, відкриваючи проєкт бюджету, де підвищують зарплату суддям на 44 відсотки і прокурорам знову на 12 відсотків. А на військових – нуль, п'ятий рік. Як скавла Прем'єр, стабільно.

Шановні колеги, я сподіваюсь, що ця пауза дала можливість вам трохи поспілкуватися не тільки з закордонними партнерами, а і з виборцями, і зрозуміти, в якій справді ситуації на відміну від наших урядовців.

Ми зараз маємо приймати ці зміни, зараз починається бюджетний процес, ми внесли правки на 274 мільярди, для того щоб підвищити зарплати військовим на 20 відсотків, для того щоб справді допомогти бізнесу. Не за рахунок підвищення податків, а за рахунок скорочення непрофільних видатків. І я сподіваюсь, що не треба доводити здоровий глузд, хоча дуже часто він поданий як правки від опозиції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Гончаренко, до 3 хвилин замість решти своїх поправок. Олексій Олексійович, будь ласка. До 4-х, звичайно, Олексій Олексійович, до 4-х.

 

15:03:02

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні друзі, ну знову пуста зала Верховної Ради, а ми з вами говоримо зараз про саме головне. Я зараз хочу поговорити про те, що відбувається на українських вулицях. Тимчасова слідча комісія, яку я очолюю, продовжує розбирати жах, свавілля, порушення і злочини, які здійснює система ТЦК. Цю систему треба було давно розпустити, замість цього ця система далі працює. І те, що творять, ну це просто жах, коли людям придумують діагнози, коли у людини був діагноз епілепсія, після повторного ВЛК стає остеохондроз, а далі в людини епілептичні знову прояви, і далі знову епілепсія. Але на ВЛК остеохондроз. І так по кожному пункту. Крадуть людей, документи знищують, вивозять. Це просто жах!

А що, ви думаєте, збираються нарешті з цим якось навести лад? Навпаки. Що зараз придумала влада, повідомляю вам. Змінити критерії бронювання – раз, в тому числі для оборонних підприємств, під гаслами і криками, що нам потрібна війна, ні кроку назад, війна до останнього українця. А чим воювати будемо, якщо оборонні підприємства покладемо? Ну, здавалося, ну, це ж очевидно, що оборонне підприємство так само важливе, як і людина на фронті, і без людей оборонне підприємство не зможе працювати. Ні, нашій владі не очевидно. І зараз Кабінет Міністрів вже готує проєкт постанови – поміняти правила бронювання. Ну, по-перше, створити який координаційний центр, який всіх буде перевіряти, пропускати. Ага, вітаємо, єдине вікно для корупції, щоб далі ще набралися чергові друзі, брати, свати, а потім тікали з цими грошима і валізами за кордон. А, по-друге, зменшити бронювання, навіть для оборонних підприємств: зробити замість 100 відсотків – 85. Для енергетики зменшити бронювання. І, як додумались, це взагалі, навіть ці цифри рахувати не від всіх військовозобов’язаних, а виключати з них тих, в кого є законні відстрочки: там, де доглядають за інвалідом, або студенти, або ще щось. Тобто ви розумієте, що вони хочуть зробити? Щоб начебто на підприємстві постійно працювали люди, які знають, що їх в будь-який момент можуть забрати, будь-якої секунди. Та ці люди перестануть ходити на роботу, і це знає кожен роботодавець сьогодні в Україні. Ви просто хочете знищити оборонні підприємства. Ви збожеволіли взагалі? Та ми чим будемо воювати і виконувати ті балачки, які ви понарозповідали людям? Чим?

Те саме, ще одна ініціатива. Хто їм муляє очі? Правильно, родини, де є люди з інвалідністю, діти, дорослі. І вони не знають, що вже придумати, щоб і в цих родин забрати право на відстрочку, забрати право на догляд за своєю мамою хворою інвалідом І групи чи ІІ, за дитиною, за якою треба доглядати. Замість того, щоб вирішити питання цих 2 тисяч родин, чи в яких батько воює, коли в родині є дитина з інвалідністю, а дуже часто цей батько – це доброволець, ні, замість цього хочуть і в інших родин з інвалідністю забрати цю відстрочку.

Я буду боротися проти цього і все зроблю, щоб ні перше, ні друге не сталося. А ви, ті, які це планують, ви просто вже збожеволіли від грошей і безвідповідальності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, до 7 хвилин. Потім – Волинець, потім – Безугла. І я запитаю: ще хтось буде наполягати на своїх поправках чи виступах замість своїх поправок? Поки ні.

Тому, будь ласка, Волинець. Перепрошую, Цимбалюк Михайло Михайлович, до 7 хвилин.

 

15:07:24

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Складно говорити про важливі речі в напівпорожній залі. Таке враження, що в деяких колег у нас є інші нагальніші справи. А законопроєкт, який ми сьогодні обговорюємо, і робочий день, який розпочався з «години запитань до Уряду», є крайньо важливі.

Хотілось запитати урядовців, а що ж все-таки відбувається з наповненням бюджету, чому невчасно отримують грошове забезпечення військові? Бо коли ще попередній, правда, уряд планував цей бюджет, і ми попереджали, фракція «Батьківщина», що і дохідна частина, і видаткова є нереальними, що не вистачить грошей. Що нам казали? Ми все врахували, війна стає дорожчою, кошти будуть. Де ж гроші?

Сьогодні львів’яни б’ють на сполох, майже платіжки на мільярд грошей. Про це сьогодні заявив міський голова Андрій Садовий, лежать у казначействі. А це пальне для швидких, зарплати водіям різних комунальних видів транспорту, інші видатки комунальникам, зарплати, яку вони чекають, за яку вони виживають. І є гроші на рахунках в міському бюджеті, в тому числі і кредитні гроші. Неможливо перерахувати ні за комунальні послуги, а потім буде зростати пеня на міську владу, а це кошти громади міста Львова. Все заблоковане.

Ми сьогодні не почули відповідь керівництва уряду, до речі, яким нормативним документом вони заборонили проводити операції Держказначейству. Ну, надіємося, що в наступну п'ятницю все-таки ми почуємо відповіді від наших урядовців.

Стосовно бюджету чи проєкту вже бюджету. Треба, перше, розібратися  з тим, що відбувається зараз, і планувати його таким чином, щоб на першому місці був сектор безпеки та оборони. І грошове забезпечення військовим не може бути 20 тисяч гривень. І не може в державі, яка воює, хтось більше отримувати ніж військові. Обмеження має бути десяти мінімальних зарплат. Крапка. Чи ти міністр, я маю на увазі державний сектор. Приватники і бізнес нехай заробляють, хай їм бог допомагає, вони сплачують податки. Але в державному секторі, якщо хтось пояснює, що вони не можуть залучити кращих фахівців, то залучайте наших ветеранів, залучайте наших, які повернулися з фронту, вони не гірші фахівці. А цих, які не хочуть працювати за таку зарплату, - на фронт. Так, з них треба знімати бронювання, і переглянути бронювання в державних органах влади, місцевих адміністрацій, де можуть працювати ветерани і жінки.

По суті даного законопроєкту, який ми обговорюємо. Уряд проводив експеримент стосовно соціальної допомоги в певних областях і, заради справедливості, деяким родинам саме ця допомога соціальна була більша, ніж вони отримували до того. Так, але у нас були випадки, коли родина обрахувала, скільки вона за новими умовами отримує виплату, і вона була менша, ніж сукупно раніше. І вони не змогли повернутися на попередню оплату, і це є проблема. Дещо нам вдалося в комітеті доопрацювати, а дещо уряд нас не почув. Через те в цьому вигляді, в такому, як воно є на сьогоднішній день, Юлія Тимошенко свою позицію сказала, фракція «Батьківщина» голосувати не буде. Але ще раз підкреслює, нам важливо, щоб та родина, яка потрапила в скрутне становище матеріальне, вона не залишилася мимо опіки держави, мимо турботи. Тут присутня заступник, перший заступник міністра соціальної політики, просто заступник поки що, так, пані Галина? Значить, будете першою заступницею. Важливо, щоб ця вимога, яка є у всіх наших громадян.

Організація Об’єднаних Націй дає статистику, більше половини, більше 60 відсотків українців за межею бідності. Тут держава має прийти на допомогу і не можна зменшувати соціальні видатки на родину, їх потрібно зберегти. А зараз, коли ми кажемо про соціальний захист в цілому, ми маємо і ми очікуємо від міністерства, від уряду в цілому нарешті проєкт закону про пенсійну реформу. Давно його всі чекають. Єдина обіцянка, яка була, – це мінімальна пенсія 6 тисяч гривень. Фракція «Батьківщина» подала законопроєкт, де більше 7, але, дай боже, щоб було мінімально 6. Це, звичайно, не тих 2877, як пропонує уряд в проєкті бюджету на наступний рік. Однозначно це краще. Але треба говорити про соціальну рівність. Ми надіємося, що цього тижня буде вже закон про пенсійне забезпечення прокурорів, потрапить в цю сесійну залу, бо цього вимагає українське суспільство. Але ми не можемо, ми не можемо підвищувати пенсії одним, а обмежувати іншим. Закон зворотної сили не має. Ми можемо казати про те, що вся заборгованість по пенсійних виплатах за рішеннями судів, і про це підтвердив міністр соцполітики Улютін. Є один вихід: людям виплачувати заборгованість, і не так, як робив попередній уряд, по декілька копійок у місяць. Люди помирають, не дочекавшись соціальної справедливості. Це зобов’язання держави. І ми будемо вимагати, щоб ці зобов’язання держави були виконані, бо Конституція України стоїть на сторожі прав громадянина.

Фракція «Батьківщина» за даний законопроєкт, я сказав, голосувати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

Будь ласка, народний депутат Волинець, після цього народна депутатка Безугла. Волинець – до 5 хвилин, Безугла – до 3 хвилин, будь ласка, замість своїх поправок. (Шум у залі) Ні, до 5, я до 7 за Цимбалюка говорив.

 

15:14:42

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні друзі, зараз пустий зал. Але я звертаюсь до телеглядачів, до тих, хто у прямому ефірі, хто потім подивиться мій виступ. Мінімальний прожитковий мінімум зараз складає 3 тисячі 209 гривень. Чи можна прожити на такі кошти? Це далеко за межею бідності. І уряд закладає на 1 січня наступного року прожитковий мінімум 3 тисячі 559 гривень. Знову питання: як прожити людям на такі кошти?

У той же час фракція «Батьківщина», яку я зараз представляю тут з трибуни, з 1 січня передбачає на одну особу прожитковий мінімум 10 тисяч 258 гривень, а на 1 жовтня фракція «Батьківщина» передбачає збільшити прожитковий мінімум на 27-й рік до 10 тисяч 932 гривні, втричі більше. Партія «Батьківщина» обрахувала, фракція «Батьківщина» сперлася на обрахунки.

Тепер наступне. Стаття 7 до проєкту бюджету на 27-й рік. Уряд пропонує мінімальну зарплату у розмірі 9 тисяч 546 гривень. А фракція «Батьківщина» передбачає на 1 січня 27-го року 14 тисяч 607 гривень, а на 1 жовтня – 15 тисяч 566 гривень. Фракція «Батьківщина» обґрунтувала і передбачила поетапне збільшення доходів громадян. На такі гроші можна вижити.

Тепер наступне. Хочу звернути увагу, що уряд сьогодні прожитковий мінімум, цей найнижчий стандарт, намагається замінити іншим базовим соціальним стандартом. Тобто прожитковий мінімум замінити на соціальний стандарт. І невідомо, який це буде. Зрозуміло, що він може бути нижчий, ніж я назвав ті цифри, де уряд закладає в розмірі 3 тисячі 559 гривень. І чому уряд сьогодні не відкриває ці показники? Зрозуміло, що вони будуть тут маніпулювати.

Тепер наступне. Сьогодні ще один позор відбувся тут в стінах парламенту в цьому залі, законопроєкт 10147 про безпеку праці на робочому місці. Так ось дивіться, ті, хто раніше працювали в шкідливих, небезпечних умовах, ті, хто сьогодні працює, хто продовжує працювати в шкідливих, небезпечних умовах, вони втрачають пільги, такі як пільговий стаж, такі як додаткову відпустку, наприклад, шахтарі в підземних умовах на важких роботах втратять до 35 днів додаткової відпустки за роботу в шкідливих, небезпечних умовах. Металурги втратять від 2 до 14 днів. Ми згадували, сьогодні Юлія Володимирівна, лідерка фракції «Батьківщини», говорила про атомників, енергетиків, нафтовиків, газовиків, працівників медичної сфери, які працюють в небезпечних умовах, аграрії, які працюють в шкідливих умовах, а також з добривами шкідливими, ядовитими, в шкідливих умовах.

І шановні друзі, передбачено в законопроєкті про безпеку праці повністю викинути ХІ розділ про охорону праці. І я вам наведу приклад. Відбираються права вагітних жінок, які мають дітей віком до 3 років, вагітних жінок і тих, які мають дітей віком до 3 років, на захист до залучення до роботи в нічний час внаслідок виключення відповідних гарантій. Тобто вагітні жінки, жінки, які мають дітей у віці до 3 років, вони можуть працювати в шкідливих умовах і в той же час в нічний час. Тепер це не забороняється.  Внесуться зміни до діючого Кодексу законів про працю.

Права жінок на захист від залучення до роботи в нічний час шляхом виключення спеціальних обмежень. Це ще одне питання, яке торкається жінок, в яких є маленькі діти. Також виключаються права жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, на переведення на легшу роботу. Тобто такі жінки тепер не будуть мати право на легшу роботу.

Шановні друзі, ще раз звертаю увагу. Ті, хто проголосували за такі ганебні законопроєкти, ми потурбуємося, щоб їхні прізвища знали...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, Безугла Мар’яна Володимирівна, до 3 хвилин. Будь ласка.

 

15:19:57

БЕЗУГЛА М.В.

Колеги, правда, дійсно, в парламенті доволі мало людей, і чесно кажучи, не всі доповіді і мені було цікаво слухати, бо, на жаль, є багато популізму. І законопроєкт, який зараз ми розглядаємо, я якраз готова підтримати, тому що дуже-дуже багато накопичилося різних варіантів соціальної підтримки, а люди цього і не відчувають. Коли у нас за 30 років стільки гасел щодо соціальної підтримки і стільки інстанцій, які цю соціальну підтримку мають надавати, а комплексного фактично плану щодо проблеми конкретної сім’ї і окремих верств населення немає, то врешті це перетворюється на збільшений державний апарат, який обслуговує ідеї і має низький коефіцієнт корисної дії, і зокрема люди це відчувають мало.

Просто запитайте, вийдіть, скажіть: хто задоволений соціальною підтримкою, хто задоволений виплатами? То ми  маємо мати по 20-30 різних виплат, чи врешті іти до того, щоб була консолідація і адресна підтримка для конкретних сімей, які дійсно, наприклад, цього потребують? Тому тут я загалом підтримую, і нарешті ми, скажемо, готові приймати  менш популістичні  рішення,  я за це вдячна комітету.

Але загалом в парламенті, будь ласка, панове, користуючись можливістю, що у нас відбувається? Чому ми мовчимо про принципові речі? Без нас уже фактично поміняли військове керівництво за допомогою  протестів людей. А коли протести, це значить в парламенті нічого не відбувається, цей рівень пропускається. В Міністерстві оборони залишаються проблеми після зміни. І  як я і наголошувала, навіть ні до кого звертатися, хто відповідає за політику розвідки протиповітряної оборони. Сама протиповітряна оборона, звісно, треба розуміти, це комплексне питання, стосується і активності зокрема місцевої влади, підготовки до того, як зараз трансформується війна. І тут столиця чи не найгірший приклад, і готовність, і ми мовчимо про це. На жаль, навіть, скільки, близько 26 людей не вистачило викликати елементарно Кличка хоча б в парламент.

Відносно політичної ситуації, зовнішньополітичної. Я не почула ніяких коментарів щодо Трампа, щодо Сполучених Штатів, щодо того, що там відбувається, яким чином реагувати з боку парламенту. Тобто ми говоримо про якісь окремі проблеми і замовчуємо глобальні виклики. Будь ласка…

 

15:23:05

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, ми пройшли всі поправки, які пов’язані, які відхилені комітетом. Я повинен запитати, чи наполягає ще хтось на своїх поправка, які були відхилені комітетом? Не наполягає.

Тоді за рішенням Верховної Ради ми продовжимо завтра з поправок, які враховані були комітетом, їхнього підтвердження і голосування за законопроєкт в цілому. Як сьогодні всі і хотіли, ми пройшли всі питання порядку денного.

Шановні колеги, дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому засіданні.  Працюємо далі заради України та її майбутнього. Слава Україні!