ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань  Верховної Ради України

16 вересня 2026 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:06:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати.

Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання. Слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні  ми продовжуємо наше пленарне засідання.   

У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, 16 вересня 2014 року, 12 років тому, Верховна Рада України синхронно з Європейським парламентом ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. За 12 років наша держава пройшла значний євроінтеграційний шлях, наразі розпочато етап переговорів про вступ до ЄС та відкрито два кластери. Це результат колосальної системної роботи держави, українського парламенту та всього суспільства.

Український парламент і надалі послідовно працюватиме над виконанням необхідних реформ і законодавчих зобов'язань у межах переговорного процесу. Наш стратегічний орієнтир незмінний – повноправне членство України в Європейському Союзі.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги, народного депутата України Олексія Олексійовича Гончаренка, фракція «Європейська солідарність». Привітаємо. Побажаємо міцного здоров'я Олексію Олексійовичу, наснаги та плідної праці на благо нашої держави. Вітаю. (Оплески)

 За парламентською традицією, дорогі колеги, я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)   

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні! Героям слава! 

 

10:10:08

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, триває 55-й місяць героїчної боротьби українського народу проти повномасштабної збройної агресії Російської Федерації.

Сьогодні, 16 вересня, ми задуємо Георгія Гонгадзе – журналіста, чиє ім’я стало символом боротьби  за свободу слова та мужності говорити правду. Саме цього дня 2000 року він зник, а згодом стало відомо про його вбивство. Також 19 вересня виповниться 2 роки від дня  трагічної загибелі в російському полоні української журналістки Вікторії Рощиної, яка висвітлювала російську агресію, зокрема події на тимчасово окупованих територіях. Ми вшановуємо пам'ять усіх українських журналістів, які загинули, виконуючи свій професійний обов'язок, зокрема тих, хто ціною власного життя доносив правду про російську агресію до всього світу.

Схилимо також голову і в хвилині мовчання та вшануємо пам'ять усіх наших воїнів, які віддали життя за Україну, усіх загиблих журналістів, зокрема Георгія Гонгадзе, Вікторії Рощиної та мирних невинних громадян, що стали жертвами російської агресії. Світла пам'ять і вічна шана.

(Хвилина мовчання).

Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України, а також рішення Погоджувальної ради, сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів України, тому я прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, колеги.

Будь ласка, Борзова Ірина Наумівна, фракція політичної партії «Слуга народу».

 

10:13:07

БОРЗОВА І.Н.

Вітаю, шановні українці та українки. Сьогодні ключове питання для України – завершення війни та досягнення справедливого та стійкого миру. На жаль, країна-агресор продовжує страшну війну проти України та українського народу, не припиняє бойових дій, ракетних і дронових атак на українські міста. І саме Росія показує щодня, хто не хоче миру. А українці хочуть миру, бо війна – це передусім людські життя, це біль і втрати, і страждання сотень тисяч українських родин. Найбільше болю війна приносить саме людині.

Тому сьогодні вкрай важливо об’єднати всі зусилля для посилення обороноздатності нашої держави, для підтримки сил оборони, для боротьби з корупцією, а також для підтримки людей, українців, які сьогодні потребують нашої уваги. Президент України Володимир  Зеленський сьогодні докладає максимум зусиль на міжнародному рівні, щоб наблизити завершення війни, працює з нашими партнерами, веде переговори та використовує всі можливості для досягнення справедливого миру та посилення обороноздатності нашої держави. Україні сьогодні потрібно, вкрай необхідно ППО, нам потрібно захищати енергетику, лікарні, школи, підприємства, наші міста і громади. Але найголовніше сьогодні – це захистити життя людей.

Наше завдання всередині країни – це допомагати армії, зміцнювати оборону, боротися з корупцією та підтримувати людей, тому що сьогодні також цивільним через війну вкрай важко. Особливо важко сьогодні людям похилого віку, пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам, родинам, які опинилися у вкрай важких обставинах саме через війну. Сьогодні ми маємо певну гуманітарну кризу. Сьогодні люди потребують ліків, продуктів харчування, засобів гігієни і економічної спроможності. Тому вкрай необхідно посилювати роботу гуманітарних штабів, відкривати їх знову при міських адміністраціях, місцевій владі та військових. Людям сьогодні потрібна підтримка та увага і потрібно об’єднати зусилля. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович, фракція «Батьківщина». Передає Крульку. Іван Іванович, будь ласка.

 

10:16:24

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Сьогодні, безумовно, що ключове питання, яке буде розглядатися в парламенті, яке, мабуть, цікавить кожного українця,  – це, з одного боку, як країна проживе цей рік, що у нас з бюджетом. І з іншого боку, який буде виглядати наступний рік, 2027 рік. Буквально щойно відбулося представлення бюджету на комітеті, який я представляю, на бюджетному комітеті. І насправді, давайте будемо відвертими: ситуація в нас у воюючій країні неймовірно складна. Одна тільки цифра: в наступному році в бюджеті, вже зараз зрозуміло, що 32 мільярди доларів не вистачає для того, щоб покрити навіть ті видатки, які запланував уряд. Їх просто на цей момент немає. І, безумовно, всі зусилля мають бути закладені на те, щоб ці кошти віднаходити, тому що це питання фінансування Збройних Сил України, нашої оборонки і фінансування по суті війни, стійкості України і протидії російській агресії. Все, що можна скоротити з бюджету, має бути спрямовано на фронт, тому що від цього залежить, чи ми збережемо державність і чи буде незалежна Україна.

Не може бути жодного дня, коли є чи можуть бути затримки з оплатами для наших військових, їхніх заробітних плат, грошового утримання, закупівлі зброї. Але в той же час давайте думати і про найбідніших людей, про тих людей, які сьогодні ледь виживають. І ми як фракція «Батьківщина» будемо домагатися в бюджеті, щоб соціальні гарантії... мінімальні пенсії підвищувалися, а соціальні гарантії збільшувалися для тих людей, які просто вже не можуть скласти від дня до дня.

Сьогодні парламент буде розглядати ще один законопроєкт дуже чутливий для найбідніших людей – це питання посилок, цих міжнародних посилок. Уявіть собі, навіть те, що прогнозує уряд, а це приблизно 10 мільярдів гривень додатково в бюджет наступного року від цих змін до посилок, це 190, приблизно, мільйонів євро. А в нас сьогодні один день війни коштує саме стільки. То чи можна поставити на шальки терезів те, що звичайний українець не зможе купити обігрівач для того, щоб перезимувати цю зиму, або те, що сьогодні він має можливість купити через ці міжнародні посилки. Я вважаю, що ми до цього маємо дійсно поставитися по-державницькі, думаючи про те, як захистити країну, але також давайте подумаємо про тих людей, які залишилися в Україні, які не виїхали за кордон, і які дійсно мусять оттримати підтримку від парламенту і від уряду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Штепа Сергій Сергійович, фракція «Слуга народу».

 

10:19:36

ШТЕПА С.С.

Штепа Сергій, Запоріжжя. Минув рівно місяць відтоді, як Прем’єр-міністр з урядової ложі розповідав про те, що невдовзі відбудеться розгляд можливостей та ініціатив для підтримки прифронтових територій. І що ж змінилося з тих самих пір? А нічого! Так, уряд ініціював програму роздати 19 тисяч 400 гривень соціально вразливим категоріям населення на прифронтових територіях. І це, безумовно, правильна ініціатива. Але абсолютно точно її недостатньо. Бо дуже багато людей, які справді потребують допомоги, на жаль, формально не підпадають під критерії отримання цих грошей. А що ж далі? А далі нічого, тому що і заплановані наради, про які уряд казав, вони не відбуваються, і якихось конкретних покращень для жителів прифронтових територій, як можна побачити з проєкту бюджету на наступний рік, теж немає.

А які взагалі можуть бути покращення? Про що взагалі іде мова? Давайте поговоримо конкретно, що могло б стимулювати життя на прифронтових територіях? Насамперед, на мій погляд, це були пільги на електроенергію, особливо для тих категорій населення, які є найбільш соціально незахищеними. Тим більше, що в цьому випадку є на що орієнтуватися. Наприклад, жителі України, які проживають в будинках з електричним опаленням вже мають пільгову ціну на електроенергію. Чому б не застосувати те саме для всіх жителів прифронтових територій хоча б на перші 100 кіловат електроенергії. Це допомогло б саме тим людям, які найбільше цього потребують, адже небагаті домогосподарства, невеликі, в яких мало електричних приладів, вони споживають до 100 кіловат електроенергії на місяць. А ті домогосподарства, де споживається 300, 400 кіловат на місяць, де є багато електричних приладів, вони за всі ці кіловати понад 100 кіловат заплатять повну ціну. І це, в принципі, буде та допомога, яка в першу чергу буде розповсюджуватись саме на соціально незахищені верстви населення. Також, я вважаю, що уряд повинен розглянути можливість дотування громадського транспорту, і зробити громадський транспорт безкоштовним або зменшити вартість проїзду на всіх прифронтових територіях.  Так,  на це потрібно знайти кошти. Але чому Харків може, а інші міста ні. Сьогодні уряд пропонує нам з вами голосувати в сесійній залі багато непопулярних законопроєктів, він пропонує підвищувати ПДВ на 1 відсоток для того, щоб потім створити якийсь фонд страхування для бізнесу, який нібито допоможе в якомусь майбутньому. Я вважаю, що допоки кошти будуть спрямовуватись незрозуміло на що, не на допомогу жителям прифронтових територій, а на якісь абстрактні міфічні програми, ми мусимо робити все для того, щоб уряд передумав, зробив зміни, вніс зміни до бюджету і зробив так, щоб кошти в першу чергу направлялися саме на допомогу жителям прифронтових територій, бо вони потребують допомоги саме сьогодні і саме зараз. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, далі Гринчук Оксана передає Сергію Козирю. Будь ласка, Сергій.

 

10:22:36

КОЗИР С.В.

Доброго дня, колеги. Козир Сергій, Херсонщина. Я знову про Херсон, про Херсонщину. Ви бачите, що ворог творить з Херсоном, ви бачите, що ворог... як підготував Херсон до зими. Ми бачимо руйнацію Херсонської ТЕЦ, ми бачимо руйнацію інших теплопунктів, які будуть опалювати Херсонщину. І це буде для нас дуже важка зима для херсонців, для Донецької області, і це буде екзамен для нашої виконавчої гілки влади. Вчора на нашому засіданні тимчасової слідчої комісії ми розглядали питання виділених коштів нами з вами з бюджету на облаштування і підготовку місць тимчасового проживання, а на Херсонщині зараз потенційно плюс 20 тисяч людей можуть виїжджати. В Донецькій області така ж сама дуже велика сума. Але ми бачимо повне невикористання цих коштів, ми бачимо, що досі частина цих коштів не розподілена і звітність, контроль цих коштів, його немає.

Другий напрямок, який ми розглядали, це зимова підтримка 19 тисяч 400 – це дуже важлива і дуже гарна ініціатива. За це дякую Прем'єр-міністру і уряду в цілому. Але питання, який підхід і отримання цих коштів, особливо для прифронтових територій? На Херсонщині люди не можуть збиратися в Пенсійному фонді. Ми вже бачимо непоодинокі випадки, коли дрони полюють за людьми, коли вони приходять до Пенсійного фонду. Коли вже одна жінка постраждала і, на жаль, загинула, коли була в Пенсійному фонді. Тому звертаюсь до Міністерства соціальної політики розглянути інші необхідні ініціативи, які будуть допомагати людям отримувати ці кошти, але не збиратися в тих місцях, де це може бути потенційно небезпечно. Залучати голів ОСББ, залучати інші органи місцевого самоврядування, залучати у відділення Укрпошти, думати головою, тому що ті підходи, які працюють в інших областях, точно не працюють в прифронтових регіонах.

Ще раз звертаю увагу, звернутись уряду на цю історію.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Петруняк Євген Васильович, «Слуга народу».

 

10:24:34

ПЕТРУНЯК Є.В.

Прошу передати слово Разумкову Дмитру Олександровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, будь ласка, Разумков. Я розумію так, що і Юнаков передає, да? Тоді 6 хвилин замість 2-х.

 

10:24:56

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую.

Шановні колеги, сьогодні ви знову будете намагатися ввести додаткові податки для українців, я сподіваюся, що так само неуспішно, як це зробили минулого разу.

Зараз всі розповідають про те, що знову не вистачає в Україні 27 мільярдів доларів і це викликає велике занепокоєння наших міжнародних партнерів, а куди гроші поділись. А вони нікуди навіть не поділись, навіть не те, що вкрали, вкрали може трошки менше. Питання в іншому, питання в тому, що ви показуєте і собі, і людям, і міжнародникам абсолютно фількіну грамоту.

По-перше, зараз знову засідає комітет під час засідання Верховної Ради, Комітет з питань бюджету. Знову вони будуть заносити стос паперів, який нічого спільного з реальним Державним бюджетом України на  2027 рік не буде. І ми з вами маємо розуміти, що знову вам будуть показувати фількіну грамоту.

Я хотів би вам нагадати, ви проголосували за видатки Державного бюджету на 2026 рік, на рівні 4,8 трильйона гривень. Реальні видатки на 2026 рік, станом на сьогодні, складають 6 з половиною мільярдів. Нічого так собі ви помилились, на один,  майже 1,8 трильйона гривень. За такі речі, в нормальній державі або в нормальній бізнес-компанії, вигнали б, причому така трудова було б, що не можна  було б нікуди більше влаштуватись.

Але зараз грошей у вас знову немає і підготовки до зими немає. Замість того, щоб готувати український бізнес, допомагати йому вистояти під час російських обстрілів не було зроблено нічого. Ні додаткового ППО, ви забрали з бюджету армії 40 мільярдів гривень і віддали їх на закупівлю будь-чого, але не озброєння. Віддали на «Тисячовесна», на Єдиний марафон, на спецфонд, з якого фінансується велика кількість піар-програм для Офісу Президента і в цілому для влади, то «єБак», то «єБали», то ще якісь програми, при чому «єБали» навіть не підпадають під це. Все інше те, що нічого спільного з сектором безпеки і оборони не має, але на це витрачаються шалені державні кошти.

Сьогодні, коли український бізнес постраждав, не зроблено нічого для того, щоб йому допомогти. Скажіть, будь ласка, хоч один законопроєкт в стінах Верховної Ради був розглянутий для того, щоб допомогти мікробізнесу, ФОПам, малому бізнесу, середньому бізнесу, великому бізнесу, всім тим, хто постраждав від російських ударів? Да, я розумію, винна Росія, тому що вона запускає свої ракети, «шахеди» для того, щоб знищити і Україну, і українців, і український бізнес, який на відміну від  багатьох державних службовців реально допомагає армії.  

Але скажіть, будь ласка,  чи не винна в цьому випадку влада, яка нічого не зробила для того, щоб захистити ті склади, по яким прилетіло. А, скажіть, будь ласка, а чи не винна сьогодні Верховна Рада, яка не проголосувала жодного законопроєкту для того, щоб допомогти бізнесу. Ми запропонували свої законопроєкти, вони зареєстровані, але паралельно я звернувся до керівника уряду, не хочете голосувати законопроєкти Разумкова і команди «Розумної політики» зареєструйте свої, хай це буде від монобільшості, хай це буде від Прем'єр-міністра, від Президента, від будь-кого, але давайте реально допоможемо бізнесу, який постраждав. Це ж не лише великі мережі, так само постраждав і мікробізнес, і ФОПи, які зберігали свої товари на цих складах. Так само постраждав весь бізнес, який користується послугами «Нової  пошти».

Ми запропонували забрати кошти з піар-програм, в тому числі з кешбеку і віддати таким чином перекрити 50 відсотків збитків, які поніс український бізнес. Ніхто нічого не зробив.

Друге. Ми запропонували забрати 50 відсотків податків і залишити їх бізнесу, щоб вони не сплачували  поки що в державний бюджет, а таким чином поступово зменшували ті збитки і компенсували ті збитки, які отримали від російських ударів. Що тут розповідають? Це ж буде недоотримання Державного бюджету України. Та правильно, це буде недоотримання Державного бюджету України. Але, якщо сьогодні не допомогти українському бізнесу після тих ударів, які були нанесені, він завтра здохне. Якщо він здохне, він нічого не буде заробляти або піде в тінь. Якщо він не буде нічого заробляти, він не буде мати прибутку. Якщо він не буде мати прибутку, а ви залишите сто відсотків податків, то сто відсотків від нуля – це нуль, це елементарна математика, яку вчать у перших класах школи. Ви сьогодні говорите, ні, ми все рівно будемо його дотискати і ще піднімемо йому податки. Піднімемо податки, піднімемо ПДВ на плюс відсоток. Знищуємо ФОПів, будемо здорожчувати товари для українців від 30 до 80 відсотків, а паралельно влада з себе знімає всю відповідальність. Говорять, дивіться, так все побило, тому шановні українці, їжу купуйте самі, зробіть заощадження зберігання на два місяці, воду закупити, EcoFlow закупити, медикаменти закупити, все закупити. А ми просто будемо стояти далі і займатися казна-чим. У мене виникає питання: ви думаєте, у людей не буде запитання до нас з вами, а нахіба потрібна така влада? Можливо, тоді простіше її розігнати і ці кошти відправити реально на  EcoFlow, хоч чимось допомогти українцям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна, «Партія «За майбутнє».

 

10:31:06

СКОРОХОД А.К.

Колеги, черговий схематоз через законопроєкт 15108-1 намагаються протягнути у Верховній Раді. У нас сьогодні в Україні є законна вибудована система протимінної діяльності. Є національний орган, який очолює міністр оборони, є секретаріат і центр протимінної діяльності у системі Міноборони, є військова вертикаль, яка в умовах війни безпосередньо виконує цю роботу. Цю систему роками вибудовували разом з міжнародними партнерами. І найважливіше те, що ключові  міжнародні партнери і ООН, в мене зараз лист від ООН неодноразово казали і зверталися до Міноборони із прямим проханням не змінювати існуючу систему. Тобто ті, хто надає найбільшу фінансову допомогу, прямо кажуть нам: будь ласка, не ламайте те, що добре працює.

Але під виглядом реформування протимінної діяльності фактично здійснюється спроба змінити архітектуру державного управління цією сферою, вивести стратегічну функцію з Міноборони, створити окремий цивільний орган та сконцентрувати в ньому повноваження щодо планування, координації та потенційного розподілу значних бюджетних коштів і міжнародних фінансових ресурсів. Таким чином предметом змін є не лише організаційна модель протимінної діяльності, йдеться про створення нового центру прийняття рішень і контролю над фінансовими потоками. Саме концентрація цих функцій в одному органі створює системний корупційний ризик та потенційний конфлікт інтересів, а в умовах війни взагалі ставить під загрозу втрату стратегічного контролю над протимінною діяльністю. Питання: навіщо? І хто це придумав? Хто називає це реформою? Питання логічне, а відповідь дуже проста: тому що це ключові донорські потоки, це розподіл грошей. І якщо ми подивимося на цю конструкцію, яку хочуть створити, все дуже просто: новий орган, повноваження, донорські кошти, розпилення донорських коштів – просто і логічно як божий світ. Але це під час війни, колеги, коли ми можемо втратити одну із ключових, одну із ключових в Міністерстві оборони структур.

Тому якщо є проблема – покажіть проблему. Якщо потрібна реформа – покажіть конкретно де, що треба змінити. А так у нас під виглядом реформи, проти якої виступають всі, протягують просто, знаєте, зміну: а хто ж буде впливати і контролювати фінансові потоки, звичайний схематоз.

Ви знаєте, Україна має розміновувати свої території, а не розміновувати український бюджет. Тому давайте дослухатися до порад, ну, як мінімум тих, хто дійсно розбирається в цій сфері і не робити того, чого робити не треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Слободян Олена Миколаївна, фракція «Слуга народу».

 

10:34:13

СЛОБОДЯН О.М.

Прошу передати слово Олексію Леонову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Леонов.

 

10:34:27

ЛЕОНОВ О.О.

Шановні колеги, ми входимо в бюджетний процес і вже зараз зрозуміло, що він буде складним, але проєкт бюджету, який надав уряд, свідчить, що пріоритети держави залишаються незмінними. На фінансування  сектору оборони та безпеки заплановано майже 4,9 трильйона гривень, при цьому не відбувається скорочення фінансування жодного ключового соціального напряму. Навпаки, видатки на освіту, охорону здоров'я, соціальну підтримку зростуть. В чому  тоді складність?

По-перше, збільшується залежність стабільного виконання бюджету від зовнішньої допомоги. Різниця між власними доходами та видатками складає 4,3 трильйона гривень. І це накладає особливі зобов'язання як на уряд, так і на Верховну Раду. Насамперед у сфері виконання зобов'язань, від яких залежить своєчасне надходження фінансової допомоги.

По-друге, є питання щодо ініціатив, коштом яких уряд збирається збільшувати надходження до державного бюджету, зокрема це стосується збільшення ПДВ на 1 відсоток та акцизу на пальне на 4 відсотки. Такі ідеї виглядають спробою вирішити складну проблему найпростішими фіскальними інструментами. І на мою думку, це може виявитись неприйнятним.

Наступний момент. В проєкт бюджету закладено 30,4 мільярда гривень додаткових дотацій громадам, які постраждали від війни. Це добре, але цього замало. Я маю право говорити лише від імені Одеси, яка останнім часом перебуває під постійними обстрілами. Люди ще тримаються завдяки державній та місцевій підтримці, але бізнес дуже часто змушений самотужки ліквідовувати наслідки ударів. І треба чесно визнати: резерви  малого бізнесу практично вичерпані. Але це вже не тільки проблема підприємців. Допомога бізнесу сьогодні це не благодійність, це інвестиція у здатність економіки працювати далі. Тому Одеса сьогодні потребує невідкладної та посиленої уваги держави.

Я прошу Прем'єр-міністра України та керівництво бюджетного комітету розглядати мій виступ як офіційне звернення до них.

І останнє. Так, державі бракує грошей. Але є дві категорії громадян, які не повинні відчути цю нестачу на ставленні держави до себе: це наші військові та це наші ветерани. Тому прошу уряд розглянути можливість розширення програми безоплатної стоматологічної допомоги нашим захисникам і ветеранам. І ця програма вже довела, що має значний попит. А наступний логічний крок – включити до неї послугу імплантації зубів.

Шановні колеги, складний бюджет – це завжди перевірка держави. І насамперед це є перевірка на здатність правильно визначити ключові пріоритети. Я вірю в те, що ми зможемо пройти разом цю перевірку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Бакунець, передає Арешонкову. Будь ласка, Володимир Юрійович.

 

10:37:21

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Хочу нагадати, зовсім нещодавно біля приміщень Верховної Ради України було чергове велике зібрання громадян, представників громадських організацій, які мають статус постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній станції. Це ліквідатори, це інваліди, це діти, які мають захворювання. Переважно це були представники Житомирської області, Овруча, Коростеня, Рівненщини, інших областей. Громадяни передали звернення до Прем’єр-міністра України, до нового складу Кабінету Міністрів, до Верховної Ради України.

Практично питання ті самі, які звучать протягом останніх років. Уряд, який ми відправили нещодавно у відставку, обіцяв комплексно вирішити це питання, починаючи від підготовки нового законопроєкту про пенсійне забезпечення, де врегулювати питання забезпечення пенсійного ліквідаторів, інших категорій громадян, завершуючи їх лікуванням і таке інше. Хочу нагадати, що ми зараз підходимо до формування державного бюджету на наступний рік. Турбує громадян те, що в ньому не враховані інтереси чорнобильців.

Тому я зараз звертаюсь до нового складу Кабінету Міністрів України, до профільного комітету Верховної Ради України, до новоствореної тимчасової спеціальної комісії, яка вже мала певні напрацювання по чорнобильській тематиці. Давайте всі разом активізуємо роботу і вирішимо це складне питання.

І ще одне, на що я би  хотів звернути увагу. Ми розпочали новий навчальний рік. Два ключових питання, які ставило Міністерство освіти і науки і ми, це питання безпеки тих, хто вчиться, і друге – забезпечення якості освіти. Так-от, стосовно безпеки достатньо багато було зроблено напередодні нового навчального року, треба продовжити цю роботу. А тепер стосовно якості навчання, хочу підкреслити, що, на жаль, так звана дистанційна форма навчання стає найбільш такою витребуваною, тому що це, логічно, в умовах постійного бомбардування і тривог неможливо організувати навчання повноцінне в  школах, в університетах.

Звертаю сьогодні увагу Міністерства освіти і науки, є напрацювання Національної академії педагогічних наук України, обласних інститутів стосовно дистанційного навчання. Потрібно ще раз попрацювати з педагогами і повноцінно організувати цей процес.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галайчук Вадим Сергійович.

Передає Качурі, да? Будь ласка, Качура.

 

10:40:33

ГАЛАЙЧУК В.С.

Так, прошу передати Качурі.

Дякую.

 

10:40:41

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, Сумщина.

Ну що, колеги, поки у нас тут пів зали шукає, де дівся Генеральний колишній прокурор, інша половина розмірковує над тим, як треба оподаткувати нещасні оці людські посилки.

Але в цей же час продовжується свавілля ТЦК та СП. Вони продовжують катувати людей, знущатися над ними, бити, викрадати! І потім після того, коли їх викрадають, вони потрапляють в будівлю оцього прекрасного такого закладу, так?

Ви знаєте, колеги, я в минулому адвокат, був в багатьох СІЗО у клієнті. Я хочу вам сказати, що там умови набагато кращі, тому що коли проходять так зване ВЛК, вони підключають і флюорографію роблять, знаєте, оцим приладом, який не включений в розетку. Вони беруть тикають голками людей, і перевіряють однією голкою на СПИД, сифіліс, щури бігають, людей возять під конвоєм. Ви вважаєте, що це нормально? Як ви вважаєте?

Ви знаєте, я от нещодавно повернувся від хлопців з передової, я вам хочу сказати, що вони говорять ті слова, які не можна вживати в парламентській лексиці. Ми таке, знаєте, придумали для них таку назву – обмежено адекватні. От в ТЦК працюють обмежено адекватні абсолютно люди, я переконаний, які порушують конституційні права щодня українських громадян.

І я переконаний, що це угруповання злочинне повинно бути ліквідоване міністром оборони, якого ми призначили, від якого ми не чуємо, знаєте, жодного слова. Хоч скажи вже, вийди, що ти плануєш з цим робити? Зараз вся країна дивиться.

І хлопці, знаєте, розповідають, що до них привозять зневірених, побитих, зловлених на вулиці чоловіків з хворобами, коли навіть не можуть деякі надягнути свої шкарпетки без допомоги. Ви вважаєте, що це нормально? Це абсолютно неадекватно. Іншу людину зловили просто під хірургічним відділенням в день, коли він повинен був робити операцію, і кажуть: поїдь туди, розберуться з тобою. Я вже мовчу про батьків трьох дітей, яких незаконно мобілізують.

І найгірше, ви знаєте, відношення, коли з бригади приїжджає представник, каже ТЦК: вручіть нагороду, і потім п’яний тецекашник в таксі просто цю нагороду десь губить, і батько загиблого через 3 місяці телефонує в бригаду і питає, де нагорода мого сина. Вони кажуть: вибачте, тецекашник десь дів її.

Тому я вимагаю ліквідацію ТЦК, реформу і адекватний рекрутинг, інакше ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили виступи від депутатів. Далі у мене є заява від двох фракцій з перервою з заміною на виступ.

Будь ласка, народний депутат Яценко. Після цього переходимо до голосування. Я прошу народних депутатів приготуватися.

 

10:44:02

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, шановний народ України, вчора після мого виступу, де я закликав активізувати розслідування по державній зраді відкликаної вже мера Умані Ірини Плетньової, яка у 23-му році нагородила Іоанна Дубнинського, це митрополит РПЦ, який курує всю західну єпархію, і у 19-му році саме він завів всю західну єпархію саме під Росію з Константинополя. І він жалкує у своїх інтерв’ю, що там... чому  УПЦ пішла від Москви, що він каже, що він не піде проти синоду і так далі. Але грає таку роль, що він начебто проти війни.

І от настільки знахабніла ця Плетньова, що вона пише дослівно: «Митрополит  Жан Пьер Рене, це  Іоанн Дубнинський цей, саме та людина, яку я нагородила подякою Уманської міської ради у 2023 році. Так, він, дійсно, належить до західної європейської гілки РПЦ» і так далі. Тобто людина вже втратила землю під ногами. Я нагадаю, що ми прийняли Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» ще у 24-му році. Тобто людина навіть не соромиться і каже це всупереч закону, всупереч всьому, це чисто 111 стаття Кримінального кодексу «Держава зрада», інформаційна підтримка.

І хочу сказати, що сьогодні прохання до СБУ, до керівництво СБУ, яке розслідує, не треба так робити, що ця людина просто має дах, я не хочу зараз називати прізвище народного депутата, який тут є в залі, який свого часу закрив цю тему і зараз намагається. А ще вона в тому впевнена, що... сьогодні вона казала всім, хвалилась, суддя Анжеліка Бабич Черкаського адміністративного суду, що з нею домовлено все старшими товарищами і все буде хорошо, і зупинять рішення людей з’їзду «Партії «За майбутнє». Ми дуже слідкуємо за цим питанням і закликаю людей, засоби масової інформації за цим слідкувати. Якщо що, виходимо прямо на акції протесту з цього питання, бо це перший випадок, коли народ відкликав мера і тут намагаються такі речі робити. І прохання до керівництва Офісу Генпрокурора і Служби безпеки України активізувати розслідування і показати, що на п’ятому році війни не може бути, людина казати, що нічого страшного, що я ерпецешніка нагородила подякою в 23-му році після масштабного вторгнення, після Бучі, після окупації і так далі. Просто давайте проявимо колаборантам і зрадникам нульову толерантність і притягнемо до кримінальної відповідальності.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватись до голосувань. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватись до голосувань.

Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів на табло. (Шум у залі) Сигнальне, це сигнальне.

Шановні колеги, прошу взяти участь у сигнальному голосуванні звичайному. Будь ласка, шановні колеги, сигнальне голосування.

 

10:48:02

За-220

Проти – 9, утрималися – 6, не голосували – 76. Все, як завжди.

По фракціях покажіть, будь ласка, сигнальне голосування. Дякую.

Будь ласка, Грищук – з процедури. Займіть свої місця, колеги, будь ласка. Грищук. З процедури тільки, будь ласка, Романе.

 

10:48:18

ГРИЩУК Р.П.

Я з процедури. Руслане Олексійовичу, я хотів вам подякувати, що ви вчора поставили сигнальне голосування по законопроєктам про підвищення відповідальності за перевищення швидкості і не дали вчора їм провалитися. Я вам за це щиро вдячний.

І я хотів би, щоб ми процедурно сьогодні теж повторили цю річ, тому що ми не можемо провалити цей законопроєкт, навіть хоча б у першому читанні. Маємо дати сигнал суспільству, яке від нас очікує дій, які тільки Верховна Рада зможе зробити для того, щоб зменшити смертність на дорогах. Тому я, Руслане Олексійовичу, з процедури дуже прошу поставити ще раз на сигнальне голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Павловичу.

Я прошу всіх народних депутатів зайняти свої місця. Я тепер, перед цим було загальне сигнальне голосування, щоб побачити кількість голосів в залі. А тепер, шановні колеги, ми в законопроєкті 15348. Я нагадую, що у нас залишилося тільки голосування по цьому законопроєкту. Але для того, щоб спрогнозувати результати голосування, керуючись статтею 28 я також прошу, колеги, сигнальне голосування, але вже по цьому законопроєкту. Будь ласка, сигнальне голосування по законопроєкту 15348. Але після цього я все рівно буду ставити на голосування, просто щоб побачити голоси.

Шановні колеги, прошу провести сигнальне голосування. Будь ласка.

 

10:49:56

За-226

Ну, ніби є.

Шановні колеги, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію, будь ласка, це вже кінцеве голосування. Швидше, колеги, будь ласка. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дії, які призводять до травматизму та смертності на дорогах (реєстраційний номер 15348).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

10:50:49

За-225

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити на повторне перше читання. Шановні колеги, повторне перше, далі повернення. Якщо ні… Я чую. Шановні колеги, покажіть… Я знаю, як вести. Друзі, секунду. Ярослав Іванович, можна я доведу ту процедуру, як вона має бути? Я вам поясню, як воно буде. Зараз буде повторне перше, після цього буде повернення суб’єкту законодавчої ініціативи, а потім, якщо воно не голосується, я ставлю на голосування за основу законопроєкт 15348-1. Я не можу це поміняти. Хорошо, Железняк, що у вас з процедури?

 

10:51:41

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Пане Голово, дякую. Шановні колеги, наскільки я розумію, альтернативний законопроєкт також вирішує цю проблему, його можна точно доопрацювати до другого читання. А, очевидно, що не встигли деякі колеги прийти в зал. Тому давайте не підтримуємо повернення і відповідно відправку на доопрацювання, і підтримуємо за основу альтернативний законопроєкт. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович, ще раз, це не дуже з процедури, просто щоб ви розуміли. Шановні колеги, я ставлю так як я сказав. Ще раз,  перший ми не проголосували за основу, далі я повинен за Регламентом поставити рішення по першому законопроєкту. Я буду ставити питання повторне перше, повернення суб’єкту законодавчої ініціативи. Якщо воно не набирає, тоді ми маємо голосувати за основу альтернативний законопроєкт і кожен буде визначатись.

Шановні колеги,  ставлю пропозицію повернути на повторне перше читання. Прошу голосувати.

 

10:52:50

За-221

Рішення не прийнято.

Я ставлю пропозицію повернути суб’єкту на доопрацювання. Будь ласка, законопроєкт 15348. Прошу голосувати.

 

10:53:13

За-219

Рішення не прийнято.

Тепер, шановні колеги, увага. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону 15348-1 – це проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за дії, що призводять до загибелі й травмування людей на дорогах. За основу. Шановні колеги, я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, прошу голосувати.

 

10:53:59

За-199

Рішення не прийнято. 

І я ставлю пропозицію повернути на повторне перше читання  проєкт Закону 15348-1. Прошу голосувати.

 

10:54:22

За-213

Рішення не прийнято. 

І я ставлю пропозицію повернути суб’єкту законодавчої ініціативи цей проєкт на доопрацювання. Шановні колеги, я прошу, будь ласка, давайте якось підтримаємо для того, щоб колеги могли доопрацювати. Прошу голосувати.    

 

10:54:50

За-213

Рішення не прийнято. 

По фракціях покажіть.

Шановні колеги, йдемо далі. Наступний  проєкт Закону 14405 – це проєкт Закону про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Я ставлю пропозицію розглянути за скорченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:55:25

За-208

Рішення прийнято. 

Ми домовлялися: два – за,  два – проти. Прошу фракції записатися: два – за,  два – проти, по цьому проєкту.

Будь ласка, Ковальчук Олександр Володимирович, «Слуга народу». 

 

10:55:56

КОВАЛЬЧУК О.В.

Прошу передати слово Олександру Аліксійчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Аліксійчук.

 

10:56:15

АЛІКСІЙЧУК О.В.

Доброго дня, колеги! Олександр Аліксійчук, фракція «Слуга народу». 

Сьогодні ми розглядаємо законопроєкт 14405 і це не питання простих процедур – це питання повноважності органів місцевого  самоврядування в умовах воєнного стану. Це питання, коли у 2025 році у нас 211 громад через відсутність депутатів місцевих громад не були спроможними, не були спроможними прийняти рішення. І це не говорить про їхню роботу, чи їхнє не бажання, це питання того, як функціонує громада. Це питання того, що громадяни на місцях у своїх громадах не забезпечені тими рішеннями, які мають приймати безпосередньо ради.

Тому законопроєкт погоджений і проконсультований з усіма фракціями. Законопроєкт, який дозволяє в разі відсутності кворуму за діючих норм проводити сесію ради і вважати її повномочною.

Питання скликання сесії місцевої ради однією третьою голосів місцевих депутатів. Питання спроможності ради, коли в ній знаходиться менше половини депутатів місцевих рад. Стоять і запобіжники, як дві третіх рішення місцевої ради в разі накладання вето голови громади. І підтримка голови громади, який має 5 днів для перевірки рішення депутатів, коли вони приймають те чи інше рішення, чи воно має право на існування і чи воно забезпечує інтереси своїх громадян.

В разі прийняття такого рішення головою громади рада двома третинами має подолати його вето. Тому баланс в громаді врахований з усіх сторін, і ми маємо сьогодні дозволити місцевим радам функціонувати навіть тоді, коли у них стало менше депутатів за...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, далі народна депутатка Стефанишина Ольга Анатоліївна, «Голос».  

 

10:58:24

СТЕФАНИШИНА О.А.

Прошу передати слово Роману Лозинському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Роман Лозинський, будь ласка.

 

10:58:37

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Колеги, щойно в нашому залі було ще декілька хвилин ганьби і повної неадекватності під час голосування. Так, справді розхитує суспільство про Верховну Раду купа мемів, купа жартів, купа брехні, але щойно Верховна Рада зробила те, за що сором і ганьба. Провалений Закон про підвищення штрафів. Ви ходите по вулиці як пасажири хоч інколи, як пішоходи? Ви бачите як їздять по дорогах у Києві і в інших містах нашої країни? У вас крім автотранспорту є діти, вам спокійно переходити з вашими дітьми через пішохідний перехід, у дворах куди залітають на шаленій швидкості спорткари? Я розумію, що не всіх у цьому залі автомобілі по 100 чи 200 тисяч доларів. Я не маю питання, чому не голосували за попередній законопроєкт, ті в кого автомобілі за 100 чи за 200 тисяч доларів, бо «мама любить скорость». Да? Але я абсолютно не розумію цю неадекватну позицію, коли ми як Верховна Рада, що ми маємо дочекатися – трагедії?  Ми маємо дочекатися, що, не дай боже, в когось з нас збили на смерть дитину чи в когось з родичів, і тоді ви проголосуєте за цей закон. Є клепка, є хоча б трошки гідності, їздіть по автострадах, їдьте за кордон на автобани, розганяйтеся. Але по наших вулицях ходити реально небезпечно. Мені страшно за мого сина. Ми маємо проголосувати ці норми на найближчих засіданнях. А сьогодні це була ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дальше від «Батьківщини». Кириленко передає Євтушку.

Будь ласка.

 

11:00:48

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція «Батьківщина».

Шановні колеги, ідея законопроєкту, який ми зараз розглядаємо в принципі логічна і зрозуміла з огляду на виклики, які маємо, тобто – війну. Багато громад, які особливо представлені в прифронтових територіях не мають кворуму аби зібратися, і так чи інакше провести своє пленарне засідання, ухвалити ті чи інші рішення відповідно до своїх програм, які вони були написані у виконкомах, і депутатами. Але разом з тим «Батьківщина» чітко категорично застерігає, в законопроєкті є контраверсійна норма, яке дає право у малих громадах всього-на-всього більшістю від третини відкликати голову громади. 

Давайте змоделюємо. Якщо до склади ради входить 22 депутати в малу, приходить на засідання, а цим законом дається таке право, 7 чоловік, 4 із них має право, 4 депутати мають право відкликати міського голову. Це, ми вважаємо, наступ на органи місцевого самоврядування, а це інститут народовладдя, я нагадаю, не призначена людина, а обрана. Це наступ на демократію. Дуже багато викликів зараз від центральних органів влади, від уряду є по роботі і навантаження органів місцевого самоврядування: це організація дитячого харчування, на що не передбачено жодного ресурсу, а організувати за власні доходи мають органи місцевого самоврядування. Я зараз отримую сигнали, що два-три місяці це може бути організовано, а далі уже ресурсів не вистачає.

Ви вчора приймали законопроєкт про якість питної влади, оцей дитячий некомплексний, несистемний підхід точно не дасть вирішення даного питання. Ми всі думаємо як ухвалити рішення, як зробити так, щоби люди пили чисту воду. Але це має бути державна системна програма з ресурсом.

Тому фракція «Батьківщина» чисто категорично відстоює права органів місцевого самоврядування, застерігає від наступу на демократію. Не можна голосувати цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція «Європейська солідарність».

 

11:02:56

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати слово Саврасову Максимові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Саврасов.

 

11:03:06

САВРАСОВ М.В.

Шановні колеги, понад п’ять відсотків місцевих рад України вже втратили повномочний склад, ще три відсотки – на межі, 16 відсотків депутатів місцевих рад достроково склали повноваження через мобілізацію та безпекові обмеження. Це не провина громад, це наслідок війни і громади не можуть чекати на перемогу, щоби продовжувати працювати.

Законопроєкт пропонує тимчасовий вихід. Рада лишається правомочною за наявності половини депутатів. Кворум рахується від фактичного складу. Сесію може скликати третина депутатів. Мобілізовані звільняються від відповідальності за неявку, а звітування адаптується до безпекових умов. Діє лише на період воєнного стану, плюс шість місяців. Так, механізм не ідеальний, але альтернатива – паралізовані ради, безвладдя на місцях і рішення, які просто не ухвалюються місяцями. Це той випадок, коли ціна бездіяльності набагато вища за ціну недосконалого рішення. Підтримуємо за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, шановні колеги! Шановні колеги народні депутати, зараз ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги народні депутати! Шановні колеги, приготуйтесь до голосування.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану, реєстраційний номер 14405. Готові голосувати?

Я прошу народних депутатів голосувати.

 

11:05:30

За-236

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть.

Шановні колеги, наступне голосування… (Шум у залі) Шановні колеги, наступне голосування це у нас без обговорення. Це друге читання, тому, будь ласка, приготуйтесь до голосування.

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про сек'юритизацію та облігації з покриттям (реєстраційний номер 15172).

Я прошу народних депутатів голосувати.

 

11:06:20

За-278

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Наступний теж, будь ласка, без обговорення.  Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство (реєстраційний номер 10190). Готові голосувати? Покажіть, виведіть наступний законопроєкт на екран, щоб люди бачили, за що ми голосуємо. Виведіть на екран назву законопроєкту, по якому ми зараз будемо ухвалювати рішення. 10190, а не 15024. «Рада», законопроєкт 10190!

Шановні колеги, я тоді ще раз оголошу, як він називається, поки «Рада» прийде в себе. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону 10190 – це  проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:07:54

За-313

Рішення прийнято.

З процедури Максим Аркадійович. Секундочку, я так думаю, що це з процедури буде. Максим Аркадійович Бужанський.

 

11:08:04

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги, я так довго чекав на це голосування. Давайте проголосуємо невідкладне підписання цього законопроєкту. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропоную за пропозицією Максима Аркадійовича Бужанського доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати прийнятий сьогодні законопроєкт з реєстраційним номером 10190 та негайно направити Президентові України на підпис. Прошу голосувати, якщо нема заперечень.

 

11:08:47

За-300

Рішення прийнято.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, наступний проєкт Закону 15024 – це проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та особливостей застосування процедур банкрутства для державних підприємств та/або господарських товариств щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:09:33

За-247

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова Мовчана Олексія Васильовича. Ви і від комітету і від авторів, да? До 4 хвилин. Але у чим менше вкладетесь, тим краще.

 

11:09:52

МОВЧАН О.В.

Дякую.

Шановні колеги, сьогодні ми говоримо про банкрутство. І давайте чесно, в Україні це інструмент, це не інструмент економічного відновлення, а часто довгий забюрократизований процес відновлення бізнесу. Сьогодні в реальності процедура банкрутства працює понад 36 місяців – це вдвічі більше ніж передбачено Кодексом з процедур банкрутства. Вартість входу в процедуру десятки, іноді сотні тисяч гривень – це аванс арбітражному  керуючому, судовий збір, юристи, оцінка, інвентаризація і багато чого іншого. І головне питання, для кого ця процедура? Вона точно не розрахована на мікро-  і малий бізнес. Бо малий бізнес не може чекати 3 роки, щоб  просто цивілізовано закрити справу, оновитися і почати з нуля.

Саме тому законопроєкт 15024 пропонує просту річ, яка чомусь досі не зроблена: впровадити спрощену процедуру банкрутства для мікро-  і малого бізнесу. Що це означає? Перше, це чіткий строк по спецпроцедурі для мікро- і малого бізнесу до 180 днів. Не роки, а пів року. Друге, це зниження вартості: судовий збір і винагорода арбітражного керуючого вдвічі менші. Третє, це менше бюрократії: спрощена подача документів і швидке відкриття провадження  судом до 10 днів. Четверте, це розумна логіка процесу. Суд розглядає лише ті вимоги, де є спір, все інше не затягується.

І щоб  це не перетворилося на «пральню боргів», вводяться чіткі критерії: тільки для малого і мікробізнесу, обмеження по боргу для ФОПів 9 мільйонів гривень, для юридичних осіб до 18 мільйонів гривень, умова про відсутність шахрайських операцій і відсутність заборгованості по зарплатах. Тобто ми підтримуємо чесних малих підприємців, а не тих, хто будує бізнес-модель на ухиленні від відповідальності.

І що ми отримаємо в результаті? Швидші процедури, дешевший доступ до банкрутства, менше зловживань, і головне – повернення активів в економіку. І плюс виконання наших зобов’язань перед ЄС і Ukraine Facility. Цим законом ми запроваджуємо базову філософію ЄС – спочатку думай про малих.

За прийняття законопроєкту 15024 ЄС дає 550 мільйонів євро, і ця сума є критичною в сьогоднішніх умовах дефіциту бюджету. Я впевнений, що в цій залі немає тих, хто не хоче підтримати спрощення процедур для маленького бізнесу.

Шановні колеги, Комітет з питань економічного розвитку рекомендував Верховній Раді підтримати цей законопроєкт за основу з урахуванням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Шановні колеги, дуже прошу підтримати цей законопроєкт для малого і мікробізнесу, і для нашої європейської інтеграції.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

11:12:57

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Да. Вибачте. Вибачте. Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти, на обговорення.

Лічман, «Слуга народу».

 

11:13:48

ЛІЧМАН Г.В.

Шановні колеги, від Комітету економічного розвитку, дуже просимо вас звернути увагу на цей надзвичайно важливий законопроєкт. Ще раз нагадаю, що це Ukraine Facility, ми уважно обговорили на комітеті і просимо вас підтримати цей законопроєкт, а також, якщо є ваше бажання, долучитися до опрацювання його до другого читання. Просимо підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Батьківщина», Сергій Владиславович Соболєв.

 

11:14:35

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний пане голово, шановні колеги, наша фракція уважно проаналізувала цей законопроєкт. Таке відчуття, що цей законопроєкт писали дві різні людини, які переслідували абсолютно різні цілі. З одного боку, дійсно, іде спрощення процедури, але давайте розберемо по пунктах. Як тільки це доходить до малого бізнесу, у нас якийсь дивний малий бізнес, у якого борг обраховується сотнею мільйонів гривень, а реальний оборот обраховується десятками мільйонів гривень. Ну що це за малий бізнес, на кого це зорієнтований закон?

Друге. Порядок введення в процедуру банкрутства. Скажіть, будь ласка,  а як це боржник буде давати або не давати згоду на прискорену процедуру проведення того, що ми робимо як в ключовому законі? Коли це робить кредитор, це зрозуміло, але при чому тут боржник, в цій історії? І таких речей в цьому законопроєкті ще десяток.

Мені здається, його треба суттєво доопрацьовувати. Те, що процедура банкрутства повинна оздоровлювати підприємства, – це без сумніву, але не можна одночасно вставляти норми, які протирічать одна одній. Тому наша фракція утримається при голосуванні за цей законопроєкт.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:15:58

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую.

Будь ласка, далі Железняк Ярослав Іванович, фракція «Голос».

 

11:16:10

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Абсолютно нормальний законопроєкт, можна його підтримувати. Але я хочу сказати про інше. Шановні колеги, а ви помітили, що вчора уряд так ввечері, майже сказати вночі, вніс нам новий проєкт Державного бюджету. І всі розповіді, відео Президента, заяви про те, що в нас не вистачає грошей, одразу якось розсипались в цифрах, які говорять про інше.

Наприклад, у цьому ж бюджеті знову закладені гроші на Марафон – 1,6 мільярда. «Тисячовесна» чи стратегічна комунікація – 5,4 мільярда. Закладені кошти на підвищення всім правоохоронцям! Забули лише одне: додати про те, що знову немає грошей на зарплати військових, і 117 мільярдів – це гроші, які в бюджеті передбачені від нових податків і зборів. Ну, не виглядає це як бюджет країни, яка залишає останнє для того, щоб профінансувати армію. Це виглядає як бюджет виборів, тільки дати чомусь ніхто не знає. І виглядає так, що поки що через безпекову ситуацію вони, очевидно, неможливі. Цей бюджет не відповідає реальності, він не передбачає тих видатків на армію, які мають бути, він передбачає гроші на популізм.

І останнє, щоб ми вже закінчили з малим і середнім бізнесом. В цьому бюджеті немає нарешті кешбеку. 20 мільярдів за три роки було витрачено на цей популізм, який дав нуль відсотків результату, але забрав гроші, які можна було відправити на зарплату військовим. Бюджет називають дзеркалом влади, тому що він справді відображає пріоритети. Мені здається зараз, дивлячись на цей бюджет, пріоритет зрозумілий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Гончаренку Олексію Олексійовичу. Передає Ар’єву. А ми так хотіли сьогодні почути іменинника, Олексію Олексійовичу! Будь ласка, Ар’єв Володимир Ігорович.

 

11:18:32

АР’ЄВ В.І.

Ну, чому у нас так часто це відбувається? В абсолютно потрібний законопроєкт обов’язково всунуть якусь штуку, яка просто не дозволяє голосувати за нього в першому читанні. В цьому законопроєкті є така штука, і я хочу, щоб всі звернули на неї увагу. Назва цього, що ми приймаємо щодо банкрутства малого і середнього бізнесу. Проте туди вписали норму про можливість банкрутства державних підприємств, якщо це буде від заяви керівника цього підприємства.

Шановні колеги, а що ми приймаємо? Ми приймаємо схематоз. Так, вибачте, як поводило себе керівництво, наприклад, Держпідприємства НАЕК «Енергоатом», ми дуже добре чули в записах від НАБУ протягом операції «Мідас». І схема тут абсолютно зрозуміла, спочатку довести потрібне державне підприємство за допомогою його керівника до банкрутства, подати цю заяву, а потім по дешевому приватизувати для своїх. Вибачте, будь ласка, це схематоз. «Європейська солідарність» за схематози, які включаються в закони необхідні для європейської інтеграції голосувати однозначно не буде. Видаляйте звідти держпідприємства, залишайте малий і середній бізнес, який давно чекає цей законопроєкт і тоді буде голосування. А не робіть те, що намагаєтесь «впихнути невпихуєме», як казав у нас один парламентський класик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Я запрошую народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Шановні колеги народні депутати, шановні колеги народні депутати, переходимо до ухвалення рішення. Галино Миколаївно!

Я ставлю пропозицію, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та особливостей застосування процедур банкрутства для державних підприємств та/або господарських товариств щодо яких прийнято рішення про приватизацію (реєстраційний номер проєкту Закону 15024). Готові голосувати? Ще раз, колеги, це закон Ukraine Facility як в мене помічено. Я прошу народних депутатів голосувати.

 

11:22:22

За-270

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний проєкт закону... Будь ласка, залишайтесь на місцях, нам треба два результативних голосування 226. Це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (реєстраційний номер 16051) та альтернативні до нього.

Я ставлю пропозицію, колеги, треба 226 голосів, включити ці всі законопроєкти до порядку денного сесії. Я прошу народних депутатів швидше, колеги. Для включення до порядку денного. Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

 

11:23:20

За-259

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію визначити законопроєкт... По фракціях покажіть, будь ласка. Визначити законопроєкт 16051 та альтернативні до нього невідкладними та скоротити строк внесення альтернативних законопроєктів до початку розгляду цього питання. Ставлю пропозицію на голосування. Прошу голосувати, шановні колеги.

 

11:23:53

За-246

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою, всі ці законопроєкти, за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 

 

11:24:19

За-232

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, переходимо до розгляду цього питання. Будь ласка, по першому законопроєкту я запрошую міністра фінансів України Марченка Сергія Михайловича. Будь ласка, Сергій Михайлович, до 2 хвилин.

 

11:24:44

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, я втретє, втретє стою на трибуні у Верховній Раді з проханням підтримати дуже-дуже надзвичайно важливий законопроєкт, який є частиною наших міжнародних зобов’язань, який передбачає встановлення справедливих умов оподаткування.

І в мене буде до вас велике прохання підтримати зазначені законопроєкти. Поясню, далі тягнути нам уже немає куди, ми вже зробили певні кроки для відтермінування видатків на грудень місяць, зараз готується рішення, яке нам дозволятиме жити в умовах кризи ліквідності. Але це суттєво впливає на можливості центральних органів виконавчої влади, місцевих бюджетів, виконувати свої повноваження в умовах повномасштабної агресії.

Дуже важко комусь пояснити, чому ми не можемо виконати ці зобов’язання. Ціна питання на сьогоднішній момент – неотримання вже у вересні 4 мільярдів євро. Ми мали їх отримати, але ми їх уже не отримаємо. Ми терміново перевнесли ці законопроєкти з розрахунку, що якщо вдасться підтримати цей законопроєкт, щоб отримати можливість, шанс отримати ці кошти в жовтні. Варіантів зволікати далі немає. Я вас дуже прошу знайти можливість підтримати законопроєкт про внесення до Податкового кодексу і до Митного кодексу щодо оподаткування посилок. Це надзвичайно зараз критичні законопроєкти, прохання підтримати, це зараз надзвичайно важливе питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Сергій Михайлович.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань фінансів і податкової та митної політики Гетманцева Данила Олександровича. Ви від авторів і від комітету, тому до 4 хвилин, так? Тоді ви виступіть просто, а від комітету я в кінці дам. 2 хвилини, ви ж від авторів першого законопроєкту, а в кінці 4 вам дати, добре.

Тоді, будь ласка,  далі народний депутат Кривошеєв. Будь ласка,   Ігор Сергійович, до 2 хвилин.

 

11:27:12

КРИВОШЕЄВ І.С.

Шановні колеги, кілька днів тому у засобах масової інформації стало відомо про існування  такого собі «Чату 18». В «Чат 18» входять 18 найбільших ритейлерів України, які дуже хочуть прийняття цього законопроєкту. В цьому чаті вони обговорювали і синхронізували свої дії і, сюрприз, в цьому чаті вони не обговорювали європейську інтеграцію, в цьому чаті вони не обговорювали проблеми бюджетні, чи наповнення бюджету. Друзі, в  цьому чаті вони обговорювали те, що бізнес хоче заробляти більше, щоб багаті ставали багатшими Це, я думаю, нормально, що бізнес хоче заробляти бізнес. Ненормально, коли для цього починають використовувати парламент.

Весь минулий пленарний тиждень ми обговорювали проблеми, які можуть виникнути через прийняття цього законопроєкту. Проблеми для сектору виробництва НРК, для сектору виробництва дронів і це навіть не проблеми, що там, це все стане дорожче для кінцевого покупця. Проблема в тому, що всі комплектуючі і дрібна номенклатура може застрягнути на митниці на три, чотири,  п'ять місяців. Тому що інфраструктура митниці до цього не готова.

Шановні колеги, нам є що запропонувати ЄС, давайте займатися антикорупційною політикою якісно і не будемо чіпати нормальні процеси виробництва НРК і дронів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  далі Разумков Дмитро Олександрович. Я так розумію ви по трьох всіх решта законопроєктів виступати будете, так? Дмитро Олександрович, по всіх трьох? Тоді 6 хвилин.

 

11:28:52

РАЗУМКОВ Д.О.

«Податки будуть зменшені вдвічі до кінця війни плюс рік після нашої перемоги» – слова Володимира Зеленського.

Скажіть, будь ласка, я пропустив, вже перемога є чи немає? Мир наступив, люди перестали гинути, економіка зростає, мільярди мільярдів, трильйонів інвестицій прийшло до держави чи ні? Чи далі будемо брехати людям? Що там розповідають? Це наші міжнародні зобов’язання.

У мене питання не до депутатів, у мене питання до людей, які нас з вами дивляться, до ФОПів, хтось з вас брав ці зобов’язання перед міжнародними партнерами, щоб знищити ФОПів, щоб підняти вартість товарів на 30-80 відсотків, щоб підняти на один відсоток ПДВ, за яке ви будете платити, тому що ви – кінцевий споживач. Ви – люди і громадяни України – ті, хто тримають цю економіку і тримають цю державу, і той бізнес. Там хтось сьогодні розповідає про те, що треба скасувати пільгу на посилки для того, щоб допомогти українському бізнесу. Правильно? Я нічого не плутаю. Я вам нагадаю, шановні друзі, хто ж це наробив, хто ж тоді зробив погано українському бізнесу? Це зробили 29 квітня 2022 року автори: Сова, Ковальчук, Гетманцев, Колісник, Василевська-Смаглюк, які і ввели цю пільгу на 150 євро.

Так ви визначіться, ви тоді шкодили українському бізнесу? А ви всі за це голосували. А зараз виправляєте помилку? Тоді не кажіть, що це міжнародні партнери. А, якщо бути зовсім чесним, то законопроєкт зареєстрований 28 жовтня 2020 року. Тобто ще тоді був намір зіпсувати український бізнес, тому що будуть виходити на цю трибуну і волати, розповідати, що це ж допомога українському бізнесу. Так ви йому інакше допоможіть: не піднімайте податки, не знищуйте їх підприємства своїми постійними перевірками, допоможіть після того, як були знищені їх об’єкти, і склади, і логістика, і все інше. Що ви зробили для того, щоб їм допомогти? Лише ввести додаткові податки, ввести додаткові перевірки, продовжувати їх знищувати процесом «бусифікації» в тому числі, тому що немає кому працювати. Чи ні? Ви їм обіцяли допомогти. Ви їм сказали: виходьте «вбілу» після початку повномасштабного вторгнення. Люди повиходили, що ви їм зробили? Влупили збільшення податків. Ви сказали: нам треба на армію. Ви підняли з півтора відсотка до п’яти відсотків військовий збір, це брехня, ці кошти йшли не на армію, йшли куди-завгодно, чи на зарплати урядовцям, чи на Єдиний марафон, чи на піар-програми, на все, що завгодно, на зарплати в 300, 500, 700 тисяч в наглядових радах, які жодного дня тут не були, всі повиїжджали, сидять за кордоном. Ви їм погодили ці податки, а не для армії. Ці кошти йшли куди-завгодно, окрім армії, навіть до сьогоднішнього дня немає спеціального фонду, тому що не проголосовані законопроєкти. Лише на шахер-махер на уряді, все, нічого немає.

І зараз ви ще вводите, а потім цей один відсоток, ви розповідаєте бізнесу з приводу того, що ми вам введемо ще додатковий відсоток ПДВ для того, щоб вам було з чого відновлюватися. Ви їм не додатковий відсоток вводьте, ви не забирайте 40 мільярдів із закупівлі озброєння, щоб  це озброєння збивало те, що летить на їх склади, що летить на їх логістику. А то ви спочатку все позабирали, нема чим знищити ворога, а потім знищується наша економіка. Людей виганяють, людей звільняють, податків немає.

Хоч щось зробила Верховна Рада після цього для того, щоби допомогти бізнесу? Я про це сьогодні казав вже. Жоден законопроєкт не прийняли, ні законопроєкт щоби забрати кешбек незрозуміло який в якості президентської програми, віддати армії, ні зменшити податки тим компаніям, які від цього постраждали, щоб 50 відсотків податків їм йшло в компенсацію збитків.

Ви їх фактично добиваєте, це не гуси, це не пташки, ви «замахали» вже душити цього гуся однією, двома руками. Він вже у вас не дише, ви його всього общипали, задушили і закопали. І зараз те саме робите із ФОПами, завтра ви прийдете, скажете: в нас міжнародні партнери вимагають знищити ФОПів. Це ж стоїть на порядку денному, ну вийдіть, скажіть на трибуну. Чого урядовці про це не говорять? Ну, що зараз ми вас «намахаємо» з посилками, а завтра прийдемо з ФОПами, а післязавтра прийдемо з новими податками, а ще післязавтра прийдемо з новим ПДВ. Так давайте одразу одним махом все приймемо, знищимо бізнес. Давайте просто приймемо закони – знищити український бізнес, ну, це буде щонайменше правильно і чесно по відношенню до людей.

Тому що саме це сьогодні відбувається в стінах Верховної Ради. Ви розповідаєте: «Ці перемовини були незручні, тому що  вони відбувалися на фоні «Міндічгейту». Люди винні у вашому «Міндічгейті»? Ні. А чому вони мають за це відповідати? Ви «намалювали» бюджет, бюджет дірявий, абсолютне сміття. Інше слово хочеться назвати. Заклали гроші на 1,8 трильйона гривень менше. Показали, ви знали, що ці кошти треба будуть. Зараз вам приходять міжнародні партнери, кажуть: «Так дивіться, у вас постійно, ну люди сидять, які не вміють порахувати два плюс два». 

А ви намагаєтесь для людей, які  з початку цього року забезпечували українську армію, платили податки, ввести ще більше. Це не корова, вона здохне. Українці не бидло, вони не будуть терпіти, коли їм кожного дня будуть на голову надівати нові податки заднім числом. У нас все відбувається заднім числом або через задній прохід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данило Олександрович Гетманцев. І від авторів, і від комітету, але обов'язково ознайомте з рішенням комітету.

До 4 хвилин.  

 

11:34:55

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Я почну з рішення комітету, як ви любите. Комітет  рекомендував прийняти цей законопроєкт за основу і в цілому, бо ми дуже добре над ним попрацювали, там немає чого додавати до тексту законопроєкту, крім одного абзацу, я його зараз зачитаю, він є в рішенні комітету.

Абзац другий пункту 12 Розділу І законопроєкту викласти в такій редакції: «Пункт 100. Звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з дистанційного продажу товарів, операції з ввезення на митну територію України, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, відповідно до пунктів 87 прим. та  92 цього підрозділу, а також операції з дистанційного продажу товарів, призначених для цілей безпеки та оборони, перелік яких визначається Кабінет Міністрів України. Порядок звільнення від оподаткування в тому числі шляхом повернення сплаченого податку на додану вартість фізичній особі, яка придбала такі товари згідно з правилами дистанційного продажу товарів, встановлюється Кабінетом Міністрів України».

З урахуванням цього ми просимо прийняти зал за основу і в цілому цей законопроєкт.

А тепер від себе. Напевно всі народні депутати, які йшли сьогодні до зали, отримали отакі  листівочки, отакі листівочки. Отримали листівочки від добре відгодованих призовного віку молодих хлопців, які  роздавали їх нам з вами. Тут вони закликають не голосувати за цей законопроєкт. Ви можете собі уявити, мільйони українських громадян, мамусь, які заказують посилки з-за кордону, скинулися грошима і надрукували такі листівочки, серйозно? Це схема, яка захищає себе, це контрабандисти, які профінансували опір зазначеному рішенню. І вони мають представників у цьому залі, які «збивають» цей законопроєкт. І навіть якщо народний депутат не голосує за нього, він все одно підтримує таким чином контрабанду, навіть цього не усвідомлюючи.

Тепер я хочу звернутися до інших, до нашої деякої опозиції, яка діє за принципом, ленінським принципом: чим гірше, тим краще. Ви дійсно вважаєте, що підриваючи фінансову міць держави і роблячи гірше уряду, ви робите краще собі? Ви вважаєте, якщо країна не отримає 4 мільярди, – а вона вже не отримає, тільки що міністр про це сказав, – люди не отримають зарплату своєчасно, ви зробите комусь краще, ви собі зробите краще? Я хочу звернутися до найпроєвропейськішої фракції парламенту. Це ж європейська євроінтеграційна норма, це ж ваша програма – європейська інтеграція. Яке право ви маєте не підтримувати це рішення? Як ви це пояснюєте собі і своїм виборцям?

Хочу також зазначити про бізнес. Про бізнес, який тут усі захищають, який таки потерпає, він дійсно потерпає. І кожен з нас начебто на словах його підтримує, а потім виходить за ту трибуну і розповідає про «Чат 18», серйозно? Про «Чат 18» найбільших українських підприємств, які не хочуть піти з України в Польщу, в Угорщину, в інші країни, перенести туди свої склади, де нема ракет, там платити податки, там створювати робочі місця. Бо ми тут їх штрафуємо цим податком у порівнянні з китайцями, які 74 відсотки від цих посилок імпортують в Україну. Ми вбиваємо їх, вони борються за своє життя, ми вбиваємо власний бізнес! Ми вбиваємо армію свою, яку  позбавляємо цих 3 мільярдів гривень, що йдуть на неї. Давайте припинимо ці маніпуляції, давайте приймемо державницьке рішення!

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатися два – за  і два – проти щодо цього законопроєкту. Будь ласка, два – за  і два – проти, для обговорення цього законопроєкту.

Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, фракція «Слуга народу».

 

11:39:28

БАКУМОВ О.С.

Шановний пане Голово, прошу передати слово народному депутату Олександру Ковальчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Ковальчук. Ковальчук, будь ласка.

 

11:39:41

КОВАЛЬЧУК О.В.

Шановні колеги, я хочу звернутись в першу чергу до колег зі «Слуг  народу». Ми за ці декілька днів спілкувались з вами, колеги, і говорили про те, що недостатньо було комунікації протягом останніх тижнів про важливість цього законопроєкту. Шановні колеги, друзі, ця відповідальність,  мені здається, лежить на нас в першу чергу, на нас з вами. Тому що ми з вами і я особисто був автором законопроєкту, який піднімав ліміти безкоштовного ввезення, без розмитнення ввезення оцих посилок. Але, на превеликий жаль, велика кількість так званих бізнесменів в Україні скористалися цими нормами для того, щоби попросту не платити податків.

Цей законопроєкт, який ми закликаємо вас підтримати і проголосувати «за»,  не про імпорт продуктів першої необхідності як то хлів або молоко, або буряк, цибуля чи те, що потрібно кожному українцю сьогодні в цей складний період. Тобто, умовно, не про гречку точно. Цей законопроєкт не про те, що ввозяться в Україну таким чином ліки і вони стануть дорожчими. Ні.

Цей законопроєкт про те, що ті продукти і товари, які ввозяться так званими, ще раз, бізнесменами для використання і ухилення від сплати  податків, має навести порядок в цій сфері. Для чого? Для того, щоб бути відвертими з нашими міжнародними партнерами, і не секрет, що наш бюджет сьогодні формується в більшій частині за рахунок донорських коштів. І саме головне, для того, щоб у Міністерства фінансів і у нас з вами була можливість фінансувати програми, необхідні для Збройних Сил України в першу чергу, але найбільші витрати на сьогоднішній день в бюджеті – це саме на потреби Збройних Сил. Тому прошу голосувати за і підтримати ці законопроєкти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Саврасов Максим Віталійович, «Європейська солідарність».

 

11:41:49

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Вікторії Сюмар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторія Сюмар.

 

11:42:01

СЮМАР В.П.

Я з великим інтересом зараз послухала виступи і особливо про те, що країна несеться в прірву. В мене запитання. А взагалі чия це відповідальність? Чому ми так активно перекидаємо відповідальність на опозицію: європейську, неєвропейську, забуваючи, що в нас в країні відповідальність за останні 7 років на монобільшості, яка призначає всі уряди в цій країні, які потім проводять переговори?

Давайте я вам розкажу про проведені переговори. От скажіть, будь ласка, 75 мільйонів посилок, за рахунок яких живе малий бізнес. Там дуже багато комплектуючих, люди, які роблять якісь подєлкі, і ми з вами потім підтримуємо цей малий український бізнес, щоб він якось виживав. Там дуже багато дронщиків зрештою. Я думаю, я не відкриваю тут великої таємниці, що частину комплектуючих для дронів нам Китай не поставляє, і ми через різних ФОПів завозимо сюди дуже багато елементів.

І от ми беремо і зараз своїми руками підвищуємо всі ці податки для усього дрібного бізнесу, для українського сектору безпеки і оборони тільки тому, що наш уряд, призначений монобільшістю, не зміг провести переговори з партнерами так, аби ми там захистили власних підприємців, аби ми там захистили власні інтереси.

Колеги, час нести політичну відповідальність. Ми внесли свою поправку і ми дякуємо, що комітет її прийняв. Ми бодай захистили інтереси зараз сфери безпеки і оборони. Ми внесли поправку про відтермінування вступу в дію, цей закон не вступить раніше 1 липня наступного року. Але зрештою думайте трохи про українців, а не лише в останній момент кричати, що країна несеться в прірву і хтось винуватий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович передає Соболєву Сергію Владиславовичу.

Шановні колеги, після цього: Железняк, Мамка і голосуємо.

 

11:44:18

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, «Батьківщина». Шановні колеги, а у вас немає питань до уряду, коли нас ставлять в ситуацію, коли урядовці, які попідписували зобов’язання по цих законопроєктах, в тому числі по цьому, вже втекли з уряду? Де Качка, який підписував всі ці зобов’язання? Яку посаду він отримав, скажіть, будь ласка. За що він її отримав?

Друге питання. Ми далі будемо це терпіти, далі від нашого імені буде уряд вести переговори, а нас будуть зобов’язувати за це голосувати для того, щоб потім ми йшли до уряду? Урядовці зустрічаються з виборцями, урядовці їздять по регіонах, як це є у Великій Британії, як це в інших парламентських демократіях, де урядовці звітують перед виборцями? Ми їздимо туди, ми зустрічаємось з ними!

Саме тому питання одне: або ми негайно ставимо уряд в ситуацію всі подальші переговори веде парламент обов’язково із залученням уряду і тільки тоді ми будемо отримувати законопроєкти, які чогось вартують. Добре, ми відстрочимо до 1 липня. А ви вважаєте, до 1 липня війна закінчиться? Підніміть руку в цій залі, хто так вважає, я хочу побачити ваші обличчя і ваші гарантії. Де ті, хто нам обіцяли каву на набережній в Севастополі? Де вони тепер?

Саме тому наша фракція за це голосувати не буде, ви нас не примусите. Хочете вести переговори, включіть представників всіх фракцій, які розбираються в цій темі, які знають, що робити, і тоді ми будемо мати достойний вигляд перед нашими міжнародними партнерами. Не підставляйте парламент. Ви не змусите парламент робити те, чого не хочуть десятки мільйонів наших виборців, а хочуть окремі компанії. Зробіть для компаній, не робіть шкоду для мільйонів виборців. Ми за це не голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція «Голос».

 

11:46:27

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Коли з усіх можливих варіантів залучення грошей до бюджету влада пропонує оподаткувати шкарпетки та нижню білизну, мені здається, це вже вирок економічній стратегії влади.

Я так і не зрозумів, тут зверталися до європейських фракцій. А хто або де та європейська інтеграція була всі ці роки? Розкажіть мені, будь ласка, де європейська інтеграція в тому, що у вас мішки тягають за корупціонерів? Де європейська інтеграція була, коли 60 мільярдів роздавали на піар Президента? Де європейська інтеграція була, коли ви впроваджували пільги для грального бізнесу, через які ми щороку втрачали по 20 мільярдів? Ви розповідаєте про контрабанду на митниці. Знаєте, хто її «кришує», який конкретно четвертий департамент СБУ? Де тут у нас євроінтеграції в тому, що у вас бусики тягають айфони кожного дня, коли ви не помічаєте нелегальний тютюн на 30 мільярдів, алкоголю на 10 мільярдів, палива на 10 мільярдів, коли у вас досі половина грального бізнесу в тіні? Давайте почнемо з оподаткування шкарпеток! Це ж пріоритет номер один, номер два, номер три!

І про міжнародні зобов’язання, які я щиро підтримую. А може ми почнемо їх з боротьби з корупцією, з перезавантаження ДБР, з конкурсу на Генпрокурора, з застав, які досі вносять невідомі фірми, яких чомусь охороняє ГУР? Оце буде виконання європейської інтеграції і міжнародних зобов’язань.

Друзі, я не проти цього закону чи не за – це ваш вибір. Але коли серед всіх варіантів знайти гроші в бюджет знаходиться один на 8 мільярдів в 2028 році шляхом оподаткування шкарпеток, то мені здається, це вже якийсь вирок, при чому в першу чергу інтелектуальний.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз буде завершальний виступаючий і після цього переходимо до голосування. Я прошу народних депутатів, я прошу всіх народних депутатів вже підготуватися до голосування, колеги.

Мамка Григорій Миколайович – одна хвилина, після цього голосуємо.

 

11:48:44

МАМКА Г.М.

Шановні народні депутати, український народ, хочу звернутися до вас особисто, давайте перестанемо один одного лякати. Вчора Кабінет Міністрів лякає народних депутатів і називає негідниками, що вони щось не проголосували. Сьогодні з трибуни Верховної Ради ми чуємо, що в залі присутні народні депутати, які щось лобіюють, тіньові схеми. Називайте прізвища. В кожній історії є своє прізвище. Якщо ти не називаєш прізвища, ти співучасник. З приводу перемовин позиції, вона напевно вірна. Але Верховна Рада призначає Кабінет Міністрів. Він уповноважений вести перемовини. Але є одне але. До цього часу мандат на переговори я на особисті очі ні в кого не побачив. Зверніть увагу, для того, щоб говорити і робити, це різні речі. Або ми кажемо – да і підтримуємо, або ми кажемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Я хочу нагадати, що буквально декілька днів тому ми з вами усі зустрічалися з нашими колегами по багатьох фракціях і зустрічалися з партнерами, які не один раз наголосили про важливість прийняття відповідних законодавчих змін, тому що від них залежить фінансування Збройних Сил України в першу чергу.

Тому, шановні колеги, перед тим як я поставлю на  голосування, я дуже прошу усіх вас, кожного з вас пройнятися державницькою відповідальністю за долю України. Я, шановні колеги, запрошую усіх приготуватися до голосування. І я ставлю пропозицію прийняти за основу. Займіть свої місця, будь ласка, колеги. Прийняти за основу проєкт Закону (реєстраційний номер 16051-1): проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Шановні колеги, готові голосувати? Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Я дуже прошу, займіть свої місця, щоб я бачив, що ви сидите. Сядьте, щоб я бачив, що ви сидите. Дякую. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

11:52:00

За-273

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую усім за відповідальну позицію.

Шановні колеги, є пропозиція комітету – в цілому. Данило Олександрович, я запитав. З процедури? Артур Володимирович, що у вас з процедури, тільки з процедури.

Шановні колеги, далі ідемо в наступний законопроєкт, пов’язаний з цим. Будь ласка, Герасимов.

 

11:52:23

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, у нас сьогодні в порядку денному присутні дві ратифікації і зараз в парламент прибув міністр оборони України щодо цих ратифікацій – 0390 і 0391, вони стосуються фінансування сектору безпеки і оборони нашими партнерами. Прохання зараз проголосувати за перехід до голосування цих двох ратифікацій, проголосувати їх без обговорення. Щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто просто зміну черговості і одразу голосуємо, так, шановні колеги? 

Я ставлю пропозицію змінити черговість розгляду питань порядку денного і зараз перейти до розгляду питань 0390, 0391 і одразу проголосувати їх без обговорення. Домовились? Я прошу підтримати цю пропозицію, шановні колеги.

 

11:53:27

За-295

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в Європейському оборонному фонді (ЄОФ) (реєстраційний номер 0390). Прошу народних депутатів голосувати.   

 

11:54:01

За-312

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про ратифікацію Угоди про фінансування для здійснення заходів, передбачених Регламентом Європейської програми оборонної промисловості (ЄПОП), між Україною та Європейським Союзом (реєстраційний номер 0391). Ще раз, прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками. Прошу голосувати.

 

11:54:40

За-317

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, дякую всім за підтримку.

Далі наступний проєкт Закону 15460 – це проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (реєстраційний номер 15460). І я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати.  

 

11:55:19

За-248

Рішення прийнято. 

І я запрошую Марченка Сергія Михайловича. Будь ласка, Сергій Михайлович.

 

11:55:34

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, я вам щиро вдячний за попереднє голосування, зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування малих посилок – це надзвичайно важливо, ми можемо далі продовжувати дискусію в межах парламентських комітетів.

Зараз вашій увазі пропонується законопроєкт, який встановлює механізм оподаткування, він надзвичайно важливий, тому що ставка податків без механізму не буде діяти. Які новели ми  зробили порівняно з попереднім законопроєктом? Зараз цей законопроєкт враховуючи технічні складнощі реалізації передбачається застосовувати з 1 липня 2027 року, тому що потрібно розробити технічну систему інформаційну, яка дозволить оподатковувати.

Також передбачається, є інші задачі, які будуть обговорюватися з нашими представниками бізнесу, щоб це було безпечно, швидко і максимально ефективно. Тому прохання також розглянути і підтримати зазначений законопроєкт. 

Єдина задача цього законопроєкту, щоб спростити процедуру сплати ПДВ фізичною особою, яка отримує товар в посилці. Тобто, щоб громадяни України не відчули жодним чином зміни в цій системі оподаткування. Тобто вони в один клік купують товар, оподаткування здійснюється автоматично, будуть зареєстровані представництва маркетплейсів в Україні, і вони фактично будуть тими суб’єктами, які будуть сплачувати податок фізично, тобто Amazon, eBay, Temu, Aliexpress – всі мають мати зареєстрованих своїх суб’єктів в Україні, які будуть сплачувати податки за посилки.

Прохання підтримати. Це надзвичайно важливо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Будь ласка,  Данило Олександрович Гетманцев.

 

11:57:35

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Я почну з рішення комітету. Комітет рекомендував прийняти цей законопроєкт за основу і в цілому. Тому  я прошу підтримати зеленою кнопкою його, ми дійсно дуже-дуже сильно і довго попрацювали над цим законопроєктом і той механізм, який зараз в ньому є дієвий і дійсно піде на користь Україні  і бізнесу нашому, і також людям.

Але, і, власне, ми вже продискутували цей законопроєкт і попередній. Я дуже вдячний народним депутатам за підтримку саме нашої позиції і думаю, що до другого читання ми точно зробимо їх ці законопроєкти краще.

Але хотів би звершити ту дискусію, яка почалася у нас з однією з фракцій нашого парламенту, яка виявилася не проєвропейською, а проамериканською, я прошу вибачення за не вірну кваліфікацію.

Якраз до проамериканської фракції я хочу звернутися, продовжуючи нашу дискусію. Насправді,  я в контраргументах не почув, а до чого тут євроінтеграція? Бо це євроінтеграційні закони і це приведення нашого законодавства у відповідність до законодавства ЄС. А щодо того, що дійсно гроші треба брати на митниці, припиняючи контрабанду, в алкоголі, в тютюні, припиняючи контрафакт, і в інших наших тіньових схемах, я, безперечно, погоджуюсь, з представником, з моїм заступником у комітеті представником проамериканської фракції. Але я хочу зазначити, що не владі треба брати, а нам з вами разом треба брати, бо це ми з вами разом провели реформу Бюро економічної безпеки, яке є оновлене вже зараз більше ніж рік. Митниці, де є представник Національного антикорупційного бюро головою цього органу і заступник також є представником цього поважного правоохоронного органу і разом це зробити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту і далі голосуємо.

Будь ласка.

Так, Гетманцев від комітету був. (Шум у залі)

Що-що? Це не є євроінтеграційний. (Шум у залі) Немає. Він не відмічений у мене як євроінтеграційний.

Будь ласка, Дануца Олександр Анатолійович.

 

12:00:39

ДАНУЦА О.А.

Прошу передати слово шановному Олександру Ковальчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Ковальчук.

 

12:00:51

КОВАЛЬЧУК О.В.

Дякую, колеги, за передане слово.

Шановні колеги, народні депутати, а можна відійти від пана міністра фінансів? Колеги, колеги, можна відійти від  міністра фінансів? Бо зараз ми говоримо про законопроєкт, який буде голосуватися. Можна відійти, будь ласка? Дякую.

Шановний пане міністр, Сергій Михайлович, шановний пане міністр, ми зараз голосуємо другий законопроєкт, як ви правильно сказали, дуже важливий, який ми обговорювали на нашому комітеті протягом тривалого часу і всі оці жваві дискусії про потрібно-непотрібно пройшли дуже ефективно, мені здається, і винесли одноголосне рішення про підтримку законопроєкту за основу і в цілому. І я буду просити шановних колег народних депутатів підтримати в продовження вже того треку, який ми взяли разом, для того, щоби поповнювати бюджет, для того, щоби спостити процедури, для того, щоби завершити позитивними наші перемовини з міжнародними партнерами і дати інструмент в руки міністерства.

Але вас, Сергій Михайлович, я хочу попросити про наступне. Буквально сьогодні вийти в публічну комунікацію і подякувати народним депутатам, Верховній Раді України, керівництву Верховної Ради України і тим фракціям, які підтримали ці, напевно, в думках багатьох непопулярні рішення, хоч і правильні, це дуже важливо. Те, що відбувається тут в залі, можливо, не набуває такого розголосу, якого хотілося би, але народні депутати теж потребують уваги і подяки за те, що беруть на себе таку відповідальність. Це наша спільна історія і давайте писати її разом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ар’єв Володимир Ігорович, «Європейська солідарність»

 

12:02:37

АР’ЄВ В.І.

Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.

 

12:02:55

ЮЖАНІНА Н.П.

Насправді спочатку звернуся до виконавчої влади. Шановний міністр фінансів, дуже жаль, що тут немає Прем’єр-міністра, який закликав нас – депутатів голосувати за потрібні закони для отримання наступних траншів, бо країна взагалі вже скотилася в нікуди. І за це несете відповідальність ви перш за все, не народні депутати, тим більше опозиція. Ви несете відповідальність за те, що ви не виконали взяті на себе зобов’язання по підготовці проєктів законів вчасно і підзаконних актів. І сьогодні, виставляючи вимоги такі до залу, ви не маєте морального права спонукати швидшого голосування або голосувати всім однозначно. Я хочу просто, звертаючись до українців, наголосити на наступному. Цей закон набере чинності не раніше 1 липня  2027 року, але, послухайте уважно, через 45 днів з дня, наступного за днем опублікування в газеті «Голос України» рішення Кабміну про забезпечення можливості запровадження правил дистанційного продажу товарів, визначених цим законом.

Тобто поки система в митниці з операторами не буде налагоджена для того, щоб почати виконувати норми цього закону, закон не запрацює. А, знаючи, як ця влада справляється з такими завданнями, то він не запрацює ще багато років. Тож у ваших руках зараз рухатися швидше, якщо ви справді хочете виконувати норми європейського законодавства.

І насправді це те, що ми мали би імплементувати, але не так бездумно, як це робимо сьогодні. Ми не врахували і не розібралися, а що буде відбуватися з посилками між родичами, які це родичі, які товари пересилають, чому там тільки 45 євро, в розмірі 45 євро не оподатковується? А хто буде встановлювати ціну, якщо там вживані товари, і вони будуть оцінені нижче чим 45 євро? Все це викликає дуже багато запитань навіть у колег серед…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна.

 

12:05:10

СКОРОХОД А.К.

Цікаві у нас західні партнери: ми вам дамо гроші, але за те, що ми вам дамо гроші на проїдання, ви маєте підвищити податки, ви маєте знизити соціальні гарантії, ви маєте знищити внутрішнього виробника, ви багато чого  маєте зробити, але це виключно не для того, щоб ваша країна розвивалася. То виходить, що нас роблять «банановою республікою», якій підкидають потрошку грошей, які ми просто в тупу з'їдаємо, а потім самознищуємося.  Ну така у нас політика.

І замість того, щоб щось робити, замість того, щоб розглядати стратегічно, що робити з дірявими бюджетами, замість того, щоб думати, а де інакше взяти гроші, може не треба витрачати їх на «Вовині тисячі», може не треба витрачати  їх на кешбеки, може, не треба витрачати кошти на наглядові ради з мільйонними зарплатами? Може, треба зберегти і дати працювати своїм підприємцям для того, щоб був ВВП, свій ВВП, а не чужий? Можливо, нам треба робити все для того, щоб ми розвивалися? Але в нас інша політика: давайте знищимо себе, давайте знищимо наших людей, давайте обкладемо їх так податками, щоб вони просто там дихати не могли і не знали, як собі виживати. Хоча ми вже до того дійшли, що люди реально виживають.

Колеги, це не державні рішення і це не стратегічні рішення, це рішення по знищенню українського народу. Я як мама користуюся тим, що я замовляю своїй дитині речі з Європи, бо вони втричі дешевші, ці самі речі втричі дешевші. То, може, нам треба створити такі умови, щоб наш підприємець, наш виробник тут міг розвиватися, а не виконувати якісь забаганки різних міжнародних валютних фондів, які покликані на знищення української держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальний виступ, Сірко Юлія Леонідівна. Після цього голосуємо. Я прошу запросити народних депутатів до зали, зайняти свої місця.

 

12:07:21

СІРКО Ю.Л.

Шановні колеги! Сірко, фракція «Голос». Я коли чую тут від окремих представників «Слуги народу» якісь вислови, причому ці представники «Слуги народу» не найкращі представники «Слуги народу», а проросійській проватні виступи, то в мене викликає питання: чи ці люди хочуть краще Україні, чи вони хочуть знищити доходи наших громадян, добробут наших громадян, малий, середній бізнес? І ці ж самі люди на «Слузі народу» також на публічній зустрічі з послами G7 сказали: так, цей Закон про посили не вимагає Євросоюз, вимагає український бізнес. Так-от у мене питання: який український бізнес вимагає у членів фракції «Слуги народу» приймання таких законів? Не боротьби на митниці, контрабанда – 100 мільярдів, сидить міністр фінансів, який покриває це! Державні підприємства: збитки – 100 мільярдів, акциз – 1 мільярд євро, щоразу контрабандні цигарки йдуть у Європу, вони не знають, що з ними робити. 100 мільярдів акциз втрата! Скажіть мені, будь ласка, так вони хочуть «димовуху» з посилок зробити замість того, щоб зібрати 500 мільярдів  з тих схем, які вони «кришують» щодня? Так оце такі «Слуги народу» у нас проєвропейські, проамериканські і антиукраїнські, які завжди покривали проросійські схеми, які запускають сюди російський ігровий бізнес, російський акциз і російську агентуру.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 1 хвилина – Цимбалюк і 1 хвилина –  Юрченко. Так? Зараз, секундочку. Виступлять колеги і тоді. Цимбалюк. Юрченко. І тоді я дам з процедури.

 

12:09:11

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина».

Шановні колеги, знаєте, дивує інколи цинізм, коли правою рукою показуємо, як ми захищаємо державу,  а правою тихенько голосуємо за знищення і навантаження податкове українців, бо насправді цей законопроєкт не про підтримку українців, не про підтримку українського бізнесу, а просто чергове додаткове оподаткування.

Подивіться статистику за минули рік: 60 відсотків – посилки військового призначення, мають 30 відсотків волонтерів, більше 20-ти – технічні призначення, і ви знаєте, що це таке. То кого ми оподатковуємо? 96 відсотків посилок минулого року були посилки менше 150 євро. Тобто ті, хто хочуть зекономити собі копійку і речі купляють напряму з Китаю, щоб було дешевше, їх оподатковуємо?

Тепер останнє питання до уряду, який докерувався до ручки. А митниця забезпечить з наступного року, з липня місяця ті всі технічні можливості? Скільки треба винайти приміщень і особового складу додаткового найняти на роботу? Відповіді немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  зараз, будь ласка,  Юрченко ще 1 хвилина. А потім Герасимов з процедури. А, Іванна Орестівна. Ви з процедури і Іванна Орестівна з процедури. Добре. Спочатку Юрченко 1 хвилина, а потім з процедури. І після цього голосуємо.

 

12:10:29

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, ми тут всі знаходимося лише за  однієї причини, що хтось важко працює на фронті. І цих людей ми чомусь забуваємо підтримувати. Їхні заробітні плати врази менші ніж тих, хто породжує контрабанду, як нам тут зазначає голова комітету, ніж тих, хто проводжує корупцію, яка квітне в країні.  Але цим людям ми не забуваємо збільшувати зарплати, а військовим чомусь забуваємо. Нам говорять, що цей законопроєкт допоможе підвищити заробітні плати, але водночас він просто давить на бізнес. Нам є, де шукати гроші: це купа антикорупційних органів, це купа силовиків, це купа тих, хто породжують і контрабанду, і корупцію. Давайте все ж таки усвідомимо, що найголовніше – це сили оборони, і ми повинні підтримувати їх.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артур Володимирович з процедури і після цього Іванна Орестівна з процедури, і голосуємо.

 

12:11:39

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, я звертаюся зараз до вас і до Апарату Верховної Ради. В мене складається враження, що йде фальсифікація порядків денних, які видають сьогодні народним депутатам. На законопроєкті 15460 є помітка, в офіційному порядку денному, який роздають народним депутатам, Європейський Союз. Це означає, що це євроінтеграційний закон. Але ви мені персонально сказали, що це не євроінтеграційний закон. Тоді можна, будь ласка, сказати мені, за яким принципом, чи, можливо, це рулетка просто випадкова, чи орел, решка, ви ставите помітки на кожному з законопроєктів?

Щиро вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович.

Я просто звертаю вашу увагу, що всі закони, які включені до порядку денного, які є нашими євроінтеграційними зобов’язаннями, вони помічаються відповідним значком Європейського Союзу. Що стосується значка EU, я от тільки що переговорив, це якийсь незрозумілий значок і для мене, який з’явився. Ми розберемося, чому він з’явився там і в якому зобов’язанні, в якому листі є це євроінтеграційне зобов’язання. Ще раз кажу, шановні колеги, ми орієнтуємося по значку, де стоїть прапорець Європейського Союзу.

Іванна Орестівна, з процедури, будь ласка.

 

12:12:53

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановний пане Голово, власне кажучи, або уряд, або наш комітет, якраз може виступити з ініціативою ухвалювати рішення стосовно надання тому чи іншому законопроєкту статусу такого, що стосується наших зобов’язань євроінтеграційних.

Я би хотіла звернути увагу колег, зокрема профільного комітету, на те, що говорив голова профільного комітету при представленні цього законопроєкту. Насправді законопроєкт має суттєві вади по невідповідності  праву Європейського Союзу. Тому я дуже сподіваюся, що навіть після голосування в першому читанні ці зауваження, які надані нашим комітетом, будуть враховані до другого читання. І тоді можна буде з трибуни говорити про те, що цей законопроєкт відповідає європейському праву. Я би хотіла, щоб це таки було дійсно так до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іванна Орестівна.

Шановні колеги, Ярослав Іванович, тільки з процедури і я одразу голосую. Що у вас? Железняк – з процедури тільки.

 

12:14:01

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Пане Голово, якщо у нас з’являються невідомі значки в порядку денному, пропоную запровадити ще один, букву «м» в законопроєктах, які важливі для  Мотовиловця. Я думаю, що це буде дуже...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прекрасна ініціатива. Я думаю, що регламентний комітет може розглянути її.

Шановні колеги, займаємо свої місця, готуємось до голосування. Шановні колеги, я дуже прошу всіх приготуватися до голосування. Будь ласка, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (реєстраційний номер 15460).

Готові голосувати? Шановні колеги, готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:15:22

За-267

Рішення прийнято.

Шановні колеги, рішення комітету є ще і в цілому. Будуть заперечення? Дмитро Олександрович проти. Дякую, шановні колеги.

 Йдемо далі тоді. 15175, наступний проєкт закону – це проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання правовідносин зі здійснення сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям. Я ставлю пропозицію включити цей законопроєкт до порядку денного сесії, треба 226 голосів. Будь ласка, голосуємо. Голосуємо, 226 потрібно за включення.

 

12:16:04

За-275

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою цей проєкт закону. Прошу голосувати.

 

12:16:23

За-227

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова народного депутата Гетманцева Данила Олександровича як автора цього проєкту закону. Будь ласка, Данило Олександрович.

 

12:16:40

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Друзі, я хочу подякувати всій залі, всім народним депутатам, які підтримали, особливо фракції «Європейська солідарність» за підтримку... (Шум у залі) Вибачте, жарт. За підтримку нашого законопроєкту про сек’юритизацію  активів, який ми прийняли в цілому, в другому читанні і в цілому на початку нашого сьогоднішнього засідання.

Про що це? Це не тільки про можливість залучення додаткової ліквідності в банківській сфері і винайдення грошей для того, аби використати їх для кредитування бізнесу, для звичайних банківських операцій, це база, це підвалини задля того, або реалізувати нашу велику програму житлового будівництва, доступних квартир для людей.

Ми хочемо реалізувати програму, яка б дала можливість побудувати щонайменше мільйон квартир для наших вчителів, для наших медиків, для військових, для багатодітних сімей та внутрішньо переміщених осіб, для тих людей, які, дійсно, потребують якісне і недороге житло. Ми хочемо дати їм можливість взяти ці квартири на 25 років під 3 відсотки річних. І для цього нам потрібні довгі гроші і можливість для залучення цих довгих грошей в такі довгі інвестиції.

Від прийняття пакету законопроєктів, а зараз ми розглядаємо похідний законопроєкт про внесення змін до Цивільного кодексу, так-от від прийняття пакету цих законопроєктів ми зможемо отримати щонайменше 200 мільярдів гривень. Це лише частина необхідної суми, але дуже і дуже важлива частина. Тому прошу підтримати зеленою кнопкою цей законопроєкт.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі, будь ласка, заступник голови Комітету з питань правової політики Калаур Іван Романович – від комітету. Ознайомте з висновком.

 

12:18:58

КАЛАУР І.Р.

Шановна президія, шановні колеги, за дорученням Голови Верховної Ради від 13 квітня 2026 року Комітет з питань правової політики 11 вересня 2026 року розглянув на своєму засіданні законопроєкт про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання правовідносин зі здійснення сек’юритизації та емісії облігацій з погашенням. За результатами розгляду цього законопроєкту комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити даний законопроєкт до порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, і за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу.

Шановні колеги, цей законопроєкт створює правову основу на рівні кодифікованого акта для реалізації тих положень закону, про який тільки що говорив наш колега Данило Гетманцев. Це створюється за рахунок внесення змін у статтю 85 Цивільного кодексу України, де визначається, що особливості відповідальності посадових осіб непідприємницьких товариств будуть встановлюватись законом.

Колеги, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону.

Будь ласка, Ковальчук Олександр Володимирович, «Слуга народу».

 

12:20:38

КОВАЛЬЧУК О.В.

Прошу передати слово Ігорю Фрісу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Фріс. З місця.

 

12:20:47

ФРІС І.П.

Дякую. Дякую, колеги.

Дивіться, ми на підкомітеті і на комітеті, дійсно, розглядали вказаний законопроєкт, він невід’ємно пов'язаний з законопроєктом, який сьогодні прийнятий в другому читанні. І серед правників виникла  дискусія стосовно норм щодо внесення змін до статті 85 Цивільного кодексу України. Автором законопроєкту розширено відповідальність посадових осіб непідприємницьких, негосподарських товариств, неприбуткових товариств, в які включаються не тільки фінансові установи, які є предметом Закону про сек’юритизацію. Це і благодійні різноманітні товариства, це товариства, які не мають на меті одержання прибутку. Плюс додатково розширено питання, що вони несуть відповідальність не тільки за шкоду, яка заподіяна товариству, а несуть відповідальність перед кредиторами товариства. І це виникло найбільшу дискусію серед членів комітету. Була пропозиція озвучити, щоб ми в тіло рішення комітету включили інформацію, що до другого читання саме ці норми, які розширюють відповідальність посадових осіб непідприємницьких, неприбуткових товариств перед товариством і перед кредиторами визначили виключно серед тих господарських товариств, які регулюються питаннями про сек’юритизацію. На жаль, цього не відбулося і рішення комітету більшістю голосів була підтримана позиція прийняти вказаний законопроєкт за основу. Але впевнений, що до другого читання і члени Комітету з питань правової політики і народні депутати України матимуть можливість врегулювати вказану проблематику, щоб ми не виходили за необхідні межі відповідальності посадових осіб відповідних товариств перед кредиторами і перед самим товариством. Тому за основу так, але до другого читання, звісно, нам всім прийдеться попрацювати над його текстом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція «Європейська солідарність». О, Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.

 

12:22:48

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати Олексію Олексійовичу Гончаренку. Дякую.

 

12:23:02

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Друзі, а ви знаєте, що єдиний Генпрокурор часів Президента Зеленського, який знаходиться в Україні, – це Юрій Луценко. Ви в курсі цього? Як так сталося, що в нас в державі втік Генеральний прокурор, коли ще був Генеральним прокурором. Це якесь божевілля. Ми дійшли по цьому, знаєте, напрямку різноманітних призначенців Президента Зеленського, вже до краю. Ми вже знаємо всі цей шлях: украл, выпил, в тюрьму. В даному випадку: підозра, корупція, втеча або ще щось. Ну скільки це буде тривати? 

Хто зараз? В мене друге питання, хто зараз керує українськими органами прокуратури? Ви знаєте прізвища? Я не знаю. Хто є керівником прокуратури в Україні?  Невідомо.

В нас абсолютно, знаєте, в мене така є підозра, що в нас повна катастрофа з правоохоронними органами, тому що воюють вони один з одним, а не зі злочинністю. А корупцію, вони проти неї не борються, вони її очолили.

Так бути абсолютно не може і це треба терміново змінювати. І на це сьогодні є один шлях – це призначення чесного, порядного, сильного Генпрокурора. Ну щоб він був чесний і порядний, Зеленському не треба шукати кандидатуру серед друзів своїх друзів, бо інакше не буде, ні чесного, ні порядного.

І тому це заклик до Президента, зараз реально момент, коли треба показати суспільству, світу, і якось виправляти ситуацію і призначити людину, яка здатна, здатна боротися.

Ви сьогодні представляєте держбюджет? Та його вже розтягли по карманах різноманітні друзі Президента, Міндічі, шміндічі, і так далі. Це треба негайно покласти край.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Цимбалюк Михайло Михайлович. 

 

12:25:09

ЦИМБАЛЮК М.М.

Прошу передати слово Сергію Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 

Сергій Владиславович Соболєв, будь ласка.

 

12:25:29

СОБОЛЄВ С.В.

Вітаю! Мені здається, що достатньо фахова позиція була озвучена від Комітету з питань правової  політики. І ті зміни, які пропонують вносити чомусь в статтю, яка охоплює не лише підприємницьку діяльність, а охоплює діяльність громадських організацій, неприбуткових фондів, товариств – це робить фактично  цей законопроєкт таким, що буде втручатись в діяльність  тих, хто взагалі не регулюється цим законопроєктом.

Саме тому наша фракція буде виступати проти. Ми вважаємо, що треба, якщо ви і хочете внести ці зміни,  треба врегулювати це, виключивши неприбуткові організації, громадські організації, фонди і в такий спосіб повернутися до розгляду цього законопроєкту. В такому стані цей законопроєкт ухвалений не може бути. На друге читання ви це вже не виправите, тому що там вже абсолютно інші статті регулювання.

Тому наша фракція пропонує повернути автору законодавчої ініціативи, внести зміни у відповідні статті і тоді далі розглянути в сесійній залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, завершальний виступ, Бобровська Соломія Анатоліївна, фракція «Голос».  

Шановні колеги, передає вона Сірко Юлії Леонідівні і після цього голосуємо. Я прошу народних депутатів приготуватися.

Юлія Леонідівна, будь ласка.

 

12:26:54

СІРКО Ю.Л.

І знову, добрий день, колеги! Сірко, фракція «Голос». Ми з вами поговоримо про сек’юритизацію, економіку і абсолютно деградовану інтелектуально економічну політику в Україні.

Окремими урядовцями, які вже втекли, комітетами, які не можуть собі дати ради, так-от вам про сек’юритизацію. В країні немає кредитування нормально ні для малого бізнесу,  ні для середнього, ні для громадян, по 20-25 відсотків кредитують економіку. Скажіть, будь ласка,  хто буде брати кредити під 25 відсотків?  Ви вирішили не тільки оподаткувати громадян з посилками, ви також добиваєте малий і середній бізнес. Тому що ви не можете забезпечити кредитування ні малого, ні великого бізнесу, не можете допомогти бізнесу після того, як у них знищили 90 відсотків складів.  Тому що ви на це не здатні просто.

І крім того вам простіше «мити» гроші через банки, вся банківська система лопається від грошей, вкладає у ваші ОВДП, заробляє по 18 відсотків, по 15, а бізнес платить по 25, тому що грошей в економіці немає. Це ваша політика економічна, у вас немає проблем більше економічних, як оподатковувати громадян і малий, і середній  бізнес. Тому що ви не хочете боротися з вашими власними схемами. Ви не хочете займатися економічною політикою. Ви не хоче давати дешеві кредити бізнесу, ви не хочете, в  кінці кінців підняти соціальні стандарти, коли люди   помирають, від голоду скоро будуть помирати, тому що у вас мінімальна допомога 2800, йдуть поживіть на 2800. Так-от вся ваша економічна, соціальна політика впирається у крадівництво в чотири мішки грошей в Офісі Президента і в чотири пачки грошей в інших офісах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до ухвалення рішення.

Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Колеги, будь ласка, я прошу вас зайняти свої місця.

Шановні народні депутати, переходимо до ухвалення рішення. Шановні колеги, я ставлю пропозицію…Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання правовідносин зі здійснення сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям (реєстраційний номер 15175).

Готові голосувати?

Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:30:01

За-262

Рішення прийнято. Вітаю!

Колеги, наступний проєкт Закону 15269. Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:30:28

За-230

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева Данила Олександровича, будь ласка.

Ви від комітету і  від… До 4 хвилин, будь ласка, тільки ознайомте з рішенням.

 

12:30:46

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Ознайомлюю з рішенням. Комітет рекомендував підтримати прийняти зазначений законопроєкт за основу з наступним доопрацюванням в комітеті.

Про що цей законопроєкт? Цей законопроєкт про вдосконалення системи управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб – це та установа, яка сьогодні повертає 100 відсотків вкладу людині, якщо банк, куди людина вклала свої гроші на депозит, збанкрутував. Власне, це та установа, яка гарантує стабільність банківської системи, це та установа, яка управляє активами неплатоспроможних банків і гарантує те, що управління цими активами здійснюється прозоро, чітко і в інтересах держави, і в інтересах вкладників, які мають отримати відповідні гроші.

Я хочу зазначити, що саме завдяки нашому з вами рішенню, яке було прийнято ще в 2022 році на самому початку великого вторгнення, і я принагідно дякую Голові тодішньому Національного банку пану Шевченку Кирилу за підтримку цього дуже ризикованого на той час рішення, ми гарантуємо всі 100 відсотків від вкладів. І завдяки цьому рішенню ми на сьогодні бачимо постійне збільшення вкладів, постійне збільшення депозитів в нашій банківській системі.

Отже, переходячи до самого цього законопроєкту, мова в цьому законопроєкті іде про вдосконалення механізмів управління Фондом гарантування вкладів, уточнюються повноваження виконавчої дирекції по фонді, уточнюються вимоги до членів виконавчої дирекції фонду, запроваджується на рівні закону аудиторський комітет адміністративної ради фонду, уточнюються окремі положення щодо підзвітності та звітності фонду та оновлюється склад та порядок формування адміністративної ради фонду. Крім цього уточнюються вимоги до членів дирекції фонду, запроваджується на рівні закону аудиторський комітет адміністративної ради фонду та удосконалюються процедури добору директора-розпорядника фонду та уточнюються його повноваження.

Як бачите, власне, такі досить технічні зміни – з одного боку, але з іншого боку  зміни дуже важливі, бо вони необхідні для того, аби управління тими грошима, які є в розпорядженні фонду, і активами також,  здійснювалося прозоро, в інтересах вкладників, в інтересах держави, в інтересах банківської системи і таким чином, щоб ми забезпечували стабільність банківської системи, забезпечували стабільність вкладів.

Я також особисто виступаю за те, аби розповсюдити в майбутньому,   не в цьому законі, в майбутньому, повноваження і компетенції Фонду гарантування на ринок страхування, на інші фінансові ринки, аби такі ж самі можливості,  такі ж самі моделі були і  для забезпечення прав наших людей, фінансових прав наших людей.

Дякую. Прошу підтримати зеленою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, запишіться. Два – за, два – проти. 

В'ятрович Володимир Михайлович, фракція «Європейська солідарність».

Будь ласка.

 

12:34:41

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні.

 

12:35:05

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, в пояснювальній записці до цього проєкту закону говориться про реформу корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.  На що варто звернути увагу? Якщо для вкладників можна законопроєкт вважати позитивним, тому що формально ним  пропонується прозоріша інформація про ліквідацію банків, фінансову звітність фонду, аудит потенційно посилюється і захист кредиторів таким чином посилюється, але бюджетний комітет у своєму висновку написав, що законопроєкт не матиме впливу на показники державного бюджету. Я не знаю, чому комітет не звернув увагу на те, що запроваджуються нові конкурси, рекрутинг, аудит і організація  роботи розширеної ради, які будуть додаткового оплачуватися. І взагалі щодо витрачання Фондом гарантування вкладів коштів, це окреме питання. Я думаю, що ми найближчим часом будемо готувати проєкт закону, бо дещо можна взяти гроші на поповнення державного бюджету, то тут дуже добре треба розібратися із тим, де знаходяться надлишкові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Насправді ще до другого читання треба внести реальні зміни для того, щоб подбати про запобіжники від політичної монополізації адміністративної ради. Тому що виглядає зараз так: 6 чоловік по 2. 2 – від Кабміну, 2 – від НБУ і 2 – від парламентського комітету. І виходить, що 4 представники адміністративної ради – це політичні призначення. Тому питань до другого читання, я бачу, вже назбиралося дуже багато. Я сподіваюся, що ми виконаємо зобов’язання перед МВФ, проголосувавши у першому читанні, але точно тут треба підійти не формально, а зробити справді цю інституцію більш прозорішою і зрозумілішою для нас.

Ми підтримаємо лише в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна, фракція «Голос».

 

12:37:11

СІРКО Ю.Л.

Сірко, фракція «Голос». Серія номер 3. Продовжимо про економіку і про те, власне кажучи, як ми будемо зимувати з піднятими податками, з відсутністю нормальної економічної політики, з відсутністю підтримки громадян, в тому числі найбідніших. В тому числі те, що ви бачили, скільки коштує зараз бензин і дизель для того, щоби включити генератори. Ви що думаєте, бізнес буде це толерувати постійно, чи ви вважаєте, що хтось буде працювати тут при таких умовах? Ви, власне кажучи, створюєте неможливість працювати ні малому середньому бізнесу, ні громадянам. І ми вже бачимо скорочення кількості робочих місць, тому що Чорне море заблоковано, гірничо-металургійний комплекс зупиняється, аграрії стоять, вони не знають, куди їм дівати свою продукцію, яку вони збирають. І при тому ви лізете в кишеню, у вас основна проблема – це посилки?

Скажіть мені, будь ласка, хто формує у вашій партії, фракції, я не знаю, економічну політику. Ви вважаєте, що Україну можна спасти тільки посилками? Чи треба займатися всім іншим? Експортом, розблокуванням портів, допомозі експортерам, малому і середньому бізнесу, громадянам. Я вже не кажу про ваші наглядові ради і про те, власне кажучи, з чого складається цей закон.  Воно збільшує кількість політичних посад, але якість цих посад така, як ми бачимо в «Сенс Банку», де по дзвінку можна зробити все, що завгодно і відмивати мільярди.

Так от скажіть, будь ласка, які вам наглядові ради й адміністративні ради ще потрібні? Ви не можете з цими справитися, які у вас є, тому що у вас всюди сидять корупціонери, люди, які думають тільки про свою кишеню. Вони вже до того докралися, що вони навіть не ховаються!

Тому, будь ласка, перезавантажте всі ваші існуючі ради адміністративні й інші,  і тоді будете претендувати на нові.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Бакунець Павло Андрійович, група «Довіра». Після цього  Мазурашу, Мамка. І голосуємо.

 

12:39:18

БАКУНЕЦЬ П.А.

Павло Бакунець, група «Довіра».

Звичайно, що цим законопроєктом за основу пропонується розширення кількості людей в складі ради. Це добре є, тому що це додасть  цього органу кращої звітності, прозорості в його роботі. Наша група підтримує даний законопроєкт за основу, звичайно, що з його доопрацюванням до другого читання.

Сьогодні ж хочу ще раз і ще раз наголосити уряду, котрий  тут має бути присутній, адже має бути представлення державного бюджету на наступний рік, в якому слід врахувати обов'язково не лише мізерне збільшення мінімальних соціальних гарантів українців, але і врахувати те, що люди сьогодні, сім'ї наших Захисників очікують однозначно підвищення базової грошової виплати нашим військовослужбовцям.  Це вкрай важливо. Ми, заслуховуючи сьогодні бюджет на комітеті, звертали на це увагу і знову будемо звертати як і профільному міністерству, так і всьому уряду доопрацювати дану тематику.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мазурашу Георгій Георгійович. Потім – Мамка Григорій Миколайович. І Цимбалюк буде, так? І голосуємо.

 

12:40:41

МАЗУРАШУ Г.Г.

Георгій Мазурашу, «Слуга народу», 203 округ, Чернівецька область. 

Колега по  фракції Данило Олександрович апелював до наших виборців і це було дуже цікаво. Данило Олександрович, я ваш виборець, обраних за списком «Слуги народу». І я вам кажу, що абсолютну більшість наших з Президентом виборців не те цікавить, про що ви тут говорили з трибуни. Наших з Президентом виборів цікавить підтримка сил оборони і наших захисників. Де нульове розмитнення для УБД? Данило Олександрович, ви ж включилися в ці процеси, чому ми не добиваємо це питання? Де індексація виплат для військових? Вони вже давно відстали від життя і майже вдвічі зменшилися по суті від початку широкомасштабного вторгнення. Чому наших військових не лікують у найближчих лікарнях, а лише в госпіталях? Що за монополія? Це проблема.

Тепер ви шукаєте кошти для бюджету? Чудово. Дайте економіці працювати. Наших з Президентом виборців цікавить те, що представники держави під прикриттям мобілізаційної роботи так званої порушують 17 статтю Конституції, 19 статтю Конституції, 28 статтю Конституції, 35 статтю Конституції, і вони стверджують, що це вони роблять нібито для оборони України. Ні, треба припинити знущання українців у формі над українцями цивільними під прикриттям мобілізаційної роботи. Це важливо. У нас купа людей ховаються, замість того, щоб працювати на справу оборони. У нас куча українців тікають з України через таку так звану мобілізаційну політику.

Будь ласка, зверніть увагу, «слуги» народу, і спілкуйтеся з нашими з Президентом виборцями. Будете здивовані, вони іншого чекають від нас.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так думаю, що і Данило Олександрович теж виборець був.

Будь ласка, Григорій Миколайович Мамка, «Платформа за життя та мир».

 

12:42:48

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, у нас якась карма, у нас керівника в органі не існує, а виконуючий обов’язки більше року. Ми ні до чого не додумаємося, не змінити, а просто законодавчо створити новий орган.

На жаль, ніхто не говорить, за який рахунок він буде фінансуватися. За рахунок державного бюджету? Повинні бути виплати. Де позиція Мінфіну, яким чином це буде виглядати. Робота фонду заключається, дійсно, в тому, що є мільярдні зобов’язання, а банк через конкурси Prozorro, через платформи продає активи, які забирає за 100 тисяч гривень, а за 900 ніхто не відповідає. На мою думку, все-таки було б більш ключове навести там порядок, провести аудит, а після цього створювати новий орган.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальний виступ – Цимбалюк Михайло Михайлович. Будь ласка. І після цього голосуємо, колеги.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

12:43:52

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, даний законопроєкт справді має на меті впорядкувати роботу Фонду гарантування вкладів, це справді дуже потрібна установа. І ми, в принципі, підтримуємо цю ідею. Але в законопроєкті до першого читання є ряд речей, які потрібно або усувати, або вдосконалювати до другого читання. І фракція «Батьківщина» буде подавати свої конструктивні професійні правки.

Нас теж дивує, чому пропонується збільшити кількість членів ради цієї установи і за рахунок чого воно буде фінансуватись. І немає позитивного висновку ні бюджетного комітету, ні Мінфіну, скільки потрібно коштів для реалізації такої ідеї і за рахунок кого. Коли ми кажемо, що в державі не вистачає грошей, а тут Фонд гарантування, пропонується проводити конкурс і додатково ще...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проєкту закону, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися  до голосування. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця і приготуйтесь до голосування.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстраційний номер 15269). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:46:00

За-271

Рішення прийнято.

Будь ласка, по фракціях покажіть.

З процедури. Артур Володимирович, що у вас з процедури? Тільки з процедури.

 

12:46:10

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслане Олексійовичу, згідно статті 154 Регламенту Верховної Ради України на пленарному засіданні, на тому самому, на якому представляється Державний бюджет України на наступний рік, Верховна Рада процедурним рішенням може запросити для заслуховувань головних розпорядників коштів державного бюджету щодо мети, завдань та результативних показників відповідних бюджетних програм.

Тому прошу вас поставити на голосування процедурне рішення Верховної Ради про запрошення сьогодні до Верховної Ради представників Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України по кодам  25 нулі 251 і відповідно нулі та також представників Державного управління справами.

Щиро дякую. Прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю цю пропозицію Артура Володимировича на голосування. Будь ласка.

 

12:47:22

За-116

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Шановні колеги, наступний проєкт Закону 15352 – це проєкт Закону про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів.

Я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:47:53

За-221

Рішення прийнято.

Будь ласка, я запрошую до слова Бондаренка Олега Володимировича. Будь ласка.

 

12:48:11

БОНДАРЕНКО О.В.

Шановні колеги, на ваш розгляд внесено проєкт Закону про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстровий номер 15352). Метою цього законопроєкту є протидія знелісненню та деградації лісів, забезпечення простежуваності відповідних товарів та наближення законодавства України до права Європейського Союзу відповідно до міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Цей законопроєкт розроблено задля імплементації положень Регламенту ЄС 2023/1115 відомого як EUDR або European Union Deforestation Regulation, який спрямований на скорочення глобального знеліснення та деградації лісів, зменшення викидів парникових газів і негативного впливу на біорізноманіття. Цей Регламент ЄС поширюється зокрема: на велику рогату худобу, сою, каву, какао, пальмову олію, деревину та каучук, а також на продукцію виготовлену з відповідної деревини.

Про що, власне, цей законопроєкт? На ті земельні ділянки, які були знеліснені або деградовані після 1 січня 2021 року забороняється обмеження на реалізацію як за кордон так і ввезення на територію України тих товарів, які були перелічені і були вирощені на цих ділянках. Це буде сприяти відповідно підвищенню біорізноманіття, збереженню лісів і врегулювання щодо цієї діяльності в Україні.

Законопроєктом пропонується визначити правові та організаційні засади ввезення в Україну, розміщення на ринку, вивезення відповідних товарів, встановити перелік товарів, пов’язаних з знелісненням та/або деградацією лісів. Також законопроєкт передбачає внесення змін до Лісового кодексу України. В законі України зокрема впроваджується електронний обіг деревини, сертифікат походження деревини, вдосконалюється порядок лісопорядкування, лісопатологічного огляду. Таким чином цей законопроєкт є євроінтеграційним, доволі комплексним. Прошу підтримати цей законопроєкт в першому читанні.

Дякую, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я запрошую члена Комітету з питань екологічної політики та природокористування Матусевича Олександр Борисовича для ознайомлення з висновком комітету.

 

12:50:20

МАТУСЕВИЧ О.Б.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, Комітетом з питань екологічної політики та природокористування внесено на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстраційний номер 15352). Законопроєкт спрямований на створення правових та організаційних механізмів контролю за ввезенням на митну територію України, продаж на території України та вивезенням відповідних товарів, а також забезпечення їх простежуваності. Під час підготовки законопроєкту до розгляду комітет опрацював висновки, відповідно до яких Головне науково-експертне управління, Комітет з питань цифрової трансформації, Мін’юст, Мінцифри, Мінфін висловили щодо змісту законопроєкту ряд зауважень та пропозицій. Мінрозвитку і Держлісагентство повідомили про відсутність зауважень і пропозицій. Комітет з питань освіти, науки та інновацій, Мінекономіки підтримують законопроєкт. Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу та Кабінет Міністрів України зазначили, що законопроєкт в цілому спрямований на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу в частині виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Комітет з питань екологічної політики та природокористування за результатами опрацювання законопроєкту підтримав пропозицію, що надані зауваження і пропозиції можуть бути враховані  під час його підготовки до другого читання. Комітет вважає, що прийняття законопроєкту сприятиме протидії знелісненню та деградації лісів, забезпеченню простежуваності відповідних товарів, подальшому наближенню законодавства  України до права ЄС та виконанню зобов’язань  України в межах Ukraine Facility. Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроєкт за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Прошу підтримати дане рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, я запрошую записатися: два – за, два проти для обговорення цього проєкту закону.

Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, фракція політичної партії «Слуга народу».

 

12:52:41

БАКУМОВ О.С.

Шановний пане Голово, я прошу передати слово народному депутату Олегу Бондаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Бондаренко.

 

12:53:11

БОНДАРЕНКО О.В.

Дякую. Шановні колеги, хотілось би ще раз повторити, цей законопроєкт важливий для нашої країни, цей законопроєкт є системним, він вводить декілька норм, які потребуються нашому лісовому господарству, він впорядковує лісовпорядкування, він робить більш зрозумілим  порядок лісопатологічного обслідування наших лісів, він вводить порядок обстеження лісів, видачу сертифікатів походження, він вводить електронний обіг деревини. Тобто цей законопроєкт потребується і відповідно він потрібен нам для виконання євроінтеграційних зобов’язань, він потрібен нам для виконання  умов Ukraine Facility.

Тож, шановні колеги, прошу підтримати цей законопроєкт. Я думаю, що він точно буде опрацьований відповідно до тих зауважень, які були надані комітетами, і Комітетом з питань інтеграції України до Європейського Союзу, і Комітетом антикорупційним, в частині певних норм.

Він буде доопрацьований комітетом до другого читання і ми вам обіцяємо, що цей законопроєкт буде повністю відповідати, як вимогам європейського законодавства, так і вимогам нашої країни.

Дякую вам.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна, фракція «Голос».

 

12:54:28

СІРКО Ю.Л.

Колеги, Сірко, фракція «Голос».

Продовжимо нашу четверту бесіду з приводу економіки і лісів.

Ліси – це важливий ресурс України, ми всі прекрасно знаємо. Але таке паскудство, яке робиться з лісами, з деревиною, з постійними крадіжками, з тим, що на лісах крадуть всі, кому не лінь, я думаю, що не пам’ятає навіть Янукович і його банда, яка керувала в Україні.

Тому, шановні колеги, наведіть, будь ласка, з лісами порядок, перестаньте на них красти, тому що сумки з грошима, я розумію, на викуп треба. Але ліси є ліси, ми всі дихаємо ними – це наша екологія, це наші діти, це наше майбутнє. А також наше здоров’я, тому що із-за того, що у нас буде погана екологія, ми з вами будемо наступний раз говорити про те, скільки грошей виділяти  додаткових на медицину.

Але повернемося давайте до бюджету, який ми сьогодні будемо заслуховувати і, власне кажучи, що нас чекає в наступний рік. А нас чекає те, як ваші колеги тут розповідали, що із-за того, що посилки не проголосували – колапс. Так от, колапс настав набагато раніше. Колапс настав тоді, коли ніхто не хоче боротися. Ні з корупцією, ні підтримувати економіку, не зберігати бізнес, не зберігати громадян, які розвертаються і їдуть, подивіться черги за кордон України більші ніж на в’їзд. Тому що люди не розуміють, як вони будуть зимувати, чи буде у них робота, чи буде у них взагалі якась підтримка від держави. Так само і бізнес. Тому вони стають в чергу і виїжджають.

Так-от почніть, будь ласка,  з цього, щоб залишити наших громадян в Україні. Дати їм можливість працювати, просто не заважайте їм. І зупиніться красти, корупція – це основне, що знищує і наші ліси, і наші бюджети, і наше майбутнє. Зупиніться! Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка,  ще раз, іменинник. 

 

12:56:35

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні друзі! Я хочу вам сказати, що в Україні вже воює полк Гончаренка. Хто це? Це більше тисячі іноземців, які приїхали в Україну воювати і приїхали не в бусику, а приїхали за покликом серця. Більше тисячі: бразильці, колумбійці, парагвайці, мексиканці, перуанці, які сьогодні воюють за Україну. Це вмотивовані люди, придатні, здорові, краще одна мотивована людина, ніж 10 «бусифікованих». Краще дати можливість українцям працювати в економіці, ніж «бусифіковувати» їх. Краще взяти тих іноземців, які готові воювати, які вміють, які знають. Вони отримують рівно стільки ж грошей, скільки  українські  військові, ні на одну копійку більше. І воюють клас, їм можна тільки сказати (Вислів іноземною мовою), вони реально класні бійці.

Я звертаюсь до Верховної Ради, ми маємо вирішити ще декілька питань. Перше. Сьогодні ці герої України не можуть отримати Героя України, нам треба прийняти закон, щоб іноземці, які воюють за Україну, –  білоруси, грузини, бразильці, американці, естонці – мали можливість отримання звання Героя України, якими вони є.

Ми маємо вирішувати питання їхні соціальні, ми маємо дякувати їм за те, що вони воюють, щоб іще більше таких кремезних козаків, приїжджали з різних куточків світу, воювати за Україну, а наша держава не в змозі навіть організувати навчання їх українській мові. Сьогодні Гончаренко центри вже організовують, допомагають навчати цих людей українській і скоро вони будуть так казати паляниця, що це будуть відчувати всі росіяни і всі російські військових, яких вони будуть знищувати. (Вислів іноземною мовою).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович.

Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, «Батьківщина»

 

12:58:48

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги! А ви читали цей законопроєкт, що він захищає? Я розумію, коли це стосується Французької Полінезії, де захищають дерева, сорти, какао-бобів і всього іншого. Я розумію, коли це стосується інших колоній, де захищають цінні сорти дерев, які в Україні взагалі не вирощують. Вони не можуть тут рости хоча б в закритих ботанічних садах. Але от ключове питання, на чому б хотіла наголосити наша фракція, а що зараз взагалі відбувається у лісах?

Зайдіть, будь ласка, у Карпати в ліси, зайдіть в ліси біля Києва, повністю ліси перетворилися, я не знаю, в доісторичний період. Ніхто не займається чисткою лісів, ніхто не займається чисткою санітарною, цілі гектари вимирають лісів зате всі бояться до цього доторкнутися, бо, не дай боже, буде кримінальна відповідальність. Національні парки не можуть зайнятись тим, щоб вичистити ліси від хвороб, тому що для того, щоб їм отримати дозвіл на це, їм треба заплатити шалені кошти, самі лісові господарства цим не займаються. Саме тому, я єдине на що сподіваюсь у цьому законопроєктів – на 116 статтю. Якщо дійсно ми хочемо навести порядок в українських лісах,  якщо ми дійсно хочемо не просто за словом «мораторій» їх знищити, то я сподіваюсь, що на друге читання будуть  подані відповідні правки. Цей законопроєкт нікчемний. Я не знаю, як можна захищати ліси Полінезії українським законодавством, важливо захищати наші ліси    і захищати їх не просто через заборони, а через оновлення, через їх лікування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватися. Шановні колеги, я прошу приготуватися до прийняття рішень.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстраційний номер 15352). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:01:51

За-260

Рішення прийнято.

По фракціях.

З процедури. Артур Володимирович, що у вас з процедури? Шановні колеги, будь ласка, не розходимося, далі в нас теж темп. Артур Володимирович, що у вас?

 

13:02:00

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати, я звертаюся особисто до кожного, особливо до «Слуги народу», ми вже уважно почитали проєкт бюджету на наступний рік і там видатки на дороги збільшені на 52,8 мільярда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, Артур Володимирович, будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Не перебивайте мене.

Тому прошу вас поставити на голосування: визвати сьогодні на обговорення і представлення державного бюджету керівника Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України по коду 3110000 для того, щоб він нам просто по-людські розповів, чому саме зараз майже 53 мільярди – на дороги, замість Збройних Сил і куди вони збираються і на які дороги вони збираються це витратити?

Шановні колеги, прошу реально проголосувати, це важлива інформація, яку кожен народний депутат має сьогодні отримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю пропозицію Герасимова. Будь ласка.

 

13:03:14

За-115

Рішення не прийнято.

Наступний проєкт закону – 14282 і альтернативний до нього – 14282-1.

Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроєкти за скороченою процедурою.

Прошу голосувати.

 

13:03:43

За-184

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую народного депутата Хлапука Максима Миколайовича для представлення основного проєкту закону.

Будь ласка, Максиме Миколайовичу. До 2 хвилин.

 

13:04:00

ХЛАПУК М.М.

Шановні колеги, проєкт закону є результатом тривалої роботи українських парламентарів з метою посилення інституційної незалежності Національного  регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг. Це частина нашого євроінтеграційного плану, імплементація низки положень директив та регламентів Європейського Союзу, а також виконання наших домовленостей з Міжнародним валютним фондом.

Проєкт складається з принципових двох блоків. Перший – це посилення інституційної незалежності у прийнятті рішень Регулятора, вдосконалення порядку організації роботи НКРЕКП, визначення статусу працівників Регулятора.

Другий блок – це принципові зміни у конкурсному доборі членів комісії. Ми оновлюємо склад Конкурсної комісії з доборів членів НКРЕКП із залученням представників Європейської комісії та Секретаріату Енергетичного співтовариства на умовах справедливого паритету: 1 представник від Міністерства енергетики, 2 – від Комітету енергетики і 3 – визначені Кабінетом Міністрів на підставі спільної пропозиції від Європейської комісії та Секретаріату Енергетичного співтовариства.

Ми вдосконалюємо процедуру обрання членів Конкурсної комісії в комітеті. Вона буде максимально  прозорою, з рейтинговим голосуванням за кожного кандидата. Після кожного етапу кожному кандидату кожен член Конкурсної  комісії одразу озвучує свої оцінки. Це унеможливить подальше маніпулювання фінальними оцінками для того, щоб протягнути заздалегідь  погодженого кандидата.

Важливо, що у проєкті передбачено поетапну ротацію усього складу комісії упродовж    12 місяців. Це реакція на ті озвучені факти попереднього втручання в конкурсну комісію з боку ексміністра енергетики.

Колеги, суспільству потрібен незалежний Регулятор на ринку електричної енергії без незаконного політичного впливу, але з урахуванням інтересів українського народу. Я прошу підтримати цей проєкт за основу. Ми будемо доопрацьовувати його до другого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, я запрошую автора альтернативного законопроєкту Гриб Вікторію Олександрівну. Будь ласка, Вікторія Олександрівна.

 

13:06:30

ГРИБ В.О.

Шановні колеги, чи потрібні нам зміни зараз у Закон про незалежний Регулятор? Я вважаю, що всі розуміють, потрібні. Чому потрібні? Тому що ми з вами є свідками того, які зараз «шкандалі» навколо Регулятора, що взагалі відбувається і як наші європейські партнери зараз дивляться на Регулятор. Ну, я вважаю, що нам необхідно зараз працювати, щоб дійсно Регулятор був незалежним. Чи ми можемо говорити про те, що нам необхідно зразу робити ротацію всіх членів Регулятора? Мені здається, вручну ми цього не можемо робити, нам необхідно завжди робити все в рамках законодавчого поля. І навіть якщо Президент виходить і говорить, що ми будемо зараз звільняти всіх членів Регулятора, я вважаю, що оце якраз приклад того, що Регулятор повинен бути незалежним. І ми з вами повинні робити все для того, щоб дотримувалися завжди тих правил, які є в нашому законодавстві, дотримування законів.

Я вважаю, що нам необхідно зробити також усе залежне від нас, щоб Регулятор хоча і був незалежний, але був компетентний в першу чергу. Нам необхідно зробити все для того, щоб Верховна Рада мала можливість також обирати членів Регулятора через Конкурсну комісію, яку будуть призначати саме комітети Верховної Ради, такі як енергетичний комітет, комітет з європейської...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Герусу Андрію Михайловичу. Будь ласка, Андрій Михайлович.

 

13:08:57

ГЕРУС А.М.

Шановні колеги, Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг розглянув ці два законопроєкти – і основний, і альтернативний – і одноголосно підтримав основний законопроєкт. Проте, разом з тим, я хочу зазначити, що до другого читання тут обов'язково буде доопрацювання і в альтернативному законопроєкті є багато мудрих позицій  і розумних речей, які також треба буде врахувати і в основному законопроєкті.

Тому комітет прийняв рішення підтримати перший, основний законопроєкт. І я закликаю його підтримати. Але разом далі доопрацьовувати відповідний законопроєкт до другого читання, щоб проголосувати його в  цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу: два – за  і два – проти. Прошу: два – за  і два – проти, прошу записатися для обговорення цих проєктів.

Бакумов Олександр Сергійович, «Слуга народу».

 

13:09:59

БАКУМОВ О.С.

Шановний пане Голово,  прошу передати слово народному депутату Андрію Герусу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Михайлович Герус, будь ласка.

 

13:10:08

ГЕРУС А.М.

Шановні колеги, це останній законопроєкт з пакету Ukraine Facility, який був в нашому комітеті, який відноситься до  предмету відання нашого комітету, тому прохання його також сьогодні підтримати в першому читанні. Ми обов'язково будемо його доопрацьовувати до другого читання, тому що питання  конкурсів: як зробити їх прозорими, як зробити їх справедливими, як зробити так, щоб до них була довіра, питання ротацій, питання підзвітності і відповідальності Регулятора, зокрема щоби Регулятор свої звіти проводив тут, в Верховній Раді, це також те питання, яке треба буде доопрацювати до другого читання. Тому, безумовно, в нас ще буде робота, але прохання, щоб ми сьогодні в першому читанні проголосували цей законопроєкт і запустили відповідну роботу до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Федина Софія Романівна, фракція «Європейська солідарність».

 

13:11:01

ФЕДИНА С.Р.

Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванна Орестівна.

 

13:11:21

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні колеги, очевидно, що на тлі критичних потреб енергетики, на тлі кричущих корупційних скандалів в енергетичній царині, на тлі маніпуляцій в енергетичній царині нам критично потрібно мати незалежний, реально незалежний Регулятор.

На жаль, ні основний законопроєкт, ні альтернативний законопроєкт не відповідають цілковито ані рекомендаціям і підходам, які працюють в Європейському Союзі, вже отримали критику європейського Енергетичного Співтовариства. І тому, звичайно, ми розраховуємо, що до другого читання колеги в профільному комітеті будуть доопрацьовувати цей законопроєкт за умови ухвалення в першому читанні з врахуванням всіх тих зауважень.

Ми всі хочемо перезавантаження енергетичного Регулятора. Ми хочемо, щоби це була справді незалежна інституція, яка буде працювати в інтересах як громадян, так і, очевидно, бізнесу для того, щоб ми розуміли, що цей ринок у нас насправді регулюється адекватно і відповідно до європейських підходів. Але це не означає, що той підхід, який на сьогодні пропонований в основному законопроєкті щодо зміни членів Регулятора, є прийнятний. І його вже розкритикували наші європейські партнери.

Мені колеги обіцяли, автори, що вони скажуть з цієї трибуни, що вони готові працювати над цим, зокрема над цією частиною і вдосконалювати її, цей законопроєкт. Якщо це дійсно так, ми готові підтримати це в першому читанні.

Дякую. Прошу дати слово авторам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтвердіть. Це хто у нас? Хлапук. Хлапук. Підтверджуєте? Добре. Зараз я... він буде виступати, там виступ є у Железняка,  може передати Хлапуку.

Далі, будь ласка, Торохтій, «Партія «За майбутнє». А далі він виступить і скаже.

 

13:13:41

ТОРОХТІЙ Б.Г.

Пане Голово, прошу передати Сергію Рудику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Рудик.

 

13:13:53

РУДИК С.Я.

Щодня на українську землю, на українські підприємства, на українські магазини, на українські житлові будинки падають бомби. Щодня гинуть люди, а ми обговорюємо в цьому залі все, що завгодно: банкрутство, посилки, безпека на дорогах, національний Регулятор, енергоносії, але не тільки те, що хвилює людей. Три місяці тому я виступав з цієї трибуни і говорив про одне державне підприємство, яке займається не самокатами, воно знаходиться в центральній частині міста і майже щотижня туди прилітають ракети. Говорив про те, як Фонд державного майна поставив туди фунта, людину без досвіду і без фаху з метою нібито збереження цього державного підприємства. Не всі мене тоді зрозуміли, але тепер розуміє Служба безпеки України. Я тоді говорив про те, все, що хвилює це державне підприємство, нового керівника, це як поділити 4 гектари землі, які звільняться після масових бомбардувань цього підприємства. Але я помилявся, їх далеко не тільки це хвилює. Їх хвилює навіть метал, 10 тонн алюмінію за два-три дні вивезених після чергової бомбежки під приводом зачистки території. Звернулися до Служби безпеки України, відповіді досі немає.

Ми проголосуємо за цей законопроєкт, ми проголосуємо за багато законопроєктів, але, товариство, ми повинні співміряти наші космічні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Железняк передає Хлапуку. І заодно попрошу у доповіді, якщо можна, дайте відповідь на питання Іванни Орестівни.

Будь ласка, Хлапук Максим.

 

13:16:07

ХЛАПУК М.М.

Шановні колеги, нам потрібен як суспільству незалежний енергетичний Регулятор, незалежний від незаконного політичного впливу, незалежний від незаконного впливу великих гравців. Ми всі стали свідками того, що ми побачили, що попередній конкурсний добір був, м’яко кажучи, зламаний, до нього немає довіри. Так, ми як автори зіштовхнулися з необхідністю запровадити нові процедури і запропонувати за новими процедурами обрати новий склад Конкурсної комісії.

Комітет отримав лист Секретаріату Енергетичного Співтовариства, в якому той не погодився з нормою про ротацію впродовж 12 місяців чинного складу комісії. Зі свого боку, на комітеті ми це проговорювали  і ми погодилися знайти рівно ту формулу, ту норму, яка буде беззаперечно підтримана Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, буде погоджена міжнародними партнерами і буде відповідати інтересам українського суспільства.

Це, зокрема, і відповідь голові Комітету з питань європейської інтеграції, і запевнення, що в кожному кроці нашого комітету ми беззастережно будемо дотримуватися, як інтересів українського суспільства, так і виконання наших міжнародних зобов’язань.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з процедури Максим Аркадійович. Тільки з процедури. (Шум у залі) Я бачу, зараз з процедури попросили, я вам дам одну хвилину.

Будь ласка, Максим Аркадійович. Перепрошую.

 

13:17:49

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Руслане Олексійовичу, я хотів повідомити, що мені не зрозуміло, як може бути незалежним Регулятор у країні, який встановлює тарифи для всього населення. Як він може бути незалежним від уряду?

Тому, вибачте, я за це не голосую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Аркадійович, це не з процедури.

Будь ласка, хто у нас? Кучеренко Олексій Юрійович, будь ласка. Одна хвилина, і голосуємо, шановні колеги.

 

13:18:19

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Зараз я поясню, чому ми не будемо підтримувати цей законопроєкт. І повірте, важко професійно коментувати ці красиві, пусті гасла абсолютно, які не мають жодного змісту про так звану незалежність.

Я, до речі, погоджуюсь з колегою Бужанським. Яка незалежність? Яка назвіть? Тарифи для всього населення, ситуація на енергоринку, правила гри на енергоринку. Від кого незалежні, від держави? Ви що смієтеся, чи що?

Ключове питання. Чому цей законопроєкт готували аматори-депутати, вибачте, а не уряд? Мова іде про центральний орган виконавчої влади. Чому уряд не підготував своє бачення, як цей орган буде працювати і як відповідати за свої рішення? На жаль, обмаль часу. Але повірте мені, це настільки сирий і нікчемний законопроєкт, що голосувати ми за нього не будемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до ухвалення рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, займіть свої місця.

З процедури. Будь ласка, у нас з процедури Герус ще. Тільки з процедури, Андрій Михайлович.

 

13:19:41

ГЕРУС А.М.

Там було сказано стосовно доопрацювання до другого читання. Я підтверджую, що ми до другого читання маємо врахувати відповідні правки. Тому прошу зараз, щоб ми перейшли до голосування законопроєкту і підтримали його в першому читанні, і потім доопрацьовували до другого.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до ухвалення рішення. Будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій здійснення повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (реєстраційний номер проєкту Закону 14282). Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:20:53

За-249

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний законопроєкт без обговорення. Секундочку, проголосуємо його. Я ставлю пропозицію... По фракціях  покажіть. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону 15358  про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму. Я прошу народних депутатів голосувати. Прошу голосувати.

 

13:21:45

За-261

Рішення прийнято.

Будь ласка, тепер з процедури. У нас спочатку був Гончаренко, потім я дам Сірко. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович, з процедури тільки.

 

13:21:54

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Звичайно. Дякую. Я спеціально дав можливість проголосувати важливий законопроєкт, а зараз у мене є важлива процедурна пропозиція. Відповідно до статті 154 представлення проєкту Закону  про Державний бюджет України на наступний рік у Верховній Раді я пропоную запросити у Верховну Раду сьогодні на представлення державного бюджету керівника одного з головних розпорядників бюджетних коштів, а саме Офісу Генерального прокурора України. Заодно, друзі, ми з вами дізнаємося, а хто ж сьогодні очолює Офіс Генерального прокурора, бо нікому це абсолютно невідомо і це так бути не може. Тому прошу поставити на голосування запрошення, хай прийдуть доповідять по бюджету, по бюджетному процесу відповідно до Регламенту Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати

 

13:23:06

За-89

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Будь ласка, Сірко з процедури.

 

13:23:15

СІРКО Ю.Л.

Шановний пане спікере, я звертаюся до вас з проханням дати доручення Комітету транспорту і інфраструктури провести засідання, на якому ми розглянемо, де можна взяти гроші для військових, як поповнити бюджет, під час розгляду проєкту і заслуховування проєкту бюджету. Тому просимо дати нам можливість проводити засідання Комітету транспорту і інфраструктури, не чекаючи закінчення засідання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи правильно я зрозумів, що дати дозвіл під час засідання? За це має проголосувати зал, 226 голосів, я так не можу зробити.

Шановні колеги, два комітети  просять про таке доручення. Я ставлю пропозицію, спочатку транспортному, потім правоохоронному. Будь ласка, дати дозвіл проведення Комітету спочатку транспортному. Прошу голосувати.    

 

13:24:34

За-152

Рішення прийнято, бо це була ініціатива комітету.

І так само ініціює Комітет правоохоронний. Будь ласка, ставлю цю пропозицію правоохоронного комітету, дати їм можливість провести таке засідання. Прошу голосувати.    

 

13:25:00

За-168

Рішення прийнято.

Колеги з комітетів, займіться своєю роботою.

Шановні народні депутати, переходимо до представлення  Кабінетом Міністрів України проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстраційний номер 16000).

Згідно з частиною третьою статті 154 Регламенту Верховної Ради, питання розглядається за процедурою повного обговорення. Відповідно до положень Регламенту, а також пропозицій Комітету з питань бюджету, Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп узгоджена наступна процедура розгляду цього питання: представлення проєкту бюджету Міністром  фінансів – до 15 хвилин; відповіді Міністра фінансів на запитання від народних депутатів – до 15 хвилин; доповідь голови Комітету з питань бюджету – до 5 хвилин; відповідь на запитання від народних депутатів – до 4 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин (по 3 хвилини – на виступ); виступи народних депутатів – до 6 хвилин (3 хвилини – на виступ); оголошення про припинення обговорення та повідомлення про кількість промовців, які виступили, які записались на виступ; заключне слово Міністра фінансів та голови комітету – до 6 хвилин (по 3 хвилини – на виступ). Усього –  до 75 хвилин.

Шановні народні депутати, для представлення проєкту Закону про Державний бюджет України на ... З процедури? Артур Володимирович, що у вас з процедури?

 

13:26:16

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, хотів би звернути вашу увагу, що вже представлення бюджету починається з порушення і це неправильно. Бо згідно з Регламентом Верховної Ради України уряд має подати бюджет до 15 вересня, це правильно. Але він має подати не менш ніж за чотири дні до представлення для того, щоб народні депутати могли ознайомитись. Ми розуміємо, звичайно, що монобільшість ніколи не читає документи, і це сьогодні ми з’ясували ще не один раз, але ми все ж таки читаємо  від корки до корки.

У мене велике прохання все ж таки до уряду давати документи і надавати документи у Верховну Раду завчасно, щоб ми могли почитати. Бо, на жаль, цей проєкт бюджету містить в собі багато корупції, і ми її вже знайшли. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, для представлення проєкту Закону про Державний бюджет України на 2027 рік запрошується Міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко. До 15 хвилин, Сергій Михайлович.

 

13:27:26

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати! Перш ніж я перейду до представлення проєкту Державного бюджету на 2027 рік, я хотів би зупинитись на поточному стані справ та окреслити передумови, в  яких ми готували головний фінансовий документ країни на наступний рік.

Отже, по-перше, ми передбачаємо в цьому бюджеті продовження війни з Російською Федерацією  у 2027 році. Ми також бачимо, що зараз ситуація ускладнюється, інтенсифікація бойових дій та цілодобовий терор цивільного населення продовжується. Також передбачається опалювальний сезон і відповідні наслідки і ризики, які пов’язані з цим: руйнування енергетичної інфраструктури та нестача засобів ППО.

Також ми вже зараз констатуємо недостатність сил і засобів та сектору безпеки і оборони. Міністерство оборони потребує додатково 27 мільярдів доларів США, і це тільки до кінця 2026 року. Також ми вже бачимо зменшення надходження до бюджету через ускладнення роботи бізнесу, на це вплинули постійні обстріли, знищення складських приміщень та логістичних маршрутів, блокування портів.  Ми бачимо очікування і недовиконання планів податкової служби до кінця цього року на 70 мільярдів гривень.

Також у нас потенційно може бути криза ліквідності. Дякую вам сьогодні за успішне голосування в першому читанні Закону про оподаткування посилок. Це дозволить нам, як мінімум,  отримати певні передишки, якщо  закони будуть проголосовані в цілому. Знову ж таки треба разом спільно виконувати взяті на себе зобов’язання. Я вам вдячний, що  ви підтримуєте уряд в цьому напрямку.

На наступний рік у нас не покрита потреба фінансова 32,6 мільярда доларів США, це вже озвучена цифра, це те над чим ми працюємо.

Що ми робимо як уряд? Ми ведемо з нашими ключовими партнерами перемовини щодо залучення міжнародної фінансової допомоги для того, щоб покрити дефіцит бюджету. Найосновне і найперспективніше джерело – це робота з замороженими російськими активами, і, можливі,  напрямки сек’юритизації заморожених російських активів.

Також проводиться робота щодо можливості структурування так званого  Extraordinary Revenue Acceleration Loans-2,  де ми над цим також працюємо. Але ми не тільки працюємо з  зовнішніми джерелами, ми працюємо з внутрішніми. Активізується робота групи міжурядової щодо детінізації економіки, де залучені всі фіскальні органи: ДПС, митниця, БЕБ, фінмон, які мають забезпечити приріст по доходах завдяки заходам по детінізації.

Також ми знаходимо впровадження Директиви ЄС щодо оподаткування, яке ми маємо імплементувати, це в тому числі стосується систем ПДВ.

Також щодо 2022 року, ми забезпечуємо стабільне заходження коштів міжнародної фінансової допомоги. Ви на слайді можете побачити, що, починаючи з 2022 року, ми залучили досить суттєвий ресурс бюджету України зовнішньої допомоги. За останні роки з 2025 по 2026 ця потреба є стабільною, і вона фактично не зменшується. На наступний рік потреба в зовнішньому фінансуванні передбачена на рівні 52,6 мільярда доларів США. Двадцять мільярдів доларів США – вже є в нас розуміння і джерела покриття цієї потреби, 32,6 – ведемо перемовини з нашими партнерами, про що я оголосив на початку. Ключове питання – забезпечити ці кошти вчасно і тому тут потрібна спільна робота уряду і парламенту.

Коротко хотів би зупинитися на структурних проблемах. На слайді зазначено, ви бачите суттєво негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами. На... до початку повномасштабного вторгнення у нас було мінус два мільярди доларів США – негативне сальдо. Зараз воно складає 73 мільярди доларів США. Тому і заходи, які уряд вживає на підтримку вітчизняного виробника, підтримку експорту, мають бути спрямовані на підтримку не словами, а діями.

Тому я, знову ж таки, підкреслюю, заходи щодо обмеження товарів, які пересилаються малими посилками – це в тому числі заходи, які спрямовані на підтримку вітчизняного виробництва, вітчизняного бізнесу. І ми маємо на це працювати і робити всі кроки для цього.

Щодо макроекономіки наступного року, передбачається зростання ВВП на рівні 1,3 відсотка, інфляція – 8, середньорічний курс гривні індикативний – 47,1 гривні за долар США. Доходи державного бюджету передбачені на рівні 5 трильйонів 648 мільярдів гривень, приріст до поточного року – 450 мільярдів. Ми передбачаємо в першу чергу доходи за рахунок грантової підтримки. Крім того, закладені кошти на формування страхового резерву, страхового фонду на випадок втрат бізнесу через обстріли. Закладені кошти від оподаткування цифрових платформ та від оподаткування посилок.

У розділі адміністраторів ми бачимо і очікуємо більш активну роботу Державної митної служби щодо доходів. Митні платежі прогнозуються в сумі понад 1 трильйон гривень плюс 162 мільярди  до поточного року. 

По Податковій службі прогнозується зниження доходів на 79 мільярдів гривень через зниження ділової активності та зарахування з першого липня військового збору до спецфонду.

Крім того, хочу зазначити, що зменшується плановий показник спрямування коштів від прибутку Національного банку України на 97 мільярдів гривень порівняно з цим роком.

Щодо видатків державного бюджету. Видатки плануються на рівні 7 трильйонів 272 мільярди гривень, що порівняно з плановим показником більше на 865 мільярдів гривень.

Оборонні видатки складатимуть 67,2 всіх видатків державного бюджету. В цілому сектор безпеки і оборони складає найбільші видатки, і це буде 4 трильйони 885 мільярдів гривень, на приріст до цього року 518 мільярдів гривень. Якщо взяти до ВВП, відсоток оборонних видатків складатиме 43,8 відсотка до валового внутрішнього продукту. Постійно зростає під час війни, ви бачите це на графіку, на слайдах.

Далі по структурі. На грошове забезпечення ми передбачаємо 1 трильйон 800 мільярдів гривень плюс 338 мільярдів. На закупівлю озброєння та військової техніки 2 трильйони 300 мільярдів гривень.

Наступний слайд. Це підтримка економіки, це додаткові робочі місця, податки і ресурс для оборони. На стимулювання економіки передбачено 96 мільярдів гривень, що на 46 мільярдів більше ніж в цьому році. В першу чергу, знову ж таки, це йде мова про створення страхового фонду і продовження роботи ключової програми підтримки економіки «5-7-9». Доступні кредити за цією програмою передбачено компенсувати на 19 мільярдів гривень.

Наступний слайд – це, я вже зазначав, страховий фонд військових ризиків. 67 мільярдів гривень передбачено в разі підтримки парламентарями законопроєктів щодо підвищення відповідних податків для формування зазначеного фонду.

Для підтримки аграріїв передбачено додатково 7 мільярдів гривень. Це різні програми підтримки фермерів, гранти й інші програми, в тому числі гуманітарне розмінування на 1,7 мільярда гривень.

Вперше під час повномасштабного вторгнення ми поступово відновлюємо дорожній фонд. На відновлення дорожнього фонду передбачено 53 мільярди гривень. На програми житлової політики передбачено близько 85 мільярдів гривень, і ви можете це побачити на слайді. Це й програма «єОселя», це й компенсація «Житло ветеранів», інші програми. В тому числі програми «єВідновлення», для компенсації втраченого житла внутрішньо переміщених осіб передбачено 24 мільярди гривень.

На підтримку енергетики буде передбачено 100 мільярдів гривень. У першу чергу це продовження планів стійкості, також ідуть кошти на відновлення енергетичних об’єктів, на доплату енергетикам нові програми. 700 мільйонів гривень буде передбачено на доплату енергетикам. На підтримку вугільної галузі, проєкти з енергоефективності. Також варто зазначити, що ми з метою захисту об’єктів знижуємо нормативи відрахування дивідендів. І тільки в цьому році компанії енергетичні матимуть змогу спрямувати 19,5 мільярда гривень вивільненого ресурсу на захист енергетичних об’єктів.

Наступний слайд – це публічні інвестиції. На обсяг публічних інвестицій складе 116 мільярдів гривень. За напрямками в основному це, ви бачите, це транспорт, це регіони, освіта, охорона здоров’я. Окремий пріоритет – соціальний захист. На соціальний захист передбачено понад 540 мільярдів гривень, на 73 мільярди гривень більше, ніж в 2026 році. В тому числі майже 293 мільярди гривень – трансфер Пенсійного фонду, 135 мільярдів гривень – соціальні виплати допомоги понад 3 мільйони отримувачів та інші соціальні видатки.

Окремо ми виділяємо соціальні фонди, ви бачите, у нас є 3 фонди.  Пенсійний фонд, бюджет Пенсійного фонду 1 трильйон 300 мільярдів гривень. Суттєво зростає фонд безробіття і Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. В цілому ми показуємо все, щоб все продемонструвати і в цілому публічні фінанси.

Важливий і надзвичайно пріоритетний напрямок заходи з підтримки внутрішньо переміщених осіб. На ці заходи передбачено 83 мільярди гривень, в тому числі і 40 мільярдів допомоги на проживання, 11 з половиною мільярдів  на компенсацію за знищене житло, 12 мільярдів гривень на заходи з підтримки ВПО та інші заходи.

На допомогу ветеранам передбачено 20 мільярдів гривень, на 3 мільярди більше ніж в цьому році.

На освіту продовжується підтримка, передбачений ресурс 329 мільярдів гривень, на 51 мільярд гривень більше видатків  поточного року. В тому числі і передбачено зростання заробітних плат педагогічних працівників. На наступному слайді ви можете побачити, яким чином іде зростання. Якщо в 2025 році заробітна плата, в минулому, буквально складала 16,6, то вже з початку 2027 року заробітна плата педагогів буде 27,3 тисячі гривень  або фактично приріст 65 відсотків.

Охорона здоров'я продовжує бути пріоритетом уряду. Загальний ресурс 293 мільярди гривень. В тому числі і передбачається зростання коштів на Програму медичних гарантій на 33,5 мільярдів гривень. На централізовану закупівлю ліків приріст також передбачається 5,6 мільярдів гривень. Продовжені програми скринінгу здоров'я населення, медичні послуги ветеранам та інші програми, які були зініційовані в цьому році і в цьому бюджеті.

На оплату праці медичних працівників передбачені достатні кошти для того, щоб забезпечити зарплату лікарям не менше ніж 30 тисяч гривень, зарплату медичного працівника в 20 тисяч гривень.

Спорт буде також підтриманий. Обсяг підтримки видатків на спорт –  7 мільярдів гривень. Започатковані нові ініціативи підтримки спортсменів в 2027 році.

Ми підтримуємо наших дипломатів, додатково передбачено 3 мільярди гривень – це майже 30 відсотків приріст до поточного бюджету, для підтримки дипломатичних працівників для того, щоб вони могли виконувати свої функції, це йде мова про компенсацію їх витрат.

На підтримку регіонів передбачається величезний ресурс. Ми вважаємо, що 134 мільярди гривень приріст видатків на регіональну політику – це ресурс, який дозволить регіонам виконувати зазначені зобов’язання.

На плани стійкості – 60 мільярдів гривень, додаткова дотація на прифронтові території – 30 мільярдів гривень. Вперше з 22-го року окремо передбачені видатки на компенсацію різниці в тарифах. І ми би хотіли, щоб ця програма дозволила максимально закрити питання боргів перед енергетичними компаніями.

В цілому ресурс місцевих бюджетів зростає власний на 70 мільярдів гривень, на 60, вибачте, за рахунок горизонтального вирівнювання очікується додатково понад… загальний ресурс буде з урахуванням горизонтального вирівнювання, буде 1 трильйон гривень.

В цілому, якщо говорити, яким чином ми будемо фінансування бюджету здійснювати, ви можете побачити на слайдах, це і зовнішні запозичення, внутрішні і погашення державного боргу. Державні запозичення передбачаються на рівні 2,4 трильйона гривень. Дефіцит державного бюджету зросте на 3-відсоткові пункти, порівняно з цим роком буде складати 15 відсотків ВВП. Державний борг у нас зростає під час війни, це пояснюється необхідністю запозичення.

Я хочу сказати, попрошу вашу підтримку. Ми вважаємо, що має бути конструктивна робота уряду, парламенту. Прошу парламент взяти до розгляду цей бюджет. Бюджет складний, але спільно ми зайдемо спосіб його виконання.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний Сергій Михайлович.

На жаль, не вистачило часу для повноцінної презентації. Але, можливо, під час відповіді на запитання ви зможете дорозкрити основні моменти бюджету 27-го року.

Прошу народних депутатів записатися на запитання до міністра фінансів України. Нагадую, 1 хвилина – на кожне усне запитання та по 2 хвилини – для відповіді нього. 

Будь ласка, Наливайченко Валентин.

 

13:43:30

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Івану Григоровичу Кириленку передайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко. Звільніть, будь ласка, міністра нам. Да, шановні колеги.

 

13:43:36

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую. Я прошу звільнити, можливість переговорити з міністром, дайте можливість. Поставте по новій з нуля, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З початку поставте, будь ласка, Івану Григоровичу.

 

13:43:53

КИРИЛЕНКО І.Г.

Пане міністре, одне питання і побажання. Ворога можна перемогти тільки технологічно, тільки інноваційно, іншого у нас виходу немає. Ні ресурсно, ні чим іншим, ви правильно сказали, у нас можливості немає. На нашу нещасну науку знову буде в 10 разів менше в бюджеті, ніж передбачає базовий закон.

І побажання. Знаєте, чого у вас супротив такий в залі по деяких законах? Декілька місяців тому ви запропонували депутатам ввійти в десятки робочих груп для переговорів з Європейським Союзом стосовно відкриття кластерів переговорних і так далі, і тому подібне. Включилися депутати, включилися в ці робочі групи. Хоч одне засідання хоч одної робочої групи було, хоч десь запросили якогось депутата? Я такого не чув. Один віцепрем’єр, який перед вами був, провів переговори, щось попідписував і нам в зал викотили пів сотні законів, голосуйте. Кінчайте цю практику, Верховна Рада не каналізаційний колектор.

Дякую.

 

13:44:56

МАРЧЕНКО С.М.

Іване Григоровичу, дякую за ваше запитання. В першу чергу, дійсно, у нас немає іншого варіанту, ніж знаходити рішення технологічно, в тому числі залучення наукових кадрів. Для підтримки наукових досліджень науково-технічних розробок заплановано видатків в обсязі 24,2 мільярда гривень. Це приріст 120,7 відсотка до  2026 року із загальним фондом 19,7 і ще є кошти за спеціальним фондом, тобто це пріоритети і оборонка, і інші засоби.

З приводу роботи в комітетах з народними депутатами по відкриттю кластерів і інших наших зобов’язань. Ми як уряд і Міністерство фінансів максимально зацікавлені в тому, щоб ви як народні обранці спільно розділяли з нами цю відповідальність. І тому в нас немає іншого варіанту, ніж залучати вас до перемовних процесів у тому числі.

Прикладом такої роботи є ратифікація Угоди про отримання макрофінансової допомоги, так званого кредиту Європейського Союзу 90 мільярдів євро. Я вдячний, що депутати ратифікували цю угоду. Це дозволило нам залучити ці кошти. І там були передбачені відповідні умови. І це означає, що ми спільно з вами тепер маємо ці умови виконувати.

Щодо перемовин по кластерам. Немає жодного сумніву, що без підтримки парламентарів і парламенту в цілому нам буде дуже складно переконувати наших європейських колег мати певні більш практичні і можливості, і застосовані умови вступу в ЄС. Це стосується ключових секторів економіки України, в тому числі аграрного. Тому я думаю, що ми будемо вас активно залучати щодо цього.

 

13:46:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

13:46:58

ЮЖАНІНА Н.П.

Сергій Михайлович, насправді не можна сьогодні було представляти проєкт, ми його не встигли ще прочитати, абсолютно точно. І оце все, що відбувається в залі, не можна так просто підходити до народних депутатів, які виконують свою функцію.

В мене взагалі питання. Скажіть, будь ласка, пан Корецький, Прем'єр, говорив про те, що цей бюджет по принципу жорсткої економії. Крім витрат на військових, я жорсткої економії поки не побачила. Продемонструйте по розпорядникам, які принципи жорсткої економії, і конкретно по кожному розпоряднику, які статті ви не задовольнили, виходячи із їхніх звернень. Тобто от саме головне – де зекономили, покажіть, будь ласка.

 

13:47:47

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую, Ніно Петрівно, за ваше слушне зауваження. Дійсно, бюджет непростий. Ми готові з вами поділитися інформацією в розрізі кожного головного розпорядника, який був бюджетний запит і в якій мірі він задоволений. Незадоволений бюджетний запит в повній мірі жодного органу державної влади, жодного міністерства. Це я вам гарантую. Тому що ті потреби, які є в міністерствах, відомствах в частині формування їх політики, ми не можемо задовольнити по багатьох причинах. Якщо ви подивитесь на загальний обсяг потреби в зовнішньому фінансуванні, я вже зазначав, це дуже важливо, це цифра 52,6 мільярда доларів США, вона залишається незмінною. Тобто ми про що говоримо, що у нас можливості наші внутрішні, вони вичерпні, вони обмежені. Ми не можемо розраховувати на суттєвий приріст доходів по причинам, які я зазначив у своєму виступі, це і руйнування енергетичної інфраструктури, логістичної, ритейлу. Але з іншого боку, ми не можемо також розраховувати, що партнери наші будуть це перекривати. Тому ніхто незадоволений бюджетом. Повірте, у нас були дуже складні дискусії в уряді. І не тільки бюджет сектору незабезпечений в повній мірі. Ті потреби, які вони… Бюджет кожного відомства не в повній мірі забезпечений. Але ми маємо виходити з балансів, з інтересів. Я думаю, що ключова задача – мати збалансований бюджет. Цей бюджет збалансований і реалістичний до виконання. Ми готові з вами попрацювати, показати, де саме і кому ми зрізали і зекономили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мазурашу Георгій, будь ласка. 

 

13:49:34

МАЗУРАШУ Г.Г.

Сергій Михайлович, запитання від наших з Президентом виборців, які тримають фронт на передовій. Ваше ставлення до застосування нульового розмитнення для учасників бойових дій або, як щойно сказали, що забагато у нас «лівих» УБД, то хоча би для УБД, які зазнали поранення захищаючи Вітчизну? Ваша позиція щодо цього.

Друге. Ваше ставлення до індексації виплат для військових, у тому числі застосовуючи механізм державних облігацій? Це можливо зробити. Важливо індексувати виплати для військових.

І третє. Ваше ставлення до обмеження максимальних зарплат в держсекторі десятьма мінімалками? В проєкті бюджету на 2026 рік навіть спікер і деякі голови ключових комітетів підтримували поправки з такою позицією обмежити максимальні зарплати в держсекторі хоча би на час воєнного стану десятьма мінімалками. Будь ласка, ваші відповіді на ці три запитання. Дякую.

 

13:50:40

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за ваше запитання. З приводу нульового розмитнення для пільгових категорій, в тому числі ветеранів. Я не прихильник будь-яких пільг. Пільги будь-які створюють диспропорцію економічного розвитку і створюють проблеми іншого характеру, коли користуються ними не ті, хто має їх отримати, а інші ділки, які використовують це як схему. Тому для ветеранів краще передбачити цільові програми підтримки, щоб вони мали можливість забезпечити себе тими засобами, які вони потребують, і про це в бюджеті іде мова.

Щодо облігацій. Ми обмежені в частині випуску облігацій. Ми зараз можемо запозичувати тільки  для того, щоб погашати ті облігації, які ми випустили в попередній період часу. Наші можливості  внутрішнього ринку обмежені, ми дійшли до ліміту ще в 2025 році. Зараз цей механізм існує тільки для того, щоб обслуговувати раніше випущені облігації. Тому додатково, на жаль, ми не можемо.  Крім зовнішнього ресурсу на внутрішній ресурс розраховувати, на жаль, не можемо.

Щодо обмеження виплат в державному секторі. Я не прихильник будь-яких обмежень, заробітна плата в будь-якій сфері має буди справедливою. Якщо ви створите умови, коли ви штучно обмежите заробітні плати, це призводить до того, що люди приходять некомпетентні, непрофесійні, які, можливо, схильні до корупційних проявів і їх дій. Тому заробітна плата має бути достатньою для того, щоб державні службовці, працівники органів влади мали можливість виконувати свої функції в тій мірі, в якій вони мають це робити.  Тому зарплата має бути справедливою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Мирославівна Констанкевич.

 

13:52:34

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Пане міністре, дякую вам за ваше представлення, ваші думки. У мене є три коротких питання. Перше, ви говорите про справедливі зарплати. Чи передбачається наступного року збільшення виплат на зарплати нашим військовим? Перше питання.

Друге питання. Було анонсовано збільшення зарплат працівникам культури, яке ми трактуємо, що це питання нашої національної безпеки. Чи буде збільшення зарплати, як передбачалося, на 70 відсотків? Друге.

Третє питання. Скажіть, будь ласка, справедливо чи буде переглянуто пенсії там, де зашкалюють, по 300 тисяч, як ми чули, у прокуратурі і судові виплати по 200 тисяч, до справедливого врегулювання, як і 90 відсотків наших пенсіонерів отримують, в межах 10 тисяч пенсійне забезпечення?

Будь ласка, ще раз прокоментуйте питання справедливого підходу до пенсій і до зарплат.

Дякую.

 

13:53:39

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую. Дякую вам за ваші запитання, вони досить критичні і важливі.

З приводу військових – це ваше перше запитання. Ми передбачили достатній ресурс в бюджеті на 2027 рік для того, щоб забезпечити справедливі виплати військовослужбовцям, з урахуванням тих рішень, які були прийняті цього року, в частині збільшення видатків. Зокрема на грошове забезпечення військовослужбовців, в цілому по сектору, буде спрямовано 1,8 трильйона гривень – це плюс 338 мільярдів гривень. Це дозволить забезпечити всі ті реформи і заходи, які були реалізовані в цьому році.

Щодо сектору «Культура». Так, дійсно, було прийнято рішення, що працівники закладів культури мають також мати достойну заробітну плату. І в бюджеті на цей рік передбачено кошти достатні в органах місцевого самоврядування для того, щоб це рішення реалізувати. Якщо вони будуть не в змозі це рішення реалізувати, наприклад, це прифронтові території і інші, у нас є окремі трансферти, якими ми будемо допомагати місцевим бюджетам для того, щоб це рішення реалізувати в повній мірі.

З приводу несправедливості  в частині пенсій. На жаль, я тут з вами згоден в частині несправедливості. Але проблема в чому? В тому, що якщо ми обмежуємо, законом навіть, штучно, пенсії, приймається рішення судів, які  нас зобов’язують ці рішення виконувати. І ми, навіть обмеживши пенсії, розуміємо, що прийде час, коли ці пенсії відсудять, більше  того для цього, я думаю, що нам треба знайти більш суспільний консенсус. Недостатньо прийняття закону, потрібно, щоб судова практика, щоб була і його розуміння справедливості...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Вельможний, «Довіра».

 

13:55:46

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Пане міністре, у бюджеті на 2027 рік ви пропонуєте прожитковий мінімум 3 тисячі 559 гривень – це менше 120  гривень на день. Поясніть українцям, як за ці гроші оплатити комунальні послуги, купити їжу та ліки? Чи готові ви особисто прожити на 3 тисячі 559 гривень хоча б один місяць? Якщо ні, чому держава продовжує називати прожитковим мінімум суму, на яку фізично неможливо прожити?

 

13:56:24

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую. Прожитковий мінімум у нас на сьогоднішній момент він дійсно не відповідає фактичному прожитковому мінімуму. У нас є, в тому числі, з вами дискусія, щодо того, як цю ситуацію можна змінити, що потрібно зробити. В першу чергу відв’язати інші виплати, які залежать від прожиткового мінімуму, від цього показника. Тому що по суті це показник для нас розрахунковий і тому, звичайно, на цю суму коштів можна тільки жити, виживати, і то вижити, напевно, неможливо. Тому він не відповідає дійсності, і ми робимо послідовні кроки для того, щоб: а) відв’язати виплати від цього показника, більше того постійно переформатовуємо виплати і створюємо умови для їх збільшення. Але це процес, який потребує в тому числі підтримки з боку парламентарів, оскільки, не завжди заходи, які пропонуються вони знаходять належну підтримку в парламенті. Тому ключова задача відв’язати виплати від розміру прожиткового мінімуму тоді нам буде простіше показати його фактичний розмір і на нього орієнтуватися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І останнє питання, напевно, да, встигаємо. Роман Грищук, будь ласка.

 

13:57:51

ГРИЩУК Р.П.

Сергій Михайлович, вітаю! Моє питання стосується бюджету освіти, зокрема, питання безпечного освітнього простору. В проєкті бюджету на 2027 рік бачу нову програму про укриття в дитячих садочках, це дійсно те, що потрібно. Але в мене питання стосується закладів середньої освіти, зокрема, шкіл. Декілька років підряд є уже субвенція від держави на побудову таких укриттів, зокрема, деякі міста користуються цією програмою. Місто Київ останні три роки не подавалося на цю субвенцію, як результат маємо недобудовані укриття в школах. Розкажіть що з бюджетом на укриття? Це перше питання.

А друге – яким чином зміниться заробітна плата наших педагогів в закладах середньої освіти в цьому році порівняно з минулим? Дякую.

 

13:58:42

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання.

В нас є окремий слайд, який стосується заробітних плат педагогічних працівників. Як я вже зазначав, у нас в середньому заробітна плата на 2027 рік передбачена в середньому буде 27 тисяч гривень, приріст до 2025 року – 65 відсотків. І ми вважаємо, що поступове зростання, яке було в першу чергу це 50 відсотків в цьому році, воно забезпечено і на наступний рік, плюс ми додатково індексуємо ще на 10 відсотків зростання зарплат педагогічних працівників, починаючи з 1 січня 2027 року.

Що стосується укриттів, на облаштування укриттів передбачено 3,7 мільярда гривень, в тому числі в школах – три мільярди гривень. Звичайно, цих коштів в деякій мірі недостатньо саме в тих містах, де зараз найбільше є критичним це. І ми вважаємо, і ви справедливо ви зазначаєте, що місто Київ має достатньо коштів власного бюджету для того, щоб не розраховувати на підтримку з державного бюджету, тому що ми традиційно з 2023 року підтримували прифронтові території, прифронтові громади. І зараз прифронтові громади, великі міста прифронтових громад в тій або іншій мірі забезпечені укриттями школи і там освітній процес відбувається офлайн, діточки мають змогу ходити в школи.

Не у всіх громадах це забезпечено,  і в тому числі в громаді міста Києва бажає бути кращою наявність укриттів. Знову ж таки, я думаю, що це спільна робота держави і органів місцевого самоврядування. Ми необхідну підтримку готові  надати місту Києву для того, щоб  це забезпечити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за виступ та відповіді на питання, Сергію Михайловичу. Займайте, будь ласка, своє місце. 

І запрошую для доповіді голову Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  Роксолану Андріївну Підласу. До 5 хвилин.

Будь ласка.

 

14:00:51

ПІДЛАСА Р.А.

Дякую, Олександре Сергійовичу.

Шановні колеги,  шановні українці, які дивляться нас онлайн. Перш за все відповідно до закону я маю вас поінформувати, що уряд вчасно подав законопроєкт про Державний бюджет  на 2027 рік до Верховної Ради. І цей проєкт відповідає вимогам Бюджетного кодексу. Це шостий бюджет повномасштабної війни і він знову більший за попередній.

Витрати Державного бюджету на 2027 рік, які в себе включають видатки, надання кредитів з бюджету і погашення державного боргу, плануються в обсязі понад 8 трильйонів гривень. Це у 4 рази більше ніж до повномасштабного вторгнення. За ці роки подорожчала війна. Зараз вона коштує 190 мільйонів доларів на день, тоді як у 2022 році коштувала лише 116 мільйонів доларів на день.

Водночас власні ресурси держави (це доходи без грантів, які надають нам міжнародні партнери, це внутрішні запозичення і приватизація) не зростають, на жаль, такими темпами, як зростають витрати. Власні ресурси складуть близько 3,7 трильйонів гривень. Різниця - 4,3 трильйона гривень. І її треба буде покрити міжнародною допомогою.

Видатки бюджету, як уже сказав міністр, складуть більше ніж 7 трильйонів гривень. Національна безпека і оборона була і залишається  головною статтею  видатків бюджету. Це дві третини від усіх видатків і майже на 12 відсотків більше, ніж затверджено на 2026 рік червневими змінами до бюджету, які ми з вами голосували.

Тут також варто прокоментувати структуру цих оборонних видатків. Тому що понад третину цих коштів, 1,7 трильйона гривень становлять цільові європейські гроші на озброєння та військову техніку. Вони обліковуються у спеціальному фонді державного бюджету, але можуть надходити і в натуральній формі, тобто як зброя або боєприпаси, які передаються в Україну.

Крім військових видатків, найбільші цивільні видатки є традиційними для державного бюджету. Найбільше – це соціальний захист. На жаль, це й обслуговування державного боргу на другому місці. Це освіта, медицина і підтримка громад та енергетики в громадах. Джерел покриття бюджету, як традиційно і кожного року, є чотири: це власні доходи, приватизація, внутрішні запозичення і міжнародна допомога. Ми зможемо більш детально про них проговорити під час питань, але коротко маю сказати, що власні доходи без грантів плануються на рівні 3,2 трильйона гривень. Це більше, ніж у 2026 році, але тут треба розуміти, що приріст дають в основному ПДВ, ПДФО та акцизи. Якщо зростання ПДФО пояснюється достатньо просто, і це за рахунок зростання кількості військовослужбовців, а відповідно і обсягу зарплат, які виплачує держава, то зростання ПДВ і акцизів у тому числі пояснюється під потенційним підвищенням ставок податків, які запрацюють лише у разі голосування Верховної Ради, у разі ухвалення відповідних змін до Податкового кодексу. Це є ризиком для наповнення державного бюджету і потребує обговорення під час опрацювання до першого читання.

Я хочу нагадати народним депутатам, що до 1 жовтня ви маєте можливість подати свої поправки та пропозиції, бюджетний комітет опрацює їх і підготує бюджет до першого читання. І наприкінці жовтня ми будемо розглядати в цьому залі проєкт Державного бюджету до першого читання.

Дякую. І готова відповісти на ваші запитання.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.

 

14:05:46

ГОЛОВУЮЧА.

Да. Дякую, пані Роксолано.

Шановні колеги народні депутати, прошу записатися на запитання до голови комітету. Нагадую, що 1 хвилина – на кожне запитання і по хвилині – на відповідь. Будь ласка, записуємося.  

Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, «Батьківщина».

 

14:06:09

КИРИЛЕНКО І.Г.

Передайте, будь ласка, слово моєму колезі Цимбалюку Михайлу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Цимбалюк, будь ласка, фракція «Батьківщина».

 

14:06:13

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». В мене питання до доповідачки. Назвіть все-таки для народу України, для всіх військових, яку ви пропонуєте їм оплату, грошове забезпечення військового 2027 року згідно проєкту. Перше.

Яку ви пропонуєте мінімальну пенсію для тих мільйонів українців, які сьогодні отримують 2600? Яка мінімальна пенсія буде з 2027 року?

Наступне. Чи буде презентувати уряд обіцяну пенсійну реформу? До речі, було доручення Президента щодо пенсійної реформи, і було доручення Президента стосовно підняття грошового забезпечення.

І з мінімальним прожитковим рівнем на скільки, на 300 гривень, чи це справді так? Чи воно покриє рівень інфляції і росту споживчих цін?

Наперед дякую за відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

14:07:16

ПІДЛАСА Р.А.

Дякую за ваше запитання.

Воно дуже слушне і дає мені можливість чітко прокомунікувати, що державний бюджет не встановлює заробітну плату або розмір грошового забезпечення одного військовослужбовця, це… Дивіться, це не є предметом обговорення під час державного бюджету, тому що це встановлюється постановою Кабміну.

Що стосується прожиткового мінімуму, мені здається, міністр фінансів дуже вдало це прокоментував. Прожитковий мінімум, на жаль, в бюджеті залишається розрахунковою величиною, яка не пов’язана з реальністю. До прожиткового мінімуму прив’язана величезна кількість виплат і зарплат, через який уряд не може… через що уряд не може його підвищити до фактичного прожиткового мінімуму.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, Григорій Мазурашу, «Слуга народу».

 

14:08:22

МАЗУРАШУ Г.Г.

Прошу передати слово Дмитру Микиші для наших спільних запитань Роксолані Андріївні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка. Будь ласка. Будь ласка, пан Микиша.

 

14:08:28

МИКИША Д.С.

Дякую. Роксолана Андріївна, у вас було в презентації, у вашому виступі сказано про те, що значні збільшення доходної частини бюджету нашого – це якраз податки ПДВ, ПДФО та акциз. Причому ПДФО пояснили, а ПДВ і акциз сказали те, що його необхідно буде підіймати. Так-от, у мене якраз запитання з двох частин.

Перше. Чи враховані уже в даний бюджет з потенційно піднятою ставкою ПДВ та акцизу? Це перше.

І друге. Якщо враховано, чи враховано тут ПДВ для ФОПів, який зараз якраз і збурює суспільну увагу? І якраз це врахування закладено уже в новому проєкті Державного бюджету на 2027 рік. Будь ласка, дайте відповідь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

14:09:23

ПІДЛАСА Р.А.

Ні, ПДВ для ФОП уряд не закладає до проєкту Державного бюджету, але понад 131 мільярд гривень із запланованих доходів з’являться лише, якщо парламент ухвалить певні законопроєкти. Наприклад, якщо збільшить ПДВ на 1-відсотковий пункт і акцизи на 4-відсоткових пункти, ми це обговорили, тут кожен буде визначатися сам.

Крім того, якщо Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50 відсотків, а Президент підпише Закон про оподаткування цифрових платформ, то бюджет може отримати 52,5 мільярда гривень. Це вже враховано, в бюджеті закладено. І нарешті від Закону про посилки бюджет може отримати майже 12 мільярдів гривень, вони закладені в бюджет. Це, звісно, не враховує транш макрофінансової допомоги, яка надійде в 2026 році.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. На жаль, час уже вичерпався для запитань. Але, шановні народні депутати, я прошу записатися. Дякую вам, пані Роксолано. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп. Будь ласка,  записуємося, хто бажає виступити, взяти участь в обговоренні.

Будь ласка, Олександр Юрченко, депутатська група «Відновлення України» Будь ласка.

 

14:11:36

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні колеги! Дякую Сергію Михайловичу, Роксолані Андріївні, які тут виступили. Ви знаєте, величезніші два томи, багато написано, але, як не сумно, тут немає головного – тут немає того, що нам може дозволити врятувати і зберегти країну, тут немає того, що уряд, в якому і Сергій Михайлович працював, попередній нам обіцяв, неодноразово обіцяв, але цього не закладено в бюджет на 27-й рік,  – це збільшення заробітних плат для військовослужбовців. Їх немає!

Ми збільшуємо одним верстам населення, збільшуємо одним працівникам держави, іншим, але ми досі не можемо усвідомити, що якщо прийде єдина Росія, то не буде ніяких державних зарплат взагалі, не буде нічого функціонувати, якщо ми не зробимо те, що має бути головним – це забезпечення сімей тих, хто ризикує своїм життям і здоров'ям, це мотивація для приєднання до сил оборони нових людей, це заробітні плати військовослужбовців. Чому ми не можемо усвідомити, що це є найголовніше?

Бюджет, який не збільшує заробітні плати для військовослужбовців під час війни, не має права на існування, бо ми просто втратимо державу. Ми втратимо державу, якщо ми не будемо давати гідне забезпечення. Да просто для життя. У військових є сім’ї, є дружини, є діти, яких теж треба утримувати, які хочуть їсти, яких треба одягти в школу. А ми в бюджеті піднімаємо заробітні плати іншим працівникам держави різного характеру, але ми знову забуваємо про найголовніше, про те, що дозволить  нам всім, всім вижити – це зарплати військовослужбовцям. Якщо це не змінити, то цей бюджет немає права на існування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, Михайло Цимбалюк, фракція «Батьківщина».

 

14:14:08

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». З позитиву. А він насправді є. Уряд вчасно подав проєкт бюджету, і це позитивно. Пане Павло, прем’єрське крісло вже, на жаль, зайнято. Це з позитиву.

Наступне. Про проблеми. Ми надіємося, що знайдеться голова комітету бюджетного, бо все-таки це представлення бюджету, і це важливо і для неї також. Про видатки. Про дохідну частину ми сьогодні почули. Справді, міністр фінансів фахово проінформував. Дещо ми зрозуміли між рядками. Але проєкт бюджету непростий, бо це проєкт бюджету воюючої держави.

Але що насторожує? Видатки. Сектор безпеки і оборони, є збільшення. Спасибі. Але основне, це воююча людина. Коли міністр каже про справедливість, міністр фінансів, це супер. Але яка справедливість, коли людину забирають з приватного чи з іншого сектору, де він отримує 200 тисяч гривень зарплати і спить вдома, його мобілізують і розповідають  йому про виконання державного обов’язку захищати державу конституційно, і платять 20 тисяч. А хтось в кабінетах на Грушевського рахує, що там більше, бо є доплати. Підіть на нуль і ви отримаєте 100 тисяч. Це перша проблема.

Чому ми боремося за грошове забезпечення? Бо це база. Фахівці знають, що  з 20 тисяч ідуть інші виплати у разі поранення, в разі інших непередбачуваних випадків, і йде майбутнє пенсійне забезпечення з 20 тисяч гривень. Коли ми кажемо про справедливість, то треба переглянути мобілізацію і бронювання. І, вибачте, в чиновницьких кабінетах не мають сидіти хлопці по 40 років, а піти вони на фронт, а там хай працюють наші ветерани, які демобілізувалися за різних причин, як правило, за станом здоров’я, і жінки. Оце буде заміна і вилучення реально тих, кого сьогодні потрібно мобілізувати. І це буде про справедливість.

Наступне. Я погоджуюся, щоб сьогодні знайти фахівця, треба залучати великі кошти, щоб дати йому зарплату на будь-яких посадах. Але давайте проглянемо результати антикорупційних органів. Це дало результат? Міністерські зарплати збільшили, корупція, що зменшилася? На жаль, ні. Через те треба говорити про справедливість. Шановні колеги, не може людина, яка все життя працювала, отримувати пенсію 2868 як пропонує уряд в майбутньому проєкті бюджету. Не може, чекаємо пенсійну реформу, яку обіцяв...

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Будь ласка, Сергій Вельможний, депутатська група «Довіра».

 

14:17:19

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановні колеги, уряд звертає увагу на те, що для виживання нашої економіки у цьому році нам вкрай потрібна підтримка міжнародних партнерів, а для  цього ми маємо ухвалити більше 20 законів, які є вимогою МВФ. Ми вдячні нашим партнерам за постійну і стабільну підтримку. Україну становлять героїчні люди, наші захисники та захисниці, які продовжують захищати державу. Без допомоги партнерів ми навряд чи змогли би успішно обороняти нашу землю, але в цьому є інша сторона медалі: ми залежні від чергового кредиту або траншу МВФ. І справжня підтримка має бути і в іншому. Спитайте у виробників аграрної продукції, наскільки легко та дешево зараз вивезти зерно з України. Це вкрай складне завдання, яке потребує величезних коштів. Вчора дизельне пальне досягло позначки 100 гривень за 1 літр. Це страшна вартість. Рік тому ніхто би не міг і уявити, що взагалі можливо, однак такі реалії. Україні та українцям дуже потрібна допомога, але це має бути дієва  підтримка на роки.

Замість постійних кредитів, ми маємо зробити все, щоб повернути безмитний режим ввезення української продукції в країни Європейського Союзу. Ми маємо отримувати цільове фінансування для будівництва нових робочих місць із житлом для людей, які втратили власні домівки, через війну. Ми маємо захистити українську залізницю, наші порти, для цього нам вкрай потрібні засоби повітряної оборони.

Життя від кредиту до кредиту – це величезний ризик. Якщо ми не отримаємо достатнього фінансування силам оборони, вчителям і медикам не виплатять заробітної плати. Пенсіонери, люди з інвалідністю, переселенці, не отримають підтримки – це буде катастрофа.

Тому наше завдання прийняти такий бюджет, щоб Україна мала можливість достатньо заробляти для забезпечення власних потреб – це вклад на майбутні десятиліття.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Олександр Колтунович, група «Платформа за життя», будь ласка, депутатська.

        

14:19:26

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую.

Шановні колеги, шановні наші глядачі, шановні виборці! Ми проаналізували проєкт Державного бюджету на 2027 рік, зокрема  сконвертовану результативну частину економічної політики нового  Кабінету Міністрів України, яка знайшла відображення в конкретних показниках.

І зверну увагу на окремі виклики.

Перше – це макроекономічний прогноз. Пропоноване зростання ВВП в плюс 1,3 відсотка на фоні руйнувань у паливно-енергетичному комплексі, в електроенергетиці, в торгівельній та іншій інфраструктурі, в транзитній блокаді експорту, в гірничо-металургійному комплексі, в агропромисловому комплексі, на мій погляд, навіть на фоні низької бази порівняння, ми все одно матимемо суттєве падіння, зважаючи на ці бюджетоутворюючі галузі. Тому макроекономічний прогноз, напевно, що має бути скоригований в сторону покращення.

Тепер щодо номінального збільшення усіх показників бюджету. Я хотів би, щоб ми всі зважали на інші параметри, з якими вони мають кореспондуватись і корелювати. Це, наприклад, індекс цін виробників промислової продукції або індекс цін виробників будівельної продукції, або аграрної продукції. Подивіться, яка промислова інфляція і тоді ви будете розуміти темпи і невідповідність темпів  зростання цих параметрів і тих показників, які закладені в бюджеті.

Далі дуже важливий момент, другий блок, це пролонгація інфляційно-девальваційних процесів. Незважаючи на те, що заявлена інфляція на наступний рік і прогнозована у 8 відсотків та девальвація національної грошової одиниці до 48 гривень за долар, все одно породжує досить серйозний інфляційний шок для кінцевих споживачів.

Між іншим хочу звернути увагу Національного банку України, що їхня політика інфляційного таргетування має бути також скоригована. Якщо у нас прогнозна інфляція 8, то облікова ставка точно не має бути 15,5 відсотка.

Третій, найважливіший момент на який я традиційно звертаю увагу, це те, що у нас 67 відсотків видатків покриваються за рахунок трансфертів ЄС, зовнішніх і внутрішніх запозичень. Це ключові цифри бюджетної неспроможності України без зовнішніх запозичень і трансфертів Європейського Союзу. Є конкретні цифри, які про це свідчать, вони знаходяться в додатках 2 і 3, я на цьому не буду зупиняти увагу. Єдине на що я підкреслю і додатково зверну увагу, що воююча країна в умовах дії воєнного стану витрачає майже 1,2 трильйона гривень на обслуговування і погашення попередніх боргів, а це великі цифри, я думаю, що питання реструктуризації традиційно має бути виправленим.

І на завершення хочу звернути увагу, що наша група традиційно подасть поправки щодо підтримки внутрішньо переміщених осіб, щодо перегляду соціальних стандартів, підтримки промислового виробництва в Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ігор Молоток, група «Партія «За майбутнє», будь ласка.

 

14:22:38

МОЛОТОК І.Ф.

Добрий день, шановні колеги, шановна головуюча! Ми маємо на розгляді проєкт Державного бюджету України на 2027 рік. Документ зареєстрований вчасно і в ці складні часи це дуже важливо. Але ми розуміємо, з першого погляду він збалансований, ми розуміємо, що ми не застраховані від падіння ВВП, яке може прогнозуватися від непродажу зернових, яку має проблему наша держава і наші аграрії. Також щоденне руйнування  підприємств, яке може привести до цього, але, очевидно, що поки триває війна, бюджет держави має бути насамперед спрямований на забезпечення оборони, і це дуже важливо.

У проєкті на сектор безпеки оборони закладено 4 трильйони 885 мільярдів – це майже на 11 відсотків більше ніж у 2026 році. І це, мені здається, у воєнному часі для нас це дуже важливо. Можна казати також про підтримку регіонів і громад, це дуже важливо для рідної прикордонної Сумщини, тому що в першу чергу там може бути, тривати тривога від 18 до 20 годин на день і це дуже тяжко для нашого населення.

Дуже позитивна ситуація щодо відновлення державного… Дорожнього фонду, я вибачаюсь, дорожнього фонду, це дуже важливо. Ми бачили, що цей дорожній фонд був, а після того його скасували і ремонтувалися дороги за рахунок резервного фонду, це неможливо. Зараз на нього покладено 25 відсотків це майже 52,8 мільярда гривень. А також дуже важливо, що з них 34,2 мільярда – на державні дороги, а також 8,5 мільярда – на місцеві дороги.  Не можна казати дуже важливу ситуацію про місцеві дороги, особливо у прифронтових громадах, тому що це насамперед евакуація населення, вивезення поранених і так далі.

Група «За майбутнє» буде підтримувати цей бюджет. Ми будемо слідкувати між першим читанням і другим за всіма ситуаціями, які будуть відбуватися. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

 

14:25:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, будь ласка, Георгій Мазурашу, «Слуга народу».

Георгій Георгійович. Після того…

Мазурашу.

 

14:25:43

МАЗУРАШУ Г.Г.

Олександр Сергійович,  прошу передати слово для принципового виступу колезі по фракції Олександру Качурі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Качура.

 

14:25:57

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, Сумщина. Ви знаєте, дуже прикро, що у воюючій країні в залі парламенту знаходиться менше 10 народних депутатів під час того, коли розглядається найважливіший документ, ось він в мене в руках. Міністр фінансів вже кудись пішов каву, да, я так розумію, пити. Але я вам хочу розповісти, знаєте, як на вихідних, не дивлячись на те, що тут так мало в нас колег залишилося, я думаю, що я зараз в першу чергу звернуся до українців і в першу чергу до керівництва нашої держави, вони повинні це почути. Коли я був на базарі на вихідних, я побачив те, що вже не було з 1990-х років, коли є помідори гірки в одному ящику – нормальні по нормальній ціні і є помідори гірки – в іншому ящику поряд, те гниле, що раніше просто викидали. І зараз пенсіонери вимушені в цих ящиках порпатися, тому що в них мінімальна на сьогоднішній день пенсія – 2 тисячі 595 гривень. Скажіть мені, будь ласка, хто на цю суму з цих, з присутніх колег, от, може, Міністерство фінансів, ви готові прожити на цю суму? Я думаю, що це в їдальні Верховної Ради декілька раз пообідати за ці гроші тільки можна.

А в бюджеті ось в цьому, ось дивіться цей документ, я хочу, щоб пенсіонери всі українські знали, закладено збільшення плюс-мінус 11 відсотків, це у вас буде на 300 гривень більше. Скажіть мені, будь ласка, за оцих от дві 800, за них можна вижити чи ні? Москалі не знищили, так, всіх, не вбили всіх наших пенсіонерів, так давайте їх доб’ємо таким підходом до формування пенсійного забезпечення, я вже мовчу про те, що нам уже тут, який, сьомий рік, я пам’ятаю, уже розповідають про те, що от уже скоро розробимо реформу і підхід уже зміниться до формування прожиткового мінімуму. І нічого не змінюється, все тільки гірше, гроші втрачають свою цінність, люди просто знаходяться за межею бідності і ніякої відповіді, і просвіту. Знаєте, дайте хоча б світло в кінці тунелю, скажіть, що ми зараз напрацьовуємо варіант того, що от буде забезпечення, що будуть справедливі пенсії.

А тут тільки що колега з трибуни говорила про те, що в одних по 300 тисяч, так, забезпечення може буде пенсія, а в інших – по 2595. То де справедливість в нашій країні?

То давайте згадаємо, що в Конституції написано, що Україна це соціальна держава. То можливо нам треба не бюджет оцей розглядати, а змінити тоді, викреслити це з Конституції України? Давайте Конституцію змінювати? Тому я вимагаю від уряду, я звертаюся зараз і до  політичного керівництва нашої держави: треба змінити цей підхід, тому що ми просто зробимо так, що наші пенсіонери помруть від голоду. Запам'ятайте ці слова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, будь ласка, «Європейська солідарність».

Артур Володимирович Герасимов.

 

14:29:04

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні  українці, на одній з нещодавніх зустрічей в парламенті Прем'єр-міністр України уряду Зеленського сказав, що у нас в країні катастрофічна ситуація з грошима. І в опозиції виникли всього два питання.

Перше. А яким чином тоді, якщо ситуація катастрофічна і не вистачає на військових, 21 серпня 2026 року ви, уряд Зеленського, виділили 26 мільярдів гривень на дороги? Яким чином в бюджеті цього року ви закладаєте на дороги 62 мільярди гривень? Так у вас катастрофічна ситуація з грошима чи ви займаєтеся «великим крадівництвом», продовжуєте? Мені це нагадує січень 2022 року, коли «Європейська солідарність» попереджала про виділення грошей на сектор безпеки і оборони, але замість цього всі гроші перекидалися на дороги.

Окрім цього, дивіться, що цікаво, вони формально збільшують витрати на закупівлю озброєнь всього на трошки більше ніж 1 мільярд гривень. Підкреслюю, 1 мільярд гривень. В цей час на Марафон, який є пропагандистським і який вже Європейський Союз багато разів просить Україну закрити, вони виділяють майже 2 мільярди гривень. На «Тисячовесну» більше 5 мільярдів гривень. Я вже мовчу про кешбеки і інші нецільові витрати.  Я просто не хочу  їх згадувати. І це в той час, коли на закупівлю озброєнь більше одного трошки мільярда, а базове грошове забезпечення військовослужбовців взагалі не змінюється. Вони підвищують зарплати прокурорів, силовиків, а військових – ні, бо, ще раз вам кажу, базове грошове забезпечення військових у цьому бюджеті залишається на тому ж рівні. Значно збільшується дефіцит бюджету. Між іншим, цифра дуже символічна – 1,666 трильйона. Ну, чесно кажучи, ніколи один відомий герой анекдотів не був так близько до провалу, хто він є насправді.

І наостанок, більше 50 мільярдів, не гривень, доларів у цьому бюджеті – зовнішнє запозичення, це допомога наших партнерів. Але ви знаєте, що цікаво, вони хочуть продовжувати обманювати наших міжнародних партнерів, бо вимагають не грошей, але не хочу виконувати вимоги міжнародних партнерів. Не хочуть перезавантажити ДБР, залишають на позиції людину під кримінальними переслідуваннями пана Проніна на фінансовій розвідці. І чесно кажучи, роблять все для того, щоб ми програли.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз у нас виступи від народних депутатів. Прошу записатися на виступи до 6 хвилин, 3 хвилини на виступ.

Будь ласка, Юрченко Олександр Миколайович.

 

14:32:44

ЮРЧЕНКО О.М.

Прошу передати Рудику Сергію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рудик, будь ласка.

 

14:33:05

РУДИК С.Я.

Шановні українці, в моїх руках 2 томи проєкту Державного бюджету на 2027 рік з додатками. В цьому залі він теоретично може бути у восьми колег, які дочекалися до цієї хвилини. Ви розумієте, кого ви обрали в 2019 році? Людей, які під час війни, коли немає жодної тривоги, не гребе, як буде жити рядовий українець в наступному вже шостому році війни. Це не криза парламенту – це пиндець!

Звичайно, потім будуть обговорення, будуть соціальні мережі гудіти, хтось по телевізору, кого допустять до Марафону, розкаже, який це хороший бюджет, а хтось скаже, який він поганий. Але це ставлення моїх колег до того, як буде жити парламент цілий рік.  Це дуже, дуже, дуже критичний проєкт бюджету, який  тільки теоретично може бути. Видатків – 8 трильйонів, а власні підтверджені доходи, теоретично підтверджені, – 3,2. Хто дружив з математикою хоча б на рівні трійки в школі радянській може цю різницю порахувати. І тут як би ти не ділив, ми змушені на колінах просити кошти у наших так званих міжнародних партнерів. Але якою ціною?!

Ви сьогодні проголосували буквально два законопроєкти, за які я не проголосував попри величезні прохання багатьох моїх колег підтримати цей унікальний законопроєкт про посилки. Він спрямований проти кого? Проти олігархів? Ні. Проти великого бізнесу? Ні. Він спрямований проти цього маленького українця, прожитковий мінімум якого на наступний рік обраховує Міністерство фінансів на рівні 3 тисячі 691 гривня – для працюючих  і 2 тисячі 878 гривень – для непрацюючих.

Панове чиновники, ви уявляєте собі, як за ці гроші, я не про місяць кажу, там 10 днів протягнути? Ніхто цього не уявляє, але ці цифри. Я розумію, я все розумію, важко, неймовірно важко, але неймовірно тим, хто в окопі! НГУ – зарплата плюс 27,8 відсотка в бюджеті. ДПСУ, прикордонники –  плюс 22 відсотки в бюджеті. ГУР –  плюс 30 відсотків в бюджеті. А по ЗСУ нічого незрозуміло, поки що ми говоримо про цифри минулого року. От кому найважче! От кому треба було піднімати! Ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І «Європейська солідарність», Гончаренко Олексій Олексійович, будь ласка.

 

14:36:22

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні друзі, зараз заслуховується Держбюджет України на наступний рік, зала пуста, нікому це питання не цікаве. І це насправді абсолютна катастрофа, тому що цей бюджет, він не про людей, цей бюджет не про Україну. Він про чиновників, він про чергові прожекти, але він не відповідає на головні питання, які є в державі.

Я, будь ласка, з цифрами. Програма забезпечення діяльності Президента та Офісу Президента – плюс 200 мільйонів гривень, на 22 відсотки плюс, ну, звичайно, а як же ж, Президенту треба додати. ДБР –  плюс 800 мільйонів, ну, а як же ж, звичайно, ДБР же ж має захищати Президента. Офіс Генпрокурора – плюс 2,5 мільярда гривень. Це на що не вистачає, на мішленівський ресторан черговий? 2,5 мільярда гривень, на яку музу закладаються ці гроші, для кого? Для чергових втікачів, яких зараз обере Зеленський і буде подавати сюди, в Верховну Раду, кандидатуру? Кого вони ще хочуть додати, кому? БЕБ плюс мільярд і так далі. То для кого цей бюджет? Для Президента і його ручних силовиків?

Питання. Як наповнити бюджет? Відповідь проста. Поки державний бюджет пустий, державна скарбниця пуста, скарбнички Міндіча, Галущенка, Чернишова, Єрмака, Мудрої і інших невстановлених і встановлених осіб, поки що невстановлених, їхні скарбнички переповнені, як квартира Крупи забита баблом, що вона викидала, Крупа – депутатка Хмельницької облради від  «Слуги народу», яка викидала бабло сумками з вікна квартири, коли до неї прийшли. Їхні скарбнички переповнені, вони не знають, куди це бабло вже скирдувати, а державна скарбниця, звичайно, пуста. Бо, знаєте, є закон фізики про те, що якщо звідкись воно щось пропало, то десь звідкись воно з’явилось. Тільки мало би бути навпаки, пропадати мало бути в тіньовій сфері, а пропадає в бюджеті, а набігає туди корупціонерам черговим. І це є абсолютна катастрофа. Цей бюджет не відповідає на ключові питання – пенсії, виплати людям з інвалідністю, грошове забезпечення військових, зарплати вчителів і не тільки вчителів, а освітян, про яких взагалі забули, бібліотекарів, технічних працівників, працівників дитсадків і так далі, медики, Укрзалізниця. Де все це в цьому держбюджеті? Ні, там немає цьому місця, бо там є тільки Президент і його друзі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення представлення проєкту Закону про Державний бюджет на 2027 рік завершено. Відповідно до Регламенту повідомляю, що записались на виступи 13 народних депутатів, виступили 9 народних депутатів. Ми в процесі, Артур Володимирович. Можна ми закінчимо процедуру, потім...

Шановні колеги, для заключного слова запрошується міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко.

 

14:40:03

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, надзвичайно вдячний вам за вашу конструктивну критику, рекомендації і коментарі. Я думаю, в процесі розгляду в парламенті бюджету ми зможемо з вами ще додатково продискутувати і зустрічі будуть і з фракціями, і з комітетами. Тобто дякую, робота, я думаю, буде активною, продуктивною, ми розпочнемо її, починаючи з сьогоднішнього дня. Я готовий максимально конструктивно з вами відпрацювати всі складні питання, які є, і складні моменти є. Хочу наголосити окремо, бюджет на сьогоднішні момент, поданий урядом, є реалістичний,  збалансований. І тому хотілось би, щоб він таким і залишився, коли ми його голосуватимемо за основу і в цілому після результату його розгляду.

Дякую вам за розуміння, за підтримку. Готовий максимально з вами відпрацювати цей процес бюджетотворення. Дякую. До максимально конструктивної співпраці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Михайловичу.

І до заключного слова запрошується голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа.

 

14:41:14

ПІДЛАСА Р.А.

Шановні колеги, дякую за всі ваші пропозиції та озвучені думки. Чекаємо їх у формі поправок до 1 жовтня. Будемо разом з вами спільно працювати над бюджетом до першого читання.

Дякую.

 

14:41:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

З процедури Артур Володимирович Герасимов.

 

14:41:36

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Олександре Сергійовичу, відповідно до частини четвертої статті 154 Регламенту Верховної Ради України хочу внести пропозицію відхилити поданий Кабінетом Міністрів України проєкт Закону України про Державний бюджет України на 27-й рік (№16000 від 16.09.26) у зв'язку з його невідповідністю вимогам Бюджетного кодексу України і, чесно кажучи, тому що він є антиукраїнський. Прошу поставити це на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно до якої статті, Артур Володимирович? 154-а частина четверта.  Да, Верховна Рада може прийняти рішення у його відхилені у разі невідповідності вимогам Бюджетного кодексу. Артур Володимирович, да.

Тому відповідно до статті 154 частини четвертої ставлю на голосування пропозицію Артура Володимировича Герасимова відхилити проєкт Закону про Державний бюджет України на 2027 рік з реєстраційним номером 16000. Прошу голосувати.

 

14:42:54

За-7

Проти – 2 (Шум у залі)

По фракціях покажіть, будь ласка.

За – 7. Рішення не прийнято.

І, шановні народні депутати, представлення проєкту Закону про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстраційний номер 16000) завершено. Відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про Державний бюджет України на 2027 рік вважається взятим Верховною Радою для подальшої  роботи.

Нагадую, що відповідно до частини першої статті 156 Регламенту Верховної Ради України народні депутати, комітети з урахуванням встановлених вимог формують свої пропозиції до проєкту Закону про Державний бюджет України на 2027 рік і не пізніше 1 жовтня направляють їх до Комітету з питань бюджету. Пропозиції, направлені до комітету після 1 жовтня, не розглядаються.

Шановні колеги, з радістю інформую вас, що перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою на сьогодні завершено.

Дякую усім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Працюємо далі заради нашої держави. Слава Україні!