ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
21 серпня 2026 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:02:17
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.
Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Сергій Федорович Корецький та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески) З початочком! Декого з продовженням.
Шановні колеги, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні народні депутати, я маю декілька слів сказати щодо останніх заяв деяких наших колег. Я хочу нагадати усім народним депутатам про вимоги депутатської етики, визначені Законом України «Про статус народного депутата України». Зокрема, відповідно до статті 8 закону: «У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу».
Сьогодні Україна переживає надзвичайно важкий період. Триває війна, громадяни щодня стикаються з повітряними тривогами, обстрілами, втратами, економічними та соціальними труднощами. Саме тому я закликаю всіх народних депутатів особливо відповідально ставитись до публічних висловлювань. Слова представників парламенту мають вагу і сприймаються суспільством не лише як особиста позиція окремого депутата, але й як прояв ставлення державних інституцій до громадян. Тому я прошу утримуватись від висловлювань, які можуть принижувати гідність людей, створювати зневіру, завдавати репутаційної шкоди Верховній Раді України або державі в цілому.
Я хочу також підкреслити, що Верховна Рада України не відмежовується від суспільства та не шукає для себе особливих умов. Парламент працював і залишається працювати в будинку Верховної Ради України по вулиці Грушевського, 5. Де, коли і в якому безпековому режимі працює парламент, визначається не публічними припущеннями, а самим парламентом відповідно до потреб держави та безпекових оцінок уповноважених служб.
Тому, шановні народні депутати, особливо в такий складний для держави час кожен з нас повинен демонструвати відповідальність, повагу до громадян, стриманість у публічній комунікації та усвідомлення наслідків кожного сказаного вами слова.
Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Олега Олексійовича Арсенюка, фракція «Слуга народу». Давайте привітаємо іменинника, побажаємо невичерпної енергії та плідної праці на благо майбутнього.
І за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн)
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні!
10:06:46
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Шановні колеги, сьогодні відзначається Міжнародний день пам’яті та поминання жертв тероризму – день, коли весь світ схиляє голову перед невинними людьми, чиї долі були зруйновані терором, і висловлює солідарність тим, хто пережив його наслідки. Для України ця дата має особливий, болісний зміст. Уже 1640 днів триває повномасштабна збройна російська агресія проти нашої держави. Російська Федерація перетворила терор на один з головних інструментів своєї агресивної війни проти нашої держави. Сьогодні в Києві оголошено день жалоби за загиблими після вчорашньої атаки. Унаслідок ракетних і дронових обстрілів загинуло 16 людей, багато поранено громадян. Зруйновано житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури.
Але терор не може зламати нашу волю. Україна вистоїть, а всі винні у злочинах обов’язково повинні понести справедливе покарання.
Шановні колеги, схилімо голови перед пам’яттю наших захисників і захисниць, які стали на захист України та віддали найцінніше заради своїх родин, заради майбутнього нашої держави, мирних громадян, всіх невинних жертв тероризму. Прошу вшанувати світлу пам’ять хвилиною мовчання.
(Хвилина мовчання)
Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться «година запитань до Уряду».
На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика «години запитань до Уряду». За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан готовності паливно-енергетичного комплексу до проходження осінньо-зимового періоду 2026-2027 та здійснення заходів щодо посилення енергетичної безпеки в умовах дії воєнного стану.
Пропонується така послідовність проведення «години запитань до Уряду»: доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів України – до 10 хвилин, запитання з визначеної теми до члена Кабінету Міністрів від депутатських фракцій – до 30 хвилин, запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів від народних депутатів і відповіді на них – до 30 хвилин. Відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та 2 хвилин на відповідь на нього. Всього: 1 година 10 хвилин.
Перед початком «години запитань до Уряду» звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з тим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства в сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації.
Нагадую, що відповідно до частини третьої статті 229 Регламенту Верховної Ради України під час проведення «години запитань до Уряду» може порушуватись лише питання з визначеної тематики.
Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповідей на запитання запрошується Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр енергетики України Денис Анатолійович Шмигаль.
Будь ласка, Денисе Анатолійовичу.
10:10:24
ШМИГАЛЬ Д.А.
Шановний пане Голово Верховної Ради, шановна президіє! Шановний пане Прем'єр-міністре, шановні народні депутати, урядовці! Шановні українці і українки! Ми пройшли чотири важких зими воєнного часу, попереду п’ята, не менш складна, зі своїми викликами. Ворог реалізує стратегію виснаження, бо світло забезпечує життя і добробут українців і є основою української воєнної економіки.
Сьогодні по нашій енергетиці б’ють реактивними дронами, крилатими ракетами та балістикою. Енергетична система стоїть і витримує. Дякую українському війську, дякую нашим силам ППО, дякую героїчним воїнам світла – українським енергетикам.
Окреслюючи поточну ситуацію в енергетиці, нашу роботу та наші плани, озвучу лише ту інформацію, яка не нашкодить безпеці України та енергетиці. Прошу вас поставитись до цього з розумінням і врахувати це в нашому сьогоднішньому діалозі.
Отже, енергосистема України зараз працює стабільно, планових вимкнень електроенергії не застосовуємо. Попри цю ситуацію все може змінюватись в залежності від інтенсивності російського повітряного терору. В період вечірнього максимуму з урахуванням когенерації та імпорту сьогодні доступно 15 гігават потужності електричної. Понад 40 відсотків забезпечує атомна генерація, 25 відсотків – теплові електростанції і 15 відсотків забезпечує гідроенергетика. Енергію генерують шість із дев’ять енергоблоків АЕС, три перебувають у планових ремонтах, на п’яти блоках цьогорічні ремонти вже завершені.
Будемо і надалі нарощувати наші енергетичні потужності, до 1 листопада вони мають зрости до 19,6 гігавата, до кінця року план - 21,4 гігавата, якщо відповідно не будуть знищені ворогом уже відновлені або відремонтовані потужності. Відповідно це враховує і розподілену генерацію, це враховує також можливості імпорту.
Підготовка до зими визначена ключовим пріоритетом уряду, і робота триває постійно в режимі 24/7. Головними для нашої стійкості є п’ять напрямів.
Перший напрям – це ремонти і відновлення. Ми вже відремонтували 4,8 гігавата генеруючих потужностей, ще близько 4 перебуває сьогодні в планових ремонтах і у відновленні. Загалом цьогоріч заплановано відновити і збудувати понад 10 гігават потужностей, ремонтна кампанія одна з наймасштабніших за роки повномасштабної війни.
Паралельно отримуємо від партнерів устаткування виведених з експлуатації теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей, понад 3 тисячі 300 тонн вже надійшло з Литви, Німеччини, очікуємо надходження з Латвії. Це дає нам швидкість, замість років на відновлення нового обладнання до нас за місяці надходять перевірені інженерні вузли, які негайно встановлюються.
До початку опалювального сезону ремонти об’єктів генерації, зокрема енергоблоків АЕС, будуть завершені і ми вийдемо на максимум готовності.
Другий напрям – накопичення енергетичних ресурсів. У сховищах уже зберігається 14,3 мільярда метрів кубічних газу, ми йдемо з випередженням графіку. Сукупний потенціал імпорту з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії оцінюється на рівні близько 20 мільярдів кубометрів на рік. Це створює значний резерв для диверсифікації джерел постачання газу. Нафтогаз цього року вже законтрактував понад 2,09 мільярда кубометрів блакитного палива, з яких за січень-липень вже імпортовано орієнтовно 2 мільярди кубометрів.
Запаси вугілля на станціях також вище від планових. Разом із запланованими поставками цього достатньо для проходження опалювального сезону за базовим сценарієм.
Ще один ресурс – це паливо, пальне. Тут працюємо над формуванням запасів нафтопродуктів на зиму, зокрема для живлення генераторів та для потреб об’єктів критичної інфраструктури. Особливий акцент на запасах, на логістиці для Лівобережної України та для прифронтових територій.
Третій напрям – захист енергетичних об’єктів, а саме активний захист ППО та РЕБ, вже давно є частиною експлуатаційного режиму нашої енергетичної інфраструктури. Пасивний або інженерний технічний захист - це монолітні споруди, якими охоплені пріоритетні об’єкти. Станом на зараз завершено будівництво близько 200 таких споруд другого рівня захисту. У регіонах тривають роботи відповідно до комплексних планів стійкості. Нещодавно Верховна Рада ухвалила зміни до бюджету, якими передбачила 40 мільярдів гривень на стійкість регіонів і громад. Дякую вам за це рішення, шановні народні депутати. На тижні уряд вже спрямував понад 35 мільярдів гривень з цих коштів на місця, зокрема для захисту, розбудови розподіленої теплової та електрогенерації для встановлення резервного живлення та захисту. При цьому, якщо ми говоримо про захист, потрібно усвідомлювати реальну картину: коли по об’єкту прилітає кілька балістичних ракет з боєчастиною пів тонни кожна, кожен захист не дає стовідсоткової гарантії. Але є велика різниця між пошкодженнями і повним знищенням. Пошкодження ремонтуються фактично за тижні.
Наш четвертий, ключовий, напрям роботи – це розподілена генерація. Ми будуємо систему так званих енергетичних сот, мережу невеликих джерел, здатних працювати автономно. Знищити велику станцію можна десятком ракет, знищити тисячу малих установок, розосереджених по всій країні, очевидно, що неможливо або надзвичайно складно. Сьогодні в Україні вже працює 1,8 гігават розподіленої газової генерації, зокрема понад 400 мегават приєднано в межах реалізації планів стійкості цього року. Реалістичний план до кінця року – додаткові 800 мегават потужностей.
Понад 280 установок наразі перебувають на стадії встановлення і будівництва. Найуспішніше будують їх у межах планів стійкості на Київщині та Харківщині. Водночас є ризики по місту Києву, Полтавській області. Ворог сьогодні уже намагається знищити потужності генерації, не даючи їх захистити або встановити. Вчора, ви знаєте, був відповідно приліт по одному з енергооб’єктів, і це відкидає нас в наших планах ремонтної програми.
Звертаюся до місцевої влади із закликом прискорити будівництво Це зобов’язання місцевої влади, їх відповідальність, з боку держави ми надаємо всю необхідну підтримку, часом навіть більше.
Також стартував конкурс на будівництво в 1,5 гігавата нової високоманевреної газової генерації, він проводиться у новій, покращеній моделі: більше ринкових механізмів підтримки, регіональні лоти, спрощені умови участі для інвесторів, врахування потреб енергодефіцитних регіонів. Це робота на перспективу, результат очікуємо до кінця 2027 року, коли побудоване введуть у експлуатацію.
Ще один кластер – система накопичення енергії. За останній рік їх сумарна потужність зросла у понад 300 разів, станом на сьогодні встановлено 1 гігават таких потужностей. У комплексі з новою децентралізованою генерацією це дає високий рівень автономності громадам, підприємствам, об’єктам критичної інфраструктури. Держава мотивує бізнес активніше включатися у будівництво нової генерації, для цього створена ціла екосистема: нульовий кредит до 10 мільйонів гривень на генераційне обладнання, ліміт програми «5-7-9» для енергетики до 250 мільйонів гривень, спрощені приєднання, прямі договори так звані PPI, механізм cable pooling.
Окремо дякую депутатському корпусу за підтримку важливих законодавчих змін, які спрощують земельні питання для нового будівництва когенерації, це прискорить роботи насамперед у великих містах, де земельний ресурс обмежений.
Наш п’ятий напрям роботи – це акумулювання міжнародної підтримки. Близько 40 країн та організацій входять до енергетичної коаліції, яка допомагає нам підготуватися до зими. Завдяки їхнім внескам від початку року до Фонду підтримки енергетики залучили майже 507 мільйонів євро. Ресурси фонду спрямовуються на відновлення та ремонт, а значна частина - на формування стратегічного резерву критичного обладнання або запасних частин.
Ефективно працює запущений нами формат «енергетичний Рамштайн», уже провели чотири засідання координаційної групи. Діє єдиний алгоритм підтримки Single Energy Pipeline, єдиний портфель проєктів енергетичних так званий. Тепер партнери чітко розуміють наші потреби, а отже, допомога надходить швидше. Майже 6 тисяч тонн енергетичного обладнання цьогоріч відправили з розподільчого хабу в регіони та громади України. Йдеться про генератори, трансформатори, когенераційні установки, блочно-модульні котельні та інше критично необхідне обладнання. Так довіра і солідарність партнерів конвертується в цілком конкретні речі, у реальну допомогу для наших людей.
Наше завдання не просто відновити, а й збудувати нову енергетичну систему, достатньо сильну для відбудови економіки та її зростання. Нова система буде спиратись на важливі напрямки. Це атомна енергетика як основа стабільної генерації, відновлювальні джерела енергії, інтегровані із системами накопичення, і також це гнучка газова генерація та балансуючі потужності. Вони забезпечать стабільність системи в будь-який момент.
Окремий наш стратегічний напрям – інтеграція до європейського простору, відповідно рухаємося туди. Ми також передбачили реформи наглядових рад ключових підприємств сектору: Нафтогазу, Енергоатома, Укренерго, ОГТСУ, Центренерго, Укргідро...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми «години запитань». Я нагадую, що 1 хвилина на кожне усне запитання, 2 хвилини для відповіді на нього. Будь ласка, колеги, записуємося.
Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович, «Відновлення України».
10:21:13
БУРМІЧ А.П.
Шановний Денисе Анатолійовичу, доброго дня. Ви вже у своєму виступі трошки торкнулися цього питання, яке я хочу задати. Але акцентую все одно, щоб ви ще раз повторили, може, хтось не чув, або більш конкретно.
Зрозуміло, що агресор б’є по енергетиці, ми відновлюємо. Але ж хотілося б ще раз почути, як уряд дивиться на це не тільки з точки зору фізичного захисту, а й децентралізації. Яка частина цієї зими буде децентралізована для забезпечення і критичної інфраструктури, і населення іншими видами генерації, а не тільки та, яка у нас традиційно?
Дякую.
10:22:10
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше важливе запитання. Дійсно, підготовка до зими включає в себе комплексний план. По-перше, РНБО і уряд затвердили комплексні плани стійкості, які включають ряд заходів: від захисту інженерно-технічного і активного ППО до розподілення генерації, як я вже казав, запровадження фактично газової генерації. Ми включаємо до цього також і вітрогенерацію, і сонячну генерацію, поєднану з акумуляторними батареями і накопичувачами. Але, звичайно, основний надійний... основне надійне джерело електроенергії – це газова генерація, і як резерв - це великі дизель-генератори від 1 мегавата потужністю, які забезпечують роботу в критичних умовах об’єктів критичної інфраструктури.
Стосовно розподіленої газової генерації. У наших планах до кінця цього року мати 3 гігавати розподіленої газової генерації як в громадах, так і на державних підприємствах. Сьогодні робота йде, станом на зараз у нас введено в експлуатацію і повністю в робочому стані, деякі з них працюють, 1,8 гігавата.
Ще, як я вже в своєму виступі оголошував, 800 мегават знаходиться в роботі. Це близько 260 установок, які вже в Україні, і проводяться роботи з їх встановлення і захисту. І також є ще близько майже 300 мегават, які роблять державні компанії, які мають бути впроваджені відповідно. Тобто загалом до 3 гігават розподіленої газової генерації ми розраховуємо мати.
Тому ми робимо акцент на накопиченні достатньої кількості газу, оскільки це буде важливим ресурсом для роботи цієї розподіленої газової генерації. І дуже важливо, що ми разом з громадами і великими містами обраховуємо кількість ось цієї газової генерації, яка необхідна для забезпечення роботи об’єктів критичної інфраструктури в кожному місті для того, щоб в умовах блекауту або відключень світла об’єкти…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович.
10:24:18
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, пане Голово.
Шановний пане міністре, в мене запитання буде. А ви впевнені, що плани стійкості будуть виконані в повному обсязі і ми пройдемо в тому ж стані нормально опалювальний сезон? Це перше буде питання.
Друге запитання стосуватиметься цінової стабільності на енергоносії для суб’єктів господарської діяльності. Особливо це питання стосується тих значних цінових варіацій для електричної енергії. Я думаю, ви знаєте добре цю ситуацію. Як наслідок маємо, от якщо ми візьмемо дані Державної служби статистики України, зростання на 39 відсотків індексу цін виробників промислової продукції, а це промислова інфляція; ми маємо на 23 відсотки зростання індексу цін будівельної продукції, ми маємо також зростання індексу цін виробників сільськогосподарської продукції.
Зважаючи на ті зовнішньоекономічні виклики, торговельну блокаду для аграрної продукції, гірничо-металургійного комплексу, яким чином уряд може стабілізувати ціни на електричну енергію для того, щоб підтримати реальний сектор економіки?
Дякую.
10:25:26
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше питання. Безумовно, уряд зі своєї сторони робить всі необхідні, всі можливі і, як я вже сьогодні казав, часом неможливі кроки для того, щоби плани стійкості були повністю виконаними. Станом на сьогодні, хочу нагадати, завдяки підтримці парламенту ми маємо 40 мільярдів в бюджеті, виділених спеціально для планів стійкості. 35,2 уже розподілені на місця, тобто в Агентство відновлення, в громади відповідні для виконання всіх робіт, які входять в перелік планів стійкості. Окремо з резервного фонду були також виділені і місту Києву 2 мільярди, і 12 мільярдів на захист в громади і в компанії було виділено ще до того, як були виділені цих 40 мільярдів. Тобто загальна сума - понад 60 мільярдів гривень, які виділені з державного бюджету.
Загалом ми також, я вже сьогодні казав, понад 500 мільйонів, 507 мільйонів євро залучили від партнерів через Фонд підтримки енергетики, що теж є частинкою нашої стійкості і підготовки до наступної зими і формування резерву обладнання. Громади виділяють відповідні кошти також від себе. Тому, звичайно, ми робимо все можливе, щоб плани стійкості були виконані.
Стосовно другої частини вашого запитання: ціни на електроенергію. Дуже важливо, що сьогодні Україна є частиною європейського ринку і частиною, навіть не частиною, а повноправним голосуючим членом, Європейської системи ENTSO-E. Відповідно ми живемо в ринкових умовах, відповідно ціна для бізнесу є ринковою, електроенергія – це ринковий продукт. Для людей ціна зафіксована, це відповідно непорушна зафіксована нами величина фактично, я думаю, на цей опалювальний сезон, до наступного року у нас ціни на електроенергію будуть залишатись незмінними для людей. Бізнес купує електрику…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Давидюк Микола Іванович, фракція Політичної партії «Голос».
10:27:33
ДАВИДЮК М.І.
Прошу передати Ярославу Железянку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.
10:27:38
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Моє питання буде одразу і до Першого віцепрем'єра і до Прем'єр-міністра. До 15 вересня Кабмін має подати проєкт бюджету. Зараз ми, на жаль, кожного дня спостерігаємо, як російські дрони та шахеди знищують не тільки нашу критичну інфраструктуру, а і бізнес. Можна конкретну відповідь на два простих запитання?
Перше. Які рядки бюджету і на яку суму будуть закладені щодо підтримки бізнесу, який постраждав, щонайменше щодо відновлення? Тому що ми бачимо, як руйнується і логістика, і відповідно будь-які спроможності бізнесу далі нормально працювати.
Друге. Чи передбачається пакет податкових та інших заходів щодо надання пільг бізнесу, який постраждав від цих обстрілів?
Дякую.
10:28:33
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше запитання. Ми ведемо постійний діалог з бізнесом, що очевидно сьогодні ми надзвичайно скоординовані, особливо той напрям, за який я несу відповідальність - це енергетичний напрямок, - не лише з бізнесом, який генерує електроенергію, але також і з бізнесами, який є видобувниками газу, з державними підприємствами. У нас щотижневий, абсолютно скоординований і дуже такий, я би сказав, стислий діалог з мережами автозаправних станцій, які сьогодні є де-факто також об'єктами критичної інфраструктури, забезпечуючи і ринок, і населення пальним, які сьогодні знаходяться під ударами. Більше трьох сотень автозаправних станцій отримали ураження або були зруйновані за останні буквально пів року. Це, звичайно, вагомі втрати для нашої економіки. Електроенергетичний комплекс постраждав взагалі дуже суттєво.
Тому в цьому діалозі з бізнесом ми, звісно ж, шукаємо варіанти, як надати відповідне страхування бізнесу, створивши відповідний фонд. І йде діалог і на рівні Міністерства фінансів, і на рівні бізнесу. Звичайно ж, по закладанню в бюджет окремої стрічки для відшкодуванню по електроенергетиці ми не передбачаємо, але плани стійкості передбачають можливість фінансування об’єктів критичної інфраструктури незалежно від форм власності. І, звісно, ми допомагаємо сьогодні у відновленні не лише державним підприємствам, а всім підприємствам, які мають об’єкти критичної інфраструктури, зокрема і за рахунок Фонду підтримки енергетики.
Тому ось цей масований, ну, насправді в межах 5 мільярдів євро, як було сказано, на початку року ресурс, він сьогодні спрямовується і на захист, і на відновлення, і відповідно на підтримку енергетичного бізнесу.
Окремо будемо зараз розглядати можливість створення страхового…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухов Олександр Сергійович, група «Довіра».
10:30:41
СУХОВ О.С.
Дякую. Прошу передати слово Ларисі Білозір.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лариса Білозір.
10:30:49
БІЛОЗІР Л.М.
Шановний Денис Анатолійович, напередодні опалювального сезону громади стикаються із серйозною проблемою: це суттєве зростання вартості паливної деревини. І керівники громад мого округу повідомляють, що фактично не можуть закупити деревину для потреб громад та комунальних підприємств взагалі. ДП «Ліси України» не забезпечує їм ні гарантованого ресурсу, ні прогнозованої ціни.
Тому питання до вас. Чи готовий уряд запровадити для паливної деревини механізм, аналогічний ПСО на ринку газу, щоб територіальні громади могли гарантовано закуповувати необхідний для власних потреб обсяг деревини за граничною ціною? І прошу ухвалити таке рішення вже до початку опалювального сезону, адже для багатьох громад це вже питання життєздатності, це питання енергетичної безпеки соцсфери, тому що більшість шкіл, садочків, лікарень на деревині опалюються. І ви знаєте, що вони також зараз зобов’язані забезпечувати…
10:31:58
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше питання. Погоджуюсь з вами, що деревина сьогодні для особливо прифронтових територій стає важливим паливним ресурсом. Ще наприкінці минулого року уряд це питання розглядав, і ми запровадили підхід, коли деревина розглядається енергоресурсом на рівні з газом і електроенергією, тому що не у всіх населених пунктах, особливо прифронтових, є можливість постачати газ і електроенергію.
Відповідно у нас станом на сьогодні діє програма, вона фактично підтримана урядом і за ініціативою уряду реалізується за допомогою структур ООН. Ми надаємо людям в прифронтових територіях понад 19 тисяч гривень на закупівлю, власне, дров, деревини для проходження опалювального сезону. Ця програма діяла минулого року. Ця програма буде продовжувати діяти і цього року. Буквально минулого тижня уряд таке рішення підтримав, ми його розглядали на уряді, підтримали. І вчора за дорученням Прем’єр-міністра мали зустріч із заступником Генсекретаря ООН. Він підтвердив, що структури ООН будуть продовжувати цю програму цього року. Це значні кошти, і ми не беремо їх з державного бюджету, а, власне, структури ООН, благодійні організації фінансують цей проєкт для всіх прифронтових областей, прифронтових громад. Ми відшкодовуємо людям вартість зимового розміру закупівлі деревини.
Граничні ціни ми встановлювати не будемо, оскільки ми за вимогами євроінтеграційного законодавства маємо рухатися в сторону Євросоюзу. Тому сьогодні деревина – це також ринкова ціна, і ми будемо давати допомогу. По мірі того як буде зростати ціна, буде зростати розмір допомоги. Ось такий механізм...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, фракція «Європейська солідарність».
10:34:05
ПАВЛЕНКО Р.М.
Дякую. Прошу передати слово Олексію Гончаренку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
10:34:11
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Дякую. Шановний пане Прем’єр-міністр, в мене до вас два питання.
Питання перше. Ви вже 36 днів на посаді, і до сих пір Держфінмоніторинг очолює Філіп Пронін - людина, яку набагато простіше побачити в парламенті Танзанії, чи Мексиці, чи там на слоні, ніж у Верховній Раді України, який не з’являється на виклики ТСК, який фігурує в корупційних справах. І вже 48 годин, як вся країна почула в нових плівках, що Держфінмоніторинг створює «окошечко», щоб викупити колишнього міністра енергетики Галущенка. Кожна година перебування Проніна на посаді – це фактично пляма на репутації уряду і, на жаль, вашій особисто. Питання: скільки ще це буде тривати, коли буде прийняте рішення по Проніну?
І друге питання. Ви 36 днів на посаді Прем'єр-міністра, а значить, 36 днів в нас немає керівника НАК «Нафтогаз». Наближається зима. Це дуже важлива позиція. Коли буде призначений керівник Нафтогаз? Чи може ним стати Юлія Свириденко? Чи довіряєте ви вашій…
10:35:22
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую за запитання. З приводу фінмоніторингу і останнього скандалу. Я можу сказати, що уряд миттєво відреагував на події, факти і матеріали антикорупційних органів. І реакція була достатньо очевидна. Повноваження уряду – це відсторонення, потім… голови наглядової ради банку Sense Bank, державного Sense Bank. І була рекомендація про відсторонення голови правління державного Sense Bank. Також, наскільки мені відомо, є обґрунтовані претензії до керівника, до керівнички фінмоніторингу саме банку. І саме про це, наскільки мені відомо, йшла мова в плівках І відповідно була чітка інструкція щодо того, щоб до осіб, які причетні до цих фактів, були аналогічні вчинені дії щодо їхньої відповідальності. Це перше.
Друге. Щодо Sense Bank є чітка дуже інструкція для Міністерства фінансів прискорити продаж Sense Bank. А до того і Міністерство фінансів спільно з Національним банком має вирішити всі накопичені проблеми до того. (Шум у залі) Це з приводу запитання щодо фінмоніторингу і тих речей, які звучали у ваших… в плівках.
З приводу НАК «Нафтогаз». У нас, я вважаю, одна з найкращих структур корпоративного управління. Там є наглядова рада, і вона безпосередньо буде вирішувати це питання, щодо наступних кадрових змін. Наскільки мені відомо, має бути в любому випадку оголошений прозорий конкурс в кращих практиках корпоративного управління. В ідеальному форматі, щоб цей новий голова з'явився після вже опалювального сезону, для того щоб пройти стабільно поточний стан справ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Федоровичу.
Шановні колеги, далі, будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, фракція «Слуга народу».
10:37:35
БАКУМОВ О.С.
Шановний пане Голово, прошу передати слово народному депутату Олександру Ковальчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Ковальчук.
10:37:45
КОВАЛЬЧУК О.В.
Дякую, шановний колего, за передане слово.
Хочу, по-перше, від імені фракції «Слуга народу» привітати уряд в оновленому складі і шановного Прем'єр-міністра з дебютом в залі Верховної Ради, дебютом на «годині запитань до Уряду». Сподіваюся, буде добре, буде багато роботи, розраховуйте на нашу підтримку.
А моє питання, точніше, прохання стосується того, що закінчується рік, а законопроєктів по продовженню мораторію на вивіз лісу-кругляку не прийнято, хоча вони розроблені. Тому будемо сподіватися, що в кінці року, як це вже бувало, і не один раз, уряд прийме відповідну постанову, щоб продовжити дію мораторію ще на один рік, а протягом наступного року парламентом буде розроблено і внесено відповідні законопроєкти. Це вкрай важливо. Як звучало питання про деревину для опалювального сезону, деревина – це відбудова, екологія й економіка.
Дякую наперед.
10:38:59
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую. Ви озвучили, що це прохання, ми це сприймаємо як прохання. Звісно, що на уряді розглянемо спільно з міністром економіки. І з точки зору державного національного інтересу очевидно, що в час війни деревина є стратегічним ресурсом, деревина є ресурсом для будівництва захисних споруд військовими, це елемент нашої стійкості в час війни, тому очевидно, що це підхід на час воєнного стану абсолютно коректний. Тому ми урядом це, безумовно, розглянемо, ваше депутатське запитання беремо в роботу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович. «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».
10:39:36
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую. Моє питання до пана Прем’єра.
Шановний Сергій Федорович, перше питання. Вашим першим кроком був аудит, як ви самі заявили, так званих планів стійкості. Будь ласка, стисло розкажіть, що показав цей аудит.
Друге. Останнім часом лунають такі армагеддонні заяви певних урядовців стосовно того, що вода, без води, без каналізації три дні, все пропало, які дуже наслідки такі соціальні, політичні погані викликають. У мене прохання: якщо урядовці роблять свої заяви, хай одразу українцям дають чіткі рекомендації, що їм робити.
І третє. По ситуації в НАК «Нафтогазі». Сергій Федорович, чесно вам скажу, мене не цікавить думка так званих наглядових рад іноземних в такій ситуації. Акціонером є уряд, і саме ваша позиція стосовно керівництва Нафтогазу має бути ключовою, бо кредитуватися Нафтогаз буде під гарантії саме держави Україна, враховуючи його фінансовий стан.
Дякую.
10:40:46
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую за запитання. З останнього, щодо... Мене якраз цікавить думка наших і міжнародних партнерів, і, зокрема, наглядової ради, і незалежних членів наглядової ради. Під гарантії держави, 25-й рік, гроші не залучалися. Залучалися гроші під гарантії Єврокомісії, і залучено було більше мільярда євро для того, щоби ми стало пройшли минулий опалювальний сезон. І далі також хочу сказати, що весь наш бюджет і вся наша міжнародна допомога є фундаментом нашої стійкості не тільки для енергетики, а для війська і для стійкості країни.
З приводу аудиту планів стійкості. Так, такий аудит був проведений, про результати була чітка доповідь на Раді національної безпеки та оборони. Є відставання по багатьох, по деяких напрямках. Десь регіони є, які йдуть на випередження, десь є міста і регіони, де відстають, і є в цілому відставання, правда. Але я хочу два акценти зробити. Коли розпочинався план стійкості і він затверджувався, він виглядав настільки амбіційним, що факт виконання навіть на 47 відсотків, коли проводився цей аудит, це вже немало, скажімо так. Але є чіткі терміни, чіткі відповідальні з приводу доведення планів стійкості до логічного завершення. Трішки буде запізнення по термінах, але є дуже чітка, зрозуміла робота по кожному напрямку. Безумовно, повну координацію здійснює Міністерство енергетики з цього приводу і Міністерство інфраструктури та відновлення. І акцент на захисті, на відновленні, на резервуванні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яценко Антон Володимирович, «Партія «За майбутнє».
10:42:56
ЯЦЕНКО А.В.
Доброго дня. Минулої зими великою проблемою, величезною було те, що будинки з електричним опаленням… взагалі не було опалення ні електричного, нічого. І от тоді навіть уряд, не хочеться казати так, грав в наперстки, але дав навіть новину, що це питання незабаром буде вирішено. Новина пройшла, потім от ми з вами спілкувалися, ви пам’ятаєте, нічого не було вирішено, обіцянки. Потім ви сказали, що, ну, скільки тої зими, як сатирик казав. А як буде в цьому році, от цікаво, з цими будівлями?
І друге питання. Сьогодні дуже зловживають цінами на воду, тарифами на воду всі міські, більшість міських рад, які фактично на цьому заробляють, та ще й виводять гроші через субсидію з бюджету. От як на прикладі Умані, найбільша вода... найбільш дорога, 160 гривень за куб, от як збирається уряд цю проблему вирішувати, чи принаймні якось взяти на контроль? Бо НКРЕКП нічого, не має вже повноважень, Антимонопольний не має, тобто…
10:44:06
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за питання. Стосовно будинків з електроопаленням, їх в країні 22 тисячі багатоповерхових будинків з електричним опаленням. Це величезний обсяг, величезний обсяг абонентів, людей. В межах планів стійкості ми запропонували громадам і керівникам громад готуватись до наступної зими і уже готувати відповідні генератори. Ми завозимо їх у великих кількостях, там десятки тисяч тонн, з Фонду підтримки енергетики енергетичного обладнання, зокрема генераторів, зокрема великої потужності: від 0,3 до півтора, і навіть до 2 мегават. Такого обладнання, в принципі, буде достатньо, щоб підтримувати тепло. Біля таких будинків ДСНС або місцева влада обов’язково встановлюють, і мають встановлювати, пункти незламності. І на той випадок, якщо в таких будинках пропадає світло, люди обов’язково можуть: перше - скористатися пунктами незламності; друге - місцева влада має забезпечити відповідну генераційну спроможність. Зокрема, коли ми говоримо про об’єкти критичної інфраструктури, такі будинки мають попадати ось в цю соту власної генерації. Це перша частина.
Стосовно другої частини вашого запитання: цін на воду. Сьогодні ціни на воду формуються місцевою владою, є ринковими і включають в себе всі ринкові складові собівартості подачі води і водовідведення. Відповідно стосовно води - попереднє питання було, - звісно ж, ми в плани стійкості включили захист водонапірних станцій, водоочисних станцій, станцій водовідведення, все це комплекс. І, звісно ж, розуміючи, що ворог буде бити, ми якраз і говоримо про концентрацію зосередження на цьому напрямку, для того щоб його захистити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. У нас ще залишився час для фракцій і груп. Я прошу фракції і групи перезаписатися. Будь ласка, ще залишилося 5 хвилин у фракцій і груп. Прошу перезаписатися. Можливо, хтось ще встигне задати питання. Як бог дасть. Будь ласка. Бачите, хтось і встиг.
Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція «Батьківщина».
10:46:36
ЦИМБАЛЮК М.М.
Прошу передати слово колезі по фракції Кучеренку Олексію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович.
10:46:44
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую. Шановний Сергій Федорович, я максимально коректно і максимально конструктивно, і професійно. Всі балади про наглядові ради останніх 10 років, вони призвели до фіаско цілої низки державних компаній і до їх вкрай ганебного фінансового стану, в тому числі і Нафтогазу, який заганявся в борги Коболєвим і компаніями за участю так званої наглядової ради. Енергоатом - цей скандал був так само при так званій наглядовій раді. Укренерго в технічний дефолт потрапляло за участю наглядової ради.
Ми поважаємо наших партнерів і кредиторів. Вони мають право на фінансовий контроль за своїми грошима, і це однозначно. Але в усіх цих компаній акціонером є держава Україна в особі уряду, і саме уряд має нести відповідальність за фінансовий стан, за технічний, за модернізацію, за всі параметри цих компаній, а не ховатися за наглядові ради. Я прошу пам’ятати це.
10:47:54
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую ще раз за запитання і коментарі.
Перше: про відповідальність. Це я точно розумію, що означає це слово, і точно усвідомлюю всю повноту відповідальності уряду і свою персональну за той період роботи, за ті дії, які я буду робити, або бездіяльність. Але формат «інституція корпоративного управління» вважаю все ж таки ефективною. Те, що є подекуди випадки неякісної реалізації цього корпоративного управління, це факт також. Але це не відміняє самого принципу, що це дієвий інструмент якісного управління, і в тому числі державними компаніями. Тому що корпоративне управління наглядової ради, я хочу підкреслити, що це не тільки державні компанії, є великі приватні українські і іноземні міжнародні компанії, які також мають наглядову раду, мають правління, і це допомагає широті погляду, думки, альтернативним думкам, пошуку рішень, компромісів.
Тому щиро вважаю, що треба взяти найкращі приклади корпоративного управління, а вони також є. І не посоромлюся згадати і Укрнафту, і той самий Нафтогаз за останній період. І просто треба тиражувати для тих компаній, де це не вдалося.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І, я розумію, завершальне питання. Штепа Сергій Сергійович, «Слуга народу», будь ласка.
10:49:22
ШТЕПА С.С.
Доброго дня. Прошу передати слово Сергію Козиру. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.
10:49:29
КОЗИР С.В.
Доброго дня, шановні колеги. Денис Анатолійович, я як член енергетичного комітету точно розумію, про що ви кажете. І тут би хотів порадити і вам, і пану Прем’єр-міністру, і пану Миколі, міністру інфраструктури, не допустити до кінця опалювального сезону саме фактору людського замовника і виконавця робіт. Тому що ми розуміємо, що, як сказав Прем’єр-міністр, амбіційні плани планів стійкості, вони точно схожі на те, щоб дитина народилася за три місяці здорова, а це неможливо. Тому тут потрібно дуже уважно і детально з цим розбиратися.
Друге питання. Хотів би звернутися до Прем’єр-міністра з нагадуванням і пропозицією щодо проведення спільної наради по політиці людського капіталу по внутрішньо переміщеним особам, те, що ми казали. Тому що у нас зараз йде дуже активне формування бюджету на 2027 рік, і потрібно нам синхронізувати дії для того, щоб не допустити розпорошення коштів, а, дійсно, нарешті почати реагувати на ті виклики для людей, закривати їхні потреби, проводити аудит їхніх потреб і сформувати ту політику, яка буде щоденно допомагати людям повертатися до нормального життя, і не збільшувати кількість ВПО, а, навпаки, повертати їх до адаптації в тих громадах, де вони є.
Дякую.
10:50:39
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую. Я на першу частину тоді відповім.
Безумовно, сьогодні вже Прем’єр-міністр це відзначив, ми дуже відповідально ставимося до виконання планів стійкості і розуміємо, скажімо так, реалістичність тих контрактів, договорів виконання робіт, які сьогодні проводяться на об’єктах. Ми розуміємо людський фактор, про який ви говорите, кількість повітряних тривог, коли люди мають йти в укриття, тому що вони працюють на об’єктах, які є потенційними цілями і об’єктами критичної інфраструктури. Розуміємо всю складність робіт на прифронтових територіях. У деяких випадках нам на допомогу приходить фактично ДССТ (Державна служба спеціального транспорту) Збройних Сил України, яка виконує роботу, оскільки цивільні підрядники уже не можуть виконувати під постійними обстрілами або під атаками дронів роботи на тих або інших об’єктах енергетичної інфраструктури.
Тому дякую вам за цю… за підсвічення цієї проблематики, тому що, дійсно, люди, підрядники, ми говоримо про наших військових і енергетиків, яким вдячні і схиляємо перед ними голову. І в цю когорту треба відносити і ремонтників, які сьогодні постійно відновлюють обладнання. Вчорашній приліт пошкодив відповідне обладнання, знищив його частину в Києві, для прикладу я кажу, але ми зараз рахуємо, наскільки це нас відкине в ремонті, але негайно після погашення пожежі почались роботи по відновленню. Тобто цей елемент знищення або пошкодження обладнання і його відновлення став сьогодні частиною уже взагалі щоденної роботи наших ремонтників.
10:52:20
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую. І друга частина. Це дві наради, які пообіцяв, збираємося наступного тижня, це по ВПО і по прифронтових. Тобто все, як домовились, так і рухаємося. І це буде широке поле для того, щоб ми однаково чули як запитання, відповіді, а саме головне - конкретний план дій, хто і за що відповідає і до коли буде зроблено.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу записатися на запитання. Я нагадую, що відводиться до 30 хвилин (1 хвилина на кожне усне запитання, 2 хвилини для відповіді на нього). Будь ласка, колеги, записуйтесь.
Будь ласка, Циба Тетяна Вікторівна, «Слуга народу».
10:53:16
ЦИБА Т.В.
Прошу передати слово колезі Крейденку Володимиру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Крейденко, будь ласка.
10:53:22
КРЕЙДЕНКО В.В.
Шановний Сергій Федорович, хочу сьогодні звернути увагу, вашу увагу на людей, які часто приїжджають туди, де російська ракета або дрон зруйнували будинок, школу або лікарню. Я говорю про волонтерів - волонтерів відновлення, і добре знаю цю роботу на прикладі волонтерської організації «Добробат». Сьогодні це 14 осередків по всій Україні, 87 населених пунктів і понад 10 тисяч родин, яким вже допомогли наші волонтери. Це люди, які після своєї основної роботи у вихідні і за власний рахунок їдуть за сотні кілометрів, щоб розібрати завали, закрити вибиті вікна, перекрити дах чи допомогти відновити будинок. Але є проблема: пальне, транспорт, інструменти, засоби захисту та інші витрати волонтерам дуже часто доводиться забезпечувати самостійно. Саме тому разом з колегами я зареєстрував Постанову 15178 «Сила волонтерів – відновлення громад». Профільний Комітет з питань молоді і спорту її доопрацював, і ми інтегрували відповідні механізми до...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:54:33
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую за... Якщо чесно, я запитання не почув, це була більше така, певна декларація. Але я, безумовно, підтримую те, що волонтери, всі волонтери роблять неймовірну роботу для допомоги, в тому числі і по відновленню.
За постанову зафіксував, разом з міністерствами, з міністрами відпрацюємо. При потребі запросимо вас до фіналізації цього рішення. Але те, що уряд буде і надалі продовжувати підтримувати волонтерські організації, – це факт.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі. Білозір Лариса Миколаївна, група «Довіра».
10:55:14
БІЛОЗІР Л.М.
Прошу передати слово Олександру Сергійовичу Сухову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Сухов.
10:55:21
СУХОВ О.С.
Олександр Сухов, депутатська група «Довіра». Питання до міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України.
Дайте відповідь людям, які через війну втратили свої домівки та фактично все, що мали. Скільки ВПО, УБД отримали житлові сертифікати? Скільки реально придбали житло, скільки чекають на виплати? І головне, чому Луганська обласна військово-цивільна адміністрація направила 50 мільйонів гривень залишків до бюджетів Харківської та Сумської областей? Чому замість житла для луганчан ці гроші віддали іншим областям? Хто прийняв це рішення і на якій правовій підставі? Хто персонально відповість перед людьми, які втратили все під час війни?
Дякую.
10:56:13
БЕЗГІН В.Ю.
Щиро дякую. Добрий день, колеги. Відповідаю з приводу загалом показників по компенсаціях за пошкоджене та знищене житло, так само окремо відповім по питанню щодо ваучерів для ВПО з ТОТ.
Що стосується компенсації за пошкоджене житло, то станом на зараз у нас прийнято позитивних рішень щодо надання компенсації для 162 тисяч 242 сімей на суму 16,1 мільярда гривень. З цих людей 159 тисяч сімей вже ці кошти отримали.
Що стосується компенсації за знищене житло, то, безумовно, ситуація гірша: у нас отримано 89 з копійками тисяч сертифікатів на суму 114,9 мільярда гривень, при цьому використано на суму 49,2 мільярда гривень. Ззвісно, що це впирається в нашу фінансову спроможність.
Що стосується програми по ваучерах для ВПО з ТОТ, то там ситуація, звісно, важча, там у нас порядка 3,5 тисяч родин отримали відповідні ваучери.
Тепер що стосується вашого питання з приводу рішення очільника Луганської обласної військової адміністрації. Буквально після нашої «години запитань до Уряду» буде відповідний захід з приводу Луганської області. Я особисто відвідаю і поставлю це питання очільнику військової адміністрації, візьмемо на контроль разом з профільним заступником Офісу Президента і розберемося з цим питанням.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, В’ятрович. Передає Бондарю, правильно я розумію? Будь ласка, Бондар.
10:57:35
БОНДАР М.Л.
Дякую.
Пане Денисе, ви говорили про балансуючі потужності. Я розумію, що і когенерація, і теплова генерація якраз буде тим балансуючим якраз зимою. Тому з цього приводу питання. 19 числа, буквально два дні назад, у Львові відбувався суд по Червоноградській збагачувальній фабриці. Чи маєте ви інформацію, чи суд все-таки задовольнив державну потребу в арбітражному керуючому? Чи будуть відстоюватися зараз державні шахти? І яку роль буде в цьому займати Міністерство енергетики?
Дякую.
10:58:24
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше запитання. Ви знаєте, скільки роботи ми спільно з вами на базі комітету, з профспілками зробили, робимо і будемо робити для наших шахтарів. До речі, напередодні Дня шахтаря важливі також меседжі про те, що сьогодні, дійсно, ми маємо важливий підхід до відновлення стабільної роботи шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну. Також у нас фактично в Павлограді залишились вугільні шахти, тобто в нас, чесно кажучи, не так багато залишилось виробництва вугільної продукції, хоча склади сьогодні наповнені з запасом. Ми потребуємо нашого українського вугілля.
Тому суд завершений, арбітражний керуючий, який був запропонований державою, призначений. До, мені здається, 16 листопада він має надати чіткий план санації збагачувальної фабрики. Це, безумовно, зробить набагато кращими умови роботи і Львіввугілля, і Волиньвугілля, які зможуть збагачувати свій продукт і за кращими ринковими цінами його далі реалізовувати для потреб теплової генерації, також для потреб нашої економіки, там, де це потрібно.
Рухаємося далі. Звичайно, у нас є план оздоровлення роботи шахт. Будемо про це говорити знову ж таки в подальшому спільно з комітетом, з профспілками. Я вам дякую за вашу залученість у всі ці процеси, і підтримку, і допомогу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Клочко Андрій Андрійович, «Слуга народу».
11:00:06
КЛОЧКО А.А.
Доброго дня, шановний пане Голово. Прошу передати голос Сергію Гривку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому?
КЛОЧКО А.А. Сергію Гривку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Гривко.
11:00:17
ГРИВКО С.Д.
Шановний Прем’єр-міністр! В Україні сьогодні демографічна криза. За оцінками різних експертів, коефіцієнт народжуваності впав до критичної позначки 0,7-0,9 дитини на сім’ю, що несе катастрофічні наслідки для економіки, оборони, громад та країни в цілому. Потрібно впроваджувати дієві кроки.
Один з перевірених світових інструментів, здатних підняти народжуваність аж до 30 відсотків, - це допомога дитині на майбутнє. Суть ініціативи полягає у створенні державного депозиту при народженні дитини до 18 років. Кошти накопичуються, а після можуть бути спрямовані на важливі цілі дитини: якісну освіту, власне житло, придбання першого авто, зняття коштів для власних потреб. Такий інструмент обов’язково підтримають українські сім’ї, дасть поштовх економіці та стане потужним сигналом для мільйонів наших громадян за кордоном, мотивуючи повернутися додому.
Питання до вас. Чи розглядається впровадження цієї світової практики у нашій державі в тій чи іншій формі?
Дякую.
11:01:26
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую за запитання. Ви правильно сказали, що в тій чи іншій формі. Відповідь – так, розглядається. І ми найближчим часом зможемо презентувати такий формат.
Те, що демографія, дійсно, в складній ситуації, і ви праві, що народжуваність впала, це також факт. Фокус на цьому є, більше того скажу, він більш ширший. Тому що є декілька видів програм, наприклад, єОселя, зараз будуть найближчим часом зменшені відсотки для тих, хто має... на дитину, потім наступну дитину, тобто ще буде менше. Стимулюючі економічні фактори також на це впливають, безумовно.
Є, наприклад, вчора ми мали розмову, проблема з ВПО, коли приїхала сім’я, наприклад, і вона внутрішньо переміщена, а дитина, яка народжується вже на території, куди переїхали, вона поки що не може цього отримати статусу, тому що вона не покинула територію, яка тимчасово окупована. З цим також розбираємося. Тобто з дітьми взагалі великий комплекс задач і фокусів, але підтримка економічна в першу чергу і на майбутнє також.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Фріз передає слово Гончаренку. Я правильно зрозумів?
Будь ласка, Олексій Олексійович.
11:02:52
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Дякую. Шановний пане Прем’єр-міністр, будь ласка, я цитую зараз плівки, оприлюднені НАБУ. «Да, финмон мониторит и вход, и они дают окошко, когда они свою систему ложат на этот, на сервис, тогда мы формируем платежку и отправляем, чтобы она не попала в ручное управление».
Ще раз, не треба переводити на стрілочників в Sense Bank. Sense Bank само собою, ми все почули, там треба давно було розбиратися. Я вам поставив питання про керівника Держфінмоніторингу Філіпа Проніна і хочу почути відповідь про Філіпа Проніна. Не про когось десь, не про дівчинку десь в сервісі банку чи ще десь – про Філіпа Проніна, який не ходить у Верховну Раду, ігнорує виклики у Верховну Раду, який фігурує в надцятий раз в антикорупційних розслідуваннях. Коли він буде прибраний?
І друге питання. Кабінет Міністрів був зобов’язаний подати законопроєкт про терміни служби для військових. Коли Кабінет Міністрів під керівництвом Прем’єр-міністра Корецького виконає вимогу закону?
Дякую.
11:04:01
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую. З приводу законопроєкту про військових я все-таки передам колегам слово, щоб конкретно відповіли.
А з приводу фінмоніторингу, ще раз, я дуже послідовний. Ви звернулися, що треба щоби забезпечити участь в тимчасовій слідчій комісії. Відповідно всі для цього матеріали були надані пану Проніну. Очікуємо. Це перше.
Друге. З приводу все ж таки плівок. Я ж вам кажу, якщо я не помиляюсь, то там йде мова про конкретну персону фінмоніторингу конкретного банку. І це не йде мова про стрілки, це йде мова про чітку відповідальність конкретних осіб. І наскільки мені відомо, ця людина навіть отримала підозру від антикорупційних органів. Це і є фактом того, що ми зараз говоримо за одну і ту саму людину.
А з приводу фінмоніторингу в цілому і безпосередньо особи пана Проніна, ну, дійде час до зустрічі, до звіту і до наступних кроків, планів, тоді я зможу вам предметно про це відповісти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Військові продовжать? Ще час трошки є.
11:05:13
ШКУРАКОВ В.О.
Так. Дякую за запитання. Ви знаєте, що урядом було розроблено План дій уряду, і відповідно до уваги дуже змістовно підійшло Міністерство оборони щодо безпосереднього управління людським капіталом в системі Збройних Сил України. Це вкрай важливе питання, яке безпосередньо сьогодні опрацьовується і розглядається, в тому числі на ТСК, яку ви очолюєте. Урядом і безпосередньо Міністерством оборони напрацьовується відповідна нормативно-правова база, для того щоб підійти до цього питання дуже збалансовано і зі зрозумілими строками для всіх військовослужбовців і для громадян України. І відповісти на ті питання, які сьогодні є у суспільства щодо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Грищук Роман Павлович... Боже, перепрошую. Роман Петрович, так? Роман Павлович. Перепрошую.
11:06:09
ГРИЩУК Р.П.
В мене питання до міністра внутрішніх справ. Іване Михайловичу, два дні тому в Солом'янському районі сталася жахлива ДТП: водій перевищив швидкість, влетів в зупинку, двох людей вбив, четверо травмовано. Буквально місяць тому на тому ж місці водій перевищив швидкість, влетів, вбив чотирьох людей, зокрема двох поліцейських.
Поки Верховна Рада, замість того щоб нарешті підвищити штрафи за порушення швидкості, підвищує рівень засмаги на своєму обличчі, в мене питання до вас. Скажіть, будь ласка, яке ваше ставлення до впровадження системи штрафних балів або іншого методу позбавлення права за систематичне порушення швидкісного режиму?
Друге. Що вже зараз робить Національна поліція для того, щоб зменшити смертність на дорогах?
Ну і третє, з приводу автомобілів-фантомів, які були закуплені до початку повномасштабного вторгнення. Коли вони виїдуть на дороги Києва і України в цілому?
Дякую.
11:07:15
ВИГІВСЬКИЙ І.М.
Добрий день, шановні депутати. Шановні народні депутати, шановні присутні, дійсно, це питання нагальне, і після останньої трагічної події в місті Києві була проведена відповідна нарада. Ви знаєте, що РНБО отримала задачу від Президента України, і ми активно і до цього працювали, але ще більш активно почали рухати ряд законопроєктів, в тому числі 15348, який повинен був бути розглянутий позавчора, але не дійшла до нього черга. Я звертався листами до Голови Верховної Ради, щоб його включили в порядок денний, і вважаю, що ці кроки дуже важливі. В тому числі вчора ми провели відповідну зустріч, нараду в РНБО за моєю участю, за участю правоохоронного комітету, народні депутати були всі, і громадськість була, обговорювали питання в тому числі і штрафних балів. І я думаю, що ми також підтримаємо цю ідею, її потрібно впроваджувати.
Що конкретні кроки? Да, дійсно, ви бачили, ми заявили про збільшення камер фіксації швидкості дорожнього руху, вже вони запрацювали (плюс 50 камер), ще нам потрібно близько 600, щоб перекрити всі ділянки аварійні по державі. А також про «фантоми», які були закуплені, там їх невелика кількість, до війни. Зараз ми плануємо на протязі місяця запустити як мінімум три і закупляти ще ближчим часом ці «фантоми».
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Карабута Сергій Олександрович, «Слуга народу».
11:08:57
КАРАБУТА С.О.
Шановний пане Голово, прошу передати слово Штепі Сергію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сергійович Штепа, будь ласка.
11:09:04
ШТЕПА С.С.
Штепа Сергій, Запоріжжя. У мене питання до Прем'єр-міністра. Сергію Федоровичу, чи планує уряд запровадити особливий економічний режим для прифронтових територій, який включатиме податкові пільги для бізнесу, якісь пільги для населення тощо?
Понад тиждень тому ви звітували про те, що уряд виділив понад 2 мільярди гривень для прифронтових територій. Це, звісно, правильна ініціатива, але їй бракує системності. Чи буде уряд робити щось на постійній основі? Оскільки прифронтові території – це не лише ті території, які потребують допомоги зараз, це й основа майбутнього відновлення країни.
Також чи планує уряд поширювати якісь пільги для населення? Наприклад, багато пільг, у тому числі на електроенергію, вони розповсюджуються лише на ті домогосподарства, де вже є отримувачі субсидій. Чи будуть пільги розповсюджуватися також для більшої кількості людей? Чи шукаєте ви для цього той ресурс, який необхідний? Слід розуміти, люди не відчувають належної підтримки, її треба збільшувати, і це питання актуальне вже сьогодні і зараз.
11:10:09
КОРЕЦЬКИЙ С.Ф.
Дякую за запитання. З приводу ініціатив, у тому числі для… у тому числі таких, як вільна економічна зона для прифронтових. Ну, ми ж з вами домовилися щойно перед «годиною запитань до Уряду» про те, що буде зустріч і в тому числі цю ініціативу проговоримо. Це потрібно з Міністерством фінансів зрозуміти, як це вплине на бюджет, звідки ми будемо брати ці кошти. Ідея сама по собі, по суті, цікава, якісна і конструктивна, а тепер потрібно по формі, як забезпечити це коштами.
Друге. З приводу прифронтових регіонів, особливий акцент, особлива увага. І додаткові пільги для людей, безумовно, на столі, і ми про них обговорюємо. В загальному, скоріше за все, я щиро вважаю, що тарифи, певні ціни на певні енергоносії, вони незмінні вже багато років, як мінімум з початку повномасштабного вторгнення. Це і є та пільга, тому що дуже багато цін, зарплат, податків – воно все росте. Є інфляційні процеси, а в більшості випадків тарифи на ті чи інші речі чи на енергоносії незмінні. Це і є та пільга, яку несе держава і дотує населення всі роки повномасштабного вторгнення. А з приводу прифронтових, я не буду повторюватись, ми домовились про зустріч, і там усе проговоримо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Сова Олександр Георгійович, фракція «Слуга народу».
11:11:42
СОВА О.Г.
Прошу передати слово Ігорю Васильєву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Васильєв.
11:11:49
ВАСИЛЬЄВ І.С.
Васильєв Ігор, Сумщина. Денис Анатолійович, дякую за увагу до Сумської області. В межах останнього вашого робочого візиту були озвучені цифри по введенню додаткових потужностей електрогенерації на рівні 2 мегавати з 36-ти запланованих, це менше 7 відсотків. Мабуть, схожа ситуація по блочно-модульних котельнях, по когенераційних установках. Скажіть, будь ласка, чи встигаємо ми виконати до опалюваного сезону план стійкості? Чи потрібно вже вводити кадрові перепризначення для того, щоб ми влітку могли підготуватись, щоб взимку сумчани були з опаленням, з електрикою і зі світлом? І також чи планується пільга, безкоштовні дрова для прикордоння в цьому році?
Дякую.
11:12:55
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваші запитання. Дійсно, ситуація на Сумщині, як і на всіх прифронтових територіях, прифронтових областях, прифронтових громадах, надзвичайно складна. Ми в межах робочого відрядження фактично оглянули хід підготовки об'єктів критичної інфраструктури до наступного опального сезону і будівництва захисних споруд. Ми подивилися на втрачені потужності, які були лише збудовані, лише отримані від партнерів і знищені російськими FPV-дронами. Відповідно провели відповідну, скажімо так, роботу над помилками з керівниками відповідних регіональних структур.
Сьогодні тут не можемо, я з трибуни не можу оголошувати всі ті заходи, які зроблені були для того, щоб укріпити енергостійкість Сумщини і громад на Сумщині, але зроблені ряд кроків і з Укренерго, і з обленерго, проведені відповідні координаційні дії, продовжуємо роботу з військовою адміністрацією обласною. Постачаємо все необхідне обладнання, трансформатори і генератори, і все, що потрібно для того, щоб мати там стабільне електропостачання, будуємо, так скажемо, нові перемички і нові лінії для того, щоб подати світло в ті громади, які його давно не мають.
На жаль, ситуація в 20-кілометровій зоні від кордону надзвичайно складна, як і всюди у прифронтових областях, там ремонти проводити немає можливості, оскільки там йдуть постійні атаки FPV-дронів з російської сторони. Навіть там, де немає фронту, через кордон FPV-дрони поцілюють по ремонтних бригадах, там знищені лінії, і там є можливість лише генератори поставляти. Ми необхідну кількість генераторів з фонду підтримки передаємо.
Відповідно ви питали – дрова. Я сьогодні вже казав, так, по прифронтових громадах відшкодування вартості дров через оонівські структури буде…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Качура Олександр Анатолійович, фракція «Слуга народу».
11:15:01
КАЧУРА О.А.
Олександр Качура, Сумщина. Ви знаєте, дуже погана тенденція, коли в воюючій країні саме після призначення міністра оборони, який говорив про те, що буде дуже конструктивна співпраця і постійна з парламентом, він зараз відсутній. Тому питання до представника Міністерства оборони: чому відсутній пан міністр?
Друге питання. Що саме Міністерство оборони збирається робити, так як їх називають, з територіальними центрами корупції, які зараз викрадають людей, беруть хабарі, позбавляють здоров’я людей і на сьогоднішній день, на моє переконання, є нічим іншим як злочинним угрупованням, яке повинно бути ліквідоване? Скажіть, що міністерство буде робити з тим свавіллям, щоб воно припинилося? Тому що попередній міністр пропонував якісь реформи з цього приводу. Чи є на сьогоднішній день візія? Кожен день – це катастрофа, я вважаю, довіри суспільства до таких інституцій, як Збройні Сили України, і це неприпустимо.
11:16:14
ШКУРАКОВ В.О.
Міністр оборони проводить важливі міжнародні перемовини, в нього одне із основних завдань – це знайти ресурси для того, щоб продовжувати ефективне утримання військ і забезпечити ті завдання, які сьогодні стоять перед Міністерством оборони.
Щодо другого питання, яке ви означили. Як я і казав попередньо, урядом було підготовлено відповідно план дій уряду, в якому ці питання мають своє відображення. Проте хотів би відзначити, що безпосередньо питання роботи ТЦК належить до компетенції Генерального штабу, а саме до Командування Сухопутних військ. Вони, дійсно, здійснюють планування ведення цієї роботи, забезпечують цю роботу. Міністерство оборони у своїй роботі,, дійсно буде здійснювати заходи щодо ведення політичного процесу. На сьогодні відбуваються консультації з новопризначеним Головнокомандуючим Збройних Сил і начальником Генерального штабу, оскільки це робота спільна, і не тільки в рамках Міністерства оборони, а й усього уряду. Тому всі заходи щодо цієї ситуації, які ви описуєте, вони будуть вирішені і відображені у плані дій уряду на цей і наступний рік.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Загородній Юрій Іванович, позафракційні.
11:17:38
ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.
Дякую, Руслане Олексійовичу. Я прошу передати слово народному депутату Цимбалюку Михайлу Михайловичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк.
11:17:45
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Я підтримую позицію Кучеренка Олексія Юрійовича, який сказав, що уряд має менше лякати людей, що наступна зима буде найстрашніша, але казати правду і чітко радити, що мають робити громадяни, а що робитиме уряд, що він зобов’язаний, використовуючи державні кошти.
А питання у мене до міністра освіти. Пане міністре, ваш попередник, слава богу, не встиг знищити всю освіту, але дайте відповідь, що буде із зарплатою вчителів, що буде з харчуванням. Бо державна субвенція, чи ви вважаєте, що достатньо харчування молодших класів 50 гривень в день, старших класів – 60 гривень? Чи можна якісно гарячим харчуванням забезпечити всіх учнів, де немає достатньо і харчоблоків, застаріле обладнання, поварів тощо? І, зрештою, що буде з реформою НУШ, яка ваша позиція? Дайте відповідь.
Дякую.
11:18:55
БУТЕНКО А.П.
Дякую за запитання. Давайте по кожному запитанню буду намагатися дати відповідні відповіді.
Перш за все, почну з останнього: з реформи НУШ. Реформа НУШ, вона стартувала 8 років тому, і, на мій погляд, вона має продовжуватися, але вона має продовжуватися з розумом. Тому що умови, в яких вона проєктувалася, докорінно змінилися, ми зовсім в іншій країні, зовсім в інших умовах. Тому потрібно проводити відповідні ревізії і змінювати, тому що освіта повинна змінюватися з умовами. Перша позиція.
Друга. Ваше запитання стосовно харчування. Так, з 1 вересня у нас стартує харчування по всій Україні. І ми поставили амбітну ціль, вона уже реалізовується близько року, цей проєкт, про те, щоб харчувалися всі діти. Це питання не лише про соціальну послугу як харчування, а про зміну харчового мислення, харчової поведінки. Так, коштів, можливо, недостатньо, але ми проводили відповідні розрахунки, був відповідний проєкт по країні, який дозволив показати, що це можливо реалізувати. Якщо будуть додаткові можливості у країни, ви розумієте, що всі ресурси йдуть на оборону, ці цифри будуть відповідно збільшуватися.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі у нас Федієнко Олександр Павлович. Так? Будь ласка, Олександре Павловичу.
11:20:07
ФЕДІЄНКО О.П.
Я прошу передати слово Кицаку Богдану.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Кицак, будь ласка.
11:20:16
КИЦАК Б.В.
Кицак Богдан, Житомирщина. Денис Анатолійович, скажіть, будь ласка, ми сьогодні кожного дня чуємо, що ця зима буде найскладнішою порівняно з попередніми, тому що ймовірно будуть екстремальні температурні режими, збільшується інтенсивність ракетно-дронових атак Російської Федерації не тільки по об’єктах енергоінфраструктури, але, зокрема, і по водоканалах.
Мар’яно, будь ласка, я звертаюся до Дениса Анатолійовича, якщо можна, не заважати. Дякую.
Скажіть, будь ласка, наскільки готовий Київ порівняно з іншими регіонами по виконанню планів енергостійкості? Що буде у випадку, якщо будуть критичні ситуації? Чи готові плани евакуації, зокрема для маломобільних або одиноких літних людей, або для інших категорій населення? І чи готуються, зокрема, стратегічні запаси по продуктах харчування, тому що ми бачимо, як ворог б’є зараз дуже сильно по логістиці, для того щоб оперативно забезпечувати продуктами харчування, зокрема і такі категорії населення?
Дякую.
11:21:20
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше питання. Дійсно, наступний опалювальний сезон, очевидно, буде складним, непростим. Він буде приблизно таким, як ми пройшли попередній. Зразу хочу зазначити, що ми маємо зафіксовані ціни на електроенергію і на газ для населення, вони залишаться незмінними: 4,32 за електроенергію, 7,96 за газ. Це ціна на енергоносії в наступний опалювальний сезон. Це перше.
Друге. Стосовно міста Києва. Київ є одним з лідерів по встановленню розподіленої когенерації, це теж факт. Ми минулого опалювального сезону щодня проводили відповідний антикризовий штаб з Києвом і з Київською областю. Цей опалювальний сезон також, переконаний, будемо проходити дуже скоординовано. Сьогодні ми надаємо всю необхідну підтримку місту Києву, і з виділених 40 мільярдів парламентом, підтриманих, фактично близько 16 мільярдів - це з відповідної програми з бюджету держави виділяється для потреб міста Києва. Місту Київ – також 50 процентів, інші 16 мільярдів виділяє від себе, готується повністю. Плани евакуації ДСНС розроблені ще до початку повномасштабного вторгнення, протягом війни вони коригуються. Тобто всі ці плани на випадок надзвичайних ситуацій, вони у нас, звичайно, є і розроблені.
Дякую. (Шум у залі) Стратегічні запаси є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас ще встигає Мар’яна Володимирівна. Будь ласка, 00:01. Будь ласка.
11:22:43
БЕЗУГЛА М.В.
Дякую. Я погоджуюся з колегами, дуже незрозуміло, де міністр оборони. І згідно з моєї інформації, ніяких міжнародних перемовин зараз немає, сайт міністра оборони про міжнародні зустрічі мовчить. Я не розумію ситуації, коли ще позавчора і раніше кілька днів міністр оборони витрачав години на спілкування з фракціями, а першу свою «годину запитань до Уряду», всього годину, пропустив. Але у мене предметне питання щодо військової юстиції, зокрема її складової – військової поліції. Це не нове питання, і воно не залежить від того, що у нас чотири міністри оборони за рік.
Скажіть, будь ласка, військова поліція має підпорядковуватися Головнокомандувачу, міністру оборони чи міністру внутрішніх справ, чи безпосередньо координуватися Кабінетом Міністрів? Це питання з 2015 року, і питання, яке обговорювалося сімома міністрами оборони. Сім міністрів оборони.
Дякую.
11:23:52
ШКУРАКОВ В.О.
Міністр оборони проводить не тільки перемовини офіційного характеру з точку зору там інформації на сайті, оскільки найбільший трек по переговорам відбувається саме по вопросам прямих взаємозв’язків.
Що стосується роботи військової поліції, ВСП. Да, дійсно, сьогодні це питання знаходиться на розгляді не тільки на площадці Міністерства оброни, а також і на рівні Ради національної безпеки і оборони. Проте найближчим часом, і я сподіваюся, уже згодом буде надано відповідне роз’яснення, як це буде працювати.
11:24:39
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, «година запитань до Уряду» завершена. Я хочу подякувати Прем’єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів за надані відповіді та участь у пленарному засіданні.
Але я попрошу, якщо можна ще, у нас 3 хвилини, заміна на виступ. По Харкову наш колега хоче виступити, якщо можна, щоб послухати, і після цього вже завершимо.
Будь ласка, Олександр Сергійович.
11:25:03
БАКУМОВ О.С.
Шановні колеги, шановні члени уряду, шановні українці! У неділю Харків відзначатиме День міста. Я хочу говорити про нього не мовою цифр, звітів чи офіційних формулювань, а говоритиму як харків’янин.
Харків – це місто, яке багато років живе поруч із війною, місто, де люди навчилися розрізняти звуки ракет і «шахедів», де після важкої ночі вранці відкриваються кав’ярні, лікарі йдуть до операційних, вчителі до дітей, комунальники повертають світло і тепло, а бізнес продовжує працювати. Не тому, що не страшно, а тому що Харків – це місто сильних і місто вільних людей, місто студентів і науковців, місто промисловців і підприємців, місто лікарів, учителів, рятувальників, і сьогодні місто захисників, які боронять Україну.
Харків – це форпост. У перші дні повномасштабного вторгнення ворог йшов захоплювати наше місто. Але Харків не відступив. Його втримали наші воїни, військові, добровольці, нацгвардійці, прикордонники, поліцейські, вони зупинили ворога на підступах до міста і не дали йому пройти далі.
За роки великої війни Росія намагалася залишити Харків без світла, без тепла, без спокою, руйнувала будинки, університети, підприємства, цілі квартали. Але їй не вдалося зруйнувати головне – характер Харкова.
Тому сьогодні я хочу передусім подякувати нашим захисникам, тим, хто боронив Харків в найтяжчі дні, тим, хто сьогодні захищає Харківщину, і тим, хто віддав за Україну своє життя. Дякую рятувальникам, медикам, волонтерам. Дякую людям, які залишилися, тим, хто повернувся, і тим харків’янам, які сьогодні далеко від дому, але живуть надією повернутися. Харків вистояв. Але наше завдання – більше ніж вистояти. Харків має жити, розвиватися, повертати людей, повертати студентів в аудиторії, розвивати науку, підприємства і будувати майбутнє. Прифронтові міста не можуть залишатися сам на сам із своїми проблемами. Наш обов’язок – дати цим людям захист, підтримку і перспективу.
Дорогі харків’яни, з днем нашого міста! Харків особливий, рідний, український. Зі святом, Харкове! Слава Харкову і слава Україні!
Я прошу уряд, президію, народних депутатів, давайте привітаємо оплесками харків’ян із прийдешнім Днем міста. Дякую вам. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович.
Все, дякую уряду. Олександр Сергійович.
11:27:33
КОРНІЄНКО О.С. У нас ще є міжфракційне депутатське об’єднання.
Відповідно статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення міжфракційного депутатського об’єднання «Повернення з полону». Головою цього об’єднання обрано Совсун Інну Романівну. Вітаємо!
11:27:31
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую всім за роботу.
Оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Працюємо далі заради України. Слава Україні!