ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
20 серпня 2026 року, 11 година 20 хвилин
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:21:48
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.
Слава Україні! Шановні колеги, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні колеги, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні колеги, триває 54-й місяць героїчного спротиву України повномасштабній збройній агресії Російської Федерації. Цієї ночі держава-агресор здійснила чергову масовану, комбіновану терористичну атаку проти України, основний удар якої припав на Київ та Київщину. Внаслідок ворожих ударів багато мирних людей загинуло, десятки громадян зазнали поранень, пошкоджено житлові будинки, медичні та інші об’єкти цивільної інфраструктури.
Від імені Верховної Ради України висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким загиблих та бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим.
Цей черговий акт російського терору вкотре засвідчує злочинну сутність агресії проти нашої держави та українського народу. Усі винні в цих і інших злочинах проти українського народу обов’язково повинні понести незворотну та справедливу відповідальність.
А нас, шановні колеги, я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять захисників і захисниць України, які віддали найдорожче – своє життя – за Україну. Вшануймо також пам’ять всіх мирних наших співвітчизників, життя яких обірвала російська агресія.
(Хвилина мовчання)
Вельмишановні колеги, бачите, ці жахливі триваючі атаки в тому числі вплинули і на те, що сьогодні ми розпочинаємо наше засідання набагато пізніше. І просто я тоді хочу поінформувати про ті корективи в засіданні Верховної Ради, які у зв’язку з цими тривогами у нас відбудуться.
Зараз ми відповідно до Регламенту і рішення Погоджувальної ради перейдемо до 30 хвилин виступів від народних депутатів. Після цього ми заслухаємо Голову Національного банку Пишного, який був вчора викликаний до зали, а потім я і разом з членами Погоджувальної ради у нас запланована зустріч з Прем’єр-міністром України. Тому такий буде у нас сьогодні порядок денний, на жаль, ще раз кажу, через злочинні атаки агресії Російської Федерації.
Тому, шановні колеги, я прошу відповідно до рішення Погоджувальної ради записатись на виступи народних депутатів. Запишемось, тоді я вам дам з процедури. Записуйтесь на виступи, будь ласка, колеги.
Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович. Ой, я перепрошую, шановні колеги, будь ласка, Ірина Володимирівна. Тільки, будь ласка, з процедури.
11:28:13
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги, на жаль, уже другий поспіль пленарний тиждень не оголошують запити народних депутатів України. Сьогодні була домовленість і рішення навіть Погоджувальної ради відносно необхідності оголосити запити, яких накопичилось за ці два місяці багато, тому що, нагадаю, на жаль, і в липні не були вони оголошені, і серпень, це в нас зараз єдиний пленарний тиждень в серпні, коли можна оголосити запити. Тому наша фракція наполягає сьогодні на оголошенні запитів, і ми пропонуємо, щоби після виступу Пишного оголосили запити, а ті, які потребують голосування, ми їх перенесли, почали з них наступне засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Володимирівно. За Регламентом ми не можемо роз’єднувати запити, ми повинні всі, тоді, значить, вони будуть провалені, мабуть, або підтримані, ніхто не знає цього.
Добре, немає питань. Хоча, я ще раз кажу, я не пам’ятаю, щоб ми на Погоджувальній раді це затверджували, але, можливо, ви праві. Можливо, я виходив з Погоджувальної ради, може, ви... Я просто не пам’ятаю цього рішення. Але якщо ви говорите, в мене немає підстав не довіряти тому, що говорите ви.
Шановні колеги, тепер, будь ласка, переходимо до виступів спочатку, потім Пишний, потім зачитаємо запити. Правильно?
Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція «Батьківщина». Передає Михайлу Михайловичу. Будь ласка.
11:29:39
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Я дякую колезі Кучеренку за передане слово.
Фракція «Батьківщина» вимагає від уряду подачі негайного законопроєкту, комплексного законопроєкту, щодо наведення порядку на українських дорогах. Те, що відбувається на автошляхах, те, що відбувається на вулицях держави, це вже справді становить загрозу національній безпеці. І будь-які напівміри, одне, що підвищити штрафи за перевищення швидкості, воно не дасть бажаного результату. Має бути комплексний підхід. Перше. Відповідальність для тих всіх, хто проєктує шляхи і дороги, тих, хто їх ремонтує, обслуговує. Бо є випадки дорожньо-транспортних пригод саме з проблем дорожнього покриття і, вибачте, розумного проєктування розв'язок. Має бути відповідальність всіх учасників дорожнього руху і також представників державної влади.
І коли ми кажемо про якісь окремі підвищення штрафів, як в Європі, то ми маємо говорити про європейські правила співжиття. Це і зарплати, і пенсії, і якщо ми так хочемо переймати європейський досвід, то може переймемо в наших партнерів у Латвії і Литви, які ввели кримінальну відповідальність за керування транспортом у нетверезому стані і позбавлення не тільки права керування, а вилучення автомобілів. І сьогодні Литва і Латвія, за що ми їм вдячні, передають ці конфісковані автомобілі на фронт українцям.
А в нас? У нас сьогодні деякі діячі декілька разів у рік керують… вже позбавлені права за керування в нетверезому стані і далі управляють автомобілями. Через те треба ввести відповідальність за системність порушення, і перше – це керування в нетверезому стані. Не тільки позбавлення права, а треба думати, наприклад, другий раз в період року керуєш в нетверезому стані – вилучення автомобіля, і під час воєнного стану транспорт на фронт. Бо наші бійці за свої кошти і за кошти українців купляють автомобілі і не тільки для того, щоб захищати нашу державу.
Наступна річ. Ми маємо чітко казати про фіксацію порушень не тільки перевищення швидкості, а ще правил проїзду перехресть, пішохідних переходів. Там теж має бути автоматична фіксація. Через те, тут має бути співвідповідальність Кабінету Міністрів в особі Міністерства внутрішніх справ, як там контролюється і чи фахово проводиться контроль, виключити максимально людського фактору і співвідповідальність громадян, всіх учасників дорожнього руху. А це і освітлення пішохідних переходів, транспортні розв'язки тощо. Фракція «Батьківщина» вимагає комплексного підходу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гевко Володимир Леонідович, фракція «Слуга народу». Будь ласка.
11:32:49
ГЕВКО В.Л.
Шановний пане Голово, народні депутати, українці! Сьогодні з цієї трибуни я хочу звернутися до наших міжнародних партнерів. Вже більше 4 років Україна веде жорстоку війну з Російською Федерацією і Україна отримала вже дуже багато перемог під час цієї війни. Ми сталі сильніші. І бачачи ці перемоги, Росія нарощує свою потугу не тільки на полі бою, вона починає вести дуже потужну інформаційну війну. З кожним днем нас все більше турбують факти негативного ставлення до українців у наших європейських партнерах. Тільки разом ми є сильні.
Нас турбують факти й інформація, які доходять з Польщі. Ми бачимо, що Росія максимально поширює наративи, які призводять до негативного ставлення до українців. Вони роблять все, щоб розколоти той міцний союз, який є зараз з нашими партнерами.
Я хочу звернутися до наших європейських друзів, до наших польських друзів зараз в парламенті, в Сеймі, щоб вони рішуче реагували на будь-які прояви цих негативних моментів по відношенню до України і українців. Ми чітко всі розуміємо, і, спілкуючись з нашими колегами з європейських країн, ми чітко розуміємо, хто розпалює цю ворожнечу. Я хочу, щоб ви максимально протидіяли цьому інформаційному тиску. І тільки тоді, коли ми будемо разом, ми зможемо отримати перемогу. Тільки разом ми зможемо подолати тиранію і виклик всьому демократичному світу.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мазурашу Георгій Георгійович, фракція «Слуга народу».
11:35:21
МАЗУРАШУ Г.Г.
Колеги, передусім традиційно передаю вітання від захисників з фронту, від родичів, помічників, друзів, знайомих, які боронять нашу державу там, на передовій. І нагадую, що вони чекають від нас рішення щодо нульового розмитнення. Одне авто з обмеженням по ціні для тих, які, ризикуючи здоров’ям і життям, тримають фронт там, на передовій.
І плюс про індексацію нагадую. Нам важливо індексувати виплати військовим. За час повномасштабного вторгнення ці виплати вже практично вдвічі зменшилися по суті, хоча в абсолютних величинах вони, ясно, залишилися, а десь там щось додалося, наприклад 70 тисяч за 30 днів на позиції.
Тепер переносимося в тил, як кажуть. Друзі, ті, які нас обрали з вами, тепер почуваються в небезпеці не лише через злочинні атаки рашистської федерації, а й через злочинну агресію осіб у формі щодо українців в Україні. І ми з вами от завдяки цьому посвідченню і статусу можемо вільно пересуватися по підконтрольній території України, на відміну від ти, які нас обрали, якщо вони чоловічої статі. Хоча за 24 статтею Конституції не має бути обмежень чи переваг за ознакою статі. На це все плює система, на яку ми мали би впливати як парламентарі, парламентський контроль і так далі, законодавчими змінами змушувати тих, які мають служити українському народу, не знущатися над українцями в Україні. Розумієте? У нас система наша державна ставиться до українців як до рабів. Ми, багато хто з вас, мовчки погоджуємося, що ніби інакше ніяк. Так, потрібні люди на фронті, але не для м’ясних штурмів, як у рашистів, не для того, щоби, вибачте, м’ясом захищати територію, бо Україна – це не лише території, а це українці. Без українців в України немає сенсу просто! Немає сенсу!
Тому нам треба об’єднувати Україну навколо справи оборони, а не знущатися і не дозволяти представникам держави у формі знущатися над українцями. І є ще готові стати на захист Вітчизни, я знаю навіть поіменно таких людей, але не на умовах рабів, а на умовах гідного ставлення до них. На контракт, не на довічне, а на 6 місяців із продовженням і так далі.
Тому давайте звернемо увагу, і прошу, комунікуйте з тими, які вас обрали всіх...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі народний депутат Папієв Михайло Миколайович.
11:38:32
ПАПІЄВ М.М.
Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Михайло Папієв, депутатська група «За життя та мир».
Вчора дуже плідно працювала Верховна Рада України, і я хотів би, щоб всі громадяни України про це знали. І так, як ми вчора конструктивно і об’єднуюче голосували, то так треба, щоб і на наступних засіданнях Верховна Рада України працювала, коли ми будемо вирішувати соціальні питання наших громадян, питання роботи економіки, питання житлово-комунальної сфери. Тобто нам треба сьогодні, щоб ми стали прикладом оцієї єдності, єдності, про яку говорять і є запит суспільства на цю єдність.
Крім того, ви ж бачите вчорашнє голосування: 312 голосів за кандидатуру міністра оборони, яку пропонував Президент України Володимир Олександрович Зеленський. Проголосували всі депутатські фракції, всі депутатські групи, всі політичні сили об’єдналися і визначили для себе, що боєздатність України, її перемога в цій війні, вона має визначальне значення. І голосування за міністра закордонних справ, тобто євроінтеграція, адаптація українського законодавства, створення стандартів життя українців таких, як в Європі, – оце наші головні завдання.
І я дуже просив би, пане Голово, щоб ми на наступне засідання, а наступне засідання, у нас відкриття якраз наступної сесії відбудеться, щоб ми сформували порядок денний в такий спосіб, щоб на першому місці стояли закони, які визначають обороноздатність країни, на другому місці щоб ми поставили закони, які би сьогодні захищали наших людей в умовах війни. Це закони… пенсіонерів, в нас пенсії такі, на які прожити неможливо в умовах цих цін і тарифів, людей з інвалідністю, дітей, які навчаються в школах. Ви знаєте, яка демографічна ситуація. Тобто нам треба сьогодні дати сигнал суспільству про те, що Верховна Рада України думає про українців і планує майбутнє України, щоб ми були сильною, економічно могутньою і соціально захищеною державою.
Я прошу підтримати всіх і давайте будемо єдиними, і як цілісна така сила підтримаємо Україну і українців.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович від «Відновлення України».
11:41:05
БУРМІЧ А.П.
Прошу передати слово депутату Тищенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Миколайович Тищенко, будь ласка.
11:41:15
ТИЩЕНКО М.М.
Шановний пане Голово, шановні колеги, вчора ми призначили міністра оборони, це правильно, країні потрібне сильне військо та професійна оборона і оборонна політика. Але сильне військо не може без сильної економіки. А наша економіка сьогодні під прямим ударом, ми це бачимо. Цієї ночі знову були удари по наших логістичних центрах, і я хочу, щоб ми чесно собі сказали і всьому світу, що це означає для українського бізнесу.
Будь ласка, підійдіть до полиць в магазинах, супермаркетах – все менше українського товару там, все більше польського, німецького, італійського. А минулого тижня я особисто власними очима бачив, що на полицях вже італійське борошно. Першими від війни страждають саме наші виробники. Ворог б’є по складах, підприємствах, фабриках, по логістиці. Згорів склад – зупинилося виробництво, знищили логістику – товар не доїхав до магазину, а на його місце одразу приходить імпорт. І якщо ми зараз не збережемо українського виробника, після війни може бути так, що нікому і нічого буде відновлювати. Цим людям сьогодні треба допомога, і це не просто «цим людям», це наші українці. Я розумію, бюджет воює і компенсувати всі збитки держава не зможе, але ми можемо зробити інше.
Перше. Не створювати бізнесу нових проблем, підприємці і так працюють на межі своїх можливостей.
Друге. Моя пропозиція. Швидко допомагати тим підприємствам, які постраждали від обстрілів. Відновлення, релокація, захист підприємств. Це завдання для уряду від парламенту і нас, народних депутатів.
Окремо хочу сказати про аграріїв. Це не просто фермери, це продовольство для України, експорт і робочі місці для наших громад. Їм потрібні доступні кредити, страхування від воєнних ризиків, підтримка переробки.
І третє. Наша молодь не має працювати в кол-центрах, наша молодь має працювати на бюджет України. Ми повинні зробити так, щоб молоді люди хотіли залишатися і працювати, відкривати бізнес саме в Україні, а не за кордоном. Бо, якщо тут не буде роботи для молоді, вони поїдуть, а без людей не буде кому відновлювати нашу країну. Тому може і кожен з нас, держава – це ми, програма підтримки бізнесу повинна мати простий результат: скільки підприємств збережено, скільки робочих місць створено.
Пане Прем’єр-міністр, звертаюся до уряду. Проведіть зустрічі з українськими виробниками, почуйте тих, хто сьогодні втрачає підприємство через обстріли. Підтримати українського виробника сьогодні – це найважливіша задача…
Слава Україні! Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Будь ласка, Лаба Михайло Михайлович, «Слуга народу».
11:44:24
ЛАБА М.М.
Прошу передати колезі Олександру Бакумову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович.
11:44:34
БАКУМОВ О.С.
Шановні народні депутати, шановний пане Голово! 17 серпня цього року була зареєстрована і подана урядом України програма дій Уряду. Вона окреслює важливі напрямки, зокрема й у сфері правоохоронної діяльності. Це протидія організованій злочинності, кіберзлочинності, незаконному обігу зброї, наркотиків, розвиток безпеки в громадах, прикордонну безпеку, цифровізацію сервісів, розшуку зниклих безвісти тощо. Водночас її успішна реалізація потребує конкретних законодавчих рішень та парламентського контролю за її ключовими пріоритетами.
Перше. Це стратегічна основа реформа правоохоронної системи. Існує комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку у складі сектору безпеки і оборони. Завдання полягає не у створенні нових концепцій, а в забезпеченні неухильного виконання чинного плану, який затверджений указом Президента, його актуалізації і відповідні виклики під час війни, посилити парламентський моніторинг і подолання певного дублювання функцій чіткого розмежування підслідності між органами правопорядку.
Друге. У програмі відсутній пріоритет щодо ухвалення нового Кримінального кодексу України. Робоча група з питань розвитку кримінального законодавства чи права при Комісії з питань… з правової реформи при Президентові України вже розробила, підготувала фундаментальний проєкт нового Кримінального кодексу, він доступний громадськості. Чинний кодекс, який сьогодні діє, за роки безсистемних точкових правок утратив свою внутрішню узгодженість. Новий проєкт покликаний адаптувати кримінальне законодавство до права Європейського Союзу, практики ЄСПЛ та міжнародних стандартів. Запровадити чіткі правила кваліфікації та принципи пропорційності покарань. Необхідно ініціювати реєстрацію цього проєкту та зробити його розгляд законодавчим пріоритетом.
Третє. Потребує суттєве посилення протидії шахрайським кол-центрам, сьогодні на цій трибуні було вказано, необхідна скоординована робота Нацполіції, кіберполіції, прокуратури, всіх органів правопорядку. Ідентифікувати всіх осіб, які вчинили злочини проти українців, ідентифікувати майно, яке вони набули, автівки, нерухоме майно, відповідно накласти арешти, конфіскувати і повернути людям, які були відповідно постраждали внаслідок цих злочинних дій. І це завдання для органів правопорядку.
Критичною прогалиною залишається відсутність у програмі завдань щодо розбудови цілісної системи військової юстиції, а це дуже важливо, створення дієвої військової поліції з чіткими превентивними та оперативно-розшуковими повноваженнями для підтримання дисципліни та правопорядку у військах, забезпечення спеціалізації фахових слідчих, а також судів.
Ну, і п’яте. Необхідно врешті ухвалити комплексну законодавчу рамку щодо обігу цивільної зброї, вона повинна регулювати всі питання набуття, носіння, зберігання та використання зброї.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,
Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович, передає Соболєву Сергію Владиславовичу. Будь ласка.
11:47:47
СОБОЛЄВ С.В.
Вітаю. Соболєв, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, якщо проаналізувати склад населення після першого російського вторгнення в 2014 році і особливо після другого повномасштабного вторгнення 2022 року, ми зрозуміємо, що у нас на сьогоднішній день приблизно 8 мільйонів людей проживає за кордоном, приблизно від 9 до 12 мільйонів – це вимушені переселенці, які проживають не за місцем реєстрації, в основному це Західна, Центральна України, Київ. І ця локація постійно змінюється. І приблизно 18-22 мільйони тих, хто далі проживають в своїх помешканнях за місцем реєстрації.
Я умисно вчора приділив увагу тим, хто за кордоном, ці 8 мільйонів. І коли ми затверджували міністра закордонних справ, саме робота консульств і посольств, це їх пряма відповідальність, і дуже добре, що міністр взяв це до уваги, сподіваюся, після призначення саме цьому буде приділена увага. Але зараз я хочу сказати про ті 8-12 мільйонів наших громадян, які є вимушеними переселенцями і живуть не за своїми помешканнями, які змушені орендувати, в кращому випадку хтось має можливість купити житло в інших більш безпечних областях.
Що ми зробили для того, щоб ці люди отримали свої помешкання? На мій погляд, ваучерна, сертифікатна політика уряду повністю провалена. Я вважаю, що треба зупинити ці фантомні проєкти так званого будівництва житла для переселенців. Це крадіжки, крадіжки і крадіжки. І подивіться десятки розслідувань, які йдуть по цьому. До тих пір, поки кожен переселенець і кожна родина не отримає права на ваучер і сертифікат, і він саме буде визначати, де йому придбати житло і де йому далі жити, ми ніколи не зупинимо цю мережу корупції.
Друге. Уряд виступив з геніальною ідеєю перетворення одеського регіону як базового, де бази відпочинку, готелі повинні бути передані мешканцям. Про що ви думаєте, урядовці, в умовах масового тотального обстрілу Одещини? Куди ви хочете переселяти цих людей? Чи ви хочете, як у Грузії, де люди вже сороковий рік проживають у так званих непристосованих готелях?
Тому ваучер, сертифікат – це єдиний вихід із ситуації. Але подивіться, які перепони стоять на тому, щоб ці люди отримали їх. Тому я звертаюсь до уряду: зробіть все можливе, щоб ці міжнародні кошти, українські кошти були саме на це направлені. Це єдиний вихід для того, щоб врегулювати цю ситуацію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі Колтунович Олександр Сергійович.
11:50:56
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні виборці і глядачі наші! У нас уже фактично за тиждень старт нової сесії та нового політичного сезону. Ми будемо розглядати як мінімум програму діяльності Кабінету Міністрів України, ми її вже бачили. Друге – це безумовний пріоритет, це проєкт бюджету на 2027 рік. І трете – це те, що вже було заявлено, комплекс заходів з підготовки енергетики та країни в цілому до нового опалювального сезону.
На що додатково ми хочемо звернути увагу і те, що на сьогоднішній день надзвичайно турбує громадян України.
Перше. Це, безумовно, підтримка суб’єктів господарювання і промисловості в цілому. Ми бачимо продовжуючу негативну динаміку по падінню промислового виробництва у цьому році. Вона продовжується де-факто з 2022 року за виключенням там окремих періодів, де було поступове відновлення. І тому ця тенденція має бути зупинена як мінімум на фоні тих подій, які є у нас в зовнішньому аспекті, але про це я зупинюсь пізніше.
Другий важливий момент, на що ми теж звертаємо увагу, що необхідні стабільні ціни на енергоносії для проходження нормального фінансового періоду, необхідні ціни на електричну енергію для суб’єктів господарювання, щоб забезпечити ефективний механізм планування хоча би на короткострокову перспективу.
Друге, на що ми також звертаємо увагу, це важливе питання, воно стосується абсолютно всіх, - це подолання негативних наслідків інфляції. Нові статистичні дані, які публікує Державна служба статистики України, вони підкреслюють, що інфляційна спіраль продовжує розкручуватись, в річному вимірі інфляція вже становить 7,7 відсотка, і за підсумками року вона вже може перейти у галопуючу інфляцію. Маємо зараз в цьому році лише поки 6 відсотків, але ми розуміємо динаміку.
Ну, і, безумовно, дії Національного банку України мають бути скориговані, тому що зростання облікових ставок, а останнє підняття до 15,5 відсотка, воно жодним чином не сповільнює інфляцію, оскільки у нас в немонетарної інфляції зовсім інша природа зростання цін на товари і послуги, що виробляються в Україні. Тому це теж важливий момент, і Нацбанк має не погіршувати ситуацію в контексті кредитування, а, навпаки, підтримати усіх суб’єктів господарювання.
Ну, і третє, безумовно, на що ми звертаємо увагу, що зовнішній аспект, який є, у нас фактично торгівельна блокада, ми не маємо можливості, сьогодні фактично зупинений експорт аграрної продукції, втрачає гірничо-металургійний комплекс на фоні тих нових мит, квот і всіх інших обмежень, які діють по відношенню до нас з Європейського Союзу. Ми маємо фактично напрацювати нову зовнішньоекономічну модель виживання України. Над цим маємо попрацювати в новій сесії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна, будь ласка.
11:54:13
ФЕДИНА С.Р.
От чесно, колеги, мені видається, що ви живете в абсолютно паралельній реальності, над вашими головами не вибухають ракети, «шахеди», вам не доводиться спати безсонні ночі і ви ніколи не бачите тих завалів, з-під яких витягають людей. Тому що насправді якби ви це все бачили, якби це все відчували, то сьогодні була би традиційно повна зала парламенту, і парламент був би готовий працювати не там з десятої до другої, як собі придумали графік, а працювати стільки, скільки треба, щоби приймати необхідні законопроєкти.
У нас цілий список зобов'язань перед нашими західними партнерами. Мало того, що вчора правоохоронний комітет частину цих зобов'язань просто викинув у смітник, щоб не дай бог не розглядати, бо це може посилити САП і НАБУ, це може перезавантажити ДБР, а це буде загрожувати Банковій відповідальністю. Але у нас є цілий перелік законопроєктів, які би мали розглядати і голосувати. Так важко зібратися 15 хвилин після завершення тривоги? Я знаю, що зараз спікер будуть розповідати: а от ваша «Європейська солідарність» щось не так. Я вам нагадаю, ви постійно констатуєте, що у вас монобільшість, хоча так виглядає, що мономеншість. І ми мали би зараз сідати і розглядати ці законопроєкти, ми мали би робити усе, щоб наші західні партнери не могли сказати: ой, ви не виконали зобов'язань, ми вам не дамо гроші. Ми би зараз мали зробити усе необхідне, щоб посилити правоохоронні і антикорупційні органи, щоб вони вже нарешті розібралися з «мідасятами», «офісятами» та іншими найближчими друзями самі знаєте кого, які то відмивають 150 мільйонів, щоби внести там заставу за друга Деркача, то «двушка на Москву», то ще якісь «шлагбауми». Ми можемо це зробити, тільки в мене таке враження, що ви не хочете цього робити, бо парламент не відчуває відповідальності перед загиблими.
Я просто вам нагадаю, що все те, що відбувається, не тільки на совісті Путіна, це і на вашій совісті. І парламент має можливість відновити свою суб'єктність, тільки вам би треба було згадати, що ви не тупі «зелені кнопки», а ви громадяни України, які мають зобов'язання перед громадянами України, які вас обрали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрченко Олександр Миколайович, депутатська група «Відновлення України».
11:56:49
ЮРЧЕНКО О.М.
Шановні колеги, шановна президіє, я вкотре хочу звернути вашу увагу на насправді важливе питання, на питання, від якого залежать інші надважливі питання: це забезпечення, це мотивація наших військовослужбовців. Якщо мотивація буде гідною, відпадуть і питання ТЦК, може збільшитися потенціал серед тих, хто ще не визначився. Люди хочуть отримувати гідну заробітну плату, бо у них є діти, бо у них є сім'ї, які треба забезпечувати. А в усьому світі, де професія військовослужбовця має гідну заробітну плату, а тим більше під час війни, у нас ці люди отримують, ну, насправді, зарплати, які такі самі, як у кур'єра, який приносить їжу чи, там, я не знаю, менше ніж у охоронця в АТБ. Друзі, і це наша з вами задача це вирішити, тоді ми зможемо змінити і ТЦК, тоді ми зможемо підняти силу духу на передовій. Це питання є надважливим.
Хто не розуміє, то ста тисяч, про які всі раніше казали, вже давним-давно немає. Це реальний міф. Люди не отримують таких заробітних плат. Нам треба всім разом об'єднуватися, для того щоб зберегти нашу державність. Тому що люди йдуть СЗЧ зараз не того, що вони не хочуть захищати свої сім'ї, своїх дітей, своїх жінок, а того, що їхня заробітна плата не дозволяє, щоб поки вони захищають і своїх близьких, і близьких всіх інших, щоб їхня сім'я, їхні діти в тилу нормально функціонували. Ну так же неможливо.
Так, ми розуміємо, що тяжка ситуація економічна для країни. Так, ми розуміємо, що ворог постійно робить все, щоб знищити нашу економіку, але, ну, давайте брати це в руки і вирішувати питання, які є насправді надважливими. Я більш ніж певен і певен, що кожен з вас це розуміє, що сьогодні в державі у нас немає іншої задачі більш важливішої, ніж збільшення заробітних плат для наших захисників, бо вони захищають все наше життя, все функціонування нас всіх.
Друзі, давайте об'єднуватися і шукати шляхи, тому що е-бали вже давно не працюють. Вони не дають підтримки сім'ям, вони не дають підтримки захисникам.
Я більш ніж певен, що ми зможемо об’єднатися і знайти гроші для наших захисників. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую.
Шановні колеги... (Шум у залі) Нуль-нуль. Шановні колеги, нуль-нуль. (Шум у залі) Шановні колеги, будь ласка... (Шум у залі) Що робити? Нуль-нуль. Шановні колеги, дивіться, ну, давайте не будемо вже... (Шум у залі) Я не знаю, що вони хочуть.
Шановні колеги, у нас є ще заяви з перервою з замінами на виступ. Ми завершили виступи від народних депутатів.
Будь ласка, Сергій Рудик, спочатку ви. Далі Разумков, після цього Пишний, і потім ще дві заяви з перервою з заміною на виступ.
12:00:27
РУДИК С.Я.
Шановні колеги, 10 серпня цього року на сайті Верховної Ради з’явилася петиція військовослужбовця Збройних Сил України, старшого лейтенанта Андрія Гайдая, який закликав нас, народних депутатів, щоб ми прийняли постанову – і вийшла Україна з Договору про зону вільної торгівлі з СНД. Так, ми до сьогоднішнього дня є стороною цього договору, який був укладений ще в 11-му році в Санкт-Петербурзі і в 12-му році ратифікований Верховною Радою України. Вдумайтесь, більше 12 років війни з Росією, окупація Донбасу, Луганщини, широкомасштабне вторгнення, щоденні атаки по мирних українських містах і селах – і ми досі є частиною договору, де домінує країна-агресор.
В листопаді 22-го року Кабінет Міністрів України анонсував, що підготує відповідний законопроєкт, бо є спеціальна процедура виходу України з таких договорів. Майже чотири роки. Оскільки договір був ратифікований саме Верховною Радою, відповідно до статті 24 Закону «Про міжнародні договори України» припинення його дії має здійснюватись законом. Спеціальна процедура розгляду законопроєктів про денонсацію міжнародних договорів визначена статтею 202 Регламенту Верховної Ради. І що я ще хочу наголосити, що Конституційний Суд України в рішенні від 30 травня 2012 року №12-рп визнав неконституційним обмеження кола суб'єктів внесення таких законопроєктів лише Президентом і Кабінетом Міністрів і підтвердив право народних депутатів виступати з відповідними законодавчими ініціативами.
Вчора я зареєстрував проєкт постанови про вихід України з Договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД. Звертаюсь до вас, бачу, що нас у залі мало, але відкрив підписи для всіх в СЕДО, номер документа 2317429. Представників всіх депутатських груп і фракцій, позафракційних прошу приєднатися до цієї законодавчої ініціативи. Кінцевий термін підписання – наступний понеділок.
Давайте зробимо те, що мав зробити Кабмін чотири роки тому, те, що мав зробити Президент в перші дні широкомасштабного вторгнення, і своїм рішенням, і одностайним голосуванням підтвердимо, що нам не місце в жодному договорі, де існує країна-агресор, без пафосу, спокійно, шляхом накладення електронного підпису на відповідний законопроєкт.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Ярославович.
Будь ласка, Дмитро Олександрович. Після цього Голова Національного банку, і потім ще будуть виступи з перервою із заміною на виступ.
Будь ласка, Дмитро Олександрович.
12:03:39
РАЗУМКОВ Д.О.
Сьогодні лише в Києві загинуло 12 людей. Це те, що вже підтверджено. Я не думаю, що тут треба плескати в залі, коли говорять про 12 загиблих в Києві. Вже 13. І цим людям байдуже про вибори. Сьогодні в Києві і в області рознесено дуже багато об'єктів і державної власності і, ключове, підприємств, складів, які знову не змогли захистити. І повірте мені, тим, хто працює на цих підприємствах, плювати на ваші вибори. Їм в принципі байдуже, тому що вони не знають, як завтра вижити. Ті, хто зберігав свої товари в якості українського бізнесу на цих складах, так само сьогодні залишилися без засобів для існування.
Я взагалі дивлюся от на ту парадигму, яку ми спостерігаємо за останні два дні, за да-три дні, не знаю, скільки їх там рахувати, коли… це роздвоєння особистості, якась хвороба, мабуть, шизофренія в системі влади, коли одна половина влади, яка випала з неї, розповідає про те, що вибори треба провести, а друга половина влади, яка готувалася до виборів, знаєте, весняно-осіннє загострення навесні і восени, вони готувалися, Офіс Президента завжди готувався до виборів. Про це говорили, про це говорили представники і монобільшості, давайте проводити вибори Президента разом з референдумом. Всі це пам’ятають? Це ж я не пригадав, не вигадав? Можна підняти, подивитися інформацію. Зараз кажуть, ні, виборів не може бути.
Виборів, дійсно, бути не може. Не можна провести вибори, якщо будуть летіти ракети. Але міняти політичну позицію тільки коли тобі зручно, це теж не підхід, коли ти у владі, ти розповідаєш, що вибори провести неможливо, а потім навпаки. Сьогодні під час війни це неможливо зробити, кому б що це подобалося чи не подобалося. Сьогодні немає свободи слова, сьогодні не зможуть проголосувати ті, хто за кордоном, сьогодні не зможуть проголосувати ті, хто воює і захищає нас на фронті. Сьогодні не зможуть проголосувати ті, в кого проблеми з тецекашниками і всіма іншими. Я розумію, що в вищих ешелонах влади на це плювати, але не можна плювати на український народ, воно повернеться, прилетить таким плювком назад, що мало буде місця.
Сьогодні треба приймати важливі рішення і про терміни служби, і про підняття пенсій, і про допомогу українському бізнесу, який сьогодні знищують рашистські ракети і знищують ті податки, які голосуються в цій залі, для того, щоб завтра цього бізнесу просто перестало існувати. Ви ж розумієте, що своїми діями, натисканням на зелену кнопку, коли голосується підняття податків, ви не наповнюєте бюджет, ви знищуєте український бізнес, і завтра він перестане існувати, і не буде можливості фінансувати армію, пенсіонерів, студентів, лікарів і вчителів. Це просто біда.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, 19 серпня 2026 року Верховною Радою України відповідно до частини третьої статті 6, частини другої статті 34 Регламенту Верховної Ради було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Голови Національного банку України Пишного Андрія Григоровича для надання відповідної інформації.
Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради до слова для виступу запрошується Голова Національного банку України Андрій Григорович Пишний. Будь ласка. Прошу надати інформацію, за якою викликали.
12:07:16
ПИШНИЙ А.Г.
Добрий день, шановні депутати. Часу обмаль, тож я одразу перейду до ухвалених рішень. Комітет Національного банку з питань нагляду за банками ухвалив рішення визнати голову Наглядової ради Сенс Банку Миколу Гладищенка таким, що не відповідає вимогам щодо незалежності. Це означає, що Микола Гладищенко не може бути членом Наглядової ради, а його повноваження мають бути припинені. Йдеться саме про припинення, а не відсторонення. Національний банк висунув вимогу акціонеру в особі уряду невідкладно припинити повноваження Миколи Гладищенка та обрання нового члена Наглядової ради.
Нагадаю, що в травні 2026 року Національний банк відразу після оприлюднення першої частини так званих «плівок Міндіча» ініціював перевірку відповідності голови Наглядової ради. Важливо, що самі по собі оприлюднені тоді матеріали не могли слугувати достатньою підставою для ухвалення відповідних рішень. Національний банк має діяти не на підставі припущень і публічного резонансу, а на підставі достатніх і належних фактів. Ми не маємо права підміняти собою суд чи правоохоронні органи. Ми не маємо права підміняти собою акціонерів. Чіткий розподіл важливий для розмежування відповідальності та уникнення маніпуляцій. Національний банк двічі звертався до НАБУ та САП із проханням надати матеріали досудового розслідування, які могли би підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для оцінки незалежності голови Наглядової ради. Правоохоронні органи не розкрили матеріалів, посилаючись на обмеження, пов’язані із таємницею досудового розслідування. Ситуація змінилася вчора. НАБУ оприлюднило матеріали досудового розслідування щодо операції «Форест Гамп». Вони містять важливі факти, які підтверджують отримання та виконання Гладишенком вказівок від сторонніх осіб. Це надало комітету достатні підстави негайно прийняти рішення про невідповідність його вимогам щодо незалежності.
Друге. Національний банк відкрив адміністративне провадження щодо оцінки колективної придатності усього складу наглядової ради. Оприлюднені матеріали НАБУ дають підстави вважати, що самоусунення Миколи Гладишенка мало лише формальний характер і фактично він продовжував впливати на діяльність банку. Наглядова рада неналежно відреагувала на цю ситуацію, що ставить під сумнів здатність членів забезпечити належний контроль за діяльністю. Національний банк визначить наслідки, які стосуватимуться персонально всього складу наглядової ради та будуть адресовані акціонеру для належного реагування. Це пряма функція і відповідальність власника.
Національний банк також звертає увагу власника на те, що наглядова рада Sense Bank не має кворуму на сьогодні. Наглядова рада є неправомочною. Такий стан справ для державного банку є неприйнятним. Держава як власник повинна мати реальний механізм впливу на ключові та кадрові стратегічні рішення. Саме наглядова рада виконує функцію контролю. Тому наголошуємо на необхідності доформування наглядової ради шляхом призначення до неї представників держави від Кабінету Міністрів та відповідного комітету Верховної Ради.
Третє. У травні 2026 року Національний банк ухвалив рішення про початок адміністративного провадження щодо голови правління Олексія Ступака, щодо професійної придатності. Нагадаю, в результаті посиленого нагляду з боку Національного банку було виявлено ознаки наявності в Альфа-Банку до націоналізації прихованої структури управління, побудованої представниками колишніх підсанкційних акціонерів. З огляду на можливу причетність Олексія Ступака до ухвалення колегіальних рішень, таких таємних рішень Національний банк відкрив адміністративне провадження. Матеріали, які нараховують десятки тисяч документів, протоколів тривалий час були предметом детального розгляду, аналізу і оцінки Національного банку для формування позиції держави в межах арбітражного провадження, ініційованого колишніми акціонерами. Вони також мають ключове значення для подальших наглядових дій щодо адміністративного провадження Олексія Ступака. 26 серпня Олексій Ступак запрошений на засідання кваліфікаційної комісії для проведення відповідного інтерв’ю і ухвалення рішення.
Національний банк взяв до відома і підтримує ініціативу уряду про відсторонення Олексія Ступака з посади голови правління банку на час проведення службового розслідування. Відповідно до закону саме власник наділений такими повноваженнями. Зауважимо, що Національний банк наголошував на необхідності банку відсторонити керівників та ключових осіб, які фігурують в таємних протоколах, від управління банком.
Також НБУ піднімав питання щодо проведення відкритого конкурсу на посаду голови правління Національного банку рік тому. На основі нових оприлюднених НАБУ матеріалів Національний банк ухвалив рішення про проведення позапланових перевірок. Підкреслю той факт, що самі фігуранти справи визнають, що регуляторні заходи Національного банку дали відповідний ефект, вони змушені були шукати обхідних шляхів – свідчить про те, що система фінансового моніторингу була побудована належним чином, перевірка встановить всі наявні факти. Ми співпрацюватимемо з правоохоронними органами.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Андрію Григоровичу, за інформацію та участь у пленарному засіданні. Дякую.
Шановні колеги, в мене заяви ще є на виступи. Железняк Ярослав Іванович спочатку, так, а потім Гетманцев Данило Олександрович від фракції із заміною на виступ. Ярослав Іванович до 3 хвилин, потім Данило Олександрович. Після цього буде оголошення і перейдемо до зачитування депутатських запитів, і потім, нагадую, зустріч з Прем’єр-міністром голів фракцій і груп.
12:14:04
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Шановні колеги, мені здається, ми знайшли нарешті філософський камінь, чи професорський, «професора Сигізмунда». Ми знайшли, як швидко залучити 150 мільйонів гривень за тиждень, навіть привезуть у мішках з охороною ГУРу. Для цього треба взяти одного фігуранта, який знає, де був і Шефір, і Міндіч, і де їх офшори, покласти його в СІЗО і сказати, що він готовий піти на угоду. І одразу весь Офіс Президента буде зайнятий тим, щоб знайти 150 мільйонів гривень. Я єдине, що не розумію, чому ми раніше не здогадалися, що така система працює. Треба було того ж самого Галущенка не в СІЗО відправити, а на фронт, десь в окоп, і тоді б ми вирішили проблему з зарплатами військових, привезли теж у мішках би, навіть з охороною ГУРу.
А тепер серйозно. Шановні колеги, ми побудували систему фінансового моніторингу, де бабусю заблокують за одну помилку в переказі 100 гривень, де ФОПів системно блокують за те, що вони не вказали одну деталь у своїй транзакції. А у нас паралельно 150 мільйонів пройшли непоміченими. Притому що є державний банк, в якому є AML, так званий, офіцер, є відповідно Національний банк, який слідкує за тим, щоб цей AML-офіцер за мільйонну зарплату робив все правильно. Є навіть державний фінмон, той самий Пронін у якого окремий конвертцентр, як ми виявили, теж є. І нічого з цього не спрацювали. Всі роблять вигляд, що так воно і має бути, що ніхто ж не бачив, що ці застави вносили ліві фірми, всі роблять вигляд, що абсолютно не розуміємо, хто ж ці найвищі посадові особи Офісу Президента, які давали команду Мудрої і її поплічникам вносити ці 150 мільйонів гривень, робимо вигляд, що ми не знаємо.
І останнє, вже з конструктиву. В Раді лежить мій законопроєкт про перевірку грошей на застави. Він не розглядається, завис у комітеті. Вчора правоохоронний комітет зате зібрав всі антикорупційні законопроєкти і викинув їх у смітник по причині втрати актуальності. Я не знаю, що ще має статися для того, щоб ви зрозуміли, що ми вже з такою історією зараз полетимо в прірву.
Що має статися, щоб ми зрозуміли, що Нацбанк не виконав свою функцію? Вони мали всю цю інформацію раніше, ми їм давали від ТСК. Що має статися, щоб уряд почав реагувати, що це новина, що Міндіч і компанія впливали на державний Sense Bank? Що має статися для того, щоб нарешті почали реагувати на корупційні скандали, а не оборюватися в соцмережах і розводити руками, роблячи вигляд, що ми абсолютно як народні депутати на це не впливаємо?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данило Олександрович.
12:17:11
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Ми тільки що слухали з вами Голову Національного банку. Виявляється, Гладищенка можна було звільнити за ніч. І за ніч можна було зробити те, що півтора року тому після першого розслідування Ткача треба було зробити Національному банку. Після того, як наша ТСК у Верховній Раді поставила відповідні питання і все було очевидно, треба було чекати і приховувати, і прикривати все це. Рішення, прийняте вночі Національним банком, безперечно, правильне, але, якби не було кількох «але». По-перше, це ті півтора року, коли Пишний широко закривав очі на відверті правопорушення. По-друге, це Ірина Мудра – права рука Пишного, за його ж словами, яка не тільки особисто формувала наглядову раду і правління Sense Bank, але і брала участь в легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом. Це перевірка Національного банку, яка прийшла, в Sense Bank і виявила порушення на 3,3 мільярда гривень, які були легалізовані. Але за результатами цієї перевірки нічого фактично не зробила ані з правлінням, ані з наглядовою радою. Це шість пов’язаних з Пишним осіб в правлінні, в наглядовій раді Sense Bank. І це особисті зв’язки ще з Народного фронту з Василем Веселим.
Дивіться, якщо щось на смак нагадує щось, якщо на запах нагадує щось, то це точно це. І тут нема чого обговорювати. І не треба ховатися за незалежністю інституції, в яку ми всі тут в залі стільки вложили часу і зусиль, аби побудувати реально найбільш сильну фінансову інституцію в державі. Тут питання в корупції, питання в тому, що неподобства і ганьба, яку розвив Пишний, стосується і Sense Bank, і інших напрямів.
Він цим паплюжить репутацію незалежної інституції. Я сам голосував за нього на цю посаду. Я сам голосував за законопроєкти про фінансовий моніторинг, але ніколи не міг собі уявити, що ці закони, які ми приймемо на виконання наших міжнародних зобов’язань, будуть використані на зло, будуть використані для відмивання, для того щоб коридорчики утворювались при легалізації грошей. Тому сьогодні немає іншого виходу, ніж вимагати відставку Пишного.
Дякую.
12:20:03
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в Києві оголошено знову повітряну тривогу. Я прошу пройти всіх до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Секундочку, одну секундочку, Олександр Сергійович, одне оголошення , і розходимось.
12:20:14
КОРНІЄНКО О.С.
Да, колеги, швиденько. Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення міжфракційного депутатського об’єднання «Українська державність». Так чутно? Голова цього об’єднання – Голова Верховної Ради Руслан Олексійович Стефанчук. Вітаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, продовження пленарного засідання... Шановні колеги, ми... Секундочку.
Дякую всім за роботу. Я оголошую перерву в пленарному засіданні Слава Україні!