ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
18 серпня 2026 року, 12 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:05:17
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.
Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Олександра Анатолійовича Качури, «Слуга народу», а також Григорія Миколайовича Мамки, «Платформа за життя та мир». (Оплески) Вітаємо та бажаємо іменинникам міцного здоров'я, плідної роботи і нових досягнень в ім’я України.
Шановні колеги, шановні народні депутати, дорогі друзі, сьогодні, без перебільшення, історичний день – день історичної справедливості, тому що Україна захищає свою землю, свій народ, береже свою славну історію, національну пам’ять, Україна шанує своїх славетних синів і доньок. І буквально щойно на Національному військовому меморіальному кладовищі завершилась церемонія перепоховання нашого національного героя – полковника Євгена Коновальця. Він боровся за України, він мріяв про вільну і незалежну державу, він загинув за неї і врешті-решт повернувся в Україну.
Шановні колеги, я прошу оплесками привітати цю визначну подію. І завіряю, що ми обов’язково повернемо додому всіх наших героїв. (Оплески) Дякую.
Шановні колеги, шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні народні депутати, триває тринадцятий рік незламного спротиву українського народу збройній агресії Російській Федерації, п’ятий з яких в умовах повномасштабного вторгнення.
Російська Федерація не припиняє цілеспрямованого терору проти мирного населення України. Щодня агресор завдає масованих ракетних і дронових ударів по українських містах і громадах. Під вогнем опиняються житлові будинки, лікарні, навчальні заклади, об’єкти критичної та цивільної інфраструктури. Найболючіше, Росія продовжує вбивати мирних українців, дітей, батьків, літніх людей, руйнуючи цілі родини і людські долі. Зокрема, сьогодні вранці ракетним ударом, за попередніми даними, було вбито десятки мирних людей на Харківщині. Кожен такий злочин є черговим свідченням свідомої політики терору, яку держава-агресор веде проти українського народу.
Шановні колеги, я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу і незалежність нашої держави, а також мирних громадян, чиї життя обірвала російська агресія. Вічна пам’ять.
(Хвилина мовчання)
Дякую. Прошу сідати.
Шановні колеги, 30 липня 2026 року Центральна виборча комісія відповідно до положень законодавства зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, Моркляника Богдана Васильовича, включеного до виборчого списку політичної партії «Слуга народу».
Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.
Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Моркляник Богдан Васильович.
МОРКЛЯНИК Б.В. Слава Україні!
Присягаю на вірність Україні. Зобов’язують усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітаю. (Оплески)
Шановні народні депутати, 30 липня 2026 року Центральна виборча комісія відповідно до положень законодавства зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в державному багатомандатному виборчому окрузі, Рєзнікову Вікторію Вікторівну, включеної до виборчого списку політичної партії «Слуга народу».
Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.
Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Рєзнікова Вікторія Вікторівна. Будь ласка.
РЄЗНІКОВА В.В. Слава Україні!
Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.
(Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовилися надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до 3 хвилин для виступу. Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Будь ласка, колеги.
Будь ласка, від фракції «Слуга народу» – Мазурашу Георгій Георгійович.
12:14:38
МАЗУРАШУ Г.Г.
Прошу передати слово Михайлу Радуцькому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Борисович Радуцький, будь ласка, «Слуга народу».
12:14:52
РАДУЦЬКИЙ М.Б.
Колеги, 29 липня в Києві під час проходження військово-лікарської комісії чоловік із ножем напав на 55-річну лікарку-хірурга. Від отриманих поранень вона загинула на місці. Ця трагедія вкотре порушила питання безпеки медичних працівників та готовності держави дати їм належний правовий захист під час виконання професійних обов’язків. Людина, яка приходить на роботу, щоб лікувати інших, має бути впевнена, що саме захищена законом від насильства та погроз.
В умовах повномасштабної війни фіксуємо дедалі більше випадків нападів на медичних працівників. За даними Міністерства охорони здоров’я зафіксовано 431 напад на бригади з екстреної медичної допомоги, унаслідок яких постраждали більше ніж 430 медичних працівників. Медики швидкої не знають, хто відкриє їм двері, чи буде людина агресивною або матиме зброю, але вони все одно зобов’язані знайти і надати допомогу. Коли медик не впевнений у власній безпеці та не відчуває належної підтримки держави, це може бути однією з причин, через які фахівці залишають професію. Держава вже передбачила посилений кримінально-правовий захист для окремих професій, зокрема правоохоронці, журналісти. Чому в цьому переліку немає працівників медичної сфери, мені особисто незрозуміло.
Саме це передбачає законопроєкт 10221. Він встановлює окрему кримінальну відповідальність за погрози, насильство, заподіяння тілесних ушкоджень, замах на вбивство або вбивство медичних працівників під час виконання ними службових обов’язків. Захист також поширюється на працівників екстреної медичної допомоги, аптечних працівників, фахівців з реабілітації та рятувальників. Але захист медиків – це не тільки питання кримінальної відповідальності, ми маємо забезпечити їм гідні умови праці та достойну оплату. Над цим нам усім разом потрібно працювати з Міністерством фінансів і міжнародними партнерами, щоб знаходити можливості для підвищення зарплат медичних працівників.
Колеги, закликаю всіх підтримати законопроєкт 10221. А також прошу якнайшвидше винести його на розгляд у сесійній залі та підтримати під час голосування, а також максимально спілкуватись з партнерами, з донорами про можливість на наступний рік підняти зарплату для наших медичних працівників.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, фракція «Батьківщина».
12:17:45
СОБОЛЄВ С.В.
Соболєв, «Батьківщина». Без сумніву, зараз найважливіше питання – це обговорення програми діяльності уряду. І наша фракція хотіла підняти питання, яке невідкладне. Те, що сталося з аграрним коридором за останні два місяці, свідчить про те, що найгірші прогнози, про які казали фахівці нашої фракції, а саме: негайне створення аграрного фонду, який фактично розгромили, негайне повернення до ситуації з закупівлею зерна, зернової продукції через спеціальні фонди, де б держава регулювала це питання, стає нагальним. Те, що ми в програмі діяльності уряду, в тому проєкті, навіть не бачимо ніяких натяків, те, що повинно подавати Міністерство аграрної політики, а саме: негайний викуп зерна у аграріїв, що дасть можливість зараз же сконцентрувати достатній ресурс.
Ви спитаєте, де брати кошти. Надлишок коштів, який зараз є у Національного банку, який міг би бути переданий комерційним банкам саме під закупівлю аграрної продукції, саме зерна перш за все, це дало б можливість сьогодні нашим аграріям витримати той тиск, коли фактично рухнув ринок. Ми бачимо, що відбувається з цінами, ми бачимо, що відбувається з експортом. І поки експорт буде переорієнтований за цей час, держава повинна створити той лаг, який дозволить аграріям вижити. На жаль, ми не бачимо навіть жодної пропозиції в проєкті програми діяльності уряду з цього приводу.
Друге питання. Це питання, коли б могли наперед видати по паях зерно, яке б населення могло б переробити, використати на 2-3 роки. На жаль, ми теж не бачимо ніякого стимулу, який би був тут.
Адміністративні методи нічого не дадуть. Примусові методи нічого не дадуть. І саме тому треба зробити все можливе для того, щоб простимулювати наших аграріїв, ті, які залишились як індивідуальні аграрні виробництва, як аграрні крупні компанії, щоб вони мали можливість пережити цей найважчий період, поки будуть запущені нові коридори або, можливо, відновлені старі коридори експорту.
Наша фракція наполягає на тому, щоб Міністерство аграрної політики підійшло, безсумнівно, з своїми конкретними пропозиціями, а не побажаннями збільшити, зменшити. Це повинна бути конкретна програма діяльності уряду саме в цій сфері.
Ми ці пропозиції подавали неодноразово. Зараз це стало вже питанням виживання аграрного сектору. І ми звертаємося до уряду з негайним внесенням цих пропозицій в зал.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, «Платформа за життя і мир». Передає. Юрій Олексійович Павленко.
12:20:58
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановний пане Голово, шановні колеги, на початку серпня сталася важлива подія: Президент України підписав Закон щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей, проголосованого Верховною Радою декілька років тому назад конституційною більшістю.
На жаль, тривалий час Міністерство соцполітики блокувало його підписання, при цьому створюючи все нові і нові альтернативні законопроєкти, які відверто копіювали норми ухваленого закону, доповнюючи новелами, що лише розбалансовували державну політику захисту і забезпечення прав дитини. Вдячні Президентові України за принципову позицію по формуванню системної, цілісної державної політики захисту і забезпечення прав дитини.
Чому важливий цей закон? Найперше: він змінює філософію, вносить не косметичні, а концептуальні зміни у галузі захисту прав дитини. По-друге, закон врегульовує відповідальність центрального і місцевого рівня за долю дитини, чітко визначає, хто є органом опіки і піклування, і що саме голова сільської, селищної, міської громади є його керівником; розмежовує власні делеговані повноваження, питання контролю та відповідальності за дитину, змінює судові процедури, скорочує та обмежує терміни розгляду судами справ щодо усиновлення, позбавлення і поновлення батьківських прав. Змінено і деталізовано участь прокурорів у розгляді цивільних справ щодо дітей. Законом формується єдина вертикаль служби у справах дітей: від служби у справах дітей конкретної громади до Державної служби України у справах дітей зі спеціальним статусом як єдиного центрального органу влади, що формує і реалізовує державну політику. А не три чи п’ять, як це сьогодні. І багато інших змін, які спрямовані на удосконалення роботи органів і служб дітей.
На жаль, уряд, Мінсоцполітики цих завдань не бачить і продовжує блокувати вже виконання закону. Яскравим підтвердженням цього стало доручення Прем’єр-міністра із затвердженням плану завдань, необхідних для реалізації закону. Не доручення, а сором, воно виписано формально, механічно, без розуміння новацій нових завдань і викликів, визначених Президентом України і зафіксованих законів. На наш погляд, уряд першочергово має зосередитись на розробці суті, змісту, затвердити процедури та визначити видатки для виконання громадами власних і делегованих повноважень, завершити практику прийняття рішень щодо дітей, які протирічать інтересам дітей. Закон треба виконувати, а не шукати причини, як його підлаштувати під себе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Лабазюк Сергій Петрович.
Передає Батенку, да? Будь ласка, Тарас Іванович, «Партія «За майбутнє».
12:24:15
БАТЕНКО Т.І.
Шановні колеги, як сказав сьогодні перед початком відкриття пленарного засідання Руслан Олексійович, сьогодні важливий день, коли ми на Національному військовому меморіальному кладовищі урочисто перепоховали Євгена Коновальця. Це не буденна постать, таких постатей мало в Україні. І я вважаю, що напередодні відзначення 35-річчя української незалежності це достойний крок до пам’яті наших героїв. Всі ті провідники, національні герої, подвижники, які суттєво доклалися до боротьби за українську незалежність, повинні бути перепоховані в Україні. Цей процес був початий роками назад у Львові на Личаківському кладовищі, дуже достойно він сьогодні триває і буде продовжений у Києві, зокрема на Національному меморіальному кладовищі. Це так само нагадування нам, як треба берегти і зберегти державу, чого не вдалося нашим попередникам, деяким забракло мудрості, керманичам Української Народної Республіки. І я вважаю, що це в контексті тих подій, які ми сьогодні переживаємо, це дуже правильне нагадування сьогоднішнім борцям за українську волю і незалежність.
Шановні друзі, ми повинні так само пам'ятати про те, що вже трохи більше як через місяць Російська Федерація, яка кожного дня нищить українську територію, вона хоче провести так звані вибори на окупованій частині України в так звану російську Державну думу. І я вважаю, що українська держава і українська дипломатія, так само український парламент повинні докласти максимальних зусиль, переконуючи світове співтовариство, міжнародну спільноту щодо невизнання таких виборів, визнання їх, вірніше, нелегітимними. Тому що поряд із нелегітимним Володимиром Путіним буде ще і нелегітимна Державна дума. І це аксіома, яку повинні пам'ятати усі представники цивілізованого світу. Я вважаю, що українські дипломати повинні докладати до цього особливих зусиль зараз, в ці дні, а український парламент повинен так само відреагувати вже невдовзі окремими позиціями й окремими рішеннями.
Стосовно конкретних питань. Ми знаємо, що уряд буде скоро вносити програму діяльності. Ми хочемо її подивитися, детально проаналізувати. Ми хочемо подивитися на заходи підтримки населення і бізнесу, які допоможуть уряду отримати на 15 відсотків податків більше в цьому році і на 20 відсотків – в наступному. Але найголовніше – це пам'ятати про наших аграріїв. Тому що такі збитки, які сьогодні несуть аграрії, які не можуть вивезти продукцію свою і, головне, перепокластися обіговими коштами, щоби зараз зайти в посіви озимини, щоб не пропустити цього важливого періоду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кучер Микола Іванович, депутатська група «Довіра».
12:27:29
КУЧЕР М.І.
Кучер Микола, група «Довіра». Я своїм виступом хочу звернутися до Прем'єр-міністра України по дуже стратегічному питанню сьогодні для всієї держави, для наших аграріїв – це питання експорту сільськогосподарської продукції. Експорт сільськогосподарської продукції, так склалося, що в останні роки в загальному експорті товарної продукції складає 55-60 відсотків, це інша цифра, яка була до війни. Валютні поступлення від аграрного сектору, від продажу цієї продукції складають 22-24 мільярди гривень.
Разом з тим, в зв’язку з фактичним припиненням руху суден в чорноморських портах, в зв’язку з пошкодженням портової структури експортери змушені дуже швидко переорієнтовуватись на інші логістичні маршрути. Щоб було зрозуміло, що це таке, я знову наведу цифру: 91-92 відсотки експорту зернових це складав чорноморський маршрут. І неморським шляхом всього-на-всього складали 8 процентів, 8 відсотків.
Наразі значні обсяги переорієнтовуються, навпаки, на автомобільні пункти пропуску на західному кордоні, на дунайські порти. Але потрібно сказати, що в дунайських портах також обміління і є великі проблеми. Пропускна спроможність цих маршрутів об’єктивно є нижчою за можливості чорноморських портів.
В результаті тривалість циклу логістичного зросла в 1,5-2 рази. Відповідно продовжуються строки виконання зовнішньоекономічних контрактів, проведення розрахунків та надходження валютної виручки в Україну. Об’єктивні обставини, на які я…
12:29:22
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Микола Іванович, я перепрошую. Я перепрошую, шановні колеги, в Києві оголошено повітряну тривогу. Я прошу всіх пройти до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Ми продовжимо, Микола Іванович, одразу дамо вам завершити, але питання безпекові.
Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Я прошу всіх пройти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
(Після перерви)
13:21:20
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання.
І, я перепрошую, народний депутат Кучер Микола Іванович, «Довіра», завершіть, будь ласка, виступ. Я ще раз перепрошую, але питання безпеки. Будь ласка, Микола Іванович. І далі рухаємося по списку.
13:21:55
КУЧЕР М.І.
Шановні колеги, я коротко передам частину того виступу, який вже був, свого, в чому суть цього виступу. Це звернення до Прем’єр-міністра України по стратегічному для України питанню – це питання експорту сільськогосподарської продукції. Чому стратегічне? На сьогоднішній день експорт сільськогосподарської продукції в загальному товарному експорті України складає 55-60 відсотків, 22-24 мільярди валютної виручки сьогодні дає експорт сільськогосподарської продукції. Основна частина цього експорту до тих подій, які сталися, складала через чорноморські порти 91-92 відсотки, а частина тієї продукції, яка йшла логістичними шляхами по землі, складала всього-на-всього 8 відсотків.
Сьогодні внаслідок того, що фактично припинено рух суден, частково пошкоджена портова інфраструктура наші експортери вибудовують і оперативно перебудовують ці традиційні логістичні маршрути. На сьогоднішній день обсяги сільськогосподарської продукції переорієнтовуються на автомобільні пункти пропуску, а також на дунайські порти з подальшим перевантаженням і транспортуванням через порт Констанца. Проте пропускна спроможність цих маршрутів надзвичайно низька, настільки низька, що не дає можливості компенсувати ті маршрути, які були чорноморські, – 91-92 відсотки. Тому на сьогоднішній день логістичний весь цикл експорту сільськогосподарської продукції збільшується десь на 50 відсотків. Відповідно продовжуються строки виконання зовнішньоекономічних контрактів. Відповідно проведення розрахунків та надходження валютної виручки також має більший час. При цьому йдеться не те, що експортери не дотримуються своїх зобов’язань, а про об’єктивні обставини, на які суб’єкт...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну хвилина була використана з копійками перед тим, друзі. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, Юрченко Олександр Миколайович, депутатська група «Відновлення України». Будь ласка.
13:24:19
ЮРЧЕНКО О.М.
Шановні колеги, шановна президія! Ви знаєте, читаючи порядок денний, можна сміливо зазначити, що в країні війни немає, що у всіх свої проблеми, своє повноцінне життя, яке дуже далеке від реалій, в яких живуть наші захисники і їхні родини. На жаль, суспільство, ми з вами починаємо забувати, що наше життя весь час, 24/7, з року в рік хтось обороняє: хтось збиває дрони, хтось стоїть на позиціях, хтось збиває ракети, хтось довозить пальне, забезпечення на лінії зіткнення. Ми не просто повинні аплодувати їхній роботі, ми повинні підтримувати, цінувати ці дії, тому що коли хтось працює на фронті, інші повинні працювати для фронту.
У період між засіданнями відвідав багато побратимів у різних підрозділах і на різних напрямках. Головним питанням залишається підвищення заробітних плат, про яке ми обіцяли. У кожного захисника є родина, яка не просто чекає, а в якої є потреби, якій потрібна допомога, яку треба забезпечувати. Тому у бійців є справедлива образа на владу за невиконання обіцянки. Мотивація захисників має бути пріоритетом для воюючої країни, а у нас заробітні плати військовослужбовців не підвищуються, а навпаки, постійно зменшуються. Наприклад, Служба логістики, де служать безпосередньо ті, хто обмежені. Коли було 20 плюс 30 – 50, зараз вже 30, в артилерії, яка була завжди на сотні, зараз отримує бойові лише екіпаж бойової машини, а весь розрахунок РЕБ, охорона, протидія FPV – лише в разі враження чи подавлення загроз. А ризик по суті однаковий.
Всі розуміють, що сьогодні війна змінилася, і тому разом з піхотою працюють розвідка, мінометка, пілоти ударних дронів, оператори РЕБ, фактично на тих самих зонах і мають той самий ризик, як піхота. І жоден з них не має сотні, сто тисяч отримують лише штурмові підрозділи ГУР чи СБУ, застосовуючи коефіцієнт. 100 тисяч отримали в 22-24-му роках. А на сьогодні сотня – це реальний міф.
Країна, в якій антикорупційні органи отримують в рази більше, ніж ті, хто віддає своє життя, здоров'я для держави, в якій за останній рік забронювали понад 300 тисяч людей, країна, в якій влада не може знайти кошти на забезпечення армії під час війни, не може перемогти і приречена на зникнення. Ми повинні взяти себе в руки і приймати стратегічні рішення, які забезпечать збереження нашої держави.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція «Європейська солідарність». Після цього ще фракція «Голос», і потім ще буде один виступ.
Передає Порошенку. Петро Олексійович, будь ласка.
13:27:42
ПОРОШЕНКО П.О.
Шановні колеги, нарешті через місяць після того, як частина монобільшості відпочивала на морях, Рада зібралася. Що ми бачимо в порядку денному? Чи бачимо ми зараз, станом на 13:28, подання на міністра оборони? Ні. Чи бачимо ми подання на міністра закордонних справ, чи на Голову Служби безпеки? Чи маємо ми розкіш далі дозволити більше місяця, щоб країна в умовах війни жила без легітимних представників сектора оборони і безпеки? Бо у Росії відпустки не було і у війни також. І за цей місяць трапилися жахливі події, жахливі, як в особистому житті...
Колись 24 лютого ми почали формувати 321-й батальйон, туди пішли брати по зброї і представники Управління державної охорони.
Сашко Кучер був начальником штабу. 8 листопада до нього додому за 5 хвилин залетіло шість «шахедів», загинули батьки, загинув син. Це все відбулося за цей місяць. Спитайте про наслідки у лідерів бізнесу – у Нової пошти, у Rozetka, у Novus, у Сільпо. Чи здатна влада захистити людей, бізнес, економіку, озброїти армію? І переконаний, що роль і місія парламенту тут надзвичайно важлива.
Наголошую, у 2024 році «Європейська солідарність» зареєструвала законопроєкт про укриття. Два роки він чекає на розгляд. Я звертаюсь до Голови Верховної Ради, поставте його до порядку денного. І в Києві, і в містах мають бути укриття для захисту людей. Так не можна. Переконаний, що ми маємо навести порядок в закупівлі озброєння, не може далі чекати рішення парламенту, Президента і уряду війна і Збройні Сили.
Наголошую, ми маємо повернути 40 мільярдів гривень, зібраних з закупівель озброєнь, ми маємо інвестувати в технології. І нарешті, владі час вийти з кабінетів і озирнутися довкола, побачити військового, підприємця, людей на вулицях, які вимагають відповідей. Реально змінилися, час політичних пауз закінчився, час експериментів вичерпався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович передає Железняку Ярославу Івановичу. Будь ласка.
13:30:55
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Вже місяць найбільша державна таємниця – це не плани наступу, це деталі, коли в країні нарешті з’явиться повноцінний міністр оборони. Цих планів, на жаль, не знає ані Верховна Рада, ані військо. Напевно, знає «Вероніка-Феншуй», але у неї там Меркурій ретроградний, тому процес затягнувся на місяць.
Але давайте скажемо чесно, якщо б на фронті солдат на місяць пішов би з позиції, це б називалося СЗЧ. Коли влада своїми діями призводить до того, що місяць в країні немає міністра оборони, це називається державна політика на п’ятому році повномасштабного вторгнення. І притому з такими кадровими змінами у нас відбувається ситуація, де не закуповується зброя. З червня. Обговорюється. Немає досі відповіді про збільшення зарплат для військових. Шукають ресурс.
До речі, я вам скажу, що змінилося. Зникла «бусифікація» не на вулицях, в промовах Президента і задачах. Все, в новинах немає, забули разом із попереднім міністром оборони. Але, знаєте, що точно не зникне? Це діра в державному бюджеті. 365 мільярдів не вистачає для фінансування армії. Це не мої розрахунки, це розрахунки Рахункової палати. І цифра тільки збільшується. І знаєте, який план закриття цієї дірки ми чуємо від влади? Він звучить приблизно так: якось буде. Що дуже притаманно для гороскопів, які так полюбляє Офіс Президента, але, на жаль, не до державної політики.
На вулицях міст України люди вже місяць просять діалогу з владою, реєструють петиції. А замість відповіді побачили стрільбу з луків у Івано-Франківську і гру в теніс. Замість подачі кандидатів на посаду міністра оборони і МЗС під час війни бачимо подачу м’яча на тенісному столі. Ось увесь діалог.
Ну, і останнє. Людей можна достатньо довго ігнорувати, можна не брати від них слухавку, не приймати петицію. Але це дорога із зворотнім рухом. І в якийсь момент люди так само перестануть відповідати на будь-які ваші заклики: про єднання, про гуртування навколо прапора, про будь-яку підтримку непопулярних ваших ініціатив. І коли влада все далі і далі відривається від народу і не може пояснити кадрові рішення в найголовніших напрямках, то це вже не проблема, це вже повноцінний діагноз.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі. У нас завершилися виступи від фракцій і груп. А зараз надійшла заява від двох фракцій, прошу оголосити перерву із заміною на виступ. Народний депутат Яценко буде виступати. Заява від фракцій «За майбутнє» і «Батьківщина». Будь ласка.
13:34:08
ЯЦЕНКО А.В.
Шановні колеги, сьогодні дуже цікавий день, вперше в історії України відкликано мешканцями міста Умань мера за народною ініціативою і передано документи згідно законодавства в уманську територіальну виборчу комісію. Мова йде про Ірину Плетньову, фігурантку багатьох скандалів. Наприклад, коли вона зробила своєму сину липову інвалідність і там десять осіб получили підозру, і він за шахрайство, і коли програв в електронному казино, всі читали, мабуть.
І в процесі, коли збирали підписи, виплив дуже цікавий факт. От я тримаю в руках подяку від 2023 року ще Уманського міського голови Ірини Плетньової митрополиту московського патріархату, мається на увазі не Української православної церкви, тут зареєстрованої, московського патріархату, а саме російської, Іоанну Дубнинському, який представляє сьогодні западну єпархію. Тобто на другий рік війни після Бучі, після вторгнення, після російської... а до цього російської так званої «русской вєсны», малайзійського «боїнгу», мер українського міста під час війни дає подяку московському митрополиту, який прямо підпорядкований священному синоду, який... є багато його фотографій з Кирилом, який благословляє вбивати наших громадян російських окупантів. І от ця мер міста дає таку подяку. Це була одна з причин, чому люди так, як кажуть, проти виступили неї.
Тому от хотілось би, щоби все ж таки політичні сили зараз розуміли, що такі ситуації мають жорстко присікатися і каратися. І дуже хотілося би, щоб Служба безпеки, прокуратура внесли зараз кримінальну справу… провадження за ЄРДР по статті 111 – державна зрада, або іншій, колаборантській і так далі, і що такі люди не повинні бути при владі. Ну як так може бути, що український мер на другий рік війни, от тримаю, ще раз, подяка монсеньйору Жану «де Дубно». Це архієпіскоп західної єпархії. Тобто в 19-му році 60 церков зайшли в московський патріархат добровільно, це після того, як вони знали, що є анексія Криму, є «ДНР», «ЛНР», є збиття малазійського «боїнгу» і так далі. Тобто це таке пряме сприяння агресору. І навіть після того, як про це піднявся скандал, вона все одно не скасувала цю так звану подяку.
Так от, давайте ми подякуємо тим, що її зараз відкликали люди, хай ТВК бистріше, і всі політичні сили цьому сприяють, прийме рішення і передасть на з’їзд партії «За майбутнє», а правоохоронні органи притягнуть її до кримінальної відповідальності, як і має бути.
Дякую за увагу. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для виступів вичерпано.
Олександр Сергійович, для оголошень.
13:37:14
КОРНІЄНКО О.С.
Шановні колеги, згідно з поданою заявою, відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Моркляника Богдана Васильовича до складу депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Вітаємо!
Відповідно до поданої заяви, частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народної депутатки України Рєзнікової Вікторії Вікторівни до складу депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Вітаємо!
А також відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України, поданої заяви повідомляю про входження народної депутатки України Безуглої Мар’яни Володимирівни до складу депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Вітаємо, Мар’яно Володимирівно!
13:38:08
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність своєї особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло.
Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати.
13:38:45
За-202
Проти – 9, утримались – 5, не голосували – 104. Все, як завжди.
Шановні колеги, і так, переходимо до розгляду питань… Костюк, так? Будь ласка, Дмитро. Тільки з процедури, я правильно розумію, так?
Будь ласка.
13:39:02
КОСТЮК Д.С.
Доброго дня. Дмитро Костюк, Житомирщина. Руслане Олексійовичу, у мене до вас питання. Я сподіваюся, в навушник почуєте, бо дуже шумно в залі. На жаль, парламентарі не слухають. Зараз зібралися люди, ми бачилися зранку, біля Верховної Ради з протестом. Загалом суспільство українське обурене тим, що вже понад місяць ми без міністра оборони, без міністра зовнішніх справ. Питання до вас: чи надходили від Президента подання на призначення цих посадових осіб до Верховної Ради?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за запитання. Перед тим, як увійти сюди, станом на цей момент таких подань не заходило. Якщо вони увійдуть ближчим часом, ви побачите це з оголошень моєї пресслужби. Ви знаєте, що будь-які подання, які є виключною компетенцією інших посадових осіб, ми одразу публікуємо на сайті Верховної Ради України. Дякую.
Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду.
І так, починаємо з першого. На ваш розгляд виноситься проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам (реєстраційний номер 10399).
Я запрошую Сергія Бабака за трибуну. Ми домовилися таким чином. Замість своїх поправок буде два виступи по 3 хвилини від Гончаренка і Геращенко, це фракція «ЄС». Далі виступ до 10 хвилин Кириленка Івана Григоровича і два виступи по 5 хвилин замість його поправок Разумкова Дмитра Олександровича. І після цього ми голосуємо цей законопроєкт. Тобто в середньому десь 22-23 хвилини, і голосуємо. Ну, хорошо, ми потім, так, бо в мене тут заява від Івана Кириленка, до 10 хвилин. Добре, ми покорегуємо. Два по 5 – «Батьківщини».
Будь ласка, я запрошую, перший – Гончаренко Олексій Олексійович. До 3 хвилин, будь ласка. Замість поправок.
13:41:04
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Дякую. Шановні колеги, хочу розповісти вам і доповісти про роботу Тимчасової слідчої комісії з питань можливих порушень законодавства у сфері антикорупційної політики і захисту прав людини під час дії воєнного стану, яку я очолюю.
Ви знаєте, ми довгий час чекали, от ми взялися за одну з тем – це права людини і мобілізація. На жаль, з цим у нас повна катастрофа, повна катастрофа. Ми дуже довгий час чекали на якісь зміни від міністра Умєрова, від міністра Шмигаля, від міністра Федорова, головне – від Президента Зеленського. Нічого не дочекалися, і почав працювати парламентський контроль. Але, я хочу вам сказати, парламентський контроль таки дав результати: сьогодні зарухалася вся ця система. Нарешті карають за використання балаклав, нарешті закуповують бодикамери, і вони мають працювати. Нарешті запрацювали камери спостереження в самих приміщеннях ТЦК. Нарешті це все починає відбуватися. Більше того, якщо вчора тецекашники пакували людей, то сьогодні вже правоохоронці пакують тецекашників, які порушують закон. Сьогодні, тільки сьогодні 10 підозр військовослужбовцям ТЦК на Одещині від ДБР за катування і знущання над людьми. Між собою вони себе називали «група дуй, пакуй і комплектуй», і так собі навіть винесли це на заставку на телефонах, і оцим всім займалися. Сьогодні вони вже отримують підозри і йдуть в СІЗО. Більше 70 підозр керівникам ТЦК різного рівня. Все це результати звернень, вимог працювати і того парламентського контролю, який ми сьогодні здійснюємо як народні депутати України, як парламент через роботу тимчасової слідчої комісії. Виявляється, можна наводити лад.
Звичайно, дуже багато далі проблем. І далі є корупція, і далі є це «дуй, пакуй і комплектуй» в інших областях, і далі є жах, коли керівник Чернігівського обласного ТЦК – людина, яка за рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зобов’язана повернути державі гроші за придбане BMW X6, за які купляє Toyota Camry його дружина за 100 тисяч гривень. Ви можете купити? А він може. Так він далі на посаді. І далі ще такі є. Але ми показали, що тут можна змінювати.
Звичайно, парламент має дотиснути це, бо те, що відбувається у цій сфері, це абсолютна катастрофа. І ми маємо зупинити цю ганьбу, цю «бусифікацію» негайно.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
13:44:12
ГОЛОВУЮЧИЙ. Разумков Дмитро Олександрович, будь ласка, 5 хвилин.
13:44:22
РАЗУМКОВ Д.О.
Колеги, ми з вами можемо багато голосувати хороших законів і про освіту, і про соцдопомогу, тільки ні вчити, ні допомагати буде нікому. Тому що коли влада протягує петиції про мобілізацію жінок, коли влада починає протягувати і промацувати суспільство, – як, пройде чи не пройде, – мобілізацію батьків з трьома і більше дітьми, коли знову починається розмови: а давайте ми зменшимо мобілізаційний вік. До скільки, до 18-ти? Так давайте до 14-ти, щоб вже два рази не вставати, до 14 років і всіх, як Гітлер’югенд, будете відправляти вже на фронт. Ви розумієте, що щоб хорошого тут не приймала Верховна Рада, це не буде працювати, тому що людям буде байдуже, вони позбираються і поїдуть з цієї держави.
Де законопроєкти на цьому тижні по відповідальності ТЦК? Знову блокує комітет, голова комітету Іонушас і знову блокує Завітневич. Всі питання, щоб розігнати це ТЦК, щоб їх покарати за той «бєспрєдєл», який відбувається на вулиці, ніхто не хоче робити. Ви не знаєте, де людей на фронт знайти? Візьміть ТЦК, близько 30 тисяч посад, і відправте на фронт. Це майже корпус, корпус, хай вони воюють, хай вони показують, як вони вміють воювати. Не хлопцям спускайте вік мобілізаційний до 18 років і відправляйте їх на фронт; не жінок, які ще не встигли народити дітей, ви (скільки?) з 18 років ці генії, які пропонують цю петицію, хочуть відправити на фронт. Чи зі скільки, з 16-ти? Чи так, як у нас було, пропозиція в якомусь кодексі, з 14 років. Ну, так давайте вже знову дійдемо до 14 років, всіх на фронт! Народився чи пішов у дитячий садочок – і на фронт. Скоро і такі петиції буде просувати влада для того, щоб попощупати суспільство: а пройде чи не пройде, заїде чи не заїде.
Я розумію, що в цій залі байдуже більшій частині Ради, комусь про поговорити, хтось не бачився цілий місяць – зустрілися, обнялися, поспілкувалися. А знаєте, там багато Львів згадували. Ви пам'ятаєте тих героїв, яким кричали «слава ТЦК»? Всі пам'ятають? Не слава Україні, не слава українському народу, не слава Збройним Силам України – слава ТЦК. Причому виставили навіть військового і змусили говорити «слава ТЦК».
А знаєте, скільки з груп оповіщення, які хапали людей і займалися «бусифікацією», людей, які пройшли фронт? Зі всієї, з трьох бусів, з трьох груп оповіщення (чи навіть їх більше там каталось, по два буси на кожного, тому що вони по одному не ходять, бо бояться, що реально їм дадуть по голові) одна людина фронт пройшла. Всі інші сидять по Львову. Всі інші бігають або тренерами або ще якоюсь шваллю і незрозуміло чим займаються. Вони герої, вони можуть воювати. Окей, відправляйте їх на фронт. Не можуть бути штурмовиками – є чим займатися і в Покровську, і на Костянтинівському напрямку, і на інших напрямках, де точно є чим займатися представникам ТЦК. Форма є, броніки є, каски є, зброя їм не потрібна. В них є бусики, в них є балончики. Прям на бусиках відправляйте, хай вони займаються «бусифікацією» руських: заїжджають на позиці – схопили, привезли, завезли в свої ТЦК. Рівень того, як утримуються люди в ТЦК, сьогодні дорівнює рівню утримання в концтаборах. Реально! Подивіться те, що показують, було в концтаборах під час війни, і про що говорить і омбудсман, і Військовий омбудсман, і всі інші.
Ви сьогодні перетворюєте державу в поліцейську. Ви почали віддавати повноваження, до речі, Верховної Ради то прикордонникам, які передають дані, хто куди виїхав, в податкову. А це навіщо? Щоб ті ж самі жінки, яким сьогодні кажуть, що ми проведемо мобілізацію всіх, хто не встиг народити дітей, виїхали за кордон, а ви їм мали право не платити допомогу? Супер. Батьки трьох дітей… Дивіться, наступний крок появи петицій, яким знову буде намагатися промацати влада, чи проїде, чи не проїде, це буде зняття броні і відстрочки у людей з інвалідністю.
Це реально ганьба – все те, що відбувається сьогодні в стінах влади. І я дуже хочу, щоб в цій Верховній Раді приймалися закони, які будуть посилювати відповідальність ТЦК, які реально проведуть зміни в тому ТЦК, вони перестануть бути військовими, і, дійсно, ми дамо те, що обіцяли військовим, ми маємо дати терміни служби і дати демобілізацію, інакше жодний варіант мобілізації не буде працювати.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:49:25
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з процедури, да, Максим Аркадійович Бужанський. Тільки з процедури, будь ласка, Максим Аркадійович. Я дам, я дам зараз, попросив з процедури, я зараз вам дам. Далі Геращенко.
13:49:31
БУЖАНСЬКИЙ М.А.
Шановний Дмитро Олександрович, так сталося, що, окрім вас, ніхто в цьому залі жодного слова не каже про мобілізацію жінок. І, мені здається, все ж таки потрібно трохи обережніше з цією темою, бо Верховна Рада точно до цього не має жодного відношення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Аркадійович.
БУЖАНСЬКИЙ М.А. Більше того, нам не байдуже тут, бо саме ми чотири роки тому проголосували мій закон, яким заборонили примусову постановку на військовий облік жінок. Але я повністю погоджуюся з вами стосовно неприпустимості автоматичного обміну даними з прикордонною службою, тому запрошую вас завтра на засідання нашого комітету, ми по моїй пропозиції викликали в.о. голови прикордонної служби задля того, щоб з’ясувати це питання. Я вас щиро запрошую, буду радий, якщо ви доєднаєтеся.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Максим Олександрович, боже, Максим Аркадійович, я перепрошую, наступний раз тільки з процедури. Добре? Дякую.
Будь ласка, Дмитро Олександрович, ви теж з процедури? Зараз Дмитро Олександрович, і я далі даю Ірині Володимирівні. Хай вони вже… Я передаю одразу, Ірина Володимирівна.
Дмитро Олександрович, будь ласка. Тільки з процедури.
13:50:48
РАЗУМКОВ Д.О.
Максим Аркадійович, я вам хотів би нагадати, що про мобілізацію жінок знайшли ми: я і наша команда Розумної політики. Проголосували ваш закон і ми за нього голосували.
Друге питання. Саме ми знайшли 18 років, коли пропонувалося під час Закону про посилення мобілізації внести можливість мобілізувати хлопців з 18 років. Ми знайшли.
Саме зараз на сайті Президента є петиції, про які я говорю. Я не сказав, що ви це робите, персонально ви, але сьогодні все, що відбувається, це вкиди. Взагалі такі речі не можуть бути опубліковані в якості петицій на сайті Президента, тому що це не відповідає діючому законодавству. Діючому законодавству. Тому давайте не будемо.
А дуже хочу, коли ваш комітет розгляне законопроєкти про посилення кримінальної відповідальності тецекашникам, коли вже їх почнуть садити за посиленою відповідальністю, тому що за тією, яка є сьогодні в рамках Кримінального процесуального кодексу, нічого не відбувається, вони гуляють, б’ють і знущаються з людей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, те саме проханнячко до вас – з процедури. Все, більше не будемо з процедури на таких варіантах давати.
Ірина Володимирівна Геращенко. До 3 хвилин. Будь ласка, Ірино Володимирівно.
13:52:03
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Дорогі вчителі, знаєте, наша фракція буде говорити про законопроєкт, тому що насправді про що йдеться в цьому законопроєкті? Ним будуть забирати державне квотування і передавати, оці державні стипендії передавати на міністерські гранти. І наша команда переживає за те, наскільки тут не буде ручного управління, враховуючи ті величезні проблеми, які сьогодні є у вищій освіті і які показав останній тест.
Зверніть увагу, що зараз у нас є цілі професії, цілі сфери, які ми можемо втратити, зокрема жоден випускник не подається сьогодні в Києві на вчителя фізики, вчителя хімії. І все це відбувається на тлі заяв Зеленського про те, що нам взагалі потрібно чи то скасувати систему НМТ, чи то її замінити замість того, аби просто зайнятися питанням шкіл. Я нагадаю, що це ваша команда 7 років тому обіцяла вчителям зарплати по чи то 4 тисячі євро, чи по 4 тисячі доларів, а насправді не додали навіть 4 тисячі гривень.
Ці місяці, поки парламент не збирався в пленарному режимі, наша команда багато спілкувалася з вчителями по всій Україні і ключові проблеми, які залишаються сьогодні в освіті, це зарплати. І напередодні старту бюджетного процесу ви маєте врахувати, що так і не виконали ваші ж обіцянки, не переглянули цю тарифну сітку, не вийшли на формулу нормальну перегляду заробітної плати вчителів, тому що додали поки що тільки до базової оплати, і це виходить, а базова сьогодні зарплата вчителя – це 10 тисяч гривень. І скажіть, будь ласка, хто за ці кошти сьогодні піде викладати в школу? Ви розумієте, що відбувається в країні за сім років вашої більшості, коли ми втрачаємо сферу освіти і сферу медицини?
Наша команда налаштована дуже компромісно і фахово: просто сісти разом, попрацювати над переглядом тарифної сітки для вчителів у бюджеті на наступний рік і пакетів НСЗУ, тому що у нас те саме відбувається по зарплатах медиків. І бог свідок, на кожній Погоджувальній я, Артур Герасимов, Петро Порошенко піднімаємо ці питання перед Погоджувальною радою, що, друзі, ми не можемо сегментарно дивитися на проблеми освіти, їх там купа. Ми втрачаємо сьогодні вищу освіту, на наступні насправді вже цикли у нас не буде вчителів у школах, тому що не обирають цю професію саме через дві проблеми: перша – це зарплата, друга – це відсутність насправді так само підручників нормальних, суцільні скандали.
Тому ми вимагаємо зустрічі з міністром освіти новим, фахової розмови про те, що буде в бюджеті на наступний рік по зарплатах і для того, аби тут були залучені всі фракції. І перестаньте голосувати ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Цимбалюк, потім Разумков, і після цього завершить у нас Кириленко, і голосуємо.
Будь ласка, до 5 хвилин – Цимбалюк, потім до 5 – Разумков і до 5 – Кирилекно, і голосуємо.
13:55:23
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, ми вели дуже велику дискусію по цьому законопроєкту в комітеті. Фракція «Батьківщина», а в комітеті її представляє Іван Кириленко, і я дякую і голові комітету, і членам Комітету з питань освіти і науки, що ми найшли компроміс. У цьому законопроєкті зберігається норма 51 відсоток державного замовлення неформально. Ми розширили перелік, там є категорії осіб: родин загиблих, родин учасників бойових дій, також категорії, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії, багатодітні родини, і 51 відсоток не входять в те, що називається сьогодні гранти, за рахунок держави і місцевої влади. І це ми дякуємо голові комітету Сергію Бабаку і команді, яка нас підтримала.
Наступне. З другого читання зникла за нашим наполяганням норма, яка торкається приміщень вищих навчальних закладів. Це була позиція і Ради ректорів, це була позиція Національної академії педагогічних наук, які настоювали і підтримали цю норму. І ми вважаємо, що це правильна позиція, коли ми враховуємо думку вищої наукової спільноти.
Користуючись нагодою, хотів би ще раз звернутися до представників уряду. Зараз проходять серпневі педагогічні конференції всієї спільноти нашої держави, яка готується до початку нового навчального року. Їх турбує декілька речей: все-таки реформа так званої НУШ (Нової школи української) – чи все там гаразд, чи можливо переглянути декілька аспектів, що стосуються під час воєнного стану. Вчителів цікавить, а коли Міністерство освіти і Кабмін назвуть суму підвищення їхньої зарплати, щоб вони на 1 вересня знали, що буде отримувати молодий науковець, молодий вчитель, що отримують ті, які мають досвід і мають певні категорії.
Друге. Також турбує харчування дітей. Декларація уряду, що всіх будуть харчувати, вибачте, субвенція державного бюджету передбачає: молодша школа так звана, перші-четверті класи – 50 гривень на день для дитини, а старші класи – 60 гривень на день. Це державна субвенція, все решта – довезення, приготування, спеціалісти в цих їдальнях і обладнання – лягає на плечі територіальної громади. Де гроші є, там буде достатньо забезпечення. Де ні, є питання.
Через те, шановні урядовці, підійдіть професійно до цих речей, щоб, справді, сьогодні діти, які очікують початку навчального року, вчителі і батьки мали гарантію ту, яка затверджена в Конституції, про безоплатність навчання.
Ще раз підкреслюю, коли попередній міністр освіти дав відповідь на наш депутатський запит від «Батьківщини», а що ж буде з бажанням завершити здобуття освіти у своїх школах 10-11-й клас, так колишній міністр освіти відправив до ініціативи депутатів, що лежать два законопроєкти шановного голови комітету Сергія Бабака, і є альтернативні законопроєкти, стосовно того, щоб дати можливість таким дітям закінчити школу цих два роки ще у своєму попередньому навчальному закладі. Виявляється, не уряд винен, а народні депутати. Так давайте негайно до 1 вересня розглянемо ці законопроєкти, щоб дати можливість українським діткам завершити, здобути середню освіту в своїх школах, нехай це буде перехідний період, і треба передбачити у так званому НУШ саме таку можливість.
Ще раз підкреслюю, затверджувалася ця програма 10 років назад, були зовсім інші обставини. І педагогічна спільнота вимагає принципової розмови з урядом, принципової розмови з новим керівництвом Міністерства освіти, щоб усунути ті недоліки, які, на жаль, допустили їхні попередники. Фракція «Батьківщина» буде голосувати за цей законопроєкт і запрошує колег.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков – до 5 хвилин, після цього Іван Григорович Кириленко – до 5 хвилин, і голосуємо. Колеги, за 9-10 хвилин голосування, прошу взяти до уваги.
Будь ласка, Дмитро Олександрович.
14:00:36
РАЗУМКОВ Д.О.
Я думаю, що треба, окрім освіти, на яку завжди не вистачає грошей, поговорити про економіку, яка лише завдяки своїй роботі може забезпечити і освіту, і науку, і медицину, і, ключове, нашу з вами армію, яка сьогодні воює. Хто що б не розповідав, там знову виють на болотах, і не лише, і на наших, у нас теж вистачає таких болот, розповідають, що все пропало, завтра бюджету не буде. Так ви ж голосували за цей бюджет. Ви голосували за бюджет, з піною у рота розповідали: на все гроші є, на армію гроші є. Я казав, не буде вистачати мінімум трильйон гривень. Я помилився, вибачаюсь. У вас вже кошти закінчилися у квітні і не вистачало 1,5 трильйона гривень, трильйон 570 мільярдів гривень. Так ви не голову попелом посипайте, розповідаючи, що гроші закінчилися, знімайте з себе мандат і йдіть працюйте. Ви ж ефективні менеджери. Ефективні так наефективили, що немає вже з кого останнього податку забрати. Ви знову починаєте: давайте будемо знову знищувати ФОП. Ви замахали общипувати цього гуся. То вже не гусь, то вже незрозуміло що.
Ви знову запхаєте у свій Митний кодекс сюди знову забрати посилки, пільга на посилки. Ви не хочете боротися з корупцією на митниці, ви не хочете боротися з контрабандою – ви хочете боротися з людьми з їх кишенями. Подорожчання для кожного, мінімум 30 відсотків, від 30 до 80 відсотків. Ви не зробили нічого за чотири роки війни для того, щоб захистити і об’єкти критичної інфраструктури, і забезпечити український бізнес. Сьогодні йому розносять підприємства, розносять склади. І давайте будемо відверті, питання не в Епіцентрі, Rozetka, Новій пошті, Сільпо і всіх інших, на цих складах зберігалася продукція малого і середнього бізнесу, постраждали всі, починаючи від ФОП і закінчуючи дуже великим бізнесом.
Що з останнього обстрілу відбулося, що зробила влада? Де законопроєкти, які сьогодні могли повпливати на те, щоб допомогти бізнесу? Немає в порядку денному, ані нашої команди «Розумної політики», ані урядових, ані представників монобільшості. Мені байдуже, хочете, візьміть мої законопроєкти, хочете, напишіть свої, внесіть у зал – проголосуємо. Мені байдуже, хто буде автором. Якщо ми не допоможемо економці, завтра не буде кому допомагати Україні, тому що вони позакриваються. Жінки поїдуть, тому що ви їх хочете мобілізувати, батьки з трьома дітьми поїдуть, тому що ви хочете їх мобілізувати, діти поїдуть, тому що вже розмови про зниження мобілізаційного віку йдуть – всі поїдуть, економіки немає, людей немає. Ви робите те, що робить російська влада, вони намагаються знищити Україну так, щоб в Україні не було людей. І ви їм в цьому дуже ефективно допомагаєте, щонайменше окремі представники індивідуми в цій залі, які сидять, нічого не роблять, а просто сидять.
Так от, є два законопроєкти – 15511, 15512, наші законопроєкти. З аналогічною пропозицією я звернувся до Прем’єр-міністра, щоб вони не хочуть наше, хай своє внесуть.
Перше. Це забрати кешбек від цих піар-проєктів Офісу Президента і передати їх на пряму допомогу компаніям, які постраждали від російських обстрілів. Якщо вони закриються, завтра не буде ні податків, ні людей, які працюють на цих підприємствах. Їх позвільняють і вони прийдуть до бюджету ще просити компенсацію і допомогу по безробіттю.
Другий законопроєкт. Це зняти половину податків, які сплачує підприємство до того моменту, як вони погасять 50 відсотків своїх втрат. Це реальна допомога. Я розумію, що це буде недобір до бюджету. Я розумію, що це повпливає на наповнення державного бюджету, але 50 відсотків – завжди більше, ніж нуль. Якщо завтра підприємство закриється, якщо воно здохне і вижене людей, то податків воно буде платити нуль. І з цього нуля, все рівно це буде 50, 100 чи 120 відсотків, це буде нуль.
Станом на сьогодні після останнього обстрілу пройшло майже там два тижні – не зробили нічого. Ви тут окремі представники монобільшості розпиналися такими сльозами і кричали з цієї трибуни, аж завивали, аж голос обривався про те, що якщо ми не проголосуємо податок на старі шкарпетки в OLX, все, все впаде, не буде допомоги партнерів, треба вже на позавчора, інакше все, біда, пропало.
Станом на сьогодні, я вам доповідаю голосом, 15111 законопроєкт, який так конче нібито був вам потрібен, не підписаний Президентом. Небо на голову не впало, нічого не трапилося. Тому і ФОПів залиште в спокої.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершальний виступ, Кириленко Іван Григорович.
Шановні колеги, після цього будемо голосувати. Прошу народних депутатів приготуватися.
Будь ласка, Іван Григорович, до 5 хвилин.
14:05:46
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Хочу всім нагадати, що Закон про фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам. Це так, бо палка дискусія йде про багато актуальних питань, але суть закону в його назві.
Друзі, а по глибині закону, по глибині, кого готуємо, для чого готуємо? Чи це відповідає сьогоднішньому тренду, вимогам життя і тій ситуації, яка за вікном? І дуже жаль, що в нас новий уряд, і хотілось би бачити при розгляді такого фундаментального закону нового міністра. На жаль, поки що традиція працює: уряд і очільників відповідних сфер те, що ми тут робимо, не завжди цікавить. І це дуже-дуже прикро. І тоді відповідальність на себе бере відповідний комітет, і я хочу до свого колеги Цимбалюка Михайла Михайловича теж приєднатись і подякувати особисто і голові комітету Сергію Віталійовичу Бабаку, і членам комітету, які дуже детально, скрупульозно попрацювали над цим документом важливим, врахували наші пропозиції, які опираються на побажання ради ректорів, Академії педагогічних наук, і ми видаємо сьогодні на гора цілісний збалансований системний документ.
Але, друзі, все-таки, якщо подивитись, як відбулася вступна кампанія цього року, чи потрапляємо ми з цим законом в той тренд, який намітився? Хочу сказати, що да, ми таки потрапляємо. Зверніть увагу, як у нас відбулася вступна кампанія. Кількість заяв на будівництво та цивільну інженерію зросла на 61 відсоток. Це післявоєнна відбудова країни. На електричну інженерію – на 57, на автоматизацію, комп’ютерні інтегровані технології та робототехніку – на 53 відсотки. На агрономію – на 37,2. Це актуальність сільського господарства. Ще вищу динаміку зафіксували за окремими напрямками: на авіаційну, ракетно-космічну техніку кількість заяв зросла на 74 відсотки, на енерговиробництво – на 53, на тваринництво – на 49,6. Водночас понад 50 відсотків бюджетних зарахувань припадає на спеціальності з особливою державною підтримкою. До них переважно належать інженерні, педагогічні, STEM та аграрні напрямки.
Друзі, це добре. Але цього мало. Давайте подивимося глибше на проблему. Післявоєнна Україна вже не може бути із сировинною економікою. Сировинна економіка – це шлях до бідності. Це шлях до третіх країн, а може й до четвертих. Друзі, цього допустити не можна. Десятки мільйонів тонн сьогодні продукції, сировини, подивіться, що робиться з портовим господарством, подивіться, що робиться з логістикою, з енергозатратами, прибутковістю і надходженнями до бюджету. Далі так жити не можна. Новітня Україна після війни – це країна технологічна, це країна з високою доданою вартістю, інноваційною продукцією. І не 2-3 відсотки, як сьогодні експорт новітньої продукції – інноваційної, як називається, далі сировина повинна пріказать долго жить. Тільки переробка, тільки високі технології. Для цього треба готувати вже сьогодні фахівців завтрашнього дня.
У нас перед очима приклад повоєнної Південної Кореї, це три-чотири нашої Чернігівської області за територією. А це десята економіка світу сьогодні. Повоєнна Японія, яка лежала після ядерного бомбардування, взагалі шокована країна, сьогодні третя економіка світу. Китай 40 років в руїнах лежав після «культурної революції», це перша економіка світу по доданій вартості, а по технологічних проривах взагалі «впєрєді планєти всій», – як казав класик. Та для чого далеко ходити, подивіться на Польщу. Ми ж стартували однаково, а сьогодні це четверта економіка Європейського Союзу. Друзі, своєю переробленою продукцією завалила всю Європу, добралась і до України. Подивіться на наші продовольчі прилавки. Як їм це вдалося? В пріоритет поставили підготовку кадрів. На перше місце фінансування науки і освіти, друзі.
Тому, Сергію Віталійовичу, продовжуємо лідерство в цьому напрямку. нам треба далі «лупати сю скалу». І освіта, і наука повинні бути в пріоритеті. Тоді Україна буде така, про яку ми мріємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Сергію Віталійовичу, будь ласка, займіть своє місце.
Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, приготуватися до голосування.
Шановні колеги народні депутати, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам (реєстраційний номер 10399).
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
14:12:08
За-298
Рішення прийнято.
Покажіть по фракціях, будь ласка, колеги. Дякую.
Наступний проєкт закону – проєкт Митного кодексу України. Шановні колеги, я ставлю пропозицію... 15450. Я ставлю пропозицію включити цей законопроєкт до порядку денного сесії. Потрібно 226 голосів, колеги, 226 голосів.
Я прошу народних депутатів голосувати за включення цього проєкту до порядку денного сесії. Прошу голосувати.
14:12:56
За-275
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
14:13:18
За-233
Рішення прийнято.
Шановні колеги, я запрошую до слова міністра фінансів України Сергія Михайловича Марченка. Будь ласка, Сергій Михайлович.
14:13:35
МАРЧЕНКО С.М.
Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проєкт нового Митного кодексу, за розробкою якого команда Міністерства фінансів та Державної митної служби працювала близько двох років. Ми провели численні зустрічі з бізнес-асоціаціями, з громадськістю, з науковим середовищем, також залучались представники депутатського корпусу. На сьогоднішній момент експерти Європейської комісії високо оцінили і дали позитивну оцінку зазначеному кодексу. Це також підв’язано під гроші: півтора мільярда євро – ціна питання макрофінансової допомоги у разі прийняття цього закону.
Зазначений кодекс побудований за логікою європейського законодавства. Фактично йде мова про митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизації митних процедур, застосування європейського підходу до прийняття рішень, декларування митного боргу, гарантій звільнення сплати мита, створення спеціального правоохоронного підрозділу митниці. Також цей кодекс передбачає прозорий передбачуваний порядок оскарження рішень митниці, повний перехід митниці в електронний формат. Хочу зазначити, що набрання чинності новим кодексом буде з 1 грудня 2027 року. Тобто у нас є час, щоб підготувати повністю і систему, і відповідні ІТ-процеси, щоб вони працювали в гармонії з європейським законодавством.
Хочу декілька слів сказати стосовно правоохоронної функції митників. На сьогодні в 25 країнах держав-членів ЄС митники здійснюють оперативно-розшукову діяльність. 22 країни наділили митні органи правом кримінальних розслідувань або дізнання в тому чи іншому обсязі. Тому у нас логічним є задача гармонізувати нашу митницю з тим, щоб вони відповідали європейським країнам.
Дякую. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович.
Я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Сову Олександра Георгійовича.
Будь ласка, Гетманцев Данило Олександрович.
14:16:00
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Дякую. Шановні колеги, про що цей законопроєкт? Це великий Митний кодекс, яким ми повністю приводимо наше митне законодавство у відповідність до законодавства Європейського Союзу. Це на 100 відсотків євроінтеграційний документ, прийняття якого міститься в кількох наших міжнародних зобов'язаннях. Це і меморандум з Міжнародним валютним фондом, це і, власне, меморандум з Європейським Союзом. Але найголовніше це те, що необхідно нам, якщо ми хочемо бути членами Європейського Союзу, ми маємо мати єдине правове поле з ними. Тому законопроєкт про те, що їх процедури, їх термінологія і їх норми імплементуються до нашого законодавства.
Законопроєкт також передбачає дві дискусійні норми, які ми в рішенні комітету пропонуємо відкласти на більш пізніші терміни. Це надання повноважень для митних органів на здійснення оперативно-розшукової діяльності. Вважаю, що ми маємо з бізнесом обговорити це питання перед тим, як його приймати, і також питання деякі інші. Ми комітетом вирішили підтримати цей законопроєкт за основу і хочемо попросити вас, аби ви підтримали його також в залі.
Ще важливий момент, я хотів би підкреслити, що ми не відмовляємося від процедур із добору працівників митниці, які ми з вами прийняли в цьому залі, і ми до другого читання включимо це в текст законопроєкту.
І ще одна дуже важлива річ, жодні пільги, жодні пільги, які сьогодні є для постачання товарів на митну територію України, не скасовуються цим законопроєктом. Прошу підтримати зеленою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти.
Юлія Леонідівна Сірко, фракція «Голос», будь ласка.
14:18:37
СІРКО Ю.Л.
Прошу передати слово Ярославу Железняку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.
14:18:50
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Коротко по законопроєкту. Колеги, його можна голосувати, він все одно вступить в силу не раніше 28-го року. Якщо ми хочемо стати членом Європейського Союзу, то ми так само станемо членом Європейського Союзу і зовнішнім митним кордоном.
А тепер у мене питання, пов’язане з митницею і конкретно з державним бюджетом. Я не знаю чи доповідав вам уряд, чи ні, але у нас величезна проблема з всіма надходженнями: і податковими, і митними. І, на жаль, ситуація, яку створює ворог по руйнації будь-якого виду можливості експортувати нашу продукцію, залучати інвестиції, і руйнація всієї логістики призводить до того, що ми вже бачимо падіння по надходженнях в державний бюджет.
У нас немає зараз часу для того, щоб знайти додаткові гроші для закриття фінансів по фінансуванню армії. І поки що план уряду звучить як: відповідно якось воно буде. Вже в жовтні ми зіткнемося з тим, що не буде грошей на фінансування армії, і от на це питання уряд має дати відповідь у вигляді скорочення своїх популістичних програм, а не нарощування їх. Тому що ми вас попереджали рік, що бюджет не сходиться. Зараз це…
14:20:11
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович, я перепрошую, повітряна тривога.
Шановні колеги, на жаль, знову повітряна тривога. В Києві оголошено повітряну тривогу. Я прошу пройти всіх до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях.
Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги.
(Після перерви)
15:01:54
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу запросити народних депутатів до зали. Ми продовжуємо наше планерне засідання.
Шановні колеги, ще раз прошу народних депутатів займати свої місця.
Завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання. Будь ласка, шановні колеги, ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Я нагадую, що ми знаходимося у розгляді питання: проєкт Митного кодексу України (15450). Зараз ми знаходимося на етапі обговорення: два – за, два – проти, по обговоренню цього проєкту Митного кодексу.
Я запрошую до слова народного депутата Железняка Ярослава Івановича. Він якраз почав говорити, ми зупинили. Будь ласка, Ярославе Івановичу, від фракції «Голос». (Шум у залі) Я пам’ятаю.
Народний депутат Железняк Ярослав Іванович. Железняк Ярослав Іванович, народний депутат. Ну тоді він з’явиться, ми його дозапросимо.
Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, «Європейська солідарність». Будь ласка.
15:06:54
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Дякую. Прошу передати слово Ніні Южаніній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
15:07:23
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, шановні українці, насправді в Україні має бути прийнятий новий Митний кодекс, який за своєю структурою і змістом має відповідати Митному кодексу Європейського Союзу. Прийняття цього проєкту є нашим зобов’язанням, однією з умов отримання третього траншу великого, майже 1,5 мільярда євро.
Я дякую, що міністр фінансів зупинився на одному із таких питань, яке потребує подальшої дискусії, це щодо наділення наших митних органів функцією розслідування митних правопорушень. Це дуже важливо, тому що у Всесвітній митній організації, куди ми входимо, чи не єдина наша країна, яка не має власного розслідування в митному органі. Але в мене питання в іншому: давайте зараз чесно скажемо і прочитаємо до кінця цей документ.
По-перше, система адміністрування посилок виписана в ньому так, нібито ми вже прийняли рішення щодо оподаткування вартості посилок, починаючи з 0 до 150 євро.
Я хотіла би, щоб ви поступили чесно: ви маєте розглянути після першого читання два проєкти законів. Зал має визначитися, чи приймає він рішення, що посилки вартістю від 0 до 150 євро будуть оподатковуватися. Це два проєкти: 15460 – внесення змін в Митний кодекс, і 15112-д – зміни в Податковий кодекс. Якщо зал визначиться, і ви приймете таке рішення, то тоді, звісно, до другого читання ви можете далі працювати над цим розділом. Якщо ні, то ми маємо його прибрати, бо ви не можете таким підступним шляхом в новий Митний кодекс, за яким стоять великі гроші, і ви далі будете говорити, що хтось не голосував, всовувати норми, які не підтримані залою. Будь ласка, віднесіться…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція «Голос». Будь ласка.
15:09:39
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Повторимо те, що сказали. Ще раз, законопроєкт можна голосувати, він все одно вступить не раніше 2028 року, і все одно це доведеться зробити під час вступу України у Європейський Союз.
Але, шановні колеги, сьогодні представник монобільшості, голова профільного комітету, справедливо заявив, що у нас катастрофа в державних фінансах. Добре, що нарешті ми це визнаємо. Рік тому, коли голосували відповідно бюджет і буквально нещодавно зміни до нього, нам говорили, що діри в державному бюджеті не буде. І влада знає, де взяти гроші на військових, влада може собі дозволити робити популізм, влада точно знає, що не треба підвищувати податки. А зараз ми чуємо про діру і про 7 мільярдів недоотримання по міжнародним зобов’язанням. І, головне, ми не чуємо відповіді, а як цю діру будемо закривати. І вже у жовтні ця катастрофа буде видно в податкових надходженнях. І це велике прохання до всіх вас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі від групи «Довіра» – Мінько Сергій Анатолійович.
15:10:46
МІНЬКО С.А.
Дякую. Прошу передати слово Вельможному Сергію Анатолійовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Вельможний.
15:11:01
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група «Довіра». Шановні колеги та дорогі українці! Ми сьогодні розглядаємо в першому читанні новий Митний кодекс України. Всі заявляють, що це вимоги Міжнародного валютного фонду, що це мільярди гривень до бюджету, прозорість та наші європейські стандарти. Звісно, ми маємо рухатися до Європи.
Але давайте на хвилину спустимося з небес на землю у реальне життя. Що цей кодекс дасть звичайній людині, яка через війну втратила свій дім і зараз намагається просто вижити абсолютно на незрозумілій території? Сотні тисяч переселенців виживають виключно завдяки допомозі, яку волонтери та благодійні фонди щодня везуть за кордон, з-за кордону везуть дуже необхідні речі для виживання людей. І що ми бачимо на наших митницях прямо зараз? Величезні черги, вимоги якихось невідомих папірців, нескінченні довідки та перевірки. Волонтери тижнями вибивають дозволи в кабінетах, поки люди в холодних тимчасових місцях проживання чи модульних містечках чекають на елементарні речі. Новий Митний кодекс повинен раз і назавжди дати гарантоване зелене світло для гуманітарних вантажів. Вся процедура має бути миттєвою, цифровою, через телефон, без жодного людського фактора і натяку на хабарі.
Друге найважливіше питання – це релокований бізнес. Підприємці-переселенці, які під обстрілами вивезли свої верстати, швейні машинки чи пекарські печі з Луганщини, Запоріжжя чи Донеччини, намагаються запустити виробництво на новому місці. Вони не просять грошей, вони хочуть дати роботу собі та іншим ВПО.
Закликаю підтримати законопроєкт за основу, але з обов’язковими кардинальними правками в інтересах наших людей переселенців та волонтерського руху.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сьогоднішній іменинник Григорій Миколайович Мамка і після нього ще буде Тищенко, і будемо тоді голосувати.
Григорій Миколайович, будь ласка.
15:13:11
МАМКА Г.М.
Шановні колеги, ну, знову ми пам’ятаємо про новий правоохоронний орган – це Бюро економічної безпеки. По деяким критеріям когось не влаштовує як він працює, але подвійне підпорядкування правоохоронній опції і податковому комітету щодо створення нового органу, яких ми хочемо наділити стадією досудового розслідування і оперативно-розшуковою діяльністю, ми знову можемо наступити на ті ж самі граблі. На мою думку, до нього необхідно, до цього законопроєкту, більш свідомо підійти з урахуванням помилок, які ми зробили по Бюро економічної безпеки. Але, наскільки я розумію, що на даний час комітетом рекомендовано до першого читання проголосувати, але на базі комітету створена робота група, яка до цього часу не закінчила свою роботу і не рекомендувала ті речі, які положити в основу роботи митниці, в основу наділення повноважень і всього іншого.
Я все-таки б рекомендував би, якщо таке бажання в залі є, перше читання, збільшити термін щодо подачі правок і збільшити термін щодо розгляду роботи робочої групи. І потім до другого читання більш ретельно підійти, але функцію правоохоронну необхідно вичленити з цього законопроєкту, передати на інший комітет для того, щоб все-таки прийняти рішення, якщо наділення повноважень, то вони повинні бути, але, на мою думку, надані іншим комітетам.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Тищенко Микола Миколайович, 1 хвилина.
15:15:02
ТИЩЕНКО М.М.
Новий кодекс потрібен Україні як частина нашої інтеграції до митного простору Євросоюзу. Але головний критерій цієї реформи не кількість нових статей, а конкретний результат для бюджету і бізнесу держави. Тому до другого читання ми повинні отримати чотири чіткі відповіді.
Перше. Скільки конкретно додаткових надходжень отримає бюджет за рахунок повноти митних платежів та детінізації імпорту.
Друге. Наскільки швидким і прозорим стане оформлення добросовісного бізнесу.
Третє. Як буде забезпечено однакове застосування правил щодо митної вартості.
Четверте. Яка частина митних процедур буде автоматизована і хто матиме право втручатися в автоматизоване рішення, і як кожне таке втручання буде фіксуватися та контролюватися. Ні – корупції!
Друзі, митниця – це скарб України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ще не виступала «Слуга народу». Будь ласка, Гетманцев Данило Олександрович. Я прошу народних депутатів запросити до зали.
Будь ласка.
15:16:10
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Друзі, я хотів би всім колегам пояснити оці якісь маніпуляції та міфи, які зараз обговорюються в залі навколо цього законопроєкту. Цей законопроєкт не про скасування пільги на посилки взагалі, це новий Митний кодекс, який вступає в силу з 2028 року. Це наше євроінтеграційне зобов’язання. Законопроєкти, і я тут колезі хочу підтвердити, які внесені Мінфіном, вони будуть розглянуті найближчим часом, у вересні місяці в залі, бо ці наші зобов’язання по посилках мають бути прийняті до нового року. До нового року.
А те, що є в цьому законопроєкті ті чи інші процедури, це все те, що запрацює з 28-го. Тому жодна пільга, яка сьогодні є в нашому законодавстві, цим законом не скасовується, тим більше, що взагалі пільги на посилки, вони скасовуються змінами до Податкового, а не до Митного кодексу.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення.
З процедури, да, ще Разумков, будь ласка, з процедури. Колеги, і далі будемо рухатись. Будь ласка.
15:17:17
РАЗУМКОВ Д.О.
Руслане Олексійовичу, у нас дуже люблять в європейські законопроєкти позасовувати те, що хочуть.
З процедури. Є два окремих законопроєкти, які мають бути проголосовані, – це зміни до Податкового і зміни до Митного кодексу щодо посилок. Хто б що сьогодні не розповідав, це так само, як розповідали, що в них з бюджетом все гаразд. Вони сьогодні в цей закон запхали посилки в митний, запхали. Я з колегами сперечався, і вони підтвердили, потім визнали, що да, тут є посилки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури.
РАЗУМКОВ Д.О. З процедури. Тому спочатку треба проголосувати ті законопроєкти, які стосуються і Податкового, і Митного кодексу щодо скасування пільги на посилки, а потім вже голосувати цю норму, яка відображена в Митному кодексі. Не можна було її сюди вставляти, і це є порушення Регламенту в тому числі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Дмитро Олександрович, єдине, що тут сказали, що з 2028 року він набуває чинності, якщо я правильно почув.
Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів приготуватись до голосування. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів приготуватись до голосування.
Вельмишановні колеги, я бачу наслідки постійних повітряних тривог і я дуже переживаю за проголосування відповідних важливих законодавчих ініціатив, тим паче якщо вони носять євроінтеграційний характер. Тому користуючись статтею 28 Регламенту, я спочатку поставлю на голосування сигнальне голосування за цей законопроєкт.
Будь ласка, шановні колеги, сигнальне голосування за проєкт 15450. Прошу народних депутатів голосувати.
15:19:12
За-220
Шановні колеги, я дякую всім за роботу. Я зараз оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Ми зустрінемося тоді, коли зустрінемося. Слава Україні!
Так, Погоджувальна рада. Будь ласка, зберіться до мене.