ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

9 червня 2026 року, 11 година 40 хвилин

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:40:32

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Добрий день, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Я не бачу Олексія Олексійовича – одна значить. А, є! Не одна! Олексій Олексійович тоді!

Слава Україні!

Шановні народні депутати, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в нашому пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні колеги, сьогодні  день народження у наших колег народних депутатів України Володимира Васильовича Козака ,«Слуга народу», а також Богдана Григоровича Торохтія, фракція «За майбутнє». Вітаємо колег, бажаємо міцного здоров’я, наснаги і нових професійних здобутків! (Оплески)

 Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.  Героям слава!

 

11:43:18

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні народні депутати, триває 13-й рік рішучого протистояння українського народу збройній агресії Російської Федерації, з яких 5-й рік – в умовах повномасштабного вторгнення. Наслідком цієї війни стали непоправні людські втрати, масштабні руйнування населених пунктів, об'єктів критичної інфраструктури, культурної спадщини та довкілля України. Цими днями ми згадуємо одну з найтяжчих трагедій цієї війни –  підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС. Цей акт екоциду спричинив масштабні гуманітарні, екологічні та економічні наслідки, які Україна відчуватиме ще багато років.

Не менш загрозливими є атаки держави-агресора на об'єкти ядерної інфраструктури України. Такі дії створюють реальні ризики радіаційних аварій з наслідками, що можуть бути відчутними не лише для України, але і для всього міжнародного співтовариства. Усі винні у злочинах проти України, її народу та довкілля понесли справедливу відповідальність.

Тому я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу державу, а також мирних громадян, зокрема, дітей загиблих внаслідок російської агресії.

Вічна пам'ять всім загиблим.

(Хвилина мовчання)  

Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовились надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до 3 хвилин на виступ. Тому я прошу представників фракцій і груп записатися на виступи.

Будь ласка,  колеги.

Будь ласка,  від «Відновлення України» – Гнатенко Валерій Сергійович.

 

11:46:24

ГНАТЕНКО В.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги, ми живемо в час, коли кожне рішення або відсутність такого рішення вимірюється ціною людського життя, Україна неодноразово демонструвала свою відданість миру, і ми не боїмося називати речі своїми іменами. Заклик Президента України до прямих переговорів – це свідчення нашої відповідальності і відкритий лист до очільника Російської Федерації засвідчує, що Україна не прагне постійної війни. Ми хочемо припинити безглузді жертви з обох боків, зупинити руйнування наших міст та знищення нашого майбутнього. Проте мир має однозначно бути справедливим, чітким та непохитливим, з гарантіями безпеки. Але поки дипломатія шукає шляхи, реальність війни диктує свої умови. Остання оцінка дає нам  шокуючу картину – пошкодження нашої інфраструктури сягнуло майже 200 мільярдів доларів із цього: 31 відсоток – житло, майже 21 відсоток – транспортна інфраструктура, 12 відсотків – енергетика та багато чого іншого. Понад 80 відсотків руйнувань припадає на прифронтові та прикордонні області.

Потреби на реконструкцію в найближчі 10 років оцінюють у 588 мільярдів доларів. Кожний день війни робить ціну відбудови вищою, а шлях до відновлення довшим. Найболючіше – це люди, які живуть на прифронтових територіях зараз вони фактично позбавлені права на компенсацію за знищене житло. І програма «єВідновлення» у прифронтових територіях, особливо Донеччині, зокрема, Дружківці та Костянтинівці буксує. Фізичний виїзд комісії на місце неможливий через безпекові ризики, а механізми дистанційного обстеження працюють вкрай неефективно. Комісії часто не вміють правильно користуватися супутниковими даними та матеріалами безпілотників. Є тисячі заморожених справ, люди місяцями отримують відписки – це бюрократичне пекло, яке породжує недовіру до держави. На рівні виконавчої влади  необхідно негайно переглянути роботу всіх комісій. Також потрібно посилити парламентський контроль через профільну ТСК. Держава має знайти спосіб компенсувати це знищене майно для всіх жителів.

Мені дуже часто дзвонять люди з прифронтових територій, просять допомоги по різним питанням, скаржаться на місцеві військові адміністрації, які відсторонилися від проблем людей,  ще називають їх «ждунами». Саме ці «ждуни» давно нічого вже не чекають та не ждуть. Вони сподіваються на одне – на швидку безболісну смерть або закінчення війни. Ці люди вже втратили все, а найгірше, що вони втратили віру в усіх нас. Цю віру просто коштами відновити буде неможливо. Це не привід опускати нам руки. Навпаки держава має забезпечити гідну підтримку та піклування над цими людьми і це завдання кожного з нас.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість Бойка – Павленко Юрій. Будь ласка.

 

11:49:37

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний пане Голово, шановні колеги, український народе, головною вимогою нашої групи щодо запропонованих змін до державного бюджету є необхідність збільшення щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців. Проголосовані в першому читанні зміни пропонують суттєве збільшення видатків на сектор національної безпеки і оборони за рахунок додаткової кредитної позики від Європейського Союзу. Натомість ми наголошуємо на пріоритетах видатків бюджету, серед яких найголовнішими мають бути: оплата праці солдата, сержанта, офіцера та посилення боєздатності силами і засобами кожної військової частини. Ми підтримуємо запропоновані Президентом України кроки по реформуванню Збройних Сил України, зокрема, пріоритет захисту неба і збільшення потужностей ППО, збільшення забезпечення піхотинців, штурмовиків, загалом військових в зоні бойових дій до 400 тисяч гривень, встановлення мінімальної оплати для всіх військових не нижче 30 тисяч гривень, перехід на контрактну форму військової служби, створення можливостей для демобілізації тих, хто на фронті з початку війни, надання можливості переведення військовослужбовця з частини в частину незалежно від рішення командира.

Цифровізація реєстрів, посилення мотивації під час мобілізації, викорінення такого ганебного явища, як силова «бусифікація»; проведення перезрілої реформи ТЦК та СП. Натомість говорити, оцінюючи представлені міністром оборони України слайди, про структурну, системну реформу Збройних Сил поки зарано.

Сподіваємось, що уряд виконає свою обіцянку про збільшення премій для військових уже в цьому місяці, червні, а також представить конкретні законопроєкти на заміну слайдів, необхідні для початку системної реформи Збройних Сил України.

Також висловлюємо вдячність силам оборони України, які, незважаючи на постійний тиск противника, в травні продовжили стійко утримувати оборону, знищувати окупантів, звільняти рідну землю, завдавати ефективних ударів по ворогу в його оперативній стратегічній глибині.

Слава ЗСУ! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі В’ятрович Володимир Михайлович, фракція «Європейська солідарність».

 

11:52:34

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу передати Порошенку Петро Олексійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Порошенко Петро Олексійович.

 

11:52:47

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановні колеги, ще кілька місяців тому розмови про мир в цьому залі викликали або скептичну посмішку, або навіть роздратування. Рік тому в цьому залі вимагали відновлення кордонів і переможний план незламності. І на сьогоднішній день нарешті я чую реалістичні розмови про те, що ми скористуємося відкрившимся вузьким вікном можливостей по зупинці війни.

Перше. Почну з позитивних новин. Я вірю в зупинку війни, вірю в припинення вогню, тому що Путін слабшає. Перше – це успіхи нашої дипломатії, бо наш головний дипломат – це Збройні Сили України, а головна тактика і стратегія дипломатії – це дипломатія дронів. І підтвердженням ефективності є удар наших дронів по Москві, зрив Пітерського форуму і ліквідація нафтопереробних заводів.

Другий доказ слабшання Путіна є позиції по зовнішніх кордонах: програш на цьому тижні у Вірменії, нищівний руйнівний, до цього програш в Угорщині, до цього програш в Молдові, до цього багато інших речей. Це означає, що якщо тріщать колони по периметру, тріскається фундамент. Ми не маємо просити Путіна про припинення війни, це не працює з кадебешниками. Ми маємо примусити його до миру, і для цього ми маємо не відволікатися на будь-які інші позиції. Наша вимога одна – це є comprehensive, indisputable, immediate ceasefire – абсолютно негайне всеохоплююче припинення вогню. Цей голос має бути з України, об’єднаної в коаліції національної єдності, цей голос має бути партнерів. І дуже добре ми чуємо і з Лондона, і з переговорів з Віткоффом і Кушнером, цей голос має бути Верховної Ради для того, щоби посилити Збройні Сили.

І тому кожна гривня, яку ви вилучаєте з бюджету Збройних Сил, – це робота на Путіна. Посилення – це робота на мир. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група «Довіра».

 

11:55:56

БАКУНЕЦЬ П.А.

Дорогі українці, яким сьогодні виглядає наше українське військо? Це військо, котре створює нові стандарти сучасної війни. Саме наші українські воїни завдяки безпілотним системам зуміли змінити хід цієї війни, котру Росія розв’язала проти України, змогли зберегти нашу незалежність ціною своїх життів. Зараз на черзі однозначно використання наземних роботизованих комплексів і звичайно, що використання різних видів ракет і різних видів літальних апаратів для стримування ворога, для збереження мирного життя в українських містах.

І звичайно, що все це досягнення нашої української, однієї з найдосвідченіших армій в сучасній війні. За нами сьогодні спостерігає весь світ і за кожним цим збитим «шахедом», за кожною успішною операцією українського війська, котра рятує життя наші з вами, наших родин, стоять тисячі людей, тисячі військовослужбовців: ті, котрі навчають на військових полігонах, військових частинах тих, кого новопризвали, ті, котрі займаються логістикою, ті, котрі обслуговують автомобілі, різну техніку, ті, хто її ремонтує, і ті, хто найбільше ризикує, виконуючи найскладніші операції – це все наші українські захисники, які мають свої родини, які мають свої плани.

І тому сьогодні, коли ми переходимо до розгляду змін до бюджету, я закликаю наш уряд знайти кошти, аби забезпечити гідне життя для наших військовослужбовців і їхніх родин, аби хоча б на цей мізер збільшити базову грошову виплату військовослужбовцям.

Це вкрай важливо, адже українська армія знаходиться як напереді, так по цілій країні, виконуючи важливі завдання. Тому ми закликаємо уряд, аби знайти кошти і збільшити виплати нашим військовослужбовцям, нашим силам безпеки і оборони, і звичайно, що захисникам правопорядку. Це дуже важливо в сьогоднішній день. Вірю, що ми разом з вами знайдемо ці кошти, уряд знайде шляхи, ми проголосуємо, підтримаємо українського воїна. З вірою в мир, з вірою в Бога, з вірою в українське військо. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, фракція «Слуга народу».

 

11:58:42

МИХАЙЛЮК Г.О.

Прошу передати слово народному депутату Олександру Ковальчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Володимирович.

 

11:58:54

КОВАЛЬЧУК О.В.

Шановні колеги, український народе! Сьогодні кожен закон, який ми ухвалюємо в цій залі, кожне рішення уряду і кожне слово з цієї трибуни мають працювати на дві речі – наближення нашої перемоги та встановлення справедливого миру. Низький уклін і безмежна вдячність силам оборони. Наша армія міцно тримає фронт, стримуючи безумний тиск ворога, демонструючи всьому світові незламність українського духу. Саме завдяки нашим воїнам Україна сьогодні говорить з позиції сили, а не слабкості. І поки сили оборони випалюють ворога на полі бою, Президент України Володимир Зеленський веде безпрецедентний, надскладний і досконалий дипломатичний наступ на міжнародній арені.

Наша фракція монобільшості заявляє про повну і безумовну підтримку таких кроків глави держави, який робить усе можливе і неможливе, аби завершити цю найкривавішу війну ХХІ століття. Події останніх днів демонструють всьому світові, хто є справжнім глобальним лідером миру, а хто загнаним у кут агресором. Відкритий лист Володимира Зеленського до очільника Кремля – це не просто дипломатичний документ, це сміливий, прямий і зухвалий крок, який розриває інформаційну блокаду всередині самої Росії. Президент прямо вказав ворогу на його колосальні втрати як на передовій, так і в тилу, та чітко дав зрозуміти ця війна веде до краху самої Російської Федерації. Президент використовує всі доступні інструменти, всі можливі прямі і непрямі канали комунікації включно із залученням непублічних, але впливових посередників, які мають доступ до Кремля.  Мета цих надзусиль одна – зупинити війну, захистити життя наших людей та змусити Росію сісти за стіл переговорів на умовах міжнародного права за участю наших ключових союзників із різних континентів. Ми бачимо, як ця ініціатива вже змінює світовий порядок денний. 

Навіть за океаном чують і підтримують лідерську позицію українського Президента. З цієї трибуни я звертаюся до всіх народних депутатів, до всього суспільства і до наших міжнародних партнерів. Сьогодні час максимальної консолідації, об’єднання заради головної мети, озвученої Президентом, заради завершення війни і заради сталого миру. Володимир Зеленський діє як сильний лідер сильної нації, яка не чекає, що вирішать за нас, а сам диктує умови та веде світ шляхом до миру. Парламент стоїть і стоятиме пліч-о-пліч з Президентом, своїм народом та армією. Ми підтримуємо кожен крок на шляху до завершення війни та відновлення справедливості. Ми сильні, ми єдині, і ми обов’язково переможемо!

Дякую за увагу, колеги. І слава Україні!

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

12:01:58

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Депутатська група «Партія «За майбутнє», Ігор Володимирович Гузь.

 

12:02:03

ГУЗЬ І.В.

Слава Україні! Шановні друзі, хотів би звернутися до міністра закордонних справ пана Сибіги і до Президента України Володимира Зеленського. Дивіться, наша група дружби на минулому тижні була в Латвії. Латвія – наш стратегічний союзник, залізобетонний союзник, який у всіх форматах, у всіх вимірах підтримує українську державу, Збройні Сили України. І ми всі про це знаємо і знає український народ. Але на кожній зустрічі з високопосадовцями в Латвії ми чули одне питання: чому українська держава дев’ять місяців не призначає посла? Немає посла, нема до кого звернутися, нема з ким комунікувати, і є погіршення оцих взаємостосунків на дипломатичному рівні. У мене, в колег, які були зі мною, відповіді на це питання немає, на превеликий жаль.

Я би хотів, щоб ми це питання вирішили дуже оперативно. Чому? Тому що уже в жовтні в Латвії вибори парламентські, і проросійські сили, агентура російська, яка там діє, вона розхитує ситуацію. Хто там запускає дрони, які інші процеси і так далі. Чіткої позиції української держави безпосередньо у Латвії немає. Тому дуже прошу пана Сибігу все-таки прийняти швидкі міри і призначити нашого представника послом в Республіці Латвія.

Разом з тим, наскільки мені відомо, у нас на сьогоднішній день немає послів в дуже важливих для геополітичної війни з ворогом країнах. Дивіться, Південний Кавказ, це Вірменія і Грузія. До речі, вітаємо пана Пашиняна з перемогою на виборах і перемогою над Росією у Вірменії. Але не мати сьогодні послів в Грузії і у Вірменії, це величезна проблема. Бразилія – ключова країна в Південній Америці. Чому не мати там сьогодні посла? Візьмемо Південно-Східну Азію, це Південна Корея та Індонезія – дві ключові країни. Немає посла. Візьмемо Середню Азію, Туркменістан та Узбекистан, ті країни, де Росія бореться з нами найбільш активно. Взагалі, мені здається, треба запровадити таку позицію, відразу після звільнення  посла або закінчення його повноважень, має бути призначення нової людини в будь-яку країну, де є  посольство України. Тому прошу на увагу.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фракція партії «Голос», Ярослав Романович Юрчишин.

 

12:05:31

ЮРЧИШИН Я.Р.

Шановні глядачі, слухачі, шановні народні депутати, перш за все хотів би відзначити, наскільки тактика українських Збройних Сил по ударам всередину російської так звану «фейкдерації» дає свої результати, наскільки змінилася зараз картина на полі бою наскільки зараз з’явилася перспектива, справді, власне, переломити хід військових дій. Але для цього ми маємо бути єдині, ми маємо бути сміливі, і ми маємо не відкладати ті дії, які ми вже давно могли би зробити для того, щоб посилити нашу позицію і послабити ворога.

І тут я маю звернення від тимчасової спеціальної комісії щодо формування політики по поневоленим народам, яка відновила свою діяльність. Минулого тижня у нас відбулося  засідання. Я хочу привітати, власне, голову комісії Марію Мезенцеву, секретаря комісії Володимира В’ятровича, обраного на, власне, засіданні, весь склад комісії. І ми комісією вирішили звернутися до Погоджувальної ради невідкладно винести і прийняти рішення по Закону, №11402, про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів Російської Федерації. Даний законопроєкт вже більше року розглянутий профільним комітетом. Велика подяка комітету пана Мережка. Підтриманий профільним міністерством, Міністерством закордонних справ. У нас вже навіть з’явився спецпредставник по Білорусі з ймовірним розширенням мандату і на поневолені народи, пан Чорногор. Але Верховна Рада і далі не виконує те, що може виконати.

Тому прошу цей виступ сприймати як звернення, власне, нашої комісії, і Погоджувальній раді внести на розгляд. Я переконаний, цей зал більшістю підтримає даний законопроєкт. Росію треба розвалювати зсередини. Посилюючи колонізовані Росією народи, ми тим самим повторимо сценарій розвалу Радянського Союзу, який призвів до замирення на нашому регіоні на дуже тривалий період часу. Будьмо сміливі і втілимо правило Української повстанської армії, Організації українських націоналістів:  Свобода людині! Свобода народам! Дякую.

     

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:08:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, і Власенко, завершальний виступ. Сергій Володимирович, будь ласка.

 

12:08:34

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово.

Шановні колеги, ну напевно українське, не напевно, а точно, українське суспільство другою проблемою після війни визнає проблему корупції, але найгіршим є тоді, коли діяльність боротьби з корупцією перетворюється на політичні акції. Давайте скажемо чесно і відверто, дуже часто і НАБУ, і САП замість правоохоронної функції стають політичними органами і починають приймати участь у політичній боротьбі.

Яскравим прикладом такого перетворення НАБУ і САП в політичний орган є справа Тимошенко. Іще 10 днів назад в засобах масової інформації з’явилося повідомлення про те, що передаючи до суду справу Тимошенко, НАБУ і САП роблять спробу в обхід автоматизованого розподілу справ призначити тих суддів, яких ЗМІ пов’язує з НАБУ і САП і до яких у НАБУ і САП є претензії, зокрема мова йде про Михайленка, Мойсика і Хамзіна.

Так-от коли вони не змогли обійти автоматизований розподіл і не призначили справу на Михайленка, Мойсика і Хамзіна, вони почали торпедувати того суддю, НАБУ і САП почали торпедувати за абсолютно надуманими причинами, без будь-яких підстав, просто подали пусте клопотання. І зараз суддя, який розглядає це питання, він вимушений опиратися на практику проти себе, коли за таких же умов його не відвели, його дружину, яка працює у ВАКС не відвели, але є висока ймовірність, що НАБУ і САП будуть пресувати суд і вимагати проведення  відводу.

Я ще раз звертаю вашу увагу, якщо збудеться пророцтво викладене в ЗМІ тиждень назад і буде призначено Михайленко, Мойсик і Хамзін, зрозуміло, що ніякого чесного суду у справі Тимошенко нема і бути не може.

І друге питання, колеги, є у нас цікаве НАБУ. Ви знаєте, у нас у дворі в дитинстві таких людей  називали  трусишка, навіть не трус, а трусишка. Ми викликали Національне антикорупційне бюро на наше засідання ТСК. Перший раз вони нам надали відповідь: «Змушені повідомити про неможливість прибуття на засідання ТСК у визначений, у запрошений час через безпосередню участь у заздалегідь узгоджених внутрішньоорганізаційних заходах НАБУ». Це ні про що відповідь, ні про що. Бояться приходити, бояться відповідати на питання, тому що ми їх запитаємо: чому 9 місяців слухали Міндіча, чому не припинили цю злочинну діяльність, чому впливаєте на суддів ВАКС, чому впливаєте на авторозподіл, чому у вас 80 або 70 відсотків угод, які не є ефективними?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую. Зараз ми переходимо до оголошення депутатських запитів. Будь ласка, Олена Костівна, спочатку запити, а потім голосуємо.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.

 

12:11:49

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Руслан Олексійович. Доброго дня, шановні колеги.

Отже, для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 86 депутатських запитів, з них: до Президента України – 6, до органів Верховної Ради України немає, до Кабінету Міністрів України – 52, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 16, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 12.

Оголошуються депутатські запити народних депутатів України.

Дмитра Костюка до Прем’єр-міністра України щодо передачі транспортних засобів типу «пікап» для забезпечення потреб Збройних Сил України.

Володимира Ар’єва до директора Благодійного фонду «Київська школа економіки» щодо надання інформації про виплати Раднику – уповноваженому Президента України з питань санкційної політики Владиславу Власюку, які здійснював Благодійний фонд «Київська школа економіки» у 2025 році.

Михайла Цимбалюка до Прем’єр-міністра України щодо підвищення зарплат працівникам театрів.

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації та копій документів стосовно діяльності першого заступника Міністра освіти і науки України Кудрявця Євгена Володимировича.

Дмитра Разумкова до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо перебування в Україні та закордоном.

Групи народних депутатів (Ірини Фріз, Олексія Гончаренка та інших. Всього 6 депутатів) до директора Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» щодо надання інформації про укладання контрактів на поставку ракет з товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЙЄР ПОІНТ».

Ірини Фріз до Міністра оборони України щодо надання інформації про закупівлю ракет у товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙЄР ПОІНТ».

Ірини Фріз до начальника Генерального штабу Збройних Сил України про надання інформації щодо заявленої потреби та фактично здійснених закупівель безпілотних літальних апаратів та систем радіоелектронної боротьби для військових частин.

Антона Яценка до виконувача обов’язків директора Національного центру «Мала академія наук України» щодо надання інформації та копій документів стосовно працевлаштування Кудрявець Анастасії Юріївни.

Антона Яценка до виконувача обов’язків директора Національного центру «Мала академія наук України» щодо надання інформації та копій документів стосовно роботи Лісового Оксена Васильовича у Національному центрі «Мала академія наук України».

Антона Яценка до виконувача обов’язків директора Національного центру «Мала академія наук України» щодо надання інформації та копій документів стосовно діяльності Національного центру «Мала академія наук України».

Антона Яценка до виконувача обов’язків директора Національного центру «Мала академія наук України» щодо надання інформації та копій документів стосовно отримання Національним центром «Мала академія наук України» гуманітарної, благодійної, інших видів допомоги.

Петра Павловського до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів з метою припинення реалізації у місті Харкові контрафактних тютюнових виробів та алкогольних напоїв.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо фінансування будинків культури в Україні.

Ірини Фріз та Володимира Ар'єва до директора Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» щодо надання інформації про укладання контрактів на поставку комплексів радіоелектронної боротьби «Нота».

Ірини Фріз та Володимира Ар'єва до Міністра внутрішніх справ України щодо надання інформації про укладання контрактів на поставку комплексів радіоелектронної боротьби «Нота».

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації та копій документів стосовно діяльності наглядових рад закладів вищої освіти.

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації та копій документів стосовно діяльності Семенової Ксенії Ігорівни на посаді президента Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут».

Олександра Бакумова до Кабінету Міністрів України щодо надання підтримки Харківській міській територіальній громаді з державного бюджету.

Михайла Цимбалюка до Міністра внутрішніх справ України щодо встановлення причин виникнення пожежі у Чорнобильській зоні відчуження та притягнення винних осіб до відповідальності.

Михайла Цимбалюка до Міністра внутрішніх справ України щодо заяв керівництва Державної міграційної служби України про можливості та необхідності залучення в Україну трудових мігрантів.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо недопущення порушення права дітей на здобуття повної загальної середньої освіти та обмеження доступу учнів до навчання у 10-11 класах.

Антона Яценка до президента Державного некомерційного підприємства «Національний університет «Київський авіаційний інститут» щодо надання інформації та копій документів стосовно розпорядження нерухомим майном Державного некомерційного підприємства «Національний університет «Київський авіаційний інститут».

Антона Яценка до президента Державного некомерційного підприємства «Національний університет «Київський авіаційний інститут» щодо надання інформації та копій документів стосовно діяльності Семенової Ксенії Ігорівни на посаді президента Державного некомерційного підприємства «Національний університет «Київський авіаційний інститут».

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення прав інвесторів багатоквартирного житлового будинку у місті Суми, будівництво якого було зупинено внаслідок бойових дій.

Олександра Качури до тимчасово виконуючого обов’язки Міністра юстиції України щодо відновлення порушених прав мешканки міста Конотоп Вороніної Інни Леонідівни на отримання державної допомоги у зв’язку з пошкодженням житла внаслідок бойових дій.

Олександра Качури до Міністра оборони України про підготовку та направлення на ім’я Президента України пакету документів для представлення до присвоєння звання Герой України начальнику штабу 110-тої окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка, підполковнику Мірзаєву Валерію Леонідовичу (посмертно).

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації стосовно формування квот аспірантів та здобувачів другої вищої освіти, які підлягають бронюванню.

Анастасії Радіної до Міністра оборони України щодо надання інформації про стан оборонних закупівель.

Дмитра Костюка до Прем'єр-міністра України, Віце-прем’єр-міністра з відновлення України — Міністра розвитку громад та територій України щодо необхідності перегляду окремих положень Постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року №1512 у частині регулювання механізму аналізу цін на матеріальні ресурси та функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Володимира Ар'єва до Прем'єр-міністра України щодо надання інформації про кількість академічних годин викладацької діяльності, які викладала Прем’єр-міністр України Свириденко Юлія Анатоліївна в Приватній установі «Університет «Київська школа економіки» у 2025, 2024, 2023 роках.

Павла Мельника до начальника Молочанської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області – голови Молочанської міської ради про надання належної матеріальної, юридичної та житлової допомоги дитині-сироті, внутрішньо переміщеній особі.

Гео Лероса до президента Національної академії аграрних наук України щодо перевірки законності проведення конкурсного відбору та укладення (продовження) трудового контракту з керівником Державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені Михайла Васильовича Зубця Національної академії аграрних наук України.

Артура Герасимова до Міністра оборони України, директора Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» щодо надання офіційної інформації про ціни на безпілотні літальні системи і високоточні ракетні комплекси компанії Fire Point, за якими вона закуповується та постачається до Збройних Сил України.

Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення захищеного зберігання енергоресурсів.

Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення обліку та управління об’єктами державної власності.

Петра Павловського до Міністра фінансів України щодо причин неналежного розгляду депутатського запиту № 111д9/7-2026/90985 від 23 квітня 2026 року, надання інформації про вжиті з 10 лютого 2026 року заходи та їх результати з метою припинення діяльності в кожному адміністративному районі міста Харкова всіх, без виключень, місць продажу контрафактних тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв та інших питань.

Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Вікторії Сюмар та інших. Всього 7 депутатів) до Прем'єр-міністра України, Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України стосовно невжиття Кабінетом Міністрів України заходів із забезпечення прийняття підзаконних нормативно-правових актів органів виконавчої влади, необхідність яких випливає з вимог Закону України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій» № 4067-IX від 20 листопада 2024 року.

Олександра Юрченка до Київського міського голови щодо забезпечення безбар’єрності та облаштування в театрах державної форми власності місць для осіб з інвалідністю, які користуються кріслами колісними.

Олександра Юрченка до Віце-прем’єр-міністра з гуманітарної політики України – Міністра культури України щодо забезпечення безбар’єрності та облаштування в театрах державної форми власності місць для осіб з інвалідністю, які користуються кріслами колісними.

Олександра Юрченка до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів щодо внесення змін до національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» в частині виокремлення послуг у сфері психічного здоров’я.

Анатолія Костюха до Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України щодо надання інформації про результати процедури оцінки впливу на довкілля стосовно реакторної установки AP1000.

Анатолія Костюха до Голови Державної інспекції ядерного регулювання України – Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України щодо стану підготовки та здійснення дозвільних і регуляторних процедур, пов’язаних із можливим впровадженням та використанням в Україні реакторних установок типу AP1000.

Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Ірини Фріз та інших. Всього 4 депутати) до тимчасово виконуючого обов’язки Міністра юстиції України стосовно невжиття Кабінетом Міністрів України заходів із забезпечення прийняття підзаконних нормативно-правових актів органів виконавчої влади, необхідність яких випливає з вимог Закону України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій», № 4067-IX від 20 листопада 2024 року.

Олександра Ковальова до Прем'єр-міністра України щодо приведення у відповідність до Кодексу законів про працю України норм Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки від 29 липня 1991 року № 114.

Олександра Ковальова до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Олександра Ткаченка до тимчасово виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України щодо вжиття невідкладних заходів реагування з метою пошуку, захисту прав та звільнення з полону військовослужбовця Івана Калініченка.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення права на отримання допомоги по догляду за особою з інвалідністю.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо недопущення відключення об’єктів життєзабезпечення Свеської громади від електропостачання.

Олександра Качури до Міністра оборони України, керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо перевірки дій посадових осіб у зв’язку зі смертю військовослужбовця.

Тараса Тарасенка до Генерального прокурора, тимчасово виконуючого обов’язки Міністра юстиції України щодо необхідності перевірки фактів порушення законодавства приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Еллою Леонідівною.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення фінансування ремонту дорожнього покриття по вулиці Українській у селищі Путила Чернівецької області.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо аварійного стану автошляху між населеними пунктами Дубівці – Вижниця Чернівецької області та забезпечення проведення ремонтних робіт дорожнього покриття.

Максима Заремського до Міністра освіти і науки України щодо фінансування капітального ремонту котельні та системи опалення у навчальних корпусах Чорногузівського ліцею Чернівецької області.

Максима Заремського до начальника Чернівецької обласної військової адміністрації щодо облаштування найпростішого укриття у будинку культури села Чорногузи Вижницького району Чернівецької області.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо проведення руслорегулюючих робіт русла річки Черемош та ремонту підпірної стінки в урочищі Піски села Розтоки Вижницького району Чернівецької області.

Максима Заремського до Міністра молоді та спорту України щодо сприяння у придбанні штучного покриття для баскетбольного майданчика Чорногузівського ліцею Чернівецької області.

Максима Заремського до Міністра охорони здоров'я України щодо збереження роботи хірургічного та акушерсько-гінекологічного відділень Комунального некомерційного підприємства «Путильська багатопрофільна лікарня», котра розташована у гірській місцевості, що вимагає раціональних рішень уряду на користь людей, які проживають на висоті понад тисячу метрів над рівнем моря.

Павла Мельника до начальника Молочанської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області – голови Молочанської міської ради про надання інформації щодо обсягів заробітної плати, виплаченої працівникам Молочанської міської військової адміністрації, Молочанської міської ради та інших питань.

Анатолія Бурміча до Міністра охорони здоров'я України щодо необхідності доопрацювання проєкту наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Стандарту «Рекомендовані критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги».

Андрія Бобляха до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Освітнього омбудсмена, начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві, Радника-уповноваженого Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, директора Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо вжиття належних заходів щодо захисту і поновлення порушених прав неповнолітнього Новохацького Архипа Денисовича та притягнення винних осіб до відповідальності.

Андрія Бобляха до голови Державної аудиторської служби України щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Володимира Крейденка до Прем'єр-міністра України щодо стану виконання Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 9 січня 25-го року № 4196-IX стосовно державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України, а також державних підприємств, що належать до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів для відновлення та розвитку об’єктів дорожньої інфраструктури.

Олександра Ткаченка до Білогородського сільського голови Бучанського району Київської області щодо вжиття дієвих заходів для відновлення об’єктів дорожньої інфраструктури.

Олександра Ковальова до тимчасово виконуючого обов’язки Міністра цифрової трансформації України щодо запровадження механізму подання заяв до міжнародного Реєстру збитків через центри надання адміністративних послуг для осіб, які не мають доступу до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» або електронних засобів ідентифікації.

Олександра Ковальова до тимчасово виконуючого обов’язки Міністра цифрової трансформації України щодо забезпечення технічної можливості подання через Єдиний державний вебпортал електронних послуг («Дія») інформаційного повідомлення про нерухоме майно, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 19 лютого 2014 року.

Валерія Гнатенка до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів для забезпечення дітей системами кохлеарної імплантації для другого вуха (бінауральна імплантація).

Валерія Гнатенка до Міністра охорони здоров'я України щодо забезпечення пацієнтів з онкологічними захворюваннями безкоштовним доступом до лікарського засобу «Бевацизумаб».

Валерія Гнатенка до Міністра охорони здоров'я України щодо забезпечення дітей системами кохлеарної імплантації для другого вуха (бінауральна імплантація) за рахунок коштів державного бюджету.

Павла Сушка до Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України щодо ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у Харківській області.

Шановні народні депутати, це всі запити, які надійшли від вас, які ви уважно слухали, за що я вам дуже вдячна. А зараз ми переходимо до запитів до Президента України. Відбудуться голосування. Будь ласка, займайте всі свої місця. Ми переходимо до оголошення запитів народних депутатів України до Президента України.

Запит номер один до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Миколи Кучера до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Ровишину Вячеславу Васильовичу.

Прошу голосувати.

 

12:33:13

За-243

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.

Прошу голосувати.

 

12:33:37

За-256

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Анни Скороход, Сергія Карабути та інших. Всього 4 депутати) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців солдату Сєрєнкову Артему Олександровичу.

Прошу голосувати.

 

12:34:23

За-261

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.

Голосуємо.

 

12:34:46

За-266

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Анни Скороход, Сергія Карабути та інших. Всього 8 депутатів) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, старшому солдату Чернусі Дмитру Вікторовичу.

Прошу голосувати.

 

12:35:29

За-261

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.

 

12:35:52

За-257

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Олексія Мовчана до Президента України щодо присвоєння головному сержанту В'язуну Володимиру Юрійовичу звання Герой України (посмертно). Прошу голосувати.

 

12:36:24

За-265

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення  депутатського запиту до Президента України.

 

12:36:47

За-271

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Анни Скороход, Юрія Камельчука, Сергія Буніна) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, молодшому сержанту Литовченку Олександру Миколайовичу. Прошу голосувати.

 

12:37:31

За-264

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Олександра Ковальова до Президента України щодо першочергового повернення важкопоранених захисників Маріуполя, які постраждали внаслідок теракту в Оленівці. Прошу голосувати.

 

12:38:14

За-276

Рішення прийнято. 

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.

 

12:38:37

За-272

Рішення прийнято. 

Це всі запити, які були вами запропоновані, проголосовані.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:38:52

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костівна.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 28-ї Регламенту Верховної Ради України, я пропоную перед початком розгляду питань порядку денного провести сигнальне голосування. 

Перед голосуванням… Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Перед голосуванням я прошу народних депутатів… Ну зараз, я прочитаю, ми зробимо сигнальне. Перед голосуванням я прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло.

Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати. 

 

12:39:47

За-255

Рішення прийнято.

Дякую, шановні колеги.

З процедури, будь ласка. Я ж знаю, рішення прийнято по сигнальному. Будь ласка, будь ласка, Разумков – з процедури.  

 

12:40:05

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, шановні колеги, послухайте, будь ласка. Було направлено  07.05 лист на вас з проханням про те, що я буду ставити всі правки на підтвердження в цьому законопроєкті. А потім з’являється  лист від 11 числа, від керівництва комітету, яке має монопольний доступ до всіх правок, які враховані або відхилені, ну тобто це вже конфлікт інтересів.

Але тим не меш, я розумію, що зараз буде виступ, а потім будуть намагатися швидесенько пробігтися по всім правкам. Тоді в мене прохання дати мені з процедури, перед правкою номер 3542, з процедури виступити.      

Я поясню позицію що не відповідає процедурному рішенню.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Данило Олександрович з процедури.

Я бачу, Гончаренко потім, да.

 

12:40:52

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, я дійсно направив до Голови Верховної Ради лист про всі правки на підтвердження. Я буду наполягати на тому, щоб вони всі були поставлені на підтвердження. Якщо колега хоче з процедури, він може перед цим виступити з процедури.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, Гончаренко –  з процедури.

 

12:41:11

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановний пане Голово, я пропоную завтра на 12:00 годину запросити у Верховну Раду Голову Держфінмоніторингу Філіпа Проніна. Цей «заслужений турист України», незважаючи на прямі доручення письмові від Прем’єр-міністра України, незважаючи на Закон України, незважаючи на Конституцію, плюючи на парламент, продовжує ухилятися від явки на засідання Тимчасової слідчої комісії. Це неповага до всього парламенту, це неповага до Прем’єр-міністра, яка двічі дала письмове доручення цьому пану з’явитися.

Тому я прошу вас, шановні колеги, викликати сюди пана Філіпа Проніна, щоб він нам доповів про свої відрядження в Танзанію, в Мексику, Париж, Люксембург і так далі, щоб він нам доповів, яким чином Держфінмоніторинг відслідковує внесення корупційних грошей у вигляді застав в корупційних справах гучних. Ми маємо це все заслухати, а його привести до ладу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Ставлю пропозицію Гончаренка так як вона прозвучала, прошу голосувати.

 

12:42:42

За-100

Рішення не прийнято.

Секундочку. У нас був Костюк перший, після цього Мар’яна Володимирівна, після цього, я бачу, Михайло Михайлович Цимбалюк і Грищук – саме в такому порядку. Будь ласка. Я бачу, потім ще дам.

Будь ласка, Костюк.

 

12:42:56

КОСТЮК Д.С.

Добрий день, Дмитро Костюк, Житомирщина. Я прошу поставити на голосування запрошення до парламенту звичайнісінького українського менеджера, який має зарплату близько 10 мільйонів гривень, – Голову правління «Укрзалізниці» пана Перцовського. Хай розповість з трибуни парламенту в чому суть політики компанії, чому половина Житомирської області включено з одним центром залізничних містом Звягель, залишили фактично відірваним від логістики? Раніше тут зупинялися десятки поїздів зараз жодного. По всій країні масово скорочують працівників Укрзалізниці, закривають залізничні станції, при цьому Укрзалізниця  розбазарює гроші на програми «УЗ-3000» і на величезні зарплати керівництву, наглядовій раді, які в десятки разів більші ніж зарплати звичайних працівників.

Прошу поставити на голосування завтра на 12 годину.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

12:44:00

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Костюка.

Прошу  голосувати.

 

12:44:16

За-79

Рішення не прийнято.

У нас далі Качура, ні? А, Бакунець, будь ласка. А, Лариса Миколаївна Білозір, будь ласка. І Бакунець? Ви вдвох? Лариса Білозір, будь ласка.  

 

12:44:30

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, я щойно повернулася з округу і найбільша проблематика зараз в громадах, що батьки і діти 9-х – 10-х класів не знають, де вони далі навчатимуться. Учні фактично стають заручниками відтягування державних рішень. Міністр ніби заявив, що він не проти 15082, а насправді міністерство блокує цей законопроєкт.

Цей законопроєкт пана Бабака, який зараз не слухає, але це питання можна було врегулювати постановою або винесенням його на комітет.

Тому я прошу поставити на голосування, доручити Комітету освіти розглянути на комітеті у середу  терміново 15082 і дати дітям 9-х – 10-х класів довчитися і завершити навчання у старшій школі у своїх класах, у своїх школах.

Будь ласка,  колеги, дуже важливе питання підтримайте.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:45:37

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я ставлю цю процедуру так, як вона озвучена, але, оскільки, це не скорочена процедура, то це не процедурне питання, тут треба 226, просто для  розуміння. Тільки по процедурних питаннях 100-150 має бути.

Будь ласка, я ставлю пропозицію, прошу голосувати.

 

12:46:03

За-178

Рішення не прийнято.

Будь ласка… Секундочку. Я озвучив як, ми пропустили Мар’яну, якщо я не помиляюсь, бо відходив. Мар’яна Володимирівна, а після цього Грищук – я озвучив, а потім – Павло Андрійович.

Дивіться, шановні колеги, я озвучив перед цим порядок просто він трошки збився. Але давайте будемо йти, я сказав Мар’яна, після цього Грищук, після цього мав бути Михайло Михайлович, але він вже, по-моєму, виступив. І тоді буде Бакунець, шановні колеги, і потім…давайте пройдемо це. Мар’яна Володимирівна, після цього –  Роман Павлович.

Будь ласка.

 

12:46:38

БЕЗУГЛА М.В.

Панове, мені здається, у нас знову трошки розшарування реальностей, тому що те, що відбувається на фронті зараз прикривається дійсно важливими успішними ударами дроновими вглиб. Але ж їх виконує не той, хто відповідає за фронт…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, що у вас?

 

БЕЗУГЛА М.В. Ні. Дайте мені договорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з процедури.

 

12:46:43

БЕЗУГЛА М.В.

Панове, мене дивує, коли ви говорите про збільшення зарплати військовослужбовцям, але не наполягаєте на аудиті, не хочете побачити тут конкретно Головнокомандувача…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури що, Мар’яна Володимирівна?

 

БЕЗУГЛА М.В. У мене з процедури пропозиція: викликати Сирського сюди завтра о 12 годині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

БЕЗУГЛА М.В. Врешті-решт подивитися і почути, що він скаже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію Мар’яни Володимирівни, як вона озвучила її. Будь ласка, прошу голосувати.

 

12:47:46

За-43

Рішення не прийнято.

Далі – Грищук, після цього Павло Андрійович і після цього ще колега Олександр буде.

Будь ласка.

 

12:47:57

ГРИЩУК Р.П.

Шановні колеги, всіх вітаю! Зараз в Україні проходить основна сесія складання національного мультипредметного тесту. Ми знаємо, що наші випускники шкіл зіштовхуються через російську агресію з різними труднощами. Тому я пропоную завтра на 12 годину в цю залу запросити голову Українського центру оцінювання якості освіти Тетяну Вакуленко, зокрема, для того, щоб розказати що вчора відбулося в Одесі, там, де діти складали 13 годин НМТ, чи було їм запропоновано, як це в регламенті, після двох з половиною години складання... після двох з половиною годин тривоги скласти в додаткову сесію чи ні? Хотілося б почути відповіді на ці запитання, а також в цілому як проходить Національний мультипредметний тест і її позицію щодо математики як обов’язкового предмету на Національний мультипредметний тест.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю пропозицію народного депутата Грищука так, як вона прозвучала. Прошу голосувати.

 

12:49:09

За-239

Рішення прийнято.

Шановні колеги, далі у нас після... Роман, я вже оголосив, бо я питав вас, ви не відповідали.

Павло Андрійович, після цього Михайло Михайлович, потім Качура. І на сьогодні, друзі, давайте переходимо до порядку денного. Павло Андрійович, Михайло Михайлович, Олександр Качура.

 

12:49:29

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово! Павло Бакунець, депутатська група «Довіра». Ми перебували ці дні на округах. На округах, звичайно, що люди переживають через війну, люди працюють для забезпечення українського війська краще, ніж наразі це робить український уряд, не збільшуючи заробітної плати. Віримо, що при розгляді бюджету це буде збільшено.

Багато громад сьогодні, маленьких громад, які і допомагають родинам наших захисників, і направляють кошти на допомогу українській армії, роблять інфраструктурні проєкти, готуються до своїх ювілейних дат відзначення. Такі, як маленькі громади, як на Львівщині Івано-Франкове, Шегині. Але, звичайно, що їм важко приймати рішення.

Тому я закликаю все ж в порядок денний поставити законопроєкт за номером 14405, який допоможе маленьким територіальним громадам приймати рішення, які необхідні для тих громадян, котрі проживають на їхніх територіях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це без голосування, це просто ви як така... своєрідна процедура.

Будь ласка, Михайло Михайлович. Після цього Качура. Михайло Михайлович, будь ласка.

 

12:50:48

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую, шановний пане Голово. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина».

У мене питання, яке стосується тієї теми, що озвучила Лариса Білозір. Справді, шановні колеги, але ми побачили позицію монобільшості і голови Комітету з питань освіти – і зрозуміли, що міністерство праве: блокує продовження завершення навчання дітей 9, 10, 11-х класів в своїх школах саме монобільшість, бо про це говорить голосування. Через те, шановні колеги, визнайте, що уряд, який ви обрали, реалізує ту політику, яку запроваджує ця сесійна зала: знищення української школи.

Через те я пропоную завтра на 13-ту годину запросити сюди міністра Лісового, хай він відверто скаже, де мають діти навчатись, де немає ні транспорту, ні доріг, 9, 10, 11-й класи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю пропозицію... 12-та година? 13-та, да?

Будь ласка, ставлю пропозицію Михайла Михайловича. Прошу голосувати.

 

12:52:21

За-147

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, будь ласка, завершальний – Качура, і переходимо до питань порядку денного. Будь ласка, Качура Олександр.

 

12:52:31

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, Сумщина. Звертаюся до шановної президії щодо кричущих випадків порушення прав народних депутатів, відповідно людей, а саме статті 86 Конституції, яка гарантує народному депутату право на депутатський запит. Так ось, я звертаю увагу, що відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України кожен народний депутат має право на депутатський запит, і він оголошується в дні проведення пленарних засідань, щотижня, не коли накопичаться ці запити, не коли їх буде більше, а менше, а в момент, коли вони зареєстровані. Ось у мене в руках депутатські запити від людей, які не можуть отримати соціальні виплати, яким відключають світло, яким відключають воду, які не можуть фактично боротися зі свавіллям ТЦК і чиновників, а ці запити не зачитуються місяць, це просто неприпустимо.

Тому відповідно до статті 27 вас як спікера я прошу виконувати положення пункту 4…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме цікаве не договорив. Добре, я обов’язково ознайомлюся з пунктом 4 цієї статті.

Шановні колеги, Олена Костівна, будь ласка.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.

 

12:53:53

ГОЛОВУЮЧА.

Так, продовження якраз запитів, які уважно слухайте, як я їх читаю.

Є деякі неточності, нам треба ще одне голосування.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про направлення попереднього підтриманого депутатського запиту групи народних депутатів (Анни Скороход, Юрія Камельчука, Сергія Буніна) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, молодшому сержанту Литовченку Олександру Миколайовичу.

Ставлю на голосування пропозицію цю про направлення депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

12:54:47

За-250

Рішення прийнято.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:54:58

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую, Олена Костівна.

Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду. Я вам нагадую, ми знаходимося в розгляді питання 15111-д – це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів.

Шановні колеги, я вам нагадаю, що ми пройшли всі поправки на врахування, крім 5 поправок. І зараз ми поставимо, автори цих поправок поставлять цих 5 поправок, після цього Данило Олександрович як людина, яка першою подала свого листа, поставить поправки на підтвердження і після цього ми будемо голосувати за законопроєкт в цілому. Спочатку на врахування, звичайно, я ж сказав, що спочатку поправки йдуть на врахування.

Вельмишановні колеги, мова йде про поправку 1156 авторства Качури, 2051 авторства Качури, 1153 авторства Шуляк, 2047 авторства Шуляк, а також 1834 авторства Грищука.

Шановні колеги, хто спочатку, Качура свої поправки? Можете, 1 хвилина, і ми одразу проголосуємо їх.

Олександр Анатолійович, будь ласка.

 

12:56:17

КАЧУРА О.А.

Шановні колеги, по суті нашим комітетом були напрацьовані ці правки, вони були проговорені з профільним комітетом і з колегою Шуляк, головою профільного комітету. В нас аналогічні фактично за змістом правки, тому я буду просити підтримати правки голови комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви на своїх не наполягаєте чи що? Я перепрошую. Шуляк, будь ласка, внесіть ясність в це, в ваші поправки.

 

12:56:55

ШУЛЯК О.О.

Я прошу підтримати поправку 1156 і поправку 1153 – це зменшення з 18 відсотків до 5 відсотків ставки ПДФО з доходів від надання в оренду об’єктів нерухомості фізичними особами, що відповідає ставці 5 відсотків для платників єдиного податку третьої групи. Прошу врахувати цю поправку, проголосувати, побачити на табло 226 – це дасть можливість вивести з оренди… вивести з тіні ринок оренди житла.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу зрозуміти, ми ставимо всі чотири поправки чи ставимо дві? Бо я з цього всього нічого не зрозумів. Спочатку ставимо Шуляк і його ставимо, тобто… Все, я ставлю так. Будь ласка, позиція комітету, Данило Олександрович, позиція комітету по цих…

 

12:57:45

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, ми проводили дискусії протягом цих двох тижнів щодо цих поправок. Дійсно, ми з ними з’єднані ідеологічно, але хотіли б доопрацювати в окремому законопроєкті. Разом з тим дякую міністру фінансів, який пішов назустріч і погодив нам врахування цих поправок з подальшим доопрацюванням в інших законопроєктах, якщо необхідно буде уточнити механізм справляння цього податку. Тому я пропоную підтримати їх.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. Тоді я почергово ставлю всі поправки.

Шановні колеги, і так, поправка 1153 авторства Шуляк. Комітетом відхилена. Водночас автор просить врахувати. 1153. Прошу голосувати.

 

12:58:49

За-272

Рішення прийнято.

Наступна поправка 1156 авторства Качури. Я ставлю цю поправку на голосування. Прошу голосувати. На врахування.

 

12:59:13

За-262

Рішення прийнято.

Наступна поправка 2047 авторства Шуляк. Вона комітетом теж відхилена, але позицію зрозуміли. Ставлю цю поправку на голосування. Прошу голосувати.

 

12:59:41

За-275

Рішення прийнято.

І поправка 2051 авторства Качури. Я ставлю пропозицію голосувати. Вона відхилена комітетом, але позицію ви почули. Прошу голосувати.

 

13:00:06

За-277

Рішення прийнято. Поправка врахована.

Далі, будь ласка,  Грищук, ваша поправка 1834, якщо не помиляюсь. Будь ласка, Роман.

 

13:00:16

ГРИЩУК Р.П.

Колеги, я дуже попрошу послухати і підтримати зазначену правку, прийняття якої дозволить збільшити постачання безпілотників для Збройних Сил України. У нас в діючому Податковому кодексі ми з вами прийняли пільгу зі сплати ПДВ для постачання безпілотних літальних апаратів та їх частин. Ця правка розширює пільгу і на безпілотники із засобами ураження. Воно дозволить знизити податкове навантаження на виробників і на благодійні фонди, які закуповують дрони для війська. Тому дуже прошу підтримати, це всім необхідно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету, якщо можна, Данило Олександрович.

 

13:00:56

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Ми підтримуємо цю поправку. Просимо підтримати її в залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, поправка 1834 авторства Грищука, вона комітетом відхилена, але позицію, ви почули, прохання підтримати.

Шановні колеги, я ставлю цю поправку на врахування. Прошу голосувати.

 

13:01:25

За-298

Рішення прийнято.

Шановні колеги, всі поправки на врахування завершилися. Тепер поправки на підтвердження. Ще раз підкреслюю, Данило Олександрович, ви маєте право, будь ласка. Я розумію, що ви візьмете час, так?  А потім... П’ять хвилин. Крім поправки 3542, ви її в кінці окремо доповісте, правильно я розумію? (Шум у залі)  Ну, він має право таке.

Будь ласка, Данило Олександрович, 5 хвилин всі поправки, крім останньої, остання окремо, тому що там спочатку Дмитро Олександрович, потім Данило Олександрович, і зал прийме рішення. Будь ласка.

 

13:02:05

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, ми з вами підійшли до прийняття дуже важливого законопроєкту. І я хотів би розвіяти міфи про цей законопроєкт. Цей законопроєкт, який став набагато краще порівняно з тим, який ми отримали від Кабінету Міністрів, фактично ми переписали його на рівні комітету. Я вдячний всім, всім без виключення фракціям, які долучилися до цієї роботи.

Про що цей законопроєкт? Цей законопроєкт про створення простої, зручної, прозорої системи адміністрування доходів, які люди отримують від цифрових платформ. Цей законопроєкт про встановлення зниженої ставки податку в 10 відсотків у порівняні з 23 відсотками, які справляються зараз з аналогічних доходів. Це законопроєкт про встановлення пільги з податку на доходи у фізичних осіб для кожного громадянина у 2 тисячі євро з доходів, отриманих від продажу будь-яких товарів через  цифрові платформи. Жодних додаткових обтяжень для людей. Жодних додаткових податків чи додаткових платежів, навпаки.

Крім цього, це безперечно вимога наших партерів. Вимога наших партнерів, яка міститься в кредитній угоді, яку ми підписали з Європейським Союзом про виділення нам 90 мільярдів євро, і в меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Але це надважливо, але, напевно, не так важливо в порівнянні з тим, що це є вимогою бізнесу, українського бізнесу. Тих самих платформ, які на сьогодні оперують на нашому ринку. Саме зазначені платформи одноголосно підтримують прийняття цього законопроєкту, бо він виводить їх із невизначеності, в якій вони перебувають у сферу, де чітко визначені їх обов’язки, чітко визначена ставка і чітко визначений порядок справляння податку. І це вимога людей. Це вимога близько пів мільйона, пів мільйона таксистів, кур’єрів, людей, що користуються платформами для продажу товарів тих чи інших поза підприємницькою діяльністю, які хочуть мати визначеність, які не хочуть мати ризиків того, що колись, хтось їм щось нарахує за ставкою 23 відсотки, чи змусить подавати декларацію. Це їх також вимога.

І я звертаюся до тих, хто критикував цей законопроєкт. Тобто я звертаюся до опозиції. Друзі, ми у війні. Не треба породжувати міфи, і не треба розповсюджувати міфи там, де для цього немає жодних підстав. Не треба намагатися зробити чим гірше тим краще. Давайте продемонструємо єдність перед нашими людьми, перед партнерами, перед всім світом у тому, яким чином Україна з одного боку, виконує свої зобов’язання, міжнародні зобов’язання, які ми на себе взяли, а з іншого боку, робить те, що вимагає від неї бізнес, вимагають від неї люди, вимагають від нашої держави.

Тому я прошу підтримати зазначений законопроєкт в цілому і прошу підтримати всі поправки до зазначеного законопроєкту, які комітет рекомендував прийняти Верховній Раді. Прошу підтримати зеленою кнопкою. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я зараз почергово ставлю всі поправки, які  враховані на підтвердження. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Зараз ми десь тридцять з лишком раз маємо підтвердити ці поправки. Я їх буду ставити почергово, крім останньої. По останній ми домовилися, Данило буде доповідати окремо, але з процедури хоче взяти Разумков і хоче Южаніна взяти, і після цього Данило доповість, і ми голосуємо. Будь ласка, шановні колеги.

І так 7 поправка. Вона комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Потрібно 226 голосів. Я прошу народних депутатів, займіть свої місця. Поправка номер 7. Прошу голосувати.

 

13:07:13

За-227

Рішення прийнято.

Поправка номер 429 авторства Гетманцева. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу голосувати. Колеги, будь ласка, прошу голосувати.

 

13:07:40

За-230

Рішення прийнято.

По фракціях.

430-та авторства Гетманцева. Комітетом врахована. Прошу голосувати. Будь ласка, прошу голосувати, колеги.

 

13:08:05

За-230

Рішення прийнято. 

По фракціях.

449-та. Також врахована. Прошу голосувати. Колеги, прошу голосувати.

 

13:08:28

За-235

Рішення прийнято. 

Наступна 450-та, авторства Гетманцева. Комітетом врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу голосувати.

 

13:08:51

За-227

Рішення прийнято. 

465-та наступна, якщо не помиляюсь. Прошу голосувати.

 

13:09:15

За-237

Рішення прийнято. 

519-та. Врахована. Прошу голосувати, на підтвердження. 

 

13:09:36

За-238

Рішення прийнято. 

520-та. Врахована комітетом. Прошу голосувати, на підтвердження. 

 

13:09:57

За-235

Рішення прийнято. 

600-та. Врахована. Прошу голосувати. 

 

13:10:18

За-235

Рішення прийнято. 

621-ша. Врахована. Прошу голосувати, на підтвердження.

 

13:10:39

За-233

Рішення прийнято.

650-та. Врахована. Ставлю на підтвердження. Прошу голосувати.

 

13:11:00

За-237

Рішення прийнято.

683-тя. Врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу голосувати.

 

13:11:22

За-241

Рішення прийнято.

698-ма. Врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу голосувати.

 

13:11:43

За-241

Рішення прийнято.

824-та. Врахована. Ставлю на підтвердження. Прошу голосувати.

 

13:12:06

За-249

Рішення прийнято.

851-ша. Врахована. Ставлю на підтвердження. Прошу голосувати.

 

13:12:27

За-239

Рішення прийнято.

1106. Врахована. Ставлю на підтвердження. Прошу голосувати. 1106.

 

13:12:49

За-236

Рішення прийнято.

Секундочку. Ми пройдемо ці, потім буде перерва. Ми ж зараз в голосуваннях. Секундочку. Ми так домовились, Артуре Володимировичу, будь ласка,  давайте  не змінювати ці правила.

1127. Врахована. Прошу голосувати.

 

13:13:22

За-232

Рішення прийнято.

По фракціях.

1128. Врахована. Ставлю на голосування, на підтвердження.

Прошу голосувати.

 

13:13:44

За-239

Рішення прийнято.

Наступна 1129. Врахована. Ставлю на підтвердження.

Прошу голосувати.

 

13:14:05

За-234

Рішення прийнято. 

1148. Врахована. Ставлю на підтвердження. 1148.

 

13:14:27

За-232

Рішення прийнято. 

По фракціях.

1627. Ставлю на підтвердження. Будь ласка, 1627.

 

13:14:51

За-233

Рішення прийнято. 

1640. Ставлю на голосування, на підтвердження.

Прошу голосувати.

 

13:15:12

За-231

Рішення прийнято. 

1641. Ставлю на голосування.

Прошу голосувати.

 

13:15:34

За-230

Рішення прийнято.

1924. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця.

1924. Ставлю на підтвердження, прошу голосувати.

 

13:16:02

За-233

Рішення прийнято.

По фракціях.

Далі 1930. Врахована. Ставлю на підтвердження, прошу голосувати.

 

13:16:27

За-230

Рішення прийнято. По фракціях.

Далі 2104. Врахована. Ставлю на підтвердження, прошу голосувати.

 

13:16:50

За-225

Рішення по цій поправці не прийнято.

Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Наступна…

По фракціях покажіть.

Дальше 2107. Будь ласка, колеги, 2107, ставлю на підтвердження, прошу голосувати.

 

13:17:27

За-240

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть.

Далі. Це була 2107 так?

Далі 2119. Прошу голосувати. Вона врахована.

 

13:17:57

За-239

Рішення прийнято.

По фракціях.

2120. Врахована. Ставлю на підтвердження. Прошу голосувати.

 

13:18:20

За-228

Рішення прийнято.

По фракціях.

2125. Вона врахована. Ставлю на підтвердження. Колеги, займіть місця свої.

 

13:18:47

За-231

Рішення прийнято.

По фракціях.

2128. Ставлю... Вона врахована. Прошу голосувати. 2128, будь ласка.

 

13:19:10

За-227

Рішення прийнято.

Прошу по фракціях.

Шановні колеги, дві поправки, потім з процедури, завершальна поправка і голосуємо.

2133. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. 2133.

 

13:19:42

За-231

Рішення прийнято.

2138, будь ласка. Вона врахована. Ставлю на підтвердження. Прошу голосувати.

 

13:20:04

За-233

Рішення прийнято.

Шановні колеги, далі, будь ласка, залишайтеся на своїх місцях. Я вас дуже прошу. Далі з процедури: Разумков, Южаніна і Гетманцев поставить завершальну поправку, і голосуємо за закон в цілому. Будь ласка, Разумков, одна хвилина. З процедури тільки, Дмитро Олександрович. Потім Южаніна – так само.

 

13:20:21

РАЗУМКОВ Д.О.

Ця правка не мала права з’явитися в цьому законі. Ця правка не відноситься до жодних платформ. Ця правка забирає «ігорку» від міністерства, колишнє міністерство Федорова, цифрової трансформації, під Мінфін, де вона вже була, де був КРАІЛ, де був «бєспрєдєл», все, що відбувалося з тією «ігоркою».

Плюс автор правки мав би, коли її сьогодні представляє, заявити про конфлікт інтересів. Тому що свого часу він безпосередньо відносився до лотерей, які підпадають під «ігорку». Це абсолютно не відповідає Регламенту і іншим законам нашої з вами держави.

Тому, шановні колеги, хочуть тягнути шкуру – хай тягнуть в інших законах. Не голосуйте за цю правку, не підтримуйте її, не забирайте, не віддавайте цей шмат «лаве» до дуже поважного і не дуже поважного комітету і міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тільки з процедури. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.

 

13:21:24

ЮЖАНІНА Н.П.

Руслан Олексійович, а що ще може бути більше, ніж з процедури? Ми в пустому залі в четвер на минулому пленарному тижні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який пустий зал? Подивіться, весь зал тут.

(Шум у залі)

 

ЮЖАНІНА Н.П. У четвер на минулому тижні висловлювали всі свої позиції. Ви наразі дали чомусь 5 хвилин пану Данилу для того, щоб він підсумував, і ввів в оману, всіх своїх колег. А навіщо ми тоді сиділи дві години і розповідали вам? Я думала, ви почули хоча би щось в четвер, коли ми тут засідали, ті автори поправок, які мають іншу думку. Скажіть, будь ласка, що це за організація порядку? Чому ви зараз не дали представити хоча б одному представнику альтернативну думку, за яку ми боролися декілька годин в четвер? Ну, що це таке? Він знову призвав за людей, а цей закон – проти людей. І всі голосували, підтримуючи поправки, не даючи навіть можливості йому сказати, про що поправка. Якби ви почули, ви...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я точно відношуся до тих людей, який сидить від початку і до завершення, і слухаю і приємні, і неприємні, і хороші, і нехороші речі. Робота така. (Шум у залі) Не перебивайте мене, будь ласка!

Ще раз кажу, хто мав бажання послухати аргументацію, той прийшов послухав. Сьогодні також тут звучить аргументація. І це неправильно говорити, що ваша аргументація правильна, а ця аргументація неправильна. Так вирішить зал – крапка.

Данило Олександрович, остання поправка, представляйте її, ми її голосуємо і голосуємо за закон в цілому. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

 

13:23:14

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, ціна питання недоотримання державним бюджетом 20 мільярдів гривень по року. Це не моя цифра, це перевірка й акт Рахункової палати. І цей законопроєкт, він покликаний закумулювати ці гроші до державного бюджету, зруйнувавши ту схему, яку зараз захищає колишній спікер. Цю схему, в якій зацікавлені «чорні ігорщики», бо їм дуже зручно працювати та красти в тих умовах, які створені для них ПлейСіті та Міністерством цифрової трансформації із заблокованим ДСОМ, з лімітами, яких насправді немає для гри, і з іншими порушеннями, щодо яких вже порушені кримінальні справи. Ми маємо забезпечити акумулювання цих грошей до державного бюджету.

Прошу підтримати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович, я так розумію, ви наполягаєте на цій поправці?

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Ставлю на голосування поправку 3542. Я перепрошую, репліки не може бути, прізвища не називалося. Шановні колеги, я ставлю пропозицію, яку озвучив Данило Олександрович, 3542. Ця поправка врахована, він ставить її на підтвердження. І після цього голосуємо цей дуже важливий закон в цілому. Будь ласка, наберімось терпіння і голосуємо. Ставлю цю поправку на підтвердження.

 

13:25:05

За-157

Рішення не прийнято. По фракціях.

Шановні колеги, ставимо закон в цілому. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів (реєстраційний номер проєкту закону 15111-д). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:25:58

За-241

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

По фракціях покажіть, хто як голосує за євроінтеграційні закони. Будь ласка.

Шановні колеги, наступний 14174 – це проєкт Закону про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України. Я вам говорю як буде розгляд цього закону: 3 хвилини буде… я перепрошую, Крейденко – 5 хвилин, Заремський – 1 хвилина, 3 хвилини – Климпуш, 5 хвилин – Сірко і 5 хвилин «Батьківщина». І голосуємо.

У вас є поправки свої? Я подивлюся тоді. Добре. Я тоді скажу.

Будь ласка, почнемо з заслуховування. Крейденко спочатку, 5 хвилин.

 

13:26:59

КРЕЙДЕНКО В.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, сьогодні ми розглядаємо в другому читанні законопроєкт 14174 про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту. Я підтримую його головну мету, українська залізниця має бути безпечною, сучасною і сумісною з європейською системою, але перед остаточним голосуванням ми повинні з вами зрозуміти, куди саме підуть гроші і хто реально відчує результат цієї реформи.

Нам говорять про ухвалення цього закону, пов’язаного з отриманням зовнішнього фінансування. За публічно озвученою інформацією йдеться зокрема про 200 мільйонів доларів кредитного фінансування для Укрзалізниці. Для компанії, яка щодня працює під обстрілами, ремонтує пошкоджену інфраструктуру, перевозить людей та критично важливі вантажі, ці кошти, дійсно, потрібні. Але водночас цим законопроєктом держава бере на себе нові постійні витрати. За офіційним висновком Міністерства фінансів із 2027 року на функціонування нового центрального органу виконавчої влади у сфері залізничного транспорту потрібно понад 83 мільйони гривень щороку. Це майже 7 мільйонів гривень на місяць. Крім того, ще 100 мільйонів гривень планується витратити у 2027-2028 роках на створення та ведення нових реєстрів. Тобто лише протягом 2027-2028 років утримання нового органу, створення реєстрів потребуватиме щонайменше 267 мільйонів гривень. А після цього понад 83 мільйони гривень треба буде знаходити в бюджеті щороку.

Законопроєкт також передбачає платні дозвільні документи. За розрахунком Міністерства фінансів їхня вартість в умовах 26-го року могла становити від 1 тисячі 514 гривень до 90 тисяч 840 гривень. Це вже додаткові  витрати для перевізників, операторів, навчальних центрів та інших учасників галузі. І такі витрати зрештою можуть вплинути на собівартість перевезення, тарифи та вартість квитків. Фактично кредитні кошти не записані в законі як гроші на зарплати чиновників, але фактична картинка виглядає так: ми виконуємо умови для отримання зовнішнього кредиту фінансування і водночас створюємо новий апарат, який постійно потребуватиме бюджетних коштів.

Саме тут виникає головне питання: чи обов’язково створювати ще один орган? У нас є Міністерство розвитку громад та територій, у нас є Укртрансбезпека, яка вже здійснює державний нагляд у сфері залізничного транспорту. Більше того, у фінансовому висновку прямо зазначено, що нові модулі, а саме реєстри, планують включити до вже існуючого комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки. Тому логічно спочатку розглянути інший шлях, передати необхідні повноваження вже створеному органу, чітко виокремити функції, посилити його фахівцями та встановити пропорційний контроль. Це буде дешевше, швидше, зрозуміліше, ніж створювати нову структуру з новим керівництвом, апаратом, приміщенням, закупівлями та окремим бюджетом. Для мене це питання не лише про економію, це питання про людей, які щодня забезпечують роботу залізниці: про машиністів, провідників, колійників, диспетчерів, електромеханіків, ремонтників, працівників станцій, вони працюють уночі та під час тривог і після обстрілів. Саме від їхньої кваліфікації, уважності та фізичного стану залежить реальна безпека руху. Якщо в системі не вистачатиме працівників, якщо досвідчені фахівці звільнятимуться через недостатню зарплату, якщо люди працюватимуть з перевантаженням, то реальної безпеки на залізниці не буде. Тому ресурс, який держава планує витрачати на нові адміністративний апарат, треба насамперед направити на нагальні потреби залізниці, на збільшення заробітних плат залізничників, на більш якісне перевезення на залізниці. Я не пропоную відмовитися від європейських правил, я пропоную виконати їх без зайвої бюрократії. Потрібен незалежний професійний контроль, а для цього необов’язково автоматично створювати новий орган.

Моя пропозиція як автора альтернативного законопроєкту проста: ми повинні отримати зовнішнє фінансування, але ці гроші з бюджету мають працювати на залізницю і залізничників, а не збільшувати кількість чиновників. Тому я закликаю направити законопроєкт 14174 на повторне читання, доопрацювати його і потрібно прибрати дублювання повноважень.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я все-таки перепрошую, за трибуною має стояти Артем Володимирович Ковальов, а всі інші доповідати з місця. Ви тут всі мене відволікли, давайте будемо дотримуватися того, що ми з вами домовилися.

Так, 3 хвилини... Я перепрошую, Заремський, 1 хвилина, будь ласка. Далі Климпуш-Цинцадзе, Сірко, Разумков. Так? (Шум у залі) Да-да, Сірко, 3 хвилини, добре.

Будь ласка, тоді 1 хвилина, Заремський.

 

13:32:31

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Шановна президія, шановні колеги, підтримуючи в цілому законопроєкт 14174, який спрямований на підвищення безпеки залізничного транспорту та впровадження європейських стандартів у цій сфері, хочу звернути увагу на мої правки 117, 151 та 169. Ними пропонується передбачити, що тяговий рухомий склад, локомотиви, маневрові локомотиви, моторвагони та інший рухомий склад, що мають тягові властивості може перебувати виключно в державній власності. Переконаний, що безпека залізничних перевезень є питанням національної безпеки, особливо сьогодні, коли Україна продовжує протистояти повномасштабній агресії. Тому навіть потенційне роздержавлення тягового складу в нинішніх умовах є передчасним і може створювати додаткові ризики для держави.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сірко – до 3 хвилин.

 

13:33:26

СІРКО Ю.Л.

Шановні колеги, при всій моїй повазі цей закон не про відкриття ринку, не про роздержавлення, не про виведення якихось підприємств з Укрзалізниці. Цей закон дуже простий, євроінтеграційний. Він фактично переписує європейську директиву щодо залізничних перевезень в українське законодавство. Він дуже технічний, він регулює дозвільні процедури для залізничного сектору, для співробітників, які там працюють. Дуже вузько спеціальний, дуже технічний, немає в ньому ніякого роздержавлення, виведення підприємств, розділення залізниці і всіх тих міфів і страшилок, про які говорять регулярно люди, які не хочуть, щоб наша залізниця виходила на європейські рейки, щоб вона не була європейською, щоб вона не інтегрувалася в Євросоюз, щоб у нас не було спільного сполучення з Євросоюзом.

Тому давайте, колеги, перестанемо лякати людей страшилками, а також міфами, які не відповідають дійсності і реальності. Це суто технічний законопроєкт, який інтегрує європейську директиву в українське законодавство. Більш того, це законопроєкт, який ми фактично передбачили і уряд ваш перш за все, ваш уряд підписав в наших євроінтеграційних амбіціях зобов’язання, а також в кредитах Світового банку, МВФ і всіх інших. До цього закону, це останній закон із списку, який потрібен для того, щоб  українська держава отримала 3,5 мільярда кредиту від Світового банку, який вже майже рік не може бути виданий Україні. І ці 3,5 мільярда доларів дуже потрібні для того, щоб фінансувати Збройні Сили, зброю, наших пенсіонерів, наших ВПО і багато всього іншого, тому ось які зараз потреби в нашому бюджеті.

Також до цього закону прив’язані 200 мільйонів для самої залізниці, на якій працює 200 тисяч людей. І їм точно потрібна заробітна плата регулярна, щоб її платили. І також потрібно для того, щоб залізниця могла функціонувати, а ви могли всі пересуватися залізницею, тому що, на жаль, поки що у нас немає іншого сполучення, крім автомобільного і залізничного.

Тому, шановні колеги, перестаньте розповсюджувати міфи і всілякі страшилки з приводу цього законопроєкту. Він абсолютно технічний, євроінтеграційний і повністю переписує Директиву Євросоюзу щодо залізничного сполучення. Дякую. Ми голосуємо і підтримуємо цей законопроєкт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Климпуш... Ой, я перепрошую. Да, Климпуш-Цинцадзе – до 3 хвилин. Потім Дмитро Разумков – до 5 хвилин і голосуємо. І 5 хвилин, Мар’яна, да. 5 хвилин, Безугла.

Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе – до 3 хвилин.

 

13:36:48

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дякую. Шановні колеги, частково можу погодитися з попередньою доповідачкою, бо, дійсно, чуємо в залі велику кількість міфів стосовно того, що, мовляв, цей законопроєкт якось уже розділяє тягу на приватну і на державну. Насправді він цього не робить. І він в більшості своїй, дійсно, є технічним і частково реалізовує директиву Європейського Союзу. Але мені прикро констатувати, що ця зала постійно задовольняється неповним виконанням права Європейського Союзу і не повною його... покладенням в наші українські реалії. Зокрема дуже турбує те, що в цьому законопроєкті, дійсно, не вказано реальної, серйозної інституційної незалежності     Національного бюро розслідувань аварійних подій на транспорті. І я сподіваюся, що це означає, що профільний комітет буде працювати над окремим законом для того, щоби створити таку інституцію і забезпечити її незалежність.

Також є певні проблеми стосовно того, що цей законопроєкт не повністю описує найважливіші термінологічні основи директиви, якою послуговується, зокрема положення щодо серйозної аварії, яке залишається не врахованим у цьому законопроєкті. Тому що насправді директива визначає обсяг процедур розслідування, звітності і компетенцію незалежного органу в розслідуваннях аварій тоді, коли стається така серйозна аварія, цього не передбачено законом. Що ще і ще раз означає, що нам доведеться повертатися до окремих норм європейського права і все-таки вдосконалювати це правове  регулювання цієї сфери.

Але одночасно, так, це є серйозний крок вперед, це є серйозне зрушення у цій царині і в цій галузі. І саме з огляду на це і розуміння того наскільки багато фінансового ресурсу зав’язано на  цей законопроєкт, «Європейська солідарність» ухвалила рішення підтримати його сьогодні в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Разумков до 5 хвилин, після цього Безугла до 5 хвилин і голосуємо. Я прошу поінформувати народних депутатів, що через 9-10 хвилин ми перейдемо до результативного голосування. Будь ласка.

А я ще потім попрошу Артема Володимировича декілька слів в кінці від комітету, спушити всіх 

 

13:39:33

РАЗУМКОВ Д.О.

Мікрофон! Запрацював. Дякую.

Добре, що ви взялися за Укрзалізницю. Це мабуть та Укрзалізниця, якою приїхав Абрамович в Україну? Я так зрозумів, що він все ж таки приїжджав? Я маю на увазі Романа Абрамовича –  представника Президента Російської Федерації. Це раз.

І друге в мене запитання, а скажіть, будь ласка, ви всі голосували за Закон про олігархів, всі ж пам’ятають, да? Там що написано? Всі зустрічі з олігархами мають бути, що? Задекларовані. Я думаю, що всі чиновники, які зустрічалися, мають про це прозвітувати, тут нічого поганого немає – це  перемовний процес. Повністю підтримаємо будь-який мирний план щодо перемовин, щодо того, щоб Україна якомога швидше завершила війну. Але закон один для всіх. Ви ж мене за це знімали, друзі. Ви ж пам’ятаєте, ви голосували за цей закон, там сидів вусатий міністр з-під тумбочки, який підписував, така рука тільки вилазила, пам’ятаєте, Малюська звали, казав: жодних проблем нема, можна приймати. Ви ж прийняли? Прийняли. Закон працює? Працює.

Давайте, всі чиновники, всі народні депутати, всі інші поважні особи в цій державі зазначать з ким зустрічався російський олігарх Абрамович, конкретно по прізвищам, тут немає таємниці? Чи воно стало не таємницею лише після того як ворог про це розповів у своїй пресконференції?

Я розумію, сьогодні в залі дуже багато проблем, то Укрзалізниця, то повітря, то ще щось. А може давайте повернемося до питань мобілізації, до питань реформування ТЦК? Ви бачили, що сказала омбудсман, Військова омбудсман, 7 відсотків людей, яких «бусифікує» і «пакує» ТЦК, – це люди, які мають або відстрочку, або бронь, або мають інші підстави для того, щоб не бути мобілізованим. Ви всі це бачили? А тепер порахуйте.

Президент декілька місяців тому сказав про те, що в місяць ми мобілізовуємо 30 тисяч людей. 30! Так от 7 відсотків від 30 тисяч – це 2 тисячі 100 людей, які незаконно «бусифікуються». Для тих, хто з цим не стикався, то 2 місяці – це вже бригада. Це бригада людей, які непридатні або мають реальну відстрочку, або мають інші підстави для того, щоб не бути мобілізованими. І ви після цього вимагаєте, щоб всі виконували закон, після того, як ваш ТЦК займається… Це ваш, на жаль, ТЦК. Тому що ніхто в цій залі не хоче проголосувати за закони, щоб знищити той «бєспрєдєл», який є.

Он Комітет з національної безпеки у Завітневича, он Іонушас сидить, по телефону розмовляє, які не дають прийняти закони, які б покарали тецекашників, блокують їх. Так ви  співучасники, ви їх покриваєте. Ви фактично все робите для того, щоб і далі ТЦК займалися «бєспрєдєлом», била людей.

А скажіть мені, будь ласка, всі чули з цієї трибуни, і я, і колеги розповідали, про Мороза. Артем Мороз, військовий, втратив дві ноги за те, щоб ви в цій залі могли працювати, ми в цій залі могли працювати. Що відбулося далі? Далі, супер-ТЦК нашої держави достало його із машини, побило, задуло балоном, після цього зробило те саме з його дружиною. Що відбувається далі? Виступає його дружина і говорить, зараз намагаються провести перекваліфікацію і щоб ці герої тилового фронту отримали по 800 гривень штрафу. Вам не соромно? Може треба все ж таки прийняти закони, які будуть їх дійсно карати. За різними оцінками близько 70 відсотків ТЦК не знають де фронт, не бачили його і не мають жодного бойового досвіду. Можуть мати УБД, так, як показували на ТСК, бійця, який був убедешнеком тому що він був у прифронтових територіях в ТЦК служив, то це ж не убедешник.

Так тоді візьміть з 46 тисяч 60 відсотків, це у вас вийде  близько 30 тисяч. 30 тисяч – це корпус. Корпус – це 6 бригад, має бути 6-7 бригад, відправте їх на фронт. Хай вони поміняють тих хлопців, які там безвилазно з 22-го року сидять, а хтось з 14-го, і це буде справедливо. І це очікує українське суспільство від Верховної Ради. І люди, які стоять навіть в одиночному пікеті на Майдані в кайданках і говорять про те, що може бути те свавілля, яке є в ТЦК, а мають бути терміни служби і демобілізація, на це точно заслуговують. Верховній Раді треба прокинутись і почати працювати на народ, на інтереси нашого суспільства, на інтереси нашої держави, а не на «шкурняки», які сьогодні знову намагались протягнути в цій Раді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, будь ласка,  завершальний виступ, Мар'яна Володимирівна, до 5 хвилин. Колеги, і після цього будемо голосувати.

Єдине я попрошу, давайте всі другі читання, просто проморгали ми. Тут буде стояти людина, яка доповідає, всі решта, ще цей раз звідси, всі решта будемо з тих місць, де маємо бути.

Будь ласка,  Мар’яна Володимирівна, до 5 хвилин.

 

13:44:57

БЕЗУГЛА М.В.

Колеги, я прошу уникнути надмірного популізму, тому що знову  наголошую, коли згадують про ТЦК чомусь всі мовчать хто відповідальний за ТЦК. ТЦК підпорядковується Сухопутним військам, є конкретний командувач Сухопутних військ, який у свою чергу підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил, про якого тут в залі мовчать, тому що невигідно. І можна зрозуміти, з одного боку, попри, скажімо так, негатив у суспільстві, що депутати не воюють у багатьох людей звідси з залу родичі, знайомі, близькі в тій чи іншій мірі пов’язані з військом, і є, я знаю навіть найближчі, які воюють, вони бояться за їхнє життя, так же бояться, як і інші громадяни. Що, якщо скажеш слово «Сирський» і скажеш хто і як відповідає, що відбувається в штурмових полках, які мають зараз карт-бланш і просто крадуть людей навіть з БЗВП, якщо у них вже є навіть відношення, то твого близького кудись переведуть. Але давайте будемо відвертими, панове,  у нас значно краще все одно захист ніж у тих громадян, які не мають цього захисту, не мають можливості сказати, не мають можливості викликати, запросити тих чи інших посадових осіб і здійснити певний резонанс бути не байдужими  функціонально. Чому цього не відбувається? Знаєте мені прикро, що я змушена використовувати певні такі методи у парламенті процесуальні і сьогодні, маючи більше 900 правок в даний  законопроєкт, я їх фактично обміняла. Обміняла на обіцянку з боку керівництва парламенту та провідної фракції на те, що наступного тижня парламентського ми будемо голосувати створення спеціальної комісії щодо військової юстиції.

Питання військової юстиції не вирішене роками, і я вже не знаю на кого переводити стрілки і як переводяться стрілки, і хто в цьому винен. Воно було у Комітеті нацбазпеки, воно було у Комітеті правоохоронному, воно було у міжвідомчих робочих групах, але не вирішене. І навіть незважаючи на те, що  із свого боку часто з відчаю я можу бути дуже радикальною,  і саме цей напрямок вважаю, ми маємо зробити максимально технократичним і, нарешті, об’єднавши, щоб вирішити це питання. Щодо питання створення військової юстиції, я готова працювати з усіма, кому небайдуже врешті упорядкувати що відбувається з порядком у війську. І це не про те, щоб створити інструмент того ж Главкому репресуючий, це про те, щоб створити контролюючий і упорядковуючий орган, а також військові суди, військову прокуратуру або як мінімум уповноважену на це. Тому що не може бути, щоб для одних правила – одні, а для інших - інші. Ми не можемо ні мовчати, ні потакати цьому. І мало того ми маємо і мандат та можливості це виправити. Тому, колеги, прошу долучитися і не боятися, ви все одно захищені значно більше, ніж ті громадяни, за яких ви відповідаєте. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую. Ми проговорили... Я прошу народних депутатів: займіть свої місця. Шановні колеги, я прошу народних депутатів: займіть свої місця. Ми переходимо до прийняття рішення. Але перед тим я хочу надати до двох хвилин Артему Володимировичу для відповіді на зауваження, які ви почули. Будь ласка, до двох хвилин, Артем Володимирович.

 

13:49:10

КОВАЛЬОВ А.В.

Дякую, Руслан Олексійович.

Колеги, я дуже прошу підтримати цей технічний, але дуже важливий законопроєкт. Коротко про що він. Він про синхронізацію безпекових і технічних регламентів українських з європейськими. Це євроінтеграційний закон, який є дуже важливий для транспортної галузі, особливо для залізниці нашої. Ми підтримали цей законопроєкт в комітеті. Я прошу вас підтримати його. А ще під цей законопроєкт Україна в бюджет отримує більше, ніж 4 мільярди євро. Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Будь ласка, займіть свої місця. Важливий євроінтеграційний законопроєкт. Колеги, важливий євроінтеграційний законопроєкт, над яким колеги працювали дуже довго.

Враховуючи важливість цього законопроєкту... Я прошу, займіть свої місця, друзі! Щоб не було цього граціозного бігу на останніх секундах і героїзму натискання на клавішу. Займіть свої місця, будь ласка.

Давайте я скористаюся статтею 28 Регламенту Верховної Ради України і перед прийняттям рішення по цьому законопроєкту я поставлю сигнальне голосування. Шановні колеги, я дуже прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Сигнальне голосування. Будь ласка, прошу голосувати.

 

13:51:20

За-250

Прекрасно! За – 250.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України (реєстраційний номер 14174).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:51:59

За-254

Рішення прийнято. Вітаю, колеги!

Шановні колеги... Закон прийнятий в цілому. Наступний  проєкт закону: 13165-2. Я запрошую сюди Дениса Вячеславовича Маслова. Це проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків судді.

Ми домовилися таким чином: 7 поправок Геращенко, 3 хвилини - фракція «Батьківщина», 3 хвилини – Мамка. Все вірно?

Будь ласка, почнемо тоді з виступів. З виступів, так, чи з поправок? Добре, давайте тоді, Ірина Володимирівна, озвучте, як ви будете ставити це?

 

13:52:43

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги, я з колегами подала 228 поправок, з них було враховано тільки 11. Тому я прошу: 4 хвилини виступ і 4 поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте 4 хвилини і поправки, скажіть номер. Да-да-да.

 

13:53:01

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Поправки, я зразу назву номери поправок. 38-ма, 49-та, 63-тя і 68-ма, 90-та, разом я їх поставлю, да. 38-ма, 49-та, 63-тя, 68-ма і 90-та.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, будь ласка, до 4 хвилин, Ірина Володимирівна. Будь ласка.

 

13:53:21

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, Київ відвідала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. Ми вітаємо той факт, що нарешті європейські чиновники почали зустрічатися не лише з керівництвом парламенту, а й з представниками опозиції. І хочемо наголосити на тому, що під час цієї зустрічі було дуже чітко зафіксовано, а на ній були присутні від нашої команди голова фракції Петро Порошенко, голова Комітету євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. І було дуже чітко зафіксовано, що для реального вступу України до Європейського Союзу потрібно, знаєте, не нездійсненні щоразу анонси давати, як це робить профільний віцепрем’єр Качка, обіцяючи в 27-му році членство України в ЄС, а виконання плану Качка – Кос, з якого поки що ми з вами імплементували хіба що 10 відсотків.

Наголошує наша фракція на тому, що однією із вимог ключових нашої команди є голосування реформи ДБР, це є вимога Європейського Союзу. Державне бюро розслідувань має займатися не «кошмаренням» опозиції, не створювати спеціальні відділи проти євроінтеграції і проти команди опозиції, збираючи там пасквілі різні, а дійсно розслідувати і корупцію, злочини і таке інше. І це потребує і перезагрузки Державного бюро розслідувань, керівництво якого, просто воно звучить на всіх «плівках Міндіча» як вокзал, базар, де можна повирішувати питання «кошмарити» опонентів, а не займатися реально євроінтеграцією.

Зараз ми розглядаємо дуже важливий законопроєкт, який стосується вдосконалення декларації доброчесності суддів, родинних зв’язків суддів і вдосконалення перевірки цих декларацій. І дуже цікавий момент, що цей законопроєкт з’явився в переліку порядку денного не тому, що нарешті монобільшість хоче йти по імплементації договору, меморандуму Качки-Кос, а тільки після нагоняя з Брюсселю, коли пані Кос дуже чітко зазначила, що у випадку неприйняття цього законопроєкту Україна втратить мільйони, десятки мільйонів доларів за програмою Ukraine Facility.

І тому наша команда наполягає на наступному. Євроінтеграція має стати пріоритетом, але не тільки за назвою, а і за змістом, тому що сьогодні, дійсно, праві мої колеги, коли ми розглядали законопроєкт про зміни до Податкового кодексу, і нам тут розповідають, що це і впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, і нам розповідають, що це дуже євроінтеграційний закон. На назвою так, а за суттю насправді сьогодні було обкладено новими податками українців, при цьому не створено абсолютно ніякої логістично під це бази, що створить абсолютний хаос здирництва  і нову корупцію. І ми будемо дуже чітко моніторити як буде виконуватися цей законопроєкт для того, аби нашим партнерам міжнародним донести правду, що дуже часто під євроінтеграційними назвами влада ховає свої «шкурняки» дуже багато.

Тому «Європейська солідарність» не голосувала за цей законопроєкт, а що стосується законопроєкту про судоустрій і статус суддів, ми будемо наполягати на кількох поправках, які ми подаємо до цього законопроєкту, для того, аби захистити незалежність суддів і сприяти нормальній перевірці декларацій на доброчесність і родинні зв’язки, аби разом з водою не виплеснути дитину і не створити нові загрози, коли ми знаємо як влада сьогодні впливає на суддів, ми це відчуваємо по тому як у нас Верховний Суд уже пів року не може розглянути питання по санкціях…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна.

Якщо можна, відповідь до 2 хвилин, будь ласка, від голови комітету. І тоді я почергово поставлю цих 5 поправок.

Будь ласка, Денис Вячеславович.

 

13:57:39

МАСЛОВ Д.В.

Дякую, Руслане Олексійовичу. Дякую, шановні колеги народні депутати. Реагуючи на виступ, можу сказати, колеги, влада вже давно суддів не обирає, не призначає, не проводить їх кваліфікаційне оцінювання і так далі. Це роблять незалежні органи, які набрані з вирішальним правом голосу міжнародних партнерів. Це перше.

Щодо того, що хтось колись отримав наганяй і тому це з’явилось в порядку денному, цей законопроєкт. Я вам відповідально можу заявити, що ми могли цей законопроєкт поставити на голосування ще рік чи більше тому, але на звернення наших міжнародних партнерів, європейських партнерів ми проводили весь цей рік багато кількість разів консультацій із ними щодо змісту цього законопроєкту. І насправді не просто змісту, який би відповідав Ukraine Facility, бо та редакція давно вже була готова, а такий, щоб відповідав і іншим євроінтеграційним зобов’язанням. Остання редакція, яку ми направляли, була нашим партнерам 11 травня. І я кожен тиждень перепитував постійно, коли буде фідбек, коли буде реакція.

Ми отримали реакцію, надавали свої пояснення, обґрунтування, приходячи до збалансованої і зрозумілої моделі. Вчора представники всіх фракцій, депутатських груп були на зустрічі з пані Мартою Кос, там були представники Європейської комісії. Ви були там, ви чули, що жодних зауважень щодо цього законопроєкту немає, ми його рекомендували в минулу середу. Тому цей важливий законопроєкт, який необхідно буде підтримати, а пропозиції, які будуть ставитись на врахування, я попрошу так само, як і  комітет, провалити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю почергово ці поправки. І так, поправка 38, комітетом відхилена, на прохання авторки я ставлю її... Що? Що?

Будь ласка, включіть мікрофон Геращенко, бо я не розумію, що ви кажете. Ірина Володимирівна, що?

 

14:00:01

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Я озвучую поправки тепер, їх зміст. У мене було моїх законних 8 хвилин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, я думав, що ви виступили.  

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. У мене було 211 поправок і я взяла лише чотири поправки. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозумів. Просто ви... Дивіться, ви сказали, що ви 4 хвилини, а потім ставите  чотири поправки. Я зрозумів, ви хочете доповідати їх. Все, з доповіддю. По 1 хвилині тоді, будь ласка, Ірина Володимирівна. Поправка 38 тоді.

 

14:00:22

ГЕРАЩЕНКО І.В.

По-перше, шановний пане Маслов, влада може суддів і не обирає, але вона на них впливає. І доки буде існувати у нас оце телефонне право, доки Європейський Союз буде ставити владі українській як вимогу незалежність української судової системи. А наша фракція це повністю підтримує. І дай боже, щоб відкрили цього місяця нам «Основи» (Fundamentals) кластер, а ключова вимога там – це незалежність судової системи, а не постійні дзвінки з Банкової. І знаєте, у вас суддів часто, інших представників обирають «Міндічі» і за феншуєм, а треба, щоб вони були незалежні.

І тому наша поправка, на якій ми наполягаємо, звучить наступним чином: «Членами Громадської ради доброчесності, членами Громадської ради міжнародних експертів, яка утворюється відповідно до закону, що визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду». Ми розуміємо, чому ви її не підтримали? Ви панічно боїтеся міжнародних експертів, а це і є запорука боротьби з корупцією і незалежність судової гілки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 38 поправка ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

14:01:48

За-38

Рішення не прийнято.

49 поправка.

 

14:01:53

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Я хочу тут звернути увагу всіх українців, от яку поправку провалив комітет, який би мав її підтримати. Вона звучить про те, що декларація доброчесності та родинних зв'язків судді є відкритою для загального доступу через оприлюднення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

А скажіть, будь ласка, а чому вона не може бути відкритою ця декларація? Комітет вніс там таку цікаву, знаєте, поправочку, що окрім випадків, передбачених цим законом. Наскільки нам відомо, судді не можуть бути військовослужбовцями. І тому насправді тут потрібно прийняти цю поправку для того, що всі декларації суддів є доступними для українців, відкритими для журналістів, відкритими для антикорупційних розслідувань. Я дуже прошу, колеги, наші з вами декларації в публічному доступі. Немає жодного пояснення, чому тут не прийняли поправку «Європейської солідарності». Я дуже прошу вас її підтримати. Ще раз наголошую, що я з колегами подала поправки про відкритість реєстру…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

14:03:04

МАСЛОВ Д.В.

Дякую шановній авторці.

Колеги народні депутати, відкрийте просто правку колонку, яку редакцію прийняв комітет. Декларація доброчесності та родинних зв’язків судді є відкритою для загального доступу через оприлюднення на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів, крім випадків передбачених цим законом. Ця правка, та пропозиція, про яку говорить шановна колега, не вносить нічого іншого. Воно і так діє навіть в діючій редакції. Декларації відкриті.

А що стосується, крім випадків закону, то це те, що діє зараз розумність. Якщо член родини є співробітником спеціальних органів, які  виконують завдання на передовій, суддя може звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів з проханням не відкривати для загального доступу, і ВККС приймає рішення, якщо це дійсно відповідає цьому. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 49 поправка. Комітетом відхилена. Ставлю на голосування.

 

14:04:24

За-40

Рішення не прийнято.

Наступна поправка  63. Будь ласка.

 

14:04:29

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Ми знаємо, як у нас, знаєте, заброньовані сьогодні позитивні блогери Банкової в СБУ, і ми уявляємо, як влада сьогодні може ховати потрібних їй людей за броню, за схованими деклараціями. Тому, колеги, я вважаю, що це зараз ви робите дуже великі помилки.

Тепер 63 поправка. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить перевірку декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді на підставі інформації отриманої, і отут ми наполягаємо на цій нормі, в законний спосіб від будь-якої особи, або у разі самостійного встановлення Вищої кваліфікаційною комісією суддів інформації, що може там далі свідчити про порушення. Дуже важливо, щоб це було зібрано в законний спосіб і так ми захищаємо незалежність суддів, тому що знаємо, як влада може тримати на гачку, збирати оці компроматні папочки, коли силові структури такі як ДБР, а іноді, на жаль, інші, перетворюються не на правоохоронні органи, а на державні бюро репресій. Тому я прошу від нашої команди...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коротко, реакція.

 

14:05:40

МАСЛОВ Д.В.

Дуже коротко, чому ця пропозиція відхилена, бо вона не має жодного юридичного змісту. Так сталося, що згідно статті 19 Конституції України у нас і так всі органи державної влади мають діяти в межах і в спосіб, встановлений законодавством. Тому вона і так зрозуміло, що на підставі закону інформації, все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, 63 поправка. Комітетом відхилена. Ставлю на голосування.

 

14:06:20

За-38

Рішення не прийнято.

68 поправка, будь ласка.

 

14:06:25

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановний пане Маслов, я дійсно з повагою. Але ви знаєте, іноді здається, що ми живемо з вами в різних країнах, інакше ви би не говорили, що у нас все відбувається в законний спосіб. Не дарма Європейський Союз наголошує на суттєвих порушеннях прав людини в Україні, на суттєвих проблемах з цим, на суттєвій необхідності посилення незалежності судової гілки влади. І саме тому ми наполягаємо на нашій поправці щодо того, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України не розглядає інформацію.

Тепер тіло поправки, отримано внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо для вас невідомо, що суддів сьогодні часто шантажують для того, аби вони приймали правильні рішення, що є телефонне право, то приходьте, будь ласка, я сподіваюсь, 30 червня на засідання Верховного Суду України по санкціях незаконно введених Зеленським і його командою проти  свого попередника тільки за те, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція Комітету по 68 поправці, якщо ви бажаєте, будь ласка.

 

14:07:36

МАСЛОВ Д.В.

Колеги, 68 поправка звучить ширше, вона ще передбачає Вищій кваліфікаційній комісії суддів не розглядати інформацію, яка надійшла від анонімних джерел і джерела походження якої встановити неможливо.

Тому в цій частині звичайно що пропозиція вона міститься в комітетській правці, викладеній нашим комітетом власне і проголосованій.

Що стосується «внаслідок істотного порушення прав», знову  ж таки, якщо інформація  здобута в незаконний спосіб, вона не може просто-напросто використовуватись органом державної влади – це і так встановлено  нашим законодавством.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 68 поправка. Комітетом відхилена. Ставлю на врахування. Прошу голосувати.

 

14:08:39

За-37

Рішення не прийнято. 

І завершальна поправка, Ірина Володимирівна, 90-та ваша. Будь ласка.

 

14:08:44

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановний пане Маслов, я впевнена, що ви слухали «плівки Міндіча», і ви чули там, як фігуранти весь час посилаються насправді на оце Державне бюро експертизи, де вони могли замовляти, знаєте, як в ресторані по меню, будь-яку експертизу. А ви зараз говорите про те, що все у нас в законний спосіб досягається? Ну просто я знову наголошую, що у нас практика дуже  розходиться із законодавством і все потрібно змінювати.

А тепер наша наступна поправка. Шановний пане Маслов, наступна наша поправка, яку пропонує виключати не тільки  наша фракція, а й голова антикорупційного комітету пані Радіна, яка подала аналогічну поправку. Перевірка декларацій доброчесності та родинних зв'язків може бути тільки за останній звітний  період – це ви так пропонуєте.

А наша команда пропонує це виключити і дозволити перевіряти декларації тоді, коли для цього є підстави. Коли, як ви говорите,  в  законний спосіб знайдено підстави для перевірки декларації і не тільки тоді за завітний період, а за той період, за який її потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо, Денис Вячеславович, відреагуйте.

 

14:09:54

МАСЛОВ Д.В.

Я відреагую. Дивіться, колеги, цим законом встановлено, що перевіряються декларації доброчесності  протягом 3 років з моменту її подання. Це було в плані  Ukraine Facility. Ми це обговорили з експертами Європейської комісії і після цього виклали цю норму. Тому цілком очевидна норма про трирічний строк для проведення перевірки з моменту подання декларації, так само ці норми діють в інших законах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 90 поправка і завершальна від Ірини Володимирівни. Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

14:10:48

За-33

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, у нас залишилося ще 3 хвилини, до 3 хвилин. Давайте ми спочатку пройдемо ті, які ми пройшли.

Артур Володимирович, у мене немає від вас на підтвердження.

Будь ласка, ми спочатку пройдемо на врахування. Замість поправок на врахування до 3 хвилин фракція «Батьківщина» Власенко,  потім до 3 хвилин Мамка, потім, я так розумію, буде одна поправка на врахування і голосуємо закон. Я прошу народних депутатів запросити до зали, за хвилин 5 ми перейдемо до голосування.

Будь ласка, Сергій Володимирович, до 3 хвилин.

 

14:11:30

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово. Дійсно, комітет працював над цим законом достатньо довго. Дійсно, ми проводили широкі фахові, деколи дуже емоційні консультації з Європейською комісією. Так, дуже часто, на жаль, від експертів Європейської комісії ми чули абсолютно нерозуміння українського законодавства, українських реалій і всього іншого. Такі експерти, на жаль.

Тому, я думаю, що нам треба переходити, знаєте, від реформ гасел до реальних професійних обговорень, до реальних, конкретних, змістовних професійних обговорень. Тому що, на жаль, ми дореформувалися вже до того, що наші реформи протирічать практиці Європейського суду з прав людини, що наші, так звані, реформи, в тому числі і судової гілки влади, в подальшому визнаються неконституційними Конституційним Судом українським. Тут згадували міжнародних експертів, по-перше, вони не завжди міжнародні, а по-друге, вони точно не завжди експерти.

Я хочу вам нагадати, що славнозвісного колишнього голову Верховного Суду Князєва – обирали міжнародні експерти. Керівників ВККС з російськими паспортами – обирали  міжнародні експерти. Діючого керівника ВККС Пасічника, який був пійманий на фальшуванні конкурсу до апеляційних, адміністративних судів, – обирали міжнародні експерти. ГРД – віддали в ручне управління такому собі Михайлу Жернакову, який призначає кого хоче без кваліфікації, без нічого, без нерозуміння роботи судової системи, людей, які сповідують подвійні стандарти і так далі, так далі. Дореформувались.

До речі, телефонним правом в судах принаймні так пишуть деякі ЗМІ користуються в тому числі обрані міжнародними експертами НАБУ і САП для того, щоб призначити свого суддю у справі конкретній, в даному випадку у справі Тимошенко, а не призначити незалежного суддю, який реально і чесно розгляне всі ті фальшування, які є в конкретній кримінальній справі.

Тому я за те, щоб ми проводили реальні реформи. Якщо у нас є системна і проблемна система декларування суддів, давайте її приведемо до нормального, розумного стану для того, щоб з одного боку судді були дійсно підзвітні, але з другого боку, щоб це не перетворювалось, знаєте, на таку нескінченну гру, коли, очевидно, обрані якісь конкретні люди весь час бомблять одного і того самого суддю якимись абсолютно непідтвердженими заявами і суддя замість того, щоб відправляти незалежне правосуддя вимушений, вимушений відповідати на ці всі речі.

Закон  не є ідеальним. Закон є скоріше компромісним. Але я вважаю, що на цьому етапі цей компроміс ми можемо підтримати в такій редакції, як є. Тому закликаю всі голосувати за закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, залишився у нас ще Мамка, так, до 3 хвилин, будь ласка.

 

14:14:45

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, я не буду наполягати на правках на своїх. Дійсно за даний законопроєкт необхідно голосувати для того, щоб все-таки хоча б частково почати рівняти. Але я відношу себе до тих людей, які не хочуть, да, і не можуть підтримати рішення половинчасті, тому що система сама не працює. Зверніть увагу про те, що скільки разів на протязі останніх там 6-7 років заявляли політики про те, що ми реформували судову гілку влади. Дореформувалися до того,  що судді в районному центрі там одиниці залишилися, в селах їх зовсім немає. Але всі заявили потужно, що вони її реформували. Після цього пройшло ще 5 років ми знову починаємо її реформувати. Що суддів ніхто не обирає. Тобто відсутні укази Президента щодо їх призначення, напевно, така процедура, голів комісії. Ну, ви розумієте, що люди йдуть як останній шанс оскаржити те чи інше рішення до суду. Вони мають на це право, а обов’язок держави – забезпечити здійснення правосуддя. Але з тими рішеннями, які ми приймаємо до цього часу, і читаємо їх і в засобах масової інформації, що твориться також і в судовій гілці влади за участю, і прокурорів деяких, і  правоохоронців, то слухайте людям також накипіло, і вони хочуть отримати те правосуддя, те рішення, яке від імені України, яке обов’язкове для виконання. Ми говоримо цим законопроєктом, яким же чином будуть пропускати через конкурси, яким чином будуть подавати  судді декларації і все інше? Скажіть, будь ласка, а хто ж судить суддів на конкурсах? Ви ж розумієте для того, щоб все-таки приймати участь і дати належну оцінку тому судді чи кандидату до суду, необхідно ж мати знання, не політичні гасла. Де ж ті фахівці, які приймають ті рішення відносно: згоден, здатен чи нездатен. І зверніть увагу, якщо уже так пішло, то іспити повинні бути жорсткі, але незалежні від політичної волі. Вони повинні бути фахівцями. Якщо суддя рішення приймає, воно скасовується. Вони повинні відповідати, дія і відповідальність. Цього не існує. От чому я казав: половинчасті рішення не потрібні, вони повинні бути кардинальні, вірні і чіткі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, одна хвилина ще Герасимов. Да? І після цього я даю Денису Вячеславовичу і голосуємо за законопроєкт в цілому.

Будь ласка, Артур Володимирович.

 

14:17:57

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановний пане Денисе, шановні колеги, тільки що під час обговорення законопроєкту про оці декларації суддів ви сказали, що якщо інформація отримана з анонімних джерел, то вона не має бути врахована під час уточнення декларації, аналізу декларації, взагалі прийняття рішень державними органами.

Скажіть, будь ласка, з вашої точки зору телеграм-канали, які сьогодні є анонімними, є анонімними джерелами інформації? І чи можуть вони використовуватися як джерело інформації під час аналізу декларацій, взагалі аналізу державними органами? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артуре Володимировичу, ну, він може відповідати тільки по поправках від комітету. Ну, як забажає, але я просто... Я звертаюся, за Регламентом його обов’язок тільки такий, далі – це його право. Будь ласка.

 

14:18:48

МАСЛОВ Д.В.

Шановний Артуре Володимировичу, шановні інші колеги, я не можу сказати позицію комітету, звичайно, з цього приводу, це зрозуміло. Але я можу сказати свою власну позицію. Якщо будь-який телеграм-канал, є неідентифікований його власник і розпорядник інформації, він є анонімним, то, звичайно, я можу сказати, що це інформація з анонімного джерела.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, займаємо свої місця.

Я даю до двох хвилин ще Денису Вячеславовичу для відповіді на інші питання і переходимо до голосування. До двох хвилин, чим коротше, тим краще, Денису Вячеславович. Будь ласка.

 

14:19:31

МАСЛОВ Д.В.

Я понял. Дякую.

Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, ви знаєте, незалежність в діяльності будь-кого, будь-яких державних органів без підзвітності приводить до втрати довіри. Разом з тим повна підзвітність без належних гарантій здійснення правосуддя приводить до знищення правосуддя. Я не буду перераховувати те, що ми заклали в цей законопроєкт, ви всі мали можливість з ним ознайомитися. Я скажу, що Комітет з питань правової політики проробив величезну роботу над цим законопроєктом. І що ми тут заклали? Ми дійсно заклали баланс між необхідністю підзвітності судової гілки влади в цей, конкретний історичний проміжок часу, необхідністю отримання коштів нашою воюючою країною і гарантіями незалежного здійснення правосуддя. От, що тут закладено.

Тому прошу підтримати цей законопроєкт. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Вячеславович.

Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця. Будь ласка, я прошу зайняти свої місця. Це справді дуже важливий євроінтеграційний законопроєкт. І хочу подякувати комітету, вони реально продемонстрували впродовж цілого року, як треба боротися за ті чи інші речі в законопроєктах. І я дуже сподіваюся, що цей законопроєкт стане таким компромісним і для цього залу.

Тому я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків судді (реєстраційний номер 13165-2). Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:21:48

За-242

Денис Вячеславович Маслов зразу може написати заяву, що в нього не спрацювала кнопка, але він за. Друзі, треба привчатися голосувати і за трибуною. Дякую. Вітаю! Закон прийнятий в цілому.

Наступний проєкт закону: 14345... (Шум у залі) По фракціях. 14345-1.

Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроєкти за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:22:28

За-198

Рішення прийнято.

Шановні колеги, будь ласка, я запрошую до слова автора основного законопроєкту заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Артеменко Анну Ігорівну, будь ласка.

 

14:22:51

АРТЕМЕНКО А.І.

Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати, проєкт Закону 14345 розроблений з метою відновлення окремих дій Закону про державну допомогу, який наразі не застосовується, а також визначити особливості застосування його положень під час дії правового режиму воєнного стану, зокрема з урахуванням поточної ситуації на територіях України, в яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Отже, проєктом закону пропонується відновлення дії Закону про державну допомогу в повному обсязі за винятком територій, де тривають бойові дії.

Також передбачається підвищити поріг незначної державної допомоги до 300 тисяч євро, тобто це та допомога, яка не потребуватиме нотифікації в Антимонопольний комітет. Надання попередніх консультацій надавачу має відбуватись не пізніше 10 робочих днів. Визначення умов, при дотриманні яких державна допомога є допустимою для конкуренції. Важливий захід – це те, що визначення Антимонопольним комітетом умов, за яких заходи з підтримки… заходи з державної допомоги не потребуватимуть подання повідомлення про нову державну допомогу до контролюючого органу. Це відповідні численні нотифікації для муніципалітетів, це державна підтримка в контексті будівництва шкіл, дитячих садочків, фінансування лікарень, водопостачання, благоустрій територій.

Також законопроєктом передбачається створення цифрового реєстру державної допомоги, що забезпечуватиме прозорість, ведення якого регулюватиметься Законом «Про публічні електронні реєстри» та ІК. І також зазначеним законопроєктом за результатами опрацювання в головному комітеті передбачено положення щодо непоширення його дії на господарську діяльність, пов’язану з послугами загального економічного інтересу. І варто зазначити, що цей законопроєкт є в межах Ukraine Facility, це частина Closing benchmarks по переговорному процесу по розділу «Конкурентна політика». Просимо підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую автора альтернативного законопроєкту Буймістер Людмилу Анатоліївну. Немає, да? Прикро, прикро.

Я запрошую голову підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Кицака Богдана Вікторовича, який є співдоповідачем від комітету. Будь ласка.

 

14:25:18

КИЦАК Б.В.

Шановні колеги, Комітет з питань економічного розвитку на засіданні 4 червня 26-го року розглянув вказані проєкти законів України. Метою законопроєкту є відновлення дії окремих норм статей Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», які наразі не застосовуються. Зазначене сприятиме забезпеченню захисту та дотриманню міжнародних зобов’язань України в сфері державної допомоги.

Ключова відмінність між основним і альтернативним законопроєктом полягає в тому, що частково відрегулювати питання функціонування інструменту ПСО – це покладання спеціальних обов’язків та уникнути впливу відновлення контролю за держдопомогою на безперебійне функціонування державних програм підтримки, особливо в соціальній сфері.

Комітетом було напрацьовано низку пропозицій до редакції законопроєкту під номером 14345, із яких це непоширення дії цього законопроєкту на підтримку для забезпечення сектору безпеки та оборони, а також господарської діяльності, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес.

За результатами обговорення члени комітету прийняли рішення рекомендувати прийняти в першому читанні і підтримати законопроєкт 14345-1, основний, за основу з урахуванням вищезазначених пропозицій комітету, а альтернативний відхилити.

Також прошу оголосити відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України під час розгляду даного законопроєкту на пленарному засіданні про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроєкту (реєстраційний номер 14345), інших структурних частин зазначеного законопроєкту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду даного законопроєкту в першому читанні.

Колеги, я прошу підтримати. Це дуже важливий законопроєкт, який впливає на отримання європейського фінансування, яке в подальшому піде на фінансування наших соціальних зобов’язань, які взяла держава перед населенням України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я запрошую фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону.

Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович, фракція «ЄС».

 

14:28:11

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні колеги, ми з вами обговорюємо що завгодно, крім головного, що маємо обговорювати,  – Збройні Сили України і їхня підтримка. І в мене для вас є фантастична новина: сьогодні у військових частинах повідомили, що в червні відбудеться підвищення заробітної плати, яку так довго обіцяли, ціла  індексація на цілих 132 гривні. Ще раз, на 132 гривні. От така індексація, просто щастя на військових падає. Оце влада, оце думає про людей, оце думає про військових, підвищення зарплати аж на дві поїздки в маршрутці. Клас. Сила. Неймовірно.

Ви знаєте, таке відчуття, що поки військові тримають фронт, влада тримає їх за дурнів, інакше це назвати не можна. Нам розповідають вже який місяць: буде підвищення, буде реформа, реформа війська, реформа заробітної плати, грошового забезпечення, реформа мобілізації, терміни служби, контракти. Де все це? Пане міністре Федоров, де все це? Ми очікуємо на ці, дайте нам...  презентації не потрібні, нам потрібні проєкти рішень законів і саме головне – прийняті рішення і закони, і виплачені людям гроші, і встановлені терміни служби, і припинення божевільної злочинної «бусифікації» на вулицях українських міст. Нам це потрібно вже зараз, не 132 гривні  просто якісь знущальні індексації. А справжня зміна грошового забезпечення, а суттєве підвищення? Бо 20 тисяч гривень – це сьогодні вже менше, ніж в охоронця в супермаркеті. Скільки нам ще чекати? Чи просто знущаються з військових?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі слово надається народному депутату Козирю Сергію В’ячеславовичу. Передає Кицаку Богдану Вікторовичу. Будь ласка.

 

14:30:27

КИЦАК Б.В.

Шановні колеги, хочу, щоб публічно відфіксувати позицію, Комітет з питань економічного розвитку провів також консультації з Асоціацією міст України, із профільними іншими економічними асоціаціями, які мають дотичний вплив до функціонування в разі прийняття і введення в дію даного законопроєкту. Отже, що стосується Асоціації міст України, до другого читання ми напрацюємо спільно правки для того, щоб відрегулювати, знайти компромісне рішення відносно процедури виключень, оскільки Асоціація міст України, і це буде стосуватися абсолютно кожної громади України, щоб ми не вбили функціонування системи водопостачання, системи водовідведення, системи теплокомуненерго, які є на балансі громад. І щоб державна допомога, яка надається на підтримку функціонування саме цих комунальних підприємств, вона продовжувала і далі здійснювати свою основну функцію.

І другий важливий блок – це те, що буде стосуватися функціонування державних програм, а саме: «5-7-9», про допомогу держави різним суб’єктам господарювання. Ми також напрацюємо відповідні правки для того, щоб не поховати ці ефективно функціонуючі і діючі програми, якими ми підтримуємо наш український бізнес у цих складних умовах.

Тому, колеги, прошу підтримати в першому читання за основу, а також проголосувати 116-ту статтю для того, щоб ми могли максимально продуктивно і ефективно відпрацювати і внести всі необхідні правки і пропозиції, які також будуть надходити від колег народних депутатів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І завершальний виступ Бурміч Анатолій Петрович, «Відновлення України». Шановні колеги, після цього голосуємо. Я прошу депутатів запросити до зали.

Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович.

 

14:32:16

БУРМІЧ А.П.

Прошу передати слово колезі Вороньку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Євгенович Воронько.

 

14:32:23

ВОРОНЬКО О.Є.

Шановні колеги, дана ініціатива пропонує інструмент, який Україна давно заслуговувала. Що змінюється насправді? По-перше, підприємець, який отримує невелику підтримку, більше не потрапить у регуляторну пастку через копійчану суму. Поріг незначної допомоги суттєво зростає до 300 тисяч євро для більшості видів діяльності та до 750 тисяч для послуг загального значення. Це важливе зняття зайвого  бюрократичного тягаря для бізнесу.

По-друге, документ розширює коло тих, хто може отримати підтримку держави. Індустріальні парки, культурні та молодіжні фонди досі формально не вважалися суб’єктами допомоги. Тепер це виправлено. Держава, нарешті, бачить увесь економічний ландшафт, а не лише окремі його фрагменти.

По-третє, АМКУ стає справжнім регулятором, а не лише поштовою скринькою для повідомлень. Зрозумілі строки розгляду справ, механізм попередніх консультацій, право зупиняти недопустиму допомогу, все це перетворює орган на дієвого арбітра конкуренції.

Депутатська група «Відновлення України» підтримує вказаний законопроєкт.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проєкту Закону. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги, займіть свої місця. Будь ласка, приготуйтесь до голосування. Я зараз запрошую вас до прийняття рішення.

І так… Що, що? Сигнальне? Шановні колеги, давайте я скористаюся 28 статтею і попрошу вас спочатку зробити сигнальне голосування, бо це важливий законопроєкт, який стосується Ukraine Facility. Тому давайте спочатку спробуємо провести сигнальне голосування по цьому законопроєкту. 

Будь ласка, швидше, колеги, займайте свої місця. Ставлю сигнальне голосування. Будь ласка, прошу голосувати.

 

14:35:17

За-207

Проти – 0, утримались... Що, що? Є потенціал.

Шановні колеги, дивіться, я дуже прошу усіх народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Шановні колеги, будь ласка.

І так я ставлю пропозицію... Ще раз, це важливий євроінтеграційний  законопроєкт. Я ставлю пропозицію  прийняти за основу з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету та з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» щодо відновлення дії його окремих норм, особливостей їх застосування під час дії правового режиму воєнного стану та удосконалення проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання, (реєстраційний номер 14345). Готові голосувати? Шановні колеги, я прошу вас підтримати і проголосувати, будь ласка.

 

14:36:41

За-218

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити цей законопроєкт на повторне перше читання. Колеги, пропозиція повторне перше читання. Будь ласка, прошу голосувати.

 

14:37:09

За-242

Рішення прийнято. Законопроєкт пішов на повторне перше читання.

Шановні колеги, наступний проєкт Закону 15024 – це проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство… Що? А що сталося? Перед тим як зайти, треба спочатку проголосувати включити його до порядку денного, шановні знавці Регламенту. Давайте спочатку я оголошу закон, потім рішення, яке ми маємо прийняти.

Тому 15024 – це проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та особливостей застосування процедур банкрутства для державних підприємств та/або господарських товариств щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Перше рішення, яке я ставлю – це включити до порядку денного, треба 226 голосів. Включено – будемо розглядати. Не включено – підемо далі. Прошу голосувати. 

 

14:38:32

За-195

Рішення не прийнято. І він сьогодні не може бути розглянутий.

Ну що? Що ви мені показуєте? Що я можу зробити? Я на місці, ви  на місці. Нехай буде тим соромно, кого нема на місці, правда?

Шановні колеги, наступний законопроєкт 13676 – проєкт  Закону про внесення змін до Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» щодо утворення Міжвідомчої координаційної комісії у сфері боротьби з організованою злочинністю (Національного координатора) (13676). Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 

 

14:39:20

За-205

Рішення прийнято. 

Я запрошую, будь ласка, до виступу голову Комітету з питань правоохоронної діяльності Іонушаса Сергія Костянтиновича. Будь ласка, Сергій Костянтинович

 

14:39:41

ІОНУШАС С.К.

Шановні колеги, 17 грудня 2025 року проєкт Закону  про внесення змін до Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» щодо утворення Міжвідомчої координаційної комісії було направлено комітетом на повторне перше читання. Комітет підготував нову редакцію законопроєкту і на засіданні 21 травня 2026-го розглянув і рекомендував Верховній Раді прийняти. Ми врахували пропозиції як Офісу Генерального прокурора так і Міністерства внутрішніх справ.

Нагадаю, що питання створення Національного координатора є питання боротьби з організованою злочинністю і є частиною рекомендацій Європейської комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення. Цей законопроєкт є євроінтеграційним. Про що йде мова? Йде мова про створення Національного координатора, як консультативно-дорадчого органу, який буде займатися формуванням політики у сфері організованої злочинності.

Шановні колеги, законопроєкт підтриманий комітетом майже одноголосно і прошу підтримати його в залі, це перше читання. Це забезпечить належним чином координувати боротьбу з організованою злочинністю між всіма правоохоронними органами.

Дякую за увагу. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, і так я запрошую записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону.

Будь ласка, Овчинникова Юлія Юріївна, «Слуга народу».

 

14:41:24

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю.

Доброго дня, пану Бакумову, будь ласка, передайте слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Бакумов, будь ласка.

 

14:41:40

БАКУМОВ О.С.

Шановні колеги! Шановний пане Голово, шановні колеги! Я прошу підтримати вказаний законопроєкт. На базі комітету вже було неодноразово проведено робочі групи, до яких залучалися багато органів досудового розслідування. Ми з вами маємо відповісти на дуже фундаментальне запитання. А хто в нашій державі відповідає за координацію всіх органів, які вживають заходів  боротьби з організованою злочинністю?

На сьогоднішній день немає Національного координатора, хто б проводив спільні заходи, отримував би запити від органів досудового розслідування, де найбільше ризиків в українського народу і в українського суспільства. Де найбільше зазіхань злочинних, системних відповідно на наших громадян, на їхні права, на їхні обов'язки. Хто вимушений консолідувати цю інформацію, опрацьовувати і надавати рекомендації органам правопорядку, а яким чином боротися, що робити, розплановувати конкретні заходи.

Вказаним законопроєктом ми пропонуємо цю модель. Це перше читання. Ми готові до подальших дискусій. У нас є питання щодо  статусу і ролі Генерального прокурора в цій конструкції. І на сьогоднішній день це величезна дискусія, бо прокуратура хоче там бути за згодою. Хоча на моє глибоке переконання органи прокуратури мають там бути в обов’язковому порядку, разом з усіма органами, які здійснюють досудове розслідування.

Шановні колеги, це надзвичайно важливий законопроєкт, він покликаний забезпечувати права та свободи наших громадян. Я прошу вас підтримати його за основу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович, будь ласка.     

 

14:43:37

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, хочу звернути увагу, що всі пам'ятають історію, коли створили Управління по боротьбі з організованою злочинністю, потім їх демонстративно закрили, організовану злочинність побороли. Але на даний час прийшла, на мою думку, та вимога, що давайте створимо хоч якийсь дорадчий орган, який може надавати консультації, хто його буде очолювати, це вже третє питання. Але економічна злочинність, вулична злочинність все пішло уверх. Всі злочини скоюються, розвиваються тільки у складах організованих злочинних груп.

На даний час прихована статистика говорить про те, що 60 відсотків скоюються в складі організованих злочинних груп. З цим необхідно все-таки поновлювати роботу, давати рекомендації і відповідні рішення збільшувати відповідальність, збільшувати процедури документування і всього іншого. В даний дорадчий орган будуть входити всі представники органів, які наділені повноваженнями боротьби зі злочинністю і після цього можна зробити відповідні рішення.

Пропоную перше читання підтримати, якщо, можливо, заперечень немає, в цілому  прийняти рішення, запустити в роботу, а потім все-таки зробити  зріз через рік, яким чином спрацювало не спрацювало і яким чином їх рекомендації положити в законотворчу діяльність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь  ласка, далі Бурміч Анатолій Петрович, будь ласка.

 

14:45:26

БУРМІЧ А.П.

Шановні колеги! Це дуже важливий законопроєкт. Сьогодні ми знаємо, який стан корупції в Україні. Корупція і організована злочинність – це дві сестри, в основному всі розкрадання і корупція здійснюються за допомогою організованої злочинності. На жаль, кілька років тому були скасовані підрозділи, і в МВС, і в СБУ, які відповідали за боротьбу з організованою злочинністю.

У цьому законі найважливіше те, що основним координатором  є міністр внутрішніх справ, не НАБУ, не той кого обирають якісь представники, я не знаю, там наглядової ради чи ще хто, а ми в цьому залі обираємо міністра внутрішніх справ, який буде організовувати і координувати боротьбу з організованою злочинністю. Ми повертаємося, робимо крок  до суверенітету, не до монополії, яка сьогодні існує в боротьбі з корупцією, а до того, що всі органи України повертаються легітимно до цієї боротьби, тому що  те, що відбувається в Україні – це велика ганьба, і НАБУ одне не справляється, і необхідно підключати усі українські правоохоронні органи, і ті органи, які мають відношення і можуть бути задіяні в організованій злочинності. І саме важливіше, як я вже підкреслював, це те, що буде очолювати головний координатор – це міністр внутрішніх справ, якого ми обираємо тут у цьому залі. Ми відповідальні за нього, він відповідальний за боротьбу.  Група «Відновлення України» буде  підтримувати цей законопроєкт. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Цимбалюк Михайло Михайлович. Шановні колеги, після виступу Михайла Михайловича Цимбалюка буде ще одна хвилина – Федина і голосуємо.

 

14:47:29

ЦИМБАЛЮК М.М.

Шановний пане Голово, шановні колеги, фракція «Батьківщина» підтримувала законопроєкт в попередній редакції, але, на жаль, він не пройшов, сьогодні – друга спроба. Тема координації організації боротьби з організованою злочинністю не нова і комісія, хто пам’ятає, раніше працювала така. Не знаю, не відслідковував коли вона і при кому, при якій владі вона зникла, але координація діяльності всіх правоохоронних органів у випрацюванні методів і організаційних заходів щодо боротьби з оргзлочинністю є дуже актуальна, як і вчора, сьогодні. Більше того в майбутньому однозначно нас будуть чекати сплески зростання злочинності, в тому числі з ознаками організованої. І мене справді дивує чому тут, в цьому законопроєкті роль прокуратури відноситься як за згодою.

Шановні колеги, це неправильний підхід, хоча прокуратура позбавлена вже функції контролю і наглядової, це так, але є інші функції, де без прокурора не обходиться жодне кримінальне провадження. Через те давайте, фракція «Батьківщина» пропонує підтримати в першому читанні, а до другого однозначно уточнити роль прокуратури, Генеральної прокуратури в цій комісії, однозначно міністр внутрішніх справ є координатором. Але кожен правоохоронний орган має брати активну участь і не за згодою, а за законом і за обов’язком, і конкретно відповідати за ділянку роботи. Бо організована злочинність, це завдання всіх правоохоронних органів: перше – не допустити створення, а у разі уже по факту – боротися. Підтримуємо за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федина, ще одна хвилина і голосуємо. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися.

 

14:49:41

ФЕДИНА С.Р.

Дуже гарно було сказано, що це євроінтеграційний законопроєкт. А, колеги, а чому ми не можемо виконати один із найголовніших євроінтеграційних запитів? Де нарешті реформа ДБР? Це один з десяти пунктів у рішенні Качки-Кос, це вимога 24 глави. Постійно всі європейські чиновники наголошують на необхідності якнайшвидшої реформи ДБР. Але вона не виноситься чомусь в зал. Можливо, тому що останні роки ДБР – це став ручний інструмент влади для переслідування неугодних, розправи з тими, хто не подобається комусь там на Банковій, що ДБР стало інструментом залякування, замість того щоб, дійсно, розслідувати злочини проти України в багатьох інших процесах?

Насправді зараз нам треба було би перезавантаження ДБР, заміна і вибір на конкурсі керівника ДБР, і створити умови, коли ДБР зможе незалежно працювати, а не бути лялькою в руках Банкової.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проєкту закону. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Будь ласка, я прошу зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Шановні колеги, будь ласка, робимо це швидше.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» щодо утворення Міжвідомчої координаційної комісії у сфері боротьби з організованою злочинністю (Національного координатора) (реєстраційний номер 13676).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:52:16

За-218

Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка.

Я ставлю пропозицію направити на повторне перше читання. Будь ласка, шановні колеги, ставлю пропозицію повторного першого читання. Прошу підтримати, прошу голосувати.

 

14:52:46

За-239

Рішення прийнято. Законопроєкт відправлений на повторне перше читання.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити строки підготовки до повторного першого читання. Підтримайте, будь ласка, тому що це єесівські вимоги, як вже було зазначено колегою. Будь ласка, я ставлю пропозицію скоротити строки підготовки до повторного першого читання, я прошу голосувати.

 

14:53:21

За-202

Рішення не прийнято.

Наступний проєкт Закону 13604 – проєкт Закону про надання на ринку та використання біоцидних продуктів. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроєкт за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:53:49

За-181

Рішення прийнято.

Я запрошую Радуцького Михайла Борисовича, будь ласка, автора цього… Хто?

Булах, да, будь ласка, Булах. Ні, так у мене написано, що вона співдоповідач. А вона буде і від авторів, і від комітету? А, навпаки, добре. У мене тут просто навпаки. Будь ласка, Лада Валентинівна, запрошую, а Михайло Борисович буде від комітету. Будь ласка.

 

14:54:18

БУЛАХ Л.В.

Шановний Голово, шановні колеги! Законопроєкт, реєстраційний номер 13604, був розроблений урядом і спрямований на врегулювання правових відносин, пов’язаних зі схваленням діючих речовин біоцидних продуктів. Нагадаю, що біоцидні продукти – це такі рідини, які борються з вірусами, бактеріями і грибами.

5 листопада 2025 року рішенням Верховної Ради законопроєкт був спрямований на повторне перше читання. Комітет здоров’я нації разом з Міністерством охорони здоров’я, разом з колегами з Комітету європейської інтеграції доопрацювали законопроєкт і пропонуємо його нову редакцію на повторне перше читання.

Законопроєкт визначає, що таке діюча речовина, що таке біоцидний продукт, запроваджує їх класифікацію, встановлює процедуру їх схвалення та державної реєстрації. Законопроєкт є дуже важливим на шляху вступу України в Європейський Союз. Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України проєкт Закону України про надання на ринку та використання біоцидних продуктів (реєстраційний номер 13604) за результатами розгляду в повторному першому читанні прийняти за основу з дорученням комітету підготувати його до другого читання.

Прошу підтримати пропозицію комітету і дякую за увагу, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Борисович.

 

14:55:53

РАДУЦЬКИЙ М.Б.

Шановний Голово і шановні колеги, вашій увазі пропонується проєкт 13604, підготовлений народними депутатами членами комітету. Під час доопрацювання проєкту закону до повторного першого читання положення законопроєкту приведено у відповідність до Регламенту ЄС 528/2012, а  також враховано зауваження, викладені у висновках комітетів Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, з питань антикорупційної політики та Головного науково-експертного управління.

Це євроінтеграційний законопроєкт, який має на меті приведення українського ринку біоцидних продуктів у відповідність до європейських правил. Він також врегульовує питання схвалення діючих речовин, реєстрації біоцидних продуктів у державному реєстрі біоцидних продуктів, повноваження органів влади у цій сфері, введення в обіг оброблених виробів, маркування біоцидних продуктів.

У разі прийняття Закону про надання на ринку та використання біоцидних продуктів він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводимо це в дію з 1 січня 2030 року.

Колеги, прошу підтримати та за результатами розгляду прийняти законопроєкт за основу. Це законопроєкт, який необхідний для відкриття 28-го кластеру в перемовинах з Європейським Союзом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Борисович.

Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону.

Будь ласка, від «Слуги народу» Гринчук Оксана Анатоліївна. Будь ласка.

 

14:57:56

ГРИНЧУК О.А.

Прошу передати слово Радуцькому Михайлу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Борисович Радуцький.

 

14:58:05

РАДУЦЬКИЙ М.Б.

Колеги, дякую. Ще раз хочу наголосити, що це дуже важливий законопроєкт в перемовинах України по вступу в Європейський Союз. Він відноситься до 28 кластеру, який ми маємо відкрити швидше ніж інші кластери. Так виходить, що на 90 відсотків ми виконали всі завдання, це дуже важливо. Прошу підтримати в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Борисович.

Будь ласка, далі у нас Стефанишина Ольга Анатоліївна, фракція «Голос».

 

14:58:41

СТЕФАНИШИНА О.А.

Шановні колеги, ми всі хочемо жити в Європейському Союзі якомога скоріше і туди вступити, але для цього Верховна Рада повинна зробити велику роботу. І цей законопроєкт, він якраз один із обов’язкових для того, щоб ми почали перемовини. Тому я підтримую, дуже прошу проголосувати і якомога скоріше ухвалити цей закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі Михайло Михайлович Цимбалюк і потім ще буде 1 хвилина – Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, і голосуємо, колеги. Михайло Михайлович  Цимбалюк і Климпуш-Цинцадзе.

 

14:59:14

ЦИМБАЛЮК М.М.

Шановні колеги, наступне питання порядку денного є надзвичайно важливе, це уточнення бюджету на цей рік, що стосується сектору безпеки і оборони. І я вважаю, що ми маємо зосередитися, зосередити свою увагу, а як в цих змінах до бюджету уряд пропонує підтримати наших військових. Насамперед фракція «Батьківщина» вносила ряд поправок, які чомусь не враховані, які стосуються підвищення грошового забезпечення для воїнів ЗСУ та інших військових формувань.

Ми хочемо почути керівництво Комітету з питань бюджету, чому так сталося, чому ці правки не враховані? Ми хочемо почути обґрунтування щодо збільшення коштів у резервний фонд Кабінету Міністрів. Хочемо почути обґрунтування, чому все ж таки вилучили кошти, які були заплановані в бюджеті на цей рік на придбання боєприпасів для ЗСУ? Чия це була пропозиція, чия це була політична воля? Чи так все добре в нас на фронті, чи всі підрозділи забезпечені зброєю і боєприпасами, що аж потрібно було вилучати і куди? В резервний фонд. Для чого? Для інших потреб.

Через те пропоную голосувати цей законопроєкт і переходити до справді важливого проєкту змін до бюджету. А даний проєкт закону, повторне перше читання, фракція «Батьківщина» не буде підтримувати. Ми вважаємо, що там є дуже серйозні ризики, про які кажуть експерти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, і завершальний виступ Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Шановні колеги, і після цього голосуємо.

 

15:01:18

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні колеги, дивіться, ми розглядаємо євроінтеграційний дійсно законопроєкт, нагадаю, поданий Кабінетом Міністрів України, в якому до першого читання реально було купа багів, які суперечили праву Європейського Союзу. Нам пора вже вимагати від Кабінету Міністрів України досконалі законопроєкти подавати всередину на розгляд Верховної Ради України. Саме тому він був відправлений на повторне перше читання. Я дуже вдячна профільному комітету за те, що максимально врахували зауваження євроінтеграційного комітету. І я сподіваюся, що вже до другого читання ми дійсно врахуємо всі положення Регламенту, який намагаємося втілити в життя цим законопроєктом.

Тому підтримуємо цей законопроєкт. І сподіваюся, що уряд нарешті буде спроможний якісні документи подавати до Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, займіть, будь ласка, місця, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, колеги, займіть місця. Шановні колеги, будь ласка, готові голосувати? Я ставлю пропозицію прийняти за основу проєкт Закону про надання на ринку та використання біоцидних продуктів (реєстраційний номер 13604).

Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:03:38

За-204

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію ще раз направити на повторне… Що ні? Що ні? Ми маємо право ще раз направити на повторне перше читання.

Будь ласка, шановні колеги, ставлю пропозицію на повторне перше читання. Ну, фактично повторне, повторне, але за Регламентом на повторне перше читання законопроєкт 13604.

Прошу голосувати.

 

15:04:22

За-218

Рішення не прийнято.

Я ставлю пропозицію направити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію направити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Я прошу підтримати, колеги.

 

15:04:52

За-212

Рішення не прийнято. Закон відхилений.

Шановні колеги, наступний законопроєкт – проєкт закону... А, я перепрошую. Будь ласка, Козир, 1 секундочка, він попросить проголосувати одну річ. Козир, будь ласка.

 

15:05:09

КОЗИР С.В.

Пане Голово, прошу поставити на голосування, колег підтримати, дати дозвіл провести засідання Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства щодо використання коштів державного і місцевих бюджетів, спрямованих на підтримку внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України під час проведення пленарного засідання Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція, да. Чому з процедури? Давайте спочатку проголосуємо цю, а потім я дам. Чи ви з процедури по цьому? По цьому. Дмитро Олександрович, будь ласка, що у вас?

 

15:05:42

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслан Олексійович. Не можна просто по одній прийняти рішення. Або давайте закривати засідання і переходити в режим роботи комітетів, або давайте продовжувати засідання, щоб всі колеги були на наступному законопроєкті, важливий законопроєкт, бюджет. А то знову в залі буде сидіти три каліки, нащо нам це треба  перед людьми ганьбитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я би все-таки попросив утриматися від слів «каліка». Це все-таки не те слово, яке достойне звучати у цьому залі. Але я ставлю пропозицію. Будь ласка, я ставлю пропозицію Козиря, будь ласка.

 

15:06:29

За-179

Рішення прийнято. А чому прийнято? Я теж... А, 150 треба? Секундочку. Це ж процедурне рішення. Це ж процедурне. Дмитро Олександрович, ідемо далі.

Шановні колеги, 15224 – це проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони.

У нас тут багато людей виступати буде, буде багато поправок. Тому я буду оголошувати тих, хто в мене записаний. З процедури? Дмитро Олександрович, що у вас з процедури?

 

15:07:14

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, якщо це процедурне рішення, то хай  скажуть, як це лунає в Регламенті Верховної Ради.

По-друге, каліка – це жебрак. Це, для тлумачення, можете почитати в словнику.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я дуже добре читаю словники і знаю тлумачення слів і без цього.

А тепер я цитую частину четверту статті 9-ї, що сесія Верховної Ради складається із засідань Верховної Ради, із засідань комітетів, тимчасових слідчих комісії, тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період… Комітет, тимчасова слідча комісія, комісія та тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради.

Окей? Все, дякую вам.

Шановні колеги, тому переходимо до законопроєкту 15224.

Ще з процедури? Федина, що у вас з процедури?

 

15:08:13

ФЕДИНА С.Р.

Пане спікере, ми зараз будемо розглядати в другому читанні зміни до державного бюджету, там де крадуть 40 мільярдів у армії, це не можна такі речі попускати робити в пустому залі. А зараз всі дружно тікають із цієї зали і поправки  навіть найбільші по суті, будуть розглядати в пустому залі і жодна адекватна поправка не буде мати жодного шансу пройти. 40 мільярдів гривень зараз крадуть в армії в цьому законопроєкті, а «слуги» масово зараз втікають із цього залу і буде зараз пустий зал – це неприпустимо.  

Я вас прошу, давайте закриємо засідання, завтра продовжимо поправки розглядати у повній залі. Але це зневага до Збройних Сил України, це зневага до громадян України, настільки важливий законопроєкт не можна розглядати в пустому залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з процедури зрозумів, да, дякую, дякую. Спасибі. Дякую.

Дмитро Олександрович, що у вас?

 

15:09:12

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, для стенограми, рішення Верховної Ради процедурне, яке відбулося, воно стосується виключно засідання тимчасової слідчої комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж так  і оголосив, так.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Зараз жоден комітет засідання проводити не може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ні, Дмитро Олександрович!

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я хочу просто, щоб всі це почули і ви підтвердили це з трибуни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дивіться, я це підтверджую, що було поставлено питання про засідання тільки ТСК, саме тому це процедурне рішення. Всі інші не ставилися, ставилася тільки одна ТСК. Конкретно була названа назва і з приводу неї було прийнято рішення Верховної Ради. Все. Тому я прошу, шановні колеги, взяти це до уваги.

Дмитро Олександрович, що у вас ще?

 

15:09:54

РАЗУМКОВ Д.О.

В мене тоді прохання, щоб дали інформацію головам комітетів, тому що зараз планують збирати засідання комітетів, що під час засідання Верховної Ради, якщо інше рішення не прийнято Верховною Радою, такого не було, проводити засідання комітетів, інших ТСК, тимчасових спеціальних слідчих комісій неможливо.

Правильно я розумію, Руслане Олексійовичу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, дивіться, давайте, ви мене спитали, я сказав, було прийнято рішення тільки по одній ТСК, всі інші керуються Регламентом. Всі інші керуються Регламентом, Дмитро Олександрович. Ще раз, всі інші керуються Регламентом, Дмитро Олександрович.

Будь ласка, йдемо далі. У нас такий порядок. Перелік осіб, які будуть… які записалися в мене тут. Геращенко – 5 хвилин, далі Гончаренко – 5 хвилин, Ар’єв – 3 хвилини, Заремський – 2 хвилини, Федина – 3 хвилини, Южаніна – 5. У Южаніної поправки,  тому буде вже в кінці. Потім 5 хвилин – Крулько, Цимбалюк, Бакунець, Мамка, Сірко, Піпа, Костенко, поправки Стефанішиної, поправки, Южаніної і Безугла.

Шановні колеги, єдине, що одна поправка… Дмитра Олександровича буде, так, добре. Як це завтра? Ні-ні. Ні-ні, дивіться, у нас таке рішення не було прийнято. Будь ласка, 2 хвилини. Будь ласка.

Шановні колеги, ще раз, будь ласка, нормально, ненормально, приймайте рішення. Я вам говорю, ознайомлюся з рішенням Погоджувальної ради. Дякую. Все. Переходимо.

Будь ласка, Геращенко – 5 хвилин. Будь ласка, займіть своє місце, Володимир Леонідович Гевко.

Що-що?

 

15:12:17

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, я хочу звернутися до військовослужбовців. Зараз  Верховна Рада в кількості, тут залишилося 20-ти депутатів, буде розглядати поправки до бюджету на 2026  рік, які стосуються військового бюджету.

Як ви знаєте Україна отримала довгоочікуваний кредит (позику) від наших європейських партнерів на 90 мільярдів євро на 2026 рік 45 мільярдів євро, на наступний рік 45 мільярдів євро, з яких 30 мільярдів мають піти саме на потреби сектору безпеки і оборони.

І наша команда вимагає, щоби ці кошти пішли саме за призначенням і було розписано на що. Не на підняття зарплат ДБР, які записують, знаєте, якось в сектор начебто безпеки, а виключно на оборону.

Тому ми вимагаємо і подали до цього наші поправки зафіксувати збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців, які в першу чергу знаходяться на лінії оборони.

Ви знаєте, я зараз поверталась з відрядження з Вірменії, де була в рамках Міжнародної спостережної місії ОБСЄ за парламентськими виборами. І от в автобусі з Кишинева до Одеси, а потім від Одеси до Києва поряд були військовослужбовці, які сказали, що нам боляче, що ми 5 років на передовій і наша зарплата вже зараз нижча, при всій повазі до охорони АТБ, нижче  ніж охоронець супермаркету. Як таке може бути, скажіть, будь ласка? Як може бути така неповага до військовослужбовців, на плечах яких сьогодні тримається мирний процес, на плечах яких сьогодні тримається суверенітет і територіальна цілісність України.

Але це ще не все. Шановні українці, багато хто з вас, важко повірити, але це правда, що своїм рішенням «Слуги» забрали вже в першому читанні цього бюджету 40 мільярдів гривень з бюджету Міністерства оборони, куди, на резервний фонд. Тому що влада розтринькала весь резервний фонд, розрахований на весь 26-й рік, за 5 місяців 26-го року і нащо запустили кошти з бюджетного цього резервного фонду? На дуже прості речі на кешбеки, на «єБачки», на інші популістські програми влади замість того аби сьогодні спрямувати ці кошти на одне – безпеку мирних міст.

Тому наша команда, ну я не знаю, ми просто не дозволимо вам у такому вигляді прийняти цей бюджет, коли у нас сьогодні залишаються міста: Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Чернігів, Черкаси, всі міста Західної України без сил протиповітряної оборони. У нас немає ракет. У нас дефіцит ракет, нам треба їх виробляти свої і закупляти ці ракети. За що ви їх збираєтесь закупляти, коли ви, вашим рішенням, сьогодні 40 мільярдів гривень  забрали з бюджету з конкретної статті Міністерства оборони  зі статті закупівля зброя і передаєте в резервний фонд на кешбеки? Це абсолютно неправильно і ненормально.

Тому наша команда зареєструвала низку поправок, і абсолютно права Ніна Южаніна, що це неповага зараз до військових, неповага до країни, коли в цій залі за 20-ти депутатів ми розглядаємо такі поправки. І ми будемо наполягати, перше і ключове – повернення 40 мільярдів Міністерству оборони на статтю «Закупівля зброї». Як ви можете тиснути кнопку, забирати кошти з закупівлі зброї, коли нам потрібні ракети для протиповітряної оборони, коли нам потрібні ракети для того аби таргетувати законні військові цілі на російській території і передавати це на популізм? Як ви можете говорити і обіцяти військовим підняття зарплат? І сьогодні сказати, що  на 162 гривні підніметься ця зарплата, це вже навіть менше ніж знаєте кави випити у буфеті Верховної Ради. Як вам не соромно взагалі? Чи знаєте ви, що сьогодні військові продовжують здавати, по суті, в такий котел гроші власні для того аби заправляти машини дизелем (ціни на який виросли), для того аби ремонтувати ці машини, і у кожного з них є родина, і в кожного з них є батьки, дружина, діти. Ми зобов’язані з вами прийняти бюджет достойний парламенту воюючої країни і захистити там військових.

Тому наша команда буде наполягати на тому, шановний пане Руслане, що  сьогодні виступи, а завтра ми йдемо по конкретним поправкам. І поправку про повернення 40 мільярдів ви як спікер маєте бути в цьому зацікавлені. Ви від нас почули на Погоджувальній про те, що 40 мільярдів крадуть в армії. Ви казали, що це неправда. Ви від нас це почули. Так давайте разом повернемо ці кошти армії. Давайте ми разом піднімемо зарплати військовим не на 162 гривні і не на 132 гривні. Ми вимагаємо від вас...

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

15:17:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Да, дякуємо, Ірина Володимирівна.

Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка, п’ять хвилин. Будь ласка, да, займайте своє місце.

 

15:17:53

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Зала спустіла, вже нема що тут робити більшості, всі порозходилися. А ми приймаємо таке малюсіньке рішення, як зміни до державного бюджету на цей рік, зміни, які насправді визначають як країна живе. Бо коли бюджет іде людям, то країна будується. А коли бюджет іде друзям Президента, то будуються триметрові паркани навколо різноманітних «Династій» і елітних селищ, от що насправді відбувається.

І в нашій державі, на жаль, все неправильно,  тому що в нас абсолютно не ті пріоритети. Які мають бути пріоритети в держбюджеті? Пріоритет номер 1 – військовий, військовий. Бо сьогодні країна є, тому що є вони. І коли цей бюджет не передбачає фактично жодного збільшення грошового забезпечення військових, це є ганьба, це є вирок владі, яка знаходить гроші на що завгодно, крім головного – того, хто сьогодні цю державу тримає на свої плечах, українського військового.

Я вже мовчу про терміни служби. Вчора один з українських військових вийшов на Майдан в кайданках для того щоб продемонструвати відношення держави до військових як до кріпаків, начебто вони отримали довічне і в кайданках знаходяться.

Ви знаєте, за всі останні декілька років це мовчазне стояння на Майдані в кайданках українського військового було найсильнішим виступом, найгучнішим виступом. Тому що це питання, яке ви намагаєтесь ігнорувати вже роками. Скільки разів я піднімав в цій залі останні три з половиною роки питання термінів служби, скільки законопроєктів подано!

Коли Верховна Рада приймала законопроєкт про те, що має уряд внести законопроєкт про терміни служби, так, як виявилось на нашій тимчасовій слідчій комісії, в Міноборони його навіть ніхто не розробляв, і не збирався це робити. І до сих пір нічого немає. Нам казали, буде якийсь план реформи в квітні, потім в червні, 1 червня. Сьогодні 9 червня. Де? Де хоч щось?

Ітак, перший пріоритет – військові, і він повністю провалений в цьому бюджеті. Другий пріоритет – українська родина, українська дитина, і просто щоб люди тут жили. Бо, коли нам розповідають, що давайте сюди завозити іноземців, мігрантів, давайте ставати метисами, ще щось таке, то просто викреслюють мільйони українців, мільйони, які готові жити на своїй землі. Тільки їм треба допомогти. Тим, які на окупованих територіях, треба дати житло на контрольованій території, бо вони нам потрібні, нам потрібні наші українці. А є люди, які переїхали на контрольовану територію, а з часом повернулися на окуповану, бо тут їм ніхто не допоміг ні з чим.

Друге – це, безумовно, українська родина. Підтримка родини, дитини, матері, дитини з інвалідністю – це все сьогодні необхідне. Всі ці виплати є просто необхідними для того, щоб Україна була завтра. Ледве-ледве вибили з цієї влади збільшення допомоги на дитину при народженні і з тим складно оформити, але хоч щось добилися, але ж треба набагато більше і багато інших категорій, яким треба допомагати, і нічого цього немає.

Далі, український вчитель, український лікар. Якими чином, яким чином з тими зарплатами, які ми маємо, ми утримуємо освіту, охорону здоров’я, як ми не втратимо цілі галузі? Я мовчу вже про освітян, бо не всі освітяни вчителі. Я мовчу вже про тих в лікарнях різноманітних, наприклад, медиків у закладах освіти, які взагалі отримують жалюгідні гроші. А Укрзалізниця, а українські пенсіонери, а працівники ДСНС, – це все абсолютно проігноровано в цьому бюджеті. Є силовики, є популізм від влади і на цьому крапка. Це не бюджет, це ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас Володимир Ар’єв. Є? Будь ласка, Володимир Ігорович.

 

15:23:10

АР’ЄВ В.І.

Ви, напевно, в курсі, якщо в діжку з медом додати ложку лайна, то вміст буде неїстівним. І чомусь у нас з усіма законопроєктами особливо важливими відбувається саме така історія. Дивіться, в цьому законопроєкті ми маємо діжку меду, а саме: півтора трильйона гривень, які ми записуємо в оборонний бюджет, і це ті гроші, які нам надають наші західні партнери, які будуть контролювати витрати з цього фонду і так далі. А потім туди додається оця сама ложечка неприємної субстанції, коли в резервний фонд забирають 40 мільярдів гривень з чого? Із закупівлі зброї.

Таке враження, що в нас усе закуплено, таке враження, що у нас на все достатньо грошей в оборонних потребах. Скажіть, будь ласка, як це взагалі може бути, якщо ми пропонуємо повернути зараз ці гроші назад в оборону, але при цьому пропонуємо так само і резервний фонд, обмежити використання лише тими завданнями, які, дійсно, потребують негайного вирішення, а не кешбеки, «єБаки», пітчинги, скринінги, кілометри, тисячі кілометрів залізниці. І це все повністю відхиляють.

То скажіть, будь ласка, що ми в результаті отримаємо? Ми отримаємо законопроєкт, який взагалі не можна приймати в такому вигляді. А давайте розділимо, спочатку 1,5 мільярда… 1,5 трильйона гривень від європейців додамо в бюджетні витрати і подивимося, що 300 голосів буде за цей законопроєкт. А другим законопроєктом спробуйте забрати 40 мільярдів гривень із закупівель зброї на резервний фонд і на всі ці потреби, які абсолютно не є на сьогоднішній день необхідними і головними. І побачите результат. А якщо ви будете об’єднувати їжака і вужа, то вийде 3 метри колючого дроту і нічого хорошого в результаті із цього всього законопроєкту не вийде.

Ми маємо думати передусім зараз про проблеми оборони. Ми думаємо, ми маємо думати про те, що бюджет, має бути все спрямовано на потреби оборони. Але, знаєте, мені навіть тут сказати це нікому. Від монобільшості тут присутні два десятки народних депутатів і я не знаю, кого я тут зараз переконую. Мені соромно за цей парламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заремський, будь ласка, 2 хвилини.

 

15:26:22

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Шановна президія, шановні колеги, безумовно, підтримка сектору безпеки і оборони є сьогодні пріоритетом головним для держави. Саме тому ми сьогодні розглядаємо зміни до державного бюджету, які дозволять збільшити фінансування для наших сил оборони, зміцнення обороноздатності країни та протидії російській агресії.

Водночас хочу звернути увагу парламенту на те як напряму впливає на безпекову ситуацію держави, так і на розвиток територій. Мова йде про ремонт, утримання автомобільних доріг у моєму 202-му виборчому окрузі на Буковині. Буковина є західними воротами України та прикордонним регіоном Європейського Союзу. Саме тому стан дорожньої інфраструктури тут має не лише місцеве, а загальнодержавне значення, якісні дороги забезпечують швидке пересування людей, транспорту, гуманітарних вантажів, а в умовах воєнного стану мають важливе логістичне та стратегічне значення.

Крім того, розвиток дорожньої мережі безпосередньо впливає на економіку регіону. Хороші дороги створюють умови для розвитку, залучення інвестицій, відкриття нових підприємств та створення робочих місць. Вони забезпечують своєчасне транспортування сировини та готової продукції, що особливо важливо для підприємців-виробників Буковини. Не менш важливо і те, що від якості доріг залежить доступ людей до медичних, освітніх та адміністративних послуг, від цього залежить швидкість прибуття швидкої допомоги, рятувальників, правоохоронців та інших екстрених служб. Це не лише питання розвитку інфраструктури одного регіону, це питання безпеки, економічного розвитку та належних умов життя для тисячі наших громадян.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас далі була Ніна Петрівна Южаніна. Десь її немає.

Софія Романівна Федина, будь ласка, 3 хвилини.

Дмитро Олександрович Разумков, ви готові вже, так? Цимбалюк, ага, Клименко. Три хвилини.

 

15:28:22

ФЕДИНА С.Р.

Ми зараз розглядаємо зміни до бюджету у другому читанні, де стоїть питання про крадіжку моновладою 40 мільярдів у армії.  Я дуже прошу операторів показати залу, щоб всі розуміли, в якій реальності ми маємо розглядати ці питання – питання фінансування армії, питання нашої безпеки, питання виживання української держави розглядаються в пустому залі.

Я звернулася до спікера із проханням, щоб ми зараз зупинили розгляд і мали можливість завтра у повному залі розглядати ці питання. Але, наскільки мені відомо, з Банкової був сигнальчик, що жодну поправку не розглядали і жодну поправку не голосували, щоб, бачите, не збивали ритм, яким ідеться. Тільки мені цікаво, цей ритм про що? Як найбільше «скомуніздрити» в армії? Як найбільше освоїти кошти на наступних «Династіях»?

Вам не вдасться постійно все замовчати. Я розумію, затикаєте рота, подаєте позови, залякуєте журналістів... якраз всім тим, хто піддається цим всім залякуванням замість того, щоб робити незалежні розслідування. Банкова зараз активно працює над тим, щоб всі мовчали і тихенько тиснули зелені гнилі кнопки по розкраданню армії. Але ж так не може бути, так неправильно. І нарешті про ці речі мають говорити не тільки мої колеги з «Європейської солідарності», але мають говорити зрештою і представники монобільшості. Вам усім так дружно начхати на армію, вам усім так дружно начхати, що зараз 40 мільярдів крадуть в армії зі статті оборонки, закупівлі озброєнь?

Тут вам колеги зараз розказували, як починає масово фінансуватися армія, хтось навіть тут написав, здається, голова бюджетного комітету, що 1,5 трильйона додається. Немає цього, в цьому бюджеті розподіляються, розписуються кошти, які нам дає Європейський Союз і які ми ще навіть не побачили, і невідомо коли ці кошти будуть у нас, а прописується, щоб розпорядником цих коштів відповідальним було Міністерство оборони. Хто знає, може, це і добре, щоб більший контроль був за цими грошима. Насправді ніяких збільшень немає, а є те, що в армії забирають 40 мільярдів і більшість колег у парламенті про це мовчить, і більшість великих супер-пупер волонтерів, ветеранів і військових так само про це мовчить. Банкова прикормила чи як це має бути? Сьогодні на кону виживання держави. І коли у нас немає зброї, немає ракет протиповітряної оборони, з статті озброєння забираються гроші. Я не знаю, як це все коментувати, спікер встав і вийшов з парламенту, у нього, напевно, важливіші  справи, а нам якось треба в цій державі виживати. Думайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович Разумков – 6 хвилин.

 

15:31:33

РАЗУМКОВ Д.О.

Дивіться, там колеги ображались, коли я сказав, що в залі залишиться три каліки, по-перше, не путайте калік з людьми з інвалідністю, це жебраки. І, дивлячись на нашу роботу цієї Верховної Ради, це... прямо до цього ведемо не лише цей зал, а в принципі, всю державу. 

Тому що сьогодні ви прийняли ще один законопроєкт про підняття податків, повводили податки на старі шкарпетки, хочете повводити податки на посилки, до цього хотіли знести ФОПів, тому що так попросили в Європі. Якщо вас завтра в Європі попросять стрибнути з 25 поверху, теж будете стрибати? Чи так будуть боліти ваші особисті ноги, і тому ви цього не зробити? Давайте просто міряти по собі, перекладати і не забувати, що ви народні депутати України.

Я розумію, що тут залишилось мало колег. І я, до речі, вдячний всім тим, хто в залі залишився, це означає, що, мабуть, їм не плювати на українське суспільство. Але більша частина з тих, що пішли, вони навіть не дивляться, за що вони голосують. От сьогодні ви проголосували законопроєкт 13165, додаткові зарплати суддям – 80 тисяч. 80 тисяч ви додали кожному судді, тому що так було зручно... Там є хороші норми в тому законопроєкті, погоджуюсь, нормальні, є і вимоги Європейського Союзу, а паралельно – 80 тисяч бонусом. А може б ви краще проголосували 80 тисяч бонусом спочатку вчителям. Я не проти суддів, але в нас є вчителі, є військові, є медики. Я вам всім нагадую, у вас військові третій рік поспіль отримують 20100. Третій рік поспіль! Нічого, що це не більше, а менше кожного року, тому що є ще інфляція. Якщо ви візьмете двадцятку три роки тому і підете в магазин, це буде одна тачка. А якщо ви сьогодні з цією двадцяткою підете, то максимум назбираєте невеличкий пакетик. От у цьому дві великі різниці. А ми продовжуємо голосувати не зрозуміло що, продовжуємо робити вигляд, що нічого страшного, військові ще почекають.

Я в цій залі завдяки багатьом колегам із опозиції, із монобільшості протягнув 48 правку, яка повертала в 23-му році доплати в 30 тисяч нашим з вами захисникам. Що відбулося далі? Монобільшість взяла її заблокувала. А чого не вийдуть депутати з монобільшості і не скажуть військовим, поїдьте на фронт з’їздіть. Скажуть: дивіться, ви не отримуєте зарплату плюс 30 з 23-го року завдяки нашій фракції. Ну, вийдіть, я просто... Жінкам не так страшно, а чоловікам я б напрягся, тому що можуть і боляче зробити і мобілізувати одразу, одразу, притому в штурмові підрозділи, і не дивлячись на те, чи є мандат, чи немає мандату, чи  є значок і тому подібне. Поїдьте і про це скажіть, що ви заблокували тридцятку. Тридцятку недоплачують, яку пообіцяв Президент ще на початку війни. А чому заблокували? Щоб не дай боже не поїхали в Офіс Президента щоб Зеленському не прийшлось це ветувати. Окей, вішали ви людям на вуха локшину ці всі роки, зараз прийшов час, Зеленський сказав, буде тридцятка – мінімалка і буде 400 тисяч – на нулі. Клас. Супер. Є тільки одна проблема. Чому цього немає в цьому бюджеті, який сьогодні розглядається?  Ну жодної додаткової копійки, не гривні, копійки немає в бюджеті додатково на Збройні Сили України. А де ці кошти будуть? Тому що плюс 10 тисяч від мінімалки –  це 50 відсотків, а від нуля, де сьогодні 170 можна отримати, буде 400. То це плюс 135 відсотків. Ви ж  вчора плакали, що грошей немає, піднімали людям податки. Ви ж розповідали, жодної копійки зайвої немає, ні на що немає, окрім «єБака», окрім там «Вовиної тисячі», окрім 3 тисячі кілометрів по шпалам, Єдиного марафону і всього іншого сміття, яке голосується в Раді. Що ви пропонуєте в цих змінах до державного бюджету? Збільшити на судову охорону 1,3 мільярда гривень. Клас. Може не треба? Далі. На апарат Національного комітету спорту з інвалідів без збільшення загальних видатків Мінмолоді і спорту. Погоджуюсь, сьогодні людей з інвалідністю багато, їм треба допомагати. Окей.

Далі йдемо. Передбачено для Державного агентства з управління зоною відчуження додаткові 525 мільйонів. Погоджуюсь, це потрібна історія. Але паралельно, що ви робите? Ви запхаєте гроші на Енергоатом. Міндіч поїхав, а справа його буде жити вічно, да? Знову ви закладаєте в сектор безпеки і оборони зміни до державного бюджету ви закладаєте питання, пов’язані з державним фондом. Ви забираєте 40 мільярдів з закупівлі озброєння і передаєте на резервний фонд, тому що так буде краще, з нього буде легше пиляти, навіть без вас, вас ніхто питати не буде. Будуть просто розтягувати туди, куди захочуть. Навіть депутатів не запитають, навіть депутатів з монобільшості. І будуть класні програми, ще кудись щось купити, а ще витратити 4 мільярди на «відосики», на все інше, те, що сьогодні ми з вами просто спостерігаємо.

Паралельно з цим замість того, щоб підняти зарплати військовим, підняти мінімальні пенсії, ми подали ці правки, там невеликі суми, там в рамках тих змін до державного бюджету, які ми обговорюємо, можна підняти зарплати не лише військовим, можна підняти зарплати і вчителям, і медикам, і пенсіонерам, і нарешті прийняти наш законопроєкт, який дозволить отримувати мільйон гривень при підписанні першого контракту. Але такого бажання у Ради немає і сьогодні в залі немає людей. Я все рівно буду ставити ці правки, щоб люди подивилися, хто за них проголосує. 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

15:37:33

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую. Будь ласка. Таймер не працює. Подивіться, будь ласка, знову щось з цим таймером, колеги.

Будь ласка, я запрошую далі Южаніна мені сказали, так, Ніна Петрівна. Що, що? Немає її? Добре. Цимбалюк Михайло Михайлович до 5 хвилин. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

15:38:04

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую, пане Голово. Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Справді, дуже важливий законопроєкт. Коли  ухвалювали бюджет на цей рік, фракція «Батьківщина» висловлювала свої зауваження, а нас переконували, що бюджет збалансований,  що все гаразд. А ми казали, що після завершення п’яти місяців потрібно робити буде уточнення.

Ми справді дякуємо нашим міжнародним партнерам за допомогу, яка виділена і частково обіцяється для України. Але сектор безпеки і оборони, те, що ми бачимо у змінах, звичайно, не відповідає тим критеріям, про які ми говорили як команда і даючи правки. Ми чітко вказали, що грошове забезпечення військовослужбовцям мобілізованого рядового складу має бути не менше 30 тисяч, офіцера – не менше 50-ти. Це базово. І вибачте, не доплати. Чому це важливо? Бо доплата  не йде в пенсійне забезпечення, через те це є суттєво, коли дурять наших військових. В цьому проєкті ми не побачили таких змін.

Наступне. Ми давали правки, які зобов’язують виплачувати військовослужбовцям за знищення ворожої техніки і ці виплати сьогодні не виконуються, а ми пропонуємо їх все-таки повернути.

Про те, як вилучили 40 мільярдів з коштів, які виділялися для сектору безпеки і оборони, для придбання військової техніки і боєприпасів – це взагалі нонсенс.

Я хотів би спитати міністра оборони, який, до речі, мав би бути на питанні виділення бюджету для Міністерства оборони, я маю надію, що завтра він тут буде. Чи він погоджував з командирами бригад про те,  що ці кошти вилучаються з бюджету? Що, у нас все забезпечено? Система протиповітряної оборони, чи спитали керівника командувача цього напрямку? Чи спитали бойових комбригів, чи в них всього достатньо в забезпеченні? Вони б почули зовсім іншу відповідь.

Фракція «Батьківщина» навіть внесла пропозиції правками, де можна додатково взяти кошти, обмеживши зарплати в державному секторі, державних підприємств. Додаткові кошти з оподаткування банківської діяльності до 75 відсотків, а також кошти від облігацій внутрішнього займу Національного банку, який на державному бюджеті заробляє кошти.

І коли хтось каже, що у нас Національний банк  користується законом і вважає себе недоторканним, то вибачте мені, змініть назву, не Національний банк України, а можливо якихось міжнародних структур. Закон законом, але Національний банк  і його керівництво, України, керівництво Національного банку України, має усвідомлювати, що вони живуть в цій державі і під час дії воєнного стану основне завдання – це сектор безпеки і оборони.        

А для  міністра відомства пана Федорова. Я хотів би ще раз нагадати, що в центрі уваги воюючої держави має бути воїн, той, хто на передовій і його забезпечення від матеріально-технічного закінчуючи бойовим спорядженням, і технікою та боєприпасами.

Ми запропонували також і надіємося, що наш законопроєкт потрапить до сесійної зали щодо підвищення пенсійного забезпечення з 1 липня –  7300 і з 1 грудня – 7500. І ми теж дали економічне підґрунтя, де брати додаткові кошти. До речі, Верховний Суд України продемонстрував, 20 травня він скасував постанову Кабміну, яка обмежувала виплату військовим пенсіонерам, і ми чекаємо, що уряд виконає це рішення суду. Саме судова гілка влади в даному випадку підтвердила, що уряд перевищив свої повноваження, коли визначив обмежуючі коефіцієнти пенсій військовим пенсіонерам. Через те фракція «Батьківщина» за такий проєкт бюджету, вірніше змін до бюджету, голосувати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Сірко. Будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна. Є вже, да. Після вже Сірко тоді.

 

15:43:26

СІРКО Ю.Л.

Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, бюджет країни не переглядається щотижня і щомісяця, він переглядається раз на квартал або раз на пів року. Ми зараз переглядаємо бюджет, затверджений у 25-му році на 26-й рік. І вже тоді було очевидно, що на виплату грошового забезпечення, на зброю і на війну там було закладено недостатньо коштів. Тому ми сьогодні фактично переглядаємо ті помилки, які були зроблені ще у 25-му році. Але, як я сказала на початку, бюджет не переглядається щотижня. Тому зараз ми з вами повинні закласти також всі ті реформи, які анонсувало Міністерство оборони в цей бюджет. Інакше у нас немає сенсу кожен раз витрачати і по два, і по три, по місяцю перегляду бюджету для того, щоб внести одну чи дві статті. Якщо бюджет зараз переглядається, то чому там немає реформи, яку анонсувало Міністерство оборони? Чому там немає підняття до 30 тисяч грошового забезпечення мінімального? Чому там немає тих 400 тисяч, які обіцяли штурмовикам і піхоті? Чому там немає всього іншого, що, власне кажучи, вже довго обговорюється в суспільстві?

Цей бюджет знову йде фактично голим і просто затикає ті діри, які   в ньому відбулися за 5 місяців. Ці діри відбулися в двох напрямках: перше,  спустошили повністю за 5 місяців 49 мільярдів резервного фонду, який повинен був бути розрахований на 12 місяців. Тобто за  5 місяців проїли те, що було розрахована на 12 місяців. І не тому що ремонтували мости, будівлі і все інше після прильотів Російської Федерації, а тому що займаємося популізмом і намагаємося, власне кажучи, цей резервний, увага, резервний фонд призначений виключно на надзвичайні ситуації, які відбуваються, на жаль, дуже часто у великих містах і не тільки.

Але його спустошили, проїли 49 мільярдів. Тому фактично залишилося нуль і тепер просять знову 40 мільярдів, а пропозиції звідки їх взяти вони дуже творчі, це і зі зброї, з Міністерства оборони і так далі. Тобто реформи Міністерства оборони в цьому бюджеті немає. Підняття до 30 тисяч  базової немає. Мої правки стосувалися виключно тому, щоби підняти, у мене є дві правки на яких я буду наполягати і ставити на голосування. Перша – це підняття базового грошового забезпечення до 30 тисяч. І друге, щоб весь той військовий збір, який збирається податками з наших громадян в розмірі 5 відсотків він йшов в спеціальний фонд виключно нашим військовим. І йшов він не сьогодні, не завтра, не під час воєнного стану, а завжди поки він збирається з наших громадян. Поки наші громадяни платять 5 відсотків військового збору він повинен йти у спеціальний фонд і витрачатися виключно на оборону і безпеку.

Чому? Тому що, на жаль, навіть з припиненням бойових дій, з мирними переговорами, з мирною угодою Росія нікуди не дінеться нам треба буде фінансувати армію. І що найгірше може статися, що після того як закінчиться війна всі розслабляться і ми знову будемо думати, де брати гроші на армію. Ми будемо потребувати не менше 50 мільярдів євро щорічно для того, щоб утримувати 2 тисячі кілометрів кордонів з Російською Федерацією, щоб Росії ніколи в голову не прийшло знову напасти на Україну і, щоб наші діти вже не воювали, як ми воюємо з 14-го року.

Тому, шановні колеги,  бюджет абсолютно пустопорожній  нічого не містить з  того, що було обіцяно, ні для військових, ні для інших категорій, які зараз потерпають, і це внутрішньо переміщені особи, це особи з інвалідністю, це абсолютно жалюгідний мінімальний прожитковий мінімум і багато всього того іншого він, на жаль, не переглядає. Для чого стільки обговорювати, для чого стільки витрачати час на те, щоб внести одну правку, не враховуючи системних реформ, які зроблять нашу армію сильнішою, контрактною, щоб ця армія могла воювати так, щоб вона була набагато сильніша для того, щоб відкинути ворога і не дати йому зайти більше на нашу територію ніколи.

Тому, шановні колеги, ми не підтримуємо такий бюджет, якщо не будуть враховані правки наші, на жаль, ми не зможемо їх підтримувати. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Южаніна вже повернулася.

Будь ласка, Ніна Петрівна, у вас 5 хвилин. Правильно розумію? І поправки ваші. Я чекаю, бачите я пообіцяв, що я буду  слухати уважно.

Так, будь ласка.

 

15:48:42

ЮЖАНІНА Н.П.

Ви знаєте, я хотіла б, щоб ви розуміли, коли голосували сьогодні за проєкт закону, свою точку зору альтернативну до пана Гетманцева я висловлювала 13 днів назад. Ви думаєте, що народні депутати, які і тоді не були і не чули, і сьогодні не змогли почути хоча б 1 хвилину для того, щоб ми дали узагальнену точку зору щодо всіх цих норм, які пропонувалися і це було б більш правильно, тому… Я не говорила, що мої поправки правильніші. Я сказала, що забезпечте, будь ласка, щоби перед голосуванням була висловлена думка всіх представників в парламенті, а не тільки від монобільшості.

Переходячи до цієї теми внесення змін в Державний бюджет на 2026 рік, насправді я хотіла, щоби ви всі припинили риторику про те, що ви 1,5 трильйона добавляєте Міністерству оборони. Насправді цей проєкт закону покликаний реалізувати умови ратифікованої Угоди про надання кредиту з Європейським Союзом, з Єврокомісією, все, крапка.

Не знаю звідки голова бюджетного комітету взяла думку, що ми додаємо, дофінансовуємо на 1,5 трильйона Міністерство оборони, ну, це неправда. Тому що в даному проєкті відображається в дохідній частині кредит і у видатках закріпляється як за Національним координатором по витрачанню цих коштів на придбання зброї Міністерство оборони. А от що зробили цим проєктом? Забрали з фінансування Міністерства оборони 40 мільярдів, 40 мільярдів за рахунок власних надходжень. І те, що раніше себе били в груди і говорили, що всі гроші від податків і зборів спрямовуються на фінансування Збройних Сил, ви якраз зараз показали яскравий приклад, він просто дуже видний про те, як ви в Додатку 3 знімаєте з Міністерства оборони 40 мільярдів і опускаєте їх в рядок «резервний фонд, розпорядник – Мінфін».

Ну, а потім пішли ще далі, ще несформований резервний фонд уже розподілили, підтримавши декілька поправок так собі на 3 мільярди гривень. Уже при розгляді цього проєкту комітет підтримав майбутній, вірніше, розподіл майбутньо сформованого резервного фонду – сором насправді.

Але тим не менше мені здається, що риторика про те, що всі доходи – на Збройні Сили, вона вже взагалі нікого не хвилює. Ви тільки на ефірах можете про це говорити або десь іще там на зустрічах з військовими.

Але оцей яскравий показник того, що відбувається, куди спрямовуються гроші, і хто бореться за те, щоб гроші спрямовувались на Збройні Сили.

Я дякую Міністерству оборони, що воно дякує нам за те, що ми намагаємось все ж таки повернути і намагання,  і роботу парламенту в сторону наших військових. А  наскільки це нам вдається? Вони ж залежні від Мінфіну, тому вони і не змогли відстояти свої 40 мільярдів, які були перерозподілені на резервний фонд.

Що важливо? Що, коли ми говоримо про грошове забезпечення, і в цьому проєкті немає жодної реалізації того збільшення чи тих змін, які ми всі очікуємо, ми маємо усвідомлювати, що не піднімаючи п’ятий рік поспіль грошове забезпечення військовим, ми вчиняємо злочин, ви вчиняєте злочин. Тому що коли індексуються і пенсії, і заробітні плати державним службовцям, щонайменше на індекс інфляції чи один, два пункти нижче, але обов’язково додаються із року в рік, а військовим ви цього не робили, то ви вчиняєте злочин і грошове забезпечення військових, як би вам не здавалось, воно з економічної точки зору,  його підняти теж дуже доречно, тому що це гроші, які будуть витрачатись виключно в економіці України, витрачатись на потреби тут, в країні,  і піднімати  цим розвиток, давати поштовх економіці країни. Тому нерозуміння всіх цих пов’язаних речей означає, що ми і далі будемо стояти на місці, тому що таке враження, що ми не економісти в даному випадку, не фінансисти, а просто виконуємо якесь божевілля: танцюємо під якусь чужу програму чи настанови. Давайте включати розум і працювати над тим, щоб потрібно нашій країні і Збройним Силам для того, щоб вони могли протистояти ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніно Петрівно, переходимо по поправці зараз чи пізніше ви будете ставити?

 

ЮЖАНІНА Н.П Зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді номер поправки.

 

15:54:07

ЮЖАНІНА Н.П.

133-тя.

Якщо ви насправді наполягаєте ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, а можна я попрошу, щоб все-таки ви зайняли своє місце для поправок вже,  а я попрошу сюди комітет, для того щоб у вас могла бути дискусія.

 

ЮЖАНІНА Н.П. А хто є комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Гевко.  

Будь ласка, він доповідає.

Ну рішення  прийнято було на комітеті, що доповідає Володимир. А? Замміністра є.

Будь ласка. Будь ласка, Ніно Петрівно, номер поправки і обґрунтування.

 

 

15:54:33

ЮЖАНІНА Н.П.

133 поправка. З метою виконання прийнятих нами раніше рішень, які були закріплені в бюджеті на 2025 рік, прошу дати відповідь і підтримати зал поправку  щодо перерозподілу військового ПДФО, про яке ми з вами вже не один раз говорили, про те, що з 10 відсотків бригадам треба підняти до 20 відсотків і скоротивши на 10 відсотків ту частку, яка йде на ДСТЗІ.

Про ДСТЗІ ми вже начувані багато. Мені заступник міністра пан Єрмоличев говорив, що попробуєте ви розібратися, чи є там укладені контракти, і чи ми взагалі можемо зробити перерозподіл вже в цьому бюджеті. Тому я впевнена, що бюджетний комітет дуже переймався цією проблемою і спілкувався з Міністерством фінансів і знає відповідь на моє питання.

Будь ласка, підтримайте цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 133 поправці, будь ласка.

133-тя.

 

15:55:46

ГЕВКО В.Л.

На комітеті  розглядалася 133 поправка. І комітет її відхилив, оскільки для зменшення частки і розуміння правильності цього розподілу потрібно додаткових обґрунтувань і додаткових розрахунків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

133 поправка відхилена комітетом.

Ставлю її на голосування. Прошу голосувати.

 

15:56:36

За-26

Рішення не прийнято.

Артур Володимирович, з процедури? Звичайно, Артур Володимирович, давайте.

 

15:56:47

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович і шановний пане Володимире, представник комітету, у мене дуже велике прохання. Все-таки бюджет країни – це реальний документ, згідно з яким ми фінансуємо Збройні Сили. Прохання відповідати професійно і глибоко на запитання, щоб ми реально розуміли, народні депутати, чому ви відхилили правку. А не просто «ми відхилили, тому що потрібні додаткові розрахунки». Це приблизно, як «дивіться на зорі, можливо, там щось побачите».

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артуре Володимировичу, дивіться, можна я все-таки поясню. Людина, яка знаходиться тут, вона представляє позицію комітету і пояснює те, що рішення сказали в комітеті. (Шум у залі)

 Секундочку. Одну секундочку. Я можу завершити? Чи вам нецікаво? (Шум у залі) Я вас не перебив. Все, дякую.

Будь ласка, наступна поправка. (Шум у залі)

З процедури. Дмитро Олександрович, що у вас з процедури?

 

15:57:47

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, я не зовсім зрозумів. Ну, взяли там, колеги поміняли правки на виступи, окей. Але якщо ми йдемо правки, ставимо їх на голосування, давайте йти тоді в порядку черги. В мене теж є правки на голосування, я не хочу їх чекати до кінця. Давайте тоді по черзі йти. Виступи – виступами, окей, ви даєте їх на початку, а правки пішли потім. Давайте по правках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно справедливо, Дмитро Олександрович. (Шум у залі)

 Секундочку! Вам не цікаво, що я відповім Дмитру Олександровичу? Вам тільки цікаво, що ви скажете, правда? Це якась вже трішки, ну... Я можу відповісти, а тоді...?

Дмитро Олександрович, ви абсолютно праві. Я просто запитаю в колег: скажіть, будь ласка, хто ще має тільки виступи? Тільки виступи мають двоє колег. Тоді, я попрошу, давайте ми перейдемо до... А? Я розумію, але Дмитро Олександрович абсолютно справедливо говорить про те, що ми так домовлялися. Ми так домовлялися, тому я зараз дам... Там небагато, там, дивіться, там буде 5 хвилин, до 5 хвилин Фролов, і до 2 хвилин Мокан, і до 2 хвилин Юрченко. Я говорю, як буде, потім... Дивіться...

Тому тепер слухайте, як воно буде. Воно буде так: Фролов – до 5 хвилин, Мокан – до 2 хвилин, Юрченко – до 2 хвилин. І далі, якщо більше ніхто не наполягатиме на виступах, а я ще знаю, Мар’яна Володимирівна, ви ж наполягатимете на виступах, без поправок, до 5 хвилин. І Роман, теж на виступі без поправок. Добре, я просто говорю, от як воно є, і далі Роман буде в нас до… Ну, я запитаю, скільки, і потім ми перейдемо до поправок. Тому що це несправедливо, я погоджуюсь з Дмитром Олександровичем, що хтось очікує, хтось не очікує.

Тому, будь ласка, з процедури, Артур Володимирович, будь ласка. Відкриваємо процедурну, Артур Володимирович, заходьте.

 

15:59:43

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, читайте Регламент. Коли комітет приймає рішення, він не просто пише: відхилити чи врахувати, частково врахувати правку. Він все ж таки під час дискусії обосновує, обґрунтовує це рішення. Тому в мене прохання все ж таки до пана Володимира обґрунтовувати це рішення, не просто казати: відхилили чи врахували.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили, Артур Володимирович?

Дивіться, все, що він сказав після «відхилили», це його інтерпретація обґрунтування комітету. Вона вам може сподобатися чи не сподобатися, це вже інша справа, це така смаковщина, розумієте. А людина говорить, яка, на його думку, позиція комітету. Тому переходимо до того, про що ми говорили.

Ні-ні, дивіться, ми ж, тільки що Дмитро Олександрович справедливо сказав, що ті, в кого поправки… Добре, а ми перейдемо, я вам дам останній от виступ і одразу почнемо з ваших поправок, тому що вони у вас на початку. Ну, тому що ми починаємо з першої, а в нього друга поправка. Я ж не можу поміняти. Шановні колеги, будь ласка, тоді переходимо до того, як я озвучив.

Будь ласка, Фролов – до 5 хвилин, без поправок. Після цього підготуватися Мокан – до 2 хвилин, далі Юрченко – до 2 хвилин, Безугла – до 5 хвилин. І далі почне перший Роман, він – виступ і почне по поправках, і далі будемо йти по поправках.

 

16:01:23

ФРОЛОВ П.В.

Доброго дня, шановні колеги. Надзвичайно важливий законопроєкт, ми збільшимо на 45 мільярдів євро, це майже на 80 відсотків, дохідну частину державного бюджету.

Ми розуміємо, що наступне збільшення цього бюджету дуже-дуже важко буде реалізувати, тому дійсно дуже важливо декілька питань підвищення грошового забезпечення військових. І тут розуміючи, що наші партнери, Європейський Союз,  які дають ці гроші в наш бюджет, вони проти того, щоб ми використовували ці гроші саме на збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. Але ми запропонували на комітеті рішення і подали поправки щодо спрямування саме військового збору саме на індексацію, саме на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. І після засідання нашої фракції з міністром оборони ми очікуємо дійсно вже цей законопроєкт, який буде погоджено, і за рахунок економії, і за рахунок тендерів потрібно кошти, які спрямовуються на озброєння, за рахунок економії цих коштів спрямувати саме на збільшення грошового забезпечення військовослужбовців.

Також дуже важлива підтримка внутрішньо переміщених осіб. Передбачено, коли ми голосували за бюджет,  було анонсовано, що 14 мільярдів євро спрямовано в цьому бюджеті саме на житлові ваучери і саме на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло на окупованих територіях. Наразі профінансовано лише 6,6 – менше половини з цих коштів. Лише на 3 тисячі внутрішньо переміщених осіб – це учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни, лише 3 тисячі з цієї категорії отримали зараз право на отримання 2 мільйони гривень саме на житло через втрату житла на окупованій території. Але, але де інші, міністр фінансів, де інші понад 7 мільярдів? Ці кошти були анонсовані в бюджеті, а їх  зараз немає. Тому поправки, які ми подали, мають бути враховані і ми маємо збільшити хоча би ще вдвічі кількість людей з  переселенців, з окупованих територій, які отримають  житлові ваучери по 2 мільйони і отримають житло.

Дуже важливе питання інше, яке ми піднімали перед Прем'єр-міністром, це збільшення допомоги на проживання ВПО. Наразі 2,3 тисячі допомога на проживання, вона не переглядалась з 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення. Вже офіційна інфляція, ціни збільшилися вдвічі, житло на 2-3 тисячі неможливо зняти, це  третина лише коштів на оренду житла. Тому ми зініціювали збільшення коштів саме на індексацію цієї допомоги на проживання. Вона має бути збільшена хоча би на індекс інфляції, хоча би на 20 відсотків. У нас отримують цю допомогу всього 900 тисяч людей, тоді як переселенців загалом майже 5 мільйонів.

Тому ці питання мають бути обов’язково враховані при голосуванні за цей бюджет і субвенція на вирішення житлових проблем для внутрішньо переміщених осіб, забезпечення тимчасовим житлом та постійним житлом 1,5 мільярда гривень, в нас понад тисяча місць тимчасового проживання, 80 тисяч живе людей в МТП. Ми маємо збільшити цю субвенцію, тому що це забезпечення житлом. Житлова проблема, вона є найскладнішою.

Дякую за увагу і просимо підтримати поправки, які ми подавали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Мокан, до 2 хвилин. Василь Іванович, будь ласка.

 

16:05:22

МОКАН В.І.

Колеги, ми знов спостерігаємо цю ганьбу, коли начебто під час засідання Верховної Ради просто імітується процес розгляду стратегічних законопроєктів для держави. Я спеціально не виходив до трибуни, залишився в залі, щоб в кадр попали оці-от порожні місця і побачили, що зараз в залі знаходиться десь близько 30 народних депутатів.

Уряд вже третій рік поспіль не здатний адекватно підготувати і запропонувати державі бюджет, де б не було дірок на сотні мільярдів гривень. І це ми спостерігаємо з року в рік, 26-й рік не став виключенням. І очевидно, тих депутатів, які зараз не знаходяться на робочих місцях, але завтра збираються голосувати за цю редакцію, влаштовує ситуація, коли не закладається фінансовий ресурс на підвищення грошового забезпечення нашим захисникам, захисницям – головне питання, яке би мали вирішувати ці зміни до бюджету. Очевидно, цих народних депутатів влаштовує ситуація, коли забирається 40 мільярдів від видатків Міноборони на закупівлю озброєння, коли ті ж самі 40 мільярдів виділяються на статтю на популізм (до речі, дуже зручно) з резервного фонду, який за один квартал умудрилися розбазарити, в ручному режимі розподіляти ці кошти, уряду. І скажу чесно, по тому, що я спостерігаю, знаєте, найгірше, що може зробити парламент і Кабмін – це пообіцяти військовослужбовцям і анонсувати підвищення зарплат, виплат, і потім цього не зробити.

За свої слова треба відповідати. А наше завдання не імітувати процес розгляду, згідно начебто Регламенту, а реально працювати над такими фінансовими кошторисами, які б відповідали реаліям життя держави і ситуації, коли ми знаходимося у протистоянні з російським ворогом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Івановичу.

Будь ласка, далі Піпа. Після цього Юрченко, після цього Безугла. І ніби всіх, хто тільки з виступами, все, далі переходимо – виступи плюс поправки.

Піпа. Одна хвилина.

 

16:07:42

ПІПА Н.Р.

Доброго дня! У мене є одна правка, для того щоб ми з вами могли виграти когнітивну війну. Адже ми минулого року проголосували законопроєкт про Український інститут національної пам’яті. Ми дали їм більше повноважень і обіцяли штат збільшити на 22 особи і дати на це кошти. Це йдеться про 14 мільйонів гривень. Це мінімальні кошти. Якщо врахувати, що зараз там працює 93 людини, в той час як в Польщі в їхньому інституті національної пам’яті працює 2 тисячі людей, і це ми коли говоримо про Польщу. Коли ми говоримо про Росію, то в їхній пропаганді і так званій їхній історичній пам’яті задіяна значно більша кількість людей.

Якщо ми хочемо перемагати сьогодні і перемагати на майбутнє, то ми мусимо виконати норму закону, за яку самі ж проголосували.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі, будь ласка, Юрченко. До 2 хвилин.

Потім Безугла –  до 5 хвилин, і далі переходимо вже до Костенка вже з поправками.

 

16:08:47

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановна президіє, шановні колеги, хто лишився у залі, хотів би для вас відзначити, що перед розглядом цього важливого законопроєкту у нас почав відбуватися реально діалог з урядом, дієвий. Нас запевнили про важливість цих змін, які нам необхідні для бюджету. І нас запевнили перед голосуванням за перше читання, що буде збільшено найголовніше – це забезпечення наших військовослужбовців і тих, хто знаходиться і на передовій, і для арти, і для зовнішніх пілотів, зміниться  двадцятка для тих, хто в тилу хоча б на 30 тисяч забезпечення. Але до другого читання ми цього не побачили і в той самий час ми бачимо, як в бюджеті є зміни, які збільшують заробітну плату для правоохоронців, правоохоронців не тих, які захищають нас, а тих, які знаходяться глибоко в тилу і мають в сотнях тисяч гідну заробітну плату.

Шановні колеги, ви знаєте, держава під час війни не може підтримувати більше, ніж сили оборони в той час, коли завдяки силам оборони ми взагалі існуємо і ми функціонуємо. Я просив би колег насправді підтримати ті правки, які, як нам обіцяв уряд, як ми повинні це зробити як народні депутати країни, яка знаходиться в стадії війни, підтримати правки, які збільшать фінансування військовослужбовців, які знаходяться як на передовій, так і в тилу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Безугла – до 5 хвилин, будь ласка.

 

16:10:40

БЕЗУГЛА М.В.

Панове, я знову закликаю уникати популізму. Так, колеги згадували, що тут залишилося мало депутатів, але в першу чергу ми звертаємося до людей, які мають змогу зараз спостерігати як пряму трансляцію, так і перевіряти, що відбувалося у парламенті. І я сьогодні згадувала про те, що у нас не вирішуються дуже задавнені питання. Ми говоримо і розглядаємо якісь окремі моменти, в той же час до сих пір не маємо ні військової юстиції, ні переосмислення доктрин військових, які до сих пір є закарбовані в статутах Збройних Сил і які не використовують наші військові. Будь ласка.  

Але службові розслідування проводяться по ним. І навіть коли піднімається питань, дуже багато прикладів, навіть коли піднімається питання бюджету, дуже було... тут гарно звучало, багато  про те, що треба піднімати зарплати військовим, що вони мають бути не менше 30 тисяч. 30 тисяч – це дуже мало для військового, ви прекрасно  розумієте це, що має бути демобілізація. Демобілізація неможлива під час воєнного стану, теж ви прекрасно це розумієте. Нам потрібні практичні системні рішення, які тут не приймаються. Я закликаю врешті-решт переосмислити і працювати над цим. Тому що наше саме скликання парламенту має вирішити системні проблеми. Наступне скликання не відомо коли і як буде, і в якому воно буде складі, і там буде все зовсім інше. Поки вони, поки дійдуть до системного усвідомлення, це пройде дуже-дуже багато часу і дуже-дуже проблемно.

По бюджету. Підняття зарплат військовим. Скажіть, будь ласка, а був проведений аудит, що взагалі відбувається в нас у Збройних Силах? Чому у нас воюють із мільйона буквально до... я буду оптимістичною і дещо неточною спеціально, не більше 5 відсотків воюють? А що далі інші роблять? Чому у нас створюються до сих пір нові підрозділи, хоча фактично була заборона, знаходяться лазівки і там заповнюються на 100 відсотків штаби? Що роблять ці люди? Чому немає аудиту тої величезної кількості штабів? Тобто просто не зручно піднімати ці питання, що дехто і дуже багато, тисячі людей вирішили собі справи у Збройних Силах, а потім піднімають питання, що вони отримують по 20 тисяч. Може нам треба бути більш відвертими, що люди, які воюють, мають отримувати дуже багато. Люди, які приймають рішення, мають отримувати достатньо. Але ми маємо зрозуміти, що потрібен аудит всередині системи Збройних Сил, який блокує Головнокомандувач Збройних Сил і Генеральний штаб. І врешті скоротити кількість контролюючих... різних штабних структур над тими, хто безпосередньо виконує завдання. Чому цього не робиться? Чому ніхто не розбирається, що всередині Генерального штабу, що всередині цих всіх командувань? У нас паралельно є і Командування територіальної оборони, керівництво корпусів, у нас є над корпусами додаткові налаштування, регіональні командування. До речі, нагадую вкотре, що ТЦК та СП підпорядковується оперативним Командуванням Сухопутних військ. Це все має бути досліджено. Ким досліджено? Двома суб’єктами, Міністерство оборони і з наглядом і контролем з нашого боку. А для цього, колеги, зокрема, має бути робочий Комітет національної безпеки, оборони і розвідки, який за останній час, і, до речі, тут згадували, не тільки я, неприйняття більш ніж рік жодного рішення після заслуховування проблем. То для чого ви викликаєте взагалі військових, посадовців? Для чого вони витрачають час, до вас приходять, якщо ви після цього не приймаєте ніякого рішення, навіть листа не пишете ніякого? Що відбувається? Це все наш мандат, колеги. Це наша відповідальність. Не десь якогось Кабміну. Це наші закони, нагляд і контроль. Я прошу звернути увагу. І буду докладатися максимально активно. Один із перших кроків зараз на даному етапі, це створення військової спецкомісії щодо військової юстиції, яке ми маємо це рішення проголосувати наступного пленарного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я перепрошую, у нас ще п’ять хвилин виступ – Разумкова в цьому блоці без поправок, а тоді переходимо до тих поправках і почнемо з Романа Костенка.

Будь ласка, Дмитро Олександрович – до 5 хвилин. І далі всі вже виступили, хто без поправок? Дякую. Тоді переходимо до поправок.

Будь ласка, Дмитро Олександрович.

 

16:16:09

РАЗУМКОВ Д.О.

Дивіться, розглядається важливий законопроєкт, правда? Законопроєкт про гроші на сектор безпеки і оборони. Я навіть бачу колег з комітету. А я щось Завітневича не помічаю. Він пішов? Куди, з Ради він пішов, на фронт, куди він пішов? Куди пішов голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки? У нас все добре? Гроші там всі є? Всі закони прийняті, яких немає. Вони як збираються на комітеті, посиділи да й розійшлися, колеги. При чому про це жаліються навіть члени комітету, що комітет не працює. Руслан Олексійович, може, треба поміняти? Стомилася людина. Там стомилися з бородою, тут без бороди стомилися. Хай ідуть чимось іншим займаються. Я впевнений, що в монобільшості знайдеться велика кількість людей або в інших фракціях, які ефективно будуть виконувати ці функції, хоча б сидіти на бюджеті і робити вигляд, що працюють в залі.

А де у нас Прем'єр? Тут розглядається 1,5 трильйона гривень, понад 1,5 трильйона гривень, майже 1,6. Де Прем'єр-міністр в залі? Це добре, що прислали першого заступника, дякую, що ви з нами. А де весь уряд інший, на фронті вже, боронить когось? Чи вони отримали бойові, УБД і себе добре там почувають? Чому відправили одного, першого заступника міністра? Що іншим є чим займатися, коли розглядаються ключові питання Державного бюджету України? Чому сидить невелика кількість колег, але вони сидять в залі, їм також є чим займатись. Так само як є чим займатися нашим захисникам на фронті. Так само як є чим займатися нашим медикам. До речі, ми пропонуємо підняття виплат нашим захисникам в цьому бюджеті. Хто проголосує за цю правку? Людей в залі немає. Хто проголосує за правки, якими ми піднімаємо зарплати нашим вчителям? Хто проголосує за правки, якими ми піднімаємо зарплати нашим медикам? 30 людей, 25 людей, які в залі знаходяться, чи хто? Чи уряду на це плювати і іншим депутатам так само. Зараз проходять комітети, до речі, я не розумію, як це відбувається, якщо має бути прийнято рішення окремо, що під час засідання Верховної Ради відбувались комітети. Такого не було, іде це всупереч закону. Знову плювати і на закон. Потім ми вимагаємо від людей: ви маєте дотримуватись закону. А чого вони мають щось дотримуватись, якщо ми самі його порушуємо? А що мені тут в цьому залі розповідають про те, що має іти процес мобілізації, він має бути, тому що це вимога до всіх. Окей, так починайте з себе. Чи можуть займатися «бєспрєдєлом» тецекашники? Ні, не можуть. Чи хтось проти в цьому залі? Підніміть руку, скажіть, що тецекашники можуть людей хапати за ноги, за руки, кидати як сміття, як тварин в буси і вивозити. Підніміть, хто «за» в цій залі? Є руки? Немає. Бачите?

А скажіть мені, будь ласка, може тецекашникам можна їх збивати машинами? Можна так, це теж десь передбачено, інструкціями тецекашними? Ні.

А чому поліція, ви, до речі, на цьому тижні хочете розглядати підняття зарплат поліції? А чому поліція не дивиться і нічого не робить, коли ТЦК порушують закони? Чому вони їх не хапають, не закривають, не відправляють до буцегарні і до СІЗО,  чому вони дивляться? Тому що рука руку ми є? Якщо рука руку миє, то давайте їм тоді не піднімати зарплати. Тоді в них разом з тецекашниками на двох виходить, за різними оцінками, близько   3-х мільярдів  євро, а 3 мільярди євро – це понад 160 мільярдів гривень. Отак, за очі.

Якщо б забрати ці кошти від них і платити по мільйону при підписанні першого контракту, було б 160 тисяч на рік. На рік 160 тисяч.  Ви розповідаєте, що ви в місяць 30 збираєте, а тут не треба було би збирати, у вас була б фінансова мотивація, як це зробити, тому що половина з тих, кого ви збираєте, іде в СЗЧ і ви це добре знаєте. А зараз знову почали говорити, що приймете Закон про індульгенцію для  СЗЧ.

А що в нас відбувається, нова ініціатива тецекашників – чоловіки, які виховують дітей самостійно, будуть мобілізовані, ТЦК має право оскаржувати рішення про самостійне виховання дітей, якщо воно впливає на мобілізацію, в Верховний Суд. Це той суд, до речі,  якому ви сьогодні додали 80 тисяч гривень зарплати.

А  так можна було, да? Будуть переглядати? Так він зараз поки що, ви не будете переглядати, він зараз цю дитинку за руку візьме, право виїзду в нього є і поїде собі за кордон, разом з дитинкою. І ви втратите і людину, яка працює, і дитину, яка є одним з найголовніших за що воює сьогодні українська армія, і ви втрачаєте роки і покоління українців, які потім би з’являлися і у цієї дитини, можливо і у цього чоловіка.

Це навіщо робиться? Це щоб ворогу допомогти, Путіну? Тоді клас, це виходить. Але я думаю, що за це вам дякую не скаже ні український народ, ні українська армія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я  ще раз запитую, чи є хтось, хто замість своїх поправок буде брати  виступи? Ніхто. Тоді переходимо до тих, хто буде поєднувати виступи разом з поправками.

1-ша поправка, Порошенко. Не наполягає. 

2-га, Костенко. Будь ласка, Роман Васильович.

 

16:21:27

КОСТЕНКО Р.В.

Дякую, пане Голово. Взагалі неприємно сидіти в такій порожній залі і неприємно, що створені такі умови, коли ми, подаючи серйозні поправки, не можемо захистити їх перед народними депутатами і не можемо їх аргументувати. Тому що мої поправки, які будуть в подальшому ставитися, вони стосуються безпосередньо спецслужб. І ми маємо розуміти, що спецслужби – це те важливе, що сьогодні працює в тіні і це та робота, яку багато хто не бачить. І саме важливе, якщо ви її не бачите це не означає що вона не робиться і не означає що їх не потрібно фінансувати. А таке враження, що це потрібно тільки Комітету з питань нацбезпеки і особисто мені, коли ми ходимо і захищаємо наші спецслужби. І я зараз в подальшому буду окремо ставити. І, звичайно, якби тут були колеги, я попросив би їх підтримати.

Але я хочу зафіксувати позицію, що коли ми будемо бачити як продовжується війна, розуміли де ви робите помилки, коли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, а який номер поправки? 2-й ми голосуємо зараз, так. Включіть, будь ласка, ще раз Костенка.

 

16:22:40

КОСТЕНКО Р.В.

Давайте по порядку, по порядку, зараз 2-гу не голосуємо, я озвучу 3-тю, 4-ту, 5-ту, 6-ту і я більше не буду озвучувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То я вам дам, може, по…

 

КОСТЕНКО Р.В. Ні. Давайте по черзі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По черзі.

 

КОСТЕНКО Р.В. Щоб я кожну правку, вона стосується окремої спецслужби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, будь ласка, 3-тя.

 

КОСТЕНКО Р.В. Я кожну озвучу, ми проголосуємо і проговоримо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третя наступна, так?

 

КОСТЕНКО Р.В. Да, 3-тя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

16:23:06

КОСТЕНКО Р.В.

Шановні колеги, це стосується нашої Служби безпеки України. Ми пам’ятаємо, що мною був поданий закон буквально нещодавно, де ми збільшили нашу Альфу до 10 тисяч осіб. І зараз це підрозділ, який вже четвертий місяць займає перші місця по знищенню противника на полі бою. І проблема в тому, що це підрозділ, в який хочуть долучатися люди, в який стоїть черга. Але через те, що ми їх недофінансовуємо, вони не можуть прийняти людей на службу. І зараз тут немає народних депутатів, яким би хотілося сказати, що це потрібно виправити. Це не виправив комітет, це не виправило Міністерство фінансів, але ми б могли як зал і народні депутати це виправити. Виправити тим, щоб ми могли дати гроші і люди туди прийшли, і збільшували той результат. Це і удари по Росії, це і удари на тактичному рівні, і все це призвело б нас до перемоги, а не до того, що ми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Третю, так?

Шановні колеги, ставлю поправку номер 3 на голосування. Вона комітетом відхилена.

Прошу голосувати.

 

16:24:38

За-21

По фракціях покажіть, будь ласка.

Будь ласка,  4 поправка,  Роман Васильович.

 

16:24:46

КОСТЕНКО Р.В.

Дякую ще раз, пане Голово. Це поправка, яка буде стосуватися Служби зовнішньої розвідки, це так само про що я говорив. Коли ми не розуміючи всієї складової сил безпеки і оборони віддаємо кошти, які у нас є всі на Міністерство оборони, а у  нас є люди, які по факту реалізують політику, в тому числі зовнішню політику, і створюють умови для її розвитку за кордоном, це Служба зовнішньої розвідки. Де я прошу додати до них 300 мільйонів гривень, які можуть бути важливішими ніж 30 або 300 на Збройні Сили України. Це, ще раз кажу, наша економічна і політична розвідка, яка створює умови і забезпечує інформацією Верховного Головнокомандувача, Ставку Верховного головнокомандування і всі інші міністерства.

Тому, колеги, прошу підтримати ті, хто є в залі і зафіксувати позицію, що ми говорили про те, що цей орган потрібно вчасно фінансувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Це 4 поправка, так?

4 поправка, авторства нашого колеги, Костенка. Комітетом відхилена.

Прошу голосувати.

 

16:26:16

За-21

Рішення не прийнято.

Будь ласка,  наступна 5 поправка, Костенко.

 

16:26:21

КОСТЕНКО Р.В.

Будемо системними. І це моя наступна поправка по Головному управлінню розвідки. Я думаю тут нікому в залі не потрібно пояснювати як мінімум тим, хто залишився в залі, а я думаю, що не потрібно було б якби колеги залишилися послухати і всім іншим, що наскільки важливо дофінансовувати Головне управління розвідки ті операції, які вони проводять, і ті операції, які вони провели і там теж дуже важливі питання у забезпечення їх розвідувальної діяльності і в забезпеченні їх озброєнням військовою технікою, яку вони використовують, в тому числі по завданню ударів по території противника.

Тому ще раз, при пустому залі дуже важко аргументувати свою позицію, ну я хотів, щоб вона залишилась в історії про те, що ми недофінансовуємо ці органи, в яких потреба, і це позиція комітету, і всі потреби знаходяться зараз у комітеті, і ми їх подали. І я вважаю, що спецслужби мають бути дофінансовані, бо навіть після перемир’я основна війна це якраз і будуть нею займатися наші…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку… Це 5-та. Так, Романе Васильовичу?

Будь ласка, 5 поправка Романа Васильовича, прошу голосувати.

 

16:27:52

За-23

Рішення не прийнято.

Остання поправка. Роман Васильович, 6-та ваша так і потім з процедури Мар’яна Володимирівна ще хоче виступити.

 

16:27:58

КОСТЕНКО Р.В.

Да, я ще раз кажу, мої поправки для того, щоб зафіксувати тут позиції. І останнє це те, що до комітету звернулось Управління державної охорони також, і про те, що у них зараз буде проблема, починаючи там з  жовтня місяця, це недофінансування вже заробітних плат. Це ще раз одна наша спецслужба, роботу якої багато, хто недооцінює і не бачить, це люди, які займаються охороною перших осіб держави, основних об’єктів державних установ і багато чого іншого, наших гостей, які приїжджають до нас. І в перспективі це коло їх охороняємих осіб буде тільки збільшуватися, і нам уже зараз треба фінансувати цю службу, тому що таку службу не побудуєш за один день. Тому і від себе, і від комітету просимо зафіксувати позицію безпосередньо комітету про те, що ми  просимо підвищити фінансування Управління державної охорони на майбутнє, щоб вони мали можливість нормально виконувати свої...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І завершальна оця от ваша поправка, от 6-та, Роман Васильович. Можемо не ставити, да? Що, що?

 

КОСТЕНКО Р.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, добре. Дякую.

6 поправка, авторства Костенка Романа Васильовича. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати.

Бачите, ми як особи охоронювані голосуємо за УДО.

 

16:29:37

За-22

Рішення не прийнято.

Дякую-дякую, Роман Васильович.

З процедури, Мар’яна Володимирівна. І потім я звернуся до колег в залі ще. Будь ласка, що у вас з процедури?

 

16:29:45

БЕЗУГЛА М.В.

Да. Я дуже коротко, прошу мене не перебивати. Дивіться, панове, при всій повазі до Романа, в нас був ряд спільних проєктів, зараз він дуже красиво розказував наскільки важливо підтримати сектор, а ми голосували за зміну нюансів назви законопроєкту. То, вибачте, це так, як Комітет нацбезпеки і оборони працює: гарна вивіска, а всередині пусто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Я перепрошую. Давайте, будь ласка.

 

БЕЗУГЛА М.В.

З процедури. Будь ласка, колеги, не витрачайте наш час на таке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От я тоже би хотів це сказати.

Роман Васильович, теж з процедури? Будь ласка, Роман Васильович, теж з процедури?

 

16:30:19

КОСТЕНКО Р.В.

Да. Пане Голово, я з самого початку сказав, що я хочу зафіксувати позицію, в мене всі ці правки є. І дякую, що їх підтримали, ці правки. І всі репліки, які є, я готовий на них відповісти, особливо людям, яким дуже хочеться це почути. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, що давайте тоді ви в приваті собі поспілкуєтеся один на один і поговоріть, і поясніть один одному свої позиції. Я думаю, що це було би дуже добре.

Шановні колеги, йдемо далі. Далі у нас... Я хочу запитати: з присутніх в залі хтось буде, крім Дмитра Олександровича, ще ставити поправки? Я вже бачу, що от пані Южаніна пішла, не хоче, видно, відстоювати свої ґрунтовні поправки.

Дмитро Олександрович, я так розумію, що ви, більше ніхто? Тоді, Дмитро Олександрович, ми з вами домовилися, замість поправок 37-49, які ваші, до п’яти хвилин виступ. Будь ласка, Дмитро Олександрович.

 

16:31:25

РАЗУМКОВ Д.О.

Ну, насправді нас небагато дійсно залишилось в залі і це якраз показник того, як Рада готова розглядати важливі законопроєкти, в нас це свинство відбувається на кожному бюджеті, давайте пригадаємо, як в цьому залі голосувався бюджет на сектор безпеки і оборони, бюджет на 26-й рік і на сектор безпеки і оборони безпосередньо, і тоді отут сидів уряд і розповідав, що ми все порахували, нам не треба, пам’ятаєте? І міністр. Було таке? Чи я помиляюсь? Якщо можна, покажіть, будь ласка, першого заступника. Ви так говорили? Таку позицію займав уряд, коли подав ці правки і цей бюджет на 26-й рік, що вам на все вистачить. Так? Таку давав позицію профільний комітет. Ну, не ви особисто, треба віддати належне, там Прем’єр сидів, там міністр фінансів. Сьогодні ні одного, ні іншої немає, і бюджету немає,  і дірка від бублика, як кожного року ми приймаємо з вами. Один, зараз ми перерозподіляємо, десь шукаємо, ще 1,6 трильйонів гривень. Ми з кожним роком збільшуємо цифру, з кожним роком, а паралельно ще трошки крадемо у військових. Тому що коли ви цим бюджетом хочете забрати 40 мільярдів на піар-проєкти, ви фактично закупівлю озброєння, ви фактично робите все для того,  щоб наша армія була менш сильна, менш підготовлена, менше шансів на захист нашої державності і на виживання, давайте правду скажемо. Ні міністра оборони немає, ні керівника РНБО, до речі, в цьому законопроєкті  є багато запитань і до виділення коштів додаткових на ДБР,  на інші структури, які знаходяться у віданні інших комітетів, в тому числі правоохоронного комітету. Скільки представників правоохоронного комітету в залі? Нуль. Один, вибачте,  колега, два колеги, вибачте, три  колеги. Бачите, вам на відміну від керівництва вашого комітету я вам хотів би за це подякувати, які  переживають за свої напрямки свого комітету. А керівник ваш де? Я думаю, що вам треба просто його запитати, можна, як от пропонував пан Голова Мар’яні Володимирівні в приваті, так і його треба запитати в приваті, так само, як і представникам Комітету з питань національної оборони та розвідки у Завітневича, їх теж  декілька людей в залі, два, якщо я не помиляюсь, бачу. Треба в нього запитати, тому що всім плювати на цей бюджет. Всім плювати на те, що немає грошей додаткових нібито на підняття зарплати в секторі безпеки і оборони.

Я хотів би нагадати. Президент що пообіцяв? 50 відсотків збільшення мінімалки, плюс 135 відсотків збільшення тим, хто на нулі, до 400 тисяч. Скажіть, будь ласка, в цьому законопроєкті про Державний бюджет України, знову до Міністерства фінансів, скажіть, будь ласка, там є хоча б копійка на збільшення зарплат?

Якщо можна, потім Руслан Олексійович дасть репліку з цього приводу, тому що  хотілося б, я думаю, що всім колегам які тут зібралися, почути, як виконуються обіцянка  Президента, обіцянка міністерства,  обіцянка  Прем'єр-міністра. І колегам в тому числі. Вони потім, коли  роз'їдуться і приїдуть там до тих самих військових, це будуть питання ставити, і буде дуже незручно, я ще раз повторюю, можна просто потім з цього відрядження не повернутись, знаючи позицію наших з вами захисників.

Паралельно ви бачили, коли людина стоїть прикута, сама себе прикувала кайданками на Майдані і говорить про те, що стали рабами. Чому? Тому що в 2024 році був прийнятий Закон про терміни служби. Пам'ятаєте? Всі це пам'ятаєте?  Ви ж за це  голосували. До 18 грудня мав з'явитися Закон про терміни служби, його досі немає. Нормально всі себе колеги почувають, які голосували за той закон, перед нашими військовими? А перед деякими можете вже не почувати, їх немає. І вони ніколи не повернуться до себе додому, до рідних, до близьких, не зможуть їх обняти, обійняти, тому що ви не виконали ту обіцянку, яку їм дали.

18 грудня 2024 року в цій залі мав бути цей закон. З того часу пройшло 2 роки. Досі його немає і не буде, тому що дуже легко в залі сидіти розповідати, що  хлопці повернуться додому лише  коли переможуть Путіна. Можна тоді запитати: як, в терміни які, хто і що буде це робити?  Тому що багато з цих хлопців або повернулися додому з каліцтвами, з пораненнями, а багато хто взагалі не повернувся додому. А багато хто повернувся, але їх не зможуть обійняти і вони не зможуть обійняти. Я думаю, що це відповідальність і Верховної Ради, яка не виконала те, що обіцяла нашим захисникам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Гевко, будь ласка. Займайте своє місце. Далі... (Шум у залі) Ну, це ж не по поправках, Дмитро Олександрович.

Давайте будемо йти далі. 50 поправка, так, Дмитро Олександрович? Будь ласка.

 

16:36:45

РАЗУМКОВ Д.О.

... не буде відповідей, я буду вимушений йти по всіх поправках, не міняти їх на виступи. Так буде довго.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ви хочете почути, якщо тут доповідає комітет, Дмитро Олександрович?

 

РАЗУМКОВ Д.О. Так це ж урядовий законопроєкт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, урядовий законопроєкт, а зміни вніс комітет. Ну, давайте, якщо хочете...

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я впевнений, що пан заступник міністра Єрмоличев зможе на це дати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане перший заступник, будь ласка.

 

16:37:11

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.

Дякую, Дмитро Олександрович. Дякую за надане слово.

Якщо говорити про підвищення заробітних плат, ви чудово знаєте, чия це зона відповідальності. Це Міністерство оборони. В даному випадку, дійсно, ми напрацьовуємо механізми, яким чином будемо реалізовувати те рішення, про яке всі зараз говорять, в тому числі запровадження контрактів з відповідно дати, чи це буде з 1 липня, чи це буде з наступних періодів.

І ви чудово знаєте, що в Міністерства фінансів – ви ж голосували за бюджет, - є резервний фонд (зараз в сумі добавляється туди 14 мільярдів гривень), який складає 150 мільярдів гривень. Це також воно сьогодні не поділено, це також є джерелом для підвищення і реалізації тих реформ, які на сьогодні напрацьовує Міністерство оборони.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Міняємо дальше, Дмитро Олександрович? Дмитро Олександрович, будь ласка.

 

16:38:04

РАЗУМКОВ Д.О.

Заступник міністра дав відповідь, давайте тоді з 50-ї по 96-ту. Бачите, і всього-на-всього 6 хвилин.

По-перше, відповідь була професійна, але, на жаль, лише ви тут представлені. І проблема в тому, що це не лише Міністерство оборони. Цей законопроєкт подав уряд. І, на жаль, сьогодні немає жодного урядовця, тому що перший заступник міністра – це не міністр. На жаль, або на щастя, не знаю, як вам про це сказати.

І коли цих грошей немає, пройшло два місяці...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 6 хвилин, шановні колеги.

 

16:38:43

РАЗУМКОВ Д.О.

Коли ви пообіцяли, що ці кошти мають з’явитися для наших захисників, і їх немає, то це кидок Збройних Сил України. Я впевнений, що комітет мав би прийняти наші правки. Окей, немає там про зарплати, давайте приймемо про підписання першого контракту. Передбачені кошти, зазначено, як це можна зробити. Комітет це теж відхиляє, тому що це позиція Кабміну, це позиція і Міністерства фінансів, і Міністерства оборони, – жодне не підтримало ці правки.

Це не про реформу, тому що поки у вас триває реформа, люди гинуть на фронті, шановні друзі, люди гинуть на фронті. Вони не сидять у залі Верховної Ради, не сидять по кафе, по ресторанах, вони сидять на еспешках, на еспешках сидять по 360 діб, потім вийти не можуть, тому що вихід один до семи. Думаю, що багато хто в цій залі це знає і може підтвердити, небагато… багато з тих, хто залишився. Не можуть вийти, тому що ноги не працюють. Хто не знає, то я вам розповім, можете поїхати, в них це запитати, ось у чому проблема.

А ми не виконали ні ротації обіцянки. Що там з міністерськими програмами по ротаціях, по демобілізації, по додаткових виплатах, по контрактній армії? До речі, Президент казав про контрактну армію. Лежить наш законопроєкт, проголосуйте його. Ні, не треба, тому що це законопроєкт опозиції, не можна за нього голосувати, хай краще хлопці гинуть на фронті, але не можна проголосувати закон опозиції. Так само в бюджеті, який ми сьогодні розглядаємо, правка опозиції про мільйон – ні, не будемо ми за нього голосувати, тому що, ну, це ж не монобільшість запропонувала, або хтось там з Офісу Президента, це опозиція запропонувала. Да, ну, окей, візьміть правку, перепишіть її, занесіть від Арахамії.

Може, до речі, дати Руслан Олексійович репліку, якщо в залі хтось є, або ще з керівництва монобільшості хтось присутній, може відреагувати. Я думаю, що із задоволенням ми почули б цю пропозицію. Або від профільного комітету, якого знову керівника немає, ну, і по багатьох інших прикладах.

І так буде продовжуватися далі, поки хлопці будуть проводити по одному пікети. Тому що скоро ми з вами дограємося, що вони ці пікети будуть проводити під Верховною Радою. І УДО, якому пропонували збільшити виплати, воно не допоможе. Знаєте, головне, щоб охоронювані особи, нам не довелося користуватися іншою охороною, тому що якщо поповертаються хлопці, будуть нас запитувати, що з нашими термінами служби, що з виплатами, що з ветеранськими програмами і багатьма іншими речами? Я думаю, що нам буде важко відповідати в цій залі. Ну важко! Або взагалі нічого не зможемо відповісти. Що з нашою ветеранською політикою? Нічого! Є програми. Що з нашим забезпеченням ветеранів з першим робочим місцем з повернення? Нічого! Програми. Що з нашою демобілізацією? Нічого! Програми. Обіцянки, навіть програм немає. Тут лише обіцянки і чекаємо обіцянку-цяцянку від Міністерства оборони, коли вона нам напишуть про те, що «ми не знаємо, як підняти зарплати військовим».

Окей. А що з виплатою 30 тисяч? Воно заблоковано монобільшістю з  2023 року. «Може було бажано відпустити?», – там колеги сьогодні жалілися,  що немає механізму, як збільшити  зарплати військовим. Є механізм. Руслан Олексійович може винести постанову про скасування рішення по законопроєкту 8312 і після цього направимо Президенту. Президент, як годиться, відповідно до Конституції через 15 днів має його підписати – і хлопці будуть отримувати плюс 30 тисяч. Чого сьогодні ніхто цього не зробить? Не хочеться? Окей. Тоді вийдіть і скажіть: «Не хочеться. Ми не хочемо, щоб армія отримувала більше».

Я вже казав із цієї трибуни, колега зараз стоїть, щодо термінів служби. А чому не виконано закон, який прийняла Верховна Рада  і який в 2024 році зобов'язував ваш уряд внести законопроєкт про терміни служби. Немає його. А нічого, що ви не виконуєте закони? Ви вимагаєте, щоб люди йшли служити тому, що це передбачено законом. А Верховна Рада і Кабмін ці закони не виконує. Яке ми маємо право, моральне право вимагати від людей, щоб вони ці закони виконували?

Паралельно з цим ви знову забираєте кошти з армії і передаєте в їх резервний фонд. Тому ми пропонуємо скасувати фінансову програму підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги, тому що це кешбек – це не допомога бізнесу, яка дійсно сьогодні була б потрібна  особливо в умовах того, що уряд кожного дня намагається зробити так, щоб їм жилося гірше, важче і платили більше податків і бізнес і люди. Тому що ви про щось там подомовлялися в, це не ви персонально, я зараз звертаюся до уряду, ви подомовлялися про те, що треба знищити ФОП, повводити податок на посилки, на старі шкарпетки і тому подібне.

Я буду ставити цю правку і просити її підтримати, тому що якщо ми говоримо, що є в нас зайві кошти, то давайте їх тоді направимо на соціальні виплати, пенсії, зарплати вчителям, медикам, вони точно це заслуговують, і грошове забезпечення військовослужбовців. От конкретний ресурс, який вже сьогодні можна перевести на потреби Збройних Сил України.

До речі, колеги питали в залі чи є такі правки. Є правка, це правка 96, я прошу поставити її… позицію комітету послухати, потім поставити її на голосування і підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 96 поправка, позиція комітету.

 

16:44:40

ГЕВКО В.Л.

Комітетом вона відхилена. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине в мене прохання, Дмитро Олександрович, ви одразу називайте номер поправки для того, щоб колега міг зорієнтуватися. Ні, ні, ви вже в кінці сказали, йому складно в цьому зорієнтуватися. Ви починайте, говоріть: я буду ставити таку-то поправку, але щоб колега міг зорієнтуватися, де, що це. Тому… Ви наполягаєте на 96-й, Дмитро Олександрович?

Давайте, Володимир, ви знайдіть, будь ласка. Знайшли, да, 96-ту? Обнуліть час, будь ласка, і з першої хвилини. Будь ласка.

 

16:45:19

ГЕВКО В.Л.

Так, правка відхилена, оскільки цією правкою включаються норми щодо напрямків використання коштів фонду безробіття, що як… включаються, зараховуються до спецфонду держбюджету, а нові не запропоновано. Маємо правову невизначеність та нелегітимність вже проведених з початку року, вже здійснених видатків. Тому ця поправка була відхилена комітетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

96 поправка авторства Разумкова. Комітетом відхилена. Він ставить на врахування цю поправку. Ставлю цю поправку, будь ласка.

 

16:46:14

За-15

Так, за – 15.

По фракціях покажіть, будь ласка. Бачите, як «Слуга народу» голосує.

Будь ласка, далі, Дмитре Олександровичу, номер поправки чи поправок і формат.

 

16:46:31

РАЗУМКОВ Д.О.

Замість дев’яти правок буду ставити на голосування 108-му.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І одразу, Володимире, дивіться 108-му.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Так, 155-та. Ви 108-му, якщо можна спочатку час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, спочатку час.

 

16:46:46

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслане Олексійовичу, я хотів би зазначити, що в тих десяти «Слугах народу», про які ви сказали, чотири команди «Розумної політики», тому я не дуже б хизувався цим. І якщо я зараз запитаю, скільки тут керівників фракцій і груп, то я лише одного бачу – пана Батенка (до речі, це може бути репліка), тому я думаю, що це було б непогано, щоб ми бачили і інших.

Мотовиловець не є керівником фракції, на жаль, хоча це все, я думаю, що це скоро може бути виправлене – він перший заступник. Але він точно не підсиджує Арахамію.

Але якщо серйозно, то дійсно невелика кількість від «Слуг народу», від інших фракцій, але якщо взяти у відсотковому плані, то «Розумна політика» тут займає більшу частину або велику частину від тих, хто залишився у залі і розглядає правки, важливі правки щодо змін до Державного бюджету України.

Про що я хотів поставити цю правку? Ця правка говорить про наступне, що ви передбачаєте додаткові виплати нашим з вами захисникам, якщо вони будуть збивати БПЛА. Круто! Погоджуюся. Але я вважаю, що не лише за БПЛА треба стимулювати хлопців і дівчат, які сьогодні виконують бойові завдання, і ми пропонуємо розширити напрямки винагороди за знищення ворожої техніки, тому що вона теж дуже шкодить нашим з вами хлопцям і дівчатам на фронті. Чому лише БПЛА? Тому що хтось визначив, що лише БПЛА воюють? Ні. У нас воюють НРК, у нас, на жаль, воюють танки, які приїжджають і постріл яких, якщо ти почув, то це добре, тому що якщо не почув, то він в тебе прилетів. І працюють БТР, і працюють БМП, і працює інша техніка, яка намагається знищити наших з вами захисників кожного божого дня. І якщо людина її знищить, вона точно має право на винагороду, це додатковий стимул. До речі, це обіцяли нашим захисникам раніше. І Президент про це говорив, і міністр оборони на той момент ще Шмигаль розповідав, нічого не зроблено. І ми запропонували це зробити комітету, ми подали відповідну правку, але знову наша правка відхилена. Я хотів би зрозуміти логіку, якою користується комітет, чому ви вважаєте, що нашим захисникам не потрібні гроші? Ви розповідаєте: люди не хочуть іти в армію, так вони у вас і не будуть іти в армію, тому що ви їх знову намагаєтесь туди батогами загнати. Це непрацюючий варіант. Коли спілкуєшся з військовими, вони говорять дві речі – фінансова мотивація, терміни служби, третього не дано.

Якщо про фінансову мотивацію, це можуть бути додаткові виплати, це може бути збільшення зарплат, це може бути наш закон про виплати першого мільйона, про який я розповідав, при підписанні першого контракту. Сьогодні дуже наріжним каменем стоїть питання щодо термінів служби. Якщо їх не буде, не буде нічого, люди у вас далі будуть іти в СЗЧ. Скільки в СЗЧ, за різними оцінками 200 тисяч гуляє? А тепер порахуйте, скільки ви з державного бюджету витратили грошей на ці 200 тисяч, які пішли? Форма, броник, зарплата і все інше, що з цим пов’язано, інструктори, харчування, полігони, паливо і тому подібне. Це хтось рахує? Ні, тому що це дуже зручно зробити. Тому я хотів би почути позицію комітету, чому наша правка відхилена, чому ви вважаєте, що нашим захисникам додаткова мотивація, додаткові гроші не потрібні. Для поліції потрібні, для судів потрібні, для ДБР потрібні, а для армії не потрібні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по 108 поправці.

 

16:50:43

ГЕВКО В.Л.

Виплати за знищену техніку держави-агресора здійснюються за рахунок коштів на забезпечення ЗСУ. Тому дана поправка в тому форматі була відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наполягаєте, Дмитро Олександрович? 108 поправка, комітетом відхилена, ставиться на врахування. Будь ласка, прошу голосувати. 

 

16:51:15

За-16 

Рішення не прийнято.

Наступні, Дмитро Олександрович, які поправки, який номер будете ставити? 156-та, мабуть...

 

16:51:20

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, одну секундочку, я просто одразу, щоб я поставив правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре, добре.

 

РАЗУМКОВ Д.О.

Я хотів би поставити правку за номером, це буде 1860, але я просто візьму інші правки для того, щоб у мене було запасу... 3 хвилини дайте мені, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. І 1860-ту?

 

16:52:07

РАЗУМКОВ Д.О.

Да, і 1860-та. Я вам поясню. З початку дайте мені, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, 3 хвилини з початку.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я вас хотів би (в лапках) «привітати», тому що Україна вийшла на перше місце за демографічною динамікою у світі або ми тут прямо переможці. У нас населення скоротилося на третину, на 33 відсотки за останні 25 років: з 48,8 мільйона осіб у 2000 році до 32,9 мільйона у 25-му, особливо якщо ми з вами подивимось, що це з врахуванням тих людей, близько 11 мільйонів, які знаходяться за межами нашої держави. Ми з вами наздогнали Маршаллові острови, в них мінус 29 відсотків, ми наздогнали Болгарію, 23 відсотки в них... обігнали, вірніше, ми тут (в лапках) «молодці», Латвію –  22 відсотки, Молдову – 19 відсотків, Литву – 18 відсотків. На жаль, в Росії скорочення населення відбулося лише на 1 відсоток, на 1 відсоток у країні-агресорі.

А ми з вами робимо все для того, щоб ситуація стала ще гірше для нашої з вами держави. Ми не хочемо зробити так, щоб тут залишалися діти. А для того, щоб діти залишалися тут, тому що сьогодні всі тут плачуть, розповідають, що хлопці, дівчата їдуть за кордон вчитися. До речі, давайте тоді подивимося, хто, в кого, де вчиться. А по-друге, давайте подивимося по тому, що ви не захотіли у нас на комітеті робити.

Я тоді поставлю одночасно дві навіть правки, це буде правка 1860 і це буде правка пов’язана з додатковими виплатами нашим лікарям, це буде правка 1271. Ми запропонували виділити додатково по 10 мільярдів гривень нашим вчителям і медикам для підняття заробітної плати. Але комітет відхилив це. Комітет вважає, що не треба їм додаткових грошей, що вони і так себе непогано почувають, що у них все добре. Можете пояснити мені логіку? Тобто 40 мільярдів ви забираєте на програму кешбеку. Це ж є? Це ж передбачено у вашому бюджеті? А виділити з цих 40 мільярдів 10 мільярдів на зарплати вчителям, 10 мільярдів на зарплати медикам ви не можете і не хочете. Правильно я зрозумів логіку? Якщо так, то хотілося почути позицію комітету. В чому логіка? Чому на піар-проєкти у вас гроші є? Чому на єдиний марафон  у вас гроші є, на «відоси» у вас гроші є, а на освіту і на медицину ви гроші зажали? Будь ласка, поясніть, шановний представник комітету. І я буду обов’язково ставити правки на голосування 1860, 1271.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 1271 і 1860 буде ставитись на врахування. Але позиція комітету по тому, що сказав Дмитро Олександрович, по цих поправках.

Будь ласка.

 

16:55:12

ГЕВКО В.Л.

Оскільки правки і 1860, і 1271 є ресурсні правки. Якщо правка 1271 по програмах збільшення видатків на програми медичних гарантій на 10 мільярдів і також правка 1860 вимагає джерела для покриття додаткових видатків. І в одній, і в другій правці не було подано достатньо обґрунтувань і не було надано джерел фінансування цих видатків. Тому ці правки – і одна, і друга – були комітетом відхилені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте ми проголосуємо. 

Дмитро Олександрович, 1 хвилинка.

 

16:56:19

РАЗУМКОВ Д.О.

Дивіться, ви неправду зараз говорите. Ми вам запропонували забрати з тих грошей, які ви перерозподіляєте на резервний фонд, і віддати їх на медиків і на освіту. Навіщо ви говорите, що ми вам не обґрунтували. Ми вам сказали: не забирайте 40 мільярдів, 20 – хай вдавиться уряд, а 10 – віддайте на медиків, 10 – віддайте на лікарів. А ви зараз кажете, що ми не запропонували як це зробити. Це ж неправда, ми ж показали звідки ці кошти взяти. Навіщо ви тримаєте людей за ідіотів, і мене, і тих, хто нас сьогодні дивиться,  при всій повазі до вас. Ви ж це добре знаєте. Тоді скажіть, нам було заборонено збільшити зарплати медикам і збільшити зарплати вчителям. І хто заборонив скажіть. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 1271. Комітетом відхилена. Ставиться на голосування. Прошу голосувати.

 

16:57:31

За-14

Рішення не прийнято.

І 1860 поправка. Будь ласка, прошу голосувати. Позиція зрозуміла.

 

16:57:54

За-15

Рішення не прийнято.

Та яке, ми вже в сигнальному. Шановні... Будь ласка, Дмитро Олександрович, яка наступна? 5 хвилин.

 

16:58:08

РАЗУМКОВ Д.О.

Чотири.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  4 хвилини, будь ласка.

А яку поправку... якусь будете ставити чи ні, Дмитро?

 

16:58:15

РАЗУМКОВ Д.О. А...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поправку якусь будете чи...

 

РАЗУМКОВ Д.О. Буду, буду ставити, Руслан Олексійович. Буду ставити поправку, пов’язану з підняттям пенсії. Я зараз вам скажу номер, просто... Тут знову багато що мінялося до того, що ми з вами проговорюємо. Це буде 1431. Дайте мені з початку 4 хвилини, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1431 і 4 хвилини з початку. Будь ласка.

 

16:58:45

Да. Дивіться, ми чули позицію міністра соціальної політики, спочатку, що грошей немає, тому що є наш законопроєкт, в минулому році зареєстрований, мінімалка була 2 тисячі 361 гривню, ми запропонували підняти в два рази. Міністерство  фінансів сказало, це популізм, грошей немає. Міністерство соціальної політики сказало грошей немає. Прем’єр сказала грошей немає і взагалі,  що ви там собі навидумували.

Для розуміння, мова йде про 1,7 мільйона громадян, які отримують мінімальну пенсію, ми запропонували, що давайте вона буде хоча б 4 тисячі 722 гривні. Я розумію, що і це мало, але це точно краще, ніж 2 тисячі 361 гривня, я думаю, що ніхто не буде з цим сперечатися.

Уряд пішов далі і в бюджеті на 2026 рік катастрофічно підняв, до стелі, мінімальну пенсію на 234 гривні – це 8 гривень в день. Я думаю, що за 8 гривень в день навіть пакета не можна буде купити в супермаркеті куди щось покласти, та повітря хоча б, яке можна буде  з цього супермаркету винести.

Тому ми й далі запропонували в цих змінах до державного бюджету, особливо з урахуванням того, що Міністерство соціальної політики зазначило, що мінімальна пенсія в Україні буде складати 6 тисяч. Скільки місяців пройшло? Місяців три пройшло? Знову я розумію, що уряд  розробляє якусь програму, по розробці програми у вас все добре, по їх виконанню і презентації в стінах парламенту, на жаль, немає Прем'єр-міністра або інших міністрів, які б могли це зробити, дуже погано.

Ми вирішили допомогти уряду, ну сам не може, давайте ми за них попрацюємо. І ми запропонували збільшити мінімальну пенсію в цьому році для  того самого 1,7 мільйона громадян в два рази, мова йде про 5 тисяч 190 гривень – це навіть менше, ніж пообіцяв міністр соціальної політики. Правда? Ми запропонували де ці кошти взяти – це 30 мільярдів, які можна забрати з знову так званого резервного фонду і передати на збільшення пенсійних виплат, для наших з вами громадян. Я думаю, що ви сперечатися не будете, що люди живуть на межі бідності і їм виживати сьогодні в тих умовах, в якій живе країна, дуже важко. Я вже мовчу, що наші пенсіонери вимушені ще платити комір, купувати собі ліки і тому подібне. Цього нічого не відбувається, тому що вижити на ту пенсію, яку платить їм держава, практично неможливо. І якщо у людини немає рідних, близьких, їй простіше лягти, вмерти і на цьому все. Я розумію, що це, мабуть, і є ключова стратегія уряду, як зробити так, щоб пенсіонерів стало менше. Якщо їх буде менше, можна буде піднімати пенсії, якщо взагалі не буде, то я думаю, що це взагалі ключове завдання, яке перед собою ставить уряд: немає людини – немає проблеми.

Але тим не менш повертаючись до нашої правки, ми подали її у ваш комітет при змінах до державного бюджету. Я хотів би почути позицію чому комітет це відхилив, формулювання, що це потребує додаткових ресурсів. Я ще раз повторюю, ми зазначили де ці кошти взяти, з резервного фонду, на який ви забираєте кошти з озброєння. Якщо вам не треба на озброєння, давайте допоможемо пенсіонерам, а не на «єБаки» потратимо, витратимо.

Тому, будь ласка, дайте відповідь, чому ви відхилили правку команди «Розумної політики» по збільшенню мінімальної пенсії в два рази до 5 тисяч 190 гривень?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція по поправці 1431, наскільки я зрозумів. Будь ласка.

 

17:02:32

ГЕВКО В.Л.

Звісно, ми всі розуміємо важливість підняття пенсії і ми, звісно, ці всі речі підтримуємо. Але правка передбачає виділення додаткових 31 мільярд гривень Пенсійному фонду. І також йде посилання на той самий резервний фонд, який було створено для закриття нагальних потреб під час війни. Тому достатньо обґрунтування на джерела закриття видатків по цій поправці не було надано, тому правка комітетом відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 1431, авторства Разумкова і колег, комітетом відхилена, позиції сторін ви почули. Ставлю її на врахування.

 

17:03:30

За-15

Рішення не прийнято.

Будь ласка, далі, Дмитро Олександрович, номер поправки?

 

17:03:35

РАЗУМКОВ Д.О.

Тут буде… Дайте мені 2 хвилини замість чотирьох правок,Руслан Олексійович, по пенсіям. Дивіться, ви зараз пропонуєте підняти пенсійний вік до 67 років, це представники монобільшості про це говорять, говорять  представники ваших же комітетів. То у мене одне запитання, а ви знаєте, що чоловіки в Україні живуть в середньому до 67 років? Тобто програма уряду «не доживи до пенсії» вона вже прописана, тут ми зрозуміли, можна її заносити в зал. Або її по-інакшому, уряд любить дуже гарні назви, Офіс Президента полюбляє гарні назви, можна так «вихід на пенсію через ворота кладовища». Тому що те, що пропонують представники монобільшості виглядає, м’яко кажучи дивно, по-ідіотськи, так це можна назвати. Я розумію, що не всі, на щастя, не всі це підтримують, але це ваші колеги, ваші колеги по вашій фракції, говорять про 67 років – вихід на пенсію. Чоловіки в середньому стільки  навіть не живуть, доживають. Жінки трохи більше, у них є шанс побути на пенсії 3-и чи 4-и роки. Тому що середній вік десь 71 в Україні, а в умовах стресу, в умовах хвороб, в умовах багатьох інших речей, м’яко кажучи, і їм шанси дожити буде достатньо важко.

Тому я не буду тут ставити правку на голосування, можете не переживати, але я просто хочу, щоб люди почули, що це там дискусія між  Гетманцевим і Смаглюк, до речі, їх щось теж немає в залі. Не пройшла «шкурна історія» про «ігорку», то можна вже і з залу йти, і Комітету з питань податкової політики. Я розумію все, люди  тільки не зрозуміють, чому депутатам, керівникам комітету, монобільшості плювати на Державний бюджет України. На бюджет, який має йти на забезпечення Збройних Сил України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дмитро Олександрович, що у нас ще, бо ми останні три рази не викреслювали поправки, скажіть, скільки...

 

17:03:42

РАЗУМКОВ Д.О.

Дивіться, у мене стільки правок, що ви можете не викреслювати, якщо нам точно з вами вистачить...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас залишилось...

 

17:05:43

РАЗУМКОВ Д.О.

Ні, ні, у мене залишилось, Руслан Олексійович, ще багато. Хочете перевірити, то...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У мене ж є всі.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я ж теж бачу, починаючи з 231-ї і там багато, але я спробую не по всім навіть йти,  тому що я розумію, що це пройти через зал це не може, тим не менше спробуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

17:06:20

РАЗУМКОВ Д.О.

Дайте мені 3 хвилини. Правка 1171.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1171.

 

 РАЗУМКОВ Д.О. Це правка, яка пропонує виділити додаткове фінансування у розмірі 16 мільярдів гривень на грошове забезпечення військовослужбовців та виплат при підписанні першого контракту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, обнуліть час.

 

17:06:44

РАЗУМКОВ Д.О.

Я думаю, що додадуть мені. Поясніть, будь ласка, представник комітету, чому комітет вирішив не виділяти ці кошти на потреби Збройних Сил України, чому ви вважаєте, що їм не треба давати можливість таким чином залучити людей до лав Збройних Сил України? Тому що це норма, яку я і мої колеги з «Розумної політики» привезли від військових. Вони насправді говорили… Вони навіть більше говорили, я розумію, що такий формат не пройде через зал Верховної Ради, кажу «покійникам» 15 мільйонів не потрібні, дайте мені  2 – при підписанні першого контракту, 10 – якщо мене не стане. Я розумію, що це неможливо буде провести через зал Верховної Ради, тому я нікому це не пропонував. Але знайти мільйон гривень при підписанні першого контракту можна, ми так само запропонували, запропонували 16 мільярдів. 16 мільярдів, якщо знову з того ж резервного фонду забрати, то у вас ще залишаться кошти, да, трошки менше ніж 24 мільярда. Ви ж розповідаєте,  що немає пояснення звідки. Я ж показав звідки. На резервний фонд можна перекинути ці кошти на потреби Збройних Сил України. Можна. Ви не хочете цього зробити.  Поясніть, будь ласка, в чому логіка? Чому ви не хочете зробити так,  щоб військові отримували при підписанні першого контракту мільйон? Як ви думаєте чи збільшиться можливість залучити людей до лав Збройних Сил України, коли сьогодні ви їм пропонуєте як влада: «бусифікацію», знущання ТЦК, задувка балоном, збиття машиною, нелюдські умови утримання в Ужгородському ТЦК і в багатьох інших, що дуже нагадує концтабір, або все ж таки платити додаткові фінансові мотиваційні складові для наших з вами захисників. Що більше буде працювати на те, щоб люди прийшли до лав Збройних Сил України? І сюди ще треба додати демобілізацію, додати ротацію, додати  додаткові... Я зараз просто іду по нашим законопроєктам, я розумію, що вони не потраплять в залу Верховної Ради, але я іду по конкретним законопроєктам нашої команди «Розумної політики». Зараз питання до вас. Чому ви не виділили 16 мільярдів на мільйон гривень при підписанні першого контракту нашими захисниками?

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

17:09:01

ГОЛОВУЮЧИЙ.

А ми ставимо цю, Дмитро Олександрович?

 

РАЗУМКОВ Д.О. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Ставимо. Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Олександровича Разумкова врахувати правку номер 1171, його та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

17:09:26

За-15

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Яка наступна чи наступні?

 

17:09:31

РАЗУМКОВ Д.О.

Наступна правка. Давайте правку 1512, 1513, дайте мені 4 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Будь ласка, 4 хвилини.

 

17:09:42

РАЗУМКОВ Д.О.

Ми пропонуємо, ви ж говорите грошей нема. Ми пропонуємо... Я вам повторю, не переживайте, 1512, 1513.

 З початку дайте мені, будь ласка, час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дайте з початку.

 

17:09:57

РАЗУМКОВ Д.О.

Дивіться, це правки, які забирають кошти з двох програм. Вони забирають гроші з телемарафону і «Тисячовесна». Телемарафон обходиться понад два мільярди гривень, «Тисячовесна» обходиться чотири мільярди гривень. Тобто ми говоримо з вами про шість з половиною мільярда гривень. Шість з половиною мільярда гривень – це фактично третина суми, яка необхідна для того, щоб збільшити виплати нашим захисникам при підписанні першого контракту до одного мільйона.

Ви розповідаєте: не знаємо де взяти кошти. Ми вам запропонували забрати кошти з Єдиного марафону, забрати кошти з «Тисячовесна». Що таке «Тисячовесна»? Це програма Президента про «відосики», я думаю, що ви всі це бачили в бюджеті, презентували і віце-прем’єр, і Прем’єр про те, що, ну, от треба, щоб ми робили відеоконтент.

Я думаю, що треба щоб ми робили зброю, щоб ми забезпечували Збройні Сили України, щоб ми забезпечували медиків, щоб ми забезпечували вчителів, щоб ми забезпечували наших з вами пенсіонерів, студентів,  всіх інших. Без «відосиків» ми проживемо. Ну,  в мене така логіка. Якщо у вас інша, то я хотів би, щоб ви пояснили логіку комітету по цим двом правкам і поставити їх на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування ці дві правки. Єдине, Дмитре Олександровичу, в нас в таблиці 1515, не 13. Ну, може десь. Да-да.

Ставлю на голосування пропозицію врахувати правку номер 1512 авторства Дмитра Разумкова і колег. Комітетом вона відхилена.

Прошу голосувати.

 

17:11:51

За-14

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

По фракціям, да.

І правка номер 1515 авторства Дмитра Олександровича Разумкова і колег. Комітетом відхилена.

Прошу  голосувати.

 

17:12:17

За-11

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Разумков Дмитро Олександрович.

 

17:12:24

РАЗУМКОВ Д.О.

З потенцією в залі я бачу проблеми, але я поставлю ще дві правки. По кожній дайте мені по 2 хвилини, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири хвилини, будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Ні, ні, дві і дві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, дві і дві. Дві хвилини.

 

17:12:37

РАЗУМКОВ Д.О.

Перша правка це 339-та. Вона говорить про наступне. На жаль, немає народних депутатів, я думаю, що варто було б, щоб вона була проголосована в залі. Чому? Тому що вона забороняє використовувати кошти резервного фонду на різні програми а-ля «кешбеки», а-ля «єБаки», а-ля «тисяча кілометрів», «три тисячі кілометрів по шпалам» без погодження з Верховною Радою. Верховна Рада має право і обов’язок контролювати використання державних ресурсів. І коли ми просто це віддаємо уряду, який сьогодні не є суб’єктний, ми фактично шкодимо державі. Тому я вимагав би, щоб ця правка була поставлена на голосування. Я розумію, що вона не пройде, але я хочу, щоб люди бачили, наскільки Верховній Раді сьогодні плювати на те, як буде проголосовано і що буде проголосовано в цій залі. Не треба народним депутатам сьогодні контролювати, що буде відбуватися в уряді, як будуть розбиратися, розкрадатися кошти. Бачимо те, що бачимо. І хочу, щоб це побачили люди на табло.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Олександровича Разумкова врахувати правку номер 339 його та колег авторства. Комітетом вона відхилена.

Прошу голосувати.

 

17:14:08

За-10

Рішення не прийнято. Правка не врахована. По фракціях покажіть будь ласка.

І наступна правка. 2 хвилини. Номер.

 

17:14:15

РАЗУМКОВ Д.О.

Наступна правка стосується… Спочатку дайте, будь ласка, час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

17:14:28

РАЗУМКОВ Д.О.

Це 1485 правка. Ви рішенням комітету і рішенням уряду фактично забираєте 40 мільярдів гривень з закупівлі озброєння на кешбек. Я вважаю, що це державна зрада і якщо завтра Верховна Рада проголосує цей законопроєкт в цілому. Тому що коли виступає Президент, виступають депутати, виступають представники профільного комітету, керівництво Верховної Ради, ходимо по світу з протягненою рукою,  розповідаємо про те, що «боже, немає за що проголосувати, немає за що зробити, немає за що купити, немає за що виготовити озброєння», паралельно забираючи 40 мільярдів гривень від наших захисників, то це виглядає дивно.

Якщо  ви думаєте, що це не бачать наші міжнародні партнери, ви глибоко помиляєтесь. Бачать. Вони знають, навіть в мене були дискусії, вони говорять: а як так виходить, ви приходите до нас, кажете про те, що дайте нам гроші на озброєння, а паралельно знімаєте кошти з закупівлі озброєння і передаєте їх на піар-програми? Це непрацюючий варіант. Ну це нечесний варіант по відношенню до наших Збройних Сил, до виробників, які сьогодні виробляють ті самі дрони наземні, дрони, які БПЛА, і тому подібне. Це виглядає дивно перед міжнародними партнерами, це виглядає як державна зрада по відношенню до наших з вами захисників і тих, хто сьогодні боронить нас на фронті.

Тому що, якщо ми думаємо, що там дуже багато всього, їм вистачає і дронів, і НРК, і озброєння, то ми глибоко з вами помиляємось: не так, цього всього немає, не вистачає. І коли ви забираєте 40 мільярдів, ви допомагаєте Путіну, ви фактично допомагаєте ворогу вбивати наших хлопців і дівчат на лінії зіткнення. Це державна зрада всім тим, хто за це проголосує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Олександровича Разумкова... А, позиція комітету. Будь ласка, пан Гевко.

 

17:16:40

ГЕВКО В.Л.

Ці кошти, про які ми зараз говоримо, вони враховані в бюджеті на заходи за комплексними планами стійкості регіонів і окремих міст. І в першу чергу їх завдання – підготувати нашу країну до надважкого сезону опалювального 2026-2027 року. Тому ця правка була комітетом відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Олександровича Разумкова врахувати правку номер 1485 його і колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

17:17:40

За-11

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

І, будь ласка, тоді, Дмитро Олександрович, 4 хвилини. Да, з трибуни, будь ласка.

 

17:17:58

РАЗУМКОВ Д.О.

Я хотів би подякувати тим небагатьом народним депутатам, які залишились в залі. І я хотів би подякувати в першу чергу нашій команді «Розумної політики» за ту роботу, яку ми робили, робимо при підготовці цих правок. Я думаю, що люди це бачать і оцінять. І всім колегам з інших фракцій, які тут представлені, в тому числі. На жаль, вас дуже мало, але тим не менше. Да, ми зараз дійшли до того, що команда «Розумної політики», мабуть, відсотків 30 в цьому залі має. Сподіваюся, в наступній Раді буде саме так.

Але, якщо серйозно, це сором, коли хороші правки, і наші й інших народних депутатів сьогодні ставляться в залі, вони не мають можливості бути підтримані. Вони хороші, вони, правда, хороші. Не треба дивитися, це законопроєкти опозиції, це правки опозиції. Ми завжди голосували, якщо це нормальний законопроєкт, ми за нього голосуємо, мені байдуже, хто його автор. Навіть за закони Зеленського ми голосуємо, за закони монобільшості ми голосуємо, за закони опозиції ми голосуємо, а монобільшість не хоче голосувати, за виключенням декількох людей, за нормальні правки опозиції. Ну, це неправильно, це про гроші для військових, це про гроші для медиків, це про гроші для освітян, це про суб’єктність Верховної Ради, ну, ми й так її перетворили на…

Знаєте, чому Верховна Рада кругла, а не квадратна? Тому що, люди вже жартують, де ви бачили квадратний цирк? І це соромно, мені соромно, і вам має бути соромно за те, що відбувається в цьому залі. Ну, сидить скільки? Ну, 15 людей від сили в залі Верховної Ради. Ну, до чого ми просто докотилися з вами? Вони не можуть бути проголосовані: ні додаткові гроші на ГУР, ні додаткові гроші на армію, ні додаткові гроші на зарплати військовим. Колега питав, де правки про збільшення видатків на Збройні Сили України. Я їх ставив. Багато в залі набралося? В тому числі і з вашої групи скільки людей в залі сидить? Немає. Де вони всі? Стомились, порозходились?

І це ж бачать люди, це бачать на фронті. Ну, коли хлопець чи дівчина сидить на еспешці або сидить в окопі, ну, уявіть собі, як їм дивитися цю порожню залу Верховної Ради? От яке відчуття, окрім огиди, викликає така робота одного з ключових органів нашої держави? Ну, якщо ви думаєте, що вони потім не прийдуть і не запитають нас, як ми працювали, – прийдуть, запитають. Дуже не сподобаються ці запитання. Але питання навіть не в тому, чи прийдуть, чи запитають, коли прийдуть, коли запитають. Питання відповідальності. Ну, ви всі давали тут присягу з цієї трибуни, і давали присягу українському народу, що будете на нього працювати. Вам за це гроші платять, як і мені, але не всі тут працюють, більша частина чомусь втомилися, пороз’їжджалися, порозходилися і тому подібне. Є важливі правки, які б допомогли і пенсіонерам, і вчителям, і медикам, і захисникам, які б могли знищити свавілля ТЦК, які б моглидопомогти збільшити видатки на Збройні Сили України, які  б могли зберегти 40 мільярдів грошей на закупівлю озброєння. 40 мільярдів! Ви забрали цим законопроєктом 40 мільярдів з ракет, з дронів, з НРК, зі снарядів, з автоматів, з  набоїв, просто забрали тому що це можна буде витратити на якісь забаганки, погратися.

За кожним таким рішенням  стоять людські долі і життя людей, життя наших з вами захисників. І коли ми у низ забираємо гроші замість того, щоб дати їм додаткові, ми їх підставляємо під російські дрони, під російські кулі,  снаряди і міни. Ми ризикуємо їх життям, яке вони і так втрачають на фронті.

Не може так поводити себе український парламент! Нам потім з вами пред’являть зраду!

 

17:22:06

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги, чи є інші бажаючі обговорити правки на зарахування?

Тоді зустрінемось завтра і продовжимо обговорення цього законопроєкту щодо правок на підтвердження.

Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Ой, господи!

Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено.

Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Тримаємо стрій!

Слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!