Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 1 (продовження)

Опубліковано 27. 03. 2026

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

27 березня 2026 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

10:04:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Доброго ранку, шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Нагадую, що ведеться пряма трансляція нашого засідання.

У засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) Із 17 членів Кабінету Міністрів 13 приймають участь особисто.

Відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Валерія Івановича Божика. Вітаємо! Ювілей 55 років. (Оплески) Бажаємо міцного здоров'я, невичерпної енергії та нових досягнень в ім'я України.

Шановні колеги, також сьогодні дуже важлива міжнародна річниця. Саме 27 березня 2014 року вперше Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про територіальну цілісність України, дванадцять років назад, якою підтвердила міжнародну підтримку суверенітету та незалежності нашої держави. Тому давайте будемо дякувати. Це щорічна резолюція.

За парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, триває 50-й місяць героїчної боротьби України проти широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації. Шановні колеги, у ці дні ми також вшановуємо героїчну оборону та визволення Ірпеня, Бучі, Гостомеля та інших населених пунктів Київської області. Саме мужність і стійкість наших захисників і захисниць в 2022 році зупинили ворога на підступах до столиці та стали початком звільнення українських міст та селищ.

Прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять усіх українських воїнів, які віддали своє життя за незалежність і територіальну цілісність України, всіх мирних громадян, зокрема дітей, загиблих внаслідок російської агресії.

(Хвилина мовчання)

Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду".

На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання про поточну економічну ситуацію в Україні та шляхи врегулювання викликів в умовах дії воєнного стану.

Пропонується така послідовність проведення "години запитань до Уряду": доповідь з визначеної теми члена Кабінету Міністрів України – до 15 хвилин, запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України депутатських фракцій і груп та відповіді на них – до 30 хвилин, запитання з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього). Всього наша робота буде 1 година 15 хвилин.

Перед початком "години запитань до Уряду" звертаюсь до членів Кабінету Міністрів, а також народних депутатів України? щодо необхідності врахувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі. У зв'язку з цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства в сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації.

Шановні колеги, на трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповідей на запитання запрошується міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Дмитрович Соболев. Вітаємо.

10:11:12

СОБОЛЕВ О.Д.

Шановні народні депутати, шановний спікер, пані Прем'єрко, шановні колеги! Я вдячний за можливість цієї важливої розмови між урядом і парламентом про стан української економіки. Ви просили облишити політичну риторику і перейти на мову цифр, і я підтримую цю тезу.

Тож розпочну з позитивної новини. Днями затверджено першу інвестицію в рамках Американсько-українського фонду відбудови URІF. Інвестицію направлено на компанію "Сайн Інжиніринг" – це український стартап, створений українськими інженерами у перші місяці повномасштабного вторгнення. Компанія виробляє розумні компоненти для дронів, які дають БПЛА можливість не втрачати зв'язок та орієнтацію навіть при глушінні.

Така угода – це привід пишатися. Ця історія почалася в Овальному кабінеті, і навряд чи хтось з українців колись забуде, за яких умов і в якому контексті в принципі створювався цей фонд, який шалений тиск спрямовували на нас і які ризики стояли на кону. Тепер фонд інвестує в українську оборонну промисловість нашу унікальну карту і, я впевнений, нашу майбутню ключову конкурентну перевагу на глобальному рівні. Вже плануються наступні інвестиції в критичні копалини і в енергетику.

Важливо, що фонд – це рівноправне партнерство України і США, 50 на 50. Інвестувати в Україну і заробляти будемо ми разом. Також дуже вдячний Верховній Раді, яка ратифікувала Угоду по фонду більш ніж 300 голосами, певен, час покаже, що ви не помилилися.

Отже, хороші новини у нас є, хоча загалом економічна ситуація на початку 2026 року надзвичайно складна. Минулий рік Україна завершила відновлювальним зростанням на рівні 1,8 при збереженні відносної цінової стабільності з інфляцією 8 відсотків. Але ми пройшли найскладнішу зиму.

Економічна активність на початку 2026 року залишилася стриманою через наслідки посилених атак ворога та нетипово холодні погодні умови, що спричинило вимушені виробничі паузи на частині підприємств через енергетичні обмеження. Відповідно за оцінками Мінекономіки, перші два місяці має місце незначне падіння ВВП: на 1,2 відсотка. Серед галузей найбільше постраждали: постачання електроенергії добувна промисловість, металургія та транспорт. Частина факторів свідчить про те, що такі результати є тимчасовими.

По-перше, незважаючи на всі складнощі, окремі сектори показують високе зростання. Наприклад, внутрішня торгівля в січні зросла на 13 відсотків, будівництво – на 3, зросла переробна промисловість. По-друге, по даним НБУ, в лютому вже спостерігалося поступове покращення ділових очікувань до 45,9 відсотка порівняно з 41 в січні.

І останнє, на чому варто наголосити. Ми бачимо, що в січні-лютому експорт товарів також продовжує зростати і за січень збільшився на 1,7, і ще на 3,6 за лютий. Отже, ми очікуємо, що активність та позитивна динаміка відновляться з потеплінням та покращенням енергозабезпечення, про що свідчать нам кращі бізнес-настрої.

Разом з тим, не може нас заспокоювати, бізнесу цього року найважче з 2022-го. І основні проблеми його наступні.

Війна. Це воєнні дії, руйнування активів та висока невизначеність.

Енергетика. Відсутність стабільного постачання електроенергії та високі ціни на енергоресурси.

Люди. Це дефіцит кадрів та кваліфікованого персоналу.

Логістика. Порушення ланцюгів постачання та економічних зв'язків. Обмежений доступ до капіталу та все ще недостатня складність економіки.

Тому наша мета: дати бізнесу можливість стабільно зростати, працювати, розширювати виробництво та інвестувати навіть в умовах війни, зростати швидше ніж наш ворог. Для цього ми реалізуємо п'ять кроків.

По-перше, працюємо над подоланням енергетичних обмежень шляхом розбудови нових енергетичних потужностей. Кожен підприємець має підготуватися до наступної зими вже зараз, встановлюючи власну генерацію. Ми маємо дві кредитні програми для малих, середніх підприємств на власну генерацію за умовами "5-7-9" і готуємо кредитну програму для великого бізнесу. Діє спрощена процедура зміни цільового призначення призначення землі для будівництва об'єктів енергетики. Також працюємо над впровадженням довгострокових контрактів на електроенергію. Вартість діючого портфелю кредитів на розбудову енергетичних проєктів в Україні складає близько 26 мільярдів гривень, а в лютому банками було затверджено ще 700 мільйонів гривень заявок. Працюємо, щоб пришвидшити цей темп.

По-друге, ми розвиваємо виробництво всередині країни, збільшуємо додану вартість, допомагаємо бізнесу швидше відновлюватись після ударів РФ через програми "Зроблено в Україні". Стратегічної метою цієї комплексної політики є підвищення рівня складності економіки і нарощення переробки. Маємо збільшити частку переробної промисловості ВВП з поточних 8,5 відсотка до 20.

Вклад політики "Зроблено в Україні" в економічне зростання минулого року – це приблизно 1 відсоток ВВП. Переробна промисловість стала лідером по сплаті податків до зведеного бюджету – 367 мільярдів гривень або 18 всіх податкових надходжень, 18 відсотків. На цей рік маємо біля 35 мільярдів на програми підтримки виробників. Найбільшу частку займає програма "Доступні кредити 5-7-9", яка залишається основним джерелом доступного кредитування бізнесу, особливі умови для прифронтових територій. Політика локалізації формує ринок для українських виробників. В поєднанні з іншими програмами ми маємо зростання виробництво міського транспорту, енергетичного обладнання, комунальної і спеціальної техніки, аграрного машинобудування.

Індустріальні парки також стали реальним механізмом залучення інвестицій. Вже 37 заводів збудовано або зараз будуються там, прямо зараз. Механізм підтримки проєктів зі значними інвестиціями дозволить залучити понад 250 мільйонів доларів. По програмі грантів на переробку більше 1 тисячі 400 верстатів і виробничих ліній встановлено на українських заводах. Нещодавно для виробників сільськогосподарської техніки ми спільно з НБУ продовжили строки розрахунків за експортними операціями.

Експортно-кредитне агентство торік підтримало несировинний експорт на 10 мільярдів гривень. Гранти "Власна справа" для мікро- і малого бізнесу отримали понад 10 тисяч підприємців, серед яких 1 тисяча 600 ветеранів.

Нещодавно запустили програму грантів для підприємств, а також індустріальних парків, які постраждали від прильотів. Для фермерів, що працюють близько до зон бойових дій, працює механізм адресної державної підтримки.

Ефективним механізмом захисту внутрішнього ринку є антидемпінгові розслідування, які ми застосовуємо проти агресивного імпорту, і обмежуємо експорт сировини, яка має перероблятися всередині країни. Бачимо, що це працює. Уряд перебуває у постійному діалозі з українськими виробниками, що дозволяє оперативно реагувати на проблемні питання.

По-третє, ми розвиваємо людський капітал та формуємо сучасну політику зайнятості. Маємо цілісне бачення реформи ринку праці, зафіксоване в стратегії зайнятості до 2030 року. Вперше за багато років розробили і зараз обговорюємо з бізнесом прогноз потреб ринку праці в кадрах на наступні 10 років. Цифровізуємо ринок праці. Всі дані, що стосуються взаємодії на ринку, будуть в єдиній системі "Обрій". Перший етап Обрію запускається навесні.

Запускаємо програму менторства для молодих підприємців. Допомагаємо компаніям фінансувати витрати на персонал у випадку прильотів, щоб вони не звільняли людей. Запускаємо програму перенавчання для людей старше 50 років, щоб не втрачати досвідчений персонал з ринку праці. Працюємо над покращенням системи бронювання працівників. Також системно оновлюємо законодавство. Подали на розгляд Верховної Ради оновлений Трудовий кодекс – ключовий крок для адаптації трудових відносин до сучасних економічних умов.

По-четверте. Ми системно знижуємо воєнні ризики для бізнесу. З 1 січня запущена програма державної підтримки страхування воєнних ризиків. Компенсація збитків – до 30 мільйонів гривень на об'єкт і страхових премій – до 3 мільйонів. Вже отримали заявок на 700 мільйонів гривень. Це означає, що ринок почав працювати, і бізнес страхується, і держава ділить ризики.

Паралельно ми масштабуємо фінансування через міжнародні інституції та фонди. В Україні вже працює понад 20 міжнародних фінансових організацій, які мобілізували більше 15 мільярдів євро з 2022 року.

Формується ринок приватного капіталу. Це і фонд Україна-США, і EU Flangship Fund на 500 мільйонів, запустились технологічні та венчурні фонди. Ми будуємо систему: страхування знижує ризики, гарантію відкривають кредити, МФО дають масштаб, а фонди - довгий капітал.

І, по-п'яте, ми знижуємо невизначеність через спрощення правил для бізнесу, реформуємо дозвільну систему, цифровізуємо послуги та впроваджуємо ризик-орієнтований контроль. Також дуже вас просимо підтримати Закон про це 14030.

Першого квітня набере чинності закон, що дозволить не використовувати акти виконаних робіт. Ми також тестуємо систему електронних чеків.

Окремо хочу зупинитися на реакції на зростання цін на паливо. Знаю, що це важливе питання. Ми розглядали різні варіанти для згладжування цінового шоку для населення. Зміни акцизів, які впровадили деякі європейські країни: Італія, Іспанія, Австрія – вдарили би безпосередньо по армії, знизили фінансування оборони, до того ж від цього зиск переважно отримали б ті, хто має більше авто. Обмеження цін призвело б до дефіциту пального та ринкових спотворень, таке вже було в 2022 році.

Тому ми обради варіант з кешбеком. З 20 березня по 1 травня українці зможуть отримати часткову компенсацію вартості пального, придбаного на АЗС: дизель - 15 відсотків, бензин – 10, автогаз – 5, не більше тисячі гривень на місяць. Витратити кешбек можна на комунальні послуги, продовольчі товари українського виробництва, книжки, ліки чи задонатити на ЗСУ. Ми бачимо, що 75 відсотків витрат ідуть саме на комунальні послуги. Тому видно, що це допомагає тим, кому це необхідно. Це також допомагає і нашій енергетиці, і компанії "Нафтогаз", зменшуючи заборгованість. Протягом перших шести днів від старту програми щодня нараховується близько 20 мільйонів кешбеку. Фінансується з поточного бюджету Мінекономіки.

Це тільки декілька кроків, які міністерство щодня розвиває, щоб надати підтримку українським платникам податків. Ми з вами розуміємо, що наразі українська економіка критично залежить від міжнародної підтримки, комплексна багатокрокова програма Ukraine Facility, за яку Мінекономіки відповідає також, життєво необхідна для нашої обороноздатності.

На жаль, не всі кроки з Ukraine Facility виконано. Ризик недостатнього наповнення бюджету на 5 мільярдів євро реальний, і уникнути його можна лише в один спосіб: прийняти пакет законопроектів, які очікують від нас партнери.

Тепер щодо реформи корпоративного управління. Протягом 2024-2026 років ми сформували наглядові ради восьми великих українських компаній. Повний склад наглядової ради Енергоатома урядом нещодавно призначили з січня цього року. Вже відбулося п'ять засідань. Одним з перших рішень наглядова припинила повноваження віцепрезидента компанії. Нову наглядову раду Нафтогазу сформовано в березні. На посади членів наглядових рад інших державних компаній – Укренерго, Центренерго, УРМ та інших – оголосили відбір. Прийшла 341 заявка, і ми обрали 49 кандидатів. Відправили на інші міністерства, надалі очікують рішення суб'єктів управління, Міненерго та ФДМУ, щодо призначення цих членів наглядових рад. Уряд затвердив примірний статут для компаній паливно-енергетичного комплексу. Оновлено статути Гідроенерго, Укренерго, ОГТСУ.

Наступного тижня в Парижі очікується позитивне рішення ОЕСР щодо приєднання України до керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління державних підприємств. Робота над цим йшла десятиліття, це визнання наших спільних дій.

Також триває аудит центральних органів виконавчої влади. Наразі ми бачимо резерви для оптимізації за рахунок об'єднання центральних органів виконавчої влади, оптимізації їх функцій та підвищення ефективності управління державною власністю. Але остаточне рішення щодо реформи ЦОВВ буде прийнято після консультації з парламентом за підсумками аудиту.

Зрештою, хоча ми спрямовуємо зусилля в майбутнє, ключовий фокус – на захисниках. Ми турбуємося про ветеранів, персоналізована програма працевлаштування ветеранів працює вже та буде вдосконалюватись, щоб надати гідний вибір роботи кожному, хто повернувся з фронту. Програма грантів на створення власної справи для ветеранів та їх сімей вже надала можливість створити 3 тисячі нових ветеранських бізнесів. Забезпечення армії максимальними ресурсами для перемоги - наша спільна мета. Зростаюча економіка, сильний бізнес, промисловість, що має потужність для розвитку, - запорука нашої спроможності стабільно надавати фронту все, що їм потрібно. Саме на цю велику задачу сьогодні спрямовано всі зусилля нашої команди.

Дякую вам за увагу та підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за доповідь, пане міністре.

Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми "години запитань". Нагадую, 1 хвилина на кожен усне запитання та по 2 хвилини для відповіді на нього.

Будь ласка, "Батьківщина", Волинець.

10:24:13

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні члени уряду, колеги, в мене питання до міністра енергетики, але добре, що тут присутній Перший заступник міністра. І хочу нагадати, що у 2013 році в Україні існувало 145 вугільних шахт, видобували 83,6 мільйона тонн вугілля. У минулому році видобули всього 15 мільйонів. Залишилося зараз в Україні 15 вугільних шахт, із них – 7 в державній власності, підпорядковані Міністерству енергетики. Але хочу сказати, що практика, яка склалася впродовж багатьох попередніх років, інституції "смотрящих", їхніх впливів і розкрадання в вугільній галузі, що впливає на виплату зарплати шахтарів, тобто заборгованість, існує.

Я сподіваюся, що міністр енергетики зі своєю новою командою зможе покласти цьому край. Наприклад, Львіввугілля – 142 мільйони заборгованість по заробітній платі, 45 мільйонів…

10:25:28

НЕКРАСОВ А.Л.

Дякую, Михайло Якович, за це питання. Я знаю, що ви постійно піклуєтеся вугільною галуззю і ваш авторитет в цьому один з найбільших в Україні. Дійсно, ми як міністерство постійно підтримуємо вугільну галузь як по питаннях виділення коштів з державного бюджету по заробітній платі, по питаннях бронювання, а також спільно з вами, ви знаєте, ми проводили роботу щодо розблокування рахунків вугільних шахт по податковій службі.

Наразі ми працюємо по всіх цих напрямках, і ви праві, неприпустимо, коли сторонні організації чи сторонні особи впливають на діяльність державних шахт. Це неправильно. Тому дякуємо за нашу спільну з вами працю. Готові до подальших дій для того, щоб вугільна промисловість розвивалася і шахтарі отримували свої зарплати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція партії "Голос", будь ласка. Железняк? Да, будь ласка, Ярослав Іванович.

10:26:26

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

У мене буде три питання, всі до міністра.

Перше. Чи відповідає дійсності, що в найближчі дні ви внесете від уряду законопроект про збільшення податків?

Друге. Чи не вважаєте ви, що коли за рік роздали на різні "єБачки", "єПідтримки", роздачі півтори тисячі 40 мільярдів гривень, то вимога збільшувати податки, в тому числі від МВФ, це прямий наслідок вашого оцього бездумного популізму?

І третє. Просто як до міністра. А скажіть мені, будь ласка, а ви вважаєте нормальним, коли ми за кошти платників податків компенсуємо залитий бак в Mercedes GLS чи BMW X5, і в той самий час власник маленької кав'ярні, яка досі працює на генераторі, нічого відповідно не отримує як компенсацію за те ж саме паливо, яке забезпечує роботу цього бізнесу?

Дякую.

10:27:27

СОБОЛЕВ О.Д.

Дякую, Ярославе Івановичу, за ваше запитання. Стосовно програми кешбеку на паливо. Зараз програма коштує 20 мільйонів гривень на день. Ми бачимо, що її використовують люди, які дійсно цього потребують. І далі ці гроші, вони адресні, вони йдуть людям, і марковані, їх можна використати, ну, вони використовують їх на погашення комуналки. Тому це невірна теза, що масово програма використовується людьми, які їздять на дуже великих, дорогих авто, це просто неправда, не так.

Друге питання - це те, що альтернативи, які пропонувала опозиція, чи які використовуються в різних країнах, як-то зниження податків, вони, навпаки, без обмеження надали б можливість людям використовувати цю знижку. Ми робимо це адресно, плюс існує обмеження на тисячу гривень подібного кешбеку на місяць.

Стосовно подачі законопроектів. Це в першу чергу законопроекти, які уряд розробляє, Мінфін, попрошу міністра фінансів відповісти.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Михайлович, будете долучатися?

10:29:06

МАРЧЕНКО С.М.

Так, звичайно. Дякую за запитання.

Ми дійсно готуємо пакет законів, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу. Ми будемо вдячні народним депутатам за їх швидкий й ефективний розгляд. В першу чергу це стосується оподаткування цифрових платформ, це продовження дії військового збору, а також це стосується питання щодо оподаткування малих посилок і вирішення питання із суб'єктами малого підприємництва. Тому ми будемо вдячні за конструктивну роботу в комітетах, в парламенті і сподіваємося на вашу підтримку.

Наше завдання не підвищення податків, а вирівнювання поля дії податків, створення умов для справедливості з оподаткування податків. І тому не йде мова про фіскалізацію, йде мова, для того щоб і бізнес великий і середній, і малий мали рівні правила гри в частині оподаткування.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

"Відновлення України", будь ласка, Воронько.

10:29:58

ВОРОНЬКО О.Є.

Доброго ранку, шановні. Пане головуючий, прошу передати слово колезі Гнатенку Валерію Сергійовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Сергійович. Будь ласка.

10:30:09

ГНАТЕНКО В.С.

Шановний пане міністре, питання зростання цін на паливо вразило економіку всього світу, і особливо воно вразило Україну. Найбільша галузь, яка почула на собі цей тягар, - це, звісно, аграрії. І ще гірше, що це сталося на період весняних польових робіт, і вони зараз це питання дуже важко на собі відчувають.

Не менший виклик для них стався через відсутність або різкого зростання цін на мінеральні добрива, які вже піднялися майже на 40 відсотків у ціні. І ще саме гірше, що логістика їх доставки майже зруйнувалася на Україну. Аграрії кажуть, щоб без підкормки землі вони можуть втратити до 30 відсотків всього майбутнього врожаю.З чим ми будемо восени, ніхто не знає. Якісь є у вас прорахунки, як підтримати аграріїв по паливу і по мінеральних добривах?

Дякую.

10:31:07

СОБОЛЕВ О.Д.

Дуже дякую за запитання. Так, ми щільно спілкуємося з ринком і з аграріями для того, щоб зрозуміти, які ефекти і яка саме підтримка їм потрібна. Незважаючи на зростання цін дизельного палива на десятки відсотків, 30-40 відсотків, фактичні додаткові витрати на проведення посівної збільшуються лише приблизно на 5 відсотків. Ми порахували, що це приблизно як 40 доларів додаткових на гектар. Ми знаємо, що за нормальної врожайності валовий прибуток аграрних підприємств, які гарно управляються, стає 400 та 800 більше доларів на гектар. Таким чином, ми розуміємо, що збільшення цін на пальне не може стати причиною роботи в мінус.

Головна наша задача зараз, як ви правильно сказали, - це забезпечити в першу чергу доступність пального, його наявність в Україні, наявність дизелю в Україні. Ми дуже активно працюємо також з Укрнафтою і з нашими партнерами для того, щоб забезпечити безперебійне постачання палива в Україну. В той же час, у нас є активні програми підтримки для українських аграріїв, найбільша – це програма "5-7-9" на 18 мільярдів гривень, користуються аграрії. Є підтримка аграріїв прифронтових територій - там, де їм найбільше всього потрібно. Це 1,7... 75 мільярдів гривень буде розподілено всередині року. Відшкодування втрат від посівів – 500 мільярдів. Агрострахування – нова програма, яка запущена цього року, і ще приблизно з десяток програм. Таким чином, ми детально спілкуємось з ринком, щоб надати йому ту допомогу, яка їм потрібна.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крейденко, "Слуга народу".

10:32:57

КРЕЙДЕНКО В.В.

Добрий ранок, шановний головуючий. Прошу передати слово моїй колезі Юлії Гришиній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Гришина.

Шановний, господи, канал, Апарат, сервіс Рада, давайте так я скажу, зробіть так, будь ласка, щоб в народних депутатів працювали мікрофони, картки, слоти, були зручні стільці. Давайте, щоб ми не повертались до цих питань потім.

Перезапустіть, будь ласка. Гришина. А, у вас не було картки в слоті, да? Інша картка? Я ж недарма про це завжди попереджаю, колеги, да? Слідкуйте, щоб ваша картка була там, де ви сидите. Будь ласка, Юлія Гришина.

10:33:59

ГРИШИНА Ю.М.

Шановні колеги, сьогодні парламент, уряд і громади системно працюють над питанням підвищення заробітних плат працівникам, що працюють у сфері освіти, культури, охорони здоров'я. І не менш важливим тут є питання оплати праці медиків, які працюють в закладах освіти. Важливість роботи медиків в закладах освіти, на жаль, стає все більш актуальною з кожним місяцем, особливо під час війни. І, на жаль, сьогодні ці люди отримують мінімалку. Цю ситуацію потрібно вирішувати. Взагалі це питання у сфері відання двох міністерств: Міністерства охорони здоров'я і Міністерства освіти. Ми не вперше піднімаємо це питання. Я знаю, що Міністерство охорони здоров'я вже має певні напрацювання в цьому напрямку. Тому в мене питання до міністра охорони здоров'я: який він бачить вихід із цієї ситуації, які напрямки вирішення цієї проблеми ми можемо застосовувати вже прямо зараз?

Дякую.

10:35:03

ЛЯШКО В.К.

Бажаю всім міцного здоров'я. Дуже дякую за запитання.

Нагадаю, що сьогодні медичне обслуговування в навчальних закладах, оплата праці медичних працівників покладена на органи місцевого самоврядування. Ми розуміємо, яка ситуація складається сьогодні з цією оплатою праці, яка не відповідає тому навантаженню і тим ринковим умовам, які сьогодні є в країні. Раз. І вона значно нижча, ніж заробітні плати медичних працівників, які працюють у закладах охорони здоров'я і отримують фінансування з Національної служби здоров'я України.

Тому урядом було розроблено і вже прийнятий оновлений порядок медичного обслуговування здобувачів освіти в школах. І він передбачає декілька підходів різних, в тому числі і можливість надання такої допомоги без медичного працівника в штаті школи, який фінансується за кошти місцевого бюджету, а по контракту із закладом охорони здоров'я, який є на території або готовий це надавати.

З урахуванням того, що кількість медичних працівників, зокрема медичних сестер, в Україні порівняно з країнами Європейського Союзу або в цілому по Європейському Союзі на одного лікаря значно менша, і ми зацікавлені, щоб в системі охорони здоров'я були медичні сестри, приходили на роботу медичні сестри. Ми ініціювали зараз діалог з громадами про можливість переведення медичних працівників, які є в школах, до закладів охорони здоров'я.

Сьогодні ми використовуємо майданчики Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Ми звертаємося до відповідних комітетів також провести ці дискусії з асоціаціями і прийняти виважене рішення. Ми як Міністерство охорони здоров'я готові передбачити додаткові коефіцієнти для тих закладів охорони здоров'я, які візьмуть медичне обслуговування навчальних закладів, і ми таким чином нівелюємо питання в тому, що медичних працівників оплачують інші джерела, а не Програма медичних гарантій, і рівномірно сплануємо навантаження на всіх медичних працівників...

ГОЛОВУЮЧИЙ. "За майбутнє", будь ласка, Ігор Гузь.

10:37:14

ГУЗЬ І.В.

Ігор Гузь, 19-й виборчий округ, Волинь. Я хотів би до пані Свириденко задати таке питання.

Дивіться, в моєму окрузі Володимир, Нововолинськ за останні два місяці було чотири прильоти в одну точку. Значить, не буду там деталі. Я би просив би дуже вас взяти на контроль, тому що там не кує не меле вже півтора року питання з укриттями і так далі. Я не хочу гратися в популізм, на цьому заробляти якісь бали і тому подібне, але постійно буваю в окрузі. Я вас дуже попрошу, 19-й виборчий округ, Володимир, Нововолинськ, візьміть, дайте доручення, в якому стані освоєння коштів, які виділені, в якому стані там інші питання, підрядники і тому подібне, тому що буде біда. А ще сьогодні, весною є можливість, так би мовити, підготуватися до цієї ситуації. Дуже вдячний за розуміння. Думаю, що воно буде.

Дякую.

10:38:17

СВИРИДЕНКО Ю.А.

Дякую за ваше запитання. З першого дня весни ми почали готуватися, враховуючи всі уроки цього опалювального сезону, до наступного опалювального сезону. І разом з громадами, з обласними військовими адміністраціями і з мерами міст готувати так звані плани стійкості енергетичні. Ці плани включають, по суті, чотири компоненти. Те, про що ви кажете, - це перший і важливий компонент, а саме захист підстанцій, фізичний захист. Другий компонент – це розвиток когенерації. Третій – це децентралізоване теплопостачання. Четвертий – це альтернатива для... альтернативні джерела для водопостачання, водовідведення.

Всі регіони подали плани стійкості, затвердили їх на засіданні Ради нацбезпеки і оборони. І наша задача зараз забезпечити 30-відсоткове фінансування з боку державного бюджету, 20 відсотків з боку місцевих бюджетів. І на минулому тижні уряд прийняв рішення про виділення перших коштів для прифронтових територій. Сьогодні у нас засідання уряду після проведення "години запитань", і ми будемо виділяти кошти теж на неприфронтові території, про той округ, про який ви зараз згадали. Тому візьмемо на контроль і виконання захисту, і освоєння коштів по попередніх програмах. І нам дуже важливо, щоб народні депутати по своїм округам взяли контроль за виконанням заходів в рамках підготовки до наступного опалювального сезону. Мені здається, що після… якщо брати питання війни, це питання номер один, але енергетика – це точно не менш важливе питання, і тут треба залученість всіх гілок влади.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Платформа за життя та мир", Макаренко.

10:39:56

МАКАРЕНКО М.В.

Прошу передати Колтуновичу слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.

10:40:01

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Пане міністре, буде питання підніматись прискорення інфляційних процесів в Україні, зокрема на паливно-мастильні матеріали. Це одна з серйозних тем і проблем, яка актуальна сьогодні.

Національний банк в своєму останньому інфляційному звіті, моделюючи прогнозні сценарії економічного розвитку, якраз визначає одним із головних ризиків саме зростання цін на нафту, ну, і, власне, на паливно-мастильні матеріали в Україні, особливо напередодні нового опалювального сезону. І у нас в зв'язку з цим питання: як ви плануєте долати негативні наслідки інфляції в цьому році, чи, точніше, ймовірний інфляційний шок в результаті цієї проблеми?

Друге. Чи плануєте ви коригувати і скоригувати макроекономічні показники і ваш макроекономічний прогноз? Чому акцентую на цьому увагу, оскільки в подальшому ми ж можемо переглядати і проект Державного бюджету на поточний рік, і формуватимемо новий проект бюджету на наступний рік, і це важливе питання якраз буде формуватися уже влітку цього року.

Дякую за відповідь.

10:41:09

СОБОЛЕВ О.Д.

Дякую дуже за запитання. Під бюджет зараз, поточний, закладено зростання на 2,4 ВВП. Як ви чули в промові, я починав, що ми очікуємо, що ВВП зростання відновиться навіть після дещо уповільнення перших двох місяців. Ми очікуємо за І квартал, що побачимо все одно середній позитивний тренд. Але все одно втрати від там і додаткової інфляції, і додаткових атак, які були взимку, вони будуть. То ми думаємо, що буде прогноз біля 2 відсотків, але не 2,4. Тому ми будемо його оновлювати разом з оновленням бюджету.

Стосовно інфляційних чинників, ми дивимося на ті сфери, в яких інфляція може завдати перекошення ринку. По-перше, як ми вже проговорювали, це в аграрному секторі. Ми спілкуємося дуже детально з аграрним сектором. Розуміємо, що разом із зростанням цін на нафту і добрива, будуть в тому числі зростати ціни на агропродукцію. Це можна очікувати вже восени. Таким чином, частину цього виробники перекладуть на покупців в закордонних країнах при експорті агросировини.

Інший великий сектор, який від інфляції буде залежати, - це транспорт і логістика. В цьому секторі ми дивимося з ними, як забезпечити наявність в Україні маси пального для того, щоб збільшити пропозицію, для того, щоб тримати ціни на, можливо, тому рівні, який буде нижчим. Для цього ми зараз розробляємо з ринком програму страхування, щоб вони могли завозити сюди ще більше пального, ніж зараз.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Європейська солідарність", Артур Володимирович Герасимов. Будь ласка.

10:43:18

ГЕРАСИМОВ А.В.

До Мінекономіки. Згідно офіційної інформації сплата податків українським бізнесом за роки повномасштабного вторгнення зростає. І це при тому, що кількість підприємств зменшується: чи закриваються, чи виїжджають за кордон. Для будь-якої притомної людини це означає, що соціальна відповідальність бізнесу дуже висока, а економічна політика уряду недолуга і неадекватна.

У вас дефіцит бюджету, ви не підвищуєте зарплати військовим і одночасно за останні місяці більше 100 мільярдів гривень викидаєте на "махровий" популізм: "єБак", скринінг здоров'я, Зимова підтримка, кешбеки, Укрзалізниця, телемарафон, стратегічні комунікації і так далі. Тому два питання, бо відповіді ми ще не почули.

Перше. Чи не вважаєте ви як міністр економіки, що замість "махрового" популізму треба спрямувати гроші на військові потреби і покриття дефіциту бюджету?

І друге. Чи не вважаєте ви, що економічна політика має бути спрямована на підтримку тих, хто ще працює, і зайнятість населення, а не на популізм?

10:44:28

СОБОЛЕВ О.Д.

Дякую за запитання. Скажу, що це невірно, що 100 мільярдів гривень за останні місяці. Деякі з цих програм, які ви сказали, вони відбувалися впродовж всього минулого року, наприклад, ви їх врахували в цій цифрі.

Друге питання. Наприклад, по скринінгу здоров'я. Ви можете подивитись стратегію зайнятості до 2030 року, що це один з ключових там заходів. Ми маємо складну демографічну ситуацію в країні, і, власне, через цей скринінг ми можемо суттєво знизити видатки подальші, по-перше, на нашу медичну систему через попередження захворювань, а не боротьбу з наслідками. По-перше. А, по-друге, через скринінг збільшується і продуктивність людей, які будуть здоровіші, тому що будуть знати про здоров'я. Це дуже економічно важлива програма, яка, дійсно, ви побачите, через роки буде приносити нам додаткові відсотки ВВП. Тому видатки на неї повністю визначені.

Стосовно нашої підтримки. Як я вже казав, програма кешбек на пальне дуже цільова і таргетована, і вона зовсім не відповідає тим оцінкам, які ви тут називали. Зараз вона коштує приблизно 20 мільйонів гривень на день, тому що нею користуються саме ті люди, кому потрібно, для цього потрібно дати згоду використати картку… (Шум у залі) Не користуйтеся, будь ласка.

І окремо було питання стосовно допомоги людям з пальним на генератори. У нас є програма "5-7-9", де ми даємо кредити на генератори, а пальне на генератори - можна використати так само кешбек на пальне.

Дякую дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович Кулініч, депутатська група "Довіра".

10:46:22

КУЛІНІЧ О.І.

Дякую. Доброго дня, шановні колеги. У мене питання до Прем'єр-міністра. Колеги, не відволікайте, будь ласка, Прем'єра.

Шановна Юлія Анатоліївна! У зв'язку з цією ситуацією, яка склалася на ринку пального, на ринку мінеральних добрив, в аграрному секторі, можливо, тут така пропозиція до вас. Можливо, доцільно треба було б таку всеукраїнську нараду провести з аграріями, щоб дати чіткі роз'яснення, що планує уряд робити в плані підтримки аграріїв на цей рік. Тому що міністр економіки говорить, що ви спілкуєтесь, а в мене інша ситуація і інформація, що мало інформації по тій підтримці, яку планує надати уряд для аграрного сектору держави.

Тому я вважаю, що це було б правильно і найближчим часом таку нараду провести і чіткі дати роз'яснення, і заспокоїти сектор. Що ви думаєте з цього приводу?

Дякую за відповідь.

10:47:25

СВИРИДЕНКО Ю.А.

Олег Іванович, дякую за запитання. Дякую за пропозицію. Я пропоную, щоб ми наступної, я думаю, що п'ятниці, або в четвер, проведемо таку секторальну нараду, і є, в принципі, пропозицією до колег. Ми багато спілкуємося з бізнесом в розрізі регіонів, думаю, що правильний момент і гарна можливість зараз з секторами попрацювати окремо, для того щоб і роз'яснити по програмам дій уряду, і десь дати вводні по ситуації по пальному, тому що це глобальні тренди і нам треба розуміти, як ми далі рухаємося. Тому обіцяю, що на наступному тижні проведемо таку першу зустріч з аграрними підприємствами.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас ще є 7 хвилин. Запишіться, будь ласка, на друге коло запитань від фракцій і груп.

"Європейська солідарність". Гончаренко?

10:48:16

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Олексію.

10:48:21

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. У мене питання до шановної пані Прем'єр-міністерки. Прошу вибачення в колег, дайте можливість пані Прем'єр-міністру відповісти.

У мене перше питання - пан Пронін. На минулій "годині запитань до Уряду" я розповів про те, що голова Держфінмоніторингу, він у нас два тижні провів у Танзанії у відрядженні в січні, в лютому – в Мексику, ну, я розумію. Потім ці всі перельоти його дуже втомили - і пішов на лікарняний. І фактично він перші три місяці майже не працював. Ви координуєте його діяльність. Як ви відноситесь до всього цього? Як ви оцінюєте такі відрядження?

І в мене прохання до вас. Він уникає приходу на парламентську тимчасову слідчу комісію, яку я очолюю. Будь ласка, доручіть йому перестати ховатися і прийти. Скажіть це зараз, це важливо почути.

І друге. В країні шалений сплеск цін. Гречка - вже майже на 60 відсотків підвищилась ціна, інші продукти харчування. Що з цим планує робити уряд, бо це є виклик життю кожного українця сьогодні?

Дякую.

10:49:30

СВИРИДЕНКО Ю.А.

Дякую за ваше запитання. Відносно пана Проніна: він на місці. Відносно тимчасової слідчої комісії: за дорученням Прем'єра дамо йому відповідне доручення прийти на засідання. У нас така практика є, всі міністри і керівники ЦОВВ приходять на засідання комісії і працюють дуже близько з депутатським корпусом.

Відносно цін. Те, що було спричинено зростання війною в Ірані, це зрозуміло, це глобальний тренд, і, на жаль, Україна є... ну, бачить на собі віддзеркалення цих процесів. Яким чином ми намагаємося здолати ці наслідки для найбільш незахищених категорій населення: для пенсіонерів, для тимчасово... для ВПО? У нас є окрема програма, про неї ми доповідали на минулому засіданні, на минулій "годині запитань до Уряду". Це 1 тисяча 500 гривень в квітні місяці – одноразова допомога, яку уряд надає.

Що стосується того, чи буде уряд застосовувати жорсткий контроль над цінами на пальне, на дизельне пальне. Ми вважаємо, що зараз головне – наситити ринок достатньою кількістю продукту і убезпечити державу від дефіциту пального. Власне, над цим працюємо в тісній координації з операторами ринку. Треба створити всі умови для того, щоб у нас був продукті в достатній кількості і ми могли в першу чергу задовольнити попит: армія, медики, комунальні і інші служби. Тому над цим наразі працюємо. І програма "Кешбек", про яку вже Олексій Дмитрович сьогодні доповідав.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вибачте. "Слуга народу", Остапенко.

10:51:14

ОСТАПЕНКО А.Д.

Прошу слово передати Олександру Качурі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

10:51:20

КАЧУРА О.А.

Шановний пане віце-прем'єр-міністр Олексій Кулеба, всі ми бачимо, в яких надзвичайно складних умовах зараз працюють за мізерну зарплату наші героїчні залізничники, коли знищується фактично рухомий склад. Можете послухати, будь ласка, я зараз до вас звертаюся, так, по цьому питанню, воно важливе. Тому що люди мені надсилають скарги зараз, і попри те, що уряд зараз знаходить можливість не всім зробити надбавки і доплати, в цей час керівництво Укрзалізниці вимагає від звичайних працівників писати заяви за власний рахунок: когось – на день, когось – на два, когось – на три, на п'ять. Це дуже стара схема для так званої економії бюджету цього підприємства. Може, нехай керівництво Укрзалізниці скаже своїм членам правління, наглядовій раді, які мільйонні отримують зарплати і премії від цього підприємства, написати такі заяви?

Прошу взяти це питання на особистий контроль і…

10:52:32

КУЛЕБА О.В.

Дуже дякую за запитання. На сьогоднішній день Укрзалізниця отримала фінансування для сталої операційної діяльності. Я хочу подякувати всім народним депутатам, тому що це відбулось саме завдяки вам. Тому масових скорочень чи обмежень робочих днів, навіть часів на сьогоднішній день немає. Якщо у вас є конкретний випадок, будь ласка, надайте його. Ми обіцяємо, що протягом дня керівництво Укрзалізниці надасть вам усю вичерпну інформацію.

Що стосується того, що є певні доплати, хочу сказати про те, що працівники Укрзалізниці, 1 тисяча 200 працівників, три місяці працювали в Києві на ліквідації наслідків обстрілів Російської Федерації енергетичної системи міста Києва. І саме за цю роботу ці працівники отримали додатково доплату 20 тисяч гривень.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальне питання, 1 хвилинка. Сергій Ярославович Рудик, будь ласка, "За майбутнє".

10:53:40

РУДИК С.Я.

Пані Юлія, в мене до вас запитання. Я вже звертався до вас на останній "годині запитань до Уряду" з приводу греблі, яка зірвалася у Кам'янці Черкаського району Черкаської області. Ви дали з цього приводу протокольне доручення міністру фінансів, міністру економіки, Мінрегіону, голові обласної адміністрації. І вони згідно з вашим дорученням мали проінформувати вас і мене як народного депутата до 24 березня про стан і можливості вирішити цю проблему за рахунок коштів резервного фонду, тобто відновлення цієї дамби. Сьогодні 27 число. Не знаю, як ви, чи отримали відповідь по суті, але я за цей тиждень цієї відповіді не отримав.

Користуючись нагодою, прошу, зробіть все можливе, щоби ви це зробили. Це державна форма власності, я нагадую, громада не може самотужки вирішити цю проблему, а передача на баланс громади займе місяці, якщо не пів року.

Дякую.

10:54:48

СВИРИДЕНКО Ю.А.

Дякую вам. Дійсно, після вашого звернення ми дали відповідне доручення всім заінтересованим і всім причетним органам до вирішення цього питання. Я попрошу 3 години, Олексій Володимирович Кулеба дасть вам вичерпну інформацію з приводу можливості профінансувати дані заходи з резервного фонду.

10:55:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Олексій Дмитрович, в мене також є запитання до вас. Ми нещодавно з колегою Козирем відвідали прифронтову Херсонщину, героїчну нашу, і зустрілися з місцевими аграріями. І аграрії, у нас зараз виділилась зона, ви знаєте, у нас є ризикове землеробство там, де меліорація і так далі. А я б ще пропонував нам ввести зону особливо ризикового землеробства, де FPV зараз атакують трактори, і там все це відбувається, гинуть, на жаль наші фермери. Ми навіть з вами зверталися визнавати їх героями. І це дуже теж важливо все розуміти. У нас, я думаю, що кількасот тисяч гектарів такої землі: Харківська область, Херсонська, Запорізька і вже, на жаль, і Дніпропетровська. І це достатньо багато фермерів, які чекають якусь від нас, я би сказав, напевно, підсилену підтримку, додаткову підтримку.

Що ви можете як міністр теж і сільського господарства в цьому напрямку для нас повідомити? Можливо, нам треба якісь дії робити, щось в бюджеті планувати і так далі?

10:56:10

СОБОЛЕВ О.Д.

Дякую дуже за запитання. Прифронтові території – це один з наших пріоритетів, і ту обмежену підтримку, яку ми маємо, ми, дійсно, фокусуємо на ці території. У нас існує державна підтримка для сільгоспвиробників прифронтових територій за Порядком 886 – це тисяча гривень прямої субсидії на кожен гектар облікованих угідь, вже закладена в цьому році. В 26-му році на це заплановано 3,5 мільярда гривень зі спеціального фонду державного бюджету. Вже заявки прифронтові території на це подали, зараз опрацьовуються. Це буде фінансовано зі спеціального фонду бюджету з імпортних мит на сировинний експорт, і в середині року ці гроші надійдуть аграріям, вони відчують цю допомогу.

Друге питання, що наші програмні підтримки, вони працюють для прифронтових територій значно більш... ну, з більшими пільгами. Наприклад, грантова підтримка створення або розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства дозволяє їм отримати максимум 10 мільйонів гривень на одного отримувача, для того щоб... на підтримку. Для прифронтових територій на проєкти вона закриває 80 відсотків проєкту, на відміну від 50 чи 20 відсотків для інших територій.

Також відшкодування витрат посівів від посухи та інших надзвичайних ситуацій - це до майже 5 тисяч гривень, 4700 гривень, на гектар, максимум за 2 тисячі гектарів на одного отримувача доступно для прифронтових територій. У 26-му році передбачено 500 мільйонів гривень. Ці всі програми підтримки, зараз активно ми отримуємо на них заявки, і в березні вже подано 246 заяв на 250 мільйонів гривень, наприклад, хоча б на цю одну програму. Таким чином, програми підтримки є, або допомога вже йде, або скоро буде надходити фермерам.

Ну і окремо виділено 2 мільярди гривень на розмінування, що теж дуже важливо для прифронтових територій. І вже ми затвердили всі порядки, і розмінування активно впроваджується і в цьому році також.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за відповідь.

Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися… Ой, господи, вибачте, колеги. Вибачте.

Переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Прошу записатися на запитання.

Вибачте, фракції і групи, але Регламент безжальний до нас, як завжди.

Будь ласка, Ірина Никорак, "Європейська солідарність".

10:59:02

НИКОРАК І.П.

Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванно Орестівно, будь ласка.

10:59:10

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дякую.

Шановний пане міністре, нещодавно на засіданні уряду розглядався проєкт Плану стійкості, і він був відправлений на доопрацювання. Ми, очевидно, всі дуже добре розуміємо наші нагальні енергетичні потреби, але, власне кажучи, у мене полягає питання в наступному. Чи в рамках цього доопрацювання процесу ви нарешті плануєте перестати прикриватися енергетичними потребами, нагальними, у держави і плануєте нарешті припинити порушувати наші євроінтеграційні природоохоронні зобов'язання, зокрема щодо того, що необхідно з цього плану виключити такі природоохоронні території, які становлять спільний інтерес для України і Європейського Союзу, в українських Карпатах?

І друге питання. Коли нарешті уряд передасть дійсно пріоритизований і об'єктивно аргументований, з розрахунками план наших енергетичних потреб до наших європейських...

11:00:19

СОБОЛЕВ О.Д.

Дякую дуже за запитання. Стосовно наших зобов'язань з захисту довкілля. Ми ставимося до них дуже серйозно. І зараз ми активно спілкуємося також з нашими європейськими партнерами, що можна зробити для того, щоб, з одного боку, ми могли швидко відновлювати енергетику після прильотів, з іншого боку, ніяк не перетинати там наші довкіллєві зобов'язання і захищати наше довкілля, тому що це наше майбутнє. Йдуть активні консультації з Європейською комісією стосовно загалом оптимізації процесу ОВД, що можливо зробити в цьому випадку, а що буде порушенням, ми активно ведемо цю роботу.

Стосовно вашого питання про енергетичний план. Я думаю, Міністерство енергетики могло б прокоментувати, чи надало вже ці проекти, я знаю, що є спільний фонд...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Міністерство енергетики, дайте відповідь.

11:01:36

НЕКРАСОВ А.Л.

Дякую.

Дійсно, більшість областей подали наразі свої плани. Плани стосуються як введення розподіленої генерації - це в основному когенерація, тобто генерація, яка працює на газу, - також це плани по теплопостачанню, плани по захисту і плани по альтернативному живленню. В цих планах, як я зазначив, вітрових проєктів наразі по більшості областей немає, тому, в принципі, ми зараз зосереджені на тому, що може працювати в незалежності від того, чи є вітер, чи сонце, а саме та генерація, яка працює цілодобово.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олексійович Павленко, "Платформа".

Вітаємо на засіданні Голову Верховної Ради України Руслана Олексійовича Стефанчука.

11:02:18

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Да, раді вітати Голову Верховної Ради. Шановний пане Голово...

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Микола Миколайович, тримайте себе в руках.

Дайте з початку Юрію Олексійовичу час, будь ласка.

11:02:32

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Пане головуючий, прошу, да, з початку.

Шановний пане Голово, шановна пані Прем'єр-міністр Юлія Анатоліївна! У мене запитання про надзвичайну ситуацію, яка склалася в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, де 25 березня відбулися вибори ректора. Вибори відбулися чітко у відповідності до законодавства і визначених Кабінетом Міністрів України процедур. Натомість в переддень виборів, 24 березня, Міністерством молоді і спорту була спроба зірвати проведення даних виборів шляхом видання незаконного, на мій погляд, наказу міністра про перенесення виборів на вересень місяць, що, на мій погляд, суперечить і Закону України "Про вищу освіту", і постанові Кабінету Міністрів, яка регламентує вибори керівників вищих навчальних закладів. На жаль, я не бачу Прем'єр-міністра на цю хвилину в залі, а хотілося б почути відповідь саме від неї.

11:03:50

БІДНИЙ М.В.

Шановний Юрію Олексійовичу, з вашого дозволу, я як міністр молоді і спорту відповім на поставлене вами запитання, оскільки наше міністерство є органом управління зазначеного університету. І хочу спростувати твердження про порушення. Вибори не скасовані, вибори перенесені, вони відбудуться відповідно до наказу у вересні 2026 року, і всі студенти, викладачі зможуть обрати гідного кандидата.

Міністерство отримало низку звернень щодо можливої неправомірної діяльності осіб, дотичних до проведення виборів, зокрема і до кандидатів на посади ректорів. І було посадовою недбалістю не відреагувати на відповідні звернення. Задля перевірки зазначених фактів вибори і були перенесені. Мінмолодьспорту вже надіслало запит до Національної поліції України щодо здійснення перевірки вищезгаданих фактів та вжиття відповідних заходів реагування. Ми ініціюємо внутрішній аудит для перевірки інформації, яка була надана до міністерства. І також ми відкриті до конструктивного діалогу як зі студентами, так і з працівниками, так і з кандидатами на посаду ректорів. Ми не можемо дозволити собі, щоб дані вибори були поставлені під сумнів або якимось чином дискредитували цей процес. Тому міністерство повністю відкрите і готове до повної відкритості всіх процедур, які зараз будуть відбуватися в університеті.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович В'ятрович, "Європейська солідарність".

11:05:17

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу дати слово Ірині Геращенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко.

11:05:22

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановний пане міністре, цього тижня я відвідала рідне місто Зеленського – Кривий Ріг. Я там багато спілкувалася з малим і середнім бізнесом, і ФОП просили передати нашому уряду, що ця зима була настільки важкою, що дуже багато людей стоять перед загрозою закриття своїх підприємств і що нових податків вони просто не витягнуть. Я думаю, що така ситуація не лише в Кривому Розі, в інших містах.

Ви хочете отримати зараз 60 мільярдів від нових податків для ФОП, в той час коли наша команда нарахувала можливості в прийнятому бюджеті, вами поданому, на 100 мільярдів, якщо ми розберемося нормально з гральним бізнесом, з іншими лобістськими статтями.

Все-таки яким після отримання цієї інформації від парламенту, що тут немає нині голосів на ці закони про ФОП, від суспільства, яким все-таки є ваше бачення щодо цього законодавства? Як ви збираєтесь його переглянути?

11:06:32

СОБОЛЕВ О.Д.

Дякую дуже. Тут також попрошу міністра фінансів стосовно їх планів прокоментувати.

Щодо наших планів і як ми спілкуємося і теж з ФОП, з малими підприємцями. Наша задача проста: для всіх мають бути рівні правила гри. Це всі підтримують. Там потрібно прибрати схемну діяльність, до якої "білий" бізнес, малий бізнес, чесний не має ніякого відношення. В той же час, ці механізми, які прибирають цю схемну діяльність, не мають ніяк їм ускладнити життя, бо їм так складно. Тобто адміністрування додатково не можна на них додавати.

Ми активно спілкувалися з МВФ, наприклад, і ви пам'ятаєте, що спочатку була пропозиція поріг ставити в мільйон гривень. Ми теж через наші дискусії... тепер пропозиція про 4 мільйони гривень. Але загалом наша позиція проста, що необхідно, щоб були рівні правила гри і просте адміністрування для сплати податків, особливо для малого, середнього бізнесу, якому і так важко.

Стосовно долі законів і як вони будуть подаватись, попрошу міністра фінансів прокоментувати.

Дякую.

11:07:44

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую, Ірина Володимирівна, за ваше запитання. Дійсно, це питання лежить в площині вирівнювання правового поля діяльності всього бізнесу в Україні. І правильно зазначив міністр економіки, що ми в процесі перемовин досягли найвищого європейського рівня порогу ПДВ, це треба відзначити. Далі ми максимально спрощуємо всі процедури реєстрації податкових накладних, які будуть автоматично. Ми йдемо на інші кроки, які дозволятимуть малому бізнесу мінімізувати адміністративні витрати і створити умови, коли їм буде вигідно працювати як платником ПДВ. Тому що, якщо ви розумієте природу ПДВ, ПДВ… і якщо ви працюєте з неплатниками ПДВ, то з вами ніхто не хоче працювати. Невигідно просто платникам ПДВ працювати з неплатниками ПДВ. Тому ми створюємо умови, за яких малий бізнес отримає додаткові можливості при роботі в тому числі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Слинько Дмитро, "Слуга народу".

11:08:49

СЛИНЬКО Д.М.

Прошу передати слово Сергію Козиру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій В'ячеславович Козир, будь ласка.

11:08:55

КОЗИР С.В.

Шановний пане міністре, у мене до вас декілька питань.

Перше питання. Ви бачите, що кожне друге питання – це питання стосується аграріїв. І у мене до вас питання - ви казали про адресну допомогу, - питання по прифронтових територіях, а саме Херсонщини: чому досі ці аграрії не отримали цю допомогу? Я розумію, ви кажете про середину року, але зараз аграрії дуже страждають: паливо, немає врожаїв з минулого року, вони просто закривають посіви, просто зменшують посіви. Це перше питання.

Друге. По паливу ви сказали, в мене питання. Чи робили ви як міністерство прорахунки, ця програма "Кешбек", вона наскільки вплине на те, щоб зменшити ту інфляцію, яка буде першочергово на кошик, який продуктовий, вплине на кожну родину, на кожного нужденного в цій країні, який зараз виживає?

І третє питання. Чому досі на прифронтових територіях немає можливості отримувати компенсацію за техніку? В 2025 році аграрії прифронтових територій не мають можливості, не мають доступу до цієї програми.

Прошу звернути увагу на прифронтові території. Ви декларуєте, що вони в полі зору, але, повірте, це законодавство і всі програми, вони не працюють для цих територій.

11:10:04

СОБОЛЕВ О.Д.

Дякую дуже за запитання. Стосовно коштів. В державному бюджеті визначено джерело коштів зі спеціального фонду державного бюджету. Ми зі свого боку вже опрацювали всі заявки для прифронтових територій для того, щоб завершити всі процедури, які можливо, зібрали заявок на 1,7 мільярда гривень. Тепер ми очікуємо, поки достатньо назбирається мита від експорту сировини для того, щоб закрити. Ми очікуємо, що на це знадобиться ще 2-3 місяці, для того щоб закрити цю суму і відправити ці кошти аграріям. Тому ми і кажемо про середину року, тому що джерело для цих коштів, воно чітко закладено в бюджеті, інше неможливо, бо це спеціальний фонд бюджету.

Друге питання: стосовно програми відшкодування втрат від посівів, від посухи та інших надзвичайних ситуацій. До 4 тисячі 700 гривень на гектар, максимум 2 мільйони гектарів на одного отримувача, передбачено 500 мільйонів гривень, і є вже на 250 мільйонів гривень заявок, зараз вони будуть, в наступний місяць будуть виплачені. Це окрема програма, і вони, я кажу, отримають підтримку.

Тепер стосовно інфляції. Я коментував, як ми дивимось на які сектори. Програма "Кешбек" направлена на те, щоб людям зараз компенсувати оцей ціновий шок, для того щоб була можливість адаптуватися. Для тих людей, які найбільш не мають грошей, у нас є окрема соціальна виплата. Таким чином, ми закрили шляхом надання їм додаткової підтримки, щоб вони могли шок... ну, абсорбувати і краще підготуватися до наступного кроку.

Стосовно програм підтримки техніки прифронтовим, давайте окремо проговоримо, ми подивимося, в чому затримка, і запустимо швидко.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гевко. Будь ласка, Володимир Леонідович.

11:12:04

ГЕВКО В.Л.

Доброго дня. Попрошу передати слово Володимиру Крейденку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крейденко.

11:12:11

КРЕЙДЕНКО В.В.

Шановна Юлія Анатоліївна! (Пане Железняк, залиште, будь ласка, Прем'єр-міністра) Це вже не просто кадрові помилки - це трагедія для транспортної галузі. Людям без потрібного досвіду та фаху віддають в управління морські порти, річкову інфраструктуру та авіацію.

Микола Кравчук керує Державним підприємством "Адміністрація морських портів" після роботи в КП "Київблагоустрій". Даніїл Меньшиков очолює Державну авіаційну службу України після митниці. Алла Писанна керує Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" після Чернігівського облавтодору. Це не просто про формальні посади - це про безпеку економічну, стратегічну інфраструктуру України. І я хочу наголосити, значну частину цих людей я бачив особисто на засіданнях профільного комітету. І було видно, що вони просто не розуміють сферу, якою керують.

Скажіть чесно, невже в Україні не знайшлося професіоналів? Хто відповість за цей кадровий провал? І скільки ще транспортна галузь має…

11:13:24

СВИРИДЕНКО Ю.А.

На питання відповість віце-прем'єр-міністр, який відповідає за формування політики і на дорогах, і в портах.

Дякую.

11:13:32

КУЛЕБА О.В.

Дякую дуже. Дякую дуже за запитання. Хочу сказати про те, що кадрова політика формується відповідно до підбору виключно фахових людей, які професійно ставляться до своїх обов'язків.

Що стосується керівника Адміністрації морських портів, він вже більше двох років працює в цій галузі, я думаю, що ви це чудово знаєте. Якщо необхідна якась додаткова інформація або провести окрему зустріч, будь ласка, звертайтеся, ми готові зробити всі можливі кроки для того, щоб ви побачили професійність і фаховість цієї людини.

Що стосується Державіаслужби, на сьогоднішній день там виконувач обов'язків, ми продовжуємо підбір відповідних кадрів, проводяться відповідні консультації. Також думаю, що дуже важливо, щоб цей напрямок у нас займала фахова і професійна людина.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухов, будь ласка.