ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

24 лютого 2026 року, 12 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:11:40

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради, зараз ми переходимо до нашої роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція, тому прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до роботи.

Шановні колеги, слава Україні! Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України! Сьогоднішня дата закарбована в новітній історії України як рубіж, що розділив наше життя на до і після. Рівно 4 роки тому розпочався надзвичайно складний етап випробувань для нашої держави – повномасштабне вторгнення, а фактично вже 12 років український народ протистоїть збройній агресії Російської Федерації. Це час, який вимірюється не лише календарними днями, а й тисячами історій мужності, відповідальності та самопожертви.

Шановні колеги, і в цей день з нами у залі засідань Верховної Ради України присутні: Прем’єр-міністр України Юлія Анатоліївна Свириденко та члени Кабінету Міністрів (Оплески); Голова Верховного Суду Станіслав Іванович Кравченко (Оплески); Голова Рахункової палати Ольга Станіславівна Піщанська (Оплески); Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Валерійович Лубінець(Оплески); Голова Фонду державного майна України Дмитро Андрійович Наталуха(Оплески); Предстоятель Православної Церкви України Митрополит Київський і всієї України Епіфаній(Оплески); високоповажні представники Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій(Оплески); делегація Сейму Республіки Польща на чолі з Маршалком Влодзімєжем Чажастим (Прошу привітати!)(Оплески); делегація Сеймаса Литовської Республіки; делегація Національної Ради Словацької Республіки на чолі із заступником голови Мартіном Дубеці; представники Парламентської Асамблеї Ради Європи (Оплески); парламентська делегація Великої Британії (Оплески); парламентська делегація Італії (Оплески); парламентська делегація Франції (Оплески); делегація міжнародного об'єднання United for Ukraine, яка включає парламентарів з Австрії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції та Європейського  парламенту. А також, шановні колеги, я прошу привітати керівників дипломатичних місій, акредитованих в Україні, та інших офіційних осіб. (Оплески)

Шановні колеги, від імені українського парламенту висловлюємо глибоку вдячність нашим високоповажним гостям, кожному з вас, а також державам і інституціям, які ви представляєте, за непохитну принциповість і дієву підтримку України. Ваша особиста присутність у столиці нашої держави – це вагомий знак довіри, партнерства та спільної відповідальності за безпеку і стабільність на європейському континенті.

Шановні колеги, я прощу ще раз привітати наших надійних друзів! (Оплески)

Шановні колеги, за парламентською традицією я запрошую до виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України,  вже дванадцять років Україна рішуче і непохитно протистоїть збройній агресії Російської Федерації та рівно чотири роки в умовах повномасштабного вторгнення, відстоюючи свою незалежність, державність і цивілізаційний вибір. На превеликий жаль, ціна цієї боротьби – людські долі. Це імена воїнів, які стали на захист Батьківщини, віддали своє життя за Україну. Це імена мирних громадян: чоловіків, жінок, дітей, чиї життя були безжально обірвані російською агресією. Це зруйновані домівки, спустошені міста і села, понівечені людські мрії. І водночас це незламна віра, непохитна стійкість і жертовність нашого народу, який попри всі випробування продовжує боронити свою державу.

Ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю всіх, хто загинув у цій боротьбі, перед тими, хто до останнього подиху боронив Україну, перед усіма безневинними жертвами цієї цинічної агресії.

Тому я прошу всіх присутніх вшанувати пам'ять полеглих Захисників і Захисниць України, а також усіх жертв російської збройної агресії хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати, шановні колеги.

Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України,  відповідно до Постанови  Верховної Ради України 24 лютого є Національним днем молитви. Цей день є символом єдності мільйонів сердець, об'єднаних спільною надією, спільним болем і спільною вірою. І в цій спільній молитві  народжується те, що не в змозі зламати жоден ворог – наша духовна єдність. Тому що сили України не лише в зброї. Україна сильна вірою. І саме вона веде нас до світла, до життя, до перемоги.

Шановні колеги, зараз я запрошую до трибуни Верховної Ради для виголошення молитов: Предстоятеля Православної Церкви України, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія; ординарія Києво-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви, єпископа Віталія Кривицького; а також Старшого єпископа Української Церкви Християн Віри Євангельської Анатолія Козачка. Будь ласка.

 

12:21:27

ЕПІФАНІЙ.

Слава Ісусу Христу! Дорогі друзі, піднесімо нашу щиру молитву за перемогу України в Національний день молитви.

О Всесильний Господи, почуй наші молитви, споглянь в час важких випробувань на державу нашу – Україну. Благослови та зміцни наших воїнів, Президента, Верховну Раду, владу, уряд та весь наш український народ, які протистоять підступному російському агресору на землі, на морі та в повітрі. Благаємо Тебе, даруй нам з іменем Твоїм перемогу і справедливий мир утверди. Пошли грізного очільника Твого небесного воїнства – архістратига Михаїла на допомогу нашим мужнім захисникам, щоб диявольські задуми агресора вони зруйнували та вберегли нашу Батьківщину – Україну. Твоє бо є, щоб милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі  славу возсилаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині  і повсякчас і на віки віків. Амінь! 

 

12:22:55

ВІТАЛІЙ КРИВИЦЬКИЙ.

Всемилостивий Боже! На цьому місці у цій громаді ми просимо Тебе за тих, хто в нашій державі тримає владу, ми просимо за Президента нашої держави, за Прем'єр-міністра, за всіх міністрів, за Голову Верховної Ради і всіх обранців, які є тут присутні на цьому місці або є відсутні, але щоб, добрий Господь, Ти, Боже,  наповни їх своєю благодаттю. Господи, в цьому часі великого випробування для нашого народу, наповни необхідними силами, наповни їх необхідним світлом у розпізнаванні викликів. Дай, Господи, підтримку цілого народу. Дай, Господи, підтримку наших партнерів, закордонних партнерів. Господи, дай нам всім пройти цей шлях великого випробування гідно  і так довершити то діло, задля якого ти покликав нас на цей світ. Просимо Тебе, Боже у Трійці, Єдиний Отець і Син, і Святий Дух. Амінь!     

 

12:23:52

АНАТОЛІЙ КОЗАЧОК.

Господи, усвідомлюючи Твою велич і всемогутність і разом з тим Твою безмірну любов, ми в глибокому смиренні схиляємось перед тобою і молимо Тебе, щоби ти дав для нас з твоєї всемогутньої руки перемогу.

Господи, ми просимо Тебе за наших військовослужбовців, щоби всяка зброя, яка була зроблена проти них, втратила успішність. Ми просимо Тебе, Господи, за тих, хто потрапив до полону, вони проходять через тортури, через насильство. І ми умоляємо Тебе там, де поруч немає підтримки, хай надприроднім способом, від Святого Духа, буде для них підтримка і нехай вони повернуться додому, до своїх родин, до своїх сімей.

Дуже прошу Тебе, Господи, за наших викрадених дітей – це неймовірно боляче. Особливо усвідомлюючи про відношення до них і намагання індоктринувати їх в русский мир. Господи, захисти їхній розум і свідомість, і дай мудрості всім, хто може на це вплинути, щоби повернути дітей додому.

Просимо Тебе за поранених, які переживають не тільки фізичні болі, але часом глибокі душевні рани.

Ми знаємо, що ми, з нашою потіхою, дуже слабкі. Але, маючи досвід взаємин з Тобою, Господи, прошу, щоби це було від Тебе потіха і усвідомлення, саме що Ти зараз присутній біля них, а нам дай оце щире відкрите серце, зробити все, що від нас залежить.

Господи, Ти бачиш, як сьогодні в нашім краї є багато цих хвороб від стресів. І люди переживають травму, переміщені особи, ті, що пережили бомбардування, а це фактично вся Україна. Ми дуже тебе просимо, Отець Небесний, в ім'я Господа Ісуса Христа, щоб вони і від нас, щоб ми так само виконали ту місію, яку Ти на нас поклав, взаємодії любов'ю служити один одному, але разом з тим і від Тебе вони відчули підтримку. Благослови Україну, Господи, єдністю, стійкістю, мудрістю, глибокими і потужними рішеннями, які принесуть добро і процвітання, рішеннями, які не будуть читатися ворогом і хай Твоя милість не відступить від нас. Дай нам перемогу, а на ворогів наведи страх і переляк, і нехай вони втечуть з нашої землі. Прошу тебе, в ім'я Господа Ісуса Христа. Амінь!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України, у Національний день молитви пленарне засідання Верховної Ради України розпочинається з виконання духовного гімну України "Боже великий, єдиний".

Отже, запрошую усіх присутніх до виконання духовного гімну України.

(Лунає духовний гімн України "Боже великий, єдиний")

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

12:31:06

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.

Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради, на трибуну для виступу запрошується Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук. (Оплески)

 

12:31:19

СТЕФАНЧУК Р.О.

Всечесні отці, шановні пані та панове народні депутати України, шановні міжнародні партнери, дорогий український народе! Сьогодні в цій залі нас вдруге збирає Національний день молитви за Україну. Молитва – це те, що об'єднує українців крізь віки. Саме вона у тисячолітніх розписах, фресках і мозаїках наших найбільших національних святинь – Софії Київської, Києво-Печерської Лаври, Михайлівського Золотоверхого. Вона у непорушній Оранті, яка завжди стояла і стоятиме на захист України. Вона у наших найбільших історичних звитягах і невдачах. Вона у наших славних історичних іменах, які ми знаємо не лише з підручників історії, ці імена ми щодня вписуємо на скрижалі української мужності і слави. Ці імена ми щодня читаємо на стінах скорботи і пам'яті і немає їм краю і ліку, але немає їм і забуття.

Молитва – це те, що об'єднує і захищає українців сьогодні. Молитва оберігає у справедливій боротьбі за свободу. Молитва, вона на зімкнутих вустах хоробрих українських воїнів перед боєм. Молитва – у заспокійливому шепоті матері, які захищають собою діточок перед ворожими ракетами і дронами. Молитва – у вічній пам'яті про всіх, хто загинув від рук безжального ворога. Молитва – у незнищенній вірі і надії Севастополя, Донецька, Луганська, Мелітополя і всіх українських міст і сіл, які знаходяться під тимчасовою окупацією, але одного дня неодмінно повернуться до соборної і неподільної України.

Шановні друзі, сьогодні в цьому залі ми вп'яте збираємось на день, який назавжди увійшов  в історію України як день початку несправедливої, загарбницької, повномасштабної, неспровокованої війни, яку розв'язала Російська Федерація. І всі ці чотири довгих і важких роки, які відділяють нас від 24 лютого 2022 року, дають право мені, і, я думаю, кожному з вас, сказати: я пишаюсь і вдячний нашому нескореному і волелюбному українському народу, який, попри втрати і втому, не здався і ніколи не здасться на милість ворогу. (Оплески)

 Я пишаюсь і вдячний нашим захисникам і захисницям, нашим звитяжним Збройним Силам України, усім силам безпеки і оборони, які надійно стоять на захисті нашої Батьківщини! (Оплески)

 І я гордий, що немає сили, яка здатна здолати Україну і український народ. Як не було її ані чотири роки тому, так немає її і сьогодні.

Сьогодні, друзі, як і кожного дня з моменту проголошення воєнного стану, нас збирає в українському парламенті високий і благородний обов'язок захищати свою рідну Вітчизну. Ви знаєте, я до найменших деталей пам'ятаю той далекий день і ту тривожну ніч останнього четверга лютого 2022 року. Як кожен з вас, без сумнівів і зволікань, в чому застала війна, в тому і прибув сюди, до Верховної Ради України. І перед моїми очима завжди будуть ваші очі, сповнені тривоги, невідомості, але водночас рішучості. І я ніколи не забуду не лише перебіг подій тієї ночі і ранку, я завжди пам'ятатиму, як ви, мої дорогі колеги, виконали свій професійний і моральний  обов'язок, зібравшись під цим крихким на перший погляд куполом. І як тоді, завдяки вашому духові і волі найнадійнішим і найміцнішим захистом став саме він для прийняття перших державницьких рішень, які були спрямовані на оборону України.

І я дуже добре пам'ятаю це табло, коли у 08:08 ця Верховна Рада прийняла перше рішення воєнного стану, запровадивши такий необхідний воєнний стан для спротиву нашої держави. І ані на день Верховна Рада не припиняла і не припинятиме працювати на перемогу, працювати, щоб безперебійно функціонував державний механізм, законодавча робота, парламентський контроль, міжпарламентська дипломатія, їхні забезпечення в умовах воєнного стану є важливою компонентою нашої спільної перемоги. Я хочу з цієї трибуни подякувати ще раз кожному з вас, дорогі колеги народні депутати України, працівники Апарату, за вагомий внесок, який, я переконаний, належним чином оцінить історія. (Оплески)

А ще, шановні колеги, я хочу, щоб ми і далі були свідомі тієї величезної відповідальності, що продовжує лежати на Верховній Раді України, на всьому українському політикумі, на кожному з нас за збереження української державності і за майбутнє українського народу. І нехай знання помилок історії стримує нас від їхнього сліпого повторення. І нехай боротьба за рейтинги і лайки у соцмережах сьогодні збереже нас від втрати державності завтра. І хай висока відповідальність та турбота за майбутнє нашої держави та українського народу стане єдиним і основним мотивом наших помислів і вчинків.

Шановні учасники зібрання, сьогодні також і День пам'яті. І ми ніколи не забудемо вчиненого Росією зла і принесеного горя, ми ніколи не пробачимо вбитих і закатованих, скалічених і знедолених українців і українок, яких зробила такими Російська Федерація, маленьких діточок, у яких забрали життя на самій його зорі, викрадених окупантами юних українців, яким стирають пам'ять і намагаються перепрошити свідомість; розстріляних впритул беззбройних військовополонених, останніми словами яких були: "Слава Україні".

Росія має нарешті відповісти за все, заподіяне нею перед історією, перед світом, перед Україною. І ми будемо добиватися справедливості, скільки би зусиль і часу нам цього не коштувало. Росія врешті-решт понесе справедливу кару і відплату. І нехай це буде вперше, і нехай це буде не завтра, але це неодмінно буде.

Так, ми не зможемо, дорогі друзі, змінити географію, ці покручі і далі будуть нашими сусідами. Але ми можемо і повинні змінити історію, історію, яку вивчатимуть у підручниках наші діти і онуки.  І ми можемо і повинні змінити принципи, коли на заваді агресії завжди ставатимуть миттєва протидія і єдність, а на заваді злочину неминуча відповідальність і справедливе покарання, і коли агресор у відповідь на свої дії негайно буде підданий тотальній ізоляції.

Дорогі друзі, сьогодні ще й день вдячності. Дозвольте мені від імені Верховної Ради подякувати присутнім сьогодні у нашій сесійній залі відданим друзям і надійним партнерам України. (Оплески)

Шановні колеги, я хочу подякувати вашим столицям і лідерам, я хочу подякувати вашим великим народам і партнерським парламентам. І ця подяка лише невелика частка тієї безмежної вдячності за вашу допомогу і підтримку, за вашу емпатію, за вашу солідарність.

Дорогі  друзі, ви добре знаєте, як нам ще більше допомогти. Ви добре знаєте, що вам робити. Ви добре знаєте, що шлях до миру лежить через посилення, а не послаблення України, і тиснути треба на агресора, карати треба агресора. І головне, ніколи не сплутати, хто є агресором, а хто є жертвою цієї агресії.  (Оплески)

 Саме тому, дорогі друзі, ми дуже розраховуємо на вас і вашу подальшу підтримку. Будьте сміливими, будьте безстрашними, будьте незламними. І знайте, що немає, мабуть, жодної країни в світі, яка хоче так завершення війни і так прагне миру, як цього прагне Україна. Але миру справедливого і миру стійкого, миру, підкріпленого надійними гарантіями безпеки, миру у великій європейській і євроатлантичній родині.

Дорогі друзі, за 4 роки війни ми здобули досвід, який ніхто і ніколи з нас не хотів мати. Ми навчилися розрізняти на слух типи дронів і ракет, ми навчилися жити без світла, води і тепла, ми навчилися будувати бомбосховища і водночас відновлювати школи і садочки. Але ми ніколи не навчимося бути покірною жертвою. Ми ніколи не навчимося віддавати ворогові те, що йому не належить. Ми ніколи не навчимося пробачати те, що пробачати не можна.

Саме тому ми знову тут, саме тому ми знову разом і саме тому ми, як завжди, за Україну. Так було, є і буде. Слава Україні!  (Оплески)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:43:17

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дуже дякую, шановні колеги.

Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України! Від імені українського парламенту я ще раз висловлюю слова щирої вдячності кожному з вас особисто, вашим країнам, інституціям за послідовну, рішучу підтримку України. І ваша присутність тут у нескореному Києві у цей день, 24 лютого, є потужним проявом солідарності.

Пане Маршалку, дорогий мій друже! Я дякую вам за особисту присутність у цей важливий для України день. Польща від перших годин повномасштабного вторгнення стоїть поруч з Україною політично, військово, гуманітарно і морально. Ми щиро вдячні польському парламенту та усьому польському народу за цю непохитну підтримку. (Оплески)

Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України! На трибуну Верховної Ради України до слова запрошується вельмишановний Маршалок Сейму Республіки Польща Влодзімєж Чажастий.

Прошу, пане Маршалку.  (Оплески)

 

12:44:56

ВЛОДЗІМЄЖ ЧАЖАСТИЙ. (Синхронний переклад)

Шановний пане Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати, дорогі українські друзі! Рівно чотири роки тому Росія –  наш спільний ворог, порушуючи всі засади міжнародного права, керуючись ненавистю до української незалежності та української демократії, здійснила безпрецедентний і ганебний напад на вашу країну. Ваші воїни, ваш народ тоді вразили і вражають до сьогодні весь цивілізований світ своїм героїзмом. Від свого імені та від імені польського парламенту дякую вам за це. Ви довели, що незалежність вашої Батьківщини, свобода вашого народу для вас непорожні слова.  Ми, поляки, народ стертий з мапи Європи на 123 роки, народ повстанців, поділяємо ті самі цінності.

Від імені польського народу схиляю голову перед усіма, хто загинув, обороняючи незалежну Україну, обороняючи нашу спільну європейську цивілізацію від небезпечного для всіх нас фанатизму кремлівських керманичів, готових учинити будь-який злочин заради задоволення своїх божевільних марень про відбудову російської імперії. Я засуджую президента Путіна як злочинця, засуджую людей, які за його наказом чинять вбивства та зґвалтування над українським народом.

Шановний пане Голово, високоповажна Рада, не може бути вільної Польщі без вільної України. (Оплески) Не може бути вільної Польщі без вільної України і вільної України без вільної Польщі. (Оплески) Вільної, але й безпечної Польщі, України та Європи. (Оплески)

 Пане Голово, шановні депутати, я є політиком і хочу говорити насамперед про сьогодення і майбутнє. Однак не можу не подякувати Русланові Стефанчуку, Голові Верховної Ради України, за його великі і зворушливі слова: "Ми розуміємо ваш біль", виголошені в польському Сеймі у травні 23-го року і адресовані родичам та близьким польських жертв Волинської трагедії.  Дякую також владі України за надання можливості відновити ексгумації на Волині. Це важливий крок істотний не лише для громадської думки, а і для формування зрілої, відповідальної історичної пам'яті, яка служить обом нашим народам. Нехай історія буде спільним зобов'язанням і фундаментом довіри. Нехай не керує в майбутньому політикою. Я хотів би також звернути вашу увагу на промовистий факт. Наші народи є сусідами понад тисячу років. У нашій історії було чимало оповідей про взаємні конфлікти. Але були незлічені світлі сторінки. Сторінки, що свідчать про близькість упродовж століть наших народів, наших культур, також про співпрацю. Це були часи братерства. Пам'ятаємо про них. Пам'ятаємо також про те, що від 1991 року саме нова Польща і нова Україна будують свої  рівноправні відносини. Коли кажу, нова Польща, маю на увазі державу, мою Батьківщину, яка здійснила демократичний злам, яка успішно провела економічні реформи, яка вступила до НАТО та Європейського Союзу. Польща стала в нашому регіоні, мабуть, найбільшим бенефіціаром цієї великої трансформації, що відбулася в Центральній і Східній Європі протягом останніх 35 років. Того самого вам бажаю, Україні. Цього самого бажаю Україні.

Пане Голово, шановна Рада, Польща була, є і буде солідарною з Україною. Вона є не лише сусідом, а і союзником. Наша підтримка – це вчинки, не лише слова, не лише декларації. Так було у 1991 році, коли Польща як перша країна у світі визнала українську незалежність. Ми гордимося тим. Так було у 2004 році, коли завдяки успіху в міжнародній медіації, очолюваної польським Президентом Александром Квасневським, вдалося уникнути трагедій під час Помаранчевої революції. Так було і під час Революції Гідності у 2014 році, коли польські політики різних орієнтацій з'явилися на київському Майдані  у найдраматичнішій меті. А у 2022 році, коли до наших кордонів дійшла хвиля біженців з українських міст, що зазнавали російських бомбардувань, поляки відкрили свої домівки і свої серця. Це була не лише гуманітарна допомога, це була і є організація життя в новій країні на рівноправних умовах.

Я завжди діятиму задля співпраці всіх головних політичних сил у польському парламенті заради дружби Польщі і України, хоча ви знаєте, що не всім це подобається. Коли атакованій Україні бракувало зброї, Польща ділилася своїми ресурсами і створювала разом з іншими країнами Європи коаліції військової підтримки.  Ми постійно виконуємо роль логістичного хабу, що забезпечує підтримку у вашій боротьбі з агресором.

Ви чотири роки тому передали під опіку полякам мільйон своїх дітей. Один народ довірився, ваш народ довірився іншому, віддаючи під опіку мільйон своїх дітей. Інші українські діти переживали трагедію окупації. Польща підтримувала механізми переслідування і покарання Росії за незаконні депортації. У вересні 2024 року Сейм Республіки Польща ухвалив постанову, що засуджує викрадення українських дітей. Коли Путін цієї зими через нелюдські атаки своїх ракет і дронів на українську енергетичну інфраструктуру хотів зламати стійкість українського суспільства, ми надсилаємо з Польщі до України генератори і передаємо  енергію.

Хочу також підкреслити той факт, що польські інвестори постійно присутні в Україні, не йдуть з ринку попри те, що також їхні компанії часто зазнавали руйнувань внаслідок атак ворога.

Пане Голово, в останні місяці тривають наразі безплідні переговори про умови припинення бойових дій та про майбутні міжнародні гарантії безпеки для України. Ми єднаємося з вами, нашими українськими друзями, у надії на тривалий і справедливий мир. Однак ми знаємо, що він настане лише тоді, коли Росію буде змушено, вашими героїчними воїнами та міжнародним тиском, припинити агресію проти України. Ми хочемо вірити, що  це може статися у недалекому часі.

У минулому Польща не раз зазнавала наслідків "концерту великих держав", який не зважав на інтереси менших країн, цієї своєрідної транзакційної політики, так було у Тегерані, Ялті та Потсдамі. Тому сьогодні, так само як більшість європейських країн, так само як Україна, ми очікуємо, більше того, вимагаємо  відновлення принципів, відновлення міжнародного порядку, заснованого на праві та демократичних цінностях, що поважає інтереси всіх держав.

Ми вимагаємо справедливого миру для України. Нічого про вас, без вас. (Оплески)

 Однією з найважливіших гарантій безпеки для України та  її розвитку буде її вступ до Європейського Союзу. Польща підтримує ці прагнення всією своєю силою. Ви будете в Європейському Союзі! (Оплески)

Хочу повідомити, що внаслідок спільного рішення голів Верховної Ради та Сейму, ми створили групу підтримки України в процесі її інтеграції до ЄС. Я переконаний, що польський досвід виявиться для  української сторони дуже корисним, якщо, звичайно, схочете ним скористатися.

Пане Голово, шановні депутати, шановні брати і сестри українці! Польсько-українські відносини сьогодні міцні і партнерські. Польща була, є і буде солідарною з Україною. (Оплески) Не даймо себе обманути пропаганді та дезінформації ворога. Ви можете бути впевнені, що всі демократичні політичні сили в нашій країні і надалі будуть солідарними з Україною.

Дозвольте мені наприкінці звернутися до перших слів національних гімнів України та Польщі: "Ще не вмерла України ні слава, ні воля", "Ще Польща не загинула, коли ми живемо". (Оплески) Ці такі подібні між собою слова і формування завжди вказували нам навіть у найважчі для наших відносин моменти на спільні корені польського і українського прагнення свободи, на необхідність примирення, на потребу нашої солідарності та спільної дії. Ці слова наших національних гімнів додавали нам сил, коли здавалося, що ворог має перевагу, коли ми сумнівалися в підтримці союзників. Нехай ті слова наших національних гімнів додадуть нам сили, віри та надії також сьогодні 24 лютого 2026 року. І скажу сьогодні з усією силою Україні, вашому народові, що бореться: Слава Україні! (Оплески)

 

12:59:27

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги, я прошу ще раз подякувати вельмишановному Маршалку Республіки Польща, Сейму Республіки Польща Влодзімєжу Чажастову.

А також я прошу подякувати за участь в пленарному засіданні: Прем'єр-міністру України та членам уряду, керівникам державних органів, Предстоятелю Православної Церкви України Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію та високоповажним представникам Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, а також високоповажним іноземним гостям, представникам дипломатичного корпусу та всім нашим друзям. Дякуємо вам! (Оплески)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

13:00:24

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні народні депутати, займайте свої місця,  будемо переходити до роботи. На Погоджувальній раді ми домовилися надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до 3 хвилин для виступу. Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступ.

Депутатська група "Довіра". Бакунець? Павло Андрійович Бакунець, будь ласка.

 

13:01:22

БАКУНЕЦЬ П.А.

Блаженніший Епіфаніє, шановні міжнародні партнери, дорогі народні обранці, дорогий український народе! Сьогодні, в День молитви, в день подяки, ми всі в цьому залі були єдиними, єдиними з різними представниками духовних організацій, єдиними з нашим військом, єдиними з нашими міжнародними партнерами, єдиними з усім українським народом в молитві. В молитві до Бога, в молитві подяки, в молитві віри. І звичайно, що сьогодні, незважаючи на те, що 12 років тому ворог перейшов наші кордони, а 4 роки тому ворожі російські танки і російські ракети ввійшли в мирні українські міста, аби знищити життя, аби знищити нашу українську ідентичність, аби знищити нашу українську державність, але їм звичайно, що цього не вдалося зробити, тому що українці мають найбільший захист – це найвідважніших наших захисників і захисниць, котрі зуміли захистити нас разом з вами, котрі навіть зараз у важких боях захищають нашу можливість тут, в цьому залі, збиратися, молитися, дякувати Богу.

Тому ми дякуємо нашим відважним воїнам. Ми дякуємо і нашим ветеранам, пораненим, тим, котрі сьогодні в госпіталях, тим, котрі сьогодні на реабілітації, за те, що віддали частину свого здоров'я за нашу свободу. Ми найбільше  дякуємо нашим героям України, котрі віддали найдорожче за нас разом з вами.

Ми сьогодні, звичайно що, і дякуємо тим воїнам, котрі, на жаль, тимчасово перебувають в полоні, перебувають в статусі зниклих безвісти. Ми віримо, що Бог подарує вам повернення до своїх рідних, додому. Ми дякуємо всім сім'ям наших захисників, усім українським родинам: мамам, матерям, жінкам, дітям – за ці недоспані ночі в молитвах, в сльозах, в нервах, за цю стійкість всьому українському народу, за те, що ми вільні і живемо. Слава Богу! І слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

"Платформа за життя та мир", Юрій Павленко.

 

13:04:35

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні українці, високоповажні гості! Моя країна сьогодні є фронтиром захисту для всього континенту від очевидного зла – Росії, від держави-агресорки, яка непомітно для всіх перестала навіть вигадувати брехливі виправдання своїм злочинам проти мого народу в очах всього світу. Це ознака того, що цивілізовані держави, на її думку, мають змиритися зі злочином і прийняти його як нову форму. Сьогодні вороги примушують українців поставити наше виживання вище нашої гідності. Будь-яка атака Росії: збройна, інформаційна, гібридна, - має за ціль саме наші цінності, нашу ідентичність, бо саме існування незалежної України ставить під сумнів міф про походження Росії. І саме тому ми вже 12 років поспіль обираємо гідність на полі бою.

Останні чотири роки стали етичним випробуванням для людства. Підтримка чи непідтримка України – це новітній тест на моральність. Кожна зламана доля українця, кожне відібране життя, кожна втрачена дитяча мрія – це злочини: злочини проти людяності і цивілізації. І весь світ не має боятися говорити про це голосно.

Майбутні правила існування на цьому континенті залежать від наших воїнів, від кожного із нас, від ефективної практичної підтримки союзників. США, Європа, цивілізований світ в тилу не має морального права втомитися від війни, бо Україна тримає єдиний справжній бойовий фронт. Будь-які тести на придатність, спроможність, суб'єктивність українці склали з честю. Наш супротив зупинив ворога у 22-му, наша стійкість примусила мовчати скептиків і циніків, наші воїни-герої тримають ворожу навалу далі від європейських кордонів. Ми дали відповідь всьому світу, чому Україна має існувати, і ця відповідь гартована в огні і зрошена кров'ю.

Мій побратим американський громадянин Майкл говорив: "Ви навіть не уявляєте, які ви, українці, неймовірні. Ваше нове молоде покоління здатне створити майбутню країну, яка буде швидко бігти, швидко розвиватися, здійснить прорив у багатьох напрямках. Ви здатні створити потужний технологічний ривок". Українська культурна спільнота творить нове українське відродження, яке задає вектор на наступні сторіччя як сильної нації, а не нації жертви. Культуру, яка поверне назад людей в Україну, об'єднає діаспору, призведе до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Європейська солідарність", Петро Олексійович Порошенко.

 

13:07:59

ПОРОШЕНКО П.О.

Дорогий український народе, нескінченний чотирирічний лютий 22-го року, тринадцятого року російсько-української війни, агресії Російської Федерації проти волелюбної української держави. Вороги нам давали 3 дні, друзі – 2 місяці, і тільки українська нація чітко здала, що ми ніколи не здамося.

Ми засідаємо тут завдяки тим, хто стоїть на передовій, тим, хто тримає не тільки лінію фронту, але і саму лінію української історії. Ми вистояли і це крутий результат. В 14-му, 19-му роках питання безпеки було першим пріоритетом української влади, створенням Збройних Сил, створенням потужного фундаменту мови для української нації і створенням української церкви. Саме цей запас міцності точно забезпечив виживання української держави.

Але я хочу наголосити, що я був шокований розслідуванням, яке  щойно вийшло в виданні The Guardian: сотні опитаних свідків, десятки доказів, десятки сторінок і (нерозбірливо) здачі, не підготовки української влади до широкомасштабного вторгнення. І сьогодні в чотирьохрічну дату я щиро сподівався почути слова вибачень від української влади перед українським народом за не підготовку до війни, вибачень за корупцію на оборонці, за корупцію на фортифікаційних спорудах, за корупцію під час будівництва-крадівництва доріг, завдяки  якому український народ заплатив за це таку страшну ціну. Ми втратили Олега Барну! Ми втратили Юру Каракая! Ми втратили Сергія Іконнікова!  Ми втратили Гліба Бабіча! Ми втратили, втратили, втратили! І хоча би перед родинами цих влада має вибачитись.

Але нам треба робити свою справу: іти в Європу, будувати коаліцію в парламенті, коаліційний уряд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", Тістик Ростислав, будь ласка.

 

13:11:22

ТІСТИК Р.Я.

Шановні колеги, дорогий український народе, терористичний акт, організований Російською Федерацією, забрав, на жаль, життя молодої поліцейської, 23-річної Вікторії Шпильки, людини, яка служила українській державі та українському народові. Ще 25 людей отримали поранення – це правоохоронці, які прибули виконувати свій обов'язок і першими стали захищати інших.

Впродовж декількох днів теракт у Львові, вчора в Миколаєві, Дніпрі. Це сплановані злочини проти усіх українських поліцейських, які з перших днів воюють, тримають фронт, евакуюють цивільних із прифронтових територій, заходять у звільнені міста, де ще небезпечно, де ще заміновано, де залишаються диверсанти, щодня захищають нас в тилу. Саме вони першими приїжджають на місце вибухів, обстрілів і терактів.

Росія веде війну не лише проти територій, а проти людей, проти тих, хто щодня захищає порядок і безпеку, проти тих, хто захищав українську ідентичність словом і своєю позицією. Підступні вбивства у Львові Ірини Фаріон, Андрія Парубія – це приклади цілеспрямованого терору проти українських патріотів, які відкрито і послідовно відстоювали українську державність, мову і нашу національну цінність, наші національні цінності.

Терор проти людей супроводжується терором проти міст. Ті, хто наводять ракети і "шахеди" на Львів, Київ, Одесу і інші міста, є частиною єдиного терористичного механізму, спрямованого проти всієї України та всього українського народу.

Ми зобов'язані реагувати не лише співчуттям, а й конкретними рішеннями. Умови воєнного стану вимагають жорстокої, принципової… жорсткої, принципової і невідворотної відповідальності за теракти, диверсії, пособництво ворогу та внутрішню дестабілізацію. Серія терактів в Україні в крайні декілька днів – це виклик. Але страх – це не українська стратегія, нашою відповіддю мають бути єдність, сила і рішучі дії. Світла пам'ять кожному герою, кожному українцю, який захищає нас, чиє життя обірвала країна-терорист. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Фракція партія "За майбутнє", Тарас Іванович Батенко, будь ласка.

 

13:14:02

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, час і день, коли почалась повномасштабна війна, неможливо забути. Коли б нам сказали, що такого масштабу війна в центрі Європи в ХХІ столітті може початися і тривати більше чотирьох років і це буде не локальний конфлікт, а намір агресора знищити державу в абсолюті, ніхто б не повірив. Проте історія не знає умовного способу, що було б якби. Що було б, якби не масовий розстріл на Майдані у лютому 2014 року, що було б, якби не звірства росіян в Бучі у березні 2022 року, чи був би тоді шанс на дипломатію. Світ не вірив, що ми вистоїмо, а Україна вистояла ціною незліченних жертв військових, цивільних, дітей і ненароджених, самоорганізованих громадян, які в перші дні війни йшли на фронт, щоб зберегти Україну і захищати свою домівку. 

Зберегти Україну як суверенну державу і громадян як політичну націю – це надзавдання, яке не зникло з порядку денного сьогодні. І на це питання не дадуть відповіді Сполучені Штати чи Європа, ключ до відповіді є всередині України. Якщо не Збройні Сили України, тоді хто? Інколи комусь може здатися, що частина західного світу вирішила пожертвувати Україною задля того, щоб самій, не спішучи, підготуватися до ймовірного зіткнення з Росією. Ми віримо, що це не так. Але якими зусиллями нам доводиться випрошувати і вибивати зброю і фінанси, про це говорить і Президент, і уряд, і ви самі про це знаєте. Але попри усі жахи війни нам вже зараз треба формувати плани, як ми будемо жити  в повоєнний час, як Україна буде повертати військових у мирне життя, як будемо достойно пам'ятати про родини і про самих загиблих. Чим предметніше ми будемо займатися цими питаннями зараз, тим легше буде тоді, коли війна все-таки завершиться, тим легше буде нам витримати внутрішні виклики, щоб вони не розкололи Україну зсередини. І так ми розуміємо питання справедливості історичної та соціальної. Почуття скривдженої справедливості стоятиме дуже гостро і боляче, втім ми знаємо і бачимо, що Україна вистояла, і ворог, Російська Федерація і Путін не досягнули своїх цілей у цій війні. А питання покарання, трибуналу над військовими злочинцями – це базове питання історичної справедливості, яке нас ніколи не залишатиме, і західний світ питання військового трибуналу так чи інакше має довести до кінця.

Світла пам'ять полеглим героям! І слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І "Відновлення України", будь ласка, Юрченко.

 

13:17:25

ЮРЧЕНКО О.М.

Війна з Росією триває вже 12 років. Сьогодні четверта річниця повномасштабного вторгнення – день, який назавжди змінив життя кожного українця. Це страшна трагедія для нашої нації. Клята війна забрала життя синів і доньок, найкращих синів і доньок України, які боронили не тільки нашу батьківщину, а й весь цивілізований світ. Героїзм і незламність українських воїнів, нескореність українського народу об'єднав мільйони людей. І ми дякуємо всім, хто був з нами поруч, хто допомагав нам вистояти, хто забезпечував фронт, хто приймав українців, які тікали від війни, хто відновлював енергетику та інфраструктуру.

Шкода, що дехто вважає, що це не їхня війна, що вони не повинні платити за цю війну, що Україна, чи зловживає, чи ми не хочемо миру. Подібними висловами ви підтримуєте злочин, нищите право на життя та справедливість. Якщо злочинець прийде зі зброєю у ваш дім, чи будете ви мовчати? Звичайно, що ні. Тож не треба стояти осторонь, коли грабують зі зброєю вашого сусіда, бо злочинець може прийти і у ваш дім. Треба разом боротися зі злочинцем. Україна має боротися на полі бою, інші – економічно, політично та справедливо. Згадайте історію Другої світової війни. Після падіння нацистського режиму всіх причетних було притягнено до відповідальності. І лише цей факт дав можливість зберегти довгий мир без великих війн. Україна за час війни втратила найцінніше – це людей. Багато загиблих. Вічна і світла пам'ять. Але багато людей залишили державу, рятуючи своє життя. Але українців 65 мільйонів. Людський капітал – це найбільша цінність, і ми повинні об'єднати нас всіх, і не допустити, щоб українці втратили зв'язок з Батьківщиною.

Тому вже зараз потрібна бути чітка, зрозуміла програма повернення українців додому шляхом створення робочих місць, стимуляції бізнесу, відновлення промисловості і відбудови, головне, житла. Ми повинні створити умови, щоб люди хотіли повертатися.

Україна – фактично форпост, який на сьогодні захищає ЄС, і тому заслуговує на повноправне членство. Ми повинні бути єдиними вже сьогодні, а не завтра. Після війни Україна має стати одним з головних прикладів відновлення в Європі. І ми разом маємо довести всьому світу і показати, що таке права людини, що…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:20:35

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Будь ласка, від фракції "Голос" Бобровська Соломія. Будь ласка.

 

13:20:50

БОБРОВСЬКА С.А.

Соломія Бобровська, фракція "Голос". Ви знаєте, колеги, щоразу лютий останні 12 років для мене дуже трагічні і дуже болючі. Я ненавиджу цей лютий, тому що лютий приніс в моє життя не лише Оранжерейну, куди зокрема привозили розстріляних хлопців Небесної Сотні, цей лютий забрав наш Крим, це лютий забрав у нас Україну і цей лютий приніс в Україну велику війну на 4 роки, 12 років цієї війни. І я часто дивлюся на цей балкон, де колись стояли журналісти, 12 років тому тут стояв Віктор Гурняк, мій товариш, пластун, воєнкор, і Макс Левін. Віктора забрала війна в жовтні 2014 року, Макса забрала війна, його розстріляли і спалили – березень 2022 року. І часто думаю, а якби в цьому залі були інші голоси, а якби в цьому залі по-іншому повели себе депутати, чи змогли б ми змінити хід історії? Я вірю, що таки б змогли. Чи змогли би ми вивчити уроки, які ми дуже довго не проходили з 2014 року? Саме тому в 2022 році війна не почалась, вона відкрила очі багатьом українцям, які намагалися не помічати, уникали, і Схід і Південь – це була лише частина на карті, яку вони ніколи вживу не бачили.   

І сьогодні для мене не свято. У мене немає патетики, немає гучних фраз. Так, є вдячність для партнерів, які приїхали ще в березні 2022 року, які були поруч і які щиро підтримали. Але після цих гучних фраз, ми закриємо засідання, а наші військові, які чекають військово-квартирної повинності, за яку не потрібно їм буде платити, збільшення грошового забезпечення чи, наприклад, термінів служби хоча би якихось, вони це навряд чи побачать чи отримають.

Сьогодні ми мало говоримо про надію. У нас дуже багато насправді трагічного, суму, бо сьогодні день спогадів. Я переконана, що багато хто з вас загадає, як починався і закінчився цей день, який, мабуть, тривав тижнями. Але мені би хотілося, щоб ми пам'ятали, що крім суму і трагедії ми ведемо три століття боротьби з імперією, з якою, напевно, і мир страшніший, аніж війна. Нехай ця надія все ж таки живе у нас, тому що  не ми цю війну почали, але ми напевно її закінчимо. І як казали наші мудрі пращури: Київ Москву похрестив, він  її і відспіває.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз буде завершальний виступ, Юлія Володимирівна Тимошенко. Шановні колеги, і після цього будемо переходити до голосувань.

Будь ласка, Юлія Володимирівна.

                

13:23:57

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановний український народе, шановні колеги, в цей страшний світанок ми з вами почули не лише вибухи. Ми прокинулися від того, що в наші двері українські  знову стукає трагічна історія, зі своїм вічним кривавим і безжалісним питанням, чи є українська нація на цій землі, чи нас уже немає? І ми, українці, в цей день героїчно і гідно відповіли, відповіли так, що перед Україною схилив голову весь світ.

Нас десятиліттями переконували, що Україна якась така буферна зона, а натомість ми ще раз довели, що ми ніяка не буферна зона, ми велика нація, яка може боронити і себе, і Європу. Нас хотіли зробити покірною провінцією імперії, але ми стали народом саме в ці трагічні часи, який призведе нарешті цю імперію до повного краху.

Україна платить за своє право на існування страшну, непомірну ціну. Коли ми дивимось  на  портрети наших полеглих воїнів, ми бачимо в їхніх очах з такою моторошною точністю колись сказав Василь Стус: "За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь якого я мушу обставати до загину". І вони, наші герої і героїні, стали цим муром, стали цією фортецею, і стали до нас до загину.

І тому вічна пам'ять  і слава! І ми мусимо бути всі гідні їх.

Ви знаєте, що в цей день, саме в день, коли вломився ворог до нас, у нас народилося 600 немовлят в цей день. Це символ того, що як би вони не хотіли нас пригнітити, ми відроджуємося. У нас є майбутнє і це майбутнє, як казали всі наші українські лідери з європейської цивілізації, ми будемо членами Європи, і ми будемо рано чи пізно членами НАТО, ми будемо славною Україною! І ці випробування, які ми переживаємо зараз, нас роблять міцнішими, єдиними, непохитними, цілеспрямованими. Ми вміємо сьогодні цінити нашу країну, нашу незалежність, суверенітет, наше право жити. І ми не залишимо наступним поколінням війну! І ми повернемо рано чи пізно Крим, Донбас, Запорізьку, Херсонську! Слава Україні!

 

13:27:08

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, час для виступів вичерпано. Я запрошую народних депутатів до зали.

А зараз, шановні народні депутати, 18 лютого 2026 року Центральна виборча комісія відповідно до положень законодавства зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Отраднову Олесю Олександрівну, включену до виборчого списку політичної партії "Слуга народу".

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Отраднова Олеся Олександрівна. Будь ласка, Олеся Олександрівна. (Оплески)

 

13:27:18

ОТРАДНОВА О.О.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! (Оплески)

 

13:29:05

КОРНІЄНКО О.С.

Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Отраднової Олесі Олександрівни до складу депутатської фракції Політичної партії "Слуга народу". Вітаємо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів займати свої місця. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло.

Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, колеги. Сигнальне голосування, будь ласка.

 

13:30:28

За-218

8 – проти, 5 – утримались. Ну, все, як завжди.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань, схвалених Погоджувальною радою, вам надано. Тому починаємо з першого.

Шановні колеги, проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та міжнародних парламентських асамблей у зв'язку з четвертими роковинами повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну (реєстраційний номер 15041). Я прошу народних депутатів голосувати. Секундочку! Зупиніть!

Будь ласка, колеги, займіть свої місця, Перше питання – це включення до порядку денного сесії. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. І перше голосування – це включення до порядку денного сесії проекту Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та міжнародних парламентських асамблей у зв’язку з четвертими роковинами повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну (реєстраційний номер 15041). Будь ласка, я прошу швидше колег зайняти свої місця.

Ставлю на голосування пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Будь ласка. Шановна колего, новий народний депутат, ви розібралися вже в голосуванні?

Прошу народних депутатів голосувати.   

 

13:32:25

За-279

Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Дякую.

Будь ласка, йдемо далі. Я ставлю пропозицію розглянути цей проект постанови за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:32:52

За-211

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми вчора на Погоджувальній раді домовлялися: два – за, два – проти, і голосуємо. Тому прошу одразу без доповіді, ми сьогодні вже всі все сказали. Запишіться: два – за, два – проти,  і після цього одразу голосуємо. Запишіться ті фракції і групи, які бажають виступити.     

Будь ласка, слово надається Кабаченку Володимиру Вікторовичу, "Батьківщина". Крулько, я так розумію, да, Іван Іванович? Будь ласка.

 

13:33:33

КАБАЧЕНКО В.В.

Так-так, абсолютно правильно.

 

13:33:44

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Сьогодні особливий день – день, в якому зійшлися дві реальності: день повномасштабного вторгнення Росії до нашої держави і Національний день молитви.

Чотири роки тому на світанку російські ракети і танки прийшли на нашу землю не просто знищувати міста. Вони прийшли знищити саму ідею України, зламати нашу волю, стерти наше право бути собою. Але сталося інакше: Україна вистояла. Вистояла не лише завдяки зброї, вона вистояла завдяки людям, завдяки добровольцям, солдатам і волонтерам, завдяки медикам, завдяки рятувальникам, завдяки матерям і батькам, які відправили своїх синів і дочок на фронт, і, безумовно, завдяки вірі.

Сьогодні ми молимося не з слабкості, в Національний день молитви. Ми молимося з сили, бо молитва – це не втеча від реальності, це спосіб вистояти саме в цій складній реальності. Це внутрішній фронт, який тримає націю, коли важко, коли боляче, коли здається, що темряви забагато.

І я пригадую перші дні повномасштабного вторгнення в цій сесійній залі, коли цей парламент був об'єднаний. І саме тому нам вдалося вистояти тут, і ми давали меседж країні, що можна і треба боротися всім разом. Нас об'єднувала єдність. Але розбрат, який є зараз, він роз'єднує.

І цим зверненням, яким ми звертаємося до парламентів різних країн світу, це не просто подяка за допомогу – а ми вдячні насправді,  – але це в першу чергу нагадування того, що коли вони допомагають Україні, допомагають в першу чергу собі: за свободу, за право, за незалежність і за совість. Ми маємо вистояти і перемогти. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, далі Саврасов Максим Віталійович, "Європейська солідарність".

Геращенко Ірина Володимирівна, я правильно розумію?

 

13:35:54

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

13:36:05

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дорозі українці, дійсно сьогодні всі слова зайві і дуже важливо, щоб ми обійшлися без пафосу. Тому що пафос сьогодні – це найгірше, що може бути і не відповідати дійсно трагічності моменту. Здається, країна живе в безкінечному лютому, який не завершується, і розпочався це лютий не в 22-му році, а 18 лютого 14-го року з розстрілів на Майдані, за якими точно стояли вказівки з Кремля, тому що Янукович і його проксі ніколи би самі на це не пішли.

І сьогодні, коли ми від наших міжнародних партнерів дуже часто чуємо про 4 роки війни, коли ми на найвищому рівні від Президента, від його команди чуємо про 4 роки війни, знаєте, це ті помилки, які, можливо, і привели до того, що стало можливо повномасштабне вторгнення. Що світ не чув про те, що Росія окупувала 10 відсотків українських територій до 22-го року, що Росія вбивала, а до 22-го року загинуло щонайменше 14 тисяч українських військових і цивільних. А зараз мова йде про, я боюся навіть називати цифру, я боюся називати цифру. І єдине, що сьогодні перед очима, – це ті найкращі чоловіки і жінки України, яких мали честь знати особисто, і які захищали країну.

А знаєте, це добре, що сьогодні ми приймаємо постанову, згадуємо загиблих, але якщо ми відповідальні політики, колеги, я закликаю провести серйозну дискусію про терміни служби для армії; про демографічну політику держави, бо ми ніколи не повернемося в лютий 14-го і в лютий 22-го; про секвестр бюджету, як ми маємо підтримати Збройні Сили України. І давайте не забувати, цей страшний лютий, який поки що триває, розпочався в 2014 році. Росії немає прощення за її злочини. Задача нашого покоління – покарати Путіна і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович, "Платформа за життя та мир". Передає, так?

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

13:38:21

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Михайло Папієв, "Платформа за життя  та мир".

Шановні народні депутати України,  шановні громадяни України, ви знаєте ми підтримуємо це звернення Верховної Ради України до парламентів і урядів іноземних держав, міжнародних організацій урядів та міжнародних парламентських асамблей у зв’язку з четвертими роковинами повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну. Це документ цілісний, я теж є співавтором цього документу і підписав його, на шести сторінках, який якраз і показує позицію Верховної Ради України і  сутність цього звернення з тим, що ми перед собою ставимо завдання – це відновлення всеохоплюючого, справедливого і сталого миру.

Що хотілося би сказати? Шановні колеги, я би дуже хотів додати до цього документу в преамбулі деякі характеристики, які є сьогодні абсолютно справедливими і об'єктивними, які стосуються українського народу, який, не зважаючи на різного роду провокації і провокаторів, проявив мудрість, згуртованість і єдність.

Друге, що я додав би, це підтримку Президенту України, бо ми згуртувалися всі і підтримуємо мирні ініціативи Президента України.

Третє, що хотілося би додати в цей документ, –  це те, що українці віддані демократичним цінностям. І, саме головне, нам необхідно в цьому документі сказати слова вдячності українським воїнам за ту мужність і героїзм і визнати це, що дякуючи українським воїнам ми сьогодні маємо можливість: перше, зустрітися тут; друге, 4 роки, 4 роки Україна показала свою стійкість, мужність і силу.

І треба подякувати ще Сполученим Штатам Америки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович.

Після цього ще будуть Мезенцева і Юрченко, і, бачу, і Юлія Сірко.

 

13:40:37

БАКУНЕЦЬ П.А.

Сьогодні четверті роковини від повномасштабного вторгнення, 12 рік війни Росії на знищення української національної ідентичності ми цією постановою звертаємося до наших міжнародних партнерів для того, аби вони посилили тиск на агресора, на терориста, на нашого ворога, аби тим самим допомогли нам і зброєю, нашим найвідважнішим українцям, для того, аби ми могли протистояти цій збройній агресії проти українського народу.

І звичайно, що в цей особливий день сьогодні ми хочемо подякувати нашим воїнам найвідважнішим, котрі саме в ці хвилини, ризикуючи своїм життям, втрачаючи своє здоров'я, власне, стоять на різних фронтах, аби всі ми, українці, мали можливість проживати у вільній, демократичній, проєвропейській країні. Ми дякуємо, звичайно що, і родинам наших захисників, особливо тих, хто знаходиться в полоні або зниклих безвісти. Віримо, що на них зійде божа ласка і вони повернуться до своїх сімей, додому. Ми дякуємо пораненим нашим ветеранам, які віддали здоров'я, які сьогодні лікуються, проходять реабілітацію. Дякуємо волонтерам, медикам, усім-усім українцям за те, що ви єдині, незважаючи на те, що дванадцятий рік війни і четверті роковини повномасштабного вторгнення, а ми з вами працюємо, живемо і дякуємо Богу за ту велику ласку.

З вірою в Бога і людей. Слава Збройним Силам України! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава.

Будь ласка, Мезенцева-Федоренко Марія Сергіївна, будь ласка.

 

13:42:32

МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С.

Дякую, шановний пане спікере.

Шановні українці, вельмишановні гості, дякую, що ви були сьогодні з нами. Я не зможу за 1 хвилину висловити все, що викладено в цьому важливому документі, звернення до парламентів і асамблей світу. Але однозначно за всю шкоду матеріальну і нематеріальну, яку понесли українські родини, повинна заплатити Росія.

Ми вітаємо тринадцяту категорію по відшкодуванню збитків, яка вчора відкрилася Реєстром збитків, Радою Європи і нашим урядом. Ми закликаємо українців податися на ці компенсації. Ми закликаємо міжнародних партнерів долучитися до коаліції щодо повернення депортованих дітей. Ми закликаємо міжнародних партнерів стати голосом і амбасадорами тих українців, які з 14-го року знаходяться в російському полоні, цивільні і військові. Ми закликаємо партнерів не бути осторонь і продовжувати допомагати українському війську, яке боронить Україну і весь світ. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Юрченко, "Відновлення України". І після цього – Сірко Юлія. Шановні колеги, після цього будемо голосувати. Будь ласка.

 

13:43:56

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, ми розглядаємо не просто чергове звернення, ми говоримо про нашу правду, про наш біль і відповідальність перед тими, хто щодня працює на майбутнє України. Чотири роки повномасштабної війни показали, що українці не зламалися попри обстріли, руйнування, попри втрати і втому держава і наші люди продовжують жити, працювати і боротися, світ має про це знати.

Ця постанова має стати чітким сигналом нашим партнерам про те, що війна триває, загроза залишається. В таких умовах підтримка України має бути не символічною і зброя має надаватися постійно, захист нашої енергетики, використання заморожених російських активів, створення спеціального трибуналу, повернення українських дітей і повернення полонених. Україна уже довела свою відповідальність перед Європейським Союзом демократичними цінностями сотнями, тисячі життів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна. Шановні колеги, після цього голосуємо. Прошу народних депутатів приготуватись до голосування.

 

13:45:11

СІРКО Ю.Л.

Юлія Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, щоб я сильно не кричала, можна тихіше, будь ласка, все-таки це парламент.

Шановні колеги, найкраще, що ми можемо зробити в четверті роковини великої війни і дванадцятий рік війни – це приймати законопроекти для наших військових, для наших дітей, для наших пенсіонерів, правильні, гарні, розумні законопроекти, щоб це не був порядок денний, який зроблений, як вінегрет, непонятно з чого. Тому, шановні колеги, давайте ми перейдемо від заяв до конкретних дій. Роль парламенту складається в тому, що ми приймаємо закони, які потрібні країні.

Дякую. Давайте переходити до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватись до голосування.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з врахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та міжнародних парламентських асамблей у зв’язку з четвертими роковинами повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну (реєстраційний номер Постанови 15041).

Готові голосувати? Шановні колеги, я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:47:08

За-308

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую.

З процедури. Будь ласка, Кубів Степан Іванович з процедури. Шановні колеги, будь ласка, з процедури одне важливе питання. Будь ласка, Степан Іванович Кубів.

 

13:47:22

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я би попросив зараз розглянути питання 14166 про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проектування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Хочу сказати, що 20 лютого минуло 12 років війни України проти Росії. І одна хвилина мовчання, згадати Героїв Небесної Сотні, які першими віддали життя за український народ, за Україну.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, зрозуміла пропозиція: змінити черговість питань порядку денного і зараз перейти до розгляду питання 14166.

Єдине, я можу попросити? А, зараз ви хочете хвилину. Я тоді перепрошую.

Шановні колеги, тоді давайте спочатку хвилина мовчання, про яку попросив Степан Іванович, потім…

 (Хвилина мовчання)

 Шановні колеги, а тепер до тієї пропозиції, яку озвучив Степан Іванович. Є пропозиція змінити черговість розгляду питань порядку денного і зараз розглянути питання 14166. Але, шановні колеги, є пропозиція одразу його розглянути у форматі: два – за, два – проти, якщо ви не проти, щоб ми теж могли попрацювати. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:49:43

За-267

По фракціях. Рішення прийнято.

Тому, шановні колеги, переходимо зараз до розгляду питання: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проектування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності (реєстраційний номер 14166). Ми проголосували і перенесення, і одразу за скороченою процедурою у форматі: два – за, два – проти. Тому я одразу прошу фракції і групи записатись: два – за, два – проти, для обговорення цього питання. Будь ласка, колеги.

Будь ласка, Максим Євгенович Дирдін, фракція "Слуга народу".

 

13:50:34

ДИРДІН М.Є.

Прошу передати слово Олені Шуляк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Шуляк.

Будь ласка, Олена Олексіївна.

 

13:50:50

ШУЛЯК О.О.

Доброго дня, шановні колеги. Дуже символічно, що сьогодні в четверту річницю повномасштабного вторгнення ми розглядаємо надзвичайно важливий законопроект. Я хочу подякувати представникам всіх депутатських фракцій і груп, які долучилися до підписання законопроекту 14166. Його мета є дуже простою: ми на сьогодні повинні створити належні правові умови для того, щоб реалізувати надзвичайно важливий проект, який стосується  Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. На сьогодні саме цей комплекс повинен стати центральним місцем, де буде вшановуватись пам'ять учасників Революції Гідності і повинен стати символом тої боротьби українського народу за свободу і за гідність, і за європейські цінності.

На сьогодні є низка дозвільних регуляторних процедур, які унеможливлюють швидку реалізацію безпосередньо початок проектування цього комплексу, тому цим законопроектом ми знімаємо ці обмеження, які стосуються і надання містобудівних умов і обмежень. Ми спрощуємо процедури, які стосуються надання земельних ділянок в користування саме під цей комплекс, під цей музей, і надаємо, знімаємо певні обтяження і обмеження, які пов'язані з об'єктами охорони культурної спадщини.

Я нагадаю, що в 2018 році вже був проведений відповідний конкурс, згідно якого буде відбуватись відповідне проектування, і саме цим законопроектом ми розблокуємо продовження і проектування і створення надзвичайно важливого комплексу, який буде вшановувати пам'ять учасників Небесної Сотні.

Дякую, колеги. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "Платформа за життя і мир", хто буде? Німченко, кому передаєте? Будь ласка, Німченко.

 

13:52:53

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко, "Платформа за життя". Шановні колеги, я думаю, що стільки вже було обговорень з цього питання, і воно на слуху у нас в суспільстві, що  потрібно його вирішити. І я прошу його ставити на голосування, цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Василь Іванович.

Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович, "Європейська солідарність". В'ятровичу, так, передає? Будь ласка, Володимир Михайлович.

 

13:53:34

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Шановні колеги, цей законопроект не про сухі норми законодавства, передусім він про гідність. Його ухвалення нарешті  дозволить розблокувати будівництво Музею Революції Гідності на Інститутській і загалом відкрити шлях до створення в середмісті Києва простору пам'яті, гідного нашої столиці і Героїв Небесної Сотні, які поклали своє життя за нашу свободу.

Ще в 2018 році завершився представницький міжнародний конкурс на кращий архітектурний проект музею, в якому перемогли німецькі архітектори. Однак його втілення гальмувалося через архаїчність українського законодавства, що істотно відрізняється від законодавства Німеччини і ЄС.

Україна пропонувала німецькому архітектурному бюро, що перемогло в конкурсі, самостійно проектувати будівництво, при цьому пропонуючи гонорар за українськими розцінками в десятеро нижчими ніж німецькі. Вихід із ситуації шукали на всіх рівнях, аж до керівництва урядів обох держав.                      

У підсумку переможці зробили в 2021 році безпрецедентно щедрий крок, подарували авторські права на проект Україні з єдиним проханням втілити його так, як він задуманий. Підготовчі роботи вже почалися, а в 2022 році, на жаль, вони перервалися після початку повномасштабного вторгнення.

Проте існує інша проблема, надмірні обмеження встановлені нашим містобудівним законодавством. Законопроект знімає цю проблему, встановлюючи, що будівництво Музею Революції Гідності здійснюється без цих обмежень, відповідно до проекту, розробленого за результатами проведеного міжнародного конкурсу.

Дуже шкода, що ми не ухвалили цей закон до Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні, хоча проект давно був готовий до розгляду, підтриманий комітетом, Мінкультом, Мінфіном, УІНП, профільним комітетом, але з абсолютно надуманих підстав його вилучали з порядку денного.

Дякую  всім, хто  нарешті домігся його внесення на сьогоднішнє пленарне засідання і закликаю підтримати цей важливий законопроект, віддати належну пам'ять Героям  Небесної Сотні.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям слава!

І завершальний виступ Бакунець Павло Андрійович. Шановні колеги, після Павла Андрійовича я запрошую колег, ще будуть від "Батьківщини", після цього запрошую до своїх місць.

Будь ласка, Павло Андрійович.

 

13:55:47

БАКУНЕЦЬ П.А.

"В огні сеї страшної війни виковується красша доля для українського народу", – говорив великий будівничий української ідентичності в часи бездержав'я митрополит Андрей Шептицький. Так, наш сусід Росія вже протягом століть хоче знищити нашу українську ідентичність, хоче розвернути нас у свій бік. Одначе, українці кожного етапу боротьби встають і роблять по-новому. Це сучасна важка війна почалася першими жертвами у 2014 році під час Революції Гідності тут у центрі стольного граду Києва, тут найвідважніші серця наших патріотів поклали своє життя на п'єдестал свободи і вільності для кожного з нас.

І тому в ці лютневі дні, коли ми вшануємо їхню пам'ять і роковини цієї війни, ми зобов'язані разом з вами проголосувати цей законопроект, аби увіковічнити пам'ять про кожного героя цієї війни, починаючи з Героїв Небесної Сотні, аби навіки кожен молодий українець знав їхні імена і аби навіки була запам'ятана наша українська національна ідентичність, аби кожен, хто сьогодні воює, розумів, що і його пам'ять також буде збережена в серцях усіх українців з вірою у бога і людей. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, шановні колеги, завершальний виступ Соболєв Сергій Владиславович, "Батьківщина". Шановні колеги, після цього голосуємо.

Будь ласка, я запрошую народних депутатів приготуватися до голосування після виступу.

Будь ласка, Сергій Владиславович.

 

13:57:59

СОБОЛЄВ С.В.

Пане Голово, шановні колеги, це дуже важливе рішення. Кожна нація має свої меморіали і, я думаю, що меморіал  загиблих Небесної Сотні і всіх тих, хто постраждав від фактично першого акту російської агресії, бо ми знаємо хто стріляв, хто розстрілював, хто захоплював Майдан і за чиєю командою – прямо за командою Путіна, повинна бути завжди в пам'яті нашого народу.

Але є друге питання – це питання покарання тих, хто розстрілював, в тому числі і наших злочинців і злодіїв, які далі сидять і ховаються, яких так і не вивели на чисту воду.

Я думаю, що наше голосування – це буде ознакою і того, що всі злочини повинні бути покарані, саме за це і виступає фракція "Батьківщина". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Владиславович.

Шановні колеги, я запрошую народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу зайняти місця і приготуватися до голосування. Надзвичайно важливий законопроект і тому я прошу колег відповідально віднестися до його підтримки.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проектування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності (реєстраційний номер 14166). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:00:12

За-276

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую.

Що сталося? Все нормально, Артур Володимирович?

 

ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я так сподіваюся, що все нормально.

Далі 14323 – це проект Закону про внесення змін до статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти.

Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:01:08

За-212

Рішення прийнято.

Шановні колеги, можемо без обговорення його? Добре. Давайте тоді… Я ставлю… Будь ласка, я запрошую (ми проголосували скорочену процедуру) Грищука Романа Павловича і від комітетів, і від авторів – до 4 хвилин. Будь ласка.  

 

14:01:34

ГРИЩУК Р.П.

Шановні колеги, ми в цьому залі часто піднімали питання освіти, але дуже рідко звертаємо увагу на надзвичайно важливу ланку освіти – це позашкільну освіту. Позашкільна освіта – це секції, гуртки, студії, музичні школи, спортивні команди – все те, що не належить до формальної освіти і що дитина обирає самостійно, враховуючи власні інтереси та пріоритети. Саме в системі позашкільної освіти дуже часто розпочинається кар'єра людини в творчості, в спорті або в інженерії.

Ми маємо дуже сильну систему позашкільної освіти в Україні. У нас надзвичайно талановиті діти, але цей талант хтось розкриває, хтось його підтримує і роками розвиває. Це педагоги-позашкільники. І незважаючи на величезний внесок в розвиток людського капіталу України, система позашкільної освіти залишається тотально недофінансованою. Дуже важко навчитися дитині грати на музичному інструменті, коли в палаці культури немає музичного інструменту. Дуже важко народному колективу виступати, коли немає костюмів для виступу. Дуже важко зрозуміти фізику, коли немає лабораторій для фізичних експериментів. Але неможливо все це навчитися, коли немає педагога-позашкільника.

У педагогів-позашкільників одна з найнижчих зарплат в системі освіти і це неправильно, це потрібно виправляти. Саме на це розраховується зазначений законопроект.

Дуже символічно, що сьогодні, 24 лютого, ми розглядаємо законопроект про позашкільну освіту. Міністр оборони Михайло Федоров написав сьогодні свій план війни і план української перемоги. І там одним із пунктів був – технологічна перевага. Це надзвичайно правильно, технологічна перевага, але в мене питання: а де починається технологічна перевага?  Я вам скажу: технологічна перевага починається з кабінету фізики в 7 класі. Технологічна перевага починається з гуртка робототехніки, зі STEM-лабораторії, з конкурсу по авіамоделюванню. Інженерна освіта надзвичайно важлива не тільки в школі, але і в позашкіллі, і завдяки позашкіллю ми можемо її підняти на вищий рівень. Гроші, які держава виділяє в позашкільну освіту,  – це не витрати, це інвестиції в наше майбутнє, і це інвестиція в нашу оборону в тому числі.

Шановні колеги, ми на комітеті розглянули зазначений законопроект і ухвалили рішення підтримати його за основу і в цілому. І дуже просимо вас так само за нього проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти.

Сергій Ярославович Рудик, будь ласка, партія "За майбутнє".

 

14:05:00

РУДИК С.Я.

Шановні друзі, ви знаєте, скільки педагогів працює в системі позашкільної освіти? Менше 20 тисяч. А ще на час здобуття Україною незалежності їх було в два з половиною рази більше. А знаєте, чому так мало? Тому що дуже мало платять.

Ми цим законом даємо можливість засновникам державних і комунальних підприємств платити виплати більші, ніж визначив Кабмін. Здавалося би, перемога? Так здавалося б. Наголос на слові здавалося б, тому що ми не даємо головного – відповіді на запитання, де брати ці кошти. Ми могли б як народні депутати давним-давно відповісти на це запитання, внісши зміни в статтю 103.2 Бюджетного кодексу України, і дати таку саму можливість для педагогів позашкільної освіти та дошкільної освіти, це теж величезна група педагогів, незважаючи на систематичний геноцид. Це виховательки дитячих садочків, музичні вихователі, якщо можна так сказати, це соціальні педагоги, їх набагато-багато більше, але вони поставлені державою в нерівні умови, тому що їм виплачують зарплату і надбавки територіальні громади, місцеве самоврядування, а не держава.

11 лютого ми з колегами звернулися до прем'єрки, запропонувавши поставити крапку і провести цілу нараду під її головуванням, але вона не знаходить на це часу, не на часі для неї. Ми можемо скільки завгодно говорити про технологічний прорив, але поки педагоги дошкільної й позашкільної освіти не матимуть рівні права з шкільною освітою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко передає, я так розумію, Івану Григоровичу.

Будь ласка, Іван Григорович.

 

14:07:17

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, а давайте скажемо правду в цьому залі, яка ж заробітна плата у педагога позашкільної сфери освіти, яка є невід'ємною частиною освітнього процесу. Згідно постанови уряду 2002 року 5 500 – 6 700, і це ми платимо педагогам, які в ДЮСШ, в музичних школах виховують майбутніх Блохіних, Ребрових, Світоліних, Кличків, виховують майбутніх переможців Євробачення і так дальше.

Друзі, пора вже закінчувати цю ганьбу. І я хочу подякувати всім депутатам, всі фракції, які підтримали освітній комітет, коли приймали бюджет на цей рік, і ми добавили нарешті заробітну плату в загальноосвітній школі вчителю, спрямували на це 57,8 мільярда гривень. І ми домовилися на комітеті, що це перший крок, сьогодні другий крок. Наступний крок, а вища школа? А там ніщета! А наступний крок, а наука? І за це вже було сказано: "Та переможемо ворога тільки технологічно, інноваційно, інтелектуально".  Без вчителя,  без наставника, без педагога, без позашкільної освіти, без вищої освіти цього не було і не буде.

Друзі, пропоную і прошу лідерство всієї Верховної Ради, не тільки нашого комітету  в цих питаннях, голосуємо "За".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність".

 

14:08:53

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати слово Ростиславу Павленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ростислав Павленко.

Поки пан Ростислав іде, у мене заява від нього, що прошу зарахувати мій голос "За" при голосуванні за проект Закону попередній – 14166 через неспрацювання картки. Будь ласка, пан Ростислав.

 

14:09:15

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую, Руслане Олексійовичу, і за оголошення окремо.

Шановні колеги, дуже важливий законопроект, закликаю всіх проголосувати і віддати голос "За". Але найважливіше, щоб ми не тільки тут ухвалювали потрібні закони, але і слідкували за тим, як ці закони виконуються. Бо в цій залі ми проголосували за те, щоби підвищити зарплати практично всім категоріям педагогічних працівників та окремо вищій школі, окремо середній, зараз ми говоримо про позашкілля і дошкілля. Але треба буде, щоб і ці рішення були виконані.

Бо уже минув перший місяць виконання підвищень, які закладені в державний бюджет. Ми бачимо, що з областей надходять дуже різні сигнали. Спочатку була затримка з виплатами, потім здебільшого в громадах знаходять спосіб використовувати кошти субвенції, але це означає, що просто беруть з фактично наступних періодів. Бо ще досі уряд визначається, яка ж має бути процедура для того, щоб здійснювати підвищення виплати.

Колеги, це неможливо затягувати, це треба вирішувати якомога швидше, тому що особливо сьогодні важливо пам'ятати, за що воюють Збройні Сили – воюють за наше майбутнє, воюють за дітей, воюють за те, щоб Україна була лідером. Тому підтримуємо цей законопроект. І ще раз звертаємо увагу уряду на необхідність виконання тих законів, які приймає ця зала.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухов Олександр Сергійович, група "Довіра".

 

14:10:48

СУХОВ О.С.

Ларисі. Да, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає, будь ласка, Білозір.

 

14:10:59

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні українці, шановні колеги, шановний пане Голово! Сьогодні ми розглядаємо законопроект, який покликаний нарешті підтримати наше позашкілля, і це чергове рішення для підтримки освітян.

Хочу вам нагадати, що ми з вами відстоювали підняття окладів освітянам, було з 1 січня піднято на 30 відсотків оклад, з 1 вересня ще 20 відсотків оклад. І саме в цій постанові уряду, яку ми вимагали, було також передбачено підняття окладів позашкіллю і дошкіллю. Але ми маємо пам'ятати, що це просто можливість, а не обов'язок. І багато громад, зокрема у мене на окрузі на Вінниччині, пішли вже давно назустріч людям, які отримували копійчані зарплати, і підняли оклади і в дошкіллі, і позашкіллі.

І насправді ситуація дуже різна по всій Україні. Цим законом ми ще раз будемо декларувати те, що ми як би даємо можливість піднімати оклади, надбавки для наших працівників гуртків і мистецьких шкіл.

Але я хочу вам нагадати, що до категорії освітян не відносяться тренери наших спортивних шкіл. Це ентузіасти, які за 6 тисяч 500 виховують чемпіонів Європи. І ми маємо цю проблему, і ми маємо наполягати, щоб Міністерство спорту дослухалося до нас і підняло також тренерам, які не є фактично в системі координат освітян.

І, звісно, це працівники культури. Тут теж ми маємо вимагати у міністерства, щоб вони прийняли постанову і переглянули зміни до постанови, яка регулює тарифну сітку і оклади працівникам культури.

Тому, колеги, я прошу вас підтримати цей законопроект, який дає право встановлювати вищі оклади, надбавки, стимулюючі виплати там, де є ресурс і бажання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович – ще 1 хвилина. Шановні колеги, і після цього голосуємо.

 

14:13:09

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, ми будемо підтримувати в першому читанні цей законопроект. Але хочу звернути увагу на дуже звичайні і прості речі. Питання номер один: яким чином платять зарплату, на підставі чого освітянам? Постановою Кабінету Міністрів. Цим законом ми просто дозволяємо власникам, тобто комунальним і державним установам, надавати кошти або платити кошти, крім постанови Кабінету Міністрів. А може, все-таки на шостий рік монобільшості ми все-таки щось придумаємо і дамо гарантію законом, щоб одним платили освітянам кошти, і тоді у нас не буде дискусій. Постановою Кабміну  – одна історія, законом буде інша.  На мою думку, необхідно все-таки дати гарантії і законом забезпечити заробітну платню. Тоді це буде вірно, по закону, по моралі і по совісті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Грищук – ще 1 хвилина. І після цього Лукашев – 1 хвилина, і голосуємо.

Грищук, будь ласка.

 

14:14:22

ГРИЩУК Р.П.

Колеги, я дуже вдячний за ті слова, які були сказані за позашкілля, і дуже добре, що всі зрозуміли проблему. Закон тільки частково її вирішує, нам потрібно оновлене законодавство про позашкільну освіту. Це раз.

Друге. Нам потрібні державні субвенції для розвитку матеріально-технічної бази позашкільної освіти.

І третє. Нам потрібно наповнити зарплати грошима. І це надзвичайно важливо, щоб ми, крім нормативних актів, які ми сьогодні приймаємо, ще наповнили це грошима. Я закликаю підтримати цей технічний законопроект за основу і в цілому, і разом долучитися до розробки повного закону, оновленого про позашкільну освіту. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Лукашев. І це завершальний виступ, шановні колеги, і голосуємо. Будь ласка.

 

14:15:12

ЛУКАШЕВ О.А.

Дякую, пане Голово. Шановні колеги, вказаний законопроект передбачає надання засновникам державних і комунальних закладів права самостійно встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірах, що перевищують визначені урядом. Також пропонується можливість запровадження додаткових матеріальних заохочень і допомог для працівників, і це дуже важливо в теперішній час. Це дає громадам реальні інструменти для підтримки педагогів, заохочення кращих фахівців та збереження кадрового потенціалу. У нинішніх складних умовах надзвичайно важливо мотивувати тих, хто працює з нашими дітьми, інвестує в майбутнє країни та формує нове покоління українців. Депутатська група "Відновлення України" однозначно підтримує даний законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Пропозиція комітету за основу і в цілому. Я розумію, що заперечень немає, тому переходимо до голосування, але я почергово буду ставити.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти (реєстраційний номер 14323).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:17:07

За-294

Рішення прийнято.

Я ставлю в цілому, шановні колеги. Будь ласка, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти (реєстраційний номер 14323).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:17:48

За-292

Рішення прийнято.

Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги.

Шановні колеги, наступний проект 13418.

Олена Костівна, будь ласка.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.

 

14:17:59

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Руслане Олексійовичу.

У нас друге читання, законопроект 13418 – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо управління ризиками затоплення та забезпечення участі України у Механізмі цивільного захисту Європейського Союзу.

Будь ласка, хто від комітету буде? Бо це друге читання. Будь ласка, запрошую голову підкомітету Комітету з питань екологічної політики та природокористування пана Сергія Мандзія.

Шановні колеги, наскільки я розумію, у нас є поправки, буде ставити Бондаренко. Будь ласка. Олег Бондаренко, будь ласка, "Слуга народу". Виступ? Спочатку Олег Бондаренко, будь ласка.

Дякую.

 

14:18:47

БОНДАРЕНКО О.В.

Доброго дня. Доброго дня, шановні колеги. Хотів поставити дві правки на підтвердження 69 і 79 правки, внесення змін до Кодексу цивільного захисту і внесення змін до "Прикінцевих, перехідних положень".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто це правка 69, ви її ставите зараз на підтвердження.

Будь ласка, ставиться на підтвердження правка номер 69. Прошу, шановні народні депутати, визначатися. Голосуємо. Будь ласка, голосуємо.

 

14:19:48

За-37

Рішення не прийнято.

Наступна правка 79. Будь ласка, Олег Бондаренко.

 

14:19:55

БОНДАРЕНКО О.В.

Шановні колеги, так само ставлю правку на підтвердження. Внесення змін до "Прикінцевих, перехідних положень".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, ставлю на голосування правка номер 79, її ставить Олег Бондаренко на підтвердження. Будь ласка, визначаємось.

 

14:20:28

За-24

Рішення не прийнято.

Ідемо далі. Значить, в нас іде замість поправок тоді просить Юлія Тимошенко виступ, будь ласка. Скільки? 5 хвилин, будь ласка, пані Юлія.

 

14:20:43

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, мова іде про законопроект, який готує державу до ризиків, пов'язаних з затопленням і подоланням наслідків. Я хочу вам сказати, що, безумовно, наша фракція буде голосувати, тому що тут більш детально організовується робота щодо подолання наслідків затоплення, а також дається можливість виплачувати одноразову допомогу у випадку загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, яка в період воєнного стану брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення і багатьох інших речах – це 15 мільйонів гривень. Це важливо і це повертає справедливість для тих, хто реально захищає людей під час надзвичайних ситуацій.

Но тут я хотіла би скати про інше, і я прошу вашої уваги. В цьому  році може бути надзвичайно складна ситуація весною по підтопленням. Це не просто виклик, я хотіла би зараз, щоб мене почув і парламент, і уряд, і Президент, тому що можуть бути такі наслідки і такі повені весною, що країна сьогодні може бути неготовою. Чому я про це говорю зараз? Тому що, працюючи Прем'єр-міністром, у мене була така трагічна ситуація, була величезна повінь, яка накрила всю Західну Україну і рятувати життя людей, а також після повені облаштовувати життя людей потрібно було в масштабах, по суті, дуже великих і, крім того, це треба було робити негайно. Були зруйновані і мости, і дороги, і оселі, практично поплила вся Західна Україна. Тоді саме завдяки тому, що  була дуже добра, дуже чітка організація роботи, були всі необхідні заходи здійснені саме тому, що уряд до цього був підготовлений, нам вдалося мінімізувати ці наслідки.

І потім, буквально протягом тижня, відновити і транспортні магістралі, і мости, і все, що потрібно було для життя  людей – життєзабезпечення. І крім того, ми повністю відновили житло і побудували нове житло тим людям, які його втратили, і все це було в дуже таких, скажемо, обмежених термінах, і було зроблено достатньо на високому рівні.

І я хотіла би зараз і запам'ятайте мої ці слова, попередити, тому що ця весна, ми мусимо бути готові до повеней, мінімум в Західній Україні. Мусять бути готові системи надзвичайного реагування, мусять бути підготовлені фінанси для негайного відновлення транспортних мереж. Мусять бути підготовлені всі фінанси, будівельні потужності для того, щоби негайно відновлювати оселі людей.

І я хотіла би, щоби люди, які сьогодні дуже потерпають від війни без світла, без тепла, без можливості нормально жити, щоби люди заздалегідь, а не в останню хвилину, після того як посмажили весною шашлики, щоб люди негайно були захищені і вже зараз підготовлені, щоби вони не постраждали від майбутньої повені.

Оце я хотіла би сказати і просила би керівництво Верховної Ради також дати відповідні сигнали уряду, щоб вони не пропустили сьогодні цей час підготовки, тому що потім реагувати на наслідки, як це завжди робить цей уряд, буде  просто запізно. Хоча б на якийсь виклик підготуйтеся і відреагуйте вчасно.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую.

Будь ласка, Михайло Цимбалюк, фракція "Батьківщина". Скільки у вас, 5 хвилин, пане Михайле? 5 хвилин, будь ласка.    

 

14:25:22

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк,  "Батьківщина".

Шановна пані головуюча, шановні колеги, я хочу насамперед подякувати комітету, який готував законопроект до другого читання, за враховані важливі правки від фракції "Батьківщина". І це дає нам впевненість, що потрібно такий законопроект в такому вигляді підтримати.

Про що він? Насамперед це алгоритм дій під час надзвичайних ситуацій, під час паводків. І цим законопроектом ми чітко враховуємо і ратифікуємо наші міжнародні угоди з сусідніми державами європейськими, і щодо взаємодії під час проходження таких ситуацій, насамперед це паводки. Бо досвід, як сказала Юлія Володимирівна, є в Україні, він не завжди є позитивним, тому що такі речі потрібно саме передбачати. І цим законопроектом ми враховуємо алгоритм дій: місцеві адміністрації і їхні повноваження, а також дії рятувальників і їхні повноваження щодо взаємодії з водним агентством, з місцевими органами влади в аналізі ситуації, її прогнозування і однозначно виробіток алгоритму дій по ліквідації наслідків, саме паводків і повеней.

Наступне. Дуже важливо, що цим законопроектом ми даємо повноваження Міністерству внутрішніх справ, Міністру внутрішніх справ, який має повноваження реагувати і скеровувати сили, і засоби рятувальних служб до наших сусідніх держав в плані взаємодії. Так само надаємо повноваження звертатися до рятувальних служб інших служб щодо надання нам відповідної допомоги в разі виникнення таких надзвичайних ситуацій.

Також цим законопроектом є уточнення певних повноважень рятувальників і про те, що ми казали, по їхньому соціальному захисту. Це надзвичайно важливо, бо це ті люди, які реагують на різні випадки ліквідації і стихійних лих, а також ракетних і дронових атак сьогодні на мирне населення нашої держави. І соціальний захист їх і їхніх родин повинен бути прирівнюваний до тих підрозділів, які виконують бойові завдання, бо не дарма рятувальників називають воїнами без зброї. Через це, користуючись нагодою, хотілося би висловити велику вдячність всім рятувальникам нашої держави за їхній подвиг, за те, що вони 24 на 7 професійно виконують своє завдання, до речі, за невисоке грошове забезпечення.

На завершення хочу ще раз закликати всіх колег підтримати цей законопроект в другому читанні. І це стане ще один крок для того, щоби дійсно ефективно взаємодіяти органам місцевої державної влади, підрозділам Міністерства внутрішніх справ на виклики щодо передбачення, реагування і ліквідації наслідків повеней на території нашої держави і взаємодія із сусідніми державами, в яких в нас є вже міжнародні угоди.

Дякую. Голосуємо за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло.

Далі в нас 3 хвилини, Дмитро Разумков, будь ласка, замість своїх поправок. Будь ласка, пане Дмитро.

 

14:29:56

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую.

Колеги, от ви зараз взяли викинули 15 мільйонів – виплати людям. Ну, от рятувальники – точно герої, люди, які на це заслуговують. Вони прирівняні до тих, хто загинув на фронті. Я взагалі сьогодні в такий день хотів подякувати людям, українцям. Тому що лише наші люди змогли голіруч зустрічати ворога 24 лютого 2022 року просто без зброї або порозбирати її з машин, навіть без набоїв, і зупиняти ворога. Лише завдяки їм вистояв Київ, лише завдяки їм збереглися багато наших міст, лише наші люди робили все в перші дні для того, щоб забезпечити війська. Лише наші люди як бізнес сплатили більше податків, аніж це робили до повномасштабки. І це дозволило вистояти в перші дні, хоча їх знову кинули, тому що їм пообіцяли, що податки зменшили в два рази до кінця війни і ще рік після перемоги. Забули. Повернули, в два рази вже більше підняли і зараз знову хочете піднімати.

Лише наші люди рятували в лікарнях всіх –  і цивільних, і військових, –  і без світала, і без води, і без тепла. Лише наші люди, наші вчителі робили все для того, щоб наші діти залишились тут і навчалися, не поїхали за кордон, в Польщу, в Італію, а вони позалишалися тут. Да, вони сьогодні працюють в бомбосховищах, да, у них немає також світла і тепла в школах, але вони працюють на нашу державу.

Лише наші люди після завалу можуть зайти в горящий будинок, палаючий, і голіруч піднімати плиту для того, щоб дістати людину і дитину з-під цих завалів. Просто люди. Це і є героїзм українського народу!

Україна вистояла 24.02 2022 року і всі ці 4 роки не завдяки нам з вами, не завдяки владі, не завдяки Кабміну, не завдяки Міністерству оборони або комусь іншому, завдяки українським людям, людям, які зробили все для того, щоб Україна залишилась Україною, щоб не вийшло "Київ за три дні", щоб сьогодні продовжувався триматися фронт за рахунок їх податків, їх роботи і їх життя, тому що сьогодні так само українські люди стоять на першій лінії фронту, захищаючи нас з вами і дозволяючи нам з вами працювати, дозволяючи берегти наше з вами майбутнє, яке сьогодні так само залишається тут. А хтось їде за кордон. Я їх дещо навіть розумію, тому що коли починають виїжджати люди, це означає, що ми втрачаємо державу, ми втрачаємо наше майбутнє. Ми не можемо собі це дозволити. Треба зберегти державу і зберегти людей.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

І, шановні колеги, ми завершуємо  фактично обговорення. В нас лишився тільки один виступ замість поправки 51. Бере 1 хвилину Заремський, будь ласка. І далі переходимо до голосування. Будь ласка, 1 хвилина до голосування в нас.

 

14:33:12

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Шановні колеги, законопроект 13418 формує в Україні сучасну систему управління ризиками затоплення у Механізмі цивільного захисту Європейського Союзу. Йдеться про впровадження попередньої оцінки ризиків, розробку карт загроз, чітких планів управління за найкращими європейськими практиками. Для території, зокрема, мого 202 виборчого округу це питання безпеки людей, громад і критичної інфраструктури.

Підтримую концепцію законопроекту, але водночас у другому читанні маємо усунути правову невизначеність щодо прийняття рішення про направлення наших рятувальних підрозділів у межах Механізму ЄС. Моя поправка номер 51 закріплює це повноваження за Кабінетом Міністрів України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, ми завершили обговорення. Всі поставили, хто хотіли, правки на підтвердження. Всі проговорили моменти. Будь ласка, займайте всі свої місця, будемо переходити до голосування. Всі свої місця займаємо, переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть всіх депутатів до зали. Шановні народні депутати, будь ласка, з місця, де сидить у нас уряд, будь ласка, займайте місця свої в залі, в уряд вам ще рано. Готові голосувати, будь ласка?

Отже, ставлю на голосування прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо управління ризиками затоплення та забезпечення участі України у Механізмі цивільного захисту Європейського Союзу (законопроект номер 13418). Будь ласка, голосуємо.

 

14:35:25

За-233

Рішення прийнято. Будь ласка, покажіть по фракціях. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

14:35:37

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олена Костівна.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Законопроект з реєстраційним номером 14023, будь ласка, друге читання. На трибуні голова комітету Данило Олександрович Гетманцев. Проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг. У нас було так: Ніна Петрівна Южаніна – 3 хвилини, і Крулько Іван Іванович – 3 хвилини.

Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна, 3 хвилини, з місця.

 

КОНДРАТЮК О.К.  Ніна Петрівна, у вас щось з мікрофоном. Карткою перевірте. Да, будь ласка.

 

14:36:25

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, купу часу, звісно, комітет, міністерства й експерти витратили на цей проект закону. Якщо ви почитаєте зараз його зміст, те, що є в правому стовпчику, ви зрозумієте, що цей час витрачений даремно, тому що ми нікуди не діваємося від первинного документа, а найчастіше це акт, бо так працюють всі програми обліку. Не діваємося від чіткої дати або періоду виконання послуг, а також змісту та обсягу робіт, які все одно мають бути зафіксовані.

І тоді, звісно, виникає питання, чи не вносить цей проект і зміни в закон хаос, непорозуміння і чи не нашкодить він бізнесу? Відповіді на ці питання ми намагалися отримати на крайньому засіданні комітету і почули, що насправді внесені ці зміни, якщо вони будуть проголосовані, вони дуже багато створять проблем для бізнесу. Про це говорила і податкова служба, і Міністерство фінансів. Мені здається, що це чи не єдиний документ навіть за все скликання, дев'яте скликання цього парламенту, на який витрачено так багато часу і так беззмістовно.

Я насправді розумію, що комусь хотілось саме зробити, щоби акти виконаних робіт взагалі не складалися, ніби в європейських країнах є така практика. Цим проектом закону не виконується ця ціль, як я вже сказала, залишаються прив'язки саме до тих конкретних не формальностей, а вимог змісту, який буде вимагатися  і в подальшому.

Мене дуже непокоїть навіть висновок ГНЕУ до другого читання про те, що цей проект створює правову невизначеність, що ускладнить функцію первинних документів і може мати наслідки не лише у податкових спорах, а й у цивільно-правових конфліктах. У зв'язку з цим, не зважаючи на те, що можливо хтось спробує скористатися тим, що в цьому документі буде визначено єдиний пріоритет,  що в такому документі первинному, який залишається обов'язковим для відображення операцій в обліку, буде тільки можливість не проставляти посаду відповідальної особи, підпис і печатку замовника. От самі подумайте, кого це може стосуватись і навіщо це все зроблено?

У зв'язку з тим, що цей проект може викликати дуже багато питань до бізнесу з боку контролюючих органів, наша фракція його підтримувати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гетманцев, відповідь.

 

14:39:32

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні друзі, Ніно Петрівно, згадайте, будь ласка, ви знаєте, як я вас поважаю, навіть можу сказати, люблю, але згадайте, будь ласка, як скасовували печатки, печатки скасовували і штампи, да, робили їх необов'язковими. І як також були якісь побоювання, хтось там щось говорив, невизначеність і таке інше. Але де і в кого зараз вони лишилися?

Ми робимо з вами те ж саме. Ми з вами даємо можливість сторонам бізнесу в договорі передбачити, що акт виконаних робіт є необов'язковим. Тобто можна платити не на підставі акта з двома підписами, а на підставі просто інвойсу. І ми даємо можливість бізнесу це робити і визначати. Ми не втручаємося в їх господарську діяльність. Це великий крок дерегуляції, про який бізнес нас просив. І ми не робимо їм жодної невизначеності. Це класне, правильне рішення, яке я прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка, Ніна Петрівна Южаніна. А, ви не згадували? А, прізвища не було, Ніна Петрівна.

Ладно, репліка, Южаніна.

 

14:40:56

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я з великою повагою. Сьогодні ніяк не хочу сваритися і виясняти, але насправді первинний документ цим документом не скасовується, змінами, він має бути обов'язковим для відображення господарської операції, бо в ньому має фіксуватися зміст господарської операції, час і місце складання. Тому давайте дивитися правді в очі, ви хотіли щось зробити, але не зробили. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Разумков Дмитро Олександрович, 2 хвилини, будь ласка.

 

14:41:32

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую.

Насправді цей законопроект, дійсно, непоганий і за нього можна голосувати. Але ми маємо сьогодні робити набагато більше для того, щоб допомогти українському бізнесу, а натомість ми починаємо продовжувати говорити про введення нових податків, ми починаємо розповідати про те, що треба ще знищити повністю ФОП, зробити так, щоб всі позакривалися, бажано ще й поїхали за кордон.

Це абсолютно не б'ється з тим, що обіцяли на початку 22-го року, коли почалася війна. Обіцяли зменшити податки до кінця війни, з цієї трибуни Президент про це казав, і, надо віддати належне, всі його підтримували: і влада, і опозиція. Але треба тримати слово.

Коли приймали бюджет на цей рік, тут тільки більшість голосувала за цей бюджет і розповідала про те, що там все є, все пораховано, на все грошей вистачить. Зараз колеги вже доповідають і розповідають про те, що немає грошей, все, в квітні амба, розходимося, гроші завершилися. Як тоді ви голосували за бюджет? Як ви приймали рішення, як, якщо правда, що кошти з ІІ півріччя цього року вже витрачені, як тоді планував бюджет Мінфін? Як його розглядав Кабінет Міністрів України, як його приймала Верховна Рада, та кількість народних депутатів, яка голосувала за цей бюджет. Скажіть мені, будь ласка. Це ж не просто документ, це ключовий фінансовий документ на рік, не на місяць, ми з вами пройшли лише два місяці цього року. Тому, дійсно, треба зробити по максимуму для того, щоб спростити життя бізнесу, в тому числі і цими законопроектами. Але паралельно давайте не знищувати цей бізнес іншою рукою, тому що підняття податків призведе до знищення українського бізнесу, до закриття ФОП і виїзду їх за кордон, щонайменше жінок і дітей. Таке враження, що часто рішення приймаються саме для цього в цій залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідаємо? Ні? Тоді якщо виступи завершені, переходимо до голосування. Данило Олександрович, я ж вам пропоную виступити, сказати від комітету останнє слово, так би мовити, а ми поки зберемо депутатів методом локального тиску.

 

14:44:03

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Шановні колеги, дуже дякую за можливість виступити і підсумувати нашу дискусію в залі. Насправді це законопроект, над яким ми працювали дуже довго, напевно, невиправдано довго, бо він на одну норму, але він дуже вдався нам важким. Бо, дійсно, і це правда, Міністерство фінансів, воно не в захваті від цього законопроекту, Державна податкова служба, вона також не в захваті від цього законопроекту. Але бізнес, наш бізнес український, він наполягає і просить нас його підтримати, бо якщо він між собою у відносинах вирішить, що йому не потрібні два підписи і не потрібні кипи паперу, і не потрібно тримати додаткових бухгалтерів, аби їх обслуговувати, ці папери, то це його право. І давайте ми йому дамо це право, яке є у бізнесу європейського та американського.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування, будь ласка, колеги, займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 14023: проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг.

Прошу голосувати.

 

14:45:50

За-230

Рішення прийнято. Закон ухвалений в цілому.

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую.

Наступний законопроект з реєстраційним номером 14194: проект Закону про внесення зміни до статті 50 Закону України "Про Національну поліцію" щодо деяких питань перевірки кандидатів на службу в поліції (перше читання).

Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:46:32

За-193

Рішення прийнято.

Для доповіді від авторів запрошується заступник Міністра внутрішніх справ України Богдан Євгенович Драп'ятий. Будь ласка.

 

14:46:54

ДРАП'ЯТИЙ Б.Є.

Шановний Олександре Сергійовичу, шановні члени президії, народні депутати України! Вашій увазі пропонується розглянути проект Закону про внесення зміни до статті 50 Закону України "Про Національну поліцію" щодо деяких питань перевірки кандидатів на службу в поліції (реєстраційний номер 14194), поданий Кабінетом Міністрів України.

Метою цієї законодавчої ініціативи є створення правових підстав для вступу на службу в поліції осіб, які захищали Україну та зазнали поранень або захворювань внаслідок війни, шляхом звільнення їх від обов'язкової перевірки рівня фізичної підготовки.

За своєю суттю законопроект спрямований на вдосконалення державної політики повернення військовослужбовців і ветеранів до цивільного життя. Йдеться про ветеранів, які проходили службу в Збройних Силах України, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній прикордонній службі, Національній гвардії та інших  військових формуваннях і отримали поранення під час захисту  незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Сьогодні законодавство дозволяє індивідуально визначати придатність до окремих посад лише для діючих поліцейських, але не для кандидатів. Водночас у підрозділах Національної поліції наявний некомплект посад поліцейських, значна частина яких адміністративні, забезпечувальні, аналітичні, і можуть бути ефективно заміщені ветеранами з бойовим досвідом. Ухвалення цього законопроекту дозволить якісно посилити кадровий потенціал Національній поліції та створити справедливі соціальної умови служби для ветеранів російсько-української війни. Просимо підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді від комітету запрошується голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Костянтинович Іонушас.

 

14:48:52

ІОНУШАС С.К.

Шановні колеги, друзі, про що цей законопроект? Цей законопроект про повагу до наших військовослужбовців, про повагу до тих, хто боронить нашу державу на передовій, про військовослужбовців, які віддали своє здоров'я на благо нашої держави.

Що пропонується цим законопроектом? Цим законопроектом пропонується надати можливість міністру внутрішніх справ сформувати перелік посад, на які можна брати в поліцію на службу тих, хто віддав своє здоров'я, віддав в деяких випадках свої кінцівки, боронячи нашу державу.

Зараз чинним регулюванням статті 50 передбачено, що будь-яка особа, яка приймається на службу до Національної поліції повинна проходити тести по фізичній підготовці. Це біг, це підтягування, та інші тести.

Що ми пропонуємо? Що люди, які втратили кінцівки військовослужбовці, не тільки поліцейські, будь-які військовослужбовці могли після реабілітації проходити службу на, умовно кажучи, тих посадах, на яких непотрібна бути, ну, скажемо так, непотрібні ті вимоги, які зазвичай ставляться до всіх поліцейських. Це повага до наших військовослужбовців, це наш обов'язок, з моєї точки зору, подумати про тих людей і про наших ветеранів, які відали своє здоров'я, боронячи нашу державу, саме тому Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендує цей законопроект прийняти за основу і в цілому.

Прошу вас підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.

Ватрас, "Слуга народу".

 

14:51:01

ВАТРАС В.А.

Прошу передати слово Олександру Бакумову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бакумов.

 

14:51:11

БАКУМОВ О.С.

Шановні колеги, доброго дня всім. Надзвичайно важливий законопроект і він стосується не діючих співробітників Національної поліції, цей законопроект стосується громадян України, які хочуть стати до лав Національної поліції. І ці громадяни, це можуть бути військовослужбовці Збройних Сил України, які звільнені з військової служби, військовослужбовці Національної гвардії,  Державної прикордонної служби України, наші рятівники, цивільне населення, будь-хто, хто хоче стати поліцейським, однак зазнав відповідних поранень, наприклад, втратив кінцівку чи є вади ока тощо, які не дозволяють виконати фізичну вправу, виконати на тому рівні, щоб відповідно досягти рівня належності і можливості виконувати повноваження і функції поліцейського. Цей законопроект дозволяє таким особам відповідно пристати до лав Національної поліції, бути поліцейським, дбати  про добробут, дбати про справедливість і захищати права і свободи наших громадян. Я прошу вас підтримати вказаний законопроект за основу і в цілому.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович, "Партія"За майбутнє", будь ласка.

 

14:52:43

РУДИК С.Я.

Користуючись присутністю в залі заступника Міністра внутрішніх справ, я хотів би запитати, а що там з розслідуванням  по Корсуню, де був убитий ветеран українсько-російської війни Сергій Русінов і загинули чотири поліцейських? Як там справи? Іде розслідування? Бо ніде нічого не чути.

Тіла вбитого ветерана досі немає. Жодних відповідей по суті питань, які ставлять ветерани Черкащини і всієї України, немає. Поміняли замів начальника главку в Черкаській області і обіцяли, ще буде зам по ветеранам. І все?

Та послухайте, пане заступнику міністра! Послухайте трошки, потім наговоритеся!

Звичайно наша депутатська група буде голосувати за цей законопроект. Але я, наприклад, з нетерпінням чекаю урядового законопроекту, розробленого Міністерством внутрішніх справ, про те, що кожен майбутній поліціян має мати "слакту" з УБД.

Бо коли ви зупиняєте, чи це патрульна поліція, чи представник карного розшуку, чи будь-якого іншого підрозділу, ветерана і вимагаєте від нього дотримуватись законності, кожен або майже кожен ветеран питає: а де ти був з 2022 по 2026 рік? І, на жаль, велика кількість поліціянтів здуваються, бо немає що відповісти. І отакі накачані амбали ловлять порушників по посадкам, бо у них "план на бабки", а мали би подаватися всі через УБД.

Коли ви подасте цей законопроект, пане заступнику міністра?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Довіра", Мінько.

 

14:54:50

МІНЬКО С.А.

Прошу передати слово Вельможному Сергію Анатолійовичу.

Дякую.

 

14:55:03

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра".

Ветерани війни мають право на пільги під час працевлаштування у правоохоронні органи. У свою чергу поліцейські, які вміють користуватися зброєю, пройшли базову військову допомогу, підготовку, мають замінити військових на передовій.

До мене часто звертаються ветерани. І, знаєте, на що вони скаржаться найбільше? Не на поранення, не на складний побут, вони скаржаться на бюрократичну стіну, яка виростає перед ними, коли вони намагаються повернутися до нормального життя. Ми пропонуємо їм йти в поліцію, бо нам катастрофічно не вистачає кадрів. Але, що ми робимо на практиці? Ми змушуємо людину, яка пройшла пекло Бахмута чи Авдіївки, яка вже була перевірена всіма можливими службами під час мобілізації, знову місяцями збирати довідки. Проект закону пропонує просту, але важливу річ. Якщо людина захищала державу зі зброєю в руках, ми маємо максимально спростити їй шлях до служби в поліції.

Крім того, цей закон допоможе і тим, хто через поранення не може більше бігати в штурми, але має світлу голову і залізне терпіння працювати в аналітиці чи чергових частинах. Потрібно об'єднатися та підтримати законопроект. Це закон про повагу. Це закон про безпеку наших дітей. Це закон про те, що держава нарешті починає думати про людину, а не про процедуру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Європейська солідарність", Геращенко.

 

14:56:51

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Прошу передати слово Миколі Княжицькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович Княжицький.

 

14:57:00

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні колеги, "Європейська солідарність" підтримуватиме цей закон, ми маємо дбати про наших правоохоронців. Але ми не подбали про 20-річну поліціянтку, вбиту у Львові. Співчуття родичам загиблої. На чиїй совісті її смерть? Може, на тих, хто досі не створив можливостей, щоб способи вербування, перш за все, телеграм в Україні не мали такого впливу як вони мають? Саме через телеграм були завербовані вбивці Ірини Фаріон, Андрія Парубія, багатьох інших відомих і простих українців.

Але чому ми нічого з цим не робимо, нібито закликаючи допомагати правоохоронцям? Чому телеграм в Україні використовує понад 80 відсотків українців, а в країнах Європи: Польщі, Німеччині, Франції – лише по 5-10 відсотків. Тому що ми самі розкрутили цю мережу, створивши транспорт для вербування українців, транспорт для російських спецслужб, жодним чином не намагаючись закликати їх до співпраці з українською державою. Щоб обмежити вербування, не популяризувати її, коли наша держава сама зробила телеграм головним медіа, вбивши через Марафон українські медіа, сама через співробітників СБУ постворювала пропагандистські канали, очевидно, що росіяни все це використовують.

Вже понад два роки лежить мій законопроект в цьому залі не про заборону, про контроль, як зараз кажуть, СБУ і управління розвідки, про те, що якщо вони не будуть співпрацювати з державою, принаймні державні чиновники, державні організації, ті, хто поширює приватну інформацію, банки не повинні використовувати як телеграм, так і інші мережі. А якщо не буде співпраці, тоді так заборонити. Тому що заборонити це треба з міркувань національної безпеки, бо жодних правоохоронців ми не захистимо законами, якщо через телеграм далі росіяни будуть їх вбивати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас зараз одна хвилина, Григорій Миколайович Мамка, будь ласка, "Платформа за життя і мир".

І Цимбалюк – 1 хвилина.

 

14:59:12

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, ну, дійсно вірний законопроект, але він каже простими речами, буду намагатися пояснити, про те, що ми збільшуємо повноваження міністру, щоб він визначив де він бачить застосування тих людей, які з окремими вадами, з мінімальною фізичною підготовкою, фізична підготовка їх всіх, можуть бути використані, застосовані для проходження служби як військової, так і щодо правоохоронної діяльності.

Але ми от розглядаємо такий важливий законопроект, його необхідно голосувати. А яку ж ми гарантію даємо цим людям від держави? Зверніть увагу, їм до цього часу нараховуються єдиним заробітні платні на підставі постанови Кабінету Міністрів. Є в комітеті законопроект, який сейчас готується на друге читання, де ми повинні дати гарантію цим же самим поліцейським, зарплату законом і гарантувати право на їх забезпечення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

15:00:25

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, я просив би уваги, бо це дуже важливий законопроект, це про майбутнє поліції, поліції, яка справді має бути після справжньої реформи. Реформу сьогодні проходять в непростих умовах всі мобілізовані, які захищають нашу державу.   

І цей закон, як на мене, – перший крок, перший крок, щоб дати можливість спросити порядок проходження служби на зайняття посади поліцейського: не здавати фізичні вправи для тих людей, які мають статус учасника бойових дій, мають бойовий досвід і певні проблемі зі здоров'ям, але можуть за іншими своїми категоріями продовжувати службу. Це важливо. Але також важливо, щоб ми пропонували не тільки умови, а ще й грошове забезпечення майбутньому поліції. Але, звичайно, спочатку військовий має мати достойне грошове забезпечення, а в майбутньому і в поліції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування, шановні колеги. Займіть свої місця, будь ласка. Дивіться, тут комітет пропонує за основу і в цілому. У нас є на це консенсус. Тому давайте зараз проголосуємо спочатку за основу, потім в цілому.

Отже, колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 14194: проект Закону про внесення зміни до статті 50 Закону України "Про Національну поліцію" щодо деяких питань перевірки кандидатів на службу в поліції. Прошу голосувати.

 

15:02:16

За-250

Рішення прийнято.

В цілому? Почекайте! Денис Вячеславович, не поспішайте. Юстиція -   справа повільна має бути.

Колеги, пропоную прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 14194: проект Закону про внесення зміни до статті 50 Закону України "Про Національну поліцію" щодо деяких питань  перевірки кандидатів на службу в поліції. Прошу голосувати.

 

15:03:03

За-253

Рішення прийнято. Закон ухвалений в цілому.

Максим Бужанський, будь ласка. З процедури, Максим Аркадійович.

 

15:03:12

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги, на жаль, так сталося, що є, дійсно, проблема з тим, як проходить мобілізація. І, на жаль, дуже часто ми чуємо про те, що працівники ТЦК під час "бусифікації" катують громадян, вбивають громадян, викрадають громадян. Вже рік чекає на розгляд Верховної Ради в цілому законопроект 12442 про відповідальність працівників ТЦК за незаконну мобілізації, за мобілізацію тих, хто заброньований, хто має трьох дітей, хто не має бути мобілізований.

Я прошу вас підтримати доручення правоохоронному комітету негайно підготувати цей законопроект до прийняття в цілому в залі. Прошу поставити це на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Максима Аркадійовича Бужанського, як він її озвучив. Прошу голосувати.

 

15:04:25

За-202

Рішення не прийнято.

Маслов Денис Вячеславович –  з процедури.

 

15:04:33

МАСЛОВ Д.В.

Дякую, колеги. Колеги, прошу змінити порядок розгляду законопроектів по порядку денному, і перейти зараз до розгляду законопроекту номер 14252. Це законопроект, який пов'язаний з внесенням змін до законів, імплементацію Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Колеги, ви знаєте, нам допомагають деякі країни, міжнародні організації повертати наших дітей. Україна бореться за своїх викрадених дітей. Давайте також імплементуємо ці міжнародні механізми в наше законодавство.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, Герасимов.

 

15:05:17

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, я, звичайно, якщо ви поставите, підтримаю законопроект щодо викрадення дітей, але зверніть увагу, перед ним стоїть законопроект, який напряму впливає на сектор безпеки і оборони. Чому "Слуга народу", чому монобільшість не піднімає в порядку денному законопроекти, які стосуються сектору безпеки і оборони? Чому ви піднімаєте інші, які у вас пріоритети, особливо сьогодні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури, Артур Володимирович?

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Я за те, щоб, вибачте, тоді піднімати разом з цим першим законопроект 13264, а тільки після цього – 14252.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми тоді будемо в порядку надходження пропозицій приймати рішення.

Перша пропозиція була Дениса Маслова: підняти законопроект 14252 і зараз до нього перейти, до його розгляду. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Прошу голосувати за цю пропозицію.

 

15:06:33

За-210

Рішення не прийнято.

Наступна пропозиція була Артура Володимировича Герасимова: перейти до розгляду законопроекту з реєстраційним номером 13264, і після нього – 14252. Правильно я зрозумів? Добре. Ставлю на голосування таку пропозицію.

 

15:07:04

За-192

Така пропозиція теж не набрала голосів.

Шановні колеги, а давайте ми проведемо сигнальне голосування. Да, давайте, да? Ми вміємо це робити. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.

 

15:07:50

За-189

Результати на табло, як-то кажуть.

Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні не завершено, але я дякую всім за результативну роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні.

З нами правда! З нами Бог! Разом переможемо! Слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!