ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

11 лютого 2026 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

10:07:48

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати, переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" ми продовжуємо наше пленарне засідання.

У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Сьогодні день народження у нашої колеги народної депутатки України Лади Валентинівни Булах, партія "Слуга народу". Давайте привітаємо колегу, побажаємо їй невичерпної енергії, наснаги та нових звершень в ім'я України. (Оплески)

 Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, сьогодні 1449-й день як Україна мужньо, незламно протистоїть повномасштабній збройній агресії Російської Федерації. Нині наша держава проходить один з найскладніших, найболючіших етапів випробувань за весь період своєї новітньої незалежності. Держава-агресор усіма засобами намагається позбавити нас права на безпечне мирне майбутнє. Водночас український народ продовжує боротьбу за життя і свободу, за мирне майбутнє своїх дітей, за невід'ємне право самостійно визначати власний шлях розвитку. Наша стійкість, єдність і непохитна рішучість залишаються незмінними.

Схилімо голови у хвилині мовчання, вшановуючи світлу пам'ять захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу і незалежність України. Згадаймо кожного невинно вбитого, кожну дитину, чиє життя жорстоко обірвала російська агресія. Їхні імена назавжди вписані в історію нашої боротьби.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати.

Відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України, а також рішення Погоджувальної ради сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому прошу народних депутатів записатися на виступи.

"Слуга народу", Загоруйко.

Разумков?

 

10:12:51

ЗАГОРУЙКО А.Л.

Прошу передати слово Разумкову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка. А там наступний теж ви, 6 хвилин дайте одним блоком тоді.

 

10:13:12

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колеги, на жаль, нас сьогодні небагато в залі, але, можливо, більше почують про те, що мало б розглядатися сьогодні в стінах Верховної Ради. У нас багато законопроектів, які жодним чином не впливають на ту ситуацію, яка сьогодні складається в країні, те, що сьогодні бентежить і турбує людей.

Сьогодні бізнес турбує те, що вони купують електроенергію по 22 гривні. Сьогодні бізнес турбує те, що паливо вже по 75 гривень, і буде зростати, виходячи з тієї аналітики, яку сьогодні дають профільні асоціації, які займаються цим ринком. Бізнес сьогодні турбує те, що немає можливості працювати, тому що немає опалення, тому що не були захищені об'єкти критичної інфраструктури, і сьогодні немає не лише світла, але й тепла на їх маленьких, середніх або великих підприємствах.

Бізнес турбує те, що знову хочуть йому підняти податки. Ви рухаєтесь за принципом, щоб корова давала більше молока і менше їла, її треба менше годувати і більше доїти.  Це варіант, але дуже короткостроковий, тому що ця корова скоро здохне, здохне, як і в цілому економіка нашої з вами держави. І сьогодні в цій залі прикладається максимум зусиль для того, щоб цей час настав. Це називається – зробимо їх разом. Але, коли ми це говорили в 19-му році, то ми не мали на увазі український бізнес, українську економіку, українських людей і українську державність.

Тому сьогодні вже треба приймати рішення, які б дозволили хоч трошки допомогти бізнесу, хоч трошки. Перш за все я говорю про те, що в порядку денному має бути наш законопроект, команди "Розумної політики", 15010, який дозволяє зменшити податкове навантаження в першу чергу на ФОП для третьої групи на перші пів року  з можливістю в перші три місяці стовідсотково і ще три місяці, якщо ситуація не покращиться. Якщо покращиться, бізнес, як показує практика, сам приходить і говорить, ми можемо працювати, ми можемо допомагати державі, так, як це відбувалося на початку повномасштабного вторгнення.

Друге питання. Це законопроект 15011. Це законопроект, який фактично дозволяє бізнесу, особливо середньому і великому, які створюють велику кількість робочих місць, які сплачують великий об'єм податків до державного бюджету. Я хотів би нагадати, що саме за рахунок цих податків сьогодні і ми з вами працюємо в цій залі. І сьогодні завдяки цим податкам українська армія може тримати фронт. Українські лікарі можуть лікарі можуть лікувати українців і військових, і цивільних, і наше з вами майбутнє – наших з вами дітей. Наші вчителі можуть навчати наше майбутнє в школах, інститутах, університетах, технікумах, коледжах. Саме завдяки цьому податку, цим податкам і цим підприємствам.

Але, якщо ми хочемо, щоб ці підприємства продовжували працювати і існували, то після того, як по ним прилітають рашистські дрони і ракети, держава має їм допомагати. Причому бізнес у нас адекватний на відміну від системи вертикалі влади, яка існує сьогодні. Він не просить, дайте мені грошей з бюджету, він розуміє, цих грошей сьогодні немає і завтра вони також не з'являться.

Вони говорять: дайте можливість нам пільг, 50 відсотків від того податку, який ми будемо сплачувати  до бюджету.  Перше – це можливість швидшого відновлення підприємств, друге – це можливість, і не можливість, це реальний варіант, який буде стимулювати бізнес платити більше податків, показувати більше податків. Тому що більший об'єм вони зможуть залишити  собі для відновлення того, що постраждало під час рашистських обстрілів.

Якщо цього не відбудеться, бізнес буде закриватись, бізнес буде звільняти людей, ми будемо мати додаткове безробіття, ми не будемо  мати податків до державного бюджету, і це все буде впливати на нашу обороноздатність і на можливість існувати нашій державі.

Наступне питання. Я думаю, всі пам'ятають заяву Зеленського на початку повномасштабного вторгнення, що податки знижуються в два рази до кінця  війни і щонайменше рік після перемоги. Ви вже тричі  їх піднімали знову і зараз знову намагаєтеся це зробити в цій залі, сьогодні так само будуть розглядатися підняття податків і введення нових податків. Тобто це держава податку, держава податкового тиску і держава стратегії знищення через податки українського бізнесу.

Показала конкретна практика, коли у 2024 році ви проголосували за підняття податків, Президент це підписав. І це не дало жодного позитивного результату, а лише від'ємний результат для української економіки, для українського бюджету і для нашої з вами держави. Сьогодні ви продовжуєте наступати на ті ж самі граблі. Можливо, досить бігати по полю з граблями і почати підходити стратегічно до цих процесів.

Як показала практика, на початку війни зменшення податків, зменшення податкового тиску стимулювало тоді бізнес сплачувати більше, сплачувати більше до державного бюджету. Тому що це тоді партнерські відносини влади, бізнесу і людей. А сьогодні у нас пройшов перерозподіл, новий водорозділ між українським народом, який є і в Збройних Силах України, і в бізнесі, і в усіх інших галузях, і українською владою, яка сьогодні намагається витиснути і вичавити все з тих людей, які сьогодні працюють на наше майбутнє і нашу незалежність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слинько Дмитро, "Слуга народу".

 

10:19:13

СЛИНЬКО Д.М.

Прошу передати слово Максиму Ткаченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Ткаченко, будь ласка.

 

10:19:25

ТКАЧЕНКО М.М.

Колеги, вітаємо. Дійсно, на жаль, небагато людей у залі. Але я хочу зараз подякувати всім депутатським фракціям та групам за те, що на минулому тижні ви зібралися. Олександре Сергійовичу, дякуємо вам, пані Олені, дякую за ініціативу зібратися з пенсійним, з Мінсоцполітики по тому колапсу, який вони створили в Пенсійному фонді з нашими пенсіонерами, з пенсіонерами з ТОТ в першу чергу. Я сподіваюся, що ті зміни, які вони запропонували після цієї наради, вони дійсно допоможуть людям.

Ви знаєте, на жаль, багато хто в нашій країні запускає, я не побоюся цього слова, цього сленгу, запускає ту мульку, що переселенці не хочуть працювати і саме цим настроюють людей, в тому числі і керівництво нашої країни, настроюють проти цих людей.

Дивіться, якщо подивитися статистику, повірте, серед місцевого населення відсоток, який не працює, набагато більший з відсотку непрацюючих переселенців. Тому, будь ласка,  не потрібно в цьому шукати зраду в цих людях. Дивіться, ці люди не жалкують за тим, що вони не залишилися жити в рашці. Вони жалкують за своїми будинками, власним своїм житлом. Дивіться, вони не жаліються на те, що тут щось в Україні погано, вони жаліються на те, що відношення до них, на жаль, як не до українців. І в першу чергу це відношення саме по питанню цих нещасних 2-3 тисяч гривень.

Я хочу подякувати колегам усім, які зараз стоять поруч, я хочу подякувати колегам Гетманцеву, Третьяковій. Я хочу подякувати за те, що ми підняли це питання під час засідання Ради коаліції і Мінсоцполітики пообіцяли дітям 3 тисячі гривень, дітям з окупованих територій. Ми не платимо батькам зараз на те, щоб вони могли знімати житло, але хоча б дітям давайте ці кошти повернемо. Ми про це домовились і говорили про те, і обіцяли, що в лютому буде постанова, постанови немає, Мінфін щось розглядає. Колеги, я прошу всіх підтримати наше звернення до Мінфіну по поверненню цих коштів – 3 тисячі гривень дітям.

Дякую всім за увагу.  Сергій, вибачте, Сергій хотів ще про обстеження, яке також, на жаль, не запрацювало, і це питання до Кулеби і до Міністерства розвитку громад та територій, наступного разу звернемося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко. Юлія Володимирівна?

Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко, "Батьківщина".

 

10:22:55

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, вчора було проголосовано два закони. Один з них – 13219, який приховано, але дуже жорстко передбачив підвищення для людей і для бізнесу тарифів на транспортування електричної енергії, що, безумовно, призведе до того, що люди будуть більше платити. 

Я хочу вам сказати не про ті закони, які вчора були проголосовані, один з них – 13219, а другий – 14067, де на людей, на тарифи по теплу поклали практично всю реконструкцію і відновлення теплових мереж України і заборонили ще робити децентралізоване опалення. Знаєте, обидва законопроекти і проти громадян, і проти бізнесу. Но я про інше хочу сказати. Я хочу сказати про те, як консолідовується так звана опозиція з так званою коаліцією для того, щоб проводити грубо лобістські абсолютно антиукраїнські корупційні закони, і нічого не заважає, закон називають красиво, там підтримка "зеленої" енергетики або підтримка тепломереж, але реально закладають у цих законах удари по людях і по бізнесу щодо підвищення тарифів на електроенергію і на тепло.

Я хочу звернутися зараз до українців. Немає в цьому залі жодного співчуття до того, що сьогодні переживає Україна і наш народ. Немає жодного відстоювання інтересів людей, настільки все тут корупціолізовано і в бізнес перетворено, що, мені здається, що зараз вже оце, що війна –  мать родна, вона вже стала, на жаль, для України сьогодні слоганом того, як рухається влада, а іноді і так звана опозиція.

Дорогі друзі, будь ласка, я прошу, зараз до людей звертаюся, аналізуйте, що голосується в цій Верховній Раді, не дивіться на назви законів, а дивіться на їх сутність. І коли сьогодні найдешевша електроенергія – атомна, яка коштує 59 копійок кіловат, віддається корупційним структурам, а продається бізнесу по 21 гривні за кіловат, а людям – майже по 5, от де корупція. Мільярди відмиваються на вашому горі, на вашому вже крайньому стані, такому тяжкому стані, от що робиться. І тому аналізуйте, як кожна фракція і кожен депутат голосує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федієнко Олександр, будь ласка, "Слуга народу".

 

10:26:03

ФЕДІЄНКО О.П.

Прошу передати слово пані Борзовій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Борзова.

 

10:26:14

БОРЗОВА І.Н.

Вітаю. Вітаю, шановні українці. Справедливість – це коли закон один для всіх. Так казав Михайло Коцюбинський. Сьогодні я хочу підтримати Вінницький державний педагогічний університет, його колектив, викладачів, студентів, усіх людей, для яких університет не просто місце роботи чи навчання, а справжня спільнота. Хочу щоб зараз мене почули саме у Вінниці, у Міністерстві освіти. Будь-яка влада тимчасова, але довіра людей, справедливість рішень і повага до закону – це те, що або є, або втрачається надовго. Дії держави мають бути чесними і справедливими, а закон на боці людей.

Завтра, 12 лютого, у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського мають відбутися вибори. Процедура була запущена. Зареєстровано три кандидати. Виборчі органи сформовані. Станом на 9 лютого жодних скарг, жодних порушень, жодних підстав для зупинки виборів не було. Але сьогодні ми бачимо інше, ми бачимо свідомий зрив виборчого процесу, і є ризик, що сьогодні вибори до навчального закладу будуть відмінені. Вчора я отримала безпрецедентну кількість звернень від вінничан, від колективу, від університету, від вченої ради. Люди прямо говорять: у вибори втручаються. І я не можу бути осторонь, коли в центрі країни у педагогічному університеті, який готує сьогодні вчителів наших дітей, знецінюють саму ідею виборів.

Ми багато говоримо сьогодні про демократію, наші захисники воюють за демократію, але демократія не починається з міжнародних форумів, вона починається і також в університетській аудиторії, у виборчій кабінці, у праві людини зробити свій вибір. Я звернулася вже до Міністерства освіти України і хочу закликати не допустити зриву виборів, не допустити втручання, збережіть автономію закладів вищої освіти, бо за нею сьогодні – довіра людей до держави.

Я звертаюсь до колег у цьому залі, сьогодні це Вінниця, завтра – будь-який інший університет, тому наш обов'язок – захищати закон, вибір людей і принципи демократії завжди, без винятків.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Грищук Роман Павлович.

Леонов. Будь ласка, Олексій.

 

10:29:21

ЛЕОНОВ О.О.

Шановні колеги, цього місяця має відбутись засідання Виконавчої ради МВФ, від якого ми очікуємо затвердження нової програми фінансування для України. Але поки є напруга навколо питання запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, час поговорити про це щиро та відповідально.

Чого від нас очікує МВФ та наші партнери? Відповідь: збільшення доходної частини державного бюджету. Думаю, що кожен народний депутат це розуміє, адже доходи бюджету – це видатки на оборону. Майже всі доходи держави у розмірі 2,8 трильйона гривень ідуть на сектор оборони та безпеки. Тому є тільки один варіант для подальшого збільшення фінансування наших Збройних Сил – це збільшення надходжень у бюджет. Чи вирішує це завдання запровадження ПДВ для ФОП, які перетинають межу доходу в 1 мільйон гривень? Як показують експертні розрахунки, однозначно ні. ПДВ – це складний для адміністрування податок, тому його сплата вимагатиме запровадження повноцінного бухгалтерського обліку, і це тільки верхівка проблеми. За урядовими розрахунками завдяки ПДВ для ФОП ми можемо отримати додатково до державного бюджету 40 мільярдів гривень. Але для того, щоб це сталось, ми повинні попередньо покласти на ФОП витрати в майже 115 мільярдів гривень. Де логіка?

Крім цього, є ще два ризики. Перший – це блокування податкових накладних, другий – це ухилення від оподаткування, коли будуть штучно занижуватись обсяги операцій або використовуватись податкові ями. Тому навряд чи підхід "з понад мільйона платять усі" можна вважати продуктивним. Замість збільшення надходжень до бюджету ми ризикуємо стикнутись з їх скороченням. Отже, непродуманий податковий експеримент може призвести до виникнення додаткових бюджетних дефіцитів і покрити його можна буде лише коштом додаткової допомоги з боку наших партнерів. Чи варто пояснювати, що такий сценарій навряд чи влаштує Європейський Союз та МВФ. Але чи є вихід?

Врегулювання питання з ПДВ є одним із завдань України на шляху до Європейського Союзу. Тому пропоную саме це взяти за відправну точку. Ми погоджуємось із запровадженням ПДВ для ФОП, але це рішення має набути чинності тільки після вступу України до Європейського Союзу. При цьому за поріг ми беремо межу, яка діє сьогодні саме в Європейському Союзі, – це 85-100 тисяч євро. Чи готові сьогодні наші підприємці до європейських податків? Ні, але наші підприємці точно готові до європейських стимулів розвитку бізнесу. Думаю, з таким підходом погодяться як наші підприємці, так і наші партнери з МВФ.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Літвінов Олександр, будь ласка, "Слуга народу".

 

10:32:25

ЛІТВІНОВ О.М.

Олександр Сергійович, прошу передати слово Лабі Михайлу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Лаба, будь ласка.

 

10:32:36

ЛАБА М.М.

Четвертий рік аду, чотирнадцятий рік агресії Росії проти України. Сьогодні досить непідйомними викликами перед нашими громадами по знищенню інфраструктури, а це менше коштів на сили оборони.

Шановні колеги, Верховна Рада України в умовах повномасштабної агресії Російської Федерації – це не лише законодавчий орган, сьогодні ми маємо бути трибуною і голосом українського народу, народу, який намагається знищити наш ворог. Тому мій виступ – це перш за все звернення до парламентарів наших партнерів у війні проти російського агресора, і звертаюся не з дипломатичною обережністю, а з відповідальністю за людські життя.

Росія перетворила мирні переговори на зброю. Поки світ говорить –  Путін продовжує вбивати. Поки обговорюють формати – по всій Україні летять ракети. Останні кілька діб під прицілом західні регіони країни, а це кілька десятків кілометрів від країн Євросоюзу. Закінчення війни і припинення жертв неможливо, доки на агресора не буде здійснено реальний болючий і системний тиск, усе інше – ілюзія миру. Ця війна екзистенційна. І кожен, хто сьогодні зберігає лояльні економічні чи політичні зв'язки з Росією, хто закриває очі на обходи санкцій, у правовому сенсі стає співучасником, бо існує причинно-наслідковий зв'язок: гроші, ракети, смерті.

Нам терміново потрібні системи захисту неба не тільки для фронту, для цивільних, для дітей, для лікарень, для міст. Нам потрібен захист і відновлення критичної інфраструктури. Сьогодні Україна – це Арктика в центрі Європи, сьогодні мерзнуть дорослі і малі, хворі і здорові. Чи ми повернулися в середньовіччя, шановні колеги?

Глибоке співчуття і глибока стурбованість, розтягнуті у часі наміри та повільне узгодження позицій – це мовчазне спостереження за лінчуванням країни, яка сьогодні є вашим щитом, шановні колеги наших парламентів-союзників, вашими ангелами-охоронцями в цьому геноциді. Я наголошую, кожна година вашої бездіяльності, мовчання або вагань – це сотні загиблих українців і сотні мільйонів євро та доларів знищених щодня через руйнування інфраструктури. Будьте гіпердинамічними і стійкими поруч з Україною, бо зараз ще не на вашому полі бою це все проходить.

Цього тижня європейські лідери проводять ключові зустрічі щодо України та відносин зі США. Європа здатна переломити ситуацію, стати єдиною зрілою та справді незалежною у прийнятті важливих рішень. З боку України готуються пропозиції першочергових оборонних дій, посилення співпраці та нарощування можливостей ВПК. Ми очікуємо сигналу з Мюнхена щодо гарантій членства України в Європейському Союзі. Це покаже, чи здатна Європа бути суб'єктною. Різна швидкість прийняття рішень означає більше втрати для самого ЄС, невикористані заморожені активи Росії – пряме тому підтвердження. Ми очікуємо позитивного рішення Європарламенту сьогодні щодо 90 мільярдів на потреби України та ліквідацію наслідків війни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Михайлюк, будь ласка, "Слуга народу".

 

10:35:41

МИХАЙЛЮК Г.О.

Прошу передати слово народному депутату Крейденку Володимиру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крейденко, будь ласка.

 

10:35:53

КРЕЙДЕНКО В.В.

Шановні колеги, дорогі друзі, останнім часом для мешканців Києва та  Київщини, зокрема для житлового масиву Троєщина, міст Борисполя, Броварів, часи стали великим випробуванням. Через постійні обстріли нашої енергетичної системи люди залишилися в холодних квартирах, без світла та можливості приготувати навіть елементарну  вечерю. Але саме в такі моменти проявляється справжня сила народу України, здатність згуртуватися навколо простої, але життєво необхідної допомоги.

Волонтери руху "Добробат" разом з нашими надійними партнерами розгорнули в цих пунктах пункти підтримки, уже кілька тижнів там щодня готують гарячі обіди. За цей короткий час видано понад 70 тисяч порцій їжі. Це не просто статистика, це тисячі людей, які відчули, що вони не самі в цій темряві. Важливо, що ці пункти стали чимось більшим, ніж просто польовими кухнями, це місця, де мешканці можуть підзарядити свої телефони, щоб подзвонити своїм рідним, зарядитися та, можливо, отримати психологічну допомогу.

Це дуже важливо, просто говорити з людьми і підтримувати один одного. Я був на цих локаціях і бачив все на власні очі. Більше того, я мав за честь працювати пліч-о-пліч з нашими волонтерами на кухні, допомагати з роздачею. Знаєте, там немає місця для довгих розмов чи гучних гасел, там є проста робота: нарізати овочі, налити гарячий суп, передати порцію літній людині чи мамі з дитиною.

Я хочу щиро подякувати кожному волонтеру "Добробат", які долучилися до цієї важливої ініціативи. Дякую міжнародним партнерам і всім благодійникам, чия допомога дозволяє нам працювати далі. Нас не можна залякати холодом чи відсутністю світла, поки ми тримаємося один одного. Ця війна показала, що українці – це одна велика родина, яка завжди підставить плече. Вистоїмо, відбудуємо, переможемо!

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заремський.

 

10:38:15

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Прохання слово передати Данилу Гетманцеву.

 

10:38:24

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні друзі, на сьогодні перед Україною, перед нашим народом стоїть дуже багато викликів. І серед них одним з найбільших є питання забезпечення доступним житлом наших людей. Я переконаний в тому, що це один з найбільших запитів українців після питання миру. До війни у нас 350 тисяч сімей проживали в комунальних квартирах, а більше 700 тисяч орендували житло. На сьогодні війна, велике вторгнення внесло, безперечно, свої корективи. І вже ми знаємо про 2,5 мільйона сімей, житло яких постраждало або було знищено.

На сьогодні діє прекрасна програма уряду єОселя, але, безперечно, вона не вирішує і маленької долі тих запитів, які на сьогодні є, це краплина в морі. Бо за всю свою історію завдяки цій програмі було надано лише більше 20 тисяч кредитів при потребі, при поданих заявках у пів мільйона. Саме тому я переконаний в тому, що забезпечення доступним житлом має стати магістральною програмою відновлення економіки України, яка має початися вже зараз, навіть до досягнення стійкого миру, і розповсюджуватися передусім на вчителів, медиків, військових та багатодітні сім'ї, а не так, як єОселя давати можливість отримувати квартири прокурорським і іншим службовцям, які і так непогано заробляють, і так можуть дозволити собі житло.

Переконаний в тому, що те завдання, яке ми маємо поставити перед собою сьогодні, це щонайменше 1 мільйон квартир, і гроші, а це головне в цій програмі, ми маємо взяти від різних джерел, закумулювавши їх. Це, по-перше, детінізація. Безперечно, детінізація має стати таким джерелом. Це допомога наших партнерів. І ми зараз ведемо про це перемовини. Але не в останню, а, можливо, і в першу чергу, це фондовий  ринок, який ми маємо оживити, який ми маємо оновити, який має стати джерелом фінансування цієї програми в першу чергу, і відповідно облігації внутрішньої державної позики, які також мають стати таким джерелом. Ця програма, яка не тільки і не стільки навіть про соціальну підтримку, це про те, аби ми прискорили будівельну галузь, стимулювали її розвиток і створили нові робочі місця, а також суміжність будівельної галузі, і також дали можливість розвитку органам місцевого самоврядування.

Я закликаю всіх присутніх народних депутатів, я закликаю Кабінет Міністрів, який вже відгукнувся і ми вже з ним розробляємо цю програму, долучитися та об'єднати зусилля, аби ми забезпечили наших людей доступним...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", Гринчук.

 

10:41:34

ГРИНЧУК О.А.

Прошу передати слово Сергію Козирю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Козир Сергій.

 

10:41:45

КОЗИР С.В.

Шановні колеги! Козир Сергій, Херсонщина. В липні минулого року Постановою Кабміну № 815 було прийнято про затвердження механізму дистанційного обстеження житла знищеного або яке знаходиться в зоні бойових дій. На сьогоднішній день ми бачимо, що це дуже актуальне питання для наших внутрішньо переміщених осіб. Але, на жаль, це не працює.

Дуже багато звернень до мене як представника Херсонщини, як до мажоритарщика, що не працює і комісії не можуть це обстежити, не можуть дійти згоди з військовими, тому що будь-яке підняття літальних апаратів,  дронів повинно бути погоджено з військовими. І тут все, в принципі, правильно, військові займаються своєю справою, вони боронять нашу країну, але, на жаль, виконати таку соціальну необхідну місію для людей неможливо.

Тому звертаюсь до Кабінету Міністрів, в таких реаліях, які зараз є, потрібно терміново розробити механізм для того, щоб дати можливість людям, які втратили своє житло, які зазнали руйнування свого житла, дати можливість його отримати. Тому що на сьогоднішній день виходить, комісія не може прийняти це рішення, тому що не вистачає фотозвіту матеріалів. Використовувати супутникові зв'язки, на жаль, не має доцільним, тому що не завжди може дати повну оцінку зруйнованості або пошкодженості цього майна, і це веде до в тому числі питань з боку правоохоронних органів.

Тому що ми маємо на сьогодні? В прифронтових громадах комісії не можуть виїхати на місце. Дрон підняти неможливо без дозволу військових. На окупованих територіях доступу взагалі немає. У нас супутникові знімки не дають завжди повну інформацію.

Тому звертаюсь до Кабінету Міністрів терміново звернути на це увагу, доопрацювати постанову і дати можливість їй запрацювати. Постанова працює пів року, але критичної маси людей, які можуть нею скористатися, на жаль, немає.

Дякую.

 

10:43:27

ГОРБЕНКО Р.О.

Шановні друзі, сьогодні ми будемо заслуховувати НКРЕКП, але, на жаль, питань не зможемо поставити. І тут якраз питання до релокованого бізнесу, куди йому переїжджати, там, де просто ставлять на січень місяць вартість кіловата 15 гривень? Тобто атомка коштує втричі дешевше, імпорт коштує дешевше, а кому ж ця різниця? Ми знаємо, що цей орган незалежний, але треба перезавантажувати і вводити поліграф раз на два місяці для таких керівників. Надіюсь на підтримку.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до... Дякуємо за виступи. У нас зараз буде перерва з заміною на виступ – Максим Дирдін, "Слуга народу" та "Голос" дали цю перерву. А далі буде виступ Голови Національної комісії державного регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг.

Будь ласка, Максим Дирдін.

 

10:44:40

ДИРДІН М.Є.

Шановні колеги, я прошу вашої уваги. Вчора парламент запросив Голову НКРЕКП до парламенту, щоб він як посадова особа пояснив логіку підняття ціни для бізнесу. Чому це важливо? Тому що ми отримуємо безліч звернень від бізнесу, від підприємців з тим, що в січні місяці тарифи на електроенергію зросли, і це є критично важливим для нашого бізнесу, для платників податків. Чому? Тому що вони кажуть, що кілька тижнів і ми будемо закриватися, ми не зможемо витягувати такий тариф на сьогоднішній час. Вони кажуть, що ми розуміємо, що йде обстріл, є мала електрогенерація, але держава має розуміти і піклуватися так само і про бізнес.

Ми хочемо як парламент отримати відповіді обгрунтовані і офіційні, і пояснити логіку, чому все-таки були підняті тарифи на електроенергію для бізнесу. Чому, тому що всі питання йдуть до Верховної Ради, але ми як парламент наділили цими повноваженнями незалежний орган, який регулює цю сферу діяльності. І тому сьогодні,  коли буде  на трибуні Верховної Ради виступати керівник НКРЕКП, ми хочемо отримати, чому це стало причиною підняття ціни для бізнесу і що очікувати в лютому місяці і в березні для України, для підприємців, для бізнесу.

Ми розуміємо, що ми живемо в нелегкий час, але все-таки ми повинні розуміти, що ми повинні не нехтувати платниками податків, бізнесом, ті, хто виживають в сьогоднішніх умовах, і думати в першу чергу про них, а не про ті умови, хто як виробляє і хто на чому хоче заробити в цей нелегкий час. Ми не повинні тут ставити ті моменти, щоби дозволяти в таких складних життєвих умовах для країни, для бізнесу, щоб хтось мав змогу заробляти надприбутки в цей складний час.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до наступного питання нашого порядку денного щодо запрошення Юрія Миколайовича Власенка.

Шановні колеги, 10 лютого 2026 року Верховною Радою відповідно до частини третьої статті 6, частини другої статті 34 Регламенту Верховної Ради України було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Юрія Миколайовича Власенка для надання інформації.

Шановні колеги, на трибуну для слова, для виступу до 5 хвилин запрошується Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Юрій Миколайович Власенко. Будь ласка, до 5 хвилин.

 

10:48:09

ВЛАСЕНКО Ю.М.

Доброго дня, шановні народні депутати! Дякую за можливість виступити з трибуни Верховної Ради. Перш за все хочу звернути увагу, необхідно чітко окреслити роль та повноваження НКРЕКП у процесі формування цін на електричну енергію. Регулятор не здійснює пряме встановлення цін на електричну енергію для непобутових споживачів. Для таких споживачів ціна формується ринковим шляхом, на конкурентних сегментах ринку електричної енергії, насамперед це на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку. Наголошую, що відповідно до повноважень НКРЕКП Регулятор безпосередньо встановлює зокрема тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії. Так на 2026 рік у грудні місяці ми затвердили відповідні тарифи на розподіл електричної енергії і на передачу, і протягом І кварталу 2026 року вони поки не змінювалися. Це принципова позиція, оскільки будь-яка динаміка цін, яку ми спостерігаємо у платіжках, є похідною від ринкової кон'юнктури, а не є результатом адміністративного регулювання зі сторони Регулятора.

Переходячи безпосередньо до причин зростання цін у зазначений період, хочу наголосити, що третя декада січня і перша декада лютого охарактеризувалася для енергосистеми України винятково складними умовами роботи. Ринок формувався в умовах… в воєнних умовах із суттєвою зміною структури виробництва електричної енергії, дефіциту електричної енергії, який мав об'єктивний, а не спекулятивний характер.

Ключовим чином цього дефіциту стали масовані ворожі атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури. За вказаний період енергетична система України зазнала понад 20… понад 30 ракетно-дронових атак. Наслідком таких атак стали як прямі фізичні пошкодження, так і вимушені обмеження в роботі окремих видів генерації з міркувань безпеки та стабільності системи.  

В пікові періоди втрати допустимої генеруючої потужності сягали до 40 відсотків від обсягу фактичного споживання електричної енергії в країні. Це означає, що майже половина потреб споживання не могла бути покрита внутрішнім виробництвом, без залучення аварійних резервів, імпорту або обмежень споживання. За таких умов зростання цін є об’єктивним економічним сигналом дефіциту ресурсу, а не результатом дисфункції ринку.

До такого хочу звернути увагу, на зовнішній фактор, який також суттєво вплинув на ситуацію. В той самий період було зафіксовано значне зростання цін на електричну енергію на суміжних ринках країн Європейського Союзу. Це призвело до того, що можливості імпорту електричної енергії в Україні були обмежені як фізично, так і економічно. Фактично Україна опинилась в умовах, коли дефіцит є синхронним як на внутрішньому, так і  на зовнішніх  ринках, і, отже, механізм імпорту не міг відігравати стабілізуючу роль в повному обсязі.

У зв'язку з вищезазначеним з метою врегулювання надзвичайно складної ситуації в енергосистемі України урядом було прийнято низку рішень, зокрема Постанову Кабінету Міністрів від 15 січня 2026 року № 39 щодо подолання наслідків надзвичайних ситуацій в енергосистемі, в тому числі шляхом лібералізації цін на ринку електричної енергії. Так у відповідності та тісній координації з урядом з урахуванням суттєвого зростання цін на електричну енергію у суміжних країнах Європейського Союзу Регулятором було прийнято рішення щодо часткової дерегуляції ринку електричної енергії України.

Зазначене рішення було своєчасним та обґрунтованим, оскільки дозволило залучити додатковий обсяг імпортної електричної енергії. В першу декаду лютого до України було залучено рекордні обсяги імпортованої електричної енергії. Протягом лютого імпорт електричної енергії в порівнянні з початком січня зріс майже вдвічі. І щоденні обсяги імпорту сягнули значень близько 50 тисяч мегават-годин на добу. Це складає майже 20 відсотків добового споживання електричної енергії. Зазначене дозволило знизити  на півтори черги тривалість відключення електричної енергії у споживачів України. За таких умов ринок "на добу наперед" виконував свою базову функцію, відображав реальний баланс між попитом і допустимою пропозицією, і цінові сигнали в цей період були різними, однак вони напряму корелювалися і станом енергосистеми та рівнем доступної генерації.

Слід наголосити, що причиною формування цін на ринку "на добу наперед" на більш високому рівні на початку лютого є значний дефіцит пропозицій на продаж у першу чергу з генерації...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Юрію, за вашу доповідь. Дякуємо.

Кому? А, окей. Ярослав Іванович Железняк – з процедури.

 

10:53:32

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, я не знаю, як вам цей виступ, але красиво англійською мовою це називається салат слів. От якщо хтось почув пояснення того питання, по якому ми викликали, а саме зростання цін для бізнесу, і не тільки для бізнесу, то я особисто дуже уважно 5 хвилин слухав і бачу, виступаючий вже швидко нас покинув.

Тому тут у мене звернення до наших колег народних депутатів. Дивіться, ми вже три роки говоримо про те, що оця процедура, коли ми викликаємо посадовця і не можемо задати питання, вона абсолютно непрацююча. Скажіть, будь ласка, скільки років нам треба посидіти ще в парламенті, щоб ми нарешті для себе змінили Регламент і зробили його хоча б таким, щоб це не виглядало як… коли людина нам виходить і розповідає якусь маячню, пробачте, а ми не мали можливості навіть задати запитання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Іванович. Не дуже зрозумів, що у вас з процедури.

Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.

 

10:54:44

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні друзі! Зараз виступав керівник структури, яка встановлює тарифи державі. Я хочу сказати, що це структура з найвищою заробітною платою в Україні. Вони отримують в середньому, от керівники, до 900 тисяч гривень в місяць. Ви уявляєте взагалі ці кошти, які платять зараз цим керівникам? І вони ж допустили зараз, що найдешевша атомна електроенергія продається виключно через посередників. При собівартості 59 копійок за кіловат бізнесу продають по 21 гривні за кіловат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я вважаю, що це, по суті, винищення українського бізнесу, тому що жодна європейська країна світу своєму бізнесу такі ціни на електроенергію не дає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. І тому не просто...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Шановні колеги, прохання зайняти місця. В нас перше читання, законопроект про... дуже важливий для освітньої сфери, 13715: проект Закону про підтримку та розвиток інноваційної діяльності.

Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

10:56:24

За-147

Рішення не прийнято.

Розглядаємо це питання за повною процедурою, шановні колеги. Попрацюємо. Ми вже робили це 03.02, якщо ті, хто були 03.02, пам'ятають, як це, да, тому повторимо для тих, кого не було 03.02.

Отже, колеги, процедура повного обговорення відповідно до статті 30 Регламенту виглядає наступним чином: доповідь від авторів – до 10 хвилин, запитання доповідачу, відповіді на них – до 3 хвилин (по 1 хвилині на запитання і відповідь), співдоповідь головного комітету – до 5 хвилин, запитання співдоповідачу і відповіді на них – до 3 хвилин (по 1 хвилині на питання), виступи від фракцій – до 3 хвилин (8 фракцій і груп – до 24 хвилин), виступи від народних депутатів – по 3 хвилини кожному (6 хвилин), прийняття рішення – до 1 хвилини. А разом – 58 хвилин, шановні колеги. Тому пропоную невідкладно приступати до цієї прекрасної процедури парламентської. Парламент – від слова "говорити", як ми пам'ятаємо, тому давайте тепер поговоримо.

Доповідає заступник міністра освіти і науки України Денис Ігорович Курбатов. Будь ласка, до 10 хвилин.

 

10:58:30

КУРБАТОВ Д.І.

Доброго дня, шановні народні депутати! З вашого дозволу, проект Закону про підтримку і розвиток інноваційної діяльності в Україні. Він розроблений з метою стимулювання інноваційної діяльності, формування нової національної інноваційної екосистеми, забезпечення сприятливих умов для створення інновацій і збільшення обсягів реалізованої інноваційної продукції. У свою чергу це сприятиме розбудові нової економіки України – економіки доданої вартості.  (Шум у залі)

Проект закону є фундаментальним та визначає правові, економічні, організаційні основи державного регулювання інноваційної діяльності та підтримки державою цієї діяльності. Законопроект формує новий підхід держави до інновацій і передбачає оновлення та гармонізацію законодавства з Європейським Союзом, пропонує запровадити комплексне і сучасне правове регулювання. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане заступник міністра, за вашу доповідь. Ми вважаємо, що ви її здійснили.

Шановні колеги, в Києві оголошено повітряну тривогу. Прошу всіх пройти до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Будь ласка, прошу невідкладно відправитись на місця, які розміщені… на ваших робочих місцях, в укриття.

 

(Після перерви)

 

11:27:07

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Нагадую, що ми закінчили на доповіді від авторів, і тепер у нас питання до доповідача, відповіді на них. Тому, пане заступнику міністра Денис Ігорович Курбатов, запрошуємо вас на трибуну. І прошу записатися на запитання (1 хвилина для запитання, 1 для відповіді).

Грищук, будь ласка. "Слуга народу".

 

11:27:54

ГРИЩУК Р.П.

Вітаю. Ми підтримуємо зазначений законопроект. Просто коротко, пане Денисе, поясніть ще раз, які види підтримки інноваційної діяльності, закладені в цьому законопроекті.

 

11:28:10

КУРБАТОВ Д.І.

Насправді це перший приклад, коли закладені прямі норми підтримки. Це інноваційні ваучери, це розбудова інноваційної інфраструктури в університетах, так звані центри досконалості, це інші конкурси державної підтримки наукових досліджень, які мають інноваційне впровадження, які повинні мати масштабування. Тобто вперше держава закладає саме реальні інструменти, а не просто гасла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колебошин Сергій, "Слуга народу".

 

11:28:43

КОЛЕБОШИН С.В. Дякую.

Пане заступнику, скажіть, будь ласка, в який спосіб цей законопроект відображає виклики сьогодення наші, виклики реальності з точки зору військово-промислового комплексу, з точки зору military tech, з точки зору тих пріоритетів у державі, які у нас існують зараз, і зрозуміло, що будуть існувати ще багато років?

Дякую.

 

11:29:08

КУРБАТОВ Д.І.

Дякую. Насправді переважна більшість інновацій у країні зараз – це military tech, це компанії, які розвиваються і працюють на фронт. Очевидно, що ті інструменти, які я назвав, вони уже запроваджуються урядом і працюють на цей напрям. Зокрема, наприклад, механізм державного замовлення на науково-технічну продукцію, де у нас є замовниками Міністерство оборони, Brave1, ми будуємо також зараз спеціальні дослідницькі центри оборонного спрямування, на це урядом закладено на цей рік мільярд гривень. Це безпрецедентна підтримка саме цього напряму – досліджень та інновацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів, "Європейська солідарність".

 

11:29:51

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, слово прошу передати Олексію Гончаренку.

 

11:29:57

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. У мене питання до заступника міністра освіти. По-перше, сьогодні день жінок і дівчат в науці, тому я вітаю всіх. І наші жінки, переважно наші вчителі – це жінки і взагалі освітяни. У мене просте питання: що з підвищенням зарплати на 30 відсотків? Бо десь люди вже почали отримувати, десь не платять, дайте нам розуміння, як таке може бути в державі, що навіть цю програму і навіть це обіцяне насправді невелике підвищення відбувається якимось дуже дивним чином. Поясність нам ситуацію, що відбувається.

І друге. Одразу прокоментуйте, а що з іншими освітянами, не вчителями, що з бібліотекарями, медичними працівниками в школах, що з вихователями  садочків і так далі? Це абсолютно мізерна жалюгідна зарплата, яку сьогодні сплачує держава, це абсолютно нікуди не годиться. Дайте, будь ласка,  коментар і відповіді на ці питання.

Дякую.

 

11:31:00

КУРБАТОВ Д.І.

Дякую за запитання. Я заступник Міністерства освіти і науки, відповідаю за питання науки та інновацій. Скажу, що на цей рік ми запроваджуємо нову модель фінансування наукової сфери і зокрема і збільшення заробітних плат науковців, які показують результат. Ці кошти уже зараз ідуть в регіони. На минулому тижні прийнята відповідна постанова, всі виплати будуть здійснені з січня.

Що стосується заробітних плат вчителів. Я знаю, також цей процес іде, не завжди він спрацьовує на місцях, тому що все ж таки ці школи, вони підпорядковуються місцевим органам влади, але уряд працює з ними для того, щоб вчителі відчули державну підтримку в тому обсязі, в якому вона закладена в державний бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Курбатов, запрошуємо на місце. Дякую. Пане Денисе, відповіді на питання закінчено, да, можете проходити на своє місце.

Для співдоповіді від комітету запрошується голова підкомітету Комітету з питань освіти, науки та інновацій Валерій Вікторович Колюх. До 5 хвилин, будь ласка.

 

11:32:15

КОЛЮХ В.В.

Шановні колеги, минулого року ми з вами прийняли за результатами розгляду в першому читанні законопроект за основу про пріоритетні напрямки наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Зараз цей законопроект готується до другого читання в профільному Комітеті з питань освіти, науки та інновацій.

Даний законопроект під реєстраційним номером 13715, про підтримку та розвиток інноваційної діяльності, є послідовним у процесі підтримки наукових досліджень, інноваційної діяльності, тому я би просив, і комітет прийняв відповідне рішення, підтримати його за результатами розгляду в першому читанні.

24 жовтня 2025 року ми прийняли рішення, до речі, це було одностайне голосування щодо підтримки даного законопроекту за результатами розгляду в першому читанні підтримати його за основу. Дуже прошу підтримати даний законопроект. Презентацію вам зробив профільний заступник міністра освіти та науки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачекайте, пане Валерію. Поверніться, будь ласка. Ще питання до співдоповідача, 3 хвилини (1 хвилина – на питання, 1 – на відповідь). Запишіться, будь ласка, на питання до співдоповідача.

Михайло Михайлович Цимбалюк, "Батьківщина", будь ласка.

 

11:33:58

ЦИМБАЛЮК М.М.

Прошу передати слово Івану Кириленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, будь ласка.

 

11:34:04

КИРИЛЕНКО І.Г.

Я у своєму виступі за це ще скажу, але до колеги звернуся з одною пропозицією. Цей закон буде пустим і абсолютно нульовим, поки там не з'явиться європейський розділ, конкретні гроші під конкретні інноваційні напрямки, бо все інше це буде просто імітація. 0,17 за минулий рік на наукову, науково-технічну діяльність, на інновації, на інвестиційний розвиток, на інтелект, на технологічні прориви – 0,17 від 1,9, які в базовому законі десять років тому назад були передбачені. Це про щось та говорить. До другого читання, якщо не доопрацюємо, то знову буде імітація стратегії.

Дякую.

 

КОЛЮХ В.В. Мені відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, треба відповідати. 

 

11:35:01

КОЛЮХ В.В.

Іван Григорович, цілком погоджуюся з вашою реплікою. Дійсно, без грошей цей закон важко буде реалізувати. Але ми сподіваємось, що в повоєнний період у нас будуть гроші і на інноваційну діяльність. І також варто розуміти, що сама інноваційна діяльність в науці може заробляти гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колебошин, наступне питання. Будь ласка, Сергій.

 

11:35:29

КОЛЕБОШИН С.В.

Дякую. Я, по-перше, хочу подякувати вам, Валерію Вікторовичу, за ту велику роботу, яку ви як голова підкомітету зробили щодо того, щоб цей законопроект з'явився в цій сесійній залі.

Фактично моє питання трохи дублює питання шановного Івана Григоровича. Це які основні доопрацювання мають бути в цьому законі, законопроекті, якщо він буде підтриманий в першому читанні, до другого читання? І звернути увагу також, ну, вашу як людини, яка курує цей законопроект, щодо більш проактивної ролі залучення Міністерства економіки, бо ми розуміємо, що не тільки Міністерство освіти має відповідати за цей законопроект. Міністерство освіти може бути основним реалізатором, але ми говоримо про інновації, інновації в державі, інновації в економіці, інновації в управлінні. І тому хотілося б більше проактивної ролі саме цього міністерства.

Дякую.

 

11:36:30

КОЛЮХ В.В.

Дякую за запитання. Стосовно доопрацювання законопроекту до другого читання. Я думаю, що це спільна буде робота і Комітету з питань науки, освіти та інновацій, і Комітету з питань економічної політики, тому що інновації – це сфера, в тому числі яка зачіпає економіку.

Стосовно того, що потрібно і як потрібно доопрацьовувати законопроект до другого читання. Я, розуміючи, що він дійсно може сприяти розвитку інноваційної діяльності, але для його такої кращої реалізації потрібно все ж таки запровадити стимули або преференції для інноваційної діяльності в різних сферах економіки. Якщо ці стимули будуть, то закон буде працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за співдоповідь, пане Валерію Вікторовичу.

Шановні колеги, запишіться, будь ласка, на виступи від фракцій і груп до 3 хвилин, з трибуни.

Будь ласка, "Європейська солідарність", Степан Іванович Кубів.

 

11:38:00

КУБІВ С.І.

Шановний пане головуючий, слово прошу передати Софії Федині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.

 

11:38:19

ФЕДИНА С.Р.

Ми сьогодні розглядаємо проект про підтримку та розвиток інноваційної діяльності. І, чесно кажучи, саме слово "інновація" звучить дуже красиво і потрібно, але, якщо углиблятися в той проект, який є, то треба говорити не гаслами, а реальними діями. А в наших реаліях це перешкоджання інноваціям, блокування розробок на рівні бюрократії, фактичний саботаж, особливо стосовно інновацій, особливо в оборонній сфері. У нас тисячі стартапів, інженерів, волонтерських ініціатив, які створюють дрони, РЕБ, системи зв'язку, військові технології, інші необхідні технології. Але, по великому рахунку, замість спрощення процедур і підтримки їхньої діяльності, вони стикаються з непрозорими конкурсами, дублюванням повноважень органів, декларативними нормами замість механізмів прямої дії.

Якщо вчитатися в даний законопроект, то він створює нові структури, які дублюють функції уже існуючих. Він не дає чітких інструментів, ні податкових стимулів, ні працюючих програм, ні реальних гарантій співфінансування. Нам розказують, що надіємося, що наступного року будуть гроші,  але в тих реаліях, як ви дерибаните гроші на "хотєлки" друзів  Президента або самого  Президента, то грошей у нас точно ніяких не буде. І в результаті у нас є розмиті формулювання, концентрація повноважень у виконавчій владі.

Але найгірше, що викликає занепокоєння норма, за якої у разі відмінностей застосовуються правила міжнародних договорів. Це відкриває можливість імплементації домовленостей, зміст яких парламент не може бачити повністю. І я тут скажу прямо. Суспільство має знати, чи не використовується безпосередньо цей конкретний законопроект для легалізації таємних домовленостей, таємної частини так званої ресурсної угоди між Україною та США. Бо, якщо існують якісь міжнародні домовленості чи зобов'язання, вони мають бути відкритими, і якщо є окремі умови, вони мають бути ратифіковані Верховною Радою, а для цього Верховна Рада як мінімум має розуміти про що і як ідеться, а не впихати це в якийсь рамковий закон  про інновації. І в даному випадку ми маємо пам'ятати, що інновації – це не для прикриття політичних домовленостей. Тут питання обороноздатності, питання економічної безпеки, питання нашого майбутнього і суверенітету.

Ми як фракція "Європейської солідарності" готові підтримати законопроект про реальні  інновації. Але в даному випадку підтримувати закон, який створює ризики концентрації влади, правової невизначеності і непрозорих міжнародних механізмів, неможливо. І як  вам, товариство, бізнес-ангели? Вчитайтеся в законопроект, можливо, ви свого ангела там і знайдете.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, "Батьківщина", будь ласка.   

 

11:41:27

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, подивіться на анотацію до цього законопроекту. Мінфін пише: зауважень немає. Коли нема зауважень у Мінфіну, можна це все кидати в макулатуру. Це значить нуль фінансування, це значить декларації, це значить проста імітація, за прекрасною назвою, за переконливим сюжетом.

Друзі, десять років  тому в цьому залі на ура, при повній урядовій трибуні був ухвалений фундаментальний чудовий Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", в якому було передбачено все і, саме ключове, 1,9 відсотка ВВП на технологічні прориви, на інновацію, на інтелектуальну перевагу України у цій сфері. За десять років кожний рік рівно в 10 разів менше. В цьому залі скільки разів звучала сентенція і істина: ворога страшного можна перемогти тільки інтелектуально, тільки інноваційно, тільки технологічно. Ресурсно перемогти неможливо. І що на відповідь? На відповідь ті ж самі 0,17.

У мене в руках цифри наукового національного центру, який займається інноваційною діяльністю. Молодий вчений, тільки який переступив поріг, – 6 з копійками тисяч заробітна плата. Через десять років кандидат наук, доцент – трохи більше 10 тисяч. Двадцять років пройшло, доктор наук, професор – трохи більше 16 тисяч. Я питаю, щось зміниться після цього закону? Каже, нічого.

Друзі, досвід Ізраїлю тут часто звучав з цієї трибуни. Шість відсотків ВВП на науково-технічну діяльність, на технологічні прориви. В 35 разів більше, ніж в Україні, зважаючи, що Ізраїль територіально майже в 30 разів менший за Україну, має таке саме оточення зараз, як і ми, і навіть більш вороже, і з перших років свого існування весь час в стані війни. Друзі, вони нікого не бояться, бо вони технологічно вже перемогли усіх. Якщо говорити за фактичні цифри, бо ВВП Ізраїлю більше ніж України, в 70 разів більше йде на технології, на прориви, на інновацію, на інтелектуальну перевагу над своїми опонентами. Ну, що ще можна говорити? No comment.

До другого читання якщо не зробимо такі речі, якщо не поправимо і не введемо розділ реального фінансування там, де будуть прориви, далі ставлю три крапки. До другого читання якщо не поправимо, це буде пустий закон. В першому читанні ми його підтримати не можемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі фракція партії "Голос", Інна Романівна Совсун, будь ласка.

 

11:44:40

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, я одразу скажу, що фракція "Голос" буде підтримувати цей законопроект. Цей законопроект пропонує нам рух вперед. Він пропонує нам нові підходи, нові ідеї, нові визначення щодо інноваційної діяльності. Саме тому, безперечно, підтримувати треба.

Чи є що в законопроекті покращувати? Так, безперечно, є. Як, зрештою,  в будь-якому законопроекті, який проходить цю залу. Тому над цим треба конструктивно працювати, думати над тим, яким чином цей законопроект покращити і вдосконалити.

Я згідна з тими, хто говорить, що для того, аби цей законопроект запрацював, необхідні реальні ресурси в систему науки, в систему інновацій. І це, друзі,  наше з вами рішення, зрештою, саме ми з вами ухвалюємо бюджет. Саме ця Верховна Рада десятиліттями ухвалює бюджети, в яких в тому числі на науку ніколи немає адекватного фінансування. Зараз дуже дивно когось іншого звинувачувати в тому, що на науку виділено мало грошей, якщо за ці бюджети, в яких цих грошей так критично мало, голосує більшість в цьому залі.

Так само дуже дивно говорити про те, що в цій залі дуже сильно переживають за науку і дуже сильно захищають українську науку в умовах, коли буквально впродовж минулого тижня одного з наших колег народного депутата України посадили за те, що він займався дерибаном землі державної… академії аграрних наук. Це все теж є правда цієї системи інновацій і науки, з якою ми маємо справу. Так, вона складна, так, в ній присутня корупція, але, з іншого боку, ми без неї так само як країна не виживемо. Ми як країна повинні бути сучасними, інноваційними і повинні в це вкладати гроші, ресурси, політичний капітал зрештою, а не перейматися за те, хто яким чином  в черговий раз десь може заробити на якомусь дерибані чергової землі державної академії аграрних наук. 

Тому, друзі, давайте працювати над цим законопроектом, а не виголошувати красиві лозунги. Давайте, дійсно, забезпечувати і науку, і інновації реальним фінансуванням. І тоді, можливо, ми перестанемо з цієї трибуни десятиліттями бідкатися про те, що в країні чомусь немає наукових досліджень або чомусь науковці отримують низьку заробітну плату. Це в наших з вами  руках, тому давайте над цим працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович Веніславський, будь ласка, "Слуга народу".

Роман Грищук.

 

11:47:17

ГРИЩУК Р.П.

Шановні колеги! Ми зараз розглядаємо законопроект про підтримку інноваційної діяльності, і комусь може здатися, що це якесь виключне питання освіти і науки. Насправді це не так. Інновації – це питання національної безпеки України. Як тільки швидкість інновацій і технологій реалізується в державі, ми це одразу бачимо на полі бою. Як тільки з'являються українські морські дрони, зникає російський морський флот. На жаль, це працює і в зворотному напрямку. Як тільки наш ворог переважає технологічно, переважає в інноваціях, ми це відчуваємо, ми це  відчуваємо дуже болісно, ми це бачимо на карті DeepState.

 Науку і інновації під час війни потрібно підтримувати навіть більше ніж у мирний час. Тут вже неодноразово звучало 0,17 ганебних відсотка від ВВП, які зараз йдуть на науку. З такою сумою війну не виграти. З такою сумою ми не можемо зробити реальний розвиток інновацій у нашій країні.

Наука не повинна бути просто в стіл, наука не повинна бути для галочки, наукові дослідження мають працювати тут і зараз на нашу перемогу. Що для цього потрібно? Для цього потрібно, щоб прикладні наукові дослідження реалізовувались і впроваджувались, впроваджувалися швидко, і там, де є ця можливість, комерціалізувалися.

Що ми як держава можемо зробити? Перше. Це чіткі і зрозумілі правила гри, де інтерес і захищеність має кожний винахідник, інноватор, інвестор і держава. А друге – це державна підтримка. І цей законопроект якраз розробляє і показує державні програми підтримки інноваційної діяльності. Вони різні. Звичайно, вони мають бути наповнені коштами. І це теж задача нашого парламенту.

Шановні колеги, тут дуже просто: або ми підтримуємо освіту, науку і інновації, або нас не буде як держави. Я дуже прошу підтримати цей законопроект в першому читанні, до другого його доопрацюють.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна, "За майбутнє".  

 

11:49:34

СКОРОХОД А.К.

Колеги, інновації – це, звичайно, дуже важливо, але от у нас вже є "інвестиційні няні", тут нам пропонують "бізнес-ангелів". А от як ви думаєте,  а нам наші люди не скажуть, що ми просто держава, яка абсолютно жодної підтримки не надає, а тільки знищує бізнес?

Подивіться, що відбувається, подивіться, що відбувається з різними галузями. У нас собівартість товару набагато вища, ніж товар, завезений з Європи або з інших країн. Де підтримка зі сторони держави? Ми говоримо про інновації,  а де гроші? Хтось виділив на це гроші, щоб підтримати вже навіть існуючий бізнес? Хтось виділяє гроші на ці інновації? Це звичайні декларативні закони, які ні до чого не приведуть. Вони тільки вводять смішні терміни, з яких люди сміються. Замість отримання дійсної допомоги від держави, замість дійсної підтримки того бізнесу, який ледве виживає, ми з вами приймаємо декларативні закони і підвищуємо податки. Це все, на що здатна наша влада.

З такими діями ми нікуди не вийдемо і ні до яких інновацій не дійдемо. Колеги, дійсно, треба все підтримувати, але перед тим, як щось створювати нове, давайте підтримаємо тих, хто вже існує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

У нас не виступила група "Довіра". Буде виступати  хтось? "Платформа за життя і мир"? "Відновлення"? Окей.

Тоді виступи від фракцій і груп завершено. Переходимо до виступів від народних депутатів – по 3 хвилини (6 хвилин), тобто це до 3 хвилин кожному. Запишіться, будь ласка, на виступи.

Ростислав Павленко, "Європейська солідарність".

 

11:51:59

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую. Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко.

 

11:52:13

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Ми розглядаємо закон про науку, освіту. І ви знаєте, це все класно – закони ці, які ми з вами законопроекти тут розглядаємо. Але які результати далі? От пообіцяли вчителям підвищення зарплати на 30 відсотків з 1 січня, а далі з 1 вересня ще підвищення зарплати. І що ви думаєте, отримали вчителі підвищення зарплати, от реальне, 30 відсотків? На жаль, в дуже багатьох випадках, скоріше за все, в більшості випадків – ні, не отримали. Тому що відбувається, що завгодно. В деяких областях взагалі не можуть, скажуть: нема ще грошей, не прийшли. В деяких громадах підвищують на ці відсотки, але забирають доплату за престижність, яка була раніше, і далі оці, вибачте, шахер-махер, ціль якого одна: не дати, не збільшити, не додати вчителю нічого, бо це ж вчитель. Це ж не друзі Президента, це не безкінечні правоохоронці, це не Держфінмоніторинг, який у нас в держфінтуризм перетворився: Танзанія, Мексика і так далі. От їм гроші потрібні, а українському вчителю, українському солдату ну не вистачає, розумієте, українському пенсіонеру і так далі, і так далі не вистачає, і вчителю знову не вистачає. І це є катастрофа, тому що в черговий раз дурять вчителів. Так не можна відноситись до освітян.

Ми говоримо "вчителі", а є ж й інші освітяни. А що з ними? Вчителів дурять, але хоча б є якась надія, що, може, ми тут разом з вами якось дотиснемо і все-таки закладені гроші в бюджет вчителі побачать, реальне збільшення хоч якесь. А що з бібліотекарями? Що з психологами? Що з медпрацівниками, які працюють в школах, які отримують жалюгідні абсолютно зарплати? Що з вихователями дитячих садочків? Коли до них держава зверне хоч якусь увагу? Бо це соромно  казати, скільки ці люди отримують, які зарплати. Якщо взагалі це можна назвати словом заробітна плата, це скоріше якесь знущання й імітація, що їм начебто щось платять. Тому що нормальною зарплатою це назвати не можна.

Тому, якщо ми хочемо щось змінити в українській освіті, в українській науці, а без цього, без освіти не повернуться люди з Європи, коли вони не будуть знати, де будуть вчитися їхні діти, та без освіти взагалі Україні нічого не світить. І сьогодні українську освіту витягують проєкти скоріше, от як Гончаренко центри по всій Україні витягують українську освіту, а держава повернулася п'ятою точкою до української освіти і так і стоїть. Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ар'єв, "Європейська солідарність".

 

11:55:20

АР’ЄВ В.І.

Прошу передати слово Гео Леросу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гео Лерос.

 

11:55:35

ЛЕРОС Г.Б.

Доброго дня, шановні українці, доброго дня, пане Президенте! Сподіваюся, ви дивитесь трансляцію Верховної Ради України. До речі, пане Президенте, вас давно не було у Верховній Раді, приходьте, не бійтеся, я залюбки вас зустріну.

Тепер поговоримо про статтю Financial Times, яка сьогодні вийшла, що у травні плануються вибори Президента України та референдум. Останній раз, коли пан Президент незадовго до повномасштабного вторгнення виходив та про щось попереджував українців, це було про те, що в травні ми всі повинні готувати шашлики, ніякого нападу не буде. Пане Президенте, ви тоді забули попередити українців, що Росія планує напасти на Україну. Десятки тисяч людей з Маріуполя загинули, цивільного населення, ви їх забули попередити, але свого кента Міндіча ви не забули попередити, щоб він втік з України.

Тепер, пане Президента, поговоримо про те, що ви не забули. Нагадаємо українцям, бо так, як ви плануєте переобратися, стати ще раз Президентом України і остаточно зробити з українців рабів, то нагадаємо, пане Президенте, ви не підготувалися до війни, це ваша персональна відповідальність. Ваші друзі є корупціонерами. Бізнесмен Сергій Ваганян підтвердив, що він передавав Баканову десятки мільйонів доларів, які потім передавалися до Офісу Президента України. Пане Президенте, це ваш друг, це ваша відповідальність, і ви несете повну відповідальність, бо риба гниє з голови. Тому коли ви плануєте, пане Президенте, 24 лютого сказати про те, що плануєте вибори в травні, пане Президенте, не забудьте нагадати українцям, яким ви фіговим президентом оказалися.

Далі, пане Президенте, у мене до вас конкретне запитання. Чому досі не звільнені полонені з Азовсталі? Чому ви не подаєте списки про їх звільнення? Це саме Офіс Президента робить, пане Президенте. Чи ви боїтеся, що полонені з Азовсталі прийдуть до вашого Офісу Президента і спитають: як так сталося, що десятки мільярдів гривень оборонних закупок не виконані, ви строїте котеджі разом з вашим кумом Чернишовим. Ось що вони у вас будуть питати.

Пане Президенте, ідіть у відставку, бо Президент ви херовий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Лерос, прошу утриматися все-таки від непарламентської лексики у наступних виступах, вона у вас щось постійно просліджується (як це?), прослідковується, вибачте, тому що ми змушені будемо зупиняти такі виступи.

Шановні колеги, у нас ще є заключне слово доповідача, співдоповідача. Наскільки я знаю, від комітету немає бажання, а от від авторів пан заступник міністра Курбатов ще 3 хвилини має на додаткові аргументи щодо голосування.

І запросіть, будь ласка, депутатів до зали, будемо голосувати через 3 хвилини.

 

11:59:16

КУРБАТОВ Д.І.

Шановні народні депутати, дякую за підтримку і критику. Насправді звертаюсь до зали, цей закон є фундаментальним, він вводить дуже велику низку понять європейської інноваційної екосистеми, які дозволять заводити в Україну інвестиції не тільки з державного бюджету, а від приватного капіталу, від міжнародних партнерів. Хочу сказати, що бюджет на наукові дослідження, завдячуючи у тому числі Верховній Раді, в цьому році, рік до року, зріс на 41 відсоток. Ми вперше з вами збільшуємо фінансування і вчених, і установ, окрема програма базового фінансування за результатами 3 мільярди гривень, додатково заклали на цей рік побудову перших оборонних дослідницьких центрів на мільярд гривень. Тобто насправді Україна нарощує фінансування і уряд, і Верховна Рада підтримали цей бюджет і підтримали ці проекти.

Я закликаю зал зараз підтримати цей законопроект, тому що це наша спільна з вами робота і відповідальність, щоб закласти фундаментальні основи для розвитку інновацій. 0,17 відсотка – це дуже мало, але без залучення зовнішніх коштів насправді ми не зможемо підняти фінансування науково-інноваційної сфери. Ті 6 відсотків, які має Ізраїль, – це 4 з тих 6 відсотків, це недержавні, небюджетні кошти, це кошти інноваційних підприємств, це кошти міжнародних венчурних фондів, це кошти бізнес-янголів. Я почув цю критику, насправді це усталене поняття, фактично це приватний інвестор в інновації, у всьому світі він має таку назву. Велике прохання до зали і до депутатів ще раз підтримати цей закон для того, щоб ми почали розбудову інноваційної діяльності в Україні і наростили фінансування необхідних країні обороноздатностей, країні розробок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до прийняття рішень. Шановні колеги, але я спочатку все-таки пропоную провести сигнальне голосування, щоб ми зрозуміли перспективи цього законопроекту. Прошу зайняти свої місця.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту, 28 Регламенту Верховної Ради України пропоную провести сигнальне голосування.

Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.

 

12:02:18

За-218

утримались – 22.

Грищук – з процедури.

 

12:02:32

ГРИЩУК Р.П.

Шановні колеги, що ми бачимо: не вистачає по сигнальному голосуванню 8 голосів за законопроект. Він приймається в першому читанні, це не за основу і в цілому. Пропустіть його на перше читання, дайте ці 8 голосів. Що ми зараз збиваємо? Що не приймаємо? Про підтримку інноваційної діяльності. Друзі, дайте ці голоси, давайте приймемо за основу цей законопроект, далі доопрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту, законопроект з реєстраційним номером 13715: проект Закону про підтримку та розвиток інноваційної діяльності. Прошу голосувати.

 

12:03:39

За-234

Рішення прийнято.

По фракціях.

Геращенко – з процедури.

 

12:03:54

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, я сподіваюсь, ви зараз подякуєте "Європейській солідарності", яка врятувала цей законопроект. (Оплески) Дякую.

І тепер пропозиції. Пропозиції. Ми пропонуємо змінити зараз порядок черговості розгляду законопроектів для того, аби ми мали результативні голосування. І ми пропонуємо зараз перейти до законопроектів 13574 –  це відстрочка призову на військову службу, 14144 – це вшанування пам'яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії. І далі проект Постанови про Звернення Верховної Ради щодо холодомору. Ми пропонуємо просто після цього ставити 14025 для того, щоб мати результативні голосування. Наша фракція просто не буде підтримувати 14025.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Ставимо на голосування пропозицію Ірини Володимирівни Геращенко змінити порядок питань  в порядку денному. Прошу голосувати.

 

12:05:13

За-157

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Переходимо до наступного пункту питань порядку денного. Законопроект за реєстраційним номером 14025: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи… А, виступ Юлії Володимирівни. Вибачте. Ми зайшли в питання. Да, можемо ще перерватися.

Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко, перерва із заміною на виступ. "Батьківщина" і "За майбутнє".

 

12:06:02

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Насправді ми попросили перерву і отримали 3 хвилини якраз по законопроекту 14025, який зараз буде обговорюватися і трошки пізніше голосуватися, саме для того, щоб мати можливість мати 3 хвилини сказати про цей реально антиєвропейський і абсолютно недопустимий закон.

Давайте зразу з вами погодимо, що те, як називається закон, абсолютно немає ніякого відношення до його змісту і сенсу. Цей закон про те, що всупереч європейській практиці вводиться 5 відсотків, просто подумайте, на фізичних осіб, тобто на українців, які свої спожиті речі від бідності перепродають, наприклад, на OLX. Скажіть, будь ласка, в той час, коли ви приймаєте в цьому залі повністю проолігархічні закони про "інвестнянь", де звільняєте від оподаткування великі корпорації, які можуть вільно платити податки, коли ви приймаєте закони про спеціальні зони, куди ви запускаєте своїх і там можна не платити податки зовсім, коли ви, наприклад, приймаєте закон, яким не просто звільняєте від оподаткування олігархію, а ще і 30 відсотків з бюджету їх інвестиції повертаєте, то цей законопроект про те, як 5 відсотків на продаж речей людей накласти. Скажіть, будь ласка, це вам не нагадує по суті законопроект черговий, після того, як хотіли оподаткувати ФОП  ПДВ, після того, як вводяться податки на людей звичайних на будь-що, вам це не нагадує зараз цей законопроект по суті геноцид середнього українського класу, а ще більше взагалі ліквідацію українського народу. Скажіть, скільки ще знущань буде над народом в Україні. І ще раз говорю, це протирічить спеціальній Директиві 2011/16/ЄС, які прямо заборонять це оподатковувати. Німеччина, Франція забороняє це оподатковувати. То це означає спеціальні вимоги для України, які нищать українців, людей.

Я прошу, дорогі друзі, до всіх звертаюся, не голосуйте за цей закон проти людей і проти в тому числі європейської практики. Тільки проти, жодного голосу "за". Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, є пропозиція з процедури. Я так розумію, вона більш консенсусна. Будь ласка, Роман Грищук. Ми не зайшли.

 

12:09:16

ГРИЩУК Р.П.

Шановний пане головуючий, у мене пропозиція підняти два законопроекти, які зараз уже на повторному другому і на другому читанні, це 13574 і 14144. Це законопроекти, які чекають від нас рішення, по яким, я так розумію, у нас  є консенсус, і ми можемо швидко їх прийняти. Давайте їх зараз піднімемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Романа Грищука змінити порядок розгляду питань порядку денного, зараз перейти до розгляду законопроектів з реєстраційними номерами 13574 і 14144. Прошу голосувати.

 

12:10:09

За-221

Рішення не прийнято. 

Власенко Сергій – з процедури. Будь ласка, Сергій  Володимирович.

 

12:10:17

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане головуючий. Шановні колеги, ми вчора з вами побачили і почули виступ наших колег із Комітету молоді і спорту і від мене вчора пролунала пропозиція підготувати Звернення від Верховної Ради до Міжнародного олімпійського комітету. Наскільки я розумію, такий проект Постанови про затвердження заяви і Звернення до Міжнародного олімпійського комітету підготовлений, це номер 15027. Вона пройшла комітет, цей проект постанови, він пройшов комітет.

Тому я пропоную, я розумію, що немає рішення Погоджувальної ради з цього питання, але вчора було, по суті, консенсусне рішення Верховної Ради про те, щоб сьогодні розглянути це питання, оскільки саме зараз ідуть перемовини нашого Національного олімпійського комітету із Міжнародним олімпійським комітетом щодо дозволу нашим спортсменам  виступати у шоломах, на яких відображені наші загиблі спортсмени. Тому це важливо зробити сьогодні, колеги, завтра може бути пізно. Тому прохання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Разумков – з процедури.

 

12:11:28

РАЗУМКОВ Д.О.

Олександр Сергійович, а у нас зараз якась чехарда, ми намагаємося поміняти порядок денний. У вас засідала Погоджувальна,  вона визначила порядок денний, зараз має бути Закон про підняття податків, проведення нових податків. То давайте голосувати, які проблеми? Ну, хто за це захоче  голосувати –  хай голосує, хто ні – то ні. Нащо ми зараз намагаємося, ви ж кажете: визначилася Погоджувальна рада. Визначилися?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, абсолютно правильно.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Поїхали по ній тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, їдемо.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Нехай потім всі побачать, хто за що проголосував.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Дмитро Олександрович, ми їздимо, тільки ми інколи міняємо ці, знаєте, куди ми їдемо, в якій послідовності.

Сергій Володимирович, щодо питання Постанови за реєстраційним номером 15027. У нас є зараз домовленість, що після цього питання, наприклад, військового і після меморіального питання ми швидко зберемо Погоджувальну раду, швидко приймемо це рішення. І далі включимо його в порядок денний, і далі розглянемо дві постанови відповідно про Олімпійські ігри, і про звернення щодо створення небезпечних умов життя українців.

Гео Лерос – з процедури, будь ласка.

 

12:12:37

ЛЕРОС Г.Б.

Дякую, пане головуючий. В мене до вас є запитання. Півтора року тому мене було виключено з стін Верховної Ради майже на рік через те, що я використав слово "гниди", вибачте. Це воші означає, як вже суд потім підтвердив. У мене до вас запитання. У вас відносини з цим словом змінилися чи ні? Чи можна його використовувати?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане колего Лерос, це було рішення Верховної Ради. А до цього… Да, регламентного комітету. Тому в мене особисто відношення навряд чи якесь було до цього слова.

Переходимо до… Мотовиловець – з процедури.  Пане Лерос, ми не можемо постійно… Давайте Мотовиловець, а потім ви, да.

Будь ласка, Мотовиловець – з процедури.

 

12:13:26

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.

Я прошу змінити порядок розгляду і підняти Закон 13574 про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перейти до цього законопроекту, да?

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування пропозицію Андрія Вікторовича Мотовиловця перейти до законопроекту за реєстраційним номером 13574. Прошу голосувати.

 

12:14:05

За-237

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду цього… А, з процедури – Лерос, і переходимо до розгляду цього питання. Гончаренко, Ірина Володимирівна.

 

12:14:12

ЛЕРОС Г.Б.

Дякую, пане головуючий. На минулому тижні було розслідування Української правди, як, вибачте, феесбешна гнида Єрмак зустрічається з діючим радником Президента України Камишиним...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що у вас з процедури?

 

ЛЕРОС Г.Б. Будь ласка, поставте на голосування, щоби завтра на 12 годину викликати радника Президента України Камишина, щоб він доповів, з якою ціллю він зустрічається з фігурантом спецоперації "Мідас", корупціонером, зрадником, феесбешником Єрмаком?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування пропозицію Гео Лероса, як він її озвучив.  Прошу голосувати.

   

12:15:07

За-47

Рішення не прийнято.

Гончаренко – з процедури.

 

12:15:11

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні колеги, як ми дізналися, Голова Держфінмоніторингу свій робочий час в  цьому році переважно проводить в місті Аруша, Танзанія, там національні парки і навколо носороги, слони і так далі. Зараз в Мексиці, там теж дуже складна робота, ми розуміємо, і дуже важлива, бо це лідери з відмивання коштів, очевидно, і по прозорості – Мексика, Танзанія, там є багато чому навчитися можна у мексиканських картелів і, напевно, і не тільки.

Тож в мене пропозиція, давайте на завтра на 12 годину запросимо у Верховну Раду міністра фінансів України пана Марченка, який координує відповідно до законодавства діяльність Держфінмоніторингу, для того щоб він повідомив, як так виходить, що Держфінмоніторинг веде таке красиве життя і найкраще своє життя проживає його керівник в той час, коли українці замерзають, він в Танзанії, в Мексиці, в Люксембурзі, Берні, Парижі і так далі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Олексія Олексійовича Гончаренка, як  він її озвучив. Прошу голосувати.

 

12:16:35

За-87

Рішення не прийнято.

Переходимо до розгляду законопроекту 13574. Це повторне друге читання. Будь ласка, на трибуну Федір Володимирович Веніславський від комітету, голова підкомітету. Проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян.

Отже, у нас тут наступна ситуація. У нас є одна правка "Європейської солідарності", яку зараз озвучить Ірина Володимирівна Геращенко, у неї 3 хвилини. І далі одна правка на врахування від Галини Миколаївни Третьякової. При її врахуванні також Галина Миколаївна буде ставити правку на підтвердження. І в нас є Мар'яна Володимирівна Безугла – 5 хвилин виступ. Да? Мазурашу – 5 хвилин виступ, Івченко – 5 хвилин виступ. Одна правка.

Добре. Тоді підемо, Ірина Володимирівна і далі по ходу.  Будь ласка, Ірина Володимирівна – 3 хвилини. 75 правка. Правильно я розумію?

 

12:17:30

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Колеги, ви знаєте, ми не часто говоримо, що це хороший законопроект. Це правильний, хороший законопроект. Але зараз я прошу вашої уваги і прошу підтримати одну дуже правильну правку.

Правка номер 75. От послухайте, чого вона стосується, і ви зрозумієте, що її треба підтримати. Цим законопроектом пропонується відстрочка для річних контрактників,  тих… молоді люди 18-24 років, які підписали контракт, дати їм відстрочку на 12 місяців. Ми пропонуємо справедливість, 75 поправка, щоб ця відстрочка була до набуття ними 25 років. Ви розумієте, що якщо люди хочуть перепідписати контракт, вони це зроблять. Якщо люди віддали державі, відслужили до 25 років рік, вони мають право на загальних умовах до 25 років мати цю відстрочку. Просимо підтримати цю поправку. 75-а.

Дуже дякую.

 

 

12:18:42

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Колеги, ця поправка, як ми вже минулого разу говорили, стосується того, що молоді люди, які пройшли військову службу, вони переходять із категорії призовників у категорію військовозобов'язаних. Окрім тих молодих людей, які уклали річні контракти, до категорії військовозобов'язаних належать і ті, хто, наприклад, служив строкову військову службу з 18 до 19 років. І є ще ціла низка інших людей, які вже є військовозобов'язаними, якщо вони, наприклад, пройшли військову кафедру. Тому ця поправка комітетом була відхилена. І прохання комітету залишити саме в тій редакції: ті молоді люди, яким було обіцяно річний контракт і 12 місяців відпочинку, вони на це мають право. І ми це таким чином в законопроекті сформулювали.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Ірини Володимирівни Геращенко врахувати правку номер 75, її та колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

12:19:53

За-125

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Далі у нас, давайте тоді, виступ... виступи давайте. Ну, давайте, да, Галина Миколаївна Третьякова, будь ласка, щодо правки номер 123, здається.

 

12:20:10

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Дякую. Шановні народні депутати, в мене пропозиція врахувати правку 123. Я хочу розповісти про що. По-перше, я хочу, щоб Комітет наш національної безпеки... 127-а? 127-а, правка 127. Щоб комітет національної безпеки не вносив до Закону про мобілізацію правки, які знімають граничні вікові межі для роботи на державній службі, а якщо вносив, то узгоджував з відповідним комітетом. Водночас правка 127 встановлює на період воєнного стану та на два роки після закінчення перебування на державній службі плюс п'ять років до діючих норм, а не зносить їх повністю, як пропонує правка 124.

В мене велике прохання підтримати зеленою 127 і червоною – 124. Прошу поставити на голосування. І точку зору комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування пропозицію… Будь ласка, Федір Володимирович, прокоментуйте, да. Займіть свої місця, зараз будемо голосувати.

 

12:21:17

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Колеги, дійсно, Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони та розвідки вчора підтримав на своєму засіданні альтернативну... схожу за змістом законодавчу пропозицію за номером 124. Але та пропозиція, яку сьогодні озвучила пані Галина, вона більш системно і зважено підходить до вирішення того питання, на яке була спрямована ця законодавча поправка.

Тому, дійсно, є пропозиція, враховуючи, що в умовах воєнного стану на державній службі не завжди можуть бути ті молоді люди, які до досягнення граничного віку перебувають у Збройних Силах і відповідно вони не можуть бути прийняті на державну службу, є певна категорія осіб, які і з досягненням 70-рчного віку можуть ефективно виконувати свої функції.

Тому прохання підтримати законодавчу пропозицію на сьогоднішній день, яку озвучила пані Третьякова, підтримати законодавчу поправку номер 127, але після цього необхідно поставити на підтвердження і не підтримувати поправку номер 124.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Галини Миколаївни Третьякової врахувати правку номер 127 її авторства. Комітетом вона відхилена, але ви пояснення чули. Прошу голосувати.

 

12:22:44

За-240

Правка врахована. Ми в кінці поставимо на підтвердження тоді 124-у.

Зараз далі у нас правки та виступи. У нас "Батьківщина" – 5 хвилин, Юлія Володимирівна. Три правки, 3 хвилини. Три хвилини замість 5 правок. Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

12:23:07

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я хотіла би привернути вашу увагу, в чому суть цього законопроекту. Ви знаєте, що у нас мобілізація йде з 25 років, і це правильне рішення – з 25 років. Але дали право з 18 до 25 років чоловікам підписувати контракт на будь-який термін, починаючи з одного року. І молодь із задоволенням пішла підписувати ці контракти на один рік. Але коли з'ясувалося, що це держава ще раз "киданула" нашу молодь, і вони зробили так, що ті, хто підписав, молоді люди з 18 років, контракт на один рік, вони їх зразу зробили військовослужбовцями. І тепер цим законом вони хочуть після того, як ця дитина – 18 років – відслужила один рік по контракту, вони хочуть на 12 місяців дати відпустку, але після 12 місяців вже без ніякого контракту мобілізовувати цю молоду людину, починаючи, по суті, з 21-го року. От що вони хочуть протягнути.

Цей законопроект мусив виглядати по-іншому. Нам не можна знищувати таким чином бажання молодих людей йти підписувати контракт добровільно. А зараз цей процес зупинився, тому що вони зрозуміли, що держава обманула і що держава робить їх, навіть якщо вони один рік відслужили, роблять їх військовозобов'язаними. І після того без всякого контракту будуть мобілізовувати.

Цей законопроект мусив виглядати по-іншому, що ті люди з 18 до 25 років, які підписали контракт на рік, що вони потім вільні абсолютно або підписувати, або не підписувати контракт, і до 25 років їх ніхто не може мобілізувати. Така правка була оголошена, це 75 правка, і цей зал її завалив. Я хочу запитати: ви що, реально хочете наших дітей з 18 років, які пішли добровільно на рік підписали контракт, вже зробити їх зобов'язаними? І щоби за ними потім ТЦК бігало і ловило їх за руки, і тягнуло на службу?

Дорогі друзі, з 25 років, і тому не можна це робити категорично. Треба відправити на повторне друге читання і дати гарантію з 18 до 25 років, що якщо вони підписали контракт, то вони можуть далі його не продовжувати, а спокійно займатися навчанням чи своїми іншими справами. І тому – на повторне друге читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі у нас виступи. Да, Федір Володимирович, 1 хвилина – відреагувати.

 

12:26:20

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Так. Шановні колеги, та пропозиція, яка щойно прозвучала, і ті аргументи, які були озвучені, вони не відповідають дійсності. Справа в тому, що Закон "Про військовий обов'язок і військову службу", який передбачає, що ті молоді люди, які пройшли військову службу, переводяться зі статусу призовників в категорію військовозобов'язаних, ухвалено Верховною Радою, до якої входили ті колеги, які зараз закликають проти цього законопроекту. Тому ми нічого не змінювали. Ми лише даємо право і виконуємо обіцянку, яку було надано молодим людям 18-24, отримати річний відпочинок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі у нас виступ Мар'яни Володимирівни Безуглої. 5 хвилин з місця, будь ласка.

 

12:27:03

БЕЗУГЛА М.В.

Дякую. Нагадаю, я перша сказала, що 18-24 контракт – це буде просто обман людей. На жаль, це відбувається. І зараз законопроект ми змушені голосувати, що це хоча б якийсь відсоток виконання обіцянки, хоча б якесь хоч відтермінування, хоч відстрочка, але це не те, що обіцяли, коли закликали молодих хлопців підписати контракт. А обіцяли – рік відслужиш і далі вільний, це дійсно так, не виконали.

Але я нагадаю ще одне. 8 лютого 2024 року Валерій Залужний був звільнений, а Олександр Сирський призначений Головнокомандувачем Збройних Сил України попри численні сигнали, що це може бути і матиме катастрофічні наслідки. Попри і мою позицію як ініціаторки звільнення Залужного. Було обіцяно, що Сирський адаптується, поєднає свій класичний досвід із новими підходами, буде відкритий до взаємодії, а у війську розпочнеться реальна реформа, що відвойовуватимемо своє і не відступатимемо. Президент особисто анонсував реформу війська, реалістичний детальний план дій Збройних Сил на 2024 рік, дієву систему ротацій, це було конкретно сказано Президентом як завдання Головнокомандувачу. "Авдіївка не повинна чекати, поки генерали з'ясують, де у них на складах застрягли дрони," – сказав Зеленський у 2024 році. Авдіївка стала першою жертвою. Жодних підготовлених рубежів. Наш відступ до Очеретиного. Далі ні Курахове, ні Селидове не були підготовлені.  Паралельно ми утримували наступ на Курську область і заставляли утримувати людей за рахунок втрати кілометрів у Донецькій області. Я пам'ятаю ці ешелони, які виводилися через Покровськ. Це були наші наступи.

За час керівництва Сирського фактично жодне з публічно поставлених Президентом завдань не було виконано системно. Навіть ті речі, які зрештою відбулися, були виконані через спротив і скандали. Яскравий приклад – створення Сил безпілотних систем, блокування законопроекту, саботаж передачі підрозділів, токсичні кадрові рішення з російськими паспортами. Лише після тиску імітація підтримки. Навіть зараз СБС не дають розгорнутися на весь фронт, щоб не посилювати фракцію дронщиків – наше майбутнє.

Розділяй і володарюй – ключовий принцип дворічного правління Головкома, знищення лідерів і потенційних лідерів, перетворення командирів бригад на тимчасових виконавців без волі і підтримки колективу. Спочатку блокування корпусної системи, а потім розрив корпусів, штаби за залишковим принципом, нові надбудови, нереформовані ТЦК та СП, що перетворилися на репресивні машини і схематози. Ганьба! В той же час заперечень Генштабу щодо відкриття кордонів для молоді до 24 років не було. І це лише частина прикладів.

Сирський, якого у війську тихо ненавидять, перетворив армію на репресивну кріпацьку машину на ручному управлінні. Але ключове запитання: чи сталася катастрофа? Чи стало гірше, ніж при Залужному? На жаль, я маю сказати, ні, не стало. ТЦК, непідготовлена Авдіївка,  кривавий наступ 23-го року на півдні, Бахмут і Маріуполь – це все було при Залужному.  Курахове, Селидове, повторне вторгнення на Харківщину, Сумщину, прориви в Дніпропетровській області – при Сирському. Проблема не в прізвищах і не тільки в прізвищах, проблема, що системної реформи війська до сих пір не відбулося. Але і колапсу не сталося. Фронт за чотири роки повномасштабної війни не впав. І це в першу чергу через наше суспільство, через нашу адвокацію і що з конфліктами і скандалами вдалось проштовхнути багато окремих проєктів. Це, дійсно, ключовий фактор, це те, яким чином діє безпосередньо українське суспільство.

Але зараз настав час дійсно нових лідерів. І якщо міністр оборони, наш новий міністр оборони вчергове, Федоров не докаже Президенту, а Президент не наважиться на рішення, подальший регрес і колапс неминучий, а Збройні Сили перетворяться на злочинне угруповання згори і на окремі  приватні, фактично, військові компанії різного ступеню інноваційності внизу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, у вас же на підтвердження, давайте ви в кінці тоді. На врахування? Добре, зараз. Добре.

Юлія Володимирівна Тимошенко, дві правки на врахування. Номери правок скажіть, будь ласка.

 

12:32:31

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я хотіла б, щоб подібний закон ви трошечки до своїх синів приклали. От уявіть собі, що це ваш син або ваша донька підписали контракт з 18 років на  один рік, і, реально допомагаючи країні, країна їх кинула і потім вона позбавила їх права до 25 років не бути мобілізованими.

Ну, ви до своїх дітей це прикладіть! Ну, коли ви за щось голосуєте, думайте про себе, думайте про свої родини і думайте, що такі самі сини і доньки є у інших людей! І коли 1700 молодих людей з 18 років підписали контракт, а тепер їх обманом зробили вже по суті військовослужбовцями. Контракт закінчився, а їх будуть, 12 місяців їм дадуть трохи відпочити, а потім насильно мобілізовувати. Не голосуйте за цей закон!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді давайте... "Батьківщина", ми пішли далі. Будь ласка, у нас 3 хвилини Цимбалюк і 2 хвилини Івченко. Будь ласка. Три хвилини, Цимбалюк Михайло Михайлович. Нема. Дві хвилини Івченко Вадим. Ні-ні, Юлія Володимирівна, ну, ви вже... (Шум у залі) На підтвердження потім будемо, ми ще туди не дійшли.

Вадим Івченко, 2 хвилини.

 

12:34:03

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, "Батьківщина". Колеги, от Юлія Володимирівна вона права. Коли приймався закон і громадяни 18-25 років, вони підписували контракти, і їм обіцяли, що вони деякий час послужать, а далі вони будуть до 25 років вільні, і вони якось планували своє життя. Це перше.

Друге. Так, в цьому законі робиться певне полегшення. Ті контрактники 18-25, які на контрактах сьогодні, вони згідно цього закону, вони будуть мати право 12 місяців відстрочки. Це певне полегшення. Хоча той обман, який був безпосередньо під час прийняття попередніх законів, ми маємо справедливо зробити так, виправити в законі і зробити так, щоб держава, коли бере зобов'язання відповідала за свої слова. Тому тут іде полегшення.

Друге. В цьому законі убралася контраверсійна норма з приводу студентів. Тобто на сьогоднішній день студент, який поступив в 24 або навіть в 25 років і має право на відстрочку, він отримає.

І наступне. Ми прийняли правку Галини Третьякової про те, що продовжується державна служба для людей, яким за 60 і 65.

В цьому законі багато полегшень. Хоча ми до кінця не виправляємо те, що обіцяли громадянам України. І мені здається, що давайте доопрацьовувати безпосередньо ті речі, які ми обіцяли, задля того, щоб в залі у нас була повна консолідація.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович, відповідь комітету. 

 

12:36:03

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановні колеги, я хочу, щоб всі почули. Якщо ми сьогодні не ухвалимо цей законопроект, то молоді люди, які служать за контрактом, одразу після закінчення контракту будуть мобілізовані одразу. Тому сьогодні цей законопроект необхідно обов'язково підтримати. А ті пропозиції, які щойно лунали, можна оформити у вигляді окремого законопроекту про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" і передбачити саме, що до 25 років ніхто не може бути мобілізований. Але це не є предметом цього законопроекту. І цей законопроект сьогодні обов'язково треба підтримати, тому що закінчуються річні контракти у тих молодих людей, які їх уклали. І для того, щоб ми їх не обманули, до чого закликають колеги, сьогоднішній закон треба ухвалити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас... Будь ласка, далі у нас, давайте так, пан Мазурашу – 5 хвилин виступ, потім Дмитро Олександрович Разумков, потім Павло Андрійович Бакунець, потім правки на підтвердження (одна – від Галини Миколаївни і одна – від Юлії Володимирівни, я так розумію), і потім голосування.

Будь ласка, Мазурашу –  5 хвилин.

 

12:37:16

МАЗУРАШУ Г.Г.

Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ, Чернівецька область. Звісно, хлопців, які стали на захист Вітчизни на добровільних засадах у віці 18-24, треба підтримати, і не є проблемою це зробити. Ви ж розумієте, у тому числі доповідач, до якого я ставлюся з великою повагою, що це було би проголосовано уже давно, якби минулого разу не намагалися пропхати туди і протягнути через парламент норму про те, що студенти, яким більше 25 років, їм треба забрати відстрочку. Цього разу знову... От я не знаю, чому не можна просто по-чесному проводити ті зміни, які хочеться провести, де є консенсус у парламенту і готовність проголосувати. Чому знову запхали норми, які стосуються держслужбовців? Для чого? Що, не можна окремо зареєструвати той законопроект і провести його окремою нормою. У нас є приклади, коли в нашій каденції, в нашому скликанні за декілька годин, це, напевно, абсолютний рекорд, було зареєстровано законопроект, винесено і проголосовано за основу і в цілому. Це абсолютний рекорд, який важко повторити, але це ж можна робити. Для чого весь час щось інше пхати правками до цих законопроектів?

Я просто в шоці від того, що ми все одно шукаємо, як когось змусити захищати Вітчизну. Ви не розумієте, що це безперспективний вектор. Ми таким чином ніби визнаємо, що в Україні немає людей більше, які готові захищати Вітчизну. Це не так. Ці люди є. Просто їм треба   пропонувати адекватні умови. Є, я стверджую це на прикладі рідного округу, є атовці, є інші учасники бойових дій навіть, які готові повернутися до сил оборони, але на адекватних умовах, не довічно, а на піврічний чи, окей, річний контракт. Чому ми не говоримо тут про збільшення мотивації для цих хлопців?

Ви знаєте, цими днями один благодійний фонд повідомив, що є там сіткомети, нещасні сіткомети. Я повідомив помічникам, знайомим, друзям, які в армії, і всі – да, да, да, треба, дуже треба. Люди, у них навіть такого елементарного, виявляється, це в дефіциті, а ми говоримо тут про якісь такі речі.

Ми дотепер не індексували виплати військовослужбовцям. Хто з вас не знає, який приблизно курс був того ж долара чи євро, коли ми прагнемо до Євросоюзу, до входження, 28 лютого 2022 року, коли запроваджувалися ті доплати 30 і 100 тисяч, і який сьогодні курс. Ми не розуміємо, що це приблизно вдвічі менш по суті, по змісту цих коштів? Чому ми про це не говоримо?  Є навіть згода, я спілкувався з багатьма військовими, вони би сприйняли, якби цю різницю індексації, віддавали би держоблігаціями. Ні, ми цього не розглядаємо. Ми навіть елементарно запровадити оце нульове розмитнення для УБД, одне авто з обмеженням по ціні – і то ми не робимо. Чому? В чому проблема?                                 

Коли наш герой Ігор Герасименко займався цим питанням, йому сказали, що не можемо підтримати, бо забагато, виявляється, "лівих" УБД. Вітаю вас, у нас забагато "лівих" УБД.  Уже є інший законопроект. Тут нульове розмитнення запровадити для тих, які  отримали поранення. Ну, до цих же нема питань. Ні, все одно не підтримується.

Чому ми не думаємо про мотивацію, а лише про те, як загнати когось  в армію? Звідки у вас ця психологія рабовласників з'явилася? Особливо я звертаюся до "слуг народу", до тих, які обрані за списком партії "Слуга народу". Як виборець я вас запитую, коли ви перетворилися із слуг на рабовласників? Чому у нас все навколо того крутиться, як когось загнати, змусити? Ми ж адекватні люди. Якщо ви хочете  заганяти  і підтримуєте це, так, будь ласка, ідіть добровільно, як зробили це Рудик, там інші наші колеги по парламенту, на добровільних засадах стали на захист Вітчизни, навіть в порушення норм законодавства. В чому проблема? Уявіть себе на місці тих, кому ми маємо служити,   "слуги народу". Вони бояться вийти з хати, щоб не зустріти "бусифікаторів", а ви думаєте, що вони будуть захищати Вітчизну. Ці люди можуть приносити користь справі оборони роботою в тилу. А ми закриваємо очі на те, що за ними женуться і змушують їх йти в тінь, тікати з рідної країни.

Наш Президент Володимир Олександрович днями знову сказав, що в Україні рабства немає. Вітаю вас, Володимире Олександровичу, у нас є рабство, виявляється, для тих, які військовозобов'язані. Рабство є. Немає рабства лише для тих, які не військовозобов'язані. Що з нами робиться? Коли ви перетворилися зі "слуг народу" на рабовласників, будь ласка, почуйте. Це неправильний вектор.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович Разумков – 7 хвилин, одна правка на врахування, будь ласка. Скажіть номер правки.

 

12:42:28

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колег, у нас в парламенті якась така традиція, як більше збрехати військовим, як кожного разу придумати щось, щоб вони себе відчували кинутими. Не покинуті, а кинуті. І історія повторюється з разу в раз.

Я вам хотів би нагадати, що 18 грудня 2024 року мали бути закони про демобілізацію. Зараз лютий 2026-го – закону немає і не буде. Де законопроект нашої команди "Розумна політика" про ротацію 6 на 6? Немає. Де додаткова відпустка? Немає. Де законопроект про підписання… при підписанні першого контракту мільйон для того, щоб прибрати ганебне явище "бусифікація"? Вже влада почала називати так званий процес мобілізації "бусифікацією", тому що це правда. Перетворили це на колосальний бізнес, який сьогодні вимірюється від 2 до 3 мільярдів євро на рік. А ми розмовляємо про те, що а де гроші взяти, якщо нам не дасть їх Міжнародний валютний фонд. Просто закрити тему ТЦК і скоротити в два рази, і половину відправити на фронт, щоб вони особисто показали, як вони це будуть робити. Не ті, хто фронт пройшов, а там дуже багато людей, які взагалі не знають, в якій частині країни та війна триває і де той фронт знаходиться. Хай вони покажуть спочатку. Тому що воювати з жінками, в тому числі в тилу, це дуже легко. Друге.

Третє питання. Скажіть мені, будь ласка, а що у нас з додатковою відпусткою? А що у нас з контрактною армією? Зараз вже почав і Зеленський про це говорити. Так лежить наш законопроект. Лежить законопроект, дається доручення Міністру оборони щось там готувати. Нічого не треба готувати, берете закон "Розумної політики" у вашому комітеті, готуєте його і відправляєте в зал. Хочете, зробіть до другого читання правки свої внесіть, від Президента, від себе, від кого завгодно, доопрацюйте, якщо вас щось не влаштовує, і прийміть. А то ви ще будете зараз пів року його опрацьовувати, це не дасть жодного результату, і знову це закінчиться на рівні розмов.

Так само, як зараз даються доручення по ТЦК, а треба було приймати наші правки у 2024 році, коли ТЦК мало представлятися, не мало права носити балаклав, мало зобов'язання носити бодікамери. І можна було і їх знімати. Тому що якийсь дивний у нас підхід, на фронті ніхто цього не боїться, окрім спецпризначенців, щоб сфотографуватися без балаклави, а зате у Києві, у Львові, це найбільш небезпечні міста стали для ТЦК. Що це за історія взагалі?

Далі. Ви не лише військових, ви в тому числі і народ намагаєтесь цими законопроектами обманути, м’яко кажучи. До військових повернемося. Минулого разу ви закладаєте норму в законі про те, що якщо хлопець 18 років підписав контракт, мав відстрочку до 25 років, підписав контракт у 18, рік відслужив, в 19 демобілізувався, в 20 ви його вже без його запитань, хоче  він – не хоче, може – не може, буде – не буде, мобілізуєте і відправляєте у Збройні Сили України. І ви розповідали всі тут дружно, бігали розповідали про те, що от не дали проголосувати. Так ви ж їх кинули знову. Ви їх кинули, тому що сказали, підписуйте контракт 18-24 і потім вам буде демобілізація через рік. Я вже мовчу, що це аморально по відношенню до тих, хто пішов добровольцем у 18 років, в 2022 році при початку повномаштабки, і зараз таких привілеїв не має. Він не може через три, майже через чотири роки війни сказати, все, хлопці, я теж хочу трошки відпочити, я хочу демобілізуватися. У нього таких прав немає, хоча він вже чотири роки воює. Це з точки зору людської моралі абсолютно неправильний підхід, абсолютно плювання в очі людям.

А паралельно ви ще намагаєтесь створити додаткові механізми заробітку для ТЦК. В цей законопроект в попередніх версіях почали заносити норми про те, щоб забрати можливість  навчатися у 25 плюс у технікумах, у коледжах, в університетах, в інститутах. Ви ж не боретесь з корупцією, яка дозволила людям, які не хочуть вчитися, туди вступити. Не боретесь. Ви боретесь з людьми. Ви боретесь з людьми, забираючи у них таку можливість. І фактично ви створюєте умови, при яких вони… коли їх виключать з вишів, щоб у них з'явилася необхідність шукати нову схему, якщо вони дійсно ховалися там, а не навчалися, як це зробити або втекти за кордон. Тобто "обілєтіть" їх по другому колу. Оце єдині норми, які ви намагаєтесь запхати в законопроекти.

Гарна ж назва законопроекту: про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян. Так ви ж навпаки створюєте так, щоб категорій стало менше, а корупції стало більше. І у вашому комітеті лежать всі закони, в тому числі і про демобілізацію. Їх немає, вони не розглядаються.

Але давайте повернемося до цього законопроекту. Скажіть мені, будь ласка, стоїть правка 73 нашої команди "Розумної політики", яка говорить про наступне. Якщо хлопець 18 років прийшов вступив до лав Збройних Сил України, рік відвоював, віддав свій борг державі, назвемо це так, і в 20 років… в 19 років звільнився, так, як прийняті сьогодні норми. Чому ви вважаєте, що ви маєте право його через рік мобілізувати, тобто у 20 років, якщо до цього у нього взагалі була можливість сидіти вдома до 25 років? До 25.

Ви точно так кинули людей з історією про обмежено придатних. Ви їх повиводили з цих категорій, і сьогодні вони вимушені воювати з 18, з 19, з 20 років, хоча об'єктивно є відстрочка до 25 років. Чому ви знову ділите суспільство на категорії, на сорти. Так не можна, це підходить.

Тому, колеги, будь ласка, я вас дуже прошу проголосувати правку по відношенню до молодих хлопців, які сьогодні долучилися до лав Збройних Сил України. 73 правка. Вона дає можливість, якщо людина звільнилася зі служби, виконавши свій обов'язок і рік відвоювавши в Збройних Силах України, далі самостійно обирати: піти в 21, 22, 23, або  держава буде мати право знову її призвати у 25 років. Це чесно. Тому що коли запускався цей проект 18-24, ніхто не казав, що піди на рік, а через рік ми тебе знову зможемо мобілізувати. Це кидок, вибачте за непарламентський вислів.

Тому, будь ласка, підтримайте нашу правку 73, щоб справедливість все ж таки була. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви будете ставити, Дмитро Олександрович? Номер ще раз скажіть, будь ласка. Одну хвилину дайте Разумкову. 73-я, да?

 

12:49:42

РАЗУМКОВ Д.О.

Я так розумію, що 73-я, тому що у комітету теж дивний підхід, вони постійно міняють таблицю. Вчора вони всю її поміняли. До чорта правок,  ви хоч би якось повідомляли про це. Як депутати мають її вивчати, за ніч чи як? Чи ви навмисно робите, щоб ввести всіх в оману?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович...

 

РАЗУМКОВ Д.О. Якщо я не помиляюся, це 73-я. Але хай підтвердить представник комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович, можете підтвердити? Тому що 73-я врахована редакційно.

 

12:50:13

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Абсолютно ніхто... комітет нічого не міняв за ніч. Дійсно, поправка  за авторства Дмитра Разумкова і інших народних депутатів 73-я.

Але позиція комітету була вже озвучена. Я хочу відреагувати на аргументацію, яку Дмитро Олександрович щойно озвучив. Він абсолютно правильно, до речі, сказав, що ухвалення цієї поправки призведе до соціальної нерівності. Тому що ті молоді люди, які пішли добровольцями в 18, не будуть мати право на звільнення від військової служби на відміну від тих, хто уклав річний контракт. Це по-перше.

По-друге, ніхто нікого не обманював. Закон "Про військовий обов'язок, військову службу", який передбачає, що молоді люди, які отримують військову підготовку, переводяться з категорії військовозобов'язаних... призовників до категорії військовозобов'язаних, діє вже десяток років. Тому всі це знали, ніхто нікого не обманював. Але для того, щоби дати можливість цим молодим людям відпочити рік, ми і пропонуємо цей законопроект.

І хочу підкреслити, що жодних інших положень, крім річного відпочинку для тих, хто уклав річний контракт,  в цьому законі, в принципі, немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Олександровича Разумкова врахувати повністю враховану редакційно правку номер 73. Комітетом вона врахована редакційно. Позицію комітету ви почули. Прошу голосувати.

 

12:51:50

За-129

Рішення не прийнято.

Зараз, чекайте. Павло Андрійович Бакунець, ви будете правку ставити чи тільки озвучите? Будете, добре. Номер скажіть.

 

12:52:02

БАКУНЕЦЬ П.А.

Номер моєї правки 84. Вона врахована частково і по ній я би хотів повідомити вам, дорогі колеги, про справедливість. Так, дійсно, тих, хто мав контракт і він закінчився в період "ще людині нема 25 років", він матиме відстрочку лише на 1 рік, і це несправедливо, як і говорили попередні колеги. Нам потрібно зробити так, щоб до 25-и, якщо у нього закінчився контракт, його ніхто не призиває, як й інших хлопців, а після 25-и в нього є 1 рік відстрочки. Це навпаки збільшить кількість контрактів для молодих людей. Ми дякуємо і тим молодим людям, які вже мають контракти, вони заслуговують на повагу від суспільства, на повагу від цієї зали і на справедливість. І тому поставте, будь ласка, на повне врахування цієї правки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Андрійович, правка номер 74 – вона іншого авторства. 74 чи… А, 84, вибачте. Так, вона Павла Андрійовича Бакунця авторства, вибачте.

Отже, ставлю на голосування пропозицію Павла Андрійовича Бакунця врахувати повністю правку номер 84 його авторства. Комітетом вона врахована частково.

Позицію комітету дайте.

 

12:53:37

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Позиція комітету: залишити в редакції комітету, тому що це повністю дублює те, про що я щойно говорив. Це може бути питання вирішено шляхом ухвалення окремого закону. Сьогодні ми говоримо про річний відпочинок для молодих людей 18-24, які уклали річний контракт. Тому прохання залишити врахованою частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати. 

 

12:54:13

За-160

Рішення не прийнято. 160 – за.

А далі у нас пані Інна Совсун. На врахування номер дасте? 21-а, да?

 

12:54:23

СОВСУН І.Р.

Так, я не буду ставити на голосування поправку, але я не можу не сказати. Шановні колеги, давайте перестанемо називати дітьми дорослих чоловіків, які на відміну від більшості присутніх у цій залі, стали на захист нашої країни. Вони вийшли нас із вами захищати, вони – не діти, вони – наші з вами герої. І ці герої зараз заслуговують на те, аби ми виконали дану їм обіцянку і дали відстрочку 1 рік, – це саме те, що ми з вами їм пообіцяли, і це саме те, що треба виконувати. А якщо ті колеги тут у залі страшенно переймаються, щоб їх не мобілізовували, ну, друзі, ви можете мобілізуватися самі, можуть мобілізуватися ваші чоловіки, можуть мобілізуватися ваші діти. І тоді нам не треба буде мобілізовувати тих, хто вже зараз відслужив.

Давайте говорити чесно, що хтось в армії має служити. Зараз ми тут дуже рьяно говоримо про те, хто не має служити, кому дати відстрочку, кому дати бронювання, що завгодно ще. Давайте чесно в цій залі говорити також про те, що хтось-таки повинен буде служити, і про це треба буде теж чесно говорити, а не займатися постійно популізмом за рахунок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Інни Романівни Совсун. А, не ставимо? Окей, добре.

І ми тоді завершили з правками на врахування. Далі в нас правки на підтвердження. Юлія Володимирівна Тимошенко – дві правки і Галина Миколаївна Третьякова – одна правка.

Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко. Номери правок скажіть.

 

12:55:49

ТИМОШЕНКО Ю.В.

2 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. У вас в листі там є. Я не буду ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть номер.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. 2 хвилини. Я не буду ставити на голосування. 2 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть номер. Не будете ставити? Добре, 2 хвилини виступ.

 

12:55:56

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати, по-перше, давайте чесно скажемо, що те, що молодим людям з 18 років, які підписали контракт на рік, після того дають тільки 12 місяців на відпустку, а потім їх ТЦК за ноги буде тягнути, хоча їм буде тільки 21 рік, – це не покращення для них. Якщо зараз ви цей закон приймете, ви забетонуєте цю несправедливість, розумієте? Ви практично зробите це нормою. По-перше, 1700 молодих людей, які підписали контракт, будуть обмануті, і  їм замість того, щоб до 25 років дати нормально спокійно займатися своїми справами, їх ТЦК буде мобілізовувати примусово, тому це не покращення, це обман. А по-друге, якщо ви цей закон зараз приймете, то інші молоді люди з 18 років не підуть підписувати ці контракти, і ви армію залишите без додаткових бійців, без додаткових людей, які готові захищати Україну.

Моя пропозиція, я дуже прошу всіх на неї пристати, зараз всього на один тиждень відправити цей закон на повторне друге читання і на повторне друге читання усвідомлено врахувати для всіх без виключення військовослужбовців, які підписують контракт з 18 років до 25, дати право, щоб до 25 років після завершення контракту вони не мобілізовувалися насильно. Це єдина справедливість, яка буде. І я вас дуже прошу – не голосуйте зараз за цей закон, проголосуйте за те, щоб ми відправили на повторне друге читання і врахували реальну справедливість і реальну пропозицію молоді, а не обман.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович Разумков. Яка правка? 3 хвилини. 2. Включіть мікрофон.

 

12:58:12

РАЗУМКОВ Д.О.

Олександре Сергійовичу, спочатку від 309 до 315 – дати 3 хвилини, і потім я буду ще одну правку ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3 хвилини – Разумков, будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дякую. З початку дайте час, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З початку.

 

12:58:25

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, на жаль, ви не проголосувати ні мою правку, ні інших колег, які піднімали щодо того, щоб після того, як людина відслужила в проміжку часу від 18-и до 24 років, дати їй можливість, може вона через рік знову захоче, дати їй можливість не бути мобілізованою, так як діє сьогодні законодавство до 25 років. Я спробую пояснити, до чого це призведе.

Ті, кому ви відкрили виїзд 18-22, подивившись на сьогоднішнє голосування, просто встануть і поїдуть.

Друге. Якщо людина у 18 років мобілізувалась, до 19 послужила і далі не планує це робити в 20, вона збере валізу, забере гроші, забере рідних і виїде за кордон. Тобто такими рішеннями ви не просто не допомагаєте наповненням Збройних Сил України, не просто не допомагаєте стимулюванню, тому що коли ви сказали "а", не може бути "б", але ви ще робите те, щоб ці люди просто полишили державу і виїхали за межі нашої країни або почали шукати, або ховатись, або шукати собі бронь, або заносити комусь хабаря для того, щоб вирішити це питання.

Сьогодні багато пролунало різних ідей, пропозицій, це важливий законопроект, ми маємо виконати свою обіцянку, ми маємо, дійсно, зробити так, як по справедливості і по закону. А ви зараз займаєтесь еквілібристикою і намагаєтесь знову, як шулери, ввести, автори закону, на жаль, ввести молодь в оману, сказавши ти приходь. Вони ж не віслюки, щоб показати їм моркву, і сподіватися, що вони за нею підуть. Українська молодь, вона розумна, вона краще нас з вами читає наші закони, вона зрозуміє, де її вирішили кинути. Це не дасть додаткового притоку хлопців і дівчат до Збройних Сил України, це дасть відтік молоді з нашої держави і це дасть такий дуже гіркий присмак тим, хто вже підписав контракт і зрозумів, що його кинули на маршруті.

Тому, будь ласка, не ставте це, не підтримуйте таке рішення, давайте виправимо цю помилку. Хочете, давайте виправимо її завтра, але не можна це зробити так, як пропонується сьогодні, інакше це призведе реально до негативних наслідків.

Я ці правки не буду ставити, я окремо ще поставлю 124 правку, дайте мені хвилину, будь ласка, Олександр Сергійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини – Разумков. Номер правки.

 

13:01:05

РАЗУМКОВ Д.О.

124 правка. Правка фактично передбачає незастосування граничної вікової межі перебування на державній службі протягом воєнного стану та два роки після, таким чином фактично дозволяє перебувати на державній службі безстроково незалежно від віку. Скажіть, будь ласка, в чому логіка? Я б ще зрозумів, якщо ви б це приймали на проміжок воєнного стану. Ви закладаєте ще два роки після, ви не встановлюєте якусь межу. Я  розумію, якщо б була межа, наприклад, там 65 років, окей. У даному випадку у нас є схожі норми, вона працює і буде працювати далі, і ви фактично таким чином закриваєте... Ми багато розмовляємо про молодь, щоб вона приходила працювала на користь держави, на майбутнє і тому подібне. Ми поприймали кучу всього для того, щоб обмежити будь-яке бажання приходити до державної служби і молоді, і не лише молоді, люди з бізнесу так само не хочуть іти. Але фактично ви такими правками ще й блокуєте, тому що більше державних посад не стає, державної служби не стає, але у вас залишаються там люди. Да, я розумію, що, можливо, хтось і відповідає цим посадам. Але так теж не можна, ви фактично не виконуєте норми закону.

Тому, будь ласка, шановні колеги, якщо ми хочемо, щоб молодь приходила до державної служби, отримувала бронь, працювала на користь держави, в тому числі після того, як пройде контракт 18-24, то така правка не має бути підтверджена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович, будь ласка.

 

13:02:33

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дмитро Олександрович абсолютно правильно говорить, цю правку можна поставити на підтвердження. Її не потрібно підтверджувати, оскільки ми вже проголосували законодавчу поправку Галини Третьякової. Тому прохання поставити на підтвердження і її не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Олександровича Разумкова підтвердити правку номер 124. Ситуацію ви чули. Прошу голосувати.

 

13:03:09

За-21

Рішення не прийнято.

І переходимо до голосування. Можемо переходити до голосування чи є ще на підтвердження правки? Голосуємо. Займіть, будь ласка, свої місця.

У вас на підтвердження? Замість двох правок на підтвердження 2 хвилини, правильно? Добре, з місця 2 хвилини Безугла і голосуємо. Запросіть депутатів до зали, будь ласка, через 2 хвилини голосування.

 

13:03:38

БЕЗУГЛА М.В.

Колеги і шановні громадяни, я прошу одну хвилинку уваги. Дивіться, що відбувається. Рік тому назад країна оголошує, що якщо ви хлопець 18-24 років, то можете підписати контракт на рік, і через рік вас відпустять. Проходить рік – нікого не відпускають. Замість того, щоб зробити законопроект, який виправить фактично цей обман від держави, який законопроект зараз ми будемо голосувати, вам 18-24, ви підписали контракт, рік пробули, вам кажуть: ми зараз вас відпустимо, потім рік ми дамо вам відстрочку і далі ми вас мобілізуємо. Якщо вам навіть 21, 22, 23, ми вас мобілізуємо. Якщо людина не підписує цей контракт, то її мобілізують тільки з 25 років. Який сенс в такому обмані від держави?

Цей законопроект треба доробити і поставити так, що цих людей відпускають до 25 років, і тоді це збільшить довіру. Я не буду вдаватися в конкретні цифри. Але за цей рік дуже мало людей молодих прийшли і повірили, і навіть тих, які повірили, ми зараз обманюємо. Це не можна так голосувати. Це подвійний обман.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович, позиція комітету, і будемо голосувати.

 

13:05:16

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Колеги, перед голосуванням хочу звернутися до вас усіх ще раз. Якщо ми сьогодні не ухвалимо цей законопроект, то ми зробимо те, до чого закликали чи проти чого, вірніше, виступали всі наші колеги. Ми обманимо тих молодих людей, які уклали річний контракт.

Тому цей законопроект  сьогодні обов'язково необхідно проголосувати. А якщо є у моїх колег бажання відновити на їх погляд таку справедливість, треба реєструвати окремий законопроект про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де після обговорення в залі ухвалювати або не ухвалювати можливість чи, вірніше, неможливість бути мобілізованим будь-яким громадянам України, яким не виповнилося 25 років. Але на сьогоднішній день цей законопроект обов'язково необхідно прийняти. Тому що в іншому випадку це буде з нашого з вами боку обман молодих людей віком від 18 до 24, які уклали річний контракт. Голосуємо "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Колеги, переходимо до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками… Шановні колеги, займіть свої місця в залі, будь ласка. Шановні колеги! Щоб я прізвища не називав, будь ласка. Шановні колеги, наша робота в першу чергу приймати рішення на благо країни. Комунікація з урядом – це наша важлива робота, але у вільний від голосування час. Давайте якось цього витримувати.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект з реєстраційним номером 13574: проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян. Прошу голосувати.

 

13:07:29

За-243

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка. Закон ухвалено в цілому.

З процедури –  Кравчук, будь ласка.

 

13:07:41

КРАВЧУК Є.М.

Колеги, я прошу змінити зараз порядок розгляду питань і перейти до законопроекту 14144 – це хвилина пам'яті. Прохання залишитися, підняти зараз цей законопроект і його проголосувати, це в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перейти до 14144 і до подальших законопроектів, правильно я розумію, пані Євгенія? 14144 і подальші законопроекти. Правильно? Супер.

Да, колеги, Сергій Володимирович, можна я прокоментую цю ситуацію відразу. Зараз  ми зайдемо в 14144, якщо це рішення буде підтримано. Там є виступи від колег. Під час цих виступів я прошу Погоджувальну раду оперативно зібратися в президії, ми приймемо... Ні, ми приймемо рішення Погоджувальної ради і після цього перейдемо до двох постанов: одна про холод, інша про Олімпійські ігри. Такий хід думок влаштовує всіх? Супер. Пане Андрію, у нас є процедура, по якій ми працюємо. Ми з голосу не вносимо законопроекти. Все одно розгляд законопроекту 14144 буде з виступом.

Ставлю на голосування пропозицію Євгенії Михайлівни Кравчук. Прошу голосувати.

 

13:09:17

За-244

Рішення прийнято. 

Переходимо до законопроекту з реєстраційним номером 14144:  проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Ірина Володимирівна, ви будете виступати? Геращенко – 2 хвилини, будь ласка. Безугла – 2 хвилини. Олена Костівна – 2 хвилини.

Погоджувальна рада, підійдіть, будь ласка, до мене, керівники фракцій і груп.   

 

13:09:42

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую, шановні колеги. Хочу звернути увагу, що всі важливі голосування сьогодні проходять завдяки голосам "Європейської солідарності".

Що важливо в законопроекті, який ми зараз обговорюємо? Тут  враховано нашу поправку про те, що щороку в третю суботу листопада загальноукраїнська хвилина мовчання пам'яті жертв Голодомору, це дуже важливо також в контексті історичної пам'яті.

Безумовно, в контексті пам'яті дуже важлива щоденна хвилина мовчання. І ви знаєте, для пам'яті сьогодні, давайте ми  ще раз поаплодуємо нашому спортсмену, який сьогодні на Олімпіаді для пам'яті наших героїв загиблих робить більше ніж всі стратегічні комунікації, це дуже важливо.

Але, ми хочемо, наша фракція, привернути увагу до проблеми Меморіального національного кладовища. Немає більшої делікатної справи ніж вшанування, поховання загиблого. Як так трапилося, що сьогодні навколо цього кладовища стільки скандалів? Як так трапилося, що тільки суцільні скандали, пов'язані сьогодні з похованням героїв там, іде зараз службове розслідування щодо керівника цієї установи, що туди набрали якихось недостойних людей працювати. Тому пропозиція нашої фракції, я нагадаю,  ми єдині не голосували за те, аби в місці, де не застосовано воно до меморіального кладовища, ви прийняли це рішення без нас, наша пропозиція перейти до дискусії разом з Міністерством ветеранів про те, як все-таки має бути правильно вшанована пам'ять героя при похованні. Бо немає більш делікатного, більш важкого питання для родини, для суспільства в контексті вшанування пам'яті.

А цей законопроект ми підтримуємо, ми є співавтори його. Ми дякуємо пані Кондратюк за ініціативу. Голосуємо "за".

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.

 

13:11:49

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Мар'яна Безугла, будь ласка, "Слуга народу". Ви просили слово. Будь ласка.

 

13:11:50

БЕЗУГЛА М.В.

Справа вшанування пам'яті надзвичайно важлива. Але у нас до сих пір подвійні стандарти. Коли ми говоримо про цінність людського життя, у нас до сих пір немає конкретно системних реформ в українському війську, і цінність людського життя ставиться під сумнів. І я, користуючись можливістю, наведу інший приклад. Поки ми тут голосуємо, прямо зараз в українському війську розпускають Інтернаціональний легіон. І знаєте, яка одна з причин? Тому що вони розробили доктрину, яка зберігає людські життя і надає перевагу в наступі технологіям. І це конкурує з підходом підрозділів Сирського штурмових, які все ще беруть за рахунок втрат. І зараз безпосередньо користуючись певними змінами постійними в Міністерстві оборони, Олександр Станіславович Сирський тихо знищує Інтернаціональний легіон. То що ми можемо сказати нашим іноземцям, які приїхали сюди абсолютно добровільно, які можуть розірвати контракт в любий момент, багато з яких загинуло, і ми повертали тіла їхнім близьким. Що ми можемо їм сказати? Згадати, як Президент 27 лютого всіх запрошував воювати в Україну і захищати демократію і справедливість? То чому зараз це відбувається і чому всі мовчать?

Я просто прошу всіх колег небайдужих звернути увагу. Цього тижня знищується Інтернаціональний легіон в Збройних Силах України. І це питання також про пам'ять і про нашу репутацію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні колеги, я теж дозволю собі виступити.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

13:13:49

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Олена Костівна, будь ласка.

 

13:13:53

КОНДРАТЮК О.К.

Дякую, Олександр Сергійович. І все ж таки повернутися до теми законопроекту, який я дякую, що внесли багато депутатів разом зі мною із всіх фракцій і груп. Але я хочу вам нагадати, що це перш за все закон Катерини Даценко та її колег з громадської організації "Вшануй", які кожен день виходять на перехрестя о 9-й ранку, зупиняють автомобілі, закликають людей присвятити 1 хвилину свого часу тим, хто загинув, і тим, завдяки кому ми живемо і сьогодні має такі жваві дискусії.

Так, цей законопроект вносить зміни до Кодексу цивільного захисту України, які фактично розв’язують руки місцевій владі, яка весь час говорила про те, що їй не вистачає додаткових аргументів, зокрема законодавчих, і зараз він дозволить використовувати загальнонаціональну систему оповіщення для щоденного оголошення хвилини мовчання в усіх містечках і містах України.

Ми з вами фактично зараз говоримо про те, як філософія взагалі пам'ятування повинна розвиватися в Україні. І я хочу сьогодні згадати, звісно, Ірину Цибух. Вона фактично була засновниця цього величезного процесу. Я хотіла, щоб в пам'ять неї якраз і існував цей закон. Тому що культура пам'яті повинна ширитися не примусом, а м'якою адвокацією. І це дуже правильно, оскільки ми зараз стоїмо і створюємо лише технічні умови і стандарти, за якими може відбуватися саме хвилина мовчання.

Я би хотіла закликати всіх нас, всіх вас докладати максимально своїх зусиль задля того, щоб провести першими, наприклад, приклади такі і особисто взяти участь в таких потрібних важливих акціях. Зокрема, можна взяти наліпки на машини, можна просто говорити з багатьма молодими людьми, які підтримують насправді цю акцію, адвокують ці акції. Це тільки для єдності країни, в якій зараз стільки багато проблем.

Будь ласка, займіть свої місця, давайте спокійно проголосуємо і вшануємо хвилиною мовчання всіх тих, кому ми завдячуємо сьогодні. Дякую.

(Хвилина мовчання)  

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця.

Ставлю на голосування пропозицію ухвалити в цілому, прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект з реєстраційний номер 14144: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вшанування пам'яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Прошу голосувати.

 

13:17:20

За-260

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Шановні колеги, щойно відбулося засідання Погоджувальної ради, на якому ухвалено рішення сьогодні розглянути також дві постанови – 15026, 15027. Є пропозиція зробити це без обговорення. Тому переходжу до… Переходимо до прийняття рішень.

Отже, шановні колеги, законопроект 15026: проект Постанови про звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Міжнародного кримінального суду, парламентів та урядів держав-членів ООН, держав-членів Групи Семи, держав-членів Європейського Союзу та НАТО, Європейського Парламенту,  Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Міжпарламентського союзу, Міжнародного комітету Червоного Хреста щодо цілеспрямованої і скоординованої політики російської федерації на  створення небезпечних умов життя, які розраховані на фізичне знищення українців.

Пропонуємо включити це питання до порядку денного сесії.

 

13:18:31

За-266

Рішення прийнято.

Можемо голосувати?

Пропоную прийняти в цілому з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з необхідними техніко-юридичними поправками Постанову з реєстраційним номером 15026, назву ви всі чули. Прошу голосувати.

 

13:19:04

За-267

Рішення прийнято. Постанова ухвалена в цілому.

І наступна постанова з реєстраційним номером 15027: проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Міжнародного олімпійського комітету щодо підтримки дій українського скелетоніста, учасника XXV зимових Олімпійських ігор Владислава Гераскевича щодо використання символіки, що вшановує пам'ять жертв агресії російської федерації проти України.

Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

 

13:19:49

За-271

Рішення прийнято.

Пропоную прийняти... Давайте після... (Шум у залі) Давайте, для представлення 2 хвилини, Андрій Вадимович. Будь ласка, Андрій Вадимович, 2 хвилини для представлення, і голосуємо. (Шум у залі) Анатолійович, вибачте.

 

13:20:15

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Колеги, дякую вам за те, що дали можливість озвучити деякі тези з цієї постанови. Дякую парламенту, що він підтримав.

Сьогодні буде пресконференція нашого спортсмена, там буде керівник НОК пан Гутцайт. І він це відео з підтримкою нашої Верховної Ради сьогодні будуть вони показувати там.

Я хотів сказати, що у тексті звернення ми перераховуємо всіх спортсменів, що зображені на шоломі Владислава Гераскевича, захисники і захисниці України, які протистояли збройній агресії Російської Федерації проти України.

Проектом звернення пропонується наголосити на тому, що Верховна Рада України повною мірою підтримує дії Владислава Гераскевича, які є проявом поваги до пам'яті не лише українських спортсменів, а і усіх громадян України. Не підтримує тезу щодо політичного забарвлення питання щодо використання зображення портретів загиблих українських спортсменів на шоломі, тоді як державі-агресору Російській Федерації та її сателіту Республіці Білорусь поступово надають їм доступ до все більшої кількості спортивних змагань.

Ми закликаємо Міжнародний олімпійський комітет дозволити всім українським спортсменам використовувати символіку, що вшановує пам'ять жертв збройної агресії Російської Федерації проти України.

Друге. Скасувати рішення про допуск російських та білоруських спортсменів до міжнародних спортивних змагань, у тому числі переглянути рішення щодо допуску російських і білоруських спортсменів до міжнародних спортивних змагань з юнацьких вікових категорій під власним прапором.

Комітет повністю це підтримав. Ця інформація сьогодні буде озвучена на пресконференції нашого спортсмена, людини, яка на своєму шоломі вшановує пам'ять українців.

І я дякую парламенту. Слава Україні! Слава українським спортсменам!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Дякуємо комітету за цю ініціативу. Дякуємо за цю оперативність. Я думаю, такі випадки, коли Верховна Рада так оперативно реагує політично на дуже важливі події, медійні і спортивні, це теж заслуговує, напевно, поваги.

Шановні колеги, переходимо до голосування. Пропоную прийняти в цілому з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним 15027: проект Постанови про звернення Верховної Ради України до Міжнародного олімпійського комітету щодо підтримки дій українського скелетоніста, учасника ХХV зимових Олімпійських ігор Владислава Гераскевича щодо використання символіки, що вшановує пам'ять жертв агресії російської федерації проти України.

Прошу голосувати.

 

13:23:13

За-268

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

Погоджувальна рада визначила порядок денний, він вичерпаний. Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Продовжуємо далі наполегливо працювати заради нашої держави. Слава Україні!