ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
14 травня 2025 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:05:40
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!
Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Шановні колеги, я звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Тому я прошу всіх депутатів неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.
У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми маємо всі перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні колеги, сьогодні день народження у нашої колеги народної депутатки України Ольги Анатоліївни Стефанишиної, фракція "Голос". (Оплески) Давайте привітаємо нашу колегу, побажаємо їй невичерпної енергії, натхнення та плідної роботи на благо України.
Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні колеги, триває 1176-й день незламного спротиву українського народу проти широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації. У ці трагічні часи ми як ніколи розуміємо цінність людського життя, гідності та милосердя. Сьогодні відповідно до Постанови Верховної Ради України ми вшановуємо українців, які в роки Другої світової війни, ризикуючи власним життям, рятували євреїв від нацистського переслідування та знищення. Їхній моральний вибір став прикладом справжнього героїзму людяності та сили духу.
Шановні друзі, я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять усіх полеглих захисників і захисниць України, мирних громадян, які стали жертвами злочинних дій російської агресії, а також українців, які в складні часи історії проявляли відвагу і людяність, рятуючи інших.
(Хвилина мовчання)
Дякую. Прошу сідати.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України та рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів. Тому я прошу народних депутатів записатися на виступи. Колеги, будь ласка.
Так, будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович, фракція "Європейська солідарність".
10:11:14
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Прошу передати слово Софії Федині.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Софія Федина.
10:11:31
ФЕДИНА С.Р.
Порядок денний парламенту у воюючій країні, країна, яка воює 11-й рік. Сьогодні немає жодного законопроекту оборонного комітету, жодного. А вчора ми займалися, ви займалися надзвичайно важливими питаннями для воюючої країни, які точно забезпечать обороноздатність – це рибальство і благополуччя тварин. Знаєте, я розумію, що це важливі питання для мирного часу, але у воюючій країні це так має бути? Хіба що ви під благополуччям тварин мали когось інакшого і явно не тварин.
А я щодня отримую десятки дзвінків з фронту. І на фронті бракує усієї можливої техніки. На фронті бракує "мавіків", які зараз нереально навіть купити, і держава нічого про це не думає, а парламент займається благополуччям тварин. На фронті бракує РЕБ. Я не знаю, можливо, хтось з вас до фронту взагалі не доїжджає, але з Сумського напрямку, зокрема як вчора дзвонили, то сказали, що ти якщо легкий 300, поранений тобто, то ти стовідсотковий 200, вбитий, тому що дрони московитів висять так густо, що неможливо вивезти поранених. Немає ніяких засобів, які можуть цьому протидіяти. Якби ж то їх не було на ринку. Якби ж то їх було неможливо купити. Так ні, займаючись благополуччям тварин чи тварюк, не знаю як правильно сказати, ви знищуєте, Банкова знищує, підприємства, які виробляють РЕБи. Знищують підприємства, які виробляють дрони потрібні. Знищують ті волонтерські середовища, які забезпечують фронт.
Я розумію, що благополуччя тварин чи тварюк є набагато ближчим і важливішим для чинної влади, ніж військовослужбовці. Але зараз вже й негайно потрібно ці речі кардинально міняти, сьогодні потрібно займатися питанням мобілізації і демобілізації, якої так боїться Зеленський.
Сьогодні мав би бути в порядку денному законопроект, який 30 відсотків ПДФО військового передає напряму бригадам.
Сьогодні, маючи проблеми із забезпеченням військового бюджету, ми мали би голосувати за секвестр чинного бюджету і забезпечення фінансової армії.
Ну, але вам ближче благополуччя тварин, а точніше тварюк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Наливайченко, фракція "Батьківщина".
10:14:40
НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.
Прошу передати слово Івану Крульку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Крулько.
10:14:51
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина".
Шановні колеги, тут поки що не так багато зібралося нас, але я би хотів, щоби всі ми звернули увагу на законопроект, який ми зараз будемо першим розглядати в другому читанні. Законопроект №9363, який маркується як Ukraine Facility, тобто законопроект, який потрібен Україні для того, щоби пришвидшувати наш курс на європейську інтеграцію.
І, до речі, я хочу сказати, що у нас багато виходить таких законопроектів, які мають маркування як проєвропейські, а коли починаєш їх читати, то там від європейськості один відсоток і назва, а все інше стосується абсолютно інших речей, які не стосуються європейської інтеграції, які не випливають з вимог до України по вступу до ЄС.
От зверніть, будь ласка, увагу на цей законопроект щодо цифровізації виконавчого провадження. Начебто дуже така безобідна назва. І цим законопроектом планується створення спеціального реєстру боржників. Начебто нічого поганого. Але ви знаєте, що якщо людина потрапила в цей реєстр, цифровий реєстр боржників, то після цього на неї закладається заборона на все: на відчуження майна, на розпорядження власним майном, на те, щоб навіть успадкувати, набути спадщину, якщо людина померла.
Ви розумієте, що ми зараз хочемо зробити? Тобто, якщо в людини є заборгованість по комунальних послугах і ця заборгованість склалася в умовах воєнного стану, тому що людина просто не могла заплатити або її майно було знищене і вона не змогла належним чином оформити, щоб не нараховувалися комунальні послуги. Тепер на цю людину можна буде її включити в реєстр боржників. Жодних рішень про арешт, про інші обтяження на майно не буде. Але при цьому вона не зможе, будучи в реєстрі боржників, нічим розпорядитися, стає повністю безправним. Це така наша європейська інтеграція? Це так працюють в європейських країнах?
А ви знаєте, що цим законопроектом тепер буде можливість відібрати від людини відповідно до цього реєстру, в тому числі приватними виконавцями, єдину квартиру, наприклад. Та такого не було навіть за радянської влади, коли єдине майно забирали. Ми що, хочемо якось продукувати армію бомжів в Україні? Це про це європейська інтеграція?
Тому я хочу звернутися до депутатів. Давайте цей законопроект сьогодні не голосувати в жодному випадку, "Батьківщина" за нього голосувати не буде, це 9363. Давайте не прикриватися європейською інтеграцією і вкладати в те, що людей ще більше заганяє в повну безвихідність, ніж вони є сьогодні в умовах воєнного стану. Такі законопроекти ми просто, як парламент, в умовах війни не маємо права пропускати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Лаба Михайло Михайлович, фракція "Слуга народу".
10:18:01
ЛАБА М.М.
Прошу передати слово Леонову колезі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леонов.
Олексій Леонов, будь ласка.
10:18:14
ЛЕОНОВ О.О.
Шановні колеги, українці, герої нашої держави! Україна впевнено рухається шляхом зміни, і один із напрямків, де ми вже стали лідерами, це нова ветеранська політика. Завдяки цифровізації через Дію вже 430 тисяч захисників і захисниць оформили посвідчення ветерана. 20 тисяч отримали статус учасника бойових дій, 19 тисяч родин витяги з Реєстру ветеранів війни.
Який наступний крок? Наступний крок – це ветеранська Дія. Мінветеранів разом із Мінцифрою створюють окремий цифровий сервіс. Всі послуги: пільги, медична допомога, протези, документи будуть в одному місці, у смартфоні. Це має стати справжнім інструментом підтримки, швидким, зручним та гідним. Прошу всіх тримати цю тему в пріоритеті, бо цифрова гідність ветерана – це наша спільна перемога.
Бойовий досвід – це не лише гордість, а і професійний капітал. Міністерство у справах ветеранів спільно з Нацагентством кваліфікації реалізує проект кваліфікації "загартовані боєм". Його мета перетворити фронтовий досвід на цивільні кваліфікації через спеціальні центри, ветеран зможе отримати нову професію без бюрократії, а держава має надати доступ до навчання, швидку сертифікацію, роботодавців, які чекають ветеранів. Це інвестиція в людський капітал, і ми маємо зробити все, щоб вона спрацювала.
Ще один важливий напрямок ветеранський спорт. Він вже об'єднав 75 тисяч ветеранів. Наступний крок – це Закон про спорт ветеранів війни, який надасть Міністерству у справах ветеранів офіційні повноваження: розвивати ветеранський спорт, проводити змагання, співпрацювати з громадами та забезпечити доступ ветеранів до спортивної інфраструктури всієї країни.
Я дякую всім хто підтримає ці ініціативи: команді Міністерства у справах ветеранів, Міністерству внутрішніх справ і особисто Ігорю Клименку, всім народним депутатам, а також голові Одеської міської військової адміністрації Олегу Кіперу за розвиток ветеранського спорту в Одесі.
Ці результати не випадкові, це системна робота. Підтримайте ветеранську ініціативу у своїх регіонах, бо ветерани це не минуле війни, це майбутнє нашої країни.
Дякую. Разом сильні, разом переможемо!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пасічний Олександр Станіславович, фракція "Слуга народу".
10:20:50
ПАСІЧНИЙ О.С.
Доброго дня! Прошу передати слово Арсенію Пушкаренку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арсеній Михайлович Пушкаренко.
10:21:02
ПУШКАРЕНКО А.М.
Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, дорогі українці! Власне, я хотів би з цієї трибуни відзвітуватися за рік роботи міжфракційного депутатського об'єднання, куди ввійшли представники всіх фракцій і груп, "Україна – держави Латинської Америки і Карибського басейну: співробітництво заради майбутнього".
Я хотів би зараз розповісти, як яскравий приклад ефективної міжпарламентської роботи, шановні колеги, нас з вами в регіоні, цілому регіоні, в якому присутні, існує 33 держави. За рік роботи нам вдалося здійснити 11 візитів. Я хочу подякувати колегам: Шинкаренку, Жмеренецькому, Цибі, Наталусі, Грищуку за ці візити, і ми разом з омбудсменом були в Бразилії, в Мексиці. І це дійсно приклад того, коли ти йдеш і стукаєш, тобі відчиняють двері на рівні спікерів, в окремих країнах на рівні президентів всі можливі зустрічі, вся можлива увага до України, і ми говорили там про ті події, які сьогодні відбуваються в України. Ми говорили про повернення наших полонених, про відновлення територіальної цілісності, про інші важливі сьогодні речі, і захист України, і ми отримали там підтримку. Результатом цих візитів і роботи нашого міжфракційного депутатського об'єднання була парламентська конференція, перша в історії парламентська конференція між Україною і державами Латинської Америки і Карибського басейну, яка відбулась наприкінці минулого року тут, в України, в стінах парламенту, де головував наш спікер Руслан Стефанчук. І 15 парламентських делегацій з регіону Латинської Америки і Карибського басейну відвідали Україну. Ми підписали спільне комюніке чотирма мовами, яке сьогодні вже в регіоні підписало понад 500 членів парламентів держав Латинської Америки і Карибського басейну. Це підтримка України, це визнання нашої територіальної цілісності, це засудження неспровокованої агресії Російської Федерації, це питання ядерної, радіаційної безпеки, продовольчої безпеки, звичайно гуманітарний трек, повернення всіх наших полонених і депортованих дітей, цивільних заручників і наших військових по формулі "всіх на всіх". Це і підтримка Української формули миру.
Тому, власне, я хочу зазначити, що через міжпарламентський трек нам вдалося досягти реального посилення підтримки України в регіоні, і лютнева резолюція Генеральної Асамблеї ООН цьому підтвердження, коли українська резолюція отримала переважну більшість голосів держав Латинської Америки і Карибського басейну, що не було раніше.
Тому, шановні колеги, я хочу подякувати кожному і кожній, хто був долучений до цієї важливої роботи, і ми продовжуємо працювати з регіоном LATAM.
Дякую. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Будь ласка, Федина Софія Романівна, фракція "Європейська солідарність".
10:24:05
ФЕДИНА С.Р.
Прошу передати слово Олексієві Гончаренку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Гончаренко.
10:24:17
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Шановні друзі, от обговорюється, вчора було, благополуччя тварин в Україні, закони про це приймаються. А у мене питання: а що у нас відбувається з людьми? У нас катастрофічна демографічна ситуація. От я спеціально для вас написав цифри. Ну вони жахливі, ви тільки подивіться на ці цифри: у нас знижується народжуваність кожного року, кожного. При цьому катастрофічна смертність. Минулого року втричі (втричі!) смертність перевищила народжуваність. Ще раз, втричі! Україна вимирає.
Для кого йде війна, якщо українців не залишиться, скажіть мені будь ласка? І в таких умовах, от такої катастрофи, яку я вам зараз демонструю, а я хочу ще додати, що в 90-му році в Україні народився 1 мільйон дітей, а тепер подивіться, 2024 рік – 176 тисяч. Це катастрофа! Просто катастрофа. І в цих умовах, скільки, як ми допомагаємо родинам, щоб вони заводили дітей? 860 гривень на дитину до 3 років на місяць, 860 гривень на місяць, не на день, не на тиждень – на місяць. Скажіть, що можна купити на 860 гривень? Ви, коли спускаєтесь в депутатське кафе, скільки ви витрачаєте там для того, щоб просто пообідати чи каву попити? 860 гривень на місяць! Ціна виготовлення закордонного паспорта в Україні вже більше тисячі гривень. Ну, це ніщо, це абсолютний нуль. І ви нічого не робите, щоб це виправити.
І уряд, який має цим займатись, нічого не робить, щоб щось зробити з демографічною ситуацією в нашій державі. В нас катастрофа! Зеленський побудував таку "країну мрій", в якій, не те що жити, навіть народжуватись не хочеться. Подивіться на ці цифри. Це при всіх тих обіцянках, які давалися, що українців буде багато, родина буде підтримуватись. Де все це? Де все це? Україна просто знищується, вимирає. І замість того, щоб допомогти родині, платяться мільйонні зарплати. В державі є гроші, тільки не на допомогу родинам з дітьми. На зарплату Смілянського в Укрпошті мільйони - будь ласка, як на тисячу дітей на місяць. Ще раз, на тисячу дітей – і один Смілянський. На різноманітних подруг Зеленського – це Піщанська, Рахункова палата і так далі, – мільйонні зарплати – будь ласка. На дитину 860 гривень – і утрись, на місяць. Це ганьба! Ви знищуєте Україну, Україна вимирає. Треба негайно приймати міри і допомагати українцям.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Поляку Владіславу Миколайовичу, група "Довіра".
10:27:28
ПОЛЯК В.М.
Прошу передати слово Сергію Вельможному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович Вельможний.
10:27:36
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, Верховна Рада України є єдиним законодавчим органом влади в нашій державі, але ми не маємо забувати про контрольну функцію парламенту.
У листопаді минулого року був ухвалений Закон про проведення інвентаризація всього майна, яке може бути використаним для проживання переселенців. Згідно з цим законом Кабмін мав би ухвалити порядок інвентаризації до лютого, але він був затверджений лише у квітні. Коли в результаті буде проведена інвентаризація? Чому ніхто не стежить за дотриманням законів з боку влади та ніхто не несе покарання за порушення?
Я звертаю увагу, що прожитковий мінімум заледве перевищує 3 тисячі гривень на місяць. Що можна придбати за ці кошти? Фактично нічого. Як прожити за них на місяць, якщо при теперішніх цінах це максимум три походи в магазини? Ви не забувайте, що за ці 3 тисячі гривень, закріплених у бюджеті, ще й потрібно сплатити комунальні послуги, вдягнутися. А якщо немає власного житла, як сплатити оренду, яка в рази перевищує вартість прожиткового мінімуму? Це нереальне завдання, неможливо прожити за ці кошти, та навіть за мінімальну заробітну плату.
Я чув, що деякі колеги говорять про недостатню заробітну плату народних депутатів. Звісно, вона не є великою, не така зарплата, як державних підприємців у чиновниках, де керівники та члени правління отримують у місяць мільйони та сотні тисяч гривень. Але ми маємо пам'ятати про те, що більшість українців живе за межею бідності, більшість людей не знає, за що придбати продукти та вдягнути дітей, такі реалії.
Тому потрібно ухвалювати серйозне рішення, потрібно думати, як викреслити непринципові статті державного бюджету та віддати більше грошей громадянам. Наш обов'язок – забезпечення українців гідним життям. Ми маємо зберегти громадян України у нашій державі, адже ці люди і є Україною.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
10:30:20
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Івану Григоровичу Кириленку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Григорович.
10:30:33
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановні колеги, Іван Кириленко, фракція "Батьківщина". Скільки в цьому залі слухаю виступів, всі виступи за народ, за права людини, за захист наших захисників, за підтримку дітей, та за всі категорії. Ми любимо… всі проти всього поганого і за все хороше.
Друзі, і це правильно. Парадокс в тому, що це все правильно, але за що голосуємо? Це вже трошки інша річ. Справді найголовніше питання цього залу, кожного депутата в умовах страшних випробувань, які зараз над нашою державою, над нашою країною – берегти єдність, єдність в суспільстві.
Єдність в суспільстві – єдина мета, єдиний фактор, який нам допоможе вистояти. Тому кожний закон, який ми приймаємо, кожне рішення, яке тут ухвалюємо, якому даємо путівку в життя як правила гри, десять, сто, тисячу раз під мікроскопом подивитися, а тут єдність ми не порушуємо випадково?
Друзі, цей закон, за який щойно говорив мій колега Іван Іванович Крулько, який йде першим в порядку денному, який ми зараз будемо ухвалювати, і сподіваюся, що ми не ухвалимо, в нас вистачить розуму не ухвалювати таке рішення, цей закон один із найнебезпечніших за всю історію, що я пам'ятаю цю залу. Так топтати права людини, так нехтувати конституційними правами громадян, я ще такого не бачив.
Друзі, боржниками в умовах сьогодні війни, коли люди, більшість, ледве виживають, боржниками являються дуже багато, дуже багато. Скоро, хочемо чи не хочемо, мораторій, напевно, накаже довго жити на комунальні платежі, на ціни на газ, електроенергію і так далі, і тому подібне. Друзі, виростуть ціни в 2, в 3 рази, боржниками стануть усі і тоді оте, що в законі написано, без суду і слідства навіть перше житло єдине, яке є, може бути конфісковане. Іван Іванович правильно сказав, країна бомжів після цього може бути.
Друзі, середня заробітна плата вчителя, який переступає поріг школи, а це десятки тисяч, 8 тисяч гривень, у нас з цієї трибуни скільки разів це говорилося. Середня заробітна плата науковців – 12 тисяч. Як люди будуть виживати без боргів, поточних боргів? Я собі не уявляю. І ми збираємося цей закон сьогодні ухвалювати. Друзі, давайте протризвіємо, давайте візьмемо холодними руками гарячі голови та почитаємо, що ми робимо. Єдність в суспільстві, запам'ятайте, єдність в суспільстві – це...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість... Пушкаренко передає Ткаченку Максиму. Будь ласка, "Слуга народу".
10:33:48
ТКАЧЕНКО М.М.
Доброго ранку, колеги. Я знову про ВПО і знову про переселенців. І я хочу подякувати нашій фракції "Слуга народу" за те, що даєте можливість, даєте чергу для виступу з трибуни саме по цьому питанню. Я хочу подякувати усім небайдужим народним депутатам, своїм колегам за те, що зустрічаєтеся з переселенцями в своїх містах на своїх округах і чим можете допомагаєте цим людям, їх мільйони, цих людей. І я вам дякую за вашу роботу, за вашу підтримку, але ми з вами чітко розуміємо, я сподіваюсь, що ми розуміємо, що всією цією роботою та допомогою повинні займатися в першу чергу урядовці, Кабінет Міністрів, Міністерство соціальної політики. Зараз все це взяв на себе новий Віце-прем'єр-міністр пан Кулеба з Міністерством розвитку громад, територій та відновлення. Але чи займаються вони цим? От, будь ласка, запитайте у переселенців, чи відчувають вони цю допомогу від уряду нашого. Цим повинні займатися обласні військові адміністрації, цим повинна займатися міська влада на містах, тим паче є закон, який Президент, слава богу, підписав, дякуючи йому, що сьогодні всі ці люди, переселенці, вони вже вважаються громадянами інших громад, ваших громад, з яких ви всі тут сьогодні представлені. Я хочу, щоб кожен з вас по можливості, будь ласка, при зустрічах з урядом, зі своїми головами обласних військових адміністрацій, з міськими головами задавали їм питання, чим і як вони допомагають цим людям, нашим українцям, за яких ми боремося зараз і борються наші Збройні Сили України.
Ми завжди і всюди говоримо, що ми боремося в першу чергу за наших людей, за українців, безумовно, і за нашу території, і за нашу незалежність, але в першу чергу – за наших людей. Але ви знаєте, з усією повагою до пана Чернишова, але з тим відношенням, яке є в нашій державі зараз до переселенців, йому буде дуже складно повертати людей з-за кордону в нашу країну, тим паче, що серед тих людей, які за кордоном, величезна кількість людей, якщо повернуться, вони будуть внутрішньо переміщеними особами, поки ми не повернемо наші території: Луганськ, Маріуполь, Крим, Донеччину і всі інші наші українські міста-герої.
Я дякую ще раз всім колегам небайдужим і хочу всіх запросити 4 червня...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Люботі Дмитру Валерійовичу, фракція "Слуга народу".
10:37:02
ЛЮБОТА Д.В.
Лабі, будь ласка, передайте слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Лаба, будь ласка.
10:37:12
ЛАБА М.М.
Шановні друзі, колеги, почувши попередніх наших колег виступаючих, формується така всередині думка парламенту, власне, напевно, ми не доопрацьовуємо. Ми зауважуємо проблеми в суспільстві, в наших громадян, окрім основної, зрозуміло, що цю тему найболючіше і більше всі сприймають і працюють над нею, – це підтримка Збройних Сил України, сил оборони. Спасибі їм.
Але ми говоримо про те, які недопрацювання уряду сьогодні, які недопрацювання в законотворчій діяльності. Я вважаю, що кожен з нас, народний депутат сьогодні має можливість взяти окремий один напрямок і над ним плідно працювати. Я знаю, що багато колег так і працюють і не в одному напрямку. Але вважаю, що ті чи інші підняті сьогодні питання соціального характеру, питання взаємодії уряду, народних депутатів, зауваження до роботи обласних військових адміністрацій, до мерів, які, скажімо, не працюють повністю і не віддаються сьогодні тим викликам, які оточують їх, внутрішньо переміщені особи, люди, які сьогодні… сім'ї ветеранів, які приїздять додому, оформлюють ті чи інші документи і проходять пекло інституцій державних, і які стоять у чергах за тою чи іншою адмінпослугою.
Тому я пропоную дуже просто взяти ефективно як було на початку роботи нашого дев'ятого скликання, взяти окремий напрямок, окремий чи то округ, не ділитись між депутатом народним по списку і депутатом по округу, працювати з громадами, брати контроль і шевство над тими обласними адміністраціями, меріями, містами, де є такі проблеми, висвітлювати їх, доводити до логічного завершення, вносити пропозиції, і саме через інститут наших комітетів, працювати над зміною до чинного законодавства. Якщо цього не робити, то ми споглядаємо на більшість представлених в парламенті України урядових законопроектів, до яких у нас потім претензії. Давайте такий певний вже імунітет того, що ми це вже робимо шостий рік, брати це на озброєння і просто альтернативи вносити на стадії внесення Кабміну, якщо нам не подобається, або проводити більш чіткі дискусії.
Я згоден, що потрібно на кожному комітеті заводити робочі групи, викликати того чи іншого міністра по напрямку, де не виконуються ці соціальні гарантії, де все-таки немає взаємодії з органами державної влади на місцях, і проводити ці робочі групи завершуючи їх результатами для наших громадян, адже саме ми парламентсько-президентська республіка повинні сьогодні втілювати всі інструменти правові для того, щоб державу витягнути з кризи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, і завершальний виступ. Депутат Костюх передає народному депутату Гетманцеву Данилу Олександровичу, і після цього переходимо до роботи.
Будь ласка, Данило Олександрович.
10:40:23
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Шановні друзі, ми сьогодні багато говорили про допомогу при народжені дитини ми говорили про соціальні програми, говорили про низькі заробітні плати вчителям, але все це базується на доходах нашого державного бюджету. А доходи нашого державного бюджету базуються передусім на економіці і на її розвитку.
І що на сьогодні потрібно, навколо чого ми повинні всі об'єднатися і в першу чергу поставити відповідні завдання перед Кабінетом Міністрів, аби розвиток економіки відбувався стало і таким чином, аби забезпечувати всі наші нагальні соціальні видатки. Передусім – це кредитування. І бізнес вимагає від нас, вимагає від держави забезпечити дешеві кредити, дешеві гроші. На жаль, при таких ставках у гривні і при такому співвідношенні кредитного портфеля до ВВП, який є зараз, економіка розвиватися вочевидь не може. І тому саме програму "5-7-9" держава повинна розвивати, а не дофінансовувати, як це є сьогодні.
Потім, безперечно, мова йде про дерегуляцію. Ми з вами говоримо і говоримо про цю дерегуляцію і ніяк не можемо підійти до сутності, а скасовуємо ті дозволи, які вже нікому не потрібні і які ніхто не отримує. За висновком Міністерства економіки в 23-му році, в 23-му році більше тисячі дозволів підлягають скасуванню або оновленню чи доопрацюванню. А знаєте скільки скасовано? Лише 350 за цей період часу.
Що ми чекаємо? Чому, власне, реально дерегуляцію не можна зробити? Безперечно, бізнес чекає від нас доступних механізмів страхування військових ризиків. Військово-політичні ризики повинні страхуватися тисячами кейсів щомісяця, а не з десятком, як це є сьогодні. І, власне, та допомога, яку ми передбачили з вами у вигляді індустріальних парків, "інвестиційних нянь" та інших дуже зручних і класних механізмів залучення інвестицій, вона не працює, бо страхування військових ризиків є на сьогодні недоступним. І, безперечно, і, напевно, один з найголовніших напрямів – це євроінтеграція. Ми достатньо плідно з вами працюємо у тому, аби імплементувати законодавство Європейського Союзу до законодавства України, і це класно, результати ми вже маємо, скринінг іде достатньо високими темпами. Водночас Угода про асоціацію виконана лише на 80 відсотків і це є великою проблемою. Водночас ми маємо цілий ряд галузей, де у нас нема ще розуміння щодо імплементації європейських норм.
І найголовніше – це верховенство права. Саме верховенство права повинне стати тією базою, на якій наша економіка повинна розвиватися в майбутньому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович.
Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, займіть свої місця, колеги.
Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, що необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло.
Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка, прошу голосувати.
10:44:23
За-240
Проти-8. Утрималось-4. Не голосували-60. Все як завжди.
Шановні колеги, перелік питань схвалений Погоджувальною радою вам надано, переходимо до його розгляду.
І я нагадую, що ми знаходимося в розгляді питання 9363 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження. Я нагадаю вам, що вчора ми пройшли всі поправки, які колеги вимагали на врахування, сьогодні ми будемо проходити поправки на підтвердження і голосування закону в цілому.
Я інформую, є лист від Юлії Володимирівни Тимошенко, яка просить поставити 13 поправок на підтвердження, але в такому порядку. Якщо правильно я оголошу, а ви скажете, чи так.
Поправки 2-у, 120-у, 144-у і 167-у Івченко доповість, по хвилині. Після цього Юлія Володимирівна – 7 хвилин виступ, і ми почергово поставимо дев'ять поправок, які залишилися. Я все правильно сказав, Юлія Володимирівна? Все вірно. Тоді, будь ласка, я прошу Маслова, він вже за трибуною. Будь ласка, друга поправка Івченко, прошу вас. Секундочку.
Я ще раз, Юлія Володимирівна, спочатку 7 хвилин вам дати, так? Будь ласка. Включіть, будь ласка, Юлію Володимирівну Тимошенко. Назвіть номер поправки, бо в мене друга інформація значить була. Включіть Юлію Володимирівну, будь ласка.
10:46:03
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановний пане Голово, я знаю, що в залі всі абсолютно депутати розуміють, що цей закон практично ударить по кожній людині, це без суду і слідства арешт майна людей. Причому потрапив в список боржників за поданням Нацполіції, за поданням ТЦК, за поданням податкової або іншого якогось державного органу і, якщо ти без суду включений в список боржників, твоє майно арештоване. Це буде стосуватися кожного. Я не знаю, хочу побачити тут мазохістів просто. І ми зараз знімаємо всі правки, ми не будемо ставити, ми просимо, ставте на голосування, і ми оприлюднимо список всіх депутатів, які вдарять по кожному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юлія Володимирівна, у нас Мотовиловець просить поставити дві поправки на підтвердження все-таки, так. Андрій Мотовиловець, будь ласка.
Шановні колеги, одну секундочку. У нас була одна річ, що Юлія Володимирівна, в неї лист перший, вона планувала поставити 13 поправок. Ви знімаєте це, я правильно розумію? (Шум у залі) А, ви ставите їх всі на голосування чи що? Так дивіться, він мені одне говорить… (Шум у залі) Закон?
Шановні колеги, дивіться, є другі колеги, які мають тоді право…(Шум у залі)
Будь ласка, Мотовиловець, що у вас?
10:48:10
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.
Я прошу поставити на підтвердження правки 248 і 167. Дякую. Прошу визначитись шляхом голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету – 167 і 248 поправки.
10:48:33
МАСЛОВ Д.В.
Дякую. Колеги, 167 поправка і 248 комітетом враховані. І 167 поправка, я вам поясню, про що це. Це, коли зараз передбачено, що відкриття виконавчого провадження трактують, що можна здійснювати за місцезнаходження обслуговуючого банку, що це значить? Коли великі компанії, маючи відповідні рахунки в Києві, в центральних філіалах, то виконавці по ним можуть працювати конкретні з Києва, це призводить до монополії виконавців. От ми це прибираємо. Це відповідає змісту рішення Асоціації приватних виконавців і їх етичному кодексу, щоб не було монополій. Комітет цю правку врахував.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я тоді почергово ставлю. Я ставлю 167 поправку, авторства Божика, вона врахована. Мотовиловець просить поставити це рішення на підтвердження. Прошу голосувати.
10:49:56
За-132
Рішення не прийнято. Поправка відхилена.
Поправка 248, авторства Божика. Комітетом врахована. Мотовиловець просить поставити на підтвердження. Прошу голосувати.
10:50:22
За-69
Рішення не прийнято.
Дякую, колеги. Переходимо…Разумков ще. У вас замість поправок буде 3 хвилини чи як?
Будь ласка, Разумков включіть.
10:50:34
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую. Руслане Олексійовичу, просто для прояснення. У нас відбулося: зараз виступали одні, голосували пропозицію інших? Просто, щоб для себе розуміти, як відбувалося зараз голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж не можу зрозуміти, тому що в мене одне, після цього включилося друге і переходимо до голосування – у мене пропозиція.
Шановні колеги, тому що у нас одна домовленість, а потім вона змінюється, президія про це нічого не знає, ну це якесь взагалі не дуже організовано, друзі.
Але переходимо. Шановні колеги, я ставлю пропозицію, будь ласка, займіть свої місця. Колеги, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію…
Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця! Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження (реєстраційний номер 9363).
Готові голосувати?
МАСЛОВ Д.В. Треба голосувати "зеленою".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу народних депутатів голосувати.
10:52:10
За-198
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити цей законопроект на повторне друге читання.
Прошу голосувати.
10:52:35
За-226
Рішення прийнято. Законопроект відправляється на повторне друге читання.
Дякую, колеги.
Наступний законопроект 13272 – це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів іноземних держав…
А, по фракціях покажіть, попереднє голосування. Дякую.
Шановні колеги, 13272 – це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей щодо вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль для припинення порушення прав і свобод кримськотатарського народу Російською Федерацією.
Я ставлю пропозицію включити цей проект постанови до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.
10:53:45
За-294
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
10:54:07
За-241
Рішення прийнято.
Шановні колеги, я запрошую до слова Першого заступника Голови Верховної Ради України, народного депутата України Корнієнка Олександра Сергійовича для доповіді по цьому проекту. Будь ласка, Олександр Сергійович.
10:54:23
КОРНІЄНКО О.С.
Руслан Олексійович, Олена Костівна, шановні колеги, шановний лідер кримськотатарського народу, Герой України Мустафа-ага, у нас з вами знову, на жаль, щороку ми повторюємо ці слова і звертаємося до світової спільноти з тим, щоб страшний злочин 81-річної давнини не був забутий, а ті злочини, які робляться зараз щодо кримськотатарського народу, не були пробачені.
Депортовані, але нескорені. 238 тисяч 500 людей в товарних вагонах, з яких, на жаль, вижило близько половини, це страшні сторінки історії кримськотатарського народу, але це страшні сторінки історії нашого українського народу.
Зараз, як і 80 років тому, духовні нащадки сталіністів путіністи продовжують катувати, забирати волю і життя, займатися дезінформацією і робити все для того, щоб знову знищити кримськотатарський народ. Але неможливо зламати те, що стійке і що завжди буде стояти. І зараз знову, як 80 років назад і як протягом всієї історії останнього століття, сміливі кримськотатарські партизани, сміливі активісти з Криму, сміливі українські військові, які воюють за Україну в Збройних Силах, продовжують показувати Путіну, як це все є, як ми будемо боротися і як ми будемо завжди пам'ятати, що Крим – це Україна, Крим буде вільний, і війна закінчиться тільки після повернення українського Криму.
Постанова, яку ми з вами зараз будемо обговорювати, як завжди, ми звертаємося до світової спільноти, до парламентів, до парламентських асамблей, до урядів із засудженням воєнних злочинів Росії, і заборони Меджлісу, і переслідувань, викрадання більше 200, а, якщо точно, 223 зараз бранця в російських тюрмах, кримчан, із них 133 кримських татар.
Це, звичайно, питання санкційного тиску. Це, звичайно, участь у міжнародній Кримській платформі, ініційованій Президентом Зеленським. Але цього року ще і нові пропозиції для колег з усього світу. Це розвиток гуманітарної складової і заснування кримськотатарських студій, українських студій в ключових університетах світу, для того щоб доносити правду і для того щоб не збавляти цей тиск.
І це питання визнання депортації 44-го року актом геноциду. За минулий рік додалось дві країни, які це зробили: шановні парламенти Естонії та Сенат Чехії. І ми звертаємося до всіх колег з тим, щоб підтримати цей рух і долучитися до тих вже шести країн, які це зробили в Європі, в світі. Є Канада, крім цих країн, Латвія, Литва, Польща. І ми очікуємо, що цей буде продовжуватися рух, і закликаємо колег до цього.
Звичайно, звільнити всіх політв'язнів. Звичайно, зробити дії, спрямовані на усунення екоциду, екологічного лиха, яке спричинила мілітаризація Криму, гарантувати свободу віросповідання, свободу слова, зібрань на окупованих територіях.
Дорогі колеги, дорогі представники кримськотатарського народу, ми дуже вдячні вам за вашу боротьбу, ми будемо підтримувати це, ми будемо про це нагадувати в світі. І повірте мені, це священний обов'язок усіх українців. Ми не забудемо, ми не здамося, ми звільнимо Крим! Qirim-bu Ukraina! Слава кримськотатарському народу, слава Україні! (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я запрошую до слова голову Комітету з питань зовнішньої політики та парламентського співробітництва Мережка Олександра Олександровича.
10:58:35
МЕРЕЖКО О.О.
Шановні колеги, за дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні 14 травня 2025 року розглянув внесений народним депутатом Русланом Олексійовичем Стефанчуком та іншими проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей щодо вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль для припинення порушення прав і свобод кримськотатарського народу Російською Федерацією.
Метою проекту Постанови Верховної Ради України є схвалення Звернення Верховної Ради, спрямованого на висловлення позиції українського парламенту в День вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль міжнародної спільноти для припинення порушення прав і свобод кримськотатарського народу Російською Федерацією. Текст Звернення містить важливі заклики щодо запобігання економічному виснаженню та екологічній деградації Кримського півострова; звільнення Російською Федерацією всіх осіб, які позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та підтримки європейської інтеграції України. Схвалення постанови сприятиме процесу визнання іноземними державами геноциду кримськотатарському народу.
За наслідками розгляду комітет на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити згаданий проект Постанови Верховної Ради України до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та прийняти його за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок та наступних пропозицій комітету.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович.
Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту постанови. Прошу записуватись, шановні колеги.
Будь ласка, Федина Софія Романівна, "Європейська солідарність".
11:00:57
ФЕДИНА С.Р.
Прошу передати слово лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мустафа-ага.
11:01:24
ДЖЕМІЛЄВ М.
Шановний Голово, шановні народні депутати, як відомо, Верховна Рада України напередодні Дня депортації і геноциду кримськотатарського народу щорічно ухвалює постанови, звернення і заяви на підтримку корінного народу Криму, який в 1914 році знову опинився під владою правоноступників і ідейних правопреемников того злочинного режиму, який в 1914 році… в 1944 році здійснив геноцид кримськотатарського народу.
За всі ці документи наші співвітчизники і особливо наші співвітчизники в окупованому Криму дуже вдячні, бо вони свідчать про те, що держава про них не забула і що їх Батьківщина рано чи пізно, але обов'язково буде звільнена від окупантів.
Політика окупантів в Криму, про це вже говорив пан Корнієнко, спрямована на систематичне витіснення корінного народу з його Батьківщини та масове заселення Криму громадянами Росії, жорстокі переслідування за будь-які прояви нелояльності до окупантів, жахливі строки ув'язнення, які виносять окупаційні суди людям навіть за допис у фейсбуках, нелюдські тортури, яким вони піддаються у місцях ув'язнення, факти викрадання і вбивства людей, а також інші методи, які застосовуються, свідчать про те, що путінський режим продовжує геноцидну політику Росії щодо підвласних народів. Ухвалення цієї запропонованої, на ваш розгляд...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я перепрошую, я дуже рідко, можу я дати можливість завершити Мустафа-ага. Будь ласка, дайте можливість завершити. Будь ласка, Мустафа.
ДЖЕМІЛЄВ М. Ухвалення, запропонованого на ваш розгляд, Звернення Верховної Ради до всіх парламентів країн світу та міжнародних організацій є особливо актуальним у ці дні, коли певні сили у світі активно намагаються принести Крим і відповідно корінний народ Криму в жертву агресору заради досягнення якогось примарного перемир'я з агресором на чолі з розшукуваним міжнародним судом воєнним злочинцем. Причому ці сили чудово усвідомлюють, що вони топчуть норми міжнародного права, надихають агресора на нові окупації, порушують статтю 2 Статуту ООН про неприпустимість порушення державних кордонів, численні резолюції Генеральної асамблеї ООН та інших міжнародних організацій, а також власні зобов'язання перед нашою державою, закріплене Будапештським меморандумом від 5 грудня 94-го року і Кримської декларації від 25 липня 2018 року. Це не лише глибоко аморально і становить загрозу світовому порядку, сприяє прискоренню поширення ядерної зброї у світі, але він містить ознаки співучасті злочинного путінського режиму. Я не сумніваюся в тому, що ви проголосуєте за ухвалення цього документа, співавтором якого є 47 народних депутатів і в тому числі все керівництво Верховної Ради. І заздалегідь вам щиро вдячні.
Слава Україні! (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, Мустафа-ага.
Я далі запрошую до слова Богданця Андрія Володимировича, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
11:05:49
БОГДАНЕЦЬ А.В.
Прошу передати слово вельмиповажному колезі по фракції Копиленку Олександру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович Копиленко, будь ласка.
11:06:06
КОПИЛЕНКО О.Л.
Шановна президія, шановні колеги, справді, вкрай важлива постанова, і наш комітет, в якому завжди вирують різні точки зору, активні дискусії, цього разу був абсолютно єдиний в підтримці цього проекту і в своєму прагненні якнайшвидше передати його на розгляд Верховної Ради України.
На жаль, ми говорили про те, що ці постанови стали сумною традицією. Це реальність нашого часу, але такою ж реальністю є і наше непереборне прагнення максимальної підтримки багатостраждального кримськотатарського народу. Є традиційні позиції в цих постановах, це максимальна активізація і консолідація зусиль міжнародної спільноти в підтримці того, що Крим був, є і буде нашим. І тим не менше з'явилися і певні новації, зокрема культурний елемент поширення кримськотатарських студій вивчення по всьому світові. Я вважаю, що ми мусимо з щирим сумлінням підтримати цей проект.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олександре Любимовичу.
Будь ласка, далі Сергій Миколайович Євтушок, фракція "Батьківщина".
11:07:27
ЄВТУШОК С.М.
Григорію Немирі прошу передати слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Немиря.
11:07:39
НЕМИРЯ Г.М.
Шановні колеги, фракція "Батьківщина" буде підтримувати в повному складі запропоноване звернення. Я хотів би сказати, що зранку відбулося засідання комітету, і в результаті обговорення було додано дуже важливий параграф, а саме посилання на Кримську декларацію липня 2018 року, яким уряд Сполучених Штатів Америки, а в той час це був уряд під час першого президентства Президента Трампа, прийняв Кримську декларацію, в якій відкинув анексію Криму і підтвердив територіальну цілісність України в міжнародно-визнаних кордонах. Це важлива констатація. Більше того, це невипадкова констатація, це традиція американської зовнішньої політики, яка розпочалася ще в 1932 році з Доктрини Стімсона, коли була визнана незаконність окупації Японією на той момент Маньчжурії Китаю і була продовжена в 1940 році, коли була прийнята Декларація Веллеса, в якій визнавалось незаконність і невизнання окупації Радянським Союзом балтійських держав. В цьому сенсі це дуже важливо нагадати про це. Більше того, час прийняття нашого сьогоднішнього звернення ще підвищує актуальність цього, тому що завтра в Туреччині можуть відбутися важливі перемовини, в яких бере участь або може брати участь в тому числі і делегація України, делегація Сполучених Штатів Америки і Російської Федерації. Тому зараз важливо це нагадати. Туреччина визнає незаконність окупації Криму, Америка визнає, Україна визнає – всі крім Росії. Всі проти Росії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, завершальний виступ Цабаль Володимир Володимирович, фракція "Голос".
11:09:51
ЦАБАЛЬ В.В.
Прошу передати слово Сірко Юлії Леонідівні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Леонідівна Сірко.
11:10:03
СІРКО Ю.Л.
Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, непокаране зло завжди повертається. І геноцид кримськотатарського народу 44-го року повернувся на нашу землю геноцидом українців 2014 і по сьогоднішній день. Тому будь-яке зло повинно бути покаране, але до того, як воно покаране, воно повинно бути визнане. На жаль, небагато країн приєдналися і визнали геноцид кримськотатарського народу геноцидом. Я сподіваюсь, що наша постанова буде сприяти тому, що більше урядів і парламентів будуть визнавати геноцид кримськотатарського народу, а також будуть розуміти, що зараз відбувається геноцид українського народу. І власне кажучи, ідеї і розмови про те, що Крим – це якась інша територія, яка не належить Україні, повинні бути припинені. Крим – це Україна, там буде жити кримськотатарський народ і український народ. І ті загарбники, які зараз є і фактично знищили Крим і перетворили його на військову базу, безлюдну, безперспективну, економічно непривабливу військову базу лише з метою того, щоб воювати далі... вибачте, в Чорноморському регіоні. І яка, власне кажучи, база ця є загрозою не тільки для України, де кожен день бомблять українців, з якої кожен день бомблять українців, а також для румун, для Туреччини і для всього Азово-Чорноморського регіону. Тому Крим – це Україна, і геноцид кримськотатарського народу повинен бути визнаний всім світом. Ми будемо голосувати "за" і будемо просувати цю постанову далі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту постанови і зараз переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватись до голосування.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей щодо вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль для припинення порушення прав і свобод кримськотатарського народу Російською Федерацією (реєстраційний номер 13272)
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
11:13:05
За-310
Рішення прийнято.
Постанова пройнята в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними поправками.
Покажіть по фракціях, будь ласка.
Дякую.
Шановні колеги, наступний проект Закону 12331-2 – це проект Закону про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо загального строку відрядження судді.
Шановні колеги, до мене підійшла колега Славицька і сказала, що вона тільки поставить… Хто буде? Артур Володимирович будете ставити? Ну, колега Славицька вона 9 поправку поставить і тоді Артур Володимирович теж поправку свою поставить і голосуємо.
Будь ласка, Антоніна Керимівна, 9 поправка. Будь ласка.
11:14:00
СЛАВИЦЬКА А.К.
Колеги, доброго дня. Ну це законопроект, який має назву стосовно періоду відрядження суддів насправді дещо таким не зовсім є. І відбулася певна маніпуляція, тому що з законопроекту 13114, який ми тричі не включили до порядку денного засідання Верховної Ради, всі положення імплементовані в цей законопроект.
І якщо стосовно більшості із них там можна дискутувати, наскільки вони там доцільні, чи ні, одне, на мій погляд, є зовсім не прийнятним, воно стосується оздоровчих виплат та відпусток членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Я не знаю, як це положення стосується терміну відрядження чи конкурсних процедур, вважаю, що це питання треба взагалі до кінця, після нашої перемоги, після закінчення воєнного стану ставити на голосування та враховувати.
І, чесно кажучи, це вже неможливо толерувати, бо я пам'ятаю, що в Законі про житлові сертифікати ми там виправляли коефіцієнти зарплат членів Вищої ради правосуддя. Тому я прошу поставити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція по 9 поправці.
11:15:09
МАСЛОВ Д.В.
Дякую.
Колеги, ця правка комітетом врахована, я поясню чому.
Звучить, звичайно, так, що ми надаємо оплачувану відпустку. Насправді, кого стосується ця пропозиція? Вона стосується цілих чотирьох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тому що всі інші і так мають право на оплачувану відпустку в 30 днів, бо вони є суддями.
В самому законі передбачено, що всі члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів є рівними за статусом. Так от у декількох з них, тому що вони не судді, відпустка на 6 днів менша, ніж у всіх інших. Тому мова йде про чотири члена і 6 днів. Все.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, 9 поправка авторства Маслова Дениса Вячеславовича. Народна депутатка Славицька хоче рішення комітету, яким ця поправка врахована, поставити на підтвердження. Аргументи сторін ви почули і про кількість днів, і про кількість всього іншого.
Тому, шановні колеги, я ставлю пропозицію поставити цю поправку на підтвердження. Прошу голосувати.
11:16:45
За-216
Не пройшли.
Шановні колеги. Будь ласка, Артур Володимирович.
11:16:57
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановний Руслане Олексійовичу, шановні колеги, ми збираємося підтримувати цей законопроект про відрядження. Але в ньому є правка номер 31, яка стосується того, що працівники ДБР, БЕБ, прокуратури для них буде значно скорочено термін заборони на участь у конкурсі на посаду судді ВАКС. Тому ми багато це обговорювали з паном Денисом, з головою комітету, і просимо поставити цю правку на підтвердження, і її не підтримувати.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету.
11:17:35
МАСЛОВ Д.В.
Дякую. Колеги, ця правка комітетом врахована. Але, зважаючи, що парламент є орган, де знаходиться політичний консенсус і відповідна підтримка різних фракцій і груп з метою, в тому числі, більш ширшої підтримки з боку відповідної фракції, є резон цю правку поставити на підтвердження, скажу так. Сенс насправді дуже простий, ми закладали в закон, що весь антикорупційний блок: НАБУ, НАЗК, САП навіть АРМА у них cooling period – це 10 років. У всіх інших, які не мають прямого відношення і не стосуються до ВАКС: поліцейські, народні депутати, депутати місцевих рад і так далі, які в житті окрім, як там підсудними чи підозрюваними не стикаються з ВАКС і не працюють, у них немає сенсу cooling period тримати 10 років, тому для них менше 5 років. Але ви ж почули обґрунтування тому логіка є для того, щоб був більший консенсус в залі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, 31 поправка авторства Маслова. Вона комітетом врахована. Народний депутат Герасимов просить це рішення поставити на підтвердження, аргументи сторін ви почули, я ставлю 31 поправку на підтвердження.
Прошу народних депутатів голосувати.
11:19:05
За-114
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення в цілому. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо загального строку відрядження судді, реєстраційний номер закону 12331-2. Готові голосувати?
Я прошу народних депутатів голосувати.
11:19:56
За-272
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Вітаю, колеги!
Наступний проект Закону 11315 – це проект Закону про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності.
Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою.
Прошу народних депутатів голосувати.
11:20:36
За-236
Рішення прийнято.
Я запрошую до слова автора законопроекту Рущишина Ярослава Івановича.
Будь ласка, Ярослав Іванович.
11:21:06
РУЩИШИН Я.І.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується до розгляду законопроект з поновлення строків позовної давності. І я хочу сказати, що ми вже там перший крок зробили удару по цій вічній відповідальності прийняттям Закону про добросовісного набувача. Хоча в даному випадку мова йде про набагато ширший аспект. Але правового інституту вічної відповідальності немає. А от правовий інститут позовної давності є, і він виправданий всієї історією права.
Я б хотів сказати, що не може людина чи компанія бути від загрозою все життя старих якихось позовів, і це ми повинні виправити своїм законопроектом.
Хочу навести цитату Європейського суду з прав людини, яка говорить, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем держав-учасниць і має на меті гарантувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завдання та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбулися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту з плином часу.
І хочу також відповісти тим, хто мав певні закиди до цього законопроекту під час наших круглих столів і обговорення цього законопроекту, що запобіжником основним є стаття Цивільного кодексу України номер 267, в якій говориться, що суд визначає, може поновити строки, якщо пропущення сталося з поважних причин. Чи війна є поважною причиною – питання риторичне. Прошу вас підтримати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова заступника голови комітету, голову підкомітету Комітету з питань правової політики Івана Романовича Калаура. Будь ласка, позиція комітету по цьому законопроекту.
11:23:24
КАЛАУР І.Р.
Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, законопроект про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу строку позовної давності поданий народним депутатом Рущишиним Ярославом Івановичем та іншими народними депутатами.
Я хочу сказати, що з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну в цей пункт вже тричі вносяться зміни, в Цивільний кодекс України. Перший з них це був законодавчий акт про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норми на період воєнного стану. Цей законопроект був прийнятий 15 березня 22-го року, де говорилось про те, що продовжується строк позовної давності. Наступний законопроект це про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини, де говорилося про те, що цей строк позовної давності зупиняється на період воєнних дій. І тепер ми маємо новий законопроект, де рекомендується пункт 19 розділу "Прикінцеві і перехідні положення" виключити із Цивільного кодексу України.
На цей законопроект відреагувала низка комітетів, Головне науково-експертне управління, яке говорить про те, що даний законопроект може внести дисбаланс в порядок судового захисту прав і свобод людини і громадянина. Цю позицію розділяє також Дослідницька служба. І варто звернути увагу на рішення Верховного Суду, де говориться про те, що оголошення військового стану не може бути підставою для зупинення строків позовної давності.
Комітет з питань правової політики розглянув цей законопроект 12 грудня 2024 року. При розгляді депутати звернули увагу на те, що зміст законопроекту не відповідає його назві. І за результатами розгляду...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися... Дивіться, в кожного є документи. Я попереджую всіх виступаючих. Документи у всіх є роздані, шановні колеги. (Шум у залі)
Дивіться, у вас в документах подивіться. А я прошу всіх... Дивіться, давайте не будемо дискутувати. Документи роздані, вони роздані завчасно, ознайомтесь.
Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися. Якщо фракція "Слуга народу" запишеться, можете передати знову доповідачу, щоб він трішки звужував свій час на виступи. Будь ласка, прошу записатися.
Будь ласка, Сірко Юлія Леонідівна, фракція "Голос".
11:26:27
СІРКО Ю.Л.
Прошу передати слово Рущишину Ярославу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Рущишин.
11:26:46
РУЩИШИН Я.І.
Шановні колеги, на жаль, основне рішення комітету не було чутно. Це за основну прийняти цей законопроект. І я вважаю, що ми його невеличкими поправками... внесемо поправки, вірніше, в назву, для того щоб вона відповідала і ми зняли всі застереження з приводу цього. Але я б хотів сказати ще на користь цього законопроекту такі слова.
З часом докази втрачаються, і свідки забувають або навіть, даруйте, помирають. І позовна давність стимулює швидкий розгляд справ. Ми фактично прийняттям цього законопроекту повертаємо дисципліну в правовідносинах в нашому суспільстві. Закон мотивує громадян бути правосвідомими. Ми з вами як законодавча гілка влади працюємо, і судова гілка влади працює.
Найголовніше – суди працюють, що є підставою до повернення стимулів у захисті своїх прав. Ще раз хочу наголосити, стаття 267 Цивільного кодексу України говорить про те, що суд може відновити строки, якщо пропущення сталося з поважних причин. І хочу також, до речі, такий висновок також відповідає правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України.
Але знову ж таки до Європейського суду. Цитата: "Недотримання розумних строків розгляду справ є найпоширенішою підставою для констатації порушення Україною права на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом". Я вважаю, що аргументів проти після цього всього бути аж ніяк не може.
Прошу підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Далі народний депутат Заремський, я так розумію, передаю Фрісу Ігорю Павловичу, будь ласка.
11:28:44
ФРІС І.П.
Шановні колеги, ви знаєте, що Цивільний кодекс, в принципі, – це той кодекс, який регулює в основному цивільні господарські правовідносини. І строк позовної давності є одним з ключових елементів діяльності норм, які прописані в цьому нормативно-правовому акті. На початку війни ми дійсно зупинили, не розуміючи, як буде розвиватися господарські цивільні правовідносини, зупинили перебіг цього строку. І сторони не мали можливість його застосовувати.
Натомість зараз, коли держава працює, держава і підприємства державні, і люди в державі оговталися, вони далі продовжують користуватися нормами цього кодексу. І строк позовної давності має бути відновлений для всіх правовідносин, які ним регулюються.
Іван Романович озвучив рішення комітету, але по часу не зміг дочитати його висновок. І я як член комітету, який приймав участь на цьому засіданні, хочу його доповнити, що на підставі статей 93, 111, 114 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання проект Закону про Проект Закону про внесення змін до пункту 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності (реєстраційний номер 11315 від 31 травня 2024 року), поданий народним депутатом України Рущишиним та іншими народними депутатами. Та за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу.
Колеги, підтримайте цей законопроект, він дуже маленький, буквально на одне слово, щоб виключити відповідні обмеження, які ми ввели в свій час в Цивільний кодекс України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Всі почули вже рішення комітету? Іван Іванович, ви почули?
Слово надається, Євтушку, яке, я так розумію, передає Івану Івановичу. Будь ласка, Іван Іванович.
11:30:32
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановний пане спікер, я чому до вас апелював? Тому що я хотів почути рішення комітету, бо вважаю, що законопроект на одну строчку ми маємо голосувати не за основу, а в цілому. Тому що цей законопроект, який стосується відновлення строків позовної давності до 3 років, і всі інші строки позовної давності, є основоположним.
Ви розумієте, за ці роки… почалася війна, дійсно, багато рішень ми тут приймали, але ж є дві сторони медалі. З одного боку, ми хотіли захистити людей, бо не знали, що буде відбуватися з вторгненням Росії, а з іншого боку, вибачте, але за ці 3 роки у нас просто люди знаходяться в судах, суди переповнені, розглядаються справи 97-го року, тому що строки позовної давності скасовані.
Правоохоронні органи цим теж зловживають, ідуть до людей, намагаються тиснути на бізнес, тиснути на громадян, порушуючи кримінальні справи, використовуючи те, що немає строків позовної давності, а потім наша, вибачте, я захищаю завжди інституції парламенту, а потім Дослідницька служба, не знаю, чому ми її створили, пише нам висновки про те, що, вибачте, якщо прийметься цей закон, права громадян будуть порушені. Яких громадян? Яких громадян? Тих, які сьогодні в судах не знають як захистити своє право, тому що немає строків давності? Коли їх по 97-му, 2000-му року в суди заганяють, порушують кримінальні справи через це?
Давайте ми будемо чесними, цей закон є основоположним. Я звертаюся до всіх фракцій, голосуємо його зараз в цілому. Це треба робити і це питання, яке стосується захисту сьогодні національних інтересів України. І давайте повертатися до нормального життя і не прикриватися війною, а, з іншого боку, заганяти бізнес і заганяти людей просто під плінтус, який вже вижити не може через те, що ми все повідміняли, все поскасовували. Давайте вертатися в нормальний правовий порядок.
Я прошу всіх голосувати цей…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Михайлу Бондарю, фракція "Європейська солідарність".
11:32:42
БОНДАР М.Л.
Прошу передати слово Софії Федині.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федина Софія. І після цього ще буде Бурміч Анатолій, і голосуємо. Будь ласка.
11:32:58
ФЕДИНА С.Р.
Знаєте, товариство, просто від усього цинізму, що відбувається, в якийсь момент опускаються руки. Вчора ви міняли три слова на три слова, сьогодні обговорювали, як комусь із суддів бракує шість днів до відпустки. Я розумію, напевне, запрацювалися, відпустка для всіх таке принципове питання. Зараз обговорюєте питання судочинства в той час, коли немає жодного військового законопроекту, а я хотіла би нагадати, що усе судочинство іде далеко десь кудись за московським кораблем в той час, коли ним керують з Банкової. І саме за наказом Банкової такі чудові суди, на які Банкова пряма впливає крайніх шість років, хоча могла їх дореформувати, переслідує військовослужбовців, бойових офіцерів, які робили усе, щоб тримати оборону і щоб була можливість зберегти свій особовий склад, цинічно знущається з бойових офіцерів. Суди за наказом Банкової і так само є так звані "правопохоронні" органи зараз в незаконний спосіб за участі доктора юридичних наук, який тут за моєю спиною, накладають незаконні санкції на Петра Порошенка як лідера опозиції, людини, яка чи не найбільше фінансує армію з своєї особистої кишені, але що більше – знищують усі можливості реально сьогодні допомагати нашим військовослужбовцям. Тут дехто, хто бавиться в охоронця, доктора юридичних наук, регоче переді мною, а на фронті зовсім не смішно. І поки ви цинічно тут бавитеся в служебну владу, на фронті вмирають наші захисники, бо вам дуже весело.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, Бурміч Анатолій, і після цього ми переходимо до голосування.
11:35:08
БУРМІЧ А.П.
Шановний Голово, шановні колеги, я погоджуюся з усіма колегами, які попередньо виступали. Дійсно, вони в цьому праві, треба нам сьогодні пам'ятати, що не завжди позивач є правим, іноді навпаки відповідач є правим. І затягувати цей процес, накопичувати питання і судові рішення не потрібно, люди повинні визначатися. Сьогодні держава працює, тому ми теж підтримуємо пропозицію колег за прийняття закону в цілому.
Дякую. Ми голосуємо за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Переходимо до прийняття рішення.
Шановні колеги, я от хочу запитати у фракцій і груп і колег по парламенту. Була пропозиція голосувати в цілому цей проект закону. Є заперечення в цілому? Ніхто не заперечує в залі? Тоді я почергово буду... Ніхто не заперечує, ще раз запитую. Тоді я почергово ставлю. Тому, будь ласка, приготуйтесь до голосування. Комітет не заперечує за основу і в цілому потім? Не заперечує. Я запитую всіх, хто є просто.
Шановні колеги, тому я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення "Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності (реєстраційний номер 11315).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:37:18
За-280
Рішення прийнято.
Я можу ставити в цілому? Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з врахуванням техніко-юридичних поправок проект Закону про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності (реєстраційний номер 11315). Готові голосувати?
Прошу народних депутатів голосувати.
11:38:05
За-279
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Дякую, колеги.
З процедури? Будь ласка, з процедури спочатку Сірко, після цього Іван Іванович Крулько.
Юлія Леонідівна, будь ласка.
11:38:17
СІРКО Ю.Л.
Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, є пропозиція проголосувати невідкладне підписання цього закону. Якщо є в залі підтримка, давайте поставимо цю пропозицію на голосування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, Олександр Сергійович правильно прочитає мантру ту нашу, щоб ми проголосували те, що має бути.
Олександр Сергійович. Зараз. Зараз. Добре. Можна, Олександр Сергійович прочитає перше рішення, а далі…
Будь ласка, Олександр Сергійович.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:38:52
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Шановні колеги, пропоную доручити Голові Верховної Ради України невідкладно підписати прийнятий сьогодні в цілому Верховною Радою законопроект 11315 про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності та негайно направити його Президенту України.
Якщо немає заперечень, ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.
11:39:31
За-276
Рішення прийнято.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Крулько Іван Іванович, що у вас?
11:39:38
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я насправді хотів подякувати президії Верховної Ради, керівництву Верховної Ради за чітке дотримання процедури, за те, що ми проголосували цей законопроект в цілому і по процедурі невідкладно його буде підписано і направлено Президенту. Це дійсно основоположний закон, який стоїть на захисті прав громадян. І тому мені приємно, коли в сесійній залі неухильно дотримується процедура, передбачена Регламентом Верховної Ради.
11:40:10
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую. Дякую, Іван Іванович. Дякую. Так було і буде завжди.
Шановні колеги, рухаємося далі. Наступний законопроект 13192, альтернативний до нього 13192-1 – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору.
Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії і головний, і альтернативний законопроекти. Прошу народних депутатів голосувати.
11:40:48
За-263
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:41:09
За-224
Рішення прийнято.
Я запрошую до слова автора основного законопроекту, голову підкомітету Комітету з питань правової політики Дирдіна Максима Євгеновича. Ви і від авторів, і від комітету, тоді до 4 хвилин, але встигніть ознайомити з рішенням комітету, будь ласка.
11:41:29
ДИРДІН М.Є.
Шановні колеги, на ваш розгляд є законопроект з питань правової політики. Законопроект від 18 квітня 2025 року це основний законопроект, і є альтернативний законопроект з питання про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору. Комітет прийняв рішення рекомендувати в першому читанні за основу основний законопроект, альтернативний відхилити. Так само комітет просить Голову Верховної Ради зачитати, заявити щодо застосування статті 116 Регламенту до цього законопроекту, тому що є певні позиції, які потрібно буде врахувати від альтернативного законопроекту.
Стосовно суті самого законопроекту щодо вирішення питань про судові витрати. Пропонується в цьому законопроекті, щоб коли йде питання про розподіл судових витрат після розгляду справи, суд не запрошував учасників цього провадження, а приймав рішення без їх участі, але залишається право для судді, якщо виникають питання запросити. З цією позицією погоджуються і суддівська і адвокатська спільнота – це є на покращення самої діяльності в судах і учасників в процесі.
Наступне щодо виконання рішення КСУ, яке було прийнято від 20 січня 2025 року. КСУ визнав неконституційною норму щодо 200 відсотків сплати за касаційну скаргу – це по майнових спорах в цивільних справах.
Пропонується, щоби в законопроекті був передбачений принцип домірності. Крім того передбачається, щоби ті особи, які дійсно не можуть реально сплатити судовий збір за подачу позовних заяв, судовий збір, апеляцію і касацію, вони мали це право зробити. І тоді пропонується, щоби суд, виходячи із їхньої фінансової спроможності, мав право звільнити, зменшити і відстрочити або зменшити сплату судового збору. Тобто іде покращення щодо принципу домірності.
Окрім того пропонуються інші зміни щодо сплати судового збору на розвиток принципу домірності.
Підсумовуючи все сказане, я прошу даний законопроект підтримати в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я запрошую автора альтернативного законопроекту народного депутата Бабія Романа Вячеславовича.
11:44:13
БАБІЙ Р.В.
Колеги, мною було зареєстровано альтернативний законопроект до того, який подав, зініціював Максим Євгенович. В альтеративному в принципі підтримується ідея основного законопроекту, але пропонується більш комплексно підійти до вирішення цієї проблематики, яка піднята в законопроекті.
Чому це треба терміново? Тому що Конституційний Суд визнав неконституційною норму про сплату судового збору за розгляд касації в загальних судах і якщо ми законопроект цей не приймемо, то з липня не будуть зобов'язані учасники справи платити судовий збір за касацію. А в умовах недофінансування судової влади – це досить суттєвий буде удар по історії з фінансуванням.
Альтернативний законопроект пропонує не обмежуватися відповідними змінами до розгляду справ в цивільних, в загальних судах, а поширити такі самі абсолютно підходи на господарські суди і адміністративні суди, не чекаючи там нових рішень Конституційного Суду України. Питання стоїть про обмеження судового збору верхньою планкою для фізичних осіб, для юридичних осіб підходи до стягнення судового збору залишаються незмінними.
Також законопроект про те, що суди при розгляді питання про звільнення від сплати судового збору мають враховувати майновий стан сторони. Деяких колег турбує те, що суди не будуть викликати сторони при розгляді питань про вирішення, про розподіл судових витрат. Але справа в тому, що всі судові витрати з'являються на етапі до початку розгляду справи по суті і дуже часто це питання досить технічне. На комітеті було досягнуто компромісного рішення, застосувати статтю 116. Тому я прошу підтримати рішення комітету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися для обговорення цього проекту, будь ласка, цих проектів.
Будь ласка, Михайло Бондар, фракція "Європейська солідарність".
11:46:47
БОНДАР М.Л.
Прошу передати слово Софії Федині.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Софія Федина.
11:47:03
ФЕДИНА С.Р.
Вибачте, колеги, але продовжую про те, що мені болить, про наших захисників і про наших військовослужбовців. От в цьому законопроекті, зокрема, йдеться про те, що судовий розгляд може зупинятися, якщо людину мобілізовано, якщо людина підписує контракт. Ну, з одного боку, це може бути цікавий механізм для корупціонерів уникати відповідальності, але, з іншого боку, а що у нас з чинними військовослужбовцями? Які з 2022, а хтось із 2014 року захищають нашу державу. Для них немає ніяких строків. Для них немає ніяких зупинок процесів. Натомість судова влада, яка керується вручну з Банкової відверто знущається з військовослужбовців. Може ви не знаєте, може ви не слідкували за новинами, бо ви ж не дивитесь опозиційні канали, але полковника Лапіна йому відмовляли в медичному обслуговуванні, в той час, коли у нього тиск 200 на 100, обпалені легені, гіпертонічна хвороба загостреної форми і проблеми зі шлуночком серця. Суддя вимагала від нього, щоби він виступав стоячи, відмовляючи йому у медичній допомозі.
Генерала Галушкіна заставляли включатися в суд після операції з операційного ліжка, він зомлів під час засідання. Але ж ні, це ж військові, це ж бойові генерали, це ж вам не цікаво, бо вони можуть загрожувати найверховнішому потерпілому, можливо, чи ще комусь.
Ви тут думаєте хоч трошки про військових? Чи ви вже приготувалися служити іншій владі, яка має ймовірність прийти сюди, якщо, не дай бог, прорве нашу оборону?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дубіль Валерій Олександрович, "Батьківщина".
11:49:11
ДУБІЛЬ В.О.
Фракція "Батьківщина", Валерій Дубіль, прошу передати слово Цимбалюку Михайлу Михайловичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
11:49:24
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина".
Шановні колеги, законопроект 13192 вирішує багато питань щодо здійснення судочинства українськими судами. Як на мене дуже важливо, що в цьому законопроекті виконується рішення Конституційного Суду щодо неможливості підняття на 200 відсотків судового збору при певних видах касаційних скарг. Тобто вирішується те, що приписав, постановив вищий суд – Конституційний.
Друге. Справді унормовується, виходячи з практики щодо участі в судовому процесі і, на нашу думку, є дуже важливо, що все-таки людям, які звертаються до суду судовий збір може бути зменшений, виходячи з їхнього матеріального стану. Зважаючи, хто відстоює свої права, а це військовослужбовці, члени їхніх родин не завжди достатньо забезпечені громадяни, то судовий збір для них це нормально.
З іншого боку, підтримується позиція суддів в тому, що вони можуть також, виходячи з майнового стану конкретного заявника, позивача, оскаржувача, вони можуть виявляти свою позицію від імені України.
Фракція "Батьківщина" підтримує цей законопроект і буде доопрацьовувати до другого читання. І що важливо, що комітет врахував ті позиції, які є в альтернативному законопроекті і застосовує статтю 116, щоб доопрацювати до другого читання. Це позитивна практика, коли читають не тільки основний, а й альтернативний. Будемо голосувати за.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я запрошую Антоніну Керимівну Славицьку, група "Відновлення України".
11:51:29
СЛАВИЦЬКА А.К.
Да, колеги, в принципі загальновідомий факт, що всі наші нескінченні судові реформи привели до того, що правосуддя стало менш справедливим, більш довготривалим, особливо, коли стосується питання саме позову фізичної особи, а не суб'єкта владних повноважень, а також недешевим задоволенням. І для багатьох українців судові витрати можуть стати непосильним тягарем.
Цей законопроект, на мій погляд, на погляд нашої групи є позитивний, він про справедливість, він про покращення, скажімо так, умов і доступу до правосуддя фізичних осіб та простих громадян. Як відомо, цей законопроект серед іншого розроблений на виконання рішення Конституційного Суду України відносно нещодавно, в якому Конституційний Суд зазначив і звертає увагу на те, що встановлення такого розміру судового збору, зокрема, за подачею касаційної скарги має враховувати фінансову спроможність особи і не обмежувати її право на доступ до правосуддя. Але, користуючись нагодою, варто звернути увагу, що ми дореформували Конституційний Суд до того, що Велика палата Конституційного Суду зараз є неповноважною.
В цілому попри те, що є певні зауваження науково-експертного управління, ми розглядаємо цю законодавчу ініціативу як позитивну. Законопроект передбачає можливість для суду звільнити особу від сплати судового збору, якщо його розмір перевищує 5 відсотків річного доходу людини. Ми підтримуємо цей законопроект за основу і будемо голосувати "за". Я дуже сподіваюся, що до другого читання в тексті цього законопроекту не з'явиться положення про оздоровчі та додаткові відпустки навіть на 6 днів членів ВККС.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Дмитру Сергійовичу Чорному, фракція "Слуга народу".
11:53:23
ЧОРНИЙ Д.С.
Я прошу передати слово Максиму Дирдіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Євгенович Дирдін.
11:53:33
ДИРДІН М.Є.
Колеги, дякую за позитивні відгуки щодо даного законопроекту. Дійсно, ми намагалися на базі нашого комітету провести таку дискусію зі всіма учасниками і зацікавленими сторонами, з народними депутатами, суддями, адвокатурою, Мін'юстом і знайти ту золоту середину, яка би дала змогу об'єднати парламент і прийняти правильний законопроект, і зробити правильне рішення, що особа, яка дійсно не має фінансової спроможності сплатити судовий збір, була звільнена від сплати або зменшена її плата. І це право пропонується закріпити в процесуальних кодексах, цю можливість.
Так що якщо є пропозиції до другого читання, прошу їх надавати в комітет, будемо їх опрацьовувати і рухатися далі, до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, ще Соломія Бобровська. Шановні колеги, після цього голосуємо.
11:54:26
БОБРОВСЬКА С.А.
Соломія Бобровська, фракція "Голос". Я хочу окрім того, що будемо підтримувати цей законопроект фракцією, я хочу звернутися до слів моєї колежанки Софії Федини, яка абсолютно правильно говорила про судовий абсолютно дикий процес, крайній за останній місяць, над генералом Галушкіним, який відповідав, свого часу був командувачем ТрО, кавалер ордену Богдана Хмельницького, над яким тривав суд по мірі обрання запобіжного заходу близько 11 чи 12 годин. Людина в лікарні знаходиться зі всіма медичними процедурами, і ми судимо генералів. А в мене питання: можна тоді судити генералів, дійсно, тих, в кого на руках дуже багато крові; і тих, зокрема, які звільнилися сьогодні зі Збройних Сил, але які до сих пір не понесли відповідальність, зокрема за дуже болючі операції, і Кринки в тому числі?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили розгляд цього проекту закону. Будь ласка, я прошу народних депутатів підготуватися до голосування.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору (реєстраційний номер проекту 13192).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:56:19
За-275
Рішення прийнято.
Наступний законопроект 13178 – це проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо правового регулювання письмового провадження та вчинення окремих процесуальних дій.
Я ставлю пропозицію, шановні колеги, включити цей законопроект до порядку денного сесії. Потрібно 226 голосів. Прошу народних депутатів голосувати.
11:56:58
За-219
Рішення не прийнято.
Ну, щось не хоче зал його включати до порядку денного сесії. Тому рухаємося далі.
Наступний законопроект 13111 – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прав інтелектуальної власності на об'єкти, створені у зв’язку із проходженням військової служби. Я ставлю пропозицію включити цей проект закону до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.
11:57:45
За-250
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:58:07
За-218
Рішення прийнято.
Я запрошую до слова народного депутата України Калаура Івана Романовича. Будь ласка, Іван Романович.
11:58:33
КАЛАУР І.Р.
Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! 9 квітня 2025 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроект про внесення змін у Цивільний кодекс України щодо майнових прав на об'єкти, які створюються в процесі проходження військової служби. Цей законопроект став основою для внесення змін у наше національне законодавство, яке регулює порядок набуття і здійснення майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності. Зокрема йдеться про Закон України "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" і "Про авторське право і суміжні права".
Умови та обставини створення таких об'єктів, а також правовий статус військовослужбовців не дозволяють за аналогією застосовувати наше національне законодавство до об'єктів, які створюються військовослужбовцями. Власне, це і послужило причиною того, щоби внести зміни у вказані законодавчі акти і визначити правовий механізм набуття військовослужбовцями, а також іншими центральними органами виконавчої влади, які здійснюють керівництво формуваннями, для того, щоб чітко визначити порядок набуття майнових прав.
Основні меседжі цього законопроекту. Особисте немайнове право в результаті створення такого об'єкта належить самому військовослужбовцю як автору. Майнові права належать державі. Від імені держави ці майнові права здійснюють центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовим формуванням, в якому проходить військову службу даний військовослужбовець. У цих центральних органах виконавчої влади створюються уповноважені особи, які будуть здійснювати посередництво з національним офісом інтелектуальної власності.
Шановні колеги, прошу всіх підтримати цей законопроект, адже він скерований на захист прав наших військовослужбовців, які сьогодні стоять на рубежі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань економічного розвитку Дмитру Андрійовичу Наталусі. Будь ласка.
Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися для обговорення цього проекту. Будь ласка.
Будь ласка, Максим Саврасов, фракція "Європейська солідарність".
12:01:34
САВРАСОВ М.В.
Прошу передати слово Степану Івановичу Кубіву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Іванович Кубів.
12:01:42
КУБІВ С.І.
Шановний пане Голово, шановна президія, шановні колеги депутати! Даний законопроект щодо інтелектуальної власності на об'єкти, створені в зв'язку з проходженням військової служби, є дуже важливий. Проектом пропонується внести зміни до законодавчих актів, цих змін буде більше ніж в 15 законопроектів, які носять характер системний.
Наша фракція буде підтримувати даний законопроект. Разом з тим хочу сказати, що об'єднання норми в даному законопроекті і врегулювати особливості здійснення особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений військовослужбовцем, на сьогоднішній день визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Що зробить такий підхід?
Перше. Такий підхід дозволить зменшити кількість законодавчих приписів та спростити порядок застосування.
Друге. Для досягнення логічної структури нормативного матеріалу такі положення про права інтелектуальної власності варто викласти в окремих статтях, які будуть простий характер носити для визначення і однозначності.
Третє. Положення про порядок повідомлення про об'єкт інтелектуальної власності, створений військовослужбовцем у зв'язку з виконанням службових обов'язків, викладе відповідні зауваження у системному результаті вирішення даної проблеми.
І останнє. Можливість визначення винагороди Кабміном, зокрема відсутність чітких критеріїв, може призвести до непропорційності економічних цінностей і вигоди. З цією метою ми повинні підтримати його у першому читанні, доопрацювати, антикорупційний комітет дає заключення щодо відповідності вимогам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Владлен Неклюдов, фракція "Слуга народу".
12:03:51
НЕКЛЮДОВ В.М.
Дякую.
Руслан Олексійович, я прошу передати слово своєму колезі, голові Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергію Костянтиновичу Іонушасу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Іонушас.
12:04:09
ІОНУШАС С.К.
Шановні колеги, дуже важливий законопроект. Я звертаюся до всіх присутніх в залі за підтримку цього законопроекту, звертаюсь як патентний повірений, який довгий час працював у сфері інтелектуальної власності. Слід зазначити, що, на жаль, на наших військовослужбовців не розповсюджуються норми Закону України "Про державну службу". Але зараз, шановні колеги, дуже багато наших військовослужбовців вкладають свій інтелектуальний зміст, отримуючи... не отримуючи, а з необхідністю підвищення обороноздатності нашої держави вони впорядковують в тому числі дрони. Даним законопроект врегульовується питання, пов'язане з належністю прав інтелектуальної власності саме військовослужбовцям. Військовослужбовці повинні знати, що той труд, який вони вкладають, в тому числі інтелектуальний, буде захищатися державою. Тому, шановні колеги, до всіх велике прохання підтримати даний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Соломія Бобровська, фракція "Голос".
12:05:20
БОБРОВСЬКА С.А.
Можна слово Сірку передати? Сірко, перепрошую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, можна, Сірко Юлія Леонідівна.
12:05:38
СІРКО Ю.Л.
Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, ми, безумовно, будемо підтримувати цей законопроект, це дуже правильна ініціатива, але ми повинні розуміти, що сектор права... інтелектуального права є один із найскладніших у світі. Він не так просто регулюється і там, скажемо так, в Україні з цим величезний бардак.
Хто коли-небудь реєстрував торгову марку або право інтелектуальної власності, той знає, що це займає роки, незрозумілі процедури і багато грошей. І тому, якщо ми хочемо дійсно, щоб наші військові отримували немайнові права на свої винаходи, і це повинна бути мотивація для них, то тоді треба значно спростити процедури отримання таких прав, тому що вони, будучи в активних військових операціях, будучи в ЗСУ, просто фізично не зможуть оформляти такі права.
Також ми повинні розуміти, що армія – це достатньо ієрархічна структура, і ми повинні захистити, власне, винахідника від його керівників і всіх інших, хто хотів би отримати і зареєструвати на себе такі права, тому що такі випадки будуть. І ми бачимо, що в армії, на жаль, трапляються, скажемо так, не зовсім справедливі випадки.
Тому цей закон вимагає серйозного доопрацювання, також цей закон вимагає подивитися і гармонізувати його з директивами Євросоюзу щодо інтелектуальних прав, тому що це є одні з базових вимог наших партнерів і наших зобов'язань для вступу в Європейський Союз. Тому закликаю його дуже ретельно доопрацювати, щоб несправедливість не панувала серед розробників і винахідників, а навпаки стимулювала їх до розробок і винахідництва. Ми будемо підтримувати в першому читанні і надавати правки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, і завершальний виступ Михайло Михайлович Цимбалюк. А, ще буде один, так? Юрчишин ще буде, так?
12:07:35
ЦИМБАЛЮК М.М.
Прошу передати слово колезі по фракції Крульку Івану Івановичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович Крулько, будь ласка. І потім ще буде Юрчишин.
12:07:46
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Дякую, Михайле Михайловичу, за передане слово.
Я хотів би сказати, що насправді ідеологія цього законопроекту є абсолютно логічною і правильною. В чому вона полягає? І це, до речі, стосується не тільки взаємовідносин у сфері, скажімо, як ми хочемо справедливість встановити по військовослужбовцях Збройних Сил, які зробили винахід і мають право інтелектуальної власності на нього. Це стосується, такі самі правові відносини регулюються на будь-яких підприємствах. Якщо працівник, який десь працює зробив винахід, то інтелектуальна власність належить йому, а майнові права належать підприємству, за кошти якого це було створено. Тому цей законопроект ідеологічно абсолютно правильний, і він захищає дуже багатьох наших талановитих військовослужбовців, які мають чудову освіту, які пішли захищати свою Батьківщину, і здійснюючи військову службу здійснили якийсь винахід, новий зразок, який допомагає нам обороняти Україну від ворога. Але в той же час я згоден з тими коментарями, що цей законопроект треба доопрацювати до другого читання. Я маю пропозицію як доопрацювати. А давайте ми подумаємо над тим, що ці військовослужбовці, які на фронті роблять певні винаходи і дійсно сьогодні захищають національну безпеку і оборону України, щоб їм передати хоча б невеличку частину але і майнових прав. Нехай це буде 10 відсотків, нехай це буде 15 відсотків, але крім інтелектуальної власності, тобто немайнового права, нехай цей військовослужбовець отримує ще бонус від держави за те, що він зумів в такий складний період, коли він на передовій по суті удосконалює дрони, удосконалює РЕБ, допомагає нищити ворога, нехай він отримує за це додаткові бонуси, грошові бонуси і майнові права. Ось це нам треба до другого читання подумати і дійсно відновити справедливість по захисту військовослужбовців.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальний виступ, народний депутат Юрченко, група "Відновлення України", шановні колеги, і будемо рухатися. Будь ласка.
12:09:57
ЮРЧЕНКО О.М.
Шановні колеги, наші захисники і захисниці це не тільки славетні воїни, це ще насправді чудові винахідники, які крокують набагато далі свого часу. Дивлячись правді в очі, українці змінили війну, зробивши її більш технологічнішою. І цей законопроект чітко надає можливість отримати винахідникам немайнові права, і це справедливо, автор повинен бути визнаний. Майнові ж права будуть переходити державі як в ключі того, що по суті такі вироби фінансуються часто органами державної влади. Але один з головних моментів того – це те, що командир буде зобов'язаний надавати можливість робити винаходи, створювати ідеї, що буде покращувати і не тільки вже вигадані ідеї, а і давати поштовх новим, що забезпечить права військовослужбовця. Тому прошу підтримати цю ініціативу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону. Переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, колеги, займіть свої місця, ми переходимо до прийняття рішення.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку із проходженням військової служби (реєстраційний номер 13111). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
12:11:44
За-251
Рішення прийнято.
Дякую, колеги.
Ідемо далі. Наступний законопроект 13200: проект Закону про наставництво. Я ставлю пропозицію включити цей проект закону до порядку денного сесії. Прошу голосувати.
12:12:15
За-259
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:12:37
За-220
Рішення прийнято.
Шановні колеги, будь ласка, я запрошую до слова і від авторів і від комітету, Тетяну Василівну Скрипку народну депутатку. Будь ласка, і від комітету, але рішення комітету щоб ми почули. Будь ласка.
12:12:56
СКРИПКА Т.В.
Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про наставництво (реєстраційний номер 13200). Необхідність прийняття цього закону зумовлена відсутністю у правовому полі України цілісного регулювання наставництва як окремого інституту добровільної, безоплатної та регулярної підтримки дітей і молоді.
Наставництво тривалий час знаходилося поза межами державної політики, не підлягало координації, не підлягало обліку, а також супроводу на національному рівні. Сьогодні наставництво існує переважно завдяки громадським організаціям і є недоступним для широкого кола вразливих осіб, які потребують підтримки.
Закон про наставництво – це не про примус мати наставника і не про недовіру до батьків, діти яких виховуються в дитячих закладах з цілодобовим перебуванням. Це про те, що кожна дитина, кожна молода особа, мають право на підтримку, мають право на дружню пораду і мотивацію рухатися вперед.
Особливо це стосується підлітків, які не мають шансів, практично не мають шансів, на усиновлення або влаштування в сімейні форми виховання, адже усиновлювачі здебільшого, зазвичай, хочуть усиновити маленьку дитину. І такі діти, молоді особи, залишаються без підтримки дорослого друга, який міг би своїм досвідом допомогти побудувати свій власний життєвий шлях.
Багатьом дітям, які не виховувалися в сімейному оточенні у дорослому житті, бракує базових навичок, як робити побутові справи, як організовувати своє власне життя і дозвілля, як управляти фінансами і взагалі, як самостійно приймати рішення і врешті мати мотивацію і впевненість у власних силах.
Законопроект 13200 розширює види наставництва такої категорії осіб, які зможуть отримати наставника.
Я вдячна за всі зауваження та пропозиції, які надійшли до Комітету з інформаційної та гуманітарної політики. І саме Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на своєму засіданні 7 травня поточного року ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді проект Закону про наставництво (реєстраційний номер 13200) прийняти за основу. Колеги, прошу підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я прошу, шановні колеги, фракції і групи записатися для обговорення цього проекту закону.
Будь ласка, Лабазюк Сергій Петрович, "Партія "За майбутнє".
12:15:51
ЛАБАЗЮК С.П.
Прошу передати Констанкевич.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Мирославівна Констанкевич, будь ласка.
12:15:58
КОНСТАНКЕВИЧ І.М.
Ірина Констанкевич, Волинь, 23 виборчий округ. Група "За майбутнє" вважає, що будь-які додаткові форми опіки, допомоги, наставництва для дітей у час війни є вкрай важливими. На жаль, ми маємо наразі дуже велику кількість дітей, які потребують такої підтримки. Це може бути соціальна, це може бути духовна, це може бути моральна, це може бути економічна, будь-які види. І саме ось цей законопроект уможливлює таку допомогу. Він пропонує різноманітні форми і механізми підтримки дітей в час, коли особливо важко.
І до прикладу, вже існують десятки таких гарних кейсів, коли дорослі допомагають дітям, але не можуть офіційно оформити через соціальну послугу такий вид допомоги дітям. Тому ми закликаємо усіх підтримати цей законопроект у першому читанні. Тому що це важлива соціальна послуга і вона спрямована на підтримку українських дітей у часи, коли вони потребують від нас такої допомоги.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Бондар, фракція "Європейська солідарність".
12:17:15
БОНДАР М.Л.
Будь ласка, передайте слово Миколі Княжицькому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.
12:17:35
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановні колеги, сьогодні в Україні діє інститут наставництва над дітьми-сиротами і дітьми, які позбавлені батьківського піклування. Але є велика кількість дітей і молоді, яка також потребує допомоги і підтримки, і законодавче врегулювання наставництва для таких молодих людей може відкрити для них нові перспективи.
Це, наприклад, діти, які постраждали від російської агресії або діти, в яких хтось із батьків загинув на фронті, або які загинули в результаті обстрілів, або, наприклад, молоді мами.
Ми в цій залі неодноразово говорили про травми цілого покоління дітей, для яких звуки вибухів і тривог стали звичним явищем. Ми маємо не забувати, що саме ці діти будуть будувати наше майбутнє і майбутнє нашої країни. Тому ми будемо підтримувати будь-які рішення, які допомагають їм пережити це, залишитись в Україні й ідентифікувати себе українцями.
Хочу також нагадати, що це добре, що є свідомі люди, які добровільно і безоплатно готові надати допомогу нашим дітям, але держава не повинна забувати, що це насправді є її обов'язок. Я вкотре хочу наголосити на проблемі демографічної кризи, колеги сьогодні говорили з трибуни про це. Вона, очевидно, вже спіткала Україну, а спіткає ще більше і нам необхідна комплексна державна демографічна політика.
Ми, як депутати готові допомагати уряду в цьому попри те, що ми в опозиції, ми тут зараз не ділимося, тому що наше майбутнє – це наше спільне майбутнє. І давайте не будемо відкладати цього питання.
Законопроект 11424, який я ініціював з депутатами з усіх фракцій і груп, досі не виноситься в зал. Чим займається створене Мінєдності до кінця нам незрозуміло.
Повертаючись до проекту 13200, очевидно, що він не ідеальний. Є моменти, які викликають дискусію, тому до другого читання разом з фахівцями маємо ці питання обговорити і вдосконалити, а сьогодні ми будемо, фракція "Європейської солідарності" підтримувати цей законопроект в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Олександр Сергійович Сухов, депутатська група "Довіра".
12:19:39
СУХОВ О.С.
Прошу Вельможному передати Сергію слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович Вельможний.
12:19:46
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра".
Діти-сироти, діти, які ростуть у неблагополучних родинах або в родинах, які опинилися у складних життєвих обставинах мають право на краще життя, мають право на люблячих людей поруч, на виховання, хорошу освіту та майбутнє.
Держава гарантує дітям-сиротам право на отримання власного житла, але чи всі сироти отримають свої домівки. На жаль, у нас немає того обсягу житла, яке б могло задовольнити потреби всіх людей, які вкрай потребують на власну оселю.
Унаслідок війни мільйони українців втратили рідний дім і це одна з найбільших проблем, яку ми маємо. Люди, котрі втратили оселю, знаходяться вкрай вразливому становищі. Вартість оренди неймовірно дорога, продукти, ліки вартість на все збільшується ледве не щодня. Як людям жити? Де людям жити? Чи хтось думає про це?
Проблеми переселенців потрібно було почати вирішувати ще в 2014 році і тоді б не було такої жахливої ситуації, яка є зараз. Але ми живемо в реальному світі, то ж необхідно хоч із запізненням, але робити все для того, щоб забезпечити у першу чергу молоде покоління українців перспективою. Ми маємо зберегти громадян України у нашій державі, адже ці люди є Україною.
Депутатська група "Довіра" підтримує даний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, далі у нас Павленко Юрій Олексійович, група "Платформа за життя та мир" і після цього ще буде Кравчук, Піпа і Олена Костівна буде.
Будь ласка.
12:21:35
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Ми підтримуємо даний законопроект у першому читанні. Але поки що лише в першому читанні, бо, на наш погляд, ряд статей запропонованих даним законопроектом несуть ризик як для торгівлі дітьми, так і виникнення кримінальних схем зловживання дітьми, зокрема і сексуального характеру.
Насамперед, перше, ми пропонуємо переглянути норми, передбачені законопроектом статтею 7 обмежитися лише тим, що наставниками можуть бути лише громадяни України аби не створювати проблем і в міждержавному усиновленні, і не створювати ризики торгівлі дітьми.
По-друге, необхідно визначити мінімальний вік особи, стосовно якої встановлюється наставництво. За своїм змістом наставництво не може здійснюватися щодо дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, віком до 10 років, бо такі діти мають шанси бути усиновленими і в разі встановлення наставництва по запропонованій схемі даним законопроектом можуть бути проблеми з усиновленням такої дитини і реалізації її права мати повноцінну сім'ю.
За жодних умов наставництво не може проводитися без згоди дитини, тим більше, якщо вона у зв'язку з віком або рівнем розвитку не усвідомлює самого факту наставництва. Непередбачена згода дитини фактично руйнує саму суть наставництва як можливості отримання повноцінної опіки над дитиною. Наставництво не може бути примусовим. Це теж одна із норм, яка є суперечлива в даному законопроекті. Сподіваюсь, що ці норми можна буде виправити до другого читання. І в даному випадку ми поки підтримуємо в першому читанні даний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Євгенія Михайлівна Кравчук, фракція "Слуга народу". Потім Піпа і потім Олена Костівна. Будь ласка.
12:23:46
КРАВЧУК Є.М.
Шановні колеги, я хочу подякувати представникам усіх фракцій і груп за підтримку цього законопроекту. Дійсно, ми його сьогодні голосуємо за основу. Хочу подякувати всім, хто долучився, всім експертам. Запрошую до доопрацювання в другому читанні. І ще раз хочу акцентувати важливість цього законопроекту і наскільки він на часі, адже ідея наставництва, вона виникла з розуміння того, наскільки дитині потрібна близька доросла людина, яка вірить в неї, підтримує і надихає. Це про підтримку, про надію. Це не є обов'язок, це не може бути обов'язковим і не може бути примусом. Безумовно, це не заміна батьків чи опікунів, це додатковий інструмент для кращої соціалізації і для того, щоб дитина за будь-яких обставин, в які вона потрапила в житті, могла соціалізуватися і бути успішною в подальшому.
Дякую. І прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Наталія Романівна Піпа, фракція "Голос".
12:24:49
ПІПА Н.Р.
Доброго дня. Я теж насправді хочу подякувати за ініціативу цього законопроекту, основне сказати: ми знову ж говоримо про наших дітей – дітей, які проходять цю війну разом з нами в болі. І хочу також звернутися, окрім тих, хто працює над цим законопроектом, який точно дуже вчасний, до тих людей, які ще сумніваються, чи варто стати наставником, чи ні. Варто, держава вам в цьому допоможе. Вона підкаже інструменти, існують інституції. Ми зараз втрачаємо як батьків, так і дітей, і тому ми дуже один одному потрібні. Власне, наставник може бути тою людиною, яка буде якорем, або тим дорослим, якому дитина може звіритись. Я знаю прекрасні приклади наставництва, і хочу подякувати тим людям.
І ще раз звертаюся до тих, хто вагається: держава зараз більше подбала і підказує вам інструментів. Беріть цей виклик, допомагайте своїм дітям, допомагайте дітям, яких... не буває чужих дітей. І тому кожен...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальний виступ – Олена Костівна Кондратюк, і після цього голосуємо. Запрошую депутатів зайняти свої місця.
Будь ласка, Олена Костівна.
12:26:02
КОНДРАТЮК О.К.
Дякую.
Шановні колеги, я теж хочу доєднатися до слів подяки всім авторам, робочій групі, яка напрацьовувала дуже важливий законопроект. Тому що ми розуміємо, наскільки зараз змінюється ситуація довкола питань захисту дітей, дитячої психіки, дитячого здоров'я.
До сих пір законодавством було дозволено про наставництво лише для дітей-сиріт і тих, хто офіційно був позбавлений батьківського піклування. Але давайте подивимося правді в очі: зараз дітей, які потребують наставництва, набагато більше. Це діти, які втратили маму чи тата під час війни; це ті, хто повернувся з депортації; це випускники інтернатів і зовсім юні мами, які просто залишилися наодинці і не знають просто, до кого звернутися по допомогу.
І, звісно, я вам хочу сказати, що і в Європі, і в Сполучених Штатах Америки, Великій Британії взагалі зараз ставиться увага до взагалі живих людських стосунків, тобто коли є можливість звернутися по допомогу до тої чи іншої особи, до юридичної особи, до тих, хто може допомогти. Зокрема, я хочу вам сказати, що навіть в своїй книжці віцепрезидент Сполучених Штатів Джей Ді Венс в своїй книжці "Елегія Гілбілі" згадує якраз про наставництво, про те, як йому це допомогло зробити кар'єру і велику кар'єру.
І звісно цей наш законопроект, який ми пропонуємо, бо я є співавторкою цього законопроекту, тому теж звертаю вашу увагу на те, що він взагалі говорить не тільки про те, хто може бути наставником, але кому це потрібно. І вводить абсолютно дві форми наставництва: перша – це індивідуальна, а друга – це колективна.
Я розумію, що можуть бути дійсно, ще треба буде доопрацювати деякі положення цього закону, він ще не є зовсім ідеальний. Але я хочу вашу звернути увагу на те, що він необхідний для його прийняття.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костівна.
Шановні колеги, будь ласка, я прошу зайняти свої місця. Готуємося до голосування.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про наставництво (реєстраційний номер 13200). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
12:28:41
За-262
Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Шановні колеги, я прошу не розходитися, тому що зараз у нас підряд буде декілька голосувань без обговорення. Ми домовилися таким чином: 9495 – ніхто не ставить поправки, 10298 – ніхто не ставить поправки, а 12385 – буде 3 хвилини виступ Гончаренка і 5 хвилин виступ Разумкова, і теж голосуємо одразу. Тому, будь ласка, давайте е не розходьтеся, я одразу почергово ставлю ці проекти закону.
Шановні колеги, 9495. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читання та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону дитинства" щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей (реєстраційний номер 9495). Прошу народних депутатів голосувати.
12:29:48
За-270
Рішення прийнято.
Наступний законопроект 10298. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до статті 212 Сімейного кодексу України щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами (реєстраційний номер 10298). Прошу народних депутатів голосувати.
12:30:28
За-253
Рішення прийнято.
Шановні колеги, законопроект 12385 – це проект Закону про внесення змін до статті 30-1 Закону України "Про охорону дитинства" щодо реалізації права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів.
Ми домовлялися: 3 хвилини виступ Гончаренка, 5 хвилин виступ Разумкова і голосуємо.
Будь ласка, Олексій Гончаренко.
12:31:02
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Олексій Гончаренко. Безумовно, нам треба зараз голосувати і підтримати дітей, які насправді постраждали від всього того, що зараз відбувається. Але не просто статус треба давати, а треба давати підтримку цим дітям.
Взагалі підтримка родинам з дітьми, я про це сьогодні вже говорив, ці жалюгідні 860 гривень і так далі, але ви знаєте, кого сьогодні наша держава реально підтримує? От я хочу вам про це розказати.
Останнім часом після того як я став єдиним, єдиним в цій залі, хто проголосував проти продовження воєнного стану і мобілізації без термінів служби, без демобілізації, який підіймає теми "бусифікації", корупції і так далі, на мене влада спустила всіх собак, починаючи від ручних силовиків, завершуючи замовними журналістськими розслідуваннями. Але цього всього виявилося мало і підключили важку артилерію, справді важку, художнього керівника "Вечірнього кварталу" Євгена Вікторовича Кошового, він же "Лисий" з Кварталу. Це, дійсно, вже важка артилерія, це дуже серйозно. До речі, може, ви не знаєте, він орденоносець, він отримав ще в 22-му році, колишній художній керівник "Вечірнього кварталу" Володимир Олександрович Зеленський вручив нинішньому художньому керівнику "Вечірнього кварталу" Євгену Вікторовичу Кошовому орден "За заслуги" поки що ІІІ ступеня, думаю, що буде і далі. Думаю, що Кошовому можна дати і Ярослава Мудрого, бо він ще нещодавно схуд, чим він поділився з усією Україною, це досягнення, безумовно. Можна було б дати і захисника вітчизни, тут є проблема, правда, не захотів Кошовий захищати вітчизну, його спитали: чого ви не йдете в армію? Він каже: ні, ні, ні, каже, в мене таких навичок немає. Розумієте, тобто у вчителів, у трактористів, у підприємців такі навички є, а в художніх керівників Вечірнього кварталу ну немає таких навичок, ну що ти з цим зробиш. Нічого з цим зробити не можна.
Так-от, я хочу що сказати. Шановний Володимир Олександрович Зеленський, ви кого на мене не спускайте, але я все одно зроблю все можливе для того, щоб одразу після завершення бойових дій, щоб якомога швидше ви повернулись до вашої колишньої роботи, бо ваша нинішня у вас не дуже виходить, ну і лисому, тобто Євгену Вікторовичу Кошовому одному там, знаєте, вже якось сумно і не дуже він справляється з роботою художнього керівника "Вечірнього кварталу" та і взагалі ви разом з ним, ви, Володимир Олександрович, і він, Євгеній Вікторович, він же лисий, ви дуже пасуєте один одному.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, хотілось би, щоб в наступний раз ви якось більше до тематики закону, тому що інколи як не спускай, воно не спускається.
Будь ласка, Дмитро Олександрович.
12:34:02
РАЗУМКОВ Д.О.
Колеги, насправді сьогодні було багато законопроектів, пов'язаних з дітьми, це добре. Хотілося, щоб було побільше так само законопроектів, пов'язаних з економікою, з армією, з допомогою бізнесу і поменше історій, які потім дуже важко пояснити людям, навіщо і за що голосується в цій залі. На цьому тижні голосувалися, вчора голосувалися питання змін до Бюджетного кодексу, про те, куди буде йти частина грошей від наших надр. Я хотів би нагадати, що був законопроект Зеленського, до речі, я не знаю, в першому проголосований, а далі валяється. А що там з економічним паспортом українця, що з ним відбулося, де він знаходиться? Це ж було про те, що українські діти після 19-го року будуть отримувати частку від добутих українських надер. Можливо, українських дітей поміняли на будь-кого іншого, ну, давайте тоді про це скажемо українському народу.
Давайте поговоримо про українських дітей трохи в іншій призмі. Якщо не буде армії, якщо не буде лікарів, якщо не буде вчителів, то в наших з вами дітей не буде майбутнього.
Давайте поговоримо про армію. Вчора була інформація про те, що не вистачає 200 мільярдів у цьому році на виплати нашим захисникам. За нашими обрахунками, дай боже, щоб ми помилилися, але минулого року ми не помилилися, ця цифра складає близько 500. Якщо це 500, то просто перерозподілом бюджету це буде важко зробити.
Я хочу запитати тих депутатів, які голосували за бюджет на цей рік. Як ви будете дивитися військовим, коли будуть перебої із заробітними платами? Я ще раз вам кажу, дай боже, щоб я помилявся, дай боже, щоб ця інформація не відповідала дійсності, і я, і наші колеги, і наші аналітики помилилися.
Давайте поговоримо з вами про вчителів, яким у бюджеті ви не хочете підіймати зарплату, зате знаходяться кошти на "Вовину тисячу".
Давайте поговоримо про медиків, яких сьогодні вже почали розброньовувати. Геніальна ідея, давайте розброньовувати медиків замість того, щоб запустити процес ротації, який був запропонований в тому числі нашою командою "Розумної політики" і який, до речі, підтримують медики. Тому що це удар не лише по фронту, тому що дуже часто їх використовують не за призначенням, а це й удар по тилу, це удар по нашим дітям, це удар по військовим, які проходять лікування і реабілітацію в тилу, це удар по нашому з вами майбутньому, по забезпеченню нормального медичного забезпечення, вибачте за тавтологію, в цивільних містах.
А давайте з вами поговоримо ще про одну категорію, про наших пенсіонерів. Я думаю, що не багато з колег по парламенту знають, що таке жити на 2361 гривню. І не дай боже, нікому про це дізнатися. А мільйон 700 українців це знають. Да, вони отримують трохи більше 3 тисячі 700 гривень, але це за рахунок доплат від Кабінету Міністрів.
Сьогодні зареєстрований законопроект в стінах парламенту. Я звертаюся до керівництва Верховної Ради, я звертаюся до Погоджувальної ради, до монобільшості, підтримати і випустити його в зал. Мова йде про 1,7 мільйона громадян. Мова йде небагато-немало про трохи менше ніж 21 мільярд. Зараз в залі можуть сказати, що, ну, це ж великі кошти, де ці кошти брати? Беремо "Вовину тисячу", беремо півтора мільярда на Офіс Президента, півтора мільярда на забезпечення єдиного телемарафону, на намагання збільшити видатки, і, на жаль, результативне намагання збільшити видатки на чотири міністерства, забираємо мільярди з фінансування партії. До речі, партія "Слуга народу", шановні колеги, витратила 7 мільйонів гривень на фінансування Укрпошти, щоб доставляли газетки в поштові скриньки. Кому цікаво, можу документи показати. 7 мільйонів гривень. І тоді нам з вами вистачить для того, щоб підняти мінімальну пенсію для наших з вами пенсіонерів. Вони так само найбільш страждають сьогодні так само як і діти.
Тому давайте, щоб в цій залі було побільше нормальних, адекватних законів. Тоді на табло буде дійсно під 300 голосів. І поменше питань, які в суспільстві називають "шкурняками". І по менше питань, які мають політичний характер, а не спрямований на допомогу армії, медицині, освіті, дітям, пенсіонерам, тим, про кого ми маємо тут піклуватись.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до статті 30-1 Закону України "Про охорону дитинства" щодо реалізації права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів (реєстраційний номер 12385). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
12:39:56
За-277
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Шановні колеги, наступний проект Постанови 11505 – це проект Постанови про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дослідження ефективності функціонування органів публічної влади міста Києва як столиці України у період дії правового режиму воєнного стану про виконану роботу. Я ставлю пропозицію розглянутий цей проект постанови за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:40:33
За-214
Рішення прийнято.
Будь ласка, я запрошую народного депутата Безгіна Віталія Юрійовича. Віталій Юрійович Безгін.
12:40:51
БЕЗГІН В.Ю.
Шановна президія, шановні колеги, власне, проект Постанови 11505 він про звіт Тимчасової спеціальної комісії щодо ефективності системи функціонування в Києві. Згідно законодавства, відповідно до нього ми подали цей звіт в серпні 24-го року. Зараз травень 25-го, але добре, що ми дійшли, в принципі, до цього розгляду.
Принагідно я хотів би подякувати всім членам ТСК за те, що попри суттєву політизацію питання, ми намагались його деполітизувати і намагались системно, конструктивно працювати і вести діалог з тих критичних питань, які стосуються системи управління в нашій столиці.
За підсумками роботи даної тимчасової спеціальної комісії був зареєстрований зокрема законопроект 11481, який має покращити систему і вставити запобіжники щодо неможливості руйнацій, наприклад, історичної забудови у великих населених пунктах України.
Крім того, дійсно, ми прийшли до висновку, що без системної зміни законодавства про управління в місті Києві неможливо навести в столиці лад і неможливо уникати, в тому числі тих чи інших політичних протистоянь. Тому принагідно ще раз хочу подякувати всім членам ТСК і сподіваюсь, що зала надасть нормальну оцінку згідно відповідного звіту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту постанови.
Будь ласка, слово надається Наталії Валентинівні Локтіоновій, "Слуга народу".
12:42:38
ЛОКТІОНОВА Н.В.
Прошу передати слово Віталію Безгіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталій Юрійович Безгін.
12:42:46
БЕЗГІН В.Ю.
Я коротко, колеги, ще раз просив би підтримати відповідний звіт і підтримати представників абсолютно всіх політичних сил, які були членами тимчасової спеціальної комісії за те, що попри непросту політичну складову цього питання, ми зберігали конструктив, плідну взаємодію і тримали високий рівень дискусії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, фракція "Європейська солідарність".
12:43:15
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Дякую.
Прошу передати слово Артуру Герасимову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артур Володимирович.
12:43:30
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановні українці, ви знаєте, що ключове, що встояли в 2022 році під час початку повномасштабного – це були Збройні Сили України і те, що країна була об'єднана і парламент був об'єднаний.
Окрім цього можу вам сказати другу тезу: децентралізація була визнана однією з найкращих реформ, яку провела Україна. І що, на жаль, робить сьогоднішня влада? Вона не тільки переслідує опозицію, вона не тільки тотально порушує права людини і взагалі все, що стосується верховенства права, але вона знищує місцеву владу і знищує децентралізацію, от про що цей звіт і от про що ця ТСК.
Хочу вам нагадати 24 лютого, ми з вами в цій залі, втікають ДБР, втікають правоохоронці з усіх міст України, головним чином залишається місцева влада і місцева влада організує спротив. І що вона за це отримає? Правильно, переслідування з боку Офісу Президента.
І ще один дуже яскравий приклад. Зараз переслідують не тільки ту місцеву владу, яка разом з нами у 2022 році допомагала країні відстояти. От конкретний приклад, Володимир Прокопів – керівник фракції "Європейської солідарності" в Київській міськраді. У 2022 році він підписував виїзди системи "Шлях", підписав 301, одна чи дві людини не повернулися. Згідно логіки ДБР, він організував схему вивозу ухилянтів.
А тоді в мене питання. Що робити з Львівською ОДА, де тисячі? Що робити з Міністерством культури? І чому пан Олександр Ткаченко, в якого тисячі не повернулися, досі не сидить в СІЗО? Тому, розумієте, оці подвійні стандарти і все інше, вони неправильні. Закликаю всіх не голосувати за цю постанову і підтримувати натомість місцеву владу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту постанови. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, колеги, займіть свої місця.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дослідження ефективності функціонування органів публічної влади міста Києва як столиці України у період дії правового режиму воєнного стану про виконану роботу (реєстраційний номер 11505).
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
12:46:40
За-194
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, якщо рішення не прийнято, звіт взяти до відома просто, воно ні на що не впливає.
Але далі у нас 13213: проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг за шість місяців її діяльності.
Я ставлю пропозицію розглянути цей проект постанови за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:47:30
За-219
Рішення прийнято.
Я запрошую до слова голову тимчасової слідчої комісії Кучеренка Олексія Юрійовича. Будь ласка, Олексій Юрійович.
12:47:46
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщини", голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується проміжний звіт підготовлений за шість місяців роботи діяльності тимчасової слідчої комісії. Комісією було досліджено більшість завдань визначених для неї за всіма напрямками, це 13 звітів по кожному напрямку, 123 сторінки. Я наполегливо раджу прочитати, ознайомитись, повірте мені, ви багато нового для себе і для своїх виборців, для наших українців зрозумієте стосовно того, що відбувається з ціноутворенням на електроенергію, на газ, на тепло. Що відбувається з фінансовим станом наших монополістів, починаючи з НАК "Нафтогазу", Енергоатому, того ж самого. Безумовно, ми приділили дуже велике питання і питанням побудови укріплень на об'єктах енергетики і там так само дуже багато питань до організаторів цього будівництва до того наскільки ефективно були витрачені наші гроші.
Оскільки, наша тимчасова слідча комісія побудувала в такий спосіб свою роботу, що ми через тимчасові звіти обов'язково хочемо більш детально дослідити і заслухати тих, кого ми по суті звинувачуємо або робимо відповідні претензії. Я дуже прошу вас продовжити роботу комісії ще на шість місяців і закликаю всіх брати участь в наших засіданнях і у нас представлені всі фракції без виключення. Хочу сказати, що, по суті, звіт було проголосовано одноголосно і я дуже дякую всім членам Тимчасової слідчої комісії.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти для обговорення цього звіту, цієї постанови.
Будь ласка, колеги.
Будь ласка, Ірина Петрівна Никорак, фракція "Європейська солідарність".
12:50:18
НИКОРАК І.П.
Прошу передати слово Михайлу Бондарю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Бондар, будь ласка.
12:50:34
БОНДАР М.Л.
Шановні колеги! Михайло Бондар, "Європейська солідарнісь".
Напевно, що пан Олексій, доповідаючи пробує м'яко те все представити, показати, щоб дійсно проголосували ще за продовження функціонування цієї слідчої комісії, тому що дійсно фактів є дуже багато. Тільки одні з тих маленьких фактів, які, напевно, всі чули, всі знають по укриттях, де мільярди гривень були використані для побудови. Пізніше уряд сказав, що це недоцільно, це треба відкласти, де не були заплачені кошти тим, хто будував це. Але найголовніше, коли слідча комісія почала виїжджати на об'єкти і фактично, хто дотичний десь до будівництва може порахувати скільки кубів бетону, арматури на тому чи іншому об'єкті, були шоковані, тому що в три, чотири, в п'ять раз було завищені ціни на побудову того чи іншого об'єкту. Були також задані питання під час засідання цієї комісії по тих коштах, які були виділені на закупівлю так званих блоків або болванок для третього, четвертого, Хмельницької АЕС. Воно виявляється, також були враховані в тариф і питань дійсно дуже багато я думаю, що після продовження, я надіюся все-таки, що зал продовжить функціонування цієї комісії. Ці матеріали будуть передані в правоохоронні, в слідчі органи і дуже багато людей мають понести покарання, тому що зловживань дійсно дуже-дуже багато.
Тому, колеги, підтримайте продовження цієї слідчої комісії, функціонування, підтримайте цей проміжний звіт, і дійсно, питань буде ще дуже-дуже багато представлено для парламенту, дуже цікавих фактів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос".
12:52:41
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Шановні колеги, я точно буду голосувати за цей звіт і поясню чому. Я якраз із тих народних депутатів, який уважно прочитав його. Сторінка 22 звіту: "За 2023 та 24-й рік через збільшення тарифів на електроенергію Енергоатом накопичив нерозподіленого залишку прибутку та амортизації на 60 мільярдів". Це факт. А знаєте, скільки Енергоатом заплатив дивідендів за ці роки? 1,3 мільярда гривень, в 60 разів менше. І якщо ви спитаєте, а куди вони поділи всі інші гроші, то відповідь насправді прозвучала до цього: вони накопичували їх для закупівлі атомних блоків. Атомні блоки ми вже не закуповуємо. Правда класне запитання? А куди пішли 60 мільярдів гривень? Це ж математика, факт.
До цього Дмитро Разумков говорив, що є інформація, що не вистачає грошей на армію. Це теж факт. Це я джерело цієї інформації. І це більше ніж 200 мільярдів. І оці 60 мільярдів з Енергоатома могли піти на закриття щонайменше частини цієї діри в бюджеті. А знаєте, скільки піде? Нуль. Тому що на Енергоатомі крадуть, тому що сьогодні "Наші гроші" в черговий раз схопили їх в завищенні цін втричі чи в чотири. А потім виходить міністр енергетики і просить знову збільшити тарифи. І ви всі заплатите за це своїм рейтингом, тому що немає у них можливості по-іншому "тирити" там гроші.
Тому дякую комісії, вони встановили те, що давно я говорив. Точно закликаю всіх голосувати, але чесно говорю, що наступним голосуванням я б запропонував винести постанову про звільнення міністра енергетики. Тому що, коли з 60 мільярдів ми отримуємо 1 в бюджет, то це вже не злочин – це мародерство.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина". І голосуємо, шановні колеги.
12:54:53
ЦИМБАЛЮК М.М.
Прошу передати слово голові ТСК Кучеренку для встановлення істини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович, істина за вами.
12:55:03
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую, шановні колеги. Я не претендую на істину, але, безумовно, спробую фахово і професійно аргументувати, чому і фракція "Батьківщина", безумовно, яка ініціювала створення цієї тимчасової слідчої комісії, буде підтримувати цю постанову, і чому я прошу інших колег.
Ще раз наголошую, ми ні в якому разі не хочемо зараз звести роботу комісії до того, щоб оголосити якусь там недовіру тій чи іншій посадовій особі або державним енергетичним компаніям, до яких ми відносимося з повагою. І, давайте будемо відвертими, саме завдяки роботі енергетиків, по суті справи, і комунальників, і ОМС, і урядовців ми пройшли зиму, і, сподіваюсь, і далі ми будемо проходити і літо, і опалювальний сезон.
Ми в першу чергу звертаємо увагу на те, що, дійсно, на жаль, є порушення. Є порушення різного ступеня практично в кожному секторі, який ми розглядали. І виникає дуже багато питань стосовно того, дійсно, як розподіляються фінансові потоки. Це стосується і НАК "Нафтогаз", безумовно. Це стосується так званого газового ринку, це стосується ринку електроенергії і, безумовно, Енергоатому та Укргідроенерго, які виконують, здійснюють механізм покладання спеціальних обов'язків. Це стосується Національного регулятора, який встановлює тарифи для великої кількості суб'єктів енергетичних та комунальних ринків.
Питань на сьогодні більше, ніж відповідей. Але, повірте мені, якщо ви ґрунтовно і детально ознайомитеся зі звітами проміжними, якщо ви і далі будете супроводжувати роботу ТСК, то на практично всі питання ми отримуємо фахові професійні відповіді.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Що-що, з процедури?
Будь ласка, Хлапук. Максим, будь ласка, Миколайович.
12:57:20
ХЛАПУК М.М.
Шановні колеги, я закликаю всіх підтримати цю постанову і продовжити діяльність комісії ще на пів року. І водночас хочу подякувати фракції "Слузі народу" за внесок інтелектуальний, який ви робили в хід цієї комісії. Ці результаті справді, вони є неоціненні для всього енергетичного ринку. І я справді вважаю, що комісія має працювати ще пів року.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, єдине, якщо з процедури, то давайте з процедури. Добре? Добре.
Шановні колеги, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг за шість місяців її діяльності (реєстраційний номер 13213). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:58:41
За-272
Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому.
Шановні колеги, далі, будь ласка, оголошення запитів народних депутатів. Олена Костівна.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
12:58:52
ГОЛОВУЮЧА.
Шановні народні депутати, у нас є 12 запитів до Президента України. Це всі ваші запити, і пам'ятайте, здебільшого це про присвоєння посмертно Героїв України. Тому для оголошення на пленарному засіданні внесено 28 депутатських запитів: до Президента – 12, до органів Верховної Ради – 0, до Кабінету Міністрів – 8, до керівників інших органів державної влади – 8, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України незалежно від їх підпорядкування і форм власності, не було.
Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Павла Бакунця про присвоєння звання Герой України (посмертно) Кожушку Василю Івановичу. Прошу голосувати.
12:59:57
За-241
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:00:18
За-245
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України групи народних депутатів (Олександра Корнієнка, Таміли Ташевої та інших. Всього 27 депутатів) щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) (з врученням ордену "Золота зірка") бійцю 130 батальйону 241 окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України Афанасьєву Геннадію Сергійовичу.
Прошу голосувати.
13:01:02
За-247
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:01:25
За-250
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Юлії Яцик щодо відзначення військовослужбовців Грузинського національного легіону відзнакою Президента України "За оборону України". Прошу голосувати.
13:01:55
За-242
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:02:15
За-244
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Антона Яценка щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) мінометнику 56-ї окремої мотопіхотної бригади батальйону "Сармат", старшому сержанту Лупиносу Миколі Анатолійовичу.
13:02:49
За-240
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:03:10
За-242
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення... ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Антона Яценка щодо присвоєння звання Героя України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, військовослужбовцю Збройних Сил України Ситнику Богдану Ігоровичу посмертно.
13:03:52
За-249
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:04:12
За-242
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України групи народних депутатів (Галини Третьякової, Дмитра Микиші та інших. Всього 26 депутатів) щодо присвоєння звання Герой України Вікторії Володимирівні Рощиній (посмертно).
13:04:45
За-247
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:05:05
За-246
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Антона Швачка щодо присвоєння Бессарабу Павлу Павловичу звання Герой України (посмертно).
13:05:32
За-250
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:05:52
За-246
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України групи народних депутатів (Михайла Волинця, Валентина Наливайченка та інших. Всього 7 депутатів) щодо розгляду електронної петиції про присвоєння звання Героя України Вовканичу Олександру Михайловичу (посмертно). Прошу голосувати.
13:06:26
За-246
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:06:47
За-247
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Михайла Бондаря та інших. Всього 7 депутатів) щодо роботи Приймальні громадян Офісу Президента України.
13:07:20
За-106
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Тетяни Грищенко та Арсенія Пушкаренка щодо нагородження орденом "За мужність" членів громадського формування "Радомишльська варта" Бідюка Віталія Анатолійовича, Грушка Едуарда Вікторовича (посмертно), Ніколаєва Антона Юрійовича (посмертно). Прошу голосувати.
13:08:01
За-233
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.
13:08:22
За-230
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Свириду Дмитру Ігоровичу. Депутатський запит Сергія Євтушка.
Прошу голосувати.
13:08:51
За-240
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту Сергія Євтушка до Президента України.
13:09:12
За-239
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Юлії Яцик щодо передачі Костела Святого Миколая у місті Києві у постійне користування релігійній громаді римсько-католицького сповідання. Прошу голосувати.
13:09:42
За-141
Рішення не прийнято.
Це всі запити до Президента України, шановні колеги. Решта запитів.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо придбання інверторного теплового насосу для забезпечення роботи басейну в опорному закладі "Мигівський ліцей" Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області.
Антона Швачка до міністра оборони України щодо присвоєння Бессарабу Павлу Павловичу звання Герой України (посмертно).
Антона Яценка до Голови Державної аудиторської служби України щодо надання інформації та копій документів.
Антона Яценка до міністра внутрішніх справ України щодо надання інформації.
Антона Яценка до Головнокомандувача Збройних Сил України стосовно надання інформації.
Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо вжиття дієвих заходів реагування для належного надання житлово-комунальних послуг.
Групи народних депутатів (Олександра Качури, Тетяни Скрипки та інших. Всього четверо) до Прем'єр-міністра України щодо розгляду можливості відновлення пошкоджень, завданих Сумському державному університету внаслідок терористичного акту, який стався 13 квітня 2025 року у місті Суми.
Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації та копій документів.
Антона Яценка до Уманського міського голови стосовно надання інформації та копій документів.
Антона Яценка до голови Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області щодо надання інформації та копій документів.
Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Марії Іонової та інших. Всього 5 депутатів) до міністра освіти і науки України щодо внесення змін до порядку надання субвенцій на будівництво укриттів та інших проблемних питань у сфері освіти.
Олександра Юрченка до Київського міського голови, міністра культури та стратегічних комунікацій України щодо забезпечення дотримання вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" при здійсненні реставрації Садиби прусського підданого Карла-Людвига Ницке, 1893 року у місті Києві.
Антона Яценка до голови Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області щодо надання інформації та копій документів.
Групи народних депутатів (Софії Федини, Михайла Бондаря та інших. Всього 5 депутатів) до Голови Державної служби фінансового моніторингу України стосовно надання офіційної інформації щодо обставин опрацювання та подання Державною службою фінансового моніторингу України документів для підготовки Рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 12 лютого 2025 року № 81/2025
Дмитра Разумкова до Міністра освіти і науки України щодо введення додаткового заходу контролю для здобувачів третього освітньо-наукового/освітньо-творчого рівня освіти (аспірантів, ад’юнктів) у вигляді єдиного державного заліку з української та іноземної мов.
Це всі запити, Руслан Олексійович.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:12:40
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую, Олена Костівна.
Шановні народні депутати, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую усім за плідну роботу.
А зараз я оголошую перерву у нашому засідання пленарному, про час і місце його подовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку.
В єдності наша сила. Слава Україні!