ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
13 травня 2025 року, 12 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:07:50
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!
Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Звертаю вашу увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні колеги, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Сергія Володимировича Нагорняка, партія "Слуга народу". Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо йому міцного здоров'я, наснаги та плідної роботи на благо України. (Оплески)
Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні! Героям слава!
12:10:38
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, уже 12-й рік Україна чинить рішучий опір збройній агресії Російської Федерації, четвертий рік триває повномасштабного вторгнення, яке щодня забирає життя наших людей, завдає глибоких втрат державі. Сили безпеки та оборони відважно і незламно борються за незалежність і суверенітет української держави, за право вільно визначати власне майбутнє і жити в безпечній і демократичній державі.
Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять усіх, хто став на захист України: військовослужбовців, рятувальників, волонтерів, медиків, а також усіх мирних громадян і дітей, які загинули від рук російських окупантів.
(Хвилина мовчання)
Дякую.
На Погоджувальній раді ми домовились надати кожному уповноваженому представнику депутатських фракцій і груп до трьох хвилин для виступу. Прошу представників депутатських фракції і груп записатися на виступ.
Фракція, депутатська група "Партія "За майбутнє", Ігор Гузь.
12:13:06
ГУЗЬ І.В.
(Вислів іноземною мовою).
З цієї трибуни я хочу звернутися до усіх наших друзів з братньої Польщі, яка дуже багато за останні роки допомогла українській державі в боротьбі з ворогом, яка прихистила більше 1,5 мільйона українських громадян на території своєї держави. І ми, українські парламентарі, і українці як такі цінуємо це і дякуємо вам за це.
Але вчора знову ніж у спину. Один з найбільших вантажних переходів нашої держави Ягодин був перекритий з території Польщі. Вже формуються кілометрові черги, протестувальники перекрили доступ українських вантажівок, які везуть те, що Україна виробляє, в тому числі і сільськогосподарську продукцію, не тільки до країн Євросоюзу. Це однозначно ніж у спину. Чому? Євросоюз нам продовжив, значить, можливість їхати до Євросоюзу без додаткових дозволів. У нас є електронна черга і це для поляків незручно, значить, бояться конкуренції і так далі.
Дорогі польські друзі, справжні сусіди так не поступають. Україна вмивається кров'ю. Сьогодні кожна гривня до українського бюджету – це кошти для української армії. І от буквально знову загострення, тому що буквально за деякий час у Польщі перший тур президентських виборів, і знову російські вуха отам серед протестувальників.
Я прошу керівництво польської держави. Я прошу всіх наших друзів підключитися і зняти економічні перепони для української економіки. Це неправильно, це несправедливо. Закінчиться українська... російська війна нашою перемогою, тоді давайте сідати за стіл перемовин шукати можливості, інструменти і так далі, і тому подібне. Але сьогодні не дати можливості виїхати, вивезти українську продукцію нам, українцям, до країн Євросоюзу і не тільки – це, ще раз повторюю, ніж у спину, так сусіди, союзники не поступають. Сподіваюся, що нас почують і блокада Ягодина буде знята.
Дякую. Слава Україні!
Фракція партії "Голос" Сірко Юлія Леонідівна, будь ласка.
12:16:24
СІРКО Ю.Л.
Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, я би хотіла сьогодні у своєму виступі зупинитися на темі переговорів, мирних переговорів чи будь-яких переговорів, які у нас передбачаються, можливо, будуть, а можливо, ні в четвер в Туреччині. Знову лунають від представників і навіть американської адміністрації про питання, які будуть там обговорюватися, а саме про українські території, знову піднімається питання чомусь про українські території. Безумовно, важливе питання про Запорізьку АЕС, а також важливе питання про море і доступ України до моря, але чомусь подається як щось, чого у нас немає. Я не знаю, хто з нас, можливо, ми, депутати при парламентській роботі, можливо, уряд, можливо, Офіс Президента повинен донести до наших міжнародних партнерів, що нам не потрібна велика їх допомога на морі, у нас на морі на відміну від кордону польського, який сьогодні і вчора заблокували наші друзі-поляки, все іде: і експорт, і зерно, і інша продукція. І цей коридор морський був пробитий не іноземними партнерами, не росіянами, не Туреччиною, а українськими військовими спільно, всі сили оборони, які доклалися до звільнення острова Зміїний, які доклалися до того, щоб зробити торгівельні шляхи і вільну навігацію в Чорному морі. І тому будь-які поступки, які будуть вимагати росіяни, а їм це дуже треба, їм дуже треба почати експортувати свої добрива, своє зерно, піднімати свій агросектор, який страждає і впав на 30 відсотків майже в 2025 році, не піддаватися на ці абсолютно непотрібні провокації і переговори. Ми можемо говорити про все що завгодно, але на морі є домінування, вірніше, не домінування, а чітка позиція українських військових, які тримають море, які захищають вільну навігацію, які захищають торгівельні шляхи. І будь-які переговори з цього приводу будуть тільки, на жаль, на користь росіянам.
Також ми повинні розуміти, що будь-яка поступка в Чорному морі може відкрити насправді такий ящик Пандори, коли протоки Туреччина буде вимушена відкрити в рамках Конвенції Монтре, оскільки на даний момент, колеги, вони закриті, і російський флот не може поповнити свої знищені 40 відсотків флоту, тому що заборонено прохід військових кораблів через турецькі протоки. Якщо це буде подано як один з варіантів у переговорах, це означає, що ці протоки можуть бути відкриті, і росіяни поповнять свій флот і будуть знову продовжувати вбивати цивільних, знищувати наші міста, порти, інфраструктуру і все інше. Тому, колеги, будь-які переговори повинні базуватися на реальній ситуації, яка є в Україні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Платформа за життя та мир", Михайло Михайлович Папієв.
12:19:38
ПАПІЄВ М.М.
Дякую. Михайло Папієв, "Платформа за життя та мир". Шановні народні депутати, шановні громадяни України, хочу подякувати Збройним Силам України, нашим воїнам за ту мужність і героїзм, який вони виявляють в боротьбі з агресором. Я впевнений в нашій перемозі.
І знаєте, цей тиждень дуже важливий є для подальшої долі України. І хотілося б, щоб усі політичні сили України, всі громадяни України об'єдналися навколо зусиль Президента України по встановленню всеохоплюючого, стабільного, справедливого та сталого миру в Україні. Шановні колеги, і нам треба своєю роботою теж підтримувати, саме законотворчим процесом. От дивіться, я був присутній на засіданні Комітету соціальної політики минулого тижня, і яке враження? Враження одне, що на фоні того, як Президент України вирішує всі фінансові проблеми України, всі проблеми стабільності економіки України, Кабінет Міністрів, я ще такого бездіяльного, ялового Кабінету Міністрів України не бачив. Наведу вам приклад. Мій законопроект 3881 та законопроект Галини Миколаївни 13167 – це законопроект про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Ці законопроекти з'явилися ще в 2022 році. Кабінет Міністрів і Міністерство економіки обіцяло подати свій варіант законопроекту ще позаминулого року, потім минулого року. Зараз знову іде засідання комітету, вони розказують, ми от тільки готуємо і подаємо знову.
Шановні колеги, нам вже треба якось ставити на місце Кабінет Міністрів України і використовувати норми Конституції України, що контролюючим органом за Кабінетом Міністрів є Верховна Рада України.
От дивіться, якщо буде "день уряду" нам треба спитати декілька питань ті, які питають мене виборці. Автоцивілка. Ви знаєте, що з цього року вона зросла в три рази. Нехай нам лобісти цього питання з Кабінету Міністрів скажуть дві цифри, скільки зібрано страховими компаніями цієї автоцивілки, і скільки сплачено в 2023 і в 2024 роках по страховому випадку? Ви здивуєтесь, це не більше 30 відсотків. І зараз, коли підняли в три рази автоцивілку – це 400 відсотків прибутку у страхових компаній в умовах війни. Зараз хочуть підняти тарифи на електроенергію. У мене питання до Прем'єр-міністра. Перш ніж ви вийдете на цю трибуну з цим питанням, покажіть мені міжнародну звітність наших енергетичних компаній. І ви здивовано побачите їхні надприбутки за 2023 і 2024 рік. Це цифри близько одного мільярда доларів і на цьому фоні хочуть піднімати електроенергію.
Тому треба ставити всіх на місце і треба підтримувати Президента України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів, "Європейська солідарність".
12:22:46
КУБІВ С.І.
Шановний пане голово, я прошу передати слово Софії Федині.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.
12:23:05
ФЕДИНА С.Р.
Учора мала нагоду розмовляти зі своїми підопічними військовослужбовцями на Сумському напрямку. І вони, які воюють з 14-го року, заявили, що, напевно, вони усі смертники, тому що так багато московських дронів, так багато московської техніки і так "нулячо" їх забезпечує і підтримує держава. А чим же ж українська держава під керівництвом Зеленського займається сьогодні? Минає третій місяць, як Зеленський і компанія бавляться у санкції проти Петра Порошенка як лідера опозиції і людини, яка чи не найбільше забезпечує армію зі своєї власної кишені. Санкції, які були накладені превентивним способом, і за три місяці урядовці, Зеленський, РНБО не спромоглися надати жодного аргументу, а за що-таки ці санкції були накладені.
Друге, чим займається наша держава, всіляко як тільки можливо обмежує фінансування Збройних Сил України. Учора на Погоджувальній раді знову підняли питання, щоб був розглянутий законопроект про передачу військового ПДФО у розмірі 30 відсотків напряму бойовим бригадам. Як ви думаєте, чи пройшло це питання? Ні, тому що на відміну від усіх інших фракцій, які підтримали внесення в сесійну залу, "слуги" Офісу відмовились підтримати це питання.
Також піднімалося питання про те, що усі кошти, які здобуває українська держава від угоди про надра, мають бути направлені саме на потреби Збройних Сил України напряму. І знову ж таки "слуги" Офісу заблокували це питання.
Піднімалося питання, щоб звернутися до Конгресу США щодо надання Україні зброї, розвідданих, фінансової допомоги, щоби були застосовані додаткові санкції проти Кремля, проти їх банків, проти тіньового флоту. І як ви думаєте? "Слуги" Офісу знов заблокували це питання.
Але вишенька на торті, яка щойно стала мені відома, – це те, що Нацбанк, за наказом Банкової, відключив від обслуговування компанію "Сторквей" – ту, яка виробляє РЕБи "Ай-Петрі" – одні з найефективніших РЕБ на фронті, які закривають 20 кілометрів і протидіють "суперкамам", "ланцетам", "орланам", "залам", КАБ. І тепер ця компанія не матиме можливості постачати все це на фронт, бо аби ж не Порошенко, інших проблем в державі нема. Але сучасна влада просто дала наказ сьогодні вбивати наших військових.
Дякую, Зеленський, дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Група "Відновлення", будь ласка, Гнатенко.
12:26:18
ГНАТЕНКО В.С.
Шановний пане голово, шановні колеги, сьогодні Україна стоїть перед історичними викликами, український народ демонструє незламність і наша держава потребує мир і гідне майбутнє.
У четвер 15 травня в Стамбулі мають відбутися важливі перемовини. Пропозиція Президент Зеленського щодо особистої участі на переговорах підкреслює важливість цієї зустрічі та підвищує її статус. Україна готова до діалогу, але чекаємо від російської сторони взаємності, без цього війна не закінчиться.
Наші люди заслуговують на спокій, ми не поступимося принципам і водночас готові до відповідальних рішень. Краще хиткий мир, ніж гаряча війна – так кажуть в народі. Дипломатичний трек щодо досягнення миру не лише про припинення війни, він створює умови для стабільності, а стабільність – це основа для нашого руху до Європи.
Вступ до Євросоюзу – це конституційна ціль України, це вибір нашого народу. Такий крок захистить Україну на покоління вперед – це буде перемога для всієї Європи. Шлях до ЄС – це наші реформи і Верховна Рада разом з нами зі всіма депутатами виконує своє завдання, не гаючи ні секунди.
Членство України в ЄС – це додана вартість для всього регіону.
Наголошую, що європейська інтеграція – це не лише мир, це основа для відновлення країни. Вже зараз йде оперативна стадія відбудови. Програма "єВідновлення" стала допомогою для майже 100 тисяч родин. Натомість, війна зруйнувала 13 відсотків житлового фонду, це понад 2,5 мільйона домогосподарств. Таким чином програма "єВідновлення" охопила лише 4 відсотки постраждалих. Це дуже замало. Ми цінуємо зроблене, але масштаби руйнувань величезні. Потрібно прискорити ці темпи і люди не можуть чекати.
Критична проблема – це закон 11161, він мав би забезпечити компенсацію за знищене житло у прифронтових зонах і на окупованих територіях. Але його й досі не підписано. Це неприпустимо. Люди в найскладніших регіонах потребують допомоги і негайно. Попри це ми віримо в програму "єВідновлення", і вона має потенціал, її потрібно розширювати. Міжнародна підтримка так і європейська інтеграція дають нам ресурси. Відновлення України – це наш обов'язок і дбаємо про це.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу" Федієнко.
12:28:54
ФЕДІЄНКО О.П.
Прошу передати Лабі Михайлу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лаба Михайло Михайлович.
12:29:04
ЛАБА М.М.
Доброго дня, шановні колеги. Без перебільшення, важливий і дуже історичний момент для Європи, для України, для цілого світу. Надзвичайні зусилля лідерами всіх країн проводяться для стабілізації ситуації не лише у нашій державі, а й у міжнародній світовій політиці. Ми всі в очікуванні важливих рішень, подій, сигналів, які можуть наблизити нас до миру. Але миру справедливого, міцного, а головне такого, який ґрунтується на повазі до міжнародного права та незмінних принципів, суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України.
Позиція Президента України залишається твердою і незмінною. Вона державницька, відповідальна і базується на принципі, який є основним нашої зовнішньої політики. Це такі самі твердження, які були у 2022 році в Стамбулі, такі самі принципи сповідуються Президентом і на цих переговорах, які відбудуться в четвер в Стамбулі.
Ми прагнемо миру, але не будь-якого миру, а миру через силу позицій наших партнерів. Україна очікує на припинення вогню, на зупинення смертей, руйнувань і страждань, які щоденно спричиняє повномасштабна збройна агресія Росії. І сьогодні, як ніколи ми повинні бути єдиними, не лише у стінах парламенту, не лише у дипломатичних залах чи у військових підрозділах, а в серцях, діях, у кожному слові. Бо не тільки в єдності наша сила і тільки разом ми переможемо. Дякую кожному та кожній, хто боронить нашу державу та з Україною в серці.
Змістовний як завжди сьогодні порядок денний Верховної Ради України. І хочу вас сповістити, шановні колеги, що бюджетний комітет розглянув на своєму засіданні сьогодні законопроект 13256, який спрямований на реалізацію Угоди між Урядом України та Урядом США, необхідний для роботи Інвестиційного Фонду відбудови України.
Це запорука майбутнього тривалого і безпекового економічного партнерства, це в цілому досягнення успіхів для наших можливостей, можливостей наших партнерів у цій складній війні.
Окрім того, сьогодні в порядку денному деякі законопроекти про органи місцевого самоврядування, які сьогодні несуть немалу нішу підтримки Збройних Сил України. Я кожен раз прошу вас мерів, представників депутатських корпусів областей місцевого самоврядування територіальних громад, прошу підтримки наших Збройних Сил України, які боронять нашу державу допомогою субвенціями і іншими спрямуваннями обороноздатності нашої держави.
Все буде Україна! Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас ще є два не зареєстрованих.
Юлія Володимирівна, а можна спочатку "Довіра", чи як краще, у нас просто "Довіра" ще? Тут треба домовитись, бо ви не записувались. Тоді "Батьківщина", Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка, 3 хвилини, потім Павло Андрійович від "Довіри".
Запросіть депутатів до зали, скоро будемо переходити до голосувань.
12:32:29
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, дуже дивно виглядає, коли у воюючої країни за спиною приймають такі закони, які заплановані на сьогодні. 9363 – законопроект Кабінету Міністрів України. Він красиво називається про цифрові реєстри, там бла-бла-бла. Це не має ніякого значення насправді. Я точно знаю, що якщо б сьогодні українці змогли цей закон прочитати і бути тут в залі, вони би як у легендарному фільмі "Слуга народу" розстріляли б цей парламент просто з автоматів. Я вам це гарантую. Тому що те, що написано в цьому законі виходить не тільки за європейське законодавство, не тільки за права і свободи людей, а взагалі за будь-які межі гуманності.
Про що цей закон? Цей законопроект про те, що фізичні особи, люди і юридичні особи, господарюючі суб'єкти підприємці, з моменту прийняття цього закону без суду і слідства будуть включатися в реєстр боржників за будь-яку найменшу заборгованість, яку сформують: податкова, ТЦК, або органи поліції, або прикордонна служба. І коли люди або підприємство потраплять в цей реєстр боржників, цей закон передбачає, що автоматично жодним своїм майном, в тому числі, і транспортом, землею ніхто розпоряджатися більше не зможе, тому що вносяться зміни в Закон "Про нотаріат", вносять зміни в Закон "Про виконавче провадження" і люди будуть позбавлені свого майна, землі, своїх авто. Що ви робите, я хочу запитати? Говорять, що вимоги Європейського Союзу – брєд. Це не має відношення до Ukraine Facility ніякого, тому що туди нашпигували свої забаганки силові структури. Скажіть, ще в якій країні без суду можна забрати у підприємця або у людини забрати майно і не дати їм розпоряджатися? Борг може бути на копійки, а майно арештовується все.
І тому я закликаю зараз депутатів, запам'ятайте цей номер – 9363, – і не дайте можливості, по суті, знищити кожну родину в Україні, бо війна багатьох зробила боржниками. Не дайте знищити їх життя, їх майно і їх майбутнє. Голосуємо проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І депутатська група "Довіра". Павло Андрійович Бакунець, будь ласка.
12:35:41
БАКУНЕЦЬ П.А.
Шановний пане головуючий, шановна пані заступнику, вітаю вас. Пане головуючий, хай Бог благословить вашу родину, особливо родини всіх наших захисників. І сьогодні, коли ми в очікуванні важливого на події, котрі наближають нашу країну до миру, дня, власне, я хочу закликати вас, особливо наших урядовців, з цієї трибуни, аби більше часу приділяти родинам наших зниклих безвісти.
Так, працює уповноважений – Уповноважений з прав людини, Уповноважений з прав зниклих безвісти, – одначе цих людей є мало. В родин є набагато більше, ширше коло запитань. І тому я закликаю урядовців спілкуватися щодень з родинами наших захисників, бо найбільше з ними спілкується хто? Місцеве самоврядування, якому ми обіцяли велику децентралізацію, і щасливе майбутнє, і величезне наповнення бюджетів. Однак сьогодні замість того, аби заставляти уряд більше приділяти уваги родинам наших захисників, в порядку денному, на жаль, ганебно з'являються закони, котрі будуть зменшувати можливість розвитку місцевого самоврядування, будуть створюватися додаткові якісь наглядові механізми за місцевим самоврядуванням, так, як би вони найбільші, найгірші в цій країні. Вони, які приймали мільйони біженців. Вони, котрі допомагають українській армії волонтерством. Вони, котрі забезпечують добробут родин наших захисників, вони ще й все ж таки тепер будуть контрольованими. Це погано. Я закликаю вас задуматись над тим, що ми робимо в цьому залі. Закликаю вас, народні депутати, особливо, звичайно, наших урядовців: все ж таки знайдіть час, поспілкуйтесь хоча б по телефону кожного дня хоча б з одною родиною нашого захисника. Цим ви допоможете, підтримаєте хоча б морально, якщо вже не на справі, тих людей, котрі сьогодні на фронті, тих, котрі, власне, дають можливість і урядовцям нашим, і нам у цьому залі працювати.
Тому я вірю, що ви дослухаєтесь і будете наближені до родин наших захисників. Слава Збройним Силам України! Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, виступи закінчено. Переходимо до розгляду наших питань. Давайте проведемо сигнальне голосування. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування.
Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую, необхідно одночасно утримуючи сенсорну кнопку та зелену кнопку "За", до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.
12:39:27
За-197
Проти – 6, утримались – 3 і так далі.
Шановні колеги, перелік питань, схвалений Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду.
І першим у нас чекає законопроект з реєстраційним номером 13256 та альтернативний до нього. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.
12:40:21
За-199
Рішення прийнято.
Для доповіді від авторів основного законопроекту запрошується перший заступник Міністра фінансів України Денис Валерійович Улютін.
12:40:38
УЛЮТІН Д.В.
Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект змін до Бюджетного кодексу. Даний проект змін є імплементаційною частиною угоди, яка була ратифікована на попередньому тижні і яка досить ґрунтовно і детально обговорювалась.
Даним кодексом не вводиться жодних нових речей, яких немає в цій угоді. Зокрема даним кодексом чітко формується безпосередньо набір тих речей, які спрямовуються до спеціального фонду державного бюджету, з наступним його передачею до фонду. Зокрема це 50 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за переліком, який є додатком "А" до самої ратифікованої угоди. Також це 50 відсотків збору за видачу спеціальних дозволів та 50 відсотків коштів від продажу таких дозволів. А також 50 відсотків коштів від використання реалізації частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції або коштів у вигляді грошового еквівалента.
Також пропонується встановити, що до надходжень до активів природних ресурсів належатимуть виключно кошти, отримані в зв'язку з видачею нових ліцензій або спеціальних дозволів і отримані від експлуатації ліцензій або спеціальних дозволів, які видані раніше, але не експлуатувались в промислових цілях.
Законопроект попередньо розглянуто комітетом Верховної Ради. І прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для доповіді запрошується автор альтернативного законопроекту від авторів 13256-1.
Народний депутат України Ніна Петрівна Южаніна. Альтернативний.
12:42:54
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні українці, звертаюся до вас, оскільки розумію, що переважна більшість народних депутатів не хочуть чути альтернативну думку і тим більше дослухатися до неї, це показало сьогоднішнє засідання бюджетного комітету.
Ми абсолютно чітко усвідомлюємо необхідність внесення змін до Бюджетного кодексу на основі ратифікованої угоди. Все зрозуміло. Але ж, будь ласка, навіщо ви так поспішали, що просто, не вдумуючись в інші аспекти, які на сьогоднішній день є дуже важливими для України, не врахували необхідного? І саме це ми запропонували в альтернативному проекті закону.
Щойно вам доповіли про те, що 50 відсотків від нових ліцензійних зборів і плати за ліцензію, а також рентних платежів відповідно до ратифікованої угоди мають надходити в спеціальний фонд і далі бути внеском в спільний фонд відновлення, який буде створений американсько-український. А про решту 50 відсотків невже ви не розуміли, що половина українців взагалі не сприймають ратифіковану угоду? Невже ви не розуміли, що вони потребують пояснення щодо всіх дій наступних влади відносно цих коштів?
Якщо ви говорите, з одного боку, що ми очікуємо величезні надходження саме по цих платежах, то давайте дамо можливість, щоби інша, друга половина 50 відсотків йшла виключно на забезпечення, матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил. Ми не говоримо про придбання сьогодні, бо це буде колись, але це є підставою для того, щоби наші виробники, українські інвестори вкладалися в високотехнологічні речі для майбутніх розробок, забезпечення наших Збройних Сил.
Про це ми маємо серйозно говорити. Це і з політичної точки зору, і з економічної треба саме так поступати. Тому я прошу врахувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді від комітету запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Юрій Михайлович Кузбит.
12:45:12
КУЗБИТ Ю.М.
Дякую, пане головуючий.
Шановні народні депутати та запрошені, як вже було сказано, Комітет з питань бюджету за участі Міністерства фінансів, Міністерства економіки та Рахункової палати розглянув урядовий законопроект 13256 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу та альтернативний законопроект 13256-1. Ці законопроекти спрямовано на реалізацію угоди між Урядом України та Урядом США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Враховуючи, що Верховною Радою 8 травня ратифіковано відповідну угоду, є підстави для розгляду зазначених законопроектів. При цьому на відміну від урядового законопроекту альтернативним законопроектом 13256-1 додатково пропонується передбачити цільове спрямування частини рентної плати на заходи оборони.
Головне науково-експертне управління зауважує, що такі положення альтернативного законопроекту не відповідають предмету законопроекту як такого, що спрямований на реалізацію міжнародного договору. Міністерством фінансів теж надано зауваження до альтернативного законопроекту та його не підтримано, зазначивши, що питання спрямування фінансового ресурсу на потреби Збройних Сил врегульовано бюджетним законодавством та не потребує запропонованого додаткового перерозподілу шляхом зменшення загального фонду бюджету з відповідним збільшенням спеціального фонду.
Колеги, за підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроекту 13256 і альтернативного законопроекту 13256-1 прийняти за основу законопроект 13256 та доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати до другого читання зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину. Колеги, прошу підтримати рішення бюджетного комітету.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.
"Європейська солідарність", В'ятрович Володимир Михайлович. Южаніна.
12:47:40
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Так, прошу передати Южаніній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
12:47:57
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, враховуючи такий шум у залі, я розумію, що абсолютно без користі зараз щось вам доводити, але в мене все-таки є до вас питання. Вам самими не набридло просто нажимати кнопки? Да просніться ви нарешті! Хоча б трохи послухайте, про що ви зараз тут приймаєте, які рішення приймаєте!
Скільки раз вам можна говорити, сьогодні з трибуни всі виступаючі говорили, що в Збройних Силах постачання нульове, хлопці й дівчата пропадають в окопах, а ви зовсім втратили совість і далі рухаєтеся по треку, який хтось за вас визначив. Вам скоро повертатися на свої округи. Вам скоро повертатися до людей і дивитися їм в очі. Що ви будете говорити їм, якщо ви зараз, прикриваючись, нахабно сміючись на засіданні комітету, сидите і насолоджуєтеся своєю владою? Вона скоро закінчиться! Ця влада скоро закінчиться, ви будете відповідати за війну, за її припинення, за всі шість років, що ви тут робите і чого не робите!
Скільки можна може це продовжуватися? Збройні Сили і всі ресурси – туди! Ви завтра прийдете шукати знову збільшення дефіциту бюджету, а сьогодні розкидаєтесь грошима направо і наліво. Скільки ви будете зарплати отримувати по пів мільйона в місяць і не реагувати на це! Де ваша совість і де ваша відповідальність! Скільки можна було б зібрати для людей, для військових допомоги для того, щоб хоча б показати ваше відношення до них, людське відношення.
Мені жаль зараз дивитися на цей зал. Я не хочу сюди навіть приходити, тому що це відношення ваше таке з опущеними рукавами і головами має колись закінчитися.
Ганьба!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція політичної партії "Голос", Стефанишина.
12:49:53
СТЕФАНИШИНА О.А.
Прошу передати слово Галині Васильченко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк?
Васильченко.
12:50:02
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановні колеги, цей законопроект справді є дуже важливим, але в контексті розгляду ми маємо звернути велику увагу на бюджети територіальних громад, оскільки даним законопроектом пропонуються зміни в сторону зменшення відсотка ренти, який буде зараховуватися в бюджети громад. Так, очевидно, що на значну кількість громад у їхніх структурах доходів місцевих бюджетів ті відсотки ренти і загалом надходження від ренти, не складають великої частки, але є певні громади, для яких це критично важливо. І, власне, коли створювалися громади ще в 17-х, 18-х, 20-х роках, то при розрахунку своєї фінансової спроможності та податкової спроможності, під час створення вони враховували саме ці надходження. І коли ми зменшуємо по суті вдвічі відсоток цих рентних платежів, то для таких громад це будуть суттєві втрати для того, щоб могти належним чином фінансувати свої видатки в громадах. Аби уникнути цього, я буду подавати відповідні поправки і буду шукати підтримки і в комітеті, і тут в сесійній залі, щоб ми змогли залишити відсоток зарахування до місцевих громад на тому рівні, який він є.
Прошу серйозно поставитися до цього питання. Ви знаєте, наскільки вже під час воєнного стану ми суттєво зменшували бюджети громад. І, власне, в державному бюджеті… Державний бюджет не відчує суттєво цих втрат, а ті громади, які розраховували на ці кошти, будуть мати суттєві втрати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", Лаба.
12:52:14
ЛАБА М.М.
Прошу передати слово Заремському Максиму.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Заремський, будь ласка.
12:52:24
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.
На розгляд Верховної Ради подано законопроект №13256, який пропонує зміни до Бюджетного кодексу України з метою реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Основні положення.
Перше. Формування спеціального фонду державного бюджету. Запропоновано спрямувати до спецфонду 50 відсотків таких платежів, отриманих від використання надр, визначених як активи природних ресурсів.
Друге. Цільове спрямування внеску до фонду відбудови. Отримані кошти надходитимуть до інвестиційного фонду з метою їхнього подальшого реінвестування в українську економіку.
Третє. Визначення джерел надходжень. Уточнюю, що джерелами доходів є надходження, отримані від нових ліцензій та дозволів, або ж від неексплуатованих об'єктів до моменту набрання чинності угодою.
Четверте. Механізм повернення та обліку коштів. Врегульовано порядок повернення помилково або надмірно сплачених коштів, а також облік доходів у випадку припинення дії угоди.
П'яте. Технічне впровадження. Кабінету Міністрів доручено протягом місяця з дня опублікування закону затвердити порядок сплати внеску до фонду, відкрити бюджетну програму та внести зміни до розпису бюджету.
Мета законопроекту – виконання міжнародних зобов'язань України згідно угоди, що дозволить започаткувати системний механізм стратегічної, економічної співпраці, залучення інвестицій у відбудову та модернізацію України, зміцнення суверенітету та економіки.
Прошу колег підтримати даний законопроект. Це сильний крок до сильної країни.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є бажаючі виступити від інших фракцій і груп? Тоді переходимо до голосування. Займіть, будь ласка, свої місця.
Ставлю на голосування прийняти за основу законопроект з реєстраційним номером 13256, проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Прошу голосувати.
12:55:01
За-286
Рішення прийнято.
Комітет пропонує скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.
12:55:29
За-263
Рішення прийнято.
По фракціям покажіть, будь ласка.
Наступний законопроект з реєстраційним номером 13150 та альтернативні до нього: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. Ці питання. Прошу голосувати.
12:56:08
За-244
Рішення прийнято.
Пропоную розглянути ці питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:56:28
За-241
Рішення прийнято.
Для доповіді від авторів основного законопроекту запрошується народна депутатка України голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Олексіївна Шуляк. Зараз буде від авторів, а потім окремо від комітету, тому що тут альтернативні.
12:56:52
ШУЛЯК О.О.
Шановні колеги, від авторського колективу дозвольте представити законопроект 13150. На сьогодні Україна – це єдина країна в Європі, де досі не запроваджений нагляд за законністю рішень місцевої влади. І на сьогодні 13150 – це є важливою частиною євроінтеграційного курсу і один із індикаторів, який передбачений в межах програми Ukraine Facility.
Документ наразі підтримується всіма ключовими стейкхолдерами і на відміну від законопроекту 4298 має широку інституційну згоду. Цей законопроект визначає, якщо орган місцевого самоврядування ухвалює рішення, яке не відповідає Конституції чи законам України, це не залишається без наслідків. Механізм реагування прописаний в деталях від інформування до судового оскарження. Що буде змінюватися? Кому буде надаватися контроль за обласними радами? Контроль під наглядом Кабінету Міністрів України або відповідного ЦОВВ, інші ради будуть знаходитися під наглядом обласних державних адміністрацій. Районні державні адміністрації зможуть ініціювати перевірки. Що саме будуть перевіряти? Будуть перевірятися рішення місцевої влади про розпорядження майном громади, особливо, якщо проводяться такі дії без конкурсу. Будуть перевірятися всі дії посадовців, які можуть містити ознаки порушення закону і інші рішення, які викликають сумніви щодо законності. Якщо буде порушення, то орган нагляду буде надсилати вимогу про усунення порушення, а місцева влада буде зобов'язана розглянути цю вимогу протягом 20 робочих днів. Якщо вимога проігнорована або відхилена, буде позов обов'язковий до суду.
Ми вважаємо, як автори, що законопроект 13150 – це є чіткий баланс між свободою місцевого самоврядування і відповідальністю перед державою та людьми. Колеги, прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від авторів альтернативного законопроекту 13150-1 буде виступати Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
12:59:16
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане головуючий, шановні колеги, ми вважаємо, що насправді потрібно завершити реформу місцеву, яка була розпочата ще декілька років назад шляхом створення об'єднаних територіальних громад, укрупнення районів. І мало бути скорочення обласних адміністрацій або їх реорганізації, і приведення їх в преферектури.
Коли відбувалася реформа прокуратури, їх позбавили права нагляду. Раніше на кожній сесії місцевих рад, обласної ради був присутній прокурор, який мав повноваження і чітко ставив чи той, чи інший нормативний документ відповідає Конституції іншим законам, чи ні, і він опротестовував і ухвалювалося рішення згідно чинного законодавства.
Зараз є правова колізія, я погоджуюсь із авторами основного законопроекту. Але, шановні, що ви робите, ви хочете взагалі похоронити місцеве самоврядування? Обласні адміністрації, де написано, що вони мають право контролювати і перевіряти законність прийнятих рішень, це несправедливо. Альтернативним законопроектом ми чітко зберігаємо паритет. Перше, це створення префектур із їхніми повноваженнями контролювати і мати право звертатись до суду в разі, на їхню думку, не правильно ухваленого рішення, чи з порушенням Конституції чинних законів. І тільки суд має право або скасувати, або продовжити життя того чи іншого нормативного документу.
Шановні колеги, тим основним законом в разі ухвалення ми порушуємо Хартію місцевого самоврядування, європейську, яку ратифікувала Верховна Рада, як держава Україна. Це неправильно. Голосуємо за альтернативний...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
І від альтернативного 13150-2, від авторів, будь ласка, народний депутат України Дмитро Сергійович Микиша.
13:01:33
МИКИША Д.С.
Дякую. Колеги, реформа децентралізації одна з найуспішніших в нашій країні. Ми будемо відверті, це навіть говорить нам Європейський Союз. Три стовпи цієї реформи: повноваження, ресурси, відповідальність.
Повноваження, ресурси, відповідальність. Якщо ми говоримо за повноваження так, їх треба покращити, але вони є. Якщо ми говоримо за ресурси, вони є, так дійсно з центральною владою постійно відбуваються якісь гонки хто краще, хто більше забирає це, але відповідальність – з нею величезні проблеми.
І законопроект 4298 якраз мав його покращити. І це був компроміс між усіма. І всі домовились, як має бути, справедливо для кожної зі сторін – для місцевого самоврядування, для місцевого самоврядування обласного рівня, для центральної влади. Але, на жаль, цей законопроект відклали і зареєстрували новий 13150. Що насправді говорить основний? Відповідальність має бути нормальна. Це не має бути контроль, як говорить основний 13150, не може орган місцевого самоврядування підпорядковуватися владній вертикалі. Це не місцеве самоврядування. Це вже не вирішення питань місцевого значення. Це пряма вертикаль, так не має бути! Так само як і нормально невпорядковано в альтернативному 13150-1. Нормальна відповідальність – це, коли здійснюється нагляд за рішеннями, за законністю рішень, які ухвалив орган місцевого самоврядування згідно законів і Конституції, і саме це пропонує наш законопроект 13150-2.
І ще про відповідальність. Відповідальність має бути з усіх сторін. І коли ми говоримо в нашому законопроекті, що той, хто має перевіряти має бути державним службовцем і професіоналом, а не політичним призначенцем, то так має бути.
Колеги, прошу підтримати наш альтернативний.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на… А, будь ласка, Олена Олексіївна від комітету – 2 хвилини і далі будемо записуватися на обговорення.
Співдоповідь від комітету, голова комітету Олена Олексіївна Шуляк.
13:03:54
ШУЛЯК О.О.
Шановні колеги, на засіданні Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 29 квітня було розглянуто проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, за реєстраційним номером 13150 та альтернативні до нього проекти законів. За результатами розгляду комітет рекомендує парламенту проект №13150 прийняти в першому читанні за основу, а альтернативні проекти 13150-1 та 13150-2 відхилити. Всі три законопроекти, по суті, мають схожу мету щодо створення в Україні системи здійснення державного контролю (нагляду) за законністю діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Але разом з тим вони мають низку суттєвих змістовних відмінностей.
Проекти 13150 і 13150-1 не змінюють систему організації та функціонування місцевих державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади, а проект 13150 передбачає контроль за законністю актів органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за визначеними законопроектом видами таких актів. А проект 13150-1 лише за законністю актів органів місцевого самоврядування, не встановлюючи їх конкретні види.
Проект 13150-2 істотно змінює систему організації та функціонування місцевих державних адміністрацій, виключаючи з їх компетенції галузеві повноваження місцевих органів виконавчої влади.
Колеги, проект 13150 за висновком Комітету з питань євроінтеграції визнано таким, що відвідає міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та в рамках членства в Раді Європи. Цей проект також отримав підтримку Мінрозвитку, а Мінекономіки надало інформацію про його початкову оцінку представниками Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства.
Прошу підтримати пропозицію комітету. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.
"Слуга народу", Гринчук.
13:06:28
ГРИНЧУК О.А.
Прошу передати слово Олені Шуляк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Олексіївна Шуляк.
13:06:38
ШУЛЯК О.О.
Шановні колеги, я ще раз наголошую на тому, що основний законопроект 13150 підтриманий Міністерством розвитку громад та територій, підтриманий Міністерством економіки. Отримано попередній висновок Європейської комісії на відповідність цього законопроекту вимогам Ukraine Facility. І ми як представники авторського колективу і представники комітету просимо підтримати позицію всіх зацікавлених стейкхолдерів. До другого читання законопроект буде опрацьовано з врахуванням думок Асоціації місцевого самоврядування, експертного і фахового середовища.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина", будь ласка, Іван Іванович Крулько.
13:07:25
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Прошу передати слово Сергію Миколайовичу Євтушку – найкращому меру Сарн.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Євтушок.
13:07:48
ЄВТУШОК С.М.
Дякую, Іван Іванович, за передане слово.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я точно розумію, що в цьому залі є притомні люди, які думають, читають, що саме повинні голосувати.
Цей законопроект, перший номер, – я зараз говорю виключно не за альтернативний, а за той, який подає комітет, – є дуже обструктивним законопроектом, який перебільшує повноваження виконавчої влади. Я нагадаю, що будь-який Президент країни, в Україні в нашій новітній історії намагався завжди таку вертикаль влади, як виконавче по всій структурі до місцевих державних адміністрацій, контролювати без призначення на посади за конкурсом людей, які є фахівцями, але навпаки, політизуючи саме цей напрямок.
Будь-який інститут влади, якщо не розвивається, не є автономним, він призводить до того, що країна не розвивається. Я хочу сказати, що зараз у цьому законопроекті передбачається, що будь-яка особа, яка вважає, що суб'єкт владних повноважень органів місцевого самоврядування діє за рішенням і вчиняє неправильно, вона звертається, ця людина, особа, не до суду, а звертається до політичної особи місцевої державної адміністрації. І без суду цей суб'єкт в адміністрації зупиняє це рішення.
Тому, шановні колеги, я точно знаю, що після голосування, не дай боже, позитивного місцевого самоврядування в країні нашій не буде. Тому не голосуємо за цей законопроект, але підтримуємо всі альтернативні законопроекти!
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Європейська солідарність". Княжицький?
Будь ласка, Микола Леонідович.
13:10:01
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановні колеги, очевидно ми зобов'язані розглядати законопроекти щодо контролю над місцевим самоврядуванням, імплементуючи їх в європейську систему права. Але ми не маємо права говорити про місцеве самоврядування насправді збільшуючи його централізацію, віддаючи всю владу в руки керівникам обласних державних адміністрацій, знищуючи децентралізацію, яку ми вибудовували стільки часу. Очевидно, що це питання доцільно було б розглядати в комплексі з реформою самих обласних державних адміністрацій, повернення голів до державної служби, встановлення критеріїв ефективності їхньої роботи.
Чи ефективно голосувати за норми, впровадження яких в життя зараз буде відверто неможливим? Ідеться, наприклад, про Єдиний державний реєстр актів місцевого самоврядування. Ми розуміємо, що у держави зараз немає грошей для створення на впровадження цього реєстру. Для прикладу в цій залі ми голосували Закон "Про медіа", і він передбачає створення Єдиного реєстру суб'єктів у сфері медіа, але держава досі не виділила грошей для завершення цього процесу.
Тому ми вважаємо, що першочерговим є вирішення питання забезпечення миру з підтримки Збройних Сил України, а після цього можна повертатися до дискусій щодо форми і межі державного нагляду за законністю рішення органів місцевого самоврядування. Не під час гострої кризи війни і кризи, яка зробить місцеве самоврядування повністю підконтрольним головам ОДА. Це при тому, що на місцеве самоврядування покладаються все нові і нові обов'язки, обмежуються фінансові ресурси.
Тому ми не можемо підтримати законопроект 13150, але вважаємо за можливе підтримати в першому читанні альтернативний 13150-1, який не робить місцеве самоврядування прямим заручником ОДА. Хоча вважаємо, що очевидно його потрібно доопрацювати з залученням європейських партнерів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Платформа за життя та мир", Німченко.
13:12:02
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, Німченко "Платформа за життя".
Давно я не чув в цьому залі звернення до Конституції, забуваємо ми. І я хочу напомнити, що стаття 7 Конституції гарантує самоуправління.
Шановні колеги, що нам пропонує цей законопроект? Чи буде там гарантія самоуправління? Звичайно ж ні. І якщо ми проводимо законопроекти, які протирічать Конституції, скажіть, будь ласка, то як ми можемо за них голосувати? Хіба в нас нема Закону про органи місцевого самоврядування? Подивіться як вони накладаються, ці законопроекти, на Закон про місцеве самоврядування.
Якщо ми кажемо про те, що виконавча влада забезпечує виконання, забезпечує, а не створює, от і все. Також відноситься і до Кабінету Міністрів, він забезпечує виконання законів.
Ми на сьогоднішній день, на жаль, своїми законопроектами і законами, які частково вже прийняті, на жаль, ми розтоптали самоуправління як таке. І тому я хотів би, щоб ми… ставимо питання на голосування чи вносимо в зал засідання законопроекти, перевіряли їх на відповідність Конституції. Не забувайте, це не пусті слова, до цього ще історія державобудування у нас повернеться. Тому, шановні колеги, я прошу вас при виборі своєї волі, волевиявлення щодо голосування за цей…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть бажаючі від інших фракцій, груп? "Голос", 1 хвилина, Васильченко.
13:14:19
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановні колеги, ми не будемо підтримувати основний законопроект. Другий альтернативний співавторства нашого колеги з профільного комітету Романа Лозинського вважаємо набагато більш збалансованим з точки зору повноважень органів місцевого самоврядування і будемо відповідно підтримувати його.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Займіть, будь ласка, свої місця. Запросіть депутатів до зали. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 законопроект за реєстраційним номером 13150: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Прошу голосувати.
13:15:37
За-228
Рішення прийнято.
Покажіть по фракціях, будь ласка.
Рухаємось далі. Наступний законопроект за реєстраційним номером 13174: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав на землю власників об’єктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій. Пропоную включити це питання до порядку денного сесії.
13:16:16
За-237
Рішення прийнято.
Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
13:16:36
За-233
Рішення прийнято.
Для доповіді від авторів запрошується народний депутат України Павло Валерійович Фролов.
13:16:53
ФРОЛОВ П.В.
Добрий день, шановні колеги. Розглядаємо дуже важливий законопроект, який захищає постраждалих українців. Цей законопроект ініціювала наша парламентська комісія захисту прав ВПО та інших постраждалих у зв'язку з тим, що люди, які втратили, які мають зруйноване житло, особливо приватні будинки, вони не можуть користуватися тими правами як власники незруйнованого житла, а саме: право приватизувати під своїм будинком земельну ділянку або взяти в оренду, в користування без земельних торгів саме цю земельну ділянку. Згідно цивільного законодавства, якщо втрачається... якщо зруйнована річ, зруйнований будинок, то втрачається і право власності на цей будинок, тому що речі немає.
Тому, шановні колеги, люди, які постраждали, а саме 2,5 мільйона домогосподарств, фактично сімей, які мають зруйноване або пошкоджене житло, це 13 відсотків житлового сектора знищив агресор, знищила Росія. І ті люди, особливо в сільській місцевості, які втратили свої будинки, вони не можуть приватизувати цю землю. Ну, це несправедливо.
Цей законопроект відновлює право тих власників нерухомості на земельних ділянках, якщо це житло зруйноване, щоб вони хоч могли мати ті самі права, що і мають власники цієї нерухомості, яка вціліла, яка не зруйнована. Давайте, я вас прошу, захистимо постраждалих українців і дамо їм право, ті права, якими користуються ті українці, які, слава богу, не мають зруйнованого житла. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для доповіді від комітету запрошується голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Васильович Гайду.
13:18:56
ГАЙДУ О.В.
Шановний головуючий, шановні колеги, Комітет з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні 6 травня цього року розглянув законопроект та відзначив доцільність внесення змін до земельного законодавства, яким і пропонується вирішити проблему, що виникає у власників будинків у разі його руйнування, якщо земельна ділянка, на якій був розташований, не перебуває у власності або користуванні.
Внесеними змінами пропонується закріпити за власником знищеної нерухомості такі ж можливості щодо оформлення земельної ділянки, які були у нього до знищення. При цьому законопроектом не змінюється існуюча процедура надання земельних ділянок у власність чи користування. Громадяни мають право на отримання земельних ділянок під будівлями у власність чи оренду, якими і до того вони користувалися. Такі зміни мають створити умови для відновлення зруйнованого майна.
Народними депутатами України - членами комітету було наголошено на доцільності доповнення законопроекту під час його доопрацювання до другого читання положеннями, відповідно до яких надання у власність чи передачу в оренду земельної ділянки власнику зруйнованого на них нерухомого майна можливо лише щодо цієї земельної ділянки, на якій був розташований такий об'єкт нерухомості і без зміни цільового призначення такої земельної ділянки.
За результатами розгляду комітет підтримав законопроект (реєстраційний номер 13174) та рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Колеги, прошу підтримати рішення комітету.
Всім дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.
Сірко Юлія Леонідівна, "Голос".
13:20:50
СІРКО Ю.Л. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун.
СОВСУН І.Р. Прошу передати слово Устіновій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Устінова Олександра Юріївна, будь ласка.
13:21:10
УСТІНОВА О.Ю.
Шановні колеги, чи маємо ми підтримувати зараз людей, які втратили все своє майно і житло в першу чергу? Так, повинні. Але, на жаль, цей законопроект не про це. Цей законопроект, це, вибачте мене, обман величезний, тому що якщо ви почитаєте пояснювальну записку і сам текст закону, то вони різні. В пояснювальній записці вам кажуть, що люди якраз мають право приватизувати землю, на якій стояло зруйноване майно. Але, якщо ви відкриєте сам текст законопроекту, то там якраз оця частина, на якій стояло зруйноване майно, чомусь втрачається, і говориться про те, що людина має право на приватизацію будь-якої землі, а не лише тієї, на якій стояло майно. Ви всі пам'ятаєте, як свого часу існувала схема приватизації землі, для чого використовували наших військових, того часу тоді казали, що ця схема називалася "атошники". Коли збирали 10 людей, вони писали заяву, їм виділяли землю, після цього вони її перепродували одному забудовнику і там з'являвся величезний комплекс. Зараз ми такий самий механізм даємо можливість зробити тим, хто втратив майно. І повірте, цим людям не будуть давати землю, їх будуть використовувати. Тому я дуже закликаю цей законопроект переробити, там має бути написано, що це якраз та земля, на якій стояло зруйноване майно.
І ще одна дуже важлива річ. В нас зараз заборонена приватизація землі. Якщо ми даємо зараз таку можливість, в першу чергу ми маємо давати преференції нашим військовим. Давайте зараз не вбивати між нами... стіну не будувати і не казати, що одні мають право, а інші не мають. Якщо ми вже даємо право, то в першу чергу це мають мати право на приватизацію своєї землі ті, хто воюють. І друге, ті, хто втратили, але приватизацію тієї землі, на якій стояло зруйноване майно, а не будувати чергові схеми, на яких будуть дерибанити землю України.
Дякую.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Ірина Никорак, будь ласка, "Європейська солідарність".
13:23:14
НИКОРАК І.П.
Прошу передати слово Артуру Герасимову.
13:23:25
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Артур Герасимов, "Європейська солідарність".
13:23:33
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановні українці, "Європейська солідарність" системно і постійно підтримує внутрішньо переміщених осіб, тому що їх родини постраждали чи не найбільше. Вони втратили житло, вони втратили рідних, вони втратили інколи все в Маріуполі, в Бахмуті, в Авдіївці, в Соледарі, в інших містах Україні.
Тому законопроекти, які реально підтримують внутрішньо переміщених осіб, ми завжди підтримували і будемо підтримувати. Але хочу вам ще раз сказати про цей законопроект – він не про це. Головна мета цього законопроекту, дійсно, це виділення земельних ділянок під забудову. Оце вам механізм реальний, який туди закладений.
Якщо ми поговоримо про цинізм влади, то цинізм в тому, що вони це намагаються зараз робити під вивіскою внутрішньо переміщених осіб. Оце цинізм. І навіть комітет, я дякую комітету, знайшов цю проблему, реально її знайшов. Але скажіть мені, будь ласка, що не можна було виписати одразу, без проблем, чому в більшості законів ми бачимо корупційні лазівки? Саме тому я закликаю всіх підтримати сьогодні не голосування за цей законопроект, а голосування за нього за повторне перше читання, де комітет зможе не пообіцяти, а внести конкретно ці правки і цей законопроект вже потрапить до зали як той, що реально підтримує ВПО.
І наостанок. Коли нам говорять про турботу про ВПО і про все інше, ви знаєте, я цій владі не вірю. Де законопроект 11161, який ми всі разом тут проголосували? Який одноголосно підтримав і Комітет з економічної політики і який одноголосно підтримали всі народні депутати, який дає змогу внутрішньо переміщеним особам зі зруйнованим житлом зафіксувати свої втрати. Зеленський його не підписує.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина", будь ласка.
13:25:43
ЦИМБАЛЮК М.М.
Прошу передати слово Богдану Лукашуку.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
13:25:53
ЛУКАШУК Б.О.
Богдан Лукашук, "Батьківщина".
Законопроект має на меті створити законодавчий механізм відновлення прав колишніх власників знищеного нерухомого майна, яке було зруйновано внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Разом з тим, на нашу думку, цей законопроект містить ряд ризиків та неточностей. Зокрема назва законопроекту не відповідає його змісту, проект передбачає регулювання у сфері земельних відносин з колишніми власниками нерухомого майна, а не захисту їх прав, як зазначено у назві.
Одним із ризиків варто відмітити те, що колишнім власникам знищених будівель будуть передаватись, можуть передаватись земельні ділянки великих розмірів, які не відповідають реальним потребам для відновлення цих будівель. Також встановлення цільового призначення земель, без узгодження з містобудівною документацією, створює ризик хаотичної забудови, в тому числі і на землях рекреації садових товариств, чи, до прикладу, парків.
Ще одним ризиком є те, що відсутність документально підтверджених розмірів земельної ділянки створює серйозні корупційні ризики, оскільки простір для свавільного визначення її площі органами, які будуть займатися її передачею, відсутність об'єктивних критеріїв для встановлення розміру земельної ділянки дозволяє суб'єктивно трактувати вимоги, що створює можливості для зловживань. Тож фракція "Батьківщина" в першому читанні утримається при голосуванні за цей проект, а також, у разі його прийняття, буде готувати правки, щоб мінімізувати усі вище перераховані ризики.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Сергій Мінько, "Довіра", будь ласка.
13:27:58
МІНЬКО С.А.
Прошу передати слово Вельможному Сергію Анатолійовичу.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Сергій Вельможний, група "Довіра".
13:28:14
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, я, як мешканець Луганщини, як народний депутат України, обраний жителями Луганщини, завжди буду підтримувати будь-які ініціативи, направлені на покращення становища переселенців. Але зараз ми маємо суттєві невирішені проблеми, які існують впродовж 11 років і з початку агресії Росії проти України. По-перше, всі переселенці, житло яких перебуває або на тимчасово окупованій території, або на лінії бойового зіткнення, втратили власні домівки.
Будемо дивитися правді в очі. Не всі знають, що з їхніми оселями, які зараз знаходяться в окупації. Десятки тисяч переселенців стали на захист нашої держави, для загарбників вони найбільші вороги, тож їхнє майно одразу захоплюють і посиляють в їхні оселі прибічників окупантів. Але, звичайно, громадян така доля навряд чи обійде. На Луганщині постійно націоналізують квартири та домівки, з яких виїхали люди. Тобто позбавляють українців нерухомості.
Який вихід з цієї ситуації? Людям або доводиться забувати про власне майно, або їхати в окупацію, отримувати російський паспорт і підтверджувати право власності на майно. Там всі переселенці мають право на отримання компенсації за втрачене житло. Втрачене житло – це ті домівки, які залишилися в окупації. Люди виїжджали, беручи лише найнеобхідніше, і вимушені були почати життя спочатку. Але чи винні вони в цьому? Звісно, ні. До того ж наприкінці минулого року ми ухвалили законопроект щодо компенсації переселенцям за знищене або пошкоджено житло на тимчасово окупованій території. На жаль, вже пів року його не підписують. Це вкрай важливі норми, які мали б запрацювати з 1 січня, але, на жаль, цього не сталося. Люди продовжують бути чужими у себе на батьківщині, це лякає найбільше. Українці мають бути в центрі нашої уваги. Ми повинні забезпечувати отримання прав і свобод наших громадян.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Ще хвилина – Костюк Дмитро від "Слуги народу", будь ласка, з місця, включіть, будь ласка, мікрофон.
Мікрофон у вас включений вже.
13:30:24
КОСТЮК Д.С.
Дякую. Дмитро Костюк, Житомирщина.
Закликаю всіх, шановні колеги, будь ласка, давайте підтримаємо громадян України. Ми вже приймали законодавство, яким забезпечили виплати за зруйноване житло, але люди зараз втрачаючи будинок втрачають і землю, яка під ним стояла. Це потрібно теж виправити, треба піти на зустріч нашим громадянам і дозволити їм мати право власності на цю земельну ділянку.
Я від імені комітету користуючись такою можливістю, наданою мені, гарантую, що Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики на друге читання винесе такий законопроект, який без жодних подвійних трактувань, в якому буде прописано, що право отримувати ці земельні ділянки будуть лише люди, які мали майно саме на цих земельних ділянках, в цих самих площах, в тих самих місцях.
Тому прошу підтримати, проголосувати і разом зробити хорошу справу для наших громадян.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
13:31:32
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Займіть, будь ласка, свої місця. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 законопроекту за реєстраційним номером 13174: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав на землю власників суб'єктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій.
Прошу голосувати.
13:32:13
За-254
Рішення прийнято.
Наступний законопроект перше читання, повторне перше читання, реєстраційний номер 12384: проект Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства.
Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.
13:32:47
За-233
Рішення прийнято.
Для доповіді від авторів і від комітету запрошується голова підкомітету Комітету з питань аграрної та земельної політики Артем Олегович Чорноморов. 4 хвилини, будь ласка.
13:33:02
ЧОРНОМОРОВ А.О.
Вітаю вас, шановні колеги, українці і представники всієї рибної галузі! Шановні колеги, я вже не в перший раз тут виступаю стосовно законопроектів щодо підтримки рибної галузі. Хотів би сказати, що колись давно рибна галузь – це було окреме міністерство. На сьогоднішній день це лише агенція. І даними законопроектами, даними реформами ми повертаємо рибній галузі справжнє розуміння того, що це галузь.
І в даному законопроекті ми говоримо про дві можливості – це спеціальне товарне рибне господарство та аквакультура.
Аквакультура – це садкове вирощування у водоймах внутрішнього типу, які знаходять у нас в ОТГ, де ходять різні міфи в тому, що там є питання щодо… Є затримка з любительським ловом. Навпаки цей законопроект створює правила, щоб ними не маніпулювали щодо любительського лову.
СТРГ – це саме інвестиції в водойми комплексного призначення для того, щоб наші рибні промисловики могли їх зариблювати безпосередньо тою аквакультурою, тою іхтіологією, рослиноїдними формами риби, які допомагають прохідній спроможності водойми.
Цей законопроект був повністю-повністю збалансований, ми його створили лише з галузями, які дійсно працюють на воді безпосередньо в ОТГ, в яких дають можливості, створюють робочі місця. І цей законопроект, шановні колеги, він саме головне, він здешевить рибу, і ми, таким чином, зможемо перебити імпорт, який йде до нас безперестану.
Шановні колеги народні депутати, також я хотів звернутися, що цей законопроект був створений виключно народними депутатами аграрного комітету та всією галуззю. Оскільки на сьогоднішній день, як вже виступали наші колеги з різних груп і фракцій, у нас є максимальне нерозуміння щодо діяльності Міністерства аграрної політики. В той час, коли Польща перекрила нам шляхи, кордони, наш міністр аграрної політики знаходиться в Данії разом з керівником рибводагентства. У нас немає жодного розуміння, оскільки керівник рибводагентства до цього працював в Автодорі.
Тому цей законопроект, шановні колеги, це виключно аграрного комітету, створений з галуззю. І я вас прошу підтримати, оскільки максимально багато всі групи, фракції неодноразово наполягали на тому, щоб викликати міністрів у Верховну Раду для того, щоб вони доповідали.
У нас така ж сама складна ситуація в аграрному комітеті. Кожен раз, коли ми визиваємо міністра або представника рибводагентства, оскільки у нас в аграрному комітеті йде дві реформи – це по зрошенню і по рибі, яка ще є окремим кластером в євроінтеграції, - міністр аграрної політики завжди собі робить відрядження, а також з собою бере свого, уже можна назвати, помічника – голову рибводагентства.
Тому, шановні представники всіх фракцій, груп, а також депутатських об'єднань, я прошу вас підтримати з поваги до аграрного комітету і з тим, що ми зараз з вами як народні депутати відстоюємо інтереси аграріїв і відстоюємо інтереси рибної галузі, на відміну від Міністерства аграрної політики, в якому на сьогоднішній день, дійсно, працює лише декілька заступників, а останні лише подорожують і витрачають кошти тих, платять податки.
Я вас прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на виступи: два – за, два – проти.
Стернійчук Валерій, "Слуга народу".
13:37:29
СТЕРНІЙЧУК В.О.
Прошу передати слово Костюку Дмитру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Костюк, будь ласка.
13:37:50
КОСТЮК Д.С.
Доброго дня ще раз, шановні колеги. Цей законопроект – це про інвестиції в рибну галузь, це про нові можливості, про розвиток аквакультури. Це все, що є в цьому законопроекті.
80 відсотків нині українського ринку риби і рибних продуктів імпортовані, ми є імпортозалежні. Україна недоотримує величезні кошти в бюджет, які зрештою мають йти на армію, на підтримку бюджетних сфер. Недоотримує, тому що рибна галузь фактично розвалена: "білого" бізнесу майже немає, все працює "в сіру" по схемах, і це декого влаштовує.
Ті сили, які минулого разу в цій Верховній Раді, коли ми виступали, представляли законопроект, зірвали голосування за нього. Вони якраз з тієї когорти, кого все влаштовує. Вони виступали, так і говорили, що все врегульовано, все законодавство вже написано, нічого змінювати не треба. Це те саме, що ми бачили, коли приймали земельну реформу. Нам нині необхідна рибна реформа – реформа рибної галузі, щоб Україна мала з риби кошти для державного бюджету.
Я вас прошу, шановні колеги, згадати те, як ми приймали земельну реформу, що ми проголосували, як нас лякали з цієї трибуни страшилками про те, яка буде розруха, як вивезуть чорноземи українські то китайці, то німці. Я прошу згадати і кожному в себе на окрузі спитати в громад, у голів громад, у громадян, що вони насправді отримали? А вони отримали землю у власність, громади отримали гроші в бюджет. Зараз кожна десята гривня з бюджету громад, кожна десята гривня – це гроші з оренди землі, яку ми передали з державної власності у власність громад за рахунок того законопроекту, який ми прийняли у Верховній Раді, передали все на аукціони, громади отримали кошти, люди отримали землю у власність.
Рибну галузь треба так само реформувати і залучати інвестиції в її розвиток. Прошу підтримати законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутатська група "Довіра", Поляк.
13:39:58
ПОЛЯК В.М.
Прошу передати слово Миколі Івановичу Кучеру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович Кучер, будь ласка.
Система "Рада", будь ласка, Микола Іванович Кучер.
13:40:26
КУЧЕР М.І.
Шановні колеги, звертаюсь до вас підтримати цей законопроект. Законопроект пройшов дуже такий важкий шлях і він сьогодні готовий. Хочу сказати, що сьогодні 80 відсотків риби, які споживають українці, це імпортована продукція і тільки 20 відсотків це те, що виробляють українські виробники. Тобто нам немає що втрачати.
А цей закон сьогодні, по великому рахунку, це закон про інвестиції, це закон про робочі місця. Тому що я впевнений, що інвестиції на це підуть, хай вони будуть невеликі, але їх буде дуже-дуже багато, велика кількість і це те, що дійсно створить дуже велику кількість робочих місць.
Тому сьогодні звертаюсь до всіх вас підтримати цей законопроект. Законопроект, який робочий, законопроект, який буде працювати на Україну. І впевнений, що втрачати нам точно ось тут немає що.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.
"Європейська солідарність", Ніна Петрівна Южаніна.
13:41:29
ЮЖАНІНА Н.П. Передайте, будь ласка, слово Артуру Герасимову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.
13:41:45
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановні колеги, "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект, не дивлячись на те, що в ньому є певні моменти, які треба виправляти. Але ми їх виправимо до другого читання, бо комітет реально працює разом для того, щоб це був нормальним законопроектом.
Але, ви знаєте, от що оце таке? І воно завжди зі мною, з моменту як ми підписали безвізовий режим і Угоду про асоціацію. Це кластери, це кластери наші перемовні з Європейським Союзом. І найскладнішими, от щоб ви розуміли, були, є і будуть, одними з найскладніших, 11-й, 12-й і 13-й – це все, що стосується сільського господарства, фітосанітарії і, увага, рибного господарства – це 13 кластер.
І тут я можу сказати, що, дійсно, те, що комітет сьогодні робить у напрямку євроінтеграції, викликає повагу. Але не дивлячись на те, що ми говоримо про цих три кластери як одні з найскладніших, зараз в України з'являється ще один надскладний кластер, який своїми руками Зеленський створює як серйозний obstacle, серйозну перепону на нашому шляху в Європейський Союз, а це кластер номер 23, колеги, який називається – правосуддя і фундаментальні права людини.
Як ви думаєте, переслідування опозиції, політично вмотивовані справи проти опозиції, превентивні, як в нацистській Німеччині, санкції проти українців і проти Петра Порошенка, як ви думаєте, це нас наближає до Європейського Союзу? Щось мені підказує, що ні.
Тому, колеги, тут голосуємо "за" і просуваємося. До другого читання, звичайно, робимо цей законопроект краще і без недоліків, але давайте не забувати, що переслідування опозиції – це хрест на нашому шляху в Європу. І Зеленський чи це не розуміє, чи, навпаки, робить це спеціально, щоб ми в Європу ніколи не потрапили.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина", Іван Григорович Кириленко, будь ласка.
13:43:53
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановні колеги, Іван Кириленко, фракція "Батьківщина". Ми вже відхиляли цей законопроект трохи більше місяця тому. На превеликий жаль, так як і свідчать висновки науково-експертного управління, зміни, які відбулися, носять дещо косметичний характер. Принципових змін не відбулося. Зала налаштована голосувати позитивно, але до другого читання, друзі, до другого читання зверніть увагу, ми ще раз підкреслюємо вади цього законопроекту.
Перше. Усуваються місцеві громади та громадяни від доступу до водних об'єктів, які завжди використовувалися для рибальства та відпочинку жителів села. Нам треба місцевий вибух невдоволення? Нам мало того, що температура в суспільстві і так накалена?
Друге. Передумови для монополізації галузі, водойми та водні біоресурси можуть опинитися в руках небагатьох, вибачте, в лапках "правильних" компаній, які отримають пріоритетний доступ через формально відкриті, але фактично непрозорі аукціони. Поза дією цього закону залишаються державні підприємства, компанії з державною участю, що звужує коло потенційних інвесторів та знижує конкуренцію. У документі відсутні механізми, що обмежують концентрацію рибогосподарських потужностей в руках кількох великих підприємств.
Третя вада. Поглиблення екологічних ризиків, закон усуває зобов'язання щодо охорони місцевих видів риб, що дозволяє масове заселення чужорідних, і це дуже-дуже серйозна річ. У ряді країн, зокрема в США, подібні дії вже призвели до масштабних екологічних проблем і великих втрат. Корупційні ризики залишаються, громади та держава фактично не матимуть реального механізму впливу, якщо інвестор не виконує зобов'язання або шкодить довкіллю. Позбавлення держави функцій нагляду, ідеться про виключення повноважень центральних органів виконавчої влади, відповідальність за охорону, використання і відтворення тваринного світу, немає висновків Кабінету Міністрів. Друзі, давайте до другого читання ці речі...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає бажаючих від інших фракцій і груп, переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 законопроект за реєстраційним номером 12384: проект Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства. Прошу голосувати.
13:46:49
За-247
Рішення прийнято.
По фракціях покажіть, будь ласка.
Наступний законопроект реєстраційний номер 12285 та альтернативні до нього. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини у відповідність до актів права Європейського Союзу. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.
13:47:27
За-224
Рішення прийнято.
Шановні колеги, тут є консенсус щодо одного виступаючого від всіх законопроектів, тому запрошую для виступу на трибуну Петра Васильовича Юрчишина і від авторів, і від комітету. Голова підкомітету Комітету з питань аграрної та земельної політики. 4 хвилини, будь ласка.
13:47:58
ЮРЧИШИН П.В.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, Комітет з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні 14 березня поточного року розглянув два законопроекти, це законопроект 12285 урядовий та альтернативний до нього 12285-д.
Всі законопроекти ці пройшли неодноразове обговорення на засіданнях робочих нарад... учасники народні депутати України, члени аграрного комітету, представники Міністерства аграрної політики, Держпродспоживслужби, представники профільних асоціацій та громадських спілок. За результатами розгляду комітет ухвалив рішення подати доопрацьований законопроект, а саме: про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу (реєстраційний номер 12285-д).
Цей законопроект охоплює наступні сфери регулювання: ветеринарні лікарські засоби, благополуччя тварин, здоров'я тварин, а саме в частині запобігання поширення інфекційних хвороб, корми і кормові добавки та державний контроль щодо вимог компетентного органу та вимоги до контролю за благополуччям тварин.
Даний законопроект базується на нормах цілої низки різних актів законодавства Європейського Союзу. Прийняття законопроекту 12285-д дозволить: усунути зауваження Європейської комісії щодо невідповідності актів законодавства Європейського Союзу щодо регулювання у сфері ветеринарних лікарських засобів та благополуччя тварин. Впровадити норми законодавства Європейського Союзу, що стосуються до вимог ветеринарних лікарських засобів, благополуччя тварин, кормів та державного контролю; усунути прогалини в регулюванні відповідних відносин, які мають місце внаслідок прийняття Закону України "Про ветеринарну медицину" в Законі 1206, прийнятому в 2021 році, і в Законі України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин"; забезпечити економічну і торговельну інтеграцію України до ринку Європейського Союзу та інших держав світу; та забезпечити успішність проходження переговорів вступу України до Європейського Союзу.
Отже, прийняття законопроекту 12285-д сприятиме якісній підготовці в переговорній позиції України у сфері ветеринарних лікарських засобів, благополуччя тварин під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладання Угоди про вступ України до Європейського Союзу з питань продовольчої безпеки та в сфері ветеринарної медицині.
Шановні колеги, прошу вас підтримати рішення комітету і даний законопроект прийняти за основу.
І щиро дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Петро Васильович. Дякую.
Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.
Веніславський, "Слуга народу".
13:51:45
ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.
Прошу передати слово народному депутату Соломчуку Дмитру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Соломчук.
13:51:53
СОЛОМЧУК Д.В.
Шановні колеги, прошу підтримати законопроект 12285-д про ветеринарну медицину. Він є дуже важливим, я є співавтором його. Підтриманий одноголосно комітетом та всіма асоціаціями України. Це є частина імплементації європейського законодавства щодо благополуччя тварин. І, як ви бачили, останні рік-два часто відбувається блокування торгівлі з європейської сторони. І аграрії мотивую їх це тим, що у нас немає відповідного законодавства щодо ветеринарної медицини та благополуччя тварин. Так що це посилить нашу переговорну позицію, нашого уряду, нашого парламенту щодо відкриття нових можливостей торгівлі в Європейському Союзі. Також це дасть поштовх до навчання ветінспекторів, що дуже важливо також як для розвитку агросектору, так і українського села, та дасть повний контроль за ветпрепаратами.
Дякую. Надіємося на максимальну підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутатська група "Довіра", Микола Іванович Кучер.
13:53:24
КУЧЕР М.І.
Шановні колеги, звертаюсь до вас підтримати цей законопроект, надзвичайно важливий. Україна – велика аграрна держава, держава, яка являється дуже серйозним конкурентом європейських фермерів. Тому у європейського фермера є питання, коли вони постійно на них спекулюють. Вони спекулюють на тих питаннях і звертаються до своїх політиків про те, що ось в Євросоюзі є ось такі регулювання, в Україні немає таких регулювань. Це впливає в першу чергу і на ціну нашої продукції, і це впливає на те, що їм є чим пояснювати, всі ті блокування, які вони роблять, всі ті перешкоди, які роблять на шляху до нашої продукції.
В минулому році, в 24-му році в жовтні Європейська комісія оприлюднила черговий звіт про те, який прогрес України в рамках пакета розширення Європейського Союзу. У звіті Європейська комісія звертає увагу нашої української сторони на те, що Україна останнім часом не має суттєвого прогресу в узгодженні українського законодавства з актами права Європейського Союзу в частині ветеринарних препаратів і благополуччя тварин.
А точніше, до сміху, цей прогрес є, він обрахований в 1 відсоток. Тому якщо ми не будемо впроваджувати європейські вимоги, наша продукція і дальше буде мати обмежений доступ до Європейського Союзу, наша продукція буде дешевша і в нас, у наших конкурентів будуть аргументи, як гарантувати, як пояснювати ті блокування нашої продукції, які є.
Тому я вважаю, що сьогодні ми повинні проголосувати за цей законопроект, який в першу чергу відкриє нам можливості для аграрної продукції Європейського Союзу, а крім того дасть можливість і виб'є козирі в наших конкурентів аргументації по нашій продукції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина", будь ласка, Кабаченко.
13:55:25
КАБАЧЕНКО В.В.
Прохання надати слово Богдану Лукашуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КАБАЧЕНКО В.В. Дякую.
13:55:35
ЛУКАШУК Б.О.
Богдан Лукашук, "Батьківщина".
Законопроект має на меті створення комплексного регулювання відносин у сфері ветеринарної медицини, забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в країні, впорядкування процесів реєстрації, обігу, зберігання, транспортування, застосування та обліку ветеринарних препаратів, а також приведення ліцензування у сфері ветеринарної медицини до міжнародних стандартів і вимог ЄС. Отже, наша фракція буде підтримувати у першому читанні цей законопроект.
Але додатково хочеться зазначити, що на нашу думку, в тексті є низка неточностей і суперечок. Зокрема у частині восьмій, у статті 8, перепрошую, у частині восьмій статті 54 редакції закону є суперечність, яка може дати виробникам чи експортерам можливість обійти заборони та обмеження. Зокрема один абзац говорить про порядок обігу та застосування готових ветеринарних препаратів, а інший дозволяє виготовляти такі препарати для експорту з речовин, які заборонені або обмежені в Україні.
Також перелік інформації, яка міститься в Державному реєстрі ветеринарних препаратів, повинен бути чітко прописаний в тексті закону, а не встановлюватись окремо Кабінетом Міністрів, оскільки Закон "Про публічні електронні реєстри" зазначає, що саме в цьому законі має бути встановлений цей перелік. Тож фракція "Батьківщина" в першому читанні буде підтримувати цей законопроект, а на друге будемо готувати правки, щоб скасувати всі ці неточності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Європейська солідарність" Олексій Олексійович Гончаренко.
13:57:33
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Дякую. Шановні друзі, ми обговорюємо з вами дуже важливий законопроект про благополуччя тварин. А ми не хочемо поговорити про благополуччя людей? Ми не хочемо поговорити, коли в Україні до людини відносяться як до тварини? На жаль, таке сьогодні у нас є. Про що я говорю? Наприклад, про "бусифікацію". Я спеціально, бо знаєте, таке відчуття, що її ніхто не помічає, що у нас типу все нормально. Я хочу показати два відео.
Оце у нас перше відео Житомирський ТЦК обговорює на своїй нараді як їм ловити людей. Давайте AUTO.RIA запускати, давайте де завгодно. Це нормальна історія?
А друге, це яке я хочу вам показати відео, це відео, як просто військовослужбовець ТЦК на вулиці б'є людину, просто отак він підходить і б'є її, потім знову б'є. Інші навколо військовослужбовці роблять вигляд, що нічого не відбувається, ніхто цього не помічає. Це нормально?
Це Конституція України: "Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".
Це Конституція України. А це місце гаранта Конституції – Президента Зеленського, який ще є Верховним Головнокомандувачем, а фактично і верховним комісаром військовим України, бо він командує цим всім, і він дає всьому цьому відбуватися.
Далі іде знущання над Конституцією і далі йде знущання над людьми. Так бути не може. "Бусифікація" має бути зупинена, ТЦК розпущені і запущений нормальний мобілізаційний механізм.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає бажаючих від інших фракцій і груп, переходимо до голосування.
Шановні колеги, рішення комітету законопроект з літерою "д" він називається по-іншому. Тому я зачитаю зараз це все.
Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 12285-д: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу.
Прошу голосувати.
14:00:28
За-273
Рішення прийнято.
Наступний законопроект – реєстраційний номер 13155: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги та облік збитків у зв'язку з пошкодженням або знищенням об'єктів нерухомості.
Пропоную включити це питання до порядку денного сесії.
Прошу голосувати.
14:01:04
За-268
Рішення прийнято.
Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.
Прошу голосувати.
14:01:24
За-226
Рішення прийнято.
До доповіді від авторів і від комітету запрошується голова підкомітету Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій В'ячеславович Козир, 4 хвилини, будь ласка.
14:01:42
КОЗИР С.В.
Шановний пане головуючий, шановні колеги! Законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги на облік збитків у зв'язку з пошкодженням або знищенням або знищенням об'єктів нерухомого майна, №13155, розроблено народними депутатами України членами Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг і Тимчасовою спеціальною комісією з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України за численними зверненнями громадян, житло яких було зруйновано або значно пошкоджено. Цей законопроект був створений на основі напрацювань міжфракційного депутатського об'єднання "ВПО України", в яке входить більше 40 депутатів, які знаходяться в цьому залі, а також Інституту житла, створеного Норвезькою радою у справах біженців. Від себе хочу висловити слова подяки голові комітету Андрію Герусу і нашим колегам членам комітету і секретаріату комітету, які віднеслися з розумінням і доопрацювали цей законопроект. Я думаю, що він знайде підтримку в залі, тому що це дійсно про справедливість, не можуть люди сплачувати платежі за ті послуги, які вони не отримують.
Станом на 1 травня цього року частково зруйновано, за різною мірою пошкоджено, понад 36 тисяч багатоквартирних будинків, мешканців яких на час відновлення тимчасово відселено. Особливо це стосується Херсонщини, чиї інтереси я представляю, адже вона втратила близько 70 відсотків населення через окупацію, постійні обстріли і руйнування. І майже всі ці люди, які були вимушені переїхати в інші регіони, мають зруйноване або пошкоджене житло. Через відсутність чіткого законодавчого врегулювання окремі управителі, голови ЖБК та ОСББ продовжують нараховувати плату за житлові послуги співвласникам знищеного або пошкодженого майна.
Отже метою законопроекту є врегулювання на законодавчому рівні питання щодо звільнення власників квартир та нежитлових приміщень від сплати за послуги з управління багатоквартирними будинками у випадку його пошкодження чи руйнування, що призведе до неможливості його подальшої експлуатації. При цьому дати пошкоджень руйнувань та дати відновлення встановлюються актами комісій обстежень, в яких також фіксується категорія пошкоджень.
Також з метою забезпечення належного обліку збитків управителів багатоквартирних будинків, враховуючи прямі збитки так і втрату доходів, законопроектом пропонується передбачити і розроблення відповідної методики Кабінетом Міністрів.
Висновок ГНЕУ від 18.04 цього року містить зауваження, з частиною яких можна погодитися і пропонується їх доопрацювати при підготовці до другого читання. Причетними міністерствами та Асоціацією міст України підтримується прийняття законопроекту №13155 за основу з подальшим доопрацюванням. За результатами обговорення від 9 травня комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити законопроект 13155 до порядку денного сесії та за результатами розгляду прийняти його в першому читанні за основу.
Колеги, прошу підтримати рішення комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти.
"Слуга народу", Заремський.
14:05:00
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.
Прохання передати слово Ткаченку Максиму.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Ткаченко, будь ласка, "Слуга народу".
14:05:09
ТКАЧЕНКО М.М.
Дякую, колего, за те, що передали слово. І хочу, дійсно, подякувати, по-перше, Сергію Козирю як одному з співавторів цього законопроекту, людині, яка вже 11 років є внутрішньо переміщеною особою, наш колега і член нашого міжфракційного депутатського об'єднання. І зараз Сергій перейшов до Комітету енергетики. Я дякую комітету, пану Герусу і всім іншим членам цього комітету. До речі, там багато представників нашої Комісії по правах захисту внутрішньо переміщених осіб з інших фракцій: і пан Волинець, і Олександр Юрченко, і Вікторія Гриб. Я дякую всім, хто долучився до створення цієї ініціативи. І, ну, дійсно, це є такий, вибачте, сюрр, коли людина, яка з Краматорська або з іншого регіону, де, на жаль, втрачене житло у людини, і зараз ця людина, ця внутрішньо переміщена особа знаходиться в іншій частині нашої країни, сплачує оренду житла від 10, від 12 тисяч гривень. Якщо хтось мені знайде сьогодні в країні житло, в якому, дійсно, може жити, нормально жити родина, в будь-якому обласному центрі, менш ніж 10 тисяч гривень, ну, я дуже хотів би подивитися на це житло. На жаль, тільки кожного місяця власники житла... Це окреме питання, безумовно, але я хочу, щоб всі також звернули на це увагу, і, якщо є можливість, говорити з людьми, зі своїми мешканцями міст, громад, щоб все-таки вони зупинилися і не продовжували піднімати оренду для людей з окупації. Тому що це невиносимо терпіти оренду по 18-20 тисяч гривень.
Але повертаємось до цього законопроекту. Дякую і прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, фракція партії "Голос". Хлапук Максим, будь ласка.
14:07:26
ХЛАПУК М.М.
Шановні колеги, цей законопроект про справедливість, оскільки ми ледь не щодня бачимо житлові будинки, квартири, помешкання, які брутально руйнуються Російською Федерацією. Водночас це найменше, що ми можемо робити для тих родин, які втратили своє житло, помешкання тимчасово або повністю, – звільнити від плати тих комунальних і житлових послуг, які їм продовжують нараховуватись, незважаючи на те, що люди фізично не можуть жити в цьому житлі. Чи це справедливо? Ні. Чи нараховується їм плата? Так, на жаль, нараховується.
В законопроекті є певна градація, дається повноваження органам ОСББ надати можливість або звільнити повністю від сплати послуг тим громадянам, які не можуть тимчасово жити в цьому житлі, або зменшити таку плату, – в залежності від характеру пошкоджень. Органам місцевого самоврядування пропонується в певний механізм визначити, наскільки житло придатне чи непридатне до використання, і також таким чином звільнити громадян від тієї плати за ті послуги, які вони фізично не можуть використовуватись.
Водночас цей законопроект, він доволі комплексний, він потребує ретельного доопрацювання на базі комітету. Тому ми фракцією вирішити підтримати його за основу, і так само закликаю зал підтримати цей законопроект за основу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
"Відновлення України", Воронько Олег Євгенійович.
14:09:04
ВОРОНЬКО О.Є.
Добрий день, шановний пане головуючий. Прошу передати слово колезі Бурмічу Анатолію Петровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бурміч.
14:09:11
БУРМІЧ А.П.
Шановна президія, шановні колеги! Єдине зауваження до цього закону – це те, чому він не з'явився раніше. Адже четвертий рік війна і всі дуже добре знають, що люди постраждали і там, де вони не живуть, де житло зруйновано, як можна платити ЖКГ?
Але, слава богу, хоч зараз уже такий закон з'явився і, звичайно, група "Відновлення України" буде його підтримувати, тому що як інакше? Це і справедливість, це і те, що ми хоч щось можемо крім того, що там надає держава, дати якісь пільги, якісь звільнення, якісь позитивні моменти тим людям, які і так страждають від війни. Ми голосуємо "За".
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
"Батьківщина", Іван Григорович Кириленко.
Кучеренко, будь ласка, Олексій Юрійович.
14:10:11
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина" і голова "Спілка власників житла України".
Колеги, це дійсно дуже важливий і резонансний законопроект. І я підтримую колегу, який переді мною виступав. І безумовно ключове питання: а чому ж він з'явився тільки зараз? Бо він би мав з'явитися точно років два, два з половиною тому. І повірте мені як колишньому урядовцю, такі законопроекти має ініціювати уряд, особливо враховуючи ту кількість міністерств і кількість і зарплатню апарату міністерств, ми вправі і народ України очікувати від них своєчасної і оперативної і дуже професійної реакції на події, які відбуваються.
Тепер стосовно законопроекту. Ну, дійсно, і я як один із співавторів, я дякую колегам, які підняли цю тему й ініціювали на докору уряду цей законопроект. Фракція "Батьківщини" буде його підтримувати в першому читанні. Але як колишній міністр з питань житлово-комунального господарства і як людина, яка трошки розуміється в цьому, я хочу вас переконати, не такий він простий, як здається на перший погляд. Бо кожна житлово-комунальна послуга має свою природу, свою структуру собівартості, свої правила надання, свої обрахування, частина послуг індивідуальна, частина комунальна. Коли ми втручаємося в роботу ОСББ або ЖБК, то треба зрозуміти, що в них немає інших джерел, ніж внески інших членів ОСББ, співвласників, розумієте?
І тому ми домовилися на комітеті, що ми дуже ретельно будемо доопрацьовувати на друге читання разом з фахівцями, разом з профільним міністерством, Асоціацією міст України та іншими компаніями. А ми, ще раз, підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас ще 1 хвилина – "Довіра", 1 хвилина – "Європейська солідарність" і будемо голосувати.
Будь ласка, Лариса Миколаївна Білозір, "Довіра".
14:12:26
БІЛОЗІР Л.М.
Шановні колеги, шановні українці, 2,5 мільйона українських родин втратили житло в результаті російської окупації і бойових дій. Мільйони людей були змушені покинути свої домівки під обстрілами вночі з дітьми на руках. І ось ці люди, які втратили все, що будували роками, отримують платіжки за комунальні послуги, за управління знищеними будинками. У когось був пошкоджений чи згорів будинок, але борги продовжують накопичуватися і поряд з втратою житла з'являється ще одне тавро – боржник. І це абсурд, і несправедливо. І ми не маємо права заплющувати на це очі.
Головна мета цього законопроекту – звільнити людей від внесків до ОСББ, від сплати за житло, яке фізично не існує або пошкоджене. Це крок до того, щоб люди не залишалися сам на сам зі своїми проблемами. Закликаю вас підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І Бондар, 1 хвилина, будь ласка. "Європейська солідарність".
14:13:35
БОНДАР М.Л.
Шановні колеги, Бондар Михайло, "Європейська солідарність". В першому читанні ми будемо підтримувати цей закон. Дійсно, маємо докласти зусиль, щоб врегулювати всі питання, які стосуються знищеного житла повністю або частково.
Сьогодні вже ви бачили, що розглядали ми 13174, по землі законопроект, де пробуємо врегулювати земельні питання. Але я ще раз нагадую, що Закон, який був раніше проголосований, 11161, до сих пір не підписаний Президентом. Це є компенсація за зруйноване житло. Тому, приймаючи закони, ми розуміємо, щоб вони вступили в силу, вони мають бути підписані, Кабінет Міністрів в подальшому має підготувати підзаконні акти.
Тому за цей закон ми голосуємо, але і закликаємо попідписувати ті закони, які були прийняті перед тим за це зруйноване повністю або частково житло.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 13155: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги та облік збитків у зв'язку з пошкодженням або знищенням об'єктів нерухомого майна. Прошу голосувати.
14:15:27
За-271
Рішення прийнято.
Наступні законопроекти у другому читанні, але не розходьтесь далеко, там недовге обговорення, тому будемо достатньо швидко їх голосувати. Наступний законопроект реєстраційний номер 11412: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку співробітництва територіальних громад.
Ми домовлялись так, що Микола Леонідович Княжицький – 3 хвилини і одна правка і Дмитро Олександрович Разумков – 5 хвилин. Ви правки будете ставити? Виступ. Окей. Тоді 3, 5 хвилини, Євтушок – 3 хвилини і Бакунець – одна. Окей. У нас десь 10 хвилин є. Будь ласка, розраховуйте свій час. Ми тоді починаємо з Миколи Леонідовича Княжицького, будь ласка, поставимо правку і далі будемо рухатись.
Микола Леонідович Княжицький.
14:16:12
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую.
Отже, поправка 6 стосується суб'єктів співробітництва територіальних громад. Діюча редакція закону передбачає такими суб'єктами відповідні місцеві ради, автори ж пропонують уточнення, що це органи місцевого самоврядування. Нібито це несуттєво, але перелік суб'єктів співробітництва розширюється і ними можуть бути і виконавчі ради. Співробітництво – це не просто меморандум для об'єднання ресурсів. Ми розглядаємо законопроект щодо дотримання законності за актами місцевого самоврядування. Наприклад, в моєму рідному Львові Рахункова палата встановила, що виконавчі органи переймають повноваження рад. Після ухвалення цього закону такі ситуації стануть масовими.
Але ключові питання мають вирішувати саме ради як представницькі органи місцевого самоврядування. Тому я пропоную підтримати цю поправку номер 6.
Дякую. І прошу коментар пана Аліксійчука.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Аліксійчук – від комітету.
14:17:10
АЛІКСІЙЧУК О.В.
Дякую, пане Миколо.
Ми проконсультувалися, провели дискусії з експертами і з асоціаціями, зупинилися справді на цій редакції, яка, на думку комітету, є кращою. Крім того, я б хотів наголосити, що цей законопроект дає можливість утворювати співробітництво між громадами України з різних куточків. А це не лише про фінансові можливості для громад, але й про обмін культурною спадщиною, яку наш ворог, Росія, знищувала не лише в період царської доби, Радянського Союзу, але, на жаль, і під час незалежності України через засилля російської мови, російських пісень, через засилля російських книжок і російського телебачення. Героїзація тих, хто в Україні насправді не є героями. Тому це додаткова можливість для повернення української культури в громади по всій території України через якраз культурний обмін. Тому, колеги, я прошу лишити правку в редакції комітету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Княжицького врахувати правку номер 6 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.
14:18:29
За-68
За – 71. За – 68. Рішення не прийнято. Правка лишається відхиленою.
Далі у нас Дмитро Олександрович і потім колеги по одній хвилині. Тому, будь ласка, Разумков, 5 хвилин. (Шум у залі)
Три хвилини у вас було. (Шум у залі) Я тоді після Дмитра Олександровича ще дам вам. Ще дві буде, Микола Леонідович? Добре. Дякую. Вибачте.
Разумков, 5 хвилин.
14:18:52
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую, Олександр Сергійович.
Шановні колеги, дивіться, сьогодні з'явилася інформація про те, що найближчим часом у зал прийде знову Закон про зміни до державного бюджету, мова йде мінімум про 200-250 мільярдів гривень.
Скажіть, будь ласка, скільки ми знову будемо наступати на одні і ті ж самі граблі? Коли приймався бюджет у цій залі я і мої колеги з "Розумної політики", інші народні депутати і від більшості, і від інших фракцій в цьому парламенті казали про те, що він незбалансований, що там немає достатньої кількості грошей для забезпечення потреб армії. Розповідав Мінфін, Кабмін, Міністерство оборони, всі стояли на цій трибуні, сиділи в цій ложі і розповідали про те, що все є. Минулого року ми "вдарили стінку", коли осінь прийшла, це відбулося 1 вересня. Цього разу ми "заїхали в канаву" вже в травні місяці, що знову не вистачає грошей. Де ці кошти брати, Мінфін розповідає, ми знаємо, у нас все пораховано. Сьогодні був міністр фінансів на комітеті профільному бюджетному, були заступники, я задавав питання. Наскільки після підняття податків збільшились надходження до державного бюджету? Відповіді нормальної немає. Пообіцяли дати цю інформацію додатково. За моїми оцінками те, що ми обраховували, близько 10 мільярдів виключно з того, що було, це з 1 грудня до 31 грудня, тому що все інше перейшло на наступний рік. А мало бути 58-59 мільярдів. Воно не працювало так як воно було закладено.
На мої запитання міністру фінансів сьогодні, що у нас перевиконання бюджету за їх обрахунками в 24-му році складало 42 мільярди гривень, на 103 мільярди більше вийняли з бізнесу, переплата податків була на 103 мільярди. Тобто це набагато більше, аніж зібрали з ринку.
Скажіть, будь ласка, коли уряд буде приносити в парламент документи, які будуть працювати на інтереси держави? Тому що вам знову принесуть документ, який не покажуть, скажуть, що це дуже-дуже важливо. Ви за це будете вимушені голосувати, а завтра вас будуть розпинати на ваших округах ваші виборці, просто сусіди. Це буде ваша відповідальність. Уряд скаже, це ж депутати дурні проголосували, не знають за що проголосували. Вибачте, без образ. Це надінуть знову вам на голову, не цьому уряду.
Наступні питання я задавав міністру фінансів сьогодні. Скажіть, будь ласка, ми пропонували в залі для того, щоб був окремий фонд – 5 відсотків військового збору в фонд в державному бюджеті для того, щоб всі розуміли, зібрали стільки-то грошей, пішло на армію. Ви не підтримали наші правки, сказали, хай цим займається уряд. Скільки місяців пройшло? Голосували в жовтні місяці, зараз у нас травень місяць. Досі цього фонду немає і міністр фінансів сьогодні на комітеті каже – і не буде, тому що я проти. Парламент сказав треба зробити, а Міністерство фінансів разом з урядом проти, тому що так зручно, набагато легше залити всі кошти в єдиний котел і потім його черпати, розкидуючи гроші то на "Вовину тисячу", то півтора мільярда на телемарафон, півтора мільярда на Офіс Президента і тому подібні речі.
Сьогодні ви також голосували в першому читанні продовження угоди, мінеральної угоди так званої. Скажіть, будь ласка, хтось з вас в залі знає, скільки грошей має з'явитися в цьому фонді? Міністерство фінансів, до речі, порахувало. Вони порахували, що якщо б така угода існувала з 2019 року по 2025 рік, то фонд назбирав би аж 71 мільйон доларів. Я просто в долари переводжу, так буде легше порахувати. Якщо це поділити помісячно, то це наповнення фонду 1 мільйон доларів в місяць. Скажіть, будь ласка, багато хто прийшов з бізнесу, хто не прийшов з бізнесу, я думаю, що вже теж непогано розбирається у фінансах. Чи можна запустити будь-який проєкт за 1 мільйон доларів в місяць на рівні видобутку, на рівні запуску таких важливих питань як спільна робота з партнерами, наскільки це реалістично і чи не закладаємо ми міну, яка буде підривати стратегічні відносини, в тому числі з Сполученими Штатами Америки. Тому що вони завтра на це подивляться і зрозуміють, що дуже виглядає, що їх також намагаються кинути, вибачте, за непарламентський вислів. Ми брешемо українському народу і брешемо нашим партнерам. Так довго Україна не витримає і не проїде. Давайте змінювати підходи, а разом з ними і уряд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Леонідович Княжицький, 2 хвилини, потім Євтушок, Бакунець. Запросіть депутатів до зали, будь ласка.
14:24:05
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановні колеги, Закон про співробітництво територіальних громад передбачає певну процедуру ініціювання і укладення договору про співробітництво. Що ми робимо цим законом, який є технічним і загалом позитивним? Ми продовжуємо вбивати місцеве самоврядування і демократію, ми повністю нівелюємо ради, ми забираємо у спроможних рад механізм участі в укладанні договорів про співробітництво. Бо, скасовуючи процедуру на час військового стану і 6 місяців після військового стану, законопроект не пропонує жодної іншої процедури.
Ми що маємо на практиці? Міські голови самостійно будуть вирішувати питання щодо співробітництва в питаннях підтримки сектору безпеки і оборони, ліквідації наслідків збройної агресії, реабілітації військових, забезпечення прав ВПО. Вони повністю, всі ці рішення, усувають місцеві ради від прийняття рішень і контролю за прийняттям рішень місцевими головами. Це насправді просто забезпечення додаткового піару для чинних міських голів і усунення спроможних рад від прийняття рішень.
Так, дійсно, в нас є регіони, де ради неспроможні і можна було б в той чи інший спосіб в законі це передбачити, натомість тут це не передбачено. Закон повинен, ми не повинні обмежувати ради в здійсненні їхньої представницької функції, якщо рада є неспроможною, то Президент може ввести там військову адміністрацію, але не потрібно руйнувати місцеве самоврядування.
В частині скорочення термінів і строків прийняття рішень ми підтримуємо очевидно цей законопроект, бо маємо воєнну ситуацію. Але з точки зору фактичного обмеження органів місцевого самоврядування, рад у прийнятті рішень – це абсолютно шкідлива ініціатива. Те саме стосується і 46 поправки, де мова йде про ситуацію техногенного і природнього характеру.
Скорочувати строки можна. Усувати ради від контролю за діяльністю міських голів заради їхнього піару – не потрібно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євтушок Сергій. 1 хвилина? Три хвилини. Будь ласка, добре, звичайно. Місцеве самоврядування, звичайно.
14:26:16
ЄВТУШОК С.М.
Дякую, Олександр Сергійович.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".
Ще раз, колеги, коли країна може нормально розвиватися, в тому числі і економічно? Це тоді, коли всі інститути влади нормально і збалансовано працюють, коли працює система балансів, яка контролює ту чи іншу ланку.
Я зараз не буду говорити за наш парламент, хоча є питання, особливо в частині контрольних функції, не буду говорити за уряд. Але буду говорити за інститут народовладдя, місцеве самоврядування, який покликаний здійснювати управління в низових ланках. І якщо ми з вами руйнуємо цей інститут через такі подібні закони, як ми розглядали сьогодні 13150, де надаємо право зупиняти рішення органів місцевого самоврядування, адміністраціям, людям з політичним присмаком і ознаками, то це точно не баланс, це точно, так би мовити, недобра робота цього інституту.
Але, якщо говорити про даний законопроект 11412, тут потрібно сказати наступне, що місцеві органи влади, будь-яка громада стає суб'єктом співробітництва лише тоді, коли приймається на відповідній сесії сільської, селищної, міської ради рішення, лише тоді вона вже стає суб'єктом того чи іншого співробітництва. Що можуть у співробітництві вирішувати органи місцевого самоврядування? Да будь-що, це можуть бути спільні проєкти по фінансуванню комунальних установ, по реабілітації людей, в тому числі військових, дітей в тому числі, а також фінансування різних проєктів по закладах охорони здоров'я.
Тому, шановні колеги, я думаю, що оскільки ми сьогодні в 13150 надали зелене світло до другого читання, повинні згуртуватися і в другому читанні за жодних обставин не пропустити цей законопроект у кращому випадку, а у гіршому Президент повинен буде його заветувати. А цей законопроект, який стосується співробітництва громад, 11412 – ми повинні сьогодні підтримати і дати можливість громадам укладати договори на основі тих чи інших викликів, і проблем, які існують в органах місцевого самоврядування. Фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І, будь ласка, Павло Андрійович Бакунець – 1 хвилина, потім одна хвилина для відповіді комітету і будемо голосувати. Будь ласка, Павло Андрійович Бакунець. Ви з місця, да, будете?
14:29:07
БАКУНЕЦЬ П.А.
Так, пане головуючий. Звичайно, що як колишній міський голова і співавтор, власне, даного законопроекту про співробітництво територіальних громад. Закликаю підтримати його, дати можливість громадам працювати.
І ще раз, коли ми говоримо про місцеве самоврядування, яке є сьогодні і завжди основою кожної держави, бо саме місцеве самоврядування є найближчим до людей. Я вас закликаю не голосувати у другому читанні цього ганебного рішення, яке ви проголосували в першому читанні щодо нагляду за місцевим самоврядуванням. Повірте, ніхто нічого повністю не розікрав, навпаки, місцевому самоврядуванню потрібно допомагати, а не заважати, а сьогодні парламент зробив крок, щоби заважати місцевому самоврядуванню. Тому закликаю наступний крок не робити, дати можливість органам місцевого самоврядування працювати і розвиватися.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аліксійчук – 1 хвилина відповідь від комітету.
Запросіть, будь ласка, депутатів до зали. Займіть свої місця, будемо переходити до голосування.
Аліксійчук.
14:30:18
АЛІКСІЙЧУК О.В.
Колеги, справді ви чули від усіх фракцій, що 11412 – це справді законопроект про громади і для громад. Це той інструмент, який дасть можливість громадам швидше утворювати такі співробітництва. Він дає перевагу, бо ми дозволяємо в разі утворення співробітництва започатковувати фінансування проєктів не з наступного періоду, а в діючому бюджетному періоді. Ми даємо можливість, якщо три і більше громад говорить про співробітництва і за якихось обставин одна з громад припиняє участь в цих обговореннях процес не зупиняється, а рухається далі.
Ми даємо можливість до вже існуючих співробітництв долучатися третім, четвертим громадам. І що саме головне – моніторинг центральним органам виконавчої влади дає можливість стимулювати з державного бюджету ті успішні кейси співробітництва, які є в нашій країні.
Тому, колеги, прохання підтримаємо, даємо 300 голосів плюс. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Переходимо до голосування. Займіть, будь ласка, свої місця.
Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 11412: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку співробітництва територіальних громад. Прошу голосувати.
14:32:07
За-260
Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.
Наступний законопроект, теж друге читання, 11203: проект Закону про внесення зміни до статті 206 Кримінального кодексу України щодо усунення термінологічних неузгодженостей.
Тут без виступів. Переходимо до голосування, наскільки я розумію, да?
Тоді ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко... (Шум у залі)
А, вибачте. Гончаренко Олексій Олексійович, 2 хвилини, будь ласка. Ви з трибуни, Олексій Олексійович? А ви куди? А, зрозумів, вибачте.
Будь ласка, 2 хвилини, Гончаренко.
14:32:52
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Шановні друзі, ми обговорюємо з вами Кримінальний кодекс, і тут одразу приходить питання: а де Микола Тищенко? Я хочу сказати, що Микола кудись зник. Ми всі побачили, що Микола Тищенко отримав вже... його відпустили, і тепер в нього тільки нічний арешт, а не цілодобовий. Але при цьому він може почати ходити на роботу. Але на роботі Миколи немає, при тому, що він активний, ми слідкуємо за його соцмережами. Він там бореться, пише: "Не можна паркуватися на місцях інвалідів. Як вам не соромно?!" Я так розумію, хтось на його місці, може, припаркувався, я не знаю. В общем, він бореться, він бореться від усього серця, але чомусь він не є у Верховній Раді.
Ви знаєте, пригадується: Арахамія тут, Подоляк майже тут, всі тут – нема Миколи Тищенка. Ну, ще Куницького, Одарченка і інших діячів. До речі, як там Куницький? Вже скоро рік, як він кудись поїхав, може, кругосветное вже зробив, знаєте, це новий Магеллан сучасності, він зробив вже якесь таке, навколо всього світу об'їхав. Але повторююсь: де Микола Тищенко?
Я впевнений, що Микола дивиться трансляцію, бо він же не може, його серце-то з нами. Миколо, приходь, будь ласка! Ми чекаємо на тебе у Верховній Раді України, тут твоє робоче місце, не забувай про Верховну Раду. Тут, сюди тебе направили кияни представляти їх, і як так воно сталось, ніхто не знає, але сталося. То приходь, будь ласка, працюй, тут потрібен твій голос, твій розум, твоє натхнення, твоя гідність – все те, чим ти такий багатий. То очікуємо на тебе на роботі, чекаємо тебе, Миколо!
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:34:44
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Олексій Олексійович, бійтеся своїх мрій, вони можуть збутися. Бійтеся своїх мрій, вони можуть збутися. Шановні колеги! Бачте, вже одна сьогодні мрія збулася, я вже є. А зараз дивіться, може, ще до кінця засідання і Микола Миколайович з'явиться.
Шановні колеги, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення зміни до статті 206 Кримінального кодексу України щодо усунення термінологічних неузгодженостей (реєстраційний номер 11203). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
14:35:42
За-271
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Шановні колеги, наступний законопроект 13129 – це проект Закону про внесення змін до статті 16 зі значком 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення та отримання утриманцями загиблого військового одноразової грошової допомоги. Я ставлю пропозицію включити цей проект закону до порядку денного. Прошу народних депутатів голосувати.
14:36:32
За-274
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
14:36:53
За-233
Рішення прийнято.
Будь ласка, для доповіді по законопроекту, а також висновків від головного комітету я запрошую Завітневича Олександра Михайловича – голову Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Дивіться, будь ласка, до 4 хвилин, але, будь ласка, поінформуйте про рішення комітету. Будь ласка, Олександр Михайлович.
14:37:13
ЗАВІТНЕВИЧ О.М.
Шановні колеги, шановна президія, відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 8 травня 2025 року розглянув проект Закону про внесення змін до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення та отримання утриманцями загиблого військового одноразової грошової допомоги (реєстраційний номер 13129 від 21 березня 2025 року), поданий народним депутатом України Олександром Ковальовим.
Метою законопроекту є уточнення положення статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для забезпечення реалізації утриманцями загиблого військовослужбовця права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
Комітет рекомендує Верховній Раді України включити законопроект (реєстраційний номер 13129) до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу, доручивши комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Прошу підтримати, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Михайлович.
Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за і два – проти, для обговорення цього проекту закону. Будь ласка, колеги, прошу записуватись.
Будь ласка, від фракції "Європейська солідарність" Бондар Михайло Леонтійович. Артур Володимирович, я правильно розумію? Бондар.
14:39:08
БОНДАР М.Л.
Ні, ні, будь ласка, передати Ірині Фріз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірині Фріз. Ірино Василівно, будь ласка.
14:39:18
ФРІЗ І.В.
Дякую, пане Голово.
Шановні колеги, шановна президія, шановні члени Погоджувальної ради, я маю прохання до вас з тим, щоб ми все ж таки розпочинали сесійні дні Верховної Ради з того, щоб пріоритезацію в нашому розгляді отримували законопроекти, які були б спрямовані на захист прав військовослужбовців та членів їх родин.
Прекрасно, що ми все ж таки дісталися сьогодні до законопроекту 13129, але все ж таки величезне прохання, і члени Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки, так само зверталися до вас, шановна президія, з тим, щоб під час формування порядку денного законопроекти саме про захист прав військовослужбовців були в пріоритеті для нас.
Отже, законопроект 13129 спрямований на встановлення справедливості. З одного боку, це нібито редакційна правка, але, за великим рахунком, саме від того, що чинне законодавство не має чіткого формулювання щодо захисту прав утриманців військовослужбовців, вони позбавлені права на отримання одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі.
З огляду на це ми підтримуємо законопроект в цій формі, в якій він поданий до першого читання, з обов'язковим його доопрацюванням та уточненням до другого читання, адже вважаємо, що він спрямований, ще раз підкреслюю, в першу чергу на справедливість. Друге, він не потребує додаткових видатків з бюджету, а отже має право на існування для того, щоб всі утриманці наших військовослужбовців мали право отримати допомогу від держави у разі їхньої загибелі.
Підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, від фракції "Голос" Осадчук Андрій Петрович.
14:41:10
ОСАДЧУК А.П.
Будь ласка, Соломії Бобровській передайте слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломія Бобровська.
14:41:16
БОБРОВСЬКА С.А.
Шановні колеги, знаєте, перед тим як перейти до обговорення цього законопроекту, я думаю, що багатьох з вас сколихнула новина за останні вихідні, крайні вихідні, так званий скандал в Національній гвардії, в командувача і заступників. І пішла дуже неприємна історія, зокрема з НАБУ, відсторонення з посади і так далі. Хочу зауважити, що для тих людей, які замовляють такі подібні речі, і це вже не вперше людина, коли є на посаді, дуже ганебно проводяться обшуки, які наразі виглядають поки безпідставними, коли за них вступаються цілі бригади, корпуси, командири бригад і так далі, виглядає це абсолютно дивно. Більше того, дискредитація самих військовослужбовців і командувачів, яких саме військове керівництво і командування, і Президент, власне, і призначає на свої посади. Тому це наштовхує на дуже нехороші речі і хочеться, щоб насправді, крім цивільних п'яти-шести менеджерів, ми зводилися до п'яти-шести генералів і взагалі тримали структуру військового командування чітко, субординовано, структурно, без цивільних, вибачте, срачів і дискусій про те, хто і які обшуки відбуваються і питання наскільки вони законні і що вони там хотіли знайти, тим паче з дивними запитаннями до саме Півненка, який користується своєю репутацією серед підлеглих.
І що стосується законопроектів, безперечно, також прохання від фракції "Голос" ставити в пріоритет, коли ми приходимо у вівторок на робочий день, законопроекти сил безпеки і оборони для того, щоб в четвер ввечері чи після обіду не збирали голоси для потрібних законопроектів, які збираються тижнями і місяцями. Цей законопроект підтримую, у першому читанні будемо "за".
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Віталійович Кальченко від "Слуга народу".
14:42:57
КАЛЬЧЕНКО С.В.
Прошу передати слово Федору Володимировичу Веніславському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович Веніславський, будь ласка.
14:43:11
ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, за великим рахунком носить своєрідне технічне значення і має на меті уточнити перелік тих осіб, які перебувають чи перебували, вірніше, на утриманні військовослужбовця, який загинув при виконані своїх службових обов'язків і які визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". В цьому законі передбачено, що в статті 16 прим.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що серед інших осіб, які мають право на отримання і на виплату одноразової грошової виплати при загибелі військовослужбовця, крім батьків, дітей, дружина чоловіка, мають також утриманці такого загиблого військовослужбовця. Разом з тим в процесі правозастосування статті 16 прим. 1, зокрема судового правозастосування, виникли дискусії і спори. І є рішення Верховного Суду України, відповідно до якого право на отримання такої грошової виплати мають лише ті утриманці, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, що визначено Законом про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інші категорії осіб. Тому цей закон має на меті уточнити, що право на таку грошову виплату має лише ця конкретна категорія осіб для того, щоб уникнути будь-яких дискусій і будь-яких спорів за ту чи іншу частку такого грошового утримання.
Прошу підтримати цей законопроект. Комітет його схвалив, він має достатньо важливе значення для осіб, які мають право отримання такої грошової виплати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, завершальний виступ Цимбалюк Михайло Михайлович. Шановні колеги, він передає слово Івану Івановичу Крульку. Будь ласка. І після цього голосуємо. Будь ласка, Іван Іванович.
14:45:26
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Безумовно, що "Батьківщина" буде голосувати за цей законопроект, він є соціального спрямування і в першу чергу він відновлює і забезпечує справедливість, коли ті особи, які... утриманці втратили годувальника, зможуть претендувати на те, щоб отримати компенсацію за фактично втрату найдорожчого. І, до речі, я хочу сказати, що нам також треба все робити для того і включати можливості парламентського контролю, щоб родини наших загиблих неухильно отримували хоча б грошовому компенсацію через те, що втратили найдорожчих людей, які віддали своє життя за захист батьківщини і обороняли Україну від російської агресії.
І я також хотів би зазначити, що давайте не будемо забувати, і це врахуємо до другого читання, щоб так само ті особи, які втратили військовослужбовців з числа добровольців, також могли отримувати неухильно кошти за своїх рідних, які віддали своє життя за захист Батьківщини. Я вважаю, що таку поправку ми як фракція "Батьківщина" обов'язково подамо до другого читання. Я би хотів просити колег з усіх фракцій, щоб ми це підтримали на головному комітеті і потім в сесійній залі, щоб дійсно наші військовослужбовці, які сьогодні воюють вони знали, що український парламент буде стояти на захисті справедливості і буде захищати їхні родини.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону. Переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, приготуйтеся.
Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення та отримання утриманцями загиблого військового одноразової грошової допомоги. Реєстраційний номер проекту Закону 13129. Готові голосувати?
Я прошу народних депутатів голосувати.
14:48:08
За-284
Рішення прийнято.
Наступний законопроект 13020 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про санкції" щодо застосування санкцій до суден, повітряних суден. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії.
14:48:41
За-275
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію включити… Перепрошую. Розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, колеги.
14:49:08
За-238
Рішення прийнято.
Шановні колеги, будь ласка, я запрошую до слова автора проекту закону народну депутатку України Сірко Юлію Леонідівну. Будь ласка, Юлія Леонідівна.
14:49:34
СІРКО Ю.Л.
Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, хочу представити вашій увазі законопроект про накладення санкцій на судна морські і повітряні судна Російської Федерації. Мета цього законопроекту одна – унеможливити державний бюджет Російської Федерації отримувати дохід від продажу нафти і логістики її перевезення по всьому світу. Чим дорожча буде їх логістика і чим складніша вона буде, тим менше вони зможуть продавати свою нафту із своїх ресурсів, вивозити своїх військових і перевозити зброю, і тим швидше закінчиться війна, тому що Росія воює тільки тоді, коли вона може продавати свою нафту дорого і фінансувати свій військовий сектор.
Шановні колеги, судна та повітряні судна Російської Федерації... фактично Російська Федерація створила величезний тіньовий флот, вони мають найбільший флот тіньовий в світі. На жаль, це дуже старий флот, але він функціонує. Вони перевозять ним 70 відсотків від своїх ресурсів, 70 відсотків ресурсів вивозиться їх флотом. Вони витратили, Росія витратила на нього 10 мільярдів доларів. Він, на жаль, постачає... Деякі країни продовжують приймати ресурси Російської Федерації і щедро оплачують їх, таким чином фактично підтримуючи війну проти України. На жаль, ті механізми санкцій, які закладені в чинний закон, не дозволяють санкціонувати саме морське судно або повітряне судно, яке задіяне в протиправній діяльності проти національної безпеки України. Воно дозволяє накладати санкції тільки на юридичні чи фізичні особи. І вони, на жаль, юридичні і фізичні особи в цей же день після накладення санкцій перепродають судна іншим юридичним чи фізичним особам і фактично ці санкції не діють. Єдина країна, яка…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На жаль, 2 хвилини збігло.
Шановні колеги, будь ласка, далі голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Володимирович Веніславський. Я перепрошую, Олександр Михайлович, да? Добре, будь ласка, Олександр Михайлович.
14:52:03
ЗАВІТНЕВИЧ О.М.
Шановні колеги, шановна президія, Комітет з питань національної безпеки, оборони і розвідки на своєму засіданні 8 травня 2025 року розглянув проект Закону України про внесення змін Закону України "Про санкції" щодо застосування санкцій до суден, повітряних суден (реєстраційний номер 13020), поданий народним депутатом України Сірко Юлією та іншими народними депутатами України.
За результатами обговорення комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проект до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду законопроекту в першому читанні прийняти його за основу, доручивши комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Шановні колеги, прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися для обговорення цього проекту закону. Будь ласка.
Будь ласка, шановні колеги, від фракції "Слуга народу" Чорний Дмитро Сергійович, прошу.
14:53:25
ЧОРНИЙ Д.С.
Прошу передати слово Єгору Чернєву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єгор Чернєв.
14:53:32
ЧЕРНЄВ Є.В.
Шановні колеги, шановна президія, цей законопроект усуває прогалини, які зараз існують в нашому законодавстві щодо посилення санкційного тиску проти держави-агресора та його тіньового флоту. Сьогодні цей тіньовий флот фактично є основним інструментом фінансування війни в Україні плюс до того він створює загрози і екології, і судноплавству, по всьому світу
В той же час ми маємо в законодавстві важелі впливу тільки на фізичних осіб та юридичних осіб, ми не маємо важелів впливу чи санкційної політики щодо повітряних суден чи торгівельних суден. Саме цей законопроект цю прогалину і прибирає задля того, щоб здійснювати в повноцінній мірі санкційний тиск проти Російської Федерації. Він має полегшити виявлення тіньових суден противника, їх відстеження та вжиття щодо них необхідних заходів. Я прошу підтримати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я надаю слово народному депутату Михайлу Бондарю, фракція "Європейська солідарність".
14:54:45
БОНДАР М.Л.
Дякую. Будь ласка, передайте слово Степану Кубіву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів, будь ласка.
14:54:52
КУБІВ С.І.
Шановний пане Голово, шановна президія, депутати. Перше. Цей проект є необхідний і цей законопроект, дійсно, стимулює і поглиблює вплив санкцій на неотримання продуктів, відповідних і коштів з боку Російської Федерації.
Друге. Ми удосконалюємо чинне санкційне законодавство безпосередньо проти морських суден і повітряних суден, які залучає російська тіньова, транспортування нафти і інших продуктів. Разом з тим, хочу сказати, що відповідну інформацію про застосування санкцій пропонується вносити до державного реєстру і тут виникає питання, потрібно описати механізм легалізації отримання інформації.
Друге. Сумнівним є наділення розвідувальних органів додатковими обов'язками, які не узгоджуються з ключовим закладанням та специфікою накладених міжнародних санкцій на морські та повітряні судна. Сама по собі розвідувальна інформація не може бути підставою для накладання санкцій. І ми говоримо про виключення розвідувальних органів в даному процесі.
Третя важлива позиція, що інформацію про застосування санкцій пропонується вносити через державний реєстр за певною процедурою. І на спільному засіданні законодавців з Службою безпеки України ми погодили, яким чином, в якій структурі, в якому типі і номеру будемо погоджувати дану позицію.
І останнє. Предмет регулювання закону є ширший, оскільки, пропонується внести зміни також до інших законів, особливо, до законів Служби безпеки України. Дякую.
Ми будемо підтримувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від "Відновлення України" Юрченко Олександр Миколайович.
14:57:02
ЮРЧЕНКО О.М.
Шановні колеги, тіньовий флот Росії на сьогодні є основним джерелом транспортування нафти. Це значний матеріальний ресурс країни-агресора для продовження кривавої війни в Україні, і з цим треба боротися. І Україна повинна бути в авангарді цієї боротьби і всього цього процесу. Основна мета законопроекту полягає в розширенні можливості нанесення санкцій на судна, повітряні судна, які використовуються для тіньового транспортування нафти, нафтопродуктів, зброї та інших військових вантажів.
У сучасних умовах такі заходи є критично необхідними. Це інструмент, що допомагає перекрити фінансові потоки країни-агресора та послабить економіку ворога.
Депутатська група "Відновлення України" буде підтримувати і прошу всіх долучитися до пришвидшення перемоги. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, зараз Мамка Григорій Миколайович і після нього ще Івченко Вадим Євгенович, і Соломія Бобровська, по 1 хвилині і голосуємо.
Будь ласка, Григорій Миколайович.
14:58:19
МАМКА Г.М.
Шановні колеги, дійсно гарний законопроект, його треба голосувати і підтримати в першому читанні, тільки є два аспекти. Може хорош гратися з цими санкціями, а щось зробимо, ну, щоб наверняка воно працювало, – раз.
І другий аспект, а що таке сам факт використання суден, в рамках чого він буде встановлюватися? Знову рапорт співробітника СБУ? Слухайте, дійсно гарні законопроекти, дійсно нам необхідно удосконалювати, але його треба розумно удосконалювати для того, щоб цей механізм працював.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Миколайович.
Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович. Потім Соломія Бобровська і голосуємо, шановні колеги.
14:59:16
ІВЧЕНКО В.Є.
Вадим Івченко, "Батьківщина".
Шановні колеги, 10 мільярдів доларів. 10 мільярдів доларів – саме таку цифру приносить сьогодні тіньовий флот Росії задля того, щоб купувати найманців, задля того, щоб купувати амуніцію, зброю і воювати проти України на території України. Це важливо, коли ми зараз приймемо цей закон, щоб ми переглянули всі санкції по судам і по літакам, і внесли не за місцем реєстрації, а внесли безпосередньо номери. Це дасть можливість не перепродавати, не змінювати документи, я вже вам не буду казати, як коли вони переливають нафту, в Африці просто змінюють документи і вішають інші прапори і далі рухаються. Тому важливий закон, давайте підтримаємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломія Бобровська і голосуємо після цього.
15:00:16
БОБРОВСЬКА С.А.
Шановні колеги, ви ж добре знаєте, що насправді економіка чи море крутить економікою близько на 80-85 відсотків. І коли ми порівнюємо, дивимося просто на банальні цифри, ми бачимо, що в 2025 році за попередніми оцінками, за рахунок тіньового флоту і продажу нафти від нього за поточних обмежень ціни на нафту вони можуть сягати 135 мільярдів. Щоб ви розуміли, оборонний бюджет Російської Федерації на цей рік очікується 175,5. Тобто фактично вся ця нафта, яка йде тіньовим флотом, покриває майже в повній мірі весь оборонний бюджет Російської Федерації.
Я не знаю ми задавнили цю історію з санкціями, це мало бути відразу системною політикою нашої держави у березні-квітні 2022 року, пора це виправити, і насправді, і імплементувати, цього мало. Потрібні наступні кроки і окрім другого читання, щоб оперативно відпрацювало МЗС і пустило в роботу всім країнам-партнерам, які працюють сьогодні і готові боротися з тіньовим флотом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону, переходимо до прийняття рішення.
Я ставлю пропозицію, колеги, прийняти за основу проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про санкції" щодо застосування санкцій до суден, повітряних суден (реєстраційний номер проекту закону 13020).
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
15:02:05
За-269
Рішення прийнято.
Наступний законопроект 13147 – це проект Постанови про відзначення 600-річчя з'їзду монархів держав Європи у Луцьку.
Я ставлю пропозицію розглянути цей проект закону за скороченою процедурою.
15:02:46
За-220
Рішення прийнято.
Я запрошую до слова першого заступника голови комітету, голову підкомітету Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Констанкевич Ірину Мирославівну.
Будь ласка, Ірина Мирославівна.
15:03:02
КОНСТАНКЕВИЧ І.М.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується постанова про історичні події, які відбувалися в добу Середньовіччя, але насправді це про Україну в Європі, про Україну у середньовічній історії і про те, що насправді ми були, є і будемо в європейському контексті. Це постанова про те, що в Україні вже тоді, в XV столітті, відбувалися важливі події дипломатичного характеру, тому що розглядалися питання про захист Європи від османської навали. Це питання про українське православ'я, це питання про високу політику, це питання про майбутнє Європи. І воно вирішувалося саме в Луцьку.
Саме про це зміст постанови, яка пропонується на ваш розсуд. І Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на своєму засіданні 23 квітня розглянув проект Постанови про відзначення 600-річчя з’їзду монархів держав Європи у Луцьку. Постанова має на меті відзначення у 29-му році на загальнодержавному рівні річниці такої історичної події, як масштабний з’їзд монархів держав Європи у Луцьку, і створення належних умов для відповідної організаційної підготовки. Відзначення ювілею цієї вагомої події йтиме у річище євроінтеграційних процесів нашої держави, сприятиме збереженню, розвитку та подальшому налагодженню партнерських стосунків України з державами-членами Європейського Союзу, на символічному рівні свідчитиме про те, що Україна була, є і буде частиною європейської цивілізації.
Відзначення на загальнодержавному рівні 600-річчя такої історичної події, як перший з’їзд монархів держав Європи, водночас є важливою складовою державної політики національної пам'яті та може виступати консолідуючим чинником для українського суспільства.
За результатами розгляду на своєму засіданні комітет рекомендує Верховній Раді проект Постанови про відзначення 600-річчя з’їзду монархів держав Європи у Луцьку (реєстраційний номер 13147) прийняти за основу та в цілому. Прошу підтримати і голосувати – за.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту постанови.
Будь ласка, Кравчук Євгенія замість Сушка. Правильно я розумію? Будь ласка, Євгенія Кравчук.
15:06:01
КРАВЧУК Є.М.
Шановні колеги, це дуже символічна постанова, яку ми сьогодні,.. я вас запрошую і закликаю підтримати. Тому що в той час, коли ми крок за кроком наближаємося до Європейського Союзу, ми також повертаємо в національну пам'ятань ті історичні моменти, які нагадують, що ми завжди були частиною Європи.
Трошки екскурсу. Дійсно в січні 1429 року відбувся такий аналог середньовічний євросаміт, він відбувся в Луцьку, в відомому Луцькому замку. І це став Луцьк центром політичних процесів Європи на той час. З ініціативи литовського князя Вітовта сюди з'їхались найвпливовіші монархи того часу: королі Угорщини, Польщі, Данії, посланці Священної Римської імперії, Ватикану і Тевтонського ордену. Важливо, що роль відігравала в організації і українські княжі шляхетні роди Острозькі…та інші. Обговорювали все, від безпеки до геополітики – і дійсно такий середньовічний євросаміт.
І в 2029 році буде 600 років, річниця, попереду велика підготовка, тому ця постанова саме розпочинає її. Має бути створений оргкомітет. Ми сподіваємося, що будуть співпраці з Європейським Союзом і з Єврокомісією, будуть гранти на реставрацію того ж самого Луцького замку. Буде масштабна просвітницька кампанія, тематичні виставки, лекції і так далі.
І я дуже хочу і бажаю всім нам, щоб це наступний великий з'їзд, куди приїдуть лідери Європи, європейського континенту до Луцька в 2029 році, щоб він пройшов вже в межах Європейського Союзу.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я запрошую до слова Хлапука Максима Миколайовича, фракція "Голос".
15:08:08
ХЛАПУК М.М.
Прошу передати слово Соломії Бобровській.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Бобровська, будь ласка.
15:08:20
БОБРОВСЬКА С.А.
Соломія Бобровська, фракція "Голос".
Мені сьогодні за честь виступати за темою цієї постанови, тому що насправді йдуть мурашки по тілу. Ви уявіть собі лише, що 600 років тому у південній столиці Великого князівства Литовського, Руського, Жемантійського в місті Луцьку… відбувається з'їзд, якого не бачили, напевно, до 1949 року, коли було засновано Північноатлантичний союз. Тому що така ж сама історія трапилася у нас на наших теренах, на теренах Великої Волині, коли всі монархи принципові і ключові, починаючи від балтійської і східної сторони, закінчуючи нашими середземноморськими і Римською імперією, приїжджають до Луцька.
І говорять про оборонний союз, оборонну унію, і говорить про релігію, коли православ'я і католицизм ставлять в один ряд, і важливість, коли припиняються бути між собою розбірки, бойні і так далі, і так далі. Коли Луцьк і коли князь Вітовт, маючи шанс на корону, приймає це на українських землях.
Мені дуже приємно, мені дуже хочеться, Женя сказала про те, що ми зустрінемо 29-й рік, дасть бог, в Європейському Союзі, але мені дуже хочеться, щоб наша атлантична, північноатлантична безпекова унія, союз, був на теренах в тому числі України і вернувся туди, звідки він починався. Починався він з Великої Волині і народів, які принципово стояли і були щитом безпеки для Східної Європи. Саме тому нам треба тримати чітко і міцно послідовну лінію з нашими литовськими, латвійськими, естонськими, фінськими нордичними друзями і вертати з справдешньої історії назад.
Я вважаю, що маємо пишатися тим, яке коріння ми маємо, і дуже тішуся, що коріння моєї землі – це князі Острозькі, це князь Любарт і це всі ті, хто тоді творив велику історію абсолютно великої України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький Микола, фракція "Європейська солідарність". Будь ласка.
15:10:30
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Я не буду фокусуватися на переказі самого з'їзду, лише скажу, що там, дійсно, були присутні королі: чеський, німецький, угорський, люксембурзький, польський король Ягайло, данський, шведський, норвезький король Ерік. А організовував цей з'їзд великий князь литовський Вітовт, який згодом став королем.
Але чому нам важливо пам'ятати про цю подію, якій вже 600 років? Перше, ми маємо ще раз підкреслити, що ми є в Європі, і особливо в контексті російської агресії наша інтеграція до європейських політичних і оборонних структур є вкрай важливою.
Друге, тоді Україна теж стояла перед загрозою і сьогодні, як і 600 років назад, ми маємо загрозу від імперії. Тоді це була Османська імперія, з якою європейські держави і народи боролися століттями, але сьогодні Туреччина – це член НАТО, це дуже часто наш союзник і навіть кандидат до членів Європейського Союзу. В час екзистенційної загрози для України і всієї Європи, в наш час, зараз є Російська Федерація, яка з приходом до влади Путіна відкрито виступила за відновлення імперії, і переважна більшість європейців вже усвідомила, що перемога України під час нинішньої війни це передумова збереження і Європейського Союзу, і європейської єдності.
Третя причина. Підготовка до відзначення 600-річчя з’їзду монархів в Луцьку, нам потрібно використати для вивчення і представлення загалу історичних, інтелектуальних і політичних традицій присутності України в Європі. Ми в Європі є, були і залишаємося. Українські політики, інтелектуали дуже часто про це говорили і нам важливо не припуститися помилки 19-го року, коли європейці відмовили у визнанні незалежності Українській Народній Республіці. В міжвоєнний період народився так званий Пан'європейський рух, де теж українські інтелектуали брали участь, але ми про це, на жаль, забуваємо. Ми європейці і ще раз говоримо, що Україна – це Європа, а Європа – це Україна.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович. Шановні колеги, після цього голосуємо.
15:12:37
АРЕШОНКОВ В.Ю.
Шановний пане Голово, шановні колеги, я хочу звернутись зараз до усіх в цій сесійній залі підтримати даний законопроект. Я дещо стривожений, тому що бачу, що частина з депутатів, в тому числі патріотів, які дуже люблять в День вишиванки сфотографуватись, зняти "відосик" про свій патріотизм і любов до Батьківщини, чомусь зараз дещо випарились із зали. Але я переконаний, що нам вистачить розуму, інтелекту і свідомості для того, щоб підтримати ідею, головну ідею, яка закладена в цей законопроект. Питання ж не в тому, щоб знайти кошти на відновлення луцького замку, да ми всі переконані в тому, що бажано, щоб ми змогли відремонтувати і відреставрувати всі пам'ятки історичні у всій країні. Але питання сьогодні в історичній пам'яті і розумінні важливості того, що відбулось 600 років назад. Якщо ми говоримо про наше бажання бути потужною, сильною державою в центрі Європи з усіма культурними, духовними традиціями, то давайте згадаємо те, що відбулось 600 років назад, і зробимо це містком і кроком у майбутнє. Тому голосуємо за даний законопроект.
Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Будь ласка, Іван Іванович Крулько ще. І, шановні колеги, після цього голосуємо.
15:14:17
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Ми, безумовно, проголосуємо за цей проект постанови. Це не тільки символічне має значення, оскільки Україна – це Європа і Україна була завжди десь не на видвірках Європи, а вона знаходилася в центрі прийняття найважливіших політичних рішень тогочасного середньовічного світу. Тому, безумовно, що це ще одне нагадування про те, що наша держава, хоча й перебувала на той час у складі інших князівств або інших держав, але при цьому ми зберегли свою самобутність і свою ідентичність.
Але цей проект ще й про те, щоб прекрасне місто Луцьк отримало нове дихання і мало можливість провести реставрацію замку, провести необхідні роботи навколо замку, щоб чудовий луцький замок був окрасою великої культурної спадщини України і нагадуванням про те, що місце України в Європейському Союзі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону. Переходимо до прийняття рішення.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про відзначення 600-річчя з’їзду монархів держав Європи у Луцьку (реєстраційний номер 13147).
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
15:16:08
За-240
Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Наступний законопроект 13178 – це проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо правового регулювання письмового провадження та вчинення окремих процесуальних дій. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії.
Шановні колеги, прошу голосувати.
15:16:44
За-199
Рішення не прийнято. Законопроект невключений до порядку денного сесії. Відповідно розглядати ми його не можемо.
Шановні колеги, і завершальний на сьогодні проект Закону 9363. По тій інформації, яка у мене є, будуть деякі поправки від фракції "Батьківщина", а це поправки, які на врахування. Поправки, які на підтвердження будуть голосуватись завтра і закон в цілому буде голосуватися завтра.
Будь ласка, я так розумію, Юлія Володимирівна, 5 хвилин виступ у вас, так і три поправки ви поставите.
Будь ласка, Юлія Володимирівна. Включіть, будь ласка, мікрофон... А, чи ви сюди? Будь ласка, тоді прошу сюди.
15:17:54
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина".
Дорогі друзі, я починала сьогоднішній парламентський день з законопроекту 9363, і зараз цей день я буду закінчувати цим законопроектом. Дорогі друзі, я знаю, що мало хто читає законопроекти в цьому залі. Але цей законопроект ви зобов'язані просто прочитати. Зобов'язані тому, що він стосується кожного з вас, бізнесів, які ви ведете. Він стосується кожної людини в Україні. Я хочу, щоб ви зосередили увагу на те, про що цей законопроект. Віднесіться до цього серйозно, бо ви можете проголосувавши за це, змінити життя на гірше мільйонів людей в нашій державі. Про що цей законопроект? Про те, що у нас існують в Україні реєстри боржників, куди можуть бути включені люди або юридичні особи, у яких є хоча би мінімальний борг перед державою, можливо, перед банками і так далі.
Дорогі друзі, цим законопроектом міняється ключова річ. По-перше, в цей реєстр боржників зможуть потрапляти люди і підприємства без судового рішення. Це є перше і головне. Тобто без судового рішення можуть в цей реєстр або людей, або підприємства розмістити.
Друге, що дуже важливо. Як тільки людина або підприємство потрапляє в цей реєстр боржників, цим законом змінюється порядок здійснення нотаріальних послуг. І як тільки в реєстр боржників потрапили, жоден нотаріус не буде мати право оформити продаж, заставу, будь-що з майном, нерухомістю, рухомим майном, землею, з будь чим. Тобто кожна людина може втратити можливість розпоряджатися своїм майном, своїми автомобілями, своєю землею. За що ви прирікаєте людей до такого трешу. Це треш!
Хто може поставити в цей реєстр боржників людей або підприємства? За рішенням суду, безумовно, ставить сам виконавець. Але якщо немає рішення суду, може поставити в реєстр боржників податкова, ТЦК, можуть поставити прикордонники і можуть поставити будь-які підрозділи поліції, Національної поліції. Що ми робимо? Без рішення суду будь-яким приписом, наказом, людей або підприємства в цей реєстр боржників, і після того автоматично не мають права розпоряджатися жодним своїм майном.
Але є ще інша історія. Якщо людина заборгувала за житлово-комунальні послуги, зараз поставлений на потім процес прийняття судових рішень, щоб з людини це забрати. Але до прийняття цього закону з людини просто би забирали, а тепер зовсім інша історія, тепер як тільки судове рішення, зразу в реєстр боржників, і людина не зможе більше жодним своїм майном або автомобілями, або землею, розпоряджатися. Я не можу зрозуміти, чим українці так провинилися перед цим парламентом, перед урядом, тому що це урядовий законопроект.
Дорогі друзі, а також наприклад ФОПи. У нас, ви знаєте, дуже багато воює на передовій наших військових, які залишили свої ФОПи, але їм автоматично, вони там не працюють, але автоматично нараховані податки. Скажіть, будь ласка, вони ж всі автоматично податковою можуть бути включені в цей реєстр, і це означає, що вони там воюючи, позбавляться тут всіх своїх абсолютно майнових прав? Ну не можна так поступати з країною, не можна.
В тому числі і ТЦК зможе подавати саме по переліку всіх в цей реєстр боржників без рішення суду.
Я не хочу навіть думати, що завтра вранці, коли буде голосувати цей парламент цей закон, хоча би хтось кнопку "За" натисне. Але на всяк випадок я попереджаю: всі прізвища тих, хто проголосує "за", я особисто оприлюдню, просто всі будуть знати, хто проголосував "за". Голосуємо проти.
15:23:00
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.
Юлія Володимирівна, і у вас, сказали, ще три поправки буде, так? Ще три поправки буде, чи це все? Буде. Будь ласка, тільки номер поправки, будь ласка, і будемо голосувати.
Будь ласка, Тимошенко Юлія Володимирівна, ще три поправки. Номер поправки тільки, щоб я одразу знаходив її.
15:23:22
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Зараз, хвилину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, обнуліть час.
15:23:37
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Дорогі друзі, чому я хочу поставити декілька правок на голосування? Я хочу просто, я знаю, що голосів немає, я просто хочу зафіксувати, що в пустому залі ставляться правки на голосування і зафіксувати це як антиконституційну дію.
І тому перше, що я хочу попросити процедурно Голову Верховної Ради зараз провести реєстрацію депутатів в залі і довести, що в залі є 226 людей. Якщо в залі немає 226-и, за Конституцією України і за рішенням Конституційного Суду не можна в такому залі ставити на голосування будь-які рішення. Тому що немає в залі необхідної кількості голосів 226, щоб дати можливість проголосувати позитивно. І тому будь-які голосування в пустому залі зараз будуть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, дивіться, попереднє голосування було 240 – за, тільки – за. Тому я не знаю, які ще підтвердження потрібно… Я попросив почати з номера поправки, я не можу зрозуміти яку поправку ставити, Юлія Володимирівна. Номер який поправки вашої поставити? Включіть, будь ласка. Юлія Володимирівна, скажіть номер?
15:24:58
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Номер поправки 17. Але після останнього голосування, пане Голово, з залу вийшли всі депутати, тут залишилося, максимум, людей 50-60.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Будь ласка, я зрозумів, виключіть мікрофон.
17 поправка. Юлія Володимирівна, ви її обґрунтували, вона комітетом відхилена. Я ставлю 17 поправку на голосування. Прошу голосувати.
15:25:39
За-44
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Юлія Володимирівна, наступний номер? Почніть з номера тільки, щоб я бачив.
15:25:46
ТИМОШЕНКО Ю.В.
71 правка. Ви бачили, що в залі навіть не набирається 90 голосів, це було видно по табло по голосуванню. Зараз наша команда знімає відео цього залу, де по суті немає депутатів. І тому ставити правки на голосування в цьому залі є антиконституційним, це порушує і Конституцію, і рішення Конституційного Суду. Саме тому я прошу зараз зупинити голосування в залі і перенести голосування правок на завтрашній день, коли в залі буде 226. Якщо це не буде зроблено, ми будемо вважати весь цей процес по голосуванню правок до законопроекту 9363 порушенням Конституції і рішення Конституційного Суду. І ми будемо подавати до Конституційного Суду спеціальне подання щодо не легітимності голосування, порушення процедур...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 71 поправці, будь ласка.
15:26:58
МАСЛОВ Д.В.
Зазначена правка відхилена.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я ставлю 71 поправку авторства Тимошенко і Власенка. Вона комітетом відхилена, автор наполягає на врахуванні цієї правки. Прошу голосувати.
15:27:21
За-40
Рішення не прийнято.
Юлія Володимирівна, і третя поправка, яка ваша, тому що за всі інші ви взяли 5 хвилин, ми так домовлялись? Будь ласка, завершальна поправка, номер і голосуємо.
15:27:30
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Третя поправка 142, але я звертаю вашу увагу на табло по голосуванню там 53 голоси всього в залі знаходиться. Це говорить про те, що ці голосування в залі є не конституційними, а це означає, що в Конституційному Суді цей закон буде визнаний не конституційним із-за того, що порушені процедури прийняття цього закону.
Що стосується правки, до речі, ми зафіксували, задокументували повністю все, що відбувається в залі для подачі в Конституційний Суд всіх необхідних документів.
Але 142 правка говорить про те, що треба насправді скасувати всі, абсолютно всі виключення, які даються для банків, ще для якихось "блатних" структур, які людей і підприємців включають в цей реєстр боржників, а банки, як "блатні" структури виключають...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Позиція комітету по 142 поправці.
15:28:39
МАСЛОВ Д.В.
Зазначена пропозиція комітетом відхилена і більше того в законопроекті реалізований механізм включення банків до реєстру боржників. Єдине, що цей механізм реалізований з урахуванням особливостей здійснення діяльності банківськими структурами, які більшість коштів мають зайомних, і їх постійно контролює Національний банк України і з особливостями їх діяльності. Але це передбачено законопроектом і це було опрацьовано ретельно.
Дякую.
Тому відхилено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, 142 поправка авторства Тимошенко, Власенка комітетом відхилена, автор наполягає на врахуванні цієї поправки.
Я ставлю 142 поправку на врахування.
Прошу голосувати.
15:29:41
За-37
Рішення не прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Шум у залі) Що-що, я не почув. З процедури – Юлія Володимирівна.
Будь ласка, з процедури.
15:29:55
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Да, шановні друзі, 52 присутні депутати тут, які голосують. Це точно не 226. Я хочу просто це констатувати і сказати про те, що не можна за Конституцією і рішенням Конституційного Суду в пустому залі ставити будь-які голосування і рішення.
Я ще раз прошу вас, пане Голово, поставте, будь ласка, зараз питання про реєстрацію, щоб ми подивилися скільки в залі депутатів. Це є дуже важливо для того, щоб ми могли чесно відноситися до процедур прийняття рішень у парламенті.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.
Вельмишановні колеги, хтось ще наполягає на своїх поправках на врахування? Ніхто не наполягає. А, ще 5 хвилин – Гончаренко, так? 5 хвилин Гончаренко.
І, шановні колеги, як ми домовлялися поправки на підтвердження і голосування закону буде завтра.
Олексій Гончаренко замість своїх поправок, у вас цих поправок зараз я подивлюся, є у вас поправки, є, багато.
Будь ласка, Олексій Олексійович.
15:31:10
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Друзі, ми зараз з вами обговорюємо законопроект важливий, безумовно, про важливі речі. Хоча до нього дуже багато питань і ви чули зараз частину цих питань і, дійсно, голосувати за нього в такому вигляді точно не можна. Але я хотів би зараз проговорити іншу тему. Шкода дуже, що, дійсно, дуже мало народних депутатів в сесійній залі. Як завжди, перший робочий день, три з половиною години – і вже втомилися колеги, пішли. Але все-таки є речі, які змушують нас говорити і змушують нас звертати увагу на те, що відбувається.
От з'явилася декларація сина Крупи. Пам'ятаєте, Крупа – голова МСЕК, Хмельницька область, депутатка "Слуги народу" в обласній раді, хмельницькій. Затримали, 6 мільйонів доларів вдома, забита "баблом" квартира. Ну, в людини були проблеми, куди вже це "бабло" засунути. Далі з'являється, що вивозили цю готівку, і в закордонних банках є рахунки і так далі. А зараз ще з'явилася декларація сина Крупи, він же колишній начальник Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.
Він задекларував майже мільйон доларів готівкою, три авто, за рік купив п'ять будинків, п'ять, при тому, що його офіційна зарплата 414 тисяч гривень. Дружина його купила три будинки та гараж ще. За 2024 рік задекларував шість земельних ділянок розміром 20 тисяч квадратних метрів, і ще чотири ділянки такого самого розміру, але по іншій ціні. Володіє 75 відсотків будівлі дискоклубу молодіжного розважального комплексу в Хмельницькому. Ще раз, голова Пенсійного фонду в Хмельницькій області володіє 75 відсотків дискоклубу молодіжного розважального комплексу в Хмельницькому. Ну, напевно, може, для пенсіонерів там якісь спеціальні програми, щоб вони теж на дискотеці танцювали в Хмельницькому.
Також не встиг добудувати він два житлових будинки: один площею 200 метрів, а другий – 600. У власності три автівки: Volkswagen Touareg, Audi Q7 і BMW X7. В общем, друзі, ви чуєте, якесь божевілля: в людини акції, дискоклуби, автівки, будинки, гаражі, земля. І все це людина очолювала Пенсійній фонд по Хмельниччині. Мама очолює МСЕК по Хмельниччині. Забита "баблом" квартира. Кому в Україні жити добре? В Україні жити добре сьогодні оцим, які грабують Україну й українців кожен день; і силовикам, які всього цього не бачать, яких, знаєте, таке відчуття, що їх усіх до окуліста треба вести. Ну вони не бачать, не бачать цю корупцію, вони не бачать, що відбувається в державі.
Жахлива корупційна піраміда на ТЦК. Всі знають, скільки коштує, щоб тебе відпустили одразу, скільки коштує, коли тебе вже привезли в ТЦК. Всі ці гроші збираються, йдуть нагору, і гора – це не просто воєнкоми, а гора – це Київ, Печерський район, сюди це все йде. Бо воєнкоми, ми побачили: одеський воєнком Борисов, вілла, Іспанія, все інше. Але не там все це завершується, завершується на самій горі – на керівництві, і ми це розуміємо з вами.
Жахлива корупційна піраміда на перетині кордону, теж це всім відомо: скільки, як, скільки коштує, як проходять… Ну яку тему ні візьми, це схеми – гроші – корупція, схеми – гроші – корупція. І де наші правоохоронні органи? Невідомо де.
Хоча з'являються якісь розслідування, які показують, що наші правоохоронці прямо разом з "ворами в законі" святкують якісь свята, разом з ними там обіймаються-цілуються. Бо це все одне, це одна та сама банда, яка грабує державу. Хтось це робить з посади бюрократичної, хтось, маючи ганебно погони і принісши присягу Україні, але насправді працюючи не на Україну, а на банду, хтось це все "кришує" на самій горі.
От, власне, як це відбувається в нашій державі. Це катастрофа. Будь-який бізнес задавлений, будь-яке реальне життя задавлене. Зате все це є, оцей безкінечний рекет цих силовиків, які вже не знають, які машини ще купити, які будинки ще збудувати, де, в яких банках закордонних ще відкласти ці кошти. Ви знищуєте Україну, ви як ті загарбники, які тільки зовні нападають, а ви нищите зсередини!
15:36:15
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Шановні колеги, ми завершили обговорення поправок, які ставляться на врахування. Як ми домовлялись, поправки, які будуть на підтвердження, будуть завтра і голосування за закон в цілому буде завтра.
Тому, шановні народні депутати, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за результативну роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні, про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Працюємо далі заради України.
Слава Україні!