ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
2 травня 2025 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:05:54
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!
Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески)
Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Шановні колеги, звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.
Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні друзі, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні колеги, сьогодні триває 1164-а доба відважної боротьби українського народу проти повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Ми вдячні кожному і кожній, хто зі зброєю в руках щодня бореться за суверенітет, незалежність і наше фундаментальне право жити у вільній демократичній українській державі.
Я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять усіх полеглих захисників і захисниць України, а також мирних громадян, які загинули внаслідок російської агресії.
(Хвилина мовчання)
Шановні народні депутати, 1 травня 2025 року Верховна Рада України відповідно до статей 6 і 34 Регламенту Верховної Ради України прийняла процедурне рішення про запрошення на пленарне засідання Прем'єр-міністра України Дениса Анатолійовича Шмигаля для надання інформації. А також 13 березня 2025 року Верховною Радою України було прийнято рішення щодо запрошення на пленарне засідання міністра закордонних справ України Андрія Івановича Сибігу для надання інформації.
Тому відповідно до прийнятого Верховною Радою України рішення на трибуну для виступу до 5 хвилин запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Будь ласка, Денисе Анатолійовичу, з тою інформацією, яку попросили довести до народних депутатів.
10:08:06
ШМИГАЛЬ Д.А.
Шановний пане Голово Верховної Ради, шановний пане перший віцеспікер, шановні народні депутати, українці, українки! Україна та Сполучені Штати Америки підписали Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови. Це важливий крок для зміцнення нашого стратегічного партнерства, це інструмент залучення західних інвестицій для відновлення нашої держави. Це спосіб отримати сучасні технології та модернізувати країну. Переговорні команди України та США активно працювали над проєктом угоди та зробили її справедливою, рівноправною і дієвою. Президент України Володимир Зеленський чітко визначив пріоритети цієї угоди та червоні лінії, і це було відповідно враховано під час перемовин.
Основні положення угоди зводяться до наступних позицій.
Перше. Створюється Інвестиційний фонд відбудови, яким на рівних умовах управляють Україна та Сполучені Штати Америки. Жодна сторона не матиме в ньому переваги, усі рішення приймаються спільно.
Друге. Фонд – це інструмент інвестицій в Україну, а не механізм передачі активів. Тобто всі українські природні ресурси залишаються за Україною. Також сфера дії угоди не охоплює питання державних підприємств і приватизації.
Третє. Фонд буде наповнюватися Сполученими Штатами та Україною в пропорції 50 на 50. З боку США це будуть грошові внески або нова військова допомога, наприклад системи ППО. Внесок України – це 50 відсотків від ренти з нових, підкреслюю, з нових ліцензій на видобуток нафти, газу та критичних мінералів. Наголошую, що доходи від уже розпочатих проєктів не включаються до фонду, це важливо з огляду на бюджетні надходження.
Четверте. В перші 10 років прибутки фонду не виводяться з України, а реінвестуються в Україну, в тому числі у видобуток природних ресурсів, в інфраструктуру чи в переробку. Ці моменти, погоджені сторонами, також відображені.
Фонд гарантуватиме комерційні закупівлі продукції на умовах "бери або плати". Тобто на продукцію буде гарантований попит, при цьому в угоді немає якихось дискримінаційних умов щодо інших партнерів чи положень щодо продажу товарів та ресурсів по невигідних для України цінам американським компаніям.
Шосте. Фонд через американське агентство DFC залучатиме американські та європейські новітні технології, що прискорить відновлення та модернізацію України.
Сьоме. В угоді немає згадок про будь-які боргові зобов'язання України. Ми не визнаємо боргами те, що раніше надавалось США згідно з рішеннями Конгресу у вигляді грантової допомоги.
Восьме. Доходи фонду не оподатковуються Сполученими Штатами та Україною. Критичні копалини, які експортуються до США, не обкладаються митами, що в нинішніх умовах дає унікальні можливості для розвитку торгівлі.
Дев'яте. Угода не суперечить іншим міжнародним зобов'язанням України, вона не буде перепоною для продовження євроінтеграції та членства в ЄС, ми будемо запрошувати європейські компанії та інвесторів до співпраці. Угода по суті відповідає нашій формулі "об'єднані у захисті, об'єднані у відновленні".
Десяте. Враховуючи масштабність угоди, потрібні ще й додаткові технічні кроки, це документи не міжурядового рівня, а інституційного, які в критичних питаннях принципово погоджені і не виходять за рамки угоди, а розвивають її. Фонд створюватиметься на десятки років, тому і процес його створення не один день і не одне рішення. Переговорна команда по поверненню з Вашингтона в режимі 24/7 буде доступною для народних депутатів і відповість на всі додаткові питання по угоді.
Шановні народні депутати, укладена угода цілком відповідає Конституції України, не суперечить національному законодавству України. Це взаємовигідні домовленості, які створюють позитивну динаміку нашої відбудови, нашого розвитку на десятиліття. У світі є багато прикладів країн, які маючи США у якості стратегічного економічного партнера, здійснили справжнє економічне диво, для них сильна економіка та процвітання стали найкращою гарантією безпеки.
Наостанок хочу ще раз подякувати Президенту України Володимиру Зеленському і президенту США Дональду Трампу за лідерство і рішучість, які дозволили конструктивно завершити перемовини і укласти цю історичну угоду.
Шановні пані та панове народні депутати, уряд розраховує на вашу підтримку щодо швидкої ратифікації цієї угоди, на подальшу співпрацю для її успішної реалізації. Ця угода, безперечно, стане основою для нових відносин зі Сполученими Штатами Америки, які нам потрібні для захисту нашої державності у війні і відновленні нашої країни після цієї війни.
Дякую за вашу конструктивну позицію і дякую за вашу увагу. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу, за надану інформацію.
Відповідно до прийнятого Верховною Радою України рішення на трибуну для виступу до 5 хвилин запрошується міністр закордонних справ України Андрій Іванович Сибіга. Будь ласка, Андрію Івановичу.
10:13:19
СИБІГА А.І.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! У час безпрецедентних викликів, які постали перед Україною сьогодні, для мене надзвичайно важливо та почесно мати змогу напряму поділитися з вами оцінками та розуміннями нової геополітичної реальності та процесів, а також нашими зусиллями щодо досягнення всеосяжного справедливого і сталого миру для України, про пріоритети, визначені Президентом Володимиром Зеленським, про взаємодію з новою адміністрацією США, зміцнення обороноздатності України та тиску на Росію, співпрацю з союзниками та наші зусилля щодо вступу в ЄС і НАТО.
Шановні депутати, попередні місяці характеризувалися високою геополітичною турбулентністю. Всі ви бачите, в яких складних умовах ми відстоюємо національні інтереси. Але я хочу наголосити тут перед вами, за цей час ми відстояли всі принципові позиції України, навіть в умовах колосального тиску. Свідченням цьому є зустрічі в Римі, в Джидді, в Ер-Ріяді, Парижі та Лондоні. Така ж принципова позиція захисту національних інтересів буде дотримана і на всіх наступних зустрічах. Особливо важливе значення мала зустріч Президента України Володимира Зеленського та Президента США Дональда Трампа у Базиліці Святого Петра.
Якщо озирнутися на ці кілька місяців нової геополітичної реальності, хочу виділити кілька ключових моментів.
По-перше, нам вдалося зберегти військову допомогу та обмін розвідданими, особливо від США.
По-друге, нам вдалося активізувати мирні зусилля, щоб змусити Росію припинити вогонь і сісти за стіл переговорів для реальних мирних домовленостей.
По-третє, нам вдалося згуртувати наших найближчих союзників у "коаліцію рішучих" навколо розробки реальних гарантій безпеки для України та посилення нашої стійкості.
По-четверте, ми досягли значного прогресу на шляху до членства у ЄС, навіть попри спроби заблокувати цей процес окремими країнами.
Україна демонструє безпрецедентний рівень готовності бути новим членом Європейського Союзу та швидкість переговорного процесу. Це підтверджується нашими європейськими партнерами. Ми також докладаємо максимум зусиль, щоб вже цьогоріч відкрити всі переговорні кластери.
Шановні народні обранці, Україна прагне миру, як ніхто інший в світі. Але це має бути справжній стійкий мир. Україна ніколи не була і не є перешкодою для досягнення миру. Востаннє ми це продемонстрували світу в Джидді, коли Україна беззастережно погодилась на пропозицію США щодо повного припинення вогню. Ми готові, безумовно, припиняти вогонь. Це Росія не готова і прагне війни, демонструючи всьому світові, що вона була та є єдиним джерелом і причиною цієї агресії.
Робота над просуванням мирних зусиль активно продовжуватиметься насамперед в рамках вже сформованого формату: Україна плюс Великобританія, Німеччина, Франція плюс США. Україна не піде на так званий мир за будь-яку ціну, принципові позиції України щодо умов миру залишаються чіткими та незмінними.
По-перше, ми не підемо на визнання будь-яких тимчасово окупованих територій України російськими.
По-друге, ми не погодимося на будь-які обмеження щодо структури, чисельності, інших характеристик сил оборони України. Обмеження нашої оборонної промисловості, військової допомоги союзників чи присутності їхніх контингентів на нашій території.
По-третє, ми не сприймемо будь-які обмеження суверенітету України, нашої внутрішньої та зовнішньої політики, зокрема щодо вибору союзів та альянсів, до яких ми прагнемо приєднатися.
Так, ми можемо не мати зараз консенсусу щодо членства України в НАТО, але і надалі будемо активно працювати задля його досягнення. Проте Росія, чи жодна інша країна, не має і не матиме права вето на наш вибір.
Зараз ми є свідками нової гібридної тактики маніпуляцій Кремля, коли нам підсовують великоднє або парадне перемир'я. Ми також бачимо зростаюче розуміння в усьому світі, що все це є просто маніпуляціями та відвертим знущанням Росії із мирних зусиль США та інших партнерів. Ми наполягаємо, що час посилювати тиск на Москву заради примусу її до миру. Військове стримування та економічний тиск здатні це зробити та унеможливити розширення агресії.
Україна чітко і послідовно виступає за беззастережне та всеосяжне припинення вогню на суші, в морі, повітрі щонайменше на 30 днів. Ми готові. Росія має погодитись на реальне повне і безумовне припинення вогню та заходи зміцнення довіри, такі як насамперед повернення українських військовополонених, викрадених дітей та цивільних заручників. Лише в умовах повної тиші та гуманітарних заходів зміцнення довіри можуть розпочатися переговори у будь-якому форматі, який принесе мир. Важливо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, не буде заперечення, щоб шановний Андрій Іванович завершив? Будь ласка, Андрій Іванович.
Прем'єр якраз зекономив одну. Будь ласка, Андрій Іванович.
10:18:46
СИБІГА А.І.
Важливо підкреслити, що жодна довготривала мирна угода неможлива без надійних гарантій безпеки.
Щодо потенційної відправки військових контингентів. Сьогодні ми ведемо дуже предметні консультації з нашими союзниками, з "коаліцією рішучих", військова присутність союзників має бути і на суші, і в повітрі, і на морі. На сьогодні ми вже досягли чіткого розуміння можливостей та ролей наших партнерів у майбутній безпековій інфраструктурі України.
Ми виходимо з того, що безпека України, Європи та всієї трансатлантичної спільноти неподільні. У цьому контексті я хочу ще раз наголосити, що для нас сьогодні, як ніколи, важливо зберегти підтримку США. З нашого боку проводимо послідовну дипломатичну роботу з тим, щоб ці відносини динамічно розвивалися.
Важливим кроком у цьому контексті стало підписання цього тижня Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Ця угода є важливою складовою майбутньої безпеки інфраструктури України. Ця угода правильно збалансовує переваги та зобов'язання без шкоди національним інтересам. Нам вдалося вийти на взаємоприйнятний текст.
Угода не містить жодних обмежень суверенних прав України, зокрема щодо мінеральних ресурсів, об'єктів критичної інфраструктури та інших стратегічних активів України. Ця угода базується на принципах балансу зобов'язань і повноважень сторін, паритетності в ухваленні рішень. Угода відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням України перед Європейським Союзом та стратегічному курсу України на вступ до ЄС. В Угоді відсутні положення про будь-які боргові зобов'язання України.
Шановні парламентарі, українська дипломатія сьогодні наполегливо працює на всіх напрямках і рівнях. Ми послідовно відстоюємо український національний інтерес на всіх переговорних майданчиках і розраховуємо на постійну підтримку парламенту.
Дякую за увагу. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!
Дякуємо, Андрію Івановичу. Будь ласка, займіть своє місце.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду".
На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання щодо реалізації державної екологічної політики в умовах воєнного стану.
Відповідно до статті 229 Регламенту України ми рухаємося таким чином. Запитання з визначеної теми до членів уряду від депутатських фракцій і груп та відповіді на них – до 30 хвилин, запитання з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на одне усне запитання та до 2 хвилин – відповідь на нього), всього – 1 година.
Перед початком "години запитань до Уряду" звертаюся до членів Кабінету Міністрів України, а також народних депутатів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі, у зв'язку із цим прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, і дотримуватися вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення цієї інформації.
Шановні народні депутати, на трибуну Верховної Ради для відповідей на запитання запрошується міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Василівна Гринчук. Будь ласка, Світлана Василівна.
Так, будь ласка, прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми години запитань. Нагадую, 1 хвилина – на кожне усне запитання і 2 хвилини – для відповіді на нього. Будь ласка, записуйтеся фракції і групи.
Будь ласка, від групи "Відновлення" Гнатенко Валерій Сергійович.
10:22:25
ГНАТЕНКО В.С.
Доброго дня, шановний Денис Анатолійович, шановна Світлана Василівна, члени уряду! Група "Відновлення України" буде, безумовно, підтримувати Угоду щодо корисних копалин між державами Україною та Сполученими Штатами. Але хотілось би всім більш детально знати, саме що стосується, яких копалин іде мова, в яких регіонах вони будуть відбуватися, і чи є такі території, міста на території Донеччини?
Дякую.
ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Чутно, так?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прем'єр-міністра включіть, будь ласка.
10:22:59
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую. Дякую за ваше запитання. Отже, угода охоплює всю суверенну територію України, це безумовно. Звичайно ж, перелік надр охоплений і визначений угодою, там є, безумовно, буде в додатку прописаний виключний перелік надр (додаток А), визначення, і відповідно є визначення активів і весь перелік. Ця інформація опублікована, я зараз з метою економії часу не буду її озвучувати, але вона охоплює, повторю, перелік надр на всій території України, на всій суверенній території України. Ну, це виключна відповідь, я не додам більшої. Вона охоплює всі області, безумовно, всю територію, визначену кордонами 1991 року.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Павленко Юрій Олексійович, група "Платформа за життя і мир".
10:23:55
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановний Голово, шановні колеги, прошу передати слово Олександру Колтуновичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.
10:24:04
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, пане Голово.
Шановна пані міністр, моє запитання стосуватиметься імплементації природоохоронних директив Європейського Союзу, зокрема мова йде щодо відповідності європейським технічним регламентам і стандартам у вашій профільній сфері. Адже індекс екологічної ефективності, він багато в чому, і 41-е місце, яке Україна займає, він обумовлений тією багаторічною деіндустріалізацією і фактичним руйнуванням теплової генерації.
У зв'язку з цим мене цікавить не абстрактно, віртуально-декларативна імітація в прийнятих регуляторних актах, а реальні підприємства. Можливо, у вас є питома вага, які відповідають цим європейським уже стандартам в екологічній сфері. Особливо це питання стосується вуглецевого мита, яке буде в подальшому визначатися у питаннях експорту виготовленої нами продукції і поставки її на ринки Європейського Союзу. Це перше.
А друге, так само це питання стосується транспорту, енергетики, комунальної сфери, агропромислового комплексу. Згенеруйте, будь ласка, нам цифровий фактаж для того, щоб ми розуміли реально...
10:25:11
ГРИНЧУК С.В.
Дуже дякую, шановний Олександре Сергійовичу. Дякую за це запитання. Дійсно, питання європейської інтеграції саме в частині довкіллєвій, в частині захисту довкілля і збереження клімату є, напевно, одним з найскладніших процесів взагалі в переговорному процесі. Розділ XXVII, він є надзвичайно великий за обсягом впровадження директив і регламентів Європейського Союзу, напевно, на другому місці після агропромислового комплексу, в той же час є дуже комплексним і стосується, звичайно, компетенцій не тільки Міндовкілля, а й всіх міністерств, які ви перечислили в своєму запитанні.
Що стосується конкретно того, що вже зроблено на сьогоднішній момент по імплементації регламентів, саме якщо брати промисловість й індустріальний напрямок. Ви знаєте, що парламентом було підтримано, і я дуже дякую за це, законопроект про інтегрований дозвіл. Зараз уже розроблено всю відповідно нормативно-правову базу, вторинне законодавство. Багато актів вже прийнято, залишилось прийняти ще до десятка актів для того, щоб ми відповідно до термінів могли почати роботу. І це імплементація однієї з ключових директив, яка стосується промисловості, 75-ї Директиви про промислове забруднення. Тобто тут ми працюємо злагоджено, вчасно і я думаю, що імплементуємо відповідне законодавство відповідно до тих зобов'язань, які в нас є.
І зараз перейду, напевно, до найскладнішого – вуглецевого коригування, механізму вуглецевого коригування. Ми ведемо постійні перемовини з Європейською комісією з відповідними DG щодо імплементації і впровадження Європейською комісією СВАМ, і які виключення, як це буде відбуватися щодо України, враховуючи ті обставини, в яких ми знаходимося. Не дивлячись на військовий стан, ми продовжуємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Констанкевич Ірина Мирославівна, "Партія "За майбутнє".
10:27:20
КОНСТАНКЕВИЧ І.М.
Ірина Констанкевич, 23 виборчий округ, Волинь. Пані міністерко, найперше, хочу вам подякувати за вашу конструктивну роботу, що стосується питань чорнобильців, і за конструктив, який прозвучав на виїзному засіданні ТСК 26 квітня, яке відбувалося якраз в Чорнобилі. Ми зрозуміли, що ви глибоко орієнтуєтеся в проблематиці і справді націлені на вирішення цієї проблеми.
Разом з тим під час цього засідання окреслилася низка проблем, які стосуються дозиметричної паспортизації. І ми зрозуміли, що тих коштів, які передбачаються в бюджеті на 25-й рік, цього недостатньо, і це лише 10 відсотків від загальної проблеми. Отже, питання полягає в тому, які будуть, на вашу думку, зроблені шляхи, щоб, по-перше ця паспортизація відповідала запитам, щоб вона була справді валідною, щоб вона не була імітацією, адже у нас понад 900 населених пунктів, а…
10:28:27
ГРИНЧУК С.В.
Дуже дякую вам за запитання, Ірина Мирославівна, і за вашу позицію щодо розвитку Чорнобильської зони відчуження саме от в частині проведення дозиметричної паспортизації, яка є основним моментом для того, щоб далі ми могли приймати управлінські рішення по всіх напрямках розвитку Чорнобильської зони відчуження і не тільки, і постраждалих українців від аварії, яка відбулася в 86-му році.
Ми, дійсно, глибоко обговорили на зустрічі ТСК, на нараді ТСК ті питання, проблемні питання щодо дозиметричної паспортизації, які є на сьогодні. І сьогодні об 11-й годині в Міністерстві довкілля народні депутати разом з представниками Міндовкілля, з представниками державного управління зони відчуження, з представниками наукових і експертних кіл, які саме займатимуться проведенням дозиметричної паспортизації, і будуть проводити чергову нараду, на якій ми якраз і плануємо обговорити дуже детально, які ще території потрібно включити для проведення дозиметричної паспортизації.
Верховною Радою в минулому бюджеті на 2025 рік було виділено 37 мільйонів гривень на проведення. Ми говорили про те, що будемо, зробимо розрахунки вже після того як визначимо додаткові території і звернемося для збільшення даної суми, для внесення змін в державний бюджет, щоб ми могли включити всі решта територій, які також потребують такого дослідження, тому що, ще раз повторюся, дійсно, без таких досліджень, без оцінки радіаційного стану, впливу ми не зможемо далі рухатися щодо прийняття і вирішення тих проблемних питань, які є. Це і соціальна підтримка, це і взагалі, можливо, додатковий захист і додаткові дії на цих територіях для того, щоби зменшити радіаційний вплив і зменшити вплив як на довкілля, так і на населення.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Саврасов, фракція "Європейська солідарність".
10:30:27
САВРАСОВ М.В.
Прошу передати слово Артуру Володимировичу Герасимову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте слово.
10:30:32
ГЕРАСИМОВ А.В.
Пане Прем’єр-міністре, де в цій угоді між Україною та Сполученими Штатами Америки, конкретно в якій статті згадуються гарантії безпеки для України та українців, бо ми їх там не знайшли?
І друге. Пане Прем'єр-міністре, як ця угода наближає кінець війни?
І також питання до міністра юстиції пані Стефанішиної. Чи ви правда вважаєте, що накладення превентивних санкцій на Петра Порошенка не зачіпає права людини, гарантовані Європейською конвенцією про захист прав людини, про що офіційно написала представник керівництва Мін'юсту Маргарита Сокоренко? І, до речі, як ви голосували за ці санкції на засіданні РНБО?
Дякую.
10:31:19
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваші запитання. Формальних гарантій оборони в даній угоді немає, але кожна нова надана Сполученими Штатами військова допомога Україні вважається капітальним внеском. Це стимулює цю адміністрацію Сполучених Штатів Америки продовжувати і не зупиняти постачання нам зброї, як казав сьогодні Андрій Іванович, постачання нам розвідданих. Тобто у нас продовжується наша співпраця, у нас підписані гарантійні запевнення, підписані Президентом України і Президентом Сполучених Штатів Америки, все це працює. Ми сьогодні продовжуємо отримання пакетів допомоги від Сполучених Штатів, про які було домовлено, які Україна сьогодні отримує і має можливість використовувати на полі бою. Це частина безпекової архітектури і зацікавленості США в процвітанні України і безпеки тут.
Я хочу також сказати, що зазначення в даній угоді наступних важливих моментів, в преамбулі до угоди американський народ бажає інвестувати разом з Україною у вільну, суверенну і безпечну Україну, Сполучені Штати Америки і Україна прагнуть тривалого миру в Україні і міцного партнерства між їхніми народами та урядами. Сполучені Штати Америки, Україна визнають внесок, який зробила Україна у зміцненні міжнародного миру і безпеки, добровільно відмовившись від третього за величиною у світі арсеналу ядерної зброї. Всі ті посилання в преамбулі на важливість підтримки тривалого миру, зміцнення партнерства між нашими країнами, суверенітету нашої держави, власне, це і є відсилка до гарантій безпеки від нашої співпраці. Хочу також наголосити на тому, що експерти ради із зовнішньої оборонної політики Росії в своїй доповіді, керівництво Російської Федерації підкреслили, що наявність американських економічних інтересів є для Росії більшою загрозою у перспективі, ніж присутність військ НАТО на території нашої держави. Росіяни, наш ворог всередині оцінює цю угоду, оцінює нашу економічну співпрацю з високим...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається Козиру Сергію В'ячеславовичу.
(Шум у залі) Ну, 2 хвилини, я перепрошую. Шановні колеги, буде ще круг, буде ще одне коло, задасте.
Будь ласка, Козир Сергій В'ячеславович.
10:33:41
КОЗИР С.В.
Доброго дня. Прошу передати слово Дмитру Кисилевському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Кисилевський.
10:33:48
КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.
Доброго дня. Шановний Денисе Анатолійовичу, всі уважно спостерігали за зусиллями нашої переговорної групи по Угоді зі Сполученими Штатами. Очевидно, що підписаний текст він є неспівставно кращий первинного, той, який був, який був відверто провокаційним. Мабуть, це краще з того можливого, що ми мали. То ж я хочу подякувати переговірникам за роботу. Угода позиціонується урядом як інвестиційна і передбачає залучення інвестицій у ті сфери, які дуже суттєво недоінвестовані у нас, зокрема видобуток мінералів.
То ж моє питання про ваше бачення, власне, тих інвестиційних можливостей, які дає ця угода. Чи можна зараз оцінювати обсяг того інвестиційного ресурсу, який можна залучити? Чи відомо про конкретні компанії або інтерес до конкретних видів мінералів, які є найбільш пріоритетними? І загалом ширше, як ви бачите інвестиційні переваги України від імплементації такої угоди?
Дякую.
10:34:44
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую дуже за ваше питання. Дякую за оцінку роботи переговірної команди України.
Дійсно, ця угода є абсолютним досягненням для нашої держави. Я впевнений, що це один буде з найбільших і найбільш ефективних, і найбільш таких важливих для України інвестиційних інструментів. Буде утворений фонд. Важливо, що це фонд партнерський, 50 на 50 ми працюємо зі Сполученими Штатами. І управління фондом теж буде здійснюватися на рівноправних засадах 50 на 50, тобто відповідна рада буде створена 3 і 3 представника від України і від Сполучених Штатів. Фонд буде інвестувати у видобуток корисних копалин, у переробку, у розвиток виробництва і може інвестувати також в інфраструктуру. Важливо, що вся власність на корисні копалини, на всю інфраструктуру залишається за Україною, це наше суверенне право. А даний фонд буде виключно інвестиційним фондом або, як називають такі утворення, фондом прямих інвестицій.
Обсяг оцінювати зараз рано. Я впевнений, це будуть десятки, можливо, сотні мільярдів доларів. Це наша ціль для таких інвестицій, і ми про це говоримо з нашим партнером Сполученими Штатами Америки. Ми дивимось, як працювали аналогічні фонди, які утворювали Сполучені Штати в інших країнах світу вже в цьому ХХІ столітті. Дійсно, такі фонди ставали проривним інструментом інвестицій, економічного розвитку для кожної з тих країн, де вони утворювались.
Відповідно для України це абсолютно правильна, хороша перспектива, правильна угода. І, звісно ж, будемо її підтримувати. Важливо, що внесок України вже визначений. Для цього потрібні будуть після ратифікації також зміни до Бюджетного кодексу для того, щоб частину від нових ліцензій, від нової ренти ми могли інвестувати як наш внесок в цей фонд для подальшого здійснення інвестицій виключно в Україні, в розвиток України.
Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
10:36:47
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ярослав Іванович Железняк, фракція партії "Голос".
10:36:49
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Пане Прем'єр-міністр, у мене буде чотири запитання, всі по угоді. І прошу дати відповідь на всі чотири.
Перше. Чи відповідає дійсності, що тільки перша угода потребує ратифікації в парламенті, а інші дві, включаючи цю головну угоду про обмежене партнерство, не потребує ратифікації?
Друге. Чи будуть надані нам тексти всіх трьох угод або документів перед ратифікацією, голосуванням за ратифікацію?
Третє питання. Чи відповідає дійсності, що планується ратифікація наступного тижня, зокрема 8 травня?
І четверте. Чи відповідає дійсності, що цей фонд буде зареєстрований по юрисдикції штату Делавер Сполучених Штатів Америки?
Чотири запитання. Я прошу надати вичерпну відповідь на кожне з них. Дякую.
10:37:38
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше запитання. Так, перша угода підлягає ратифікації. Ми заслали текст угоди вчора ввечері. Уряд підтримав відповідні документи, і вони вчора були заслані в парламент відповідно з проханням про ратифікацію цього тексту цієї угоди. Відповідно вона знаходиться в парламенті. З додатком з нею можна ознайомитись. Також вона на сайті уряду під розпорядженням у відкритому режимі представлена.
Тобто перша частина: угода має ратифікуватись, перша. Наступні угоди будуть носити імплементаційний характер, це будуть комерційні або виконавчі угоди, які будуть підписуватись уже безпосередньо між українською агенцією, американською державною компанією DFC. Це будуть угоди, власне, про створення фонду і угоди про функціонування фонду, можливо, інші імплементаційні речі, які в майбутньому будуть укладатись, вони не потребуватимуть ратифікації, оскільки це угоди імплементаційні. Вони в межах цієї міждержавної угоди, яку ми просимо ратифікувати, будуть далі продовженням цієї угоди. Вони не будуть ширшими ніж ця угода, вони будуть в рамках цієї угоди продовжуватись.
Ви задали питання про 8 травня. Ми були би вдячними, якщо би парламент встиг до 8 травня, 8 травня ратифікувати. Тобто ми просимо про ратифікацію чимскоріше, але вам визначатись згідно Регламенту, згідно процедур, коли така ратифікація може бути. Уряд просить зробити це настільки оперативно, наскільки це буде можливо згідно існуючого чинного законодавства.
І четверте питання. Де буде зареєстрована. Попередня домовленість є про те, що фонд буде зареєстрований в Сполучених Штатах, але діяти буде в Україні, і рахунок фонду основний, куди Україна буде зараховувати свій внесок, буде відкритий в Україні в гривнях. Це важливий момент...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович Кулініч, депутатська група "Довіра".
10:39:51
КУЛІНІЧ О.І.
Доброго дня. Прошу передати слово Миколі Вікторовичу Бабенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Бабенко.
10:39:59
БАБЕНКО М.В.
Бабенко Микола, Біла Церква. Шановна Світала Василівна, у березні 2025 року з'явився проект постанови Кабміну, яким Тарасівське родовище рутил-ільменітових руд включили до переліку надр, що надаватимуть у користування шляхом проведення аукціонів. Я хочу нагадати, що у 2019-2020 роках спроба розробки даного родовища призвела до протестів місцевих громад. Сьогодні до мене знову звертаються громади Білої Церкви, Малої Вільшанки та Володарки стосовно цього питання. Прошу пояснити, яка позиція уряду по включенню даного родовища до переліку, і чи дане родовище у нас передбачено цією угодою, яка була підписана на цьому тижні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:40:55
ГРИНЧУК С.В.
Дякую дуже за ваше питання, пане Миколо. Переліки стратегічних і критичних корисних копалин формуються зараз урядом, і, дійсно, будуть прийняті відповідні постанови, в першу чергу на виконання наших зобов'язань по Ukraine Facility, а також на виконання закону, прийнятого в січні цього року, щодо оновлення мінерально-сировинної бази… щодо розвитку мінерально-сировинної бази до 2030 року.
Згідно всіх цих нормативно-правових документів і міжнародних наших зобов'язань ми маємо розробити дані переліки. Переліки стратегічних і критичних корисних копалин розроблялися і включалися відповідні корисні копалини до того чи іншого переліку, які будуть виставлятися на аукціон в майбутньому потенційно, вони в першу чергу включалися, оцінюючи кон'юнктуру ринку, а також здійснювався аналіз незаліцензованих об'єктів. Тобто ми спільно з Мінекономіки напрацьовували там рішення і критерії для того, щоб віднести той чи інший мінерал і родовище до переліку стратегічних і критичних мінералів.
Що стосується безпосередньо Тарасівського родовища титанових руд. Звичайно, що тиранові руди є стратегічно важливими корисними копалинами, в першу чергу для України, оскільки саме титан є ключовим компонентом у виготовленні озброєння і взагалі в роботі воєнно-промислового комплексу.
Але хочу тут зазначити, що Тарасівське родовище титанових руд, яке включене до переліку стратегічних об'єктів корисних копалин і потенційно може виставлятися на аукціон, видобуток може починатися, навіть якщо відбудеться аукціон. Ви прекрасно знаєте, що після того, як буде здійснено відповідно до законодавства України оцінку впливу на довкілля. І оцінка впливу на довкілля передбачає якраз процес такого дуже…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Михайло Михайлович Цимбалюк, "Батьківщина".
10:43:05
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановна пані міністр, в мене до вас два запитання.
Що робить уряд, зокрема міністерство, для того, щоб залучати кошти Європейського Союзу? Колись існували програми збереження і очистки річок, як Балтійського регіону, так і Дунайського. Чи уряд активно залучає кошти наших міжнародних партнерів для збереження і відновлення, і очищення цих річок?
І друге питання. Україна через російську війну має проблему забруднення територій. Що робиться урядом для того, щоб залучати більше міжнародних коштів і технологій для очищення родючих і інших земель, і взагалі територій від забруднення військового спрямування, мається на увазі розмінування, очищення тощо?
Дякую за відповідь.
10:44:09
ГРИНЧУК С.В.
Дякую. Дякую, пане Михайло, за те, що піднімаєте дійсно такі важливі питання для кожного українця. Я розумію, що екологія не завжди в пріоритеті, але коли ми стикаємося безпосередньо із забрудненнями, коли люди стикаються з тим, що їх немає доступу до чистих водних ресурсів, забруднені земельні ресурси, забруднене атмосферне повітря, тоді ми вже звертаємо увагу на те, що відбулося.
Що стосується очищення річок і взагалі роботи з покращенням стану поверхневих вод України, які є, в принципі, основними для водопостачання населенню як для питних, так і для технічних потреб. Особисто для мене як для міністра захисту довкілля і для міністерства питання водних ресурсів і забезпеченості водними ресурсами, і покращення стану вод є одним з ключових питань, одним з ключових пріоритетів. І, дійсно, дуже велика увага в роботі міністерства, в тому числі і в роботі з міжнародними партнерами, приділяється саме цьому питанню.
Не дивлячись на війну і на такий складний період для всіх нас, для економіки країни, ми розробили і затвердили всі дев'ять планів управління водними ресурсами за принципом басейнового управління. В ці плани включені, в кожен з цих планів, велика кількість заходів по покращенню доброго стану вод кожної з великих річок, кожного з басейнів.
І саме ці плани є основою у співпраці в тому числі з міжнародними партнерами. На сьогоднішній день у нас вже є домовленості з Японією, з Італією, з Нідерландами, з Францією і з Європейським Союзом як Європейською комісією щодо впровадження заходів безпосередньо і по будівництву додаткових каналів водопостачання, і по покращенню моніторингу, тому що моніторинг стану вод є одним з ключових моментів зараз.
І ще би декілька слів хотіла сказати по другому вашому питанню, по взагалі...
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:46:16
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, прошу фракції і групи, 7 хвилин ще є, запишіться ще раз. Прошу фракції і групи записатися ще раз, і 7 хвилин, будь ласка, це ваш час.
Будь ласка, Грищук Роман Павлович, "Слуга народу".
10:46:34
ГРИЩУК Р.П.
Я прошу передати слово пану Жупанину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Жупанин Андрій Вікторович.
10:46:43
ЖУПАНИН А.В.
Доброго ранку, шановні колеги, шановний Денис Анатолійович, шановні члени Кабінету Міністрів! По-перше, дозвольте вам подякувати за ту роботу, яку ви проробили у підготовці Угоди про надра. Я вчора особисто ознайомився з текстом і можу підтвердити, що станом на зараз нам вдалося, на щастя, уникнути всіх тих ризиків, які тривалий час циркулювали в українському суспільстві. Тому дякую вам і дякую переговорній команді.
Як голова підкомітету з питань газової політики, як людина, яка щиро вболіває за нарощення газовидобутку в Україні, маю запитання. Чи обмежує нас якимось чином угода, яка вчора була підписана, щодо можливого ухвалення стимулюючих заходів для збільшення газовидобутку? До прикладу. Якщо парламентом в якийсь найближчий час буде прийнято рішення про затвердження стимулюючих ставок ренти для нових свердловин, чи може якимось чином ця угода, або наступні угоди, які зараз готуються технічні, обмежити парламент в цьому праві ввести такі стимулюючі заходи для нарощення газовидобутку?
Дякую.
10:47:50
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше запитання. Отже, перше. Суверенітет на надра Україна зберігає за собою. Ліцензії видають українські органи. Фонд, який буде утворений, може купувати частки у видобувних компаніях, але ніяк не впливає на відповідну державну політику. Важливо, що права на надра і інфраструктуру залишаються за державою, угода не претендує на держкомпанії чи процеси приватизації, фонд спільно управляє лише вкладеним в фонд капіталом. Тобто той внесок, який Україна здійснила, відповідно і є в управлінні фонду.
Важливо що…Ще один важливий момент. США гарантують безмитний доступ для українських критичних мінералів, звільнення фонду від податків і зарахування майбутньої військової допомоги як капіталу. Україна в свою чергу 50 доходів від нових, підкреслюю, нових ліцензій гарантує як надходження у фонд і конвертацію у валюту та незмінність умов для фонду. Тут важливий ось цей момент.
Тому, в принципі, дуже важливо, що суверенні права України лишаються за Україною. Вони згідно нашої Конституції належать українському народу. Парламент втілює волю українського народу. А вже робота фонду, вона регулюється ось цими імплементаційними угодами, які будуть підписані після ратифікації основної угоди. Зараз, в принципі, їх всі параметри обговорені, переговорними групами узгоджені, і очікуємо підписання найближчим часом після ратифікації.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Урбанський Анатолій Ігорович, депутатська група "Партія "За майбутнє".
10:49:28
УРБАНСЬКИЙ А.І.
Доброго ранку! Прошу передати слово Сергію Рудику.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Леонідович Рудик.
10:49:36
РУДИК С.Я.
Пане Прем'єре, дякую вам, що, нарешті, ви ознайомили народних депутатів з текстом критичної угоди для майбутнього багатьох поколінь українців, бо мені здавалося, що ми будемо про неї всі дізнаватися тільки з фейсбуків і соціальних мереж.
У зв'язку з цим у мене питання. У пункті 2 до того варіанту, який я знайшов у відкритих джерелах масової інформації, написано про те, що уряд бере на себе повноваження погодитися з тим, що він не може посилатися на положення свого внутрішнього законодавства як на виправдання будь-якого невиконання своїх зобов'язань з цієї угоди. Якщо мова буде йти про видобуток копалини, яка має критичне значення для навколишнього середовища великої кількості людей, які будуть мешкати навколо його видобутку, наприклад уран, ви берете на себе зобов'язання не погоджувати з громадою ризики, пов'язані з її видобутком, чи співмірні з небезпеками, які можуть...
10:50:44
ШМИГАЛЬ Д.А.
Я почну і передам слово також міністерці юстиції – віцепрем'єр-міністерці Ользі Стефанішиній.
Отже, перше. Угода, я повторю, ніяк не порушує суверенітет або законодавство України, або наші євроінтеграційні зобов'язання, тим більше наші екологічні зобов'язання перед громадами або перед українським суспільством, цих речей в угоді немає. Питання нашої відповідальності перед партнером Сполученими Штатами, власне, передбачені в пункті 2. Я попрошу Ольгу Віталіївну прокоментувати більш детально ваше питання.
Ольга Віталіївна.
10:51:19
СТЕФАНІШИНА О.В.
Дякую за цей акцент. Це чисто юридичний момент, пов'язаний і з нашим законодавством, яке передбачає, що у разі конфлікту між нормами міжнародного договору і національним законодавством міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою, має вищу юридичну силу. Так само відповідно до Закону України про міжнародні договори, і ми це зазначали у нашому правовому висновку, у разі, якщо міжнародний договір, який ратифікується парламентом, потребує змін до законодавства, такі зміни ухвалюються парламентом одночасно із ратифікаційним законом. У зв'язку із цим положення, яке ви цитуєте, і положення, які є в цьому ж пункті, це 3 пункт статті 2 угоди щодо того, що в разі будь-якої невідповідності між законодавством України угода має переважну силу щодо такої невідповідності. Це формулювання, які передбачено нашим діючим законодавством, і з нього вже викладені відповідні положення до угоди. Це неконфліктні положення з точки зору нашого законодавства.
10:52:34
ШМИГАЛЬ Д.А.
Але повторю, те питання, яке ви задавали, ця угода ніяк не порушує екологічних норм і вимог до українського законодавства, зокрема і до тої частини, яка відповідає європейським директивам. Тому тут немає причин переживати за виконання тих або інших норм нашого законодавства по відношенню до громад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Анатолійович.
Шановні колеги, час для фракцій і груп завершено, переходимо до запитань з визначеної теми від народних депутатів. Я прошу записатися на запитання від народних депутатів, будь ласка, колеги.
Будь ласка, Літвінов Олександр Миколайович, "Слуга народу".
10:53:29
ЛІТВІНОВ О.М.
Прошу передати слово Бондаренку Олегу Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Володимирович Бондаренко, будь ласка.
10:53:35
БОНДАРЕНКО О.В.
Доброго дня, шановна Світлана Василівна. По-перше, хотів подякувати всьому Міністерству захисту довкілля та вам особисто за ті неймовірні зусилля, які ви робите під час воєнного стану для захисту довкілля, для захисту наших природних ресурсів. Це величезна робота.
По-друге, ви, безумовно, пам'ятаєте, в минулому році ми, в тому рахунку з вашою експертною допомогою, ми прийняли Закон "Про основні засади державної кліматичної політики", за яким держава взяла на себе зобов'язання щодо досягнення кліматичної нейтральності разом з іншим світом. А, з іншого боку, ми міністерству надали повноваження по розробці довгострокової політики низьковуглецевого розвитку. Хотілось би, по-перше, узнати, як розробляється ця політика.
І, по-друге, це питання щодо державного екологічного контролю. Скажіть, будь ласка, як впроваджується ця політика зараз?
10:54:41
ГРИНЧУК С.В.
Дуже дякую. Дякую, Олег Володимирович, за ваше запитання, за ваш особистий вклад в розвиток, в тому числі і кліматичної політики, і за вклад вашого комітету, і за постійну, продуктивну і конструктивну роботу.
Дійсно, в минулому році, в листопаді минулого року урядом, парламентом було схвалено, прийнято Закон "Про основні засади державної кліматичної політики". І ключовим моментом цього закону було все-таки визначення цілі по досягненню скорочення викидів парникових газів і досягненню кліматичної нейтральності до 2050 року. І ця ціль повністю відповідає цілям країн Європейського Союзу. Особливо це важливо, і було відмічено, дійсно, і Європейською комісією, і всіма країнами-членами, що Україна, не дивлячись на війну, продовжує рухатися і продовжує впроваджувати ті ж принципи, як і в країнах Європейського Союзу, в частині кліматичної політики.
Даний закон передбачав дійсно багато заходів щодо впроваджень, над яким ми зараз працюємо в якості вторинного законодавства. І найперше, на що ми звертаємо увагу, – це, звичайно, кроссекторальність даної політики. Це для того, щоб заходи і політики кліматичні були впроваджені в усі сектори економіки, тому що без цього ми не зможемо досягти тієї глобальної цілі, якої прагнемо.
Велика увага також приділяється питанню кліматичних фінансів, і зараз будемо розробляти, спільно вже розробляємо з колегами з уряду і з міжнародними нашими партнерами розробляємо підходи і принципи до залучення кліматичного сталого фінансування, кліматичного сталого фінансування. Як ви знаєте, також з нашими партнерами з Німеччини було засновано Платформу зеленого відновлення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Далі, шановні колеги, дякую.
Шановні колеги, далі Неклюдов, фракція "Слуга народу", будь ласка.
10:56:58
НЕКЛЮДОВ В.М.
Дякую, Руслане Олексійовичу. Щось якийсь шум тут, незрозуміло.
Я прошу, Руслан Олексійович, я прошу передати слово своїй колежанці Ганні Лічман.
10:57:17
ЛІЧМАН Г.В.
Шановні колеги, дозвольте запитати пана Прем'єр-міністра стосовно угоди зі Сполученими Штатами. Як пан Прем'єр-міністр уже згадав, будуть додаткові угоди, які планується підписати до основної угоди.
Моє питання таке. Скажіть, будь ласка, чи оці додаткові угоди, які не планується ратифікувати у Верховній Раді, не будуть погіршувати умови основної угоди? І як народні депутати можуть переконатися, що умови, скажімо так, якнайменше не гірші основної?
Дякую.
10:58:00
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую дуже вам.
Дійсно, я б підкреслював, що наступні угоди імплементаційні, які будуть втілюватися вже після ратифікації ключової міждержавної угоди, яка подана в парламент, будуть передбачати не розширення, а, власне, розгортання цієї угоди. І будуть вони стосуватися, перші дві, які сьогодні обговорюються нашими переговорними командами, і ключові умови вже фактично переговорниками, юридичними командами погоджені, одна з них – це буде, власне, імплементаційна або комерційна угода про створення фонду або так званого обмеженого партнерства LLC, або ТОВ з українським перекладом, відповідно вона буде передбачати умови як створюється фонд і, власне, параметри імплементації.
Друга угода буде передбачати умови роботи цього фонду, де будуть розгортатися ті речі, які ми також сьогодні проговорювали, тобто жодних погіршень там немає.
Стосовно залучення народних депутатів, я сьогодні у своєму виступі казав, що з понеділка переговорна команда українська урядова повернеться з Сполучених Штатів, вона буде доступна 24 на 7. Якщо є потреба народним депутатам на рівні комітетів, на базі комітетів, переговорники готові наші приєднуватися, долучатися до роботи, роз'яснювати, показувати. Тут нема ніяких секретів або таємниць, всі ці речі відкриті, ми можемо про них говорити. Вони там не всі, можливо, будуть публічними, оскільки комерційні треба буде дивитися з американськими колегами як публічно можливо це комунікувати, але з точки зору робочих моментів це інформація ось така.
Тому все відкрито. Працюємо з переговорною командою, з наступного тижня можемо обговорювати нюанси, якщо в цьому буде потреба або інтерес.
Дякую за ваше питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леонов, фракція "Слуга народу".
11:00:04
ЛЕОНОВ О.О.
Питання до Дениса Анатолійовича. Шановний Денисе Анатолійовичу, рік тому до мене звернувся голова Одеської військової адміністрації Олег Кіпер з питанням гуманітарних автобусів. І спільна була проведена велика, дійсно, робота з громадами, було направлено низку звернень до профільних міністерств і парламентських комітетів, і 30 квітня Верховна Рада підтримала урядовий законопроект, ініційований Міністерством розвитку громад. Це сьогодні дозволяє розблокувати понад 350 гуманітарних автобусів по всій країні, зокрема для Одеси.
Я хочу подякувати всім колегам, всім причетним, хто підтримав і ініціював цей законопроект. На сьогодні у нас є закон, є підтримка, тепер слово за Кабміном. Скажіть, будь ласка, коли очікується ухвалення підзаконного акта, який дозволить запустити ці автобуси на маршрути? Тому що це дійсно критично важливо для інклюзивності та мобільності людей на місцях.
Дякую.
11:01:07
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше запитання. Дійсно, на конгресі місцевих рад наші колеги, міські голови, голови громад піднімали дане питання, відповідно Президент України дав доручення, уряд розробив законопроект. Дякую парламенту, народним депутатам за підтримку цього законопроекту, він абсолютно важливий для наших громад для того, щоб можна було імплементувати і, власне, гуманітарну техніку відправляти на комунальні маршрути. Закон втілений, зараз слідом за ним Кабмін оперативно, як тільки він буде підписаний, набере чинності, Кабмін абсолютно невідкладно імплементує всі необхідні положення. Я попрошу також Олексія Володимировича Кулебу доповнити, віце-прем'єр-міністра профільного, як ми будемо рухатись далі.
11:01:46
КУЛЕБА О.В.
Дякую дуже за запитання. Дякую, Денис Анатолійович.
Дійсно, це стоїть у нас на особливому контролі, ми постійно в комунікації з громадами, з мерами міст, для яких прийняття цього закону було дуже важливим. Я хочу подякувати народним депутатам за те, що цей закон був 30 квітня прийнятий. Ми зі свого боку оперативно імплементуємо всі нормативні акти, які необхідні для того, щоб територіальні громади могли вже безпосередньо реалізовувати цей закон у себе на території.
Дякую.
Будь ласка, далі слово надається народному депутату Грищуку Роману, "Слуга народу". Будь ласка, Роман Грищук.
11:02:31
ГРИЩУК Р.П.
Всіх вітаю. У мене питання до Міністерства освіти і науки. Моє питання стосується психологічної і сексуальної безпеки наших студентів. Цього тижня вже вдруге піднімається скандал з приводу викладача університету Карпенка-Карого пана Білоуса домагання до студентів. Минулого разу це закінчилось тим, що його відсторонили від роботи в Молодому театрі, де він є художнім керівником. Університет Карпенка-Карого сказав, що проведе службове розслідування. Провели. Цього тижня йому присвоїли звання доцента і повернули до роботи в театрі. І це в день, коли з'явилися нові факти переписки з неповнолітніми студентками там, де він їй відправляє свій дікпік.
Чи може таке бути в системі освіти України? Ні, ні в Карпенка-Карого, ні в університеті культури, ніде. У мене питання до Міністерства освіти, коли буде звільнений пан Білоус і що взагалі робити для того, щоб нашим студенткам було безпечно навчатися в закладах вищої освіти?
11:03:37
ВИННИЦЬКИЙ М.І.
Дякую, пане Романе, за запитання. На жаль, Олександр Васильович сьогодні у відрядженні, тому я відповідаю за нього.
На базі робочої групи Міністерством освіти з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків до 1 липня буде розроблено проєкт типової політики з питань протидії сексуальним домаганням та дискримінації в закладах вищої освіти. І після його затвердження готується серія тренінгів і імплементація цього підзаконного акта. Розроблено вже онлайн-курс для освітян, який допомагає формувати від всіх учасників освітнього процесу необхідні антидискримінаційні навички.
Але конкретно, якщо говорити про кейс пана Білоуса, треба звернути увагу, що на сьогоднішній день відповідно до законодавства документи і рішення про присвоєння вчених звань ухвалюють самі вчені ради закладів вищої освіти. Рішення вчених рад пізніше затверджує атестаційна колегія МОН. Від 24 квітня на черговому засіданні цю справу разом із 512 іншими справами дійсно було затверджено узагальненим рішенням.
Звертаємо увагу, що на сьогоднішній день перед Верховною Радою вже підготовлено до другого читання законопроект 9601. І ми дуже просимо його якраз підтримати, тому що це якраз і є передача повноважень за присвоєння вчених звань на рівень закладів вищої освіти, тому що ганебна практика така, де ми державою будемо легітимізувати таких осіб, очевидно, є неправильна.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос".
11:05:19
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Передайте слово Максиму Хлапуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Хлапук Максим.
11:05:25
ХЛАПУК М.М.
Шановний пане Прем'єр-міністре, послухайте, будь ласка. У нас два питання залишилося без відповіді від фракції. Це стосовно того, чи будуть надані нам народним депутатам України тексти двох інших угод перед голосуванням за основну? І друге. Чи правильно ми розуміємо, що це безстрокова угода?
Це перший блок питань, які стосуються Угоди про інвестиційний фонд. І ще я хочу, щоб ви відповіли на запитання стосовно підготовки до наступного опалювального сезону.
Перше. Яку кількість природного газу уряд очікує мати в газосховищах на початок нового опалювального сезону? І яка кількість з цього газу має бути виключно товарного без урахування буферного і без урахування газу від нерезидентів? І ми знаємо, що ця кількість газу, яку потрібно імпортувати, потребуватиме значного фінансування, і Нафтогаз офіційно заявив, що він сам не спроможний буде профінансувати. Чи…
11:06:34
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше питання. Отже, стосовно першої частини. Наступного тижня, я повторю, переговорна команда України повернеться зі Сполучених Штатів і на базі комітетів буде готова відпрацювати, і також надати всі деталі імплементаційних угод, про які йшла мова, йшли перемовини з нашими американськими партнерами. Всі запитання, всі деталі цих угод, звичайно, будуть представлені. Вони мають бути підписані і вступити в силу після ратифікації основної угоди. Тому, звичайно, що обговорити ми їх можемо, але після ратифікації вони ще будуть фіналізуватись з американською стороною. Але протягом наступного тижня можемо працювати разом з переговорними командами. Це перша частина вашого запитання.
Дана угода є безстроковою. Але через 10 років сторони можуть розглянути, перше, умови розподілу прибутків в перший раз. І далі сторони можуть продовжувати угоду, або за згодою сторін угода може бути припинена. Тобто вона, як і всі, як і більшість, більшість міжнародних угод, не має обмеження термінами, тому вважається безстроковою юридично. Але за згодою сторін може бути припинена в любий момент або може бути продовжена.
Ми очікуємо і хотіли би, щоб ця угода працювала для України там більше 10 років, я в своєму виступі казав десятки років, тому що для нас це фонд прямих інвестицій і хороший інвестиційний інструмент. Тому, звичайно, ми зацікавлені в якомога довшій роботі такого фонду.
Стосовно другої частини вашого запитання, я скажу, що буквально післявчора ми провели антикризовий енергетичний штаб зі всім енергетичним блоком країни стосовно результатів завершення попереднього опалювального сезону і відповідно початок підготовки повністю прописали, всі доручення оформили стосовно підготовки наступного опалювального сезону. Ми розраховуємо... Ця інформація є відносно сенситивною, я би...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Бабенко Микола Вікторович, депутатська група "Довіра".
11:08:46
БАБЕНКО М.В.
Прошу передати слово Ларисі Білозір.
11:08:53
БІЛОЗІР Л.М.
Шановні урядовці, шановна Світлана Василівна, питання до вас. У контексті євроінтеграції Україна зобов'язалась перевести свою природоохоронну політику у відповідність до стандартів ЄС, але на місцях громади часто залишаються без ресурсів і без чітких процедур. Стан водних ресурсів, доступ до води, безпечне довкілля стає дійсно розкішшю. І в багатьох громадах області... От у Вінницькій області, зокрема, критично зношена система водогонів. А в частині сільських населених пунктів взагалі вода подається за графіком або її взагалі немає. Це не тільки екологічне питання, а і гуманітарне питання. У нас в області дуже багато ВПО. І питання до вас. Які є наявні проєкти в міністерстві для участі громад по водогонам? І чи передбачає ваше міністерство у перегляді бюджету на 2025 рік пропонувати програми, спрямовані на оновлення, ремонт та будівництво водогонів у громадах?
11:10:02
ГРИНЧУК С.В.
Дякую за запитання, пані Лариса. Дякую за вашу особисту залученість. Ми неодноразово обговорюємо з вами особисто проблемні питання щодо громад, щодо регіонів саме в питанні водопостачання і водозабезпечення. Тут у нас спільна робота, яка відбувається з Міністерством розвитку громад і територій, а також інфраструктури. Ми особисто з Олексієм Володимировичем розуміємо картину щодо водозабезпечення і водопостачання, і щодо проблемних питань в кожному регіоні і по всій території України. Звичайно, ми повинні розуміти, що хоч ми і дійсно зробили багато в імплементації європейського законодавства саме в частині водного господарства, водозабезпеченості і імплементували значну частину нормативно-правових актів Водної рамкової директиви, але саме практична реалізація всіх цих заходів вона є однією з найдорожчих, на жаль, реформа дана.
В минулому році було затверджено державну цільову програму щодо водозабезпечення областей і регіонів, які найбільше постраждали від воєнних дій, і основна сума бюджетних коштів буде спрямована саме на будівництво водогонів і каналів саме в цих областях. І ми повинні розуміти, що там дійсно більше 700 водогосподарських конструкцій і водогосподарських систем було зруйновано через бойові дії, і там люди дійсно залишаються без стабільного водопостачання.
Але не дивлячись на це, ми працюємо з іншими регіонами і шукаємо можливості допомогти їм з покращенням ситуації з водозабезпеченням. Дуже активно працюємо і створили спільну платформу з ЮНІСЕФ, які займаються саме питаннями гуманітарної допомоги в частині водозабезпечення в Україні, залучили туди практично всі регіони і відпрацьовуємо кожний проєкт для того, щоби знайти для цих регіонів донорську допомогу, щоби…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Божкову Олександру Валерійовичу, "Слуга народу".
11:12:11
БОЖКОВ О.В.
Прошу передати слово Андрію Вікторовичу Жупанину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Вікторович Жупанин.
11:12:19
ЖУПАНИН А.В.
Дякую за слово. По-перше, дякую за вичерпну відповідь на моє перше запитання, пане Прем'єр-міністре. Я звернув увагу також, що угода поширюється на ліцензії, які були видані до підписання цієї угоди, але по яким не починалася промислова розробка родовищ. Це проблема так званих сплячих ліцензій. Враховуючи, що в Україні існує доволі велика кількість сплячих ліцензій, що значно стримує наш потенціал у видобутку корисних копалин, чи може уряд взяти на опрацювання і узгодження між центральними органами виконавчої влади новий, а, головне, ефективний підхід до сплячих ліцензій, які б змусили їх власників реалізувати принцип "бури або плати, або в іншому випадку віддавай державі".
І друге питання. Нещодавно КМУ прийняв рішення про розробку конкурсної документації щодо проведення двох конкурсів по угодам про розподіл продукції – Свічанська, Межигірська ділянки. Чи можна цю інформацію поширити серед наших американських партнерів? Це вже може бути перший проєкт для спільної участі, так.
І друге. Доручити профільному міністерству врахувати умови Угоди про надра для відображення в конкурсній документації при проведенні конкурсу.
Дякую.
11:13:26
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую. Дякую за ваше запитання. Перше, щодо ліцензій, видача яких зазначена в угоді. Це стосується лише нових ліцензій, там прямо написано: нові ліцензії, тобто які видані юридично після дати ратифікації набуття чинності даної угоди. Тому лише нові ліцензії будуть підлягати… Не так, навіть плата за нові ліцензії і рента від нових ліцензій, яка поступає в спецфонд державного бюджету, буде перераховуватися у відповідний статутний капітал інвестиційного фонду.
Питання сплячих ліцензій і ось цих двох конкурсів, я попрошу Світлану Василівну доповнити вже там з деталями.
11:14:11
ГРИНЧУК С.В.
Дякую, Денис Анатолійович. Дякую, пане Андрію, за ваше запитання.
Дійсно, питання умовно сплячих ліцензій є величезною проблемою розвитку галузі. За останні декілька місяців ми спільно з Держгеонадра і Держгеоконтролем провели аналіз і оцінку всіх виданих ліцензій і робіт, які ведуться по ним. У нас вже є сформовані списки тих, де видобуто за останні 10 років, бо так і не почалися роботи або видобуто менше 1 відсотка. По всім цим виданим ліцензіям, де не почалася робота, є конкретні списки як по твердим, так і по нафтогазовим. Будуть проводитися позапланові перевірки для того, щоб приймати відповідні рішення щодо продовження, анулювання ліцензій відповідно до чинного законодавства.
Також ми ведемо роботу над тим, щоб скасувати все-таки дозволити планові перевірки, тому що інакше ми не зможемо ефективно боротися з умовно сплячими ліцензіями і не зможемо використовувати потенціал вже тих родовищ, потенціал вже тих корисних копалин, з якими ми можемо працювати вже зараз, залучати додаткові нові інвестиції. І абсолютно погоджуюсь, що по цим двом угодам по УРП ми будемо...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кулініч Олег Іванович, група "Довіра".
11:15:34
КУЛІНІЧ О.І.
Прошу передати слово Сергію Вельможному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте Сергію Вельможному.
11:15:41
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановна Світлана Василівна, питання до вас по Регламенту щодо запобігання імпорту продукції, пов'язаної з вирубкою лісів. Чи ведеться міністерством робота та який стан співпраці з іншими ЦООВ щодо гармонізації українського законодавства з положенням регламенту? Чи буде забезпечений супутниковий моніторинг лісів та геолокаційну прив'язку продукції, як того вимагає регламент? Чи проводиться діалог з Європейською комісією щодо визнання України як низько-ризикової країни відповідно до класифікації регламенту?
Дякую за відповідь.
11:16:25
ГРИНЧУК С.В.
Дякую, пане Сергію, за саме це запитання. Тому що питання Регламенту так званого EUDR, воно є одним з найскладніших в імплементації. Із проблематикою його імплементації стикнеться не тільки Україна, а й багато також європейських країн.
Що вже зроблено для того, щоб підготуватися до вступу в силу даного регламенту? Спільно з Мінагрополітики, повірте, ми постійно проводимо роботу, тому що розуміємо, що імплементація норм даного регламенту – це ризики не тільки для лісової галузі можуть бути, але в основному для сільськогосподарських виробників. Оскільки суть, як ми розуміємо в тому, що якщо буде зафіксовано, що на даній ділянці, якщо вона зараз навіть сільськогосподарська, але декілька років тому там росли ліси і вони були зрубані для того, щоб вести там сільське господарство, то дана продукція буде заборонена для ввозу до країн Європейського Союзу. Тому вже багато насправді зроблено в питанні діджиталізації лісів, і лісагентство з усіма відповідними органами і структурами науковими в тому числі, які підпорядковуються їм, розроблено декілька видів реєстрів. Впроваджується також система оцінки супутникових знімків. І ми всієї цією інформацією, звичайно, ділимося і залучаємо Мінагрополітики для того, щоб наші агропромислові виробники також вже могли підготуватися до вступу в дію даного регламенту.
Є тут єдина проблематика вже не з боку України, ми насправді – одна з найбільш підготовлених країн, як виявилося, тому що ми постійно ведемо також діалог з нашими європейськими країнами-партнерами. Проблематика в тому, що ще не визначено остаточних критеріїв з боку Європейської комісії щодо того, як саме будуть діяти реєстри, як саме будуть відслідковуватися ділянки. Але ми готуємо вже відповідно нормативно-правову базу, щоб максимально…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Кицаку Богдану Вікторовичу, "Слуга народу".
11:18:33
КИЦАК Б.В.
Пане Денисе Анатолійовичу, вітаю українську дипломатію з фундаментально проведеною роботою над угодою. Це, безумовно, велика перемога, яка має шанс потенційно стати проривом для української економіки в найближчі десятиліття, безумовно. Разом з тим, є певні речі із знаком питання, і прошу чітко відповісти на ці застереження для того, щоб зняти побоювання, зокрема, в українського суспільства.
Перше. Чи відбувся аудит всіх виданих ліцензій на корисні копалини з моменту проголошення незалежності, а не тільки за останні 10 років, та перевірки виконання інвестиційних зобов'язань, передбачених договорами? Як держава повертає надра, які через різні схеми були привласнені і жодної діяльності там не відбулося?
Друге питання. Які умови виходу із Угоди про корисні копалини та критерії припинення діяльності інвестиційного фонду?
І третє питання. Куди будуть платитись податки від діяльності компаній, які будуть зайняті у сфері видобутку копалин?
Дякую.
11:19:36
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую. Стосовно проведення повного аудиту. Звичайно, він був проведений. Я потім попрошу Світлану Василівну доповнити.
Стосовно того, як держава реагує на видані ліцензії. За час роботи нашого уряду ми жодну земельну ділянку, зміну цільового призначення або передачу під ліцензії, видані не через аукціон, не погоджували урядом. Це позиція уряду, моя позиція як Прем'єр-міністра, ми просто не пропускаємо в роботу тих ліцензій, які були, як ви кажете, подаровані або вкрадені, як завгодно це можна називати, але не були придбані через аукціон. Принципова позиція держави і нашого уряду.
Відповідно стосовно умов, друга частина вашого запитання, стосовно умов завершення. Умови завершення як для міжнародного договору передбачаються відповідною Віденською конвенцією. В цій угоді прописано, що за згодою, за взаємною згодою сторін, але, безумовно, згідно конвенції будь-яка сторона може ініціювати вихід з будь-якого міжнародного договору. Тому всі ці речі обумовлені конвенційно, прописані в угоді, і ця угода підпадає під дію відповідних міжнародних конвенцій.
Стосовно аудиту, якщо у Світлани Василівни є більше інформації, я прошу доповнити, якщо ні, тоді питання... Доповните щось, Світлано? Прошу.
11:21:00
ГРИНЧУК С.В.
Щодо аудиту, так. Тільки можу ще додати, що ми ведемо також активну співпрацю з правоохоронними органами в рамках санкційної політики. Тобто те, що відповідала я вже на питання вашого колеги, що ми провели повний аудит, зараз будемо проводити перевірки додаткові і приймати відповідні рішення, друга частина – це імплементація санкційної політики. І ми окремо працюємо з усіма ділянками, з усіма дозволами на спеціальне використання надр, з усіма ліцензіями, які потрапляють під санкції відповідно до санкційної політики і до рішень Ради національної...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, і я так розумію, завершальне питання – Приходько Борис Вікторович, група "Довіра". Будь ласка.
11:21:47
ПРИХОДЬКО Б.В.
Дякую. Прошу передати слово моєму колезі Сухову Олександру Сергійовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Сухов, будь ласка.
11:21:54
СУХОВ О.С.
Дякую. Звертаюся до віце-прем'єр-міністра Олексія Кулеби. Сподіваюся, що ви все ж таки відвідаєте наступне засідання комітету та ознайомитеся з шокуючими фактами корупції в Укртрансбезпеці.
До мене звернулися інспектори з Івано-Франківської області, які розповіли, що в службі можна працювати з однією вимогою: кожен місяць заносити фіксований хабар керівництву. У мене є скріншот із службової переписки працівників. Читаю повідомлення: "Є така фірма і їх торгова компанія, директор Дзера Назарій, родич нашого воєнкома. Прошу звернути увагу, бо знімуть бронь". А далі ще цікавіше: "Інспекторів, які звернулися до комітету, почали переслідувати. Одного вже мобілізували, а іншого протизаконно оголосили у розшук. І це лише один факт із десятку, які я маю".
Тому питання до вас. Коли буде звільнене корумповане керівництво Укртрансбезпеки?
Питання до Міноборони. Чи знаєте ви про те, що керівництво ТЦК в Івано-Франківській області незаконно використовує свій посадовий вплив для "кришування" компанії своїх родичів?
Дякую.
11:23:01
КУЛЕБА О.В.
Дякую вам за запитання. Щодо моєї відсутності на комітеті, вимушений був... був у відрядженні, тому, на жаль, не зміг відвідати комітет. Але обов'язково на наступний комітет ми з вами побачимося.
Що стосується кадрової політики зазначеного підприємства "Укртрансбезпека", хочу вам сказати, що з жовтня місяця в нас відбулись зміни керівного складу окремих департаментів центрального апарату Укртрансбезпеки. Окремо також були відповідні кадрові зміни в регіонах.
Також хочу сказати, що зараз проводиться оптимізація діяльності всіх територіальних органів і підсилення їх інституційної спроможності.
Щодо фактів, будь-яких, які у вас є, будь ласка, передавайте їх в правоохоронні органи, а також безпосередньо до нас в міністерство, для того щоб ми проводили відповідну перевірку.
Також хочу нагадати, що один із заступників Укртрансбезпеки також проходив повну перевірку, за фактами якої не було знайдено ані фактів порушень, ані фактів злочину. Але ми готові до постійної співпраці з народними депутатами, до постійної комунікації. І повірте, що ми будемо перевіряти кожен факт, який був зафіксований, разом з правоохоронними органами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Дякуємо Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні.
Шановні колеги, дякую всім за роботу. Оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку.
Працюємо далі заради України. Слава Україні!