ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

15 квітня 2025 року, 12 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:05:46

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слава Україні!

Шановні народні депутати України, розпочався Страсний тиждень перед Великоднем, що має особливе духовне значення для мільйонів християн не лише в Україні, а й в усьому світі. Це час глибокого роздуму, духовного очищення та молитви. Нехай цей тиждень стане часом внутрішнього відновлення для кожного з нас незалежно від наших переконань чи віросповідань. Пам'ятаємо, що справжня сила в єдності, співчутті і любові до ближнього.

Шановні колеги, також хочу привітати іудеїв всього світу з нагоди святкування Песаху, одного з найдавніших і найважливіших свят іудаїзму, що уособлює прагнення до свободи, духовної сили та перемоги над поневоленням. Ми щиро вітаємо всіх, хто сповідує іудаїзм, з цим святом і бажаємо миру, злагоди, добробуту і благословення.

Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, я звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою всі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.

Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні колеги, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України: Анни Анатоліївни Пуртової, "Слуга народу", і Тетяни Вікторівни Циби, "Слуга народу". Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм невичерпної енергії, натхнення та плідної роботи на благо України. (Оплески)Дякуємо вам.       

Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропонується розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)  

Шановні колеги, уже дванадцятий рік Україна відважно протистоїть збройній агресії Російської Федерації і четвертий рік – в умовах повномасштабного вторгнення. Окупанти продовжують систематичний терор проти мирного населення. Свідченням цього є нещодавні цинічні та жорстокі удари по Кривому Рогу, Сумам, іншим нашим містам і селам. Внаслідок цих варварських атак загинуло та постраждало багато наших співвітчизників, серед яких і діти. Такими є дії агресора у відповідь на численні заклики міжнародної спільноти до справедливого миру і припинення вогню. Скоєні злочини не мають строку давності, відповідальність за них обов'язково настане.

Шановні колеги, вшануймо хвилиною мовчання світлу пам'ять усіх воїнів, які віддали життя за нашу Батьківщину, а також безвинно загиблих дітей та мирних мешканців, що стали жертвами російської агресії.

(Хвилина мовчання)

Шановні народні депутати, прошу сідати.

На Погоджувальній раді ми домовилися надати час до 3 хвилин кожній фракції і групі для виступів їх уповноважених представників. Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Будь ласка, колеги,  записуємося.

Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович,  фракція "Батьківщина".

Соболєв Сергій Владиславович,  будь ласка.

 

12:12:35

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, я думаю, що тема Сум,  Кривого Рогу,  Харкова,  Запоріжжя,  Одеси і багатьох інших міст – це тема,  яка дає відповідь на питання: так чи хоче перемир'я країна-агресор Російська Федерація? Ті жертви серед мирного населення,  ті жертви,  які несе щодня Україна,  – це є зайве підтвердження того,  що Росія не хоче ніякого миру, і вона використовує ці переговори тільки для одного: для того, щоб максимально тягнути час; для того, щоб відтягувати введення найсерйозніших санкцій, до яких готовий світ; і для того, щоб імітувати переговори заради переговорів.

Тому в цій ситуації для нас найважливіше, щоб кожен такий факт не просто висвітлювався і в Україні, і за межами України, перш за все для наших партнерів, для тих, хто не розуміє, що відбувається в Україні з російською агресією, але щоб кожен такий факт мав однозначність тлумачення: Росія вбиває мирних громадян. І ніякі інші речі не можуть звучати як факти, які нібито виправдовують терор Росії.

Коли українська делегація приїхала на сесію ПАРЄ, сталася страшна трагедія в Кривому Розі. Нам почали задавати питання: а чи правда, що цей вибув був біля кафе, де розташовувались 85 натівців? Уявіть собі, якщо задають питання не про вбитих дітей, вбитих інших мирних громадян, а пробують виправдовувати, чому Росія б'є по Україні, і окремі наші політики пробують підігрувати цим же темам, – це є найстрашніше, що може бути в цій ситуації. Є якісь питання – є профільний комітет, який може завжди швидко зібратися і розглянути це. Але ключове питання повинно бути одне: Росія діє фашистськими методами, Росія діє цими методами саме проти цивільного населення. А вже знайти якісь інші відповіді можна в будь-якій ситуації, бо Україна в ситуації війни. І я думаю, що це є ключовим посилом, який повинен бути.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Батенко Тарас Іванович. Я так розумію, передає Скороход Анні Костянтинівні. Будь ласка.

 

12:15:45

СКОРОХОД А.К.

Шановні колеги, я хочу знову підняти тему безвісти зниклих військовослужбовців. Знаєте, я не пам'ятаю такої шаленої кількості колективних звернень від родин безвісти зниклих взагалі за весь час війни. Зараз, до мене щодня надходять колективні звернення, які підписані понад 100 родинами безвісти зниклих військовослужбовців.

Колеги, вони зазначають, що проблема, яка склалася, - це не єдиний, не поодинокі виняток, а це системна ситуація, коли наших бійців відправляють у найнебезпечніші зони без чіткого інструктажу, без розуміння оперативної ситуації, без плану евакуації або підкріплення, коли бійці опиняються на позиціях без зв'язку, без єдиного командного центру, а найстрашніше – у змішаних групах без злагодження, з різних бригад, без фіксації складу і без імен відповідальних командирів. Після бою ніхто не знав, хто куди пішов і  кого шукати.

Колеги, це, дійсно, величезні проблеми в системі і ми маємо розуміти, що за кожною операцією, наказом, дією або бездіяльністю стоїть конкретна відповідальна особа. Але при цьому ми з вами бачимо, що жодної відповідальності ніхто не поніс. За жодне рішення, яке було прийнято і яке призвело до негативних наслідків для наших військовослужбовців, ніхто не поніс покарання. Ніхто не відповів перед суспільством, ніхто не відповів перед сім'ями людей, які втратили батьків, дітей, синів, рідних, друзів і близьких своїх родичів.

Колеги, це те, про що ми маємо говорити, бо якщо ми це замовчуємо, значить ми беремо в цьому участь, а такого бути не може. Ми маємо піднімати цю тему, ми маємо піднімати питання відповідальності командування за свої дії. Тимчасова слідча комісія, яку я очолювала і яка працювала в стінах Верховної Ради, пропонувала і надавала дуже багато пропозицій з цього приводу. До сьогоднішнього дня жодне з цих рішень прийнято і підтримано не було.

Також я хочу зазначити, що на сьогоднішній день існує величезна проблема з евакуацією, евакуацією як медичною, так і тіл загиблих.  Коли родичі пишуть: ми бачимо, нам показують відео наших загиблих рідних, але тіла не забирають, хоча ці позиції є позиціями наших військових, хоча на ці позиції і надалі на ротацію відправляють військовослужбовців.

Це одне із ключових питань. Подивіться, скільки людей гине через те, що їм не забезпечили вчасно медичну евакуацію. Якщо ми відправляємо людей на фронт...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається Рущишину Ярославу Івановичу, фракція "Голос". Будь ласка.

 

12:18:57

РУЩИШИН Я.І.

Прошу Соломії Бобровській передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна Бобровська, будь ласка.

 

12:19:10

БОБРОВСЬКА С.А.

Соломія Бобровська, фракція "Голос". У першу чергу я хочу звернутися до вас, пане Руслане, у другу чергу хочу звернутися до Сергія Іонушаса, якому передавали вітання абсолютно всі громадські організації, які займаються і опікуються родинами безвісти зниклих, з приводу законопроекту 12414. Я знаю, що у вас завтра має бути комітет, з проханням винести в четвер на ранок у зал за погодженням всіх голів фракцій.

Це законопроект, який змінює, про що говорила Аня в тому числі, змінює місце досудового розслідування і розвантажує Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську, Сумську області в ті області, де родини не можуть звернутися і не можуть приїхати дуже часто в регіони, де йде повним ходом війна.

У мене прохання не ставитися до цього легковажно і послухати нарешті і прийняти  по можливості в четвер перед тим, як всі роз'їдуться на Великдень, за основу і в цілому і в принципі не проводити друге читання і провести це голосування за цей принциповий законопроект.

Хочу нагадати всім, що насправді так як сьогодні відбувається у нас історія розслідування, родина чи сім'я пише заяву про зниклого безвісти, далі реєструють кримінальне провадження, далі відбирають ДНК, а далі футболять ці заяви від області до області. У мене прохання, Сергій тут стоїть, я бачу, уважно слухає, майже уважно слухає, все ж таки наголошу, стоїть в тому числі автор першого законопроекту пан Павлюк, хочу ще раз наголосити вашу увагу, де ви продовжуєте не слухати про ваш законопроект, опікуватися тими 63 тисячами сімей станом на початок лютого місяця, які ми сьогодні маємо, і врешті дати можливість змогу сім'ям добитися правди і поховати при можливості з повагою свої родини.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мазурашу Георгій Георгійович, фракція "Слуга народу".

 

12:21:15

МАЗУРАШУ Г.Г.

З щирим співчуттям рідним загиблих та іншим постраждалим від рашистських атак прошу передати слово колезі по фракції "Слуга народу" Тетяні Скрипці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тетяна Скрипка. Пані Тетяна.

 

12:21:40

СКРИПКА Т.В.

Шановні колеги, удар, який ворог завдав по мирному населенню в місті Суми, забрав життя 35 людей, серед них двоє дітей, 120 осіб, понад 120 осіб отримали поранення. І це не просто статистика, це розбиті родини, це назавжди порожні дитячі ліжка і це зруйновані мрії, і це сльози, які неможливо висушити. Сьогодні саме в цей час наш колега Гузенко Максим ховає свого рідного товариша, якого вбила російська ракета.

 

12:22:33

ВАСИЛЬЄВ І.С. 

Жахлива трагедія в Сумах, страшні смерті і сльози в рідному місті. Маємо пам'ятати кожного, хто загинув, маємо зробити все можливе для того, щоб подібні трагедії не повторились. Вкрай необхідно збільшити фінансування фортифікацій на прикордонні для того, щоб запобігти просуванню ворога вглиб Сумщини. Необхідно збільшити кількість укриттів по місту, необхідно налагодити систему оповіщення по Сумах і області. Світла пам'ять жертвам і низький уклін і співчуття близьким.

 

12:23:03

КАЧУРА О.А.

Насправді мешканці Сумщини, вони вимагають одного – справедливості. А справедливість – це жорстка відповідь за цей теракт у центрі міста, я впевнений, вона неодмінно буде.

Я також звертаюся від імені всіх нас до Кабміну, щоб вони виділили додаткові кошти, оскільки зараз фактично у нас все місто, тисячі вікон вибито, вони забиті фанерою. І я прошу дати людям світло хоча б так.

І я звертаюся до міжнародних партнерів. Ви знаєте, після побаченого в Сумах, як вам спиться? Ви збираєтесь щось далі робити чи ні? Чи ви хочете ще далі бачити криваві події вбивства наших дітей і людей? Ви знаєте, я хочу, щоб вони слухали нас. Сумщині треба ППО! І нам треба не наради, а дії. Нам треба не співчуття, а захист. Дайте Сумщині ППО!

 

12:24:19

АНАНЧЕНКО М.О.

На сьогоднішній день ми підготували колективне депутатське звернення до Кабінету Міністрів, всіх міжнародних фондів, партнерів задля двох цілей: перше – це допомога всім постраждалим та родинам загиблих, а також відновлення Конгрес-центру СумДУ та одного з навчальних корпусів.

 

12:24:31

ШВАЧКО А.О.

Важко навіть уявити той жах, який люди пережили цієї неділі. Хтось йшов святити вербу до церкви, хтось вів дітей до майданчика, хтось просто прогулювався в центрі міста. Вони завдали удару по найціннішому – по центру міста Суми.

 

12:24:55

МОЛОТОК І.Ф.

Це жахлива трагедія не тільки для Сумщини, а для всієї ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі В'ятрович Володимир Михайлович, фракція "Європейська солідарність".

 

12:25:18

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу передати Порошенку Петру Олексійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Порошенко.

 

12:25:37

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановні колеги, після таких трагедій, як в Сумах, в Кривому Розі, в Полтаві, в Запоріжжі, які постійно повторюються, ворог хоче вдарити в серце українського народу, залякати нас. Але ми не маємо права опустити руки. Російський терор посилюється, гинуть діти, цивільні, і однієї підтримки фронту, яку ми зараз всі робимо, замало. Треба підтримувати міста, об'єкти критичної інфраструктури, ми маємо посилити захист в тилу. І не повідомленнями в фейсбуці, а робити все для того, щоб захистити міста. І вчора я і моя команда передали комплекс засобів протидії технічної розвідки "Ай-Петрі" громаді Кривого Рогу. Зараз готується така сама акція для Сум.

Ми працюємо, щоб допомогти Сумщині. І працюємо попри перешкоди, які чинить влада через незаконне перешкоджання роботи благодійного фонду, перешкоджання збору коштів після введення антиконституційних санкцій. Бо це шкодить не мені чи команді, це шкодить воїнам на фронті, це шкодить нашим містам і, врешті-решт, шкодить Україні.

Зараз вноситься чергове продовження воєнного стану. Це вже 15-й раз, коли просять парламент це підтримати. Ми точно знаємо, що це треба, можна робити, але чому за місяць до закінчення? Я хочу наголосити, що ми маємо визнати очевидне: влада почала зловживати воєнним станом, використовує його не тільки для оборони країни, а для побудови авторитарного режиму. Узурпація влади не є... не може бути сьогодні ціллю. Необмежена влада Офісу над вами, над парламентарями – це принизливо для всієї України. І ми маємо негайно зробити все, щоб об'єднатися, бо об'єднатися не навколо Зеленського чи Порошенка, а об'єднатися для того, щоб бити Путіна і перемогти, об'єднання навколо Збройних Сил.

Ми вимагаємо поставити на голосування Закон про ПДФО і дати гроші армії. Ми вимагаємо зупинити нафтопровід "Дружба", бо це 20 мільйонів доларів щоденно Путіну. Ми вимагаємо, бо коли ви будете питатися, як вам спиться, питання до влади: як вам спиться?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі, будь ласка, група "Довіра". Будь ласка, слово надається Поляку Владіславу Миколайовичу.

Бакунець Павло Андрійович.

 

12:29:03

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановна президія, шановні народні обранці, дорогі українці! Маю можливість з цієї високої трибуни сьогодні привітатися до вас християнським привітом: слава Ісусу Христу! Так в нас на прикордонні, на Львівщині, власне, вітаються, коли приходять попрощатися з тими, кого вже, на жаль, немає серед нас. Ми з вами увійшли в Страсний тиждень, останній тиждень Великого посту. Тому я би хотів побажати вам, аби ви мали можливість задуматися, мали можливість якогось очищення в ці останні дні  перед світлим святом Христового Воскресіння.

Ми в нього зайшли в дуже темний час з тими, на жаль, терористичними атаками на Суми, на Кривий Ріг, на інші міста, через що загинули наші українці, особливо діти. Велике співчуття родинам наших українців. Звичайно, щоб зупинити цей тероризм, нам потрібна підтримка наших міжнародних партнерів, чим наша делегація успішно протягом тижня займалася в Асамблеї Ради Європи, де прийняла відповідну Резолюцію про міжнародний  трибунал, про міжнародний фонд коштів заморожених активів терористів в різних фінансових установах Європи.

А щодо нашої внутрішньої політики, то я закликаю вас, дорогі колеги, особливо перед Великоднем, спілкуйтеся більше з родинами наших захисників, особливо з родинами полонених, з родинами зниклих безвісти, з родинами наших героїв. Бо, повірте, коли в сім'ї є людина, ціла родина переживає, як він на фронті. А коли приходить, на жаль, це страшне сповіщення "зниклий безвісти", це починається для людини, для цілої родини, великий шлях нової катастрофи, яку ми з вами повинні виправити. Виправити, аби виплати виплачувалися і батькам, і мамам, і дружинам на дітей, виправити, аби вони мали можливість отримати хоча б цю мізерну компенсацію в цей надскладний для них час і без термінів, не 3 роки від дати смерті, а від дати отримання  їх свідоцтва. Ось що є важливо. Важливо є, аби родини з Львівщини не спілкувалися зі слідчими зі східних областей, а могли робити це на місці, в своєму місті, в своєму районі.

Ось це, над чим я закликаю вас працювати цими днями, з вірою в Бога, людей і перемогу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Папієв Михайло Миколайович.

 

12:32:14

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Михайло Папієв, депутатська  група  "За життя та мир".

Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Ми вдячні Збройним Силам України за ту мужність і той героїзм, які вони виявляють в війні з агресором, я впевнений в нашій перемозі. І хотілося би, щоби і Верховна Рада України показувала такі ж самі зусилля по законодавчому процесу в тому, щоби відстоювалися інтереси наших громадян, щоб була підтримка Збройних Сил України, щоби ми сьогодні працювали над майбутнім України, як буде жити Україна після перемоги. Я впевнений в тому, що нам тут треба ще багато що зробити, і про це говорять ті мої спілкування з громадянами України, особливо з внутрішньо переміщеними особами.

Я от хотів би звернутися до Кабінету Міністрів України і спитати: чому у них така бездіяльність? Фактично спробуйте зараз знайти якусь автентичну чітку скореговану цифру, скільки у нас є внутрішньо переміщених осіб. Одні говорять – більше 5 мільйонів, Міністерство соціальної політики каже – 4 мільйони 601 тисяча внутрішньо переміщених осіб. Беремо звітність по бюджету, скільки внутрішньо переміщених осіб отримали компенсацію за житло, і тут дивні цифри: у 2023 році це було 2,5 мільйона громадян, у 2024 році – 1 мільйон 200. У мене питання: а куди поділися мільйон 300 громадян України? Чому вони залишилися без підтримки держави?

Якщо подивитися ще соціологію, ви знаєте, що за підтримки Міністерства розвитку Великої Британії проведено соціологічне дослідження "Актуальні проблеми внутрішньо переміщених осіб". І ці якраз дослідження стосувалися дискримінації внутрішньо переміщених осіб. І ви знаєте, там кричущі цифри. Тобто 57 відсотків внутрішньо переміщених осіб при опитуванні казали, що вони зазнали дискримінації при спілкуванні з місцевими жителями, 33 відсотки зазнали дискримінації при пошуку житла, 27 відсотків зазнали дискримінації при спілкуванні з соціальними службами, тобто з органами державної влади. Шановні колеги, нам треба задуматися над цими цифрами. Я звертаюся до Кабінету Міністрів України.

Сьогодні фактично зусиллями Президента України створено умови, коли у нас в бюджеті немає проблем з фінансуванням, коли міжнародні наші партнери і союзники допомагають Україні. І на цьому фоні хотілося б, щоб те міністерство, яке має цікаву назву – Міністерство єдності, хоч хтось може навести приклад хоча б одного законопроекту цього міністерства, яке би стосувалося захисту прав та свобод внутрішньо переміщених осіб? А нам треба думати про майбутнє України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Відновлення України", Гнатенко Валерій Сергійович.

 

12:35:27

ГНАТЕНКО В.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги, трагедія на Вербну неділю не могла нікого лишити у спокої. Жахливі злочини російського агресора проти мирного населення України не припиняються. Сумщина,  Кривий Ріг, Харків, Дніпро, Донбас – ці регіони щодня зазнають атак, які забирають життя наших громадян, руйнують цивільну інфраструктуру.

Ще 11 березня Україна чітко і однозначно погодилася на режим припинення вогню. Минув понад місяць, але замість тиші ми бачимо ескалацію. Водночас ми усвідомлюємо, що пошук миру – це складний шлях, який потребує політичної волі не лише  від нас, а й від наших партнерів. Ми розуміємо весь тягар відповідальності, який лежить на плечах президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, його прагнення якнайшвидше завершити цю війну викликає повагу. Проте закликаємо разом шукати нові дієві важелі впливу. Ми вдячні за підтримку, але вона має бути ще більш рішучою.

Та війна – це не лише фронт і обстріли. Війна б'є по наших людях економічно, і ми не маємо права ігнорувати ці виклики. За даними Держстату інфляція на споживчому ринку в березні прискорилася до 14,6 відсотка у річному вимірі. Хто страждає від цього найбільше? Це наші пенсіонери, малозабезпечені сім'ї, люди, які ледве-ледве зводять кінці з кінцями. Ми не можемо закривати очі на те, як стрімке зростання цін на продукти та  необхідні речі б'є найуразливіших. Економічна прогнозованість – це питання виживання для мільйонів українців.

Не менш болючим питанням є підтримка наших внутрішньо переміщених осіб, і у квітні 2025 року уряд оголосив про зміни в програмі субсидій на оренду житла для ВПО. На перший погляд це крок вперед. Проте давайте будемо чесними, ці зміни носять косметичний характер. Реальність така, що понад 90 відсотків ринків житла в Україні перебуває в тіні. Як може ВПО скористатися субсидією, якщо офіційно оформлених договорів оренди майже немає?

Люди, які втратили через війну все, зустрічаються з бюрократичним бар'єром, який робить допомогу цю недосяжною. Так тіньовий сектор оренди потрібно виводити на світло, але не за рахунок тих, хто вже на межі виживання, потрібно спростити механізм отримання субсидій, запровадити тимчасові пільги для орендодавців, які укладають офіційні договори оренди з ВПО.    

І головне, посилити контроль за виконанням програми. Кожний українець, який через війну втратив дім, має право на гідне життя.

Шановні колеги, ми стоїмо перед історичним викликом, наші люди дивляться на парламент і чекають від нас не слів, а дій. Сьогодні кожен наш крок – це внесок у завершення війни і майбутнє нашої держави України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі фракції виступили. Я перепрошую, я просто уточню… Так, по-моєму, всі. Шановні колеги, час для виступів вичерпаний.

Шановні колеги, перед тим, як перейти до порядку розгляду… Одну секундочку, я спочатку проведу свої процедури, потім дам вам слово. 

Перед тим як перейти до питань порядку денного я хочу поінформувати вас. 21 березня 2025 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, Мельніка Сергія Васильовича, включеного до виборчого списку політичної партії "Слуга народу".

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.  Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Мельнік Сергій Васильович.

Будь ласка, Сергій Васильович.

 

12:39:03

МЕЛЬНІК С.В.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати  свої  обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. (Оплески)     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович. Що у вас? З процедури?

 

12:40:47

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Да, в мене з процедури. Шановний пане Голово,  шановні колеги, в мене питання. Вже місяць Верховна Рада чекає на міністра закордонних справ Сибігу. Ми його запросили у Верховну Раду розповісти про хід перемовин, які відбуваються із Сполученими Штатами Америки в першу чергу. Ми чекаємо його вже місяць. Спочатку нам казали якісь дати,  потім що з "годиною запитань до Уряду", потім Ставка. В нього вже місяць відбувається безкінечно Ставка чи безкінечні зустрічі з міністрами іншими. Коли прийде Сибіга у Верховну Раду доповісти про перемовини, які відбуваються в першу чергу з США?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович,  в п'ятницю – точно. По інших датах я,  якщо  можна,  сконтактуюся, поінформую вас особисто. Добре?

Шановні колеги, шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки в пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Нагадую,  необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "за" до появи результатів голосування на табло.

Шановні колеги,  я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.

 

12:42:28

За-221

Проти – 12,  утрималися – 2,  не  голосували – 86. Все, як  завжди.

Шановні колеги, Олександр Сергійович,  будь ласка.

 

12:42:42

КОРНІЄНКО О.С.

Згідно з поданою заявою та відповідно  до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Мельніка Сергія Васильовича до складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Вітаємо.

 

12:42:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо.

Шановні колеги, йдемо далі. Шановні народні депутати, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду.

І так, перше питання – 5838. Це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю).

Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:43:34

За-191

Рішення прийнято.

Будь ласка, я запрошую до слова заступника Міністра економіки України – Торгового представника України Качку Тараса Андрійовича. Будь ласка, Тарасе Андрійовичу.

 

12:44:00

КАЧКА Т.А.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановний пане Голово. На ваш розгляд пропонується законопроект, який нерозривно пов'язаний з законопроектом 5837 про основні засади державного нагляду (контролю), який є системною реформою державного нагляду (контролю). Цей законопроект передбачає посилення відповідальності посадових осіб органів контролю за порушення вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю).

Законопроект пропонує підвищити відповідальність і збільшити суми адміністративних штрафів для посадовців у п'ять разів: з 850 гривень до 4250 гривень, а також узгодити положення статті 166-21 Кодексу про адміністративні правопорушення з положеннями проекту Закону про основні засади державного нагляду (контролю). Це дозволить посилити відповідальність посадових осіб і забезпечить сприятливе середовище для проведення господарської діяльності, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій і балансу інтересів громадян, бізнесу та держави.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я запрошую співдоповідача – заступника голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Медяника В'ячеслава Анатолійовича. Будь ласка.

 

12:45:24

МЕДЯНИК В.А.

Шановний пане Голово, шановні колеги, Комітетом з питань правоохоронної діяльності підготовлений до розгляду у першому читанні законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю).

Хочу звернути увагу, що даний законопроект змістовно поданий і пов'язаний із проектом Закону України про основні засади державного нагляду (контролю), який вже був 8 жовтня 2024 року Верховною Радою України прийнятий за основу, та доручено Комітету з питань економічного розвитку доопрацювати зазначений законопроект до другого читання. Тобто для того, щоб була повна синхронізація двох цих законопроектів, треба буде підтримати даний законопроект і до другого читання ми все це доопрацюємо.

Саме в чому полягає мета даного законопроекту? Це посилення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду та контролю за порушення вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності.

Хочу наголосити, що даний законопроект підтримується державними установами, є на це висновки і ГНЕУ, і є рішення нашого комітету рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект у першому читанні. Прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В'ячеславе Анатолійовичу.

Шановні колеги, фракції і групи, я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону.

Будь ласка, Максим Саврасов, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

12:47:23

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко.

 

12:47:40

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Друзі, вся країна зараз дивиться, говорить і думає про одне, про трагедії жахливі: Суми, Кривий Ріг, про можливий мир, про те, що відбувається у відносинах США. Чим зайнята Верховна Рада? Абсолютно невідомо чим. Ми не обговорюємо жодного важливого питання. З усією повагою, штрафи тут, штрафи там – ну це, будь ласка. Коли ми будемо обговорювати реально важливе? Коли ми будемо говорити про ті перемовини, які відбуваються, про нашу стратегію? Я не знаю, я вже не знаю, скільки можна цього чекати. Подивіться, що відбувається з ключовим союзником – Сполученими Штатами. Ну ми з кожним днем закопуємося все глибше, глибше, глибше. Де кінець цього? Заяви, на заяви – заяви, на заяви – заяви, і завтра вже я не знаю, до чого ми дійдемо.

Щоб не було так, що я тут тільки критикую. Я, будь ласка, в тисячний раз звертаюся до вас, звертаюся до влади, до нашої президії, уряду десь тут немає, він сюди не ходить ніколи, міністр закордонних справ – місяць чекаємо, але давайте займемося системно, хоч дуже пізно, але краще пізно, ніж ніколи, Сполученими Штатами Америки. США має бути у Вашингтоні. Кожен тиждень працювати українська делегація, і не тільки з тих, хто має там власний будинок чи з однієї фракції "Слуга народу", а це мають бути всі фракції. Далі ми маємо працювати обов'язково по лінії протестантів, духовних лідерів, обов'язково до американських ветеранів мають їхати українські ветерани, до фермерів – фермери, до журналістів – журналісти. Все інакше не працює. Якщо ми збираємося спілкуватися з американською владою через інтерв'ю, це все закінчиться катастрофою і ще більше українців загине. Треба зупинитися і почати працювати, поки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість Білозір, будь ласка, Бакунець Павло Андрійович.

 

12:49:52

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні колеги, звичайно, що ми підтримуємо в першому читанні законопроект про збільшення відповідальності посадових осіб за їхні недолугі рішення нагляду або контролю. Але водночас цей момент, я хочу звернути вашу увагу, звернути увагу нашого Кабінету Міністрів, сподіваюся, вони чують іноді, навіть не приходячи, на жаль, не відгукуючись, коли їх викликають у парламент. Парламент викликає наших працівників Кабінету Міністрів, а не запрошує, тому на виклик парламенту потрібно приходити.

Зараз я хотів би наголосити на проблемі, яка точно є в багатьох районних лікарнях,  – це недолуге рішення про те, що потрібно знищити пункти забору крові, натомість створити лише банк крові в центральних лікарнях. Це катастрофічно, бо коли лікарня є, де здає військова частина, і з військової частини привозять або навчальний центр, і з нього привозять в лікарню людей на операцію, там, де є хірургія, де реанімація, потрібно однозначно мати кров на місці, а не вести її з іншого населеного пункту, з іншої лікарня. Тому я закликаю залишити в районних лікарнях пункти забору крові, це допоможе рятувати наших захисників, допоможе рятувати наших українців. І це звернення до нашого Кабміну. Прошу врахувати його як усне депутатське звернення і прошу Кабмін відреагувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Іван Іванович Крулько. Сергій Володимирович Власенко, будь ласка.

 

12:51:41

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово. Насправді, звичайно, дискусія про стратегію дуже важлива, але я би звернув увагу на те, що це закон стратегічний. Я розумію, що зараз кожен займається в сесійній залі своїми справами, але це один із законів, який ідеологічний, він із законів, які ми здебільшого приймаємо, де ми формуємо державоцентричну державу, ми тут цим законом формуємо людиноцентричну державу. Так, чиновник повинен мати повноваження, так, чиновник повинен мати довіру суспільства, але коли чиновник використовує свої права в некоректний спосіб, коли видаються чиновником акти, які в подальшому скасовуються судом, чиновник повинен нести відповідальність. Цей закон саме про це. Це один із небагатьох законів, і зверніть увагу на номер – 5838, цей закон було внесено бог зна коли, і подивіться, скільки пройшло часу для того, щоб… його підписав ще колишній перший віцепрем'єр Олексій Любченко. Уже ніхто не пам'ятає, коли був Любченко першим віцепрем'єром – іще до війни. Скільки треба було чекати, щоб цей закон зайшов до сесійної зали. Але, на жаль, і в цьому законі є ложка дьогтю. Під шумок введення правильної відповідальності чиновників хочуть прибрати одну із підстав проведення перевірок, а саме: уже хочуть не попереджати заздалегідь бізнес про проведення перевірок тоді, коли це встановлено законом. Якщо це не буде прибрано до другого читання, ми не будемо підтримувати цей закон у другому читанні. А в першому читанні "Батьківщина", звичайно, його підтримає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цабаль Володимир Володимирович передає Сірко Юлії Леонідівні. Будь ласка.

 

12:53:52

СІРКО Ю.Л.

Сірко, фракція "Голос". Шановні колеги, до того, як ми почнемо обговорювати цей законопроект, хочу вам сказати статистику. В Україні є 43 центральні органи контролю і нагляду, 43 різних контролюючих органів для бізнесу. І ще є 413 територіальних контролюючих органів. Мабуть, бізнесу в нас менше, ніж кількість людей, які працюють в контролюючих органах. Їх кількість перевищує, більше сотень тисяч людей працює в контролюючих органах. Скажіть, будь ласка, яку економіку можна побудувати, коли кількість контролюючих органів різнонаправлених і кількість інспекторів більша, ніж кількість бізнесу?

Тому ми, безумовно, підтримуємо закон, який вводить відповідальність за прийняття рішення конкретним інспектором і конкретною людиною, яка працює в контролюючому органі. Тому що ми бачимо, що зараз контролюючий орган використовується не як орган, який дає додаткове щось в бюджет, не як орган, який додає додаткову безпеку нашим громадянам, а виключно як годувальниця для окремих органів центральних і місцевих контролюючих і нагляду. Але треба починати. Це, дійсно, як сказав мій колега Власенко, є концептуальний зсув у відношенні до контролюючих органів. Тому що той, хто прийняв рішення, повинен відповідати за це рішення.

Але якщо ми не почнемо реформу контролюючих органів,  зменшення їх кількості, цифровізації, а також конкретних процедур, які ці органи повинні виконувати і не придумувати щось додатково для того, щоб зняти гроші з бізнесу, ми ніколи з вами не просунемось в економічних питаннях, на жаль. Тому що наші контролюючі органи  не контролюючі органи якості і додаткових надходжень, наші контролюючі органи – це просто велике гальмо в розвитку малого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту і переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів підготуватися до голосування.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) (реєстраційний номер законопроекту 5838).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:57:05

За-298

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую, колеги.

Наступний законопроект 12373 – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів управління та списання військового майна.

Я запрошую секретаря комітету Костенка Романа Васильовича. І ми домовлялися, такий порядок проходження цього законопроекту: 5 хвилин – виступ Пузійчука, 2 хвилини – виступ від фракції "ЄС". Добре. Далі, 1 хвилина – виступ від групи "Довіра", дві поправки буде ще також від Скороход, і 6 хвилин – Разумков, і голосуємо.

Будь ласка, замість Пузійчука – Цимбалюк,  до 2 хвилин. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, до 2 хвилин, будь ласка, ваш виступ.

 

12:58:07

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, я впевнений, що вся сесійна зала підтримає цей законопроект у другому читанні і в цілому, і не тільки тому, що сьогодні доповідає Роман Костенко як бойовий полковник, а через те, що справді потрібно дати можливість Службі безпеки України, як і іншим військовим формуванням, списувати у спрощеному режимі ту техніку, яка сьогодні використовується для сил безпеки і оборони. Більше того, Служба безпеки, як і інші військові формування, має бойові підрозділи і використовує їх сьогодні як на фронті, так і для виконання інших спеціальних заходів під час проведення спецоперацій і інших заходів по захисту нашої держави.

Через те фракція "Батьківщина" пропонує голосувати за і запрошує всіх інших колег. Прошу проголосувати за прийняття у другому читанні цього важливого законопроекту і дати можливість сьогодні бойовим підрозділам працювати більш ефективно і не тратити час на тяганину, складення актів на списання і інших заходів. Більше того, все, що є по нормі належності, воно сьогодні, якщо вийшло з ладу, не дає можливість придбати інші технічні засоби, техніку тощо. У разі спрощеного списання дасть можливість придбати або отримати по нормі належності. Голосуємо за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, від Європейської солідарності хто від вас? Федина Софія Романівна, до 2 хвилин.

 

13:00:03

ФЕДИНА С.Р.

Це дуже правильний законопроект щодо удосконалення механізмів управління і списання військового майна. Але, напевно, ні для кого не буде секретом, що величезну частку майна, в тому числі і дуже дороговартісного, військові частини набувають завдяки волонтерам. І дуже часто волонтерська частка, яку, по суті, отримують від народу України, вона складає набагато більшу частку майна, яку надає військовим держава.

А тепер скажіть мені, який недоумок міг питатися у волонтерських організацій через офіційні листи, на яких підставах ви допомагаєте Збройним Силам України? Який недоумок міг питатися волонтерські благодійні організації, а як ви вибираєте, кому з військових ви допомагаєте? А як ви сміли збільшити волонтерську допомогу Збройним Силам навесні 2023 року, коли починався контрнаступ? 

Правда, це все ідіотизм? А я вам скажу, що ці недоумки сидять на Банковій, які через тиск і Національного банку намагаються зараз  знищувати і зупиняти волонтерську роботу громадської організації "Справа громад" і Фонду Порошенка.  Саме їм задають питання: а чого ви допомагаєте Збройним Силам України? Ви знаєте, напевно, цим людям треба було б добре в голову дати, але там вже, по-моєму, і так пороблено, і Кульпарків відпочиває.

Якщо ми зараз пропустимо цей удар, то кожна наступна волонтерська організація може опинитися під загрозою. Тому що сьогодні вже третій рік повномасштабки, саме волонтери роблять більшу справу того, що мала би вже давно робити держава. І держава чомусь на чолі з Володимиром Зеленським…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі від групи "Довіра" – 1 хвилина. Хто? Бакунець. Павло Андрійович Бакунець.

Шановні колеги, після цього Разумков Дмитро, і після цього дві поправки від Скороход, і голосуємо.

Будь ласка, Бакунець – 1 хвилина, а потім Разумков – 6 хвилин.   

 

13:02:26

БАКУНЕЦЬ П.А.

Бакунець, "Довіра", Львівщина.

Звичайно, що це правильний закон на дванадцятому році війни, на третьому році повномасштабного вторгнення, вже вкотре скоротити, правильно укласти механізми списання військового майна, особливо втраченого майна. І звичайно, що ми його підтримували і в першому читанні, і при   цьому доопрацюванні знову підтримаємо. Бо це просто катастрофа, ця тяганина для військових частин з списанням майна є катастрофічною, і це можливість їм є хоча б отримати нове майно. Бо втрата військового майна відбувається дуже швидко, дуже часто, і вони потребують нового. І багато фондів їм не можуть офіційно передати нове майно, автомобілі, іншу спецтехніку через те, що вони затягають зі списанням попереднього майна.

Тому негайно голосуємо цей законопроект, надіюся, він допоможе нашим захисникам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович – до 6 хвилин, і дві поправки від Скороход.

 

13:03:37

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, є книжка Орвелла, в якій сказано наступні слова: "Хто контролює минуле, той контролює майбутнє. Хто контролює теперішнє, той контролює минуле". Скажіть мені, будь ласка, чи бачили ви в історії, як книжки перетворюються на пропаганду? Чи бачили ви в історії, як історія переписується під тоталітарні режими? Думаю, що бачили, читали про це у фашистській Німеччині, читали про це в Радянському Союзі, бачите це в Росії,  і, на жаль, сьогодні ви починаєте це бачити і в Україні.

Ці книжки надруковані для 11-го класу в якості агітматеріалів при підготовці до виборчих кампаній, де наприкінці року співаються оди діючій владі, розповідається, як вона потужно готувалася до війни, як вона потужно захищала нашу з вами державу, як вона потужно займалася великим будівництвом, не виділяючи мільярди гривень на армію, а виділяючи на "Велике будівництво". А в цій книжці написано, що це було для сектора безпеки і оборони. Скажіть мені, будь ласка, дорога в Чорнобильській зоні, побудована за рік до повномасштабного вторгнення,  – це дорога для кого, для якої оборони, для яких військ її будували? Не по цій дорозі пройшли російські танки, російська техніка дійшла до Гостомеля?

Ми сьогодні голосуємо Закон про військове майно, в принципі, про майно. А скажіть, будь ласка, не по цій дорозі проїхала техніка рашистська, яка спалила "Мрію" в Гостомелі? Не по цій? Щось я не бачу тут, бачу фотографії Зеленського, бачу фотографії уряду, як вони рятували державу. А скажіть мені, будь ласка, а де фотографії захисників, тих, хто сьогодні віддає своє життя, здоров'я за нашу з вами державу? За те, що можна друкувати за державні кошти ці книжечки, за те, що це робиться наприкінці минулого року. Замовили цей тендер в грудні, мали б друкувати за 135 гривень. Знаєте, за скільки зараз ця книжка продається для дітей? Вирішили і на дітях заробити? Ця книжка зараз продається по 600 гривень, за дешевше ви не купите її. 600 гривень стоїть книжка. А друкував її уряд нібито за 11 мільйонів по 135 гривень. Непоганий навар. Скажіть мені, будь ласка, ви вирішили заробляти ще і на піарі? Вам мало тих грошей, які ви отримаєте від держави в якості фінансування політичних партій, ви вирішили заробити ще на навчанні.

Скажіть, будь ласка, як дітям наприкінці року вивчати ці матеріали, тут кров з очей буде йти, розповідаючи про те, як потужно звільняли Херсон, як потужно захищали Україну, як потужно готувалися до армії. Я не побачив в цій книжці історії про розмінування Чонгара. Я не побачив в цій книжці історії про зняття батальйонів Національної гвардії з Гостомеля. Я не побачив в  цій книжці історій про першу лінію оборони по річці Ірпінь. Але я побачив про те, які у нас потужні реформатори сьогодні вибудовують державу.

Я вам наступне хочу сказати, що натомість, щоб прописувати, яке "Велике будівництво", треба було б визнати помилки і сказати, що і хто як готувався до війни.

Я в цій книжці не побачив, слів про розпаковані валізи і гасел про те, що війни не буде. Я не побачив закону і свята про мир і єднання від 16 лютого, я не пам'ятаю, як воно називається, щось більше його вже ніхто не святкує, про спокій і про те, що війни не буде. Я не побачив тут заяв і відеозвернень про підготовку до травневих шашликів.  Не побачив. А вони мають бути в історії. Тому що історію не можна переписувати під себе. Історію не можна друкувати так, як тобі зручно. Історія – це свобода, а свобода – це право говорити людям те, що їм не хочеться чути. Українська діюча влада сьогодні до цього не готова і не хоче чути нічого, окрім хвальби і слів, як класно вони ведуть державу.

Ми  не можемо собі дозволити переписувати історію під себе. Вона така, яка є, зі всіма нашими досягненнями, прорахунками, помилками і зрадами. Вона така, яка є, і ми маємо  її вчити, знати і не робити тих помилок, які вже були зроблені. Але перемальовувати її – ми перетворимо свою історію так, як робить це Росія, під не лідерів, не людей, які ведуть за собою країну, а під людей, які цю країну намагаються загнати під себе. Так ніколи не виходило з нашою державою, цього разу так само  не вийде.

Ми вимагаємо, щоб уряд доповів, навіщо він друкує підручники наприкінці року і навіщо на це витрачаються державні кошти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, з процедури – Бужанський. Що у вас? І потім буде Скороход.

Будь ласка.

 

13:09:42

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановний Дмитро Олександрович, я вас дуже уважно слухав, з усім згодний. Але хотів би нагадати вам, що будівництво доріг ми голосували саме під вашим керівництвом, і що не тільки російські війська пішли по цим дорогам – пішли наші війська, пішли біженці, пішла бронетехніка, пішло озброєння, пішло паливо. Тобто звинувачувати владу в тому, що вона будувала дороги, мені здається, це безглуздо.

Стосовно вартості підручників. Так, я також здивований деякими пасажами змісту, але 135 гривень – це ціна державного замовлення, а у вільному продажу він дійсно коштує 600 гривень для тих,  як ми з вами, які бажають його придбати.

Я згоден з вами,  що  переписувати історію не можна. Сподіваюся на вашу підтримку в захисті всіх історичних питань. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка, будь ласка, Дмитро Олександрович, і рухаємося далі.

 

13:10:47

РАЗУМКОВ Д.О.

Максиме Аркадійовичу, дороги будувалися під Зеленським, навіть книжку можете подивися, роздавали в залі, "Велике будівництво". Під Тимошенка, на якого зараз виділяються мільярди гривень на Єдиний марафон. І під тих, хто сьогодні підтримує ту історію, що книжки друкуються наприкінці року виключно під виборчі кампанії.

Шановні колеги, якщо вона замовлена за державний кошт за 135 гривень, то забезпечте всіх  дітей,  а не  так, як вони мають ходити і купувати потім по 600,  як це сьогодні відбувається в країні. Якщо ви забезпечили всіх – окей, але тоді давайте візьмемо і пройдемося по цим школам,  хай в школах вам покажуть, скільки цих книжок  є сьогодні. Це наступне.

І третє. Це ті якраз мости, які Подоляк казав не підривати, тому що по ним їхали російські танки, і розповідали, що там думають, що теж там люди. Які  "люди" – побачили в Гостомелі, в Ірпені,  в Бучі,  в Ізюмі, в багатьох інших містах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я можу звернутися до усіх в залі і нагадати, що у нас є частина перша статті 36, частина п'ята статті 52 Регламенту, де чітко зазначено, що кожна особа, яка бере слово, вона повинна виступати тільки з того питання, з якого надано слово. Тобто якщо це поправки – по поправках,  якщо це процедура – з процедури,  якщо це репліка – з репліки. Шановні колеги, давайте починати з дотримання нашого закону нами ж самими.

Тому, шановні колеги, я пропоную далі рухатися… З процедури? Дмитро Олександрович,  дивіться,  я вам попередній раз дав можливість висловитися,  якщо буде не з процедури, я попрошу перервати.

Будь ласка, що у вас з процедури?

 

13:12:43

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Руслан Олексійович,  я якраз репліку, відповідав шановному колезі, тому я думаю, що це по процедурі.

І по процедурі. Хороший закон, пропоную його підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, далі Скороход. У вас дві поправки, я бачу. У вас поправка, якщо я не помиляюсь, 50-а… Зараз знайду, я перепрошую. 51-а і 55-а. Ви по них будете виступати?

Будь ласка, Скороход.

 

13:13:14

СКОРОХОД А.К.

Пане Стефанчук, мені сказали, в таблиці 39-а і 43-я. Можливо, таблиці не співпадають, яку мені дали. Тоді я прошу одразу дві хвилини, я одразу скажу по двох поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

13:13:32

СКОРОХОД А.К.

По темі і по суті. Колеги, до мене звернулися деякі підрозділи СБУ і попросили подати ці дві поправки. Чого вони стосуються: вони розширюють повноваження Служби безпеки України і дозволяють їм працювати за межами України. Я вам зачитаю, це поправки в статтю 12 і в статтю 25 Закону України про СБУ.

"Органи військової контррозвідки створюються для контррозвідувального забезпечення ЗСУ і Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, дислокованих на території України – я доповнюю, – та за її межами".

А також ми доповнюємо пунктом 9 статтю 25: "з метою припинення збройної агресії, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, її суверенітет, територіальну цілісність чи політичну незалежність, мають право діяти проти агресора як на території України, так і за її межами".

Я прошу ці дві поправки підтримати, тому що по факту СБУ і так зараз працює поза межами території України. Так давайте дамо їм на це правову можливість. Прошу підтримати ці дві поправки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ці поправки комітетом відхилені. Я прошу Романа Васильовича дати відповідь, і тоді ми поставимо на голосування.

 

13:14:58

КОСТЕНКО Р.В.

Дякую, пане Голово. Дійсно, ці поправки відхилені комітетом, в першу чергу тому, що цей законопроект, ці поправки не можуть бути подані в цей законопроект, вони стосуються іншого безпосередньо. Але я вам дуже дякую, тому що це важливе питання, і зараз у нас в Законі про СБУ є можливість працювати нашим підрозділам, але комітет комплексно зараз напрацьовує саме рішення щодо того, щоб надати можливість, щоб потім не було питань до наших підрозділів, які б'ють, які використовуються і працюють по території противника. Тому правка відхилена і ми вважаємо, що вона не має бути в цьому законопроекті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Скажіть, будь ласка, ви наполягаєте на тому, щоб ставити її, чи не будемо ставити? Наполягаєте?

Шановні колеги, і так, 51 і 55 поправка. Так, ну, що з процедури? Ви ж виступили тільки що. Не треба пояснювати, якщо ви пояснюєте – це не з процедури. Вам сказали, що це не в цей закон, позиція комітету доведена, далі буде… Дивіться… Друзі, дивіться, це до комітету, це не до цих поправок. Шановні колеги, давайте, в мене пропозиція, а давайте ви їх не будете ставити, і ми будемо голосувати за закон вже. Анна. Ставимо?

Шановні колеги, тоді, будь ласка, ще раз, 51 і 55 поправка авторства Анни Скороход, вони комітетом відхилені. Тільки що Роман Костенко пояснив, чому вони відхилені і комітет наполягає, щоб вони були відхилені. Анна наполягає їх врахувати. Тому ставлю спочатку 51-у, потім 55 поправку на врахування.

Ставлю 51 поправку авторства Скороход. Вона відхилена. Автор наполягає на врахуванні. Прошу голосувати.

 

13:17:11

За-88

Рішення не прийнято. Поправка залишається відхиленою.

55 поправка авторства Анни Скороход. Вона комітетом також відхилена. Аргументацію ви почули. Автор наполягає на врахуванні цієї поправки. Ставлю 55 поправку на врахування. Прошу голосувати.

 

13:17:42

За-89

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення.

Що у вас з процедури? Ми переходимо до прийняття рішення. Анно Костянтинівно, тільки з процедури. Якщо буде не з процедури, я просто попереджу і перерву вас.

Будь ласка, Анна Костянтинівна Скороход.

 

13:17:58

СКОРОХОД А.К.

Одинадцятий рік війни, Служба безпеки України працює за кордоном незаконно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть, будь ласка, мікрофон.

Шановні колеги, дивіться, давайте не зловживати і не читирити у парламенті, будь ласка.

Шановні колеги, отже, переходимо до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів управління та списання військового майна (реєстраційний номер 12373).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:18:56

За-321

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Вітаю, колеги. Романе Васильовичу, вітаю вас.

Будь ласка, Разумков – з процедури теж. Так? Будь ласка.

 

13:19:10

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслане Олексійовичу. Дивіться, сьогодні багато разів у залі пролунало, що Кабінет Міністрів не приходить до Верховної Ради і не звітується перед українським народом. Я вас прошу поставити на голосування пропозицію про включення до порядку денного законопроекту 11387. І якщо ви згадаєте, то відповідні пропозиції вами вже приймалися, і ви ставили на голосування 4 грудня 2023 року, Разумков пропонував поставити 10313, воно ставилося, голосувалося, а 25 квітня 2024 року Мотовиловець, навпаки, просив зняти законопроект з порядку денного, він голосувався і знімався з порядку денного. Так само було і на пропозицію народної депутатки Буймістер 19 червня 2024 року. Тому прошу поставити на голосування пропозицію про включення і розгляд сьогодні законопроекту (реєстраційний номер 11387).

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Олександровичу.

Знімати можна, переставляти можна, вставляти не можна. Якщо я це робив, ще раз, якщо я це робив, я помилився, errare humanum est, я більше не хочу помилятися. Дякую, колеги, йдемо далі.

Шановні колеги, будь ласка, Геращенко.

 

13:20:29

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, сьогодні якраз представники монобільшості зверталися до наших партнерів з трибуни Верховної Ради щодо допомоги Україні. Я думаю, все-таки, при всій повазі, Конгрес, Сенат Сполучених Штатів не дивляться засідання Верховної Ради України. Тим не менше, дійсно, існує проблема, що вже влітку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, що у вас, Ірина Володимирівна? Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Не перебивайте мене, я веду по...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я маю право зробити перше зауваження, попросити з процедури. Якщо ви далі не будете... Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. "Європейська солідарність" зареєструвала Постанову, заяву про звернення до Конгресу Сполучених Штатів щодо допомоги Україні. Номер цієї постанови 13159. Ми вважаємо, що це важлива заява, яку нам потрібно прийняти і  показати тут спільну позицію Верховної Ради України. Ми звертаємося до Голови Верховної Ради України з проханням дати доручення невідкладно профільному комітету Верховної Ради розглянути цю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги... Дмитро Олександрович, що у вас з процедури? Дмитро Олександрович, а можна одразу все з процедури, що у вас є? Будь ласка, Разумков.

 

13:21:46

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розгляну цю пропозицію.

 

РАЗУМКОВ Д.О. ...Верховній Раді нічого не можна ні вставляти, ні знімати, ви самі сказали порядок денний формується Погоджувальною радою. Якщо такі речі були зроблені, це не помилка, це прецедент або порушення Регламенту. Якщо це порушення Регламенту, є відповідні норми, якщо це прецедент, то, будь ласка, давайте діяти якось однаково по відношенню до всіх народних депутатів. Якщо знімає монобільшість, то це нормально, а якщо просять включити в порядок денний представники опозиції, то ви це не робите. Я думаю, що це подвійні стандарти, подвійні підходи. Поставте, будь ласка, на голосування пропозицію, яка була мною озвучена, щодо законопроекту 11387.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович.

Ще раз повернусь до того, ви назвали чіткі норми, я вам сказав, що... і тут багато разів голосувалася зміна черговості розгляду питань порядку денного.  Ще раз кажу, зміна черговості голосувалася. Якщо були помилки, я їх зробив. Якщо вважаєте, що це потребує відповідальності, будь ласка, у вас є всі підстави як би робити все, що ви бажаєте. Шановні колеги, ще раз, це компетенція Погоджувальної ради.

Шановні колеги, наступний... (Шум у залі) Друзі, дивіться, давайте перестанемо от це... (Шум у залі)  Що ви хочете? Що-що? (Шум у залі)  Я розгляну це питання. Було звернення до мене. Я розумію, про що було. Я розгляну. Ні, було питання до мене, щоб я дав. (Шум у залі)

Шановні колеги, 12150, проект закону... (Шум у залі) Шановні колеги, ну, будь ласка. (Шум у залі)

З процедури, будь ласка. Що у вас? Ар'єв.

 

13:23:35

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, я пропоную викликати до Верховної Ради першого віцепрем'єра і міністра економіки Юлію Свириденко для того, щоб вона дала інформацію про те, як проходять перемовини з нашими американськими партнерами щодо угоди по мінералах, а також відповіла на питання щодо можливого конфлікту інтересів через її надвисокі гонорари в Київській школі економіки. Бо вона має час на викладання, вона має час пекти паски, брати участь у різних піар-заходах, але вона має так само прийти до Верховної Ради і відзвітувати за свою пряму роботу на посаді першого віцепрем'єра і міністра економіки перед народними депутатами України, які її призначали. Прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиція Ар'єва ставиться на голосування так, як вона була озвучена. Прошу голосувати.

 

13:24:47

За-112

Рішення не прийнято.

Будь ласка, хто? Герасимов.

 

13:24:56

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслане Олексійовичу, звертаюся до вас поставити зараз на голосування для прийняття рішення Верховною Радою України надання термінового доручення комітету профільному розглянути Постанову 13159 "Про звернення Верховної Ради України до Палати представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо двопартійної підтримки України та забезпечення сталої всебічної допомоги у боротьбі України та українського народу за свободу і незалежність власної держави, та мир, безпеку і стабільність у вільному світі", зареєстровану "Європейською солідарністю".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ви почули пропозицію Герасимова? Ставлю в тій редакції, в якій вона була озвучена. Прошу голосувати.

 

13:25:55

За-131

Рішення… По фракціях.

Шановні колеги, переходимо далі, слава богу. Законопроект 12150: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу з питань електронних комунікацій. Шановні колеги ми домовлялися до 3 хвилин – Кабаченко, і голосуємо.

Будь ласка, ставайте сюди. Будь ласка, Кабаченко, до 3 хвилин.

 

13:26:35

КАБАЧЕНКО В.В.

Шановні колеги, Володимир Кабаченко, фракція "Батьківщина. Завдяки поданим поправкам фракції "Батьківщина" та професійній роботі профільного комітету ключовий ризик даного законопроекту усунутий, і нова редакція частини п'ятої статті 33 Закону України "Про електронні комунікації" вже передбачає накладення зобов'язань на постачальників комунікаційних послуг щодо забезпечення взаємоз'єднання за наступних умов.

Перша умова. Накладення зобов'язань повинно мати підстави, чого раніш не було в законопроекті. І, по-друге, рішення про накладення такого зобов'язання повинно мати обґрунтування і оприлюднюватись на електронній регуляторній платформі.

Ці правки повністю відповідають правці номер 11, яку зареєструвала "Батьківщина". Тому ми досить позитивно ставимось до редакції даного законопроекту, підготовленого до другого читання.

Так само усунути інший ризик, згідно з яким регуляторний орган отримав бланкетне право визначати конкретні умови щодо доступу до елементів мережі та пов'язаних послуг. В запропонованій до другого читання редакції статті 35 міститься ряд застережень, які обмежують право визначати умови доступу до інфраструктурних елементів. Зокрема: запити на накладання таких умов мають бути обґрунтованими; передбачені винятки, які захищають малі місцеві мережі; доступ до інфраструктурних елементів має враховувати технічні можливості; накладення зобов'язань мають бути об'єктивними, прозорими, недискримінаційними та накладатись після проведення консультацій із учасниками ринку.

Логіка цих правок повністю відповідає правці номер 27, поданої фракцією "Батьківщина".

Тому враховуючи позитивну роботу профільного комітету, враховуючи те, що комітет прийняв абсолютно професійні правки, подані "Батьківщиною", із задоволенням підтримуємо даний законопроект до другого читання.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, ще попросив Разумков Дмитро Олександрович 3 хвилини замість поправок на підтвердження. Будь ласка, Дмитро Олександрович – 3 хвилини, і після цього голосуємо.

 

13:29:18

РАЗУМКОВ Д.О.

Давайте поговоримо про комунікації, правда, не електронні, а друковані, і про державні кошти, які ви, шановні колеги, зливаєте в смітник, зливаєте, викидаєте, друкуєте. Я зараз про що кажу, я кажу про вашу підготовку до виборів, яких у вас нібито немає. Ви ж не готуєтесь до виборів, правда? Ви зараз не друкували 50 тисяч примірників цієї газети, шановні колеги з монобільшості. Це ж ми надрукували, да, поклали? Або народ сам вирішив надрукувати 50 тисяч – шлях до безпеки, з фотографією. Інші шляхи є чи немає?  Скажіть, будь ласка, скільки мільярдів гривень отримала партія "Слуга народу" за весь проміжок повномасштабного вторгнення. Всі розповідають, що треба, грошей немає, зараз пише вже "Українська правда" про те, що немає грошей на виплати захисникам в кінці цього року. Мова йде про 200 мільярдів. Я розумію, що декілька мільярдів, які отримали партії парламентські на своє фінансування, не вирішують це питання. Але з моральної точки зору, скажіть, будь ласка, чи нормально, що зараз ви кожного місяця займаєтеся такою єрундою. Ну, це ж люди бачать, ви роздаєте їх, хто їх роздає біля метро, хто їх кидає в поштові скриньки.    

Я звернувся ще до Укрпошти, щоб вони мені дали відповідь, чи є договір з Укрпоштою про роздатковий матеріал, який ви розповсюджуєте. Скажіть, будь ласка, вам просто не соромно на це витрачати зараз кошти? Вам не соромно ці кошти освоювати таким чином? Декілька разів в цій залі ставилася пропозиція про те, щоб забрати кошти з фінансування партій і на час війни віддати військовим.

Я буду подавати знову такі правки. Я просто хочу подивитися, хто в цій залі за це проголосує. Минулого разу проголосувало, якщо я не помиляюся, людей 80. Ви ж не готуєтеся до виборів, ви всі розповідаєте, що виборів не буде ні в 2025-му, ні в 2026-му, якщо б ваша ласка була, ви б взагалі вибори ніколи не проводили. Але питання не в цьому. Якщо виборів немає, то може не треба займатися політичною діяльністю і не треба витрачати державні кошти, те, що ви сьогодні, в принципі, робите? 

Вам людям буде нормально дивитися на своїх округах, шановні колеги-мажоритарники? Ви наступного разу, думаєте, що за ці газетьонки вас оберуть? Ні, не оберуть. Можуть цими газетьонками ще добре надавати по морді. Вибачте, це може не  по-парламентськи, але  це буде чесно і, можливо, навіть правильно. Тому що коли  йде війна, так державні кошти витрачати не можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще раз прошу дотримуватися Регламенту і  говорити з того, з чого ви взяли слово.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту і тому переходимо до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу з питань електронних комунікацій (реєстраційний номер 12150).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:33:14

За-300

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Вітаю. Шановні колеги, наступний законопроект 13087 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар.

Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:33:52

За-288

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:34:14

За-239

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую до слова голову Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Радуцького Михайла Борисовича.

Будь ласка, Михайло Борисович.

 

13:34:32

РАДУЦЬКИЙ М.Б.

Шановний головуючий, шановні колеги! Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар. Міністерство охорони здоров'я України на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України, і комітет, від 12 лютого 2025 року "Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців".

Закон передбачає повноцінне впровадження в національне законодавство правила Болар. За цим правилом заявники мають право отримувати свідоцтво про державну реєстрацію генеричних лікарських засобів, а виробник має право виробити генеричний лікарський засіб та зберігати його на складі до завершення дії патенту.

Правило Болар забороняє лише продавати, проводити рекламування та комерціалізувати генеричні лікарські засоби до моменту завершення дії патенту. Окремо зазначу, що аналогічні положення вже давно існують в праві Європейського Союзу. Також для захисту інтересів виробників оригінальних ліків законопроектом передбачено низку запобіжників та санкції в разі порушення законодавства – від штрафів до скасування державної реєстрації. В цілому цей законопроект сприятиме національному фармвиробництву, забезпечить швидке виведення генеричних лікарських засобів на ринок України та суттєво підвищить їх економічну доступність для пацієнтів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило зауваження до законопроекту, які можуть бути враховані при доопрацюванні його до другого читання.

Міністерство охорони здоров'я України підтримує його прийняття.

Комітет  розглянув законопроект 13087 на засіданні 2 квітня  та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Борисович.

Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону.

Будь ласка,  Сергій Сергійович Штепа.

 

13:37:09

ШТЕПА С.С.

Доброго дня. Прошу передати слово Кузьміних Сергію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Сергій Кузьміних.

 

13:37:21

КУЗЬМІНИХ С.В.

Доброго дня, шановні колеги. 

Про що цей закон? Закон № 13087, Закон про правило Болар. Що це може дозволити для наших громадян? Він має можливість зниження вартості ліків, яка має доступність для кожного пацієнта України отримати більш дешевші якісні ліки, а не за оригінальними цінами.

Шановні колеги, прошу вас підтримати цей законопроект у першому читанні і дати шанс на життя добрій європейській нормі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Васильченко Галина Іванівна, фракція "Голос".

 

13:38:14

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко. Прошу передати слово моїй колезі Ользі Стефанишиній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Стефанишина Ольга.

 

13:38:23

СТЕФАНИШИНА О.А.

Колеги, один із найкращих методів зниження цін на лікарські засобів – це конкуренція. І ми всі дуже багато чуємо про те, що у нас високі ціни на ліки. Цей законопроект, він також про те, як можна знизити ціни на ліки і збільшити конкуренцію. Уявіть собі, що один лікарський засіб, який має патент, має монополію на нашому ринку протягом мінімум 20 років, а то і більше. Нам потрібно з цим боротися, і чесні патенти, звичайно, будуть існувати в Україні, але норма Болар допоможе нам найскоріше вивести генеричний лікарський засіб, тобто конкурента, після того, як патент впаде. Сьогодні неможливо почати реєстрацію лікарського засобу конкурента, коли діє патент. Цей законопроект це дозволяє. Тобто як тільки закінчується патент, ми не мусимо чекати один, два, три роки нової реєстрації лікарських засобів, а одразу мати вже конкурентів, а відповідно доступ до ліків і зниження цін.

Тому ми підтримуємо ідею цього законопроекту. Проте текст його не є ідеальним. І я вдячна нашому комітету, що ми опрацювали всі поправки, які ми будемо подавати до другого читання, ухвалили це комітетом і будемо його редагувати, і наближувати його дійсно до європейських норм. Бо сьогодні по тексту, чесно кажучи, є питання. Проте я впевнена, що ми між першим і другим читанням їх подолаємо. А голосувати будемо  за.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович,  "Європейська солідарність".

 

13:40:11

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Ірині Геращенко. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

13:40:21

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, ми будемо підтримувати в першому читанні цей законопроект, хоч він потребує доопрацювання до другого читання і, головне, не допустити подвійного імпорту. Це треба поставити цьому запобіжники.

Але що би ми не розглядали зараз в цій залі, все це може бути абсолютно беззмістовним, якщо ми не докладемо зусиль для ключового – збереження України, посилення Збройних Сил України і захисту цивільних міст. На жаль, це неможливо без допомоги наших західних партнерів,  без  Сполучених Штатів Америки. Спілкуватися з американською стороною через ЗМІ або з трибуни Верховної Ради – це теж беззмістовно. Ми повинні налагодити втрачені сьогодні комунікації.

І тому "Європейська солідарність" запропонувала звернення до Конгресу Сполучених Штатів,  адже вже влітку закінчується пакет допомоги,  виділений адміністрацією Байдена. І що потім? І нас дивує ваше таке абсолютно халатне ставлення до цієї серйознішої проблеми.

Знаєте, наша фракція шокована сьогоднішнім виступом "слуг народу" щодо трагедії в Сумах. Тому що, дійсно, якщо за вбивства українців відповідальна виключно Російська Федерація – країна-терорист,  то питання бомбосховищ, питання фортифікацій – це питання влади центральної і місцевої. Півтора року тому, коли наша команда відвідала саме Сумщину і побачила замість фортифікацій там окопи по коліна, "шавки" Банкової спустили на нас всіх собак: а де ж ви це знімали? Та це на Сумщині було, і там мало що змінилося.

І тому насправді ми сьогодні як парламент в першу чергу мали би обговорювати секвестр бюджету про переведення бюджетних грошей на фортифікації,  на зброю,  на ППО,  тому що все інше законодавство без цього може стати непотрібним,  треба в першу чергу зберегти Україну. І ваша...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович,  фракція "Батьківщина".

 

13:42:30

КИРИЛЕНКО І.Г.

Прошу передати слово моєму колезі Сергію Миколайовичу Євтушку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Миколайович.

 

13:42:51

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановний Іване Григоровичу, дякую за передане слово.

Шановні колеги, про що цей законопроект? Це законопроект про… один із тих законопроектів, трьох законопроектів з пакету, відповідно до указу Президента про подолання монополії на ринку лікарських засобів. Фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний законопроект у першому читанні. До другого читання ми будемо доопрацьовувати, аби вдосконалити цей нормативно-правовий акт.

Мова йде про доступність ліків. Мова йде про ринок. Мова йде про ціну, бо доступність – це і є для нашого пацієнта, це ціна, яка дасть можливість отримати ліки в аптеках.

Також хочу звернути увагу, шановні колеги, що працює Тимчасова спеціальна комісія, яку очолює лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Комісія, яка напрацьовує саме ці законопроекти. Та комісія, яка вже перейшла до другого кейсу, який стосується закупівлі різного роду обладнання щодо протезування, яке надається і застосовується для наших військових, які втратили кінцівки; для дітей в тому числі, є ряд дуже добрих прикладів.

Я хочу сказати, що, на жаль, те обладнання, яке закуповується, ті складові для протезування, вони закуповуються, на жаль, за величезною ціною, яка в рази, а, можливо, навіть в десятки разів перевищує ціну в Європі, за кордоном.

Також прошу звернути увагу членів Тимчасової спеціальної комісії на закупівлю великого медичного обладнання. Це комп'ютерні томографи, мамографи і все інше, яке закуповується в комунальні заклади за завищеними цінами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу шановних колег приготуватися.

Я ставлю пропозицію… Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар. Реєстраційний номер проекту закону 13087.

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:45:55

За-272

Рішення прийнято.

Дякую, колеги. Йдемо далі. Проект Закону 12278 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Це повторне перше читання.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:46:32

За-211

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань соціальної політики  та захисту прав ветеранів Третьякову Галину Миколаївну. Галина Миколаївна, ви і від авторів, і від комітету, до 4 хвилин, будь ласка.

 

13:46:48

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Дякую. Шановні народні депутати, це наш другий підхід до… повторне перше читання щодо так званих пенсій прокурорів. Комітет з питань соціальної політики розглянув на своєму засіданні цей законопроект і вніс на повторне перше читання наступні зміни, щоб ми всі розуміли, що змінилося.

Перше – це внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" з метою встановлення умов пенсійного забезпечення, яке не змінює положень в частині пенсійного забезпечення прокурорів, в частині визначення права на пенсію і обчислення їхнього розміру. Я звертаю увагу, цей законопроект не стосується розміру пенсій прокурорів.

Водночас пропонується змінити умови виплати та проведення перерахунку пенсій прокурорів, а саме: виплачувати пенсію за вислугою лише після звільнення особи з органів прокуратури і у період роботи на посадах прокурорів, державних службовців, суддів  тим особам, які мають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким  чином внести загальне правило щодо індексації пенсій і нарахування для всіх українців за рівними загальними умовами.

У мене велике прохання до всіх народних депутатів: не бійтеся цього законопроекту, не бійтеся того, що індексація буде відповідно до 42 статті про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Ми самі з вами прийняли закон у 2022 році, відповідно до якого не потрібно тепер прив'язуватися до грошового забезпечення чи якихось інших показників для того, щоб пенсія індексувалася. Пенсія індексується для всіх українців 1 березня. Навпаки, ті структури, зокрема прокурори, у яких немає такої прив'язки, не можуть бути гарантовані, що їхня пенсія буде перерахована 1 березня, як і для всіх українців. Тому в мене велике прохання зробити для всіх українців і, зокрема, прокурорів рівні умови щодо індексації. Таке ж прохання від всіх членів нашого комітету, тих, хто голосував за цей законопроект для винесення на повторне друге читання.

Це обмеження не стосується осіб з інвалідністю I групи, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи і осіб з інвалідністю II групи, а також не стосується учасників бойових дій, членів сімей та загиблих ветеранів. Тому ми теж тут поставили запобіжник для того, щоб ті військові, які мають прокурорський стаж, щоб вони не були дискриміновані. Прокурорам, яким встановлюється інвалідність, пенсія по інвалідності призначається на загальних підставах. Ще раз кажу, це не стосується розміру, лише підстав нарахування пенсії.

Законопроект також передбачає, що внесення змін до пенсійного забезпечення, для того щоб вона була однакова і принципи застосовувалися однакові по всій Україні, тепер мають вноситися, якщо законопроект буде прийнятий, відповідно до Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також цим законопроектом пропонувалося як і на перше читання, так і на повторне перше читання пропонувалося внести зміни, щоб надати Пенсійному фонду спеціальний статус. Ви знаєте, що Пенсійний фонд сьогодні працює як центральний орган виконавчої влади, водночас вони оперують і керують структурою єдиного соціального внеску і державним бюджетом, за рахунок якого виплачуються пенсії, зокрема прокурорам. Позиція комітету – за результатами проведеного обговорення підтримати цей законопроект, доручити голові комітету внести його, він підготовлений у новій редакції, а також враховує виступи народних депутатів щодо того, щоб ми почали врегульовувати також і рівні оплати за рівну, за працю рівної цінності, в тому числі і по прокуратурі, САП.

Дякую, шановні народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна.

Будь ласка, я запрошую фракції і групи записатися для виступу по цьому законопроекту: два – за, два – проти. Будь ласка. 

Будь ласка, слово надається народному депутату Войцехівському Віталію Олександровичу, фракція "Слуга народу".

 

13:51:28

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О.

Прошу передати слово Неклюдову Владлену.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Владлен Неклюдов.

 

13:51:45

НЕКЛЮДОВ В.М.

Шановні колеги, Владлен Неклюдов, фракція "Слуга народу". Ну нелогічним виглядає цей шаг щодо втручання в соціальне забезпечення прокурорів, особливо під час війни. Бо прокурори – це ті люди, які забезпечують також законність і правопорядок у суспільстві, наглядають за певною діяльністю, за органами поліції, іншими правоохоронними органами і таким чином забезпечують і стабільність всієї правоохоронної системи. Зараз втручатися в це питання і одночасно говорити про те, що ми піднімаємо заробітну платню поліцейським і, отже, вимушені будемо піднімати і пенсії поліцейським, як це буде виглядати? Ми втручаємось в перерахунок пенсій і таким чином що ми показуємо – про те, що ми створюємо нерівність серед органів правосуддя, чи ще інша назва в прокуратури, це правоохоронний орган? Тобто це не той крок, який буде сприяти підвищенню авторитету прокурора. Ми формуємо негативний образ державних органів, зокрема органів прокуратури. І таким чином бенефіціаром від цього ми не можемо бути. І я думаю, що під час війни треба робити інші кроки на те, щоб підвищувати авторитет, бо прокурори... Наприклад, класні чини повернути прокурорам, бо на передовій не сприймають у піджаках цивільних працівників органів прокуратури.

Цей законопроект лежить у Верховній Раді, я прошу його підняти і розглянути заради того, щоб підвищити авторитет органів прокуратури. Якщо ми підвищимо, то виграють усі, в тому числі і ті, хто в процесі не отримують захист, зокрема потерпілі, які роками, десятками років не отримують справедливі і законні рішення. От на це ми маємо спрямувати увагу, а не на те, щоб перераховувати їм пенсії і зменшувати обсяг і їх авторитет.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народна депутатка Никорак Ірина Петрівна, "Європейська солідарність".

 

13:53:50

НИКОРАК І.П.

Прошу передати слово Володимиру Ар'єву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Ар'єв.

 

13:54:02

АР’ЄВ В.І.

Щось ті, хто мають владу, мають ще й особливі умови. Перша віцепрем'єрка – міністр економіки має дуже багато часу на викладання за якісь абсолютно не зрозумілі по розміру шалені гонорари у 75 тисяч доларів на рік, а прокурори мають особливі пенсії. У той час, як пенсія для звичайних пенсіонерів нараховується на загальних підставах, у прокурорів є свої підстави. У той час, коли люди, які перебувають за межею бідності, вони мають все отримувати, як всі, у прокурорів є свої особливі умови.

Я пропоную, щоб ми нарешті це, нарешті припинили і щоб прирівняли прокурорів до простих людей. Вибачте, не обідніють! Ви всі прекрасно знаєте, як сьогодні працюють в прокуратурі.  І тому коли ми говоримо про це, ми говоримо про те, що совість би мали прокурори сьогодні опиратися цьому питанню, я знаю, що вони дуже працюють з депутатами, щоб зберегти свої норми нарахування пенсій. А також вони роблять все для того, щоб зберегти свої незаконно отримані пенсії за інвалідністю, ту липову інвалідність, яку вони отримали в Хмельницькій області і в інших областях. Зокрема, один такий прокурор, фальшивий інвалід, веде справу проти Петра Порошенка по Харківським угодам. Але вочевидь оскільки його липова інвалідність всім відома, то він на крючку і він буде робити все, що треба.

Тому давайте зробимо так, щоб нагадати прокурорам про їхню совість. Самі вони про неї не згадають. Фракція "Європейська солідарність" голосує однозначно за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Совсун Інна Романівна.

Шановні колеги, і після цього будемо голосувати. Я запрошую народних депутатів до зали, будь ласка.

Інна Романівна, будь ласка.

 

13:56:05

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, звичайно, фракція "Голос" буде голосувати за цей законопроект. Зрештою ми були першими, хто подали схожий законопроект на реєстрацію в парламенті, коли виникла публічна історія з пенсіями прокурорів. На превеликий жаль, станом на сьогодні, на середину квітня, ця проблема досі не вирішена. А давайте пригадаємо, що після того, як в медіа лунав скандал про мільйони, які отримують прокурори, були прийняті важливі красиві заяви про те, що, мовляв, ми вирішимо цю проблему до 31 грудня, будуть подані відповідні законопроекти, будуть прийняті відповідні рішення. Зараз минуло вже пів року з моменту виявлення цієї інформації журналістами, а проблема досі не вирішена. І це не просто питання того, що ми не вирішили якусь проблему. Невирішення цієї проблеми коштувало державі додаткові мільярди гривень, які  ми продовжували цими місяцями витрачати на пенсії прокурорам, тому що ми як Верховна Рада не спромоглися прийняти цей законопроект вчасно і зупинити це абсолютно неадекватне витрачання коштів на ці пенсії.

Шановні колеги, я дуже сподіваюся, що цього разу з другої спроби парламент таки проголосує це рішення,  що ми припинимо цю кастовість в українському суспільстві, де ми тішимося, з одного боку, що вчителям аж по 1 тисячі гривень додали до заробітної плати, а прокурори тим часом отримують десятки тисяч гривень за фейкові чи навіть нефейкові інвалідності. Давайте це припиняти. В суспільстві мають бути якісь адекватні нормальні відносини, адекватне нормальне регулювання, і цю кастовість точно треба зараз прибирати з українського законодавства і робити суспільство більш справедливим. Сподіваюсь на вашу підтримку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону... Мамка ще – 1 хвилина, і голосуємо.

Будь ласка, Григорій Миколайович.

 

13:58:11

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, дійсно, гарні лозунги, тільки по суті законопроекту воно не має ніякого відношення. А цим законопроектом... ми намагаємося законом в ручному режимі врегулювати чи зменшити, чи збільшити комусь обов'язок держави виплачувати пенсійне забезпечення.  Ви розумієте, не всі люди, які досягли пенсійного віку і перебувають на державній службі, вони не всі негідники, вони не всі ледарі, вони не всі не працюють на роботі, а вони виконують функцію. І коли їх орган державний бере на роботу, то він потребує їхньої роботи.

Ми говорили при попередньому голосуванні, що давайте пенсійне забезпечення для всіх співробітників правоохоронних органів зробимо одне. Ні, ми знову хочемо експериментувати як на котах, так і на прокурорах.

Дякую. Я не буду голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (реєстраційний номер 12278).

Готові голосувати? Я  прошу народних депутатів голосувати.

 

14:00:15

За-239

Рішення прийнято. 

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую.

Ідемо далі, шановні колеги. Наступний законопроект 5870-д – це  проект Закону про захист медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу.

Ми одразу можемо голосувати, так, колеги, за цей законопроект? Шановні колеги, переходимо до голосування.

І я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про захист медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу (реєстраційний номер 5870-д). Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:01:20

За-262

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть.

Наступний законопроект 13110 – це проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти створені у зв'язку із проходженням військової служби.

Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 

 

14:01:55

За-245

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:02:17

За-226

Рішення прийнято. 

Я запрошую до слова автора законопроекту, я розумію, так, і від комітету, Калаура Івана Романовича. 4 хвилини дайте. Спочатку законопроект, а потім позицію комітету. Будь ласка.

 

14:02:45

КАЛАУР І.Р.

Шановні колеги, сьогодні наше національне законодавство дуже чітко регламентує порядок набуття, здійснення та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, які створені людиною в результаті її інтелектуальної діяльності. Ці питання на сьогоднішній день регулюються главою 35 Цивільного кодексу України та декількома профільними законодавчими актами. Йдеться про Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про авторське право і суміжні права".

Водночас сказані законодавчі акти чітко регламентують розподіл прав між творцями об'єктів інтелектуальної власності та роботодавцями, якщо об'єкт інтелектуальної власності створюється в процесі здійснення трудової діяльності або внаслідок укладання цивільно-правового договору. Однак війна внесла свої корективи і обрисувала нову проблематику у питанні набуття та здійснення прав на об'єкти інтелектуальної власності. Йдеться в першу чергу про ці технічні рішення, авторами яких є наші військовослужбовці, до яких вони приходять в процесі здійснення військової служби.

Сьогодні діючий законодавчий акт про військовий обов'язок і про військову службу не дозволяють екстраполювати положення нашого національного законодавства про об'єкти прав на інтелектуальну власність на військовослужбовців, в результаті чого питання захисту, питання здійснення та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності військовослужбовцями знаходяться поза правовим полем.

З метою захисту прав наших військовослужбовців, розроблено два законодавчі акта. Перший з них – це 13110, який ми сьогодні з вами розглядаємо на засіданні, і ще один законопроект – це 13111, який пройшов перше читання на Комітеті з питань економічного розвитку. Цими законодавчими актами чітко регламентовано порядок розподілу прав на об'єкти інтелектуальної власності військовослужбовцями в процесі здійснення ними військової служби.

Комітет з питань правової політики на своєму засіданні 9 квітня розглянув вказаний законопроект і в процесі розгляду прийшов до висновку рекомендувати Верховній Раді тринадцятого скликання включити цей законопроект в порядок денний і за результатами розгляду прийняти його у першому читанні. 

Шановні колеги, я прошу підтримати даний законопроект, оскільки йдеться про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності наших хлопців, які сьогодні боронять нашу незалежність і жертвують своїм найдорожчим, що є у  нас, у кожної людини. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  я прошу фракції і групи записатися для обговорення цього проекту закону.

Будь ласка,  Стефанчук Микола Олексійович, "Слуга народу".

   

14:06:22

СТЕФАНЧУК М.О.

Прошу передати слово Івану Романовичу Калауру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Романович Калаур, будь ласка,  від фракції тепер.

 

14:06:45

КАЛАУР І.Р.

Шановні колеги, я ще раз звертаюсь до залу, до наших колег, давайте нашим спільним рішенням підтримаємо цей законопроект. Він стане надійною гарантією прав наших військовослужбовців, які в процесі своєї військової служби є авторами нових технічних рішень, які скеровані на посилення якості нашої зброї і боєприпасів. Віддамо честь, гідну честь нашим військовослужбовцям.

Прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, В'ятрович Володимир Михайлович, "Європейська солідарність".

 

14:07:22

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу передати Артуру Герасимову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, будь ласка.

 

14:07:36

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, дивіться, я тільки що з цієї трибуни почув, що давайте підтримаємо для того, щоб це військовослужбовці отримали додатковий захист. Читаю вам дослівно висновок ГНЕУ. Тут є положення... "Положення закону створює ризики обмеження майнових прав військовослужбовців на створення ними об'єктів у порівнянні з особами, які працюють на підставі трудового договору…" і так далі. І в ГНЕУ звертають увагу, що такий підхід може негативно вплинути на мотивацію військовослужбовців до інноваційної діяльності. Це вам до слова, що реально в законі цьому відбувається. Є велика підозра, я прошу зараз всіх це почути, а не займатися своїми справами, що цей законопроект вплине на звуження, він реально звузить права військовослужбовців, а не поширить їх. Це перша історія.

Друга частина історії. Цей законопроект стосується не військовослужбовців тільки, він стосується всіх учасників суспільних відносин. А саме: статті 190, 421, 440. Знаєте що, ви –  чи хрестик, чи труси,  – там вже розберіться між собою, навіщо знов-таки якщо ви даєте цю назву і намагаєтеся звузити права військовослужбовців, навіщо ви туди засовуєте ще інші суспільні відносини. І тепер, увага, визиває великий подив і питання, навіщо це зроблено, те, що лізуть в статтю 190 Цивільного кодексу України. А тепер, увага, що це за стаття, щоб ви розуміли, де скоріше за все порилася собака. Це стаття називається "Майно". Майно.

Тому, колеги, цей закон не такий простий, як вам розповідають. Це перше.

Друге. Він не стосується військовослужбовців.

Третє. Він звужує права військовослужбовців.

Тому я реально прошу всіх розібратися з цим законопроектом і його не підтримувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".

Власенко Сергій Володимирович.

 

14:09:43

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово. Насправді сьогодні військовослужбовці перебувають поза межами регулювання законодавством, який встановлює інтелектуальні права. Тому я би тут хотів підтримати колегу Калаура. Він абсолютно правий, що це треба регулювати, треба військовослужбовців включати в перелік осіб, які мають право на отримання права власності на інтелектуальні права, якщо вони приймали участь в розробці. Насправді це чітко врегульовано в проекті. Це по-перше.

По-друге, на всі застереження, які прозвучали з цієї трибуни, я можу зазначити, що це перше читання, звичайно, що всі застереження будуть проаналізовані комітетом. Комітет правової політики точно не мав на меті звуження прав військовослужбовців, навпаки розширення прав військовослужбовців під час створення ними інтелектуального продукту.

Тому ми, звичайно, запрошуємо представників тих фракцій, які висловлюють якісь свої застереження: по-перше, внести необхідні поправки до другого читання, по-друге, комітет їх ретельно розгляне. І я переконаний, що ми на виході під час голосування в другому читанні отримаємо абсолютно якісний нормальний законопроект, який буде гарантувати права військовослужбовців на отримання права власності на інтелектуальні продукти, в яких вони приймають участь під час проходження своєї воєнної служби. Саме в цьому ідеологія цього законопроекту і саме цю ідеологію законопроекту "Батьківщина" буде підтримувати в першому читанні.

Ще раз закликаю всіх, у кого є застереження, хто бачить, можливо, якісь речі, які не побачив комітет в першому читанні, вносити відповідні поправки, вони будуть ретельно розглянуті. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, шановні колеги.

А, Мамка, я перепрошую, Григорій Миколайович – 1 хвилина. Але це щоб колеги займали свої місця в цей час.

Будь ласка, Григорій Миколайович.

 

14:12:05

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, ну дивіться, ну неможливо законом регулювати категорії. Якщо ми кажемо законом регуляцію, то ми визначити повинні, що це за учасник, яка його відмінність від інших учасників і який продукт ми наділяємо повноваженнями, щоб він взяв собі під власність, інтелектуальну. Але ж питання, пам'ятаєте, скандали: роялті використання, підприємницька діяльність. Це все сюди підходить. Але змін немає. Але ми підемо далі, ми визначаємо, зверніть увагу, по закону, коли є невизначеність, це біда, ми ж всі розуміємо, чому "інший учасник", так і називаємо: "інших учасників цивільних відносин". А хто такі "інші"? Ви так називаєте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, приготуємося до голосування. Шановні колеги, я запрошую народних депутатів приготуватися до голосування.

Щодо "інших учасників", є стаття 2 Цивільного кодексу, яка визначає перелік учасників цивільних правовідносин, де передбачені особи, юридичні, фізичні, а також інші учасники, які там є. Але це просто так, для… ну, це моє, цивілістичне, вибачте.

Шановні колеги, будь ласка, займаємо свої місця. Переходимо до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти, створені у зв'язку із проходженням військової служби (реєстраційний номер 13110).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:14:27

За-240

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую.

Йдемо далі. Наступний законопроект – 7520. І альтернативні до нього: 7520-1, 7520-2, 7520-д. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення розгляду окремих категорій судових справ у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити цей законопроект, ці законопроекти разом з альтернативними, до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:15:13

За-247

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:15:32

За-207

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую до слова народного депутата Батенка Тараса Івановича, автора першого законопроекту. Будь ласка, Тарас Іванович.

 

14:15:54

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, хочу сказати, що ідея даного законопроекту виникла ще в перші місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли стало зрозуміло, що з огляду на вчинені злочини Російською Федерацією в Україні очікується значне збільшення кількості звернень до суду з приводу відшкодування державою-агресором завданих збитків. І тому у нас як з'явилася необхідність вдосконалити законодавство України щодо розгляду судами справ про захист порушених прав, свобод чи інтересів постраждалих громадян України, надати право на захист своїх прав постраждалим від агресії юридичним особам, так і необхідно, виникла необхідність усунути першочергову перешкоду для цього захисту прав постраждалих осіб, а саме позбавити Росію судового імунітету щодо розгляду судами України справ про захист прав, свобод чи інтересів українських громадян та компаній, які постраждали від збройної агресії.

Тому нашим законопроектом, нашими діями як вищого законодавчого органу ми повинні показати, що не існує жодної легітимної мети для надання Росії судового імунітету, оскільки вона є державою-агресором, не поважає і фактично зневажає, і не визнає суверенітету України і нашої територіальної цілісності.

Тому, не забираючи час, я хочу сказати, що ми закликаємо підтримати даний законопроект, який в процесі роботи буде опрацьований, з'явилася "дешка", тому ми не проти, щоб зал солідарно проголосував за збалансований законопроект, доопрацьований, 7520-д.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

14:17:41

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова від авторів альтернативного законопроекту 7520-1 запрошується Руслан Олексійович Стефанчук.

 

14:17:52

СТЕФАНЧУК Р.О.

Вельмишановні колеги, справді, питання, яке сьогодні піднято, є надзвичайно важливим. Тому що сьогодні ми будемо говорити про імунітет, імунітет держави від судового переслідування. Я усвідомлюю всі нюанси і питання, які можуть виникнути з цим, але ми як парламент маємо дати свою відповідь на них. І ця відповідь у першу чергу буде стосуватися того, чи зробимо ми як парламент юридичні підстави для того, щоб у межах національної юрисдикції зняти будь-які питання щодо застосування нашого законодавства про відшкодування шкоди до держави-агресора.

Чи є такі закони в інших країнах? Так, вже в деяких країнах приймаються закони про зняття імунітету держави Російської Федерації як країни-агресора за всі ті злочини, за всю ту шкоду, яку вона завдала Україні і українцям. Тому, шановні колеги, я не буду наполягати на своєму, я вважаю, що законопроект "д" також є більш збалансованим, я вважаю, що ми маємо разом доопрацювати, для того щоб ми як парламент зробили все необхідне для того, щоб дати відповідь на те, чи може і чи повинна Росія як країна-агресор бути піддана всім юридичним  процедурам щодо притягнення її до відповідальності на території України як держави.

Тому я  також прошу підтримати законопроект зі значком "д" і прошу вас долучитися до подальшого його доопрацювання.

Щиро дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Дякую, Руслане Олексійовичу.

Від авторів ще одного альтернативного 7520-2 запрошується Анатолій Дмитрович Остапенко. Будь ласка.

 

14:19:35

ОСТАПЕНКО А.Д.

Добрий день ще раз, колеги! Я як співавтор законопроекту 7520-2 також вважаю, що ми повинні підтримати законопроект, який доопрацював комітет, хоча в нашому законопроекті одним із... метою якого було встановлено скасування судового збору для тих людей, які будуть подавати позови, та зобов'язати Міністерство закордонних справ все зробити, щоб ті позови, які будуть винесені судом України і іменем України, були на території інших держав впроваджені в життя. Тому, не забираючи часу, прошу підтримати доопрацьований законопроект.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

14:20:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Анатолій Дмитрович.

Я запрошую до слово заступника голови Комітету з питань правової політики Павла Васильовича Павліш, ви і від комітету, вірніше, і від авторів, і від комітету. Будь ласка, до 4 хвилин.

 

14:20:33

ПАВЛІШ П.В.

Доброго дня, шановні колеги. Я хотів би в першу чергу подякувати авторам і основного законопроекту, і всіх альтернативних законопроектів за таку дуже важливу ініціативу, тому що вже четвертий рік триває війна і питання відшкодування шкоди, завданої країною-агресором, на сьогоднішній день судами вирішується, таких справ дуже багато. Але є певні процедури, які заважають законодавче врегулювання, тобто 79 стаття Закону "Про міжнародне приватне право" якраз стоїть зараз на перешкоді. Над законопроектами основним і альтернативними Комітет правової політики працював досить плідно, було  залучено до... створена робоча група на базі нашого комітету, залучено Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції, Верховний Суд, правники-міжнародники, адвокати, науковці.

Я хочу сказати, що запропонований варіант з позначкою "д", він впорядковує, багато взяв з основного і альтернативних законопроектів за основу і ми пішли, до речі, більш широко і впорядковуємо багато термінологічних питань в цьому. Визначається і уточнюється якраз процедура повідомлень направлення матеріалів справ відповідачу, тому що багато разів під час спілкування з нашими міжнародними партнерами, з представниками Євроради нам говорили про те, що не забезпечено участь саме відповідача, країни-агресора в розгляді цих справ,  і тому це є перешкодою саме для визнання наших рішень судів на міжнародному рівні. Даним законопроектом ми внормовуємо питання якраз саме дотримання повідомлень, направлення матеріалів справ, рішень судів і забезпечуємо можливість відстоювання участі відповідачів у цих справах.

Юридична спільнота зараз чекає прийняття нами законопроекту в цілому. Я хотів би також подякувати комітетам Верховної Ради України, які розглянули цей законопроект. І ми будемо доопрацьовувати, звісно, його до другого читання.

Комітет з питань правової політики рекомендував прийняти за основу саме доопрацьований законопроект і застосувати статтю 116 для того, щоб можна було більш широко його доопрацювати, і він був... можливість застосовувати його вже в практичній площині. Тому прошу колег підтримати висновок комітету і підтримати доопрацьований законопроект. І ще раз дякую авторам за ініціативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Васильович. Дякую комітету.

Шановні колеги, може ми без обговорення цей законопроект, ні? Шановні колеги, тоді я прошу фракції і групи, які бажають обговорення, записатися два – за, два – проти. Я запропонував.

Будь ласка, Маслов Денис Вячеславович, "Слуга народу". Будь ласка.

 

14:24:19

МАСЛОВ Д.В.

Дякую, шановні... Вже працює мікрофон?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для вас – завжди.

 

14:24:26

МАСЛОВ Д.В.

Дякую, шановні колеги. Що хотілося б сказати, що за агресію має відповідати агресор, а за тероризм має відповідати терорист. І найкраще, насправді, зараз вершать справедливість і притягають до відповідальності на полі бою наші захисники, наші Збройні Сили України. За це їм слава і дякуємо.

А є ще інша сторона – юридична сторона відповідальності, яка також неодмінно має наставати для тих, хто завдає шкоди нашим громадянам, нашій державі, органам місцевого самоврядування за все, що вони коять. І, на жаль, з цим відверто є проблеми, світові проблеми. Бо, дійсно, сьогодні в доктрині міжнародного права є імунітет країн, будь-яких країн, в тому числі і країн-агресорів, і це є несправедливим.

Цим законопроектом насправді ми пропонуємо обмежити цей імунітет від національних суддів. Так, це надзвичайно складне питання. Воно йде в певний можливо розріз з доктринами міжнародного права. Але ми впевнені, що, мабуть, прийшов час дещо і переосмислити норми міжнародного права і підходи до таких ситуацій. І тому цей законопроект в тому числі стане і точкою для діалогу на більш високому і комунікації на більш високому міжнародному рівні, щоб зрештою міжнародне суспільство притягало всесвітніх агресорів. Тому в першому читанні цей законопроект обов'язково має бути підтриманий, і як сказали мої колеги, фахово буде доопрацьований нашим Комітетом з питань правової політики і всією Верховною Радою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Володимир Михайлович В'ятрович.

 

14:26:32

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу передати Климпуш-Цинцадзе Іванні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.

 

14:26:51

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні колеги, ми точно з вами всі тут погоджуємося, що ворог, агресор, терорист має платити за ту шкоду, яку завдає нашим громадянам через свої воєнні дії. І, дійсно, це спроба зараз зробити юридичний механізм, яким забезпечити право отримати громадянами України остаточне судове рішення про відшкодування з боку агресора. Але, на жаль, на сьогодні цей законопроект не пропонує остаточного варіанту того, що після судового рішення, дійсно, це судове рішення буде забезпечено. І, на жаль, ми можемо опинитися в ситуації після того, як українські суди обґрунтоване ухвалять рішення, що має відповідати Російська Федерація, ми не маємо достатньо тут майна Російської Федерації, яке ми можемо використати для того, щоб оплатити шкоду, заподіяну нашим громадянам. І тоді ми можемо стикнутися з цілою низкою позовів до ЄСПЛ, і після того держава Україна буде мусити забезпечувати виконання цих позовів.

Тому, очевидно, ми підтримаємо цю спробу створити механізм для українських громадян у першому читанні. Але я дуже прошу профільний комітет відповідально поставитися до того, щоб створити механізм, який не став би ілюзорним, який би не став примарним і необов'язковим насправді до виконання державою-агресором.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Володимирович Власенко замість Цимбалюка Михайла Михайловича.

Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

14:28:49

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово. З чим би я хотів посперечатися з головою профільного комітету, з паном Денисом Масловим, так це в тому, що, на його думку, цей законопроект не зовсім відповідає позиціям міжнародного права. А я вважаю, що він повністю відповідає всім вимогам міжнародного права, чому? Тому що, по-перше,  що таке імунітет? Імунітет – це привілей для тих, хто сам дотримується міжнародного права. Це його привілей.

 Друге. Імунітет, суверенний імунітет не є безмежним. Велика кількість країн має в своєму законодавстві обмеження і перелік випадків, коли імунітет не застосовується. Зокрема законодавство Сполучених Штатів говорить про те, що якщо суверенні активи використовуються в комерційних цілях, вони не захищаються імунітетом. Тому імунітет не є безмежним, він може бути обмежений.

Третє. Європейський Союз, коли приймає рішення конфіскувати відсотки, нараховані на суверенні активи, він по факту використовує теорію контрзаходів і конфіскує те, що суверенно мало би належати Російській Федерації. Єдине, що Європейському Союзу треба зробити наступний крок і в рамках контрзаходів конфіскувати самі заморожені активи, а не лише відсотки. Але це вже інше питання.

Тому я думаю, що законопроект, зазначений під літерою "д", він є більш загальним, він торкається загальних  питань, пов'язаних регламентацією українського законодавства по роботі з усіма імунітетами, не лише з імунітетом країни-агресора, тому його би треба було прийняти в першому читанні. А до другого читання, і тут я погоджуюсь з паном головою комітету, що ми зробимо все для того, щоб доопрацьований законопроект максимально і повністю відповідав і побажанням Верховної Ради України, і міжнародному праву, і тим вимогам, які нам необхідні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.

Але пан голова комітету має право на репліку. Будь ласка, Маслов. Право на репліку, будь ласка.

 

14:31:04

МАСЛОВ Д.В.

Ну насправді, колеги, це той випадок, коли мені дуже приємно якраз посперечатися фахово зі своїм колегою, тому що я сказав про доктрину, доктрину якраз, а така доктрина зараз існує в міжнародному праві. І саме тому я сказав, що і цей законопроект, який нами ініційований і, я сподіваюсь, зараз буде підтриманий максимальною кількістю голосів, стане закликом до світової спільноти переосмислити цю доктрину. І я повністю погоджуюся також зі своїм колегою, що країни-терористи, країни-агресори – всі в незалежності без назви не можуть користуватись захистом міжнародного права. Бо насправді вони використовують міжнародне право в своїх інтересах. А міжнародне право може бути сильним, лише коли…     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, завершальний виступ Мамка Григорій Миколайович і після цього голосуємо за цей проект закону. Будь ласка.

 

14:32:15

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, я б все-таки не спорився керівника і зама між собою, не хочу приймати участь в цих баталіях. Але на мою думку як юриста, то деякі спеціалісти називають трохи юриста, я все-таки б зазначив, що міжнародне законодавство і міжнародне право державою визнається або не визнається. Неможливо частково його визнавати або якось визначені межі.

Ми говоримо про імунітет. Тут же немає критерію обмеженого імунітету, усіченого імунітету, він або є, або його немає. Ми говоримо про нові повноваження Ради національної безпеки України: це визнання спонсором тероризму держав і всього іншого. Я вибачаюся, у нас законопроект, який не став законом, про визнання організацій терористичними. Він лежить і нікуди не рухається. Для того, щоб зробити щось під рішення РНБО, необхідно визначити критерії і законодавчі підстави, що тероризм, він повинен бути на папері юриспруденції, у нас нема цього закону. Ми на даний час ідемо ще до імунітету.

Слава богу, що автори законопроекту і так намагався комітет, дай бог йому здоров'я, що вони включили 116 Регламенту. Так може дадуть нам визначення, яка ж держава і яка організація може бути, і на підставі чого терористична, визначена, ким визначена? І коли буде прецедент визначення, потім тільки можна йти до імунітету щодо позбавлення чи визнання, чи не визнання, іншого шляху юриспруденції не існує. Можна прийняти все для першого читання, але на друге читання будемо спостерігати уважно за комітетом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього дуже важливого законопроекту. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. 

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про юрисдикційні імунітети іноземних держав та їх майна (реєстраційний номер 7520-д).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:35:14

За-272

Рішення прийнято. 

Покажіть по фракціях.  Дякую, колеги.

Рухаємося далі. Наступний законопроект 12234 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Ми домовлялись таким чином: 2 хвилини – виступ Никорак і до 5 хвилин – виступ Цимбалюка Михайла Михайловича, і голосуємо.

Будь ласка,  Ірина Петрівна спочатку, до 2 хвилин.

 

14:35:51

НИКОРАК І.П.

Шановні колеги, сьогодні ми без перебільшення розглядаємо надзвичайно важливий законопроект, який має на меті забезпечити справедливу фінансову підтримку для родин цивільних осіб, які загинули, захищаючи Україну.  І я б сьогодні хотіла щиро подякувати Міністерству у справах ветеранів за цю ініціативу і за ту роботу, яка була проведена на рівні Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів і що дослухались, врахували до другого читання мою поправку щодо значного розширення дії положень цього закону, не лише на родини добровольців, які загинули в період між 24 лютого та 25 березня 2022 року, а загалом на весь період аж 1 січня 2026 року.

І сьогодні коли ми говоримо про справедливість, ми не можемо забувати також і тих, хто загинув в період АТО/ООС, це орієнтовно 7 тисяч сімей загиблих військовослужбовців. І я переконана, що ми повинні підготувати додатковий законопроект, тому що саме в  такий спосіб ми зможемо забезпечити рівний та справедливий підхід у соціальних виплатах, пільгах і підтримці родин загиблих. Закликаю вас підтримати дану ініціативу, тому що йдеться в першу чергу про визнання та пошану, про сигнал всьому суспільству, що держава бачить, цінує і пам'ятає кожного.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, до 5 хвилин. Шановні колеги і після виступу Михайла Михайловича ми голосуємо.

Будь ласка.

 

14:37:47

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні колеги! Насправді законопроект, дійсно, як говорила моя колега, попередньо виступаюча пані Ірина Никорак, дуже важливий. І тут об'єднали зусилля і Кабінет Міністрів в особі Міністерства у справах ветеранів, і Комітет соціальної політики. І, справді, ми, можливо, трошки запізно, але вирішили дуже одну соціальну несправедливість. Мова йде про тих людей цивільних, які не належали до жодних військових формувань, але з 24 лютого 2022 року до 25 березня 2025 року вони брали участь безпосередньо в захисті нашої держави і, на жаль, загинули. Вони допомагали таким чином Збройним Силам України, правоохоронним органам, і для цього є відповідні підтвердження. Вони, вірніше, члени їхніх родин отримали матеріальну допомогу чи виплату у сумі 1 мільйон 86 тисяч гривень. Ми вважаємо, і цим законопроектом встановлено, що це несправедливо, бо за той період родини загиблих воїнів, наших героїв,  отримали 15 мільйонів гривень. Через це цим законом ми чітко встановлюємо, що всі цивільні особи, які загинули в цей період, члени їхніх родин отримають таку від держави одноразову грошову виплату.

Більше того, цим законом, і це була ідея Міністерства у справах ветеранів, ми встановлюємо чітку підставу, що потрібно для родини: єдина довідка, яка підтверджує про участь особи в бойових діях за цей період. І на основі цієї довідки здійснюються всі ці виплати.

Але справді попереду у нас з вами ще одна важлива робота – це стосовно тих героїв і героїнь, які загинули з 2014 року. Насправді була названа кількість цих осіб, це більше 5 тисяч. Але за цими героями і героїнями є їхні родини, яким тяжко усвідомити, що члени сімей загинули не під час широкомасштабної війни, але вони все-таки захищали нашу державу. Зрозуміло, що потрібна фахова дискусія з Кабінетом Міністрів в особі Мінфіну, бо кожна копійка має мати своє походження. І ми не хочемо виглядати як комітет, який ухвалює популістські рішення, але ми все-таки повинні спільно знайти шляхи компенсації цих коштів і ухвалити наступний законопроект стосовно тих осіб, які загинули, захищаючи нашу державу, з 2014 року.

По даному законопроекту я прошу проголосувати за. І таким чином ми зробимо це один крок до встановлення справедливості соціальної і підтримки тих родин, які втратили своїх героїв і героїнь. Слава Збройним Силам! І слава Україні!

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Ми переходимо до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо призначення одноразової грошової допомоги (реєстраційний номер 12234).

Готові голосувати?

Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:42:30

За-289

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Наступний законопроект – 11044. Ніхто не буде ставити поправок, тому, будь ласка, одразу переходимо до прийняття рішення.

Хто буде? Разумков? Будь ласка, Дмитро Олександрович. Просто в мене інформації тут… Будь ласка. Номер поправки, Дмитро Олександрович.

Я запрошую Струневича сюди, будь ласка, на трибуну.

 

14:42:53

РАЗУМКОВ Д.О.

А де доповідач? Представник комітету, вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Миколаївна.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Ви мене трохи застали… Я думав, що буде більше людей, які захочуть поставити питання. З початку дайте час, будь ласка, Руслане Олексійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте. Номер поправки тільки спочатку, Дмитре Олександровичу, щоб я розумів.

 

14:43:30

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую.

Галина Миколаївна, правка номер 8, вона була відхилена комітетом. Скажіть, будь ласка, ми ж розуміємо, що цей законопроект дає можливість не боротися лише з мобінгом, який дійсно існує на підприємствах, а фактично відкриває можливість проводити перевірки, не дивлячись на мораторій, який сьогодні є. І ми створюємо з вами лазівку, що будуть заходити на підприємство під приводом мобінгу і проводити перевірки. І під цей шумок будуть ходити всі, кому не попадя. Бізнес сьогодні і так "кошмарять": податкова, БЕБ, ДБР. І ви створюєте ще один механізм.

Наша правка прибирала таку можливість. І я не розумію, чому комітет її не підтримав і чому ми, дійсно, не закриваємо це вікно можливостей для органів, які можуть створювати проблеми для бізнесу.

Дякую.

 

14:44:33

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Справа в тому, що автор цієї правки пропонує і надалі не здійснювати позапланових заходів нагляду і контролю за додержанням законодавства і не розблоковувати перевірки навіть у сенсі, коли є мобінг. Отак правка ця звучить. А тому… А цей законопроект направлений на те, щоб розблокувати позапланові перевірки для розслідування випадків мобінгу, під час військового стану в тому числі. Це мета цього законопроекту була. Тому ми її відхилили. Ми ввели це окремим законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре Олександровичу, ви наполягаєте на… Наполягаєте.

Шановні колеги, і так, 8 поправка авторства Разумкова. Комітетом відхилена. Галина Миколаївна пояснила причини відхилення комітетом, тому Дмитро Олександрович просить поставити на врахування. Галина Миколаївна пояснила свою позицію. Будь ласка, прошу голосувати.

 

14:45:44

За-93

Рішення не прийнято.

Все, Дмитре Олександровичу, чи у вас ще? Будь ласка, Разумков, що?

 

14:45:50

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслане Олексійовичу, замість інших правок на врахування, в мене ще п'ять, дайте мені 3 хвилини, будь ласка, і я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не будете ставити?

 

14:46:06

РАЗУМКОВ Д.О.

Не буду їх ставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, будь ласка, 3 хвилини – Разумков. І після цього голосуємо, колеги.

Будь ласка, Дмитре Олександровичу.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дивіться, ви зараз розглядаєте Закон про мобінг. А скажіть, будь ласка, у вас мобінг лише на підприємствах? Те, що ви сьогодні створюєте в лавах Збройних Сил України, це теж, мабуть, мобінгом можна розцінювати. Тому що, коли ви для 500 людей вводите окремі виплати на мільйон, з 18 до 24, а інші хлопці, які сьогодні воюють, починаючи з 22-го року, не будуть мати ключової можливості, які будуть ті, хто підпише цей контракт зараз – демобілізацію через 12 місяців. Це не мобінг? Це нормальне ставлення до людей, які першими прийшли в 22-му році захищати Батьківщину?

Скажіть, будь ласка, те, що робить сьогоднішній уряд, який бреше військовим в обличчя, не заносить Закон про демобілізацію, який мав з'явитися 18 грудня 2024 року, потім у березні 2025-го, потім у квітні 2025-го, зараз не з'явиться ніколи. А це не мобінг? Це не знущання над хлопцями і дівчатами, які борються за нашу з вами незалежність?

А скажіть, будь ласка, це не мобінг, коли Президент обіцяє на початку повномасштабного вторгнення зменшення податків у два рази до кінця війни і ще рік після перемоги? Потім раз збрехали – повернули до тих податків, які були раніше, потім два збрехали – і підняли податки знову, розповідаючи, що не вистачає на армію. Із 600 мільярдів отримали максимум 10 мільярдів. Це не мобінг?

А скажіть мені, будь ласка, те, що ви робите сьогодні фактично з нашою державою і з ФОП, які закрилися, 100 тисяч (закрилося ФОП близько 100 тисяч). Це не мобінг над економікою України?

Ви займаєтеся сьогодні всім, чим завгодно, але не тим, що потрібно. Ви приймаєте бюджет для країни, який весь бюджет можна називати мобінгом, знущанням над людьми, знущанням над Збройними Силами України, яким зараз не буде вистачати видатків і на зарплати або на закупівлю снарядів. І буде так, як було минулого року: будуть ходити, розводити руками, плакати і робити вигляд, що так і мало бути.

А скажіть, будь ласка, це не мобінг, коли ваша партія отримує сьогодні фінансування з державного бюджету мільярди гривень? І друкуючи газетьонки, які я сьогодні показував, роздає їх або біля метро, або кидає в скриньки по будинках. Це не мобінг над фінансами, які сьогодні приходять дуже важко до державного бюджету?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галино Миколаївно.

 

14:49:10

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Дякую. Я від комітету все ж таки відповім, тому що мобінг стосується лише трудових відносин. Держпраці, які перевіряє ці відносини в частині мобінгу, не мають своєї сили і компетенції перевіряти щось у Збройних Силах України, а також у Силах оборони взагалі. Тому це тільки трудові відносини.

Що стосується того, що трудові відносини у нас, ви вважаєте, що вони не на першій шпальті, то сотні людей подали скарги щодо мобінгу. І ми йдемо у Європу, де поняття мобінгу захищається і людина найманої праці захищена. Ми прийняли основний законопроект, де визначили поняття мобінгу як цькування у трудових відносинах, а тому маємо встановити систему контролю за тим, щоб роботодавець і інші суб'єкти трудових відносин не здійснювали мобінг один щодо себе. Тому нам людей потрібно захищати в економіці в тому числі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна. Дякую за пояснення. Ви не наполягаєте на тих поправках, але є поправки на підтвердження, ви ще просите 2 хвилини замість них.

Будь ласка, Дмитро  Разумков, і після цього голосуємо, колеги.

 

14:50:37

РАЗУМКОВ Д.О.

Галина Миколаївна, я знаю, що таке мобінг і трудові відносини, але знущання будь-де – це знущання. Знущання над військовими, яким влада не дає демобілізацію, – це знущання. Якщо проводити взагалі паралелі, то можна прив'язати і до цього. Знущання над пенсіонерами  – це знущання, причому  це наслідки вашої діяльності трудової. Знущання над вчителями, які отримують сьогодні мізерну заробітну плату і ми не виконуємо норму закону, тому що вони мають отримувати фінансування три мінімальні заробітні плати, а ви відправляєте кошти будь-куди, а не туди, куди потрібно. Це теж все мобінг, це просто знущання над людьми.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна, відповідь ваша, і голосуємо. Шановні колеги, після цього переходимо до голосування.

 

14:51:34

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Це ваше суб'єктивне судження, так само як і моїм суб'єктивним судженням може бути те, що ви мене наразі цькуєте.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте зараз проголосуємо антимобінг і ніхто нікого не буде цькувати. Шановні колеги, давайте, я закликаю сконсолідуватися.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію... З процедури? Це ви продовжуєте мобінг.

Будь ласка, Разумков – з процедури. Тільки з процедури, Дмитро Олександрович, інакше виключу. Будь ласка.

 

14:52:09

РАЗУМКОВ Д.О.  

Галина Миколаївна, я вас знаю багато років, я б так не ризикував вас цькувати, сто відсотків, і ніколи на це не піду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую.

Шановні колеги... Ще Мамка – з процедури. Ще Мамка – з процедури. Будь ласка, Григорій Миколайович.

 

14:52:25

МАМКА Г.М.

А я вибачаюсь, оце заяви, які прозвучали з трибуни, вони будуть підлягати реєстрації там секретаріатом і кудись будуть скеровані щодо мобінгу, цькування?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Миколайович, тільки проголосуємо –  одразу будемо реєструвати. Дякую.

Шановні колеги, давайте вже проголосуємо. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо проведення перевірок в частині вчинення мобінгу (реєстраційний номер 11044). Шановні колеги, прошу голосувати.

 

14:53:25

За-245

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Наступний законопроект 9630 – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань.

У нас така домовленість була: 5 хвилин – виступ Цимбалюка Михайла Михайловича. Не буде. Дякую.

Чотири поправки Никорак. Буде? 3 хвилини замість чотирьох поправок. А, 3 хвилини, і одну поправку ви поставите в 3 хвилинах. Будь ласка. Тільки номер скажіть, будь ласка, цієї поправки спочатку.

 

14:54:03

НИКОРАК І.П.

Шановні колеги, власне, законопроект передбачає ряд важливих норм, які є ключовими для реформування системи кваліфікацій в України та наближення нас до Європейського Союзу. Дані про професії, кваліфікації, стандарти і потреби роботодавців розпорошені між різними базами. Багато з них не переглядалися десятиліттями і не враховують реалії сучасного ринку праці, нових технологій та цифрових компетенцій. І завдяки створенню Єдиного реєстру кваліфікацій, Класифікатора професій, громадяни зможуть дізнаватися в режимі онлайн про затребуваність професійної кваліфікації, заробітну плату та вакансії. І я щиро сподіваюсь, що таки з'явиться прозоре бачення, кого саме потребує економіка, в якій сфері дефіцит спеціалістів або ж які напрямки кваліфікацій втрачають свою актуальність, що допоможе людям приймати зважені рішення щодо свого професійного майбутнього. Тому що від гнучкої сучасної системи кваліфікацій залежить, як швидко Україна відновиться після війни. Інвестувати в людей – означає інвестувати в перемогу. Але я звертаю вашу увагу на те, що цей законопроект скасовує зобов'язання роботодавця подавати службі зайнятості інформацію про попит на робочу силу. Читайте як вакансії. Відсутність такої інформації може вплинути на можливість працевлаштування зареєстрованих безробітних, забезпечення реалізації державних соціальних гарантій, створення та формування бази даних про наявність робочих місць в країні, рівень безробіття тощо.

Крім того, внесення таких змін до Закону України "Про зайнятість населення" виходить за межі правового регулювання даного законопроекту, основною метою якого є все ж таки впорядкування системи кваліфікацій. Мною було подано відповідну поправку під номером 15, суть якої полягає у збереженні чинної редакції, а значить і збереження зобов'язання роботодавців подавати відповідну інформацію про попит робочої сили і вакансії до державної служби зайнятості.

Я дуже вас прошу підтримати цю поправку і прошу шановного пана спікера поставити її на врахування. Поправка під номером 15. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, дайте відповідь від комітету по 15 поправці. Тарас Петрович, будь ласка.

 

14:56:50

ТАРАСЕНКО Т.П.

Колеги, доброго дня. Я прошу прийняти рішення самостійно по 15 поправці, тому що ми встановлюємо право, а не обов'язок. Далі може бути сам роботодавець надавати звітність. Я вірю в те, що роботодавці у нас формують ефективну політику, тому зобов'язання, яке зараз є, ми досліджували на комітеті, і воно не відображає статистику реальну на ринку праці.

Дякую. Прошу голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе Петровичу, але позиція комітету –  відхилити. Правильно я розумію?

Шановні колеги, 15 поправка авторства Никорак. Комітетом відхилена. Автор наполягає на врахуванні цієї поправки. Аргументи сторін ви почули.

Я ставлю, будь ласка, 15 поправку на врахування. Прошу голосувати.

 

14:57:58

За-89

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, переходимо до голосування за закон. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань (реєстраційний номер 9630).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:58:48

За-256

Рішення прийнято.

Вітаю, колеги. Закон прийнятий в цілому.

І 12301 і альтернативний до нього 12301-1. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та інших законів України, і альтернативний до нього 12301-1.

Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:59:28

За-220

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую народного депутата Фролова Павла Валерійовича як автора основного законопроекту. Будь ласка.

 

14:59:48

ФРОЛОВ П.В.

Шановні колеги, дуже важливий законопроект. Це не законопроект Фролова, це законопроект спеціальної парламентської комісії із захисту  прав внутрішньо переміщених осіб, яких майже 5 мільйонів в Україні. Це результати роботи народних депутатів, урядовців, експертів, громадськості.

Актуальність цього законопроекту, нової редакції Закону про захист ВОП, обумовлена тим, що редакція 2014 року потребує перегляду і комплексного підходу. Враховуючи, що найбільшою проблемою ВПО є житло, цей законопроект на законодавчому рівні встановлює захист житлових прав ВПО: тимчасове проживання, довгострокова оренда, рефінансування, пільгова оренда, іпотека, визначення місць тимчасового проживання. Нова редакція також враховує компенсацію витрат за розміщення у себе ВПО, оскільки програма "Прихисток", ми мали тенденцію, коли вона була припинена і відновлена завдяки нашим партнерам. Нова редакція закріплює поняття "адаптація", "інтеграція", "реінтеграція", визначає обов'язок держави на кожному етапі переміщення необхідні заходи підтримки і гарантії.

Також велика увага приділяється евакуації, яка, на жаль, триває. Обсяг підтримки на всіх рівнях зменшився 2022 року, і людина, яка переміщається з лінії фронту, має чітко знати, яку допомогу вона отримає від держави, від органів місцевого самоврядування. Обсяг державної підтримки, який надається ВПО, залежатиме від ступеню її інтеграції, а це в свою чергу залежатиме від оцінки потреб ВПО. Ми закріплюємо право на освіту, діти ВПО мають вибирати форму, і їх батьки, і навчальний заклад,  в тому числі переміщений. І гарантуємо громадянські права ВПО цим законом.

Прошу підтримати за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я запрошую до слова авторку альтернативного законопроекту Гриб Вікторію Олександрівну, Будь ласка.

 

15:02:23

ГРИБ В.О.

Шановні колеги, безумовно, дуже важливий законопроект. Але ви знаєте, чого там не вистачає? Там не вистачає двох речей. По-перше, коли ми сьогодні проводимо зустрічі з ВПО, що ми від них чуємо? Ми від них чуємо: дайте нам компенсацію за зруйноване житло і більше нам нічого не треба від держави. Бо все інше вже десь прописано, все інше прописано в нашій Конституції. Тобто навіщо нам сьогодні знову приймати закони, які не вирішують основні положення, основні моменти, які вкрай потрібні зараз ВПО.

До чого ми вже дійшли. Люди, які поїхали за кордон, не хочуть повертатися, тому що перше, про що вони питають, це про житло, їм немає де жити. Сьогодні  сплачувати за орендне житло, ми ж з вами розуміємо скільки це коштує. Тому люди мають на це право. І в цьому законі, це рамковий закон, ми не прописуємо алгоритм "як", ми тільки проговорюємо зобов'язання держави на таку компенсацію. Це перше, перша різниця між основним і альтернативним. І друга це, давайте будемо відвертими, війна почалася в Україні у 2014 році. Чому ми постійно говоримо тільки про 2022 рік? От якраз така різниця повинна надаватися і всі ті пільги, починаючи з 2014 року.

Дуже вас прошу підтримати саме альтернативний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова голову Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Задорожного Андрія Вікторовича. Будь ласка.

 

15:04:37

ЗАДОРОЖНИЙ А.В.

Добрий день, шановні колеги! Звісно, дуже важливі законопроекти, але і зауважень до них чимало. Менш критичними виявилися зауваження до основного законопроекту. Комітет готовий над ними працювати під час підготовки до другого читання.

Тому за  підсумками обговорення проектів законів комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України основний законопроект реєстраційний номер 12301, поданий паном Фроловим та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу. Альтернативний законопроект реєстраційний номер 12301-1, поданий народним депутатом України Гриб та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду в першому читанні відхилити.

Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Андрій Вікторович.

Шановні колеги, будь ласка, я прошу фракції і групи записатись для обговорення цього законопроекту: два – за, два – проти. Будь ласка,  прошу записуватись.  

Будь ласка, Олександр Павлович Федієнко, фракція "Слуга народу".

   

15:06:06

ФЕДІЄНКО О.П.

Прошу передати слово  Максиму Ткаченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Максим Ткаченко. 

 

15:06:18

ТКАЧЕНКО М.М.

Да, ні, звідси, якщо можна.

Шановні колеги, я дякую своїм колегам по тимчасовій спеціальній комісії Павлу Фролову, голові нашої комісії, Вікторії Гриб, і дуже потужно виглядає, що у кожного з членів комісії є своя думка. І я підтримую обох своїх колег і підтримую обидва ці законопроекти. Тому що, дійсно, ці обидва законопроекти про важливе і про найважливіше, що сьогодні є в нашій країні, – це про наших людей, яких ми хочемо залишити в країні, щоб вони нікуди не поїхали, а щоб залишалися. Але для того, щоб вони залишалися, ми повинні, щоб вони мали те, що, я впевнений, 99 відсотків у цій залі точно мають, це своє житло. І це дуже дороге питання під час війни для нашої країни. Але все ж таки ми не можемо не вирішувати його, якщо ми дійсно хочемо, щоб ці люди залишалися в країні, залишалися українцями.

І я буду підтримувати законопроект, який ми прийняли нашою комісією, законопроект мій, законопроект Горбенка, Козиря, Неклюдова, Войцехівського, Фролова. Але і в законопроекті пані Вікторії, безумовно, також є те, що потрібно вирішувати. Але зараз я розумію, я на розтяжці. І я розумію, якщо би була можливість, то вже давно б запрацював і Закон 11161, і всі інші закони, де потрібні величезні кошти. Але давайте хоча  б поступово  рухатися.

Дякую. І підтримаємо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я запрошую до слова Наливайченка Валентина Олександровича.

 

15:08:29

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Прошу передати слово Михайлу Яковичу Волинцю, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Волинець Михайло.

 

15:08:39

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, друзі! Важко недооцінювати цей законопроект. Він передбачає вирішення надзвичайно важливих питань для людей, які являються внутрішньо переміщеними, і ті, які опинилися також за кордоном, і сподіваємося, що в них буде змога повернутися в Україну, і ми зможемо забезпечити їх всіх  необхідним, що вони очікують.

Я являюсь представником Спеціальної комісії по внутрішньо переміщеним особам і тому ми у співавторстві розробляли цей законопроект. До його розробки долучились представники урядових структур, різних інституцій, а також представники громадських організацій, та люди, які являються внутрішньо переміщеними особами.

Цей законопроект передбачає вирішення таких важливих питань для внутрішньо переміщених осіб: як забезпечення житлом; визначається обов'язок держави забезпечити житлові права внутрішньо переміщених осіб через тимчасове проживання, довгострокову оренду, кредити та інші механізми; передбачається компенсація витрат за розміщення внутрішньо переміщених осіб у приватних домогосподарствах, що важливо в умовах поступового згортання програми "Прихисток". 

Особливу увагу приділено питанню евакуації. Ми маємо гарантувати нашим громадянам, які перебувають у містах поблизу лінії фронту, таких як Покровськ чи Запоріжжя, чітке розуміння того, яку допомогу вони можуть отримати від держави. Надзвичайно важливо для дітей внутрішньо переміщених осіб, що в цьому законопроекті передбачається доступ до освіти їхніх дітей, у тому числі у переміщених навчальних закладах.

Шановні друзі, підтримаємо цей...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Морозу Володимиру Вікторовичу, депутатська група "Відновлення України".

 

15:10:51

МОРОЗ В.В.

Передайте, будь ласка, Гнатенку Валерію Сергійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Гнатенко.

 

15:11:00

ГНАТЕНКО В.С.

Шановні колеги, на жаль, війна змінила життя мільйонів наших співгромадян, змусивши їх залишити свої домівки. Але Україна не має права залишити цих людей сам-на-сам із тими викликами, які сьогодні є в їх житті.

Цей законопроект – результат аналізу та десятків консультацій із громадськістю, міжнародними партнерами та експертами. Його мета – створити сучасну прозору і справедливу систему, зробити підтримку  ВПО зрозумілою і доступною. Переконаний, що дана ініціатива стане інструментом для відновлення справедливості і допоможе переселенцям знайти себе в оновленій Україні та дбає про всіх наших громадян.

 У разі прийняття закону буде забезпечено фінансову допомогу, соціальні та медичні послуги всім переселенцям незалежно від термінів реєстрації, ВПО буде надане повноцінне право в житлі, де б зараз вони б не мешкали. Відповідна категорія громадян також отримає можливість на житлові кредити чи викуп житла у держави. Додатково буде гарантовано доступ до освіти та психологічної допомоги. Але ми також повинні не забувати про людей, які сьогодні знаходяться на тимчасово окупованих територіях, вони теж наші громадяни і потребують нашої підтримки.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Юрчишин Ярослав Романович. І потім ще Герасимов і Вельможний. Шановні колеги, і потім голосуємо.

Будь ласка,  Юрчишин Ярослав Романович.

 

15:12:22

ЮРЧИШИН Я.Р.

Після чудового виступу першого доповідача Павла Фролова ми фракцією вирішили передати слово йому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, це право фракції. Ви можете передавати лише…

 

ЮРЧИШИН Я.Р. А ми фракцією вирішили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це прекрасно, але тільки в межах фракції, шановні колеги. Ярослав Романович, давайте зробіть так, щоб і вам так поаплодували. Давайте, Ярослав Романович.

 

ЮРЧИШИН Я.Р. Переходьте до голосування тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Герасимов і Вельможний. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, потім Вельможний, і голосуємо. Дякую, колеги.

 

15:12:58

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановні українці, "Європейська солідарність" буде підтримувати будь-який законопроект, який покращує сьогодні життя ВПО. Бо сьогодні, давайте відверто, ця категорія людей страждає чи не найбільше і потерпає чи не найбільше. І от я почув зараз під час виступів: "реінтеграція", "захист житлових прав ВПО", "гарантії", "евакуація". Але, колеги, де 11161, який ми з вами разом прийняли в цій залі? Де він? Бо без нього внутрішньо переміщені особи навіть не можуть зафіксувати свої метри втраченого житла.

Евакуація. Але я вам скажу другу річ: чому тільки прийнятий закон завдяки "Європейській солідарності", де в областях з обов'язковою евакуацією не беруться податки на землю і нерухоме майно, але 2022 року це не торкнулося? В нас ще дуже багато роботи в цьому напрямку, але ключове – 11161. Будь ласка, його треба підписати, бо ми з вами всі разом його прийняли і відправили на підпис Президенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний. І після цього голосуємо.

Сергій, будь ласка.

 

15:14:19

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, я закликаю підтримати альтернативний проект закону. Альтернативна версія законопроекту суттєво розширена та передбачає ключову зміну: закріплення на законодавчому рівні державних гарантій щодо отримання компенсацій за пошкодження та знищення окремої категорії об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій. Причому передбачати компенсацію за майно, яке було знищено чи пошкоджено з початку війни, а саме з лютого 2014 року, коли Росія анексувала Крим. Я хочу вкотре нагадати, що війна почалася не в 2022 році, а в 2014 році. Я вважаю, що ухвалення закону, який ми розглядаємо зараз, має бути лише початком нашої роботи.

Тому я, шановні колеги, закликаю вас приділити максимальні зусилля на вирішення проблем переселенців. Українці мають право на гідне життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та інших законів України (реєстраційний номер 12301). Я нагадаю, це той закон, який зірвав великі овації перед доповідачем. Я думаю, що такими ж оваціями і голосами ми маємо підтримати його за основу.

Прошу голосувати.

 

15:16:11

За-265

Рішення прийнято.

Дякую, колеги.

Шановні народні депутати, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за результативну роботу.

Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку.

Працюємо заради України, її майбутнього. Слава Україні!