Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 1 (продовження)

Опубліковано 26. 03. 2025

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

26 березня 2025 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.

Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми маємо всі перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, сьогодні ми відзначаємо День Національної гвардії України. Від імені Верховної Ради України щиро вітаємо військовослужбовців та ветеранів з цим важливим днем. (Оплески) Національна гвардія – це мужність, честь і незламна воля. З 2014 року, від початку російської агресії, Національна гвардія України демонструє незламну волю і героїзм, захищаючи нашу вітчизну. Дякуємо за вашу службу, вірність присязі та українському народові. Бажаємо здоров'я, сили духу та божої опіки. Слава Національній гвардії України! Слава Україні!

Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні!

10:12:03

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, триває 1127-й день широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Учора російські війська здійснили масовану атаку дронами, зокрема на Кривий Ріг, унаслідок чого у місті пролунало щонайменше 15 вибухів. На щастя, ніхто не постраждав.

Долаючи всі випробування, український народ продовжує героїчну боротьбу за свою свободу та суверенне майбутнє. Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять полеглих захисників і захисниць, які віддали своє життя за Україну, та всіх, хто загинув внаслідок російської агресії. Вічна пам'ять.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України та рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп сьогодні відводиться до 30 хвилин для виступів народних депутатів.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів записатися на виступи. Будь ласка, колеги.

Будь ласка, народний депутат Пушкаренко Арсеній Михайлович.

10:14:27

ПУШКАРЕНКО А.М.

Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Власне, на фоні складної геополітичної реальності, коли сьогодні наш Президент і весь дипломатичний корпус, і ми з вами через міжпарламентську дипломатію відстоюємо здобутки і не маємо права знехтувати зусиллями і жертвами наших Збройних Сил, українського народу, ми не повинні сьогодні забувати і про відновлення України. Адже, якщо ми хочемо дійсно бути успішною державою, членом Європейського Союзу, якщо ми хочемо повернути наших українців з-за кордону додому, якщо ми хочемо кожному нашому внутрішньо переміщеному громадянину надати роботу і житло, ми сьогодні повинні мати стратегію, ми сьогодні повинні мати партнерів, з якими будемо відновлювати нашу державу.

Я хотів би на прикладі Житомирської області і зусиль Естонської Республіки навести приклади реальної сьогодні підтримки і відновлення, як дійсно це сьогодні відбувається і як це повинно бути, які сьогодні у нас є дороговкази до відновлення України в широкому сенсі цього слова. Замало відбудувати дитячий садок чи відновити міст, варто сьогодні працювати в комплексі. Адже, як показує досвід Боснії і Герцеговини, і Хорватії, просто відновити інфраструктуру – люди не повернуться, сьогодні важливо створення робочих місць, і навколо цього вже буде відбудовуватись інфраструктура.

Сьогодні відновлюючи Житомирщину, Естонська Республіка вже має ряд реалізованих об'єктів. Це дитячий садок в Овручі. Це зруйнований Росією і вже відновлений міст в Малині. Це ряд дитячих будинків сімейного типу по програмі першої леді для родин, які втратили, прийомних, житло в східних областях. Це Малинська музична школа, де понад 400 діток вивчають музику, яка теж була пошкоджена російським авіаударом. Це житло для житло переселенців в Овручі, в Брусилові. Це лікарня в Бердичеві. Власне, це ті проєкти, за якими сьогодні відновлює Естонська Республіка і демонструє, як потрібно сьогодні, не чекаючи завершення війни, діяти, адже життя продовжується, адже швидка їздить, діти ходять в садочок, возиться хліб, і це важливо.

Важливо сьогодні й те, що завдяки експертизі і вже реалізованим проєктам Естонія залучає треті країни і міжнародні фінансові організації до відновлення регіону. Зокрема, сьогодні уряд Ірландії погодився фінансувати в місті Бердичів одне з відділень, відділеня інтенсивної терапії. І це вже є кооперація сьогодні кількох держав у відновленні конкретних об'єктів, які сьогодні потрібні Україні і потрібні нашим людям.

Тому я закликаю інші держави-партнери, наших союзників не чекати завершення війни і вже сьогодні відновлювати наші громади, наші регіони і інвестувати в Україну. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, слово надається народному депутату України Мазурашу Георгію Георгійовичу.

10:17:37

МАЗУРАШУ Г.Г.

Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ, Чернівецька область.

Я вже традиційно передаю вітання від помічників, родичів, друзів, знайомих з передової і прошу почути в одному невеличкому питанні. Хлопці з передової просять нарешті розглянути і прийняти позитивне рішення щодо нульового розмитнення для учасників бойових дій.

Я звертаюся і до Данила Олександровича як голови профільного комітету. Данило Олександровичу, як ваш виборець, виборець "Слуги народу", я прошу невідкладно розглянути, наприклад, законопроект учасника бойових дій Сергія Рудика, який, поки ми тут в залі приймаємо рішення в безпеці, на передовій, хоча зараз він в госпіталі, і інші учасники бойових дій підтримали підписом ту законодавчу ініціативу. Це не так багато, це просто навіть справедливо було б, щоб хлопці, які не змогли скористатися можливістю завезти з нульовим розмитненням авто тоді, коли інші громадяни України змогли це зробити, деякі, а ці хлопці в цей час боронили державу на передовій. Це важливо.

Друге. Я хотів би передати вітання обраним від "Слуги народу" від виборців "Слуги народу" і сказати, що ми разом з іншими виборцями дуже не задоволені деякими рішеннями, які приймаються у Верховній Раді за участю більшості, монобільшості. Наприклад, я вже встиг отримати купу негативних сигналів про прийняття рішення щодо підвищення зарплати в держорганах, в центральних органах виконавчої влади. Це, вибачте, не те, що треба робити у воюючій країні. Це просто аморально приймати рішення щодо підвищення зарплат чиновникам. І було би добре, щоб ми як Верховна Рада забезпечили, щоб у воюючій країні ніхто в держсекторі не отримував більше ніж воюючий солдат на передовій. Це важливо, повірте.

Ще один момент. Наші виборці з 203 округу зазначають, що вони всі хотіли би брати активну участь у зміцненні обороноздатності. Але ми як система, як держава частину з них загнали в тінь ганебною "бусифікацією". Ви ж розумієте всі, колеги, що це є бізнес для ТЦК, ВЛК та інших причетних до цього. То чому би нам як Раді у парламентсько-президентській республіці не завдати рішучого удару по цьому бізнесу на крові, яким зараз збагачуються представники ТЦК, ВЛК та інших таких органів. Це важливо. Я дуже прошу почути саме як виборець "Слуги народу".

Українським героям слава! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Бондарю Михайлу Леонтійовичу. Будь ласка.

10:20:50

БОНДАР М.Л.

Дякую. Передайте, будь ласка, слово Софії Федині.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Софія Федина.

10:21:04

ФЕДИНА С.Р.

Сьогодні порядок Верховної Ради, порядок денний знову пустопорожній, оскільки немає анічогісінько, що реально змінює ситуацію у сфері безпеки і оборони, що реально працює на потреби Збройних Сил України. А в цей же час по бракованих мінах, які отримали наші захисники, немає ані жоднісінької реакції. Верховна Рада мала би цим перейматися. Та де, тому що всі свої залагоджують свої справи на рівні ГШ, на рівні Міноборони і на рівні постачальників.

Громадській антикорупційній раді Міністерства оборони стало відомо, що оце підприємство, яке постачало нашим військовим браковані міни, мало того, що не виконало замовлення навіть на 50 відсотків, мало того, що їм продовжили контракти, щоб вони уникнули санкцій, але тим паче, їм збираються робити нові замовлення на постачання, напевно, нових бракованих мін, щоб відмити нові кошти, які можуть осісти у когось, в очільників цих чи інших відомств. Верховна Рада мала би за цим контролювати в рамках парламентського контролю. Але ж де, ви тут займаєтесь підняттям зарплат чиновників, розширення впливу ДССЗЗІ і всякими іншими питаннями, які не мають стосунку до безпеки і оброни. Антикорупційна рада звертається до правоохоронних органів, Антикорупційна рада звертається до ГШ і Міністерства оборони, але це все, знаєте, залишається пустим звуком, тому що влада контролює весь інформаційний простір і глушить невигідні їм новини.

Тому я на додаток хотіла би ще одну невигідну вам новину протранслювати. Сьогодні об 11 годині в "печерному" суді буде чергове судилище над полковником Іллею Лапіним. Так, так, це один з тих бойових офіцерів, яких, по суті, Зеленський запроторив до судів і знущається із них, тому що тільки Банкова наказує "печерним" судам, тому що, бачте, вони якимось чином не врахували обстановку і не забезпечили оборону Харківщини.

По-перше, нагадаю, що в такому випадку Зеленський мав би нести повну міру за непідготовку до відбиття повномасштабного вторгнення, якщо вже робити таку аналогію. А, по-друге, полковник Ілля Лапін з тиском 200 на 100 не отримав медичної допомоги на попередніх судах, над ним знущалася суддя, вимагаючи щоб він ще й в такому стані відповідав стоячи. Де наші уповноважені з прав людини, які голосно мовчать, бо, не дай бог, щось "зеленій" владі заперечити?

Я звертаюся до Комітету з прав людини, я звертаюся до усіх небайдужих депутатів, цей "бєспрєдєл" судів і Банкової треба зупиняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".

10:24:11

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Прошу передати слово Володимиру Крейденку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Крейденко.

10:24:24

КРЕЙДЕНКО В.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати, шановний український народе! Щодня прокидаючись, ми чуємо тривожні новини, щодня наша країна потерпає від варварських обстрілів. І після кожного такого жахливого моменту, коли ракети, дрони ворога сягають наших міст, руйнують наші селища, наші великі міста – від Харкова до Чернігова, від Сум до Миколаєва, від Дніпра до Запоріжжя – постає одне ключове питання: хто першим стає на захист нашого майбутнього? Хто першим стає і надає допомогу тим, хто цього потребує? Відповідь на це питання відома кожному українцю: це волонтери, це небайдужі громадяни, які по поклику серця, без жодних вказівок зверху стають першою лінією оборони на гуманітарному фронті. І серед цих героїв особливе місце займає Добробат – добровольче будівельне об'єднання, чия назва вже стала синонімом незламності, відновлення та справжньої народної єдності.

Уявіть собі картину: щойно вщухла вибухова хвиля, серед диму та руїн стоїть людина, яка щойно втратила свій дім, свої спогади, частину свого життя. Розпач, біль, нерозуміння – ось що вона відчуває. І саме в цей момент з'являються вони – волонтери, волонтери Добробату не з порожніми руками, а з інструментами, з рішучими діями та готовністю допомагати.

Ми всі пам'ятаємо, як в Сумах після удару по цивільній інфраструктурі було зруйновано кілька будівель. І саме волонтери Добробату пліч-о-пліч з рятувальниками розбирали завали, шукали постраждалих, допомагали знайти найцінніші речі для людей.

Коли в Чернігові зруйновані цілі житлові квартали були, Добробат стала однією з перших організацій, яка починає відповідальні роботи, і відновлювальні роботи, допомагає людям повертатися до нормального життя. У Харкові, Дніпрі, де ворог безжально нищить цивільну інфраструктуру, волонтери Добробату демонструють неймовірну оперативність і відданість, відновлюючи пошкоджені будівлі.

Цей приклад – лише верхівка айсбергу. Щодня по всій Україні волонтери Добробату демонструють неймовірну самовідданість та ефективність, вони не чекають державних коштів чи чітких інструкцій – вони просто беруть і роблять. Вони дарують людям не лише відновлені стіни, а найголовніше – надію.

Але постає питання: чи маємо право ми, сидячи в цих стінах, залишатися осторонь цього народного подвигу? Чи можемо ми вважати це лише справою волонтерів, а не наша спільна відповідальність? Я відповім: ні, шановні колеги, ми зобов'язані не просто віддати належне цим героям, ми повинні стати їхньою опорою, їхнім надійним тилом. Наше завдання – розробити та запровадити державні програми, які б системно підтримували такі ініціативи, як Добробат, адже їхня робота – це не просто латання дірок, це інвестиція в майбутнє нашої країни, та її відновлення, та стійкість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Кицаку Богдану Вікторовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

10:27:36

КИЦАК Б.В.

Прошу передати слово Костюку Дмитру Сергійовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Сергійович Костюк.

10:27:54

КОСТЮК Д.С.

Дмитро Костюк, Житомирщина. Сьогодні триває 1127-й день повномасштабного вторгнення Росії на територію України, або сьогодні 1127-й день героїчної боротьби українського народу з російськими загарбниками. Так ми починаємо кожний свій сесійний день, з цих слів, які озвучує спікер Верховної Ради. Я пропоную дещо змінити цю традицію. Говорити про те, що сьогодні триває 12-й рік війни Росії проти України, вторгнення Росії на територію України. Це дуже важливо і важливо не для нас тут, ми все пам'ятаємо, ми все знаємо, це важливо для того, щоб Верховна Рада доносила правильні посили. В світі брехні, в якому ми живемо, дуже важливо, коли до нас приходять, а це буває дуже часто, різні представники посольств, президенти, прем'єри європейських держав, Канади, керівництво ЄС. Ми повинні доносити правду до всього світу про те, що відбувається в Україні, наголошувати на тому, що сьогодні дванадцятий рік війни.

Наголошувати на тому, що Путін ввів свої війська, рашистські війська в Крим 20 лютого 2014 року. Президентом тоді був не Володимир Зеленський, не Петро Порошенко, Президентом тоді був Віктор Янукович. Ніхто не може сказати, що політика України була якимось чином загрозливою для Росії. Не було тоді в 14-му році багато думок про вступ України до НАТО, не потрібна була ніяка демілітаризація України, тому що останні міністри оборони при Януковичу з російськими паспортами фактично повністю демілітаризували, повністю роззброїли українську армію. Фактично Путін планував довго це вторгнення і вторгся тоді, коли Україна була максимально слабкою.

Тому важливо, щоб увесь світ розумів, що ті вимоги, які хоче Росія, щоб подарувати, скажімо так, нам мир, – це все фікція. Дуже важливо, щоб світ підтримав, зрозумів, що триває дванадцять років війни, і коли Україна була в найслабшому положенні, тоді все й почалося. В 14-му році прямо з Майдана Незалежності на схід України відправилися найкращі сини й дочки українського народу, які не мали навіть бронежилетів. Захід висловлював лише глибоке занепокоєння. Ми воювали, не маючи нічого. З 14-го по 21-й рік у війні загинуло більше ніж у 2 рази українців, ніж, наприклад, американських військ в Афганістані. Ми воювали, ми захищали нашу незалежність, ми продовжуємо це робити.

Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Перебийносу Максиму Вікторовичу, "Слуга народу".

10:30:54

ПЕРЕБИЙНІС М.В.

Прошу передати слово Марії Мезенцевій-Федоренко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Сергіївна.

10:31:08

МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С.

Шановні колеги, шановний пане спікере, шановний український народе, я хочу використати ці короткі 3 хвилини виступу, щоб, по-перше, відзвітувати про нашу роботу в ПАРЄ і розказати вам про можливості, які стосуються сьогодні кожної української родини, яка стала жертвою російської агресії.

Буквально минулого тижня ми мали змогу зустрітися з представниками Реєстру збитків, який був започаткований в 2023 році при Раді Європи. Шановні колеги, шановні українці, я закликаю кожного і кожну сьогодні скористатися реєстрацією заявки через портал "Дія" на отримання майбутньої компенсації стосовно наступних злочинів, і це 9 категорій. Я перелічу основні: вимушене переміщення всередині країни особи, смерть близького члена сім'ї, зникнення безвісти близького члена сім'ї.

Шановні колеги, це стосується шановних родин, які очікують своїх родичів, в тому числі з полону. Це також стосується сексуального насильства, пережитого через російську агресію, скоєне російськими солдатами. Це стосується примусової праці або служби, до якої спонукали, під час окупації до прикладу. Це стосується катувань або нелюдських поводжень, які принижують гідність людини. Друзі, це дуже важливо. Звісно, і пошкодження майна будь-якої категорії, на яку 20 тисяч українців вже подали заявки. Будь ласка, заверніть увагу, якщо ви вже подавали заявки на національному рівні, це не заважає вам подати заявку на міжнародний реєстр збитків.

Так, наразі ми працюємо над тим, щоб знайти достатню кількість коштів, щоби покрити всі ці видатки, а заплатити за це повинна Російська Федерація. Для того, щоб створити компенсаційний механізм абсолютно справедливим, легітимним і широким, нам недостатньо цих 20 тисяч заявок. Я впевнена, ви знаєте родини, які потребують справедливості і компенсації, а це кожна українська родина.

Я хочу подякувати Міністерству юстиції, я хочу подякувати пані Ірині Мудрій з Офісу Президента, всій делегації ПАРЄ і також всім, хто працював над цим важливим інструментом, справедливий мир – це наша мета. Для того, щоб показати, що це не просто 153 тисячі воєнних злочинів, які сьогодні має в реєстрі Офіс Генерального прокурора, це мільйони кейсів. Так, ми розуміємо, що це вперше в історії, але ми це вже робимо. Портал "Дія", заявка може бути подана за 15-20 хвилин, допомога надається в рамках безкоштовних юридичних консультацій. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, Рущишин Ярослав Іванович, фракція "Голос".

10:34:17

РУЩИШИН Я.І.

Прошу дати слово Юрчишину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин Ярослав Романович.

10:34:25

ЮРЧИШИН Я.Р.

Шановні колеги, шановний український народе, я надзвичайно дякую попередній виступаючій Марії Мезенцевій, яка загадала про Реєстр збитків. Але хотів би наголосити, що навіть знищивши українців, Росія не дає змоги їм добиватися далі справедливості. Я маю на увазі ситуацію, яка склалася навколо ймовірного вбивства журналістки Вікторії Рощиної, яке сталося 19-го, за словами Росії, 19 вересня 2024 року. Досі Росія не передала тіло, на всі запити родини, на всі запити міжнародних партнерів, на всі запити гуманітарних організацій не здійснила розслідування цього злочину. І насправді велика проблема в тому, що сім'я має обмежені можливості звернутися по допомогу, бо статусу людини визначити неможливо. І це велика проблема, і велика проблема в тому, що випадок з вбивством Вікторії Рощиної може повторитися. Ми з моїм колегою, головою Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, паном Микитою Потураєвим були минулого тижня на заході ОБСЄ, де піднімали питання про 30 щонайменше цивільних заручників-журналістів, кожен з яких і Влад Єсипенко, і Ірина Данилович, і інші можуть опинитися в ситуації, в якій опинилася Вікторія Рощина, тобто можуть бути фізично знищені Росією. І так українська сторона робить все, щоб звільнити цивільних заручників. Ми максимально маємо мотивувати міжнародну спільноту боротися за справедливість, щоб родини Дмитра Хилюка, інших полонених журналістів і всіх полонених цивільних не опинилися в ситуації родини Вікторії Рощиної.

З 9 квітня по 11 квітня в європейському... в інфохабі Європейського парламенту буде виставка, приурочена, власне, яка розповість про долі 30 заручників-українців. Я дуже дякую Представництву України в ЄС за допомогу в її організації, Фонду "Відродження" за допомогу, за створення можливості проведення такої виставки. І звертався би до колег, зверніться до представників Європарламенту, зверніться до ваших партнерів, відвідати цю виставку і взяти персональну опіку над цивільними заручниками-українцями, бо маємо звільнити кожного і покарати Росію за всі злочини, вчинені проти військових та цивільних.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі народний депутат Юнаков Іван Сергійович. Я так розумію, передає Разумкову Дмитру Олександровичу, так? Будь ласка, Дмитро Олександрович.

10:37:36

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Шановні колеги, у нас з вами уряд – шкідник, тому що все, що не роблять наші міністерства, призводить до лише гіршого, ніж було до цього.

Перше. Ви вчора чотирьом з них підняли зарплати. Я вас вітаю. Ми вчора це проговорювали в залі, не військовим, не вчителям, не медикам, не тим, хто дійсно нам допомагає, а міністерствам. Клас! За це вам подякують люди на вулицях.

Друге. Сьогодні у нас з вам вимкнули опалення, опалення в школах, дитячих садочках. Це також треба подякувати Міністерству енергетики, вони величезні молодці, витратили разом з Кубраковим, Найємом мільярди гривень нібито на укриття, на укриття об'єктів критичної інфраструктури, підстанцій, розподільчих, газових станцій. Ну, як вони витратили, ми розуміємо. Вчора колеги по парламенту виступали, сказали, що після п'яти ударів по газовій інфраструктурі ми втратили 40 відсотків. Якщо це правда, ну, тоді в п'ятницю треба не слухати уряд, а звільняти міністрів разом з Прем'єром, бажано відправляти охороняти ці станції, щоб більше по ним не били.

Наступне. Міністерство фінансів викатує свою програму до 2030 року, де прописує фактичне знищення малого бізнесу і ФОП, переводячи третю групу до звичайної ставки, другу групу прирівнюючи до третьої групи, фактично прибираючи першу, або максимально звужуючи. Потім починає щось лепетати, в телеграм-каналах розповідати, що це відбуватися не буде.

Вибачте, але ні я, ні український народ їм не вірить. Тому що сказати просто "а" в телеграм-каналах і не робити, як зазвичай, "г" насправді в своїх стратегіях – це величезна проблема. Плюс, я хотів би нагадати, що це той Кабмін, те міністерство, яке фактично напередодні підняття податків, яке багато хто в цій залі проголосував, говорило про те, що піднімати податки не будуть людям. Президент обіцяв на початку повномасштабного вторгнення зменшення податків до кінця війни і щонайменше рік після перемоги. Ну, ми бачимо, як тримається слово, як потужно дотримуються ті обіцянки, які давались українському бізнесу, українському суспільству, яке на відміну від цих урядовців не повтікали на Західну Україну або за межі нашої держави, а продовжували допомагати людям, допомагати місцевій владі і, головне, допомагати нашим захисникам.

До речі, до Міністерства оборони. Я хотів би нагадати, що в грудні 24-го року мав бути закон про демобілізацію. Перестаньте брехати людям. Перестаньте брехати захисникам. Вас просто потім за це винесуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Волинцю Михайлу Яковичу, фракція "Батьківщина".

10:40:41

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Прошу передати слово Цимбалюку Михайлу Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович, Цимбалюк.

10:40:55

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановна президія, шановні колеги! Сьогодні я хотів би підняти дуже актуальну тему, якщо... мене колега Євтушок попросив почати з позитиву. Справді, держава в березні місяці провела березневе осучаснення пенсій. З квітня отримають доплату до пенсії працюючі пенсіонери, і це позитив.

Але про негатив і про несправедливість. Уряд нашої держави проектом бюджету, а тепер вже бюджету на 25-й рік, Прикінцевими положеннями визначив, що особам, які проживають на гірських територіях, доплати 20 відсотків до пенсії згідно закону 1995 року будуть тоді, коли уряд підготує порядок виплати цих пенсій, доплати. І вже Пенсійний фонд з січня цього року особам, які проживають в гірських територіях Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, не доплачує 20 відсотків при встановленні пенсії, тому що уряд не розробив порядок. Ганьба!

Я звертаюсь до Прем'єр-міністра і вважаю, щоб це моє звернення було офіційним запитом до Прем'єра з вимогою негайно розробити порядок призначення пенсії особам, які проживають в гірських територіях, і 20 відсотків згідно закону 95-го року, які виплачувалися до грудня 2024 року.

І ще про несправедливість. Сьогодні особи пенсійного віку, які мають статус учасника ліквідації Чорнобильської аварії, потерпілого, переселеного з зони відчуження, з лиха Чорнобильської атомної і відсудили згідно чинного законодавства і Конституції свою пенсію достойну, їм цю пенсію, цю надбавку 200, 300, 500 гривень забрали, і уряд не вирішив це питання, обіцяючи. Ми тут зверталися до керівництва парламенту, були робочі групи. І ми дякуємо першому віцеспікеру за те, що він зробив таку нараду.

А сьогодні вимога до уряду: виконайте те, що ви зобов'язані були виконати. Бо ті люди, які потерпіли від Чорнобильської аварії, їх, на жаль, щоденно залишається все менше, ці кошти не для їхнього жирування, це кошти для виживання, для посиленого лікування і харчування, бо, справді, вони потерпіли.

Вимагаємо від уряду рішучих дій. Верховна Рада зробила все від неї залежне. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, завершальний виступ – Задорожний Андрій Вікторович, фракція "Слуга народу". І після цього переходимо до порядку денного.

10:44:07

ЗАДОРОЖНИЙ А.В.

Шановний головуючий, прошу передати слово Олексію Леонову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Леонов, будь ласка.

10:44:24

ЛЕОНОВ О.О.

Шановні колеги, Росія продовжує атаки на цивільні об'єкти, щодня зростає кількість пошкодженого житла, зростає кількість жертв російської агресії. Жоден такий випадок не має залишитися без уваги, за кожен злочин Росія має сплатити сповна.

Завдяки роботі дипломатичного блоку держави на чолі з Президентом ми вже маємо такий механізм, який дає надію на справедливість. Йдеться про Реєстр збитків для України, він призначений для обліку всіх заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих внаслідок агресії Російської Федерації в Україні або проти України.

Нагадаю, що заяви приймаються з квітня 2024 року і що заяви на відшкодування можна подавати через вебпортал "Дія". До недавнього часу можна було подавати заяви за 3-ма категоріями з 44 можливих: смерть близького члена сім'ї, зникнення безвісти близького члена сім'ї, пошкодження або знищення житлового нерухомого майна.

Однак системна робота держави дає відчутні результати, нещодавно з'явилась можливість подавати заяви на відшкодування ще за 6-ма категоріями: це вимушене внутрішнє переміщення, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, позбавлення свободи, примусова праця або служба.

У зв'язку з цим звертаюся до колег народних депутатів з проханням розвернути активну роз'яснювальну роботу з цього приводу. Ми маємо виходити з простого та незаперечного посилу. Кожна заява, яка буде прийнята до розгляду, - це нова цеглина до фундаменту відновлення справедливості, це свідомий внесок у спільну справу: притягнення агресора до повної відповідальності. Разом ми маємо зробити все належне для того, щоб Росія сплатила за все та в повному обсязі. Переконаний, що це стане найкращим запобіжником від вчинення нових подібних злочинів у майбутньому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час для виступу завершився. Надійшла заява від двох фракцій з перервою із заміною на виступ. Я запрошую до слова Бондаря Михайла Леонтійовича, будь ласка, 3 хвилини. Спочатку з відео, да?

Шановні колеги, тоді почнемо з відео короткого, а далі залишковий час буде у вас. Будь ласка, прошу увагу на екран.

(Трансляція відеозапису)

10:49:17

БОНДАР М.Л.

Шановні колеги, я ще раз хочу привітати побратимів, посестер. Дякую керівництву Верховної Ради, що сьогодні вже вітали з Днем Національної гвардії України. Нагадаю, що в 2014 році відновили Національну гвардію України, перемінивши тоді внутрішні війська, "Беркут" якраз на Національну гвардію. І першими нацгвардійцями це були майданівці, які прямо після Революції Гідності пішли на фронт, пішли воювати. І сьогоднішнім подарком найкращим для Нацгвардії це буде неприйняття Закону 10311. Не перетворюйте Національну гвардію дальше у вевешників і в "Беркут", не перетворюйте. На відео вибачили, як вони воюють проти москалів, а не проти свого народу. Не підтримуйте цей законопроект! Дякую Національній гвардії України!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу народних депутатів…

Шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком… (Шум у залі) Давайте ми спочатку пройдемо всі мої процедурні, а потім ваші. Добре? Дякую, Олексію.

Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки у пульті, що знаходиться на вашому робочому місці.

Нагадаю, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Будь ласка.

10:51:21

За-253

Проти – 6, утрималися – 2, не голосували – 74. Все, як завжди.

Так, перед тим, як перейти до переліку питань порядку денного, будь ласка, з процедури – Олексій Гончаренко.

10:51:34

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Шановні колеги, маю пропозицію. Відповідно до Регламенту України запросити на засідання Верховної Ради Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Лубінця.

Ми бачимо сьогодні багато звернень, багато відео про порушення прав людини, в тому числі з боку ТЦК. Це і Харківщина, це й інші регіони нашої держави. Хочеться почути, які звернення надходять до Уповноваженого з прав людини, яку роботу проводить він і підпорядковані йому спеціалісти в тому, щоб захистити права людини в цьому та в іншому напрямках.

І я хочу звернути увагу, вчора, от знаєте, була така гучна новина, зараз всі цитують, як директор ЦРУ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій, будь ласка, регламент!

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я завершую. Як директор ЦРУ сказав, що українці готові боротися голими руками. Я хочу звернути увагу, це були сенатські комітетські слухання. І чиновники приходять одразу в Конгрес, коли їх викликають…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я ставлю цю пропозицію. Але я просто інформую, що до мене звернувся Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, він традиційно передає свій звіт на комітет і теж просить Верховну Раду, щоб відповідно до звітної процедури це все було заслухано. Але те, що ви викличете, він просто вийде з короткою інформацією, як завжди. Чи, може, нам краще дочекатися офіційного звіту? А?

Ставлю пропозицію Олексія Гончаренка. Але ще раз наголошую, що Уповноважений сам звернувся до мене з проханням, щоб ми заслухали його звіт в порядку, який передбачений Регламентом. Але Олексій хоче його бачити зараз. Ставлю цю пропозицію на голосування в тій редакції, в якій Олексій озвучив.

Прошу голосувати.

10:53:41

За-124

Рішення не прийнято.

Дякую. Рухаємося далі, колеги.

Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду, і починаємо з першого питання. Шановні колеги, це законопроект 11170. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення розгляду справ незначної складності про пенсійні та інші соціальні виплати, а також типових адміністративних справ. І альтернативні до нього: 11170-1, 11170-2 і 11170-д.

Я ставлю пропозицію включити ці законопроекти до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

10:54:47

За-285

Рішення прийнято.

Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

10:55:10

За-242

Рішення прийнято.

Шановні колеги, два – за, два – проти, може? З представленням, так? З прелюдією, добре.

Шановні колеги, я запрошую народного депутата Павліша Павла Васильовича як автора першого законопроекту. А, Маслов буде. Ну, просто ви… Добре, Маслов, будь ласка. Ви і від комітету, і від усіх інших, будь ласка. Ти будеш ще окремо представляти, Галина Миколаївна, да? Добре. Після Маслова – Галина Миколаївна. Але Маслов представить свій альтернативний і рішення комітету, потім Галина Миколаївна. Будь ласка.

10:55:51

МАСЛОВ Д.В.

Дякую. Шановна президія, шановні народні депутати! Всі ми знаємо, що система соціальної підтримки, соціальної допомоги є вкрай важливою в кожній країні. Власне, забезпечення соціальною підтримкою тих, хто цього потребує, є однією з важливих функцій держави. Але забезпечувати соціальною підтримкою ми маємо дійсно тих, хто цього потребує, а не розмазувати потрішки між тими, хто має сотні тисяч гривень достатків чи мільйони достатків, і тими, хто ледь, кому ледь вистачає на ліки і їжу. Звичайно, проблема в цій царині є і вона потребує комплексного вирішення і комплексного підходу.

Законопроект, який представляю я сьогодні, він стосується лише одного з аспектів цієї проблематики. А саме: він стосується того, що наші з вами громадяни вимушені інколи роками ходити по судах, доводячи своє право на виплату тих чи інших видів соціальної допомоги. Ми не маємо ставити на перешкоді бюрократичні процедури для того, щоб громадяни отримували те, на що вони насправді потребують. Вимушено зараз адміністративні суди в Україні перетворилися на філіали Пенсійного фонду, вимушено. Ми з вами маємо забезпечити швидкий та ефективний доступ громадянам до правосуддя. І законопроект, який я представляю, який рекомендований комітетом, якраз саме про це.

Комітет з питань правової політики, розглянувши на своєму засіданні зазначені законопроекти, вирішив рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу законопроект з реєстраційним номером 11170-д. У зв'язку з цим всі інші законопроекти відхилити. Так само звернутись до Голови Верховної Ради з пропозицією оголосити про застосування частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Колеги, законопроектом 11170-д передбачаються в тому числі скорочені строки розгляду таких справ, які пов'язані з соціальними виплатами, менші фізичні, матеріальні затрати з боку судів, апаратів судів на розгляд таких справ і більш швидке вирішення в інтересах людей.

Також цей законопроект передбачає більш суворі підходи і більші вимоги до органів державної влади при доведенні своїх позицій в суді і при апеляційному оскарженні.

Одночасно із цим цей законопроект передбачає, що коли Верховний Суд України розглядає справи, які можуть мати наслідком серйозну зміну суспільних відносин чи серйозні виплати, він має в обов'язковому порядку розглянути питання залучення центральних органів виконавчої влади, бюджетних розпорядників, а також Уповноваженого з прав людини, якщо це було за позовом фізичної особи, або офісу бізнес-омбудсмена.

Цей законопроект підтриманий і суддями, і експертами Ради Європи. Я прошу вас його також підтримати.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

11:00:02

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для представлення альтернативного законопроекту запрошується до слова Третьякова Галина Миколаївна.

11:00:11

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановні народні депутати, я зразу скажу, що буду голосувати за "дешку", опрацьовану в комітеті. Ми дуже плідно і колективно попрацювали в Комітеті правової політики.

Водночас хочу зазначити, чим відрізняється альтернативний законопроект. Основний законопроект був поданий, скоротивши можливі терміни апеляції втричі – з 30 до 10 днів, а також основний законопроект не передбачав касаційного оскарження таких спорів.

І, звісно, цей законопроект процесуально дуже на користь нашим громадянам. Ми зменшимо надмірні терміни розгляду пенсійних справ і соціальних справ в судовому процесі, і нам потрібно обов'язково цей законопроект приймати. Водночас, як і зазначив голова комітету, поза межами цього закону залишилася сутність цього процесу, бо соціальні справи, пенсійні справи, трудові справи ніяк не можна назвати простими і незначущими. Вони, з одного боку, є значущими для кожного домогосподарства, яке отримує соціальну допомогу з боку держави; з другого боку, вони надзвичайно значущі з боку країни.

Я зазначу вам лише одну цифру, яку озвучувала на засіданні комітету, заборгованість лише Пенсійного фонду без заборгованості по заробітним планам, по іншим соціальним питанням складає на сьогодні по рішенням націлованих і міжнародних судів станом на 1 грудня 24-го року 176 мільярдів. Це заборгованість, на яку ми як парламент не звертати увагу не можемо. Ми, з одного боку, маємо полегшити процедуру доступу до адміністративних і апеляційних судів нашим громадянам, з другого боку, маємо вирішити проблему, яку називаємо де-юре, у нас такого визначення немає, але де-факто застосовуємо концепцію легітимних очікувань. І, власне, ці рішення судів трактують, що легітимні очікування минулого законодавства мають діяти і сьогодні, що заважає компетентним органам проводити реформи.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Запишіться, будь ласка, на обговорення: два – за, два – проти. "Європейська солідарність", Гончаренко? Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.

11:02:56

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні друзі, ми розпочинаємо сьогодні друге засідання на цьому тижні, вчора у нас було чотири питання, чотири, один сесійний день Верховної Ради коштує десь 50 мільйонів гривень, якщо взяти бюджет Верховної Ради і розділити на кількість пленарних днів. Чотири питання. Все. Ви не знаєте, чим займатися парламенту, то я вам підкажу.

Де Закон про терміни служби, який обіцяли подати до грудня місяця? У грудні взяли два місяці до 18 березня. Вже сьогодні 26 березня. Де закон? Немає закону! Де міністр закордонних справ, якого сюди викликали розказати нам про перемовини, що відбувається, чи будуть захищені українські порти? Ми навіть не можемо зрозуміти, про що вчора домовились у Саудівській Аравії. Якщо тільки не бити нашими дронами по російських військових кораблях, то це не є для нас домовленість, яка чимось слугує Україні, вона допомагає тоді тільки агресору. Нам потрібно захистити Одесу, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл, Рені, Білгород-Дністровський, відкрити порти Миколаєва та Херсона. Де все це? І про це мав би звітувати Сибіга. Нічого немає!

Коли Конгрес Сполучених Штатів Америки і Сенат, подивіться, один комітет сенатський викликає все керівництво розвідки. Директор ЦРУ, директор ФБР, директор військової розвідки і директорка розвідувального співтовариства сидять і як школярі відповідають сенаторам на кожне питання, тому що є повага в першу чергу до виборців. А до нас вже ніякої поваги немає. Ви навіть Уповноваженого з прав людини, щоб зупинити "бєспрєдєл" в ТЦК, і те не можете викликати. Ганьба!

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

11:05:00

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція "Голос".

11:05:04

ЮРЧИШИН Я.Р.

Шановні колеги, я би хотів подякувати колегам з профільного комітету про те, що ми починаємо думати з точки зору споживачів. Справді, соціальні справи в судах потребують і більшої уваги, і більшої системності. І тому спрощення, особливо стандартних справ, по яких є рішення Верховного Суду, це дуже правильний підхід.

Єдине, що насторожує, законопроект комітетський, ініційований членами комітету. Але знову ми звертаємось до 116 статті. Колеги, коли ми припинимо цю ганебну практику на друге читання виносити кардинально інші законопроекти?

Дуже сподіваюся, що в цьому випадку цього не станеться. Ми будемо підтримувати на першому читанні, але дуже уважно стежити, щоб в результаті 116 статті, яка має бути винятковою, але вона стала загальною практикою, цей законопроект не був змінений до невпізнання. За перше читання будемо підтримувати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Чорному Дмитру Сергійовичу, фракція "Слуга народу".

11:06:28

ЧОРНИЙ Д.С.

Доброго дня. Прошу передати слово Третьяковій Галині.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна Третьякова, будь ласка.

11:06:37

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановні колеги, я ще раз закликаю вас проголосувати за цей закон, тому що він надає можливість нашим українським громадянам спростити доступ до правосуддя і в адміністративних судах отримувати рішення без надзвичайно довгих термінів очікування.

Водночас я б хотіла з цієї трибуни від нашої фракції і від Комітету соціальної політики і захисту прав ветеранів зробити настанову Кабінету Міністрів України. Я сказала вже в своєму виступі по альтернативному законопроекту, що нам потрібно дивитися у сутність речей. А сутність речей полягає в тому, що наша пенсійна система сьогодні не є справедливою з точки зору наших громадян. І від фракції, і від комітету я прошу уряд опрацювати і ту несправедливість, яка є сьогодні в нашій системі, прибрати.

Що має бути пріоритетом в пенсійному забезпечені? В першу чергу ми маємо розуміти, що пільгами по пенсійному віку, а саме 55 років, мають користуватися лише дві категорії громадян: це ті, хто воював, безпосередньо учасники бойових дій, і ті жінки, які народили дітей для нашої країни. Вони мають отримувати, у мене є законопроект, коли за кожну народжену дитину жінка може отримувати менше на пів року пенсійного віку ніж той, який є загальновстановлений. Ті, хто воював, у нас є спеціальні режими, для тих, хто воює сьогодні, немає справедливості, тому що військові, військовослужбовці на пенсії, військові пенсіонери, які не воювали, сьогодні отримують більше пенсійного забезпечення, ніж ті, хто мобілізований, воює, але не набрав достатнього пенсійного стажу.

Тому вважаю, що від фракції і від комітету це настанова для Кабінету Міністрів переробити нашу модель і зробити пенсійну систему більш справедливою. Тоді і звернень до суду буде менше. І тоді ми не будемо розглядати спрощені процедури по справах, які є надзвичайно значущими для кожної родини і для...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Урбанському Анатолію Ігоровичу, будь ласка, "За майбутнє".

11:09:24

УРБАНСЬКИЙ А.І.

Доброго дня. Я хочу передати слово Олексію Олексійовичу Гончаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович.

Стоп, я перепрошую, я перепрошую, тільки в межах фракції передається. Друзі, це право фракції на виступи. Я перепрошую, бачите, я вже...

Будь ласка, ви зі своєї групи комусь передаєте? Дякую, що нагадали. Нікому, добре.

Тоді, шановні колеги, в нас ще залишився Цимбалюк Михайло Михайлович, будь ласка, 1 хвилина. І голосуємо.

11:09:39

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні колеги, дуже важливий законопроект, і ми дякуємо авторам і альтернативних також, бо в основному допрацьованому є основні положення, які стосуються спрощеного розгляду справ судами про пенсійні та інші соціальні послуги і видатки. Справді, 680 тисяч таких справ знаходяться сьогодні в судах. Громадяни-позивачі місяцями чекають рішень. Законопроект пропонує, щоб суди готували тільки результативну, підготовчу, тобто і результативну частину, і вже після цього надавали позивачу. Це дасть можливість в короткі терміни у разі потреби апеляції її подавати і швидше розгляду питань…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цих законопроектів. Переходимо до прийняття рішень. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення розгляду справ незначної складності про пенсійні та інші соціальні виплати, а також типових адміністративних справ. Реєстраційний номер законопроекту 11170-д.

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

11:11:51

За-316

Рішення прийнято.

Дякую, шановні колеги. Рухаємося далі.

Наступний законопроект 12384 – це проект Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства.

І я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

11:12:23

За-233

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань аграрної та земельної політики Чорноморова Артема Олеговича. Будь ласка, Артем Олегович.

Артеме, ви і від авторів, і від комітету, правильно я розумію? Тоді, будь ласка, до 4 хвилин, але ознайомте з рішенням комітету. Будь ласка.

11:12:51

ЧОРНОМОРОВ А.О.

Доброго ранку, шановні колеги, представники аграрного бізнесу, безпосередньо промисловики рибного господарства і народ України. До вашої уваги презентується законопроект щодо інвестування у рибну галузь. Хотів би наразі зазначити, що на сьогоднішній день Україна імпортозалежна, на 80 відсотків внутрішнього споживання складає риба та рибні продукти, які безпосередньо завезені з інших країн, таких як Болгарія, Румунія та Португалія, та країни… Норвегія і тому інше.

Даний законопроект врегульовує два процеси – це спеціальне товарне рибне господарство та аквакультуру. Спеціальне товарне рибне господарство, щоб відкинути всі міфи, – це водосховища комплексного призначення, на яких ми надаємо змогу їх використовувати безпосередньо для того, щоб зариблювати і за рахунок наукового обґрунтування потім вести рибний промисел.

Щодо аквакультури. Ми даємо змогу громадам певний чіткий механізм, як збільшити у себе кількість промислу на ставках та озерах, які знаходяться в межах територіальної громади.

Даний законопроект підвищить рівень безпосередньо в наших громадах людей, які зможуть працювати на водоймах, зроблять чіткий механізм і прибере всю корупційну складову, який був, можливо, раніше, наразі СТРГ буде чітко під аукціонами, можна прослідковувати, який іде аукціон, яка громада виставляє від рибагентства водойм для того, щоб там займатися спеціальним товарним рибним господарством.

Даний законопроект дуже важливий, оскільки він здешевить рибні продукти для наших громадян на всіх прилавках в магазинах і ринках, і саме головне, буде прослідковуватися якість цієї рибної продукції.

Хотів би також, шановні колеги, зазначити, як неодноразово говорили представники інших фракцій, на сьогоднішній день дуже велика криза знаходиться в Міністерстві аграрної політики. Оскільки після того, як Міністерство аграрної політики в обличчі голови рибагентства скасував четверту інструкцію, і вона вже як пів року не працює, рибалки не можуть займатися спеціально товарним рибним господарством, і в них нема чіткого механізму, як чесно і прозоро вирощувати аквакультуру безпосередньо на територіях громад.

Тому даний законопроект це все врегульовує. Тому я звертаюсь до вас, шановні колеги, щоб наша рибна продукція була українською, вітчизняною, саме головне, доступною для наших громадян. Прошу підтримати даний законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, займіть своє місце.

Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два-за, два – проти, для обговорення цього проекту закону.

Будь ласка, Урбанський Анатолій Ігорович. Або сам, або в межах групи, будь ласка.

11:16:27

УРБАНСЬКИЙ А.І.

Шановний пане Голово, навіть сподіваюсь, що зараз все буде відповідно до нашого Регламенту і я буду сам говорити.

Я хочу підтримати цей законопроект, тому що цей законопроект у першу чергу врегулює багато питань, що стосуються з водоймами і з нашими рибалками, і, дійсно, виходить все це в законну площину. І цей законопроект, по-друге, дуже важливий, тому що цей законопроект – один із немногих, який є євроінтеграційним законопроектом.

Я дуже смішно щось говорю, пане Голово? Це питання до вас.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До мене?

УРБАНСЬКИЙ А.І. Ви просто посміхаєтесь, я на вас дивлюся, ви смієтесь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я не запитав цього разу дозволу у вас посміхнутися, наступний раз виправлюсь. Дякую.

УРБАНСЬКИЙ А.І. Я не почув, що ви сказали? У вас така дикція, вибачте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, можна, я умовчу про дикцію.

УРБАНСЬКИЙ А.І. Що-що там про дикцію у вас було? Я не почув, вибачте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили?

УРБАНСЬКИЙ А.І. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

УРБАНСЬКИЙ А.І. Прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, далі я надаю слово народному депутату Костюху Анатолію Вячеславовичу, фракція "Слуга народу".

11:18:01

КОСТЮХ А.В.

Прошу передати слово від Костюха Костюку Дмитру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Костюк, будь ласка.

11:18:16

КОСТЮК Д.С.

Дуже важливий законопроект, який допоможе підняти нашу українську аквакультуру. Законопроект, який пройшов тяжкий шлях в комітеті і в залі парламенту. Я дякую голові комітету Олександру Гайду, Артему Чорноморову, який активно займався цим законопроектом. Провели круглі столи, робочі зустрічі з усіма учасниками ринку, з асоціаціями, з експертами, врахували всі зауваження, які були внесені.

Я прошу підтримати цей законопроект, який покращить інвестиційний клімат, який допоможе нам піднімати потрошки хоча би, певними кроками, але йти до спільної мети, щоб підняти ті галузі, які довгий час залишалися поза увагою держави, які довгий час залишаються нереформованими. Ми, зрештою, бачимо той де в чому ганебний стан, який є сьогодні, але наш законопроект допоможе це змінити і в подальшому провести повномасштабну реформу, повномасштабну реформу цієї галузі і всього аграрного сектора.

Дякую.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте... Я згадав ваше прізвище?

Шановні колеги, дивіться, я ще раз прошу всіх ознайомитися з рішенням регламентного комітету. Там чітко сказано, за яких умов надається право на репліку. Не просто що згадали прізвище, я ж теж звертаюся до вас, но це ж не означає, що є право на репліку. Ознайомтесь, потім переговоримо. Добре. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, далі. Наливайченко Валентин Олександрович, фракція "Батьківщина". Будь ласка.

11:20:05

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович.

11:20:12

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую. Шановні колеги, на жаль, партія "Батьківщина" і фракція наша не може підтримати цю законодавчу ініціативу. Чотири простих причини.

Перше. Чотири місяці тому був прийнятий аналогічний закон. Президент заветував його в цілому, жорстко. В зал не вноситься долання вето, натомість вноситься закон, в якому трішки міняється назва, а суть не міняється.

Друге. Підозрюємо, що приводом до вето стало те, що ця галузь нормативно врегульована всіма законами. І це пише науково-експертне управління. Тобто, як казав класик, не треба впихати те, що… і далі за текстом.

Третя причина. Якщо і є раптом така нагальна необхідність, то такий комплексний закон для такої ключової галузі, яка є клондайком, такі зміни повинен внести уряд. Бо ми порахували закони і кодекси, в які вносяться зміни, то це робота щонайменше восьми міністерств, а не кількох депутатів.

Четверта причина. Науково-експертне каменя на камені не залишило від нормотворчих позицій, які тут є. Я їх читаю: "Невизначеність правового регулювання, неузгодженість термінології, невизначеність джерел стимулювання, неузгодженість вимог до інвестора, невизначеність щодо об'єктів залучення інвестицій, строки дії договорів – невизначеність, порушення прав громади…", – пішло, пішло, пішло… До кожної позиції.

Друзі, ну, це шлях до, вибачте, до лобізму, до монополізму, до зловживань і до корупції. Хто виграє від цього закону, від цієї мутної води? На першому етапі хтось виграє, а потім в довгу виграють правоохоронні органи, яким роботи тут буде непочатий край.

Ми не можемо підтримати цей закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лозинський Роман Михайлович. Передає Юлії Леонідівні, правильно я розумію?

11:22:10

СІРКО Ю.Л.

Точно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко, будь ласка.

СІРКО Ю.Л. Сірко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, Сірко.

СІРКО Ю.Л. Дякую, пане спікере. Фракція "Голос".

Шановні колеги, хочу вам нагадати, ну, знаєте, в українській літературі є дві приказки: "риба гниє з голови" і "за рибу гроші". Ми з вами в цьому законопроекті – це два одному. Перше: цей закон уже був прийнятий, хочу вам нагадати, в залі Верховної Ради, і був десь зник в Офісі Президента, як і всі 41 законопроект, які ми тут з вами приймали. Не бачимо ні вето, ні, власне кажучи, його повернення, підписання.

Тому, шановні друзі, якщо у вас риба гниє з голови, то, може, ви спочатку визначитесь, в чому проблема і навіщо ви подаєте аналогічний законопроект, другий чи третій раз уже. Я вже не пам'ятаю, скільки ми цю рибу голосуємо. Вам нема чим зайнятись? Безумовно, ця сфера вимагає регулювання, безумовно, у нас не розвинене рибне господарство, безумовно, ми неконкурентні до європейських ринків. Тому у нас, я вам хочу сказати, норвезька риба на полицях дешевша за українську. Але ви реформуєте це п'ять років, скільки років вам ще треба, щоб реформувати рибний сектор? Ви вже дореформувались до того, щоб українці можуть ту рибу тільки подивитися на цінники, а купити вони не можуть і купують вони норвезьку рибу, тому що вона якісніша і тому що вона дешевша.

Тому, шановні колеги, спочатку давайте ви визначитесь, у чому проблема, чому риба не йде через Офіс Президента, чому риба гниє з голови, а потім ми з вами будемо його голосувати. Ми не підтримуємо цей законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, залишилися ще від фракції "ЄС" Гончаренко і Колтунович буде, по 1 хвилині. І після цього голосуємо.

11:24:11

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Да, друзі, я бачу, вам зовсім нема чим зайнятися, ви вже й про рибу готові, про що завгодно. То я вам підкажу, що: займіться освітою, освітою займіться. Вчителям сказали: підвищуємо вам зарплату по тисячі гривень, від уряду, від Президента. І навіть тут збрехали, бо насправді зменшили: ввели типу вчительську тисячу, а зменшили доплату за престижність професії. Як результат частина вчителів отримує навіть менше, ніж до введення цієї так званої тисячі.

Приклади. "Працюю в Богуславському ліцеї Борівської селищної ради Ізюмського району. З січня 25-го року припинили виплачувати доплату за роботу в зоні бойових дій. Надбавку за престижність праці скоротили з 20 відсотків до 5-и". Ви про рибу, ви рибою займаєтесь! Займіться вчителями, займіться військовими, бо поки ви займаєтесь рибою, скоро людей в державі не буде!

ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальний виступ, будь ласка, Колтунович.

11:25:17

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний пане Голово.

Абсолютно слушні доводи прозвучали від колеги Кириленка. Я хотів би вже в продовження цієї теми підтримати кілька моментів.

Перше. Що стосується залучення інвестицій в розвиток аквакультури та щодо рибогосподарської експлуатації водних об'єктів, тут дуже важливо було би, щоб нам в пояснювальній записці і відповідних документах надали, наприклад, долю у валовому внутрішньому продукті, якщо це така галузь важлива на сьогоднішній день, і для того, щоб ми могли оцінити обґрунтованість. Або, наприклад, прямі іноземні інвестиції, наскільки вони будуть зростати при прийнятті даного проекту закону. Чи, наприклад, капітальні інвестиції, це теж важливий показник, який необхідно було би показати для того, щоб ми оцінювали ефективність впровадження даного нормативно-правового акта на відповідну галузь.

В даному випадку я думаю, що цей документ потребує суттєвого посилення або перероблення для того, щоб ми мали можливість оцінити реальний економічний ефект для рибогосподарської галузі.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства (реєстраційний номер 12384). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.