ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
28 лютого 2025 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:04:28
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!
Шановні народні депутати, сьогодні у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Я прошу привітати. (Оплески)
Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Шановні колеги, звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.
Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми маємо всі перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні колеги, шановні присутні, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Юрія Григоровича Кісєля, фракція "Слуга народу". Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо йому невичерпної енергії, натхнення та нових успіхів на благо України. Вітаємо, Юро. (Оплески)
Шановні колеги, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні колеги, цими днями розпочався 12-й рік збройної агресії Російської Федерації проти України та 4-й рік її повномасштабного вторгнення. Україна продовжує рішуче протистояти загарбницьким діям агресора, захищаючи свою незалежність, суверенітет та територіальну цілісність. Висловлюємо глибоку шану всім, хто самовіддано боронить Україну і працює заради її майбутнього.
Вшануймо хвилиною мовчання світлу пам'ять захисників і захисниць, які віддали життя за суверенну і незалежну Україну, а також усіх мирних громадян, загиблих внаслідок злочинних дій держави-агресора.
(Хвилина мовчання)
Прошу сідати.
Шановні колеги, перед тим як перейти сьогодні до "години запитань до Уряду", до мене надійшла заява від двох фракцій з перервою з заміною на виступ. І запрошую до слова Сергія Рудика.
Будь ласка, Сергій.
10:09:27
РУДИК С.Я.
Шановні українці, днями в Чернівцях сталась безпрецедентна подія, про яку багато хто знає сьогодні в нашій державі. Чиновник, перша заступниця голови Чернівецької обласної військової, наголошую, хоч це і Чернівці, адміністрації дозволила собі образити честь і гідність нашого побратима. Цитую ці ганебні слова: "Вівчарюк мені не рівня, він не може сідати поруч зі мною. Наступний раз врахуйте". Це текст есемески, яку переслала ця чиновниця з приводу того, що, на її думку, не біла кость – начальник управління ветеранської політики. Ветеран, який пройшов Бахмут, Сіверський Донець, Лисичанськ, нашу славну Луганщину, який в 2015-2016 роках захищав нашу територіальну цілісність, їй не рівня. З цього приводу вже багато сказано і пересказано. Чиновниця під тиском обставин навіть написала заяву про звільнення. Були мляві заяви від Мінтота: чекаємо на розслідування, засуджуємо. Були вислови окремих посадовців. Але це мало.
Ви знаєте, що є стаття Кримінального кодексу 435-1 "Образа честі і гідності військовослужбовця". Це те, що має чекати кожного, я підкреслюю, кожного – і міністра, і заступника міністра, і депутата будь-якого рівня, коли ви побачите ветерана і вам захочеться хоч натякнути йому, що він якийсь не такий. Може, від нього тхне, бо він три дня не спав і не їв і їхав в якомусь забитому вагоні, може, вам здасться, що він якийсь такий, знаєте, трошки нервовий, а вам хотілося би лагідного звернення до вас, з прошенієм поможіть то, поможіть се. Так не буде, панове.
Я не знаю особисто пана Валерія, але мені досить, що я знаю побратимів, які його знають, які характеризують його як мужню, порядну, віддану людину. Я не хочу вас совістити, я просто закликаю, ми живемо в той час, коли на війні мільйон людей. Хтось уже пройшов горнило бойових дій, хтось там буде, хтось уже повернувся в ТЦКта СП. Не гнівіть Бога і тих, хто це пройшов і пройде. Будьте ввічливими, помагайте їм, допомагайте їм. Якщо до вас прийдуть, посадової особи, зробіть все можливе, щоб людина не ходила по кабінетах. Все, про що я вас прошу. Сподіваюсь, ви мене зрозуміли і зробили висновки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про формування та реалізацію державної політики у сфері освіти в умовах воєнного стану. Сьогодні відповідати на запитання народних депутатів України з визначеної теми буде міністр освіти і науки України Оксен Васильович Лісовий.
Також, шановні колеги, я хочу зазначити, що 11 лютого 2025 року Верховна Рада України відповідно до статей 6 і 34 Регламенту Верховної Ради прийняла процедурне рішення про запрошення на пленарне засідання міністра освіти і науки України Оксена Васильовича Лісового для надання інформації. Міністр освіти і науки України надасть відповідну інформацію під час свого виступу, тому відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та прийнятого процедурного рішення ми рухаємося таким чином.
Перше. Виступ відповідно до рішення Верховної Ради України міністра освіти і науки – до 5 хвилин. Після цього починається година, яка поділяється на запитання з визначеної тематики від депутатських фракцій і відповіді на них – до 30 хвилин, запитання з визначеної тематики від народних депутатів та відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання і до 2 хвилин для відповіді на нього). Всього 1 година 5 хвилин.
Шановні колеги, перед початком "години запитань до Уряду" звертаюся до членів Кабінету Міністрів України щодо необхідності враховувати, що пленарне засідання проходить у відкритому режимі, тому при наданні відповіді на запитання я прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватися вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом, і не допускати розголошення такої інформації.
Що у вас з процедури? Будь ласка, Гончаренко.
10:14:39
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Шановний пане Голово, шановні колеги, шановний уряд! Весь світ сьогодні чекає на підписання угоди між Президентом…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури, Олексій?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я з процедури.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Без виступів.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я ж маю пояснити. Я ж не можу одразу… як це.
Ще раз, сьогодні весь світ чекає на підписання цієї угоди у Вашингтоні, наш Президент там буде зустрічатися з Президентом Трампом, суперважливий день, суперважливо для всіх нас. В мене просте питання і пропозиція процедурна. Питання до уряду. Яким чином так сталося, що цю угоду ми дізналися з медіа? Чому так? Шановний пане Прем'єр-міністр, я до вас звертаюся. Я розумію, у вас важлива розмова. Пане Прем'єр-міністр, я звертаюся до вас!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, будь ласка. Шановні колеги, дивіться…
ГОНЧАРЕНКО О.О. І процедурна пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, починайте з неї, Олексій.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Да. Процедурна пропозиція. Проголосувати, будь ласка, зараз доручення уряду відповідні надалі проекти договорів надавати у Верховну Раду…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я ще раз, дивіться, давайте домовимося з вами, якщо ви берете з процедури, то всі політичні слогани, всі політичні прелюдії залишіть на потім, у вас всього одна хвилина. (Шум у залі) Заспокойтеся, сядьте там спокійно вже, Артур Володимирович. Ні, ми підемо до "години запитань до Уряду". Крапка.
Шановні колеги, ще раз, ми не прийшли на ваше шоу, у нас є порядок, визначений Регламентом. Я запрошую на слово, на трибуну Верховної Ради для виступу міністра освіти і науки України Оксена Васильовича Лісового. Будь ласка, Оксен Васильович.
(Шум у залі)
Прошу, Оксен Васильович.
10:16:55
ЛІСОВИЙ О.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Шановний пане Прем'єр-міністре, шановні колеги! Я щиро дякую за можливість сьогодні виступити з цієї парламентської трибуни, окреслити основні напрямки освітніх політик під час війни та почути ваші запитання.
За регламентом, мені повідомили, що я маю 5 хвилин, тому я одразу почну з ключового. Ключове те, що нам вдалося зберегти систему освіти під час війни. Школярі, студенти продовжують навчатися, здобувати нові знання. Вчителі, викладачі, батьки, попри все, адаптовуються до нових викликів, продовжують робити свою надзвичайно важливу справу. Це, безперечно, наше спільне досягнення, за яке я хочу подякувати усім, дотичним сьогодні до освіти людям, і вам, зокрема, шановні народні депутати, уряду, Президенту, всім, хто підтримує систему освіти.
Більше того, і це феноменально, сьогодні ми впевнено можемо говорити не лише про збереження та стійкість системи освіти, але й про її якісну трансформацію. Хочу наголосити, саме якісну трансформацію. Ті зміни, які прямо зараз відбуваються в системі освіти на усіх її рівнях від дошкілля до вищої освіти, до науки, змінюють якість освіти і науки в Україні в цілому. На зміни в освіті прямо зараз знаходяться та інвестуються великі кошти, я б сказав, рекордні кошти. Попри війну, попри фінансові виклики, за 2 роки загальний державний бюджет на освіту зріс на 40 відсотків. 143 мільярди в нас було 2 роки тому і зараз – 199 мільярдів. Такої уваги до освіти не було ніколи раніше, я дякую і уряду, і парламенту за підтримку освітнього бюджету.
Хочу детальніше зосередитися на цифрах, які найкраще показують пріоритети і фокус політик в освіті. Отже, на що спрямовуються сьогодні кошти в освіті на прикладі цього річного бюджету?
Перше і головне. Найбільший бюджет освіти йде на оплату праці нашим шановним педагогам, які працюють у надзвичайно складних умовах. Зарплати вчителям – 115 мільярдів гривень, включаючи додаткові 12 мільярдів, які були знайдені для доплат, щоб хоча б частково збільшити рівень заробітної плати вчителям. Таким чином, сума коштів, спрямована на оплату праці вчителів, зросла на 12 відсотків. Ми розуміємо, що це невеликі кошти, і ми шукаємо далі можливості для підвищення зарплат педагогам. Ще 150 мільйонів гривень – це сума, яка йде на забезпечення такої важливої складової освітньої реформи, як підвищення професійної кваліфікації наших викладачів. Нагадую, що минулого року ця субвенція в складі субвенції НУШ становила 100 мільйонів гривень.
Наступне. 6 мільярдів 200 мільйонів гривень – це кошти, які спрямовані на створення безпечного освітнього середовища, будівництво укриттів та підземних шкіл. Разом із дотацією, яка була розподілена громадам наприкінці минулого року, ми маємо намір збудувати понад 170 укриттів та підземних шкіл, пріоритетно на прифронтових та прикордонних територіях. Але в субвенції цього року передбачені кошти і для інших регіонів країни. Безпека освітнього процесу – це наш незмінний пріоритет. Ще 2 мільярди 836 мільйонів гривень – це безоплатне харчування для дітей початкових класів, важливо дати доступ до гарних обідів, якісних обідів. І додатково 960 мільйонів спрямовується на будівництво інфраструктури, на оновлення кухонь, на підвищення спроможності шкіл надавати це якісне харчування.
1 мільярд 600 мільйонів гривень – бюджет на купівлю шкільних автобусів, які забезпечать доступ до навчального процесу насамперед учнів у сільській місцевості. Нагадаю, що минулого року ми закупили за субвенцією 418 автобусів, тільки за субвенцією, не рахуючи матеріально-технічної допомоги та інших джерел. І в цьому році ми прагнемо до 1 вересня забезпечити 600 автобусів, разом із матеріально-технічною підтримкою партнерів ми рухаємося в бік закриття цієї потреби повністю.
540 мільйонів гривень – це модернізація майстерень та лабораторій у закладах профтехосвіти. Робота, яку ми почали минулого року, цьогоріч уже має практичні результати, ми відкриваємо 100 майстерень за різними напрямками підготовки. Щонайменше стільки ж ми збудуємо в поточному році. Сукупно за 2024 та 2025 роки ми закриємо половину потреби в обладнанні майстерень профтехів. Ще 500 мільйонів – оновлення протипожежного захисту в закладах освіти, та 304 мільйони спрямовуються на важливу субвенцію для забезпечення навчання осіб з особливими освітніми потребами.
З огляду на те, що зміни в освіті є основою для розвитку людського капіталу, дуже важливо, попри війну, не лише підтримувати систему освіти в належному стані, але й модернізовувати її, проводячи необхідні, іноді не дуже популярні реформи.
Дякую вам за увагу. Радий перейти до діалогу та почути ваші запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатись на запитання з визначеної теми "години запитань".
Шановані колеги, я нагадую, що 1 хвилина – на кожне усне запитання по 2 хвилини – для відповіді на нього. Я прошу фракції і групи записатись для запитання для міністра освіти по визначеній темі. Будь ласка.
Будь ласка, Бондар Михайло Леонтійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:22:36
БОНДАР М.Л.
Будь ласка, передайте слово Артуру Герасимову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артур Герасимов.
10:22:42
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановний Денис Анатолійович, ви були одним з тих, хто голосував за антиконституційні незаконні санкції на Петра Порошенка. Ці санкції шокували правників, суспільство, міжнародних партнерів і значно вдарили по єдності всередині країни. Вся процедура підготовки розпорядження 109 була втиснута в декілька годин. Наслідком були численні помилки в особистих даних осіб, до яких застосовано санкції.
У зв’язку з цим декілька конкретних питань до Прем’єр-міністра. Хто наполягав на такому поспіху і чому? Коли було оголошено про позачергове засідання уряду? Хто з міністрів був присутній на засіданні фізично і хто дистанційно? Чи відомо Кабміну, за чиїм наказом після публікації указу про санкції 12 лютого текст рішення РНБО змінювався на сайті РНБО і Президента?
І наостанок. Як Кабмін планує відповідати на питання про вплив… позасудове виключення Петра Порошенка з виборів в контексті євроінтеграції? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це одне питання, так? Будь ласка. І по темі. І по темі. Добре, питань немає. Я просто спитав, чи це одне питання і по темі. На вашу думку, так. Да? Будь ласка, прошу.
Денис Анатолійович, одну секундочку. Я попрошу народних депутатів, в нас "година запитань до Уряду" не індивідуальна. Будь ласка, дайте можливість. Ну вони ж слухають, що їх запитують.
Будь ласка, Денисе Анатолійовичу.
10:24:11
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую, пане Голово. Отже, відбулось засідання уряду, на якому було розглянуто подання відповідного профільного міністерства, яке, спираючись на подані матеріали Служби безпеки України, а також Державної служби фінансового моніторингу, внесло пропозицію про накладення санкцій на п'ятьох фізичних осіб. І відповідно уряд розглянув, прийняв відповідне рішення, передав на РНБО. А далі РНБО за процедурою здійснило розгляд цього питання і відповідно голосування.
Всі деталі, якщо надасте письмовий запит, надамо в письмовій формі. Я не дуже запам'ятав весь перелік запитань, які ви озвучили. Не дуже зараз є час відповісти так глибоко на всі ті питання, які ви задали. Тому, якщо надасте в письмовій формі, надамо відповідь.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Далі, будь ласка, від "Партії "За майбутнє" Гузь Ігор Володимирович.
10:25:13
ГУЗЬ І.В.
Прошу передати слово Ірині Констанкевич. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірино Мирославівно.
10:25:20
КОНСТАНКЕВИЧ І.М.
Пане міністре, доброго дня. У мене питання, яке стосується професійної освіти. В 2019 році, коли ми прийшли в Раду і коли було створено уряд, усі взяли зобов'язання про створення Закону про професійну освіту. Наразі 6-й рік ми чекаємо цього законопроекту від вашого міністерства. Його немає. Ми хочемо почути, коли він нарешті буде, адже це наші зобов'язання перед європейськими партнерами. Це перше.
Друге питання. Де ви бачите там ветеранів і які форми освіти ви пропонуєте в контексті професійної освіти для ветеранів?
І третє, головне питання. Які можливості зараз запропонує Міністерство освіти для ветеранів у новій вступній кампанії 2025 – 2026 року? Чи проведено уже аналіз, скільки у нас наразі навчається, що ми далі можемо зробити, виходячи з можливостей бюджету?
Дякую.
10:26:25
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую, пані Ірино. Я відповім. Дякую. Значить, що стосується Закону про профтехосвіту. Так, дійсно, такий закон в тісній співпраці, в палких дискусіях з освітнім комітетом, з професійними спілками, з Федерацією роботодавців, з галузевими асоціаціями бізнесу нами доопрацьований, завершений і поданий до Секретаріату Кабінету Міністрів. Зараз спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів ми працюємо над цим законом і, я сподіваюсь, в найближчі тижні він буде винесений на голосування в Кабінеті Міністрів.
Він є доволі революційним, хоча там є певні компроміси, які ми досягали в процесі погодження з центральними органами виконавчої влади. Але він є доволі революційний. Він передбачає поступовий перехід закладів професійної освіти в іншу організаційно-правову форму – в комунальні неприбуткові підприємства. Передбачаємо, якщо… Спробую зараз на всі три запитання відповісти. Передбачаємо великий складник освіти дорослих, це в контексті вашого запитання щодо ветеранів, передбачаємо можливості для запровадження короткотермінових, середньотермінових програм для навчання дорослих людей, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів в тому числі. Передбачаємо зближення з бізнесом, значною мірою підсилюємо вплив бізнесу на роботу у цих КНП майбутніх. Передбачаємо великий складник, окремий фокус уваги на дуальну освіту в профтесі, ну і цілий ряд новацій в цьому законі нами передбачено. Ну а те, що ми зараз робимо в модернізації інфраструктури власне, дуже тісно пов'язано з тим, як буде змінюватися політика в профтехосвіті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається від фракції "Голос" народному депутату Юрчишину Ярославу Романовичу. Будь ласка.
10:28:26
ЮРЧИШИН Я.Р.
Прошу передати слово Тамілі Ташевій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таміла Равілівна, будь ласка.
10:28:33
ТАШЕВА Т.Р.
Дякую дуже. Оксене Васильовичу, доброго здоров'я. Хочу задати питання щодо Закону 3482, це про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Ви знаєте дуже добре, що ми спільно з вами, спільно з Комітетом освіти, представництвом Президента розробляли його тривалий час. Він вступив вже в силу майже рік тому, 24 березня 2024 року, але, на превеликий жаль, фактично не була розроблена підзаконка. Скажіть, будь ласка, який статус по цьому питанню і коли ми можемо її очікувати.
Дякую.
10:29:15
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую, пані Таміло. Дійсно, досить тривалий час у нас проходили погодження того порядку визнання результатів, який ми як міністерство повинні були розробити на виконання закону. На сьогодні було отримано дуже багато… Щодо того, чому такий довгий термін. Було отримано дуже багато пропозицій, зауважень, зокрема від Міністерства фінансів, яке підтримано було і Мін'юстом в тому числі, про фінансову незабезпеченість, зокрема, проекту постанови.
МОН проект акта надіслано зараз на розгляд Кабінету Міністрів, 21.02. Наразі відбувається його доопрацювання з Секретаріатом КМУ. Положенням передбачено визначення переліку спеціальностей, які не будуть визнаватися в Україні. Тобто це спеціальності, які стосуються… там військові спеціальності, правничі, кібербезпека, державна безпека, богослов'я. Все інше визнаватися буде. Не визнаються результати навчання також на магістерському рівні відповідно за тими спеціальностями, які я назвав.
Ну, і фінансування. В 2025 році ми передбачили фінансування. Власне, знайшли його за рахунок джерел ігорного бізнесу, надходжень з ігорного бізнесу і лотерей. Але в 2026 році я буду пропонувати все-таки окремо виділяти фінансування на забезпечення визнання результатів осіб з ТОТ, тому що це десятки мільйонів гривень. І буду просити вашої підтримки в залі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається народному депутату Колтуновичу Олександру Сергійовичу, "Платформа за життя і мир". Будь ласка.
10:30:54
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую. Пане міністре, я хотів би продовжити нашу дискусію, яку ми з вами розпочали уже 11 жовтня в рамках поточного, чи нинішнього формату, який у нас сьогодні присутній. Я хотів би звернути увагу… Ви пам'ятаєте цю дискусію, можливо, щодо оплати праці освітян. Я вам приводив конкретні дані щодо того, що у нас є вимоги Закону "Про освіту" щодо оплати праці педагогічних працівників, які не виконуються (дані Держстату щодо середньої заробітної плати).
В свою чергу, я процитую стенограму тодішнього засідання. Процитую вас, ви сказали, що нами розроблено кілька сценаріїв підвищення заробітних плат для вчителів, як поетапне, так і одночасне підвищення. У зв'язку з цим моє запитання скоріше буде стосуватися того, а… з жовтня місяця, сьогодні вже лютий завершується, наскільки у нас зросла ця заробітна плата, якої фокус-групи воно стосується? І якщо можна, згенеруйте, будь ласка, короткий динамічний ряд з базовим числом і той, який ми маємо сьогодні, для того, щоб ми могли порівняти, наскільки змінилась заробітна…
10:32:03
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую, дякую за увагу до питання оплати праці. Це питання також у фокусі уваги Міністерства освіти.
Як я вже сказав, у нас в проекті бюджету було передбачено 103 мільярди 200 мільйонів на оплату праці педагогічних вчителів, саме вчителів у бюджеті 25-го року, і плюс 11 мільярдів 997 мільйонів було додано до цієї суми. Таким чином ми отримали збільшення, але зафіксували це збільшення на 1 тисячу з початку навчального року і на 2… перепрошую, з початку календарного року і на 2 тисячі з початку навчального року 2025-2026-го. Це те збільшення в загальному обсязі 12 мільярдів, якого нам вдалося досягнути в цьому бюджеті.
Що стосується тих сценаріїв, про які я говорю, вони дійсно нами розроблені і вони дійсно передбачають кілька підходів як поетапного підняття, так і одночасного підняття заробітної плати для всіх категорій педагогічних працівників, як це й передбачено 61 статтею Закону "Про освіту". Але ми розуміємо, що для, наприклад, сценарію одночасного підняття всім категоріям педагогічним працівникам дошкільної освіти, загальної середньої освіти, профтехосвіти, вищої освіти нам потрібно щонайменше 270 мільярдів гривень. І ми не знаходимо зараз джерела цих коштів, треба говорити об'єктивно. Якщо ми з вами, ви знаєте, можливо, таке джерело, будь ласка, давайте працювати з цим, тому що на сьогодні в контексті війни ми таких коштів не знаходимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Соколову Михайлу Володимировичу, депутатське об'єднання "Батьківщина".
Соболєв Сергій Владиславович, будь ласка.
10:34:06
СОБОЛЄВ С.В.
Соболєв, "Батьківщина". Шановний пане міністре, це так само тема, яка обговорюється вже не переший місяць, про можливість максимального задіяння тих спеціальностей, які потребують критичні галузі, наша інфраструктура, медики, вчителі, крім критичних галузей інфраструктури, і дати можливість навчальним закладам в межах прифронтових регіонів і, можливо, не лише прифронтових регіонів, заключати угоди мінімум на 3 роки або на період воєнного стану для підготовки відповідних спеціалістів, які зобов'язані відпрацювати в цих галузях не менше 3 років. Це тоді унеможливить будь-який суб'єктивізм, хабарництво, але прив'яже спеціалістів на цей важкий період саме до тих спеціальностей, які потребують…
10:35:13
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую. Дійсно, ми сьогодні маємо систему державного замовлення, яка не задовольняє ні нас як Міністерство освіти, ні уряд, ні галузі промисловості, ні соціальну сферу. Ми сьогодні маємо загальне поняття державного замовлення, яким користуються як на конкурсній основі, так і різні пільгові категорії за залишковим принципом, що теж є неприйнятним.
Закон 10399, який ви проголосували в першому читанні, і я дуже дякую за підтримку, сьогодні нами спільно з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій доопрацьований суттєво і буде найближчим часом запропонований вам для розгляду. Цей закон передбачає кілька нових сутностей. Одна із них – це принципово інший підхід до державного замовлення, причому не для певних категорій університетів, як ви сказали, а для всіх університетів в цілому. Державне замовлення має бути державним замовленням на тих фахівців, які держава чітко прогнозує, потребу в яких держава чітко прогнозує, прораховує і готова оплатити їх навчання.
Підхід, який передбачається Законом 10399, передбачає, перше, контрактування студента, який хоче піти на навчання за державним замовленням при настанні ним 18-літнього віку. Тобто це другий курс, після другого курсу студент може законтрактуватися і отримати підвищену стипендію, але зобов'язання відпрацювання на 2 роки, сьогодні в законі передбачено 2 роки відпрацювання в галузі. І таким чином на конкурсній основі, набираючи найкращу молодь, ми платимо їм, починаючи з третього курсу, підвищену стипендію, але зобов'язуємо її відпрацювати. Це достатньо справедливий підхід, враховуючи те, що цей закон передбачає ще 4 інші модальності. Це повинно вирішити, це раціональний і прагматичний правильний підхід, який вирішить проблему.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Бабак.
10:37:19
БАБАК С.В.
Пане Голово, прошу передати слово народному депутату Мотовиловцю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мотовиловець, будь ласка.
10:37:29
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.
Доброго дня. Я хочу звернутися до вас, пане міністр, я хочу звернутися до Міністра Кабінету Міністрів і Прем’єр-міністра.
Ми провели аналіз законів, які ми проголосували. На сьогодні 8 законів Верховної Ради – немає підзаконних актів. Ми сьогодні, буде звернення до вас, до пана Немчінова, до пана Прем’єр-міністра щодо виконання 8 законів. Закони дошкільної освіти, вищої освіти – просто немає підзаконки. Ви просто не виконуєте закони України. Я працюю, щоб жити в правовій державі, і ви просто не виконуєте свою роботу. Я вас дуже запрошую і прошу про професіоналізм.
І окремо я хочу звернутися до вас як до міністра як батько маленької дівчинки, яка вчиться. Ми зараз бачимо в суспільстві вибух того, що відбувається з дівчатами, які навчаються у вищих освітніх закладах, про домагання викладачів. Ми хочемо бачити закони, де буде вирішуватися це питання. Ми хочемо відсторонення ректорів, ми хочемо обшуків в них. Я не бачив жодного звернення вас як міністра по цьому питанню…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:38:38
ЛІСОВИЙ О.В.
Отже, щодо підзаконних актів. Окремо я хочу торкнутися Закону "Про дошкільну освіту", тому що, дійсно, ми маємо досить великий обсяг роботи, яку повинні виконати і яку, визнаємо, ми не встигаємо виконувати зараз, але виконаємо, безумовно, і працюємо над цим.
Отже, Закон "Про дошкільну освіту", який проголосований в червні 24-го року, передбачав створення 35 підзаконних актів. Це доволі революційний закон, доволі якісний закон, який суттєво змінює галузь. І ми дуже вдячні команді, яка працювала, і Володимиру Воронову як ініціатору, і Комітету з питань освіти. Це дійсно хороший закон. Ми вважаємо, що імплементувати його потрібно дуже якісно.
Ситуація, яка склалася сьогодні з невиконанням підзаконних актів, пов'язана з тим, що вступ, набуття чинності цим законом, перепрошую, вступ в дію цього закону був запланований на липень 2025 року. Але ми отримали певні уточнення, ми постали перед викликом, що необхідність виконання індикаторів, визначених планом України – Ukraine Facility, потребує вступу в силу закону в першому кварталі. Недостатньо було його прийняти, недостатньо було, щоб він набрав чинності, він повинен вступити в дію. Ми з вами, і дякую вам, що ви підтримали, внесли правки до закону і наблизили набуття ним чинності. Внаслідок цього ми отримали достатньо таку кризову ситуацію.
Сьогодні, доповідаю, 12 актів у нас уже не потребують, вони відповідають новому закону, 1 акт затверджено урядом, 4 акти зареєстровано у Міністерстві юстиції, 18 актів знаходяться на різних процедурах ухвалення. Отже 17 актів таким чином уже імплементують в закон. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Шановні колеги, час на відповідь завершився.
Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра". Будь ласка.
10:40:50
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний пане міністре, я маю до вас два питання. В першу чергу хочу дізнатися стосовно реалізації норм Закону України про інвентаризацію майна, яке може бути використане для проживання переселенців. МОН є одним з найбільших розпорядників нерухомого майна. Наприклад, у Києві Національний авіаційний університет був реорганізований у Київський авіаційний інститут. За моїми даними, більшість гуртожитків НАУ було законсервовано, вони не опалюються. За зиму там утворилася пліснява і грибок. Якби в ці гуртожитки поселили переселенців, люди би власними силами зробили косметичний ремонт. А в нас просто руйнуються приміщення, в яких уже роками могли би жити переселенці, які втратили все.
Отже, чи проводиться інвентаризація такого майна? Скільки об'єктів, які перебувають на балансі у державних вишах, можуть бути передані для потреб ВПО? І чи розглядається питання передачі гуртожитків НАУ для проживання переселенців?
Дякую за відповідь на всі питання.
10:41:53
ЛІСОВИЙ О.В.
Слід зазначити, що якраз система освіти стала першою, хто підставив плече тим людям, тим громадянам України, які втратили житло і були вимушені покинути свої домівки. Школи прийняли їх, школи надали їм перший прихисток, потім розподілили до різних гуртожитків, до гуртожитків профтехосвіти, до гуртожитків фахової передвищої освіти, до університетських гуртожитків, і дуже багато людей досі проживають там. Попри те, що ми поставили завдання університетам повернутися до очного навчання і попри те, що сьогодні студенти також потребують місця у гуртожитках.
Тому, по-перше, я переконаний у тому, що потрібно дуже збільшити інвестиції у будівництво житла для того, щоб ми вивільнили гуртожитки. Я вважаю, що проживання в гуртожитках закладів вищої освіти є тимчасовим заходом, і ми ці гуртожитки надали. Але ми не можемо, наприклад, інвестувати кошти, виділені на освіту, в модернізацію гуртожитків, де проживають ВПО.
З іншого боку до вашого питання. Дійсно, зараз відбувається перегляд мережі. Ми модернізуємо мережу, укрупнюємо, об'єднуємо університети, об'єднуємо заклади фахової передвищої профтехосвіти, і ми маємо цілі майнові комплекси, які вивільняються. Паралельно працюємо з цифровізацію цього процесу, тому що дійсно ми маємо неймовірну кількість майна, ми найбільший власник майна, і цією роботою, цифровізацією, створенням карти майнової, ну, її не було, ця робота не проводилася, ми її зараз проводимо. Ми точно маємо ресурс, який ми можемо передати для цієї мети, але це не рішення, тому що здебільшого це майно перебуває у незадовільному стані, воно потребує повної ревіталізації, воно потребує великих інвестицій. І іноді простіше побудувати котеджне містечко, але для цього і можна використати майнові комплекси, які сьогодні є. Ми готові їх передавати і передаємо їх Силам оборони і в тому числі готові точково вирішувати питання, у нас є уже перелік того майна, який ми готові передати для цієї...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, у нас залишилося ще 9 хвилин, прошу фракції і групи ще раз записатися, друге коло і 9 хвилин ми ще проведемо в режимі питань-відповідей від фракцій, потім перейдемо до народних депутатів.
Будь ласка, Артур Герасимов, "Європейська солідарність". Будь ласка, Артуре Володимировичу.
10:44:23
ГЕРАСИМОВ А.В.
Прошу передати слово Олексію Гончаренку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
10:44:28
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Дякую. Я маю питання до Прем'єр-міністра України. І питання дуже просте: про угоду про наші природні ресурси, яка буде сьогодні підписуватися в Сполучених Штатах Америки. Я хочу від вас як від Прем'єр-міністра зараз почути: перше – що ця угода передбачає; друге – які наступні кроки по виконанню цієї угоди; третє – яким чином конкретно буде працювати той фонд, яким чином туди будуть інвестуватись кошти, яким чином ці кошти будуть покидати Україну чи йти на відбудову України. Хочу почути конкретно, як це планується.
Наступне. Які гарантії безпеки, про які казали, що це обов'язкова умова цього договору, там будуть прописані?
І останнє. Пане Прем'єр-міністре, я хочу вам просто нагади: ми живемо в парламентсько-президентській державі, я можу вам подарувати Конституцію, якщо треба, щоб ви трішки її почитали. Чому ми бачимо цей договір, якщо це він, в медіа, а парламент сидить...
10:45:39
ШМИГАЛЬ Д.А.
Отже, вже неодноразово ми коментували цю угоду, вона є в публічному доступі і розпорядження, і сам текст угоди. Угода стосується... Ця угода є угодою про майбутню угоду про створення інвестиційного фонду для розвитку і відбудови України. Відповідно в цій угоді описана рамка утворення або підписання наступної угоди. Всі наступні кроки після підписання – це створення відповідної делегації, яка буде затверджуватись рішенням уряду, як і вимагає Закон України про міжнародні договори. Делегація отримає відповідні директиви і далі буде відбуватись робота міжурядова між урядом України і урядом США щодо напрацювання проекту ось цієї, власне, угоди про створення Інвестиційного фонду розвитку відбудови України. Всі наступні кроки прописані чітко Законом України "Про міжнародні договори України".
Договір про створення інвестиційного фонду буде носити характер міжнародної угоди. У зв'язку з цим він буде затверджуватися урядом і також ратифікуватись парламентом, і там буде описана повністю вся конкретика, як буде працювати цей фонд. Ми розуміємо, що управлятись він буде, і це вже прописано в цій попередній угоді, урядом України та урядом США. Україна буде робити туди грошові внески від надходжень частини ренти, ліцензій, платежів за корисні копалини. Корисні копалини, а також власність України, не передаються Сполученим Штатам Америки і навіть не є внесками в цей фонд. Доходи, зароблені від надр, будуть частково йти в наповнення цього фонду, при чому від майбутніх.
Гарантії і безпеки це прописаний пункт 10 про те, що ця угода попередня входить в архітектуру наших угод, які вже існують. У нас зі Сполученими Штатами підписана угода про гарантії безпеки, відповідно є...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається Григорію Миколайовичу Мамці, "Платформа за життя та мир". Будь ласка.
10:47:52
МАМКА Г.М.
Шановні колеги, я хотів би зробити дві таких ремарочки з приводу санкцій. З приводу санкцій, ну, як проголосували, так вони і зловживають законом. Якщо відносно громадян України немає чіткої заборони щодо введення санкцій, їх не повинно бути. Якщо немає чіткого трактування, закон же не є новим, то вони й використовують закон. Колись ті використовували, зараз інші використовують, тут зрозуміло.
Коли виходить міністр на трибуну і каже, що трохи йому не вистачає законодавства і він рухається в цьому напрямку, я хотів би звернути вашу увагу на ті звернення шалені, які приходять від громад, які школи планують закрити, на підставі чого, що робити дітям щодо навчання. А не хочете замість нового в законодавстві звернутися вниз, в села, в міста і визначити разом з громадами, що потрібно, які школи, а які не потрібно. І проблема ж в тому, що люди самі не розуміють. Значить, хтось щось недомовляє.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:49:02
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую. Дійсно, мережа старшої профільної школи – частина великої важливої реформи загальної середньої освіти. Хочу зазначити, що мережу закладів старшої профільної школи, власне, наукових ліцеїв, до яких ми повинні перейти у 27-му році, формують органи місцевого самоврядування. Саме громади визначають, які заклади вони залишають, які трансформовують в ліцеї, які будуть залишатися опорними закладами, і де вони залишають початкову школу. Хочу зазначити, що підхід Кабінету Міністрів наступний. Школа повинна бути всюди, де є діти. Початкова школа незалежно від того, яка комплектація, скільки там дітей, якщо там є п'ятеро дітей, початкова школа залишається. Як ми будемо адмініструвати цю мережу, це питання інше, але школа повинна бути, особливо початкова, всюди де є діти.
Далі опорна школа, в якій повинно бути створено більше середовищ. Тобто базова школа повинна мати краще середовище для освіти, а науковий ліцей, як ми його називаємо, старша профільна школа, повинна бути абсолютно укомплектована вчителями, повинна бути укомплектована відповідним обладнанням для здійснення дослідницької діяльності в усіх галузях знань, повинна мати відповідну комплектацію, в тому числі і учнями для того, щоб забезпечити, власне, профільність і навчання за напрямками, повинна мати дещо інші умови. І ми говоримо сьогодні про якість і можливості для розвитку дітей. І, звичайно, та політика, яку ми формуємо, вона комплексна. Тобто формується науковий ліцей, розуміємо, що треба забезпечити доїзд до цього закладу освіти, і ми розуміємо, що ми не можемо допускати отого освітнього розриву, який ми сьогодні маємо. Наші дослідження що показують? Розрив між сільською і міською школою 4-5 років. І це те, чого ми не можемо допустити. Наше завдання сьогодні – показати громадам, яким буде середовище, і в цьому році ми робимо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна, група "Партія "За майбутнє". Будь ласка.
10:51:14
СКОРОХОД А.К.
Прошу Констанкевич передати, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Мирославівна, будь ласка.
10:51:19
КОНСТАНКЕВИЧ І.М.
У мене питання до пана Прем'єра. Шановний Денисе Анатолійовичу, я вкотре звертаюся до вас із проблемою, яку створив уряд для чорнобильських пенсіонерів. Спочатку було непродумане рішення зміни до бюджету, які потягнули те, що понад 100 тисяч пенсіонерів чорнобильських збурилися і клекочуть кілька областей в Україні: Волинь, Житомир, Рівненщина, Чернігівщина. Сто з лишнім тисяч пенсіонерів змусили звіряти документи про їх проживання, начебто цим хотіли вирішити проблему неправової прописки якихось порушників. Порушників не виявили, натомість понад 100 тисяч пенсіонерів змушені зараз оновлювати свої документи, які підтверджують їх право проживання на цій території.
Після того була прийнята нікчемна Постанова 1254, яка поглибила цю ситуацію. І наразі стоїть питання...
10:52:30
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше запитання. Я попрошу міністерку соціальної політики дати відповідь.
10:52:34
ЖОЛНОВИЧ О.І.
Доброго дня. Дякую за запитання. Власне, ми відповідно до норм, які були ухвалені в рамках Державного бюджету на 2025 рік, виконали ті вимоги, що стосується унормування доплат за проживання людям в чорнобильській зоні. Звертаю вашу увагу, що сьогодні великою кількістю рішень судів був створений правовий прецедент на основі неіснуючої норми, яка не передбачає жодних доплат за просто проживання в зоні Чорнобильської атомної станції. Ми маємо значну диференціацію з приводу того, скільки людей мають такі доплати і в яких сумах. Зокрема, звертаю увагу, тільки в Рівненській області майже 57 тисяч осіб відсудили собі додаткові виплати, додаткові, які не враховують стаж, не враховують інші обставини, власне, трудові, але доплата становить в середньому на одну особу 12 тисяч гривень. Це при тому, що середній розмір пенсії у нас в України 5600. Для того, щоб вирівняти ту ситуацію і допомогти справді тим, хто постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки там були люди, які не проживали на момент самої аварії, було чітко визначено, що доплату отримують ті особи, які проживають з 1986 по 1993 рік, тобто в час, коли було найбільше забруднення та не змінювали місця свого проживання. Власне, ми зробили верифікацію, і вже більше 47 тисяч осіб отримали свої доплати.
Виникли питання, що органи місцевого самоврядування неналежно вели реєстр демографічний та не зберегли частину відомостей про проживання цих осіб на цих територіях. Для того, щоби допомогти людям і врахувати всі обставини, не зважаючи на те, що в ОМС немає інформації, ми розробили порядок, яким чином підтверджувати та вносити ту інформацію, якої не вистачає про проживання, в тому числі копіюючи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили запитання від фракцій і груп, але я хочу дати можливість задати запитання Олені Костівні, і потім перейдемо до запитань від народних депутатів.
Будь ласка, Олено Костівно.
10:54:50
КОНДРАТЮК О.К.
Дякую, Руслан Олексійович. Шановний пане міністр, в мене скоріше питання, яке стосується наболілого такого питання єдності, ідентичності, особливо дітей, які навчаються зараз за кордоном. Не секрет, що тут скоріше мова йде про допомогу цим дітям, оскільки вони отримують і освіту, і онлайн деколи українську освіту, але ми знаємо, що всі країни, зокрема країни Європейського Союзу, вимагають від них, звісно, навчання на мові перебування цієї країни.
І тут постає зрозуміле питання. Причому в моїх відрядженнях я постійно зустрічаюся з батьками і з дітьми, і в них постає таке ну ніби зрозуміле питання. Оскільки вони починають вивчати другу іноземну мову і часто-густо навіть в країнах Європейського Союзу це російська мова. Чи готові ми просто говорити про те, що ми введемо і будемо просити ці країни ввести українську мову як другу іноземну? І це покращить, в принципі, їхню і результативність потім, і можливість здавати загальні там тести, які будуть мати можливість потім діти поступати до вищих навчальних закладів і так далі.
Тобто це, я розумію, що це сенситивне питання, тому що друга українська для наших дітей як іноземна, воно звучить, можливо, двояко, але я думаю, що ми маємо бути готові до цього, щоб допомогти принаймні цим дітям, які мають зараз теж ну не найкращі часи навчання закордоном, тому що тут є багато дуже проблем, особливо проблем в тих країнах, які не дуже схвально зараз відносяться до наших дітей. Тому, я думаю, що просто треба допомогти їм мати можливість зберегти цю ідентичність і мати можливість просто покращити навіть якість своєї освіти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:56:34
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую. Так, дійсно, 340 тисяч дітей, які знаходяться зараз за кордоном, і це ті діти, які перебувають в нашій системі освіти, ми їх бачимо, розуміємо і можемо з ними взаємодіяти. Ми розробили рішення щодо українознавчого компоненту, це в питанні збереження ідентичності. Тобто ключові предмети, які не є універсальними, які не викладаються в місцевих школах, – українська історія, українська література, українська мова, географія – ми даємо такий інтегрований курс для цих дітей. Але те, про що говорите ви, це швидше про розвантаження дітей. Тому що насправді вони дійсно перебувають в ситуації, коли вимушені вчити місцеву мову як іноземну мову, іноземну мову, яка вивчається в тій країні, це здебільшого англійська або ще якась мова європейських країн, і другу іноземну мову. І тоді вони для того, щоб розвантажитися і не вивчати одночасно три мови, вони вибирають російську, і це, дійсно, критична ситуація.
Ми розуміємо, що українська мова як іноземна, і ми такі переговори зараз ведемо з нашими країнами-партнерами, це, дійсно, необхідно робити і це має перспективу. І ми маємо схвальну позицію з боку міністерств освіти багатьох країн, з якими ми працюємо на цю тему. Але вона передбачає вивчення української мови іноземцями, тобто вона починає з азів. Але, тим не менше, з точки зору розвантаження наших дітей це раціонально, і ми над цим працюємо, і відповідно вже ряд кроків зроблено і щодо розробки стандартів, і щодо… вся підготовча робота для того, щоб українська викладалася для іноземців, нами виконується.
Наступне. Навчальний рік… Це буде залежати від того, як будуть проходити переговори з кожною окремою країною. Так, але точно ми якогось прогресу досягнемо з рядом країн, наприклад, там з Польщею, де найбільша кількість наших дітей, ми маємо позитивну динаміку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я запрошую вас переходити до запитань з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися на запитання.
Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович.
10:59:18
МАМКА Г.М.
Скажіть, будь ласка, от ви на попереднє питання відповідали, а де мені можна почитати от ваші пропозиції щодо взаємодії з міністерствами громад, інших міністерств, тому що… з правоохоронцями, з правоохоронними органами щодо розміщення закриття шкіл, пропозиції від громад, які ви отримали, яким чином це рішення приймаються, як доводяться до батьків дітей, які навчаються? Де це можна почитати?
У мене прохання. Перейдіть від теорії до практики. Дайте цифри, якщо ви не розумієте, що з цим робити, міністерство завантажене науковою діяльністю, перевіряє там докторські, кандидатські, всі інші, складають, відмовляються все, це політично, напевно, вірно. Можна побачити матеріали, де ці напрацювання, де ці цифри? Може, ми також можемо щось допомогти.
Дякую.
11:00:24
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую вам. І, дійсно, допомога парламентарів не буде зайвою, тому що треба працювати з громадами. І ми працюємо з громадами, особисто я їжджу, в основному це прифронтові і прикордонні регіони, але не тільки вони, і ми знаємо ситуацію на місцях. Дуже добре знаємо. Ми сьогодні має сформовану мережу. На вересень 2024 року нам були надані пропозиції, і це дуже, ця робота, яка проведена органами місцевого самоврядування, і вона є дуже різної якості. І цю інформацію детально ми можемо надати вам на ваш депутатський запит, тому що, дійсно, тут в 2 хвилини вкласти можна тільки верхньорівневу відповідь. Детально з цифрами по кожному регіону ви можете запитати у нас, ми надамо вам відповідь, покажемо, як сформована мережа, чи задовольняє вона нас, які принципи, які критерії ми застосовуємо для того, щоб мережа у 2027 році була відповідною, які проєкти у нас є для того, щоб допомогти громадам зрозуміти суть цієї реформи і важливість цієї реформи для їхніх дітей. І будемо вдячні за те, що ви включитеся, зрозумієте її суть і включитеся в роботу, і допоможете нам переконувати громади.
Тому що там, де сьогодні проведена оптимізація, сформована мережа якісно, до мене приїжджають мери міст, таких як Глухів, невеликих міст, і вони говорять: у мене тепер, да, був кризовий період, важкий період, поки ми переконали громади в цьому, але ми отримали достатньо. Тепер обсягу освітньої субвенції їм вистачає для того, щоб оплачувати роботу педагогів, тепер у них нормально функціонує система освіти, і батьки задоволені. Тому ваш запит, і ми даємо детальну інформацію, можемо в розрізі регіонів або в цілому, як ви його сформуєте, так надамо. Всі цифри є і всі принципи, і критерії в нас є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я запрошую до запитання народного депутата Саврасова Максима Віталійовича, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:02:17
САВРАСОВ М.В.
Прошу передати слово Ірині Володимирівні Геращенко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна.
11:02:24
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Дякую. Шановний пане Прем'єре, мене злякав рівень вашого правого нігілізму, коли ви заявили про те, що угода опублікована в публічному доступі. Я хочу нагадати, що ані на сайті Кабміну, ані на офіційних носіях Офісу Президента чи Верховної Ради України угоди немає. Європейська правда чи Financial Times дає з якихось джерел угоду, це неофіційні сторінки. Тому ми вимагаємо від вас все-таки опублікувати в публічному доступі цю угоду. Це перше.
Друге. Ми хочемо почути і всі українці, про які гарантії безпеки ви говорите. Якщо в угодах, 30 угод, які підписала влада про безпеку, немає жодних гарантій безпеки з жодною країною.
І щодо санкцій, тут рівень правового нігілізму ще вище. Конкретне запитання. Чи має в Україні право будь-який громадян на захист, якщо навіть адвокати не можуть отримати інформацію: чому були введені санкції, навколо чого вони отримані, ці санкції. Яка ваша офіційна...
11:03:34
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую. Дійсно, Україна станом на сьогодні має підписаних близько 30 угод про гарантії безпеки, всі вони підписані на рівні лідерів країн, наших партнерів, і несуть абсолютно правове навантаження. Частина з них уже працює дуже конкретно. Нам виділяють фінансовий ресурс, виділяють зброю, виділяють відповідну допомогу безпекову. Ці країни буквально в цю неділю, в понеділок, в треті роковини початку повномасштабного вторгнення, 13 лідерів країн-партнерів були, і Євросоюзу, були тут, в Україні, і відповідно були досягнуті ряд домовленостей, зокрема був досягнутий ряд домовленостей по підписаних угодах про гарантії безпеки, про виділення відповідних коштів, значних, вони вимірюються мільярдами доларів або євро. І відповідно цього року уже ці угоди офіційно працюють, по них офіційно країни виділяють ресурс, кошти або зброю і військову допомогу, повторю, по угодах про гарантії безпеки. Тому це абсолютно офіційні міжнародні працюючі живі угоди, по яких іде в Україну допомога і підтримка.
Стосовно, питання стосовно юридичних підходів до санкціонування осіб. Якщо в письмовій формі надасте, надамо відповідь. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, далі слово надається Федієнку Олександру Павловичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка, Олександр Павлович.
11:05:13
ФЕДІЄНКО О.П.
Прошу передати слово Бакумову Олександру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Бакумов.
11:05:20
БАКУМОВ О.С.
Пане міністре, МОН замість скандального 850-го Наказу було прийнято Наказ 1112 та внесено зміни до Наказу 1115. Вказані накази фактично позбавляють дітей з тимчасово окупованих територій та тих, які виїхали за кордон, доступу до української освіти. Також в них закладено дискримінаційні вимоги до закладів освіти, що призведе до зниження мережі шкіл на прифронтових територіях, зокрема на Харківщині. Чи планується внесення змін до вказаних наказів, та як ви пропонуєте вирішувати питання працевлаштування вчителів, які залишаться без роботи?
І друге питання до Прем’єр-міністра. Денисе Анатолійовичу, скажіть, будь ласка, а де міністр оборони, чому його так давно не було в стінах парламенту? В нас накопичилось багато запитань до нього щодо озброєння, боєприпасів, мобілізації по харківських, по харківських методах, діяльність ТЦК, реформування ТЦК. Якщо він не хоче приходити і звітувати в парламент, то, можливо, йому треба вже час піти? Ми допоможемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:06:30
ЛІСОВИЙ О.В.
Щодо Наказу 750, який, власне, скасований, і 1112, про який ви згадали. Наказ 1112 є компромісним наказом, який спрямований перш за все на досягнення одної важливої мети: повернення дітей до очного навчання. Це є нашим ключовим пріоритетом. Ми розуміємо, що діти з тимчасово окупованих, з прифронтових територій, діти ВПО звикли навчатися онлайн. Але вони навчаються онлайн вже занадто тривалий час. Освітні втрати від такого навчання поглиблюються. Всі дослідження, які проводяться і українськими, і міжнародними інституціями, свідчать про те, що ми маємо не тільки падіння знань, засвоєння освітніх програм, ми маємо ще й проблеми з втратами в питанні соціалізації, розвитку м'яких навичок у дітей. Це критична ситуація. І ми не можемо далі залишатися в онлайн-навчанні. Ми повинні повернутись до очного навчання. Якщо діти перемістилися до безпечних регіонів, де є школи, які проводять своє навчання в очному форматі, ми спонукаємо батьків віддавати їх у ці школи.
Звичайно, можуть виникати деякі проблеми, ми це фіксуємо, наприклад, питання інтеграції дітей в нові шкільні колективи. І ми працюємо тут з вчителями щодо того, як допомогти дітям і з тимчасово окупованих територій, які виїхали, і з прифронтових територій, які переїхали, інтегруватись у нові колективи. Але важливо повернутись до очного навчання. Це ключове завдання, яке ми ставимо перед собою і в інфраструктурній, і в організаційній складовій. Якраз 1112 Наказ це про організаційну складову. Вчителів не втратимо. У нас є ряд заходів, в тому числі кадровий резерв, який ми формуємо, де ми зберігаємо середню заробітну плату за попередній період для вчителів. Вчителів ми маємо в Україні дефіцит.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович, фракція "Слуга народу".
11:08:46
КАЛЬЧЕНКО С.В.
Прошу передати слово Федору Володимировичу Веніславському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович Веніславський, будь ласка.
11:08:50
ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.
Пане міністр, у мене до вас запитання і до Прем'єр-міністра друге запитання. Перше запитання. Я до вас направив депутатське звернення "для службового користування" щодо передачі для потреб сектору безпеки і оборони нерухомого майна структурного об'єкта Міністерства освіти, який перебуває в стадії ліквідації. Ви запропонували передати його в оренду. Мені цікава логіка: чому ви не можете передати для потреб сектору безпеки і оборони те, що ліквідується?
І запитання до Прем'єр-міністра України. Я хочу нагадати, що 3 липня 2013 року злочинним розпорядженням Кабінету Міністрів України під головуванням Азарова частина приміщень Національного університету оборони було передано для іншого суб'єкта. Я двічі до вас звертаюся з цієї трибуни, двічі до вас направляв депутатське звернення і отримав відписки, що це розглядається складовими Кабінету Міністрів України. Якщо юридична служба Кабінету Міністрів не знає, як скасувати розпорядження попереднього Кабінету Міністрів, то я скажу: збирайтесь і скасовуйте злочинне розпорядження.
Дякую.
11:09:56
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую. Щодо принципів взагалі в питанні майна, яких ми дотримуємося.
Перше. Всі майнові комплекси, які вивільняються, і внаслідок перегляду мережі, і внаслідок інших чинників, ми перш за все передаємо закладам освіти, в тому числі переміщеним закладам освіти, або розширюємо спроможності існуючих закладів освіти. Якщо цієї потреби немає, ми передаємо їх силам оборони, які звертаються до нас. (Шум у залі) Так, зараз я прокоментую саме цей кейс. Якщо цієї потреби немає і силам оборони не підходять деякі комплекси, бо багато у нас є хороших об'єктів, але туди їздять підрозділи і кажуть: ні, це далеко, це нам не підходить, - тоді ми передаємо, пропонуємо їх для потреб внутрішньо переміщених осіб. І якщо і це не підходить, Фонд держмайна і аукціон. От такий підхід до управління майном, яке вивільняється.
По цьому кейсу. Це позиція університету. Вони говорять, що вони ліквідовують цю інституцію, але мають намір і далі розвивати. Тому ми запропонували швидкий трек – оренду. Якщо це не влаштовує, давайте повернемось до розгляду і будемо тоді вирішувати знову ж таки з університетом. Попросимо у них, ми вже попросили, на що конкретно потрібно, який намір вони мають, що вони мають на увазі під розвитком свого закладу, і що вони будуть в цьому приміщенні реалізовувати, яку програму. Якщо це нас не влаштує, їх пояснення, значить, повернемося до розгляду про передачу. Але оренда – це вже відкритий шлях, можна зараз брати в оренду і заходити в процес передачі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Денис Анатолійович.
11:11:41
ШМИГАЛЬ Д.А.
Ми ще раз повернемося до розгляду того питання, яке задав народний депутат, на Кабміні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, далі. Народний депутат Кицак Богдан Вікторович, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:11:55
КИЦАК Б.В.
Прошу передати слово Максиму Дирдіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Євгенович Дирдін, будь ласка.
11:12:03
ДИРДІН М.Є.
Дякую. Я хотів би все-таки продовжити те питання, яке було задано моїм колегою Мотовиловцем, стосовно цих підзаконних актів.
Я вам нагадаю, що стає проблема, тому що я спілкуюся із освітянами зі свого округу, Первомайський район, і запитують: а коли ж чекати підзаконку? Коли чекати… навіть питання, що з 1 вересня цього набуває пілотний академічний ліцей… стартує з 1 вересня цього року. Коли чекати підзаконку? Коли викликають або запрошують представників освітян до Києва, де на засіданні обговорюється, а на виході це пуста розмова, немає конкретики. Це є проблема. І, можливо, варто все-таки задуматися: якщо ви не справляєтеся, може, вам піти у відставку? Тому що це ще позиція парламенту, парламенту. Подумайте.
Так само це питання до Прем'єр-міністра України з цього питання. Тому що це вже критичний стан в сфері освіти.
Дякую.
11:13:11
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую. Ми відслідковуємо всі ті, і працюємо над всіма тими підзаконними актами, які повинні бути прийняті відповідно на виконання законів. Ми відслідковуємо, наскільки критичною є ситуація там, де ці акти затримуються. Ми не йдемо на компроміс з якістю, я хочу ще раз звернути вашу увагу. Ми сьогодні проводимо достатньо складні реформи в системі освіти, причому в усіх її ланках: від дошкілля до науки. І ми повинні дуже якісно відпрацьовувати підзаконку. Так, спроможності Міністерства освіти зараз – це 200 чоловік, які працюють над всіма політиками. І да, дійсно у нас є оця проблема capacity, але не в цьому суть. Суть у тому, що ми приймаємо зараз багато законів. Я дуже вдячний вам за те, що ви їх підтримуєте, але підзаконні акти ми відслідковуємо: де критично, де виникає проблема, як в законі. Чому я окремо зупинився на Законі "Про дошкільну освіту"? Тому що там дійсно на початок року виникла проблема, яку ми спільно з Комітетом з питань освіти дуже швидко вирішили, дали роз'яснення, якими підзаконними актами наразі користуватися, щоб не виникло нічого критичного, наприклад, в проблематиці оплати праці.
І ми над цим працюємо детально. Да, ми керуємося. Зараз поки що дали роз'яснення старим, ну ви ж знаєте причину, да? Ukraine Facility, ми в жовтні місяці отримали уточнення щодо того, що нам зараховується, а що ні. Ми на пів року скоротили термін, тому ми доженемо цей термін і доганяємо його дуже інтенсивно. Зараз залучили всі ресурси для того, щоб закрити цей геп. Критичних підзаконних актів, які сьогодні, крім дошкілля, яке для нас от дійсно, його треба дуже швидко вистрелити і дуже якісно, немає. Ми працюємо над кожним актом і команди працюють, все буде зроблено і виконано в найкоротший термін.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:15:11
ЛІСОВИЙ О.В.
Закон про, зміни до Закону "Про повну загальну середню освіту", ми сьогодні маємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, друзі, вже час завершився, я перепрошую.
Будь ласка, Іванов Володимир Ілліч, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:15:18
ІВАНОВ В.І.
Прошу передати Маріковському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріковський, будь ласка, Олександр.
11:15:23
МАРІКОВСЬКИЙ О.В.
Шановний пане міністре, Україна за 24-й рік на чотири сходинки погіршила свій рейтинг у Глобальному індексі інновацій. Це при тому, що український ВПК фінансується надзвичайно великими бюджетами.
Друге. На сьогодні наукова сфера діє через вимушену потребу, але комерційні умови пропонують лише в комерційній сфері, нерідко переманюючи спеціалістів науковців за кордон.
На минулому тижні британські парламентарі Девід Тейлор та Філ Брікел, що відвідали вже діючий Науковий парк університету КПІ минулого тижня, вже в британському парламенті презентували ідеї інвестування в наукову сферу через наукові парки.
Надважливий законопроект про наукові парки, що покликаний покласти прозорий та системний фундамент зростання, досі не зареєстрований. Коли він буде зареєстрований і поданий вами в Верховну Раду на реєстрацію?
Дякую.
11:16:30
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую. Дійсно, я знайомий з тими оцінками, які дає нам і Єврокомісія в питанні розвитку інноваційної сфери, і ми бачимо, що вона потребує суттєвих зусиль збоку уряду, і працюємо над цим.
Що ми робимо зараз? Законопроект. який ви сказали, він уже публічно презентований, пройшов громадські обговорення, сьогодні він погоджується з центральними органами виконавчої влади. Це дійсно закон, який ми називаємо Sun City, це дійсно революційний закон. І я дякую за підтримку Комітету з питань освіти, Комітету з питань фінансів. Він буде внесений, і ми сподіваємось, що ми, я думаю, що ми десь протягом місяця дамо його вам уже в опрацювання з Комітетом з питань освіти. На реєстрацію, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
11:17:22
ЛІСОВИЙ О.В. І далі у нас цілий пакет рішень. Ви знаєте, що академічне середовище сьогодні, є багато зауважень до того, яка результативність у нас сьогодні наукових інститутів, академій наук і науки в університетах. Цілий пакет змін, для чого приймається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одну секундочку. Я попрошу "Раду", не обнуляйте час. Є час – 2 хвилини, цей час дається для того, щоб задати питання. Крапка. Для того, щоб відповісти, перепрошую.
ЛІСОВИЙ О.В. Сьогодні ми розпочали…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, все, дякую.
Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна, будь ласка, ваше питання.
11:17:53
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.
Дякую, шановний пане спікере. Шановний пане міністре Лісовий, на дворі 4-й рік повномасштабного вторгнення, в країні катастрофічно не вистачає капеланів. За цей час ви палець об палець не ударили для того, щоб визнати дипломи про вищу духовну освіту. Лише завдяки втручанню Прем'єр-міністра Дениса Анатолійовича Шмигаля була прийнята необхідна постанова про визнання цих дипломів. За цей час ви не переформатували комісію, ви не переформатували положення про визнання цих дипломів. Коли нарешті ви дасте можливість капеланам служити військовим?
Дякую.
11:18:46
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую. Підзаконка нами зараз розробляється. Я думаю, що теж в найближчий термін ми одержимо результат. Я зараз не готовий вам сказати, я попрошу вас депутатським запитом, ми дамо вам конкретну інформацію, в якому статусі зараз підзаконка. (Шум у залі) Ми працюємо над цим. Ми працюємо над цим, в найближчий термін.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Божков Олександр Валерійович, фракція "Слуга народу".
11:19:13
БОЖКОВ О.В.
Прошу передати слово Кицаку Богдану Вікторовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Вікторович Кицак, будь ласка.
11:19:18
КИЦАК Б.В.
Кицак Богдан, Житомирщина. Пане міністре, сьогодні український ринок праці переживає небувалу кризу в силу багатьох факторів. Один із них – це мала здатність української системи профтехосвіти випускати оперативно кваліфікованих спеціалістів, котрі відразу приступлять до роботи на підприємствах. Застаріле обладнання, неактуальні навчальні програми, відірваність теорії від реальних виробничих процесів, відсутність коштів для розвитку призвели до того, що значна кількість профтехів не можуть задовольнити постійно зростаючі потреби суб'єктів господарювання.
Маю два питання. Перше, розкажіть про проміжні результати та наскільки ефективною є міністерська програма "100 майстерень". І друге питання, які додаткові кроки робить міністерство для перебудови системи професійно-технічної освіти України, випускники якої стануть основною для повоєнного відновлення держави?
Дякую.
11:20:08
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую. Хочу зазначити, що те, що я в вступному слові своєму говорив, що ті інвестиції, які ми робимо сьогодні в профтехосвіту, дійсно, є безпрецедентними, хоча недостатніми. Ми сьогодні розуміємо, що мережа закладів профтехосвіти повинна бути також переглянута і з огляду на демографію, і з огляду на зміни в структурі економіки, пріоритетах економічних. І ми розуміємо, що ми будемо мати близько 500 закладів профтехосвіти в Україні.
Сьогодні ми маємо за два роки, 24-й і 25-й рік, мільярдну, понад мільярд інвестицій саме в один складник – в модернізацію майстерень профтехосвіти. Я хочу сказати, що на початку моєї каденції ми проаналізували той стан, в якому перебувають, власне, оці навчально-виробничі потужності закладів профтехосвіти, і не знайшли жодного ЧПУ станка. Тобто обладнання було критично застарілим, воно не відповідало і не приваблювало молодь, і не відповідало запитам роботодавців. І тому в цій програмі "100 майстерень", я хочу зазначити, це 100 майстерень на рік, ми сьогодні маємо досить значний прорив. Ми сьогодні відкриваємо цю сотню майстерень, будівництво яких було розпочато в минулому році, за різними напрямками: металообробка, машинобудування, аграрний сектор. Закуповуємо трактори, закуповуємо сучасне обладнання різноманітне від текстильної промисловості до машинобудування. І бачимо, що молодь повертається до профтеху. Ми бачимо зростання показників вступу до закладів професійно-технічної освіти. У нашій програмі передбачається інфраструктурна складова, модернізація майстерень, модернізація гуртожитків, тобто перетворення їх на кампуси, щоб молода людина могла перебувати в гідному…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція "Європейська солідарність".
11:22:17
ГЕРАСИМОВ А.В.
Прошу передати слово Олексію Гончаренку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
11:22:23
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Дякую. Пане Прем'єр-міністре, два питання. Прошу чіткі відповіді. Перше. Вимагаю опублікувати угоду на офіційних носіях Кабінету Міністрів. У вас є сайт, якщо ви не знаєте, я повідомляю і нагадую вам. Перше. На офіційних вимагаю її оприлюднити зараз. Ми хочемо дізнатися про це.
Друге питання. Ви плутаєте гарантії безпеки і угоди про співробітництво у сфері безпеки. Ну я думав, в уряді знають різницю. Немає у нас ніяких гарантій безпеки від США на сьогоднішній день. Тому ставлю ще раз питання, які гарантії безпеки в цій угоді?
І друге питання. Ви ввели санкції проти лідера найбільшої парламентської опозиційної фракції і зараз якісь розповідаєте про міністерство, це божевільне рішення, це політичний тиск, якщо ви не знаєте, за це ще доведеться відповідати, але ви сказали, що якесь міністерство підготувало. Назвіть зараз конкретно яке міністерство це готувало.
11:23:31
ШМИГАЛЬ Д.А.
Всі документи, які мають бути офіційно згідно чинного законодавства опубліковані на офіційних сайтах, публікуються Кабінетом Міністрів на офіційному сайті, на офіційних джерелах. Угоди про гарантії безпеки, повторю, з Україною, їх близько 30, діють і на сьогоднішній день країни надають відповідну допомогу. Так само є угода зі Сполученими Штатами, питання її актуалізації і роботи уже з новою адміністрацією, звичайно це питання перемовин.
Стосовно запровадження санкцій. Санкції були запроваджені і запроваджуються у відповідності до чинних механізмів чинного законодавства України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Порошенко Петро Олексійович, фракція "Європейська солідарність".
11:24:24
ПОРОШЕНКО П.О.
Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніно Петрівно.
11:24:31
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановний пане Прем'єр-міністре, в гуляючій версії в інтернеті двосторонньої угоди про встановлення правил та умов інвестиційного фонду написано, що Україна вноситиме до фонду 50 відсотків всіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації усіх відповідно природно-ресурсних активів. Ви щойно сказали, що це нібито тільки рентна плата. То це рентна плата від розробки нових родовищ, нових по видобутку нафти, газу і так далі, що ви тут написали, все підряд. У чому буде вимірюватися, в чому буде полягати внесок Сполучених Штатів? І чи можуть бути змінені взагалі умови створення інвестиційного фонду в кінцевій редакції? Це рамка, якої ви будете дотримуватися чи вона може кардинально бути змінена? І чи знаєте ви, що з 1 березня, тобто від завтра буде зупинена робота всіх автозаправочних станцій? Жодна автозаправочна станція не має права працювати з завтрашнього дня...
11:25:40
ШМИГАЛЬ Д.А.
Це угода про наміри – укласти відповідний міжнародний договір. Ця угода є абсолютно рамковою, політичною декларацією про намір уряду України з урядом США укласти відповідний міжнародний договір. Всі деталі і юридичні нюанси будуть опрацьовуватися в цьому юридичному договорі. Як ви правильно зазначили, Україна зі свого боку буде вносити фінансовий внесок, який буде складати половину від майбутньої монетизації українських родовищ і всього, що перераховано в цій угоді.
Стосовно заправок я не почув питання. США буде вносити від безпекових внесків до фінансових внесків, в цій угоді також це прописано, тобто внесок США буде там в трьох видах: в фінансовому, в безпековому, в економічній допомозі. В цій угоді теж це прописано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Бобляху Андрію Ростиславовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:26:44
БОБЛЯХ А.Р.
Дякую, пане спікере. Оксен Васильович, сьогодні в одній із відповідей ви згадали про оптимізацію закладів вищої освіти. Скажіть, будь ласка, чи розроблені прозорі критерії даної оптимізації і як з ними можна ознайомитися?
Дякую.
11:27:06
ЛІСОВИЙ О.В.
Дякую за запитання. Так, критерії розроблені, проаналізована... перш за все це один ключовий критерій. Один ключовий критерій – це демографічна ситуація в регіоні. Ми розуміємо, яка динаміка буде демографічна, ми розуміємо кількість вступників на 17 років наперед, ми розуміємо традиційно, який вступ до місцевих університетів забезпечується локально тими випускниками шкіл, які навчаються в регіоні, скільки з них їдуть до великих центрів, до Києва, до Львова, до Дніпра або їхало до Харкова. І ми розуміємо, який повинен бути університет з точки зору повноцінного академічного середовища, тобто який контингент студентів повинен бути в університеті.
У нас створена карта, ми можемо, в принципі, для фракцій окремо презентувати по кожному регіону, показати, яка ситуація, але ми не розробляємо і не нав'язуємо регіонам рішення і університетам рішення, хто з них як буде об'єднуватись. Ми пропонуємо їм, розглянувши цю ситуацію, самостійно приймати рішення. Більше року назад, уже десь майже два роки тому, я зустрівся зі спілкою ректорів і сказав, шановні колеги, ви бачите динаміку демографічну, ви бачите міграційну ситуацію, ви розумієте, що ми вступаємо в Євросоюз і ми повинні виграти конкуренцію у європейських університетів, ми повинні повернути нашу молодь з-за кордону, яка сьогодні знаходиться там. І для цього ми повинні бути конкурентоспроможні. Чи може бути університет, в якому навчається 2,5-3 тисячі студентів, конкурентоспроможним? Чи буде держава інвестувати в нього великі кошти?
Тому ця пропозиція наша і цей аналіз, він відкритий, публічний, критерії і принципи, за якими формується мережа, а от уже робота з університетами, яку здійснюємо і ми, і ви можете здійснювати, і губернатори, і самі ректори можуть здійснювати...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальне питання Костенко Ростислав... Роман Васильович, перепрошую, фракція "Голос". Будь ласка.
11:29:16
КОСТЕНКО Р.В.
Інні Совсун передайте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Інна Романівна Совсун.
11:29:22
СОВСУН І.Р.
Інна Совсун, фракція "Голос". У мене запитання до Прем'єр-міністра.
Денис Анатолійович, місяць тому урядом було прийнято рішення про зміни до Постанови про бронювання, відповідно до яких ви забронювали 100 відсотків лікарів державних і комунальних лікарень. Цим ви фактично лікарям, які зараз четвертий рік сидять на стабах, сказали, що їх ніколи ніхто міняти не буде. Після цього була невдала спроба з боку міністра Ляшка і командувача Медичних сил якось вирішити цю ситуацію і сказали, що буде якась процедура розбронювання і після того лікарів будуть мобілізовувати з контрактами на один рік. Цим самим ви вдруге плюнули в обличчя військовим лікарям, які четвертий рік сидять на стабах, оперують і не мають жодної перспективи бути демобілізованими.
Скажіть, будь ласка, вам не соромно перед цими людьми, яким ви зараз так сильно... яких ви так сильно зачепили цим рішенням? І що ви плануєте з цим робити, чи будуть зміни до цієї постанови?
ШМИГАЛЬ Д.А. Попрошу міністра охорони здоров'я дати відповідь.
11:30:31
ЛЯШКО В.К.
Бажаю міцного здоров'я. Дуже дякую за запитання. Коли ми говоримо про демобілізацію, Іван Юрійович неодноразово в цій залі говорив про комплексний підхід, який готується по демобілізації військовослужбовців, в тому числі і мобілізованих медичних працівників.
Щодо права мобілізації, можливості бронювати 100 відсотків медичних працівників сьогодні, то це говорить про системний підхід до призову медичних працівників з цивільних лікарень. Напевно, ні для кого не секрет сьогодні, що 75 відсотків всіх поранених військовослужбовців лікується в цивільних закладах охорони здоров'я. Тому нам треба забезпечити чіткий процес, щоб призов до лав Збройних Сил не зупиняв лікувальний процес в закладах охорони здоров'я. І в нас є чіткий відпрацьований механізм між Міністерством охорони здоров'я, Міністерством оборони, Командуванням Медичних сил і військовими адміністраціями в областях. Іде цифра, яка подається від командувача Медичних сил через Міністерство оборони до Міністерства охорони здоров'я, далі визначаємо тих спеціалістів і в конкретних закладах, які призиваються до лав Збройних Сил, щоб не зупинити лікувальний процес. На один рік, це ви проголосували в законопроекті, який доведений до Кабінету Міністрів України, щоб медичні працівники призивались не більше ніж на один рік. І це механізм, який дозволить нам ротаційно після цього всього процесу, який буде прийняти в подальшому, запускати процес призову медичних працівників, роботи їх як і в лавах Збройних Сил, так і в цивільних закладах охорони здоров'я. Тому процес повністю підконтрольний. (Шум у залі) Я ж про це сказав у першій своєї частині. До чого це зараз одне з іншим поєднувати, пані Інно? Да, я вас почув.
11:32:20
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Дякуємо Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Дякую всім за роботу.
Оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку.
Працюємо далі заради України. І Слава Україні!