ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
24 лютого 2025 року, 11 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:47:22
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Шановні колеги, я прошу, займаємо свої місця, за 2 хвилини ми починаємо. Будь ласка, займаємо свої місця.
Шановні колеги, Слава Україні! Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України! Ласкаво просимо в Україну, друзі. Тому що ви відчули те, що ми вже відчуваємо впродовж трьох років. Шановні колеги… (Оплески)
Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України! Сьогодні треті роковини від початку повномасштабного російського вторгнення на територію нашої держави. Це були три роки незламності, нескореності та боротьби за волю і незалежність, за європейський євроатлантичний цивілізаційний вибір, за перемогу добра над злом. І в цей день з нами у залі засідань Верховної Ради України присутні Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Оплески, будь ласка. (Оплески) Високоповажні представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Оплески, будь ласка. (Оплески)
Шановні колеги, сьогодні у залі Верховної Ради України присутні іноземні гості, справжні друзі України. Делегація міжнародного об'єднання United for Ukraine, яка цього разу включає парламентарів з Австрії, Хорватії, Чехії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Ісландії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Молдови, Чорногорії, Польщі, Румунії, Словаччини, Іспанії, Швеції та Європейського парламенту. Оплески нашим колегам. (Оплески)
Шановні колеги, з нами також члени Європейського парламенту і колеги з Парламентської асамблеї Ради Європи. Оплески, будь ласка. (Оплески) Парламентська делегація з Великої Британії. Оплески, будь ласка. (Оплески) Парламентська делегація з Франції. Оплески, будь ласка. (Оплески) Делегація зі Сполучених Штатів Америки. Оплески, будь ласка. (Оплески) І практично у повному складі Колегія комісарів Європейського Союзу. Оплески, будь ласка. (Оплески)
Шановні друзі, від імені українського парламенту я висловлюю слова щирої вдячності кожному з вас особисто, вашим країнам та інституціям за послідовну і рішучу підтримку України. Ваша присутність тут у нескореному Києві, у цій залі – черговий прояв солідарності і єдності з українським народом.
Шановні колеги, прошу ще раз привітати наших вірних і надійних друзів. (Оплески)
Шановні колеги, за парламентською традицією запрошую вас до виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради, сьогодні рівно 3 роки, як Україна непохитно відстоює свою незалежність в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації. Український народ з перших днів вторгнення згуртувався, щоб дати гідну відсіч та відстояти свою державність. Весь цей час наші захисники і захисниці відважно і самовіддано боронять Україну.
Шановні колеги, шановні гості, я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять наших воїнів, усіх, хто віддав своє життя за вільну незалежну демократичну Україну, а також мирних громадян, життя яких забрала російська агресія.
(Хвилина мовчання)
Дякую. Прошу сідати.
Шановні народні депутати України, відповідно до прийнятної Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України, звертаю вашу увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення.
Шановні народні депутати, у разі повітряної тривоги, яка вже була сьогодні, буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.
Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України! Український народ героїчно та самовіддано захищає свою незалежність, національну ідентичність та право жити у вільній суверенній державі, і ми боронимо свою землю, дану нам Богом, і твердо віримо, що там, де правда, – там і Бог, а де Бог – там завжди перемога.
12 лютого 2025 року Верховна Рада України ухвалила постанову про те, що 24 лютого є Національним днем молитви. Відтепер у цей день буде проводитися пленарне засідання Верховної Ради України, і воно буде розпочинатися виконанням духовного гімну України "Боже великий, єдиний, нам Україну храни". Я запрошую вас до виконання духовного гімну України.
(Лунає духовний гімн України)
Дякую, шановні колеги.
Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Я нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.
Прошу голосувати, колеги.
11:59:13
За – 223, проти – 3, утримались – 1, не голосували – 84.
Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений, вам надано. На ваш розгляд виносяться проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей у зв'язку з третіми роковинами з початку повномасштабного збройного вторгнення російської федерації в Україну (реєстраційний номер 13038) і Заява Верховної Ради України про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації (реєстраційний номер 13039).
Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця.
Я ставлю на голосування пропозицію про включення зазначених проектів постанов за реєстраційним номером 13038 і 13039 до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.
12:00:33
За-245
Рішення прийнято.
Шановні колеги, просто вноситься пропозиція об'єднати обговорення. Я розумію, що колеги хочуть два обговорення, ви не голосуєте тоді. Шановні колеги, є така пропозиція, вона була оголошена на Погоджувальній раді, я вношу процедуру…
Що у вас з процедури? Будь ласка, Ірина Геращенко, що у вас з процедури? 1 хвилина.
12:00:58
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Дякуємо. Шановні колеги, Регламент Верховної Ради вимагає обговорення кожного питання окремо. "Європейська солідарність" наполягає на тому, що сьогодні ми розглядаємо дві важливі постанови, і кожна з них має бути обговорена в залі, і заслуговує на це обговорення. Тому наша фракція буде наполягати на обговоренні двох постанов.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна.
Я хочу нагадати, що відповідно до статей 28 і 31 і 113 Регламенту головуючий має право поставити пропозицію, яка була, для спільного обговорення і окремого прийняття рішення. Хто не хоче – не голосує, хто хоче – той голосує, 150 голосів – вирішує зала. Тому... 150.
Шановні колеги, вноситься пропозиція об'єднати обговорення цих проектів постанов та розглянути їх за скороченою процедурою з наданням слова: доповідачу – до 7 хвилин, а також представникам депутатських фракцій і груп – до 3 хвилин кожному.
Шановні колеги, тому відповідно до статей 28, 31, 32, 113 Регламенту Верховної Ради України я ставлю на голосування пропозицію про об'єднання обговорення проектів постанов за реєстраційним номером 13038 і 13039 та їх розгляд за скороченою процедурою з наданням слова доповідачу – до 7 хвилин, а також представникам депутатських фракцій і груп – до 3 хвилин кожному.
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
Одну секундочку. Все нормально? Прошу народних депутатів голосувати.
12:02:37
За-211
Рішення прийнято.
Дякую, колеги. Рухаємося далі. Прошу, переходимо до розгляду цих питань.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
12:02:51
ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова від авторів запрошується Голова Верховної Ради України народний депутат України Руслан Олексійович Стефанчук. (Оплески) 7 хвилин.
12:03:03
СТЕФАНЧУК Р.О.
Шановні українці, присутні депутати, іноземні гості та дипломати, дорогі представники духовенства! Три роки з моменту повномасштабного вторгнення, 11 років російської агресії. Але, друзі, наша боротьба триває набагато довше, і Україна б'ється за свою свободу уже століттями – від УНР, яку Московія спробувала затушити більше 100 років тому, до боротьби Української повстанської армії, від супротиву радянського режиму до Революції Гідності. Росія ніколи не полишала спроб знищити українську державність, бо для неї сам факт існування вільної України є загрозою її кривавої імперії.
У 2014 році ворог вдарив знову, сподіваючись, що Україна розпадеться під тиском агресії. Але цього не сталося, ми вистояли. І 24 лютого 2022 року Кремль знову зробив ще одну спробу, пішовши у повномасштабний наступ. Він вважав, що за три дні Україна капітулює, а Київ впаде. Але всі разом ми, українці, дали відсіч окупантові, яку не очікував ніхто в світі. Замість страху, українці показали ворогу свою мужність. Замість хаосу, українці показали єдність. Замість поразки – спільну боротьбу. І щоб зупинити ворога там, де він вважав себе непереможним, українці роблять все можливе і неможливе, зі зброєю в руках чи без неї. Хтось змінив свою роботу, свої звички, мову спілкування, отримав нові навички. І тепер українська вихователька дошкільного закладу тримає в руках ПЗРК і збиває російську ракету у свій перший бойовий пуск. (Оплески)
Тепер аграрії не тільки сіють та збирають урожай під обстрілами, розміновують свої поля, але і тракторами тягнуть трофейну техніку і передають її захисникам. Використовується навіть власна консервація для боротьби з ворожими безпілотниками.
Шановні друзі, це і є Україна, це і є народ, який не здається, народ, який показує, як він вміє об'єднуватися і працювати разом у найскладніші моменти. І якщо треба збирати на сотні дронів, чи таємничий Black Box, чи цілий супутник, це ми робимо одразу. І це було б неможливо, якби не було цих десяти чи сотні гривень від пані з Луцька, яка щодня донатить на Україну. Це було б неможливо без хлопчика з Кіровограда, який грає на барабанах для того, щоб все, що він заробив на вулиці, передати на перемогу України. І це не просто приклади, друзі. (Оплески)
І це не просто приклади. Це історія, сутність і сіль нашого народу, нашого народу, який об'єднується і підтримують один одного, і показують усьому світові, як вони вміють об'єднуватися. Адже для нас, для українців слова "ніколи знову" стали присягою, яку ми виконуємо і зараз.
Шановні друзі, але ця війна – це не тільки про героїзм, вона також про біль і втрати: Буча, Ірпінь, Маріуполь, Бородянка, Оленівка, Харків, Ізюм, Чернігів, Вінниця, Дніпро, Кременчук, Херсон, Краматорськ, Суми, Часів Яр, Охтирка, Бахмут й інші міста і села. Друзі, це не просто українська географія, це карта російських воєнних злочинів, це свідчення масових убивств, терактів і зруйнованих життів. Ці згарища будинків, випалені поля, вирви від ракет у тих місцях, де ще вчора були дитячі майданчики, саме ці свідки злочинів Російської Федерації кричать голосніше, ніж будь-які виправдання агресора. І тисячі людей були закатовані, розстріляні, зґвалтовані, депортовані і мільйони вимушені були покинути свої домівки. Ворог прийшов, маючи на меті стерти нас, але він прорахувався.
Українці навчилися перетворювати свою біль у силу, українці навчилися робити все так, щоб ворог жалкував про свій кожен крок. Ми дали світові ще один символ незламності. Слова, які сказані на початку вторгнення і стали пророчими для всього, не тільки для русского военного корабля. Ця фраза, сказана українськими воїнами на острові Зміїний, стала не тільки конкретним дороговказом, а й гаслом національного спротиву. Шановні колеги, рашистський окупант йде з нашої землі тільки тоді, коли отримує по зубах.
Шановні українці, три роки тому, коли Київ атакували ракети, коли ворог намагався захопити нашу столицю, Верховна Рада зібралася, щоб виконати свій обов'язок. І три роки тому у цій залі 300 народних депутатів проголосували за введення воєнного стану. Конституційна більшість виконала свій конституційний обов'язок. Я дякую кожному із вас. (Оплески)
Шановні колеги, без перебільшення, це рішення було на той час ключовим для країни, тому що воно дало можливість мобілізувати армію, передати зброю резервістам, залучити територіальну оборону і зосередити ресурси на захист держави. Це також був важливий сигнал для світу, Україна офіційно стала країною, яка не хотіла цієї війни, але була змушена її вести за свободу і незалежність.
Шановні колеги, я згадую, того дня не було партійних суперечок, не було розбіжностей, кожен розумів своє завдання: нам треба вистояти, зберегти державу і захистити народ. І ми це зробили тоді, і мусимо це зробити, продовжувати робити зараз.
Шановні колеги, найважливіше, що за весь цей період українська влада залишилася українською, і ми не дали ворогу відібрати це право. І я дякую усім, хто зберіг український прапор і герб як у Верховній Раді, в уряді, в українських містах, які продовжують чинити опір. Київ залишився українським і Україна поверне свої прапори туди, де ворог тимчасово намагається нав'язати імперський триколор чи двоголову курку. І там, де сьогодні вони встановлюють свої символи окупації, знову майорітиме український стяг, бо жоден прапор загарбника не може затриматись на нашій землі довше ніж дозволяє наша боротьба.
Шановні колеги, 1 липня 2022 року ми внесли прапор Європейського Союзу до цієї зали, а вже 25 червня 2024 року ми офіційно розпочали перемовини про вступ до Європейського Союзу. Парламент продовжить свою роботу, щоб уже цього року відкрити декілька переговорних кластерів, бо це ще один напрямок, на якому ми діємо злагоджено і не зупиняємось. І така єдність потрібна зараз, особливо зараз, бо ворог не тільки атакує на фронті, а й намагається розділити нас, він хоче посіяти сумніви, послабити нашу довіру один до одного, змусити воювати не з окупантами, а між собою, бо знає, що єдина Україна – це Україна, яку не здолати.
Шановні друзі, ми маємо стояти разом, так як стояли у 2014-му, так як стояли у 2022-му, так само маємо йти до перемоги сьогодні і завтра. За три роки українці вкотре підтвердили, що ми є народом, який більше нікому не дозволить комусь вирішувати свою долю. І сьогодні ми згадуємо той ранок, який назавжди змінив нашу країну, ми вшановуємо пам'ять тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення і майбутнє, ми дякуємо нашим воїнам, які зараз тримають фронт, вклоняємося кожному, хто допомагає, працює і тримає тил, і підтримує сили безпеки і оборони. І сьогодні вперше на державному рівні ми відзначаємо Національний день молитви. Це не просто символ, а заклик до єдності, до віри в перемогу, до спільної молитви за наших захисників, за тих, хто в полоні, за тих, хто втратив дім, але не втратив Україну в серці.
Сьогодні, як і три роки тому, ми разом у кожному українському місті та селі, у кожному куточку світу, де є українці, разом у молитві, разом у стійкості та боротьбі, бо боротьба не дається, бо свобода не дається, її виборюють. І тому ми разом, поки стоїмо пліч-о-пліч, нас не зламати. Шановні колеги, просто зараз попрошу пару хвилин на екран для того, щоб згадати, як це було.
(Трансляція відеозапису)
(Оплески)
Шановні друзі, так ми прожили ці роки. Якими будуть наступні – залежить від нас. Але Україна стоїть! Україна бореться! І Україна переможе!
Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Дякуємо.
Для співдоповіді від комітету запрошується голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Олександрович Мережко. Будь ласка, 4 хвилини.
12:18:13
МЕРЕЖКО О.О.
Добрий день, шановні друзі! Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні 23 лютого 2025 року розглянув внесений народними депутатами України Русланом Стефанчуком та іншими проект Постанови Верховної Ради України про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей у зв'язку з третіми роковинами спочатку повномасштабного збройного вторгнення російської федерації в Україну.
Метою проекту Постанови Верховної Ради України є прийняття Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей у зв'язку з третіми роковинами з початку повномасштабного збройного вторгнення російської федерації в Україну для об'єднання зусиль парламентів іноземних держав у подальшій підтримці України у протидії збройній агресії Російської Федерації.
У проекті постанови міститься заклик до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей продовжувати надання Україні підтримки, зокрема фінансової та військово-технічної, сприяти залученню в Україну інвестицій, відновлення її територіальної цілісності, покаранню Російської Федерації та її військово-політичного керівництва за скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочинів геноциду проти українського народу та злочин агресії, а також здійснення компенсацій постраждалим від таких протиправних дій, поверненню громадян України додому.
За результатами розгляду на своєму засіданні Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва ухвалив рішення прийняти згаданий проект постанови за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Тож, шановні колеги, прошу підтримати цей законопроект.
Разом з тим, Комітет з питань зовнішньої політики на своєму засіданні 23 лютого 2025 року розглянув також внесений народним депутатом України Русланом Стефанчуком та іншими проект Постанови Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації.
Метою цього проекту Постанови є ухвалення Заяви Верховної Ради України про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації із закликом до міжнародного співтовариства об'єднати зусилля з метою досягнення спільної перемоги, припинення російської збройної агресії проти України і встановлення всеохоплюючого справедливого і сталого миру для України. Тільки встановлення всеохоплюючого справедливого і сталого миру для України дасть змогу відновити нормальне життя в державі, невід'ємною частиною якого стане проведення виборів в Україні відповідно до Конституції України з дотриманням усіх міжнародних стандартів правової демократичної держави.
За результатами розгляду на своєму засіданні Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва ухвалив рішення прийняти згаданий проект постанови за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок.
Тож, шановні колеги, прошу підтримати рішення Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та прийняти проект Постанови Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок.
Дякую за увагу.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:21:42
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович.
Шановні колеги, переходимо далі, я прошу представників депутатських фракцій та груп записатися на виступи. І нагадую, тривалість кожного виступу – до 3 хвилин. Будь ласка, фракції і групи, записуйтесь.
Будь ласка, Юрій Павленко.
12:22:25
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановний пане Голово, високоповажні гості, шановний український народе! 24 лютого – це не лише 3 роки повномасштабної війни, це 11 років нашої боротьби за незалежність. Нам давали 3 дні, щоб впасти, але ми стоїмо вже 3 роки, і будемо стояти, бо Україна є, Україна може, Україна вічна!
З цієї високої трибуни хочу зацитувати слова свого побратима командира механізованої роти 130-го окремого батальйону, з яким стали на захист Києва з перших годин цієї війни. Хлопці і дівчата 130-го – це не просто військові, це живий щит між цивілізованим світом і російською тиранією. Їхня мужність і відданість – це те, що не під силу зламати жодній армії світу.
Борис Черкас пише: "Коли командир розмовляє з новоприбулим, він неминуче має реагувати на мовчазне запитання бійців: за що ми воюємо?" Відповідь проста і страшна водночас: за наше виживання. Бо для українців, усіх українців – байдуже, зі Львова, Луцька, Житомира чи з Одеси, Харкова, Дніпра – не буде місця в новоявленій російській імперії. Їхній єдиний шанс жити – не дозволити цій імперії народитися. Наш ворог не приховує своїх цілей – знищення України як держави, знищення українців як нації. Масові вбивства, викрадення дітей, знищення української культури – це не випадковість, це політика геноциду. І тому ця війна – це не просто збройне протистояння, це війна за незалежність.
Ми не маємо права забувати, за що віддали свої життя "Базель", "Медик", "Хоббіт", "Шерман", "Мартин", "Лис", "Стіч, "Найтс", "Сова", "Маня", "Залізо", "Ясік", "Лисий", "Чорний", "Узбек", "Папай", "Санич", "Лексус" і десятки тисяч наших рідних і близьких – за наше право жити на своїй землі, говорити своєю мовою, ростити своїх дітей у вільній країні. Кожен з нас в цьому залі має бути гідним цієї жертви!
Сьогодні весь світ бачить, що зло можна і треба зупиняти не словами, а силою, єдністю, мужністю. Це крок, який українці… це урок, який українці дають тим, кому не вистачає хоробрості. А поки хтось вагається, в цю хвилину "Скорпіон", "Фантом", "Академік", "Черкес", "Адвокат", "Мажор", "Кеп", "Лоб", "Куба", "Цезар", "Кнопа", "Вітер", "Гора", "Піаніст", "Семерка", "Хрущ", "Мавка", "Смик", "Паук", "ЧП", "Череп", "Рубіж", "Матвей", "Лундгрен", "Панда", "Ехо", "Бод", "Ден", "Рус", "Оскар", "Старий", "Історик", "Прайт" і Збройні Сили України тримають оборону і нашу незалежність, і не лише нашої держави, а й всієї Європи від російської чуми.
Наша сила в єдності, не в політичних чварах, а в спільній боротьбі. Вічна слава! Вічна пам'ять! Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Заремський Максим Валентинович.
12:25:38
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.
Прохання передати слово Мезенцевій Марії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Мезенцева, будь ласка.
12:25:48
МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С.
Шановні колеги, шановний уряд, шановний спікер і шановні міжнародні гості, посли, шановне духовенство!
Як ти? Я жива, але втрачаю кров. Що тим відчуваєш? Майже нічого. Але я борюся. Що ти плануєш? Планую перемогти. Напевно, так відповіла б Україна, якщо б могла говорити. Але говорить вона в кожному з нас, друзі, в кожному малюку, який народжується. В кожному солдаті захиснику і захисниці, яких рятують наші медики, в кожному бізнесі, який сьогодні реєструється завдяки урядовим програмам, в кожному міжнародному партнері і партнерці, який визнає агресію Росії і підтримує нас сьогодні не тільки пакетами допомоги для війська, але і своєю силою, і силою того, що нас не зрадили.
В цій постанові ми вчергове звертаємося до всього світу. Ми звертаємося від імені України, від імені України, яка щоденно втрачає кров. І наша боротьба не закінчиться допоки, допоки кожен українець і українка не побачить свій рідний дім на деокупованій території. Поки кожен українець і українка не обійме своїх рідних, які просто зараз, коли ми тут виступаємо, знаходяться в полоні, відчувають тортури, їх катують, бо вони – українці. Системні катування тривають тисячоліття і ця війна повинна закінчитися нами, аби нашим дітям не треба було боротися.
Друзі, тому ми закликаємо не здаватися. І сьогодні ваша присутність, ваша міжнародна підтримка свідчить про те, що Європа повинна прокинутися. Вона прокинулася в 30-х роках минулого століття, вона повинна прокинутися і зараз, об'єднатися і діяти. І сьогодні це питання не про нас, у Путіна на столі і в його меню не Україна, а загарбницька війна по всьому субконтиненту Європи. Ми можемо тільки разом це зупинити. Наше військо стоїть мужньо, на вулиці мінус 10, в траншеях ще зимовіше, ще холодніше. Коли вам трошки холодно і ви тримаєте теплу каву, подумайте, за рахунок кого і завдяки кому ви можете це робити.
Всі полеглі герої, завдяки їм ми сьогодні говоримо, живемо і творимо. Завдяки їм і в їх пам'ять ми повинні здійснити цю перемогу, як би важко нам не було. Україна єдина. Ми повинні бути також єдині. Бог з нами, тому Україна переможе.
Слава Україні!
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава! (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, група "Відновлення України". Передає слово.
12:28:50
СЛАВИЦЬКА А.К.
Юрченку прошу передати слово, Олександру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Юрченко.
12:28:57
ЮРЧЕНКО О.М.
Шановні українці, дорогі колеги, гості, духовенство! 11 років війни. Три роки тому, 24 лютого 22-го року, російський агресор перейшов у повномасштабний наступ. Він думав, він зламає нас за три дні. Він мріяв, що ми втратимо волю до спротиву, але він не врахував головного: ми – українці. Український народ – це сила, яку не здолати. За ці 3 роки ми пережили найтемніші ночі, але ми жодного разу не втратили світла у своїх серцях. Ворог катував, вбивав, ґвалтував, знищував, але він так і не зламав нашої свободи, нашої любові до нашої землі, нашої віри в Україну.
Сьогодні вперше ми розпочали засідання з молитви за Україну. І немає значення, якої ти віри, ми всі просимо одного: справедливого миру на нашій землі. Колективна молитва – це прояв єдності українців, це наше спільне прохання за наших героїв, за наших дітей, за нашу землю.
Ми просимо благословення, просимо сили для кожного українця: для електрика, який дає світло в оселю, для лікаря, який рятує життя, для волонтера, який не спить, підтримуючи сили оборони. Але важливо найважливіше: пам'ятати про тих, хто безпосередньо зараз робить все для збереження нашої держави. Давайте просити за сили і здоров'я їм, і злагоди, і терпіння їхнім родинам.
Ми власні обирати свій шлях, і кожен із нас несе відповідальність за те, якою буде наша країна. Кожний день кожна нова атака, нова ракета лише збільшує бажання відновити справедливість. Сьогодні в Національний день молитви я звертаюся до кожного українця: вірте в Україну, вірте в наших людей, вірте в нашу армію і робіть все для перемоги! Україна заслуговує на справедливий, гарантований мир, щоб досягти його, ми маємо бути єдиними і сильними. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Будь ласка, Тарас Іванович Батенко, "Партія "За майбутнє".
12:31:50
БАТЕНКО Т.І.
Шановні українці, міжнародні партнери, дорогі брати і сестри! Україна за ці останні 3 роки повномасштабної російської агресії заплатила надто велику ціну, ціну усім, хто живе в безпеці в Європі, усім, для кого важать демократичні цінності і свободи у світі. Кожна безневинна смерть не має бути забута, не мають бути забуті їхні сім'ї та родини. І колись величний пантеон усім загиблим у цій жахливій війні постане в столиці вільної України.
Проте події і заяви останніх днів чи тижнів доставили багато радості у Кремлі. Несправедливість і зло, яке мало б бути покараним, не може в уяві демократичного світу торжествувати перемогу. Поки війна для багатьох була і залишається далеко, це зло може уникнути покарання, а жертва програти, а право сильнішого перекреслює будь-яке міжнародне право. Проте українські Збройні Сили, український Президент, парламент, усі разом ми не можемо допустити торжества цього зла, врешті допустити повторення того, що сталося з українською державою у 1918-1919 роках, себто до втрати державності. Нам усім треба проявити мудрість і реалізм, а не егоїстичні внутрішні розбіжності, щоб історія не повторилася двічі. Ми встигнемо розібратися між собою, хто, де, скільки і чому, коли досягнемо стійкого миру без повторення агресії.
Відроджена Європа сильна мілітарно і економічно, з міцною Україною в її складі, в своїй гавані, яка б захищала в тому числі і східні кордони, а також сильна двопартійна підтримка Сполучених Штатів Америки є в основі тривалого миру. І перемога ХДС/ХСС в Німеччині дає великі надії, що ми і вітаємо.
Колеги, зараз час найважчих рішень для України. Своєю позицією, заявою український парламент констатує легітимний характер української влади – Президента і Верховної Ради, – які обрані демократично і справді конкурентно, чого не скажеш про російського диктатора Владіміра Путіна і його банду психопатів, що навіяла собі небезпеку з боку НАТО і України, і вигадала під цим приводом вторгнення в Україну. Це важлива заява для всього вільного, демократичного світу.
Сьогоднішні візити міжнародних лідерів в Україну є яскравим тому підтвердженням. Україна є, Україна буде, Україна і Європа переможуть разом з рештою вільного світу.
Вічна пам'ять полеглим. Слава Україні! І слава українській армії!
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, депутатська група "Довіра".
12:34:54
БАКУНЕЦЬ П.А.
"Молимось, Боже єдиний, нам Україну храни. Всі свої ласки-щедроти ти на люд наш зверни".
Високодостойні представники релігійних організацій, особливо Високопреосвященний владико Йосифе Міляне, усі, все духовенство, високодостойні представники різних делегацій наших міжнародних партнерів, дипломати, уряд, колеги, пане Голово! В цей особливий день української стійкості, незламності українського духу, коли протягом багатьох століть український народ виборює волю до життя в рідній державі, на рідних теренах, і особливо в сучасній війні, яка триває вже 11 років, і в цей, третій раз, треті роковини 24 лютого звертаюсь до всіх вас в цій залі християнським привітом: слава Ісусу Христу!
Запевняю вас усіх, дорогі українці, наші міжнародні партнери, український парламент і в цій важкій боротьбі до цього завжди звертався до мудрості. Тому сьогодні радію, що в нас є цей день молитви. І не забуваймо, про що свідчать фотографії в залі парламенту, що й до війни в парламент приходив Блаженніший Кардинал Любомир Гузар і давав повчання українському народу через парламентарів.
Я сьогодні хочу сказати, що коли ми так численно зібралися в цьому залі і так багато наших друзів з різних країн відвідали сьогодні нашу країну, це не просто неабияке чудо, неабияке благословення Боже, – це відвага і стійкість сил оборони України, кожного захисника і захисниці, це відвага і стійкість кожного волонтера, кожного з вас, дорогі українці. Це і, звичайно, підтримка наших міжнародних партнерів.
Тому сьогодні в цій постанові звертаючись до вас, наші друзі з різних країн, ми закликаємо і надалі вкладати в мир і безпеку, підтримуючи нашу країну, ми й надалі дякуємо вам і просимо допомагати нам. А вам, український народе, прошу допомагати тим найвідважнішим захисникам, котрі сьогодні на різних фронтах захищають нашу землю. І хай цей ювілейний рік від народження великого будівничого Митрополита Шептицького стане роком української перемоги.
З вірою в Бога, людей і перемогу. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Будь ласка, Чийгоз Ахтем Зейтуллайович.
Порошенко Петро Олексійович, фракція "Європейська солідарність".
12:38:12
ПОРОШЕНКО П.О.
Дорогий український народе, (вислів іноземною мовою). Я сьогодні буду говорити не про помилки, не про звіт і не про підготовку до війни, для цього ще буде час, висновки будуть зроблені.
Я сьогодні буду говорити про слова подяки. Перш за все подякувати кожному, хто взяв в руки зброю 11 років тому, бо ми почали сьогодні… (Оплески) І дуже дивно, коли їм аплодує лише "Європейська солідарність". І я думаю, що коли ми маємо закликати про шану і повагу, ми маємо пам'ятати кожного, хто загинув, незважаючи на позицію таких. Я хочу подякувати всім, хто взяв в руки зброю 3 роки тому і не здриснув з Києва. Я хочу подякувати і вшанувати пам'ять тих, хто загинув, і вклонити голову перед їх матерями, батьками, вклонити голову перед їхніми дружинами, які втратили чоловіків, вклонити голову перед осиротівшими дітьми. Замовчіть!
І я впевнений в тому, що ми маємо виграти цю війну, виграти завдяки партнерству наших друзів по всьому світові і в Європі зокрема. Я хочу сказати, що ми ризикували втратити державу, але ми обрали спротив, обрали гідність. І сьогодні той день, коли я хочу розповісти вам історію героїзму мого помічника, партійця Сергія Іконнікова – людини, яка загинула в свій 25-й рік народження, людини, яка мала блискучу англійську, блискучу юридичну освіту і мріяла бути дипломатом. Пішов в армію в день, коли загинув інший мій друг Гліб Бабіч – відомий поет, який воював в "десятці". І історію нашу написали військові, волонтери, благодійники.
Зараз триває війна і попереду у нас складні виклики, і ми маємо внутрішньою єдністю, незважаючи на таких, об'єднатися, перемогти, виграти війну і...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Соболєву Сергію Владиславовичу, фракція "Батьківщина".
12:41:36
СОБОЛЄВ С.В.
Шановні українці, ті, хто в Збройних Силах і в тилу, роблять все можливе і неможливе для нашої перемоги, пам'ять тим, кого з нами вже немає і кого вже не повернути. Високоповажне духовенство, представники ради церков України, шановні союзники, саме так хочеться звернутися, я звертаюсь до вас, всіх тих, хто в усіх куточках світу не побоявся піти проти російського фашизму і об'єднались разом, так само як це зробили в роки Другої світової війни. І, я думаю, цей урок будуть вивчати історики багато поколінь.
Одинадцять років війни, перше вторгнення, яке, на жаль, багатьох не навчило нічому, і повномасштабне вторгнення три роки назад. Парламент та цементуюча сила, яка з Майдану 11 років тому йшла на чолі добробатів і змогла зробити єдині Збройні Сили, які протистояли фашистській навалі, російській фашистській навалі. Так само і зараз, парламент, згадайте ті славетні дні, коли всі, у кого є совість, у кого була можливість і є така можливість, роблять і надалі все можливе для того, щоб об'єднати українців. Я думаю, цей день – це реальний день єднання, це день, коли кожен з нас повинен усвідомлювати: тільки разом ми – сила, разом з нашими союзниками, разом з усім українським народом. Це дає наснагу і перевагу в перемозі.
Такий день є дійсно день пам'яті, коли кожного з нас повинні тривожити одні речі – перемога, перемога і перемога! І ми дуже вдячні всім тим, хто не плутає агресора і жертву, репарації і контрибуції, які повинен сплатити агресор, а не ми, і тих, хто дійсно постраждав.
Для мене це не просто слова. Слава Збройним Силам України! Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальний виступ, фракція "Голос". Я так розумію, Васильченко передає слово Роману, так? Будь ласка, Роман Лозинський.
12:44:54
ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.
Слава Україні! В далеких 2000-х на одному з пластових таборів разом з героями, які загинули і віддали своє життя в боях за незалежність нашої країни, Гармашем, Куриком та багатьма іншими, ми співали разом гімн України, а після цього нас єднало одне гасло: "В єдності – сила! В силі – перемога!".
І сьогодні я хочу звернутися, як до українців, так і до всіх наших друзів, партнерів у всіх краях і континентах, серед народних депутатів України є ветерани російсько-української війни. В цьому залі, я певен, більшість абсолютні державники, і ми зробимо усе, аби дипломатією, санкціями, потужним новітнім озброєнням досягнути сили, досягнути перемоги, справедливого миру і гарантій безпеки на довгі роки для нашої країни. Але якщо, не бай боже, станеться так, що комусь у цьому світі задурманить розум, санкції ослабнуть, а зброї не вистачатиме, я вас переконую, вся країна продовжить боротьбу, яка триває 11 років війни Росії проти України. Ветерани народні депутати, і не тільки ветерани, радше продовжать боротьбу зі зброєю в руках, в окопах та на позиціях, на лінії зіткненнях. Але ніколи, ніколи не голосуватимуть за те, що не дасть нам справжнього миру, за те, що не дасть нам справжніх гарантій. І я хочу переконати, в цьому ми будемо єдині.
Я хочу сказати, що це не конфлікт – це війна. І слова мають значення. Це війна, і вона не розпочалася в 2022 році. Вона розпочалася російським вторгненням спочатку культури, потім освіти, потім мистецтва, потім танки, "зелені чоловічки" і тепер повномасштабним вторгненням. І українці показали всьому світі з дерев'яними щитами на Майдані, що за гідність, що за незалежність з дерев'яним щитом ідуть на вогнепальну зброю. А в 2022 році, що без HIMARS і сучасного новітнього західного озброєння, з коктейлями Молотова і з залишками на складах радянського озброєння ми зупинили сотні кілометрів російських колон. І зупинимо їх надалі.
Шановні колеги, позиція суверенітету нашої країни – це не лише позиція Президента, це позиція парламенту, позиція війська і позиція українців. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дуже прошу народних депутатів зайняти свої місця, зараз ми будемо переходити до почергового голосування.
Шановні колеги, дуже важливо, щоб ви зараз усі продемонстрували ту єдність, яку ми всі бачили, ми разом продемонстрували рівно 3 роки тому. Я закликаю усіх в цей день, день молитви, день українського єднання, підтримати ці постанови і проголосувати.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію першу. Ставлю на голосування для прийняття в цілому з урахуванням техніко-юридичних поправок проект Постанови (реєстраційний номер 13038) про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей у зв'язку з третіми роковинами з початку повномасштабного збройного вторгнення російської федерації в Україну.
Готові голосувати? Шановні колеги, ще раз прошу народних депутатів підтримати та проголосувати. Прошу голосувати.
12:49:38
За-244
Рішення прийнято.
Покажіть по фракціях, будь ласка.
Шановні колеги... З процедури – Ірина Володимирівна, 1 хвилина. Тільки я прошу з процедури, і далі перейдемо до голосування за другу постанову, яку також буду просити всіх підтримати, будь ласка.
12:49:54
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги, зараз Верховна Рада України буде голосувати постанову про демократію. Демократія в Україні дійсно під загрозою. Це є зовнішні і внутрішні виклики, які сьогодні показують те, під якими загрозами знаходиться демократія. Ми нагадуємо, що за демократію, за європейську Україну сьогодні борються Збройні Сили України. І ми вимагаємо від влади боротися і оголосити війну Путіну і путінській Росії, а не проти опозиції, робити все для того, аби Україна розвивалася як демократична вільна європейська держава, тому що ці принципи і цінності – це не заяви, не пафосні слова, а це дії. І, на жаль, сьогодні ми щодня бачимо, як ці дії розходяться з реальністю.
Тому "Європейська солідарність" сьогодні як державники додала необхідні голоси для того, аби ми разом прийняли звернення до наших партнерів щодо того, що підтримайте Україну в найважчий час...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Давайте, шановні колеги, давайте зараз так само спокійно всі разом проголосуємо з тим, щоб підтримати і другу Постанову щодо підтримки демократії в Україні в умовах агресії російської федерації. Я прошу, шановні колеги, займіть свої місця.
Я ставлю пропозицію, ставлю на голосування для прийняття в цілому з урахуванням техніко-юридичних поправок проект Постанови номер 13039 про Заяву Верховної Ради України про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації.
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, прошу голосувати.
12:51:59
За-218
На жаль, не всі підтримують демократію в Україні.
Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Прошу подякувати за участь у пленарному засіданні Прем'єр-міністру України Денису Анатолійовичу Шмигалю та членам уряду, високоповажним представникам Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, нашим іноземним колегам-парламентарям, представникам дипломатичного корпусу та нашим іноземним колегам. (Оплески)
Я зараз оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку.
В єдності – наша сила. І Слава Україні!