ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

14 січня 2025 року, 12 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

 

12:15:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні.  Прошу усіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.

У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні колеги, сьогодні день народження у нашої колеги народної депутатки України Анна Костянтинівни Скороход. Давайте привітаємо нашу колегу. (Оплески) Побажаємо їй міцного здоров'я, плідної праці та нових здобутків на благо України.

Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, триває 1056-й день широкомасштабної підступної агресії російської держави-терориста проти України і українського народу.

Сьогодні мало б виповнитися 60 років нашому колезі народному депутату України восьмого скликання, меценату та  справжньому патріоту Олександру Олександровичу Марченку. В березні 2022 року він героїчно загинув у кривавій битві за Мощун.

Жертовність наших захисників і захисниць – це надвисока ціна, яку ми щодня платимо в цій боротьбі за свободу та майбутнє України. Віддаймо шану хвилиною мовчання тим відважним захисникам і захисницям, які поклали своє життя за нашу країну, а також невинним дітям і мирним мешканцям, що стали жертвами жорстокої агресії держави-терориста.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати.

Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми домовились перед початком розгляду питань порядку денного надати час по 3 хвилини для виступів уповноважених депутатських фракцій і груп. Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступ.

"Батьківщина", будь ласка, Сергій В'ячеславович Соболєв.

 

12:20:39

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, мобілізація. Це те, з чого наша фракція хотіла б чітко і зрозуміло довести до сесійного залу і до всього суспільства України, що далі чекає Україну.

Ми чули старі казки про те, що, виявляється, Україні треба не передова зброя і передові технології, а Україні треба знижувати вік мобілізаційний. Так-от перше, що хотілося б почути в дуже відвертій розмові, а я сподіваюся, що вона відбудеться цими днями з вищим військовим керівництвом, що, власне, нам дала мобілізація і зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років; скільки це реально призвано в армію; скільки підготовлено; скільки людей реально змогли із зброєю, яка дає можливість протистояти російському агресору, стати сьогодні на передовій.

Друга тема – це тема демобілізації. Я умисно не хочу зупинятися на цій темі, але є теми пов'язані з цим. Ротація. Що реально є з ротацією, і чому одні вважають, що служать на передовій на західному фронті, так само, як ті, хто служить сьогодні на східному фронті?

Третє питання – це питання доукомплектації чи створення нових підрозділів. Ми чітко розуміємо, що створення нових підрозділів вимагає не двох місяців і навіть не пів року, а років реальної підготовки тих, хто зможе протистояти в цих умовах російській агресії. Тому виникає питання абсолютно чітке і зрозуміле, нам всім потрібна відкрита і відверта розмова з вищим військовим керівництвом для того, щоб зрозуміти, чи є альтернативою військовій допомозі, реальній техніці, реальній амуніції зниження мобілізаційного віку, чи це лише спроба уникнути відповідальності за це, за недопоставлену зброю, недопоставлену амуніцію і спроба перекласти саме на українське суспільство ті питання, які є.

І останнє. Майже мільйон людей зараз заброньовані. Чому до цього часу не почалася військова підготовка цих людей? Чому  до цього часу ми не розуміємо, наскільки це важливо не в останній місяць чи тиждень, а саме зараз почати цю роботу.

Саме ці питання є нагальні і вимагають негайного вирішення і відвертої розмови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  "Довіра",  будь ласка,  Лариса Миколаївна Білозір.

 

12:23:55

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні українці, шановні колеги! Сьогодні я хочу звернути вашу увагу на безліч освітянських проблем, з якими до нас як народних депутатів групи "Довіри" звертаються наші люди.

Про що йде мова? Насправді сьогодні МОН  нагадує... наша освіта, державна освіта нагадує потяг, який мчить у прірву разом з батьками і дітьми та вчителями, і машиністом цього потягу є МОН. Подивіться, скільки приймається всіляких цікавих рішень, які фактично на фасаді дуже гарні, а по факту мають багато проблем.

Один приклад – укриття. Ми виділили 1,5 мільярда гривень у 2023-му, у 2024-му 7,5 мільярда, цього року ще 6,2 мільярда. А ви читали взагалі звіт Рахункової палати на 76 сторінок, наскільки ефективно використовуються ці кошти? Там буквально достатньо прочитати, що незважаючи на наявний бюджетний ресурс і гостру потребу в укриттях, МОН як головний  розпорядник субвенції не забезпечив у 2023 році належне управління коштами, що призвело до неповного їх використання. А скільки неефективного використання цих коштів? Там просто можна зачитатися, і я кожному рекомендую це подивитися.

Тепер, станом на 1 вересня 2024 року жодне укриття не було здано вчасно. Нам міністр говорив про 170 укриттів, підземних шкіл, які в  основному на прифронтових територіях. Так, це добре. А що робити іншим 16 областям, яких викинули?

Полтавська область, наприклад, потребує 100 підземних укриттів, покращення, капітального ремонту, реконструкції і будівництва. Зробили тільки 5 за всі 3 роки на такі кошти.

Вінницька область, та сама ситуація. Нас взагалі позбавили можливості навіть подаватися на ці укриття. Натомість питання до МОНУ, а скільки взагалі укриттів побудовано там, де вже діти евакуйовані? Дуже багато.

Щодо наступного питання, що стосується нового законопроекту, який зараз МОН буде нам пропонувати, щодо мережі ліцеїв. Ми вже маємо ситуацію, коли ми проголосували, що два паралельних класи і кожна громада має право бути засновником, і громади вже зробили цю мережу. На сьогодні нам хочуть зробити так, подають це як громадське обговорення "за", щоб ми підтримали законопроект, де 300 дітей має бути в трьох класах –  10-й, 11-й, 12-й. Ми просто знищимо доступ до освіти такими критеріями в селах для дітей.

Тому, колеги, я вас дуже прошу, можливо, ми визвемо, скажімо так, можливо, варто визначити тему "години запитань до Уряду" і визвати міністра освіти, хай розкаже про те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Відновлення України", будь ласка, Гнатенко.

 

12:27:10

ГНАТЕНКО В.С.

Шановний пане голово, шановні колеги! Як би ми всі не мріяли, однак мир і досі не повернувся на нашу рідну землю. Війна триває, внаслідок чого руйнуються помешкання наших громадян, промисловість, критична та соціальна інфраструктура. Незабаром має бути оприлюднена вже четверта швидка оцінка завданої шкоди для потреб відновлення.

Оновлений звіт охопить інформацію виключно до 31 грудня минулого року, для розуміння реальних потреб у фінансуванні цієї відбудови. Водночас основний висновок можна зробити вже нині: найбільший тягар війни та збитки від зруйнованого житлового сектора. Цей показник перевищує третину від загальної шкоди. Це не просто десятки мільярдів доларів – це скалічені долі мільйонів українських родин. 4,6 мільйона внутрішніх переселенців досі знаходяться в підвішеному стані. Держава спромоглася забезпечити лише один відсоток ВПО постійним або тимчасовим житлом. Цього  явно недостатньо  навіть у нинішній складний час. Десятки санаторіїв,  набудованих в колишній радянський  час  для профсоюзів, сьогодні стоять порожніми. Натомість наші з вами співгромадяни бідкаються,  не маючи даху над головою. І це  дуже обурливо.

Без сумніву,  тут необхідна злагоджена робота всієї виконавчої влади. Мінсоцполітики цілком могли б віднайти кошти для фінансування таких заходів. Нагадаю, що на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини,  цього року виділено  81 мільярд гривень. Разом із тим,  колеги,  вдячний за підтримку в цілому Закону про забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб, що вже підписаний Президентом, це має посприяти вирішенню конкретних проблем ВПО.

Окрім держбюджету на реальні потреби громадян потрібно направляти також кошти і місцевих бюджетів. Просто шокований прийнятими кошторисами в прифронтовій Донеччині,  де десятки мільйонів кидають на функціонування ЗМІ та благоустрій. На минулому тижні з цієї трибуни лунала інформація про використання коштів місцевого бюджету прифронтового Покровська. Але ця інформація не здивувала мешканців Донбасу. Така ситуація відбувається майже в усіх містах Донеччини, наче під копірку ми фінансуємо культуру, засоби масової інформації та інше,  що не пов'язане з війною та обороноздатністю наших територій. Для прикладу, Дружківська  міська громада,  що знаходиться в 17 кілометрах від лінії зіткнення,  управління соцзахисту населення  профінансовано на 41 мільйон гривень. Натомість робота міського фінансового управління – на 64 мільйони  гривень. Додатково на культуру і туризм виділяють 27 мільйонів гривень. Це начебто екстремальний туризм на війні.

Шановні колеги, з цією ганьбою нам потрібно завершувати, і корупцію на всіх рівнях потрібно викорчовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  партія "За майбутнє". Ігор Гузь, будь ласка.

 

12:30:28

ГУЗЬ І.В.

Ігор Гузь, 19 виборчий округ, Волинь, "За майбутнє". Я хочу звернутися до Голови Служби безпеки України Василя Васильовича Малюка. Дивіться, які тривожні історії йдуть з Волині.

Кінець листопада, в селі Волошки Ковельського району вчинили напад на активістку Православної Церкви України, рідний брат якої загинув на фронті, її побили. 9 січня в селі Ветли, буквально декілька днів тому, промосковські активісти напали на священика Православної Церкви України, який не так давно перейшов в лоно ПЦУ.

Село Смолярі. Декілька місяць тому не дали поховати воїна, який загинув на фронті, не пустили до церкви. Сотні людей стояли і проводжали в останню путь людину – воїна-героя. Не по-церковному, не по-християнськи.

Село Воєгоща, Камінь-Каширський район, церква московського патріархату. До останнього часу висіла ікона царя Миколи ІІ. Заставили зняти.

Я хочу, Василь Васильович, щоб ви звернули увагу на ці події. Якщо це буде продовжуватися, якщо будуть погрози побиття активістам, священикам Православної Церкви України на Волині, на півночі Волині, або СБУ наведе порядок – у вас є всі інструменти для цього, займіться, будь ласка, - або наведуть порядок свідомі громадяни. Так тривати не може. Під час війни з окупантом сьогодні московська церква принижує, б'є, шантажує людей за їхню проукраїнську позицію.

І друге питання, я теж хотів би вашої особливої уваги. У 2022 році під час війни, великої війни з Російською Федерацією, колишній голова військово-цивільної адміністрації пан Погуляйко продовжив договір оренди двом монастирям московського патріархату в низці речей і Зимненському монастирю. Зимненський монастир – це обитель Медведчука, там він збудував для гелікоптера, значить, стоянку, там його готель, там його келія, його дружини і так далі. Це кубло проросійське, яке треба перевірити, і, з моєї суб'єктивної точки зору, зробити все можливе для того, щоби не дати далі продовжувати там знаходитися, а це приміщення, яке належить державі, розторгнути ці договори. Тому що не мав права голова військово-цивільної адміністрації продовжувати договори оренди під час великої війни з ворогом.

Дякую. Сподіваюсь на вашу реакцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

"Європейська солідарність". Будь ласка, Петро Олексійович Порошенко.

 

12:33:42

ПОРОШЕНКО П.О.

Бажаю здоров'я і перемоги, дорогі українці! Сьогодні я хотів би поговорити про дуже важливу річ – про справедливість. Звичайно, що це дуже добре, коли українцям пропонують передвиборчий хабар у вигляді тисячі гривень.

Ні, в Україні є ті, хто цієї тисячі потребує, але є декілька мільйонів, серед яких "інваліди-прокурори", мажори, які їздять вулицями Києва під російські пісні, ганьблять пам'ять про українських загиблих воїнів. Є співробітники державних корпорацій, які отримують сотні тисяч гривень. Є співробітники олігархічного корупційного єдиного пропагандистського марафону, які з бюджету отримують величезні гроші. Їм зараз пропонується теж видати по тисячі.

Сьогодні ранком я повернувся з фронту. Покровськ у напівоточенні, Курахове здано, на курському напрямку дуже-дуже важко, Куп'янськ, Кремінна, Лиман, Часів Яр. А наші підрозділи мають величезне невистачання FPV-дронів, РЕБів, техніки для забезпечення фортифікаційних споруд: капонірів і іншого. Уявіть собі, що ці 5 мільярдів зараз ми би віддали військовим, що ПДФО, яке розкрадається, ми би передали назад в бригади і не приймали би пояснення уряду, що для цього нема грошей. Ці гроші є, вони в резервному фонді, і вони дерибаняться корупційно, не додаючи військовим.

Сьогодні треба розглянути наш закон, забезпечити як мінімум 40-50 відсотків ПДФО на рахунки бригад, тим більше, що і Зеленський про це дає відповідні прохання. І, уявіть собі, кожна бригада отримає більше 50 мільйонів гривень, а це означає, що кожна бригада буде мати 250 комплексів купольного РЕБу, а це означає, що на кожній машині буде захист від ворожого FPV.

І ще одне. Нафта. Нафта Росії має бути зупинена в Україні і пояснення Прем'єра, що це ускладнить відносини з Євросоюзом, неправда. Це удар по Росії і ми його маємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос", будь ласка. Хто буде? Совсун Інна Романівна? Будь ласка.

 

12:37:16

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, міністр енергетики Герман Галущенко стверджує, що фракція "Голос" не любить атомну енергетику. Це неправда. Фракція "Голос" не любить корупцію, в тому числі корупцію у сфері енергетики. А корупції навіть за останній рік в цій сфері було більш ніж достатньо. Давайте пригадаємо декілька подій. В липні минулого року ексзаступник Галущенка та колишній директор державного Укрвугілля отримали підозру у зловживаннях на 12 мільйонів гривень. 12 серпня правоохоронці затримали на хабарі у 500 тисяч доларів чинного на той момент заступника Галущенка Олександра Хейла за те, що він вимагав гроші, аби дозволити вивозити обладнання з шахт біля фронту. Двома днями пізніше через обвинувачення чергових схем затримали керівника Харківобленерго, компанія, яка теж знаходиться в управлінні Міністерства енергетики.

 В Енергоатомі, який так любить міністр Галущенко, так само не обійшлося без скандалів. У вересні за хабарництво було затримано директора з контрольно-ревізійної роботи Енергоатома. Іронічно, що це сталося два дні після того, як цей самий директор на засіданні ТСК доповідав про те, як долають корупцію в тому самому Енергоатомі. Я вже мовчу про те, що люди Деркача продовжують або спокійно працювати в Енергоатомі, або отримують дозволи на виїзд з країни, покидають країну і потім заднім числом звільняються. Такі випадки, на жаль, у нас теж були. Але замість того, аби з цим боротися, міністр Галущенко продовжує пропихати через парламент законопроект про добудову 3 і 4 блоків ХАЕС. Цього тижня буде чергова спроба це зробити.

Шановні колеги, які планують за це голосувати, дайте відповідь на запитання: а скільки це велике атомне будівництво буде коштувати? Хоч хтось з вас знає відповідь на це запитання чи ні? Тому що відповіді за пів року перебування цього законопроекту в парламенті ми так і не почули. 

 

12:39:29

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Шановні колеги, парламент був 2 тисячі років і буде наступні багато тисяч років місцем для дебатів, запитань і для інформації, яка надається нашим громадянам, і ніякі Галущенки не можуть це змінити. Тому якщо пан міністр вважає, що він не повинен давати відповіді на запитання, вести себе як істерична людина, а також відповідати не по суті, то йому прийдеться покинути свій пост нарешті, тому що ми хочемо отримувати запитання і відповіді по суті. Тому ми чекаємо його   на цьому тижні, щоб він не тільки вибачився, а також відповів на питання, які були у нас. Куди збираються витратити 100 мільярдів, а, можливо, й 200, на Хмельницьку атомну станцію? Чому українські громадяни замість купівлі зброї повинні скидатися на схеми Галущенка? Ми його чекаємо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але принагідно нагадаю, що це виступ від представника фракцій і груп, а не представників, тому слова передається спочатку... І далі не передається, але, враховуючи емоційність, напевно, один раз можна це дозволити.

Будь ласка, "Платформа за життя та мир", Папієв Михайло Михайлович. Будь ласка.

 

12:40:47

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати, шановні громадяни України, перш за все ми вдячні сьогодні Збройним Силам України за той героїзм і мужність, який сьогодні проявляють наші воїни у боротьбі з агресором. Ми вдячні нашим стратегічним партнерам, це і Сполученим Штатам Америки, і країнам Європейського Союзу за те, що вони, дякуючи авторитету нашого Президента, своєчасно і в повному обсязі надають і військову, і фінансову допомогу Україні, яка формує сьогодні соціальну стабільність у нашій державі. Тобто фактично сьогодні Президент України створив тепличні умови для нашого уряду, у них не болить голова, де взяти кошти і на виплату заробітних плат, і на виплату пенсій. І треба б сьогодні... ми би очікували, що уряд буде займатися впровадженням реформ, оптимізацією, підготовкою до того, як буде жити наша економіка після перемоги.

Але що ми бачимо? От ми всі беремо участь у п'ятницю в "годині запитань до Уряду". Фактично сьогодні уряд, він сьогодні саботує ті ініціативи, які йдуть від Президента, від Верховної Ради України. Давайте наведу вам приклад. Уряд заморозив сьогодні соціальні виплати, прожитковий мінімум і інше. Здавалось би, сьогодні він мав би зосередитися на тому, щоб не зменшувалася реальна заробітна плата наших громадян, реальна пенсія. Подивіться на ціни. Подивіться на ціни на продукти харчування! Да, можна радіти з того, що ціна десятка яєць ще не досягла "яєць Резнікова", сьогодні ми маємо 80 гривень за десяток, а у Резнікова… 8 гривень, а у Резнікова 17 гривень, але при цьому всьому ми бачимо, що інфляція в 12 відсотків, вона зменшила на 12 відсотків купівельну спроможність громадян. Крім того, підвищення тарифів на електроенергію. Прем'єр-міністр обіцяв, що підвищення тарифу на електроенергію це буде цільова надбавка на відновлення зруйнованої енергосистеми. Давайте порахуємо, за півтора року громадянами України проінвестовано в нашу енергетичну систему 4,5 мільярда доларів, це більше ніж всі олігархи заплатили з обленерго,  це співмірна ціна нашої вартості енергосистеми. Так що, громадяни України стали її власниками? Зараз громадянам України в 4 рази підвищили транспортування на газ. Фактично за десять років вони сплатять вартість, співмірну з вартістю нашої газотранспортної системи. Та громадяни України від цього стануть її власниками?

І от нам треба сьогодні подумати і захистити громадян України від свавілля уряду. Я буду ініціювати прийняття закону України про власність українського народу, де ми би врегулювали би 13 статтю Конституції України, де чітко все поставили на користь наших громадян, на користь українського народу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І "Слуга народу", Ігор Петрович Марчук, будь ласка. 

 

12:44:08

МАРЧУК І.П.

Доброго ранку, шановні колеги! Багато хто з цієї трибуни до нас і вже за часи нашої каденції говорив про безумовну важливість підприємництва мікро-, малого та середнього бізнесу для забезпечення соціально-економічної стабільності в країні та інноваційного розвитку економіки. Зазвичай полум'яні промови рідко чим закінчуються, особливо в такій сфері, як наша з вами. Тому не дивно, що до сьогоднішнього дня фундаментальні проблеми цього сектору досі не вирішені: презумпція винуватості підприємців, дискримінація законних інтересів, зневага та тиск з боку контролюючих  правоохоронних органів.

Цей перелік важких болів українського підприємництва можна ще довго продовжувати. Але цього разу у кожного в цій залі є реальна можливість продемонструвати справжню турботу про тих, хто забезпечує 80 відсотків робочих місць, 65 відсотків валової доданої вартості в економіці і хто сьогодні був, є і залишається основним джерелом донатів та іншої волонтерської допомоги нашим мужнім силам оборони і безпеки.

Постановою Кабінету Міністрів  № 76 сформовані критерії, за якими визначаються підприємства, що мають важливі значення для функціонування економіки, забезпечення життєдіяльності населення та потреб територіальних громад. Але, на превеликий жаль, в цій постанові так і не знайшлося місце для сектора МСП. Я хочу нагадати, що в структурі регіонального валового продукту майже всіх західних і центральних областей України частка мікро-, малого і середнього бізнесу складає понад 70 відсотків.

Я підготував звернення на Кабмін з вимогою скоординувати дії Міністерства економіки та Міністерства оборони і забезпечити мікро-, малому та середньому бізнесу доступ до бронювання своїх працівників. Закликаю вас підтримати моє звернення, яке вже сьогодні з'явиться в СЕДО.

Якось на зустрічі в Стенфордському університеті я запитав Френсіса Фукуями, яке значення для розвитку будь-якої країни має підприємництво. Він спочатку не зрозумів, а потім відповів, що без них, без підприємців взагалі нічого неможливо – nothing is possible.

Слава героям-захисникам України! Слава нашій авіації! Ви найкращі. І шана…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Ігорю Петровичу.

Шановні колеги, у нас зараз є перерва з заміною – Михайло Лаба, а потім буде реальна перерва. Тому такий у нас план дій.

Будь ласка, Михайло Лаба. Перерва, фракція "Слуга народу", "Довіра" з заміною на виступ, 3 хвилини.

 

12:47:33

ЛАБА М.М.

Шановні колеги, в умовах військової агресії Російської Федерації сильна міжнародна підтримка – це не лише військова допомога, але й політичне, економічне та гуманітарне сприяння, яке дає можливість Україні не лише вистояти, а й розвиватися  на шляху до європейської інтеграції. Тому серед завдань Верховної Ради є розбудова і активізація співпраці з парламентами інших держав в рамках депутатських груп, міжпарламентських зв'язків та інших міжнародних майданчиків.

Перед нами стоїть питання євроінтеграційного та євроатлантичного шляху України, імплементації Формули миру Президента України Володимира Зеленського, посилення санкцій  Російської Федерації, а також повоєнна відбудова країни. Це потребує координації, злагодженості та послідовності дій, зокрема із нашими найближчими державами в західних рубежах –  Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Польщею. У нас не лише спільні кордони, але й споріднена газова та електрична інфраструктура, спільні цілі "зеленого" переходу, спільні цілі розвитку встановленої  потужності. Відтак розбудовується мережа та інфраструктура пунктів пропуску. Також наразі  триває реконструкція залізничних колій на дільниці Чоп-Ужгород, що покращить сполучення з Угорщиною. У планах будівництво електрифікації на дільниці між Ужгородом та Матевцями, щоб доєднатися до словацьких залізниць, протяжність дільниці становить 10 кілометрів.

У подальшому не менш важливо буде довести український автобан, дорогу Київ-Чоп, до кордону зі Словаччиною. У контексті Словаччини ми підтримуємо створення групи дружби з Україною у Національній Раді Словаччини, що сприятиме зміцненню відносин між нашими країнами.

Говорячи про Угорщину, підкреслю, у найскладніші часи ця держава всіляко підтримувала і підтримує Україну, одна з найперших підтримувала і підтримує, незалежність підтримала в 1991 році, надала допомогу під час руйнівного паводку в  Закарпатті, не стоїть осторонь гуманітарних місій та надання прихистку ВПО. Водночас зазначу, що у лютому 2024 року вперше зустрілися  наші голови парламентів за 14 років.

Польща є нашим важливим стратегічним союзником. Наразі вона головує в Раді ЄС, для України це можливість зробити  нові кроки в євроінтеграції та перейти до відкриття переговорних кластерів про вступ до Європейського Союзу. І зазначу, що, до прикладу, минулоріч на запрошення маршалка польського Сейму Шимона Головні Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Голова Сейму Литви, Латвії та Рійгікогу, парламенту Естонії, провели спільну зустріч у Білостоці, де відбулися дискусії для широкого загалу, а також закриті переговори щодо співпраці парламентів Польщі, України та Балтії.

Надійна наша Румунія. Існує, економічна та гуманітарна взаємодія, посилення обороноздатності України. Передано систему ЗРК Patriot для захисту українського неба та наших громадян. Слава Україні!

 

12:50:38

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

Шановні колеги, на вимогу двох депутатських фракцій оголошено перерву – "Європейська солідарність", "Батьківщина" –  пів години. Прошу керівників фракцій і груп зібратися у білій залі на третьому поверсі, будь ласка. Біла зала на третьому поверсі.  Пів години перерва.

 

(Після перерви)

 

13:29:12

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть депутатів до зали, перерва закінчена, продовжуємо роботу.

Шановні колеги, запросіть депутатів до зали, будь ласка. Продовжуємо роботу. 

Шановні колеги, займіть свої місця, зараз ми проведемо сигнальне голосування. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України  головуючий має право провести перед початком розгляду питань порядку денного сигнальне голосування. Пропоную провести зараз таке голосування.

Нагадую, необхідно, одночасно утримуючи сенсорну кнопку та зелену кнопку "За", до появи результатів голосування на табло. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.

 

13:30:09

За-202

Проти – 5, утримались – 4.

З процедури – Разумков Дмитро Олександрович. Будь ласка.

 

13:30:19

РАЗУМКОВ Д.О.

Олександр Сергійович, з процедури питання. Стаття 25 Регламенту передбачає, що у вівторок мають бути виступи... Шановні колеги, це буде стосуватися всіх, тому, будь ласка, якщо можна послухайте, і я попрошу підтримати цю пропозицію. У вівторок є пів години на виступи від депутатських фракцій і груп. Згідно Регламенту у середу є 30 хвилин на виступи від народних депутатів.

Олександр Сергійович, я прошу поставити на голосування процедурне рішення про виконання 25 статті Регламенту про те, що народні депутати мають 30 хвилин на виступи, пропозиції і заяви  щосереди.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, це точно не процедурне рішення, список цих рішень… Ні, ні. Є чітко список рішень, які потребують 150 голосів, там цього рішення немає точно. Але я можу поставити на голосування просто вашу пропозицію так, як ви її озвучували, під 226 голосів.

Разумков – з процедури.

 

13:31:34

РАЗУМКОВ Д.О.

Олександр Сергійович, це або процедурне рішення, тому що воно стосується роботи Верховної Ради України, або це взагалі не потребує голосування. Ви маєте виконати  норму Регламенту,  25 статтю, і завтра надати 30 хвилин на виступи від народних депутатів. Тому я погоджуюся і звертаюся до вас виконати норму Регламенту, вона не потребує позиції Погоджувальної  ради, не потребує тоді голосування Верховної Ради,  тому що тут немає 226, тут немає норми, яка б передбачала або не передбачала цю норму. Тому, будь ласка, завтра дати 30 хвилин на виступи від народних депутатів.

Дякую,  Олександр Сергійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович, за вашу увагу до виконання і дотримання Регламенту, який, як відомо, є законом також.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питання порядку денного. Реєстраційний номер 12180: проект Закону про управління відходами видобувної промисловості.

Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати. Порядок денний.

 

13:32:49

За-198

Рішення не прийнято.

Наступне питання порядку денного. Мотовиловець – з процедури. Немає? Добре.

Тоді переходимо до законопроекту 11321. Шановні колеги, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації. Це друге читання. Чи будуть правки, виступи? Чи переходимо до голосування? Можемо переходити до голосування.

Одна хвилина – Геращенко, будь ласка. Ірина Володимирівна Геращенко, 1 хвилина, і будемо голосувати. Запросіть депутатів до зали.

 

13:33:35

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, "Європейська солідарність" послідовно відстоює відкритість роботи парламенту,  а не полуміри. Відкритість роботи комітетів – це напівзаходи, і ми наполягаємо на тому, аби канал "Рада" почав виконувати  свої  засадничі функції.

Ви знаєте,  просто в редакційній політиці каналу "Рада" написано,  що цей телеканал має висвітлювати діяльність роботи парламенту і надавати  рівні можливості для всіх фракцій представлення своїх позицій. "Європейська солідарність", друга за величиною парламентська фракція, протягом повномасштабного вторгнення – а це вже три роки, – жодного разу не була на телеканалі "Рада" в рамках марафону, нашої фракції взагалі немає в марафоні. І це є політична цензура, яка узаконена нинішнім парламентом. Я наголошую, що саме ви, колеги, проголосували постанову, якою дозволили телеканалу "Рада" місяцями показувати радників Офісу Президента, кого завгодно, але не парламент. Ми вимагаємо прозорості роботи парламенту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 11321: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації. Прошу голосувати.

 

13:35:26

За-286

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

(Шум у залі) Чекайте, у нас з процедури Мотовиловець, Гончаренко. Мотовиловець, будь ласка, почнемо.

По фракціях покажіть. Мотовиловець – з процедури.

 

13:35:47

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.

Друзі, хочу подякувати за підтримку Закону 11321 і винести на голосування наступну пропозицію. Змінити порядок розгляду законів: 11301, 11392 опустити вниз і підняти закон на їх місце 9381. Я прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А куди опустити вниз?

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. На самий низ, поставити останніми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, останніми. А 9381, зараз до нього перейти, правильно?

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Да, третім поставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Пропозиція зрозуміла.

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олексій Олексійович Гончаренко, у вас альтернативна чи якась інша? Тоді ми зараз це проголосуємо, або не проголосуємо, а потім я вам дам слово.

Будь ласка, колеги, ставлю на голосування пропозицію Андрія Вікторовича… Альтернативна чи інша? Альтернативна. Після голосування? Зараз.

Разумков –  з процедури.

 

13:36:45

РАЗУМКОВ Д.О.

Олександр Сергійович, на жаль, не можемо підтримати пропозицію Мотовиловця і, в принципі, не можемо розглядати цей законопроект, тому що він порушує норми Регламенту і норму закону. Фактично в його тіло заклали законопроект 11301 і 11393, якщо я не помиляюсь, 392, без 116 статті Регламенту. Тому розглядати цей законопроект взагалі в залі сьогодні неможливо. Прошу це врахувати, не підтримувати і зняти питання з порядку денного.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І Цабаль піднімав руку. У вас альтернативна пропозиція? Немає пропозиції. Добре.

Переходимо до голосування за пропозицію Андрія Вікторовича Мотовиловця. Прошу голосувати.

 

13:37:40

За-240

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

І ми переходимо до розгляду питання… З процедури. А, вибачте, Олексій Олексійович, звичайно.

Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка, я вам обіцяв.

 

13:37:55

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Шановні колеги, зараз кричуща ситуація складається у Збройних Силах України. Шановні друзі, звертаюсь до вас, думаю, і до багатьох, хто з вас, звертаються військові. Мова йде про Повітряні Сили в першу чергу, мова йде про пілотів, механіків, яких сьогодні прийшла фактично команда з Генштабу переводити їх в піхоту. Те саме відбувається зі зв'язківцями, те саме відбувається із саперами, це саме відбувається з логістикою.

Друзі, це колосальний виклик. Люди, офіцери, які проходили навчання, роками навчалися, вплоть до тих, які обслуговують ті самі F-16, за які ми з вами билися роками на міжнародній арені всі разом, сьогодні це все відправляють в піхоту. Ну треба зрозуміти, що не можна просто залатати дірки на місяць чи два і знищити взагалі майбутнє української армії і нашу перспективу.

Пропозиція: викликати Сирського у Верховну Раду негайно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви її хочете на голосування поставити чи... Поставити на голосування пропозицію згідно з 5 статтею Регламенту викликати в Верховну Раду негайно, правильно, негайно Головнокомандувача Олександра Станіславовича Сирського.

Прошу голосувати за пропозицію Олексія Олексійовича Гончаренка.

 

13:39:34

За-80

Рішення не прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Можемо переходити до розгляду законопроекту реєстраційний номер 9381. Вже на трибуні представник… голова комітету Андрій Михайлович Герус. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов’язаних із дією воєнного стану в Україні.

Отже, колеги, в нас є на врахування правки, да? В нас були Кучеренко, Жупанин. Давайте, з кого ми почнемо? Давайте з Кучеренка, наприклад. П'ять хвилин, Олексій.

 

13:40:20

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Безумовно, дивує, коли в такий спосіб там приймається рішення по законотворчості і це, на жаль, не вперше для законів, які стосуються енергетичного комплексу. На жаль, це є певною мірою свідченням проблемних моментів в роботі комітету, роботі… організації роботи комітету, є питання. Ми як тимчасова слідча комісія обов'язково дослідимо всі ці нюанси, бо хороші речі з такими процедурними рішеннями навряд чи доцільно робити.

Тепер що стосується суті цього законопроекту. Зрозуміло, що назва була одна, на сьогодні це дуже доопрацьований законопроект, там з'явилися додаткові моменти. Треба віддати належне, всі ці правки, які були до нього запропоновані, вони, дійсно, підтримувалися комітетом, вони потрібні енергетиці для вирішення сьогодні найболючіших проблем функціонування в першу чергу енергетичного ринку.

Безумовно, проблеми на енергетичному ринку, які виникли за останні роки, свідчать взагалі про колапс на ньому, який було закладено ще рішеннями про його створення, про його регулювання, абсолютно недолуге регулювання з боку Нацкомісії з регулювання енергетики, яка в ручному режимі за допомогою напівлегітимних членів, по суті, спотворювала довгі роки цей ринок і в результаті призвела до наявності величезних боргових проблем.

Зараз всі боргові проблеми на ринку частково вирішуються за рахунок підняття тарифу для населення. Це, до речі, визнає керівництво Енергоатома, коли в себе на сайті воно звітує, що, дійсно, завдяки підняттю тарифу для населення відбулося погашення цих боргів. Тим не менше фінансова ситуація на енергоринку стабілізується і ми, слава богу, все це відчуваємо, бо ми, бачите, середина зими, ми зі світлом. І я прошу відноситися до цього законопроекту як до аварійного, який, по суті, намагається закрити системні проблеми на енергетичному ринку за рахунок таких поодиноких управлінських рішень. Так, вони не носять системного характеру, але вони, дійсно, певною мірою рятують ситуацію.

Саме така фахова оцінка моя. І навіть можу сказати, що я, коли голосування на комітеті, я особисто значну частину правок підтримував, проти якихось я виступав, але тим не менше відношусь до цього законопроекту як до такого, який може допомогти енергетиці, енергетичному комплексу пройти цю зиму. Тому пропоную всім визначатися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі у нас на врахування Жупанин. У вас багато правок.

 

13:43:42

ЖУПАНИН А.В.

Дякую, Олександре Сергійовичу. Я хотів би поставити на врахування дві поправки і зараз я беру кілька хвилин для того, щоб пояснити, якщо можна, з вашого дозволу, об'єднати, мені 3 хвилини по одній поправці і 3 хвилини по другій поправці, щоб не ставити... 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, 3 хвилини – Жупанин.

 

13:44:01

ЖУПАНИН А.В.

Шановні колеги, в цьому законопроекті, я погоджуюся з моїм колегою про те, що це доволі важливий законопроект, ми дійсно сюди акомпанували певні норми, які вже певний час потребують узгодження комітету. Однак, я би хотів звернути вашу увагу на двох поправках, номери цих поправок 124 та 132. Запам'ятайте ці номери: 124 та 132.

Про що поправка 124? Ця поправка вона забороняє стягувати частину боргів, яка проявляється в штрафах, пенях, неустойках, на борги на ринку електричної енергії. Чому це загалом дуже погана ідея?

По-перше, справа в тому, що спроба протягнути цю поправку через комітет була ще в грудні 2022 року, і тоді комітет цю правку не підтримав. І щоб ви розуміли з того часу за наступні два роки ринок електричної енергії, хоч і повільно, але продовжує очищуватися від боргів. По-перше, Енергоатом заплатив 17 мільярдів боргу перед постачальниками універсальних послуг, а Укренерго заплатило 10 мільярдів гривень перед великими виробниками "зеленої" електроенергії. Чи платили б ці компанії борги, якби знали, що з них не можна стягнути, або ж якби знали, що на ці борги не нараховуються штрафні санкції або ж неустойка, або будь-яка відповідальність за їх сплату? Ви знаєте відповідь.

По-друге, давайте поглянемо на цю поправку, номер 124, нагадую. В ній пропонується дати повноваження (Увага!) Національній комісії з питань регулювання енергетики публікувати на своєму сайті номери судових рішень, по яким забороняється стягнення штрафів, пеней по боргам учасників ринку електричної енергії. Колеги, в мене питання, що буде далі. Можливо, ми на сайті нашого комітету будемо публікувати назви компаній, кому потрібно платити борги на ринку.

І нарешті, якщо ми помилимося і пропустимо цю поправку 124, то завтра ж прийдуть інші гравці і також попросять собі це ж саме. Ну, а що, раз можна одним, то, напевно, можна і всім, правильно? Моя відповідь: ні, борги потрібно платити і штрафи потрібно нараховувати і стягувати їх також потрібно, і виключень з цих правил бути не може. Тому прохання до вас, колеги, правку 124 не підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  3 хвилини, Жупанин.

 

13:46:34

ЖУПАНИН А.В.

Шановні колеги, у мене є друга поправка, яку б я хотів би поставити також до вашого відома, це поправка 132, і вона стосується розподілу грошей. Щоб ви розуміли, цю поправку наш комітет намагався вже прийняти чотири місяці і п'ять разів ми збирали засідання комітету, щоб цю поправку якимось чином кудись там поставити. І от тепер вона пропонується до вашої уваги.

Про що йде мова? В цій поправці йде мова про гроші Укренерго, це так звана економія з тарифу на диспетчеризацію. Загалом за два роки Укренерго зекономив вже 8 мільярдів гривень фізичними грошима на рахунках державної компанії і ще зекономить 2 мільярди гривень наступні кілька місяців. Тобто загальна сума правки 132, яку ви зараз перед собою бачите, 10 мільярдів гривень.

У мене питання. А у нас війна закінчилася? Можливо, є напрямки, куди ці кошти можна було би спрямувати? На ці кошти можна забезпечити дві бригади зробити з них, я не знаю, максимально облаштованих і обмундированих хлопців для того, щоб захищали нашу країну. 10 мільярдів гривень.

Що ж пропонує комітет енергетики? Комітет енергетики пропонує 45 відсотків із цієї суми направити на погашення боргів на балансуючому ринку. На цьому ринку, напевно, 18 мільярдів боргів, можливо, і 20 вже. Скажіть, чи поможе цьому ринку відправити туди 4 мільярди гривень? Це як кинути камінець у воду.

Так само 45 відсотків комітет пропонує направити і на погашення боргів перед великими виробниками "зеленої" електроенергії. Перед ними борг 20 мільярдів гривень. При тому, що навіть Укренерго за рік із 30 погасив до 20. Це хороша динаміка. Але тут пропозиція, давайте їм ще віддамо 4,5 мільярда гривень.

Ну, і  не забули  про домашні СЕС, за які я насправді з першого засідання комітету підтримував, щоб їм в першу чергу погасити борги. Не хочете на армію, нехай на вашій совісті залишається, але давайте погасимо борги людям. У нас 58 тисяч домашніх сонячних електростанцій. У кожного з вас на окрузі є домашні СЕС. Гроші з цих домашніх СЕС також направляються на сплату податків на доходи фізичних осіб, тобто це ще і доходи у ваші громади. І що ми відправляємо? Один мільярд гривень на погашення цих боргів. А їх зараз три. І причому було ще чотири місяці назад 2 мільярди, а сьогодні вже 3 мільярди. Тобто поки ми народжували це рішення в комітеті, борг зріс на мільярд. То, можливо, давайте вже погасимо борги перед власниками домашніх СЕС. Так нам люди подякують, прості люди, вони нам подякують за це. Це гроші в дуже непростий для них час.

Колеги, правку 132 підтримувати не можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Михайлович, 2 хвилини, бо ви пропустили попередній.

 

13:49:47

ГЕРУС А.М.

Дійсно, в нас є правки, які спрямовані на те, щоб погасити борги за вироблену, поставлену і спожитку електроенергію ще в 2023 році. І постає просте філософське питання: чи потрібно платити за ту електроенергію, яку виробили в 23-му році, коли в нас була криза, коли в нас не було електроенергії, чи не потрібно за це платити? Якщо ми сподіваємося, що можна просто, щоб інвестори приходили і всі електростанції виробляли, відпускали електроенергію, її споживали і за це можна було не оплачувати, то, на превеликий жаль, так в нас не з'явиться нової генерації. Тому це все історія про те, щоб дійсно погасити ті борги, які виникли ще в 2023 році.

І також це стосується погашення боргів перед домашніми СЕС. Дійсно, 1 мільярд гривень піде на домашні СЕС, яких десь близько 50 тисяч по всій Україні. Якщо в них на сьогодні чотири місяці боргів, це означає 1,5 місяця боргів ми погасимо. І саме головне, найважливіше, погашення всіх цих боргів пропонується, щоб воно було пропорційне, всім однакове. Тобто в кого борг більший, пропорційно іде більше погашення, в кого борг менший, пропорційно йде менше погашення.

Що відбувається, якщо це не робити? Тоді компанії проходять всі судові рішення, доходять до Верховного Суду, і в нас в грудні вже був такий прецедент, коли з Укренерго списали 1,4 мільярда гривень і Укренерго було змушене заплатити, яким чином? Воно не заплатило всім іншим, а заплатило ті 1,4 мільярда гривень тільки одній компанії. Тому ця компанія свої гроші отримала, одна, а всі інші отримали ще більші борги. Ми ж пропонуємо, щоб було пропорційне погашення, і ми пропонуємо, щоби інвестори йшли в Україну,  будували тут нові об'єкти, будували нову генерацію для того, щоб  в нас не було відключень електроенергії, і для того, щоб у нас була збалансована енергосистема.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Переходимо, на врахування ми всі охопили. Значить, на підтвердження у нас є лист від Герасимова, але він правки ставити не буде, просто 2 хвилини виступ.

Будь ласка, Герасимов. 

 

13:52:01

ГЕРАСИМОВ А.В.

Дякую, Олександр Сергійович. Шановні колеги! Шановні колеги, реально прошу послухати ці 2 хвилини. Зараз ні для кого не секрет, що ситуація на фронті важка. Може, для когось секрет, але не вистачає дронів, не вистачає снарядів, не вистачає РЕБа, і в цей час ви зараз збираєтесь голосувати за те, щоб 10 мільярдів гривень пішли інвесторам.  Це  добра справа після закінчення воєнного стану, але якщо не буде успіхів на фронті, не буде жодних інвестицій. Колеги, просто вдумайтеся зараз, особливо фракції, які себе вважають патріотичними, особливо народні депутати, які себе вважають патріотичними: гроші мають сьогодні йти на допомогу Збройним Силам України. Ви думаєте, ці 10 мільярдів будуть зайвими вашим знайомим, друзям, родичам, які сьогодні на лінії фронту?

Колеги, тому я звертаюся до всіх, не підтримувати цей законопроект, і це дасть змогу, якщо він буде відхилений, ці гроші дійсно використати для допомоги Збройним Силам України. Тому просто подумайте, чому ви будете нажимати ту чи іншу кнопку, бо сьогодні це рішення – це не про інвестиції, це взагалі про суверенітет і про збереження нашої держави. Тому думайте!

Дякую.

       

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і у нас є лист від народного депутата Кота. А, відповідь Андрія Михайловича і далі.

 

13:53:52

ГЕРУС А.М.

Дивіться, мова не йде про кошти державного бюджету, є компанія Укренерго, в неї є три види діяльності. Перше – балансуючий ринок. Глибоко збиткова діяльність з боргами. Друге – передача електроенергії. Збиткова діяльність і є борги. І третє –  диспетчеризація. Там виникла у них певна економія.

Тому мова про те, щоб в рамках компанії, в рамках компанії,  ніхто не бере ніяких грошей з державного бюджету, в рамках компанії з одного виду діяльності вони використали ці гроші на інший вид діяльності. Якщо всі вважають, що можна просто не платити за всі товари і послуги і всі гроші відправляти таким чином на Збройні Сили, я не знаю, давайте будемо цукерки брати безкоштовно, не будемо за них платити і ці гроші будемо відправляти тоді на Збройні Сили України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кіт – 2 хвилини, і потім будемо голосувати 15 правок на підтвердження. Тому приготуйтеся, запросіть депутатів до зали, займіть місця і так далі.

Дмитро Олександрович. Давайте тоді зараз Дмитро Олександрович, а потім Кіт.

Будь ласка, Разумков – 5 хвилин. 6. Окей, 6 хвилин – Разумков, а потім Кіт.

 

13:55:01

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Колеги, Герус правий, дійсно, треба виконувати зобов'язання. Але всі зобов'язання, не лише перед інвесторами, але й перед українським народом. Одне зобов'язання, яке брав на себе Президент Зеленський, – це зменшення податків до кінця війни, плюс щонайменше рік після нашої перемоги.

Андрій Михайлович, так само брали зобов'язання Верховна Рада вся і монобільшість, і на відміну від монобільшості опозиція цього дотримується: не піднімати тарифи до кінця війни. Тарифи на електроенергію підняли в 2 рази. Фактично майже в 3 рази більше, аніж це було на початку повномасштабного вторгнення. Була 1 гривня 68, станом на сьогодні 4,32 –  для населення. Про бізнес я взагалі мовчу.

Коли піднімали податки в жовтні місяці, то всі розповідали, що це кошти на армію. Грошей немає, немає для того, щоб забезпечити наших захисників. Але, як з'ясувалося, це неправда. Грошей не вистачало не на армію, а на "Вовину тисячу". Якщо б ви зараз забрали 15 мільярдів з "Вовиної тисячі" і направили на виконання зобов'язань перед інвесторами, я би це зрозумів. А коли ви знову з державних компаній намагаєтеся забрати кошти і передати їх незрозуміло для чого і куди, – це велике запитання. Просто завтра з такими темпами ми не будемо мати ні зовнішні станції, ні атомні станції, ні намагання, як робить міністр Галущенко, розпиляти залишки українського бюджету.

Скажіть, будь ласка,  чи правда, що зараз в цьому законопроекті лежать два законопроекти 11301-д і 11392, які повністю без 116-ї сюди додані. Тому що ви розумієте, що вони не пройдуть через зал самостійно, що на них не вистачить голосів, тому все ви позапихували в один і той же закон.

Я вже мовчу про те, що вже сьогодні розказуючи про інвесторів, ви забуваєте сказати про Енергоатом, який створив борг і за 5 років своєї "ефективної" (в лапках) роботи на 200 мільярдів гривень. Що ви зараз, не ви особисто, а профільне міністерство, уряд і всі інші, хто до цього долучені, намагаєтеся розпиляти гроші українського бюджету, нібито добудовуючи два енергоблоки Хмельницької атомної станції, для тих самих потреб Енергоатома, які незрозуміло, коли будуть добудовані і будуть добудовуватися за рахунок обладнання, яке вироблено в Російській Федерації. Сьогодні, да, воно знаходиться в Болгарії, але по факту це російське обладнання, і тим чи інакшим чином ви будете фінансувати Росію. Так само, як ви це робили протягом всіх років повномасштабного вторгнення, коли ви транспортували російський газ територією України, не виконали норми закону, не наклали на них санкцій, не конфіскували російське майно і не реалізували його на потреби українських Збройних Сил. Тобто фактично ви робили все для того, щоб гроші йшли в російський бюджет, фінансували російську армію, російська армія, яка знищує українські міста, вбиває українських захисників, знищує наше з вами майбутнє і вбиває українських дітей.

Так само, як і виступав тут голова одного комітету і розповідав про те, що скраплений газ, який торгується в Україні, це російський скраплений газ, і вони добре про це знають. Якщо вони про це добре знають, то хотілося б зрозуміти, як вони на це дивляться протягом 3 років повномасштабного вторгнення, причому, що Галущенко розповідає, що це неправда. Хотілося б зрозуміти, хто бреше. За великим рахунком байдуже, але результат однаковий: бреше влада.

І ще одне запитання, що є у нас сьогодні фактично в режимі закритості і в режимі абсолютної таємності. Скажіть, будь ласка, наскільки сьогодні у порівнянні з 21-м роком зросла заборгованість населення перед електропостачальниками, теплопостачальниками, газовою сферою і всіма іншими, хто сьогодні забезпечив українське населення? Чи призвело підняття вами тарифів на все вищезазначене до збільшення надходжень до державного бюджету і зменшення людей, які сьогодні не в змозі заплатити за ті комунальні послуги, які надає держава? Не треба казати, що там частина повноважень перекладається на місцеву владу, тому що компенсація, яка спочатку мала бути їм компенсована з державного бюджету, сьогодні не відбувається. І це безпосередня зона відповідальності Кабміну, Галущенка, профільного комітету, монобільшості і Президента держави як Верховного Головнокомандувача і гаранта Конституції України. Я вже мовчу, що було б непогано, щоб гарант Конституції виконував і свої обіцянки перед українським народом.

Але, якщо можна ще раз. Чи заклали ви сюди в порушення норм Регламенту два додаткові законопроекти? Наскільки збільшилась заборгованість населення у кількісному і в грошовому еквіваленті?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, будь ласка, Кіт… Герус – відповідь, Кіт, і будемо голосувати.

Герус, будь ласка,  1 хвилину.

 

14:00:55

ГЕРУС А.М.

По-перше, я не підтримую ідею про те, щоб 15 мільярдів там з чиєїсь  тисячі заплатити, використати, щоб заплатити інвесторам, тому що ми не претендуємо на гроші з державного бюджету, і це принципове, і ключове питання. Ми не хочемо, щоб це фінансувалось з державного бюджету, це все в рамках одної компанії. Більше того, я думаю, що Енергоатом за результатами 2024 року заплатить дивіденди в державний бюджет, і це теж важливо.

Тепер, що стосується інвесторів. Дійсно, всіх, хто збудували ці електростанції, є інвесторами. І я хочу так само подякувати вам,  Дмитро Олександрович,  тому що я знаю,  що у вас вдома є  домашня СЕС, і ви так само,  як і всі інші інвестори,  отримуєте погашення боргу. Хоча ми в різних політичних таборах, але ви так само на тих же самих пропорційних засадах, як 60 тисяч інших українських домогосподарств, отримуєте це погашення, і, на мою думку,  це   правильно. Тому що треба працювати без боргів, щоби всім рівномірно платилося за вироблену і поставлену електроенергію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка –  Разумков.

 

14:02:05

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він не назвав прізвище,  але ми розуміємо, до кого це було.

 

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Але, я думаю, що з тих 10 мільярдів,  про які ви говорите, тисяча гривень – це те, що я віддаю більше на Збройні Сили, аніж багато з тих, хто отримає ці кошти. Якщо ви посилаєтеся до мене, заберіть їх на потреби тих людей, які сьогодні дійсно заслуговують на підтримку держави.

По-друге, ви не відповіли, скільки цих людей. Ви займаєтеся маніпуляцію. Я вам задав питання: наскільки збільшився борг і скільки людей перестало платити. Якщо ви це не знаєте, скажіть: не знаю. Якщо знаєте, дайте відповідь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кіт,  будь ласка, 2 хвилини.

 

14:02:52

КІТ А.Б.

Шановні колеги, кожен другий день ми чекаємо нової ракетної атаки,  яка нищить енергогенеруючу систему нашої країни. Є борги держави перед генеруючими підприємствами, які тягнуться ще з 2023 року. Кожен день,  хто стикається з енергетикою,  знає, як героїчно борються наші енергетики за те,  щоб світло було у ваших оселях, щоб світло було на підприємствах оборонної галузі,  щоб світло було на підприємствах, які  виробляють дрони,  щоб світло було для ЗСУ,  для виробництва зброї,  яка так необхідна  зараз на фронті.

Ми повинні стабілізувати фінансову ситуацію в галузі і сприяти вчасним розрахункам, повинні сприяти залученню нових інвесторів для створення нових генеруючих компаній в Україні для того, щоб диверсифікувати генеруючі компанії в Україні і нарешті побудувати дійсно нову розподілену генерацію, яку неможливо буде нищити російськими ракетними ударами. Для того, щоб це все відбулося, ми повинні мати  збалансований енергетичний ринок, де платять гроші тим, хто виробляє електричну енергію, і ті, хто її споживають, вчасно за неї розраховуються. Ми повинні розвивати власну генерацію так, щоб наш ворог навіть не мав можливості надати нам такого удару, де пів міста чи цілий район був без світла взагалі як такий. І цей законопроект, який зважений комітетом і збалансований комітетом, власне, розв'язує ці фінансові питання, які так необхідні нашій країні в такий складний час.

Тому я прошу зараз поставити на підтвердження ці правки, які я подав відповідно на Голову Верховної Ради, і зал підтримати їх як критично важливі для хорошого, вчасного функціонування нашої енергетичної системи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми починаємо зі 124-ї і до кінця йдемо. Будь ласка, займіть свої місця, приготуйтесь до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Кота підтвердити правку номер 124 авторства Геруса. Комітетом вона врахована. Прошу голосувати.

 

14:05:43

За-231

По фракціях. Рішення прийнято.

Єдине, хочу наголосити, що ця правка комітетом врахована частково, відповідно ми її підтримали в редакції комітету.

Далі поправка номер 125 народного депутата Геруса. Комітетом вона врахована повністю. Народний депутат Кіт пропонує підтвердити таке рішення. Прошу голосувати.

 

14:06:17

За-248

Рішення прийнято. Правка лишається врахованою.

Наступна правка  номер 126 авторства народного депутата Геруса. Комітетом вона врахована повністю. Народний депутат Кіт пропонує підтвердити це рішення. Прошу голосувати.

 

14:06:43

За-254

Рішення прийнято.

Наступна правка номер 124, 125, – 127. Комітетом вона також врахована повністю, авторства Геруса. Народний депутат Кіт пропонує підтвердити таке рішення. Прошу голосувати.

 

14:07:15

За-258

Рішення прийнято. Правка лишається врахованою.

Наступна правка номер 128 авторства народного депутата Геруса. Комітетом вона врахована. Народний депутат Кіт пропонує підтвердити це рішення. Прошу голосувати.

 

14:07:40

За-256

Рішення прийнято. Правка лишається врахованою.

Наступна правка номер 128 народного депутата Геруса, автор. Комітетом вона…

Вибачте, 129 наступна правка. Комітетом вона врахована. Авторства Геруса. Народний депутат Кіт пропонує підтвердити це рішення. Прошу голосувати.

 

14:08:20

За-257

Рішення прийнято. Правка лишається врахованою.

Наступна правка номер 130. Комітетом вона врахована. Народний депутат Кіт просить підтвердити це рішення. Правка авторства Геруса. Прошу голосувати.

 

14:08:45

За-259

Рішення прийнято. Правка лишається врахованою.

Наступна правка номер 131 авторства народного депутата Геруса. Комітетом вона врахована. Народний депутат Кіт просить підтвердити це рішення. Прошу проголосувати.

 

14:09:10

За-258

Рішення прийнято. Правка лишається врахованою.

Правка номер 132 народного депутата Геруса. Комітетом вона врахована. Народний депутат Кіт просить підтвердити таке рішення. Прошу голосувати.

 

14:09:34

За-229

Рішення прийнято. Правка лишається врахованою.

І правка номер 133 авторства народного депутата Геруса. Комітетом вона врахована. Народний депутат Кіт просить підтвердити таке рішення. Прошу голосувати.

 

14:10:00

За-258

Рішення прийнято.

Переходимо до голосування за законопроект. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект з реєстраційним номером 9381: проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов’язаних із дією воєнного стану в Україні. Прошу голосувати.

 

14:10:45

За-244

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Железняк – з процедури.

 

14:10:58

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, я хочу, щоб зараз кожен народний депутат зрозумів, за що ми будемо голосувати. Ми з вами багато разів викликали різних посадовців з доповідями. Для цього потрібно 150 голосів. Наскільки мені відомо, в четвер буде якраз явка посадовців до народу і до народних депутатів, відповідно у нас будуть їх виступи. Так як це процедура, можна трактувати її по-різному в Регламенті, я хочу просто запропонувати, щоб ми зафіксували, як буде відбуватися ця доповідь.

Моя пропозиція, яку я ставлю на голосування, необхідно 150 голосів, це дати по 3 хвилини фракціям для запитань і виступів, а також 12 хвилин для запитань від народних депутатів. Тому прошу це зафіксувати на четвер при заслуховуванні пана Галущенка і всіх інших, кого до цього процедурно викликав український парламент.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

14:12:00

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я перепрошую, за якою статтею Регламенту ви це ставите? 34-а цього не передбачає, 6-а цього не передбачає, 49-а цього не передбачає. Я не можу поставити рішення, яке не відповідає українському Регламенту. Ярослав Іванович, будь ласка,  яка це частина, яка стаття Регламенту?

 

14:12:07

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Пане Голово, я, наскільки пам'ятаю, процедурне рішення по...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Процедурні рішення по 49-й мають чітко передбачені пункти.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я не пам'ятаю в Регламенті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там цього пункту немає в 49-й.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. При всій повазі, я не пам'ятаю в Регламенті права вас перебивати мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто запитав у вас.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я знаю, я почув з першого разу ваше запитання, дайте мені дати відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Можете ще раз оновити тоді час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, оновіть час, але ви вже 1 хвилину використали з процедури, але я оновлю час ще раз з процедури.

Будь ласка, Ярослав Іванович.

 

14:12:34

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Ще раз, у нас є процедура виклику, вона формується по 150 голосів. Я думаю, що з цим ви не сперечаєтесь. У нас є процедурні рішення, які ми часто приймаємо по будь-яким питанням щодо заслуховування, постановам і законопроектам. Користуючись рівно такою ж самою логікою, я пропоную зараз залі визначитись, як буде відбуватися заслуховування цих посадовців.

Пане Голово, мені здається, я нічого поганого або того, що не сходиться ані з Регламентом, ані з логікою, не пропоную. Я хочу дати кожному народному депутату від кожної фракції можливість задавати запитання дуже стисло, по 3 хвилини, і для всіх народних депутатів, тому що у нас є позафракційні або які не входять, ті, які не входять у фракції, 12 хвилин – загальні питання, все. Мені здається, якщо ми унормуємо це своїм рішенням, і вам, і нам буде легше в четвер пройти без будь-яких додаткових скандалів.

Тому прошу це питання поставити на голосування процедурно, набере 150 голосів – супер, не набере – окей, будемо далі дискутувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Іванович, я вже можу відповідати вам? Я абсолютно погоджуюсь з вами, що питання запрошення будь-якої особи, крім Президента України, регламентується статтею 6 Регламенту Верховної Ради України. Далі, після цього, як ми запросили будь-яку особу, ми можемо дати право, за 34-ю Регламенту, їй виступу, це теж регламентовано в Регламенті України.

49 стаття, до якої ви апелюєте, як би процедурні рішення, вона має чіткі питання, по яких може бути процедурне рішення прийнято. Тому не можна приймати процедурні рішення по 150 голосів за цією процедурою. Тому все-таки я попрошу, давайте... Все рівно воно буде в четвер, нашу пропозицію на Погоджувальній раді ми обговорили. Давайте обговоримо її сьогодні ще раз на Погоджувальній раді, але це рішення я не можу, бо воно не відповідає статті Регламенту. Ви теж не можете назвати статтю Регламенту, за якою я маю поставити. Шановні колеги, давайте будемо рухатися, а обговоримо це на Погоджувальній раді. Дякую.

Шановні колеги, наступний законопроект 12350 – це проект Постанови про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради України "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання".

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути цей проект за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:15:01

За-253

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова народного депутата України Крячка Михайла Валерійовича. Коротко, будь ласка, від комітету. Від авторів. Потім Людмила Іванівна Марченко – від комітету. Два – за, два – проти і голосуємо.

Дякую.

 

14:15:24

КРЯЧКО М.В.

Штучний інтелект сьогодні називають однією із найперспективніших технологій, здатною змінити майбутнє людства. Це не просто інструмент, це новий рівень можливостей, який відкриває перед нами шлях до прогресу у всіх сферах життя. Разом із цим розвиток штучного інтелекту ставить перед нами важливі виклики, зокрема, у сфері законодавчого регулювання. Ми повинні не лише йти в ногу з технологіями, але й формувати умови для їх безпечного і ефективного використання. Особливо важливо врахувати, що Європейський Союз вже зробив значний крок, ухваливши закон про штучний інтелект у 24-му році.

З огляду на це ми разом з колегами пропонуємо доповнити предмети відання Комітету з питань цифрових трансформацій питаннями, що стосуються штучного інтелекту. Це дозволить нам системно підходити до викликів, пов'язаних із регулюванням цієї технології, і забезпечити її інтеграцію в законодавче поле України. Крім того, проект постанови передбачає осучаснення предметів відання у сферах електронних комунікацій та електронних довірчих послуг, щоб привести їх у відповідність до законів, які вже були ухвалені нами раніше.

Шановні колеги, ухвалення цієї постанови – це важливий крок до побудови цифрового майбутнього України. Я прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмила Іванівна Марченко від комітету. Прошу.

 

14:16:58

МАРЧЕНКО Л.І.

Шановна президія, шановні народні депутати, комітет на засіданні 7 січня 25-го року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради України "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання", внесений народними депутатами України Крячком та іншими. Всього вісім підписів, номер 12350.

Проектом постанови пропонується викласти в новій редакції пункт 23 до Постанови Верховної Ради України "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання", яким визначені питання предметів відання Комітету з питань цифрової трансформації, передбачивши такі зміни. А саме: слова "цифрова індустрія та телекомунікації" та "електронні довірчі послуги та цифрова ідентифікація" замінити словами "цифрова індустрія та електронні комунікації" та "електронні довірчі послуги та електронна ідентифікація". Також пропонується доповнити питання предметів відання комітету новим питанням – штучний інтелект.

Комітет рекомендує Верховній Раді України розглянути зазначений проект постанови та прийняти рішення відповідно до частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, я прошу записатись фракції і групи: два – за, два – проти, для обговорення цього питання. Прошу.

Будь ласка, Галина Олегівна Михайлюк, "Слуга народу". Прошу.

 

14:18:49

МИХАЙЛЮК Г.О.

Прошу передати слово народному депутату Штепі Сергію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сергійович Штепа, будь ласка.

 

14:18:58

ШТЕПА С.С.

Шановні колеги, доброго дня. Для цифрової України кожен рік стає ще одним роком досягнень, нових викликів та революційних проєктів. І в умовах навіть повномасштабного вторгнення продовжується будівництво зручної цифрової держави. Кожного року запускаються десятки нових цифрових сервісів, які полегшать життя українців. Разом із цим розвиток цифрової сфери потребує своєчасного законодавчого забезпечення і відповідних предметів відання у профільного комітету, тобто Комітету з питань цифрової трансформації.

Цією постановою ми вирішуємо ці завдання і, зокрема, додаємо до предметів відання комітету штучний інтелект. Це дозволить нам розробляти та ухвалювати в подальшому законопроекти на виконання Регламенту ЄС  2024/1689 від 13 червня 2024 року щодо встановлення гармонізованих правил саме у сфері штучного інтелекту.

Я вважаю, що це є передовим і необхідним рішенням, тому дуже прошу підтримати цю постанову і будемо надалі працювати над усім, що пов'язано саме зі штучним інтелектом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Федина Софія Романівна, фракція "Європейська солідарність".     

 

14:20:09

ФЕДИНА С.Р.

Прошу передати слово моєму колезі Володимиру Ар'єву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Ар'єв.

 

14:20:17

АР’ЄВ В.І.

Було би добре, щоб після прийняття цієї постанови наш Комітет з питань цифрової трансформації міг би викликати Керівника Апарату до себе на звіти. Але, на жаль, слово "інтелект" заважатиме віднести це до питань відання нашого комітету.

Але я хотів би сказати все ж таки про інше. Ми підтримуємо цю постанову, але де постанови, на яких наполягає давно наша фракція "Європейської солідарності"? Де постанови, де колишні опезежисти будуть вигнані із посад заступників і секретарів комітетів Верховної Ради України? Та і взагалі питання, що взагалі роблять тут депутати від ОПЗЖ, які під час війни їздили в Москву на поклон до Путіна і Медведєва? І в даному разі тут у мене уже питань, можливо, і не виникне, тому що якщо "Європейська солідарність" пропонує двох депутаток на керівні посади, і їх, ці проекти постанов, ігнорують, то це лише доводить, що у монобільшості найголовніші партнери є  сьогодні колишня ОПЗЖ. 

І я не знаю, чи вам з цим легко жити, тому що з московськими  посіпаками разом голосувати, а на словах боротися проти московської агресії – ну, це, знаєте, як в анекдоті про хрестик і труси. І тому вам треба врешті-решт буде визначатися: ми або захищаємо Україну, або захищаємо московських посіпак у залі Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, група  "Платформа за життя та мир".

 

14:22:09

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний пане Голово. Ну, чесно кажучи, з великим подивом я побачив даний проект постанови у нашому порядку денному, тому що ті виклики і ті проблеми, які на сьогоднішній день є у нас в Україні, вони, м'яко кажучи, ну взагалі не пов'язані з цими речами. Дивіться, у нас в проекті Постанови зазначається, що ми змінюємо назву "цифрової" на "електронної ідентифікації". Безумовно, це дуже важливо, і ми всі глибинні проблеми, які у нас є в першу чергу в економічній і в оборонній сфері, ми, безумовно, цим питанням вирішимо.

Дивіться, технічно формалізуємо, не проблема, але маючи можливість виступити, я хочу звернути увагу, що на сьогоднішній день уряд України має в першу чергу подавати ті питання, про які ми говорили в цю п'ятницю, точніше в п'ятницю на минулому тижні. Ми маємо звернути увагу на те, що у нас є в зовнішній торгівлі, на ту бюджетну і боргову кризу. Це все ті глибинні фінансові, економічні питання, які нам не дають жити. Ви ж подивіться, які цифри нам публікують: мінус 28 мільярдів доларів – це від'ємне сальдо зовнішньо-торгівельного балансу. Це критична цифра, яка впливає на платіжний баланс, на курсову різницю, на золотовалютні резерви і так далі, із-за цього фінансова криза в країні, через те що не займається уряд зовнішньою торгівлею.

Далі дивимося: запозичення 57 мільярдів з половиною доларів залучили в минулому році, майже 42 мільярди – це допомога зовнішня і 15 –  ОВДП. Ви подумайте, які це цифри колосальні, чим ми закриваємо дірки в бюджеті. А ми продовжуємо займатися і змінювати назву одну на другу. Ми це робили з 2019-го по 2022 рік, продовжуємо зараз.

Тому повторюся, підтримуючи абсолютно технічні формальні речі, я пропоную уряду і керівництву парламенту звернутися і до вас, щоб на Погоджувальній раді розглядати в першу чергу ті законопроекти, які будуть вирішувати ті якраз питання, про які я щойно казав.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається від фракції "Батьківщина" Соколову Михайлу Володимировичу.

Євтушок Сергій Миколайович, правильно.

 

14:24:14

СОКОЛОВ М.В.

Так, прошу передати колезі по фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І після цього голосуємо, будь ласка, шановні колеги. Будь ласка, запросіть.

 

14:24:23

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, пане Голово. Шановні колеги! Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина", Рівненщина.

Звісно, фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний проект постанови. Одразу хочу сказати, що ми всі повинні адаптуватися до новітніх технологій і вводити в обіход нашої з вами роботи саме і штучний інтелект, і інші інноваційні процеси, які відбуваються в світі і в нашій країні. Проте також хочу підняти питання, яке виникло у нас на засіданні Комітету з питань Регламенту і депутатської етики, а також звернутися до головуючого в засіданні і, в принципі, до президії.

Шановний Руслане Олексійовичу, ми піднімали питання стосовно блокуючих постанов, тих постанов, які дають право зупинити будь-який проголосований в сесійній залі нормативно-правовий акт, який не може набути чинності з огляду на те, що, на думку окремих народних депутатів, він був ухвалений з порушенням Регламенту або Конституції України. Подача документів народним депутатам України не за 10 діб, а за добу або за дві, або за три – це також порушення Регламенту, яке дає право і підстави, по-перше, внести блокуючу постанову і заблокувати такий законопроект або проект постанови, який проголосований, але також скасувати його в судовому засіданні або в Конституційному Суді. Тому велике прохання  надавати документи народним депутатам вчасно, аби не виникало будь-яких суперечок і не з'являлося блокуючих постанов.

Друге питання. Не тільки подачу документів, розгляд будь-якого нормативного проекту правового акта в сесійній залі без присутності 226, на що є також  роз'яснення Конституційного Суду, також є порушенням Конституції України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Бакунець, ще 1 хвилина, і голосуємо.

 

14:26:33

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Куди ми котимося, невже вартує сьогодні розглядати зміну у назві комітету, у нас величезні виклики на фронті. Нам потрібно розглядати питання збільшення фінансування військових частин напряму, не в державний бюджет, а кожній військовій частині ПДФО і податки, щоб вони мали можливість закупляти необхідні їм речі, щоб вони мали можливість ремонтувати всю техніку і інші засоби, які їм необхідні для фронту, бо там ситуація щоразу критична. Ось, що потрібно розглядати в залі парламенту, а не зімни назв комітетів.

Нам потрібно розглядати можливість для бронювання наших підприємців, бо є багато підприємців, які сплачують сьогодні податки більше ніж будь-які цовки, і їм потрібно допомогти працювати в цей час, коли вони платять податки, щоби військові частини мали можливість...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги, ми завершили обговорення цього питання, прошу приготуватися до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про внесення змін до  додатка до Постанови Верховної Ради України "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання". Реєстраційний номер проекту Постанови 12350.

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:28:22

За-287

Рішення прийнято.

Дякую, колеги.

Наступний законопроект 12351. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменування місцевих загальних судів.

Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати.  

 

14:28:54

За-271

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію… По фракціях покажіть.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:29:17

За-225

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань правової політики Маслова Дениса Вячеславовича. Оскільки він і від авторів, і від комітету, до  4 хвилин, будь ласка.

 

14:29:33

МАСЛОВ Д.В.

Дякую. Колеги, я не буду займати стільки часу,  тому прошу дуже сильно не розходитись.

Колеги, цей законопроект пропонує перейменувати 103 суди в Україні. І це питання не просто про зміну табличок. Щоб ви розуміли, досі у нас в Харкові є Московський районний суд, у Дніпрі – Ленінський районний суд, я думаю, що назви наших державних інституцій, тим більше назви судів, які здійснюють правосуддя іменем України, мають відповідати нашій національній ідентичності, а не нагадувати про агресора, який кожний день вчиняє злочини по відношенню до нашого народу.

Цей законопроект… дуже довго погоджувалися назви цих судів, ми проводили дуже багато консультацій перед реєстрацією і поданням цього законопроекту і з представниками суддівської спільноти, і з військово-цивільними адміністраціями, Українським інститутом національної пам'яті. Щодо кримських судів, ми проводили консультації з Уповноваженим Президента в Автономній Республіці Крим, і багато-багато… з громадськістю так само. Тому досить довго тривала процедура консультацій, і ми намагались якомога більше обійти якісь гострі політичні баталії, а зробити так, щоб це відповідало новій назві адміністративно-територіальному устрою, щоб люди знали, до якого суду звертатися, і для того, щоб це відповідало нашій українській ідентичності, як я про це сказав.

Підписантами цього законопроекту і співавторами цього законопроекту є представники різних і політичних сил, і фракцій, і депутатських груп,  за що я щиро дякую всім фракціям і групам. Я впевнений,  що цей законопроект в першому читанні буде підтриманий в  залі, а після того ми якомога  швидко його допрацюємо і  приймемо в цілому, і нарешті перейменуємо величезну кількість  судів в Україні.

З урахуванням того,  що я  представляю і позицію комітету,  то маю сказати,  що комітет за результатами  розгляду вирішив рекомендувати  цей законопроект прийняти в першому читанні за основу, а також звернутися на підставі частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України до Голови Верховної Ради про оголошення можливості внесення змін та пропозицій,  подання правок,  пропозицій,  уточнень до тих положень,  які не були проголосовані в першому читанні, але відповідають предмету правового регулювання цього законопроекту.

Тому,  колеги,  прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я прошу фракції і групи записатися: два – за,  два – проти, для обговорення цього законопроекту.

Будь ласка, слово надається від фракції "Голос" Стефанишиній Ользі Анатоліївні. Будь ласка.

 

14:33:01

СТЕФАНИШИНА О.А.

Передати слово Роману Лозинському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Михайлович Лозинський.

 

14:33:19

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Шановні колеги, не третьому році повномасштабного вторгнення і на одинадцятому році війни Російської Федерації проти України абсолютним абсурдом  залишається те, що безліч наших судів носять назви: Ленінський,  Кіровський,  Жовтневої революції і безліч інших абсолютно абсурдних назв, які є соромом для державної гілки влади. А суди – це судова гілка влади.

Саме тому сьогодні, я вважаю, дуже здорова ситуація, коли в порядку денному нашого парламенту ми розглядаємо і законопроекти, які стосуються безпеки і оборони, стосуються нашого війська, але також, не менш важливо, законопроекти, які допомагають нам очистити нашу країну від всього російського, зробити так, щоб цей слід, ця культурна окупація, ця окупація через назви, через топонімію, через назви населених пунктів, через назви судів нарешті відійшла в минуле.

Я переконаний, шановні колеги, що сьогодні буде консенсус і ми в цьому залі абсолютною більшістю підтримаємо це рішення, і більше ніколи не буде такого сорому в нашій країні. Більше ніколи ми не побачимо назви судів, які є абсолютно минулим ганебним, яке вже ніколи не буде нашим майбутнім.

Я дякую пану Маслову, я дякую комітету за чітку позицію, за роботу в цьому напрямку, за те, що об'єднують зал, і за те, що сьогодні я очікую консенсус, тому що це не партійні ініціативи – це ініціативи окремих народних депутатів, це державницька позиція, це очищення нашої країни від всього російського, а саме це має бути пріоритетом нашого залу. Саме ці питання поруч з питаннями безпеки і оборони, питаннями посилення фронту мають бути в кожному порядку денному. Очистимо Україну від всього російського!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народній депутатці Шпак Любові Олександрівні, "Слуга народу".

 

14:35:30

ШПАК Л.О.

Прошу передати слово Олександру Бакумову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Бакумов.

 

14:35:40

БАКУМОВ О.С.

Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати, цей законопроект мав бути ухвалений, мабуть, років 20 назад. І вже давно настав той час, коли б ми давно мали його ухвалити. На прикладі Харкова: ну, уявляєте, що в Шевченківському районі міста Харкова працює Дзержинський суд; в Новобаварському районі міста Харкова працює Жовтневий районний суд; в Слобідському – Комінтернівський; в Холодногірському – Ленінський; в Салтівському –  Московський; в Індустріальному – Орджонікідзевський; в Немишлянському – Фрунзенський; в Основ'янському – Червонозаводський. Ну вибачте, скільки можна дійсно знущатися над українцями і над харків'янами, коли "рішення іменем України – суддя Ленінського районного суду", "рішення іменем України –  суддя Московського районного суду міста Харкова". Ну вибачте, це дійсно знущання, яке давно законодавець разом із Президентом мали б виправити.

Тому вказана законодавча ініціативи приводить у відповідність сучасним вимогам, сучасному розвитку української нації, українського суспільства назви судів, місць, де панує справедливість, місць, де панує Феміда, де встановлюється правосуддя, де притягаються до відповідальності винуваті, де поновлюються права та свободи людини і громадянина.

Шановні колеги, пропоную підтримати вказану законодавчу ініціативу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович.

 

14:37:18

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, зараз ми розглядаємо питання зміни найменування судів. Це достатньо просте процедурне рішення з огляду на те, що воно не потребує суттєвих обговорень і змін у законодавстві. Чи покращиться від цього рішення системи правосуддя, чи будуть люди більше довіряти суддям? Звісно, ні. Наша національна система правосуддя потребує суттєвих і дієвих змін, щоб суди дійсно захищали тих, на чиєму боці закон. Поки люди цього не відчують на собі, ми будемо мати довіру до судів на рівні 10 відсотків. Реформа правосуддя є однією з ключових на шляху України до Європейського Союзу.

І ще раз хочу підкреслити: люди не йдуть до суду, бо вважають це порожньою втратою часу та коштів. Переселенці, в яких немає можливості ефективно відстоювати свої права, не можуть дозволити собі звернення до суду. Тому закликаю терміново приділити увагу саме на реформі українського судочинства. Суди мають бути доступними та справедливими.

Законопроект депутатська група підтримує, голосуємо за. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція "Європейська солідарність".

Будь ласка, В'ятрович.

 

14:38:46

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Шановні колеги, цей законопроект насправді є важливим кроком на шляху до звільнення України від комуністичного режиму і російського імперіалізму. Абсолютно ненормальною є ситуація, коли вже 8 років як отримали нові назви десятки міст і районів, а суди в цих районах і містах досі залишаються ленінськими, кіровськими, дзержинськими. Та сама ситуація і з містами та районами, назви яких ми змінили минулого року в рамках деколонізації, а назви досі залишаються московськими чи суворівськими.

Уявіть собі цей сюр, який вже тут озвучувався, що виносяться рішення іменем України в ленінському суді. Ухвалення цього закону нарешті покладе цій абсурдній ситуації край. Понад 100 судів, в назві яких є символи комуністичного режиму і російської імперської політики або не відповідають стандартам української мови, нарешті будуть перейменовані і отримають назви аналогічні назвам відповідних міст і районів.

Важливо, що це, що будуть перейменовані  і суди на території, на всій території України, включаючи окуповані Росією Крим, Донеччину і Луганщину, тому що Україна соборна і ми ніколи не змиримося з окупацією наших територій.

Звісно, "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект і разом з тим нагадуємо, що на порядку денному мають з'явитися постанови про перейменування населених пунктів, які підпадають під дію Закону про деколонізацію. Ми зробили надто велику паузу і я впевнений, що маємо повернутися до розгляду цих питань.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава.

Шановні колеги, я прошу підготуватися до прийняття рішення. Зараз будемо… А, ще, я перепрошую, Мамка – одна хвилина і хто ще підняв руку? І Іван Іванович. А, це Соболєв. Будь ласка, Сергій Владиславович. Спочатку Мамка, потім Соболєв, по одній хвилині. Після цього голосуємо.

 

14:40:31

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, суд – це та інстанція, там, де люди шукають правди. Вам це зрозуміло? Ми останнім часом читаємо такі вироки судів, отам говорять, шевченківський, у нас теж Шевченківський районний суд є в місті Києві, там, де нормальні рішення приймаються. Шановні колеги, з судом, дійсно, необхідно наводити порядок, це перше.

Друге. Як би ви не міняли, не називали і застарілі прийняття рішень, але це прийняття рішень. Необхідно дати можливість здійснювати об'єктивне правосуддя, а не те, що витворяється на даний час. Цей законопроект необхідно набагато ширше концентувати в зміні назви, зміни можливостей здійснення до правосуддя, вирішувати питання по фронтовим зонам, вирішувати питання з громадами до назв, тому що це ми робимо перший крок, а ще ті, хто не порівняв і не дав в зал подивитися, а може, назви громад не співпадають...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович і після цього голосуємо.

 

14:41:40

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Без сумніву, наша фракція підтримає рішення про перейменування судів, але ми сподіваємось, що це лише перший етап до реальної судової реформи, яку пробували за ці десятиліття починати не раз, але закінчувались ці судові реформи тим самим, що зараз бачать наші громадяни і підприємці в судах, не знаходячи правду і відповіді на ці запитання. Саме тому ми вважаємо, що це є перший крок, він необхідний, запізнілий, але крок, який дає можливість фактично сьогодні повністю розкрити суть реформи судочинства. І я думаю, що наш комітет буде накінець-то мати можливість від переходу до зміни назв змінити саму суть, коли іменем України будуть виноситись справедливі рішення. Тому фракція "Батьківщина" підтримає цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Владиславович.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменування місцевих загальних судів (реєстраційний номер 12351).

Готові голосувати, шановні колеги? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:43:21

За-277

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Ідемо далі, шановні колеги. Наступні законопроекти 12271 і 12271-1 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо державної підтримки та економічного відновлення ракетно-космічної галузі в умовах воєнного стану.

Я ставлю пропозицію включити ці законопроекти, головний і альтернативний, до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

 

14:44:05

За-228

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

Стоп! Секундочку, зупиніть. Шановні колеги, 5 секунд, "Рада" має перезапустити, якийсь канал "вилетів". Давайте 5 секунд почекаємо, вони перезапустять і ще раз проголосуємо розгляд за скороченою процедурою.

Попереднє все окей, 228, ми включили. Зараз попросили 5 секунд. Можемо? Можемо. Добре. Дякую.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:45:08

За-219

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую до слова народного депутата України Соколова Михайла Володимировича, автора першого законопроекту. Будь ласка.

 

14:45:27

СОКОЛОВ М.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Хочу подякувати Комітету Верховної Ради з питань правової політики на чолі з головою комітету паном Масловим за підтримку цього законопроекту, який є аналогом вже ухваленого нашим скликанням Закону 7451 28 липня 22-го року про мораторій на виконавче провадження  під час воєнного стану іншого стратегічного підприємства, це Укрзалізниці.

Справа в тому, що Південмаш до війни реалізовував державну космічну програму, але у зв'язку з війною фінансування за цією програмою було прервано. Борги накопичувались та залишились. Наразі підприємство виконує низку стратегічних оборонних замовлень, але суди та виконавча служба фактично вилучають кошти на оборонне замовлення у порядку стягнення з Південмашу боргів, що їх ставить під загрозу зриву. Ви знаєте, що найбільша кількість ракетних обстрілів припала саме на цьому підприємстві, внаслідок яких йому було завдано збитків на загальну суму за 22-й і 23-й роки більш ніж 6,5 мільярда гривень, з яких, до речі, за рахунок державного бюджету відшкодовано лише 516 мільйонів, тобто менше ніж 8 відсотків.

Інвентаризація і розрахунки збитків, що були завданні Південмашу ракетами і ракетними обстрілами в минулому 24-му році, коли ворог вдарив сумнозвісним "Орєшніком", до цього часу ще тривають, і про приблизну суму шкоди сьогодні можна лише здогадуватись. Але це не зламало трудовий колектив.

Давайте підтримаємо в першому читанні цей законопроект, яким буде накладено мораторій на виконавче провадження відносно стратегічного державного підприємства Південний машинобудівний завод під час воєнного стану.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, до слова запрошується автор альтернативного законопроекту Маслов Денис Вячеславович.

 

14:47:46

МАСЛОВ Д.В.

Дякую, колеги. Я спробую знову не займати багато часу. Я з Дніпра, і славу Південмашу кожен представник Дніпропетровщини дуже добре знає. Насправді славу Південмашу дуже добре знає кожен, я думаю, громадянин і кожен, хто живе в Україні. Насправді славу Південмашу знає наш ворог, і тому недаремно величезна кількість ракетних ударів завдана ворогом по Південмашу. Звичайно, героїчні люди, які працюють на цьому підприємстві в надскладних умовах, матеріальних, безпекових умовах, зараз потребують нашої підтримки. Для того, щоб виробляти там зброю, виробляти те, що допоможе нам у відстоюванні нашої незалежності. Я не розумію, чому до цього часу Кабінет Міністрів України не вирішив питання, пов'язані з заборгованістю Південмашу. Я не є прихильником мораторіїв, але це те виключення і той випадок, коли я особисто вніс альтернативний законопроект, який передбачає певні пільги для Південмашу в частині виконання заборгованостей саме для того, щоб вони мали змогу виконувати оборонні замовлення.

І, колеги, коли буде доповідати від комітету, я зверну вашу увагу, що комітет дуже обережно до цього поставився, і комітет до другого читання пропонує розглянути питання виключення з будь-яких мораторіїв питання виплати фізичним особам заборгованості по заробітній платі і так далі. І я особисто готовий підтримати зараз основний законопроект нашого іншого колеги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань правової політики Фріса Ігоря Павловича від комітету, будь ласка.

 

14:50:05

ФРІС І.П.

Вітаю, колеги. В принципі, голова комітету Денис Маслов чітко озвучив. Дійсно, ми обговорювали вказане питання на засіданні комітету. Були різні думки, але всі зійшлися в одному, що ми повинні підтримати таке стратегічне підприємство як Південмаш в питанні примусового звернення стягнення. Звісно, мораторії, вони не потрібні і ми противники цього. Невиконання рішень судів, не мати можливість виконати рішення суду чи то під час воєнного стану, чи то під час мирного стану, це є неправильним. Але в будь-якому випадку було абсолютно слушно зауважено, що Кабінету Міністрів і Державній податковій службі треба було знайти інструменти. І самим простим, напевно, було би просто відкликати виконавчий лист до стягнення, але цього не відбулося. Тому ми повинні це вирішувати на підставі закону в стінах Верховної Ради.

Враховуючи це, комітет розглянув на своєму засіданні  вказаний законопроект.   І відповідно до рішення Комітету з питань правової політики комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо державної підтримки та економічного відновлення ракетно-космічної галузі в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 12271 від 2 грудня 2024 року), поданий народним депутатом України Соколовим, та проект Закону про внесення змін до  розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо забезпечення діяльності державних підприємств, які здійснюють космічну діяльність в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 12271-1), поданий народним депутатом Масловим. Та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу законопроект за реєстровим номером 12271, в зв'язку з чим  законопроект з реєстровим 12271-1 відхилити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за,  два – проти. Будь ласка, Максим Заремський, фракція "Слуга народу". 

 

14:52:26

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Прохання передати слово Маслову Денису.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денис Вячеславович Маслов, будь ласка.

 

14:52:40

МАСЛОВ Д.В.

Дякую. Колеги, я ще раз хочу звернути увагу всіх, що комітет в рішенні своєму відобразив, що до другого читання розглянути питання виключення з будь-яких мораторіїв питання заборгованості по заробітній платі, питання відшкодування  шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Я хочу, щоб ви зрозуміли, якщо цей законопроект, ми є головним комітетом, Комітет з питань правової політики по цьому законопроекту, якщо він буде зрештою ухвалений в цілому і підписаний  Президентом і стане законом, ми не залишимо без уваги, ми будемо слідкувати за тим, щоби в першу чергу була виплачена заборгованість перед працівниками цього підприємства. Виплата заборгованості може відбутися шляхом отримання коштів і виконання оборонних замовлень, а для цього має бути певний мораторій зараз на стягнення інших видів заборгованості, по сплаті податків, сплаті штрафних санкцій, які інколи складають величезну частину заборгованості. От саме від цього, саме на це ми зараз хочемо дати мораторій, колеги.

Тому, розуміючи все стратегічне значення і важливість діяльності цього підприємства, фракція "Слуга народу" буде підтримувати за основу в першому читанні цей законопроект, і закликаю вас підтримати. Я маю на увазі, основний законопроект. Для мене особисто як для автора альтернативного не стояло питання в прізвищах, для мене важливий результат.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Миколайович Мамка, "Платформа за життя і мир". Будь ласка, Григорій Миколайович.

 

14:54:22

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, хочу звернути увагу на той законопроект, який ми розглядали перед ним, це зміна назви судів, які входять до судової гілки влади. В державі ми надали механізм державним установам, приватним установам: якщо не платиш заборгованості перед ким завгодно, перед державним підприємством, перед державою, перед громадянином, інституція в державі, існує примусове стягнення, а саме виконавчі служби і всі інші, наділені повноваженнями, стягують заборгованість і передають тій стороні, яка за рішенням суду чи по обоюдному согласию вони просто визначають ту заборгованість. Але хочу зазначити, що цим законом ми робимо унікальні речі. І дуже противно, коли Кабінет Міністрів дійсно нуль цілих нуль десятих  показав в роботі у закритті проблем заводу, який є критично важливим для України. Ви уявляєте, існує заборгованість, вона в природі є у кожного підприємства, ця заборгованість перед підприємствами, фізичними особами. А ми законом дозволяємо не віддавати заборгованості, ми законом дозволяємо не стягувати виконавцям ті заборгованості, які пройшли певні процедури, які ж ми з вами надали. Слухайте, необхідно все-таки давати доручення тоді, може, Кабміну, а не врегульовувати такі питання цілими законами.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Григорій Миколайович.

Будь ласка,  Герасимов Артур Володимирович, фракція "Європейської солідарності".

 

14:56:16

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Софії Федині. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Софія Романівна Федина.

 

14:56:28

ФЕДИНА С.Р.

Звичайно, держава повинна підтримувати ракетно-космічну галузь особливо у час повномасштабного вторгнення московської федерації. Я просто хотіла би нагадати, як Володимир Олександрович Зеленський зі своєю командою готувався до відбиття атаки московської федерації.

В 2019 році він фактично зупинив програму освоєння виробництва боєприпасів. Напевно, бракувало на дороги. 18 лютого 2020 року рішенням РНБО затверджено відтермінування ракетних програм на 2024 рік, а в 2021 році, коли ми вже очікували потенційного вторгнення, ракетні програми взагалі перенесли на 2031 рік.

У 2020 році заявив про зупинку діяльності Павлоградський хімзавод, єдиний, який може виготовляти двигуни на твердому паливі, яке потрібне для всіх серійних і перспективних ракет українського виробництва. Грошей на дороги, напевно, бракувало.

"Нептун". У червні 2020 року завершено випробування комплексу "Нептун" і можна було переходити до серійного виробництва. До цього  так і не перейшли, тому що не було виділено коштів.

"Грім-2", "Сапсан" так званий. До 2019 року було виготовлено 12 ракетних двигунів. В 2020 році Андрій Таран, Міністерства оборони, заблокував держзамовлення, хоча зона ураження "Грім-2" – це до 500 кілометрів, ми могли діставати до Москви. А 18 лютого 2022 року Зеленський сказав, що ми можемо збільшити армію в два-три рази, але тоді, наприклад, не зможемо будувати дороги.

Ракетні програми Зеленському і його команді стали не потрібні. А зараз пішла атака на бійців ППО, артилеристів, зв'язківців, саперів, яких кидають в окопи піхотою. Ми знищуємо спеціалістів, точніше, ви знищуєте спеціалістів. Навіщо, кому…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євтушок Сергій Миколайович, фракція "Батьківщина".

 

14:58:39

ЄВТУШОК С.М.

Прошу передати слово Цимбалюку Михайлу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.

 

14:58:49

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, колеги! Справді, законопроект є надзвичайно важливий, коли ми кажемо про "Південмаш", то це лідер ракетобудування колись у світі, згадаймо його досягнення. І через те, що сьогодні відбувається на підприємстві у період дії особливого режиму воєнного стану, є неприпустимим. Я погоджуюся з колегами, які казали про юридичні моменти, нюанси. Але насправді, коли виклик перед нами, чи буде ця ракетна галузь в Україні існувати, а це флагман, чи ні, то тоді треба мислити по-державницьки.

Я хочу подякувати основному автору, колезі по фракції, і подякувати Комітету в цілому з правової політики, зокрема голові пану Маслову, за його державницький підхід, що він зняв альтернативний законопроект заради вирішення цієї проблеми.

 Через те, шановні колеги, потрібно в даному випадку продемонструвати патріотизм, державницьку позицію у вирішенні проблеми, і я погоджуюся, те, про що тут казали колеги, що однозначно після ухвалення його в другому читанні і підписанні Президентом взяти на контроль, щоб всім тим людям, які працювали, була виплачена зарплата, погашена вся заборгованість, і не забули про тих суміжників, які постачали і постачають комплектуючі і сьогодні мають заборгованість. Вони теж законом захищені щодо погашення боргів. Але основне завдання цього законопроекту,  щоб галузь і, зокрема, згадане підприємством працювало на нашу гордість, щоб можна було справді ці ракети використовувати для захисту держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще, будь ласка, з процедури, да?  Будь ласка, Бужанський – з процедури. Тільки з процедури, будь ласка.

 

15:01:04

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги, я нагадаю вам, що в 2020 році ми законом надіслали 340 мільйонів на Південмаш і ми  підтримали підприємство,  в яке вже ніхто не вірив. Але зараз Російська Федерація за 3 роки повномасштабної війни завдала більше 40 ракет по заводу, по підприємству, чим підкреслює його важливість,  його небезпечність саме для Російської Федерації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Аркадійович, Максим Аркадійович, з процедури.

 

БУЖАНСЬКИЙ М.А. Прошу кожного із вас підтримати цей законопроект,  він дуже важливий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, я вас дуже прошу, це стосується всіх. Якщо  ми беремо з процедури – з процедури.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я погоджуюся,  цей закон дуже важливий,  давайте,  будь ласка,  приготуємося до  прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо державної підтримки та економічного відновлення ракетно-космічної галузі в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 12271).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

15:02:36

За-241

Рішення прийнято. Вітаю, колеги!

Наступний законопроект 12220 – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані.

Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:03:11

За-252

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:03:31

За-218

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова народного депутата України Волинця Михайла Яковича як автора цього законопроекту. Будь ласка, Михайло Якович.

 

15:03:59

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, надзвичайно важливий законопроект. В зимових умовах, під час агресії Росії, захоплення вугільних підприємств "Лисичанськвугілля", "Первомайськвугілля", шахт вугільних в місті Вугледар, в Торецьку, дестабілізації ситуації вугільних підприємств в Донецькій області, втрати шахти "Шахтоуправління "Покровське", де видобувалось лише в цьому шахтоуправлінні 17 тисяч тонн якісного вугілля марки "К" з сіркою 0,6 – це найбільша шахта в Європі, - в цих умовах є заборгованість по заробітній платі на державних шахтах 2 мільярди гривень. Крім того, в Україні на шахтах з видобутку уранової руди заборгованість по заробітній платі складає більше 4 місяців.

Нам надзвичайно важливо зараз врегулювати ці питання і стабілізувати роботу державного підприємства "СхідГЗК" – це уранові шахти і збагачувальна фабрика, - а також вугільних підприємств в Донецькій області, Львівській і Волинській областях, і всю інфраструктуру.

Не дивлячись на це, йшло затягування розгляду в парламенті законопроекту 12220 про введення мораторію на банкрутство вугільних підприємств і уранових шахт.

У зв'язку з цим я хочу подякувати представникам різних комітетів, і урядовцям, спікеру парламенту, головам комітетів, всім нашим колегам за те, що ми сьогодні розглядаємо цей законопроект, і ми уникнемо банкрутства вугільних підприємств, уранових шахт, і забезпечимо їх стабільну роботу, зможемо вирішити всі соціальні необхідні питання для шахтарів, для шахтарських міст. І надзвичайно важливо, надзвичайно важливо, щоб цей період було розроблено як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, я почув, я вам дякую від усіх, кому ви подякували.

Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Герусу Андрію Михайловичу. Будь ласка, Андрій Михайлович. З місця хочете? З місця включіть, будь ласка, Андрію Михайловичу. Все для вас, Андрій Михайлович.

 

15:06:26

ГЕРУС А.М.

Дякую. Колеги, я прошу підтримати цей законопроект. Як ви бачите, основні автори навіть не з фракції "Слуга народу", тим не менше, ми підходимо за принципом професійної необхідності, і варто підтримати цей законопроект. І нагадаю, що рішення комітету було за основу і в цілому, і було б дуже добре, якби зал так підтримав.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я, звісно, запропоную це залу. Дякую, Андрій Михайлович.

Шановні колеги, будь ласка, переходимо до обговорення цього законопроекту. Прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, записуйтесь: два – за, два – проти.

Будь ласка, слово надається народному депутату Дануці Олександру Анатолійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

15:07:17

ДАНУЦА О.А.

Передаю слово колезі Дмитру Чорному. Я думаю, він добре про уран теж розкаже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро, про уран.

 

15:07:36

ЧОРНИЙ Д.С.

Шановні колеги, дуже схожий законопроект, який ми щойно розглядали по Південмашу, тільки це вже стосується урановидобувної галузі ДП "СхідГЗК". З 1 січня закінчився мораторій на примусове стягнення боргів даного підприємства. Даний комбінат займається виготовленням ураново-оксидного концентрату, з якого потім виробляється паливо для наших атомних станцій. І це дуже важливе підприємство для України, його обов'язково треба підтримувати.

Так, це рішення про відновлення мораторію не є, звичайно, панацеєю, але це найменше, що ми з вами, колеги, можемо сьогодні зробити для збереження та стабільної роботи урановидобувної галузі. Минулого року даний мораторій вже довів свою ефективність, але з 1 січня на підприємстві вже 14 днів заблоковані рахунки. Тому комбінат вимушено працює в режимі жорсткої економії, а найближчим часом без прийняття даного рішення може взагалі зупинитися.

В цьому є, дійсно, своя причина: вартість енергоносіїв суттєво зростає, а ціна на готову продукцію підприємства лишається без змін, так як лишається без змін і розмір заробітних плат працівників комбінату. Це при тому, що ціна на світових ринках на ураново-оксидний концентрат постійно зростає, але це вже зовсім інша історія, яку треба вирішувати обов'язково з профільним міністерством та з Енергоатомом.

Шановні колеги, я звертаюся до вас всіх з проханням підтримати урановидобувну галузь, підтримати державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та тисячі людей, які працюють на цьому комбінаті, і проголосувати за даний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція "Батьківщина".

 

15:09:21

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, це той законопроект, який ми будемо вимушені, мабуть-таки, з вами зараз проголосувати, бо ми вчергове, і я дякую за ініціативу своєму колезі пану Михайлу Волинцю і колегам Гриб і іншим, які… автори цього законопроекту. Ми по суті рятуємо вчергове наших шахтарів від наслідків абсолютно бездарного, неефективного управління державними шахтами з боку уряду України.

Тут попередній виступаючий сказав, що мораторій попередній довів свою ефективність. Я би порадив вам, колега, навіть не осмілюватися такі речі казати. Яку ефективність який мораторій може запровадити? Яка ж така ефективність, якщо вновь борги по зарплатні, вновь проблеми, знов  проблеми з виплатою зарплатні, знов немає відповіді на ключові питання, що робити з державними шахтами, як урановидобувними, так і шахтами, які видобувають енергетичне вугілля. Немає відповіді на питання як же так управляє міністерство і уряд цими державними підприємствами, що навіть за неіснуючої ціни на електроенергію державні шахти, які видобувають енергетичне вугілля, продовжують лишатися збитковими і там є якісь проблеми із зарплатнею і так далі. Тому знову-таки ніякої тут перемоги монобільшості і уряду, і коаліції немає, це наші колеги рятують шахтарів, і за це ми їм дякуємо. А фракція "Батьківщина" підтримає цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, наступний від групи "Відновлення" Мороз Володимир Вікторович.

 

15:11:27

МОРОЗ В.В.

Дякую. Шановні колеги, прийняття цього закону є критично важливим для забезпечення енергетичної безпеки України в умовах воєнного стану. Вугільна галузь є однієї з ключових опор економіки та національної безпеки нашої держави. Документ пропонує продовжити термін дії мораторію на виконавче провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних підприємств у сфері енергетики, а також на банкрутство державних добувних підприємств до 1 січня 26-го року. Таке рішення дозволить уникнути загрози банкрутства та ліквідації стратегічно важливих підприємств, зокрема ідеться про ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Продовження терміну дії мораторію – це важливий крок для підтримки енергетичного сектору в цей критичний період. Ми маємо дбати про сталу роботу наших підприємств, захист шахтарів та гарантування енергетичної незалежності нашої держави. Депутатська група "Відновлення України" підтримає даний законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, завершальний виступ – Геращенко Ірина Володимирівна. Я так розумію, передає Михайлу Бондарю. Михайле, будь ласка, фракція "Європейська солідарність. І після цього голосуємо, колеги. Будь ласка.

 

15:13:00

БОНДАР М.Л.

Дякую. Колеги, Михайло Бондар, "Європейська солідарність". Є, дійсно, є стратегічні підприємства, а є стратегічні цілі галузі, галузі енергетики, якраз, які дійсно потребують нашої підтримки. І, дійсно, як Олексій Кучеренко сказав, на жаль, нам треба буде підтримувати цей закон. Чому на жаль? Тому що  Міністерство енергетики нічого не робить для розвитку шахт, для того, щоб вкладалося в модернізацію шахт, нічого не робиться для того, щоб престижність шахтарської професії з кожним роком піднімалася. Ми ж пам'ятаємо чудово замміністрів, які зараз закриті за звинуваченням в хабарництві, які фактично мали б опікуватися цією галуззю, але натомість розкрадали її.

Я як голова підкомітету вугільної промисловості вже закликав міністерство надати чіткий план розвитку вуглевидобувних підприємств і щоб слідуючий законопроект, якщо такий буде внесений в парламент, був не від народних депутатів, а був все-таки від уряду, від Міністерства енергетики, де за цією трибуною має стояти представник цього міністерства і ми як народні депутати маємо йому задавати питання, що зроблено для підтримки вугільної галузі, які кошти вкладалися і яка ефективність цих коштів. Тому, на жаль, зараз треба підтримати, а в подальшому чекаємо ініціатив від уряду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Будь ласка, підготуйтеся до прийняття рішення. Комітет запропонував за основу і в цілому. Не буде заперечень? Я тоді почергово буду ставити. Дякую. Поки заперечень немає, будемо тоді пробувати голосувати.

Шановні колеги, будь ласка, приготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані.

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

 15:15:55

За-252

Рішення прийнято.

Шановні колеги, рішення комітету – в цілому не буде заперечень? Тоді я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані (реєстраційний номер 12220). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:16:41

За-251

Рішення прийнято.

Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги.

Що, що? По фракціях покажіть, будь ласка.

Шановні колеги, наступний законопроект 5344, це друге читання, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю. З процедури?

Артур Володимирович, з процедури тільки. Будь ласка.

 

15:17:08

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, ми зараз переходимо до наступного законопроекту, але це означає, що продовжується пленарне засідання Верховної Ради. У мене велике прохання, щоб не розпочинались засідання комітетів поки  іде пленарне засідання.

Щиро вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Абсолютно з процедури. Дякую вам.

Шановні колеги, нагадую, що до тих пір, допоки триває триваюча частина пленарного засідання Ради, ви не можете проводити роботу в комітетах без іншого рішення, якщо це є рішення Верховної Ради.

Шановні колеги, тому ми… Григорій Миколайович, ви з процедури? Будь ласка, Григорій Миколайович, що у вас?  

 

15:17:48

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, а Погоджувальна рада може тривати під цей час процесу голосування обговорення, чи не може?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Миколайович, я думаю, що ми зробимо все для того, щоб Погоджувальна рада зібралася вчасно у відповідний процес.

Дякую.

 

МАМКА Г.М. Дуже дякую. По суті нічого, але ґрунтовно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ґрунтовно, але красиво, правда? Нічого незрозуміло, але красиво. Добре.

Шановні колеги, рухаємося далі. Тому ми домовилися таким чином: починаємо 10 хвилин від Цимбалюка.

Будь ласка, Михайло Михайлович, до 10 хвилин ви спочатку, так. І 5 хвилин, 5 поправок, добре.

 

15:18:58

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановна президія,  я хотів би, щоб ми сьогодні дуже принципово поговорили про законопроект, який гарантує права особам з інвалідністю на працю і їх соціальний захист. Можна багато дискутувати, і справді, як на мене, робилися спроби до другого читання його удосконалити. Але навіть і останнє засідання в Комітеті соціальної політики і прав ветеранів залишило багато питань без відповідей. Через те я сьогодні хотів би зупинитись на деяких з них.

Підкреслюю, дуже важливо, щоб законами України гарантували особі з інвалідністю право на працю. Однозначно, перше – це соціальний захист. Виплати ті, які були сьогодні, мають зберегтись в майбутньому, і щоб особа з інвалідністю в межу своїх повноважень мала можливість бути соціально корисною. Зважаючи на виклики, які сьогодні є в державі, що триває кровопролитна війна, кількість осіб збільшується з інвалідністю, держава має стати на їхньому захисті.

Що ми маємо на сьогодні. До нашої фракції звернулися асоціації осіб з інвалідністю, які мають певні застереження до цього законопроекту, і нашими правками ми старалися його удосконалити. На жаль, не все вдалося, хоча певні спроби є. Є дискусія стосовно того, чи зможе держава гарантувати право шляхом підтримки працівників і роботодавців. Ми вважаємо, що саме держава має стимулювати, щоби роботодавці створювали підтримки держави місця для працевлаштування  особи з інвалідністю. Бо насправді ті виплати, які сьогодні гарантує держава, не дають можливості людині з інвалідністю не те, що жити, інколи навіть вижити. Через те ці виплати потрібно підвищувати. І справді, спілкуючись з цими категоріями людей, вони кажуть: ми не хочемо бути на шиї в держави, ми хочемо бути корисними в майбутньому. Через те не тільки на підприємствах і приватних структурах мають працювати особи з інвалідністю, а держава має створювати умови, щоби всюди забезпечити право працювати особі з інвалідністю – і в місцевих органах самоврядування, і в державних органах влади, на всіх рівнях має бути  рівний доступ до професії. А особа з інвалідністю сама має вибирати. 

Наступна вимога, і це потрібно врегульовувати в законопроектах. Коли ми дискутуємо стосовно реєстру таких осіб, то вибачте мені, а як підприємцю  дізнатися, хто проживає в його місцевості і є особою з інвалідністю, і потребує працевлаштування.  Через те справді має  бути такий реєстр і ним мають користуватися як центри працевлаштування, так і самі підприємці, щоби вибирати, знати, що ці громадяни працюють.

Як діє сьогодні? Давайте заради справедливості, на деяких підприємствах просто лежать трудові книжки осіб з інвалідністю для того, щоби заповнити квоту. Це дає користь кому? Ні особі з інвалідністю, які деякі кажуть, що це їх принижує, вони хочуть реально працювати. І так само роботодавцю, він, щоб не було штрафних санкцій, він робить такий крок.

Через те я ще раз підкреслюю, на жаль, правками не вдалося удосконалити цей  законопроект до другого читання, і фракція "Батьківщина", зважаючи на пропозиції асоціацій, не може підтримати цей законопроект.

Шановні колеги, не знаю, чи вистачить у нас голосів, я б хотів поставити ще п'ять правок на врахування. Шановний пане Голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номери поправок тільки.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Номери поправок: 6, 11, 136, 371 і 436.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 436. Зараз, одну секундочку. Це поправки відхилені ваші?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, ці поправки відхилені, і ми пропонуємо їх… і просимо колег врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, поправка 6. 6-а не відхилена. Дивіться, якщо 6-а, вона тільки завтра вранці буде ставитися, бо вона врахована.

11-а, дивлюся, 11-а теж врахована. 136-а. Галя, візьми, будь ласка, я зараз подивлюся. У мене тут є всі поправки. 136-а, вона теж врахована. 371-а.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Теж врахована. Тому, Михайло Михайлович, ці завтра будуть ставитися.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую вам. Дякую. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, я даю 2 хвилини Арешонкову Володимиру Юрійовичу. Будь ласка, Володимир Юрійович. І потім будемо рухатися далі.

 

15:24:48

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Дякую. Пане Голово, шановні колеги, наша позиція по законопроекту даному наступна. Ми з колегами подали 44 правки, і всі вони були відхилені. Ні на робочу групу, ні на засідання комітету, на жаль, нас як співавторів не запрошували. Звичайно, ми погоджуємося з необхідністю врегулювання захисту прав інвалідів особливо в сучасних умовах. Разом з тим, маємо низку суттєвих зауважень.

Перш за все проект закону містить положення, яке стосується адміністрування органами Пенсійного фонду ЄСВ, хоча ця ідея є дискусійною і щодо неї висловлює зауваження податкова.

По-друге, проект Закону щодо тимчасового адміністрування внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю покладає на податкові органи і встановлює правила, за яким податкова має здійснювати таке адміністрування. Однак такий внесок не є податком, а тому запропоновані зміни суперечать положенням Податкового кодексу.

У проекті закону йдеться про державний Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Разом з тим, у Бюджетному кодексі йдеться про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Тому термінологію проекту необхідно привести у відповідність.

Проектом покладаються додаткові обов'язки і, як наслідок, витрати на  роботодавців. Зараз з цим питання треба бути обережним. Причому проектом закону виключаються  чинні норми про пільги для підприємств, організацій,  громадських об'єднань осіб з інвалідністю.

З усієї поваги до цієї теми, давайте підходити до її вирішення системно і якісно, інакше ми будемо лише погіршувати стан речей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимир Юрійович.

Будь ласка, далі у нас були такі заявки: Михайло Якович Волинець –  до 5 хвилин, потім Євтушок Сергій Миколайович – до 5 хвилин, Мамка Григорій Миколайович – до 5 хвилин, і завершальний буде Олексій Гончаренко – до 15 хвилин. Це ті, хто заявилися по своїх поправках.

Тому я запрошую, будь ласка, Волинець Микола Якович, будь ласка.  Михайло Якович. Перепрошую.

 

15:27:30

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, друзі, шановні радіослухачі і телеглядачі! Хочу подякувати народним депутатам за те, що ми зараз дружньо з вами проголосували за законопроект 12220 і дали можливість в зимовий період працювати успішно вугільним підприємствам, забезпечити енергетичну безпеку країни, а також забезпечити стабільну роботу підприємств з видобутку урану і  руди та можливості виплатити зарплати, отримати всі соціальні виплати, платити податки і забезпечити нормальне функціонування підприємств та міст, шахтарських міст.

Тепер відносно законопроекту 5344. Найбільш ганебний законопроект за всю мою практику роботи в парламенті.

Хочу сказати про передісторію, коли Президент, реагуючи на те, що прокурори поголовно ставали інвалідами, реагуючи на те, що МСЕК, порушуючи все, що можна і законодавство, торгували, продавали і за гроші роздавали групи здоровим людям, це була реакція Президента про розпуск МСЕК.

 Яка реакція парламенту? Парламент за дорученням Офісу Президента при залученні Кабінету Міністрів, Міністерства соціальної політики долучається до розробки законопроекту 12177 разом і під відповідальність Міністерства охорони здоров'я, а також законопроекту 5344.

Законопроект 12178 уже прийнятий з усіма порушеннями, і він зараз зареєстрований під номером 4170 після того, як його підписав Президент і він опублікований. Але в цьому законопроекті є теж дуже великі проблеми, і ми зіштовхнемося впродовж січня, лютого і в березні, і, можливо, до літа, важко буде врегулювати цю ситуацію.

 Ну, наприклад, Конвенція Організації Об'єднаних Націй передбачає, що закони, вся робота, яка проводиться і торкається інвалідських організацій, людей з втратою працездатності, ця робота має проводитися за участю організацій, яка об'єднує людей з інвалідністю. Але натомість прийнятий Закон, ще раз наголошую, 4170, який це все нівелює, передбачає, що органи влади, міністерства працюють лише з громадськістю.

Що таке громадськість? Це представники любителі пива, любителі котів, собак, вони прийдуть і будуть заявляти про те, що вони представляють інтереси організації людей з інвалідністю, а також інтереси людей з інвалідністю. Це  неприпустимо. Те ж саме передбачено в законопроекті 5344. Шановні друзі, чи це припустимо,  що замість інвалідських організацій, їхніх представників будуть... їхні інтереси представляти зовсім сторонні люди,  кишенькові якісь організації,  які дуже зручні для органів влади і будуть зручні для Міністерства соціальної політики,  для інших? Ми пожнемо проблеми, і ці питання необхідно негайно вирішувати.

Тепер фракція "Батьківщини" подала 62 правки до законопроекту. Вони не враховані. І питається, чому? Чому не враховані наші конструктивні пропозиції,  наші правки? Тому що знову поспішно це все відбувається.

Я хочу сказати і відносно того позитиву,  що в Офісі Президента заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук збирала нараду. Вона вивчила ці проблеми разом з представниками громадських організацій,  інвалідських організацій, і прийшли до висновку, і вона запропонувала,  що не треба  поспішати, давайте на лютий підготуємо все, зробимо так,  як треба,  не будемо підставляти  Президента, він же хотів благородно поступити, він хотів вирішити питання позитивно. Але мені незрозуміло, чому сьогодні відбувається така маніпуляція, що в кінці дня, коли пустий зал, ми розглядаємо цей законопроект і депутатів це не цікавить, вони просто розійшлися. Але завтра зженуть всіх депутатів сюди, забезпечать кворум, і цей законопроект може бути прийнятий. Це неприпустимо, без реального обговорення,  без залучення громадськості…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій Миколайович Євтушок – 1  хвилина. Ви назвете три поправки,  ми їх почергово поставимо,  але  я буду дивитися,  щоб це були поправки на врахування, тому що поправки на підтвердження, ми домовилися, завтра.

Будь ласка, Сергій Миколайович,  нумерацію.

 

15:32:51

ЄВТУШОК С.М.

Дякую,  Руслан Олексійович. 777,  в моїй таблиці вона відхилена, 788,  також відхилена, і 799. Прошу поставити ці всі три правки на врахування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 777, 788, 799. Все правильно?

Шановні колеги, так, справді, ці поправки є,  вони відхилені. Поправка 777 авторства Тимошенко, Волинця, Євтушка, Цимбалюка. Вона відхилена, водночас колеги просять поставити цю поправку на врахування.

Я ставлю 777 поправку на врахування. Прошу голосувати.

 

15:33:44

За-23

Рішення не прийнято.

Будь ласка, наступна 788 поправка, авторства тих самих авторів. Комітетом відхилена. Автори просять поставити її на врахування.

Ставлю 788 поправку на врахування. Прошу голосувати.

 

15:34:17

За-21

Рішення не прийнято.

І завершальна поправка – 799-а, авторства Тимошенко, Волинця, Євтушка, Цимбалюка. Комітетом відхилена. Автори просять поставити її на врахування.

Ставлю цю поправку, 799-у, на врахування. Прошу голосувати.

 

15:34:44

За-22

Рішення не прийнято.

Будь ласка, далі до 5 хвилин – Мамка, і потім до 15 хвилин – Гончаренко.

Будь ласка, Григорій Миколайович.

 

15:34:54

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, я буду намагатися найкоротший такий виступ зробити замість восьми правок.

Зверніть увагу, любий закон, він повинен інтегруватися і сумісно вирішувати ту чи іншу проблему. Одним законом ми проблему не вирішимо. От я говорю про цей один закон. Ви уявіть собі, от ці виступаючі, автори законопроекту, кажуть про надання можливості. Вона надана, а саме: зобов'язання підприємств любої форми власності, в тому числі державної власності, залучення осіб з інвалідністю для роботи. Але в кожного такого підприємства любої форми власності є своє законодавство, яке держава дала для користування для унормування діяльності, організації діяльності, і в кожного державного підприємства є свої критерії набрання співробітників на роботу. І в цих критеріях немає пільг або виключення щодо осіб щодо інвалідності. Якщо два закони не корегуються між собою, як ви думаєте, які будуть результати з цього закону? Відповідь: закон буде, а фізично працювати він не буде, тому що необхідно буде ще купу змін до законів вносити профільних для того, щоб держслужба відкрила свої ворота для осіб з інвалідністю.

Щоб у нас не получилось так, як з прокурорами. 56 хмельницьких прокурорів інваліди: 2 доказали інвалідність, 2, а п'ятдесят з чимось прокурорів не сидять в тюрмі і немає підозр. Чому немає підозр? Тому що звичайним громадянам України є підозри, а прокурорам немає.

І от для того, щоб було вірне корегування між законами, взаємодія законів для того, щоб вирішити питання, до цього ще закону надо внести купу інших змін до законів для того, щоб його скорегувати. На даний час такої історії не існує і немає її, і не вирішена ця проблема зовсім цим резонансним законом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Миколайович.

Будь ласка, шановні колеги, і завершальний, я наскільки розумію, на сьогодні виступ. Так, шановні колеги? Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко, до 15 хвилин. Будь ласка, Олексію Олексійовичу.

 

15:37:43

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Шановні колеги, ви знаєте, ми розглядаємо важливий зараз законопроект. Люди, особи з інвалідністю – це дуже важливо. Але в мене питання: які взагалі сьогодні ми розглядали законопроекти? Ну ми перейменували якийсь комітет і щось йому додали там у віданні. Важливе технічне рішення, з повагою до колег з цього комітету. Ми перейменували суди. Ну теж, дійсно вже скільки можна, Московський, Дзержинський, Ленінський треба було перейменувати.

Але скажіть мені, чи це саме головне, що сьогодні є в нашій державі? І відповідь, мені здається, очевидна кожній людині. І отут в мене питання до всіх, до людей і до нашої влади, і в першу чергу до Президента. Ми маємо почути, яка наша стратегія, що ми робимо, куди ми йдемо, тому що раніше нам казали: два-три тижні, кава на набережній Ялти – зрозуміло, кордони 91-го року – круто, жодного сантиметра – клас, навіть якщо десь один дідусь живе – не віддамо. Супер. Перестали ми вже це говорити, кожен день втрачаємо, втрачаємо, втрачаємо, втрачаємо, втрачаємо.

Нам потрібні стратегічні рішення щодо виправлення, кардинального виправлення ситуації в країні. Перша, звичайно, армія, військо. А де ці рішення? А цих рішень немає. І сьогодні ми бачимо якусь абсолютно незрозумілу ситуацію. Нам говорять: в силах оборони України більше мільйона людей, нас штурмує 600-650 тисяч російських військ, але нам говорять: під Покровськом, під Лиманом, під Куп'янськом у ворога величезна перевага в особовому складі, до п'яти разів більше, відступаємо, що ми можемо зробити, людей не вистачає. Забирають в піхоту сьогодні, я про це говорив, і я звернувся до колег, що давайте викличемо сюди Головнокомандувача Сирського. На жаль, тільки 80 колег підтримали.

В мене питання. Якщо в нас більше мільйона військо, а у ворога 660… 600-650 тисяч нас атакує, чому сьогодні приходять телеграми в частини військово-повітряних сил наших про те, щоб забирати, забирати механіків, техніків в піхоту? Чому сьогодні в ППО забирають техніків, вогневі групи в піхоту? Чому саперів в піхоту? Чому зв'язківців в піхоту? Так де ж цей мільйон людей? Що ж ми робимо? Це ж знищення армії на майбутнє. Якщо ми заберемо сьогодні техніка, якого вчили роками обслуговувати літаки, якого вчили зараз місяцями обслуговувати ті F-16, за які ми всією країною  боролися. Що ми будемо робити завтра? Що ми будемо робити завтра? Як ми будемо зупиняти ворога через три місяці, через шість місяців? У мене просте питання – де відповіді на ці питання? Я вимагаю від нашого керівництва військового негайно зупинити нищення Повітряних Сил, нищення мізків, ППО, зв'язківців, саперів. Це не можна робити, це шлях в нікуди.

Що робити? Назвати речі своїми іменами. Якщо все дуже складно, сказати, все дуже складно, встати по рубежах природних, які ми здатні захищати, будувати фортифікації, окреслити ті рубежі, з яких вже не відступимо, і боротися, не розповідаючи балачки. І берегти людей, і берегти, саме головне, тих, хто будуть воювати, може, через місяць, через три, через п'ять, хто підніметься в українське небо, тих, хто зроблять технологічну роботу, бо це ж не XVIII сторіччя з мушкетом чи зі списом бігати. Це військо, це я говорю про те, що відбувається у війську.

Далі, мобілізація. Ви бачили сьогоднішню новину? Якийсь рецидивіст   був мобілізований в ТЦК на Закарпатті, вірніше, приведений, далі він проник в кабінет керівника ТЦК, викрав звідти 27 тисяч євро. Алло, 27 тисяч євро що робили в керівника ТЦК в кабінеті? Він говорить, що він там збирав на дрони. В євро? Чи він тільки сказав про 27, а там було 270, але щось треба було подати в поліцію заявою. Боже, уявіть собі ціну, це ж ідіотизм якийсь повний.

Коли будуть розпущені ці ТЦК, в яких тільки євро лежать по кабінетах керівників повні, битком набиті дивани? Люди ненавидять, "бусифікація", яка стала словом минулого року, ганебним словом. Коли буде запущений нормальний рекрутинг? Коли ми дамо мотивацію військовим? Коли буде іпотека? Коли будуть терміни служби? Скільки можна чекати на терміни служби? Чому колеги зі "Слуги народу" вже виходять і говорять: не буде демобілізації під час війни, людей не вистачає. Так людей не вистачає, тому що немає термінів служби, тому що немає мотивації.

Два роки тому я подав законопроект у Верховну Раду встановити термін служби 18 місяців. Далі можна було встановити мотивацію тим, хто може звільнитись, але не звільняється, плюс 20 відсотків до грошового забезпечення. Так ми би тримали людей. Нічого не робиться, відношення до людей, як до кріпаків до військових, нищення всього, що можна всередині війська. Ну ви що, що будемо робити далі!

Наступна тема. Нам вже говорять із-за океану: а ну, давайте, знижуйте мобілізаційний вік до 18 років. Це що взагалі за розмова? Я вибачаюся, а тут хто ще керує цією країною, люди, яких обрав народ України, чи будь-хто з наших партнерів, з усією повагою до них. І взагалі що це за подача. Тобто зброї нема, дозволу бити нема туди, куди нам треба бити, давайте перекриємо це 18-річними, покладено їх на вівтар. Що далі будемо робити? Виграємо ще пів року, а далі 15-річні? Хто далі? Куди підемо? Це про існування української нації вже стоїть розмова.

І нам треба про це говорити, говорити чесно про те, що ми не можемо допустити такі речі, що це неприйнятно для нас. Виробити ту стратегію, яку ми здатні забезпечити тому війську, яке сьогодні є, встановити мотивацію, обрати людей, які хочуть воювати, які можуть воювати. Да в нас піврічні контракти не заключають, люди не можуть взяти контракт на пів року і повернутись у свою частину ті, хто були звільнені, наприклад, за сімейними обставинами. А замість цього нам говорять: давайте, давайте більше людей киньте в цю топку. А далі, що? Так не може бути, це не може бути нашою стратегією!

Далі. Ми говоримо про людей, ми говоримо про майбутнє нації. Що у нас з демографією? Катастрофа! Це, до речі, ще одна відповідь про 18 років. Куди? В нас уже демографічна катастрофа страшенна. В 90-му році в Україні народився 1 мільйон дітей. Позаминулого року 170 тисяч. Минулого року, ще чекаємо останні цифри, судячи з усього, ще менше. Це катастрофа! Повна катастрофа.

Що робить держава? Де демографічна політика? Де виплати дітям? До 3 років – у нас сьогодні 860 гривень. 860 гривень. Та я бачу, тут багатьом смішно. Це смішно, 860 гривень на дитину до 3 років? Давайте посміємось разом. Якщо вам смішно, виходьте на трибуну, давайте разом посміємося, колеги. Ні, ну там от колеги сміються. Це, я думаю, це дуже смішна історія 860 гривень на дитину платити на місяць. Виходьте на трибуну, і посміємось разом. Що ви там стоїте? Що ви стоїте з залу там кричите щось, сюди давайте. І давайте поговоримо про 860 гривень на дитину на місяць, буде разом смішна історія. Посміятися ж треба. Це дійсно смішно. Це дійсно смішно. Тільки від цього сміху сльози на очах, тому що не може родина за 860 гривень утримувати дитину до 3 років. Це неможливо.

Чому є гроші роздавати по тисячі, є гроші на кешбеки, є гроші на марафони, є гроші на будь-що і немає грошей на українських дітей? Це смішно? Ну, давайте посміємося. Тут, я дивлюсь, колегам деяким смішно. Це дійсно класно їм. Бо, напевно, на 860 гривень ви не утримуєте свою дитину, тому вам може бути смішно. А 860 гривень, це неможливо утримати дитину.

Після всіх розмов про те, що потрібно допомогти родинам з дітьми. Тут скільки разів звертались до того уряду, скільки подано законопроектів. Нарешті кажуть, "Зимова єПідтримка" буде. Хоча б дамо разово 6500, дуже важливо, правильне нарешті рішення. А далі що? Малозабезпечені ВПО. А багатодітним всім? Ні. А ВПО всім? Ні. Тільки тим ВПО, які отримають допомогу, ці 2-3 тисячі гривень нещасних. А інші ВПО, вони що багатії? Їм не потрібно? А всі багатодітні родини, їм не потрібно? А діти наших військовослужбовців, ветеранів, їм не потрібно? Чому розділили дітей?  І навіть цю допомогу, яким можна було дати, не дали всю, таку, яка вона мала бути. Це друга позиція.

Будь ласка, дивіться, що у нас відбувається з демографічною політикою. Повна катастрофа. Коли ми дивимося на військо, на мобілізацію, дивом вдалося зупинити мобілізацію газовиків. Я не знаю, щоб ми взагалі робили, якщо би ми залишилися без тих людей, які здатні обслуговувати, ремонтувати газопроводи. Після, до речі, "години запитань до Уряду", чому потрібно, щоб уряд тут був? Вони-таки прийняли рішення на уряді, розширили бронювання на газовиків, хоч щось зробили. Але іншою рукою, знову почалися в ДСНС розмови забрати рятувальників. Ну, правильно, треба ж залатати дірки. Рятувальників давайте заберемо, газовиків давайте заберемо. На 18 років спустимо. Що ще ми зробимо? І це відповіді на ті ключові питання, які сьогодні є в державі, ключові.

А в цей час, коли нам говорять, що немає грошей на дітей, на військо, ще кудись грошей немає, то ми бачимо, що десь гроші то є. Зарплата в Укрпошті мільйон 800 тисяч гривень на місяць керівника. 1 мільйон 800 тисяч гривень зарплата керівника Укрпошти. Віджали компанію "Укрнафтобуріння" у її приватних власників, зробили там зарплату керівнику 1,45 мільйона гривень, ще в долари найменували, бо вдруг гривня впаде, людина ж не має страждати. Це потрібна людина, це важлива людина. Це не ті діти, не ті військові. Як взагалі таке може бути? Військовий, який ризикує своїм життям 24 на 7, той, який на нулі, отримує бойову надбавку 100 тисяч, отримує в місяць 120 тисяч гривень, а керівник якогось підприємства в Києві, в офісі, в тихому офісі – 1 мільйон 800 тисяч гривень на місяць, 1 мільйон 400 тисяч гривень на місяць. Рахункова палата – 400 тисяч гривень на місяць, 500 тисяч гривень на місяць. Чому? Тому що там подруга родини Зеленських Піщанська. Чому? Бо прилаштували своїх людей в теплі місця. Так не може бути в час, коли перед нами такі виклики. От які правильні пріоритети держави, і ми їх бачимо, ці пріоритети держави.

Ми говоримо про енергетику, міністр енергетики, я кажу, а що його запрошують, тут в четвер  він прийде, нам говорять. Да гнати його треба. У Верховній Раді постанова про звільнення Галущенка, міністра енергетики, Умєрова, міністра оборони. Їх треба виганяти  з роботи, вони все провалили на своїй ділянці. Ні, ні, далі їх тримають.

Коли Трамп говорить, я буду бурити, бурити, бурити, щоб добувати нафту, газ,  в нас те саме нафтобуріння падає, видобування. Чому? Тому що тільки грабують ці компанії, все ж,  до чого дотягнулися ці "державні" (в лапках) руки, а це свої руки, тільки грабують і тягнуть, і тягнуть, і тягнуть звідси. І, звичайно, що це абсолютно нічим добрим для нас для всіх, друзі, не закінчиться.

Сьогодні світ в страшенній турбулентності. Сьогодні вся наша підтримка висить на волосині. Що вирішить Трамп, яким чином він буде діяти, ніхто нічого не знає і не розуміє. Та не можна бути настільки повністю залежними, нам негайно потрібно розглянути стратегію рятування України. Ні кава на набережній Ялти, ні ці розмови бла-бла –  рятування, щоби Україна була і через рік, і через 5, і через 10. І це має бути, перше, повне реформування війська, системи мобілізації, заміна неефективних менеджерів. Це має бути демографічна політика. Це має бути економічна політика з акцентом на робочі місця. Це має бути  завершення оцієї Північної Кореї  з закритими кордонами, з колосальними штрафами, з божевільним тиском на кожного і кожну. Бо так ми нікуди не прийдемо, так ми втратимо країну, часу залишилося дуже мало, а ми тут щось перейменовуємо. Отямимося.     

 

15:52:51

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги, по тому графіку, який в мене є, залишилося ще 3 хвилини Мазурашу і… А, три по хвилині, а потім 3 хвилини. Але починайте з номера поправки.

Будь ласка, Георгій Георгійович.

 

15:53:04

МАЗУРАШУ Г.Г.

139-а. 139 поправка  зараз, одну хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАЗУРАШУ Г.Г. Я з поваги до нашого спікера, інших колег, спробую оптимізувати свої виступи для того, щоб ви могли продовжувати заплановане на сьогодні. Цей законопроект дуже критично сприймається особами з інвалідністю, принаймні всіма тими, з якими я комунікую. І я з повагою прийняв ті пропозиції від них, які вони вважали важливими, подав їх на розгляд профільному комітету. На жаль, жодна з тих поправок не була врахована.

А ця поправка, яку я зараз прошу ставити на голосування, вона стосується забезпечення, фінансового забезпечення заходів з підтримки осіб з інвалідністю, в тому числі дітей з інвалідністю. Тому прошу її підтримати, побачимо чи готові всі присутні в залі, принаймні зараз, проголосувати зеленою кнопкою за цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

139 поправка, авторства Мазурашу. Комітетом відхилена. Прошу… 139-а Мазурашу. Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

15:54:24

За-16

Дякую. 16 – за. Рішення не прийнято.

Георгій Георгійовичу, наступна поправка.

 

15:54:33

МАЗУРАШУ Г.Г.

186 поправка. Я зараз зачитаю текст цієї поправки.

"Надання роботодавцям дотацій/компенсацій витрат на заходи зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю та розумового пристосування робочих місць до потреб осіб з інвалідністю. Такі кошти можуть також надаватися на технічне оснащення та переоснащення виробництва з метою працевлаштування осіб з інвалідністю, створення на робочому місці особи з інвалідністю належних санітарно-гігієнічних і безпечних умов праці".

Цікаво, що не влаштувало тут? Але, в принципі, я прошу просто проголосувати і побачити, чи будуть знову і червоні кнопки і проти осіб з інвалідністю в залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

186 поправка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. Авторства Мазурашу.

 

15:55:40

За-17

Рішення не прийнято.

І завершальна поправка, Георгій Георгійович, будь ласка.

 

15:55:46

МАЗУРАШУ Г.Г.

192 поправка, я теж зачитаю її зміст. "Фінансування надання соціальних послуг, спрямованих на працевлаштування та зайнятість осіб з інвалідністю (супровід при працевлаштуванні та на робочому місці, персональний асистент на робочому місці, соціально-трудова адаптація)".

Це я зачитав декілька поправок з тих багатьох, які я подав від Асоціації осіб з інвалідністю, від тих людей, які попросили захистити їх права під час розгляду цього законопроекту. І прошу хоча би присутніх в залі колег підтримати цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Поправка номер 192 авторства Мазурашу. Комітетом відхилена. Ставлю її на голосування. Прошу голосувати.

 

15:56:46

За-16

Рішення не прийнято.

Будь ласка,  Георгій Георгійович –  до 3 хвилин, завершальний виступ. Я   так розумію, що більше ніхто з колег не наполягатиме на своїх поправках, на своїх, я маю на увазі, тобто на врахуванні,  ніхто не наполягатиме. Будь ласка, тоді, Георгій Георгійович, завершальний виступ. А завтра ми продовжимо вже щодо поправок, які були враховані на підтвердження.

Георгій Георгійович, 3 хвилини.

 

15:57:09

МАЗУРАШУ Г.Г.

Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ, Чернівецька область.

Цей законопроект, очевидно, має вже своїх прихильників і опонентів, і я щиро сподіваюсь, що він не буде ухвалений за основу. І акцентую увагу на тому, що ми як парламент, виглядає, таки не чуємо осіб з інвалідністю. Тобто це виглядає, знаєте, як  в тому чи кавеенному вислові чи десь в гуморній програмі, де кажуть, чи має джентльмен допомогти дамі вийти з автобусу, коли насправді вона хоче зайти в автобус. Тобто ми кажемо, що ми захищаємо осіб з інвалідністю. Вони кажуть, ні, для нас це неприйнятно, це не влаштовує нас. А ми кажемо, ні, ми вас будемо так захищати, як ми вважаємо за потрібне, і нам байдуже, що вас це не влаштовує, що це критично неприйнятно для вас. Так це виглядає.

Я дуже хотів, щоб ми в парламенті дуже серйозно ставилися до питання захисту прав осіб з інвалідністю, особливо  тих, які стали особами з інвалідністю внаслідок участі в бойових діях. Ми утворили тут міжфракційне депутатське об'єднання з назви, яка починається "Захист поранених, учасників і ветеранів війни та членів їх сімей". Я би дуже хотів, щоб всі небайдужі громадяни і Галина Миколаївна як представниця соціального комітету долучилася до того, щоб ми забезпечили роботу всіх органів державних чітко на цих осіб з інвалідністю, які стали особами з інвалідністю внаслідок участі в бойових діях, внаслідок того, що вони захищали нашу Батьківщину. Дуже важливо, щоб вони відчували, що їх не футболять по кабінетах, а держава, органи виконавчої влади і місцевого самоврядування роблять все для того, що їм потрібно. Жодних ніяких не має бути сидінь в чергах і оббивання або ідіть туди, ідіть туди. Ні, одну заяву подали – і решта все державна система має сама робити.

Тепер щодо важкої ситуації, яка є  у нас в країні і того, що варто було би зробити. Я як базовий виборець Володимира Олександровича Зеленського прошу його як Президента почути. Треба припинити ставитися до громадян як до рабів. Раби ніколи не будуть захищати якісно і дієво інтереси рабовласників і їхні свободи, ніколи. Тому треба припинити оце от заганяння в армію погрозами і примусом, тому що це лише сприяння збільшеної кількості СЗЧ, дезертирства, відмови виконання завдань і тому подібне. Це неприйнятно. Треба переходити до реального розрахунку на мотивацію і робити все для того, щоб гідне ставлення було до військових в самій армії. І тоді у нас буде більше спроможності чинити опір ворогам. Дуже важливо, щоб ми це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ще раз запитую, чи є колеги, які хочуть поставити свої поправки на врахування? Немає. Я дякую. Тоді поправки на підтвердження і прийняття закону будемо слухати вже завтра зранку.

Розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за результативну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено  завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку.

В єдності наша сила. Працюємо далі заради України. І слава Україні!

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку