ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

24 травня 2024 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

10:05:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени уряду. Прошу привітати.  (Оплески)

 Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви в пленарному засіданні. Прошу усіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.

Шановні колеги, в разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні і всі ми маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Михайла Валерійовича Крячка, фракція "Слуга народу". (Оплески) Давайте привітаємо іменинника та побажаємо йому успіхів, плідної роботи та нових здобутків на ниві діджиталізації нашої країни.

Шановні колеги, відповідно до парламентської традиції пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, сьогодні розпочався 28-й місяць героїчної боротьби українського народу проти широкомасштабного збройного вторгнення Російської Федерації. Попри всі труднощі і біль ми знаємо, правда на нашому боці, ми боремося за свободу, за право жити у своїй незалежній суверенній державі. Ми бачимо щоденну мужність наших воїнів, які на передовій захищають кожен метр рідної землі, демонструючи незламний дух та виняткову самовідданість.

На превеликий жаль, у цій жорсткій боротьбі Україна втрачає своїх героїв, ця втрата – невимовний біль, який важко  передати словами. Прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять усіх захисників і захисниць, які віддали своє життя за Україну та її щасливе майбутнє, а також усіх мирних громадян, чиї життя були обірвані російською агресією.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати.

Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого  Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання стосовно заходів щодо забезпечення стабільності енергетичної системи України. Прошу звернути вашу увагу, що година запитань проводиться в межах того питання, яке ми визначили.

Шановні народні депутати, процедура буде наступна, 229 стаття Регламенту. Спочатку запитання до членів Кабінету Міністрів від депутатських фракцій і груп, відповіді на них – до 30 хвилин. Далі запитання народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України та відповіді на них – до 30 хвилин, відводиться до однієї хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього. Тож переходимо до "години запитань до Уряду".

На трибуну для відповіді на запитання запрошується міністр енергетики України Герман Валерійович Галущенко. Будь ласка, Герман Валерійович.

Шановні колеги, прошу також звернути увагу, що наше засідання проходить у відритому режимі, відповідно його запис буде транслюватися у марафоні і в інтернеті. Тому при наданні відповіді на запитання, шановні члени уряду, прохання не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоду національній безпеці України, та дотримуватися вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом, по можливості не допускати розголошення такої інформації.

Прошу представників фракцій і  груп записатися на запитання з визначеної теми.

(Шум у залі)  Нові часи – нові формати.

Будь ласка, "Голос", Інна Романівна Совсун.

 

10:12:38

СОВСУН І.Р.

Колеги, а можна попросити сісти тих, хто… Інна Совсун, фракція "Голос". В мене два запитання до пана міністра.

Питання перше. Скажіть, будь ласка, коли саме була підключена до мережі газотурбінна мобільна електростанція 28 МВт, яка була передана в лютому 2023 року після того, як… на прохання… від наших іноземних партнерів? Скажіть конкретно, коли вона почала працювати видавати електроенергію в загальну мережу?

Друге питання стосується діяльності Енергоатома. Ми пам'ятаємо історію про поламку на другому блокові Хмельницької атомної електростанції, тоді не було вчасно здійснено ремонтні роботи. Скажіть, будь ласка,  який обсяг генерації ми втратили через те, що не були проведені ці ремонті роботи вчасно?

Дякую.

 

10:13:32

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Давайте я почну з другого питання. Якщо можна, уточнити, про що саме йдеться. Яка планка на атомному блоці? Ви задаєте питання, дивіться, я теж не знаю про планку на другому блоці. Давайте так, я розумію, що є підвищена увага до Енергоатома, так от я вам хочу сказати, що Енергоатом –  це найбільша генеруюча компанія сьогодні в країні. Завдяки Енергоатому у нас немає тотального блекаута в Україні, і в 22-23-му не було і не буде ні в 24-му, ні в 25-му. Тому ремонтна кампанія компанії "Енергоатом", вона затверджується відповідно наказами міністерства. Ми абсолютно чітко бачимо ремонтну кампанію. Якщо ви подивитесь заплановані графіки ремонтів минулого року і по проходженню попереднього ЗП, то компанія скоротила відповідно до встановлених графіків на 72 дні ремонт взагалі по всім атомним блокам.

Сьогодні кампанія відбувається таким чином: відбувається перезавантаження палива на трьох блоках, і ключове, те, на що ми орієнтуємося, що до наступної зими всі дев'ять блоків будуть в роботі для підтримки енергосистеми, як це було, до речі, і попередню зиму. І хочу нагадати, що до великої агресії Енергоатом вперше в історії вийшов в роботу 15 блоками і виробляв більше 300 мільйонів кіловат/годин. Тому я не зовсім розумію просто конкретно, про яку проблему ви зараз мене питаєте.

Друге питання, по турбіні. Вона була підключена в попередній опалювальний сезон, вона сьогодні є в системі і може видавати електроенергію.

Це було, я вам зараз точно число не скажу, але це було в січні місяці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, "Слуга народу", Божик.

 

10:15:26

БОЖИК В.І.

Прошу передати слово Разумкову Дмитру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка. 

 

10:15:31

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Пане міністре, у мене буде більш зрозуміле запитання, скажіть, будь ласка, чи планується підняття тарифів на електроенергію?

Друге запитання. В яких межах?

Третє запитання. Коли?

І четверте запитання. Який об'єм ресурсів ви хочете закумулювати, тому що головна історія про те, що ви плануєте піднімати тарифи, це відновлення тієї критичної інфраструктури, яка знищена ворогом і не захищена вашим урядом, тими міністрами, які нещодавно були звільнені в тому числі.

Тобто я хочу почути відповідь на ці чотири запитання. Якщо можна, вкладіться у 2 хвилини для того, щоб ми все ж таки, і ми, і український народ, почули до чого їм готуватись.

І паралельно хотілося б почути позицію Прем'єр-міністра щодо того, а як з тим, що свого часу на початку повномасштабного вторгнення було введено мораторій на підняття тарифів для населення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:16:35

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую за запитання. Стосовно питання тарифів. По-перше, це ми їх піднімали у минулому році, якщо ви пам'ятаєте, і завдяки цьому рішенню ми стабільно пройшли календарний рік. Тобто я маю на увазі минулий рік і опалювальний сезон.

Стосовно сьогоднішньої ситуації. Це питання розглядається, рішення буде прийнято… Сьогодні ми проводимо остаточні розрахунки, рішення буде прийнято в найближчий тиждень, тобто до кінця травня. І питання в тому, що сьогоднішній рівень, який є сьогодні тарифів, на жаль, він не покриває  особливо з урахуванням тих втрат, які зазнала енергосистема, а ви знаєте, що ключові учасники PSO – це дві компанії, це компанія "Енергоатом", яка втратила ключову генеруючу потужність 44 відсотка своєї атомної генерації – Запорізьку атомну станцію, і компанія "Укргідроенерго", яка сьогодні, на жаль, перебуває під постійними ударами ворога і має дуже суттєві втрати в генерації. Тобто сьогодні з урахуванням цієї ситуації вони… по-перше, вони не в стані покрити ці тарифи, які є, вони не в стані покрити собівартість виробництва. І це є одним з ключових питань з точки зору взагалі безпечностей функціонування цих двох компаній. А як я вже зазначив, навіть з урахуванням втрачених потужностей сьогодні компанія "Енергоатом" генерує більше 50 відсотків електроенергії всієї країни. І відповідно якщо ви додасте Укргідро, то це  буде мова про більше 60 відсотків генерації. Це критична генерація для нашої країни.

Стосовно розрахунків. Безумовно, ці розрахунки є, ми їх зараз верифікуємо з точки зору того, які додаткові надходження отримає державний бюджет з точки зору відповідної сплати дивідендів цими двома компаніями. І по-друге, з точки зору збалансування взагалі всього ринку, тому що від функціонування цих компаній залежить взагалі фінансова стабільність всього ринку електроенергії, тому що відповідні платежі, вони йдуть циклічно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури якої? Ну якщо буде не з процедури, Дмитре Олександровичу, ми погасимо.

Будь ласка, з процедури Разумков.

 

10:18:52

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Олександре Сергійовичу, я до вас як до головуючого звертаюсь. Будь ласка, щоб міністри відповідали на ті запитання, які їм ставлять. Про цифри, терміни, які суми хочуть зібрати. Я не запитав про дві компанії, які щось там генерують або не генерують. Я запитав, скільки, коли і яку суму хочуть зібрати для того, щоб відновити структуру. Це з процедури. Будь ласка, хай відповість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Олександровичу.

Шановні  міністри, будь ласка, відповідайте по суті. У нас ще питання було до Прем'єр-міністра.

Будь ласка, одну хвилину на відповідь додамо.

 

10:19:24

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую. Шановні народні депутати, був прийнятий на початку повномасштабного вторгнення відповідний законопроект щодо фіксації тарифів на окремі види комунальних послуг і енергоресурсів. Цей закон діє, він дотримується, тарифи не змінюються.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

"Батьківщина", Івченко.  

 

10:19:47

ІВЧЕНКО В.Є.

Прошу передати слово колезі Кучеренку, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович.

 

10:19:54

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщини". Шановний пане міністре, шановний уряд, шановні колеги! Ну, по-перше, безумовно, це дуже чутлива професійна тема, яку ми сьогодні обговорюємо. Я сподіваюсь, що ми будемо мати можливість і на рівні комітету, і в іншому форматі фахово обговорити.

А вам, пане міністре і пане Прем'єр, задаю питання, які сьогодні цікавлять в першу чергу простих українців. Питання номер один: буде чи не буде підвищення і чи вдасться уряду втримати тарифи? Чи буде обґрунтування повне і коли ми дізнаємося про це, бо минулого року це було 29 травня, а тарифи підвищились з 1 червня?

І друге питання, дуже важливе. Чи гарантує, якщо не вдасться втримати тарифи, чи гарантує підвищення тарифів від відключень, від графіків, чи все ж таки населенню треба готуватися жити в умовах обмеження? І тоді так само, що ви робите, щоб це було прозоро і справедливо?

Дякую.

 

10:21:04

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую. Я ще раз хочу підтвердити, що це питання розглядається, вирішено воно буде протягом наступного тижня. Більше того, ми зараз розглядаємо диференційований підхід. Я не думаю, що буде просто один тариф змінений на інший. Буде диференціація в залежності від обсягу споживання електроенергії.

Безумовно питання графіків. Ну, дивіться, на сьогодні, знову ж таки це цифри, які я можу тут озвучувати, я і озвучував публічно, внаслідок атак на енергосистему з 22 березня ми станом на зараз втратили більше 8 гігават генеруючих потужностей в системі. Це величезний обсяг. Якщо просто для порівняння, то зимовий пік споживання протягом попереднього ОЗП був 18 гігават. Тобто з 18 гігават потужностей 8, ви можете зрозуміти, про які цифри йдеться. І безумовно питання відключення або невідключення, воно безпосередньо буде залежати від того, як ми зможемо повернути от цю втрачену генерацію, оті, скажімо, до 8 гігават або більше 8 гігават навіть в систему – це раз.

І по-друге, ну, давайте теж відверто про це говорити, що буде залежати від рівня наступних атак, тому що ми знаємо, що вони будуть, ми знаємо, що вони планують атакувати нашу енергосистему, і навіть не від самого факту таких атак, а від впливу тих атак на нашу енергосистему. Відповідно прогнозувати наслідки зараз, воно складно. Будемо сподіватися, що вони будуть мінімальні, і від цього буде відповідь якраз на це питання.

Дякую.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, група "Довіра". Кучер Микола Іванович.

 

10:22:47

КУЧЕР М.І.

Прошу передати слово Білозір Ларисі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Миколаївна Білозір, будь ласка.

 

10:22:53

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні міністри, шановний пане міністре, ми всі побачили, що під час війни традиційна радянська, побудована за радянських часів генерація, вона виявилася дуже вразливою. І, зрозуміло, треба міняти стратегію розбудови енергетики? Чи є вона в уряду? Що зроблено в напрямку розвитку децентралізованої генерації? Скільки встановлено нових когенераційних газових станцій? Коли будуть сотні малих електростанцій? Які економічні стимули планують для інвестицій в нову, малу децентралізовану генерацію в уряді? І чи плануєте спростити оформлення землі, наприклад, дозвільної системи, документації для нового будівництва, скасувати екологічну процедуру оцінки впливу і побороти корупцію: заборонити держорганам деяким сунути свій корумпований ніс в таке будівництво?

Дякую.

 

10:23:54

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Насправді питання розвитку децентралізації взагалі і розподіленої генерації має юридичний аспект, воно закріплено вже в енергетичній стратегії України. І я хочу вам сказати, що насправді це той шлях, який ми обрали, приймаючи енергетичну стратегію в квітні минулого року.

Питання в тому, що, безумовно, абсолютно зрозуміло, що централізована така система, вона з точки зору мілітарних ризиків є вразлива, тому що, безумовно, ворогу набагато простіше вразити великий об'єкт будь-якої генеруючої потужності.

По-перше, нас ті атаки змушують прискореними темпами децентралізувати генерацію в енергосистемі. Відповідно до нашої програми ми планували до 2035 року відповідними етапами виводити теплову генерацію і децентралізовувати її по регіонах. Зараз ми це робимо пришвидшеними темпами. Що для цього важливо? От ви згадали, перше: дійсно, одна з основних таких, і великих, перепон – це якраз оці бюрократичні процедури, які необхідно пройти для того, щоб встановлювати такі об'єкти. На сьогодні ми вже прийняли відповідні рішення, тобто рішенням уряду вже скасовані всі дозвільні документи, які потрібні для встановлення такого типу генерації, раз. По-друге, ухвалено два рішення Національною комісією, НКРЕКП, які спростили процедуру, тобто там дві процедури, перша – це приєднання до електромереж. На жаль, це теж займало до цього часу, до цього рішення певний час, потребувало там розроблення проєктів, плюс відповідні кошти треба було витрачати. На сьогодні це все спрощено максимально, як приєднання до мереж, так і приєднання до газових мереж, що є важливо, з урахуванням того, що ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  "Європейська солідарність", Саврасов.

 

10:26:05

САВРАСОВ М.В.

Добрий день. Прошу передати слово Іванні Орестівні Климпуш-Цинцадзе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванно Орестівно.

 

10:26:14

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дякую. Шановний пане міністре, скажіть, будь ласка, в контексті якраз оцієї підготовки до розвитку розгалуженої генерації малої потужності скільки газотурбінних станцій ви за цей останній рік закупили, а якщо не закупили, то чому? Які у вас плани з цього приводу?

Друге в мене питання: які інструменти і заходи ви пропонуєте для допомоги громадянам для виживання в умовах відключення електроенергії?

І третє питання. Ми розуміємо, що надзвичайно критично нам ефективно і прозоро використовувати ті кошти, які надають наші партнери для відновлення наших енергетичних потужностей. То які інструменти контролю і моніторингу за цими коштами ви пропонуєте?

Дякую.

 

10:27:06

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую. Давайте я почну якраз з останнього питання, воно є важливим. То як працює механізм? Значить, у нас створений Фонд енергетичної підтримки України. Це фонд, в який, ми його створили в квітні 22-го року спільно з енергокомісаром Кадрі Сімсон, і це фонд, в який держави донують кошти на підтримку енергетики України. На сьогодні станом на зараз у цьому фонді вже більше 400 мільйонів євро знаходиться, більшість з них, вони вже розподілені.

Але як воно відбувається? Цей фонд, адміністратором цього фонду є Energy Community, секретаріат, який перебуває у Відні. Вони займаються технічними питаннями, тобто ми, умовно, після атак ми збираємо потреби енергокомпаній: що треба, яке устаткування, що потрібно встановлювати, там заміняти, що треба виготовляти, надсилаємо у фонд. Фонд проводить закупівлю сам, тобто гроші надходять у фонд, фонд  Energy Community проводить закупівлю через компанію Tetra Tech.  У нас є фідуціарна угода Міненерго,  Energy Community  і компанія Tetra Tech. І відповідно компанія Tetra Tech закуповує необхідне устаткування.  І ми далі це устаткування отримуємо фізично просто на наш хаб, який знаходиться в Хмельницькій області.

Тобто питання в тому, що надходження коштів, використання коштів –  це є абсолютно зона відповідальності  Energy Community і відповідно Tetra Tech – це компанія USAID, яка залучена USAID в рамках проєкту енергетичної безпеки. (Шум у залі)

 По підстанціях. Дивіться, по підстанціях. Є відповідна програма вони розміщуються, вони вже розміщені і розміщуються, і будуть розміщуватися на платформі компанії ГТСУ. На жаль, з урахуванням формату засідання я не зможу вам назвати конкретні цифри, але вони всі є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, "Відновлення".

 

10:29:10

СЛАВИЦЬКА А.К.

Прошу передати слово, будь ласка,  Валерію Гнатенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Гнатенко, будь ласка.

 

10:29:15

ГНАТЕНКО В.С.

Добрий день! Шановний пан міністр, нещодавно ваш заступник Микола Колісник на днях заявив, що наступний опалювальний період можна пройти без масштабних відключень електроенергії, як би то Міненерго вже розробило чіткий план. І водночас є публічна інформація від міністерства, що внаслідок серії масованих атак було втрачено Україною біля 8 гігават генерації. І наскільки це реалістична ситуація і цей план, який заявив ваш заступник? Я думаю, що людям потрібно довести реальну картину, до чого готуватися в наступний опалювальний період.

Дякую.

 

10:30:00

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую за запитання. Насправді. Дивіться, дійсно, основне завдання – максимально повернути генерацію в роботу до наступної зими. І з урахуванням абсолютно вірно озвученої цифри, це я щойно казав, це близько 8 гігават, навіть більше 8 гігават генеруючих потужностей, це надскладне завдання.

Ми маємо досвід 2022-2023 років, коли теж, ви пам'ятаєте, з 10 жовтня по 9 березня ми жили під щоденними атаками енергосистеми України. Так ось, після закінчення тих масованих атак, ми змогли відновити до ОЗП і протягом ОЗП 3,3 гігавата в систему повернути знищеної генерації. Відповідно це завдання стоїть зараз. Безумовно, 8 – це досить масштабна цифра для цього завдання.

Але що важливо тут? Тут є комплекс заходів. Тобто безумовно перше –  це питання децентралізації, задавали питання, це те, що ми додатково, це не пов'язано з відновленням і ремонтами, це те, що ми додатково які мегавати зможемо додати в систему.

Друге питання, це ремонт, безумовно максимально повернення знищеної генерації там, де це можливо – це ключове завдання.

Третє питання, це перемовини з нашими європейськими партнерами, які ми вже ведемо, тому що відповідно існує можливість так само покривати оцей дефіцит генерації за рахунок залучення імпорту електроенергії.

Сьогодні цей імпорт, у нас збільшені можливості були перед попереднім ОЗП до 1,7 гігавата, які ми можемо імпортувати додатково в Україну до нашої генерації. Сьогодні у нас ключове завдання – до наступного ОЗП збільшити максимально цю цифру, ми ведемо зараз перемовини про те, яка ця цифра цього імпорту може бути з точки зору безпеки у тому числі енергосистеми Європейського Союзу, щоб ми критично...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скороход, "За майбутнє".

 

10:32:09

СКОРОХОД А.К.

Доброго ранку! У мене декілька питань. Нещодавно, як ви знаєте Верховна Рада відправила у відставку Олександра Кубракова. І головною претензією до нього була незадовільна робота щодо захисту об'єктів енергетики. Але при цьому ніхто не згадує про те, щ Міністерство енергетики в особі вашого заступника погодило зі свого боку усі проєкти фортифікаційних споруд, які будує Агентство відновлення. Що ви думаєте з цього приводу? Чи поніс хоч хтось відповідальність за ті фортифікаційні споруди, які були погоджені і не відіграли тієї ролі, яку мали відіграти?

Друге питання. Чи встигнемо ми відновити генерацію до опалювального сезону, до чого готуватися людям?

І третє питання. Скільки було виділено на відновлення генерації загалом енергосистеми, в тому числі з допомогою наших західних партнерів? І як розподіляється ця допомога, як розподіляються ці кошти по відношенню до приватних і державних компаній?

Дякую.

 

10:33:16

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую. Суми, я швиденько по третьому питанню одразу тоді, суми я уже називав. Це, якщо ми говоримо про фонд,  це більше 400 мільйонів євро, які сьогодні розподілені. Ми насправді розподіляємо на всі види компаній в залежності від потреб, як наслідок обстрілів, тобто мова йде про те, що ці кошти використовуються виключно на відновлення після обстрілів. Крім того, є відповідні рішення, які, наприклад, приймає уряд щодо виділення коштів, коли мова йде про державну генерацію, зокрема нещодавно рішення по Центренерго було відповідно ухвалено. Плюс сьогодні ми працюємо над тим, щоб спростити механізм залучення кредитів для приватників  для того, щоб відповідним чином так само вони могли використовувати ці кошти для відновлення.

Стосовно захисту. Давайте теж, щоб ми відверто говорили про те, що магічного захисту, який захистить об'єкти генерації і передачі куполом, не існує, його не існує в світі. І мова йде про ті захисти, які ми робили з точки зору пасивних систем захисту. І перш за все мова йшла про системи, які убезпечують відповідні об'єкти від дронових атак, від дронових атак. Тому, безумовно, захистити, наприклад, машзал, станції таким чином, щоб не... убезпечити від ударів, масованих ударів ракетами – це  неможливо, тим більше з урахуванням як виглядають ці машзали, площі машзалів, поверховість. Це нереально.

Тому, безумовно, питання в тому, що можна говорити про різні види... (Не чути) Чи важливий цей пасивний захист? Безумовно, він важливий. Більше того, в усіх розрахунках, дійсно, і наші міністерства, і не тільки наші міністерства погоджували всі проєкти такого типу захисту. Крім цього, був залучений, одним з ключових, хто був залучений, – це Генеральний штаб, який...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас ще є 8 хвилин,  записуємось, друге коло від фракції і груп, будь ласка, колеги.

Будь ласка, "Довіра", Вельможний.

 

10:35:47

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Два тижні тому я звертався до вас щодо заборгованості по виплатам заробітних плат шахтарям. Тоді ви відповіли, що підприємству потрібно перереєструватися на підконтрольній Україні території і виплати будуть. Однак, наскільки мені стало відомо, ДП "Первомайськвугілля" неодноразово намагалося перереєструвати з тимчасово окупованої території Луганщини. Були десятки зустрічі з представниками і міністерствами, іншими чиновниками, сотні листів, однак результату немає. Перед людьми заборгованість по заробітним платам і іншим виплатам становить понад 50 мільйонів гривень. 4,5 тисячі людей і члени їхніх сімей, разом це 15 тисяч людей, залишились у злиднях і понад два роки не можуть отримати гроші, зароблені важкою працею. Скажіть, будь  ласка, коли нарешті ви виплатите заборгованість по заробітній платі?

Дякую.

 

10:36:44

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую за запитання. Насправді після вашого запитання, яке там два тижні тому ви задавали, дійсно, ми зараз… Дивіться, питання перереєстрації – це питання юридичної особи безпосередньо господарського суб'єкта. Тому зараз дійсно воно чомусь не вирішувалось. І питання не в листах. Це не міністерство робить перереєстрацію компанії. Компанія має сама зробити перереєстрацію. Питання в тому, що на сьогодні для того, щоб вирішити це питання, перший крок – це якраз треба юридично зробити цю можливість. Сьогодні заступнику дано відповідне доручення, він з ними займається тим, щоб допомогти просто вирішити це питання перереєстрації компанії. Після цього відкривається вже можливість вирішувати питання заборгованості.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Голос", Хлапук Максим Миколайович.

 

10:37:33

ХЛАПУК М.М.

Пане міністр, доброго дня. Радий вас бачити в стінах Верховної Ради.

Два питання. Перше дуже конкретне, яке стосується Х-2 блоку другого Хмельницької АЕС. Яка проєктна потужність її, на якій потужності зараз працює блок? І що робить уряд безпосередньо і міністерство для того, щоб допомогти Енергоатому вийти з так званої аномальної події, коли щомісяця ми мінімум втрачаємо потужності на 130 мегават для енергетичної системи? Це перше питання.

Друге питання, яке стосується врегулювання боргів в сфері теплопостачання. Нещодавно Кабмін вніс законопроект, який розписаний і на наш комітет, на мою думку, він не в повній мірі буде сприяти в розрахунках в сфері теплопостачання  і може лише поглибити кризу.

І, напевно, хотів би вас особисто запросити на засідання нашого комітету, щоб ми провели його в закритому форматі, і те, що ви не можете озвучити  тут, ви би озвучили у нас.

Дякую.

 

10:38:35

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую за запитання. Да, насправді ми розуміємо стосовно режиму цифр, будь яких цифр і, зокрема, локації встановлення того чи іншого обладнання, да, тому це дійсно можливо тільки в режимі обмеженого доступу до інформації.

Стосовно блоку Х-2. Значить,  тобто блок, він іде на перезавантаження палива, але потужність, яку він видавав, це до 910 мегават в систему. Значить, відповідно були проведені роботи щодо модернізації ротора на цьому блоці. На жаль, відбулася подія стосовно того, що змушені були зупинити, поміняти цей ротор зараз, повернути попередній ротор немодифікований і це вплинуло, безумовно, на видачу потужностей.

Значить, зараз стосовно цієї події відбуваються відповідні консультації, тому що модифікацію робили на підприємстві "Турбоатом", тобто зараз комісія з двох підприємств, вона верифікує цю подію, безумовно, після цього можна буде зрозуміти, чи є можливість знову, умовно, нарости, зробити цей ротор і повернути його назад, щоб збільшити потужність.

По питанню, знову ж таки по питанню цифр. Я взагалі, тобто я знаю, от ви, наприклад, часто звертаєтеся із запитами, тобто ми в режимі обмеженої інформації насправді готові на запит надавати відповідну, в режимі "таємно" надавати ту інформацію, яку потрібно. Тому що, на жаль, ви знаєте, те що ми спостерігаємо, що ворог намагається максимально все-таки отримати доступ до будь-якої інформації через будь-які джерела і Служба безпеки над цим дуже інтенсивно працює. Але ми розуміємо все-таки, що ми в режимі військового часу, тому така ситуація.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І "Батьківщина", Кучеренко Олексій Юрійович.

 

10:40:30

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Олексій Кучеренко, "Батьківщина". Перше питання до пана Прем'єра. Пан Прем'єр, неодноразово ми чули цю історію, як летіли 11 ракет, 6 чи 7 збили, 4 прилетіли, нам не вистачило ракет. Одночасно ми величезні кошти, десятки мільярдів, витратили на об'єкти так званого захисту трансформаторних підстанцій, причому в тому числі розпочали об'єкти третього ступеню, які коштують там по 7-8 мільярдів. Я думаю, що там заморожена левова частка цих об'єктів, вони не закінчені, те, що я бачив. Чи не було тут помилки, м'яко кажучи, те, що там не вистачило грошей, а кошти витратили?

Тепер, пане міністр, я звертаю вашу увагу, я хочу максимально вас підтримати, але дуже прошу своєчасно приймати рішення. Бо постанова про спрощення під'єднання з'явилася тільки два, три тижні тому, з прайс-кепами нічними так само дуже запізнилися, із-за того були величезні проблеми. І інші документи виходять із запізненням. Будь ласка, врахуйте це.

 

10:41:38

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше запитання. Стосовно об'єктів захисту, які вже збудовані, у нас він ділиться на перший, другий і третій рівні. Перший – це найпростіший, габіони або там попросту мішки з піском. Але зараз це вже повністю все зроблено у вигляді габіонів, які більш довготривалі і витримують більше навантаження при ударах. Буквально сьогодні вночі, до речі, такий рівень захисту вчергове спрацював, коли в нього прилетів "шахед", трансформатор це врятувало. Це по сьогоднішній нічній атаці, а протягом всього періоду цей захист відпрацював найбільше.

Другий рівень захисту – це бетонні саркофаги над трансформаторами на визначених підстанціях, які несуть ключове навантаження щодо передачі дистрибуції електроенергії. Такі об'єкти будуються вже протягом року, відповідно там, де вони збудовані, де трансформатори вже підключені і накриті подібним рівнем захисту, він абсолютно ефективно працює. Тут не те, щоб про помилку неможливо говорити, це абсолютно ефективний від дронів інструмент захисту.

По більших ударах будемо бачити, це закрита інформація і відповідно зможемо нею ділитися в закритому режимі. Тому вважаю, що це правильний підхід до продовження створення пасивного захисту для всіх об'єктів, які можливо таким захистом захистити.

Дякую.

 

10:43:14

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Я, якщо можливо, додам по другому питанню вашому. Дивіться, умовно, якщо ми говоримо про прайс-кепи. Прайс-кепи – це ж не повноваження уряду, це повноваження комісії відповідно, законодавчо це незалежний орган, незалежний регулятор. Умовно, ми свої позиції, безумовно, доводимо  одразу і комунікуємо в комісію, питання там… на жаль, я не маю механізму, чи уряд немає механізму, взагалі впливати на терміни прийняття рішення комісії. Тобто тут питання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, записуємося на питання від депутатів народних депутатів, будь ласка,  пів години.

Будь ласка, "Слуга народу", Васильєв Ігор.

 

10:44:17

ВАСИЛЬЄВ І.С.

Добрий день, колеги. Пан Галущенко, скажіть, будь ласка,  ви говорите про децентралізацію генерації енергетики, чи розглядаються, чи впроваджуються програми для домогосподарств для розвитку альтернативних  джерел електроенергії? Ми бачимо 95, мабуть, відсотків  всіх дахів по Україні, вони без сонячних панелей. Чи є якісь програми? Чи будете запроваджувати? Чи ж це як стратегічно важливий напрямок розвитку?

Дякую.

 

10:44:55

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую за ваше запитання. Насправді це важливий напрямок розвитку і це той напрямок, над яким ми працюємо. Зараз можу сказати, що протягом взагалі цей розвиток альтернативних джерел енергетики протягом 2022, 2023 років тільки за рахунок розвитку альтернативних джерел ми додали 650 мегават додаткової генерації в систему.

Стосовно сонячних панелей і використання їх для приватних домогосподарств. Ми зараз закінчимо опрацювання відповідної програми, яка надасть можливість отримувати підтримку відповідно пільгового кредитування з покриттям частково тіла кредиту за рахунок донорських коштів, що дасть можливість встановлювати до 10 кіловат з відповідним інвертором для домогосподарств, і це надасть можливість якраз реалізовувати оцей напрямок, про який ви сказали. Тобто це дійсно важливий напрямок, тому що у нас 200 тисяч домогосподарств в країні, відповідно можливість забезпечення автономним електропостачанням за рахунок такого типу генерації, це насправді суттєво покращить стан енергосистеми.

І друге. Це, безумовно, децентралізація. Ми мінімізуємо оці мілітарні військові ризики, про які я казав, коли ворог атакує системно, масштабно саме великі генеруючі потужності і  підстанції з передачею електроенергії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герус Андрій Михайлович, "Слуга народу".

 

10:46:31

ГЕРУС А.М.

Доброго дня! У мене запитання до Дениса Анатолійовича. Денисе Анатолійовичу, у нас зараз є суттєвий дефіцит генерації, і, очевидно, що він буде не тільки цього року, але і наступного року. І, можливо, у зв'язку з цим нам є сенс тимчасово, наприклад, до кінця 2025 року відмінити мито і імпортне ПДВ на ввезення такого обладнання, яке може допомогти з'явитися новій генерації, а саме сонячні панелі, інвертори, накопичувачі, так звані Energy Storage, і це могло б суттєво допомогти. Яка ваша думка з цього приводу?

І друге питання. Нам важлива розподілена генерація, яка наближена до кінцевого споживача, і я знаю, що уряд над цим працює, і приймалось якесь рішення, щоб дати стимул для ОСББ встановлювати сонячні панелі або інші. Чи можете ви прокомунікувати, пояснити, над яким рішенням зараз уряд працює?

Дякую.

 

10:47:27

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую. Стосовно першої частини запитання. Так, ми абсолютно підтримуємо таку пропозицію, Андрій Михайлович, треба запроваджувати звільнення від ПДВ, від мита і спрощувати митні процедури або взагалі практично їх відміняти для ввезення будь-яких елементів або будь-якого обладнання генеруючого, які люди можуть використовувати, люди, бізнес. Тому підтримаємо таку пропозицію. Я розумію, що два проекти вже є, давайте їх розглянемо і чимскоріше будемо приймати. Це правильний підхід.

Стосовно пропозиції уряду. Прийнята відповідна постанова Фонду енергоефективності і уряд підтримав такий напрямок. Гроші виділені. Дофінансовується 2 мільйони гривень кожному ОСББ, яке встановлює сонячну генерацію і відповідні елементи, тепловий насос або сонячну генерацію. Ця програма вже діє, ОСББ вже можуть звертатися, їм компенсується 2 мільйони гривень у вигляді гранту на безповоротній основі. Тобто плюс ми зараз дивимось також на програми стимулювання для людей уже напряму, крім ОСББ, ще пряма підтримка людей для встановлення альтернативної генерації, батарей або там будь-якого енергогенеруючого обладнання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Лерос Гео Багратович.

 

10:48:56

ЛЕРОС Г.Б.

Прошу передати слово Андрію Шараськіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шараськін, "Голос".

 

10:49:03

ШАРАСЬКІН А.А.

Дай боже здоров'я. Запитання до Міністра МВС і до Прем'єр-міністра.

Ви знаєте, що питання захисту стоїть на першому місці, питання виробництва боєприпасів також. І тут у мене і запитання, і прохання перше до Міністра МВС. Візьміть, будь ласка, під свій особистий контроль справи, де по 263-й і 263-1 зараз під кримінальним провадженням знаходяться ті, хто виготовляє боєприпаси  для Збройних Сил України. І ваша позиція стосовно цього. Це перше.

І друге, до пана Прем'єра, про те, що 576 Постанова від 92-го року фактично дублює Закон про ліцензування, де зараз потрібно отримувати дозвіл МВС на відкриття ліцензії з виробництва боєприпасів, відкриття тирів, стрільбищ і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:50:15

КЛИМЕНКО І.В.

Дякую за питання. Я тримаю на контролі такі справи, особливо що стосується виробництва зброї нашими підприємствами. В той же час, якщо у вас є конкретні факти, я готовий сьогодні від вас взяти цю інформацію і перевірити, і потім вам офіційно дати відповідь.

Дякую.

 

10:50:36

ШМИГАЛЬ Д.А.

Стосовно другої частини. Уряд вже спростив виробництво будь-яких боєприпасів, зокрема для дронів. Повністю зняті всі обмеження і бар'єри так само, як у виробництві дронів. Стосовно 576-ї Постанови від 92-го року я подивлюсь. Якщо це правда, те, що ви говорите, звичайно ми ці речі познімаємо як зайві бар'єри. Але думаю, що це не мало би існувати. У нас не було взагалі звернень від ринку, від бізнесу про будь-який бар'єр, пов'язаний з таким документом 92-го року. Перевіримо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Задорожній Микола Миколайович, "Слуга народу". 

 

10:51:11

ЗАДОРОЖНІЙ М.М.

Прошу передати слово Павлішу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павліш Павло, будь ласка.

 

10:51:21

ПАВЛІШ П.В.

Доброго дня. У мене два питання. Герман Валерійович, скажіть, будь ласка, перше питання стосується виплати заробітної плати по Східному ГЗК. Там на підприємстві більше пів року не отримують заробітну плату працівники, вони працюють напряму з Енергоатомом і таки вони зараз не отримують заробітну плату. Треба прокоментувати і, якщо можна, вирішити це питання.

Друге стосується підприємств… У нас сталася така ситуація, що обленерго у нас являються чи то виробниками електроенергії, чи то незрозуміло, якими підприємствами. Це питання стосується підприємств, які були на окупованих територіях. І на сьогоднішній день обленерго подає позови про стягнення коштів з цих підприємств, які навіть не працювали під час окупації. При цьому до енергокомпаній, які виробляли електроенергію, також…

 

10:52:30

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Я розумію проблему. Давайте я почну з першого питання. Насправді заробітна плата виплачується регулярно з осені минулого року. Мова йде про борг по заробітній платі дійсно, який утворився за попередній період. Є чіткий графік погашення цього боргу. Ну тобто цей графік є, я можу навіть вам його показати окремо.    

Стосовно того питання, про яке ви говорите. Питання, дійсно, виникло через те, як подавалися дані щодо генерації об'єктами на непідконтрольній території. І це питання на сьогодні, до речі, є і дослідженням цілого ряду кримінальних справ цілого ряду правоохоронних органів. Питання в тому, що на сьогодні воно вирішено, і є рішення відповідно НКРЕКП. Тобто мова йде про те, що коли генерація знаходиться на непідконтрольній території, вона не генерує електроенергію в нашу об'єднану енергосистему, відповідні показники мали надаватися обленерго ГарПоку, далі Укренерго, і відповідно мали верифікуватися як нуль виробництва. Насправді це більше питання сьогодні є в площині тої інформації, яку надавали якраз обленерго, як вони верифікували. Тому що вони перші на вході, хто бачать в їхньому регіоні, хто генерує і хто постачає електроенергію. І, дійсно, там є питання. Вони були, вони не тільки по Херсонській області, воно має набагато ширший спектр, на жаль, по цілому ряду областей, прифронтових, де йшли бойові дії або частина яких, на жаль, тимчасово зараз окупована.

Тому тут дуже важливо, що ті цифри, вони мають бути верифіковані по всьому ланцюгу, і далі їх має верифікувати регулятор, що саме так. З моменту прийняття рішення влітку минулого року вже цього не відбувається, але є питання по тих періодах, які були до цього.

Тому, безумовно, зараз вся ця верифікація йде, і, в принципі, я думаю, що просто оці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павловський Петро.

 

10:54:38

ПАВЛОВСЬКИЙ П.І.

Доброго ранку. У мене запитання до Дениса Анатолійовича. Денис Анатолійович, два тижні тому в цій залі ви сказали, що ви не маєте повноважень щодо здійснення службового розслідування у відношенні голови Укртрансбезпеки та заступника міністра інфраструктури. Це виявилася неправда, тому що відповідно до порядку проведення службового розслідування, яке затверджено 7 березня 2023 року і вами підписано, якраз на вас лежить повноваження щодо проведення службового розслідування.

Тому у мене питання. Чому ви не створили комісію і не проводите службове розслідування щодо зазначених осіб?

І друге питання. Які вживаються вами заходи для боротьби з корупцією в Укртрансбезпеці, про факти якої вам було повідомлено Комітетом інфраструктури?

Дякую.

 

10:55:35

ШМИГАЛЬ Д.А.

Всі офіційні звернення обробляються згідно чинного законодавства відповідно Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Я включив мікрофон, можливо, його не включили. Так, мікрофон включений.

Отже, повторю, всі звернення опрацьовуються згідно  з чинним законодавством відповідно Секретаріатом Кабінету Міністрів, профільними міністерствами. Укртрансбезпека – це знаходиться в сфері управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. Всі кроки і заходи у відповідь на звернення народних депутатів здійснюються органом управління. Кабінет Міністрів приймає відповідні рішення у разі необхідності затвердити якісь процедурні питання органів управління, таких як міністерство, при проведенні подібних розслідувань.

Якщо у вас є дані, що розпочато відповідне розслідування службове, поставимо на контроль, доручу профільному міністерству проконтролювати, надати вам відповідь щодо результатів таких розслідувань.

Стосовно зменшення можливостей для корупції, в першу чергу це робота нашої інфраструктури, створеної, зокрема, і парламентом, антикорупційної, і ми бачимо результати. І відповідно діджиталізація, яка, в принципі, повністю унеможливлює корупційні прояви. Тому питання діджиталізації всіх послуг, які могла би надавати Укртрансбезпека, стоїть сьогодні перед міністерством, це завдання поставлено, починаючи з електронної черги на пунктах пропуску кордону і завершуючи зважуванням автотранспорту в русі. Тобто всі ці проєкти, всі ці плани затверджені урядом, мною особисто також були ініційовані і стоять на контролі впровадження діджитал-рішень для зменшення корупційних впливів у цьому органі.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:57:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Микиша Дмитро Сергійович, фракція "Слуга народу" .

 

10:57:42

МИКИША Д.С.

Дякую. У мене запитання до Міністра енергетики.

Германе Валерійовичу, два питання.

Перше. Ми вже зараз розуміємо, що Харківщина – один з найпостраждаліших регіонів в Україні відносно енергетики, і розуміємо, що у нас станом на зараз система енергетики Харківщини не вивезе, скажімо так, не витримає ту кількість абонентів, яке є на території Харківської області. Питання, що робиться міністерством у цьому напрямку і які кроки приймаються для того, щоб вирішити це питання?

І питання номер 2. Селище Слобожанське Харківської області, на території якого знаходиться Зміївська ТЕС, ми розуміємо, що вона зруйнована, від цієї станції залежало не тільки електропостачання, а також теплопостачання майже 12-тисячного селища. Що робиться, які кроки чи плани які є для того, щоб підтримати відповідне селище, підтримати його енергетичну спроможність, щоб люди буквально не замерзали в осінньо-зимовий період, який буде в 2024-2025 році?

Дякую.

 

10:58:50

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую вам за запитання. Насправді Харківщина сьогодні у нас пріоритет у вирішенні завдань забезпечення як тепла, так і теплоенергії. На жаль, через постійні обстріли, близькість до ворога і фактично повністю знищену генерацію в регіоні, причому не тільки великі станції, як Зміївська ТЕС, там ТЕС-5, там знищені і маленькі станції: ТЕС-3, Есхар, умовно, вони всі знищені майже під нуль. І дійсно сьогодні ми виходимо з того, як швидко забезпечити автономність в теплопостачанні і електропостачанні.

Є відповідні програми, ми працюємо постійно, є відповідний штаб, який цим займається 24/7. Значить, питання в тому, що вже сьогодні визначені відповідні точки, визначено устаткування, яке треба буде встановити до початку опалювального сезону саме на Харківщині, у Харківській області.

Це пов'язане питання, оте, що ви друге задавали, по тепло забезпеченню, тому що дійсно по факту у нас кожна генеруюча велика теплова станція так само генерує тепло для ближчих містечок навколо. Тому ми зараз маємо відповідні розуміння, як забезпечити постачання тепла (я не хочу зараз про деталі) у разі, якщо у нас Зміївська станція не зможе взагалі відновитися до опалювального сезону.

Дякую.

 

11:00:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вельмишановні колеги, скажіть, будь ласка, може, ми все-таки... Завершуємо, да?

Білозір, будь ласка. Білозір Лариса.

 

11:00:36

БІЛОЗІР Л.М.

Прошу передати слово Олександру Сухову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте, будь ласка, слово.

 

11:00:43

СУХОВ О.С.

Олександр Сухов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

У мене питання до міністра внутрішніх справ. Чи чують мене? Безумовно, воно не стосується енергетики, але питання не менш важливе. Лисичанська військово-цивільна адміністрація Луганської області рік тому придбала занедбаний аварійний дитячий табір у Кіровоградській області за 35 мільйонів гривень для начебто проживання переселенців. Понад рік тому за фактом розкрадання бюджетних коштів під час придбання бараків було розпочато досудове розслідування. Експертиза встановила, що вартість табору завищена у два рази, тобто факт розкрадання коштів уже встановлений.

Ще раз повторюю, слідство триває понад шість місяців, ніхто не затриманий, підозри нікому не оголошені, арешт на майно та рахунки не накладено. Я звертаюсь до вас взяти на особистий контроль це резонансне кримінальне провадження, яке стосується безпосередньо жителів Луганщини.

Дякую.

 

11:01:47

КЛИМЕНКО І.В.

Добре, беру на особистий контроль. У мене прохання просто до вас, щоб ми мали зворотний зв'язок по цьому питанню, по цьому кримінальному провадженню. І після того, як я заслухаю розслідування, вірніше орган досудового розслідування заслухає матеріали всі, ми зможемо вам надати ту інформацію, яку можемо надати на той час. Я думаю, що протягом тижня ми повернемося до цього питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Кучер Микола Іванович, група "Довіра". І буде ще Фріз, і після Фріз ми завершимо, шановні колеги, якщо ви не проти.

Будь ласка, Кучер.

 

11:02:25

КУЧЕР М.І.

Прошу передати слово Олександру Юрченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте, будь ласка.

 

11:02:31

ЮРЧЕНКО О.М.

Ігор Володимирович, для того, щоб підтримати і Харківщину, і всю Україну, необхідно збільшити, можливо, імпорт електроенергії з Європи. Станом на сьогодні технічна можливість для передачі електроенергії з європейської мережі до Молдові та України вона складає 1,7 гігавата. Ми розуміємо, що в пікові години для попиту цього не вистачає критично. Які плани є на сьогодні щодо розширення пропускної здатності інтерконекторів та супутньої інфраструктури для збільшення європейського  імпорту електроенергії?

Дякую вам.

 

11:03:12

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую за питання. Це важливе запитання, бо я це називав як один із заходів щодо подолання дефіциту генерації в країні. Дійсно, на сьогодні це обмеження 1,7. Значить, відповідні перемовини проведені на рівні енергокомісара ЄС Кадрі Сімсона, на рівні керівництва Європейського Союзу і Єврокомісії з тим, щоб збільшити цю потужність. Технічно, технічно сьогодні ми можемо приймати більше ніж 2 гігавати, навіть до 2,4-2,5 гігавата електроенергії. Тим більше, враховуючи те, що в минулому році ми добудували і запустили ще одну лінію зв'язку інтерконектор з Європою –  це лінія Жешув-Хмельницька АЕС. Тому сьогодні ми працюємо лише над двома проєктами будівництва інтерконекторів, але це не про цю зиму, це проєкти, які потребують там декілька років, взагалі років реалізації.

Але що важливо, що навіть в рамках сьогоднішніх технічних можливостей ми маємо збільшити, є можливість збільшити цей обсяг, і ми над цим працюємо. Я впевнений, що до зими це рішення буде прийняте. Я сьогодні не готовий говорити, яка це буде величина, чи це буде там 2,2 - 2,3 чи 2, але я впевнений, що рішення щодо збільшення якраз можливості імпорту електроенергії з урахуванням ситуації масштабних обстрілів, що європейці бачать, розуміють, ми ділимось з ними постійно після кожного обстрілу ситуацією в енергосистемі, це питання буде вирішено.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Фріз Ірина Василівна, фракція "Європейська солідарність". Шановні колеги, після цього ще Дирдін, коротке питання, і все, запрошуємо гостю. Будь ласка.

 

11:04:50

ФРІЗ І.В.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Геращенко.

 

11:05:00

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Пане міністре, який відсоток у нас складають сонячні генерації? І чому держава продовжує такі кошти вкладати в атомну електроенергію, якщо наш пріоритет – це децентралізація і це децентралізація в рамках "зеленої" генерації. Це питання до вас.

І до  Прем'єр-міністра. Пане Прем'єре, ви пам'ятаєте, що Харківську область звільнили героїчні Збройні Сили України восени 2022 року, Вовчанськ, інші регіони і там можна було будувати фортифікації. Ми втратили час, і от хто конкретно в уряді відповідає за фортифікації?

І друге питання. Розслідувачі-журналісти оприлюднили інформацію, що в 2021 році, до війни, коли ми говорили про пріоритет армії, на асфальт виділялася кожна десята гривня, на Збройні Сили України йшло в 5 разів менше коштів. Ви не хочете  вибачитися…

 

11:06:12

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Я просто прошу мене почути. Без атомної енергетики у нас не буде світла, почуйте мене, не буде світла. Я просто не розумію, чому проєкти в атомній енергетиці викликають таке якесь сприйняття? Якщо ми можемо добудувати Х-3 і Х-4 – це 2,2 гігавати в систему. І ми це будемо робити. Ми це будемо робити паралельно, абсолютно вірно, це важливо, розвиваючи і сонце, і вітер, і будь-які інші види альтернативної генерації. Але ви маєте теж розуміти, що протягом зими, географічно Україна так розташована, що  протягом зими генерація сонця близька до нуля. Тому треба розуміти, що зимою нам сонце сильно не допоможе втримати енергосистему, тим більше під обстрілами. Слава богу, у нас ядерна енергетика і ми будемо її  розвивати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Зараз буде завершальне питання і я прошу поки народних депутатів… А, будь ласка, ще  Прем'єр-міністр.   

 

11:07:16

ШМИГАЛЬ Д.А.

Пане Голово, народні депутати, стосовно фортифікацій. І в 2022, і в 2023, і в 2024 році урядом виділялися гроші на будівництво відповідних фортифікацій. Загалом значно більше 30 мільярдів за цей період виділено, тільки за останніх пів року 30 мільярдів виділили. Відповідно всі фортифікації, і перша лінія, і друга, і третя лінія оброни, які планував збудувати Генеральний штаб України, який разом з Міністерством оборони відповідає за будівництво фортифікацій в нашій державі у період воєнного часу, на всі ці проєкти кошти були виділені в повному об'ємі. Стосовно вже термінів і стосовно планів, тут питання грифоване,  я думаю, що військові в закритому режимі дадуть на нього детальну відповідь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, завершальне питання – Дирдін. Шановні колеги, я прошу вже народних депутатів зайняти місця. Будь ласка, шановні колеги, і після цього переходимо до гості.

Будь ласка, Дирдін Максим Євгенович.

 

11:08:18

ДИРДІН М.Є.

Дякую. У мене питання до Прем'єр-міністра. Шановний Денис Анатолійович, в кінці квітня цього року я звернувся до Кабміну з депутатським зверненням щодо відкриття дисциплінарного провадження відносно судової особи державної служби у зв'язку з неналежним розглядом депутатського звернення. Кабмін спустив звернення до виконання на Мінкульт. Після певних розмов між мною та Мінкультом в особі т.в.о. міністра міністерство звернулося до Кабміну з листом, що вбачає ознаки дисциплінарного провадження, але не попросив Кабмін відкрити дисциплінарне провадження. Мінкульт почав займатися словоблудієм. Я прошу вас як очільника уряду в цій ситуації розібратися, вислухати мої аргументи, відкрити провадження та прийняти законне рішення.

А до Мінкульту я звертаюся, щоб вони привели цей лист у відповідність до законодавства і все-таки відкрили, і щоб Кабмін відкрив провадження по моєму зверненню.

Дякую.

 

11:09:24

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую. Прошу передати слово Карандєєву Ростиславу Володимировичу.

 

11:09:30

КАРАНДЄЄВ Р.В.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановний колего! Міністерство культури, інформаційної політики уважно розглянуло ваше звернення. І справді, на нашу думку, в діях очільників Національного інституту пам'яті ми не побачили предмету порушення. В той же час ми зважуємо на те, що могла бути допущена помилка. Після кількох консультацій разом з вами ми дійшли висновку, що буде правильним пройти всю процедуру, передбачену законодавством, щоб унебезпечити, з однієї сторони, порушення законодавства, зокрема прав депутатів, з іншої сторони, щоб наша позиція була ґрунтовно виправданою. Саме тому ми звернулися до уряду з відповідною пропозицією порушити провадження. Я думаю, що за результатами проходження цієї процедури в повній мірі ми зможемо вам дати вичерпну відповідь, яка вас задовольнить.

 

11:10:34

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Дякую Прем'єр-міністру, членам Кабінету Міністрів за надані відповіді. Вони нікуди не йдуть, вони  залишаються з нами.

 Шановні колеги, сьогодні маємо честь вітати високу гостю з Республіки Польща, яка прибули з візитом в Україну, демонструючи нашій державі підтримку в цей складній час. У пленарному засіданні бере участь Маршалок Сенату Республіки Польща Малґожата Кідава-Блонська разом з делегацією. Прошу привітати. (Оплески)

  Вельмишановна пані маршалок, Республіка Польща є одним із найважливіших українських партнерів. Висловлюємо вдячність парламенту Польщі і вам особисто за підтримку нашої держави та надану допомогу. Ми високо цінуємо внесок Польщі в протидії російській агресії та підтримку Формули миру Президента України Володимира Зеленського, зокрема співлідерство в реалізації пункту енергетична безпека, та участь у засіданнях робочих груп з усіх інших пунктів.

Ми вдячні за готовність Президента Республіки Польща Анджея Дуди взяти особисто участь в першому Глобальному саміті миру, який пройде 15-16 червня у Швейцарії.

Від імені Верховної Ради України хотів би подякувати Сенату Республіки Польща за всебічну підтримку вступу України до Європейського Союзу та НАТО. Також членство України у цих об'єднаннях має стати відновленням історичної справедливості для українського народу.

Ми також високо цінуємо рішення Польського Сенату про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу, а також низку інших важливих резолюцій, спрямованих на протидію російській агресії.

Окремо хотів би висловити вдячність польському народу за  надання допомоги нашим громадянам, які внаслідок російської агресії проти України знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, а також польському уряду за лікування та реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України.

Дякуємо. (Вислів польською мовою) (Оплески)

Шановні народні депутати України, до слова на трибуну Верховної Ради України запрошується Маршалок Сенату Республіки Польща Малґожата Кідава-Блонська. Прошу привітати. (Оплески)  

 

11:13:19

МАЛҐОЖАТА КІДАВА-БЛОНСЬКА. (Синхронний переклад)

Шановний пане Голово, дорогий Руслане! Шановні депутати Верховної Ради! Дорогі друзі! Я пам'ятаю четвер 24 лютого 22-го року, назавжди залишиться у моїй пам'яті як день величезної  трагедії – день, коли Росія розв'язала жорстоке вторгнення в Україну. Однак це не було початком російської агресії, вона триває вже 10 років. 821 день Росія застосовує масову військову силу проти суверенної європейської держави, скоює воєнні злочини та звірства проти українського цивільного населення. Ці дні кардинально змінили безпекову ситуацію в Україні та в усій Європі.

Трагедія України – це також трагедія Польщі. Ми оплакуємо кожне ваше життя і кожне ваше страждання. Оскільки ми століттями живемо поруч, ми дуже добре знаємо, що це страждання, заподіяні одним і тим же ворогом,  те ж саме варварство, варварство Кремля, обрушилося на український народ і на польський народ.

 Я тут сьогодні перед вами, щоб сказати про те, що нас об'єднує, – про польсько-українську дружбу. Ми віримо в неї і ми практикуємо. Але ми також добре знаємо, що нічого не дано назавжди. Ми повинні захищати нашу дружбу від недовіри, особливо зараз, коли цю недовіру намагається вселити нам наш спільний ворог –  Росія. Путін прекрасно знає, як до нього це знали Сталін і російські царі, що Україна і Польща, коли діють спільно, непереможні. Тільки коли нашому спільному ворогові вдається посіяти в нас недовіру, Польща і Україна стикаються зі смертельними випробуваннями.

"Немає вільної України без незалежної Польщі і немає вільної Польщі без незалежної України". (Оплески) Ці слова були вимовлені ще в 1920 році тодішнім польським віце-прем'єр-міністром Ігнаци Дашинським. Вже тоді ми намагалися допомагати один одному. І коли ми не змогли перемогти ту Росію, спочатку перестала існувати суверенна Україна, а потім перестала існувати суверенна Польща. Обидва наші народи пережили невимовні трагедії.

Польсько-українські відносини – це виклик сьогодення. Це робота, яку виконують наші політики та дипломати, наші історики та підприємці, депутати. Але польсько-українська дружба – це також завдання для наших шкіл і університетів, для вчителів нашої молоді, а також для наших церков.

У новому небезпечному світі ні Польща, ні Україна не можуть вижити поодинці, обидві наші країни потребують Європейського Союзу і НАТО. Нам потрібні друзі як по один бік Атлантики, так і по інший. Польща є в ЄС і в НАТО, Україна має право і повинна бути там. (Оплески)

Процес приєднання повинен пройти якомога швидше. Київ може розраховувати на нашу підтримку на кожному етапі цього процесу.

Я також хочу нагадати про спільне звернення 24 парламентів, в тому числі і Сенату Республіки Польща, в лютому цього року до Спікера Палати представників США  про запуск чергового траншу американської допомоги. Наші дії спільні дали результат: понад 60 мільярдів доларів вже починають допомагати оборонним зусиллям української армії. Ми готові працювати з вами і надалі для досягнення спільних цілей. Проте мова іде не лише про підтримку Польщі, України з боку НАТО і Європейського Союзу, йдеться також про те, чого досвід України і Польщі може навчити ЄС і НАТО.

Перш за все українці та поляки можуть допомогти Заходові набути імунітету проти кремлівської брехні. Польща не лише показує справжнє обличчя конфлікту, повідомляє, хто є жертвою, а хто агресором, але й активно бореться з дезінформацією.

Майбутній мирний саміт у Швейцарії слід розглядати насамперед як вираз якнайширшої підтримки принципів суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Пам'ятаємо, що жоден мирний саміт не може стати новим Мюнхеном ніколи, навіть на мить не можна забути, що тільки Україна має мандат, щоб вирішувати своє майбутнє. Нав'язувати вам будь-які позиції чи рішення суперечить принципу суверенітету націй та поваги до їхнього права на самовизначення.

Шановні пані та панове, у найближчу неділю в Польщі відзначаємо День матері, а через кілька днів День дитини. Це буде свято не лише польських матерів і дітей, але й усіх матерів і дітей з України, які знайшли безпечний дім у Польщі. (Оплески) 

Ми пишаємося тим, що будемо святкувати ці символічні дні разом. Але не можемо забути про цих матерів, в яких забрали дітей, вивезли в незнаному напрямі. Мусимо пам'ятати, що тисячі українських дітей є поза своїми сім'ями. Росія намагається відібрати в їх історію, сімей і ідентичність.

Тому від щирого серця бажаю українським матерям і дітям, щоб якомога швидше вони могли разом зі своїми сім'ями жити у вільній і безпечній Україні. (Оплески)

 Дорогі друзі, Польща і Україна – два народи, які так досвідчені історією, – повинні разом творити майбутнє об'єднаної Європи – Європи сильної, безпечної та солідарної. Бо не буде безпечної Європи без вільної України. (Оплески)

 Нехай посланням для всього демократичного світу стануть слова пісні, які співають українські воїни: "Єднаймося, браття, в цю лиху годину, нехай ворог знає – ми за Україну!"  Слава Україні! Хай живе Польща!

Дуже дякую. (Оплески)

 

11:22:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте ще раз оплесками подякуємо вельмишановній пані Маршалку Сенату Республіки Польща за участь у пленарному засіданні Верховної Ради України та за підтримку України. Також висловлюємо нашу вдячність Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за їх участь у пленарному засіданні. (Оплески)

Шановні колеги, ще раз дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження  вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку.

Сила в єдності і разом до перемоги! І слава Україні!

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку