ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

09 листопада 2023 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

10:13:39

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, звертаю вашу увагу, що згідно з постановою Верховної Ради усі прийняті на пленарному засіданні… усі присутні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.

У разі повітряної тривоги, як ми вже вміємо, ми будемо оголошувати перерву і прямувати до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на робочому місці кожного з нас.

Шановні колеги, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Триває 624-а доба героїчного спротиву українського народу злочинній російській агресії. Сили оборони мужньо відбивають постійні атаки ворога і продовжують наступальну операцію на півдні нашої держави, завдаючи окупантам відчутних втрат у живій силі та військовій техніці.

Пропоную вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять наших воїнів, які загинули у боротьбі за вільну, демократичну, європейську Україну, а також усіх безневинних жертв злочинів російської держави-терориста.

(Хвилина мовчання)

Шановні народні депутати, вчора Європейська комісія представила свою щорічну доповідь "Пакет розширення 2023". Для України ключовим елементом цього документа стала рекомендація Європейської комісії, адресована Європейській раді, розпочати переговори з Україною про вступ до Європейського Союзу. (Оплески)

Це рішення, яке ми всі, без сумніву, чекали, задля якого працювали останні півтора року з моменту набуття Україною статусу країни-кандидата. Вважаю, що це було вчора і об'єктивне досягнення України і визнання досягнень наших, Верховної Ради. Тому я дякую всім вам в цій залі за плідну і злагоджену роботу. Вона не була простою. Нам довелось ухвалювати з вами складні рішення, але зрештою ми досягли значущого прогресу у виконанні рекомендацій Єврокомісії, про що вчора нам було повідомлено. Маємо розуміти, що реформи, які ми втілюємо задля європейської інтеграції, – це в першу чергу реформи, які ми втілюємо для України, яких ми потребуємо самі, яких чекає українське суспільство. Наша мета – членство в Європейському Союзі.

Давайте ще раз подякуємо нашим захисникам, завдяки яким у нас є можливість збиратися і працювати над європейськими законами. Дякуємо силам оборони. Вони один з головних учасників і гарантерів європейської інтеграції України.  (Оплески)

 Шановні колеги, незабаром у грудні лідери країн-членів будуть ухвалювати політичне рішення щодо відкриття перемовин. Ми переконані, що вчорашня рекомендація буде визначальною при ухваленні політичного рішення. Наступні тижні всі наші дипломатичні та інші зусилля мають бути спрямовані на це позитивне рішення.

Попереду багато роботи. Початок переговорів вимагатиме додаткових зусиль від України, в тому числі від Верховної Ради. Ми вже вивчаємо рекомендації, які вчора були надані, і готуємо подальші кроки, зокрема ті законопроекти, які ми будемо з вами тут обговорювати. Ми з вами довели, що можемо працювати швидко і ефективно, навіть в умовах надзвичайних викликів, працювати як команда однодумців.

Ще раз вітаю всіх нас із вчорашньою важливою подією та закликаю до спільної роботи задля реалізації нашої спільної мети – членство в Європейському Союзі.

Шановні колеги, також сьогодні дуже важлива визначна дата, 28 років тому, 9 листопада 1995 року, відбулась церемонія вступу України до Ради Європи. Це визначна подія окреслила вектор демократичного вибору нашої держави. У той день Україна зобов'язалась дотримуватись принципу верховенства права, забезпечувати основоположні права і свободи всіх людей, які знаходяться під юрисдикцією Ради Європи. Саме тоді на Страсбурзькій площі був піднятий Державний Прапор України. І нині Україна відважно демонструє відданість цим принципам, захищаючи демократію всього світу. Давайте привітаємо Україну і Раду Європи з тим, що ми разом уже 28 років. (Оплески)

 Також сьогодні День працівників культури та майстрів народного мистецтва, шановні колеги. Відчуття національної гідності та усвідомлення своєї ідентичності, збереження культурних традицій – ці речі дуже важливі для будь-якої нації. Своєю діяльністю працівники культури забезпечують сталість розвитку української культури та її поширення за межами України. Нині у воєнний час особливого значення набула їх місія надихати та підтримувати наших воїнів під час виконання служби.

Від імені Верховної Ради вітаємо працівників культури та майстрів народного мистецтва з професійним святом. Зичимо їм творчих успіхів, невичерпної наснаги та, як і всім українцям, найскорішої перемоги. Дякуємо працівникам культури.

А тепер до буденних справ, колеги, сигнальне голосування. Відповідно до статті  28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань пропоную провести сигнальне голосування.  Нагадую, необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло. 

Прошу взяти участь в сигнальному голосуванні.

 

10:22:37

За-214

Зелених – 214, червона – 1… червоних – 4, жовтих – 2. Сигнал даний.

Шановні колеги, ми вчора не розпочали, тому я хочу, щоб ми зайшли в законопроект номер 10016-д – проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок. У нас буде приблизно до пів години виступів та обговорень правок, далі будемо голосувати. Тому, будь ласка, час плануйте свій.

І ми починаємо тоді обговорення. У нас Дмитро Олександрович Разумков, перша правка, будь ласка.

15 хвилин? 15 хвилин, Разумков, будь ласка.

 

10:23:48

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, шановні колеги. Дякую, Олександр Сергійович. Я не втомлююся повторювати, завдяки вашій роботі і роботі Олени Костівни ми нарешті бачимо людей в залі. Сподіваюся, на голосуванні вони також будуть, і голосування за цей ганебний закон все ж таки можна буде назвати легітимним, але точно не в інтересах держави.

Про що говорить українському суспільству Закон 10016? Про те, що, на жаль, не можна вірити владі. І цей урок винесе як український народ, так і український бізнес. Всі пам'ятають початок війни. На початку війни вся влада, розуміючи, що державі важко, що ніхто не розуміє, що буде завтра, ці політичні еліти, які є в цьому залі, об'єдналися навколо того, щоб підтримати не політику, а підтримати людей, підтримати армію, забезпечити армію, а для цього потрібно було, щоб працювала економіка.

На той момент Президент, Кабмін, Верховна Рада України, всі чиновники пообіцяли нові правила відносин – чесні, прозорі, конструктивні, передбачувані. Це пообіцяли вкотре, але вкотре не виконали, український бізнес знову кинули. Тому що обіцяли, що вводять малі податки і відсутність перевірок до кінця війни, плюс щонайменше один рік після нашої перемоги. Може, для когось ми вже перемогли або в нас різне бачення, що таке українська перемога?

Тим не менш, вони спочатку скасували 8401, яким скасували податки, мінімальні податки для українського бізнесу, і повернули частину перевірок. Я пам'ятаю, як представники Офісу, представники монобільшості, як заступник Офісу Президент пан Шурма розповідали, що це нам зарахує  МВФ, і ви в цьому залі голосували за закон, який порушує ваші ж обіцянки.

Ви збрехали бізнесу, який почав платити більше до державного бюджету, аніж робив це до 24 лютого. Як ви далі плануєте розбудовувати цю державу і під час війни її відновлювати, і відновлювати після нашої перемоги? Я думаю, що питання риторичне, і відсутність стратегії –  це якраз те, що ми сьогодні з вами отримаємо.

Ми з вами перетворилися фактично з парламенту єдності, яким були 24 лютого 2022 року, на парламент безумних і розумних. Але останніх, на жаль, в цьому залі набагато менше. Тому що те, що відбувається сьогодні, це знищення економіки нашої держави. Це знищення малого, середнього бізнесу, це знищення бізнесу, який і так ледь виживає. Ви нічого не зробили для того, щоб забезпечити його кредитами, пільговими кредитами, які могли давали в минулому році, коли отримували за пільговою ставкою фінансування від наших міжнародних партнерів. Ви думаєте на одну клітку, на один крок, ви не розумієте, що завтра треба буде після перемоги повертати кредити, які набирає сьогодні держава. Ви не розумієте, що, якщо не буде цього бізнесу, не буде завтра зарплат для нашої армії, не буде снарядів, якими вони будуть знищувати окупанта, не буде ресурсу, який буде допомагати країні боротися і перемагати у війні. Ви фактично робите все для того, щоб знекровити українську економіку, а як наслідок, знекровити українську армію.

Я розумію, що вам багатьом не цікаво, кожен займається своїм. Це не про дороги і кар'єри, це не про 200 тисяч, це не про багато інших речей, які турбують владу. Це не про ті 42 мільйони, які розікрали на Міністерстві оборони, і всі в залі мовчать. Це не про ті мільярди… Вибачте. Це не про ті мільярди, які вчора винесли на загал наші з вами журналісти, і промалювали абсолютно прозоро примітивну схему, як розкрадаються фінанси державного бюджету на закупівлях для оборони. Вам було б це набагато цікавіше. Я думаю, що так, але тим не менше. Рахункова палата прямим текстом звинувачує міністерства про те, що вони витрачають ганебно кошти незрозуміло на що. А ви забираєте гроші у місцевої влади. Ви забираєте гроші в українського бізнесу. Вам мало тих мільярдів, які ви розікрали на 17 гривень за одне яйце? Чи вам мало тих грошей, які пішли повз українську армію? Чи вам мало тих курток, які позакуповували по захмарним цінам, і сьогодні наші захисники не можуть отримати нормальну форму на зиму? І багато інших прикладів. Вам мало того, що ви виділили, але не освоїли ресурси для того, щоб убезпечити підстанції напередодні зими.  Вам цього мало, ви хочете ще. Ви розумієте, що сьогодні ви пиляє той сук, фактично на якому самі сидите? Завтра до вас будуть приходити люди за пенсіями, за тим, щоб було тепло в квартирах, було світло, була вода, була каналізація, тому що лайна, вибачте за сленг, в нашій державі сьогодні занадто багато. І це не про істотні наслідки нашої життєдіяльності.

Ми сьогодні з вами дуже поспішаємо. Поспішаємо тому, що нам знову розповідають, що цей закон дасть додаткові якісь ресурси для нашої економіки. Закон 10016, я про це казав напередодні і в минулому читанні, в першому читанні щодо цього закону, дає в українську економіку нуль. Він дає в кармани податківців і тим депутатам, які з цим пов'язані. Він дає гроші в кармани тих, хто кришує корупцію, він дає в кармани тим, хто на цьому заробляє. Але він нічого не дає українській економіці.

Я в цьому залі з цієї ж трибуни говорив вам по 8401: шановні колеги, не голосуйте за це, це не дасть грошей в економіку. Ви тиснули зелену, не слухаючи цього. Але я хотів вам всім нагадати, що цей закон, так, як ми і говорили, так, як говорила команда "Розумної політики", приніс до бюджету, вірніше, можливо, принесе до бюджету, це інформація Мінфіну, 4,7 мільярда гривень. При тому в бюджеті, трильйонному бюджеті, який в нас є, в 2,5 трильйона – це ні про що, це просто ні про що. Якщо ви порахуєте, скільки бізнесу пішло в тінь, скільки людей було звільнено з їх посад, скільки підприємств закрилося, ви фактично отримаєте мінус, а не плюс до фінансування нашої економіки.

Ви хотіли забрати зарплати у військових, ми також вам це не дали зробити, і повернули 30 тисяч. На жаль, вони досі заблоковані. Сьогодні немає Руслана Стефанчука, я хотів би в нього запитати, і автора постанови немає, чому вона досі не виноситься в стіни Верховної Ради. Вони ж так дуже поспішали із законом про олігархів, так треба було швидко його проголосувати з порушенням всіх можливих законів. Два роки пройшло, де закон про олігархів? Де реєстр? Може, досить працювати на картинку і на ролики, може, треба попрацювати на державу? Чи ви це приймали виключно для того, щоб заблокувати цей процес і не боротися дійсно з олігархами?

Чи ви зараз скажете, що я кажу неправду, коли я говорив про те, що треба вводити антитрастове законодавство, закон про лобізм, посилювати відповідальність за корупцію, і саме це призведе до реальної боротьби з олігархатом. Ні, ви проголосували папірець, який не дав ні державі, ні економіці, ні людям нічого, але класно на цьому попіарилися.

Зараз отримали від наших міжнародних європейських партнерів фактично все те в якості вимог, що говорив я і мої колеги з "Розумної політики". Але ви ж це не слухаєте, вам треба, щоб це працювало виключно в режимі: дали по морді – ми працюємо, не дали – далі сидимо, нічого не робимо. Ну так не можна, вас сюди направили працювати на державу. Це ненормально, стільки людей понаписувало під час розгляду правок і в суботу, і в інші дні –  а чому 20 народних депутатів в залі? Чому ніхто не працює? Чому таке відношення до законів, які приймаються? Не треба поспіхом, треба якісно, треба мати стратегію в тому, що ви приймаєте, як ви працюєте і на кого ви працюєте. Перестаньте працювати на себе.

Ми з вами також можемо багато розповідати про принциповість багатьох народних депутатів, в лапках принциповість, в цьому залі. Колеги, я вчора ставив на голосування правку: віддати фінансування партій на Збройні Сили України. Ви ж так хочете наповнити бюджет! Ви ж так робите все для того, що забрати в місцевої влади, знищити український бізнес. Ну, давайте трохи затягнемо паски і для українських партій. В цьому році більше 800 мільйонів гривень на партії віддається, в наступному – більше 800 мільйонів.

Для розуміння, партія "Слуга народу", яка вчора за це не проголосувала, отримає 400 мільйонів. Колеги, вам не забагато буде? Може, краще було б на армію віддати? Проголосувало 89 народних депутатів в залі. Я прошу всіх взяти подивитися вчорашнє голосування, хто за це голосував, а для кого, замість армії, набагато важливіші власні партійні борди, тому що дуже готувалися до виборів.

Я зараз не буду повертатися до питання виборів. Вже, на щастя, є крапка в тому, що вибори під час війни проводити не можна. Знову почули те, про що говорив і я, і мої колеги з "Розумної політики". Це абсолютна профанація, це намагання узурпувати владу, це намагання перетворити демократичну державу в казна-що. Сьогодні ми бачимо вже позицію, що цього не буде. Дуже хотілося б, щоб ця позиція відповідала реаліям, а завтра щоб знову ніхто не вийшов і не сказав, що ми знову повертаємося до історії виборів.

Шановні колеги, я розумію, що ви не будете голосувати за правки. Я не буду сьогодні наполягати на тому, щоб повернули людей в зал. Вони є, я сподіваюсь, що вам не вистачить голосів за цей закон. Просто дуже сподіваюсь, що здоровий глузд і совість перед своїми виборцями у вас переможе.

Паралельно я хотів би поставити дві правки на врахування. Я розумію, що ви навіть мене не слухаєте, але тим не менш. Це правки про збільшення 1 мільйона гривень до півтора мільйона гривень лімітів за доходи, при якому обов'язково реєструвати платника ПДВ. Цей закон приймався, в 1  мільйон гривень, до того, як курс в української гривні був 25 гривень. Сьогодні ми маємо з вами 37. Давайте якось з логіки підходити. Про це не казав МВФ. Давайте хоч якось допоможемо українському бізнесу. Це буде правка 224.

І друга правка, яку б я просив, щоб ви підтримали в залі, щоб ви були послідовними, щоб ви відповідали за свої слова, хоча для української політики це, на жаль, виняток, аніж реальність, щоб ви зробили те, про що сказали наприкінці лютого 24-го року, коли під стінами Києва стояв ворог, коли в цьому залі було непросто з моральної точки зору, але тоді було щонайменш чесно. Ніхто не розумів, що буде завтра: ні в залі, ні на підприємствах, ні в Ірпені, ні в Бучі, ні в Гостомелі, ні в Ізюмі, ні в багатьох інших містах. І тоді ми працювали, працювали на державу, і для цієї держави ми пообіцяли, що не будемо їм робити погано, не будемо знищувати українців. Тому що коли ви знищуєте бізнес, ви знищуєте робочі місця, ви змушуєте їх виїжджати за кордон шукати кращої долі. Іноді, як не страшно про це казати, складається враження, що це робиться навмисно, щоб в державі не залишилося людей, які можуть її відновлювати, відбудовувати і робити успішною, щоб всі вони поїхали до Німеччини, до Франції, до Польщі, до інших країн світу, а не залишалися тут.

Тому я вас дуже прошу проголосувати за правку 531, вона відтерміновує введення тотальних нищівних перевірок для українського бізнесу до кінця війни плюс щонайменше на один рік після нашої перемоги. Саме це обіцяв Президент – лідер вашої політичної сили. Саме це обіцяв уряд, саме це обіцяли ви. 

Я дуже сподіваюся, що все ж таки розум, здоровий глузд, совість в цьому залі переможуть. Хотілося в це вірити я думаю, що не тільки мені, але результати голосування це покажуть.

Дякую, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович.

Ми зараз тоді поставимо правки, да? Дві правки: 224 і 531. Колеги, приготуйтесь до голосування, правки на врахування.

224, народний депутат  Разумков. Пропоную врахувати його правку номер 224, авторства Разумкова, Бабія, Саладухи і колег. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

10:39:24

За-81

Рішення не прийнято. Правка лишається відхиленою.

І 531 правка так само авторства Дмитра Олександровича та колег. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

10:39:51

За-82

Рішення не прийнято. Правка лишається відхиленою.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Вам буде соромно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Дмитро Олександрович.

Наступний у нас Дмитро Сергійович Микиша. Де ви є? Ви там, да? Ви з трибуни хочете теж?

Будь ласка, Дмитро Сергійович. 5 хвилин – Микиша. Якщо будете ставити якусь правку, скажіть її номер. Окей, тоді виступ.

 

10:40:25

МИКИША Д.С.

Дякую, Олександр Сергійович.

Колеги, ви знаєте, вже це черговий законопроект, який... У мене складається враження, начебто ми беремо якийсь реванш і мстимось всім тим, хто в першу чергу намагався допомогти Україні, українцям і українкам, в перші дні повномасштабного вторгнення.  

Вчора і на минулому тижні, і позаминулому тижні ми бачили законопроекти 10038 і 10037, де забирали абсолютно все, майже все, абсолютно все, що є у місцевого самоврядування: вільні залишки, додаткові кошти. Вчора забрали військове ПДФО, також забрали кошти з дорожнього фонду, більша частина якого йде також на місцеві бюджети. Це така дяка держави місцевому самоврядуванню, яке не кинуло громадян в складні часи.

Сьогодні ми розглядаємо наступний законопроект 10016. А що в ньому? А в ньому ми повертаємо податкові перевірки. Для кого? Для українських підприємців, для українських виробників, для нашого вітчизняного бізнесу. Це саме ті люди, завдяки яким в перші дні повномасштабного вторгнення нам вдалося втримати цю страшну навалу орків. Це ті люди, які максимально включилися і допомагали звичайним громадянам, і в першу чергу Збройним Силам України, і територіальній обороні всім, що у них є, для того щоб ми відбили цю навалу.

Далі. Ці люди продовжують працювати на державу, платять податки, підтримують Збройні Сили, підтримують громадян, дуже багато соціальних проектів, дуже багато соціальних починань, які вони продовжують, більше 600 днів йде героїчна оборона нашої країни від фашистської, рашистської навали, і вони продовжують допомагати. Що робить держава? А держава каже, дивіться, ми завтра до вас прийдемо з перевірками, бо вам же легко живеться, вам дуже добре працюється, тоді ми завтра прийдемо і вам перевіримо. Давайте будемо чесними і справедливими і скажемо наступне, що багатьом підприємцям вже сказали, скільки треба буде віддати певним перевіряючим, певним контролюючим, вже назвали ці суми. Ми, звичайно, міжфракційним депутатським об'єднанням "Розумна політика" всі ці факти, які нам будуть передавати наші вітчизняні підприємці, наші промисловці, наш український бізнес, обов'язково будемо спрямовувати на правоохоронців. Але сама, ви розумієте, сама позиція: тільки зареєстрований законопроект, а їм вже назвали, хто, що, скільки. Це допомога від держави? Це так ми підтримуємо наш бізнес?

Нагадаю, що крім того, що вони платять податки, підтримують Збройні Сили, підтримують наших громадян, крім всього цього найголовніше, що весь бюджет, який формується і віддається на армію, на сектор безпеки і оборони, це саме з наших податків. Я нагадаю вам це, колеги, що більша частина, більша половина нашого бюджету – це бюджет на сектор безпеки і оборони, він формується виключно з наших податків, з податків якраз нашого вітчизняного бізнесу.  І таким чином от цим законопроектом, цими податковими перевірками, цим контролем ми дякуємо нашому бізнесу за те, що вони сумлінно виконують свої обов'язки як бізнесу, як людей, як громадян нашої держави.

Я вважаю, що і цей законопроект, як і 10038, і 10037, так і 10016 є ганебними законопроектами, не мають бути підтримані нами, парламентарями, і мають бути відхилені взагалі і забуті. Ми повернемося, так, податкові перевірки будуть повернуті, але після того, як закінчиться в країні війна, не раніше.

Тому, колеги, дуже вас прошу, не забудьте тих, завдяки яким людям ми тут можемо бути, працюємо і за рахунок яких ми також тут працюємо. І подякуємо ЗСУ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Дмитре Сергійовичу.

Пані Шпак – 5 хвилин.

(Шум у залі) Ні, не ставили.

Любов Олександрівна, будь ласка. 5 хвилин – Шпак, потім Соболєв – 10 хвилин. П'ять, ага. І потім переходимо до голосування. Починайте запрошувати депутатів до зали, буд ласка.

 

10:45:59

ШПАК Л.О.

Дякую.  Я думаю, що кожен відвідує свої округи, спілкується з бізнесом і розуміє, які проблеми на сьогодні існують. Ми повернули всі податкові платежі, навіть в більшому обсязі, як вони були до війни. Ми повернули РРО. Що ми зараз робимо? Ми повертаємо перевірки. Знаєте, якщо говорити про наше законодавство щодо оподаткування, щодо перевірок, я б сказала, його повністю потрібно переглядати, тому що слово з податкової одне находить на думку,  – це "кошмарити", "кошмарити" бізнес. І тим, що ми повертаємо ці перевірки, ми говоримо про те, що податкова почне "кошмарити" бізнес під час війни, коли нашому бізнесу на сьогодні і так не просто живеться.

Якщо  говорити про регіони, які знаходяться біля лінії фронту, уявіть, як там виживають підприємці. Якщо ми говоримо про тил, який ми тримаємо, якщо ми говоримо про елементарне наповнення бюджету, якщо ми говоримо про розвиток економіки нашої країни, перш за все це підтримка бізнесу. Без підтримки бізнесу економіка не може існувати. Відповідно ми маємо підтримувати і розвивати наш бізнес, спрямовувати інвестиції до нашої країни, давати податкові пільги. Натомість ми цього не робимо. Ми просто вбиваємо бізнес, заганяючи їх в тінь, заставляючи переїжджати в інші країни. Адже ви знаєте, що дуже багато є пропозицій із сусідніх держав, будь ласка, переїжджайте, розвивайтеся, працюйте, піднімайте економіку іншої країни. Виходить так, що інші сусідні країни будуть підтримувати наш бізнес, забирати кошти до свого бюджету, а ми в той же час їх просто вбиваємо тут. В першу чергу ми думаємо про наповнення бюджету, які кошти необхідні, але ми розуміємо, да, на сьогодні, що половина бюджету у нас вже є позиченого. А що буде в наступному році, хтось замислювався? Без підтримки бізнесу не буде бюджету, це зрозуміло.

Вкотре звертаюся до вас і звертаю увагу на те, що сьогодні українському бізнесу потрібна підтримка з боку держави, а не контроль за його діяльністю. Сьогодні бізнес знаходиться в умовах економічної турбулентності та виживання. Держава навіть не намагається допомагати. Натомість ми отримали повернення до податків довоєнного рівня. Суспільству не аргументується, чому це відбувається, ми все зсилаємося на те, що це вимоги МВФ. Але давайте будемо чесними один з одним. Такого пункту немає і такий пункт нам не був зарахований.

Сьогодні держава хоче контролювати бізнес шляхом проведення планових та позапланових перевірок, аргументуючи тим, що це необхідні надходження до бюджету. Але такими кроками ми тільки будемо зменшувати бюджет. Такими кроками держава тільки нищить наше підприємництво, створюючи умови для того, щоб бізнес закривався, переїжджав в іншу країну, заходив в тінь. Ми подавали неодноразово і правки, і альтернативні законопроекти. Але, звичайно, нікому не цікаво розвиток українського бізнесу і це не підтримується, і не розглядається.

Сьогодні багато представників бізнесу звертаються до мене та скаржаться, що фіскальні органи просто не дають спокою. А що буде після того, як ми приймемо цей законопроект? Я хочу вам нагадати, що багато підприємств із-за війни на сьогоднішній день були вимушені змінити своє місце розташування, переїхати та перевезти свої виробничі активи в інші регіони, в багатьох порушені логістичні ланцюжки. Люди вимушені шукати, де придбати сировину, як виживати, куди збувати товар. Замість того, ми сьогодні їм вводимо додаткові перевірки начебто, щоб наповнити бюджет. Да, ви може одноразово десь наповните бюджет, але цим самим в першу чергу ми знищимо наш  український бізнес.

Податкові перевірки підприємців мають бути заборонені на сьогоднішній день. А давайте нагадаємо те, що на початку війни  Президент обіцяв всім підприємствам, що не буде перевірок, не  буде таких податків, які ми зробили. Давайте виконувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Сергій Владиславович Соболєв, будь ласка. Потім Гетманцев відповість і далі будемо голосувати.

 

10:51:29

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, я думаю, що всі свої рішення уже ухвалили як на фракціях, так  і для себе особисто, і це більше вже для історії.

На мій погляд, будь-який законопроект, який вноситься, повинен мати фінансове обґрунтування, і не лише фінансове обґрунтування, а й перспективу, навіщо він вноситься і що він далі дасть економіці, можливо, додаткові надходження в бюджет, можливо, закриття тих, хто працює  в тіні, і це є мета цього законопроекту. На жаль, це не так.

Це вже черговий законопроект, який переслідує лише одне – це фактично закручування гайок. І якщо це абсолютно зрозуміло, якби це робилося в рамках тих тіньових видів бізнесової діяльності, які процвітають завдяки "слугам народу", я маю на увазі перш за все гральний бізнес. Куди ви завели російських власників з кіпріотськими паспортами, куди ви додумалися на комісію по регулюванню поставити громадян Росії. От якби ви це контролювали, а краще закрили, припинили і поставили найжорсткіші вимоги перед силовими структурами контролювати недопущення  цього, це було б зрозуміло.

На жаль, сьогодні один з найбільших рекламодавців в Україні –  це саме гральний бізнес. І я думаю, що це є відповідь на запитання: де у нас є  реальні можливості зупиняти це, цей тіньовий обіг, який дозволяє сьогодні перекачувати офіційно з кишень громадян України мільярди і мільярди.

За весь час, як це не парадоксально, є один єдиний податок, який найпростіше збирається, найпростіше адмініструється і найкраще сприймається всіма нашими громадянами, - це військовий збір. Якщо у когось є бажання в будь-який спосіб з розумінням того, що найважливіше сьогодні все для нашої армії, на мій погляд, так, як було у свій час прийнято, на перший погляд, непопулярне, а воно було єдине правильне рішення, про введення військового збору і потім про збільшення його на 1 відсоток, що дало можливість абсолютно чітко адмініструвати цей податок. Зараз те, що ви робите, це фактично спроба далі поставити адміністративний ресурс над бізнес-ресурсом, який сьогодні дає можливість всім виживати.

Якщо до цього ще додати цілий ряд новел, які взяли скопіювали з американського податкового кодексу, а саме про мінімальні податкові  зобов'язання, який діє, до речі, в Сполучених Шатах з 1969 року, чомусь наші мінімальні податкові зобов'язання б'ють перш за все по аграріях, по дрібному сектору, а не так, як це запроваджено було в Сполучених Шатах і підтвердило, коли це оподаткування було направлено саме проти великого бізнесу і середнього бізнесу. Якщо до цього ще додати цілий ряд норм, які в тій чи іншій мірі прямо є порушенням, коли ми пробуємо вносити податкові зміни, тоді, коли бізнес не зможе до них адаптуватися, ми розуміємо, куди веде цей законопроект.     

Тому, якщо, наприклад, законопроект, коли відбирали надходження від військових, поліції, у місцевих рад, це було просто перекладання з однієї кишені в іншу. Ми спрогнозували, чим це закінчиться, і через рік ми побачимо, чи наші прогнози справдились. Тут, на жаль, ми бачимо, що фактично країну заводять в глухий кут збільшенням оподаткування, максимальним тиском на дрібний бізнес і в той же час максимальне процвітання тіньового бізнесу.

Тому, на наш погляд, цей законопроект не може бути проголосований. Те, що подавалося в першому читанні зі значком 1, на жаль, не пройшло в цій залі сесійній. Будь-які правки, яких…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Сергій Владиславович.

І Гетманцев, відповідь комітету. Давайте 4 хвилини, чотири людини було, чотири відповіді. І будемо голосувати, запросіть депутатів до залу.

 

10:56:50

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, ми чули тут багато звинувачень в адресу влади щодо ситуації, яка є сьогодні, і серед них відсутність стратегії. Мені здається, що наша стратегія дуже зрозуміла, дуже чітка і дуже прозора. До речі, ті, хто звинувачував у відсутності стратегії, чомусь її підтримував і в 19-му, і в 20-му році, коли був на іншому місці. Ця стратегія – це євроінтеграція, в усіх сенсах цього слова, і передусім це верховенство права та закон один для всіх. Це те, чим ми займаємося у публічних фінансах, наводячи лад на зовнішній порядок, з 2019 року. Це інфраструктура, це покращення, поліпшення і спрощення державних сервісів, це антикор і антикорупційна реформа, яку ми провадимо не на словах, а на дії, це врешті-решт відкриття процедури перемовин, рекомендацію щодо якої дала вчора Єврокомісія… місія Єврокомісії.

Але, крім цього, нам треба встояти, бо ми перебуваємо у безпрецедентно важких умовах сьогодні. І те, про що говорить міністр фінансів, це правда, у нас непідтверджених на наступний рік 29 мільярдів доларів у бюджеті. 29 мільярдів доларів – це та допомога, яку ми повинні отримати від наших партнерів і без якої нам буде дуже і дуже важко пройти наступний рік, дуже і дуже важко виконати свої соціальні зобов'язання, зобов'язання перед вчителями, перед медиками, зобов'язання перед бізнесом, яка... та програма "5-7-9", яка дає, попри війну, бізнесу дешеве кредитування сьогодні.

І в межах виконання цих вимог, в межах отримання цих коштів до нас висуваються певні вимоги, одна з яких – це відновлення перевірок. Відновлення перевірок бізнесу, які ми з вами зупинили, а я був автором цього законопроекту в березні 2022 року, але відновлення не в повному обсязі, а відновлення лише для тих платників, які на 50 відсотків і більше мають податкове навантаження менше, ніж середнє по галузі.

Скажіть, будь ласка, шановна опозиція, ви кого захищаєте? Ви захищаєте неплатників? Перед ким ви їх захищаєте, перед армією? Ви не даєте зібрати гроші з тих, хто не платить. Ви навіть не даєте державі дати можливість поставити питання: а чому ти платиш менше, ніж твій конкурент у співставних умовах. Це не тільки безглуздо, це ще й і шкідливо для нашої спільної перемоги. Це те, на що ми з вами не маємо жодного морального права, на що ми не маємо морального права перед армією, перед нашим суспільством і перед нашими дітьми, перед нашим майбутнім.

Тому законопроект дуже простий, законопроект, який дійсно є розробленим на виконання вимоги Міжнародного валютного фонду, який погоджений в повному обсязі з Міжнародним валютним фондом, на якого зав'язана та програма МВФ, яку ми повинні з вами отримати в грудні цього року - плюс 5 мільярдів на наступний рік, - і від якої залежить інше наше фінансування.

Я прошу всіх відповідальних, з державницькою позицією депутатів в залі підтримати цей законопроект зеленою кнопкою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування, колеги. Займіть, будь ласка, свої місця.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 10016-д, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок. Прошу голосувати.

 

11:01:55

За-231

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Наступне питання порядку денного. Законопроект за реєстраційним номером 9627, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України.

Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

11:02:37

За-240

Рішення прийнято.

Будь ласка, Кисилевський від авторів, да? Для доповіді запрошується народний депутат України Кисилевський Дмитро Давидович.

 

11:02:52

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.

Друзі, доброго дня. Дмитро Кисилевський, фракція "Слуга народу", Дніпро.

Вашій увазі пропонується проект Закону 9627 про внесення змін до деяких законодавчих актів України  з метою залучення інвестицій і з метою швидкої відбудови України. Мета законопроекту – суттєво спростити і прискорити зміну цільового призначення землі для потреб відбудови, зокрема для потреб промисловості і енергетики.

Зараз процедура зміни цільового призначення землі складна, корупціогенна і надзвичайно довготривала. Вона займає від одного до трьох років. Коли настане час відбудовувати країну, у нас не буде часу чекати три роки, поки бюрократи наїдяться.

Законопроектом пропонується використати існуючу спрощену процедуру зміни цільового призначення землі, яку ми з вами парламентом затвердили в 2022 році для релокованих підприємств, портів і модульних містечок. Пропонується цю працюючу хорошу, гарну процедуру розширити на перелік об'єктів промисловості та енергетики.

Спрощена процедура діятиме до завершення воєнного стану плюс п'ять років. Це умовний період відновлення. І застосовуватиметься вона виключно за межами населених пунктів і лише там, де немає затвердженої містобудівної документації, і для чітко визначеного переліку об'єктів промисловості та енергетики.

Підставою для зміни цільового призначення землі буде мотивований висновок уповноваженого органу будівництва, архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення на конкретній земельній ділянці конкретного об'єкта. Тобто це, з одного боку, дає органам місцевого самоврядування розуміння і вплив того, що буде побудовано в цій громаді, а з іншого боку не дає чиновнику дискреції, адже це висновок на відповідність вимог об'єкта конкретним вимогам діючих нормативних актів. Водночас цей висновок є особливим видом містобудівних умов та обмежень, який дозволить здійснювати проектування об'єкта будівництва і суттєво спростить життя інвестору.

Застосування цього підходу, друзі, дозволить очистити від корупції процедуру зміни цільового призначення землі. Ми подолаємо цим страшенну корупційну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Від комітету. Не будете співдоповідати? А, Гайду біжить. Будь ласка. Від комітету голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Гайду Олександр Васильович. Будь ласка.

 

11:05:23

ГАЙДУ О.В.

Шановні колеги, на ваш розгляд винесено законопроект номер 9627, який розроблено з метою сприйняття швидкого будівництва об'єктів промислової інфраструктури та енергетики. Законопроектом пропонується спростити механізм зміни цільового призначення земельних ділянок для будівництва об'єктів промисловості та енергетики, дозволивши це розробляти, містобудівну документацію, на період війни та протягом п'яти років з дня її завершення, як казав мій колег. Народними депутатами України членами комітету відзначено, що запропоновані зміни можуть дати можливість у короткі строки будувати об'єкти промисловості та інфраструктури, які пошкоджені в результаті війни, а також має дати поштовх для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток економіки.

 Комітет з питань аграрної та земельної  політики на своєму засіданні 13 вересня 23-го року підтримав законопроект реєстраційний номер 9627 та рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Колеги, прошу підтримати зазначений законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, два – за, два – проти. Саврасов, "Європейська солідарність".

 

11:06:54

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Артуру Герасимову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов.

Годину?

 

11:07:12

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги і шановні українці, проект Закону 9627 ставить за мету створення сприятливих умов для реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України під час дії воєнного стану і у відбудовний період після закінчення воєнних дій шляхом спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок. Мета благородна, але я завжди кажу, що благими намірами інколи вимощена дорога до пекла. Те, як зараз прописаний цей законопроект, підтримувати, з нашої точки зору, не можна. І "Європейська солідарність" утримається під час голосування. Якщо ці вади будуть виправлені до другого читання, тоді ми розглянемо  питання підтримки.

На які аспекти ми хочемо зараз звернути увагу. По-перше, необґрунтовані дії зазначених змін протягом 5 років після припинення воєнного стану. Ну от навіщо? Те обґрунтування, яке зараз є, не вистачає.

Друге. Суттєвість змін до Земельного кодексу України, що може спричинити неконтрольовану забудову земельних ділянок перерахованими вище об'єктами, а також цей законопроект може збільшити корупційні ризики у земельній сфері, адже проект не визначає підстав для зміни цільового призначення земельних ділянок.

Окрім цього, яке ще зауваження є. Недоцільність зміни цільового призначення земель за межами населених пунктів за відсутності містобудівної документації фактично позбавляє права мешканців територіальних громад визначати розвиток частини своєї  території. І це, на хвилиночку, є порушенням Конституції.

Також треба враховувати екологічні ризики, які можуть з'явитися і посилитися з прийняттям цього закону, а це може порушити вже наші євроінтеграційні зобов'язання.

Таким чином сьогодні фракція політичної партії "Європейська солідарність" не буде підтримувати цей законопроект. Будемо чекати його доопрацювання до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", Штепа.

 

11:09:21

ШТЕПА С.С.

Прошу передати слово Ігорю Марчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Марчук.

 

11:09:29

МАРЧУК І.П.

Мої вітання. Шановні колеги, за нашу каденцію ми напрацювали і прийняли декілька важливих законів, які спрямовані на покращення інвестиційного клімату в Україні, саме це Закони "Про індустріальні парки", це про державну підтримку значних інвестицій.

Отже, законопроект 9627 – це черговий законопроект, який спрямований на те, щоб зробити максимально комфортний клімат для інвестування українських та іноземних інвестицій. Про що йде мова? Мова йде про вирішення одного з ключових питань при здійсненні інвестиційних проектів –  це спростити процедуру зміни цільового призначення, яка сьогодні займає практично два роки. Тому прошу підтримати цей законопроект, а всі питання, які є на сьогодні, які не закриті, ми разом опрацюємо і до другого читання зробимо необхідні зміни.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина", будь ласка, Сергій Владиславович Соболєв.

 

11:10:58

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, фракція "Батьківщина" вже почала вагатися. "Інвестиційні няні" працюють, ми просто відбою від них не маємо. Назвіть хоч один приклад хоч однієї "інвестиційної няні". Один! Я не кажу про сотні. Назвіть ту "інвестиційну няню", яка взяла і провела через, як ви кажете, вашу корумповану бюрократію, вашу корумповану бюрократію і довела проект до його реалізації.

Тепер ми чуємо, виявляється, знову корумповані бюрократи в усьому заважають. Ну, що вам ще треба!? Всі силові структури ваші, більшість ваша, все ваше! Що сталося? Що з цими бюрократами корумпованими? А може не там відповідь шукаємо. Може, тому і процвітають корумповані бюрократи, що ми створюємо так звані спеціальні інвестиційні умови, що ми створюємо так званих спеціальних "інвестиційних нянь". А можливо, відповідь на багато простіша.

Скажіть, будь ласка, чому сьогодні побудувати воєнний об'єкт в Україні – це три-чотири місяці, а отримання всіх дозволів вашими корупційними бюрократами – це як мінімум пів року? Там ви шукаєте відповіді на запитання?

Тому назва чудова. Для того, щоб енергетика в цих умовах, не дай боже, чергових блекаутів мала можливість на землях сільгосппризначення фактично без згоди місцевих рад встановлювати такі об'єкти, все чудово звучить. Тільки, на жаль, законопроект, на жаль, знову веде в те саме корупційне пекло. Ми за нього в першому читанні голосувати не будемо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, "Голос". Рущишин, будь ласка. Ярослав Іванович.

 

11:13:18

РУЩИШИН Я.І.

Шановні колеги, я зайду, можливо, здалеку. Нещодавно на одне з львівських підприємств немаленьке, яке годує людей, займається сучасним українським мистецтвом, видає українські книжки, прийшли люди з автоматами. Так-от, і це підприємство не має воєнізованої охорони, воно не опиралося, але прийшли люди з автоматами. Прихід людей з автоматами до українського бізнесу – це не що інше, як заява офіційна від держави: підприємці, вам тут не раді. І це все росте у нас ще від Української Соціалістичної Республіки, модернізованої, можна сказати, тобто у нас всі стосунки з підприємництвом побудовані на базі ненависті до цього дрібного буржуа, який не знає, що робить у цій країні.

Отже, ж я би хотів вам сказати, що цей закон хоч трошки та повертає презумпцію невинуватості підприємця в реальну дію, де до підприємця з автоматом приходити не варто. Востаннє на мистецьке об'єднання "Дзиґа" з автоматами приходили люди, які зараз в бігах, - Козак, Медведчук і таке інше. Ми не можемо говорити такою мовою з підприємництвом України. І цей  законопроект дає можливість дати інвестору малому, великому прийти і швидко інвестицію свою зробити, а пізніше ми можемо довести, що це є незаконно, бо він нікуди не втече. Його автоматом виганяти з країни не треба.

Агітую вас, шановні колеги, проголосувати за цей законопроект для того, щоб ми скоротили хоча б на воєнний стан переведення землі для проведення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Мамка – 1 хвилина. Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

11:15:30

МАМКА Г.М.

Шановні народні депутати,  хочу звернути увагу про те, що повернення перевірок, напевно, важливо. Але чи пропадали перевірки на даний час і під час воєнного стану? Ні, не пропадали. У нас є інша форма, і що бізнес бентежить, що перевіряють в рамках розслідування кримінальних проваджень.

Я звертав увагу і членів Погоджувальної ради на те, що якщо ми дозволяємо перевірки, то необхідно створити орган або все-таки зобов'язати Генерального прокурора для того, щоб він уважніше придивлявся щодо перевищення повноважень тих правоохоронних органів, які перевіряють в рамках розслідування кримінальних проваджень, тому що у нас в Україні спрощена система  внесення відомостей до ЄРДР.

Шановні депутати, якщо підтримаємо цей законопроект, то необхідно визначитися з контролем, щоб не було інших перевірок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Переходимо до голосування. Шановні колеги займіть, будь ласка, свої місця.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 законопроект за реєстраційним номером 9627, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України. Прошу голосувати.

 

11:17:31

За-239

Рішення прийнято. Закон ухвалено за основу.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Мотовиловець – з процедури.

 

11:17:44

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.

Я дуже прошу перед заходом в кадрове питання, перейти до розгляду двох законів: 10064 щодо вирішення питань боргу перед росіянами нашого підприємства "Зоря" та 9451 щодо екстрадиції. Я прошу поставити це питання на голосування, змінити порядок розгляду і перейти до розгляду двох законів:  10064 і 9451.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Мотовиловець пропонує зараз перейти до розгляду двох питань: 10064 та 9451.

Якщо нема заперечень, ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати. 

 

11:18:42

За-299

Рішення прийнято. Пропозиція прийнята.

Тоді спочатку 10064, да?

Шановні колеги, переходимо до розгляду питання номер 10064. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" щодо уточнення питань сплати державними підприємствами частини чистого прибутку. Пропоную включити це питання до порядку денного сесії.

 

11:19:26

За-283

Рішення прийнято. Законопроект включено до порядку денного сесії.

Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

11:19:50

За-246

Рішення прийнято. 

Будемо заслуховувати автора Арахамію? Будь ласка, Давид Георгійович Арахамія від авторів.

 

11:20:07

АРАХАМІЯ Д.Г.

Колеги, цей закон – це виправлення помилок, які ми зробили на початку війни. Ми тоді дозволили державним підприємствам, які отримали в результаті спецконфіскації продукцію, безпосередньо державне підприємство, або його борги, потім не сплачувати податок на прибуток від таких операцій, які фактично вимушено були зроблені. Але чомусь ми тоді не додали підприємство "Зоря"-"Машпроект", який є в Миколаєві, всі знають, там 7 тисяч людей працюють. Тоді  ми конфіскували активи Сбербанку Росії, і у заставі були там, здається, 7 чи 8 турбін, які зараз мають, якщо "Зоря", вона їх не може реалізувати, але має сплатити чомусь з цього податок на прибуток. І тоді ми пропустили просто цю  норму, зараз додаємо окремим законопроектом для того, щоб  вправити цю ситуацію.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Від комітету Кисилевський, будь ласка, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку.

 

11:21:18

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.

Шановні колеги, Комітет з питань економічного розвитку на засіданні 5 жовтня 2023 року в режимі відеоконференції розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" щодо уточнення питань сплати державними підприємствами частини чистого прибутку (реєстраційний номер 10064), поданий народними депутатами України Арахамією та іншими народними депутатами.

Цей законопроект спрямований на уточнення положень Закону України, відповідно до яких встановлено особливості сплати дивідендів  господарськими товариствами державного сектору економіки, та не охоплено питання сплати частини чистого прибутку державними підприємствами, право вимоги за боргами яких були примусово вилучені.

Зокрема, пропонується норму про порядок визначення частини чистого прибутку для цілей розрахунку дивідендів частину чистого прибутку поширити і на державні підприємства, що в свою чергу має запобігти та не допустити додатковому фінансовому навантаженню та створенню ризиків для стабільного функціонування державних підприємств, в тому числі і підприємств оборонно-промислового  комплексу під час реалізації правового механізму примусового вилучення об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

Комітет пропонує Верховній Раді України  прийняти законопроект реєстраційний номер 10064 за основу та в цілому з техніко-юридичними правками і зарахуванням такої пропозиції комітету. Назву проекту викласти в такій редакції: "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" щодо уточнення питань сплати державними підприємствами частини чистого прибутку".

Дякую за увагу. Прошу підтримати цей важливий технічний законопроект, але який вирішує важливе проблемне питання, яке ми з вами допустили. Ми цю помилку маємо виправити і ми маємо шанс зробити це сьогодні. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться, будь ласка, два – за, два – проти, від фракцій і груп.

Будь ласка, "Європейська солідарність", Гончаренко.

Кубів Степан Іванович. Степан Іванович Кубів, будь ласка.

 

11:23:46

КУБІВ С.І.

Шановний пане головуючий, шановні колеги! Перш за все коли готуються такі важливі законопроекти, ми повинні мати, доцільно отримувати висновок уряду.

Друге. Цей проект акта передбачає внесення змін до пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів". Пропонується зміна відповідно редакції щодо встановлення чистого прибутку державних підприємств, господарських товариств, в статутному капіталі де більше 50 відсотків акцій належить державі, з якого розраховується, сплачуються дивіденди, або частина чистого прибутку, зменшується на суму доходів або збільшується сума витрат, які виникли у звітному періоду у зв'язку з отриманням об'єктів права власності Російської Федерації.

Хочу сказати, що Міністерство фінансів чітко показало, що прийняття даного закону має як і сильні, так і слабі сторони, тому що був прийнятий він невчасно щодо трьох підприємств, ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"–"Машпроект". Оцінка діяльності прийняття відповідно повинна змінити комплексний підхід до тих підприємств, які переходять у рамки військового стану, воєнного стану, і відповідно зміна їх діяльності – посилення нашої обороноздатності.

Також хочу звернути увагу, що невчасна зміна керівників, яка була проведена, які врятували підприємства, де працювало більше 10 тисяч людей, а зараз працює 2 тисячі, не використовується раціонально. Мені здається, що кадрова політика забезпечення ефективності діяльності в період воєнного стану і війни повинна бути більш принциповішою і ефективнішою.

Ми будемо підтримувати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

"Слуга народу", будь ласка, Крячко.

 

11:25:55

КРЯЧКО М.В.

Прошу передати слово Кисилевському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Кисилевський Дмитро Давидович.

 

11:26:01

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.

Шановні колеги, про що цей законопроект? Є на півдні нашої країни в Миколаївській області важливе підприємство промислове, яке виробляє стратегічну продукцію. Підприємство це називається "Зоря"-"Машпроект", про нього вже говорив і автор законопроекту, і інші доповідачі. Коли ми впроваджували механізм конфіскації російських активів, ми з вами, коли приймали законопроект, припустилися технічної помилки, яка створила певні проблеми для цього підприємства.

Цим законопроектом ми цю проблему врегульовуємо для того, щоб це підприємство могло в тих умовах, в яких воно зараз працює, а ви можете собі уявити, як в Миколаєві працюють стратегічні підприємства зараз і під якими ризиками вони знаходяться, щоб хоча б для таких підприємств ми не створювали певних фінансових проблем, які виникли через те, що технічні помилки були допущені в законах.

Тому сьогодні ми цю помилку маємо виправити. Тому є пропозиція: за основу і в цілому цей законопроект підтримати і дати цьому підприємству можливість нормально працювати хоча б так, як це дозволяють зараз умови. Прошу вашої підтримки цьому законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун, "Голос".

Рущишин, будь ласка, Ярослав Іванович.

 

11:27:22

ЮРЧИШИН Я.Р.

Прошу передати слово Рущишину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин, я так і сказав: Ярослав Іванович Рущишин.

 

11:27:34

РУЩИШИН Я.І.

Дякую. Ярослав Рущишин, "Голос". Я б хотів закликати всіх голосувати за цей законопроект. І, на жаль, з причини безвиході ми повинні за нього проголосувати, для того щоб одне підприємство могло надалі працювати в України. І про цю безвихідь я якраз хотів поговорити.

Мені пригадується, 2 роки тому, мабуть, ми приймали законопроект про відміну акцизних марок на диски лазерні. Отже ж, технічний прогрес йде вперед, а ми нашим законодавством просто не наздоганяємо його. Але в даному випадку говориться про особливо єдине підприємство. У нас були також законопроекти про "Антонова", окреме підприємство, і таке інше.

Отже ж, моя заява є такою. Забираймося зі своїми законопроектами, законодавчим регулюванням з економічних відносин, бо ми плодимо проблеми на майбутнє. Ми незабаром будемо говорити про законодавчі, напевно, гільйотини вже для того, щоб поправляти наші помилки, які ми робимо в регулюванні економічних суспільних відносин. Нічого доброго в даному випадку демократія врегулювання цих відносин не привносить. Тут повинні керувати фахівці, професіонали.

Тому я б хотів закликати нас, парламент, щоб ми поступово прибиралися від регулювання конкретних економічних відносин, а займалися регулюванням тільки найважливіших суспільних, економічних в даному випадку, відносин в країні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина". Сергій Володимирович Власенко, будь ласка.

 

11:29:24

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане головуючий. Ну, насправді декілька колег чесно визнали, що цей закон – це результат помилок, які вчинялися парламентом під час війни, і є результатом недолугої, непрофесійної підготовки законопроектів. Абсолютно технічна помилка. Звичайно ж, я переконаний в тому, що майже конституційною більшістю парламент її виправить сьогодні і проголосує за цей закон. "Батьківщина" буде за нього голосувати.

Але проблема ж полягає в іншому. Насправді ми говоримо про величезне підприємство військово-промислового комплексу, яке ще нещодавно було, по суті, флагманом української промисловості, а сьогодні по факту занепадає.

І насправді на сьогоднішній день, на жаль, в Україні немає стратегії переведення економіки на військові рейки, в Україні немає реальної стратегії, що робити з державними підприємствами військово-промислового комплексу, якими ще 15 років назад Україна просто славилася, а сьогодні це величезні площі з грудою металобрухту, як зазвичай.

Тому ми в "Батьківщині" виступаємо за те, щоб у нас була стратегія розбудови державного українського ВПК. Ніякої приватизації, це повинна бути державна монополія. Треба бути дуже обережними з залученням іноземних інвестицій, так як це відбувається в Сполучених Штатах Америки. Дуже обережно залучаються інвестиції в військово-промисловий комплекс. Тому в Україні ми повинні затвердити програму, стратегію перетворення існуючого державного українського ВПК в такий спосіб, щоб Україна повернула позиції, які ми втратили, починаючи там з 2010 року, і щоб ми відновили позиції України, які ми займали в 2005-2009 роках по виробництву зброї і по експорту зброї.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Переходимо до голосування. Добре. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 10064 про внесення змін до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" щодо уточнення питань сплати державними підприємствами частини чистого прибутку. Прошу голосувати.

 

11:32:10

За-293

Рішення прийнято.

І є пропозиція прийняти в цілому. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 10064, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" щодо уточнення питань сплати державними підприємствами частини чистого прибутку. Прошу голосувати.

 

11:32:56

За-300

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

По фракціях.

Давид Георгійович, з процедури чи з мотивів?

 

11:33:07

АРАХАМІЯ Д.Г.

З процедури, будь ласка… (Не чути) Я пропоную доручення Комітету з питань правоохоронної діяльності: підготувати до розгляду питання про закони про зброю (5708, 5709 та 9539 кабмінівський… 38). Підготувати доручення, проголосувати, щоб комітет відпрацював і ми могли вже проголосувати про це в залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви хочете на голосування поставити це?

Ставлю на голосування пропозицію Давида Георгійовича Арахамії, як він її озвучив. Прошу голосувати. Це ж для стенограми.

 

11:34:02

За-273

Рішення прийнято. Пропозиція Арахамії прийнята.

Шановні колеги, переходимо до законопроекту за реєстраційним номером 9451. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених громадян України, переданих в Україну для відбування покарання, а також щодо яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до відповідальності або виконання вироку. Пропоную включити це питання до порядку денного сесії.

 

11:34:50

За-287

Рішення прийнято. Питання включено до порядку денного сесії.

Треба обговорення? Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

11:35:15

За-243

Рішення прийнято.

Два – за, два – проти, давайте тоді. Автори? Маслов.

Будь ласка, тоді від комітету і від авторів Денис Маслов. Будь ласка, 3 хвилини.

Божик? Будь ласка, Божик –  4 хвилини від авторів, від комітету. Будь ласка.

 

11:35:40

БОЖИК В.І.

Доброго дня, шановні колеги! До вашої уваги пропонується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених громадян України, переданих в Україну для відбування покарання, а також щодо яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про екстрадицію.

Шановні колеги, для чого ініційовано цей законопроект. Його ініційовано у зв'язку з необхідністю виправлення ситуації, яка виникає через відмову компетентними органами інших держав в задоволенні запитів про видачу осіб до України з огляду на недодержання в пенітенціарних закладах України статті 3 Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод саме щодо заборони катування, а також неможливості гарантування безпеки під час перебування осіб в пенітенціарних закладах в умовах військового стану. Відповідно цим законопроектом пропонується надати Міністерству юстиції повноваження затверджувати переліки установ попереднього ув'язнення, виправних чи виховних колоній, у яких триматимуться під вартою і відбуватимуть кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі особи, які будуть передаватися за екстрадицією. Сектори дільниці таких установ повністю відповідатимуть як вимогам національного законодавства так і міжнародним зобов'язанням України у сфері прав людини. При їх створенні і функціонуванні буде враховано всі результати візитів Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи не людському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні цей законопроект і члени комітету розуміють необхідність вирішення проблематики відмов в задоволенні запиту про видачу осіб до України за екстрадицією. Тому нашим комітетом було опрацьовано всі висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, Мін'юсту, Уповноваженого з прав людини.

І на думку членів комітету реалізація запропонованих законопроектом положень сприятиме вимогам національного законодавства і міжнародним зобов'язанням України у сфері прав людини для осіб, які передаються Україною за процедурою видачі  (екстрадиції).

Тому, враховуючи це, Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу цей законопроект, скоротивши наполовину строк подання поправок і пропозицій. Прошу колег підтримати висновок комітету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайлюк, будь ласка, "Слуга народу".

 

11:38:28

МИХАЙЛЮК Г.О.

Прошу передати слово Денису Маслову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маслов.

 

11:38:33

МАСЛОВ Д.В.

Дякую, колеги.

Це насправді потрібний законопроект, тому що особи, які притягуються до відповідальності і по яким прийнято рішення про екстрадицію, мають перебувати в Україні, і тут наші правоохоронні органи мають з ними працювати, або вони мають відбувати покарання тут в Україні.

На жаль, через воєнні дії, саме через воєнні дії деякі намагаються уникати екстрадиції і суду в Україні, говорячи про те, що тут небезпечно. Так, тут небезпечно. Але для цього ми надаємо повноваження Міністерству юстиції України визначити конкретні пенітенціарні установи, де мають знаходитися такі особи. І при цьому Міністерство юстиції має перевірити, що такі умови безпечні для цих осіб. Тобто осіб мають екстрадувати в Україну і притягувати тут до відповідальності, там, де потрібно.

Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  "Батьківщина", Власенко.

 

11:39:51

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пане Голово.

Дійсно, є така технічна підстава відмови в екстрадиції – неналежні умови тримання і ризик, пов'язаний з війною. Але, колеги, це абсолютно додаткова умова. Ну, ми ж всі розуміємо, чому не видають по екстрадиції.  Не видають, тому що, на жаль, правоохоронні органи України не здатні, не в спромозі підготувати нормальні подання на екстрадицію. Абсолютно із багатьох подань на екстрадицію чітко випливають політичні мотиви переслідування людей. Абсолютно очевидно, що вони не можуть зібрати в нормальний спосіб докази відповідні для того, щоб їх подати в додаток до клопотання щодо екстрадиції людей. В цьому проблема ключова. Оцю проблему треба вирішувати: некомпетентність правоохоронної системи, яка не здатна в нормальний спосіб підготувати документи на екстрадицію.

Звичайно, це технічна історія. Хоча, з другого боку, якщо Мін'юст визначить, що якісь установи виконання покарань є безпечними, то це означає, що всі інші є небезпечними. І ми таким чином підтверджуємо, що ми не здатні як держава виконувати міжнародні зобов'язання. Але знову-таки тут можна допомогти Мін'юсту. А як допомогти Мін'юсту в екстрадиції? Я ще раз підкреслю, люди, якщо ви не знаєте, то я отримав відповідь свого часу від, припустимо, від українського бюро Інтерполу: скільки разів зверталися до Інтерполу щодо Януковича. По-перше, зверталися один раз. По Януковичу зверталися один раз. При цьому Інтерпол абсолютно чітко написав, що ті документи які ви подали, свідчать про політичні мотиви переслідування. Отак, на жаль, працює система.

Нам треба не технічні рішення приймати, нам треба приймати законодавство, яке насправді буде реально реформувати правоохоронну систему, заведе туди професійних людей, які зможуть в професійний спосіб подавати документи на екстрадицію і екстрадувати злочинців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

"Європейська солідарність". Гончаренко Олексій Олексійович. Будь ласка.

 

11:41:59

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Дуже важливий законопроект. Всіх запрошую його проголосувати, бо це дуже спеціальний законопроект для деяких спеціальних людей.

Толік Шарій, як ти там себе почуваєш в Барселоні? Ми вже готуємо для тебе закон, що в тебе буде окрема камера, все буде як треба, не бійся! Повертайся в Україну додому, хлопчисько! Повертайся! Не треба боятися, не треба, щоб твої адвокати розповідали, як тобі там страшно буде в Україні, бо там бомби падають і у в'язницях щось страшне робиться. Тобі буде не страшно, Толік, приїжджай! Не буде такого вигляду, не буде такого вигляду на Барселону, на море, але зате вдома, на рідній землі. Це важливо.

Мураєв, приїжджай, де ти там ховаєшся! Для тебе є спеціальний закон, все добре.

Кива, приїжджай! Звичайно, не зала Верховної Ради, але ти зможеш собі зайняти руки, ти вмієш. Приїжджай, будь ласка, і будь у нас у в'язниці, ми для тебе теж спеціальний закон зараз приймаємо.

Наумов, який в нас вивозив брильянти, діаманти. Це був керівник, один із керівників СБУ України. Приїжджай! Нарешті в тебе буде очна зустріч з Бакановим, поговорите разом, хто які діаманти брав від москалів для того, щоб продавати Батьківщину, а потім втекти кудись в Сербію чи куди. Ми для вас для всіх тут все підготуємо.

Хлопці, чекаємо на вас на всіх тут, в Україні. Це ваш дім, це ваша рідна земля, будете робити щось корисне для суспільства. Ми закони всі прийняли, тож, будь ласка, приїжджайте щонайшвидше. Ми про вас не забули і ми вас знайдемо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо переходити до голосування?

Тоді переходимо до голосування, шановні колеги. Займіть свої місця, будь ласка. "Економічні" колеги, займіть свої місця, будь ласка.

Ставлю на голосування пропозицію про внесення… прийняти за основу законопроект про внесення змін  до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених громадян України, переданих в Україну для відбування покарання, а також щодо яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для   притягнення до відповідальності або виконання вироку (реєстраційний номер 9451) за основу. Прошу голосувати.   

 

11:45:31

За-299

Рішення прийнято. Законопроект ухвалено за основу.

Пропоную скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання. Прошу голосувати. 

 

11:45:56

За-261

Рішення прийнято. 

Далі, колеги, у нас кадрові питання. Починаємо з призначення члена та заступника Дорадчої групи експертів.

Шановні колеги, відповідно до статті 208-5 Регламенту Верховної Ради  України, статті 10-2 Закону України "Про  Конституційний Суд України" Верховна Рада призначає одну особу до складу Дорадчої групи експертів та обирає її заступника.

Верховна Рада України  відповідно до частини сімнадцятої статті 208-5 Регламенту Верховної Ради України розглядає питання про обрання заступника члена Дорадчої групи експертів за аналогічною процедурою, як для члена Дорадчої групи експертів.

Відповідно до частини четвертої статті 208-5 Регламенту Верховної Ради України депутатські фракції і групи подають пропозиції стосовно кандидатур на вакантні посади члена Дорадчої групи експертів та його заступника.

Депутатська фракція політичної партії "Слуга народу" подала  пропозицію стосовно кандидатури Кузнєцової Наталії Семенівни на посаду члена Дорадчої групи експертів і кандидатуру Шакуна Василя Івановича на посаду заступника члена Дорадчої групи експертів.

Комітет з питань правової політики на своєму засіданні (протокол № 143) розглянув відповідні кандидатури. Відповідно до частини дев'ятої статті 208-5 Регламенту Верховної Ради України  вам було надано через СЕДО всі необхідні документи стосовно кандидатів.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Регламенту Верховної Ради України питання включається до порядку денного сесії позачергово без голосування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Регламенту Верховної Ради України пропонується об'єднати обговорення питань про призначення члена Дорадчої групи експертів та обрання його заступника та розглянути їх за наступною процедурою, узгодженою Погоджувальною радою. Доповідь від головного Комітету з питань правової політики – до 3 хвилини; виступи від депутатських фракцій і груп – до 16 хвилин (до 2 хвилин на виступ); прийняття рішення про призначення члена Дорадчої групи експертів, прийняття рішення про обрання заступника члена Дорадчої групи експертів.

Колеги, нам потрібно затвердити цю процедуру, запропоновану Погоджувальною радою. Тому ставлю на голосування запропоновану процедуру розгляду цього питання Погоджувальною радою, нам потрібно 226. Прошу голосувати, за процедуру.

 

11:48:16

За-256

Дякую. Рішення прийнято. 

Ми будемо рухатися по відповідній процедурі. Перед початком колега Павліш просить надати йому слово для озвучення конфлікту інтересів. Будь ласка.

 

11:48:29

ПАВЛІШ П.В.

Шановні колеги, з повагою відношусь до кандидатів до Дорадчої групи експертів, це дійсно дуже важливе питання, і Верховна Рада має мати там представників, делегувати туди, тому що всі інші органи, які мали  делегувати, вже своїх представників визначили. Але  у зв'язку з потенційним конфліктом інтересів у зв'язку з тим, що я подав документи на участь у конкурсі на суддю Конституційного Суду, я не буду приймати участь в обговоренні і голосуванні щодо цього питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І Копиленко Олександр Любимович, будь ласка.

 

11:49:12

КОПИЛЕНКО О.Л.

Так само хотів би сказати, що з урахуванням потенційного конфлікту інтересів не братиму участь ні в обговоренні, ні в голосуванні.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Переходимо до обговорення. До слова для доповіді запрошується голова Комітету з питань правової політики  Маслов Денис Вячеславович. До 3 хвилин, будь ласка.

 

11:49:36

МАСЛОВ Д.В.

Дякую, колеги. Ви знаєте, не даремно першою рекомендацією Європейської комісії була саме рекомендація про зміну процедур добору на посаду судді Конституційного Суду. Не буду вкотре наголошувати на важливості такої інституції, як Конституційний Суд. Я хочу подякувати, навпаки, кожному з вас, кожному з народних депутатів. Насправді завдяки всім вам ми виконали цю першу рекомендацію і змінили процедуру добору на посаду судді Конституційного Суду, що вчора було засвідчено звітом і рішенням відповідним Європейської комісії, яка визнала повністю виконану цю вимогу, та навіть більше, вони зазначили, що Україна встановила справді прозорі умови конкурсного добору на посаду судді Конституційного Суду.

Всі суб'єкти вже делегували своїх представників до Дорадчої групи експертів. Залишився останній суб'єкт, і це саме Верховна Рада України. Давайте сьогодні зробимо цей крок і зрештою призначимо і члена Дорадчої групи експертів, і його заступника, тим більше, що варіантів по кандидатурах у нас альтернатив навіть не було.

Отже, зважаючи на обговорення на нашому Комітеті з питань правової політики, як вже зазначив Перший заступник Голови Верховної Ради, комітетом було подано на розгляд кандидатуру Кузнєцової Наталії Семенівни на посаду члена Дорадчої групи експертів.

Комітет у своєму висновку зазначає, що Кузнєцова Наталія Семенівна повністю відповідає вимогам до члена Дорадчої групи експертів. Станом на сьогодні вона є доктором юридичних наук, професором кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук.

Так само процедура передбачає призначає заступника члена Дорадчої групи експертів. Комітетом згідно рішення комітету на розгляд у Верховній Раді було подано кандидатуру Шакуна Василя Івановича, який станом на сьогодні є доктором юридичних наук, доцентом, професором кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ України, дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук.

Ми дійсно сьогодні представили гідні кандидатури, тому прошу їх підтримати і проголосувати, і зрештою закінчити...  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться, будь ласка, на виступи від депутатських фракцій і груп.

Степан Іванович Кубів, "Європейська солідарність". Будь ласка.

 

11:53:17

КУБІВ С.І.

Прошу слово передати Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.

 

11:53:36

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, дійсно важливо, що Європейська комісія рекомендувала почати офіційні перемовини щодо вступу України до ЄС. І створення незалежного позапартійного Конституційного Суду – одна із семи обов'язкових передумов для цього.

Я нагадаю, що тричі "слуги" разом зі своїми групами переголосовували Закон про Конституційний Суд, про створення саме Дорадчої групи експертів, намагаючись втискати її в свою сферу впливу Банкової. І саме "Європейська солідарність" наполягала на тому, аби група складалася з восьми осіб, дорадча, і сформувалася за принципом групи, яка обирає суддів Антикорупційного суду, щоби там була присутність міжнародних незалежних експертів. На жаль, тричі ви блокували ці голосування, і тільки під впливом і тиском наших європейських партнерів, Брюсселя таки прийняли правильне рішення.

Але що ми маємо на сьогодні щодо Конституційного Суду? "Слуга народу" обрали до Конституційного Суду, попри вимогу до його позапартійності, аполітичності, ваших представників –  пані Совгирю –  з порушенням законодавства. І зараз ми раді, що почали ми нарешті добирати до Дорадчої групи експертів представників. Але ми наполягаємо на виконанні обов'язкової норми про залучення міжнародних, незалежних, професійних експертів, в яких немає тут оцих взаємопов'язаних зв'язків, впливу на них Банкової, щоденного телефонного права, знаєте, звітів там в кабінетах Банкової про те, які судді мають бути представлені в Конституційному Суді, хто не має права там бути.

Тому дуже важливо, щоб ми відповідали Копенгагенським критеріям, будували незалежні, сильні інституції, демократію, свободу слова і головний суд країни – Конституційний Суд – був професійним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

"Слуга народу", Заремський.

Маслов, будь ласка.

 

11:55:57

МАСЛОВ Д.В.

От, чесно кажучи, на жаль, попередня виступаюча от не може, щоб в бочку меду не додати ложку свого дьогтю. 

Ви знаєте, коли вже навіть Венеційська комісія, Європейська комісія дякує в звіті Венеційської комісії, в звіті Європейської комісії українській владі, підкреслюю – владі, за конструктивну позицію по цьому питанню і говорить, що це правильний, якісний абсолютно законопроект, я не розумію, нащо приходити знову на трибуну по цьому важливому питанню і знову намагатись маніпулювати цим, про три, нібито щось там додавали і так далі.

Я 10 місяців, в тому числі особисто, займався роботою з Венеційською комісією. Повірте, ми відстояли і українську позицію, де троє національних експертів і троє міжнародних, дотримавши при цьому баланс між національними інтересами і довірою міжнародних партнерів, і їх рекомендаціями. І українську владу за це привітала і Венеційська комісія, і Європейська комісія.

Якщо ви говорите про те, що тричі нібито хтось щось виправляв, то згадайте історію Венеційської комісії, скільки раз Венеційська комісія за своє життя по одному і тому законопроекту тричі змінювала рекомендації? Ми виконували, для вас поясню, ми виконували додаткові рекомендації Венеційської комісії.

Тому, будь ласка, колеги, це важливий крок. Завершуємо процедуру формування Дорадчої групи експертів сьогодні і обираємо найкращих кандидатів до складу Конституційного Суду на відкритому, прозорому і чесному конкурсі, те, що можна було зробити з 2016 року.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо переходити до… Ага, "Батьківщина", будь ласка. Сергій Володимирович Власенко.

Хтось ще буде виступати, інші фракції і групи? "Довіра"? "Майбутнє"?

 

11:58:11

ВЛАСЕНКО С.В.

Ніякої довіри, ніякого майбутнього, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони з нами поки в залі, тому давайте…

 

ВЛАСЕНКО С.В. А можна мені нулі поставити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку, будь ласка.

 

11:58:21

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пане головуючий.

Насправді це голосування – це не голосування щодо Наталії Семенівни і Василя Івановича, яких ми як фракція дуже сильно поважаємо. Назвіть мені, колеги, хоч одну країну світу, яка є повністю незалежною і суверенною, де іноземці впливають на підбір суддів Конституційного Суду. Хоч одну країну світу мені назвіть. Чому українців вважають меншовартими? Чому ми не можемо самі, українці, без будь-яких додаткових порад обрати шість членів Дорадчої групи? Чому ми це самі не можемо зробити? Тобто боронити Європу на сході ми можемо самі, а обирати Дорадчу групу не можемо.

Тепер щодо Дорадчої групи. Я хочу нагадати, що перший "золотий", як його називають, склад Конституційного Суду обирався без будь-яких дорадчих груп, без будь-яких дорадчих груп. Але це був найкращий склад Конституційного Суду за всю історію незалежної України.

Я думаю, що треба припинити всім владам, ця влада не є виключенням, всі влади хотіли контролювати Конституційний Суд, багато влад виганяло суддів Конституційного Суду в незаконний спосіб з роботи, судді потім поновлювалися через суд, визнавали укази Президента недійсними, але наступна влада знову наступала на ті самі граблі  і знову в незаконний спосіб звільняла суддів Конституційного Суду. Так, треба позбавити Конституційний Суд  політичного впливу. І приклад, який наводили із суддею Совгирею, є абсолютно красномовним свідченням того, що ніхто не збирається позбавляти Конституційний Суд політичного впливу. Знову політичні призначенці, знову свої серед своїх і так далі.

Тому при всій повазі до вас, Наталія Семенівна, при всій повазі до вас, Василь Іванович, ми не зможемо підтримати не ваші кандидатури, а сам підхід до формування Дорадчої групи експертів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, запросіть депутатів до зали, будь ласка. Колеги, які тяжіють до Давида Георгійовича, займіть свої місця, будь ласка.

Шановні колеги, відповідно до частини дванадцятої статті 208-5 Регламенту Верховної Ради України призначення особи до складу Дорадчої групи експертів здійснюється  Верховною Радою відкритим голосуванням у два етапи: спочатку рейтингове голосування, потім голосування за призначення особи членом Дорадчої групи експертів. В такому ж порядку здійснюється голосування щодо обрання заступника.

Отже, переходимо до рейтингового голосування, займіть свої місця, будь ласка. Відсутність опонентів не відміняє рейтингове голосування. Такого в Регламенті не написано.

Шановні колеги, відповідно до частини дванадцятої статті 208-5 Регламенту Верховної Ради України ставлю на рейтингове голосування кандидатуру Кузнєцової Наталії Семенівни на посаду члена Дорадчої групи експертів. Прошу голосувати.

 

12:01:55

За-220

Тобто у нас є переможець рейтингового голосування.  І ми переходимо до остаточного голосування. Прошу народних депутатів підготуватися до голосування.

Відповідно до статті 208-5 Регламенту Верховної Ради України статті 10-2 Закону України "Про Конституційний Суд" ставлю на голосування пропозицію про призначення членом Дорадчої групи експертів Кузнєцову Наталію Семенівну. Прошу голосувати.

 

12:02:43

За-227

Рішення прийнято.

Вітаємо. По фракціях. Вітаємо, Наталія Семенівна.

Відповідно до частини 16 статті 208-5 Регламенту Верховної Ради України прошу головний комітет разом з Апаратом оформити постанову за наслідками прийнятого вами рішення.

Тепер переходимо до обрання заступника члена Дорадчої групи експертів. Ставлю на рейтингове голосування кандидатуру Шакуна Василя Івановича на посаду заступника члена Дорадчої групи експертів. Прошу голосувати. Шакун Василь Іванович.

 

12:03:30

За-223

І Шакун Василь Іванович переміг в рейтинговому голосуванні, набравши 223 голоси. Тому переходимо до голосування в цілому.

Відповідно до статті 208-5 Регламенту Верховної Ради України статті 10-2 Закону України "Про Конституційний Суд" ставлю на голосування пропозицію  про обрання заступником члена Дорадчої групи експертів Шакуна Василя Івановича. Прошу голосувати.

 

12:04:11

За-228

Рішення прийнято.

Вітаємо Василя Івановича. Прошу головний комітет разом з Апаратом оформити постанову за наслідками прийнятого нами рішення, шановні колеги.

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякуємо.

І вітаємо членів Дорадчої групи експертів.

Вкотре нагадуємо, що це також результат нашої євроінтеграції, адже ці рішення ми приймали з вами в рамках виконання семи обіцянок.

Шановні колеги, у нас продовжуються кадрові питання. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить вирішення питань про відставку членів Кабінету Міністрів України.

8 листопада 2023 року Вадим Маркович Гутцайт відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" подав до Верховної Ради України заяву з проханням прийняти його відставку з посади міністра молоді та спорту України.

Згідно із частиною четвертою статті 20 Регламенту Верховної Ради України питання включається до порядку денного сесії позачергово без голосування. Відповідні матеріали вам надано або надіслано.

Шановні колеги, пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

12:05:53

За-211

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання. Слово надається міністру молоді та спорту України Вадиму Марковичу Гутцайту. 3 хвилини, будь ласка.

 

12:06:18

ГУТЦАЙТ В.М.

Шановна президія, шановні народні депутати, перший раз тут на цій трибуні стою майже за чотири роки.

По-перше, я хочу подякувати нашим Збройним Силам за те, що вони боронять нашу Україну, і ми можемо зараз працювати кожен на своїй роботі.

Хочу подякувати вам, багато всього було зроблено майже за роботу чотири роки, які я очолював Міністерство молоді та спорту. З ким я працював із вас, перетинались, було багато ідей, які ми втілювали в життя, і спромоглись це зробити.

Я хочу подякувати профільному комітету і голові профільного комітету, що багато всього ми зробили для розвитку галузі фізичної культури та спорту, і молодіжної. Я хочу зазначити, що за ці складні роки стільки, скільки було започатковано програм Президента і втілились в життя, і молодіжних програм, за незалежність України не було такої роботи, скільки ми зробили.

Але, коли міністр або якийсь політичний діяч іде на посаду, починається відлік до його відставки. І, на жаль, COVID і зараз повномасштабна війна не дала нам змогу зробити те, що ми могли зробити більше. Але все рівно ми втримали спорт, ми зберегли спорт в Україні. Наших спортсменів на Всесвітніх іграх в Бірмінгемі завоювали 45 медалей під час війни. Наша збірна команда на третіх Європейських іграх зайняла третє загальнокомандне місце і здобули 41 медаль. Наша збірна на Олімпійських іграх, які проходили в 2021 році, здобула вдвічі більше медалей, чим були на попередніх іграх в Ріо-де-Жанейро. Ми працювали. Ми зустрічались з молоддю. Ми розробили програми для повернення нашої молоді. Але все рівно потрібно йти вперед.

Я хочу вам всім подякувати. Хочу подякувати народу України, Збройним Силам за те, що було зроблено.

І наостанок хочу сказати, запевнити вас. Я як працював на державу, буду працювати. Місяць тому у мене була особиста зустріч з президентом Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом. Була продуктивна розмова стосовно, я закликав не допускати росіян і білорусів, і попросив, щоб вони відсторонили російський олімпійський комітет від Міжнародного олімпійського комітету за те, що вони створили ради на наших територіях окупованих. Президент, він сказав, що вони будуть розглядати це питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте хвилину закінчити.

 

12:09:41

ГУТЦАЙТ В.М.

І через тиждень вони розглянули це питання. Вони відсторонили російський олімпійський комітет тимчасово від міжнародного руху. Я вам хочу зазначити, що це робота була спільно з вами, спільно з народом України. І ми будемо продовжувати цю роботу, і я особисто буду продовжувати цю роботу в Національному олімпійському комітеті.

Слава Україні! Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякуємо.

Для співдоповіді запрошується перший заступник голови Комітету з питань молоді і спорту Беленюк Жан Венсанович. Будь ласка.

 

12:10:24

БЕЛЕНЮК Ж.В.

Дякую.  Шановний головуючий, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту згідно з дорученням Першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка розглянув заяву міністра молоді та спорту України Вадима Марковича Гутцайта про відставку.

Під час обговорення члени комітету наголосили на досягненнях і проведеній роботі в цей складний час міністром молоді та спорту Вадимом Марковичем Гутцайтом щодо розвитку фізичної культури і спорту та протидії спробам повернення російських спортсменів до міжнародних змагань. Ми всі знаємо, що Вадим Маркович ще є президентом Національного олімпійського комітету. Я думаю, що напередодні Олімпійських ігор в Парижі буде добре сконцентрувати свою увагу до підготовки національної збірної команди саме до Олімпійських ігор. Тому бажаю особисто, і ми комітетом вчора побажали йому, успіхів на цьому поприщі.

Комітет з питань молоді і спорту за результатом розгляду ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України  визначитися щодо заяви міністра молоді та спорту України Гутцайта Вадима Марковича про відставку шляхом голосування на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Всім дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Запишіться, будь ласка, два – за, два – проти.

Будь ласка, Веніславський, "Слуга народу".

 

12:12:03

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Прошу передати слово Грищуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Грищук, будь ласка. 

А, Прощук, вибачаюсь. Будь ласка, Едуард Прощук.

 

12:12:12

ПРОЩУК Е.П.

Всім доброго дня. Шановний Вадим Маркович… Вадиме Марковичу! Зайнятий спілкуванням з колегами нашими.

Я перш за все хотів сказати, що це хороша практика, коли ми маємо змогу бачити міністра не тільки на початку, коли ми його призначаємо, а маємо можливість, коли людина визначилась, що вона завершила свою діяльність на цій посаді, маємо можливість поспілкуватися і побачити. І я б хотів, щоб цю практику всі наші шановні урядовці, яких ми призначаємо, фактично наймаємо на роботу, перейняли.

Шановний Вадиме Марковичу, хочу вам подякувати за вашу роботу. Хочу вам подякувати за те, що ми разом з вами як в парламент прийшли. Хочу подякувати вам за ті успіхи, які ми мали на Олімпійських іграх в Токіо, на третіх Європейських іграх, це теж було дуже значимо і дуже знаково. Тому що під час війни зайняти загальнокомандне третє місце – це однозначно великий успіх.

Безумовно, українські спортсмени – це прекрасні амбасадори нашої країни, спортивний фронт вкрай важливий. Дуже важливо, що наші спортсмени мають під час війни можливість виступати на міжнародній арені, лунає Гімн, піднімається прапор нашої країни, і це одна з ознак того, що ми є, були і будемо сильною  і незламною країною.

Тому в подальшому я вам бажаю успіхів на вашому новому поприщі, що ви сконцентруєтеся, як правильно було сказано попереднім виступаючим, на діяльності Олімпійського комітету. У нас наступний рік – олімпійський рік, дуже важливо, щоб наша збірна у всіх видах спорту була представлена максимально, ми здобули велику кількість ліцензій і достойно представили Україну на Олімпійських іграх в Парижі.

 Тому дякую вам за працю. Слава українському спорту! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям Слава! Дякуємо.

"Європейська солідарність", Никорак. 

 

12:14:19

НИКОРАК І.П.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович. І по спорту теж  ви можете, да? Прекрасно.

 

12:14:29

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні друзі, ми розглядаємо зараз кадрове питання. До речі, коли міністр ще спорту сказав, що він перший раз за чотири роки у Верховній Раді, друзі, це, чесно кажучи, таке собі, це нам з вами не комплемент. Йому –  не знаю, але нам з вами точно. Тому що це означає рівень відношення до нас.

Але, друзі, я хочу сказати про інше, ми зараз звільняємо члена Кабінету Міністрів України. Знаєте, коли тільки почалося повномасштабне вторгнення багато хто у світі порівнював Президента Зеленського з Черчиллем. І для України це було добре, тому що це дуже таке яскраве порівняння, інша історія, наскільки воно відповідає дійсності, але що добре для країни, то добре. Але, що насправді зробив Черчилль, коли став Прем'єр-міністром просто у вирішальний для долі Великобританії час, в травні 1940 року? Перше, що він зробив, він запросив лідера опозиції стати своїм заступником,  Еттлі. Він об'єднав весь парламент в єдину коаліцію, всіх в одну команду боротьби за державу, всім дав роботу і завдання.    

Подивіться, що відбулося в Ізраїлі 7 жовтня. Що перше зробив Нетаньягу, Прем'єр-міністр Ізраїлю? При тому що рівень ненависті політичної, друзі, навіть більше ніж між нами з вами. Але що  зробив Нетаньягу перше? Він запросив опозицію зайти в уряд і працювати разом, тому що це  екзистенційний виклик для держави.

А давайте будемо чесними, що напад ХАМАС на Ізраїль не дорівнює нападу проти України ядерної Росії. Це абсолютно, от Росія може, вже не може, але могла знищити Україну. ХАМАС не може знищити Ізраїль. Але все одно Нетаньягу об'єднав всіх. Що зробив "наш" Черчилль? Ні, маргіналізувати опозицію, ніякого об'єднання.

Давайте терміново це виправимо, створимо уряд національної єдності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Є ще бажаючі від інших фракцій і груп? Тоді переходимо до голосування. Шановні колеги, з правоохоронного комітету, вкотре пропоную зайняти свої місця.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ставлю на голосування питання про прийняття відставки міністра молоді та спорту України Гутцайта Вадима Марковича. Прошу голосувати.

 

12:17:39

За-243

Рішення прийнято.

По фракціях.

Прошу профільний комітет разом з Апаратом оформити постанову за наслідками прийнятого нами рішення.

І переходимо до наступного питання порядку денного – це проект Закону про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстраційний номер 10000).

Відповідно до статті 158 Регламенту Верховної Ради України та пропозицій Комітету з питань бюджету пропонується наступний порядок розгляду цього питання: доповідь міністра фінансів України щодо доопрацьованого з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради проект бюджету на 2024 рік – до 10 хвилини; відповіді міністра фінансів України на запитання народних депутатів – до 15 хвилин (1 хвилина на запитання та 2 хвилини на відповідь); доповідь голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету – до 5 хвилин; відповідь голови комітету на запитання – до 6 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин (по 3 хвилини на виступ); виступи народних депутатів – до 6 хвилин (3 хвилини на виступ і 1 хвилина на запитання та 2 хвилини на відповіді, якщо вони будуть).

Отже, якщо немає заперечень, то ми тоді по такій процедурі…

(Шум у залі)

Ви не надіслали саму окрему думку. Ні. А вони надсилається у письмовій формі згідно із Законом про комітети. Але, якщо ви оперативно надішлете, ми дамо вам після всіх тоді на окрему думку. У письмову вигляді надайте, і у вас зараз година буде, я думаю…

Ні, надішліть, будь ласка, щоб все було по Закону про комітети, тоді ми будемо їх заслуховувати.

Будь ласка, запрошую для доповіді міністра фінансів України Сергія Михайловича Марченка. Будь ласка. 

 

12:19:49

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Олександре Сергійовичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект бюджету України… про Державний бюджет України на 2024 рік до другого читання. Принципи та пріоритети бюджету, що визначені в проекті до першого читання, збережені і до другого читання. Це підтримка сектору безпеки і оборони – пріоритет номер один, це соціальний захист громадян України та інші пріоритети, які збережені до другого читання.

Хочу зазначити, що при доопрацюванні бюджету до другого читання були уточнені макроекономічні прогнози і було, з урахуванням покращення макроекономічної ситуації цього року, було покращено показники на 2024 рік, зокрема, передбачено зростання валового внутрішнього продукту до 4,6 відсотка, зменшення показника споживчої інфляції до 9,7 відсотка, було 10,8, зміцнення обмінного курсу до 40,7 гривні за долар, було 41,4.

Показники бюджету є збалансованими, але також є надзвичайно напруженими. Ви прекрасно розумієте ситуацію, бюджет балансується за рахунок зовнішньої підтримки, яка на сьогоднішній момент передбачається в обсязі 41 мільярд доларів США.

Нам вдалося в результаті перемовин зменшити цю залежність на 1,9 мільярда доларів США. Ми переглянули частково дохідну політику, частково переглянули політику запозичень, будемо орієнтуватися більше на внутрішній ринок. Ми хочемо бути більш залежними від власних ресурсів і менш залежними від зовнішніх ресурсів, враховуючи досить нестійкі позиції, які є з боку наших партнерів. Але знову ж таки хочу підкреслити, що в нас є запевнення, що наші партнери будуть нас підтримувати так довго, як нам це буде потрібно. Тому ми також зі свого боку маємо зробити все необхідне для того, щоб ті показники і ті зобов'язання, які ми на себе беремо, були виконані вчасно і в повному обсязі.

Крім того, ми врахували Бюджетні висновки Верховної Ради при доопрацюванні проекту Державного бюджету і передбачили зменшення надходжень Державного бюджету. Це передача реверсної дотації місцевим бюджетам 14,1 мільярда гривень та спрямування 4 відсотків податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів - це додатково 12,3 мільярда гривень. Це ті домовленості, і ми дуже вдячні за вчорашнє голосування законопроекту 10037 про внесення змін до Бюджетного кодексу, який спрямовує надзвичайно суттєвий ресурс на сектор безпеки і оборони. На сьогоднішній момент йде мова про 215 мільярдів гривень.

Дохідна частина Державного бюджету збільшена на 22 мільярди гривень і передбачається в сумі 1 трильйон 768 мільярдів гривень, у тому числі по загальному фонду збільшено ПДВ з ввезених товарів на 43 мільярди гривень, рентні платежі, ввізне мито – на 3,9 мільярда гривень, інші платежі.

До другого читання граничний обсяг дефіциту бюджету зменшений був на 22 мільярди гривень і на сьогоднішній момент складає 1 трильйон 571 мільярд гривень, що також узгоджено з нашими основними партнерами і з нашими основними параметрами.

При уточненні видаткової частини бюджету передбачено додаткові обсяги коштів: на субвенцію на облаштування безпечних умов в закладах охорони здоров'я – 1 мільярд гривень; на збільшення освітньої субвенції – 275 мільйонів гривень; додаткові видатки на лікування військовослужбовців в лікарні "Феофанія" – 200 мільйонів гривень; збільшення видатків на протезування військових – 574 мільйони гривень; збільшення видатків для Національного інституту раку – 338 мільйонів гривень; додаткових видатків на утилізацію твердого ракетного палива – 376 мільйонів гривень; видатки для облаштування пунктів пропуску залізничного сполучення – 662 мільйони гривень; видатки з забезпечення діяльності Центру гуманітарного розмінування – 50 мільйонів гривень.

Також у проекті Державного бюджету на 2024 рік передбачено зменшення видатків на Бюро економічної безпеки на 409 мільйонів гривень.

Крім того, при підготовці проекту бюджету до другого читання за пропозиціями народних депутатів та узгодженням з профільними міністерствами було здійснено перерозподіл коштів в рамках окремих бюджетних програм, зокрема, за програмами Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти і науки, Міністерства аграрної політики тощо.

Шановні народні депутати, хочу зазначити, що зараз в цей час проходить місія Міжнародного валютного фонду. Досить непроста дискусія іде по параметрах бюджету, по інших показниках, тому всі погляди, всі очікування на сьогоднішній – розгляд питання по проекту бюджету на 2024 рік, це надзвичайно важливе рішення.

Проект бюджету збалансований, проект бюджету реалістичний, проект бюджету базується на уточнених макроекономічних показниках і передбачає досить суттєві ресурси для того, щоб ми по-іншому поглянули на ситуацію в наступному році і в нас були кошти для вирішення тих нагальних проблем, в першу чергу сектору безпеки і оборони, які ми зараз маємо, з якими кожного дня стикаємося.

Тому в мене до вас є сподівання на вашу підтримку та оперативне рішення щодо ухвалення головного фінансового документа на 2024 рік.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дострокова відповідь. Дякуємо.

Переходимо до запитань до доповідача. Прошу записатися на запитання.

Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович, "Платформа за життя та мир".

 

12:26:55

МАМКА Г.М.

Прошу передати Колтуновичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.

 

12:27:02

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний пане міністр, я хотів би звернути увагу вашу на зовнішні запозичення і запозичення в цілому. В проекті бюджету 2,2 трильйона гривень у нас планується запозичення, 1,7 трильйона гривень – це зовнішні запозичення. Я бачив оцінки Мінфіну і ваші заяви, що з 41 мільярда доларів 29 у вас зовнішнього фінансування не підтверджене саме зовнішнє фінансування, це 71 відсоток. Це дуже великі цифри.

І, зважаючи на той факт, ми бачимо, які в Сполучених Штатах приймаються зміни до бюджету, ми бачимо позиції по Єврокомісії Словаччини і Угорщини. У зв'язку з цим питання: які інструменти диверсифікації фінансових надходжень ви будете використовувати? Чи плануються у вас емісійні операції Національним банком? Якщо так, то чи буде відкоригований індекс споживчих цін чи інфляції? І чи буде переглядатися повністю весь макроекономічний прогноз, зважаючи на можливі ризики, які в тому числі визначає Національний банк України у своїх інфляційних звітах?

Дякую за відповідь.

 

12:28:08

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую, шановний народний депутат, важливе запитання. Звичайно, ми перебуваємо в певній  невизначеності в частині зовнішнього фінансування. Чи є у нас інші варіанти? Так, звичайно, тому що запевнення в підтримці України і на 115 мільярдів доларів США, і на чотирьохрічну програму давали країни G7. Тобто це не є, мова не йде про залежність від однієї країни або від декількох країн. І на моїй останній зустрічі з міністрами фінансів країн G7 я піднімав питання, що якщо у випадку, якщо одна країна не зможе реалізувати свої запевнення, що буде далі. Інші міністри фінансів сказали, що вони знайдуть рішення кулуарно, системне рішення для того, щоб закрити ті питання, які зараз необхідно закрити. При цьому я більш ніж впевнений, що адміністрація Сполучених Штатів знайде рішення щодо підтримки України, тому що, по-перше, це грантова підтримка, нам не потрібно буде повертати ці кошти.  

По-друге, вона надзвичайно для нас критична, це показник підтримки, і цей сигнал досить чітко розуміють всі інші країни, в тому числі Європейського Союзу.

Щодо пакету Європейського Союзу, йдуть перемовини. Ми наполягаємо на тому, щоб на наступний рік підтримка з боку європейського бюджету була саме бюджет України в обсязі 18 мільярдів євро, вони також про це розуміють і слухають, і чують нас. Тому я сподіваюся, що ми зможемо забезпечити. Ні про яке емісійне фінансування на даному етапі мова не йде, і, я сподіваюся, що ми зможемо забезпечити макроекономічну  стабільність і знайти необхідний обсяг зовнішнього ресурсу, тому що це дійсно дуже важливо і для інфляції, і для інших макроекономічних показників.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Слуга народу" Бакумов.

 

12:30:12

БАКУМОВ О.С.

Шановний пане міністр! Бакумов Олександр, 173-й виборчий округ, місто Харків. Звертаюся до вас з таким питанням. Поправка 1262 в першому читанні Верховною Радою України була відхилена, я її поставив на підтвердження. І більшість колег у цій залі, шановні колеги, ми з вами всі відхилили поправку, щоб зменшити фінансування Національної академії правових наук на 35 мільйонів гривень. Це зафіксовано в стенограмі і в рішенні Верховної Ради України.

Шановний пане міністр, ви проігнорували рішення парламенту і зменшили фінансування Національної академії правових наук на 35 мільйонів гривень. Ви зробили це самі, тому що, мабуть, ви так захотіли всупереч волі, волі народу, ми представляємо тут і висловлюємо волю народу. Тому я просив би уточнити чому ви так зробили і як ви будете свою помилку виправляти?

Дякую.

 

12:31:17

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання. Ви розумієте, коли ви нам ставите завдання зменшити фінансування того або іншого органу без наступного кроку, яким чином нам виходити із ситуації – нам його ліквідувати, нам його закривати, що зробити із звільненням цих працівників. Тому ми вимушені відповідати на це тим, що допоки немає чіткої картини рішення в цілому по органу, який ви пропонуєте повністю зменшити фінансування, заробітну плату працівникам такого органу потрібно все рівно виплачувати. Тому що в іншому разі виникне ситуація, при якій я до вас маю прийти в січні-лютому і просити збільшення фінансування цього органу. Тому ми вважаємо, із всією повагою до вас, що якщо ви пропонуєте зменшити суттєво заробітну плату органу, ви маєте пропонувати, яке рішення ви пропонуєте. Якщо ви пропонуєте ліквідувати цей орган, це також може бути рішенням, але воно знову ж таки має бути схвалено в цілому Верховною Радою. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

"Голос", Васильченко, будь ласка.

 

12:32:38

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко, фракція "Голос". Пане Сергію, маю до вас три короткі запитання.

Перше, яке стосується загалом нашої міжнародної підтримки. Очевидно, що з тих цифр, які представлені в бюджеті, видно, що ми суттєво розраховуємо на допомогу наших міжнародних партнерів. Чи є якісь альтернативні міри, альтернативні заходи, альтернативні пропозиції, якщо така допомога буде зменшена чи не в тому обсязі, на який ми зараз розраховуємо? Це перше питання.

Друге питання. Які ключові програми для підтримки бізнесу, для підтримки підприємництва передбачаються?

І третє питання. У зв'язку з тим, що військове ПДФО тепер буде йти в державний бюджет, власне, більша частина громад на території України вона буде неспроможною, то в який спосіб будуть підтримуватися громади?

Дякую.

 

12:33:34

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання.

З приводу зовнішньої підтримки. Так, звичайно, якщо ми будемо бачити ризики, імовірність того, що в якомусь обсязі ця підтримка не буде надходити, ми до вас будемо звертатися з відповідними пропозиціями щодо можливого скорочення видатків, збільшення доходів або перерозподілу ресурсів, як це ми вже зробити у відповідному законопроекті 10037.

Я хочу нагадати, що ресурс цього законопроекту 215 мільярдів гривень, він дозволяє нам збалансувати внутрішнім ресурсом надзвичайно критичні видатки сектору безпеки і оборони. Тому в нас є багато опцій, але ми, звичайно, хотіли б виходити з тих умов, що нам непотрібно буде звертатись до опцій скорочення видатків, тому що за великим рахунком, ви прекрасно розумієте, що ті видатки, які можна вже було скоротити, ми їх вже максимально скоротили.

У цьому році ми вперше з початку війни передбачаємо індексацію заробітних плат вчителів, медиків. Це критично. Тому що люди фактично два роки перебувають в складних життєвих умовах, при тому, що рівень інфляції минулого року був 26 відсотків, тому індексація необхідна.

З приводу підтримки бізнесу. У нас передбачено окремі програми на суму близько 31 мільярда гривень. Зокрема, це програми і компенсації відсоткових ставок Фонду розвитку підприємництва програма, так звана "5-7-9" – 18 мільярдів гривень; гранти – 1 мільярд 37 мільярдів гривень; часткова компенсація вартості техніки – мільярд; індустріальні парки і стимулювання – мільярд; забезпечення інвестиційних проектів – 3 мільярди; гуманітарне розмінування – 2 мільярди; функціонування розвитку інновацій фонду – 1,5 мільярда. Тобто є розвиткові програми, які дозволять нам підтримати розвиток бізнесу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрчишин.

 

12:35:44

ЮРЧИШИН Я.Р.

Прошу передати Железняку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Железняк Ярослав Іванович, будь ласка.

 

12:35:51

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Пане міністр, по-перше, ще раз вітаю. Жалко, що при розгляді бюджету у нас так мало людей в залі і мало почують вашу відповідь. Але із тих питань, які вже задавали колеги, чи добре це чи це погано, але вони так чи інакше стосуються міжнародної підтримки. Добре, що всі народні депутати розуміють, наскільки це критично.

Я би просив вас дуже коротко по донорах ще раз розказати народним депутатам, звідки ми плануємо взяти 41 мільярд доларів для фінансування, і особливо, який є ризик по 29 мільярдах доларів, які ви нещодавно, якщо я не помиляюсь, в інтерв'ю Reuters чи Bloomberg згадували як найбільші ризики. Якщо можна ще раз, щоб всі народні депутати почули, наскільки це питання критичне.

Дякую.

 

12:36:48

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую, Ярослав Іванович, за ваше запитання.

Дійсно, враховуючи нашу залежність від зовнішньої допомоги, багато є  показників, які не залежать від нас. Єдине що ми можемо робити, це не дати жодного приводу для того, щоб нам цю  допомогу зменшили. Це ключове. Тому що приводів, на жаль, іноді виникає багато і навіть риторика перемовин з нашими ключовими партнерами, вона змінюється. І бажання, і пошук знайти так званий excuse, вибачте, що я назву іноземною мовою, часто превалює.

З приводу 29 мільярдів, це, дійсно, поки що питання не до кінця вирішене. Проте існують чіткі запевнення про те, що допомога буде надходити ритмічно і в тому обсязі, який потрібен, і нам цього достатньо. Цього достатньо партнерам з боку Міжнародного валютного фонду, які при відсутності цих коштів не можуть далі продовжувати програму. Оскільки програма продовжується і зараз якраз в цей момент перебуває місія і йдуть активні перемовини, то ми сподіваємося, що це питання також буде закрите.

Щодо того, хто саме має нам передбачити, я уже зазначив. Ми очікуємо 5,4 мільярда доларів США з боку Міжнародного валютного фонду, з боку Сполучених Штатів йде мова про 8,5 мільярда доларів США на наступний рік, з боку Європейської комісії йде мова, Європейського Союзу, йде мова про 18 мільярдів євро. Також ми ведемо перемовини з урядом Канади, з урядом Норвегії, з урядом Японії і з урядом Південної Кореї про можливість пошуку альтернативних джерел фінансування дефіциту бюджету. Тому робота триває, сподіваюсь на вашу підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А тепер Рущишин Ярослав Іванович.

 

12:38:59

РУЩИШИН Я.І.

Прошу передати Ірині Фріз слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Фріз.

 

12:39:06

ФРІЗ І.В.

Дякую щиро.

Пане міністр, у мене до вас питання щодо видатків безпосередньо на Міністерство оборони. Ви заявляєте про те, що вони збільшені, але з огляду на ті цифри, які заявлені в бюджеті, ми бачимо, що видатки на Міністерство оборони знижуються.

Більше того, до вас було відповідно спрямовано звернення і профільного Комітету з нацбезпеки, посилаючись на заявки сектору безпеки і оборони, щодо необхідності збільшення фінансування як мінімум  у 8 разів видатків на безпеку і на оборону. Ви збільшуєте на ДБР, на Офіс Генпрокурора, на БЕБ, на Держмитну службу, на Податкову службу і не збільшуєте на Міністерство оборони.

З огляду на збільшення цін на зброю на зовнішніх ринках ви маєте розуміти, що ваші 215 мільярдів, які ви намагаєтеся акумулювати і невідомо як буде розподіляти через ПДФО, яке ви хочете зібрати, і фактично не дати можливості військовим частинам себе забезпечувати по пріоритетних напрямках, які вони зараз самі…

 

12:40:14

МАРЧЕНКО С.М.

Дуже важливе запитання. І я хочу відразу зробити правильні акценти.

Так, дійсно, потреби сектору безпеки і оборони в 8-10 разів вищі ніж ті, які закладені в бюджеті. Давайте просто порахуємо. Сума 1,7 трильйона гривень – це те, що ми зараз маємо. Це вище значно за ті податки, які ми збираємо, це сума, яку ми покриваємо за рахунок всіх податків і за рахунок запозичень.

Уявімо собі,  що в нас є 17 трильйонів гривень, уявімо собі. Це  означає наступне. При ВВП, при ВВП в 7, ну, на наступний рік очікується 7,8 трильйона, 17 – це означає наступне, що нам потрібно десь взяти ще 10 трильйонів гривень. Це більше, ніж 100 відсотків валового внутрішнього продукту. Ніяким абсолютно космічним, штучним чи якимось магічним чином ці кошти не з'являться,  це треба також розуміти. Вони можуть з'явитися тільки в тому випадку, якщо у нас валовий внутрішній продукт буде зростати досить суттєвими і великими темпами. І ми готові кожен відсоток росту направляти на сектор безпеки і оборони. Але давайте говорити про реальність. Ми зараз спрямовуємо на сектор оборони весь ресурс, який у нас є. Давайте зробимо так, щоб цей ресурс використовувався ефективно, за призначенням і в нас був відповідний досягнутий результат на полі бою. Ми робимо задля цього все можливе.

Тому надзвичайно вдячний вам за ці пропозиції. І ми зверталися цього року, декілька разів були внесені зміни до бюджету саме для збільшення сектору безпеки і оборони, буде потреба –  будемо ці питання розглядати. Але в першу чергу зрозумійте правильно, при наявності...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Дякуємо, Сергій Михайлович, дякуємо за доповідь.  Подякуємо міністру фінансів.

До доповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа. Будь ласка.

 

12:42:47

ПІДЛАСА Р.А.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, і шановні українці, які дивляться нас у запису! Відповідно до закону я маю проінформувати народних депутатів, що під час підготовки законопроекту про Державний бюджет до другого читання Кабінет Міністрів врахував 20 із 21 пропозицій, які були оформлені у вигляді Бюджетних висновків Верховною Радою України.

Принцип формування бюджету залишається незмінним, кожна українська гривня – на перемогу. Бюджет 2024 року –  це бюджет воюючої країни, у якої є один чіткий пріоритет – оборона.  Кошти на безпеку і оборону в проекті зафіксовані на рівні 1 трильйон 690 мільярдів гривень або 22,1 відсоток ВВП, як і передбачає рішення Ради національної  безпеки та оборони стосовно фінансування оборони.

Завдяки нашому з вами рішенню в цій сесійні залі по 10037, яким ми спрямували військовий ПДФО до державного бюджету до кінця війни. 2024 рік має стати знаковим роком для внутрішнього виробництва озброєння. 43 мільярди гривень пропонується спрямувати на виробництво дронів та антидоронових систем, майже 51 мільярд гривень буде використано на виробництво зброї та снарядів українського виробництва. Обидві ці програми дадуть потужний стимул промисловому виробництву і сприятимуть досягнення майже 50-відсоткового зростання валового внутрішнього продукту.

Другим пріоритетом видаткової частини бюджету залишається традиційно соціальний захист. Близько 470 мільярдів гривень пропонується спрямувати на підтримку українців, які потрапили в різні складні життєві обставини або досягнули пенсійного віку.

Видатки на підтримку ветеранів українсько-російської війни збільшаться вдвічі і складуть 15 мільярдів гривень. Тут я хочу подякувати Міністерству фінансів та усім народним депутатам, які підтримали поправку про переспрямування пів мільярда гривень з музеїв на протезування наших воїнів. Насправді це питання не про гроші, а про повагу до людей, які нас захищають на фронті.

До другого читання до проекту бюджету уряд та Комітет з питань бюджету внесли кілька важливих змін.

Перше. Ми спрямували додатковий 1 мільярд гривень на будівництво укриттів у лікарнях.

Друге. Ми збільшили фінансування програми академічних стипендій на 500 мільйонів гривень для того, щоб всі студенти, які заслуговують на стипендію, отримали її в 2024 році.

Третє. Майже 338 мільйонів гривень ми додатково спрямували для лікування українців від онкологічних захворювань в Національному інституті раку. Нарешті додаткові 200 мільярдів гривень будуть використані для лікування військовослужбовців у відомчій лікарні "Феофанія".

До другого читання бюджет залишається збалансованим та реалістичним. Тому Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді України прийняти доопрацьований законопроект 10000 у другому читанні і в цілому з урахуванням пропозицій комітету з доповненнями, що наведено у листах-висновках комітету від 4 і 8 листопада. Прошу підтримати Державний бюджет на 2024 рік.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Роксолано Андріївно.

Прошу народних депутатів записатися на запитання до голови комітету.

Будь ласка, "Європейська солідарність", Саврасов.

 

12:47:59

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Геращенко.

 

12:48:07

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановна пані Роксолано, на жаль, ви не поїхали з нами, хоч ми запрошували, на лінію фронту зустрітися з військовими підрозділами. Тоді б ви особисто побачили наскільки важко сьогодні і на бахмутському, і на авдіївськом, на запорізькому напрямках, в тому числі з так званим контрнаступом.

А в цей час в Києві іде гумористичний контрнаступ, щодня "Квартал-95" наступає в Жовтневому палаці і таке інше. І ви залишили в проекті бюджету на 2024 рік 440 мільйонів на серіали, які парламент, в принципі, проголосував направити на лікування наших військових. Як таке може бути?

В Ізраїлі міністр інформатики... інформації відмовився від міністерства, його ліквідували і гроші перерахували на армію. Чому в цьому бюджеті ви підтримуєте 2 мільярди на брехливий олігархічний марафон?

 

12:49:14

ПІДЛАСА Р.А.

Комітет з питань бюджету врахував поправку Володимира Цабаля з голосу про те, щоб скоротити бюджет на Державне агентство  кінематографії на виробництво розважальних серіалів на 445 мільйонів гривень. Міністерство фінансів врахувало цю поправку і відзначило, що кошти Держкіно, або Державне агентство з кінематографії, спрямує на виробництво документального продукту: фільмів, а також серіалів про українсько-російську війну. Комітет таку пропозицію Міністерства фінансів по перепрофілюванню і по зміні цілі використання коштів підтримав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу". Бакумов, будь ласка.

 

12:50:13

БАКУМОВ О.С.

Шановна Роксолана Андріївна, по-перше, я хотів би вам подякувати за підготовку Державного бюджету до другого читання. Це, дійсно, складна і тектонічна робота, яку зробили ви разом з членами комітету. Однак я хотів би повторитися, тому що міністр фінансів, на превеликий жаль, який присутній сьогодні в ложі уряду, не відповів на моє питання. Можливо, голова комітету пояснить дії уряду, зокрема Міністерства фінансів, яким чином все ж таки була проігнорована позиція парламенту, українського парламенту – Верховної Ради України, яка поправку 1262 в першому читанні не врахувала. А отже, проект мав передбачати там 120 мільйонів видатків на утримання, для прикладу, Національної академії правових наук, а до другого читання Міністерство фінансів проігнорувало позицію парламенту – і прибрало все ж таки 35 мільйонів гривень з фінансування. Це заробітні плати для наших науковців…

 

12:51:22

ПІДЛАСА Р.А.

Комітет з питань бюджету тут в питанні розрахунку заробітних плат для різних бюджетних установ покладається на розрахунки Міністерства фінансів. Ті розрахунки, які вони нам надали щодо зарплат в Національній академії наук вимагали додаткового фінансування. Ви правильно кажете, що це зарплати та оплати комунальних послуг, і ми в комітеті свідомі того, що якщо зарплата не буде платитися в бюджетних установах, це призведе до безробіття висококваліфікованих працівників, які будуть просто звільнятися з державної служби, зі служби для української науки і повертатися в приватний сектор. Я думаю, що зараз це недоцільно і ми маємо зберегти наш науковий потенціал на майбутнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький Микола Леонідович, будь ласка, "Європейська солідарність".

 

12:52:24

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.  Шановна колего, не бачу вас, але я тут далеко. Відійдіть, будь ласка. Шановна колего, ви некоректно відповіли на запитання колеги Геращенко, оскільки кошти, які виділяються на державну підтримку кінематографії, завжди фінансують українське кіно. Натомість серіали про Поворознюків фінансувалися з іншою статтею, як і телемарафон. Це стаття – виробництво і трансляція телерадіопрограм для державних потреб і на цю статтю виділено в цьому році в 2,5 разу більше ніж в минулому – 1 мільярд 510 мільйонів. І саме ці кошти з облишком 196, і саме ці кошти мали би йти на підтримку української армії, на підтримку українських військових, врешті-решт на реальну пропаганду українських здобутків за кордоном, а не на виробництво дешевих серіалів і підтримку брехливого марафону, який засудили у висновках Єврокомісії щодо рекомендацій нашого вступу до Європейського Союзу. От про це вас питала колега Геращенко і попрошу дати…

 

12:53:33

ПІДЛАСА Р.А.

Дякую за запитання.

Я чудово зрозуміла запитання, яке було задано перед тим, і коректно на нього відповіла, тому що в проекті бюджету на 2024 рік фінансування серіалів було закладено під Державним агентством з питань кінематографії. (Шум у залі)

Це правда. Відкрийте додаток 3. І я закликаю будь-кого з народних депутатів відкрити додаток 3 Державного бюджету і ознайомитися з цими цифрами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Час на питання до голови комітету закінчився. Дякуємо, Роксолано Андріївно, за ваші вичерпні відповіді.

Шановні колеги, прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп  по 3 хвилини, будь ласка.

Будь ласка, "Відновлення України", Гнатенко Валерій Сергійович.

 

12:55:12

ГНАТЕНКО В.С.

Доброго дня, шановний головуючий, шановні присутні! Почнемо з позитиву. Верховна Рада нарешті має міцну традицію дотримуватись календарного графіка щодо прийняття державного бюджету. Потрібно відзначити, що канал понад 90 відсотків пропозицій Верховної Ради було враховано повністю або в іншій редакції. Зроблено все, аби в умовах воєнного стану зробити бюджет збалансованим. Сфера безпеки та оборони, соціальні видатки, а також життєдіяльність нашої освіти у сфері охорони здоров'я – це три кити цього документа. Також розгортається ветеранська політика, закладаються кошти на відновлення нашої економіки.

Разом з тим, ми маємо бути реалістичними, наші власні доходи сьогодні цілком і повністю йдуть на безпековий напрям і граничний дефіцит сягає понад 1,5 трильйона гривень. Ми вдячні нашим партнерам в світі за системну фінансову підтримку в цей нелегкий час. Ми очікуємо, що врешті-решт ми зможемо залучити 41 мільярд гривень зовнішньої допомоги вже в наступному році.     

Сьогодні маємо зробити все, аби не допустити нецільового використання коштів чи завищення державних закупівель у сферах, починаючи від армії, також завершуючи проектами відбудови. Боротьбу з корупцією потрібно посилювати, будь-яка корупція  – це державна зрада.

У бюджеті на 2024 рік закладено таке очікування – двоетапне зростання мінімальної заробітної плати з 6 тисяч 700 гривень до 8 тисяч гривень. Збільшується прожитковий мінімум для всіх категорій, буде проведено обов'язково автоматичну індексацію пенсій навесні. Все це закладено в бюджет на наступний рік. Збільшуються видатки для житлових субсидій, зберігається допомога на всіх внутрішніх переселенців.

Даний проект бюджету в жодному разі не можна назвати ідеальним, це документ про виживання нашої держави в умовах війни. Водночас ми закладаємо основу нашої подальшої відбудови і трансформації. Завжди можна знайти, що можна критикувати. Однак кращого кошторису в нинішніх умовах ми не знайдемо. Депутатська група "Відновлення України" буде підтримувати цей бюджет і запропонуємо його для голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

"Європейська солідарність", Ніна Петрівна Южаніна.

 

12:58:07

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановні українці! Які є проблеми проекту Державного бюджету України на 2024 рік? Насамперед це незабезпеченість дохідної частини. Із самого першого читання ми маємо висновки і наші, і Рахункової палати про те, що макропрогноз оснований на значних припущеннях. І це нам дуже чітко продемонстровано підготовленим проектом бюджету до другого читання, коли значно змінювалися цифри і при цьому, наприклад, вдвічі зросло негативне сальдо торгівельного балансу, що призвело до перерахунків збільшення надходжень від імпортного ПДВ і ввізного мита, а також інші показники, які, знаєте, в довільній формі відбулися, можна сказати, такі зміни.

Мені взагалі бюджет, от слово "збалансованість" нагадало гумову іграшку. Да, збалансувати можна все, тільки наскільки реальні цифри, які вказуються в цьому бюджеті. Збалансувати – це знову ж означає вийти на той дефіцит бюджету, який трошки зменшений, але він більше чим 1,5 трильйона. І коли ми говоримо про те, чи буде достатньо зовнішніх і внутрішніх запозичень, і коли ми маємо цифри, які вже озвучив міністр фінансів, щодо яких є складнощі, якщо перевести ці мільярди в гривні, мільярди доларів у гривні, то в нас може бути незабезпеченим біля 1 трильйона при дефіциті 1,5 трильйона.

Мене дуже вражає те, що коли ми говоримо про зменшення грошей на армію, ми знову даємо якісь пояснення незрозумілі і ті, які не відповідають дійсності. Бо коли ми додаємо гроші, які заберуть з місцевих бюджетів на два міністерства інші, стратегпрому і ДСТЗІ, то ми зменшуємо на саме Міністерство оборони. Але ж не забувайте, у нас збільшується кількість війська, ми говоримо про збільшення грошового забезпечення. Ми прийняли ряд законів про повернення "тридцятки" і інших виплат, то як ми можемо зменшувати буквально реальну суму порівняно з 2023 роком. Про те, що збільшення охоронних органів замість фінансування ЗСУ, можна перелічувати. І це є конкретні цифри, які є в державному бюджеті.

Мені здається, що якщо б ми зараз мали можливість проаналізувати всі статті текстової частини державного бюджету, ви маєте сконцентруватися, що відповідно до статті 45 державного бюджету, це, знаєте, така помста місцевому самоврядуванню, це гачок, з якого не зможуть зіскочити непокорні. І коли прописувало Міністерство фінансів цю статтю, я думаю, ну, ви мали б не брехати суспільству...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Колтунович Олександр Сергійович, "Платформа за життя та мир".

 

13:01:23

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний Олександр Сергійович, шановні колеги, наша група підтримає воєнний бюджет на 24-й рік як безальтернативний. Крапка.

Далі, дивіться, щодо макроекономічної і монетарної архітектоніки, яка була частково видозмінена. Однак ті фрагментарні зміни, які були внесені, вони глобально не вирішують той фінансово-бюджетний колапс, який у нас є в країні. Перший і найважливіший момент – дві ключові цифри  державного бюджету. Перша цифра – це те, що при видатках у 3,3 трильйона гривень маємо запозичення 2,2 трильйона гривень. 67 відсотків бюджету покривається видатків за рахунок запозичень. Це дві ключові цифри, які характеризують цей державний бюджет. 1,7 трильйона гривень – це воєнний бюджет, безумовно, це очевидні речі і тому ця цифра підтримується.

Далі, дивіться, що стосується видаткової частини, додаток 2. 627 мільярдів гривень на погашення державного і гарантованого державою боргу. На обслуговування у додатку 3 –  420 мільярдів гривень. Тобто більше 1 трильйона гривень ми віддаємо на обслуговування і погашення державного боргу. Ось чому так важливі дії уряду щодо реструктуризації виплат з державного боргу, нам є куди ці витрачати кошти.

Далі. Не можу не звернути увагу на специфічні моменти бюджетної і податкової політики: на депозитні сертифікати, на неоподаткування ОВДП, на необмеження мінімальних заробітних плат… не мінімальних, точніше, а надлишкових, віп-заробітних плат членам наглядових рад. Все це залишилось, і я думаю, що його необхідно буде нівелювати.

Далі. Залишається критично низьким рівень мінімальної пенсії в Україні. Навіть якщо ми візьмемо новий курс долара, який був закладений у 38 гривень 60 копійок, – це 61 долар. У нас у 2013 році, 10 років назад, було 119 доларів. Вдвічі вищий рівень пенсій в доларовому еквіваленті відповідно купівельної спроможності пенсіонерів. Це необхідно також вирівнювати і підтягувати до мінімальної заробітної плати.

Далі, що я хочу сказати, що, безумовно, необхідна нова адаптивна макроекономічна і монетарна модель для того, щоб вирішувати і врегульовувати питання зменшення дефіциту бюджету, який становить 1,6 трильйона гривень. В умовах стагфляційної боргової кризи надзвичайно необхідно врахувати і внести зміни вже до цього проекту Закону про Державний бюджет в 2024 році і врахувати ті ризики, про які в тому числі каже Нацбанк. Це перше. Зменшення надходжень валютної виручки від експорту в результаті ембарго з боку країн Європейського Союзу. Друге. Це зростання цін на енергоносії.

Далі важливий момент – це недоотримання додаткових запозичень, я задавав це запитання, і так далі. Тому тоді інтегрована макроекономічна і монетарна модель, вона буде конкурентною, а бюджет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  "Батьківщина". Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

13:04:43

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк,  "Батьківщина".

Шановний пане головуючий, президія, шановні народні депутати! Це проект вже другого бюджету під час широкомасштабної агресії. І перша сума видатків – звичайно, сектор оборони. Друга – це соціальна політика. 

І я хотів би зупинитися саме на соціальних видатках, які, заради справедливості слід відмітити, зросли на 25 мільярдів. Але коли проаналізувати, то насправді є над чим задуматися.  2 тисячі 920 гривень – це прожитковий мінімум.

Я хотів би запитати керівництво Мінфіну, на основі чого вони формували таку цифру, до речі, від якої  залежить декілька десятків інших виплат. Як можна прожити за суму в 2 тисячі 920 гривень? І пенсія мінімальна зросте всього на 300 з копійками. Це насправді є проблема, навіть розуміючи умови широкомасштабної агресії.

Наступне, колего. Я, до речі, дякую  Кучеренку, колезі по фракції, який передав мені слово, ми з ним дискутували про місцеві бюджети. Вчора забрали чи вилучили кошти з жовтня місяця. Це теж нонсенс, коли закон не має зворотної сили. Але як можна було вилучити кошти і сьогодні вимагати, щоби місцеві бюджети могли і надалі утримувати критичну інфраструктуру, водоканали, інші об'єкти, які практично стали збиткові, а в бюджеті не закладено ні копійки на погашення різниці в тарифах, які зростають. Є однозначно питання в цьому плані.

Наступне. Шановні колеги, коли ми кажемо про бюджет 57 мільярдів, кошти на внутрішньо переміщених, багато це чи мало? Звичайно, немає розуміння, коли ці люди повернуться до своїх домівок і втратять статус внутрішньо переміщених, через те прийдеться ці кошти додавати протягом року, уточнюючи бюджет.

І на завершення. Тут говорили попередні, скільки у нас все-таки є проблем погашення чи обслуговування боргу. А чи веде Міністерство фінансів розмову з МВФ щодо реструктуризації і взагалі списання боргів?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

"Слуга народу", будь ласка,  Веніславський Федір Володимирович.

 

13:07:58

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Сьогодні ми з вами приймаємо дуже важливий документ, за яким наша держава, яка перебуває в стані оборонної повномасштабної війни проти країни-агресора, буде жити в наступному році. Чи гарний це бюджет, чи можна його назвати збалансованим і чи відсутні до нього запитання? Я думаю, що в умовах мирного часу у кожного народного депутата, який присутній в цьому залі, було б дуже багато запитань щодо тих чи інших видатків насамперед цього державного бюджету. Але ми всі маємо бути свідомі того, що дійсно цей бюджет, другий, який Україна приймає в стані повномасштабної війни. І, безумовно, пріоритет номер 1, який звучав з вуст практично всіх виступаючих з цієї трибуни незалежно від партійної приналежності,  – це сектор безпеки і оборони.

Як представник Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки я дуже радий, що дійсно колосальні гроші ми виділяємо на сферу безпеки і оборони. Виникає запитання, чи достатні це гроші для того, щоб ми забезпечили наші Збройні Сили і інші складові сектору безпеки і оборони всім необхідним? Безумовно, цих грошей далеко не достатньо.

І якісь спекуляції, які, на превеликий жаль, лунають періодично з цієї трибуни з приводу того, чи правильно вчора Верховна Рада зробила, що проголосувала за Закон 10037 щодо перерозподілу ПДФО з місцевих бюджетів на державні, чи є в цьому порушення Конституції і чи є в цьому головне – державний інтерес. На превеликий жаль, дуже багато маніпуляцій і дуже багато необґрунтованих звинувачень в тому, що вчора нібито Верховна Рада порушила вимоги Конституції.

Я хочу нагадати, що лише законом встановлюється державний бюджет і бюджетна система. Тому Верховна Рада вчора в повній відповідності до своїх повноважень перерозподілила відповідні кошти Закону "Про Державний бюджету України" і Бюджетного кодексу на сферу безпеки і оборони. І будь-які намагання заблокувати таку ініціативу Верховної Ради, на моє переконання, це є на шкоду інтересам національної безпеки і оборони держави, заради чого ми, власне, і приймаємо насамперед цей бюджет.

Друга складова цього бюджету – це соціальна політика, соціальна підтримка і тих, хто цього потребує, насамперед внутрішньо переміщені особи, особи похилого віку. Тому цей бюджет є кращим з того, що ми могли би зробити в умовах війни, він є безперечно недостатнім для того, щоб адекватно протистояти агресору. А я хочу нагадати для всіх, що Росія на наступний рік заклала безпрецедентні кошти на сферу безпеки і оборони, які, на превеликий жаль, в рази перевищують наш бюджет.

Тому ми маємо голосувати з точки зору безпеки і оборони нашої держави, і я переконаний, що цей бюджет має бути підтриманий максимальною кількістю голосів. Слава Україні! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

"За майбутнє", Тарас Іванович Батенко. Будь ласка.

І будемо переходити... А, ще "Довіра", потім ще виступи від народних депутатів. Колеги, десь приблизно за 15 хвилин буде голосування, тому прохання повідомляти колегам.

 

13:11:35

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, вивчаючи, гортаючи проект бюджету на 2024 рік, ми бачимо, що це один з найважчих бюджетів, які коли-небудь ми тримали в руках. Очевидно, що ми розуміємо, що нас чекає один з найважчих фінансових років періоду незалежності, зумовлений тим, що ми входимо далі у війну, третій рік повномасштабного вторгнення. І це третій бюджет, де величезна база залежності від зовнішніх кредитних надходжень.

Отже, ми фактично приймаємо бюджет в умовах кредитно-фінансової невизначеності і нестабільності. І, очевидно, що я думаю, що навіть прийнявши його, ми не завершуємо дискусію стосовно бюджету і бюджетної політики, можливо, що нам доведеться вже в наступному році його неодноразово переглядати.

Ми намагалися знайти позитивні речі в бюджеті, це, безумовно, вдалося знайти можливість до відновлення в наступному році росту мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму, збільшення обсягу коштів, які направлятимуться на субсидії громадянам, на оплату житлово-комунальних послуг. Безумовно, що питання ПДФО, яке ми вчора скерували, військове ПДФО на виробництво та централізоване придбання дронів, військового обладнання і зброї – це ті позитивні речі, які містяться в бюджеті, хоча і неоднозначно сприйняті в суспільстві до кінця, стосовно військового ПДФО.

Ми, звичайно, вітаємо, передбачені до другого читання програми підтримки облаштування безпечних умов в закладах освіти, закладах охорони здоров'я, а також програми забезпечення громадян України протезами, що є надзвичайно важливим, дуже важливим за умови повномасштабної агресії проти нашої країни і так далі. Хоча ми тверезо розуміємо, що заходи, які спрямовані на ветеранську політику, вони є недостатні, і країна, яка... де збільшується число ветеранів, очевидно, потребуватиме більших асигнувань на їхню підтримку.

Але нас найбільше, очевидно, турбує те, що ми, напевно, не до кінця розуміємо, в яку зовнішню халепу залежності ми потрапляємо з цим бюджетом. Тому що, зменшивши залежність від зовнішніх запозичень на 1,9 мільярда, ми, розраховуючи на внутрішні запозичення і кажучи про те, що ми не запускаємо емісійне фінансування, мови про нього в наступному році не буде, ми все-таки розуміємо, що у нас буде величезна діра з зовнішнім фінансуванням з огляду на те, що ми не знаємо, скільки буде профінансовано Конгресом Сполучених Штатів Америки, яка буде кінцева сума, цифра прямих запозичень до державного бюджету України, на які вже розраховує Державний бюджет і які вже вкладені в цьому Державному бюджеті.

Тому ми проголосуємо "за", але я думаю, що дискусію з приводу бюджету ми не завершуємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І Павло Андрійович Бакунець, будь ласка, "Довіра".

 

13:14:50

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане голово, шановні народні обранці, дорогий український народе! Дорогий український воїне, дорогі захисники і захисниці, це лише завдяки вашим мужнім серцям, ми маємо тут можливість взагалі розглядати і приймати якісь плани життя нашої країни на наступний рік. Тому щира вам за це подяка.

Розглядаючи і плануючи бюджет, однозначно, що ніколи не буде задоволених у всіх сферах, бо у всіх сферах завжди бракуватиме. Однак при ухваленні, власне, плану дій бюджету на наступний рік, слід говорити про дві речі: про ті гроші, котрі надходять, надходитимуть в наступному році, і про видатки. І щодо надходжень, однозначно, що тут потрібно, з цієї трибуни, звертатися до наших міжнародних партнерів зі словами подяки за підтримку в цьому, в минулому році, зі словами прохання щодо фінансової підтримки в наступному бюджетному році, бо це дуже і дуже важливо для всіх соціальних виплат в нашій країні. Також слід дякувати тим українцям, які залишилися, офіційно працюють в Україні, офіційно сплачують податки, незважаючи на те, що Верховна Рада влаштовує їм додаткові перевірки, незважаючи на те, що, напевно, зовсім непросто сьогодні заробити ці кошти, але все ж таки є певна податкова база, завдяки якій ми можемо утримувати нашу українську відважну армію.

І звичайно, що тут щодо надходжень слід говорити, що надходження бувають і в державний, і в місцеві бюджети. І однозначно, я ще раз хочу підкреслити, що забирати повністю всі надходження від військового ПДФО з місцевих бюджетів було абсолютно неправильним рішенням. І тому хочеться вірити, що, забезпечуючи українського воїна зброєю, все ж таки ми не дамо занепасти місцевій освіті, місцевій культурі. І сьогодні в день культури, працівників української культури, я щиросердечно вітаю усіх працівників цієї важливої галузі, заради якої, власне, виборюємо перемогу.

І тому хочеться сказати, щоб все ж таки органи місцевого самоврядування не були забуті Кабінетом Міністрів, вами, і ми разом з ними дали можливість пройти базовому рівню… громадам наступний рік, відтак, чим можемо, допомогли українському воїну для того, аби усі разом дочекалися цього бажаного дня перемоги з вірою в Бога, в Збройні Сили України, в людей і в перемогу.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава, Павло Андрійович. Дякую.

Переходимо до виступів від народних депутатів. Прошу записатися на виступи від народних депутатів, до шести хвилин.

Будь ласка, Приходько Наталія Ігорівна.

 

13:18:21

ПРИХОДЬКО Н.І.

Передайте, будь ласка, слово Бурмічу Анатолію Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович, "Відновлення України".

 

13:18:31

БУРМІЧ А.П.

Шановні колеги, ми сьогодні чули виступи і від груп, і від міністерства, і від комітету. Звичайно, що цей проект бюджету, який ми будемо сьогодні голосувати, має багато дуже недоліків, звичайно. Я не буду їх перераховувати всі, але в цьому бюджеті навіть не закладено на наступний рік кошти на відновлення тих збитків, які принесла агресія російська Україні. В цьому році ще був цільовий фонд, в якому були конкретні кошти під цю програму, в наступному немає. Але і це неголовний недолік, головний недолік – це те, що там діра на 42 мільярди доларів. Тому ми розуміємо, що це війна, і, дай боже, нашим всім керівникам заткнути цю діру і знайти кошти. Ми будемо підтримувати, голосувати "за".  

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Брагар Євгеній Вадимович, "Слуга народу".

 

13:19:41

БРАГАР Є.В.

Брагар Євгеній, прошу передати слово Павлу Сушку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сушко, будь ласка. Павло Миколайович.

 

13:19:51

СУШКО П.М.

Вітаю, шановні колеги. Я хотів би сказати, що в цьому бюджеті не заклали кошти на реабілітацію дітей з інвалідністю, і це дуже погано. Недостатня кількість коштів закладена на реабілітацію, при цьому Рахункова палата у нас сьогодні публікує звіт по використанню коштів на засоби реабілітації, на протези, які були використані з порушенням і так далі. Треба вивчати уважно цей звіт, як використовуються кошти, Мінсоцом кошти. А також взагалі, щоб складати цей бюджет, треба трошки проїхатися по громадах і поспілкуватись з людьми. Я дуже вдячний Прем'єр-міністру, який відреагував на звернення народних депутатів, та позавчора на уряді було прийнято рішення про збільшення субсидії на тверде паливо, бо пенсія у людей сьогодні 2,5 тисячі, а дрова стоять на зиму 36 тисяч. Тому збільшили більше ніж в два з половиною рази і це дуже добре.

Але я би хотів ще такий приклад вам, колеги, навести, що нам дуже часто дорікають в громадах, що ви призначили чиновників і сьогодні не маєте на них впливу. Хочу привести приклад пана Болоховця, який очолює, головний лісничий України. Люди кажуть, ну пенсія маленька у нас, це добре, але скажіть, будь ласка, а чому ліс у вас, валежник,  валяється в лісах, гниє просто, він гниє, для кого він там лежить. Роздали би людям, як супермаркети роздавали продукти харчування просто на початку повномасштабного вторгнення. Роздавали, щоб люди з голоду не помирали. А сьогодні люди не мають можливості взяти цей сухостій, який валяється. І знаєте, що Болоховець відповідає? Він відповідає, що це для жучків та павучків цей ліс валяється, гниє там. І каже, що це єдиний парламент, який нічого не зробив.

Так ось, колеги, в той час, коли Єврокомісія каже, що цей парламент реально дуже добре попрацював, нас головний лісник звинувачує, що ми нічого не зробили  для людей. А я вам скажу, що ми зробили. По-перше, ми звернулися до уряду, і уряд відреагував. Субсидії – це реальний результат наш з вами, колеги, збільшено вдвічі, майже більше ніж вдвічі.

Тому хочу звернутися також до уряду, користуючись нагодою. Попрацювати з паном Болоховцем, щоб він як головний стейкхолдер цих дров щось зробив для того, щоб вони там не гнили в лісі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович, "Європейська солідарність".

Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.

 

13:22:58

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, ми розглядаємо головний економічний закон країни на наступний рік. За багаторічною парламентською традицією завжди тут був Прем'єр-міністр. Де він зараз? Можливо, у нас вже новий Прем'єр-міністр і це пані Роксолана Підласа? Насправді це свідчення того ставлення до парламенту, Кабміну, який подав абсолютно не бюджет воюючої країни. Тому що якщо там залишається збільшення фінансування прокуратури і інших силових структур, я хочу нагадати, що не прокурори підуть в контрнаступ.

Тому що якщо там залишається серіальний контрнаступ, марафонний контрнаступ, на що ви виділяєте 440 мільйонів, 2 мільярди, на канал "Рада" знову 200 мільйонів, який не показує парламент і де працюють ведучі з каналу Медведчука. У вас там є ганебні абсолютно статті наступу на  децентралізацію, що не відповідає не тільки бюджету воюючої країни, а і бюджету країни, яка йде до Європейського Союзу, адже ЄС – це сильні регіони.

У вас там близько 60 мільярдів коштів –  це гуляючі кошти, нічим не підтверджені, тому що ви вже заклали в цей проект бюджету гроші з військового ПДФО, хоча законопроект ще не прийнятий відповідний, не зафіксований. Це є порушення Конституції. І повірте, що ми будемо звертатись до Конституційного Суду щодо того, як ви нищите децентралізацію, плюючи на наше зобов'язання щодо вступу до ЄС. Ви нищите наше зобов'язання по Копенгагенським критеріям, коли закладаєте кошти на олігархічні телеканали. Якщо Брюссель дуже чітко вам сказав: боріться з олігархами, а не годуйте їх з руки. Ви даєте податки, які сплачують в тому числі військові, кому – олігархічним телеканалам. Ви знову закладаєте мільярди на "інвестиційні няні" замість того, щоб створити рівні правила для всього бізнесу, і це після того, як ви повертаєте перевірки щодо бізнесу.

Отже, звичайно, ми утримаємося щодо цього проекту бюджету, звичайно, ми будемо моніторити як ви витрачаєте ці кошти. І знаєте, коли ви звертаєтеся до Заходу з проханням дати допомогу фінансову Україні, то чуєте у відповідь дуже справедливе, а що у вас відбувається з економікою, чому ви не перебудували за 20 місяців економіку на військові рейки? Чому сьогодні і досі ви не створили ці підприємства, які мають виробляти снаряди? Чому ви не закладаєте кошти на фортифікаційні споруди і мінні поля поблизу лінії зіткнення? Багато чому, але відповідь ось: уряду тут немає, міністр фінансів фотографується з дівчатами. Всім весело, у всіх, знаєте, культурний контрнаступ в той час, коли ми маємо обговорювати реальні проблеми в економіці і створювати уряд національної єдності, професіоналів і технократів, які дадуть відповідь на проблеми в економіці, які ви…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо. Просимо утриматись від сексизму в сесійній залі. Мені здається, не важлива стать, з ким фотографувався міністр фінансів.

Шановні колеги, у нас надійшла окрема думка депутата Гончаренка. Ми зараз дамо йому 2 хвилини для висловлювання цієї окремої думки. Але  хотів би, Олексій Олексійович, зазначити, що наступного разу надсилайте окрему думку заздалегідь, тому що ми маємо її разом з рішенням комітету надати депутатам. Інакше, якщо ви її не надсилаєте, ми вам не можемо дати  тоді виступити.

 

13:26:38

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Добре. Дякую. Дякую дуже. Я виступаю зараз, як член бюджетного комітету з окремою думкою. Коли вже є думка,  це вже добре, а коли вона окрема від такого бюджету, це добре вдвічі, друзі. Тому що насправді в момент, коли держава стоїть перед такими випробуваннями, у нас, ну дуже дивний проект бюджету.

Яким має бути проект бюджету України? Він має бути дуже простим. Там має бути армія, там має бути соціальна підтримка тим, хто цього потребує, щоб вижити, і все, на цьому крапка. Армія, соціалка, підвели риску. Більше нічого там не має бути.

Що ми бачимо, чи є у нас збільшення видатків декретних так званих? Ні, на дитину 860 гривень залишаємо. А на що у нас є? А є у нас на "інвестняні", на індустріальні парки мільярди гривень. Які "няні", давайте дамо реальним мамам гроші, а не якимось міфічним "інвестняням". Давайте щось реальне робити.

Йдемте далі. Чи є тут нас гроші на те, щоб збільшити фінансування Міноборони? Ні, Міноборони – мінус 6 відсотків. Мінус, мінус 6 відсотків –  Міноборони. А що ж плюс? А плюс, звичайно, у нас знову є телемарафон. Правильно, я так розумію, що коли попруть далі орки, ми їм включимо телевізор там із окопу, щоб подивились, може, вони зупиняться, як побачать цю пропаганду з Офісу Президента, і тоді, я так розумію, всі стануть. 

Може, ми їм ще, знаєте, що роздамо з окопу, роздамо їм газету "Голос України", бо на неї ми теж додаємо гроші. Ми, напевно, їм ще включимо серіали 95 кварталу, бо на них ми теж даємо гроші. От, друзі, що ми даємо і що безпосередньо для нас пріоритет. Це ганьба, а не бюджет!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосувань. Шановні колеги, буде кілька голосувань, тому прошу бути уважними. Переходимо до прийняття рішень, обговорення завершено.

Шановні колеги, відповідно до статті 158 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття у другому читанні з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету проект Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстраційний номер 10000). Прошу голосувати.

 

13:29:30

За-274

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 85 Конституції України, статті 158 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету проект Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік.  (Шум у залі) Вивчіть Регламент, будь ласка, хто щойно пропонував обговорити. Дякую. Комітету з питань бюджету проект Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстраційний номер 10000). Прошу голосувати.

 

13:30:26

За-276

Рішення прийнято.

Закон України про Державний бюджет України на 2024 рік прийнято. (Оплески) Дякуємо бюджетному комітету та Міністерству фінансів за вашу роботу.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Надійшла перерва із заміною на виступ. Піпа Наталія Романівна, будь ласка, "Голос" та "За майбутнє".

Не розходимося, ще кошторис.

 

13:31:02

ПІПА Н.Р.

Кожен, хто був у Львові, бачив і знає Святоюрську гору, кожен знає церкву Юра. Знають, що для Львова це є серце Львова – серце, на якому 43 роки молився Андрей Шептицький. Андрей Шептицький, який безпосередньо вплинув на той дух української держави, який ми маємо сьогодні.

Ми знаємо, наскільки це був сильний, мудрий державний і церковний діяч, скільки власних коштів він вклав в розбудову тодішньої держави. Ми знаємо, що його закатував той самий ворог, який катує нас зараз.

Для кожного львів'янина і кожного українця дуже цінно, щоб Святоюрська гора лишилась Святоюрською горою, щоб митрополичі сади були митрополичими садами, щоб там не було ніякої забудови. І що ми маємо сьогодні? Коли прийшли ті самі, що вбивають нас сьогодні, а тоді під виглядом радянської влади, вони поставили вишку, якою глушили радіо, і, зокрема, частоти Радіо Свобода. Відповідно у 80-х роках Святоюрська гора є в ЮНЕСКО. Відповідно в 1998-2000 роках ЮНЕСКО зобов'язало зняти цю вишку. В 2017 році Львівська міська рада передала митрополичі сади церкві, якій вони споконвічно належали. Ці сади були зведені ще за Атанасія Шептицького в 1740 роках.

Сьогодні Укрспецзв'язок судиться, і виграв вже суд першої інстанції в кінці вересня, щоб ці землі повернути собі. Що планує Укрспецзв'язок робити на Святоюрській горі, є різні чутки: чи це котеджі, чи інші плани. Але основне питання: навіщо Укрспецзв'язку конкретно ця, важлива для міста, а основне – земля, яка завжди була у власності церкви?

Тому закликаємо всіх причетних, і Укрспецзв'язок, з тим, щоб розібратися в цій ситуації, І основне, я як людина, яка представляє Львів і львів'ян у Верховні Раді, щоб містяни мали Святоюрську гору як місце, на якому можна молитися і якою можна споглядати на Львів. Тому прошу всіх об'єднатися навколо цього і історична справедливість має бути відновлена раз і назавжди.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до пункту 35 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження кошторису Верховної Ради України. Згідно із статтею 7 Регламенту Верховної Ради України кошторис Верховної Ради України затверджується Верховною Радою під час прийняття проекту Закону про Державний бюджет на наступний рік. Щодо цього у Верховній Раді України зареєстровано відповідний проект Постанови за реєстраційним номером  10222 про кошторис Верховної Ради на 2024 рік. Вам його було надано разом з висновками комітетів з питань Регламенту і бюджету.

Шановні колеги, може, ми без обговорення? Тоді запишіться, тоді давайте за скороченою процедурою.

Ставлю на голосування питання розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

13:34:44

За-239

Рішення прийнято.

Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти.

Шановні колеги, є пропозиція після кошторису проголосувати запити до Президента, тому прохання не розходитися. Там сім запитів буквально до героїв, щоб ми зробили це.

Максим Аркадійович Бужанський, будь ласка.

 

13:35:11

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги, давайте переходити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за вашу лаконічність.

Будь ласка, "Європейська солідарність" Геращенко, Фріз –  хто?

Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.

 

13:35:41

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Ну що, друзі, зараз приймаємо кошторис Верховної Ради. І знову, ви знаєте, у нас знаходяться там кошти, як виявляється, на багато чого. По-перше, у нас там є 10 мільйонів гривень на міжнародні відрядження Верховної Ради. Друзі, ще раз хочу сказати: тут не пускають депутатів їхати працювати ті, які хочуть працювати, а виявляється, що комусь не те, що не пускають, а ще й гроші на це виділяють. Цікава стаття.

Цікава ще одна стаття. Збільшення видатків на "Голос України". Що це? Нащо це? В чому необхідність цього?

Телеканал "Рада". А як же ж без нього, звичайно. До речі, звертаюся одразу до телеканалу "Рада". Я коли ходжу по кулуарах, і камера телеканалу "Рада" там стоїть, мені здається, що я невидимка. Тому що вони якось... от ти ідеш і тебе ніхто не бачить. Бачить телеканал "Рада" виключно пару фракцій. Tо, може, його перейменувати в телеканал "фракція Ради "Слуга народу" чи ще якось так, то це, напевно, більш чесно, і будемо називати речі своїми іменами.

То ж в кошторисі Верховної Ради є: гроші на міжнародні відрядження, є "Голос України", є телеканал "Рада", всі ті ж пріоритети. Друзі, чи це правильно? Чи таким має бути наш кошторис? Сьогодні треба все, що можна, віддати на військо. І не має бути телеканалу "Рада", який... Ви знаєте, на трансляції включити трансляцію з будь-якого смартфона нашого засідання – це безкоштовно, а на телеканал "Рада" громадяни України дадуть майже 200 мільйонів гривень на це. Поясніть мені, на що?

Давайте ми 200 мільйонів гривень віддамо на дрони. Давайте ми 200 мільйонів гривень віддамо на антидрони. Давайте все це віддамо тим, хто робить так, що Рада існує, а не цьому кошторису.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення. Немає більше бажаючих? Добре.

Ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови за реєстраційним номером 10222: про кошторис Верховної Ради України на 2024 рік. Прошу голосувати.

 

13:38:19

За-263

Рішення прийнято. Постанова ухвалена в цілому.

Будь ласка, Олена Костівна, щодо запитів.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

13:38:34

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, отже, для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 50 депутатських запитів. З них: до Президента України – 6; до органів Верховної Ради – 5; до Кабінету Міністрів України – 19; до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування– 18; до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 2.

Отже, прошу приготуватися до голосування. Ми спочатку проголосуємо з вами запити до Президента України.

Ставлю на голосування про пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України щодо присвоєння почесного звання "Заслужений лікар України" Рибаку Василю Анатолійовичу. Це запит від Олександра Горенюка.  Прошу голосувати.  

 

13:39:40

За-239

Рішення прийнято. 

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до  Президента України. Будь ласка, голосуємо.

 

13:40:03

За-237

Рішення прийнято. 

Ставлю на голосування пропозицію групи народних депутатів (Марусяка, Цимбалюка та інших. Всього 13 депутатів), пропозицію про попередню  підтримку депутатського запиту до  Президента України щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Кушлику Володимиру Тарасовичу.  Будь ласка, голосуємо.

 

13:40:46

За-252

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо.

 

13:41:10

За-254

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію групи народних депутатів (Гереги, Мазурашу та інших. Всього 9 депутатів), пропозицію про попередню підтримку  депутатського запиту до Президента України щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Марищаку Максиму Володимировичу. будь ласка, голосуємо.

 

13:41:53

За-246

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо.

 

13:42:16

За-247

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Сергія Нагорняка до Президента України стосовно присвоєння звання Герой України (посмертно) командиру відділення - командиру машини інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення в/ч А2167 старшому солдату Рябоконю Анатолію Ігоровичу. Будь ласка, голосуємо.

 

13:43:01

За-247

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо.

 

13:43:23

За-244

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України Тетяни Грищенко щодо нагородження орденом "За мужність" Бідюка Віталія Анатолійовича, Грушка Едуарда Вікторовича (посмертно), Ніколаєва Антона Юрійовича (посмертно). Будь ласка, голосуємо.

 

13:43:59

За-240

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.

 

13:44:21

За-236

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України від Сергія Рудика щодо ініціювання переговорів із групами офіційних кредиторів України для списання частини державного боргу України. Будь ласка, голосуємо.

 

13:44:53

За-178

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо.

 

13:45:15

За-152

Рішення не прийнято.

13:45:20

ГОЛОВУЮЧА.  Шановні колеги, це всі запити до Президента України, дальше я зачитую ваші запити. Я попрошу, будь ласка, тільки тихо.

Отже, запити народних депутатів.

Богдана Торохтія до міністра аграрної політики та продовольства України щодо розподілу обов'язків між міністром аграрної політики та продовольства України та заступниками міністра.

Богдана Торохтія до міністра аграрної політики та продовольства України щодо штатного розпису Міністерства аграрної політики та продовольства України, нарахованої заробітної плати та інших фінансових заохочень і виплат.

Богдана Торохтія до міністра аграрної політики та продовольства України щодо фінансових результатів підприємств, які знаходяться в управлінні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Богдана Торохтія до міністра аграрної політики та продовольства України стосовно окремих питань діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Богдана Торохтія до міністра аграрної політики та продовольства України щодо питань діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Групи народних депутатів (Геращенко, Іонової та інших. Всього 12 депутатів) до Прем'єр-міністра України стосовно виконання Постанови Верховної Ради України "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану" від 21 вересня 2023 року №3388-ІХ та усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч".

Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації стосовно обсягу туристичного збору, сплаченого на території Уманської міської територіальної громади Черкаської області протягом січня-жовтня 2023 року.

Ірини Геращенко та Марії Іонової до Прем'єр-міністра України щодо усунення перешкод у провадженні законної господарської діяльності промислової групи "Пожмашина" та інших компаній, які здійснюють поставки продукції оборонного призначення в умовах воєнного стану.

Олексія Мовчана до Харківського міського голови, Генерального директора комунального підприємства "Харківський метрополітен" щодо вжиття заходів із усунення дискримінаційних і дискваліфікаційних умов тендерної документації.

Антона Яценка до міністра оборони України щодо недопущення реалізації на території міста Умань Черкаської області неприпустимої в умовах воєнного стану оборудки з використанням одного з суб’єктів господарювання, що належить до сфери управління Міністерства оборони України, метою якої є незаконне збагачення.

Петра Павловського до Харківського міського голови про надання інформації щодо кількості багатоквартирних будинків, управління якими здійснюється комунальними підприємствами міста Харкова, що потребують ремонту дахів.

Петра Павловського до Прем'єр-міністра України про отримання інформації щодо техніко-економічних обґрунтувань будівництва платних доріг в Україні та інших питань.

Групи народних депутатів (Лукашева, Ковальова, Гнатенка) до Прем'єр-міністра України щодо надання пільг на сплату державного мита та надання послуг, пов’язаних з обміном паспорта громадянина України, внутрішньо переміщеним особам.

Ірини Геращенко та Марії Іонової до Міністра закордонних справ України, Голови Державної прикордонної служби України щодо надання офіційної інформації про причини недопуску на територію України для участі в засіданні Ради Європейського Союзу із закордонних справ (2 жовтня 2023 року) Міністра закордонних справ Королівства Швеція Тобіаса Більстрема.

Групи народних депутатів (Геращенко, Іонової та інших. Всього 4 депутатів) до Голови Верховної Ради України, виконуючого обов’язки директора Державного підприємства "Парламентський телеканал "Рада" щодо вжиття заходів із захисту інклюзивних цінностей в інформаційному просторі України та запобігання випадкам дискримінації в ефірах телемарафону "Єдині новини".

Олександра Фельдмана до міністра внутрішніх справ України, Голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими щодо надання інформації родичам військовослужбовців.

Дмитра Разумкова до Голови Верховної Ради України щодо правових підстав та фактів оформлення службових відряджень народних депутатів України за період з 1 вересня 23-го року.

Ірини Геращенко та Марії Іонової до міністра оборони України щодо сприяння в реалізації права матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України Гурняк Оксани Дмитрівни на отримання одноразової грошової допомоги.

Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Голови Державної аудиторської служби України стосовно надання інформації щодо проведених заходів фінансово-господарського контролю.

Олександра Ткаченка до Генерального прокурора щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Групи народних депутатів (Гереги, Магомедова та інших. Всього 9 депутатів) до Голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими щодо встановлення місця перебування, стану здоров’я та повернення додому військовослужбовців 24-ї окремої механізованої бригади.

Групи народних депутатів (Геращенко, Іонової та інших. Всього 13 депутатів) до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо сприяння в забезпечені дотримання прав полковника Служби безпеки України Червінського Романа Григоровича на доступ до медичної допомоги, побачення з родиною та забезпечення інспектування його умов утримання спільно з народними депутатами України.

Групи народних депутатів (Фріз, Геращенко та інших, всього 7 депутатів) до начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо надання інформації про розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України щодо збору та обробки даних про партійну приналежність військовослужбовців ЗСУ.

Групи народних депутатів (Фріз, Геращенко та інших, всього 7 депутатів) до Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України щодо надання інформації про розпорядження командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо збору та обробки даних про партійну приналежність військовослужбовців ЗСУ.

Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України стосовно вжиття дієвих заходів для проведення фінансового контролю.

Сергія Власенка до виконуючого обов'язки Голови Конституційного Суду України щодо надання копій табелів обліку робочого часу суддів Конституційного Суду України.

Георгія Мазурашу до голови Київської міської державної адміністрації щодо проблемних питань, які виникли внаслідок скасування декларації про готовність до експлуатації об’єкта за адресою: м. Київ, вул. Лісківська 23.

Валерія Гнатенка та Володимира Мороза до Прем'єр-міністра України щодо оплати праці працівників сфери охорони здоров’я на деокупованих територіях України.

Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання копії документів стосовно безоплатної передачі нежитлових будівель з комунальної власності у державну власність.

Антона Яценка до Київського міського голови, директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерська автомобільна компанія" щодо надання інформації та копій документів стосовно земельної ділянки та об’єктів нерухомості, що розташовані за адресою: Військовий проїзд, 8, Печерський район, місто Київ, 01103.

Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації та копій документів стосовно об’єктів житлової нерухомості (житлові та нежитлові приміщення у гуртожитках), що розташовані за адресою: провулок Івана Богуна, будинок 7а та вулиця Виговського, будинок, 35 міста Умані, Уманського району, Черкаської області, 20300.

Антона Яценка до голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо недопущення реалізації на території міста Умань Черкаської області неприпустимої в умовах воєнного стану оборудки, з використанням одного з суб’єктів господарювання, що належить до сфери управління Міністерства оборони України, метою якої є неправомірне заволодіння бюджетними коштами в особливо великому розмірі.

Антона Яценка до першого віцепрем'єр-міністра України - міністра економіки України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо надання інформації стосовно військовозобов’язаних громадян - працівників комунальних підприємств, установ та організацій Уманської міської ради, її структурних підрозділів (відділів та управлінь), заброньованих на період мобілізації та на воєнний час.

Сергія Рудика до Прем'єр-міністра України, Голови Національного банку України, міністра фінансів України щодо ініціювання переговорів із групами офіційних кредиторів України для списання частини державного боргу України.

Групи народних депутатів (Єфімова, Ковальова та інших. Всього 5 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо поширення дії програми "єОселя" на сім’ї, які мають троє та більше дітей.

Володимира Мороза до голови правління акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо надання інформації про ринкові тарифи на опалення, гарячу воду та природній газ для населення.

Це всі депутатські запити. Дякую.

Олександр Сергійович, можна оголошувати перерву.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

13:54:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас ще є заява на перерву з заміною на виступ "Слуга" та "Довіра".

Пушкаренко Арсеній Михайлович, будь ласка.

 

13:54:37

ПУШКАРЕНКО А.М.

Дякую. Шановні колеги, дорогі українці, днями ми відкрили вже другий об'єкт відбудови Житомирщини за співфінансування з Естонською Республікою. І це зруйнований російською ракетою в березні 2022 року міст у Малині через річку Ірша. І, власне, сьогодні ми бачимо на Житомирщині, як ефективно і продуктивно реалізовується Формула Президента Володимира Зеленського, коли країна патронує конкретний регіон або місто. У нас є  сьогодні приклади: це Данія – Миколаїв, Латвія – Чернігівщина, Чехія – Дніпропетровщина. І, власне, це є приклади того, коли наші партнери сьогодні допомагають у відновленні нашої держави. І, власне, після відкриття мосту між керівництвом області за участю Першого заступника Голови Верховної Ради Олександра Корнієнка та міністра закордонних справ Естонської Республіки Маргуса Цахкни відбулася нарада під час якої передали список наступних об'єктів до відбудови Житомирщини у 2024 році. Хочу зазначити, що на наступний рік в Естонії в бюджеті передбачено 30 мільйонів на допомогу та підтримку України, зокрема Житомирської області, і це без військової допомоги.

Сьогодні важливо, коли поряд з нами стоять такі рішучі партнери як Естонська Республіка, які підтримують Україну і допомагають конкретними прикладами конкретним регіонам. Хочу зазначити, що перший об'єкт відновлення України – це був дитячий садочок в місті Овруч у прикордонному із Білоруссю містом. І вже у грудні буде відкрита друга черга цього дитячого садочка, де загалом будуть ходити 160 діток і це перший об'єкт відновлення України за іноземні кошти, де ми маємо партнера і де інвестовано майже 6 мільйонів євро.

Хочу зазначити, що 22 листопада вже незабаром відбудеться тертій форум з відновлення Житомирщини і, власне, у Лісабоні і Португалії – це друга країна, яка сьогодні приєднується до Естонії і спільно з Естонією буде допомагати у відновленні Житомирщини, а конкретно це 25 ліцей, який був зруйнований в місті Житомир в березні 2022 року.

Сьогодні ми працюємо над залученням інших держав, працюємо над новими об'єктами для того, щоб максимально за рахунок наших партнерів, наших друзів відновлювати Житомирщину, відновлювати Україну. Адже сьогодні пріоритет нашого бюджету – це армія, це допомога військовим і це наша перемога. Тому працюємо сьогодні з партнерами над стратегією "Житомирщина 2035" для того, щоб комплексно відновити не тільки інфраструктуру, а і економіку Житомирщини.

Слава Україні!

 

13:57:42

ГОЛОВУЮЧИЙ. За пропозицією Олександра Бакумова переходимо до наступного пункту.

Розгляд пунктів питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякуємо всім за плідну роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні.  Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку.

Разом до перемоги. Слава Україні!