ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
28 липня 2023 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:02:01
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!
Шановні народні депутати України, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.
Шановні колеги, звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України Постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег поважати прийняте українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.
Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць, відповідно до схеми укриття, яка розміщена на робочому місці кожного з вас.
Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні! Героям слава!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, вічна слава нашим захисникам і захисницям, які щодня у важких кровопролитних боях з агресором виборюють та захищають українську державність.
Я прошу хвилиною мовчання вшанувати світлу пам'ять наших воїнів, які віддали своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Вічна шана! Герої не вмирають!
Вшануємо також пам'ять всіх безневинних жертв російської агресії.
(Хвилина мовчання)
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
10:06:20
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Шановні колеги, до слова запрошується Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук. (Оплески)
10:06:31
СТЕФАНЧУК Р.О.
Шановні народні депутати України, дорогі друзі! Сьогодні Україна вдруге у своїй новітній історії зустрічає День Української Державності. Ми започатковуємо, а точніше, утверджуємо традицію, закладену Президентом України Володимиром Зеленським 24 серпня 2021 року, коли було оприлюднено його Указ "Про День Української Державності", яка має понад тисячолітню історію, свої славні віхи і гідних синів та доньок, які і нині зі зброєю в руках воюють за нашу державу, її свободу, незалежність і територіальну цілісність. Я хочу, щоб ми були свідомими їхнього великого чину і оплесками подякували усім, хто сьогодні стоїть на передовій нашої боротьби із загарбниками. (Оплески)
Шановні друзі, попри те, що сьогоднішнє свято є зовсім молодим, однак воно засновано на давніх і міцних традиціях українського державотворення, що беруть свій початок ще з часів хрещення Київської Русі. Так, саме тут у Києві у 988 році Київський князь Володимир Великий на стику Почайни і Дніпра хрестив киян, хрестив Київську Русь, історичною, географічною і культурною правонаступницею якої є виключно українська держава.
Я хочу, щоб знаходячись у серці, тут, у серці великої цивілізації, ми з вами усвідомлювали, що Україна це древня і могутня держава, підвалини якої були закладені понад тисячу років тому. Так, українській державності не 32, не 33 роки, а понад тисячу років і попри численні намагання, історичні намагання знищити, перервати чи присвоїти ми живі, ми будемо жити. Попри намагання заперечити історичні факти, якими є непереборними, бо ми на своїй землі. Ми нікуди звідси не пішли і не підемо. Ми ніколи і нікому не скоримось. Ми не зазіхаємо на чуже, але і свого ми не віддамо. Немає жодних сумнівів, що однією з причин розв’язаної Росією проти України війни є усвідомлення мстивими і ущербними ворогами, що без Києва, без Володимира Великого, Ярослава Мудрого, без Софії, Лаври, без Почаєва, Спасо-Преображенського собору в Одесі, без Харкова, Запоріжжя, Кривого Рогу, без України загалом Росія втрачає свою історичну суб’єктність. І вони там бісяться, бо не можуть змиритись з тим, що без України Росії немає і не може бути. Без України руйнуються міфи про велику російську державність. І це важка історична травма для них, на яку наклались складні особливості російських тоталітарних режимів. Не дає це російським приблудам змиритись з історичною правдою і почати будувати своє власне життя, відмовившись від того, щоб і далі красти, вбивати і грабувати.
Жорстока російська війна є продовженням знищення українства. Трагедії Запорізької Січі і Батурина, валуєвських циркулярів і емських указів про заборону української мови і всього українського, падіння Української Народної Республіки, голодоморів, винищення нашої інтелігенції, Соловків і Сандармоху. А далі було грубе і неприховане втручання у справи вже відродженої в 1991 році України, газова залежність, київські майдани, кривава Революція Гідності, захоплення Росією Криму, окупація Донбасу, лютий 2022 року, коли ворог розпочав повномасштабне вторгнення. Буча і Бородянка, Волноваха і Маріуполь, Бахмут і Херсон - довгих понад півтора роки війни і боротьби, повномасштабної війни і боротьби. І все це віхи нашої історії і боротьба за нашу державність. Ці віхи тримають наші минулі і сучасні герої, які дають впевненість, що ми обов'язково переможемо у розв'язаній проти нас війні, що ми, українці, самі будемо визначати своє сьогодення і майбутнє, що ми обов'язково станемо частиною великої європейської і євроатлантичної родини.
Шановні друзі! Будьмо гідними нашої історії майбутньої, як була гідною наша Ольга Харлан, яка своїм вчорашнім промовистим вчинком, без єдиного слова, із простягнутою в бік суперниці шаблею сказала все, що сьогодні у наших серцях і помислах. Я прошу оплесками подякувати Ользі Харлан та усім українським спортсменам за їхню незламну патріотичну позицію. (Оплески)
Шановні колеги! Я прошу профільний Комітет з питань молоді і спорту спільно з Комітетом з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва відреагувати на цю ганебну провокацію проти нашої спортсменки, підготувати звернення до міжнародного співтовариства та якнайшвидше надати пропозиції для необхідних рішень парламенту.
Шановні колеги! Державність України – це вісь і сіль нашої землі. І ми обов'язково переможемо! Слава Україні!
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!
(Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Руслане Олексійовичу.
Потураєв з процедури.
10:13:08
ПОТУРАЄВ М.Р.
Шановні колеги! Вибачте за ці різкі слова, але в день державного свята – Української Державності – під час виступу Голови Верховної Ради України я, на жаль, не спостерігав належної уваги до виступу Голови Верховної Ради і поваги до цього свята і виступу пана Стефанчука. То тоді не слід дивуватися, що якщо немає поваги до самих себе в цій залі, то її немає в інших гілках влади і в народі до українського парламенту.
Дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна. Тільки з процедури, Ірино Володимирівно.
10:13:57
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Дякую. Якраз наша фракція дуже уважно слухала виступ Голови Верховної Ради – першого серед рівних, і ми закликаємо, щоб до всіх виступів всіх депутатів була увага в цій залі.
У нас є пропозиція на вашу пропозицію, шановний пане Голово. Наша фракція зараз реєструє постанову про відставку міністра спорту пана Гутцайта, який абсолютно нічого не робить для захисту українського спорту. Вибачте, коли вчора всі українці об'єдналися підтримати Ольгу, на сайті "молоді і спорту" і досі немає (на цьому міністерстві) жодної реакції міністра. Ми закликаємо інші фракції…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже не з процедури, Ірино Володимирівно. Прошу завершувати виступ.
ГЕРАЩЕНКО І.В. І друге з процедури.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури дайте, будь ласка, пів хвилини завершити, але з процедури.
10:14:41
ГЕРАЩЕНКО І.В.
З процедури. В порядку денному сьогодні в День Державності немає законопроектів, які були передбачені на початку. Це ті, що стосуються московської церкви. Ми хочемо підтримати шановного Президента Зеленського, який абсолютно справедливо зазначив, продовжуючи шлях Президента Порошенка, що треба позбутися російської "духовної" залежності. І тому давайте сьогодні ми поставимо в порядок денний законопроекти, які позбавляють московську церкву тут нав'язувати знову цю ідеологію кремлівську…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:15:20
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло.
Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні.
10:15:58
За-223
Проти – 4, утримались – 2. Все, як завжди.
Шановні колеги, ще раз звертаюсь до всіх колег із закликом неухильно дотримуватись безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи.
Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду.
Перше питання – 9535. Це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), парламентів та урядів її держав-членів про необхідність позбавлення російської федерації членства в ЮНЕСКО.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.
10:17:05
За-244
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
10:17:27
За-210
Рішення прийнято.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
10:17:40
ГОЛОВУЮЧИЙ. Від авторів запрошується для доповіді Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук.
10:17:52
СТЕФАНЧУК Р.О.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується до розгляду проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), парламентів та урядів держав-членів цієї міжнародної організації про необхідність позбавлення російської федерації членства в ЮНЕСКО.
Від початку збройної агресії Російської Федерації проти України армія держави-терориста цілеспрямовано здійснює знищення української ідентичності шляхом руйнування об'єктів культурної спадщини, включаючи об'єкти включені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лише під час останнього масованої повітряної атаки на місто Одеса 23 липня були суттєво пошкоджені та зруйновані 29 пам'яток національного та місцевого значення, зокрема Спасо-Преображенський собор в центі міста.
Такі дії держави-агресора роблять нелогічним і неможливим подальше її перебування серед членів Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Зважаючи на необхідність рішучої відповіді на протиправні дії Російської Федерації Верховна Рада України звертається до ЮНЕСКО, парламентів та урядів її держав-членів із закликом розпочати необхідні консультації для ініціювання позбавлення Російської Федерації членства в ЮНЕСКО та її органах, рішуче засудити злочини, вчинені Російською Федерацією проти культурної спадщини України, включаючи об'єкти всесвітньої спадщини, невідкладно направити в Україну місію для оцінки збитків, завданих російськими атаками на об'єкти всесвітньої спадщини, тощо.
Здійснення запропонованих у проекті постанови заходів, на нашу думку, сприятиме консолідації зусиль міжнародної спільноти з метою уникнення нових масштабних руйнувань об'єктів культурної спадщини на території України. Шановні колеги, я прошу вас підтримати цю важливу постанову Верховної Ради України.
Дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Олексійовичу.
Від комітету Олександр Олександрович Мережко.
10:19:54
МЕРЕЖКО О.О.
Шановний пане Голово, шановні колег! За дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України комітет на своєму засіданні 27 липня 2023 року розглянув проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), парламентів та урядів її держав-членів про необхідність позбавлення Російської Федерації членства в ЮНЕСКО.
Метою цього проекту Постанови є прийняття Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), парламентів та урядів її держав-членів про необхідність позбавлення Російської Федерації членства в ЮНЕСКО у відповідь на варварське знищення державою-агресором об'єктів культурної спадщини на території України, у тому числі об'єктів, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.
Росія – держава-агресор, є ворогом в тому числі і культури. Вона знищує культуру, вона є державою-терористом. Прошу підтримати цей проект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олександр Олександрович.
Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти.
Дирдін Максим Євгенович, "Слуга народу".
10:21:35
ДИРДІН М.Є.
Прошу передати слово Леонову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леонов Олексій, "Слуга народу".
10:21:41
ЛЕОНОВ О.О.
Шановні народні депутати, останні варварські атаки Росії не зламають Одесу. Тисячі одеситів відразу після закінчення тривоги виходять на вулиці, щоб допомогти рятівникам розібрати завали, просто підтримати один одного. Сьогодні Одеса єдина як ніколи, вона згуртована навколо бажання перемоги, вона об'єднана навколо прагнення покарати винних у загибелі та пораненні мирних мешканців міста, у пошкодженні та руйнуванні будівель, які були окрасами та символами Одеси. Тому від імені всіх одеситів висловлюю підтримку основним посилам Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), парламентів та урядів її держав-членів. Державі, яка цинічно нищить об'єкти світової спадщини не місце в організації, яка їх захищає.
Але викинути Росію з ЮНЕСКО замало, як правильно зазначив наш Президент, якщо у держави-терориста та її керівництва найвищою цінністю є гроші, треба бити в больные місця. Ми дякуємо нашим партнерам за допомогу. Ми знаємо, що не залишаємося сам на сам зі своєю бідою, але платити за відновлення культурних цінностей мають ті, хто їх руйнує, а не ті, хто їх цінує. Тому пропоную на доповнення до звернення Верховної Ради до ЮНЕСКО в майбутньому прийняти окрему резолюцію. Ця резолюція має складатися з двох пунктів: пункт перший, Верховна Рада просить створити спеціальний фонд під егідою ЮНЕСКО, в який буде перераховано частину заморожених російських активів, саме ці кошти мають піти на відновлення об'єктів всесвітньої спадщини в Одесі, Львові та інших містах України, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО та які зазнали пошкоджень або були зруйновані під час російських ракетних атак; пункт другий, Верховна Рада звертається до всіх інституцій, які опікуються створенням міжнародного механізму компенсації збитків України від російської агресії, з проханням передбачити окремий пункт в спеціальній міжнародній угоді щодо створення таких механізмів, він передбачає, що Росія не матиме права на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, "Голос", Осадчук. Клименко Юлія Леонідівна, будь ласка.
10:24:15
КЛИМЕНКО Ю.Л.
Клименко, фракція "Голос". Шановні колеги, безумовно, ті руйнування і звірства над пам'ятками архітектури в Одесі, ну це реально знущання над історією. Багато з них насправді будувалися не вчора. І насправді таке, знаєте, показове руйнування пам'ятників архітектури в Одесі. Безумовно, ми підтримуємо цю постанову. Безумовно, Росію давно треба вигнати зі всіх, не тільки з ЮНЕСКО, зі всіх міжнародних організацій. Насправді, на жаль, ЮНЕСКО навіть не засудило і відкрито не сказало. Багато місяців, вже півтора року ЮНЕСКО боїться назвати Росію терористом, Росію вбивцею і Росію руйнівником пам'ятників архітектури. Вони настільки імпотентні, всі ці органи міжнародні, що вони навіть ніколи не називають Росію і війну війною. Тому давайте ми будемо звертатися не тільки до ЮНЕСКО, ми, безумовно, підтримуємо, а звертатися до всіх міжнародних організацій, які нафаршировані російськими агентами давно, системно, 20 років, які захищають на міжнародному рівні, від спорту до ЮНЕСКО захищають Росію всіма можливими способами, тому давайте звертатися постійно.
Але я хочу сказати ще, що Одеса – це не тільки перлина і не тільки багата пам'ятниками архітектури. Одеса – ще велике портове місто, яке забезпечувало нашу економіку 60 відсотками валютної виручки і 70 відсотками експорту. Тому давайте будемо звертатися не тільки до ЮНЕСКО, а до всіх, щоб розблокувати наші порти і розблокувати Чорне море. Не може Росія перетворити Чорне море в озеро, своє озеро. Тому давайте будемо...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, "За майбутнє", Констанкевич.
10:26:36
КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Ірина Констанкевич, група "За майбутнє".
Безперечно, цю постанову підтримає увесь зал. Але, шановне товариство, давайте будемо тверезими і свідомими того, що лише напівміра, тому що виключення Росії із міжнародних авторитетних інституцій – це лише декларація. Вплив Росії на ці інституції колосальний і все вирішується коштами. Але у нас є інші аргументи: у нас є правда, у нас є історія, у нас є національна ідентичність, і ми бачимо, що світ у цій боротьбі між добром і злом, між демократією і тиранією на нашому боці.
Ми вважаємо, що недостатньо у цій постанові лише констатувати, що потрібно Росію викинути із міжнародних інституцій і зокрема ЮНЕСКО. Ми повинні зі свого боку зробити велику роботу для того, щоб переконати світ у своїй тисячолітній історії, переконати світ у тому, що історія українського державотворення – це боротьба не лише драматична, а й трагічна, і що вона продовжується сьогодні. І те, що відбувається в Одесі, Харкові, Маріуполі, Сумах і багатьох інших містах України – це ще один елемент геноциду проти України. Нас морили голодом, нас морили фізично, нас морили різними способами, але ми повинні захищатися і в такий же спосіб. Що для цього треба робити? Я вважаю, що потрібно посилити роботу і на міжнародному фронті, і на культурному фронті, і для цього потрібно і фінансувати, і посилити організаційну роботу. І порівнювати ремонт і будівництво музею Голодомору із ремонтом труб – це, напевно, некоректне порівняння.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Довіра", Бакунець Павло Андрійович, будь ласка.
10:28:51
БАКУНЕЦЬ П.А.
Дорогий український народе, сьогодні маю з великою особливістю, завдячуючи нашим Збройним Силам України, привітати усіх нас з Днем державності, з річницею хрещення України. Ще тоді, багато століть, тисячоліття тому ми зробили свій правильний вибір – вибір в сторону європейського християнського світу. Ще тоді ми мали державність і національну ідентичність, одначе протягом усіх років, століть, тисячоліть наш український народ змушений захищати свою державність, свою національну ідентичність. Імперська Росія завжди хотіла знищити, власне, іноді, можливо, вдавалося знищити державний устрій, однак національної ідентичності українського народу ніколи не знищити, ні руйнуючи міста і села, ні навіть руйнуючи культурні пам'ятки, як-то, на жаль, сталося в Одесі, перед тим, на превеликий жаль, сталося у славному, гарному місті Львові.
І, звичайно, що сьогодні ми звертаємося до міжнародної спільноти, до Організації Об'єднаних Націй, аби цього агресора, цього окупанта, вбивцю, Росію виключити однозначно з ЮНЕСКО. Ми звертаємося до всієї міжнародної спільноти, аби робили не лише на словах засудження, а і реальні кроки допомогти нам захистити, власне, наше небо, відтак наші міста, відтак нашу культуру, відтак нашу державність. Ми віримо у Збройні Сили України, віримо в Бога, в людей і в перемогу.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк і після цього Олексій Олексійович Гончаренко і голосуємо.
10:30:51
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина".
Шановний пане Голово, президія, шановні народні депутати! Дуже важливо і символічно, що сьогоднішню заяву Верховна Рада України ухвалює в День державності нашої славної України – це символічно.
Росія – держава-терорист і вона щоденно це демонструє. Це Звернення до міжнародних інституцій і можливо після цього ЮНЕСКО буде обмежуватися не тільки стурбованістю, а конкретними діями щодо виключення Російської Федерації зі складу ЮНЕСКО. Ця міжнародна структура має реально захищати світову спадщину, бо ті злочинні дії, які сталися у Львові, коли зруйнована спадщина, у нашій славній Одесі – це неприпустима річ.
Схвалюємо і підтримуємо, "Батьківщина"…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
10:32:02
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність".
Росія – це ІДІЛ, це терорист номер один в світі. Як ІДІЛ нищив Пальміру, сьогодні Росія нищить південну Пальміру, мою рідну Одесу.
Ми звертаємося до ЮНЕСКО, але слова тут зайві, тут потрібні дії. І тому ми маємо просити і вимагати, щоб країни-члени ЮНЕСКО для того, щоб зберегти всесвітню спадщину, яка розташована на території України, дали протиповітряний захист. Для стародавнього Києва, для Львова і Львівщини, для Чернівців і для моєї рідної Одеси, яка сьогодні, весь світ збагнув значення Одеси-мами, яка годує весь світ, одне з найгарніших міст Європи, а ці нелюди його знищують.
І ще, сьогодні День хрещення Русі-України. Ви знаєте, ми колись цих поганців з московських болот похрестили, тож тепер наш час знищити, бо християнами вони не стали, цю поганську імперію.
Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі виступили з приводу цього? Питання тоді переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів підготуватись до голосування.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з врахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), парламентів та урядів її держав-членів про необхідність позбавлення російської федерації членства в ЮНЕСКО. Готові голосувати? Шановні колеги, готові голосувати?
Я прошу народних депутатів голосувати.
10:34:12
За-296
Рішення прийнято.
Дякую, колеги.
10:34:17
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Наступне, ми домовились без обговорення тільки буде виступ авторів і виступ Соломії Анатоліївни Бобровської, так? А її немає. Якщо вона є.
Тоді 9525, проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, парламентів та урядів країн Групи Семи, держав-членів Європейського Союзу та НАТО, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Незалежної міжнародної медичної гуманітарної організації "Лікарі без кордонів" щодо забезпечення обміну та повернення в Україну військовополонених захисників Маріуполя.
Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати.
10:35:17
За-293
Рішення прийнято.
Дякую, шановні колеги.
Давайте тоді, виступи авторів і, якщо є, Соломія Бобровська тоді...
Я запрошую Ірину Володимирівну Геращенко, будь ласка. Ви будете від авторів? Будь ласка, Ірина Володимирівна.
10:35:38
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Дорогі українці! Рік тому терорист Російська Федерація в Оленівці підступно розстріляла 53 українських військовополонених. Зараз в Ростові триває судилище над "азовцями", над "айдарцями", а в тюрмах Російської Федерації і на окупованих територіях утримуються десятки тисяч українських полонених. І, очевидно, що ця війна, яка триває з лютого 2014 року, продемонструвала повну імпотенцію і деградацію міжнародних організацій, зокрема, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який складав списки "азовців" під час їх виходу з "Азовсталі" і брав гарантії перед родинами полонених, що вони отримають доступ до тюрем, що вони будуть передавати туди медикаменти і ліки – нічого цього немає.
Колеги, ми маємо з вами щодня штурхати міжнародні організації з вимогою виконувати їх засадничі функції: в першу чергу перевіряти умови утримання, по-друге, зробити все для того, щоб тортур не було над нашими полоненими. Я розумію як важко проводяться обміни полонених, тому війна триває з 2014 року. І коли щоразу ми згадуємо, що вона триває з 2022, ми так ображаємо пам'ять тисяч загиблих і родин загиблих. Давайте про це пам'ятати.
А сьогодні парламент має на всіх міжнародних майданчиках звертатися до міжнародних організацій з вимогою: перше – зайти в тюрми в Росії і на окупованих територіях, друге – докласти всіх зусиль для звільнення українських військовополонених як цивільних, так і військових, третє – виконати гарантії, які вони брали перед полоненими Маріуполя.
І головне – ніхто ніколи не визнає цих ганебних судилищ, які сьогодні відбуваються в Ростові над нашими полоненими, маємо докласти всіх зусиль для того, щоби їх звільнити, і кожного дня підтримувати родини полонених, які чекають своїх рідних. Від Верховної Ради ми щиро бажаємо всім родинам...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення, я прошу приготуватися. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, парламентів та урядів країн Групи Семи, держав-членів Європейського Союзу та НАТО, Європейського парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Незалежної міжнародної медичної гуманітарної організації "Лікарі без кордонів" щодо забезпечення обміну та повернення в Україну військовополонених захисників Маріуполя.
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
10:38:44
За-293
Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Наступний законопроект 7357. Проект Закону про реєстрацію доменних імен. На Погоджувальній раді було прийнято рішення без постановки питання на врахування і підтвердження, одразу переходимо до прийняття рішення. Тому, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про реєстрацію доменних імен (7357).
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
10:39:33
За-282
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги.
Наступний законопроект теж ми домовились на Погоджувальній раді без обговорення. Це 8263. Тому я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України (реєстраційний номер 8263).
Прошу народних депутатів голосувати.
10:40:13
За-262
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Шановні колеги, наступний законопроект 9402. Це проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо уніфікації до європейських та північноатлантичних стандартів процедур декларування військової техніки та інших товарів.
Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.
10:40:49
За-292
Рішення прийнято.
Шановні колеги! Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
10:41:10
За-244
Рішення прийнято.
Шановні колеги! Ми домовилися з обговоренням, тому запишіться два – за, два – проти.
Будь ласка, Герус Андрій Михайлович, фракція "Слуга народу".
10:41:43
ГЕРУС А.М.
Прошу передати слово Олександру Сові.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сова Олександр.
10:41:57
СОВА О.Г.
Шановні колеги! Даний законопроект потрібен нашим військовим. Ми вводимо форму 302, це спрощене декларування військової техніки та інших товарів, які потрібні нашим військовим для навчання, для виконання спеціальних завдань.
Також ми даним законопроектом спрощуємо і прибираємо отримання деяких дозволів для переміщення продуктів харчування, медикаментів та інших товарів, потрібних для виконання операцій та навчання нашим військовим. Даний законопроект був підтриманий всіма учасниками робочої групи, був підтриманий комітетом. І тому прошу підтримати його залом. І ми його доопрацюємо до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Георгійовичу.
Будь ласка, далі слово надається надається народному депутату Люшняку Миколі Володимировичу, депутатська група "Довіра".
Бакунець, я правильно розумію? Будь ласка, Павло Андрійовичу.
10:43:18
БАКУНЕЦЬ П.А.
Дякую вам, пане Голово. Шановна президіє, народні депутати України, звичайно, що впровадження власне цієї Форми 302, такої, яка вона є в НАТО, на наших пунктах пропуску дещо спростить однозначно роботу для військової логістики. І ми це підтримуємо і, власне, допрацюємо до другого читання. Одначе важливо при цьому, коли ми говоримо про наші пункти пропуску, про, власне, ці спрощення митні, говорити про цей крок справедливості назустріч нашим захисникам, а саме про те, що все ж таки нам, залу, необхідно звернутися до законопроектів, які вже майже рік, власне, лежать в профільному комітеті, які дозволять нашим захисникам скористатися можливістю і один раз ввезти в Україну автомобіль при сплаті нульового мита, тобто розмитнювати, не сплачуючи кошти. Це буде гарний справедливий крок назустріч нашим захисникам і їхнім родинам.
І, власне, звертаюся до вас в залі, аби ми все ж таки розглянули цей законопроект і зробили, власне, щось правильне, щось корисне для тих людей, котрі сьогодні дають можливість нам, власне, мати річницю хрещення, День Державності, працювати в цьому залі і всій країні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
10:44:54
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово Валентину Наливайченку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наливайченко, будь ласка.
10:45:06
НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.
Шановний пане Голово, пані та панове, дорогі наші захисники! Щиро вітаємо вас з Днем Державності, з Днем хрещення на нашій рідній землі і народженням, духовним народженням християнства тут, в Україні, на нашій радній землі.
Законопроект, який зараз представляється, і фракція "Батьківщина" безумовно його підтримає, має і спростити для наших захисників отримання необхідної техніки, необхідного всього для оборони країни, але одночасно ми розглядаємо цей законопроект як той, що наближає нас до членства і в НАТО, і в Європейському Союзі. Ми стоїмо на позиціях, що кожний такий законопроект має повністю відповідати стандартам Європейського Союзу і, по суті, нами ухвалюватись як країною-членом Європейського Союзу, за тими самими дефініціями, визначеннями, за тими самими нормами і стандартами. Час відкинути все другорядне і саме так підходити до законотворчої діяльності в українському парламенті.
І наші європейські партнери, наші натівські партнери, які працюють зараз зі Збройними Силами України, з Генеральним штабом щоденно і щоночі у питаннях постачання техніки, озброєння і всього, що необхідно для захисту України, безумовно, це цінуватимуть і так ставитимуться і до нас, з повагою і як до справжніх партнерів. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність". Передає, я так розумію, Южаніній. Будь ласка, Ніна Петрівна.
10:46:57
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановна президія, шановні українці, ми добре пам'ятаємо і знаємо, що з 2002 року в Україні почали відслідковувати настрої українців щодо членства в НАТО. І станом на червень 2002 року членство в НАТО підтримували 32 відсотки громадян, а 32,2 відсотки громадян України були проти.
Ситуація змінювалася, і вже в 2019 році за членство в НАТО було більше 60 відсотків громадян. І тому саме з 7 лютого 2019 року в Конституції закріплено невідворотний шлях України в ЄС і НАТО.
Тому запровадження в національне митне законодавство положень щодо застосування Форми 302 - вона застосовується замість оформлення митної декларації, використовується для переміщення техніки військової і інших товарів підрозділів збройних сил держав-членів ЄС і НАТО, - є, звісно, правильним кроком. Але ми маємо розуміти, що до вступу до НАТО використання форми 302 потребуватиме укладання окремих двохсторонніх договорів Україною з кожною країною окремо для визнання нашої форми. І тут треба звернути увагу на вагому роботу, яку потрібно зробити нашим дипломатам.
Звісно ми підтримуємо імплементацію стандартів альянсу, будемо голосувати. Але, на жаль, цей проект закону не можемо прийняти за основу і в цілому із-за неякісної підготовки Міністерством фінансів цього проекту, який ми сьогодні розглядаємо. Тому потребується друге читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми переходимо до прийняття рішення. Всі виступили з цього питання. Будь ласка, пригодуйтеся.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо уніфікації до європейських та північноатлантичних стандартів процедур декларування військової техніки та інших товарів (реєстраційний номер 9402). Прошу народних депутатів голосувати.
10:49:28
За-259
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію скоротити на половину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання щодо законопроекту 9402. Прошу народних депутатів голосувати.
10:49:56
За-216
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, ідемо далі. 9467. Це проект Закону про внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони (реєстраційний номер 9467). Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.
10:50:37
За-257
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
10:50:58
За-226
Рішення прийнято.
Пропозиція… Можемо без обговорення, колеги? З обговоренням? Скажіть, будь ласка, яка фракція, тільки одна хоче виступити. Ми можемо тоді надати дві хвилини… Ні? Тоді запишіться: два – за, два – проти. Але це буде спільне обговорення за наступний законопроектом, який ми будемо приймати без обговорення. Запишіться ті фракції, які бажають виступити. Будь ласка.
Степан Іванович Кубів, фракція "Європейська солідарність". Будь ласка.
10:51:40
КУБІВ С.І.
Шановний пане Голово, прошу слово надати пані Ніні Южаніній.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна.
10:52:00
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, такі проекти законів без обговорення взагалі не можна голосувати. Невже ми не розуміємо, що ми сьогодні розглядаємо два проекти законів, якими пропонується розширити перелік товарів оборонного призначення, що придбаються за Законом "Про оборонні закупівлі", та перелік цих товарів, кінцевим отримувачем яких будуть Збройні Сили України.
Ми втретє переглядаємо цей перелік. Скажіть, будь ласка, за 17 місяців війни так і не удосужилось ні Міністерство оборони, ні, я не знаю, всі необхідні структури, Кабінет Міністрів, де наш Прем’єр-міністр, для того, щоби скомпонувати цей перелік так, щоб окремі депутати не хвилювалися і не додавали своїми пропозиціями якийсь один товар, який необхідний зараз для Збройних Сил України? Мені здається це просто вже неповага до всіх наших воїнів і взагалі до Збройних Сил. Де наше Міністерство оборони? Де його робота? Тим більше, що сьогодні, коли ми додаємо певну групу товарів, ну справді на комітеті прийшлося підняти мову ще й про антидронові рушниці. І я дякую членам комітету, які підтримали ініціативу щодо запропонованої норми включити в цей перелік товарів те, що на сьогодні стало необхідним. Тобто виходить так, що ми не можемо сьогодні дивитися на завтра, а яка нова техніка нам завтра знадобиться. І це робить знову ж таки не Міністерство оборони, а роблять народні депутати. Тому я просто дивуюсь і думаю, що настав час, щоб ваша фракція монобільшості викликала все-таки Міністра оборони на розмову і проговорили про те, що навіть уряд не удосужився за 17 місяців прийняти перелік товарів, які можуть постачатися юридичними особами для Збройних Сил України без сплати податку на прибуток. Слухайте, мені здається, що це ганьба нам і всім, хто тут, в залі, коли ми вирішуємо питання просто з коліс, ми не маємо ніякої стратегії. Прошу голосувати, звісно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Веніславський, я так розумію, передає слово Гетманцеву, так? Будь ласка, Гетманцев Данило Олександрович, "Слуга народу".
10:54:09
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Шановні колеги, зі святом! З Днем Державності! З Днем хрещення!
Насправді дуже поважаю право опозиції поговорити, але насправді не досить розумію, що треба обговорювати саме в цьому законопроекті. Дійсно ми втретє вже доповнюємо перелік дронів, літальних апаратів, антидронових пушок, в тому числі і за пропозиціями опозиції, змінюючи перелік цих товарів, які мають пільгу при ввезенні на митну територію України. Але війна – це річ динамічна. Потреби у війну також змінюються і планування тут є дуже важким. Але ми з вами, і опозиція, і влада, дуже чітко і однозначно реагуємо на будь-які виклики, дуже швидко приймаємо рішення. І давайте швидше приймати це рішення, не витрачаючи час на безплідні обговорення.
Прошу підтримати за основу та в цілому цей законопроект. І за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками, передбачивши в тексті такі зміни. Пункт перший розділу І законопроекту доповнити новим абзацом такого змісту: портативний радіоелектронний засіб виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам, що класифікується у товарній позиції 8543 згідно УКТ ЗЕД. Пункт другий розділу 1 законопроекту доповнити новим абзацом такого змісту: портативний радіоелектронний засіб виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронова рушниця), що класифікується у товарній позиції 8543 згідно УКТ ЗЕД. Все.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович, вас у школі по техніці читання, мабуть, було відмінно.
Шановні колеги, Воронько Олег Євгенович, депутатська група "Відновлення України". Будь ласка.
10:55:58
ВОРОНЬКО О.Є. Шановні колеги, добрий день! Пакет законопроектів 9467 та 9468 є черговим доказом того, що український парламент є надійним плечем підтримки для українських захисників. Ми маємо стійку і міцну політичну волю до подальшого спрощення ввезення тих товарів, що допомагають Україні ефективно протистояти російській агресії. Звільнення від податку на додану вартість та ввізного мита оптичних приладів для спостереження стимулюватиме збільшення на передовій приладів нічного бачення, цифрових монокулярів та бінокулярів далекомірів. Такі прилади застосовуються для виявлення та ідентифікації ворожих цілей. Також вони є незамінними для підтримки і координації дій в реальному часі.
З однієї сторони, це питання збільшення ефективності українських Збройних Сил. З іншої, додатковий фактор збереження життів наших героїв.
Депутатська група "Відновлення України" закликає колег з усіх парламентських сил вкотре показати монолітну позицію у питанні забезпечення, у сфері безпеки та оборони. Кожне подібне рішення та підтримка наших воїнів наближають нашу державу до перемоги.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, спочатку Власенко, а потім Железняк.
Власенко, я так розумію... Хто буде?
Михайле Михайловичу, будь ласка.
10:57:50
ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина".
Насправді ми будемо підтримувати обидва законопроекти стосовно змін до Податкового і Митного кодексів. І насправді є певна вина уряду, що потрібно вносити і миттєво реагувати на потребу Збройних Сил України. Але у нас в державі війна і інколи не все рахуємо, через те Верховна Рада має миттєво реагувати на ті потреби Збройних Сил і сил оборони, які виникають щоденно.
Ми не перестаємо висловлювати вдячність нашим міжнародним партнерам за допомогу, бо насправді вона є суттєва і дуже необхідна. І ми бачимо, як сьогодні країни НАТО допомагають Україні, розміщуючи логістичні центри ближче до кордонів нашої держави. А даний законопроект несе конкретну сутність щодо певних видів і товарів. І як сказав голова комітету, справді це вже третій наш законопроект щодо покращення ввезення і зняття мита і податків на ті товари, які вкрай необхідні Збройним Силам України. Важливо, щоб і наш Оборонпром теж працював в цьому напрямку, щоб наша продукція була конкурентна, хоча заради справедливості уже хороші приклади вітчизняного виробництва обладнання для Збройних Сил України є. Голосуємо "за" і слава Збройним Силам України! Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк і після цього голосуємо. Одна хвилина. Будь ласка, Ярослав Іванович.
10:59:34
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Шановні колеги, я є першим автором цього закону, але насправді доповідати мав мій колега Роман Костенко, але він зараз не у відпустці, не на Мальдівах, він зараз на фронті. І саме він був ініціатором цього законопроекту. Дуже проста норма. Якщо ми завозимо прилади нічного бачення і в них є камера, то через зміни в термінології Європейського Союзу зараз ми маємо їх оподатковувати. Те, що запропонував і підняв питання Рома Костенко якраз те, що якщо там вбудований далекомір або камера – це буде вважатися точно таким самим тепловізором, який буде допомагати хлопцям та дівчатам на фронті. До законопроекту колеги додали ще антидронові рушниці. Теж, сподіваюсь, не виникає жодного питання.
Тому прошу не перетворювати це в політику, а дати нам можливість проголосувати за основу та в цілому, та одразу підписати ці зміни.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання, переходимо до прийняття рішення, прошу приготуватися.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення Податкового кодексу України" щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони (реєстраційний номер 9467).
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
11:01:32
За-298
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону 9467. Прошу народних депутатів голосувати.
11:02:01
За-294
Рішення прийнято.
Закон прийнятий в цілому.
Шановні колеги, ми домовилися, що наступний закон без обговорення, тому я одразу ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки (реєстраційний номер 9468). Прошу голосувати.
Я знаю, треба включити до порядку денного, Данило Олександрович!
11:02:37
За-295
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони (реєстраційний номер 9468). Прошу народних депутатів голосувати.
11:03:08
За-300
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з врахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони (реєстраційний номер 9468). Готові голосувати?
Прошу народних депутатів голосувати.
11:03:44
За-301
Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому.
З процедури? Ярослав, передає Ірині Володимирівні. Будь ласка, Геращенко.
11:04:04
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги, насправді це найважливіший законопроект, який сьогодні зала проголосувала. Вітаємо голосування в цілому і виступаємо з ініціативою, щоб Голова Верховної Ради невідкладно підписав ці законопроекти, і направив їх підпис Верховному Головнокомандувачу Президенту України.
У Збройних Силах України вітають наші законопроекти. І очікують насправді, що ми спростимо ввезення таких бажаних дефіцитних тепловізорів для фронту. Пане Голово, просимо негайно їх підписати.
Дякуємо.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:04:42
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає заперечень, я поставлю пропозицію, шановної Ірини Володимирівни Геращенко на голосування.
Ставлю на голосування пропозицію доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати щойно прийняті в цілому законопроекти з реєстраційними номерами 9467, 9468, та спрямувати їх на підпис Президентові України.
Прошу голосувати.
11:05:12
За-289
Рішення прийнято.
Дякую. По фракціям покажіть.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:05:28
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановні колеги, пан Юрчишин, давайте ми пройдемо ще один законопроект, проголосуємо, щоб не втратити темп, а потім передамо вам, 8222...
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ще з процедури, Ірина Володимирівна? Будь ласка.
11:05:46
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановний пане Голово, ви знаєте, ми вітаємо те, що президія в нас не палить – це дуже важливо. Але звертаємо вашу увагу, що, на жаль, в кулуарах Верховної Ради депутати палять "айкоси", туди не можливо вийти.
Я дуже прошу вас звернутися до депутатів Верховної Ради, нагадати, що "айкоси" не палять у Верховній Раді України і припинити цей безлад.
Дуже дякую.
І вітаю те, що ви теж не палите, шановний пане Голово і президія.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 8222 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Я ставлю пропозицію розглянути ці питання за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу голосувати.
11:06:55
За-243
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію... А це була скорочена процедура.
Шановні колеги, давайте тоді, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього питання.
Слово надається народному депутату України Кицаку Богдану Вікторовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:07:41
КИЦАК Б.В.
Прошу передати слово Безгіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Безгін Віталій.
11:07:55
БЕЗГІН В.Ю
Доброго дня, колеги. Всіх зі святом. І я думаю, дуже правильно, що в День Державності ми зокрема розглядаємо законопроект, який стосується питання Державної служби. Власне, в залі присутня очільниця НАДСУ і мені здається, що цей законопроект, він більше ніж про вимогу і про позицію наших європейських партнерів. Це про те, що коли ми кажемо про стійкість держави, ми маємо розуміти, що і військовослужбовці, і безпосередньо наші державні службовці повинні мати гідне забезпечення і нормальний до цього підхід. Без цього ми ніколи не побудуємо сталу нормальну демократію, яка спроможна вирішувати питання на управлінському рівні.
Тому я дійсно прошу всіх підтримати цей законопроект, який, до речі, є маркерним для представників Єврокомісії. Ми прекрасно розуміємо, що в ньому є велика кількість питань, які потребують доопрацювання, і я переконаний, що і наш комітет, і Національна агенція з питань державної служби, і уряд будуть готові допрацювати його між першим і другим читанням і ми обіцяємо, що це буде дуже ретельне доопрацювання. А зараз велике прохання всіх проголосувати зеленою і наблизити нас до нормальної держслужби з нормальним підходом до оплати праці. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, далі замість Абдулліна Євтушок Сергій Миколайович. Будь ласка.
11:09:16
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Дуже добре і просто, шановні колеги, говорити з цієї трибуни, аналізуючи такі проекти нормативно-правових актів, коли маєш практичний досвід чи-то служби в органах місцевого самоврядування, чи-то в державній службі. Я нагадаю, що в минулому скликанні в цьому залі було проголосовано прекрасну реформу державної служби, напрацьовану Комітетом організації державної служби, де були чітко вказано, що керівники державних адміністрацій обираються на ці посади на конкурсній основі, це виводилось під тиском чи-то з Офісу Президента, чи-то з центральних органів влади, уряду будь-якого голову адміністрації і він був автономний в прийнятті рішення, коли адаптувався під той регіон, де йому довірили очолювати адміністрацію. На жаль, всі президенти до сьогоднішнього дня, включаючи діючого, абсолютно не зважали на те, що це має бути незалежний орган, такий приблизно як діє у Франції, який називається, пройшовши школу ЕНА, називається органом, який забезпечує функції держави. І я хочу сказати, фракція "Батьківщина" і зараз говорить про те, що ми вимагаємо, звісно, хороші заробітні плати для державних службовців, не тільки для керівників, а це може бути лише з державного бюджету, адже ці люди виконують функції держави. Сьогодні керівники адміністрацій ходять з протягнутою рукою до керівників територіальних громад і просять субвенцій: дайте нам субвенцію, аби ми виплатили заробітну плату своїм підлеглим. Так не має бути. Проте ми говоримо, що в цьому законі потрібно комплексно підійти, врахувати виплати за невикористану відпустку і інші виплати. Тому голосуємо в другому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Шуфрич Нестор Іванович, група "Платформа за життя і мир".
11:11:30
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний пане Голово.
Шановні колеги! Цей законопроект врегулює низку питань щодо грошового забезпечення державних службовців, врегулює питання виплат премій. Сподіваюся, що під час дії військового стану про премії ми взагалі не будемо чути, хотілося б у це вірити. Наша політична сила завжди виступала щодо прозорості грошового забезпечення наших чиновників і обмеження відповідних виплат. І сьогодні цей закон буде торкатися державних службовців першого типу. А під час підготовки до другого читання треба більш прискіпливо поставитись до питання, які зарплати в який час отримують наші чиновники.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народна депутатка Приходько Наталія Ігорівна, депутатська група "Відновлення України".
Після цього ще Гончаренко Олексій Олексійович і голосуємо. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.
Будь ласка.
11:12:30
ПРИХОДЬКО Н.І.
Прошу передати слово Гнатенку Валерію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Гнатенко.
11:12:39
ГНАТЕНКО В.С.
Добрий день, шановні колеги. Традиційно в нашій державі полюбляли проводити реформи в секторі державної служби. Створення нових органів та відомств формування цілей та вертикалей. І кожен такий рух створював дисбаланс у виплаті заробітних плат. Ми не раз ставали свідками публічного протистояння між державними службовцями та посадовцями з місцевого самоврядування, між чиновниками та працівниками державних компаній. Без сумніву, ситуація далека від того, яка може здаватися справедливою.
Урядова ініціатива, що пропонує впровадити єдині підходи в цьому напрямку в оплаті державних службовців на основі класифікації посад – це дійсно на часі. Ще більше на часі питання конкурентоспроможності цих зарплат. І ми часто недооцінюємо людей, які віддають себе державній службі. Більше того, ми маємо залучити більше висококваліфікованих та вмотивованих людей до цієї служби. І дана пропозиція уряду – це крок у правильному напрямку. Депутатська група "Відновлення України" підтримує відповідний законопроект і буде голосувати за нього.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, ще Гончаренко Олексій Олексійович, потім Білозір Лариса і після цього голосуємо. По одній хвилині у вас.
11:14:07
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Олексій Гончаренко. "Європейська Солідарність".
Ми розглядаємо питання зарплат держслужбовцям. Друзі, при всій повазі, треба голосувати, але саме головне питання сьогодні – це зарплати військовослужбовцям. Оце те, що ми маємо з вами розглядати. Нагадаю, у Верховній Раді так і лежить прийнятий нами Закон про повернення тридцятки всім, всім військовослужбовцям: "Нацгвардія", ДПСУ, всім, рятувальникам, поліцейським. Це було ще 10 квітня. Давайте повертатися, розблоковувати і повертати зарплати.
Друге. Якщо ми поки цього не зробили, я зареєстрував в парламенті законопроект 9447 про повернення середнього заробітку військовослужбовцям, бо ви забрали цю тридцятку і сьогодні люди, які пішли добровольцями, які були айтішніками, менеджерами, отримували півтори, дві, три тисячі доларів, сьогодні отримують "голу" двадцятку. Ну давайте хоча би їм повернемо те, що вони заробляли в мирному житті.
Підтримаємо військовослужбовців!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Білозір Ларисі Миколаївні, депутатська група "Довіра". Будь ласка.
11:15:18
БІЛОЗІР Л.М.
Шановні колеги, я дуже буду просити вас підтримати цей законопроект, тому що цей законопроект – це законопроект про формування цивілізованої державної служби, інституційної спроможності. Бо планувати трохи заощадити бюджету, виплачуючи копійки та викидаючи на вулицю людей, в навички і досвід яких вкладено величезні кошти, і в рази більше, і одночасно відбудовувати країну, і рухатися в Європейський Союз трішки суперечливі плани. І, може, ми все-таки схаменемося, перестанемо оптимізувати і будемо будувати нашу інституційну спроможність? Тому що нам потрібно прийняти 27 тисяч актів acquis communautaire, якщо ми плануємо до ЄС. І щоб це зробити, нам потрібні люди. І вже сьогодні нам бракує кваліфікованих працівників.
Тому, будь ласка, прошу вас в першому читання підтримати цей законопроект, для того щоб ми сформували цивілізовану державну службу, яка буде формувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього важливого питання. Переходимо до прийняття рішення.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу з урахуванням пропозицій комітету проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстраційний номер 8222).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:17:14
За-281
Рішення прийнято.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію продовжити наполовину, не скоротити, а цього разу продовжити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання законопроекту 8222. Прошу народних депутатів голосувати.
11:17:48
За-275
Рішення прийнято.
Шановні колеги, наступне без обговорення, будь ласка, не розходитеся.
Це законопроект 7021. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо уточнення підстав перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами у справах про встановлення дієздатності особи (реєстраційний номер 7021). Прошу народних депутатів голосувати.
11:18:30
За-271
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Шановні колеги, зараз ще один без обговорення. Тільки 2 хвилини Кучеренко і голосуємо. І потім Юрчишин, надійшла заява від двох фракції з перервою і заміною на виступ.
Але переходимо до 2390, він без обговорення, крім виступу Олексія Юрійовича Кучеренко, і голосуємо в цілому. Олексію Юрійовичу, 2 хвилини, так? Одна, будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко і голосуємо одразу.
11:18:55
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую, шановні колеги. Олексій Кучеренко, "Батьківщина".
До речі, мені дуже сподобався сьогодні виступ колеги, який просив нас усіх з увагою слухати один одного, тому, бачите, я спробую за 30 секунд зараз пояснити.
В 2019 році 1 липня почав свою роботу новий енергоринок. А до того працював старий енергоринок. І от на тому старому енергоринку накопичилися 30 мільярд гривень боргів. І головне, що треба було в першу чергу зробити, це якось розібратися і загасити ці борги, щоб новий енергоринок вже запрацював. Я, до речі, звертаю увагу монобільшості, що це вже повністю ваша каденція і повна відповідальність за новий енергоринок, який так само накопичив безліч боргів.
Цим законом пропонується поки перший крок зробити і старі борги врегулювати. Тому прошу вас підтримати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії) (реєстраційний номер 2390). Прошу народних депутатів голосувати.
11:20:37
За-261
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Вітаю, колеги.
Йдемо далі. Далі у нас надійшла заява від двох фракцій з перервою, заміною на виступ. Слово надається Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція "Голос". Будь ласка, Ярослав Романович.
11:21:05
ЮРЧИШИН Я.Р.
Шановні колеги, маю за честь виступати в День Державності, бо буду говорити про державність націй і народів, яких, на жаль, досі ще світ не визнав.
Колись за ініціативою Організації українських націоналістів і Українського конгресового комітету ще в 50-х роках в Сполучених Штатах був запроваджений тиждень поневолених народів, який відзначався в липні, третій тиждень кожного року. Метою було привернути увагу до тих народів, які загарбав Радянський Союз і які цілеспрямовано знищував. Слава богу і нашим борцям, Збройним Силам України, Україна зараз має не лише незалежність, а світове визнання. Але Татарстан, Ічкерія, Адигея, Башкирія, Дагестан, Карачаєво-Черкесія, Мордовія, Тува, Чувашія – це ті країни, республіки, нації, які свого часу не визнали союзний договір і фактично не стали суб'єктами федерації. Потім спочатку єльцинський, потім путінський режим всіляко тиснув на них для того, щоб вони не стали незалежними. Але, наприклад, Татарстан, провів референдум, 80 відсотків населення проголосували за державний суверенітет, а в 2007 році не визнав власне договір, який був укладений з Москвою, забезпечив право на самовизначення. І в Росії, так званій Росії понад 30 відсотків населення не руськіє. Коли нас примушують дружити з так званими хорошими руськими, коли наших спортсменів примушують тиснути їм руки, ми маємо пояснити всьому світу, Росія – це і далі тюрма народів. Там понад 30 відсотків населення не мають можливості на самовизначення. І ми, які найближче, які найкраще розуміють в чому проблема, маємо вирішити це питання.
Тому я спільно з колегами ініціював створення тимчасової спеціальної комісії для розробки державної політики про стосунки з корінними народами Росії. Я дуже дякую фракціям "За майбутнє", "Європейська Солідарність", "Голос", тим, хто вже делегував своїх членів. Я дуже дякую колегам зі "Слуги народу", особливо пані Мезенцевій, яка погодилась очолити цю комісію і має можливість. Але дуже прошу "Слугу народу" та інші фракції подати своїх членів, щоб ми могли сформувати політику, передати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Романовичу.
Переходимо далі. Далі у нас 7331, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні.
Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, голосуємо, шановні колеги.
11:24:45
За-183
Рішення прийнято.
Шановні колеги, це з обговоренням. Тоді запишіться: два – за, два – проти. Правильно я розумію? Окей. Запишіться: два – за, два – проти.
Слово надається Ар'єву Володимиру Ігоровичу, фракція політичної партії "Європейська Солідарність".
11:25:21
АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Кубіву Степану Івановичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Іванович Кубів.
11:25:27
КУБІВ С.І.
Шановний пане Голово, шановні колеги, даний законопроект пропонує встановити, що суб'єкти господарювання набуватимуть права на продовження окремих видів господарської діяльності у період воєнного надзвичайного стану. Відповідно підстава подання до відповідних органів ліцензування, дозвільних документів та суб'єктів надання публічних електронних послуг декларацій про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, ліцензії, а також результатів надання послуг, одержання яких передбачено законодавством.
Разом з тим Кабінет Міністрів України визначатиме подання декларацій і відповідно перелік відомостей, які вносяться до декларацій.
Хочу звернути увагу, що даний законопроект потребує уточнення і перш за все запровадження рішень Кабінету Міністрів України, інших способів подання документів дозвільного характеру суб'єктами господарювання не сприятиме реалізації передбачених у частині першій статті 3 Закону принципів установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру. Разом з тим потрібно врегулювати в порівняльних таблицях пропозиції, на що звертає увагу ГНЕУ. І доцільно було б у проекті додати положення, в якому визначити спосіб, яким суб'єкт господарювання підтверджується в разі необхідності видів діяльності декларацій про продовження господарської діяльності, коли ми говоримо про дозвільний характер документу.
Разом з тим Комітет з євроінтеграції дав позитивну оцінку, і Комітет з цифрової трансформації теж.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ще один виступ і переходимо до голосування. Народні депутати, займіть свої місця.
Слово надається народному депутату Швачку Антону Олексійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:27:48
ШВАЧКО А.О.
Прошу Наталусі слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Наталуха Дмитро Андрійович.
11:27:53
НАТАЛУХА Д.А. Дякую.
Колеги, достатньо простий і менше з тим важливий законопроект, який полегшую бізнесу діяльність в умовах воєнного стану та не тільки воєнного стану. Бувають ситуації, коли елементарно змінюється назва компанії і після цього є потреба для подання і оновлення певних ліцензій. Є ситуації, коли внаслідок правонаступництва наступна юридична особа, яка набула усіх прав і зобов'язань, має необхідність знову поновлювати дозвільну документацію. Це займає інколи тижні, місяці, це гальмує діяльність, в цих умовах інколи це унеможливлює економічно активні підприємства продовжувати свою діяльність і таким чином далі наповнювати бюджет або працевлаштовувати ефективно людей, вони знаходяться певний період без роботи, без зарплати і без способу забезпечення.
Тому цей законопроект вирішує цілу низку подібних ситуацій і покликаний в першу чергу спростити роботу бізнесу, спростити роботу економічно активним суб'єктам в цих умовах непростих. І я прошу вас підтримати, тому що насправді це один з небагатьох законопроектів у сфері підприємництва, де ми справді можемо ще допомогти нашому бізнесу в умовах війни більш ефективно провадити свою діяльність. Це перше читання. І я дуже прошу підтримати до другого читання. Якщо є якісь побажання або неточності, то ми, звісно, будемо працювати над їх усуненнями.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні (реєстраційний номер 7331). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:30:16
За-263
Рішення прийнято.
Шановні колеги, до мене надійшов лист підписаний усіма лідерами фракцій і груп, чи представниками їхніми про те, щоб включити до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради від 28.07.2023 року проект Закону про оптимізацію структури власності оператора газотранспортної системи України (реєстраційний номер 9311-1-д) і перейти зараз до його розгляду.
Я ставлю пропозицію включити до порядку денного пленарного засідання на сьогодні законопроект 9311-1-д і перейти до його розгляду зараз. Прошу голосувати.
11:31:11
За-258
Рішення прийнято.
Шановні колеги, можна одразу ставити рішення про його прийняття? Значить я ставлю пропозицію.
Кучеренко, будь ласка, я перепрошую. Олексій Юрійович, у вас поправка, чи виступ? Включіть Кучеренку Олексію Юрійовичу.
11:31:28
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Пане Голово, я буду дуже прагматичним сьогодні, 2 хвилини виступ максимум і 2-3 поправки. Спочатку поправки, з вашого дозволу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, якщо можна, називайте одразу номера, щоб ми швидко знайшли.
КУЧЕРЕНКО О.Ю. Да, я називаю: 26-та, 62-а, 68-а, 64-а – це по суті одне і 81-а.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 26 поправка.
КУЧЕРЕНКО О.Ю. 26 поправка, я просто хочу її дією звернути увагу усіх, в тому числі шановного пана Голови. Цією поправкою пропонується, все ж таки, для формування наглядових рад, в першу чергу використовувати українських професіоналів, громадян України, які проживають на території України, які тут мають майно, історію і відповідальність і які можуть нести відповідальність за свої рішення. Жодного випадку вдалої іноземної наглядової ради, я особисто, не знаю.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, коротко.
11:32:41
ГЕРУС А.М.
Комітет не підтримав цю правку, тому що вона іде не про те, щоби в більшості використовувати переважне було право для українських професіоналів. Вона про те, щоби повністю заборонити іноземцям бути членами наших наглядових рад. На мою думку є позитивний досвід, західного світу, є позитивний європейський досвід, якщо якісь люди з хорошим досвідом, з хорошим професійним досвідом, будуть членами нашої наглядової ради і передадуть цей досвід Україні, то це не є погано, а є добре.
Тому в даному випадку конкуренція має вирішувати хто буде членом наглядової ради. Якщо наші спеціалісти сильніші, тоді наші, якщо будуть сильні європейські спеціалісти або західні спеціалісти також вони можуть бути членами наглядової ради. Тому комітет не підтримав цю правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги, ви все почули.
26 поправка, авторства Кучеренка, вона комітетом відхилена. Аргументи сторін ви почули. Прошу голосувати, 26 поправка.
11:33:42
За-104
Рішення не прийнято.
Наступна, 62-а, Олексій Юрійович, будь ласка.
11:33:47
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую. Дякую, шановний пане Голово. Про іноземців успішних ми окремо, мабуть, цю дискусію продовжимо, а тепер 62 правка. В чому там коротка суть, зробити так, щоби наша ГТС державна передалася оператору на платній основі, почуйте мене ще раз. Це єдина країна, мабуть, у світі, яка передає якомусь оператору ТОВ, ГТС на безоплатній основу, розумієте? Це аномалія.
Я переконаний, що за використання державного майна оператор ГТС має платити, а всі аргументи, що це підвищить тариф, я категорично не сприймаю, бо, якщо будуть менші, вибачаюсь, я не хочу слово "красти" застосовувати, більш ефективно працювати, то тариф не підвищиться, а от бюджет державний отримає дуже і дуже великі гроші. Ось суть цієї правки, на платній основі труба використовується операторами, держава отримує гроші за це.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Михайлович, коротко тільки.
11:34:54
ГЕРУС А.М.
Оператор ГТС – це державна компанія, яка є тарифною. Тобто всі її витрати покриваються тарифом. Відповідно, якщо у неї з'являються нові витрати, що державна компанія платить за державні газопроводи, то ці витрати мають покриватися в тарифі, а це означає, що зростуть тарифи на транспортування газу і зростуть тарифи на газ для кінцевих споживачів, тому ми, звичайно, цю правку не підтримали і не потрібно приймати рішення, які призводять до зростання кінцевих тарифів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 62 поправка авторства Кучеренка. Комітетом відхилена. Аргументи сторін ви почули. Прошу голосувати.
11:35:43
За-76
Рішення не прийнято.
Наступна 68. Правильно, Олексій Юрійович?
11:35:48
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую, друзі.
Тоді, ну, 68-а, вона поріднена, я навіть не буду просити її підтримати. Але щоб відповісти шановному голові, хочу сказати, шановний Андрій Михайлович, ваше тарифне бачення абсолютно мною не сприймається. Я готовий цю дискусію продовжити.
Хочу вам навести приклад, державна компанія "НАК "Нафтогаз" зараз, після націоналізації облгазів одного олігарха, платить, розумієте, вони платять за використання труби газорозподільних мереж і включають це в тариф, але це не призвело до підвищення тарифів, тому що вони скоротили виробничо-технологічні витрати. Тому просто звертаю увагу, давайте спокійно, фахово тарифами займемося, на жаль, хочу сказати, помилкова ваша оцінка, без образ.
Не ставлю на голосування цю правку, бо розумію. Рухаємося далі, прошу 81-у.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одразу голосуємо 81-у, правильно я розумію? А, будь ласка, 81-а.
11:36:50
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дивіться, це продовження попереднього питання: що ж таке тариф на постачання газу Оператора ГТС? Я як голова тимчасової спеціальної комісії звернувся свого часу до НКРЕКП, щоб вони пояснили: а яку вартість труби вони закладають в тариф, а яка, власне кажучи, база, розумієте, балансова? Ви думаєте, вони мені відповіли? Ні, вони не відповіли мені. Ми не знаємо яка ж вартість закладається в тариф.
Тому цією правкою пропонується зобов'язати НКРЕКП у відкритому доступі на своєму сайті дати повністю всю інформацію про балансову вартість активів всіх як Оператора ГТС, так і облгазів, так і інших енергокомпаній для того, щоб ми нарешті зняли спекуляції, що ж таке є економічно обґрунтований тариф. Проста зрозуміла правка європейського досвіду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будете відповідати? Будь ласка, Андрію Михайловичу.
11:37:59
ГЕРУС А.М.
Можу відповісти. Питання балансової вартості це перш за все питання компаній, які мають таку інформацію надавати. В даному випадку регулятор НКРЕКП викладає в себе на сайті проекти по встановленню тарифів, викладає обґрунтування, тому це питання на сьогоднішній день є врегульованим зі сторони регулятора НКРЕКП і в нього на сайті можна побачити інформацію, яка використовується для тарифів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 81-а поправка авторства. А, знімаєте? Одна хвилина, будь ласка, Кучеренко і переходимо до голосування. Правильно?
11:38:31
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую. Шановні друзі, ну просто в продовження цієї дискусії, зрозумійте, будь ласка, це надзвичайно важливі питання. Мова іде про мільярди гривень, які платять споживачі, зайвих і про мільярди гривень, які не надходять в бюджет. Я пропоную далі цю дискусію продовжувати разом з економічним комітетом пана Наталухи, з європейським інтеграційним комітетом та з іншими для того, щоб зрозуміти, що тарифне питання виходить за межі повноважень навіть нашого потужного комітету. Без образ, Андрію Михайловичу.
Тепер стосовно цього голосування. Я хочу сказати, ми не будемо підтримувати, але ми розуміємо, що вам не можна заважати виправити свою фатальну, примітивну, лобістську помилку 19-го року, коли ви прийняли Закон про анбандлінг, який не дозволив їм фахово і прозоро управляти. Виправляйте цю помилку і вибачайтесь перед українцями. Дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення, будь ласка. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про оптимізацію структури власності оператора транспортної системи України (реєстраційний номер 9311-1-д).
Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.
11:40:15
За-250
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Дякую, колеги. Ідемо далі.
Наступний наш законопроект 5431, євроінтеграційний.
По фракціях покажіть попереднє голосування. Дякую.
Наступний законопроект 5431. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України. Це, ще раз підкреслюю, євроінтеграційний законопроект. Я дуже дякую за велику роботу, яка була пророблена комітетом разом з представниками фракцій і груп.
І ми домовилися сьогодні до такого порядку. По 5 хвилин виступ Геращенко, Климпуш-Цинцадзе. Після того "Європейська Солідарність" ставить 5 поправок на врахування, 5 - на підтвердження. Після цього 2 поправки Кучеренка і 5 хвилин виступ. Після цього ще декілька поправок "Голосу" і 6 поправок Буймістер на підтвердження. І голосуємо законопроект.
Я все вірно сказав? (Шум у залі) Так, 6 хвилин виступу Буймістер і потім ставить одразу поправки на підтвердження.
Шановні колеги! Починаємо. 5 хвилин Геращенко.
Будь ласка, Ірино Володимирівно.
11:41:51
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги! Немає сумніву, що в першу чергу з цієї зали потрібно прибрати весь вплив тих людей, які тут, знаєте, роздавали конверти і утримували фракції. І тому боротьба з олігархами почалася з приватизації "ПриватБанку", з того, що олігархи почали втрачати вплив на прийняття політичних рішень в державі в 2014 - 2019 роках. А що відбулося потім? Було прийнято так званий Закон про олігархів, який отримав розгромний висновок і Європейської комісії, і Венеційської комісії, тому що абсолютно очевидно, що в цьому законі йшлося ні про яку не про боротьбу з олігархами, а навпаки про спробу дати невластиві функції Раді нацбезпеки і оборони формувати так звані списки олігархів без суду, без слідства і використовувати цю дубину в політичних цілях, про що абсолютно справедливо зазначили наші європейські партнери.
Боротьба з олігархами, деолігархізація є одним із семи пунктів, необхідних для виконання Україною, для початку офіційних перемовин вступу України до Європейського Союзу. І що ми тут бачимо? Уряд, Президент, які так багато говорять про боротьбу з олігархами, не подали жодного закону на цю тему до парламенту. Знову все робиться руками депутатів від монобільшості, які подають абсолютно нефахові, абсолютно непрофесійні закони.
В усіх європейських країнах – членах ЄС і НАТО – боротьба з надмірним впливом олігархів, які володіють монополіями на політичні процеси в державі, обмежується саме посиленням Антимонопольного комітету. Але про що ми зараз говоримо, коли обговорюємо цей законопроект? Про створення нової репресивної машини, коли Антимонопольний комітет отримає невластиві функції, такі як БЕБ, такі як прокуратура, такі як НАБУ і САП і інші силові структури замість того, щоб навпаки боротися з олігархами механізмами, які і сьогодні є у цієї структури.
Скажіть, будь ласка, а це нормально, що зараз, коли ви говорите про боротьбу з олігархами, з державного злиденного бюджету, де немає грошей, який повністю залежить від наших партнерів, ви платите олігархам за телеканали в марафоні? Почитайте розгромний висновок Європейської комісії, яка говорить про те, що не може бути ніякої дубини у вигляді Ради нацбезпеки і оборони, яка має політизувати ці процеси. Олігархів треба прибрати з впливу їх на процеси в державі.
А що відбувається сьогодні, коли ми чуємо, що "Приватбанк", який вже державний, говорить про те, що він не отримує доходи від заправок, які належать олігархам, коли у нас сьогодні санкції, введені Сполученими Штатами по українським олігархам, не синхронізуються з українською системою санкцій, тому що влада не помічає цих олігархів? І тому насправді дуже важливо, щоб влада не брехала про те, що, начебто, Венеційська комісія сказала, що абсолютно безглуздий Закон про олігархів, який ви тут так голосно приймали, треба тільки відтермінувати до закінчення воєнного стану. Це неправда, Венеційська комісія і наші міжнародні партнери, Європейський Союз сказали вам, що Закон про олігархів не має нічого спільного з боротьбою з олігархами. Це політичний законопроект. А от боротися з олігархами потрібно наступним чином.
Перше – синхронізувати санкції Сполучених Штатів з санкціями українськими і ввести нарешті санкції проти українських олігархів. До речі, канал "1+1" належить олігархам і підсанкційним особам, зокрема і пану Медведчуку.
Друге – потрібно насправді припинити вплив олігархів, в тому числі на цю сесійну залу.
Українці, коли ви бачите, що тут відбувається, не дивуйтеся, чому так. Тому що монобільшість все ж таки, знаєте, як печворк, сформований з ноунеймів, яких сюди делегували саме олігархи. Люди без імені, без репутації, без фахового розуміння процесів, як керувати державою, прийшли в цей список 250, і абсолютно зараз так само голосують, коли їм сказали, "за", не читаючи сутності закону, в тому числі про олігархів. Саме ці люди проголосували за те, щоб 2 мільярди гривень дати олігархам на олігархічні телеканали, які розповідають все добре про владу і жодного слова про те, що справді відбувається в парламенті, про те, які закони тут треба приймати, в тому числі і Закон про Антимонопольний комітет. Наша фракція внесе поправки, які унормують цей законопроект, абсолютно який не відповідає на 5 відсотків вимогам Європейського Союзу до права acquis. Ми маємо вичистити звідти всі репресивні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, дозвольте декілька слів. Я все-таки попросив би вас без образ в бік жодних фракцій. Це основа світогляду будь-якого народного депутата, навіть з дуже великим досвідом. Дякую.
Шановні колеги, наступна – Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна. 5 хвилин, будь ласка.
11:47:33
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Шановний пане Голово, шановні колеги, розкажу, можливо, для тих, хто не читає висновків Венеційської комісії, невеличкий секрет. Венеційська комісія ухвалила про те, що той розпіарений Україною так званий законопроект з деолігархізації немає нічого спільного з деолігархізацією і запропонувала відкласти його виконання на період після завершення воєнного стану. Це так дипломатично запропонувала Венеційська комісія.
Але одночасно Венеційська комісія звернулася і Європейська комісія звернулися і до Грузії, і до Молдови, які скопіювали розпіарений законопроект чи вже закон в Україні, негайно їх відмінити, що говорить про те, що така сама доля буде спіткати оцю піар-акцію, яку було ухвалено в цій Раді і з якою так носилася виконавча влада України.
Одночасно Венеційська комісія наголосила на тому, що Україна має дійсно привести у відповідність до європейського законодавства антимонопольне законодавство. І український парламент, знову ж таки чомусь не з ініціативи уряду, що дуже дивно, здавалося, що мала би бути ініціатива уряду, напрацьовує оцей законопроект, який ми зараз з вами розглядаємо. Тільки наш Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу тричі розглядав рішення, аналізував цей законопроект вже до другого читання, оскільки профільний комітет його переглядав, якщо не помиляюся, 8 разів.
І до цього час, ми зараз маємо винесений з залу законопроект, який, підкреслюю, між першим і другим читанням став, попри те, що він є з прапорцем, прямо суперечити праву Європейського Союзу, став прямо суперечити нашим міжнародно-правовим зобов'язанням в сфері європейської інтеграції.
Нагадаю, це один із законопроектів, який ми маємо ухвалити для того, щоби, колеги, виконати і виконати якісно, наголошую, якісно умови, які були надані в зв'язку з отриманням нами кандидатського статусу членства в ЄС. Тому, колеги, я дуже прошу відповідально поставитися до цього голосування, відповідально поставитися до тих поправок, які будуть зараз звучати і на врахування, і на підтвердження. І я дуже сподіваюся, що ця зала спроможна проявити відповідальність і дорослість в зв'язку з тою відповідальністю, яка стоїть перед нами, для позитивного висновку Європейської комісії щодо початку відкриття перемовин.
І ще одне, колеги. Ми цим законопроектом чомусь вирішили надати надзвичайні повноваження Антимонопольному комітету. Надзвичайні з точки зору створення ще одного фактично правоохоронного монстра, який буде мати певні відповідальності, які будуть пересікатися з іншими правоохоронними структурами, і одночасно ми цим законопроектом не пропонуємо жодного інституційного механізму як забезпечити незалежність, реальну незалежність цього органу. А це означає, що цей орган може бути використаний як політичний інструмент тиску, як економічний інструмент тиску проти конкурентів, проти опонентів і таке інше.
Тому, колеги, як на мене, цей законопроект потрібно відправляти на повторне друге читання, приводити його реально у відповідність до норм Європейського Союзу і тоді ухвалювати, і дивитися тоді чесно у очі українським виборцям, що ми, дійсно, зробили все, що від нас очікували, з точки зору запровадження реальної конкуренції в Україні і механізму, який буде забезпечувати дотримання цієї конкуренції.
Сподіваюся на розсудливість і мудрість цієї зали.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, дивіться, в мене прохання, давайте спочатку всі виступлять і після цього будемо ставити поправки.
Будь ласка, п'ять хвилин Кучеренко, потім шість хвилин Буймістер, а потім вже перейдемо до поправок. Спочатку поправки на врахування, а потім на підтвердження.
П'ять хвилин, будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович.
11:52:32
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую.
Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановний головуючий, шановні колеги! Я сьогодні дуже раціонально налаштований. Спробую навіть заощадити, не буду всі 5 хвилин використовувати. По-перше, тільки що прослухав чудовий виступ колеги Климпуш-Цинцадзе і практично всі аргументи я сприймаю, це дійсно так. І я зараз може більше простіше спробую пояснити питання і свої, і нашої фракції стосовно того, що відбувається.
Ну насправді незрозуміла історія, я сам заплутався в цих законопроектах, з'являються одні, другі, треті, четверті, скасовуються і так далі. Це не є системною роботою, на превеликий жаль. Я хочу, щоб колеги як конструктивну критику це сприйняли з відповідного комітету.
Я задаю просте питання, а яких ще повноважень вам не вистачає, шановні наші колеги антимонопольники? Ми всі розуміємо, тут нікого не треба переконувати, агітувати за конкурентне законодавство, за антимонопольну справжню політику, ми всі за це. Ну вийдіть за вулицю, запитайте пересічного будь-якого що киянина, що житомирянина, що він думає про монополії комунальні. Він вам дасть відповідь: "Ха-ха-ха, ви що, мене за ідіота тримаєте?". Запитайте будь-якого бізнесмена – малого, середнього, великого. До речі, звертаю увагу, методична помилка: ми не обговорюємо олігархів в цьому законі, ми обговорюємо антимонопольне законодавство і дотримання конкурентного законодавства. До чого тут олігархи взагалі, в принципі? Так ось, продовжую. Запитайте малого, середнього, який так чи інакше стикається з діяльністю Антимонопольного комітету, ну не думаю, що там буде багато позитивних оцінок.
Я знаю, що в своєму репорті Антимонопольний комітет відзвітував, що він аж 300 мільйонів гривень якихось штрафів, там наповнив бюджет, ну такий спірний аргумент. Ви знаєте, так само, як і їхні колеги з НКРЕКП, так само замість прозорого регулювання монополії чомусь вирішили, що їхнє завдання штрафами наповнювати бюджет. Це не є їх головна функція. Їх головна функція – дійсно забезпечити невпинне дотримання антимонопольної політики. В цих умовах, коли дійсно комітет не використав ті повноваження, які в нього є на сьогодні, він за традицією українською вимагає і просить нас дати йому нові надзвичайні повноваження: розшук, слідство,"прослуховка" і так далі, і тому подібне. Ну, друзі, що вам заважає 4 роки визнати "Нафтогаз" монополією нарешті, бо вона такою є. Зрозумійте! Для того, щоб могли ми нормально працювати з "Нафтогазом", зробити його нарешті прозорим повністю, зробити аудит, зрозуміти що таке економічно обґрунтована ціна на газ і тарифи всі і заспокоїтися, але йти за алгоритмом. Ні, ви цього не робите. І ось вам ключова відповідь на ефективність діяльності Антимонопольного комітету.
Це ж саме стосується і монополізації інших ринків. Це і ринок газу, ми щойно про нього говорили. Це енергетичні ринки, це житлово-комунальні ринки і так далі і тому подібне.
І я, закінчуючи, хочу сказати одне: друзі, давайте не дурити один одного. Дійсно нам потрібний деполітизований, професійний, рівновіддалений орган. З чого він починається? З того, що жодний чиновник або навіть не чиновник, бо в Офісі Президента не чиновники, ви ж розумієте. Жодна посадова особа або з Кабінету Міністрів, або з Верховної Ради, або з Офісу Президента не може навіть думки собі дозволити зателефонувати керівництву Антимонопольного комітету, регулятору іншому і дати якусь (вибачте!) жорстку пораду що робити, що не робити, як на прикладі з "Укрнафтою" та іншими баталіями, які сьогодні розгортаються. Ну, хоч один раз ви можете "послати" того, хто вам телефонує (цих клерків) і сказати: "Ні! Я Голова Антимонопольного комітету України. Я дію в інтересах України, а на вас я заявлю в ДБР наступного разу, якщо ви на мене будете тиснути". Ось що є незалежність цих органів і регулятора, а не що інше. Коли їх керівники будуть відповідати своїм посадам і своєму громадянському та посадовому обов'язкам.
Тому, друзі, не знаю стосовно цього законопроекту, нічого там корисного ми не бачимо, і саме тому підтримувати "Батьківщина" його не буде. Починати треба з того, що є – виконуйте діючий існуючий закон, який, на превеликий жаль, не виконується.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте 6 хвилин Буймістер. І після цього більше ніхто не буде виступати, після цього можемо переходити до правок.
І Бурміч скільки хвилин? Одна хвилина – Бурміч. Бурміч – одна хвилина. Будь ласка. Буймістер.
11:57:37
БУЙМІСТЕР Л.А.
Вітаю, шановні колеги. Всіх вітаю з сьогоднішніх святом. І знаєте, що хочеться вам сказати, що державність українська починається з кожного з нас. І в першу чергу вона починається з цієї зали. І це дуже знаково, що таку важливу реформу ми розглядаємо саме сьогодні, адже державність починається з того, як ми як Верховна Рада України проводимо процес реформування державних інституцій, як ми дотримуємося процедур демократичних і прозорих. І я скажу вам, чому я на цьому зараз наголошую.
Ще чотири року тому, як тільки ми ступили на посаду, профільний підкомітет Комітету економічного розвитку з рівних умов для бізнесу та конкурентної політики почав процес підготовки цієї реформи. І результатом цієї підготовки, до якої були долучені міжнародні партнери, стала реєстрація першого законопроекту 2730, який досі не був розглянутий профільним комітетом, хоч і був зареєстрований у січні 2020 року.
Замість того, щоб взяти цю комплексну реформу і прийняти, доопрацювати її, і зробити успішний кейс, ми побачили початок кулуарної боротьби в тих найгірших радянських традиціях і пострадянських традиціях, які панували в українському політикумі останні 30 років. Почали реєструватися альтернативні законопроекти один за другим, які насправді в частині повторюють законопроект 2730, але вони всі не враховують однієї найважливішої речі. Основною ознакою незалежності регулятора, який має квазісудову функцію, колеги, і є фактично тим рефері на ринку, який має мати свисток і червону картку і казати, кого видаляти з поля української економіки.
На сьогоднішній момент не вирішено, щоб він призначався в незалежний спосіб. А саме порядок призначення і фінансова незалежність регулятора – це ті дві основи, на яких тримається реформа, їх виключили з цього етапу реформи.
І мені би дуже хотілося, щоб при обговоренні такого важливого євроінтеграційного законопроекту в залі був присутній Давид Арахамія, але його, на жаль, немає. Щоби він підтвердив, що як за пропозицією монобільшості ми поділили цю реформу на дві частини, що саме монобільшість проголосує за другу, більш складну політичну її частину. Де ми будемо змінювати порядок призначення, де ми будемо змінювати порядок призначення державних уповноважених і робити цю інституцію дійсно незалежною.
Якщо ж ні, то всі ті ризики про які вже казали колеги і я можу підкреслити, ми боролися з есбеушною кашкою протягом багатьох років, ми її зараз отримаємо в більшому обсязі, в повноваженнях Антимонопольного комітету України, які на сьогодні не збалансовані нічим. Адже жодні коментарі від ринку, від фахівців, від експертів, від бізінес-асоціацій, не були враховані, не була врахована позиція ГНЕУ, не була врахована позиція Комітету з європейської інтеграції.
Тому, колеги, коли ми продовжуємо четвертий рік поспіль цей турборежим, давайте пам'ятати, що на нас лежить відповідальність за те, яким чином ми реформуємо країну, за те, чи дотримуємося ми тих принципів, за які сьогодні воюють Збройні Сили України і гинуть наші люди.
І якщо у нас продовжується кулуарщина, перевідкриття рішень комітету на друге читання по три, по чотири рази, внесення поправок узгоджених в закритих кабінетах, за зачиненими дверима, невідомо з ким і невідомо ким, ми не зможемо якісно побудувати демократичну систему в державі. І не розбудуємо інституції, які є саме тою запорукою нашої інтеграції до Європейського Союзу і НАТО, які мають забезпечити, на даному етапі, рівні умови для всіх, ріні умови для входу на ринок усіх гравців, усіх бізнесів і позбавлення політичного впливу олігархів. От саме за це ми боремося, але саме цій меті і не відповідає цей законопроект. Тому, колеги, у нас є всі підготовлені матеріали для того, щоб його якісно доопрацювати, все зроблено і написано. Потрібна політична воля. Арахамія, політична воля буде на другий етап реформи? Я прошу підтвердити вас це.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, одна хвилина, Бурміч, будь ласка.
12:03:04
БУРМІЧ А.П.
Шановний Голово, шановні колеги! Звичайно, можна вовка зайцем назвати, а зайця вовком, але суть від цього не міняється. Можна назвати цей закон євроінтеграційний, але, я думаю, якщо ми його приймемо, то нас і із асоціацій можуть вигнати. Тому що на сьогоднішній день Антимонопольному комітету достатньо важелів і повноважень для того, щоб ефективно проводити свою роботу для якої він призначений, саме як регулятора. Надання Антимонопольному комітету правоохоронних функцій, це не те, що не конституційно, це незаконно і абсурдно. Немає ніяких таких функцій в жодній країні світу.
Тому ми вважаємо, що це не та суть і не та назва, якою його називають. Тому група "Відновлення України" не буде підтримувати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую. Висловились всі хто бажав. Тепер більше виступів не буде. Можемо перейти тепер по ... Перепрошую.
Шановні колеги, якщо всі виступили, переходимо тепер до поправок. Що? Я перепрошую, ще одна хвилина Маслов, будь ласка.
12:04:52
МАСЛОВ Д.В.
Дякую. Колеги, цей законопроект, в ньому передбачені положення внесення змін до Господарського процесуального кодексу, передбачені ряд здійснення заходів Антимонопольним комітетом України, в тому числі: арешт майна, опис майна і так далі. І норми, на жаль, на мою думку, не були коректно прописані, адже не передбачено порядок скасування даного арешту майна, не передбачено наслідки апеляційного оскарження майна.
Ми мали розмову з головою профільного комітету, при його виступі я попрошу це підтвердити, що, оскільки цей законопроект буде вступати в дію з 1 січня наступного року, то до цього часу профільний Комітет з питань правової політики підготує відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу і вони мають бути підтримані в залі, і внесені зміни, щоб врахувати ці суттєві досить зауваження.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги! Я перепрошую, тут ще 3 хвилини – Клименко, і 3 хвилини – Юрчишин. Займайте от поки місця, бо далі будуть поправки.
Будь ласка, три хвилини, Клименко Юлія Леонідівна.
12:06:11
КЛИМЕНКО Ю.Л.
Шановні колеги, в мене також до цього закону є багато питань і багато правок, насправді в мене було більше 100 правок. Я не буду їх ставити ні на врахування, ні на підтвердження. Тільки скажу, що закон достатньо "сирий" і він, як ми розмовляли з очільницею Антимонопольного комітету, вимагає не тільки другого етапу, але й доопрацювання першого етапу. Оскільки в ньому, на жаль, не враховані інтереси малого, середнього бізнесу, в ньому незрозумілі процедури яким чином при розвитку економіки малий, середній бізнес буде підпадати під антимонопольне законодавство і не вирішується основне питання – це боротьба з олігархами. Тому що більше це нагадує, скажімо так, імітацію боротьби з олігархи, ніж реальну боротьбу з олігархами.
Тому закон, він є, так, ми повинні його прийняти, відповідно до зобов'язань, які взяла Україна на себе для вступу в Європейський Союз, а також отримання макрофінансової допомоги. Але, на жаль, закон не вирішить жодної проблеми, яка є, яка стоїть перед нами, а саме: позбавлення олігархів... позбавлення олігархів влади в багатьох секторах. Економіка України не розвивається не тільки тому, що в Україні іде війна, чи тому, що у нас, наприклад, дороге кредитування, а тому, що більшість секторів економіки, які є прибутковими і цікавими для інвесторів, насправді монополізовані окремими бізнес-групами і окремими людьми, скажемо так. І, на жаль, це призводить до того, що малий і середній бізнес взагалі не може розвиватись, не може переходити від мікро в малий, з малого в середній, з середнього у великий. Це велика проблема для майбутньої економіки, особливо це велика проблема для повоєнної України. Тому антимонопольне законодавство, як ми пам’ятаємо, було основою для росту, взагалі для розвитку економіки, наприклад, Сполучених Штатів Америки. Після прийняття антитрастового законодавства економіка Сполучених Штатів почала розвиватись неймовірними темпами. Для нас так само антимонопольне законодавство є базовим для розвитку економіки.
На жаль, той варіант, який запропонований і комітетом, і запропонований авторами, не вирішує жодної з цих проблем, не бореться з олігархами, не дозволяє малому і середньому бізнесу мати доступ до монопольних секторів і насправді не відповідає на питання, як ми будемо боротись з монополістами на ринку в майбутньому в повоєнній Україні. В нас є великий ризик утворення нових олігархів у повоєнній Україні, тому що ми бачимо, що вони вже почали формуватись.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, три хвилини Юрчишин. І після цього ми переходимо вже до поправок.
12:09:27
ЮРЧИШИН Я.Р.
Спробую зекономити час і вкластись в менше. Всі мої правки, які не були враховані, спрямовані на виконання однієї з ключових власне тез програми ще тоді кандидата в президенти Володимира Зеленського про посилення народовладдя. Власне, проблема в тому, що український споживач і об'єднання споживачів взагалі не мають можливості включатися в спори, ініційовані Антимонопольним комітетом. І була досить логічна позиція, яка в робочій групі отримала підтримку всіх фракцій про те, що давайте зробимо, посилимо роль споживача та їх об'єднання у власне спорах. Бо це дивно, але, наприклад, коли Фірташ обдирає через газову монополію споживачів, у споживачів можливості себе захистити через Антимонопольний комітет немає. Надзвичайно дивно, що весь комплекс цих правок був банально виключений з законопроекту, не підтриманий і нібито є обіцянка, що в якомусь другому пакеті змін це відбудеться. Ну це нонсенс, друзі. Ми маємо відстоювати інтереси тих, хто нас обирав, хто нас направив в парламент. Тому не буду затягувати час, ставити на підтвердження, але без захисту споживачів і Антимонопольного комітету як власне механізму для споживачів ця реформа приречена, тому звісно ми її підтримувати не будемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Завершили виступи. Ніхто більше не хоче виступити по своїх поправках. Переходимо тепер до поправок безпосередньо. Шановні колеги, 10 поправок на врахування. 10 поправок на врахування від фракції "Європейська Солідарність". Хто буде ставити? Я не бачу.
Іванно Орестівно, будь ласка.
12:11:40
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Шановні колеги! Поправка номер 133. Редакція, яку пропонується ухвалити сьогодні, вона надає Антимонопольному комітету реально дуже суттєві повноваження, зокрема проводити огляд службових приміщень, транспортних засобів, вилучати, накладати арешт на предмети, документи, різні носії інформації, які можуть бути доказами у справі. Поправка, яку я пропоную, має на меті…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванно Орестівно, я перепрошую, 133-я - це не ваша поправка. Подивіться, будь ласка уважно.
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Моя. Секунду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну секундочку. Колеги, ми розберемося. (Шум у залі)
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, у мене в таблиці моя.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас в таблиці Федієнко врахована частково. (Шум у залі)
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Поставте поки що на підтвердження поправки. Я повернуся до них, я передивлюся таблицю. Але в мене таблиця роздрукована і це 133-я.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, аналогічно, таблиця у нас роздрукована, ну просто…
Зараз, тоді, одну секундочку. Бо ми не можемо, ми хочемо пройти спочатку всі поправки, які на врахування, а потім на підтвердження. Давайте ви подивіться. Одну секундочку. А про що поправка, Іванно Орестівно? Включіть, будь ласка, мікрофон.
12:13:04
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Поправка про те, що я пропоную саме законом передбачити те, в якій спосіб Антимонопольний комітет може проводити ці обшуки і може мати додаткові повноваження стосовно проведення оглядів службових приміщень, транспортних засобів і таке інше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 137 поправка. Вона справді відхилена комітетом, вона вашого авторства. 137 поправка.
Шановні колеги, будь ласка, позиція комітету.
12:14:04
НАТАЛУХА Д.А.
Дякую дуже. Передбачено для незаконного регулятора, яким є Антимонопольний комітет, окремий порядок проведення відповідних перевірок. Цей законопроект в останній редакції вносить достатньо суттєві зміни, які обмежують потенційне перевищення повноважень Антимонопольним комітетом, які є рішення суду. Тобто Антимонопольний комітет виключно з рішення і з дозволу суду зможе здійснювати відповідні заходи. На думку авторів і з точки зору загальної практики, і європейської, і американської, цього достатньо для того, щоб гарантувати об'єктам розслідування Антимонопольного комітету дотримання процедури в процесі відповідних дій Антимонопольного комітету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 137 поправка авторства Климпуш-Цинцадзе Іванни Орестівни, вона комітетом відхилена. Автор наполягає на врахуванні. Аргументи сторін почули. Ставлю на голосування 137 поправку. Прошу голосувати.
12:14:51
За-84
Рішення не прийнято.
Іванна Орестівна, починайте з номера, а ми будемо дивитися, чи співпадає. Будь ласка, номер наступної.
12:14:58
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Ну, в мене 313, але, напевно, ви кажете, на чотири змістилося, 317-а.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз дивимося. Ви говоріть поки по ній, Іванна Орестівна.
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Цим законопроектом пропонується надати можливість Антимонопольному комітету отримувати будь-яку інформацію, і в тому числі яка становить банківську, нотаріальну і іншу таємницю. Таких повноважень не має взагалі жоден орган, який на сьогодні отримує, навіть за рішенням суду, доступ до банківської таємниці. Навіть та ж сама податкова служба має чітко вказати, за який період часу, за яким рахунком має бути надано інформацію. Тобто не будь-яка інформація, є певні обмеження.
Тому я пропоную своєю поправкою в частині надання інформації банківської таємниці уточнити, яка саме банківська таємниця може розкриватися, а це інформація стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна Орестівна, це 320 поправка.
Позиція комітету по 320 поправці.
12:16:13
НАТАЛУХА Д.А.
Дякую, колеги. Справді, питання доступу Антимонопольного комітету до банківської таємниці було предметом достатньо серйозної дискусії, в тому числі дискусії між двома незалежними регуляторами: Антимонопольним і Національним банком України. Відбулася зустріч, на якій узгодили редакцію поправки щодо окремого доступу Антимонопольного комітету до банківської інформації. Цей доступ є доволі урізаним, але достатнім для того, щоб Антимонопольний комітет проводив свої функції. Відповідно поправка, яка є консенсусною в редакції і Національного банку, і Антимонопольного комітету, врахована в тексті цього законопроекту. Тому ваша поправка була відхилена, через те, що врахували поправку, узгоджену з Національним банком України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 320 поправка авторства Климпуш-Цинцадзе, вона комітетом відхилена. Аргументи ви почули. Прошу голосувати за 320 поправку.
12:17:24
За-77
Рішення не прийнято.
Наступна, будь ласка, Іванна Орестівна, номер.
12:17:30
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
402-а. Я думаю, що це вже правильно. Зверніть увагу, що автори законопроекту пропонують Антимонопольному комітету надати можливість проводити перевірки, накладати арешт, вилучати документи в місцях проживання та інших володіннях особи. А це означає, що Антимонопольний комітет може приходити в будь-яку квартиру, в будь-який приватний будинок, не кажучи вже про те, що він шукає якісь порушення в сфері захисту економічної конкуренції, що є абсолютно неприпустимим. Навіть правоохоронні органи не можуть собі таке дозволити знову ж таки без рішення суду.
І я здивована, що ця поправка є відхиленою. Я вважаю, що дійсно по місцям проживання особи не мало би проводитися таких перевірок Антимонопольним комітетом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це справді 402-а поправка. Будь ласка, позиція комітету коротко.
12:18:24
НАТАЛУХА Д.А.
Дякую дуже. Це одна з таких найбільш гострих тем цього законопроекту. Справа полягає в тому, що станом на сьогодні у Антимонопольного комітету і де-факто і де-юро вже є повноваження здійснювати перевірки, але ці повноваження не деталізовані і не розписані. Тобто процедура, так як це поза процесуальний орган, так як це окремий і незалежний регулятор, на нього не розповсюджується сфера діяльності там процесуальних кодексів.
Відповідно цей законопроект деталізує і унормує порядки проведення таких перевірок і виставляє певні "червоні прапорці". Тобто ми від загального "може проводити перевірки" ідемо до спеціального і до конкретного "може, яким чином, що це передбачає і що є перевіркою".
Тому ця поправка, ваша поправка була відхилена з точки зору того, щоби дати деталізацію перевірки Антимонопольного комітету, а не лишати це на розсуд їхнього внутрішнього регулювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 402-а поправка, Климпуш-Цинцадзе. Вона комітетом відхилена, позицію ви почули сторін. Прошу голосувати.
12:19:44
За-76
Рішення не прийнято.
Наступна, Іванна Орестівна.
12:19:48
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Я за порядковістю повернуся ще до 284-ї поправки.
Я пропоную залишити статтю 22 закону в такій редакції, в якій на сьогоднішній день вона існує в чинному законодавстві, оскільки Антимонопольний комітет чомусь вирішив собі надати такі повноваження як вимогу чи письмовий виклик для надання пояснень суб'єктами господарювання.
Цікаво, яким чином Антимонопольний комітет буде вимагати чи викликати якихось представників юридичних осіб чи, можливо, інших представників і надавати письмові пояснення? Це ж не СБУ, це не ДБР чи інші правоохоронні органи. В європейських структурах, антимонопольних відомствах в європейських країнах таких повноважень немає, відповідні аналоги нашому АМКУ. Тому я пропонувала би залишити цю редакцію статті діючого Закону про Антимонопольний комітет в такій формі, як вона є сьогодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 284 поправка авторства Климпуш-Цинцадзе. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати.
12:21:07
За-61
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, повітряна тривога. Як ми і говорили, зараз ми всі до її завершення розходимося по укриттях, які написані, намальовані у вас. Але враховуючи це, що вже після цього ми не зможемо, я думаю, зібратися в залі, тому розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено.
Дякую всім за результативну роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку. Разом до перемоги і слава Україні!