ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

29 травня 2023 року, 12 година 40 хвилин

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:40:41

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати України! Відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання під час проведення дев'ятої сесії в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Звертаю вашу увагу, що згідно із прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше чим через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег, поважайте прийняте українським парламентом рішення та відповідально поставтеся до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.

Шановні колеги, у разі повітряної тривоги, як це от було перед нашим засіданням, буде оголошено перерву у пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на робочому місці кожного з вас.

Шановні народні депутати, за парламентською традицією розпочнемо роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати, уже понад 15 місяців триває повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України. Російська держава-терорист продовжує наносити масовані ракетні удари, атаки дронами по території нашої держави, вчергове розраховуючи залякати український народ. Не вдасться! Незламна столиця, як і вся українська держава, стоїть непохитно. Сили оборони України твердо тримають позиції та здійснюють системну підготовку до рішучого визволення окупованої ворогом території.

Тому прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять захисників і захисниць, яких, на жаль, немає поруч з нами, та всіх невинних жертв цієї страшної неспровокованої агресії російської держави-окупанта. Вічна пам'ять, вічна шана героям.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, перед тим, як ми розпочнемо, дозвольте стисло поінформувати вас про результати візиту очолюваної мною делегації до Норвегії, Данії, Швеції та Польщі.

Цей візит великою мірою був присвячений розвитку домовленостей між лідерами нордичних країн і Україною, досягнутих  3 травня цього року у місті Гельсінкі. Головним результатом вважаю підтвердження усіма країнами подальшої підтримки України у протистоянні агресору, відновленні нашої територіальної цілісності і суверенітету. Ця підтримка і допомога полягатимуть у наданні необхідного нам і наявного у партнерів озброєння та обладнання, навчанні наших військових, лікуванні та реабілітації поранених.

Триває, зокрема, процес розширення танкової і розпочато процес формування льотної коаліції. Відвідані країни продовжать політику посилення санкцій проти Російської Федерації, створення спеціального трибуналу, створення дієвих механізмів відшкодування Росією завданих Україні збитків.

Окрему увагу під час візиту було приділено питанню вступу України до НАТО. Ми прагнули заручитися підтримкою керівництва  згаданих вище держав у справі визначення на майбутньому Вільнюському саміті НАТО чітких модальностей входження України до Альянсу. Думаю, нам це вдалося. Усі з перелічених країн продовжують підтримувати процес інтеграції України до Європейського Союзу, який наприкінці цього року має ознаменуватися початком переговорів про вступ.

Шановні народні депутати, хочу також повідомити про успішну роботу нашої делегації на чолі з Першим заступником Голови Верховної Ради України Олександром Корнієнком у Парламентській асамблеї НАТО. За активної участі наших колег 22 травня прийнято декларацію, що має важливе значення зокрема в контексті майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі. Парламентська асамблея дала потужний сигнал країнам-членам Північноатлантичного альянсу щодо необхідності прийняття… прийняти Україну до НАТО.

Також хочу відзначити роботу, яку проводить і заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, з привернення уваги наших міжнародних партнерів до злочину проти українських дітей, яких насильно депортують до Російської Федерації. Особливо важливою вважаю домовленість із спікеркою Сейму Польщі Ельжбетою Вітек щодо проведення 26-27 червня у Польщі парламентського форуму спікерів жінок країн ЄС, де буде розглядатись саме питання українських дітей, депортованих до Росії.

Також, шановні колеги, я прошу подякувати Сенату Польщі та Рійгікогу Естонії, які 11 та 17 травня відповідно ухвалили резолюції на підтримку вступу України до НАТО. Давайте подякуємо.

Шановні народні депутати, лише впродовж двох останніх тижнів  парламенти трьох іноземних держав визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. 17 травня Сенат Французької Республіки, 23 травня Державне зібрання Республіки Словенія і 25 травня Палата громад Великої Британії засудили цей жахливий злочин проти України, проти українського народу. Тому також хочу, щоб ми подякували нашим іноземним колегам за ці важливі рішення.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України. Ольги Сергіївни Руденко, "Слуга народу". Давайте привітаємо. (Оплески)  Олександра Георгійовича Сови, "Слуга народу". Давайте привітаємо. (Оплески) А також Івана Адамовича Чайківського, партія "За майбутнє". Привітаємо Івана Адамовича. (Оплески)

Шановні друзі, вітаючи вас, бажаю вам міцного здоров'я, мирного неба, плідної праці та якнайшвидшої перемоги України!

Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми домовилися, що перед початком розгляду питань порядку денного надати час по 3 хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп. Тому я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Будь ласка, колеги, записуємося.

Слово надається народному депутата Загородньому Юрію Івановичу, депутатська група "Платформа за життя та мир" у Верховній Раді.

Павленко, будь ласка, Юрій Олексійович.

 

12:49:25

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний пане Голово, шановні колеги! За 460 днів повномасштабної війни Збройні Сили України показали надзвичайні бойові результати. Українські сили оборони здивували весь світ. Немає сумніву – Україна виграє цю війну. Однак сьогодні одним із ключових завдань держави і уряду, і парламенту, і військового керівництва є удосконалення законодавства і практик для різкого зменшення кількості військових, які гинуть на передовій. Навіть одне врятоване життя або відновлення солдата після реабілітації до повноцінного життя варте будь-яких зусиль.  Забезпечення справедливості у грошовому забезпеченні кожного воїна – це теж є наш обов'язок.

Ця робота сьогодні здійснюється і профільним комітетом, і відповідною робочою групою, створеною Верховною Радою України. Разом з тим для досягнення цієї цілі має бути чітке усвідомлення кожним парламентарем, кожним державним посадовцем різного рівня необхідності її досягнення. Серед першочергових завдань, зокрема, це перед нами стоїть виконання державою всіх зобов'язань перед військовими, удосконалення управління. Підтримую тих експертів, які наголошують, що багато військовослужбовців хочуть і можуть бути розумною силою, яким дозволено використовувати свій розум і досвід. Особливо яскраво це проявляється в силах територіальної оборони, де багато добровольців прийшли з мирних професій і стали ефективними солдатами і командирами. Рівномірне і повне забезпечення всім необхідним підрозділів, які сьогодні знаходяться на передовій незалежно від роду військ, щоб всі організми працювали, як одне ціле, і не було поділу на кращих і гірших. Важливе забезпечення зокрема і сил ТрО бронетехнікою. Підтримка і просування тих командирів, які досягли результатів з обмеженими втратами, вони є скарбом для нашої армії, солдат як ключова цінність держави.

Саме тому треба переглянути бюджетні пріоритети на користь його належного озброєння і забезпечення. Військо має бути посилено, оснащене необмеженою кількістю дронів як наземних, так і повітряних, раціями, інтернетом, нічними прицілами, мінометами всіх рівнів на рівні батальйону, ракетами малої дальності, аптечками, все те, що зробить солдата менш уразливим, навчання і тренування солдатів теж надзвичайно важливе для нас сьогодні. Чим більш навчений і забезпечений солдат, тим менше втрат. Потребує реформа і військової бюрократії, і підтримка військової промисловості. І це лише неповний перелік тих пріоритетів, які мають стати в основі роботи Верховної Ради, де основне місце – це життя українського солдата.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається народному депутату Задорожному Андрію Вікторовичу. Я так розумію, передає, так? Будь ласка.

 

12:52:53

МАРІКОВСЬКИЙ О.В.

Вітаю, колеги! Це Олександр Маріковський. В Анкарі відбулася подія два тижні тому, російський дипломат отримав по пиці за цей наш український прапор з гербом. Це традиція, яку ми започаткували в ПАЧЕС, в цій парламентській асамблеї, піднімати прапори не тільки України, а і військові прапори, зарядження енергією хлопців і дівчат, які стоять на обороні нашої держави. І нам важливо, щоб ці прапори піднімались і в стінах Верховної Ради. Сьогодні ми принесли понад 10 прапорів, наступний раз принесемо 20, 30, 40. На жаль, нам сьогодні не дали можливість їх підняти, але ми спробуємо ще раз і ще раз. Кожного разу будемо піднімати їх у Верховній Раді, щоб показати, що ми солідарні з військовими, що ми їх пам'ятаємо, не забуваємо, що завдяки їм ми робимо все належне, щоб забезпечити і нашу комунікацію з ними, їх ефективне відновлення моральне, фізичне і не забуваємо про ветеранів.

Дякую вам. Зараз передаю Вадиму Галайчуку.

 

ГАЛАЙЧУК В.С. Шановні колеги, я хотів поінформувати вас про участь нашої делегації партії "Слуга народу" і партії "Голос", які є членами Альянсу лібералів і демократів за Європу у Конгресі (АЛДЄ), який проходив в Стокгольмі цими вихідними. Було прийнято із 23 резолюцій 6 резолюцій, які прямо стосувались України, які були ініційовані нашими делегаціями відповідними, а також три додаткових резолюції дотичних, так би мовити, до тих питань, які є для нас надзвичайно важливими.

Я би виділив окремо резолюцію про швидкий і плавний процес інтеграції України до Європейського Союзу, про створення спецтрибуналу для покарання злочинців російських, гідність і підтримка жертв сексуального насильства в Україні, підтримка осіб, переміщених через війну у Росії і так далі. Ми бачимо величезну підтримку з боку наших партнерів, наших союзників в Європі і в багатьох інших країнах світу. І я дуже вдячний всім, хто взяв участь в роботі цієї делегації, хто допоміг нам з підготовкою цих резолюцій, з їх просуванням, лобіюванням. І також дуже вдячний нашим партнерам, які ці резолюції нам проголосували, які зараз ляжуть в основу прийняття в майбутньому політичних рішень вже в інституціях Євросоюзу.

Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, фракція "Європейська солідарність".

Петро Олексійович Порошенко, будь ласка.    

 

12:55:50

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановні народні депутати, дорогий український народе! Перш за все я хотів би почати зі слів вдячності парламенту України, парламентській делегації в НАТО за блискучу, злагоджену і ефективну роботу, результатом якої  є вперше в історії, коли Парламентська асамблея як вищий політичний орган не тільки закликала визнати "Вагнер" терористичною організацією, не тільки запровадила в міжнародне право поняття "рашизм", але і прийняла рішення по рекомендації Вільнюському саміту запросити Україну до переговорів по членству в НАТО.

Хочу наголосити, що ми концентруємося на трьох видах діяльності: перше – це допомога Збройним Силам, друге – це міжнародна діяльність і парламентська робота. І от після Люксембурга у мене відбулися дуже важливі зустрічі в Єврокомісії з єврокомісарами, в Європейській раді, в Європейському парламенті і в Службі зовнішніх зносин. І я хочу донести вам ту стурбованість, яка сьогодні стоїть перед тим, наскільки український парламент готовий на цьому тижні вирішити принципові питання, які зазначені Європейською комісією як передумова для початку офіційних переговорів про вступ.

Наголошую, що саме зараз ми маємо прийняти важливі закони. Ще раз доношу думку, що це not about negotiation, this is about delivery, це не про  переговори, які були проведені тоді, коли ми отримали статус, це про те, що ми маємо голосувати, голосувати Закон про  Конституційний Суд відповідно до висновків Венеціанської комісії, голосувати за ПЕПи, голосувати за декларації, голосувати за свободу слова, голосувати за різноманіття політичне в парламенті –  парламентський плюралізм, голосувати ще за 30 тисяч, за відновлення військовослужбовцям 30 тисяч. І хочу наголосити, що рішення цього закону буде відновити 30 тисяч парламентарями захисникам України і відновити справедливість. Впевнений, що сьогодні у парламенту достатньо єдності і мужності для того, щоб підтримати Збройні Сили України, підтримати наш рух в НАТО, підтримати наш рух до членства у Європейському Союзі. Слава Збройним Силам України і слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна Тимошенко, фракція "Батьківщина".

 

12:59:06

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, у нас в несесійні тижні була нагода, можливість проїхати по лікарнях, по госпіталях, які працюють дуже наближено до лінії фронту, поспілкуватися з пораненими бійцями, поспілкуватися з медиками. Що я хочу вам сказати, ми сьогодні славимо наших героїв, ми вдячні їм за те, що вони пішли захищати нас, країну, наших дітей, наші родини, ми молимося за них. Але в той час, коли вони отримують поранення і коли вони потрапляють в лікарні і госпіталі, скажіть, будь ласка, хто дав право обмежувати їм виплати, ті, які вони отримували на фронті? Навіть для цивільної людини, коли вона хворіє, то існує середня заробітна плата і виплата по лікарняних.  Хто дав право у наших бійців, які поранені і потрапили в лікарні, в госпіталі, забирати ті бойові гроші, які вони отримували, захищаючи нас на передовій?

І тому перше, про що я хочу попросити зараз зал. У нас працює робоча група, яка напрацьовує певні оплати видатків для наших героїв, героїнь, які сьогодні захищають Україну. Я прошу всіх вас включитися в це і зробити так, що якщо людина поранена на фронті і потрапила на лікування, щоб до моменту завершення лікування, поки людина повністю не одужає, наш поранений герой або героїня, оплачувати грошові всі платежі, які були, і плюс бойові гроші, які вони отримували на передовій. Невже це буде несправедливо і невже вони у нашої держави того не заслужили?

А крім того, негайно переглянути вартість пакетів від НСЗУ, які йдуть на лікування, ці гроші, тарифи наших поранених. Нам потрібно порівняно з пакетами, які використовуються для лікування цивільних, обов'язково ввести код Y, який сьогодні використовується, в 2,6 раза збільшити видатки в НСЗУ на лікування наших поранених, на їх реабілітацію. Я прошу вас, зверніть на це увагу. Вони заслужили в України саме такі рішення. Наша команда буде це досить послідовно і фундаментально відстоювати.

Слава нашим героям! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Єфімову, будь ласка, "Відновлення України". 

 

13:02:17

ЄФІМОВ М.В.

Шановний пане головуючий! Дорогі колеги! Наша  спільна  боротьба за Україну, за майбутнє нашого народу продовжується. Військова передова та економічний тил – це тандем для  подальшої перемоги над агресором. Шлях до миру потребує нашої тотальної згуртованості. Особлива увага має бути без зупину приділятися соціальному захисту вразливих верств населення.

Війна спричинила небувалу міграцію. Станом на сьогодні в державі налічується майже 5 мільйонів внутрішніх переселенців, неофіційно їхня кількість складає більше 7 мільйонів. Наша депутатська група перебуває на постійному контакті з ВПО. Не з чужих слів ми бачимо наявні проблеми з житлом, наявністю постійної роботи, забезпеченням соціальних послуг. Активна гуманітарна допомога, координація волонтерів і благодійників не вирішує системних викликів, нині вкрай важливо, щоб держава вчасно виконувала взяті на себе зобов'язання.

Ситуацію визнають і на урядовому рівні. Технічні причини чи неузгодженості між відомствами не можуть бути достатнім поясненням збою у наданні допомоги. Ми як парламент завжди готові приймати оперативні кроки у вирішенні питань із соціальним захистом українців. Попереду в Україні очікується перегляд тарифів на електроенергію та водопостачання для населення. Очевидно, це потребуватиме зміни розмірів компенсації за комунальні послуги для ВПО. Закликаємо не гаяти часу, оновити суми допомоги для збереження актуального рівня підтримки.

Колеги, для вирішення проблем внутрішніх переселенців стратегічно потрібно робити акцент на вудці, а не на рибі. В українських реаліях це  означатиме стимулювання масштабну перекваліфікацію, створення робочих місць, розгортання нових виробництв та розбудову сучасної соціальної інфраструктури довкола. Однією з моделей такого розвитку виступають індустріальні парки, але не лише вони. Держава має впроваджувати додаткові стимули для приватного сектору. Також парламент має долучитися до Європейського року навичок, який Європейська комісія проголосила в 2023 року.

Маємо створити законодавчі умови для розвитку системи кваліфікацій, маємо перетворити Україну в інвестиційну Мекку. Це не лише налагодить життя внутрішнім переселенцям, але й підготувати підґрунтя для повернення мільйонів українців з-за кордону. Динамічне економічне зростання стане запорукою післявоєнного відновлення нашої держави.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, "Партія "За майбутнє".

Скороход Анна, будь ласка.

 

13:05:09

СКОРОХОД А.К.

Шановні колеги, давайте подякуємо нашим силам ППО і міжнародним партнерам, завдяки яким ми чуємо виключно залпи роботи проти повітряної оборони і завдяки яким ми з вами сьогодні почали цю сесію.

Я також хочу почати і розповісти вам про те, що відбувається в наших госпіталях, особливо прифронтових. З однієї сторони, я розумію, що зараз йде війна, і я розумію, що для хлопців умови в госпіталях кращі, аніж умови в окопах. Але, шановні колеги, я особисто відвідувала наших поранених бійців. І коли в них в кімнаті, де стоїть на 9 квадратних метрів 8 ліжок, ліжка стоять в коридорах, і вони всі повністю зайняті. Внутрішні умови госпіталів, ну, це просто повний жах! Коли пішов дощ, щоб ви розуміли, води в палаті було по кісточку. І це прифронтові госпіталі, де лікуються наші військові – ті, що боронять наш з вами сон і наші з вами життя.

Нам треба не просто заявляти про європейські цінності, нам треба доводити ці європейські цінності в життя. Тому що ви ніде в Європі не знайдете таких жахливих умов. І все в медицині на сьогодні тримається на плечах лікарів, на плечах волонтерів, які забезпечують лікарні і військові госпіталі медикаментами, які забезпечують новим обладнанням, завдяки нашим міжнародним партнерам, які дуже багато передають. Але самі умови в госпіталях, колеги, вони реальні жахливі. І такі госпіталів дуже і дуже багато. Тому нам як ніколи треба звернути на це увагу і провести певні ремонтні роботи.

Також у нас гостро стоїть питання, і наша комісія продовжує працювати щодо питання повернення 30 тисяч військовим. Вірте, коли ми це забираємо в хлопців, які нас боронять, ми самі на себе заявляємо негатив. Нам з цим питанням треба розібратися якнайскоріше і якнайшвидше.

Також треба підняти питання про можливість наших військових обирати, де проходити лікування, якщо це лікування забезпечує чи оплачує хтось із донорів або сама приватна лікарня, яка готова прийняти бійця на реабілітацію.

У нас шалений ряд питань, які треба вирішувати по військовим. У тому числі є дуже багато внутрішніх питань щодо фінансування і щодо того, як розподіляються фінанси в бригадах. Дуже шалена кількість звернень. Я думаю, що нам треба подумати про створення спеціальних комісій, які повністю перевірять фінансовий стан і використання коштів по бригадам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бобровська Соломія Анатоліївна, фракція "Голос".

 

13:08:20

БОБРОВСЬКА С.А.

Соломія Бобровська, фракція "Голос". Шановні колеги, ви знаєте, я не хочу зайвий раз нагадувати, що в нас десятий рік іде війна, а півтора року фактично повномасштабного вторгнення, але далеко не для всіх ця війна відбивається в їхніх сім'ях і в їхніх діях. Особливо таку річ спотворюють і створюють наші територіальні центри комплектації військкомати – ті організації, які змінили вивіски, але не змінили підхід до роботи.

Ви знаєте, мені як людині, яка має відношення певне до Одеської області, дуже було прикро бачити, радісно за бізнес, але дуже було прикро бачити, як декілька тисяч людей гоцає під час в тому числі сирен у клубах, але в той самий час іде непропорційна мобілізація людей, які не мають органів внутрішніх певних, які не придатні до служби, яких ловлять просто по дорозі, яких просто тероризують, забирають фізично силою у свої пункти мобільні мобілізації. Коли відкривають двері під'їздів, заходять на роботи і так далі, і так далі, більше того, коли бізнес офіційно показує людей, а в бізнесі і промисловості забирають людей абсолютно технічних напрямків, і тут не працює питання взагалі бронювання.

Так от у мене питання, як відбувається сам процес мобілізації, яким чином Сили оборони планують поповнювати свої ряди якісним ресурсом людським для того, щоб ми планували в тому числі і успішний контрнаступ?

У мене прохання і звертання до Генерального штабу. Ми добре розуміємо і чітко розуміємо всі проблеми, які пов'язані наявні. Але ви знаєте, коли у воєнкома Одеської області знаходять віллу за 4 мільйони доларів в Європі, в Іспанії, там чи коли жінка займається бізнесом, яка, в принципі, не мала до цього абсолютно нічого, то в мене виникає питання: а як ця людина, в принципі, може бути не просто відсторонена з посади, а знята, виведена в розпорядження або придатна до чогось ще. Прекрасна була ідея відправити на фронт хлопців, які… чоловіків, які далеко вже зі своїми пузами не пробіжать навіть 100 метрів, але питання, що вони будуть робити на фронті? А відправлять завжди тих, хто має бойовий досвід за цих 10 років війни.

У зв'язку з цим прохання в мене і до рідного Комітету з питань безпеки і оборони, і до Генерального штабу, і до командування Сухопутних військ України звернути увагу і нарешті почати повністю реальний комплекс заходів для створення електронного реєстру військовозобов'язаних і тих, хто підлягає до… має білі плями, але підлягає до мобілізації, в тому числі і з внутрішньо переміщеними особами, які, ми добре знаємо, як переїхали на Західну, Центральну Україну, є далекими від своїх домівок і не зовсім мають бажання до захисту.

Мені особисто дуже болить історія з Одеської областю і Одесою, я прошу вжити заходів і поставити це на контроль Комітету безпеки і оборони.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович, група "Довіра". Шановні колеги, після цього переходимо до розгляду питань порядку денного.

Будь ласка, Володимир Юрійович.

 

13:11:32

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці! Депутатська група "Довіра" беззаперечно приєднується до слів глибокої подяки, шани і поваги на адресу наших воїнів, захисників, військовослужбовців Збройних Сил України, Сил територіальної оборони, сил протиповітряної оборони, тих, хто боронить нас, нашу свободу, незалежність і суверенітет. Ви бачите, що ворог продовжує атакувати потужно і столицю, інші регіони нашої держави, тому сьогодні кожен українець ставить питання, коли понесе відповідальність Російська Федерація, її сателіти за ті злочини, за ту агресію, які вони вчиняють проти нашої держави.

І в цьому контексті депутатська група "Довіра" беззаперечно підтримує ініціативу Президента нашої держави на створення спеціального міжнародного трибуналу – інституції, яка має за своєю юрисдикцією засудити саме акт агресії Російської Федерації проти нашої держави.

Безперечно, сьогодні працює і національна правова, і правоохоронна система, яка збирає всі необхідні докази цих злочинів. Сьогодні працюють успішно представники Міжнародного кримінального суду, інших інституцій. Але я хочу сказати, що саме в рамках спеціального міжнародного трибуналу ми маємо засудити агресію Російської Федерації. Безперечно, потрібно сьогодні говорити про те, що надзвичайно потужно в цьому плані спрацювала велика команда з урядовців, парламентарів на міжнародному дипломатичному фронті. І протягом ось цього періоду між сесіями працювали дуже потужно багато наших колег, які в цій залі.

 Я хочу висловити слова вдячності, тому що саме вашими зусиллями сьогодні і Парламентська асамблея НАТО, і інші міжнародні інституції прийняли надзвичайно важливі рішення і визнання актів геноциду, і ряд інших, про які вже сьогодні згадували. І вважаю, що ми маємо так само потужно об'єднано продовжувати цю роботу і вона буде мати результат. 

Стосовно сьогоднішнього пленарного засідання. Є надзвичайно важливі законопроекти і те, що пов'язано із затвердженням рішення Ради нацбезпеки і оборони, і День перемоги і пам'яті над нацизмом депутатська група "Довіра" буде за це голосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, ми завершили, час для виступів вичерпаний, переходимо до нашої роботи. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань пропоную провести сигнальне голосування. Я нагадую, що необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло.

Шановні колеги, готові взяти участь у сигнальному голосуванні?   

Зелену кнопку прошу натискати. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні, шановні колеги.

 

13:15:35

За-230

За – 230, проти – 4, утримались – 4. Все, як завжди. Розквіт демократії – це прекрасно!

Шановні колеги, ще раз звертаюся до всіх колег із закликом неухильно дотримуватися безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи.

Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Тому переходимо до його розгляду.

Перше питання. Проект Закону про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років (законопроект № 9268).

Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії.

Секундочку. З процедури? Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко з процедури. Почекайте, шановні колеги.

 

13:16:38

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Доброго дня, шановні колеги! Ми вітаємо той факт, що нарешті парламент дев'ятого скликання прийшов до необхідності того, що євроінтеграція має включати в себе і перехід на європейські дні вшанування пам'яті загиблих у Другій світовій війні. Тільки я хочу нагадати, що вже більше півтора року у Верховній Раді України зареєстровано наш законопроект щодо переходу вшанування пам'яті загиблих у Другій світовій війні з 9 на 8 травня. На жаль, цей законопроект більше року не виносився в порядок денний сесії, хоча має позитивні висновки профільного Комітету з питань гуманітарної політики, тільки тому, що там неправильні автори, в тому числі представники "Європейської солідарності".

Ми вітаємо той факт, що Офіс Президента читає наші законопроекти, бере їх за основу, але вважаємо, все-таки неправильним, враховуючи, що тут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна доповідачка, я все-таки просив би, якщо ви берете по процедурі… А я просто інформую зал, я дякую за конструктивне розуміння, і ми маємо заяву про відкликання того законопроекту, про який ви сказали. І саме тому сьогодні Погоджувальна рада прийняла рішення розглядати саме законопроект 9278. Дякую, колеги.

Переходимо тепер до голосування за… Я ставлю пропозицію… Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років (реєстраційний номер 9278).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:18:53

За-287

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:19:15

За-249

Дякую, колеги.

Шановні колеги, за скороченою процедурою. Федір Володимирович, ви будете доповідати? Будь ласка.

Слово надається Представнику Президента України у Верховній Раді України Веніславському Федору Володимировичу. Будь ласка, Федір Володимирович.

 

13:19:33

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи Президентом України Володимиром Зеленським внесено законопроект про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років (реєстраційний номер 9278). Цим законопроектом передбачено встановити в Україні День пам'ять та перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939 – 1945 років,  який у всьому цивілізованому світі відзначається 8 травня. Тому в рамках деколонізації, в рамках розриву тих міфів, які сформовані Російською Федерацією, яка є наслідником російської і радянської імперії, пропонується саме в рамках того, як святкує весь цивілізований світ, святкувати День пам'яті і день перемоги над нацизмом саме 8 травня. В Україні це питання назріло, можна сказати, з початку війни, яку Російська Федерація розв'язала в 2014 році. Вже тоді було, очевидно, що Російська Федерація використовує створені десятиліттями міфи щодо своєї ролі в новітній історії, в тому числі для окупації українських територій.

Тому прошу від імені Президента підтримати цей законопроект і проголосувати за встановлення тих святкових дат, які святкує весь цивілізований світ і Європа, спільними зусиллями якої було досягнуто перемогу над нацизмом в Другій світовій війні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Потураєву Микиті Руслановичу.

 

13:21:46

ПОТУРАЄВ М.Р.

Шановні колеги, дійсно ще минулого року наш комітет запропонував дуже схожий законопроект, його підписали представники майже всіх депутатських фракцій і груп. Але слід зазначити, колеги, що навіть минулого року вже навесні, коли по нам летіло все, що могло долетіти, як не дивно, але це, звичайно, наслідки багаторічної радянської пропаганди, ще багато людей все ще вважали, що треба відзначати цю дату 9 травня. І тільки от зараз ми бачимо за соціологічними дослідженнями, що цих людей вже майже дуже невелика кількість залишилася, але все ж таки залишилася.

І тому я хочу підкреслити, що саме Президент України, якому довіряє більше 80 відсотків громадян України (у нас дві інституції з такою довірою – це  Президент і Збройні Сили України), він вносить цей закон, який дійсно об'єднує суспільство, як людина, якій довіряє все суспільство, щоби ми врешті з усіма країнами Європи, які страждали, які боролися і які перемогли нацизм в Європі, відзначали цей день, день не свято, а день скорботи, день пам'яті і день примирення.

Я прошу підтримати всіх депутатів, які писали депутатський законопроект, і прошу підтримати  Президента України.

Дякую.

       

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до обговорення, прошу записатися: два – за,   два – проти щодо цього законопроекту. Прошу.

Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, фракція "Батьківщина". Михайло Михайлович Цимбалюк. Я правильно  розумію?

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

13:24:23

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк,  "Батьківщина".

Шановний пане Голово, президія, шановні народні депутати! Важлива законодавча ініціатива, але прикро, що ми насправді не прийняли таке рішення ще минулого року, коли під час і 8 і 9 травня Російська Федерація продовжувала діяти як терорист номер один в світі. Але ми вважаємо, що краще зараз ніж пізніше, фракція "Батьківщина" буде голосувати "за". І важливо, що ми, нарешті приєднуємося до тієї ініціативи, коли вся Європа і цивілізований світ вшановує загиблих, померлих під час Другої світової війни у 1939-1945 років. Це ознака, що ми нарешті відходимо від тих радянських, совєтських традицій, які були започатковані ще совєтською владою. Ми вважаємо, що однозначно слід вшановувати і пам'ятати, як день 8 травня  днем перемоги над тоталітарним режимом і як день перемоги над фашизмом. Нам слід пам'ятати це особливо зараз, коли фашизм переріс в совєтсько-російський і шовінізм, і тероризм. Бо, на жаль, історія Другої світової війни декого нічого не навчила. Важливо також пам'ятати, що це не тільки зміна дати, ми маємо змінити підходи до цього дня – дня вшанування пам'яті тих, які загинули і які померли вже після цього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Іванович Кубів, фракція "Європейська солідарність".

 

13:26:32

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, слово прошу передати В'ятровичу Володимиру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович В'ятрович.

 

13:26:46

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Доброго дня, шановні колеги! Звісно, "Європейська солідарність" буде підтримувати ухвалення цього законопроекту, зміст якого співпадає з тим, який ми подали, зареєстрували ще рік тому, але не тільки тому. Справа в тому, що саме цей закон врешті поставить крапку в довгому шляху, який ми пройшли для того, щоб відірватися від російського побєдобєсія.

Я нагадаю, що на початку 2000-х років ініціатива відзначати разом з Європою День пам'яті і перемоги над нацизмом саме 8 травня було громадською ініціативою. Вперше в 2014 році цю ініціативу почали відзначати вже на державному рівні державні інституції, такі як Міністерство культури і Український інститут національної пам'яті. В березні 2015 року указ про те, що 8 травня буде Днем пам'яті і днем примирення підписав Президент Порошенко. В квітні 2015 року тут парламент ухвалив пакет декомунізаційних законів, які затвердилися. Тоді було це важко, тоді ще навіть у 2018 році 59 відсотків українців вважали для себе надзвичайно важливим День перемоги як свято. Але ми працювали, ми працювали для того, щоб позбавлятися від впливу Росії, зокрема в цьому ключовому для неї дні. В результаті минулого року вже, 2022 року, таких людей, для яких було важливим День перемоги, було лише 15 відсотків, цього року їх ще трошки менше –  13 відсотків. Тобто ми нарешті дозріли до цього, щоб відірватися від Росії в одному з ключових для неї питань, питання, яке є ключовим для її ідеології рашизму – питання побєдобєсія.

Тому я тішуся, що нарешті ми це зробимо. Краще пізно ніж ніколи. І я впевнений, що цей крок – це крок до нашої перемоги. Я впевнений, що у нас в календарі ще вакантним залишається наш день перемоги. І впевнений, що відмова від побєди – це те, що зробить нашу перемогу і неминучою, і набагато більш швидшою.   

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям слава!

Будь ласка,  Соломія Анатоліївна Бобровська, фракція "Голос".

 

13:28:53

БОБРОВСЬКА С.А.

Соломія Бобровська, фракція "Голос". Ви знаєте, це просто неймовірно, ми сьогодні нарешті в черговий раз встановлюємо історичну справедливість, але так дивно дивитись на календар і бачити в тому числі там 1 травня –  день труда. Я не знаю, про що цей вихідний день, звичайно, можу подякувати від імені тих, хто садить голод або засіває поля, це ще один день попрацювати з садівництвом і з городом, і з картоплею в тому числі. Але, тим не менше, не розумію, яке воно відношення має до історії України, а глибина пов'язки змістовної з майже 80-річчям окупації Радянського Союзу, по-моєму, дає прямо таки взнаки.

Знаєте, мій колега Володимир В'ятрович був абсолютно правий. Мені дуже було прикро бачити 9 травня кількість дітей зі школи, яких повели до всіх цих пам'ятників побєдоносія, якісь наполовину обліплені, десь наведені серпи і молоти. Це в тому числі стосується Рівненщини, це стосується Одещини, Херсонщини, Київщини, Черкащини. Друзі, а що відбувається, власне? У мене питання до мажоритарників і, звісно, до голів  адміністрацій, якщо хтось буде чути запис в Раді. Хтось дивиться за виконанням Закону про прибирання цих пам'ятників, цього совка? Куди ви ходите всі на поклон? До людей, які вас окуповували і вбивали? Так, може, вже пора поставити крапку в історичній справедливості і відверто вияснити, хто де був, на чиїй стороні? Чи, можливо, ми нарешті проговоримо про свій  самостійний шмат історії без окупантів, які носили і  радянську, і німецьку символіку. Це перше.

І друге. Ви знаєте, ми так часто почали говорити сьогодні про рашизм, але до кінця цьому рашизму, який має під собою назву більшовизм і комунізм, ми не поставили їм ані крапку, ані не показали середній палець.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, завершальне, Бойко Юрій Анатолійович. Після цього переходимо до голосування.

Будь ласка, Юрій Анатолійович.

 

13:30:52

БОЙКО Ю.А.

Шановний пане спікер, шановні народні депутати! Для нас сьогодні очевидні дві речі. Перше, що ми завжди будемо святкувати День перемоги над нацизмом і завжди будемо пам'ятати своїх родичів, які загинули в цій боротьбі. Друга очевидна сьогодні річ, що ми вже ніколи не будемо святкувати це і відмічати цю дату разом з країною, яка напала на нас і закидає нас ракетами, і вбиває наших людей. Власне кажучи, і 9 травня ми прокинулись внаслідок ракетного обстрілу.

Тому наша група підтримує святкування Дня перемоги над нацизмом, підтримує законопроект, внесений Президентом України.

Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Бакунець. І після цього, колеги, після цього будемо голосувати. Будь ласка, Павло Андрійович.

 

13:32:02

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, дорогий український народе! Звичайно, що, власне, такий День пам'яті, напевно, найбільше потрібен, адже ми з вами сьогодні, все українське суспільство, прекрасно розуміємо, що війна – це величезна трагедія. І ця війна в ХХ столітті, котра була, власне, нічого доброго для українців, для Європи не принесла. Вона принесла лише смерть, лише великий розпач, великі втрати в кожній родині в нашій державі, в Україні, в центрі Європи. Вона принесла лише розруху в цілій Європі. Тому цей день – це лише день пам'яті, день жалоби і день скорботи. І добре, що все українське суспільство, на жаль, через таку ситуацію, такий виклик розуміє це, і ми приймаємо цей день як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти свої місця.

Ми домовилися, що голосувати його за основу і в цілому. Але почергово голосуємо.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років (реєстраційний номер 9278).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:34:03

За-316

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років (реєстраційний номер 9278).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:34:43

За-317

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Покажіть по фракціях.

Наступний законопроект – 9333. Це проект Постанови про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року "Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран".

Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії проект Постанови реєстраційний номер 9333. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:35:28

За-322

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:35:52

За-279

Рішення прийнято.

Ми домовилися з обговоренням. Прошу, запишіться: два – за, два – проти.

Будь ласка, Максим Віталійович Саврасов, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:36:24

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Фріз Ірині Василівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Василівна Фріз.

 

13:36:40

ФРІЗ І.В.

Шановний пане Голово, шановна президія, шановні колеги! Законопроект із застосуванням секторальних санкцій спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до Ісламської Республіки Іран є вкрай актуальним. Адже ми знаємо, що постачання Іраном дронів компанії Shahed Aviation Industries, пов'язаними з ними установами сьогодні сягає максимуму. Хтось уже порахував, що лише за травень місяць атакували Україну 377 іранських дронів, що дорівнює 15 мільйонів доларів, які використовувала Російська Федерація для того, щоб бомбардувати цивільні квартали, житлові квартали, критичну інфраструктуру тощо.

Це свідчення того, що Тегеран стоїть на боці Російської Федерації, а, отже, має нести пряму відповідальність за те, що відбувається в нашій державі.

Я хотіла б також нагадати, що в січні місяці 2020 року саме Іраном було збито пасажирський літак PS752, відповідальності від якої Іран і досі намагається уникнути. Тому я хотіла би закликати зал підтримати цю постанову і відповідним чином її схвалити.

Ми впевнені, що Іран як посібник Російської Федерації має нести пряму відповідальність за те, що відбувається сьогодні в Україні. Переконана, що постачання Іраном зброї Російській Федерації має бути припинено. Іслам забороняє насильство щодо невинних людей, напад на людину або майно. Коран каже: "Не наближайтеся до мерзенних вчинків". Іран наблизився до мерзенних вчинків Російської Федерації, а, отже, має нести відповідальність. Закликаємо підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається  Гринчук Оксані Анатоліївні, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:38:36

ГРИНЧУК О.А.

Прошу передати слово Олександру Завітневичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Михайлович Завітневич.

 

13:38:51

ЗАВІТНЕВИЧ О.М.

Відповідно до доручення Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 29 травня 2023 року розглянув поданий Президентом України проект Постанови про  затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року "Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран" (реєстраційний номер 9333).

Проектом постанови відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про санкції" пропонується затвердити рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року "Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран", введене в дію Указом Президента України від 27 травня 2023 року №308/2023.

Вказаним рішенням Ради національної безпеки і оборони України підтримані внесені Кабінетом Міністрів України пропозиції щодо застосування деяких секторальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран строком на 50 років. Комітет рекомендує Верховній Раді України включити проект Постанови реєстраційний номер 9333 до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду прийняти постанову в цілому.

Прошу підтримати, колеги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Соломія Анатоліївна Бобровська. Не будете, так?  А, з місця. Будь ласка, Соломія Анатоліївна. 

 

13:40:32

БОБРОВСЬКА С.А.

Шановні колеги, ви знаєте, дуже цікаво було побачити рішення РНБО, але все ж таки виникають наступні питання. У нас після нашого  терористичного акту, який було здійснено Корпусом вартових ісламської революції, до сих пір є маса запитань. Власне, і питання до нас, Верховної Ради, щодо визнання Корпусу вартових ісламської революції терористичною організацією. Чомусь таких дискусій тут немає, ведуться дискусії про певні санкції. Але тим не менше ми тримаємо пульс і абсолютно здорові, майже здорові дипломатичні відносини. Я розумію, що посла у нас немає, але у нас є вакансії на сайті МЗС про заняття посади в Ірані.

Тому мені би хотілося почути насправді в тому числі і позицію МЗС, бо ми, як завжди, біжимо за рішенням чиїмось, але маса питань із знаком запитання в той час, коли десятки, сотні "шахедів" летять до нас зі сторони Російської Федерації і Республіки Білорусь. І, звісно, хочу нагадати про наше колишнє оборонне співробітництво з Іраном, теж викликає багато питань, на якій воно стадії і чому до сих пір незасуджені ані політично, повторюся, Корпус вартових ісламської революції, ані дипвідносини, у нас фактично ідуть на нормальному рівні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович, група "Довіра". Шановні колеги, і після цього переходимо до голосування. А, ще буде. Добре.

 

13:42:07

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановний пане голово, шановні колеги, ще раз хочу підкреслити, що наша депутатська група "Довіра" беззаперечно стоїть на позиції, що люба країна, яка сьогодні підтримує агресію Російської Федерації  проти нашої держави, в той чи інший спосіб допомагає або у вигляді озброєння, або в якомусь іншому вигляді, має понести за це покарання.

Саме тому ми вітаємо створення такої інституції як міжнародний спеціальний трибунал. Саме тому сьогодні наші правоохоронці спільно з офісом міжнародного прокурора працюють, збираючи всю необхідну доказову базу. І це обов'язково буде використано в майбутніх судових засіданнях. Але це буде завтра. Але ми маємо сьогодні робити, вживати любі кроки для того, щоб запобігти агресивним, військовим та іншим злочинам проти нашої країни. Тому, безперечно, держава Іран, яка сьогодні постачає необхідне обладнання, літальні апарати, можливо інше військове або цивільне обладнання для Російської Федерації, має підпадати під обмежувальні санкції. Тому ми будемо за це голосувати. І закликаю і в майбутньому адекватно і вчасно наполягати на прийнятті саме таких заходів.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, Григорій Немиря, фракція "Батьківщина". І після цього голосуємо, шановні колеги. Включіть з місця, будь ласка.

 

13:43:59

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Шановні колеги, хочу вам повідомити, що 23 травня, тобто минулого тижня, було опубліковано звернення ста світових лідерів із 47 країн світу. Від України це звернення підписала Юлія Тимошенко. Це звернення стосується притягнення до відповідальності лідерів іранського режиму, зокрема і керівництва Корпусу вартових ісламської революції. Як одну з причин, чому вимагається притягнути їх до відповідальності за злочини проти людяності, є постачання шахедів-дронів від Ірану до Російської Федерації. Хочу сказати, що сьогоднішня постанова, хоча вона і потрібна, вона є запізніла. Варто в наступному не допускати такого запізнення кількамісячного. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обговорили це питання. Переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти місця.

І я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичним поправками проект Постанови про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року "Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран" (реєстраційний номер 9333).

Готові голосувати? Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати.

 

13:45:54

За-328

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях, будь ласка. От єдність як вона є.

Йдемо далі. Разумков з процедури, будь ласка.

 

13:46:10

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслане Олексійовичу.

Шановні колеги, у нас з минулого засідання невирішене питання – Постанова 8312. Минулого засідання ми продовжуємо… з минулого засідання ми продовжуємо тягати кота за хвоста, розповідаючи військовим, що ми напрацьовуємо якісь інші законопроекти для того, щоб повернути їм 30 тисяч. Просили до кінця місяця. Місяць минув. Знову люди залишаються без тридцятки. Давайте винесемо постанову, яка автоматично повинна потрапити до порядку денного. На жаль, мабуть, з технічних причин її сьогодні немає. Мені дуже не хочеться вірити, що знову цей процес буде затягуватись. Будь ласка, прошу вас поставити на голосування пропозицію про включення на це пленарне засідання цю постанову 8312 для того, щоб повернути доплати в 30 тисяч нашим військовим. Вона не потребує включення до порядку денного.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Дмитро Олександрович, я повідомляю вам, що якраз плідна робота робочої групи завершена, і буквально зараз реєструється цей законопроект, про який ви сказали. Я думаю, що коли буде згода всіх політичних фракцій і груп, а я думаю, що вона буде, він завтра буде винесений на голосування в залу. Тому я все-таки пропоную давайте ми… Дмитро Олександрович, у нас є рішення Погоджувальної ради діяти таким чином.

 

РАЗУМКОВ Д.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання буде в цей період, тому воно буде винесено.

 

РАЗУМКОВ Д.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, я дякую вам. Йдемо далі.

Наступний законопроект 6004, 6004-1, 6004-2, 6004-д. Це проект Закону про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути ці питання за скороченою процедурою, прошу народних депутатів голосувати.

 

13:48:29

За-251

Рішення прийнято.

Шановні колеги,  два – за, два – проти, як домовлялись, так? Будь ласка, прошу записатись: два – за, два – проти представників фракцій і груп.

Будь ласка, слово надається Чорному Дмитру Сергійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.

 

13:49:05

ЧОРНИЙ Д.С.

Прошу передати Олегу Бондаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Бондаренко, будь ласка.

 

13:49:19

БОНДАРЕНКО О.В.

Доброго дня, шановні колеги! Шановні колеги, дозвольте представити вам нову довгоочікувану версію цього законопроекту під назвою 6004-д про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Прийняття цього законопроекту забезпечить проведення довгоочікуваної і необхідної модернізації української промисловості і доведення її до європейських стандартів через впровадження найкращих доступних технологій та методів. Така модернізація не може розглядатися окремо від інших зобов'язань щодо модернізації промисловості, передбачених інвестиційними та  міжнародними зобов'язаннями України, виконанням Угоди про асоціацію, реалізацією Національного плану скорочення викидів, декарбонізацію підприємств і вкладом України до оновленого визначеного внеску України до Паризької угоди.

Загальний строк переходу на найкращі доступні технології, передбачений законом для існуючих об'єктів, це 12 років з дати його прийняття. Це не відтермінування строків модернізації, а можливість поступового переходу на  сучасні екологічно чисті "зелені" технології.

Для українського свідомого бізнесу прийняття закону – це, по-перше, інвестиційне планування за рахунок прогнозованих екологічних вимог, спрощення умов ведення бізнесу, спрощення дозвільних процедур через впровадження одного "довкіллєвого" дозволу. А, по-друге, це додаткові можливості для національного виробника бути присутнім на рівних умовах на європейському ринку.

Разом з тим, зрозуміло, що існує потреба в розробленні та запровадженні дієвих фінансових механізмів для інвестицій на заходи з модернізації підприємств, і це вже також передбачено законопроектом. А для населення України це захист його конституційних прав на збереження здоров'я населення, мінімізацію шкоди довкіллю та доступ до екологічної інформації.

Окрім досягнення перемоги, найважливішим завданням для нас на сьогодні є післявоєнне відновлення  нашої країни. І шлях, запропонований законопроектом, – це шлях відбудови сучасної промисловості та інфраструктури, який спирається на "зелені" чисті технології.

Дуже прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Кубів Степан Іванович, фракція "Європейська солідарність".

   

13:51:25

КУБІВ С.І.

Пане Голово, слово прошу передати Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.

 

13:51:36

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, збройна агресія Російської Федерації поставила на особливе місце так само проблеми екології. І очевидно, що російські окупанти влаштовують в Україні екоцид і питання збереження довкілля, підтримки його, потребує особливої уваги парламенту. В той же час очевидно, що ми маємо знайти здоровий баланс і для забезпечення нормальної життєдіяльності українського бізнесу, який не менше потерпає сьогодні від збройної агресії.

Дійсно, законопроект, який ми зараз розглядаємо, – це реінкарнація проекту, який кілька раз вже виносився в залу, дискутувався. Він дещо покращений, хоча наша політична сила бачить і в цьому законопроекті певні неузгодженості, в тому числі з європейською практикою. В першу чергу ми потребуємо більше відкритості наших дозвільних документів для громадських організацій.

Наша фракція в першому читанні буде підтримувати цей законопроект для того, щоб мати можливість до другого дуже чітко уточнити, наприклад, що саме буде дозволятися в цих документах дозвільних, про які в ньому йдеться, як мають вони там дуже чітко фіксуватися. Але в цілому ми вважаємо, що така увага зали, яка сьогодні є і об'єднує нас на міжнародних майданчиках до теми нелегальної депортації українських дітей, до теми необхідності створення міжнародного трибуналу проти путінського режиму, така сама увага має бути і до теми екології. Тому що етноцид, влаштований Російською Федерацією проти України, потребує більш серйозної уваги як в сесійній залі, так і назовні, для того, щоб Путін і його банда – Російська Федерація повністю відповіли за ці збитки українському довкіллю і українському підприємництву.

Просимо підтримати в першому читанні, хоча законопроект потребує доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кабаченко Володимир Вікторович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

13:53:42

КАБАЧЕНКО В.В.

Прохання надати слово Євтушку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євтушок Сергій Миколайович з місця. Включіть Євтушку з місця, будь ласка.

 

13:53:58

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, Руслане Олексійовичу. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Мої колеги вже говорили про те, що саме в цьому проекті нормативно-правового акта мова йде про екологію, про вплив на довкілля. І такі виклики, які нині ми маємо, про які озвучували попередні виступаючі, очевидно, не можуть не впливати на екологію. Я навіть скажу, що ці рашисти, ця рашистська агресивна стратегія, яка веде війну проти нашої держави, вони навіть своїх "200-х" не забирають з поля бою, не хочуть їх забирати і, звісно, це може бути забруднюючими речами.

У даному законопроекті є ряд добрих, позитивних речей. І ми вже говорили про те, що якщо стоїть позначка, що це євроінтеграційний законопроект, то, звісно, мав би бути консенсус в залі. Але насправді, якщо в одній частині є позитивні речі цього акта, то  є і інша частина, яка суперечить і викликає величезні запитання з точки зору там до порушення інших вимог Європейського Союзу.

Я навіть можу зачитати деякі з них. Так, у пункті 4 статі 29 передбачено, що оператори установ, які мають намір вивести із експлуатації, під час подачі заяви на отримання інтегрованого дозволу вказують термін їх експлуатації та надають оцінку того, що досягнення нормативів гранично допустимих викидів, визначених цими методологіями. Це призведе до непропорційно високої вартості виробленої продукції порівняно з перевагами для довкілля. А також хочу сказати, що ми змушені будемо в післявоєнний стан переглядати енергетичні наші об'єкти. В цьому контексті теж мусимо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Бакунець Павло Андрійович, група "Довіра". Шановні колеги, після цього голосуємо. Будь ласка.

 

13:56:10

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, дорогі українці! Звичайно, що в цей час, коли рашистський, кремлівський режим створює справжній геноцид проти українського народу, коли рашистський режим робить екоцид проти української природи, знищуючи наші ліси, знищуючи українські поля, знищуючи українську природу, ми все ж таки хочемо не відступати і рухатися в  напряму, визначеному нашою державою, в напряму до Європи. І хай би наша промисловість також рухалася в напряму до Європи. Тобто ми за те, щоб були зменшені викиди в промисловості, ми за те, щоб були екологічно чисті, правильні технології запроваджені на промисловості. І, власне, цей євроінтеграційний законопроект, дякуючи важкій титанічній роботі профільного екологічного комітету, профільного міністерства, все ж таки є сьогодні в залі і впровадження цього інтегрованого дозволу з оцими найкращими, власне, доступними технологіями, і це рівність, і правильність для всіх підприємств в Україні. І хочеться вірити, що такими поступовими кроками ми, власне, і рухаємося до цього шляху, до обраної нами Європи.

І в скорому часі після нашої перемоги, власне, підприємства матимуть ще відповідний термін для того, аби забезпечити собі відповідні екологічні технології і менше забруднювати нашу українську природу. Відповідно так ми і будемо дбати про здоров'я наших українців. Закликаю всіх проголосувати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення. Прошу підготуватися до прийняття рішення. Готуємося до прийняття рішення.

 Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з урахуванням пропозицій комітету проект Закону про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля (реєстраційний номер 6004-д).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

13:58:54

За-301

Рішення прийнято.

Дякую, колеги.

Наступне питання 8401. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану.

Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

 

13:59:27

За-251

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути цей питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:59:47

За-244

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова міністра фінансів України Сергій Михайловича Марченка. Будь ласка, Сергій Михайлович.

 

14:00:02

МАРЧЕНКО С.М.

Доброго дня, шановні народні депутати. Радий вас бачити.

Я вважаю, що законопроект, який ми зараз будемо розглядати, є надзвичайно важливим. Він визначає багато речей, які в цілому формують уявлення про спроможність влади, Верховної Ради, уряду виконувати взяті зобов'язання. Хочу сказати, що йде мова про повернення довоєнних норм податкових, які існували до 24 лютого 2022 року. Ми вважаємо, що бізнес, який потерпав в період початку військового стану, зараз міг адаптуватися. У нас є всі сигнали того, що бізнес зараз більш адаптований, є сплата податків.

Разом з тим, виклики, які залишаються перед урядом України, ще не вирішені. Ви всі прекрасно розумієте, що основне і ключове завдання – це наповнення бюджету, це наповнення бюджету з метою фінансування Збройних Сил України і інших формувань сектору безпеки і оборони. Ми можемо формувати наш бюджет лише за рахунок податків.

Тому законопроект 8401 передбачає повернення ставок єдиного податку до довоєнних, повернення строків на перевірки і інші необхідні речі, які дозволять нам збільшити доходи бюджету на 10 мільярдів гривень до кінця року. Ціна питання – 1,5 мільярда гривень щомісячно. Прохання підтримати.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

14:02:07

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергій Михайлович.

Будь ласка, для співдоповіді запрошується голова комітету Данило Олександрович Гетманцев. Будь ласка.

 

14:02:31

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні друзі, рік тому, трошки більше року тому ми прийняли з вами в цьому залі рішення проведення 2-відсоткового податку. Це був березень минулого року, згадайте ті часи. В тому числі завдяки цьому рішенню нам вдалося вивести економіку зі стану оціпеніння, в якому вона була в березні минулого року.

Економіка України внаслідок війни, найтяжчої війни із 45-го року в Європі втратила менше 30 відсотків, у тому числі завдяки цьому рішенню. І в цьому році ми маємо вже прогноз плюс 2 відсотки ВВП. Водночас часи змінюються, витрати на армію зростають, формується додаткові бригади. Ми плануємо і вже здійснюємо наступ.

Цей закон потягне за собою залучення до бюджету плюс 10 мільярдів. І поза цим система двох відсотків відіграла свою роль. Ця система не є співставною зі звичайною системою оподаткування, яка є прийнятою в ЄС і до якої ми йдемо, і з якою ми уніфікуємо наше законодавство, бо не може в межах однієї і тієї ж системи існувати податок з обороту і податок на додану вартість та інші податки звичайної системи.

І дійсно цей законопроект прямо передбачений меморандумом з МВФ. Від цього, від прийняття цього законопроекту належить допомога нашій країні. Ми кожну копійку податків витрачаємо на армію, все інше ми фінансуємо за рахунок партнерів. І саме відповідно до цього законопроекту ми звільнимо від цих правил прифронтові території.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Данило Олександрович.

Будь ласка, запишіться на виступи: два – за, два – проти.

Кубів Степан Іванович, "Європейська солідарність".

Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

14:05:23

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, давайте розставимо всі крапки над "і" для того, щоби зрозуміти мету і суть цього проекту закону. На жаль, навіть незручно слухати промову тільки що доповідачів щодо того, що цей проект закону дасть додаткових 10 мільярдів гривень на рік.

Скажіть, будь ласка, це за рахунок відміни двохвідсоткової спеціальної ставки чи за рахунок штрафів і всіх перевірок, якими ви будете гнобити той бізнес, який є джерелом зараз підтримки наших військових? Вам здається, що в бізнесу є зайві гроші, які він ховає і не платить зараз? Да, ні, навпаки, бізнес щодуху витрачає всі наявні можливості для того, щоб не тільки заплатити в бюджет, а і напряму закупляти товар, виконувати всі роботи для Збройних Сил.

Стидно навіть слухати таке, що ви зараз когось примусите додатково ще щось заплатити. А штрафні санкції? Як не стидно, ще в січні місяці подали цей проект закону, невже за ці місяці не можна було знайти компроміс, враховуючи те як відпрацьовує зараз бізнес, подумати над тим, до кого як застосовувати штрафні санкції чи потрібно їх взагалі повертати. А що робити з тим, щоби насправді знайти діалог між бізнесом і податковою? Чому податкова повернулася до тих узурпаторських методів роботи зараз навіть на підставі тих норм, які дозволили їм проводити ряд перевірок? Скажіть, будь ласка, податкова зараз здійснює величезний ряд перевірок, ви чули хоча би одну думку, що вона діє в межах компетенції і в межах закону? Ні. Саме варварські методи ми не дамо повернути.

І не забувайте, будь ласка, що якраз інвестклімат в Україні буде вирішаючим при прийнятті України до Європейського Союзу. Думайте про це, думайте не тільки про український бізнес, а і про всіх інвесторів, які побачать справжнє обличчя нашої податкової системи.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

14:07:32

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Железняку Ярославу Івановичу, фракція "Голос".

 

14:07:37

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, дуже легко голосувати популярні законопроекти,  і ми це робили в тому числі на початку війни. Саме ми з вами дали цю знижку 2 відсотки, яка тривала майже півтора року. Саме ми приймали і під час карантину, і на початку війни мораторій на перевірки, і саме ми зупиняли штрафи. Зараз цей законопроект не є популярним, і я дуже чудово розумію багатьох, хто його критикує. Але давайте говорити відверто, цей законопроект саме в такій редакції був в меморандумі з МВФ. Він був не просто пунктом в меморандумі, це було Prior Action. Україна вже зараз отримала на нього 2,7 мільярда доларів, і до нього підв'язана вся програма.

Тому всі ті, хто хочуть критикувати, говорити, що він не потрібен, давайте його не приймати, є дуже проста пропозиція. Окей, тоді зарахуйте, будь ласка, з інших джерел на рахунок держави 115 мільярдів доларів, які у нас ідуть за програмою МВФ. І як тільки ви це зробите, тоді можна буде говорити, чи добрий, чи поганий законопроект.

Я сам буду подавати до нього правки. Я вважаю, що деякі норми, які стосуються особливо деокупованих і постраждалих від війни територій, треба звільнити від цих перевірок. І, повірте мені, навіть на рівні комітету ми будемо робити цей депутатський контроль для того, щоб там не було перебільшень з каральними функціями деяких фіскальних органів. Але у нас немає жодного іншого варіанта, як не прийняти цей законопроект. Ми маємо його прийняти, тому що іще раз повторюю, під ці законопроекти ці букви, під ці сторінки вже Україна отримала гроші. Якщо ми хочемо, щоб не допустити фінансової прірви, ми маємо проголосувати щонайменше в першому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Немиря Григорій Михайлович. Шановні колеги, після цього будемо голосувати. Юлія Володимирівна Тимошенко. Пропустіть, будь ласка, колегу. Шановні колеги, після цього, будь ласка, підготуйтеся.

Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

14:09:51

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ми, наша команда, ми завжди підтримуємо міністра фінансів, Міністерство фінансів в усіх розумних рішеннях, бо ми розуміємо, що сьогодні бюджет треба наповнювати. Нема ніяких сумнівів.

Але в цій ситуації ми мусимо подумати про те, що в нас залишки бізнесу в Україні ще працюють. Залишки! Ви розумієте, в яких умовах страшних вони сьогодні працюють. І цей закон він вирішує декілька питань, які по суті поставлять крапку взагалі на роботі і існуванні десятків тисяч наших підприємств. Тут є три речі, які не є допустимими.

Перше – це ФОПи позбавляються пільгової системи оподаткування 2 відсотки з обігу. Це означає, що вони підуть у тінь і навіть цих 2 відсотків у нас не буде.

Друге. Тут поновлюються всі абсолютно перевірки. А у нас 80 перевіряючих структур в країні. Якщо вони зараз набросяться, накинуться разом із штрафними санкціями на цей бізнес, то ми не дотягнемо до кінця війни, у нас не залишиться платників податків.

Третє, що важливо. Там буде спеціальна процедура відшкодування податку на додану вартість, де податок на додану вартість перетвориться в 20 відсотків податку з обігу. Ви що хочете цього?

І останнє третє. Тут будуть брати податки зі збиткових підприємств. У підприємства збиток, а будуть брати податки.

Я хочу вам сказати, це могила для залишків наших підприємницьких структур в Україні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення. (Шум у залі) А що ви хочете? А, від фракції?

Будь ласка, Данило Гетманцев.

 

14:12:11

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, насправді ми чули тільки декілька популістичних промов щодо цього законопроекту, це не якась дивина для нашого парламенту, ми часто чуємо популістичні промови. А я хочу нагадати в цьому контексті колегам, що ми єдина країна у світі, єдина країна у світовій економічній історії, яка у війну не підвищила податки, а знизила податки. Не підвищила податки, а знизила податки. І на сьогодні, на сьогодні ми говоримо про відновлення мирного стану, мирних правил, їх справляння. І я, чесно кажучи, не знаю про що тут можна говорити, коли ми говоримо про існування зараз 2-відсоткового податку, а повертається 5-відсотковий. Це те, за що треба торгуватися перед лицем тих людей, які в окопах? Соромно, соромно слухати ці тези популістичні.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обговорили цей законопроект. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Будь ласка, займіть свої місця, приготуйтесь до голосування.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (реєстраційний номер законопроекту 8401).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:14:13

За-227

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую.

Йдемо далі, шановні колеги.

9107 зі значком "1" – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану. Це повторне друге читання, 9107-1. Ми домовлялись так: буде 3 хвили – Юлія Володимирівна Тимошенко і голосуємо. Правильно? А хто ще? А, Ніна Петрівна буде. Я перепрошую, у мене не написано. Добре. Спочатку тоді дамо Юлії Володимирівні, бо я… (Шум у залі)

 Давайте тоді з процедури, потім Юлія Володимирівна, да, будь ласка. Ви теж з процедури, Дмитро Олександрович? Добре, давайте спочатку з процедури. Ніна Южаніна, будь ласка. Данило Олександрович, займіть своє місце.

 

14:15:16

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановний пане Голово, я хочу звернути вашу увагу, що щойно, коли доповідали попередній проект Закону 8401, пан голова комітету говорив не від імені комітету, а від себе. І тому, коли ви йому вдруге дали заключне слово, це було порушенням Регламенту. Або нехай пан голова комітету зачитує рішення комітету, як це повинно робитися і не говорити від себе, не давати оцінки і аналізу, або це буде подвійний виступ, який абсолютно точно не передбачений Регламентом роботи Верховної Ради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ніна Петрівна, як ви бачили, я виходив, я не чув першого виступу Данила Олександровича. Але, коли я прийшов, я бачив, що "Слуга народу" не брав слово, тому Данило Олександрович взяв цю одну хвилину як "Слуга народу" і виступив. Тому я не можу вам чи підтвердити, чи спростувати, але я прошу голів комітетів чи осіб, які представляють законопроекти, якщо була ця стадія, то все-таки виступати від імені комітетів. Дякую.

Будь ласка, Разумков. А, ми дамо репліку, да? Будете, Данило Олександрович? З місця. А, добре, все, він не буде.

Будь ласка, Разумков, потім Юлія Володимирівна. Будь ласка, Разумков.

 

14:16:18

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, у нас близько 30 правок: дві правки від Шпак і інші правки я прошу замінити на виступ на 3 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Але давайте, оскільки я вже оголосив Юлію Володимирівна, Юлія Володимирівна, після цього дві поправки Шпак… Секундочку. 

Добре, дивіться, шановні колеги, тоді, фіналізуючи. 3 хвилини –  Юлія Володимирівна Тимошенко, після цього 3 хвилини – Дмитро Олександрович, після цього Ніна Петрівна – 2 хвилини. Так? І після цього Шпак дві поправки, і голосуємо за законопроект. Домовились, колеги?

Будь ласка, 3 хвилини, Юлія Володимирівна.

 

14:17:20

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, "Батьківщина".

Шановні колеги,  в принципі, цей законопроект про зачистку російських засновників наших банків українських. Абсолютно правильний законопроект, все, що стосується російських засновників українських банків, треба зачистити. Але в цьому законі була одна річ, з якою наша команда не могла погодитися. Тобто системні банки націоналізуються, якщо в них є російські засновники – це абсолютно правильно, маленькі банки, не системні, які мають російських засновників, ліквідуються – це абсолютно правильно. Але в цьому законі була норма, яка передбачала, що наші українські громадяни, українці, якщо мають депозити, рахунки в цих банках, які мають російських засновників, якщо цей банк ліквідується, не мали права на відшкодування з Фонду гарантування вкладів. А тут було написано, що треба просто дочекатися кінця війни, потім дочекатися російських репарацій і за рахунок цього українцям покрити збитки в ліквідованих проросійських банках в Україні.

Що наша команда боролася і досягла якого результату? Ми досягли компромісу і в цьому законі виправили це положення. І тепер, коли буде ліквідовуватися банк, який має російських засновників, то українські громадяни, які мали там депозити або рахунки або застави, вони не втратять ні своє майно, ні свої гроші. А їм Фонд гарантування вкладів буде відшкодовувати всі збитки так само, як для інших ситуацій, які пов'язані з виведенням  банків в Україні з ринку. Тобто нас дослухалися, це враховано, і саме тому наша команда закликає проголосувати за цей закон. Тому що, по суті, з українського ринку, з української банківської системи прибрати засновників, які представляють країну-агресора, це треба було робити ще півтора року назад, добре, що хоч зараз до цього дійшли. Тому наша команда голосує "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.

Будь ласка, 3 хвилини –  Разумков, потім 2 хвилини – Южаніна, потім дві поправки Шпак, і тоді голосуємо. Виходьте.

 

14:20:02

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, цей законопроект, на щастя, був не проголосований минулого разу і багато що вдалося виправити. Багато речей безглуздих були прибрані до повторного другого читання, і це вкотре доводить те, що Рада може працювати, коли вона є, коли є бажання і коли є розуміння, навіщо це робиться. Тому що перший раз туди запхали багато "хотєлок", запхали механізми для маніпулювань, а не для реальної роботи.

Але я зараз хотів би, користуючись тим, що є і міністр фінансів в залі, проговорити все ж таки про зарплати військовим. У нас з вами ганьба. Я хотів би звернутися до кожного народного депутата, який сидить в цій залі і який голосував за бюджет на 2023 рік. Ось відповідь. Міністерство оборони України, голосуючи за бюджет, ви їх профінансували лише на 39 відсотків. Міністерство фінансів України ще в листопаді минулого року знало, що забере зарплати в 30 тисяч у військових, в листопаді минулого року. Коли розповідають, що це прохання військових прибрати 30 тисяч, це неправда. Багато хто їздить, спілкується з нашими захисниками і знає, що їм ці кошти конче необхідні. Я вас дуже прошу все ж таки повернути нормальні доплати нашим захисникам. Приймати закони так, щоб потім не було соромно перед тими, хто боронить нашу державу. Дуже добре, коли сьогодні  розповідають, що це відбувається за рахунок державного бюджету. А коли приймали бюджет в листопаді, чому з цієї трибуни ніхто не сказав, що забирає доплати у військових, що наші захисники не будуть отримувати те, що їм пообіцяв в тому числі і Президент на початку війни? Відповіді, на жаль, немає, сьогодні нікому не цікаво, ні в ці залі, ні  в ложі уряду. Тому що дуже добре і дуже зручно, коли так працює держава, коли можна забрати у захисника, а він нічого не може сказати.

Я вас дуже прошу приймати рішення так, щоб вам не було соромно перед тими, хто боронить нашу країну. А головне, щоб нам всім разом з вами не довелося перед ними відповідати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз 2 хвилини – Южаніна Ніна Петрівна. І потім дві поправки Шпак, 25-а і 48-а. І переходимо до голосування.

Будь ласка,  Ніна Петрівна.

 

14:23:04

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, на жаль, щойно один із спікерів від "слуг народу" назвав популістами тих, хто висловлює свою власну думку, яка не сходиться    з його думкою. На жаль, це існує в цьому парламенті. І мені стидно за цю особу, яка навіть не дозволяє комусь по-іншому  думати і висловлюватися.

А от щодо цього проекту, якраз треба було би йому відреагувати і подякувати за те, що наша фракція в першому читанні, в другому першому читанні минулого разу не проголосувала за цей проект закону. Тому що ті дискреції, які тут містилися, насправді зараз виправилися. І незважаючи на те, що навіть велика частина там експертів була заряджена, не знаю, якими там особами, для того, щоби написати  все негативно щодо "Європейської солідарності", зараз зрозуміли, в чому була причина нашого неголосування і наскільки зараз правильно виписані норми. Тому що навіть якби проголосували минулого разу той проект закону, то якраз норми не могли би застосувати до Дельта Банку, до Sense Bank, тому що зараз виправлена ця помилка. Це по-перше.  

По-друге,  насправді дуже важливо, що виведені із-під обов'язкової дії цього закону несистемно важливі банки, які відразу мали ліквідовуватися і позбавлятися діяльності в найближчому майбутньому.

Тому я вважаю, що ми своєю конструктивною позицією, конструктивною позицією зробили так, що вчергове банківську фінансову систему спасли. От оце правильне рішення: ми спасаємо фінансову систему. Тому, будь ласка, дослухайтесь до своїх колег, навіть якщо вони говорять інше, чим вам вважається. Ганьба тим, хто голосував за попередній закон! Ганьба від всієї спільноти бізнесової! От і все. Тому приймайте рішення і думайте, що робите, наперед трошки, щоб потім не було стидно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, народна депутатка Шпак, 25-а і 48 поправка. Ви будете по одній представляти, пані Любов?

Будь ласка, 25 поправка.

 

14:25:16

ШПАК Л.О.

Хоча 25-а і 28 правки, вони стосуються один одного. Все ж таки закон, він є необхідний, потрібно його підтримувати, голосувати. Але все ж я зроблю акцент на двох цих правках, які схожі між собою, але їх потрібно було підтримати.

Перш за все, колеги, ми не повинні робити винними звичайний бізнес і громадян України, які відкрили банківські вклади саме в цих установах. Не знаючи, що в майбутньому, вкладники банку попадають під санкції. Відповідно правкою пропонується надати компенсації добросовісним вкладникам банку не тільки за рахунок держави-агресора, а і за рахунок націоналізації майна підсанкційної особи, прямого чи непрямого власника банку. Тобто це розширює нам гарантії того, що ці компенсації отримають вкладники.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене одне уточнення, все-таки поправки 25 і 48, правильно? Бо ви сказали 28-а, 28-а – це Геращенко. 25 і 48 – коректно. Зараз ми говоримо про 25 поправку.

Будь ласка, позиція комітету коротко.

 

14:26:28

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Власне, напевно, ви не чули тієї дискусії, яка в нас була з однією з фракцій парламенту. Юлія Володимирівна достатньо чітко дала пояснення щодо цього приводу. В законі прямо написано, що жодним чином він не поширюється на права вкладників – фізичних осіб. Вони є убезпечені відповідно до того механізму, який ми з вами прийняли рік тому, убезпечивши всі вклади, які є на сьогодні, на сто відсотків від їх суми. Тому не треба захищати, що вже захищено.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте поставити цю поправку? Чи можемо не ставити? Я не почув. Наполягаєте, да?

 

14:27:11

ШПАК Л.О.

Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 25 поправка авторства Шпак і колег. Шановні друзі, ви почули позицію автора, почули позицію комітету. Тому прошу голосувати за 25 поправку.

 

14:27:40

За-80

Рішення не прийнято.

48-а, правильно? Будь ласка, Шпак.

 

14:27:45

ШПАК Л.О.

48 правка, аналогічна цьому ж самому правка. Справа в тому, що добросовісні вкладники повинні мати дієвий механізм захисту прав з метою отримання компенсації своїх вкладів якнайшвидше і в перший час, не чекаючи якогось певного світлого майбутнього відповідно. Тож дана правка теж аналогічно гарантує за рахунок іншого майна компенсації вкладів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.

 

14:28:24

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Позиція комітету незмінна. Це вже враховано і вже все прогарантовано. Давайте будемо уважніші при вивченні тексту законопроекту до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ітак, я ставлю 48 поправку авторства Шпак і колег. Ви почули позицію і автора, і комітету. Тому прошу визначатись та голосувати.

 

14:28:54

За-72

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ми пройшли всі поправки, всі виступили. Тому я переходжу до прийняття рішення. Будь ласка, приготуйтеся.

Я ставлю пропозицію прийняти в повторному другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану (реєстраційний номер законопроекту 9107-1). Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:29:45

За-305

Рішення прийнято.

Закон прийнятий в цілому. Дякую, колеги.

Йдемо далі. Наступні два законопроекти ми домовилися голосувати без обговорення – це 9273 і 8032. Тому одразу приготуйтеся до голосування.

9273. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про деякі питання реалізації у 2023 році Постанови Верховної Ради України "Про Премію Верховної Ради України найкращим учасникам зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти" (реєстраційний номер 9273).

Готові голосувати? І так, прийняти за основу з необхідними техніко-юридичними поправками 9273. Прошу голосувати. Це постанова, так.

 

14:30:54

За-322

Рішення прийнято.

Наступний законопроект 8032 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо борців за незалежність України у XX столітті). Тому я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо борців за незалежність України у XX столітті) (реєстраційний номер 8032). Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:31:41

За-313

Рішення прийнято.

Наступний 0206. Це проект Закону про прийняття Статуту Банку розвитку Ради Європи та приєднання до Третього протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:32:15

За-261

Рішення прийнято.

Шановні колеги, будь ласка, запишіться: два – за, два – проти.

Будь ласка, Степан Іванович Кубів, фракція "Європейська солідарність".

 

14:32:50

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, прошу надати слово пані Іванні Климпуш-Цинцадзе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванна Орестівна.

 

14:33:12

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні колеги, безумовно, "Європейська солідарність" буде підтримувати приєднання України до членства в банку Ради Європи і це ще один спосіб для нас мати допомогу вільного світу. Але хочу нагадати, що ми, дійсно, весь час розраховуємо на те, що вільний світ і країни вільного світу будуть нам допомагати і будуть стояти разом із нами в цій боротьбі. І Рада Європи є однією з тих інституцій, в якій успішно, в Парламентській асамблеї Ради Європи, працює українська делегація, багатофракційна, багатополітична українська делегація від Верховної Ради України.

Але що відбувається? Ми бачимо, що, на жаль, правила в українській Верховній Раді не для всіх, не однакові для всіх, і ми бачимо, що тим депутатам, навіть якщо вони якісно провадять міжнародну роботу, але з якими  незгодне керівництво парламенту чи, можливо, керівництво країни, перекривається шлях до виконання прямих обов'язків у Раді Європи, в Парламентській асамблеї Ради Європи. Так нашого колегу Олексія Гончаренка не було допущено як члена Парламентської асамблеї Ради Європи до трьох відряджень  в рамках  виконання повноважень його як члена Ради Європи. Це неприпустимо, це безчинство, це має бути припинено.

Ми висловлюємо засудження і різкий протест проти таких дій керівництва Верховної Ради України. Керівництво Парламентської асамблеї Ради Європи звернулося до парламенту України припинити порушувати демократичні норми. І ми сподіваємося, що країна, яка сьогодні стікає кров'ю за свій вибір, за те, що вона хоче бути демократичною і європейською, буде все-таки дотримуватися усіх норм, в тому числі Ради Європи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки було згадано керівництво Верховної Ради, а я відношусь до керівництва Верховної Ради, я просто інформую вас, шановні колеги, зокрема про деякі питання щодо порядку оформлення відряджень. Ви знаєте, що відрядження надаються народним депутатам відповідно до Положення про відрядження і за 10 днів особа має надати заяву. Так-от, щодо... візьмемо... Секундочку, я чув вашу позицію, а тепер я показую те, що зі скрінами у мене є. Ваша заява на відрядження з 9-го надійшла 09.05 о 14:30. Положення, розпорядження. Ще раз, ви можете говорити що завгодно, я вам показую, а розпорядження прийшло 10-го. Тому, шановні колеги, давайте порядок починати з себе і правила для того, щоб їх дотримуватись. Дякую.

Переходимо далі. (Шум у залі)  

Шановні колеги, дякую. Йдемо далі.

Будь ласка, Заремський. Заремський Максим Валентинович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

14:37:04

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Прохання передати слово Мезенцевій Марії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Сергіївна Мезенцева.

 

14:37:28

МЕЗЕНЦЕВА М.С.

Шановні колеги... (Шум у залі) Добрий день, шановні колеги! Насправді... (Шум у залі)  Я не можу виступати, я вибачаюсь.

Шановні колеги, сьогодні дуже важливий процедурний день, але насправді не всі з нас і не всі в Україні знали, що в інституції, яка займається правами людини, є фінансова серйозна структура – це називається банк реконструкції Ради Європи.

Зараз за результатом вашого голосування, нашого з вами голосування Україна може стати 43 державою-членом цієї інституції. Для чого це потрібно Україні? На дуже вигідних, нульових майже умовах вступу, тобто ми не сплачуємо додатковий внесок, якщо ви запитаєте, які видатки бюджету тут є, вони майже нульові, ми матимемо доступ до серйозних фінансів, які посприяють відновленню інфраструктури України, пошкоджених осель і домівок, багатоповерхових будинків, відновлення енергетичної інфраструктури, тобто всього того, що місяцями нищить Російська Федерація і збройна агресія РФ проти держави України.

Наголошую на тому, що спеціальне засідання банку відбудеться вже 8 червня в Страсбурзі. Ми мали змогу познайомитися і обговорити цю позитивну ідею з головою банку. Він дуже чекає цього голосування. Ми дякуємо Президенту Зеленському за швидке внесення проекту закону до Верховної Ради. Процедурно, і це підтвердить представниця уряду, процедурно всі умови вже виконані. Я вас дуже прошу, колеги, підтримати. Це стосується кожного воєнного злочину, кожної української сім'ї. Ми зможемо отримати додаткове фінансування за рахунок банку Ради Європи для відновлення нашої держави. Будь ласка, підтримайте, ми хочемо побачити конституційну більшість на екрані.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шуфрич Нестор Іванович, "Платформа за життя та мир".

 

14:39:36

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, я думаю, що з точки зору боротьби за інтеграцію України в Європу ратифікація і приєднання до відповідного протоколу тільки буде сприяти цьому процесу. Тому ми маємо зараз чітко визначитись, підтримати відповідну ініціативу і затвердити відповідний протокол і щодо приєднання до нього.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили бурхливі обговорення. Я нагадаю, що ми розглядуємо проект Закону про прийняття Статуту Банку розвитку Ради Європи та приєднання до Третього протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи (реєстраційний номер 0206).

Шановні колеги, готові голосувати? Зараз, секундочку, хай ще колеги зберуться.

Кому? Ой, будь ласка, Григорій Михайлович Немиря. Немиря, будь ласка. Я не бачу. Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

14:40:53

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую, пане Голово.

Для більшості колег, мабуть, це нова інформація, тому що Рада Європи – це традиційно організація, яка займається правами людини і питаннями демократії. Те, що в Раді Європи, виявляється, є Банк розвитку, я думаю, більшість з колег не знали. Тому тепер будемо знати.

Але що я хочу сказати, щоб ми також не покладали надмірних надій, це дуже скромна установа, не треба мати завищені очікування. А реальна проблема, яка існує, так само, як відносно України зі Світовим банком, з іншим міжнародними фінансовими інституціями,  що навіть ті кошти іноді великі, іноді невеликі, вони не вибираються на проекти, за які ми, коли їх затверджуємо, говоримо, що це манна небесна настане. Не настане манна небесна, і цьому перший виклик уряду – це використати гроші, якщо і коли вони надійдуть на ті цілі, про які говорили інші колеги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, готуємося до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про прийняття Статуту Банку розвитку Ради Європи та приєднання до Третього протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи (реєстраційний номер 0206).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:42:43

За-296

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Наступний ми домовилися без обговорення – 0202, проект закону…

Шановні колеги, трошки змінилася ситуація. Значить, тому я оголошую розгляд питання – проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо фінансової підтримки проекту постачання рейок АТ "Укрзалізниця" (реєстраційний номер 0202).

Я так розумію, що була домовленість, що тільки Гончаренко виступить і голосуємо. Будь ласка… А, ще… Тоді, друзі, давайте тоді по процедурі. Я не розумію тоді чогось.

Шановні колеги, є бажання і в інших фракцій виступити, я запитую, чи все-таки так, як домовилися, тільки Гончаренко. Будь ласка, Гончаренко і голосуємо. Будь ласка.

Шановні колеги, ну, ми ж для чогось проводимо Погоджувальну раду, колеги.

 

14:44:03

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі! Шановний Голова Верховної Ради, я  прошу вас, між нами можуть бути  різні відносини, може бути різне там що завгодно, але не треба брехати один одному в очі. Ви чудово знаєте, я чудово знаю, що я подав заяву на відрядження  21 квітня. Ви чудово знаєте, що ваш заступник пан Корнієнко не підписував мені, не ставив свою візу. Коли нема візи заступника голови, воно не йде до вас, формально. Але ж я подав все вчасно.

Друге кажу. Це надзвичайно важливо, ми з вами особисто, пане Голово, зустрілися 3 травня, разом з делегацією України в ПАРЄ, там була зустріч, багато було депутатів. І я там до вас 3 травня звернувся, що залишається 1 день підписати мені розпорядження на конференцію. Ви цього не зробили, і це є правда, і брехати не треба, і на національному марафоні брехати не треба. Я розумію, що мене на національний марафон не пускають, я розумію, що мене туди ніколи не запросять, але ж це не привід тоді оббріхувати мене там. До речі, якщо є совість у національного марафону, дайте можливість мені сказати, як була справа.

Завершую. Я завжди працював за кордоном на державу, тільки на державу, виключно на державу, буду далі так працювати. Вас прошу не ганьбити країну. Нікому нічого не додало, що сьогодні  Президент ПАРЄ пише листи у Верховну Раду, як Україна порушує свої зобов'язання, порушує зобов'язання члена... країни-члена Ради Європи. Так не має бути, ми не маємо ганьбити країну ніколи, які б у нас з вами не були суперечки, маємо поважати країну і наш прапор і працювати на нього...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оскільки назвали мене, Олексію, оскільки ви мене назвали, я ж теж хочу відповісти вам.

Перше. Я не знаю, про які відносини між мною і вами ви говорите. Між мною і вами ніяких відносин, крім професійних, не існує.

Друге. Що стосується, ви можете ще 5 хвилин говорити, коли ви подали заяву. Я вам можу подарувати цей папірчик, тут написано, що заяву ви подали 08 числа. Дивіться, ви можете скільки раз говорити.

І третє. Єдине, що я погоджуюся з вами, що всюди за кордоном, і це робота кожного з нас, виступати в єдиній команді, ім'я цієї команди – Україна. Давайте це робити і на цьому поставимо крапку. Будь ласка, дякую, шановні колеги.

Переходимо до прийняття рішення. Я нагадаю, який законопроект ми розглядаємо. Ми розглядаємо проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо фінансової підтримки проекту постачання рейок АТ "Укрзалізниця".

Тому я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо фінансової підтримки проекту постачання рейок АТ "Укрзалізниця" (реєстраційний номер 0202). Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:47:48

За-303

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Наступний, ми домовилися, теж без обговорення. Тому я одразу ставлю пропозицію, це 0199. Прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть (реєстраційний номер 0199).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:48:30

За-299

Рішення прийнято.

Наступне, теж домовилися без обговорення, це 0196. Тому я одразу ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення (реєстраційний номер 0196). Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:49:12

За-301

Рішення прийнято. 

Наступний законопроект з обговоренням. Це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Міжпарламентської асамблеї православ’я та парламентів її держав-членів (реєстраційний номер 9262).

Я ставлю пропозицію включити цей проект постанови до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:49:44

За-282

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:50:06

За-240

Рішення прийнято.

Шановні колеги, доповідач, будете? Будь ласка, народний депутат Яременко Богдан Васильович. Після цього: два – за, два – проти і голосуємо.

Будь ласка,  Богдан Васильович.

 

14:50:25

ЯРЕМЕНКО Б.В.

Богдан Яременко, фракція політичної партії "Слуга народу". Шановні колеги, Комітет з питань зовнішньої політики на своєму засіданні 1 травня 2023 року розглянув питання про участь Верховної Ради України в Міжпарламентській асамблеї православ'я на предмет відповідності національним інтересам України та прийняв рішення внести на розгляд Верховної Ради України проект постанови, яку ми зараз розглядаємо.

Метою прийняття постанови є схвалення звернення та направлення його до парламентів і держав-членів МАП, а також ініціювання звернення Уряду України до Уряду Грецької Республіки з метою недопущення осіб, щодо яких запроваджені санкції Європейського Союзу, до участі у 30-й ювілейній Генеральній асамблеї Міжпарламентської асамблеї православ'я, яка  відбудеться у місті Халкідіки 29 червня - 3 липня цього року, та розроблення урядом України комунікаційної стратегії, спрямованої на протидію загрозам свободи совісті, віросповідання та інформування світової спільноти про дотримання міжнародних принципів релігійної свободи в Україні.

Шановні колеги, це звернення – це не про церкви, не про релігію, не про віру. Це наше колективне рішення про те, що представники Верховної Ради України відмовляються не лише вести переговори, консультуватися, а й сидіти в одному приміщенні з тими представниками так званої Думи так званої Російської Федерації, які голосували за те, щоб убивали наших дітей, за те, щоб руйнувалися наші міста, за те, щоб знищити Україну. Один з комітетів цієї організації очолює Затулін, президентом цієї організації є no-name Гаврилов, який так само підтримав рішення про війну проти України.

Ми не можемо брати в цьому участь. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Прошу записатися: два – за, два – проти.

Будь ласка, слово надається народному депутату Заремському Максиму Валентиновичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

14:52:38

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Прохання переходити до підтримки законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасне рішення. Дякую.

Будь ласка, слово надається народному депутату Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція політичної партії "Голос".

 

14:52:52

ЮРЧИШИН Я.Р.

В цьому надзвичайно важливому обговоренні прошу передати слово Бобровській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатолівна, будь ласка. Вона з місця буде, включіть, будь ласка, з місця.

 

14:53:05

БОБРОВСЬКА С.А.

Шановні колеги, ви знаєте, абсолютно вчасна і правильна наша постанова і звернення. Але в мене питання і звернення до всіх голів фракцій, особливо до фракції монобільшості, з приводу вашої підтримки щодо внесення в цей зал законопроекту про заборону РПЦ, що є фактично агентурною мережею ФСБ. На це чекає вся Україна, про це проголосувала фактична кожна область і обласні ради із зверненням до пана спікера і  винесення його в зал. І це ганебно, що ми сьогодні звертаємося до Міжпарламентського православного союзу, коли самі не можемо дати оцінку ані політичну, ані юридичну, ані будь-яку іншу всій цій конторі, яка тут фактично є одною із стовпів російської армії.

Більше того, на мою думку, нам пора визнавати РПЦ взагалі терористичною організацією, яка тут максимально широко діє. І те, що відбувалося в Хмельницькому, я пам'ятаю дуже добре реакцію, мінімальну реакцію наших колег з залу, коли побили хлопця-військовослужбовця, і що трапилося потім, власне, з церквою і з обуренням міста Хмельницького, як швидко перейшли всі громади до Православної церкви України. Але такі речі є недопустимими. Те, що сьогодні Верховна Рада стоїть осторонь цього питання, так от, поїдьте на свої округи і побачите, як реагують люди і що кажуть про те, що відбувається в РПЦ досі, з продовженням невідспівування загиблих і закінчування наявності масової літератури з приводу підривання основ національної безпеки і оборони.

Тому у мене запитання до спікера і до всіх голів фракцій: коли буде підтримка ваших фракцій на голосування як мінімум трьох законопроектів, які готові до внесення в зал?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Соломія Анатоліївна, дивіться, ну, я вже втомився всім пояснювати, що спікер не формує порядок денний. Для цього існує такий орган, як Погоджувальна рада. І тому, будь ласка, я думаю, що це треба ставити вашим представникам на Погоджувальній раді, і це питання має вирішуватися. Мою позицію ви знаєте, я її чітко артикулював, з приводу цих всіх питань. І моє голосування ви також можете побачити за результатами, коли цей законопроект буде голосуватися. Не переживайте, воно буде зеленою. Дякую.

Шановні колеги, йдемо далі. Далі, будь ласка, у нас Южаніна Ніна Петрівна. І після цього я прошу запросити народних депутатів до зали, з тим щоб перейти до голосування.

 

14:55:22

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати слово Ростиславу Миколайовичу Павленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ростислав Миколайович Павленко.

 

14:55:30

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую, Руслан Олексійович.

Шановні колеги, шановні виборці, ви знаєте, російська церква є такою ж частиною російської агресії, як і російська армія. Тому, безумовно, на всіх фронтах і майданчиках ми маємо про це доводити думку і позицію. Абсолютно підтримуємо, будемо голосувати за те, що було запропоновано з трибуни. Але я все ж таки хочу наголосити, що навіть і на Погоджувальній раді рішення приймається там присутніми.

Тому звертаюся до колег з більшості все-таки винести в зал, підтримати це питання і на Погоджувальній раді, і в залі, щодо тих законопроектів, які нарешті припинять діяльність в Україні п'ятої колони – Московського патріархату.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хтось ще бажає висловитись з цього питання? Тоді прошу запросити народних депутатів до зали, щоб провести голосування за це питання.

Шановні колеги, готові голосувати? Тоді я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Міжпарламентської асамблеї православ’я та парламентів її держав-членів (реєстраційний номер 9262). Готові голосувати? Шановні колеги, будь ласка, приготуйтеся. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:57:50

За-254

Рішення прийнято. Дякую, колеги.

Наступний 9331 – це проект Постанови про Заяву Верховної Ради України "Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя".

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. Безкомпромісного – я так і сказав. Ще раз назва: проект Постанови про Заяву Верховної Ради України "Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя".

 

14:58:25

За-260

Рішення прийнято.

Наступне… ми ж проголосувати за включення до порядку денного. Просто мене просять повторити ще раз назву. Тому я уточняю, чи я помилився в назві, чи комусь просто весело від назви?

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

14:59:13

За-217

Рішення прийнято. Дякую.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань правової політики Маслова Дениса Вячеславовича, він і від авторів, і як автор, і від комітету, тому дайте чотири хвилини.

 

14:59:28

МАСЛОВ Д.В.

Дякую, Руслан Олексійович.

Шановні народні депутати, дорогі українці, більше року триває повномасштабна війна проти нашої України. За цей час багато наших людей зазнали страждань, втратили найдорожче і продовжують втрачати.

Ви знаєте, саме в умовах війни особливо гостро відчувається питання справедливості і несправедливості. Якраз саме судова гілка влади мала б бути тією, яка забезпечує справедливість в суспільстві. Українська держава пішла на безпрецедентні кроки у впровадженні судової реформи, тісно співпрацюючи з нашими міжнародними партнерами. Тому ми не можемо з вами дозволити, щоб такі випадки, як стався у Верховному Суді, тягли нас донизу, ставали у нас на перешкоді.

Уся суддівська спільнота має чітко розуміти, що країна змінилася і продовжує змінюватись. Ті, хто хочуть нормально і чесно працювати, будуть робити це в нормальних умовах, хто це досі не зрозумів, будуть виключені з лав суддівського корпусу, ті, по кому є підстави, будуть притягнуті до відповідальності.

Цією заявою Верховна Рада України рішуче засуджує ганебний випадок, який стався у Верховному Суді, заявляє про абсолютну недопустимість випадків, коли керівник найвищого суду у системі судоустрою України може бути задіяний у вчиненні корупційних діянь. Наголошую на необхідності швидкого та ефективного і, що важливо, публічного розслідування цієї справи. Негайно відновити, закликаю, розгляд Вищою радою правосуддя дисциплінарних скарг, розглянути можливість запровадження періодичної оцінки доброчесності суддів, розглянути ґрунтовно удосконалити процедури добору на посаду суддів і доступу до професії судді, завершити оцінку відповідності займаній посаді щодо всіх суддів, розглянути питання посилення відповідальності за вчинення корупційних злочинів в системі правосуддя. Звертаюся до Ради національної безпеки і оборони України щодо негайного розгляду на засіданні Ради національної безпеки і оборони України питання фактів проявів корупції та інших порушень закону представниками судової гілки влади з огляду на необхідність забезпечення національної безпеки та інтересів України. 

Комітет з питань правової політики Верховної Ради України вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного поточної сесії проект цієї постанови, за результатами розгляду в першому читанні прийняти проект постанови за основу і в цілому, а також доручити комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради здійснити техніко-юридичне доопрацювання і редакційне опрацювання.

 І насамкінець звертаюсь до кожного свідомого народного депутата, хто не буде, не в змозі і не хоче терпіти прояви корупції особливо під час війни, до кожного, хто розуміє, що таке слово і зміст слова "справедливість", я закликаю кожного з вас підтримати проект цієї постанови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Денисе  Вячеславовичу. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти для обговорення цього проекту Постанови про Заяву Верховної Ради.    

Слово надається Володимиру Вікторовичу Морозу, депутатська група "Відновлення України". Будь ласка.

 

15:03:58

МОРОЗ В.В.

Передайте слово, будь ласка, Шевченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шевченко.

 

15:04:06

ШЕВЧЕНКО Є.В.

Шановні колеги, я тільки із здивуванням чув такий пафосний виступ голови комітету. Ця реформа, яку ми з вами колись прийняли (І увага, колеги, це стосується усіх!), ми відокремили Верховну Раду від судової гілки влади. Раніше Верховна Рада призначала десь у цьому залі суддів. Зараз депутатського контролю, контролю Верховної Ради, комітетів та інших взагалі не існує щодо впливу на судову гілку влади. Тобто оцей інститут самоврядування, який записаний в Конституції, рудимент, він себе проявив як нікчемний. І щоб ви не робили, які б конкурси і комісії, і таке інше, поки не буде дамоклова меча над суддями Верховної Ради, нічого доброго і справедливого в судах не буде.

Ми підтримуємо цю заяву, но я вважаю, що треба повернутися і скасувати реформу, яку запровадила нам Венедіктова по відокремленню від судової гілки влади Верховної Ради. Це неправильно і час це показав.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Софія Романівна Федина, фракція "Європейська солідарність".

Гончаренко, правильно, я розумію?

 

15:05:38

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Друзі, дуже такі жорсткі слова – жорстка, безкомпромісна. Все погоджуюсь. Менше слів, більше справи. Скільки може країна дивитися на цю ганьбу, на цих Тандирів, ця мразь, яка збила, вбила національного гвардійця, молодого хлопця! Три дитини в нього залишилися сиротами. І сидить тепер щось йому погано, він не їхав, він не знає, він не бачив. Ну, це просто обурює все суспільство!

Коли військового треба, коли треба тримати Червінського в СІЗО, коли треба засудити якусь людину, яка боронить державу, - тут молодці, тут наше правосуддя швидке, все може бистро. А Тандир, як це так, це ж Тандир, це ж цілий суддя. І ця сидить каста і допомагає, і рятує. Це ганьба, яку треба раз і назавжди припинити. Ганьба! В цьому Тандирі просто знищується, просто знищується майбутнє України, знищується довіра українців до влади, знищується довіра українців взагалі до держави, бо так не має бути.

А Голова Верховного Суду, якого беруть на хабарі в 2,7 мільйона доларів США, коли весь диван завалений доларами, коли діти сьогодні в наш "Гончаренко Центр" приносять копилку, розбивають, щоб на автівку військовим, щоб на антидронову рушницю. А це сидить на дивані, заваленому доларами, і це наш Голова Верховного Суду.

Друзі, це має бути припинено. Ми не можемо штампувати такі постанови, просто через три місяці знову Тандир якийсь щось накоїть – і нова постанова. Ні! Тільки вироки, тільки засудження. От коли дадуть цьому Тандиру 15 років, які він заслуговує, от тоді це буде реальна справа, а все інше – розмови. Пора навести лад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович.

 

15:07:42

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановний пане Голово, шановні колеги, безперечно, постанова і заява, яка готується, вона більш політичного характеру, ми ж це розуміємо. І питання не в тому, хто голосно або голосніше з цієї трибуни заявить про свою непримиримість у боротьбі з корупцією і таке інше. Є на сьогодні абсолютно напрацьована законодавча база, яка дозволяє розслідувати цю справу, пройти до суду, вирок винести і щоб винні отримали покарання, заслужене абсолютно.

Питання… Ось я на чому хотів би наголосити увагу. Під час зараз великого нашого цього міжнародного десанту, коли ми зустрічались з представниками Конгресу Сполучених Штатів Америки, це була велика делегація, головне, про що вони говорили, і головні вимоги, які вони висували, – це завершити судову реформу. Сьогодні чи це Сполучені Штати і їх інвестори потенційні, чи це люба інша країна, яка буде готова після війни зайти сюди до нас зі своїми великими капіталовкладеннями, інвестиційними проектами, люба країна хоче мати захист для своїх представників бізнесу, для тих людей, які готові вкладати в Україну. Ще раз кажу, це серйозний виклик сьогодні для нас.

Тому є чітко напрацьований план завершення судової реформи, всі його знають, профільний комітет працює в цьому плані. Давайте завершимо внесення всіх необхідних змін і дійсно зробимо все для того, щоб судова гілка влади працювала чесно, достойно, викликала повагу і довіру у всіх внутрішніх і іноземних інвесторів.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям слава!

Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич, після цього Юрчишин і після цього… А, і Цимбалюк, і після цього переходимо до голосування.

 

15:09:55

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний пане Голово.

Шановні колеги, чи прикрасило зовнішнє сприйняття нашої країни скандал із Головою Верховного Суду України Князєвим? З одного боку, безумовно, ні. Але, з іншого боку, світ побачив, що ми таки можемо і не боїмося затримати на гарячому, а потім заарештувати голову окремої гілки влади, якою у нас згідно Конституції України є судова гілка влади. І, безумовно, в цьому є певний позитивний момент того, що відбулося. З іншого боку, мабуть, не так часто, як хотіли би, але все ж таки ми зустрічаємо суддів, які не бояться приймати рішення згідно із законів України. І ми зараз маємо бути дуже обережними, щоб під умовного Князєва та Тандира ми не підрівняли всіх суддів, які сьогодні працюють  і які сьогодні виконують свої конституційні  і законні обов'язки.

Безумовно, ми сьогодні маємо засудити те, що сталося з бувшим Головою Верховного Суду України і посприяти антикорупційним органам, щоб таке не повторювалося. Хоча ми знаємо, таке ще буде повторюватися, на жаль. Сподіваємося, не на такому рівні, але ми ще будемо свідками корупційних діянь суддів і будемо і будемо за це їх карати. З іншого боку, ми маємо пам'ятати, що ми є державою, де діє Конституція і де презумпція невинуватості є одним із головних принципів в нашій країні. Тому в бажанні засудити нам треба не забути і захистити.

Дякую за увагу. В першу чергу наших…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос".

 

15:12:04

ЮРЧИШИН Я.Р.

Колись, після великої перемоги, сидячи зі своїми онуками, я буду розповідати, як ми у Верховній Раді хвилин 20 рішуче засуджували корупцію в судах, і це стало переломним моментом у боротьбі з корупцією. Я переконаний,  що треба іти далі. Треба доручити Комітету з питань податкової політики створити аналогічну постанову про корупцію у фіскальній службі, далі на митниці, далі скликати РНБО і голосно-голосно про це заявити. Або замість того закінчити адекватно реформу  Конституційного Суду, довести, проконтролювати на рівні комітету вибори у Вищу кваліфікаційну комісію суддів і, справді, не імітувати, а щось зробити. Давайте не імітувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція  "Батьківщина".

 

15:13:02

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги,  як на мене, Верховна Рада зобов'язана відреагувати на ті факти, які відбуваються в суддівській гілці влади. Однозначно, віра громадян у правосуддя – це ознака демократичного суспільства. Те саме стосується довіри іноземних інвесторів до держави. І важливо звершити суддівську реформу, Вищу раду правосуддя, і Вища кваліфікаційна комісія суддів має запрацювати, ми маємо нарешті комплектувати місцеві суди.  

І це є основа того, що реформа буде завершена, люди мають вірити в правосуддя. А все решта – це позитив, ознака того, що є правоохоронні органи, які здатні навіть у цей непростий період документувати, затримувати. Я впевнений, що антикорупційні суди продемонструють фаховість. Таким шляхом слід йти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович.

Шановні колеги, я попрошу вас зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішення.

Перед голосуванням я все-таки теж прошу вас, Верховна Рада як єдиний законодавчий орган повинна підтримати цю заяву, тому що це позиція нас як представників народу до того, що сьогодні відбувається в судовій гілці влади. Але я дуже хочу, щоб ця заява не стала просто заявою, і після неї повинна йти ціла низка рішень Верховної Ради України, спрямовані на підвищення якості правосуддя в державі і на повернення, мабуть, найбільш важливого, що є, - це довіра до суду. Тому, шановні колеги, давайте розпочнемо свою реакцію з цієї заяви і пройдемо цей шлях з гідністю.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Заяву Верховної Ради України "Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя" (реєстраційний номер цього проекту постанови 9331).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

15:15:32

За-280

Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги.

Наступний законопроект 8216. Ми домовилися без поправок, тому я одразу ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України…

У вас поправка одна є? Добре. Я тоді перепрошую. Яка поправка, скажіть, будь ласка. Яценко.

 

15:16:06

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, я прошу поставити на врахування, вона відхилена, поправку номер 46. Вона стосується того, щоб ще були не лише державні, а і комунальні підприємства, підпадали під норму цього закону. Тому що зараз якраз, щоб не ловили рибку, як кажуть, в мутній воді і щоб ми захватили не лише держпідприємства, але і комунальні. Тому я просив би зал підтримати.

Дякую.

 

КОРНІЄНКО О.С. Пане Антоне, а це про який закон мова йде?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Антоне, я вас здивую, в  цьому законі немає 46 поправки.

Будь ласка, включіть Яценку ще раз, проведемо дискусію по нумераціям поправок.

 

15:16:54

ЯЦЕНКО А.В.

Мабуть, я номер тоді переплутав. Я вибачаюсь, колеги, я потім поставлю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Буває.

Шановні колеги, я дякую вам за цю блискучу хвилину.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в  другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо унормування конкурсної процедури призначення керівників комунальних закладів культури та формування базової мережі закладів культури (реєстраційний номер 8216).

Готові голосувати? Прошу  народних депутатів голосувати.

 

15:17:40

За-281

Рішення прийнято.  Дякую, колеги, закон прийнятий в цілому.

Наступний законопроект 9143. Проект Закону про погодження рішення Кабінету Міністрів України про відпуск матеріальних цінностей з незнижуваного запасу державного матеріального резерву.

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії.  Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:18:19

За-277

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.  Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:18:39

За-233

Рішення прийнято.

Шановні колеги, написано: з обговоренням. Два – за, два – проти, да? Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти.

(Шум у залі) Та, ну, всі закони цікаві, Артур Володимирович. Записуйтесь, бо ви не встигнете записатися, нам цікаво почути вашу точку зору. Ми ж домовилися: два – за, два – проти зараз.

Будь ласка, слово надається Заремському Максиму Валентиновичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

15:19:12

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Прохання передати слово Лічман.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ганна Василівна Лічман. Будь ласка.

 

15:19:27

ЛІЧМАН Г.В.

Шановні колеги, Комітет з питань економічного розвитку на засіданні 5 квітня розглянув проект Постанови Верховної Ради України про погодження рішення Кабінету Міністрів України про відпуск матеріальних цінностей з незнижуваного запасу державного матеріального резерву, поданий Кабінетом Міністрів.

Шановні колеги, хочу нагадати, що згідно з пояснювальною запискою необхідність відпуску незнижуваного запасу державного матеріального резерву виникла в зв'язку із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації до нашої держави. І ці... відпуск незнижуваного запасу був саме для забезпечення потреб ЗСУ.

Шановні колеги, за результатами обговорення в комітеті було прийнято рішення… погодження рішення Кабінету Міністрів про відпуск матеріальних резервів та за результатами за основу і в цілому з техніко-юридичним правками з урахуванням наступної пропозиції комітету: в тексті постанови слова та цифри "2023 рік номер" замінити словами "21 березня 2023 року та номер 235-р".

Шановні колеги, це практично технічне рішення, дуже прошу вас підтримати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається народній депутатці України Приходько Наталії Ігорівні, фракція… депутатська група, вірніше, "Відновлення України". Будь ласка.

 

15:20:54

ПРИХОДЬКО Н.І.

Передайте, будь ласка, слово Шевченку Євгенію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Шевченко, будь ласка.

 

15:21:02

ШЕВЧЕНКО Є.В.

Шановні колеги, дійсно, на комітеті розглядали це питання щодо державних резервів. Але я хочу наголосити на іншому.

Ми на пленарному засіданні, яке було в тому місяці, прийняли в першому читанні законопроект про державні резерви України. Я бачу, що депутатам взагалі нічого не інтересно, що в Україні твориться, як розворовуються державні резерви, кошти і таке все інше. А потім виходять і пафосно говорять, що отак надо слідство провести. А коли потрібно це робити, і депутатський контроль, і комітетський контроль, і комітет Верховної Ради, над Кабінетом Міністрів взагалі втрачений.

Якщо уважно подивитися на цей законопроект про державний резерв, який нам подали, і табличка вже прийшла нам, ще не було робочої групи навіть, не було засідання комітету, вже вони правки відхилили та прийняли. Оце неповажання депутатського корпусу Верховної Ради, неповажання єдиного законодавчого найвищого органу приводить до того, що ми втрачаємо повністю контроль над тим, що діється у виконавчій гілці влади. А потім всі виходять і говорять: а куди ж гроші крадуться, де вони беруться? Так все це починається з цього, коли хтось просто на це дивиться, як через призму пустих своїх рук. Те, що творить Кабінет Міністрів, пора вже сюди запрошувати їх кожну п'ятницю на засідання, і щоб вони доповідали, що вони роблять. В державному резерві твориться чорне!

Тому моя пропозиція: дуже уважно дивитися на Закон про державний резерв, який буде колись там нами знову тут розглядатися. Його не можна приймати взагалі без поправок, і щоб депутатський контроль не був втрачений за Кабінетом Міністрів, особливо про державні резерви.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається Кириленку Івану Григоровичу. Михайло Михайлович Цимбалюк, фракція "Батьківщина".

 

15:23:04

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, народні депутати! Якщо читати пояснювальну записку, то проект постановить про – увага! – події, які відбувалися в березні 2022 року. Це щодо оперативності і фаховості діяльності Кабінету Міністрів. Мова йде про державний резерв матеріальних цінностей, які були б використані, звичайно, в умовах воєнного стану. Але чи сьогодні треба розглядати? Мабуть, минулого року Верховна Рада працювала в безперервному режимі. І я погоджуюся з колегами, що діяльність Кабінету Міністрів інколи, м'яко кажучи, викликає обурення: вони забувають, хто кому підзвітний, чи Кабмін Верховній Раді, чи навпаки. Більше того, мені видається, тут би мав бути, доповідати з трибуни міністр або Кабінету Міністрів, або хтось відповідальний з уряду.

Через те, шановні колеги, справді є пропозиція проголосувати цей проект постанови, але ми виправляємо проблему, яку створив Кабінет Міністрів стільки часу.

І наступне, матеріальних державний резерв. Широкомасштабна війна продемонструвала, що в нас є для надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану, а що потрібно ще допрацювати. Це має бути приводом переглянути норми, чого держава має мати як недоторканий резерв і запас, а що потрібно удосконалювати. Насправді проблеми існують. Давайте, щоб у нас не було, як в історії вже новітньої України, що миші з'їли десятки тонн зерна тощо й інші речі. Потрібно пам'ятати про недоторкані запаси держави.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос".

 

15:25:11

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Прошу, слово Юлії Клименко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Клименко Юлія Леонідівна. Будь ласка.

 

15:25:21

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Шановні колеги, ця постанова, вона, в принципі, повинна була бути півтора року назад. Вона говорить, що ми фактично списуємо все, що було передано ЗСУ в березні 22-го року. Я не розумію, чому тоді ми не могли за це проголосувати, я не розумію, чому держрезерв і Кабінет Міністрів не надав відповіді на запити, які ми надсилали їм з приводу, що саме було передано, в якій кількості, чи було воно на балансі на той момент держрезерву, чи воно було на балансі інших підприємств.

Одним словом, багато питань до цієї постанови. І найкраще, безумовно, голосувати такі постанови після того, як на руках у депутатів, які приймають рішення, є цифри, а також є аудит того, що було передано. Тому що це дуже важливо – розуміти, що це не просто було списано із-за того, що воно пропало 20 років до того чи 10 років до того, а важливо, що воно, дійсно, було передано в ЗСУ тоді, коли це було необхідно, в момент, заради якого ми годуємо Державний резерв України 30 років – величезного корупційного монстра, який прожирає від 4 до 6 мільярдів гривень наших податків щороку. Так-от 30 років ми його годували, щоби в момент, коли настала біда для України, вони передали пальне, зерно, ліки і все інше для ЗСУ. Що було передано, в яких кількостях і чи було воно передано – на це відповіді немає. Тому ми утримуємося.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорювати це… А, будь ласка, Федина Софія Романівна, від вас нікого не було, да? Будь ласка, Софія Романівна Федина.

 

15:27:08

ФЕДИНА С.Р.

Колеги, насправді треба бути чесними, ця постанова приймається абсолютно в свинячу пору, не тоді, коли треба було, а майже через півтора року і в результаті тут би мала бути відповідальність тих, хто вчасно не підготував такий проект постанови, і по суті Кабмін не забезпечив свою власну нормальну діяльність.

Але мені також хотілося би говорити про те, що отут нашим Збройним Силам попередавали купу всього, але виявляється, давайте будемо чесні, ви це знаєте, хто працює з волонтерами, аптечки забезпечували волонтери, їжу забезпечували волонтери, пальне, машини забезпечували волонтери, а ще і якість того забезпечення, яке надавала держава, воно бажає набагато кращого і навіть на сучасному етапі.

Але я також наголошу, що ще за пів року до вторгнення "Європейська солідарність" подавала законопроект щодо формування стратегічних запасів, але більшість у цій залі не збиралася розуміти те, що "московська федерація" буде нападати повномасштабно на Україну, і нічого не було зроблено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про погодження рішення Кабінету Міністрів України про відпуск матеріальних цінностей з незнижуваного запасу державного матеріального резерву (реєстраційний номер 9143).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:29:05

За-243

Рішення прийнято. Дякую. Закон прийнятий в цілому.

Наступний законопроект 9015. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків. Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:29:42

За-241

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:30:04

За-232

Рішення прийнято.

Будь ласка, шановні колеги, два – за, два – проти. Чи Кисилевський доповідати буде? Ні, два – за, два – проти, да? Тоді прошу. Я запрошую Дмитра  Давидовича Кисилевського, народного депутата України. Будь ласка.

 

15:30:31

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.

Шановні колеги, доброго дня! Вашій увазі пропонується законопроект про страхування інвестицій від воєнних ризиків. Ми всі розуміємо, що для нашого економічного відновлення цей механізм є необхідною умовою, адже беззаперечна перепона для створення, відновлення чи розширення підприємств – це ризики руйнування внаслідок бойових дій або прильотів. Зараз послуга страхування інвестицій від воєнних ризиків потенційно доступна для іноземних компаній, які можуть застрахувати свої інвестиції в Україну через MIGA, це підрозділ Світового банку, або через американську DFC. Цю роботу координує Міністерство економіки. А от для українських компаній цей механізм недоступний, і це є проблемою, адже в 21-му році майже 70 відсотків всіх капітальних інвестицій були здійснені саме українськими компаніями.

Законопроект пропонує рішення, як зробити так, щоб українські компанії отримали таку можливість? Механізм через Експортно-кредитне агентство. Зараз воно страхує експортні контракти і має право страхувати інвестиції з України. А ми пропонуємо розширити його мандат на страхування інвестицій в Україну. Аналогічні підходи діють в інших країнах, найочевидніший приклад, звичайно, Ізраїль. Є також інші країни, які для компаній своїх пропонують свої послуги.

Цей законопроект не відновить, не запустить механізм страхування на наступний день, але створить необхідні для цього правові підстави. І він є частиною ширшого набору дій, які здійснюються Міністерством економіки і Національним банком для запровадження в Україні дієвого механізму страхування інвестицій від воєнних ризиків. Ми всі розуміємо, що для цілей відновлення цей механізм є конче необхідний, а спілкування з бізнес-асоціаціями свідчить про те, що вони потребують і чекають від держави появи такого механізму. Прошу підтримати цей законопроект у першому читанні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, до слова запрошується Гетманцев Данило Олександрович, голова комітету. Але, Даниле Олександровичу, по рішенню комітету.

(Шум у залі) Я саме це і сказав.

 

15:32:41

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Шановні колеги, про що цей законопроект? Цей законопроект про те, аби дати можливість Експортно-кредитному агентству страхувати військові ризики наших вітчизняних товаровиробників, наших вітчизняних інвесторів. Країни у війні. Основним ризиком, основною перешкодою для інвестицій, безперечно, ця війна і є. І якщо для іноземних інвесторів існує достатньо велика кількість відповідних механізмів страхування цих ризиків, то для наших вітчизняних інвесторів цієї можливості немає.

Тому, власне, цей законопроект, який поданий на розгляд наш з вами, він і пропонує дати можливість Експортно-кредитному агентству здійснювати зазначені операції. Це дозволить простимулювати вітчизняного інвестора, аби він вкладав гроші, незважаючи на військові ризики, і дозволить нам створити відповідну бюджетну програму, кошти від якої будуть використовуватись на відповідні потреби.

З огляду на зазначене, комітет розглянув цей законопроект та рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, два – за, два – проти? Будь ласка.

Будь ласка, Галина Іванівна Янченко, "Слуга народу", будь ласка.

 

15:34:38

ЯНЧЕНКО Г.І.

Доброго дня, колеги. Минулого року український уряд і представники парламенту зробили практично неможливе, ми переконали дві американські великі страхові агенції MIGA і DFC почати страхувати іноземні інвестиції України від політичних ризиків та військових ризиків. Але кожного разу, коли уряд і представники парламенту звертаються до іноземних партнерів з проханням створити якісь можливості для України, ввести санкції тощо, ми час від часу отримуємо зворотне питання: а що Україна зробила в цьому напрямку.

І тому я закликаю вас підтримати даний законопроект, підтримати можливість нашому Експортно-кредитному агентству надавати страхування від військових ризиків. Це не лише зробить нашу страхову державну систему сильнішою, але і дасть нам додаткові аргументи і козирі для того, щоб ми могли продовжувати такі переговори і з іншими іноземними страховими агенціями, такими як польська, німецька, британська тощо. Вони готові нам допомагати, але ми також маємо показувати, що ми в Україні міняємо законодавчу рамку і теж створюємо можливості для наших інвесторів, в тому числі можливості застрахувати свої нові виробництва, заводи, компанії, які будуть створені після війни, застрахувати їх від воєнних ризиків. Лише це дозволить нам сподіватися на прихід і українських внутрішніх, і іноземних зовнішніх інвестицій після нашої перемоги.

Дякую. Підтримайте, будь ласка, цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Клименко Юлія Леонідівна, фракція "Голос".

 

15:36:33

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Прошу передати слово Цабалю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цабаль Володимир Володимирович.

 

15:36:41

ЦАБАЛЬ В.В.

Шановні колеги, цей законопроект – це перший крок, який ми як держава робимо назустріч бізнесу, щоб дати можливість страхувати воєнні ризики, ризики, пов'язані з війною. Дійсно, у нас є велика проблема, жоден західний інвестор не хоче йти в Україну через те, що неможливо застрахувати ці ризики. Але добре, що ми звернули увагу, що це стосується не тільки іноземних інвестицій, що це також стосується внутрішнього інвестора. Багато українських компаній готові вкладати гроші в економіку України, щоб вона зростала, щоб платились податки, які йдуть на фінансування Збройних Сил. Але для цього вони хочуть, щоб ризики страхувались. Тому цей законопроект треба підтримати.

Але я хочу звернути увагу, як я сказав, що цей законопроект – це тільки перший крок, дальше нам потрібно більш детально дивитись, які будуть процедури в Експортно-кредитному агентстві, щоб не вийшло так, що страхуються ризики тільки великих компаній і тільки компаній, які, умовно, найголосніше кричать. Тому що в нас багато середнього, малого бізнесу, які теж хочуть інвестувати і теж хочуть страхувати ризики. Тому хочу звернутися, в тому числі на майбутнє, що давайте більш детально подивимося як цей рамковий законопроект буде імплементований в підзаконних актах.

Додатково нам потрібно працювати з ринком страхування, тому що в даному випадку ми вирішуємо цю проблему як держава. Але у нас є ринок страхування, який фактично мертвий, який останні роки, останні десятиліття не розвивався. Давайте ми як парламент подумаємо, що ми можемо зробити для того, щоб оживити страховий ринок і щоб не тільки держава могла страхувати ризики, а щоб і приватні страхові компанії могли долучатись, як це ми робимо з банками, коли працюємо з ними по спеціальним програмам.

Колеги, прошу підтримати законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Величкович Микола Романович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

15:38:49

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна, будь ласка.

 

15:39:03

ЮЖАНІНА Н.П.

Колеги, просила би перейти від загальних слів до деталей, які ми обговорюємо, і до рішень, які прийняли.

По-перше, хочу попередити, що після прийняття 8401 в першому читанні завтра тисячі людей в певних регіонах збираються йти в ОДА. Ви, влада, і ви порушили першими єдність, яка була в нашій країні. Ми всі спрямували всі свої зусилля на підтримку Збройних Сил України, ви щойно зробили  непоправиму помилку, і вона ще нам аукнеться. Тому давайте зараз думати над тим, як далі поступати і  що робити з тим злісним, неправильним проектом закону.

Щодо Експортно-кредитного агентства. Ну, на жаль, я не знаю, як ви от зараз сприймаєте цю пропозицію, якщо буквально всі проекти, пілотні, домовленості, нічого не взлітає. Ні донори, ні кредитори нам не дають зайвих грошей взагалі, по програмі відновлення пошкодженого майн ні копійки  ніхто не виділив. Ви подивіться, зараз створюються потужні агенції і фонди, які будуть слідкувати за кожною копійкою, яка спрямовується в Україну, для її раціонального витрачання і повної підзвітності нашим  кредиторам.

На що ви розраховуєте? 2 мільярди – це бюджет Експортно-кредитної агенції на цей рік. Частково вже використані кошти на страхування ризиків по експортним операціям. Ви зараз говорите, давайте ці 2 мільярди розмиємо для того, щоб страхувати ще інвестиції в  Україну? 

Да весь український бізнес, який тут працює, не потребує ваших інвестицій, він потребує безпеки. Якщо є гроші, 100 мільйонів гривень, 200 мільйонів гривень, ви ж, я сподіваюся, не мільярди збираєтеся витратити туди, спрямуйте на безпеку. Щойно останнє опитування Європейської бізнес-асоціації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич, і після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали.

Будь ласка, Нестор Іванович.

 

15:41:15

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний пане Голово, прошу передати слово народному депутату Колтуновичу Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.

 

15:41:35

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, навіть при всій своїй антипатії до нинішнього уряду і влади, але я хочу підкреслити, що це позитивний, з моєї точки зору, закон, я його підтримую і мої колеги.

Дивіться, страхування інвестицій в переробну промисловість і експорт. Важливо? Важливо, звичайно, хоча б тому, що у нас за підсумками минулого року тільки 7 відсотків в структурі ВВП – це переробна промисловість, 7 відсотків. Дивимося по експорту, чи не необхідно його підтримувати, чи ні. В минулому році падіння – мінус 35 відсотків, в цьому – мінус 26 відсотків. З одного боку, інструмент в теорії правильний, але з іншого, чому ми записувалися проти, незважаючи на те, що підтримуємо.

Сьогодні ми, наприклад, голосували ратифікацію Угоди з Францією. Здавалося б, позитивний момент: нам дають кредит на там конкретний проект. Але в документі написано: 70 відсотків локалізація у Франції, 30 інші країни, в тому числі Україна. Ось де визначається економічна модель України, ось де ми беремо кредити, між іншим ми взяли, 81 мільярд був на початку скликання, зараз 124. Ну, да, в останній період збільшили, але все одно беремо кредити для того, щоб завантажувати  робочі місця, промислове виробництво, збільшувати ВВП інших країн. Ми Франції збільшуємо ВВП, у нас 160 мільярдів доларів ВВП, у них 3 трильйони. Кому ми його збільшуємо?

Тому, підтримуючи подібні проекти законів, як зараз, ми маємо паралельно не мінусувати економічний потенціал України, промисловий потенціал, експортний потенціал і загалом макроекономічні всі параметри, які на сьогоднішній день є. Тому що, при всій позитивній ідеї наших колег, ми будемо мати від'ємне сальдо торгівлі, від'ємне падіння промислового виробництва, зростання безробіття і так далі, тому що це все не буде працювати.

Дякую за увагу. І прошу в подальшому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до прийняття рішення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків (реєстраційний номер 9015).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:44:44

За-252

Рішення прийнято.  Вітаю, колеги.

Йдемо далі, наступний законопроект 9275. Це проект Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем (реєстраційний номер 9275).

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 

 

15:45:32

За-274

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію, розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

15:45:52

За-249

Рішення прийнято.

Шановні колеги, два – за, два – проти, будь ласка, запишіться.

(Шум у залі) Без обговорення, є пропозиція, Артур Володимирович. Тоді давайте: два – за, два – проти. Скажіть, будь ласка, крім...  (Шум у залі) Артур Володимирович. А? Ну, що ж ми зробимо.

Шановні колеги, два – за, два – проти, запишіться, будь ласка.

Будь ласка, Лис Олена Георгіївна, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

15:46:43

ЛИС О.Г.

Прошу передати слово Бакумову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович.

 

15:47:04

БАКУМОВ О.С.

Добрий день, шановні колеги! Я закликаю вас підтримати вказаний законопроект. Він дійсно дозволить знизити податкове навантаження і зробити більш дієвим комплектування літальних апаратів, безпілотних літальних апаратів, тобто тих засобів, які забезпечують на сьогоднішній день безпеку нашої країни, і наші військовослужбовці більш повною мірою зможуть реалізовувати завдання із захисту нашої держави, із захисту нашого народу.

Але передусім я хотів би звернути увагу, що Верховна Рада, коли приймає законопроекти щодо пільгового оподаткування, зниження ставки податку на додану вартість, що цим мають, певно, користуватися всі. Верховна Рада дев'ятого скликання, ми з вами, скасували податок, податок на землю, податок на нерухоме майно для територіальних громад, які перебували в зонах ведення активних бойових дій. В цю зону потрапило місто Київ, наприклад, в цю зону потрапило місто Суми, місто Запоріжжя, місто Чернігів, а місто Харків на жоден день в зону активних бойових дій не потрапило. Питання –  чому? Чому податкові повідомлення-рішення сьогодні платникам податків міста Харкова приходять кожен день і вже в майбутньому буде нараховуватись пеня і так далі?

Тому я прошу вас, підтримайте цей законопроект. Однак я звертаюсь до уряду, звертаюсь до органів виконавчої влади міста Харкова, зокрема до Харківської обласної військової державної адміністрації, і порушую питання, щоб місто Харків у відповідні періоди, враховуючи об'єктивні дані, було внесено до переліку міст, тобто територіальних громад, де проводились активні бойові дії, для того щоб принцип справедливості і рівності наших громадян відповідно до цих умов, умов воєнного стану, був дотриманий.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бобровська Соломія Анатоліївна, фракція "Голос".

Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович.

 

15:49:03

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Слабо розумію, що можна тут обговорювати. За основу і в цілому всі підтримали. Давайте зробимо нарешті цю підтримку для наших виробників БПЛА.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але в мене написано тільки за основу. І в цілому зможемо сьогодні голосувати, да? Ну, добре, я поставлю за основу. Якщо буде окей, йдемо в цілому. Добре.

Шановні колеги, дякую. Будь ласка, слово надається народній депутатці Славицькій Антоніні Керимівни. Будь ласка.

 

15:49:29

СЛАВИЦЬКА А.К.

Прошу передати слово колезі Вороньку Олегу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Воронько.

 

15:49:38

ВОРОНЬКО О.Є.

Добрий день, шановні колеги. Нині ми всі свідомі щодо ролі безпілотників у питанні захисту і контрнаступальних дій проти російського агресора. Це і ударні апарати, і розвідувальні моделі. Найголовніше, що, чим більше дронів буде у нашому війську, тим більше життів ми зможемо врятувати та ефективність виконання поставлених задач збільшити.

Розгортання вітчизняного виробництва безпілотних систем є питанням національної безпеки. Вже зараз мова йде про десятки виробників. Попри те, що необхідність в дронах тільки збільшується, купляти їх за кордоном стає все важче. Разом з тим, організація вітчизняного виробництва дронів все рівно має багато імпортних комплектуючих. Запровадження пільгового нульового оподаткування ПДВ і ввізним митом зробить значно доступнішим безпілотні системи з різними цільовими призначеннями. Без сумніву законопроекти 9275 і 9275 варто приймати не лише за основу, а й одразу в цілому. Рішення потрібно приймати максимально оперативно.

Депутатська група "Відновлення України" підтримує відповідні ініціативи. Закликаємо за них проголосувати і вас.

Дякую за увагу. Олег Воронько.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, завершальний виступ. Марія Миколаївна Іонова, фракція "Європейська солідарність". Після цього переходимо до голосування.

 

15:51:23

ІОНОВА М.М.

Прошу передати слово Софії Федині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна, будь ласка, Федина.

 

15:51:37

ФЕДИНА С.Р.

"Європейська солідарність" однозначно буде підтримувати всі два законопроекти, які передбачають зняття оподаткування на запчастини для виробництва дронів. Але давайте будемо чесні, волонтери про це говорили з перших днів вторгнення, і давайте будемо чесні, це треба було приймати кілька місяців тому, коли ми знімали оподаткування безпосередньо з дронів.

Але одна спеціальна структура в Україні рік блокувала взагалі питання ввезення дронів, а якась падлюка, перепрошую на непарламентському слові, ще й трафила просити польських митників зупинити ввіз дронів, тому що в Україні вони, бачте, подвійного призначення. Коли ми цю людину питалися, а як же ж так, це кожен дрон – це ціна врятованих життів, нам відмовчуються. І ця людина до сих пір і ця структура не понесли відповідальності.

Але давайте будемо щирі, а те саме відбувалося і з ракетною програмою, а те саме відбувалося і відбувається з броньованими катерами, з 19-го року зупинені всі ці були програми, проти розробників броньованих катерів були купи кримінальних справ, репресії, ув'язнення. А в результаті все підходить і все треба.

І на даному етапі нам з вами нарешті треба почати думати стратегічно. Нам треба системно відновлювати оборонну промисловість України. Для кожної воюючої держави оборонна промисловість – це основа не тільки розвитку, але виживання економіки, створення робочих місць і можливості забезпечувати самих себе тими снарядами, різною спецтехнікою, яка дасть можливість боронитися проти московської агресії. Але нам треба було півтора року, щоб подумати про те, що дрони будуть рятувати життя і треба ввозити комплектуючі. Але так само я би просила, щоб Комітет із закордонних справ, і євроінтеграції, і спеціальні структури подумали над тим, чому до сих пір волонтери на кордоні мають проблему із ввезенням…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще одна хвилина, Цимбалюк, і голосуємо. Будь ласка, приготуйтеся до голосування.

Цимбалюк Михайло Михайлович. З місця.

 

15:53:54

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, ми пропонуємо один і другий законопроект ухвалити в першому читанні і в цілому. Справді, часу дуже обмаль, питання не тільки назріло, воно вже перезріло. Слід дати можливість вводити з пільговим оподаткуванням безпілотники і запчастини до них, бо сьогодні вітчизняна галузь, і це і волонтери, і на державному рівні мають можливість складати з іноземних запасних частин саме безпілотники. Збройні Сили України і всі сили України, оборони України, очікують від нас конкретних дій. Давайте підтримаємо ці два законопроекти і в першому читанні, і в цілому. Фракція "Батьківщина" буде голосувати в обох випадках – за.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я так розумію, всі фракції висловилися, що не проти проголосувати і за основу, і в цілому, правильно, цих два законопроекти. Тому я почергово ставлю ці рішення по кожному з цих двох законопроектів.

І так, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем (реєстраційний номер 9275).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:55:38

За-284

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем (реєстраційний номер 9275).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:56:16

За-284

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми домовилися наступний законопроект без обговорення. Тому я одразу ставлю процедурні рішення.

Перше. Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення зміни до розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем (реєстраційний номер 9276). Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:56:57

За-281

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу законопроект 9276. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:57:18

За-281

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення зміни до розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем (реєстраційний номер 9276). Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:57:53

За-289

Рішення прийнято.

Шановні колеги... Закон прийнятий в цілому.

Шановні колеги, ми можемо далі без поправок проголосувати 9051 і 9052 і на сьогодні поставити паузу? Не можемо, тому зараз ставимо паузу, шановні колеги, ми домовлялись до 16:00.

Тому, шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за плідну роботу.

Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку.

Віримо в сили оборони України. Продовжуємо працювати на повну перемогу. І слава Україні!

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку