ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
21 вересня 2022 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:18:44
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!
Шановні колеги, перед продовженням пленарного засідання вкотре хочу наголосити на необхідності неухильного дотримання безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо початку пленарного засідання, його перебіг та прийняття у парламенті рішень раніше ніж через 30 хвилин після завершення нашої роботи. Прошу всіх народних депутатів України і представників уряду відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.
Верховна Рада України працює в режимі одного пленарного засідання. Тому сьогодні відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання під час проведення восьмої сесії в умовах дії воєнного стану" та пропозиції Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп ми продовжуємо наше пленарне засідання.
За доброю традицією розпочнемо роботу з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні народні депутати, сьогодні триває вже 210-й день повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Наші мужні герої самовіддано воюють з російським агресором за найдорожче – нашу Батьківщину, її свободу та право самостійно обирати власне майбутнє. На превеликий жаль, жорстка війна передчасно забирає на небеса наших захисників і захисниць. Я прошу хвилиною мовчання вшанувати світлу пам'ять воїнів, полеглих в боях під час захисту суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України. Вшануємо також пам'ять всіх мирних громадян, загиблих від рук російських окупантів.
(Хвилина мовчання)
Шановні народні депутати, я думаю, що "послання з болот" послухали всі, да, яке більше нагадувало збірку якоїсь какофонії і маячні. Але у зв'язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації у світі, спровокованої останніми рішеннями і заявами злочинної влади Російської Федерації, інформую вас, що сьогодні президент Росії звернувся до росіян, заявив про часткову мобілізацію громадян країни, пригрозив західним країнам застосуванням ядерної зброї. Знову Росією підіймається тема псевдореферендумів на території нашої держави. У нас одна відповідь на всі ці погрози та заяви: український народ не злякати і не зламати. Ми продовжуємо свій шлях до демократії, розвитку та європейських цінностей.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України я пропоную провести сигнальне голосування для прогнозування результатів голосувань питань порядку денного. Я прошу народних депутатів взяти участь у сигнальному голосуванні, натиснувши кнопку "За". Я нагадую, що необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло.
Шановні колеги, готові голосувати? Сигнальне голосування. Прошу провести сигнальне голосування.
10:24:08
За-252
252 – за, 6 – проти, утримались – 1. Як завжди. Дякую.
Шановні народні депутати, сьогодні свій день народження відзначають наші колеги. Мар'ян Богданович Заблоцький, "Слуга народу". Давайте привітаємо. (Оплески) А також Інна Романівна Совсун, "Голос". Давайте привітаємо. (Оплески) Вітаємо наших колег, міцного здоров'я зичимо, життєвої наснаги, нових звершень в ім'я України і перемоги.
Шановні колеги, я знову прошу всіх народних депутатів України, представників уряду неухильно дотримуватись безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарних засідань, прийнятих у парламенті рішень раніше, ніж за 30 хвилин після завершення нашої роботи.
Колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до розгляду питань порядку денного.
Перше питання у нас - проект Постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Це проект президентський, 8054.
Шановні колеги… Зараз, давайте, є пропозиція без обговорення, одразу проголосувати. Домовились?
Я ставлю пропозицію, колеги. Перше: включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.
10:26:00
За-270
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Реєстраційний номер законопроекту 8054. Прошу народних депутатів голосувати.
10:26:36
За-287
Рішення прийнято. Проект постанови прийнятий в цілому.
Шановні колеги, наступний законопроект 8055. Це проект Постанови про здійснення начальником Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати.
10:27:19
За-235
Рішення прийнято. Покажіть по фракціях.
Наступне, шановні колеги. Я так розумію, буде необхідність обговорення цього питання, тому… Ні, давайте ми спочатку проголосуємо скорочену процедуру.
Шановні колеги, я пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.
10:27:53
За-237
Рішення прийнято.
Шановні колеги, оскільки з обговоренням, я запрошую до доповіді заступницю міністра розвитку громад та територій України Козловську Наталію Вікторівну. Будь ласка, Наталія Вікторівна.
10:28:24
КОЗЛОВСЬКА Н.В.
Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати України! Відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України внесено на ваш розгляд проект Постанови Верховної Ради України про здійснення начальником Народицької міської військової адміністрації Коростенського району Житомирської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Метою прийняття постанови є надання начальнику Народицької міської військової адміністрації Коростенського району Житомирської області повноважень, передбачених частиною… 10 статті Закону України "Про правовий режим воєнного стану", зокрема щодо здійснення повноважень міської ради, її виконавчого комітету і міського голови.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Вікторівно. Прошу, займіть своє місце.
Шановні колеги, співдоповідь від комітету. Завітневич Олександр Михайлович.
10:29:35
ЗАВІТНЕВИЧ О.М.
Шановні колеги, відповідно до доручення Голови Верховної Ради України Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув проект Постанови Верховної Ради України про здійснення начальником Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер 8055 від 19.09.2022), поданий Президентом України.
Метою законопроекту за визначенням суб'єкта права законодавчої ініціативи є надання начальнику Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
За результатами обговорення проекту Постанови Верховної Ради України про здійснення начальником Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер 8055) (від 19.09.2022 року), поданого Президентом України, комітет ухвалив:
Перше. Рекомендувати Верховній Раді України включити проект постанови до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду прийняти постанову в цілому.
Друге. У разі прийняття проекту в цілому запропонувати доручити комітету під час підготовки тексту прийнятої постанови для підпису Головою Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання. Крапка.
Дякую колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція записатися: два – за, два – проти для обговорення цього проекту постанови.
Будь ласка, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, "Європейська солідарність".
10:31:48
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Прошу передати слово Артуру Герасимову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.
10:31:59
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановні колеги, прошу дійсно хвилину уваги. Ми тільки що без обговорення проголосували те, що влада від місцевих рад, від мерів передається головам ВЦА в Донецькій області. Це зрозуміло, бо там активні бойові дії. Зараз на ваше обговорення виноситься тилова громада, тилова, яка в тилу знаходиться, – Коростенський район, просто подивіться на карті. І там хочуть, щоб не виконувала свої обов'язки рада, не виконував мер, а замість цього працювала ВЦА і керівник ВЦА. Це дуже небезпечний прецедент.
Я звертаюся до кожного народного депутата в цій залі, що, завтра ми будемо голосувати за ВЦА на Закарпатті, в Чернівцях? Ми будемо голосувати за ВЦА в Львівській області, в Тернопільській чи на Франківщині? Тому, колеги, я уважно подивився цю постанову і я хочу звернутися до кожного не підтримувати цю постанову. І хочу сказати, що я говорив з багатьма колегами вашими з Комітету організації місцевої влади, вони категорично проти цієї постанови, я маю на увазі представників фракції "Слуга народу", бо це дуже небезпечний прецедент. Я розумію, що децентралізацію взагалі ми зараз зводимо на нуль, використовуючи воєнний стан, але ключове зараз – не створювати цей прецедент. Ще раз звертаюся до кожного: не підтримуйте цю постанову.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Заремський Максим Валентинович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:33:28
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.
Прохання передати слово Завітневичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Михайлович Завітневич.
10:33:39
ЗАВІТНЕВИЧ О.М.
Шановні колеги, прошу підтримати постанову, це ми робимо не вперше. Будь ласка. підтримайте постанову.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович, група "Довіра".
10:33:54
АРЕШОНКОВ В.Ю.
Володимир Арешонков, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, я знаю цю ситуацію, тому що маю відношення пряме до Житомирщини, до Коростенського району. Тому коли внісся проект постанови в мене було таке, скажемо, подвійне враження. І, з одного боку, я розумію аргументи колег про те, що самоврядування має бути пріоритетом на територіях, особливо там, де напряму не проходять, скажемо, бойові дії або які не перебувають під окупацією. І це правда, це наш дійсно пріоритет. З іншого боку, я теж розумію ситуацію, яка пов'язана саме конкретно з Народицьким районом. На сьогоднішній день там є тертя у владних, так би мовити, структурах. Район прикордонний, район специфічний тим, що там в любий момент можуть, потенційно можуть знов продовжитись якісь провокації або можливості заходу з боку наших так званих сусідів.
Тому, враховуючи ці всі обставини, мабуть, все-таки більш логічно, щоб влада там була, влада повноцінна, сильна саме в особі зараз керівника військово-цивільної адміністрації. Тому, мені здається, що, виходячи з цього, станом на сьогодні потрібно підтримати дане рішення. Хоча, ще раз кажу, аргументи тих, хто виступає проти, я як би розумію, але ще раз кажу, враховуючи ситуацію, це рішення потрібно приймати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Ми переходимо до прийняття рішення. Колеги, прошу зайняти свої місця. Шановні колеги, готові?
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко юридичними поправками проект Постанови про здійснення начальником Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Реєстраційний номер проекту Постанови 8055.
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
10:36:50
За-221
Рішення не прийнято.
По фракціях, покажіть, будь ласка. Дякую.
Наступне. Шановні колеги, є пропозиція без обговорення, це кадрове наше питання.
(Шум у залі)
10:37:19
КОРНІЄНКО О.С.
Немає людини цієї навіть, що ви будете обговорювати, Артур Володимирович? Пообговорюємо за відсутності депутата його, да? О'кей, давайте.
10:37:27
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, законопроект 8063, це проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шенцева Д.О.
Шановні колеги, у нас це питання одразу за скороченою йде, не треба голосувати? Одразу, да? Це питання відповідно Регламенту за скороченою процедурою. Тому, будь ласка, запишіться: два – за, два – проти.
Будь ласка, народний депутат Синютка Олег Михайлович.
Шановні колеги, я прошу не розходитись, тому що тільки двоє доповідачів і одразу голосуємо.
Олег Михайлович Синютка, будь ласка.
10:38:17
СИНЮТКА О.М.
Прошу передати слово Володимиру Ар'єву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович, будь ласка.
10:38:38
АР’ЄВ В.І.
Це дуже добре, що ми нарешті починаємо колаборантів і тих, хто отримує ордени Пушкіна і співпрацює з нашим ворогом, позбавлятися. Тим більше, що у цієї особи дуже цікава біографія, пов'язана і з криміналом, і з нападом на журналістів. Та чого там тільки немає. Але, з іншого боку, у нас залишаються в залі, продовжують залишатися в залі колаборанти, які після 2014 року, до 2014 року завжди казали, що Росія – друг. Ми чомусь не розглядаємо зареєстровану Постанову про припинення повноважень ОПЗЖ, тих, хто був обраний за списками цієї партії, тих, хто завжди закликав довіритися і домовитися з Путіним, здатися фактично. А партія ця, ОПЗЖ, уже Верховним Судом на сьогоднішній день заборонена. Проте я розумію, чому ми сьогодні не розглядаємо цю постанову про те, щоби ОПЗЖ більше не було в сесійній залі, колаборантів вигнати звідти, хоча є для цього юридичні постави. Тому що монобільшість, у якої не вистачає голосів для монобільшості, сьогодні добирає, от як прямо зараз, хоч і не вистачило, голоси від уламків того ОПЗЖ. Мало того, всі з ними нормально розмовляють, всі з ними нормально домовляються, і навіть за свободу слова сьогодні відповідає людина… комітет очолює, який відповідає за свободу слова, та людина, яка закликала домовитися з Путіним і яка є найближчим соратником кума Путіна.
Ось і дивіться, що у нас сьогодні відбувається.
Ми, звичайно, проголосуємо за, але колаборанти мають зникнути з Верховної Ради України назавжди. І якщо ми цього не голосуємо, то один…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гришина Юлія Миколаївна, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:40:47
ГРИШИНА Ю.М.
Колеги, я прошу підтримати дану постанову і перейти до голосування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Миколаївна.
Шановні колеги, прошу зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти місця, переходимо до прийняття рішення.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шенцева Д.О. (реєстраційний номер 8063).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
10:41:37
За-299
Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому.
Шановні колеги, наступний законопроект у нас, наступний законопроект 7668-д. Це проект Закону про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Шановні колеги, хтось буде ставити свої поправки? Дивіться, я знаю, Юлія Володимирівна звернулася і попросила замість своїх поправок 10 хвилин виступу. І Южаніна Ніна Петрівна… Ніна Петрівна – 5 хвилин виступу і дві поправки. А, п'ять поправок, да? Одна поправка. Все, добре.
Давайте почнемо з Юлії Володимирівни. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
Будь ласка, Юлія Володимирівна. У нас же ж доповідач за цим.
10:42:52
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, хотіла б з вами трохи поговорити про взагалі нашу стратегію управління країною. Тому що акциз, який ви зараз вводите, це по суті один елемент взагалі неправильно, помилково обраної стратегії. Подивіться, будь ласка, на всі європейські країни. У зв'язку з подорожчанням енергоносіїв, у зв'язку із санкціями, які ввели на енергоносії Росії, зараз ці країни знімають податок на додану вартість, знімають акцизи, знімають всі податки з пального для того, щоб дати можливість країні вистояти.
Що робите ви? Ви, вводячи акцизний податок на пальне, ви руйнуєте зразу декілька сфер життя України. Ми говоримо про те, як відроджувати економіку. Але, коли ви вводите акциз на пальне, ви аграрну галузь практично ставите ще в більшу систему банкрутства. А ви знаєте, що аграрна галузь сьогодні – одна з небагатьох, яка може витягнути країну. Але із-за заблокованого вивозу зерна сьогодні вони знаходяться в крайній кризі. А ви ще на них накладаєте акцизний податок на паливо. Як може поступати так уряд, який думає стратегічно про свою країну, про економіку, про війну?
Друге. Ми всі з вами від світу очікуємо допомогу нашій армії, а ви в цей час забираєте у армії конкретні фінансові ресурси, які вони вимушені будуть платити у вигляді акцизу на пальне. Хто назве розумним такий уряд і таку політику? Просто дивно, що ви робите.
Третє, на що зверніть увагу. Коли наші українці виїжджають в інші країни світу, їм допомагають всіма силами. А ви, знаючи, що в українців сьогодні немає ні гроша, вводите для них акциз на пальне і таким чином витягуєте з їх кишень гроші. Якщо українці втрачають платоспроможність, як наслідок падає економіка. Ви висмоктуєте гроші з економіки, з армії, з аграрного сектору, з кишень громадян. І куди ви їх направляєте – ось питання. Ви знаєте, що акциз наповнює спеціальний фонд по фінансуванню "Великого будівництва".
В мирний час, до повномасштабної війни, можливо, це і було доцільно будувати дороги, але без відкатів до 30 відсотків. Але сьогодні, коли кожна копійка на обліку, як можна сьогодні піднімати питання відновлення роботи дорожнього фонду, для того, щоб що – робити ямковий ремонт? Або для того, щоб профінансувати 5-6 компаній блатних, які отримують замовлення на дорожнє будівництво? Поясніть, що ви робите. Поясніть, яка логіка у ваших діях.
Я просто хочу сказати вам, що два законопроекти, які зараз стоять, законопроект про акцизи і законопроект про відновлення роботи дорожнього фонду, говорять про те, що скучили за корупцією. Замість того, щоб зараз людям відремонтувати дахи на тих оселях, в яких вони сьогодні не можуть жити, замість того, щоб вставити скло у вікна тих будинків, які сьогодні перед осінню залишились практично не придатними до житла із-за того, що не виділили декілька копійок, замість того, щоби сьогодні кожну копійку віддати армії, людям, віддати сьогодні нашим аграріям, ви навпаки у них забираєте. І тому не можна робити цей крок.
Я знаю, я абсолютно нормально розумію, я адекватно дивлюсь на ситуацію в залі, я знаю, що питання сьогодні по голосуванню вирішується не раціональністю, не розумністю, не доцільністю, не якимись правильними стратегіями управління країною, сьогодні питання голосування вирішуються або домовленостями за лаштунками, або прямим приказом людям голосувати. Когось ви тримаєте за горло, когось за кишеню, а когось тримаєте майбутніми виборами парламентськими. Але я хочу сказати, що так політика в країні не будується.
Наша команда вважає, що введення акцизного збору і поновлення роботи дорожнього фонду – це, по суті, такий, знаєте, терористичний акт проти економіки України. Це корупція, за яку сьогодні нас просто не приймуть до Європейського Союзу. Це те, що ви ставите свої шкурні інтереси вище сьогодні сили держави в цій страшній війні, ви ставите національні інтереси України на останнє місце, а на перше місце "шкурняки", де ви можете отримувати відкати. Я пропоную категорично цей закон проголосувати проти, тому що він алогічний і він проти України.
Я також хотіла би наголосити, дорогі друзі, що є ще така історія, яка стосується дефіциту пального. Ви знаєте, що акциз, всі підприємства, які постачають дизельне пальне і бензин, мусять заплатити передплатою, практично передплатою. Обігових коштів у цих підприємців немає, їм не буде чим заплатити цей акциз. І це може призвести до того, що знову ми будемо мати дефіцит дизельного пального і бензину на заправках.
Я хочу просто звернутися зараз до урядовців, до монобільшості. Якщо ви думаєте, що ламаючи через коліно парламент, ви таким самим чином через піарщину зможете пояснити народу, що ви робите, не думайте, що українці настільки необізнані. Я переконана, що українці рано чи пізно дадуть вам оцінку. Але сьогодні подумайте про країну, а не про свої "шкурняки".
Я закликаю весь парламент проголосувати проти введення акцизу на пальне і проголосувати проти відкриття дорожнього фонду. Якщо і потрібно щось платити з дорожнього фонду, це виключно відновлення інфраструктури, яка пошкоджена війною, мости і ті дороги, які необхідні для логістики. Але не те, що ви до війни повномасштабної називали так званим великим будівництвом.
Я також, дорогі друзі, хочу нагадати, що сьогодні Путін, по суті, оголосив масштабну мобілізацію, по суті, починається новий етап жорстокої війни. І ви не маєте права, просто права не маєте в цей час вирішувати корупційні питання замість державних.
Я закликаю всі фракції, всіх депутатів не тиснути кнопку просто, знаєте, тому що вам хтось написав її так тиснути, а думайте про країну, думайте про кожну людину, про армію, про аграріїв, не робіть помилкових рішень. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо можна, коротко позиція комітету з приводу цього. І я прошу запросити народних депутатів до зали. Я розумію, більше ніхто не буде наполягати, будемо приймати рішення щодо цього... А буде все-таки, да? Все, добре, добре. Я перепрошую, різна інформація постійно ходить. Потім Ніна Петрівна, одна поправка, я пам'ятаю. (Шум у залі)
Добре. Після цього Ніна Петрівна. І Дмитро Олександрович, да? Скільки у вас буде поправок? Добре.
Будь ласка, Данило Олександрович, потім Ніна Петрівна.
10:51:59
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Шановні колеги, прекрасний виступ опозиції, традиційний виступ опозиції, в якому за декілька хвилин міститься заклик скасувати податки чи не брати податки і одночасно відремонтувати дахи, пошкоджені внаслідок військової агресії.
Мені здається, що війна – це час відповідальності. Війна – це час державників. Війна – це час, коли всі резерви, всі ресурси ми повинні сконсолідувати для єдиного – виключно для перемоги. А не займатися політиканством, а не займатися популізмом, а не займатися тим, чим займалися в цій країні 30 років.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка. Тільки одразу називайте номер поправки, бо в нас великий документ.
10:52:47
ЮЖАНІНА Н.П.
На врахування поправка номер 1057. От, при всій повазі, у кожного є своя думка, але абсолютно очевидно, що все, що зараз стосується дрібних фермерів, взагалі наших аграріїв, ну, ви всі на 99 відсотків, присутні тут в залі, відчуваєте, що значне здорожчання міндобрив і взагалі їх відсутність, не налагоджена логістика не дає можливості мілким аграріям зібрати врожай, вони від нього відмовляються, а тим більше здійснити посів озимих.
Я прошу врахувати знижену ставку для аграріїв, як це передбачено в 19 країнах із 27 Євросоюзу: 21 євро. Цей підхід все рівно ми будемо імплементувати згодом по-любому, бо наші аграрії не можуть конкурувати з аграріями Європейського Союзу, які мають знижені ставки і дотації від держави значно більші.
Прошу підтримати поправку 1057.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович, якщо можна, коротко. 1057 поправка Ніни Петрівни Южаніної.
10:53:57
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Ми обговорювали, зокрема цей підхід. Він не адмініструється, неможливо взагалі жодним чином це проконтролювати. І це позиція і Мінфіну, і податкової.
Крім цього, не зрозуміло, чому ми повинні давати саме такі пільги аграріям і не давати їх металургам чи не давати їх іншим галузям, хімікам і таке інше.
Тому давайте все ж таки це компромісне рішення, яке запропонував комітет, підтримаємо в тому вигляді, в якому воно є зараз. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ставимо на голосування. Так, Ніна Петрівна? Я ставлю на голосування поправку 1057 народної депутатки Южаніної. Комітетом вона відхилена, аргументи сторін ви почули. Прошу визначатись та голосувати.
10:54:53
За-122
Рішення не прийнято.
Дмитро Олександрович, відразу номер поправки скажіть, бо дуже великий документ.
10:55:01
РАЗУМКОВ Д.О.
Руслан Олексійович, в мене прохання. У мене 8 правок, 3 хвилини дайте, і одну правку я поставлю на врахування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А який номер, скажіть, будь ласка, поправки?
РАЗУМКОВ Д.О. Номери правок?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Які на врахування ви поставите?
10:55:26
РАЗУМКОВ Д.О.
На врахування 1070.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1070, добре. Дайте тоді 3 хвилини Разумкову. Після цього, шановні колеги, переходимо до голосувань. Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. Дякую, шановні колеги.
Дійсно, ми з вами сьогодні спостерігаємо, м'яко кажучи, хаотичну політику в сфері оподаткування. Ми спочатку повністю скасовуємо всі акцизи і податки, потім починаємо їх повертати без прозорої процедури, без зрозумілої логіки цих процесів, не розуміючи, як це повпливає на ціну пального, не розуміючи, навіщо і куди ці кошти будуть іди.
Ми добре розуміємо, що інфраструктура необхідна, але всі пам'ятають, що в далекому 19-му році ми обіцяли людям, що будемо вибудовувати зрозумілі довгострокові правила і відносини між владою та бізнесом. Не можна змінювати законодавство сьогодні на сьогодні. Це забороняє і діюче українське законодавство. Мінімум за пів року.
В законопроекті ми пропонуємо правкою 1070 відтермінувати будь-які зміни до податкового законодавства не менше ніж на 3 місяці після того, як закон вступає в силу – прийнятий, щоб він вступав у силу.
Так само ми не можемо постійно змінювати підходи до того, куди будуть йти гроші. Я нагадую, що свого часу дорожній фонд ми вирішили як Верховна Рада України – після цього Президент підписав цей закон – відправляти виключно на погашення зовнішніх зобов'язань України і на українську армію. Сьогодні ми знову спостерігаємо непрозорі механізми і сьогодні дуже багато розмов про те, а куди підуть ці кошти, на що вони будуть направлені. Давайте завершувати цю вакханалію, пов'язану з податковою політикою. Ви бачили багато що і з ФОПами, ви бачили багато що і з іншими податками, які змінюються постійно.
Якщо ми говоримо з вами про ще одну ідею, яка була дуже специфічна, м'яко кажучи, відповідного комітету про 10 відсотків на імпортні товари, це знову абсолютно непрозорий і нелогічний процес, коли ми беремо спочатку знімаємо будь-які мита, потім їх повертаємо, а потім ще й починаємо додавати плюс 10 відсотків. Що таке 10 відсотків, багато хто знає. Краще про це забути і відкласти дуже далеку шухляду.
Тому, шановні колеги, я хотів би поставити правку 1070 на врахування. Вона говорить про те, що будь-які зміни…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександровичу, я перепрошую, 1070 – це правка Костюха, вона відхилена. Мабуть, ви мали на увазі 1072.
РАЗУМКОВ Д.О. Дивіться, ну, це знову до того, як формуються таблиці. Вони постійно змінюються. Ми брали, виходячи з цієї аналогії, яка є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мабуть, 1072, Дмитро Олександровичу. Ваша правка 1072.
Тоді я поставлю 1072. Добре?
Шановні колеги, поправка 1072 народного депутата Разумкова. Вона комітетом відхилена. Автор наполягає на врахуванні. Прошу визначатися та голосувати.
10:59:03
За-115
Рішення не прийнято. Поправка залишається відхиленою.
І завершальна, я так розумію, поправка, поставить Ніна Петрівна Южаніна, 16 поправка. Шановні колеги, після визначення по цій поправці голосуємо за закон в цілому. Прошу народних депутатів не розходитися.
Ніно Петрівно, 16 поправка.
10:59:21
ЮЖАНІНА Н.П.
Колеги, у зв'язку з тим, що в комітеті дуже важко складалася таблиця і випадково вчора я озвучила, але, мабуть, вперше дізналися всі народні депутати-колеги, що в 16 поправці планується оці ставки: 100, 152 і 100, 100 встановити на період воєнного стану, але не пізніше, ніж 01.07.2023, по-перше.
По-друге, додали в цей перелік біодизель і біопаливо, тому їх теж буде стосуватися зменшення ставки і період до 01.07. Але закралася ще одна помилка, що 7 відсотків ПДВ також буде лише до 01.07. Про це не говорив ні уряд, не заявляло ні Міністерство фінансів, ні в комітеті ніхто не чув. І, очевидно, що це технічна помилка.
Пане голово комітету, виправте, будь ласка, її, бо 20 відсотків ще й ПДВ на все пальне з 01.07.2023...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
11:00:30
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Ніна Петрівна, жодної помилки немає, абсолютно правильне рішення. З 1 липня наступного року завершується цей пільговий період, який є. Якщо війна завершиться раніше, я нагадаю вам, а коли ми з вами приймали рішення навесні, то вважали, що вона завершиться через місяць, через місяць завершиться, то все це відновиться автоматично раніше, набагато раніше. Але термін 1 липня нам необхідно для того, аби була визначеність і в оподаткуванні, визначеність щодо суб'єктів господарювання, визначеність щодо людей, коли, власне, відновиться звичайний порядок справляння податків з палива. Прошу підтримати цю поправку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, мова йде, ще раз резюмуючи, про 16 поправку авторства Данили Олександровича Гетманцева. Вона комітетом врахована. Ніна Петрівна просить поставити її на підтвердження, автор вимагає, щоб вона була підтверджена. І комітет цю позицію висловив.
Тому, шановні колеги, ставлю на підтвердження 16 поправку народного депутата Гетманцева. Прошу народних депутатів голосувати.
11:01:57
За-254
Рішення прийнято.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього закону, законопроекту. Тепер я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану (реєстраційний номер законопроекту 7668-д).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:02:49
За-255
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Покажіть по фракціях.
Шановні колеги, наступний законопроект 7669. Це проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо використання коштів державного дорожнього фонду.
Шановні колеги, чи будуть тут поправки? Прошу, Олександр Станіславович. Дві поправки має, я бачу, Княжицький, Южаніна – одну поправку і Железняк – одна поправка, і голосуємо за закон в цілому. І Цимбалюк, так? Шановні колеги, прошу не розходьтеся, декілька поправок і голосуємо закон в цілому.
Будь ласка, почнемо… Хто буде спочатку? Южаніна Ніна Петрівна, давайте. Тільки номер спочатку кажіть.
11:03:42
ЮЖАНІНА Н.П.
Поправка 47. Вона стосується того, щоб… Якщо ви бачили, з великої цієї таблиці в нас врахована лише одна редакція статті 38 про державний бюджет. Я прошу врахувати і оцю частинку, яка стане єдиною поправкою для статті 38. Установити як виняток з положень 24.2: кошти державного дорожнього фонду спрямовуються першочергово на забезпечення потреб сектору оборони.
Прошу підтримати цю поправку. Ми говорили про неї з депутатами монобільшості, і всі ви її розумієте і також підтримуєте. Тому прошу зараз всіх все ж таки проголосувати одноголосно за підтримку цієї пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка номер 47, вона авторства Ніни Петрівни Южаніної, вона комітетом відхилена. Автор наполягає на врахуванні, правильно? Прошу народних депутатів голосувати.
11:05:17
За-310
Рішення прийнято.
Вітаю, колеги. Правка є врахованою, 47 поправка Ніни Петрівни Южаніної.
Будь ласка, Княжицький. Давайте я оголошу всіх. Княжицький, Цабаль, і після цього Михайло Михайлович Цимбалюк – 3 хвилини замість своїх поправок. І після цього переходимо до голосування. І Железняк.
Будь ласка, Цабаль. Перепрошую, Княжицький. Я спочатку Княжицькому, потім… Княжицький, Цабаль, Железняк, Цимбалюк – і голосуємо.
11:05:52
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Друзі, поправка 335. Поправкою пропонується встановити, що в 2022 році як виняток з положень статті 24.2 Бюджетного кодексу кошти державного дорожнього фонду спрямовуються першочергово на потреби сектору оборони, як ми говорили, (кома) державну підтримку кінематографії, забезпечення функціонування Українського культурного фонду, в тому числі здійснення фондом заходів з підтримки проектів, а також забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи, популяризацію української літератури в світі.
Згадайте Президента, який виступав на врученні Шевченківської премії, цитував Черчилля, який говорив, що якщо ми не підтримуємо культуру, то за що ми воюємо? У нас культуру і в цьому бюджеті, і на наступний рік стоять нулі.
Прошу підтримати цю поправку і хоча би якісь кошти виділити на підтримку української культури.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, комітет цю поправку пропонує відхилити. Поправка 335 народного депутата Княжицького, комітетом відхилена, автор наполягає на врахуванні. Прошу народних депутатів визначатись голосуванням.
11:07:21
За-132
Рішення не прийнято.
Йдемо далі. Хто далі? А, ще одна Княжицького.
Будь ласка, Княжицький.
11:07:33
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую. Поправка 1197 передбачена дорученням уряду привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим законом та поінформувати Верховну Раду про стан виконання цього закону. Очевидно, ні Верховну Раду, ні суспільство не хочуть інформувати, куди витрачаються кошти платників податків. Це абсурд. В кінці бюджетного року замість того, щоб посилювати українську армію, відбудовувати культурну спадщину і підтримувати культуру, ми знову витрачаємо величезні кошти без контролю і звітності перед суспільством. Прошу підтримати поправку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1057-а правильно?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 1197-а.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, 1197-а, перепрошую. 1197-а, зараз, секундочку.
Шановні колеги, поправка 1197, авторства народного депутата Княжицького. Вона комітетом відхилена. Аргументи були пояснені. Прошу визначатися та голосувати.
11:08:46
За-127
Рішення не прийнято. Дякую.
Далі, будь ласка, Цабаль.
11:08:52
ЦАБАЛЬ В.В.
Шановні колеги, правка 338. Нагадаю, що під час введення воєнного стану, ми прийняли зміни до Бюджетного кодексу, згідно яким гроші дорожнього фонду можна витрачати тільки на цілі, зв'язані з обороною, і це було вірно. Зараз ми намагаємося це відмінити і дозволити в тому числі використовувати гроші на будівництво і відновлення доріг, пошкоджених внаслідок збройної агресії. Це, напевно, теж правильно і я цю ідею підтримую. Але є проблема, що так написано в пояснювальній записці, а в самому законопроекті це не уточнено. Відповідно моя правка, вона уточнює, що гроші дорожнього фонду можна використовувати на ті цілі, які ми передбачили під час введення воєнного стану, тобто на цілі оборони і так далі, а також на відновлення доріг і будівництво доріг, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Тобто моя правка, вона уточнює і доводить законопроект до того змісту, який був в пояснювальній записці. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, поправка 338 народного депутата Цабаля. Комітетом вона відхилена. Будь ласка, аргументацію ви почули, прошу визначайтеся і голосуйте.
11:10:28
За-126
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Железняк, поправка 566.
11:10:34
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Шановні колеги, ця правка не стосується ані доріг, ані використання дорожнього фонду. Ця поправка – це зміни в Бюджетний кодекс технічні, яка має так званий бюджетний нейтральний статус. Вона не вплине на те, скільки ми витратимо видатків, вона підтримується, тобто це технічна правка, тому що ми прискорюємо бюджетний процес. Вона про те, щоб ми могли, якщо є гроші, фінансувати профтехосвіту, що, напевно, є нормальним і правильним, особливо коли такі міста, як Маріуполь і інші, не мають цієї можливості.
Я зараз хочу посварити Комітет освіти, який мав би подати цю правку, і особисто пана Колебошина. От прямо негативно його згадую в контексті і прошу передати слово для того, щоб він пояснив, чому я, а не він або інші члени комітету не подали таку правку.
А вас дуже прошу її підтримати, справді важлива правка, пробачте, що не профільний закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Давайте все-таки ми проголосуємо за цю поправку, а потім я надам право на репліку. Чи спочатку право на репліку? Право на репліку, будь ласка.
Колебошин Сергій, будь ласка.
11:11:49
КОЛЕБОШИН С.В.
Доброго дня, шановні колеги! Уявіть собі учня професійно-технічного навчального закладу, який вчиться в Маріуполі і, наприклад, планує працювати на Азовсталі. Але після окупації цього міста він поїхав і, наприклад, у Львові намагається вступити до закладу профтехосвіти для того, щоби продовжувати навчання і працювати потім на економіку нашої держави. Але такої можливості зараз він не має, оскільки, я нагадаю, профтех у нас фінансується з регіональних бюджетів, переважно обласних, іноді міських, і це історія про регіональне замовлення. Так ось саме ця правка надає можливість навчати цих дітей, і відповідно ми будемо отримувати якісні робітничі кадри, які потім будуть відновлювати, та що там потім, зараз будуть відновлювати економіку нашої країни. Дуже прошу підтримати цю правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, яка позиція комітету, давайте запитаємо.
11:12:47
ПАСІЧНИЙ О.С.
Комітет на своєму засіданні не розглядав… не прийняв цю поправку, тому що вона на пряму не стосується відання цього закону. Але зал може визначитися голосуванням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Тоді я ставлю 566 поправку народного депутата Железняка, вона комітетом відхилена, водночас аргументацію ви почули. Тому прошу голосувати, шановні колеги, 566 поправка.
11:13:31
За-315
Поправка прийнята.
Дякую, колеги.
Шановні колеги… Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк 3 хвилини.
11:13:46
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги! Ми фракцією робили спроби до другого читання цей законопроект удосконалити, щоб все-таки кошти бюджету воюючої держави були спрямовані, перше, на сектор оборони. На жаль, наші правки не були враховані.
Наступне. Ми вважаємо, що як кошти є лишні, то тоді можна було їх спрямувати на відновлення тієї інфраструктури, де насправді було знищено під час бойових дій і це б мабуть було правильно. Теж таку правку не підтримано.
Більше того, ми вважаємо, що внесення зміни в бюджет воюючої держави, що стосується дорожнього фонду, можна було спрямувати на відновлення житла тих громадян, які сьогодні до зими будуть жити в багатоповерхових будинках без дахів. На жаль, і цю пропозицію не було враховано.
Через те, шановні колеги, слід пам'ятати, що за кожну копійку, яка використовується з бюджету в період воєнного стану, слід буде звітувати і перед громадянським суспільством, і, однозначно, ми впевнені, що настане той час, коли можна буде Верховну Раду слухати і громадянам України, і вони чутимуть, як Верховна Рада ухвалює ті чи інші важливі законопроекти. Це насправді ті кошти дорожнього фонду, які могли бути спрямовані на покращення матеріально-технічної бази наших військових. Наступає осінньо-зимовий період. Чи всі військові забезпечені теплим одягом? Є питання. Наскільки відомо, то на сьогоднішній день закуплено тільки на 300 тисяч особового складу, а решта? Це теж велике питання. І ці кошти могли бути спрямовані саме туди.
Проаналізувавши законопроект до другого читання, фракція "Батьківщина" дійшла висновку, що, на жаль, не вдалося шляхом внесення правок його удосконалити. І за такі зміни ми, на жаль, голосувати не можемо. І фракція "Батьківщини" в другому читанні не підтримує цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна, 6 хвилин ще виступ. Потім ще одна поправка Разумкова, і переходимо до голосування.
Ніна Петрівна, 6 хвилин. Дмитро Олександрович, одна поправка і голосуємо.
11:16:57
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, я всі свої поправки зараз спробую об'єднати в одному. Тому що, я так зрозуміла, що багато хто не зрозумів, що зараз відбувається з прийняттям змін. Насправді в таблиці була врахована лише одна поправка – витрачання з дорожнього фонду як виняток зі статті 38.
Зараз, коли ви всі підтримали спільно 47 поправку, у нас виходить текст про те, що встановити, що кошти державного дорожнього фонду спрямовуються першочергово на забезпечення потреб сектору оборони, а також до 50 відсотків коштів державного дорожнього фонду спрямовується на будівництво та реконструкцію міжнародних автомобільних пунктів пропуску. І тут ми з вами якраз досягли певного компромісу.
Але, що дуже важливо, я звертаюся до влади. Для того, щоб справді виконували ці норми законів, потрібний був би контроль зі сторони опозиції. І коли ми запропонували вам створення ТСК щодо витрачання коштів дорожнього фонду, то саме для контролю оцих першочергових витрат. І це було б треба зробити сьогодні, і тоді б ми розуміли, що ми, об'єднавшись, вирішили проблему, яка нас нібито розділяла тут в залі. Але чомусь сьогодні питання про створення ТСК для контролю за витрачанням з дорожнього фонду не стоїть в залі.
Але при цьому цей проект закону все рівно залишається важким. Важким тому, що наповнення цього ресурсу відбувається за рахунок громадян і за рахунок економіки. І я, не говорячи по попередньому проекту закону, я хотіла би вам зауважити, що саме непослідовність дій і неочікуваність не дає можливості економіці відновлюватися. Я не говорю про зростання, я говорю про відновлення. Адже коли був хаос на ринку пального, коли був страшенний дефіцит, всі ми знаємо, що дефіцит неподоланий просто так, його подолали у зв'язку з тим, що якраз МСБ швидко включилися в роботу постачання палива в Україну. Це не ті монополії якраз призвели до того, що у нас наповнився ринок, а саме суб'єкти малого і середнього бізнесу, які, не маючи ні ресурсу, ні додаткових можливостей фінансових, все ж таки зробили неможливе і почали ввозити велику кількість пального. І я чула від своїх колег і на ефірах про те, що, ой, їх так розвелося багато, в них є якісь надлишкові доходи.
Так ось після прийняття 68-го Закону їх стане набагато менше, ми знову повернемося до дефіциту, ми це згадаємо ще в залі. Тому що ресурси, які зараз накопичилися, їх буде достатньо на декілька місяців і точно вони не стосуються аграріїв. Аграрій не поїде до трьох, чотирьох компаній, які є монополістами, заправляти свою аграрну техніку. А вони якраз споживали те паливо, яке завозили ці маленькі підприємці, які швидко зорієнтувалися.
Я не можу погодитися з тим, що влада не має ніякої політики щодо перехідних періодів. Як так можна? Ви чули тільки що дискусію щодо поправки 16, що не можна проконтролювати відпуск зі зниженою ставкою акцизу для аграріїв. Так давайте тоді імплементувати Директиву Європейського Союзу, де якраз і передбачена знижена ставка 21 євро не тільки для аграріїв, а насправді для всіх машин, механізмів, техніки і обладнання, які виконують роботи поза дорогами загального призначення.
Да, це є ключовою статтею директиви Європейського Союзу і абсолютно очевидно, що ми маємо і необхідно буде її імплементувати. То чому би не розпочати зараз? Чому не встановити послідовний, правильний, відповідний до нашого сучасного стану економіки, етап переходу ставок акцизного податку? Чому все по 100, що за логіка? Хто такі рахунки робив?
Чому ніхто не знає азів формування акцизів, на які товари, чому саме сформовані такі ставки? Чому цим ніхто не займається? Мені здається, що досить прийняття таких швидких непродуманих рішень. Я розумію, що на початку війни не знали, не орієнтувалися, приймали швидкі рішення, відміняли податки, потім подумали, що це варто робити. Але аргумент про те, що в нас війна і потрібні гроші в бюджеті, не аргумент. Економіка, яка не може розпочати діяльність і дати гроші в бюджет, це означає, що всі сили мають спрямовані на те, щоби нагодувати спочатку, дати можливість розвинутися, відновитися економіці, а потім збирати кошти в бюджет. Ви ж зараз дієте до точності навпаки. І ваш аргумент, навіть для мене, про те, що нам потрібні гроші, не працює. Спочатку відновіть економіку, а потім будемо збирати гроші. Не можна зібрати гроші зараз наперед, економіка так не працює. Ви закони економіки не обдурите, вони вас переможуть, розумійте це, будь ласка. І це призведе до того, що ми будемо довго-довго відновлюватися і відставати.
Тому, справді думайте, коли виносите такі значущі для держави рішення в зал. Так не може далі продовжуватись.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, завершальний акорд щодо цього законопроекту. Дмитро Олександрович Разумков. Я так розумію, одна поправка на врахування, одна – на підтвердження. Почнемо з тієї, що на врахування.
Дмитро Олександрович, номер.
11:23:20
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую, Руслан Олексійович. Абсолютно вірно, правка номер 43, вона стосується того, що вже приймала Верховна Рада України. Свого часу Верховна Рада України прийняла рішення, що гроші дорожнього фонду мають бути витрачені на армію – на Збройні Сили України, які сьогодні захищають нашу з вами державу і повертають ті території, які тимчасово були захоплені Росією.
Тому правка 43 пропонує залишити цю норму, та ресурси, які будуть надходити до дорожнього фонду, мають бути використані виключно на потреби української армії та на потреби в тому числі інфраструктурні, якщо вони будуть необхідні саме для забезпечення оборонних завдань української армії і наших Збройних Сил.
Тому, шановні колеги, прошу підтримати українські Збройні Сили і наших з вами захисників. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 43 поправка авторства Дмитра Олександровича Разумкова, вона комітетом відхилена. Будь ласка, прошу визначатись, голосувати.
11:24:45
За-117
Рішення не прийнято.
Дмитро Олександрович, ще одна поправка на врахування. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Зараз голосуємо поправку на підтвердження і потім голосуємо закон в цілому.
Дмитро Олександрович, будь ласка.
11:25:00
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую. Правка номер 1198. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, яким чином з'явилися в державному, в Законі про дорожній фонд резервний фонд? Яким чином воно відноситься до цього законопроекту? Це абсолютно не відповідає ні Регламенту, ні здоровій логіці, ні порядності. Давайте, щоб було так, як повинно бути згідно діючого законодавства.
Прошу не підтримувати цю правку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 1198. Правильно, Дмитро Олександрович?
Будь ласка, а яка позиція комітету, скажіть, була врахована.
11:25:48
ПАСІЧНИЙ О.С.
Позиція комітету. Ми розглянули уважно цю поправку на засіданні комітету. Вона була підтримана комітетом. Тому що тих коштів, які надходять від акцизного податку, буде недостатньо останні 3 місяці для дорожнього фонду. І ми це розуміли і тому додали ще 2 мільярди для резервного фонду саме для відновлення критичної інфраструктури та на відновлення інфраструктури внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Комітет підтримав правку. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 1198, вона комітетом врахована. Це авторства народного депутата Арістова і його колег. Народний депутат Разумков просить поставити її на підтвердження. Комітет просить, щоб ця поправка залишилася врахованою.
Тому, народні депутати, прошу голосувати. Поправка 1198.
11:27:00
За-246
Рішення прийнято.
Шановні колеги, завершальний. Переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" щодо використання коштів державного дорожнього фонду. Реєстраційний номер проекту 7669.
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:27:56
За-269
Рішення прийнято.
Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги.
Будь ласка, Олександре Сергійовичу.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
11:28:08
ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях покажіть, будь ласка, попереднє голосування. Дякую.
Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вхід народного депутата України Шевченка Євгена Володимировича до складу депутатської групи "Відновлення України".
Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:28:36
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наступний законопроект 3663. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України.
7 вересня 2022 року за пропозицією 156-и народних депутатів Верховна Рада України прийняла рішення про застосування особливої процедури розгляду законопроектів у другому читанні, яка передбачена статтею 119 з позначкою Прим. Регламенту Верховної Ради України, а саме: про розгляд у другому читанні за особливою процедурою проекту Закону (реєстраційний номер 3663).
Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів узагальнив ці пропозиції і поправки, що надійшли від депутатських фракцій і груп і підготував одну уточнену порівняльну таблицю для розгляду законопроекту 3663. Відповідно до вимог Регламенту порівняльна таблиця включає всі враховані комітетом пропозиції, а також 13 відхилених пропозицій, на яких наполягають фракції і групи.
Переходимо до розгляду цього питання. Будь ласка, слово для доповіді надається голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Миколаївні Третьяковій.
Галино Миколаївно, запрошуємо вас, коротко поінформуйте і переходимо до розгляду питання.
11:29:49
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Дякую, шановний головуючий. Шановні народні депутати, комітет зробив все для того, щоб ми не обезкровлювали українську економіку у воєнний час. Прохання підтримати цей законопроект. Він важко йшов через комітет, але, здається, ми знайшли всі баланси для того, щоб залишити або навіть трішечки підсилити захист людини і зробити все, щоб діджиталізація спростила для наших людей соціальний захист.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна.
Переходимо до розгляду питань, поправок, які можуть ставитися. Хто буде наполягати на своїх поправках? Фракція "Батьківщина", я знаю Івченко буде, Цимбалюк і Тимошенко. Правильно?
Будь ласка, Івченко, номер... і Волинець. У вас там п'ять поправок. Хто перший буде? А, Волинець, Івченко і 3 хвилини, бо ще і Цимбалюк піднімав руку. Добре. Тоді Волинець – одна поправка, Івченко – одна поправка і Юлія Володимирівна – 3 хвилини.
Будь ласка, Волинець, номер поправки одразу.
11:30:56
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Шановні колеги, у мене 107 поправок в даному випадку, оскільки ми йдемо по процедурі. Я визначився по 74 поправці. Вона передбачає наступне. Що ні в якому разі не можна об'єднувати Фонд соціального страхування з Пенсійним фондом солідарної системи. В даному випадку солідарна... Пенсійного фонду солідарна система являється дотаційною і ті страхові виплати для застрахованих осіб, вони просто втратяться.
А на наступному етапі автори законопроекту передбачили в інтересах великих страхових компаній приватних ліквідувати солідарну систему, люди не будуть мати пенсію. З 1 січня наступного року без всякої підготовки буде вступати в дію закон, який передбачає введення пенсійного страхування. При збитковому Фонді соціального страхування, пенсійного страхування, яке є сьогодні, не можна також цього робити. Люди, які зараз мають пенсію, залишаться без пенсії, а ті, хто старше 35 років, теж не будуть мати пенсію, бо вони не накопичать страхових внесків.
Тому, шановні колеги, я дуже прошу, ні в якому разі цього не робити, не можна ображати стариків, не можна ображати тих інвалідів, які втратили здоров'я. Дуже багато інвалідів прийде ще після війни, яких необхідно буде реабілітовувати, і ці фонди необхідно зберігати. Ми будемо потім пояснювати на європейському рівні, чому ми приймаємо такі необдумані рішення. Автором цього законопроекту являється Михайло Папієв, він підсунув нам свиню всім і, "Слуги народу", вам теж.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна, яка позиція комітету?
11:32:49
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Позиція комітету, що функції управління соціальним страхуванням передаються Пенсійному фонду, і прийняття цієї правки буде суперечити більшості положень цього законопроекту. Комітет пропонує її відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна.
Я ставлю 74 поправку авторства Волинця на голосування. Позицію автора, позицію комітету ви почули. Прошу визначайтесь і голосуйте.
11:33:19
За-65
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Івченко, номер поправки.
11:33:26
ІВЧЕНКО В.Є.
Правка 80. Шановні колеги, модель соціального страхування, яку сьогодні руйнує цей законопроект 3668, і лобісти над цим попрацювали, він працює в таких країнах, як, аналогічна схема, Німеччина, Австрія, Франція, Данія, і я можу перечислювати більшість європейських країн. Але наразі 14 липня в оркостані Путін підписав закон і приєднав фонди соціального страхування безпосередньо до Пенсійного фонду. І після цього голова комітету пропонує нашій Верховній Раді зробити так само, як і в оркостані.
Колеги, наші Збройні Сили сьогодні обороняють нашу територіальну цілісність проти ворога. Ми маємо дбати про соціальне забезпечення цих людей. Вже був приклад, коли об'єднували такі фонди і нічого гарного не вийшло. Так давайте ми з вами задумаємось: або ми йдемо в Європу і виконуємо євроінтеграційні директиви, ми намагаємося сформувати відповідне законодавство, або все ж таки та людина, яка запропонувала, автор законопроекту Папієв і голова комітету, будуть вам розповідати, що ми пропонуємо європейські норми. Наразі практика показує, що саме в оркостані, Росія безпосередньо, 14 липня об'єднує фонди і запропонувала відповідну модель. Колеги, одумайтесь.
Пропоную не підтримувати даний законопроект як такий, який суперечить інтересам громадян України, соціальному захисту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Вадим Євгенович, оскільки була така загальна доповідь по всьому закону, чи треба ставити 80 поправку на голосування? Треба. Добре.
Тоді я ставлю 80 поправку авторства народного депутата Івченка. Будь ласка, прошу визначайтесь, голосуйте.
11:36:00
За-68
Рішення не прийнято.
Три хвилини – Юлія Володимирівна Тимошенко. Ви будете ставити поправку якусь, Юлія Володимирівна?
Будь ласка, Юлія Володимирівна, 3 хвилини.
11:36:12
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, просто майте на увазі, що ви зараз скасовуєте європейську модель функціонування державного соціального фонду і запроваджуєте російську модель. Ну, просто, щоб ви розуміли, що ви робите.
Друге. Ключові слова сказала голова комітету. Вона сказала, що за рахунок об'єднання цих фондів, соціального і пенсійного, ми заощадимо гроші для країни в тяжку хвилину. Тобто дорожній фонд відкривається, акцизи вводяться, а соціальні видатки скорочуються для того, щоб захистити країну в тяжкий момент. А тепер просто послухайте, які соціальні видатки зараз зачищаються.
Перше. Передбачається замість діючої сьогодні повної компенсації втрати заробітної плати за період декретної відпустки буде тільки часткова компенсація.
Друге. Ви позбавляєте цим законом, повністю ліквідуєте все, що стосується підтримки працюючих людей, які отримали травму на підприємстві, яким потрібно протезуватися, яким потрібно реабілітуватися, лікуватися, все це буде повністю начисто скасовано.
Я можу продовжувати тут безкінечно цей перелік того, що сьогодні знищується. Але знищується більше 20 доплат людям, які сьогодні їх отримують, і це працюючі люди. Ви практично залишаєте цих людей без допомоги і ще чомусь б'єте по жінкам, які народжують для України дітей. Я не знаю, це якесь безумство, ідіотизм. Більше це нічим пояснити не можна.
Але я вам зараз хочу повідомити іншу історію. 27 вересня на чолі зі мною наша команда, наша делегація буде зустрічатися в Міжнародній організації праці в Женеві з Генеральним директором Гаєм Райдером і директором Міжнародної організації праці Європейського Союзу. Ми просто системно підготували, як знищуються сьогодні права працюючих людей в нашій державі, як і що ви робите сьогодні із соціальними виплатами, як ви зачищаєте мінімальний прожитковий рівень, як ви сьогодні ліквідуєте по суті всі трудові гарантії. І я хочу подивитися, як ви будете з Європейським Союзом після цього розмовляти. І трошки додамо про корупцію, яка за цим стоїть, тому що 32 мільярди крадеться у людей і направляється на корупцію.
Всі, хто має совість в цій залі, голосуйте категорично проти. Не можна так здавати людей і працювати на корупційні схеми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.
11:39:25
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Комітет пропонує ці правки відхилити, три. Хочу зауважити, що організація роботи системи соціального страхування не має ніякого відношення до директив ЄС. Директиви ЄС не приписують, в який спосіб будь-яка країна організовує систему соціального страхування, вона організовує так, як зручно для тих громадян. Мені здається, що ми не маємо припускати зовнішнього управління в нашій країні, зокрема щодо якого заперечує фракція, яка про це каже наразі.
Що стосується оркостану, то я не спостерігаю, які закони там приймають. Може, ви й спостерігаєте. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще буде наполягати на своїх поправках до цього законопроекту? Шановні колеги, хтось ще буде наполягати? Хто там, я не бачу. Мамка Григорій Миколайович, да? Василь Іванович Німченко, по-моєму?
Василь Іванович Німченко, будь ласка.
11:40:21
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я стосовно поправок, всього там дві поправки з 90, які я вносив. Я хочу звернути увагу на чотири позиції, про які йдеться в законі.
Перше. Зверніть увагу, давайте повернемося ми до наших фахівців з ГНЕУ. Почитайте висновок, там однозначно, однозначно вказується на невідповідність Конституції запропонованих норм. З тих обставин, що по суті ліквідовується самоврядність, діяльність трудових колективів, роботодавців і держави.
По-друге, я хотів би сказати, що внески, які вносять люди в порядку соціального страхування і які за цим законом по суті будуть ліквідовані, то це є власність людей, а простіше власність народу, і туди втручатися і під видом скорочення адміністрування це є системою, це просто неможливо.
Третє питання. Ми дуже часто звертаємося до Венеціанської комісії, щоб дала висновок на предмет того, так яке ж рішення приймати. Чому ми написали цей закон, який не жиждеться на Конституції України?
Тому при голосуванні я хотів би, щоб ми вибирали з вами Конституцію України і інтереси людей чи законопроект, який скорочує адміністрування в управління соціальними фондами і соціальними грішми і Пенсійним фондом.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ми сприймаємо це як виступ без поправок. Тому всі фракції виступили. Прошу народних депутатів зайняти своє місце, переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, будь ласка, приготуйтеся до прийняття рішення.
Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішень.
Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 3663).
Готові голосувати, шановні колеги? Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:43:51
За-238
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Шановні колеги, наступний законопроект. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступний законопроект – це законопроект 7295. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань.
Я ставлю пропозицію 7295, я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу голосувати.
11:44:37
За-236
Рішення прийнято.
Шановні колеги, давайте, може, без обговорення його? З обговоренням, да? Давайте запишемося: два – за, два – проти. Будь ласка.
Будь ласка, слово надається народному депутату Федієнку Олександру Павловичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:45:10
ФЕДІЄНКО О.П.
Доброго дня, колеги! Прошу передати слово пані Третьяковій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна Третьякова, будь ласка.
11:45:31
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, комітет одноголосно підтримав цей законопроект, тому що мова йде про виплату розміру грошової допомоги, яку робили до 5 травня. Комітет пропонує це передати, по-перше, розміри, на Кабінет Міністрів, для того щоб вони визначали те, що має святкувати наші люди, але запропонувати це до Дня незалежності. У нас були дебати, чи визначити День незалежності, чи День державності, в будь-якому випадку ми це можемо подискутувати на другому читанні. Але потрібно приводити цей законопроект теж до політичного ладу, який сьогодні є в Україні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається народному депутату України Величковичу Миколі Романовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:46:16
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.
Прошу передати слово Володимиру В'ятровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович В'ятрович, будь ласка.
11:46:28
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Доброго дня, шановні колеги! Безперечно, що ідея відходу від совєтських дат і прив'язки виплат ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань до свят, пов'язаних з боротьбою за українську державність, є, безумовно, правильною. І 14 жовтня, як пропонувалося проектом, і День незалежності, як є у висновку комітету, є цілком прийнятними для цього датами.
На жаль, менш прийнятними є інші новації законопроекту. Перш за все норми, що допомога виплачується у порядку, у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів. Як зауважило науково-експертне управління, ті норми мають встановлюватися саме законами, а не підзаконними актами. Віддаючи не лише порядок призначення, але й розміри допомоги уряду, ми знижуємо рівень соціальних гарантій, з чим не можна погодитися. Тому сподіваємося, що цю норму буде прибрано до другого читання, щоб ми могли підтримати цю ідею цього правильного законопроекту. До речі, пропонуючи виплачувати до Дня незалежності допомогу ветеранам, ми маємо не забувати і про тих людей, які виборювали цю незалежність.
Тому дякую десяткам колег, які разом зі мною внесли законопроект 8032 про встановлення борцям за незалежність пенсій за особливі заслуги перед Україною. Сподіваюся, що саме на цьому комітеті і на пленарному засіданні він без зволікань буде підтриманий і українська держава нарешті встановить гідні соціальні гарантії тим, хто віддав за неї роки своєї боротьби, а часом і життя.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
11:48:07
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановна президія, народні депутати! Ініціатива однозначно позитивна, ми дискутували в комітеті, і, справді, доцільно перенести виплату разової грошової допомоги з травня на жовтень. Ця ініціатива підтримується. Але, справді, є декілька нюансів, на які вказують і експерти, і представники ГНЕУ.
Нам варто буде до другого читання все-таки змінити підхід. Бо Кабінет Міністрів, якщо буде призначати суму, то він знову, як говорив колега попередньо, буде занижувати. За прикладом минулого року це інваліди І групи, або особи з інвалідністю І групи, зменшено на 90 гривень. Тобто навіть не на суму інфляції було підвищено їм виплати.
Через те ми вважаємо, що до другого читання шляхом внесення правок слід буде зафіксувати в бюджеті конкретні суми обов'язково з урахуванням рівня інфляції. А решту однозначно перенести цю виплату на жовтень місяць, щоби ті громадяни, які підпадають під ці категорії разової доплати, мали достойну суму і усвідомлювали, що держава пам'ятає про них і допомагає фінансово.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич, "Платформа за життя і мир".
11:49:55
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний пане Голово.
Шановні колеги, питання не є однозначне, до нього треба підходити, враховуючи всі виступи дуже відповідально. І зал має визначитися.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Немає більше бажаючих виступити? Немає виступити бажаючих? Все. Прошу народних депутатів зайняти місця, переходимо до прийняття рішення.
Шановні колеги, була домовленість, що ми приймаємо його за основу, а потім в цілому одразу, у мене так написано. А є зауваження, тобто тільки за основу, скорочуємо строки, я правильно розумію? Ну, за основу і я ставлю пропозицію скоротити строки, далі зал визначиться. Добре. Тоді працюємо тільки з першою пропозицією.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань (реєстраційний номер законопроекту 7295).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:51:37
За-283
Рішення прийнято.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання законопроекту 7295. Прошу народних депутатів голосувати.
11:52:06
За-250
Рішення прийнято.
Йдемо далі, шановні колеги. Наступний законопроект - 6067, правильно я розумію? Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці. 6067.
Шановні колеги, можемо переходити до голосування? Ніхто не буде наполягати? Юлія Володимирівна, поправки, да?
Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка. Які поправки у вас?
11:52:47
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, тут просто в черговий раз вже для безробітних обрізається все, що можливо, під час війни. Тому у нас 79 поправок, і ми всі їх читаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 79 поправок, да? Тобто бюджет сьогодні не слухаємо, да, Юлія Володимирівна? Добре. Давайте 79 поправок, будемо 79 поправок слухати.
Галина Миколаївна, займіть своє місце. Будь ласка, з якої починаємо? Хто автор?
8-а Тимошенко. А, вона врахована. Відхилені треба дивитись, перепрошую.
Юлія Тимошенко, яка перша поправка? Волинець? Який номер?
Михайло Волинець, будь ласка.
11:53:48
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Шановні колеги, фракція "Батьківщина", Михайло Волинець. Наш лідер Юлія Тимошенко сказала, що в даному випадку вже торкнулися питань зайнятості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер поправки, Михайло Якович.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Так я по поправках і йду. В цьому законопроекті…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер скажіть спочатку.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Поправка номер 6.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. В цьому законопроекті передбачено суттєво зменшити пільги, які сьогодні є для людей, які залишилися без роботи. У цьому законопроекті люди, які являються біженцями і в силу різних причин не зможуть надати вчасно документи, вони не будуть реєструватися як біженці.
В цьому законопроекті збільшується страховий стаж із 6 до 7 місяців для тих, хто втратив роботу. В цьому законопроекті забирається право стати на облік і отримати підтримку тим, хто закінчив училище, хто закінчив інститут.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, 6 поправка Волинця, вона комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
11:55:17
За-86
Рішення не прийнято.
Будь ласка, яка наступна поправка, хто? Герасимов, 12-а. Зараз, я дивлюсь. Герасимов, 15-а. Не наполягає.
Будь ласка, ще раз Волинець.
11:55:36
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Волинець, 34 правка. Шановні колеги, будьте дуже уважні. В абзаці третьому підпункту 6 пункту 4 розділ І виключити в такому змісті. Пропонується скасувати запропоновані в проекті в пункті зміни, якими збільшується мінімальний страховий стаж, необхідний для отримання права на допомогу по безробіттю із 6 до 7 місяців. Я говорив про те, що збільшується страховий стаж із 6 до 7 місяців.
Пропоную зняти це з діючого проекту. Обґрунтування: це положення проекту не відповідає пунктам частини три статті 22 Конституції України, де суттєво порушується становище людей найманої праці.
Шановні колеги, закликаю вас: будьте уважні, прочитайте і дослухайтесь, що пропонує фракція "Батьківщина".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Ставлю 34 поправку народного депутата Волинця. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.
11:56:52
За-88
Рішення не прийнято.
Будь ласка, яка наступна поправка? Хто буде? Волинець, яка ваша наступна поправка?
Будь ласка, я ж сказав, Волинець.
11:57:00
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Так, пане Голово, дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Який номер?
11:57:10
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
У мене 39 поправка. Моя поправка відхилена. Це частина друга. Я пропоную викласти її в тій редакції: прибрати диференціацію, якою передбачено суттєво зменшити виплати застрахованим особам залежно від стажу їхньої роботи.
Шановні колеги, люди, які сьогодні без роботи. У нас біля 50 відсотків безробіття, Міжнародна організація праці ООН моніторять ситуацію у країні з питаннями зайнятості. У той час, коли не виділяються кошти для того, щоб створювати робочі місця і затримувати українців в Україні щоб розвивати свою економіку, в даному випадку здійснюються заходи для того, щоб людей викинути, виштовхнути за кордон. Зрозуміло, що ті доплати, виплати, які передбачені в …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, 39 поправка народного депутата Волинця. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.
11:58:43
За-83
Рішення не прийнято.
Яка наступна ваша поправка? Скажіть,будь ласка, Волинець.
11:58:50
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. 92-а правка моя.
Михайло Волинець, фракція "Батьківщина".
Шановні друзі, це той випадок, коли в даному випадку виявляється зневага з боку держави і з боку законодавчого органу – Верховної Ради і не враховується ситуація, де люди залишаються без роботи, де не пропонується їм ніяких заходів для того, щоб вони були працевлаштовані. Люди не мають за що прожити і не можуть готувати свої сім'ї. У даному випадку знову передбачено скорочувати пільги, які передбачені людям, які втратили роботу в Україні. Я пропоную відхилити 93 правку, відхилити 93 правку в законі як таку, яка не відповідає Конституції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 93-ю ви мали на увазі, так? Тому що 92-а – це не ваша, це Герасимова. Тому я ставлю 93-ю, з вашого дозволу. Ні, я не можу по десять разів, ви дивіться, який у вас буде підхід. Включіть Волинцю на 2 секунди.
12:00:12
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Дякую за увагу. Я доповідав по 93 правці, я не говорив про...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але назвали ви 92-у. Дякую.
Я 93 поправку Волинця ставлю на голосування. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати.
12:00:39
За-77
Рішення не прийнято.
Будь ласка, наступна. Який номер? Волинець, який номер, називайте.
12:00:53
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
У мене не включений мікрофон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже включений.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. У мене 235 правка, яка врахована, і це єдина із семи правок, які я подавав. В даному випадку зобов'язується роботодавцю виплачувати доплату студентам...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Якович, вона ж врахована. Ну, для чого ви по ній доповідаєте, по 235-й? Вона врахована. Ви що з приводу неї хочете? Включіть мікрофон Волинцю.
12:01:21
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Пане Голово, це єдина правка...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це прекрасно. Але що ви хочете з нею зробити? Ви не можете її поставити на врахування, бо вона врахована.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Я просто оголошую, щоб в парламенті зрозуміли, наскільки важливе це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба, всі ми знаємо. Ви говоріть по тих поправках...
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Наступна моя правка 275.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От давайте, 275-а.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Вона відхилена. Пропонується повернути, повернутись до чинної на сьогодні норми, яка передбачає відповідальність роботодавця за невстановлення квот пільгових категорій громадян. Така норма в проекті закону вилучається. Сьогодні в законі ця норма є, є квоти для роботодавців, для того, щоб люди, які втратили, які мають інвалідність, які мають інші проблеми, щоб ці люди могли бути влаштовані, заробляти собі на життя. І це питання також реабілітації…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна, будь ласка, відреагуйте.
12:02:38
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Шановний подавач правок, ми скасовуємо принцип квот. І якщо ви кажете, що ми йдемо до Європи, то саме скасування принципу квот і стимулювання роботодавця і є європейським принципом. А система квот є у того оркостану. Так ви визначіться, за яку ви систему, за оркостану чи за квоти європейські, скасування квот? Комітет відхилив цю правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, 275 поправка народного депутата Волинця, вона відхилена комітетом. Тому прошу визначатись та голосувати.
12:03:24
За-74
Рішення не прийнято.
Михайло Якович, у вас ще є поправки? Вже немає. Дякую.
Юлія Володимирівна, будь ласка, тільки спочатку номер поправки, якщо можна.
12:03:36
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, я говорю про поправку номер 4. І ще в мене буде декілька правок, по ходу я буду говорити.
Шановні друзі, скажіть, будь ласка, під час війни, коли люди втратили роботу, що би було логічним змінити в Законі про фонд зайнятості, про службу зайнятості, щоб підтримати людей? Перше, розуміючи, що люди втратили роботу внаслідок війни, треба було би зразу, як люди втратили роботу, зразу реєструвати і зразу виплачувати допомогу.
Друге, якщо вже люди втратили роботу внаслідок війни і у них нічого більше немає, треба збільшувати, безумовно, строк надання допомоги по безробіттю до того моменту, поки або закінчиться війна, або людина найде роботу.
Наступне. Якщо людина втратила роботу, їй немає за що жити, треба сплачувати виплати. Цього нічого не робиться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 4 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
12:05:00
За-74
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Юлія Володимирівна, номер наступної поправки.
12:05:04
ТИМОШЕНКО Ю.В.
31-а. Але давайте зараз розберемося, що робиться реально. Я просто вам розкажу про це, щоб ви усвідомлювали, за що ви голосуєте. У мене ще декілька правок. На кожну правку я буду просто розповідати, що ви скасовуєте.
Замість того, щоб скоротити термін, коли людині, яка втратила роботу внаслідок війни, зразу призначити пособие по безробіттю, а сьогодні треба людині 6 місяців чекати, 6 місяців її не оформлюють в фонді зайнятості. Вони навпаки збільшують з 6 місяців до 7 місяців, тому що війна ж 7 місяців йде, так чому ж людям давати пособие по безробіттю?
Ви реально це підтримуєте? Ви реально хочете, щоб людям не скоротили термін, коли надається пособие по безробіттю, а навпаки ще до семи місяців збільшили, щоб вона 7 місяців була безробітною? Так що, ви кати просто, а не депутати? Ви погіршуєте людині ситуацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Миколаївна. Позиція комітету.
12:06:15
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Дякую. Щодо попередньої правки, я хочу сказати, що вже пів року тому ми запровадили виплату по безробіттю з першого дня, коли людина стає безробітним.
Що стосується збільшення мінімального страхового стажу до 7 місяців, то непотрібно забувати, що у нас є сезонні працівники. І саме для того, щоб прибрати зловживання цим, і зроблена ця правка. Вона стимулює роботодавців до заключення повноцінних трудових договорів.
Дякую. Комітет відхилив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
31 поправка авторства Тимошенко. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
12:06:54
За-73
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Юлія Володимирівна, наступна поправка.
12:06:59
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Наступна 42 правка. Дорогі друзі, зрозуміло, да, що було би логічним, якщо людина втрачає роботу внаслідок війни, то поки або не закінчиться війна, або людина не отримає роботу, не припиняти їй виплату пособия по безробіттю. У нас сьогодні в законі 360 календарних днів треба виплачувати людині пособие по безробіттю, тобто загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю. Для різних категорій людей цим законом скорочуються до 270, 240, 210 і 180 навіть, і до 180 скорочується молоді. Просто уявіть собі, що робиться. Молоді, яка потребує навпаки сприяння щодо працевлаштування. А також для внутрішньо переміщених осіб, які не мають документів необхідних для надання статусу безробітного. Тобто ще раз…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 42 поправка народної депутатки Тимошенко. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
12:08:22
За-75
Рішення не прийнято.
Юлія Володимирівна, у вас ще є поправка? Будь ласка, який номер?
12:08:27
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Да, 69-а. Дорогі друзі, я продовжую далі вам цитувати драконівські закони, які ви хочете приймати для тимчасово непрацюючих людей внаслідок війни в тому числі. Наприклад, ну, така деталька, що замість того, щоб збільшити виплати людям сьогодні, які втратили роботу, розуміючи, що у них більше нічого немає, вони зменшують з 70 до 50 відсотків розмір допомоги по безробіттю після закінчення перших 90 календарних днів оплати, тобто це частина перша статті 23 закону. Тобто абсолютно строго навпаки людям забирають навіть те, що сьогодні вони мають, розумієте це чи ні? Якщо ви хочете бути спільниками в цьому злочині, тисніть зелену кнопочку, так, як ви це вмієте робити.
Я пропоную за цей закон проголосувати червоними кнопками проти і розробити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
12:09:35
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Комітетом прийнято рішення збільшити тривалість виплат із 90 до 120 календарних днів для молоді у віці до 35 років, а також для ВПО. Тому потрібно читати закон вірно. Правка відхилена.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
69 поправка народної депутатки Тимошенко, комітетом вона відхилена, аргументації сторін почули. Прошу визначатись та голосувати.
12:10:06
За-70
Рішення не прийнято.
Юлія Володимирівна, будь ласка, яка ще поправка у вас?
12:10:11
ТИМОШЕНКО Ю.В.
95-а. Шановні друзі, ви для того, щоби розуміти, де правда, а де неправда, просто законопроект почитайте. Це прекрасний рецепт, як розібратися, хто говорить правду.
У нас посилання є на кожну статтю. Я зараз от уточнюю, що зменшення з 70 до 50 відсотків розміру допомоги по безробіттю після закінчення перших 90 календарних днів – частина перша статті 23 цього закону. Крім того, йде збільшення страхового стажу для обчислення розміру допомоги по безробіттю, що теж буде ускладнювати і, в принципі, позбавляти нормальної допомоги по безробіттю людей.
Я хочу сказати, що далі я передаю слово Цимбалюку Михайлу Михайловичу по правках. Ну, я хочу, щоб ви знали, що ми випускаємо спецвипуск газети, тому що свободи слова немає, і ми рознесемо в кожну хату, в кожну квартиру газетку, де буде написано, хто як за ці закони голосував.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передаємо слово Михайлу Михайловичу Цимбалюку. Михайло Михайлович, одразу називайте номер поправки і будемо слухати.
12:11:26
ЦИМБАЛЮК М.М.
Дякую, Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". В мене правка 173.
173 правка, вона стосується тієї теми, яку вже озвучували колеги попередньо, що стосується молодих працівників. Ми пропонуємо виключити з законопроекту статті 1 пункту 10 в такій редакції: "Молодий працівник, громадянин України віком до 35 років, випускник закладу професійно-технічної освіти чи фахової передвищої, вищої освіти, який у 6-місячний термін після закінчення навчання працевлаштувався самостійно або за направленням закладу освіти та продовжує працювати протягом 3 років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання, в тому числі незалежно від першого місця працевлаштування". Ми пропонуємо цю правку підтримати і захистити молодих фахівців.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, люблю ДСНС наш.
Галина Миколаївна, коротко дайте відповідь.
12:12:58
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Справа в тому, що в Законі України про засади молодіжної політики вже є визначення "молодь", і тому комітет не вводив поняття "молодь" в цьому законопроекті, бо воно визначено в іншому. Це те, що стосується цієї правки.
Дякую. Тому правка відхилена.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставлю на голосування 173 поправку народної депутатки Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
12:13:29
За-74
Рішення прийнято.
Михайло Михайлович, ще багато у вас?
12:13:35
ЦИМБАЛЮК М.М.
Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". 179 правка.
179 правка стосується необхідності виключення із законопроекту, вилучення із пункту 2 частини першої статті 14 Закону України "Про зайнятість населення" слова "особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх заміняє, можуть, як виняток, прийматися на роботу". Ми вважаємо, що вилучення такої норми є необґрунтованим і воно призведе до погіршення працевлаштування молоді та протирічить статті 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Я прошу підтримати таку правку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 179-а, правильно? 179 поправка авторства Цимбалюка і Тимошенко, вона відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати.
12:14:57
За-73
Рішення не прийнято.
Михайло Михайлович, що у вас? Будь ласка.
12:15:03
ЦИМБАЛЮК М.М.
183 правка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. 183 правкою необхідно виключити із законопроекту вилучення частини другої і третьої пункту 10 про зайнятість населення в такій редакції: "Для працевлаштування залучених у частині першій цієї статті громадян, крім осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановлення статтею 26 про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення норм працевлаштування на роботі з чисельністю штатних працівників підприємств понад 20 осіб, встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік".
Ми вважаємо, що слід все-таки зберегти норму, і це би допомогло підтримати і...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 183 поправка авторства Тимошенко, Цимбалюк. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
12:16:34
За-73
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Михайло Михайловичу, яка наступна поправка?
12:16:39
ЦИМБАЛЮК М.М.
Пузійчук наступний був.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузійчук.
Будь ласка, Андрій Пузійчук.
12:16:50
ПУЗІЙЧУК А.В.
Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина". Поправка номер 22.
Шановні колеги, цей законопроект кардинально змінює підхід до вирішення проблеми безробіття. Замість підтримки безробітних акцентується на компенсаціях роботодавцям за працевлаштування. Компенсації – це дійсно хороший стимул, але при цьому суттєво скорочуються виплати безробітнім з 70 до 50 відсотків. Причому одразу ще до того, як, можливо, буде якийсь ефект від підтримки у вигляді компенсації. Колеги, навіть за менш складних обставин варто було б це питання ретельно опрацювати. А зараз під час війни, коли багато людей втратили роботу, це взагалі неприйнятно.
Я прошу поставити мою поправку на голосування, а Галину Миколаївну пояснити, чому зменшується виплата по безробіттю з 70 до 50 відсотків при інфляції в країні і замість підтримки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 22 поправка Пузійчука. Комітет відхилив. Прошу визначатися та голосувати.
12:18:14
За-67
Рішення не прийнято.
Пузійчук, наступна яка?
12:18:18
ПУЗІЙЧУК А.В.
Дякую, шановний головуючий.
Руслане Олексійовичу, звертаюся до вас, все-таки парламент – це місце дискусії, і громадянам України, і виборцям, в тому числі тим людям, які втратили роботу внаслідок повномасштабної збройної агресії, важливо почути відповідь на питання: чому скорочуються виплати по безробіттю, чому замість 70 відсотків стає 50, якщо в країні велика інфляція, люди втрачають роботу, в тому числі внаслідок зруйнованих підприємств.
Послухайте, якщо подивитися сайти по пошуку роботи, то на сьогоднішній день кількість претендентів по країні в середньому на одну вакансію складає 15 осіб, до війни це було 5-7. Дійсно, збільшення виплат по безробіттю, це призведе до видатків, додаткових видатків державного бюджету, але це для того, щоб підтримати людей у такий тяжкий час.
Прошу підтримати мою поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 26 поправка Пузійчука. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
12:19:43
За-75
Рішення не прийнято.
Ще є поправки? Будь ласка, Пузійчук.
12:19:49
ПУЗІЙЧУК А.В.
Дякую, шановний головуючий.
Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина". Поправка номер 30.
Шановні колеги, стаття 22 Конституції України чітко говорить, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. До речі, про порушення цієї статті Конституції Головне юридичне управління також зазначає у своєму висновку декілька разів.
Я пропоную виключити положення, яким збільшується тривалість страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю. Галина Миколаївна, поясніть чому цим законопроектом іде пряме порушення 22 статті Конституції? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна, поясніть.
12:20:45
ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
Дякую. Пояснюю. Є відмінність між соціальними гарантіями і системою соціального страхування. Звуження прав відповідно до цього закону не передбачається, навпаки страхові принципи стають більш міцними. Ми запровадили шестирівневий... залежність від того, яка у людини... який у людини страховий стаж: чим більше страховий стаж, тим більше виплата.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Почули свою аргументацію? 30 поправка Пузійчука, вона відхилена. Тому прошу визначатися та голосувати.
12:21:31
За-67
Рішення не прийнято.
(Шум у залі) Це просто ДСНС передає привіт вам всім. А оскільки вас багато, то він кожному окремо шле.
Будь ласка, яка наступна? Андрій Пузійчук.
12:21:38
ПУЗІЙЧУК А.В.
Поправка номер 41. Галина Миколаївна, от погоджуюся з вами, що проектом дійсно суттєво змінюються умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю. Тривалість виплат зменшується та дійсно варіюється залежно від страхового стажу. У результаті станом на сьогодні будуть виплати значно меншими, і це зараз на фоні стрімкого зростання цін на товари першої необхідності та в умовах скорочення штатів переважною більшістю роботодавців, не говорячи про ті підприємства, де люди втратили роботу вимушено. Ну, послухайте, якщо молодий фахівець втратив роботу, він попрацював пів року або рік, але він втратив роботу за рахунок знищення підприємства, він буде отримувати в рази менше, ніж міг отримувати сьогодні. Ну, де ж логіка? Де ж захист українських громадян? Де підтримка людей під час війни?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 41 народного депутата Пузійчука, вона відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати.
12:23:10
За-66
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Андрій Пузійчук. Яка наступна поправка?
12:23:14
ПУЗІЙЧУК А.В.
Руслан Олексійович, 49 поправка, я завершую. Шановні колеги, якщо ви не дослуховуєтеся до своїх колег, до опозиції, то хоча б почитайте висновок Головного юридичного управління і зверніть увагу на те, скільки разів у ньому зазначається про порушення Конституції, зокрема у змінах до статті 22, якими скорочуються виплати. Я процитую: "Запропоновані в проекті зміни до статті 22 закону не відповідають вимогам частини третьої статті 22 Конституції України, якими не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Шановні колеги, не підтримуйте цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
49 поправка Пузійчука, вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати, колеги. І після цього, я так розумію, будемо голосувати за закон в цілому. Прошу запросити депутатів до зали.
Поки 49 поправка, голосуйте.
12:24:30
За-63
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, всі висловилися по цьому законопроекту. Можемо переходити до прийняття рішення. Дякую, колеги. Прошу запросити народних депутатів до зали. Будемо переходити до прийняття рішення.
Шановні колеги, готові до голосування? Займіть свої місця, будь ласка.
Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці (реєстраційний номер проекту 6067).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:25:54
За-238
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Покажіть по фракціях.
Шановні колеги, наступний законопроект 5795: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні.
Чи є ті, хто будуть наполягати? Будуть, да? Від "Голосу" я бачу, хто буде?
Рущишин, будь ласка. Номер поправки одразу кажіть.
12:26:23
РУЩИШИН Я.І.
Шановний Голово, у мене 23 поправки неприйнятих, я попрошу десь до 10 хвилин замість них.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До 10. Добре, давайте 10 хвилин, і після цього голосуємо. Але ви можете і швидше закінчити. Тому, колеги, прошу не відходити.
Будь ласка, Рущишин.
12:26:44
РУЩИШИН Я.І.
Я подав поправки, і поправки мої відхилені в частині дозволу на працевлаштування іноземців. І я б хотів сказати, що я б наполягав на них, але зараз ніби не на часі. Причиною є війна. Саме війна спричинила найбільшу кількість претендентів на одне робоче місце зараз у нас в Україні, тому не випадає приймати його зараз, і ми будемо просити голосувати за цей законопроект, хоча він, як на нашу думку, не надто досконалий.
Не на часі, але тоді коли? Якби цей законопроект був спланований тільки на воєнний час, тоді можна було б зрозуміти, що пізніше правила зміняться, але хочу сказати, що якщо б ми цей дозвіл назвали правильно, а саме: назвали б його забороною на працевлаштування, оскільки в природньому стані дозвіл цей є, як правило, заборона працевлаштовувати людей, тоді в такому випадку у нас була б зовсім інша ситуація, і ми б дуже чітко зрозуміли, чому ми маємо таке низьке місце в Doing Business, в рейтингу. Хочу нагадати, що один щабель підвищення в рейтингу Doing Business спричинює приблизно 6 мільярдів прямих іноземних інвестицій в країну.
Також під час підготовки цих поправок ми провели дуже багато консультацій і навіть зійшлися з місцевими органами, які відповідають за регулювання цих відносин в тому, що тут достатньо було б просто мовчазної згоди або принципу повідомчого, щоб виконалися всі функції держави. І мені згадується тут одразу Бендукідзе, який сказав: "Якщо ви не знаєте що робити, от відмініть оцей інститут правовий і подивіться чи все завалиться". Так от, не завалиться нічого. І більшість в цьому залі також згодна з тим, що швидше всього не завалиться.
Але я хотів привести вам ще в приклад, навіть за мирних часів у нас не було дуже збільшення пропозиції робочих місць в нашій країні. Чому? Тому що українець, коли стає підприємцем або роботодавцем, він відразу зупиняється перед частоколом заборон або дозволів, як в даному випадку в нас є. І я вітаю, звичайно, прагнення авторів цього законопроекту покращити ситуацію, але покращувати постійно законодавство Української Радянської Соціалістичної Республіки – це не продуктивно, як на мене.
І пропоную всім невеличке розслідування. Отже, ми пошукали, звідки ноги ростуть. Цей дозвіл був запропонований Законом про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" у 97-му році. Коротенька вибірка з пояснювальної записки: прийняття зумовлено необхідністю привести у відповідність діюче законодавство щодо забезпечення працездатної молоді першим робочим місцем згідно статті 4 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні".
На сьогодні ті, хто отримує вільний диплом, не має права на роботу, чуєте, тут ще про таке ідеться, взагалі випадає з інформаційного поля про зайнятість молоді. Нерідко також коли направлення випускників стає суто формальним актом і зовсім відсутня інформація про закріплення випускників на робочих місцях.
Я думаю, що більшість, хто слухав цю цитату, відчули запах планової економіки. Але ж, звичайно, що ці умови змінилися давно, цей закон почив у бозі. Закон, який приймав цей дозвіл на роботу, також почив у бозі. А дозвіл живе, алілуя, дозвіл далі продовжує жити. І я хочу пояснити, чому так, бо процедура прийняття поправок до цього законопроекту призвела до того, що ми провели один круглий стіл, де всі разом гарненько зійшлися, що підстав для запровадження дозволу немає. Але після цього відбулася робоча група, де народних депутатів майже не було, але було все представлено чиновництво.
І, отже, висновок цієї робочої групи. Більшість серед нас, більшість серед нас висловилася за необхідність існування цього дозволу, ми максимально спростимо, діджиталізуємо і таке інше. Отже, найбільша небезпека в цьому всьому, що ми навіть не порушуємо баланс стримування і противаг, а ми передаємо право законодавчої ініціативи або правоутворення законопроектів в інші зовсім руки не за посередництвом депутатського мандату.
Отже, чиновник сам собі вирішує, які йому дозволи залишати, і тут, ви знаєте, і хура й досі там залишилась, так? Всі аргументи, які були на користь залишення дозволу на працевлаштування іноземців, розбиваються об стратегію міграційної служби України, яка прийнята до 25-го року. І я хочу вам зачитати мету цієї стратегії коротесенько.
Метою стратегії є спрямування зусиль держави і суспільства на формування та реалізацію державної міграційної політики, яка б позитивно впливала на консолідацію української нації та безпеку держави, прискорювала соціально-економічний розвиток, сприяла уповільненню темпів депопуляції.
Дивіться, ми плануємо уповільнення темпів депопуляції. Не збільшення, на жаль. Стабілізації кількісного та якісного складу населення, задоволенню потреб економіки в робочій силі.
Звичайно, що згодом я подаватиму законопроект про відміну цього рудименту і запрошую всіх однодумців приєднатися до законопроектів, які відміняють оці залишки радянської системи в нашому законодавстві і які спричинюють те, що роботодавець якраз в нас завжди є упослідженим і стоїть в позиції небажаного у цій країні. Але життя заставить нас повернутися до цього питання, бо нам після перемоги треба буде багато працівників, багато робочої сили і в тому числі недорогої робочої сили. І було б дуже добре, якби ці люди, працьовиті люди, які в нас будуть, залишалися в Україні, вчили своїх діточок в українських школах, ставали українцями, і тоді Україна має бути найбільшою або великою європейською державою не тільки географічно, Україна має бути великою державою як в прямому, так і в переносному розумінні цього слова.
Я запрошую всіх проголосувати за цей законопроект. Але одразу приєднатися до відміни таких рудиментів, як дозвіл на працевлаштування іноземців у нас в Україні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили, так?
Шановні колеги, я прошу запросити народних депутатів до зали, будемо переходити до прийняття рішення.
Запросіть народних депутатів до зали. Одну хвилиночку.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Готові? Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я оголошую пропозицію.
Я пропоную прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (реєстраційний номер законопроекту 5795).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:35:21
За-266
Рішення прийнято.
Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги.
Наступний законопроект 6458: проект Закону про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду. Це перше читання.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.
12:35:59
За-230
Рішення прийнято.
Шановні колеги, будемо обговорювати? Будемо. Тоді запишіться: два – за, два – проти.
Величкович Микола Романович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:36:27
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.
Прошу передати слово Артуру Герасимову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.
12:36:43
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановні колеги, шановні українці, ви знаєте, проектом цього закону пропонується визначити правові, економічні, соціальні та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів чи мікрорайонів застарілого житлового фонду. Ви знаєте, якби цей законопроект ми приймали до війни, однозначно ми би його підтримували і однозначно він був би на часі. Але який застарілий фонд сьогодні, коли, вибачте, якщо у людей п'ятиповерхівка, вона, да, стара, але в ній є газ, світло, вікна, дах і вони там живуть нормально, а ви хочете зараз витрачати на це кошти, коли в той же час у нас зруйнованого житла десятки тисяч одиниць по всій країні: на сході, на півдні, на півночі, Київська область, Чернігівська, Сумська.
І ви знаєте, зважаючи на те, що російськими агресорами знищена велика кількість житлових будинків, ми вважаємо, що ця ініціатива точно не на часі. Першочерговою має бути законодавча ініціатива щодо забезпечення житлового будівництва для постраждалих, для відновлення того, що зруйновано, бо у людей вікон немає, у людей дахів немає, у людей дверей немає, а ми приймаємо щось для якихось забудовників. "Європейська солідарність" це підтримувати зараз не буде. І ви знаєте, просто вчитайтеся, поки йде обговорення, в текст цього законопроекту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бужанський Максим Аркадійович, фракція "Слуга народу".
12:38:19
БУЖАНСЬКИЙ М.А.
Прошу передати слово Олені Шуляк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Олексіївна Шуляк, будь ласка.
12:38:34
ШУЛЯК О.О.
Шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо урядовий законопроект, який, дійсно, був поданий до парламенту урядом ще до війни і відповідає він на дуже важливі запитання, які з 2006 року в Україні не врегульовані. Закон про реконструкцію кварталів є, а механізму, які б працювали і надавали б можливість реконструювати старе житло, немає.
На сьогодні дуже легко і просто прикриватися словами "не на часі". Але на сьогодні українцям ми повинні вже дати відповідь, а якою буде відновлена Україна після нашої перемоги. За якими правилами, за якими стандартами ми будемо будувати нове жило? За якими стандартами ми будемо відновлювати застарілі квартали? Які будуть вимоги до енергоефективності? Які будуть вимоги до безпеки? Як ми будемо використовувати європейський досвід і європейські стандарти?
Я звертаюся до всіх з великим проханням і вимогою підтримати цей законопроект, який буде доопрацьований до другого читання, обов'язково з врахуванням тих проблем, які на сьогодні є в житловому кварталі, в житловому фонді. А ми на сьогодні знаємо, що через державний портал Дія подано громадянами України заявок стосовно зруйнованого і пошкодженого житла, це більше ніж 17,5 мільйона метрів квадратних. І тому саме цей закон буде встановлювати ті рамки, які будуть стосуватися відновлення нової і сучасної європейської України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Сергій Миколайович Євтушок, фракція "Батьківщина". Я так розумію, передає Олексію Юрійовичу Кучеренку. Будь ласка.
12:40:18
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина".
Шановні колеги і шановна пані Олено, колега, в 2005 році от тут, на цій трибуні, 17 років тому, 18 вже, я як голова Держкомітету з питань житлово-комунального господарства в уряді тодішньому Тимошенко доповідав цей закон в першому читанні. Ми дійсно тоді бачили абсолютно реальні можливості запуску цієї повномасштабної програми комплексної модернізації і реконструкції застарілого житла, бо вона мала не тільки архітектурні і технічні проблемні питання. Тут же ж ключове питання одне: а за який рахунок, за чий кошт нам можна дійсно реконструювати застарілий житловий фонд, якого на сьогодні складається десь приблизно 60 відсотків. Бо ви ж розумієте, що найбідніші наші люди самі і проживають в цих будинках і вони самі не потягнуть програму оновлення, реновації, реанімації. І це має бути державна програма з визначенням державних фінансів, місцевих фінансів, грошей інвесторів і так далі.
Ви, мабуть, всі розумієте, що в Києві ця програма мала б рухатися за своїм напрямком. Тут можна було б і без бюджетних коштів, якби Київ не пішов в тупиковий напрямок точкової забудови, коли замість комплексної забудови кварталу давали можливість побудувати свічку, там хтось заробляв десятки і двадцятки мільйонів доларів, але, вибачаюся, інвестиційний потенціал проїдали.
І сьогодні по суті констатуємо: не рухалася, не зрушилася з місця ця проблема. Ми готові вас підтримати і допомагати, бо ми знаємо як робити. Але запам'ятайте: без нового сучасного Житлового кодексу ця проблема не може бути вирішена, бо у нас не вирішено питання власності і землі. Ми готової з вами співпрацювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос".
Шановні колеги, я попрошу запросити колег, після цього будемо приймати рішення по цьому законопроекту.
Ярослав Іванович, будь ласка.
12:42:33
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Давно ми не чули Віталіка Безгіна. Прошу передати йому слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давно ми не чули Віталія Безгіна. Де він?
Будь ласка, Віталій Безгін.
12:42:45
БЕЗГІН В.Ю.
Да, дякую Ярославу за екстравагантний пас.
Колеги, дійсно, насправді цей законопроект писався міністерством до війни, але війна трішки змістила акценти і, безумовно, і місцеве самоврядування, і територіальні громади зацікавлені, щоб подібний інструмент з'явився, щоб можна було використовувати його в період відновлення. І, дійсно, тут ключовий момент, що коли ми кажемо про, скажемо так, радянську спадщину у нашій квартальній забудові, нема сенсу відновлювати і забудовувати в такому самому стилі. Звісно, що ми маємо впроваджувати кращі практики світові, європейські, про це, зокрема, наголошують і наполягають наші міжнародні партнери.
Тому прохання підтримати законопроект сьогодні, безумовно, він далі буде вдосконалений і буде ще краще відповідати періоду відновлення нашої України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду (реєстраційний номер 6458).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:44:25
За-250
Рішення прийнято.
Йдемо далі, шановні колеги, наступний законопроект 7632. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно.
Шановні колеги, будемо з обговоренням? Тоді я пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:45:06
За-235
Рішення прийнято.
Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти щодо обговорення... Ви хочете, щоб представлення вам було? Добре.
Доповідає тоді Олена Олексіївна Шуляк. Потім Данило Олександрович від комітету співдоповідь.
А, Данило Олександрович – і від авторів, і від комітету. Будь ласка, 4 хвилини.
12:45:35
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Шановні колеги, ми представляємо сьогодні законопроект, який, можливо, не є досконалим. Ми на комітеті довго обговорювали його і прийняли його до першого читання з умовою... рекомендували прийняти за основу за умови того, щоб до другого читання доопрацювали.
Але для всіх очевидно, що проблема, яку вирішує законопроект існує. Мова йде про нерухоме майно, щодо якого треба прийняти політичне рішення: це нерухоме майно зруйноване або пошкоджене внаслідок агресії Російської Федерації; нерухоме майно, яке перебуває як на окупованих територіях, так і в зоні бойових дій; а також те нерухоме майно, яке не перебуває в зоні бойових дій, а перебуває десь на Західній Україні, але було зруйновано внаслідок обстрілів.
Друге питання. Чи повинна людина, яка втратила своє житло, сплачувати податок за податковий період 21-го року, якщо це житло вже не існує, чи можемо ми брати з неї цей податок? Це питання більше моралі і питання більше політики ніж права, бо за законом, дійсно, ми повинні взяти цей податок.
І саме тому ми рекомендували прийняти цей закон за основу, аби до другого читання провести широку дискусію з усіма політичними силами, з громадськістю і прийняти правильне рішення, врегулювавши всі спірні питання навколо оподаткування нерухомості в нашій державі, яка постраждала внаслідок збройної агресії.
Вважаю, що в першому читанні треба підтримувати, а далі дискутувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, тепер можемо записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, прошу записатися, колеги, і обговорити цей важливий законопроект.
Будь ласка, В'ятрович Володимир Михайлович, фракція "Європейська солідарність".
12:47:39
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Прошу передати Южаніній Ніні Петрівні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
12:48:00
ЮЖАНІНА Н.П.
Колеги, чому ж ми такі нечесні по відношенню один до одного? От цей проект закону – це яскравий приклад невизначеності, непослідовності, навіть хаотичності дій.
На сьогоднішній день існує у Податковому кодексі норма, яку разом тут приймали в залі у березні місяці, про те, що податок на нерухоме майно за 21-й, за 22-й рік фізичні особи не платять, якщо їх нерухоме майно знаходиться в зоні, де велись або ведуться бойові дії і якщо їх майно пошкоджено. Дві категорії, вони різні, тому що, якщо на Закарпатті пошкоджено майно від удару, а там не велись бойові дії, то це теж та категорія майна, яка звільнена від податку на нерухоме майно. Ця норма є.
Перелік територій, де проводилися чи ведуться бойові дії, мав би розробити Кабінет Міністрів, так точно як і критерії до визначення що таке пошкоджене майно. На сьогодні кінець вересня місяця – нічого цього не зроблено, в Києві хаос. Я не знаю, до вас не звертаються платники, що вони досі не отримали пепеерки по нарахованому податку на нерухоме майно? Ну, до мене весь час звертаються, і я не отримала. Тому що деякі податкові зробили нарахування, виставили в кабінети платника податку, а деякі – ні, тому що чекають оці переліки, про які я вам сказала.
Цей проект закону не уточнює норми, а взагалі зараз хоче кинути всіх людей, яким сказали, що ви не будете платити. Хіба залежить цей податок від того, чи я використовував це майно? В мене немає спроможності заплатити, я не в Україні. Весь Київ вважається територією, де велися бойові дії. Що ви хочете зараз сказати? Що люди вже прострочили сплату податку на нерухоме майно, вносячи оці зміни, які ви пропонуєте? Ні в якому...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Чорному Дмитру Сергійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:50:13
ЧОРНИЙ Д.С.
Прошу передати слово Олені Олексіївні Шуляк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Олексіївна Шуляк, будь ласка.
12:50:24
ШУЛЯК О.О.
Приклад цинічної послідовності, коли на сьогодні бізнес має зруйновані комерційні площі, громадяни України мають зруйноване житло, але в нас такий Податковий кодекс, згідно якому податок на нерухомість вони повинні сплачувати. Цей законопроект... І вони продовжують його сплачувати, Ніна Петрівна.
До мене зверталися представники бізнесу, представники асоціацій, до речі, листи Європейської бізнес-асоціації направлені вже до парламенту, звертаються громадяни стосовно того, щоб Верховна Рада врегулювала питання зруйнованого і пошкодженого майна, на яке сьогодні нараховується цей податок. І я вважаю, що наш з вами обов'язок до другого читання опрацювати, як говорив голова податкового комітету, і ухвалити справедливе рішення для всіх тих, хто постраждав і не має змоги зараз користуватися своєю нерухомістю для того, щоб її використовувати, вести бізнес і все інше.
Прошу колег підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Да, звісно. Ніна Петрівна, одна хвилина репліка, потім Железняк, і потім переходимо до голосування.
Ніна Петрівна Южаніна.
12:51:40
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, для того, щоб ви розуміли чітко норми Податкового кодексу. Юридичні особи податок на нерухоме майно нараховують самі. По діючим нормам Податкового кодексу передбачено, що вони подають уточнення щодо податку на нерухоме майно, яке знаходиться на тих двох категоріях територій, двох випадків, по яких звільняються від сплати. Це по-перше, для тих, хто не знає.
Що стосується фізичних осіб, там однозначно норма виписана. Це вказівка податковому органу, який адмініструє даний порядок.
Тому, якщо Кабінет Міністрів не розробив двох порядків, то ви задавайте питання до свого виконавчого органу, а не до Верховної Ради. Ми вміємо читати і добре знаємо податкове законодавство. Зобов'яжіть Кабмін зробити необхідні дії – і все, питання буде улагоджене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк, потім одна хвилина Михайло Михайлович Цимбалюк, і голосуємо, шановні колеги. Запросіть народних депутатів до залу.
12:52:42
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Давайте я дуже коротко. Шановна Олена Шуляк, проблема справді не в Податковому кодексі. Ми справді на початку війни прийняли норми, про які тільки що зазначила Ніна Петрівна. Проблема в уряді. Є перелік територій, де велися або ведуться бойові дії. Ваш голова комітету Данило Гетманцев, Юлія Діденко, я, інші колеги вже, напевно, місяці три чекають цієї постанови від Кабміну. Її немає, тому платять податки. Тому з'явився ваш законопроект.
Чи він досконалий? Ні, у нас багато зауважень, у комітету, але на перше читання це краще, ніж нічого.
В чому у нас проблема? У нас, окрім територій, де велися бойові дії, ну, умовно, Ізюм, зрозуміло, що там не треба оподатковувати. Але є і інші приклади. От хто ходить по вулиці Грушевського, бачили, у нас було кафе Illy. Там щонайменш Ольга Василевська-Смаглюк, Юра Камельчук дуже часто там з'являвся. От воно зараз зачинено для доступу. Вони не працюють, не те, що там не ведуться бойові дії – туди не можна просто пройти, воно зачинено.
От давайте логічно подумаємо, ми маємо з нього брати зараз податок чи ні? Воно не працює не через те, що там немає можливості зайти. Воно просто заборонено, тому ми його не маємо оподатковувати. І цей законопроект якраз і має вирішувати такі проблеми.
Тому є конструктивна логічна пропозиція. Бажано було б, щоб ви як монобільшість звернулися до уряду, все ж таки б він щось видав. Про цю проблему говорять всі, бізнес-асоціації постійно. Але чи зробить гірше цей законопроект? Ні. Чи можна і треба його доопрацьовувати? Да.
Тому є, ще раз, конструктивна пропозиція: приймаємо в першому читанні, кожна фракція делегує своїх представників, доопрацьовуємо. Щонайменше, може, виб'ємо нарешті з уряду цю постанову, тому що статус-кво, він точно зараз не задовольняє ані політиків, ані бізнес.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, Михайло Михайлович Цимбалюк. Після цього переходимо до прийняття рішення. Будь ласка.
12:54:44
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Справді проблема існує, але дуже погано, що немає жодного представника уряду, який би пояснив або визнав провину, про яку говорили колеги.
Тут цей законопроект, як на мене, не вирішить усі ті проблеми, які існують. А як бути із землею сільськогосподарського призначення, яку сьогодні контролюють рашисти поки що, а податки комусь нараховують? Як бути зі знищеним майном і компенсацією за рухоме, я маю на увазі – сільгосптехніка тощо?
Тобто слід визнати, що є проблема. Як її вирішувати? – давайте радитись. Але відповідати має уряд, хто допустив ці помилки, а не все скидати на Верховну Раду.
Я вважаю, що не варто голосувати за такий законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обговорили всі питання, пов'язані з цим законопроектом. Переходимо до прийняття рішення щодо нього. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.
І я вношу пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно. Реєстраційний номер законопроекту 7632.
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:56:31
За-259
Рішення прийнято.
Шановні колеги, наступний законопроект 7559. Це проект Закону про внесення зміни до статті 12 Повітряного кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
Будемо обговорювати чи можемо… Будемо обговорювати.
Тоді я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:57:19
За-234
Рішення прийнято.
Прошу записатися: два – за, два – проти.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Слуга народу", Швачко.
12:57:51
ШВАЧКО А.О.
Прошу передати слово Павловському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський.
12:57:59
ПАВЛОВСЬКИЙ П.І.
Колеги, доброго дня! Законопроект стосується цивільної авіації. Справа в тому, що у зв'язку з повномасштабною агресією Росії по відношенню до України виникли проблеми з цивільною авіацією. Єдиним органом, який реалізує політику цивільної авіації та використання повітряного простору, є Державіаслужба. Фінансування Державіаслужби здійснюється за рахунок державного спеціалізованого фонду. Надходженнями до даного фонду є кошти, які отримуються від пасажирів та за вантаж, який перевозиться за допомогою повітряних суден. Однак у зв'язку із війною перевезення припинилися і надходження до фонду припинено. У зв'язку з цим виникла потреба внести зміни до статті 12 Повітряного кодексу, зміна єдина - це доповнити статтю 12 частиною п'ятою можливістю поповнення даного фонду коштами за рахунок грантів, благодійної допомоги. Це єдина зміна до Повітряного кодексу. Комітет на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати прийняти закон за основу і в цілому.
Дякую. Прошу підтримати.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Клименко Юлія Леонідівна, фракція "Голос".
12:59:41
КЛИМЕНКО Ю.Л.
Шановні колеги, закон дуже простий. Власне кажучи, це наповнення спеціалізованого фонду для того, щоб Україна могла виплатити свої борги до міжнародних організацій і взагалі підтримувати цивільну авіацію. Зазвичай він наповнюється зборами від перевезень пасажирів. Оскільки перевезень пасажирів з лютого цього року в нас фактично немає, тому відповідно фонд теж пустий, але платити в міжнародні організації і підтримувати авіаційну цивільну галузь в поряду і відповідно оформлювати всі документи теж потрібно, якщо ми хочемо літати хоча би протягом місяця після відкриття повітряного простору. І якщо ми зараз не будемо платити ті внески, то потім буде дуже складно поновити своє членство в міжнародних організаціях, буде дуже важко знову піднімати, взагалі оформлювати всі документи для того, щоб швидко поновити пасажироперевезення авіацією.
Тому, власне кажучи, просимо... ми будемо підтримувати за основу і в цілому, закон дуже простий і треба виконувати свої міжнародні зобов'язання навіть під час війни.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Федина Софія Романівна, будь ласка, фракція "Європейська солідарність".
13:01:02
ФЕДИНА С.Р.
Прошу передати слово моєму колезі Миколі Величковичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Романович Величкович, будь ласка.
13:01:10
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.
Шановні колеги, після повномасштабного військового вторгнення наша галузь цивільної авіації зазнала великих труднощів через те, що неможливо літати. Але як мої колеги справді сказали про те, що ми все одно змушені сплачувати внески до міжнародних організацій цивільної авіації. І тому ми вважаємо, що якщо ми хочемо, щоб авіація, цивільна авіація наша після завершення військових дій повноцінно функціонувала, ми повинні створити такі умови, щоб цей фонд, через який йде фінансування міжнародної участі України в структурах цивільної авіації, наповнювався. Тому закликаємо всіх підтримати цей законопроект за основу та в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка. І мені сказали, замість Івченка буде Євтушок Сергій Миколайович. Будь ласка.
13:02:12
ЄВТУШОК С.М.
Дякую, пане Голово. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".
Шановні колеги, ми в статтю 12 Повітряного кодексу України вносимо зміни. Тут зрозуміло, що з початку вторгнення Російської Федерації в Україну в нас, в принципі, всі галузі потерпають від нормальної роботи, вірніше, ненормальної роботи з огляду на те, що наноситься шкода. Але повітряна галузь, вона, в принципі, припинила свою діяльність і ми маємо чіткі такі орієнтири, які маємо підсилити надходженнями до спеціалізованого фонду.
Одразу скажу, що в цю 12 статтю вносяться зміни і дається можливість грантовим організаціям, як фізичним, так і юридичним особам інших організацій надавати свою підтримку, оскільки цей фонд наповнювався за рахунок кожного пасажира, з якого бралися внески, також за кожну тонну вантажу, яка перевозилася як в Україну, так і з України. І це давало можливість Україні брати участь у міжнародних заходах авіаційної цивільної галузі.
Одразу скажу, що, напевно, немає змісту в другому читанні або до другого читання подавати якісь поправки, тут все зрозуміло. Тому фракція "Батьківщина" прийняла рішення підтримати даний законопроект і підтримати ініціативу комітету, аби проголосувати цей нормативно-правовий акт і за основу, і в цілому. Нехай сплачуються до фонду різні фінансові надходження, і це дасть можливість нашій авіаційній державній службі отримати заробітні плати і брати участь у міжнародних цивільних заходах по авіації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу запросити народних депутатів до зали, будемо приймати рішення щодо нього.
Я просто інформую вас, що всі виступаючі підтвердили готовність голосувати за основу і в цілому. Немає заперечень щодо цього? Немає.
Тому я ставлю пропозицію першу. Я пропоную прийняти за основу проект Закону про внесення змін до статті 12 Повітряного кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (реєстраційний номер проекту 7559).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
13:05:17
За-264
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до статті 12 Повітряного кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (реєстраційний номер проекту 7559).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
13:05:57
За-270
Рішення прийнято.
Закон прийнятий в цілому. Дякую, колеги.
Наступний проект закону, який ми сьогодні розглядаємо, це 5120. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду.
Шановні колеги, чи буде хтось наполягати на своїх поправках? Ніхто. Ми можемо перейти до голосування за цей законопроект.
Шановні колеги, тоді, з вашого дозволу, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду (реєстраційний номер 5120).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
13:07:04
За-271
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Шановні колеги, наступний законопроект (це перше читання), законопроект 6482.
І, дивіться, колеги, у нас буде такий ще порядок денний сьогодні на завершення: 6482, потім 7607, потім пропозиція прийняти постанову, яка зараз підписується в залі, це щодо реакції Верховної Ради на те, що ми сьогодні зранку почули, і після цього перейти до заслуховування бюджету. Немає заперечень, колеги? Тоді фактично ще у нас чотири питання, і ми, я думаю, вирішимо сьогоднішній порядок денний.
Шановні колеги, 6482, перепрошую. Я ставлю пропозицію… Це проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Я вношу пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.
13:08:11
За-234
Рішення прийнято.
Шановні колеги, будемо обговорювати? Тоді запишіться: два – за, два – проти.
Будь ласка, слово надається народній депутатці Гринчук Оксані Анатоліївні, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:08:40
ГРИНЧУК О.А.
Прошу передати слово Максиму Бужанському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Аркадійович Бужанський, будь ласка.
13:08:57
БУЖАНСЬКИЙ М.А.
Шановні колеги, шановна президія, шановні українські жінки! Зараз 50 тисяч жінок боронять нашу країну в лавах Збройних Сил (Оплески), 5 тисяч з них боронять нашу країну безпосередньо на фронті. (Оплески) І всі вони, підкреслюю, всі вони роблять це добровільно. Вони роблять це добровільно.
Тому діюча, на жаль, норма, яка з 1 жовтня вже 2023 року зобов'язує їх примусово ставати на військовий облік, це принизливо для них. Наші Збройні Сили не потребують цього. Це створює додаткове навантаження на центри комплектування військ, це породжує тиск на суспільство, нервовість суспільству, наразі грають на руку нашому ворогу.
Цей законопроект пропонує, щоб жінки ставали на військовий облік добровільно. В ньому зберігається норма з попередніх діючих правил щодо жінок, які мають медичну спеціальність, але якщо буде рішення комітету, перед другим читанням ми її приберемо.
Я прошу кожного натиснути зелену кнопку "За". Дякую. За наших жінок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Іоновій Марії Миколаївні, фракція політичної партії "Європейська солідарність". Будь ласка.
13:10:45
ІОНОВА М.М.
Дуже дякую. Я дозволю собі нагадати, що військовий облік військовозобов'язаних – це є складовою мобілізаційної підготовки, яка є в свою чергу також складовою частиною комплексу обов'язкових заходів, але які здійснюються з метою забезпечення оборони держави. Але, якщо буде цей законопроект прийнятий, взагалі тоді втрачається зміст постановки на військовий облік жінок, оскільки жінки мають право у добровільному порядку бути прийнятими на військову службу або на службу у військовому резерві. Тому потребує дуже багато змін в цьому законі, потребує визначення понять, там спеціальність або професія, яка споріднена з медичною діяльністю, тобто використання слова "спорідненості" можна дуже по-різному тлумачити. І тому як би неоднозначно може бути застосована ця норма.
Також я хотіла б нагадати, що все ж таки не можна погодитися з виокремленням у проекті змін до цього закону жінок, які мають спеціальність або професію та встановлення обов'язкового військового обліку тільки для такої спеціальності. Тобто є дуже багато, може бути, скажемо так, зловживань. І так само проект не передбачає змін до законодавства у частині проведення інших заходів, там кадрові, навчальні, організаційні, тобто які би забезпечили насправді набуття жінками навичок військової служби для оборони держави необхідної.
Тому так само давайте не забувати про те, що Міноборони наказом, вони відтермінували взяття жінок на військовий облік на рік. Тобто ми маємо час, щоб проговорити і, скажімо так, змінити це і у зв'язку з потребами оборони держави питання взяття на військовий облік жінок. Тобто ми маємо розуміти, що це має бути комплексно врегульовано саме на законодавчому рівні.
Тому дуже б хотілося, щоб все ж таки спочатку врегулювати, а потім приймати, щоб не робити хаос і різних тлумачень. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич.
13:12:47
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Я думаю, що це якраз той випадок, коли всі чоловіки незалежно від фракцій і груп мають проголосувати, а наші колежанки, шановні народні депутати-жінки, мають можливість визначитися. Шкода, що ми не зможемо цей закон проголосувати в цілому, я чув, що вже є зауваження. Але цей закон має бути прийнятий якомога швидше.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, Железняк Ярослав Іванович. І після цього переходимо до прийняття рішення щодо цього закону.
Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк.
13:13:17
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Прошу передати слово членкині нашої фракції Інні Совсун.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Інно Романівно.
13:13:25
СОВСУН І.Р.
Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, безперечно, питання того, хто і яким чином стає на облік військовий, має бути адекватно врегульовано відповідно до, в першу чергу, потреб оборони української держави. І я впевнена, що всі українські громадяни готові обороняти українську державу тоді, коли вони розуміють своє місце призначення в цій системі оборони. І, власне кажучи, зараз необхідно чітко зрозуміти, яким буде цей план оборони і наскільки будуть потрібні жінки чи чоловіки.
Тому, я думаю, що зараз необхідно цей закон приймати для того, аби зняти напругу, яка пов'язана з незрозумілістю причин, для чого ставати на облік, якщо за цим не слідує мобілізація. Але я би закликала колег в залі, особливо чоловіків, не говорити про те, що вони рятують українських жінок, особливо чоловіки, які зараз тут, в залі, а не на фронті. Давайте уникати таких тверджень про те, що вам треба рятувати слабку стать. Тому що, як нагадаю, сказав ініціатор законопроекту, 50 тисяч українських жінок вже нас рятує, і давайте їм подякуємо за те, що вони це роблять.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми розглянули цей законопроект, обговорили, переходимо до прийняття рішень. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (реєстраційний номер проекту 6482). Прошу народних депутатів голосувати.
13:15:13
За-267
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання. Прошу народних депутатів голосувати.
13:15:39
За-245
Рішення прийнято.
Шановні колеги, йдемо далі. Наступний законопроект 7607. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо формування та реалізації державної політики сфері захисту критичної інфраструктури.
Шановні колеги, 7607. Будь ласка, я запрошую Олександра Михайловича Завітневича. Чи буде хтось ставити поправки свої? Буде хтось.
Да, Клименко Юлія Леонідівна, будь ласка.
13:16:16
КЛИМЕНКО Ю.Л.
У мене всього 20 поправок, так що, в принципі… Ні-ні, я розумію ваше здивування, я візьму 3 хвилини для того, щоб розказати про свої 20 неврахованих поправок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. Ми з задоволенням послухаємо, Юліє Леонідівно.
КЛИМЕНКО Ю.Л. Дайте мені 3 хвилини, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку обнуліть, будь ласка, час.
Будь ласка.
13:16:35
КЛИМЕНКО Ю.Л.
Шановні колеги, хочу розказати вам взагалі, про що цей закон. Цей закон про те, що ми з вами шість місяців тому прийняли Закон "Про критичну інфраструктуру", дуже складний і важкий закон, він йшов у двох читаннях, було багато правок, і говорив про те, що треба створити… цей закон говорив про те, що треба створити реєстр критичної інфраструктури. Тобто у нас повинно бути розуміння, які підприємства наші в приватному і державному секторі є критичними для оборони і безпеки. Після цього треба робити оцінку цих підприємств щорічно або на основі 3-5 років. І потім в залежності від того, чи це підприємство належить до критичної, чи ні, є перелік різних, скажімо так, процедур і дій, які потрібно буде зробити, наприклад, власнику приватного підприємства, можливо, енергогенеруючого, можливо, транспортного, яке відноситься до критичної інфраструктури.
Тобто цей закон був прийнятий, і відповідно до цього закону Кабінет Міністрів повинен був створити орган, уповноважений розробити реєстр, а також всі процедури про визнання підприємства в приватному (увага!) в приватному або державному секторі критичною інфраструктурою, з відповідною охороною, оцінкою щорічною, відповідними діями, яке повинно буде зроблено це підприємство для того, щоб воно охоронялося і належним чином діяло як підприємство критичної інфраструктури. Але, оскільки Кабінет Міністрів не знайшов орган державної влади, який би виконував роль уповноваженого критичної інфраструктури, вони вирішили покласти, дуже креативно, цю функцію на Держспецзв'язок – підприємство, яке взагалі-то займається зв'язком, зв'язком (увага!), нічого спільного воно не має ні з атомною енергетикою, ні з енергогенеруючими підприємствами, ні з транспортними підприємствами, ні із залізницею, ні з багато іншими секторами, які є критичними.
Тобто тепер в нашій країні всіма підприємствами в державному (увага!) і приватному секторі буде займатися Держспецзв'язок. Підприємство, в якому немає аналітиків, немає профільних спеціалістів, немає взагалі розуміння, що робити з критичною інфраструктурою, можливо, найкраще, що вони можуть зробити – це реєстр. Але реєстр повинен робити не Держдспецзв'язок, а РНБО, яке відповідає за безпеку в нашій країні,
Тому цей закон ми, безумовно, підтримувати не будемо, тому що це повна профанація, з одної сторони, а, по-друге, створення додаткових корупційних схем, які будуть тепер очолюватися іншими державними органами, які взагалі не мають ніякої спеціалізації і нічого не...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, коротко позиція комітету.
13:19:47
ЗАВІТНЕВИЧ О.М.
Дякую. Колеги, коротенько відповім. Тут я і підтримую в одній частині нашу колежанку, а в іншій – ні. Так, дійсно я підтверджую, що так сталося, на початок війни в Кабінету Міністрів не було змоги сформувати цей уповноважений орган. Ще раз кажу, це новий планувався уповноважений орган, який дійсно після закінчення війни, після нашої з вами перемоги буде сформований, як чітко написано в законі. Але все ж таки зараз, на зараз в нас, всі ви знаєте, є міністерства, є ЦОВВи, є особистості, є лідери в них, які готові взяти на себе зараз під час війни цю таку, умовно кажучи, повинність, да, що треба спасати цю ситуацію.
Дійсно, ми проговорили цей законопроект на погоджувальних нарадах і говорили, що давайте сформує це Держспецзв'язку, до речі, у кого є одна з основних компетенцій – це кіберзахист, і цей реєстр буде сформований, який вкрай важливий для Збройних Сил України. А на протязі 12 місяці після закінчення цей орган і ці…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми не ставимо нічого на голосування, ми переходимо до прийняття рішення. Правильно, колеги? Добре.
Вельмишановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури (реєстраційний номер 7607).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
13:21:43
За-222
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, я попрошу, давайте відправимо на повторне друге, щоб могти попрацювати з цим.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити законопроект 7607 на повторне друге читання. Прошу народних депутатів голосувати.
13:22:19
За-238
Рішення прийнято. Повторне друге. Дякую, колеги.
Шановні друзі, переходимо до розгляду ще одного питання – це заява Верховної Ради. Я попрошу всіх залишатися на місцях, тому що це важливо, і буде запропонований от певний механізм розгляду.
Презентація, зачитування заяви від кожної фракції і групи – по 2 хвилини, і переходимо до голосування за це рішення. Шановні народні депутати, ми так погодили з фракціями і групами.
Будь ласка, Геращенко з процедури.
13:22:57
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Дякую. Шановні колеги, я пропоную так само голосувати за наступне. Щоб дати доручення керівництву парламенту, щоб ось це обговорення, надзвичайно важливе, політичне, вийшло в повному обсязі в слоті телеканалу "Рада" в марафоні. Тому що українці мають знати, що парламент не просто працює, а що ми маємо узгоджену позицію щодо наших дій про неприпустимість проведення псевдореферендумів і будемо боротися на нашому місці, на дипломатичному фронті, в парламенті для посилення української армії і захисту українських територій.
Тому дуже важливо, щоби в повному обсязі ось це – і виступ Голови Верховної Ради, і обговорення всіх фракцій вийшли в слоті телеканалу "Рада". Бо наші виборці всіх фракцій запитують: так чи працює парламент, а що він робить. Бо це ненормально, коли клерки Офісу Президента щодня є в цьому слоті, а парламенту немає.
Тому моя пропозиція: голосування, щоб все, слот…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, дивіться, у вас з процедури… що голосувати? Ми можемо голосувати – приймати рішення чи постанови, шановні колеги. Все, переходимо до цього.
Шановні народні депутати, сьогодні у міжнародний… (Шум у залі) Шановні народні депутати, сьогодні у Міжнародний день миру черговий етап ескалації безпекової ситуації у світі, який спровокований останніми рішеннями злочинної влади Російської Федерації. Керівники депутатський фракцій і груп поставили підпис під Заявою Верховної Ради України щодо агресивних і злочинних дій влади Російської Федерації. (Шум у залі)
Шановні колеги… Шановні колеги! Давайте сформулюйте, що ви хочете, і тоді будемо розглядати, але спочатку давайте розглянемо постанову. І давайте не ставити мишей поперед воза.
Будь ласка, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного восьмої сесії проекту Постанови (реєстраційний номер 8065) про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації у світі, спровокованої останніми рішеннями злочинної влади Російської Федерації. Прошу народних депутатів голосувати.
13:25:57
За-265
Рішення прийнято.
Шановні колеги, ми сприйняли цей порядок денний. Спочатку зачитується заява, щоб всі розуміли про що, потім кожна фракція і група має можливість виступити по 2 хвилини щодо цього, і приймаємо рішення. Добре?
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
13:26:33
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошується на трибуну Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук.
13:26:41
СТЕФАНЧУК Р.О.
Дякую, шановні колеги.
Я, з вашого дозволу, зачитаю плід нашої спільної праці, яку ми встигли зробити. Я дякую своїм заступникам, я дякую комітету, я дякую всім лідерам фракцій і груп і всім, хто долучився до підготовки цієї заяви. Тому, з вашого дозволу, я озвучу її повністю з тим, щоб ми могли розуміти, про що йдеться.
Заява Верховної Ради України у зв'язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації у світі, спровокованої останніми рішеннями злочинної влади Російської Федерації.
Уже більше ніж пів року як Україна та її народ героїчно борються з цинічним повномасштабним вторгненням Російської Федерації, що супроводжується безпрецедентними за своєю жорстокістю воєнними злочинами і злочинами проти людяності, актами геноциду українського народу. Російська Федерація, здійснюючи широкомасштабну збройну агресію проти України, продовжує анексію тимчасово окупованих територій Україні шляхом проведення так званих референдумів.
Верховна Рада України вважає незаконним рішення окупаційних адміністрацій Російської Федерації на тимчасово окупованих частинах територій Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей щодо проведення псевдореферендумів про приєднання до Російської Федерації, що зухвало порушує основні норми та принципи міжнародного права, Конституцію України та чинне законодавство, а також спрямовано проти суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України. Такі дії Російської Федерації є продовженням спроби анексії Росією території України та використовується як засіб політичного тиску злочинної російської влади на світову спільноту та надає можливість Російській Федерації продовжувати тероризувати світ погрозами використання ядерної зброї, ставлячи тим самим під пряму загрозу існування не лише європейського континенту, але і усього людства загалом.
Разом з тим, світ має усвідомити, що існує реальна загроза пошкодження ядерних об'єктів України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що порушує норми міжнародного атомного права, вимоги ядерної і радіаційної безпеки. Рішення президента Російської Федерації про оголошення часткової мобілізації демонструє поглиблення та розширення злочинних намірів російської влади щодо України. Часткова мобілізація є свідченням нової хвилі ескалації російської збройної агресії і приведе до розширення масштабів війни проти України, що матиме руйнівні наслідки для усієї Європи, так і для всього світу, та є подальшим зухвалим порушенням Російською Федерацією принципів та норм міжнародного права.
У зв'язку з цим та в розвиток своїх попередніх заяв щодо збройної агресії Російської Федерації проти України Верховна Рада України наголошує на невід'ємному праві України на захист свого суверенітету і територіальної цілісності. Засуджує організацію та проведення будь-яких незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України та закликає світову спільноту не визнавати їх результати, а також дати належну оцінку таким діям Російської Федерації. Закликає світове співтовариство вжити всіх можливих заходів з метою застереження держави-агресора та її вищого політичного керівництва щодо організації і проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України, результати яких будуть нікчемними. Вимагає притягнення Російської Федерації, її політичного та військового керівництва до відповідальності за порушення міжнародного права і вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду українського народу.
Закликає запровадити додаткові жорсткі секторальні, фінансові та персональні санкції проти Російської Федерації та її керівництва з метою зупинення її збройної агресії проти України та поглиблення подальшої ескалації і загроз безпекової ситуації в Європі.
Закликає уряди та парламенти іноземних держав-партнерів сприяти зміцненню обороноздатності, економічної та фінансової стабільності України та збільшити надання комплексної, в тому числі оборонної та військово-технічної допомоги, спрямованої на посилення здатності української держави реагувати на загострення безпекової ситуації з боку Російської Федерації, створити дієвий механізм притягнення до відповідальності Російської Федерації, її політичного та військового керівництва за порушення міжнародного права і вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності відповідно до норм міжнародного права.
Шановні колеги, я прошу підтримати цю заяву Верховної Ради. І слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на виступи від фракцій, по одній людині від фракції з трибуни.
Будь ласка, Фріз, "Європейська солідарність".
Петро Олексійович Порошенко, будь ласка.
13:32:11
ПОРОШЕНКО П.О.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Фракція "Європейської солідарності" сподівалася зараз почути слова вибачення перед співголовою нашої фракції, перед колегою і перед жінкою народним депутатом Геращенко.
Український народ зараз демонструє єдність, і ми в цьому залі маємо демонструвати єдність і відповідальність. Сьогодні, коли свято Другої Пречистої, коли Міжнародний день миру, маніяк-диктатор виголосив своє блеяние. Я хочу розтлумачити, що це означає і що змусило його це зробити.
Перше. Це єдність і мужність українського народу.
Друге. Це мужність і героїзм Збройних Сил України.
Третє. Це світова коаліція на підтримку України, яка демонструється нашими партнерами.
Четверте. Безпорадність збройних сил Російської Федерації, яких перемололи Збройні Сили України на території України в наших операціях.
І сьогодні вони вимушені мобілізувати зеків, ґвалтівників, опущених, ці вже теж зламалися – несіть нових. І вони оголошують мобілізацію. Ми впевнені в тому, що це також потужний меседж і для росіян, коли мають зрозуміти, що це ні якась операція воєнна – це повноцінна війна, за яку вони заплатили і заплатять.
Партнери – дайте більше зброї, санкцій і фінансування Україні!
ООН – вилучіть Росію з Ради безпеки!
НАТО – прийміть Україну в члени НАТО! Дайте план дій щодо членства.
І Путін – забирайся геть з України!
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:34:22
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Тимошенко Юлії Володимирівни, фракція "Батьківщина".
13:34:42
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, я думаю, що хтось, можливо, в світі, може, хтось в Україні думає, що цей указ Путіна, а також його звернення є демонстрацією сили. Ну, чесно кажучи, це є демонстрацією вже крайньої слабкості, коли будь-які дії замінюються просто якимись грозними словами. Коли наша армія стала переможно повертати наші території, у Путіна було три виходи насправді.
Перше. Проковтнути і промовчати. І він так і хотів зробити насправді. Так воно йшло до цього все. Але його власне оточення, радикальне крило, просто підштовхнуло його до того, щоб щось робити, тому що це вже виглядало просто як тотальний і такий ганебний програш.
Друге, що він міг зробити. Він міг, власне, звернутися до України і сказати, що він готовий на будь-які умови, в тому числі схожі на капітуляцію Російської Федерації, і щось з нами підписати. Але це для нього вже було би просто оголошенням на весь світ, що це кінець.
І тоді у нього залишався тільки третій шлях – це топати ногами, кулаками, ескалація, страшні заяви, круті укази. Дорогі друзі, а що таке часткова мобілізація, давайте розберемося. Вона що у нас не була всі ці місяці, поки він веде проти нас війну? Що хто-небудь в світі дозволить йому використати тактичну ядерну зброю? Да вже безліч застережень від цього і захисту побудовано.
Я просто хочу сказати вам, що на все це ми, безумовно, мусимо звертати увагу, але робити нашу справу. Ніяких мирних угод, ніяких поступок, ніякої слабкості, тільки перемога на полі бою, перемога України і все буде Україна. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Шановні колеги, далі Мисягін Юрій Михайлович, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:36:59
МИСЯГІН Ю.М.
Єгор Чернєв.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернєв Єгор, будь ласка. Єгор Чернєв, "Слуга народу".
13:37:11
ЧЕРНЄВ Є.В.
Доброго дня, шановні колеги! 210 днів, вони беруть за 3 дні Київ. 210 днів Україна чинить шалений спротив Російській Федерації. Мабуть, щось у них пішло не так. Вони намагалися взяти нас 200-тисячною армією. Не пішло. Вже 50 лежить в пакетах, ще 100 десь без кінцівок.
Вони намагаються вплинути на наших партнерів, щоб роз'єднати коаліцію антипутінську. Вони намагалися шантажувати зерном, вони намагалися шантажувати ядерною… ядерною атомною станцією. Зараз вони намагаються шантажувати ядерною зброєю. Зараз вони вдалися через паніку, через розуміння того, що вони не можуть нічого зробити на полі бою, проводити референдуми і нібито вводити ці наші українські землі в склад Російської Федерації, щоб нібито захистити їх ядерною зброєю. Але цього не буде. Не буде визнання російських референдумів, а значить не буде легітимного права використання ядерної зброї у Російської Федерації.
Те, що вони зараз роблять цю мобілізацію, часткову мобілізацію, – це просто агонія. І ми перемелемо іще 300 тисяч, наші Збройні Сили. Ми не будемо піддаватися на будь-який шантаж, як і наші партнери не будуть піддаватися. І Крим, Донбас, Запорізька та Херсонська області будуть звільнені, а Путін знову програє. І у нас немає іншого шляху. Україна або смерть. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос".
Клименко Юлія Леонідівна. Я правильно розумію, так? Будь ласка.
13:39:17
КЛИМЕНКО Ю.Л.
Шановні колеги, я абсолютно доєднуюся до попередніх спікерів і хочу сказати, що сьогодні насправді Путін підписав собі вирок. Він підписав собі вирок як президент своєї країни, він підписав вирок як на міжнародному рівні. Тому що коли ти виходиш і починаєш визнавати чужі землі своїми і погрожувати застосовувати ядерну зброю – це початок кінця. Не буде вже більше ні Росії, ні Путіна, і питання тільки часу, як швидко вони розпадуться.
Фейкова мобілізація, насправді мобілізацію вони проводили і до цього, фейкова мобілізація, яку вони зараз будуть проводити, ні до чого не призведе. І ми це бачимо вже по негараздам в самій Росії. І про те, що вони збираються палити військкомати, і про те, що люди виходять і не збираються загинути в Україні. Росіяни тільки на папері готові воювати і вбивати нас. Вони підтримують війну на теплих диванах. А коли треба піднятися і піти захищати свою Батьківщину, вони ніколи не підуть, тому що їм немає що захищати. Нам є що захищати: ми захищаємо свою демократію, ми захищаємо свою країну, ми захищаємо свої сім'ї. Їм немає що захищати, крім свого виродка, який, на жаль, очолює їх державу.
Єдиний шлях – це закінчити шлях Путіна і таким чином зупинити падіння і розпад Росії, який зараз насправді вже почався. Тому ми сподіваємося тільки на наші Збройні Сили. Нам немає чого боятися, ми до кінця будемо захищати свої землі. А Путіну, я думаю, більше вже ніколи не буде виступів і рукостискань навіть на азійських форумах. Це людина, яка вже більше не з'явиться на міжнародній арені.
Тому ми повністю підтримуємо колег, будемо голосувати за постанову. І я думаю, частіше треба нагадувати світу, що ця людина…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Володимир Юрійович Арешонков, група "Довіра".
13:41:29
АРЕШОНКОВ В.Ю.
Шановні колеги! Шановна президія! Депутатська група "Довіра" повним складом підтримує основний зміст постанови. Ми рахуємо, що вона є дуже вчасно прийнятою. Ми вчергове звертаємося до міжнародної спільноти всіх країн світу, всіх урядів з тим, що дії, які сьогодні проводять представники Російської Федерації, представники незаконних утворень на наших окупованих територіях, ці дії підривають світову міжнародну ситуацію і призводять до ускладнення, призводять до нової ескалації, нових страждань і смертей громадян.
Ми сьогодні вдячні нашим Збройним Силам, які роблять все необхідне для того, щоб звільнити окуповані території, для того, щоб відновити території, територіальну цілісність нашої держави, і наші дії подальші будуть спрямовані повністю на підтримку Збройних Сил України.
Сьогодні ми звертаємо увагу на те, що потрібно забезпечити питання єдності як всередині суспільства, нашої країни, так і в світі, для того, щоб здобути перемогу. І щоб ті, хто винний в ситуації створення війни в Україні, понесли відповідне покарання.
Депутатська група "Довіра" буде підтримувати дану постанову. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я так розумію, замість Мамояна Суто Чолоєвича буде у нас Павленко Юрій. Будь ласка.
13:43:30
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановний пане Голово! Шановні колеги! Ми підтримуємо даний проект постанови, дану заяву, будемо за неї голосувати. Впевнені, що дуже скоро прийде той час, коли ми відновимо нашу територіальну цілісність і Харківська, і Херсонська, і Луганська, і Донецька, і Крим, і Запорізька області будуть в Україні. Наші люди і наші території повернуться назад і ми зможемо будувати повноцінну успішну країну.
Я не маю сумніву, і ми докладемо всіх зусиль, щоби всі російські злочинці на чолі з Путіним були притягнуті до відповідальності. В українських, міжнародних судах, але кожен, хто скоює злочин проти людяності, хто скоює злочин проти української сім'ї, української родини, української дитини, буде покараний.
Хочу подякувати з цієї трибуни Збройним Силам України, кожному бійцю, кожному офіцеру, який сьогодні, в цю хвилину захищають ціною свого життя і здоров'я нашу країну – Україну.
Закликаю нашу Верховну Раду менше змагатися в красномовності, більше працювати, ухвалювати тих рішень, які би сьогодні допомогли, підтримали українського солдата, які би сьогодні підтримали українські родини, які втратили все, але продовжують вірити, працювати і допомагати захистити нашу країну. Від наших сьогодні рішень, ефективності, оперативності залежить доля не тільки країни, але, найголовніше, доля і захисника, і доля українського громадянина.
Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Тарасу Івановичу Батенку, група "Партія "За майбутнє". І ще буде у нас Дмитрук, я так розумію. Будь ласка.
І після цього переходимо до голосування.
13:45:31
БАТЕНКО Т.І.
Шановні колеги, вільному світу важко збагнути, що все це може відбуватися у ХХI столітті. Ядерний шантаж і нацизм разом як єдине ціле сьогодні фактично показує, що може боротися з людською расою, і світ не може мовчати. Російська Федерація руйнує конструкцію світового порядку, яка сформувалася після Другої світової війни. Це ялтинська модель світового прядку, це женевська модель, це гельсінська модель правозахисту. І ми бачимо, і сьогодні хочемо звернутися до міжнародної громадськості і співтовариства, те, що сьогодні сказав Президент Макрон, приблизно його словами: що країни, які відмовляються стати на бік України у війні проти Росії, є співучасниками нового російського імперіалізму. І сьогодні нейтралітет таких країн може дорівнювати злочину проти людяності.
Ми звертаємося до ліберальної молоді Росії. Виходьте, протестуйте сьогодні, бо завтра може бути пізно. Повставайте, боріться за свою свободу, свободу від Путіна і його кліки. Гітлер, Муссоліні, Мілошевич, Хусейн, Кадаффі, по суті, доля всіх диктаторів у світі на виході є однакова, трагічно однакова і логічно однакова. І світло в темряві завжди переможе. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальна промова від групи "Відновлення України" – Дмитрук Артем Геннадійович. Шановні колеги, після цього голосуємо, прошу запросити народних депутатів до залу.
13:47:23
ДМИТРУК А.Г.
Шановні колеги, шановний пане Голово! Будь-які референдуми на території суверенної, незалежної, самостійної України – це злочин проти народу України, держави України і проти міжнародної демократичної спільноти. Ніяка часткова або повна мобілізація не зламає наш дух і не злякає нас, і не порушить наш план на перемогу України.
Також важливо зауважити нашим міжнародним партнерам, що заява агресора про ядерну війну ще раз посилює сигнал про нашу спільну боротьбу проти країни-окупанта. Група "Відновлення України" підтримує заяву Верховної Ради України. Все буде Україна!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні народні депутати, я ставлю на голосування для прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови (реєстраційний номер 8065) про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації у світі, спровокованої останніми рішення злочинної влади Російської Федерації. Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати.
13:49:03
За-272
Рішення прийнято. Постанова прийнята.
Шановні колеги, сейчас я ще дам Олені Костівні. Але я дуже прошу, ми поки сконцентровані, враховуючи ситуацію, яка є, ми і так працюємо в режимі єдиного пленарного засідання, ми тільки знаємо, коли буде наступне наше зібрання. Але я прошу усіх народних депутатів в цей період бути на межі досяжності до Верховної Ради, щоб у разі ситуації, якщо вона буде розгортатися якось, ми могли швидко зібратися у Верховній Раді і прийняти усі необхідні рішення. Тому прошу до наступного оголошеного нами засідання перебувати на межі, близькій до місця проведення засідань Верховної Ради.
Олена Костівна.
13:49:51
КОНДРАТЮК О.К.
Шановні колеги! Дякую, Руслане Олексійовичу. Знаєте, сила парламенту – в нашій єдності. Це якраз продемонструвало наше спільне рішення в підтримці нашої постанови і заяви, яку ви всі підтримали і проголосували.
Я хочу повернутися все ж таки з пропозицією, щоб саме обговорення показати це на слоті нашому каналу "Рада", підтримайте, будь ласка, цю пропозицію, спокійно до цього віднесіться, зараз без зайвих коментарів. Давайте спільно покажемо, що в єдності – сила нашого парламенту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю пропозицію Олени Костівни Кондратюк. Прошу голосувати.
13:50:41
За-232
Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Шановні колеги, ну, і тепер ще одне питання. Шановні народні депутати, переходимо до представлення Кабінетом Міністрів України проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік.
Відповідно до частини третьої статті 154 Регламенту Верховної Ради питання розглядається за процедурою повного обговорення. Відповідно до Регламенту пропонується наступний порядок розгляду цього питання: представлення проекту Державного бюджету міністром фінансів України – до 15 хвилин, відповіді міністра фінансів на запитання від народних депутатів – до 10 хвилин, доповідь голови Комітету з питань бюджету – до 5 хвилин, виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин (по 3 хвилини на виступ), виступи народних депутатів – до 6 хвилин. Всього орієнтовно 1 година.
Будь ласка, Артур Володимирович Герасимов.
13:51:43
ГЕРАСИМОВ А.В.
Руслан Олексійович, прохання відповіді міністра фінансів на питання народних депутатів – до 15 хвилин. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що така процедура передбачена Регламентом, Артур Володимирович. Артур Володимирович, ну, така в Регламенті, це не те, що я пропоную, це Регламент так визначає. Дякую.
Для представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік я запрошую міністра фінансів України Сергія Михайловича Марченка. Будь ласка, до 15 хвилин.
13:52:22
МАРЧЕНКО С.М.
Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, дозвольте представити вам проект Державного бюджету України на 2023 рік. Хочу зазначити, що це бюджет воюючої країни, що наблизить нас до перемоги.
Цей бюджет готувався в умовах високого ступеня невизначеності, він враховує помірно консервативний сценарій макроекономічного прогнозу та вплив військової ситуації та зовнішніх чинників.
Ми всі розуміємо, що сьогодні майбутнє України залежить від наших військових. Починаючи з 24 лютого, економіка України функціонує в умовах безпрецедентних викликів, масштаби руйнування в Україні важко переоцінити. Падіння валового внутрішнього продукту у першому кварталі склало 15 відсотків, у другому кварталі – 37 відсотків. Але ми достойно прийняли цей виклик і з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації почали вживати заходів для макроекономічної стабілізації та акумулювання фінансового ресурсу для оборони нашої держави.
Що нам вдалося зробити? З перших днів війни у нас повноцінно функціонує казначейство, податкова, митниця, банківська система, здійснюються всі необхідні платежі.
У рамках перемовин з міжнародними партнерами Україна отримала вже 19 мільярдів доларів США фінансової підтримки, з яких майже 50 відсотків – це грантові гроші. До кінця року ми плануємо залучити ще близько 17 мільярдів доларів додаткового фінансування. За рахунок військових облігацій запозичено 458 мільярдів гривень.
Досягнуто домовленостей з кредиторами щодо призупинення виплат за боргами до кінця 2024 року. Ця операція дала нам можливість зекономити близько 6 мільярдів доларів США.
Збільшено надходження податків та зборів. Якщо у квітні за рахунок ДПС до бюджету надходило 45 мільярдів гривень, то вже в серпні надходження склали 65 мільярдів гривень.
Держмитслужба протягом березня дала лише 7 мільярдів гривень, а в серпні за рахунок відновлення сплати митних платежів надходження збільшилися до 29 мільярдів гривень.
У повному обсязі профінансовано сектор безпеки і оборони, фінансуються всі соціальні видатки, пенсії, зарплати вчителям і медикам, здійснюється підтримка вимушеним переселенцям, які втратили роботу та житло. Надано допомогу внутрішньо переміщеним особам для покращення витрат на проживання на суму 35 мільярдів гривень. Щомісячні виплати отримують близько 1 мільйона осіб.
Розширено програму підтримки малого та середнього бізнесу. Зокрема з початку війни в рамках програми "5-7-9" видано кредитів на суму 51 мільярд гривень та укладено майже 13 тисяч договорів.
Хочу зазначити, що наслідки злочинних дій Російської Федерації в Україні відчуває весь світ. Це, по-перше, зниження темпів зростання економік країн світу, падіння глобального рівня економіки на 1,1 відсотка. В Єврозоні прогноз економічного зростання переглянуто в бік зниження. У цьому році очікується найнижчий за 30 років показник валового внутрішнього продукту в Китаї через заходи з боротьби з коронакризою та бульбашкою на ринку нерухомості. Прогнозується рецесія багатьох розвинених країнах, зокрема у Великій Британії, Німеччині, Італії, країнах Східної та Центральної Європи. За деякими оцінками, ризик рецесії в Єврозоні на наступний рік зріс до 80 відсотків.
По-друге, різке підвищення цін на енергетичні ресурси.
По-третє, зростання цін на продовольства. Спочатку війни ціна на основні продовольчі товари зросли до 20 відсотків, як наслідок, збільшується кількість людей, що опинилися за межею бідності, існує загроза голоду та гуманітарної катастрофи.
По-четверте, рекордні показники інфляції. У червні цього року інфляція у Сполучених Штатах Америки досягла максимум за останні 40 років у 9,1 відсотка. Така сама ситуація спостерігалася у Великій Британії – 10,1 відсотка. Інфляція у серпні досягла рекорду – 9,1 відсотка. Найвищі показники, зафіксовані в Естонії – 25,2, Латвії, Литві. Збільшилась дохідність облігацій розвинених країн. Країни, що розвиваються, знаходяться на межі дефолту: Ліван, Шрі-Ланка, Суринам та Замбія уже оголосили дефолт, як наслідок політичні кризи та відставки урядів багатьох країн.
За останні 6 місяців ми спостерігали зміни урядів у Великій Британії, Швеції, Італії, Чорногорії. Запровадження європейськими країнами максимальних цін на державне регулювання на енергоносії, зокрема у Британії підготовлено окремий компенсаційний пакет вартості енергоресурсів. В Європейському Союзі дискутується питання щодо введення податку на надприбуток, в тому числі до енергетичних компаній. У країнах ЄС передбачено запровадити з 2023 року мінімальну ставку податку на прибуток на рівні 15 відсотків.
Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації багато держав переглянули власні військові бюджети. Чому я це все вам говорю? Ми маємо розуміти, що в таких умовах дуже важко тримати Україну у фокусі всього світу, тому що власні проблеми і власні гаманці і проблеми пересічних громадян впливають на політиків країн, які нам допомагають. Тому ми маємо бути стримані у власних оцінках, ми маємо бути мобілізовані і запроваджувати ефективні заходи для фінансування бюджету в тому числі і військового характеру.
При цьому варто зазначити, що агресор краще переживає війну і санкції, ніж того можна було очікувати. До кінця року прогнозується падіння економіки лише на 6 відсотків. І ми бачимо, що санкції та обмежувальних заходів недостатньо. На енергоресурсах країна-агресор заробляє до 1 мільярда доларів щомісяця, тому... щоденно. Тому в такому середовищі ми формуємо бюджет 23-го року. Він є максимально об'єктивним, він враховує зазначені ризики, має чітко визначені пріоритети, це в першу чергу зміцнення обороноздатності держави та соціальний захист громадян.
Щодо основних макроекономічних показників. На наступний рік ми передбачаємо, що буде продовження військового протистояння агресору, будуть можливі заходи з руйнації інфраструктури, будуть ускладнені логістичні зв'язки та міграція значної частини населення. Але при цьому вже поступово відбувається адаптація бізнесу та громадян до нових умов. Таким чином на 2023 рік прогнозується зростання реально ВВП на 4,6 відсотка, в цьому році очікується падіння 33 відсотки ВВП. В номінальних паперах ми розрахували на рівні 6 трильйонів 310... 99 мільярдів гривень, проноз зростання експорту товарів та послуг – 9,1 імпорту – 1 відсоток.
Щодо доходів загального фонду державного бюджету. Вони визначені у сумі 1 трильйон 146,6 мільярдів гривень, що на 64 мільярди гривень менше планового показника 2022 року, але на 138 мільярдів гривень більше очікувано показників на цей рік.
Ще раз хочу наголосити, що ми послідовні прихильники стабільності ставок податків у період воєнного стану. Війна – це не час для експериментів, тому доходи були розраховані, виходячи із чинної системи оподаткування.
Щодо окремих податків. В наступному році порівняно з показниками плану цього року ми очікуємо падіння частини чистого прибутку та дивідендів, що перераховуються до держбюджету державними підприємствами, – на 41 мільярд гривень, податку на прибуток – на 26 мільярдів гривень. Таке скорочення надходжень пов'язане зі згортанням або зменшенням економічної активності суб'єктів господарювання на території України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. При цьому прогнозуємо зростання надходжень внутрішнього ПДВ на 49 мільярдів гривень та акцизного податку у зв'язку з відновленням споживчих настроїв громадян.
Щодо видатків. Видатки загального фонду державного бюджету плануються в обсязі 2 трильйони 268,5 мільярда гривень, що менше планового показника цього року на 272,7 мільярда гривень. Пріоритет номер один в бюджеті воюючої країни – це оборонні видатки, які складуть майже половину всіх видатків бюджету наступного року.
У проекті бюджету на 2023 рік загальний ресурс на національну безпеку та оборону становить 1 трильйон 141 мільярд гривень або 17,18 відсотка ВВП. Це, по суті, обсяг, що дорівнює видаткам, які зазвичай наша країна мала в попередні роки.
За загальним фондом в держбюджеті заплановані кошти на оборону - 1 трильйон 6 мільярдів гривень. Це в основному заходи з грошового забезпечення військовослужбовців – 564 мільярди гривень, на створення закупівлі і модернізації озброєння та військової техніки – 300 мільярдів гривень, на продукти харчування – 20 мільярдів гривень, на будівництво, придбання житла – 2 мільярди гривень.
З метою вивільнення ресурсу для сектору безпеки і оборони передбачається продовжити оптимізацію видатків державного бюджету. Планується зменшити видатки по всіх секторах і сферах на 10 відсотків додатково до 10-відсоткового скорочення бюджету цього року, в тому числі на 11,6 мільярда гривень будуть скорочені видатки на утримання органів державної влади.
Наступний пріоритет – це соціальний захист громадян найменш захищених. В наступному році передбачено 403 мільярди гривень саме на такі напрямки: для виплати пенсій, фінансового забезпечення з бюджету – 233 мільярди гривень. Пенсії для 10,7 мільйона українських пенсіонерів будуть забезпечені вчасно і в повному обсязі.
На підтримку малозабезпечених сімей – 73 мільярди гривень. Зокрема, надання пільг і житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг – 38 мільярдів гривень, на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям – 15,5 мільярда гривень.
Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини – 66 мільярдів гривень. Зокрема, надання допомоги внутрішньо переміщених особам – 57,6 мільярда гривень.
Соціальний захист дітей – 27,3 мільярда гривень.
Соціальний захист осіб та дітей з інвалідністю – 3,7 мільярда гривень.
На підтримку ветеранів війни заплановані кошти у сумі 6,8 мільярда гривень. Передбачені такі напрямки підтримки: забезпечення житлом майже 3 тисяч осіб – 5,5 мільярда гривень, на психологічну допомогу, професійну адаптацію і санаторно-курортне лікування, розвиток спорту ветеранів – 540 мільйонів гривень.
На виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі або інвалідності – 325 мільйонів гривень. На функціонування Українського ветеранського фонду – 245 мільйонів гривень. На створення Національного військового меморіального кладовища – 65 мільйонів гривень.
Ресурс на освіту запланований у сумі 155 мільярдів гривень. Видатки будуть, зокрема, спрямовані на виплату заробітних плат педагогічним працівникам – 87,5 мільярда гривень. На облаштування бомбосховищ та створення безпечних умов для учнів та вчителів – 1,5 мільярда гривень. Для відновлення парку шкільних автобусів – 1 мільярд гривень. Крім того, передбачені кошти на інклюзивну освіту, видання та придбання підручників в рамках програми "Нова українська школа", відновлення пошкоджених та зруйнованих закладів освіти.
На охорону здоров'я в проекті бюджету враховані видатки в сумі 175,7 мільярда гривень. Зокрема, на наступний рік передбачений ресурс для забезпечення заробітних плат медичним працівникам не нижче гарантованого рівня, збереження якості основних медичних послуг, розвиток реабілітаційних послуг та послуг психологічної підтримки. У проекті бюджету на 2023 рік передбачено видатки для відновлення України та підтримки громадян та бізнесу.
Для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення об'єктів критичної інфраструктури, житлового фонду створено Фонд з подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації – у сумі понад 19 мільярдів гривень. В резервному фонді акумульовано ресурс додатковий – 17,3 мільярда гривень.
З метою подальшої реалізації державних програм "Іпотека", "Фінансовий лізинг", "Доступні кредити 5-7-9", а також підтримки агросектору та підприємств, що вимушені здійснити релокацію, Фонду розвитку підприємництва передбачено 16 мільярдів гривень. На гранти бізнесу заплановано 1,37 мільярда гривень.
Ресурс місцевих бюджетів на 2023 рік через механізм горизонтального вирівнювання визначений у сумі 94,4 мільярда гривень. Зокрема, базова дотація – 29 мільярдів гривень, ПДФО у військових компенсується за рахунок держбюджету – 57,7 мільярда гривень, додаткова дотація на передані заклади освіти та охорони здоров'я – 2,9 мільярда гривень, а також нова додаткова дотація на компенсацію втрат місцевих бюджетів у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації – 24 мільярди гривень.
Для відновлення життєдіяльності деокупованих територій заплановано спрямувати кошти Фонду подолання наслідків збройної агресії та компенсувати втрати місцевих бюджетів у зв'язку з війною.
Тепер основне. Дефіцит державного бюджету у 2023 році передбачається на рівні 20 відсотків ВВП, в тому числі загальний фонд – 17,3 відсотка ВВП. Майже 38 мільярдів доларів США ми сподіваємося залучити від наших міжнародних партнерів. Це від урядів Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу, Міжнародного валютного фонду.
Наприкінці свого виступу я хотів би наголосити, що цей проект бюджету не такий як попередній. У нас немає маневру для традиційного компромісу, перерозподілу видатків, підтримки окремих територій та галузей, точкових проектів. Я вас прошу спільно пройти цей бюджетний процес у максимально стислі терміни у відповідності з чинним законодавством, адже нам потрібен час для проведення перемовин з нашими міжнародними партнерами щодо пошуку джерел покриття дефіциту бюджету, а це, я підкреслюю, 38 мільярдів доларів США.
Дякую за підтримку.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
КОНДРАТЮК О.К.
14:07:30
ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, шановний пане міністре, і дякуємо шановним малочисельним депутатам, які уважно слухали пана міністра. Прошу записатися на запитання, народні депутати, до міністра фінансів.
Так, будь ласка, Тимошенко Юлія Володимирівна, фракція "Батьківщина".
14:07:59
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановний пане міністре! Якщо депутати від "Слуга народу" відійдуть, ми могли би і міністра побачити. Дякую.
Шановний пане міністре, доброго дня! Безумовно, за одну хвилину неможливо про бюджет поговорити, ну, в мене є два дуже конкретних питання.
Я щойно повернулася з Харківської області, з Лозової, і там вщент зруйнована прекрасна школа № 8, яка була насправді осередком взагалі якогось культурного життя в усій Лозовій. І таких шкіл по всій країні, зруйнованих війною, дуже багато. Чи є сьогодні якісь видатки не місцевих бюджетів, які можуть забезпечити відбудову цих шкіл, і що на наступний бюджетний рік у вас може бути для цього закладено?
І те ж саме стосується капітального і поточного ремонту військових госпіталів, які знаходяться в дуже важкому стані.
Дайте, будь ласка, відповідь, ці дві позиції.
14:09:07
МАРЧЕНКО С.М.
Дякую за запитання. Дійсно, проблематика руйнування закладів освіти і охорони здоров'я зрозуміла. В бюджеті цього року у нас є можливість реалізації таких програм щодо реконструкції і відновлення шкіл за рахунок резервного фонду державного бюджету. І останнє рішення уряду щодо цього, виділення 400 мільйонів гривень саме на відновлення критичної інфраструктури в деокупованій Харківській області, деокупованих районах Харківської області. Звичайно, я не можу зараз сказати, чи це будуть кошти спрямовані на цю конкретну школу, але в наступному році є ресурс, він досить пристойний – це 19 мільярдів гривень з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. І це 17,3 мільярда гривень з резервного фонду, які можуть бути спрямовані і мають бути спрямовані саме на відновлення таких закладів освіти, охорони здоров'я. Тому це питання пріоритетів, я думаю, що саме пріоритет освіти буде визначено і ці заклади будуть відремонтовані.
З приводу військових госпіталів. Я вважаю, що ресурси Міністерства оборони на наступний рік є надзвичайно великими, взагалі сектор безпеки і оборони має досить потужний ресурс. І визначення одним із пріоритетів відновлення, ремонт військових госпіталів має бути першочерговою задачею для Міністерства оборони. Ми переговоримо з колегами для того, щоб ці податки були спрямовані саме на таку мету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Соломія Бобровська, фракція "Голос".
Інна Совсун, будь ласка.
14:10:51
СОВСУН І.Р.
Інна Совсун, фракція "Голос". Пане міністре, у вас на першому слайді написано…
ГОЛОВУЮЧА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон ще раз. У вас, напевно, картка інша. Да, будь ласка.
14:11:02
СОВСУН І.Р.
Пане міністре, у вас на першому слайді написано "Бюджет воюючої країни". Не знаю, як вам це сказати, але ця формула є граматично неправильною. Це демонструє вкотре про важливість пріоритету фінансування освіти. Не можна казати "воююча", треба писати "та, що воює". Я би дуже хотіла звернути вашу увагу, що навіть у Міністерстві фінансів з підвищеними зарплатами працюють люди, які не вміють грамотно писати. У зв'язку з чим моє питання так само стосуватиметься видатків на освіту.
Я розумію, що ми не можемо зараз говорити про підвищення зарплат, про багато чого іншого, але, коли ми знаходимо в межах Міністерства освіти 200 мільйонів на студентський спорт, а нулі стоять на реформу Нової української школи, то такі пріоритети я зрозуміти не можу.
Друзі, у нас ті мільйони українців, які зараз живуть за кордоном, одна з причин, яку вони будуть дивитися, коли будуть приймати рішення, чи повертатися сюди, чи ні, це якість освіти, яку будуть отримувати їхні діти. І для цього нам треба продовжити реформу Нової української школи, я дуже сподіваюся, що це буде відображено...
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
14:12:10
МАРЧЕНКО С.М.
Дякую за зауваження. Ви знаєте, дійсно, можливо, ми не лінгвісти, ми все-таки фінансисти. За вашим проханням, ми візьмемо в штат необхідних лінгвістів, які будуть нам якісно формулювати словосполучення. Але, я думаю, в першу чергу ми маємо якісно рахувати наші можливі доходи і видатки. Але дякую за зауваження.
Щодо продовження фінансування Нової української школи, я думаю, що міністр освіти має визначити це як пріоритет. Видатки на сектор достатні. Особливо враховуючи, в якому зараз форматі працює освіта, передбачається, зараз багато закладів не працює, багато закладів працює онлайн, тому можливість пріоритизації цих видатків і спрямування їх на Нову українську школу, я думаю, буде знайдено. При процесі доопрацювання ми також подивимося можливість переорієнтації видатків саме на цей напрямок.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Леся Забуранна, фракція "Слуга народу", будь ласка.
14:13:19
ЗАБУРАННА Л.В.
Пане міністр, власне, цей бюджет дійсно є унікальним. Дійсно, це бюджет, який буде в першу чергу спрямований, і ми віримо, на нашу перемогу у 2023 році. Але головною визначальною характеристикою в тому числі є те, що дефіцит державного бюджету майже відповідно видатки в 2 рази перевищують доходи.
І найголовніше питання, яке цікавить, і ми розуміємо, що в цьому році ми мали великий дефіцит бюджету, чи є у вас уже розуміння стратегії, де ми будемо брати гроші і яка структура фінансової допомоги буде: тобто безповоротні кошти, просто фінансова допомога і ті кредити, які ми будемо позичати? Бо після перемоги однозначно нам доведеться з цим теж розбиратись.
Дякую.
14:14:16
МАРЧЕНКО С.М.
Дякую за запитання. Це дійсно бюджет, який, напевно, з найбільшим дефіцитом, який історично був в Україні. Цей бюджет передбачає підтримку наших партнерів, ми дійсно самостійно не зможемо його профінансувати. Але, враховуючи те, що ми проходимо досить нормально цей рік, залучаючи кошти і кредитні, і грантові, є всі підстави сподіватися, що в наступному році ми зможемо це зробити. Тим більше, що з місячного дефіциту в 5 мільярдів доларів США 2022 року ми маємо можливість скоротити дефіцит до 3-3,5 мільярда наступного року, я маю на увазі доларів США.
Щодо кредитів, грантів. Звичайно, нам найбільш в пріоритеті є пошук грантових коштів, і на сьогодні відсоток грантових коштів складає 50 відсотків. І ми працюємо з нашими партнерами, що якщо це не грантові кошти, це мають бути кредити на пільгових умовах з терміном виплати 15 і більше років. Тому ми максимально намагаємося перенести боргове навантаження на період, коли ми зможемо ці борги обслуговувати і погашати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Михайло Волинець, фракція "Батьківщина", будь ласка.
14:15:38
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Пане міністре, в пояснювальні записці до проекту бюджету на 2023 рік вказується, що заборгованість по заробітній платі на рівні 1,2 мільярда гривень. Ми з вами знаємо, що тільки на державних шахтах у вугільній галузі зараз заборгованість складає 1,5 мільярда, до кінця року вона буде зростати. Це перше питання.
Друге питання. Шахти з видобутку уранової руди, де заборгованість по заробітній платі 5 місяців. Це наше спільне болюче питання, яке необхідно нам вирішити разом з Міністерством енергетики, Міністерством фінансів, профспілками, трудовими колективами.
І наступне питання. Ми не можемо погоджуватися, що в проекті бюджету закладається незмінна величина мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. При тому, що рівень інфляції складає від 30 до 35 відсотків, і ми не можемо чітко передбачати, який рівень інфляції буде на наступний рік.
Дякую.
14:16:38
МАРЧЕНКО С.М.
Дякую, за запитання. Звичайно, пріоритет шахтарів ніхто не відміняв, а враховуючи особливий фокус і енергетичну кризу, праця шахтарів і їх здобуток на сьогодні ціниться більше ніж коли-небудь. Тому є сподівання, що державні шахти вийдуть на беззбиткову діяльність, враховуючи вартість енергоресурсів, і, звичайно, це нам дозволить зменшити заборгованість заробітних плат шахтарів. Але підтримка бюджетна є, і ми зможемо це також відрегулювати.
З приводу мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. Звичайно, в умовах мирного часу, ми до цього питання повернемося. Нам потрібно і індексації якісні провести, і зробити правильну оцінку того, що ми отримали після війни. Але поки що це робити зарано, тому що в нас є пріоритет інший, пріоритет в нас – виграти війну, перемогти, а потім далі будемо рахувати і робити відповідні індексації.
Хочу зазначити, що ми зафіксували рівень мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму на рівні 1 грудня 2022 року: 6 700 – це мінімальна заробітна плата. Ми вважаємо, цей рівень, можливо, недостатнім, але це вищій, ніж те, що зараз є. І якщо в нас буде ресурс додатковий, ми в першу чергу будемо його спрямовувати на підвищення соціальних стандартів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане міністр, вам за відповіді на запитання. Ви можете займати своє місце.
Я до доповіді запрошую голову Комітету Верховної Ради України з питань бюджету пана Юрія Арістова. Будь ласка, пане Юрію.
14:18:26
АРІСТОВ Ю.Ю.
Шановна головуюча, шановні народні депутати, шановні члени уряду! Сьогодні ми з вами стаємо свідками історичного моменту – презентація проекту Державного бюджету, подібних якому не було. Це бюджет країни, в якій іде повномасштабна війна, це бюджет задля перемоги.
Вперше в історії України майже 50 відсотків видатків бюджету спрямовуються на безпеку та оборону – це більше трильйона гривень. Наші Збройні Сили демонструють стійкість та здатність перемагати, те ж саме ми маємо демонструвати на економічному фронті. Але задля цього нам щонайменше потрібен бюджет, який максимально відповідає нагальним потребам та можливостям.
Комітет з питань бюджету попередньо опрацював законопроект про Державний бюджет. І з найважливішого. Незважаючи на воєнний стан, уряд вчасно подав законопроект, і сьогоднішнє представлення цього документа відбувається відповідно до встановлених вимог.
У проекті максимально збережені видатки на соціальний захист та підтримку – це пенсії, субсидії, підтримка ВПО та малозабезпечених, також збережені зарплати медичним працівникам та працівникам освіти, стипендії студентам. В законопроекті передбачено видатки на нові потреби – потреби воєнного часу. Це підтримка ветеранів війни, зокрема психологічна допомога та медична реабілітація.
Передбачені витрати на першочергові роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків збройної агресії. Для цих потреб створюється фонд ліквідації наслідків збройної агресії, а місцеві бюджети отримають додаткову дотацію на компенсацію витрат у зв'язку з війною.
Після представлення проекту бюджету фактично розпочинається підготовка законопроекту до першого читання. Народні депутати та комітети мають можливість не пізніше 1 жовтня до Комітету з питань бюджету подати свої пропозиції з дотриманням вимог статті 156 Регламенту. Але сьогодні дуже важливо, аби бюджет був ухвалений в стислі терміни. Зараз не на часі популістські заяви та політичні баталії. Так, ми би хотіли собі дозволити трильйон гривень на підтримку економіки і підвищення соціальних стандартів, але точно не зараз.
Дефіцит бюджету на наступний рік складає 20 відсотків від ВВП. Ми маємо вже сьогодні домовлятися з міжнародними партнерами про допомогу. Дуже важливо, аби вони в своїх бюджетах на наступний рік передбачили фінансову підтримку України, яка зі зброєю в руках захищає свободу та європейські цінності.
Тому закликаю, аби пропозиції від депутатів відповідали теперішнім реаліям, були належно обґрунтовані та збалансовані. Запрошую до конструктивної роботи. Ми спільно маємо забезпечити якнайшвидше прийняття головного фінансового документу країни на наступний рік.
Дякую за увагу. І слава Україні!
ГОЛОВУЮЧА. Героям слава! Дякую.
Шановні народні депутати, прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп. Будь ласка, пам'ятаємо, що на це відводиться, на виступи, по 3 хвилини від кожної фракції і групи. Будь ласка.
Сергій Демченко, "Слуга народу", будь ласка.
14:22:16
ДЕМЧЕНКО С.О.
Колеги, всім доброго дня ще раз. Хотів звернути увагу на проблему, яка є не єдиною в цьому державному бюджеті, але не менш ключова, ніж інші – проблема з фінансуванням судової влади.
Ми всі розуміємо, що ми знаходимося у воєнному стані, але діюче законодавство та положення Конституції ніхто не відміняв. Вони на сьогоднішній день незмінні в тому, що судова влада має продовжувати здійснювати правосуддя. І будь-яке скорочення в її повноваженнях або в її здійсненні правосуддя не передбачається і заборонено прямо нормами відповідних законів.
Поточний бюджет, на жаль, є критичним і критичним не тільки в тому, що прибираються будь-які можливості відбудови судів, які зруйновані на сьогоднішній день поряд зі школами, про які сказали попередньо колеги, але і в тому, що, на жаль, навіть ми не отримуємо можливості сплачувати мінімальні оклади відповідно працівникам апаратів судів. Не маємо можливості забезпечити комунальними послугами, тобто суди не будуть працювати щонайменше взимку, оскільки ніхто в холоді не зможе відправляти правосуддя.
Суди не зможуть купляти папір, який необхідний для друкування рішень судів. Суди не зможуть відправляти відповідні повістки, оскільки поштові розходи також не забезпечені в повному обсязі.
Колеги, якщо ми з вами приймаємо такий бюджет і погоджуємося, що це є правильним, то ми маємо з вами зрозуміти, що, по-перше, ми порушуємо норми Конституції. По-друге, ми маємо з вами зрозуміти, що маємо ставити питання про скорочення судів. Чи дійсно це потрібно нашій країні на сьогоднішній день – скоротити суди, коли й так не забезпечується своєчасний розгляд справ унаслідок відсутності достатньої кількості судів? Ми маємо скоротити апарати судів, які і так забезпечуються по одному на одного суддю помічники, розглядаючи тисячі справ, перебільшуючи відповідне навантаження, яке передбачене будь-якими нормами.
Тому, колеги, я звертаю на це увагу і Міністерства фінансів – пан Сергій Марченко, і звертаю увагу і профільний комітет – пана Арістова, і звертаю увагу колег. Будемо наполягати зі свого боку і з боку фракції підтримувати питання збільшення фінансування судів.
Крім того, колеги, не можна відділяти від суддів Вищої ради правосуддя, на яку не передбачено навіть на майбутніх членів Вищої ради правосуддя, вони будуть обрані в наступному році мінімум, але не забезпечені фінансово, тобто знову ж таки найвищий орган судової гілки влади буде таким чином, ну, неможливість здійснення ним, відправлення будь-яких дій. Якщо ми бажаємо зупинити судову систему, то цей бюджет саме задля цього.
Дякую, колеги.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Юлія Володимирівна Тимошенко, фракція "Батьківщина".
Будь ласка, Юліє Володимирівно.
14:25:35
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, за 3 хвилини в пустому залі говорити про бюджет, про фундаментальний документ країни на 2023 рік – це смішно навіть. Але я пам'ятаю той час, коли в країні працювали справжні парламенти, коли був справжній парламентаризм, коли дійсно Верховна Рада, її рішення хоча б щось означали, так в той час, коли доповідався бюджет, сидів весь уряд на чолі з Прем'єр-міністром, сиділи всі органи влади, іноді Президент тут сидів під прапорами – повний зал людей, і день ішов на презентацію, обговорення бюджету, зауваження і все інше. Так працювала країна, в якій є парламентаризм.
Сьогодні не тільки парламентаризму немає – немає свободи слова, немає дискусії. Вибудовується якийсь початок чогось незрозумілого. Мені навіть соромно сидіти в цьому залі, тому що я один лідер фракції на весь парламент, тут більше не сидять лідери фракції. (Шум у залі)
Ну,ви не лідер, ви заступник, вибачте. Ви себе так не підвищуйте зразу. Це жарт. Я чесно говорю, я з повагою до вас ставлюся.
Я просто хочу сказати, що це приниження для країни от такий розгляд бюджету. А знаєте, чому так відбувається? Тому що більше жодна дискусія, жодні дебати, жодне колегіальне рішення в нашій країні більше не має значення. І це набагато страшніше, ніж ви собі уявляєте. Так, ми переможемо в цій війні. Так, ми, безумовно, повернемо наші території, ми тільки загиблих людей не повернемо. Але я хочу у вас запитати: яку країну ви хочете після перемоги бачити – без свободи слова, без парламенту, без демократії, без будь-яких контролюючих реальних органів, без силових структур, які працюють незалежно, з судами, які вже будуть залежати від якихось незрозумілих зовнішніх сил?
Дорогі друзі, я просто вже на завершення засідання в пустому залі хочу хоча б достукатись хоч до якогось, я не знаю, елемента совісті цього парламенту і взагалі української влади, щоб ми після перемоги, блискучої перемоги не зганьбили Україну тим, що ми набудували за цей час, що ми наскасовували за цей час, що ми (в лапках) "реформували" за цей час, щоб ми не отримали країну, яка не здатна суверенно, щасливо, заможно, демократично, по-європейськи жити.
І тому хочу звернутися сьогодні... Блін, і спікера немає, ну, що за життя. Хотіла до спікера звернутись - теж немає. Ну, звертаюся до президії: дорогі друзі, зробіть що-небудь, щоб припинити це скатування в цю прірву. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧА. Героям слава, Юлія Володимирівна. Важко з вами не погодитися, це про прірву.
Михайло Бондар, "Європейська солідарність". Ірина Геращенко, будь ласка.
14:28:54
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги, як співголови "Європейської солідарності", фракції, ми з Артуром Герасимовим теж дуже подивовані тим, що бюджет обговорюється в порожній залі, де опозиція, яка сьогодні демонструє єдність і готовність працювати на країну, набагато більша, ніж представників монобільшості. Ми дійсно приймаємо дуже важкий бюджет воюючої країни. І від цього бюджету країна потребує трьох важливих речей. Перше – це дорослості, друге – це відповідальності і третє – це прозорості і публічності.
З цим бюджетом країна має вистояти, вижити і рухатися до перемоги, забезпечити перемогу. А отже, дійсно, пріоритетом має бути підтримка безпеки і оборони і в центрі, що стосується Збройних Сил України, і на місцях. Цьому бюджету не вистачає саме підтримки територіальної оборони. І це дуже і дуже неправильно. Так само ми маємо мільйони постраждалих від російської агресії. І, очевидно, що підтримка людей має бути наріжним каменем бюджету воюючої країни.
Ну, і третє. Вже зараз треба закладати основи для майбутньої відбудови країни і треба відмовитися від крадівництва, ручонки сховати оці шаловливые, які весь час в кожну статтю намагаються вкласти дороги, дороги, дороги. Бо це ненормально, коли в бюджеті воюючої країни на відновлення будинків, постраждалих людей закладаються втричі менші суми, ніж знову на дороги. Друзі, зупиніться, будь ласка!
Тому цей бюджет, очевидно, потребує дуже серйозного доопрацювання. І мені хотілось би, щоб, на жаль, немає тут Прем'єр-міністра України, але є міністр фінансів, ви почули пропозиції конструктивні "Європейської солідарності", професійної фракції, яка вже сьогодні говорить вам, де знайти… Пане Тищенко, відчепіться від міністра фінансів, нехай він щось розумне почує.
Я хочу сказати, що в цьому бюджеті вже зараз можна заощадити мільярди, наприклад, на російськомовному телеканалі Freedom, який дивиться хіба що Офіс Президента. Краще передайте ці кошти постраждалим від російської агресії. Заберіть ці кошти від телеканалу "Рада", який демонструє хіба що Офіс Президента, а не парламент. Це ненормально, що ми сьогодні не маємо прозорості обговорення бюджету і цих дебатів, і навіть те, що говорив міністр, не почують самі українці. Ну, і так само там дуже багато "хотєлок".
Друзі, дуже важливо, щоб парламент повернув свою контролюючу функцію, щоб ми з вами не ховалися від наших обов'язків, а контролювали, як розподіляється кожна копійка бюджету воюючої країни і кошти міжнародних донорів. І ми будемо подавати сотні поправок, що стосуються допомоги українській армії, допомоги ТрО, допомоги постраждалим від агресії, відбудови житла і децентралізації. Ми не дамо вбити децентралізацію.
Вибачте, в цій залі, на жаль, сидять люди, які ніколи…
ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.
Валерій Гнатенко, будь ласка, опозиційна платформа… Група "Відновлення України". Вибачте. Поміняйте, будь ласка, Апарат, в комп'ютері, тут ще старі… Я вибачаюсь, у мене просто…
14:32:15
ГНАТЕНКО В.С.
Шановні колеги, сьогодні дійсно дуже важливий день для нашого парламенту. І, по-перше, ми повинні знати, не забувати, що ми приймаємо цей бюджет, бюджет воюючої держави, і цим все сказано.
З самого початку він розроблявся як кошторис, що забезпечить необхідні потреби сектору безпеки та оборони. Ще ніколи наша держава не направляла понад 17 відсотків власного ВВП на підтримку оборони саме держави. Більше чим 1 трильйон 100 мільярдів гривень буде спрямовано на національних захист і оборону, і кожна гривня буде йти на українську економіку, на підтримку військових і на підтримку в цілому збереження соціальних стандартів.
Разом з тим ми як держава розуміємо соціальну відповідальність, особливо в цей час перед українським суспільством. Податкова база не змінюється, не погіршується, і натомість всі наші зобов'язання перед громадянами, перед вразливими верствами населення будуть виконані з деяким приростом. Жоден соціальний стандарт не буде погіршено порівняно з 22-м роком. Також ми розуміємо, що уряд виконує дану нам обіцянку і здійснять автоматичну індексацію пенсій у березні наступного року. Це питання вкрай важливе для наших пенсіонерів, оскільки вони є найуразливішою категорією, яка відчуває інфляційні всі ризики.
У запропонованому документі ми бачимо велику оптимізацію видатків на державний апарат. І саме це стосується і Верховної Ради, саме нас. Все, що є некритичним, буде відсічено. Водночас, що це жодним чином не вплине на ефективність роботи державних органів і лише прибере зайве марнотратство нашого бюджету. Безумовно, парламент має показати приклад із себе, і ми ледь не перше скликання, яке зменшує власне фінансування. Так у проекті бюджету на 2023 рік закладено на 13 відсотків менше фінансування саме парламенту, а це майже 390 мільйонів гривень.
Також у держбюджеті 23-го року обов'язково будуть збережені кошти на стимулювання економіки. Для прикладу, це запущена програма грантів та започаткування мікропідприємництва, розвиток переробної промисловості, а також фінансування ІТ-сфери. Також буде збережено програму кредитування бізнесу 5-7-9 відсотків. Все, що можна направити на розвиток навіть в умовах війни, буде збережено.
Окремо хочемо відзначити важливість запровадження Фонду ліквідації наслідків збройної агресії разом з додатковою дотацією місцевим бюджетам на відбудову пошкодженої критичної інфраструктури та житла фактично буде направлено 43 мільярди гривень.
Депутатська група "Відновлення України"…
ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Гнатенко, з групи "Відновлення України". Дякуємо.
І я до слова запрошую Олександра Колтуновича, група "Платформа за життя і мир". Будь ласка.
14:35:42
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Шановний головуючий, шановні колеги, ми провели скрупульозний і детальний аналіз даного проекту закону, я озвучу основні критичні зауваження і цифри, які є на наш погляд, які ви могли би доопрацювати далі. Тому що є важливі моменти, які, на наш погляд, все-таки не мають бути в цьому проекті бюджету.
Так, перше. Це в статті 1 визначений граничний обсяг дефіциту бюджету, його вже зазначали, цифра 1,279 трильйона гривень. Але ви маєте розуміти, що ця цифра більша, ніж усі доходи на 0,7 мільярда гривень.
Далі, в статті 5 визначений граничний обсяг державного боргу в сумі 6,4 трильйона гривень. У нас на 31 липня цього року остання цифра, ця цифра 3,5 трильйона гривень. Тобто він збільшиться на 81 відсоток, державний, гарантований державою борг.
Далі, в додатку 2 "Запозичення", ми позичаємо 1,6, майже 1,7 трильйона гривень, що на 32 відсотки перевищує суму доходів усіх бюджету. Тобто якщо ми колись рахували частку по відношенню до доходів, сьогодні це 132 відсотки, і це надзвичайно великі цифри. Це другий момент, це наступний момент.
Далі, на погашення і обслуговування державного і гарантованого державою боргу у нас на сьогоднішній день заплановано 741 мільярд гривень. Це значні цифри, це 30 відсотків видаткової частини бюджету. На наш погляд, реструктуризація боргу і максимальне відтермінування по виплатам має продовжуватись для того, щоб воююча країна 741 мільярд гривень не витрачала на обслуговування і погашення боргів.
Наступний момент. Дефіцит Пенсійного фонду, він в цьому році зростає, який буде покриватися з державного бюджету до 232,9 мільярда гривень. Це означає, що у нас непрацююча економіка, зменшується чисельність працюючих підприємств, працюючих людей, які там працюють, зменшуються відрахування і єдиного соціального внеску. Тому, з цієї точки зору, також на це необхідно зважати.
Далі, субсидії. Цифри також зменшуються. В минулому році було 41,7, в цьому 37,8 мільярда гривень. У нас тарифи не зменшуються як мінімум. Тому це теж необхідно врахувати.
І найважливіше, індексація мінімальних фіксованих доходів, прожиткового мінімуму, соціальних стандартів. Наприклад, мінімальна заробітна плата залишиться на рівні фактично минулого року, коли встановлювалася заробітна плата в 6 тисяч 500 гривень, це було 1 грудня. Впродовж нинішнього року вона переглядається тільки на 3 відсотки, в наступному взагалі не зростає. При цьому кумулятивне інфляційне навантаження буде становити 69 відсотків за два роки при заробітній платі, яка зросла тільки на 3 відсотки. Прожитковий мінімум так само майже не змінюється, тому також це необхідно проіндексувати. Тоді цей бюджет матиме право на те, щоб його…
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Ярослав Железняк, фракція "Голос", будь ласка.
14:38:54
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Шановні, нас тут не так багато, тому я напевно звернуся до Міністерства фінансів.
Сергій Михайлович! Адекватний нормальний бюджет. Дякую за нього. Напевно перший раз так говорю, за 8 років я бачив різні бюджети, він справді адекватний.
Да, війна і розраховувати на те, що вони закладуть там підвищення соціальних видатків, щонайменше, достатньо наївно. Можуть, тільки потім надрукують гривнею і буде у нас гривня 60, 70, розкрутять інфляцію і будемо всі потім згадувати приклади Шрі-Ланки і інших країн, які сьогодні були в виступі. Да, є зауваження, в тому числі у мене. Дай бог, щоб у нас найбільше зауваження до бюджету було те, що там неправильно написано щось в презентації і знайти аж цілий 1 мільярд з 2 трильйонів 500 з чимось мільярдів на нужди. Я думаю, що знайдемо, але точно діточок не образимо. Але бюджет справді адекватний.
Я пам'ятаю, як приймався бюджет з 2014 року. Пам'ятаю, коли заносили, фактично така ситуація була і тут не треба ображати депутатів минулого скликання, бюджет фактично однієї сторінки, потім його дописували. Пам'ятаю, як робили це під час фактично вже початку нового року. Пам'ятаю, як переписували і Податковий кодекс, ситуація була військовою, і треба було це робити. І зараз, коли у нас є повномасштабна війна, нам подали вчасно бюджет, ми його вчасно розглядаємо. І вдячний за те, що там немає податкових змін, про що справді просив весь бізнес.
Тому, шановні колеги, я не буду зараз займати час, чесно говорячи, слабо розумію, навіщо ми це робимо, коли тут камер немає і вас точно ніхто не покаже. Але тим не менш простий посил, у мене теж є зауваження до цього бюджету. Але в перший раз за вісім років у мене немає обґрунтованої критики, щоб сказати, що за цей бюджет не треба голосувати.
Тому дякую Міністерству фінансів, ви справді перший раз класно зробили по цьому роботу. Молодці.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ярослав.
Хочу зауважити, що кожен і кожна робить свою роботу тут безпосередньо теж, наближаючи нашу перемогу.
Сергій Вельможний, група "Довіра", будь ласка.
Лариса Білозір, будь ласка.
14:41:13
БІЛОЗІР Л.М.
Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо документ, який стане основним і ключовим для нашої країни в умовах повномасштабної війни. І ми можемо, дійсно, довго аналізувати цифри бюджету, які запропонував нам уряд, і порівнювати ці показники з минулими роками, але потрібно усвідомлювати, що порівняно з попередніми роками у нас змінилося життя всієї країни. Бюджет 2023 року буде складним, гадаю, що всі колеги це усвідомлюють. Дуже важко щось планувати в умовах повномасштабної війни, коли нищаться наші міста, нищиться інфраструктура, тільки ключовий аграрний сектор зазнав збитків біля 30 мільярдів доларів, і саме головне, гинуть наші люди. І скільки триватиме така ситуація, ніхто не може передбачити. Швидше за все до того моменти, поки наші Збройні Сили не виженуть нашого ворога за поребрик.
Тому природно, що фінансування армії – це пріоритет номер один цього закону. Лише на Міністерство оборони передбачено 757 мільярдів гривень, це біля 60 відсотків доходної частини. 493 мільярди – саме на забезпечення фінансове і медичне діяльності ЗСУ. Звичайно, це рекордні показники для сектору оборони, але тут країна не має просто іншого виходу, для нас це питання або життя і смерті.
Протягом останніх років ми звикли вимагати від уряду збільшення коштів на розвиток, на зростання соціальних стандартів. Зараз навіть звичного невеличкого зростання не буде, прожитковий мінімум залишається на рівні 2684 гривні, мінімальна зарплата – 6 тисяч 700, мінімальна пенсія – 2 тисячі 93 гривні. На жаль, в умовах війни забезпечення підвищення соціальних стандартів це було б щось з області фантастики. Доходи держбюджету 2023 року складають 1 мільярд 28 трильйонів гривень, що на 18 відсотків менше за минулорічні показники. Граничний обсяг дефіциту держбюджету складає а ж 20 відсотків ВВП, інфляція споживчих цін планується на рівні 30 відсотків.
Якби нам ще минулого року озвучили ці цифри і прогноз, ми вважали це б апокаліпсисом, повним шоком для економіки. Але нині, на жаль, це реальність, і реальність, в якій ми непросто живемо, а боремося з ворогом і в якій на абсолютній більшості території нашої держави працює, все одно працює і критична інфраструктура, і транспорт, лікарні, школи. Тому головне сьогодні – вижити і вибороти перемовини не тільки для нас, а й для майбутніх поколінь українців, які живуть на нашій землі.
Тому критика буде, але це буде вже після нашої перемоги.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Прошу, народні депутати, записатися на виступи тепер від народних депутатів, нам на це відводиться за регламентом 6 хвилин. Прошу записуватися.
Так, будь ласка, Осадчук Андрій, фракція "Голос"
14:44:55
ОСАДЧУК А.П.
Будь ласка, Ярославу Железняку передайте слово.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Ярослав Железняк.
Ярослав Железняк, ваш мікрофон увімкнено.
14:45:04
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Так, на жаль, є проблема з мікрофоном. Колеги, я, напевно, все сказав, що хотів, Міністерству фінансів. Є конструктивна пропозиція, давайте їх швидше відпускати, нехай працюють. Мені здається, що кожен вже розуміє, що до 1 жовтня ми подаємо правки, далі розглядаємо.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Можна було просто не брати слово.
Ірина Геращенко, "Європейська солідарність". Будь ласка.
14:45:33
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Прошу передати пані Южаніній слово. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Ніна Петрівна, будь ласка.
14:45:42
ЮЖАНІНА Н.П.
Я би не стала так легковажно відноситися і співати один одному дифірамби щодо бюджету. Все ж таки в нас є час і є розуміння того, як можна підійти більш якісно і допрацювати цей документ.
Пам'ятаєте, пане Сергій, я вас просила три дні назад дати фактично очікувані показники по дохідній частині і по видатковій, як по видатковій частині країни, яка воює. Так от, я тільки що підходила, запитувала – ви такі данні не надали. А насправді, коли ми з вами говорили про скорочення видатків на утримання державного апарату от всіх органів, які забезпечують функції держави, ви сказали, що ви підійшли якби в середньому по кожному, не розбираючись в деталях, скоротили видатки на 10 відсотків. Так я вам хочу сказати, я попросила зараз проаналізувати видатки, заплановані на 2023 рік, до 2021, то якраз видатки загальнодержавні на адміністрування держави у 1,4 разу більше, ніж у 2021 році. Що це за скорочення, скажіть, будь ласка? Це друга стаття зараз буде після витрат на оборону і безпеку.
Мені здається, що не ви маєте за це відповідати точно, тут має сидіти весь Кабмін і кожен міністр відповідати за свою сферу відповідальності. Ніякого скорочення не відбулося по факту, і це найбільша ганьба. Тому що, коли ми говоримо, що ми робимо все і скорочуємося, і аналізуємо, ми ж не можемо зараз говорити про дохідну частину, про її збільшення, ми можемо говорити про те, наскільки ми відчули на собі війну. Так давайте не обманювати один одного. Не відчули ми це, ми не зробили все можливе для того, щоб максимально використати наш ресурс. І все, що ми зараз з вами при доопрацюванні маємо зробити, – це сконцентруватися саме на цьому питанні і ці кошти віддати справді на соціальний захист, який має гарантувати держава, тому що проблем в державі з такою кількістю осіб, яким ми маємо допомагати, і значно меншою кількістю працюючого населення – це катастрофа. Катастрофа!
Тому давайте об'єднувати зусилля і справді скорочувати видатки, а не робити вигляд, що ми їх скорочуємо. Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О
14:48:16
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Ар'єв Володимир Ігорович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
14:48:25
АР’ЄВ В.І.
Так добре виступати в тиші, тому що, коли зал повний, ну, чесно кажучи, на базарі тихіше, ніж в залі Верховної Ради України. Проте ми бачимо зараз те, що ця тиша від того, що нікому нецікаво це слухати.
Але я хочу перш за все до міністра фінансів звернутися. Пане Марченко, це я до вас. Ваші ж цифри. Ви сказали, що це бюджет країни, що воює. Окей, по витратам безпосередньо на Збройні Сили України це дійсно рекордна цифра, і вона цілком виправдана. Але на компенсацію загиблим і тим, хто залишився інвалідами після цієї війни, учасникам цієї війни, родинам загиблих – 325 мільйонів. Нагадую вам, що Постановою 168 Кабінету Міністрів (не хитайте головою, подивіться вашу презентацію, яку ви давали), Постановою 168 ви обіцяли 15 мільйонів кожній родині загиблого, тобто це 21 родина може отримати. Але при цьому на дороги у вас знайшлося 38 мільярдів. Ну, от і рахуйте: 325 мільйонів на 21 родину загиблих і на "велике крадівництво" – 38 мільярдів. Це бюджет країни, що воює? Може, ви трошечки пріоритети там підкоригуєте? Тому що ми сьогодні маємо дбати в тому числі і тих, хто повернувся, і про родини тих, хто не повернувся з цієї війни. Тому що ми не можемо забувати про тих, хто вже віддав Україні свій борг, захищаючи її.
Отже, я абсолютно чітко вам говорю: ми будемо робити все можливе, піднімаючи родини, для того, щоб у бюджеті 2023 року була записана достойна цифра для того, щоб видати компенсації родинам загиблих, або міняйте цифри постановою Кабміну. А також тим, хто постраждав, хто отримав поранення, контузії, каліцтва після участі в бойових діях.
Тому що "Слава Україні" – це не просто гасло. Слава Україні – це тоді, коли ми дбаємо про тих, хто приносить Україні славу. І якщо ми розуміємо, що це буде виражатися в конкретних цифрах, дбання про тих, хто Україну захищає, отоді ми маємо в цьому залі з повним правом говорити: слава Україні!
14:51:27
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстраційний номер 8000) завершено. Відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік вважається взятим Верховною Радою для подальшої роботи.
Шановні народні депутати, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Я дякую всім за результативну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його наступного продовження вам буде повідомлено завчасно. Прошу не поширювати інформацію щодо його початку.
Працюємо разом на перемогу! Слава Україні!