ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

21 червня 2022 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:01:35

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати, я нагадую вам, що відповідно до прийнятих нами постанов: про організацію роботи Верховної Ради  України в умовах дії воєнного стану та "Про організацію роботи Верховної  Ради  України у зв'язку з актом збройної агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року" –  Верховна Рада України працює в режимі пленарного засідання безперервно. Тому сьогодні за пропозицією Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп ми продовжуємо пленарне засідання.

За доброю нашою традицією розпочнемо нашу роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати України, триває 118 доба самовідданої боротьби українського народу за свою незалежність та територіальну цілісність, за просте бажання бути господарями на своїй землі та право нації самостійно обирати своє майбутнє. Сміливістю і стійкістю наших співвітчизників захоплюється весь світ.

Тому я прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять полеглих воїнів-героїв, які мужньо стали на захист України. Вшануємо також пам'ять всіх мирних жителів - жертв російської агресії.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати.

Переходимо до роботи. Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовилися перед початком розгляду питань порядку денного надати час до трьох хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп. Тому прошу представників фракцій та груп записатися на виступи.

Слово надається народному депутату Дубелю Валерію Олександровичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.

 

10:05:57

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, вітаю всіх! Ну, перше, хочу вам повідомити, що по вчорашній Стамбульській конвенції наша команда звертається до Конституційного Суду. Сподіваємося, що колись цей Конституційний Суд з'явиться в Україні нарешті, а не буде, як сьогодні, загнаний під плінтус.

І друге. Ми  будемо звертатися до народу України для того, щоби підписати петицію до Президента окраїни про денонсацію Стамбульської конвенції.

Я хочу сказати, що кожна людина в країні завдяки нашій роботі буде знати, хто як проголосував, як взагалі все це розгорталося і які наслідки для України будуть після цього.  Я хочу, щоб ви просто знали, що ми не зупинимося в тому, щоби суспільство зрозуміло, що відбулося і як нам від цього захищатися.

Я також хотіла би звернути вашу увагу, що починається реальна мегакорупція в цій Верховній Раді. Я не знаю, хто є ініціатором цього, але я переконана, що єдиний центр тут існує, на жаль. І саме тому хочу повідомити зараз Верховній Раді, що зразу після 24 червня, коли Україна отримає статус кандидата в члени Європейського Союзу, наша команда починає готувати кейси для Європейського Союзу про те, що відбувається в Україні з демократією, що відбувається з корупцією, що відбувається з  свободою слова. І я пригадую ті часи, коли під час Януковича ми працювали з моніторинговою місією Парламентської асамблеї Ради Європи, і якраз завдяки цьому світ був консолідований навколо того, щоби Україні не дати скотитися до авторитаризму.

І сьогодні, так як і вчора, вчора ми будемо в цей кейс включати законопроекти, які стосуються виділення по 100 гектарів лісу на 20 років для невідомо яких осіб і, безумовно, без будь-яких процедур і без  захисту лісу. Сьогодні ми будемо включати в цей кейс законопроект, який стосується приватизації державного і комунального майна. Ми з вами поговоримо, що автори цього закончику наваяли. А, крім того, три законопроекти, які стосуються мегакорупції в НАК "Нафтогазі".

 Я хочу, щоб ви знали, що коли в країні відбувається такий шабаш, як сьогодні, і причому під час війни, є можливості з цим боротися, якщо не вистачає внутрішніх зусиль. Ми не дозволимо перетворити Україну в авторитарну  територію, в корупцію, без свободи слова, без парламентаризму і без врахування національних інтересів. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Загородньому Юрію Івановичу, фракція "Платформа за життя і мир".

 

10:09:06

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Руслан Олексійович, я прошу передати слово народному депутату Шуфричу Нестору Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич, будь ласка.

 

10:09:19

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Я щиро хочу сказати, що, мабуть, був одним із найбільших євроскептиків в цій залі. Не тому, що я був проти європейського вибору, а тому, що я мав певний досвід, інформацію з приводу того, що нас там, м'яко кажучи, не дуже і чекали. Але, мабуть, я з небагатьох моїх шановних колег є тим, хто найближче є до Європи. Мої батьки народилися в Угорщині, вчилися в Словаччині, працювали в Радянському Союзі, народили мене, а я вже своїх дітей народжував в Україні. І хочу сказати, що вчорашнє рішення, я сподіваюся, що завтра-післязавтра ми отримаємо таки кандидатський статус члена Євросоюзу, потім я хочу вірити в те, що ми зможемо на протязі максимум 18-24 місяців досягтися цього членства.

Багато було розмов про Угорщину. І я хочу сказати, і подякувати Валерію, і навіть Миколі, про те, що вчора Орбан прийняв рішення голосувати за кандидатський статус нашої країни. Тобто всі спекуляції навколо позиції Угорщини зняті.

Враховуючи надзвичайно важливість завтрашнього саміту, який завтра почнеться, я хочу подякувати і попросити… (вислів іноземною мовою) Угорцям, словакам, дякуємо вам за те, що… (вислів іноземною мовою)

Я хочу вірити в те, що… На жаль, не володію німецькою, не володію французькою, італійською мовою, іспанською мовою. Буду вчитися, обіцяю. Але хочу вірити і в те, що гранди європейські завтра нас підтримають. Що завтра нас підтримає Швеція і Ірландія, заради яких ми вчора так складно і з напругою голосували.

Це дуже непростий путь. Це шлях, де гарантовано права людей. Це шлях, де гарантовано свободу слова. І ми цей шлях маємо пройти з гідністю.

Зараз ми маємо визнавати, відчувати: європейський вибір вперше за 30 років незалежності стає реальністю, і багато чого залежить від нас, багато залежить від наших військових. І я переконаний, що європейська перспектива – це вже не морква, а може стати реальністю, якщо ми навколо цього об'єднаємося.

Дякую за увагу.      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово надається народній депутатці України Совсун Інні Романівні, фракція політичної партії "Голос".

 

10:12:28

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, по-перше, хочу щиро привітати цю залу з учорашнім історичним рішенням. Вчорашнє голосування Стамбульської конвенції – це крок вперед. Хто б вам що не говорив про те, що з'явилися якісь величезні проблеми, я впевнена, що ця зала знає, що від того, що в українському законодавстві слово "гендер" з'явилось в 982 раз, українська родина від цього не розсиплеться. З чим вас всіх хочу привітати, і пропоную не вестись на маніпуляції, які, на жаль, лунали з цієї трибуни вчора впродовж цілого дня.

Але, на жаль, не все, що відбувається зараз в Україні є настільки позитивним та прогресивним. І  я вкотре хочу з цієї трибуни звернутися до колег по залі, в першу чергу до представників Комітету освіти та Комітету охорони здоров'я, з приводу критичної ситуації, яка у нас зараз складається з підготовкою лікарів.

Рішення, яке прийнято Міносвіти з подання Міністерства охорони здоров'я про те, аби набирати на спеціальність "медицина" кого завгодно, є абсолютно шкідливим. Друзі, чи хочете ви, щоб ваші діти лікувалися в лікарів, які не спромоглися здати вступний іспит на мінімальний прохідний бал? 150, які у нас були встановлені до цього, з 2017 року, і без того  були досить низьким порогом.   Зараз скасовують його в принципі. Ви розумієте, що зараз для того, аби вступити на медицину, треба буде прийти і на іспиті вступному закреслити варіант відповіді "б" - і ти набереш достатньо балів для того, аби вступити в медичний університет. Хто б що мені не говорив про відсіювання у майбутньому, це все відверті маніпуляції. Це є абсолютно шкідливе рішення, яке, на превеликий жаль, є не першим шкідливим рішенням, яке приймається Міністерством охорони здоров'я щодо підготовки лікарів. Тому що я хочу так само нагадати, що було скасовано рішення про проведення міжнародного іспиту з основ медицини, який насправді міг би хоч якось відсівати студентів у процесі навчання. Це означає, що будь-які студенти, які вступлять у цьому році, через 6 років отримають диплом лікаря, через 8 років прийдуть лікувати ваших дітей.

 Скажіть, будь ласка, вам не страшно про це подумати? Зараз, коли наскільки важливим є повага до здоров'я та життя кожного громадянина (громадянки), питання підготовки лікарів має бути винесено на значно вищий рівень обговорення.

Тому я дуже сподіваюсь, і звертаюсь зараз офіційно до профільних комітетів освіти та охорони здоров'я з проханням розглянути питання про катастрофічну ситуацію з медичною освітою в Україні для того, аби гарантувати, що ми будемо мати кваліфікованих лікарів. Інакше, друзі, ми рухаємося до катастрофи, коли питання про те, чи ми маємо хорошого лікаря, кого порадити, буде дедалі частіше лунати.

Я дуже сподіваюся, що цей заклик почують і відповідні рішення будуть прийняті до того, як розпочнеться ця вступна кампанія.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Геращенко Ірині Володимирівні, фракція "Європейська солідарність".

Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, будь ласка.

 

10:15:39

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановний пане Голово, шановні колеги! В цей трагічний час, коли українці гинують, захищаючи свою державу, коли велика кількість наших людей живе на згарищах, коли частина наших громадян змушені тікати світ за очі, коли нас вкотре намагаються знищити, у нас є можливість знаходитися як ніколи близько до мрії, до повернення нас у наш європейський цивілізаційний простір. І перед нами з вами стоїть безпосередня відповідальність, колосальна відповідальність, перед цією Верховною Радою, не змарнувати цей історичний шанс, бо ціна повернення додому є надзвичайною.

Це ще один наш фронт війни, і ми маємо це розуміти і усвідомлювати. Адже європейська інтеграція – це, власне кажучи, смерть спадкоємця орди - російського імперського проекту - і початок нової доби не тільки в європейській, в українській, а і у світовій історії.

Тому, колеги, хотіла би нагадати вам, що європейська інтеграція України почала заякорюватися в нашому суспільстві з Революції Гідності, тоді, коли ми із шаленими втратами відвоювали своє право будувати країну таку, в яку ми віримо: демократичну, вільну, успішну, процвітаючу.

Ми почали велику кількість реформ вісім років тому: від децентралізації, від верховенства права, від побудови антикорупційних інституцій, від свободи слова, створення суспільного мовника, від партійного будівництва через фінансування політичних партій, від корпоративного управління, державного управління та багато-багато інших. На жаль, велика кількість цих реформ були вже атаковані або навіть знищені.

Перед нами зараз стоїть безпосереднє завдання – відновити цей реформаторський порядок денний навіть під час війни. Ми з вами, колеги, не маємо права змарнувати цей шанс. Ми з вами маємо розуміти, що вчора Верховна Рада України дійсно ухвалила низку євроінтеграційних законопроектів, які важливі в нашому очікуванні рішення Європейської Ради 23-24 червня. І ми сподіваємося, що це рішення однозначно має бути позитивним для українського суспільства і українського народу. Але після того наше з вами завдання, завдання цієї Верховної Ради, завдання цього уряду, завдання цього Президента – дійсно продовжити показувати політичну волю до змін, до трансформації відповідно до європейських принципів. Я дуже розраховую, що тут, в цій, залі буде присутня ця відповідальність. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Констанкевич Ірині Мирославівні, депутатська група "Партія "За майбутнє".

Шановні колеги, після цього прошу запросіть народних депутатів до зали, ми починаємо наше засідання.

Будь ласка,  Ірина Мирославівна.

 

10:18:50

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я почну свій виступ, перефразовуючи загальновідомий вираз: ми створили Україну, а тепер маємо створити українців як націю. І очевидно, що ми стали  на довгу і складну дорогу, адже маємо  спільно творити таких українців, які будуть органічними у європейській спільноті: високоосвічені, висококультурні, які поважають права і свободи один одного. Але, разом з тим, це мають бути такі люди:  з глибоким національним корінням, історичною пам'яттю. Це люди, які знають ціну життя, які пройшли горнило війни з російським агресором, і тому це люди, які вибороли право на майбутнє.

Ми з вами як парламент зробили уже кілька важливих кроків заради цього майбутнього, зокрема щодо відновлення історичної пам'яті проголосували правильні закони проти "русского мира", проти захисту від  рашистської ідеології. Це закони, які будуть працювати в сфері культури, в сфері освіти,  в гуманітаристиці загалом.

І тепер ми вважаємо, що нам треба парламентом і  центральною виконавчою владою сформулювати  поняття візії майбутнього: яким воно має бути і для кого. І на сакраментальне шевченкове питання: "Хто ми? Чиїх батьків? Ким, за що закуті?" - воїни Збройних Сил України, волонтери, широке громадянське суспільство України  відповідає тим, що 118 днів боронить Україну. І ми переконані, що зараз парламент теж має сказати, яким має бути це майбутнє  і для кого.

Група "За майбутнє" вважає, що у фокусі парламентської роботи мають бути в пріоритеті питання освіти, питання культури і питання, які стосуються дітей, молоді і кількісних та якісних параметрів майбутніх поколінь, тобто питання демографії.

Питання людського капіталу завжди актуалізовувалося після війни. Нагадаю вам, шановні колеги, хто мене чує, що за підсумками двох воєн – Першої і Другої світової війни – Україна втратила 15 мільйонів, це при найменших підрахунках. Які будуть кількісні параметри наразі, нам невідомо, але в наших силах зробити все, щоб ці втрати були якомога меншими.

Тому давайте відновлювати себе через освіту, через культуру і дбати про наше майбутнє – майбутнє, в якому є цінна кожна людина.

Дякую вам за увагу. І слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович. І після цього переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

10:22:05

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! В цей особливий євроінтеграційний тиждень, у переддень того історичного рішення нашої держави, коли всі скажуть: Україна отримує статус кандидата до родини народів Європейського Союзу, - саме в цей час, коли ми разом з вами і все суспільство готуємося до цього важливого статусу нашої держави, коли ми приймаємо відповідні євроінтеграційні, відповідні антикорупційні, відповідні суспільні закони, ми також з вами повинні зрозуміти, що жити по-європейськи – це означає і високі європейські зарплати для наших насамперед захисників і захисниць, для наших медиків, для наших всіх освітян, для всієї бюджетної галузі нашої країни. А щоб ці зарплати платити людям, а це величезна частка українців, які працюють у державному секторі, потрібно однозначно, аби всі, кожен, працюючи на своєму робочому місці, теж працював по-європейськи. По-європейськи чисто і оплачував податки, бо для європейця номер один протягом місяця є оплата податків.

Тому ми однозначно за те, аби повертати довоєнний стан оподаткування, аби однозначно назад повертати ввізне мито на товари. Однак європейці - це також ті люди, котрі мають можливість їздити і купувати автомобілі і не розмитнювати в межах країн-членів Європейського Союзу. Оскільки ми вже набуваємо статус кандидата в члени Європейського Союзу, то давайте задумаємося, аби українці і надалі мали можливість купувати і ввозити автомобілі без розмитнення. Це надважливо для кожного українця, адже він сплатить все одно податок, коли купить бензин, маючи новий автомобіль чи вживаний з Європи. Він сплатить податок, коли перевезе той чи інший товар, ту чи іншу особу. Тобто і так піде закручуватися економіка.

Тому ще раз сьогодні закликаю вас, відновлюючи податки для зарплат, все ж таки зберегти можливість для українців купувати в родині європейській автомобілі і ввозити їх без ввізного мита. Особливо слід звернути увагу на наших захисників, котрі сьогодні важко працюють на різних рубежах. Приїдуть - і їм також потрібно буде однозначно автомобілі для їхніх родин. І вони повинні їх отримувати без сплати жодного ввізного мита. І обов'язково це запрацює в нашій державі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили виступи, час для виступів вичерпаний.

Йдемо далі. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України: Неллі Іллівни Яковлєвої, "Слуга народу". Давайте привітаємо. (Оплески)

 А також Анатолія  Ігоровича Урбанського, партія "За майбутнє". Давайте також привітаємо. (Оплески)

Шановні колеги, бажаємо міцного здоров'я, мирного неба і якнайшвидшої перемоги.

Йдемо далі. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України я пропоную провести сигнальне голосування для прогнозування результатів голосувань питань порядку денного. Прошу народних депутатів взяти участь у сигнальному голосуванні, натиснувши на зелену кнопку "За". При цьому нагадую, що необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути на зеленку кнопку "За" і утримати ці дві кнопки одночасно до кінця голосування, тобто до появи результатів на табло.

Прошу приготуватися. 

Шановні колеги, сигнальне голосування. Прошу голосувати.

 

10:26:32

За-265

Шановні колеги, дивіться, не треба бігти, коли я говорю, давайте голосувати, ви вже маєте бути на робочих місцях, а не створювати броунівський рух в залі.

Йдемо далі, шановні колеги. Перелік питань, який був наданий… який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Колеги, я хочу нагадати, що у нас о 12:05 буде виступ Прем'єр-міністра Королівства Данії. Тому, якщо ми навіть будемо знаходитися в питанні, я прошу, ми зробимо паузу, послухаємо виступ, після цього продовжимо. Заперечень немає? Немає.

Тому починаємо з першого питання. Шановні колеги, це 7451. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та інших законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави.

Шановні колеги… Секундочку. Шановні колеги, ми маємо проголосувати про розгляд цього питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:28:10

За-229

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Олексія Васильовича Мовчана. Будь ласка. 

Да, 4 хвилини – як від авторів і від комітету.

 

10:28:29

МОВЧАН О.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Дорогі українці! Проект Закону № 7451 стосується сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави після нашої перемоги. І це є важливою і необхідною зміною в системі управління державною власністю.

Законопроект складається із двох частин. Перша частина - це про збереження економіки під час війни, і вона ключова. Це тимчасові норми до "Прикінцевих та перехідних положень" Закону про приватизацію на період дії воєнного стану, які націлені зберегти робочі місця і бізнес, який ще можна перевезти із територій, де проходять бойові дії. Ця частина про те, як в умовах обмеженої конкуренції у воєнній економіці дати можливості підприємцям, які тікають від війни, придбати  непотрібні державі активи.

Крім того, законопроектом пропонується пришвидшити і цифровізувати процедури приватизації на час воєнного стану. Все, аби придбання об'єкта для цілей релокації підприємств відбувалося швидко і без бюрократичних бар'єрів.

Інша частина законопроекту - про відновлення економіки України після війни. Тут ми вносимо зміни в тіло Закону про приватизацію та інші законодавчі акти, більшість з яких націлені на те, щоб розчистити авгієві стайні держвласності, на якій часто годуються силовики чи корумповані політики. Законопроектом пропонується пришвидшити і спростити процедури підготовки об'єктів до приватизації та ліквідувати лазівки в законодавстві, через які приватизація державних підприємств затягується.

Для  розуміння наведу цифри. Сьогодні у віданні Фонду держмайна знаходиться 634 державних підприємства для цілей приватизації. Всього лише 10 відсотків з них можуть бути приватизовані. У майже 30 відсотків підприємств накладені арешти на майно та інші обтяження, які блокують подальшу приватизацію. На ще 12 відсотках державних підприємств відсутній керівник, тобто немає кому готувати підприємство до приватизації. Інші підприємства не можуть бути продані, бо знаходяться у стадії банкрутства, не мають активів або знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Цим законопроектом більша частина бар'єрів для приватизації знімається, що дасть шлях до прозорої та відкритої приватизації для відновлення економіки України.

Крім того, ми пропонуємо продавати об'єкти великої приватизації через електронні аукціони, а не так, як це було раніше, через ліцитатора і молоточок.

Висновок комітету. Комітет з питань економічного розвитку на засіданні 20 червня 2022 року розглянув законопроект  номер 7451 і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний проект за основу з подальшим доопрацюванням відповідно до частини  першої статті 116 Регламенту.

Дякую за увагу. Прошу підтримати. І слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям слава!

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Прошу записатися: два – за, два – проти.         Запишіться: два – за,  два – проти, будь ласка. Б

удь ласка, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, фракція політичної партії "Європейська солідарність".  

 

10:32:24

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніна  Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

10:32:35

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я думаю, що я не вперше звертаюся до вас з тим, щоби попросити вас все ж таки читати проекти законів, які подаються для розгляду в цій залі.

Я хотіла би звернутися до авторів проекту закону, які, нехтуючи нашою думкою, тому що абсолютно такий же дзеркальний проект закону був розглянутий в залі 21 квітня цього року і був відхилений всіма нами, тому зневажати на нашу думку – це означає, що ви хочете обдурити і вчергове втягнути в зал проект, який не підтримується більшістю народних депутатів.

Я не знаю, що може привести до того, щоби в залі сьогодні цей проект закон був прийнятий хоча би за основу. Мені здається, що дискусію про приватизацію потрібно починати, але перш за все давайте приймемо зміни до однієї найголовнішої норми, яка сьогодні існує в Законі про правовий режим воєнного стану.          

Це відмінимо заборону на велику приватизацію. Це буде перший крок. Це означає, що ми суспільству скажемо, або що у нас війна надовго, або що ми не маємо інших джерел наповнення бюджету, як продати за копійки всі об'єкти державної і комунальної власності. Або ж висловіть насправді ту реальну причину, із-за якої ви хочете проводити велику приватизацію.

Тому ще раз, найголовніше: без зміни в цей закон ви нехтуєте взагалі законодавством України. Ви попираєте тими нормами, які якраз стоять на сторожі того, щоби в такі моменти не проводився розпродаж за безцінь об'єктів. Нічого тут немає про допомогу по релокації підприємств, нічого, жодного слова. Де ж у вас совість, коли ви говорите, що це ви робите для відновлення економіки. Якої економіки?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Третьякова. Але передає слово Кисилевському, так я розумію? Будь ласка. Мовчану, да?

Я перепрошую, ви що хочете? Ви відповідь? У нас нема відповідей. Чи ви будете від "Слуги народу" доповідати? Ви від "Слуги народу" будете доповідати.

Будь ласка, Мовчан.

 

10:35:05

МОВЧАН О.В.

Я хотів би прояснити деякі моменти. Колеги, цей законопроект не ідентичний тому, який голосувався 21 квітня, це маніпуляція. Так, там є низка схожих норм, але виключно ідеологічно. Цей законопроект про інструмент для релокації бізнесу на державні підприємства. Тобто щоб бізнес з Харкова, з Охтирки, з Донбасу, з будь-яких інших регіонів, які сьогодні потерпають від бойових дій і від російської агресії, міг придбати у держави непотрібні активи, але виключно за заявочним принципом. І це треба, я зауважую тим, хто критикує наш законопроект, що це написано в законопроекті, коли ми продаємо не все, що є у держави вільне, а тільки ті об'єкти, на які виявили бажання підприємці з територій, які потерпають. Тобто відкривається приватизація виключно після того, як виявило бажання таке підприємство.

І тому ми маємо це зробити для того, щоб бізнес, який сьогодні ще працює, він міг продовжувати працювати, платити податки, створювати робочі місця і додану вартість.

Великої приватизації в редакції, яка сьогодні голосується, немає під час воєнного стану. Це також неправда, вона заборонена на період війни. Тому ми маємо приймати рішення виключно для того, щоб бізнес зміг релокуватися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Железняку Ярославу Івановичу, фракція "Голос".

 

10:36:51

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, давайте повернемося до основ. Скільки у нас державних підприємств? 3 300. З них половина, 1 500, а навіть зараз, після війни, більше не працює і ніколи не запрацює. Це документи, або сарай, в кращому випадку, який тільки тягне з бюджету. Інша частина - половина збиткові, а половина ледь-ледь заробляють. І лише, напевно, 5 відсотків – це те, що приносить гроші в бюджет.

Тому логічна дія будь-якої держави, тим більше та, яка залишається у війні, - це ті сараї, ті підприємства, те майно, яке хоч якось є, передати бізнесу, який виїжджає з мого рідного Маріуполя, з Харківської області, з постраждалих зон Київської області, Чернігівської і таке інше. І це нормально.

Цей законопроект має певні нюанси, і ми про них говорили з комітетом. І я сподіваюсь, що до другого читання, особливо щодо питань обтяження, ми обов'язково доопрацюємо. Але якщо його підтримує Transparency International, якщо його підтримують наші експерти, якщо його підтримують міжнародні партнери, то, напевно, він точно заслуговує на те, щоб бути прийнятим в першому читанні.

Але найголовніше, у нас унікальний шанс те майно, заради якого кожен політик, не кожен, але більшість політиків, 30 років приходили, сідали на підприємства і доїли їх, передати зараз людям, які виїхали з територій, які постраждали від бойових дій, і хочуть створювати тут, в Україні, не в Польщі, не в Угорщині, а в Україні робочі місця.

І тільки через це я хотів би проголосувати за цей закон, і прошу вас це зробити. Тому ми будемо підтримувати до першого читання. До другого, сподіваюся, доопрацюємо в питаннях обтяжень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, група "Платформа за життя та мир" .

 

10:38:56

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Прошу передати слово Михайлу Папієву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Папієв.

 

10:39:04

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні колеги, ви знаєте, я бачив у Верховній Раді багато різних законопроектів і як вони подавалися, але так, знаєте, якось по-наглому, в мене іншого слова немає, як вноситься цей законопроект, я такого ще не бачив.

Позаминулого тижня Верховна Рада України розглядала законопроект 7402, який повністю співпадає з цим законопроектом. Я хочу нагадати, що Верховна Рада України відхилила той законопроект. Тобто за частиною другою статті 107 Регламенту Верховної Ради України - а Регламент - це основний закон Верховної Ради України, - не може подаватися цей законопроект та аналогічний за змістом на поточній сесії.

Шановні колеги, що ж ви робите? От тут стояв пан Мовчан і сказав вам абсолютну неправду, що цей законопроект не повторює той. Так ви візьміть, і я, пане Голово, підготую як народний депутат України своє звернення офіційне до вас і викладу там юридично, які норми цей закон повторює відхиленого законопроекту.

І ще одне. Дивиться, що робиться в цьому законі. Цей закон абсолютно виводить з процесу приватизації, концентрації акцій таку інституцію, як Антимонопольний комітет. Тобто на сьогодні зібралися два чиновника, випили, закусили - і кажуть: давай рейдернемо оте акціонерне товариство. На ранок приймається рішення слідчого судді, передається в АРМА, АРМА передає це іншому власнику. І все. Тобто фактично цей закон дозволяє працювати по бєспрєдєлу з юридичними особами...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще? Юлія Володимирівна і... Бачу.

Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

10:41:28

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, ну, це ж ви розумієте, що це просто махрова корупція. Ви знаєте, що приватизація, в принципі, під час війни – це абсурд. Спробуйте свої квартири попродавати під час війни. Яку ціну ви за них отримаєте, хотіла б зрозуміти від вас це.

Але це не тільки це. Уявіть собі, як ця приватизація буде проводитися. Перше – без повідомлення засобів масової інформації, не друкується більше повідомлення. Не по реальній оціночній ціні, а по балансовій вартості, без конкуренції, з аукціонами на пониження на 50 і 100 відсотків. Тут передбачено, що не враховується взагалі нічого, що стосується кредиторів. Крім того, тут прекрасно описано, що можна об'єкти великої приватизації продавати конфіденційно.

Скажіть, це що таке взагалі? І багато інших прекрасних речей. Це корупція в чистому вигляді. І ми готуємо цей кейс на Європейський Союз. Не голосуйте за корупцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шахов, і це завершальне буде слово.

Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Після цього переходимо до прийняття рішення. Будь ласка.

 

10:42:46

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, неодноразово ми обговорювали питання в цій залі про "прихватизацію" багатьох об'єктів, які треба перевірити, які "прихватизовувалися" ще в 90-ті роки: як вони були зруйновані; чи дали робочі місця ті, хто приватизовували ті підприємства, які вирізали на металобрухт, зруйновували нашу державу.

Зараз йде війна. І я й ще раз наголошую, якщо зараз на Донбасі все  зруйнували бомбами, то щоб те, що приватизують, не вирізали ще раз на металобрухт. Ще раз, будь ласка,  зробіть аудит всіх підприємств, які були "прихватизовані" за  ці всі 30 років, які були вирізані і мародерським шляхом повністю знищені в Україні.

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання. Переходимо до прийняття  рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні колеги, займайте свої місця. І я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням  положень відповідно до частини  першої статті 116 Регламенту проект Закону про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та інших законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави (реєстраційний номер проекту 7451).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:44:55

За-226

Рішення прийнято. (Оплески)

По фракціях покажіть, будь ласка.

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину  строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання по законопроекту 7451. Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:45:31

За-219

Рішення не прийнято.

116-а, про яку ви підходили, я одразу поставив на голосування. Тому нема питань.

Шановні колеги, йдемо далі. Шановні друзі, далі в нас три швидких голосування. Просто у нас зависло три законопроекти, є внутрішні неузгодженості. Тому я скористався своїм правом 131 статті Регламенту для того, щоб ви поправили і пішли далі, якщо можна.

Там два законопроекти. Один законопроект стосується, ми там збили правку і є внутрішня неузгодженість всередині законопроекту. І два других законопроекти – це по спортивних. Прийшов лист від міжнародної організації ВАДА, яка просить деякі положення підредагувати.

Тому з вашого дозволу я одразу поставлю ці три питання - і ми підемо далі по порядку денному. (Шум у залі)

 Я зараз скажу. У вас є воно в порядку денному. 4279, да. Там не передбачено обговорення, я перепрошую. Ви можете або голосувати, або не голосувати. І якщо ви не проголосуєте, я підписую те, що є. Тут немає обговорення. Друзі, йдемо.

Шановні народні депутати, до мене звернувся Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. (Шум у залі)

 Дивіться, я викладаю це як узгодження по 131-й. Ви не погоджуєтесь – ви не голосуєте.

До мене звернувся Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики з пропозицією усунути неточності та неузгодженості в тексті прийнятого Верховною Радою України 25 січня 2022 року Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування)".

Під час опрацювання тексту закону було встановлено, що текст містить редакційні неузгодженості між його положеннями, зокрема в пункті 6 розділу І цього закону щодо викладення статті 236 Митного кодексу України в новій редакції та розділ ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики (протокол засідання комітету від 29 квітня 2022 року) запропонував пропозиції з метою усунення неузгодженостей та неточностей в прийнятому законі. Пропозиції щодо усунення неузгодженостей вам були надіслані в електронному вигляді через СЕДО. Якщо...

Шановні колеги, я ставлю цей документ на голосування для прийняття, тому ставлю пропозиції, які ініційовані... Ставлю на голосування пропозиції, які були ініційовані Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики щодо усунення неузгодженостей та неточностей у тексті прийнятого Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування)" (реєстраційний номер 4279).

Шановні колеги, прошу народних депутатів голосувати.

 

10:49:05

За-234

Рішення прийнято. Дякую.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Шановні колеги, і два інших. Це спортивний комітет звернувся по листу ВАДА. (Шум у залі)

 Прямо зараз, Ірина Володимирівна? В порядку... Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко.

 

10:49:29

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановні українці, тільки що відбулося наступне. З порушенням Регламенту просто було змінено законопроект і дано зелене взагалі світло контрабанді для того, щоб все, що ми насправді почистили в попередньому законі, от зараз оцією зміною було введено. І так як нам не дали можливість пояснити фахово, що відбувається, я інформую вас, що ми подамо 27 постанов про скасування нинішнього голосування.

І ми дуже просимо, пане Стефанчук, звертати увагу на фракції. Якщо вони просять в порядку ведення у вас хвилину виступити, давайте, будь ласка, нам це слово. Тому що я хочу наголосити, що пані Южаніна піднімала руку для того, щоб фахово пояснити залу, що зараз ви цією поправкою насправді повністю змінили логіку законопроекту, який ми голосували і вичищали в залі, в комітетах в тому числі, з експертами під час першого і другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я скористаюся своїм правом на репліку, пані Геращенко, якщо дозволите.

Я сьогодні поставив те рішення, яке було прийнято комітетом, і послався на протокол цього рішення. Рішення приймається по 131-й Регламенту, яке не передбачає ніяких інших обговорень в залі. Воно може бути або сприйнято, або не сприйнято. Те, що ви подасте якусь постанову на це рішення, то я теж рекомендую вам вивчити Регламент. Тому що строки внесення якихось питань, пов'язаних із прийняттям цього закону, сплинули ще два дні тому після його прийняття минулого разу. А на постанову ніяких рішень блокуючих не подається. Це так, в плані загальної інформації.

Йдемо далі, шановні колеги. Шановні друзі, ще два таких уточнюючих рішення. Я пояснив ситуацію, до мене теж звернувся Комітет фізичної культури і спорту з питань про антидопінгову діяльність.

Шановні колеги, до мене звернувся Комітет Верховної Ради  України з питань молоді і спорту з пропозицією усунути неузгодженості та неточності у тексті прийнятого Верховною Радою  України 26 січня 2022 року Закону України "Про антидопінгову діяльність у спорті" (реєстраційний номер 5099). Під час опрацювання тексту закону було встановлено, що текст містить редакційні неточності та неузгодженості між його положеннями, а також включає деякі положення, що суперечать міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері антидопінгової діяльності, вимогам всесвітнього антидопінгового агентства ВАДА. Експерти ВАДА також зробили деякі зауваження.

Відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради  України Комітет з питань молоді і спорту (протокол засідання комітету від 16 лютого 2022 року) та після консультацій з міжнародними експертами запропонував пропозиції з метою усунення неузгодженостей та неточностей в прийнятому законі. Пропозиції щодо усунення неточностей вам були надані в електронному вигляді через СЕДО. 

Ставлю на голосування пропозиції, які ініційовані Комітетом Верховної Ради  України з питань молоді і спорту, щодо усунення неузгодженостей та неточностей у тексті прийнятого Закону України "Про антидопінгову діяльність у спорті" (реєстраційний номер 5099). Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:53:02

За-305

Рішення прийнято.

І останні уточнення. Шановні колеги, до мене звернувся Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту з пропозицією усунути неузгодженості та неточності у тексті прийнятого Верховною Радою України 26 січня 2022 року Закону України "Про внесення зміни до статті 52 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо діяльності Національної лабораторії антидопінгового контролю" (реєстраційний номер 5640).

Під час опрацювання тексту закону було встановлено, що текст містить редакційні неточності та неузгодженості між його положеннями, а також містить деякі положення, що суперечать міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері антидопінгової діяльності, вимогам Всесвітнього антидопінгового агентства ВАДА. Експерти ВАДА також зробили деякі зауваження.

Відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань молоді і спорту (протокол засідання комітету від 16 лютого 2022 року) запропонував пропозиції з метою усунення неузгодженостей та неточностей в прийнятому законі. Пропозиції щодо усунення неточностей і неузгодженостей були вам надані в електронному вигляді через СЕДО.

Ставлю на голосування пропозиції, які ініційовані Комітетом Верховної Ради України з питань молоді і спорту щодо усунення неузгодженостей та неточностей у тексті прийнятого Закону України "Про внесення зміни до статті 52 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо діяльності Національної лабораторії антидопінгового контролю" (реєстраційний номер 5640). Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:54:46

За-302

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми завершили розгляд питань, пов'язаних з неузгодженостями і неточностями в текстах вже прийнятих законодавчих актів. Дякую, колеги.

Йдемо далі. Наступне питання у нас - це проект Закону про внесення  змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів  щодо перегляду окремих пільг з оподаткування: 7418, 7418-1, 7418-2, 7418-3, 7418-4.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії названі вище законопроекти. Готові голосувати? Прошу народних депутатів  голосувати.

 

10:55:40

За-263

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:56:02

За-253

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, доповіді,  "два – за,  два – проти" чи одразу  "два – за,  два – проти"? (Шум у залі)

 Доповіді, да? Друзі! Шановні колеги, тоді прошу записатися: два – за,  два – проти. Прошу записатися: два – за,  два – проти.    

Слово надається народному депутату Величковичу Миколі Романовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

10:57:02

ЮЖАНІНА Н.П.

Ви знаєте, пане Голово, мені навіть вас не шкода, тому що  ви щойно проголосували те, що відхилили буквально недавно, в повному обсязі. Зараз ви ніяку не поправку, не помилку, не технічну помилку врегульовували і ніякі не поштомати. А це взагалі дозвіл всі  поштові відправлення вручати отримувачам без ідентифікаційного номеру, без коду юридичним і фізичним особам. Це великі партії контрабанди, які зараз дробляться через поштових операторів, завжди були, і ми хотіли припинити.

Ви говорите, що ви боретеся з корупцією і з контрабандою? Та ви її зараз підтримали в повному вигляді! Всі поштові відправники мають систему, яка повністю забезпечує можливість ідентифікації. Ви їм сказали: нам цього не потрібно. Я вас вітаю, ви перші корупціонери, які проголосували тут за такі зміни.

Щодо цього законопроекту. Насправді треба ж думати, коли вводите такі пільги для бізнесу. Ви ж говорили, що ви почули бізнес, що ви розумієте складнощі для підприємців спрощеної системи оподаткування, взагалі загальної системи оподаткування, тому пішли на такі кроки. Пройшло 3 місяці - втрат більше 20 мільярдів, тобто не надійшло в бюджет. Але ж ми рахуємо, що це обігові кошти бізнесу, правда? Це ж у них залишилися, або у фізичних осіб, тут дуже багато ораторів говорили.

А я вважаю, що треба було насамперед думати і про те, що бюджет пустий, армія недофінансована, фізично грошей немає, залучень немає, вливання держав-партнерів дуже малі. Досить скривати інформацію. Хоча б тут в залі ви можете говорити один одному правду? Тому думайте перш за все, чим свої толкати популістичні речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Крулько Івану Івановичу, фракція політичної партії "Батьківщина".

 

10:59:03

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Законопроект, який зараз розглядається, він, серед іншого, передбачає скасування на пільговий ввіз автомобілів з-за кордону в Україну. Питання дуже чутливе для українських громадян, тому що багато людей хотіли б скористатися такою можливістю, особливо наші воїни, які зараз на фронті, і вони з об'єктивних причин не можуть скористатися цим законом, який зараз намагаються скасувати. І, знаєте, що цікаво, що в цьому сесійному залі дуже часто кидаються з крайності в крайність. Спочатку ввели для всіх ввезення автомобілів без сплати мит. І до чого це призвело? А призвело до того, що автосалони почали масово завозити автомобілі, коли наші сусіди, бачачи на кордонах, як завозяться "мерседеси", "лексуси",  самі дорогі автомобілі, дивувалися і казали: це що, йде на фронт, на війну? Це країна, яка просить гуманітарну допомогу? Це з одного боку зробили. А з іншого боку зараз намагаються скасувати саме для тих людей, які потребують: для  волонтерів, які для фронту закупляють дуже недорогі автомобілі; для військових, які мали б мати право скористатися, щоби собі купити автомобіль; для тих, хто втратили свої автомобілі, коли їм знищили майно під час активних військових дій.

Тому позиція фракції "Батьківщина" полягає в тому, що перед тим, як щось робити, треба думати, що робити. Ми вимагаємо, що якщо цей закон навіть приймуть тільки в першому читанні, до другого читання його поправити. І все-таки тим, хто потребує допомоги від держави, залишити пільги при розмитненні: для військових, для волонтерів, для тих, хто втратили автомобілі під час військових дій, і для соціально незахищених верств населення. Тоді це буде справедливо.

Але нехай ті салони, які позавозили дорогі автомобілі, повернуть кошти в бюджет...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово надається Нестору Івановичу Шуфричу, група "Платформа за життя".

 

11:01:14

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний пане Голово. Прошу передати слово Колтуновичу Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.

 

11:01:23

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний пане Голово.

Шановні колеги, платформа "За життя і мир" підтримає лише за основу даний проект закону. Я погоджуюсь з виступами попередніх виступаючих щодо того, що та норма, яка була запроваджена в інших законодавчих актах, нею, на жаль, скористались не за призначенням, і ми маємо повернути ті норми, які були. Але в даному проекті закону вносяться ще зміни про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. В статті 1, хто є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в пункті 7 включається окремо норма, що є легкові автомобілі, оснащені виключно електричними двигунами, одним або декілька.

Тобто в теорії, якби це був не військовий час, в принципі, у нас ми запроваджували, скасовували ПДІ, ввізне мито, можна було б і скасувати і цю норму, щоб не було платежу в Пенсійний фонд 5 відсотків, хто завозить електромобілі, їх тут реєструє. Але коли у нас дефіцит Пенсійного фонду 220 мільярдів гривень, який покривається з державного бюджету, коли у нас дефіцит державного бюджету 744 мільярди гривень, коли ми запозичуємо 1,1 трильйона гривень, то, на мій погляд, така норма, напевно, ще на сьогоднішній день не актуальна, і пропоную до неї повернутися в позавоєнний час. Це раз.

Другий момент: що стосується підтримки вітчизняного автомобілебудування. Тому що, коли ми з вам говорили за ці мита, і взагалі в теорії, для чого створювалися захисні мита з ввезення автомобілів, вони якраз були направлені на те, щоб підтримати вітчизняне автомобілебудування. Тому, якщо хтось хоче десь вносити відповідні паритетні зміни, дайте, будь ласка,  цю норму.

І третє. У пояснювальній записці вказано, що додатково надійдуть 3,5 мільярди гривень в результаті повернення тих норм, які були. Це що стосується мит на звичайні автомобілі. А де показники по цифрам, скільки втратить Пенсійний фонд від того, що ви скасуєте норму по платежу?

Дякую за увагу. І прошу лише за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Васильченко Галина Іванівна, фракція "Голос".

 

11:03:33

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Передайте, будь ласка, слово Піпі Наталії Романівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Піпа Наталія Романівна, будь ласка.

 

11:03:43

ПІПА Н.Р.

Дорогі українці, шановні колеги! Тут вже з цієї трибуни, ви знаєте, подала альтернативний законопроект також і моя колега Галина Васильченко. Ми цілком розуміємо потребу наповнення бюджету, і взагалі вважаємо цю ініціативу, яка відбулася, авантюрною. Але справді добре сказано про учасників бойових дій, які на відміну від інших громадян захищають зараз нас, і можливість тих всіх громадян ввезти авто без розмитнення.

Тому ми точно будемо далі працювати, і коли буде розмитнення, планується через Дію подавати далі цю норму, щоб учасники бойових дій рік після закінчення воєнного стану, маючи посвідчення, і не для перепродажу, без можливості відчуження могли привести собі такий автомобіль. Ми далі будемо послідовно відстоювати права тих, хто дає нам захист і дає нам можливість бачити мирне небо. Це перше.

Друге. Я хочу звернутися до такого собі радника Президента, який, я не знаю, за які можливості його так показують часто по телебаченню і за які кошти він живе, але він дещо переплутав країни, бо я назву країну, в якій немає активістів. Це країна, яка робить зараз геноцид українського народу – Росія. А всі найкращі речі в цій країні є завдяки активним людям і активістам, які зараз є на фронті.

Я не можу не згадати Романа Ратушного, який загинув. Я не можу не згадати Арсенія Димида, який загинув. І таких людей є тисячі, волонтерів, тому що кожен, хто робить не за кошти, а з ідеєю, є активістом. Тому що жодна пасивна людина, яка сидить на дивані і не робить нічого, не зробила доброго для свого суспільства.

Тому я дуже прошу ретельно вибирати слова, бо в сусідній країні, де нема активістів, нема ні свободи слова, ні країни. І був вже один недопрезидент - Янукович, всі знають, як він закінчив. То прошу обирати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще Павло Бакунець і на завершення Данило Гетманцев, і після цього переходимо до голосування.

Шановні колеги, ще два виступи по одній хвилині і голосуємо. Прошу зайняти свої місця. Будь ласка, Павло Андрійович.

 

11:06:03

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановні народні депутати, будь ласка, сьогодні в цьому голосуванні прислухайтесь до думки тих людей, чиїми ви є обранцями. Однозначно, що відновлювати оподаткування для підприємств на товари, ввізне мито обов'язковим, однак точно потрібно залишити цю норму – нульове розмитнення для транспортних засобів. Тому за даний закон в цілому сьогодні голосувати не можна.

Ми ж подали альтернативний закон, який каже, дозволяє одноразове ввезення без сплати жодного мита автомобілів для учасників бойових дій, для тих громадян, котрі сьогодні відстоюють нашу державу. Це дуже і дуже важливо, прошу, зал, зверніть на це увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гетманцев Данило Олександрович. І переходимо до прийняття рішення. Шановні народні депутати, займіть свої місця. Будь ласка, Данило Олександрович.

 

11:07:07

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, я хочу нагадати вам, що в нас було у травні місяці, коли ми приймали рішення про скасування ПДВ та ввізних мит. Руські стояли під Києвом, а над країною нависла погроза дефіциту - дефіциту товарів народного споживання. Тому ми прийняли з вами рішення про те, аби звільнити товари, що ввозяться на територію України, від сплати податків.

Ми вирішили проблему дефіциту, економіка відновлюється. На сьогодні це рішення зашкоджує вітчизняному бізнесу, який просить нас якнайшвидше відновити мито, відновити ПДВ, бо їх товари є дешевшими за товари іноземні,  що абсолютно неправильно.

Я прошу вас підтримати цей законопроект за основу і в цілому, аби дати можливість працювати нашим вітчизняним товаровиробникам заробляти гроші.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я хотів уточнити: рішення комітету: за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету. (Шум у залі)

Фракція "Батьківщина" проти. Хоча, ще раз кажу, це рішення озвучувалося на Погоджувальній раді, шановні колеги, "Батьківщина". Шановні колеги, це рішення озвучувалося на Погоджувальній раді – за основу і в цілому. Секундочку. (Шум у залі)

 Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю те рішення, яке є. Так?

Шановні колеги, я ставлю пропозицію комітету прийняти за основу і в цілому з урахуванням  пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними поправками. Це законопроект 7418. (Шум у залі)

Я перепрошую, ви проти в цілому? Ну, ми ж це обговорювали на Погоджувальній раді, колеги! Ми ж це обговорювали на Погоджувальній раді з вами. (Шум у залі) Шановні колеги, ми обговорювали це на Погоджувальній раді, ну давайте дотримуватися тих питань.

Тому ще раз я ставлю пропозицію: прийняти за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними поправками законопроект 7418. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:10:09

За-235

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую, колеги.

Йдемо далі. Наступний законопроект - 7420. Ми домовлялися без обговорення. (Шум у залі)

 Як - ні? Ми домовлялися без обговорення, Артур Володимирович. 7420. Це проект… По фракціях покажіть.

Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу ІV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. В мене написано, що в нас домовленість була – без обговорення.

Тому, шановні колеги, я ставлю спочатку пропозицію включити до порядку денного сесії законопроект 7420. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:11:22

За-272

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу. Добре, тоді я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

11:11:54

За-261

Рішення прийнято.

Шановні колеги, якщо з обговоренням, тоді: два – за, два – проти. Прошу записатися.

Будь ласка, слово надається народному депутату Величковичу Миколі Романовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:12:23

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.

 

11:12:35

ЮЖАНІНА Н.П.

Колеги, ну, невже не цікаво по суті розібратися? Я звертаюся до правлячої фракції. У зв'язку з тим, що в багатьох при голосуванні попереднього закону виникло питання несправедливості відносно фізичних осіб і розмитнення авто, щоб ви на наступне засідання винесли ті три проекти закону про розмитнення авто через Дію. Тому що і наша фракція з авансом голосувала, і я працювала з колегами, щоб ми проголосували за попередній закон, бо я бачу, у вас пів фракції не голосувало взагалі. Тому, якщо можна, на наступне засідання ми маємо зробити все ж таки корисну цю дію і розглянути ті три проекти закону. Дякую вам. 

Тепер по суті цього проекту закону. Шановні колеги, насправді це найважливіші зміни, які ми робимо в процесі інтеграції нашої митниці, такі необхідні для нашої країни речі, як імплементація деяких директив і норм в наше митне законодавство. Це неймовірно важко проходить, щоб ви знали.

Ви згадайте жовтень 2019 року. Я тут представляла альтернативний проект закону до вашого Закону про уповноважених економічних операторів. Пройшло три роки - і не запрацювала ця система. Тобто такі зміни до Митного кодексу, вони надважко приживаються в нашому законодавстві і майже не виконуються. Кожна така глобальна зміна, я би просила, щоб ви відразу встановлювали відповідальну особу, щоб хоча би 10 відсотків робили з того, що ми приймаємо, інакше ми ніколи не наведемо порядок на митниці.

 І, будь ласка, не сповзайте до спрощень настільки, що ми нібито первобытные люди. В нас як ми кнопки зараз дві нажимаємо, так ми і для митниці вже робимо все, тому що типу митники в нас нічого не можуть робити, не відслідковувати, не наводити порядок, не відповідати за свої функції, на свої повноваження.

Тому звертаюсь до вас, цей закон треба ще дуже доопрацьовувати. Я не знаю, як він може бути доопрацьований в такому вигляді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату – Ярослав Іванович Железняк. Будь ласка.

 

11:14:50

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, цей законопроект дуже-дуже важливий для, в принципі, роботи всієї економіки України і особливо тих, хто хоч якось стикається з митницею. Фактично ми вводимо євроінтеграцію на питаннях митного оформлення, перетину кордону і все, що з цим пов'язано. Ця система називається NCTS. Вона дуже складна, вона дуже довго розроблялася не нами, вона розроблялася Європейським Союзом. І якщо дуже спрощено пояснювати про що це, це можливість нашій митниці, нашим митним органам отримувати інформацію щонайменш від 25 інших митниць, від країн, які нам імпортують або коли ми експортуємо відповідно свою продукцію.

Цей законопроект складається більше ніж з 200 сторінок. До нього величезна кількість зауважень. Щонайменше, якщо я не помиляюся, було п'ять робочих груп, і ще треба доопрацьовувати. Все, що сказала Ніна Петрівна Южаніна до цього, правда, щодо тих зауважень, які стосуються митниці.

Тому цей законопроект можна приймати тільки за основу і далі його доопрацьовувати. І тут у мене велике прохання до Міністерства фінансів, міністерства, яке відповідає за митний і податковий блок, зробити так, щоби до другого читання, якщо ми ці закони голосуємо для бізнесу, а якраз, умовно, клієнтами цього закону є Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата, Рада українського бізнесу, Спілка українських підприємців, щоб до другого читання кожен народний депутат отримав від них лист про те, що вони просять підтримати цей закон. Тому що зараз це листи якраз із зауваженнями до цього законопроекту, яких, безумовно, багато.

Тому ми будемо голосувати лише в першому читанні з авансом до того, що до другого читання цей треба доопрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Павлюку Максиму Васильовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:16:54

ПАВЛЮК М.В.

Прошу передати слово Сові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сова, будь ласка.

 

11:17:04

СОВА О.Г.

Шановний головуючий, шановні колеги! Ми почули від колег зауваження до даного законопроекту. Але хочу добавити, що, знаходячись в умовах війни, ми не можемо і не маємо права затягувати впровадження інтеграційних процесів, які  зможуть підсилити нашу країну.

Основним зобов'язанням нашої країни за економічною частиною Угоди про асоціацію з ЄС є приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту, яка наразі перебуває на етапі національного застосування. Цей законопроект необхідний для впровадження наступного етапу міжнародного застосування цих процедур, тобто приєднання до Конвенції про спільний  транзит. Це допоможе позбутися черг вантажівок на пунктах пропуску, зменшить строки їх оформлення, що буде сприяти збільшенню  товарообігу.

Хочу сказати, що в 2019 році, так, ми прийняли так званий інститут авторизованого економічного оператора, але, на жаль, сьогодні він не працює, тільки одне підприємство отримало дану, скористалося даною пільгою. Тому цей законопроект пропонує виправити ті недоліки, які містяться в діючих положеннях Митного кодексу України стосовно авторизованого економічного оператора.

Ми зібрали вже декілька робочих груп з представниками Мінфіну, Митної служби, бізнесу і почали  вже обговорення. Всі зауваження, які є, ми будемо враховувати, і будемо робити це законопроект, щоб він був для людей, для бізнесу, для держави.

На засіданні робочої групи ми його підтримали, і зараз прошу підтримати його в залі за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, Шуфрич Нестор Іванович і Шахов, після цього переходимо до прийняття рішення. Будь ласка.

   

11:19:25

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний пане Голово.

Шановні колеги, ми тільки що говорили про необхідність об'єднувати зусилля в тих питаннях, які можуть сприяти економічному нашому… ну принаймні стабілізації. Ми маємо розуміти, що в цей складний час єдність Верховної Ради має демонструвати всій країні, що ми готові і довіряємо сьогодні тим авторам, які сьогодні турбуються про економічну стабільність. Розбалансовувати цю ситуацію в залі  було б безвідповідально. Наша фракція підтримає цей законопроект. Дякую за увагу. Наша група.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Шахов.

 

11:20:06

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, наша група підтримає за основу цей законопроект, і як доповідач Олександр Юрійович Сова також закликав до залу. І хотів би звернути увагу на те, що  саме волонтери з 2014 року на своїх плечах вивезли тягар і війни, яка почалася в Донецькій і Луганській областях та в Криму, а зараз йде по всій Україні. Тому максимально треба додати зусиль, відпрацювати цей законопроект і дати можливість розвитку, і допомоги волонтерам, які і досі тягнуть на собі цей тягар економічний в Україні.

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення.  Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу  IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (реєстраційний номер проекту 7420).

Шановні колеги! Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:21:48

За-269

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок. Не треба? Просто в мене стоїть ця пропозиція. Ні - значить ні. Нема питань, давайте так.

Тоді переходимо до наступного питання, попереднє ми прийняли за основу. 7427 і альтернативний 7427-1 - це проект Закону про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити ці питання до порядку денного сесії.

Прошу народних депутатів голосувати. 

 

11:22:45

За-256

Рішення прийнято. 

Вадим Євгенович, ви щось руку тягнули, чи передумали? Добре. Дякую.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

11:23:16

За-248

Рішення прийнято. 

З процедури хто? Юлія Володимирівна?

Будь ласка, шановні колеги, сядьте, щоб ми бачили Юлію Володимирівну.

Будь ласка.

 

11:23:27

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановний Голово, у мене до вас є звернення. Справа в тому, що є законопроекти достатньо фундаментальні, глибокі, які потребують обговорення. І ставити їх за скороченою процедурою - це неправильно. Давайте ми просто парламентаризм повернемо в цю залу. І давайте зробимо так, що якщо є закон короткий, зрозумілий для всіх, в цьому ж логіка скороченої процедури, а там, де складні законопроекти, які потребують детального, суттєвого обговорення, не ставте скорочену процедуру. Тому що таким чином ви по суті нівелюєте процес взагалі парламентського обговорення важливих законопроектів.

І я дуже вас прошу, давайте ми на Погоджувальній раді це питання піднімемо, тому що вже Верховна Рада перетворилася в обслуговуючий персонал, де немає взагалі парламентського процесу.

І пропоную цей закон розглянути по повній процедурі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна. Рішення вже прийнято. Я керуюсь і керувався Регламент Верховної Ради України, де чітко передбачено, що процедуру обирає 150 народних депутатів, а не я сам. Я можу тільки внести ту пропозицію, яка мені надійшла. Якщо вона була підтримана в залі, зал буде розглядати за тією процедурою, яка встановлена в залі. Не буде 150 - йдемо по повній процедурі. Такий порядок, так було, є і буде.         

Дякую, шановні колеги. Йдемо далі.

Я запрошую до слова першого заступника міністра енергетики України Власенка Юрія Миколайовича для доповіді по основному закону.

 

11:25:15

ВЛАСЕНКО Ю.М.

Доброго дня, шановні депутати, шановний головуючий! Дозвольте презентувати вам, вашій увазі законодавчі ініціативи, що мають на меті забезпечити гарантований захист населення та споживачів України від підвищення цін на природний газ, теплову енергію та супутні послуги в умовах військової агресії проти України, стабілізувати діяльність суб'єктів господарювання у відповідних сферах в період воєнного стану та подальше відновлення в цілях забезпечення сталого проходження осінньо-зимового періоду 2022-2023 року.

Проект Закону України про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення є базовий проект, що передбачає мораторій на підвищення ціни на природний газ і тарифів на теплову енергію та супутні послуги в цілях забезпечення доступності цих послуг для вітчизняних споживачів в умовах воєнного стану та післявоєнного стану; комплекс компенсаторних заходів, спрямованих на стабілізацію діяльності суб'єктів ринку природного газу та підприємств теплоенергетики, діяльність яких підпадає під дію мораторію, та убезпечення виникнення кризових ситуацій, зумовлених збройною агресією проти України, на сегментах газового і теплового ринку України.

Дякую за увагу. Прошу підтримати згаданий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Миколайович.

До слова запрошується авторка альтернативного законопроекту Тимошенко.

 

11:27:12

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, те, що я перше хочу сказати, що є рішення Комітету по євроінтеграції, що цей законопроект не відповідає вимогам, які, власне кажучи, потрібно врахувати для членства в Європейському Союзі. Це перше.

Друге. Це реально мегакорупційний закон.  Такого ще в принципі цей парламент не бачив. Я хочу, щоб ви відчули, ну, от все, що тут відбувається всередині, і зробили для себе свої висновки. Дивіться, тут вимагається з бюджету державного 226 мільярдів гривень за рахунок допомоги, яка по ленд-лізу передбачена в Сполучених Штатах. Тобто прийде цей обсяг  грошей і потім його треба віддати НАК "Нафтогаз".

А тепер на що віддати, оце важливо. Перше – це… Ну, власне кажучи, ви знаєте, що наш газ український, він купується НАК "Нафтогаз" у Укргазвидобування. Тобто ми видобуваємо свій газ, і потім НАК  "Нафтогаз" купує наш газ.

Що робить НАК "Нафтогаз" в цьому законі? Вони купують у Укргазвидобування по 7,28 гривень за куб, а продають потім теплокомуненерго по 30.

У мене є взагалі запитання: що це за хамство, і чого під час війни нашим видобувним компаніям треба платити 7,28, а потім у платників наших, українців, за тепло забирати по 30? Тому що це і є дотація, яку буде давати бюджет між 7,28 і 30. Оцю дотацію не люди будуть платити, а буде платити бюджет з міжнародної допомоги. Куди підуть ці гроші, які прийдуть на НАК "Нафтогаз"?

Тому не можна за цей закон голосувати. Я не маю часу вам розкрити інші позиції, але не голосуйте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  шановні колеги, переходимо до обговорення цих законопроектів. Прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається Степану Івановичу Кубіву, фракція "Європейська солідарність".

 

11:29:53

КУБІВ С.І.

Пане Голово, прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.

 

11:30:10

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, насправді ми на засіданні свого комітету намагалися розібратися в суті основного проекту закону, який розглядав основний комітет, і тому довелося вникнути в ті спеціальні процедури і операції, які запропоновані зараз основним законом.

Насамперед мені чомусь зараз здалося, коли ми голосували 7451 про приватизацію, він якимось чином навіть пов'язаний з цим проектом закону. Я вбачаю в тому, що цей проект закону зроблений спеціально для субсидій, для виплати дотацій тим націоналізованим облгазам. Мені здається, що це другим етапом може бути приватизація через оцей пул, про який ви говорите. Але перед цим держава зі свого бюджету за рахунок коштів платників, яких і так не вистачає нам зовсім на Збройні Сили, віддасть 76 мільярдів приватним структурам. Приватним структурам, заборгованість яких не ідентифікована, не перевірена, не складено зовсім жодної підстави для того, щоб зараз перед нами вона була представлена.

Я задавала питання. НАК "Нафтогаз", який не має зараз прибутку, але ви говорите, що він заплатить у спеціальний фонд 76 мільярдів, де він його візьме? Це або заберемо наперед, або взагалі за рахунок коштів донорів, щодо яких абсолютно донори навіть знати не будуть, як ми в систему заліків вплітаємо приватні структури.

Мені здається, що ми зараз маємо зупинитися. Якщо профільний комітет там заангажований головою комітету до такої степені, що не може розглядати такі проекти законів, тоді це наша справа в залі – розібратися і не дати корупції просуватися взагалі в цій системі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина".

 

11:32:26

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Добре, можу продовжити виступ. Дорогі друзі, одне ноу-хау цього закону, що оцей   величезний обсяг грошей, який надійде в НАК "Нафтогаз", по цьому закону звільняється від оподаткування, тобто з цього навіть бюджет нічого не отримає. Я готова з депутатами, які зацікавлені, поговорити прямо по статтям цього закону. Але  це ще не все.

Наша команда розрахувала повністю баланс газу на рік, який потрібний для того, щоби країна прожила цей рік. Не забувайте, у нас немає 50 відсотків зараз виробництва, і це скорочення споживання природного газу. Плюс у нас, на жаль, частина людей виїхали з України, вони не будуть користатися опаленням, і в тому числі газом.

І тому мова йде про те, що нам непотрібно стільки газу, скільки хоче НАК "Нафтогаз" викупити за державні кошти. Максимум, що нам потрібно, – це 20-21 мільярд. Ми забезпечені на цю зиму своїм природним газом, і продавати його треба в війну по тій ціні, по якій НАК "Нафтогаз" купує газ у Укргазвидобування. 

Чому він спекулює на  нашому газі і забирає  у бюджету ті гроші, які  практично призначені для нашої оборони, ви розумієте? А на цьому фоні вони ще хочуть забирати у наших громад теплокомуненерго за борги, повністю забирати, і це теж передбачено цим законом.

А, крім того, цим законом передбачені  колосальні гроші під час війни, які ділять між собою в НАК "Нафтогазі". Ви в курсі справи про покупку "бентлі"? Ви в курсі справи, що більше  900 мільйонів гривень зараз заплачено на декількох менеджерів НАК "Нафтогазу", які реально сьогодні поділили це між собою? Не голосуйте за це!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Рущишину Ярославу Івановичу фракція політичної парії "Голос".

 

11:34:38

РУЩИШИН Я.І.

Прошу передати Інні Совсун.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун Інна Романівна, будь ласка.  

 

11:34:50

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, зрештою непогано, що зараз, на початку червня, ми почали піклуватися про те, яким буде проходження опалювального сезону наступного року. І ми маємо визнати, що це буде дуже складний опалювальний сезон. І ті рішення, які зараз необхідно приймати, треба приймати з розумінням складності тієї ситуації, з якою ми зіткнемося. Вочевидь, що громадяни не спроможні будуть платити підвищені тарифи. Вочевидь, що у нас будуть проблеми з забезпечення країни газом. І ці речі необхідно визнати. Так само, як треба визнати, що у нас є дуже висока загроза, що навіть ті плановані обсяги видобутку, які зараз озвучуються на нарадах, на обговореннях, з високою ймовірністю можуть не трапитись. Чи розуміємо ми, що росіяни почнуть бомбити місця видобутку? Чи розуміємо ми, що ми можемо втратити велику частину видобутку, і тоді у нас постане питання про те, яким чином ми будемо проходити опалювальний сезон?

Тому одне з ключових питань, яке нам зараз необхідно вирішувати, - це питання скорочення нашої залежності від газу. Нам необхідно зараз у вас на округах, шановні колеги мажоритарники, через централізовані механізми управління приймати рішення про те, яким чином переходити з газового опалення на електрику. Нам необхідно про це думати зараз. І, власне, в будь-яких ресурсах, які ми будемо виділяти на проходження опалювального сезону, необхідно на це закладати гроші.

Окрім того, нам необхідно бути максимально прозорими з нашими західними партнерами. Якщо ми вже сподіваємось отримати від них гроші на те, щоб закупити газ, то давайте принаймні не приймати ті законопроекти, які мають негативні висновки нашого ж антикорупційного комітету. Давайте вичищати законопроекти, для того щоб ті закони, які ми приймаємо з ними, власне, можна йти до західних партнерів, говорити про те, як нам допомогти. І не створювати проблеми на рівному місці.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шуфрич Нестор Іванович, будь ласка.

 

11:36:57

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, вельмишановний пане Голово.

Передаю слово нашому колезі народному депутату України Максиму Єфімову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Єфімов Максим.

 

11:37:14

ЄФІМОВ М.В.

А тут можна? Пане Голово, дорогі колеги! Громадяни під час війни відчувають гостру потребу в соціальній підтримці держави. Ми знаємо, яку роль для населення відіграє вартість послуг ЖКГ. Тарифи на газ - це 67 відсотків собівартості тепла. Ми зберегли тарифи для населення до кінця опалювального сезону, але війна не припинилася, потрібні додаткові кроки, аби підтримати людей.

Наголошую, що для теплопостачальних організацій для збереження чинних тарифів на тепло і гарячу воду потрібна компенсація по інших позиціях в структурі тарифу, а не лише фіксування вартості газу. Підприємства відчувають тиск інфляційних процесів, зростання вартості пального й інші технологічні витрати. До другого читання було б доцільно проаналізувати даний аспект та не перекладати цей тягар на місцеві бюджети.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Шахов ще, будь ласка.

Шановні колеги, ще народний депутат Шахов - і переходимо до голосування. Прошу народних депутатів запросити до зали і зайняти свої місця.

Сергій Шахов.

 

11:38:31

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, давай не будемо забувати, що зараз йде війна і ворог не зупиняється. Ми постійно говоримо про корупцію в газі, тарифи і так далі. Люди настільки постраждали і сьогодні бідкаються по всій країні, і ще ми чуємо, що газ 7.28 коштує, а буде коштувати по 30, перепродуватися, хтось на цьому буде наживатися.

Я звертаю увагу на те, що треба повернути взагалі монополію в державу і щоб держава роздавала газ людям, можна і безкоштовно, як в ті ще часи він по 2 копійки коштував, і так може й бути.

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я перепрошую, фракції і групи мають право на виступ. Приєднуйтеся до фракцій і груп - і отримуйте всі ті ж самі права.

Шановні колеги, ми переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні колеги, два законопроекти. Йдемо по тому, як визначив комітет. Прошу народних депутатів приготуватися до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу законопроект 7427. Це проект Закону про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення (7427).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:40:33

За-229

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання. Прошу голосувати.

 

11:41:03

За-190

Рішення не прийнято.

Юлія Володимирівна, немає питань.

Йдемо далі, шановні колеги. 7428, 7428-1, 7428-2. Це проект Закону про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії цей законопроект, ці законопроекти. Прошу голосувати.

 

11:41:59

За-250

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.  

 

11:42:21

За-239

Рішення прийнято.

Будь ласка, запрошується до доповіді перший заступник міністра енергетики України Власенко Юрій Миколайович. Будь ласка.

 

11:42:41

ВЛАСЕНКО Ю.М.

Доброго дня ще раз, шановний головуючий та народні депутати. Сьогодні представляємо вам проект Закону про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу щодо забезпечення стабільної роботи функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану.

Мета прийняття закону – це збалансування податкового навантаження на суб'єктів ринку природного газу в рамках реалізації заходів, що передбачають врегулювання заборгованості, спричиненим державним регулюванням на ринку природного газу у минулих періодах згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (№ 1639).

Метою цього закону, а саме обґрунтування його необхідності, є необхідність попередження додаткових додаткових нарахувань, не забезпечених джерелом для сплати, які виникають внаслідок реалізації заходів, передбачених Законом України № 1639, а також складним фінансових становищем, в якому через державне регулювання цін на тарифи та інші види державного регулювання ринку природного газу перебувають відповідно до сфери господарювання, що провадять діяльність, пов'язану з постачанням та розподілом природного газу, які внаслідок вкрай низького рівня розрахунків споживачів позбавлені джерел для своєчасних та  в повному обсязі розрахунків за кредитами, так і з бюджетом та з податками і зборами, але змушені підтримувати необхідний рівень енергетичної безпеки та запобігання гуманітарної кризи в умовах військової агресії.

У зв'язку з чим є пропозиція прийняти зазначений законопроект, який є додатком до базового законопроекту, який був прийнятий щойно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я запрошую авторку альтернативного законопроекту  Юлію Володимирівну Тимошенко.

Хто буде? Кучеренко, будь ласка.

 

11:44:38

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Дуже прошу уважно мене послухати.

Україна  в стані війни, гинуть наші славні сини і дочки.

Однією з основних причин цієї війни стала політична корупція в Європі, коли верхівка політична європейських країн за гроші була куплена РАО "Газпрому", протягнула "Північний потік – 2" і сіла на голку РАО "Газпрому" і російського газу.

Я запевняю вас, що така ж сама політична корупція в Україні зараз відбувається за гроші НАК "Нафтогазу", який хоче посадити на свою голку всіх без виключення, повністю монополізувати цей так званий ринок, і далі шантажувати всю країну, весь народ, Збройні Сили, бюджет на маленьку суму - 264 мільярди, без якого він, бачте, він нас без тепла лишить і без газу.

Один факт. Коли бюджетний комітет розглядав це питання (це буде третє питання), яке ви мали право розглядати це питання без експертизи, без висновку, без обґрунтування цієї шаленої суми? Ви спиралися на лист якогось заступника міністра фінансів Драганчука по євроінтеграції. Запам'ятайте, хлопці та дівчата, якщо міністр не підписує такий висновок на 264 мільярди, то він розуміє, що він буде завтра на допити ходити.

Так ось, я стверджую, що цей заступник міністра фінансів, який підготував і підмахнув цей експертний висновок, має корупційні, на жаль, зв'язки з Нафтогазом, бо його найближча родичка – мама - працює радницею Юрія Вітренка на посаді  радника з окладом 350 тисяч гривень на місяць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Олександровича Гетманцева. Ви як автор альтернативного і від комітету - чотири хвилини, будь ласка.

 

11:46:59

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую.

Шановні колеги, ми зараз обговорюємо законопроект, який є похідним від попереднього, який ми підтримали щойно. Насправді він говорить про те, що ми звільняємо від оподаткування ті операції з погашення заборгованості газзбутів, і відповідно "Нафтогазу", при здійсненні платежів за зазначеною операцією. Закон не політичний, закон пов'язаний з попереднім і відповідно стосується лише оподаткування при здійсненні зазначених операцій.

Ми в комітеті, попрацювавши над текстом  законопроекту, який був поданий Кабінетом Міністрів, дещо доопрацювали його та виправили ті недоліки, які ми знайшли при визначенні  податкових наслідків щодо податку на прибуток. Тому і з'явився, власне, законопроект номер 2, альтернативний законопроект номер 2. На комітеті ми прийняли рішення підтримати за основу законопроект зазначений, який я зараз доповідаю, 7428-2.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Шановні колеги, єдине, запишіться: два – за,  два – проти, так, щоб ми встигли. Тому що через буквально 15 хвилин до нас включиться Прем'єр-міністерка Данії, тому я  прошу, щоб ви в цих 15 хвилин все  завершили. Записуйтесь: два – за   два – проти.              

Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція "Батьківщина". Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.  

 

11:49:05

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Дорогі колеги, я хочу, щоб ви звернули увагу, що наша команда внесла альтернативний законопроект. Що в ньому передбачається?

По-перше, чітко порахувати баланс, що нам потрібно на цей рік, це важливо. Балансу сьогодні не існує, ніхто його не бачив.

Друге. Нам потрібно перейти на систему, коли, якщо НАК "Нафтогаз" купує по 7.28 цей газ гривень за кубометр у Укргазвидобування, треба рівно по такій ціні, плюс транспортування, плюс, можливо, там 5 відсотків надбавки НАК "Нафтогазу", продати по таким цінам нашим теплокомуненерго. Тому що тоді нам не потрібно буде жодної копійки на це з бюджету. Тобто дотація сьогодні, субвенції, які розглядаються, вони розглядаються як покриття різниці між 7.28 і 30 гривнями, які є просто спекулятивною націнкою НАК "Нафтогазу". Треба до цього повернутися.

Ми також пропонуємо зробити залік по минулим боргам, це треба списати реально. І ми також пропонуємо зробити, можливо, кризову закупівлю приблизно 2 мільярдів кубічних метрів на той випадок, що ви говорили, якщо буде якийсь стрес або криза, для того щоб закласти це в сховище. Але взяти на це не прямі бюджетні гроші, а взяти на це кредит державного банку. Тому що потім, коли люди будуть і ТКЕ платити за це, ми зможемо просто ці гроші повернути банку, не треба брати прямими платежами з бюджету. І ні в якому випадку не звільняти НАК, який сьогодні збирає весь кеш по всій країні, від податків. Тому що ми тоді зменшуємо податкові надходження в державний бюджет, який і так зараз ледве тримається. Якщо ми зробимо такі речі, ми спокійно пройдемо опалювальний сезон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Величковичу Миколі Романовичу, фракція "Європейська солідарність".

Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

11:51:25

ЮЖАНІНА Н.П.

Я хотіла б трішки полегшити вашу роботу і звернути все-таки увагу на висновок Комітету з питань інтеграції України до ЄС, які вказали у своєму висновку про те, що попередній базовий закон не відповідає пунктам 1 та 22 преамбули Директиви 73/2009 щодо забезпечення стабільності енергетичної системи та безпеки енергопостачання, а також Комітет з антикорупційної політики, який зазначив, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства в окремій нормі.

Тобто для того, щоби далі якось працювати і над суміжним законом, який ми зараз розглядаємо, треба перш за все розібратися з базовим законом. Обов'язково проінвентаризувати заборгованості, з'ясувати причину їх виникнення, тому  що заступник міністра, який мав би зараз зняти напругу, повідомити всі ключові речі для всіх депутатів у залі, він говорив, зачитував з листочка те, що точно не стосується, бо це  вузькопрофільні питання комітету, щодо зменшення, наприклад, податкового навантаження при отриманні цих компенсацій.

Я хотіла би звернути увагу, що в любому випадку, якщо ви зараз з державного бюджету відриваєте значну суму грошів - 76 мільярдів, вам все рівно, що відбувається з фінансуванням армії, вам зараз головне під прикриттям підготовки до опалювального сезону провести цю велику схему.

Так тоді, будь ласка, розберіться, чому ці гроші, які надійдуть комерційним структурам, мають бути звільнені ще і від оподаткування. Куди буде діватися та різниця, яка зараз існує в НАК "Нафтогаз"? Чому ми корегуємо не тільки податок на додану вартість, що є абсурдом, тому що в систему електронного адміністрування ПДВ ніхто не має втручатися? Це злітає повністю система реєстрації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Інні Романівні Совсун, фракція "Голос".

Железняк Ярослав Іванович.

 

11:53:46

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, цей законопроект нереально не те що за 2 хвилини пояснити - за 2 години, і два комітети, я думаю, що не всі народні депутати змогли розібратися. Спрощую задачу. Якщо ви голосували за попередній законопроект, який був основний, то вам варто голосувати за цей законопроект, тому що він є виключно технічним, він є по податковим змінам, про те, як будуть списуватися борги. Оце дуже спрощено, про що цей законопроект і як вам варто голосувати.

Тепер, користуючись можливістю, буду намагатися максимально спрощено. Влада, Міністерство енергетики разом з Нафтогазом хочуть провести взаєморозрахунки для того, щоб почистити свою фінансову звітність. Перед ними є борги, і вони мають борги перед облгазами і іншими суб'єктами. І вони хочуть провести цю проводку, яка буде в цілому мати в грошах 72 або 73 мільярди. От щоб ця проводка не обкладалася ПДВ, а потім не йшла дебіторська заборгованість, зменшення податку на прибуток, ми, тобто вони, влада пропонує законопроект про податкові зміни. Це дуже-дуже спрощено, далі там, напевно, довго пояснювати.

Але ще раз. Цей законопроект є умовно технічним, він дозволяє провести цю проводку між Нафтогазом, урядом, спецбюджетом... спецрахуноком на бюджеті і відповідно суб'єктами, там які частково націоналізовані, частково  - ні, і якимось чином закрити цю заборгованість.

Я  особисто за це голосувати не буду, наша фракція теж не підтримала цей законопроект в першому читанні. Але для вас ще раз як голова робочої групи по цьому проекту скажу, що це питання технічне, яке пов'язане з попереднім законопроектом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич.

Шановні колеги, після цього переходимо до прийняття рішення. Прошу запросити народних депутатів до зали. Будь ласка, Нестор Іванович.

 

11:55:47

ШУФРИЧ Н.І.

Шановні колеги, ми маємо розуміти ситуацію зараз із споживанням газу, його ціною і крайньою складністю, в якій знаходиться наша промисловість. Вона, в принципі, знаходиться в складності, але давайте проаналізуємо те, що відбувається зараз в країні.

По-перше, ми зробили потужній крок на підтримку газовидобувних компаній і відтермінували рентну плату за принципом касового методу:  продав газ – заплатив ренту. Це була підтримка держави, це був крок назустріч.

А  що відбулося? Що  газодобувні компанії усі: і державна НАК, або  Укргазвидобування, і всі приватні закачують газ в сховища, очікують зиму і підняття ціни, штучно створили дефіцит газу і підняли ціну – увага! - 62 тисяч гривень за кубометр. В умовах військового стану, коли держава спекулює на економіці  і наших підприємствах, які ледве виживають, це інакше, як з боку газовидобувних компаній мародерством, назвати не можна.

Ми говоримо про стабільність та розвиток вітчизняної економіки, а самі вбиваємо нашим рішенням, рішеннями влади. Ми не можемо цей законопроект підтримати, поки не буде встановлена справедлива, підконтрольна владі ціна на енергоносії в умовах військового стану. Комусь –  війна, а комусь –  мать родна. 

Тому, шановні колеги, ми маємо підтримати виробників і це мародерство зупинити.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги,  зараз я ще надам слово народному депутату Шахову, і після цього переходимо до прийняття рішення. І після прийняття рішення у нас буде включення Прем’єр-міністра Данії. Тому прошу народних депутатів зайняти свої місця. Тому порядок такий: Шахов,  голосуємо, Прем’єр-міністр Данії.

Будь ласка,  народний депутат Шахов.

 

11:58:09

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".  Шановні колеги, ми сьогодні повинні подбати про підприємців, які  ще сплачують податки в нашій державі. Ми повинні подбати про родини, які втікли з Луганщини, Донеччини, з усіх міст, де агресія "шаленої собаки" сьогодні змусила людей тікати зі своїх хат. І ми повинні сьогодні подумати про родини тих, хто сьогодні боронить нашу державу.

Ми говоримо про газ. А альтернативні сьогодні види пального? Це електроенергія, це вугілля.

І також я хотів би звернутися до профільного замміністра. Не сплачується заробітна плата тим шахтарям, які ще працюють в нашій державі. Скажіть, будь ласка,  коли буде звіт профільного міністерства з цих питань? Коли буде звіт того, що сьогодні страждають сім'ї без заробітних плат?  Їм що, бідкатися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, прошу зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу законопроект 7428-2. Це проект Закону про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення. Реєстраційний номер, ще раз, 7428-2.

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:00:11

За-240

Рішення прийнято.

Я хочу запитати, чи варто нам ставити скорочення строків. Тому що попередній ми не підтримали, мабуть, і немає сенсу. Не треба. По фракціях покажіть, будь ласка.

Шановні колеги, 12-а година. Через п'ять хвилин включається Прем'єр-міністр Данії. Тому в мене прохання, давайте ми будемо в залі, зараз зробимо таку невеличку паузу. Але я хочу, щоб ми вже привітали: в гостьовій ложі залу засідань Верховної Ради України присутній Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Данія Олє Егберг Міккельсен. (Оплески)

Шановні колеги, будь ласка, якщо можна, щоб ми знаходилися в залі. Тому що буквально три хвилини – і, сподіваюся, буде включення.

Шановні народні депутати, сьогодні у нашому пленарному засіданні по відеозв'язку бере участь вельмишановна пані Прем'єр-міністр Королівства Данії  Метте Фредеріксен. Прошу привітати. (Оплески)

Також ще раз нагадаю, що у гостьовій ложі залу засідань Верховної Ради України присутній Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данії в Україні пан Олє Егберг Міккельсен. Давайте ще раз привітаємо пана посла. Дякуємо вам. (Оплески)

Вельмишановна пані Прем'єр-міністр, від імені Верховної Ради дозвольте висловити слова глибокої вдячності данському народу, парламенту Данії, уряду Данії, вам особисто за тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Наші народи поєднують більше, ніж здається на перший погляд. Давайте запитайте кожного українця, чи читав він казки про "Стійкого олов'яного солдатика", "Кресало", "Русалоньку". Всі знають про Ганса Крістіана Андерсена, тому що ми народ романтиків, тому все нам це дуже ментально близько. Такою є лише мала частина історії.

Коли говорити про сучасність, то у ці вирішальні дні для демократії всього світу саме Данія подала руку допомоги Україні. Ви солідарні з нами у героїчній боротьбі проти  російського агресора. Ми – народ воїнів-захисників, і тому ми вдячні кожному, хто допомагає нам захистити свою землю, своїх рідних і близьких, свої демократичні принципи і духовні цінності. Військова допомога Данії, яку вона надає нам з початку повномасштабного вторгнення Росії, є неоціненною. І ми вдячні вам за це. Ви, пані Прем'єр-міністр, проявили справжнє лідерство у цьому питанні. Так, 20 червня Данія офіційно приєдналася до спільної оборонної політики Європейського Союзу, і це стало ще одним потужним кроком.

Ми – народ трударів, здатний воскресати і відбудовуватися. Нещодавно ви також зробили заяву про готовність надати фінансову підтримку у відновленні України, і це надихає нас.

І на завершення. Про наші євроінтеграційні устремління. Протягом останніх тижнів словосполучення "досягнення Копенгагенських критеріїв" стало, мабуть, найбільш вживаним не тільки мною, але і багатьма колегами в цій залі. Так, вчора наш парламент ухвалив антикорупційну стратегію та ратифікував Стамбульську конвенцію, що ще більше наблизило нас до європейського законодавства та стало сигналом того, що Україна  готова впроваджувати необхідні реформи на шляху до євроінтеграції. Ми щиро і наполегливо працюватимемо над цим процесом, а підтримка Данії у наданні Україні  статусу країни-кандидата у члени Європейського Союзу для нас є надзвичайно важливою.

Я вірю, що наш народ буде жити в об'єднаній Європі, як записано у Конституції нашої держави, а Данія буде нашим надійним партнером на цьому шляху.

Тому, шановні народні депутати, до слова запрошується Прем'єр-міністр Королівства Данії Метте Фредеріксен. Прошу. (Оплески)

 

МЕТТЕ ФРЕДЕРІКСЕН. (Синхронний переклад)

Шановний Голова Верховної Ради, шановні депутати Верховної Ради, мені дуже велика честь сьогодні випадає говорити з вами. Я хочу почати говорити з вами про нашого славетного борця за свободу Данії Кім Мальте-Бруун, його стратили німці. Він написав перед стратою листа своїй мамі. І хочу поділитися  з вами, що він написав своїй мамі. "Моя матінко, іди зі мною. Я ніколи не пожалів, що я пішов цією дорогою. Я не старий. Я не повинен помирати, але якось це виглядає природно. Ви знаєте, мені мало часу залишилося, але мій розум світлий. Я бачу все, що я хотів би бачити в реальному житті. Я думаю, що ідеї, мої ідеї і моє натхнення буде завжди з вами. Я хочу бачити, щоб ці ідеї проживали діти. Я хочу, щоб діти, які будуть вже далі жити в світлій і вільній країні, йшли широкою дорогою. Я хочу, щоб наша країна була поєднана, щоб кожен громадянин нашої країни розумів, за що ми боремося. І я хочу сказати, матінко моя, я хочу, щоб над тою моєю єдиною жінкою завжди сіяли зірки. І, матінко, до побачення. Твій єдиний син Кім". Кіма стратили нацисти. Йому було лише 21 рік.

Шановні члени Верховної Ради, шановний народне України, шановні друзі, 117 днів ви вже захищаєте вашу країну, ви боретеся проти брутальної агресії. Словами не можна описати, що ви потерпаєте. Тисячі життів втрачені. Мільйони людей змушені тікати зі своїх домівок. Велика кількість воєнних злочинів відбувається в Україні. Велика кількість людей помирає. Ми линемо думками до вас. Я не можу своїми словами описати весь той біль, що ви відчуваєте. Всі ці руйнування. Я на свої очі бачила, що відбулося в Бородянці. Я зустрічалася з тими людьми, які потерпали від зла. Але я бачила ще одну річ – те, що вирішить результат цієї війни. Тобто я бачила велетенську силу України. Я бачила горду націю. Я бачила залізну волю людей. Ви захищаєте себе, ви боретеся проти ворога, який переважає вас і в чисельності і солдат, і силі. Ви тримали Маріуполь так довго, що ніхто не міг подумати, що ви так довго будете тримати. Ви захищали Харків, ви захищаєте багато інших міст. Ми стоїмо. Ви захищаєте себе, ми захищаємо вас з нами.

Шановні українці, від імені данського народу я хочу виразити свою глибоку повагу до вас. Ви боретеся не лише за свою країну - ви боретеся за свободу всіх країн і за всі цінності. Ви маєте виграти, бо ніхто не хоче, щоб цю війну ми програли. 

Річ в тім, зараз це визначальний момент для Європи, бо він визначить не лише волю Європи, а визначить, хто ми такі. 70 років тому  назад європейські народи піднялися з руїн Другої світової війни і ми розбудували Європейський Союз. Європейський Союз будується на демократії, на правах людини і на праві будь-якої нації вибирати своє власне  майбутнє. Багато років ми хвалилися цими цінностями, але річ у тім, що були такі моменти, коли ми не дотягували до цих цінностей, коли ми не могли дуже швидко зрозуміти, що відбувається, не робили всього того, що треба було зробити. Це, наприклад, сталося в 90-ті роки в Югославії і в Україні в 2014 році, ці моменти не були тими, якими Європа може пишатися.

Але, шановні народні депутати Верховної Ради, зараз зовсім інший момент. Ми маємо показати вам і всьому світу, що наші європейські цінності – це не просто слова, а це те, чим ми живемо. Якщо ми не допоможемо вам, якщо ми не виженемо Путіна, то це означає, що ми самі не допоможемо собі, бо ваша свобода – наша свобода.

Вся Данія стоїть за вами. Вся Данія і весь світ за вами. Разом ми наклали історичні санкції на Росію, щоб послабити її економіку і Путіна. І ми ще не закінчили. Річ в тім, що Данія готова далі накладати санкції і подальший тиск чинити проти російської навали та Путіна.

 Але я знаю, що зараз вам більше всього треба саме зброя, а не просто розмови. Тому Данія вирішила надавати вам саме зброю, і не просто її надавати, а поставляти для того, щоб саме це допомогло вам подолати Росію. Звісно, ми надаємо гуманітарну допомогу і фінансову допомогу, і ми будемо робити все, що ми можемо зробити для того, щоб надавати вам все те, що вам потрібно.

Данія взяла на себе зобов'язання допомагати відбудувати Україну. Багато українців повертаються додому, ми їм допомагаємо в процесі розмінування. І це перший крок у тому, щоб почати розбудову тих територій, з якої ви вигнали росіян. І потім ми будемо продовжувати виконувати нашу обіцянку Президенту Зеленському відбудувати Миколаїв.

Ви 8 років тому назад зробили вибір - ви вибрали Європу. Немає жодних сумнівів, Україна – член нашої європейської сім'ї. Я хочу використати слова Шевченка, бо Україна є членом європейської сім'ї, великої сім'ї, нової. Ви боретеся проти Росії за вашу свободу. Я вітаю ваші прагнення приєднатися до Європейського Союзу, і Данія підтримує надання статусу кандидата Україні. Дорога до членства в ЄС може бути тривалою і складною. Існують ті вимоги, які треба виконати.

Дякую вам. Дуже дякую. Ви знаєте, шлях до членства в ЄС може бути тривалим. Є ті вимоги, які треба виконати, цього не можна змінити, але ми підтримуємо вас у кожному кроці. Ви належите до Європи і Європа належить вам.

Шановні депутати Верховної Ради, шановні українці, 117 днів ви вже боретеся, і ніхто із нас не знає, коли закінчиться ця вбивча війна, але ми бачимо вашу силу, вашу хоробрість. Я впевнена, що ви виграєте цю війну. І я також впевнена, що після війни постане нова, сильна Україна. Демократія переможе, мир відноситься і ви будете вільними! Спасибі вам! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... вельмишановна пані Прем'єр-міністр за участь у пленарному засіданні Верховної Ради України. Дякуємо пану послу.  

І я сподіваюсь, що рішення 24 числа буде таким же ж швидким, прогресивним і позитивним, як ваш сьогоднішній виступ у Верховній Раді.

Дуже вам дякую. Спасибі, і чекаємо вас безпосередньо в стінах Верховної Ради України. Дякуємо, пані Прем'єр-міністр. (Оплески) Дякую.

Шановні колеги! Дякую, пане посол, ваше ексцеленціє.

А ми продовжуємо працювати. Подякуємо ще пану послу за його присутність тут. (Оплески)

Шановні колеги, прошу не розходитися, ми одразу в рутину нашої повсякденної роботи.

У нас наступний законопроект - 7429. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення).

Шановні колеги, я ставлю пропозицію спочатку включити його до порядку денного сесії. Прошу голосувати, включити до порядку денного сесії законопроект 7429, будь ласка.

 

12:18:00

За-231

Рішення прийнято.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Чи ми можемо проголосувати, тому що… Є необхідність, я зрозумів. Я зрозумів, що є необхідність.

Шановні колеги, тоді я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

12:18:31

За-229

Рішення прийнято.

Запрошую до слова першого заступника міністра енергетики України Власенка Юрія Миколайовича.

 

12:18:51

ВЛАСЕНКО Ю.М.

Доброго дня ще раз, шановні депутати, шановний головуючий! Метою проекту є забезпечення реалізації комплексу компенсаторних заходів, спрямованих на стабілізацію діяльності суб'єктів ринку природного газу та підприємств теплоенергетики, передбачених проектом Закону про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану, та подальшого його відновлення, та запобігання виникненню кризових ситуацій, зумовлених збройною агресією проти України, в сегментах газо- та теплопостачання в цілях підготовки до опалювального періоду саме 2022-2023 року.

Також проект закону визначає джерела та механізми фінансування передбачених базовим законопроектом компенсаторних заходів та стабілізації ринку природного газу та сфери теплопостачання виключно із Спеціального фонду державного бюджету, а саме: фінансування заходів, спрямованих на подолання боргової кризи на ринку природного газу, за Законом 1639, борги минулих періодів на суму 76 мільярдів гривень. Верифікація буде проводитися НКРЕ КП за рахунок неподаткових та податкових платежів НАК "Нафтогазу", проміжні дивіденди – 64,5 мільярда гривень та авансовий внесок з податку на прибуток – 11,5 мільярда гривень.

Фінансування компенсації НАК "Нафтогаз України" витрат, понесених в цілях виконання покладених на неї спеціальних обов'язків, зменшених на фактично отримані доходи від виконання на суму 150,1 мільярда гривень за рахунок надходження міжнародної та донорської допомоги, що залучатиметься до Спеціального фонду державного бюджету для фінансування цих видатків, а також фінансування різниці в тарифах на тепло на суму 38,2 мільярда гривень за рахунок надходження міжнародної та донорської допомоги, що залучається до спеціального фонду державного бюджету.

Дякую за увагу. Прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується голова Комітету з питань бюджету Юрій Юрійович Арістов, будь ласка.

 

12:21:07

АРІСТОВ Ю.Ю.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, Комітет з питань бюджету розглянув законопроект 7429 – щодо змін до Закону України про Державний бюджет на 2022 рік. У висновку комітету наведена детальна інформація щодо законопроекту з урахуванням висновків ГНЕУ та Мінфіну, зокрема звернуто увагу, що законопроект є похідним від урядового законопроекту 7427 про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення. Тому рішення до нього має прийматися за результатом розгляду базового законопроекту, ми вже це зробили. Дякую вам усім.

До законопроекту не надано фінансово-економічні розрахунки щодо обсягів запропонованих доходів та видатків. Окремі положення законопроекту потребують технічно-юридичних уточнень для узгодження правових норм приведення до вимоги законодавчої техніки.

Міністерство  фінансів зазначає, що законопроект є збалансованим. Тому за підсумками розгляду даного питання та  враховуючи необхідність термінового його врегулювання комітет, ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді  законопроект 7429 включити до порядку денного сесії, розглянути в першому читанні після прийняття законопроекту 7427 та за результатами такого розгляду  прийняти за основу та в цілому як закон.

Але, беручи до уваги, що основний законопроект був прийнятий за основу, то пропонуємо проголосувати також  тільки за основу.

Дякую всім за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Юрійович.

Шановні колеги, є необхідність  обговорювати, тому прошу записатися. Ну, дві фракції хочуть обговорити. Будь ласка: два – за, два – проти.

Будь ласка,  народний депутат Кисилевський Дмитро Давидович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

12:23:11

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.

Колеги, важливий законопроект. Прошу підтримати і переходити до голосування. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Осадчук Андрій Петрович, фракція політичної партії "Голос".

 

12:23:23

ОСАДЧУК А.П.

Будь ласка,  передайте слово Железняку Ярославу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Железняк.

 

12:23:33

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Цей законопроект трішки легший. Але все одно для того, щоб просто пояснити. Якщо ви голосували за перший основний, то голосуйте за цей. Якщо ні, то не голосуйте.

Що пропонується? Створюється спецфонд на 260 мільярдів, із якого 180 мільярдів, навіть більше, за задумкою авторів мають надійти від міжнародних партнерів, від наших донорів, вони мають якимось чином профінансувати наші видатки на тарифи. Інші 70 мільярдів – це умовно віртуальні мільярди, які йдуть якраз на ту прогонку, на закриття боргів облгазам і всім іншим.

Тому, ще раз, цей законопроект є виключно технічним до попередніх. Якщо ви за них голосували, то голосуйте. Якщо ні, то не витрачайте час на те, щоб розібратися, і не голосуйте просто.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Загородній Юрій Іванович, група "Платформа за життя і мир".

 

12:24:25

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Дякую, Руслан Олексійович. Я прошу передати слово народному депутату Шуфричу Нестору Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич.

 

12:24:32

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Наша група підтримує цей законопроект, розуміючи необхідність концентрації грошей для закупівлі газу. Але сьогодні ми маємо відповісти нашим громадянам в умовах військового стану чесно, чому газ національного видобутку, тим паче державної компанії, який коштує сьогодні максимум з рентою, з оплаченою рентою, 4,5 тисячі гривень, чому його люди купують у тієї ж самої компанії, я вже не говорю про приватні компанії, за 62 тисячі гривень.

Я ще раз кажу, в умовах військового стану, коли ми вболіваємо за стабільність і збереження національного виробника й економіки в цілому, це інакше ніж мародерством назвати не можна. Ми маємо зупинити цей безлад і встановити граничні ціни на газ, тим паче вітчизняного видобутку.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович.

Я так розумію, передає Кучеренку Олексію Юрійовичу. Будь ласка.

 

12:25:36

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.

Шановні друзі! Олексій Кучеренко. А тепер спокійно і професійно. Нестор Іванович, дивіться, ви кажете, що треба закупити газ. Так вам Юлія Володимирівна каже, що максимум 2 мільярди по ціні нинішній - це приблизно 60 мільярдів гривень, розумієте? То навіщо ж 264 мільярди? Ви збалансуєте бюджет.

Перше. Я звертаю увагу до всіх мажоритарників. Ви поприїжджаєте до себе на округи, особливо ті, які постраждали від війни, від обстрілів. Вам там люди кажуть: як ми відновимо житло, як ми підготуємося до зими, де гроші? А грошей немає, бо ви так легко 264 мільярди в НАК "Нафтогаз", в чорну діру, запускаєте на заліки, на дірки, на всі їх схеми.

Тепер друге. Прошу, послухайте спокійно. Асоціація міст України підтримала наш – Тимошенко–Кучеренко - законопроект. Ви, мабуть, цього не знали, вам не розповідало керівництво фракції? Так знайте, будь ласка.

Тепер третє. Запам'ятайте прості цифри балансу. Якщо є бажання, запишіть, я швидко. 7,7 мільярда споживає населення, запишіть собі. 4,7 мільярда – ТКЕ; 0,8 мільярда – це внутрішні виробничо-технологічні витрати облгазів. Загальна сума 13,2 мільярда кубів – те, що треба.

Що у нас є? 12,9 видобуває Укргазвидобування, державна компанія українська. 1,7 мільярда – це газ Нафтогазу в сховищах. І ще 1 мільярд видобуває Укрнафта. Ітого – 14,6.

Так навіщо нам ще дотувати з бюджету цю чорну діру - НАК "Нафтогаз України"? Ви не мені будете пояснювати це, повірте мені, і не нам, і не Тимошенко. Ви будете в себе на округах своїм виборцям, своїм мерам і своїм депутатам, бо "Батьківщина" забезпечить за ці два тижні  обговорення ретельне законопроекту там, на рівні місцевих рад. Готуйтеся до цього, друзі. 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Прошу народних депутатів... А, я перепрошую, Ніна Петрівна Южаніна я ще обіцяв. Будь ласка,  Ніна Петрівна.

І, шановні колеги, після цього виступу переходимо до прийняття рішення. І Шахов ще, так? Після Шахова голосуємо.

Будь ласка,  Ніна Петрівна.

 

12:27:56

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, от ви зараз вже втомилися і хочете поспішати. Насправді ці економічні закони треба було вчора ще поставити, вони всі потребують широкого обговорення,  а сьогодні ми все робимо поспіхом. Запам'ятайте, коли ми говоримо про те, що ми маємо допомогти людям, це не означає розікрасти 150 мільярдів.

Я звертаюсь до деяких колег, які тут говорять: давайте підтримаємо людей. Давайте, тільки не за рахунок того, що абсолютно в непрозорий спосіб витратимо 150 мільярдів. Це ті гроші, які компенсація на НАК "Нафтогаз", тому що там буде компенсуватися ще за мінусом отриманого прибутку. Ну, будьте, будь ласка, уважними і відповідальними. Ми проти корупції, яка розвертається просто на очках, і все прикривається воєнним часом.

Ми будемо утримуватися від голосування по таким проектам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу, Шахов. І переходимо до прийняття рішення.

 

12:28:54

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, а чому ми сьогодні не розглядаємо по облгазах і по транзиту газу, за який сьогодні люди сплачують, сплачують підприємці під час війни? Хто володіє сьогодні цієї транспортною системою газовою? Хто буде відповідати за те, що люди будували ці труби, а сьогодні ми сплачуємо за кожен міліметр того газу? Може, повернути облгази в державу? Може, повернути газотранспортну систему в державу, а також 150 мільярдів гривень, які будуть розкрадатися? Так, може, поставимо все ж таки контроль над кожною копійкою, яка буде сплачуватися з кишені людей в бюджет? 

Давайте будемо контролювати разом, давайте разом зробимо тимчасову слідчу комісію з цього приводу і поставимося до цього питання пильно.

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішення.

Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про  Державний бюджет України на 2022 рік" (щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку  природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення) (реєстраційний номер законопроекту 7429).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:30:46

За-240

Рішення прийнято.

По фракціях.

Шановні колеги, йдемо далі. У нас залишилося два закони в другому читанні - це 5688 і 5689.

Шановні колеги, хтось буде наполягати на своїх поправках? (Шум у залі) Ні, секундочку, друзі, я так не можу. Голосуємо. "Європейська солідарність", скільки у вас поправок буде? 14 – на врахування, 40 – на підтвердження? Так. Ну, тоді давайте, зараз… врахування, врахування і 40 – підтвердження.

Будь ласка, Рущишин, ви що будете ставити? Скільки? Три поправки. Поправки на підтвердження чи врахування?

 

12:31:48

РУЩИШИН Я.І.

На врахування. Мої поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На врахування.

І хто ще буде? Давайте  тоді… Я перепрошую, я ще бачив, хтось "За майбутнє" піднімав руку.

Тоді давайте так, якщо ніхто більше не буде, то почнемо з поправок на врахування.

Це підтвердження всі будуть? Дві хвилини вам дати - і ви не будете ставити, да?

Почнемо з тих, які на врахування. Будь ласка, 14 на врахування від "Європейської солідарності" і 3 на врахування від "Голосу". Давайте почнемо з "Голосу", там менше.

Будь ласка, хто буде і яку поправку? Називайте спочатку номер  поправки.

Рущишин.

 

12:32:56

РУЩИШИН Я.І.

111-а, прошу подивитися.

Шановні колеги, я б хотів попросити доповідача якраз пояснити мотивацію, чому воно не було прийнято, оскільки цим законом ми забороняємо фактично користування прибутком, отриманим виробником чи учасником парку, на свій розсуд. Тобто, якщо ви поза межами парку, ви заплатили 18 процентів податку на прибуток і решта є ваших до розпорядження, тут в даному випадку ви не маєте права цього робити. І це якраз досить значне зазіхання на право власності, оскільки ми в парку повинні зробити кращі умови для того, щоб люди йшли в парк, ніж інші. Тобто вони є неконкурентні порівняно з підприємствами, які є поза межами парку.

Я, власне, хочу запитати, навіщо це робити - передавати Кабінету Міністрів, власне, повноваження з приводу прописувати інструкцію, куди прибуток повинен витрачатися в цьому парку?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позиція комітету.

 

12:34:03

КОВАЛЬЧУК О.В.

Позиція комітету – правка відхилена. Бо для того, щоб у всіх були рівні, однакові умови, комітет запропонував і прийняв рішення про те, що податок на прибуток може бути використаний підприємством-учасником індустріального парку в рамках роботи в індустріальному парку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 111 поправка народного депутата Рущишина. Вона  комітетом відхилена. Аргументацію сторін ви почули. Ставлю цю поправку на врахування. Прошу голосувати.

 

12:34:38

За-105

Рішення не прийнято.

Будь ласка, народний депутат  Рущишин,  ще дві поправки. Назвіть, будь ласка, номери їх.

 

12:34:43

РУЩИШИН Я.І.

127  і 362.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 127-а.

 

РУЩИШИН Я.І. 127 якраз поправка говорить про те, хто  має розпоряджатися  прибутком, який отриманий учасником індустріального парку на території  індустріального парку. Ми передаємо  ці повноваження  Кабінету Міністрів.  

І хочу наголосити, що право власності в собі містить три властивості: перше – це володіти, друге – користуватися, а третє – розпоряджатися. Ми забираємо право розпорядження своїм прибутком в учасника  парку і передаємо його в такий спосіб  Кабінету Міністрів.

Хочу нагадати всім, що основна мета підприємництва, природня мета – це отримання прибутку, а не розбудова індустріального парку. Ми навпаки повинні робити кращі умови в індустріальному парку, ніж інші підприємства поза межами цього парку.

Прошу шановного доповідача аргументувати, чому це також не прийнято. Дякую.

 

12:35:45

КОВАЛЬЧУК О.В.

Правка була відхилена рішенням комітету, оскільки суперечить основній концепції розподілу податку на прибуток. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Шановні колеги, 127 поправка народного депутата Рущишина. Аргументацію сторін  ви почули, народний депутат ставить її на  врахування. Прошу голосувати.

 

12:36:16

За-99

Рішення не прийнято. 

І 362 поправка Рущишина. Будь ласка.

 

12:36:21

РУЩИШИН Я.І.

Дякую.

Цим законопроектом ми  даємо право місцевому самоврядуванню визначатися з приводу оподаткування учасників індустріальних парків на свій розсуд щодо податків, де компетенція місцевого самоврядування поширюється, на який поширюється місцеве самоврядування. Але мені не зрозуміло, чому ми цього не публікуємо, чому ми не зобов'язуємо таке рішення місцевого самоврядування  опублікувати і виставити на розсуд громади, де перебуває цей індустріальний парк, оскільки це є якраз порушення принципу гласності місцевого самоврядування, рішень, які приймає  місцеве самоврядування.

Прошу,  шановний Голово, зреагувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, позиція комітету.

 

12:37:12

КОВАЛЬЧУК О.В.

Правку було відхилено. Місцеве самоврядування, мені здається, абсолютно прозоро працює в рамках своїх компетенцій, спілкується із своїми громадами. І ті рішення, які будуть не подобатися тій чи іншій громаді, в рамках такої конкурентної боротьби за інвестора і за індустріальний парк будуть обговорюватися в місцевих громадах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 362 поправка народного депутата Рущишина, вона комітетом була відхилена. Народний депутат вимагає поставити її на врахування, тому я ставлю на врахування 362 поправку. Прошу голосувати.

 

12:37:58

За-100

Рішення не прийнято.

Дякую. Далі в мене 14 поправок, які буде ставити на врахування фракція "Європейська солідарність". Так, колеги?

Почну. Перша, будь ласка. Ніна Петрівна буде ставити всі, правильно я розумію? 39 поправка.

Будь ласка, Ніна Петрівна.

 

12:38:17

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я трішки вас затримаю, але потерпіть, будь ласка. Тому що у нас на сьогоднішній день вже діє два великих закони. Це про державну підтримку інвестиційних проектів значними інвестиціями, так званий про "інвестняні", і про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні - це Дія Сіті. Тобто вони вже мають певний перелік критеріїв до учасників і перелік пільг, які їм надаються.

В мене риторичне питання. Зараз, створюючи як би нові, позаконкурентні, умови для учасників індустріальних парків, моя поправка стосується, щоби вона не стосувалася виробників дорогоцінних металів та ювелірних виробів. Саме про це 39 поправка. Я прошу виключити можливість цих видів діяльності в межах індустріальних парків. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 39 поправка Ніни Петрівни Южаніної, вона врахована частково, водночас автор наполягає на повному врахуванні.

Ставлю пропозицію автора щодо 39 поправки. Прошу голосувати.

 

12:39:44

За-92

Рішення не прийнято. Правка залишається врахованою частково.

Наступна поправка - те саме, правка... А ні,  там інше. 41-а. Вона відхилена.

Будь ласка,  Ніна Петрівна.

 

12:39:59

ЮЖАНІНА Н.П.

А тепер, звісно, треба було б, щоб доповідач проговорив, для кого ми робимо зараз новий пакет пільг і які саме пільги впроваджуємо, термін їх дії. Тому що дуже важливо, щоб ми всі з вами добре розуміли, що коли ми створюємо неконкурентні умови для бізнесу, коли ми надаємо преференції, то щоб ми розуміли, задля чого це ми робимо,  яку вигоду від цього буде мати держава.

Тому моя поправка тут (я буду перескакувати, я вибачаюсь, все ж таки щоб оголосити поправку): ми звільнили від сплати податку на прибуток "інвестнянь" протягом 5 років, а в цьому проекті закону робимо протягом 10 років з моменту подачі заяви. Уявляєте собі, що підприємство зайшло в індустріальний парк, починає працювати, отримує прибуток, але колись подасть заяву без...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позиція комітету, коротко.

 

12:41:08

КОВАЛЬЧУК О.В.

Ви запитали, кого стосується. Учасників індустріальних парків. Про неконкурентні умови – це стосується всіх учасників індустріальних парків без виключення. І ви  праві, ми пропонуємо, і комітет підтримав норму про застосування пільг про податок на прибуток строком на 10 років. І я, до речі, дякую членам економічного комітету, які цілком професійно аргументували кожен запит, кейс і таку правку на чисельних засіданнях Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, 41 поправка, народної депутатки Южаніної. Вона комітетом була відхилена. Автор просить поставити її на врахування, тому прошу голосувати.      

 

12:42:01

За-82

Рішення не прийнято.

Наступна поправка  42. Ніна Петрівна, будь ласка.

 

12:42:07

ЮЖАНІНА Н.П.

Ну, я все-таки ж намагаюся вам сказати, що ви закони економіки не обдурите, економіка працює за своїми законами. І скільки би ви не протягували цих змін, вони не працюють. "Інвестняні" не запрацювали? Скільки там, 50 заявок розглядається спеціальним органом, і не задовольнили ще жодної, тому що кругом стирчать вуха корупції: не заплатиш – не скористаєшся.

Тому мені здається, що ви зараз мали би просто більш детально розуміти, чи будете ви пропонувати державі взагалі нові системні підходи для того, щоб стимулювати економіку виходити на рівень хоча би довоєнний, я вже не говорю про розвиток економіки. І точно в даному випадку оці всі норми, які ми напрацьовували в попередньому скликанні, ви зараз їх там переробили, вони не дають відповіді на моє поставлене питання. Ви робите це заради когось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

42 поправка народної депутатки Южаніної, комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.

 

12:43:32

За-88

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 118.

Ніна Петрівна, будь ласка.

 

12:43:38

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я все ж таки не можу зрозуміти, що держава планує мати від індустріальних парків. Уявіть собі, учасником індустріального парку, в який термін треба бути учасником, нічим не регламентується. Ти можеш бути місяць, два, рік, три, п'ять, але при цьому на 10 років звільнений від податку на прибуток, в любий період часу, ви уявляєте, що ви робите?

Друге питання стосовно 118 поправки. А які вимоги до учасника індустріального парку? Можливо, хоча би 1 мільйон, 2 мільйони, 10 мільйонів, як я запропонувала, інвестицій в розвиток своєї компанії? Нічого. Чи, може, заробітна плата якась більше від середньої по регіону хоча б на 50 відсотків? Нічого.

Мені здається, що це абсолютно мав би закон цей бути заблокований зараз Міністерством фінансів і далі не розглядатися. Тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 118 поправка народної депутатки Южаніної. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.

 

12:45:06

За-84

Рішення не прийнято.

Наступна 142 поправка. Ніна Петрівна, будь ласка.

 

12:45:12

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, ми розуміємо, що пільга по податку на прибуток може бути в рази більша від суми вкладених інвестицій. Тобто якщо в "інвестнянях" ми говорили, що сума пільг від держави не може перевищувати там 30 чи 50 відсотків від інвестицій, то тут у нас взагалі немає ніяких чи обмежень чи вимог.

Тобто я запропонувала: на кожен мільйон євро – 10 робочих місць. Я прошу підтримати цю поправку, тому що вона визначає для нас хоча би якусь користь від того, що ми створюємо зараз такі островки, де 50 на 50 це буде користі, а 50 відсотків – це будуть неконкурентні умови порівняно для підприємств, які буквально за забором працюють за таким же самим видом діяльності. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 142 поправка Ніни Петрівни Южаніної. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.

 

12:46:28

За-81

Рішення не прийнято.

Наступна 230-а. Ніна Петрівна, теж, по-моєму, ваша. Будь ласка.

 

12:46:35

ЮЖАНІНА Н.П.

Всі поправки мої, але мені дуже важко зараз бігти по таблиці, тому я буду говорити взагалі, мабуть, по кожному із питань як по суті, та і все.

230 поправка. Це почався блок пільг при ввезенні устаткування та обладнання і несплату ПДВ для таких суб'єктів. Ви щойно з трудом проголосували відміну пільги при ввезенні любих товарів імпортних по ПДВ. Натомість в державі діє абсолютно благополучно і ефективно система розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання. Ви, нехтуючи тим, що вже напрацьовано і працює, і дає можливість контролю, взагалі відміняєте сплату ПДВ. Мені здається, немає тут представників Міністерства фінансів, вони мали би зараз на люстрі качатися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 230 поправка Ніни Петрівни Южаніної. Комітет відхилив. Прошу визначатися та голосувати.

 

12:47:59

За-78

Рішення не прийнято.

Наступна 235-а. Ніна Петрівна, будь ласка.

 

12:48:05

ЮЖАНІНА Н.П.

Скажіть, будь ласка, ви своїми руками в проекті 1210, 5600, це закони вже діючі, також продовжували термін дії норми, яка відпрацьована, яка контролюється, яка дає розуміння і стимул для ввезення обладнання нового без сплати ПДВ, з розстроченням ПДВ. І враховуючи абсолютно наслідки податкові при випуску продукції, ми ж розуміємо, що ми можемо розстрочення надати не на 3 роки, на 5 років. Через 5 років платник повинен буде платити податкові зобов'язання і буде закривати їх своїм податковим кредитом.

Зараз тупо от хочуть відмінити сплату ПДВ, і більше нічого, не розглядається ніякий варіант. Мене це дуже насторожує. Ви кругом робите таку простоту, щоб абсолютно всі органи, нівелювати їх роботу. Так можете всіх розпустити – і митницю, і податкову службу, навіщо вони потрібні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 235 поправка Ніни Петрівни Южаніної. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.

 

12:49:30

За-73

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 247. Ніна Петрівна, будь ласка.

 

12:49:37

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, скажіть, будь ласка, чи ми можемо зараз собі дозволити знову цю помилку щодо повної несплати ПДВ безконтрольної несплати? Я ж коли пропонувала вам на робочих групах чи на засіданні комітету розглянути саме процедуру розстрочення ПДВ, на 10 років розстрочуйте, прив'язуйте на 10 років роботу суб'єкта в індустріальному парку. Але це має бути повний контроль і розуміння, хоча би статистика  того, що буде відбуватися із ввезенням обладнання учасниками індустріального парку, які не мають ніяких обов'язків щодо роботи в індустріальному парку, терміну їх роботи.

Тому мені здається, що профільний комітет тут абсолютно спрацював з певними корупційними ризиками і не почуло Міністерство фінансів. До речі,  вони категорично проти цього закону, прийняття цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 247 поправка народної депутатки Южаніної. Комітет її відхилив, прошу визначатися і голосувати.  

 

12:51:01

За-72

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 279, теж Ніна Петрівна, здається. Да? Будь ласка.

 

12:51:08

ЮЖАНІНА Н.П.

Територіальна оборона в Полтавській області не може здійснювати роботу, яка їм доручена Міністерством оборони і Головнокомандувачем, тільки тому, що не може заплатити за заправку техніки, яка там виконує повний перелік робіт. Грошей в бюджеті немає. На сьогодні розглядаємо проект, який точно має корупційні ризики. 2 години назад приймали закон про відміну пільг по ПДВ. А зараз знову повернулися про пільги, тільки для избраних. Тоді навіщо ми голосували попередній закон. Треба було не голосувати. То тоді хай, хоч би ті суб'єкти малого бізнесу, бо це 1, 2, 3 група мали пільги при ввезені ПДВ. Тоді треба було їм залишати. Для чого ви нас підставляєте. Для чого фракція монобільшості підставляє весь зал і всіх депутатів, які голосували за наповнення бюджету, коли зараз ви знову відміняєте сплату ПДВ?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 279-а…

Чи ви хочете відповісти?

279 поправка народної депутатки Южаніної. Комітет її відхилив. Прошу визначатися і голосувати.

 

12:52:39

За-77

Рішення не прийнято.

Будь ласка, наступна поправка 282. Ніна Петрівна.

 

12:52:47

ЮЖАНІНА Н.П. Ви знаєте, ми цим законом взагалі втратили розуміння існування індустріальних парків в інших країнах. Тобто навіщо використовується? Який ступінь контролю? Чи має позитивні вже напрацювання країна в цьому відношенні? У нас, все там де є різні сплати або диференціація, або можливість не платити, у нас зазвичай користуються цим. І нічого цей проект закону для контролю не вносить. Тому ви відкриваєте чергову дірку для бюджетних надходжень.

Я впевнена, через рік, а може і скоріше, ви вийдете в зал з пропозицією відмінити ці норми. Я просила би  відправити цей проект закону на повторне друге читання, для того щоб, попрацювавши з Міністерством фінансів, а, можливо, дочекавшись вашого плану реформ, який дозволить реанімувати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 282 поправка Ніні Петрівни Южаніної. Комітет пропонує відхилити.

Прошу визначатись та голосувати.

 

12:54:15

За-72

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 285. Ніна Петрівна.

 

12:54:21

ЮЖАНІНА Н.П.

Я за те, шановні колеги, щоби ми переглянули зараз свій підхід, і всі суб'єкти господарювання на території, де проходили бойові дії, і які постраждали, всі  стали єдиною зоною індустріального парку. Такий підхід, з виваженими, прописаними, в тому числі і як би моментами для держави, можна було би приймати. Щоби це було поряд, наприклад, дві області, три області, де фактично здійснюється діяльність або йде така  система підходу до податкової політики. Це було б правильно.

Зараз говорити, що ми переносимо надання таких пільг і на ті території, які успішно чи напівуспішно можуть зараз працювати, я вважаю, що це є нашим недопрацюванням. Не хочу вже говорити більш поганих слів. Але точно прошу вас повернути на повторне друге і дати Міністерству фінансів напрацювати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 285 поправка народної депутатки Южаніної. Комітет пропонує її відхилити.

Прошу визначатись та голосувати. 

 

12:55:47

За-74.

Рішення не прийнято. 

Наступна  288-а. Ніна Петрівна, будь ласка.

 

12:55:53

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, це крайня поправка з блоку ПДВ, ну, я не знаю,   як вас ще переконати, можливо, цифри вам додадуть впевненості.

 Станом  на 1 травня 2021 року було прийнято 283 рішення про розстрочення ПДВ на суму 563 мільйони гривень, за 148 рішеннями вже виконані податкові зобов'язання. Тобто ми чули на робочих групах систему контролю, яку може здійснювати митна служба, коли вони, при ввезенні таких товарів ставлять спеціальний режим і в подальшому відслідковується доля цього обладнання, щоб воно не було реалізоване без сплати платежів, щоби ця пільга не даремно  надавалася, з певним зиском, державою.

Чому зараз, от дайте собі відповідь, будь ласка, на це запитання, чому зараз знову відміняється сплата ПДВ окремою категорією платників?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 288 поправка Ніни Петрівни Южаніної, комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.

 

12:57:17

За-69

Рішення не прийнято. 

Наступна, 341-а. Ніна Петрівна, будь ласка. Це передостання ваша поправка на врахування. Будь ласка.

 

12:57:24

ЮЖАНІНА Н.П.

Який номер поправки?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  341-а, Ніна Петрівна.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, дві поправки, які були враховані попереднього разу, до речі, таких поправок багато, коли комітет працював попередній раз, вони врахували мої поправки, але при доопрацюванні вони їх відхили. Це чи щоби я їх не подавала, чи щоби повернути те, що задумувалось з самого початку авторами? Це стосується спрямування пільги з податку на нерухоме майно та земельного податку на розвиток діяльності учасника парку.

Люди добрі, скажіть, будь ласка, пільги, які ми надаємо, як ви думаєте, куди повинні йти? Ну, це ж не прибуток, який має витягуватися у вигляді дивідендів? Коли держава говорить в цей час, що ми вам дозволяємо  нічого не платити, і держава не говорить про те,  що а ці гроші реінвестуйте в свій розвиток, то це говорить про те…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 341 поправка Ніни Петрівни Южаніної. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.

 

12:58:50

За-78

Рішення не прийнято.

І завершальна поправка Ніни Петрівни Южаніної, яку вона хоче поставити на врахування, 363-я. Будь ласка,  Ніна Петрівна.

 

12:59:00

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, якщо ви цінуєте ще роль держави в нашій країні, я вас прошу не підтримувати зараз цей проект закону. Я ще раз повторюю, дочекайтесь, будь ласка,  власного проекту щодо відновлення  економіки України і там врахуєте всі ці побажання. Не робіть зараз  під окремих осіб, яким ви там винні за щось. Не потрібно цього робити.  Вся Україна зараз страждає. Давайте дочекаємося вашого пакету реформ і приймемо тоді податкові зміни, вони вкрай  необхідні для всього бізнесу. І це має бути зовсім інший підхід.

Ми ж напрацьовували ці проекти до війни. Вони були актуальними, ну, щонайменше 15 років  назад, а не зараз. Зараз зовсім інші пріоритети. Будь ласка,  не голосуйте за цей проект закону. Ви напрацюєте новий проект. Ви напрацюєте нову політику. Це ви будете носіями того здорового, що необхідно приймати державі. Не приймайте ганебні зміни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  363 поправка Ніни Петрівни Южаніної. Комітетом  відхилено. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:00:23

За-76

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ми пройшли всі поправки, які ставились… (Шум у залі) Я знаю. Ми пройшли всі поправки, які ставилися на врахування.

Тепер є в мене два звернення: від  народного депутата Магомедова і від народної депутатки Юлії Тимошенко. Вони виклали перелік поправок, які вони хочуть поставити на врахування, але просять замість цього дати 5 хвилин Юлії Володимирівні і 2 хвилини Магомедову. Домовилися? З трибуни ні, Юлія Володимирівна, тут стоїть доповідач.

Будь ласка, хто перший? Юлія Володимирівна перша – 5 хвилин, Магомедов – 2 хвилини  і можемо переходити до голосування. Дякую.

 

13:01:05

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Шановні колеги, у нас як у фракції є дуже багато правок і до Закону 5688-д, і до Закону 5688-д. Насправді і на підтвердження дуже багато правок. Але зараз я взяла 5 хвилин, тому що немає змісту цей час займати.

Я хотіла би, щоб зараз всі депутати, які реально хочуть добра Україні, економічного процвітання, просто послухайте те, що я скажу. Індустріальні парки і технопарки використовувалися в багатьох країнах світу, але вони використовувалися по дуже жорсткій методиці. Всі індустріальні і технопарки створювалися тільки для тих виробництв, які є унікальними, які виробляють високотехнологічну продукцію, яка не має конкурентності на території тієї країни, де створювалися індустріальні і технопарки, для того, щоб не руйнувати конкуренцію.

Наступне. Це були побудовані індустріальні парки теж в частині країн, але з митною територією і практично для роботи тільки на експорт для того, щоб не руйнувати конкуренцію всередині країни. Це стала світова практика. Що пропонується всім пакетом законів, які стосуються наших індустріальних парків? Ви зараз закладаєте, по суті, атомну бомбу під всю економіку України. Чому? Тому що, по суті, індустріальні парки, які ви пропонуєте, – це повні офшорні зони на території України, де немає податків, де немає ніяких зборів, де немає плати ні за землю, ні за мережі інженерні, ні за що. Тобто іншими словами ви, створюючи офшорну зону цими законами ставите смотрящого за офшорною зоною, який буде як санпропускник пропускати когось в цю офшорну зону або ні. І ніяких умов не обговорено, як пропускати.

Це буде тотальна корупція. Або треба всі підприємства запустити в ці офшорні зони, або тоді не запускати нікого. Тому що, якщо ви частину запустите підприємств на цю офшорну зону, а частину – ні, ви, по суті, зруйнуєте всю економіку України.

Поясню, чому. Тому що ви в попередніх законах прийняли перелік видів діяльності, який, по суті справи, говорить, що всі можуть бути запущені на офшорну зону, а не тільки унікальні виробництва високотехнологічні, які є поза конкуренцією в країні і які можуть реально вироблятися з мінімальними податками.

Тобто те, що ви зараз робите, буде виглядати так. Наприклад, виробництво якоїсь керамічної плитки, яка знаходиться в цьому індустріальному парку, читай – в офшорній зоні, буде конкурувати з таким же виробництвом, наприклад, тієї ж керамічної плитки за межами цієї офшорної зони. Але собівартість продукції того, хто потрапив в офшорну зону, буде непорівнянно нижче, ніж та, яку може виробляти підприємство поза індустріальною зоною.

І тоді виходить так, що всі підприємства, які залишаться поза цими індустріальними зонами, а насправді офшорними зонами, вони будуть неконкурентні ні всередині України, ні за межами України.

Тобто ви, по суті, створюючи ці вибіркові офшорні зони, які ви назвали індустріальними парками, вбиваєте все інше виробництво в Україні. Ви вбиваєте економіку України.

Я розумію, що ті, хто готував, можливо, ці законопроекти, не мають економічної освіти, не розуміють, що вони роблять. Але зараз я звертаюсь до кожного депутата у Верховній Раді: у вас зараз є ще можливість не бути учасниками цих корупційних оборудок, не запускати цю "ядерну зброю" проти економіки України. І у мене прохання зупиніть це безумство, не проголосуйте за ці законопроекти і це все буде можливо потім побудовано по правильним  підходам, які використовувалися в інших країнах.

Я дуже вас прошу, подумайте  зараз про країну і проголосуйте проти обох законопроектів – і  5688...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, зараз Магомедов – дві хвилини, після цього Железняк – дві хвилини, Гетманцев поставить 411 правку і три хвилини – Ніна Петрівна, і ми підряд поставимо на голосування там 7 поправок на підтвердження, треба  буде проголосувати, як ви забажаєте.

Тому, будь ласка, дві хвилин – Магомедов, дві хвилини – Железняк, одна поправка 411 Гетманцева і потім Ніна Петрівна декілька поправок на підтвердження, і голосуємо.

 

13:06:43

МАГОМЕДОВ М.С.

Шановні колеги, прошу поставити на підтвердження враховані комітетом правки номер: 38, 39, 181, 236.

Цей законопроект є правильним та вчасним, бо ми повинні створити  максимально зручні умови для відновлення промисловості України. Враховані правки народних депутатів Южаніної та Гетманцева роблять недоступними передбачені законопроектом стимули в індустріальних парках для металургійних, коксо- та нафтохімічних підприємств. Протягом останніх місяців рашисти знищили "Азовсталь", Авдіївський коксохім, Кременчуцький НПЗ – це сталь, кокс, нафтопродукти, це великі податки і робочі місця, валютний курс країни, експорт, імпортозаміщення.

Всі ми зуміємо, що через значні руйнування бізнесу дуже важко залучити зовнішнє фінансування для відновлення цих підприємств. Тому, якщо держава сьогодні дискримінує їх, я дуже сумніваюся, що знайдеться інвестор, який побудує нові заводи.

Індустріальні парки – це інструмент, який після завершення бойових дій зможе повернути втрачені виробничі фонди та задіяти поки що наявні  в країні технічний та інженерний потенціал, а зазначеними правками ми можемо знищити надії на відновлення підприємств базових галузей економіки України.

Чи готові ми позбавити Україну шансів на відновлення потенціалу таких базових галузей як металургія та нафтохімія. Чи згодні ми з втратою мільярдів надходжень від експорту сталі? Чи влаштовує стовідсотково імпортозалежність від поставок нафтопродуктів із-за кордону? Особисто мене ні. Тому прошу головуючого поставити на підтвердження поправки 38, 39, 181, 236, а зал прошу не підтримувати їх під час голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, але у нас була трішки інша домовленість, що я вам час на виступ, і ми йдемо далі. Тому давайте будемо йти далі так, як ми домовилися.

Дякую.

Шановні колеги! Железняк 2 хвилини, після цього Гетманцев 411-а поправка і потім Ніна Петрівна сім поправок ще поставимо. Добре, і потім ми голосуємо, ми даємо їй 3 хвилини і голосуємо підряд.

Будь ласка, Железняк 2 хвилини.

 

13:09:07

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги! Знаєте, треба іноді вивчати економічну історію. У нас справді є експрем'єр-міністр Юлія Тимошенко, яка у 2005 році мала точно таку ж проблему, існування спеціальних економічних зон, які були в офшорах. І я вдячній їй за те, що вона скасувала це, тому що це була "податкова яма", яку використовували всі для того, щоб ухилятися від податків, ми зараз цим законом повертаємо по факту те ж саме. О'кей, навіть якщо ви хочете це зробити.

Ви ж всі слухаєте того ж міністра фінансів, що і я, він говорить у нас видатки 250 мільярдів, заробляємо ми 80 мільярдів, діра 150, щонайменше. Ми тільки що в цьому залі з вами повернули мито на авто, що було дуже не популярно, тому що бюджету не вистачає грошей. Проголосували взяти у партнерів 5 мільярдів, тому що бюджету не вистачає грошей, у нас Нацбанк надрукував вже 190 мільярдів, і ми зараз робимо податкову пільгу. О'кей, хочете це зробіть, але давайте якось узальнимо нашу податкову систему. У нас одночасно в країні існує загальна система, єдинщики, 2 відсотки єдинщиків, "Дія Сіті", "інвестиційні няні", зараз будуть ще податки на індустріальні парки, це якась шизофренія. Шість податкових систем в одній країні не працює, це складно. О'кей, навіть якщо ви хочете так зробити.

Поясніть мені, якщо ви це робите, це буде більше на Західній Україні, це факт. Як ми потім будемо повертати інвесторів у Чернігівську, Київську, Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку. Ну, правильно говорить Ніна Петрівна, що візьміть зробіть один проект, який буде спільний з урядом, як ми будемо відновлювати економіку, зараз це часткове рішення, яке я, чесно говорячи, слабо розумію, як ми будемо пояснювати не те, що міжнародним партнерам, а навіть своїм громадянам, чому ми тут робимо пільгу і при цьому ігноруємо, і повертаємо все інше оподаткування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Гетманцев Данило Олександрович.

 

13:11:15

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, хвилинку уваги, технічне питання, поки ми з вами готували до зали цей законопроект, ми прийняли вже відповідну норму в іншому законопроекті. Тому з метою уникнення дублювання, я прошу поставити на підтвердження поправку 411 і не голосувати за неї, не голосувати – це технічне питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, зрозуміли всі. 411 поправка за словами Данила Олександровича вона передбачена в іншому законі, тому для технічної чистоти її зараз треба збити.

Шановні колеги, я ставлю на підтвердження 411 поправку. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:12:16

За-49

Рішення не прийнято.  

Поправка відхилена.

Ніна Петрівна Южаніна, ви будете ставити 85-у, 151-у, 225-у, 371-у, 315-у, 318-у, 319-у на підтвердження. Нагадую, що для цього треба набрати 226 голосів у залі, тому прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Ніна Петрівна, будь ласка.

Я даю 3 хвилини на обґрунтування цих поправок, а потім ми голосуємо підряд їх.

 

13:12:46

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я зараз особисто звертаюся, до першого виступаючого в цьому блоці, щодо відновлення наших потужностей промисловості на території областей, які і зараз потерпають від бойових дій, де все-все розрушено. Я ж вам сказала, що ці території мають бути суцільними індустріальними парками, всі. І тому ні про яке обмеження мова не йде. А коли мова йде про обмеження такого виду діяльності на Західній Україні чи навіть в Центральній Україні, то ви точно тут не побудуєте коксохімзавод знищений.

Тому дуже важливо, щоб ми однаково розуміли і знали, що для країни потрібен справжній план відновлення економіки. І це можуть бути різні варіанти. Зараз ми читаємо багатьох експертів, які пропонують. Я впевнена, що і ваша Національна рада з відновлення економіки України теж щось напрацює. І це буде той старт, який нам дозволить всім разом, пліч-о-пліч будувати економіку України, а не використовувати преференції тими старими… Знаєте, просувають і просувають цей закон, просувають і просувають – ну, зупиніться вже, вже досить вам! Зрозумійте, ви ж просунули індустріальні парки. Що ви зараз мучитеся? Заводьте 20 мільйонів інвестицій і працюйте. Де вони? Їх немає. Так що зупиніться, будь ласка, пане. Ви вже втомили всіх від того, що вносите безкінечні зміни.

Я прошу поставити 85 поправку тільки тому, що в першій редакції закону була вимога, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років. Навіть це відмінили в другому читанні. Я не знаю, шановні колеги, хто, я не буду називати авторів цих поправок, але зрозумійте, будь ласка, ви хочете зробити безмежними пільги. Це настільки неправильно зараз, в цей час. Я впевнена, що всі, хто готував поправки до цього проекту закону, це було до війни. Зараз війна. Схаменіться, будь ласка. Всі поправки, які я поставила на підтвердження, вони надають більш широкі пільги і безконтрольність по існуванню і роботі в індустріальних парках.

Прошу ці поправки не підтримувати і повернути хоча би до першого читання ті норми, які були змінені під час розгляду поправок. При тому я наголошую, це був другий розгляд поправок, яким змінили в гіршу сторону цей закон, бо лобісти вони ж просто не перестають ходити, ходити і ходити, видавлювати і видавлювати. Якщо цей закон запрацює…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайняти свої місця. І ми зараз підряд проголосуємо ці поправки на підтвердження. Комітет, я так розумію, він вимагає, щоб ці поправки залишилися підтвердженими. Тому я буду почергово їх ставити.

Я ставлю поправку 85. Вона врахована комітетом. Врахована комітетом, але Ніна Петрівна просить поставити на підтвердження. Тому ставлю цю поправку на підтвердження.

Прошу голосувати.

 

13:16:38

За-217

Поправка не врахована.

Наступна поправка 151. Вона врахована комітетом частково. 151-а. Яка 158-а? (Шум у залі)

Шановні колеги, у нас була домовленість, тому ми так і йдемо.

151 поправка. Вона врахована частково. (Шум у залі)

Як врахована частково? Так, врахована. Так в таблиці написано.

Артур Володимирович, ще раз. Перелік поправок написаний особисто вами,  вашою рукою. (Шум у залі) Секундочку. Як раз з процедури, Артур Володимирович!

Будь ласка,  Артур Володимирович з процедури. Я відповім вам тоді.

 

13:18:38

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович! Шановні колеги!  Коли я підійшов до вас, ви сказали, що в переліку Юлії Володимирівни знаходяться певні поправки, які вона хоче поставити на  підтвердження. Але, якщо один народний депутат не ставить правку на підтвердження, тобто фізичного факту поставки правки на підтвердження не було, то будь-який інший депутат може це зробити. Чому? Тому що  Регламент нас обмежує тільки одним: правка може… бути на підтвердженні тільки один раз під час засідання.

Чи 88-а була поставлена на підтвердження хоча б раз на цьому засіданні?  Ні! Саме тому, Руслан  Олексійович, я прошу, щоб всі поправки Ніни Петрівни зараз були поставлені через те, що Юлія Володимирівна не ставила їх на підтвердження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, відповідаю вам одразу. Коли ви підійшли сюди, ми з вами проговорили, що Юлія Володимирівна (є її офіційний лист)… що вона хоче ставити… (Шум у залі) Секундочку! Я вас не перебивав.

Вона хоче ставити ці поправки  на підтвердження. Вона обрала п'ять хвилин виступу і не ставила. Але вони… Все, вони втрачають статус таких. (Шум у залі)

Стоп! Ми з вами про це домовилися. Ще раз. Артур Володимирович, ставлю поправку… (Шум у залі) Артур Володимирович, яку ви хочете? 88-у поставити? (Шум у залі)  

Ні, так вже не буде. Ми з вами домовилися, Артур Володимирович.

Тоді на якій підставі я давав Юлії Володимирівні  слово, скажіть мені, будь ласка. (Оплески) Ви не знаєте, правда? А я вам скажу. Тому що у мене є офіційна  заява, де вона реалізувала своє право. Все.

Шановні колеги, давайте так. (Шум у залі) Шановні колеги! 151-а поправка. Вона поставлена частково. (Шум у залі)

Шановні колеги, прошу! (Шум у залі)

Ми домовились по-іншому, велика сила парламентаризму. Ніна Петрівна відмовляється від всіх поправок крім 88-ї. Давайте ми  тоді разом проголосуємо за поправку 88.

Шановні колеги! 88 поправка. 88 поправка – це поправка Рущишина і Клименко. Шановні колеги, поправка Рущишина і Клименко. Вона врахована комітетом. Ніна Петрівна, вимагає поставити її на підтвердження.

Ставлю 88 поправку. Комітет пропонує, щоб вона залишилась підтвердженою.

Прошу голосувати.

 

13:22:19

За-215

Рішення не прийнято.

Переходимо до прийняття закону в цілому. Шановні народні депутати, прошу зайняти свої місця. Все.       

Шановні колеги! Я ставлю... Будь ласка, приготуйтеся до прийняття рішення. Давно не було такого в цій залі, да?

Шановні колеги, я ставлю пропозицію, прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними  техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво (реєстраційний номер закону 5688).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:23:42

За-236

Закон прийнятий. Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Покажіть по фракціях. Дякую.

Шановні колеги, йдемо далі. Наступний законопроект, слава богу, поправок менше, ніхто наполягати не буде. Ми можемо одразу перейти до прийняття рішення по цьому законопроекту?

Артур Володимирович, можемо? Дякую. 1 хвилина вам? Щоб що? Артур Володимирович, можна вам, ви потім зайдете, я вам 3 хвилини в себе в кабінеті дам. Давайте ми завершимо.

Шановні колеги, давайте вже завершимо цей прекрасний день. Я дуже дякую всім за нього.

Тому, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво (реєстраційний номер проекту 5689).

Шановні колеги, прошу голосувати.

 

13:25:09

За-230

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Олександр Сергійович. Секундочку-секундочку.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

13:25:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонуємо доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати прийняті сьогодні в цілому законопроекти.

Прошу голосувати.

 

СТЕФАНЧУК Р.О.  Невідкладне підписання законопроектів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що і завжди. Прошу голосувати.

 

13:25:45

За-222

Рішення не прийнято.

Колеги, хочу тоді попередити, щоб ви нікуди не роз'їжджалися, тому що ми чули інформацію, що будуть постанови про скасування вперше за військовий час. Відповідно через три дні зберемося їх зняти. Тому, будь ласка,  такий графік. 

13:26:12

СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні, це процедурне рішення, ви можете поставити його ще раз, Олександр.

 

13:26:21

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Ще раз? Добре. Якщо тоді колеги повернуться зараз, ми спробуємо його все-таки проголосувати, да? Мені здається, вже пішли колеги. Ні? Поставити ще раз? Добре.

Ставлю на голосування пропозицію доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати прийняті сьогодні в цілому законопроекти та негайно спрямувати їх Президентові України на підпис. Прошу голосувати.

 

13:26:59

За-219

Рішення не прийнято.  

Втретє не будемо ставити.

 

СТЕФАНЧУК Р.О. Ні, не будемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, скоро зустрінемося тут для зняття постанов про скасування. Ми повідомимо.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 13:27:10

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Ми не закриваємо наше пленарне засідання. Про час і місце нашого наступного зібрання вам буде повідомлено завчасно. Віримо у Збройні Сили України, з нам правда, з нами Бог, разом переможемо. Слава Україні!