ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

18 лютого 2022 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:02:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! (Оплески)

 Шановні колеги, зараз ми привітаємо делегацію. Але давайте ми спочатку проведемо реєстраційні процедури, щоб ми відкрили засідання. І я тоді запрошу наших колег.

Шановні народні депутати, прошу підготуватись до електронної реєстрації. Нагадую, після початку реєстрації необхідно сенсорну кнопку натиснути разом з зеленою "За" і утримувати до кінця реєстрації. Прошу народних депутатів України зареєструватися.

 

10:03:19

В залі зареєстровано 160 народних депутатів. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль і члени Кабінету Міністрів. Прошу привітати. (Оплески)

А тепер, колеги… В Україні з офіційним візитом перебуває польська парламентська делегація на чолі з Маршалком Сенату Республіки Польща професором Томашем Гродзьким. (Оплески)

До складу делегації також входять віце-маршалки Сенату Богдан Борусевич, Марек Пенк, Міхал Каміньський та інші сенатори і офіційні особи.

Зараз польська делегація перебуває у залі засідань Верховної Ради. Сьогодні ми є свідками безпрецедентної парламентської підтримки з боку нашої дружньої Польщі.

Шановні колеги, Маршалок Сенату Республіки Польща, вельмишановний професор Томаш Гродзький виявив бажання виступити перед Верховною Радою з короткою промовою. Якщо в народних депутатів не буде заперечень, я запрошую вельмишановного гостя до трибуни для короткого виступу. Приймається? (Оплески)

 Шановні народні депутати, з великою приємністю до слова запрошується Маршалок Сенату Республіки Польща, вельмишановний професор Томаш Гродзький. Прошу, пане Томаш. (Оплески)

 

10:05:12

ТОМАШ ГРОДЗЬКИЙ.

Шановний пане Голово, пані та панове народні депутати! Дорогі друзі, вибачте, якщо робитиму помилки, але з пошани до вас спробую говорити українською. (Оплески)

У мене немає українських коренів, вся моя родина родом із Західної Польщі. Відтак я живу в Щецині, в які жорстокі долі війни закинули багатьох ваших земляків, з якими разом протягом кількох поколінь ми побудували  унікальне місто, переповнене духом свободи, приязні та толерантності. Незважаючи на те, чи можливо саме тому, що ми не боялися шукати істину, знаючи як про славні, так і про темні сторінки нашої історії.

У мене безліч друзів з українським родоводом, але навіть якби їх не було, якби в мене не було жодних зв'язків з Україною, я все одно, будучи поляком, приїжджав би сюди без вагань, керуючись моральним обов'язком підтримати друзів. (Оплески)

 Є таке прислів'я: "Друзі пізнаються в біді". Тому ми і прибули сюди такою широкою делегацією. Зверніть увагу, що тут є представники різних політичних сил, які в Польщі часто ведуть між собою гострі політичні суперечки, проте в питанні прояву солідарності та підтримки українському народові ми повністю єдині. (Оплески)

У складі делегації кілька віце-маршалків і знаменитих сенаторів, у тому числі легенда польської опозиції часів комунізму маршалок Борусевич. (Оплески)

Ми прекрасно знаємо, що означає поневолення народу та совєтське ярмо, від якого ми визволилися 30 років тому. Ми розуміємо, як мало який народ, що означає бути позбавленим суверенітету, і навіть в найтемніші роки нашої історії – всієї території, розділеної загарбниками.

Тому я прагну запевнити вас від усього серця, від свого імені, від імені всієї делегації та від імені цілого польського народу, що ми зробимо все, що в силі сенаторів Верхньої палати польського парламенту, щоб ніхто не наважився порушувати суверенітет України. (Оплески) Щоб ніхто не наважився порушувати територіальну цілісність і право українського народу на самовизначення. Ви можете розраховувати на нас як на перевірених друзів. (Оплески)

Ще не вмерла Україна! Хай живе мир і дружба між нашими народами, хай живе вільна Україна! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Вислів іноземною мовою) (Оплески)

Шановні колеги, давайте ще раз подякуємо шановним гостям за участь у сьогоднішньому пленарному засіданні Верховної Ради України і за одностайну підтримку польською державою на всіх політичних рівнях, в тому числі і на рівні парламенту, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Дякую. (Оплески)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

10:12:13

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо наше засідання.

Шановні колеги, сьогодні день народження у нашої колеги народної депутатки України Софії Романівни Федини з фракції "Європейська солідарність". (Оплески) Бажаємо вам міцного здоров'я, звитяжної праці на благо України.

Шановні колеги, надійшла перерва із заміною на виступ від фракцій політичної партії "Слуга народу" та депутатської групи "Партії "За майбутнє". Ковальчук. Правильно? Добре.

Ковальчук Олександр Володимирович, будь ласка, 3 хвилини.

 

10:12:47

КОВАЛЬЧУК О.В.

Олександр Ковальчук, Рівненщина. Ми всі є свідками збройної агресії Російської Федерації проти України, яка триває. Останні місяці відбувається ескалація ситуації, загрозливо збільшується кількість російських військ вздовж кордону України в окупованому Криму і Білорусі. На жаль, всі заяви російських посадовців про відсутність намірів атакувати Україну є не більш ніж брехлива пропаганда, тиражована російськими ЗМІ, кадри і повідомлення про відведення військ від кордону з Україною за даними розвідки України і розвідок партнерських держав є фейковою імітацією.

Останніми днями Україна також стала об'єктом нападів в кіберпросторі, сліди яких ведуть в Росію. Росія здійснює загрозливі, недружні дії в акваторії Чорного та Азовського морів, які неможливо трактувати інакше ніж спроба блокади українських портів. З особливим цинізмом російські окупаційні війська здійснили обстріл населеного пункту Станиця Луганська, що на Луганщині, з важкого артилерійського озброєння калібру 122 міліметри противник випустив 32 снаряди. Снаряди влучили в дитячий садочок, де в цей час перебували діти. Внаслідок обстрілу троє працівників дитячого садочку отримали контузії. Військовослужбовці Об'єднаних сил оперативно евакували дітей та вихователів в укриття.

Також обстріляли школу в Врубівці, в якій в цей час також відбувалися заняття і перебували діти. Дякувати Богу, що обійшлося без постраждалих серед учнів та вчителів. В цьому селі також зруйновані об'єкти інфраструктури.

Ці відверті акти тероризму проти мирних мешканців, які здійснюються російською армією – армією, якою командують російські офіцери, яка озброєна та фінансується Росією. Причому Росія традиційно намагається цинічно перекласти відповідальність за ці злочини на Україну і наші Збройні Сили.

У ці складні дні ми підтверджуємо свою відданість пошуку дипломатичних шляхів врегулювання конфлікту, що розпочала Російська Федерація. Також ми готові оборонятися та не дозволимо безкарно здійснювати збройні провокації проти цивільних громадян України та нашої інфраструктури. Закликаємо Збройні Сили продовжувати виявляти пильність і стриманість, а в разі необхідності – твердість в обороні життів українців  на території нашої держави.

Але враховуючи сьогоднішні брутальні терористичні атаки російських найманців на дітей, ми закликаємо світ посилити санкції проти Путіна і його оточення, вже зараз, негайно. Ми закликаємо парламенти країн цивілізованого світу до рішучої і жорстокої реакції на дії російських терористичних військ. Про факт обстрілу дитячого садка повинні знати у всьому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.    

Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України в п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". В понеділок на Погоджувальній раді депутатських фракцій і груп ми ухвалили рішення про збільшення сьогодні тривалості проведення "години запитань до Уряду" до двох годин та про заслуховування на "годині запитань до Уряду" наступної інформації.

Інформація міністра фінансів України щодо забезпечення фінансовими ресурсами питань, які потребують нагального вирішення… (Шум у залі)

А давайте я… Давайте я зачитаю, як ми будемо рухатися, а потім з процедури дам. Да, будь ласка.

Інформація міністра оборони України щодо ситуації на кордонах України, її деескалації та про стан комплектування Сил територіальної оборони.

Інформація Прем'єр-міністра України щодо стану енергетичної безпеки України.

Шановні колеги, пропонується наступний порядок проведення "години запитань до Уряду": доповідь міністра фінансів України – до 20 хвилин, доповідь міністра оборони України – до 20 хвилин, доповідь Прем'єр-міністра України – до 20 хвилин, відповіді доповідачів на запитання від депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини, відповіді Прем'єр-міністра та членів уряду на запитання від народних депутатів України – до 30 хвилин. Всього – до двох годин.

Будь ласка, з процедури Федина. Чи Герасимов? Будь ласка, Федина з процедури.

 

10:17:27

ФЕДИНА С.Р.

Шановні колеги, для початку, сьогодні, 18 лютого – день початку розстрілів мирних майданівців на Майдані Незалежності на Інститутській. І було би правильно вшанувати їх хвилиною мовчання.

Але також я би дуже просила негайно прийняти законопроект 6454, який так просять родини Героїв Небесної Сотні, який збільшує термін розслідування і забезпечить можливість покарання усіх вбивць Майдану. Дуже прошу, щоб ми цей законопроект 6454 якнайшвидше винесли на голосування до сесійної зали і насправді вшанували Героїв Небесної Сотні, покаравши їхніх убивць.

Оголошую хвилину мовчання.

(Хвилина мовчання)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:18:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Ви знаєте, вчора у нас була ціла низка зустрічей, я просто хочу поінформувати колег по парламенту, ми вчора мали можливість зустрічатися з родинами загиблих героїв - захисників України, а також мали можливість зустрічатися з родинами Героїв Небесної Сотні. Ми проговорили всі питання, в тому числі по законопроекту 6454, по інших. Ми обов'язково зробимо все, щоб ці законопроекти якнайшвидше потрапили до зали парламенту і якнайшвидше були проголосовані.

Крім цього, я хочу поінформувати вас, що у вівторок в залі парламенту під час нашого пленарного засідання будуть запрошені родини Героїв Небесної Сотні, вони теж будуть брати участь в засіданні парламенту.

Крім цього, ми домовилися пропрацювати низку законодавчих ініціатив нових, які внесли і родини Героїв Небесної Сотні, і родини загиблих Героїв у війні. Ми обов'язково це все пропрацюємо разом і зробимо все, щоб парламент виконав свою місію – надав статус, після надав соціальний захист цим категоріям людей.

Тому я щиро вдячний усім, хто вчора брав участь в засіданні, це і Перший віцеспікер, і віцеспікерка, і голови комітетів. І я думаю, що ми вчора напрацювали ефективну дорожню карту розвитку цього питання. Я вам дякую.

З процедури Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.

 

10:20:30

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я про пріоритетне. Сьогодні кожен українець, особливо після вчорашнього засідання Радбезу ООН, живе в небезпеці, в очікуванні повідомлення, в тому числі від української влади, яка ситуація.

І, я вважаю, фінанси фінансами, можливо, для когось це пріоритет, але першим питанням було б, щоби проінформував міністр оборони, що у нас відбувається в державі і як Збройні Сили готові до тих викликів, які сьогодні є перед українським суспільством. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович.

Я думаю, що пропозиція абсолютно слушна, і ми почнемо тоді, якщо можна, з міністра оборони, після цього міністр фінансів, після цього Прем'єр-міністр. Не буде заперечень, шановні колеги?

Тоді, шановні колеги, я запрошую на трибуну для доповіді щодо ситуації на кордонах України, її деескалації та про стан комплектування Сил територіальної оборони міністра оборони України Олексія Юрійовича Резнікова. До 20 хвилин, Олексій Юрійович, будь ласка.

 

10:21:42

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Шановний пане Голово, шановний пане Прем'єр-міністр, члени уряду, шановні народні депутати! Оскільки щільність подій зараз дуже висока, я хочу звернути вашу увагу на загальний контекст того, що відбувається, а також на основні виклики.

Почну з ситуації в зоні операції Об'єднаних сил. Що потрібно розуміти? Вчора були зафіксовані аномальні події, які помітно відрізняються від того, що відбувалося з початку року, і наше завдання – приборкати цю аномалію, щоб вона не стала прологом для ескалації.

З 1 січня по 16 лютого включно по лінії дотику в Донецькій і Луганській областях з боку тимчасово окупованої Росією території було зафіксовано 107 обстрілів позицій наших воїнів і 4 обстріли населених пунктів, в тому числі 22 рази – із забороненої Мінськими домовленостями зброї. Зазвичай фіксувалося від двох до п'яти порушень на добу, причому були періоди по кілька днів, коли не фіксувалося жодного обстрілу або протягом 30 днів не загинув жодний з наших воїнів.

Натомість за минулу добу, 17 лютого, ворог здійснив 60 обстрілів, з яких 43 – із забороненої зброї; застосував ствольну артилерію, міномети різних калібрів, гранатомети, стріляв з танків і ПТРК. Обстріли розпочалися близько 5 години ранку і з перервами тривали до 14 години, потім був сплеск біля 22 години знов. Вони відбувалися майже по всій лінії дотику, від Станиці Луганської до Широкиного. Загалом підконтрольні Росії незаконні збройні формування вели вогонь в районі 30 українських населених пунктів.

Звертаю увагу на характер цих обстрілів. Близько 9 години ранку один із снарядів потрапив у будівлю дитячого садочка в Станиці Луганській, де в той момент знаходилось 20 дітей, 18 співробітників. Діти, на щастя, не постраждали, 3 співробітники отримали контузії.

Близько 9:50 під час обстрілу селища Мар'янка на Донеччині снаряд впав поряд з автобусною зупинкою, яка розташована поблизу школи, дві особи поранені.

Близько 10:30 під час обстрілу селища Врубівка біля Попасної, Луганщина, снаряд впав на подвір'я Врубівського ліцею. На момент обстрілу в ліцеї знаходилося 30 учнів та 14 осіб персоналу. Дивом ніхто не постраждав, але діти і педагоги були змушені ховатися у підвалі, бо обстріл тривав.

У Врубівці постраждали 10 житлових будинків. У Новозванівці, яка теж біля Попасної, зруйновано житловий будинок, там проживала родина з чотирьох осіб, в тому числі літня жінка та дитина. Їм просто пощастило, що їх не було вдома. Загалом десятки житлових будинків залишилося без світла та газу.

Вчора внаслідок дій ворога було поранено трьох наших бійців і ще один отримав бойову травму. Але, як ви бачите, російське командування спрямувало сильний удар проти навчальних закладів і житла. Головним об'єктом атаки стало мирне населення. Це військовий злочин і відверта провокація, про ймовірність якої ми неодноразово попереджали як про можливий сценарій ескалації.

Переконаний, що однією з причин цієї масованої провокації саме вчора було проведення засідання Ради безпеки ООН, яке було присвячено саме Мінськім домовленостям. Це традиційна тактика російської сторони: завжди перед засіданням Тристоронньої контактної групи, перед зустрічами у Нормандському форматі, перед будь-якими важливими міжнародними подіями, які стосуються російсько-української війни, влаштовується якийсь інцидент, щоб сформувати тло, яке російська сторона вважає вигідним.

Вчора зранку російські пропагандисти активно поширювали фейкову інформацію про обстріли дитячого садочка у Станиці Луганській, вони вказували, начебто цей садочок знаходиться на тимчасово окупованій території. Вірогідно, було очікування, що наші війська порушать домовленості і дадуть привід звинуватити Україну в атаках на мирних людей. Але вони вкотре помилилися, їхню брехню вдалося дуже швидко спростувати.

Я хочу подякувати всім нашим бійцям і командирам за витримку. Україна діяла чітко в межах досягнутих домовленостей та процедур. По-перше, із залученням СММ ОБСЄ був задіяний координаційний механізм відповідно до заходів з посилення режиму припинення вогню. Його було узгоджено, як ви пам'ятаєте, 22 липня 2020 року. По-друге, наша делегація у Тристоронній контактній групі звернулась до координаторів Тристоронньої контактної від ОБСЄ з ініціативою невідкладного скликання позачергового засідання Робочої групи з питань безпеки, а після цього – засідання ТКГ з питань порушення режиму припинення вогню.

Також Міноборони спільно з Міністерством внутрішніх справ за участю колег з інших відомств швидко організували візит групи журналістів, у тому числі міжнародних ЗМІ, до Станиці Луганської, щоб вони на власні очі побачили той дитячий садок. Як наслідок, ворог отримав прямо протилежну картинку, ніж сподівався. Тепер весь світ знатиме, хто руйнує мир на Донбасі.

Станом на 10-у ранку, я змінював, поки до вас готувався, кожну годину змінював дані, станом вже на 10 годину було зафіксовано 20 обстрілів, і ми знову задіяли всі відповідні механізми, щоб зупинити вогонь.

Хочу підкреслити, у ці дні ми постійно стикаємося з провокаціями: обстріли, кібератаки, небезпечні маневри авіації, виведення з ладу мобільного зв'язку. Наше завдання - не робити того, до чого нас підштовхує Російська Федерація, давати відсіч, але тримати голову холодною, адже провокації не припиняться. Кремль все одно готує обґрунтування для визнання ОРДЛО за сценарієм, відпрацьованим у Грузії, незалежно від того, чи він буде реалізований, просто щоб мати цей варіант на столі.

Вчора близько 21:40 було знову обстріляно Станицю Луганську, пошкоджено газогін і житловий будинок. Обстрілювали Щастя, Попасну, Піски. На території ОРДЛО пізно ввечері, вночі окупаційна адміністрація залякувала людей, що Збройні Сили України вже начебто готуються до наступу. Ми перевірили це зі спостерігачами ОБСЄ, насправді таке не мало місця на вулицях, це знову фейкова інформаційна робота окупаційного режиму.

Вкотре наголошую, Україна посилює свою оборону, але у нас немає наміру вчиняти жодні силові дії стосовно ОРДЛО чи Криму, жодні. Ми будемо рухатися політико-дипломатичним шляхом, бо там наші громадяни, і ми не будемо піддавати їх небезпеці.

Звертаюсь до мешканців Луганська, Донецька, Алчевська, Горлівки, Ясинуватої та інших міст. Люди, не бійтеся, не Україна ваш ворог, а ті, хто начебто ховаються за стінами вашими, а ті, хто начебто хоче захистити вас від України. Не вірте чуткам про український наступ. Українська армія готова до будь-якого розвитку подій щодо оборони.

Тепер стосовно ситуації навколо українських кордонів. По-перше, ми не підтверджуємо заяву російської сторони про відведення військ, цього не відбувається, йде переміщення сил та засобів.

По-друге, наразі ми спостерігаємо за підрозділами російських військ, які нараховують близько 129 тисяч наземного компоненту, і разом з морською та авіаційною компонентами їхня кількість складає близько 149 тисяч. Оскільки російські навчання у Білорусі, інших регіонах та Чорному морі перебувають в активній фазі, основна маса військ вже стягнута. Ми очікуємо, що в найближчі дні буде залучено ще кілька тисяч осіб. Так само ми очікуємо, що до Чорного моря зайдуть ще три кораблі.

По-третє, одночасно з навчаннями армії у Росії тривають навчання Росгвардії "Заслон-2022". Цей компонент так само перебуває у полі нашої уваги. Наша розвідка бачить усі рухи, які можуть становити потенційну загрозу для України. Кожен літак, вертоліт чи танковий підрозділ, ми їх бачимо. Ми на постійному контакті з нашими міжнародними партнерами і отримуємо підтвердження такої інформації.

Вкотре наголошую, зараз можуть озвучуватися різні дані і різні дати якихось подій чи різні сценарії, але усі ці сценарії українська армія прорахувала і готова до них. Ми в жодному разі не применшуємо загрозу, але ймовірність масштабної ескалації досі оцінюємо як невисоку по відношенню до вторгнення в Україну в цілому.

Наші зусилля сконцентровані на тому, щоб максимально підвищити готовність. Скажімо, зараз у різних регіонах тривають навчання Збройних Сил України "Заметіль-2022". Низку навчань вже провели органи системи Міністерства внутрішніх справ, постійно тренується Служба безпеки України, триває розгортання Сил територіальної оборони, Збройних Сил України.

Зараз основне питання – це облаштування локацій у регіонах. Ми працюємо з місцевою владою і органами самоврядування, і низка регіонів міст вже затвердила свої програми сприяння територіальній обороні, і в тому числі проголосували на сесіях багатьох місцевих рад фінансову допомогу. Я дякую їм за підтримку, і одночасно прошу тих місцевих керівників, які ще вагаються по виділенню і облаштуванню місць дислокації, швидше принаймні приймати рішення, адже територіальна оборона – це спільна справа армії та громад.

Стосовно міжнародного виміру. Наразі ми вже отримали понад 2 тисячі тонн допомоги у вигляді сучасної зброї, боєприпасів та засобів бронезахисту. Тільки літаків ми прийняли 31 рейс. І це ще далеко не кінець.

Минулого року… перепрошую, минулого разу я говорив про "джавеліни" та "енлави", зараз у нас вже є "стінгери". Усі зразки оборонної зброї вже перебувають у військах, і наші воїни вже опанували цей арсенал.

Ведеться діалог різного спрямування не тільки щодо зброї, а й щодо різних інструментів деескалації. Скажімо так, цього понеділка я мав дуже важливу розмову з моїм білоруським колегою міністром оборони Віктором Хреніним. Я казав вже багато разів і не втомлююсь повторювати: Білорусь – це особлива країна для нас, білоруський народ дуже близький нам. Жодної агресії стосовно Білорусі з боку України не може бути в принципі, за таке нас проклянуть наші нащадки. Тому я виступаю за діалог і зміцнення довіри між оборонними відомствами. Я вдячний міністру Хреніну за те, що він поділяє цей підхід.

Під час бесіди ми одразу домовились про низку практичних кроків. Зокрема, український аташе з питань оборони наступного ж дня після нашого діалогу відвідав навчання у Білорусі. 16 лютого ми приймали в гості на Рівненщині білоруського аташе з питань оборони, який спостерігав за нашими навчаннями. Ці всі дії відбуваються відповідно до Угоди між Урядом України і Республікою Білорусь від 2001 року.

Завтра, 19 лютого, наш аташе запрошений на фінальні заходи російсько-білоруських навчань "Союзна рішучість – 2022".

Крім співпраці, на рівні аташе ми домовились з білоруським колегою про запровадження постійних каналів комунікації на рівні керівників генеральних штабів та безпосередньо на рівні міністрів, щоб можна було оперативно вийти на контакт і отримати інформацію, ліквідувати якийсь інцидент. Наприклад, якщо розвідка бачить пересування якоїсь дальнобійної зброї чи, скажімо, будівництво понтону поблизу нашого кордону, щоб можна було отримати відповідь. Переконаний, що це важливо для збереження і зміцнення добросусідських стосунків. Цей зв'язок існує, ми інформацію отримуємо.

Вчора я взяв участь у засіданні Північноатлантичної Ради на рівні міністрів оборони держав-членів НАТО. Також туди був запрошений наш колега міністр оборони Грузії. Участь відбувалась на тлі загострення на сході,і я поінформував колег про обстріл дитячого садка.

Крім того, я поділився нашими оцінками безпекової ситуації, а також нашими очікуваннями від Альянсу. Це дуже важливий діалог. І я сподіваюсь, що в України буде можливість не просто його продовжити на саміті НАТО в Мадриді, я отримав чіткі відповіді щодо перспективи інтеграції.

Тепер я хотів би зупинитися на питанні, яке має принципове значення для нашої оборони. Впродовж року Російська Федерація вже вдруге стягує значну кількість військ до кордонів України і демонстративно погрожує ескалацією. При цьому на міжнародному рівні Москва висуває завідомо неприйнятні ультиматуми на кшталт демонтажу НАТО у 14 країнах. Це також стосується вимог майже повністю роззброїти три дружні нам країни Балтії і посилити тиск на Польщу. Як ви бачите, умови змінилися не тільки для України.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав поточні обставини новою нормальністю. Мобілізуватися для відсічі агресії на короткий час не вийде і цього вже недостатньо. Перед нами стоять дуже конкретні завдання: забезпечити системний розвиток сектору оборони України в умовах постійної зовнішньої загрози, яка включає військові, інформаційні, економічні, енергетичні, політичні, гуманітарні, кібер та інші заходи впливу на нашу державу. Оскільки такий спосіб тиску вже застосовано, маємо виходити з того, що його ймовірність існуватиме завжди. Кремль може відвести війська, потім знову їх стягнути чи розмістити на постійній основі навколо наших кордонів. Саме тому маємо діяти, сприймаючи цю загрозу як постійну. Це означає, що нам потрібна системна відповідь, стратегічна, яка спирається на дві складові: український народ і українська економіка, адже це фундамент нашої безпеки.

Президент України Володимир Зеленський видав два важливих укази, які закладають основу для цієї системної відповіді. По-перше, ухвалено рішення про збільшення чисельності нашої армії на 100 тисяч осіб протягом чотирьох років до 2025 року. По-друге, надано поштовх для переходу на професійну армію. Зокрема, ми плануємо запропонувати систему інтенсивної військової підготовки для громадян, що дозволить у 2024 році скасувати строкову службу за призовом. Також це дозволить запустити програму тотальної військової підготовки населення, щоб забезпечити резерв і для тероборони, і для армії. По-третє, в Указі від 1 лютого чітко визначено, що бюджет оборони на 2023 рік має складати не менше 3 відсотків ВВП. І це треба враховувати, починаючи з формування Бюджетної резолюції.

Також поставлено завдання збільшити грошове забезпечення нашим воїнам на 30 відсотків вже з 1 березня. У парламенті вже зареєстровані відповідні законопроекти, я дуже прошу вас їх підтримати, це важлива частина кроків, які зроблять армію привабливим роботодавцем.

Зараз ми працюємо над пакетом рішень, і вони стосуються житла, кадрової реформи і створять максимальні стимули для того, хто укладатиме довгострокові контракти. Наша мета – щоб в армії хотіли служити не менше десяти років, бо це період можливостей.

Користуючись нагодою, я хочу подякувати Верховній Раді України і особливо профільному комітету за підтримку наших захисників. Комітет під керівництвом Олександра Завітневича за участі представників різних фракцій здійснив бездоганну роботу. Комітетом погоджено зведений трирічний план закритих оборонних закупівель. Це зроблено вперше відповідно до нового Закону "Про оборонні закупівлі" і дає Міністерству оборони можливість більш ефективно працювати з довгостроковими проектами. Тепер справа за РНБО та Кабінетом Міністрів.

Також хочу подякувати українському парламенту за початок руху по законопроекту 4210. Він передбачає низку суттєвих змін, які підвищать якість управління сфери оборони і наблизять нашу практику до найкращих стандартів через реалізацію принципів НАТО.

І на завершення. Тиждень тому минуло 100 днів з мого призначення на посаду, я оприлюднив звіт щодо проміжних результатів. В даний момент ми поступово переходимо на наступний етап від стадії кризового, я б назвав, пожежного менеджменту до стратегічного розвитку. Я вже презентував Президенту України основні позиції плану роботи на 22-й рік і так само його оприлюднив, він є частиною комплексу заходів, розрахованих на чотири роки. Готовий в будь-який момент представити його вам. Він збудований на основі п'яти стратегічних цілей розвитку сил оборони, визначених у стратегічному оборонному бюлетені. А саме: забезпечення ефективного оборонного менеджменту; формування якісного людського капіталу; забезпечення високого рівня боєздатності за рахунок переозброєння та розвитку військової техніки; вдосконалення військової інфраструктури, логістики і резервів тощо; інтеграція оперативних бойових та спеціальних спроможностей сил оборони; досягнення фактичного рівня відповідності до вимог НАТО.

Протягом року ми повинні максимально оптимізувати усі процеси, позбутися того, що гальмує, запустити кадрову реформу, запустити процес ліквідації черги на квартири, перейти до моделі всеохоплюючої оборони, надати поштовх нашому ОПК, щоб армія стала драйвером модернізації всієї України. Впевнений, що за такого підходу нам буде простіше залучати допомогу на пріоритетні напрямки і формувати нові союзи та альянси. Україна стане донором безпеки для всієї Європи, і це вже багато хто розуміє. Наша армія ментально готова зупиняти будь-якого ворога, це стратегічна перевага країни і треба повною мірою розкрити цей потенціал, що потребуватиме зокрема змін і в тому числі законодавства.

Я ще раз дякую парламенту за підтримку, і сподіваюсь на неї в майбутньому. І тут були наші польські колеги, то користуючись спільною історією, коли польсько-литовсько-українські формування підняли повстання проти Російської Імперії, був дуже відомий вислів, польською мовою він звучить: (Вислів іноземною мовою). А українською – за нашу і вашу свободу.

Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Дякую, Олексій Юрійович, займіть, будь ласка, своє місце.

Шановні колеги, я запрошую на трибуну для доповіді щодо забезпечення фінансовими ресурсами питань, які потребують нагального вирішення, міністра фінансів України Сергія Михайловича Марченка. Будь ласка, Сергій Михайлович.

 

10:40:02

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Останні роки у нас з вами був безпрецедентний виклик боротьби з COVID, з яким ми успішно справляємося. З початку пандемії держава вже витратила на цю мету 130 мільярдів гривень. В результаті ми суттєво збільшили підтримку медичної галузі, обсяг якої в 2022 році запланований на рівні 233 мільярди гривень.

Спільними зусиллями Президента України, уряду та Верховної Ради в минулому році ми підтримали економіку в період коронакризи. Завдяки реалізації програм "Доступні кредити" і "Доступна іпотека", "єПідтримка" суб'єкти господарювання та громадяни України змогли адаптуватися до карантинних обмежень, викликаних пандемією.

Минулий рік став роком макроекономічної стабільності та повноцінного запровадження середньострокового бюджетного планування. Вперше в історії незалежної України парламентом було підтримано Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки, яка стала основою для бюджету цього року.

У 2021 році доходи загального фонду державного бюджету зросли на 24 відсотки, це додатково 207 мільярдів гривень. Обсяг видатків державного бюджету зріс на 16 відсотків або на 202 мільярди гривень. При цьому капітальні видатки держбюджету становили 134 мільярди гривень, що на 41 відсоток більше за 2020 рік. Всі пріоритети, визначені Президентом України, урядом, парламентом, були профінансовані вчасно і в повному обсязі. Це підвищення пенсій та соціальних стандартів, зарплат медиків, вчителів, фінансування видатків оборони та безпеки, спрямування коштів на боротьбу з COVID та вакцинацію населення.

Фактичний дефіцит бюджету за минулий рік склав 3,8 відсотка валового внутрішнього продукту, проти планового показника 5,5 відсотка ВВП. Це дозволило нам зекономити з вами близько 50 мільярдів гривень. Тенденція для його зменшення, дефіциту, продовжиться і в поточному році. У бюджеті 2022 року закладений показник у 3,5 відсотка ВВП. Проведення активних операцій з цінними паперами та виважена боргова політика дала можливість знизити державний борг до 45,2 відсотка ВВП та зменшити ризикову частку у валюті на 1,8 відсоткового пункту.

У 2021 році український банківський сектор досяг значного прогресу. Банки збільшили прибуток вдвічі до 77,5 мільярда гривень, з яких 43 мільярди гривень припадає на банки з державною часткою. Державні банки також скоротили обсяг непрацюючих кредитів на 56,2 мільярда гривень. В результаті частка проблемних кредитів у державних банках за рік знизилася з 57,4 до 47,1.

Але навіщо це я все вам розповідаю? Досягнуті результати 2021 року стали надійною подушкою безпеки для ситуації, яку ми зараз спостерігаємо навколо України, та формування спокійної реакції на міжнародних ринках капіталу. На додаток до занепокоєння навколо пандемії фінансові ринки отримали нові приводи для нестабільності, це все протягом грудня, січня. Зокрема, це висока інфляція та реакція центральних банків на інфляційні ризики. Фінансовий стан великих компаній з нерухомості в Китаї та, звичайно, геополітичні ризики та напружені відносини США та Китаю, ці фактори призвели до того, що індекс облігацій країн, що розвиваються, вийшли на найгірші показники, починаючи з 99-го року. Погіршення котирувань єврооблігацій спостерігається як в Україні, так і в інших країнах з аналогічним кредитним рейтингом, що суттєво обмежує доступ до ринків капіталу країн, що розвиваються.

З початку року було рекордно мало емітентів з первинним випуском суверенних облігацій з країн, що розвиваються. Підвищена волатильність на світових ринках капіталу не дозволила жодному суверенному емітенту вийти на ринки капіталу з початку 2022 року. Проте, незважаючи на всі ці серйозні перепони, завдяки проведеним в попередні роки реформам Україна  увійшла в 2022 рік із значним запасом ліквідності та сильними макроекономічними показниками. І ми мали б всі передумови та інструменти для примноження цього успіху, якби не нова загроза – висока концентрація російських військ біля наших кордонів.

Хочу сказати, що ми живемо в умовах військової кризи та агресії вже 8 рік, це звичне явище для нас і не нове. За оцінками міжнародних експертів за всі роки військової агресії Україна втратила від окупації територій Донбасу та Криму близько 280 мільярдів доларів США у вигляді втраченого ВВП в період за 2014-2020 роки.

Разом з тим, геополітична напруженість навколо ескалації на кордонах вплинула на сприйняття інвесторами суверенного боргу України. Це призвело до погіршення котирування єврооблігацій України на зовнішніх ринках та до зменшення портфелів нерезидентів українських ОВДП на близько 14 мільярдів гривень, це протягом січня місяця лише, в той час, як протягом 21-го року ми спостерігали надходження нерезидентів в наші ОВДП на суму 7,4 мільярда гривень. В результаті частка ОВДП, якою володіють іноземні інвестори, скоротилася з 10 відсотків до 8 відсотків, а премія за ризик за суверенними облігаціями України перевищила поріг у тисячу базисних пунктів.

Випуск внутрішніх облігацій продемонстрував значне зниження попиту, що призвело до того, що у січні 2022 року було продано лише на 6,8 мільярда гривень, що в 5 разів менше порівняно з попередніми місяцями. Для порівняння: в аналогічний період у січні 2021 року ця цифра складала більше 36 мільярдів, тобто 36 мільярдів в січні 2021 року і лише майже 7 мільярдів у січні 2022 року.

Панічні настрої накрили фінансові ринки, провідні медіа світу все більше впевнено і аргументованого говорили про вторгнення Росії. Це не могло на нас не вплинути, і ми чітко відчуваємо саме такі загрози. Президенту та уряду потрібно було швидко оцінити ризики і в умовах наростання геополітичної напруги, ескалації на наших кордонах та обмеженого, з об'єктивних, названих мною причин, доступу на ринки капіталу прийти до єдиного правильного рішення – звертатися до наших міжнародних партнерів.

І нинішня криза знову дала можливість побачити, як сприймає Україну світ. Розпочалася цілодобова злагоджена спільна стратегічна комунікація Президента України, уряду та Міністерства фінансів з країнами-партнерами та міжнародними фінансовими організаціями. Командою Міністерства фінансів, мною особисто за півтора місяці з початку року вже проведено більше 90 міжнародних зустрічей та дзвінків. Щоденно до п'яти онлайн та офлайн комунікацій з нашими іноземними партнерами з кількох континентів. І жодна зустріч не пройшла без конкретних результатів.

Які результати ми отримали на сьогодні? По-перше, можу впевнено сказати, що відповідь ЄС у готовності підтримати Україну, надавши 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги, є безпрецедентно швидкою. Перший транш такої допомоги складатиме 600 мільйонів євро і є безумовним. Ми сподіваємося отримати ці кошти наприкінці березня - на початку квітня цього року. Другий транш Україна отримає після виконання узгоджених сторонами короткострокових заходів щодо запровадження структурних реформ, над якими зараз спільно працює команда Єврокомісії та Міністерства фінансів. Безпрецедентно швидке рішення про надання Україні макрофінансової допомоги є не лише внеском у макрофінансову стабільність держави, а й потужним сигналом міжнародним ринкам.

По-друге, Сполучені Штати Америки нададуть Україні суверенну кредитну гарантію на суму до 1 мільярду доларів США для підтримки реформ. Міністерство фінансів ініціювало перемовини щодо отримання кредитної гарантії ще в 2021 році з приходом нової адміністрації США до влади. Таку ініціативу на найвищому політичному рівні підтримав Президент України. Це не лише суверенна кредитна гарантія - це також гарантія і прояв довіри, ознака міцного партнерства.

По-третє, Канада, яка є однією із перших країн, яка простягла руку Україні, з початку року прийнявши рішення про виділення 120 мільйонів канадських євро... доларів, вибачте, наразі нарощує допомогу, збільшуючи початкову суму на 500 мільйонів доларів.

Уряд Великобританії офіційно зазначив, що підготував пакет економічної допомоги та військової підтримки для України.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, з яким я комунікував з питань отримання незв'язаної частини кредиту 150 мільйонів євро в його ролі в якості міністра фінансів ще з 2020 року, нещодавно оголосив про можливість отримання Україною цих коштів.

Міністерство економіки та фінансів Франції надасть Україні 200 мільйонів кредиту та фінансові гарантії на 1 мільярд євро. Ці кошти будуть спрямовані на конкретні проекти розвитку.

Мінфін також веде перемовини з урядом Японії щодо формування механізму залучення Японського Агентства Міжнародного Співробітництва (JICA) до нової "зеленої" програми зі Світовим банком, позики політики розвитку так званий green DPL.

В минулому Міністерство фінансів вже мало досвід структурування такого механізму, тому ми ведемо перемовини щодо наповнення та структурування програми в розрізі від 500 мільйонів доларів від Світового банку, та додатково 300 мільйонів доларів від уряду Японії. Японія вже оголосила про готовність надати Україні щонайменше 100 мільйоні доларів у вигляді екстрених позик. Наразі ми готуємо спільно із Світовим банком проект матриці заходів нового "зеленого" DPL та забезпечення їх виконання до квітня цього року.

Зараз злагодженість та своєчасність дій є високою як ніколи. І я вдячний моїм колегам міністрам фінансів країн "Великої сімки" та їх колегам з Європейського Союзу, які словом і ділом публічно підкреслюють готовність діяти швидко і рішуче, щоб підтримати українську економіку, діють скоординовано, аби в найкоротший термін надати економічну та фінансову підтримку Україні.

Хотів би наголосити на важливому аспекті. Беззаперечною умовою для ефективної співпраці з іншими країнами та міжнародними організаціями є діюча програма з Міжнародним валютним фондом. Саме Міжнародний валютний фонд є орієнтиром та якісним показником для наших партнерів. Президент України, парламент та уряд роблять все можливе, аби гарантувати прогрес за програмою Міжнародного валютного фонду. Ми виконуємо необхідні умови та структурні маяки, і реалізація відповідних зобов'язань пришвидшує наближення чергового перегляду програми та місії МВФ, що, сподіваємося, відбудеться найближчим часом.

За результатами перегляду очікується отримання третього траншу за програмою 700 мільйонів доларів США, термін програми завершується в червні 22-го року, та за результатами останнього перегляду очікується отримання додатково 1,5 мільярда доларів США. Я переконаний, що залучення пільгового фінансування, в тому числі коштів Міжнародного валютного фонду, Світового банку, макрофінансової допомоги, пільгових кредитів країн-партнерів сприятиме збереженню макрофінансової стабільності та відновленню довіри інвесторів.

Разом з тим, хочу особливо підкреслити, що незважаючи на те, що ми очікуємо безпрецедентну підтримку міжнародних партнерів, ситуація всередині країни з державними фінансами є контрольованою і спокійною, ми передбачено здійснюємо всі видатки в повному обсязі і в терміни, які передбачені законом. У нас достатньо коштів на єдиному казначейському рахунку. Станом на 1 лютого на єдиному казначейському рахунку було 34 мільярди гривень, що є найбільшим показником із січня 21-го року.

Податкова і митниця працюють стабільно, сума перевиконання доходів загального фонду держбюджету у січні склала 9 мільярдів гривень. Вказане зростання відбулося в основному за рахунок збільшення надходжень зі сплати ПДВ підприємствами паливно-енергетичного комплексу у зв'язку з підвищенням вартості природного газу та збільшенням обсягів виробництва електроенергії для проходження опалювального сезону, а також зростанням обсягів імпорту нафтопродуктів, вугілля та добрив, збільшенням обороту роздрібної торгівлі.

Хочу особливо підкреслити, що в грудні оборот роздрібної торгівлі зріс на 19,3 відсотка порівняно з листопадом 2021 року. Це дозволило також суттєво наповнити доходи державного бюджету.

Також особливо хочу відмітити зростання обсягів реалізації продукції через реєстратори розрахункових операторів, у тому числі шляхом розширення сфери їх застосування: зростання у січні на 17 відсотків порівняно з груднем минулого року.

Ми очікуємо, що тенденція перевиконання планових показників держбюджету буде продовжена і в лютому. За нашими розрахунками, попередніми розрахунками, перевиконання може скласти до 5 мільярдів гривень. Усі пріоритетні видатки здійснюються вчасно і в повному обсязі, затримок із платежами немає і не передбачається.

Касові видатки станом на 17 лютого складають 141 мільярд гривень, з яких на соціальний захист, на соціальне забезпечення спрямовано 53 мільярди гривень, на оплату праці – 28 мільярдів гривень, на субвенції місцевих бюджетів – 17 мільярдів гривень. В ОТГ погашення боргу здійснюється відповідно до встановленого графіка. Станом на 17 лютого ми погасили вже близько 57 мільярдів гривень із запланованих на січень-лютий 77 мільярдів гривень.

Пік виплат 22-го року за зовнішніми борговими зобов'язаннями – це вересень місяць, коли Україна має погасити 1 мільярд доларів євробондів. Зупинюсь на питанні боргової політики детальніше.

Хочу зазначити, що криза – це не тільки проблеми, але й можливості, і ми ними користаємося. Зважаючи на ринкову ситуацію та з метою економії коштів державного бюджету України, Міністерством фінансів було здійснено операції з активного управління державним боргом. Зокрема, наприкінці минулого року та на початку цього року Міністерство фінансів провело декілька операцій з викупу ВВП-варантів та єврооблігацій з погашенням у 22-му році. Таким чином, ми своєчасно та ефективно зменшили боргове навантаження. Завдяки проведенню цієї операції виплати з погашення єврооблігацій, які я зазначав, у вересні 22-го року будуть на 100 мільйонів доларів менше і складуть 912 мільйонів доларів США, що суттєво нижче ніж платежі з погашення ОЗДП в минулому році.

Міністерство фінансів здійснило операції з викупу ВВП-варантів, в результаті яких на сьогодні держава Україна володіє 20 відсотками державних деривативів в обігу. Це далекоглядний крок, це свідчення нашої турботи про майбутні покоління, які не мають жити в борг.

Також ми оперативно реагуємо на зовнішньополітичні виклики. Урядом нещодавно схвалено рішення про виділення 16,6 мільярда гривень для гарантування безперебійності польотів на території України. Ці кошти будуть спрямовані на надання необхідних гарантій для страхових та лізингових компаній. Ми готові до прийняття і інших екстрених рішень, якщо це буде необхідно, але я сподіваюся, що нам такої необхідності не знадобиться.

Стосовно фінансування сектору безпеки та оборони. Хочу зазначити, що загальний ресурс на національну безпеку та оборону, що врахований в бюджеті на 22-й рік, становить 323,7 мільярда гривень або 6 відсотків ВВП, у тому числі обсяг прямої бюджетної підтримки – 287 мільярдів гривень, кошти офіційної міжнародної допомоги – 21 мільярд гривень, державна підтримка на забезпечення житлом – 15,5 мільярда гривень. Приріст видатків загального фонду порівняно з фактом 21-го року склав 16 мільярдів гривень.

У січні 22-го року видатки на безпеку і оборону із загального фонду державного бюджету були профінансовані на 16 мільярдів гривень. Ці кошти спрямовані на виплату грошового забезпечення та заробітної плати військовослужбовців, фінансування поточних видатків сил оборони та безпеки. В межах раніше укладених оборонних контрактів Міністерство оборони та інші силові структури очікують поставки готової продукції на суму 31 мільярд гривень, це зброя та військова техніка для зміцнення обороноздатності нашої країни. Разом з цим, на виконання указу Президента України ми готуємо підвищення з 1 березня 22-го року на 30 відсотків грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил, та на 20 відсотків – військовослужбовцям Держприкордонслужби та Національної гвардії України.

Крім того, у зв'язку із загостренням ситуації на україно-російському кордоні розглядаються інші шляхи збільшення оборонного бюджету для врахування першочергових потреб армії та виконання завдань, поставлених керівництвом держави.

У Верховній Раді вже зареєстровано законопроект щодо збільшення видатків на сектор безпеки і оборони, який наразі опрацьовується у бюджетному комітеті за активної участі Міністерства фінансів України. Джерелом покриття таких видатків, зокрема, можуть бути: перевиконання дохідної частини державного бюджету, про які я вже вам зазначав (це 9 мільярдів гривень з січня, та очікується 5 мільярдів гривень у лютому), за рахунок підвищення ефективності і, зокрема, адміністрування податків та додаткові надходження від можливого встановлення диференційованих ставок рентної плати за газ.

Шановні народні депутати, я звертаюся до вас з проханням від міністра фінансів: утриматись від прийняття рішень та політичних заяв, які можуть підірвати основи фінансової системи України та розбалансувати державний бюджет.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, на трибуну для доповіді щодо стану енергетичної безпеки України запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Будь ласка, Денис Анатолійович.

 

10:59:57

ШМИГАЛЬ Д.А.

Шановний пане Голово, шановна президія, шановні народні депутати, шановні колеги, шановні українці! Розпочну свій виступ з надання інформації про декілька основних викликів, над подоланням яких активно працює сьогодні урядова команда спільно з парламентом.

Перший виклик дещо пропав з інформаційного порядку денного, але нікуди не зник – це пандемія коронавірусу. На сьогоднішній день ми почали фіксувати зменшення госпіталізацій, що наразі є основним показником розвитку пандемії. Зайнятість ліжок складає 40 відсотків, ми маємо майже 73 тисячі ліжкомісць, 96 відсотків з них – це забезпечення кисневою підтримкою. Від початку вакцинальної кампанії більше 15 з половиною мільйонів українців отримали принаймні одну дозу вакцини, 45 мільйонів безпечних вакцин поставлено в Україну. Тобто ми маємо їх в достатній кількості для всіх охочих, в тому числі для бустерних доз. Ми тримаємо цю ситуацію на контролі і продовжимо докладати зусиль, аби абсолютну більшість дорослого населення було захищено від загрози коронавірусу.

Друге – це макроекономічна та макрофінансова стабільність нашої держави. Національний банк має достатню кількість резервів, аби курс був стабільний. Як вже доповідав сьогодні міністр фінансів, бюджет у січні було перевиконано більше ніж на 10 мільярдів гривень. На рахунках уряду достатня кількість коштів, аби профінансувати всі видатки, в тому числі і всі заплановані підвищення зарплат та пенсій для українців.

Ми кожного дня спілкуємося з нашими міжнародними партнерами, аби сформувати додатковий пакет підтримки для нашої держави. Макрофін від Європейського Союзу, гарантії від США та Франції, підтримка від Канади, Німеччини, Японії, Великої Британії та інших країн-партнерів у питанні пільгового фінансування створює додаткову подушку безпеки для нашої економіки.

Звичайно, що інформаційна паніка та ескалація біля наших кордонів впливають на економічний фон. Але ситуація залишається стабільною та контрольованою.

Уряд в оперативному порядку прийняв рішення щодо виділення коштів для того, аби забезпечити безперебійність польотів авіакомпаній в Україну та з України. Ми бачимо, що це рішення на рівні з роботою, з професійною роботою Міністерства інфраструктури, наших дипломатів заспокоїли ситуацію. Нам також вдалось забезпечити проходження торгівельних кораблів в українські порти, аби українські експортери продовжували працювати. І ми бачимо, що порти сьогодні працюють у звичайному режимі.

Ще один виклик – ми постійно відбиваємо кібератаки. Сьогодні також з цієї трибуни звучала ця тема. Ми активно співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами, аби робити це якомога ефективніше.

Фінансування армії та кошти на модернізацію озброєнь у 2022 році на безпрецедентно високому рівні. Видатки Міністерства оборони більше ніж на 16 мільярдів порівняно з минулим роком; на розвиток і модернізацію озброєння і техніки виділено на 25 відсотків більше, ніж минулого року. Середня зарплата молодшого офіцера в армії близько 15,5 тисяч гривень, а додаткові доплати за службу на передовій від 6,5 до 17 тисяч гривень.

За дорученням Президента України вже в березні буде підвищено грошове забезпечення наших військових на 30 відсотків. Кількість озброєння, яке ми отримали в цьому році від наших партнерів, абсолютно рекордна. Сьогодні міністр оборони про це також доповідав. Наша армія сильна як ніколи.

Одним з ключових викликів, які є особливо актуальними через світову енергетичну кризу, є питання енергетичної безпеки нашої держави. На попередній "годині запитань до Уряду" я доволі детально розповідав про стратегічні кроки, які ми робимо, аби забезпечити енергетичну незалежність та безпеку України.

Як і минулого разу, почну з актуальної інформації щодо опалювального сезону. Енергетичні системи України працюють так само стабільно і прогнозовано, а всі споживачі забезпечені електроенергією. Жодних віялових відключень не було і не буде в майбутньому, і не планується. Ми маємо достатні запаси енергоресурсів, аби стабільно завершити проходження цього опалювального сезону.

Станом на 16 лютого ми маємо на складах 822 тисячі тонн вугілля, що практично вдвічі більше ніж минулого року на цей самий період. При цьому споживання вугілля в лютому на 18 відсотків, менше ніж минулого року. Також у порту розвантажується ще 300 тисяч тонн вугілля, два кораблі, які надійшли ближчі останні дні.

Починаючи з листопада 21-го року для потреб ТЕС в Україну надійшло 17 суден з енергетичним вугіллям, це майже 1,3 мільйона тонн вугілля. Останнє, крайнє, судно для Центренерго підійшло до порту "Південний" 15 лютого, як я вже казав. До кінця лютого очікується захід ще 4 суден загальним обсягом близько 334 тисяч тонн. В березні очікується надходження ще 6 суден із загальним обсягом 391 тисяча тонн.

Окрім цього, зростає видобуток вугілля на українських шахтах. В експлуатації сьогодні знаходиться 13 з 15 атомних блоків наших електростанцій. До 20 лютого блок №2 Запорізької АЕС також має повернутись в роботу. Це дає додатковий резерв потужності і дозволяє повністю контролювати ситуацію на енергетичному ринку.

Ще одне питання, яке стосується поточних викликів опалювального сезону, – це достатня кількість газу. Наразі у нас в газосховищах знаходиться 10,6 мільярда кубів газу. Для порівняння: на цю саму дату, наприклад, в 17-му році було 8,7 мільярда кубічних метрів, в 19-му році – 10,3, тобто менше блакитного палива ніж сьогодні. Протягом січня-лютого 22-го року Нафтогаз імпортував 176 мільйонів кубічних метрів природного газу. Крім того, наразі законтрактовано 300 мільйонів кубів з поставкою в лютому та березні, ще 600 мільйонів кубів газу група "Нафтогаз" планує імпортувати в квітні 22-го року. Інші учасники ринку вже імпортували 156 мільйонів кубічних метрів газу від початку року. Тобто імпорт газу також іде в плановому порядку. Загалом очікується, що група "Нафтогаз" імпортує мінімум 1,1 мільярда кубів газу з поставкою до кінця квітня цього року. Також за рахунок власного видобутку Нафтогаз планує отримати ще близько 3,3 мільярда метрів кубічних українського газу в І кварталі 22-го року.

Міністерство енергетики щодня відстежує ситуацію та знаходиться в консультаціях з Нафтогазом, аби не тільки стабільно пройти цей опалювальний сезон, але і нормально підготуватись вже до наступного опалювального сезону, який починається восени цього року.

Також Оператор газотранспортної системи України активно працює над створенням альтернативних гарантованих потужностей для імпорту газу. З 1 лютого вперше в історії розпочався фізичний імпорт газу з Угорщини в Україну. Відбувається також імпорт зі Словаччини. Працюємо над максимальною диверсифікацією поставок, і це стосується не лише газового питання, а це стосується ядерного пального, це стосується вугілля, це стосується нафти, тобто всіх енергетичних ресурсів.

Серед ключових завдань та викликів, які зараз стоять перед урядом, –  це повністю підготувати нашу енергосистему до енергетичного безвізу з ЄС, тобто до приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E. З 24 по 26 лютого цього року попередньо заплановані системні випробування ізольованого режиму роботи енергосистеми України, а це означає, що енергосистема України буде працювати без підключення до енергетичної системи СНД. Одразу хочу зазначити, ці дати можуть бути скориговані, але план залишається незмінним. Технічно ми майже на сто відсотків готові до того, аби в 23-му році Україна приєдналась до енергетичної системи Європи.

Що дасть таке приєднання? Наші колеги зі Світового банку оцінили економічні переваги синхронізації з ENTSO-E в 1,5 мільярда доларів щороку для нашої держави додатково доходу. І відповідно, крім цього, ми отримаємо ще п'ять дуже чітких переваг: це енергетична незалежність та безпека нашої держави; це прозорість і демонополізація; це експортні можливості; це декарбонізація нашої економіки і оновлення застарілої інфраструктури, і розвиток нових технологій, зокрема збереження і виробництво електроенергії. Тому зараз для уряду це питання є одним з пріоритетних на порядку денному.

Крім цього, маємо ще два доволі важливі пріоритети у сфері енергетики: це безпека країни і розвиток економіки і самодостатності. Мова йде про власний видобуток газу, а також про програми термомодернізації.

Станом на зараз Україна вже уклала 11 угод про розподіл продукції у сфері видобутку газу, це понад 13 мільярдів гривень інвестицій лише в розвиток та початкову інфраструктуру. На найближчий період інвесторами заплановано провести більше чотирьох… на ділянках, які перевищують розмір більше 4,5 тисячі квадратних кілометрів, сейсмічних досліджень та пробурити не менше 57 дослідних свердловин. На декількох ділянках вже така розвідка розпочата і триває. В другій половині цього року розпочнеться буріння перших свердловин вже промислових. Наша довгострокова мета, яка закріплена в Національній економічній стратегії до 30-го року, – це забезпечення ста відсотків потреб України в природному газі за рахунок власного українського видобутку. В той же час, ми розуміємо, що виконати це завдання неможливо без масштабної програми термомодернізації України, і за ініціативи Президента цього року така програма набере дійсно значних масштабів. Цього року ми розпочинаємо утеплювати тисячі багатоквартирних будинків, лікарень, шкіл, адміністративних будівель. І до 2030 року передбачається термомодернізація більше ніж 50 відсотків всього Житлового фонду України, що покращить житлові умови для 15 мільйонів людей.

Активізується робота Фонду енергоефективності, який працює з об'єднаннями співвласників багатоквартирних житлових будинків. Станом на кінець січня фонд отримав понад 900 заявок від ОСББ на участь у програмі "Енергодім". Загальна вартість проектів перевищує 7,3 мільярда гривень, а грантів – 4,5 мільярда гривень. Учасниками програми вже стали понад 80 тисяч сімей та понад 200 будинків модернізовані частково або повністю. Діяльність фонду фінансується за рахунок коштів держбюджету на половину, а на половину - фінансової підтримки Європейського Союзу та уряду Німеччини.

У Державному бюджеті на 2022 рік для Фонду енергоефективності передбачено додатково фінансування в розмірі 2,6 мільярда гривень, включаючи наявні кошти, загальний статутний капітал Фонду енергоефективності в цьому році складе 5,4 мільярда гривень. Також у сфері енергоефективності і термомодернізації ми маємо декілька проектів з нашими міжнародними партнерами. Проект "Енергоефективність громадських будівель в Україні", який підтримується Європейським інвестиційним банком і дозволить термомодернізувати близько 1 тисячі громадських будівель в Україні, зокрема дитячі садочки, школи, лікарні, поліклініки, інші об'єкти соціального та адміністративно-культурного значення, які знаходяться в державній та комунальній власності. Загальна сума кредиту від Європейського інвестиційного банку на ці потреби становить 300 мільйонів євро, ця програма розпочинається вже в березні цього року.

Всі ці програми дадуть ефект, безумовно, вже до кінця цього року. Енергетична безпека держави стає одним з найбільших модернізаційних проектів наступного десятиліття, і щодня Україна стає на крок ближчою до абсолютної енергетичної незалежності. Адже енергетична і торгівельна агресія і блокада, ескалація на кордонах, кібератаки, спроби внутрішньої, політичної дестабілізації, спроби підірвати реформи та європейський вектор розвитку нашої держави і, звичайно, дезінформація – все це елементи гібридної війни, яка триває на нашій території вже 8 років. Але ми знаємо, як боронити свою державу. Ми сильний, єдиний, незалежний народ, який готовий зі зброєю в руках захищати свою незалежність та свободу.

Наші міжнародні партнери показали свою підтримку не на словах, а на ділі, їхня допомога щодня підсилює нашу армію, нашу економіку, наші позиції на міжнародній арені. Такого єднання провідних демократій світу не було вже десятки років, і наш ворог це бачить, і намагається розхитати корабель зсередини, тобто залякати нас всіх, роз'єднати нас. Наша згуртованість насправді – це наша найкраща зброя і це наша сила.

У нас велика держава, у нас сильна армія, у нас мужні військові, дякуємо їм за це. За  нашими військовими стоїть сильний, незламний, мужній народ мудрий. Ми хочемо мирно жити, ми хочемо процвітати і працювати на своїй землі, нікому не дозволимо зазіхати на наше демократичне, європейське, вільне, цивілізоване майбутнє.

Отже, шановні українці, шановні народні депутати, шановні колеги, давайте довіряти нашим військовим, нашому народу, нашій країні, собі, давайте вірити в нашу державу.

Дякую вам за увагу. Слава Україні! (Оплески) Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям слава! Дякую, Денис Анатолійович.

Шановні колеги, переходимо до запитань до доповідачів від депутатських фракцій і груп. Прошу записатися на запитання до трьох доповідачів, які виступали. Будь ласка.

Слово надається народному депутату Бакунцю Павлу Андрійовичу, фракція… депутатська група "Довіра", будь ласка.  

 

11:15:22

БАКУНЕЦЬ П.А.

Кулінічу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кулініч Олег Іванович, будь ласка.

 

11:15:28

КУЛІНІЧ О.І.

Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". У мене запитання до міністра фінансів Сергія Марченка.

Пане міністре, скажіть, будь ласка, у нас на цей рік у Державному бюджеті на сектор оборони передбачено рекордне фінансування – десь близько 20 мільярдів гривень. Але в цих складних умовах, чи буде збільшення фінансування і на які конкретно напрямки? Чи це передбачено? І якщо це передбачено, то коли можна очікувати такого збільшення, і на які конкретно напрямки? Дайте, будь ласка, відповідь.

 

11:16:09

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання.

Дійсно, на виконання указу Президента зараз буде суттєво збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, про це зазначив у своїй доповіді і  Прем'єр-міністр, і міністр оборони, і я зазначав, на 30 відсотків. Кошти, зараз знаходяться законопроекти в бюджетному комітеті, доопрацьовуються, орієнтовно це може складати по сектору Міністерства оборони до 20 мільярдів гривень. Крім того, передбачаються окремі видатки на встановлення територіальної оборони і на інші потреби Міністерства оборони на закупівлю необхідного обладнання – ще до 2 мільярдів. Тобто ці кошти зараз є, ми обговорюємо в бюджетному комітеті, коли ці законопроекти можна буде проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово для запитання надається Сергію Федоровичу Швецю, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:16:59

ШВЕЦЬ С.Ф.

Шановний Голово, шановні друзі, дивіться, я маю особисте запитання до міністра оборони, але зараз для того… я його поставлю трошки згодом. Зараз для того, щоби було консолідоване запитання від фракції, прошу передати слово Максиму Ткаченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово передається Максиму Ткаченку.

 

11:17:20

ТКАЧЕНКО М.М.

Дякую.

Максим Ткаченко, Луганщина. Запитання, по-перше, до шановного Прем'єр-міністра.

Денис Анатолійович, мій виступ пов'язаний сьогодні зі вчорашніми подіями та загостренням на сході нашої країни, та зокрема на моїй рідній Луганщині. Я також пов'язую свій виступ з турботою про своїх земляків – мешканців нашої підконтрольної Луганщини. Я хочу ще раз звернутися до вас з тим, щоб ви звернули свою увагу на те, що не тільки військова підтримка потрібна там людям, а ще й підтримка від місцевої влади, обласної влади.

Хочу звернути увагу на те, що наша Тимчасова слідча комісія, яка працювала по пожежам, зробила висновки, дуже багато висновків, і зараз треба звернути увагу на ті висновки для того, щоб там не повторювалося те, що було у 2020 році на пожежах. І якщо ми не змогли, там обласна влада, справитися з тим викликом...

 

11:18:28

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую. Дякую за ваше питання.

Хочу сказати, що якраз минулого тижня ми були на Луганщині з Прем'єр-міністеркою Литовської Республіки, Литви, разом з віце-прем'єр-міністеркою були в Станиці Луганській, були в Щасті, особисто фактично подивилися, яка зараз ситуація, як все там відбувається на місці, поспілкувалися з Головою Військово-цивільної адміністрації. І звичайно, ваше звернення і висновки ще раз додатково опрацюємо для того, щоби врахувати всі ті побажання, зауваження, поради, які там є.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Мамці Григорію Миколайовичу від фракції політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

11:19:17

МАМКА Г.М.

Доброго дня, шановні колеги! В мене питання до Прем'єр-міністра України.

Скажіть, будь ласка, якими критеріями, які використовує Кабінет Міністрів, в тому числі ви особисто, приймаючи рішення, а саме приймаючи Постанову Кабінету Міністрів щодо нарахування заробітної плати співробітникам Національної поліції і співробітникам Бюро економічної безпеки України?

Чому я питання задаю? Тому що органи підконтрольні, платить Кабінет Міністрів, постанови Кабінет Міністрів виносить однакові, тільки по факту співробітник БЕБ получає 50 тисяч, а співробітник Національної поліції – 12 тисяч. Поясніть критерії.

І друге питання. Як вибачите, згідно бюджету, "Перехідних положень", в зв'язку із операцією "Акциз", хто з органів буде контролювати цифру, озвучить її нам?  І коли буде прийматися...

 

11:20:26

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Хочу нагадати, що з 1 лютого заробітна плата по всій системі МВС була підвищена на 10 відсотків. Окрім цього, згідно указу Президента з 1 березня цей розмір буде доведений до 20 відсотків порівняно з початком року, тобто ще додаткових майже 10 відсотків підвищення з 1 березня, ще раз нагадаю, по системі МВС.

Стосовно встановлення заробітних плат. Дійсно, у нас різні методики затверджені і Нацдержслужбою, і Кабінетом Міністрів, і міністерствами також для окремих відомств, для окремих міністерств. Звичайно, ми дуже уважно опрацьовуємо ось ці розриви між заробітними платами, які можуть з'являтись в різних організаціях, і в свою чергу Кабінет Міністрів, як вже найвищий орган, приймає рішення для того, щоб збалансовувати всі ці речі. Але дуже важливо, що згідно указу Президента, ми розуміємо, що з 1 березня заробітні плати військових, грошове забезпечення військових зросте на 30 відсотків, а грошове забезпечення поліції, Нацгвардії відповідно буде зростати до 20 відсотків від початку року.

Стосовно операції "Акциз", міністр внутрішніх справ вже неодноразово доповідав з цього приводу, про надзвичайно успішні результати її проведення наприкінці минулого року і на початку цього. Якщо у Міністерства внутрішніх справ є що доповнити, прошу доповнити, якщо ні, то…

 

11:22:18

ЄНІН Є.В.

Дякую, пане Прем'єр-міністр.

Хочу проінформувати, що за результатами трьох місяців проведення операції "Акциз" додаткові надходження до державного бюджету в порівнянні з аналогічними показниками минулого року збільшені на суму близько 3 мільярдів гривень. Будемо регулярно інформувати народних депутатів про результати її проведення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається від фракції "Європейської солідарності" народній депутатці України Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні, будь ласка.

 

11:22:34

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Пане Прем'єр-міністр, вчора Голова Закарпатської ОДА Віктор Микита сказав, що росіяни – це наші брати, він, напевно, пропустив 8 років війни, коли братська російська армія вбивала українців. Як ви ці слова розцінюєте? І коли подасте пропозиції Президенту України про його зняття з посади?

Друге. Чому всупереч і в порушення, власне кажучи, Закону України уряд ухвалив рішення і прийняв обмеження щодо формування конкурсної комісії для відбору керівника НАБУ, які вилучили з цієї комісії міжнародного експерта?

І третє питання. Ми бачимо, що Україна закуповує електроенергію з Білорусі і з Росії, закуповує і збільшує масштаби закупівель бітуму з Білорусі і з Російської Федерації. Коли ви нарешті припините цю ганьбу? Коли припините фінансувати державу-вбивцю, державу-агресорку Російську Федерацію? Коли припините використовувати фінансування…?

 

11:23:45

ШМИГАЛЬ Д.А.

Отже, стосовно першої частини запитань. Проведемо відповідне дослідження або за потреби розслідування слів, і в разі, якщо будуть на це юридичні підстави, вживемо відповідних заходів. Це стосовно першої частини вашого питання.

Друга частина вашого запитання. Я там не зрозумів, як НАБУ з фінансуванням Росії зв'язано, але стосовно НАБУ хочу доповісти наступне.

Наступне хочу доповісти по НАБУ. Кабінет Міністрів у відповідності до чинного законодавства у встановлені терміни, тобто 15 лютогоЮ призначив шістьох членів, шістьох, відповідної комісії по відбору Директора НАБУ. Все було виконано згідно чинного українського законодавства.

Крім цього, хочу повідомити додатково також, що вперше за п'ять років у середу Кабінет Міністрів прийняв рішення – затвердив Раду громадського контролю при НАБУ, також яка була відповідно подана. І це додатковий інструмент також антикорупційного контролю в нашій державі.

Тому всі кроки по підсиленню антикорупційної інфраструктури в нашій державі Кабінетом Міністрів здійснюються вчасно, згідно діючого законодавства і в повному об'ємі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається для запитання від депутатської групи "Партія "За майбутнє"... (Шум у залі) Що-що?

Будь ласка, дайте відповідь до кінця.

 

11:25:20

ШМИГАЛЬ Д.А.

Ми в Росії не закуповуємо енергоресурси. Ми вугілля з Росії енергетичне не веземо. Держава не закуповує ніяких енергоресурсів у Російської Федерації, крапка. Повторюю, держава не закуповує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, слово надається від депутатської групи "Партія "За майбутнє" Батенку Тарасу Івановичу. Будь ласка.

 

11:25:43

БАТЕНКО Т.І.

Прошу передати слово Сергію Рудику. Дякую.

 

11:25:49

РУДИК С.Я.

В мене запитання до пана Прем’єр-міністра або міністра оборони, якщо він буде більш компетентний у відповіді на це запитання.

Дивіться, в Законі України "Про основи національного спротиву" об'єднуються зусилля Сил спеціальних операцій і територіальної оборони для виконання окремих завдань руху опору. Це закон. Але в Положенні, яке прийняли Кабміном, про підготовку добровольчих формувань територіальних громад серед суб'єктів підготовки Сил спецоперацій взагалі немає, вони передбачають тільки погодження спільних дій. Це спеціальна термінологія, але яка не виписана достеменно і не дає на сьогоднішній день можливості працювати цьому дуже унікальному закону. Прохання звернути на це увагу і вжити заходів.

І друге, уточнююче запитання, даю вам ще 10 секунд на подумати. Це міністр оборони публічно заявив про те, що він як громадянин виступає за те, щоби…

 

11:27:00

ШМИГАЛЬ Д.А.

Якраз передаю слово міністру оборони. Прошу, Олексій Юрійович.

 

11:27:03

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Дякую.

Я так думаю, що ви не завершили запитання, як я ставлюсь до легалізації зброї. Якщо я вгадав, то я відповідаю, що я переконаний, що це треба зробити, тому що в Україні немає закону, який регулює, в принципі, обіг зброї. У нас тільки відомчими актами це регулюється, тому я дуже щиро вірю, що український парламент нарешті прийме закон, в якому буде все внормовано на рівні закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Завершили, так? А перше питання? Будь ласка.

 

11:27:38

РЕЗНІКОВ О.Ю.

А перше – це була рекомендація, я її почув, розберусь і доповім пану народному депутату обов'язково.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Слово надається народному депутату України Рахманіну Сергію Івановичу, фракція політичної партії "Голос". Будь ласка.

 

11:27:46

РАХМАНІН С.І.

Прошу передати слово Інні Совсун.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Романівна Совсун, будь ласка.

 

11:27:52

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". У мене запитання до Прем'єр-міністра України.

Пане Прем'єр-міністр, останніх декілька тижнів Україною прокотилася серія студентських протестів, вони вимагають одного – відставки міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета за абсолютно провалену політику в сфері освіти і науки. Пане Прем'єр-міністр, у мене до вас декілька запитань.

Питання перше. Скажіть, як мені пояснювати своїм студентам, що їм не можна плагіатити, якщо плагіатити може міністр освіти?

Друге питання. Якими є конкретні досягнення міністра Шкарлета на посаді, за які ви продовжуєте його тримати на цій посаді?

Питання третє. Коли буде подання з вашого боку про відставку міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета?

Четверте. Чи розумієте ви, що якщо відставки не буде, то зараз у вас провалюється реформа "Нової української школи" на заході в п'ятий клас? Нічого зараз з цього напрямку не зроблено, і це буде ваша політична відповідальність за провал вкрай важливої реформи.

Дякую.

 

11:28:59

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Освітня реформа є однією з найважливіших в нашій державі серед тих більше двох десятків, які ми реалізуємо, тому, звичайно, ми до цього ставимося дуже відповідально всім Кабміном, я особисто і міністр Шкарлет також.

Стосовно розвитку вищої освіти, стосовно студентських протестів. Ми зустрічалися зі студентами, домовились з ними, працюємо в цьому напрямку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, слово надається від фракції політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" Євтушку Сергію Миколайовичу.

 

11:29:36

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, 7 років поспіль фракція "Батьківщина" говорила про те, що "мінські договорняки", оці домовленості, абсолютно нікчемні. І, слава богу, що Президент України конкретно вже розуміє наслідки цих Мінських домовленостей. У мене конкретне питання від всієї фракції "Батьківщина" до міністра фінансів.

Шановний Сергій Михайлович, скажіть, будь ласка, з огляду на досвід Греції і Польщі, яким списали зовнішні борг - а ви дуже багато говорили про зовнішній борг і виплату в своїй промові сьогодні, я дуже уважно слухав, - хто вам забороняє зараз розпочати перемовини про списання зовнішнього боргу, як зробила Греція і та ж сама Польща?

 Скажіть, будь ласка… Ми – воююча країна, у нас дуже серйозні проблеми у галузі оборони, куди ми можемо направити грошове забезпечення для військовослужбовців. Скажіть, будь ласка, хто вам забороняє проводити перемовини про списання боргів?

Дякую.

 

11:30:45

МАРЧЕНКО С.М.

Ми слово "списання" боргів навіть не вживаємо, і тому і вам рекомендуємо не говорити про списання, про реструктуризацію, тому що боргові зобов'язання треба обслуговувати вчасно і в повному обсязі. Це створює довіру і дає нам можливість у майбутньому запозичувати під нижчі відсотки, зменшувати кредитні ризики, підвищувати кредитні рейтинги, покращувати ділову репутацію країни. Тому списання боргів – це не те, чим ми маємо займатися. А ми маємо займатися пошуком ефективних інструментів запозичень, в тому числі від наших міжнародних партнерів, про що я зазначав. Це і Європейської комісії міжнародна фінансова підтримка, це і підтримка з боку Сполучених Штатів Америки. Тобто кошти, які зможемо ми використати ефективно, в тому числі і на погашення попередньо взятих боргових зобов'язань.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили запитання від фракцій і груп. Якщо дозволите, у мене ще одне питання буде чи пропозиція до Прем'єр-міністра.

Ми наступний тиждень проголосували в залі, що працюємо в пленарному режимі. Тому я дуже прошу ті законопроекти, які є в першу чергу визначальними для галузі оборони, для фінансування галузі оборони, для підтримки обороноздатності країни, будь ласка, передайте нам списком, що для уряду є пріоритет для того, щоб забезпечити незалежність, територіальну цілісність і суверенітет України. Я буду дуже чекати це від вас. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до запитань до Прем'єр-міністра та членів уряду від народних депутатів України. Прошу народних депутатів записатися на запитання.

Слово надається народному депутату Аліксійчуку Олександру Васильовичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.

 

11:32:55

АЛІКСІЙЧУК О.В.

Дякую, пане Голово. Прошу передати слово Прощуку Едуарду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуард Прощук, будь ласка, "Слуга народу".

 

11:33:02

ПРОЩУК Е.П.

Едуард Прощук, 85 виборчий округ, Прикарпаття. У мене запитання до виконуючого обов'язки міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця.

Наскільки мені відомо, на розгляді в Кабінеті Міністрів України перебуває Постанова щодо створення державного комерційного підприємства "Ліси України" шляхом злиття підприємств, які належали до сфери управління Держлісагентства України, з правами правонаступника.

Враховуючи і так непросту ситуацію в деревообробній галузі України, зокрема здорожчання енергоносіїв, спад виробництва, велику зовнішню конкуренцію та вкрай зарегульовану дозвільну систему, чи не буде створення такого державного підприємства дублюванням вже існуючих контролюючих функцій держави? Чи не призведе це до зменшення надходжень ПДФО та інших відрахувань в бюджети територіальних громад? І чи не суперечить це реформі фінансової децентралізації?

І, мені здається, було б вкрай важливо проконсультуватися з профільним комітетом, з парламентарями, зокрема з депутатами- мажоритарниками, які завжди є на контакті з громадами.

Дайте, будь ласка, відповідь на моє питання. Дякую.

 

11:34:09

СТРІЛЕЦЬ Р.О.

Дуже дякую за запитання.

По-перше, хочу сказати, що в 2021 році було схвалено Стратегію розвитку лісової галузі України до 2030 року. Цією стратегією було визначено певні цільові показники, до яких повинна прийти лісогосподарська галузь України,  у тому числі збільшення території заліснення, у тому числі покращення фінансових показників галузі. І такий документ, на нашу думку, є цілісним і важливим. Стратегія також має певний план заходів, який у тому числі передбачає питання саме реформування форми державних підприємств.

На сьогоднішній день триває робота щодо створення єдиного державного підприємства, так, як це зазначено відповідними стратегічними документами. І хочу зазначити, що соціальні елементи, соціальні фактори повністю враховані під час такого утворення, і це абсолютно ніяк не буде сказуватися на соціальному або економічного стані тих людей, які сьогодні працюють в галузі.

З питання ПДФО. На базі міністерства неодноразово проводилися консультації, і ми чітко розуміємо, що ПДФО як основний податок, який сьогодні залишається на територіях об'єднаних територіальних громад або інших територій, він буде залишатися там, де він і платився всі ці роки. І впевнений, що жодних втрат місцеві бюджети від цього не отримають.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Неклюдову Владлену Михайловичу, фракція "Слуга народу".

 

11:35:56

НЕКЛЮДОВ В.М.

Дякую, пане спікере.

Я прошу передати слово чемпіону світу і Європи, олімпійському чемпіону, гордості нашої країни і парламенту Жану Беленюку, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жан Венсанович Беленюк, будь ласка.

 

11:36:07

БЕЛЕНЮК Ж.В.

Дякую за надане слово.

У мене питання до міністра молоді та спорту Вадима Гутцайта. Пане міністре, питання в розрізі закінчення Олімпійських ігор, які підходять до свого кінця в Токіо.

Ну, по-перше, я хочу привітати вас, як і все міністерство, з тим, що в нас є медаль, але прослідковується дуже тенденція несприятлива, що один віковий спортсмен Олександр Абраменко вже два олімпійських цикли, по суті, рятує нас від нульового показника на Олімпійських іграх. Що з цим робити? На кого будемо робити ставку в подальшому, зважаючи на те, що як і Олександр, так і Влад Гераскевич скаржились на те, що немає необхідної інфраструктури для тренування саме в Україні, немає трампліну, немає саме траси? Буду вам вдячний за вашу відповідь. 

 

11:37:09

ГУТЦАЙТ В.М.

Доброго дня, шановні депутати. Хочу всю Україну привітати зі срібною нагородою, це реально успіх всієї України. (Оплески) Дякую.

Стосовно баз олімпійської підготовки наших спортсменів. Ще на тому тижні, коли мені питання задав пан Георгій Мазурашу, ми спілкувались стосовно розбудови інфраструктури для зимових видів спорту. 30 років нічого не робили в Україні для розбудови і підготовки наших спортсменів до чемпіонатів світу та Олімпійських ігор. Тільки останні два роки ми розпочали реальну розбудову для літніх видів спорту.

Так, нам недостатньо інфраструктури для зимових видів спорту і ми над цим працюємо. Ми плідно над цим працюємо, ми бачимо, де розбудувати, де що проводити. Ми зараз дивимось, як завезти і провести Олімпійські ігри зимові в Україні в 30-му році, ми над цим працюємо.

Стосовно скелетону. Ми неодноразово спілкувались з президентом Федерації бобслею і скелетону, ми бачимо, який є вихід з цієї ситуації. Але держава повністю забезпечила підготовку нашого Владислава Гераскевича на Олімпійських іграх, і підготовку… він тренувався на всіх найкращих базах за кордоном.

Що стосовно трампліну і нашого срібного призера. Він готується теж на найкращих базах в світі, і держава повністю забезпечила і коштами, і обладнанням, щоб наш спортсмен був представлений на Олімпійських іграх і він здобув нагороду.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Мисягіну Юрію Михайловичу, фракція "Слуга народу".

 

11:39:02

МИСЯГІН Ю.М.

Прошу передати слово Денису Маслову. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Денис Маслов.

 

11:39:10

МАСЛОВ Д.В.

Дякую.

Денис Маслов, фракція "Слуга народу", Дніпропетровщина. У мене запитання до Прем'єр-міністра.

Пане Прем'єр-міністре, хочу звернути вашу увагу на надзвичайно кричущу проблему, яка стосується сотень тисяч мешканців гуртожитків по всій території України. На жаль, Законом про ринок газу вони не віднесені до категорії споживачів населення. І в цей складний час вони вимушені платити за газ по 30-40, інколи більше ніж 50 гривень за кубометр газу. У мене на території Дніпропетровської області майже дві сотні в Міністерстві освіти гуртожитків знаходяться, де студенти, вони так само платять по завищеним цінам.

Я разом з колегами зареєстрував законопроект 7008, який має виправити цю ситуацію і дозволити їм сплачувати як мешканцям сусідніх поверхівок, багатоповерхівок по 7,90. Скажіть, будь ласка, як ви ставитеся до такої ініціативи, як буде вирішено це питання?

 

11:40:26

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Насправді в гуртожитках, де люди живуть, там ціна як для населення 7,96, в окремих гуртожитках, можливо, про які ви говорите, якщо вони є відомчими і знаходяться в складі навчальних закладів, там оплата йде як для бюджетних установ, за які платить бюджет в розмірі 16,80 з транспортуванням і з ПДВ.

Давайте ми просто тоді візьмемо ваше звернення, і якщо є конкретні випадки, де є якесь нерозв'язання, невирішення, на базі Міністерства розвитку громад і територій, ми подивимось кожен конкретний випадок. Але загалом по гуртожитках ситуація має бути ось такою, як я описав.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

11:41:02

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Діденко Юлія Олександрівна, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:41:04

ДІДЕНКО Ю.О.

Прошу передати слово Олександру Федієнку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Федієнко, "Слуга народу".

 

11:41:11

ФЕДІЄНКО О.П.

Київська область, місто Бориспіль. Шановний пане міністр оборони, депутати отримують багато запитань щодо розгортання територіальної оборони в округах, а саме, питання формування фінансування та забезпечення підрозділів у територіальній обороні.

Звертаюся до вас з питанням. Чим ми як народні депутати України можемо допомогти Міністерству оборони України щодо ефективного розгортання територіальної оборони на місцях? А саме, можливо, потрібно підсилити комунікацію місцевої влади, військових тощо?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович.

 

11:41:47

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Дуже дякую за запитання.

По-перше, прохання підтримати законопроект, який вже в комітеті і буде у вас в залі, в якому пропонується виділення близько 2 мільярдів фінансування на розгортання територіальної оборони. А по-друге, це спілкування з міськими головами, адміністраціями про те, щоб вони оперативно допомагали з додатковими приміщеннями і їх облаштуванням.

Конкретно по Бориспільському району я готовий дати вам перелік, і дуже дякую за небайдужість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Швець Сергій Федорович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:42:18

ШВЕЦЬ С.Ф.

Доброго дня. Ще раз звертаюся до міністра оборони України. Пане Резніков, ставлюся до вас з глибокою повагою, пам'ятаю вашу діяльність ще з часів великого процесу у Верховному Суді 2004 року, завжди цінував вашу предметність та переконливість.

Власне, два запитання. Перше, коротке, yes/no question.  Чи ви  отримуєте розвіддані від наших західних партнерів, насамперед я запитую про Сполучені Штати, це обговорювалося?

І, друге, більш широке. Чи можете ви (будь ласка, я вас прошу, з вашою предметністю і переконливістю, на вас спрямовані всі камери в цій залі) повідомити ще раз, можливо, це необхідно для громадян України, що їм загрожує чи не загрожує в найближчі часи? Це дуже важливо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович.

 

11:43:17

РЕЗНІКОВ О.Ю.

В найближчі часи громадянам України в цілому по всій території нічого не загрожує, окрім, громадян, які проживають сьогодні в Луганській, Донецькій областях, де незаконні збройні формування під керівництвом Російської Федерації військових здійснюють обстріли вже другу добу і наражають на небезпеку цивільне населення, а також наших військових, там загроза є реальною на сьогоднішній день. І ці провокації ми з вами спостерігаємо, фіксуємо, і я маю надію, що відбудеться засідання Трьохсторонньої контактної групи і доповідь групи СММ ОБСЄ це підтвердить.

І розвідка. Ми отримуємо дані від наших партнерів на постійній основі. До речі, можете спостерігати, як літають безпілотні літальні апарати над Україною, це флайрадар можете подивитись. Це з 2018 року пряма угода між Міністерством оборони України та Сполученими Штатами про дозвіл. Тому ми бачимо все, що відбувається навколо наших кордонів і порівнюємо дані наших партнерів з даними нашої розвідки, співпоставляємо їх на постійній основі в режимі реального часу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Циба Тетяна Вікторівна, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:44:27

ЦИБА Т.В.

Прошу передати слово Ользі Василевській-Смаглюк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ольга Василевська-Смаглюк, "Слуга народу".

 

11:44:34

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Дякую.

Василевська-Смаглюк, 96 округ. Моїх виборців, які проживають в зоні добровільного відселення, схвилювали фотографії понтонного мосту через річку Прип'ять зі сторони кордону з Білоруссю. Які конкретно, і по пунктах, пункти вжиті вами, пане Прем'єр-міністр, на випадок можливого наступу на територію України з боку Чорнобиля? Чи були проведені відповідні наради з новим губернатором Київщини та Головою Державного агентства з управління зоною відчуження? Який план оповіщення та евакуації населення? Скажіть, будь ласка, що конкретно було зроблено, саме щоб люди відчули, що про них турбуються і розуміють ситуацію про можливе вторгнення зі сторони Київської області?

Які кадрові висновки ви, пане Прем'єр-міністр, зробили щодо голови ДАЗВу з приводу невиконання програми з будівництва сховища радіоактивних відходів? І що буде, коли Росія підвезе до нашого кордону наші ядерні відходи через те, що ви як уряд, власне, не зробили нічого для будівництва відповідного сховища, яке має запуститися у 2023 році? І хто заплатить 47 мільярдів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Денис Анатолійович.

 

11:45:43

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваші питання.

Стосовно кадрових висновків, вони якраз були зроблені, зараз новий в.о. призначений, і відповідно в.о. міністра охорони довкілля якраз веде цей напрямок, про який ви згадали у другій частині свого питання.

Стосовно першої частини питання, там частина інформації, безумовно, є з грифом "таємно", але те, що можна озвучити, я прошу озвучити міністра оборони.

 

11:46:05

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Дякую.

Як я зазначав у своїй промові, у нас налагоджений прямий зв'язок між аташе з військових питань. Ми порушили питання щодо цього понтонного мосту, понтонної переправи, і отримали відповідь, запевнення, що це в рамках навчань, і вона буде скоро розібрана. Принаймні таке запевнення ми отримали від білоруської сторони.

Але, не зважаючи на це, наші правоохоронні органи, які забезпечують безпеку та порядок в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, повірте мені, абсолютно дбають, і все знають, і за всім спостерігають, і до будь-яких сценаріїв готові.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:46:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Дирдін Максим Євгенович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:46:46

ДИРДІН М.Є.

Прошу слово передати Дмитру Чорному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дмитро Чорний, будь ласка.

 

11:46:53

ЧОРНИЙ Д.С.

Дмитро Чорний, "Слуга народу". Шановний пане Прем'єр-міністр, ви піднімали у своєму виступі питання про енергетичну безпеку держави. Я вкотре хочу наголосити на проблемі навколо стратегічного підприємства "СхідГЗК". Підприємство, яке виробляє ядерне паливо для наших атомних станцій. Дане підприємство має працювати і розвиватися для забезпечення енергетичної безпеки цілої України, і я вас закликаю знайти можливість державної підтримки даного підприємства – єдиного виробника уранового концентрату в Україні. Експерти зазначають, що підприємство може врятувати приєднання до НАЕК "Енергоатом". Це перше.

І друге. Прошу і закликаю знайти можливість ввести мораторій на блокування рахунків по напрямку виконавчої служби на даному підприємстві, дати можливість підприємству нормально функціонувати хоча б рік.

Дякую.

 

11:47:58

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Це дійсно питання національної енергетичної безпеки, ви абсолютно праві. Стосовно приєднання СхідГЗК до Енергоатому, такі доручення мною дані Міністерству енергетики і відповідно НАЕК "Енергоатом".

І більш детально прошу з цього приводу доповісти міністра енергетики.

 

11:48:15

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую за запитання.

Так, дійсно, ми опрацьовуємо якраз цей шлях – це шлях приєднання. Для цього потрібно зробити певні дії, зокрема, провести належним чином корпоратизацію Енергоатому, і ми рухаємося в цьому напрямку. Тому насправді це підприємство по факту має єдиного контрагента - якраз компанію "Енергоатом" і це вирішить дуже багато питань.

Стосовно арешту рахунків, скажімо, це питання вже більше до господарської діяльності підприємства, ми теж в оперативному порядку вирішуємо всі питання, які виникають в діяльності цього підприємства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,

Слово надається народній депутатці України Клименко Юлії Леонідівні, фракція політичної партії "Голос".

 

11:49:03

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Прошу передати слово Наталії Піпі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Романівна Піпа, будь ласка.

 

11:49:09

ПІПА Н.Р.

Пане Прем'єре, в мене питання до вас. Ви працюєте вже близько двох років, і ваш Кабмін зараз розуміє, що ми на порозі війни, і активно працює на нашу оборону.

Але є міністр, який користується ситуацією війни і безкарності і топить нашу освіту України. Це є питання Києво-Могилянської академії, це Харківського біотехнологічного університету, це питання проваленої реформи шкільного харчування, це питання Комісії з питань державної мови.

То от в мене питання. За вами, ні за ким іншим нема таких корупційних скандалів і такого призначення, як це був міністр Шкарлет, відбувалося тут в залі. Так в мене питання до вас: коли ви заберете ганьбу з вашого Кабміну, скористаєтесь своїм правом і відправите Шкарлета у відставку?

 

11:50:05

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дозвольте нагадати вам, що війна в Україні триває 8 років, а не ми на порозі війни сьогодні стоїмо. Ви про це сказали.

Друге – реформа шкільного харчування триває. Це непроста реформа, і вона реалізовується, на мою думку, доволі успішно, хоча, як і будь-яка реформа, потребує певного часу і великих зусиль, що і відбувається.

Стосовно всіх призначень і ситуації у відповідній Комісії з державної мови внутрішній, яка сьогодні на контролі в уряді і міністерстві, всі ці речі в робочому порядку опрацьовуються міністерством та урядом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Бурмічу Анатолію Петровичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

11:50:55

БУРМІЧ А.П.

Прошу передати слово Загородньому Юрію Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Іванович Загородній, будь ласка.

 

11:51:02

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Дякую, шановний Руслан Олексійович.

У мене запитання до Прем'єр-міністра України Дмитра Анатолійовича Шмигаля. Дмитре Анатолійовичу, уряд, який ви очолюєте, він дуже унікальний – це перший уряд за 30 років незалежності України, який працює без затвердженої програми.

Друге. За підсумками соціологічних досліджень, опитувань, 2021 року, 52,9 опитуваних сказали, що протягом 2021 року матеріальне становище їхніх сімей погіршилося, 52,9 вказують, що вони не вірять в те, що уряд зможе змінити ситуацію в країні на краще. Вказують, що такою причиною є, 37 відсотків вказують на некомпетентність уряду, який ви очолюєте, і 34 вказують на високий рівень корупції.

У мене до вас запитання. Скажіть, будь ласка, коли нарешті Верховна Рада зможе затвердити програму роботи Кабміну, який ви очолюєте?

І друге. Коли припиниться в Україні епоха бідності?

Дякую.

 

11:52:11

ШМИГАЛЬ Д.А.

По-перше, Програма дій уряду була затверджена Постановою Кабінету Міністрів і була внесена відповідно в парламент майже півтора року тому. Далі уряд працює на підставі щорічних планів дій уряду, які також затверджуються у відповідності що законодавства, і вони є публічними документами, і, безумовно, кожен громадянин України може ознайомитися.

Окрім цього, підготовлена відповідна електронна платформа електронного урядування, яка дозволяє уряду, міністрам, громадянам України, народним депутатам також в електронному форматі контролювати діяльність уряду у відповідності до плану дій і програми.

Стосовно ситуації, яка відбувається сьогодні в Україні, хочу зазначити, що сьогодні світова тенденція до розкручування інфляції, вона є в усіх країнах: у Сполучених Штатах – понад 5 відсотків, у Європейському Союзі, в країнах Східної Європи – 6-7 процентів. В Україні інфляція склала за минулий рік в останні місяці 10 відсотків, зараз також коливається в районі 10 відсотків. Але ключове наше завдання – щоб доходи громадян, середня заробітна плата зростали скоріше ніж є темп інфляції.

І тут треба відмітити, що заробітна плата в Україні за минулий рік зросла на 21 відсоток при інфляції 10. У грудні місяці середня заробітна плата досягала майже 600 доларів уперше в історії, це теж важливий показник. І уряд далі працює, і ті кроки, які ми робимо за ініціативи Президента стосовно підвищення заробітних плат наших військових, наших медиків, на черзі наші вчителі. І ми далі будемо працювати над тим, щоб зарплати в Україні зростали і це зростання перевищувало відповідні темпи інфляції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Ковальчуку Олександру Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:54:10

КОВАЛЬЧУК О.В.

Ковальчук Олександр, Рівненщина. Прошу передати слово Жмеренецькому Олексію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Жмеренецький, будь ласка.

 

11:54:21

ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ О.С.

Дякую.

В мене є два запитання до міністра фінансів пана Марченка.

Перше питання. В цьому році ми маємо найбільший в історії України оборонний військовий бюджет, а також дуже швидко проголосуємо додаткові 2 мільярди на тероборону і на підвищення заробітних плат військовим. Скажіть конкретно, заспокойте українців, військових: чи є гроші в бюджеті з тих обсягів, які наявні, і з тих, які вже передбачаються в рамках запозичень? Це перше.

Друге. Ви казали про допомогу наших міжнародних партнерів: британців, канадійців, американців, європейців і так далі. Але ви не сказали про те, скільки будуть коштувати ці гроші, тому що, я так розумію, що це не безкоштовна допомога, що це все ж таки кредити і запозичення. То скажіть, будь ласка, за якими ставками ці запозичення? Наскільки вони вищі чи нижчі, ніж ті, що зараз… ніж зараз коштують цінні позикові бумаги України?

Дякую.

 

11:55:23

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання.

Дійсно, кошти в нас на забезпечення потреб оборони є в бюджеті. Як я вже зазначав в доповіді, це і за рахунок кращого адміністрування податків, перевиконання дохідної частини в січні-лютому, так і за рахунок можливого підвищення рентних платежів за газ. Ми закумулюємо необхідний ресурс і коштів буде достатньо для забезпечення потреб оборони.

Щодо другого питання вартості запозичень. Вартість запозичень є мінімальною і залежить від країн і їх кредитних рейтингів. Враховуючи, що це країни, які мають кредитний рейтинг ААА, це означає, що ці кредитні кошти до 2 відсотків, можливо, навіть нижче, в залежності від країни. Тобто набагато нижче ніж, умовно кажучи, уряд може зараз запозичувати, враховуючи ситуацію, яка є зараз на ринку капіталу і на внутрішньому ринку. Тому для нас це абсолютно вигідна історія, і це дозволить нам замістити дорогі запозичення попередніх років дешевими прямими кредитними допомогами з боку наших країн-партнерів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народній депутатці України Білозір Ларисі Миколаївні, депутатська група "Довіра".

 

11:56:43

БІЛОЗІР Л.М.

Лариса Білозір, депутатська група "Довіра", Вінниччина, 17 виборчий округ. В мене питання до міністра фінансів пана Сергія Марченка щодо необхідності збільшення видатків саме на освітню субвенцію, про дефіцит якої говорять практично всі мажоритарники депутати, практично всі громади і навіть Міністерство освіти України, яке заявляє, що в них є потреба дофінансування освітньої субвенції на 7,5 мільярда гривень. Формула, яка була розроблена, вона не враховує дуже багато фактичних потреб. Це і зростання кількості контингенту учнів, і фінансування педагогічного патронажу. Натомість численні відповіді з Кабміну говорять про те, що хай дофінансовують місцеві бюджети, це неможливо. Чи є розуміння взагалі ситуації на місцях і кончої необхідності дофінансуванння?

 

11:57:51

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання.

Дійсно, в нас є розуміння щодо формули освітньої субвенції, яким чином вона розподіляється. Ми готові дослухатись до ваших слушних пропозицій, якщо ця формула має необхідність вдосконалення.

А щодо нехватки коштів. На сьогодні ця інформація, яка озвучена вами, є неперевіреною, є недостовірною, ми її такою не вважаємо. Якщо є конкретні територіальні громади або місцеві бюджети, які мають потребу в додатковому забезпеченні, будь ласка, дайте нам цю конкретну інформацію, і ми це питання в оперативному режимі разом з Міністерством освіти відрегулюємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Цимбалюку Михайлу Михайловичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

11:58:37

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую, пане Голово.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". У мене запитання до Прем'єр-міністра  України.

Шановний Денисе Анатолійовичу, на жаль, міністр фінансів не дав чіткої і фахової відповіді на запитання колеги по фракції Сергія Євтушка. У мене запитання до вас.

Хто вам забороняє, не дозволяє вести перемовини з міжнародними кредиторами щодо списання боргів? У країни сьогодні є невелике вікно можливостей, нас підтримує світова спільнота, давайте вести фахову дискусію щодо форс-мажору, який виник. Це загроза не тільки державі Україна, а всій Європі.

Через те, будь ласка, чітку відповідь: чому українська влада в особі уряду не розпочинає фахову дискусію з міжнародними кредиторами щодо списання боргів? Історія України не простить вам, якщо буде такий втрачений шанс.

Дякую.

 

11:59:43

ШМИГАЛЬ Д.А.

Міністр фінансів надзвичайно фахово, ґрунтовно і детально відповів на це запитання. Ми ведемо перемовини з нашими партнерами щодо збільшення підтримки. І хочу нагадати, що навіть у 2014 році, коли розпочались військові дії, Україна не відмовлялась від своїх зобов'язань перед нашими міжнародними партнерами, що, звісно ж, підвищило рейтинг, статус нашої країни, довіру до нашої країни від наших партнерів. І ми й надалі будемо надзвичайно ретельно ставитись до зобов'язань нашої держави.

Там, де можна знизити вартість обслуговування, там Міністерство фінансів вживає для цього всіх заходів для відповідних рефінансувань, для відповідних перемовин. Всі ці кроки, звичайно ж, Міністерством фінансів робляться. Але всі заборгованості Україна сьогодні обслуговує без зривів, у нас сьогодні для цього є всі макрофінансові підстави. Тому міністр фінансів дуже детально і чітко відповів на це запитання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Гончаренку Олексію Олексійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

Федина Софія Романівна, так? Будь ласка.

 

12:01:07

ФЕДИНА С.Р.

Запитання до міністра оборони. Що Верховна Рада України може зробити для активізації програми по "Нептуну" та розробці інших ракетних систем? Які проблеми у цьому контексті є в плані уряду?

Друге питання. Яку відповідальність понесли слідчі ДБР, які вилучили клістрони та фактично поставили під удар національну безпеку? І де гарантії, що така ситуація не повториться? Водночас, коли будуть притягнуті до відповідальності ті, хто з допомогою правоохоронних органів зірвав закупівлю товарів і послуг для Збройних Сил України?

І третє питання. Який стан накопичування стратегічних резервів: харчового, речового, боєприпасів і зокрема питання забезпечення паливом?

 

12:01:59

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Дякую вам.

Перше. Щодо програми "Нептун", її не треба відновлювати, вона є і працює. І на сьогоднішній день я персонально був на нашому підприємстві "Луч", спілкувався з головним керівником цього підприємства. Тому нема жодних проблем з цією програмою. Перше.

Друге. Розроблена ракетна програма, яка передбачає розвиток України на 10 років з фінансуванням близько 250 мільярдів гривень на ці 10 років. Сьогодні вона знаходиться на розгляді, її основні показники, для того щоб Рада національної безпеки та оборони її розглянула, і потім вона буде запропонована на затвердження уряду. І на підставі цього буде готуватися відповідна цільова програма, яка буде затверджена. І тоді ми на 10 років будемо з вами чітко розуміти, в який рік, скільки коштів нам потрібно.

Наступне. Щодо ДБР і клістронів, вибачте, питання не до мене. Я не керую цим незалежним органом, тому не можу вам прокомунікувати ваше запитання.

Що стосується стратегічних резервів. На жаль, не всі в залі мають допуск до таємної інформації. Тому я можу сказати одне: все під контролем, вони сформовані, паливо повністю, всі можливості зберігання заповнені, по харчуванню немає ризиків, по озброєнню, по боєприпасах теж. Ми готові до будь-якого сценарію, ми готові до відсічі.

Дякую.

 

12:03:29

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я ще прошу до запитання заступницю Голови Верховної Ради Олену Костівну Кондратюк. І на цьому будемо завершувати "годину запитань до Уряду". Олено Костівно, будь ласка.

 

12:03:39

КОНДРАТЮК О.К.

Дякую.

Доброго дня, шановні колеги! У мене запитання до міністра охорони здоров'я пана Ляшка та до міністра фінансів пана Марченка.

Ви знаєте, що медики, лікарі, медичні сестри, медбрати – всі очікують обіцяного урядом підвищення зарплати в 20 тисяч гривень, в 13,5 тисяч гривень. Натомість ми чуємо від них зараз, що їх переводять на 0,5 ставки, на 0,75 ставки, і цих підвищених зарплат вони не отримають.

Натомість, я наскільки почула, що Мінфін говорить, що про виділення для підвищення зарплат 34 мільярди гривень має вистачити. Будь ласка, або спростуйте цю інформацію, або пообіцяйте медикам, що вони отримають обіцяне вами підвищення заробітної плати.

Дякую. Прошу дати вичерпну відповідь, чи це буде, чи це не буде, і чому є зараз такі застереження якраз медиків. Дякую.

 

12:04:35

ЛЯШКО В.К.

Доброго дня! Дякую за запитання.

Я з впевненістю можу сказати, що гідна зарплата медичним працівникам – це вже реальність. На виконання 261 Указу Президента України урядом і Верховною Радою у 2022 році до державного бюджету закладено рекордне фінансування сфери охорони здоров'я – 232 мільярди гривень. Це дозволило забезпечити нарахування нового базового рівня заробітних плат для лікарів до розміру не менше ніж 20 тисяч гривень на місяць, а для середнього медичного працівника – не менше ніж 13 тисяч 500 гривень на місяць вже з січня 2022 року. Більша частина медичних працівників уже отримала і виплати за цими нарахуваннями. Також розпочались… Ну, первинка, екстренка, всі, хто фінансується з кошторису, відомчі заклади, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство оборони, Національна академія наук уже отримали ці виплати. Більшість закладів із спеціалізованої медичної допомоги також отримали ці виплати. Але є ряд закладів, у яких за тарифами не вистачає коштів для повністю погашення виплат по підвищеним заробітним платам. Ці кошти отримали, авансові платежі, за лютий місяць, для того, щоб вони перезакрили всі виплати за січень місяць. І окремо сформовано вже наразі додатковий пакет в Програмі медичних гарантій, який називається "Пакет дофінансування по заробітним платам", орієнтовна сума 600 мільйонів гривень щомісяця, яка буде виплачуватися. Ці кошти є в Програмі медичних гарантій в резервному бюджеті, тому всі медичні працівники отримають заробітну плату, яку ми озвучили.

Щодо переведення на 0,5, на 0,75 ставки. Була проведена нарада міністра охорони здоров'я з тимчасово виконуючим обов'язки Голови Держпраці, розпочнуться перевірки. Всі заклади, які необґрунтовано перевели на 0,5 ставки, на 0,75 ставки медичного працівника будуть притягнені до…

 

12:06:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо уряду за участь в роботі Верховної Ради України. (Оплески)

Шановні колеги, в мене є ще звернення двох фракцій і груп з перервою з заміною на виступ. Давайте вже завершимо з цим і після цього підемо на перерву, і зберемося тут через 30 хвилин.

Будь ласка, Петро Олексійович Порошенко.

 

12:07:07

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Три роки тому 18 лютого 19-го року, мною були підписані зміни до Конституції, в яких прагнення українців приєднатися до ЄС та НАТО надали сили Основному Закону. Вчора були оприлюднені результати референдуму, не референдуму, а опитування соціологічного, які зафіксували рекордну підтримку вступу до Північноатлантичного альянсу: за – майже дві третини українців. Розумна реакція суспільства на загрозу від Росії та її "біснуватого фюрера".

З громадською думкою, дорогі друзі, кричущо дисонує заява посла Пристайка про готовність України поступитися Росії в питанні вступу до НАТО. Ваги словам дипломата надає те, що він не просто посол у Великій Британії - це колишній міністр закордонних справ і колишній віцепрем'єр саме з питань європейської і євроатлантичної інтеграції.

Як би це була самодіяльність Пристайка, він би негайно отримав по губах він пана Зеленського. А отже, тижневе мовчання Зеленського дає підстави підозрювати, що пробну кульку для Пристайка надували саме на Банковій. Влада цілком припускає торг з Росією з питання, яке для нас є питанням життя і смерті. Єдиною гарантією безпеки є членство в НАТО і тільки.

Ми розуміємо, що шлях до альянсу довгий і маємо зміцнювати власну армію. І дуже дякуємо нашим партнерам за допомогу, в тому числі і військову. Але Україна терміново потребує ще більше оборонної зброї, в тому числі і в першу чергу протиповітряної і протиракетної з урахуванням вчорашнього виступу пана Блінкена на Раді безпеки Організації Об'єднаних Націй, що удар буде нанесений саме такий, щоб створити купол, який захищає нас від російської переваги у повітрі. І річ не в даті, ми не знаємо, в який день остаточно сказиться Путін, Росія постійно душитиме нас військовим кільцем по всій лінії кордону, то стиснюватиме його, то послаблятиме. Вчора на Донбасі 60 обстрілів, і нам треба жити в умовах постійної тривоги.

Отже, ми вимагаємо поставити наш законопроект про збільшення фінансування армії на 50 мільярдів, про комплектацію бригад, про збільшення грошового забезпечення, про розгортання черги резерву, формування стратегічного резерву і територіальної оборони. Зеленський має вгамувати свої корупційні апетити на "великому крадівництві", зашити кармани і передати гроші армії. Хороші дороги потрібні…

 

12:10:14

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин. Зустрінемося о 12:40. Дякую, колеги.

 

(Після перерви)

                                              

12:43:12

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, йдемо далі. І далі у нас за планом запити народних депутатів. Я передаю слово Заступниці Голови Верховної Ради України Олені Костівні.

Будь ласка, Олена Костівна.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

12:43:30

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Руслан Олексійович.

Шановні народні депутати, впродовж пленарного тижня  внесено 114 депутатських запитів, з них: до Президента України – 8, до органів Верховної Ради – 1, до Кабінету Міністрів – 54, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 38, до керівників підприємств, установ і організацій розташованих на території України, незалежно від її підпорядкування і форм власності – 13 депутатських запитів.

Шановні колеги, чи я можу переходити до зачитування і голосування запитів народних депутатів до Президента України? Будь ласка, займайте свої місця.

Отже, колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Євгена Пивоварова до Президента України щодо необхідності забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб у Харківській області. Будь ласка,  голосуємо.

 

12:44:50

За-276

Рішення прийнято. 

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України.

Прошу голосувати.

 

12:45:14

За-278

Рішення прийнято. 

По фракціям, будь ласка,  покажіть.

Шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Михайла Бондаря до Президента України про представлення до державної нагороди Лебединець Віру Сергіївну (контролера КПП, відомчої воєнізованої охорони ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" м. Дніпро) за особисті мужність і героїзм, виявлені при виконанні службового обов'язку (посмертно).

Будь ласка, голосуємо.

 

12:46:09

За-279

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України.

Будь ласка, голосуємо.

 

12:46:36

За-281

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Михайла Лаби до Президента України щодо ініціювання розробки Державної програми "Запобігання стихійним лихам у гірських населених пунктах".

Прошу, голосуємо.

 

12:47:09

За-285

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України.

Прошу голосувати.

 

12:47:34

За-282

Рішення прийнято.

Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Іонової, Павленка та інших, всього 8 депутатів) до Президента України щодо присвоєння захисникам міжнародного аеропорту "Донецьк" імені Сергія Прокоф'єва звання Герой України (посмертно).

Прошу голосувати.

 

12:48:11

За-284

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 

 

12:48:37

За-287

Рішення прийнято. Дякую, шановні депутати.

Ставиться на  відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Криворучкіної, Кривошеєва, Овчинникової) до Президента України щодо необхідності забезпечення додержання права жителів Миколаївського району Миколаївської області на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Будь ласка, визначаємося, голосуємо.

 

12:49:15

За-283

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу визначатися.

 

12:49:39

За-286

Рішення прийнято. Дякую.

Ставиться на  відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Прощука, Бондаренка та інших. Всього 7 депутатів) до Президента України щодо вирішення надзвичайної ситуації екологічного характеру в місті Калуш Івано-Франківської області. Будь ласка, голосуємо.

 

12:50:14

За-289

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

12:50:37

За-293

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Оксани Савчук до Президента України щодо вжиття заходів реагування з метою позбавлення Володимира Путіна, Дмитра Медведєва та інших осіб державних нагород України, які надані до 2013 року. Прошу голосувати.

 

12:51:16

За-269

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

12:51:42

За-265

Рішення прийнято.

Прошу показати по фракціях. Я ж добре чую, не треба п'ять раз кричати. Дякую.

Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Дмитра Соломчука до Президента України щодо відзначення з нагоди сьомої річниці боїв за Дебальцеве державними нагородами України особового складу 1 гірсько-піхотного взводу 1 гірсько-піхотної роти 1 гірсько-піхотного батальйону 128 окремої гірсько-штурмової бригади під командуванням старшого лейтенанта Жованика Романа Станіславовича за проявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні військового обов'язку на взводному опорному пункті "Олексій" в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.

Будь ласка, голосуємо.

 

12:52:54

За-280

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України.

Будь ласка, голосуємо.

 

12:53:19

За-278

 

12:53:26

ГОЛОВУЮЧА. Рішення прийнято.

Шановні колеги, це всі депутатські запити на сьогодні до Президента України. Покажіть, будь ласка, по фракціях останнє голосування. Дякую.

Зараз я переходжу до оголошення депутатських запитів. Отже, депутатські запити.

Ольги Саладухи до Кабінету Міністрів, Міністерства молоді та спорту України, Київської обласної державної адміністрації…

 

12:53:56

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, будь ласка, йдуть далі оголошення депутатських запитів. Кому це не дуже цікаво, покидаєте зал, але тихенько.

Дякую.

 

12:54:03

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Руслан Олексійович.

Ольги Саладухи до Кабінету Міністрів, Міністерства молоді та спорту України, Київської обласної державної адміністрації щодо фінансування територіальних та місцевих осередків, дитячо-юнацьких спортивних шкіл ФСТ Спартак", "Динамо", "Україна" та "Колос".

Оксани Дмитрієвої до міністра охорони здоров'я України щодо закупівлі вакцин проти COVID-19 у 2020-2022 роках.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Департаменту патрульної поліції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний комфорт" щодо можливого порушення порядку використання майна.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Кабінету Міністрів України щодо можливого порушення вимог чинного законодавства України при використанні природних ресурсів.

Івана Шинкаренка та Антоніни Славицької до Кабінету Міністрів України щодо можливого порушення порядку використання земельних ділянок.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Офісу Генерального прокурора щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, голови Державного агентства лісових ресурсів України щодо подальшої діяльності держспецлісгоспів на території Чернівецької області та передачу лісів у комунальну власність громад.

Дмитра Чорного до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення придбання електричної енергії за двостороннім договором безпосередньо між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

Василя Петьовки до начальника Служби автомобільних доріг у Закарпатській області  щодо виконання ремонту автодоріг на території Ясінянської селищної ради.

Групи народних депутатів (Геращенко, Бондаря та інших. Всього 5 депутатів) до Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора  щодо невідповідності Міністра освіти і науки України Шкарлета Сергія Миколайовича займаній посаді.

Групи народних депутатів (Іонової, Павленка та інших) до Голови Служби безпеки України, Голови Державної міграційної служби України, Генерального прокурора щодо перевірки правомірності рішення, прийнятого посадовими особами Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про анулювання дозволу на імміграцію та вилучення посвідки на постійне проживання в Україні у Полякова Анатолія Вікторовича.

Костянтина Касая до Офісу Генерального прокурора щодо стану досудового розслідування кримінальних проваджень за фактом незаконного видобутку піску на території села Гайове, Кобеляцької міської ради Полтавської області.

Костянтина Касая до міністра внутрішніх справ України щодо розслідування фактів незаконного видобутку піску на території села Гайове, Кобеляцької міської ради Полтавської області.

Антона Кіссе до Прем'єр-міністра України щодо продовження ремонту та будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення у Болградському районі Одеської області.

Ірини Констанкевич до Прем'єр-міністра України щодо врегулювання деяких питань нарахування плати за теплову енергію неприбутковим організаціями різних форм власності, що надають соціальні та освітні послуги особам, що їх потребують.

Ірини Констанкевич до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо створення бюджетної програми у державному бюджеті "Реалізація пілотного проєкту з виконання завдань територіальної оборони у Волинській області".

Ярослава Дубневича до голови Львівської обласної державної адміністрації щодо ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Львівській області, в межах Ралівської територіальної громади.

Ярослава Дубневича до голови Львівської обласної державної адміністрації щодо ремонту комунальних вулиць населених пунктів Ралівської територіальної громади.

Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо незадовільної діяльності системи охорони здоров'я та напрямів її підвищення.

Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо негативних соціальних наслідків зростання комунальних тарифів.

Вячеслава Рубльова до Прем'єр-міністра України щодо виділення фінансування для проведення реставрації будинку Затурцівського меморіального музею В'ячеслава Липинського в селі Затурці Володимир-Волинського району Волинської області.

Володимира Тимофійчука до міністра охорони здоров'я України щодо потреби в обладнанні для облаштування палат інтенсивної терапії.

Яни Зінкевич до Командувача Медичних сил Збройних Сил України, Головнокомандувача Збройних сил України щодо забезпечення аптечками та лікарськими засобами Збройних Сил України та Сил територіальної оборони і військового резерву Збройних Сил України.

Богдана Торохтія до виконуючого обов'язки ректора Державного біотехнологічного університету щодо окремих питань діяльності вченої ради Державного біотехнологічного університету.

Богдана Торохтія до виконуючого обов'язки ректора Державного біотехнологічного університету щодо питань оголошення процедури публічної закупівлі студентських квитків для здобувачів вищої освіти.

Богдана Торохтія до виконуючого обов'язки ректора Державного біотехнологічного університету щодо стану заборгованості з виплати заробітної плати.

Богдана Торохтія до виконуючого обов'язки ректора Державного біотехнологічного університету щодо стану заборгованості з виплати звичайної ординарної (академічної) та соціальної стипендій.

Богдана Торохтія до виконуючого обов'язки ректора Державного біотехнологічного університету стосовно питань діяльності Державного біотехнологічного університету.

Богдана Торохтія до виконуючого обов'язки ректора Державного біотехнологічного університету щодо питань діяльності Державного біотехнологічного університету.

Юрія Камельчука до голови Львівської обласної державної адміністрації, Червоноградського міського голови, директора Приватного підприємства "Рома" щодо необхідності усунення дефектів та пошкоджень на ділянці автомобільної дороги  Белз-Ванів-Острів.

Наталії Піпи до Прем'єр-міністра України, міністра розвитку громад та територій України, міністра енергетики України щодо постачання газу для приватних закладів загальної середньої освіти.

Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо підвищення медичним працівникам закладів та установ освіти заробітної плати.

Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо необхідності розподілу частини рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення до доходів районних бюджетів.

Групи народних депутатів (Криворучкіної, Корявченкова, Захарченка) до Голови Національної поліції України щодо недопуску посадових осіб Держаудитслужби до проведення ревізії.

Олександра Куницького до Директора Державного бюро розслідувань про надання інформації щодо результатів перевірки фактів можливого порушення норм чинного законодавства та бездіяльності суб'єктами владних повноважень.

Віталія Безгіна до виконавчого директора Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація об'єднаних територіальних громад" щодо надання інформації стосовно кількості та переліку членів Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація об'єднаних територіальних громад" (зокрема, їх територіальних відділень з переліком відповідних органів місцевого самоврядування).

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Акціонерного товариства "Київгаз" щодо вжиття заходів для ліквідації наслідків аварії.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Міністерства розвитку громад та територій України, Національної поліції України щодо вжиття заходів для повернення майна до комунальної власності.

Іванни Климпуш-Цинцадзе до міністра розвитку громад та територій України, Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо звернення Назаренка Олексія про надання тлумачення поняття "реконструкція" як виду будівельних робіт.

Групи народних депутатів (Іонової, Бондаря та інших. Всього 5 депутатів) до Генерального прокурора, Директора Державного бюро розслідувань про надання правової оцінки за фактом можливого вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень під час будівництва супутника "Січ-2-30".

Олени Копанчук до міністра освіти і науки України щодо необхідності зміни тривалості освітнього процесу в закладах середньої освіти.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо вжиття урядом вичерпних заходів для протидії поширенню та подолання наслідків гострої респіраторної хвороби СОVID-19.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо реалізації положень Закону України "Про основи національного спротиву" від 16 липня 21-го року.

Ігоря Гузя до міністра розвитку громад та територій України щодо питання правомірності нарахування оплати за обслуговування мереж центрального опалення власникам квартир з індивідуальним опаленням.

Тараса Батенка до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 1391 від 28 грудня 21-го року в частині збільшення заробітної плати для технічних службовців, робітників в галузі охорони здоров'я.

Тараса Батенка до міністра соціальної політики України, Прем'єр-міністра України щодо забезпечення права на санаторно-курортне лікування осіб, визнаних ветеранами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Тараса Батенка до міністра освіти і науки України, Прем'єр-міністра України щодо перегляду рівня посадових окладів педагогічних та науково-педагогічних працівників у 22-му році.

Геннадія Вацака до міністра охорони здоров'я України, генерального директора Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України щодо термінового фінансування та направлення на лікування за кордоном онкохворої дитини Сатановської З.С.

Ірини Констанкевич до міністра соціальної політики України, Прем'єр-міністра України щодо вдосконалення законодавства у сфері надання соціальних послуг.

Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України щодо необхідності пошуку інвестицій для добудови та пуску в експлуатацію шахти № 10 "Нововолинська".

Анатолія Костюха до Ужгородського міського голови щодо осучаснення мереж вуличного освітлення.

Анатолія Костюха до генерального директора Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" щодо осучаснення електромереж в області.

Георгія Мазурашу до Прем'єр-міністра України щодо проблемних питань, які виникли внаслідок ліквідації державного підприємства "Лікувально-профілактичний комплекс "Феофанія".

Групи народних депутатів (Піпи, Лозинського, Васильченко) до Прем'єр-міністра України щодо реагування на спробу рейдерського захоплення Національної комісії зі стандартів державної мови.

Бориса Приходька до Прем'єр-міністра України щодо передачі у сферу управління відповідним громадам та збереження повноцінного функціонування енергетичних підприємств Чернігівщини, зокрема, філій "Смолинський торфозавод" та "Ірванцівський торфозавод" Державного підприємства "Чернігівторф".

Юлії Світличної до Прем'єр-міністра України щодо підвищення капітальної ставки медичним працівникам.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Київської міської державної адміністрації, Національної поліції України щодо вжиття заходів для захисту конституційного права на житло.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо розроблення та затвердження порядків та умов розподілу і використання коштів для реалізації бюджетних програм.

Групи народних депутатів (Пушкаренка, Грищенко та інших. Всього 5 депутатів) до Житомирської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Управління Служби безпеки України в Житомирській області стосовно необхідності проведення технічної інвентаризації захисних споруд, визначення стану готовності та функціонування територіальної системи централізованого оповіщення, а також вжиття необхідних заходів щодо забезпечення належного цивільного захисту населення на території Житомирської області.

Групи народних депутатів (Пушкаренка, Грищенко та інших. Всього 5 депутатів) до Міністерства охорони здоров'я України, Державної служби України з питань праці, Житомирської обласної державної адміністрації щодо недопущення порушень трудових прав медичних працівників, скорочення кількості медичних закладів та скорочення робочих місць в медичних закладах на території Житомирської області, а також необхідності вжиття заходів з метою отримання цільової субвенції з Державного бюджету для фінансування їхньої заробітної плати в повному обсязі.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, голови Чернівецької обласної державної адміністрації щодо включення проекту по реконструкції Комарівського будинку культури в загальноосвітній навчальний заклад, розташованого на території Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області до переліку об'єктів, що можуть бути реалізовані в рамках програми "Велике будівництво".

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо сприяння у виділенні коштів державного бюджету на капітальний ремонт системи водопостачання у місті Вижниця Чернівецької області.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на встановлення тимчасової переправи через річку Прут в селі Глиниця Чернівецького району Чернівецької області.

Максима Заремського до голови Чернівецької обласної державної адміністрації, Прем'єр-міністра України щодо включення проекту по будівництву спортивного комплексу з басейном в місті Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області до переліку об'єктів, що можуть бути реалізовані в рамках програми "Велике будівництво".

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, Голови Національної служби здоров'я України щодо збереження пологового відділення в комунальному закладі "Путильська багатопрофільна лікарня" та укладення з ними, з даним закладом договору за пакетом послуг "Медична допомога при пологах".

Олексія Ковальова до міністра юстиції України щодо можливих протиправних дій державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Херсонської міської ради О.В.Андрєєвої.

Анастасії Ляшенко до Прем'єр-міністра України щодо збільшення розміру державної допомоги при народженні (усиновленні) дитини.

Ярослава Юрчишина до Прем'єр-міністра України щодо надання інформації стосовно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2022 року №148-р.

Юлії Овчинникової до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючого обов’язки міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Голови Державного агентства лісових ресурсів України щодо проекту Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів".

Анастасії Ляшенко до міністра фінансів України щодо збільшення коштів на закупівлю лікарських засобів для осіб, хворих на рідкісні (орфанні) захворювання.

Артема Чорноморова до Президента Національної академії аграрних наук України щодо надання інформації.

Юлії Овчинникової до Голови Державного агентства лісових ресурсів України про надання інформації про керівників державних підприємств і обласних управлінь лісового та мисливського господарства щодо яких є факти порушення ними природоохоронного законодавства та корупційних зловживань.

Дениса Маслова до сільського голови Новопавлівської сільської ради Дніпропетровської області щодо надання інформації та документів (рішень) Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.

І останній депутатський запит Григорія Мамки до Керівника Офісу Президента України стосовно надання інформації про правовий статус Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права".

Це всі депутатські запити на сьогодні. Дякую всім за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:10:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна Олена Костівна.

Шановні колеги, ми завершили запити і переходимо до виступів з різних питань. Прошу колег записатися на виступи.

Слово надається народному депутату України Мельнику Павлу Вікторовичу, фракція політичної "Слуга народу". Будь ласка, Павло Вікторович.

 

13:11:24

МЕЛЬНИК П.В.

Шановні головуючі, дорогі українці! Хочу вкотре привернути увагу правоохоронних та контролюючих органів стосовно фактів незаконної забудови рекреаційної прибережної зони міста Приморськ Запорізької області, ми маємо факт порушення законодавства України. Недобросовісний токмацький підприємець на не відведених у законний спосіб ділянках землі на узбережжі Азовського моря самочинно здійснив будівництво об'єктів, що використовуються для розміщення відпочиваючих та надання ресторанних послуг.

Відзначу, що готельно-ресторанні послуги надаються туристам у будівлях, що не введено в експлуатацію у законний спосіб. Бюджети всіх рівнів не отримують податки, що несе серйозну шкоду та порушує інтереси держави, органу місцевого самоврядування та місцевих мешканців. Відзначу, що ці будівлі розташовані на пагорбах та безпосередній близькості до берегової лінії, що може викликати зсув ґрунту. Це є небезпечним для здоров'я та життя людей, адже така трагедія може трапитися у будь-яку мить. Вирішення цього питання я взяв на особистий контроль.

Ця ситуація отримала широкий суспільний резонанс та розголос і висвітлюється як у регіональних, так і національних засобах масової інформації. За результатами моїх неодноразових звернень та колективних депутатських запитів, Національною поліцією, під процесуальним керівництвом прокуратури, здійснюється досудове розслідування за вже встановленими фактами самовільного будівництва та самовільно зайняті території.

На сьогоднішній день є також результати реагування органів прокуратури на ці факти. Для захисту прав місцевих мешканців та представництво інтересів громади міста Приморськ Запорізькою обласною прокуратурою розпочато підготовку позову до суду про знесення цих об'єктів нерухомості та зупинення будівництва нових, що здійснюються в незаконний спосіб.

Нещодавно було спрямовано колективний депутатський запит, який було оголошено на пленарному засіданні Верховної Ради України 28 січня поточного року, до Національної поліції та Державної інспекції архітектури та містобудування України, де однією з основних вимог є негайне припинення незаконної діяльності з розміщення відпочиваючих у будинках, що не введено в експлуатацію у законний спосіб, тому що це небезпечно для життя.

Звертаюсь до Генерального прокурора, до Голови Національної поліції та Державної інспекції архітектури та містобудування здійснити відповідні заходи щодо активізації процесу зносу незаконних будівель у рекреаційній зоні міста Приморськ, та припинення незаконної діяльності з розміщення відпочиваючих в цих будинках. 

Прошу також притягнути винних в незаконній забудові до кримінальної відповідальності.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Слово надається народному депутату України Микиші Дмитру Сергійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

Будь ласка,  Дмитро Сергійович.

 

13:14:22

МИКИША Д.С.

Дякую.

Микиша Дмитро, 181 виборчий округ, Харківська область, міжфракційне депутатське об'єднання "Розумна політика". Я хотів би знову підняти питання онкології. Онкологічні захворювання, вкотре повторюю і звертаю вашу увагу, що онкологічні захворювання – це чума нашого часу.  І я хотів би привернути увагу якраз абсолютно всіх рівнів державної влади,  органів місцевого самоврядування до цієї проблеми. Я розумію, що в нашій державі та по всьому світу шириться  COVID, але давайте не забувати про інші хвороби, які, на жаль, також спіткали жителів нашої країни. І онкологічні захворювання в цьому списку не на якихось далеких щаблях, а на одних з перших.

Хотів би звернути увагу на Харківський центр онкології. Ще у 2018 році був розроблений проект щодо його реконструкції, але… І ця реконструкція почалася, вона фінансувалася, були кошти, підрядник виконував свою роботу. Але трохи згодом змінили підрядника. Переможцем стало товариство з обмеженою відповідальністю, у якого статутний фонд 1 тисяча гривень. І ми ж розуміємо, як роботи будуть виконуватися, і саме так вони виконуються: постійні затримки, постійні збої, субпідрядники не можуть отримати від них кошти. Держава фінансує, декілька сот мільйонів надала якраз для будівництва відповідного онкоцентру, але вони не освоюються.

Нарешті обласна державна адміністрація має політичну волю і прийняла рішення щодо розривання контракту з відповідним товариством з обмеженою відповідальністю. Але що вони роблять? Вони це                                                                                                                                                                                                                                                                                        оспорюють і кажуть, що нам заважають саме обласні державні адміністрації.

Я повністю підтримую чиновників з ОДА щодо цього, абсолютно правильне рішення в першу чергу заступника Голови Харківської обласної державної адміністрації Михайла Харнама, який розуміє, що необхідно зробити для того, щоб нарешті онконцентр був побудований.

І друге, найголовніше. Я не розумію, люди, які працюють в цьому онкоцентрі, люди, які створюють систему, ефективну систему для того, щоб цей весь механізм, який допомагав людям в лікуванні онкологічних захворювань, чому люди, які працювали 5 років, не можуть зараз бути знову керівниками?

І ми нарешті домоглися, змінили цю ситуацію. Наказом міністра охорони здоров'я було змінено кваліфікаційні вимоги до керівників, і керівники обласних закладів тепер мають бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату України Жмеренецькому Олексію Сергійовичу, фракція депутатської партії "Слуга народу".

 

13:17:37

ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ О.С.

Дякую.

Доброго дня, шановні колеги, шановні українці! Олексій Жмеренецький, 190 округ, Хмельниччина. Сьогодні я хочу звернути вашу увагу, а точніше, увагу Міністерства інфраструктури на багатостраждальне місто Шепетівка – місто, яке десятиліттями не отримувало майже жодних грошей на реконструкцію, оновлення інфраструктури. Це призвело до того, що коли ви заїжджаєте у місто, ви потрапляєте ніби в машину часу: застарілі світлофори, непрацююче освітлення, зруйновані мости, зруйновані дороги, пішохідні зони і так далі.

В минулому році я залучив 15,5 мільйона гривень коштів соціально-економічного розвитку на реконструкцію саме інфраструктури в місті Шепетівка. Нам вдалося замінити світлофори, встановити новітні камери відеоспостереження на дорогах, оновити обладнання, світильники, це LED-обладнання, яке економить гроші на освітленні міста і підвищує безпеку і пішоходів, і дороги.

Але залишилася одна масштабна проблема, яку просто неможливо вирішити за допомогою грошей соціально-економічного розвитку – це так званий Судилківський міст. Це міст, який поєднує місто Шепетівка з ключовими магістралями, з іншими містами району, куди їдуть люди щодня, тисячі людей, тисячі пішоходів їдуть на роботу, везуть дітей в садочки, в школи і повертаються додому.

Цей міст в абсолютно аварійному стані. Міст довжиною 200 метрів, який проходить через 10 колій Укрзалізниці, він вже сиплеться, просто осипається бетон, сама дорога розбита. Люди обходять, в буквальному сенсі обходять ями для того, щоб по цьому мосту йти. Частина мосту з двох сторін, там, де пішохідні зони, перекрита повністю, тому що вона аварійна, люди можуть впасти з цього мосту.

Роками не виділялися жодні кошти на те, щоби… не те що на його реконструкцію, а на те, щоб розробити проектно-кошторисну документацію. Минулого року, знову ж таки з грошей соціально-економічного розвитку, я направив півтора мільйона гривень на розробку проектно-кошторисної документації, вона буде готова вже в цьому році. Проте реконструкція самого мосту коштує більше 100 мільйонів гривень за попередніми експертними оцінками. Зрозуміло, що бюджет громади ніяк не може цього потягнути. Тому що, нагадаю, оці 15,5 мільйона, які я залучив минулого року, – це чверть всього бюджету розвитку громад, тобто більше 100 мільйонів у громади точно не знайдеться.

Одинадцять депутатів Хмельницької області підтримали звернення до Міністерства інфраструктури для того, щоб коли буде готова проектна документація по цьому мосту, щоб все ж таки можна було в рамках "Великого будівництва" або інших субвенцій виділити гроші. Тому що, коли почне падати міст на залізницю, коли це призведе до якихось серйозних величезних аварій як дорожнього транспорту, так і транспорту, який їде по коліям, то я думаю, ми тоді позору не оберемося і будемо розгрібати більшу біду.

Тому прошу звернути увагу, коли буде документація, прошу виділити кошти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Федієнку Олександру Павловичу, політична партія "Слуга народу", будь ласка.

Передається слово Мазурашу Георгію Георгійовичу, будь ласка.

 

13:20:54

МАЗУРАШУ Г.Г.

Вітання з Буковини. По-перше, я хотів би з цієї трибуни звернутися до нашого Президента Володимира Олександровича Зеленського.

Як член команди Президента "Слуга народу" я прошу, а як виборець навіть вимагаю, не зважати на червону та іншого кольору лінії і робити і надалі з більшими зусиллями все для того, щоб наблизити країну до мирної розв'язки. Тому що дуже легко говорити про те, що треба воювати… Так, треба захищати свої землі, але дуже важливо розуміти, що велика кількість наших співгромадян, перебуваючи і проживаючи хтось на непідконтрольній території, хтось поблизу лінії розмежування, знаходяться у дуже важкому стані, тим більше зараз, коли накручується з усіх боків ситуація. І дуже важливо зробити вирішальні зусилля в бік повернення миру в країну, для чого ми у 2019 році обрали Президентом Володимира Зеленського, а потім і нас обрали як його команду.

А хто дуже хоче розв'язку військову, то я думаю, що моральне право говорити про те, що лише так ми можемо вирішити проблему на сході України, мають лише ті, навіть не ті, хто воював на сході, кому честь і хвала, і респект, і велика вдячність, а ті, чиї близькі зараз знаходяться там, на передовій. У мене теж є такі близькі, які знаходяться на передовій, і я не хочу ні як громадянин, ні як народний депутат ризикувати нічиїм здоров'ям і життям.

Друге. Я би просив журналістів менше маніпулювати, тому що маніпуляції останнім часом просто зашкалюють. Причому я звернув увагу, що навіть у контексті дуже приємної події – срібного виступу Олександра Абраменка на Олімпійських іграх в Пекіні, з чим ще раз всіх вітаю, і йому велика вдячність, навіть у цьому контексті примудрилися зманіпулювати, говорячи про те, що нібито ще не кандидат навіть у Президенти Володимир Зеленський нібито пообіцяв там палац спорту.

Я спеціально поширив у соцмережах, там йшла мова не про обіцянку, а про те, що є велике бажання. Коли є бажання, то вони виконуються. І до речі, є немало вже інфраструктурних спортивних проектів, які ініційовані і підтримані саме Володимиром Зеленським, і реалізуються у різних куточках України.

І ще дуже прошу колег підтримати мою законодавчу ініціативу щодо обмеження максимальне зарплат держсектору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Федині Софії Романівні, фракція "Європейська солідарність", будь ласка, іменинниці сьогоднішній. Будь ласка, пані.

 

13:24:11

ФЕДИНА С.Р.

Шановні українці, так склалося, що мій день народження випадає на складний час. Бо 18 лютого – це день розстрілів на Майдані, це день Дебальцівського котла, це день розстрілів у Пісках минулого року. Але водночас це є час особливо складної фази московської агресії сьогодні.

І саме цей день змушує замислюватися над базовими цінностями, про які так люблять говорити у цій залі. І те, що ми недавно спостерігали запропонований Президентом Зеленським День єдності, який 16 січня перетворився на день уніфікації, муміфікації совєтської пропаганди, і перетворився, на жаль, на день, коли всі гарно тішились вишиванками, прапорами, забуваючи про те, в яких реаліях ми живемо.

А наступного дня всім вже було не цікаво, тому що день пафосу минув. А що у нас за наступний день? 17 лютого о 8:40 обстріляли дитячий садочок у Станиці Луганській, пізніше обстріляли школу-ліцей у Врубівці, десятки обстрілів по всій лінії розмежування.

І насправді, на мою думку, ось це мав бути справжній день єдності влади з її народом, тому що треба було бути найвищим очільникам держави не на безпечних прогулянках на корабликах, а бути в школі, бути в садочку, бути там, де найважче, і якраз звідти звертатися до усіх глав держав демократичних країн бути у єдності з Україною і засудити на міжнародному рівні обстріли дітей.

Мала би бути і вчора, і сьогодні, спільна заява Верховної Ради України і звернення до парламентів демократичних країн світу з вимогою засудити напад на українських дітей. І кожен дипломат, кожен делегат ПАРЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ, НАТО, ООН мали би отримати повідомлення з фото, відео і свідченнями того, як московська федерація намагається не просто порушити мир, а намагається посягнути на найдорожче, що є у кожної країни світу, у кожної нації, – на дітей.

На жаль, це роблять волонтери, на жаль, це роблять військові, а на нашому державному рівні цього бракує. І тому я маю велику надію, що оскільки наступний тиждень буде пленарним, то, може, ми розпочнемо вівторкове пленарне засідання із такого спільного і солідарного звернення української Верховної Ради до парламентів усіх держав світу – це і буде справжня єдність.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Брагару Євгену Вадимовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:27:21

БРАГАР Є.В.

Минула виступаюча згадала, де перебуває зараз Президент. Він перебуває зараз в зоні ООС. Але з цього виникає дуже цікаве питання: де ж був лідер вашої фракції у 2014-му та 2015 році, коли українські військові потрапили у котел під Іловайськом та у котел у Дебальцеве? Скажіть, будь ласка, де був Петро Порошенко? (Шум у залі) Софія Романівна, поводьте себе нормально! (Шум у залі)

 Петро Порошенко не відправив сина на фронт, він сидів тут, у парламенті, в той час як мільйони українських синів та дочок гинули на Донбасі. І з того питання постає питання: хто кому президент і кому яка ціна?

Президент України перебуває зараз на Донбасі на лінії зіткнення, де зараз загострились військові дії.

Але, з іншої сторони, з іншої сторони, зараз ми маємо констатувати, що значно більшу загрозу несе масова істерія, яку в тому числі і розгортає ваша фракція. Ваша фракція нічого не зробила за п'ять років, коли перебувала при владі: наше ВВП дуже сильно просіло, постраждала економіка, українці збідніли, збідніли українці в 2014-2015 році. (Шум у залі) Так, збідніли, збідніли завдяки вам, завдяки тому, що ви стали багатше. І в тому числі ваша фракція ще розгортає цю істерію для того, щоб здобути політичний рейтинг, для того, щоб здобути політичні спекуляції.

І в тому числі я маю сказати, що не тільки фракція колишня БПП цим займається, а також одне з МФО, яке існує у Верховній Раді. Вони розуміють, що на розбудову, партійну розбудову їм більше грошей ніхто не дасть, і якщо вони зараз не здобудуть собі хайп, то вони просто не потраплять в парламент і підуть в політичне минуле.

Тож, українці, знайте, хто кому друг, хто кому ворог і кому яка ціна.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Загородньому Юрію Івановичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

Поки Юрій Іванович добирається, шановні колеги, я хотів би, щоб все-таки в нас в залі панувала повага один до одного, повага до права на виступ, повага на свободу слова. Тому давайте все-таки слухати, а всі решта речей... (Шум у залі)

 Ще раз кажу, я не думаю, що все, що говорили ви, комусь в цьому залі теж може здаватися не зовсім правдивим, але вони зберігали свій спокій, тому що ставляться з повагою до вас як до народного депутата, пані Софія.

Будь ласка, Юрій Іванович Загородній. (Шум у залі)

 

13:30:08

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Дякую, шановний Руслане Олексійовичу. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, оновіть час ви виступаючому. І фраза, яку я тільки що почув від шановної народної депутатки, навіть у день народження, недопустима, пані Софія. Ще раз кажу, фраза "закрийте рот" – це не фраза, яку повинен говорити народний депутат в залі парламенту. Дякую, Софія Романівна.

Будь ласка, Юрій Іванович.  (Шум у залі)

 

13:30:41

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Дякую, колеги, вам за підтримку, і за те, що ви звернули увагу і повернули мені час для виступу. Велике вам дякую. Це якраз говорить именно про те, що у Верховній залі є здорове політичне ядро, яке може працювати позитивно, корисно, продуктивно на Україну для того, щоб дійсно вирішувати питання для країни, для того, щоб країна збагачувалася і повертала свій міжнародний рейтинг і свій міжнародний статус.

Я, вийшовши на трибуну, хочу порушити деякі питання знову ж таки нашого щоденного, буденного життя. Якщо ми відкриємо Конституцію України, стаття 1 каже, що Україна є правова держава. Якщо ми почитаємо 5 статтю Конституції, то там чітко визначено, що державна влада в України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

У своїй передвиборчій програмі кандидат в Президенти України, а нині діючий Президент України Володимир Олександрович Зеленський чітко записав, я цитую: "Судова гілка влади повинна стати Владою (слово "Влада" з великої букви), а не прислужником у Президента, уряду, парламенту, місцевої влади. Ми повернемо довіру і повагу до суду".

Дуже гарні слова, дуже гарна обіцянка. Але, на жаль, не хотілося б констатувати, що ця передвиборча обіцянка може залишитися лише словами. Тому що сьогодні, ви всі прекрасно знаєте, паралізована робота Конституційного Суду. Сьогодні є перешкоди в роботі Верховного Суду. А те, з чим вчора зіткнулися ми, депутати від нашої політичної сили, політичної партії "Опозиційна платформа – За життя", говорить про те, що сьогодні є вже загроза до роботи низової судової гілки влади.

Так розглядається в судах справа по Віктору Володимировичу Медведчуку, голові стратегічної ради нашої політичної сили. Відбулося засідання Печерського суду. Суд залишив попередню міру без змін – домашній арешт. Кожен громадянин України має право оскаржити в суді своє рішення, подати апеляцію. Але 38 днів Печерський суд не передає справу в апеляцію, тим самим позбавляючи громадянина України права на захист, на судовий захист. Це уже, скажемо, повне беззаконня і неповага до законів України. І це підтверджує про те, що, да, є дійсно проблеми в роботі судової гілки влади. І не можна переслідувати людину лише за те, що людина відкрито заявила і політик відкрито заявив, що перебуває в опозиції до політичного курсу діючої влади і запропонував альтернативний шлях розвитку України.

Я глибоко переконаний, що все-таки Президент зверне увагу, і судова гілка влади дійсно буде в Україні владою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Мовчану Олексію Васильовичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.

 

13:33:53

МОВЧАН О.В.

Доброго дня, дорогі українці! Олексій Мовчан, 150 виборчий округ, Полтавщина, Кременчуцький район, Горішні Плавні. Сьогодні я хотів би поговорити про більш приземлені речі, але такі важливі кожному українцю, а особливо жителям Горішніх Плавнів, я хочу поговорити про тарифи.

Горішні Плавні – це місто із населенням близько 50 тисяч осіб. Для свого розміру воно має досить таки непоганий бюджет, вище середнього по країні, значно вище середнього. І тому міська рада дуже часто розподіляє кошти міського бюджету на поповнення статутного капіталу, статутних капіталів комунальних підприємств для оновлення їх матеріальної бази, проведення окремих робіт і так далі.

Мова йде про комунальне підприємство, яке  називається КП ВУВКГ – це просто водоканал, водоканал міста Горішні Плавні. Є з ним проблема. Проблема полягає в тому, що водоканал і його керівництво визначили необґрунтовано завищені тарифи для населення Горішніх Плавнів, чим призвели до збитків, але не бюджету, да, а до збитків кожного домогосподарства в місті Горішні Плавні. І, очевидно, їм не вистачає тих коштів, які депутати щороку розподіляють з місцевого бюджету для розвитку комунального підприємства, і вони, власне, вирішили перекласти частину витрат на населення.

У 2019 році за заявами жителів Горішніх Плавнів Держпродспоживслужбою було проведено перевірку комунального підприємства щодо додержання законодавства про регулювання цін і, власне, складено акт та винесено припис щодо перерахування тарифів на центральне водопостачання та центральне водовідведення. Власне, було виявлено збільшені тарифи без законних на те підстав.

У грудні 2021 року було проведено повторну перевірку і відповідно було винесено приписи, але приписи ні з 19-го року, ні з 21-го року комунальне підприємство і його керівництво не виконали. Я представляю інтереси жителів, всіх жителів Горішніх Плавнів, і вважаю, що водоканал порушує законні права громадян на справедливі тарифи.

Тому я звертаюсь до керівництва Держпродспоживслужби з вимогою провести повторну перевірку даного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, в нас ще залишається 4 хвилини і ще два виступи буде.

Зараз я запрошую до слова народного депутата України Пушкаренка Арсенія Михайловича. Після цього Бакумов Олександр Сергійович. І завершуємо сьогоднішній день.

Будь ласка, Арсеній Михайлович.

 

13:37:17

ПУШКАРЕНКО А.М.

Дякую, шановний Руслан Олексійович.

Шановні колеги, дорогі українці, вчора всі ми, весь цивілізований світ були свідками обстрілів, які відбулися, окупантами. Снаряди поцілили в дитячий садок, в школу, в приватні будинки наших співгромадян.

Всі ми сьогодні є свідками першої світової гібридної війни. Ви бачите, як сьогодні відбувається нагнітання. Ви бачите, як сьогодні маніпулюють фактами, як намагаються сьогодні через фейки, дезінформацію розхитати нашу державу і схилити керівництво нашої держави, і схилити Верховну Раду до так званих Мінських угод, які були написані і підписані точно не в інтересах України.

Але сьогодні наша з вами позиція політична, і з цієї трибуни протягом цього тижня виступало багато наших колег з різних держав, є стійкою. І наші Збройні Сили сьогодні – це одні з найкращих Збройних Сил  точно в Європі, а, можливо, і в світі. Тому що за 8 років війни… І що стосується озброєння, яке продовжує надходити сьогодні в Україну, і що стосується підготовки і досвіду бойових дій, наша армія щоденно 8 років обороняється. І той досвід, який сьогодні є, ті знання, вони є унікальними. І це посилює, я повторюся, те озброєння, яке сьогодні є, яке продовжує надходити. Ми готові.

А ті ініціативи Президента, з якими він сьогодні вийшов, це збільшення на 30 відсотків зарплат в Збройних Силах з 1 березня, і мінімум три мінімальні зарплати військовослужбовця з 1 січня 2023 року; це професійна армія з 24-го року і це збільшення Збройних Сил на 100 тисяч, вони сьогодні тільки посилять наші позиції у цій війні з Російською Федерацією.

Я хочу зазначити, що "Слуга народу" по всій країні  протягом цього тижня ініціювала сесії місцевих рад позачергові. І сьогодні та потреба, яка є у формуванні територіальної оборони Збройних Сил України, вона сьогодні забезпечена. І поки сьогодні відбуваються ще бюрократичні моменти, тому що кошти на територіальну оборону закладені в бюджеті, але є певні процедури державні. І поки відкриваються рахунки і надходить фінансування державне, сьогодні нам всім вдалося разом за рахунок місцевих бюджетів забезпечити територіальну оборону. І це важливо, і це сьогодні дає нам ще більше впевненості, маючи територіальну оборону.

Також хочу зазначити, що і на минулі вихідні, і на ці разом з колегами ми їдемо на прикордонний пункт "Виступовичі" на Житомирщині, завтра будуть посли балтійських країн, міжнародні наші партнери для того, щоб моніторити і контролювати ситуацію.

Слава Україні! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

І завершальне на сьогодні… Микиші? А Микиша виступав, щоб у нас не було…

Давайте Олександр Сергійович, нам буде цікаво і вас послухати. Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, фракція політичної партії "Слуга народу", будь ласка.

 

13:40:35

БАКУМОВ О.С.

Дякую.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні присутні народні депутати! Я як член правоохоронного комітету хотів би звернути вашу увагу, що фіксуються непоодинокі випадки діяльності керівників органів правопорядку, зокрема в областях, стосовно політичної нейтральності, стосовно дотримання ними присяги і стосовно дотримання ними актів українського законодавства. І насамперед хочу зосередити увагу, що Комітет з питань правоохоронної діяльності фіксує це і буде опрацьовувати. Будуть також ініційовані спеціальні засідання і розгляд цих відповідно питань на засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Йдучи зараз на вихідні, я вам всім хочу побажати спокійних вихідних. Нехай наш великий український народ зберігає спокій. Збройні Сили в Україні у нас найкращі, вони нас захистять.

Слава Україні! Все буде Україна.

 

13:41:42

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прекрасна оптимістична нота. Героям Слава! Дякую, Олександр Сергійович.

Шановні колеги, нагадую, що чергове засідання Погоджувальної ради відбудеться в понеділок 21 лютого об 11 годині, а чергове пленарне засідання – у вівторок 22 лютого о 10 годині.

На цьому пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

(Традиційне фото, будь ласка.)