ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Зал засідань Верховної Ради України

16 листопада 2021 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:01:11

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати та гості Верховної Ради! Шановні колеги, прошу народних депутатів підготуватися до електронної реєстрації. І нагадую, що після початку реєстрації необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути на зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до кінця реєстрації, тобто до появи результатів на табло.

Шановні колеги, готові реєструватися? Готові реєструватися?

 

10:01:59

В залі зареєстровано 168 народних депутатів України. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Ігоря Володимировича Василіва, "Слуга народу". Давайте привітаємо. (Оплески) А також Павла Миколайовича Сушка, теж "Слуга народу". Давайте привітаємо. (Оплески) 

Шановні народні депутати, сьогодні також відзначається День працівників радіо, телебачення та зв'язку. Це професійне свято режисерів, операторів, журналістів, продюсерів та інших людей, які творчо і натхненно виконують важливу для держави роботу. Давайте побажаємо їм здоров'я, наснаги, нових професійних звершень! І дякуємо за нелегку працю. Дякуємо.

Зараз ми переходимо до складення присяги народних депутатів.

Шановні народні депутати, 12 листопада 2021 року Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів України, обраних на проміжних виборах народного депутата 31 жовтня 2021 року в одномандатному виборчому окрузі № 184 Козиря Сергія В'ячеславовича, № 197 Войцехівського Віталія Олександровича, та обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2021 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Кострійчука Сергія Володимировича, включеного до виборчого списку політичної партії "Слуга народу".

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Козир Сергій В'ячеславович.

 

КОЗИР С.В. Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки на благо... в інтересах усіх співвітчизників.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Вітаємо, Сергію В'ячеславовичу, вас. Просимо зайняти своє місце в залі.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Войцехівський Віталій Олександрович. Будь ласка.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Вітаємо, Віталій Олександрович.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Кострійчук Сергій Володимирович.

 

КОСТРІЙЧУК С.В. Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, Сергій Володимирович.

Шановні народні депутати, вітаємо вас всіх з вступом на посаду і бажаємо дотримуватися того, що ви проголосили зараз. Прошу зайняти свої місця в залі.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп для внесення пропозицій, оголошення заяв і повідомлень. Прошу представників фракцій і груп записатися на виступи.

Слово надається народній депутатці України Приходько Наталії Ігорівні, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". 

 

10:07:20

ПРИХОДЬКО Н.І.

Прошу передати слово Нестору Івановичу Шуфричу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Нестор Іванович Шуфрич, будь ласка.

 

10:07:35

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, пане Голово.

Шановні колеги, 838 загиблих українців від COVID за минулу добу. Оце є вирок владі, що ми є другими і третіми за кількістю загиблих за добу в світі, а за кількістю вакцинованих, при всіх переможних реляціях пана Ляшка, міністра так званого, ми є передостанніми або останніми в Європі.

Ми що не знали, що буде Дельта восени? Ми не знали, що треба кисень? Ми не знали, що треба ліжка? Все це знали.

А ми не знали, що зима прийде, що треба вугілля, що треба мати стратегічний запас на наших електростанціях держрезерву? Сьогодні ми дивимося за сперечанням приватної структури з державною енергетичною системою і компанією. Як це так сталося, що ми стоїмо перед реальною загрозою відключення і колапсу енергетичного, і працюють наші електростанції фактично з коліс?

На цьому фоні ми бачимо загострення на лінії розмежування. По Мар'янці пулі літають. Сьогодні ми бачимо іншу загрозу, де знову придумали будувати якусь стіну між Україною і Білоруссю. З Росією вже побудували – гроші розкрали і все.

І що робить сьогодні влада? Замість того, щоб вирішувати питання життя, безпеки наших громадян, миру у нашій країні, про що вже нам говорять французькі партнери, німецькі партнери, у Вашингтоні нам вже говорять, що вони готові нам допомогти в реалізації Мінських угод, сьогодні влада займається переслідуванням журналістів, лідера опозиції Віктора Медведчука продовжують тримати безпідставно під арештом. Зараз проводять обшуки у нашого товариша Іллі Киви. Це замість того, щоб зберегти життя наших громадян, взяти на себе реальну відповідальність, а не обіцяти 1 тисячу гривень за ковідні вакцини. Чому це не почали робити тоді, коли ми це вимагали?

Навесні ми говорили: працюйте з людьми. Ще не було ні вакцин, ні центів вакцинації. Але ми вже тоді попереджали: переконуйте, стимулюйте людей до вакцинації, вакцини будуть, але люди не будуть розуміти навіщо, тому що вони не довіряють владі.

Сполучені Штати – 73 відсотки, Ізраїль сьогодні – 90 відсотків, 65 відсотків – Угорщина. Там владі довіряють, а вам – ні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Поляку Владиславу Миколайовичу, депутатська група "Довіра".

Кулініч Олег Іванович, будь ласка.

 

10:10:49

КУЛІНІЧ О.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні виборці, хочу озвучити ті проблеми, які на сьогодні найбільше турбують наші громади і відповідно наших виборців.

Перш за все це питання опалювального сезону. І це не може хвилювати людей, тому що  зима вже через два тижні. До цього часу не всі бюджетні установи підписали договори з Нафтогазом. За нашою інформацією близько 30 відсотків бюджетних установ до цього часу не підписали такі договори. Тому саме на це повинні бути направлені основні зусилля Міністерства енергетики, тому що це опалення в школах, в дитячих садках і лікарнях. І для громад – це питання номер один.

Досі незрозуміла ситуація щодо тарифу на електроопалення, ще одна. Тому що з 1 січня 2021 року уряд скасував пільгу на електроопалення, встановивши єдиний тариф 1,68 за кіловат-годину, по факту вартість електроенергії зросла майже на 50 відсотків. Неодноразово задавав це питання міністру енергетики, відповіді – нуль. А обов'язково цю ситуацію треба врегульовувати і відновити ці пільги, тому що люди якраз і переходили на електроопалення, щоб заощадити кошти.

Ще одна величезна проблема, яка є на сьогодні, – це проблема з електроенергією в наших лікарнях, які переповнені важкохворими і  важкохворими якраз на COVID. В кінці жовтня Держенергонагляд заявив про проведення перевірки технічного стану резервних джерел живлення в наших лікарнях.

Результати цієї перевірки катастрофічні: у більшості лікарнях відсутні альтернативні джерела живлення, або вони відсутні або вони перебувають у неробочому стані.

Рік тому ми мали трагедію, страшну трагедію в жовтні на Львівщині, коли двоє пацієнтів під ШВЛ померли із-за того, що були перебої з електропостачанням.

Тому Кабінет Міністрів повинен завершити повну перевірку всіх медичних закладів і забезпечити відповідними коштами наші громади для придбання альтернативних джерел живлення або їх відновлення. І дуже б хотілося, щоб ця перевірка закінчилася логічними діями уряду, тобто додатковими коштами, а не адміністративними санкціями відносно керівників медичних закладів.

І останнє. Треба терміново врегульовувати систему оплати праці для всіх медичних працівників, в тому числі і для працівників первинної ланки медицини, які проводять вакцинацію, амбулаторний прийом і безпосередньо контактують з хворими на COVID. На сьогодні більшість з них ніяких доплат не отримують, а це просто несправедливо.

Тому звертаємося до уряду з вимогою врегулювати всі ті питання, які я щойно озвучив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Кубіву Степану Івановичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

Геращенко Ірина  Володимирівна.

 

10:13:57

КУБІВ С.І.

Прошу надати слово Ірині Геращенко. Дякую.

 

10:14:05

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дорогі українці! Прачечная по відбілюванню Зеленського оприлюднила так званий звіт, в якому навіть ця прачечная була змушена визнати, що операція "вагнерівців" була, правда так і не встановила, а хто ж зрадив українські спецслужби. Тому що не спромоглися допитати Зеленського і керівника його Офісу.

Хочу зауважити, що Зеленський і весь його Офіс більше року брехали українцям про те, що ніяких "вагнерівців" не було, і власне це є державна зрада. Але спецслужбам сьогодні, ДБР, СБУ, немає часу займатися державною зрадою, вони зайняті "кошмаренням" опозиції.

Власне, так само влада бреше сьогодні українцям про те, що начебто на кордонах все спокійно, не помічаючи надзвичайно серйозні сигнали українських стратегічних партнерів, які говорять про аномальне скупчення російської зброї, техніки і російської армії на наших кордонах. Ми бачимо неадекватні дії влади, яка навіть цього не визнавала. Так само неадекватними є дії української влади і її повна брехня в контексті протидії коронавірусу.

Зеленський збрехав українським медикам про те, що з 2020 року їм будуть сплачувати 20 тисяч гривень зарплати і 12 тисяч гривень, як мінімум, медперсоналу. І сьогодні, коли рейтинги летять вниз, Банкова замість того, щоб відповідати за державну зраду, відповідати за брехню постійну, що стосується армії, замість того, щоб займатися лікарями, щоб утримати їх в лікарнях і виплатити всі борги, заявляє про популістичну абсолютно "Вовину тисячу".

Очевидно, що ми підтримуємо будь-які кампанії, направлені на широку вакцинацію. Але є питання: хто сьогодні понесе відповідальність за 75 тисяч смертей українців? Очевидно, що це найвеличніший лідер сучасності і голова координаційної ради по боротьбі з коронавірусом Зеленський, який жодного раду цю свою координаційну раду не збирав.

Так само є величезна сьогодні напруга і критична ситуація в енергетичній галузі. На українських складах залишається менше 400 тисяч тонн вугілля. А для того, щоб врятувати Україну від холодної зими сьогодні вугілля закупають приватні компанії. І от цікаво, як Зеленський чужі маски зустрічав, то сьогодні він буде зустрічати вугілля, яке закупають олігархи, ненависні Зеленському.

Тому насправді ми вимагаємо від Верховної Ради.

Перше. Створити реальну ТСК по "вагнерівцям", державні зрадники мають відповідати за зраду.

Друге. Поставити в порядок денний законопроект про визнання "вагнерівців" терористичною організацією, це номер 3735.

Третє. Сьогодні  лікарі мають отримувати доплати і тому законопроект 6006 нашої фракції має негайно стати в порядок денний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Івченку Вадиму Євгеновичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання  "Батьківщина".

Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.

 

10:17:29

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Я хочу побажати здоров'я всім депутатам у цьому залі, і вашим родинам, вашим близьким, вашим друзям. Але я хочу сказати, що з захистом життя людей країні дуже не пощастило.

Наша команда за той не сесійний тиждень об'їхала дуже велику кількість лікарень, декілька областей країни. Я хочу сказати вам, шановні депутати більшості, ви коли-небудь бачили, як людина помирає від COVID без кисню? Ви коли-небудь бачили, як б'ються родичі цієї людини і не можуть нічим їй допомогти? Ви коли-небудь відчували, що є ліки, які рятують від COVID, але цих ліків немає ні в лікарні, ні грошей у родини їх закупити? Дай боже, вам ніколи не бачити дітей під ШВЛ.

Але я хочу у вас запитати: чому сьогодні це не є пріоритетом – захист людей, їх життя, їх здоров'я? Коли ми об'їхали лікарні, ми побачили декілька речей, які не сумісні взагалі з розумінням моралі, честі і совісті.

Перше. Більше 50 відсотків лікарень в Україні не мають кисню. Ви уявляєте, що це таке? І чому сьогодні не створені надзвичайні заходи, які людей рятують?

Ви знаєте, що сьогодні жодна лікарня в країні, в тому числі опорні по COVID, не мають препарату, який передбачений протоколом лікування МОЗ, – ремдесивір, який треба уколоти важко хворим людям перші три дні. Ви знаєте, що немає цього препарату і люди сьогодні помирають не тому, що COVID тільки страшна хвороба, це страшна хвороба, але, тому що немає кисню, немає ремдесивіру.

А ви знаєте, що практично в усіх лікарнях лікарям, медичному персоналу, які працюють з ковідними хворими, недоплачують 300 відсотків до окладу і вони сьогодні отримують у п'ять разів менше ніж їх колеги в Польщі. Що ви робите?

Крім того, всі лікарі головні, колективи сказали, що тільки третина вартості медичних послуг врахована в бюджеті на цей рік, а на наступний не враховані ні ковідні видатки, ні нормальні видатки на охорону   здоров'я.

Ми вимагаємо негайно переглянути бюджет на цей рік і на наступний рік. І сьогодні ми бачимо в парламенті знову 2,5 мільярда списують на будівництво доріг. Ви в своєму розумі? Хто буде за це відповідати – за життя людей?

Друге, що відбувається, – немає грошей в бюджеті, щоб людям платити заробітну плату в медицині. Ми будемо порушувати кримінальні справи вимагати за те, що робиться в країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Бобровській Соломії, фракція "Голос".

 

10:20:50

БОБРОВСЬКА С.А.

Соломія Бобровська, об'єднання "Справедливість". Шановні колеги, я із міста Рівного. В Рівненській області є таке село, яке називається Городище,  воно знаходиться фактично на кордоні з Республікою Білорусь. І хочу вам сказати, що минулого тижня окрім тем платіжок, які  прийдуть цього місяця вже за початок опалювального сезону, і окрім стану в лікарнях обговорюють ще одну річ – стан і ситуація на кордоні.

 Що ми будемо робити у разі, якщо болота і ліси не захистять наш кордон? А саме цей аргумент дуже часто чую від своїх колег, що не переживайте, тому що ландшафтні перепони не дозволять мігрантам, які фактично сьогодні є живим щитом, і Білорусь з Москвою займаються державним тероризмом, можуть піти сюди потоком або ж стати інструментом в цій гібридній війні з Європейським Союзом, а відтак – цілком можливо і з нами.

Вся увага сьогодні прикута не лише до північного кордону, а й до того, що відбувається на кордоні з... на східному кордоні із концентрацією військ з державою Україна.

Але в мене інше питання. Окрім того, що Білорусь просить в Кремля поставити і на західний кордон "іскандери", які вже стоять, до речі, в Калінінграді і Криму, питання: що робимо ми?

Ви знаєте, півтора року назад парламент висловив свою чітку позицію про те, що ми не визнаємо президента, ми звертаємося до уряду... президента Білорусі, який був обраний на фактично нелегітимних виборах, ми зверталися до нашого уряду з проханням розробити програму імпортозаміщення. Тому що Україна і Білорусь фактично для одного… Білорусь для України є сьомим партнером по торгівлі. Питання: що зробив наш уряд, тихенько замовчуючи, ховаючи очі в пісок? Я розумію, що в п'ятницю буде міністр внутрішніх справ, буде розказувати про 7 мільярдів і про побудову нарешті кордону з Республікою Білорусь. Хоча про це було очевидно з 14-го року.

Ще раз хочу підкреслити тим, хто далеко знаходиться від поліських районів, регіонів, про те, що болота і ліси – це насправді найкращий спосіб перетину фактично неіснуючого кордону.

Так от у мене прохання прийти, доповісти парламенту не лише, яким чином будемо будувати кордон, а він мав будуватися ще вчора, починаючи з початку інженерних робіт, це не так складно, для того, щоб зробити 7-пунктове розмежування кордону на кшталт величезного проекту "Стіна", який був провалений, на межі з Харківською областю. Але пояснити, яким чином… надалі буде заміщати закупівлю бітуму чи бензину номер 92.

У мене прохання на п'ятницю викликати не лише міністра внутрішніх справ, а й міністра економіки, доповісти по цих питаннях: яким чином буде відбуватися імпортозаміщення і припинення торгівлі з Республікою Білорусь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Бондарю Віктору Васильовичу, депутатська група "За майбутнє".

 

10:23:46

БОНДАР В.В.

Шановний Руслане Анатолійовичу, шановні колеги! Дуже важко інколи визнавати свої помилки, тим більше, коли про них говориш, а їх не враховують і не роблять висновків, а потім думають, як так вийшло.

От я сьогодні знову хочу "слугам народу" повторити і ще раз нагадати. Ми багато за останні два роки підказували вам з цієї трибуни, що робити, як робити, по яких напрямках. Особливо рік назад я говорив і повторюся, вчора на Погоджувальній раді, сьогодні про те, що треба було, коли була найнижча ціна на європейських газових хабах виходити на ринок, закуповувати газ по найнижчій ціні, яка була історично в той момент в Європі – 70-80 євро.

Ніхто не слухав. На рахунках лежали мільярди доларів Нафтогазу, ніхто не вийшов на ринок, сьогодні купуємо газ по ціні в 10-15 разів дорожче.

Я говорив про ситуацію в Енергоатомі – ніхто не чув, не хотів допомагати. Сьогодні маємо кризу шалену на ринку електроенергії, сьогодні нема вугілля, і знову пожинаємо плоди.

Я вчора і останні пару тижнів повторюю, що є ще наступні загрози, які зараз треба терміново вирішувати. Вкрай критична ситуація по Укрзалізниці. Останніх декілька років практично не відбувалися капітальні ремонти колійного господарства, практично не відбувалася модернізація електромереж, електрифікація потужна. Практично 70 відсотків тягових підстанцій, трансформаторів, вимикачів, релешек – все має термін експлуатації 40-50 років. Фактично воно вже на грані того, що аварійний стан, воно не буде працювати. Те саме – контактний провід, те саме – несучі кабелі, те саме – допоміжна техніка для проведення ремонтів. Колійне господарство зруйноване на 70 відсотків і так далі.

Я говорю для того, щоб не лякати країну, а для того, що сьогодні в уряду є можливість передбачити в бюджеті кошти, не вилучати кошти через дивіденди з Укрзалізниці, залишити їм прибутки, які вони заробляли останній рік і наступний рік, те, що планується, і дати можливість їм за 2-3 роки вийти з цієї кризової ситуації. Інакше, я повторюю сьогодні, щоб ви почули, через рік-півтора ви будете зупиняти залізниці в Україні і терміново вирішувати це питання. Але дев'ять жінок не народять дитину за один місяць. Для того, щоб вирішити це питання, потрібні реальні терміни, реально рік-два, щоб виробники українські виробили обладнання, поставили і залізниця змогла це все зробити. Це 2 роки мінімум.

Та сама ситуація з енергозбереженням. Я виступаю рік, другий рік – ніхто не чує. Ми маємо сьогодні кризу енергетичну. Якби передбачили кошти в минулому бюджеті, як я виступав, 3,5 мільярдів гривень на програми енергозбереження, сьогодні би в кожному регіоні вже відбулася велика трансформація. Комунальні підприємства, теплопостачальні підприємства, державні установи мінімум на 30-40 відсотків  скоротили би всі свої витрати на теплопостачання, школи, садочки і так далі. Передбачте ці кошти зараз в наступному бюджеті – 5 мільярдів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Мошенець Олені Володимирівні, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

10:26:57

МОШЕНЕЦЬ О.В.

Прошу передати слово новообраній голові політичної партії "Слуга народу" Олені Шуляк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Шуляк.

 

10:27:12

ШУЛЯК О.О.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні народні депутати! Я хочу сьогодні ще раз привітати наших колег Сергія Кострійчука, Віталія Войцехівського і Сергія Козиря, які сьогодні склали присягу і стали повноправними депутатами членами нашої великої політичної команди, для того, щоб разом втілювати ті зміни і ті реформи, за які бореться наша партія "Слуга народу".

Проміжні вибори до Верховної Ради України, які пройшли 31 жовтня 2021 року в 184 та 197 округах, засвідчили, кому реально довіряють люди та яку політичну силу підтримують. Наші висуванці від нашої політичної партії "Слуга народу" перемогли на них із більш ніж переконливим результатом. Сергій Козир здобув на Херсонщині 64 відсотки виборців, а його найближчий опонент із політичної сили, яка постійно говорить, що нібито у влади обвалилися рейтинги, набрав у п'ять разів менше. Віталій Войцехівський на Черкащині отримав понад 46 відсотків голосів виборців, що в два рази більше ніж у кандидата, який дуже довго рахував себе хазяїном цього округу.

Такі результати, без перебільшення, є найкращим підтвердженням того, що наша команда впевнено рухається в політичне лідерство в Україні, незважаючи на критику і крики, і маніпуляції, і викривлення наших опонентів, які вже два роки не можуть змиритися з тим, що влада їм вже не належить. Як ми бачимо, між заявами і реальним станом справ держави величезна прірва, і люди поки що довіряють нам, підтримують нас, голосують за нас, що є найкращою оцінкою наших дій.

Приміром, цього тижня ми продовжуємо також дуже плідно працювати і, якщо потрібно, ми будемо скликати позачергові сесії для того, щоб пришвидшити ухвалення надважливих законодавчих ініціатив у стінах Верховної Ради. Зокрема, цього тижня, колеги, ми будемо розглядати без перебільшення революційний законопроект про адміністративну процедуру, який докорінно змінить відносини громадян із чиновниками, і адміністративні послуги стануть ще зручнішими, ще більш доступними для людей України. Ми продовжуємо працювати над тим, щоб держава ставала сервісом, а не державою-карателем.

Також цього тижня ми розглянемо 6293, який пришвидшить оснащення лікарень кисневими станціями, і законопроект 6297, яким на підтримку в період карантину  з державного бюджету буде виділено 3 мільярди гривень.

І хочу сказати, що незважаючи на те, що сьогодні медики хоча і фіксують стабілізацію ситуації з захворюваністю на COVID-19, ситуація в лікарнях залишається дуже важкою. Тому попри все це я закликаю вас всіх вакцинуватися, бути здоровими. І пам'ятайте, що саме від…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час для виступів вичерпаний. Але перед тим, як перейти до розгляду питань у мене є дві заяви про дві перерви з заміною на виступ.

Я запрошую до слова народну депутатку України Анну Скороход, 3 хвилини на виступ. І після цього народна депутатка Совсун, 3 хвилини на виступ. І будемо переходити до розгляду питань.

Будь ласка, Анна Костянтинівна.

 

10:30:46

СКОРОХОД А.К.

Шановні колеги, сьогодні рівно 40 днів, як перестало битися серце Антона Полякова. Я прошу всіх вшанувати його хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Дякую.

Мною було зареєстровано Постанову 6300 про утворення тимчасової слідчої комісії. На жаль, були подані від усіх фракцій і груп кандидати, окрім "Слуга народу".

Я дуже прошу Голову Верховної Ради, пане Стефанчук, я дуже прошу голову регламентного комітету невідкладно зібратися, провести комітет, надати висновок, для того, щоб дану постанову могли проголосувати в залі.

А вас, шановні колеги, я щиро прошу підтримати дану постанову для того, щоб ми змогли розібратися з вами у вбивстві Антона Полякова. Я знаю, що зараз мені закидають конфлікт інтересів. Я не розумію, в чому може бути там мій конфлікт інтересів, оскільки ні за Цивільним, ні за Кримінальним процесуальним, ні за Сімейним кодексом я ніяких взагалі прав не маю. Тому я не вбачаю там жодного конфлікту інтересів. І я прошу підтримати дану ТСК з пропозицією мого головування в ній.

Також я хочу сказати, що тимчасові слідчі комісії створюються для того, щоб ми могли розібратися в тій чи іншій ситуації всебічно і повноцінно. І я вам можу назвати 17 ТСК, які були створені у зв'язку з вбивствами народних депутатів або публічних осіб.

І я прошу не казати про те, що ТСК не може здійснювати парламентський контроль і не може досліджувати матеріали кримінального провадження. Це не так. У нас є чітко визначено законодавством і є чітка практика роботи Верховної Ради, коли ТСК розбирається в кримінальних провадженнях.

Ви знаєте, я розумію, що для мене це так само є і особисте, але я відверто прошу вас, кожного з вас, пам'ятати про Антона і надати можливість розібратися і добитися істини в цій справі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Совсун Інні Романівні, фракція "Голос". 3 хвилини, будь ласка.

 

10:34:01

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні громадяни України, шановні колеги, вчора від СOVID в Україні померло 838 людей. Ми можемо думати, що епідемія йде на спад, але, на превеликий жаль, ці цифри вказують на те, що епідемія з нами буде ще дуже довго. І для епідемії необхідні чіткі кроки влади для того, аби їй протидіяти. На превеликий жаль, влада реагує дуже пізно.

Ми всі пам'ятаємо, як ми тут всім залом парламенту голосували ініційований "Голосом" законопроект про виділення грошей на кисень. На превеликий жаль, пізно, але все-таки ми цю проблему зараз перекрили. Але насправді жодні кисневі станції не вирішать проблеми з СOVID, якщо в нас не буде належного рівня вакцинації. На жаль, рівень вакцинації на сьогодні залишається найнижчимв Європі. Непристойно мало українців отримали першу, не кажучи вже про другу, дозу вакцини. Для цього є причини: на превеликий жаль, влада провалила інформаційну кампанію щодо вакцинації.

Тільки 6 жовтня було виділено аж 25 мільйонів гривень на те, аби інформувати громадян про вакцинацію, в той день ми вже мали 350 загиблих від COVID-19. Зараз влада пропонує інший фантастичний крок: виділити по тисячі гривень кожній людині, яка є вакцинованою, пропонують на це виділити аж 3 мільярди гривень.

Ви знаєте, громадяни, я знаю, що серед, на жаль, українських дітей 30 відсотків дітей не знає математики. Я не розумію, чому відсоток тих, хто не знає математику, настільки великий серед влади.

Скільки людей зможе отримати по тисячі гривень, якщо виділити всього 3 мільярди? Це 3 мільйони людей. На сьогодні в нас вже є 9 мільйонів вакцинованих. Скажіть, будь ласка, скільки грошей влада зараз планує викинути впусту для того, аби мотивувати начебто людей вакцинуватися? Це нереалістично математично, це нереалістично з точки зору бюджету.

Натомість в "Голосу" є інша пропозиція. Запрошую всіх колег в залі долучитися до підписання ініційованого мною законопроекту, який покликаний стимулювати наших сімейних лікарів в тому, аби провадити інформаційну кампанію. Давайте встановимо доплати лікарям-сімейникам для того, аби вони інформували своїх громадян, і у випадку, якщо вони досягатимуть певного показника вакцинації, ці лікарі будуть отримувати доплати. Це правильний цивілізований крок, це підтримка наших лікарів в час епідемії. Це просвітництво, а не стимулювання до того, аби отримати 1 тисячу гривень, 500 заплатити за фальшивий сертифікат і ще 500 залишити собі.

Давайте думати стратегічно, підтримувати лікарів і підтримувати вакцинацію шляхом інформування, а не шляхом мотивації до того, аби купити сертифікати і аж ніяк не вирішити проблему. Дуже сподіваюсь, що ця ініціатива знайде підтримку в цьому залі парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань, що пропонується для обговорення і прийняття рішення сьогодні вам надано. Переходимо до їх розгляду.

До розгляду пропонується першим – це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" (реєстраційний номер 3205-2) (від 25.05.2020 року),  і ці постанови – це 3205-2-П, 3205-2-П1, 3205-2-П2.

Повідомляю вас, що відповідно до статті 48 частини дев'ятої Регламенту це питання розглядається за скороченою процедурою та без голосування про включення його до порядку денного.

Тому я запрошую до слова народну депутатку України Юлію Володимирівну Тимошенко для представлення постанови 3205-2-П, будь ласка.

 

10:38:15

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Закон 3205-2, президентський. Дорогі друзі, я думаю, що я просто лаконічно скажу про цей закон, що він передбачає. І, як наслідок, я думаю, що всі, хто мають совість в цій залі, проголосують за його скасування. Дійсно, ми наполягаємо на скасуванні цього закону.

Про що цей закон. Цей закон про те, що створюється так званий фонд гарантування кредитів якби-то для аграріїв під заставу землі. Тобто аграрії в заставу віддають землю в банк. Цей фонд, який складається з державних грошей і іноземних компаній, іноземних банків, гарантує, і якщо аграрій не повертає кредит, то земля переходить сільськогосподарська цьому фонду. Я можу сказати, що це просто прихована модель продажу сільськогосподарської землі іноземцям.

Я пам'ятаю, як всі декларували, хто при владі, що земля іноземцям не буде продаватися. Так-от цим законопроектом якраз створюється цей механізм. І можу сказати, що управляти цим фондом будуть іноземці, користатися цим фондом будуть іноземці і землю будуть отримувати із застави іноземці.

Насправді – це закон, який забирає у селян землю. А зробити так, щоб селянин не повернув кредит, заклавши землю, в нашій банківській системі немає ніякої проблеми, це технологічно зроблять. І тому – це  не підтримка  фермерства, не підтримка аграрних підприємств, це реальне забрання землі у селян.

Тому ми пропонуємо скасувати цей закон. Якщо парламент не скасує цей закон, ми будемо звертатися до Конституційного Суду, тому що він протирічить Конституції України. Багато чого протирічить Конституції і рано чи пізно все це буде скасовано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Євтушку Сергію Миколайовичу, автору Постанови 3205-2-П1.

 

10:40:39

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, пане Голово.

Сергій Євтушок, фракція  "Батьківщина", Рівненщина. Шановні колеги, у Верховній Раді України 4 листопада було ухвалено рішення про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Звісно, мені менше всього хотілося би говорити про ті порушення  Регламенту під час проходження цього нормативно-правового акту. Але я хотів би знову ж таки привернути увагу до самої філософії, яка витає зараз в цьому сесійному залі і підтримується більшістю.

Шановні колеги, процедура проходження законопроекту про продаж сільськогосподарської землі була прямо продавлена всупереч Конституції України. А саме головне, була прямо продавлена всупереч позиції власника – українського народу, адже за Конституцією саме український народ є власником своєї власної землі.

Я хочу сказати про те, що фракція "Батьківщина" зареєструвала подання і є суб'єктом, який буде виборювати разом з українцями на засіданні Конституційного Суду, аби саме цей суд скасував рішення, яким було надано право продавати сільськогосподарську землю і, на жаль, в тому числі не українцям.

Юлія Тимошенко керівник фракції  "Батьківщина" щойно говорила про те, що також в цьому законопроекті передається право у фінустанови, які будуть давати кредити, володіти землею.

Шановні колеги, а хто ж у нас власником є цих фінустанов? А власником цих фінустанов, звісно, є не українці. Тому фракція "Батьківщина" іде до Конституційного Суду, аби дотримуватися і вибороти справедливість разом з українським народом. Постанову прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Кабаченку Володимиру Вікторовичу, автору Постанови 3205-2-П2. Немає. Добре, я зрозумів.

Слово надається співдоповідачу, голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку.

 

10:43:14

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засіданні розглянув три проекти Постанови Верховної Ради України про скасування рішення парламенту від 4 листопада цього року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" (реєстраційний номер проекту закону 3205-2). Проекти постанов внесені народними депутатами Тимошенко та Цимбалюком, Євтушком та Кабаченком.

Проектами цих постанов пропонується скасувати відповідне рішення Верховної Ради України, оскільки, як вказують автори проектів постанов, вказаний закон було прийнято, на їхню думку, з порушенням Регламенту та Конституції, натомість конкретних порушень Регламенту автори не наводять.

Отже, у підсумку комітет ухвалив висновки на проекти постанов Верховної Ради України (реєстраційні номери 3205-2-П, 3205-2-П1 і 3205-2-П1) і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення цих проектів постанов.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Віталійович.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати ці постанови? Є, да? Тоді прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається народному депутату України Якименку Павлу Віталійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

  

10:45:02

ЯКИМЕНКО П.В.

Я прошу передати слово Чорноморову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Артем Чорноморов.

 

10:45:08

ЧОРНОМОРОВ А.О.

Дуже дякую, головуючий.

Шановні колеги, знаєте, коли минулого пленарного засідання ми підтримали цей законопроект і 262 наших колеги проголосували "за", я думаю, що всі маніпулятивні речі, які зараз говорились з трибуни, є чистої води нісенітниця, оскільки фінансова установа Фонд гарантування кредитів ніякі застави не бере, а лише робить страховку для банків. Тому і маніпулятивний момент, що це не стосується малих фермерських господарств теж є чистою нісенітницею. Оскільки там чорним по білому чітко зазначено, що Фонд гарантування кредитів створюється як страховий фінансовий механізм лише для фермерських господарств до 500 гектарів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Іоновій Марії Миколаївні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

10:46:00

ІОНОВА М.М.

Прошу передати слово Артуру Герасимову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.

 

10:46:13

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановні українці! Коли ми голосували законопроект про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, то між першим і другим читанням дійсно була проведена дуже велика робота  з доопрацювання законопроекту, з виключенням з нього дуже контраверсійних норм, які допомогли прийняти збалансований законопроект, який не тільки допоможе малим фермерам, а й стимулюватиме банки співпрацювати з малими та середніми фермерськими господарствами.

І хотів би нагадати, що якраз під час другого читання завдяки "Європейській солідарності" і фракціям опозиції була вилучена норма, яка дозволяла, точніше, забороняла українцям керувати цієї державною установою.

Тому керувати установою будуть українці, контрольний пакет належить державі Україна. В наглядовій раді більшість буде  українців. Тому пропоную сьогодні утриматись при голосуванні за цю постанову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Славицькій Антоніні Керимівні, фракції політичної партії "Опозиційна платформа – За життя"

 

10:47:23

СЛАВИЦЬКА А.К.

Прошу передати слово Колтуновичу Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.

 

10:47:28

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні колеги! Наша фракція, ви знаєте, вона не проти концепту підтримки і фінансової компенсації аграріям за ті чи інші проекти, які вони проваджують у різних проектах, наприклад, щодо зрошення, щодо впровадження новітніх сучасних технологій і так далі. Але ми категорично не приймаємо, й те, про що казали доповідачі постанов, питання, коли земля буде виступати там заставою і в подальшому будуть набувати у власність її іноземні банки і так далі.

Я хотів би сказати, що ви не вирішили ряд важливих проблем, які на сьогоднішній день є в аграрній сфері, і взагалі-то ви обіцяли це зробити, коли ви запроваджували обіг земель, ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення. Ви ж у минулому році провалили сільське господарство на 11,5 відсотків, у цьому є часткове відновлення лише плюс 1,9 за 9 місяців цього року. Тому з цієї точки зору ви навіть за два роки навіть 10 відсотків просіли, майже на 10 відсотків, не кажучи вже про те, щоб ви його посилювали.

Якщо ви хочете посилювати кредитну спроможність аграріїв і інших суб'єктів господарської діяльності, ви має насамперед тримати стабільну облікову ставку. А що робить Національний банк? Національний банк навпаки її опускає. Якщо вона була 6 відсотків ще недавно, зараз 8,5. А ні для кого не секрет, що зростання облікової ставки призводить до здорожчання вартості кредитів всередині країни. Ось чим займається Національний банк, наприклад, як стимулює і підтримує реальний сектор економіки.

Тому з цієї точки зору, я наполягаю на тому, що, якщо ви хочете підходити у питаннях вирішення і підтримки агропромислового комплексу, то ви маєте займатися комплексно і сільськогосподарським машинобудуванням, і розвитком тваринництва і переробної промисловості, і інших моментів. Тому що поки що ваші всі реформи призводять до того, що в частці експорту у нас тільки 5,5 відсотка – це готові харчі і продукти. А у ВВП менше 3 відсотків – сільське господарство…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Івану Григоровичу Кириленку, фракція "Батьківщина". 

 

10:49:40

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги! Кириленко, "Батьківщина". Чому ми виступаємо проти прийняття таких законопроектів? Друзі, знову створюється структура за бюджетні кошти, знову величезний апарат менеджерів, наглядової ради і величезні заробітні плати – НАК "Нафтогаз", тільки вид збоку. Ми не говоримо, що це буде корупційна структура, хоча підозри єсть. Але є набагато простіші механізми, які дозволяють економно відноситися до бюджетних коштів.

Я хочу, щоб ви пригадали, коли починався перший етап радикальної реформи після Указу 3 грудня 1999 року, коли прийшли працювати уже на початку 2000 року приватні структури, приватні форми господарювання і виникло дійсно питання: як підтримати ринковими механізмами. І тоді був знайдений простий механізм, який не розбазарював бюджетні кошти, він називався "здешевлення кредитів комерційних банків". В бюджеті була закладена сума всього-на-всього 150 мільйонів гривень, яка дозволила за рахунок ефекту мультиплікації залучити 2,5 мільярда гривень коштів комерційних банків. І ви знаєте, неврожайний 2000 рік, але повернення кредитів селянами склало 92 відсотки. Це фантастична була сума, фантастичний був механізм. Як застрахувати ризики сільського господарства? Держава пішла в наступному році на інший крок – здешевлення страхових внесків і це теж спрацювало.

Друзі, не треба видумувати там, де не треба видумувати, не треба винаходити велосипед, коли він уже давно винайдений. Здешевлення кредитів – раз і відшкодування частково страхових внесків – два. Апаратів не треба, фондів не треба, величезних зарплат за бюджетні кошти – теж. Ось до чого ми закликаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми завершили обговорення, шановні колеги. Прошу приготуватися до голосування та прийняття рішення.

Нагадаю, що ми зараз голосуємо за три постанови, якими пропонується скасувати рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві".

Це три блокуючі постанови, тому я їх буду ставити почергово.

Ставлю на голосування проект Постанови (реєстраційний номер 3205-2-П) про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (реєстраційний номер 3205-2) (від 25.05.2020 року).

Готові голосувати? Прошу визначатись та голосувати.

 

10:52:49

За-52

Рішення не прийнято.

Ставлю наступну Постанову (номер 3205-2-П1) про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (реєстраційний номер 3205-2) (від 25.05.2020 року).

Готові голосувати? Прошу визначатись та голосувати.

 

10:53:26

За-54

Рішення не прийнято.

І завершальна в цьому переліку Постанова (3205-2-П2) – це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 04 листопада 2021 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (реєстраційний номер 3205-2) (від 25.05.2020 року).

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

10:54:05

За-49

Рішення не прийнято. Постанови відхилені, шановні колеги.

Шановні колеги, невеличке оголошення.

Згідно з поданими заявами та відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про входження народних депутатів України Кострійчука Сергія Володимировича, Козиря Сергія В'ячеславовича, Войцехівського Віталія Олександровича до складу депутатської фракції політична партія "Слуга народу" у Верховній Раді України дев'ятого скликання.  

 Так, ідемо далі. Наступним у нас питання 6297 – це проект Постанови про внесення змін до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Я перепрошую, я перепрошую, 5893-12. Дуже дякую, що… Я в одному подивився, а тут справді…

Постанова 5893-12. Дякую, Олександре Сергійовичу. Ми бачимо, що ви бдите. Дуже дякую вам за це.

Це проект Постанови про внесення змін до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Чи є необхідність обговорювати?

Тоді обговорення проходить за скороченою процедурою відповідно до Регламенту. Голосувати не потрібно. Тому прошу записатися: два – за, два – проти, будь ласка.

Слово надається народному депутату Куницькому Олександру Олеговичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.

 

10:55:57

КУНИЦЬКИЙ О.О.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олегович.

Далі слово надається народній депутатці України Клименко Юлії Леонідівні, фракція політичної партії "Голос".

 

10:56:14

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Колеги, подивилися ми порядок денний, який нам пропонують, і зміни до нього, і хочемо вам сказати, що з таким порядом денним і з таким підходом ми далеко не заїдемо ні в економічній безпеці, ні в національній безпеці, ні в епідеміологічній безпеці.

Тому ми дуже просимо, щоб ви відповідально відносилися до порядку денного і включали ті законопроекти, які дійсно потрібні. Перш за все потрібні для громад, для того, щоб пережити цей опалювальний сезон, а також COVID, для економічної безпеки, для того, щоб збільшити наші видатки на утримання кордону і в тому числі облаштування кордону з Білоруссю, і багато інших речей.

Ми подавали законопроект, який збільшує для громад і залишає в громадах 65 відсотків ПДФО. Скажіть, будь ласка...  І це те, що обіцяв Президент.

Скажіть, будь ласка, чому вже 12 місяців, майже рік, цей законопроект не ставиться на порядку денному? Чому ми не дбаємо про те, щоб громади могли спокійно обійти, пройти цей важкий сезон? Чому ми не хочемо навести лад з адмініструванням податків на нерухомість, податків на туристичний збір і багато всього іншого, що є доходами громад, який дозволяє перейти дійсно важкий сезон, який нас чекає? Тому що більшість витрат лягає все ж таки на громади, починаючи від лікування хворих на COVID і закінчуючи тарифами і утриманням соціальних закладів.

Тому ми вас дуже просимо включати в порядок денний законопроекти не тільки "слуг народу", монобільшості, а також опозиції, які дають можливість громадам збільшити свої доходи. Дуже просимо. І ми не будемо голосувати за порядок денний до тих пір, поки наші законопроекти не будуть включені в нього.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Шуфричу Нестору Івановичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

10:58:10

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий.

Прошу передати слово вельмишановному народному депутату Колтуновичу Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.

 

10:58:20

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую вельмишановному Нестору Івановичу.

Шановні колеги, я хотів би звернути увагу, що цей проект постанови є неприйнятим хоча б тому, що він: а) не враховує тих викликів, які сьогодні стоять перед країною. Де питання, які стосуються врегулювання ситуації на Донбасі? Де питання, які стосуються подолання енергетичної кризи, тарифної кризи, яка на сьогоднішній день є? Ми не бачимо питань, в цьому переліку із 38 законопроектів, які додатково включаються в порядок денний, немає також законопроектів, які стосуються економічної політики, соціальної політики, натомість ми бачимо суд присяжних, ринки капіталу тощо.  Невже це сьогодні є пріоритетами державної економічної політики і влади в цілому? Це перше, на що я хотів би звернути увагу.

А друге, що я хочу сказати. Ви вчергове не притримуєтесь принципу пропорційності. Коли ви даєте тільки два альтернативні законопроекти з 38, це фактично п'ять відсотків від того, що має бути. А має бути як мінімум в два рази більше і це мають бути не альтернативні закони. Ми не будемо підтримувати такий проект постанови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Саврасову   Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

10:59:33

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Артуру Герасимову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов.

 

10:59:42

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановні українці! "Європейська солідарність" не буде підтримувати те, що зараз буде виноситись на голосування, я поясню чому. Там є будь-які закони монобільшості, але там немає законопроектів опозиції, причому дивіться яких. Вже більше місяця зареєстрований і жодним чином не ставиться на розгляд в цьому залі законопроект 6218, який чітко говорить про допомогу місцевим громадам у ситуації з тарифною і енергетичною кризою. "Слуги" цього не помічають, для них кризи не існує.

Вже більше двох місяців "слуги" не помічають законопроект "Європейської солідарності" 6006, який чітко каже: з подарованих грошей 2,7 мільярда доларів від МВФ виділіть гроші лікарям, виділіть на боротьбу з COVID, виділіть на субсидії, виділіть на підтримку людей в ситуації з тарифною і енергетичною кризою. Не помічають.

Вже більше чотирьох місяців "слуги" не помічають законопроект 5770, який говорить, що треба створити реальну ТСК по розслідуванню зливу операції по "вагнерівцям", де це буде предметом відання тимчасової слідчої комісії, і де буде не тільки междусобойчик "слуг", а будуть представники опозиційних фракцій. Не помічають.

І вчора ми побачили, чому. Тому що їх завдання – створити димову завісу і прикрити реальних винуватців зливу блискучої операції українських спецслужб.

І більше п'яти місяців "слуги" не помічають законопроект 3735 про визнання ТВК "Вагнер" злочинною організацією.

Тому я звертаюся до керівництва Верховної Ради. Шановний Руслан Олексійович, я буду щиро вдячний, якщо ці законопроекти будуть нарешті розглянуті в цьому залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Соболєву Сергію Владиславовичу. І після цього, я ще бачу, Шахов Сергій Володимирович. І після цього переходимо до голосування.

Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович.

 

11:02:01

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" не буде голосувати за зміни порядку денного, оскільки серед 33 питань, які вносяться, фактично немає жодного питання, яке б швидко показало реакцію парламенту на ті виклики, які стоять перед суспільством і країною. Жодної пропозиції щодо подолання енергетичної кризи, жодної пропозиції щодо відшкодування тих коштів, які держава заборгувала шахтарям. Жодної пропозиції щодо подолання ковідної кризи.

Наша фракція запропонувала 53 законопроекти... якраз вирішують ці питання. На жаль, у тому переліку, який ви пропонуєте, ми не бачимо жодних актуальних питань, які хвилюють на сьогодні громадян України. Саме тому наша фракція не буде голосувати за цей проект постанови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шахов Сергій Володимирович. І після цього переходимо до голосування.

Будь ласка, Сергію Володимировичу.

 

11:03:09

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, дійсно, склалася сьогодні енергетична криза, криза в ЖКГ послугах, криза економічна в державі.

Ми сьогодні ставимо зміни в порядок денний. Наша група вимагала негайно провести по комітетах законопроект 6064 про заборону чиновників відключати людей за заборгованість по ЖКГ. Сьогодні страшні тарифи.

Голова групи "Довіра" Олег Кулініч сьогодні говорив з трибуни про те, що роз'ясніть, будь ласка, монобільшість, яким чином сьогодні нараховуються ціни на газ і як сьогодні діяти головам ОТГ.

Ми також вимагали поставити законопроект на голосування, і щоб він пройшовся по комітетах, який два роки вже лежить в комітетах, 2070, про вільну економічну зону Донбасу, щоб пішли інвестиції сьогодні на Донбас...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу зайняти свої місця. Ми переходимо до голосування за проект Постанови про внесення змін до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер проекту 5893-12). Шановні колеги, готові голосувати?

Я ставлю тоді на голосування проект Постанови про внесення змін до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер 5893-12).

Готові? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:05:14

За-244

Рішення прийнято.

Йдемо далі, шановні колеги. Далі в нас… Переходимо вже до іншого питання – законопроект 6297. Це проект Закону про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).

Шановні колеги, тут у нас просто голосування. У нас буде два голосування: перше – це голосування про включення до порядку денного, друге – визначити законопроект невідкладним і скоротити наполовину строк внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітету щодо нього. Ми сьогодні не розглядаємо його по суті.

Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) (реєстраційний номер проекту 6297).

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

11:06:58

За-302

Рішення прийнято.

Тепер друге голосування по цьому законопроекту. Нам потрібно визначити законопроект невідкладним та скоротити наполовину строки внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітету щодо нього.

Тому я ставлю на голосування цю пропозицію визначити законопроект невідкладним і скоротити наполовину строк внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітету щодо нього – щодо проекту Закону про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) (реєстраційний номер проекту 6297).

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

11:08:05

За-302

Рішення прийнято. Дякую, колеги.

З процедури? Будь ласка, Олександр Сергійович… Боже, Олександр Сергійович  Колтунович, перепрошую.

 

11:08:20

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний пане Голово.

Дивіться, якщо по 6297, коли ми вносимо зміни до проекту бюджету на 21-й рік, ні в кого не викликає запитань, тому що це важливе питання щодо подолання COVID-19. То 6298, коли пропонується внести зміни до бюджету і запропоновано 2,5 мільярда додатково дати на дороги, на наш погляд, це є неприйнятним, коли немає кисню в лікарнях, коли немає коштів на субсидії і багатьох інших речей. І це не популізм, а, на жаль, це реалії, сьогодення таке у нас в країні. І ми вважаємо, що якщо ви зараз включаєте 6298, ми будемо подавати альтернативний законопроект і поправки між першим і другим читанням для того, щоб отримали ці кошти ті, хто в них безпосередньо нуждається і потребують їх, а не туди, куди ви даєте 2,5 мільярда гривень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я нагадаю, що 6298, він був в постанові, яку ми перед цим проголосували, він вже включений до порядку денного, тому ми будемо голосувати тільки щодо визнання невідкладним і скорочення наполовину строків.

Хто бажає ще? Тільки з процедури, не з мотивів.

Будь ласка, Гончаренко.

 

11:09:45

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Цей законопроект взагалі має бути знятий з розгляду, тому що, по-перше, не дотримані строки. Я хочу нагадати вам, що він був внесений на розгляд 9 листопада, навіть при скороченні строків мова йде про 17-е, сьогодні 16 листопада і тому його треба просто знімати.

Ну і по-друге, по суті. Абсолютно ганебні і непотрібні державі речі як, наприклад, національний начебто авіаперевізник, а насправді ще одна корупційна годівниця створюється. Такого не може бути і не має бути.

Тому я вважаю, що ми маємо знімати цей законопроект 6298, взагалі його не розглядати і не голосувати зараз ні за яке скорочення строків. Не порушуйте Регламент і не робіть дурниці у вигляді якихось національних авіаперевізників, тому що все це абсолютно не відповідає дійсності  і державі непотрібне.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, дозвольте, я просто відреагую  з приводу того, що ви сказали. Справа в тому, що це питання не розглядається по суті, це питання розглядається з процедурних  нюансів і тому ставиться пропозиція скоротити строки. Це не розгляд питання по суті. А тільки після того, як ми врахуємо чи не врахуємо цю пропозицію, відповідно будуть скорочені чи не скорочені строки. Ми не розглядаємо його по суті, він вже включений до порядку денного.

Будь ласка, Железняк, потім Крулько, по 1 хвилині з процедури і після цього переходимо до голосування.

 

11:11:16

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, якщо по 97-му законопроекту, там де виділяється 3 мільярди для підприємців, може бути дискусія тільки щодо обсягу, то 98-й законопроект не має бути прийнятим. Я не знаю, чим мотивувалися автори цього закону, але два з половиною мільярда на авіаперевезення, на дороги, на інфраструктурну субвенцію – це точно не пріоритет, який стоїть зараз перед державою.

Фракція "Голос" вносила законопроект про підтримку підприємців  на 10 мільярдів, автором була голова партії "Голос" Кіра Рудик. Ви тоді розповідали, що це не треба робити. Зараз добре, що прийшли до думки, що треба підтримати підприємців. До цього законопроекту, як і до 97-го, ми будемо подавати альтернативні для того, щоб не на дороги, а на людей і підприємців в першу чергу відправити ці гроші.

І останнє. Я прошу звернути увагу на юридичну складову цього закону, там така велика кількість помилок, що в першому читанні навіть приймати його просто неможливо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, шановні колеги, я прошу звернути увагу, ми не розглядаємо це питання по суті, ми розглядаємо процедурне питання про визнання невідкладним і скорочення строків. Тому я все-таки просив би всіх, хто бере слово з процедури, все-таки дотримуватися питань, пов'язаних саме з процедурними питаннями розгляду цього законопроекту.

Іван Іванович Крулько, після цього переходимо до голосування.

 

11:12:39

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". У нас є два законопроекти, в яких абсолютно однакові статті дохідної частини бюджету, тільки в одному випадку 3 мільярди добавляють гривень, в іншому випадку – 2,5. Я хочу запитати: це що у нас з'явилося додатково 5,5 мільярдів чи ми хочемо когось просто надурити? Тому давайте спочатку розберемося, чи реально доходи бюджету є сьогодні в українському бюджеті, якщо ми розуміємо, що дірка бюджету більше 200 мільярдів гривень? Чи ми просто намагаємося видати бажане за дійсне?

І тим більше, ми б хотіли як фракція "Батьківщина", щоб нам дали розуміння, а яка саме буде субсидія чи допомога людям видана, чи вона буде реальна, чи є під це конкретна програма, що всі отримають, чи це не буде вибірковий підхід?

Тому, на жаль, ми вважаємо, що ці законопроекти не готові до розгляду, хоча б з тієї точки зору, що абсолютно необґрунтовані і незрозумілі доходи бюджету, які є "надутими" і не можна виконати навіть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, всі висловилися з питань процедури або вважали, що це питання з процедури. Прошу зайняти місця народних депутатів.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію визначити законопроект невідкладним та скоротити наполовину строки внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітету щодо нього, щодо проекту Закону про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (щодо реалізації інфраструктурних проектів та розвитку об'єктів соціально-культурної сфери) (реєстраційний номер проекту 6298).

Ще раз нагадую, ми визначаємо закон невідкладним і скорочуємо наполовину строки. Готові голосувати? Прошу голосувати. 

 

11:14:49

За-224

Рішення не прийнято.

Покажіть по фракціях, будь ласка.

Наступний законопроект 6293 – це проект Закону про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Щодо цього законопроекту я нагадую, що він тільки що вже був включений до порядку денного сесії і тому ми будемо голосувати тільки за визначення законопроекту невідкладним та скорочення наполовину строків внесення альтернативних законопроектів, надання висновків комітету щодо нього. Давайте по 1 хвилині з процедури. 

Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко. Після цього Нестор Іванович Шуфрич. Після цього Ярослав Іванович Железняк. Після цього переходимо до  голосування.

Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

11:15:43

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановні колеги, "Європейська солідарність" дякує всім народним депутатам, які не дали жодного шансу корупційний абсолютно законопроект включити до порядку денного.

І ми хочемо звернутися до головуючого не коментувати наші виступи. Наша фракція точно дуже добре розбирається, що таке регламентні питання, а що таке вже обговорення законопроекту по суті. І тому наша була позиція, яка перемогла, на щастя, в цій залі, що попередній законопроект як корупційний, такий, який не має жодного сенсу, зараз ставитися в порядок денний і не може в ньому бути.

І звертаємо вашу увагу, пане Стефанчук, що в порядку денному на тиждень є кілька ваших законопроектів, є законопроекти вашого брата, але немає жодного законопроекту "Європейської солідарності", опозиційної фракції. Досить цього непотизму.

Будь ласка, ми вимагаємо ставити в порядок денний, не, знаєте, кумів, сватів законопроекти, а фракцій, в тому числі "Європейської солідарності".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще раз, оскільки ви згадали моє прізвище, я ж маю право на репліку, правда, Ірина Володимирівна? Так от я нагадаю вам, що будь-які законопроекти, ви знаєте процедуру внесення, потрапляння законопроектів до порядку денного, вони проводиться через комітети, а потім через Погоджувальну раду.

Тому я все-таки пропонував дотриматися цієї регламентної процедури і буде вам щастя, йдемо далі.

Шановні колеги… Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич. Після цього…

 

11:17:15

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Шановний пане Голово, безумовно, слушна пропозиція, ми її підтримаємо. Але виникає одне єдине питання: чому так пізно?

Невже не знали, що буде необхідність закупівлі кисневих концентратів і відповідно спрощення процедури? Невже не вистачило часу з вересня? Опозиція, причому вся опозиція попереджала, благала, просила розглянути ці питання не тоді, коли вже біда прийшла, а заздалегідь. І був час – один рік, після того, як ми проходили те саме рік тому. Невже ніхто не знав, що через рік ця ситуація повториться вже в більш складній ситуації, пов'язаній із Дельтою? 11 тисяч лікарів загинуло.

 Буквально на днях мій товариш поховав і молодшого брата і свого батька. Це неприпустимо, що сьогодні українці гинуть в такій кількості.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, далі Совсун Інна Романівна. Після цього Іван Іванович. І після цього переходимо до голосування.

Будь ласка, Інна Романівна Совсун.

 

11:18:26

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, звичайно, добре, що зараз цей законопроект є. На превеликий жаль, ми з дуже великим запізненням зараз рухаємося по питанню закупівлі кисневих станцій, і я дуже сподіваюсь, що ми й ці питання, які зараз стоять, вирішимо.

Для колег всіх у залі хочу поінформувати вас, що, на превеликий жаль, попри те, що ще 10 днів тому ми проголосували ініційований нами законопроект про кисневі станції, до сьогодні Кабміном не прийнятий порядок використання коштів по тому, щоб закупити ці кисневі станції вчасно.

Цей законопроект треба підтримати. Але так само нам необхідно слідкувати парламентом за тим, яким чином та ініціатива, яку ми з вами всі тут підтримали в залі, реалізовується для того аби кисень у лікарнях українських таки був.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Івану Івановичу Крульку. Після цього ще Шахов Сергій Володимирович. І після цього переходимо до голосування. Будь ласка.

 

11:19:21

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, а головне – українці! Безумовно, що "Батьківщина" підтримає цей законопроект, але в мене одне питання до влади.

Може, треба було навесні менше займатися словоблудством, а приймати такого роду законопроект, щоби не дотримати до ситуації, коли Україна сьогодні є чемпіоном світу по щоденним смертям від COVID? В такому антирейтингу ми перемагаємо, коли люди просто мруть сотнями щодня.

І я би хотів сказати, що сьогодні кисень для український лікарень – це є питання номер один, яке потрібно забезпечувати і це має робити держава. А не так, як, скажімо, коли ми були на минулому тижні в Сарнах, цим займаються опозиційні депутати, коли забезпечують сарнинську лікарню кисневою станцією, і тут поруч зі мною мій колега депутат Євтушок, який цим займався. Це мусить бути державна програма і це треба було робити рік назад. Ми всі знали, що COVID є, що буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шахов Сергій Володимирович. Шахов Сергій Володимирович.

 

11:20:29

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, буквально на виїзді в округи Олександр Сухов і Сергій Вельможний відвідували всі лікарні, які сьогодні потребують належного захисту. І головний лікар Едуард Кравченко звертався особисто з приводу одноразових захисних комбінезонів – тисячу штук, халати одноразові і респіратори, перчатки, бахіли і так далі.

Хотілося б запитати: а де поділося 65 мільярдів гривень, які виділялися в парламенті на те, щоб… ковідного фонду? Скажіть, будь ласка, чи на тих дорогах, які побудовані, можна поставити труни загиблих і померлих людей? Хто буде відповідати сьогодні в державі за смерті людей, які вмерли без кисню? Коли не один раз я виступав з трибуни, що можна було використовувати технічний кисень і підприємства великі металургійні "Метінвест" і "Азот" давали цей кисень в лікарні, а хтось наживався...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, ще в нас народний депутат Ковальчук Олександр Володимирович з процедури і після цього переходимо до голосування. Будь ласка.

 

11:21:43

КОВАЛЬЧУК О.В.

Дякую. Олександр Ковальчук, фракція "Слуга народу", Рівненщина. Тут колега перед тим виступаючий звернувся до влади із запитанням і з проханням, з якимись словами про якесь там словоблудство.

А я вам дам зараз відповідь, шановний народний депутат, який звертався до влади. І нагадаю, що словоблудством, дискредитацією, дискримінацією всієї історії, пов'язаної з вакцинацією, займалася саме опозиція, яка зараз має нести відповідальність за все те, що відбувається в країні, коли відомі лідери відомих політичних сил називали нецензурними і непристойними словами саму історію вакцинації.

Стосовно сарненської станції, на якій я також був, ніякого відношення ваша команда не має до встановлення цієї станції. Тому що це бюджетні кошти, і близько 20 станцій на Рівненщині зараз встановлюється за бюджетні кошти, за те, що голосує і бере на себе відповідальність саме влада. А ви пишете у фейсбук…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу приготуватися до голосування.

Я ставлю пропозицію визначити законопроект невідкладним та скоротити наполовину строки внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітету щодо проекту Закону про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстраційний номер проекту 6293).

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

11:23:43

За-322

Рішення прийнято. Дякую, колеги.

Переходимо далі. Наступне питання – це розгляд у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів.

Це законопроект 5387.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є. Тоді, будь ласка, давайте спочатку проголосуємо розгляд цього питання за скороченою процедурою. Для цього, нагадую, нам потрібно набрати 150 голосів. Готові голосувати? Прошу проголосувати.

 

11:24:43

За-244

Рішення прийнято.

Запрошую до слова, я так розумію, від автора і від комітету, так, члена Комітету з питань правової політики Сергія Олексійовича Демченка. Чотири хвилини, будь ласка.

 

11:24:57

ДЕМЧЕНКО С.О.

Шановні колеги, відповідний законопроект спрямований на те, щоб в нас в судах на сьогоднішній день те питання, яке не вирішено, залишилося в тому стані, який є.

Про що мова? Суди, а саме здійснення правосуддя прив'язано до територіальної юрисдикції. Відповідні райони, які були утворені до того, як ми зробили зміни, коли ми їх об'єднали або ліквідували відповідно до реформи децентралізації, ми маємо відповідно до цих районів привести і структуру відповідних судів, насамперед місцевих судів. Якщо ми цього не зробимо, то відповідно в нас відбудеться невизначеність з боку звернень до судів, до якого саме суду ми маємо звертатися, який суд має розглядати ту чи іншу позовну заяву. Тому, колеги, відповідним законопроектом пропонується продовжити до кінця наступного року використання попередньої визначеності районів задля визначення судами територіальної юрисдикції.

Чому в нас так сталося на сьогоднішній день, що ми продовжуємо на один рік, напевно, зададуть питання з боку опозиції? Зверну увагу на те, що відповідний процес дуже об'ємний, він має врахувати думки всіх органів судової влади, він має врахувати Міністерства юстиції думку та безпосередньо самих суддів. Саме задля цього була утворена робоча група при Комітеті правової політики, яка на протязі цього року напрацювала пропозиції щодо відповідних судів об'єднання або утворення нових. Відповідні пропозиції  найближчим часом будуть спрямовані до Президента України, в повноваженнях якого і є вирішення цього питання.

Тому, колеги, ніякої зради немає, законопроект виключно технічного характеру, продовжує той термін, який ми попередньо з вами продовжували, ще на один рік. І на протязі цього року, я впевнений, відповідне питання щодо територіальної юрисдикції буде вирішено щодо судів відповідно до змін, які ми з вами зробили, на виконання реформи з децентралізації районів.

Дякую, колеги. Прошу підтримати. І відповідно до рекомендації комітету прошу підтримати в першому і другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Прошу записатися: два – за, два – проти.

Сергій Олексійович, уже можете зайняти своє місце, питань не буде. А ви не виступали від комітету?

Будь ласка, народний депутат Бакунець Павло Андрійович, депутатська група "Довіра".

 

11:28:12

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, однозначно, що на наших з вами очах відбувається реформа децентралізації. І вже утворено понад півтори тисячі територіальних громад. Ми разом з вами, з урядом ліквідували і скоротили кількість районів. І все це однозначно є заради розвитку, заради комфорту мешканців в наших громадах.

І, звичайно, що пройшов перший рік після виборів і такого суперрезультату від цієї децентралізації ми вже сьогодні не бачимо. Є абсолютно непросто новоствореним громадам давати собі раду на цих територіях. І всі державні органи ще не є підігнані під новий адміністративно-територіальний устрій. І зрозуміло, щоб не заважати комфорту наших мешканців, щоб забезпечити і подальший доступ до системи судів, нам потрібно сьогодні разом з вами прийняти цей законопроект, яким продовжити, відтермінувати ще на рік систему реформи судової. Тому що якщо вони зараз в неї зайдуть, аби це зробити до кінця цього року, це може забезпечити поганий доступ наших громадян до судів.

Нам потрібно ще на рік перенести. Хай суди залишаються в адмінтерустрої такому, який був до реформи, гарно підготуються і в певний момент, через рік, зайдуть в нові райони. Таким чином ми з вами допоможемо нашим громадянам мати і надалі безперешкодний доступ для того, аби захищати свої права й інтереси в судах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Павліш, "Слуга народу".

 

11:30:17

ПАВЛІШ П.В.

Доброго дня. Політична партія "Слуга народу" підтримує даний законопроект. Дійсно це, як сказав виступаючий, законопроект суто технічного характеру. І дискусія в комітеті йшла тільки щодо строків, на які продовжувати дані норми даного законопроекту. І хочу сказати, що цей законопроект був прийнятий і підтриманий не тільки комітетом, а і судовою гілкою влади.

Тому нам необхідно зараз продовжити на рік термін щодо юрисдикції місцевих судів. А вже, я думаю, що в наступному році ми перейдемо до нової системи місцевих загальних судів і вже відпрацюємо ці напрацювання, які були напрацьовані робочою групою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Князевичу Руслану Петровичу, фракція "Європейська солідарність".

 

11:31:15

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, я дуже добре пригадую ті переможні реляції, які звучали в сесійній залі під час прийняття відомої постанови про оптимізацію, точніше про утворення і ліквідацію районів. Я тоді, під час обговорення, запитав автора цієї постанови, чи не вважає він за доцільне не поспішати під вибори швиденько її приймати, а дочекатися того моменту, коли одночасно всі зміни стосуватимуться не тільки відповідно формальної зміни адмінтериторіальних утворень, а і мережі судів, округів, у першу чергу прокурорських, поліцейських, нотаріальних, медичних, і цілої низки інших проблем, які вже, очевидно, тоді виглядали невирішеними, а потребували свого вирішення? На що мені було сказано з високої української трибуни: не переживайте, це ви просто не хочете голосувати і намагаєтеся завадити такого роду реформі, в найближчий час ця проблема буде вирішена.

В який спосіб запропонували її вирішити? Внесли відповідний швиденько законопроект, до речі, члени комітету, парламентарі, а не автори реформ. Хотілось би подивитися, як автори реформ бачать такого роду зміни. І запропонували на рік відтермінувати відповідно введення в дію Закону про нову систему судів, натомість залишити стару систему.

Якщо ви візьмете стенограму того засідання і от попередні виступи, ви побачите, що вони один в один фактично відтворюють тези, що нарешті ми наступного року приймемо відповідний закон і нам вдасться запустити нову судову систему судів.

Я вас запевняю, друзі, ми через рік знову будемо розглядати такий законопроект. Це надзвичайно кропітка, громіздка робота, яка не вирішується навіть за рік чи за два. Вона, очевидно, зважаючи на ту реформу судову, яку ви пропонуєте, а ви запропонували одночасно, я вам нагадаю, цілу низку інших фундаментальних змін у судовій системі і суміжних інститутах, потребувати  додатковий лаг часу. Тому, безумовно, іншого...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".

 

11:33:29

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановні колеги, з одного боку, це технічний законопроект, я з цим погоджуюсь. Але з другого боку, цей законопроект абсолютно чітко віддзеркалює те, як ви проводите так звані реформи.

Дійсно, 17 липня 2020 року, тобто один рік і чотири місяці назад, представники опозиції попереджали монобільшість про те, що, колеги, треба проводити реформу сукупно, якщо ви змінюєте райони... До речі, ви це зробили в неконституційний спосіб, і конституційне подання "Батьківщини" знаходиться на розгляді в Конституційному Суді. Так-от, навіть якщо ви це зробили, треба було паралельно і робити це з системою судоустрою. А ви розірвали цих два питання і сьогодні країна живе в повній неузгодженості і в повному хаосі, тому що райони у нас одні, а юрисдикція судів абсолютно інша і звучить, як казав класик, немножко по-дебильному.  Тому що на сьогоднішній день словами, припустимо, юрисдикція суду звучить в наступний спосіб. Юрисдикція Турківського районного суду охоплює колишній Турківський район Львівської області, що є повним абсурдом і профанацією.

Насправді це системна робота монобільшості – не проводити реформи. А, до речі, сьогодні день, як сказав пан Голова Верховної Ради, телевізійного продюсера. Так-от ви всі продовжуєте працювати телевізійними продюсерами, замість того, щоб робити нормальну фахову роботу і проводити нормальні реформи. Так само як з судами, з юрисдикцією судів, ви зробили те, що зробили. Так само ви зробили з ВККС, якої не існує в Україні більше ніж два з половиною роки. Так само як в Україні існує два верховних суди уже впродовж двох з половиною років вашої каденції, хоча це створили попередники до вас, але два з половиною роки вашої каденції нічого не відбувається. Замість зняття "відосиків" треба переходити до реальної і фахової роботи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова Шуфрича Нестора Івановича. І після цього, я розумію бажаючих немає, ми переходимо до голосування. Прошу… А, бачу ще, бачу. Шуфрич, після цього… Бачу, так.

Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич.

 

11:35:47

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, пане Голово.

Прошу передати слово Німченку Василю Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович Німченко.

 

11:35:56

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко Василь Іванович. "Опозиційна платформа – За життя". Шановні колеги, по-перше, я хотів би сказати, що ми, як і рік назад, поставили воза впереди коняки. От в чому питання.

Ми не зайшли системно в питання реформування судової системи і територіальної системи управління, ми не прив'язали в ті часи, щоб запаралелить діяльність судової гілки влади на території України. 

І сьогодні завели себе в тупик. І тому подивіться, що кажуть експерти на цей рахунок, що ви, подивіться, залиште, будь ласка, те, що було, нехай працюють суди, поки не буде змінена судова система. Ви подивіться, як на сьогоднішній день розірвали судову систему конституційної юрисдикції і судів загальної юрисдикції. Це є недопустимо. Тому такий закон на сьогоднішній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Лубінець. І після цього ми переходимо до голосування. Прошу депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Дмитро Валерійович.

 

11:37:15

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, громадяни України! Депутатська група "Партія "За майбутнє" буде голосувати за цей законопроект. Більше того, ми готові голосувати за основу і в цілому. Всі розуміють, що це технічний закон, треба голосувати.

Я не буду знову повторювати слова наших колег, які ми підтримуємо, що дійсно не зовсім правильна була реформа адміністративно-територіального устрою, що треба було робити все в комплексі. Але маємо те, що маємо. Тому потрібно продовжувати ще на рік принаймні. Але наші народні депутати вже розуміють, що через рік ми знову будемо голосувати за подібний законопроект, бо за рік в принципі це неможливо зробити – привести  до порядку і до норми всі суди, всі районні суди в Україні.

Тому голосуємо "за", але, моно коаліція, робіть висновки з таких реформ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, у висновку комітету запропоновано за основу і в цілому. Якщо ми проголосуємо за основу, не буде заперечень в цілому, так?

Тому я ставлю пропозицію комітету прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів (реєстраційний номер проекту 5387). Готові голосувати? Шановні колеги, прошу голосувати.  

 

11:39:10

За-277

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, якщо немає заперечень, то я тоді ставлю пропозицію комітету прийняти в цілому, з урахуванням позиції комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів (реєстраційний номер 5387).

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

11:40:00

За-272

Рішення прийнято. Дякую, колеги.

Ідемо далі. Далі у нас друге читання, мова йде про проект Закону про медіацію (реєстраційний номер проекту 3504).

Я запрошую на трибуну голову комітету Андрія Євгеновича Костіна.

Шановні колеги, в кого будуть…? Так, Михайло Михайлович, знаю. Ще, крім народного депутата Цимбалюка? Шкрум буде, так, наполягати? Хто ще? Все.

Тобто давайте ми почнемо. Михайло Михайлович Цимбалюк, 3 хвилини виступу, будь ласка.

 

11:40:40

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний головуючий, шановні народні депутати! Насправді медіація – це позасудова, добровільна, конфіденційна процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт, це стосується адміністративних, сімейних, трудових, господарських спорів, а також у справах про адмінправопорушення і кримінальні провадження, шляхом переговорів.

Чи потрібна така  процедура? Однозначно, особливо зараз, коли перезавантажені суди. Але я хотів би, щоб ми звернули увагу на висновок науково-експертного управління, Головне юридичне управління Верховної Ради наполягає на додатковому доопрацюванні редакції, підготовленої комітетом до другого читання,  тому що вважає суттєвими змістовні прогалини, необхідність техніко-юридичного доопрацювання. Підготовка до другого читання редакції проекту страждає недостатньою чіткістю визначень, відсутністю достатніх і завершених механізмів реалізації положень закону, а також змістовними прогалинами, які суттєво впливають на якісне регулювання медіацій.

Якщо казати про саму якість підготовки, то багато норм проекту є декларативними, без нормоспрямовуючого впливу. Так не в повній мірі враховано існуючі міжнародні і європейські стандарти, насамперед щодо всебічного і повного унормування порядку проведення медіації, оскільки проект відсилає до інших законів і нормативних актів, в тому числі кодексів, при визначенні особливостей проведення медіації з окремих питань. Тобто не розроблено в цьому законопроекті всіх механізмів проведення медіації, як вимагається це для базового галузевого закону.

Також нечіткими є вимоги до спеціальної підготовки, віку, освіти, практичного досвіду медіаторів, а положення щодо навчання базовим навичкам медіації взагалі є конфліктними. Наприклад, у статті 10 базова підготовка медіації здійснюється за програмою не менше 90 годин навчання, в тому числі 45 годин практичного, а у "Прикінцевих і перехідних положеннях" передбачено, що медіаторами також визначаються особи, які до набрання чинності цим законом пройшли навчання базовим навичкам обсягом не менше 48 годин, не підтверджується також це спеціальними сертифікатами. При цьому проект не визначає, які саме базові навички в цьому обсязі повинен знати медіатор.

Ми "за" принципово введення медіації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, народна депутатка Шкрум. Які будете правки чи ви теж візьмете декілька хвилин?

 

11:43:52

ШКРУМ А.І.

Пане головуючий, у мене більше 10 правок відхилено. Я попрошу вас теж 3 хвилини і без голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  3 хвилини, народна депутатка Шкрум.

Після цього ще Князевич одна поправка і будемо переходити до голосування.

 

11:44:06

ШКРУМ А.І.

Дякую.

Шкрум Альона, фракція  "Батьківщина". Колеги, знаєте, для мене цей законопроект особливий так само, як для багатьох тисяч людей, які користуються медіацією, буквально, кожен місяць, і медіаторів з різних шкіл та областей в Україні, які поклали, без перебільшення, на цей законопроект деякі по 10 років життя.

Шість років назад я стояла тут в цьому залі на центральній трибуні, це здається вже було так давно, що аж страшно, і дві години підряд доповідала по повній процедурі, бо тоді ми проходили медіацію по повній процедурі, цей законопроект. І тоді більшість і народних депутатів, і українців почули, що це таке взагалі медіація, що це не має нічого спільного з медитацією, з іншими практиками, що це насправді історія поза судового альтернативного засобу вирішення спорів.

Ви знаєте про те, що в Україні більше людей вірять в життя на Марсі, за офіційною статистикою, ніж в чесних суддів і в чесні неупереджені українські суди. Це призводить до того, що, по-перше, суди в Україні стають дуже завантаженими справами. Дуже довго ці справи розглядають, дуже дорого обходяться нашим громадянам і довіри до судів немає. На жаль, "слуги народу" теж її зараз не в змозі були відновити і не відновили. 

Але довіра до альтернативних засобів вирішення спорів збільшується. І це якраз говорить про те, що ми можемо допомогти судам, розвантажити суди, особливо суди першої інстанції, від тих справ, які можуть бути вирішені швидко альтернативними засобами вирішення спорів.

Плюс це дуже важлива історія – відновлювати трошки довіру українців один до одного. Тому що знаєте, колеги, не лише в політиці, а й загалом в нашій країні склалася така ситуація, коли переможець забирає все, а той хто програє, теж програє все. І це надзвичайно страшно для будівництва успішної країни, коли ми не довіряємо один одному. Ми ненавидимо не лише політиків народних депутатів, але навіть сусіда, бізнес-партнера, будь-кого, з ким ми маємо мінімальну суперечку.

Тому медіація якраз допомагає ті суперечки владнати добровільно, вибравши довірену третю особу, яка пройшла серйозну підготовку, яка вміє налагоджувати спори. Особливо це важливо буде в сімейних спорах, особливо у спорах опіки  над дитиною, можливо, в інших видах, дай боже, митних, адміністративних спорах.

Чи є цей законопроект ідеальним? Ні. Але я вважаю, що він є рамковим, базовим і дуже-дуже правильним. І я б хотіла подякувати і профільному комітету, який витратив багато часу на нього, і підкомітету профільному, і також Національній асоціації медіаторів, Українському центру медіаторів, Українській академії медіаторів і всім іншим медіаторам з різних областей, з різних місць, які і сьогодні здійснюють цю медіацію, але чекають насправді на цей закон.

Я думаю, що цей закон має об'єднати залу. Я, безперечно, буду голосувати "за". І я сподіваюся, що медіація прийде в тому числі і в цю Верховну Раду, і в політику, і ми навчимося суперечки свої вирішувати з якоюсь мінімальною довірою один до одного, і нарешті в країні буде відновлюватися ця довіра.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Князевичу Руслану Петровичу. Будь ласка, Руслан Петрович.

 

11:47:15

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Чесно кажучи, в мене досить тривожний настрій зараз, оскільки це вже третя спроба прийняття цього законопроекту на моїй пам'яті. Дві попередні були невдалі, один раз законопроект взагалі не попав у сесійну залі, а іншого разу, який щойно згадала пані Шкрум, не вистачило буквально кількох голосів.

І мені здається, що ми зараз не можемо упустити цей шанс для того, щоб прийняти, як на мене, доленосний законопроект не тільки для нас, не тільки для судової влади, не тільки для тих, хто буде безпосередньо брати участь, а й для кожного громадянина, який отримає надзвичайно важливий додатковий інститут врегулювання спорів. Ми давно заборгували нашим людям цей інститут, ми заборгували його нашим партнерам, адже це законопроект, який є в Угоді про асоціацію ще з 2014 року, на превеликий жаль, руки до нього не доходили.

 Чи в ньому все мені подобається? Ні. Але його прийняття дасть можливість отримати базовий законопроект, який можна буде вдосконалювати, до якого можна буде вносити зміни.

Тому я наполягаю на тому, щоб його прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Железняку Ярославу Івановичу,  1 хвилина. Після цього Костін Андрій Євгенович 1 хвилина, і переходимо до голосування. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, зараз Ярослав Іванович Железняк.

 

11:48:34

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, я пам'ятаю, точно такий самий законопроект, теж третьої сесії, але минулого скликання парламенту, автором тоді була наша колега Альона Шкрум.

Я пам'ятаю, скільки можливостей, скільки зусиль було докладено і від неї, і від нашого колеги минулого скликання Ігоря Алексєєва, і пана Князевича, і інших народних депутатів для того, щоб закон дійшов до другого читання. І, на жаль, тоді не вистачило буквально 10 голосів для того, щоб його прийняти. Цей закон важливий. Він важливий в першу чергу для того, щоб створювати необхідний чудовий, позитивний бізнез-клімат в нашій державі.

Саме тому ми сьогодні маємо ухвалити цей законопроект і я закликаю всіх колег голосувати зеленою кнопкою. Це справді важливий закон, який допоможе бізнесу більш вільно дихати і працювати в нашій державі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ще бачу Василь Іванович Німченко. А у вас правки є до цього законопроекту? Бо 1 хвилина Василь Іванович Німченко, і завершальне слово буде Андрій Євгенович Костін, і переходимо до голосування. Будь ласка.

 

11:49:46

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги! Перше. Я хочу сказати, безперечно, що цей законопроект потрібно підтримати. Для історії я скажу, що вперше, мабуть, вперше піде питання про синтез права громадян і справедливості, захисту справедливості, а не закону, яку реалізують судді. Тому що тут медіатори будуть працювати, виходячи якраз з обичаєвого права, виходячи з права громадян і виходячи із справедливості. І таке вирішення питань на сьогоднішній день не те що розгрузить судову систему, а дасть можливість вирішити питання... жизненных умовах, які поставили об'єктивні, об'єктивні на сьогоднішній день часи перед громадянами.

Тому я просив би щоб підтримали і фракція наша підтримає цей законопроект.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Завершальна 1 хвилина, Костін Андрій Євгенович.

Прошу народних депутатів підготуватися до голосування.

 

11:50:54

КОСТІН А.Є.

Шановні колеги, шановні українські громадяни! Я хочу подякувати всім, хто на протязі цих 12 років боровся за те, щоб цей закон був прийнятий. Я хочу подякувати спільноті медіаторів, яка об'єдналася задля того, щоби створити цей законопроект. Я хочу подякувати Міністерству юстиції, яке долучилося, нашим міжнародним партнерам, підкомітету і комітетові, і всім вам, шановні колеги, за те, що ми сьогодні, я вірю, підтримаємо цей законопроект і започаткуємо процедуру медіації вже на законодавчому рівні, що надасть поштовх для її розвитку і надасть можливість поширення цієї процедури серед громадян для вирішення їхніх особистих спорів, для вирішення бізнес-конфліктів, що зробить наше суспільство більш екологічним.

Дякую всім і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу приготуватися до голосування. Це справді надзвичайно важливий законопроект.

І тому я з превеликим задоволенням ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про медіацію (реєстраційний номер проекту 3504).

Шановні колеги, прошу голосувати.

 

11:52:34

За-302

Рішення прийнято.

Вітаю, колеги, Закон про медіацію прийнятий в цілому.

Дякую, Андрій Євгенович, вам і дякую всім. Дякую всім, хто долучився до цього прекрасного законопроекту.

Шановні колеги, наступний законопроект у нас, це три законопроекти: 3860, 3860-1, 3860-д. Ми ж не можемо голосувати їх за одним, це буде два різних розгляди, Андрій Євгенович.

Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного кодексу України) для забезпечення використання офіційної електронної адреси, а також… Після цього у нас ще 4360. Я щось не можу зрозуміти, одну секунду.

Шановні колеги, давайте спочатку проголосуємо розгляд цих законопроектів за скороченою процедурою. Нагадую, нам треба набрати 150 голосів. Прошу голосувати.

 

11:54:10

За-247

Рішення прийнято.

Шановні колеги, запрошую до слова автора законопроекту, народного депутата України Федієнка Олександра Павловича. Будь ласка, 2 хвилини.

 

11:54:33

ФЕДІЄНКО О.П.

Доброго дня, шановні колеги. Представляю вам законопроект 3860 про  внесення змін до деяких законодавчих актів України (Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного кодексу України) для забезпечення використання офіційної електронної адреси. Цей законопроект, також як і проекти 3860-1 і 3860-д, вносять з метою запровадження офіційної електронної адреси для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, арбітражних керуючих та інших осіб, а також фізичних осіб, які будуть використовуватися для офіційного листування.

Хочу подякувати депутатам Комітету з питань правової політики, які доопрацювали мій альтернативний законопроект, мій та альтернативний законопроекти, але і над доопрацьованим законопроектом потрібно серйозно попрацювати при підготовці до другого читання. При розробленні законопроекту 3860 виходили з того, що в деяких кодексах і в документообігу уже застосовується поняття "офіційна електронна адреса", тому саме цей термін і використано в моєму законопроекті 3860.

Колеги, в проекті 3860-д вводяться поняття "адреса офіційної електронної пошти" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поряд із терміном "офіційна електронна адреса". Прийняття саме такого формулювання призведе до юридичної плутанини, коли одночасно існуватимуть два терміни "офіційна електрона адреса" і "адреса офіційної електронної пошти". Особливо негативні наслідки це матиме в діловому листуванні, листуванні у ході судового провадження. Як поштова, так і електронна адреса повинні бути офіційно єдині. І у законопроекті потрібно визначити, що це – адреса офіційної електронної пошти чи офіційна електронна адреса. І лише одна з цих адрес повинна значитись у єдиному державному реєстрі і мати статус офіційної.

Колеги, пропоную підтримати доопрацьований законопроект 3860-д, а головному комітету доопрацювати його до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань правової політики Бабія Романа Вячеславовича. У вас буде 4 хвилини і на цьому ми підемо на перерву. Будь ласка.

 

11:56:59

БАБІЙ Р.В.

Доброго дня, колеги! Вашій увазі пропонується до розгляду проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання електронної адреси. Ще в серпні 2020 року були подані перші законопроекти, які пропонують врегулювати це питання. Це законопроект, який попередній доповідач доповідав, ініційований Олександром Федієнком та іншими, та альтернативний законопроект, який подав я.

Також був поданий... До речі, ці законопроекти стали результатом напрацювань робочої групи з питань цифровізації правосуддя та суміжних правових інститутів, яка утворена при Комітеті з питань правової політики.

Також був поданий законопроект номер 4360, ми його будемо розглядати трохи пізніше, авторства народного депутата Миколи Стефанчука та інших, який також врегульовує питання використання електронних адрес при повідомленні учасників судових справ.

Після того як ми отримали висновки ГНЕУ, думки суддів, адвокатів, експертів щодо всіх цих законопроектів, в яких були, звичайно ж, висловлені певні зауваження і пропозиції, комітет вирішив на основі всіх поданих законопроектів, врахувавши їх положення і новели, з урахуванням наданих зауважень і пропозицій підготувати доопрацьований проект Закону за номером 3860-д.

Отже, які ключові положення цього доопрацьованого проекту закону. Наразі адреса електронної пошти згадується в процесуальних кодексах, але вона носить факультативний характер. І сам факт направлення на цю електронну пошту практично в усіх випадках не може вважатися належним повідомленням сторони чи належним врученням того чи іншого процесуально-судового документа.

В проекті закону пропонується ввести і врегулювати додатковий сучасний канал комунікації між судом і учасником процесу –  адресу офіційної електронної пошти. І відповідно внаслідок подання цього законопроекту ми матимемо фактично три рівноцінних канали комунікації.

Перший – це традиційне поштове відправлення. Воно залишається і буде використовуватися з тими учасниками судового процесу, які з тих чи інших причин не можуть використовувати або систему ЄСІТС, або електронну пошту.

Другий канал комунікацій – це через особистий кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Цей функціонал нещодавно, біля місяця назад, було введено в обов'язкову експлуатацію завдяки прийнятому нами Закону про поетапне впровадження ЄСІТС та доволі оперативній роботі Вищої ради правосуддя, Ради суддів та ДСА.

І третій канал комунікацій, який є новелою цього законопроекту – це адреса офіційної електронної пошти. Цей спосіб комунікації застосовуватиметься до тих випадків, коли учасник не має особистого кабінету в ЄСІТС або не має бажання там реєструватися, чи не має відповідних навичок працювати в ЄСІТС, але в той же час має електронну поштову скриньку.

Законопроект зобов'язує тих суб'єктів, які містяться в ЄДР (в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), зазначити в цьому реєстрі адресу офіційної електронної пошти. На наше переконання, бізнес так само, як і громадські формування, мають бути відповідальними і відкритими для комунікацій з третіми особами.

Саме з цього реєстру суд буде, зможе брати дані про електронний канал комунікації, адресу електронної пошти з учасником судового процесу. При цьому документи, надіслані на таку пошту, вважатимуться такими, що надіслані офіційно.

Крім того, сторона може сама за власною письмовою заявою, поданою до суду, визначити ту електронну адресу, яка буде використовуватися для отримання чи надсилання судових документів.

Цим законопроектом норми процесуальних кодексів приводяться у більшу узгодженість із розвитком сучасного електронного документообігу та є суттєвим кроком вперед у процесі цифровізації розгляду спорів у судах. Дозволить суттєво скоротити витрати суду та, власне, і учасників процесу на відправку і роздруківку судових повісток і судових рішень у паперовій формі.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман…

Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин. Обговорення буде після перерви.

 

(Після перерви)

 

12:33:44

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань порядку денного. Ми завершили перерву.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань правової політики Костіна Андрія Євгеновича для оголошення висновку комітету щодо цього законопроекту.

 

12:34:01

КОСТІН А.Є.

Шановні колеги, комітет прийняв відповідне рішення подати на розгляд Верховної Ради України доопрацьований проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання електронних адрес, та рекомендувати за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу законопроект 3860-д. І відповідно у зв'язку з цим законопроекти за реєстраційним номером 3860 та альтернативний 3860-1 відхилити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Євгеновичу.

Я так розумію, є необхідність обговорити ці законопроекти. Тому прошу записатися: два – за, два – проти для обговорення цих законопроектів. Будь ласка.

Слово надається народному депутату України Кубіву Степану Івановичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

12:35:11

КУБІВ С.І.

Прошу передати слово Князевичу Руслану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович Князевич, будь ласка.

 

12:35:17

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово. Дякую, Степане Івановичу, за надане слово.

Друзі, у мене таке стійке враження, що автори законопроекту нічого не знали про те, що будуть зміни відповідні законом внесені і запроваджено поетапне... поетапно буде запроваджено ЄСІТС, в тому числі в частині особистого кабінету. Бо якщо це робилося зі знанням справи, то тоді виходить, що свідомо ми робимо все для того, щоб ЄСІТС в цій частині не запрацював.

Сьогодні голова підкомітету абсолютно правильно сказав, що вона вже є ця система, яка є альтернативною для, так би мовити, письмового варіанту звернення до суду і відповідно інформування громадян.

Якщо виходити з логіки, що якщо ті люди, які не звернулися до... і не відкрили особистий кабінет, можуть скористатися офіційною електронною адресою, бо вона в них є, то я вас запевняю, що тоді ніхто не буде звертатися до особистого кабінету в ЄСІТС. І те, що було напрацьовано, ті всі потуги, які були здійсненні, в тому числі в межах тієї, як на мене, ефективної робочої групи, яка працює в комітеті, будуть абсолютно нікчемними.

Тому цей законопроект, мені здається, є поспішним, його зараз приймати не треба, а треба дочекатися як запрацює особистий кабінет. Більше того, приймати його до прийняття Закону 3681, де йде поняття, де розшифроване хоча би поняття офіційної електронної адреси, де відповідні норми, які змінюють відповідні норми в законах про адвокатуру, "Про виконавче провадження" і цілої низки інших законів просто недоцільно. Ці законопроекти реєструвались навіть в один день і відповідно автор мав на увазі, що вони мають прийматися в пакеті. Ми їх розриваємо в часі і тут буде така сама проблема, яка і була, в тому числі по новій системі судових органів.

Тому, друзі, ми за це голосувати не будемо. Цей законопроект поки що голосувати не можна, треба подивитися як запрацює ЄСІТС і тільки після того, проаналізувавши практику, можна вносити відповідні зміни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Гринчук Оксані Анатоліївні, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

12:37:24

ГРИНЧУК О.А.

Прошу передати слово Денису Маслову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Маслов Денис.

 

12:37:38

МАСЛОВ Д.В.

Дякую.

Шановна президія, колеги народні депутати, чи знаєте ви, що перший електронний лист було направлено рівно пів сторіччя тому – в 1971 році? Я щоденно використовую електронну пошту в своїй діяльності. Впевнений, що і ви так само щоденно використовуєте електронну пошту в своїй діяльності. То скажіть, чому досі суди у відносинах з юридичними особами не користуються засобами електронної пошти? Це ж саме стосується і юридичних осіб.

Сайт, соціальні мережі, популярні маркетплейси, вітчизняні, закордонні, все це неможливо реалізувати без електронної пошти. Пропонованим законопроектом ми даємо можливість судам направляти офіційні листи на офіційну електронну поштову адресу юридичних осіб. Кожен суд в Україні має свою електронну адресу, тому це суттєво спростить життя усім учасникам судового процесу, дозволить швидко і оперативно листуватися. Надіслані на електронну офіційну адресу листи будуть вважатись офіційно отриманими.

Так, за даними статистики за наслідками 2020 року залишились нерозглянутими більше 700 тисяч справ. Я працював колись суддею районного суду. Повірте мені, цей законопроект дасть можливість швидше розглянути справи, а ще – зекономити кошти на поштовій кореспонденції.

Тому фракція "Слуга народу" буде підтримувати цей законопроект, закликає вас підтримати, і говорить про те, що ми дозволимо судам перешагнути з ХХ сторіччя нарешті в ХХІ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Колтуновичу Олександру Сергійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

12:39:40

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Руслан Олексійович, я прошу передати слово Шуфричу Нестору Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич, будь ласка.

 

12:39:55

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний пане Голово.

Це, безумовно, зараз найважливіша річ, на яку парламент має втрачати свій час навіть за скороченою процедурою. Скажіть, будь ласка… Я зараз уважно переглянув питання, які виносяться на позачергову сесію. Ми ж зараз, як ви говорите, опозиція не блокує роботу Верховної Ради України, ми ж працюємо в спокійному режимі. Чому не вистачає часу на розгляд тих питань, які ви вважаєте пріоритетними?

А ми зараз розглядали би абсолютно інші питання: питання щодо тарифів на газ, питання щодо підвищення пенсій. Ви знаходите додаткових 2,5 мільярда гривень і просите ще скорочену процедуру по пришвидшенню їх виділення, щоб швидше їх закопати. А ми задаємо питання. А, може, направимо ці гроші на модернізацію клінік, на розширення можливостей сьогодні захищати наших громадян від реальної загрози – загрози збереження життя від COVID?

Сьогодні, дивіться, яка надскладна ситуація в країні: 838 загиблих вчора. Ми сьогодні маємо об'єднатися навколо головного питання – це забезпечення життя наших громадян. Навколо питання, яке сьогодні є надважливіше - об'єднатися навколо питання проходження зими за нормальними гарантованими тарифами і щоб взагалі ці послуги були забезпечені нашим громадянам.

А вам що головне – "собачки" щоб були в електронних поштах? От вам електронна пошта і "собачки" в голові. Це неприпустимо. Ви маєте зараз боротися за те, що є важливо, якщо ви є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Клименко Юлії Леонідівні, фракція політичної партії "Голос".

 

12:42:06

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Клименко, "Справедливість". Прошу передати слово Ярославу Юрчишину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Романович Юрчишин, будь ласка.

 

12:42:15

ЮРЧИШИН Я.Р.

Ярослав Юрчишин, об'єднання "Справедливість". Насправді, двома руками підтримуючи спрощення комунікації між нашими громадянами і судами, бо в нас дуже багато справ просто не доходять до судів, навіть ті, які би могли оперативно розглянутися, ми бачимо певні ризики в даному законопроекті. Не буду повторюватися, те, що раніше говорили, власне, колеги. Що діджиталізація суду, систематизація,  власне, має бути узгоджена, а не шматками, щоб ми знову губилися, куди і як подавати.

Зараз, до першого читання, навіть доопрацьованого комітетом, маємо ряд зауважень, зокрема те, що встановлення власне офіційної електронної адреси – це є і певне обмеження. Бо зараз ми як громадяни, чи фізичні особи-підприємці, чи юридичні особи, фактично можуть легко міняти свою електронну адресу. А те, що навіть з такими системами як гугл чи фейсбук час від часу трапляються проблеми – це теж факт.

І тому  в даному випадку обмеження лише офіційною адресою може зменшити можливість комунікації і з цим питанням обов'язково треба пропрацювати, ймовірно, до другого читання. Але оскільки ми вже давно стали свідками того, що закони в цій залі між першим і другим читанням мають всі шанси ставати гіршими, але далеко не кращими, тому на даному етапі ми будемо утримуватися щодо цієї процедури.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, зараз я ще запрошу двох колег, які попросилися, це Сергія Ярославовича Рудика і Альону Шкрум. І після цього будемо переходити до голосування. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Сергій Ярославович Рудик, будь ласка.

 

12:44:08

РУДИК С.Я.

Шановні колеги, тут колега Маслов казав, що він постійно користується електронною поштою і що з 1971 року цією електронною поштою користується все більше і більше людей.

А я вам скажу, чого більшість ФОПів не користується цією електронною поштою. Тому що в кожному другому населеному пункті Черкаської області немає інтернету. Михайлівка – величезне село у Черкаському районі Черкаської області, – 50 відсотків користувачів. Балаклея – це зовсім поруч із Смілою, – 50 відсотків користувачів. Сагунівка, Мала Смілянка, Макіївка, Буда-Макіївка… Цей список можна продовжувати і продовжувати. А тепер, проголосувавши за цей законопроект, ви робите обов'язковим не отримання людиною, ФОПом чи товариством з обмеженою відповідальністю цього електронного листа в силу об'єктивних причин таким, що він отримав, людина не дізнається про це і не прийде на судове засідання, і буде неправим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Запрошую народну депутатку Альону Шкрум, фракція "Батьківщина". Після цього переходимо до голосування. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

 

12:45:26

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, безумовно, треба переходити до більш новітніх засобів комунікацій і я повністю підтримую діджиталізацію. Але, є велике "але", тому що тут права людини і права в тому числі ФОПів, які мають право йти до суду і дізнаватися про судове засідання, є все ж таки першочерговим.

Тому я не буду казати про рівень діджиталізації в наших селах, про це вже розказав пан Рудик і інші, і тут нам просто треба робити домашнє завдання.

А я скажу те, що мене турбує особисто, з чим я стикалася вже не один раз. Якщо ми говоримо, що вручення судових повісток, судова повістка вважається врученою з моменту, коли на адресу офіційної електронної пошти було відправлено судом повістку і пройшло 5 днів. То мені здається, що те, що було відправлено на мою електронну адресу або адресу ФОП не означає, що я це отримала або ФОП  це отримав. На сьогодні в email є функція в тому числі з моменту того, як підтвердила людина, що вона отримала цей email.

Я думаю, що це треба доопрацьовувати до другого читання, не може бути просто вкидано це в поштову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу законопроект номер 3860-д – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання  електронних адрес.

Шановні колеги, готові голосувати?

Тоді, ще раз. Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання електронних адрес (реєстраційний номер законопроекту 3860-д).

Прошу голосувати.

 

12:47:33

За-237

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях, будь ласка.

Йдемо далі, шановні колеги. Наступний законопроект у нас – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень.

Є необхідність обговорювати цей законопроект? Це 4360, він пов'язаний з цим. Є необхідність? Добре.

Тоді я ставлю на голосування пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою.

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

12:48:27

За-238

Рішення прийнято. 

Запрошую до слова автора законопроекту народного депутата України Миколу Олексійовича Стефанчука. Будь ласка.

 

12:48:46

СТЕФАНЧУК М.О.

Доброго дня, шановні колеги! Я щиро дякую вам за підтримку законопроекту 3860-д. І хочу зазначити, що електронна адреса дасть можливість більш ефективно здійснювати судочинство і забезпечити величезну економію бюджетних коштів на поштові марки, при цьому не відміняючи таку можливість скористатися в будь-якому судовому процесі учасниками цього судового процесу.

Для того, щоб не затримувати час, хочу зазначити, що положення мого законопроекту були враховані при підготовці 3860-д. Тому прошу підтримати рішення комітету по моєму законопроекту і не приймати його за основу та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує цей законопроект відхилити. Чи є необхідність все-таки нам обговорювати, чи давайте проголосуємо і будемо йти далі?

Рішення комітету – відхилити. Давайте проголосуємо.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету відхилити проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень (реєстраційний номер проекту 4360).

Готові голосувати? На відхилення. Так, ставлю пропозицію відхилити. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:50:24

За-295

Рішення прийнято. Законопроект відхилений.

Йдемо далі. Шановні колеги, наступний законопроект реєстраційний номер 4255 – це проект Закону про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Тоді попрошу…

Ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:51:04

За-242

Рішення прийнято.

Запрошую до слова заступника міністра внутрішніх справ Богдана Євгеновича Драп'ятого. Будь ласка.

 

12:51:19

ДРАП'ЯТИЙ Б.Є.

Доброго дня! Доброго дня, шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (реєстраційний номер 4255), поданий Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним проектом Закону пропонується внести зміни до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства, передбачено, що при задоволенні позову сторона, яка не є суб'єктом владних повноважень, що всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень до кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступив відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступила його посадова чи службова особа. Водночас при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертизи.

Таким чином, встановивши певні привілеї для однієї зі сторін у справі, було порушено одну з основних засад судочинства, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом. Ідеться про правову рівність, яка передбачає неможливість встановлення привілеїв чи обмежень за будь-якою з ознак.

У законопроекті пропонується шляхом внесення відповідних змін до частини другої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України певною мірою виправити ситуацію, яка складалася, та передбачити можливість при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень стягнути з відповідача не лише витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення експертизи, але і судові витрати позивача на сплату судового збору.

Прийняття законопроекту не тільки дасть змогу урівняти всіх учасників судового процесу, але і значно зекономити бюджетні кошти, витрачені на оплату судового збору. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я перепрошую, зараз, зараз, бо загубилися десь документи. Так, ось.

Шановні колеги, я запрошую співдоповідача за цим законопроектом члена Комітету з питань правової політики Павліша Павла Васильовича. Будь ласка.

 

12:53:43

ПАВЛІШ П.В.

Доброго дня, президія, доброго дня, українці. За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 8 вересня 21-го року проект Закону про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є забезпечення реалізації принципу рівності всіх учасників судового процесу в адміністративному судочинстві, зменшення фінансового навантаження на державний бюджет.

Для досягнення зазначеної мети урядом пропонується внести зміни до частини другої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачити, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору, при частковому задоволенні позову суб'єкта владних повноважень – пропорційно до розміру задоволених вимог. Однією з вимог основних засад судочинства є рівність усіх учасників перед законом.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, Інститут законодавства Апарату Верховної Ради України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Державна судова адміністрація України підтримують прийняття законопроекту.

На підставі викладеного Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий Кабінетом Міністрів, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому. А також у разі прийняття законопроекту як закону доручити комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради здійснити редакційне та техніко-юридичне доопрацювання законопроекту.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я так зрозумів, є необхідність обговорити. Прошу записатися: два – за, два – проти, з тим, щоб обговорити цей законопроект.

Слово надається народному депутату України Железняку Ярославу Івановичу, фракція політичної партії "Голос".

 

12:56:20

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Позиція нашої фракції по цьому питанню… Звичайно, якщо б був не хворий, представив би Андрій Петрович Осадчук, але поки що я можу сказати від нього, що ми підтримуємо цей законопроект, "за".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Іванович.

Слово надається народному депутату України Синютці Олегу Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

12:56:39

СИНЮТКА О.М.

Прошу передати слово Князевичу Руслану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович Князевич, будь ласка.

 

12:56:45

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Олег Михайлович.

Шановний пане Голово, шановні колеги, про що законопроект? Дуже коротко зверну вашу увагу. Коли ви судитесь з державою чи з державним органом, ви програли справу, а це часто трапляється в наших судах, то вас тепер зобов'яжуть компенсувати всі судові витрати, які держава понесла на цей судовий процес. Вас, людину, яка вже раз заплатила за ці судові витрати. Ви ж платили податки, які пішли в бюджет і які передбачено відповідно для державного органу під час судового розгляду. Вас тепер зобов'язують другий раз заплатити за це саме. Вас! З вас здиратимуть останню шкуру!

І коли ви говорите про те, що це економія державних коштів, люди добрі, у вас совість є? Ми спеціально вам передбачили в бюджеті величезні кошти для цих потреб саме через те, щоб не було таких випадків, а ви, пройшов рік і повертаєтеся до цього моменту. Що вам ще не вистачає? Ви що з власної кишені їх витрачаєте? Це ж державні кошти бюджету, які вже люди раз заплатили. Скільки ви будете з людей знущатися в цьому плані? Перестаньте чіпати судовий збір! Руки геть від судового збору! Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Євтушку Сергію Миколайовичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

12:58:05

ЄВТУШОК С.М.

Прошу передати слово колезі Сергію Володимировичу Власенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович Власенко, будь ласка.

 

12:58:15

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово.

Ви знаєте, я думаю, що вся країна останні два з половиною року чекає від монобільшості, від діючої влади реальної судової реформи і покращення судочинства і системної судової реформи. Натомість замість серйозних якихось речей нам спочатку запропонували, як треба взяти під контроль Верховний Суд, законопроект 1008, який потім було визнано неконституційним Конституційним Судом, який було вщент розкритиковано Венеційською комісією. Потім розігнали ВККС, ВРП, ВККС, пробачте, і два з половиною роки в країні немає добору суддів. За станом на сьогоднішній день не вирішено питання фінансування судової системи і судову систему доведено до ситуації початку 90-х, коли в судах не було ані паперу, ані конвертів, ані будь-якої можливості взагалі відправляти документацію.

Замість цього нам пропонують точкові законопроекти, які посягають на те, щоб громадяни України більше витрачали грошей на організацію судового процесу. Насправді це все не має ніякого відношення до покращення роботи судоустрою. Треба повертатися, по-перше, до приведення системи судоустрою до системи адміністративно-територіального устрою України, а не відтерміновувати кожен раз на рік це питання, що ви зробили декілька законопроектів назад.

Замість того, щоб покладати судовий збір на громадян України, треба розібратися з фінансуванням судової системи, щоб судова система не фінансувалася по залишковому принципу. А потім ми всі дивуємось, чого вони працюють так, як працюють, або грошей не мають на нормальну роботу, у них не вистачає суддів в судовій системі. Є суди, де, якщо людина,  якщо суддя, не дай боже, захворіє, відправляти правосуддя неможливо.

От на це треба скеровувати свою законодавчу ініціативу і витрачати законодавчий час, а не на всякі нісенітниці.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Батенку Тарасу Івановичу, "Партія "За майбутнє".

 

13:00:26

БАТЕНКО Т.І.

Рудику прошу передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ярославович Рудик.

 

13:00:37

РУДИК С.Я.

Шановні українці, на що спрямований цей геніальний законопроект? Якщо вам прийшлося судитися з державою, відстоюючи свої права, наприклад, на виплату заробітної плати, яку ви вчасно не отримали; на захмарні тарифи, які вам ввели, новий геніальний якийсь уряд; на будь-які інші порушені ваші права, і судячись з державою ви програли, тепер ви ще й повинні заплатити з власної кишені цей судовий збір. Ви вважаєте це справедливим?

Нам ініціатори законопроекту доводять свою логіку, що перед судовим процесом всі сторони цього процесу мають мати рівні процесуальні права. І якщо відповідач програв цей судовий процес, то має заплатити на рівні з усіма. Ви уявляєте собі Давида і Голіафа, які в рівних умовах відстоюють свої права? Ви уявляєте себе, Кабінет Міністрів, податкову чи судову адміністрацію, які на рівних правах судяться з громадянином? Не говоримо, де цей громадянин живе, в сільській місцевості чи в міській. Але більшість судових спорів виграє держава, на жаль, а не громадянин.

Тому, товариство, я би, чесно кажучи, утримався б від голосування за цей законопроект, незважаючи на всі прекрасні думки, які, очевидно, були в його авторів. Давайте забезпечимо людям можливість платити за газ, за світло, за воду, отримувати нормальні соціальні виплати, пенсії і зарплати, а після цього будемо ставити їх в рівні умови з державними органами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово… Так, будь ласка, ще у нас Костін Андрій Євгенович. І після цього ми будемо переходити до голосування. Прошу народних депутатів зайти до зали і зайняти свої місця.

Будь ласка, Андрій Євгенович.

 

13:02:47

КОСТІН А.Є.

Шановні колеги, про що цей законопроект. Це дуже просто – це про рівність всіх учасників процесу. Цей законопроект стосується тільки одного випадку: коли держава звертається з позовом до будь-якої іншої особи, вона сплачує судовий збір. І коли вона, держава, виграє цю справу, то цей судовий збір має бути компенсований з відповідача. Саме така норма зараз діє відповідно до громадян. Тобто, коли громадянин виграє справу, звертається з позовом до держави і виграє, сплачує судовий збір і виграє справу, то тоді держава компенсує судовий збір громадянину. Ми тільки встановлюємо справедливість і рівність всіх учасників судового процесу. Тобто це тільки про це.

Прошу підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Переходимо до прийняття рішення.

Є пропозиція комітету прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками. Але ми будемо голосувати спочатку почергово, як ми завжди робимо.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу проект Закону про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (реєстраційний номер цього законопроекту 4255).

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

13:04:36

За-250

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я можу поставити в цілому? Є заперечення. Є заперечення трьох фракцій. Добре, тоді... А може тоді поставити на скорочення строків до другого читання.

Давайте тоді, шановні колеги, відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і поправок та підготовки до другого читання...

 

НІМЧЕНКО В.І. З процедури є питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які з процедури питання? Василю Івановичу, я поставлю, після цього дам вам з процедури. Добре?

Давайте, відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і поправок та підготовки до другого читання законопроекту реєстраційний номер 4255, це проект Закону про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

13:05:55

За-229

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Іванович, 1 хвилина, але тільки з процедури. Будь ласка, Василь Іванович.

 

13:06:01

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, давайте так, щоб ми більше не повертались до цього питання, у вас уже хронічна хвороба стосовно скороченої процедури. Хто дає таке право і чи є виняток якийсь? Йде питання про захист інтересів громадян як суб'єктів судових процесів. В адміністративній юстиції право на суд з державою надано і захищено Конституцією. В адміністративній юстиції, повторюю. Весь час все скорочено, все наповнювати бюджет хочете?

Шановні колеги, не смійтесь над процедурами і не смійтесь над законодавчими актами, які направлені на те, щоб бюджет наростити за рахунок грошей громадян. Це ганьба.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідаю на ваше питання. Таке право надає частина друга статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Рішення приймає зал, що і було прийнято.

Далі йдемо до наступного питання. Реєстраційний номер проекту 5490 – це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень вищих спеціалізованих судів з розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати це питання? Є.

Тоді я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

13:07:33

За-235

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова заступника міністра юстиції Коломієць Валерію Рудольфівну. Будь ласка.

 

13:07:49

КОЛОМІЄЦЬ В.Р.

Доброго дня, шановні парламентарі і парламентарки! Як ми знаємо, однією з умов належного функціонування правової держави є повага до суду. За невиконання цієї вимоги особи притягуються до юридичної відповідальності, що передбачено статтею 129 Конституції України.

Відповідно до статті 50 Закону "Про судоустрій і статус суддів" прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність встановлена законом, зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення, і стаття називається "Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України".

Втім і досі таких повноважень не мають судді вищих спеціалізованих судів, зокрема Вищого антикорупційного суду. І саме на звернення Вищого антикорупційного суду Міністерством юстиції було розроблено вказаний законопроект з метою вирішення зазначеного питання. І ми пропонуємо доповнити статті 213 та 221 прим. Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими, власне, вищі спеціалізовані суди, у тому числі ВАКС, набувають повноважень розглядати зазначені справи про адміністративні правопорушення в порядку встановленому для місцевих господарських та адміністративних судів, апеляційних судів та Верховного Суду.

Хочу зазначити, що законопроект було підтримано зокрема і Офісом Генерального прокурора, Конституційним Судом, Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, Вищим антикорупційним судом і в тому числі ГНЕУ. Тому прошу підтримати.

Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова співдоповідача, заступника голови Комітету з питань правоохоронної діяльності В'ячеслава Анатолійовича Медяника, будь ласка.

 

13:09:45

МЕДЯНИК В.А.

Шановний головуючий, шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень вищих спеціалізованих судів з розгляду справ про адміністративні правопорушення (поданий Кабінетом Міністрів України) (реєстраційний номер 5490).

Щодо мети даного законопроекту – це надання суддям вищих спеціалізованих судів повноважень на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185 прим. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, це прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України.

Потрібно зазначити, що на момент внесення змін останніх до статті 185 прим 3. Кодексу України про адміністративні правопорушення (це 2017 рік) зазначені вище спеціалізовані суди ще не були створені, та на тому даний законопроект усуває нерівні положення суддів.   

Законопроектом пропонується внести виключно процесуальні зміни до статті 213 та статі 221 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект за основу та в цілому як  закон.

Шановні колеги, прошу підтримати  дану ініціативу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я так зрозумів, є необхідність обговорювати цей законопроект. Прошу записатися: два - за,  два - проти.     

Слово надається народній депутатці України Васильченко Галині Іванівні, фракція політичної партії "Голос".

  

13:11:51

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Прошу передати слово Юрчишину Ярославу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Романович Юрчишин, будь ласка.

 

13:12:07

ЮРЧИШИН Я.Р.

Так, насправді однією з основних засад власне справедливості – Ярослав Юрчишин, об'єднання "Справедливість" – є те, що відповідними правами і обов'язками можуть користуватися всі представники того чи іншого прошарку. Якщо інші судді мають такі повноваження і мають можливість власне ефективно провадити процес, маючи можливість реагувати на зокрема і нетолерантну поведінку в процесі, то відповідно і судді вищих спеціалізованих судів мають мати такі ж самі повноваження.

Тому все дуже просто, голосуємо  "за", виправляємо неточність, яка була допущена при формуванні законодавства раніше і маємо адекватні процеси в усіх судових інстанціях.

Об'єднання "Справедливість" голосує "за".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Іоновій Марії Миколаївні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:13:07

ІОНОВА М.М.

Прошу передати слово Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Руслану Петровичу Князевичу.

 

13:13:12

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дуже дякую, пані Марія.

Шановні колеги, справа в тім, що це не була ніяка помилка і не було там абсолютно свідоме рішення. Коли приймалися закони і про Вищий антикорупційний суд, і про Вищий спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності, а саме в процесуальних кодексах він був відповідно започаткований. Тоді ще не було нової редакції КУпАП, в тому числі і цих статей, про які йдеться (213, 221), і там не можна було їх передбачити апріорі.

Однак, коли відповідні ці зміни в КУпАП приймалися в тій частині і зміни вносилися, ті правки, які вносилися, не були підтримані. Вони стосувалися в тому числі розширенню переліку судів, на які поширюється відповідна норма.

Ми, безумовно, будемо підтримувати цю норму, тому що вважаємо, що неповага до суду має дуже жорстко присікатися всіма судами без винятків, і Вищі спеціалізовані суди мають таке само право як і будь-які інші представники судової інституції. В цій частині немає жодних заперечень, в тому числі ми готові підтримати навіть одразу, щоб цей законопроект голосувався в цілому.

В мене тільки одне питання. А що з Вищим спеціалізованим судом з питань інтелектуальної власності, чому про нього всі забули? Вже два роки минуло, закінчився конкурс, ще попередня Вища кваліфікаційна комісія підвела його результати. І таке враження, що нічого не відбувається, два роки взагалі якийсь абсолютний вакуум.

В мене є питання. Можливо, ми б це питання чи  в комітеті якимось чином розглянули? Чи звернулися до новостворених майбутніх вже органів про те, що хоча б зрозуміти, яка диспозиція взагалі, що відбувається з цим судом? Тому що ми під нього норми створюємо, міняємо КУпАП, процесуальні кодекси, а з якихось незрозумілих для нас причин цей суд не діє. Сподіваюся, що він запрацює так само, як і запрацював Вищий антикорупційний суд, і в невдовзі покаже свою абсолютну ефективність. А законопроект ми підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Павленку Юрію Олексійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

13:15:11

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний пане Голово, прошу передати слово Василю Івановичу Німченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З превеликим задоволенням. Василь Іванович, будь ласка.

 

13:15:20

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги! Німченко Василь Іванович, "Опозиційна платформа – За життя". По-перше, я хотів би сказати, що в законопроекті іде питання про спеціалізовані суди, їх у нас, на жаль, на сьогоднішній день немає.

По-перше, де той суд хвальоний про суди інтелектуальної власності? Він з'явився лише тому, що там хтось працював зі служби Офісу Президента, фахівець в цій області. Продумали, проініціювали і забули. Це перше.

По-друге, якщо ми ведемо питання про спеціалізовані суди, то обов'язковою умовою є обсяг їх повноважень, є обсяг їх повноважень. Тому що ця спеціалізація, яка надумана на сьогоднішній день, не дає можливості визначити, де ж працює юрисдикція спеціалізованих судів.

Подивіться на спеціалізацію Вищого антикорупційного суду. На сьогоднішній день його діяльність і створення і його повноваження оспорені в Конституційному Суді. Там відкрито провадження в Конституційному Суді і на виході рішення. Після цього рішення ми повинні думати.

А представте собі, що, якщо буде прийняте рішення про неконституційність цього закону, якщо Президент знову не розгонить Конституційний Суд.

Наша фракція не може підтримати цей законопроект, тому що він повинен бути введений в правове поле Конституції і спеціалізованих судів. Повинні бути надані такі повноваження цим судам, а не вносити зміни в норму Кодексу адміністративної відповідальності. Тому ми виходимо з цього.

І, по-друге, якщо ми посилаємося на спеціалізовані суди, то я знову вимушений вам вести мову про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Власенку Сергію Володимировичу, фракція  "Батьківщина".

 

13:17:37

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пане Голово.

Насправді, і країна в цілому, і Верховна Рада України продовжує святкувати день телевізійного продюсера, як про це сказав Голова Верховної Ради.

Черговий точковий закон, який не вирішує жодних глобальних питань функціонування судової системи. Черговий "відосик" замість реальної серйозної, ґрунтовної роботи для того, щоб громадяни врешті-решт отримали доступне, якісне, справедливе і чесне правосуддя. Два з половиною роки діючої влади ми так і не отримали жодного розуміння їх бачення судової реформи. Натомість у нас є законопроекти, які латають дірки. Натомість у нас є законопроекти, які самі по собі створюють проблеми.

Хочу нагадати, що у нас два з половиною роки не проводиться відбір суддів, судовій системі не вистачає близько 30 відсотків суддів, із 7 тисяч більше 2 тисяч вакансій на судові посади. Судова система хронічно недофінансована. Співробітники суду, співробітники апарату суду отримують абсолютно неприйнятно низьку заробітну плату за свою достатньо складну роботу.

І замість того, щоб розглядати всі питання, замість того, щоб підходити з  комплексним баченням реформування судової системи, нам пропонують продовжити сьогодні розгляд точкових законопроектів, які для громадян України нічого не вирішують і не наближають громадян України до чесного і справедливого правосуддя. Продовжується святкування дня телевізійного продюсера, з чим я вас всіх і вітаю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще бажає хтось виступити з цього питання? Якщо бажаючих немає, прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні колеги, пропозиція комітету прийняти за основу і в цілому. Але, як ми домовлялися, будемо ставити почергово.

Тому ставлю першу пропозицію комітету прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень вищих спеціалізованих судів з розгляду справ про адміністративні правопорушення (реєстраційний номер проекту 5490).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу голосувати.

 

13:20:31

За-286

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я можу поставити і в цілому, так?  (Шум в залі)

Шановні колеги, Василя Івановича правка. Василь Іванович, може, ми все-таки, щоб не скорочувати по тій процедурі, по якій ви дуже не любите. Василь Іванович, отакі правки, ну давайте ми їх на другий законопроект. Василь Іванович, ну, дуже потрібен... Ви заперечуєте, так? (Шум у залі)

 Добре. Ну одна фракція заперечує, тому я скорочую строки. Ні-ні, ви конкретно, ваша фракція конкретно заперечує. Я ж правильно розумію?

Шановні колеги, відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і поправок та підготовки до другого читання законопроекту (реєстраційний номер 5490), це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень вищих спеціалізованих судів з розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

13:21:53

За-246

Рішення прийнято.

Ну, ми реалізували  право подати поправки до другого читання. Василь Іванович, з нетерпінням будемо чекати ваших поправок. Дякую.

Переходимо до наступного законопроекту. Законопроект 5707 – це проект Закону про правотворчу діяльність.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати його? Тоді я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою, для цього треба набрати 150 голосів. Прошу голосувати.

 

13:22:33

За-230

Рішення прийнято.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

13:22:37

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги, слово для доповіді має від авторів Руслан Олексійович Стефанчук.

 

13:22:52

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановна президія, шановні народні депутати України! Вашій увазі пропонується для розгляду проект Закону про правотворчу діяльність.

Безперечно, це, мабуть, той законопроект, яким буде пишатися ця Верховна Рада, тому що це Конституція у сфері нормотворення, це те, що ми повинні прийняти, встановивши єдині правила прийняття, дії, а також моніторингу за діяльністю нормативно-правових актів.

Цей законопроект розроблявся більше двох років. У співавторстві його були не тільки депутати фракції "Слуга народу", але й інших фракцій, були залучені низка правових інститутів. І результатом стало, що співавторами цього законопроекту стало майже 200 народних депутатів.

Цей законопроект був як фундаментальний підтриманий найбільшою кількістю народних депутатів, які присутні в залі Верховної Ради України.

Основним завданням цього законопроекту є налагодити й унормувати питання, якими ми займаємося щодня. Це питання нормопроектної і правотворчої діяльності, це питання проходження ієрархії нормативно-правових актів, питання співвідношення, питання моніторингу нормативно-правових актів і їх впливу на суспільні відносини. І воно стосується не тільки Верховної Ради, це універсальні правила для всіх суб'єктів нормотворчої діяльності.

Ще раз підкреслюю, це велика реформа, яку ми разом можемо довести до завершення і пишатися в цій Раді.

Тому я дуже прошу, звертаюся до вас. На сьогодні отримано вже низку, майже 20 листів підтримки від наукових установ, від університетів щодо цього законопроекту. Тому я прошу розглянути цей законопроект, підтримати його і до другого читання разом доопрацювати, щоб Україна отримала єдині, універсальні і системні правила провадження правотворчої діяльності в Україні.

Дякую і сподіваюся, ми це зробимо в цій Раді. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:25:04

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Слово надається співдоповідачу, заступнику голови Комітету з питань правової політики Ользі Володимирівні Совгирі.

 

13:25:11

СОВГИРЯ О.В.

Доброго дня, шановні колеги. До вашого розгляду сьогодні дійсно представлений системний і фундаментальний законопроект, яким пропонується внормувати порядок розробки, ухвалення та набрання чинності нормативно-правовими актами. По суті, це закон про закони.

З 2009 року парламент неодноразово робив спробу ухвалити такий закон, але політичної волі, на жаль, до цього часу так і не вистачило. Натомість законопроекту, який ми розглядаємо зараз, надана безпрецедентна підтримка по кількості народних депутатів, які виступили його співініціаторами – це 195 народних депутатів.

Зазначу, що аналогічні закони діють в низці держав вже давно – це Молдова, Вірменія, Грузія, Болгарія, Азербайджан. В своїх висновках Венеційська комісія неодноразово закликала Україну ухвалити цей законопроект і врегулювати порядок розробки, прийняття та моніторингу нормативно-правових актів.

Отже, Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні законопроект та рекомендує парламенту за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу, а також звернутися до Голови Верховної Ради з пропозицією оголосити на пленарному засіданні під час розгляду даного законопроекту відповідно до частини першої статті 116 Регламенту про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлення уточнень, усунення помилок та інших неточностей і суперечностей у тексті законопроекту та інших структурних частин законопроекту. До другого читання ми пропонуємо цей законопроект обговорювати в широкому форматі з залученням великої кількості експертів та фахівців.

І я впевнена, що Верховна Рада цього разу обов'язково скористається своїм історичним шансом прийняти законопроект, який унормує порядок розробки, прийняття нормативно-правових актів, їх моніторингу та обліку. І це, колеги, буде той законопроект, за який нам буде …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати, я так розумію, так? Прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається Ковальчуку Олександру Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:27:52

КОВАЛЬЧУК О.В.

Прошу передати слово Совгирі Ользі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Совгиря, будь ласка.

 

13:28:08

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, про що цей законопроект? По-перше, в ньому пропонується внормувати нарешті, за 30 років незалежності України, чіткі правила, ієрархію нормативно-правових актів.

Уявіть, на сьогоднішній день в законодавстві ніде не визначено, який нормативно-правовий акт є вищим: закон, указ Президента, акт Кабінету Міністрів і так далі. Що роботи, якщо нормативні акти приймаються в різний час, але регулюють одне і те саме питання і так далі. Це все врегульовує даний законопроект.

Далі, цей законопроект унормовує необхідність публічних консультацій при розробці законопроекту. Він встановлює процедуру розробки законопроекту, обов'язковим етапом якої є проведення експертизи. Також цей законопроект передбачає необхідність запровадження та ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Дуже важливо, що законопроектом буде передбачено моніторинг застосування прийнятих законів та інших нормативно-правових актів, та реагування на ті прогалини та проблемні моменти, які є в прийнятих нормативно-правових актах.

Хочу відзначити, що Венеційська комісія давно просить Україну прийняти такий законопроект і внормувати ті проблемні моменти, які є по сьогоднішній день в нашому законодавстві. Практично всі пострадянські держави врегулювали це питання, і в таких державах діє або Закон про нормативно-правові акти або закони про проектувальну норму, проектувальну діяльність і так далі.

Шановні колеги, я ще раз повторюю, що в нас з 2009 року, на відміну від парламентів всіх попередніх скликань, є велика і висока консолідація поглядів депутатських фракцій щодо необхідності цього законопроекту. Давайте скористаємось цим шансом і нам буде несоромно за той законопроект, який ми приймемо, і перед нашим українським народом, і перед студентами врешті-решт. І про цей законопроект буде несоромно писати в підручниках з теорії...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Молотку Ігорю Федоровичу, депутатська група "Партія "За майбутнє".

 

13:30:19

МОЛОТОК І.Ф.

Ігор Молоток, Сумщина. Прохання передати слово Дмитру Лубінцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Лубінець, будь ласка.  

 

13:30:55

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановні колеги, шановна президія, громадяни України! Депутатська група "Партія "За майбутнє" буде голосувати за цей законопроект. У нас дуже багато народних депутатів дійсно підписались під цією законодавчою ініціативою. Ми її можемо назвати реформою. Дійсно вдосконалюється процедура прийняття. І напевно, вперше буде визначено ієрархію нормативно-правових актів, співвідношення між собою.

Тому ми вважаємо, що це є дуже правильно, дуже слушно. Тим більше, що в цьому законопроекті чітко прописані процедури розробки нормативно-правових актів. Тому так названі білі плями, вони прибираються, тому ми дійсно можемо назвати це реформою. Ми закликаємо парламент проголосувати.

Звертаю вашу увагу, шановні народні депутати, як завжди, що у висновку ГНЕУ є зауваження. Але ми ретельно їх проаналізували. Ми вважаємо, що до другого читання їх можна і треба буде виправити. Там невеличкі проблеми в термінології, в дефініціях. Але це можна все зробити до другого читання.

Тому, шановні народні депутати, напевно, дуже правильний законопроект. Ми всі разом його напрацьовували.

Я особисто хотів би подякувати Руслану Олексійовичу Стефанчуку, який був ініціатором цього законопроекту. Всі разом голосуємо і приймаємо сьогодні в першому читанні. Доробляємо до другого читання і приймаємо базову гарну реформу в нашому українському парламенті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Саврасову Максиму Віталійовичу. Але я так розумію, Руслану Петровичу, так?

Руслан Петрович Князевич, будь ласка.

 

13:32:45

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово.

Руслан Олексійович, я хочу до вас звернутися. От скажіть, от ви погодитесь зі мною, що цей законопроект вартував того, щоб його розглядати по повній процедурі? Ви б змогли донести більш широко свою позицію, не тільки свою, а і від авторського колективу, не тільки підписантів. Ми ж розуміємо, що підписанти, вони в основному підписанти, а є ж люди, які свої доробки, в тому числі наукові, багато років у цій частині напрацьовували. Ми би змогли більш активно долучитися до обговорення. Але цього не сталося. Тепер ми маємо...

Ви розумієте, шумить зал, ніхто не розуміє, що відбувається. Ми навіть не знаємо, що ми розглядаємо. Ми розглядаємо один із найфундаментальніших законопроектів, можливо, за нашу каденцію. При моїй пам'яті це вже п'ята спроба прийняття такого законопроекту. Такі спроби ще розпочалися після прийняття Конституції. Комітет з правової політики ще другого скликання розробляв перший законопроект. Далі всі спроби і комітету, і міністрів юстиції натикалися на нерозуміння і неприйняття парламенту. Чому? Не могли зрозуміти, що таке ієрархія, не могли дійти згоди в частині ієрархії нормативно-правових актів. Не могли зрозуміти, що таке правотворча діяльність і нормативно-правові акти, чи стосується це тільки напрацювання акта, чи його реалізації. І багато інших фундаментальних речей, які, Руслане Олексійовичу, в цій залі, на жаль, ми не здатні обговорити в повній мірі.

І тому було б дуже добре... Я розумію, що є достатня кількість підписантів для того, щоб цей законопроект приймати в першому і другому читанні і, можливо, не правити. Але було б мудро, якщо б ми справді більш серйозно обговорили його в стінах комітету, не поспішаючи до підготовки до другого читання, і залучили всіх, і тих, хто підтримає, про які ви сказали звернення, і багатьох тих, давайте будемо відвертими, хто має критичні зауваження і не підтримує цей законопроект. Це нормально, це правильно.

Було б мудро, якби ми запросили навіть авторів тих старих законопроектів, які, слава богу, заживу, хтось десь в активній політиці, хтось поза нею...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Петровичу.

Слово надається народному депутату України Железняку Ярославу Івановичу.

 

13:35:01

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, про що цей законопроект? Про те, щоб до нас, в тому числі у Верховну Раду України, вносили якісні зміни. Цей законопроект про якісну нормотворчу роботу.

І дякую і, Руслане Олексійовичу, вам, і всім нашим колегам, які долучалися, і європейським партнерам, які зробили величезну працю, яка виявилася в тому, що 195 народних депутатів є, якщо я не помиляюся, це рекорд, підписали цей законопроект.

Чи є там можливості його доопрацювати і зробити ще краще? Звичайно, є, як і в будь-якому законопроекті. Але давайте говорити відверто, це значний крок вперед для того, щоб до нас приносили нормальні акти, для того, щоб назва "закон про внесення змін в інші закони" і крапка більше не подавалася Кабінетом Міністрів, для того, щоб ми не допускали дуже часто помилок, і для того, щоб у нас фраза про те, що "стратити не можна помилувати" не була актуальною в деяких сферах, тому що в деяких законах були пропущені або абзаци, або навіть і цілі статті.

Цей законопроект дає підґрунтя для того, щоб в Україні була нормальна нормотворча робота. І, звичайно, ми як фракція "Голос" будемо підтримувати, ми є в співавторах. І якщо буде прийняте рішення доопрацьовувати цей законопроект до другого читання, звичайно, долучимось до цього. Але в першому читанні я і мої колеги закликаємо вас голосувати за цей законопроект, мені здається, це добра практика. І сподіваюся, що навіть в майбутніх турборежимах науковий, ґрунтовний, експертний підхід буде переважати над політичною доцільністю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Іванович.  

Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович. Потім Нестор Іванович Шуфрич і будемо переходити до голосування. Народних депутатів прошу зайняти свої місця.

Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

13:36:50

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Руслане Олексійовичу.

Чи треба приймати Закон про правотворчу діяльність? Звичайно. Чи треба вибудовувати ієрархію нормативно-правових актів на законодавчому рівні? Можливо, але це врегульовано теорією держави і права, і не все з історії держави і права треба переносити в практичне законодавство.

Чи містить цей закон низку застережень конституційного характеру? Очевидно, що так. Очевидно, що є норми, які, скажемо так, можуть бути використані для обмеження політичних прав опозиції на участь в правотворчому процесі. Чи вибудовано коректно ієрархію нормативно-правових актів? На моє переконання глибоке – ні.

Тому я погоджуюсь з колегами, які говорили про те, що цей законопроект треба приймати, дивитися на нього з великою обережністю і точно не приймати в режимі скороченої процедури, а провести абсолютно широку і ґрунтовну дискусію.

"Батьківщина" в першому читанні не підтримує. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Нестору Івановичу Шуфричу, "Опозиційна платформа – За життя".

 

13:37:59

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний пане Голово.

Безумовно, мені особисто приємно бути в такому колективі співавторів – і пан Руслан, і пан Дмитро. Ніколи не знаєш, що буде завтра, тому не будемо забувати…

Шановні колеги, дуже-дуже слушний закон, хоча, справедливості заради, є до нього вже зауваження. Є зауваження і експертів, і окремих наших колег. Але  я сподіваюся, що він буде прийнятий в цілому якомога швидше.

Тому закликаю сьогодні Верховну Раду об'єднатися навколо цієї ініціативи, щоб наші наступні закони були більш якісними і більш зрозумілими для виконання і для наших громадян.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, виступили всі, хто бажав. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

І я ставлю пропозицію комітету прийняти за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно з першою частиною статті 116 Регламенту проект Закону про правотворчу діяльність, реєстраційний номер проекту 5707.

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу голосувати.

 

13:39:41

За-290

Рішення прийнято. Закон прийнятий за основу.

Шановні колеги, йдемо далі. Оголошення.

Олександр Сергійович, будь ласка.

 

13:39:54

КОРНІЄНКО О.С.

Шановні колеги, відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про рішення депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" виключити зі складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" народного депутата України Дмитрука Артема Геннадійовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, йдемо далі.

У нас наступний законопроект – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (реєстраційний номер проекту  2234) (це друге читання).

Шановні колеги, я знаю, до мене підходив Олександр Сергійович  Колтунович, в нього дві правки. Ще хтось буде наполягати на поправках?

Тоді, будь ласка, Олександр Сергійович, називайте номер поправки і після цього обговорюємо  її. Будь ласка.

 

13:40:53

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановний Руслан Олексійович, спочатку процедурне, не під стенограму. Там 109 – це буде поправка комітетська на підтвердження. І 184 – це власне ваша, але вона там є дещо дискусійна, я тому поясню, чому я ставив.

А тепер прошу обнулити таймінг і я піду зі 109-ї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, обнуліть таймінг, 109-а, будь ласка.

 

13:41:13

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую.

Шановні колеги, ну взагалі, дивіться, цей закон він дещо є схематозним,  тому що він лежить з 7 жовтня  2019 року, тут мова власне не до представника комітету, скільки до авторів комітету.

Мене, наприклад, цікавить, а в чому ж полягає ефективність пропонованої методики ціноутворення в автомобільних дорогах? В чому відмінність і який плюс в тому, що, наприклад, це буде визначати не… один орган, а автодор? Це раз.

 А другий момент також є дивним – заклечається той факт, що так само коли дається розроблення затвердження методики правил визначення вартості будівництва. Так ми це маємо побачити в живих цифрах, тому що з одного боку, на сьогоднішній день групи впливу в Офісі Президента не можуть між собою поділити дорожній фонд і тоді з'являються подібні законопроекти для того, щоб начебто обнулити методику.

Якщо в комітету є доповідь і вони можуть це привести в цифрах, як це відіграється на ефективності в даній методиці, то я буду радий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович.  Тобто ви ставите на підтвердження, так?

А, відповідь комітету? Якраз автор цієї поправки, будь ласка, 109 поправка.

 

13:42:35

ЛІЧМАН Г.В.

Шановний колего, ми з вами розглядали цей законопроект на комітеті, у вас були всі можливості отримати всі відповіді на свої запитання.

Ще я хочу нагадати, колеги, що у своєму висновку від 14 травня 2021 року Головне юридичне управління повідомляє, що цей законопроект відповідає Конституції України, узгоджується з іншими законодавчими актами України та викладений з дотриманням вимог законопроектної техніки, і зауважень до тексту законопроекту немає у Головного управління наукового.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу зайняти свої місця, тому що ми зараз будемо голосувати поправку на підтвердження.

Поправка 109, авторства народної депутатки Лічман, її ставить на підтвердження народний депутат Колтунович. Аргументацію сторін ви почули. Комітет так і наполягає, щоб ця правка залишилася врахованою.

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:44:03

За-251

Рішення прийнято. Правка залишається врахованою.

Олександр Сергійович, ви ще наполягаєте на 184 поправці? Будь ласка, Олександр Сергійович.

 

13:44:12

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Руслан Олексійович, я поясню, чому. Тому що якраз подана і врахована ваша поправка, вона пов'язана і кореспондується з моєю попередньою тезою щодо ефективності пропонованої методики.

Ви рекомендуєте Кабінету Міністрів України у 2022 році прозвітувати. Так ось в мене якраз запитання в чому: в чому ефективність пропонованої методики у ціноутворенні будівництва і ремонту автомобільних робіт? Які критерії ефективності? В чому плюс, я повторюся, окрім того, що конкурують групи впливу всередині Офісу Президента? І тоді ваша поправка матиме сенс, коли вона буде мати відповідну прикладну базу, ось моя пропозиція.

Я повторюся, що я розумію, що не автор, а комітет представляє голова підкомітету, але все одно от хотілося б вловити цей головний концепт законопроекту, тому що він виглядає лобістським, схематозним, корупційним.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ще одна поправка, вона ставиться на підтвердження.

Тому комітет запропонував її врахувати, він так і наполягає на врахуванні цієї поправки.

Тому я ставлю на голосування 184 поправку, яка була врахована комітетом. Прошу голосувати.

 

13:45:44

За-244

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, більше ніхто не буде ставити поправок, так я розумію?

Тому, з вашого дозволу, я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (реєстраційний номер проекту 2234).

Шановні колеги, готові голосувати?

Прошу голосувати.

 

13:46:35

За-239

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Покажіть по фракціях, будь ласка.

Далі йдемо. Шановні колеги, наступний законопроект реєстраційний номер 5219 – це законопроект про критичну інфраструктуру (друге читання).

Шановні колеги, хто буде наполягати на поправках? На підтвердження ми в кінці поставимо, давайте спочатку хто буде…

Я бачу Юлія Клименко, будь ласка. Я знаю, що у вас багато поправок, ви просили 3 хвилини виступу, замість своїх поправок.

 

13:47:17

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Дві хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дві хвилини? Будь ласка, 2 хвилини виступу, Юлія Клименко, "Голос".

 

13:47:24

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Клименко, "Справедливість". Колеги, я подавала до цього законопроекту 27 правок для того, щоб намагатися його змінити концептуально. Тому що так, як він зроблений на даний момент, він, на жаль, працювати не буде.

Це дуже добре, що у нас все-таки є і йде Закон про критичну інфраструктуру, але він дуже рамковий, і він не буде мати жодних наслідків, і жодних повноважень не буде надавати тим органам, які будуть опікуватися критичною інфраструктурою.

Ми можемо подивитися на цифри аналітичних центрів, які роблять це в Україні і побачити, що 80 відсотків критичної інфраструктури України на даний момент фактично знаходиться у приватних руках, у приватному секторі. Багато з них бенефіціари є або, скажімо так, мало відомі, або мають походження і російські корні. І, на жаль, держава багато років, більше 30 років, нічого з цим не робила.

Вітаю, що цей законопроект на кінець-то з'явився, але хочу акцентувати на наступному увагу.

Перше. Цей законопроект фактично народжує і плодить ще один орган у структурі виконавчих органів влади, який буде опікуватися критичною інфраструктурою, у нас уже кількість чиновників і кількість органів настільки розплодилися, а ефективність і результат тільки знижується від цього.

Хочу нагадати, що у нас в державі є РНБО, яка відповідає за безпеку; у нас є СБУ і розвідувальні органи, які повинні відповідати в тому числі за всю нашу безпеку. Навіщо ми створюємо ще один орган і даємо йому реєстр, куди він буде вносити на незрозумілих критеріях всіх підряд?

Тому є велике питання, як це буде реалізовуватися, цей законопроект, хоча, я розумію, він рамковий, але, як так, як він виписаний він фактично діяти не буде.

Є багато ще зауважень, я не буду ставити всі свої 27 правок на підтвердження, але прошу поставити 64-у, 65-у і 66-у на підтвердження, які говорять про те, що РНБО…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте на увазі 64-у, 65-у, 66-у на врахування, не на підтвердження, так?

Шановні колеги, тоді я підряд ставлю ці поправки.

Поправка 64 народної депутатки Клименко. Вона врахована редакційно. Водночас автор наполягає на повному врахуванні своєї поправки. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:50:15

За-220

Рішення не прийнято. Поправка залишається врахована редакційно.

Наступна поправка 65 народної депутатки Клименко. Вона врахована редакційно. Водночас автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:50:47

За-154

Рішення не прийнято.

І 66 поправка народної депутатки Клименко. Вона відхилена, але автор наполягає на врахуванні цієї поправки. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:51:11

За-106

Рішення не прийнято.

Дякую, пані Юлія.

Ще хтось буде наполягати на врахуванні своїх поправок? На врахуванні – я запитую спочатку.

Врахування, будь ласка, Рахманінов Сергій Іванович. Яка поправка на врахування?

 

13:51:29

РАХМАНІН С.І.

Дякую, Руслан Олексійович.

191-а. Шановні колеги, я дякую комітету і робочій групі за велику кількість врахованих правок. Це правка не принципова, але вона технологічно точна.

Я пропоную уточнити поняття "критичної технологічної інформації". Йдеться про те, що такою інформацією мають бути не просто данні, які зберігаються, приймаються в певних системах об'єктів інфраструктури, а ті, які безпосередньо впливають на їх функціонування. Це важлива правка, я пропоную залу врахувати її повністю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Іванович, нагадайте ще раз номер цієї поправки.

 

РАХМАНІН С.І. 191-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 191-а. Зараз-зараз, секундочку.

Да, 191 поправка народного депутата Рахманіна. Комітет її відхилив. Водночас автор наполягає на тому, щоб врахували. Тому прошу визначатися та голосувати.

 

13:52:40

За-110

Рішення не прийнято.

Так, хтось ще буде ставити? Більше ніхто не бажає, тільки будуть зараз ставити на підтвердження.

Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко, починайте з номера поправки.

 

13:52:56

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую.

Олексій Гончаренко. Маю дві правки, які ставлю на підтвердження.

Перша – це номер 105. Про що йде мова? Абсолютно погоджуюсь з колегою Клименко про те, що нам створюють новий орган – Національна комісія з питань захисту критичної інфраструктури.

Скільки будемо ми плодити цих безкінечних органів, я не знаю. Але мало того, що ми створюємо цей орган, ми ще от пропонуємо… Правка 105, на жаль, врахована комітетом, передбачає, що ця комісія має здійснювати перевірку інвестицій, що залучаються на об'єкти критичної інфраструктури. При цьому немає ані порядку проведення перевірки, ані повноважень, ані обсягу питань – нічого. Тобто перевіряй, що хочеш.

Це шалені корупційні ризики, це бюрократизація. Замість того, щоб залучати інвестиції в державу, ми вже не знаємо, що ще вигадати, щоб перевірити тих інвесторів божевільних, які ризикнуть прийти до нас.

Тому, друзі, давайте провалимо цю правку. Прошу всіх проголосувати червоною…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету. Будете визначати? Вона врахована, 105 поправка. Пояснення. Вона врахована, так? Дякую.

Шановні колеги, прошу звернути вашу увагу. Поправка 105, вона комітетом врахована. Водночас народний депутат Гончаренко пропонує поставити її на підтвердження.

Тому, шановні колеги, ще раз. 105 поправка. Комітетом врахована. Прошу голосувати.

 

13:54:46

За-219

Рішення не прийнято. Поправка відхилена.

Наступна поправка, Олексій Олексійович Гончаренко.

 

13:54:55

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Колеги, велика вам подяка.

Давайте разом доведемо справу до кінця. Ще буквально одна правка, це правка 106.

Правка передбачає, що та сама Національна комісія, знову повторюю, черговий орган бюрократичний, який, на жаль, створюється, вона, значить, отримає повноваження видавати накази нормативно-правового характеру, які матимуть силу нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання всіма центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями та всіма підприємствами, установами та організаціями.

Друзі, це взагалі порушує вимоги 19 і 92 статті Конституції України, тому що виключно законами можуть визначатися правові засади діяльності органів державної влади або межі їх повноважень.

Тобто я прошу вас, разом давайте зіб'ємо цю правку номер 106 і не буде незрозуміла комісія видавати абсолютно незрозумілі накази, які зате будуть мати якийсь абсолютно обов'язковий характер. Червона або жовта, друзі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 106 поправка. Вона комітетом врахована і комітет наполягає на тому, щоб вона залишилася врахована. Тому ставлю цю поправку на підтвердження і прошу народних депутатів голосувати.

 

13:56:32

За-219

Рішення не прийнято.

Все. Ми…

Ніколаєнко, будь ласка. І після цього, після Ніколаєнка… Ви теж на підтвердження, так? Ніколаєнко і після цього… Бачу.

 

13:56:49

НІКОЛАЄНКО А.І.

Колеги, Ніколаєнко, фракція "Батьківщина". 41 правка в мене на підтвердження. Що це таке? Це правка, яка каже про те, що без суду і слідства, в принципі, гарна норма про те, що якщо об'єкт критичної інфраструктури належить особі, пов'язаній з державою-окупантом або країною, бенефіціар якої знаходиться у країні, що не співпрацює з FATF, треба забирати примусово цю критичну інфраструктуру.

Тільки хто ж це буде доводити? Тобто в нас визначено, що в нас встановлює ці факти взагалі суд, а в даному випадку це має робити ота сама комісія, про яку щойно голосували ми інші дві правки. Тобто комісія під Кабміном буде визначати чи так це, чи не так, це буде непублічно і буде визначати, що у вас мають забрати цю критичну інфраструктуру. Тому відповідно це, м'яко кажучи, не дуже по-правовому.

Тому я прошу 41 правку не підтримувати, інакше це комісії надаються невластиві повноваження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 41 поправка народної депутатки Верещук та інших. Вона комітетом врахована. Водночас народний депутат Ніколаєнко вимагає поставити на підтвердження цю враховану поправку. Комітет наполягає на тому, щоб поправка залишалася врахованою. Тому прошу голосувати.

 

13:58:23

За-237

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях.

І Кучеренко Олексій Юрійович. І після цього переходимо до голосування. Будь ласка, Олексій Юрійович.

 

13:58:34

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.

Шановні колеги, Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Я прошу вас звернути увагу на правку номер 70 і хочу пояснити, чому я прошу її поставити на підтвердження. В першому читанні ми визначали з вами, що цей реєстр критично важливих об'єктів не може мати загального доступу, що він мусить мати обмежений доступ. Натомість на друге читання там з'явилася норма, що це повністю відкритий реєстр.

Друзі, ми – країна, яка воює, це критична інфраструктура. Як можна у відкритий доступ викладати стан інфраструктури, яка може стати в будь-який момент ціллю агресора?

Тому переконливо прошу послухати те, що ми пропонуємо, і не підтримувати цю правку, правка номер 70.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги... Будь ласка, позиція комітету з цього питання.

 

13:59:44

ЗАВІТНЕВИЧ О.М.

Дякую вам.

Колеги, якщо читати дослівно, що написано в цій поправці, там написано "крім інформації з обмеженим доступом". То есть в реєстрі буде також інформація з обмеженим доступом, не повністю відкритий реєстр.

Дякую. Тому підтримайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 70 поправка. Вона врахована комітетом.     

Ставиться на підтвердження. Комітет наполягає на тому, щоб вона залишилась врахованою. Тому, шановні колеги, прошу голосувати.

 

14:00:26

За-241

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми пройшли весь законопроект. Тому, з вашого дозволу, я ставлю пропозицію комітету… Ну, я ж запитував вас.

Будь ласка, Ніколаєнко. Яка ще поправка?

 

14:00:49

НІКОЛАЄНКО А.І.

Колеги, 233 правка. Ще раз, хоча 41-у, на жаль, Рада все-таки залишила в цьому законопроекті і дозволила без рішення суду забирати майно у приватних інвесторів, в тому числі яке буде визначено критичною інфраструктурою. І є 233 правка, яка уповноважує Кабмін перевіряти структуру власності та відповідно формувати списки активів для відчуження.

Це не є законними повноваженнями Кабінету Міністрів – перевіряти структуру власності. Це інші абсолютно органи. Відповідно ця комісія і Кабінет Міністрів не уповноважені згідно багатьох норм законів і Конституції цього робити. Прошу все-таки, щоб вони діяли в законний спосіб, якщо вони все-таки будуть створені.

Тому прошу цю правку не підтримувати, 233-ю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це вже завершальна правка, яка ставиться на підтвердження. Це поправка 233 авторства народної депутатки Верещук і інших колег. Вона комітетом врахована. Комітет наполягає, щоб вона і залишилась врахованою. Тому прошу голосувати.

 

14:02:12

За-236

Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою.

Шановні колеги, переходимо врешті-решт до прийняття рішення по проекту Закону про критичну інфраструктуру.

Я ставлю на голосування прийняти пропозицію комітету прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про критичну інфраструктуру (реєстраційний номер проекту 5219).

Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

14:02:59

За-268

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Вітаю, колеги.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Наступне питання – це проект Закону про адміністративну процедуру (реєстраційний номер 3475).

Я запрошую на трибуну голову підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ларису Миколаївну Білозір. Будь ласка, Ларисо Миколаївно.

Шановні колеги, так, одна секундочка. Значить, у мене тут є деякі вже колеги, які подали, на яких правках будуть наполягати. Хтось буде ще наполягати на поправках? Будуть, так. Будемо тоді йти як – почергово чи ви надасте перелік, чи будете пару хвилин із заміною на..? 5 хвилин, так? Зараз, одну секундочку, тоді я пропишу всіх.

Пані Альоно, ви будете на правках… чи вам треба час? Час. Скільки ви пропонуєте? 5 хвилин. Значить, пишу: Шкрум, 5 хвилин.

Далі, Цимбалюк, 5 хвилин замість своїх правок. (Шум у залі)

Є в мене, у мене ваші поправки є. Ви будете наполягати на них, так? Добре.

І хто ще буде? Лубінець і Євтушок. Теж по 5? По скільки? 2 хвилини, Лубінець. Лубінець, 2 хвилини. Євтушок? Ви по правках будете йти.

Шановні колеги, тоді давайте почнемо з тих колег, які висловили бажання виступити замість своїх поправок, вони знімають свої поправки.

Я надаю слово народному депутату Данилу Гетманцеву 2 хвилини замість своїх поправок. Будь ласка.

 

14:05:24

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, я прошу поставити… Руслан Олексійович, я прошу поставити одну поправку на врахування, це дуже важлива поправка. Про що йде мова?

Ми всі підтримуємо цей законопроект і, дійсно, адміністративні процедури потребують врегулювання. Я хочу подякувати комітету за роботу над цим законопроектом. Але дуже важливо, аби цей законопроект не був вихолощеним, аби людина, яка отримувала рішення в своїй адміністративній справі, знала про підстави цього рішення. Це рішення повинно бути мотивованим. Недостатньо, аби людина просто знала про посилання на ту чи іншу норму закону, яка стала підставою для прийняття того чи іншого рішення. Це необхідно також і для подальшого судового оскарження, адже особа, яка оскаржує рішення до суду повинна отримати захист від суду, а суд повинен оцінити це рішення, виходячи з його мотивованості, не проводити ще раз розслідування в тій чи іншій справі, не з'ясовувати ще раз обставини справи, підміняючи собою відповідний орган, а оцінити це рішення, виходячи з його обґрунтованості.

Тому я вдячний за підтримку комітету. Ми проводили додаткові консультації, і, власне, не викликала заперечень необхідність прийняття цієї поправки. Тому я прошу колег підтримати її і, власне, проголосувати "зеленою".

Дякую. 436-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету коротко.

 

 

14:07:20

БІЛОЗІР Л.М.

Комітет цю правку відхилив. І треба пам'ятати, що ми маємо справу з органами місцевого самоврядування і органами виконавчої влади, а не судами. Вони не суди. Тобто, дай бог, хоча б виконати та осягнути те, що ми їм прописали. Тут є мотиваційна частина, фактичні обставини справи, зміст документів та відомості, посилання на докази, інші матеріали справи. Тому вимога щодо юридичної оцінки фактів, вона дуже хороша. Пане Гетманцев, це прекрасна вимога, але вона не буде виконуватися, тому що найкраще –  ворог хорошого. І органи місцевого самоврядування просто не зможуть так як суди прописати. Навіть судді Верховного Суду говорять про те, що суди адміністративні не завжди правильно це прописують.

Правка дуже хороша, але у мене викликає сумніви, що вона буде… що ця норма закону буде виконуватись. Тому як хоче зала, так і визначайтесь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, так, Данило Олександрович?

Шановні колеги, Данило Олександрович зняв всі свої поправки, крім 436-ї, отримав виступ на 2 хвилини, тому і вимагає, щоб поставити 436 поправку на врахування. Аргументацію сторін ви почули. Тому прошу, шановні колеги, голосувати.

 

14:08:47

За-227

Рішення прийнято. Поправка вважається врахованою.

Далі, будь ласка, мене попросили 5 хвилин Шкрум Альона, потім 5 хвилин Цимбалюк і 2 хвилини Лубінець, а далі передали мені ще інші…

Будь ласка, почнемо. Шкрум Альона Іванівна, будь ласка.

 

14:09:08

ШКРУМ А.І.

Дякую, колеги.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". По-перше, колеги, я вітаю нас усіх з тим, що ми нарешті дійшли до розгляду цього законопроекту в другому читанні. Це насправді приблизно десята спроба до нього дійти.

Законопроект мав 22 роки, вдумайтеся, підготовки, величезну кількість робочих груп. Я аплодую і знімаю капелюха перед терпінням і фахом і Лариси Білозір, доповідача. І при цьому, при 22 роках підготовки все ще українці, на жаль, не розуміють, про що цей законопроект. Тому я б хотіла зупинитись і на плюсах, і на мінусах, і на тому, що цей законопроект означає для звичайних людей.

Якщо пам'ятаєте, три роки назад уже майже Зеленський коли приходив на посаду Президента і обирався, обіцяв нам країну не стресу, а країну послуги і країну сервісу. На жаль, цього не сталося і цей законопроект намагається хоч трошки нас наблизити від країни тотального стресу для громадян, для ФОПів, для бізнесу, для кого завгодно, до країни послуги, до країни сервісу. Він намагається унормувати відносини бюрократичного апарату, кожного чиновника, державного службовця, будь-кого в державній сфері, хто вам надає соціальні послуги, пенсійні послуги, хто проводить інспекції, перевірки, хто виділяє земельні  ділянки, хто виділяє ділянки під забудову. Всі, хто відносяться до будь-якої  державної сфери, от він регулює відносини їх із звичайними громадянами.

На сьогодні у нас ці відносини регулюються в різних сферах по-різному. Якщо ви, наприклад, хочете, щоб вам перерахували пенсію і не розумієте,  чому вам не виплачують ту пенсію, яка вам необхідна, ви будете довго оббивати пороги Пенсійного фонду і його працівників, отримувати відмови, бумажки папірці, але можете так ніколи і не дізнатися причину. І лише змушені будете йти до суду, а ми знаємо, як в Україні працюють суди.

В пенсійному забезпеченні – це одне питання. В соціальних, інших питаннях – це зовсім інша процедура. В питаннях забудови, будівництва,   виділених земельних ділянок – це інша процедура. В питаннях екологічного законодавства – процедура інша.

Так от цей законопроект намагається унормувати всі відносини держави та громадянина,  бюрократичного апарату, державних чиновників та громадянина в одному законопроекті. Саме тому він так довго готувався  і саме тому він такий непростий і буде непростий для виконання.

Він насправді говорить одне: жодних рішень про громадянина, без громадянина, тобто жодного рішення про вас без вас. Ви принаймні будете знати про те, яке рішення державними органами будь-яке приймається щодо вас, щодо вашого прохання, щодо вашої землі, щодо вашої пенсії, щодо  ваших соціальних пільг, щодо  ваших субсидій, щодо вашого забезпечення.

Ви також отримаєте нарешті доступ до матеріалів справи в будь-якому органі, принаймні сподіваюсь, що так і буде, Ви зможете оскаржувати це рішення і зможете вимагати пояснень від державних органів. І це, без сумніву, добре, це, без сумніву, потрібно. Тому що на сьогодні між громадянином і державою і державними органами стоїть стіна з папірців, стіна з бюрократичних процедур, стіна з внутрішніх інструкцій  незрозумілих, з посадових обов'язків, хаос з тисяч пояснень, чому вам не можуть допомогти, а не намагання вам реально допомогти.

А тепер я скажу трішки "ложку дьогтю" свою особисту, чому я вважаю, що цей законопроект не зможе допомогти вам в повному сенсі, і не запрацює, поки не буде зроблена повноцінна реформа державного управління в країні. Тому що на сьогодні, на жаль, функції Кабінету Міністрів і центральних органів виконавчої влади так і не розмежовані нормально.

Закон про зміни до Кабінету Міністрів і центральних органів не прийнято, зміни до державної служби не запрацювали і теж не прийняті, конкурси на державну службу і на державні посади не є незалежними профільними конкурсами. На жаль, на державну службу люди потрапляють не тому, що вони є найкращими професіоналами, а тому, що вони політично є лояльними. І доки це не зміниться, я думаю, що цей закон нам не допоможе врегулювати нормальне державне управління в країні.

Величезне розчарування на сьогодні у нас є всіма тими державними процедурами, які нам обіцяли зробити, насправді і служба в органах місцевого самоврядування, і служба в державі на сьогодні не є професійною, і це, безумовно, треба виправляти.

Цей законопроект є хорошим першим кроком, він очікуваний дуже давно, над ним працювала величезна кількість людей і громадських об'єднань, і профільних фахівців, і уряд, і підкомітет, і комітет, і багато інших фахівців. Але цей законопроект не допоможе, доки із зауваженнями  SIGMA, профільної організації, ми отримаємо нульові оцінки за, наприклад, передбачуваність політики уряду для бізнесу, за планування урядової політики, коли бізнес не розуміє як вони плануватися і що зміниться для них в законі 5600 завтра або що не зміниться. І коли справедливість та змаганність за винагородами, за преміями ми теж отримуємо один бал з п'яти.

Тому, друзі, реформа державного управління має бути першочерговою, ми мусимо до неї повертатися, а цей закон робить невеличкий крок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається: 5 хвилин Михайло Михайлович Цимбалюк замість всіх своїх поправок. Після цього 2 хвилини Лубінець.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

14:14:21

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Я вірю в те, що автори цього законопроекту хотіли удосконалити все-таки управління органами місцевої влади, місцевого самоврядування і приблизити до громадянина. Але насправді що з того вийшло?

Аналізуючи проект цього закону, ми прийшли до висновку, що він порушує декілька статей Конституції: 8-ї, 19-ї, 22-ї, 41-ї, 59-ї, 75-ї, 124-ї.

Також він суперечить Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини. Не узгоджується з положеннями інших законодавчих актів, зміни до яких проектом не вносяться. Оскільки, порушується принцип верховенства права, правової визначеності, це стаття 8 Конституції, норми мають оціночний характер, а їх застосування залишається, увага, на розсуд особи.

Зокрема, стаття 24 проекту передбачає збільшення строку для прийняття рішень про відвід, та визначення іншої уповноваженої на розгляд справи посадової особи. Чи про відмову у відповіді з відповідним обґрунтуванням в разі наявності обґрунтованих причин.

Пропонується кардинальна зміна управлінської процедури органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Запроваджуються додаткові бюрократичні, на нашу думку, бар'єри у відносинах людини з державою.

Так, для встановлення органу компетентно вирішувати відповідну справу особа повинна звернутися до суду. Водночас, стаття 124 Конституції визначає, що основною функцією та виключною компетенцією судів є здійснення правосуддя, а не встановлення органу компетентного вирішувати відповідну справу. При цьому відсутнє процесуальне положення, яке б забезпечило здійснення цього права громадянином.

Обмежується право особистої участі особи в адміністративному провадженні, порушується стаття 22 Конституції. Зокрема 59 стаття проекту передбачає, що у справі, що стосується великої кількості осіб з однаковими інтересами, адміністративний орган може звернутись до таких осіб з вимогою призначити спільного представника. Якщо протягом встановленого адміністративним органом строку така вимога не буде виконана, то тоді в Конституції стаття 8 про захист прав людини і основоположних свобод, говорить, що національне законодавство повинно забезпечувати гарантії для запобігання будь-якого використання персональних даних.

Шановні колеги, якщо ми кажемо про норми, які несумісні з діючими вітчизняними законами, ми маємо говорити, що деякі положення цього проекту носять декларативний характер та незавершені механізми реалізації.

Також порушується стаття 8, 19 Конституції. Обмежується право особи на правову допомогу, це 59-а та 131 стаття Конституції України. Таке положення не враховує позицію Конституційного Суду: в рішенні від 30 вересня ще 2009 року передбачається для учасників адміністративного провадження віддалений доступ у режимі реального часу до всіх матеріалів справи, що, по-перше, не враховує положення 32 статті Конституції, що ніхто не може заважати, зазнавати втручання в його особисте (сімейне) життя крім випадків, передбачених Конституцією.

Крім того, таке положення не узгоджується з іншими нормами проекту, якими передбачається, що документи, що містять персональні дані, комерційну чи професійну таємницю можуть надаватися лише в обсязі, що є об'єктивно необхідним для розгляду адміністративної справи або захисту прав її учасників.

Звертаю увагу, що Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що захист персональних даних має основоположну важливість для здійснення особою свого права на повагу до приватного та сімейного життя.

Прикро, але проект не містить завершених механізмів правового регулювання адміністративної процедури. Навпаки, увага, він доручає цей законопроект Кабінету Міністрів розробити відповідні нормативні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі я запрошую до слова народного депутата Лубінця Дмитра Валерійовича. Дві хвилини, будь ласка.

 

14:19:36

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую.

Руслане Олексійовичу, дякую комітет за те, що розглянув мої поправки. Я подав 44 поправки до цього законопроекту, врахували тільки 7.

Дуже багато здивувань викликає, чому, на мій погляд, позитивні поправки не були враховані. Але знову ж таки, я зараз не буду зупинятися на поправках, їх занадто багато, щоби не витрачати час. Я розумію, що все рівно, на жаль, жодна з них, напевно, не набере більшості.

 Але тим не менше, я хотів би сказати про ті зауваження, які не виправлені до другого читання.

Наприклад, перше. Значна частина термінології та процедур запозичені з процесуального законодавства, що штучно зближує процес надання адміністративних послуг із судочинством.

Друге. Викликає зауваження впровадження в адміністративній процедурі інституту свідка без достатнього врегулювання пов'язаних із цим аспектів.

Третє. Наприклад, законопроектом передбачається, що у разі необхідності отримання погодження чи висновку іншого адміністративного органу для вирішення справи, адміністративний орган звертається для цього до такого органу з визначенням достатнього строку. Тобто видається не зовсім обґрунтований надання адміністративному органу права давати вказівки іншому органу, в тому числі тому, що не знаходиться в його підпорядкуванні.

Тому зауважень дуже багато, напевно, що треба голосувати за цей законопроект в другому читанні, бо все ж таки треба врегульовувати це питання – питання вирішення адміністративних справ. Але зауважень дуже багато і, на жаль, мені здається, що через деякий час ми будемо вносити змінив цей закон, якщо він стане законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я надаю спочатку 1 хвилину народній депутатці Плачковій замість її поправок від 416 по 446, які там є. Будь ласка.

 

14:21:49

ПЛАЧКОВА Т.М.

Дякую, пане головуючий.

Насправді, я спочатку хочу подякувати авторам законопроекту, особисто пані Ларисі Білозір. Тому що насправді це, ну, великий труд, який ви зробили, але, тим не менше є ряд зауважень до цього законопроекту, без урахування яких, насправді, я не розумію, яким чином ми будемо його приймати.

По-перше, хочу звернути увагу щодо неприпустимості наявних усних адміністративних актів. Про що йде мова? По-перше, законопроектом передбачено, що обов'язково має бути провадження і матеріали справи. Але в той же час передбачається усний адміністративний акт, якого не буде в матеріалах справи.

Якщо так станеться, що цей чиновник звільниться, а про це, про усну адміністративну послугу, буде знати виключно чиновник і людина, якщо він звільниться, фактично не можна буде зрозуміти, чи був цей акт, чи не було його. Яким чином і хто буде насправді відповідати за здійснення або нездійснення такого акту?

Я вважаю, що до цих саме усних адміністративних актів ми зараз на цій стадії, де ми зараз знаходимося…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Далі ви просили ще 2 хвилини замість поправок з 447-ї по 572-у. Будь ласка, пані Тетяно.

 

14:23:06

ПЛАЧКОВА Т.М.

Також я хочу зауважити, що законопроектом передбачені дуже широкі можливості для відкликання або визнання недійсним адміністративного акту на користь однієї особи, які, наприклад, там задіяли шкоди іншим особам.

Про що йде мова? Мова йде про те, що адміністративний орган може власним рішенням скасувати, наприклад, своє рішення, яке буде стосуватися вашої земельної ділянки або майна, яке на ній розташоване. Тобто без суду, без слідства. Зараз це відбувається у судовому порядку, зараз органи місцевої влади або місцевого самоврядування, або державні органи для того, щоб оскаржити ваше право власності, обов'язково мають звернутися до суду. Законопроектом передбачається, що це зможе робити виключно адміністративний орган. Я думаю, що насправді це не те правосуддя, до якого ми маємо йти, і це не та держава, яку ми будуємо.

Тому я сьогодні… Ще дуже важливо насправді: мова йде, що акт, який може бути скасованим, якщо він буде суперечити принципам адміністративної процедури. Я хочу вам нагадати, який один із принципів адміністративної процедури – це вимоги керувати здоровим глуздом,  логікою та загальноприйнятим нормам моралі. Тобто якщо якийсь чиновник буде вважати, що ваші дії аморальні, він зможе відкликати своє рішення.

Я думаю, що це точно не те, до чого ми прагнемо. І це точно не та історія, яка стосується полегшення і покращення життя людей, і саме надання якісних адміністративних послуг. Давайте не будемо збільшувати чиновницькі функції і їх повноваження, а дійсно надамо повноваження людям і збережемо їх право на правосуддя.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І одразу ще 1 хвилина за 599 правку, пані Тетяно. По 599-й ви теж просили 1 хвилину.

 

14:24:57

ПЛАЧКОВА Т.М.

Одну хвилину, так. Я хочу всім зазначити, що законопроектом передбачена можливість перегляду адміністративних актів за нововиявленими обставинами протягом 5 років. Насправді, на мій погляд, це дуже такий великий строк, тому що протягом 5 років ваш бізнес або вашу справу можуть намагатися скасувати, закрити саме через скасування або визнання дійсною або недійсною тієї чи іншої адміністративної процедури.

Я розумію, що є і благі наміри в цієї норми, але насправді, на жаль, вона може використовуватись як чиновниками, так і опонентами абсолютно в інших цілях. Тому я абсолютно впевнена, що поправку мою 599 потрібно проголосувати і прийняти задля того, щоб цього не сталося.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І завершальна ваша 1 хвилина по 674 поправці і ми завершили. Так? Будь ласка, пані Тетяно.

 

14:26:00

ПЛАЧКОВА Т.М.

Дякую.

Насправді я б тут хотіла отримати відповідь. Можливо, вона є і, можливо, все не так, як я вважаю, а я хочу спитати щодо виконання дій за рахунок зобов'язаної особи. Законопроектом надається право делегувати виконання адміністративних актів, які з різних причин не виконуються, третім особам. І мова тут іде не про державних виконавців або ніяких інших залучених осіб. Абсолютно законопроектом передбачається нереалізований механізм дій стосовно того, які це треті особи, кого можна буде залучати і не визначається порядок залучення цих третіх осіб.

Тому я вважаю, що в жодному випадку не можна допускати такого подібного абсолютно вільного трактування у майбутньому цієї норми в цьому законопроекті. Якщо можна, надайте пояснення саме на цю мою поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

14:26:54

БІЛОЗІР Л.М.

Шановна Тетяно Михайлівно, щодо виконання за рахунок зобов'язаної особи, то немає тут делегування повноважень, залишається відповідальним орган влади, йдеться лише про матеріально-технічну складову. Наприклад, треба демонтувати МАФ або взяти десь кран, авто – так сьогодні це працює.

Тому важливо, що при застосуванні заходів впливу в особи є можливість все-таки добровільно виконати, завжди є завчасне попередження і можливість оскарження цих заходів впливу. Тому це дуже важливо. Тому ми прийняли, наш комітет прийняв рішення відхилити вашу правку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, в нас залишилося ще вісім поправок від народного депутата Миколи Княжицького. І я так розумію... (Шум у залі)

 Шановні колеги, я вас дуже прошу, в нас дуже обмаль часу. Давайте, щоб ми встигли проголосувати закон в цілому, я думаю, що це більш важливий перфоманс сьогодні буде. Якщо можна, пані Тетяно. Чи ви хочете цю останню саме проголосувати? Останню, да? 599-у з цих ви хочете проголосувати, так?  Добре.

Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку 599 народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити цю поправку. Тому прошу народних депутатів визначатись та голосувати.

 

14:28:35

За-92

Рішення не прийнято.

Дякую, пані Тетяна, за ваше розуміння і за вашу позицію.

І ми переходимо до завершального автора – пан Микола Княжицький. Дайте, будь ласка, 2 хвилини, поправки 638, 642 для обґрунтування. Будь ласка.

 

14:28:49

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановні колеги, законопроект дійсно непоганий, але розділ 92100, фактично ставить хрест на цьому законопроекті, бо фактично передбачає, що державний або місцевий орган може не лише приймати рішення, але й примушувати до його виконання в позасудовий спосіб, навіть якщо ці рішення незаконні. І це, звичайно, повний абсурд. Мої поправки саме про це і стосуються цього розділу. Поправки 638, 642 пропонують виключити із запропонованої комітетом до другого читання редакції положення про примусове виконання рішення та встановити, що рішення можуть виконуватися в поряду, встановленому Законом "Про виконавче провадження".

Законопроект пропонує процедуру примусового виконання адміністративних рішень, але при цьому змінює її термінологію на "захід впливу". Але по суті йдеться не про вплив щодо виконання адміністративного рішення. Законом "Про виконавче провадження"… Створення ще однієї процедури, яка прописана набагато простіше, ніж в Законі "Про виконавче провадження", є помилковим і здатне створювати додаткові спори щодо того, як саме виконувати той чи інший акт.

Крім того, в профільному законодавстві містяться особливі заходи відповідальності за невиконання рішень. Вони називаються штраф, а не грошове стягнення, як це пропонується в статті 96 законопроекту, щоб обійти вживання слова "штраф". Безпосередній вплив взагалі не розкрито і незрозуміло, що це таке. Чи може Нацполіція прислати спецназ до особи, яка не платить штраф за порушення правил паркування в рамках безпосереднього впливу?

Примусове виконання рішень регулюється Законом "Про виконавче провадження". Профільний закон, який містить цілий ряд норм для запобігання зловживань з боку держави, визначає права і обов'язки, запроваджує змагальність і необхідність дотримуватися процедури. Ми не можемо в цьому законі встановлювати паралельну процедуру до виконавчого провадження. Тим більше якщо відсутні будь-які процедурні норми і гарантії захисту прав. Пропоную ці дві правки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю тоді почергово їх на голосування.

Ставлю поправку 638 авторства народного депутата Княжицького. Комітет пропонує відхилити.

Прошу визначатись та голосувати.

 

14:31:18

За-89

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 642 народного депутата Княжицького. Комітет пропонує відхилити.

Прошу визначатись та голосувати.

 

14:31:40

За-80

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 656. Будь ласка, Микола Княжицький.

 

14:31:49

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Оскільки ми виступаємо проти дискримінаційної процедури примусового виконання, ми вважаємо, що в законі має бути прибрана стаття 94, яка визначає органи примусового виконання. Органи примусового виконання рішень вичерпно визначені статтею 5 Закону "Про виконавче провадження".

Ми не можемо розширювати цей перелік іншим законом. Так само не можемо наділяти орган, який прийняв певне рішення, повноваженнями і примусово його виконувати. Як він буде виконувати рішення проти себе, наприклад?

По суті цим законом ми надаємо чиновнику  можливість самостійно обирати, за якою процедурою будуть виконуватися його рішення проти платника податків – процедурою, встановленою Законом "Про виконавче провадження", яка містить багато балансів і інтересів учасників провадження та захист від державного свавілля, чи Законом про адмінпроцедуру, який ніяких запобіжників не містить, а може бути трактований як завгодно.

Прошу правку підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю 656 поправку народного депутата Княжицького на голосування. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.

 

14:33:07

За-77

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 671. Будь ласка, Княжицький.

 

14:33:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Поправка передбачає виключення із закону статті 95, яка допускає можливість виконання дії за рахунок зобов'язаної особи. По суті йдеться про те, що чиновник по суті підмінює собою суд, суд, який на сьогодні є єдиним органом уповноваженим вирішити спір та зобов'язати особу діяти в спосіб, встановлений законом.

Законопроект пропонує знищити судову владу і перетворити її насправді у владу чиновника. Щоб не допустити цього, прошу підтримати поправку 671.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 671 поправку народного депутата Княжицького. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.

 

14:34:05

За-79

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 689. Народний депутат Княжицький, будь ласка.

 

14:34:10

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Поправка пропонує виключити з закону систему штрафів за невиконання рішень адміністративного органу. Сьогодні існує чітка і прозора процедура. Якщо державний орган вважає, що особа неправомірно не виконує його рішення, він іде до суду, щоб суд вирішив спір і зобов'язав особу рішення виконати.

Законопроект пропонує встановити позасудову процедуру виконання рішень. І при чому, якщо особа рішення не виконує, на неї накладаються значні штрафи. Навіть, якщо це рішення відверто незаконне, особа мусить його виконувати, щоб не потрапити під штраф. А у випадку, якщо штраф не буде сплачено, законопроект пропонує в позасудовому порядку просто передавати свої постанови до виконавчої служби і без суду арештовувати рахунки, описувати майно і стягувати штраф, штраф за виконання абсолютно незаконних рішень.

Цього допустити не можна. Прошу підтримати мою поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 689 народного депутата Княжицького. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.

 

14:35:26

За-85

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 713. Княжицький, будь ласка.

 

14:35:31

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Законопроект пропонує застосовувати заходи безпосереднього впливу, але при цьому не пояснює, що таке заходи безпосереднього впливу. Чи може Національна поліція прислати спецназ до особи, яка не платить штраф за порушення правил паркування в рамках безпосереднього впливу? Чи може Держфінмоніторинг включити особу до переліку терористів за те, що вона постить пости, які Держфінмоніторингу не подобаються? Чи може Президент розпустити Верховну Раду в рамках заходів безпосереднього впливу, тому що не весь парламент готовий виконувати вказівки з Банкової?

Відповіді на всі питання по цьому закону – так, може, оскільки закон не містить чіткості, а, отже, допускає надзвичайно широкі повноваження для будь-якого державного органу.

Прошу підтримати мою поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 713 поправку народного депутата Княжицького. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.

 

14:36:38

За-81

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 728 народного депутата Княжицького. Будь ласка.

 

14:36:44

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Законопроект пропонує встановити попереднє попередження особи про застосування до неї заходів впливу. Тобто державний орган може прийняти відверто незаконне рішення і попередити особу, що якщо та його не виконає, її майно арештують, а саму її запроторять до в'язниці в рамках заходів безпосереднього впливу. Очевидно, що ця норма як частина процедури примусового виконання, має бути вилучена з законопроекту, про що я прошу вас в правці 728. Прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 728 поправка народного депутата Княжицького. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.

 

14:37:34

За-76

Рішення не прийнято.

І завершальна поправка народного депутата Княжицького 752-а, будь ласка.

 

14:37:42

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Я дивуюся, звичайно, як депутати, які вважають себе демократами, голосують за такі норми, а потім буде соромно їм за це.

Ця поправка пропонує встановити хоча б якусь видимість процедури застосування примусових заходів. В разі, якщо зобов'язана особа під час застосування заходів впливу чинить опір, до неї можуть бути застосовані примусові заходи в порядку, у межах та в спосіб встановлені законом.

А що таке "чинить опір"? Якщо особа не сплачує вчасно комуналку, вона чинить опір рішенням чи встановленню штрафів? Чи йдеться про збройний опір, до якого потрібно залучати правоохоронні органи, про які йдеться в статті 99?

Я пропоную підтримати мою поправку 759 і виключити цю статтю. 752 – виключити цю статтю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якраз і поправте… Мова йде про 752 поправку народного депутата Княжицького. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.

 

14:38:50

За-81

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ми пройшли всі поправки, так, більше ніхто не наполягатиме на своїх поправках? Тому запрошую народних депутатів зайняти свої місця. Ми переходимо до прийняття рішення.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про адміністративну процедуру (реєстраційний номер проекту 3475). Шановні колеги, готові голосувати?

Прошу голосувати.

 

14:39:49

За-291

Рішення прийнято. 

Закон прийнятий в цілому, колеги. Вітаю, колеги, це справді великий  шлях пройшли ми для прийняття цього законопроекту. Переходимо далі.

Пані Ларисо, особливо вас вітаю.

Шановні колеги, наступні законопроекти  5436, 5436-1, 5436-2, 5436-д – це перше читання проекту Закону про внесення змін до законів України щодо питання впровадження накопичувачів енергії.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати ці законопроекти? Є. Тоді давайте проголосуємо розгляд цього питання за скороченою процедурою, потрібно набрати 150 голосів. Прошу проголосувати, шановні колеги.

 

14:40:48

За-242

Рішення прийнято. 

Я запрошую до слова народного депутата України Кучеренка Олексія Юрійовича автора законопроекту 5436. Будь ласка. З місця будете? Будь ласка, включіть з місця тоді.

 

14:41:19

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я швидко, не буду затягувати час. З  одного боку, я радий, що разом з колегами ми зареєстрували вкрай важливий законопроект стосовно питання впровадження накопичувачів енергії. 

З іншого боку, завдяки тому, що в Комітеті енергетики та комунальних послуг нами було досягнуто консенсус практично і ми всі підтримали відповідний законопроект з літерою "д", я не буду наполягати на розгляді  свого законопроекту. Але єдине я хотів би сказати і зазначити декілька принципових моментів.

Це дуже важливий законопроект, бо ми всі розуміємо, що свого часу у 2015-2016 роках наші попередники трішки, м'яко кажучи, погарячкували і відповідно неконтрольоване зростання так званої зеленої генерації дуже потужно вплинуло і на технологічну роботу енергосистеми, і на фінансовий стан енергоринку.

І тут головне питання, шановні друзі з більшості, шановні наші монокоаліціяни, такі закони, як цей, треба було б приймати у вашому турборежимі в перший місяць вашої роботи у вересні 2019 року, і тоді не було б такої кризи. Натомість ви примудрилися прийняти Закон про імпорт білорусько-російської електроенергії і інші закони, які призвели сьогодні до величезної кризи в енергетиці.

Тому, шановні друзі, давайте виправляти помилки, визнавайте ці помилки і давайте приймати ті закони, які будуть рятувати сьогоднішню енергетику від величезної кризи.

Дякую за розуміння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Юрійович.

Я запрошую до слова народного депутата України Андрія Михайловича Геруса. Будь ласка, Андрій Михайлович. Включіть з місця, будь ласка.

 

14:43:41

ГЕРУС А.М.

Доброго дня, шановні колеги! Я хочу зняти з розгляду, якщо так можна зробити, мій законопроект для того, щоб ми всі підтримали законопроект "д" – доопрацьований.

Хочу звернути увагу на важливість цього законопроекту, тому що дійсно, буквально свіжий актуальний приклад. Сьогодні вночі були обмеження "зеленої" енергетики, а саме від вітроелектростанцій, тому що був сильний вітер і обмежувалися, але ми за це платили. В той же час, вже зранку сьогодні у нас знову включаються газові електростанції, вугільні електростанції для того, щоб покрити попит на електроенергію.

Відповідно критично важливо нам почати застосовувати і будувати в Україні накопичувач електроенергії. Тому що це дасть можливість  накопичувати і видавати електроенергію в пікові періоди, а саме зранку і ввечері.

Тому у мене прохання, щоб ми проголосували. І якщо можна, щоб ми сьогодні поставили, можливо, прийняти за основу і в цілому, а, якщо ні, то щоб ми скоротили строки подачі правок до семи днів.

Спасибі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова члена Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Юрія Олександровича Камельчука. Будь ласка, і від авторів, і від комітету. Будь ласка.

 

14:45:01

КАМЕЛЬЧУК Ю.О.

Добрий день. Якщо можна тоді три хвилини, я думаю, що я впишусь від авторів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 4 хвилини дайте, а ви вже впишетесь, то впишетесь. Будь ласка.

 

КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Дякую.

Юрій Камельчук, фракція "Слуга народу", Львівщина, Червоноградський район.

Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, шановні українці! Сьогодні без перебільшення історичний день для енергетики України. Адже   збереження енергії – це те, що життєво важливо для кожної людини і для кожної країни.

Я думаю, що ви всі знаєте, що у мене в руках – це зарядний пристрій, повербанк для зарядження телефонів. Але уявіть собі, що подібні пристрої, але в тисячі, в десятки разів більші, вони можуть постачати енергію для окремих будинків і навіть цілих мікрорайонів. Енергія до них може поступати як з класичних, так і з відновлювальних джерел енергії. Окремі підприємства та приватні будинки зможуть стати частиною енергетичної системи України і знімати проблему в пікові моменти для себе та інших споживачів.

Підставою для розроблення даного проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про ринок еклектичної енергії" є Енергетична стратегія України на період до 2035 року, згідно якої стимулювання розвитку відновлювальної енергетики, розвиток обладнання для акумулювання енергії є основним пріоритетом державної політики в галузі енергетики України.

Сьогодні об'єкти відновлювальної енергетики генерують від 8 до 13 відсотків в загальному балансі виробництва електроенергії. Інтенсивний розвиток відновлювальної енергетики паралельно з позитивним екологічним впливом створює ризики порушення балансової надійності енергосистеми.

Для забезпечення подальшого зростання частики альтернативної енергетики необхідно збільшити обсяг первинного, вторинного регулювання та резерву заміщення.

Об'єкти відновлювальних джерел енергії характеризуються негарантованим, тобто змінним графіком генерації електричної енергії впродовж доби, а також значними сезонними коливаннями обсягів виробництва. При злагодженій роботі електроакумулюючі системи сприятимуть стабільному функціонуванню енергосистеми, зменшенню дисбалансів у мережі, викликаних нерівномірним навантаженням від споживачів, та збереженню темпів введення об'єктів відновлювальної електроенергетики.

Сьогодні в Україні відсутня законодавча база, яка врегульовує дане питання встановлення та функціонування електроакумулюючих систем. Відсутність законодавчо визначеного статусу систем акумулювання електроенергії як учасника ринку не дозволяє використовувати сьогодні цю технологію на балансуючому ринку і ринку допоміжних послуг.

При розробці зазначеного проекту, друзі, були враховані положення Директиви ЄС про спільні правила для внутрішнього ринку електричної енергії 2019/944, якою визначено, що така система зберігання електроенергії, особливості застосування систем зберігання, особливості взаємодії з операторами системи передачі та операторами системи розподілу та основні принципи правового регулювання систем зберігання в країнах ЄС.

Законопроект 5436-д пройшов довгий шлях розробки в робочій групі Комітету енергетики за участю великої кількості державних та приватних стейкхолдерів. Він також отримав висновок Energy Community і пройшов незалежну юридичну експертизу та був доопрацьований комітетом.

Шановні колеги, прошу підтримати законопроект 5436-д про системи накопичування енергії в першому читанні та скоротити строки подачі правок до законопроекту вдвічі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Прошу записатися: два – за, два – проти.

Будь ласка. Слово надається народному депутату В'ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

14:49:13

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу надати слово Михайлу Бондару.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Бондар.

 

14:49:24

БОНДАР М.Л.

Шановні колеги! Бондар Михайло, 119-й виборчий округ, "Європейська солідарність", Львівщина. Я також є співавтором цього закону і попереднього, де Олексій Кучеренко якраз доповідав.

Дякую комітету, що напрацювали спільний законопроект. І "Європейська солідарність" буде його підтримувати, це обов'язково.

Але тут виникає питання. Накопичувачі. Якою енергією завтра ми їх будемо наповнювати: білоруською, російською? З якого вугілля, з російського, чи з якого ми будемо виробляти електроенергію і наповнювати ці накопичувачі?

Питання дуже потрібне, тому що дійсно, так як і голова комітету зазначив, є такі піки, коли одна генерація виробляє забагато електроенергії, її треба десь зберігати.

Тому голосуючи за цей законопроект, я хочу звернутися до Кабінету Міністрів виділити кошти для вугільної генерації, щоб вугілля власного видобутку спалювалося на ТЕЦ, ТЕС, і з нього якраз вироблялася електроенергія. Вкладати в розвиток тих регіонів, на території яких знаходяться якраз вугільні підприємства, дати робочі місця нашим вітчизняним шахтарям, а не купувати вугільну продукцію за кордоном. Треба зробити все можливе щоб вітчизняна енергетика, вітчизняні генеруючі компанії розвивалися і щоб ми не були залежні, в тому числі від країни-агресора.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Совсун Інні Романівні, фракція "Голос".

 

14:51:24

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, законопроект цей направду отримав безпрецедентну підтримку в профільному Комітеті з питань енергетики. Це рідко трапляється в комітеті, але трапилося з цим законопроектом. Чому? Вочевидь, що є загальне розуміння, що нам необхідно рухатися в напрямку розвитку "зеленої" енергетики.

Європейський Союз ставить перед собою амбітну мету, що 40 відсотків генерації має надходити з відновлюваних джерел енергії.

Україна так само поставила певні цілі в цьому напрямку. Ми кажемо про те, що ми маємо перейти до 30 відсотків з відновлюваних джерел впродовж наступних 20 років. Вочевидь, для цього необхідно покращувати інвестиційний клімат, залучати інвестиції як внутрішні, так і зовнішні для розвитку відновлюваних джерел енергії.

Але так само необхідно вирішувати технічні проблеми, які виникають у зв'язку з відновлюваною енергетикою. Необхідність збалансувати енергію вітру і сонця, оскільки ми розуміємо, що вітер і сонце не є тими джерелами енергії, які можуть працювати цілодобово, які можна вмикати чи вимикати тоді, коли це необхідно. Саме для цього необхідний законопроект, який врегулює питання накопичувальних потужностей в українській енергосистемі.

Але те, що ми приймаємо цей законопроект сьогодні – це є крок уперед. Те, що ми рухаємося до "зеленого" майбутнього – це теж правильно. Але разом з тим, працюючи над цим, ми не повинні забувати про ту ситуацію, яка склалася сьогодні на енергетичному ринку України. Попри запевнення влади про те, що все буде добре, що не буде віялових відключень, на жаль, ми бачимо, що ситуація в українській енергетиці залишається вкрай складною. Ми бачимо, як стрімко скорочуються запаси вугілля. І дуже дивно чути від представників влади про те, що це є реалізацією з українського боку Зеленого курсу.

Зелений курс – це правильно, "Голос" це підтримує. Але Зелений курс – це про стратегічні продумані дії і планування, яке забезпечить насправді інтереси українських громадян і сьогодні, і в найближчому майбутньому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається, зараз, спочатку Загородній Юрій Іванович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

14:53:36

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Дякую, шановний Руслан Олексійович. Я прошу передати слово народному депутату України Колтуновичу Олександру Сергійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.

 

14:53:44

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Я дякую шановному Юрію Івановичу.

Шановні колеги, я хотів би звернути увагу і попередніх виступаючих, й інших, що ви не плутайте "зелену" енергетику і лобістську енергетику фінансово-промислових груп.

Ті, хто сумнівається, порівняйте тариф на "зелену" енергетику в Україні і, наприклад, в Німеччині. Так у Німеччині, виявляється, тариф на "зелену" енергетику вдвічі менший, чи точніше, кратно менший за деякими напрямками, ніж в Україні. Це раз.

Другий момент. Ви ж згадайте, до чого ці призводять маніпуляції на енергоринку? До того, що нам в свій час скасували пільговий тариф на електроенергію в 90 копійок, підняли до 1 гривні 68, потім десь намагалися спустити, але все одно це також є причиною підняття.

Ще один момент – це щодо нарахування вартості комунальних послуг. Ми ж всі з вами постійно чуємо, що в нас тарифи не змінюються, а Держстат публікує дані, що у нас, наприклад, у вересні місяці нарахування за житлово-комунальні послуги були 4,8 мільярда гривень, а у вересні цього року, тобто згодом, плюс 2 роки, уже 11 мільярдів гривень. Ось як у нас не змінюється тарифна політика.

Що стосується пролонгації пільгового тарифу на "зелену" електроенергетику – це також один із елементів лобізму фінансово-промислових груп, які в тому числі мають відношення і до таких проектів законів як цей. Що стосується накопичувачів, то вони ж не тільки для "зеленої" енергетики, але і для інших видів, а це призведе до спекуляцій на ринку взагалі і на балансуючому ринку, і електроенергетики в цілому.

Наша пропозиція. Члени нашої фракції, члени комітету запропонували запровадити акциз на "зелену" енергетику, а тих, хто впроваджують відповідні заходи з встановлення накопичувачів, звільняти від цього акцизу на відповідну суму. Це дієвий економічний інструмент, який буде якраз впливати і стимулювати впровадження відповідних накопичувачів. Наразі це питання не вирішується, тому ми не будемо підтримувати даний проект закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Кучеренко Юрій Олексійович. Олексій Юрійович, перепрошую. І після цього ще Бакунець. І будемо переходити до голосування. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Олексій Юрійович.

 

14:55:59

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.

Олексій Кучеренко, "Батьківщина". Шановні колеги, "Батьківщина" підтримає цей законопроект, як я вже сказав, але хочу звернути увагу і депутатів, і всього суспільства на ризики того, як вчергове ми мікроскопом можемо цвяхи забивати.

Ці накопичувачі  можуть стати важливим елементом так званого ринку електроенергії. Чудово. Звертаю вашу увагу, шановні "слуги народу", цьому ринку рівно стільки років, скільки ми з вами і ви в монокоаліції керуєте країною – 2 роки і 4 місяці. За ці 2 роки, це повністю ваш експеримент, цей енергоринок потрапив у величезний шторм, там вже боргів на 75 мільярдів гривень, там всі заборгували один одному. Він став, так званий енергоринок, зразком ручного керування як з боку певних осіб з нашого комітету, так і з боку Національної комісії з регулювання енергетики. Саме ручне регулювання недбале цією так званою незалежною комісією спричинило кризу.

І, вибачте, при всій повазі до Президента України, коли він звинувачує опозицію, професійних експертів в тому, що вони панікують, та ні, друзі, вугільна криза спричинена ручним регулюванням, спричинена тим, що 2 роки війни на енергоринку, і заплатить за цю війну саме споживач.

І останнє. Друзі, вчора була така дуже цікава подія: Президент оголосив, що нарешті влада забезпечила постачання семи човнів з вугіллям з Америки. Друзі, мушу вам новину відкрити – це приватна одна компанія достатньо велика тягне це вугілля. Це раз.

А друге – цих семи човнів вистачить аж на 12 днів роботи. Тому не розслабляйтеся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович. І після цього переходимо до голосування.

 

14:58:07

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, Павло Бакунець, група мажоритарників "Довіра", Львівщина. Звичайно, що даний законопроект запроваджує розширені повноваження діяльності операторів системи накопичення електричної енергії. Від сьогодні вони можуть... Не лише вводиться термін "накопичення електричної енергії", але також вони можуть імпортувати та експортувати електричну енергію. Ми підтримаємо даний законопроект за основу з доопрацюванням до другого читання.

 Сьогодні, шановні колеги, звертаючись до вас, до цих педагогів з Львівщини, які присутні в нашому залі, заради яких ви працюєте, ми ще раз звертаємося до Кабміну, аби звернули увагу на наші тарифи, особливо для цих домогосподарств, які в опалювальний період опалюють свої помешкання, не маючи газу, електричною енергією. Для того, аби встановити їм пільговий тариф, зменшити аніж 1 гривня 68, або все ж таки пільгову норму на споживання електричної енергії, або хоча б нічний тариф. Це...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, для того, щоб встигнути завершити це питання, я продовжую наш розгляд до завершення цього питання. Продовжую, тому що вже 15 година скоро, я, користуючись правами головуючого.

У нас всі виступили з цього питання?

Ще, будь ласка, Скороход Анна. І переходимо до голосування по цьому питанню. Будь ласка.

 

14:59:37

СКОРОХОД А.К.

Шановні колеги, депутатська група "За майбутнє" підтримає даний законопроект в першому читанні. Взагалі питання, яке мало бути винесено ще декілька років назад, його блокували у комітеті. Я навіть подавала правки, коли розглядався законопроект про "зелену" генерацію. Але на той момент воно не підтримувалося.

Тому даний законопроект є дуже правильним, дуже необхідним для того, щоб українці не платили ні за що. Тому що коли ми маємо системи накопичення електроенергії для "зеленої" генерації, то це є вирішальним питанням для того, щоб ми регулювали цей сегмент електроенергії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, всі виступили. Прошу народних депутатів підготуватися до прийняття рішення.

Є пропозиція. Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу проект Закону про внесення змін до законів України щодо питання впровадження накопичувачів енергії (номер Закону 5436-Д).

Готові голосувати? Прошу проголосувати.

 

15:01:12

За-295

За – дев'ятсот… 295, перепрошую.

Нестор Іванович, були ваші колеги, попросили. Почекайте ще секундочку.

Є пропозиція комітету скоротити вдвічі, тому я її ставлю. Відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і поправок та підготовки до другого читання законопроекту реєстраційний номер 5436-д – це проект Закону про внесення змін до законів України щодо питання впровадження накопичувачів енергії.

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу голосувати.

 

15:02:05

За-242

Рішення прийнято.

І ще Олександр Сергійович. Оголошення.

 

15:02:12

КОРНІЄНКО О.С.

Відповідно до статті 60 прим. 1 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Розумна політика". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Разумкова Дмитра Олександровича.

Разом з тим, повідомляю, що Кабаченко Віктор Володимирович відкликав свій підпис зі списку народних депутатів, які виявили бажання увійти до даного МФО.

Дякую.

 

15:02:32

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині.