ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

21 вересня 2021 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:01:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати та гості Верховної Ради! Шановні колеги, прошу народних депутатів підготуватись до електронної реєстрації. Нагадую, після початку реєстрації необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути на зелену кнопку "За" або першу зліва та утримувати ці дві кнопки одночасно до кінця реєстрації, тобто до появи результатів на табло.

Шановні колеги, готові реєструватися? Прошу реєструватися.

 

10:02:00

У залі зареєстровано 189 народних депутатів. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України: Інни Романівни Совсун, фракція "Голос", давайте привітаємо (Оплески), та Мар'яна Богдановича Заблоцького, "Слуга народу", давайте привітаємо (Оплески).

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп для внесення пропозицій, оголошень, заяв і повідомлень. Прошу представників фракцій і груп записатися на виступи.

Слово надається народній депутатці України Приходько Наталії Ігорівні, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

Бойко, будь ласка. Юрій Бойко.

 

10:03:22

БОЙКО Ю.А.

Шановна президія, шановні народні депутати! Ключове питання цього пленарного тижня – це презентація бюджету на наступний рік. Але коли я побачив цей проект бюджету, в мене виникло таке дежавю, тому що він повністю повторює бюджети попередніх восьми років, бюджети попередньої влади і бюджети сьогоднішньої влади за останні два роки. Власне кажучи, прийняття таких бюджетів і привело до того, що половина громадян України за останні декілька років опинилися за межею бідності. Я вважаю, що цей бюджет потребує негайної зміни, тому що він є антинародним і не відповідає інтересам громадян України.

І взагалі за останні два роки ми бачили марафон обіцянок з боку вже діючого Президента і провладної коаліції, які залишилися невиконаними. Нам обіцяли мир на Донбасі, нам обіцяли зменшення комунальних тарифів, нам обіцяли боротьбу з бідністю. Все це залишилося невиконаним. У нас немає миру на Донбасі. У нас тільки зростають комунальні тарифи. А, враховуючи зростання цін і зменшення соціальної бідності... соціальних виплат, у нас немає боротьби з бідністю, а є подальше занурення наших людей в це ганебне явище. І все це разом називається однією фразою – це антинародна політика діючої влади.

"Опозиційна платформа – За життя", наша політична сила, має чітку позицію з приводу ключових питань, які важливі для суспільства, людей. Ми вважаємо, що треба домовлятися, а не стріляти, і в нас є політична воля для шляху до миру. Ми знаємо, як зменшити комунальні тарифи: за рахунок того, що всі вітчизняні енергоносії повинні йти на потребу людям, на потребу нашим громадянам.

Ми вимагаємо, щоб було введено державне регулювання на ціни на товари першої необхідності, що дуже важливо для людей. І ми будемо відстоювати ці позиції, тому що це потрібно нашим людям. Ми будемо боротись за те, щоб ці позиції були втілені в життя і наші люди, дійсно, отримали підтримку від наших парламентарів, держави. І тільки це є державна позиція.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юрій Анатолійович.

Шановні колеги, до слова запрошується народний депутат України Сергій Володимирович Шахов, депутатська група "Довіра".

Кулініч Олег Іванович, будь ласка.

 

10:06:30

КУЛІНІЧ О.І.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні виборці! За минулий тиждень до депутатів нашої групи "Довіра" звернулося дуже багато представників органів місцевого самоврядування, простих людей щодо тарифів на енергоносії. Особливо катастрофічно виглядає ситуація з бюджетними установами, а місцева влада взагалі не знає, що робити і як провести цей опалювальний сезон. При формуванні місцевих бюджетів на 2021 рік громади планували кошти на опалення комунальних закладів за ціною попереднього опалювального сезону, але ціна на газ зросла в 2,5 разу. На сьогодні в нас склалася ситуація, коли собівартість українського газу становить приблизно 2,6 гривні за кубометр, а, для прикладу, територіальні громади Полтавщини, яку я представляю в парламенті, де цей газ добувають, змушені купувати його по 26, а то і 30 гривень, тобто за ціною на європейських хабах. На перерозподіл видатків бюджету немає в громад, знову ж таки відсутній ресурс. А для покриття різниці в тарифах місцеві бюджети за різними оцінками потребують субвенцій з державного бюджету на рівні 15-16 мільярдів гривень на цей опалювальний сезон. До речі, в проекті Держбюджету на 2022 рік жодної копійки на субвенцію, на вирівнювання тарифу не передбачено.

Також давайте не забувати і про борги минулих років. Станом на 14 вересня сумарна прострочена заборгованість підприємств теплокомуненерго перед НАК "Нафтогазом" складає 57 мільярдів гривень. З них за 21-й рік – 22 мільярди гривень, тобто 35 мільярдів гривень – це борги минулих років.

Ще одна проблема полягає в тому, що бюджетні установи комунальної власності не можуть перейти до НАК "Нафтогазу" як до постачальника "останньої надії", тому що на це нема юридичного механізму.

Ще важливу проблему хотів би озвучити – це робота органів соціального захисту населення. У січні 21-го року запрацювала Національна сервісна служба. Її органи на обласному рівні почали працювати лише з серпня, але жодна з 42 державних соціальних програм, яку виконують органи соціального захисту, на рівні обласних підрозділів досі не передана. І сьогодні ця робота повністю провалена. Орган, який виконує лише контролюючи функції, тоді як фахових спеціалістів, які працювали з людьми, скоротили на 35 відсотків. Тому ми звертаємось від групи "Довіра" до уряду з конкретними вимогами.

 Перша – це субвенція місцевим громадам для покриття різниці в тарифі. Забезпечення юридичної можливості для переходу бюджетних установ до постачальника "останньої надії". Вирішення середньорічного тарифу на газ для комунальних підприємств. Відновлення нормальної роботи органів соціального захисту населення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Тарасу Івановичу Батенку, депутатська група "Партія"За майбутнє".

 

10:09:40

БАТЕНКО Т.І.

Шановна президія, шановний Руслан Олексійович, шановні колеги народні депутати! Розуміючи, що цей парламентський тиждень буде дуже непростий, позаяк ми будемо розглядати за результатами Погоджувальної ради законопроекти і про олігархів, і драконівський законопроект податковий 5600, ми закликаємо як депутатська група не формувати у парламенті вольтову дугу напруги, зберегти внутрішню парламентську демократію, захистити право депутатів на висловлення своєї позиції і права законодавчої ініціативи, закріпленого в Конституції України. Тому що нам  не сподобалася вчорашня репліка одного з голів парламентського комітету, не хочу  називати його прізвище, який сказав, що, виявляється, демократія – це влада більшості, а не влада народу чи народовладдя. Таке цікаве розуміння демократії, і ми з таким розумінням далеко зайдемо, друзі.

Для нас демократія – це коли абсолютна влада – нікому, це коли є система стримувань і противаг. Бо в іншому випадку це є диктатура і авторитаризм, і  про це треба пам'ятати, насамперед  монобільшості, "слугам народу".

Я хочу так само сказати про інше, про події, які відбулися цього тижня, в тому числі   на теренах України. Ми бачили, як Росія продовжує гібридну війну проти України, масово звозячи мешканців окупованих територій Донбасу в Державну Думу при голосуванні на вибори в Ростовську область. При цьому реакція української влади є двояка. В офіційному інформаційному полі, у заявах, які лунають у Верховній Раді, ми засуджуємо і вимагаємо  визнавати таку Державну Думу нелегітимною. Але разом з тим ми відкриваємо дільниці для голосування на своїй території, в консульських установах, посилаючись на міжнародні договори, на які Російській Федерації щодо України наплювати на ці міжнародні договори.

Ми обговорюємо зараз скільки голосів партія влади взяла в Державну Думу Російської Федерації. Ми за прийняття відповідної  постанови у Верховній Раді України, яка засуджує ці вибори у так звану Державну Думу  Росію, але ми також і проти когнітивного дисонансу у владних головах в Україні.

Рівно ж, колеги, ми пропонуємо прийняти Верховною Радою іншу постанову, проект Постанови 6001, яким закликаємо визнати і ФСБ, і ГУР Російської Федерації терористичними організаціями, що займаються дестабілізацією і дезінтеграцією нашої держави, підтримкою  диверсійно-терористичної діяльності квазідержавних утворень так званих "ЛНР" і "ДНР".

І тим самим ми ще раз покажемо, що стоїмо на захисті національних інтересів України і спроможні протистояти викликам, які сьогодні стоять перед нашою українською державою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Величковичу Миколі Романовичу.

Ірина  Володимирівна, будь ласка, Геращенко.

 

10:12:48

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні українці! Півтора року тому Банкова зрадила українські спецслужби, зрадила наших розвідників, фактично зливши унікальну спецоперацію і передавши Путіну 33 вбивці. Сьогодні спецслужби зраджуєте ви, "слуги", дискредитуючи саму ідею цивільного парламентського контролю. Замість ТСК ви створили "безумну ТСН" –  тусовку "слуг народу", яка працює прачечною по відмиванню Банкової від того багна, куди ви вляпалися зі спецоперацією "вагнерівців".

Я хочу нагадати, що ця "безумна ТСН" тиждень тому вже вийшла з папірцем, написаним на Банковій, де вона зачитувала, що ніякої операції не було, а були тільки наміри, в усьому винен Порошенко. А потім "ТСН" у повному складі разом зі своєю очільницею втекли, коли на цю тусовку прийшли безпосередньо розвідники, ті, хто брали участь у розробці операції, ті, хто безпосередньо свідчили про те, що Порошенко давав такі вказівки розпочати її, і ті, хто мали сказали ключове: так а хто ж знаходився в той роковий день в приміщенні на Банковій, хто чув деталі про початок останньої фази спецоперації, і в кінцевому результаті хто той кріт, який передав все Банковій.

Скажіть, будь ласка, ви, які живете по програмі 20/30/50, чи знаєте ви, що сьогодні українська армія, яка щодня захищає вас, не отримує виплати. Якщо два роки українська армія скаржилася, що при Зеленському їй перестали піднімати зарплати, сьогодні перестали виплачувати. Це ваша ганьба, що півтора мільярди гривень боргу за що –  за бойові, за речові, компенсацію за винайм житла. Чи розумієте ви, які день в день отримують компенсацію від Верховної Ради за те, щоб жити в готелях тут комфортно, що таке для солдата і офіцера, який отримує від держави 2 тисячі гривень 800 під найм житла, за них не можна зняти квартиру (не тільки в Києві –  в Хмельницькому, в Рівному, ніде, де знаходиться насправді бази дислокації наших воїнів, на  Донбасі не можна за ці гроші зняти сьогодні житло), так їх три місяці не виплачують. Вам не соромно?

Тому ми вимагаємо насправді створення ТСК, а не "тусовки "слуг народу", куди увійде опозиція. У вас конфлікт інтересів, ви відмиваєте зрадників з Банкової.

Друге. Ми вимагаємо закритого засідання Верховної Ради, де почути, що відбувається з українською армією, як це так, що сьогодні їм не платять гроші. Ви не платите, які день в день отримують ваші виплати, всі виплати: і депутатські, і зарплати, і за винайм житла. Ви сьогодні створюєте бюджет на 22-й рік, де знову дисбаланс на поліцейську державу: СБУ, ДБР піднімаєте зарплати –  армію ви знову намагаєтесь принизити.

Насправді ми не дамо вам цього зробити, і, звичайно, всі зрадники мають піти сьогодні по статті "державна зрада" на відповідальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Кірі Рудик, будь ласка.

 

10:16:07

РУДИК К.О.

Доброго ранку! Минулого тижня я і мої колеги з партії "Голос" зустрічались з представниками бізнес-асоціацій: Українською радою бізнесу, Європейською Бізнес Асоціацією, Спілкою українських підприємців. Разом вони об'єднують тисячі підприємців та їх співробітників.

Ми говорили про те, що необхідно зробити напередодні локдауну, щоб кожен, хто хоче працювати, міг це спокійно зробити. Ми говорили про те, що влада дбає про підприємців за залишковим принципом –  тільки коли вони виходять на вулицю або починають масово закриватись.

Я звертаюсь до кожного, в кого є власна справа. Партія "Голос" представляє в парламенті саме вас. Якщо у вас є крамничка або юридична фірма, або кав'ярня, або ви програміст, або перукар, партія "Голос" відстоює ваші інтерес. Ми перші вийшли з пропозицією дозволити працювати вакцинованим в локдаун, тому що я дуже добре  пам'ятаю кожне звернення минулого року, кожен не виконаний план, взятий кредит, провалений проект. Я  пам'ятаю, як виходили на вулицю підприємці Львівщини, що влада залишає їх без штанів. І я обіцяла, що зроблю все, щоб цього року це не повторилося. Кожен, хто хоче працювати і слідує правилам, повинен мати можливість це робити. І це тільки перший крок.

Наступні кроки такі. Відмінити ЄСВ та податкові перевірки під час  локдауну. Минулого року це дуже добре спрацювало, і ми вимагаємо повторити це цього року. Наша пропозиція з весни лежить в парламенті і чекає свого часу.

Попереджати про нокдаун завчасно, ця пропозиція вже працює, і партія "Голос" також була ініціатором її.

Крок три – це додаткові 10 мільярдів гривень на підтримку підприємств під час локдауну. Такі зміни до бюджету 2021 року я внесла до парламенту ще вчора. Вони дозволять зменшити навантаження, яке лягає на бізнес під час обмежень.

Коли переглядають бюджет, коли формують новий, коли обговорюєте ви правила або пільги, я завжди питаю себе, а де тут підприємці, де тут є малий та середній бізнес, де тут про кожного, хто заробляє гроші, хто не поїхав, хто робить свій бізнес в Україні?

З давніх-давен маніфест бізнесу до держави був "не чіпайте нас". На жаль, зараз через локдаун це зробити надзвичайно важко, але потрібно, щоб якщо правила вводяться, вони були справедливими, зрозумілими, і про них попереджали завчасно. Саме це є головний пріоритет "Голосу" зараз: зробити так, щоби кожний, в кого є власна справа, її або його бізнес пережили ковід  без втрат, там, де потрібно, отримали допомогу і могли робити і працювати далі, рухати наш…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Тимошенко Юлії Володимирівні, фракція "Батьківщина".

 

10:19:39

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, в цьому залі є все: прекрасна трибуна, гарні крісла, кнопочки, і навіть депутати.  Чого в цьому залі немає просто хронічно? Тут немає інтересів людей, тут просто не існує української нації, тому що вони викреслені начисто з усього, що робить Верховна Рада.

Я можу вам сказати, що я уважно разом з фракцією вивчила порядок денний на сьогодні і на цей тиждень. Принизливий, лобістський порядок денний, де починається руйнація Трудового кодексу, де у людей працюючих забираються останні права по гарантуванню восьмигодинного робочого дня, забираються можливості ходити гарантовано у відпустку, мати два вихідних, все це перекладається на угоду, практично нівелюється роль профспілок в державі, і багато інших корупційних речей приймаються в цьому порядку денному. Але тут немає абсолютно уваги до того, що сьогодні інфляція в країні досягла вже таких меж, що 50 відсотків доходів українців іде на їжу, в Німеччині, для порівняння, 10 відсотків. Тут не говориться по те, що люди вже не можуть виживати на ті копійки, які ви їм залишаєте. І в бюджеті на наступний рік знову епоха бідності продовжується в повному обсязі.

Наша фракція проїхала по райгазам і подивилася, що робиться з тарифами. Хочу поінформувати вас, що людям треба, щоб отримати оці 7,99 заповітних гривень за кіловат… за кубометр, заключити угоду з постачальником "останньої надії". На одного інспектора в райгазі приходиться десятки тисяч людей, а заключили на цю хвилину від 300 до 500. Це означає, що люди, по-перше, не знають, що їм треба робити, щоб отримати хоча високу, але таку ціну на газ, а, по-друге, жоден райгаз, міськгаз не встигне обслужити людей, щоб укласти всі угоди. Місцеві бюджети штовхають на повне банкрутство, вимушуючи їх компенсувати різницю в тарифах на тепло.

Хаос в країні, який люди називають "бардак", досяг апогею. Але в цьому залі людей, їх інтересів, їх болі, їх бідності тут немає. 

Тут є розподіл, дерибан бюджету, тут є зменшення прав людей, закриття соціальної політики. Припиняйте це робити! Або парламент повернеться до служіння людям і Україні, або такий парламент Україні просто не потрібен, ні з яким спікером. І тому поверніться до реального життя і до людей!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Гетманцеву Данилу Олександровичу, фракція "Слуга народу".

 

10:22:51

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, трошки більше двох років тому ми прийшли до парламенту з програмними цілями. Програмною ціллю номер один було народовладдя. Народовладдя – це програма "Слуги народу".

Народовладдя – це те, коли надра належать народу і народ отримує справедливу частку від експлуатації цих надр та видобутку. Народовладдя –  це коли працює перерозподіл в країні національного доходу, і немає такої ситуації, коли один збагачується втричі, а пенсіонери отримують пенсії в 2 тисячі гривень. Народовладдя –  це закон один для всіх, а не для народу один, а для тих, хто в одних руках має політичний вплив, медіа та велику власність, інший чи взагалі його нема.

Тридцять років держава бореться з тим, що ми всі називаємо олігархатом. Тридцять років олігархи стають все міцнішими і міцнішими, все багатшими і багатшими. Ми удаємо цю боротьбу, а не боремося з ними.

І тоді, коли у Верховній Раді з'являються ті закони, ті ініціативи, які дійсно б'ють стару систему, які дійсно ламають олігархат, ми з вами стикаємося з перепонами, штучними перепонами і колосальним супротивом цієї системи. З'являється 11,5 тисяч поправок до закону, який при розгляді його від поправки до поправки не можна взагалі розглянути в залі Верховної Ради, який усуває пільги для олігархів. 11,5 тисяч правок нам не дають можливості розглянути за скороченою процедурою. З іншого боку, ми згадуємо про норми Регламенту, які також начебто перешкоджають розгляду законопроектів у залі, які 54 рази, 54 рази з початку цього року, порушувалися нами ж при розгляді інших менш важливих для олігархів законопроектів. Знову ж таки блокується процедура скороченого розгляду.

Але ми розуміємо, що олігархат – це зло, це система, де успішними є не розумніші і не ті, що більш працелюбні, а успішними є більш хитрі. Це система зв'язків, корупційних зв'язків, яку необхідно ламати. І ми повинні її зламати і зламаємо її, незалежно від супротиву.

І фракція "Слуга народу" стоїть послідовно і чітко на позиції проти олігархату не на словах, а на ділі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович.

Шановні колеги, надійшла заява про перерву із заміною на виступ. Але перед тим, як я надам слово народній депутатці Дмитрієвій, я хочу звернутися до зали.

Шановні колеги, коронавірус нікуди не зник. Я дуже прошу, все-таки щоб у нашому залі ми дотримувалися елементарних заходів епідеміологічної безпеки, щоб ми дотримувалися носіння масок. Тому я дуже закликаю усі фракції, всі групи провести роботу з народними депутатами з тим, щоб ми своїм прикладом показували, як ми повинні протистояти епідемії коронавірусу. Дякую, колеги.

Шановні друзі, надаю слово народній депутатці України Дмитрієвій, будь ласка.

 

10:26:51

ДМИТРІЄВА О.О.

Доброго дня, шановні колеги. Тисячі українських пацієнтів кожного дня борються за своє життя. Хтось бореться з COVID, хтось бореться з онкологічними захворюваннями, а хтось бореться з орфанними захворюваннями. І результат цієї хвороби залежить не лише від лікаря, а й від доступу до ліків. Для багатьох пацієнтів доступ до інноваційних ліків – це єдиний шанс на порятунок. Зараз, наприклад, більше мільйона пацієнтів є онкохворими або мають історію на рак.

Держава в середньому витрачає близько 25 гривень на лікування одного громадянина інноваційними препаратами. Це дуже мало. Інноваційні ліки є дуже дороговартісними і не кожен може їх собі дозволити на лікування. Таких історій дуже багато і життя людини залежить від того чи зможе сім'я зібрати вчасно необхідну суму.

Я переконана, що так бути не може. Держава має усі необхідні можливості для того, щоб дати змогу пацієнтові зосередитися на лікуванні, а не на зборі коштів. Щоб допомогти онкопацієнтам в Україні недостатньо чути їх, потрібно терміново задіяти практичні інструменти, що вже існують. Один з них – це зміни до Закону "Про публічні закупівлі", що запроваджує договори керованого доступу в державних закупівлях. Законопроект 4662 – це реальна допомога нашим українцям. Він сьогодні знаходиться в залі, і я дуже прошу вас підтримати його у другому читанні та в цілому.

Зараз я звертаюся до вас, на другому та третьому поверсі ми разом з Національним інститутом раку, громадською спілкою "Коаліція онкопацієнтів України", спільно з ініціативою "Рік обізнаності про рак легенів" підготували інсталяцію "Життя на папері". Завдяки віртуальній реальності, проекціям та інтерактивним зонам паперові інсталяції у формі кімнат одужують і перенесуть вас до реальних домівок онкопацієнтів. Ці інсталяції створені зі спогадів онкопацієнтів, статистичних даних та законів на рак в Україні. Ці папірці, на яких життя онкохворих, папірці, яких так багато в житті кожного.

Тому запрошую вас у перерві в кулуари, щоб на власні очі побачити як живуть онкопацієнти та почути історії їх життя.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, ми завершили виступи від фракцій, ми завершили виступ, який був заміною за перерву, і перелік питань, що пропонуються для обговорення і прийняття рішення, сьогодні вам надано. Тому переходимо до їх розгляду.

Першим питанням сьогодні до розгляду пропонується проект Постанови про внесення змін до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер проекту 5893-2).

Шановні колеги, є необхідність обговорювати? За скороченою процедурою це обговорюється відповідно до Регламенту. Тому прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається народній депутатці України Клименко Юлії Леонідівні, фракція політичної партії "Голос". Будь ласка, Юліє.

 

10:30:14

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Прошу передати слово Юрчишину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин, будь ласка.

 

10:30:25

ЮРЧИШИН Я.Р.

Юрчишин Ярослав, об'єднання "Справедливість". Насправді ми вкотре стаємо свідками, коли в порядок денний не включаються надзвичайно важливі законопроекти. Ми досі не бачимо законопроекту фактично по процедурі відбору керівника Національного антикорупційного бюро України. Ми не бачимо законопроекту, визначеного Президентом пріоритетним, про ліквідацію Окружного адміністративного суду. А суд і далі чудить. В принципі дуже показово, що саме в цей час судді подалі блокують судову реформу, відтак забираючи у наших громадян можливість отримати справедливість.

Тому в принципі цікаво, чому такі важливі законопроекти, притому визначені Президентом як невідкладні, та й досі не потрапляють в порядок денний? А відтак в принципі за ці зміни голосувати змісту немає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина".

 

10:31:32

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Для нашої фракції є цілий ряд принципових питань, на яких ми наполягаємо вже не перший місяць. Те саме було на останній Погоджувальній раді. Ну, як можна не розглянути питання про забезпечення населення і комунального сектору газом власного видобутку? При тому, що оціночна ціна на газ при цій тенденції очікується за 20 гривень, тобто майже в 4 рази в порівнянні з тим, що ми сьогодні маємо. Як можна не підтримати пропозицію про фактично наведення порядку з тарифною політикою в газовій сфері, в електроенергетиці? Як можна не підтримати нашу пропозицію, яка стосується підняття мінімального прожиткового рівня, мінімальної заробітної плати, тим більше напередодні голосування по проекту бюджету на 22-й рік?

На жаль, навіть перелік цих коротких питань, а ми всього вносимо шість десятків найважливіших питань, не включаються в порядок денний. Натомість ми бачимо пропозиції, які стосуються або вузького кола олігархів, і це називається антиолігархічним законом, або пропозиції, які стосуються, яким чином далі не сплачувати податки тим, хто уникає від податків, і весь податковий тиск перекласти на малий і середній бізнес.

Для нашої фракції є цілий ряд принципових питань, які для нас і будуть тим маяком, чи цей парламент виступає за те, щоб підтримати громадян, підтримати малий бізнес, підтримати тих, хто сьогодні робить все можливе, щоб навести порядок, в тому числі і на митниці, чи ті пропозиції, які фактично далекі від життя. Наша фракція не буде голосувати за ці зміни в порядок денний. Ми запропонували цілий пакет змін.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Зінкевич Яні Вадимівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

10:33:44

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.

 

10:33:52

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги, два роки тому ви оббрехали нашу політичну команду і прийшли до влади на гаслах нових облич, дотримання Регламенту. І що ми бачимо зараз? Люди, які обіцяли дотримуватися Регламенту, жодного разу вчасно не роздали за  десять днів таблицю з поправками.

Тому ми вимагаємо, щоб всі законопроекти, які будуть стояти в порядку денному цієї сесії, вчасно подавалися всі поправки, особливо коли мова йде про такі скандальні законопроекти як 5600, які ставлять на коліна не олігархів, а український малий і середній бізнес, який ви хочете видоїти для своїх оцих "конвертов", програми 20/30/50. Також ми хочемо нагадати, що всі фракції мають пропорційне право до формування порядку денного, а ми як опозиційна фракція жодного разу за ці два роки не бачили наших законів у порядку денному. Ми вимагаємо від вас 6006 негайно поставити в порядок денний. У вас немає програми як витратити на державу, на українців, звалені вам на голову милістю МВФ, з яким ви, до речі, обіцяли у вашому серіалі "Слуга народу" не співпрацювати. Так ось зараз цей МВФ дав вам 2,7 мільярда доларів, народу України, ви хочете їх вкрасти. А ми пропонуємо, щоб ці кошти пішли на заборгованості військовим, яким ви не платите сьогодні, на заборгованості лікарям, які перестали на виїзди виїжджати, і інші речі.

І друге –  це ТСК, а не безумна "ТСН по "вагнерівцям". Вибачте, будь ласка, ви зраджуєте сьогодні, після Банкової, наші спецслужби, нашу армію, наших розвідників і це має отримати відповідну парламентську реакцію. Це має бути створена ТСК як контрольний механізм, де має бути присутня опозиція, а опозиція вже 13 місяців пропонує створити ТСК в рамках парламентського контролю за тим, що відбулося на Банковій, за зрадою. Негайно вимагаємо поставити це в порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Макаренку Михайлу Васильовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".

 

10:36:08

МАКАРЕНКО М.В.

Шановний пане головуючий, прошу передати слово Колтуновичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович, будь ласка.

 

10:36:15

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний головуючий, я насамперед звертаюсь до вас. Ви, напевно, знаєте про ситуацію, яка склалася в Інституті ядерних досліджень Національної академії наук України, де з 15-го по 30 листопада відправили працівників інституту в неоплачувані відпустки у зв'язку з браком коштів для виплати заробітної плати. Це питання, на мій погляд, має також включатися і розглядатися терміново бюджетними змінами і не тільки по цьому інституту, але і в цілому по Національній академії наук України, по Національній академії аграрних наук, інших галузевих академіях. Це раз.

Другий момент. Я не можу не звернути увагу, що в нас борги по заробітній платі в цілому 3,9 мільярда гривень, їх теж необхідно виплачувати. Також мають включатися відповідні зміни щодо подолання заборгованості з виплати заробітної плати.

Третє. Не можу не відреагувати на ту адженду,  яку ви пропонуєте, вона реально навіть не нульова, а вона мінусова. Тому що ті законопроекти, які пропонуються, вони наносять безпосередні економічні збитки національній економіці.

Ну, і не можу не відповісти депутатам з найбільш проолігархічної партії, яка ініціює законопроекти, які, наприклад, з останнього, можу десятки прикладів навести, які зняли акциз для "зеленої" енергетики або не підняли ренту на руду і так далі, і так далі, і тому подібне.

Тому ви як найбільш проолігархічна партія, це вже ваша внутрішня кухня, будете як ви ставити закони відповідні вносити в порядок денний. Але нас цікавить, щоб був від цього економічний ефект для національної економіки, про те народовладдя, про справедливий розподіл, про який ви всі розказуєте, але здійснюєте кроки з точністю до навпаки. Наприклад, я повідомлю про останній момент – це акциз для  "зеленої" енергетики.

І останнє, те, що нас стосується і що хотіли би ми сказати. Справедливий пропорційний розподіл відповідно до кількості мандатів. Має бути перелік законопроектів саме здійснюватись і розраховуватись на цих принципах і на цих цифрах. Тому ми не будемо  як фракція підтримувати даний проект постанови.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, бажає ще хтось виступити? Бачу. Я попрошу запросити народних депутатів до зали, після цього будемо голосувати. Поки я надаю слово Антону Едуардовичу, будь ласка, 

 

10:38:31

ПОЛЯКОВ А.Е.

Дуже цікаво, колеги, було послухати голову фінансового комітету, який там розповідав нам сьогодні про те, що вони твердо стоять на передовій боротьбі з олігархами. Ми всі українці це побачили на минулому футбольному матчі, як "слуги народу" твердо борються з олігархами, і на якій передовій вони стоять. Якщо б ви хотіли, дійсно, працювати на Україну, то  порядок денний був би іншим, і ми не витрачали би свій час на цей фейковий закон боротьби проти олігархів. А, дійсно, приймали б ті законодавчі ініціативи, які б зменшували тарифи, збільшували пенсії і, дійсно, вносили якийсь позитив у життя наших українців. Тому ці зміни до порядку денного  ми їх не підтримуємо.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Більше ніхто не хоче висловитися. Тому, шановні народні депутати, я ставлю на голосування проект Постанови про внесення змін до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України  дев'ятого скликання (реєстраційний номер проекту 5893-2).

Готові голосувати? Готові? Шановні колеги, тоді прошу підтримати та проголосувати.

 

10:40:08

За-212

Рішення не прийнято. 

Ідемо далі, шановні колеги. Наступне питання, яке в нас за розкладом, – це повторне перше читання законопроекту 5454. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу строків звернення за отриманням  адміністративних та інших послуг під час дії карантину. Це, ще раз підкреслюю, повторне перше читання, доопрацьований закон, з поданням  комітету,  надійшов 15.09.2021 року.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою  процедурою. Для прийняття рішення потрібно 150 голосів.

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:41:19

За-216

Рішення прийнято. 

Слово надається доповідачу голові підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Білозір Ларисі Миколаївні.

 

10:41:38

БІЛОЗІР Л.М.

Шановна президія, шановні народні депутати, шановні українці! Законопроект підготовлено Комітетом  з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвиту та містобудування на виконання Постанови Верховної Ради України про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг під час дії карантину.

Якщо коротко, то мета цього законопроекту – нарешті відновити надання деяких адміністративних послуг для людей та бізнесу саме органами державної влади та посадовими особами. З'явилися випадки, коли, керуючись законопроектом, який ми прийняли у березні минулого року, відповідно деякі органи державної влади затягують надання адмінпослуг, і люди та бізнес дійсно не розуміють ні терміни, ні отримують деколи саме послуги, котрі вони потребують.

Отже, під час доопрацювання законопроектом було враховано пропозиції народних депутатів та ГНЕУ, згідно з якими на період встановлення карантину громадяни мають право звертатися або не звертатися, але ці звернення обов'язково органи державної влади мають розглянути.

Отже, доопрацьований комітетом проект Закону про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямований на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби щодо перебігу строків звернення (5454) пропонується Верховній Раді України за наслідками розгляду у повторному першому читанні прийняти за основу та в цілому. У разі прийняття законопроекту доопрацювати його з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ларисо Миколаївно. Це був ваш виступ і як ініціатора, і як від комітету. Дякую вам.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається народному депутату Клочку Андрію Андрійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

10:44:18

КЛОЧКО А.А.

Доброго дня, шановні народні депутати. Даний законопроект на сьогодні дуже важливий, тому прошу його підтримати, бо він враховує багато запитань звичайних людей, які не можуть отримати відповіді на ті запити, які вони надсилають до державних органів.

Шановні колеги, я прошу зібратися, трошечки тихіше в залі і все-таки підтримати даний законопроект сьогодні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Німченку Василю Івановичу,  фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За  життя".

 

10:45:05

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко Василь Іванович, "Опозиційна платформа – За  життя". Шановні колеги, цей законопроект передбачає недопущення встановлення обмежень стосовно строків і всього іншого в період коронавірусу. Треба, мабуть, вести мову про те, що до чогось готовиться Міністерство охорони здоров'я, чи готовиться виконавча влада. Що у нас в країні, мабуть, будуть вводити обмеження і дуже суттєві обмеження. То я хотів би, щоб в цьому законопроекті все було опублічено, именно через цей законопроект.

І друге. Не можна людей держать в закритій кімнаті, вони не мають ніякої інформації.

І третє. Я хотів би сказати, шановні колеги,  пам'ятаєте, коли прийшли до нас стосовно прививок на предмет коронавірусу, там біля туалету поставили ту бригаду медицинскую, біля туалету, де проходила вакцинація народних депутатів,  це хто так міг посміятись, я не знаю, але я хотів би сказати, що народний депутат, він національній політичний діяч, який виконує замовлення і накази виборців в условиях народовладдя нашої країни.  

Якщо ми визнаємо, що народовладдя – це влада більшості нашої фракції, монофракції, то тоді давайте скажемо, що ми тихенько будуємо диктатуру. І з цим зв'язаний,  до речі, і цей закон. Подивіться щодо обмежень, обмеження будуть стосуватися, перш за все, громадян.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Немирі Григорію Михайловичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

10:47:16

НЕМИРЯ Г.М.

Прошу передати слово Сергію Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Владиславович Соболєв, будь ласка.

 

10:47:21

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Про що цей законопроект? Наша фракція, безумовно, його підтримає. Цей законопроект надає можливість всім громадянам, у кого закінчуються або закінчилися терміни на надання адмінпослуг, автоматично на період карантину продовжувати цей термін.

Це фактично стосується всіх адмінпослуг, і, на наш погляд, це дуже своєчасне рішення, фракція підтримає його, але це повинно бути комплексне рішення, яке стосується не лише адмінпослуг. Якщо уряд розуміє, що країна заходить в новий, досить важкий період карантину, що обмеження, які будуть стосуватися, можуть бути або на рівні, або, можливо, ще серйозніше, ніж існували раніше, повинен підготовлений бути урядом комплексний законопроект, який буде стосуватися неможливості пропущення термінів, наприклад, звернення до судів. Якщо громадяни не зможуть, тим більше, в цьому періоді хаосу, коли судова влада змушена фактично йти і слідувати духу закону, і на сьогоднішній день фактично переорієнтовувати суди згідно з новим адміністративним поділом,  нам треба прийняти комплексний законодавчий акт, який не дозволить громадянам фактично пропускати ті терміни, які стосуються звернень фактично по всіх позовах.

Саме тому будемо вважати, що це перший крок. Фракція його підтримує, ми проголосуємо "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Владиславович.

Слово надається народному депутату України Лопушанському Андрію Ярославовичу, фракція політичної партії  "Європейська солідарність".

 

10:49:16

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.

Прошу слово передати Артуру Герасимову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.

 

10:49:29

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановні українці! Звичайно, ми будемо підтримувати цей законопроект, але тільки в першому читанні. Поясню чому. Тому що нам головне, щоб при підготовці до другого ми ще раз перевірили, щоб не постраждали громадяни. Тому що мета добра, по суті, добрий законопроект, але, ви знаєте, ми вже звикли до того, що в будь-якому законопроекті "слуг" може бути якийсь дрібний рядочок, від якого страждають громадяни.

Але якщо ви по суті подивитися про що цей законопроект, він про гарні речі, але причина яка? Через те, що в нас нібито вже немає COVID, в нас нема карантину і так далі. Але 5 тисяч 159 – це саме стільки сьогодні в нас нових випадків захворювань, 137 – саме стільки людей за добу померли, і вже померли тільки за офіційною статистикою більше 55 тисяч осіб від COVID. А ви знаєте, що фахівці і експерти кажуть, що ця статистика значно занижена і ця цифра значно перевищує 100 тисяч осіб.

І окрім цього, ми всі бачимо рішення уряду, який зараз готується до посилення карантину і готується навіть до введення певних локдаунів. Але, звичайно, ми будемо підтримувати законопроект, але хотів би звернутися, що коли ви пишете пояснення, коли ви пишете причину чому ви це хочете зробити, будь ласка, аналізуйте ситуацію, але не пишіть це просто зі стелі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще попросився в нас з мотивів Лозинський Роман Михайлович, "Голос".

Ще хтось буде? Бачу, добре, я дам слово.

 

10:51:08

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Роман Лозинський, об'єднання "Справедливість". Шановні колеги, нам в цьому залі треба пам'ятати, що українці живуть не тільки в центрі Києва, не тільки в центрі великих міст, але і в маленьких невеличких громадах, в сільських територіях, в гірських територіях. І те, що ми всі називаємо словом "децентралізація", треба пам'ятати, що одна з основ децентралізації – це якісні і доступні послуги, це швидке надання довідок, це забути про їхати цілий день маршруткою в районні центри, в інші центри, аби отримати свої законні документи.

Тому, очевидно, цей законопроект потрібно підтримати. Послуги до людей потрібно наближати. Якість послуг потрібно піднімати. Але на цьому теж не варто зупинятися. У нас існує безліч громад, в яких потрібно добудовувати ЦНАПи, підвищувати заробітні плати працівникам і покращувати якість самих послуг.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народній депутатці України Скороход Анні. І після цього ще Лариса Білозір, і потім я попрошу запросити народних депутатів до зали, і ми будемо голосувати.

Анна Скороход, будь ласка.  

 

10:52:25

СКОРОХОД А.К.

Шановні колеги, ми вже обговорювали даний законопроект, і його дійсно треба приймати. Більше того, він досконало доопрацьований нашими колегами. А тому є пропозиція приймати одразу в цілому.

Депутатська група "За майбутнє" підтримує даний законопроект, і давайте переходити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Лариса Білозір. І після цього переходимо до голосування, колеги.

 

10:52:53

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, я прошу все ж таки проголосувати за основу і в цілому. Цей законопроект чекають люди, чекає бізнес. Тому що, ви згадайте, його треба ще було прийняти рік тому. Ще в березні минулого року ми фактично антиковідним першим законом зупинили не тільки перебіг звернення людей і бізнесу, але і надання послуг. І цим користуються недобросовісні чиновники органів державної влади, відкладають надання послуг як для бізнесу, так і для людей. Тому я прошу все-таки, щоб ми дійсно повернули вже чіткі, скажімо так, строки розгляду цих звернень. Чиновники на місцях отримують зарплату, працюють, чому вони мають не надавати певні послуги?

Тому прошу ще раз колег підтримати за основу і в цілому. І там ми даємо якраз ще 30 днів для цих органів державної влади, щоб вони зібралися силами нарешті і надали ті послуги, а не затягували.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лариса Миколаївна.

Шановні колеги, є пропозиція комітету прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками. Але я спочатку поставлю за основу, а потім запитаю чи не буде заперечень, поставлю в цілому.

Готові голосувати? Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу  строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг під час дії карантину,  це повторне перше читання (реєстраційний номер проекту 5454). Я ставлю зараз на голосування прийняття цього проекту за основу.

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:54:54

За-313

Рішення прийнято.

Після цього, якщо немає заперечень у залі, я ставлю прийняття даного законопроекту в цілому з необхідними техніко-юридичними правками. Мова йде про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг під час дії карантину (реєстраційний номер проекту 5454).

Готові голосувати? Ще раз підкреслюю, це вже в цілому з необхідними техніко-юридичними правками. Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:55:38

За-319

Рішення прийнято. Дякую, колеги.

Шановні колеги, далі у нас йдуть два законопроекти, але мене тільки що повідомили, що ще не завершився по них комітет. Тому є прохання пропустити їх і піти далі, а після того, як буде рішення комітету, ми повернемося до їх розгляду. Нема заперечень? Нема.

Переходимо до законопроекту 4662, це проект Закону про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу (друге читання). Надано таблицю. До слова до трибуни запрошується голова підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Мовчан Олексій Васильович.

Шановні колеги, є ті, хто будуть наполягати на поправках? Є, так? Зараз, секундочку, я знайду цей законопроект, одну секундочку.

Хто буде наполягати, покажіть, будь ласка. Бачу. "Голос" буде, так?  А яка поправка у вас? Я перепрошую, я не бачу, хто це. Тоді йдемо по поправках, я зрозумів, да.

3 поправка, Пузійчук. Не наполягає.

4 поправка, Пузійчук. Не наполягає.

5-а, Пузійчук. Не наполягає.

7-а, Пузійчук. Не наполягає.

8-а, Дубнов. Не наполягає.

9-а, Стефанишина. Наполягає? Будь ласка, включіть. Стефанишина.

 

10:57:24

СТЕФАНИШИНА О.А.

Шановні колеги, я представляю об'єднання "Справедливість". Ольга Стефанишина. Хочу вам сказати, що цей законопроект є, дійсно, надважливим і сьогодні всі пацієнти спостерігають за тим, як Верховна Рада буде за нього голосувати. Ми сподівалися, що він пройде в парламенті ще навесні, але були ризики, що навіть Комітет з питань економічної політики його не підтримає. Я особисто там була і переконувала депутатів за нього голосувати.

Цей законопроект допоможе тяжкохворим, з орфанними хворобами, з онкохворобами, з діабетом і іншими тяжкими хворобами нарешті отримати ліки від держави. Я не буду наполягати на цій поправці, оскільки розумію, що будь-яка дискусія з приводу цього законопроекту може його загальмувати, тому дуже прошу всіх колег мобілізуватися зараз і дати максимальну кількість голосів за цей важливий для пацієнтів законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Більше ніхто не наполягатиме. Це була остання поправка, яка могла бути внесена. Тому, шановні колеги, я попрошу приготуватися до голосування.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу.

Готові голосувати? Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати.

 

10:59:23

За-309

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую, колеги.

Наступний проект закону, це перше читання, законопроект 5388, 5388-1. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин. Проект внесений Кабінетом Міністрів України, а альтернативний внесений народним депутатом Івченком. Так, секундочку.

Шановні колеги, я ставлю на голосування розгляд цього питання за скороченою процедурою. І нагадую, що для цього потрібно набрати 150 голосів. Тому прошу підтримати та проголосувати.

 

11:00:19

За-240

Рішення прийнято.

Я запрошую до доповіді заступника міністра економіки Глущенко Світлану Володимирівну.

Шановні колеги, а де представник міністерства? Я попросив би все-таки Прем'єр-міністра України звернути увагу на представництво законопроектів, які подаються урядом в парламент, щодо присутності представників, які повинні їх доповідати. Але ми зробимо іншим чином.

Я надаю слово автору альтернативного законопроекту народному депутату України Івченку Вадиму Євгеновичу. Будь ласка, Вадиме Євгеновичу.

 

11:02:10

ІВЧЕНКО В.Є.

Івченко, "Батьківщина". Колеги, я перший раз бачу, коли від уряду не приходить представник захищати урядовий законопроект. Це просто ганьба! І ви маєте всі звернутися за це до уряду. Це неповага до парламенту. Перше.

Друге. Колеги, до вас звертається Генеральний секретар Міжнародної конфедерації праці Шаран Барроу. 200 мільйонів людей є членами цієї конфедерації, Європейської конфедерації праці – 45 мільйонів людей. Вони підготували спільного листа до Президента, до Голови Верховної Ради, до міністра соціальної політики. Вони говорять про неприпустимість прийняття законопроектів, які суперечать міжнародним трудовим стандартам. Серед законів, про які вони говорять, це законопроект 5388.

Колеги, ми разом з Федерацією профспілок напрацювали законопроект, який дійсно (це альтернативний) регулює питання щодо трудових відносин за трудовими договорами. Для цих суб'єктів ми значною мірою зменшуємо бюрократичне навантаження і спрощуємо регулювання праці, скорочення зайвих бюрократичних процедур трудових відносин, зокрема необхідність одержання дозволу від профспілки, спрощується процедура розірвання трудового договору, скорочується на відміну від чинного закону термін попередження працівника, спрощується ведення суб'єктам малого підприємництва документів, пов'язаних з трудовими відносинами. Суб'єкт малого підприємництва самостійно визначає обсяг документів з питань охорони праці, які підлягають оформленню і обліку.

Колеги, профспілки на сьогоднішній день налічують приблизно 6 мільйонів членів. Вони просять вас, щоб був підтриманий саме альтернативний закон. Давайте не нищити трудові відносини, яке пропонує уряд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається співдоповідачеві, голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Миколаївні Третьяковій.

 

11:04:26

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Урядовим законопроектом 5388 передбачено внесення змін до Кодексу законів про працю України, яким спрощується процедура укладення строкового трудового договору та проходження випробування. Власне, цей законопроект встановлює різницю між строковим і безстроковим трудовим договором. Відповідно встановлюється, що строкові договори можуть укладатися на термін, але не більший ніж 5 років, це європейська практика.

У зв'язку з тим, що урядовий законопроект стимулює роботодавців до легального оформлення трудових відносин, створює передумови для більш ефективного дотримання законодавства про працю, передбачає встановлення зручного режиму робочого часу та відпочинку, а також ефективне використання періоду відпустки, комітет на своєму засіданні 28 травня за результатами розгляду вказаних законопроектів рекомендував парламенту підтримати законопроект 5388.

 Щодо порушень європейського законодавства можу сказати, що порушення європейського законодавства не бачить в цьому законопроекті ніхто, крім Федерації профспілок України, а відповідно від першого до другого читання, якщо хтось вважає, що ми щось порушуємо, то в цьому випадку це можна виправити.

Крім того, урядовим законопроектом під час його опрацювання був проведений соціальний діалог між СПО профспілок, СПО роботодавців і урядом. На тому засіданні профспілки погодилися рекомендувати урядовий законопроект до першого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати це питання? Прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається народному депутату Синютці, фракція "Європейська солідарність". Олег Михайлович, будь ласка.

 

11:06:33

СИНЮТКА О.М.

Прошу передати слово Миколі Княжицькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький Микола Леонідович, будь ласка, фракція "Європейська солідарність".

 

11:06:44

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Пане головуючий, ви сказали, що йде засідання бюджетного комітету. В принципі, це ж заборонено під час засідань. То при Разумкові не було такого, але я ніби тут бачу членів комітету.

Що стосується цього законопроекту. Очевидно, що в цьому законопроекті є багато позитивних норм. І для мене, наприклад, і для людини, яка до заняття політикою колись займалася менеджментом, це було би великим спрощенням. Але коли ми дивимось на цей закон, ми бачимо, що, в принципі, роль профспілок як така взагалі нівелюється, скасовується процедура надання згоди профспілки на звільнення працівника чим мінімізується можливість захисту прав працівників профспілками. В цій частині норми цей проект суперечить статті 36 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових відносин.

Пропонується визначати істотні умови праці в конкретному трудовому договорі з кожною особою, замість прийнятих правил внутрішнього трудового розпорядку. Очевидно, це теж повністю нівелює роль профспілок і можливість профспілок в захисті людей.

В новій частині редакції частини третьої пропонується уточнити, що працівник має бути поінформований про зміну істотних умов праці лише у випадку, якщо вони тягнуть за собою погіршення умов праці. Фактично це суперечить Директиві Європейського Союзу про прозорі та передбачувані умови праці в Європейському Союзі, згідно з якою у випадку будь-яких змін в основних аспектах відносин, а не тільки тих, які тягнуть за собою погіршення, інформація надається роботодавцем працівникові.

Найголовніше. На відмінку від діючої редакції закону передбачається запровадження можливості випробування при прийнятті на роботу, в тому числі для осіб, які стали переможцями конкурсного відбору. Фактично цей закон перекреслює всі конкурси. Бо якщо виграв хтось, хто не подобається керівнику чи органу, який призначає, то можна цю людину звільняти і оголошувати новий конкурс.

Запроваджується новий підхід до встановлення матеріальної відповідальності працівника. Одним словом ми будемо утримуватися, оскільки цей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Приходьку Борису Вікторовичу, група "Довіра", будь ласка.

 

11:09:02

ПРИХОДЬКО Б.В.

Прошу передати слово Миколі Бабенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Бабенко, будь ласка.

 

11:09:08

БАБЕНКО М.В.

Доброго дня, шановні колеги! Депутатська група "Довіра", перш за все, перед голосуванням за цей законопроект  хоче висловитись  щодо того, що ми вважаємо неприпустимим, коли урядовий законопроект не представляється  представниками уряду, ми вважаємо, що принаймні заступник міністра економіки мала б можливість  з'явитися сьогодні для того, щоб представити даний законопроект.  І я звертаюся до голови комітету Третьякової Галини Миколаївни щодо того, щоб ми це питання врегулювали.

А що стосується безпосередньо законопроекту, депутатська група "Довіра" підтримає його сьогодні лише в першому читанні. Це в цілому позитивний законопроект, яким спрощується процедура укладення строкового трудового договору та проходження випробування при наймі на роботу, оптимізується порядок надання роботодавцем інформації працівникові про умови, що стосуються трудового договору, та деякі інші позитивні моменти.

Але законопроект містить також певні дискусійні норми щодо звільнення членів профспілок. Я думаю, що ми будемо вести дискусію з роботодавцями і профспілками під час підготовки даного законопроекту до другого читання і будемо шукати компромісні рішення, щоб задовольнити вимоги всіх учасників соціального діалогу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово надається  народному депутату України Кабаченку Володимиру Вікторовичу, фракція політичної партії  Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

11:10:59

КАБАЧЕНКО В.В.

Прохання надати слово Волинцю  Михайлу Яковичу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Якович Волинець, будь ласка. 

 

11:11:08

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, шановні члени уряду, громадяни України! Знаєте, чому сьогодні з Міністерства економіки або від уряду ніхто не прийшов доповідати законопроект 5388? Я дам відповідь. Тому що ніхто не хоче брати на себе цю відповідальність, цей великий гріх перед  людьми найманої праці,  перед всім суспільством,  ніхто не хоче з влади йти в протиріччя проти напрацьованих десятиріччями міжнародними нормами і стандартами.

Ось мій колега пан Івченко говорив про те, що Голова Міжнародної конфедерації профспілок Шарон Барроу, а також Голова Всеукраїнського об'єднання профспілок і одночасно Голова Європейської конфедерації профспілок Лука Вісентіні звернулися послідовно 10 травня цього року і 9 вересня до Президента України Володимира Зеленського, до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, до Прем'єр-міністра пана Шмигаля з конкретним зверненням і поясненням, що такий законопроект в Україні приймати… закон як закон ні в якому разі не можна приймати, він порушує десятки конвенцій міжнародних організацій праці. Мої колеги, які виступали раніше, попередньо, вони засвідчують, що тут порушення Конституції, базового Закону про профспілки, Закону "Про відпустки", повністю порушується Кодекс законів про працю.

Шановні друзі, ті, хто проголосує за цей законопроект, вони будуть політичними трупами. Це торкається 22 мільйонів людей найманої праці, людей працездатного віку і всіх поколінь, яких це торкнеться. Ми не можемо жити окремо в світі, ми намагаємося  інтегруватися у європейський простір до цивілізованого світу. Ні в якому разі в умовах COVID при відсутності соціального діалогу без проведення експертних оцінок, без погодження з профспілками, без погодження з людьми найманої праці не можна приймати такий закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Скороход Анні Костянтинівні, депутатська група "Партія "За майбутнє".

 

11:13:31

СКОРОХОД А.К.

Прошу передати слово Сергію Рудику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рудик, будь ласка.

 

11:13:41

РУДИК С.Я.

"Німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть", Тарас Григорович Шевченко, 1848 рік. Як відчував, що "слуги" прийдуть до влади через 170 років.

Тут пані Галина Третьякова сказала, що ніхто крім профспілок не бачить порушень європейського законодавства. Спеціально для пані Галини, порушуються: Конвенція 87 Міжнародної організації праці про свободу асоціацій та захист права на організацію; Конвенція МОП № 158, Директива Ради Європи 98/59/ЄС від 20 липня 1998 року про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення, стаття 36 Конституції України. Тому що не можна звільняти людей без думки профспілок. І це знають в усьому світі, крім Галини Третьякової від партії "Слуга народу". Виключається необхідність введення правил внутрішнього трудового розпорядку або графіку змінності. Скасовується обов'язковість введення графіку відпусток та подання повідомлень про початок відпустки.

Товариство, ви коли говорите про боротьбу з олігархатом, ви маєте на увазі кого? Ви хочете звільняти людей, як рабів? А без цього не можна реформувати і боротися з бідністю?

Товариство, всі, хто проголосує за цю ганьбу, будуть червоніти до кінця цієї каденції, і політичний труп – це мінімум, що буде світити вам. Ніхто за вас не проголосує, якщо будуть голосувати чесно, а не протоколи. Я нікого  не лякаю, я попереджаю,. Не голосуйте за цю ганьбу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Цабалю, фракція "Голос", 1 хвилина.

Ще хтось хоче виступити, шановні колеги, бо після цього будемо переходити до голосування? Немає бажаючих.

 

11:15:58

ЦАБАЛЬ В.В.

Володимир Цабаль, об'єднання "Справедливість". Шановні колеги, згадуючи останню кризу восьмого-дев'ятого року,  пам'ятаєте, як північноєвропейські країни з цієї кризи значно швидше вийшли, а південно-європейські, більшість, дуже довго виходили. І одна з основних причин була  це ліберальність трудового законодавства. Це трудове законодавство, яке думає як про працівника, так і роботодавця, який створює робочі місця.

Тому я закликаю в першому читанні підтримати цей закон, який лібералізує трудове законодавство, який дає більше можливостей роботодавцю, і в кінці від цього виграють працівники, тому що хороший роботодавець зростає, його доходи ростуть, зарплати ростуть, і працівник в кінцевому випадку також виграє.

Тому, колеги, підтримуємо цей закон в першому читанні. Дійсно, є багато речей, які треба допрацювати, я  говорив з бізнес-асоціаціями, допрацюємо до другого і в другому вже будемо мати кращий текст.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще хтось бажає висловитися? Тоді прошу зайняти народних депутатів свої місця.

Хто ще бажає? А, прошу, Колтунович Олександр Сергійович. Я вас побачив. Будь ласка, Олександр Сергійович.

 

11:17:20

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановні колеги, ну, на жаль, ми не зможемо підтримати даний проект закону, наша фракція зареєструвала альтернативний законопроект до даного.

Безумовно, ми не розділяємо ту політику щодо зайнятості, яка на сьогоднішній день чи впродовж останніх двох років існує. Тому що… я вам звернуся в цифрах, тому що коли ви приходили до влади, рівень безробіття в країні був там порядку 7 відсотків, 7,5. Зараз 10,5 відсотка. Плюс 3 відсотки – це високі цифри, якщо брати цей загальний показник, який розраховується щодо рівня безробіття за методологією Міжнародної організації праці. Це перший момент.

Другий момент – програми про стимулювання зайнятості мають бути зовсім іншими. Вони мають мати економічну базу, фіскальну базу, ресурсну базі для того, щоб створювалися ці робочі місця і у нас люди не йшли у відпустки за власний рахунок, те, що я вам казав за Інститут ядерних технологій Національної академії наук України, а все-таки працювали, мали гідну заробітну плату і працювали на цих об'єктах.

Дякую, і, повторюсь, не підтримуємо цей закон.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект закону… вірніше пропозицію комітету про прийняття за основу законопроекту номер 5388, урядового, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин.

 Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.                                                                                          

 

11:19:06

За-244

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях, будь ласка. Рішення прийнято за основу.

Шановні колеги, до мене надійшло дві заяви з перервою із заміною на виступ. Я надаю слово народній депутатці Совсун, а після цього в нас ще... Ще від двох фракцій хто буде виступати? Хто буде виступати від вас? Тимошенко після цього Юлія Володимирівна.

Будь ласка.

 

11:19:36

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, зараз ми будемо голосувати ряд законів, пов'язаних з бюджетом: спочатку про внесення до порядку денного змін до бюджету на 21-й рік, потім ми будемо обговорювати бюджет на 22-й рік.

В зв'язку із цим я вам хочу нагадати один законопроект, який ми з вами всією залою, всі разом проголосували влітку цього року. Це законопроект, яким пропонувалося виділити гроші з державного бюджету для того, аби встановити в українських лікарнях кисневі станції. Тоді, коли ми голосували за цей законопроект, представники уряду мені казали: не варто зараз Верховній Раді в це втручатися, ми вирішимо це питання на рівні Кабінету Міністрів.

На жаль, це питання досі не вирішено. На жаль, за літо уряд жодним чином не допоміг українським лікарням, українським лікарям та українським пацієнтам підготуватися до нової хвилі епідемії. Ми знаємо, що нова хвиля епідемії буде, ми знаємо, що вже від завтра Україна переходитиме в жовту зону. Але, на превеликий жаль, при цьому ми так само знаємо, що українські лікарні фактично не підготовлені до цієї нової хвилі.

Вчора міністр охорони Ляшко сказав, що станом на сьогодні 30 відсотків  ліжок з киснем вже зайняті хворими. Повторю, 30 відсотків ліжок з киснем вже зайняті. Це ми ще не дійшли до піку епідемії. Це означає, що, на превеликий жаль, кисню знову в українських лікарнях не вистачатиме.

Зараз ми чуємо дуже багато заяв від уряду про те, що якісь гроші десь пішли. Ви знаєте, я розіслала запити в усі департаменти охорони здоров'я для того, аби дізнатися, власне, чи пішли якісь гроші, чи ні. Так, декілька департаментів сказали, що вони змогли використати залишки, які у них залишалися з попередньої субвенції. Але, на превеликий жаль, від більшості департаментів я отримала відповіді ось такого штибу. Урядом та місцевими органами влади кошти на закупівлю і встановлення кисневих станцій в закладах охорони здоров'я у поточному році не виділялися. Таких відповідей я отримала десятки з усієї країни.

Шановні депутати, шановні колеги, ви поїдете до себе на округи, ви будете стикатися з тим, що знову не вистачає кисню в лікарнях. І ви будете за це вже нести персональну відповідальність, тому що ми про це говоримо вже пів року. Я вас дуже прошу зараз не гратися з цим питанням. П'ятнадцять мільярдів, які ви пропонуєте виділити на дороги, - це, можливо, важливо, але, повірте, коли будуть знову ховати українців, бо на них не вистачатиме кисню, тоді ви ці мільярди згадаєте.

Шановні колеги, я дуже прошу ще раз подумати про це і все-таки зосередитися, і сконцентрувати державні ресурси на тому, що важливо, і допомогти українським лікарям, лікарням та пацієнтам.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається, теж враховуючи те, що це перерва із заміною на виступ, народній депутатці України Юлії Володимирівні Тимошенко.

І після цього прошу запросити народних депутатів до зали, ми будемо переходити до питання по включенню до порядку денного законів 6052 і альтернативних.

Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

11:22:44

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, можливо, хтось не читає законопроекти в парламенті, я просто хотіла би пояснити, за що щойно проголосували законопроект    5388 "У". З цього законопроекту почалася глобальна ревізія Трудового кодексу України. Вони хотіли внести Трудовий кодекс новий України, який повністю ліквідує практично всі права працюючих людей. Але це не пролізло. І зараз внесені 21 законопроект, які в підсумку мають ту ж саму мету і ті ж самі наслідки.

Я хочу, щоб коли ви тиснете кнопку, особливо зелену, ви розуміли що ви у людей забираєте. Це таке враження у вас, що ви зелену кнопку натиснули і все, а насправді ви у людей забрали цілу частину життя.

Я хочу нагадати вам, що вже більше 300 років в світі існує профспілковий рух, який боровся за права працюючих людей 300 років. І сформовані певні речі, від яких не можна відступати: обмеження робочого дня 8 годинами, два дні вихідних в тиждень, обов'язкова відпустка в рік не менше певної кількості днів, сверхнормативні години, які мусять бути оплачені і багато-багато чого іншого. Там цілий перелік прав людей, які зафіксовані міжнародними конвенціями, зафіксовані всіма нашими українськими законами.

Що вони пропонують? Вони пропонують усі ці гарантії анулювати і формувати між роботодавцем і працюючою людиною, формувати тільки на базі короткострокових угод. І щоб у цих угодах роботодавець нав'язував те, що він хоче, без тих обмежень, які закріплені міжнародними конвенціями й іншими правовими документами.

Що ви робите, я хочу запитати? Ви хоч трошки вникаєте в суть того, що відбувається? Повністю відсторонюються профспілки, тотально відсторонюються від того, щоб вони захищали працюючих людей. Якщо профспілки нас у чомусь не задовольняють, то зробіть так, щоб вони були сильнішими, але не прибирайте принцип трипартизму, на якому тримається по суті вся система права в світі, яка стосується працюючих людей.

І тому законопроект 5388 "У", за який ви проголосували, проти нього виступила Міжнародна організація праці, виступили міжнародні профспілки і сказали, що якщо це буде продовжено, проти України введуть практично санкції.

Я хочу запитати, ви хоч трохи знайомитесь із законами, які приймаєте? Голосуйте проти цього закону і трьох наступних!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, як домовлялися, ми дочекалися оформлення рішення комітету. І тому з вашого дозволу ми повертаємося до питання, реєстраційний номер проектів 6052, 6052-1, 6052-2 і 6052-3. Ми сьогодні не розглядаємо їх по суті. Нам потрібно включити їх до порядку денного і скоротити строки на половину внесення альтернативних законопроектів і надання висновку комітету щодо нього.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. І я ставлю на голосування пропозицію щодо включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів (реєстраційні номери проекту: 6052 основний і альтернативні 6052-1, 6052-2, 6052-3). Потрібно набрати 226 голосів для, ще раз підкреслюю, це не розгляд питання по суті, це включення до порядку денного сесії.

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:27:32

За-314

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми включили це питання до сесії. Тепер я ставлю пропозицію, яка внесена комітетом, визначити законопроект невідкладним та скоротити наполовину строк внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітету щодо нього відповідно до статті 50 частини третьої та статті 101 Регламенту Верховної Ради України.

Також для позитивного прийняття цього питання потрібно набрати нам 226 голосів. Це йдеться про основний законопроект 6052 і три альтеративних.

Готові голосувати? Ще раз, це про визначення законопроекту невідкладним і скорочення наполовину строків внесення альтернативних законопроектів і надання висновку комітету щодо нього. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:28:33

За-290

Рішення прийнято.

Так, це є. Далі, шановні колеги, переходимо до наступного питання, яке у нас,  це представлення проекту Закону про Державний бюджет на 2022 рік. Шановні колеги, це законопроект реєстраційний номер 6000.

Відповідно до частини третьої статті 154 Регламенту Верховної Ради питання розглядається за процедурою повного обговорення. Відповідно до Регламенту пропонується наступний порядок розгляду цього питання. Представлення проекту Державного бюджету міністром фінансів України – до 20 хвилин; відповіді міністра фінансів на запитання народних депутатів – до 15 хвилин; доповідь голови Комітету з питань бюджету – до 7 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини; виступи народних депутатів – до 6 хвилин. Всього процедура займає до 70 хвилин.

Тому, шановні колеги, для представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2022 рік запрошується міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко. Регламент, нагадую, до 20 хвилин.

Будь ласка, Сергій Михайлович.

 

11:29:52

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Дозвольте представити вам проект Закону України про Державний бюджет на 2022 рік. В цьому році бюджетний процес кардинально відрізняється від попередніх бюджетів за останні 30 років. Вперше в історії незалежної України бюджет розроблявся на основі Бюджетної декларації, що була підтримана парламентом. Він базується на програмних документах уряду та враховує ключові напрямки розвитку, що визначені Президентом України та Верховною Радою України. Це дало змогу під час підготовки проекту Бюджету на 2022 рік сконцентрувати свої зусилля на пріоритетах.

Головний фінансовий документ нашої країни є бюджетом інвестицій в людину, країну та майбутнє. Основу для бюджету було закладено в минулому та цьому роках. Цей бюджет – це результат наших спільних зусиль, який ми змогли досягти, не дивлячись ні на пандемію, ні на економічну кризу минулого року.

У 2022 році найважливіший пріоритет – це медики, які перебувають на передовій у боротьбі з COVID, військові, які захищають Україну, ветерани війни, яким ми безмежно вдячні за відвагу та мужність. Вперше з 2017 року ми плануємо збільшити стипендії студентам та надати рівні можливості для кожної дитини отримати якісну освіту. Також проводиться масштабна модернізація та цифровізація країни.

Бюджет 2022 року є реалістичним та збалансованим. Він ґрунтується на прогнозі, що передбачає подальше пожвавлення економічної динаміки через відновлення споживного та інвестиційного побуту. Зростання реального ВВП планується на рівні 3,8 відсотка. Фінансовий ресурс, на який розраховує держава в наступному році, становить 1 трильйон 466 мільярдів гривень.

За умови схвалення змін до Податкового кодексу (законопроект 5600) важливе залучення додаткового ресурсу в сумі 30 мільярдів гривень. Доходи державного бюджету  зростуть на 160 мільярдів гривень, до 1 трильйона 267 мільярдів гривень. При цьому частка по розподілу доходів через ВВП зменшиться порівняно з плановими показниками 2021 року на один відсотковий пункт і складе 23,6 відсотка до ВВП. Це означає, що, не дивлячись на зростання доходів бюджету, більше коштів залишиться у бізнесу та громадян.

Понад 50 відсотків надходжень загального фонду держбюджету заплановано отримати за рахунок ПДВ, це плюс 72,5 мільярда гривень. Ми послідовно продовжуємо заходи щодо мінімізації схем ухилення від сплати ПДВ. З травня минулого року ресурс від їх реалізації склав уже понад 40 мільярдів гривень.

Окремо хочу зазначити, що надходження, які ми прогнозуємо отримати в наступному році, є реалістичними. Припущення щодо роздутої податкової бази, які були темою для обговорення при прийнятті минулорічного бюджету, не відповідають дійсності. Підтвердженням цього є виконання бюджету за січень-серпень 2021 року. Розпис виконано на 108,9 відсотка, при цьому надходження збільшились на 19,2 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року.

Щодо видаткової частини. Половина всіх видатків бюджету припадає на охорону здоров'я, соціальний захист та освіту, далі сектор оборони та безпеки – 21 відсоток. Капітальні видатки зростуть порівняно з плановим показником майже на 17 мільярдів гривень. Крім того, для реалізації інвестиційних проектів планується залучити кредитні кошти від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав.

На сьогодні в бюджеті враховано 25,5 мільярда гривень таких коштів за умови своєчасного виконання договорів та забезпечення вибірки ресурс може бути більше 420 мільярдів гривень.

У 2022 році безпрецедентно зростає обсяг коштів за програмою медичних гарантій на 34 мільярди гривень до 158 мільярдів гривень. На боротьбу з COVID планується спрямувати орієнтований ресурс – 22 мільярди гривень, що на 5 мільярдів гривень більше ніж цього року. Крім того, на систему громадського здоров'я та закупівлю вакцин для населення від COVID передбачено 6 мільярдів гривень. 

За ініціативи Президента України в 2022 році буде забезпечено підвищення заробітних плат медикам: зарплата лікаря буде більше 20 тисяч гривень, для середнього медичного персоналу – 13,5 тисячі гривень.

Вперше видатки зведеного бюджету на освіту передбачені в обсязі понад 7 відсотків ВВП у відповідності до Закону "Про освіту". З державного бюджету видатки додатково складуть 16,7 мільярда гривень. На зарплати 430 тисячам вчителів додатково планується виділити 8,4 мільярда гривень. За програмою "Нова українська школа" буде виділено 1,4 мільярда гривень. Це дасть змогу закупити сучасне обладнання та меблі для 450 тисяч учнів. З метою продовження реалізації реформи шкільного харчування та забезпечення пожежної безпеки освітнім закладам додатково передбачено 3 мільярди гривень. Це стосується більше 3 тисяч шкіл. 190 тисяч студентів отримують вищі стипендії. Для тих, хто навчається в ПТУ стипендія зросте до 1 тисячі 250 гривень, мінімальна стипендія для студентів вишів буде складати – 2 тисячі гривень, стипендія для відмінників – 2 тисячі 550 гривень.

З метою створення інклюзивного освітнього середовища та безбар'єрного простору для осіб з особливими потребами на 2022 рік передбачені кошти у сумі 9 мільярдів гривень, що більше поточного року на 2 мільярди гривень, зокрема педагогічний супровід отримають понад 33 тисячі дітей з особливими потребами. Один мільярд гривень буде спрямовано в понад 600 інклюзивно-ресурсних центрів. 2,6 мільярда гривень заплановано в проекті бюджету виділити на соціальну підтримку 264 тисяч осіб з інвалідністю. 

На пенсійне забезпечення в 2022 році буде спрямовано 200,6 мільярда гривень. Ці видатки передбачають індексацію пенсій для більш ніж 9 мільйонів пенсіонерів, здійснення доплат до пенсій 411 тисячам військовослужбовцям. В наступному році продовжаться виплати доплат для 75-80-річних пенсіонерів. Додаткову надбавку отримають 2,4 мільйона осіб.

Видатки на підтримку ветеранів і учасників бойових дій на сході України та членів їх родин становитимуть 14 мільярдів гривень, що більше планового показника цього року на 6 мільярдів гривень. Зокрема, за рахунок цих коштів буде вирішено проблему забезпечення житлом ветеранів АТО зі статусом ВПО. Сто відсотків черги, а це 4 тисячі сімей, отримають квартири. Також буде надаватися соціально-педагогічна допомога та санаторне лікування для дітей війни та їх сімей. Один мільйон ветеранів отримають щорічну одноразову допомогу та пільги, встановлені законодавством.

У проекті бюджету на 2022 рік загальний ресурс на національну безпеку та оборону становить 319,4 мільярда гривень або 5,95 відсотка валового внутрішнього продукту, що відповідає законодавчо встановленому рівню згідно з Закону України "Про національну безпеку України", це не менше 5 відсотків ВВП. У тому числі це видатки за бюджетними програмами Міністерства оборони та інших суб'єктів сектору безпеки і оборони – 263 мільярди гривень, державні гарантії – до 20 мільярдів гривень. Кошти міжнародної підтримки у рамках реалізації інвестиційних проектів та міжнародних угод від Франції, Великобританії та США – 21 мільярд гривень. Державна підтримка для забезпечення житлом військовослужбовців, поліцейських та інших пільгових категорій, які захищають незалежність України, –  15,5 мільярда гривень. Ресурс для Міністерства оборони України на 2022 рік передбачається на рівні 164,3 мільярда гривень, що становить 51,4 відсотка від сукупного оборонного бюджету. Цей показник є найвищим за останні чотири роки.

Видатки загального фонду для Міністерства оборони на 2022 рік збільшено на 13,3 мільярда гривень. Основними напрямками використання бюджетних коштів будуть грошове забезпечення та заробітна плата військовослужбовців та працівників Збройних Сил – в 71,7 мільярда гривень, плюс 11 мільярдів до 2021 року, це  дозволяє повністю і своєчасно забезпечити всі необхідні виплати. Розвиток озброєння та військової техніки – 32,7 мільярда гривень, зокрема, на розвиток ракетного озброєння передбачено виділити 3,4 мільярда гривень, на розвиток озброєння і військової техніки для потреб Військово-Морських сил 2,3 мільярда гривень.

Також хотів би зазначити, що з 2014 року фінансовий ресурс для Міністерства оборони зріс більш  ніж у 6 разів, і його приріст у 2022 році буде найбільшим за останні чотири роки.

На розвиток дорожньої інфраструктури в 2022 році заплановані кошти в обсязі 124,1 мільярда гривень. Це надходження дорожнього фонду, запозичення під державні гарантії та кошти міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав.

За умови забезпечення вибірки пільгових кредитів та виконання умов договорів ресурс міжнародних фінансових організацій може бути  збільшено додатково на 43 мільярди гривень. На Фонд енергоефективності  в 2022 році буде спрямовано 2,6 мільярда гривень. Загальний фінансовий ресурс фонду, що включає також підтримку Євросоюзу, на сьогоднішній момент складатиме 5,3 мільярда гривень. Вказані кошти будуть спрямовані на надання  грандів, часткового відшкодування витрат та заходи з енергоефективності в багатоквартирних будинках,  так звана програма "Енергодім", проекти із енергозбереження  в регіонах.

В опалювальному сезоні 2021-2022 років буде забезпечено в повному обсязі фінансування пільг та субсидій на житлово-комунальні послуги для 4,6 мільйона  осіб. Ми ж у цьому році для фінансування виплат  збільшимо видатки на 12 мільярдів гривень і в цілому на опалювальний сезон спрямуємо 34 мільярди гривень. Державна підтримка вугільної галузі становитиме 4,5 мільярда гривень. Зокрема, кошти будуть спрямовані на ліквідацію не перспективних шахт та часткового покриття оплат праці шахтарів.

У бюджеті наступного року передбачено 11,2 мільярда гривень на охорону навколишнього природного середовища. За рахунок цих коштів буде забезпечено збереження природно-заповідного фонду, в тому числі створення національних природних парків "Королівські Бескиди" та "Верховинський". Близько 3 мільярдів гривень буде виділено на підтримку екологічно безпечного стану зони відчуження на Чорнобильській АЕС. Також будуть здійсненні правоохоронні заходи та заходи щодо збереження та відтворення лісів. На це у бюджеті передбачено 700 мільйонів гривень.

На розвиток агропромислового комплексу, підтримку аграріїв та реалізацію земельної  реформи у наступному році передбачено 8 мільярдів гривень. Крім того, 1 тисяча 200 сільгоспвиробників отримають дотацію на зрошення, 2,7 мільярда буде виділено для забезпечення функціонування водогосподарських систем та меліоративних комплексів.

Метою розвитку підприємництва та зниження бар'єрів щодо недоступності фінансових ресурсів у проекті бюджету враховані кошти на продовження програми "Доступні кредити 5-7-9" та для надання державних гарантій на портфельній основі. В рамках реалізації ініціативи Президента України щодо спрощення доступу громадян до іпотечного кредитування, буде продовжена програма "Доступна іпотека 7 відсотків", житло отримають понад 5 тисяч сімей.

З метою удосконалення інфраструктури для економічного зростання та покращення життя населення у наступному році  пропонується фінансовий ресурс для розвитку регіонів на рівні 53,5 мільярда гривень. Зокрема, для реалізації інвестиційних програм у проекті бюджету передбачено кошти Державного фонду регіонального розвитку в обсязі, встановленого Бюджетним кодексом, на рівні 1 відсоток доходів загального фонду державного бюджету, а це складає суму 11,2 мільярда гривень.

Крім того, у 2022 році будуть виділені кошти на розвиток центрів надання адміністративних послуг, передбачені видатки на оновлення парку міського пасажирського транспорту, забезпечено розвиток спортивної інфраструктури, розроблення містобудівної документації. З метою трансформації вугільних регіонів вперше передбачені видатки у сумі 118 мільйонів гривень.

В рамках цифровізації галузей економіки, забезпечення доступу до Інтернету у сільській місцевості та впровадження інформаційних технологій при наданні адміністративних послуг заплановано видатки держбюджету на суму 3 мільярди гривень.

Крім того, вперше за 20 років будуть передбачені кошти на підготовку проведення всеукраїнського перепису населення. Видатки на науку передбачені в сумі майже 14 мільярдів гривень. Зокрема, за рахунок цих коштів буде забезпечено діяльність Національного фонду досліджень, проведення наукових досліджень науковими установами, видатки на здійснення арктичних досліджень в Південному океані на вітчизняному науково-дослідницькому судні.

На фінансування культура і мистецтво отримає 9,2 мільярда гривень. Зокрема, кошти будуть спрямовані на створення дієвих механізмів державної підтримки закладів культури, національної кінематографії, в тому числі шляхом надання театрам і художнім колективам грантової допомоги.

У 2022 році на фізичну культуру і спорт передбачено 7,3 мільярда гривень, які будуть спрямовані на підготовку та матеріально-технічне забезпечення українських спортсменів. Їх участь в міжнародних змаганнях, подальшу реалізацію проекту "Активні парки – локації здорової України".

Шановні народні депутати, вашій увазі були представлені основні напрямки спрямування бюджетних коштів в наступному році. Але у нас з вами є можливість значно розширити інвестиційну спрямованість бюджету, додати поштовх для розвитку стратегічним галузям економіки.

Ми можемо забезпечити якісну інфраструктуру для покращення життя наших громадян. Кошти із законопроекту 5600, який зараз знаходиться у парламенті, може стати додатковим ресурсом для будівництва та реконструкції понад 200 спортивних об'єктів, театрів та будинків культури, закладів охорони здоров'я та освіти. Тому прохання підтримати законопроект 5600.

Щодо боргової політики. З метою зменшення боргового навантаження та приведення дефіциту бюджету до рівня, встановленого Бюджетним кодексом,  планується його зниження у 2022 році на два відсоткових пункти, і він складатиме 3,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Це означає, що в наступному році держава планує зменшити обсяг запозичень на 60 мільярдів гривень для фінансування державного бюджету. Тобто політика уряду і надалі буде направлена на зниження державного боргу, аби не попадати в борговий тягар на майбутні покоління.

Така відповідальна позиція вирізняє нас на фоні не лише інших країн, які розвиваються, що відмічають економічні інвестори, але й найбільших економік світу. З огляду на значно більшу для нас вартість залучення фінансування ми не можемо собі дозволити жити в борг. Тому Міністерство фінансів проводить виважену боргову політику.

Витрати за державним боргом у 2022 році скоротяться на 48 мільярдів гривень і передбачені в сумі 574 мільярди гривень, з яких на погашення боргу буде спрямовано 393 мільярди гривень, на обслуговування боргу 181 мільярд гривень.

Вперше за чотири роки ми будемо мати первинний профіцит бюджету. Це означає, що наші доходи  повністю покриватимуть наші видатки за мінусом обслуговування боргу.

Фінансування загального  фонду Державного бюджету у 2022 році планується здійснюватися за рахунок державних запозичень, з яких 77 відсотків – це внутрішні запозичення.

Надходження від приватизації становитимуть 8 мільярдів гривень. При цьому за минулий рік і в цьому році нам вдалося значно оптимізувати наш портфель боргових інструментів, на чверть скоротилися короткострокові облігації та зменшилась частка середньострокових… та збільшилася частка середньострокових інструментів в загальному обсязі боргу.

Збалансований бюджет, що вчора був представлений вам, виважена боргова політика та курс на зниження дефіциту бюджету дозволить зменшити рівень державного та гарантованого державою боргу до 57,8 відсотка валового внутрішнього продукту, що відповідає маастрихтським критеріям та показнику граничного рівня боргу до ВВП 50-60 відсотків, які також визначені Бюджетним кодексом України.

На завершення свого виступу я хотів би сказати, що бюджет на 2022 рік є максимально збалансованим, він враховує інтереси кожного громадянина України та країни в цілому. Будь-яка критика бюджету, на нашу думку, має супроводжуватися пропозиціями щодо альтернативних варіантів вирішення зазначених питань та відповідними джерелами покриття видатків. Ми готові до конструктивного діалогу в стінах парламенту для того, щоб зробити головний фінансовий документ країни кращим.

Дякую за увагу. Прошу підтримати і взяти в роботу.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович.

Шановні колеги, прошу народних депутатів записатися на запитання до міністра фінансів, на це відводиться до 15 хвилин. Я хотів порадитися з вами: ми можемо або, бо залишилося 10 хвилин, 10 хвилин – і перерва, і потім ще 5 хвилин, чи 15 хвилин – і підемо на перерву, а потім трошки продовжимо. П'ятнадцять, да? Будь ласка, записуйтесь тоді.

Слово надається народному депутату України Железняку Ярославу Івановичу, фракція Політичної партії "Голос".

 

11:49:20

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Пане міністр, я знаю, що ви непоганий професіонал, тому прошу дати мені професійну відповідь, а краще – дві цифри. Дивіться, ваш бюджет закладений без прийняття 5600 і без прийняття Закону 5599 або Закону про олігархів. Скажіть мені, будь ласка, ви бачите фінальний текст і першого, і другого закону, на скільки ми збільшимо доходну частину бюджету, якщо приймуть 5599 і 5600? Окремо або дві цифри.

Дякую.

 

11:49:58

МАРЧЕНКО С.М.

Я готовий дати оцінку вартості законопроекту 5600. Хочу сказати, що в процесі розгляду в парламенті законопроект дещо видозмінився, наші попередні оцінки, вони дещо змінилися. Тому на наш розрахунок сума орієнтовна додаткових доходів може складати від 25 до 35 мільярдів гривень, в середньому за 30 мільярдів, в залежності від того, яка редакція буде остаточно підтримана парламентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція Політичної партії "Голос".

 

11:50:35

ЮРЧИШИН Я.Р.

Ярослав Юрчишин, об'єднання "Справедливість". Прошу передати слово Ользі Стефанишиній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Стефанишина, будь ласка.

 

11:50:43

СТЕФАНИШИНА О.А.

Ольга Стефанишина, об'єднання "Справедливість". Пане Сергію, сьогодні під Верховною Радою і от зараз прямо в ці секунди триває брифінг лікарів з усіх куточків України, які сьогодні отримують дуже низькі зарплати, – від 3900 гривень. Ну, це, звичайно, соромно. Чому так відбувається? Тому що на вторинній-третинній ланці не вистачає коштів. Ви прекрасно знаєте, що є закон України, який каже, що програма медичних гарантій має складати 5 відсотків від валового продукту. Сьогодні це лише 2,9, тобто це майже вдвічі менше. У нас дефіцит в медицині сьогодні 100 мільярдів гривень, навіть більше.

Сьогодні у Верховній Раді вже зареєстровані зміни до Бюджетного кодексу, я думаю, за вашої участі, хочу прибрати цей показник навіть 5 відсотків від ВВП.

Тобто у мне питання. Ви реально вважаєте, що ці жалюгідні 3 відсотки для лікарів, це достатньо для того, щоб нормальні мати зарплати в ковідні часи?

 

11:51:51

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний народний депутат, відповідь дуже чітка і зрозуміла. В бюджеті на 2022 рік безпрецедентно зростають видатки на сектор охорони здоров'я. Додаткова сума видатків вкладе 34 мільярди гривень. Заробітна плата лікаря буде не нижчою 20 тисяч гривень. Заробітна плата середнього медичного персоналу буде складати не нижче 13 тисяч гривень. Це моя вам відповідь на ваше питання.

З приводу 5 відсотків. Питання не 5 відсотків, питання у можливості їх забезпечити. І питання 5 відсотків стосується всього сектору охорони здоров'я, які в тому числі включає Програма медичних гарантій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Кулінічу Олегу Івановичу, група "Довіра".

 

11:52:33

КУЛІНІЧ О.І.

Доброго дня, шановні колеги. Олег Кулініч, депутатська група "Довіра".

Шановний Сергій Михайлович, до нас останнім часом, на протязі останнього тижня звернулися дуже багато керівників громад і керівників бюджетних установ з приводу тарифу на газ для бюджетних установ. Тому що ціна зросла, якщо ми говоримо, наприклад, за Полтавську область, в 10 разів і це якраз проблема для підприємств теплокомуненерго.  В проекті держбюджету коштів на це немає. За оцінками різних експертів, для субвенцій для вирівнювання цього тариф, треба десь 15-16 мільярдів.

Тому конкретне запитання. Чи був бюджетний запит до вас як до міністра фінансів від Міністерства енергетики з цього приводу? І взагалі ваші бачення цієї ситуації?  Тому що так, як ми бачимо її на місцях, то громади просто не витягнуть, у них немає ресурсу на перерозподіл коштів на покриття цієї різниці.

Дякую.

 

11:53:38

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання. Попереднє питання, яке парламент підтримав, дякую вам, законопроект 5062, який стосується в тому числі збільшення коштів на пільги та субсидії населення. Обсяг коштів, який передбачається збільшити, це сума 12 мільярдів гривень. Вона передбачає закриття питань щодо грудня місяця і авансування навіть січня місяця. Тому по пільгових категоріях, по субсидіантах ми це питання закриваємо повністю.

Щодо опалення шкіл, дитячих садочків, закладів бюджетної сфери: ми готові розглядати пропозиції органів місцевого самоврядування щодо спільної відповідальності за підтримку таких закладів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Устенку Олексію Олеговичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:54:29

УСТЕНКО О.О.

Пане міністре, вітаю. Дійсно, це бюджет розвитку, а не проїдання, тому що багато показників, які тут є, вони дійсно збільшені. І збільшено виплати зарплати для лікарів і збільшені виплати на освіту, і підвищення заробітної плати в освітній сфері. Не зменшені видатки на інфраструктурні проекти, і це, безумовно, величезний плюс.

У мене два основних запитання. Перше запитання, це з приводу субсидій. Чи вистачить грошей, закладених у державному бюджеті на субсидії людям? Тому що бачимо, що енергоносії, вони зростають.

І друге питання. Наскільки ми зможемо в наступному році, як ви вважаєте, зменшити обслуговування нашого державного боргу? І ще позитивне те, що дійсно наш дефіцит в наступному році, він зменшується, і це, безумовно, добре.

Дуже дякую.

 

11:55:30

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання. Я підкреслю ту цифру, яку я назвав навіть у попередньому запитанні. Ми на 12 мільярдів гривень збільшуємо обсяг пільг та субсидій у бюджеті 21-го року. Це дозволить нам абсолютно чітко і відверто закрити питання цього опалювального сезону разом з бюджетом на 2022 рік. Тобто коштів більш ніж достатньо.

З приводу боргів економія в нас буде близько 60 мільярдів гривень. Дійсно, виважена боргова політика дозволяє нам мінімізувати видатки на обслуговування і погашення боргу з тим, щоб ми могли більше коштів спрямувати на розвиток, на підтримку громадян та інші важливі сфери.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народній депутатці України Стефанишиній Ользі Анатоліївні, фракція політичної партії "Голос".

 

11:56:25

СТЕФАНИШИНА О.А.

Прошу Софії Федині передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.

 

11:56:30

ФЕДИНА С.Р.

Доброго дня! Скажіть, будь ласка, от вже півтора року обіцяється зарплата медикам по 20 тисяч гривень, а поки що вони і там же, де зарплати по 4 тисячі доларів для вчителів. Справа в тому, що в новому бюджеті кількість коштів, закладених на підвищення зарплат медиків, майже не відрізняється від того, що було закладено у 2021 році. Тому питання, де ви збираєтеся брати кошти? Тому що виглядає як просто маніпуляція.

Друге питання. Чому уряд не спрямував на покриття, кошти на борги перед військовими і медиками, на субсидії і пенсії ті кошти, які надійшли від МВФ? І взагалі, чому ми не бачимо розподілення коштів МВФ для нового бюджету?

І третє питання. Ви різко скорочуєте фінансування культури. З тих мізерних 7,8 мільярда в 21-му році на 6,8 у 22-му році. Скорочуєте в 10 разів субвенції до місцевих бюджетів на реставрацію і ремонт пам'яток, скорочуєте забезпечення. Держава без культури приречена. Чому знову культура чортзна-де?

 

11:57:38

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний народний депутат, третина видатків бюджету, який ми розподіляли в 22-му році, а саме 34 мільярди гривень буде спрямовано на підвищення заробітних плат лікарів. І ті цифри, які я озвучував, вони будуть повністю забезпеченні в бюджеті, зараз уже забезпечені. Ви можете пересвідчитись, відкривши додаток третій до бюджету, головний розпорядник – Міністерство охорони здоров'я.

З приводу другого питання. Кошти, які надійшли від розподілу спеціальних прав запозичень, не є доходами за своєю природою. Це є джерелом боргових зобов'язань, тому такі кошти можуть бути спрямовані лише на заміщення боргових зобов'язань.  Я це вам кажу як міністр фінансів. І ви можете погоджуватись чи ні, але за своєю суттю це не є доходом.

Третє питання, з приводу культури. Так, дійсно, у нас деякі програми не знайшли свого відображення. Тому за вашою пропозицією можете підготувати між першим і другим читанням, ці видатки можуть… збільшені.

А ще більше я вас прошу підтримати законопроект 5600, де в тому числі за рахунок цих коштів будуть спрямовані на відновлення об'єктів культурної спадщини та інші важливі речі в культурній сфері. Тому проголосуйте за 5600, і буде додатковий ресурс на бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Приходьку Борису Вікторовичу, депутатська група "Довіра".

 

11:59:17

ПРИХОДЬКО Б.В.

Прошу передати слово Павлу Бакунцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Бакунець, будь ласка, Павло Андрійович.

 

11:59:22

БАКУНЕЦЬ П.А.

Дякую. Шановний пане міністр, насамперед, звичайно, щодо видатків на освітню субвенцію нашим місцевим громадам. Насамперед, звичайно, що держава повинна забезпечувати заробітну плату вчителям, а не органи місцевого самоврядування, бо у них на це подекуди нема коштів. І вже є проблема з цим в тому році. Чи ви збираєтесь її закривати до кінця року?

І друге. Прошу на наступний рік також врахувати це і збільшити видатки на освітню субвенцію місцевим бюджетам. Адже в проекті бюджету є 108 мільярдів, а міністерство профільне потребує ще додаткових 6 мільярдів, у зв'язку з тим, що у нас була велика народжуваність і зростає кількість учнів в школах по всій країні. Тому прошу на це звернути увагу.

 

12:00:20

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую. Звернемо увагу. В бюджеті на 2022 рік передбачено 17 додатково мільярдів гривень саме на освіту.

З приводу тих питань, які ви піднімаєте. Є в деяких регіонах недостатньо коштів, ми бачимо цю проблему. Є залишок освітньої субвенції цього року. Він буде спрямований на вирішення озвучених вами проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Тарасу Івановичу Батенку, "Партія "За майбутнє", будь ласка.

 

12:00:49

БАТЕНКО Т.І.

Дякую. Пане міністр, я думаю, що ми разом із депутатським корпусом, всіма фракціями і групами, і бюджетним комітетом спроможні доопрацювати якісно цей проект Державного бюджету України. Ми бачимо плюси і, на жаль, звичайно, багато мінусів. Нас турбує, наскільки реальні наповнення бюджету, наскільки не буде бульбашкою ОВДП, наскільки буде реальне надходження від приватизації, реальне надходження від неприйнятого ще законопроекту 5600, та чи не буде величезної дірки в бюджеті в  результаті.

І, безумовно, що збереження мізерного розміру прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії, всього на 200 гривень більше в ситуації, навіть коли цього року ми на 500 підняли, ну це трошки несерйозно, мені здається. Як ви дивитися до цього?

Дякую.

 

12:01:37

МАРЧЕНКО С.М.

Наші цифри, які ми заклали в бюджет, є максимально прорахованими, збалансованими. І ті можливості, які ми закладали, вони є чіткими.

З приводу запитань щодо доходів. Наші доходи базуються на макроекономічному прогнозі, який був зроблений урядом у травні місяці. І ті показники, які закладені, на сьогоднішній день реальні до виконання. Я хочу сказати, що сума збільшених доходів 160 мільярдів гривень. У цьому році рівень виконання бюджету дозволяє нам сподіватися на те, що і в наступному році ми зможемо виконати бюджет. Тому з цього приводу в нас немає жодних питань.

З приводу росту соціальних стандартів. З 1 грудня у нас мінімальна заробітна плата зросте до 6,5 тисяч гривень. Ріст у цьому році надзвичайно суттєвий. На наступний рік ми також плануємо зростання мінімальної заробітної плати, вже з 1 жовтня буде 6700.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Молотку Ігорю Федоровичу, депутатська група "Партія "За майбутнє". Молоток.

Прошу, що?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Його немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Його немає. Йдемо далі.

Федина Софія Романівна. "Європейська солідарність". І це, я так розумію, крайнє запитання. Після цього ми оголосимо 30-хвилинну перерву.

Будь ласка, Софіє Романівно.

 

12:03:02

ФЕДИНА С.Р.

Прошу передати пані Ніні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна. Будь ласка.

 

12:03:22

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановний пане міністр фінансів, абсолютно очевидно, що наша країна зараз переживає стагнацію в економіці, бізнесі, в житті людей, тому я хотіла би, щоб ви назвали хоча би одну цифру з планових показників державного бюджету на 22-й рік по підтримці бізнесу, звісно, крім "інвестнянь". 2,7 мільярда, я розумію, це ваша обіцянка перед Офісом Президента чи перед Президентом. Назвіть, будь ласка, конкретно, я хочу, щоб всі побачили, оце всі програми, які є в бюджеті на 2022 рік щодо хоча би якоїсь тематичної чи то обіцяної раніше підтримки. Прочитайте, будь ласка, конкретно, яка програма і яка сума.  

 

12:04:22

МАРЧЕНКО С.М.

У нас є спеціальний слайд щодо цього приводу. Я попрошу його включити. На цьому слайді ви бачите чітко, де і як, яким чином ми збираємося підтримувати підприємництво.

З приводу сум. На програму "Доступні кредити 5-7-9" сума передбачена 3 мільярди гривень, кошти в бюджеті вже є. На доступну іпотеку під 7 відсотків кошти також передбачаються. Також кошти на програму портфельних гарантій. І в правій колонці, ви бачите, податковий стимул, які або вже прийняті, або підтримані Верховною Радою, або будуть найближчим часом прийняті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, як ми домовлялися, ми 5 хвилин, трошки взяли більше часу, але зараз оголошується перерва на 30 хвилин для того, щоб ми логічно завершили цей етап. Після перерви ми продовжимо з доповіді керівника комітету. Дякую.

Оголошується перерва на 30 хвилин. 

  

(Після перерви)

12:34:19

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, завершилась півгодинна перерва. Ми продовжуємо розгляд нашого питання. Нагадую, що ми розглядаємо з вами проект закону, представлення проекту Закону про Державний бюджет України (реєстраційний номер 6000). І для доповіді щодо відповідності проекту Закону про Державний бюджет України вимогам Бюджетного кодексу та Бюджетній декларації, прийнятою Верховною Радою у цьому році, я запрошую до слова голову Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрія Юрійовича Арістова.

Будь ласка, Юрій Юрійович. Ваш регламент до 7 хвилин.

 

12:34:58

АРІСТОВ Ю.Ю.

Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати,  шановані члени уряду! Кабінет Міністрів вчасно подав законопроект про Державний бюджет на 2022 рік до Верховної Ради, і сьогоднішнє представлення цього документа відбувається   відповідно до встановлених вимог.

Згідно зі статтею 154 Регламенту Комітет з питань бюджету має поінформувати щодо відповідності законопроекту вимогам Бюджетного кодексу. Виконуючи цю норму, в комітеті в стислий термін попередньо проаналізованого законопроекту наведено відповідну інформацію в листі-висновку до законопроекту.

 Зараз з огляду на обмежений час хочу звернути вашу увагу на наступне. Передусім слід відмітити, що відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу в цьому році урядом вперше схвалено і подано Бюджетну декларацію на наступні три роки, що стало основою для складання проекту Державного бюджету на 2022 рік. Верховна Рада розглянута і взяла до відома Бюджетну декларацію, а також схвалила рекомендації з питань бюджетної політики.

 В матеріалах до законопроекту наведено інформацію щодо врахування цієї декларації і рекомендації Верховної Ради, що потребує ретельного вивчення в процесі опрацювання законопроекту до першого читання.

Загалом проект Державного бюджету на 2022 рік  підготовлено в основному на базі чинного податкового і бюджетного законодавства, що узгоджується з вимогами щодо дотримання принципів обґрунтованості бюджетної системи, стабільності і податкового законодавства.

Разом з тим одночасно з проектом бюджету урядом подано пов'язаний законопроект 6062 щодо змін до Бюджетного кодексу України. Крім того, у презентаційних матеріалах звернуто увагу на можливість збільшення витрат державного бюджету у разі прийняття у цілому урядового законопроекту 5600 щодо змін до Податкового кодексу. Тому дотримання збалансованості державного і місцевих бюджетів та для узгодження правових норм такий законопроект потрібно розглядати взаємоузгоджено.

На відміну від попередніх двох років у законопроекті на 2022 рік планується покращити боргові параметри в частині зменшення дефіциту державного бюджету та загальному обсягу боргу відносно ВВП. Однак розмір дефіциту надання державних гарантій визначено дещо вище  визначених статтями 14 і 18 Бюджетного кодексу та урядом запропоновано зупинити дію  відповідних норм. Слід звернути увагу, що в проекті бюджету не розподілені державні  капітальні вкладення, такі кошти акумульовано за відповідною програмою Мінекономіки, а стаття 25 законопроекту пропонує розподіляти їх за рішенням  Кабінету Міністрів. Це не відповідає нормам Бюджетного кодексу і має бути виправлено під час доопрацювання законопроекту.

Законопроект містить також ряд інших положень і показників, які потребують додаткового опрацювання та узгодження з нормами  Бюджетного кодексу та інших законів. На даний час передчасно давати загальну оцінку законопроекту, тому що необхідно провести детальний аналіз усіх положень і показників.

Бюджетний комітет вже розпочав ґрунтовне опрацювання документа. При цьому основними завданнями такої роботи є дотримання збалансованості і реалістичності бюджетних показників, вивчення врахованих заходів щодо реалізації структурних реформ у ключових сферах, забезпечення ефективного  і раціонального використання бюджетних коштів.

Слід відмітити, що Регламент Верховної Ради не передбачає голосування за підсумками представлення проекту Держбюджету, сьогодні фактично стартує підготовка зазначеного законопроекту до першого читання.

Звертаю увагу, що народні депутати та комітети мають можливість не пізніше 1 жовтня  подати до Комітету з питань бюджету свої пропозиції до законопроекту. Формулюючи ці пропозиції, необхідно обов'язково  дотримуватись вимог частини першої статті 156 Регламенту, а саме подані пропозиції мають бути збалансованими. Тобто якщо пропонується збільшення  витрат або зменшення надходжень до державного бюджету, необхідно визначити реалістичні джерела для їх покриття.

На завершення запрошую народних депутатів, фракції, комітети та представників уряду до конструктивної роботи над проектом бюджету. Ми спільно маємо забезпечити своєчасне прийняття якісного головного фінансового документа країни на наступний рік.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Юрій Юрійович.

Шановні народні депутати, прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп. Нагадаю, що це по 3 хвилини на виступ – і до 21 хвилини.

Слово надається народному депутату Устенку Олексію Олеговичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

12:40:16

УСТЕНКО О.О.

Прошу передати слово Данилу Гетманцеву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович Гетманцев, "Слуга народу", будь ласка.

 

12:40:27

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, ми отримали з вами проект Державного бюджету на 2022 рік. Давайте будемо об'єктивні, цей проект бюджету набагато кращий ніж минулорічний проект бюджету, і уряд попрацював набагато краще. Перш за все хочу відмітити відповідність Бюджетній декларації, це означає прогнозованість бюджету, прозорість бюджету і плановість бюджетної політики, як, до речі, і всієї державної політики як такої.

Зменшення до 3,5 відсотка дефіциту бюджету і зменшення державного боргу до 56 відсотків, нагадаю, що на кінець 2018 року державний борг був більше 60 відсотків. Щодо дохідної частини, хочу відмітити 3,1 відсотка від ВВП надходжень податку на додану вартість, що означає детінізацію і співпрацю бізнесу і держави в галузі детінізації в напрям детінізації. Нагадаю, що у 2018 році той самий відсоток складав лише 2,05 відсотка.

Зменшено видатки на утримання Офісу Президента та Верховної Ради. Збільшено  видатки на підтримку промисловості. Якщо ми говоримо з вами про конкретні цифри, це 5,7 мільярда на модернізацію та ремонт військової техніки. Збільшено на 2,5 мільярда Фонд енергоефективності. Збільшено на 50 відсотка Фонд підприємництва. І щодо соціальних видатків у 1,6 разу, разу, колеги, збільшена заробітна платня медиків. Мінімальна заробітна платня лікаря – 20 тисяч, мінімальна заробітна платня медсестри – 13,5 тисяч, як  і обіцяв Президент.  Збільшені стипендії – до 2 тисяч мінімальна стипендія.

Безперечно, бюджет не позбутий недоліків, і ми маємо що обговорювати до першого читання, коли ми будемо подавати поправки. На мою  думку, несправедливим є зменшення надходжень від акцизу на тютюн, у нас найбільший за всю історію ринок тіньового тютюну, і ми повинні з цим боротися. Недостатнє збільшення зростання акцизу на алкоголь.

Також прожитковий мінімум становить лише 60 відсотків від фактичного прожиткового мінімуму. Зрозуміло, що це непросто виправити, але це треба виправляти.

Немає приросту виплат ветеранам до 9 травня і також немає збільшення видатків на допомогу при народженні дітей. Мізерні суми на підтримку експорту, а також збільшення фінансування деяких міністерств і, зокрема, Інституту  національної пам'яті.

Разом з тим, ми з вами повинні попрацювати над проектом  бюджету, є над чим працювати, але проект бюджету є набагато кращим, і, безперечно, ми його підтримуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Данило Олександровичу.

Слово надається народному депутату України Юрчишину Ярославу Романовичу.

Стефанишина Ольга Анатоліївна, будь ласка.

 

12:43:41

СТЕФАНИШИНА О.А.

Шановні колеги, сьогодні всі так сильно переживають за медиків –  від Президента до депутатів в залі. Вони сьогодні були під Верховною Радою. Жінки медики приїхали з усіх куточків України, щоб достукатись до вас і до нас. Вони просили показати… Так, були лише жінки. Вони просили показати вам оцей халат. Це медичний халат, але з дірками. 

Чому він з  дірками? Тому що він символізує фінансування  медичної системи. Там була пані Ірина, яка отримала тільки що зарплату 3 тисячі 900 гривень.

Коли медична реформа лише починалася, нам вдалося підняти лікарям зарплати первинки до 20 тисяч гривень. Реформа вторинки і третинки потребує додатково понад 100 мільярдів гривень. Сьогодні Міністерство фінансів пишається тим, що додало якихось 30 мільярдів гривень, але вибачте, закон України чітко каже, на програму медичних гарантій держава має виділяти 5 відсотків від ВВП. Знаєте, скільки зараз там? 2,9.

Колеги, ті лікарі, які сьогодні приїхали  в Київ, дуже просили вам передати. Шановні депутати, у нас є можливість поборотися за гідний бюджет на медицину, реально гідний, а не оцю подачку, яку сьогодні пропонує уряд України. І медики просять, щоб кожен з вас включився і подавав поправки.

Я особисто буду подавати поправки, які кажуть, що на медицину має бути виділено не менше 5 відсотків ВВП на програму медичних гарантій. З того, що сьогодні є, ще треба додати майже 110 мільярдів гривень. Їх можна шукати. Я не вірю, що в Україні сьогодні немає коштів, вони є на дороги, вони є на інші міністерства.

Коли в країні вирує пандемія, а медики є просто на початкових позиціях з цією війною, ми не маємо права сьогодні не поважати цих працівників. Тому я дуже прошу між першим і другим читанням, коли ми зможемо подавати правки до проекту бюджету 2022 року, будь ласка, давайте всі об'єднаємося, всіма фракціями, і знайдемо гроші, щоб реально гідно профінансувати медицину наступного року.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Бондарю Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії  "Європейська солідарність".

Порошенко Петро Олексійович, будь ласка.

 

12:46:32

ПОРОШЕНКО П.О.

Дорогі українці, шановні народні депутати! Кажуть, що бюджет – це економічна конституція країни. Це неправда, Конституція вище. Але бюджет – це філософія розвитку країни з боку правлячої влади.

Яка була філософія розвитку країни попередні п'ять років, з 14-го до 19-го? Ми рухалися в Європейський Союз, ми рухалися в НАТО, і ми рухали країну до таких чітких критеріїв, як копенгагенські, критеріям, яким країна має відповідати для того, щоби стати членом Європейського Союзу і членом НАТО. А не запитувати Байдена, Меркель чи Макрона, чому Україна досі не в НАТО. Бо запитайте в себе. Зростання економіки або відскок, як це називається, від кризи 20-го року в країнах Європейського Союзу складає наступне. В Польщі квартальний внесок – 11 відсотків, в Естонії квартальний внесок – 14 відсотків, а в країні, яка претендує на рух в Європу, Туреччині – 21 відсоток – зростання економіки за квартал. Яке зростання в Україні на фоні кризи минулого року? 5 відсотків. Куди ми рухаємося?

Я твердо переконаний, що для стимулювання розвитку економіки нам потрібні прямі іноземні інвестиції. Це є верховенство права і довіра. До речі, це саме є в Копенгагенських критеріях: верховенство права, демократія, права людини, свобода ЗМІ і відсутності переслідування опозиції. По всім цим питанням Україна за Зеленського демонструє регрес.

Ще, на жаль, одна з великих проблем – це брехня. Якщо ви подивитесь на цей бюджет, згадайте, коли Гетманцев лобіював "лотерейку", коли Арахамія лобіював "ігорку", вони казали з піднятою рукою, що доходи бюджету будуть 7 мільярдів гривень. Шановний пане міністре, скільки зараз ви заклали в доходи від "ігорки" і в доходи від "лотерейки"? 700 мільйонів. Оце і є брехня, оце і є... Бо гроші йдуть в кишені "слуг народу" у вигляді "конвертів 20/40/50", які розносяться по  залу.

І я наголошую, ми ще в цьому році маємо захистити людей, виплатити 13-ту пенсію, захистити децентралізацію, яку ви пограбували, повернути заборгованість армійцям, дати позиції по субсидіям, які ви пограбували. І це все треба зробити зараз, вже.

Дякую. І слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Право на репліку Гетманцев просить. Будь ласка, 1 хвилина.

 

12:49:40

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, дякую за те, що згадали моє прізвище. Я хочу відреагувати на ту брехню, яку ви тільки що чули з трибуни Верховної Ради.

Власне, про те, що ми здобули за ці два роки після тієї пропасті, до якої довела країну минула влада, воно все на табло: пенсії зросли на 25 відсотків, на 30 відсотків зросли заробітні плати, ми перевищили рівень мінімальної заробітної плати, які є в Росії, в Білорусі, в Молдові.

Але у мене питання до доповідача, такого яскравого оратора, одне. У нас з вами закладено в бюджет, як 2021 року, так і 2022 року, що ПДВ складає 3,1 відсотка від ВВП. При вас у 2018 році 2 відсотки були. Де відсоток від ПДВ? Поверніть ПДВ з вашої кишені до державного бюджету, поверніть ПДВ державі!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Батенку Тарасу Івановичу, депутатська група "Партія "За майбутнє".

 

12:51:00

БАТЕНКО Т.І.

Ви знаєте, мені здається, що мільйонам наших громадян байдуже велика і висока філософія про матерії бюджету, які лунають з цієї трибуни. Тому що переважна більшість наших громадян дуже приземлено відчуває бюджет, вони рахують кожну копійку, і фактично дихотомія бюджету для них –  це комуналка, ліки і як прожити, вижити. Тому оце вся філософія українського бюджету.

Я розумію, що кожен уряд подає бюджет високопарно і оптимістично. Було би дивно, якщо  було б дуже багато песимізму в показниках. Нам важить як політичній "Партії "За майбутнє", що в цьому проекті бюджету представлені реалістичні джерела надходження, не більше і не менше. І ми готові цьому сприяти, допомагати, знайти ці реалістичні надходження.

Ми вітаємо те, що уряд демонструє бажання суттєво зменшувати державний борг, хоча розуміємо, що Міжнародний валютний фонд останній раз надав безповоротну допомогу, що полегшує нам виплату державного боргу України.

Ми вітаємо збільшення зарплати медикам, бажання збільшити в 1,6 разу. Але нам важливо побачити механізм, в який спосіб здійснюватиметься оплата праці лікарів, яка прив'язана до певної суми, не до певної суми, а до кількості пролікованих пацієнтів.

Прожитковий мінімум, пане міністре, 6 тисяч 500 треба називати і зростання до 6 тисяч 700. Це невелике досягнення, яке ми очікуємо в плані мінімальної пенсії, яка буде, мінімальної зарплати, яка буде, мінімальної зарплати на 200 гривень у наступному році. Це просто смішно.

Субсидії. Сума субсидій дорівнює кількості бідних громадян, і та кількість бідних громадян в Україні постійно зростає. Ми ж бачимо, що ми зараз додали 12 мільярдів на виплату субсидій ще на поточний рік, а в проекті бюджету на наступний рік ми заклали кошти на субсидії менше, ніж заклали на цей рік. Очевидно, що у нас буде знову ж таки діра з субсидіями на наступний рік.

Ми збільшуємо видатки на правоохоронні органи. Це вже стало традицією, нічого дивного в цьому немає. Мені приємно, що ми зменшуємо видатки на Верховну Раду України чи не вперше за довгі роки, але разом з тим ми збільшуємо видатки на РНБО. Я ще раз нагадую, що ми не можемо підміняти закони санкціями. Тому я не розумію такої логіки суттєвого збільшення видатків на такі органи.

Ми хочемо бачити конкретні джерела надходження, а не бульбашки ОВДП. Ми хочемо бачити реальні надходження від приватизації. Ми хочемо бачити реальні стипендії студентам, а не штучне збільшення стипендій шляхом скорочення квоти студентів, які зможуть її отримати, незважаючи на успіхи в навчанні. І ми вимагаємо від уряду, чому на чверть скорочуються витрати Міністерства культури на культуру в цілому? Невже розвиток культури не є пріоритетом для державної політики навіть у ситуації воюючої країни?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Іванович.

Слово надається народному депутату України Колтуновичу Олександру Сергійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".

 

12:54:17

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, за традицією даємо назву бюджету. На мій погляд, бюджет 22-го року – це все-таки плювок в обличчя людям з мінімальними фіксованими доходами, це все-таки фінансовий плінтус і я думаю, що це бюджет нових боргів, я це приведу в цифрах.

Говорили уже мої колеги-попередники щодо того, які будуть доходи. Дійсно, надзвичайно низьким є рівень зростання мінімальної заробітної плати. На кінець цього року буде 6500, хочуть підняти на кінець наступного 6700, аж плюс 3 відсотки. 3 відсотки зростання – є непристойно низька цифра, зважаючи хоча б на те, що офіційна інфляція в цьому році 6,2 відсотка і ми маємо галопуючу інфляцію на ті показники, які йдуть, наприклад, на товари першої необхідності і продукти харчування.

Що стосується офіційного рівня прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії. Так само без змін залишиться пенсія, яка є на кінець року, буде, точніше, на кінець року – 1 тисяча 934 гривні і прожитковий мінімум – 2 тисячі 393 гривні, він також без змін. Але що бентежить? Згадували за попередників. В доларовому еквіваленті це 67 доларів мінімальна пенсія, в 13-му році була 119 доларів, майже вдвічі менше ніж було колись. Прожитковий мінімум так само – це 83 долари, було колись 147 доларів у 2013 році, майже у 2 рази менше. Відповідно, я чому приводжу саме в доларовому еквіваленті, нижчим є рівень купівельної спроможності і платоспроможності  населення.

Щодо субсидій. 38 мільярдів гривень, але я хочу нагадати, що в попередні роки ця цифра була і 55, і 71 мільярд гривень. Тобто якщо ми порівнюємо з 18-м або з 19-м роком, то ця цифра значно менша, а от вартість нарахувань за житлово-комунальні послуги, і я невтомно щомісяця про це кажу, вона суттєво зростає, незважаючи на номінальну фіскальну стабілізацію цін на енергоносії, нібито вони не змінюються, але вартість нарахованих послуг зростає.

Так само не можу не звернути увагу, що продовжуються чергові запозичення – 571 мільярд гривень запозичення в наступному році. Уявіть собі, які цифри. Це співставно до 45 відсотків доходів державного бюджету ми позичаємо. З них 420 – це внутрішні запозичення. А це означає, що піраміда Марченка з ОВДП і всіх його попередників буде і надалі існувати.

На завершення я також хочу сказати, що те, що економіка нежиттєздатна свідчить ще й той факт, що дефіцит Пенсійного фонду збільшується. А він цього року буде, точніше наступного майже 200 мільярдів гривень. Сам дефіцит бюджету – майже 200 мільярдів гривень державного бюджету.

Я вважаю, що з таким фінансово-економічним документом ми маємо не голосувати його за перше читання і не в подалі в цілому, а відправляти уряд у відставку.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бакунцю Павлу Андрійовичу, депутатська група "Довіра".

Після цього ще від фракції "Батьківщина" попросив Крулько Іван Іванович.

Будь ласка, зараз Павло Андрійович.

 

12:57:32

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане головуючий, дорогий український народе, шановний пане міністре! Павло Бакунець, Жовківщина, Яворівщина, Львівська область, депутатська група "Довіра".

Шановні народні депутати, сьогодні ми разом з вами розглядаємо Державний бюджет на наступний рік. І ми, парламент, повинні підійти до цього законопроекту абсолютно уважно, і поставитись до нього дуже скрупульозно. Адже від цього законопроекту залежатиме безпосередньо як життя наших мешканців, так і функціонування усіх сфер суспільства протягом цілого наступного року.

І звичайно, що ми оцінюємо роботу вашу, пане міністре, уряду за вчасне подання проекту Державного бюджету, за те, що ви врахували збільшення видатків на оборонну, на соціальну сферу, на інфраструктуру. Одначе в сьогоднішній день у нас ще є багато запитань до цього проекту бюджету. Насамперед децентралізація, про громади. Відсутність в цьому проекті бюджету коштів на субвенцію для компенсування втрат за газ органам місцевого самоврядування.

Ви розумієте, що ціни на газ зросли в два з половиною, в три рази. Органи місцевого самоврядування не матимуть коштів пройти цей опалювальний сезон. Тому потрібно до другого читання доопрацювати і встановити субвенцію органам місцевого самоврядування на покриття витрат за газ, інакше вони не зможуть нормально надати опалення нашим мешканцям.

Друге важливе, про людей – це субсидії. В умовах зростання вартості всіх енергоносіїв уряд пропонує нам у цьому проекті зменшити видатки на субсидії. Це абсолютно нереально, ми бачимо вже по цьому 21-му року, що на наступний рік видатки на субсидію потрібно збільшувати.

Третє важливе – це однозначно збільшувати обсяг субвенції освітньої місцевим бюджетам. Адже зараз він становить 108 мільярдів, але він не враховує фактичних потреб у видатках, як зазначає міністерство. Тому звертаємося з вимогою збільшити обсяг видатків освітньої субвенції місцевим бюджетам ще на 6 мільярдів, це у зв'язку з тим, що зростає кількість учнів, бо до війни була добра ситуація демографічна в країні.

Тому прошу врахувати всі ці речі при подальшій роботі над бюджетом у наступному році і винести на розгляд парламенту вже більш доопрацьований проект бюджету 2022 року, який би відповідав реальним потребам наших людей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Крульку Івану Івановичу, фракція "Батьківщина". І після цього ще 6 хвилин на виступи народних депутатів, і будемо завершувати це питання.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

13:00:41

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні українці, я в першу чергу до вас хочу звернутися, тому що зараз ми розглядаємо ключовий закон, який визначатиме, а як житиме український громадянин наступного 2022 року. І для нас, для фракції "Батьківщина", ключовими показниками в бюджеті є питання, чи стануть українці хоч на трошечки краще жити, чи їхнє життя буде покращуватися, чи їхнє життя буде погіршуватися.

Так от я би хотів зупинитися на кількох реперних точках, щоб ми зрозуміли, що чекає українського громадянина наступного року.

Перше питання – це питання прожиткового мінімуму. Питання прожиткового мінімуму –  це питання пенсій для українських пенсіонерів, для соціально незахищених верств населення, соціальні стандарти. В Державному бюджеті на 2022 рік закладається прожитковий мінімум, підвищиться в грудні до 2 тисяч 393 гривні, а в липні зросте до 2 тисячі 500 гривень. Це за розрахунками з фактичним розміром прожиткового мінімуму не дотягує навіть до 50 відсотків, адже розмір прожиткового мінімуму фактичний уже зараз складає 4 тисячі 981 гривня. Тобто таким чином мінімальна пенсія для українського пенсіонера мала би складати зараз не менше 4 тисяч 981 гривня, а ми маємо ситуацію, коли вона більше ніж в два рази менше. Ми як "Батьківщина" з цим погодитись абсолютно не можемо.

Друге питання, на яке треба звернути увагу, це питання зростання вартості енергоносіїв. Ми вже зараз бачимо, що відбувається в житлово-комунальній сфері – енергоносії зростають, вартість газу зростає і, по суті, сьогодні ті мінімальні збільшення соціальних стандартів, які закладаються в бюджеті повною мірою будуть з'їдені збільшенням вартості житлово-комунальних послуг. А це означає, що український громадянин сьогодні стане ще біднішим, ніж він є зараз. І, безумовно, що для "Батьківщини" це є абсолютно неприйнятна ситуація.

В минулому році заклали на субсидії 31,4 мільярда гривень. Ми як "Батьківщина" попереджали, що цього буде недостатньо. У вересні місяці всі ці кошти були витрачені на 100 відсотків. І зараз ми домоглися, що починають добавляти в бюджет 21-го року субсидії і це було якраз на вимогу Юлії Тимошенко включено до розгляду і внесений відповідний законопроект. Тому ми вважаємо, що субсидії мають бути закладені в бюджеті в достатній мірі, щоб покрити всі ті видатки, які потребують сьогодні українські родини для оплати за житлово-комунальні послуги.

Ну, і ще одне. Ми, безумовно, вважаємо, що коли розірвана повністю єдина тарифна сітка і не вистачає близько 120 мільярдів для медиків і для освітян на їхні заробітні плати в цьому бюджеті, це теж, по суті, куди ми кладемо цих надзвичайно важливих працівників? Тому як в цьому році ми маємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, прошу записатися на виступи від народних депутатів –  до 6 хвилин.         

Слово надається народному депутату Шахову Сергію Володимировичу, депутатська група "Довіра".

 

13:04:32

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, як би там не було, бюджет є бюджет, але він сирий. Я особисто не побачив та експерти від "Нашого краю" не побачили цифр, знову закладених на підтримку вугільної промисловості. Чому сьогодні з Америки в 2 рази дорожче везеться вугілля?

Також ми не побачили компенсації людям, які проживають в Донецькій і Луганській областях. Кабмін популістичним рішенням прийняв і поставив задачу: на місцеві ради скинути оплату дітям війни за харчування в школах. Дітям війни з 14-го року. Уявіть собі, яка кількість дітей. На одне Біловодське ОТГ – 9 мільйонів гривень, Рубіжанське ОТГ – 15 або 20 мільйонів гривень. Де взяти такі гроші? Кабмін приймає рішення, скидає по децентралізації на ОТГ те, що не можна виконати.

Далі. Те, що стосовно жахливих тарифів. Сьогодні 70 мільярдів гривень заборгованість по ЖКГ. Відключають повністю від електроенергії, води, газу людей у Львівській області, у Закарпатській області, в Миколаївській області. В Одеській області, в Луганській та Донецькій областях людей вимикають за борги. Люди би заплатили ці гроші, да немає чим платити. Що людям взимку до ліжка примерзнути, потім щоб патологоанатоми писали, що тіло перемерзло. Що людям робити, шановні колеги? Кожен з вас сьогодні відповідає за ті округи, де вас обирали.

До другого рішення по бюджету треба внести всі правки і дати соціальні гарантії, і наповнити по медицині, по лікарях, по шахтарях, по пенсіонерах, які сьогодні жебракують, практично 10 мільйонів українців знаходяться в скруті, голодують. В такій багатій державі такі сьогодні тупі чиновники, які не можуть нагодувати український народ.

Тому кожен з нас повинен втрутитися в розробку і доопрацювання бюджету і дати наказ  Кабінету Міністрів,  бо ми їх тут призначаємо. А сьогодні вся пляма бруду повністю лягає на парламент, 80 відсотків людей не довіряють українському парламенту. В які рамки це вписується –  ні в ворота не вписується.

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово надається  народному депутату України Саврасову Максиму Віталійовичу політична партія "Європейська солідарність".

 

13:07:44

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко. Будь ласка, бачу, іде.

 

13:07:54

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні українці, ця "похоронна" команда прийшла до влади на популізмі і брехні, пообіцявши кінець епохи бідності, кінець епохи кумівства, безкоштовний газ. Що ми бачимо насправді? Нам зараз пропонують "ББ" – бюджет брехні, де влада продовжує брехати населенню.

В мене конкретне запитання до пана Марченка. Хто буде відповідати, за законом, за те, що ви вже офіційно визнали, що ви "похоронна" команда, яка заявила  всім  українцям, молодшим за 40 років, що ви маєте сплачувати єдиний соціальний внесок, але ви не будете отримувати пенсії. Тому що насправді ця влада не здатна забезпечити найнеобхіднішого – пенсії.

Друге. Нам обіцяли, що у нас припиниться якась крадіжка в армії. Так  скажіть, будь ласка,  як так трапилося, що при попередній команді до копійки день в день армії виплачували всі їх відповідні зарплати і виплати, а сьогодні ви заборгували армії 1,5 мільярда гривень. І Прем'єр-міністр України ще тиждень тому брехав народним депутатам України і головне – армії, що боргів немає. Опозиція, "Європейська солідарність" говорить про те, що в цьому бюджеті не вистачало насправді грошей на субсидії, а наступний бюджет ви знову не передбачили достатню кількість фінансів на субсидії при драконівських підняттях тарифів. Треба закласти мінімум 55 мільярдів на субсидії. Ви сьогодні ці гроші не передбачили.

Наступне питання. Інфляція зжирає сьогодні заощадження українців. Ви піднімаєте мінімальну зарплату на 200 гривень, пенсію на 150 гривень. Це гроші, які навіть не відповідають на інфляційні ризики, не говорячи про те, що ви не піднімаєте зарплат.

Далі. Ви будуєте поліцейську державу. Ви брешете сьогодні, коли говорите, що рекордна кількість сум із бюджету на наступний рік закладається на оборону. Це не так, на сектор безпеки дає страшенний дисбаланс між Міністерством оборони і Міністерством внутрішніх справ. Ви знову піднімаєте зарплати своїм на сто відсотків прокурорам, своїм на сто відсотків ДБР, які кошмарять опозицію, але не можуть знайти камери спостереження на найбільш освітленій трасі, щоб сказати, хто ж був за кермом машини, в якій постраждали шість пасажирів, тому що за рулем там був представник "Слуга народу". І ось такий бюджет ви сьогодні пропонуєте. Це бюджет брехні насправді.

І ми вимагаємо, щоб були в першу виплачені так само борги медикам, яким ви заборгували вже два місяці, освітянам, децентралізації за цей рік, а далі можна підходити до бюджету на 2022 рік. І ви тут маєте служити не Банковій, а народу, як ви обіцяли. А народ – це вчителі, яким ви збрехали, народ – це лікарі, яким ви не платите зарплату, народ – це армія, якій сьогодні ви боргуєте найважливіші виплати. Ми будемо категорично…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, представлення проекту Закону про Державний  бюджет України на 2022 рік (реєстраційний номер 6000) завершено.

Відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради проект Закону про Державний бюджет України на 2022 рік вважається прийнятим Верховною Радою для подальшої роботи. Тому запрошую всіх реалізувати ваше право законодавчої ініціативи і подавати свої поправки до цього проекту закону. Єдине, що пам'ятаємо, що відповідно до вимог чинного законодавства, пропонуючи поправки, ви маєте вказати, з яких ресурсів ви пропонуєте зробити це.

Тому, шановні колеги,  розгляд цього питання завершений. Я дякую всім. Дякую міністру фінансів. І ми перед тим, як перейти до наступного питання, я надаю слово Олені Костянтинівні.

 

13:11:59

КОНДРАТЮК О.К.

Дякую, Руслане Олексійовичу.

Шановні колеги, до президії надійшло оголошення, що відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Енергоефективна Україна". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Тищенка Миколу Миколайовича.

 

13:12:26

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Олена Костянтинівна.

Ми переходимо далі. Далі за порядком денним у нас законопроект 3527, це проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу". Це друге читання.

Я запрошую як доповідача першого заступника голови Комітету з  питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайла Михайловича Цимбалюка.

Шановні колеги, хтось буде наполягати на поправках?

Будь ласка,  тоді декілька слів і що врахували, якщо ніхто не буде, переходимо до голосування. Будь ласка,  коротко.

 

13:13:06

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк,  "Батьківщина". Шановний головуючий, шановні народні депутати!  Насправді законопроект був проголосований в першому читанні ще 1 грудня 2020 року.  В Комітеті соціальної політики, захисту прав ветеранів ми провели фахову дискусію в процесі підготовки до другого читання з представниками органів центральної, місцевої влади і місцевого самоврядування, з представниками гуманітарних місій в Україні, благодійних організацій.

Були враховані більшість всіх поправок, які стосуються того, щоб органи місцевої влади все-таки могли   визнавати гуманітарну допомогу, та, яка поступає в регіони. Ми зберегли рівновагу контролю за центральними органами влади, але все-таки надали перевагу місцевим органам самоврядування.

Через те пропоную підтримати і ухвалити в другому читанні і в цілому цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Михайлович.

Шановні колеги, чи хтось буде наполягати на своїх поправках? Я бачу, що ніхто не хоче наполягати.

Тому, вельмишановні колеги, ви почули позицію комітету. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (реєстраційний номер цього проекту 3527).

Готові голосувати, шановні колеги? Прошу тоді підтримати та проголосувати.

 

13:15:06

За-283

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.  Дякую, шановні колеги.

Наступний  законопроект – це законопроект 2743, 2743 зі значком "прим.". Це перше читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування.

Шановні колеги, перед тим, як перейти до розгляду цього проекту, я пропоную прийняти рішення і розглянути його за скороченою процедурою. Нагадую, що для прийняття цього рішення потрібно  150 голосів у залі.

Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 

 

13:16:00

За-252

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякову Галину Миколаївну.

Я так розумію, що ви будете і від автора, і від комітету. Тому надайте 4 хвилини, будь ласка. 

 

13:16:18

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Я останній час дуже багато думаю про публічні фінанси і, власне, весь час згадую киянку, яка розбудувала Ізраїль, Голду Маєр. Яка шукала гроші під час того, як Ізраїль тільки становився як країна, і була, власне, війна, їй потрібно було шукати гроші на танки, на зброю, водночас треба було розбудовувати державу. Вона сказала тоді, що тільки та країна стане великою, яка хоче побудувати країну, з якої хочеться їхати тільки у відпустку або до якої мають повертатися її сини і дочки. Власне, ставлення до публічних фінансів в неї завжди було на першому місці. Вона казала, що корупціонери і ті, хто цуплять гроші з державного бюджету, їх потрібно прирівнювати до тих, хто зраджує Україну. Ми дуже мало про це думаємо.

Два законопроекти, які стоять зараз в порядку денному, в наступному, вони, власне, про те, що потрібно дбати про публічні фінанси. Ми дуже часто кажемо: державні фінанси, забуваючи про те, що в 15 році попередній Президент після довгої боротьби підписав Закон про прозорість публічних фінансів. І до публічних фінансів віднесені також кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування. Кожна європейська країна в бюджетному процесі бюджетує всі публічні фінанси. Ми не включаємо до бюджету навіть кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування. Я не кажу вже про збитки і прибутки державних підприємств і  інші види публічних фінансів.

Власне, цей законопроект 2743, він включає до державного бюджету, не зараховує, дуже часто помиляються і кажуть про зарахування, він включає до державного бюджету, а це означає, що всі ми з вами в бюджетному процесі на кожен рік мусимо бачити фонди заробітної плати, обсяг коштів єдиних соціальних внесків, а також розподіл коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування між фондами соціального страхування: Пенсійним фондом, ФСС і Фондом безробіття.

Думаю, що там багато корупції, і її треба скасовувати.

Там немає нормального бухгалтерського обліку, облік ведеться квазіметодом. Він і не метод нарахування, і не касовий – він проміжний. Вони ведуть три баланси, три кошториси, як вони їх називають. Немає звітності фінансової, немає аудиту, тому що вони неприбуткові організації. Цей законопроект робить тільки маленький крок до того, щоб ці фінанси були прозорі, вони включаються до державного бюджету.

Законопроект розглядав цей законопроект, власне, 21 лютого в тому році і рекомендував Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу і виправити, якщо там є, помилки, які ви можете надати до цього законопроекту до другого читання.

Прошу підтримати цей законопроект, тому що це крок до прозорості публічних фінансів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні колеги, я надаю слово авторці альтернативного законопроекту, народній депутатці України Наталії Юріївні Королевській.

Хто співавтор буде виступати? Наталії Юріївни немає, буде співавтор. Співавтор хто у нас? Добре, немає авторів. Тому ми переходимо до процедури обговорення.

Шановні колеги, чи є необхідність обговорювати ці законопроекти? Є. Прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається народному депутату України М'ялику Віктору Ничипоровичу, депутатська група "За майбутнє".

 

13:20:51

М’ЯЛИК В.Н.

Прошу передати Скороход Анні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анна Костянтинівна Скороход, будь ласка.

 

13:21:04

СКОРОХОД А.К.

Шановні колеги, мені здається, вже зважаючи на другий рік каденції, вам необхідно взяти Конституцію і хоча б її прочитати, познайомитися з цією великою книгою. Тому що всі законопроекти, які ви виносите до сесійної зали, вони не тільки антисоціальні і антиконституційні. І це просто злочин, ваш злочин перед народом України.

Я не знаю, можливо, це олігархи змушують вас приймати такі закони, адже, звісно, не приймеш – то "конвертика" не отримаєш. Але, шановні колеги, що ви робите, якщо ви просто знищуєте взагалі саму сутність страхування у нас і ви просто порушуєте паритетність трьох сторін до соціального діалогу, усуваєте принцип, відповідно до якого побудований соціальний діалог у всіх розвинутих країнах світу. Ви скасовуєте можливість впливу на соціальну політику уряду, Федерації роботодавців та профспілок України.

Українське трудове законодавство є найкращим у світі. І якщо ви знаєте, то навіть Європа багато своїх нормативно-правових актів базувала на нашому законодавстві. Зараз ви його різними законопроектами просто знищуєте. Всі, хто голосують за дані законопроекти, вони голосують проти народу України.

Ви продали землю, ви дерибаните останні ледве дихаючі підприємства. І ви знаєте, такими законами ви просто передаєте людей в рабство. Давайте, можливо, коли ви всі будете поховані в українській землі, то знаєте, вас згадають незлим тихим словом, але з іншої сторони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Беленюку Жану Венсановичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:23:18

БЕЛЕНЮК Ж.В.

Прошу передати слово Микиші Дмитру Сергійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Сергійович Микиша, будь ласка.

 

13:23:30

МИКИША Д.С.

Колеги, законопроект зовсім про інше. Тут ніхто не збирається вмирати чи витрачати якісь інші бюджетні кошти.

Все дуже просто. Є така самоврядна організація, як Фонд соціального страхування. І що? Ця організація сама нараховує, сама використовує, і найголовніше – сама себе перевіряє. Це де таке? А я вам скажу ще й інше, що це не кошти виключно профспілок, це кошти єдиного соціального внеску, це те, що платить кожен з нас, кожен з громадян України. Куди йдуть ці кошти? Хто це бачить? Хто це перевіряє?

Даний законопроект якраз про це говорить, що як мінімум Рахункова палата, яка повинна перевіряти, куди витрачаються кошти, як ефективно вони втрачаються і куди. Ви ж повинні зрозуміти, що все, що збирається в рамках податкового навантаження, повинно ефективно використовуватися.

Фонд кожного року втрачає не тільки бюджетування, а і ефективність використання цих коштів. Давайте вже припинимо це ганебну практику просто мільярди витрачати невідомо куди. Рахункова палата як мінімум повинна це перевіряти і це перший законопроект в рамках якраз реформування Фонду соціального страхування.

Я вас дуже прошу, колеги, підтримайте це. Ці кошти повинні бути прозорі і також прозоро використовуватися, витрачатися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Загородньому Юрію Івановичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".

 

13:25:15

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Дякую, шановний Руслане Олексійовичу.

Я прошу передати слово народному депутату України Колтуновичу Олександру Сергійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Колтунович.

 

13:25:24

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, я от звернув увагу і проаналізував дуже прискіпливо даний проект закону. Я вам хочу сказати, що, наприклад, в пояснювальній записці, супровідних документах в цілому не сказано про те, що цей законопроект матиме певний соціально-економічний ефект. Я думав хоча б в цифрах порахувати, що ми отримаємо, можливо, там буде інша ставка ЄСВ чи буде інше відрахування, інші податки, чи збільшиться пенсія. Цього всього не було в цих документах, його,  на жаль, немає.

Більше того, якщо ми звертаємо увагу на деякі норми того, що там, наприклад, буде надання повноважень Рахунковій палаті щодо здійснення фінансового аудиту і так далі, безумовно, ніхто ж не проти того, щоб Рахункова палата максимально ефективно контролювала і потім проаналізувала, як використовуються кошти платників податків. Але сама норма, яка стосується щодо ефективності використання саме коштів соціального страхування, ну, ми не побачили того, що громадяни України отримують вищі стандарти, ніж ті, які мають сьогодні.

Я хотів би нагадати, що в проекті Державного бюджету на 2022 рік, який нам подали, фактично не змінюється розмір мінімальної пенсії, наприклад, яка буде на кінець грудня. І перші півроку ми будемо жити за цими параметрами, там у розмірі 1936 гривень, якщо я не помиляюсь, по пам'яті… 1934, вибачаюсь, гривні.

Але що найгірше. Якби у нас прийняли законодавчі ініціативи, які хоча б вирівнювали мінімальну пенсію і мінімальну заробітну плату, то у нас більше ніж 90 відсотків громадян України отримали б гідну пенсію, там у розмірі, наприклад, 6 тисяч 500 або 6 тисяч 700 гривень. Це була б ставка мінімальної пенсії. І ми б від неї далі уже рухались. Це серйозні кошти і це проривні документи були б для цієї Верховної Ради.

А так на сьогоднішній день ми фактично не бачимо, заради чого голосувати за відповідні законодавчі ініціативи. Наша фракція і наш соціальний блок… гуманітарний блок внесли вісім альтернативних законопроектів. Ми будемо наполягати на їх прийнятті. А даний законопроект ми не підтримуємо.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Геращенко Ірині Володимирівні, фракція "Європейська солідарність". Я так розумію, Ніна Петрівна Южаніна, передають слово, так?

Будь ласка, Ніна Петрівна.

 

13:27:44

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановні українці! Я недарма вийшла з Конституцією України. І хочу, щоб ви ще раз звернули увагу на статтю першу самого головного закону країни.

Мені здавалося, що коли я побачила вчора в порядку денному пакет цих законопроектів, що з самого ранку буде заблокована трибуна не тільки опозицією, а й частиною "слуг народу", які розібралися в нормах цих проектів законів. Ви на себе берете й велику відповідальність. І точно вам не давали такі можливості 73 відсотки виборців, які за вас проголосували.

Якби вони знали, що з сьогоднішнього дня в першому читанні зникнуть ті звичайні трудові відносини, які вони мали протягом всього життя, з моменту створення і взагалі існування Трудового кодексу України. Звісно, він має багато, містить багато рудиментів, які треба відміняти, але не створювати умови для ще більш сприятливої руйнації державою, "слугами народу" і причетних до цього деякими фракціями.

Зверніть увагу на проголосований попередній закон. Він мав би викликати страшенний супротив у залі, але ні.

Тепер щодо цього законопроекту. Скажіть, будь ласка, ви розумієте, що слова Марченка про те, що кому за 40, не отримають пенсію, це реальність відповідно до цього закону. Бо це не сплата просто ЄСВ на якійсь там окремий рахунок, спеціальний рахунок державного бюджету, а в загальний фонд державного бюджету. І якщо в бюджеті немає коштів, як створюється бюджет, то на виплату пенсій  буде спрямовано стільки, скільки може собі дозволити бюджет без врахування того дефіциту, який ми покриваємо, без врахування тих єдиних соціальних внесків, на які спрямована вся наша подальша робота. Ми ж говоримо про те, щоб розвивати цю систему, щоб виводити зарплати із тіні і спонукати людей до слати ЄСВ, бо це ваше майбутнє. А тепер ЄСВ у загальному бюджеті означає, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ще Вадим Євгенович Івченко, Шахов, бачу, Сергій Володимирович і після цього переходимо до голосування. Більше ніхто не бажає виступити.

Вадиме Євгеновичу, будь ласка, 1 хвилина з мотивів.

 

13:30:09

ІВЧЕНКО В.Є.

Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, ви не бачите, що це рейдерство страхового фонду. Це не новела. У світі Міжнародна організація праці... конвенція чітко прописана, що управління страховими фондами мають здійснюватися окремо від управління державних фінансів.

Що відбувається в Україні? А якщо пригадати минуле, подивіться, будь ласка, коли ці страхові фонди були в центральному бюджеті?  Постійні були невиплати, постійне нецільове використання, депутати віддавали то в одне місце, то в друге, то в третє. А це виплати на реабілітацію, це виплати інвалідам, колеги. І на сьогоднішній день цими фондами керує в  тріумвіраті держава, роботодавці і профспілки. І це є міжнародна практика. А ви куди клоните? Не підтримуємо цей закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще один виступ народного депутата Шахова, після цього переходимо до голосування. Прошу запросити народних депутатів до зали.

Будь ласка, пане Сергій.

 

13:31:18

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Правильно сказав Вадим Івченко, що йде державне рейдерство з боку або Кабміну, або чиновників. Аудит, безумовно, потрібен в усіх сферах життя в Україні. Хто буде відповідати за 1,5 відсотка, які сплачують податки громадяни на армію, а сьогодні в армії не отримують заробітну плату наші бійці, які сидять в окопах? Коли аудит зробить в Луганській області Кабмін для того, щоб подивитися сьому школу, куди область направила 12 мільйонів гривень, а сьогодні тиче крыша? Поламані забори, вкрадені не 10 відсотків, як вони там хапали, а 70, 80 відсотків. Далі, що робити? Гроші ЮНІСЕФ грабуються. Місто Євсуг, хай подивляться  поїдуть експерти, що зробили зі школою - 68 мільйонів гривень витратили, не витратили, а просто вкрали. І куди не подивися –  всюди йде грабіж...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу запросити народних депутатів до зали.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу законопроект номер 2743 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування. Ще раз повторю, законопроект 2743 за основу. Готові голосувати? Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати.

 

13:33:26

За-243

Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка, по фракціям.

Закон прийнятий за основу.

Шановні колеги, переходимо далі. Наступний проект Закону, який ми сьогодні будемо розглядати, це законопроект 3115 і 3115-1. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Перед тим як перейти до розгляду цього законопроекту, я ставлю на голосування пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Нагадую, що для прийняття рішення необхідно 150 голосів. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:34:19

За-252

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галину Миколаївну Третьякову. Теж, я розумію, і від автора, і від комітету – 4 хвилини.

 

13:34:35

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Другий законопроект, і пані, яка тут виступала, переплутала виступи, законопроект щодо включення коштів соціального страхування до бюджету порахувала, що це законопроект 3115. От тепер треба виступати з тим, що ви  виступали попередньо.

Мова йде про те, що фонди соціального страхування, які, як і сказав мій колега, є самоврядними організаціями, неприбутковими. Вони, власне, за два роки роботи комітету жодного разу не принесли в комітет розмір витрат на соціальне страхування, які вони прогнозують на наступний рік, розмір єдиного соціального внеску, який був би достатній для того, щоб держава своєчасно виконувала зобов'язання.

Виступали з "Батьківщини" і казали про те, що там заборгованість. Так от правління, до складу якого в рівних частинах входять профспілки, роботодавці і держава, жодного разу не принесли до комітету фінансового обрахунку, а якою має бути виплата, а яким має бути розмір єдиного соціального внеску, щоб цих розмірів було достатньо для виплат страхового відшкодування під час лікарняних листів чи втрати працездатності людиною, постійної втрати працездатності, я маю на увазі – інвалідність.

Розмір внесків не встановлюють, правління не встановлює. Розмір виплат не встановлює. Розмір витрат на ведення справи взагалі ведуть на окремому балансі, які фінансують вчасно, лікарняні листи фінансують з тримісячною заборгованістю і піднімають прапори, що це робить начебто влада, яка має там лише третину.  Держава не має більшості так, як вона має в МОП. Міжнародна організація праці працює за принципами: 51 відсоток належить державним установам і лише 49 відсотків соціальним партнерам. Де дохід від використання майна Фондом  соціального страхування, який є акціонером Укрпрофтуру і Укрпрофоздоровниці? Це взагалі тайна за, не знаю, якою кількістю печаткою, це навіть не 7. Заборгованість тримісячна, по якій правління не приймає жодних заходів, перекладаючи на уряд компенсацію тих  збитків, які йдуть на витрату, про які я вже сказала.

Таким чином ми хочемо привести управлінські структури фонду, зараз це фонд безробіття тільки, до складу 8-3-3, де держава має переважну кількість голосів. Ми можемо дискутувати, чи це 7-3-3 буде на друге читання. Але, власне, мова йде про те, що держава, яка дотує сьогодні всі фонди соціального страхування з державного бюджету,  має мати контроль над ними. Тим більше, що ті, хто сьогодні керують цими фондами, вони не виконують свої повноваження відповідно до закону.

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув цей законопроект на своєму засіданні та рекомендує Верховній Раді України прийняти цей законопроект в першому читанні.

Дякую, шановні народні депутати, заздалегідь. Не тільки прозоро, але й фінансово обґрунтовано і зрозуміло має працювати система, яка визначена Конституцією, 46 статтею, а не 1-ю. 46 стаття Конституції встановлює засади загальнообов'язкового  державного соціального страхування, і принципи там мають бути страхові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Галино Миколаївно.

До слова запрошую автора альтернативного законопроекту народного депутата України Гнатенка Валерія Сергійовича. Будь ласка, Валерій Сергійович.

 

13:38:15

ГНАТЕНКО В.С.

Шановні колеги, я уважно ознайомився з проектом Закону №  3115, яким пропонується кардинально змінити базові організаційні процедури та принципи діяльності  Фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття.

Звертаю вашу увагу, що запропоновані ініціативи фактично ведуть до деформації і руйнування, власне, самого інституту управління соціальним страхуванням, оскільки безпосередньо стосуються, перше, зміни і склад управління фонду з кардинальними змінами, перекосом в бік представників від держави, і друге, зміни порядку обрання голови фонду правління, а також порядку проведення засідань і прийняття рішень правлінням, що на практиці означає встановлення посилення і фактично монопольного державного контролю за діяльністю фонду. Такий підхід грубе порушує як національні законодавчі основи тристороннього соціального діалогу, так і міжнародні зобов'язання України, взяті нею при ратифікації відповідних конвенцій МОП.

На мій погляд, абсолютно неприйнятно те, що запропонований авторами проект реєстраційний номер 3115, підхід цинічно ігнорує позицію двох інших сторін соціального діалогу – Всеукраїнського об'єднання профспілок і роботодавців, які категорично не погоджуються з руйнуванням принципів паритетності і управління державною системою страхування. Хочу акцентувати увагу на тому, що це вже друга спроба цинічного руйнування міжнародно прийнятих норм у форматі управління цією системою.

Аналогічні підходи руйнування паритетності і соціального діалогу, переформатування правління, щоб до його складу входили по три представника від застрахованих осіб і роботодавців та вісім представників від держави. Нагадую, що відповідно до статті 3 Закону "Про соціальний діалог в Україні", управління фонду є органом соціального діалогу і в своїй роботі має керуватися принципом незалежності та рівноправності сторін.

Також хочу запропонувати і акцентувати увагу, що запропоновані…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Сергійович.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати ці законопроекти? Перед цим були сказані аргументи, але все рівно є. Дякую вам.

Шановні колеги, тоді прошу записатися: два – за, два – проти. Хто бажає обговорити цей законопроект?

Слово  надається народному депутату Рудику Сергію Ярославовичу, депутатська група партії "За майбутнє".

 

13:41:08

РУДИК С.Я.

Прошу передати слово Антону Едуардовичу Полякову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Антон Едуардович Поляков, будь ласка.

 

13:41:16

ПОЛЯКОВ А.Е.

Шановні колеги, знову ж таки доповідач казала про одне, а насправді, якщо читати законопроект, то йдеться про інше. І зараз ми з вами, якщо простою мовою, бачимо те, як влада знищує те, що їм заважає – це профспілки. Тому що дуже багато державних підприємств, які можуть працювати, і коли їх влада хоче закрити, то хто стоїть у боротьбі з працівниками, як правило, це профспілки. І зараз просто-напросто їх хочуть прибрати, тому що кажучи нам про те, що вони щось не можуть зробити. Але ж всі ми знаємо, що досвід тих же зарубіжних країн засвідчує, що утворення на законодавчому рівні представницьких органів від усіх учасників соціального партнерства можливо тільки на паритетних засадах. Не тоді, коли з п'ятнадцяти вісім від держави представників, а три – профспілки і три – це представники роботодавців, а навпаки, наприклад, по  п'ять від кожної сторони, для того, щоб це дійсно був соціальний діалог. І тільки тоді будуть захищені інтереси українців, інтереси тих людей, які працюють, які сплачують податки завдяки яким ви тут знаходитесь в Раді, працюєте і отримуєте свою заробітну плату.

Якщо ми зараз приберемо профспілки замість того, щоб побороти вплив одного з олігархів на ці структури, то це буде просто боротьба з наслідками. Тому давайте ви будете займатися не профанацією, а дійсно проблемами українців.  Ми не будемо підтримувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Кубіву Степану Івановичу, фракція "Європейська солідарність" .

 

13:43:07

КУБІВ С.І.

Прошу слово передати Ніні Петрівні Южаніній. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

13:43:20

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановні українці!  Отже, попереднім Законом  2743 кошти Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування включаються до складу державного бюджету.

І друге питання, це наділити Рахункову палату України повноваженнями перевірки Пенсійного фонду і Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Абсолютно незрозуміло, чому автори цих проектів не відрізняють внески, які за своєю природою зовсім відрізняються від податків  і сумують все в державний бюджет. І якщо у вас є якась стратегія, то озвучте. Відразу оголошуйте, що вам сподобалося ламати структуру платежів і будете збирати від усіх і самі розпоряджатися,  на які фонди і скільки виділяти коштів.

Але 3115 – це продовження цієї стратегії, яку вже озвучила ця влада. На мій погляд, 3115 – це шлях в "таежный союз", а не в Європейський Союз, тому що абсолютно не зрозуміла оця відкритість прийняття рішення, суспільний діалог. Вам стало важко працювати з п'ятьма представниками від усіх гілок, які мають приймати участь у розгляді питань? Ви хочете одноособово приймати рішення і змінювати взагалі структуру існування всіх фондів соціального страхування? Мені здається, що це абсолютно неправильна філософія.

Тому вважаю, українці, зверніть увагу і дайте, будь ласка, свою відповідь на всі ці зазіхання, на всі соціальні виплати, які має здійснювати держава. Ви платили завжди внески, ви знали про існування фондів і саме механізми витрачання грошей з цих фондів. Тепер держава, то бишь "слуги народу" будуть визначати, скільки вам дати на кожні виплати.

Ми будемо голосувати "проти".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Соболєву Сергію Владиславовичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

Цимбалюк Михайло Михайлович, будь ласка.

 

13:45:32

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, цей законопроект не про європейські умови співпраці держава-профспілки-роботодавці. Цей законопроект знищує трипартизм, принцип якого має все світове співтовариство, особливо на європейських засадах.

Коротко, було в фонді, представляли: п'ятеро – держава, п'ятеро – роботодавців і п'ятеро –  профспілок. Пропонується: вісім – від держави і по три – профспілки і роботодавці. Все буде ухвалювати представник держави. І управляє сьогодні по два роки: два роки – профспілки, два – роботодавці, два – представник від держави. Зараз буде повністю  від держави.

Це, ще раз підкреслюю, буде дуже серйозна реакція міжнародних правозахисних, захисників праці, профспілок реакція у разі ухвалення цього законопроекту. Це сьогодні настане чорний день для співпраці профспілок і роботодавців.

На жаль, дискусія в комітеті не дала можливість підтримати позицію профспілок і роботодавців. На жаль, це сумна реальність. Такий законопроект ухвалювати не можна. Навіть Головне юридичне експертне управління порекомендувало повернути його на доопрацювання. Вони страхують себе для майбутнього. А монобільшість, мабуть, живе сьогоднішнім днем.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народній депутатці України Клименко Юлії Леонідівні, фракція політичної партії "Голос".

 

13:47:30

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Клименко. Я би хотіла звернути на цей, безумовно, законопроект, і взагалі сьогодні питання реформи трудових відносин і соціальних відносин на часі. Тому що час іде, трудові відносини змінюються, з'являються нові сектори економіки, які не регулюються старим заскорузлым законодавством, це розв'язує руки багатьом роботодавцям, які можуть наймати більше людей і не наймати їх в тіні.

Я хочу вам сказати статистику,  якщо ви порівняєте кількість найманих працівників, а, вірніше, безробітних за І квартал 21-го року до 20-го року, ви побачите, що кількість  безробітних зросла на 257 тисяч –  до 1,8 мільйона людей. Ці люди частково є не безробітними, це люди, які частково є в тіньовій фактично зайнятості, які працюють як раби.

Тому дайте можливість малому і середньому бізнесу наймати нормально людей, звільняти нормально людей, розв'яжіть частину секторів економіки, які можуть рости набагато більшими темпами, ніж зараз вони ростуть. Тому що все рівно ці люди працюють, все рівно держава, на жаль, не отримає жодної копійки податків з цього, а це повинно бути навпаки.

Але звертаю вашу увагу, що всі ці фонди і все, що ми зараз обговорюємо, витрачаються вхолосту і впусту. Жодна програма підтримки безробіття не є ефективною, 24 відсотки молоді тільки зайняті, 24 відсотки, 75 відсотків не можуть знайти першу роботу і не можуть бути зайняті.

Це страшні цифри, колеги. Давайте зробимо так, щоб програми і гроші цих фондів використовувалися для нашої молоді, для розвитку нашої країни. Дивимося в майбутнє.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ще бажає хтось висловитися з цього питання? Прошу, Сергій Володимирович Шахов. І після цього переходимо до голосування. Прошу народних депутатів повернутися в зал.

Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

13:49:29

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, чи потрібне соціальне гарантування людям, які безробітні? Безумовно, потрібне. Скажіть, будь ласка, а може краще дати людям роботу? Чому сьогодні наші українці, яких називають заробітчани, гастарбайтери, перераховують 14 мільярдів доларів в Україну? Де діваються ці гроші? Може треба запустити ці гроші на відбудову фабрик, шахт, заводів, дати людям робочі місця?

Що відбувається, шановні? Куди діваються мільярди доларів, які люди українці, зриваючи в кров за кордоном ладоні, перераховують сюди? Чому сьогодні також не відбудовуються шахти, які затоплюють? Техногенна катастрофа, екологічна катастрофа. Скільки можна про це говорити?

Чому сьогодні звичайний роботяга повинен їхати жебракувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Бажаючих виступити більше немає.    

Тому я запрошую народних депутатів до зали.

А поки ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (реєстраційний номер проекту 3115).

Шановні колеги, готові голосувати? Готові голосувати? Тоді прошу вас підтримати та проголосувати.

 

13:51:28

За-229

Рішення прийнято. Закон прийнято за основу.

Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую.

Далі наступний, ми переходимо до розгляду наступного за порядком законопроекту, реєстраційний номер 5266 та 5266-1. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників.

Перед тим, як перейти до розгляду цього питання, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Нагадую, що для прийняття рішення необхідно набрати 150 голосів. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:52:20

За-242

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова заступника міністра економіки Глущенко Світлану Володимирівну для представлення законопроекту 5266. Будь ласка.

 

13:52:37

ГЛУЩЕНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати України! Проект закону розроблено з метою реалізації домовленостей, які передбачені статтями 291 та 420 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, та стосується питань забезпечення зайнятості, усунення дискримінації, визнання права на колективні переговори, посилення можливості соціальних партнерів та сприяння соціальному діалогу, а також імплементації окремих положень директив Європейського Союзу, конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці, а також Європейської соціальної хартії.

Загалом проектом закону пропонується обов'язкове повідомлення профспілок про заплановане масове вивільнення, уточнення порядку інформування та проведення консультацій у разі наявності на підприємствах кількох професійних організацій, уточнення критеріїв масового вивільнення працівників з ініціативи роботодавця залежно від їх чисельності, забезпечення права всіх працівників на укладання колективних договорів, у тому числі тих, хто працює у роботодавців - фізичних осіб, надання можливості поширення норм колективної угоди галузевого рівня на всіх роботодавців відповідної галузі.

Також цим проектом надається право сторонам визначати строки дії умов колективного договору в разі реорганізації, зміни власника юридичної особи та забезпечення права на свободу переговорів. Разом з тим також передбачається право працівників на інформацію про умови колективного договору, що на них поширюється, не лише на початку їхньої роботи, але якщо такий договір буде укладений пізніше та в разі кожних змін до цього договору.

Крім цього, також визначається перелік обмежень, які не вважаються дискримінацією у сфері праці, тобто залежать від властивих певному виду робіт вимог: віку, освіти, статі, стану здоров'я чи обумовлені необхідністю посилення соціального та правового захисту деяких категорій працівників.

Шановні народні депутати, дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Володимирівна.

Слово надається автору альтернативного законопроекту народному депутату Морозу Володимиру Вікторовичу.

Галина Миколаївна, секундочку, ви ж не Мороз Володимир Вікторович. Там ще ж альтернативний. Немає автора… Є.

Будь ласка, Володимир Вікторович, я не побачив вас, підходьте.

 

13:55:08

МОРОЗ В.В.

Шановні колеги, Володимир Мороз, 59 виборчий округ, "Опозиційна платформа - За життя". Я уважно вивчив урядовий проект (реєстр. 5266) і хочу в цілому підтримати його окремі положення, що стосуються поліпшення соціального захисту найманих працівників.

У той же час у проекті Кабміну міститься ряд норм, які потенційно призведуть до погіршення соціально-трудових відносин через запропоноване урядом часткове ігнорування участі профспілок у соціальному діалозі та нівелюванню їх інституційної ролі.

Хочу акцентувати увагу, що інститут соціального діалогу – це фундамент, на якому стоїть сучасний розвиток всієї системи соціально-трудових відносин. І фундамент цей закладений ще століття тому самим утворенням Міжнародної організації праці (1919 рік), яка вважає соціальний діалог наріжним каменем своєї діяльності, який абсолютно необхідний для гарантованого забезпечення базових соціально-трудових прав людей, досягнення якісної зайнятості, підтримки, економічного зростання та формування більш інклюзивного суспільства.

Тому, перше, з цією метою нами підготовлений альтернативний проект (реєстр. 5266), яким на відміну від основного проекту пропонується не запроваджувати обмеження стосовно статі працівників, що не будуть вважатися дискримінацією в сфері праці. Пропонований Кабміном підхід, що введення таких обмежень суперечить частині 22 Кодексу законів про працю, в якій не передбачено можливості встановлювати вимоги щодо статі працівників. Застосування такого підходу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Вікторовичу.

Шановні колеги, я запрошую до слова голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякову Галину Миколаївну.

 

13:57:30

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! 16 квітня 21-го року Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув законопроект 5266 та альтернативний до нього. Хочу тут зазначити, що сторони соціального діалогу, які приймали участь в обговоренні цього законопроекту і які здійснювали цей самий соціальний діалог на стадії відпрацювання урядом цього законопроекту, так от, вони зазначили на засіданні комітету, що проводили відповідні консультації щодо цього законопроекту, як, власне, і щодо законопроекту 5388, який сьогодні прийнятий у першому читанні. У цілому його погоджують.

Щодо зауважень, висловлених ними щодо цього законопроекту, вони можуть бути врегульовані на стадії його підготовки до другого читання. Тому ми свято чтимо те, про що ви казали, у тому числі і соціальний діалог, це є тристороння рада, яка сьогодні вже має голову, а також має, крім всього, укладати ще колективні договори і генеральні угоди, які, власне, не завжди здійснювалися, не всіма урядами.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників прийняти в першому читанні за основу і рекомендувати відхилити другий.

Дякую, шановні народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галино Миколаївно.

Шановні колеги, традиційне питання, чи є необхідність обговорювати цей законопроект, ці законопроекти, їх два, так? Є необхідність.

Тому прошу записатися: два – за, два – проти. Єдине прохання: хто записується "за", має говорити "за", хто записується "проти", має говорити "проти". Така вимога Регламенту. Будь ласка.

Слово надається народній депутатці України Фріз Ірині Василівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:59:26

ФРІЗ І.В.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, будь ласка. Ірина Володимирівна, Ірина Володимирівна. Я перепрошую, два рази слово не передається, друзі. Ірина Володимирівна.

Ну давайте, прошу, ви у нас сьогодні будете Ірина Володимирівна. Будь ласка.

 

13:59:55

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую. Шановні колеги, у нас сьогодні такий соціальний чи радше псевдосоціальний день. Ми бачимо дуже багато ініціатив, спрямованих на трудове законодавство. На жаль, в основному воно спрямоване на обмеження прав, а не на їх посилення. Ми бачимо розширення повноважень держави, розширення можливостей держави щодо отримування додаткових надходжень, але в дуже сумнівний спосіб. Тому що ми бачимо, на жаль, що влада обрала замість оголошеної деолігархізації обрала тактику наступу на середній клас, наступу на малий і середній бізнес. І в тому числі в цьому законопроекті треба буде дуже уважно до другого читання дивитися за нормами, які стосуються укладання договорів серед підприємств, заснованих фізичними особами, так, щоб ми не створили в даному випадку можливостей для обмеження розвитку підприємств, а не захисту прав.

І, з іншого боку, якщо ми говоримо, що ми виводимо якісь категорії відносин з-під поняття дискримінації, то ці речі треба прописувати набагато докладніше, ніж те, що пропонує цей законопроект. Так що будемо ще визначатись.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Шахову Сергію Володимировичу, депутатська група "Довіра".

Петро Андрійович, да? Будь ласка, передає Петру Андрійовичу. Павлу Андрійовичу, я перепрошую, Бакунцю. 

 

14:01:27

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Звичайно, що цей документ, який ми зараз розглядаємо, є насамперед на допомогу працівникам. Він надає можливість збільшувати свої права працівникам і надає прозорість діяльності роботодавців. Законопроектом передбачається внести окремі зміни в трудове законодавство і передбачити можливість укладення трудового договору фізичними особами, які використовують найману працю.

Крім того, посилюється відповідальність роботодавця за масові звільнення або за несвоєчасне повідомлення працівникам про їх можливе звільнення. Також передбачається велика відповідальність за недобросовісну рекламу про працевлаштування, що є дуже важливим в сучасному світі, коли в інтернеті є надто багато недобросовісної реклами, людям, котрі шукають роботу. Цей документ, власне, містить ці ознаки колективного договору як фундаментального договору на захист прав наших працівників.

Звичайно, що його потрібно ще глибше доопрацьовувати. Тому депутатська група "Довіра" пропонує проголосувати його в першому читанні з доопрацюванням деяких його норм до другого читання, адже наші працівники, а особливо вчителі, про яких ми сьогодні вже згадували, як на Львівщині, Івано-Франківщині, Луганщині, Вінниці, є громади, де вони зазнають утисків, незважаючи на те, що гідно виконують свою роботу, вакцинуються, вчать наших дітей, наше майбутнє, однак не до кінця отримують зарплату від роботодавця. Держава до кінця не забезпечує їм гарантованої заробітної плати. Про це будемо говорити і нагадувати всім з цієї високої трибуни, поки наші вчителі і всі працівники не отримають гідних умов праці.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Сергію Петровичу Лабазюку, депутатська група "Партія "За майбутнє". Сергію Рудику, я так розумію, передаєте.

 

14:03:42

ЛАБАЗЮК С.П.

Прошу передати Рудику Сергію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Сергій Рудик, будь ласка.

 

14:03:55

РУДИК С.Я.

Шановні українці, сьогодні цілий день в цій залі глумляться над людьми праці, витирають ноги об профспілки. Тепер людей можна звільняти без погодження з ними. По суті роздерибанили фонди соцстрахування. Повірте мені, зараз потім буде друге читання і десь за тиждень ми чекаємо ще одну геніальну ініціативу уряду, яку вони відтворюють ініціативу отого узника ростовского – забрати все собі майно профспілок.

Але серед цього всього мотлоху є один законопроект, який скрепя зубами можна підтримати. Це цей, про який зараз ми говоримо. Там теж витирають ноги трохи об профспілки, тепер людей можна звільняти без попередження профспілок. Але тут хоча би зберігаються якісь елементарні зобов'язання щодо роботодавців. Тепер роботодавець буде зобов'язаний, якщо ми його підтримаємо, проінформувати працівника про умови колективного договору і, вдумайтесь, дати йому право скопіювати цей договір. Він його на стінку повісить собі і буде тішитися кожного дня, що його звільнили, але проінформувавши про це. Тепер у нього буде право протестувати і казати: шановний пане роботодавець, олігарх ви наш милий, дякую, що ви мене про це проінформували. І це величезна заслуга цієї монобільшості.

Ми, звичайно, до другого читання і цей законопроект, і всі інші спробуємо скоригувати. Але дивлячись як монотонно "Слуга народу", "Довіра" і "Голос" вбиває права трудівників, все важче і важче нам в залі це  пояснити людям. Тому чекайте тепер людей на вулицях, вони вам скажуть, що вони з того приводу думають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я запрошую до слова народну депутатку України Лабунську Анжеліку Вікторівну, Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Я бачу, Михайло Михайлович Цимбалюк, але я хочу сказати, що це останній записаний  виступаючий. Чи бажає ще хтось виступити? І якщо ні, тоді наступний раз ми вже голосуємо. Прошу запросити народних депутатів до зали.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

14:06:21

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк,  "Батьківщина". Шановний головуючий, шановна президія, народні депутати! Насправді, ми почули презентацію представника уряду ще одного законопроекту, який нібито впорядковує трудові угоди з роботодавцем, навіть якщо він є фізична особа, з працівником. Насамперед це позитивна ідея на перший погляд, але вона містить ряд зауважень, про які вказало Головне науково-експертне управління. Чи вдасться його доопрацювати  до другого читання? Побачмо, які  будуть правки, яка позиція  комітету.

Насамперед закон виписаний таким чином, що  є визначення, які не до кінця юридично обґрунтовані. Наприклад, більш сприятливі умови створюються для працівника. Тобто це оціночне, на нашу думку, явище, яке слід буде  доопрацьовувати до другого читання.

Також ми вважаємо, що дуже обережно слід виписувати  кінцеву редакцію, щоби це не було сприянням, коли ми фізичну особу, яка має найманих двох, більше  працівників,  таким чином спонукаємо загнати його роботу в тінь. Через те, я ще раз підкреслюю, слід дуже обережно доопрацьовувати до другого читання.

Якщо аналізувати альтернативний законопроект, то він, на думку експертів   "Батьківщини", є більш досконалим. Я вважаю, якщо будуть ці норми враховані до другого читання, закон стане більш збалансований.

Поки що у такому вигляді команда "Батьківщини"  не може голосувати "за", ми утримуємося. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи бажає ще хтось виступити, хто не виступав, з політичних фракцій чи груп?  Ніхто не бажає. Тому попрошу народних депутатів зайняти свої місця.

І я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу законопроект номер 5266 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників. Ще раз повторюю, законопроект 5266, пропозиція комітету прийняти цей законопроект за основу.

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:09:19

За-296

Рішення прийнято.

Законопроект прийнятий за основу. Дякую, шановні колеги.

Далі, ми переходимо до розгляду наступного питання, законопроекти номер 5161 та альтернативний йому законопроект 5161-1.

Ви хочете без обговорення, я не зрозумів, Артур Володимирович? Ви напишіть ці зміни до Регламенту і підемо по вашій процедурі, а поки йдемо по Регламенту.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості.

Шановні колеги, перед тим як увійти до розгляду цього питання за змістом, я ставлю питання про розгляд цих двох законопроектів за скороченою процедурою. Нагадую, що для прийняття рішення нам необхідно набрати 150 голосів, тому прошу підтримати та проголосувати.

 

14:10:40

За-250

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, я запрошую до слова заступника міністра економіки Світлану Володимирівну Глущенко, будь ласка.

 

14:10:55

ГЛУЩЕНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати України! Насправді цей проект Закону про забезпечення гнучкості у виборі організації трудових відносин, а також про посилення мобільності працівників при реалізації ними свого права на працю. Цим законопроектом пропонується введення особливого виду трудового договору, тобто трудового договору з нефіксованим робочим часом, та визначаються його основні юридичні елементи.

Крім цього, створюється законодавча база для врегулювання праці фрілансерів. На законодавчому рівні закріплюється можливість роботодавців залучати до роботи працівників для виконання робіт, що мають не постійний, але повторюваний характер. Крім цього, також вдосконалюється процедура нарахування ЄСВ для осіб, які використовують працю працівників на нерегулярній основі. 

Загалом прийняття цього законопроекту сприятиме, перше, це врегулювання питання деяких нестандартних форм зайнятості, зокрема для тих осіб, які виконують роботу на не постійній, але повторюваній основі.

Також підвищенню рівня соціальної захищеності та наданню повного пакету соціально-трудових гарантій для осіб, які виконують роботу на не повній, але повторюваній основі, зокрема, щодо фрілансерів, та забезпеченню суб'єктів господарювання додатковими можливостями у виборі найбільш оптимальної системи організації трудових відносин та управління трудовими ресурсами.

Шановні народні депутати, дякую вам за увагу та прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую  Світлана Володимирівна.

Я надаю слово автору альтернативного законопроекту народному депутату України Валерію Сергійовичу Гнатенку. Будь ласка, Валерій Сергійович.

 

14:12:45

ГНАТЕНКО В.С.

Шановні колеги, я уважно вивчив цей законопроект 5161, до якого є багато претензій і що саме ми хочемо запропонувати в нашому альтернативному законопроекті.

По-перше, розрішити вимоги до змісту трудового законодавства, договору з нефіксованим робочим часом, включити найбільш широку інформацію. Я не буду її зачитувати, я думаю, що потім можливо буде з нею ознайомитися.

По-друге, запропонувати, закріпити норми про умови оплати праці, яка вказує, що трудовим договором з нефіксованим робочим часом визначаються умови оплати праці, які можуть передбачати виплати заробітної плати.

По-третє, альтернативним проектом передбачено надати право працівнику, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом не менше шести місяців, вимагати від власника або уповноваженого ним органу укладення трудового договору на умовах повного робочого часу або безстрокового трудового договору.

І по-четверте, пропонується збільшити ліміт з одного до двох договорів, що стосується можливості укладання трудових договорів з нефіксованим робочим часом для юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю менше десяти працівників.

Вважаю, що запропонований законопроект сприятиме запровадженню більш гнучкого підходу до працевлаштування, що особливо важливо в період подолання коронакризи та забезпечити постпандемічного відновлення національного  ринку праці.

Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Валерій Сергійович.

Шановні колеги, я запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галину Миколаївну Третьякову. Будь ласка, Галина Миколаївна.

 

14:14:32

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 12 квітня 2021 року розглянув законопроект урядовий щодо запровадження в Україні нового типу трудового договору – це трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Позитив його полягає в тому, що він, прийняття цього законопроекту забезпечує врегулювання питання нестандартних форм зайнятості людей, які виконують роботу на непостійній основі.

Таким чином комітет розглянув цей законопроект. Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок, про які сьогодні дуже багато згадують, надав свої пропозиції, які можна врегулювати від першого до другого читання, якщо буде згода народних депутатів і в робочій групі всіх представників, хто подасть правку.

Типова форма трудового договору, про що теж сьогодні згадувалося, вона буде опрацьована Міністерством економічного розвитку, і цей базовий договір має містити кількість базових годин і їх не можна буде більш ніж 40 годин на день, 40 годин, але кількість днів, в яких люди працюють, не більше ніж шість. Тобто це не 40, але це може бути п'ятиденний тиждень або шестиденний тиждень в залежності від того, як погодилися найманий працівник і роботодавець. Тому порушень тут в цьому законопроекті нема жодних, як і в попередніх, про які можна було б згадувати, конвенції чи якісь інші міжнародні договори.

За результатами розгляду цього і альтернативного законопроектів комітет рекомендує взагалі прийняти законопроект основний урядовий за номером 5161 за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні колеги, чи є в когось необхідність обговорити ці два законопроекти? Звісно, є, я бачу. Я прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається народній депутатці України Скороход Анні Костянтинівні, депутатська група "Партія "За майбутнє".

 

14:16:51

СКОРОХОД А.К.

Шановні колеги, дійсно, в нас на сьогоднішній день в трудовому законодавстві відсутній трудовий договір з нефіксованим робочим часом, а тому вважаю, що це досить гарна ініціатива, зважаючи на те, що дуже багато роботодавців зловживають цивільно-правовими договорами для того, щоб не оформлювати людей на роботу. А тому така форма, введення такої форми трудового договору дійсно може змінити цю ситуацію і хоч якось захистити працівників.

При цьому є ряд неточностей в цьому законопроекті, які треба усунути до другого читання. Наприклад, проект передбачає обов'язок роботодавця оплачувати мінімум 32 години роботи такого працівника на місяць, навіть якщо роботи виконувалися протягом меншого часу. Все-таки якщо запроваджується такий договір, то оплата має проводитися дійсно згідно робочого часу і згідно виконаних робіт. Разом з тим даний договір є досить популярним у світі і його використовують в багатьох розвинутих країнах.

Тому ми підтримуємо дану законодавчу ініціативу, і депутатська група "Партія "За майбутнє" буде голосувати "за" в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Цимбалюку Михайлу Михайловичу, фракція "Батьківщина". Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

14:18:28

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Нарешті позитивне, бо насправді ця законодавча ініціатива носить позитивні речі щодо укладення трудового договору з особою з неповним робочим тижнем/днем, тобто часом. Це насправді є позитив, і фракція "Батьківщина" підтримає в першому читанні. Але його, цей законопроект, слід удосконалювати до другого читання, бо, як, до речі, і альтернативний носить деякі позитивні речі, їх слід перенести в основний урядовий, за який буде і голосувати команда "Батьківщини".

Що стосується деяких речей і неточностей, це, зокрема, 32 години, за які роботодавець зобов'язаний буде заплатити, навіть якщо працівник їх недопрацював. Тобто слід шукати механізми щодо заохочення самого роботодавця укладати такі угоди.

Застереження також викликає положення, яке міститься, до речі, в обох законопроектах, щодо можливості встановлення в трудових договорах нефіксованим робочим часом, додаткових підстав для його припинення. Це може, звичайно, привести до порушення трудових прав працівників. Через те до другого читання слід його буде удосконалювати.

Фракція "Батьківщина" в першому читанні буде голосувати зеленими кнопками. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович.

Слово надається народній депутатці України Зінкевич Яні Вадимівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

14:20:11

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Прошу передати слово Ростиславу Павленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ростислав Павленко, будь ласка. Цього разу вже правильно вас назвали. Будь ласка, Ростислав.

 

14:20:24

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую. Шановні колеги, тема законопроекту важлива, тому що справді є такі професії, які потребують окремого вивчення і окремої уваги. І справді до другого читання буде що робити, тому що є певні недоліки в цьому законопроекті, зокрема щодо того, як виникає зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску і подібне. Але це той випадок, коли це справді можна доопрацювати до другого читання.

Але, шановні колеги, є категорії працюючих, які точно працюють у надзвичайних умовах за ненормованим робочим часом і докладають набагато більше зусиль, ніж це виписано будь-якими посадовими обов'язками чи трудовими договорами. Це наші військові і наші лікарі. І, на жаль, по обох категоріях допущена заборгованість: чи 1,5 мільярда перед військовими, майже 300 мільйонів перед лікарями. І це те, чому і парламент, і уряд мають приділяти першочергову увагу.

Сьогодні ми поставили в порядок денний, в порядок нашого розгляду проект 6052. Там передбачене певне підвищення по цих категоріях, але чомусь при тому 19 мільярдів по різних напрямках знову виділяється на "крадівництво".

Ми вимагаємо, щоби було так само розглянуто і поставлено на порядок денний законопроект 6006, в якому якраз ідеться про виділення коштів 10 мільярдів на повернення заборгованості і на підвищення утримання військовослужбовців, і так само підвищення зарплати, нарешті виконання зобов'язань перед нашими лікарями і перед пенсіонерами.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція політичної партії "Голос". Будь ласка.

 

14:22:25

ЮРЧИШИН Я.Р.

Юрчишин, об'єднання "Справедливість". Прошу передати слово Юлії Клименко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати слово Юлії Клименко.

 

14:22:34

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Клименко, "Справедливість". Я хочу звернути, колеги, увагу, що ті країни, які за останні два і три десятиліття лібералізували своє законодавство трудове, мали найбільший ріст економіки, найбільший ріст ВВП, тому закликаю колег все-таки подивитися і більш лібералізувати законодавство трудове для малого, середнього бізнесу, для певних секторів, щоб люди могли офіційно працювати, щоб вони могли офіційно наймати.

Що стосується цього законопроекту, безумовно, це прогресивно – введення контракту з нефіксованим робочим часом. Фактично зараз багато в ІТ  секторі, багато секторів послуг працюють саме на цих контрактах, вони де-факто існують, просто вони оформлюються різними гібридними варіантами ЦПХ і іншими договорами. Тобто, власне кажучи, давайте узаконимо те, де вже є багато секторів економіки. Безумовно, це…

Ми отримали багато, скажемо так, листів від роботодавців, від асоціацій про те, що цей контракт і цей закон повинні ми все-таки доопрацювати, оскільки він не в повній мірі надає можливість роботодавцям і робітникам укладати ці контракти з нефіксованим робочим часом. Тобто на практиці цей закон в першому читанні, на жаль, працювати не буде. Але ми будемо подавати правки до другого читання і, сподіваюся, підтримаємо в другому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, чи бажає ще хтось виступити по цим законопроектам? Я не бачу бажаючих. Тому я попрошу народних депутатів зайняти свої місця і ми переходимо до голосування.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості (реєстраційний номер проекту 5161). Ще раз повторюю, я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу цей законопроект.

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:25:14

За-327

Рішення прийнято.

Комітет… перепрошую, прийнятий законопроект за основу. Дякую, колеги.

Ідемо далі. Наступний законопроект у нас 4669 та альтернативний до нього 4669 прим. Це проекти Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів.

Шановні колеги, перед тим як перейти до розгляду цього проекту за змістом, я ставлю на голосування пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Нагадую, що для прийняття потрібно 150 голосів. Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:26:13

За-261

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую до слова заступника міністра економіки Глущенко Світлану Володимирівну. Будь ласка, Світлана Володимирівна.

 

14:26:28

ГЛУЩЕНКО С.В.

Вельмишановний головуючий, вельмишановні народні депутати України! Щорічне збільшення потоків трудової міграції стали підставою для пошуку шляхів збереження трудового потенціалу в Україні та сприяння поверненню наших українців додому.

Проектом закону запроваджується програма сприяння інвестуванню зароблених громадянами України за кордоном коштів у розвиток малого та середнього підприємництва в Україні, зокрема через надання допомоги для економічної реінтеграції.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України про зайнятість, а також "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" впровадивши відповідну програму.

Передбачається, що допомога для економічної реінтеграції трудових мігрантів буде надаватись, виходячи з наявності у них страхового стажу за рахунок двох джерел. Це з бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на безповоротній основі – для тих громадян, які мають страховий стаж понад 10 років, а також державного бюджету України на поворотній основі – для тих громадян України, які мають страховий стаж менше 10 років.

Однією із умов отримання такої допомоги є інвестування коштів, які отримані трудовим мігрантом від оплачуваної діяльності за кордоном, у започаткування або в розвиток власної підприємницької діяльності в Україні. Розмір інвестиції повинен бути пропорційним, але не менше допомоги, яку надає держава. Порядок надання такої допомоги буде визначатися Кабінетом Міністрів України. Передбачається, що розмір такої допомоги в 22-му році складе до 150 тисяч гривень на одного трудового мігранта.

Загалом цей проект закону про стимулювання повернення в Україну трудових мігрантів, про заохочення їх інвестувати кошти, які зароблені за кордоном, в Україну, а також буде сприяти створенню нових робочих місць в Україні.

Шановні народні депутати, я вам дякую за увагу, а також прошу підтримати цей проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Гнатенку Валерію Сергійовичу, автору альтернативного законопроекту. Будь ласка, Валерію Сергійовичу.

 

14:28:46

ГНАТЕНКО В.С.

Шановні колеги, я уважно вивчив урядовий законопроект 4669. Хочу в цілому підтримати його соціальну спрямованість на вирішення цих питань. Але є деякі пропозиції, які треба теж врахувати. І згідно з даними Міністерства соціальної політики на постійній основі сьогодні за кордоном працює понад 3 мільйони людей, українців, а сезонна трудова міграція з України перевищує 9 мільйонів людей. Але більш реалістичні експертні оцінки показують, що за кордоном сьогодні працює до 10 мільйонів українських громадян, і це становить понад 30 відсотків всього працездатного населення країни. І сьогодні українські заробітчани активно розвивають економіку Східної Європи, Росії та інших держав.

Що саме ми пропонуємо особисто в нашому альтернативному законопроекті? На відміну від основного проекту пропонується:

Перше. Законодавчо встановити єдиним джерелом фінансування економічної реінтеграції трудових мігрантів у вигляді виплати їм допомоги на відкриття власного бізнесу коштів державного бюджету, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Друге. Пропонується закріпити норму про виплату зазначеної допомоги у рамках економічної реінтеграції трудових мігрантів незалежно від розміру їхнього трудового... страхового стажу.

Третє. Альтернативним проектом передбачено, що цей закон буде застосовуватися, починаючи з 1 січня 22-го року, але набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Такий підхід дозволить вже в поточному році розпочати прийом заявок на отримання допомоги в рамках економічної реінтеграції трудових мігрантів і передбачити відповідні кошти в проекті Державного бюджету на 22-й рік.

Дякую і прошу підтримати цей альтернативний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Сергійович.

Слово надається для співдоповіді голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Миколаївні Третьяковій.

Галина Миколаївна, трибуна ваша, будь ласка, ви співдоповідач.

 

14:31:01

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, законопроект 4669 урядовий і уряд пропонує передбачити надання трудовим мігрантам, які повернулися в Україну, матеріальної допомоги. Але хочу сказати, що таку допомогу отримають не всі і якщо ви порахуєте вік людей, який підтримується цим законопроектом, то в цьому випадку ви побачите, що тут немає стимуляції повернення трудових мігрантів молодого віку.

Комітет на своєму засіданні розглянув цей законопроект і рекомендував Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу. Водночас ми можемо розглянути, і є логіка в тому, щоб цей законопроект, дати можливість уряду дуже швидко внести законопроект, який би стимулював повернення трудових мігрантів не тільки вікової категорії, але і молоді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна. 

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є. Прошу зареєструватися: два – за, два – проти.

Слово надається народній депутатці України Клименко Юлії Леонідівні, фракція політичної партії "Голос". 

 

14:32:24

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Клименко, "Справедливість". Я хочу сказати розробникам законопроекту з Кабінету Міністрів, а також колегам з Комітету соціальної політики, що перш за все нам треба розробити законопроекти для того, щоб у нас не їхала молодь і економічно активне населення. Це пріоритет номер один. Безумовно, ми будемо раді і щасливі, якщо наші мігранти, і не погоджуюсь з колегою, що їх 3 мільйони, їх уже більше 5 мільйонів, якщо вони повернуться в Україну, привезуть сюди свої гроші, будуть з нами далі розвивати Україну, ми будемо щасливі. Але перш за все ми повинні зробити так, щоб у нас не виїжджало економічно активне населення, яке зараз покидає Україну біля 1 мільйона людей щорічно.

Тому звертаюсь до уряду. Будемо щасливі, якщо ви також подасте цей законопроект, ми приймемо участь для того, щоб стимулювати залишатися людей тут.

Щодо цього законопроекту. Безумовно, ми підтримуємо його, тому що це правильний законопроект. Наші українці повинні вертатися додому, ми будемо щасливі їх тут бачити. І, я сподіваюсь, зробимо ефективні фонди, які будуть робити ефективні програми підтримки цих людей, тому що на даний момент ці програми де-факто не працюють. Ні жодна програма соціальна не працює так ефективно, як вона повинна працювати. Тому давайте все ж таки на рівні Кабінету Міністрів і між першим і другим читанням зробимо так, щоби ці програми реально можна було імплементувати на практиці, і повернемо наших людей назад в Україну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Слово надається народному депутату України Балозі Віктору Івановичу, депутатська група "Партія"За майбутнє".

 

14:34:06

БАЛОГА В.І.

Передайте, будь ласка, слово Полякову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович, будь ласка.

 

14:34:13

ПОЛЯКОВ А.Е.

Шановні колеги, ось ви мали таку нагоду прослухати чергову казку від казкового уряду "Ганса Крістіана Шмигаля". 500 тисяч робочих місць вони вже створили, мільярдні інвестиції вони в країну привели, а зараз обіцяють реінтегрувати наших трудових мігрантів. Кого ви збираєтесь реінтегрувати, якщо мільйони людей виїжджають? І що ви збираєтесь робити, якщо у нас по даним наших міжнародних партнерів за кілька десятиліть залишаться 15- 17 мільйонів українців? За цих людей коли ви будете думати? За тарифи, за пенсії, за нормальну зарплатню, за нормальні умови ведення бізнесу? Якщо ви хочете їм допомогти вести бізнес, як ви пишете у цьому законопроекті, то пам'ятайте про вашу ж обіцянку на виборах. На законодавчому рівні гарантуємо незмінність чинних умов оподаткування для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб. Це ви обіцяли ФОПам, і це ви порушили у перший же  тиждень пленарний після  вашого обирання українцями, тому давайте не будемо займатися знову фарсом.

І,  до речі, у цьому законопроекті знову ж таки прописані чергові зловживання, адже він передбачає визначення розміру допомоги для економічної реінтеграції безпосередньо не в законі, а передає це право  Кабінету Міністрів. Ви знаєте, після "великого крадівництва-будівництва", я гадаю, що всі розуміють, що щось передавати, якийсь розподіл грошей у Кабмін – ну, це просто самогубство. Тому я закликаю не підтримувати черговий фарс від Кабміну.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України В'ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

14:36:07

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу передати Олегові  Синютці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Олег Синютка.

 

14:36:18

СИНЮТКА О.М.

Шановні колеги народні депутати, це надзвичайно важливий  законопроект, який торкається  декількох мільйонів українців, які сьогодні опинилися поза межами нашої батьківщини, ці люди тільки минулого року перерахували в Україну 8,9 мільярда доларів. Але скажіть, будь ласка, чи вартують  ці гроші дітей, які сьогодні ростуть і виховуються без батьків, чи вартують ці гроші втрати Україною людського  потенціалу? Звичайно, що ні.

Але чи дає цей закон справді підстави для повернення трудових мігрантів в Україну? На жаль, ні. Тому що, скажіть, будь ласка, діями сьогоднішньої влади  створені умови, коли в Україні майже  500 тисяч  безробітних,  коли заборгованість  по заробітній платі в Україні сягнула катастрофічних 3,4 мільярда гривень, коли за минулий рік в Україну зменшились іноземні інвестиції на 868 доларів, коли уже навіть у військових  сьогодні заборгованість є в 1,5 мільярда.

Скажіть,  будь ласка, чи є такі проблеми в інших країнах?   Так. Але що робить Болгарія? Болгарія зменшила податок на доходи фізичних осіб до 10 відсотків. Що робить Польща? Польща на створення кожного окремого робочого місця додає додаткові інвестиції. Що робить українська влада? А українська влада змушує заробітчан, які привезуть сюди кошти, поставити їх на рахунок, оподаткувати і чекати, що з ними зроблять. А українська влада пропонує прийняти законопроект 5600, який буде податковим зашморгом на шиї підприємців, навіть тих, які повернулися в Україну. Це черговий фейк, це черговий піар від влади, але його  треба підтримувати за основу і доробити законопроект, який справді зробить підстави для повернення трудових мігрантів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Цимбалюк Михайлу Михайловичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

14:38:34

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний головуючий, президія, шановні народні депутати, шановні українці. Насправді дуже цікава ініціатива уряду, але ми очікуємо насамперед, що уряд запропонує ті законодавчі ініціативи, які будуть стосуватися гарантій першого робочого місця кожному молодому українцю, який закінчив вуз чи навчальний заклад вищої, середньої  освіти. Це дуже важливо, щоб створити всі умови, щоб громадяни України не виїжджали по світах у пошуках кращого життя. Справді, навіть за результатами минулого ковідного року саме заробітчани стали найбільшим іноземним інвестором в Україну, це має пам'ятати українська влада.

Наступне. Цей законодавчий акт, який пропонується, команда "Батьківщини"  буде підтримувати. Але також, як завжди, будемо готувати поправки, щоб його удосконалити до другого читання, ми не повинні робити різницю, чи це громадянин, який приїхав з-за закордону і зареєструвався безробітним, чи той громадянин, який втратив роботу в Україні і її шукає. Бо тому громадянину, який зареєстрований у центрі зайнятості, після втрати роботи в державі Україна, він може отримати допомогу максимум 40 тисяч гривень. Тому, хто повернувся із-за кордону, держава пропонує до 150, але хитро: спочатку вклади своїх 150 зароблених тисяч. Тобто таким чином, я ще раз підкреслюю, завдання влади –  робити все для того, щоб не тільки повертати, а не дати можливість виїхати, а створити робочі місця тут.

Пенсіонери ті, які із-за кордону повертаються, вони питають, як ми можемо в державі Україна мати достойну старість. Це теж питання до уряду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Михайлович.

Шановні колеги, чи є ще в когось бажання обговорити ці законопроекти? Будь ласка, Олександр Сергійович Колтунович, 1 хвилина з мотивів. І після цього ми будемо переходити до голосування.  Попрошу народних депутатів зайняти свої місця.

А зараз надаю слово Олександру Сергійовичу, будь ласка.

 

14:40:59

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний головуючий, в підтримання даного проекту закону хочу сказати, що дійсно в минулому році трудові мігранті перерахували 12 мільярдів гривень з-за кордону. Тоді як надходження прямих іноземних інвестицій були не те, що нульові, вони були мінусові, у нас був відтік майже мільярд доларів прямих іноземних інвестицій на фоні перерахування 12 мільярдів. Це серйозні кошти і це підтвердження тому, що в бюджеті України немає спроможності з економічної точки зору здійснити повноцінну реінтеграцію.

Другий момент, що мене бентежить, це те, що порядок повернення допомоги і інші моменти, які будуть затверджуватись Кабінетом Міністрів України. На моє глибоке переконання, це треба забрати між першим і другим читанням, щоб унеможливити оці всі певні корупційні ризики.

Ще один момент. Тим є постійні трудові мігранти, яких приблизно  3 мільйони громадян України, а є тимчасові, які працюють, їх до 10 мільйонів громадян України. Вони  мають забрати цю норму в один рік обов'язкового працевлаштування, тому що вони не зможуть підтримати і скористатись цією допомогою.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Сергійовичу.

Шановні колеги, хто ще? Сергій Шахов, 1 хвилина. Після цього голосуємо. Будь ласка.

 

14:42:16

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, ще раз повторююсь, треба сьогодні дивитися на власне виробництво, розбудовувати свої фабрики, заводи, дати можливість сьогодні розвиватися енергетичній галузі, не закривати сьогодні атомну енергетику, яка найдешевша, не купувати електроенергію в Росії і в Білорусі, а виробляти в Україні, добувати своє вугілля, за яке ви сьогодні наперед сплачуєте мільярди гривень або доларів за кордон в Америку та в Африку.

Сьогодні нашого шахтаря треба підтримати і виплачувати і заробітну плату, і дати розбудову шахтам. А сьогодні грабується  на реконструкції, а не модернізації знову-таки мільярди гривень. У людей ці кошти не влазять в голові, тому що бабуся отримує півтори тисячі гривень, а ми тут за мільярди говоримо. Люди не відчувають сьогодні, що сьогодні робить для  них держава.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, тому я прошу приготуватися до голосування.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів (реєстраційний номер законопроекту 4669).

Шановні колеги, ви готові голосувати? Тоді прошу підтримати та проголосувати.

 

14:44:07

За-147

Рішення не прийнято.

Тоді я ставлю на голосування пропозицію повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроект (реєстраційний номер 4669) про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів.

Прошу підтримати та проголосувати. 

 

14:44:47

За-330

Рішення прийнято. Законопроект повернено суб'єкту права  законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Шановні колеги, я попрошу не розходитися, тому що наступне питання, і воно буде крайнє, яке ми… (Шум у залі) 

Який альтернативний, якщо ми проголосували по першому – направити суб'єкту... Шановні колеги, я переходжу до другого питання, до включення проект... (Шум у залі) Прийнято рішення по першому –  направити суб'єкту законодавчої ініціативи. Шановні колеги, так, повернули. Шановні колеги, рішення прийнято по проекту.

Шановні колеги, я переходжу до наступного законопроекту 5831, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині. Але це питання потребує голосування про включення до порядку денного.

(Шум у залі)

Шановні колеги, я перепрошую, я визнаю, був неправий. Якщо дозволите, я ставлю... (Шум у залі) Ну давайте, допоможіть людині виздоровити, вона прийде і займе своє місце.

Шановні колеги, я, з вашого дозволу, попередній законопроект ми беремо альтернативний, альтернативний законопроект. І ставлю теж по порядку, спочатку прийняти за основу, а далі по всіх інших питаннях. 

Тому я ставлю на голосування проект Закону 4669-1, пропозицію прийняти за основу. Такої пропозиції комітет не давав, тому прошу визначатися та голосувати.

 

14:47:30

За-109

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Повернути суб'єкту, відповідно статті 114 визначений порядок, який визначає які питання ставляться. Тому другим пунктом іде пропозиція повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Це законопроект 4669 зі значком 1 прим. Прошу визначатись та голосувати.

 

14:48:17

За-124

Рішення не прийнято.

Наступна пропозиція, яка може бути ставитися відповідно до статті 114, це направити комітету для підготовки на повторне перше читання. Прошу визначатись та голосувати законопроект 4669-1.

 

14:48:48

За-93

Рішення не прийнято. Законопроект цей вважається відхиленим, дякую.

Тоді у нас залишається законопроект, який ми прийняли, 4669 направити суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Йдемо далі. З мотивів не дається в цей період.

Тому ми переходимо до розгляду 5831, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині. Я ще раз підкреслюю, це питання потребує голосування про включення до порядку денного сесії, потребує 226 голосів.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити до порядку денного законопроект 5831. Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:49:52

За-311

Рішення прийнято.

Далі я ставлю на голосування процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Також голосування передбачає 226 голосів. Тому прошу підтримати та проголосувати.

 

14:50:19

За-319

Рішення прийнято.

Також я ставлю, оскільки ми вже включили його, розгляд цього питання за скороченою процедурою. Потрібно набрати 150 голосів. Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:50:45

За-257

Рішення прийнято.

Є необхідність обговорити цей законопроект?

Прошу до слова доповідача народну депутатку України Дмитрієву Оксану Олександрівну. Будь ласка.

 

14:51:04

ДМИТРІЄВА О.О.

Шановні колеги, півтора року тому, у грудні 19-го року, ми з вами прийняли закон, який дав старт побудові системи трансплантації в Україні. Ми зробили більше посмертних трансплантацій, ніж за всю незалежність України, ми вже проводимо неродинні трансплантації кісткового мозку, які ми ніколи не робили у нас в Україні. Ми пересаджуємо серця, і наші пацієнти не їдуть на лікування за кордон, і всі трансплантації ми робимо безкоштовно для наших пацієнтів.

Зараз, відпрацювавши півтора року у пілотному проекті, ми бачимо, що ще потрібно змінити, бо наша мета – трансплантаційна незалежність України. Зміни, які ми пропонуємо, є більш технічними. Ми даємо можливість зробити процедуру згоди на посмертне донорство зручною, давати прижиттєву згоду чи незгоду на донорство через електронні ресурси.

Друге. Зміни до закону дають можливість удосконалити алгоритми підбору пари донор – реципієнт відповідно найкращого співпадіння за імунологічними показниками з урахуванням черговості.

Трансплантація тканин. Ми прописуємо законодавчі підстави для гармонізації із євродирективами та виконання положень Угоди про асоціацію між Україно та ЄС. Ще один важливий момент. Ми даємо можливість долучати представників релігійних організацій до популяризації питання трансплантацій.

Також даним законопроектом ми даємо можливість продовжити у 23-му році пілотний проект з трансплантації. Кожна зміна робиться для того, щоб система, яку ми почали будувати півтора року тому, працювала ідеально. Ми рухаємося до того, щоб українці перестали їхати за кордон. Ми розвиваємо як органну трансплантацію, так і трансплантацію кісткового мозку.  І головне – ми знаємо як це робити.

Прошу підтримати проект Закону 5831 за основу. Ми разом з вами дали старт трансплантації і зараз ми маємо дати можливість покращити цю систему. Тому, колеги, я прошу підтримати та проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається для співдоповіді голові Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайлу Борисовичу Радуцькому.

Будь ласка, Михайло Борисович.

 

14:53:13

РАДУЦЬКИЙ М.Б.

Шановний головуючий, шановні народні депутати України, Комітет Верховної Ради питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування розглянув на своєму засіданні проект Закону 5831.

На сьогодні завдяки створеному законодавчому підґрунтю трансплантація в Україні стрімко розвивається. Нещодавно було зроблено першу за всі роки незалежності України неродинну трансплантацію кісткового мозку дорослому пацієнту і це значне досягнення вітчизняної медицини, яке потрібно розвивати та примножувати.

Зміни, що пропонуються законопроектом, спрямовані на забезпечення подальшого розвитку трансплантації в Україні, забезпечення належного її фінансового забезпечення та перехід з 1 квітня 23-го року на фінансування за програмою медичних гарантій.

Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України надано низку зауважень та пропозицій до законопроекту, які, на думку комітету, можуть бути враховані при підготовці законопроекту до другого читання.

Враховуючи вищевикладене, комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині (реєстраційний номер 5831) за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням необхідності внесення змін для врахування зазначених зауважень в інші структурні частини законодавчих актів України, що не були предметом розгляду в першому читанні, але пов'язані з предметом його правового регулювання, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Дякую і дуже прошу підтримати. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Борисовичу.

Шановні колеги, є необхідність обговорити цей законопроект? Прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається народній депутатці України Федині Софії Романівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

14:55:19

ФЕДИНА С.Р.

Прошу передати слово моїй колезі Яні Зінкевич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яна Вадимівна Зінкевич, будь ласка.

 

14:55:26

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Дякую. Колеги, це дійсно надзвичайно важливий законопроект, який дозволяє нам унормувати законодавчу базу по питаннях трансплантації. Це величезне досягнення, що ось за останні півтора року дійсно була проведена така кількість трансплантацій, в тому числі вже і від неродинних донорів.

Але також хочу подякувати нашим колегам з попереднього скликання, які розпочали цей тяжкий шлях, і саме вони були першопрохідцями перших норм закону. Я дякую також особисто пані Оксані Дмитрієвій за те, що вона дійсно якісно змогла це вже продовжити, завершити, довести до розумного кінця, і все працює. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Шахову Сергію Володимировичу, депутатська група "Довіра".

Поки слово передається Сергію Володимировичу, я на правах головуючого продовжую на 15 хвилин, але до завершення цього питання по суті.

Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

14:56:26

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Прошу передати слово Ларисі Білозір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Миколаївна Білозір, будь ласка.

 

14:56:34

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, безперечно, дуже потрібний законопроект. Тут регламентується, уточнюється все, що стосується трансплантації органів і систем, формується реєстр, який дійсно має бути дієвий, а не як раніше, тільки на папері, донорів.

Але, знаєте, ми тут маємо бути дуже-дуже обережні. Тому що ми розуміємо, що хтось, знаєте, має померти, щоб хтось в цій системі, да, щоб хтось жив і був живий. Тому, щоб не було зловживань, тут потрібно дуже серйозно контроль прописати.

І мені незрозуміла норма, що стосується… що з переліку заборон для проведення вилучення органів прибрали згоду родичів. Звичайно, тут прибирається також і нотаріальна згода, але ми розуміємо, що ми тут прописуємо презумпцію незгоди на презумпцію згоди. Тобто якщо ти в електронній системі не написав, що ти не згоден, твої органи із системи можуть використовувати. Звісно, це потрібно, але якщо немає родичів, я так правильно розумію, це лікарня має там консиліум вирішувати, якщо не знайшли.

Тобто, звичайно, в країні, в цивілізованих країнах, де правоохоронна система працює і десь якась є доброчесність, порядність і контроль над виконанням закону, це було б добре, щоб все ж таки в Україні такі речі ми прописали. І тут, звичайно, до другого читання треба його доопрацювати. Тому що тут і за державні реєстри знімається відповідальність держави, можна допустити, що це може скачуватися інформація про бази особами, які не мають доступу до нього, і є певні зауваження. Але дуже добре, що нарешті реалізація державних гарантій медичного обслуговування, на жаль, тільки з 23-го, буде також розповсюджуватися саме на трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів. Це величезний позитив...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Загородньому Юрію Івановичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

14:58:50

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Дякую, Руслане Олексійовичу.

Я прошу передати слово народному депутату України Олександру Сергійовичу Колтуновичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович.

Ще раз нагадую, я продовжив засідання на 15 хвилин, але до розгляду цього питання.

Будь ласка, Олександре Сергійовичу.

 

14:58:58

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, вельмишановний Руслане Олексійовичу. Жодним чином не мав на меті вносити певне уточнення.

Я хотів звернути увагу насамперед, перше і найважливіше, наша фракція послідовно виступає проти даної проблематики. Ми не будемо підтримувати подібні проекти законів. Крапка.

Друге. Я хочу повернутися до проекту Закону по трудових мігрантах, за який, власне, я не вимагав хвилину згідно Регламенту, але я не отримав з мотивів. Я хочу сказати, що цим голосуванням ви плюнули в обличчя 65 мільйонам українцям, яких Зеленський кликав в Україну. Ми всім один рідний дім, і сьогодні усі 65мільйонів громадян України, і не тільки України, а ті українці, які є у всьому світі, вони на сьогоднішній день отримали відповідь цим голосуванням, що їх тут не чекають. Це перше.

Друге. Правляча більшість точно так само і не чекає тих громадян України, які знаходяться на непідконтрольних територіях окремих районів Донецької і Луганської областей, Зеленський їм прямо сказав: їдьте в Росію, їдьте куди хочете, в Україну не треба. Я хочу запитати, це такий у нас підхід державницький? Ми маємо, навпаки, створювати економічні стимули для того, щоб громадяни України поверталися в Україну, щоб вони їхали з тієї недостойної іноді роботи для того, щоб тут їхня сім'я могла вижити і їхня сім'я об'єднувалася і тут проживала. А ті 147 голосів, які дали насамперед опозиційні фракції, а не партія більшості, вони свідчать про те, що Президент Зеленський лукавить за 65 мільйонів українців. Точно так само, як з утримуваними особами, коли Медведчук домовився за чотирьох жінок, щоб їх звільнили з території окремих районів Донецької і Луганської областей, особисто Президент заборонив проводити цю операцію і відповідно він відповідає за те, що вони на сьогоднішній день знаходяться на цій території.

Повторюсь, такі законопроекти ми маємо підтримувати, а не робити все для того, щоб українці, навпаки, їхали з України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Павлюку Максиму Васильовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

15:01:08

ПАВЛЮК М.В.

Шановні колеги, прошу підтримати даний законопроект та пропоную переходити до голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, по-моєму, слушна пропозиція. Є необхідність, ще хтось хоче висловитися? Не бачу бажаючих. Тому… Ви що, не чули, я двічі повторив, що я продовжив, ще 5 хвилин тому, засідання до розгляду цього питання.

Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно з першою частиною статті 116 Регламенту проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині (реєстраційний номер проекту 5831).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

15:02:15

За-309

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я хочу подякувати всім за роботу. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині. Дякую. До зустрічі.