ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Зал засідань Верховної Ради України

01 липня 2021 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:06:02

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Добрий день, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, підготуйтесь до  реєстрації. Нагадую, реєстрація, як завжди, відбувається шляхом натискання кнопки "за", першої зліва або зеленої. Бачу, Сергій Володимирович.

Готові реєструватись?  Прошу реєструватись.

 

10:07:07

У залі зареєстровано 269 народних депутатів України. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, по-перше, хотів би привітати наших колег. Юрій Юрійович Арістов. З днем народження! (Оплески) Юрій Юрійович, тут про вас. Володимир Вікторович Кабаченко. Вітаю з днем народження! (Оплески) Бажаю, колеги, успіхів, наснаги, здоров'я.

Переходимо до нашої роботи. Надійшла заява про перерву із заміною на виступ, "Батьківщина". Хто буде виступати? Юлія Володимирівна?

Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

10:08:14

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Зараз я хотіла би звернутися до України. Справа в тому, що сьогодні 1 липня, коли починає діяти антиконституційний закон про розпродаж сільськогосподарської землі. Ви знаєте, що цей закон протирічить, порушує мінімум 22 статті Конституції. Цей закон про розпродаж сільськогосподарської землі передбачає прямо з 1 липня право банкам з іноземними інвестиціями володіти сільськогосподарською землею. Це означає, іноземцям дозволяється володіти сільськогосподарською землею. В цьому законі з 1 липня припиняється право постійного користування землею для наших аграріїв: це фермери, це люди, які мають городи, це наука аграрна. Тобто викреслюється фермерство взагалі з життя.

З 1 липня починає діяти аукціон, де просто гроші, а не національний інтерес і не розвиток фермерства, будуть вирішувати, кому буде належати земля, кому земля буде приносити прибуток.

З 1 липня з землею дозволено поводитися як вандалам: знімати верхній шар землі чорноземів; повністю виключається держава з будь-яких функцій, які контролюють використання землі; забороняється будь-який екологічний контроль. Це все викреслено з Земельного кодексу.

З 1 липня починає по суті наша земля, 72 відсотки території України, уходити з України.

Я можу сказати, що також порушується Резолюція Організації Об'єднаних Націй, яка наступне десятиліття зробила десятиліттям розвитку сімейного фермерства, тому що весь цей пакет законів, який прийнятий, дозволяє розвиватися великим спекулянтам на землі, великим монополіям на нашій землі і по суті перетворити нашу землю в заробітки для іноземних і власних олігархічних корпорацій.

Наша команда так, як і мінімум 70 відсотків українців, з цією наругою не змириться. Ви знаєте прекрасно, що Президент України і його оточення заборонили людям на цю тему проводити референдум через своє представництво Центральної виборчої комісії і повністю зруйнували Конституційний Суд для того, щоб не прийняти рішення про антиконституційність Закону про землю.

Я хочу сказати, наша команда і 70 відсотків українців не здаємося. Ми все одно проведемо референдум, ми все одно доб'ємося рішення Конституційного Суду, ми не дозволимо розкрадати землю. Слава Україні! Все буде рано чи пізно українське.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується… Так само є перерва із заміною на виступ.

Шуфрич Нестор Іванович.

 

10:11:42

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий, шановні колеги. Я чув, що в кулуарах говорять про історичне засідання сьогодні о 16-й годині. А історичного там що – политический мусор, який хочете прийняти? Що там історичного – Закон про олігархів? 

Ви знаєте, я чув звинувачення щодо нашої політичної сили, що ми будемо робити якийсь супротив прийняттю цього закону. Так я хочу вас заспокоїти: успокойтесь, расслабьтесь, ми не будемо вам заважати прийняти цей закон. Знаєте чому? Як говорив Петро Великий: "Дабы дурь ваша была видна".

Більше того, я щиро, от щиро бажаю вам прийняти його сьогодні в цілому як закон, щоби дурість ваша якомога швидше була підписана гарантом і щоб ви разом пішли по одній справі цієї дурості і безвідповідальності.

Зі свого боку хочу сказати вам, що це не закон проти олігархів – це закон проти журналістів, це закон проти свободи слова. І це говорять вже навіть ваші продюсери "95 кварталу". Вони в шоці від вашої ініціативи. Але хай буде.

І ще раз повертаючись до ваших звинувачень, що ми будемо чогось боятись,  якийсь вам робити супротив. Та ні. Щоб ви спокійно тут працювали, ми просто залишимо засідання позачергової сесії, щоб навіть натяку не було, що ми вам в чомусь будемо суперечити. Працюйте, голосуйте, я ще раз вам кажу, у вас є унікальна можливість проголосувати в цілому, ми вам заважати не будемо.

Чесно кажучи, я сподівався, що на позачерговій сесії ми будемо питання тарифів розглядати, питання пенсій. З сьогоднішнього дня 1854 гривні – мінімальна пенсія. Совісті у вас нема! Мінімальна пенсія менша, ніж  прожитковий мінімум. А у вас що в голові – деолігархізація?  Та у вас  головна "криша" – це олігархи. Про що ви говорите? Ми ж бачимо ваші санкційні списки: свої контрабандисти получили нові "ділянки", а конкурентов под санкции.  Те саме про "воров в законі", і побачимо, що буде з олігархів.

Тому, шановні друзі, шановні колеги, щиро вам бажаю сьогодні покінчити з олігархатом. Але бажаю вам, почніть з себе, тому що ваші статки і ваш контроль за масмедіа повністю відповідає тому закону, який ви сьогодні пропонуєте прийняти. А вам треба думати про людей, не боротися з багатими, а щоб люди не були бідними.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І крайня заява про перерву із заміною на виступ, Умєров Рустем  Енверович.

 

10:15:07

УМЄРОВ Р.Е.

Дорогі колеги, доброго дня! Я завжди це казав: я кримський татарин, який народився в депортації. Не дай Боже вам там народитися. До 9 років я уявляв Крим з переказів, зі слів своїх дідів, такою була цілеспрямована політика Радянського Союзу щодо корінного народу Криму кримських татар.

Вже восьмий рік поспіль Росія продовжує цю ганебну політику в окупованому Криму. Але сьогодні світ змінився. Чому? Тому що на боці України є правові інструменти, є міжнародне право. Нам залишилося виконати свою домашню роботу або домашнє завдання.

Колеги, сьогодні в порядку денному два надважливіших законопроекти з пакету  "Кримської платформи": це Закон про корінні народи України і Закон про скасування вільної економічної зони "Крим". Їх ухвалення – це сигнал для тих в Криму, хто залишився і протистоїть Росії. Україна повинна продовжувати свою дипломатичну і правову боротьбу за деокупацію Криму.

Перший законопроект про корінні народи він вирішує тільки поняття, тому що поняття "корінні народи" з'явилося у нашій Конституції 25 років тому, але поки немає закону, який визначає, хто такі корінні народи та які у них права. Це народи, які історично сформувалися на теренах України і не мають іншої Батьківщини ніж Україна.

Другий законопроект – це про скасування вільної економічної зони "Крим". Він нарешті прибирає всі дискримінаційні речі, які були в цьому законі. Тобто якщо ви маєте кримську прописку, ви будете вважатися нерезидентом, тобто іноземцем.

Колеги, сьогодні у наших силах дати цивілізовану і правову відсіч ворогу. Ми можемо зробити рішучий крок в напрямку деокупації Криму, і від нас залежить тільки одне: прийняти ці два законопроекти –  проект про корінні народи України і проект по скасуванню вільної економічної зони "Крим".

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правових засад діяльності Державного бюро розслідувань (реєстраційний номер 5305).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:18:26

За-204

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Яцик Юлія Григорівна.

 

10:18:36

ЯЦИК Ю.Г.

Дякую. Доброго дня, шановні колеги! Історія створення ДБР була непростою. З моменту ухвалення законопроекту Андрія Анатолійовича Кожем'якіна у 2015 році і до фактичного початку роботи цього органу у листопаді 2018 року пройшло майже 3 роки. А перший звіт про роботу цього органу ми отримали лише в березні цього року.

Чи можна назвати роботу ДБР бездоганною? Звісно, що ні. Але ми з вами можемо на сьогодні усунути ті очевидні недоліки, які заважають ефективній та незалежність роботі цього органу.

Наприклад, ми пропонуємо перенести територіальне управління ДБР в місті Мелітополі, яке обслуговує Херсонську, Запорізьку область, Автономну Республіку Крим, Севастополь, до міста Запоріжжя. Оскільки, об'єктивно територіальна віддаленість населених пунктів сягає інколи від 200 до 400 кілометрів.

Також ми пропонуємо збільшити граничну чисельність працівників ДБР у зв'язку із навантаженням і складністю досудового розслідування, ми пропонуємо збільшити кількість на 400 осіб.

Також ми пропонуємо надати дозвіл на носіння вогнепальної зброї особам начальницького та рядового складу. Надати повноваження дисциплінарній комісії розглядати дисциплінарні справи щодо керівників територіальних управлінь. А також створити експертну службу і надати доступ до відкритих електронних реєстрів.

Дійсно, відповідно до висновку ГНЕУ є певні застереження, які стосуються доступу до банківської таємниці і створення експертних установ. Але на комітеті ми ці застереження обговорили і прийняли рішення усунути і виключити ці норми із  законопроекту до другого читання. Тому прошу підтримати даний законопроект.

Дякую вам, колеги.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:20:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається співдоповідачу голові Комітету з питань правоохоронної діяльності Денису Анатолійовичу Монастирському, будь ласка.

 

10:20:50

МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А.

Доброго дня, шановні колеги! Мета даного законопроекту – це удосконалення організаційної структури Державного бюро розслідувань. Кожний пункт цього законопроекту ми обговорювали також між суб'єктами законодавчої ініціативи: між парламентом, відповідним профільним комітетом, урядом і Офісом Президента. Також вони реалізують Указ Президента України Володимира Зеленського про організаційну структуру ДБР від 5 лютого 2020 року.

Фактично цей законопроект вирішує організаційні і технічні питання стосовно Державного бюро розслідувань, дає можливість створити підрозділи ДБР в кожній області для того, щоб не було пригання між областями і між судами областями, де саме має відбуватися підслідність ДБР.

Потім ДБР включається в перелік органів, які беруть участь у боротьбі з оргзлочинністю. Особливо в контексті боротьби і реформи Служби безпеки України це є вкрай важливим, щоб ми дійсно включили ДБР в органи, які беруть участь наряду з іншими правоохоронними органами в боротьбі з оргзлочинністю. Вирішується питання по стажу ДБР.

Проблемні питання, які є і виникли в наших колег в залі, щодо доступу до банківської таємниці вже рішенням комітету прийнято рішення прибрати до другого читання. Тому ці ключові проблеми, які виникали у наших колег, ми вже чітко встановили, що ми їх прибираємо до другого читання.

Колеги, чи може подобатися всім правоохоронний орган? Очевидно, ні. І ті виступи, які, можливо, сьогодні будуть звучати критичними, вони в тому числі будуть виникати і викликати тим, що ДБР більш ефективно працює ніж раніше. Цей закон технічний, організаційний, давайте його підтримаємо в першому читанні.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Анатолійович.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є необхідність? Так. Тоді прошу записатися два – за, два – проти.

Будь ласка, Сергій Петрович Лабазюк, депутатська група "Партія "За майбутнє".

 

10:23:19

ЛАБАЗЮК С.П.

Прошу передати Батенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко, будь ласка.

 

10:23:30

БАТЕНКО Т.І.

Доброго дня, шановні колеги! Ми не зовсім погоджуємося з тим, що це питання чисто технічний характер носить. Я вважаю, що функціонування Державного бюро розслідування – це питання концептуального характеру частини правоохоронної системи в нашій країні.

Ви знаєте, я хочу звернутися до монобільшості. Друзі, коли ви приймаєте закони, ви повинні пам'ятати, що влада рано чи пізно закінчується, і після того ви йдете або в опозицію, або йдете, як кажуть, восвояси, або ви просто канете в Лету. А про те, що деякі репресивні драконівські закони будуть застосовуватися і щодо вас після того, як ви влади позбудетеся, ви теж про це повинні пам'ятати. І це стосується так само і цього, прийнятого сьогодні, розглядуваного закону щодо ДБР.

Я вважаю, що цей закон, законопроект однозначно потребує доопрацювання. Ми багато дискутували з колегами до сесійного залу, і фактично робили все, щоби цей законопроект покращити. Покращити важливо його до другого читання.

Нас багато що турбує в  цьому законопроекті. Нам важливо пояснення підстав для зобов'язання банків та депозитарних установ розкривати Державному бюро розслідувань інформацію щодо юридичних та фізичних осіб, які містять банківську таємницю. Ми сподіваємося, що те слово, яке дав комітет щодо того, щоб доопрацювати ці положення до другого читання, це слово буде дотримано до другого читання в сесійній залі.

Ми вважаємо, що Державне бюро розслідувань має мати повноцінні обласні управління, а не монстри – територіальні управління, і обласні управління в кожній області.

Ми вважаємо, що ДБР сьогодні виконує 70 відсотків всіх розслідувань, кримінальних порушень – це військові злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу. Це теж треба забирати. Так звана "самоволка", статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями, ухиленнями від військової служби. Ці питання наша депутатська група разом з колегами готова опрацювати до другого читання і проголосувати в першому читанні "за".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бакумову Олександру Сергійовичу, фракція "Слуга народу".

 

10:25:42

БАКУМОВ О.С.

Шановний головуючий, шановні колеги! Цей законопроект покликаний удосконалити правові засади діяльності Державного бюро розслідувань. Інфраструктура ДБР на сьогоднішній день розбудовується, і ми як парламентарі маємо підтримати цей орган досудового розслідування. Ми сподіваємося, що найближчим часом, через певний період часу орган досудового розслідування ДБР забере на себе левову частку всіх досудових розслідувань, і не буде такої ситуації, як зараз, коли понад 95 відсотків всіх кримінальних проваджень розслідується органами Національної поліції.

Щодо цього законопроекту. Він встановлює порядок укладання, виконання і денонсації міжвідомчих, міждержавних угод, встановлює обчислення стажу рядового і начальницького складу органів Державного бюро розслідування, уточнюються окремі повноваження керівника Державного бюро розслідувань, відповідно забезпечується безпека працівників Державного бюро розслідувань, збільшуємо штатну чисельність з тисяча 600 до 2 тисяч працівників.

Чому так робиться? Тому що для забезпечення оперативних заходів зараз Державне бюро розслідувань вимушено залучати Національну поліцію і органи безпеки для проведення своїх заходів. Ми вважаємо, що цими діями ми збудуємо незалежність Державного бюро розслідувань.

Питання, на яких було наголошено, дискусійні, вони всі проговорені на комітеті. Це стосується отримання на підставі письмового  запиту доступу до банківської таємниці, так само, як у НАБУ. Комітет наголосив, що до другого читання це буде прибрано. Право створювати власні навчальні заклади вищі також буде прибрано до другого читання. Стосовно діяльності експертних установ, експертних служб, це також було дискусійне питання, і комітет до другого читання прибере ці моменти.

Шановні колеги, я всіх закликаю підтримати вказаний законопроект. Він є важливим і він буде спрямований тільки на одне – на захист прав наших громадян.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народна депутатка Ніна Петрівна Южаніна, фракція "Європейська солідарність".

 

10:27:49

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати слово Софії Федині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.

 

10:28:03

ФЕДИНА С.Р.

І знову про моє кохане ДБР. Я наголошу, цей законопроект – це неправомірне розширення компетенції ДБР, що створює небезпеку зловживання і спотворює його функції. Але вам не звикати: то запхали туди адвоката Януковича, то розправлялися з майданівськими справами, половину  яких розгубили по дорозі, то Зеленський намагався узурпувати владу над ДБР і призначати одноосібно його голову. Я мовчу вже про переслідування опозиції. Але всі ці звершення тьмяніють перед цими нововведеннями цього законопроекту.

Перше. Створення та забезпечення експертних служб ДБР. Скажу на хлопський розум. Самі фабрикують  справу, самі розслідують, самі проводять експертизу, і залишається ще свій власний суд придумати. Утворення власної експертної служби є порушенням  базових засад забезпечення незалежності судового експерта і правильності його висновків.

Друге.  Розкриття банківської таємниці без рішення суду. Ну, дай Боже. Шановне товариство, слідкуйте за руками шулерів, може і приберуть через громадський тиск.

Третє. Право укладати міжнародні міжвідомчі договори України.

А тепер мені скажіть, будь ласка,  це ж регламентується Кабінетом Міністрів. Ну не може кожна державна інституція сама собі мати Регламент     укладання договорів. Чи, можливо, ДБР збирається денонсувати Акт проголошення незалежності України, бо, напевно, це суперечить совєтському законодавству?

Підвищення чисельності ДБР.   Мало того, що немає фінансово-економічного обґрунтування, так це ще й неуки абсолютні, які навіть повістку не вміють вручити у встановлений законом порядок. А тепер ще додамо право на носіння зброї всіх дебеерівцям, право вилучення, а можливо підкидання наркотичних речовин. Ну і створюємо беріївську НКВД.

Але в контексті крайнього тендеру, оголошеного ДБР на закупівлю (увага!) паяльників, ми можемо говорити про поховання демократії в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арешонков Володимир Юрійович, група "Довіра", будь ласка.

 

10:30:14

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Зрозуміло, що одна з функцій, які виконує Верховна Рада України, це контрольні функції. І в контексті глибокого аналізу діяльності того чи іншого державного органу, в даному випадку правоохоронного, такого як Державне бюро розслідувань. Зрозуміло, що ми маємо право критично іноді оцінювати окремі моменти діяльності цього органу. Дійсно, нам би всім хотілося, щоб якомога швидше були проведені розслідування, отримали відповідні покарання за свої зловживання або правопорушення державні топ-чиновники. Але я хотів би нагадати, що для того, щоб це все відбулось, відповідний орган повинен мати і всі необхідні інструменти.

Сьогодні одне із завдань Верховної Ради – це створити максимально сприятливі умови для того, щоб той чи інший правоохоронний орган, в тому числі антикорупційний, або Державне бюро розслідувань, мав можливості ефективно здійснювати свої повноваження. І саме в цьому контексті потрібно розглядати даний законопроект.

Те, що стосується окремих його моментів: збільшення чисельності, створення відокремлених територіальних підрозділів – з цим погоджуються практично всі, хто виступає. Спірні моменти, про які сьогодні говорили: це право доступу до банківських рахунків, Фонду гарантування вкладів і таке інше – це дійсно потрібно доопрацювати.

Ще один момент, який потребує врегулювання, це те, що пов'язано з правом носіння, використання зброї, повинен бути прописаний окремий порядок цього. І я погоджуюсь, що ті моменти, які треба врегулювати до другого читання, ми разом все це зробимо. А сьогодні потрібно голосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:32:26

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин Ярослав Романович.

 

10:32:38

ЮРЧИШИН Я.Р.

Прошу передати слово Гео Леросу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гео Багратович Лерос.

 

10:32:49

ЛЕРОС Г.Б.

Шановні народні депутати, я не буду зараз критикувати ні Єрмака, ні Зеленського, але прошу дослухатись.

Два місяці тому у депутата від "Слуги народу" ДБР організувало обшуки через те, що він критикував дії місцевої влади. Тепер, якщо надати ДБР змогу проводити власну експертизу, то подібні обшуки одразу будуть направлятися до суду.

Цей законопроект категорично не можна підтримувати. Ви просто закладаєте міну під свої ноги, не робіть цього, будь ласка. Коли ви станете, попадете в немилость до Офісу Президента, то першим, що вони будуть робити, це використовувати саме цю експертизу для того, щоб вручити вам підозру.

Законопроект цей не можна підтримувати. Дякую.

 

10:33:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шуфрич Нестор Іванович.

 

10:33:58

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Пане Голово, шановні колеги, ще одна цікава ініціатива з боку влади. Ви визначіться, ким ви хочете бути: умными или красивыми. Нібито є вже закон.

Чую, пані Галина хоче бути і там і там. Складно, але можна спробувати. Але з цим законом не вийде, пані Галино. Скажу, чому: тому що цей закон приймався в свій час "попєрєдніками" за вимогою МВФ і всіх зовнішніх партнерів, як це прийнято називати.

А що зараз вас не влаштовує? Виконуйте той закон, що є, ловіть злочинців. Ні, треба щось поміняти, треба відповідну службу взяти під контроль... Я розумію, чого ви боїтесь: щоб випадково не выйти на самих себя. Так не буває. Або для народу – або для себе. Для народу виходить, тому боїтеся, що слідчі знайдуть, що ви працюєте на себе.

Дякую за увагу. Ми цей закон не будемо приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожем'якін Андрій Анатолійович.

 

10:35:08

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Доброго дня, шановні колеги. Я не погоджуюсь з попереднім виступаючим з тим, що цей законопроект був у минулому скликанні створений за якісь умови. Ні, він вже, якщо б знав історію, 22 роки розглядається цей законопроект, і ні одне скликання його не прийнято. Тільки завдяки восьмому скликанню, і, пані Юлія, дякую вам за те, що ви сьогодні вперше за 2 роки згадали про "попєрєдніков" добрим словом. Тому що я вважаю, що восьмому скликанню треба сказати дякую за Закон про ДБР, Закон про ГПУ, за реформу Нацполіції і таке інше.

Але чому ми сьогодні кидаємо рятувальне коло для ДБР? Перше, тому що  в свій час ми прийняли законопроект і, згідно Конституції,  назвали орган ДБР – це орган центральної виконавчої влади, так повинно бути. Так звана реформа 19-го року разом з ГПУ вирішила змінити ці норми і назвала, хотілось повноважень їм більше, і назвали – державний правоохоронний орган. Після цього заблокували в Конституційному Суді, не можуть обрати голову. До речі, пані Юлія, я з повагою, де у нас виконуючий голови? Де людина, якій потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правових засад діяльності Державного бюро розслідувань (реєстраційний номер 5305).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:37:22

За-226

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до розділу X "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель) (реєстраційний номер 3715).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:38:05

За-233

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Білозір Лариса Миколаївна.

 

10:38:29

БІЛОЗІР Л.М.

Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці! В березні минулого року ми прийняли перший антиковідний закон і внесли зміни до Закону "Про публічні закупівлі", де ковідні закупівлі повністю вивели з тендерних процедур. Можливо, це дозволило органам влади впоратися і реагувати на виклики пандемії, але немає нічого такого постійного, як тимчасово. І ми вже більше року в карантині. Так, непоодинокі випадки, коли проводяться закупівлі товару за відверто завищеними цінами і сумнівної якості.

Вдумайтесь, на сьогодні проведено 182 тисячі процедур на 37 мільярдів гривень поза тендерною процедурою. Це провели районні і обласні лікарні МОЗ. Ми дозволили Кабміну самі розширювати цей список 225 Постановою, які роздули його з 200 позицій товарів та послуг до 400. Тепер все там, від ЗІЗ до чобіт, до екстренок, матраців і ковдр. Держаудитслужба не спроможна це провірити і немає повноважень. Кажуть, їм треба 100 років, щоб ці закупівлі провести, перевірити. Натомість держава сьогодні шукає, де взяти кошти на виплати медикам. Ось, де мільярди зловживань на ковідних закупівлях.

В червні 2020 року ми майже зі всіма, з представниками від фракцій зареєстрували законопроект, який повернув повну тендерну процедуру, міністерства не підтримали. Тому під час доопрацювання були враховані позиції міністерств і сьогодні ми вводимо цим законом закупівлі в скорочену тендерну процедуру, саме медзакупівлі, але за вимогою МОЗ ми залишаємо поза тендером закупівлю ліків, вакцин, медобладнання, кисню, щоб лікарні та МОЗ у випадку  наступної хвилі пандемії могли оперативно здійснювати закупівлю.

Тому, колеги, необхідно терміново повернути медичні закупівлі в конкурентну, спрощену, прозору площину. І прошу вас підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Мовчан Олексій Васильович.

 

10:40:48

МОВЧАН О.В.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічного розвитку на засіданні 3 червня 2021 року розглянув запропоновані народними депутатами зміни до розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель (реєстраційний номер 3715) (доопрацьований) і повідомляє: зміни, що пропонуються доопрацьованим законопроектом, встановлюють на період дії карантину в особливості здійснення закупівель лікарських засобів, вакцин, медичних, імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та інших передбачених в законопроекті медичних товарів.

Народні депутати, члени комітету, вважають, що прийняття цього законопроекту необхідне для подальшого удосконалення здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів гострої респіраторної хвороби COVID-19.

За результатами обговорення комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект (реєстраційний номер 3715) (доопрацьований) за основу та в цілому як закон з техніко-юридичним опрацюванням.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:42:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Рахманіну Сергію Івановичу, фракція політичної партії "Голос".

Железняк Ярослав Іванович.

 

10:42:41

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, майже більше ніж рік тому в робочій групі, яку очолював Дмитро Наталуха, разом з представниками всіх фракцій, і з Ларисою Білозір, і з Вікторією Сюмар, і з Альоною Шкрум, і з багатьма моїми колегами ми писали закон, який був потрібен для того, щоб країна могла втриматись під час карантину. Це закон, в якому були податкові пільги, які в тому числі допомогли нашим підприємствам протриматись цей період. Це закон, в якому були норми про те, щоб санітайзери швидко з'явилися в наших квартирах, магазинах, щоб у нас була можливість витримати карантин. Це закон, який дав додаткові виплати, в тому числі нашим лікарям. Але, на жаль, в тому законі були норми, які тоді виглядали дуже доречними: це дати можливість місцевим органам влади закупити все необхідне дуже швидко і в обхід тендерів.

Вже більше ніж півтора року в нас триває карантин. Мені здається, це достатній період для того, щоб все необхідне, що повинно було закуповуватися, пройшло без тендерів. Зараз той законопроект, який пропонується, він доречний. Я б навіть зменшив кількість цих товарів, які закуповуються. Але якщо є консенсусна думка з Кабінетом Міністрів, з народними депутатами, то мені здається, це буде важливо його підтримати. Ті ліки необхідні, які зараз ще використовуються під час боротьби з пандемією, ми залишаємо без тендерів, поки не завершиться карантин. Все інше – дороги, обладнання для парків, обладнання для шкіл – я думаю, що можуть закупляти, як закупляли з тендерами.

Саме тому фракція "Голос" повністю підтримує цей законопроект. І ми готові його голосувати, як за основу, так і в цілому. Справді, мені здається, іноді нам треба виправляти ті помилки, які були зроблені заради того, щоб країна витримала карантин.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:44:39

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюмар Вікторія Петрівна.

 

10:44:44

СЮМАР В.П.

Абсолютно чесно зараз все розказав мій колега Ярослав Железняк. Спочатку була дуже гарна мета: що треба дуже терміново купити, бо в нас масок нема, у нас нічого нема, ми не можемо боротися з СOVID. В результаті без тендерів ковдри і автомобілі закуповуємо. 37 мільярдів.

Я вам розкажу, як працює зараз ця схема. От є у нас різні лікарні. Є у нас одна чудова лікарня, найкраща, для дітей "ОХМАТДИТ". От її буквально 2 місяці тому МОЗ визнає ковідною. Це абсурд. Чому? Тому що там лікують дітей, в яких взагалі нема імунної системи. Їх просто готують до трансплантації кісткового мозку, їм вбивають імунну систему. І туди мають привезти когось з COVID. Щоб що, щоб взагалі там всіх вбити? Очевидно, слава Богу, я думаю, що з  COVID туди не везуть. Цей статус ковідної лікарні присвоюють для дерибану, тому що тоді без тендерних процедур можна закуповувати обладнання.

Знаєте, скільки в цьому році там має бути закуплено обладнання, на яку суму. Я вам зараз скажу: мільярд 300 мільйонів гривень. Рівень відкатів від 20 до 40, це, кажуть, по-божому, бо інколи і 100 відсотків можуть домалювати. Так от ціна питання тільки на цьому ж "ОХМАТДИТ", цієї ковідної лікарні, це десь там порядку 25 мільярдів гривень. Зараз "ОХМАТДИТ" будуть дерибанити відповідно до закону, який скасовує тендерні закупівлі чомусь до річниці незалежності.  Але ось ця схема з ковідними лікарнями, їх треба насправді прикривати.

І насправді дійсно в Ларисиному законі і в нашому спільному законі є багато позицій, які теж треба забирати, обладнання не треба без тендерів закуповувати, це погана історія. Але хоча би так, давайте скоротимо цей перелік до конкретних позицій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немиря Григорій Михайлович.

Шкрум Альона Іванівна.

 

10:47:09

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Доброго ранку, шановні колеги, шановні українці! Дійсно, рік назад в цій залі сталася неймовірна річ: ми з вами тоді погодилися в чомусь в одному і всіма фракціями напрацювали великий законопроект, так званий антиковідний, який і давав можливість терміново закупити ліки, маски та медичні засоби і допомагав бізнесу, і прибирав штрафи та перевірки. Тоді за це проголосували всі фракції і тоді нам здавалося, що, можливо, COVID буде швидко поборений, швидко завершений. Так не сталося. Карантин ми маємо вже більше року. А при цьому ті закупівлі, які термінові, медичні для препаратів, для масок, для термінових послуг, які  треба з подолання якраз COVID, дозволили вивести поза тендером і поза процедурою ProZorro, чомусь під ці процедури, під ці медикаменти, під ці так звані маски попали всі інші речі, які абсолютно не  мають жодного відношення до медицини або до рятування життя українців.

І, дійсно, це страшна цифра, коли на сьогодні ми розуміємо, що поза конкурсною процедурою було проведено 130 тисяч так званих ковідний закупівель, насправді це були  закупівлі всього чого завгодно, від ковдр, дійсно, до засобів взуття, до засобів пересування, машин та так далі. І проведено цих закупівель на 27 мільярдів, друзі, 27 мільярдів  гривень пройшли поза тендерними процедурами. І найстрашніше, що багато з цих закупівель проводилися за ціною, яка набагато вища ринкової.  І я думаю, що всі ви бачили і чули ці скандали, коли закуповувалися речі, які насправді коштують 100 гривень, за 1000 гривень. Тому зараз, на жаль, уже достатньо було часу запланувати закупівлі на COVID, і зараз ми ці виключення маємо прибрати, залишити поза тендерною процедурою тільки дійсно медикаменти та необхідні засоби.

Тому цей законопроект  "Батьківщина" підтримує, час спитати і з уряду і з органів місцевої влади, як же ми стратегічно готуємося все-таки до пандемії і як ми збираємося з цим жити далі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.

 

10:49:11

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, ми сподіваємось, що після прийняття цього закону повернуться прозорі закупівлі і в "Велике будівництво", особливо в систему Укравтодору, і в систему Міністерства охорони здоров'я.

Ви знаєте, мене зараз перепитували, чому ми не хочемо бути на позачерговій сесії. Тому що ми поважаємо себе. Скажіть, будь ласка, коли ми говоримо, що корінні народи, ви цей закон хочете винести на позачергову сесію, стосуються виключно кримських татар. (Вислів іноземною мовою)

Більше ніж тисячу років угорці вже живуть на території України. До речі, в Угорщині, ми, українці, визнані корінним народом.   

У мене друге питання. Даки, румуни наші, вони з V століття до нашої ери вже проживають на території сучасної України. Юрий Долгорукий, основатель Москвы, він захоронений в Україні біля Києва, на території Київської Русі. Як ці народи можуть бути не корінними?

Коли прийшли кримські татари і за яких обставин? З Чингізханом і Батиєм они пришли, попалили Київ. Але це вже історія, претензій ніяких нема. Київ тоді закрив всі слов'янські племена, дали можливість розвиватися  Новгороду і побудувати Москву. Кров'ю заплатили, борючись з ордою татарською.

Тоді у мене питання. Якщо монголо-татари нас спалили і ми визнаємо їх нащадків корінним народом, то скажіть мені, будь ласка, чому угорці даки не можуть ними бути і тим паче росіяни? Ми маємо бути справедливі для всіх, я за історичну справедливість.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура, Качура Олександр Анатолійович, Качура.

 

10:51:24

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Я, на жаль, не знаю угорської, тому буду говорити по темі законопроекту. Тому що дійсно, правильно сказав автор те, що немає нічого більш постійного ніж тимчасове. Тому що дійсно ми зараз питаємо по всіх, де зарплати медиків, ми питаємо, чому таке забезпечення зараз медичних закладів, так ось тут гроші. Відповідь дуже проста: не може бути прозорої і конкурентної закупівлі будь-яких товарів в позатендерних процедурах. Я думаю, що той законопроект, який напрацьований, він є компромісним і, звісно, що вакцини, медикаменти, медичне устаткування треба закуповувати по спрощеній процедурі. І той законопроект, який ми напрацювали з колегами, з Білозір, мені здається, що він збереже не один десяток мільйонів гривень платників податків, треба про це пам'ятати.

Тому я прошу підтримати цей законопроект. Мені здається, що той період, який тоді був, ми тоді правильно приймали рішення, але треба повернути тендерні закупівлі в абсолютно всі медичні заклади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Поляков Антон Едуардович.

 

10:52:39

ПОЛЯКОВ А.Е.

Олег Валерійович, як там, все гаразд, портовики вже занесли хабара за вчорашній законопроект?

Щодо цього законопроекту, який ми зараз приймаємо. Це гарний законопроект. Адже, ви вдумайтесь, ми 81 мільярд направили на ковідний фонд в минулому році. Більше 70 відсотків з нього просто "розпиляли" та вкрали. Є тендери, немає тендерів –  їх це не хвилює.

Вдумайтесь, 12 мільярдів наш уряд 15 відсотків з ковідного фонду не використали. Їм взагалі байдуже, закуповували медичні препарати, не закуповували, вони просто ці гроші не використали.

Тому припиняємо розпил бюджету, голосуємо за цей законопроект. Бути тендерним процедурам.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:53:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі висловились, шановні колеги? Немає більше бажаючих, тоді переходимо до голосування. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:53:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує цей закон прийняти за основу і в цілому. Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до розділу Х "Прикінцевих і перехідних положень" Закону України "Про  публічні закупівлі" (реєстраційний номер 3715).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:54:30

За-350

Рішення прийнято. 

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до розділу Х "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про  публічні закупівлі" (щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель) (реєстраційний номер 3715).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:55:13

За-355

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую.

Наступне питання порядку денного –  це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з постачання окремих видів продукції тваринництва (реєстраційні номери 5425, 5425-1, 5425-2, 5425-д).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:55:54

За-260

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Мотовиловець Андрій Вікторович.

 

10:56:06

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.

До мого Закону 5425 подано два альтернативних законопроекти. Всі законопроекти розроблені в тісній співпраці з асоціаціями. Ми просимо підтримати комітетський законопроект 5425-д. Він узгоджений з усіма, він гарний, просимо підтримати та проголосувати.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:56:30

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата України Ковальова Олександра Івановича, автора альтернативного законопроекту.

Перепрошую, у мене тут написано: Олександр Іванович. Пробачте.

 

10:56:56

КОВАЛЬОВ О.І.

Ковальов Олексій, політична фракція "Слуга народу". Хочу спочатку подякувати народним депутатам моїм колегам, які долучилися до підписання мого альтернативного законопроекту, і вважаю, він є найкращим законопроектом, який поданий з усіх. Оскільки він передбачає саме захист наших переробників і відновлення тієї справедливої ставки в розмірі 20 відсотків податку на додану вартість, що в подальшому зменшить вартість соціально значимих товарів.

По-перше, хочу зазначити, що хліб і хлібобулочні продукти після прийняття цього закону були здорожчані. І здорожчання відбулося найбільше за 30 років фактично незалежності.

Другий момент. Моїм законопроектом також виправляється помилка (я вважаю, що це була помилка) парламенту стосовно саме зниження ставки податку на додану вартість 14 відсотків на реалізацію насіння соняшнику, оскільки в цьому році ми маємо те, що найбільше було здорожчання саме соняшникової олії.

І хочу резюмувати саме цей законопроект, що цей законопроект дійсно направлений на захист наших виробників, які реалізують продукцію на митній території України. Тому прошу колег і закликаю саме підтримати мій альтернативний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До слова запрошується народний депутат України Заблоцький Мар'ян Богданович.

 

10:58:23

ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б.

Шановні колеги, прошу підтримати комітетський варіант "д", у нас було майже одностайне рішення на комітеті стосовно цього поводу.

Якщо коротко, хотів би просто використати цей час, щоб сказати, що в Україні буде спостерігатися цього року доволі значна інфляція. Вона спричинена тим, що доволі була значна емісія і долара, і євро, їхня грошова маса збільшилася за рік на 60 відсотків, і це призводить до доволі значного зростання цін на світових ринках.

Мій альтернативний законопроект був направлений на те, щоб дати право Кабміну на певні періоди знижувати ставку ПДВ на окремі соціально значимі продукти. Я думаю, зараз це не зовсім вчасно, оскільки це потребує ще погодження з міжнародними донорами, але думаю, що до кінця року ми цілком ймовірно до цього питання повернемося, і прошу звернути увагу на цю ініціативу.

А прошу підтримати саме комітетський варіант "д", який буде доповідати Данило Олександрович.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово надається голові Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Олександровичу Гетманцеву. Будь ласка.

 

10:59:23

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Про що цей законопроект? Цей законопроект про ті випадки, коли, на жаль, але і Верховна Рада вчиняє помилки. Верховна Рада вчиняє помилки, які необхідно виправляти і які виправляються зараз цим законопроектом.

Ми з вами прийняли рішення про зниження ставки податку до 14 відсотків для деяких видів операцій з певною сільськогоподарською продукцією Ми надали пільгу одним товаровиробникам і перетягли тягар оподаткування на інших – на переробку. На ту переробку, яка створює робочі місця, на ту переробку, яка створює додану вартість на ту переробку, яку ми повинні з вами підтримувати, якщо думаємо про майбутнє нашої держави. На сьогодні ми отримали численні скарги від багатьох переробників в галузях м'яса, цукру, молока, які фактично на межі банкрутства у зв'язку із тим, що вони не відповідають рівню ціноутворення в галузі і їх виробництво є не рентабельним.

 З огляду на зазначене, ми комітетом розгляну всі законопроекти, які були подані народними депутатами, і розробили свій комітетський законопроект, яким пропонуємо на більшість кодів товарних, щодо яких ми ввели ставку 14 відсотків, усунути цю помилку, відновити ставку 20 відсотків і, власне кажучи, дати можливість людям заробляти гроші, розвиватися без будь-яких викривлень, зумовлених оподаткуванням.

Прошу підтримати законопроект "д", тобто доопрацьований депутатський, за основу і в цілому. Бо люди дуже чекають цей законопроект, люди кожного місяця отримують збитки, нам треба прийняти його якнайшвидше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є необхідність. Прошу записатися: два – за, два – проти.

Будь ласка, народний депутат Юрчишин Ярослав Романович, фракція політичної партії "Голос".

 

11:01:53

ЮРЧИШИН Я.Р.

Прошу передати слово Галині Васильченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Галина Васильченко.

 

11:02:00

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко, 118-й виборчий округ, Львівщина. Шановні колеги, ще взимку, коли розглядався законопроект про пільгове ПДВ, а саме 14 відсотків для певних галузей, ми наполягали на тому, що цього не можна категорично робити, адже це суттєві втрати для бюджету та зовсім неконкурентне становище для тих галузей, для яких це встановлювалося.

Добре, що влада визнає свої помилки і повертає справедливе оподаткування. Але дуже важливо, аби в подальшому влада не робила аналогічних помилок.

Сьогодні на позачерговому засіданні ми будемо розглядати скандальний урядовий податковий законопроект 5600. От там також є дуже і дуже багато шкідливих негативних моментів для економіки. Тому важливо думати наперед, а не потім виправляти ці помилки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:03:08

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

11:03:17

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги! Прийняті в минулому році зміни, з економічної точки зору і суті ПДВ, мали би призвести до економії коштів переробників при закупівлі сировини, і  лише після реалізації готової продукції сплати ними в бюджет 20 відсотків ПДВ, які сплатив їм покупець. Та ще й додатково такий підхід мав би зменшити податкові скрутки.

Норми закону набрали чинності з 1 березня цього року, і на сьогодні переробники м'ясної та молочної галузі констатують негативні наслідки для тих виробників, що працюють в офіційному податковому полі. І тут потрібен був би нам аналіз, але його навряд чи ми вже почуємо сьогодні, тому наведу декілька цифр.

70 відсотків сировини молока виробляється в Україні в приватному секторі, 30 відсотків – на фермах. Із тисячі літрів молока в переробку поступає лише 50 відсотків, в той час, коли в  Польщі – 95 відсотків. Тобто тіньовий сектор настільки великий, що у переробників, які офіційно працюють, конкурентоспроможність знизилась, і вони вже тепер думають, як перейти в тінь.

Найпростіший вихід – повернути на сировину ставку ПДВ 20 відсотків. Але ж Міністерство аграрної політики та Міністерство економіки мали би боротися за зниження ціни на полці на вітчизняну готову продукцію. Вже ж очевидно, що поява молочної продукції польського, білоруського виробника  на полицях наших українських магазинів – це не абиякий сигнал для влади. Але ніяких пропозицій таких, яких ми чекали, не надійшло. А вкрай необхідно впроваджувати  диференційовані ставки,  бо у Польщі 5 відсотків на м'ясо, молоко, хліб на інші продукти при звичайній ставці 23 відсотки. Оце державний протекціонізм. Проте в руках я тримаю зараз звернення більше 50 підприємств до фракції "Європейська солідарність". Вони просять підтримати цей проект закону, поскільки вони є "білими" платниками і потерпають від неспроможності держави навести лад в тіньовому секторі та відстоювати політику протекціонізму для них…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шуфрич Нестор Іванович, фракція "Опозиційна платформа - За життя". 

 

11:05:32

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Прошу передати слово шановному депутату Миколі Скорику. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович Скорик, будь ласка.

 

11:05:53

СКОРИК М.Л.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України! Наша фракція планує підтримувати один із альтернативних законопроектів до основного законопроекту 5425. Ми вважаємо, що питання підтримки нашого аграрного сектору –  це одне з ключових питань на порядку денному, особливо в умовах відкриття абсолютно недолугого, непотрібного для України на сьогоднішній день ринку сільськогосподарської землі.

Ми маємо дбати про конкурентоздатність нашої держави на аграрному ринку. І якщо завдяки діям більшості, які продовжуються, фактично Україна перестала бути індустріальною державою, то хоча б аграрною ми маємо залишатися і маємо підтримувати власну конкурентоздатність порівняно з тією ж Польщею, з іншими країнами.

Якщо говорити про країни ЄС, то там є серйозні бюджетні вливання в аграрний сектор, який на сьогоднішній день ми не маємо. Ми не маємо абсолютної підтримки наших виноградарів і виноробів, ми фактично не маємо підтримки нашої молочної галузі. Це питання в основному законопроекті абсолютно не вирішує питання захисту нашого ринку.

Тому, крім підтримки альтернативного законопроекту, я закликаю уряд, який, я дуже сподіваюся, чує це засідання, приділити увагу нашому аграрному сектору в умовах, коли фактично наші фермери залишаються один на один з дуже таким кислотним   конкурентним середовищем, в яке вони потрапляють у зв'язку з ринком землі. Мають бути підвищені, серйозно підвищені видатки державного бюджету на підтримку нашого аграрного сектора. І це вже питання до більшості.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

11:07:48

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час на виступи вичерпаний, переходимо... Лабазюк – з мотивів, після цього переходимо до голосування.

 

11:08:06

ЛАБАЗЮК С.П.

Лабазюк Сергій, Хмельниччина. Шановні колеги, багато хто сьогодні з цієї трибуни красноречиво виступав. Але хочу вам сказати простими словами від аграріїв: досить ґвалтувати аграрний сектор і аграріїв.

Ми то призначаємо одну форму, то іншу, і сьогодні можемо тут розповідати про рівність чи нерівність. То я хочу нагадати сесійній залі: коли скасовували пільгову ставку ПДВ для аграріїв, обіцяли на підтримку аграрного сектора мінімум 1 відсоток від ВВП. Що станом на сьогодні маємо? Взагалі практично ніякої підтримки.

Тому, шановні колеги, хочу сказати, що сьогодні в більшості країн Європи працює ставка ПДВ для аграрного сектора 7 відсотків, а не даже 14, як ми намагалися зробити.

Отож сьогодні, повертаючи назад 20 відсотків, ми все, що доб'ємося, це здорожчання сільськогосподарської продукції. Аграрій хоче стабільності і чіткого розуміння, як працювати на ринку, і звичайно, підтримки від держави.

Тому група "За майбутнє", ми проти від цих рухів, які щомісяця для аграрного сектора то в одну, то в іншу сторону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття... комітет рекомендує за основу і в цілому. Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукціє (реєстраційний номер 5425-д).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:10:01

За-310

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проекту Закону (реєстраційний номер 5425-д) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:10:39

За-309

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою (реєстраційний номер 5104). Це друге читання.

Хтось буде наполягати на правках чи можемо… Пузійчук? Які правки? 4 правка.

 

11:11:18

ПУЗІЙЧУК А.В.

Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина". Дмитро Олександрович, будь ласка, по таблиці всі поправки наші.

Шановні колеги, шановні громадяни, сьогоднішній день, він дуже особливий в новітній історії України. Сьогодні ви розпочали розпродаж української землі сільськогосподарського призначення. Ви не дочекалися розгляду цього питання в Конституційному Суді, ви не дали можливість громадянам України провести всеукраїнський референдум, щоб громадяни, як власники землі, заявили про свою позицію.

Вам байдужа ця країна, вас не цікавить думка громадян і те, що ви заявляли про народовладдя, воно не відповідає дійсності. Всі ваші дії спрямовані на одне – це на розпродаж української землі сільськогосподарського призначення. А мою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 4. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.

 

11:12:42

За-80

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

17 правка, Пузійчук.

 

11:12:51

ПУЗІЙЧУК А.В.

Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина", Житомирщина. Шановні громадяни, ви знаєте, цей законопроект – це те, що направлено на знищення українського фермерства. На превеликий жаль, якщо всі країни світу, вони підтримують своїх сільськогосподарських виробників, вони розвивають мале фермерство, то монобільшість сьогодні докладає все для того, щоб обезземелити українського фермера, для того, щоб обезземелити українських селян.

Поясніть, будь ласка, мету і логіку цього законопроекту. Цей законопроект направлений на те, щоб грабувати бюджет, який на сьогоднішній день і так злиденний, і сьогодні фінансувати і відшкодовувати якісь фіктивні, сумнівні збитки великим агрокорпораціям. А мою поправку прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 17 правку. Комітет не підтримав. Прошу визначатись та голосувати.

 

11:14:12

За-76

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Наступна правка 37, Пузійчук.

 

11:14:17

ПУЗІЙЧУК А.В.

Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина", Житомирщина.

Ви знаєте, дуже багато звертається аграріїв, малих аграріїв, які дійсно потребують державної підтримки, і вони потребують цієї підтримки в тому числі від таких природних явищ, як засуха, повені. Але цей законопроект, він не для малих фермерів, він для знищення малих фермерів, для того, щоб прибрати такий  клас виробників, як малі фермери, і дати можливість зараз за безцінок скупити українську землю великим аграрним корпораціям. І, шановні колеги, давайте будемо все-таки представляти український народ, а не невідомі корпорації, і відстоювати українських аграріїв, українських селян і українську землю. А мою поправку прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 37 правка, Пузійчук. Комітет не підтримав.

Прошу визначатись та голосувати.

 

11:15:38

За-74

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

43 правка, Пузійчук.

 

11:15:44

ПУЗІЙЧУК А.В.

Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, от зараз є норма, відповідно до якої сільськогосподарські підприємства здійснюють страхування належного їм майна та інших цінностей на добровільних засадах. Але законом це положення виключається. Скажіть, чим це положення заважає? До речі, це положення міститься у статті, яка має назву "Права підприємств", а не обов'язки. Це право – добровільне страхування.

Відповідь дуже проста: цим законопроектом відбувається лобіювання страхових компаній. Цей законопроект не для підтримки сільгоспвиробників, не для підтримки малих фермерів, а для страховиків. І саме їх прибуток, а не захист сільськогосподарських виробників є пріоритетом. Я прошу підтримати мою поправку і зберегти право підприємств на страхування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 43 правку Пузійчука. Комітет не підтримав.

Прошу визначатись та голосувати.

 

11:17:09

За-75

Рішення не прийнято.

44 правка, Пузійчук.

 

11:17:15

ПУЗІЙЧУК А.В.

Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина". Дмитро Олександрович, ми знову повертаємося до дуже цікавого, дуже унікального обговорення законопроектів, які стосуються землі, які стосуються судоустрою, які стосуються порушення конституційних прав громадян.

Дуже хотілось би почути відповідь представника профільного комітету, яким чином цей законопроект покращує позицію фермерів, як він підтримує сільгоспвиробників, адже це є лобістський законопроект, який направлений на підтримку страхових компаній? Це законопроект, який буде викачувати кошти, як з аграрного ринку, так і з державного бюджету. Давайте на сьогоднішній день дійсно займати державницьку позицію: відстоювати українську землю, українських аграріїв, захищати інтереси держави, а не лобіювати страховий бізнес.

Прошу підтримати мою поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 44 правку Пузійчука. Комітет не підтримав. Прошу визначатися та голосувати.

 

11:18:36

За-74

Рішення не прийнято.

Пузійчук, 51 правка.

 

11:18:43

ПУЗІЙЧУК А.В.

Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина".

Колеги, ця поправка стосується положення Закону "Про страхування", яким визначаються обов'язки страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Виникає цілком логічне питання. Страхування відповідальності власників транспортних засобів, до чого тут страхування сільгоспвиробників? Ці зміни не стосуються страховиків-учасників аграрного ринку. Вони навіть не стосуються просто всіх страховиків. Або хоч якесь відношення повинно мати до предмету регулювання цього законопроекту.

Я пропоную виключити це положення, яке виходить за межі регулювання цього законопроекту. І я прошу доповідача від комітету прокоментувати, чому моя поправка відхилена, і яким чином страхування цивільної відповідальності матиме вплив на...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 51 правка, Пузійчук. Прошу визначатися та голосувати.

 

11:20:07

За-80

Рішення не прийнято.

53 правка. Андрій Вікторович, може, 5 хвилин? Да, немає заперечень?

 

11:20:13

ПУЗІЙЧУК А.В.

Дмитро Олександрович, ви як Голова Верховної Ради зараз порадували не тільки мене, а, мабуть, всіх присутніх депутатів. Ви на дві поправки надаєте 5 хвилин виступу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваш час вже йде. Я питаю, на 5 хвилин міняємось чи ні?

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Я зрозумів. Але на дві поправки 5 хвилин, поясніть щедрість.

Шановні колеги, проектом визначаються дискреційні повноваження уповноваженого органу під час страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. А саме мова іде про повноваження органу встановлювати додаткові вимоги до страховиків, що здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Тут, очевидно, зчитується схема, як створити вигідний для страховиків ринок страхування сільськогосподарської продукції і не допустити чужих.

Прошу підтримати мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 53 правка. Прошу визначатися та голосувати.

 

11:21:39

За-80

За-53. Рішення не прийнято. Правка не врахована.

57 правка, Пузійчук.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, в силі.

 

11:21:46

ПУЗІЙЧУК А.В.

Дмитро Олександрович, поправка 84. І все-таки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми її проголосували, 54-у.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. 80.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, 84-а.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. 84 поправка. Дмитро Олександрович, хотілося все-таки, щоб парламент був місцем дискусії і все-таки почути представника комітету. Таке враження в громадян України складається, що представники монобільшості не вміють розмовляти. Ну, задають питання. Чому при обговоренні законопроектів представники монобільшості весь час мовчать. Саме, ну, поясніть, будь ласка.

Стосовно  84 поправки, колеги, хочу звернути вашу увагу на абсурдність ситуації з цим законопроектом. Зміни, які мають врегулювати особливості надання державної підтримки аграріям і Закону "Про страхування", виключають визначення базових положень: "застраховане майно" та…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

84 правка. Прошу визначатись та голосувати.

 

11:23:10

За-82

Рішення не прийнято. 

Все, закінчили?

Наступна правка, Пузійчук. Це крайня, да, я розумію? Пузійчук, крайня правка, да? Номер скажіть, будь ласка.

 

11:23:36

ПУЗІЙЧУК А.В.

Да, Дмитро Олександрович, крайня поправка. Але все-таки, будь ласка, от хотілось би почути пояснення представника комітету, чому з глосарію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Номер правки скажіть, будь ласка.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дмитро Олександрович, 116  поправка. Відповідь на питання, чому з глосарію  базового Закону "Про страхування" виключається поняття "застраховане майно" та "страховий платіж"? Ну, ви поясніть, ну, це ж абсурдність. Якщо немає застрахованого майна, то за що буде відшкодування? Ну, ви можете уявити абсурдність цього законопроекту? Ну, просто поясніть, ну, що ви робите? Може представник комітету пояснити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може. Оскільки це крайня правка, ми не можемо не дати відповідь на запитання.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дякуємо, щиро дякуємо. Передаю велику подяку від українських громадян і українських  фермерів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Андрію Вікторовичу.

Позиція комітету з цього приводу.

 

11:24:41

АЛЛАХВЕРДІЄВА І.В.

Я дуже дякую за увагу до представників монобільшості. Але всі обговорення відбувались на численних робочих.

Тому на майбутнє я вас запрошую на ці робочі групи, і ви все почуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 118. Комітетом не підтримана, пояснення були тільки що надані. Прошу визначатися та голосувати.

 

11:25:22

За-84

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Івченко – 2 хвилини. Правильно? Включіть, будь ласка, мікрофон Вадиму Євгеновичу.

 

11:25:35

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, я хотів би, якщо хтось не розуміє, в чому проблема в цьому законопроекті, я розкажу. Ви знаєте, що у нас була посуха минулого року, і аграрії фактично при відсутності ринку страхування вони не страхували свою продукцію. І в Одеській області колосальні збитки в багатьох районах у фермерів і товаровиробників.

Що сьогодні пропонується? Пропонується не виплати відшкодовувати держави, бо потрібно відшкодовувати виплати, а відшкодовувати премії. Так я хочу сказати, що це виключно лобістська норма, оскільки аграріям потрібно відшкодовувати виплати, якщо раптом наступнв страховий випадок, а у нас відшкодовуються премії, навіть якщо не буде страхового випадку. Що це означає? Це означає, що цей закон виключно лобістський для страхових компаній. Страхуватися будуть всі, в тому числі і великі аграрні холдинги, і ці аграрні премії держава з нашого бюджету буде відшкодовувати страховикам, колеги, а якщо не буде страхових випадків, то фермери нічого не отримають. В цьому є проблема, колеги.

Сама концепція закону сьогодні не відпрацьована з середніми товаровиробниками і з маленькими. Аграрний союз України, Асоціація фермерів вони працювали у податковому комітеті. Але чомусь не дослухалися до цих поважних організацій, які фактично тримають українське село. Це маленькі фермери і середні товаровиробники від 5 до 6 тисяч гектарів. В цьому є, колеги, проблема, що виключно лобістські норми ви намагаєтесь протягнути. Хоча могли би підтримати сільськогосподарських товаровиробників, які особливо працюють на посушливих територіях, і дослухатись до аграрних асоціацій, які запропонували концепцію страхування, тому що для них це потрібно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Можемо переходити до голосування? Дякую, слушна пропозиція, переходимо до  голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою (реєстраційний номер 5104).

Готові голосувати?  Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:28:29

За-311

Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України (реєстраційний номер 4692).

Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного сесії. Готові голосувати? Для цього необхідно 226 голосів.

Прошу підтримати та проголосувати. 

 

11:29:06

За-277

Рішення прийнято. 

Ставлю на голосування пропозицію щодо розгляду цього питання та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні (реєстраційний номер 4692). Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:29:35

За-270

Рішення прийнято.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.  

 

11:29:57

За-256

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Кравчук Євгенія Михайлівна.

 

11:30:12

КРАВЧУК Є.М.

Шановні колеги, не так давно ми вже ухвалили відповідні зміни до Закону "Про культуру", яким ми ввели в законодавство поняття "центри культурних послуг" і визначили порядок їх функціонування.

Хочу також наголосити, що перш за все це історія про якість і доступність культурних послуг у громадах, містах, містечках і селах. Щоб бути послідовними в реалізації цієї ідеї, ми розробили законопроект номер 4692, для того щоб забезпечити фінансування вже передбачених в громадах центрів культурних послуг за рахунок бюджетних коштів. А саме до видатків, що можуть здійснювати з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад додали і фінансування ЦКП. Це потрібно для того, щоб громади отримували субвенції, так само і самі громади за можливістю зможуть фінансувати свої ЦКП.

Окрім того, ми врахували останні зміни в законодавстві та дещо підкорегували напрямки фінансування. Дуже важливо, наприклад, доповнили мистецькими школами.

Реформа не має залишитися на папері, тому прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Кузбит Юрій Михайлович.

 

11:31:33

КУЗБИТ Ю.М.

Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати і запрошені! Комітет з питань бюджету на засіданні 17 червня розглянув проект Закону за номером 4692, згідно з яким для узгодження з чинним законодавством уточнено назви та розширено перелік закладів культури, що забезпечуються з бюджетів сільських, селищних і міських територіальних громад. При цьому основною метою законопроекту розробники визначили врегулювання питань, пов'язаних із виконанням Державного бюджету на 2021 рік, за спеціальним фондом якого передбачена субвенція місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг. Проте можливість створення в територіальних громадах таких центрів культурних послуг передбачено лише нещодавніми змінами до Закону "Про культуру", що набирає чинності з 4 грудня цього року. Тому цей законопроект в разі його прийняття має набирати чинності одночасно з відповідними змінами до Закону "Про культуру". Про таке вказано також Головним науково-експертним управлінням.

Загалом для практичної реалізації передбачених змін подальшого унормування потребуватимуть питання функціонування окремих закладів культури, таких як центри культурних послуг, мистецькі школи, студії.

За наслідками розгляду комітет ухвалив таке рішення. Рекомендувати Верховній Раді  законопроект 4692 включити до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради  України і за результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з пропозиціями комітету щодо набрання чинності цим законом одночасно із Законом № 1432. Прошу підтримати, колеги.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп.

Євтушок Сергій Миколайович.

Соболєв Сергій Владиславович.

 

11:33:44

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Про що законопроект? Верховна Рада нав'язує місцевим громадам, що вони повинні фінансувати не будинки культури, на яких немає і так грошей, не культуру, культурні заходи, а вони повинні фінансувати новоутворені центри культури. Ну, ви вдумайтеся в це! Та поїдьте в будь-яке село під Києвом, це найбагатші села, чи є в них гроші на фінансування елементарних потреб, які вони повинні закривати по культурі, по дозвіллю і по всьому іншому. І при цьому ви зобов'язуєте їх фінансувати це.

Ну, якщо ви це хочете, виділіть з державного бюджету кошти, направте їх на місцеві бюджети, так, як ми це будемо робити, наприклад, по відновленню пам'яток культури, замків і інших закладів, і тоді ви можете від них щось вимагати. Вони не можуть виконувати свої повноваження, які закріплені за ними перед законом безпосередньо по фінансуванню їх місцевих бюджетів. А ви їм нав'язуєте ще додаткові послуги. Дайте під це тоді гроші. Яким чином сільські, селищні бюджети об'єднаних громад будуть це фінансувати?

Наша фракція категорично проти цього. І якщо ви бажаєте виділити додаткові кошти на фінансування культури, будь ласка, зробіть це з державного бюджету. В такий спосіб це пряме порушення Бюджетного кодексу, це пряме порушення Конституції. Ви не можете нав'язувати місцевим бюджетам будь-які інші речі, які не безпосередньо пов'язані з бюджетом місцевим. Тоді добавте це фінансування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Брагар Євген Вадимович.

 

11:35:50

БРАГАР Є.В.

Вітаю вас! Ні для кого не секретом є те, що більшість молоді з села тікає. Однією з причин є відсутність будь-якого культурного життя у селах, тому що наразі ті бібліотеки, ті клуби не виконують свою функцію. Новоутворені центри надання культурних послуг мають стати центрами та осередками культурного життя в селі, які підтримують розвиток культури, розвиток дозвілля селян. Відповідно, я вважаю, що необхідно цей законопроект підтримувати.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко Микола Вікторович.

 

11:36:34

БАБЕНКО М.В.

Прошу передати слово Ларисі Білозір. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.

 

11:36:42

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, шановні українці! Лариса Білозір, група "Довіра", Вінниччина, 15-й виборчий округ.

Насправді дуже потрібний законопроект, він технічний, він для того, щоби ми могли потім виділити кошти з бюджету саме на субвенцію, щоб це не тільки за рахунок громад, а також створення цих центрів культурних послуг могло фінансуватися за рахунок державних коштів, тому він фактично є технічним. І я прошу підтримати. Тому що ми не повинні стіни фінансувати будинків культури, а повинні фінансувати саме культурне життя в селах, селищах, в громадах для того, щоби це не було просто будинок культури, а щоб там могли  і діти ходити в мистецькі школи, і колективи місцеві проводити репетиції, і там хореографія і інше. Тому, мені здається, це дуже гарна ідея, і ми просто пов'язуємо… цей законопроект пов'язаний з проектом про внесення змін до Закону України "Про культуру" щодо загальних засад надання цих культурних послуг, і це просто зміни для того, щоб можна було із  державного фонду, державного бюджету фінансувати центри культурних послуг.

Група "Довіра" буде підтримувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Скорик Микола Леонідович. Після нього…

Княжицький Микола Леонідович. Після нього Скорик. Вибачте. Бачу.

 

11:38:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні колеги! В цьому законі є один позитив, він дійсно є, це те, що змінюється термін, який дозволяє фінансувати мистецькі школи. Але якщо говорити про все інше, то це абсурдний закон. Поясню вам чому.

Президент видає Указ про створення центрів культурних послуг. Багато шуму, галасу, піару. В державний бюджет закладається субвенція на створення  центрів культурних послуг, вона там є. Але потім передумують давати на це гроші, бо "велике крадівництво" важливіше. Приймають цей закон, яким дозволяють місцевим громадам виділяти кошти на центри культурних послуг.

Так вони і без цього закону мають  право це робити. Немає в них цих коштів. Вони, дійсно, закривають бібліотеки, вони закривають народні доми, у них немає грошей.

Замість того, щоб дати їм субвенцію, як це передбачено законом і як на цьому хотіли піаритися, дають їм нікому непотрібний закон ні про що, який дозволяє їм робити те, що вони і так мають право робити.

Очевидно, наша фракція буде утримуватися під час голосування за цей  законопроект.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скорик Микола Леонідович. Після нього Констанкевич, і переходимо  до голосування.

 

11:39:35

СКОРИК М.Л.

Шановна президія, шановні колеги, шановні громадяни України! Народний депутат Скорик, фракція "Опозиційна платформа - За життя".

Ви знаєте, колеги, у нас так звикли такими красивими назвами "оптимізація реформи" прикривати фактично прості речі, це скорочення бюджетних видатків, соціальних бюджетних видатків на охорону здоров'я, на освіту і в даному випадку на культуру. Все останнє –  це така мішура, яка має відволікти увагу суспільства від того, що відбувається насправді.

Ви маєте визнати, що це тотальний наступ на соціальні права наших громадян, які були передбачені в Конституції 1996 року, яку ви так пафосно святкували буквально декілька днів тому, її 25-річчя.

Дякую за увагу. Не голосуйте за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Констанкевич Ірина Мирославівна.

І запросіть народних депутатів, переходимо до голосування.

 

11:40:37

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Шановні колеги народні депутати, я хочу звернути увагу на те, що даний законопроект стосується не лише питання культури. Це законопроект, який стосується і питання децентралізації, це законопроект, який стосується рівня культурних послуг, які є на селі. І якщо ми зараз не проголосуємо за те, щоб кошти, які були передбачені, все-таки зайшли на село, ми позбавимо наших людей, які і так в умовах децентралізації не мають цих коштів, ми позбавимо і цих можливостей.

Тому я прошу, голосуйте за даний законопроект, Це перший крок до культурної субвенції. Далі Міністерство культури спільно з комітетом буде працювати над тим, щоб була культурна субвенція.

А всім тим, хто критикує даний законопроект, я хочу сказати: була можливість раніше, в попередньому скликанні підготувати законопроект, який би стосувався культурної субвенції, медичної субвенції, освітньої, цього було не зроблено. Тож давайте ми зараз надолужимо те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України (реєстраційний номер 4692). Готові голосувати?

Поки підходять народні депутати, я так розумію, в цілому будуть проти, да? В цілому можемо ставити? Хто проти, підніміть руку, Я не розумію. Бачу, все.

Ставлю на голосування за основу 4692. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:42:33

За-269

Ставлю на голосування пропозицію: відповідно частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і правок та підготовки до другого читання законопроекту (реєстраційний номер 4692). Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:43:05

За-255

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний законопроект.

Оголошення.

 

11:43:15

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, надійшло дві заяви по Закону, який ми прийняли, 5104.

Одна заява від народного депутата України Євтушка Сергія Миколайовича. Він просить врахувати його голос проти законопроекту.

А друга від народного депутата Іонушаса. Він просить зарахувати голос "за". Тому 1:1.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете помінятися.

Ставлю... А, ні, наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді (реєстраційний номер 4185).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:44:14

За-255

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Чернєв Єгор Володимирович.

 

11:44:32

ЧЕРНЄВ Є.В.

Доброго дня, шановний пане Голово, шановні колеги! Насправді цей законопроект, з одного боку, дуже простий, з іншого боку, досить важливий задля того, щоб перевести в цифровий вигляд взаємодії між виробниками,  продавцями та покупцями. Ми хочемо, ми пропонуємо зробити електронні гарантії, гарантії на побутову техніку в електронному вигляді. Це якраз-таки безпаперова економіка, цифрова економіка, ще один крок. Окрім цього, це одне з прохань багатьох транснаціональних компаній, зокрема Apple, з якими я також спілкувався, щоб перевести це в сучасний електронний вигляд.

Я прошу підтримати цей законопроект. Я думаю, що він… Він дуже простий, це там вносяться в дві статті закону зміни, зокрема є там така умова, що якщо покупець хоче отримати в паперовому вигляді, він може отримати в паперовому вигляді. Прошу підтримати цей законопроект та проголосувати "за".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Лічман Ганна Василівна.

 

11:46:05

ЛІЧМАН Г.В.

Доброго дня, шановний головуючий, шановні колеги! Комітет з питань економічного розвитку на своєму засіданні 17 лютого 21-го року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді (реєстраційний номер 4185).

Метою законопроекту є діджиталізація бізнес-процесів та покращення сервісу, що надається споживачу при гарантійному обслуговуванні товарів. Для досягнення цієї мети законопроектом пропонується встановити на законодавчому рівні можливість надання споживачам експлуатаційних документів в електронному вигляді.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює певні зауваження до поданого законопроекту. Комітет з питань бюджету вважає, що законопроект не матиме впливу на показники бюджету. Комітет з питань антикорупційної політики в своєму висновку зазначив, що законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Звичайно, Комітет цифрової інтеграції у своєму висновку підтримує прийняття законопроекту в першому читанні за основу.

За результатами обговорення народні депутати України, члени Комітету економічного розвитку, ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо гарантійних зобов'язань в електронному вигляді в першому читанні та за основу.

Приєднуюся, колеги, до слів авторів. Дійсно, це невеликий, але дуже корисний законопроект. Ми знаємо, що кожен, хто купує  певну техніку, має зберігати чеки та гарантійні документи на випадок гарантійного обслуговування. Якщо гарантійки немає, може не отримати таке обслуговування. Тому, якщо це буде цифровізовано, це буде гарно для  кожного споживача, для кожного покупця.

Дякую. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Можемо... Лише "Євросолідарність"? Ні, не лише "Євросолідарність". Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп. 

Урбанський Анатолій Ігорович.

 

11:48:23

УРБАНСЬКИЙ А.І.

Прошу передати слово Рудику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудику? Рудик Сергій  Ярославович.

 

11:48:40

РУДИК С.Я.

Шановне товариство, я тут, в залі, чув, що є бажання проголосувати і в першому, і в цілому, цього категорично робити не можна. Наша депутатська група висловлює застереження. Я поясню чому. Перед тим як... Що пропонується законопроектом, щоб всі розуміли. Так ви, купляючи техніку, йдете в магазин, він вам дає талон, ставить свою печатку і якщо, не дай Бог, що, ви знаєте, до кого прийти і хто до вас приїде і цю техніку зробить. Особливо ця тема надзвичайно актуальна в сільській місцевості і в маленьких районних центрах. 

Що пропонується авторами законопроекту? Що ви заходите на сайт виробника, припустимо, це білоруський холодильник ATLANT, який час від часу викидає на ринок пропозиції: зайдіть до нас на сайт і заповніть гарантійний лист, і ми вам даємо гарантію на 10 років. Так от, я подзвонив своєму сусіду в Корсунь-Шевченківський, який багато років займається побутовою технікою. Він каже, за останній рік з двох магазинів, які продають цю побутову техніку, жоден покупець не захотів це робити в силу різних причин. В сільській місцевості нема інтернету. В маленьких містах люди ще не готові до цього.

Якби автори законопроекту передбачили, що це один з варіантів, мені здається, це було би добре. Тоді б ми поступово підготували покупця. І, можливо, коли у нас ті 4 чи 5G дійдуть до сільської місцевості, ця тема була б актуальною. Ми заблокуємо ринок, ми не дамо можливості продавати техніку в маленьких і середніх містах. Виграють від цього, по великому рахунку, тільки інтернет-магазини і "Укрпошта", я не знаю, або "Нова пошта".    

Тому, колеги, давайте вдумчиво підходити до діджиталізації. Не знімаючи позитивів, які є в цьому законопроекті, до другого читання допрацюємо ці маленькі нюанси, які реально дадуть можливість забезпечувати людей якісними послугами і далі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталуха Дмитро Андрійович.

 

11:50:38

НАТАЛУХА Д.А.

Дякую дуже, шановні колеги. Я чудово розумію питання і застереження, які щойно були озвучені. Але дуже важливо відзначити одну просту річ: продавець надає гарантію відповідно до сайту виробника. І тому знімається питання того, що хтось якимось чином не зможе отримати послугу у якості компенсації зламаної речі або речі, яка є дефектною. Тому гарантія залишається безвідносно того, в якій формі вона буде видаватись.

Те, про що ми голосуємо зараз, це критично важливо по одній простій причині. Колеги, мова іде справді про те, що у нас зазвичай для того, щоб в Україну зайшли великі інституційні інвестори, потрібно зробити якісь просто монструозні речі. Треба провести якусь там реформу судову, треба провести ще щось. Цей закон – це унікальний випадок, коли нам достатньо прийняти одну або дві строки, після яких інституційні інвестори такі, як Apple, такі, як  Amazon, готові заходити в Україну, відкривати тут свої офіційні представництва і здійснювати тут свою господарську діяльність.

Цей закон про лібералізацію бізнесу, цей закон про зручність для користувачів, які не хочуть отримувати папірці в якості гарантії і десь їх губити. Після того, як ти їх загубив, ти не можеш звернутися за ремонтом, тому що тобі кажуть: принеси оригінал. Ми всі з цим сталкивались, ми постійно з цим стикаємося кожен день. І цей закон якраз створює комфортні умови, він знімає стрес, який є у покупця із думкою про те, що мені треба не забути, де лежить мій чек і де лежить моя гарантія в паперовому вигляді. Немає стресу – ти заходиш на сайт, заходиш у свій кабінет, отримуєш документи, йдеш і лагодиш те, що тобі треба.

Дуже прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Величковим Микола Романович.

 

11:52:43

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Прошу передати слово Степану Кубіву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів.

 

11:52:50

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, шановні президія, народні депутати! Хочу сказати, що кожен з нас купує багато товарів, у тому числі виникають різні деколи проблеми технічного обслуговування, надання гарантій, і в результаті бувають і втрати таланів у письмовій формі. Коли дивитися на цей простий законопроект, але він є дуже практичний, дійсно, він проводить лібералізацію і вибір.

І третє. Ініціатори, автори законопроекту дозволяють продавцям забезпечувати покупців гарантійними талонами та іншими експлуатаційними документами в електронному вигляді.

Друге. Кожен з нас як споживач часто створює незручності, коли зберігає документи в паперовій формі. Часто гарантійні талони виявляються або незаповненими, або дата стоїть не та. Це знімає ці ризики.

Я розумію, що є різні покоління і люди старшого віку, але це означає, що ми рухаємося вперед, це означає, що людина має право вибору. І ми говоримо про те, що цей законопроект є абсолютно перспективний. Тому що і комітет, і антикорупційний, і Комітет бюджетний дали позитивні висновки по даній позиції. Тут є проблема більш за все ризику ментального або часового, який буде знятий.

Ми будемо підтримувати "Європейською солідарністю" даний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович.

 

11:54:40

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Дякую, Степан Іванович. Ви практично те ж саме сказали, що хотів і я сказати. Слухайте, це справді класний законопроект.

Про що йде мова, якщо дуже-дуже просто. Ви приходите в магазин, у вас є вибір або отримати, як ви і зараз отримували, паперовий талон, його десь зберігати, потім його шукати, якщо, не дай Боже, у вас зламалася техніка. Він може бути уже не тої якості, вам можуть відмовити. Або це ваш вибір: отримати електронний чек на вашу електронну скриньку, її зберігати в електронному кабінеті, де її не заллє водою, де її не з'їсть собака, де вона ніколи не втратиться. І коли у вас буде страховий випадок, ви приходите з цим талоном і вам ремонтують техніку. Все. Це законопроект саме про те, щоби захистити додатково нашого споживача. Чи проти споживачі? Ні. Чи проти  інвестори? Ні. Чи проти ми як народні депутати, які хочемо зробити для наших громадян більше захисту і більш зручний сервіс? Ні.

Тому фракція "Голос" буде підтримувати за основу та в цілому. Класний законопроект, мені здається, справді дуже прогресивний.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкрум. Після цього переходимо до голосування.

Альоні Іванівні включіть мікрофон, будь ласка.

 

11:55:45

ШКРУМ А.І.

Дякую, шановні колеги. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Три коротких тези.

Перше, друзі, це дуже простий законопроект. Правда в тому, що ми більше і більше, і більше купляємо саме техніку і товари в інтернеті. І ми не зможемо з цим нічого вдіяти, це буде ставати масовим і нам треба рухати вперед законодавство, яке застаріло в цьому вигляді, в якому воно є.

Друге. На сьогодні ми живемо в країні, яка все ускладнює: ускладнює перевірками, ускладнює важким оподаткуванням, ускладнює документами, ускладнює паперовими копіями. Нам точно треба робити країну простіше, державну службу простіше, і прибирати дійсно той стрес для споживача. Тому документи гарантійні в електронному вигляді мають спростити цю історію і прибрати зайві проблеми і зайвий стрес.

І третє, дуже важливе для українців. Я хочу щоб всі почули, на вимогу кожної людини, на вимогу споживача вам мають надати гарантію в паперовому вигляді. Якщо ви це просите і хочете, ви її отримаєте в паперовому вигляді, якщо ні – буде електронна.

Тому, будь ласка, в першому читанні підтримаємо. "Батьківщина" – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на  голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді (реєстраційний номер 4185).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:57:22

За-330

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, є… Сядьте, будь ласка. Є пропозиція  від декількох фракцій прийняти в цілому цей законопроект. Немає заперечень? 

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням необхідних техніко юридичних правок проект Закону про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді (реєстраційний номер 4185).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 

     

11:58:13

За-335

Рішення прийнято.  Закон прийнятий в цілому.

Почекайте, не розходьтесь. Є два законопроекти,  звернулися також декілька фракцій проголосувати без обговорення, якщо не буде заперечень, це 3601, 3908-1. Дякую, ні.

Ставлю на голосування  прийняти в другому читанні  та в цілому з необхідними техніко юридичними правками проект Закону про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності  за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (реєстраційний номер 3908-1). Прошу підтримати та проголосувати 3908-1.

 

11:59:17

За-336

Рішення прийнято.

Наступне питання. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення суперечностей та уточнення визначення лізингової (орендної) операції (реєстраційний номер 3601). Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:59:52

За-321

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

12:00, оголошується перерва до 12:30.

 

(Після перерви)

 

12:30:32

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добрий день, шановні колеги, ще раз. Повертаємося до нашої роботи. Запросіть народних депутатів до зали.

Вам запропоновані до розгляду проекти постанов про скасування рішень Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів  та сплати одноразового збору до бюджету" (реєстраційні номери: 5153-П до 5153-П10).  Готові працювати?

До слова запрошується народний депутат України Тимошенко Юлія Володимирівна. Є? 

Юлія Володимирівна, будь ласка.

 

12:31:51

ТИМОШЕНКО Ю.В.

 Шановні колеги, ви прекрасно знаєте, що прийнятий нещодавно законопроект 5153, який назвали в народі Законом про амністію, який дає можливість як би то легалізувати статки.

Я хочу зараз виступити в підтримку моєї постанови про скасування позитивного голосування за цей закон. Тому що це ніяка не амністія – це просто руйнація і ліквідація середнього класу країни. І хочу зараз ще раз підкреслити, що мова йде про те, що люди, які важкою працею накопичували своє майно все своє життя, в тому числі сплачуючи податки, зараз цим законом як би то кажуть, добровільно мусять заповнити нульову декларацію.

По-перше, не добровільно, тому що за незаповнення цієї декларації потім наступає і кримінальна, і адміністративна відповідальність. По-друге, коли депутати, Президент,  урядовці заповнювали нульову декларацію, ви пам'ятаєте, декларувалися сотні мільйонів готівки, декларувалося майно, церкви, мощі, я не знаю, що тільки не декларувалося, і депутатам, Президенту, урядовцям, чиновникам усіх рівнів не треба було сплачувати податки. А для народу ці податки ввели. І це означає не те, що нерівність правил, а це означає побори середнього класу, на які вони не заслужили. А друге, що для тих, хто реально має кримінальні, корупційні, тіньові статки, дається право за 5 відсотків їх легалізувати.

Дорогі друзі, це не боротьба з корупцією, а це легалізація кримінальних статків абсолютно нечесним шляхом. І тому ми вимагаємо скасування Закону 5153 і підходу до середнього класу зовсім по-іншому.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:34:07

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошується до слова автор альтернативної постанови народний депутат України Дубінський Олександр Анатолійович.

 

12:34:16

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Доброго дня, шановні колеги! Законопроект, який називається податковою амністією, насправді є ніякою не податковою амністією. Насправді це чергова гавань для тих, хто ухилявся роками від сплати податків, поки звичайні громадяни сплачували чесно і прозоро ставки з податку на доходи фізичних осіб. Якщо зараз кожна людина в Україні сплачує податок на доходи у 18 відсотків і ще 1,5 відсотка військового збору, то чомусь податкова амністія надає можливість людям, які переховувалися від податкової, сплатити 5 відсотків і звільнитися від будь-якої відповідальності. Тобто тим, хто порушував закони України, тим, хто не доплачував у бюджет гроші, надається право, дисконт  15 відсотків для того, щоб ухилитися від податків. Це справді амністія? Ні.

Це законопроект, який написаний виключно для того, аби люди, які роками обкрадали державний бюджет за Президента Зеленського, уникли відповідальність та легалізували свої злочинні кошти. Це відбувається одночасно з тим, коли  голова фракції "Слуга народу" подає правки так звані антитабачні, які призводять до втрат бюджету у 2 мільярди гривень щорічно без ПДВ; це відбувається, коли "слуги народу" проштовхують законопроект при тому, як їм казино будуть платити 10 відсотків податку на прибуток, поки всі звичайні підприємства платять 20 відсотків; це відбувається одночасно з прийняттям законопроектів, які мільярди гривень відправляють на так звані проекти Президента, поки люди в країні бідують. Ми все це з вами бачимо.

Якщо хтось хоче займатися легалізацією капіталів, якщо хтось хоча займатися виведенням економіки з тіні, то треба займатися посадками. Посадками у в'язниці, а не в політраду партії "Слуга народу", в яку зараз входить контрабандист типу Слюсарєва, якщо вірити засобам масової інформації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово надається автору альтернативної постанови народному депутату України Кабаченку Володимиру Вікторовичу. Будь ласка. Немає.

Будь ласка, ще автор однієї альтернативної постанови – Власенко Сергій Володимирович, народний депутат України. Будь ласка.

 

12:37:02

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане голово. Насправді це закон ні про яку податкову амністію, це закон про додаткове оподаткування рядових громадян, і це можливість тим, хто реально грабував український бюджет, уникнути будь-якого покарання.

Я розумію, що більшість із  складу фракції монобільшості – молоді люди, нові обличчя, які вперше прийшли у парламент. Вони погано пам'ятають, що у 90-х роках половина України стояла на базарах, вибачте, в сусідніх державах, таких як Польщі, таких як Румунія, Чехія і так далі, і при цьому люди в той період часу числилися, що вони працюють в державних установах. Звичайно ж ці люди не можуть підтвердити сьогодні, як вони заробили ці гроші і як вони придбали свої квартири. І, звичайно, якщо цю квартиру, придбану в 90-му за кошти, зароблені на базарі, коли держава не могла нічого гарантувати людям і люди були змушені самі себе захищати, самі себе забезпечувати, так ось сьогодні до цих грошей виникають питання. Люди, які декілька тисяч доларів змогли тоді заробити, привезти і придбати собі хоча би маленьку нерухомість, сьогодні змушені будуть повторно сплачувати з цих грошей податки. В той же час люди, які заробили... вкрали з держави десятки мільйонів доларів, будуть платити мізерну суму в 5 відсотків, і до них не буде жодних питань.

Тому в цьому законі немає ніякої соціальної справедливості, це додаткові податки для громадян. Але цей закон було прийнято з порушенням статті 116 Регламенту, а відтак саме це є підставою для скасування рішення Верховної Ради щодо голосування по цьому законопроекту. А тому треба зараз всім залом підтримати бодай хоча б якусь одну із постанов, можливо, першу, можливо, якусь іншу, і позбавити людей ще одного податку. Введення податків в такий спосіб є абсолютно неприпустимим і грабіж українців є неприпустимим.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошується автор ще однієї альтернативної постанови народний депутат України Івченко Вадим Євгенович. Будь ласка.

 

12:39:33

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, от мені здається, що коли заїхали люди на самокатах в український уряд, все пішло не так, і головне, що бюджет почав втрачати, соціальні виплати почали зменшуватися, і потім влада у вашому обличчі, монобільшість, почали шукати шляхи наповнення бюджету.

Ну, це неправильно, коли ми наповнюємо бюджет за рахунок тих людей, які із-за тяжкої ситуації в країні виїхали, а тепер мають сплачувати податки. Це неправильно наповнювати бюджет тим середнім класом, які все життя заробляли, а тепер вони мають сплатити податки з того, що вже сплачено податки. І це несправедливо, коли депутатам вводили декларування і всім чиновникам по всій країні, вони декларували  готівку без жодної сплати податків. Нема соціальної справедливості.

І ви сьогодні проголосуєте ці закони і хочете їх зробити нормою життя, порушуючи всі моральні принципи і принципи Конституції – рівності і справедливості щодо кожного громадянина України.

Ось чому, колеги, відповідно ці постанови і подає "Батьківщина". Вона хоче достукатися до кожного з вас. Ви не є кнопочками. Ви є представники парламенту. Ви є представники кожного виборця, який віддав за вас голос. І не потрібно голосувати за ті законопроекти, які порушують права людей, у тому числі і не встановлюють справедливість з приводу чиновників і простих громадян середнього бізнесу або заробітчан, які виїхали за кордон від тяжкої економічної ситуації в країні. Тому  пропонується підтримати цю постанову "Батьківщини".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Євтушку Сергію Миколайовичу, фракція "Батьківщина".

А ви співавтор, Іван Іванович? У мене написано: Євтушок. Зараз я подивлюся. Євтушок – зараз у мене. Будь ласка,  Сергій… А це співавтор по вашій постанові, да? Будь ласка. (Шум у залі)

А, ви співавтор. Ну, вибачте. Тоді Крулько Іван Іванович. У мене просто було…

 

12:42:06

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція   "Батьківщина". Чому ми подали Постанову про скасування Закону про так зване добровільне декларування? Це полягає в одному і в ключовому. По суті законопроект про так зване добровільне декларування, він направлений проти середнього класу, проти тих людей (а це мільйони українців), які у важкі 90-ті роки, коли по суті не було чим годували свої родини, вони заробили якісь кошти. Хтось на базарі торгував. З вищою і не одної вищою освітою. Хтось їздив за кордон – в Польщу, в Угорщину, в Румунію – і намагався там заробити, щоб прокормити свою сім'ю.

І зараз, якщо ці всі українські громадяни, це не стосується депутатів, міністрів, нікого це не стосується з чиновників, це стосується виключно людей, звичайних українців. Так от зараз кожен українець, який має більше як на 400 тисяч гривень майна, мусить його задекларувати і сплатити з цього 5 відсотків. Скажіть, будь ласка, це чесно і справедливо по відношенню до українців? Це просто заганяють середній клас фактично в тінь, знову в тінь, і зменшують, і вбивають будь-які залишки довіри до держави і до органів державної влади.

І коли ми дивимося, а що далі пропонують сьогодні українському бізнесу і коли на позачерговому засіданні планують винести вбивчий для українського бізнесу законопроект 5600 під вивіскою того, що зараз будуть поповнюватися доходи державного бюджету, а насправді 5600 спрямований на одне: зробити корупційну систему, загнавши бізнес в тінь, і змусити їх платити не податки в державу, а змусити їх платити хабарі контролюючим органам. Ось про що ці законопроекти.

Тому я вважаю, що нам треба схаменутися і зупинитися. Бо ми призведемо до того, що навіть ті залишки працездатних українців, які сьогодні працюють тут і платять податки, просто виїдуть за межі країни остаточно. Ми вимагаємо, щоб ці закони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Лабунській Анжелі Вікторівні, авторці альтернативного законопроекту. Немає, так?

Будь ласка, слово надається народному депутату Наливайченку Валентину Олександровичу, автору альтернативного проекту.

 

12:44:40

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Шановний пане головуючий, шановні громадяни України, шановні пані та панове! Чому фракція "Батьківщина" сьогодні наполягає на депутатському вето? Ми не просто так зареєстрували ці постанови, ми просимо вето накласти на той законопроект, який не вирішив головного питання, не вирішив питання справедливості в суспільстві і бажання людей знати, куди і за що вони платять податки. Це раз.

І друге. А де справедливі покарання топ-корупціонерів? В цій Верховній Раді, коли ми зайшли в парламент, ми одразу   зареєстрували два ключових законопроекти для подолання корупції і наповнення бюджету.

Перший законопроект: невідворотність покарання і скасування застави для всіх злочинів, для всіх державних службовців, які пов'язані з корупцією. Де цей законопроект? Чому в залі, шановні колеги, ми його не розглядаємо? Чому громадяни України не чують і не бачать волі від народних депутатів скасувати заставу для топ-корупціонерів? Раз.

Другий законопроект. Хто заважає посилити кримінальну відповідальність за топ-корупцію, тобто наповнювати бюджет? Де цей законопроект? Чому ми не передбачаємо довічного ув'язнення? Викривачів корупції, було багато розмов, викривачів стало не менше – більше. Корупції стало не менше – більше. Чому на лаві підсудних у Вищому антикорупційному суді ми не бачимо жодного покараного топ-корупціонера?

Ми вважаємо, що оподаткування в країні можна і треба починати зі справедливості, тобто не давати розкрадати бюджет.

А тепер про головне. Як можна і треба було б зробити зручною систему оподаткування для громадян України. В Естонії так уже давно працює цифровий уряд і цифрове оподаткування. В електронному вигляді декларація, в електронному вигляді вільний доступ громадянина і повне сприяння: зазначай свої податки, це і є твоя амністія. А ті, хто ухиляється...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Ніколаєнку Андрію Івановичу, фракція "Батьківщина".

 

12:47:04

НІКОЛАЄНКО А.І.

Шановні колеги, шановний пане головуючий! Ніколаєнко, фракція "Батьківщина". Я застерігав залу, виступаючи від фракції, коли голосували за цей законопроект, пояснював, що насправді це не про податкову амністію, що це насправді про черговий варіант оподаткування залишків середнього класу, який, на жаль, сьогодні на позачерговому засіданні буде пропонуватись добити ще законопроектом 5600.

Цей законопроект про додаткове оподаткування заробітчан, які не від доброї волі поїхали з України працювати за кордон. Це про визначення фактично багатієм у нашій країні кожного, хто спромігся заробити 400 і більше тисяч гривень і придбати (нагадую, це 14 тисяч доларів) трошки менше ніж певні люди отримують щомісяця. Так от ці люди всі мають бути визначені як великі багатії і пояснити, а потім покласти гроші до банків, в тому числі до "Ощадного банку" могли б покласти, як я пропонував, який би держава принаймні гарантувала повернення коштів. Так ні, цей закон теж було проголосовано Радою. І тепер лише 200 тисяч гривень держава обіцяє повернути людині, якщо вона все-таки виконає норму цього закону і понесе до банків свої гроші.

Цей закон про подвійні стандарти, цей закон про подвійні стандарти для депутатів, чиновників і можновладців, і для звичайних громадян, тому що, коли подавались декларації, нам з вами, народним депутатам, було дозволено вказувати готівку, не вимагаючи її нести до банків, класти на рахунки, а громадян, які будуть користуватися цим законом, ви змушуєте це робити. Я пропонував своїми правками цього не робити і поставити принаймні згідно Конституції всіх в одні умови.

І насамперед, чому я подав цю постанову? Тому що між першим і другим читанням було, з'явились зміни до статті 172 Податкового кодексу, яких не було, і це є порушення 116 статті, тому він підлягає скасуванню.

Прошу проголосувати. Подумайте, що ви робите. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Южаніній Ніні Петрівні, авторці крайнього проекту постанови.

 

12:49:26

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановні українці, абсолютно зрозуміло, що норми проекту закону є неприйнятними по суті, ви вже все почули, і дискримінаційними та такими, що несуть загрозу всьому суспільству.

І те, що досі антикорупційними органами не порушено кримінальне провадження по факту прийняття рік назад Закону 786 про звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих власниками іноземних компаній від ліквідації, припинення таких компаній, це питання часу як для авторів такої ініціативи, так і для тих, хто просував ці зміни.

Збитки державі від безподаткової ліквідації контрольованих іноземних компаній складають більше 10 мільярдів доларів США. Запам'ятайте, всі українці, цю суму. І за ними, за цими збитками, нанесеними державі, стоять певні прізвища, починаючи від Президента, Прем'єра, закінчуючи головою комітету.

Тепер по суті постанови. Підпункт 6 та 5 статті 121 Регламенту Верховної Ради України говорить, що голосування законопроекту в цілому не проводиться, якщо внаслідок неприйняття тих чи інших статей виникають суперечності чи прогалини, які виключають можливість застосування норм законопроекту після його остаточного прийняття та набрання ним чинності.

Шановний головуючий, зверніть, будь ласка, увагу, після того, як зала не підтримала поправку 44, про що мав би говорити все-таки комітет, а не я, ми не мали право приймати в цілому цей проект закону, бо він потребує доопрацювання і узгодження з іншими статтями. Бо тепер  в інших статтях інші визначення осіб-декларантів і тих осіб, які не можуть подавати декларації. Таким чином це не вперше, до речі, ви допускаєте цю помилку і потім вимушені вносити згодом або поправки, або закони не діють.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку.

 

12:51:46

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проекти постанов про скасування рішення Верховної Ради про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону реєстраційний 5153, які подані народними депутатами Тимошенко, Цимбалюком, Соболєвим, Дубінським, Кабаченком, Власенком, Івченком та Кириленком, Крульком та Євтушком, Пузійчуком, Лабунською, Наливайченком, Ніколаєнком та Южаніною, та іншими депутатами, яким пропонується скасувати рішення Верховної Ради від 15 червня цього року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону реєстраційний 5153.

Регламентний комітет на своєму засіданні ухвалив висновки і прийняв рішення, яке надає парламенту Верховній Раді визначити подальшу долю Закону 5153. А саме комітет рекомендує Верховній Раді визначитись шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення цих проектів постанов.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Віталійович.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Є необхідність в обговоренні? Прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається народному депутату Соболєву Сергію Владиславовичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

12:53:31

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні громадяни України! Шановні колеги, які зараз будуть ухвалювати рішення! В чому необхідність таких постанов. Ще коли законопроект обговорювався в першому читанні, ми вже тоді, фракція "Батьківщина" і представники інших фракцій, застерігали від одного: ну, як можуть діяти одночасно дві різні норми для Президента, народних депутатів, чиновників найвищого ґатунку, депутатів всіх рівнів, включаючи місцеві ради, і всіх інших мільйонів громадян України?

В чому різниця дії цих норм? Всі особи, які були перелічені в першому списку, зобов'язані подавати декларацію. І ця декларація подається протягом останніх 8 років. Тепер вводиться так зване добровільне декларування для тих, хто ніколи раніше не подавав ці декларації. Але покарання за так зване добровільне декларування ще серйозніше, ніж для чиновників вищого ґатунку. Так яке ж це добровільне декларування?

Друге. Скажіть, будь ласка, яким чином буде мати можливість податкова, НАЗК або будь-який інший орган перевіряти все те, що зароблено було громадянами до офіційного порядку декларування? Ніяким чином. Що замість цього пропонується? Всі чекали "нульову декларацію" для мільйонів громадян на цей рік. А після цього декларуйте майно. Якщо ви щось приховали, сплатіть за це додатковий податок. Ні, фактично накладаються штрафи на всі мільйони громадян, хто попадають в нормативи, ви в це вдумайтеся, однокімнатної квартири на Троєщині, якщо брати київські рамки. Це закон, який протирічить Конституції і здоровому глузду.

Підтримайте наші постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Урбанському Анатолію Ігоровичу, депутатська група "Партії "За майбутнє".

 

12:55:51

РУДИК С.Я.

Шановне товариство, так історично сталося, що я народився в Чернівцях в 1970 році. І моє навчання в університеті і в аспірантурі припало на той період первинного накопичення капіталу, коли 90 відсотків моїх однокурсників починали ранок свій о 4 годині на найбільшому на той момент базарі в Україні – чернівецькому, його називали "калинівський". Ті, хто не могли потрапити на чернівецький калинівський базар, їхали в Хмельницьк. Десь в іншому регіоні був найбільший автомобільний базар. І коли я в аспірантурі вчився і викладав замість свого шефа, пишучи дисертацію, вони приходили на пари із заспаними очима. Таких було в Чернівецькій області, в Хмельницькій, в Полтавській, я впевнений, і в інших областях дуже багато студентів. Так відбулося накопичення капіталу. Чому? Тому що зарплата вчителя тоді складала в купонах від 5 до 7 доларів. І можна було зі ці гроші купити блок цигарок для тих, хто курив. І все. І держава умила руки: спочатку – СРСР, а потім – незалежна Україна.

А сьогодні згідно з цим законопроектом, який треба скасувати. Наша депутатська група буде за скасування цієї постанови. Вірніше, ми за цю постанову, щоб скасувати зміни до Податкового кодексу, я перепрошую, який визнає українців потенційними злочинцями. Не злочинці вони! Злочинці ті, які спекулювали на українцях! І ми мусимо, говорячи про закінчення епохи бідності, думати про те, щоб люди стали хоч трохи заможнішими, а не щоб починалася епоха жебрацтва, епоха стукачества і епоха зневаги до чесно зароблених коштів українцями, яких держава не контролювала, а зараз захотіла контролювати.  Ні, ні, ще раз ні – цьому незаконному контролю. Ми голосуємо за цю постанову.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

12:57:58

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович. Ніна Петрівна Южаніна.

 

12:58:10

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, насправді амністія капіталів була дуже необхідна для нашої країни. Треба було прослідкувати авторам проекту закону про те, як ми рухались до прийняття цього закону і якою мала б бути філософія цього закону перш ніж подавати його у Верховну Раду.

Ви знаєте, що Україна приєдналась до Програми розширеного співробітництва в рамках ОЕСР з 1 січня 2017 року.  А це означає, що ми взяли на себе зобов'язання імплементувати в українське законодавство ті кроки, які дозволяли би Україні боротися за те, щоб в Україні сплачувалися податки з доданої вартості, яка створюється в Україні. І абсолютно очевидно, що тут згадували буремні 90-ті роки, коли накопичувався капітал, коли використовувалися різні можливості в податковому і в тому числі законодавстві, і уникали від оподаткування, накопичуючи капітал за межами України. І для того, щоб почалася у нас насправді звітність в Україні по таким контрольованим компаніям, і треба було дозволити всім власникам іноземних компаній провести амністію капіталу.

А що стосується нашого середнього класу, то, звісно, філософія мала бути така, що все, що зареєстровано в державних реєстрах, є набуте законним шляхом.  Це аксіома, від якої ви не мали право відхилитися. Тому те, що прийнято в цілому, це є великою помилкою, зрозумійте. Дійдуть до кожного з вас, не сьогодні – завтра. І навіщо, у мене одне єдине запитання, навіщо ви внесли такі норми, які відразу апріорі вже завели в юридичну відповідальність звичайних громадян, які не будуть декларуватися  і які навіть не чули про це декларування. Про це саме вказано в висновку ГНЕУ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамка Григорій Миколайович. Після цього переходимо до голосування.

Гетманцев ще з мотивів, після цього переходимо до голосування.

 

13:00:20

МАМКА Г.М.

Шановні народні депутати, можна назвати законопроект, як вам вздумається, можна змінити його назву, але не від того, як написаний законопроект, він буде гарним чи поганим. Він буде гарним, коли він буде працювати.

Називається цей законопроект, зверніть увагу, про добровільне декларування. Але ніхто не вніс іншого законопроекту: про обов'язковість декларування, про недобровільне декларування –  цього не існує.

На даний час громадянам України нічого не заважає подати декларацію, це не заборонено законом. І якщо громадянин України подав декларацію, а правоохоронні органи, які існують і всі ж розказують з цієї трибуни, що вони працюють, знайшли ті цифри або ті несплачені податки в особливо великих розмірах, притягують до відповідальності. Для цього є ціла частина в статті 212 щодо добровільного відшкодування завданих збитків і звільнення  від кримінальної відповідальності.

Про що цей закон – дублювання норм, які існують? Ні. Добровільне декларування передбачає собою одноразове декларування і звільнення від відповідальності – це новий механізм. Який механізм  з двох, який існуватиме, буде у нас в державі, буде правильним, хтось може сказати? Ні, не може.

На мою думку, необхідно все-таки, "Опозиційна платформа – За життя" буде підтримувати  ці постанови. Наша думка, якщо вводити декларування і розкривати всім всі цифри, необхідно вводити нульове декларування, а потім робити висновки. Іншого шляху до розкриття всіх статків громадян України просто не існує.

Дякую. Ми будемо підтримувати дані постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гетманцев Данило Олександрович.

 

13:02:22

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Шановні колеги, за півгодини ми з вами мали можливість послухати повне зібрання міфів та легенд опозиції про податкову амністію. З цих міфів та легенд відповідає, мабуть, дійсності, але тільки назва цього закону.

Ми з вами розуміємо, що податкова амністія – це добровільно. І ми спростували давним-давно ці міфи. Ми розуміємо з вами, що податкова амністія не має жодного відношення до нашого е-декларування і звільняє тільки від відповідальності за податкові правопорушення. Ми з вами знаємо, що податкова амністія не вимагає жодного контролю держави за статками, бо податкова амністія це не про контроль за статками громадян, податкова амністія  це не про ревізію їх майна, податкова амністія – це про можливість кожної людини мати документ, підтверджений державою про те, що її гроші, її статки є легальними, є законними, лише під 5 відсотків. Закликаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування.

Зараз ми повинні будемо проголосувати 11 постанов.

Ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5153-П. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:04:06

За-95

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5153-П1. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:04:34

За-90

Рішення не прийнято. Постанова не підтримана.

По фракціях покажіть.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5153-П2. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:05:05

За-92

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер  5153-П. Прошу визначатися та голосувати. П3.

 

13:05:35

За-95

Рішення не прийнято.

По фракціях. Не кричіть. По фракціях включіть.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5153-П4. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:06:07

За-96

Рішення не прийнято.

Покажіть. Я не  зобов'язаний це робити. Дякую.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови 5153-П5. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:06:37

За-95

Покажіть по фракціях.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5153-П6. Прошу визначатися та голосувати.   

 

13:07:02

За-93

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5153-П7. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:07:28

За-93

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5153-П8. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:07:54

За-104

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5153-П9. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:08:19

За-107

Рішення не прийнято. Постанова не підтримана.

По фракціях покажіть.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту постанови реєстраційний номер 5153-П10. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:08:47

За-122

Рішення не прийнято. Постанова не підтримана.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та КПК України у зв'язку із внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" (реєстраційні номери 5156-П до 5156-П6)

До слова запрошується народний депутат України Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

13:09:54

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Щойно була можливість виправити трагічну помилку, яка була зроблена "слугами народу", коли було проголосовано, що середній клас мусить задекларувати своє майно, яке наживав все життя, і при певних параметрах сплатити 5 відсотків в бюджет з такого собі декларування добровільного.

Я можу сказати, що всього 122 голоси максимум в парламенті проголосувало за середній клас: проголосували фракції "Батьківщина", "Європейська солідарність", останній раз "Голос", "За майбутнє", ОПЗЖ, і навіть "Довіра" останній раз проголосувала.

Я хочу сказати, що зберіглася ця подать, податок на середній клас тільки тому, щоб проголосували "слуги народу" проти того, щоб із середнього класу зняти цей податок. І тому, по суті, для людей залишився той порядок про декларування і сплату 5  відсотків податку на все своє майно при певних параметрах.

Зараз я говорю про те, що це недобровільне голосування… недобровільне декларування, і наш наступний комплекс постанов говорить про скасування законопроекту 5156, який вводить відповідальність кримінальну і адміністративну для тих представників середнього класу, які не задекларували своє майно – така "добровільність" в лапках – і в той же час звільняє від кримінальної відповідальності весь криміналітет України, які за  п'ять відсотків будуть свої тіньові статки легалізовувати.

І тому я прошу цю постанову підтримати і дати шанс країні все-таки середньому класу не йти на це знищення руками "слуг народу".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується народний депутат України Євтушок Сергій Миколайович.

Ні! Ви не Євтушок.  (Шум у залі)

Крулько Іван Іванович.

 

13:12:23

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Розгляд постанов по минулому законопроекту продемонстрував, що в сесійній залі, на жаль, в умовах монобільшості дискусії реальної немає і не може бути. Тому я звертаюсь до громадян України, до тих, хто зараз нас дивляться.

Ось подивіться, що зробили. Минулим законопроектом сказали, що ніби ви зараз добровільно будете декларувати свої доходи і з того, що задекларуєте, заплатите державі 5 відсотків просто так. Неважливо, коли ви це придбали, в який спосіб це відбувалося, як ви заробляли в ті лихі 90-ті ті кошти, щоб прогодувати родину. Так зараз цей закон показує, що ніякого добровільного декларування не буде. Тому що якщо ви, українці, і це вам монобільшість зараз проголосувала, якщо ви не задекларуєте добровільно якобы свої доходи і не заплатите 5 відсотків, то за неподання декларації до вас буде застосовано адміністративна і кримінальна відповідальність. Ось вам і вся добровільність декларування. Ви будете відповідати, вас будуть тягати по судах, вас будуть змушувати платити хабарі, вам будуть казати, заплати і тоді ми до тебе не будемо питань. Ось що зараз готується. Хочуть кожного українця сьогодні підвісити на гачок, хочуть, щоб кожен українець ставав на коліна і випрошував, щоб за ним же зароблене його не посадили у в'язницю, хочуть, щоб кожен сьогодні став кріпаком в Україні.

І в пакеті з нинішнім введенням ринку землі, з нинішнім законом 5600, де вас усіх сьогодні, бізнесменів маленьких і середніх, поставлять на коліна і знищать, доб'ють ваш бізнес, сьогодні по суті Україна перетворюється в країну, де бізнес буде знищений, а залишки українців виїдуть за кордон. Ось які закони приймають. І подивіться, єдина фракція "Батьківщина", яка виходить на трибуну і про це говорить. Тому коли ходите на вибори, думайте, як голосуєте, бо інакше будете отримувати такі закони, які зараз скасувати по суті неможливо, бо монобільшість не дає...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Лабунська Анжела Вікторівна. Немає?

Івченко Вадим Євгенович. Теж немає.

Наливайченко Валентин Олександрович.

 

13:15:01

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Шановні пані та панове! Шановні громадяни України! Ми наполягаємо на депутатському вето  і цими постановами для того, щоб в наступному році, з вересня наступного року, до вас, шановні громадяни України, вже новостворені каральні податкові органи не мали питань, претензій і вимог. Оскільки те законодавство, яке зараз пропонується  монобільшістю і владою, передбачає, що з вересня наступного року у вас можуть і запитають про пояснення, про сплату податків. Більше того, з вас будуть вимагати пояснення і декларування  всіх ваших статків, і це торкається і бізнесу (малого, середнього і інших), і простих громадян України, які не займаються бізнесом, а знаходяться, наприклад, на державній службі або самозайняті особи.

Це несправедлива система. Ми вимагаємо справедливої і прозорої, і зрозумілої, і однакової для всіх: і у владі, і не у владі; і в бізнесі, і для самозайнятих людей. Зрозумілої і доступної – такої, яка існує в країнах Європейського Союзу, де декларування, справді, є добровільним і доступним. А той, хто не сплачує податки, справді, піддається кримінальному покаранню, і зобов'язаний платити всі до бюджету. Немає привілейованих, немає юрисдикції в офшорах і активів в офшорах.

Дивіться, питання офшорів так старанно обходиться всіма владами. А чому? Чому до цього часу не повернутий жоден мільйон, жоден мільярд, викрадений з України?

Знову є каста недоторканих. Знову бояться підняти це питання. Справедливість у тому, щоб вертати накрадене, а вам, громадянам України, просто і зрозуміла система оподаткування – стабільна і на роки.

Дякую вам. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна.

 

13:17:20

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, щодо прийнятих змін до Кодексу України про адмінправопорушення та Кримінального процесуального кодексу і Кримінального кодексу України. По суті норми нібито захищають від відповідальності за несплату податків декларантів. Але ж декларантами можуть стати і члени сім'ї першого та другого ступеня споріднення осіб, які починаючи з 2010 року, виконували або виконують в Україні визначні публічні функції.

Я не розумію, як, пане головуючий, Голова Верховної Ради, ви ставили на голосування в другому читанні і в цілому цей проект закону, якщо… У мене тоді питання, а навіщо ми створювали антикорупційні органи, навіщо ми подавали електронні декларації, якщо родичі цих осіб зараз зможуть амністувати свої гроші?

І тут нам розказують, знаєте, інструменти в руках інших людей, про те, що кожен має боятися із родичів особи, яка вже подавала декларації, щось амністувати. Ви не уявляєте, що це буде відбуватися. Ви закладаєте норми подвійного значення, люди будуть відсуджувати своє право. Це починається повна розруха, і ви ніколи не зведете до кінця, що ви намагалися зробити – чи все-таки амністувати тих, хто не причетний до державної служби, чи надати все-таки можливість амністувати доходи членам сім'ї таких посад, як Президент, члени Кабміну, Прем'єр, народні депутати, судді, державні службовці категорії "А", а це керівники митниць, податкових.

Скажіть, будь ласка, народ України, ви справді хочете, щоб ці люди амністували ще додатково свої активи, крім того, що вони амністували вже, подаючи декларацію, все під нуль? Мені здається, немає де шукати справедливості. Те, що тут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи…

Вибачте. До слова запрошується голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Кальченко Сергій Віталійович.

 

13:19:43

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проекти постанов,  реєстраційні номери яких є на екрані, які подані народними депутатами Тимошенко, Соболєвим та Цимбалюком, Крульком та Євтушком, Пузійчуком, Лабунською, Івченком та Кириленком, Наливайченком, Южаніною, Павленком та Фріз, якими пропонується скасувати рішення Верховної Ради від 15 червня про прийняття у другому читанні та в цілому законопроекту (реєстраційний – 5156). Оскільки, як зазначає переважна більшість авторів проектів постанови, цей закон було прийнято, на їхню думку, з порушенням Регламенту Верховної Ради України.

Регламентний комітет ухвалив висновок щодо кожного проекту постанови і прийняв рішення, який надав можливість Верховній Раді визначатися щодо подальшої долі цього закону. А саме: регламентний комітет рекомендує Верховній Раді визначитися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цих проектів постанов.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться:  два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп.

Зінкевич Яна Вадимівна.

 

13:21:04

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Ніна Петрівна Южаніна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна.

 

13:21:19

ЮЖАНІНА Н.П.

Колеги, у мене одне до вас тільки прохання. Будь ласка, без ніяких політичних вподобань почуйте те, що тут говориться. Можливо, щось ви вже зрозуміли.

Мені здається, що Президент не зможе підписати цей проект закону. Ми звертаємося до Президента з тим, щоб він наклав вето на цей закон. Вето наклав, тому що є деякі норми, які просто неможливі для застосування. Вони насправді є такою удавкою на шиї всіх наших громадян України.

Тому не просто нажимайте кнопки. Зараз ви відповідаєте перед усією країною, перед усіма звичайними людьми, особливо перед середнім класом.

Зараз усі задають питання, а що робити тим, ви почуйте, будь ласка, 18 мільйонів у нас працездатного населення? Платить податки ЄСВ – тільки 10,5, всі інші продовжують працювати або за межами України, або ж в тіні. І ви зараз хочете для цих людей, які навіть не чують про всі ці норми, прийняти таку жорстку відповідальність.

Якщо ви не вірите, прочитайте, будь ласка, пункт 3 висновків ГНЕУ, який говорить, що платники податків, які не подали відповідну декларацію і склад та обсяг майна яких перевищує закріплений вами отой перелік, вважаються такими, що порушили законодавство в частині сплати податків, що не відповідає 61 статті Конституції, згідно з якою юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Більш того, у такий спосіб законодавчо встановлюється наявність або відсутність юридичних фактів, що підлягають доказуванню.

Пане Голово Верховної Ради, це написали наші фахівці, ваші фахівці, які відповідають професійно за все, що вони пишуть і подають нам в зал. Не можете ви приймати для людей такі норми, тому будемо вимагати вето разом з усіма людьми від Президента. Я сподіваюся, він нас почує. Без політичних вподобань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна. Рудик?

Рудик Сергій Ярославович.

 

13:23:37

РУДИК С.Я.

Після мого попереднього виступу мені тут колеги сказали, що я зробив рекламу "Калинівського ринку" в Чернівцях. Це не реклама – це правда, бо наприкінці 80-х, на початку 90-х на цьому калинівському базарі чи ринку, як хочете, так і називайте, стояли тисячі людей: люди з вищою освітою, педагоги, лікарі, державні службовці, хто в вільний від роботи час, хто замість основної роботи, бо її не було в нашій державі.

Я згадую конкретні долі. Перед тим, як їх назвати, я декого встиг набрати. Степан Старчук. Це людина, яка годиться мені в батьки, йому вже за 70 років. Працював заступником начальника Чернівецького обласного управління нафтопродуктів, торгував на базарі. Якби ж тільки він заробляв. Коли в нього грабонули цілий бус з товаром, він ледь не посивів. А йому тоді було не 70, йому тоді було тільки за 40.

Мій однокурсник Рома Терида, не знаю, чи я маю право називати його прізвище, тому що не встиг набрати, торгував на базарі, будучи круглим відмінником чернівецького істфаку. Йому розкроїли голову, бо хотіли забрати гроші. Голову зашили, і він продовжував працювати. Так він купив, очевидно, собі якусь квартиру, машину і таким чином забезпечував своє життя.

Василь Дубовинський, майже круглий відмінник чернівецького істфаку – базар.

Хтось не повірив державі і поїхав в Італію на заробітки, таких в Чернівецькій області тисячі. Їм казали не їдьте, прийде нова демократична влада і поверне вам право гідно жити в цій країні. Хтось навіть з усіх бордів в країні брехав: закінчення епохи бідності. Подолали бідність і призвели людей до епохи жебрацтва.

Шановні 73...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гетманцев Данило Олександрович.

 

13:25:58

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Мені дуже сподобалася згадка "Калинівського ринку" і заробітку на "Калинівському ринку" в 90-х. Ми всі пам'ятаємо, що це таке, і всі пам'ятаємо, як це було у всіх містах України. Так ось, для цих людей, які заробили ці гроші тоді, не маючи на них жодного документа, які заробили ці гроші після цього у нульових, а також після цього в зарплатах в конвертах, які заробили їх від бізнесу, які не мають жодного документа, який підтверджує походження цих коштів, ми і робимо можливість податкової амністії. Аби незалежно від того, хто, коли в Україні чи за кордоном запитав у них, а звідки в тебе ці гроші на придбання автомобіля, квартири чи чогось іншого, він показав декларацію і сказав, що вони є легальними.

Це для людей, це для середнього класу. І це право, це право людини взяти участь в податковій амністії, а не всі ці страшилки, казки і брехня, другу серію яких ми з вами чули  під час доповіді постанов і яка породила у мене особисто стійке відчуття сюрреалізму. Бо закон, який ви вимагаєте відхилити сьогодні, він не про відповідальність за неучасть в податковій амністії. Не брешіть! Чи відкрийте документ і почитайте врешті-решт. Перестаньте брехати.

Цей закон про звільнення від відповідальності. Звільнення від будь-якої відповідальності тих, хто бере участь у податковій амністії. Прошу не підтримувати жодну постанову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамка Григорій Миколайович.

Після цього Шахов. Після цього переходимо до голосування. Ще Соболєв буде.

 

13:27:58

МАМКА Г.М.

Шановні народні депутати, ви тільки що слухали емоційний виступ, який заслуговує на увагу. Но хочу звернути увагу на ключовий момент в цьому виступі. Амністія наступає тільки тоді, коли факт правопорушення встановлено і притягнуто до відповідальності. Все інше це не амністія – оце та сама брехня, про яку і каже цей законопроект, який проголосували!

А дивіться, в законопроекті, я не сказав з першого разу, щодо першого виступу, не хватило часу. Але є один момент. А хто ж буде оцінювати, з чого платити 5 відсотків?! В законі немає. З якої вартості –  оціночної, риночної, номінальної? Яка в законі? Немає. Сам оцінив у 20 гривень, сам придумав, сам зробив, сам заплатив? Та це не закон. Читати треба і писати ті закони, які будуть казати: вводите нульове декларування, не робити його називати добровільним, і немає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.

 

13:29:17

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні "слуги"! Точніше, нешановні після цього закону. Ви хотіли, щоб мільйони громадян прийшли з явкою з повинною? Так зараз голова комітету ваш прийшов на цю трибуну і заявив явку з повинною. Тобто він прямо заявив: працювали мільйони громадян за кордоном – задекларуйте і сплатіть з того, що ви там заробили. Працювали мільйони громадян на ринках, коли вас виганяли з заводів, фабрик, шкіл, лікарень? Прийдіть і заплатіть ці 5 відсотків! А якщо ви цього не зробите, то 15 заплатите! Оце вся добровільність.

Підтримайте цей проект постанови хоч в якомусь вигляді. Це хоч якось захистить ті 20 мільйонів громадян, яких держава викинула на вулицю, яких тепер ви змушуєте ставати рабами, яких посадите на гачок і будете далі шантажувати. Підтримайте проект постанови хоч один, і це врятує ці мільйони громадян.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.

Після цього голосуємо.

 

13:30:28

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Дмитре Олександровичу, буду тихіше говорити, щоб не затикали вуха.

Шановні колеги, дійсно, я на тисячу відсотків погоджуюся зі своїм колегою Сергієм Рудиком, я був на тому чернівецькому ринку. Ми працювали під ті часи з мамою, щоб нагодувати шахтарську сім'ю, які лишилися робочих місць, коли затопили шахти. І один віце-прем'єр з енергетики затопив і вбив енергетику державу, роздаючи все олігархам. І на сьогоднішній момент... ми пригадуємо ті "кравчучки" 10 років.

Ви сьогодні підвищуєте вік пенсіонерам, а треба понижувати вік. Треба повертати остарбайтерів з інших країн. Треба дати робочі місця і таким чином наповнювати бюджет, коли люди будуть працювати, жити в своїх сім'ях, будуть годувати своїх дітей, виховувати своїх дітей вдома, а не там десь бідкатися в Ростовах, в Пітері, в Москві, в Польщі або в Європі.

Тому, шановні "слуги народу", працюйте заради українського народу, а не заради того, щоб зідрати десять шкір...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5156-П. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:32:03

За-103

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5156-П1. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:32:28

За-105

Рішення не прийнято.

Ставлю  на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5156-П2. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:32:52

За-100

Рішення не прийнято. Постанова не підтримана.

Ставлю  на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5156-П3. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:33:19

За-101

Рішення не прийнято. Постанова не підтримана.

По фракціях… Я чую, не кричіть. По фракціях покажіть.

Ставлю  на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5156-П4. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:33:49

За-104

Рішення не прийнято. Постанова не підтримана.

Ставлю  на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5156-П5. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:34:14

За-103

Рішення не прийнято.

Ставлю  на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 5156-П6. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:34:39

За-114

Рішення не прийнято. 

Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 17.06.2021 про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення" (реєстраційний номер 4107-П). До  слова запрошується народний депутат України Павленко Юрій Олексійович.

 

13:35:12

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, даним проектом Постанови ми пропонуємо скасувати рішення про ухвалення Закону щодо внесення змін до законів України про забезпечення незалежності Національної ради  України з питань телебачення і радіомовлення.

Чому? Ну, насамперед тому, що сама назва даного закону не відповідає змісту, бо мова йде в цьому законі  про не незалежність Національної ради і створення повноцінного регуляторного  органу, а мова йде про навпаки  узалежнення  Національної ради, фактично ліквідацію конституційного регуляторного органу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і перетворення його на каральну інституцію по придушенню будь-якої альтернативної опозиційної думки, яка не подобається владі.

Всі пам'ятають розгляд цього законопроекту, і фактично голова профільного комітету висловив з цієї трибуни суть цього закону в своїй людоненависницькій заяві, спрямованій проти демократії, спрямованій проти будь-якої іншої точки зору. Сподіваюсь, і ДБР, і СБУ, і Генеральна прокуратура нададуть належну оцінку висловлюванням посадової особи Верховної Ради  України.

Що ж доданого законопроекту, цей закон порушує  і основні конституційні принципи і положення. Цей закон, положення цього закону, проекту закону, не узгоджується з нормами законів "Про державну службу", "Про запобігання корупції", не відповідає Бюджетному кодексу. Більше того, його було прийнято з порушенням законодавчої процедури передбаченої Регламентом Верховної Ради України. Більше того, цей закон ухвалюється в умовах, коли влада собі дозволяє в позасудовий спосіб закривати опозиційні незалежні телерадіоорганізації, коли фактично провалена будь-яка інформаційна політика на Донбасі і в Криму в той час, коли фактично відновлюється цензура через створення так званих центрів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Кальченко Сергій Віталійович.

 

13:37:31

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проект Постанови (реєстраційний 4107-П) про скасування рішення Верховної Ради від 17 червня про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону реєстраційний 4107. Проект постанови внесений народними депутатами Павленком, Шуфричем, Плачковою та іншими, всього 21 підпис.

Як вважають автори проекту постанови, Закон 4107 був прийнятий з порушенням Регламенту, у зв'язку з чим і звертаються автори з цим проектом постанови.

Регламентний комітет у підсумку ухвалив висновок на проект Постанови реєстраційний 4107-П і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цього проекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп.

Саврасов Максим Віталійович.

 

13:38:51

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Яні Зінкевич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зінкевич Яна Вадимівна.

 

13:38:57

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Дякую. Ми не підтримували даний законопроект, оскільки ним не гарантувалася незалежність членів Нацради, хоча багато наших конструктивних правок було враховано. Але цією постановою саме ОПЗЖ воює з Нацрадою, щоб захищати антиукраїнські, антидержавні телеканали. Тому цю постанову підтримати теж не можемо, бо саме промосковські тенденції спричиняють, зокрема, депортацію, яка відбувається в ці хвилини.

А тепер послухайте дуже уважно стосовно санкційних списків, які були створені РНБО два місяці тому. Вчора в Білій Церкві було заарештовано бійця добровольця, ветерана, учасника бойових дій, який якимось дивом опинився в цьому санкційному списку відповідно. До нього не було допущено ні адвоката, ну будь-якого супроводу. Півтори години тому про це випадково дізналася громадськість, до нього все ж таки допустили адвоката, хоча в цей момент його вже садили в автобус на депортацію. Він сам чеченець, має російське громадянство, тобто ми прирікали цю людину на точну смерть або на якійсь каторзі, або у в'язниці, або просто людина навіть не доїхала до в'язниці.

При цьому ця людина не має жодного кримінального проступку на території України. Все, що він має, це боротьбу за Україну. Він іноземець, приїхав для того, щоб захищати нашу державу, а тепер і держава вчиняє так з ним і з іншими добровольцями.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Стефанишина Ольга Анатоліївна.

Бобровська Соломія Анатоліївна. Правильно?

 

13:40:33

СТЕФАНИШИНА О.А.

Так, Бобровська, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бобровська, включіть.

 

13:40:42

БОБРОВСЬКА С.А.

Довгоочікуваний законопроект, який нарешті Рада з муками прийняла після десятків сотень правок від "п'ятої колони" в Раді. І не дивно, що сьогодні зареєстрована ця постанова про скасування рішення Верховної Ради  щодо прийняття в другому читанні даного законопроекту.

Але хотіла би поговорити про інше, що насправді, мені здається, що Нацрада недопрацьовує та, яка є в цьому складі. І дасть Бог, щоб нарешті вона перезапустилася і почався нормальний робочий процес контролю і слідкування, розбудовування української мережі, в першу чергу для мовлення на прикордонних територіях, які, до речі, як на південній частині Одещини не чули, так і не чують. Зокрема, про телеканал "Дом", який не мовить на тимчасово окупованій території і фактично вийшов абсолютно фейковим проектом.

Але більше того, хочу розказати про свою історію з Нацрадою, яка, дасть Бог, перезапуститься, я дуже цього чекаю. Коли фактично десять місяців після п'яти, шести, семи звернень і запитів, нарешті, Нацрада видала свою пряму  функцію, сходила на перевірку до телеканалу "Наш", який свого часу 24 серпня 20-го року поставив під сумнів незалежність України  і референдум, на якому  українці проголосували про те, що хочуть бачити Україну як соборну незалежну державу. Такі речі мають присікатися і допрацьовуватися.

Тому нехай закон працює. Однозначно, фракція "Голос" не буде підтримувати 4107 законопроект і категорично проти.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Юрій Олексійович.

 

13:42:20

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Прошу передати слово голові Комітету зі свободи слова Нестору Івановичу Шуфричу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич.

 

13:42:48

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий, шановні колеги. Лучшее – враг хорошего. Те, що ми зараз робимо з Законом про Нацраду, це ми фактично знову утискаємо свободу слова, посилюючи повноваження регулятора, який використовує їх у боротьбі зі свободою слова. Іншої позиції тут немає.

Шановні колеги, у мене були суперечки і дискусії в залі, що нібито я виступив проти того, щоб кримськотатарських наших громадян визнавали корінним населенням. Ні, я – за. Я щиро – за.

Я дійсно враховую те, що в 1441 році Чингізидом Хаджі-Гераєм було створено Кримське ханство, після того, як розпалася Золота Орда. Ми знаємо стосунки з Кримським ханством, скільки було у нас дій різних. На жаль, були і випадки, коли в рабство наших українців вивозили і наших улюблених жінок. Але ми це перелеснули, все, цього вже немає. Вони завоювали свою територію, зайшли на наші території і нормально. Ми зараз їх визнаємо.

А що робити з угорцями? Наприклад, Королівство Угорщина мало династичні багатовікові браки з Королівством Галичанським, тобто з нашим Королівством Львівським. Чому тоді угорці, які тисячу років там живуть, не є корінним народом? Румуни 2,5 тисячі років живуть на тій території – не є корінним народом. Болгари, євреї, багато хто, я ще раз говорю, росіяни.

Тому я прошу, підтримуючи визнання кримських татар корінним народом, я вимагаю, щоб інші народи, які тисячу і більше років проживають на наших територіях, теж були визнані корінними народами. Наприклад, як ми, українці, є корінним народом в Угорщині – і немає ніяких суперечок.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павлюк Максим Васильович.

 

13:44:56

ПАВЛЮК М.В.

Пропоную даний проект Постанови не підтримувати, а переходити до голосування та розглядати більш важливі законопроекти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Переходимо до голосування за постанову.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови реєстраційний номер 4107-П. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:45:34

За-24

Рішення не прийнято, постанова не підтримана.

Шановні колеги, наступне питання – це  чотири ратифікації.

З процедури Геращенко.

 

13:45:49

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, ми хочемо звернути вашу увагу на наступне. Вчора ці питання розглядалися на Комітеті з питань закордонних справ, і ми звернули увагу на те, що ратифікації потребують, по-перше, висновків Мінфіну, тому що мова йде про дуже серйозні запозичення української держави  від наших партнерів, і тут потрібно мати так само висновки Мінфіну, висновки  Антикорупційного комітету, і потрібно мати висновки ГНЕУ. Тут немає цих документів, а ті висновки ГНЕУ, які ми вже пізніше отримали, вказують на серйозну так само відсутність цих коштів у Бюджетних резолюціях і корупційні ризики.

Тому наша пропозиція відкласти розгляд цих резолюцій і ратифікацій для того, щоби ми отримали відповідні висновки. Зверніть увагу, що і зараз на трибуні уряду немає представників Міністерства фінансів, а отже ми не знаємо, чи будуть у нас кошти потім закладені ці в бюджетних резолюціях. Тому що в кількох цих документах мова йде про співфінансування держави Україна і Французької Республіки.

І тому ми би хотіли почути тут висновки уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо переходити до розгляду питань?

Ставлю на голосування пропозицію Геращенко. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:47:26

За-34

Рішення не прийнято. Ваша пропозиція не підтримана.

Переходимо до розгляду питань. Вам запропонований до розгляду проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій (реєстраційний номер 0115).

Дивіться, у нас тут чотири ратифікації, я пропоную першу з обговоренням, три наступні – без обговорення. Дякую.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:48:17

За-266

Рішення прийнято.

До слова запрошується міністр внутрішніх справ Аваков Арсен Борисович.

 

13:48:36

АВАКОВ А.Б.

Доброго дня, шановні народні депутати! Сьогодні від імені уряду України я маю честь як голова змішаної українсько-французької комісії з економічного співробітництва презентувати вам чотири проекти законів про ратифікацію підписаних угод міжурядових між Україною та Францією. Це результат важкої роботи та перемовин, проведених останні місяці всіх залучених до цього міністерств та підприємств.

Окремо хочу подякувати народним депутатам, які активно залучалися до проведення перемовин з французькою стороною, а особливо в частині відстоювання українських інтересів в частині локалізації производства. Співголова Групи дружби з Францією пані депутат Людмила Буймістер, Альона Шкрум, а також голови комітетів  Дмитро Наталуха і Юрій Кісєль. Дякую вам за роботу.

Зараз коротко про чотири проекти. Загальна сума фінансування за цими проектами складає понад 1,3 мільярда євро.

Найбільший і надзвичайно важливий проект по оновленню парку електричних локомотивів Української залізниці на суму 882,5 мільйона євро. В рамках проекту планується отримати  130 нових електричних локомотивів виробництва компанії Alstom: 80 двосистемних та 50 односистемних електровозів.

Нами планується замінити існуючі локомотиви, які побудовані у 80-х роках, а деякі в 60-х роках минулого сторіччя. Деяким з наявних локомотивів вже 50 років і більше. Називаються, наприклад, вони ВЛ80. ВЛ – це Володимир Ленін 80, щоб ви зрозуміли.

Особливістю проекту є  35 відсотків локалізації в Україні. Попередньо це буде Запоріжжя. Створено буде близько 7 тисяч робочих місць. Термін кредиту – 10 років. Грейс-період (пільговий період) – 3 роки. Пряма казначейська позика – 350 мільйонів євро. Банківська позика – 400 мільйонів євро. Казначейська позика – 0,47 відсотка річних, банківська – 2,2-2,7 в залежності від текущей кон'юнктури...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсен Борисович.

До слова запрошується голова Комітету  Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.

Вибачте, голова підкомітету Мельник Павло Вікторович.

 

13:51:15

МЕЛЬНИК П.В.

Шановні головуючі! Дорогі українці! Метою прийняття Закону України про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій є виконання внутрішньодержавної процедури для надання згоди на обов'язковість для України Рамкового договору та набрання чинності цим договором.

Проект закону розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедури з набрання Рамковим договором чинності.

Хочу сказати, що за даними Міністерства внутрішніх ситуацій, у пожежно-рятувальних підрозділах склалась критична ситуація із сучасними технічними засобами для забезпечення гасіння пожеж та порятунку людей з висотних будівель. Наявна техніка експлуатується вже понад 40 років і 90 відсотків вже відпрацювали всі встановлені терміни експлуатації. Необхідність у придбанні такої пожежної техніки європейського виробництва зумовлено насамперед тим, що в Україні її ніколи не виробляли та не виробляють на цей час.

Рамковий договір щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України передбачає постачання спеціалізованої саме рятувальної техніки для роботи на висотних будівлях, це автодрабин.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки є закупівля пожежних автодрабин, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та державних запозичень для оснащення підрозділів ДСНС.

Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом на своєму засіданні 30 червня 2021 року ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект закону за основу і в цілому.

Колеги, прошу голосувати та підтримати ратифікацію цієї важливої угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться, будь ласка, два – за, два – проти, на виступи від фракцій.

Поляков Антон Едуардович.

 

13:53:43

ПОЛЯКОВ А.Е.

Прошу передати слово Дмитру Лубінцю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лубінець Дмитро Валерійович.

 

13:53:58

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, шановні громадяни України, знаєте, ми дуже часто звертаємося до наших міжнародних партнерів за підтримкою. Так от якраз сьогодні ми розглядаємо чотири ратифікації, де дійсно підтримка нашої держави. Всі чотири ратифікації депутатська група "Партія "За майбутнє" буде підтримувати і закликає весь зал проголосувати.

Шановні колеги, ви можете подивитись на кредитну ставку останньої ратифікації, я хочу наголосити, 0,0092. Скажіть мені, хто ще з міжнародних партнерів готовий надавати кошти нашій державі під одну соту відсотка? Якщо ми, народні депутати, не будемо за це голосувати, то яку тоді підтримку ми хочемо ще отримувати від наших французьких партнерів?

Тому від українського парламенту ми повинні подякувати нашим партнерам і по Нормандському формату, і по тій допомозі, якій вони нам допомагають в ПАРЄ, в різних міжнародних дипломатичних майданчиках. Подякувати і показати своїм голосуванням, щоб конституційною більшістю проголосувати та ратифікувати всі ці міжнародні документи і отримати допомогу від наших французьких партнерів.

Дякуємо і голосуємо всі "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кабаченко Володимир Вікторович.

 

13:55:32

КАБАЧЕНКО В.В.

Прошу надати слово Шкрум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкрум Альона Іванівна.

 

13:55:41

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона Іванівна, фракція "Батьківщина". Колеги, це чотири великі угоди міжурядові, чотири угоди із сумою на 1 мільярд 300 мільйонів євро. Перемови по більшості з них велися більше трьох років. І багато ми пам'ятаємо, скільки проблем з цими угодами було. Дві угоди соціальні: це постачання води і покращення якості води в Луганській області і в Києві з періодом кредиту, де ми нічого не платимо декілька років, і потім кредитом під 0,0003 відсотка, тобто майже безкоштовний кредит.

Два інших контракти – це постачання локомотивів Alstom. Це, вибачте, не якась компанія невідома, це один із лідерів світу, який виробляє ці локомотиви. І найважчі переговори у нас були саме з приводу локалізації по цих локомотивах. Тому що, якщо ви подивитеся пости міністра інфраструктури із січня місяця, то локалізація складала 12 відсотків. Завдяки злагодженій роботі, завдяки приїзду міністра Бруно Ле Мера, завдяки роботі голові міжурядової економічної комісії з економічного співробітництва пана Авакова, у нас локалізація зараз 35 відсотків – 35.

Тепер парламенту треба буде прослідкувати цю локалізацію і прослідкувати вже комерційний контракт після ратифікації. Локалізація починається з одинадцятого локомотиву. Але вже з першого локомотиву буде починатися закупка сигналізації, закупка інших речей, навчання наших інженерів, технічне обслуговування, автозапчастини та інші, інші речі. Тому, колеги, це достатньо історична штука.

Багато є, я знаю, у колег питань з приводу кредиту, з приводу умов, з приводу обслуговування. За цим, звичайно, ми будемо здійснювати парламентський контроль, але ці чотири угоди, я вважаю, ми абсолютно маємо ратифікувати. До них долучилася в роботі велика кількість державних службовців, посольств, французьких наших колег і я думаю, що це може бути спільна перемога, а Закон про локалізацію в майбутньому, зрозуміло, треба приймати в другому читанні нарешті, щоб зафіксувати цю ставку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович.

 

13:57:50

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, ми розглядаємо зараз важливу міжнародну ратифікацію і тож сьогодні, саме в цей момент, час згадати про наших міжнародних друзів. Сьогодні День Канади. Day of Canada! Fête du Canada! Я думаю, що ми маємо привітати. Давайте разом привітаємо всі, тому що Канада – це є дійсно та країна… Шановні друзі, давайте привітаємо наших канадських партнерів, тому що це та країна, яка сьогодні реально допомагає Україні, і ми бачимо, що і Франція – це є справжній друг нашої держави. Ми розглядаємо важливі ратифікації, які дозволять залучити серйозні ресурси під дуже вигідні відсотки від наших французьких партнерів.

Як співголова групи дружби Франція-Україна в минулому скликанні Верховної Ради, частина цих напрацювань починалася ще тоді, це завжди довгий процес, але, як ми бачимо, процес, який доходить до свого результативного завершення.

Дійсно, сьогодні, особливо коли ми кажемо про необхідність покращувати якість води, купувати автодрабини, яких так потребують українські міста, тому що у нас є величезні будівництва, а безпека людей фактично не забезпечена, тому що наші пожежники, хоч є абсолютними героями, але не забезпечені сьогодні необхідною технікою, необхідної якості… Тож, друзі, давайте підтримувати, давайте дякувати нашим партнерам міжнародним з усіх країн, які нас підтримують, особливо в цей момент, коли проти України ведеться війна з боку нашого сусіда Російської Федерації, особливо важливо розуміти і хто є наші друзі і брати. Тож давайте скажемо разом дякую французьким партнерам. Merci à nos amis français!  І давайте разом голосувати за цю ратифікацію.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.

 

13:59:45

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, безумовно, ці ратифікації мають бути підтримані. Мова йде і про локалізацію, будуть задіяні і наші підприємства, наприклад, в Ніжині, в Миколаєві та в інших містах України. Крім того, безумовно, ми очікуємо продовження відповідної програми. Ми знаємо, що це другий пакет ратифікацій, і зараз вже говориться про фінансування конкретних регіонів і в першу чергу регіонів, які, на жаль, зараз постраждали під час конфлікту на Донбасі.

І від кого ми зараз отримуємо реальну пряму допомогу? Від держави Франція, яка є нашим стратегічним партнером і членом Нормандського формату, і яка сприяє всіляко тому, щоб закінчити протистояння і війну на Донбасі і повернути мир в нашу країну. Тобто ці програми мають бути підтримані. Безумовно, ми почули, що Владимир Ленин возит нас еще и сегодня, але, мабуть, і цей час уже завершується, прийшов час будівництва власних локомотивів. Безумовно, ми пам'ятаємо і про загальновідомий Луганський завод щодо виробництва паровозів і електровозів, але  ми віримо в те, що вітчизняне виробництво буде відновлено.

А сьогодні ми маємо підтримати кооперацію, підкреслюю, з нашим стратегічним партнером, який відкриває широке фінансування як конкретних програм, пов'язаних із сферою забезпечення життєдіяльності нашої країни розвитку інфраструктури, що позитивно буде сприяти для розвитку окремих регіонів, і, безумовно, в першу чергу регіонів, які постраждали внаслідок війни.

Тому в даному питанні не має бути політики, ми всі маємо об'єднатися заради того, щоб продемонструвати єдність нашим французьким  партнерам.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наталуха, Железняк. Після цього переходимо до голосування.

Наталуха Дмитро Андрійович. Ще Бакунець буде.

 

14:01:57

НАТАЛУХА Д.А.

Дякую дуже, шановні колеги! Я хотів би, справді, подякувати голові Українсько-Французької групи з питань співробітництва економічного пану Авакову, і переконати вас, що парламент зробив все для того, щоб забезпечити український інтерес в цьому контракті.

На сьогоднішній день звучала цифра 35 відсотків локалізації, яких ми справді домоглися. Мова йде про 455 мільйонів євро, які складають 35 відсотків від 1.3 мільярдів євро кредиту. І це саме те, чого домоглася така штука як локалізація, на якій ми наголошуємо, починаючи з 2019 року. Колеги, це пряме свідчення того, що час локалізації невпинно настав. І цей контракт є передумовою того, що незабаром цей законопроект має бути винесений в зал на друге читання, прийнятий і проголосований в інтересах українського бізнесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович.

 

14:02:59

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Колеги, оце ті постанови, які показують, що слово "локалізація", в тому числі і в українській економіці, може звучати позитивно. І це справді позитивний приклад, коли, не порушуючи наші міжнародні зобов'язання, не вилітаючи з угод Всесвітньої організації торгівлі, не обдурюючи наших міжнародних партнерів, ми залучаємо гроші для того в тому числі, щоб у нас створювались робочі місця. Саме тому це є добрим прикладом локалізація.

На жаль, інші ініціативи, які є в нашому парламенті, не відповідають вище згаданим критеріям. Тому давайте розглядати слово "локалізація" кожного випадку окремо. І в цих постановах, ще раз повторюю, це чудовий приклад, як можна локалізувати виробництво України, створити робочі місця і при цьому не порушити міжнародні угоди.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович. Після цього голосуємо.

 

14:03:53

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановний міністр внутрішніх справ! Шановні народні депутати! Наша держава, горде ім'я якій Україна, розвивається і щоденно рухається до європейських стандартів. І допомога міжнародних партнерів нам дуже необхідно на цьому непростому шляху. Одні наші партнери підтримують нас словами, а інші – добрими, справжніми ділами, добрими справами. Як наприклад, дешевий кредит від наших сусідів від Польщі. Як наприклад, дешеві кредитні гроші під низькі проценти від Французької Республіки.

Депутатська група "Довіра" однозначно підтримає цю ратифікацію. І закликаємо всіх вас у цьому залі підтримати, аби розвивати нашу країну до європейських стандартів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій (реєстраційний номер 0115)

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:05:28

За-338

Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного... Колеги, я так розумію, що ніхто не наполягає, крім "ЄС".

Ірині Володимирівні 2 хвилини, і голосуємо. Будь ласка, включіть мікрофон Геращенко з місця... З трибуни, будь ласка.

 

14:05:53

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, безумовно, я думаю, що парламентську залу об'єднує кілька речей.

Перше. Це наше усвідомлення необхідності дружби з Французькою Республікою. І тут немає сумніву.

Друге. Підтримка ратифікацій міжнародних документів.

Але от мені би дуже хотілося і нашій фракції, щоб ми просто професійно вели розмову.

Перше. Президія Верховної Ради весь час говорить про необхідність дотримання Регламенту. І ми тільки звертаємо увагу сесійної зали на кілька речей. Згідно Регламенту має бути висновок Мінфіну, має бути висновок ГНЕУ. На жаль, по цим документам його немає. Вони тільки зайшли від уряду, і ми не маємо сьогодні дуже важливих аналізів відносно корупційних ризиків і відносно фінансових можливостей.

Друге. Дуже модне, красиве і правильне слово "локалізація".

Ми тільки "за". Але поки що ми голосуємо з вами виключно за фінансування, за кредитування. Тому що уряд, який надіслав ці документи до сесійної зали, на жаль, не передбачив в Бюджетній резолюції коштів на локалізацію. І ось про що ми говоримо і завтра задамо це питання Прем'єр-міністру.

Третє. На жаль, в цьому законопроекті виключена теж система ProZorro. А ми нещодавно були, наприклад, на "Крюківському вагонобудівному заводі", на "Панютинському вагоноремонтному заводі", які сьогодні втрачають робочі місця, там немає абсолютно замовлень. І, мені здається, що Франція сьогодні демонструє в цій сесійній залі дуже серйозний приклад економічного націоналізму, коли вона забезпечує робочі місця для Франції, в тому числі і в Україні. Ми ж тільки  вас закликаємо до серйозної фахової дискусії, яка може об'єднати залу. Звичайно, ми з вами за дружбу з Францією. Але хотіли почути від уряду відповіді, так а де ж тут локалізація, де гроші, закладені в нашому бюджеті на те, щоб підтримати цей проект? Його немає в Бюджетній резолюції. І це ми маємо почути сьогодні від уряду. Цих відповідей немає.

Закликаємо вас до фахової дискусії. Друзі, розумієте, про що йдеться? Тут має бути зараз міністр фінансів, тут має зараз бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У нас є висновок комітету, ми точно маємо йому довіряти, тому що його очолює і представник вашої фракції Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Я впевнений, ви їх підтримаєте.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки оновлення парку вантажних електричних локомотивів акціонерного товариства "Українська залізниця" (реєстраційний номер 0116). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:08:49

За-331

Рішення прийнято.

Наступний проект закону… Геращенко, 2 хвилини, і переходимо до голосування. З місця включіть мікрофон.

 

14:09:05

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую, шановні колеги. Ми хочемо звернути увагу на наступне, що наша фракція наполягає на тому, щоб такі серйозні ратифікації в профільних комітетах представляли всі профільні міністри.

І, на жаль, ви зараз зауважили, шановний пане Голово, що профільний Комітет з питань євроінтеграції  розглянув і прийняв всі ці ратифікації, це було не зовсім так, там була пропозиція в тому числі вільного голосування.

Але, що дуже важливо, що, наприклад, профільна віце-прем'єрка пані Стефанішина вже тричі не з'являлася на засідання профільного комітету. Так само, як міністр фінансів чи міністр закордонних справ не прийшли на Комітет з питань закордонних справ, щоби дати відповіді на ті питання, які хвилюють нашу фракцію. Ми за посилення міжнародних контактів України, але ми в тому числі виступаємо за патріотизм економічний, щоби ми  просто розуміли відповіді.

Очевидно, що ми зараз розглядаємо питання, що стосується покращення водопостачання, це важливі проекти, ми їх підтримуємо абсолютно. Тому що очевидно, що і питання води для Києва, і питання води для територій, які постраждали внаслідок російської агресії, є ключовими, це дійсно питання нацбезпеки. Але мені здається, що ми би посилили позиції сесійної зали,  в тому числі і об'єднуючі, якби тут була демонстрація, що ми парламентсько-президентська республіка, що уряд має давати відповіді на питання і звітувати перед нами, як вони бачать насправді посилення України в цій ратифікації, де тут український економічний інтерес, які саме підприємства і на яких умовах будуть залучені до локалізації. І як буде відбуватися, про що дуже багато колег тут говорили, але поки що цього ніколи не було, парламентський контроль. У вас немає парламентського контролю. До вас міністри не приходять в профільні комітети, до вас віце-прем'єри не приходять в комітети. Ваша "година запитань до Уряду" перетворилась на таке "бу-бу-бу", де ніхто нікого не слухає і не має звіту. І мені здається, що це право опозиції насправді так само вимагати звітності. Ось про що йдеться.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в  цілому проекту Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки проекту з покращення водопостачання у місті Києві (реєстраційний номер 0117). Прошу підтримати та проголосувати.    

 

14:11:42

За-349

Рішення прийнято.

Наступне питання 0118. Геращенко – 2 хвилини.

Ні, колеги, якщо ви всі піднімаєте руки, тоді з обговоренням по повній процедурі.

Будь ласка, Геращенко – 2 хвилини, і голосуємо.

 

14:11:57

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги, у попередньому скликанні я була Уповноваженою Президента з мирного врегулювання на Донбасі і дуже добре знаю проблему води на звільнених українською армією територіях від російського агресора, це дійсно дуже важлива тема. І тоді ми проговорювали так само питання води для Маріуполя, до цього проекту було підключено Міжнародний комітет Червоного Хреста. Однією з їх обов'язкових вимог це була прозорість, це була не корупційність схем і це була так само локалізація, коли було б залучено до проекту підприємства українські за прозорою процедурою. Тому ще раз наполягаю, "Європейська  солідарність", ми за посилення нашої міжнародної співпраці, але ми за те, щоб потім Французька Республіка не задала нам питання, так а як же витрачені наші кошти, так а як же на локалізації без системи ProZorro були залучені невідомі підприємства, так а де ж тут парламент.

І ми хочемо звернутися офіційно від фракції "Європейської солідарності" до шановного Голови Верховної Ради України. Шановний пане Голово, давайте згадаємо, що у нас парламентсько-президентська республіка, давайте завтра під час "години запитань до Уряду" звернемося до уряду, що міністри зобов'язані приходити на профільні комітети і представляти законопроекти, відповідати на запитання опозиції, щоб ми не зараз це в залі обговорювали, а саме на комітеті. Таким було наше прохання на нашому Комітеті у закордонних справах. Ми були не проти, наприклад, цих ратифікацій, але ми хотіли почути там  міністра фінансів так само, як Комітет з питань євроінтеграції, хотіли почути профільного віце-прем'єра з питань євроінтеграції. І це дуже правильна позиція, яка посилить парламент, зробить  підзвітним і більш прозорим уряд, і посилить, друзі, в цій залі, нашу комунікацію і нашу співпрацю з тих питань, які мають об'єднувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз переходимо до голосування.

Але з чим я не можу не погодитись, що міністри повинні приходити на комітети і доповідати по всім питанням, які стосуються… І тут немає опозиції або влади – це їх робота. Тому я звертаюсь до колег, я думаю, що вони передадуть колегам по уряду.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо підтримки фінансування проекту з покращення постачання питної води в Луганській області (реєстраційний номер  0118). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:15:08

За-348

Рішення прийнято.

Шановні колеги, будь ласка, не розходьтесь, дуже важливе оголошення.

Надійшов лист від представників всіх депутатських фракцій і груп щодо невідкладного розгляду наступного питання порядку денного – це проект Постанови  про перейменування селище міського типу Новгородське  Бахмутського району Донецької області в селище міського типу Нью-Йорк. Я не жартую, всі фракції підписались.

Точно без обговорення? Може за повною процедурою? Добре. Тоді ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проект Постанови про перейменування селище міського типу Новгородське Бахмутського району Донецької області (реєстраційний номер 5081). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:16:36

За-301

Рішення прийнято конституційною більшістю. Вітаю мешканців…

По фракціях покажіть: "Слуга народу" – 199, "Опозиційна платформа – За життя" – 3, "Європейська солідарність" – 19, "Батьківщина" – 21, "Партія "За майбутнє" - 14, "Голос" – 16, "Довіра" – 18, позафракційні – 11.

Прохання до Апарату долучити лист до матеріалів, щоб зберігалось для історії.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування частини коштів програми "Велике будівництво" на ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності (реєстраційний номер 5551).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:17:50

За-260

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Кравчук Євгенія Михайлівна.

 

14:18:17

КРАВЧУК Є.М.

Шановні колеги, цей короткий законопроект про "Велику реставрацію" в громадах. Тобто "Велику реставрацію" для об'єктів культурних пам'яток, які перебувають у комунальній власності. Адже ідея "Великої реставрації" полягає в тому, щоб і пам'ятки як національного, так і місцевого значення, як ті, які є у власності держави, так і ті, які перебувають на балансах громад чи обласних рад, отримали друге життя. Державна власність чи комунальна тут не важливо, адже це наша історична спадщина, а також можливість дати поштовх для розвитку туризму в Україні. Це наші потенційні туристичні магніти, які приваблять не тільки українських, але й іноземних туристів та принесуть кошти громадам.

На програму "Велика реставрація" у 2021 році закладено близько 2 мільярдів гривень. Однак через законодавчі обмеження програма поки що не охопила дуже велику кількість унікальних об'єктів, що перебувають під загрозою знищення і перебувають у комунальній власності зараз.

Деякі області подали списки, які виключно складаються з об'єктів комунальної власності, і поки що жоден з цих об'єктів не потрапив до списку, і ми маємо це виправити. Законопроект  5551-2 через створення відповідної бюджетної програми на 1 мільярд гривень дозволить органам місцевого самоврядування отримати субвенцію на проведення реставрації, консервації, ремонту на пам'ятках культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності і які будуть реалізовані в рамках програми "Велике будівництво", "Велика реставрація".

Додаткових витрат з Державного бюджету України на це не потрібно, оскільки нова бюджетна програма профінансується за рахунок зменшення видатків розвитку по спецфонду програми "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення" на цю ж суму.

Прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До слова запрошується народний депутат Плачкова Тетяна Михайлівна.

 

14:20:23

ПЛАЧКОВА Т.М.

Доброго дня, шановні колеги! Дійсно дуже важливий законопроект, і мабуть дуже символічно, що ми сьогодні його розглядаємо, тому що сьогодні День архітектури України. І я думаю, що ми можемо привітати всіх архітекторів, і можливо цей законопроект сьогодні трохи допоможе нам усім зберегти ту архітектурну спадщину, яка є дуже великою в Україні.

Про що цей законопроект? Насправді дійсно ця нібито програма  "Велика реставрація", так сталося, що вона не охоплює навіть ці  регіони України. І що мені болить особливо, те, що вона не охоплює, наприклад, Одеську область, тому що там велика кількість об'єктів культурної спадщини, яких більше ніж тисяча в Одеській області, вона не потрапила, жоден з них не потрапив до цієї програми. На мій лист міністр культури відповів, що це сталося через те, що немає відповідного законопроекту.

Сьогодні ми пропонуємо законопроект, який збільшує, точніше, який направляє безпосередньо кошти на охорону культурної спадщини, яка знаходиться у комунальній власності.

Чим відрізняється цей законопроект від інших альтернативних? Він відрізняється тим, що замість одного мільярда, як пропонується усіма іншими законопроектами, ми пропонуємо мільярд 300 мільйонів. Сьогодні громади очікують на ці кошти. Насправді це буде дуже такою потужною підтримкою для місцевих громад, тому що сьогодні фактично пам'ятки комунальної власності місцевого значення знаходяться на їх утриманні. Ми чітко розуміємо, що громади не мають такого фінансування і не зможуть це виконати. Але головніше навіть не прийняття цього законопроекту, а головне – потім контроль над реалізацією цього законопроекту для того, щоб всі регіони України обов'язково потрапили до цієї програми.

Дякую. Я прошу підтримати саме цей альтернативний 5551-1. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Саламаха Орест Ігоревич. Орест Ігоревич, будь ласка.

 

14:22:46

САЛАМАХА О.І.

Шановна президія, шановні народні депутати і запрошені! Комітет з питань бюджету на засіданні 17 червня розглянув проект Закону № 5551 та два альтернативні до нього законопроекти, що об'єднані однією метою, а саме: вишукати фінансові ресурси для здійснення реставраційних і консерваційних робіт на пам'ятниках культурної спадщини комунальної власності.

У законопроектах пропонується здійснити перерозподіл видатків спеціального фонду за бюджетною програмою Міністерства культури та інформаційної політики, передбачених субвенцією місцевим бюджетам. При цьому законопроект 5551 та 5551-1 містять чисельні техніко-юридичні неточності та арифметичні помилки, потребують суттєвого доопрацювання з дотриманням вимог  нормотворчої техніки і бюджетної методології. На таке звернуло увагу Головне науково-експертне управління та Мінфін.

Законопроект 5551-2 та додатки до нього викладені за належними вимогами підготовки проекті законів про внесення змін до Закону про Державний бюджет, він містить узгоджені бюджетні показники і є збалансованим. Власне, при його підготовці враховані зауваження науково-експертного управлінні та Мінфіну. Відповідні зауваження і деталізовані у поданому до Верховної Ради висновку комітету на законопроекти.

За наслідками розгляду комітетом ухвалити таке рішення.

Рекомендувати Верховній Раді законопроект 5551 та альтернативний до нього законопроект 5551-1 та 5551-2 включити до порядку денного  п'ятої сесії та за результатами їх розгляду у першому читанні законопроект 5551-2 прийняти за основу  і в цілому як закон з необхідними редакційними та техніко-юридичними правками.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  запишіться: два – за, два – проти, по фракціях.

Синютка Олег Михайлович.

Княжицький Микола Леонідович.

 

14:25:08

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні колеги, ну, історія цього проекту така, що його підписали всі члени комітету і члени нашої фракції. Але потім його переписали, і залишились лише члени провладної фракції в співавторах. І додали "Велике будівництво" в назву.

Сам проект  прекрасний. Його, дійсно, потребують заклади культури, вони потребують цієї субвенції. І очевидно, що ми підтримаємо цей проект. У нас, єдине, що були дискусії: чи голосувати в цілому зараз, чи все ж таки правками змінювати цю назву. Бо це нормальна робота, до чого тут додали "Велике будівництво"?

Ми все ж таки проголосуємо в цілому. Але прошу вас, колеги, давайте не пхати дешевий і непотрібний піар в спільні законопроекти, які можуть нас об'єднувати, а не роз'єднувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.

 

14:25:56

БАТЕНКО Т.І.

Констанкевич прошу передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Констанкевич Ірина Мирославівна.

 

14:26:09

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Шановні колеги, група "Партія "За майбутнє", звичайно, підтримає законопроект, який стосується виділення коштів на ремонт, реставраційні ремонти  закладів комунальної власності. Я поясню чому.

Справа в тому, що група "За майбутнє" – це всі депутати-мажоритарники.  І ми якнайкраще знаємо, скільки, насправді, таких  пам'яток історико-культурного минулого України є на наших округах.

Колега говорила про Одещину, яка не включена до переліку, я можу сказати, що і Волинь, жодна із пам'яток, які подавалися від нашої області, не включені. Разом з тим є ще багато інших областей, жодна із пам'яток яких не потрапили до цього списку. Я вважаю, що це несправедливо, що це є дискримінація, яку треба виправляти. І в даному законопроекті 5551 запропоновані механізми.

Тому і треба підтримати даний законопроект. Але при цьому я теж вважаю, що внесені пропозиції від пана Миколи Княжицького є коректними, треба зважати на думку усього комітету, а не згодом вносити якісь махінації.

Тому група "За майбутнє" підтримає комунальну власність, але при цьому ми закликаємо до порядності у цій залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дирдін Максим Євгенович.

 

14:27:27

ДИРДІН М.Є.

Прошу слово передати Бужанському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бужанський Максим Аркадійович.

 

14:27:41

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Чортків, колеги. Спочатку був Чортків. Так сталося, що всі об'єкти, які були подані на конкурс, були з Чорткова. І, на щастя, так сталося, що всі, що перемогли на конкурсі, теж були в Чорткові. І це добре, бо в нас є депутати з Чорткова, які підтримують своє рідне місто. Це добре.

Але потім згадали, що є ще Україна. Є маленькі, дрібні містечка на кшталт Одеси, може, Київ, може ще щось в центрі і на сході. І так народилася ідея розширити конкурс та додати ще інші міста, окрім Чорткова. Бо Чортків, це назавжди, а нас цікавить вся Україна.

То я радий, що ми зараз розглядаємо цей законопроект, який дає можливість додати до Чорткова ще щось і прошу всіх вас підтримати Чортків та Україну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович.

 

14:28:44

МАКАРОВ О.А.

Будь ласка, Бобровській прошу передати.

 

14:28:52

БОБРОВСЬКА С.А.

Я, напевно, подарую моєму колезі попереднику запрошення на безкоштовні курси української мови і української географії. Бо місто віддавна називалося ЧорткІв, а не ЧОртків. ЧорткІв, будь ласка, Тернопільська область, приїжджаєте. Там прекрасний мер, я переконана, що він вас запросить і навчить і географії, і української мови.

Але в мене насправді, якщо в колеги було обурення стосовно Чорткова, то в мене були обурення стосовно списку національного, де, в принципі, більшість позицій отримала Києво-Печерська лавра. Але точно не Волинь, не Рівненщина, не Одещина і не багато інших пам'яток, які би були достойні, щоб були перлиною і окрасою нашої України.

Цей законопроект у попередньому варіанті ми також підтримали, фракція "Голос" також підтримала. І безперечно, це один із механізмів і кроків, які мали бути передані,  і коштів, для, надіюсь, максимально ефективного використання, не відмивання, для того, щоб замки нарешті почали виглядати, як замки чи будь-яка інша культурна нерухома наша спадщина, яка має бути окрасою і перлиною.

Тому, безперечно, будемо підтримувати – за. І Чортків – прекрасне місто в Україні, запрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович. Білозір. Останньою вас поставити? Добре.

 

14:30:26

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, на відміну від попереднього законопроекту, де місцеві громади зобов'язували фінансувати новоутворені так звані культурологічні центри, цей законопроект дуже добрий.

Фракція "Батьківщина" буде його підтримувати. Бо мільярд, який виділяється на реставраційні роботи замків по всій Україні, фінансується саме з державного бюджету і ці кошти передаються місцевим бюджетам. Це є дуже правильна норма, яка відповідає і Бюджетному кодексу, і духу того, що саме центральний бюджет може завжди в таких випадках допомогти місцевим бюджетам.

Фракція – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.

 

14:31:26

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, шановний пане Голово, шановні українці, якщо ми вже так рекламуємо тут наші містечка з наших округів, я хочу згадати про Тульчин – малу культурну столицю України, який теж разом з іншими всіма об'єктами Вінниччини не пройшов через те, саме не пройшов на програму Президента "Реставрація велика", через те, що відповідно вони є комунальної власності. Пройшли тільки ті проекти, які державної власності.

Тому це обов'язково потрібно виправляти, це мають бути і державного значення, і місцевого значення об'єкти. На Вінниччині це 166 об'єктів державного значення, які потребують реставрації. Нещодавно мої колеги з профільного Комітету організації держвлади з монобільшості побували в Тульчині і побачили, що це культурна, дійсно, мала столиця, де ми проводимо ОпераФест під відкритим небом, є ПКД, вже виділили кошти на проектно-кошторисну, яка вже буде готова, і відповідно потрібно спасати такі об'єкти культурної спадщини, які потрібно реставрувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Плачкова Тетяна Михайлівна.

 

14:32:46

ПЛАЧКОВА Т.М.

Шановні колеги, звичайно, ми будемо підтримувати цей законопроект. Я хочу все ж таки нагадати, що давайте звернемо увагу, що сьогодні ми вибираємо між 1 мільярдом і 1 мільярдом 300 мільйонів. Всі абсолютно фракції казали про те, що як важливо сьогодні з державного бюджету додати грошей до місцевих бюджетів стосовно ремонтних робіт, реставраційних робіт, але жодна не сказала про те, що краще додати 1 мільярд 300 мільйонів ніж 1 мільярд.

Добре. Але все одно я хочу сказати, що ми будемо голосувати. Я впевнена, що кожен тут буде голосувати за Білгород-Дністровську фортецю, буде голосувати за власні музеї власного містечка, власного регіону. Давайте підтримаємо, дійсно, і збережемо ту історико-архітектурну спадщину, яка сьогодні є в Україні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Всі бажаючі виступили? Переходимо до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України  "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування частини коштів програми "Велике будівництво" на ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності (реєстраційний номер 5551-2).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:34:43

За-322

Рішення прийнято.

Наступне питання... Ні, в цілому три фракції проти. Раз, два, три. Всі "за" вже? Ні.

Ставлю на голосування пропозицію відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій та підготовки до другого читання законопроекту реєстраційний номер 5551-2. Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:35:38

За-327

Рішення прийнято.

Наступне питання – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за окремі кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги, та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади (реєстраційний номер 3783).

 Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.     

 

14:36:21

За-250

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Янченко Галина Ігорівна.

 

14:36:32

ЯНЧЕНКО Г.І.

Шановні колеги, шановні українці! Цього тижня багато у Верховній Раді говорилося про роботу парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів. Законопроект номер 3783 – один із шести законопроектів, напрацьованих парламентською спецкомісією.

Щодня в нашій країні стається щонайменше два рейдерських захоплення. Щомісяця антирейдерська комісія Мін'юсту розглядає близько 70 скарг бізнесу. І якщо ще 10 років назад рейдерство виглядало як силове захоплення компаній, то сьогодні це все більше і більше перетворюється на маніпуляції з реєстрами, підробку документів і так далі.

Тому, шановні колеги, я закликаю вас підтримати цей законопроект. Це другий з пакету антирейдерських ініціатив парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів. Ним ми пропонуємо значно посилити покарання за найбільш поширені рейдерські правопорушення, а конкретно: підробка документів, печаток, штампів, протиправне заволодіння майном підприємства та інше.

В цьому законопроекті є питання, які, звичайно, викликали дискусію. І у нас уже відбулося плідне обговорення з Нотаріальною палатою України і так само з автором альтернативного законопроекту нашим колегою Ігорем Фрісом. Я думаю, що ми досягнемо компромісу і зробимо цей законопроект працюючим, ефективним і таким, який буде приносити користь державі і покращувати інвестиційний клімат.

Насамкінець я хотіла подякувати усім колегам, які долучилися до написання цього законопроекту, особливо нашому колезі Андрію Ніколаєнку і громадській організації "Бізнес-Варта".

Ще раз, законодавство, яке ми пропонуємо, жорстке, але на сьогоднішній день воно необхідне. Тому велике прохання підтримати даний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат України Фріс Ігор Павлович.

 

14:38:38

ФРІС І.П.

Добрий день, шановні колеги! Добрий день, пане Голово! Дякую за можливість висловитися.

Знаєте, я дійсно подав альтернативний законопроект, тому що вважаю, що рівень відповідальності повинен відповідати і рівню санкцій. І ті санкції, які встановлюються кримінально-карним законодавством, на моє переконання, досить жорсткі, особливо коли це стосується невизначених норм, а особливо норм, які встановлюють додаткову відповідальність, яка абсолютно не притаманна суб'єктам надання відповідної послуги.

Враховуючи це, були подані відповідні зміни, які були схвально підтримані ГНЕУ в тому числі. І ми з авторами основного законопроекту дійшли концептуального погодження про те, що вказані зміни, які стосуються відповідних статей: 209-ї Кримінального кодексу, 358-ї, 356-ї, будуть нами напрацьовані спільно і до другого читання подані до Верховної Ради з їх підтримкою одноголосною авторів двох законопроектів.

Тому, в принципі, я абсолютно погоджуюся з прийняттям основного законопроекту і впевнений, що до другого читання правки, які будуть напрацьовані і які ми дійшли концептуальної згоди з Глиною Янченко, і з іншими авторами основного законопроекту, будуть підтримані в цьому залі.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності Бакумов Олександр Сергійович також запрошується до трибуни.

 

14:40:15

БАКУМОВ О.С.

Шановний головуючий, шановні колеги! Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 4 листопада 2020 року розглянув основний законопроект 3783 та альтернативний 2783 з позначкою 1.

Основною метою зазначених законопроектів є внесення додаткових гарантій захисту прав власності України шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу про адмінправопорушення в частині диспозиції санкцій, які містять застаріле і неефективне регулювання, розбіжності в понятійному апараті. При цьому більшість положень, як основного, так і альтернативного законопроекту, за своїм змістом є майже тотожними.

Ми попередньо провели дискусію зараз з двома авторами законопроектів і основним, і альтернативним. Вони дійшли згоди по певних дискусійних моментах. А отже, вони до другого читання повністю можуть бути опрацьовані і усунуті.

Однак Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності своїм рішенням відповідно від 4 листопада 2020 року рекомендує Верховній Раді ухвалити основний законопроект 3783 за основу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь-ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп.

Зінкевич Яна Вадимівна.

 

14:41:43

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Прошу передати слово Алєксєєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алєксєєв Сергій Олегович.

 

14:41:52

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Шановні колеги, хочу вам нагадати, що цей законопроект розроблений Тимчасовою спеціальною комісією по захисту прав інвесторів.

По-перше, підвищується відповідальність за рейдерські дії. Ми знаємо, що у нас дуже низька відповідальність за рейдерські дії, тому дуже багато рейдерств в нашій країні. А головне, ми всі неодноразово чули про так званих "чорних" реєстраторів, які просто безпідставно або на підставі підроблених документів переписують майно. І неодноразово чули такі ситуації, що людина приходить до себе в нерухомість, а нерухомість вже числиться на іншій особі. І головне, що відповідно до діючого законодавства реєстратори несуть відповідальність лише за дії, які вони вчинили у власних інтересах. Відповідно цим законом змінюються підстави відповідальності реєстраторів із-за інтересів, що реєстратор вчинив дії в інтересах третіх осіб, що є цілком логічно, і можна притягнути реєстраторів до відповідальності.

І також у нас за останні реформи перевели реєстраційні дії в приватний сектор, і реєстратори зачастую є приватні нотаріуси. Тут також на прохання Нотаріальної палати України підвищується відповідальність приватних нотаріусів за те, що вони невчасно здають реєстри, що також призводить до певних рейдерських дій, пов'язаних з реєстраційними діями.

Тому фракція "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект і проголосує в першому читанні "за".

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Янченко Галина Ігорівна.

 

14:43:41

ЯНЧЕНКО Г.І.

Прошу передати слово Ігорю Фрісу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Веніславський Федір. Ні, Фріс Ігор…

Шановні колеги, у нас тут же не самостійні…     

 

14:43:50

ФРІС І.П.

Дякую. Друзі, мені би не хотілося, щоб в цьому залі ми обговорювали питання "чорних" реєстраторів, "чорних" нотаріусів. Я впевнений, що і в одній, і в другій професійній діяльності є багато абсолютно чесних, нормальних, позитивних і адекватних людей. А говорити про те, що треба збільшувати відповідальність, вплоть до кримінально-карної відповідальності  за відповідні дії, я у своєму виступі чітко озвучив, що особа повинна нести відповідальність і до неї повинні бути застосовані санкції виключно в  тому моменті, коли доведена її вина.

І тому говорити, що нотаріуси  не передають кудись якісь реєстри і це є якимось питанням  рейдерства, ну це, вибачте, це якийсь там початок ХХ сторіччя. На сьогоднішній день все заведено в електронні державні реєстри і кожна дія здійснюється відповідно, безпосередньо при вчиненні тої чи іншої нотаріальної дії. А реєстрація, проведена державним реєстратором, так само  оскаржується в порядку адміністративного судочинства.

Тому давайте більш-менш відноситися до того, що колеги  говорять, з розумінням і до другого читання внести відповідні зміни до цього закону, які будуть чітко регулювати санкції і відповідальність відповідних осіб, які здійснюють державну реєстрацію переходу прав власності. І це є адміністративна відповідальність встановлена в дуже-дуже великих штрафах, які застосовуються на сьогоднішній день.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шуфрич Нестор Іванович.

 

14:45:17

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний пане Голово. Прошу передати слово шановному колезі народному депутату Скорику Миколі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скрик Микола Леонідович.

 

14:45:30

СКОРИК М.Л.

Шановна президія, шановні колеги, шановні громадяни України! Експертна група фракції "Опозиційна платформа – За життя" розглянула  зазначені законопроекти і прийшла до висновку, що в ньому розбалансовані питання кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення, і це може призвести відповідно до  розбалансування Кримінального  кодексу  як такого. Тому ми не плануємо  підтримувати зазначені законопроекти.   В той же час, користуючись нагодою, я б хотів звернутися до присутніх тут представників більшості і нагадати їм відповідальність за власні слова, за власні обіцянки.

Якщо говорити про боротьбу з рейдерством, якісь успіхи цієї комісії боротьби з рейдерством, то за минулий рік Україна продемонструвала рекордний відтік, багатомільйонний в доларах відтік іноземних інвестицій з України. Це до питання успіхів цієї комісії щодо залучення в Україну іноземних інвестицій.

Потрібно було б згадати, що головним фактором залучення іноземних інвестицій до країни, окрім політичної стабільності, відсутності військових конфліктів, є адекватна робота влади. Скажімо, ви ж робите такі обіцянки, скажімо, ваш міністр аграрної політики пан Лещенко говорив про якісь 2 мільйони гектарів землі, які були вкрадені в українського народу, української держави. Щось я не чув і не бачив, щоб хоч один з цих гектарів був повернутий до української держави і щоб хтось за це поніс покарання. Ви маєте зрозуміти, що мають працювати державні органи виконавчої влади, вони мають реалізовувати державну політику у всіх сферах відповідно. І це ваша відповідальність, тому що ви відповідаєте за уряд як виконавча влада, ви їх призначаєте.

Ці кроки, які ви намагаєтеся зробити, вони ні до чого не приведуть. А ви маєте примусити органи державної влади почати працювати і почати відповідати за власні дії, і почати розуміти відповідальність за долю країни і за успіхи чи неуспіхи...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

14:47:43

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Ніколаєнку Андрію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніколаєнко Андрій Іванович.

 

14:47:56

НІКОЛАЄНКО А.І.

Ніколаєнко, фракція "Батьківщина". Я як і співавтор цього законопроекту хочу звернутися до колег з проханням його підтримати не лише тому, що вже прозвучало з цієї трибуни, а лише і тому, що комісія, про яку щойно згадували, вона не займається залученням. Залученням інвестицій в Україну маємо займатися всі ми разом, формуючи єдине для всіх законодавче поле. Комісія займається захистом прав інвесторів, які постраждали від різного роду дій. Насамперед, на жаль, це дії різних державних правоохоронних або контролюючих, іноді судових органів. Ми захищаємо і розглядаємо ці скарги.

Що стосується… Часто в розгляді цих скарг ми бачимо, що перехід права власності відбувається через недобросовісну дію реєстраторів або інших посадових осіб, або приватних осіб, які наділені державою в рамках лібералізації правами здійснювати ті чи інші дії.  І така безкарність, і те, що за кожним з цих рейдерських дій, а їх за останні 5 років було десятки тисяч в нашій державі, стоять справжні махінатори. А використовують якихось "фунтів", вибачте, на слові, які потім сплачують мінімальні штрафи, це треба зупинити. І інвестиції підуть також туди, де право приватної власності буде зрозумілим, чітким і захищеним.

Тому саме цим законопроектом ми робимо боляче тим, хто погодиться бути тим "фунтом", який поставить свій підпис в інтересах якогось заможного хлопця, кому сподобався чийсь чужий актив. Треба з рейдерством боротися, Верховна Рада має показувати, створювати умови, показувати цьому взірець.

І точно цей законопроект заслуговує на підтримку. Прошу проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі? Арешонков. Мамка. Після цього переходимо до голосування.

Арешонков Володимир Юрійович.

 

14:49:59

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановні колеги, депутатська група "Довіра" рекомендує законопроект 3783 прийняти за основу, 3783-1 відхилити.

Ми вважаємо, що, безперечно, потребує оновлення склад злочину та покарань за окремими статтями Кримінального кодексу України, які  пов'язані зі службовою та господарською діяльністю. Це сьогодні тема надзвичайно актуальна, і в тому числі боротьба з рейдерськими захопленнями. І тому збільшення покарань у виді штрафу, обмеження волі та позбавлення волі, скажімо, за статтями, які пов'язані з підробленням документів, печаток, штампів, бланків і таке інше, безперечно, є надзвичайно важливим в цьому законопроекті. Питання зловживання  повноваженнями особами, які надають публічні послуги, теж розглядається достатньо активно.

Тому ми рекомендуємо голосувати за даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамка Григорій Миколайович.

 

14:51:10

МАМКА Г.М.

Шановні народні депутати автори законопроекту, ну, дійсно, колеги, не працює правоохоронна система, можна придумувати і приймати закони, і тішити себе, що вони щось поможуть. Ні, мертвому вже нічого не помагає.

Чому не помагає? Зверніть увагу про те, що наслідки вони виникають завжди. Але все питання стоїть в умислі. Доки в реєстратора "чорного", "зеленого" реєстратора не буде обов'язкової опції у вигляді обов'язку (обов'язку, зверніть увагу, не права, а обов'язку) надати оцінку тим паперам, тим матеріалам, які до нього надійшли і провести реєстраційну дію, ну, нічого не відбудеться. Можна хоч розстріляти його у дворі Верховної Ради, не буде наслідків. Зрозумійте, необхідно вводити обов'язок іншим законодавчим актом, і, повірте, на 90 відсотків "чорні" реєстратори зникнуть на законному рівні, а не на брехні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Усі бажаючі виступили? Переходимо до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за окремі кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги, та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади (реєстраційний номер 3783).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:53:09

За-308

Рішення прийнято.

Шановні колеги, Маріковський з процедури. Є,  немає?

Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

14:53:19

МАРІКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги, зараз законопроект 2765 знаходиться у порядку денному номер 129. Але там прохання комітету направити його на повторне друге читання, важливий, із захисту довкілля. Давайте без обговорення направимо на друге читання, якщо можна пріоритетно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію про повернення на повторне друге читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовище їх існування (реєстраційний номер 2765). Прошу підтримати та проголосувати. 

 

14:54:12

За-323

Рішення прийнято.

Шановні колеги, в нас залишилося менше 5 хвилин. Щоб Нью-Йорку одному скучно не було, давайте ще пару перейменувань.  Що "ні"? Я зараз поставлю, а далі будете визначатися. "Ні". 

2715 ставлю. (Шум у залі) А? З обговоренням всім вам треба? Я не чую, маску зніміть. (Шум у залі)  Ви хочете продовжити на 15 хвилин?

Дивіться, В'ятрович Володимир Михайлович, він дуже хоче обговорити всі постанови про перейменування. Всі. Навіть якщо б можна, і Нью-Йорк би повернули. Ну, тоді на доопрацювання проголосуємо. (Шум у залі) Ну, не хочуть працювати, то добре.

Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую.