ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ
Зал засідань Верховної Ради України
20 травня 2021 року, 16 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
16:00:11
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Ще раз добрий день, шановні колеги! Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Поки що добрий день! Поки що добрий день!
У зв'язку з вимогою Президента України та відповідно до частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради України ми сьогодні проводимо позачергове пленарне засідання Верховної Ради України. Перелік питань, які передбачені до розгляду на позачерговому засіданні, вам надано.
Прошу народних депутатів підготуватись до реєстрації. Нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки першої зліва, кнопки "за", з застосуванням сенсорної кнопки. Готові реєструватися? Запросіть, будь ласка, колег, тому що буде пропонуватися розглянути питання за скороченою процедурою, але якщо не буде 150 голосів, може бути за повною.
Готові реєструватися? Прошу реєструватися.
16:01:30
В залі зареєстровано 163 народних депутатів України і цього достатньо для того, щоб розпочати позачергове засідання Верховної Ради України.
Обов'язково починаємо. Але поки наші колеги підходять, я хотів би зазначити, що першим питанням поряду денного є проект Закону про внесення змін до статті 188 прим. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (реєстраційний номер 5069).
Перечитайте, якщо я пропустив одне слово. За скороченою процедурою, обов'язково.
Тому ставлю на голосування пропозицію розглянути за скороченою процедурою проект Закону про внесення змін до статті 188 прим. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (реєстраційний номер 5069).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
16:03:34
За-173
Рішення прийнято.
До слова запрошується міністр юстиції Малюська Денис Леонтійович.
16:03:51
МАЛЮСЬКА Д.Л.
Доброго дня, колеги! Законопроект тісно пов'язаний із законопроектом, який розглядався вчора, 5068 щодо реформи Вищої ради правосуддя. Законопроектом вчорашнім президентським пропонується запровадити службу дисциплінарних інспекторів, орган, зараз який знаходиться в апараті Вищої ради правосуддя. Цим пов'язаним законопроектом президентським вносяться зміни в Кодекс про адміністративні правопорушення, яким передбачається відповідальність за невиконання вимог, ненадання документів на запит дисциплінарного інспектора.
Таким чином це технічний законопроект, який супроводжує законопроект, який був проголосований вчора, також ініційований Президентом України. Прошу законопроект підтримати. Ним передбачається адміністративна відповідальність за невиконання вимог, а також передбачається, що протокол у справі про адмінправопорушення складатиметься керівником ВРП або його заступником, а сама справа розглядатиметься судом. Коротенький і маленький законопроект.
Дякую за увагу.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
16:05:00
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую, Денисе Леонтійовичу, вам за такий гарний доклад цього законопроект.
Я запрошую до слова заступника голови Комітету з питань правоохоронної діяльності народну депутатку України Михайлюк Галину Олегівну, будь ласка.
16:05:13
МИХАЙЛЮК Г.О.
Шановний головуючий, шановні колеги! Даним законопроектом, ініційованим Президентом України, продовжується реформа Вищої ради правосуддя, а також виконуються зобов'язання, взяте Україною щодо посилення незалежності та ефективності судової гілки влади.
Більш того, цей законопроект направлений на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором та допоможе нам отримати макрофінансову допомогу від ЄС у розмірі до 1 мільярда 200 мільйонів євро.
Проект Закону 5069 разом із законопроектом 5068 є надзвичайно важливим. Оскільки без якісного перезавантаження Вищої ради правосуддя фактично неможливе здійснення незалежної та прозорої кадрової політики у судовій гілці влади, а також відновлення довіри наших громадян до судів.
Отож, якщо законопроектом 5068 створюється Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, то законопроект 5069 створює адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя. А саме щодо ненадання інформації або документів, або надання завчасно недостовірної інформації на такий запит, або порушення встановлених законом строків.
У ході обговорення законопроекту члени комітету одноголосно погодились, що встановлення адміністративної відповідальності за неналежне виконання законних вимог дисциплінарного інспектора є нагальним та своєчасним. Більш того, всі установи, до яких було надіслано текст даного законопроекту, підтримують його, хоч ГНЕУ і висловлює пропозиції щодо одночасного набуття чинності законопроектом 5069, а також законопроектом 5068.
Беручи до уваги той факт, що Венеційська комісія в цілому схвально віднеслась до законопроекту 5068, а також він був прийнятий за основу нами вчора, Комітет з питань правоохоронної діяльності вирішив рекомендувати Верховній Раді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є, так. Я бачу, Артуре Володимировичу, що ви бажаєте обговорити. Тому я прошу записатися фракції: два – за, два – проти, будь ласка. А потім ще ті фракції чи групи, які хочуть взяти участь в обговоренні по 1 хвилині. Спочатку дивимося, хто записався.
Слово надається народному депутату України Забродському Михайлу Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
16:08:01
ЗАБРОДСЬКИЙ М.В.
Руслан Олексійович, прошу передати слово Руслану Князевичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович Князевич, будь ласка.
16:08:08
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Дякую, шановний пане головуючий. Дякую, шановний пане Михайло.
Я, чесно кажучи, вже другий день, вчора під час обговорення 5068 і сьогодні під час обговорення 5069, чую про те, що ми в Україні започатковуємо нову службу, новий інститут дисциплінарних, відповідно, інспекторів у Вищій раді правосуддя.
Шановні колеги, я вас хочу розчарувати. Такий інститут існує вже 5 років після того як був прийнятий Закон "Про Вищу раду правосуддя", як патронатна служба кожного члена Вищої ради правосуддя, передбачені дисциплінарні інспектори, які відповідно до Конституції і Закону про ВРП допомагають відповідним членам Вищої ради правосуддя здійснювати ті повноваження, які передбачені в царині дисциплінарних проваджень, оскільки кожен з членів ВРП входить до певної дисциплінарної палати і всі документи перед засіданням готують йому саме дисциплінарні інспектори. Саме в Конституції передбачений такий інститут як член ВРП, який має приймати рішення, а всі решта органи є допоміжними.
Ви ж хочете виокремити цих інспекторів в окрему службу, позбавивши членів Вищої ради правосуддя, по суті, конституційних повноважень щодо здійснення дисциплінарних проваджень. Надалі вони будуть обділені щодо можливості проведення відповідних процедур до прийняття рішення. І такого роду інститут, який ви кажете, започатковується з однією метою – нівелювати участь членів ВРП в будь-яких дисциплінарних провадженнях. Тому не про незалежність і інституційне посилення треба говорити, а говорити треба про те, що хтось хоче взагалі нівелювати поняття члена ВРП. Тут зараз у нас дискусія, що буде, які будуть конкурси, які будуть майбутні члени це вже не матиме жодного значення. Всі їхні повноваження найголовніші в частині дисциплінарних проваджень будуть відібрані на користь централізованої вертикальної, я так розумію підпорядкованої служби, яка незрозуміло в чиїх руках опиниться. Зважаючи на ці обставини ми категорично заперечуємо проти такого підходу і утримуємося під час голосування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Руслан. Дякую Руслан.
Чутно мене?
Слово надається народному депутату України Веніславському Федору Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
16:10:28
ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.
Ми розглядаємо логічне продовження вчорашнього законопроекту, який ми ухвалили у першому читанні щодо запровадження служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Вчора ми дискутували з приводу того, що це за служба, які її функції, навіщо вона потрібна. І ми всі зрозуміли я сподіваюся, що служба дисциплінарних інспекторів потрібна для того, щоб забезпечити найбільш ефективне і швидке виконання Вищою радою правосуддя своїх конституційних функцій для того, щоб члени Вищої ради правосуддя не були перевантажені тим великим масивом технічної документації, технічною перепискою з різними органами державної влади, які мають надати свої відповіді для того, щоб було ухвалено аргументоване, виважене і головне законне рішення. Але запровадження служби дисциплінарних інспекторів без кореспондуючого обов'язку, який має бути підкріплений адміністративною відповідальністю тих суб'єктів, до яких вони звертаються з відповідними запитами буде неповноцінним. І саме тому Президент України Володимир Зеленський ініціював перед Верховною Радою України і визначив як невідкладний законопроект про запровадження адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Тому я закликаю всіх народних депутатів України для того, щоб забезпечити повноцінне функціонування цієї нової інституції в складі чи допоміжної, вірніше, до Вищої ради правосуддя підтримати цей законопроект і запровадити адміністративну відповідальність суб'єктів, до яких звертаються дисциплінарні інспектори.
Фракція політичної партії "Слуга народу" буде голосувати "за" і закликає всіх інших долучитися до цього процесу.
Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
16:12:36
ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук Андрій Петрович.
СТЕФАНЧУК Р.О. Олег Анатолійович, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович.
16:12:44
ОСАДЧУК А.П.
Будь ласка, Макаров, да.
16:12:49
МАКАРОВ О.А.
Хто тут говорить, що ми прийняли вчора Закон 5068? Хочу нагадати, що ми його прийняли в першому читанні і більшість норм там є контраверсійними, про що говорив доповідач, голова комітету, шановний, про що говорив доповідач з цього приводу – пан Веніславський. І ми будемо його змінювати, ми будемо вносити правки, ми будемо наполягати на тому, що запровадження інституту дисциплінарних інспекторів в тому вигляді, як це вказано в Законі 5068, передчасне і недоцільне.
Тому, ми вважаємо, що внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині відповідальності за невиконання вимог дисциплінарних інспекторів також передчасна норма. Зараз у нас норма ця говорить про те, що до відповідальності притягуються особи, які не виконують законні вимоги Вищої ради правосуддя – конституційного органу, члена Вищої ради правосуддя. Звідки там з'являється дисциплінарний інспектор? Це помічник, який зараз працює з членом Вищої ради правосуддя. Давайте введемо тоді відповідальність за невиконання законних вимог помічника народного депутата, помічника депутата місцевої ради і таке інше. Це абсолютно передчасна норма. Давайте спочатку закінчимо реформувати Вищу раду правосуддя, давайте введемо конкурсний добір Вищої ради правосуддя. Після того будемо дивитися як це працює і не будемо поспішати.
А ще у мене питання. А звідки візьметься 63 дисциплінарних інспектора, з Луни? Чи ми будемо їх перевіряти на доброчесність, передавати їм надмірні повноваження передчасно, в тому числі в цій частині.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.
Цимбалюк Михайло Михайлович.
16:15:03
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні народні депутати, я погоджуюсь частково з попередніми виступаючими, що інститут дисциплінарних інспекторів вже існує, існує як допоміжний апарат Вищої ради правосуддя, а запити робляться від імені члена Вищої ради правосуддя. Через це, введення окремого чи виведення в окремий підрозділ або структуру чи інституцію, якщо хтось це пробує назвати, є передчасним.
Наступне. Якщо ми кажемо про вчорашній законопроект, то справді, він ще не ухвалений і не став чинним, а сьогоднішній – це є допоміжний і супутній законопроект. В мене складається враження, що хтось, відокремлюючи саме дисциплінарних інспекторів в окрему інституцію, хоче нівелювати права і повноваження члена Вищої ради правосуддя, щоби цей інспектор готував, сам приймав рішення, а член Вищої ради правосуддя нібито ніс за щось відповідальність.
Нівелюється вплив цілої інституції, ми за такий законопроект голосувати не будемо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
16:16:41
НІМЧЕНКО В.І.
Німченко Василь Іванович, "Опозиційна платформа – За життя". Шановні колеги, іде питання, по суті, про можливість виконання функціональних повноважень і компетенційних Вищої ради правосуддя.
Але я хочу вам сказати, що є стаття 28, нехай почитають автори, хто так спішить, там все розписано і указано, хто такий цей інспектор. Інспектор, працює патронатна служба, патронатна служба члена Вищої ради правосуддя.
Шановні колеги, я хочу акцентувати увагу, що Вища рада правосуддя – це, по суті, постійно діючий вищий орган судової влади. Ми зараз посягаємо на повноваження, компетенційність і можливість виконання ними своїх функцій. Ви розумієте, що йдеться про те, що інспектори будуть займатися ревізією кримінальних, цивільних і інших справ без відома члена ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович, після цього переходимо до голосування.
16:18:01
РУДИК С.Я.
Шановні українці, першопричиною цього законопроекту є закон, проголосований монобільшістю від 20 вересня, 16 вересня, я перепрошую, минулого року, де ми взяли кредит у Європейського Союзу на 1 мільярд 200 мільйонів, і там ця нормочка була прописана. І хтось не доглядів, знаєте турборежим, треба зелену кнопочку, зелену кнопочку, зелену кнопочку. Вдумайтеся, колеги вже сказали, ми змушені будемо виконувати доручення помічника члена ВРП. Я чув, що вже народних депутатів в Офіс Президента не пускають, по попередньому запису. Та скоро нас, я не знаю, хто вже не буде посилати і правильно будуть робити, бо треба читати законопроекти перед тим, як голосувати. Це передчасна норма і давайте не принижувати себе. Я пропоную утриматися по цьому законопроекту, а далі розглядати питання по суті. Думайте, коли голосуєте, бо потім це треба виконувати людям.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтеся до голосування.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 188 прим 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (реєстраційний номер 5069).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
16:19:50
За-246
Рішення прийнято.
По фракціям покажіть.
Наступне питання. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстраційний номер 5090, 5090-1). Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного сесії.
Прошу підтримати та проголосувати.
16:20:36
За-249
Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.
Прошу підтримати та проголосувати.
16:20:55
За-245
Рішення прийнято.
До слова запрошується заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Новікова Ірина Юріївна.
16:21:16
НОВІКОВА І.Ю.
Доброго дня, шановний Голово, шановні народні депутати! Проект Закону був розроблений саме з метою стимулювання залучення приватних інвестицій на умовах державно-приватного партнерства.
Адже відповідно до Закону "Про державно-приватне партнерство" на сьогоднішній день договори можуть укладатися від 5 до 50 років, разом з тим в Україні діє однорічний бюджетний період і трирічне бюджетне планування. Саме цим проектом Закону пропонується запровадження довгострокових бюджетних зобов'язань, які можуть братись в рамках ДПП та тривати протягом всього строку виконання договору.
Разом з цим варто зазначити, що період інвестицій триває від двох до трьох, а інколи і до п'яти років, тому критично важливим є ці гарантії для приватного інвестора щодо сплати певних платежів за експлуатаційну готовність саме по соціально важливих об'єктах.
Окрім цього проектом Закону встановлюються саме ліміти (обсяги) довгострокових бюджетних зобов'язань, які можуть братися, як в рамках державного так і місцевого бюджетів. Встановлюються окремі ліміти для Державного дорожнього фонду, для цих платежів, які будуть здійснюватися за будівництво та експлуатацію автомобільних доріг. А також окремі ліміти, які будуть братися органами місцевого самоврядування за реалізацію окремих проектів на місцевому рівні, зокрема в соціальній сфері.
Також законопроектом пропонується врегулювати сплату концесійних платежів, зокрема концесійні платежі щодо експлуатації та будівництва автомобільних доріг будуть спрямовувати саме в Державний дорожній фонд. Оскільки на сьогоднішній день всі концесійні платежі, відповідно до законодавства, спрямовуються в загальний фонд.
Цей законопроект слугуватиме додатковою гарантією для приватних інвесторів і дасть змогу, відкриє можливість для реалізації таких соціально важливих проектів у сфері охорони здоров'я, освіти, в культурній сфері. Такий механізм уже імплементований в таких країнах і діє, як Німеччина, Польща, Венгрія, а також в Сінгапурі, навіть в таких розвинутих країнах.
Тому прошу вас підтримати, щоб ми могли конкурувати на міжнародному рівні за інвестиції.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую.
Я так розумію, що ви мали на увазі Угорщину.
НОВІКОВА І.Ю. Угорщину, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це добре.
Народний депутат України Пушкаренко Арсеній Михайловичу.
16:23:43
ПУШКАРЕНКО А.М.
Шановний пане Голово, шановні колеги, дорогі українці! Так, ми сьогодні, коли розглядали питання обрання міністра інфраструктури пана Кубракова якраз і дискутували в залі про те, що в тому стані, в якому знаходиться наша інфраструктура і дорожній фонд, і ми говорили про мости, які падають, ми говорили про соціальну інфраструктуру про те, що вона знаходиться в дуже неналежному стані, а, відверто кажучи, в критичному стані і сьогодні її ресурс зношується.
Тому, власне, ми нашим законопроектом, і те, що казала пані заступник міністра, сьогодні врегульовуємо ці речі для того, щоб ми могли сьогодні дозволити нормально працювати і залучати дійсно не кожний рік ці всі речі, ми могли б на протязі 3-5 років ці проекти реалізовувати. Тим більше, ми дійсно говоримо про європейську практику, і ми сьогодні всього-на-всього приводимо наше законодавство до тих механізмів і до тих практик, які сьогодні є в інших країнах.
Тому я прошу вас підтримати для того, щоб ми могли реалізовувати проекти в державних партнерських відносинах і в нас не виникало сьогодні тих проблем, з якими сьогодні в нас стикаються і те, про що казав пан заступник міністра.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
До слова запрошується член Комітету з питань бюджету Тістик Ростислав Ярославович.
16:25:06
ТІСТИК Р.Я.
Шановний Дмитро Олександрович, шановні народні депутати і запрошені! Комітет з питань бюджету розглядав законопроекти 5090 і 5090-1 та подав Верховній Раді висновок комітету, в якому наведено детальну інформацію щодо них. Зокрема, звернути увагу, що до законопроектів не надано фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків та оцінки соціально-економічних наслідків реалізації, та оцінки до законопроектів для економіки і бюджету в довгостроковій перспективі.
Окремі положення законопроектів є суперечливими або не узгоджуються між собою чи з бюджетним і профільним законодавством, що потребує подальшого їх суттєвого доопрацювання. Законопроекти не містять змін до ряду інших норм Бюджетного кодексу, необхідних для комплексного регулювання даного питання.
Головне науково-експертне управління висловлює окремі зауваження щодо законопроектів. Мінфін в тому числі зазначає, що законопроекти потребують доопрацювання з урахуванням наданих зауважень і пропозицій. Мінекономіки надає зауваження до законопроекту 5090-1 та не підтримує його, оскільки окреслені питання виходять за межі регулювання бюджетних відносин та під час реалізації державно-приватного партнерства. Мінінфраструктури також не підтримує альтернативний законопроект, зауважуючи, що його прийняття ставить під загрозу можливості успішної реалізації проектів концесії у сфері будівництва доріг. За підсумками розгляду комітетом не підтримано альтернативний законопроект 5090-1.
Також комітет рекомендує Верховній Раді законопроекти 5090 та 5090-1 включити до порядку денного сесії та за результатами їх розгляду у першому читанні прийняти за основу урядовий законопроект 5090 і доручити його доопрацювати з урахуванням пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи і пропозицій, висловлених у висновку комітету, відповідно до статі 116 Регламенту Верховної Ради. А також звертається до Голови Верховної Ради з проханням оголосити про необхідність внесення пропозицій щодо уточнень, усунення помилок і суперечностей у законопроекті 5090, що не було предметом розгляду в першому читанні. Прошу підтримати рішення комітету.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запишіться: два – за, два – проти, на виступи від фракцій та груп. Необхідно обговорення?
Ну я ж бачу…
Юрчишин Ярослав Романович.
Цабаль Володимир Володимирович.
16:27:34
ЦАБАЛЬ В.В.
Шановні колеги! Наша економічна історія в Україні довела, що держава не є ефективним управлінцем підприємств і різного роду проектів. Є два шляхи виправлення цього, навіть три.
Перший шлях – це, звичайно, приватизація, яка, на жаль, поки рухається не так швидко, як хотілось би.
Другий шлях – це збільшення ефективності державних підприємств через корпоративне управління.
І третій шлях – це державно-приватне партнерство, коли держава використовує переваги приватних інвесторів, приватних управлінців, щоб збільшити ефективність управління в основному інфраструктурою.
Тому ми, як держава, ми повинні шукати різні шляхи для збільшення і покращання роботи державно-приватного партнерства по залученню додаткових інвестицій, по покращанню умов для приватних партнерів. Цей проект якраз про це. Цей проект дозволяє довгострокові… брати державі довгострокові зобов'язання по таким проектам.
Що це означає? Коли приватний партнер йде в державно-приватне партнерство, вони в основному беруть 2, 3, 5-річні зобов'язання. А держава, на жаль, не може. Тому що у нас однорічний бюджетний процес, і закон не дозволяє брати довгострокові зобов'язання. Чи буде тоді приватний партнер зацікавлений співпрацювати з державою, якщо він бере зобов'язання довгострокові, а держава не готова взяти довгострокові зобов'язання? Звичайно, що не буде.
Цей проект закону вирішує цю проблему. Тому я закликаю всіх колег його підтримати і дальше працювати над покращанням умов для приватних учасників різного роду проектів по державно-приватному партнерству.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович.
Горват Роберт Іванович.
Люшняк, вибачте.
16:29:51
ЛЮШНЯК М.В.
Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати, український народ.
Інфраструктура і, зокрема, стан доріг наразі є однією з найбільших економічних проблем України.
Саме через катастрофічний стан дорожньої інфраструктури держава щороку втрачає багатомільярдні кошти. Відповідно будь-які законодавчі ініціативи направлені на вирішення інфраструктурних питань можна тільки вітати. В тому числі і розвиток державно-приватного партнерства та такого явища, як концесія.
Даним законом вносяться зміни до Бюджетного кодексу щодо порядку фінансування видатків на користь приватного партнера і концесіонера. Ними вводиться в законодавство низка нових понять. Надається право розпорядникам бюджетних коштів брати довгострокові зобов'язання і встановлювати обсяг видатків на виконання таких довгострокових зобов'язань.
Доповнюється і визначається низка процедур в рамках державно-приватного партнерства. Встановлюються обмеження загального щорічного обсягу довгострокових зобов'язань для виплати приватного партнера і концесіонера.
Доповнюються напрямки використанням коштів дорожнього фонду, в тому числі і концесійним договором щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги.
Звичайно, в законі є багато недопрацювань.
Депутатська група "Довіра" буде голосувати за даний законопроект в першому читанні і спільними зусиллями доопрацюємо до другого читання.
На жаль, сьогодні такий закон не дає розвиватися в повному обсязі. Але ця новизна дасть можливість розвитку нашої інфраструктури в Україні.
Слава Україні!
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, дякую.
Гончаренко?
Гончаренко Олексій Олексійович.
Хтось буде ще виступати?
Після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
16:31:47
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність".
Як завжди, ми приймаємо дуже гарну назву. Дивіться як звучить: проект Закону щодо реалізації договорів державно-приватного партнерства, все так правильно і начебто.
Але, друзі мої, це не може бути вирваним абсолютно з контексту річчю. Коли ми з вами приймаємо тут закони щодо забезпечення прав інвесторів, а потім держава їх кидає, не виконує ті зобов'язання, які ми взяли з вами тут, голосуючи у Верховній Раді. Таких прикладів є вже, на жаль, багато: це і альтернативна енергетика і багато іншого.
Коли ми з вами приймаємо таку так звану земельну реформу, а насправді такий не земельний ринок, а базар, де нашому фермеру ми не даємо можливості справді купити землю, бо ми нічого для цього не заклали. І це сьогодні в нас відбувається.
І коли сьогодні замість того, щоб створити потужний середній клас на селі, ми цього не робимо, не надаючи допомогу нашим фермерам, щоб вони реально могли працювати. Щоб як у Польщі, у нас було півтора мільйона фермерських господарств, а не як в Україні ледве-ледве 40 тисяч. Для того, щоб дійсно люди працювали на землі і створювали продукт колосальний, – ми нічого для цього не робимо.
Подивіться, будь ласка, як в нас із відносинами з бізнесом. Коли ми абсолютно для легального бізнесу не робимо ніяких кроків назустріч. Навпаки ми весь легальний бізнес максимально заганяємо в тінь. А ті, хто працюють в тіні, їх і надалі "кришують" і все гаразд.
Коли ми приймаємо так звані санкції щодо контрабандистів, але насправді контрабанда продовжується. І вона нікуди не зникла, якщо цього хтось не знає. То яке в нас державно-приватне партнерство? То давайте не дурити людей, а давайте справді допомагати бізнесу, а не тільки назви законів такі писати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно з першою частиною статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстраційний номер 5090). Готові голосувати?
Прошу підтримати та проголосувати.
16:34:45
За-275
Рішення прийнято.
Наступне питання – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстраційний номер 4330).
Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного сесії. Прошу підтримати та проголосувати.
16:35:22
За-268
Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.
16:35:43
За-261
Рішення прийнято.
До слова запрошується міністр юстиції Малюська Денис Леонтійович.
16:36:04
МАЛЮСЬКА Д.Л.
Ще раз вітаю, колеги! Ми продовжуємо реформу у сфері виконавчого провадження. Зараз вашій увазі пропонується невеликий законопроект – перший крок у розвитку професії приватного виконавця.
Це далеко не повна реформа, оскільки великий законопроект комплексний, який врегульовує усі проблеми виконавчого провадження включно з роллю і функціями приватних виконавців зараз на розгляді у робочій групі у профільному комітеті – Комітеті правової політики, також буде наданий для ознайомлення протягом найближчого тижня-двох.
Перший крок зроблений і передбачений угодою щодо макрофінансової допомоги з Європейським Союзом і за рекомендаціями Європейського Союзу передбачає надання права приватним виконавцям здійснювати стягнення у розмірі до 100 тисяч гривень з суб'єктів господарювання незалежно від форми власності. Фактично це означає, що вони зможуть стягувати кошти, виконувати судові рішення, інші виконавчі документи з державних підприємств. Це зробить таке стягнення більш комфортним для стягувача, оперативнішим, прозорішим і, більше того, надасть розвитку, подальшого розвитку професії приватного виконавця. Також законопроектом пропонується надати приватним виконавцям можливість стягувати адміністративні штрафи. Це основний законопроект, додатково до якого є два інших законопроекти, які будуть розглядатись так само сьогодні, про внесення змін у Митний кодекс та Кодекс у справах про адміністративні правопорушення з тим, щоб реформа була дійсно комплексною.
Законопроект передбачається, що набере чинності з 24-го року або якщо кількість приватних виконавців сягне 1 тисячі людей. До другого читання ми і дату, і порядок набрання чинності цим законом також готові дискутувати, обговоримо на засіданні комітету.
Дякую за увагу, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова Комітету з питань правової політики Костін Андрій Євгенович.
16:38:01
КОСТІН А.Є.
Шановні колеги, рішення судів мають виконуватися. І ми як народні депутати маємо зробити все для того, щоб забезпечити і підвищити рівень виконання рішень українських судів. Саме тому започаткована декілька років тому реформа і введення інституту приватних виконавців має продовжуватися за допомогою наших міжнародних партнерів. Цей законопроект спрямований на подальший крок, тобто цей законопроект дозволяє приватним виконавцям виконувати рішення проти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, комунальних на суму до 100 тисяч гривень. Але це тільки перший крок.
В комітеті працює робоча група, яка намагається звести позиції Міністерства юстиції та приватних виконавців для того, щоб прийняти великий широкий закон про подальшу реформу приватних виконавців і розширення їх можливостей в подальшому для того, щоб людям забезпечити можливість вибору між державним та приватним виконавцем для виконання відповідного судового рішення.
Ми на комітеті, розглянувши цей законопроект, розуміємо, що його треба підтримати в першому читанні. Але він також був підданий критиці, тому що навіть якщо він буде до другого читання опрацьований комітетом, то ми, безумовно, змінимо ті строки введення в дію закону, які визначені Міністерством юстиції як 2024 рік, ми ці строки зробимо або 2022 рік. Я думаю, що це буде рішення підтримано комітетом. І, безумовно, приберемо норму про те, що цей законопроект вступає в силу, якщо буде тисяча приватних виконавців. Наразі їх лише більше 2 сотень. Тому висновок комітету рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного п'ятої сесії законопроект 4330 та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. Сьогодні голосуймо "за" і продовжуємо реформу приватних виконавців.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціям та групам.
Піпа Наталія Романівна.
16:40:26
ПІПА Н.Р.
Макаров Олег, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович.
16:40:42
МАКАРОВ О.А.
Шановні колеги, хто не знає, про що цей законопроект, дозвольте, я вам коротко поясню. Цей законопроект про те, що розробник законопроекту – Міністерство юстиції – не планує ані розширювати повноваження приватних виконавців, ані комплексно працювати над вдосконаленням сфери виконання судових рішень. Цей законопроект, нібито, подається на виконання Меморандуму щодо взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом. Нагадаю, пункт 5а меморандуму насамперед вимагає розширити повноваження приватних виконавців, створити дорожню карту для повного зрівняння їх повноважень із повноваженнями державних виконавців.
Що ми маємо в законопроекті? Приватним виконавцям дозволяється виконувати рішення судів проти державних органів і підприємств з державною часткою на 100 тисяч гривень. І дозволяється в інтересах державних підприємств і органів стягувати адміністративні штрафи. Це дуже велике збільшення повноважень. І, мабуть, МВФ… вибачте, Європейський Союз побачить, як Мін'юст працює.
І ще ці зміни, за версією Міністерства юстиції, повинні вступити з 24-го року. Про що це говорить? Про те, що Міністерство юстиції в цій частині не доопрацьовує. І обіцянки голови комітету про те, що найближчим часом буде подано комплексний законопроект говорить про те, що працює комітет і працюють народні депутати, а Міністерство юстиції, коли буде працювати над цим питанням? Вам не вірять приватні виконавці, вони вважають, що введенням цього законопроекту ви саботуєте прийняття великого законопроекту. Ми проголосуємо "за", ми будемо подавати правки про негайний вступ в силу цього законопроекту і збільшення повноважень приватних виконавців. Подайте великий закон!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Арешонков Володимир Юрійович.
16:42:52
АРЕШОНКОВ В.Ю.
Шановні колеги, депутатська група "Довіра" відмічає, що законопроект дійсно є одним з системних законопроектів, які мають в цілому регулювати діяльність, систему приватних виконавців і таким чином забезпечити реалізацію виконання рішень судових, тому це питання надзвичайно важливе.
Я міг би погодитись з попереднім виступаючим в тому, що він лише частково вирішує дане питання. Але хочу також нагадати, що зобов'язання з розширення повноважень приватних виконавців відповідає зобов'язанням, які взяла на себе Україна як держава, згідно з Законом України "Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором". Мова йде про отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро. Тому, ще раз підкреслюю, питання надзвичайно важливе. І хочу нагадати, що серед головних ініціатив слід виділити скасування та зменшення існуючих обмежень щодо виконання виконавчих документів приватними виконавцями. І, безперечно, ми вказуємо на те, що є певні ризикові або негативні наслідки, але це все ми будемо врегульовувати до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович.
16:44:40
КУБІВ С.І.
Пане Голово, слово прошу передати Князевичу Руслану.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Руслан Петрович.
16:44:49
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Дякую, Степан Іванович.
Шановні колеги, шановний пане Голово, відверто кажучи, у мене є стійке переконання, що насправді цей закон ніколи не буде прийнятий. Основна його мета розглянути в першому читанні, прозвітувати перед нашими західними партнерами, що ми виконали вимоги і нам можна давати макрофін в цій частині. Тому що цей законопроект по цій суті по своїй є великим обманом. Ніколи за жодних умов в Україні до 2024 року не буде тисячу приватних виконавців. Це неможливо. Чотири роки діє цей інститут і зараз нам чудом вдалося перетнути 200 приватних виконавців межу. Інша проблема, яку треба було справді розглянути комплексно. Чому так сталося, що цей інститут, який здавалося буде мати такий вау-ефект, бум, і туди підуть кращі кадри, в тому числі з державної приватної виконавчої служби, з Міністерства юстиції, з інших юридичних професій, а пішли одиниці? Є велика кількість нарікань з цього приводу. Хтось каже, що взагалі доступ до цієї професії фактично перекритий, тому що є низка кланів, які контролюють доступ до такої професії і дуже оперативно реагують на будь-які спроби когось не погоджено мати такий відкритий доступ. Чи може навпаки, подумати як спростити такий доступ, дати можливість людям одразу без зайвих бар'єрів отримати такий доступ і здійснювати такі повноваження, що не є надзвичайними якимись повноваженнями з точки зору тих, хто має хоча б елементарну юридичну освіту.
Ні, ми говоримо про те, що базовий законопроект ми відкладаємо в довгий ящик. Зараз поставимо галочку, що в цій частині ми свої зобов'язання виконали і ніколи не повернемося ні до цього ні до базового. Оце найбільша проблема, яка в цьому законопроекті і є. Тому ми звичайно за нього голосувати не будемо. І вважаємо, що треба чесно сказати нашим західним партнерам про те, що вкотре їх намагаються обманути заради того, щоб отримати таку тимчасову потрібну вигоду. Я думаю, що вони це прекрасно усвідомлюють і будуть оперативно і якісно на це реагувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасенко Тарас Петрович.
16:46:58
ТАРАСЕНКО Т.П.
Колеги, хочу звернути увагу на те, що вже півроку як законопроект 3726, нова редакція про виконавче провадження, перебуває на розгляді в комітеті. Я дійсно дякую Комітету правової політики, який здійснює великий об'єм роботи щодо праці над цим законопроектом, і він буде внесений найближчим часом до зали Верховної Ради України. Проте якщо б Міністерство юстиції України не блокувало роботу і фактично допомагало в опрацюванні, належному опрацюванні даного законопроекту, він би уже був у Верховній Раді України. Тому у мене є єдине прохання до Міністерства юстиції України, щоб уникнути будь-яких конфліктів між Державною виконавчою службою та приватними виконавцями. Дійсно, у нас лише 200 приватних виконавців. Останніми роками професія приватного виконавця, вона ніяким чином не підтримується, тобто реформа зупинена. Нових приватних виконавців у нас немає.
Отже, ми будемо працювати однозначно над повністю новим законопроектом, який буде відповідати всім умовам Угоди про макрофінансову допомогу. А даний законопроект я все-таки прошу підтримати і проголосувати "за".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкрум Альона Іванівна з мотивів, після цього переходимо до голосування.
16:48:29
ШКРУМ А.І.
Дякую.
Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, важливий законопроект, але ми маємо декілька зауважень і застережень, які є дуже серйозними, особливо з точки зору прийняття і виконання законопроекту про колекторів, про який ми багато говорили в цьому залі. Насправді пропозиції про розширення прав приватних виконавців можуть бути або судові рішення мають виконуватися і це, безперечно, наша велика проблема в країні. Але, мені здається, що одночасно з розширенням їх повноважень, має бути і розширення серйозної відповідальності, і притягнення до відповідальності, якщо це необхідно. На сьогодні притягнення до відповідальності за бездіяльність або за неправомірну діяльність приватного виконавця є не дуже ефективним. Ви можете звернутись або до суду, або подати скаргу до дисциплінарної комісії. На скільки це ефективно? Мені говорять колеги-юристи, що абсолютно неефективно.
Ну і останнє. Норма про те, що зміни до Закону "Про виконавче провадження" мають подаватися лише змінами до цього закону теж є сумнівними. Мені тут закидають, що я мало говорю про державну службу. Так от державну службу якраз треба змінювати лише в Законі "Про державну службу", а тут цю норму, ми підтримати не можемо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстраційний номер 4340). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
16:50:19
За-268
Рішення прийнято.
Наступне питання – це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстраційний номер 4331).
Шановні колеги, може без обговорення це питання? Воно схоже. Дякую.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстраційний номер 4331). Прошу підтримати та проголосувати.
16:51:15
За-272
Рішення прийнято.
Наступне питання проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців на примусове виконання постанов про накладення штрафу за порушення митних правил. Теж можемо?
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців на примусове виконання постанови про накладання штрафу за порушення митних правил (4532). Прошу підтримати та проголосувати.
16:52:06
За-273
Рішення прийнято.
Наступне питання це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи (реєстраційні номери 4578, 4578-1). Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного сесії. Прошу підтримати та проголосувати.
16:52:50
За-299
Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.
16:53:09
За-257
Рішення прийнято.
До слова запрошується міністр енергетики Галущенко Герман Валерійович.
16:53:29
ГАЛУЩЕНКО Г.В.
Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати. Представляється Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи (реєстраційний номер 4578).
На ринку газу зараз величезна проблема з приєднанням до газових мереж і для більшості замовників цей процес є надскладним, супроводжується зловживаннями і величезними проблемами. Саме тому основна мета цього законопроекту – це підняти на законодавчий рівень вирішення цих питань. Певним чином, вони вирішуються в кодексі газорозподільчих систем, але підняття їх на рівень закону набагато зробить простішим всі ці процедури. Для цього або спростити приєднання до мереж, запропоновано закріпити у законодавстві такий спосіб приєднання як стандартне приєднання, який дозволяє заявникам послуг з приєднання отримати у чіткий термін за визначеною наперед сплатою і особливо, коли мова йде про приєднання побутових споживачів. Крім цього для контролю самого процесу запропоновано запустити онлайн-інструменти особисті кабінети для споживачів, які дозволяються замовникам послуг з приєднанням в режимі онлайн відслідковувати взагалі весь процес, який відбувається щодо приєднання. Також запропонована вимога створення інформаційної бази даних, яку буде вести оператор ГТС.
Існує, відповідно, альтернативний проект депутатський, який є наближений до норм урядового, але прошу підтримати урядовий законопроект.
Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
16:55:20
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається автору альтернативного законопроекту народному депутату України Жупанину Андрію Вікторовичу. Будь ласка, Андрій Вікторович.
16:55:34
ЖУПАНИН А.В.
Доброго дня, шановні колеги! Вашій увазі пропонується альтернативний до урядового проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи.
Ми його розробляли в експертному середовищі з залученням зацікавлених сторін, учасників ринку природного газу, при цьому навіть не здогадуючись, що уряд готує власний законопроект.
Водночас цей факт паралельної роботи, на мою думку, дозволив запропонувати більш дієвий підхід до механізму приєднання об'єктів та спростити приєднання об'єктів замовника до газотранспортної або газорозподільної системи.
Нашим законопроектом враховано більшість прогресивних положень урядового законопроекту, однак, є певні принципові відмінності, наприклад, якими ми пропонуємо скасувати обов'язковий поділ приєднання до газотранспортної системи на стандартне і не стандартне. А також спростити питання приєднання і доступ до мережі, і врегулювати питання у відмові в такому приєднанні, звузити їх, буквально, до однієї-двох підстав за наявності яких можна відмовити в приєднані.
Ми пропонуємо переглянути окремі питання дозвільного характеру, усунути перепони у вигляді випадків штучного затягування часу та надуманих приводів для відмови операторам у доступі, та приєднання до мереж. Також чітко визначити права замовників об'єктів будівництва або власників існуючих об'єктів на приєднання цих об'єктів до газорозподільної або газотранспортної системи. Запропоновано новий підхід до визначення плати за приєднання, виходячи з розміру потужності та відстані до місця забезпечення такої потужності. Як буде зазначено, даний законопроект був підтриманий вчора Комітетом з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Я закликаю вас підтримати цей законопроект і долучитися до його доопрацювання по підготовці до другого читання.
Дякую всім за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Вікторович.
Слово надається для співдоповіді голові Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрію Михайловичу Герусу.
Будь ласка, Андрій Михайлович.
16:57:45
ГЕРУС А.М.
Шановний головуючий, шановні колеги! Питання приєднань до електричних мереж до газових мереж, до водопровідних мереж є одним з найбільш болючих і одним з найбільш гострих в Україні, особливо для бізнесу. Особливо для того бізнесу, який будується і починає працювати для нових підприємств, для нових фабрик, для нових заводів.
Тому цей законопроект спрямований на те, щоб полегшити приєднання саме до газорозподільчих мереж і до мереж Оператора газотранспортної системи.
Два законопроекти насправді досить близькі по своїй суті – урядовий і законопроект Жупанина Андрія Вікторовича. Вчора на комітеті ми підтримали законопроект 4578-1 альтернативний і просимо його підтримати в залі.
Також хочу звернути увагу, що є ще один дуже важливий законопроект про спрощення і полегшення приєднань – це 5009 щодо приєднань до електричних мереж. Сподіваюся, найближчим часом Верховна Рада розгляне також і цей законопроект.
Дякую.
Прошу підтримати і спасибі за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Андрію Михайловичу.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати ці законопроекти? Є, так. Просить фракція "Європейської Солідарності", тому я прошу записатися: два – за, два – проти. Хто не хоче, не записуйтесь.
Будь ласка.
Слово надається Герусу Андрію Михайловичу, фракція "Слуга народу"
16:59:23
ГЕРУС А.М.
Прошу підтримати цей надзвичайно важливий і потрібний законопроект, зекономити час для обговорення і переходити до прийняття рішення.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Блискуче, Андрій Михайлович. Дякую вам.
Слово надається народній депутатці України Совсун Інні Романівні, фракція Політичної партії "Голос".
16:59:43
СОВСУН І.Р.
Інна Совсун, фракція "Голос". Зараз у нас є два законопроекти, дійсно вчора на комітеті ми уважно розглядали їх і, направду, і автори урядового законопроекту, і автори альтернативного законопроекту погоджуються, що законопроекти є великою мірою схожими і, в принципі, всі погоджуються в тому, що необхідно рухатися з тим, аби приймати якийсь з цих законопроектів з тим, аби допрацьовувати його до другого читання.
На чому я хотіла би наголосити в контексті доопрацювання законопроекту до другого читання? Законопроектами пропонується створити так звану інформаційну базу даних споживання природного газу. Мета задекларована – це контроль за використанням ресурсів природного газу і імпортованого, і власного видобутку.
Це начебто звучить гарно, але, разом з тим, ця проблема не вирішить ключових проблем на ринку природного газу такими, як зловживання на ринку природного газу з боку облгазів та газозбутів, порушення прав споживачів на вільне розпорядження інформацією про власне споживання, ускладнена процедура зміни постачальника газу та дискримінація в доступі учасників ринку до даних про споживачів.
Тому що важливо зараз зробити? Не просто контроль встановити за використанням ресурсів, а запропонувати для громадян України єдиний сервіс, який би дозволив їм швидко і просто змінювати постачальників газу, надійно зберігати дані про своє споживання та, в разі необхідності, надавати їх новому постачальнику, тому що сьогодні з цим є дуже багато проблем, коли люди намагаються поміняти постачальника газу. І в такому випадку ми зможемо говорити про розрахунок споживання, який буде здійснювати чесно та прозоро. Такий єдиний датахаб, насправді, міг би суттєво спростити життя для споживачів в Україні сьогодні.
Ну, і окремо зверну увагу, що у нас є ще один законопроект, який вчора на комітеті розглядався, який покликаний зробити так, аби окремі олігархічні групи, такі як група Фірташа, почали нарешті платити в українську газотранспортну систему ті гроші, які на сьогодні залишаються заборгованими.
Дуже прошу включити цей законопроект в наступні порядки денні.
Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
17:02:05
ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ятрович Володимир Михайлович.
17:02:07
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Прошу передати слово Марії Іоновій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іонова Марія Миколаївна.
17:02:20
ІОНОВА М.М.
Шановні колеги! Наша фракція "Європейської солідарності" буде підтримувати також даний законопроект, але до другого читання дуже важливо його доопрацювати.
Але сьогодні я хотіла би зазначити, що склалася дуже критична ситуація навколо проекту "Північний потік-2". І, починаючи з 2014 року, наша команда зробила все для того, щоб зупинити "Північний потік-2", і використовувала будь-які можливості його недобудови. Звідси і санкції. Адже це була дуже злагоджена, постійна командна робота Президента Порошенка, дипломатів, експертів, "Нафтогазу", громадянського суспільства, щоб він не був добудований. Для країни, якщо буде добудований "Північний потік", наслідки руйнівні. Це безпекові і економічні.
І Зеленський не просто розгубив досягнення дипломатичні, але він і звинуватив Францію і Німеччину, що вони недостатньо підтримують. Вимагаючи підтримки від союзників, не треба руйнувати все те, що так важко впроваджувалось 2014 року, включаючи реформу корпоративного управління.
На відміну від провалів Зеленського в зовнішній політиці Верховна Рада оперативно реагує на виклики. І сьогодні наш комітет підтримав Постанову про звернення до Палати представників і до Сенату Конгресу Сполучених Штатів щодо загального запровадження санкцій, щоб Сполучені Штати не відмовлялись від своєї послідовної політики.
І я дуже дякую всім колегам депутатам, хто підписав, хто підтримав, хто долучився, і завтра також прошу залу проголосувати за це.
Всім дякую. І продовжуємо боротьбу. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
17:03:55
ПОЛЯКОВ А.Е.
Прошу передати слово загрозі життю Неклюдова пані Ані Скороход.
СТЕФАНЧУК Р. О. Скороход Анна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна.
17:04:04
СКОРОХОД А.К.
Дякую.
Шановні колеги, депутатська група "Партія "За майбутнє" підтримає альтернативний законопроект, адже він, дійсно, потрібен. І всі ми знаємо, які зараз відбуваються махінації, якщо ви хочете підключитися до газорозподільчої системи. А даний закон, дійсно, покликаний для спрощення процедури приєднання до газотранспортної та газорозподільчої системи.
Тому ми підтримуємо дану ініціативу. Там є ряд зауважень, які необхідно виправити до другого читання, подамо правки. І я сподіваюся, що на сьогоднішній день ми виправимо ту ситуацію, яка склалася на ринку.
Також хочеться згадати законопроект, який так само покращує і спрощує приєднання до електричних мереж. Який так само необхідно розглядати найближчим часом.
Дякую.
Законопроект підтримаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили, переходимо…
Кучеренко?
Кучеренко з мотивів. Після цього голосуємо.
17:05:16
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Олексій Кучеренко, "Батьківщина".
Шановні друзі і шановні українці, про яке приєднання до газових мереж з такою ціновою політикою іде мова?
Мова скоро буде іти про від'єднання від газових мереж, що сьогодні намагається зробити населення.
З сьогоднішнього дня уряд скасував регулювання цін на газ для теплокомуненерго. Зараз вся Україна буде без гарячої води, зараз тарифи на гарячу воду, які сьогодні порахували, будуть 300-350 гривень за куб. Зараз тарифи на тепло будуть космічними, бо вони зростуть в 2 рази більше.
Та ви розберіться, що немає ніякого ринку газу і що цей законопроект виключно з однією метою лобіюється – хто буде грабувати українців більше: оператор газотранспортної системи чи оператори газорозподільчих мереж.
Немає у нас ринку. І поки ви це не з'ясуєте, ви будете заганяти українців у величезну боргову яму.
Тому ми не можемо підтримати цей некомплексний законопроект, схаменіться.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Шахов, народний депутат, будь ласка, Сергій Володимирович.
17:06:27
ШАХОВ С.В.
Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".
Шановні колеги, скажіть, будь ласка, коли в залі з'явиться законопроект взагалі, щоб монополія газових монстрів перейшла в руки держави і позбавила сьогодні цього тягаря людей в нашій державі Україна?
Чому сьогодні люди сплачують взагалі за газотранспортну систему, яку вони будували? Чому сьогодні в 10 разів здирають шкуру зі звичайної людини. 84 мільярди гривень сьогодні заборгованість по ЖКГ. Хто буде погашати цей борг, коли буде реструктуризація? А коли когось позбавлять цих грошей по сплаті, що вони будуть говорити рідним і близьким?
Схаменіться, будь ласка. Ще раз передаю вам привіт з Луганщини та Донеччини, де електроенергія коштує в 4 рази більше, ніж у Києві. А також і транспортування газу по тих трубах, які будували люди.
Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи (реєстраційний номер 4578-1). Готові голосувати?
Прошу підтримати та проголосувати.
17:08:02
За-284
Рішення прийнято.
Наступне питання – це проект Закону про внесення змін до статті 128...
Можемо голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 128 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей набуття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб статусу цивільного позивача (реєстраційний номер 4547). Готові?
Прошу підтримати та проголосувати.
17:08:48
За-267
Рішення прийнято.
І крайнє питання, реєстраційний номер 4367. Теж без обговорення? З обговоренням? 2 фракції, в тому числі "Слуга народу".
Заперечення. Ви не чуєте, ще раз вам повторю, ваші колеги в тому числі.
Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про розгляд законопроекту 4367, 4367-1 за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.
17:09:40
За-248
Рішення прийнято.
До слова запрошується народний депутат України Гетманцев Данило Олександрович.
17:09:53
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Шановні колеги, користуючись нагодою, хочу почати з привітання працівників банківської сфери з професійним святом! Нехай завжди водяться гроші і нехай таланить по життю!
Ми як суспільство, як держава заплатили надто високу ціну за стабільність банківської системи, яку маємо сьогодні, в 2015-2017 роках під час так званого "банкопаду". Але 3 роки поспіль у нас з вами є прибутковою банківська система і лише 2 банки минулого року визнані неплатоспроможними.
Ми пройшли перший етап стабілізації банківської системи і зробили це на користь клієнтів банку, тих людей, які держать в банках свої гроші на депозитних рахунках. Тепер ми перейшли до другого етапу. Ми повинні привести наше законодавство у відповідність до законодавства Європейського Союзу, імплементувати європейські норми до нашого законодавства. Це стосується усунення правових прогалин для забезпечення управління ризиками в банках, впровадження буферів капіталу, а також нової структури банківського капіталу. Ми повинні запровадити Директиву 2013/36 та Регламент 575 (ЄС).
Також законопроектом пропонується встановити додаткові вимоги до членів ради та правління банків, посилити відповідальність ради банків, вдосконалити систему управління ризиками, а також надати право Національному банку вимагати зміни персонального складу ради, правління банку, якщо поточний склад таких органів не забезпечує банківську стабільність.
Зміни встановлені на стабільність банківської системи і відповідність законодавству ЄС. Прошу підтримати.
Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
17:11:48
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую, Данило Олександрович.
До слова запрошується автор альтернативного законопроекту – народний депутат України Олександр Дубінський. Будь ласка.
Немає автора законопроекту, тоді я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Іванчука Андрія Володимировича. Будь ласка.
17:12:23
ІВАНЧУК А.В.
Добрий вечір, шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики 28 квітня 21-го року розглянув два законопроекти – 4367 та 4367-1, альтернативний. Щоб не займати лишній час, дорогі друзі, я коротенько повідомлю просто про рішення комітету. Ми прийняли одноголосне рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу в першому читанні і також доручити Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні зазначеного законопроекту у відповідності до частини першої статті 116 врахувати всі рекомендації, які були нами отримані під час розгляду його в першому читанні.
Тому дуже прошу підтримати за основу в першому читанні даний законопроект 4367.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати, я так розумію? Прошу записатися: два – за, два – проти.
Народний депутат Брагар Євген Вадимович, фракція політичної партії "Слуга народу".
17:13:49
БРАГАР Є.В.
Прошу голосувати без обговорення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Железняк Ярослав Іванович, фракція політичної партії "Голос".
17:14:00
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Законопроект, щоб ви розуміли, тільки порівняльна таблиця 197 сторінок. Але, звичайно, ми підтримуємо за основу. І будемо доопрацьовувати до другого читання.
Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
17:14:17
ГОЛОВУЮЧА. Южаніна Ніна Петрівна.
17:14:25
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, сьогодні насправді в День банківського працівника, я вважаю, ви їм підносите чи даруєте не дуже гарний подарунок, якщо не назвати це іншими словами. Я зі стриманим оптимізмом відношусь до тих норм, які зараз запропоновані. Дуже великий проект закону. Ви маєте, мабуть, усі на електронній пошті зауваження НАБУ, звернення професійної спільноти і окремих банків щодо критичних питань, які є в цьому проекті закону. Мені здається, що ви маєте знати основні хоча би ризики, які можна зараз вам назвати, оприлюднити. Це надання НБУ права обмежувати або припиняти здійснення окремих банківських операцій, вимагати від власника істотної участі в банку, відчуження його акцій, якщо є підстави вважати, що дії банку можуть мати негативний вплив, встановлювати підвищення і значення економічних нормативів для банку з урахуванням розміру величини ризиків банку, які розраховуються НБУ, керуючись власним професійним судженням. Це я називаю саме ті норми, які носять дискреційний, регуляторний вплив. Не будемо говорити про всі: втручатися до складу органів управління банку без підтвердження фактів неефективності їх діяльності; безапеляційного визнання фізичних або юридичних осіб пов'язаних з банком особами, операції з якими можуть бути обмеженими з накладанням на наступний день штрафних санкцій; під час перевірок банків вільного доступу до усіх приміщень банку, а також вимагати виготовлення для виносу за межі банку копій документів, що несе ризик розкриття банківської таємниці.
Я би просила все-таки всіх ознайомитися спочатку з величезним текстом із загрозами, які вони додадуть до існування банківської системи. Зверніть увагу, саме по яким напрямкам зараз працюють банки, а потім будемо говорити, чи ці проекти законів додадуть нам можливостей, чи ще більше скоротять…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.
17:16:39
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, автори законопроекту 4367 вказують, що цей закон забезпечить стабільну та ефективну роботу всієї банківської системи. Я хочу висловити позицію команди "Батьківщина", що ми маємо суттєві і принципові зауваження до цього законопроекту. Насамперед деякі його положення на пряму суперечать Конституції України. Наприклад, відтепер рішення Національного банку України за цим законопроектом матимуть зворотну дію у часі, шановні колеги.
Наступна річ. Хочу привернути увагу всіх, що за цим законопроектом пропонується, що кошти державного бюджету будуть виділені всім колишнім працівникам Нацбанку на послуги адвокатів, на надання правової допомоги. Шановні колеги, давайте може підемо дальше? Виділимо правову допомогу всім тим, хто колись працював в "Нафтогазі України" і сьогодні переслідується законом. Тим, хто працював "Укрзалізниці". До речі, дехто з колишніх керівників сьогодні переслідуються правоохоронними органами Польщі.
Шановні колеги, ми вважаємо, що комітету слід звернути увагу на ці зауваження, і у разі ухвалення у першому читанні, до другого допрацювати, щоб насправді цей законопроект мав сформований правовий статус. В іншому разі, ми ним банківську сферу зводимо до правового нігілізму.
Через те фракція "Батьківщина" утримується при голосуванні в першому читанні і будемо вносити правку до другого, щоб він був більш зважений комплексний документ.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляк Антон Едуардович, після цього голосуємо.
17:18:48
ПОЛЯКОВ А.Е.
Дмитро Олександрович, Поляков Антон Едуардович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Антон Едуардович Поляков. Вибачте.
ПОЛЯКОВ А.Е. Я хочу ще раз наголосити, ми вчора подібний законопроект з цієї сфери розглядали з вами. Це чергове порушення, по-перше, Конституції України. По-друге, ви знову наділяєте Нацбанк надповноваженнями. Ви прислухайтесь, те, що казали до цього мої колеги, адже це дійсно так, як є. І те, що введення основним проектом нового виду санкцій НБУ по відношенню до банків, вимога до власника банку примусово продати належні йому акції. Ви розумієте, це коли фіскали заставлять продати бізнес будь-якому підприємцю в Україні, так і банки. І це загрожує всім клієнтам, всім у кого є платіжні картки, кредити, тому що одного разу ви проснетесь зранку і окажеться, що у вас кредит вже не в вашому банку або ваша зарплатня не буде виплачена, тому що ви клієнти всіх банків, а Нацбанк буде мати надповноваження і навіть через суд ви не зможете цього відмінити. Будь ласка, не голосуйте за цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Всі. Тоді переходимо до голосування.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання, згідно з частиною першою статті 116 Регламенту Верховної Ради України, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питання організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи (реєстраційний номер 4367).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
17:20:56
За-258
Рішення прийнято.
Позачергове засідання Верховної Ради оголошую закритим.
Дякую всім.