ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

27 січня 2021 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:02:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, запросіть народних депутатів України до зали, підготуйтесь до реєстрації.

Шановні колеги, поки збираються народні депутати, я хотів би привітати сьогодні з днем народження Володимира Васильовича Захарченка, народного депутата України. Побажати успіхів, досягнень, нових перемог і всього найкращого вам і від себе особисто, і від колег.

Шановні колеги, готові реєструватись? Як завжди, нагадую: реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки або першої зліва. Прошу реєструватись.

 

10:05:17

У залі зареєстровано 237 народних депутатів України. Пленарне засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, хвилинку уваги, будь ласка. Шановні колеги! Сьогодні Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, 76 років тому в цей день був звільнений концтабір Освенцим. Ті, хто перебував там, пройшли такі випробування, з якими не дай Боже комусь в цій залі і в усьому світі зіткнутись. Це не один табір, їх було багато, і багато людей віддали життя за те, що відстоювали свої переконання, за те, що належали до тієї чи іншої віри або до тієї чи іншої нації. Ми повинні пам'ятати уроки історії і робити все, що залежить від нас, щоб, не дай Боже, такі події колись відбувалися в світі і в Україні.

А зараз пропоную згадати всіх загиблих хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу ми маємо 30 хвилин на виступи від народних депутатів України з оголошенням заяв, внесень пропозицій та повідомлень. Будь ласка, запишіться на виступи від народних депутатів України.

Нестор Іванович Шуфрич.

 

10:08:12

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, нібито все тихесенько, нібито все гаразд, під Верховну Раду ніхто не прийшов, і всі радіють, але це не означає, що люди сліпі, все прощають. Перший дзвіночок ви отримали вчора, шановні "Слуги народу", які вже народу давно не слуги, це рейтинги, які опублікував КМІС. Ви знаєте, от розтаяла та надія, з якою люди поставилися до вас якихось півтора року тому, да навіть рік тому. Четверте місце, 11 відсотків підтримки – оце оцінка людей того, що ви наробили за рік.

На першому місці стала наша партія "Опозиційна платформа - За життя". Наша принципова позиція відстоювання реальних інтересів людей, розуміння реальних проблем і пропозиція шляхів виходу з них оцінена людьми. Скільки разів ми не тільки критикували рішення щодо унеможливлення підняття тарифів при такому рівні доходів наших громадян. Але ж коли ми говорили про неможливість підняття тарифів, ми і показували шляхи вирішення проблеми.

Перше – це газ національного видобутку. Підкреслюю, той, який належить народові України. Ми на 90 відсотків сьогодні в змозі власними ресурсами забезпечити потреби наших громадян. Не бізнесу, а громадян, які є володарями надр нашої країни, а значить і газу.

Собівартість видобутку разом з мінімальними необхідними податками –  2 тисячі 200 гривень. Оце є ціна за газ для наших громадян. І це було тоді, коли за цей сектор відповідали ми і один із наших  лідерів Юрій Бойко, саме він відповідав за те, щоб ціна на газ була реальною, доступною для людей, власного національного видобутку.

Влітку закупили газ менше ніж за 100 доларів за тисячу кубів. Чому зараз навіть при цій нібито зниженій ціни пропонуєте втричі дорожче? Ми сьогодні вимагаємо справедливого ставлення до людей, справедливої ціни на життя, саме на життя для тих, слугами кого ви сьогодні називаєтесь. Ви сьогодні грабуєте людей, а не служите їм, і люди вам дали відповідну оцінку.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.

 

10:11:27

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні виборці! Вчора ми з вами слухали звіт Прем'єр-міністра щодо і цінової політики, і тарифної політики, яка є на сьогоднішній день, яка фактично збурила суспільство.

Перше. Ми маємо з вами розуміти, що ми отримали у січні місяці рекордні ціни на газ в історії України, а також інші тарифи на житлово-комунальні послуги. У нас тільки в січні місяці 9 тисяч 875 гривень – базова ціна на газ, є ще тариф на доставку. В окремих регіонах ми отримали ціни на газ від 10 до 12 тисяч гривень за тисячу кубів.

Ще один важливий момент. З 1 лютого до 1 квітня на 2 місяці тимчасово встановили ціни: 6,99 плюс 1 гривня 79. Це означає, що ціна на газ все одно буде 8 тисяч 800 гривень за тисячу кубів, а це більше ніж у ваших попередників, у яких було 8 тисяч 550 гривень.

Ще один важливий момент. Національна комісія, що здійснює регулювання енергетики і комунальних послуг, збільшила тариф на виробництво теплової енергії в середньому по країні до 30 відсотків. Це означає, що збільшиться тариф на опалення в усіх регіонах України. А це означає, що той тариф, який на сьогодні є, наприклад, у Києві – 38,55, буде збільшений мінімум до 50 гривень за квадратний метр, що теж є неприпустимим.

Також звертаю вашу увагу, що я до вас неодноразово з цієї трибуни звертався щодо неможливості ліквідації пільгового тарифу на електричну енергію до 100 кіловат/годин за 90 копійок. На сьогодні він ліквідований, і ми маємо 1 гривню 68 сплачувати абсолютно усі: і люди з мінімальним фіксованим доходом, і інші. Тому з цієї точки зору важливо, щоб уряд і монобільшість пропонували не лише унеможливлення зростання ціни на газ, але й повернення пільгових категорій і пільгової категорії до 100 кіловат/годин або 150, як це було раніше, на електричну енергію.

Ще один важливий момент. Наша фракція запропонувала законопроекти ще рік назад для того, щоб знизити, і відповідні формули: ціну на газ – до 2,5 гривні за тисячу кубів, за куб точніше, і 4,7 гривень за куб газу.

У першому випадку ми пропонуємо знизити плату за користування надрами для газу, який йде на потреби населення. Якщо закупівельна ціна газу 2,841, ми одразу знімаємо 1 тисячу 400 гривень, це вже буде зменшена ціна, або ПДВ – мінус 20 відсотків. Нагадаю, ви знижували ПДВ аграріям, кіно і іншим, це реальні фіскальні інструменти для того, щоб понижувати ціни на газ і похідні тарифи на опалення і гаряче водопостачання.

І найважливіше. Прямі поставки газу – мінус 25 відсотків. Давайте відійдемо від формул "Дюссельдорф" і "Роттердам", ми не маємо  таких  заробітних плат для того, щоб збільшувати людям тарифи до цих показників.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пушкаренко Арсеній Михайлович.

 

10:14:45

ПУШКАРЕНКО А.М.

Доброго дня, шановний спікер, шановні колеги! "Щоб не плакать, я сміялась" – саме такі слова Лесі Українки, нашої великої поетеси, можна використати сьогодні, дивлячись, як Житомирщина підготувалася до 150-річчя з Дня народження нашої великої поетеси, який ми маємо визначати 25 лютого. Вже менше ніж за місяць ми мали би всі зібратися у Новоград-Волинському, в тій садибі, в якій вона народилася, і відзначити цю велику пам'ятну дату для кожного українця.

Але що ми побачили, коли з колегами і з головою обласної ради Житомирщини Володимиром Федоренком приїхали у Новоград-Волинський? Що в родині і садибі Лесі Українки, де вона народилася, де була її родина, де вона проводила дитинство, чиновники не спромоглися зробити нічого. Але при цьому спромоглися освоїти майже 2 мільйони грошей. Мала відбутися реконструкція, ремонт цієї садиби для того, щоб уже всі ми найближчим часом з нашими родинами з усіх куточків України могли відвідати і побути кілька годин там, де народжувалася і формувалася Леся Українка.

Але натомість – я не слідчий, щоб заявляти, що ці кошти були вкрадені, – ми побачили, що ніякої реконструкції там не відбулося. Більше того, експозиція, яка мала бути зроблена, навіть не відбувся тендер. Чому? Тому що чиновники не змогли між собою домовитися і поділитися, хто ж буде це робити і хто ж буде це освоювати.

На нараді в обласній державній адміністрації ми почули, що з 24 пунктів підготовки виконано тільки два.

Це ганьба сьогодні для Житомирщини і для всіх нас.

Тому я звертаюся до голови Житомирської обласної державної адміністрації пана Віталія Бунечка з вимогою звільнити Максима Обшту, директора департаменту культури, який провалив підготовку до святкування 150-річчя з дня народження Лесі Українки.

Я звертаюсь до Житомирської обласної ради прийняти кадрове рішення по директору обласного краєзнавчого музею і музею в Новоград-Волинському Лесі Українки і хочу зазначити, що ми не дамо сьогодні, щоби ця дата не була відзначена на достойному рівні.

Тому ми з головою обласної ради Володимиром Федоренком звернулися до народного художника Анатолія Гайдамаки і сьогодні власними зусиллями, без бюджетних коштів ми виправляємо цю ситуацію, і 150-річчя з дня народження Лесі Українки буде відзначено на достойному рівні. Але винні мають понести відповідальність за цей провал і за цю ганьбу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скорик Микола Леонідович.

 

10:18:04

СКОРИК М.Л.

Скорик, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Шановний пане спікеру, шановні колеги, шановні громадяни України! Вчора в цьому залі був ухвалений так званий Закон про народовладдя в Україні, який за своїм змістом абсолютно не є Законом про народовладдя. Ви вирішили, що таким чином, я звертаюсь в першу чергу до представників влади, ви зможете питати у народу України що його турбує і як вирішувати ті чи інші питання життєвоважливі для країни і для наших громадян.

Я думаю, що вам потрібно повернутися на рік, два тому і згадати ваші передвиборчі обіцянки. Ті вибори, президентські вибори і парламентські вибори, фактично були референдумом з українським народом, чого вимагає український народ і чого він очікує від нової влади. Це було питання миру, це було питання зниження тарифів, це було питання активізації економічного життя нашої держави, це було питання соціального захисту наших громадян.

Жодної з цих передвиборчих обіцянок, на жаль, ви не виконали. І те питання, яке зараз стоїть особливо гостро – питання тарифів, ви повинні зрозуміти, що люди просто не в змозі виживати.

Чесно кажучи, ви знаєте, мені було дуже соромно чути вчорашній виступ Прем'єр-міністра України. Я вважаю, що ні за формою, ні за змістом це не є промова Прем'єр-міністра України, тому що я думаю, що пан Шмигаль має згадати, що він є головою виконавчої влади в державі, і він має не просто писати пости в Фейсбуку зі своєю якоюсь точкою зору, як вирішувати ті чи інші питання в державі, а це має бути вирішено.

Тільки що мої колеги по фракції "Опозиційної платформи – За життя" чітко сказали ті шляхи, якими має бути вирішене питання тарифів. Це дійсно повернення до ціни собівартості газу українського видобутку, і знову ж таки, я згадаю, в цьому залі, коли один з попередників нинішнього Прем'єр-міністра пан Гройсман, коли його питали, чому не можна встановлювати ціну на рівні собівартості, він говорив, що "ми будемо вкладати в нові родовища". Ми повинні вкладати в те, щоб підвищувався видобуток українського газу.

Зараз ви призначаєте, плануєте на цьому тижні призначити людину першим віце-прем'єром – міністром енергетики, який відповідав за цю сферу. У нас не тільки не підвищився, а фактично знизився видобуток власного газу і немає ніяких нових родовищ за ці роки.

Ми маємо зрозуміти, що для того, щоб знизити ціну на газ, ми маємо визнати перед українським народом, що, крім газу власного видобутку, є російський газ і ніякого іншого, і ніякий європейський газ ми не купуємо, ми переплачуємо так званим європейським партнерам за нього, а в дійсності ми купуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

10:21:31

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Доброго дня, шановні колеги. Ви знаєте, що вчора був прийнятий Закон про референдум. Ну, за нашими експертними оцінками, по цьому Закону про референдум звичайні люди в країні ніякого референдуму провести не зможуть, тому що там бюрократичні процедури такі, які не дозволять людям це зробити. Але люди в цій ситуації не самотні.

Я хочу зараз зробити заяву про те, що наша команда практично з завтрашнього дня стає пліч-о-пліч із суспільством, і ми ініціюємо разом з народом проведення референдумів з п'яти питань.

Питання номер один – це український газ і  атомна електроенергія з 30-відсотковою рентабельністю віддати громадянкам України.

Друге питання – це питання землі, "ні – продажу сільськогосподарської землі".

Третє питання. Це стосується  продажу стратегічної власності: наших газопроводів, наших  залізниць, "Укрпошти" і так далі. Ми не дозволимо вам це зробити, чого б ви для цього не намагалися задіяти.

Четверте питання – це про марихуану. Ми запитаємо у людей, чи готові вони легалізувати наркотик достатньо важкий в Україні.

І останнє, п'яте питання – про гральний бізнес.

Я хочу закликати зараз всі політичні сили, які не розділяють разом з народом цю політику, яка зараз проводиться. А ви розумієте, що якщо 70 відсотків людей сьогодні по всіх опитуваннях всіх рейтингових агентств, агенцій вважають, що країна рухається в невірному напрямку,  це означає, що рішення приймаються проти волі народу. Тому поганий Закон про референдум прийнятий, але ми як пробійна сила разом з народом спробуємо по п'яти питаннях провести референдуми. І я хочу запросити всі політичні сили, які поділяють необхідність проведення  цих референдумів, об'єднати зусилля.

Скажіть, будь ласка,  скільки  політичні баталії, протистояння, дрязги, склоки будуть суттю української політики? Треба цьому покласти край.  І якщо ми зможемо на Сході, на Заході, в Центрі об'єднати людей і запитати у них по цих п'яти питаннях відповіді, ми вже вирішимо значну частину тих проблем, які Україну позбавляють майбутнього, а людей – щасливого життя. І тому ми відкриті до дискусій, до об'єднання зусиль, до спільної роботи.

А до людей я зараз звертаюся. Ви не самотні. Ми без референдумів будемо пробивати ваші інтереси, а референдуми можуть поставити крапку на всьому тому беспределе, який уже останні 7 років в Україні відбувається. І тому діємо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобровська Соломія Анатоліївна.

Леся Володимирівна Василенко.

 

10:24:46

ВАСИЛЕНКО Л.В.

Доброго ранку, колеги і всі українці, які зараз спостерігають за тим, що діється в державі. А діється от що.

Наш уряд далі продовжує гратися у небезпечні перестановки, які не мають нічого спільного із забезпеченням інтересів громадян і мають все спільне із забезпеченням нездорової жадоби чиновників до посад і грошей, які можна на цих посадах заробити. А тільки так можна пояснити логіку передачі управління українськими лісами, ріками, водоймами і рибними ресурсами з вже, слава Богу, працюючого Міністерства екології до тільки-тільки створеного Міністерства аграрної політики, яке ще рік точно буде займатися кадровими розстановками і чим завгодно, але точно не своїми прямими функціями з формування державної політики.

Треба зрозуміти одне: підпорядкованість Держлісагентства, Держводагентства та Держрибагентства Міністерству захисту довкілля –  це не просто так чергове рішення "пальцем в небо", це втілення одного з небагатьох стратегічних бачень розвитку нашої держави. Сьогодні першочергова мета цих трьох структур – забезпечити охорону, сталий розвиток і відтворення водних, лісових і земельних ресурсів, дбати про біорізноманіття. А все для чого? Та щоб в країні людям було чим дихати і що пити, щоб повітря і вода були не такими отруйними.

Робота цих трьох агентств, безумовно, тісно пов'язана з діяльністю Міністерства довкілля, так само, як це є в більшості країн Європейського Союзу, на які ми рівняємося. І більше того, екологізація водокористування, лісництва і ще цілої низки процесів в країні –  це євроінтеграційні умови, які ми ще хоч якось почали виконувати сьогодні.

Повернення водного, лісового і рибного агентств до Міністерства аграрної політики –  це крок в радянське минуле, який чомусь так хоче зробити уряд. Адже саме в Радянському Союзі лісами і водою займалися структури, які не мали нічого спільного з їх збереженням і мали все спільне з експлуатацією природи як найдешевшого товару. В сумному історичному минулому у нас було, наприклад, Міністерство лісової целюлозно-паперової та деревообробної промисловості. Де тут збереження лісів, де тут про їх відновлення? А ніде. І так буде і зараз, якщо ця передача і це підпорядкування таки відбудеться.

І давайте про наслідки, бо вони завжди є. У сфері екології вони проявляються, правда, не зразу, але позначаються дуже болісно на нашому житті і нашому здоров'ї, на житті і здоров'ї наших дітей. Так от наслідком безграмотного управління природними ресурсами стали минулорічні паводки, які затопили Західну Україну і завдали збитків 4 мільярди гривень українцям та державі.

І зараз, колеги, дуже очевидна ситуація, коли чиновники просто граються в перестановку пасочок з посадами. І я звертаюся сьогодні до Прем’єра, я сьогодні звертаюся до всього Кабміну і до вас: давайте зупинимо цей злочин, давайте зупинимо цю передачу, яка не має статися.

Я вам дякую за увагу і бажаю всім нам плідного дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павлюк Максим Васильович.

Артем Геннадійович.

 

10:28:08

ДМИТРУК А.Г.

Шановні колеги, шановний пане Голово, шановні українці! Вчора ми говорили про страшні події у Харкові. На жаль, подібна трагедія відбулась в Одесі ввечері 17 січня: спалахнула пожежа у будинку на вулиці Посмітного, де був розташований хостел. Внаслідок загинуло двоє людей та ще двоє були направлені до лікарні. Більше десяти людей, які були евакуйовані, залишились без своїх речей. Після евакуації людей направили до іншого готелю, але вже цього ж дня о 12-й годині люди залишились на вулиці без речей, їжі та коштів для існування. З представниками місцевої влади людям зв'язатися не вдалося.

Нагадую, що саме в цей період в Україні було надзвичайно холодно. І ми можемо собі уявити, як відчували себе люди, які тільки декілька годин тому вийшли з палаючого будинку та залишились без речей, їжі та коштів. Але дякуючи небайдужим одеситам, евакуйовані люди зараз мають тепло, житло та захист.

Вражає не лише бездіяльність місцевої влади, а й гострий язик мера, який заявив, що хостел на Посмітного – це був бордель, тому людям, які були там, які постраждали, допомагати він не буде.

Нагадую, що минулого року після пожежі в коледжі економіки Труханов агресивно спілкувався з волонтерами, пропонуючи їм схуднути. Напевно, це інноваційний підхід вирішувати надзвичайні ситуації у місті – говорячи якусь маячню та ображаючи людей.

Табір "Вікторія", готель "Токіо Стар", коледж економіки, хостел на Посмітного – 40 загиблих та сотні постраждалих. Скільки ще смертей потрібно, аби змусити місцеву владу на чолі з Геннадієм Трухановим почати виконувати свої прямі обов'язки, а не лише грабувати та набивати власні кишені?

Дякую всім громадським організаціям, волонтерським рухам, які у скрутні становища в Одесі допомагають людям.

Шановні колеги, зараз я пропоную вшанувати хвилиною мовчання загиблих у пожежі в Харкові та в Одесі.

(Хвилина мовчання)

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

10:30:50

ГНАТЕНКО В.С.

Шановні депутати, шановний головуючий! 49 виборчий округ, Донецька область, Гнатенко. Вчора ми всі разом чули доповідь Прем'єр-міністра, як гарно в нашій країні іде боротьба з COVID-19. І це черговий піар, який сьогодні пропонує нашому народу України влада.

Ми знаємо, що Україна – одна з найотставших країн, яка ще не почала вакцинацію в нашій державі. І це єдина країна в Європі, яка зупинилась на останньому місці з цього питання. По сьогоднішній день, ми знаємо, що в Ізраїлі вже майже 30 відсотків проведено вакцинації серед своїх громадян.

І ще найгірше, що наших українців вже безкоштовно почали вакцинувати в Польщі. Тоді питання до нашого уряду: де ж ми знаходимося сьогодні, якщо в нашій країні  взагалі ще нема ніякої вакцини.

В програмі нашого уряду запропоновано за  два наступні роки, за 2021-2022 роки, провести 50 відсотків вакцинації населення України. А що ж буде з іншими і коли вони взагалі отримають свою дозу вакцини? Як ми зможемо це питання пояснити пенсіонерам, які чекають, можливо, останні роки цієї вакцини, щоб вийти на вулицю? Що ми скажемо інвалідам? Що ми скажемо тим, хто сьогодні виконує на своїх постах, лікарям, поліцейським та іншим, котрі виїжджають на зустріч з людьми, коли ж ми зможемо надати їм  ту вакцину, яка, можливо, збереже їх життя і їх здоров'я?

Взагалі, я так думаю, що питання всіх нас, питання депутатів Верховної Ради, - підштовхнути  Кабінет Міністрів для вирішення  цього питання, щоб ми в цьому році майже 50 відсотків вже провели вакцинацію серед населення України. Тоді народ почує нашу небайдужість парламенту до нього, і я думаю, що ми зможемо зберегти життя не однієї сотні українців і надати можливість людям виходити на вулиці і спілкуватися вільно  один з одним.

Дякую за підтримку. Сподіваюся, що ми почуємо один одного.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:33:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Качура, будь ласка. Олександр Качура.

 

10:33:23

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, я зараз тримаю платіжки, які мені надсилають люди і які обурили все українське суспільство. Люди, коли обирали новий парламент, вони думали, що хоч трошки стане краще жити. Багато хто з політиків і чиновників вони встигли відпочити на курортах, але діти і онуки звичайних людей вони не мають хліба. Пенсіонери вони забули вже, які на смак молоко і м'ясо, вони не можуть собі купити елементарного, вони не можуть купити собі ліків. В той час, коли в деяких країнах під час карантину повністю звільняють від сплати комунальних послуг людей, наш уряд піднімає тарифи. І тільки після тиску депутатів від партії "Слуга народу" і втручання особисто Президента встановили так звану вартість начебто ринкову 6,99. Притому, що на думку експертів, реальна вартість газу за куб 3 гривні, реальна вартість кіловат електроенергії – не більше ніж 50 копійок. Країна,   яка раніше експортувала електроенергію, докотилася до того, що ми в минулому році вимикали енергоблоки електростанцій ядерних, до чого ми вже дійшли. Ми не повинні мовчати.

Я звертаюся до депутатів політичної партії "Слуга народу", до депутатів від різних політичних партій. Разом з колегами ми зареєстрували постанову 4581, підписали її депутати від всіх політичних фракцій, яка передбачає приведення тарифів у відповідність до реалій, до тих, які можуть сплачувати люди, встановлення і повернення пільг на тарифи, і повний аудит. Люди повинні знати, яка реальна є ціна газу власного видобутку, люди повинні знати, як формується тариф, як формується тариф на транспортування газу.

Люди не можуть достукатися до чиновників. Тому я хочу вам зачитати декілька листів, які мені надсилають українські громадяни, виборці.

Сергій Миколайович із Сум. "1 тисяча 800 –  пенсія, 680 – на трубу, 2 тисячі 500 віддати за газ. Як жити? У зв'язку з тим, що подорожчають комунальні послуги, подорожчають і всі продукти харчування, подорожчає хліб".

Олена Володимирівна з Херсона. "Я інвалід ІІ групи. Опалення електричне, зимувала на кухні. Нещодавно сильно перехворіла на коронавірус. Після купівлі ліків нічого не залишається, навіть на їжу. Не знаю, чи доживу до літа".

Колеги, треба боротися з монополістами, треба боротися з олігархатом всім. І, знаєте, Шмигаль сказав, що він начебто долає залишки якогось радянського такого тарифоутворення. Так я скажу, що якщо не відбудеться зараз відновлення соціальної справедливості, люди демонтують і Шмигаля, і уряд, і разом з ним весь склад парламенту дев'ятого скликання.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:36:33

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арешонков Володимир Юрійович.

 

10:36:36

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Володимир Арешонков, депутатська група "Довіра", Житомирщина. Шановні колеги, шановні українці! В останні дні достатньо активно обговорюються ті теми і ті напрямки розвитку країни, якими буде опікуватись Верховна Рада, уряд в 2021 році. Депутатська група "Довіра"  безперечно підтримує те, що питання встановлення миру в нашій державі, тарифно-цінова політика, судова система і її реформування, et cetera, et cetera, тобто є цілий ряд важливих тем, які абсолютно нами підтримуються.

Але скажіть мені, чи звучала тема, яка є по-справжньому пріоритетною для нашої країни, яка здатна забезпечити спроможність наших громадян бути лідерами в світі, я маю на увазі тему розвитку системи освіти і науки. На жаль, нинішній уряд, як і попередні, абсолютно недостатньо уваги приділяє даному питанню. Я зараз не буду говорити в цілому про ті проблеми, які є, я зосереджу увагу лише на одному аспекті. Питання йде про реалізацію одного з напрямків тієї потужної реформи системи освіти, яка була запропонована ще на початку 2000 років, яку розпочинало міністерство під проводом Василя Кременя, яка була пов'язана з децентралізацією системи освіти, яка була пов'язана з демократизацією тих процесів, які мають проходити в школі, підняттям заробітної плати для освітян і таке інше.

Сьогодні занепокоєння, останній тиждень, серед батьків, громадськості викликають питання одного з напрямків цієї реформи, а саме функціонування старшої профільної школи. Мова йде про діяльність спеціалізованих навчальних закладів, таких, як гімназії і ліцеї. Мова йде про долю старшокласників, учнів 10-11 класів, які з цього року мають продовжити навчання саме в цих спеціалізованих навчальних закладах. Чи готові сьогодні наші регіони України для того, щоб мати справжні профільні ліцеї для навчання учнів. Беру на себе сміливість сказати, що ні, на жаль, всі попередні роки активно цією роботою не займалися.

Тому сьогодні завдання і для міністерства профільного, і для органів самоврядування, новостворених громад – зосередити свою увагу, підключити всі ресурси для того, щоб створити такі повноцінні навчальні заклади. Зараз вноситься законопроект, який спрощує ці типи. Пропонується скоротити кількість класів, ще щось спросити. Давайте тоді взагалі відмовимося від цих типів навчальних закладів, це неправильно. А забезпечити умови для навчання учнів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Час на виступити вичерпаний.

Надійшла заява про перерву з заміною на виступ від "Довіри"… Хто буде доповідати? Від "Довіри" і "Голосу"? І "Європейської солідарності".

Марія Миколаївна Іонова.

 

10:40:11

ІОНОВА М.М.

Шановний пане головуючий, шановні українці, шановні колеги! Вчора влада Зеленського пообіцяла українцям розпочати вакцинацію вже з лютого. Але лютий – за чотири дні. І ми розуміємо, що чуда не станеться. Резервація вакцин, їх реєстрація, закупівля, підготовка кампанії вакцинації, логістика в регіонах –  всі ці стадії провалені. І тільки ми чуємо анонси, теорію, обіцянки.

Вакцина – це не фетиш, вакцина – це шанс. Шанс до повернення, до нормального життя, на повноцінну роботу малого і середнього бізнесу, садочків, шкіл, готелів, ресторанів, це відкриття кордонів. І чим раніше буде вакцина, тим більше життів буде збережено.

Влада змінює покази кожний день. Ми чуємо різні цифри від Зеленського, від Прем'єра, від міністра, від Головного санітарного лікаря. Вони між собою комунікують? Можна нормально одну єдину цифру і підтверджену це документами? Покажіть ці документи, що ви законтрактували, яку кількість вакцин.

Штаб боротьби з COVID-19, який очолює Зеленський, там ще окрім нього хтось залишився? І хотілося б почути звіт цього штабу, як так сталося, що Україна – єдина країна в Європі, яка не розпочала вакцинацію,  не закупили і не почалося щеплення. Хто несе відповідальність? Тому що в інших країнах і уряди, і прем'єри, і Президенти вони боролися за резервацію достатньої кількості вакцин для своїх громадян. А в нас боролися, може, за те, яка прокладка буде це робити?

Поки влада без кінця обіцяє, але нічого не роблять, хворіють тисячі українців. І ми з вами знаємо, що статистика офіційна просто дуже сильно занижена, як і смертність. І ці всі жертви коронавірусу, вони є жертви влади.

Ми вимагаємо від влади внятну стратегію по боротьбі з COVID, широке тестування, захист лікарів, контроль за тими, хто перебуває на самоізоляції, доступна вакцина, кримінальна відповідальність за зловживання вакцинами. І в кінці кінців нехай Зеленський і його уряд  чітко заявлять, що не буде закуплена ані російської вакцини, ані російського газу від країни-агресора.

"Європейська солідарність" вже рік пропонує план Порошенка по боротьбі з COVID, аби всі медики отримали надбавки до зарплати, аби всі, хто працюють з ковідними пацієнтами, отримали не одну зарплату, а три. Ми пропонуємо збільшити в бюджеті кошти на вакцинацію і негайно розпочати просвітницьку програму за щеплення, інакше Україна надовго опиниться за новим ковідним муром.

Ви знаєте, вже рік прогресують зелені такі галюцинації у владі, коли вихваляються досягненнями, які інші і люди їх не бачать.

Думайте, шановні колеги!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Надійшла ще одна заява про перерву із заміною на виступ.

Соломія Анатоліївна Бобровська.

 

10:43:13

БОБРОВСЬКА С.А.

Соломія Бобровська, фракція "Голос". Насправді в мене питання і звернення і до пана Президента, і до вас, колеги з монобільшості: скажіть, будь ласка, чи немає в нашій державі проблем, окрім доріг, коронавірусу, медицини, проблем з тарифами, з екологією, агрополітикою, референдумом і так далі, окрім як армії і добровольців? Скільки можна тероризувати і займатися ветеранами, і займатися посадками людей, які захищають ваші "п'яті точки", які сидять тут, у Верховній Раді? Підкажіть мені, будь ласка.

До чого я веду? Я хотіла би, до речі, дуже побачити завтра, на першу годину дня і в п'ятницю, шановні колеги з монобільшості, на судах, які ви брали на поруки не лише Ріфмастера, а ще одну дівчину, яка була добровольцем у 14-му році в "Правому секторі", а далі була в Українській добровольчій армії, чий чоловік є лейтенантом Збройних Сил України, прийти і взяти на поруки. Тому що ті речі, які відбуваються, коли жінка, яка неодноразово була запідозрена за начебто схожістю з терористкою, яка справді конвоювала наших військових в так званій республіці на три букви, захистили і ставлять в черговий раз в положення, коли її підозрюють в кримінальних справах і на виході з Міністерства ветеранів затримують і везуть в СІЗО вночі, не давши нікому бути присутнім на цьому судовому засіданні, садять на два тижні за грати, а тепер лише відбувається апеляція. Скажіть, будь ласка, чи це нормально, коли схожіть показує нуль відсотків між тією жінкою і нашою, яка служить, яка служила і воювала.

Мені здається, що ці речі є абсолютно неприпустимі. І я запрошую всіх на суд завтра о першій десять в Солом'янський суд апеляційний і далі по Ріфмастеру  в п'ятницю, який, до речі, до вашого відома, сидить більше ніж 400 днів в СІЗО. Захистіть, будь ласка, честь не лише їхню, але і свою. Тому що мені здається, що коли Головнокомандувач, який би мав би мати за свій перший функціонал захист свого війська, його честі і гідності, яке стоїть за його спиною, мав розвернутися до суспільства і пояснити, що відбувається не так з нашими ветеранами і з нашими офіцерами, і тими, хто служить. Мені здається, це величезна ганьба не лише, і в мене це зауваження як народної депутатки, а і як в громадської активістки, як волонтерки.

Такі речі є неприпустимими. Спочатку в нас були проблеми з громадськими активістами, а тепер давайте пересадимо всіх тих, хто воює за нашу безпеку і державність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про розвідку" (реєстраційний номер 2415).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Немає заперечень? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:46:18

За-199

Рішення прийнято.

До слова запрошується член Комітету з питань правової політики Павліш Павло Васильович. Дайте час і від авторів, і від комітету.

 

10:46:34

ПАВЛІШ П.В.

Доброго дня, народ України. Доброго дня, народні депутати. На розгляд Верховній Раді запропоновано проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про розвідку" (№ 2415, від 11 листопада 2019 року).

Даний законопроект є супутниковим законопроектом, який Верховна Рада прийняла в жовтні минулого року. Метою даного законопроекту є вдосконалення правових засад забезпечення проведення розвідувальними органами України розвідувальних заходів, які проводяться на підставі рішення суду.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про розвідку" системно пов'язаний з Законом "Про розвідку" від 17 вересня 2020 року, який набрав чинності 24 жовтня 2020 року.

За результатами розгляду Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ухвалив рішення підтримати законопроект та запропонувати Комітету з питань правової політики, який визначено головним, доопрацювати його з урахуванням висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики зазначає, що в законопроекті не виявлено корупціогенних факторів, проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

За підсумками розгляду Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету прийнято рішення, що законопроект не матиме впливу на показники бюджету.

Враховуючи вищевикладене та норми юридичної техніки, Комітет Верховної Ради з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про розвідку" (реєстраційний номер 2415, від 11 листопада 2019 року), поданий Президентом України, прийняти за основу та в цілому як закон в такій редакції: "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо вирішення окремих питань, пов'язаних з проведенням розвідувальних заходів.

Верховна Рада України постановляє:

Перше. Внести до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради, 2016 року,  № 31, стаття 545 із наступними змінами). Такі зміни:

Перше. Частину шосту  статті 11 доповнити словами "крім справ щодо надання дозволу на проведення розвідувальних заходів". (Це питання  стосується фіксування судового розгляду технічними засобами).

І частину першу статті 29 доповнити пунктом 9-1 такого змісту: "здійснює відповідно до Закону України "Про розвідку" повноваження уповноваженого судді щодо судового контролю за дотриманням  прав, свобод та інтересів осіб під час здійснення  розвідувальної діяльності та/або призначає суддю (суддів) з числа суддів апеляційного суду для здійснення таких  повноважень під час розгляду питання про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів". (Це щодо питання повноваження  голови апеляційного суду при розгляді даних питань.)

Пункт другий. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього закону".

Я наголошую на тому, що так як вже Закон "Про розвідку" набув своєї чинності, то в попередній редакції було зазначено, що з дня введення в дію статті Закону України "Про розвідку" від 17 вересня 2020 року. Але так як ми сьогодні вже… закон зворотної сили не має, то Комітет правової політики виходить з того, що з наступного за днем опублікування цього закону.

Дякую. Прошу підтримати і прийняти за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп.

Піпа Наталія Романівна.

 

10:51:08

ПІПА Н.Р.

Осадчук Андрій, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук Андрій Петрович.

 

10:51:14

ОСАДЧУК А.П.

Шановні колеги, фракція "Голос"  підтримувала законопроект про розвідку півроку тому, і ми виступали, і виступаємо за розвиток правових і організаційних засад функціонування розвідки і підвищення її ефективності. Але цього разу по 2415 ми не готові підтримувати цей законопроект, бо ми вважаємо, що він перш за все створює правову невизначеність в запровадженні поняття "уповноважений суддя", що фактично суперечить принципу верховенства права відповідно до статті 8 Конституції України.

Ще раз наголошуємо, що створення прогресивної і якісної системи розвідки для нас є пріоритетним. Водночас ми б дуже не хотіли під правильними гаслами впроваджувати недосконалі і спірні процедури, і юридичні механізми, тому наразі ми утримаємося від голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький Микола Леонідович.

Руслан Петрович Князевич.

 

10:52:21

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Микола Леонідович.

Шановні колеги, чесно кажучи, на моїй пам'яті це не перший випадок, коли я до кінця не розумію за що ми голосуємо. Є законопроект, ініційований Президентом, анонсований, і доповідач сьогодні не з'явився в сесійну залу, очевидно, йому соромно за цей законопроект, який вніс Президент, і це правда. Натомість ми маємо позицію комітету, який змушений був виправити фактично все, що було внесено Президентом.

Абсолютно недолугий законопроект менш-більш привели до ладу. Це правда, це об'єктивно і справедливо. Але, друзі, комітет не має таких повноважень в першому читанні редагувати норми законопроекту. Комітет мав, у кращому випадку повернути на доопрацювання його до комітету, пропонуючи відправити на повторне перше читання і потім внести свою редакцію або в гіршому випадку рекомендувати за основу і в другому читанні намагатись поправити, в тому числі за рахунок правок членів комітету. А так ми маємо абсолютно абсурдну ситуацію, яка суперечить напряму Закону про Регламент, і у нас є дві редакції законопроекту: одна –  президентська, інша – комітетська. І це не просто редакційні правки,  щось там доповнити, це новий зміст законопроекту. Дві норми, які міняються, пропонуються викласти в іншому взагалі контексті, більш правильному і такому, що відповідає чинному законодавству.

Чому ми так женемо, я вам поясню. Тому що 16 стаття Закону "Про розвідку", яка говорить про особливості подачі клопотань щодо відповідних справ, набула чинності 24 січня – два дні тому. І тепер ми хочемо заднім числом підлатати відповідно ту прогалину, яка в нас зараз з'явилась у законодавстві. Це неприпустимі речі. Ми замість того, щоб у законний спосіб вирішувати проблему, породжуємо нову незаконну проблему.

Друзі, нам треба цей закон відхиляти і натомість швидко від імені депутатів комітету напрацювати комітетський законопроект, який буде підтриманий сесійною залою. В іншому випадку ми зайдемо ще в гіршу халепу, ніж зараз є.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамоян Суто Чолоєвич.

 

10:54:27

МАМОЯН С.Ч.

Прошу передати слово Бурмічу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч Анатолій Петрович.

 

10:54:38

БУРМІЧ А.П.

Шановні колеги, шановна президія! Ми вже у жовтні місяці прийняли один "ляп" про те, що коли прийняли Закон "Про розвідку" і зовнішню розвідку, коли дозволили зовнішній розвідці працювати по території України, а зараз хочемо ще дозволити їй проводити оперативно-технічні заходи.

Повторюю, зовнішня розвідка служить для того, щоб здобувати інформацію там, де не можуть дотягнутися внутрішні органи: Служба безпеки, поліція і таке інше. Там вони повинні працювати. Ми створюємо їй умови законами, щоб вона працювала ось тут. Що, там не хватає органів правоохоронних чи спеціальних, чи безпекових?

Коли проводяться оперативно-технічні заходи, вони проводяться з дозволу суду – те, що хоче отримати зовнішня розвідка. Такі дозволи судом надаються в рамках кримінальної справи або в рамках оперативно-розшукової справи, яка теж має ознаки того чи іншого злочину. Що, зовнішня розвідка вже буде проводити якісь кримінальні дослідження? Що, це вже ми хочемо її перетворити в правоохоронний орган? Що, це вже там фахівці, які вивчали Кримінальний кодекс, які будуть проводити слідчі дії? Що ми робимо?

Це взагалі ті, хто підготував оцей антиукраїнський закон, який буде нищити дії і завдання зовнішньої розвідки. І його треба віддати, і не розглядати. І виправляти ляпи необхідно, а не підставляти Президента. Я не знаю, як це ще говорити, це просто жах. Я не знаю, я можу сказати, що кури пана Косюка дізнаються, що це ми прийняли цей закон, вони перестануть яйця нести, розумієте чи ні? Не ганьбіть ні себе, ні державу. Не підставляйте Президента.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мандзій Сергій Володимирович.

 

10:56:49

МАНДЗІЙ С.В.

Прошу передати слово Мар'яні Безуглій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безугла Мар'яна Володимирівна.

 

10:57:06

БЕЗУГЛА М.В.

Панове, Верховна Рада України 17 вересня прийняла Закон України "Про розвідку", який докорінно змінив правову основу діяльності розвідувальних органів України і зокрема вивів розвідувальну діяльність від невластивого для спецслужб домінування правоохоронної регуляції.

Закон чітко визначив механізми та особливості здійснення демократичного цивільного контролю, зокрема судового нагляду. Тим не менше, особлива процедура розгляду при цьому унеможливлює розкриття інформації про проведення відповідних заходів до їхнього повного завершення, а відтак запобігає завданню шкоди силам і засобам, задіяним в них.

І проект Закону 2415 системно пов'язаний із Законом "Про розвідку" і відповідно вносить ті зміни, які потрібні, щоб ця процедура уповноваженого судді взагалі реалізувалась. Тому я прошу підтримати даний законопроект, який де-факто є частиною того Закону "Про розвідку", який ми вже прийняли.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Соболєв з мотивів, Арешонков і Батенко – три виступи. Після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали.

Сергій Владиславович Соболєв.

 

10:58:35

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Шановні колеги, так, дійсно, дуже важливий Закон "Про розвідку" який ми ухвалили. Але ми не можемо підганяти цей закон під Закон "Про розвідку". Конституція забороняє заднім числом вводити закони в дію. Я розумію, що вже три дні діє норма, яка є з Закону "Про розвідку". Але ж ми не можемо тепер цю норму переносити в цей закон і заднім числом його ввести в дію.

Друге. Я розумію, що комітет виправив недолугості, які були внесені  Президентом України. Але вони повинні бути виправлені в законний спосіб. Комітет не має права, навіть в тому вигляді, вносити законопроект, ще й вимагати голосувати його в цілому. Наша фракція категорично проти голосування в цілому.

А ключова норма, що таке "уповноважені судді"? Знайдіть мені  в будь-якому кодексі поняття "уповноваженого судді". Ми повертаємося до 1933 року? Чи що таке "уповноважений суддя", "трійка" – що це таке? В нас є слідчий суддя. Як ми такі повноваження…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Арешонков Володимир Юрійович, будь ласка. 

 

10:59:50

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановні колеги, безперечно, надзвичайно важливий законопроект, депутатська група "Довіра" розуміє всю відповідальність його прийняття. З одного боку, так, станом на сьогодні необхідно узгодити Закон "Про розвідку"  з Законом "Про судоустрій і статус суддів". І ті норми, які на сьогоднішній день необхідно врегулювати, саме про них іде мова в цьому законопроекті, це потрібно вирішувати.

Але я хочу звернути увагу на висновок Головного науково-експертного управління, воно робить певні зауваження. І особливо те, що стосується розподілу суддів, є і існує автоматизована система, яка це робить. І сьогодні надавати право одноосібно голові апеляційного суду визначати склад або конкретного суддю для проведення і розгляду клопотань і справ, пов'язаних з розвідувальною діяльністю, викликає певні, скажімо, питання. Цілий ряд норм, які потрібно привести у відповідність до Кримінально-процесуального кодексу. Тому до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Батенко Тарас Іванович, будь ласка.

 

11:01:07

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, депутатська група "За майбутнє"  кілька місяців назад голосувала за цей законопроект, Закон "Про розвідку", ми його підтримали. Але ми не згодні з тими положеннями, які містяться в цьому законопроекті, який і додає. Розширює питання "Про судоустрій і статус суддів" в частині прийнятого Закону "Про розвідку", ми звертаємо увагу, так само і що сказали колеги, на зауваження ГНЕУ, які треба допрацювати. Ми бачимо невідповідність предмету даного законопроекту з положеннями Закону "Про розвідку". В Законі "Про розвідку" мова йде про недопустимість застосування технічних засобів фіксації, а даний законопроект вносить зміни, що стосуються не способу фіксації розгляду справ, а формату проведення розгляду справ, а саме розгляду у форматі відеоконференції. Таким чином очевидним є невідповідність мотиву законопроекту і пропонованого способу вирішення цієї проблеми, які вносили автори.

Законопроект сирий, і ми вважаємо, що він потребує доопрацювання. Наша депутатська група його не буде підтримувати.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про розвідку" (реєстраційний номер 2415).

Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:02:52

За-240

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію… згідно частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій до цього законопроекту та підготовки до другого читання. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:03:33

За-243

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вам запропонований до розгляду… Що? По фракціям покажіть, будь ласка.

Вам запропонований до  розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості (реєстраційний номер 4241). До слова запрошується Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна, голова підкомітету Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики. Дайте, будь ласка, 4 хвилини.

Почекайте, пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:04:30

За-240

Рішення прийнято. 

Дайте, будь ласка,  4 хвилини – і від авторів, і від комітету.

 

11:04:39

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Шановний пане спікере, шановні колеги,  до вашої уваги проект Закону України щодо захисту прав боржників при врегулюванні простроченої заборгованості. В Україні, мабуть, тільки лічені особи не мали справ з колекторами, кожен із нас отримує щоденно десятки листів виборців про те, що колектори тероризують тих, хто взяв кредит. Ми знайшли вирішення проблем мільйонів українців.

Чотири місяці народні депутати, фахівці Національного банку, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, адвокати, асоціації, фінансові установи, колекторські компанії спільно шукали способи, як зробити так, щоб ми більше ніколи не були свідками трагічних історій людей, які закінчують життя самогубством через те, що не витримали психологічного тиску колекторів. Щоб позичальника та його близьких від погроз захищали не самі лише міркування моралі, а регулятор, озброєний відповідними засобами контролю і механізмами, завдяки яким ринок сам зробить вигнанцем того, хто вирішує діяти  за межами дозволеного. Щоб персональні дані кожного українця були захищені, відійшли у минуле історії про збір даних про особу без її на те згоди і не перетворювали на пекло особисте життя тих, хто має прострочені борги, щоб це втратило будь-яку економічну доцільність через дуже відчутні санкції.

Якщо у вас з'явилося враження, що цей проект про те, що не потрібно платити  за боргами, то це не так, за боргами потрібно платити, але робити це варто цивілізовано.

Про що ж проект? Він про правила. Проект унормовує стягнення будь-якими суб'єктами в позасудовому порядку заборгованість за кредитом. Також запроваджує ряд правил етичної поведінки для тих, хто стягує заборгованість. Наприклад, заборону використання технік агресивного дозвону, встановлення часових обмежень на контакти стягувача з боржником, встановлюється система державного контролю за дотриманням таких етичних правил.

Профільний регулятор, а згідно проекту закону це Національний банк, отримує контрольні повноваження. Норми проекту дозволяють йому здійснювати допуск на ринок та виключення з ринку суб'єктів, які проводять стягнення, і при цьому відслідковується і ділова репутація, кваліфікація керівників і працівників, які зайняті у стягненні заборгованості. Важливо, що ті, хто здійснив серйозне порушення етичних норм, втратять право на здійснення стягнення, і держава буде слідкувати за тим, щоб з такими суб'єктами ніхто не співпрацював.

За залучення до стягнення заборгованості компаній, яких виключили з реєстру за порушення етики, фінансові компанії будуть каратися штрафами. Як елемент побудови системи захисту державою боржника Національний банк отримує право здійснювати розгляд скарг громадян, а також проведення фіксації та подальшого збереження будь-якої взаємодії з боржником. З такою системою ми приведемо цей ринок у стан, коли взаємодіяти з боржником ввічливо буде набагато вигідніше, ніж погрожувати і лаятися, а порушення етики потенційно вартуватиме можливості присутності на цьому ринку. Ми виведемо з ринку  усіх, хто в частині методів взаємодії застряг у 90-х роках.

Пропоную прийняти законопроект за основу та надати доручення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати зазначений законопроект відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо внесення змін зазначених у висновку комітету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп.

Бужанський Максим Аркадійович.

Ольга Михайлівна, сідайте, будь ласка.

 

11:08:41

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги, я просив би вас підтримати цей законопроект. Відбувається справжній терор щодо осіб, які взагалі не мають жодного відношення до якогось кредиту. Це пов'язано з погрозами, з дзвінками, з розсиланням фальшивих фото, з шантажем батьків, це ніякого стану до фінансового ринку, ніякого відношення не має. Це якесь середньовіччя. І я вважаю, що ми повинні це виправити.

Прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цабаль Володимир Володимирович.

 

11:09:27

ЦАБАЛЬ В.В.

Прошу передати слово Васильченко Галині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильченко Галина Іванівна.

 

11:09:42

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановні народні депутати, шановна президія! Цей законопроект справді на часі, хороша ініціатива. Адже хочу нагадати, що вже понад 10 років держава намагається врегулювати питання діяльності колекторів. Але до сьогодні жодних відповідних норм не було забезпечено в законодавстві, і, зокрема, така ситуація дозволяла колекторам перевищувати свої повноваження, чинити незаконний тиск на людей, які відповідно мають віддати борги. Для розуміння,  скарги громадян на дію колекторів – це майже третина усіх скарг небанківських фінустанов.

Цей законопроект має на меті вивести діяльність колекторів в правове поле і, зокрема, пропонує надати повноваження НБУ щодо припинення абсолютно незаконного тиску з боку фінансових установ. Завдяки цьому можна буде вберегти людей від нічних дзвінків, від залякування і поширення інформації про боржника.

Саме тому фракція "Голос" буде підтримувати даний законопроект і закликає всіх також підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Забродський  Михайло Віталійович.

 

11:11:07

ЗАБРОДСЬКИЙ М.В.

Дмитро Олександрович, прошу передати слово Ніні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Южаніна Ніна Петрівна.

 

11:11:20

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановні українці! Дзвінки та повідомлення громадянам України з різних  неідентифікованих телефонів у будь-який період доби з вимогами погасити заборгованість, з погрозами життю, здоров'ю, шантажем весь час є в нашому суспільстві, і ви про це щойно говорили. І саме так сьогодні виглядає картина впливу на боржників-фізичних осіб зі сторони певних структур, які за гроші займаються погашенням простроченої заборгованості за кредитами. Звісно, що ця ситуація є наслідком неврегулювання діяльності колекторів.

Але я хотіла би трошки вам нагадати, що таке споживчий кредит. Це кошти, які надаються кредитодавцем, і це може бути і банки, і фінансова установа, фізичній особі на придбання товарів, в основному, це  на авто, на складну побутову техніку на меблі, а також на інші споживчі цілі, на лікування.

Хто надає такі споживчі кредити? Да, банки і інші фінансові установи, але крім цього і інші суб'єкти господарської діяльності. Саме суб'єкти господарської діяльності найбільш надають споживчих кредитів на придбання складної побутової техніки. Надаючи повноваження Національному банку, серед яких ви чомусь вписали навіть таке повноваження, як нагляд у сфері споживчого кредитування у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. Скажіть, будь ласка, що вирішують норми цього закону? Абсолютно тільки частинку питань, і то норми закону будуть стосуватися договорів, укладених після прийняття цього закону. І тільки в частині етичної поведінки вони можуть стосуватися попередніх укладених договорів. Тобто питання і ті проблеми, які є у людей, які їх отримують уже протягом десяти років, не вирішуються.

Тому напівміри зможуть дати якийсь результат? Не зможуть! Треба працювати над комплексним законом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамоян Суто Чолоєвич.

 

11:13:35

МАМОЯН С.Ч.

Прошу передати Шуфричу слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.

 

11:13:46

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Долги, конечно, надо возвращать. Але скажіть, будь ласка, в чому винні люди, які тримали гроші в українських банках, коли курс долара був 8? Раптово 560 мільярдів гривень грошей людей були заблоковані. 200 мільярдів з них взагалі не повернули, тому що вони були за межами гарантованого депозиту, а решту повернули по курсу 24. Тобто замість 80 мільярдів доларів – вдумайтесь! – людям повернули 18 мільярдів. А потім ми дивуємося, що активи банків продають зі знижкою 99 відсотків, реальні активи людей.

Що таке сучасні колектори? Это легализированный криминалитет сегодня, который грабит людей. І ми не маємо права дозволяти цим речам розвиватись, процвітати.

Що сьогодні відбувається. Скажіть, будь ласка, вартість комунальних послуг зросла при попередниках в 10 разів. Ну, ви можете посміхатись, нібито попередники, але ж є і інша правда: при попередниках обсяги субсидій були 55 мільярдів гривень при курсі 26, а сьогодні – 30 при курсі 28. У мене запитання: чому держава, яка не забезпечила ВВП, доходи наших громадян на душу населення, вимагає віддати останнє тільки за те, що вони виживають?

Наша фракція за людей, ми дійсно служимо, а не говоримо, що ми "слуги народу", і будемо захищати людей.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу – Шахов, бачу –  Ніколаєнко.

Поляков.

Зараз три виступи з мотивів. Після цього переходимо до голосування.

Андрій Іванович Ніколаєнко.

 

11:16:09

НІКОЛАЄНКО А.І.

Шановні колеги! Ніколаєнко, фракція "Батьківщина". Ну, давайте почнемо поважати самі себе. Проблема колекторів, про яку щойно стільки казали, це дуже гостра, і ми, парламент, в грудні 19-го року 309 голосами підтримали законопроект авторства  "Батьківщини" про те, щоб зупинити це ганебне явище.

Більше року пройшло. Тому що Нацбанк захотів внормувати те, що  стосується тільки них, розробили окремий законопроект, який частково, підкреслюю, частково  вирішує питання. Старих боргів це не стосується. І це не стосується боргів, які виникають за житлово-комунальні послуги, про що щойно казав Нестор Шуфрич.

Тому є комплексний законопроект 2133, ми маємо його розглянути, і ми маємо вирішити всі питання, заборонивши стягувати, зокрема, заборгованість, не підтверджену судом, виниклу через  житлово-комунальні послуги.   Не можна піднімати тарифи і дозволяти колекторам оббирати і казати, що ми будемо забезпечувати лише тільки те, що хоче Нацбанк, регулюючи заборгованість, яка виникла через банківські кредити. Тому давайте поважати себе…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Шахов, будь ласка.

 

11:17:27

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, в державі йде війна. Народ довели до зубожіння. Голод, холод, безробіття.  Сьогодні повернулися 90-ті, але повернулися, коли вимагають з простої людини, з роботяги, якому немає чого їсти, півтора мільярди гривень не видавали шахтарям заробітної плати ні на День шахтаря, ні під Новий рік. За що  людям було жити, коли вони йшли і брали в колекторів… брали у фінансових установах, сьогодні в борги залазили? Мамка приходить: чим їй         розраховуватися, її виганяють з хати, коли троє дітей. 

Тому треба підтримувати цей законопроект і завершити епопею сьогодні пограбування звичайної людини. Завершити це! Просто 90-ті роки, бандитські роки повертаються в Україну!  Мало того, що сьогодні люди страждають і сьогодні пенсіонерів заганяють, які в ліжку лежать, інваліди.

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Поляков Антон Едуардович, будь ласка.

 

11:18:37

ПОЛЯКОВ А.Е.

Шановні колеги, всі ми знаємо, що є портфелі кредитів, які дійсно не можна повернути. І ці люди не будуть навіть ніколи брати трубки або зв'язуватися з банками. А є мільйони українців, які намагаються повернути ці кредити, нікуди не ховаються, спілкуються з банками та намагаються спілкуватися з цими так званими колекторами.

Цей закон призваний ці відносини, скажімо так, налагодити у правовому полі. Це дуже добрий закон. Є деякі нюанси, які, я думаю, ми зможемо виправити, наприклад, додати фізичних осіб-підприємців, які дуже, їх до 2 мільйонів в Україні, які теж на свої власні потреби беруть дуже багато таких кредитів і завдяки нашій владі не можуть іноді їх повернути завдяки економічній ситуації в країні.

Та ще деякі нюанси щодо організаційної роботи Нацбанку, але в цілому наша депутатська група цей законопроект у першому читанні буде підтримувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запросіть народних депутатів, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно зі статтею 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості  (реєстраційний номер 4241). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:21:42

За-355

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціям. "Слуга народу" – 224, "Опозиційна платформа - За життя" – 27, "Європейська солідарність" – 22, "Батьківщина" – 21, "Партія "За майбутнє" – 16, "Голос" – 15, "Довіра" – 17, позафракційні – 13.

Ще раз дякую, шановні колеги.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) (реєстраційний номер 4278).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:22:33

За-239

Рішення прийнято.

До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Сова Олександр Георгійович. Дайте 4 хвилини від авторів від комітету.

 

11:22:45

СОВА О.Г.

Шановний головуючий, шановні колеги! Як відомо, у всьому світі, в тому числі і в Україні, відбувається зростання Інтернет-торгівлі, яка є однією з оперативних галузей світової економіки. У зв'язку з цим маємо збільшення кількості міжнародних відправлень. При цьому слід зауважити, що проблематикою цього питання є облік таких товарів та відсутність можливості здійснення належного контролю у цій сфері. Це призводить до подрібнення посилок, підміні інвойсів, заниження митної вартості товарів та іншим маніпулювань як з боку відправників, так і одержувачів. В свою чергу такі зловживання призводять до істотних втрат державного бюджету.

Використання паперової форми декларування міжнародних відправлень, здійснення її у ручному режимі, як це відбувається зараз, не дає можливості ведення об'єктивного обліку товарів, які переміщуються в таких відправленнях. У зв'язку з цим фактично неможливо проконтролювати ввезення цих товарів. Проект сприяє спрощенню адміністрування та удосконаленню системи оподаткування, що надасть змогу запровадження більш зручної системи сплати податків при ввезенні товарів міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Для вирішення вищезазначених проблемних питань законопроектом пропонується: визначити операторів поштового зв'язку та експрес-перевізників поштовими агентами, якщо ними здійснюється декларування цих товарів шляхом подання реєстрів тимчасових та додаткових; встановлення можливості відстрочення сплати ПДВ протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру одночасно з поданням додаткового реєстру; збільшити із 100 до 150 євро сумарну фактурну неоподатковану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України; привести у відповідність норми Податкового та Митного кодексів України в частині визначення бази оподаткування ПДВ та митом шляхом визначення, що базове оподаткування ПДВ є частина їх митної вартості для юридичних осіб або частина їх сумарної фактурної вартості для фізичних осіб, що перевищує еквівалентність 50 євро.

Виключити з Податкового кодексу України та включити до Митного кодексу України норми, що стосуються питань декларування товарів та порядку здійснення їх митної формальностей.

Крім того, пропонується відтермінувати до 30 червня 2021 року застосування цих норм щодо впровадження реєстрів та визначення поштових операторів та експрес-перевізників податковими агентами.

Прошу підтримати та проголосувати за даний законопроект.

 

11:25:51

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є. Будь ласка, запишіться тоді: два – за,  два – проти .

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

11:26:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петьовка Василь Васильович.

Бакунець Павло Андрійович.

 

11:26:30

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Павло Бакунець, Львівщина, депутатська група "Довіра". Цей законопроект, як і законопроект 4279, вони направлені на вирішення проблем оподаткування цих товарів і послуг, які ми з вами замовляємо за кордоном, через інтернет-магазини.

Сьогодні, за оцінкою експертів, лише один процент від посилок з-за кордону декларують вартість, яка перевищує понад 100 євро. Але ж насправді  так не є, адже багато українців купують багато товарів через інтернет-магазини, зменшують їх вартість, і таким чином продавці заробляють свої націнки, але податків до державного бюджету не платять, і цим відповідно втрачає державний бюджет.

Цей законопроект, власне, пропонує збільшити цей неоподаткований  ліміт на товари і послуги з-за кордону зі  100 євро до 150 євро. Це означає, що з суми, котра буде перевищувати 150 євро, наприклад, ваша покупка коштує 200 євро, ви повинні будете  сплатити  податок лише з 50 євро, який перевищує 150 євро ліміт, тобто десь 15 євро.

Тому депутатська група "Довіра" вважає, що цей законопроект дозволить спростити адміністрування податків, він зменшить податкове навантаження на наших громадян і буде більш прозорішим для нашого бюджету. Тому ми голосуємо в першому читанні за даний законопроект і до другого читання доопрацюємо його правками.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Павленко Ростислав Миколайович.

 

11:28:18

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

11:28:31

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, з 1 січня 2019 року звільнення від ПДВ товарів, що ввозяться у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, застосовуються до товарів, сумарна фактурна вартість яких в одному відправленні для одержувачів фізичних осіб не перевищує еквівалент 100 євро, було раніше 150. Тільки громадяни України звикли до цих нових, мабуть, більш жорстких, правил. Як ми зараз повертаємося замість того, щоб врегулювати технічні питання і зробити прозорим, і доступним можливість такого розмитнення товарів вартістю понад 100 євро, повертаємося знову до межі 150 євро.

Тільки що пролунало, і доповідач не сказав, а ви знаєте, скільки зараз в Україні надходить поштових, міжнародних поштових та експрес-відправлень. Тільки у 2020 році українці отримали понад 60 мільйонів таких відправлень. І найбільше, що турбує і має турбувати вас, це подрібнення дороговартісних товарів на дрібні посилки без оподаткування. І коли ви говорите про приватних підприємців і боротьби з ними, то ви якраз не працюєте над тими нормами, які ми ще до підприємців упорядкували б розмитнення і унеможливлювали великий ввіз товарів таких роздрібненими партіями.

Мені здається, що сьогодні розглядаючи цей проект закону, ви робите чергову помилку. Звісно, технічні поправки треба було зробити. Але треба працювати чесно і відкрито перед громадянами для того, щоб люди розуміли, щоб ви не були або популістами, одним все дозволяли, як своїм "інвестняням", а іншим взагалі не дозволяли, не давали їм можливості навіть працювати, до сих пір підприємці стоять в центрі України.

Мені здається, що треба подумати, до другого читання, над цим проектом закону, хоча технічні поправки треба робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильченко Галина Іванівна.

 

11:30:43

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко, фракція "Голос". Хочу нагадати колегам народним депутатам, що до липня 19-го року всі посилки, які українці замовляли з-за кордону вартістю до 150 євро, можна було оформлювати без сплати мита. Проте народні депутати минулого скликання вирішили знизити цей ліміт до 100 євро, і в кінцевому результаті це не дало жодного позитивного ефекту, а тільки активізувало "сірі" схеми ввезення товарів і зменшили відповідно доходи міжнародних поштових та експрес-відправників.

Саме тому ця ініціатива про підняття ліміту до 150 євро є абсолютно    доцільною і слушною. Крім того, в законопроекті передбачається запровадження більш зручної системи адміністрування податків. Власне, тому фракція "Голос" буде підтримувати даний законопроект, оскільки вважає його доцільним, на часі і абсолютно справедливим.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Рудик Сергій Ярославович.

 

11:32:00

РУДИК С.Я.

Шановні колеги, вдумайтесь в сказане щойно з цієї  трибуни, на рік 60 мільйонів трансакцій, пов'язаних з цими перевезеннями. Ми маємо можливість одномоментно дати можливість величезній кількості українців отримати хоч якесь покращення, про що вони чули з усіх екранів, з усіх бордів, на всіх можливих виборах і перевиборах в нашій державі. Невже це погано –  повернути чи збільшити норму за 150 євро, давши можливість людям трошки заощадити в наш скрутний час?

 І можна було б поплескати в долоні і подякувати авторам цього законопроекту (а серед авторів чи єдиний автор цього законопроекту, ні, там авторів купа, але перший від "Слуги народу") за ці прекрасні, добрі справи для людей, якби не одне "але". Якщо ви уважно почитаєте, що написано в пояснювальній записці, то ви зрозумієте, що це зроблено не для людей, а тому, що згідно з даними Мінінфраструктури зменшення в 19-му році цього ліміту зробило його неефективним.  

Більше того, оскільки одержувачі відмовлялися від отримування своїх відправлень, і це спричинило додаткові витрати операторів поштового зв'язку і експрес-перевізників із зберігання таких товарів і повернення їх відправникам. Це зроблено не для вас, шановні українці, це зроблено тому, що попередня новація, до якої, до речі, була причетна та стара влада, нічого не дало. Це приклад того, як дебільні рішення працюють проти людей, і тільки через півтора року приходять до розуміння парламенту до їх виправлення.

Ми будемо голосувати "за", і всі разом з вами доопрацьовувати вдумливо, щоб цей закон працював для людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз ще з мотивів – Колтунович, Качура. Після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

Колтунович Олександр Сергійович.

 

11:34:13

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний пане Голово. Я хотів би сказати, що "Опозиційна платформа – За життя", безумовно, підтримає за основу даний проект закону.

Однак я хотів би звернути увагу  на сумарну фактурну неоподатковану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, для одного одержувача фізичної особи, яка збільшена зі 100 до 150 євро. Взагалі-то навіть попередні розрахунки, яка ціна цього закону? 1 тисяча 709 гривень 50 копійок. Якщо ми навіть візьмемо по сьогоднішньому курсу, у нас був цей ліміт встановлений на рівні  3 тисячі 419, зараз він буде 5 тисяч 128 гривень 50 копійок. Це ж не та цифра, яка має бути і обмежувати чи так звана верхня планка і потолок. Це перше. Ми вважаємо, що необхідно цю цифру ще підняти.

Другий момент, безумовно, не врахована проблема, яка на сьогоднішній день існує при переказах. Будь-яка людина, яка замовляє від дитячого харчування, закінчуючи одягом, щодо того, що є можливість увільнути від цієї схеми через інших мобільних операторів, третіх фізичних осіб і так далі і фактично розбивати цю посилку.

Тому пропозиція доопрацювати це до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович. Після цього голосуємо, запросіть народних депутатів до зали.

 

11:35:29

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Наша політична фракція, безумовно, буде підтримувати цей законопроект і дійсно необхідно збільшувати суму, з якої не буде оподатковуватися ввезення товарів, тому що це і підприємці, це і звичайні українські громадяни, які, на жаль, замовляють товари за кордоном, а не в Україні (тому що в нас виробництво знищено за останні десятиріччя, і фактично нічого не залишилося), в Китаї, Сполучених Штатах Америки, в інших країнах люди замовляють товари.

Я вважаю, що треба ще збільшити однозначно суму, з якої не будуть товари оподатковуватися. І прошу авторів законопроекту провести роз'яснювальну роботу з українськими громадянами і інформування, що це не будуть збільшуватися тарифи на перевезення, це буде вкладений податок і спрощене адміністрування. Не треба буде подавати декларацію про це.

А взагалі-то для того, щоб бути багатою країною, треба взагалі відмінити будь-які митні оформлення і сплату податків. Вільне переміщення товарів і грошей тільки нас зробить….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Переходимо до голосування. Займіть свої місця, підготуйтесь до голосування, будь ласка.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) (реєстраційний номер 4278).

Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 

 

11:37:30

За-346

Рішення прийнято.

Покажіть… Що? Ні. З процедури чого? (Шум у залі)

З процедури – Гетманцев.

 

11:37:47

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Шановний Голово, шановні колеги, у нас є зв’язаний з цим Закон 4279 про внесення змін до Митного кодексу. Вони йдуть парою. Я попросив би, щоб ми підняли його зараз і розглянули зараз, аби не поверталися до цього питання знову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, не буде заперечень?

Можемо піднімати, зараз, одну хвилинку.

Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування) (реєстраційний номер 4279).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:39:28

За-251

Рішення прийнято.

До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань податкової, фінансової та митної політики Сова Олександр Георгійович. Дайте, будь ласка, 4 хвилини – від комітету, від авторів.

 

11:39:50

СОВА О.Г.

Шановний головуючий, шановні колеги, на ваш розгляд пропонується проект закону, який є взаємопов'язаним з проектом Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) (реєстраційний номер 4278).

Законопроект має на меті впровадити прозору процедуру митного контролю та митного оформлення товарів, які пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Законопроектом пропонується: запровадження електронного декларування міжнародних поштових та експрес-відправлень шляхом подання операторами поштового зв'язку та експрес-перевізниками відповідних реєстрів тимчасових та додаткових; визначення відомостей, що вносяться в такі реєстри; встановлення процедури та строків їх подання митному органу; закріплення виключно письмової форми декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, що сприятиме автоматизації процесів, здійснення їх митного контролю та митного оформлення, а також веденню об'єктивного обліку та формуванню достовірної статистики таких товарів; усунення суперечностей між Митним та Податковим кодексами в частині визначення бази оподаткування митними платежами цих товарів та закріплення її як сумарної митної вартості для юридичних осіб; посилення контролю доставки товарів від центральної сортувальної станції до пункту пропуску через державний кордон України; розширення переліку документів, якими громадяни можуть підтверджувати факторну вартість товарів; доповнення та уточнення термінів та понять, визначених у статті 4 Митного кодексу України.

Проект закону спрямований на вдосконалення, прискорення та підвищення ефективності здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) в міжнародних відправленнях, полегшення адміністрування, а також забезпечення їх належного обліку.

Прошу підтримати та проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте.

Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти від фракцій.

Урбанський Анатолій Ігорович.

 

11:42:29

УРБАНСЬКИЙ А.І.

Прошу передати слово Рудику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте?

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. Рудику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович.

 

11:42:40

РУДИК С.Я.

Шановні колеги, ну, це суміжний законопроект, який регулює те саме питання. По великому рахунку, ми повинні розуміти, в чому плюс цього законопроекту. Воно дійсно, якщо мати на меті спрощення для людей, воно є плюсом: розширення переліку документів, які дозволяють людині пред'являти для оформлення подібних речей; збільшення можливості для диверсифікації подібних речей.

Але є величезний мінус  тих же людей –  це оподаткування і унормування трансакцій, які раніше вони взагалі мали це  зробити безкоштовно, таким чином  компенсуючи недолугу державну політику проти всіх українців за всі часи існування нашої незалежності. Ми мусимо для себе прийняти філософське рішення: ми  за те, щоби люди платили більше; чи ми за те, щоб люди платити менше, чи взагалі, щоб люди не платили.

Звичайно, що  представники влади завжди будуть наполягати на тому, щоби оподаткувати будь-що. І скоро не здивуюся, якщо  поставлять це питання про оподаткування того, щоб українці дихали свіжим повітрям. Але  віддаючи належне існуванню існуючого порядку речей, вважаю, що на сьогоднішній день цей законопроект, однозначно, є під нашим контролем. Ми повинні  до нього прислухатися   і до другого читання доопрацювати так, щоби він мінімізував всі проблеми, пов'язані з спрощенням для людей, і зробив політику держави в цій сфері менш контролюючою і з збільшенням можливості для простої української людини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрчишин Ярослав Романович.

 

11:44:30

ЮРЧИШИН Я.Р.

Прошу передати слово Галині Васильченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильченко Галина Іванівна.

 

11:44:37

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко, фракція "Голос".  Ну, насправді, оскільки даний законопроект є взаємопов'язаний разом з попереднім законопроектом, який ми щойно голосували, звісно,ми будемо підтримувати. Ще, крім того, цей законопроект, насправді, врегульовує і усуває  суперечності між Митним та Податковим кодексом. Він є однозначно позитивним для людей. Він удосконалює процес  митного контролю та оформлення товарів, що пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Ми будемо голосувати,  підтримувати. Відповідно закликаємо і всіх народних депутатів підтримати дану законодавчу ініціативу. Якщо є якісь зауваження, то всі матимемо можливість внести відповідні поправки до даних законопроектів до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фріз Ірина Василівна.

Ніна Петрівна Южаніна.

 

11:45:47

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановні українці, пов'язаність цих законопроектів тільки в тому, що вони регулюють діяльність поштових операторів, все решта –  це різні речі. Тому що в діючому Митному кодексі і зараз працює ввізне мито на рівні тільки 150 євро, товари від 150 євро, так і залишається. Але натомість цим законопроектом значно спростили процедуру декларування товарів вартістю до 10 тисяч євро, що надходять в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом відмови від декларацій М-16 та декларування шляхом подання реєстру.

Але що таке цей реєстр? Такий реєстр на даний час застосовується для декларування відправлень документального характеру та відправлень, що не оподатковуються. Реєстр є достатньо формальним, максимально спрощеним. Наприклад, в цьому реєстрі навіть не буде коду товару. І коли ми говоримо про те, що спрощення для людей, не забувайте про те, що в минулих роках, коли ми працювали над цією темою в 2018 році, велика частина бізнесу була в комітеті, бо саме розширення можливостей витісняє певні навіть сфери діяльності малого бізнесу в Україні, ми його замінюємо. Коли ви говорите про це, то думайте про створення робочих місць, де ці люди будуть працювати далі, малі підприємці, наш український середній бізнес. Про це говорили ми в 2018 році.

Звісно, ми будемо підтримувати цей проект закону. Але приймайте такі закони, які будуть працювати на користь людей і держави, держава виплачує всі соціальні виплати, не забувайте про це. Тому включайте мізки і працюйте над тим, щоб ці закони в майбутньому не відмінювались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Поляков… Шахов, я бачу. Після цього з мотивів – Колтунович, Ніколаєнко. Більше бажаючих виступити немає, правильно?

Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали, через 4 хвилини будемо голосувати.

Шахов Сергій Володимирович.

 

11:47:57

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

Шановні колеги, можна подякувати авторам цього законопроекту, що хоча б трішки поліпшили людям життя. З того, що вони купують і не будуть сплачувати ці шалені податки, які сьогодні і парламент, і Кабмін запроваджує здерти десять шкір з людини.

Також я звертаюся до профільного комітету: розробити законопроект і ми будемо також співавторами цього законопроекту, щоб не взимали податки з тих гастарбайтерів, з людей, які безхатьками, безробітними кинули своїх дітей в країні, а їх більше 8 мільйонів людей, які поїхали за кордони працювати. І мільйон 700 тисяч переселенців сьогодні бідкаються, також поїхали до Польщі, до Москви, до Пітера, до Ростова, щоб заробити собі копійку на кусок хліба, дітям та прогодувати своїх батьків. Їм треба сьогодні також прибрати податки, а це 14 мільярдів доларів, які заходять у нашу державу, які пожирає сьогодні Кабмін невідомо через що, невідомо через як. Треба перевіряти і робити аудит тим грошам, які заходять у державу саме через тих людей, які працюють за кордоном.

Також я почув від колег, що треба робити робочі місця. До речі, якщо б за ці 14 мільярдів доларів, які заходять до країни, зробили робочі місця, будували, а не руйнували, то в їх сім'ях були б батьки. Я не один раз говорив з цієї трибуни, мої батьки також поїхали в ті часи, коли залишилися безробітними, коли один віце-прем’єр по енергетиці затопив усі шахти. І мої батьки звичайні шахтарі, поїхали за кордон, а потім приїхали в трунах. Тому хотілося б, щоб усі люди повернулися до нашої країни, які сьогодні бідкаються по закордонах і працюють на Україну!

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.

 

11:49:56

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати! Дійсно є цей законопроект пов'язаний із попереднім у частині того, що це вносяться зміни до Митного кодексу вже, щодо оподаткування митними платежами товарів, які ввозяться на територію України.

Однак тут два законопроекти поспіль ідуть і їх так доповідають з такою помпою, що я не можу втриматись, не відреагувати, що ви б краще не стимулювали імпорт завозити, а стимулювали власне виробництво всередині країни, – те, що попередні виступаючі говорили. У вас взагалі-то від'ємне сальдо торговельного балансу майже мінус 5 мільярдів за підсумками 20-го року. І сам обсяг експорту взагалі-то менше 50 мільярдів. Тому ось чим потрібно займатися, а не визначати час і виділяти, фактично два законопроекти розглядати в залі для того, щоб просто залучати сюди чи спрощувати окремі імпортні операції.

А якщо вже так хочете вносити зміни до Митного кодексу, то стимулюйте хоча б ввезення високотехнологічного обладнання, яке сприятиме модернізації національної економіки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніколаєнко Андрій Іванович.

 

11:51:03

НІКОЛАЄНКО А.І.

Ніколаєнко, фракція "Батьківщина". Ми, безумовно, підтримуємо цей законопроект як такий, що потрібний людям, громадянам, які вимушені купувати сьогодні багато речей з-за кордону, в тому числі онлайн.

Але важливо зауважити, що потрібно, щоб митниця не зловживала своїм становищем. І виправити принаймні одну норму, яка очевидна, що якщо у людини є підтверджуючий документ, що вона це купила, умовно кажучи, за 100 євро, то потім щоб митниця не виставляла свої індикативи і не придумувала якусь іншу віртуальну власність і вартість, і не вимагала інші й більші платежі. Тому цю правку будемо вносити.

А в цілому, звичайно, я погоджуюсь з попереднім виступаючим, що потрібно наш малий і середній бізнес розвивати. Але виходимо з того вже, що є. Принаймні людям від цього буде легше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до залу.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування) (реєстраційний номер 4279).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:53:08

За-346

Рішення прийнято.  Дякую, шановні колеги.

Покажіть по фракціям. "Слуга народу" – 220, "Опозиційна платформа  – За життя" – 24, "Європейська солідарність" – 22,   "Батьківщина" – 19,  Партія "За майбутнє" – 14,  "Голос" – 17, "Довіра" – 19, позафракційні – 11.    

Шановні колеги, у нас залишилось 4 хвилини до перерви, є пропозиція розпочати перерву раніше. Єдине прохання, представники, голови депутатських  фракцій та груп, підійдіть на хвилинку до президії. Керівники депутатських фракцій та груп, на хвилинку підійдіть до президії, будь ласка. 

 

(Після перерви)

 

12:36:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, починаємо працювати. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

Вам запропонований до розгляду проект Закону про самоврядування медичних професій в Україні (реєстраційний номер 2445, 2445-1, 2445-2, 2445-3, 2445-д). Будь ласка, підготуйтеся до голосування. Є пропозиція розглянути цей законопроект за скороченою процедурою.

Готові голосувати? Бачу, що не всі. Готові? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:37:46

За-208

Рішення прийнято.

До слова запрошується заступник голови Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Дубнов Артем Васильович. Дайте 4 хвилини – від авторів і від комітету.

 

12:38:05

ДУБНОВ А.В.

Шановний Голово, шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про самоврядування медичних професій в Україні (реєстраційний номер  2445-д), напрацьований у Комітеті з питань здоров'я нації, відповідно до статті 110 Регламенту Верховної Ради, як компромісна редакція до основного та трьох альтернативних законопроектів.

Для  розробки цього законопроекту при комітеті було створено робочу групу та залучено представників професійних медичних і фармацевтичних об'єднань. Самоврядні лікарські організації, які успішно функціонують у розвинених країнах, відповідають за більшість професійних питань медиків. Практика демократичних країн світу доводить, що професійне лікарське самоврядування –  це надзвичайно потрібна та корисна модель керування медичною галуззю.

Професійне самоврядування медичних професій – це особливий вид професійного самоврядування, яке буде гарантуватися та забезпечуватися державою і надасть кожному представнику медичних професій право керувати діяльністю професій, самостійно виконувати завдання та здійснювати повноваження.

Законопроектом охоплюється коло всіх фахівців у сфері охорони здоров'я, також в законопроекті є розподіл за компетенцією між декількома самоврядними організаціями: палата лікарів сімейної медицини, палата лікарів-спеціалістів, палата стоматологів, палата медичних спеціалістів та фармацевтична палата.

До повноважень самоврядування медичних професій віднесені дуже важливі питання, в тому числі: видача свідоцтва на право здійснення медичної практики; забезпечення створення та введення реєстру; вимоги, стандарти та критерії безперервного професійного розвитку; встановлення рівня якості, своєчасності та повноти надання медичної допомоги представникам медичної професії і погодження стандартів з охорони здоров'я.

В законопроекті збережено концепцію щодо створення нової інституції професійного самоврядування медичних професій, а також інші ключові положення. Зокрема, проектом пропонується утворити органи професійного самоврядування у сфері охорони здоров'я зі статусом самоврядних  юридичних осіб публічного права, визначити їх систему та внутрішню організаційну структуру, визначити умови входження осіб до відповідного органу самоврядування, забезпечити контроль та якість професійної діяльності медиків та зробити їх рівноправними партнерами в управлінні галузі охорони здоров'я.

Проводячи обговорення цього законопроекту з усіма зацікавленими сторонами, комітет дійшов висновку, що створення такої нової інституції, як самоврядування медичної професії, повинна відбуватися поетапно з проведенням пілотних проектів. Тому комітет пропонує внести зміни до тексту проекту, зокрема, передбачити, що через 1 рік в якості пілотного проекту створюється палата стоматологів, через 2 роки – палата фармацевтів, через 3 роки – всі інші палати.

Отже, за результатами розгляду законопроекту комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект про самоврядування медичних професій в Україні (реєстраційний номер 2445) в першому читанні за основу, з урахуванням пропозицій комітету, відображених у висновку комітету, та проекту Постанови про прийняття за основу законопроект, та відхилити альтернативні законопроекти. Прошу підтримати позицію комітету.

Дякую за  увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:41:17

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Артем Васильович.

Шановні співавтори, хтось буде наполягати на доповіді по своїх законопроектах? Прошу, я надаю слово тоді по черзі.

Народний депутат України Бондарєв Костянтин Анатолійович.

 

12:41:48

БОНДАРЄВ К.А.

Шановна президія, шановні колеги, на розгляд парламенту внесено законопроект про самоврядування медичних професій в Україні (2445). Здавалося, гарна ініціатива, проте, на жаль, поданий законопроект має низку недоліків та не передбачає жодних переваг для медиків.

По-перше, законопроектом передбачено створення лікарських палат, до складу яких повинні входити всі лікарі відповідної сфери. При цьому законопроектом не передбачено професійного самоврядування для фармацевтів та провізорів, які також є представниками галузей охорони здоров'я, що вже викликало серед них обурення, і ми отримали дуже багато звернень.

По-друге, пропонується насильницьким способом загнати лікарів у професійні палати та включити до реєстрів представників медичних професій замість того, щоб надати їм самим можливість об'єднатися.

По-третє, законопроект передбачає, що на палати буде перекладено ряд функцій МОЗу, серед яких палати надаватимуть право на здійснення медичної діяльності медикам, в той час, коли за законодавством медичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, що передбачено законодавством. Забезпечуватимуть створення та введення реєстру представників медичних професій. Розроблятимуть та затверджуватимуть ряд документів щодо функціонування відповідних медичних галузей та інше.

Тому, підсумовуючи, хочу сказати, що дійсно в Україні є необхідність запровадження нової державної суспільної моделі управління охорони здоров'я, що спиратиметься на інститут професійного самоврядування.

Всі ці речі були викладені в альтернативному законопроекті, якого я є автор. Тому прошу підтримати мій альтернативний законопроект 2445-1 і всі ці речі, які передбачено утворення професійних палат у галузі…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

12:44:01

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Іонова Марія Миколаївна.

 

12:44:15

ІОНОВА М.М.

Шановні колеги, наш законопроект буде відповідати саме загальноприйнятій практиці розвинених держав, але, зокрема, держав-членів Європейського Союзу. Наша мета – це невластиві державним органам передати функції… метою нашого законопроекту є передача окремих невластивих державним органам функцій органам самоврядування медичних професій. А саме: це встановити рамкові правила створення відповідних органів професійного самоврядування визначених медичних професій; це встановити перелік цих медичних професій, представники яких можуть створювати орган професійного самоврядування; визначати порядок створення та введення реєстрів представників медичних професій, а також визначати засади та завдання самоврядування цих медичних професій; встановити умови, порядок страхування, створити умови подолання корупційних ризиків через прозоре фінансування такої організації, а саме головне, передбачити можливість впливати саме на якість освіти та практичної підготовки студентів-медиків, адже серед функцій самоврядного органу і є співпраця з вищими навчальними закладами, які здійснюють підготовку спеціалістів.

Законопроектом спільним мав би бути… і врахувати всі пропозиції альтернативних, мав би бути 2445-д. Але, на жаль, автори фіналізували текст проекту 2445-д за зачиненими дверима, не врахували конструктивні пропозиції, які якраз і були запропоновані авторами нашого законопроекту і громадськістю.

Наполягаю, що є дуже сильні корупційні ризики в законопроекті 2445-д, він не є проектом про  лікарське самоврядування. Повністю виводиться з-під контролю держави – це просто нонсенс, тому що приймає рішення  обов'язкові для виконання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Тобто ми виводимо, як це можуть бути ці рішення обов'язковими. Не може мати таку владу, не має сьогодні ані Кабінет Міністрів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини.

Лабунська Анжела Вікторівна.

 

12:46:53

ЛАБУНСЬКА А.В.

Доброго дня, шановні колеги! Я хочу просто звернути вашу увагу, якої кількості людей взагалі стосується цей законопроект. Не може бути щось самоврядно, якщо це робиться під тиском. Я розумію, що хтось собі через рік, два, три роки готує місце, куди піти працювати, я розумію, що взяли модель таку, яка стосується адвокатів, арбітражних керуючих. Але візьміть, мої шановні, просто калькулятор, давайте подивимося, яка кількість лікарів у нас сьогодні в Україні: 186 тисяч тільки лікарів, 400 тисяч медичних сестер. Це не стосується стоматологів, військових лікарів. То я вам хочу сказати, що цей законопроект стосується майже мільйону людей, мільйону.

Законопроект, який сказав представник комітету, він сказав, що він узгоджений, я точно вам хочу сказати, що це була закрита група, яка собі намагалася створити вигляд, що це група, ні з депутатами не працювали, ні з медичною спільнотою. А тепер візьміть калькулятор, що передбачено? Благодійні внески – 2800, ну, так в середньому помножте на мільйон гривень. Скажіть мені, будь ласка, це самоврядування? Якщо взагалі не передбачено представництво регіональних лікарів, взагалі військова палата даже не згадується в цьому законопроекті. Ви поспілкуйтесь, хто-небудь, з лікарями. Більш того, це стосується і підвищення кваліфікації, це стосується і освіти. Всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпаний. Дякую.

Будь ласка, запишіться по два – за, два – проти від депутатських фракцій та груп на виступи.

Чийгоз Ахтем Зейтуллайович.

 

12:49:31

ЧИЙГОЗ А.З.

Прошу надати Яні Зінкевич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, нечутно.

 

ЧИЙГОЗ А.З. Зінкевич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зінкевич Яна Вадимівна.

 

12:49:39

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Дякую, колеги.

Сьогодні парламент розглядатиме законопроект 2445-д. Дійсно, цей законопроект не є проектом про лікарське самоврядування, це законопроект про мародерство лікарів, які в обов'язковому порядку зі своїх жебрацьких зарплат мають утримувати організацію, що встановлюватиме галузеві стандарти, протоколи і стандарти лікування, а отже, визначатиме медичні препарати, які закуповуються, в тому числі за бюджетні кошти; видаватиме і зупинятиме без рішення суду дію свідоцтва права на здійснення медичної діяльності, при цьому спосіб оскарження таких дій в суді медиком чи органами місцевого самоврядування не прописаний, так виглядає, що це можна буде зробити хіба МОЗ; матиме каральний орган – кваліфікаційну дисциплінарну комісію, яка прийматиме рішення щодо притягнення медиків до дисциплінарної відповідальності; визначатиме обсяги медичної освіти, обмеживши вплив Міністерства освіти та науки та вищих медичних навчальних закладів на процес безперервної освіти лікарів; рекомендуватиме медичним закладам закуповувати певні препарати чи обладнання тощо; повністю виводиться з-під контролю держави та – нонсенс – приймає рішення, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Такої влади сьогодні не має ні Кабінет Міністрів, ні МОЗ, ні суди разом узяті. При цьому держава повністю позбавляється можливості впливати на формування політики в галузі охорони здоров'я, передавши все до спеціального начебто самоврядного органу.

І не треба брехати про європейську практику. Вона різна. І те, що працює, наприклад, у Великобританії, не обов'язково буде працювати в Україні із сьогоднішнім рівнем корупційної складової в медицині.

Цей законопроект не про лікарське самоврядування, ми його підтримувати не будемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович.

Лабунська Анжеліка Вікторівна.

 

12:51:39

ЛАБУНСЬКА А.В.

Я хочу вас проінформувати, я не знаю, чому представник комітету не проінформував, що вчора цей законопроект розглядався на засіданні антикорупційного комітету. І висновок комітету: стовідсотково там є ознаки  корупції. (Шум у залі) 

Ну, ви можете… Да, дивно це дивитися. Я вам хочу сказати далі. А тепер давайте подивимося, чи взагалі представлена військова медицина. Скажіть мені, будь ласка, в країні, в якій вже шостий рік іде війна, чи можемо ми забути за військових медиків? Ми ставили це питання. І саме в моєму законопроекті, який був поданий відповідно до вивчення практики європейських країн і саме Польщі, був поданий мій законопроект.

Я вам хочу сказати, що навіщо нам сьогодні  передавити функції  самоврядної організації, коли сьогодні при міністерстві є вже державне підприємство, яке веде сьогодні повністю реєстр лікарів? Навіщо?  Навіщо дублювати функції, які сьогодні  вже є в державі? Мені здається, що всі ці законопроекти треба відхилити, направити на доопрацювання, залучити спільноту.

Я думаю, що ви бачили, скільки відкритих листів останні дні з'явилися від медичної спільноти на те, щоб ми не голосували  ці законопроекти, а порадилися  саме з медиками. Тому я пропоную відхилити, направити на доопрацювання, створити нормальну робочу групу, відкрити, напрацювати і, дійсно, саме зробити в Україні медичне самоврядування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобровська Соломія Анатоліївна.

 

12:53:33

БОБРОВСЬКА С.А.

Совсун Інні Романівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун Інна Романівна.

 

12:53:42

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос".  Колеги, я бачу, що зараз більшість з вас не слухає і, мабуть, думає, до чого тут я і медичне самоврядування. Я дозволю собі зацитувати пост одного лікаря-стоматолога, хорошого лікаря-стоматолога, який позавчора написав у Фейсбуці таке: "По суті, гарну ідею використовують, як обгортку, пафосно подаючи загін баранів у стійло, як велике благо для тих же баранів. Стійло, у якому ми усі будемо безправні і на сто відсотків контрольовані, прекрасний плацдарм для стрижки, доїння стоматологів, а згодом усіх представників медичних професій. Так, самоврядування потрібне, але не як чергове і остаточне ярмо для медиків, а як спосіб отримати реальні важелі протидії свавіллю влади. Самоврядування потрібно для можливості самій спільноті визначати і відстоювати напрямок свого розвитку, а не уповання на некомпетентних депутатів та урядовців. Самоврядування потрібно для кращої адміністративної взаємодії між представниками професій всередині спільноти та між медичними професіями. Але, - підсумовує Орест Штука, український стоматолог, - можна нескінченно дискутувати щодо деталей, але дискусія цікава тоді, коли ті, хто приймають рішення, чують."

Зараз у мене питання до вас, шановні колеги. Чи чуєте ви українських лікарів? Чи маєте ви сміливість почути українських стоматологів? Стоматологи зараз проти цього закону. Чи настільки у вас міцні зуби, щоб зараз проголосувати закон і потім іти лікуватися до лікарів? Вони, повірте, почують, що ви зараз голосуєте за чи проти цього закону. Тому вирішуйте, наскільки міцні у вас зуби.

Партія "Голос" буде голосувати проти.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна.

 

12:55:36

СКОРОХОД А.К.

Ви знаєте, шановні колеги, коли ми бачимо подібні законопроекти, мені хочеться закликати всіх встати і помолитися за наших депутатів, щоб їм Бог послав совісті, бо нормальні люди такі законопроекти просто не подають. Скажіть, будь ласка, ви кажете, що ви там створюєте якісь палати, то по вас плаче палата номер 6 на Фрунзе. Тому що ви хочете зараз з усіх лікарів зробити рабів, ви їх всіх підпадаєте під одну організацію, приватну лавочку, яка буде їм розповідати, як вони мають   працювати, будете їх всіх там, над ними знущатися, казати, хто має право на практику, а хто не має права на практику, кому ми будемо давати роботу, а кому не будемо. Ще ви збираєтеся з них збирати збори.

Скажіть, будь ласка, у нас що, так багато лікарів? Скільки лікарів за останні роки взагалі виїхали з України? Ви хочете, щоб нас узагалі не було кому лікувати? Зараз проблема додзвонитися до свого сімейного лікаря, так ви до інших лікарів просто не додзвонитесь. Чи ви хочете повністю знищити нашу націю? Якщо українці Україні не потрібні, вибачте, це просто геноцид. І цей закон – це геноцид медичної сфери.

Я закликаю кожного депутата не вестися і не голосувати за цей закон. Будь ласка, схаменіться, цього не можна робити. Не можна таке робити з лікарями, вони повністю проти цього закону. Будь ласка, дослухайтесь до спеціалістів, не дайте нам втратити медичну галузь!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бачу: раз – з мотивів, два – з мотивів. Хтось ще бажає з мотивів? Дмитрієва – з мотивів. Після цього переходимо до голосування, 3 виступи, після цього переходимо до голосування.

Нестор Іванович Шуфрич.

 

12:57:39

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, це з COVID поборолися, все у нас гаразд, вакцини повні шафи. А давайте зараз за стоматолога візьмемося і за інших, хай самоорганізовуються.

Я, чесно кажучи, не розумію. Давайте спочатку розберемося з тим, що нам Супрун залишила, чи розберемося з тим, чого вона нас позбавила. Вже говорять, 40 тисяч лікарів поїхало з країни – хочете, щоб і решта втекла? Абсолютно невчасно, безвідповідально, а як ще сказав наш поважний комітет по боротьбі з корупцією, ще й корумпована ініціатива.

Тому давайте лікарів залишимо так, як є, будемо їх берегти і дякувати. А до цих питань треба повертатися тоді, коли вже люди здорові і лікарі отримали ті доходи, яких вони достойні і які ви їм, до речі, пообіцяли.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.

 

12:58:54

БІЛОЗІР Л.М.

Шановний головуючий, шановні колеги! Лариса Білозір, депутатська група "Довіра". Насправді я вважаю, що цей закон, і як бачу, більшість колег з фракцій, з різних фракцій… що це профанація медичного самоврядування. Закон про остаточне закріпачення медиків. Фактично медики кажуть, що їх хочуть поработити. Знаєте, дуже цікаво, що на сайті немає навіть ссылки на висновок ГНЕУ. Ви почитайте, цей закон заганяє медиків в обов'язковому порядку в палати і заставляє їх також платити внески. Причому, ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян – стаття 36 Конституції.

Тут ми під час COVID, коли медики стоять на передовій і фактично, як пожежники в Чорнобилі, гасять цю ситуацію з пандемією, ми їх хочемо загнати всіх у палати, розумієте, і в примусовому такому характері…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитрієва Оксана Олександрівна. Після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

 

13:00:15

ДМИТРІЄВА О.О.

Шановні колеги! Сьогодні ми розглядаємо дуже важливий для української медицини законопроект. У 38 резолюції Генеральної асамблеї Всесвітньої медичної асоціації зазначено: "Надаючи лікарям незалежність і професійну свободу в проведенні медичної діяльності, суспільство створює умови для формування найкращої з можливих систем охорони здоров'я для своїх громадян, що, в свою чергу, забезпечує вагомий внесок у національний розвиток і безпеку". В Україні й досі немає лікарського самоврядування, хоча необхідність його побудови закріплено під час 39 Всесвітньої асамблеї у прийнятій ще у 87-му році "Мадридській декларації".

Колеги, до даного законопроекту багато питань. Адже це абсолютно новий законопроект, який повністю змінює те, до чого звикли медики. Але перший крок потрібно було зробити вже давно.

Я прошу підтримати його у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали, займіть свої місця і підготуйтесь до голосування.

Готові голосувати, шановні народні депутати?  Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з урахуванням пропозицій комітету проект Закону про самоврядування медичної професії в Україні (реєстраційний номер 2445-д).

Готові голосувати?  Прошу підтримати  та проголосувати.  Це перше читання.

 

13:02:50

За-206

Рішення не прийнято. 

Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки  на повторне перше читання законопроект реєстраційний номер 2445-д. Прошу підтримати та проголосувати.

Не кричіть, будь ласка.

  

13:03:24

За-220

Рішення не прийнято. 

Ставлю на голосування пропозицію про повернення суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання проект Закону 2445-д.

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:03:59

За-222

Рішення не прийнято.

Переходимо до наступного… Закон відхилено, звісно, 222 – закон відхилено.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект  Закону про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо удосконалення процедури виборів керівників закладів вищої освіти (реєстраційні номери 4489, 4489-1, 4489-2).

Пропонується розглянути це питання скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:05:07

За-237

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Шпак Любов Олександрівна.

 

13:05:27

ШПАК Л.О.

Дякую. Шановні колеги, на ваш розгляд поданий законопроект про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо удосконалення процедури виборів керівника закладу вищої освіти.

Яка головна мета даного законопроекту? Перш за все врегулювати на законодавчому рівні питання проведення другого туру виборів керівника закладу вищої освіти. Тобто ви знаєте, на сьогодні яка склалася ситуація як у Києво-Могилянській академії, так і в університеті Тараса Шевченка. Що я маю на увазі?

Перше. На рівні Закону України "Про вищу освіту" передбачити проведення другого туру виборів. На сьогоднішній день саме профільний цей законопроект не регулює проведення другого туру виборів, саме там є посилання тільки на методичні рекомендації щодо особливостей  виборчої системи. Але це всього рекомендації, і це потрібно врегулювати перш за все законодавчо.

По-друге. Пропоную визначити, що переможцем виборів у другому турі буде кандидат, який одержить на виборах більше 50 відсотків голосів виборців, які взяли участь в голосуванні.

У нас вибори не є обов'язковими, а лише правом на сьогодні. Саме тому з метою уникнення ускладнень у виборчому процесі є проблема внесення даних з  них. Чому це важливо? Тому що на сьогоднішній день ми беремо 50 відсотків від повного обсягу всіх, хто приймає участь в голосуванні, якщо ми звертаємося до цього законопроекту, то саме ті, які є присутніми на день голосування.

Я дуже дякую нашим колегам, які саме звернули увагу на мою ідею, Сергій Віталійович, звертайтесь, будь ласка, у мене багато дуже ідей ще щодо вищої школи. Мені дуже приємно, що саме я як депутат з Черкащини, яка набралась…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Бабак Сергій Віталійович, голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій. І від комітету, і від авторів дайте  4 хвилини, будь ласка.

 

13:07:52

БАБАК С.В.

Доброго дня, шановні колеги! Ми сьогодні розглядаємо три законопроекти, які стосуються і намагаються вирішити одну, і ту саму проблему.

В чому полягає, власне, проблема? Зараз контракт підписується з тим кандидатом, який набрав на виборах ректора 50 відсотків плюс один голос від всієї кількості людей, які мають право голосувати. Це призводить до того, що, як вже зазначала моя колега, і в Києво-Могилянській академії, і в університеті Шевченка, в наших флагманах, вибори не відбулися, а в Могилянській академії вони вже відбуваються третій раз, і рік вже університет без ректора. Це, напевно, правильна ідеальна норма, яка би працювала в ідеальному світі. Але через те, що право обирати – це право, а не обов'язок, то не всі   ним користаються. І тоді ми доходимо до анекдотичної ситуації, коли в університеті Шевченка один з кандидатів набрав 75 відсотків голосів і не зміг стати ректором, тому що йому не вистачило півтора відсотка від кількості всіх, які мають право голосувати.

Що, власне, пропонується? Пропонується вдосконалити процедури виборів ректорів, зробити її двотуровою. У першому турі залишиться все так, як є зараз, 50 відсотків плюс один голос від усіх, хто має право обирати, і в першому турі людина стає ректором. А в другому турі 50 відсотків плюс один голос від тих, хто прийде на вибори, за умови, якщо на вибори прийде більше половини від тих, хто має право голосу.

Ця норма погоджена з усіма стейкхолдерами. І незважаючи на те, що є низка альтернативних законопроектів, комітет їх всіх розглянув на своєму засіданні і дійшов висновку, базуючись на експертних висновках Головного науково-експертного управління, Міністерства освіти й науки, Академії правових наук, університетської спільноти та інших стейкхолдерів, прийняв рішення законопроекти 4489 і 4489-2 відхилити, а законопроект 4489-1 прийняти за основу зі скороченням термінів підготовки до другого читання.

І ще зауважу від авторів і від комітету, що питання спеціальної перевірки не буде розповсюджуватися на ректорів приватних закладів вищої освіти.

Тому, колеги, прошу підтримати цей законопроект, скоротити строки підготовки і підготувати його якісно до другого читання для того, щоб ми всі ці процедури нарешті врегулювали.

Дякую вам щиро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат України Мовчан Олексій Васильович.

 

13:10:18

МОВЧАН О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Законом України "Про вищу освіту" регулюються загальні засади обрання, призначення та звільнення керівника закладу вищої освіти.

У статті 42 зазначеного закону передбачається, що переможцем таких виборів стає особа, яка набрала більше 50 відсотків голосів від загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, тобто абсолютну більшість. Іншими словами аби стати керівником закладу вищої освіти, треба, щоб за вас проголосували більше ніж половина від усіх виборів. В результаті цієї норми поширена практика, коли кандидати на посаду закладу вищої освіти не набирають необхідну кількість голосів.

Також процес обрання керівників вищого навчального закладу погіршує  епідеміологічна ситуація в країні та запровадження карантинних заходів. Відсутність постійного керівника призводить до нестабільної роботи вишу, погіршення якості надання освітніх послуг, невиконання фінансового плану, недотримання законності та порядку, погіршення контролю за якістю роботи працівників та умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю вишу.

Також згідно із цією статтею не передбачено право та порядок участі аспірантів у виборах керівника закладу вищої освіти. Однак згідно зі статтею 61 Закону України "Про вищу освіту" вони є здобувачами вищої освіти, тому це положення не відповідає принципам демократії та нівелює право голосу, право участі в управлінні закладу вищої освіти всіх учасників освітнього процесу.

Законопроектом 4489-2 пропонується передбачити, що контракт укладається з особою, яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні, і передбачити під час обрання керівника закладу вищої освіти право голосу всіх здобувачів вищої освіти, в тому числі аспірантів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп: два – за, два – проти. Чийгоз Ахтем Зейтуллайович.

 

13:12:44

ЧИЙГОЗ А.З.

Княжицькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький Микола Леонідович.

 

13:13:01

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні колеги, ми чудово розуміємо, що справді роками не можуть вибрати ректора в Києво-Могилянці, і зараз складна ситуація у київському університеті Шевченка. Тому коли ми дивимося на ці законопроекти, то найголовнішим, найефективнішим, щоб вирішити це питання, з нашої точки зору, є законопроект 4489-1 колеги Бабака.

Одне незрозуміло в цьому законопроекті. Законопроект пропонує спецперевірку в тому числі для ректорів приватних вузів. Ви пам'ятаєте, яка була ситуація...  Почекайте, дозвольте я завершу. Я розумію, що ми підтримуємо в першому читанні, ми на друге подамо правку.

Пам'ятаєте, яка була ситуація, наприклад, в Українському католицькому університеті, який СБУ переслідувало і не могло керівництво призначити при владі Януковича. Ми не повинні цього допустити в цьому проекті.

Хто повинен проводити спецперевірку? Міністр, який мовчить, коли тиждень тому 21 лютого суддя окружного адмінсуду Арсірій виніс ганебне рішення, яким зобов'язав Міносвіти переглянути українську історію 2013-2014 років і заборонив розповідати про вбивства Небесної Сотні. Міністр, який не реагує на те, що викладачка одного з державних вишів називає всіх, хто голосував тут за Закон про українську мову, фашистами і випускає якусь обтічну заяву про рівність мов. Міністр, якого звинувачують обґрунтовано в плагіаті, якого призначили завдяки кнопкодавству. Хто перевірятиме вузи? Де наша реакція на цю ганебну ситуацію, яка склалася в Міністерстві освіти, яке перетворюється в міністерство антиукраїнської пропаганди?

Тому в першому читанні ми підтримуємо 4489-1 і будемо вимагати норми про спецперевірку для приватних вузів до другого читання.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:15:01

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, дайте репліку Сергію Бабаку, і після цього підготуватися – народний депутат Піпа Наталія Романівна.

Будь ласка, Сергій Віталійович.

 

13:15:09

БАБАК С.В.

Дякую, колеги. Не буду коментувати більшість з попереднього виступу. Але одне єдине питання, яке стосується законопроекту, це зауваження про спецперевірку для потенційних ректорів закладів вищої освіти приватної форми власності, воно буде знято, і відповідно поправка буде подана і комітетом для того, щоб вдосконалити цей закон до другого читання.

Дякую щиро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Віталійович.

Будь ласка, народний депутат Піпа Наталія Романівна, фракція політичної партії "Голос".

 

13:15:35

ПІПА Н.Р.

Наталія Піпа, 115 округ, Львів, фракція "Голос". Хто такий управлінець закладу вищої освіти? Людина, від якої залежить дуже багато: від якісного освітнього процесу до позитивного іміджу закладу вищої освіти. Тому вибори керівництва закладу вищої освіти мають бути якісними і прозорими, чіткими і зрозумілими для тих, хто хоче скористатися цим правом.

Не буду заглиблюватися в процедуру, бо про неї вже було багато сказано. Скажу, що фракція "Голос" підтримає цей законопроект в першому читанні, але буде подавати правку щодо спецперевірки ректорів, зокрема приватних закладів, таких як Український католицький університет.

Але також я хочу звернутись до всіх освітян, адже цей законопроект не лише про вибори ректора, цей законопроект перш за все про самоврядування освітян. І нагадаю, що Законом "Про повну загальну середню освіту" в січні минулого року і Законом про заклади вищої освіти ми дали можливість і ширші права кожному освітянину робити зміни в освіті на краще, не чекати, що це зробить Сергій Шкарлет, який робить наразі зміни на гірше як міністр освіти, а працювати і збільшувати свої компетенції і можливості кожен на тому робочому місці, що він має, адже реформу нової української школи і реформу вищої освіти в Україні не спинити. Ми будемо мати кращу освіту в Україні, над цим працює комітет, над цим працює, я дуже хочу вірити, багато депутатів в цій залі, і на тому буде працювати кожен освітянин.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Кириленко Іван Григорович, будь ласка.

 

13:17:22

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановне товариство, візьміть порядок денний сьогоднішнього засідання, або попереднього, або наступного, і подивіться, як називаються наші законодавчі ініціативи: 95 відсотків починаються "про внесення змін". Це говорить про дві речі: про пришвидшений режим роботи і не зовсім глибоке проникнення до ядра, як кажуть, Землі, в сутність, а, з другого боку, життя, звичайно, багатше, різноманітніше і складніше, як би ми цього не хотіли, тим паче в Україні.

Не став винятком і цей законопроект. Над базовим законом, я пам'ятаю, який величезний інтелектуальний потенціал працював над законом, скільки було залучено і громадських організацій, і фахівців, які працюють безпосередньо в сфері вищої освіти, і депутатський корпус. І все рівно життя виявилося складнішим. Саме головне – реагувати вчасно, щоб не допускати колапсу. Що таке провідні заклади, які сьогодні без руля й без вітрил? Це неправильно.

Тому я вітаю  законодавчу ініціативу і нашої колеги Шпак (ректор з шестирічним стажем), і депутатський корпус, який працював над тим законом, який буде зараз прийнятий (з дріб 1), і інші, до другого читання треба якомога швидше внести правки і проголосувати.

Науково-експертне – без зауважень майже. Це рідкісна така ситуація, коли майже без зауважень.

Ректорська спільнота без зауважень підтримує. Академія наук педагогічних – за. Міністерство – за. Правова академія – за. "Батьківщина" – за. Прошу проголосувати. 

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

13:19:09

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шаповалов Юрій Анатолійович.

Констанкевич Ірина Мирославівна. Чекайте хвилинку, будь ласка.

Хтось буде наполягати з мотивів? Білозір, більше ніхто. Тоді зараз Констанкевич, Білозір, і переходимо  до голосування. Будь ласка,  запросіть народних депутатів до зали.

Будь ласка,  Ірина Мирославівна.

 

13:19:32

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Шановне товариство! Продовжуючи виступ  попереднього мого колеги, хочу сказати, що група "За майбутнє" теж буде підтримувати законопроект, який став компромісним. І ми розуміємо, що цим законопроектом ми рятуємо, насправді, ситуацію, яка створена попереднім законодавством, і це треба зробити негайно для того, щоб, по-перше, вирішити ситуацію в двох провідних університетах нашої країни: це в Києво-Могилянській академії, в університеті Шевченка. Але разом з тим ми розуміємо, що ця ситуація може бути в інших університетах. Отже, рятуємо.

Але разом з тим я би хотіла привернути увагу усіх до іншої проблеми – до проблеми автономності університетів, автономності ректорів, науково-професорського  складу університетів. І для того, щоб вони були реально автономними, для цього треба збільшувати фінансування  університетів. І я звертаюся і до голови комітету, і до профільного комітету з тим, щоби найближчим часом питання фінансової автономності стало в епіцентрі розгляду тих проблем. Питання зарплат для викладачів вищої школи; питання стипендіального забезпечення для студентів вищої школи, для коледжів і технікумів – це має бути в центрі  розгляду профільного комітету.

Тому, товариство, якщо ми говоримо про майбутнє нашої країни, ми повинні розуміти, що без інвестицій матеріальних від держави в цю сферу нічого не буде.

Дякую. Ми – за.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:21:11

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народній депутатці Білозір Ларисі Миколаївні, депутатська група "Довіра".

 

13:21:15

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, дійсно, потрібний закон, тому що Закон "Про вищу освіту" не регламентував другий тур, зараз це питання буде вирішено, вже буде 50 відсотків в другому турі рахуватися не від загальної кількості, а тих, хто проголосував. Але хочу звернути увагу, що законопроект пані Шпак 4479, саме він розв'язує проблему Могилянки, де вже пройшов третій тур виборів, і Київського національного університету, де другий, і мені здається, що цей закон не зовсім вирішить це питання, тому що в "прикінцевих" прибрано, що саме другий тур відбудеться відповідно до цього закону. Тому в Могилянці може бути четвертий тур виборів, а в КНУ вже третій.

І хочу привернути також увагу до проблеми, разом з тим, Луганського державного медуніверситету в місті Рубіжному. Там взагалі в МОЗ просто взяли і відмінили вибори, які мали пройти 03.12.2020. І це наш імідж, і це там навчаються 400 іноземних студентів, і таке свавілля, яке взагалі порушує Закон України "Про вищу освіту", треба уникати. І я звертаюся…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лукашев. І після цього переходимо до голосування, прошу запросити колег до зали.

 

13:22:32

ЛУКАШЕВ О.А.

Дякую. Шановні колеги, надважливий законопроект для всієї сфери вищої освіти в Україні, оскільки нам необхідно саме сьогодні вирішити питання не лише Києво-Могилянської академії і університету Шевченка, нам необхідно запровадити фундаментальні основи свободи університетів, нам необхідно позбавитись тієї ганебної практики, коли роками призначений Міністерством освіти і науки виконувач обов'язків ректора проводив зачистки і готував електорат до "правильних" виборів.

Саме тому, я вважаю, необхідно підтримати цей законопроект і віддати право саме науково-педагогічним працівникам і всім виборцям, які мають право голосувати на виборах ректора, для того, щоб вони реалізували це право. І ми тоді побачимо, що вибори будуть проходити прозоро, незалежно і зрозуміло.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

13:23:38

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця, запросіть народних депутатів до зали.

Шановні колеги, готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо удосконалення процедури виборів керівника закладу вищої освіти (реєстраційний номер 4489-1). Готові? Прошу підтримати та проголосувати 4489-1.

 

13:25:15

За-335

Рішення прийнято. По фракціях покажіть.

Ставлю на голосування пропозицію, ставлю на голосування пропозицію згідно частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій та підготовки до другого читання законопроекту (реєстраційний номер 4489-1). Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:26:00

За-295

Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця",  розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників (реєстраційний номер 3432).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:26:55

За-257

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Гришина Юлія Миколаївна.

 

13:27:06

ГРИШИНА Ю.М.

Шановні колеги, Акціонерне товариство "Укрзалізниця" є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень, що має стратегічне значення як для безпеки країни, так і для економіки нашої країни.

Що ми всі з вами спостерігаємо протягом останніх років. Прибутковість УЗ зменшується з кожним роком. Нещодавно Держаудитслужба провела планову ревізію фінансово-господарської діяльності УЗ та його 24 філій за півтора роки, з 18-го по 19-й рік. Внаслідок чого зафіксовано порушення фінансової дисципліни, порушення у сфері проведення публічних закупівель та недоліки в різних аспектах діяльності УЗ. Сума, уявіть собі, 12 мільярдів гривень.

Окрім того, умови здійснення пасажирських перевезень поліпшуються дуже повільно, набагато повільніше, ніж збільшується ціна квитків. І ми маємо величезну кількість скарг від людей з цього приводу. Не дивлячись на це, АТ "Укрзалізниця" в період з вересня 2018 року по вересень 2019 року лише членам наглядової ради виплатило коштів на суму майже 52 мільйони гривень. При цьому держбюджет  України недоотримав коштів на суму понад  206 мільйонів гривень.

Я зараз вам розказала тільки верхівку айсберга, всі розуміють, що за 2 хвилини не перерахуєш всього того, що відбувається в "Укрзалізниці" протягом останніх років.

В нас величезне поле для роботи, представників всіх фракцій в цьому напряму. Тому я дуже прошу всіх присутніх підтримати Постанову про утворення ТСК  з питань перевірки та оцінки стану УЗ, розслідування бездіяльності та порушень законодавства України органами управління цього підприємства.

Дякую за підтримку.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:29:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Миколаївна.

Слово надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку. Будь ласка, Сергій  Віталійович.

 

13:29:25

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проект Постанови (реєстраційний 3432) про утворення відповідної Тимчасової слідчої комісії, метою якої, як вказано  у пояснювальній записці, є здійснення парламентського контролю, забезпечення неупередженої прозорої  перевірки і оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування бездіяльності, порушень законодавства органами управління цього підприємства, яка призвела до значного погіршення технічного стану підприємства і основних виробничих показників.

Згідно з пропозиціями парламентських фракцій і депутатських груп пропонується обрати до персонального складу цієї тимчасової слідчої комісії представників фракцій партій "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя",   фракції  "Батьківщина", депутатських груп "За майбутнє" і "Довіра".

Комітет звернув увагу на те, що проект пропонує редакційного уточнення. А саме: в пункті 8 слід  виключити слово "Україна" з назви Офісу Генерального прокурора, а в пункті 9 щодо заслуховування звіту тимчасової слідчої комісії замінити слово "строк" на "термін".

Отже, в підсумку регламентний комітет прийняв рішення рекомендувати парламенту розглянути цей проект Постанови з урахуванням зауважень комітету, прийняти рішення відповідно до частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати цю постанову? Прошу записатися: два – за, два – проти.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

13:30:54

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондарєв Костянтин Анатолійович.

 

13:31:19

БОНДАРЄВ К.А.

Крулько передайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович.

 

13:31:34

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Ми підтримуємо створення такої ТСК і запропонували колегу по фракції Бондарєва Костянтина Анатолійовича членом цієї тимчасової слідчої комісії.

Але, шановні колеги, я хотів би звернути увагу на один факт. Ми, безумовно, тут деколи створюємо тимчасові слідчі комісії, різня їхня ефективність їхньої роботи. Але давайте подивимося на ситуацію з тими структурами, до яких сьогодні, до їх ревізій і перевірки, не може добратися ні один контролюючий орган, я маю на увазі Національну акціонерну компанію "Нафтогаз", яка насправді є закритою структурою. Це компанія, яка не дає відповіді на питання, і вчора ні Прем'єр-міністр на моє пряме питання, ні    в.о. міністра енергетики Вітренко не дали відповідь, а скільки "Нафтогаз" закачав газу в газові сховища влітку. Це компанія, яка за висновком державної аудиторської служби не перерахувала у минулому році 75 мільярдів гривень до державного бюджету, а порушень на 250 мільярдів гривень. Це втричі більше, ніж ми отримали кредиту від МВФ, на одну секунду. Це кошти, які ділися невідомо куди. Це тарифи, які сьогодні непомірні, сплачує кожен громадянин України і на плечі українця перекладається. Може нам таку ТСК треба було б створити? Тут кошти для державного бюджету і для вакцин, і для пенсій, і для вирішення соціально-економічних питань, які сьогодні потребує кожна українська родина.

Тому давайте, коли ми створюємо ТСК, будемо вирішувати по тому, що є насправді важливим і кричущим для України, бо ми мусимо добратися до істини. І ті, хто сьогодні розпилюють бюджетні кошти в НАК "Нафтогазі", мусять понести відповідальність і ми як "Батьківщина" будемо цього домагатися. "Нафтогаз" має відповідати за ті дії, які вчиняє за законами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна.

Рудик Сергій Ярославович.

 

13:33:46

РУДИК С.Я.

Шановні друзі, 19 січня цього року один колишній топ-керівник чи працівник ТНК, пам'ятаєте, була така компанія, дав інтерв'ю українським засобам масової інформації, де сказав, що 625 тисяч гривень – це така фігня, вибачте мені. Це зарплата, яку він отримував 25 років тому, працюючи в ТНК, "Київстарі". Я зараз говорю про діючого керівника УЗ України. "Української залізниці", хто не зрозумів. У нього немає часу на те, щоб зустрітися з народним депутатом, коли той вимагає не скорочувати працівників системи "Укрзалізниця". І не тільки від опозиційних політичних сил. У нього немає часу на інспекцію проблем, які відбуваються в галузі. У нього тільки одна проблема в житті:  чого йому платять таку дрібну зарплату, як 625 тисяч, яку він отримував 25 років назад.

Тому, колеги, я міг би зараз по цифрам, а готуючись до виступу, мені фахівці в залізниці написали отаку пачку пропозицій, що там треба перевірити, і я обов'язково це доведу до компетентних органів.

Ми підтримуємо, наша депутатська група, створення цієї комісії. Мені тільки дуже хочеться звернутися до всіх колег, хто буде там працювати, доведіть результати вашої  перевірки до фінального і логічного завершення, хай ті, хто вкрали, нарешті сядуть.

І останнє, бо часу мало. Ми дуже просимо колег, перше, з чого треба почати, розпустіть цей склад наглядової ради "Укрзалізниці". Вона як мінімум неефективна, а максимум вона шкодить інтересам нашої держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрчишин Ярослав Романович.      

 

13:35:43

ЮРЧИШИН Я.Р.

Прошу передати слово Юлії Клименко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, ще раз?

 

ЮРЧИШИН Я.Р. Юлії Клименко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Леонідівна Клименко.

 

13:35:51

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Клименко, фракція "Голос". Шановні колеги, в мене таке враження складається, що парламент намагається собою замінити всі органи виконавчої влади.

Я хочу нагадати "слугам народу", що, ви є монобільшістю, яка контролює абсолютно всі правоохоронні органи. Будь ласка, займіться системною корупцією в "Укрзалізниці" і в інших державних підприємствах. Тільки не очолювати цю корупцію, а боротися з корупцією відповідними державними органами, які наші платники податки і наш бюджет утримує мільярдами. Кожний український громадянин платить мільярди в бюджет, щоб утримувати мільйонні правоохоронні органи, і парламент не повинен собою підміняти правоохоронні органи. Якщо у вас є факти корупції в "Укрзалізниці", ідіть правоохоронні органи, не займайтеся політичними іграми через тимчасові слідчі комісії і інші органи парламенту. Це не наша функція.

Що стосується нашого голосування, ми не будемо підтримувати цю постанову, бо нас туди не запросили в цю тимчасову слідчу комісію. Тому фракція "Голос", на жаль, її підтримувати не буде.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Гнатенко.

 

13:37:12

ГНАТЕНКО В.С.

Я прошу слово передати Олександру Колтуновичу, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович.

 

13:37:20

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Безумовно, ми підтримуємо дану постанову і створення тимчасової слідчої комісії щодо перевірки стану і діяльності "Укрзалізниці". Але нас цікавлять окремі параметри, на яких я хотів би акцентувати увагу.

Перше. Це щодо тих значних втрат, про які уже сьогодні частково казали: ми втратили транзит залізничний, ми втратили окремі напрямки в країнах Азії щодо пасажирського та вантажного перевезення, це колосальні збитки для бюджету і національної економіки, які оцінюються, наприклад, по транзиту від 1 мільярда доларів на рік, а це великі кошти. Перше.

Друге. Нас так само цікавить питання наглядових рад і перевірки діяльності їх ефективності на "Укрзалізниці", тому що там, кого тільки немає, але не залізничники в цій наглядовій раді. Тому з цієї точки зору нам якраз цікаво  подивитися результати їх діяльності, і наскільки вони ефективно там генерують і впроваджують процеси модернізації рухомого складу і так далі, залізничних вокзалів оновлення тощо.

Потім далі, ми ж дивимося сьогодні по 20-му року, в нас досить суттєво скоротився пасажирообіг на 63 відсотки. Ми розуміємо, що причиною цьому є обмежувальні заходи, пов'язані з коронавірусом, однак це велика цифра, це серйозне падіння – 63 відсотки, а вантажообіг на 3,4 відсотка. Це тільки за один рік. Якщо ми порівнюємо з 2013 роком, то там цифра йде в рази.

Тому нас цікавить, щоб так само Тимчасова слідча комісія дала відповідь і на ці питання, які в нас проблеми, які прогалини для того, щоб ми в подальшому вирішили законодавчо оці всі речі.

Ну, і найважливіше. Безумовно, нас цікавлять питання щодо оновлення в цілому залізниці в країні. Завжди… досить часто порівнюють з 2004, 2005 роком, ще коли з Кирпою, коли був міністр транспорту Кирпа, і з тими часами, коли в нас відновлювалися залізничні вокзали, рухомий склад і в цілому полотно по країні.

Тому ми якраз і хочемо, щоб країна мала достойну залізницю і вона мала сучасне майбутнє.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Всі бажаючі виступили? Ар'єв. Да, вибачте. Ар'єв.

Два виступи з мотивів, після цього переходимо до голосування.

Бачу, бачу.

 

13:39:43

АР’ЄВ В.І.

Важко сказати, чому більшість зараз займається функціями опозиції і реєструє цю слідчу комісію, коли саме у влади і у монобільшості є зараз і Антимонопольний комітет, і правоохоронні органи, і слідство – все. Будь ласка, робіть свою справу, і хай ці правоохоронні органи роблять відповідне розслідування. Чи ви вже їм не довіряєте?

Проте саме інструмент опозиції ви блокуєте. І зокрема проекти постанов по слідчим комісіям щодо "вагнерівців" ви не ставите, тому що боїтеся, що розкриється зрада у перших кабінетах в Офісі Президента України, ви не ставите готові слідчі комісії по Шеремету, тому що буде викрита абсолютно чітка фальсифікація слідства. Та ви навіть не можете поставити по плівках російського агента, так званим плівках Порошенка-Байдена, тому що вам і це уже страшно. Так, може, перестаньте боятися, а ставте відповідні проекти постанов...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вацак Геннадій Анатолійович. Хвилина – з мотивів, після цього голосуємо.

З місця включіть мікрофон, будь ласка.

 

13:40:59

ВАЦАК Г.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Геннадій Вацак, 16-й округ, група "Довіра". На моєму 16 окрузі щоденно курсували потяги "Могилів-Подільський – Київ" із зручним для пасажирів графіком. Сьогодні цей потяг прямує лише тричі. Направив "Укрзалізниці" депутатський запит щодо повернення попереднього зручного для пасажирів розкладу руху поїздів. Відповідь залізниці: відсутній рухомий склад. У мене та у моїх виборців є запитання: хто і для чого змінив розклад руху поїздів, зменшив пасажиропотік та доводить до банкрутства залізницю.

Депутатська група "Довіра" підтримує проект постанови.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові голосувати, шановні колеги?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників (реєстраційний номер 3432).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:42:50

За-283

Рішення прийнято.  Дякую.

Наступне питання порядку денного.

Арахамія –  з процедури.

 

13:43:03

АРАХАМІЯ Д.Г.

Колеги, є пропозиція, є законопроект, який довгоочікуваний, вже ОСББ всі пишуть листи, я впевнений, всім вам, 4086, який врегульовує цю ситуацію. Пропоную без обговорення перейти до нього і проголосувати, якщо немає заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття… За основу чи за основу і в цілому він йде? За основу. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок (реєстраційний номер 4086).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:44:35

За-316

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію згідно частини другої статті 116 про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій та підготовки до другого читання законопроекту реєстраційний номер 4086. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:45:10

За-277

Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів і приведення термінології у відповідність із законодавством у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 3964). Пропонується  розглянути це питання за скороченою процедурою.

Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:45:49

За-264

Рішення прийнято.

До слова запрошується… (Шум у залі)  Без обговорення?  

Ставлю на голосування  пропозицію… (Шум у залі)  З обговоренням? Я не чую в масці вас. (Шум у залі) Без обговорення? З  обговоренням.

Перший заступник міністра соціальної політики Котик Євген Дмитрович.

Вибачте, але назву обговорювати – ну, це така важлива робота.

 

13:46:29

КОТИК Є.Д.

Шановний пане Голово, шановна  президія, шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів і приведення термінології у відповідність до законодавства у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю розроблений Міністерством соціальної політики  з метою приведення назви цього фонду  у відповідність до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї".

Законопроектом зокрема пропонується внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а також  до Закону України "Про зайнятість населення" в частині перейменування фонду, а саме: запропоновано змінити назву Фонду соціального захисту інвалідів на Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

Законопроект підтримано  профільним та іншими заінтересованими парламентськими комітетами,  а також  Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради.

Прошу підтримати законопроект  за основу та в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А давайте хвилину дамо, дві хвилини дамо Артуру Володимировичу. (Шум у залі)  Ні, якщо всі обговорюють, тоді ні. Тоді поїхали по повній.  Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. (Шум у залі)  Ну, Шахов – це ж ваш колега.

Третьякова Галина Миколаївна

 

13:48:10

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, у 2009 році була прийнята Конвенція про права осіб з інвалідністю і Факультативний протокол до нього зі змінами. Водночас в 2009 року наш фонд людей з інвалідністю не було перейменовано відповідно до рішень цієї Конвенції та Факультативного протоколу. А тому Комітет соціальної політики на своєму рішенні, не отримавши зауваження від жодної структури, у нас немає зауважень від Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, немає зауважень від міністерства і відомств, ми рекомендуємо прийняти цей законопроект за основу та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто бажає виступити, запишіться, будь ласка, на виступи.

Качура Олександр Анатолійович.

 

13:49:11

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Насправді необхідно підтримувати, мабуть, цю законодавчу ініціативу, але в першу чергу, мабуть, треба зробити все для того, щоб інваліди отримали допомогу від держави, тому що зараз дивляться інваліди і бачать про перейменування назви начебто органу, який повинен про них опікуватись. Була "міліція" –  стала "поліція", був "помідор" –  став "томат", а тепер і профільний у нас по напрямку, який відповідає в уряді орган, теж змінює назву.

Тому ви ж розумієте, скільки це витрат буде, це треба печатки тепер міняти, треба буде таблички замовляти, треба буде весь час тепер бланки змінювати, це витрати з бюджету. Краще б за ці гроші побудували зайві пандуси, а зайвих пандусів ніколи не буває, і тоді би інваліди дійсно сказали "дякую". А за те, що ми зараз витрачаємо гроші, які нам надаються платниками податків, на роботу парламенту і для того, щоб змінювати назву органу одного на інший, так, як я вам уже сказав, це точно, мабуть, не на часі, і Конвенція з 2009 року могла б  почекати.     

І насправді найголовніше, мабуть, чим повинні зараз займатися, це те, щоб у нас не плакали інваліди і не писали листи, в яких вони зазначають про те, що доводиться з такими тарифами і з таким соціальним забезпеченням мешкати на кухні, тому що іншу частину квартири і будинку вони не можуть опалювати, і те, що вони не знають, за що прожити, ліки. І держава зовсім не піклується про цих людей. Тому давайте про це в першу чергу думати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фріз Ірина Василівна.

Артур Володимирович Герасимов.

 

13:51:14

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановні українці! "Європейська солідарність", звичайно, буде підтримувати цей законопроект. Але коли ви говорите про соціальний захист, про соціальну сферу, то ви знаєте, давайте будемо відвертими. Бо декілька подій в останній час дійсно сколихнули Україну і все наше суспільство, серед них події в Харкові. І я б хотів сказати, що пан Зеленський і його влада несуть також особисту відповідальність за загибель цих людей. Поясню, чому.

Тому що ще у січні 19-го року був прийнятий прогресивний і дуже добрий Закон "Про соціальні послуги", в якому всі ці норми, які обговорювались з експертною спільнотою, з громадськістю, були враховані. І надалі два роки було відведено для того, щоб ці норми були імплементовані в життя, щоб запрацював ринок соціальних послуг, щоб був створений реєстр усіх установ у цій сфері, в цій галузі. Але і перший, і другий уряд Зеленського не зробили нічого, зробили повний нуль. І це є одна з причин того, що сталося в Харкові.

Саме тому я б хотів звернутися сьогодні до колег з монобільшості, і щоб вони вплинули на свій уряд і вплинули на свого Президента з метою того, щоб якнайскоріше норми, які закладені в законопроекті про соціальні послуги, який вже став законом і був підписаний Президентом Порошенком, запрацювали в житті, щоб ми не допустили тих ситуацій, які сталися у Харкові.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мороз Володимир Вікторович.

 

13:53:02

МОРОЗ В.В.

Передайте, будь ласка, слово Колтуновичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.

 

13:53:08

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую.

Шановний пане Голово, цілком з вами погоджуюсь щодо того, що тут немає що обговорювати. А авторам законопроекту хочу сказати, що ніщо так не принижує гідність людей з обмеженими фізичними можливостями, як оцей "плювок" в обличчя у вигляді 1 тисячі 769 гривень мінімальної пенсії. Треба починати з цього – це раз.

Друге: нас цікавить, чому не вирішується питання доступу людей з обмеженими фізичними можливостями в заклади комунальної сфери, у магазини, у транспорт? Для цього необхідно створювати… імплементувати міжнародні конвенції у законодавство, в тому числі і європейські у вітчизняну практику.

Ще один дуже важливий момент. У нас же субсидії стосуються в тому числі і інвалідів. І люди також не можуть з цими обмеженими можливостями, не можуть отримати і претендувати на субсидії. Тому, на мій погляд, такий законопроект має бути комплексним і вирішувати ряд нагальних, абсолютно протилежних речей, про які ми говоримо, а не ті, які декларують сьогодні в проекті закону.

Ми, безумовно, підтримуємо зміну назви. Але, повторюсь, це не вирішить питання людей з обмеженими можливостями.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.

 

13:54:17

ІВЧЕНКО В.Є.

Івченко, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по парламенту, представнику профспілок Рудику Сергію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Рудику? Рудик Сергій Ярославович.

 

13:54:34

РУДИК С.Я.

Так точно, Рудику.

Шановні колеги! Ну, чи можемо ми через півтора роки, відколи існує нова коаліція, і вже, слава Богу, другий уряд, бути проти технічної заміни одного слова на два? Безперечно, ні. Ми ображаємо, називаємо людей з особливими потребами словом інвалід. І робимо це настільки часто, навіть самі того не помічаємо.

Я хотів би привернути увагу до іншого. Ми набагато більше ображаємо людей з особливими потребами, коли пропонуємо законопроекти, які регулюють їх життя, по остаточному принципу. Пам'ятаєте, була така термінологія, остаточний принцип? Ми сьогодні, давайте називати речі своїми іменами, по законам жанру не мали б дійти до розгляду цього законопроекту. Тільки завдяки тому, що три попередніх ми проголосували (чи два) без обговорення, ми дійшли до нього.

Знаєте, коли уряд вніс цей історичний законопроект в парламент? В серпні місяці 2020 року. Хіба це говорить про те, що ми ставимося до цих людей як до пріоритету? Хіба коли ми йдемо по вулицям нашого міста і бачимо, що людина з особливими потребами, без  кінцівки, не може зайти в наш звичайний будинок, ми ставимося до цієї людини з особливим пріоритетом? Ні, звичайно.

Безперечно, за останній час зміни відбуваються, і цього сказати не можна, що нічого не робиться. Але, на превеликий жаль, і в минулому році ми  це показали як парламент, проголосувавши за те, щоби не дати можливість  40 тисячам людей з особливими потребами, які мають  травми, отримані на виробництві, не мали можливості  протягом 7 місяців отримувати медичну допомогу в санаторному лікуванні, показали, що ми м'яко кажучи, не те що цього не робимо, а конкретно іноді потрапляємо в штангу.

Звичайно, наша депутатська група буде голосувати "за".  Але, колеги, давайте зробимо життя цих людей пріоритетом життя людей, в яких цих проблем немає, в  нас, здорових людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.

Більше немає бажаючих виступити? Після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали.

 

13:56:50

ШАХОВ С.В.

Шановні колеги, від зміни доданків сума не міняється, міняємо назви, але соціальних гарантій в державі немає. Коли людині відірвало ногу на війні, чи вона відросте від назви? Чому держава не допомагає сьогодні  протезами, коли прийшли афганці, вони також воювали за нашу державу? Сьогодні немає руки, ока –  також ніхто не дає сьогодні допомоги. Звільнили повністю, зняли всі пільги людям.

Чорнобильці "вихаркали" свої повністю легені. Чи легені повернемо сьогодні  з назвою? Не повернемо. Також давайте повернемо  їм сьогодні, 108 тисяч людей залишилося  всього-на-всього інвалідів, давайте повернемо пільги чорнобильцям.

Чи сьогодні той, хто получив пролежень і гниє тіло до кістки, чи може хто не будь сьогодні повернути тіло людині? Ні.

Так давайте за людей дбати, а не за назви. Давайте додавати пільги людям, інвалідам, а не просто говорити або змінювати назву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушко Павло Миколайович – з мотивів, після цього голосуємо.

 

13:58:11

СУШКО П.М.

Шановні колеги, дуже добре, що ми звертаємо увагу на таку проблему, як назви, міняємо назви у відповідності до європейського законодавства і так далі, як казав мій колега Шахов, що дійсно від цього життя людей не становиться краще. І я хочу звернути увагу, що треба здійснити аудит діяльності цього Фонду соціального захисту людей з інвалідністю, чи відповідає діяльність фонду тому, що відбувається.

Я хочу сказати, що в людей з інвалідністю зараз є, напевно, остання надія – це Верховна Рада, ми зараз боремося за права дітей, за права людей з інвалідністю. І я хочу наголосити, що ми з колегами депутатами з фракції "Слуга народу" будемо реєструвати тимчасову слідчу комісію і розбиратися в тому числі і з діяльністю цього фонду, і будемо відстоювати спеціальні школи, відстоювати права дітей з інвалідністю на право на освіту.

Дякую, колеги. Підтримаємо закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

Шановні колеги, я продовжую на 15 хвилин засідання до того, як ми проголосуємо цей законопроект, тому що залишилося 30 секунд. (Шум у залі) Так воно і є за основу, і в цілому. Я думаю, що немає заперечень.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів і приведення термінології у відповідність із законодавством у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 3964). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:00:30

За-320

Рішення прийнято. 

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів і приведення термінологію у відповідність із законодавством у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 3964). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:01:07

За-321

Рішення прийнято. 

Пленарне засідання Верховної Ради оголошую закритим.  Дякую.