ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

Зал засідань Верховної Ради України

18 вересня 2020 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:09:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Добрий день, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до реєстрації.

Шановні колеги, поки ви готуєтесь до реєстрації, я хотів би вас поінформувати, що сьогодні у нашого колеги Олександра Валерійовича Маріковського день народження. (Оплески) Здоров'я вам і плідної роботи в економічному комітеті… в екологічному, вибачте, в екологічному комітеті. І головне – завжди знаходити саме своє місце, так? У вас щось небагато, друзів, я дивлюсь, в залі.

Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Готові реєструватись? Прошу реєструватись. Нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки "за", першої зліва. Прошу реєструватись. Зліва, зліва.

 

10:11:34

У залі зареєстровано 181 народний депутат України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, у засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу їх привітати. (Оплески)

Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України в п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду".

За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання про роботу Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі та щодо забезпечення навчального процесу в умовах посилення в Україні коронавірусної хвороби та стану нарахування заробітної плати працівникам закладів освіти.

Я нагадую, що на Погоджувальній… Шановні колеги, я нагадую, ми на Погоджувальній раді домовились, що в нас буде наступний регламент роботи під час "години запитань до Уряду": 20 хвилин – виступ профільного віце-прем'єр-міністра; після цього – запитання до доповідача, одне запитання від кожної фракції та депутатської групи; після цього – замість запитань до Прем'єр-міністра запитання до міністра освіти… вибачте, виконуючого обов'язки міністра освіти. Такий регламент роботи ми з вами затвердили, сьогодні заперечень немає, так? 

Тоді на трибуну для виступу запрошується віце-прем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Юрійович Резніков. 

 

10:13:34

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Доброго ранку, шановні народні депутати! Я, ризикуючи порушити трошечки встановлені тут правила, оскільки запрошений тут виступати в якості члена уряду, хочу все ж таки почати з того, що я маю перед вами виступити в двох іпостасях, оскільки я ще є членом української делегації в Тристоронній контактній групі. І, з вашого дозволу, я все ж таки, ризикуючи отримати зауваження від головуючого, почну як представник української делегації саме в Тристоронній контактній групі, а потім продовжу вже як член уряду відповідати на поставлені запитання.

Однією із складових сьогодні гібридної війни, яку розпочала Російська Федерація в 2014 році, починаючи з окупації Криму, є інформаційна війна. І багато страхів і непорозумінь, які виникають сьогодні і провокують розбрат, зокрема, є саме ті наслідки, які виникають внаслідок цієї інформаційної війни. І в тому числі це поширення міфів про Тристоронню контактну групу.

Головним міфом про Тристоронню контактну групу, про ТКГ  є те, що ТКГ наділена повноваженнями, яких вона не має. Я хочу ще раз підкреслити, що ТКГ не приймає рішень, ТКГ є тільки логістичним майданчиком для узгодження деталей та домовленостей, які досягаються лідерами "нормандського формату". Так почалося з 2014 року. Саме на цьому логістичному майданчику йде обговорення  безпекових, гуманітарних, соціально-економічних питань, щодо звільнення утримуваних осіб, щодо ремонту водогонів, щодо точок розмінування, відкриття нових КПВВ. Ідуть перемовини щодо окремих політичних правових аспектів врегулювання, бо так саме записано в Мінських угодах. Але все відбувається чітко у визначених рамках і на підставі затверджених директив, у тісній координації з Міністерством закордонних справ. Рішення ухвалюється тільки Президентом і парламентом України. Підкреслюю, тільки Президентом у рамках діалогу лідерів "нормандського формату" і тільки парламентом як єдиним законодавчим органом. Скажемо так, саме парламент може прийняти спеціальний закон, який визначатиме, чи проводити, чи не проводити і в якій спосіб вибори на тимчасово окупованих територіях після їх деокупації і на яких підставах.

Президент під час грудневого саміту минулого року лідерам "нормандського формату" в Парижі дав чітке розуміння, що жодних змін в Конституції України щодо включення туди якогось особливого статусу не буде, і це виключено. Так само Президент неодноразово говорив, що Мінські угоди потребують змін. Це позиція, яку ми обстоюємо в Тристоронній контактній групі.

Чи легко даються нам переговори в рамках Тристоронньої контактної групи? Ні, це дуже важко. Переговори надзвичайно складні. Опоненти дуже часто грають не за правилами. Але українська делегація робить все, все можливе, щоби відстояти інтереси нашої країни.

Останнім набуттям є довготривалий режим тиші, який ми вже спостерігаємо сьомий тиждень, і ви це знаєте. І під час моїх робочих візитів в Донецьку і Луганську області я, спілкуючись з людьми отримую від них єдиний головний сигнал: ми чуємо, – говорять  люди, – що є тиша.  Єдине, чого ми можемо прагнути і просити вас, це командної гри, щоб уряд, парламент і переговорники діяли в єдиній синергії. Бо це по силі тільки позиції України і дає правильні сигнали нашим іноземним партнерам. І це стосується не тільки Донбасу, а  і Криму, і Севастополя. Про це може більше розповісти мій колега Дмитро Кулеба, він потім в режимі запитань зможе вам доповісти, як на це реагують наші іноземні партнери.

Які ще існують міфи? Міф про суб'єктивізацію визнання квазіутворень російських "проксі" на території ОРДЛО. Ніколи про те не йшлося і не буде йти. І все, і це крапка.

Міф про так звану інспекцію позицій українських військових у Шумах. Пробачте, але це відверта маячня. Це російський  наратив. Росія зі своїми "проксі" сама зірвала перевірку, яка мала відбутися, тому що розуміла, що на виході отримає негативний результат. Адже мова йшла виключно про "сіру зону" і виключно для  підтвердження звіту СММ ОБСЄ, в якому чітко   зазначено, що будь-яких порушень з боку України усталеного режиму тиші немає. Ми повністю підтримуємо  мандат  ОБСЄ  та їх право верифікації режиму припинення вогню згідно з Мінськими домовленостями. Саме так зафіксовано  в Мінських домовленостях, що тільки СММ ОБСЄ має мандат на верифікацію припинення режиму вогню.

Ще один міф, що в ТКГ начебто підкилимно готуються вибори в ОРДЛО на  25 жовтня цього року і начебто тому весь цей клопіт навколо відомої постанови парламенту. Вибачте, але це нісенітниця. Для виборів потрібен окремий закон. І про це сказано в тому числі в комплексі заходів Мінських угод, що саме за окремим законом, прийнятим парламентом України, на підставі законодавства України, Конституції України та Копенгагенських  стандартів можуть  бути проведені вибори в ОРДЛО після повної деокупації, після виконання всіх безпекових умов, які передбачені в комплексі заходів Мінських угод.

Тепер я би хотів все ж таки перейти вже до звіту перед вами як член уряду, а не як член Тристоронньої контактної групи.

Вчора я письмово надіслав розгорнуту відповідь на всі запитання, які я отримав від фракцій, які були направлені до мого секретаріату. Але я би хотів подякувати окремо одній з фракцій, яка згадала одну з моїх тез в публічних виступах. Вони запитали, чому я кажу, що реінтеграція триватиме 25 років. Я кажу, бо це правда. Реінтеграція територій, які зараз тимчасово окуповані не відбуватиметься зразу після закінчення війни. Кінець війни і реінтеграція не співпадатимуть по часу. Бо ми говоримо про безпечну реінтеграцію – таку, що не пошматує країну і не створить нових ризиків. Безпечна реінтеграція триватиме мінімум одне покоління і давайте говорити правду. Про це говорить світовий досвід.  У  Німеччині і зараз помітні відмінності між заходом і сходом, хоча минуло понад 30 років, а стартові умови були інші.

Хочу підкреслити головне, деокупація і реінтеграція визначається не тим, що відбувається в Тристоронній контактній групі, вони більшою мірою залежать від змін в країні  і від рішень парламенту, і дій уряду, які ці зміни забезпечують. Тому як член уряду, якому ви довірили відповідальність за певний напрямок, хочу звернути увагу на ті кроки, які ми вважаємо необхідними, і прошу вас їх підтримати.

Перше. Після гарячої фази будь-якого конфлікту  обов'язково наступає перехідний період. Його важлива частина – це створення механізмів перехідного правосуддя. Що це таке? Згідно принципів ООН  це право на правду, і право на справедливість, це компенсація жертвам агресії, це відповідальність. Нам потрібен закон про відповідальність. Нам доведеться визначати, хто такі колаборанти, хто злочинці, а хто заручники, хто підпадає під амністію, а хто в жодному разі – ні, і має понести покарання по повній.

Я хочу подякувати парламенту за прийнятий вчора за основу документ, вибачте, законопроект, відомий як Закон про воєнних злочинців. Комітет колеги Дениса Монастирського провів важливу роботу. І це дуже правильний крок.

Мінреінтеграції у тісній співпраці з колегами по уряду запропонує на розгляд парламенту пакет законопроектів щодо перехідного періоду. Там будуть відповіді і про колаборантів, і про порядок амністій, і багато інших важливих положень, і ми будемо просити вас їх підтримати.

Ми не уникнемо цих кроків і не повинні їх боятися, бо кожний з них – це сигнал, у тому числі мільйонам наших громадян, які зараз перебувають у заручниках окупаційного режиму. Коли вони зрозуміють наші з вами підходи до відповідальності, вони знатимуть, чого чекати, і позбудуться страхів. Чим швидше ми дамо людям зрозуміти, як ми бачимо українське майбутнє, тим складніше буде існувати російському окупаційному режиму.

І звідси випливає друге. Щоб наблизити мир і деокупацію, ми повинні реалізувати кращий варіант майбутнього на підконтрольній території Донбасу, в районах, в яких ми пережили війну або вже понад 6 років відчувають її подих зовсім поруч. Цей регіон сильно постраждав. Створити там нову економіку за рахунок бюджетних коштів чи донорської підтримки неможливо. Створити новий Донбас може тільки інвестор. Держава може запропонувати інвесторам, і українським, і іноземним, модель, яка стимулюватиме їх йти на Донеччину і Луганщину і розвивати там бізнес, і дати нове життя регіонам. Для цього Мінреінтеграції ініціювало розробку стратегій економічного розвитку Донецької та Луганської областей.

Я тут на трибуні зараз перед вами, а команда міністерства просто зараз проводить обговорення головних положень цього документа у десяти містах –  від Старобільська до Маріуполя. Ми вважаємо за необхідне визначити на вільній частині Донеччини і Луганщини зони і кластери пріоритетного розвитку. Що вони передбачатимуть? Набір податкових і митних преференцій, страхування військово-політичних ризиків, особливий порядок вирішення спорів на підставі норм міжнародного комерційного арбітражу та багато чого іншого. Разом з децентралізацією це і буде своєрідний особливий статус, тільки наш український, а не той, про який мріють у Кремлі.

Паралельно з цим держава має системно інвестувати в інфраструктуру. Це стосується не тільки автодоріг, але і залізниці, наприклад, особливо на Луганщині і в напрямку Маріуполя. Це стосується водопостачання та інтеграції цих територій до української енергосистеми. Ми не зможемо ефективно розвивати те, що ми не контролюємо. Завдяки такому підходу вільна частина Донбасу перетвориться на потужну точку зростання. В разі успіху, в який я особисто вірю, цей експеримент може навіть і треба буде поширювати на інші регіони, які так само зазнали втрат. І цей експеримент може бути поширений і на тимчасові окуповані наразі території, але тільки після їх деокупації.

Окремий третій блок питань – це забезпечення інформаційного суверенітету. Вже готовий пакет пропозицій. Наприклад, ми будемо просити народних обранців, депутатів, підтримати законопроект, який зобов'яже мовників, які хочуть потрапити до мультіплексів, забезпечити некодований супутниковий сигнал. Це один із способів дати нашим громадянам у "сірій" зоні, в Криму, в окупованій частині Донбасу доступ до українських телеканалів. Підсумовуючи, наблизити деокупацію невійськовим шляхом можна тільки через зміни, які роблять Україну сильнішою. Не через лозунги. Я дуже прошу підтримати ці зміни і допомогти нам разом їх впровадити.

І наостанок я знову повернусь до своєї ролі в Тристоронній контактній групі. Я розумію, що багато присутніх тут колег хочуть почути коментарі щодо постанови, яка стосується місцевих виборів. Я дам вам максимально відверту відповідь. Ця постанова політично дуже правильна і повністю співзвучна з тими тезами, які я особисто виголошую на кожному своєму інтерв'ю або коментарі. Але суто тактично окремі її положення, вони передчасні.

Чи ускладнила ця постанова ведення переговорів? Так, ускладнила. Чи скористалися нею наші опоненти для маніпуляцій? Так, скористалися. Чи заблокували переговорний процес? Так, значною мірою він заблокований, наприклад, в тому числі в гуманітарній підгрупі, де готується звільнення близько ста наших бранців.

Приймати те чи інше рішення по зміні чи уточненню цієї постанови – це виключно прерогатива українського парламенту, і про це було наголошено під час останньої зустрічі української делегації в Берліні на зустрічі політичних радників, лідерів країн "нормандського формату". І буде зрозуміло, якщо парламент України не захоче робити якісь зміни саме до цієї постанови, бо нікому не подобаються ультимативні умови, тим паче з боку країни-агресора. Але якщо парламент України зможе проявити колективну мудрість і ухвалити якесь інше рішення, яке підкреслить сприйняття Україною Мінського процесу як наразі безальтернативного майданчику переговорів, яке підтвердить повноваження української делегації і продемонструє довіру до неї. Таке рішення дасть важливий сигнал нашим західним партнерам та міжнародним посередникам з ОБСЄ. Воно б розширило поле маневру для нашої роботи в Тристоронній контактній групі, тим більше, що згадана постанова де-факто зникне як чинник після 25 жовтня.

Я з великою повагою ставлюся до українського парламенту і маю надію, що народні депутати на своїй ділянці нашого спільного фронту проти агресора точно не підведуть.

Дякую. І готовий відповідати на будь-які запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Юрійовичу.

Будь ласка, запишіться на запитання від депутатських фракцій та груп.

Качура Олександр Анатолійович.

 

10:27:39

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Дякуємо за ваш виступ. На жаль, ми вчора не змогли зустрітися для того, щоб прийняти те мудре колективне рішення, про яке ви сьогодні говорили.

Я хотів би, щоб ви більш розгорнуто нам, в двох словах розповіли, чи правда, що зараз весь мирний процес заблокований лише одним питанням – питанням внесення змін до Постанови Верховної Ради про проведення місцевих виборів. Тому що ми чули вчора це від іноземних наших партнерів, які є учасниками Тристоронньої контактної групи. І якщо так, то які повинні бути строки для прийняття парламентом іншого, мудрого, як ви сказали, рішення?

 

10:28:37

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Вибачте, у мене трішки ангіна, тому голос сідає. В першу чергу, головна правда в тому, що наші візаві в переговорах – представники Російської Федерації – насправді не налаштовані на швидке влаштування миру. Це головна правда. Тому вони шукають будь-який привід для того, щоб маніпулятивно затримувати і затягувати переговорний процес. Тому використання тези про те, що пункт 4 цієї постанови нібито ставить під сумнів стабільність ведення переговорів і віднесення України як країни, яка підтримує Мінський процес, і це ставить нібито під сумнів можливість подальших переговорів, використовується ними під час дискусії в кожній робочій групі. Спочатку це почалося в політичній підгрупі, потім продовжилось в безпековій групі, в гуманітарній групі і, на диво, не використовується в соціально-економічній групі.

Друга річ, яку вони використовували як спосіб блокування, це їх бажання подивитися, що відбувається в Шумах, на що вони так само отримали жорстку відсіч зі слів голови української делегації Леоніда Макаровича Кравчука. Я не маю жодного сумніву, що вони будуть шукати інші приводи блокувати переговори.

Але дійсно пункт 4, який описує, як мають проводитися вибори в ОРДЛО після деокупації, на сьогоднішній день протирічить пункту 9 комплексу заходів Мінських угод. Тому що дійсно питання черговості взяття урядом України контролю над кордоном між Україною і Російською Федерацією та днем проведення виборів вони записані по-різному. В пункті 9 комплексу заходів Мінських угод черговість номер один –  це день виборів, а взяття контролю над кордоном наступного дня починається і завершується після повного та всеосяжного політичного врегулювання. В пункті 4 постанови, якщо не помиляюся, спочатку має відбутися контроль над…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна.

 

10:30:54

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, ми пишаємося тим, що саме ми зупинили підписану вами, пане Резніков, консультативну раду з десятьма представниками ОРДЛО, які легітимізували цих представників, і так само зупинили цей спільний вояж на українській позиції в "сіру" зону. До речі, попередні 5 років наша армія звільнила всю "сіру" зону. І в Мінських угодах записано "розведення важкої техніки", а не "відведення військ", який зараз чините ви.

   Ну, а тепер низка запитань. Чому мінська переговорна група жодного разу разом всі не були на Донбасі, в тому числі Фокін і Кравчук?

Друге питання. Коли ви подасте законопроект про перехідне правосуддя, де буде визначено не повна амністія, а тільки та, хто може під неї потрапити?

Третє питання. Чому ви взагалі відмовилися зараз від теми дорожньої карти, яка була підписана в "нормандському форматі", визнана нашими партнерами і визнавала пріоритетність безпекового блоку?

Четверте питання. Що це за обезличені сто заручників, де прізвища цих людей для країни?

І п'яте. Де тема миротворців? Дякую.

 

10:32:06

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Можна відповідати? Шановна пані Ірино, мені дивно чути з ваших уст, що я нібито підписав якісь угоди про створення консультативної ради. Мені здається, що ви вводите в оману українське суспільство, і це не личить вам.

Друге. Законопроект про перехідне правосуддя ми підготуємо і разом з профільними комітетами від імені уряду обов'язково внесемо в парламент, і у вас буде можливість його дискутувати. Два.

Чи були ми на Донбасі? Так, я постійно в робочих поїздках буваю у всіх населених пунктах Донецької, Луганської областей, що межують з лінією дотику. Три.

Що там у вас четверте? Мені невідомий факт, що ви щось підписали в "нормандському форматі", дорожню карту. Якщо ви мені зможете надіслати підписаний документ під назвою "дорожня карта" лідерами "нормандського формату", я вам буду щиро вдячний. Чотири.

Що там було п'яте? А, і вибачте, з поваги до членів родин, оголошувати перелік людей, який ми подали на звільнення, вибачте, це злочин. Ви як людина, яка займалася гуманітарними обмінами, точно не маєте права цього казати. Це вам ще раз не личить. П'ять.

Дякую.  

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:33:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Батенку Тарасу Івановичу, депутатська група "Партії "За майбутнє".

 

10:33:31

БАТЕНКО Т.І.

Шановний пане віце-прем’єр-міністр, у нас склалися суперечливі відчуття від вашої доповіді. Таке враження, що, слухаючи вас, ми говоримо про час безпекової реінтеграції окупованих територій, таке враження, що ми вже повернули в лоно України окуповані території. Але способу, механізму повернення територій ми як би, так само для нас залишається незрозумілим.

І для мене так само незрозумілим є питання, яке ви очікуєте мудре рішення парламенту в контексті виборів, які нав'язуються фактично стосовно ревізії прийнятого рішення російською стороною. Тому що заяви в ТКГ, демонстрація намірів і так дальше, перемир'я, яке тільки на папері, нас не наближують до миру. І таке враження, що ми і кроку не наблизилися фактично до миру, а ціну вже платимо дуже велику в рамках цього переговорного процесу. Чи не здається вам, що плату, як завершити війну, досягти миру, в української влади… плану, як завершити війну, в української влади немає?

Дякую.

 

10:34:35

РЕЗНІКОВ О.Ю.

План є, і я вам тільки що частково його оголосив. Це прийняття пакетів законів про перехідний період, про перехідне правосуддя, про те, що ми можемо повернути ці території через повернення наших людей. Тільки уми і серця можна повернути, і через це ми зможемо з вами провести реінтеграцію. Тому ми вже і зараз маємо посилати сигнал тим людям, що тільки в єдиній незалежній Україні вони будуть щасливі. І тому ми з вами маємо вже не просто говорити про це, а і робити, приймати відповідні закони, розвивати сьогодні вільні території Донецької і Луганської областей, давати їм точки росту економічного можливого потенціалу і вони самі захочуть жити разом з нами. Все дуже просто.

Підтримайте просто. Не піднімайте руки, не здавайтеся, не треба здаватися. Все буде добре. Все буде Україна.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:35:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухов Олександр Сергійович.

 

10:35:36

СУХОВ О.С.

Прошу передати слово Вельможному Сергію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний Сергій Анатолійович.

 

10:35:43

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина. Шановний пане віце-прем'єр-міністре, у своєму виступі ви зазначали, що особисто ви та мешканці Луганщини відчувають дотримання режиму тиші. Також це на початку серпня підтвердив Президент України, коли перебував на лінії розмежування. Але в листі голови ВЦА Луганської області Гайдая на адресу ЦВК зазначено, що останнім часом лунають обстріли та провокації з боку незаконних збройних формувань, у зв'язку з чим неможливо провести вибори у восьми ОТГ. 

Так, шановний пане віце-прем'єр-міністр, скажіть, хто бреше?

 

10:36:32

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Якщо ви вимагаєте від мене оціночного судження, щоб я одного з двох названих  вами представників української влади звинуватив у брехні, я цього робити не буду, тому що це вже маніпулятивне питання, при всій повазі до вас.

Але я вам скажу, що коли керівник ВЦА дає пояснення що небезпечними є ці території, як мінімум подивіться на ультиматуми, які лунають від представника окупаційного режиму з Луганської території, про те, що вони, нібито, будуть порушувати режим тиші шляхом обстрілу українських позицій. Тому там і до сих пір, на жаль, поки що небезпечна територія. Тому що цей режим режиму тиші є неусталений. І ми тримаємо його тільки завдяки тому, що дуже делікатно ведуться перемовини. І кожне зусилля, яке сьогодні робиться перемовниками, і в тому числі звернення українського першого Президента Леоніда Макаровича Кравчука до вас з проханням підтримати позицію перемовників – це і є одна із спроб підтримувати режим тиші.

Тому тут тільки разом, не протистоянням між нами з вами, а тільки разом ми зможемо забезпечити усталений режим тиші, що дозволить нам провести вибори, в тому числі місцеві.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук Андрій Петрович.

 

10:37:48

ОСАДЧУК А.П.

Будь ласка, слово Соломії Бобровській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна Бобровська.

 

10:37:55

БОБРОВСЬКА С.А.

Доброго ранку! Дуже уважно слухала вашу доповідь і ви знаєте, якийсь дивний висновок приходить. Виходить так, що в команді Президента, в монобільшості в парламенті сидять люди, які реєструють постанови, які потім псують переговори і Тристоронньої контактної групи для української сторони. Питання… Ну, ви теж, по-перше, в команді Президента. А як таке взагалі можливо? Як такі речі допускаються? Тобто у вас "пацюки" завелись в монобільшості чи що це взагалі таке?

Друге питання. Які обіцянки давала українська сторона на зустрічі радників у Берліні і хто? Поясніть нам, будь ласка, для того, щоб ми розуміли чітко інтерпретацію Козака про те, що Верховна Рада перегляне, і це не були припущення, а фактично ледь по факту ставлячи суспільство і нас як парламентарів, постанову про вибори?

І друге питання. Які точки для розведення військ були погоджені чітко за останній місяць в рамках Тристоронньої контактної групи?

Дякую.

 

10:38:57

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Ваша теза про тварин точно не до мене. Це вам між собою треба розібратися всередині, я не член парламенту. Вибачте, але це неетично, нас дивиться український народ, при всій повазі до вас. Ніяких обіцянок під час зустрічі політичних радників з боку української делегації не давалися, не вірте кремлівській пропаганді, я з цього і почав, що це є елемент інформаційної війни. Ви або слабкі, якщо ви сприймаєте цю військову зброю, або щось не так.

Що там третє було, вибачте? А, вибачте, вони, на жаль, ще не затверджені. Тому обговорювати зараз їх публічно немає ніякого сенсу, тому що вони обговорюються в безпековій групі. Але, на жаль, остаточного закріплення координат тих точок, наступних ділянок немає, тому я не буду вам їх виголошувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок Сергій Миколайович.

 

10:39:54

ЄВТУШОК С.М.

Прошу передати слово Михайлу Михайловичу Цимбалюку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович.

 

10:40:00

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Пане віце-прем'єр-міністр України, я розумію вашу емоційність, але просив би все-таки бути більш стриманими, відповідаючи на запитання депутатів. Тому що все-таки у нас парламентсько-президентська форма правління, по крайній мірі ще де-юре. Бо можна перейти до того, що коли ви говорили про серця, то ви мали на увазі саме нашу політичну силу.

Питання по суті два. Перше. Ви говорили про більше 20 років реінтеграції Донбасу. Чи готує міністерство, яке ви очолюєте, таку програму конкретну, розуміючи, що 20 років мало хто тут допрацює на тих посадах?

І друге питання. Я все-таки хотів би, щоб ви дали фахову оцінку, чи ви не вважаєте порушенням Конституції, коли на підконтрольних українській владі територіях громадян України позбавляють права голосу?

Дякую за відповідь.

 

10:41:10

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Я дякую вам за зауваження. Всі ми емоційні, тому що обговорюється складне питання територіальної цілісності та незалежності України. Але коли до мене звертаються з неповажними тезами, це не дає права навіть народному депутату так висловлюватись. Але я дійсно симпатизую, в тому числі вашій політичній силі.

Так, дійсно, в моєму міністерстві пишеться стратегічна програма на 25 років, тому що я вірю в те, що скоріше повна реінтеграція не відбудеться. І не  має значення, хто буде в цей момент членом уряду, міністром чи депутатом. Ми маємо всі мислити стратегічно. Це правда. Це правда.

І третє. Так, обмеження прав – це неприпустимо. Але є, на жаль, поодинокі випадки, які в тому числі передбачені в Конституції України, коли такі обмеження можуть бути з певних причин. Вони визначені в Конституції, починаючи від, наприклад, реквізиції майна, як варіант, коли відбуваються надзвичайні ситуації: військова ситуація, воєнний стан і так далі, і так далі. Тому такі обмеження в правах можливі. І знову ж таки приймається рішення Президентом України, парламентом України, урядом України в залежності від компетенції. Якщо є дискусія, я так розумію, саме парламентом України ви прийняли рішення, в яких районах не проводяться вибори, і дали, делегували це право Центральній виборчій комісії. Я готовий з вами провести дискусію в кулуарах потім з точки зору фахової дискусії.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:42:42

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дякую Олексію Юрійовичу. Період для запитань-відповідей завершився. Дякую. (Шум у залі) Ні, ми домовлялися. У нас по Регламенту від політичних сил і на цьому крапка. Дякую.

Олексій Юрійович, займіть, будь ласка, своє місце.

А, ще Волошин. Я перепрошую, у мене тут збилося. Олексій Юрійович, у мене тут в техніці збилося, ще Волошин Олег Анатолійович, питання вам. Я перепрошую. І після цього я буду запрошувати виконуючого обов'язки міністра освіти і науки. Підготуйтесь, будь ласка.

 

10:43:18

ВОЛОШИН О.А.

Дякую, пане Руслане.

Шановний пане Резніков, ви знаєте, наша фракція на відміну від наших опонентів з колективної "партії війни" зовсім не пишається тим, що щось парламент зриває з ваших мирних ініціатив. Більше того, ми не вишукуємо жодного приводу для того, щоб вас критикувати  за щось інше, окрім як за повільний темп мирного процесу.

Ви блискуче і дуже точно проаналізували, в чому саме ця злополучна Постанова про місцеві вибори і пункт 4 суперечить пункту 9 Мінських угод. Звідси питання. Ви ж це розуміли на початку. Чому ви цю позицію, цю чітку невідповідність і штучність проблеми, яка створюється для мирного процесу, яке заводить його в глухий кут, не була пояснена ця позиція представника монобільшості і інших фракцій до голосування? Або, можливо, ви проводили цю роботу і вас просто не послухали, і тоді ми можемо звинувачувати наших колег в тому, що вони заважають свідомо вашій роботі і зривають мирний процес. Тому що Верховна Рада, як ми всі знаємо, не має повноважень сама трактувати Мінські угоди, це є міжнародна угода.

Дякую.

 

10:44:27

РЕЗНІКОВ О.Ю.

При всій повазі, я з кінця відповім на ваше запитання. Мінські угоди не є міжнародною угодою, це політико-дипломатичні домовленості. Вона не ратифікована ані українським парламентом, ані російською Думою. Це факт. Вона навіть не зареєстрована в Секретаріаті Ради безпеки ООН, вона просто підтримана Радою безпеки ООН, тому тут є нюанс. І я думаю, що воля українського парламенту якраз – тлумачити в тому числі, і це  про ту мудрість я і казав, коли виступав сьогодні на початку.

Стосовно, чи проводите ви як парламент з нами консультації, відповідь – ні. Тому я і закликаю, давайте працювати разом, давайте робити синергію, давайте силами парламенту, силами уряду, силами української делегації почнемо працювати разом, в інтересах налагодження миру і припинення цієї війни. Мені здається, в цьому відповідь на запитання. Ми просто мало один з одним спілкуємося і комунікуємо, от  і все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Тепер вже точно дякую, Олексій Юрійович,  ще раз  за те, що ви зробили таку доповідь. Я думаю, що стало  набагато більш  зрозуміліше багато аспектів питань, які стосуються вашої сфери відповідальності.

Шановні колеги, я запрошую до слова виконуючого обов'язки міністра освіти і науки України Шкарлета Сергія Миколайовича.

І ми домовлялися теж, що ви зараз запишетесь і теж у тому ж форматі, від кожної фракції по запитанню. Я попрошу провести запис на запитання від фракцій  і груп.

Будь ласка, запрошую до слова народного депутата Вельможного Сергія Анатолійовича, депутатська група "Довіра".

 

10:46:34

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина. Шановний пане виконуючий обов'язки міністра!  COVID не відступає, і, на жаль, з початком навчального року різко збільшилась кількість вчителів та дітей, хворих на коронавірус. Тож наші педагоги, як і медики, сьогодні теж у перших рядах тих, хто вразливий до хвороби.

Сьогодні в порядку денному є три постанови парламенту, які покликані частково вирішити питання безпеки освітнього процесу. А які механізми захисту педагогів запропонувало Кабміну Міністерство освіти? Чи планує Міносвіти впровадити страхування вчителів на кшталт страхування медиків? Якщо є такі плани, чи передбачені кошти в бюджеті 2021 і яка сума? Адже проблема стає нагальною і потребує швидкого рішення.

Дякую. Сергій Вельможний, Луганщина.

 

10:47:26

ШКАРЛЕТ С.М.

Доброго дня, шановний головуючий, шановні народні депутати! Дякую вам за можливість виступити перед вами з описанням і відповідями на запитання тих "гарячих" проблем, які є сьогодні в освіті.

Стосовно того, що зробило Міністерство освіти для того, щоб захистити вчителів, для того, щоб убезпечити освітній процес. Щотижнево відбуваються селекторні наради. Щотижнево міністерство в межах своїх компетенцій формує певні рекомендаційні засади і разом з Міністерством охорони здоров'я, разом з місцевими органами самоврядування неодноразово намагалося внести декілька постанов щодо повернення коштів з фонду  COVID-2019.

Але при цьому, враховуючи, що на початок червня вже фонд COVID був перерозподілений, я дякую за співпрацю членам бюджетного комітету, членам Комітету з освіти і науки, ми внесли певні пропозиції щодо змін до закону,  до Державного бюджету. І вчора 255 голосами народних депутатів, я дякую за цю підтримку, були внесені зміни до 103 статті частини другої Бюджетного кодексу, в якій передбачили можливість використання залишків минулорічної субвенції в розмірі 3,3 мільярда гривень для протидії боротьби з  COVID: на дезінфекцію, на засоби індивідуального захисту.

Щодо страхування. У цьогорічному бюджеті коштів на страхування окремої бюджетної програми не передбачено. Але при цьому Міністерство освіти й науки на сьогодні в рамках перерозподілу в співпраці з Міністерством фінансів, в рамках перерозподілу існуючих видатків у розмірі 540 мільйонів ми будемо спрямовувати, намагаємося підготувати постанову Кабміну і спрямовувати 540 мільйонів гривень на засоби по боротьбі з COVID. Але на наступний рік окремо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народній депутатці Совсун Інні Романівні, фракція політичної партії "Голос".

 

10:49:43

СОВСУН І.Р.

Доброго дня! У мене давно вже немає запитань до виконуючого обов'язки міністра Шкарлета. Прошу передати слово Наталії Піпі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Наталія Піпа. Ну, якщо немає питань, мабуть, не треба реєструватися.

Будь ласка, пані Наталія.

 

10:49:57

ПІПА Н.Р.

25 вересня закінчується ваш випробувальний термін. За той час провалена підготовка шкіл, проблеми були з ЗНО, і у ваших роботах виявлено 90 відсотків плагіату.

Перше. Прокоментуйте це, ми очікуємо. Суспільство і парламент переконані, що ви повинні піти і передати обов'язки більш професійному міністру.

І друге запитання. Що буде, ви ще маєте кілька днів, чи встигнете ви ухвалити стандарт про середню освіту, який зараз чекає вся країна для продовження реформи "Нової української школи"?

Дякую.

 

10:50:32

ШКАРЛЕТ С.М.

Дякую за запитання, пані Наталія.

Щодо першого блоку запитань. Я нічого не знаю про термін "25 вересня". По-друге, щодо провальної роботи зі школами. Мені здається, що це дещо перебільшені факти. На сьогодні тим самим, можливо, з парламентської трибуни ви заявляєте про те, що робота шкіл провалена, то є переважна більшість директорів, керівників органів місцевого самоврядування, які на сьогодні досить ретельно і плідно підготувались до організації освітнього процесу.

Щодо мого плагіату, то ви знаєте, є два заключення професійних органів, професійних представників, які опубліковані на сайті і які абсолютно спростовують ті речі, які ви конкретно розганяєте в мережі. І я абсолютно впевнений, що для більшої частини науковців України це питання вже давно закрите.

Ще, будь ласка, нагадайте про другу частину.

 

ПІПА Н.Р. (Не чути)

 

ШКАРЛЕТ С.Н. Стандарт середньої освіти. Ну, я думаю, що ви маєте на увазі базовий компонент – 5-9 клас. Стандарт 5-9 клас на сьогодні повністю переданий до Секретаріату Кабінету Міністрів, опрацьований в повному обсязі із залученням фахівців Національної академії педагогічних наук, широких громадських установ і організацій. І я сподіваюсь, що ми на 24-е ми винесемо його на комітет, на 30-е очікуємо його затвердження і прийняття на уряді.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається народному депутату Герасимову Артуру Володимировичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

10:52:30

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.

 

10:52:35

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". В нас "година запитань до Уряду", тож в мене запитання до уряду.

Шановний пане Прем'єр-міністр! Шановний пане Прем'єр-міністр, я розумію, що там важливі перемовини, ділите бюджет чи що, але хотілося б, щоб ви послухали депутатів.

Значить, питання в мене наступне. Після вчорашнього рішення... позавчорашнього рішення по Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, яке, до речі, знаменувало завершення епохи монобільшості і перехід до більшості дуетом – "Слуги народу" разом з ОПЗЖ, в Європарламенті заговорили про відміну безвізу для України. Ви давно вже перетворили фактично безвіз на безвиїзд, тепер ще й на безв'їзд, хотілось би почути ваш коментар щодо безвізу і також щодо макрофінансової допомоги.

І друге запитання. Член вашої команди уряду міністр Степанов пішов на місцеві вибори. Чи він вже пішов у відпустку? І взагалі як ви вважаєте, під час пандемії в державі, коли цифри б'ють всі рекорди, де місце міністра охорони здоров'я –  на виборах чи в боротьбі з епідемією?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олексій Олексійович, перед тим, як Прем'єр-міністр буде чи не буде відповідати, я все-таки хочу нагадати, що формат "година запитань до Уряду" формується за узгодженим поданням фракцій під час Погоджувальної ради, і тому було визначено два міністри, які будуть доповідати. А далі я, якщо Прем'єр-міністр вважає за необхідне, будь ласка, може відповісти. Але я закликаю усіх народних депутатів використовувати так, як це передбачає Регламент. Дякую.

 

10:54:10

ШМИГАЛЬ Д.А.

Доброго дня, шановні народні депутати. Безвіз не відміняється. Наші міжнародні колеги і з Європейського Союзу, зі Сполучених Штатів абсолютно відверто заявляють про необхідність проведення прозорого конкурсу. Тому, звичайно, треба… Ми зараз дотримались всіх процедур, які прописані правилами, законодавством України. Далі питання лишається до відкритості, прозорості конкурсу. Давайте подивимося, як пройде конкурс, всі разом, спільно, цілим суспільством, парламентом. І я впевнений, що все буде зроблено абсолютно в межах чинного, діючого законодавства.

Стосовно участі в місцевих виборах членів уряду. Це не заборонено законом, міністр не приймає участі в агітаційних заходах. Тому балотуватись закон дозволяє, в агітаційних заходах у разі прийняття участі, звичайно, для цього необхідно буде брати відпустку. Наразі такі заходи не плануються.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую далі до слова народного депутата Шуфрича Нестора Івановича, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Будь ласка.

 

10:55:23

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Ну, я бачу, у нас на екрані ще Прем'єр-міністр України. Прошу все ж таки на мене навести камеру. Дякую. Прошу дати мені повну хвилину.

Шановний виконуючий обов'язки міністра освіти України, у мене запитання. Все суспільно стурбоване ситуацією з COVID, і в першу чергу, наскільки це може загрожувати навчальному процесу. З одного боку, зрозуміло, що батьки хочуть, щоб діти були в школі, щоб вони самі в цей час могли займатися і робочими питаннями, і питаннями щодо забезпечення життя сім'ї в цілому. Але скажіть, будь ласка, де та межа, як ви вважаєте, де той поріг, коли вже навчальний процес знову необхідно буде перевести в дистанційний? Чи планується таке? І при яких обставинах? Що сьогодні для нас критично важливо - це, безумовно, здоров'я наших дітей, здоров'я наших родин.

Дякую.

 

10:56:27

ШКАРЛЕТ С.М.

Дякую, Несторе Івановичу, за запитання. Ви знаєте, дійсно, перш за все і саме важливе – це здоров'я і дитини, здоров'я і вчителя, здоров'я суспільства. Але при цьому не менш важливим є і психологічне здоров'я, і соціалізації дітей, і можливість роботи батьків і заробляти кошти під час того, як діти будуть знаходитись у школі.

Міністерство освіти і науки разом з Міністерством охорони здоров'я і в окремих своїх повноваженнях чітко розробили рекомендації і щодо дистанційної освіти, і щодо змішаної освіти. І сподіваємося на те, що все ж таки здорового глузду нашої нації вистачить на те, щоб дотримуватись і соціального дистанціювання, дотримуватись і всіх правил безпеки і гігієни. На сьогодні більшість шкіл готова до реалізації і змішаної форми навчання, і до дистанційної форми навчання, адже міністерство доклало максимум зусиль для того, щоб зробити разом зі своїми партнерами і швейцарською корпорацією EdEra, розробили дистанційний онлайн-курс щодо прикладів дистанційного навчання і можливості навчання вчителів. І вже 47 тисяч вчителів і 65 тисяч педагогів закладів професійно-технічної освіти пройшли цей курс для організації роботи в умовах навіть жорсткого карантину, коли вимушені будемо перейти на тотальне дистанційне навчання.

Але я все ж таки сподіваюсь, що виключно по тих зонах, по яких буде встановлений локдаун, ми будемо працювати в режимі повного дистанційного навчання. Більша частина буде працювати в режимі змішаного навчання.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається народній депутатці Констанкевич Ірині Мирославівні, "Партія "За майбутнє". Будь ласка.

 

10:58:15

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Пане міністр, найперше, я хотіла вам подякувати за те, що питання страхування освітян ви тримаєте на контролі. Але разом з тим поруч із педагогами є ще ситуація із тими, хто працює в дошкільній, позашкільній, професійній, фаховій передвищій освіті. І це питання не лише страхування, але і питання заробітних плат.

Група "За майбутнє" зареєструвала низку законопроектів, які торкаються підвищення зарплат освітянам.

І я хотіла запитати, коли буде створена в Міністерстві освіти і науки робоча група щодо питання заробітних плат позафракційні по цим категоріям освітян. І ми з колегою Поляковим якраз це питання ведемо у нашій групі. Тому прошу поінформувати.

І друге прохання. Прошу взяти на контроль ситуацію в Любешівському педагогічному коледжі на Волині. Там 2 роки тому обвалилася стіна і потребує виділення коштів із державного бюджету на реконструкцію цієї будівлі.

 

10:59:27

ШКАРЛЕТ С.М.

Дякую, Ірина Мирославівна. Дякую за запитання.

Ви знаєте, Міністерство освіти і науки тримає на контролі не лише загальну середню освіту. Дійсно, і дошкільна, і шкільна освіта, і фахова передвища, і вища освіта теж в полі зору. І я дякую за підтримку і Президента, і Прем'єр-міністра. І плідна робота з Міністерством фінансів, з бюджетним комітетом дозволила нам на наступний рік закласти в бюджет тридцятивідсоткове підвищення заробітної плати,  яке сьогодні є і  гарантується державою.

Щодо страхування,  дійсно, кошти не передбачені в бюджеті цього року. Але, співпрацюючи з соціально-орієнтованим бізнесом страховим, ми уклали меморандум з п'ятьма... з топ-5 страхових компаній, які готові на добровільних дуже таких м'яких умовах  забезпечувати страхування всіх категорій освітян, які сьогодні є в освіті України.

Щодо робочою групи. Робоча група в нас з Комітетом освіти і науки створена ще в серпні місяці стосовно заробітної плати. В міністерстві і в комітеті є свої напрацювання стосовно певних рухів, але ми ні в якому разі не відмовляємося від 822 Постанови, яка гарантує три мінімальні заробітні плати, і найнижчий тарифний розряд не менше ніж чотири прожиткових мінімумів.

Щодо Любешівського коледжу, я прошу зробити звернення на міністерство з обрахуванням  тих витрат, які необхідні для ліквідації наслідків цього.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

11:01:04

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабак Сергій Віталійович.

 

11:01:06

БАБАК С.В.

Доброго дня, Сергій Миколайович. Скажіть, будь ласка,  вчора  було перерозподілено 200 мільйонів з державного бюджету на 2020 рік, 170 – на капітальні видатки закладів вищої освіти, 30 – на  фахову передвищу. Шкода, що не на боротьбу з наслідками COVID, тому що, можливо, краще було б на засоби індивідуального захисту, але вже ми спробуємо це своїми постановами вирішити. Можливо, це важливіше. Тому поясніть, будь ласка, куди ви плануєте як міністерство направити 170 мільйонів вищій освіті і 30 мільйонів фаховій передвищій до кінця 2020 року?

І, будь ласка, друге питання, якщо можна. 9 місяців тому згорів Одеський коледж, це майно знаходиться на балансі Міністерства освіти, але там жодних робіт з консервації не проводилось. Поясніть, будь ласка, чому, і що ви плануєте з цим робити?

Дякую.

 

11:01:58

ШКАРЛЕТ С.М.

Дякую за запитання.

Стосовно 200 мільйонів, дякую бюджетному комітету, дякую 255 депутатам за можливість знайти додаткові 200 мільйонів (170 – для закладів вищої освіти і 30 – для закладів передвищої освіти). Міністерство планувало перш за все здійснити дореконструкцію, добудову в рамках тих закладів вищої освіти і закладів передвищої освіти, в яких вже є проектно-кошторисна документація, в яких вже майже завершені певні роботи з будівництва, в тому числі і планували винайти певні кошти з цих, якщо вони будуть залишатись, і в тому числі на пожежний захист.

Але не тільки в цьому робота міністерства відбувалась. В проекті бюджету ми передбачили один мільярд гривень саме на пожежну безпеку на наступний рік в частині закладів вищої і фахової  передвищої освіти, перш за все це і гуртожитки.

А стосовно Одеського коледжу, майна Одеського коледжу, я точно сьогодні з'ясую, яка ситуація по майну. Але, наскільки я знаю, воно виведено з активного використання, там освітній процес не проводиться.

Дякую .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович.

 

11:03:18

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане міністре, фракція "Батьківщина" абсолютно поділяє тривогу за здоров'я як дітей, так і вчителів, викладачів. А тому фракція в числі ініціаторів Постанови про виділення близько 8 мільярдів гривень в сфері освіти саме на ці цілі. І сподіваюсь, що ми її сьогодні ухвалимо.

А запитання мої наступні.

Перше. Як людина, яка досконало знає особливості і тонкощі вищої освіти, скажіть, якою ви бачите стратегію її розвитку в цих нових умовах? І, зокрема, які новації в умовах прийому до вишів очікуються у 2021 році?

І друге питання. Яка доля субвенції і її обсяги очікуються на "Нову українську школу" у 2021 році?

Дякую за відповідь.

 

11:04:11

ШКАРЛЕТ С.М.

Дякую, Іване Григоровичу, за запитання. Хочу повідомити з другого питання спочатку.

Дуже багато лунало запитань стосовно закидів, що міністерство припинило реформу "Нова українська школа". Хочу спростувати цей міф і зазначити, що Міністерство освіти і науки постійно тримає в полі зору реформу і продовження реформи "Нова українська школа". Тим підтверджується те, що ми доопрацювали стандарт 5-9 класів і готові до 30 вересня внести його на розгляд уряду.

А що стосується субвенції, то на минулий рік у нас було передбачено 1 мільярд 60 мільйонів. На сьогоднішній день близько 800 мільйонів перераховано місцевим бюджетам. На жаль, використано лише 370-380 мільйонів. Але позавчора була проведена селекторна нарада, де ми ще раз з керівниками обласних управлінь, з профільними заступниками голів обласних державних адміністрації доопрацювали це питання. А на наступний рік в проекті Державного бюджету на "Нову українську школу" передбачено 1 мільярд 421 мільйон, тобто майже на 400 мільйонів більше, ніж у минулому році.

Що стосується реформи, стратегії розвитку вищої освіти. На виконання Указу Президента №210, одним з елементів якого було формування саме стратегії розвитку вищої освіти, впродовж липня і серпня працювала робоча група, до якої було залучено більше 180 фахівців, 63 громадських організації, які з 90 закладів вищої освіти, по яких ми напрацювали стратегічні цілі. Стратегія сьогодні пройшла громадське обговорення. Сьогодні фінальне обговорення буде між всіма учасниками. І після цього ми будемо виносити її на затвердження. В рамках стратегії розвитку вищої освіти ми передбачили сім стратегічних цілей. А саме: покращення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається… І запросіть народних депутатів до зали, зараз будемо переходити до бюджету. Але крайнє запитання від заступника Голови Верховної Ради України Кондратюк Олени Костянтинівни.

 

11:06:39

КОНДРАТЮК О.К.

Дякую. Продовжуючи запитання від мого вельмишановного колеги Івана Григоровича Кириленка, я би все ж таки хотіла запитати вас, пане виконуючий обов'язки міністра, про сучасні підходи вже міністерства в умовах все ж таки пандемії. Чи є диференціація в роботі міністерства щодо програм, форм навчання під час залежності від технічного оснащення шкіл? Тому що, наскільки я розумію і чула з ваших вуст, що в нас зараз тільки 74 школи сільських не під'єднані до Інтернету. В той же час мені цифри кажуть, що таких шкіл 6 тисяч вже. Як ви будете виходити з цієї ситуації? Чи є спеціальні програми для цього розроблені, особливо для сільських шкіл, які дійсно можуть опинитися в часи зараз "червоної" зони в зовсім інших умовах навчання?

Дякую.

 

11:07:27

ШКАРЛЕТ С.М.

Дякую за запитання. Звичайно ж, Міністерство освіти і науки напрацювало рекомендації стосовно особливості навчання в різних умовах, в тому числі і в змішаному, дистанційному для сільських шкіл, для міських шкіл.

На сьогодні є онлайн-курс, розроблений спільно з компанією EdEra, який передбачає навчання, спеціальне навчання педагогів щодо організації будь-яких форм навчання в будь-яких умовах, яким вже скористались 65 тисяч педагогів. І на сьогодні є трошки розбіжності з Мінцифрою і МОНом стосовно незабезпечень. На сьогодні лише 54 школи за статистичними даними саме шкіл в нас є опрацьовані. Мінцифри передбачає оптоволоконний зв'язок більше ніж 100 мегабіт, який буде працювати, там трошки просто неузгодженість позицій.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час вичерпано.

Шановні колеги, наступне питання – це представлення Кабінетом Міністрів України проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (реєстраційний номер 4000). Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

Для представлення проекту Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік" запрошується міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко –  до 20 хвилин.

 

11:09:23

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати України! Дозвольте представити вам розроблений Міністерством фінансів України та підтриманий урядом проект Закону України "Про Держаний бюджет України на 2021 рік". Уряд вчасно подав цей документ на розгляд парламенту, як цього вимагає Конституція України та Бюджетний кодекс. Я вдячний Прем'єр-міністру та всім членам уряду за активну участь у розробці і підтримці проекту на засіданні Кабінету Міністрів. Також хотів подякувати команді Міністерства фінансів за злагоджену роботу над розробкою збалансованого документа, який дійсно реальним є до виконання.

Разом з проектом  бюджету ми подали середньострокові показники до 2023 року зі стелями видатків і цілями  для кожного з міністерств. Таким чином ми виконали наше завдання щодо розробки середньострокових напрямків бюджетної політики і показали визначеність на середньострокову перспективу бюджетної політики.

Щодо основних макропоказників. Бюджет 2021 року базується на Програмі діяльності Кабінету Міністрів та стратегічних цілях, визначених Президентом України. Він є реалістичним та збалансованим. Ґрунтується на  макроекономічному прогнозі, який був ухвалений урядом у липні цього року. Цей прогноз передбачає зростання реального ВВП на 4,6 відсотка і після падіння, очікуваного цього року, на 4,8 відсотка. Інфляція прогнозується на  рівні 7,3 відсотка. Середньорічний курс, закладений в проекті Держбюджету, 29,1 гривня до долара США.

Щодо пріоритетів. У 2021 році уряд України продовжить здійснювати всі необхідні заходи для того, щоб наша країна успішно пройшла  коронакризу, економіка відновилась, і ми мали можливість для розвитку. Тому головними маркерами в умовах пандемії мають бути  захист громадян, підтримка ділової активності та сприяння трансформації економіки. Країна потребує рестарту. Тому цей документ можна назвати бюджетом можливостей для подальшого розвитку, можливостей для підтримки громадян після удару пандемії коронавірусної хвороби.

Серед основних пріоритетів: підвищення мінімальної заробітної плати до 6500 гривень; індексація пенсій та доплат пенсіонерам, які досягли 75 років; забезпечення громадян доступними якісними медичними послугами, у тому числі спрямування коштів бюджету на COVID-пакет; продовження освітньої реформи в рамках проекту "Нової української школи"; розвиток культури та підтримка спорту вищих досягнень.

Також  пріоритетами є: реалізація заходів щодо підвищення обороноздатності країни та підвищення грошового забезпечення військовослужбовців; продовження започаткованого  Президентом України  проекту "Велике будівництво" та розвиток залізничного транспорту, масштабна цифровізація економіки, формування фінансово спроможних регіонів. Це ті чіткі пріоритети, які дозволяють підвищити добробут наших громадян та забезпечити розвиток економіки.

Доходи ми визначили на рівні 1 трильйон 71 мільярд гривень. Це більше на 92 мільярди, порівнюючи бюджет 2020 року. Видатки та надання кредитів – 1 трильйон 350 мільярди гривень. Дефіцит бюджету планується на рівні 270 мільярдів гривень, що становить 6 відсотків ВВП. Це менше показника поточного року на 1,5 відсотка.

Щодо дефіциту. За прогнозами Міжнародного валютного фонду фіскальний дефіцит країн, що формуються, у 2021 році в середньому буде складати 8,5 відсотка ВВП, а у світі загалом – 8,2. Показники України в цьому контексті виглядають досить помірними. І наш рівень бюджетного дефіциту навіть означає жорсткий характер фіскальної політики відносно інших країн світу. Разом з тим, ми передбачаємо скорочення дефіциту бюджету на середньострокову перспективу: в 2022  році – до 4,5 відсотка ВВП, в 2023 році – до 3 відсотків ВВП. Оскільки передчасне, різке зменшення дефіциту бюджету в наступному році стало б додатковим шоком для нашої економіки, поглибило б економічний спад під затяжним характером пандемії та могло б заблокувати позитивні тенденції відновлення ВВП.

Хочу звернути вашу увагу, що наша країна не є унікальною в плані зміни дефіциту внаслідок пандемії. Як свідчать тенденції зміни дефіциту бюджетів країн світу, через тривалу коронакризу та необхідність підтримки економік державні видатки в більшості країн світу залишаються високими. Як результат, в короткостроковій перспективі фіскальна консолідація залишається обмеженою. Для прикладу. Єгипет очікує зменшення дефіциту з 7,9 до 7,8 відсотка  в 2021 році, Франція – з 10,2 до 6,7,  Польща – до 6 відсотків,  Нідерланди – до 5,5, Румунія – до 5,5, Індонезія – до 5,7. Усі зазначені країни забюджетували значний дефіцит бюджету на 2021 рік – від 5,5 до 6,7 відсотка ВВП.

Щодо доходів. При підготовці проекту бюджету для нас принциповим було досягти балансу, виходячи з наявних можливостей. Тому ми формували бюджет не від побажань, а саме від очікуваних доходів та реальних можливостей. Бюджетні доходи відображають те, які реально надходження може забезпечити наступного року економіка без підвищення податків. Принципу реалістичності ми дотримувались повністю.

Усіх відразу заспокою: коштів у бюджеті є достатньо для фінансування всіх пріоритетних потреб держави. Дохідна частина зросте на 92 мільярди гривень порівняно з поточним роком. При цьому частка перерозподілу ВВП через доходи бюджету передбачається знизитись на 0,8 відсоткового пункту –  до 23,5 відсотка. Тиску на чесний бізнес і сумлінних платників податку не буде.

Наступного року за рахунок відновлення економічної активності, ліквідації схем, ухилення від сплати ПДВ ми плануємо додатково отримати до державного бюджету  82 мільярди гривень. За останні декілька місяців роботи ДПС було досягнуто конкретних результатів боротьби з тіньовими схемами  зі сплати ПДВ та фіктивного податкового кредиту. При зменшенні обсягів поставок товарів у травні-серпні до 2019 року на 14,2 відсотка було сплачено ПДВ на 8,1 більше ніж за аналогічний період року. За травень-серпень сплата ПДВ склала 81,6 мільярда гривень, що 6 мільярдів більше ніж у минулому році. Це при тому, що у нас є падіння економіки, ми знаходимо можливості дофінансування наших видатків. Податкова ефективність ПДВ на 21-й рік прогнозується на рівні 2,9 відсотка, що відповідає нинішньому тренду.

Щодо видатків. Порівняно з плановими показниками 2020 року видатки зростуть  на 65,5 мільярда гривень або на 5,1 відсотка.

На 21-й рік видатки розвитку передбачено майже 175 мільярдів гривень. Цей показник зросте на 12,4 мільярда гривень у порівнянні з цим роком. Темпи росту видатків розвитку в півтора рази швидше ніж видатки в цілому.

У центрі уваги бюджету –  турбота про українців. Саме тому видатки на соціальне забезпечення, охорону здоров'я, безпеку, оборону, освіту та культурний розвиток складають більше 70 відсотків усіх видатків державного бюджету.

Передбачається поетапне підняття мінімальної заробітної плати, що відповідає наявним економічним умовам. Уже з 1 січня мінімальна заробітна плата зросте з нинішніх 5 тисяч гривень до 6 тисяч гривень, а з 1 липня – до 6 тисяч 500. У загальному підсумку таке підвищення буде коштувати країні 41 мільярд гривень. Важливо, що це вплине на заробітні плати медиків, вчителів, інших працівників бюджетної сфери. Співвідношення мінімальної заробітної плати та середньої заробітної плати зросте з 45 до 48 відсотків в 2021 році.

Соціальні видатки будуть профінансовані в обсязі 323 мільярди гривень. Пенсійному фонду трансферт буде складати 204 мільярди гривень. З них кошти: 18 мільярдів – на індексацію пенсій, 2,4 мільярда гривень – на допомогу пенсіонерам, старшим 75 років. Щомісячну допомогу до пенсій у розмірі 400 гривень отримає мільйон пенсіонерів. На виплату допомоги, пільг і субсидій передбачено 104 мільярди гривень. На соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, чорнобильців, осіб та дітей з інвалідністю, учасників АТО – близько 10 мільярдів гривень.

Освіта. Видатки на освіту заплановані у сумі 174 мільярди гривень. На 34 мільярди гривень більше  ніж у бюджеті цього року. З них 103 мільярди гривень – освітня субвенція для виплати підвищених на 30 відсотків заробітних плат вчителів. Близько 50 мільярдів – видатки на вищу освіту, 5,4 мільярда гривень – для виплати стипендій. Окремо відзначу потреби інклюзивної освіти. Передбачені в бюджеті 500 мільйонів гривень дозволять отримати повноцінну освіту 30 тисячам дітей.

Охорона здоров'я є нашим ключовим пріоритетом. З огляду на пандемію і продовження медичної реформи видатки на медицину зростуть безпрецедентно – до 4,2 відсотка валового внутрішнього продукту. Це понад 190 мільярдів гривень у зведеному бюджеті, плюс 57 мільярдів до поточного року. До 2023 року прогнозується зростання обсягів фінансування охорони здоров'я до рівня 5 відсотків ВПП.

Для продовження реалізації програми медичних гарантій передбачається 123 мільярди гривень. Це 35 пакетів медичних послуг для населення, а також відшкодування вартості лікарських засобів для понад 5 мільйонів осіб. Ця сума враховує видатки для підвищення на 30 відсотків заробітних плат медиків.

Боротьба з COVID. Пакет боротьби з COVID в наступному році складає 19 мільярдів гривень, з них: 16 мільярдів гривень – надання медичних послуг в межах Програми медичних гарантій як реагування на епідемію COVID; 2,6 мільярда гривень – вперше видатки на вакцинацію від COVID; 1 мільярд гривень – на оснащення робочих місць вчителів технічними засобами для дистанційного навчання.

Ще один пріоритет – це підтримка культури. Ця сфера більше не буде фінансуватися за залишковим принципом. Ми передбачили видатки на підтримку культури в обсязі 7,5 мільярда гривень, плюс 3 мільярди гривень до бюджету цього року. Йдеться про фінансування театрів, художніх колективів, забезпечення діяльності музеїв, бібліотек, державну підтримку кінематографії і книговидавничої справи, проектів Українського культурного фонду.

Уперше ми спрямовуємо 1 мільярд гривень на ремонт та реставрацію об'єктів сфери культури. Ще 200 мільйонів гривень вперше заплановано на розвиток туристичного потенціалу.

У зв'язку з необхідністю підготовки та участі українських спортсменів у літніх Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських іграх у наступному році на підтримку спорту та підготовку наших спортсменів передбачено 7,4 мільярда гривень.

Ще один пріоритет – цифровізація економіки. Для реалізації електронного урядування, проекту електронних послуг веб-порталу "Дія" планується виділити майже 3 мільярди гривень, що на 1,4 мільярда гривень більше, ніж у 2020 році.

Ми розширюємо перелік публічних послуг, що стане доступним онлайн громадянам та бізнесу.

На потреби національної безпеки та оборони загалом в бюджеті ми заклали 5,93 відсотка від ВВП. Це безпрецедентні цифри. Цей показник відповідає вимогам Закону "Про національну безпеку України" і забезпечить розвиток та модернізацію військової техніки, посилить кадровий потенціал армії, посилить соціальний захист наших оборонців та захисників правопорядку. Грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських зросте до 131 мільярда гривень.

У рамках проекту "Великого будівництва" на дорожню інфраструктуру ми заклали додатково 20 мільярдів гривень і загальний обсяг видатків з урахуванням гарантій сягне 150 мільярдів гривень.

Уперше держава профінансує пасажирську залізничну інфраструктуру. Передбачили 3,3 мільярда гривень на закупівлю 100 вагонів, які перевозитимуть що року 2 мільйони пасажирів, це дозволить нам з'єднати схід і захід нашої країни, наприклад, це дозволить модернізувати такі напрямки, як Луганськ-Ужгород, Маріуполь-Львів повністю новими пасажирськими вагонами.

За рахунок державного фінансування ми розблокуємо залізничне сполучення таких міст, як Житомир і Черкаси, шляхом електрифікації та модернізації ділянок. Також буде запущено новий маршрут швидкісного потягу "Інтерсіті" Київ-Черкаси.

Продовжуємо підтримку програми "5-7-9". Уперше український бізнес дійсно отримав доступ до дешевого кредитного ресурсу. Завдяки цій програмі підприємці збільшили кількість робочих місць на 10 відсотків. Загалом від моменту старту програми уповноважені банки вже видали більше 3 тисяч позик на загальну суму 8 мільярдів гривень. На 2021 рік кредитний ресурс на цю програму також закладено.

Інший механізм – портфельні гарантії. Передбачили на нього 10 мільярдів гривень.

В рамках президентської ініціативи щодо забезпечення українців доступним житлом – запровадження програми іпотечного кредитування та механізм фінансового лізингу. Ставки кредитування по іпотеці становитиме 7 відсотків, лізингова ставка – 5 відсотків. Строк кредитування – 20 років. Загалом скористуватись цим інструментом зможуть більше 30 тисяч сімей.

Продовжується підтримка агропромислового комплексу для здешевлення кредитів розвитку фермерських господарств тваринництва, садівництва, хмелярства. Крім того, забезпечено підтримку меліоративних систем шляхом надання державних гарантій.

Додатковий ресурс на підтримку регіонів становитиме 3 мільярди гривень і сягне 33,4 мільярда гривень. Обсяг державної фінансової підтримки на реалізацію інвестиційних проектів через Державний фонд регіонального розвитку заплановано в обсязі 9,4 мільярда гривень. Крім цього, вперше передбачено кошти на будівництво і укомплектування 50 ЦНАПів та розроблення 50 генпланів громад.

Щодо боргової політики. Ми продовжуємо виконувати цілі стратегії управління державним боргом. Ми передбачаємо збільшення частки державного боргу саме в національній валюті. Навіть в умовах глобальної економічної кризи ми підтримуємо частку боргу на рівні, який нам дозволяють це здійснювати ринкові умови. Ми передбачаємо ціль рівномірного графіку погашення державного боргу. Ми передбачаємо розміщення довгострокових єврооблігацій, проактивне управління державним боргом.

Третя ціль. Залучення довгострокового пільгового фінансування. Це наша співпраця з Міжнародним валютним фондом, Європейським Союзом, Світовим банком та іншими міжнародно-фінансовими організаціями.

Четверта ціль. Продовження розвитку партнерських відносин з інвесторами. В 21-му році співвідношення державного боргу до ВВП передбачається зменшити з 68 відсотків до 64,6 – на 3,4 відсоткових пункти. Це є нижчим від середнього рівня в країнах з ринками, що формуються, де рівень боргу складає 66,7 відсотка від ВВП, та помітно нижчим від середньосвітового рівня – 103,2 відсотка від ВВП.

Наша мета – перетворити Україну з реципієнта міжнародної допомоги на рівноправного партнера, який запозичує кошти лише під конкретні обсяги, під конкретні проекти, під чітко визначені цілі за прийнятною ставкою. Покриття державного дефіциту та рефінансування державного боргу передбачається здійснювати за рахунок випуску державних цінних паперів.

На завершення свого виступу я ще раз хотів би підкреслити: держбюджет має бути інструментом розвитку і зростання. Бюджет на 21-й рік саме таким і є.  В цьому бюджеті немає місця ні надутим доходам, ні прихованим доходам. У нас всі видатки підтверджені реальними доходами. Бюджет 21-го року дозволяє ефективно використати кошти платників податків, які мають давати результат – приносити людям користь та економіці. Цей бюджет закладає можливості для розвитку економік країни і створює основи для проведення необхідних трансформацій.

Наголошую, важливо, щоб бюджет був прийнятий вчасно з дотримання всіх законодавчо встановлених термінів. Ми готові до подальшого конструктивного діалогу з парламентом вже на етапі допрацювання бюджету. Я хочу вірити, що ця презентація проекту бюджету буде тільки початком нашої плідної співпраці і конструктивного діалогу. Ми маємо спільну мету – вийти на якомога кращих фінансових договорах.  Але цей бюджет має бути реальним і збалансованим і відповідати викликам нинішнім і реальним можливостям.

Дякую за увагу. Готовий відповідати на ваші запитання.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергію Михайловичу.

Шановні колеги, прошу народних депутатів записатись на запитання до міністра фінансів України.

Слово надається народному депутату Абдулліну Олександру Рафкатовичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

11:30:01

АБДУЛЛІН О.Р.

Прохання передати слово Олексію Кучеренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олексій  Кучеренко, будь ласка.

 

11:30:09

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.

Олексій  Кучеренко, фракція "Батьківщина". Пане міністре, декілька запитань, але перед тим я хочу висловити думку. Ми в колі експертів, коли обговорювали цей проект бюджету, ми для себе його назвали "бюджет утопія". Вибачте, не хочу вас образити, але це так. Відсутня бюджетна декларація, в принципі, не складалася. Не затверджена програма діяльності уряду, чи не вперше, відсутня офіційна заява МВФ про підтримку бюджету на 21-й рік і взагалі не зрозуміло, як же ми будемо вибудовувати все це. Незрозумілий цей утопічний макропрогноз  зростання з мінус 8 падіння до 4,6.

А зараз по енергетиці декілька питань. Дивіться, я не побачив абсолютно підтримки ось цієї нашої модернізації по "зелених" тарифах у бюджеті. Тобто відповідно вам доведеться, цьому уряду, підвищувати ціни на електроенергію. Тому чому тоді ви скорочуєте субсидії майже на 4 мільярди гривень? Чи врахували ви все це?

І останнє швидко. Де кредити на енергомодернізацію? Де "теплі кредити"?

 

11:31:22

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний народний депутат, дякую за запитання.

З приводу бюджетної декларації. В бюджеті, разом з бюджетом ми роздали матеріали, які включають середньострокові напрямки бюджетної політики по кожному з міністерств до 2023 року. Ви можете з ними ознайомитись.

Щодо заяви з МВФ. МВФ не робить заяву про підтримку, але ми з ними працюємо. Ми обговорюємо з ними параметри бюджету, доходну, видаткову частину. І на сьогоднішній момент немає категоричних ні заяв про те, що цифри, які у нас є, необґрунтовані, ні навпаки.

Щодо енергетики. Кошти, закладені на енергетику, є більш ніж достатніми для виконання покладених завдань. Ми вважаємо, що якщо буде потреба, ми готові на етапі доопрацювання разом з вами знайти можливості ще додаткового фінансування в тому числі програми "теплих кредитів" шляхом перерозподілу за рахунок інших програм.

Тому ми вважаємо, що бюджет в даному випадку є реалістичним і збалансованим. І не вважаємо, що він заслуговує таких категоричних оцінок з вашого боку.

Дякую.

 

11:32:33

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народній депутатці Геращенко Ірині Володимирівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:32:40

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Будь ласка, Ніні Петрівні Южаніній передайте слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.

 

11:32:48

ЮЖАНІНА Н.П.

Пане міністр фінансів, насправді не хотілось би говорити поганого нічого. Але ви стільки недоречних назв тільки що сказали чи характеристик дали своєму бюджету. І принцип реалістичності дотриманий. І дефіцит помірний – 6 відсотків ВВП. А це означає про те, що фіскальний рівень залишається високим. І говорите про те, що підняття мінімальної заробітної плати до 6500 є економічно обґрунтованими. Мені здається, що все, що тільки що я назвала, абсолютно не так в реальному житті виглядає. Тому я не розумію, як ви можете зараз презентувати бюджет без прийняття тих змін до Податкового кодексу, які вам додають в державний бюджет надходження податкові, я маю на увазі індексацію акцизних ставок, я маю на увазі обмеження включення збитків підприємств однієї п'ятої частини. Це при Азарові таке було, ми навіть в найскладніші часи відійшли від цього принципу. Не можна…

 

11:34:01

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую, Ніна Петрівна.

Ви знаєте, я завжди відповідаю за свої слова. І тому вважаю, що закиди про те, що в нас незбалансований бюджет або немає коштів на мінімальну заробітну плату, є недоречними.

Щодо дефіциту бюджету. Ви знаєте, в циклах економічної динаміки, в яких зараз ми перебуваємо, конче необхідно в наступному році давати економічні стимули, в тому числі шляхом запропонованого механізму дефіциту бюджету. Я не бачу в цьому категорично ніякого протиріччя. Тому я вважаю, що цей дефіцит нам дозволить в наступному році забезпечити рівень росту ВВП на рівні 4,6 відсотка. Тому жодних проблем я з цим не бачу.

З приводу Податкового кодексу. Разом з матеріалами до бюджету, разом з бюджетом ми передали проект змін до Податкового кодексу, який включає індексацію ставок, який, на жаль, не робив останні 3 роки. Якщо парламент підтримає, ми готові обґрунтувати по кожній ставці необхідні збільшення.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається народному депутату Макарову Олегу Анатолійовичу, фракція політичної партії "Голос".

 

11:35:17

МАКАРОВ О.А.

Будь ласка, передайте Ользі Стефанишиній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ольга Стефанишина.

 

11:35:23

СТЕФАНИШИНА О.А.

Пане Сергію, ваш проект бюджету пацієнтські організації вже нарекли "бюджетом смерті", бо там немає, ані підвищення зарплати лікарям, ані достатньо коштів на медичні послуги і ліки. Вони сьогодні приїхали під парламент з усіх куточків України сказати про це особисто вам і нам. Я ходила і дивилася в очі цим людям сьогодні. 

Це люди на інвалідних візочках, це онкохворі, це зовсім малі діти, в яких не буде ліків наступного року, бо в бюджеті їх недостатньо, і цим бюджетом ви обрізаєте право на їхнє життя, а також порушуєте закон України, бо з державного бюджету на медицину ви плануєте виділити лише 3,5 відсотка від ВВП, хоча за законом їх має бути 5 відсотків.

Я хочу, перше, сказати, що фракція "Голос" за цей проект бюджету голосувати не буде. І дуже попросити вас переглянути  ці цифри на медицину наступного року і пріоритезувати медицину і медичні послуги, як це обіцяє Президент Зеленський.

Дякую.

 

11:36:35

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний народний депутат,  ви дуже добре підготувались  до цього проекту бюджету. Дякую вам за роздані матеріали.

У нас є що відповісти. Ми вважаємо, що ті страхи, які ви зараз розповсюджуєте, є абсолютно нікчемними і нічим не підкріплені. Тому що ми вважаємо, що коштів більш ніж достатньо для забезпечення закупівлі ліків необхідних. Я пояснюю. В цьому році передбачено 9,5 мільярда гривень, в наступному – ще 9,5 мільярда гривень. І це при тому, що у нас до сих пір є дебіторська заборгованість минулих років – 3,5 мільярда гривень. Показуйте. Мені є що вам відповісти, ви це прекрасно знаєте, тому ви намагаєтесь таким чином дискутувати. Нема питань. Я можу вам на кожному  з конкретних прикладів по кожному лікарському засобу довести нікчемність ваших аргументів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається народному депутату Гончаренку Олексію Олексійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:37:33

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Щодо того, як тримають слово наші урядовці. Ми всі пам'ятаємо, перший уряд Зеленського обіцяв зростання на 40 відсотків ВВП – маємо мінус. Другий уряд Зеленського обіцяв 500 тисяч робочих місць. Панове, де 500 тисяч робочих місць, крім кілька нових міністерств, які ви створили? Тому коли ви зараз закладаєте 4,6 зростання ВВП, це виглядає смішно в наступному  році. Але, звичайно, я думаю, ви, як завжди, вважаєте, що в наступному році в кінці будуть вже інші урядовці, якийсь тертій чи четвертий уряд, і вам вже відповідати не доведеться.

У мене до вас наступне запитання. Дефіцит колосальний.  В найважчому військовому 2015 році ми мали дефіцит держбюджету в 70 мільярдів гривень або 3,8 відсотка ВВП. Ви пропонуєте нам 270 мільярдів гривень або 6 відсотків ВВП. Ну це катастрофа. Яким чином ви збираєтесь фінансувати дефіцит цього бюджету? Це знову 10 мільярдів доларів додаткових запозичень на плечі українців і їхніх нащадків, аж до правнуків?

Дякую.

 

11:38:41

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання. Якщо можна, покажіть останній слайд презентації, де чітко видно, що саме, за рахунок яких джерел передбачається фінансування дефіциту державного бюджету. Ми в цьому  році спромоглися профінансувати дефіцит бюджету, і є всі підстави вважати, що і наступний рік ми також профінансуємо. Тому, будь ласка, не переживайте, у нас з дефіцитом бюджету буде все в порядку.

Але зробити зменшення дефіциту з нинішніх 7,5 відсотка ВВП до 3 відсотків, як ви пропонуєте, це є злочином проти держави і проти економіки. І такий злочин ми не можемо собі дозволити зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Слово надається народному депутату Цабалю Володимиру Володимировичу, фракція політичної партії "Голос".

   

11:39:27

ЦАБАЛЬ В.В.

Прошу передати Васильченко Галині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Васильченко, будь ласка.

 

11:39:35

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановний пане міністре, скажіть будь ласка, у вашому проекті бюджету закладено підвищення мінімальної зарплати до 6500 гривень. На основі чого розроблювалися такі розрахунки? Адже це справжня маніпуляція, бо в такий спосіб в першу чергу підвищуються податки для мікробізнесу, зокрема для другої групи ФОПів.

Ви добре бачили, як протягом цього тижня були великі акції протестів тут, в Києві, і в інших містах України, вони виходять вже протягом цілого року на акції протесту. Підвищуючи мінімальну зарплату до такого рівня в наступному році, витрати на одного працівника будуть збільшені на понад 2 тисячі гривень. Ви хочете в такий спосіб просто знищити  мікробізнес? Яка ваша ціль?

Дякую.

 

11:40:31

МАРЧЕНКО С.М.

Ви знаєте, моя ціль, щоб все було справедливо. Якщо ви займаєтесь бізнесом, ви маєте сплачувати податки і достойну заробітну плату своїм працівникам, платити ПДФО, ЄСВ. Тому що єдиний соціальний внесок – це ж не для Міністерства фінансів, це для виплати пенсій. Дефіцит Пенсійного фонду на сьогоднішній момент на наступний рік планується 204 мільярди гривень. Що ви пропонуєте сказати пенсіонерам?

З приводу обґрунтування мінімальної заробітної плати. Є дуже чіткі розрахунки і дуже чіткі цифри. Це співвідношення між мінімальною заробітною платою і середньою. В Україні цей показник на сьогодні складає 45 відсотків. В наступному році ми плануємо підняти його до рівня 48 відсотків.

Для прикладу. Сусідня країна Польща має цей показник на рівні 54 відсотків,  Франція – 63, Туреччина – 72. Тобто це співрозмірні умови, ми маємо до цього йти, не обмежувати громадян України в цих можливостях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово надається народному депутату Кучеренку Олексію Юрійовичу, фракція політична партія Всеукраїнське об'єднання  "Батьківщина".

 

11:41:36

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Іван Григорович Кириленко, будь ласка.

 

11:41:43

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане міністре! На превеликий жаль, я підтримую колег, які не поділяють оптимізму. Тому ми вам рекомендуємо, тільки ви зразу покинете трибуну, приступайте до плану "Б", читайте світові прогнози. Світові прогнози свідчать про те, що падіння світової економіки похлеще ніж під час великої депресії. Після великої депресії 5 років виходили з того стану, який був. Тому ми маємо найвразливішу економіку у світі – сировинну, експортозалежну, згортаються ринки, у нас не буде того експорту зерна, бо неврожай, не буде того експорту соняшникової олії. Приземляйтеся потрошку!

І саме побажання. Приступайте до переговорів про відтермінування платежів за боргами зовнішніми або навіть списанню, максимізацію зайнятості, бо не буде тих гастарбайтерів, не буде тих надходжень. І саме головне, приступайте до програми імпортозаміщення. Дивіться, що робиться,  в усьому світі. Це свої робочі місця.

Дякую.

 

11:42:51

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую, Іван Григорович. Я вас поважаю, ви дійсно кажете правильні і мудрі речі. Але є логіка економічних процесів. Якщо в цьому році у нас є падіння, то в наступному році у нас буде зростання. Як би ми цього намагалися… (Шум у залі)

Це прості розрахунки.

Я хочу сказати, що з приводу наших секторів, які формують нашу економіку. Ви прекрасно знаєте, що в нинішньому році в умовах пандемії наш основний експортний сектор аграрний, він майже не постраждав, тому що у світі сформувався стійкий попит на продовольчу продукцію. І тому я не бачу жодних проблем, чому наша аграрна сфера в наступному році не буде розвиватися, як і інші сфери.

Дякую за ваші запитання.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

11:43:53

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Арешонков Володимир Юрійович.

 

11:43:55

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановний пане міністре, два питання. Перше. У бюджеті передбачається доволі суттєві зниження фінансування видатків на українську науку, замість 1,6 ВВП – майже 0,26, це десь на 60 з лишнім мільярдів зменшення. Це доволі суттєва цифра.

І друге питання. Є рішення Конституційного Суду України від грудня 18-го року, де йде мова про відновлення соціальних пільг і гарантій для військовослужбовців, чорнобильців, афганців, їх соціальний захист. Є величезна низка рішень європейських судів з прав людини. В нас сьогодні великий борг державний перед цією категорією громадян, які я назвав. Скажіть, будь ласка, що уряд планує в бюджеті на наступний рік. Яким чином будемо відновлювати соціальний захист цієї категорії громадян?

Дякую.

 

11:45:05

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання.

Ми сумлінно виконуємо закони, рішення Конституційного Суду і інших судів. Тому всі передбачені кошти на виплату соціально незахищеним категоріям будуть забезпечені.

Щодо видатків на науку. В наступному році передбачається для фонду досліджень видатки в обсязі 600 мільйонів гривень. З метою підтримки і проведення найкращими науковими підрозділами наукових установ Академії наук пріоритетних для держави наукових досліджень, а також підтримки проведення досліджень молодими вченими Національної академії наук у проекті Державного бюджету враховано ще 500 мільйонів гривень. Також для інших видатків, передбачених на науку, в повному обсязі і загальна сума цих видатків складає 12 мільярдів гривень, що на 20 відсотків більше в порівнянні з бюджетом 2020 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час... Ніна Петрівна, час вичерпаний, вибачте.

Дякую, пане міністре.

До слова запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрій Юрійович Арістов, регламент – до 5 хвилин.

 

11:46:25

АРІСТОВ Ю.Ю.

Шановний Дмитро Олександрович, шановні народні депутати, шановний Прем'єр-міністр та члени уряду! Законопроект про Державний бюджет на 2021 рік своєчасного поданий Кабінетом Міністрів до Верховної Ради, і сьогоднішнє представлення цього документа відбувається у визначений законодавством термін.

Вчора на засіданні бюджетного комітету міністр фінансів презентував основні пріоритети проекту держбюджету, після чого відбулася активна дискусія щодо окремих бюджетних показників. Сьогодні уряд представляє законопроект у Верховній Раді.

Згідно статті 154 Регламенту Комітет з питань бюджету має надати депутатам інформацію про відповідність проекту вимогам Бюджетного кодексу. Виконуючи цю норму, комітет в стислий термін попередньо проаналізував законопроект та звернув увагу на ряд проблемних питань, докладно про це ідеться в листі комітету до законопроекту.

Зараз, з огляду на обмежений час, хочу звернути увагу на наступне. Передусім слід відмітити, що в цьому році за ініціативою уряду (стаття 33 Бюджетного кодексу) про складання та схвалення Бюджетної декларації не застосовується. В результаті наразі немає урядового документа середньострокового бюджетного планування, який мав би визначати засади бюджетної політики, показники держбюджету на 3 наступні роки та бути основою для складання проекту бюджету на 2021 рік.

Проект бюджету системно пов'язаний з урядовими законопроектами за номерами 4100 і 4101  про внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів. Тому для дотримання збалансованості державного та місцевих бюджетів та для узгодження правових норм усі три законопроекти треба розглядати взаємоузгоджено.

Наступне. У законопроекті на 2021 рік, як і в цьому році, не визначені граничні обсяги гарантованого боргу та надання державних гарантій. Водночас уряд пропонує зупинити дію відповідних норм Бюджетного кодексу. Відсутність таких обмежень може призвести до неконтрольованого зростання боргу, як наслідок ми ризикуємо отримати збільшення боргового навантаження на державний бюджет в наступних роках.

Звертаю вашу увагу на те, що у проекті бюджету не відображено, на які державні інвестиційні проекти будуть розподілені державні капітальні вкладення. Такі кошти лише акумульовано за відповідною програмою Мінекономіки, а стаття 25 законопроекту пропонує розподіляти їх рішенням Кабінету Міністрів. Це не відповідає нормам Бюджетного кодексу і має бути виправлено під час доопрацювання законопроекту.

Законопроект містить і ряд інших положень, якими також передбачається здійснювати розподіл окремих видатків за рішенням уряду. Іншими словами, пропонується ручне управління державними коштами без парламентського контролю. Це є неприпустимим, також потребує виправлення.

На даний час ще передчасно давати загальну оцінку законопроекту, тому що треба провести детальний аналіз усіх показників. Бюджетний комітет вже розпочав ґрунтовне опрацювання документу. Наша мета – вивчити стратегічні завдання щодо реалізації реформ у ключових сферах, виходячи з показників проекту бюджету, та забезпечити ефективне і раціональне використання бюджетних коштів.

Варто відмітити, що Регламент Верховної Ради не передбачає голосування за підсумками представлення проекту Держбюджету, отже, сьогодні фактично розпочинається лише його підготовка до першого читання.

Акцентую вашу увагу на тому, що народні депутати та комітети мають можливість не пізніше 1 жовтня подати до Комітету з питань бюджету свої пропозиції до законопроекту. Формуючи ці пропозиції, слід обов'язково дотримуватись вимог частини статті 156 Регламенту, а саме: подані пропозиції мають бути збалансованими. Тобто, якщо пропонується збільшення витрат або зменшення надходжень бюджету, то необхідно визначити реалістичні джерела для їхнього покриття.

На завершення свого виступу я запрошую народних депутатів, фракції, комітети та представників уряду до спільної, конструктивної роботи над проектом бюджету. Ми разом маємо забезпечити прийняття максимально якісного головного фінансового документу країни на наступний рік.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Юрійович.

Шановні колеги, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп, регламент – до 21 хвилини. Будь ласка, запишіться.

Рудик Сергій Ярославович.

 

11:51:28

РУДИК С.Я.

Прошу передати слово Полякову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.

 

11:51:41

ПОЛЯКОВ А.Е.

Антон Поляков, Чернігівщина, депутатська група політична партія "За майбутнє".

Сьогодні пан Резніков нам розказував про відкриті серця. Я, звісно, розумію, що для того, щоб мирним шляхом повернути нам Донбас та Крим, Україна повинна розквітнути. Але програми уряду досі немає, а ви нам даєте бюджет, за який ми повинні голосувати. Це як зрозуміти? Яка в нас взагалі стратегія, куди ми рухаємось?

Ось дивлюся я ваш бюджет. Діяльність Президента та Офісу Президента – збільшуються видатки на 358 мільйонів гривень. Це що на "видосики" чи на що? Мільярда їм вже замало?

Потім, Апарат Верховної Ради – плюс 244 мільйони гривень. Що ми вже епоху бідності перемогли? Всі досягли всього, що можна, чи можна далі підвищувати видатки?

Потім, Кабмін – плюс 190 мільйонів гривень. Ви навіть програми нам ще не надали свої нормальні, а плюс 200 мільйонів гривень просите.

Державне управління справами, це ДУСя, тобто дачі, на яких відпочивають наші чиновники, –  плюс 725 мільйонів гривень. Ну це, звісно, дуже-дуже важлива стаття видатків.

Офіс Генпрокурора – плюс майже 2 мільярди гривень. Де посадки, де посадки? Нема. На що ви 2 мільярди ще виділяєте?

Замість цього вперше, вперше за багато років, мінус 123 мільйони на Міністерство оборони. Тобто ворога ми вже перемогли, боротися з ним вже не треба.

На Міністерство у справах ветеранів знову зменшення видатків. На інфраструктуру – зменшення видатків.

На Міністерство енергетики – зменшення на півмільярда і так далі.

На субсидії – мінус 2,7 мільярда гривень. Це так ми допомагаємо нашим пенсіонерам, нашим українцям, які живуть на мінімальні зарплати, на мінімальні пенсії. Ви мінімалку підняли, а пенсію ви на скільки – на 72 гривні підняли? Це до того, що такий відсоток перемоги був у Зеленського чи що, чи знущання просто над пенсіонерами? Нижче ніж прожитковий мінімум – мінімальна пенсія, це в якій країні? І ви тут жалкуєтеся!

Друзі, це абсолютно провальний бюджет, це голосування за такий бюджет, це буде голосування за епоху бідності. Тому, щиро кажучи, ми не підтримуємо такий бюджет.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:54:32

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Іоновій Марії Миколаївні.

Гончаренку Олексію Олексійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:54:39

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Олексію Гончаренко, "Європейська солідарність".

Шановні друзі, ви пам'ятаєте цю рекламу: "Тобі личить моє кохання"? Ви знаєте, нарешті я дивлюсь на цей проект бюджету, нарешті у Володимира Зеленського таки починається "золотий вік". Він дочекався цього і прийшов до цього.

Дивіться, на Президента, друзі, шановні громадяни України, поки з субсидій гроші забираються, Президентові нашому народному, який казав, що кожен з нас – Президент, – плюс мільярд гривень. Плюс мільярд гривень, ще раз. Це Офіс Президента, ДУСя, це його вілла, це його кортежі, це його літаки – це все його обслуговування. Ви знаєте, я вам хочу сказати, це, напевно, найдорожча в світі тепла ванна, в якій лежить наш Президент, в офісі Андрюші, в якому він працює Президентом. Ну, і звичайно, такий Андрюша нам теж дуже дорого обходиться, ми бачимо це по цифрах. Ну, звичайно, якщо ти так любиш себе, то треба ще ж додати силовикам, які будуть переслідувати опозицію і прикривати корупційні злочини твоїх друзів. І тому Генпрокуратура – плюс 2 мільярди гривень, МВС – плюс мільярди гривен. І по кожній статті. ДБР, "державне бюро репресій", проти опозиції, яке очолює адвокат Януковича, друзі, в 2 рази майже збільшення на нього, в 2 рази. Тобто силовикам даємо гроші, щоб вони охороняли теплу ванну Зеленського і самому Зеленському, щоб йому там було зручно і комфортно, щоб все було гаразд. А з кого ж забираємо? Забираємо субсидії, забираємо  Міністерство оборони, забираємо інфраструктуру і далі таки неважливі в країні речі, в принципі, кому вони цікаві, та ті люди, які отримують субсидію, це не для кого.

Подивіться насправді, що це за бюджет. І це при тому, що насправді він не може бути виконаний. Нам  розповідають тут урядовці, що, бачите, ми вам демонструємо на слайдах, як ми закриємо дефіцит бюджету. Як? У вас на слайдах одне написано – нові запозичення. Тобто ми всі з вами, друзі, беремо гроші, які віддавати нашим дітям і онукам, щоб профінансувати Офіс Зеленського, його силовиків. Ну, це чудова схема, це просто неймовірно. І оцей бюджет нам пропонують, кажучи, що це є такий правильний, такий хороший бюджет. Це жах, це катастрофа.

Я вам можу сказати одне – це бюджет, дійсно, не те, що там закінчення епохи бідності, це бюджет епохи хамства, хамства по відношенню до власних громадян прописувати таке в державному бюджеті. Залишається, друзі, тільки одне – тримати стрій. Ми будемо це робити і боротися з цією владою, щоб щонайшвидше вони вилетіли з владних кабінетів, як пробка з бутылки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Чорному Віктору Івановичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". 

Будь ласка,  Колтунович Олександр Сергійович.

 

11:57:52

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний Руслан Олексійович.

Шановні члени Кабінету Міністрів України, шановні народні депутати України, шановні виборці! Коли ми з вами серйозно аналізуємо проект Державного бюджету України, то ми іноді там даємо йому оцінку, що це бюджет розвитку, бюджет проїдання. Але, на наш погляд, цей бюджет – це бюджет фінансових спекулянтів. І головна цифра, яка, на наш погляд, є критичною в цьому бюджеті і в цілому у фінансовому секторі країни – 702 мільярда гривень… 702 з половиною мільярда гривень – це додаткові запозичення в дохідну частину бюджету. Кому цікаво, подивіться Додаток 2 до проекту Закону про Державний бюджет. Це 66 відсотків дохідної частини бюджету, або дві треті від тих доходів. Тобто ми живемо досить серйозно в борг.

Якщо ми порівняємо з попередніми бюджетами, наприклад, бюджет Гройсмана, то там така була тільки одна третя в дохідній частині бюджету. Зараз дві треті. Я розумію, що економічних негараздів залишились багато у спадок. Але є і результати негативні вже нинішнього уряду. І тому це треба враховувати. Тому це раз.

549 мільярдів гривень – це внутрішні запозичення, а це ОВДП. Нам сьогодні звертали увагу на додатки і слайди. Ми бачимо, що 550 мільярдів гривень – це фактично фінансові спекуляції з облігаціями внутрішньої державної позики, на яких заробляють всі, хто завгодно, але не громадяни України.

Пішли далі. Далі у нас важливий є соціальний аспект, який недофінансований. А це мова йде про субсидії. Субсидії зменшено до цифри 36,6 мільярдів гривень. Я чому кажу зменшені, тому що у нас знову ж таки 2017-2018 рік, коли встановлювались максимальні тарифи, розраховувалась потреба в субсидіях для громадян України в обсязі 71 мільярд гривень. Тобто потреба є 70, маємо 36,6 – удвічі менше виділяється коштів на покриття субсидій. А це для найменш незахищених верств населення.

Мова ж не йде про тих громадян, які отримують наддоходи, це не члени наглядових рад і так далі. Мова йде про людей, які виживають на мінімальні фіксовані доходи. Тому зверніть увагу на цю цифру. Я думаю, що її також не можна пропускати. Тому що це означає, що або кожен другий, або в кожного першого удвічі буде зменшено обсяг субсидій. Нагадую, що у нас не зменшено комунальні послуги.

Ну, і далі. Щодо мінімальної заробітної плати і так далі. Ви звертайте увагу на мінімальний посадовий оклад, який 2 тисячі 225 гривень. Тобто для першого тарифного розряду розраховується саме з цієї цифри. Можете писати 5, 6, 7 і так далі, але все одно ми будемо… нам необхідно піднімати насамперед мінімальний посадовий оклад для першого тарифного розряду. Ну, і ряд інших моментів, які, на наш погляд, є неадекватними, це збільшення видатків для органів виконавчої влади і інших. В нинішніх умовах, в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

Шановні колеги, 12 година, я оголошую перерву на 30 хвилин. Зустрінемося о 12:30. Прошу не запізнюватися до зали. Дякую. 

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 12:30 на годиннику. Ми продовжуємо засідання Верховної Ради України.

Я надаю слово народному депутату України Гетманцеву Данилу Олександровичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.

 

12:30:27

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую.

Шановні колеги, давайте будемо відверті, жоден бюджет Верховна Рада ніколи не зустрічала оплесками. Завжди були питання. Але давайте будемо також відверті, так сумно було рідко.

 Перед урядом стояла надскладна задача: в умовах кризи, фінансової кризи, кризи коронавірусу зробити план фінансовий на наступний бюджетний період. Можливо, складність завдання, складність задачі і призвела до такої кількості запитань від усіх фракцій до тексту бюджету.

Видатки. Медицина. Давайте приберемо в презентації Кабінету Міністрів  математичну маніпуляцію із збільшенням видатків на медицину на 57 відсотків і визнаємо, що видатки на медицину збільшуються лише на 0,1 ВВП і становлять 4,2 ВВП, що недостатньо для виконання нормативу в 5 відсотків і недостатньо, на думку  і за розрахунками міністра охорони здоров'я, на проведення медичної реформи. Ми не проводимо медичну реформу, ми не фінансуємо COVID?  Давайте про це відверто скажемо людям або дамо гроші на ці видатки.

Бідність. Лише на 2 відсотки з урахуванням інфляції зростає прожитковий мінімум. Я не заперечую, що зараз ми не можемо повністю привести фактичний прожитковий мінімум до номінального. Але давайте дамо людям програму, за якою ми подолаємо бідність за 2 роки, за 3 роки. Цього від уряду ми не бачимо.

Підтримка промисловості. Повністю скасовані видатки на Експортно-кредитне агентство, Офіс з підтримки експорту. Де конкретні програми, крім пасажирських вагонів, з підтримки вітчизняної промисловості? Їх нема.

Доходи. Ви пропонуєте знову збільшити податки "під ялинку" бізнесу. Ми обіцяли людям цього не робити, і ми не будемо цього робити.

Митниця. У вас збільшується  імпорт на 10,6 відсотка, а ввізний ПДВ лише на 9,5. Чому? Де ви втрачаєте надходження? Ви не протидієте контрабанді, а навпаки?

Детінізація. Де гроші від детінізації? 

Дефіцит. Дефіцит збільшується,  давайте  будемо відверті. Від 62-63 відсотків, за прогнозами, до кінця цього року – до 64,5. 208 мільярдів ви спрямовуєте на ОВГЗ. Ви знову  заводите нерезидентів під шалені відсотки, чи ви пропонуєте Нацбанку друкувати гроші? Де джерела? Де обмеження щодо гарантій, як це вимагається в Бюджетному кодексі?

Але я переконаний, що попри все ми зробимо нормальний бюджет, разом з Верховною Радою і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, слово надається народному депутату Макарову Олегу Анатолійовичу, фракція політичної партії "Голос".

Цабаль Володимир, будь ласка.

 

12:33:53

ЦАБАЛЬ В.В.

Шановні колеги, коли я побачив цей бюджет, спочатку незрозуміло було про що цей бюджет. Але уряд, роздавши нам оці буклетики, зробив дуже хороший натяк, тут написано: бюджет  можливостей для розвитку. Тобто уряд чесно признався, що це не бюджет розвитку, а це бюджет якихось примарних можливостей для розвитку.

 А тепер по суті. Як можна оцінити будь-який бюджет? Його можна оцінити на предмет того, він виконує ті завдання і ту програму, яку робить влада, чи не виконує. А в нас немає ніякої програми, відповідно оцінити цей бюджет ми ніяк не можемо.

Якщо ми вважаємо, що пріоритетом уряду є розвиток медицини, доступна медицина, досягнення 5 відсотків від ВВП видатків на медицину, тоді це поганий бюджет. Якщо ми вважаємо, що пріоритетом для українців є Президент України, Державне управління справами, то це  хороший бюджет, бо там на 33 відсотки виросли видатки.

Відповідно йдемо по пунктах. Переходимо до дефіциту. Ми ж, коли робили перегляд  бюджету через коронавірус, уряд нам казав, що це одноразово ми збільшуємо на стільки дефіцит, що більше такого не буде, одноразово для боротьби з коронавірусом. Що ми бачимо в цьому бюджеті? Ми бачимо другий рік підряд дефіцит, вище 5 процентів, було 7,5 – тепер 6 відсотків. Я всім нагадую колегам, що в розвинутих країнах світу нормальним вважається дефіцит порядку 2 процентів. А в період кризи – ну, 4, ну, 5 процентів, але не 7 процентів підряд. Тим більше, що наступного року уряд планує ріст, а не кризу.

Тобто у нас історично відбуваються наступні піки. Тобто один рік у нас декілька років набирає грошей, боргів, а потім наступні уряди віддають. Так цей уряд вирішив, що давайте ми зараз наберемо, щоб майбутні покоління віддавали гроші, щоб в 22-23-му році, вибачте за слово, "розгрібали" інші.

Далі: доходи бюджету. Ви звернули увагу, що в цьому бюджеті суттєво збільшуються податки для фізичних осіб: ПДФО на 26 відсотків? Тоді, як всі податки з великого бізнесу: акцизи, податок на прибуток – суттєво зменшується. Тобто планується, що фінансувати ці завищені видатки: на СБУ, на прокуратуру, на ДБР, на Офіс Президента, що фінансувати будуть звичайні українці.

Колеги, вибачте, але я вважаю, що такий бюджет ми зараз приймати не можемо. Ми повинні суттєво його переглянути до першого читання для того, щоб цей бюджет працював на українців, а не на великий бізнес, який потім щоб майбутні покоління не віддавали.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Ніколаєнку Андрію Івановичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання  "Батьківщина".

 

12:37:10

НІКОЛАЄНКО А.І.

Доброго дня, колеги! Ніколаєнко, фракція  "Батьківщина". Ви знаєте, на жаль, уряд вже пішов, мабуть, шукати ті можливості, про розвиток яких він написав у своєму буклетику. Але вже зрозуміло, що це можливості розвитку силовиків і влади, і це точно не можливості для розвитку українців, українського бізнесу, який і дає можливість доживати, існувати і здебільшого виживати українським пенсіонерам і всім тим, кому потрібна допомога, кому потрібна субвенція, яку цей уряд чомусь вирішив зменшити. Про що… він собі вирішив збільшити, ми з вами вже почули. І мені приємно, що велика кількість виступаючих, в тому числі мої колеги з фракції "Слуга народу" і навіть голови профільних комітетів і бюджетного, і нашого податкового, і банківського, вказали на правильні і жахливі речі, які заклав Мінфін у цей документ.

Я б назвав цей уряд… цей уряд, я обмовився, але і це бюджет одним словом – це утопія. Це якась примарна країна, яку собі нібито хоче збудувати, країна грьоз, яку не має жодної можливості збудувати, якщо так робити, як робить цей уряд.

Ми з вами не затвердили його програму, тому що те, що вони назвали програмою, нею не було. Це не той бюджет, який опирається на будь-які реальні розрахунки. Якщо ми кажемо про розвиток, то на міністерство, яке вже існує на чолі з віце-прем'єром, по розвитку стратегічних галузей, ми з вами створили, закладено 160 мільйонів гривень, а ще не створене Бюро економічної так званої безпеки, яке буде контролювати ще вчергове бізнес, вже мільярд закладається, а ніяк не можемо доліквідувати податкову міліцію, яка зараз називається ДФС, туди ми збільшуємо до 2,5 мільярда. То що ми маємо? 3,5 мільярда закладається на тих, хто має контролювати і перевіряти бізнес, і 160 мільйонів – на створене міністерство, яке мало, окрім тих ста вагонів, допомагати українській промисловості підніматись і робити імпортозаміщення.

 У нас казали про те, що ми підтримуємо експорт. Тут стояв міністр фінансів і казав, що ми зробимо, аграрники нас витягнуть і допоможуть. Яким же чином ми будемо допомагати? Якщо ми дивимося на підтримку АПК, якщо ми дивимося на підтримку промисловості, то експортне агентство – нуль. Тобто ми сказали, що його потрібно створити. Ми –  парламент, ми в цій державі за Конституцією маємо право визначати стратегії. А якийсь там уряд, в якого не має програми, якому ми недовіряємо, який післязавтра вийде з цієї зали з представками "екс", вони розповідають, що не потрібно підтримувати експорт.

"Батьківщина" не буде за це голосувати. Закликаю не голосувати всіх. Хай ідуть і роблять нормальний документ. Це позор і це утопія, утопію будувати ми не будемо.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бакунець Павло Андрійович, група "Довіра". Будь ласка.

 

12:40:23

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане головуючий, шановні колеги! Павло Бакунець, депутатська група "Довіра".

Почну з загальних речей, адже бюджетний процес – це визначена і Конституцією України, і Регламентом Верховної Ради України наша парламентська процедура. І вже на початку прикро, однак цілого уряду з очільником немає, є лише відповідний профільний міністр, коли ми проходимо цю важливу бюджетну процедуру. Адже, звичайно, що внесення бюджету на 2021 рік, його представлення відбувається вчасно, однак прикро, що уряд не досидів до кінця, аби дослухати всі зауваження від усіх фракцій і груп в цьому залі. Але для наших з вами сусідів, родичів, співмешканців важливо є не парламентська процедура, для людей важливим є безпосередньо ті показники в цьому основному фінансовому документі країни, адже залежно від цих показників нам з вами і жити в наступному році.

Ну, перш за все на що хочеться звернути увагу, це дефіцит. Дефіцит державного бюджету на 2021 рік передбачає 270 мільярдів гривень уже. При тому, що дефіцит бюджету є надмірним, він є на рівні 6 процентів ВВП, уряд і далі планує якісь додаткові видатки, так, як би нам це було, так би мовити, в лапках "по кишені". Якщо ж така політика продовжується, то, напевно, в кращому разі нас чекають або знову нові і нові запозичення в МВФ, або додаткова емісія гривні, що призведе до інфляції.

На фоні таких бюджетних показників, на жаль, для пересічних мешканців не надто вражають соціальні показники, які для людей є найважливішими. Так, наприклад, прожитковий мінімум на січень наступного року становитиме лише 2 тисячі 189 гривень. Але цей запланований прожитковий мінімум знову ж таки встановлений на рівні, набагато нижчому за фактичне життя нашого населення. Адже ми розуміємо, що люди не можуть прожити і утримувати сім'ї за 2 тисячі гривень в місяць.

Видатки на субсидії. Вони також зменшуються з 39 мільярдів гривень до 36 мільярдів гривень. Ми теж не розуміємо: невже в наступному році людям стане легше платити за газ?

Щодо зарплати педагогам, то також закладено меншу цифру, аніж потрібно закладати.

Позитивним моментом хіба є те, що збережено курс на будівництво доріг на 2021 рік, є закладено кошти на оновлення пасажирських вагонів Укрзалізниці. Цим скористаються, я думаю, кілька мільйонів наших мешканців. Але це не основні показники.

Тому важко очікувати в нинішніх умовах чогось супероригінального від…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вельмишановні колеги, є ще пропозиція записатись народним депутатам на виступ, для того щоб були представлені усі, і відвести для цього 6 хвилин. Проводиться запис на виступи народних депутатів.

Будь ласка, народний депутат Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

12:44:01

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний головуючий, шановні народні депутати, якщо казати про проект бюджету на 2021 рік, то Кабінет Міністрів виконав одну формальну річ, тобто вчасно, до 15 вересня, подав проект бюджету. Якщо казати про цифри і про ідеологію цього бюджету, то справді більшість виступаючих об'єдналися в одному, і що дивно, що проект бюджету критикує монобільшість. Тобто уряд, який найнятий на роботу Верховною Радою, пішов, як кажуть, іншим шляхом.

Я хотів би зосередитись на тому, про що казали, про видатки. Офіс Президента і Державне управління справами – теж окремою строкою плюси, Офіс Генерального прокурора – теж плюси, інші силові органи – плюси. А де мінуси? Майже 3 мільярди – мінус субсидії. Вибачте мені, хочеться запитати уряд,  а як зросли доходи громадян і яких категорій, і за рахунок чого, якщо в мінус ми маємо на пільги і субсидії.

І дуже важливо сказав голова одного із комітетів про основну складову виплати соціальних допомог –  це прожитковий мінімум. Сумно, але цей уряд не прийняв Постанови про кошик споживчий так званий, в якому входять всі складові для нормального життя громадян. Ми не знаємо, де ці стартові позиції, і чому 2200, а до кінця наступного року до грудня 2400 прожитковий мінімум, і чи може громадянин України, який отримує мінімальну пенсію 1700 гривень. До речі, цей уряд пропонує заморозити саме мінімальні пенсії, прожити і існувати в цій державі.

Ми вважаємо, що потрібно цю стартову цифру прожиткового мінімуму переглянути, бо все-таки закладається 7,2 – інфляція на наступний рік, попрацювати в комітетах Верховної Ради для того, щоб уряд урахував ці всі пропозиції і щоб проект бюджету став…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

12:47:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Маріковський Олександр Валерійович.

 

12:47:30

МАРІКОВСЬКИЙ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Хочу зазначити, що рівно рік тому саме в цей день ми з вами проголосували Постанову про проведення парламентських слухань про пріоритети Верховної Ради на найближчі п'ять років.

Щодо екологічної політики. Що можна констатувати зараза в контексті нашого бюджету, то те, що на природоохоронні заходи у нас заплановане в десять мінімум разів від потреби, яка дійсно існує. Я вам хочу нагадати, які наразі є проблеми: Маріуполь, Кривий Ріг, Запоріжжя. Ми розуміємо, які там є екологічні проблеми, яка... якщо ми фінансуємо охорону здоров'я і не фінансуємо превентивно екологію, то що ми хочемо отримати – більше захворілих. Навпаки маємо йти: фінансувати екологію, щоб не було у нас захворілих.

Тепер що стосується вирубки лісів. Ми всі розуміємо, що нам потрібно збільшувати зелені насадження, протидіяти вирубці лісів. Це означає, що треба збільшити надходження, виділення бюджету на природоохоронні заходи. І що ми зараз робимо – зменшуємо знову в десять разів? Попередній бюджет переглядали: нуль – на охоронні заходи, зараз – в 10-15 разів від потреби. Ну, куди ми котимося, що ми робимо?

Будь ласка, уряд, колеги депутати, давайте, будь ласка, попросимо уряд, сформуємо разом нормальний бюджет на природоохоронні заходи. Де ми будемо жити, де наші діти будуть жити завтра? В цій же країні!

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв.

Ніна Петрівна Южаніна.

 

12:49:52

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, насправді вже дуже багато лунало слів щодо підвищення мінімальної заробітної плати. Пане міністре, скажіть, будь ласка, якась іронія, хто підвищує мінімальну заробітну плату? Бізнес. Він із цієї збільшеної, економічно необґрунтованої мінімальної заробітної плати більше платить податки, і у вас виникає можливість бюджетній сфері дати теж більші мінімальні заробітні плати. І ми говоримо про те, що у нас не збільшується фіскальний тиск на бізнес, ну, абсолютно недоречно і цинічно, коли звучать такі слова.

По-друге, хочу вам всім іще раз наголосити, що абсолютно неприйнятих ніяких, конкретної програми змін щодо зменшення фіскального навантаження. Невже ви не розумієте, що те збільшення зараз безробітних, і при збільшені мінімальної заробітної плати збільшення людей, які будуть отримувати заробітну плату в тіні, воно... обов'язково виникне така ситуація. Це неймовірний процес, який неможливо зупинити.

Тому, коли ви плануєте видатки, я зараз би хотіла, щоб ми всі говорили про доходи. Чи буде навіть той трильйон гривень запланованих бюджетних надходжень отримано в бюджет? Ні, не буде, тому що зараз економіка знаходиться в такому стані, що очікувати росту без додаткових стимулів не можна. Таких чудес не буває, так би всі робили. Але чомусь всі країни зараз надають великі можливості, окремі програми для поштовху для економіки. Підвищення мінімальної заробітної плати  цього поштовху точно не дасть.

Тому у мене велике зауваження. Навіть ті проекти законів, які зараз мають розглядатися, щодо індексації ставок – обережно відносьтесь до них. Тому що коли ми не піднімали декілька років підряд, не індексували ставку акцизного податку на пиво, то робили тільки тому, що 3 роки назад пивна галузь була на грані виживання, її вже не було в Україні. І саме стримана, правильна фіскальна політика дозволила відновити цю галузь і зберегти робочі місця, і ви про це добре знаєте. Треба думати краще про ті виробництва чи аграрний сектор, де велика трудова зайнятість. Ми говорили колись з вами про це. Чи є такі спеціальні програми? Є культури, які вирощуються тільки завдяки праці людей, а не техніки. Ми не побачили цього. Тому насправді бюджет дуже складний. Я не говорю вже про ті 702 мільярда гривень позик, які треба повернути країні в наступному році.

Тому зусилля всі мають бути спрямовані, щоб ми зараз знайшли консолідоване рішення щодо пакету стимулів для бізнесу, а потім говорили про все…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, заключне слово міністра фінансів – до 3 хвилин. І після цього у нас дуже мало буде залишатися часу. Поки йде міністр, є пропозиція від Комітету з питань освіти та науки підняти та розглянути 3 постанови, без обговорення проголосувати. Немає заперечень?

Будь ласка, Сергій Михайлович.

 

12:53:31

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Дякую вам за критику. Дякую вам за пропозиції.

З радістю відпрацюємо з вами всі побажання, пропозиції і критику. Ми готові для діалогу, ми відкриті. Ми розуміємо, що документ може бути вдосконалений. І є межі досконалості, є певні межі. І ми готові з вами про це дискутувати.

Але основне хочу сказати. Що даний бюджет, він є вже реалістичним і є збалансованим, його можна виконувати. Можна забезпечувати мінімальну заробітну плату, можна забезпечувати індексацію, можна здійснювати інвестиційні програми і проекти. В частині пріоритетів ми готові дискутувати.

Головне і ключове побажання: зберегти баланс, зберегти його реалістичність. І ми хочемо, щоб… Коли ми з вами будемо працювати над проектом бюджету, ми готові конструктивно підійти до будь-яких питань. Енергетика? Добре, готові розглядати енергетику. Питання по освітянам? Добре, готові розглядати питання по освітянам. Ці всі питання ми готові професійно, конструктивно з вами обговорювати. У нас немає, де і чому від вас щось приховувати, ми абсолютно відкриті.

Тому дякую за розуміння. Готові до діалогу, готові працювати в комітетах, підкомітетах. Готові для того, щоб на наступних розглядах проект бюджету знайшов підтримку в залі і був проголосований. Тому що проект бюджету – це не проект уряду, це проект спільний наш з вами. Тому я прошу до конструктиву, прошу до діалогу і дякую за розуміння. Всього найкращого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Сергію Михайловичу.

Шановні колеги, і я так розумію, що мою пропозицію всі підтримують, да? Отлично.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпечного навчального процесу і якісної освіти в умовах карантину запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом (реєстраційний номер 4057).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:56:33

За-274

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вживання невідкладних заходів для забезпечення безпечного освітнього процесу в умовах карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом (реєстраційний номер 4082).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

У вас вона є, можете прочитати, Сергій Володимирович.

 

12:57:29

За-277

Рішення прийнято.

Шановні колеги, крайня постанова, ставлю її на голосування, пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про безпеку педагогічних працівників закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти під час пандемії коронавірусу (реєстраційний номер 4108).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:58:13

За-277

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми дуже плідно сьогодні попрацювали. Переходимо до оголошення запитів.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

12:58:32

ГОЛОВУЮЧА. Але у нас є два до Президента запити, тому вони потребують голосування.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, два запити до Президента України, вони потребують схвалення їх Верховною Радою України.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

12:58:46

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Отже, шановні народні депутати, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Володимира Тимофійчука до Президента України щодо неналежного проведення досудового розслідування. Прошу голосувати.

 

12:59:12

За-187

Рішення прийнято.

Отже, ставиться на голосування  рішення про направлення попередньо підтриманого цього запиту до Президента України. Прошу голосувати. Нам треба 226 голосів для підтримки. Прошу голосувати.

 

12:59:40

За-194

Рішення не прийнято.

Ставиться на  відкрите поіменне голосування  запит до Президента України Анатолія Остапенка щодо незаконного користування земельними ділянками. Прошу голосувати.

 

13:00:16

За-240

Дякую. За - 240. Рішення прийнято. 

Ставиться на голосування попередня підтримка цього запиту до  Президента України. Прошу голосувати.

 

13:00:39

За-242

Рішення прийнято. 

Прошу показати по фракціях. Дякую.

Шановні колеги, всього надійшло 118 депутатських запитів: до Президента України – 2 депутатські запити; до органів Верховної Ради України – 3 депутатські запити; до Кабінету Міністрів України – 59; до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 48; до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України –  6 депутатських запитів.

Отже, запити народних депутатів:

Анатолія Остапенка до Генерального прокурора стосовно незаконного користування земельними ділянками.

Анатолія Остапенка до міністра соціальної політики України щодо отримувачів пенсії відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".

Анатолія Остапенка до Керівника Офісу Президента України щодо підготовлених висновків порушених перед Президентом України клопотань про нагородження державними нагородами України, позбавлення державних нагород України, поновлення у правах на державні нагороди України, видачу дублікатів нагород або документів про нагородження.

Максима Дирдіна до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України щодо вирішення питання по здійсненню заходів, спрямованих на очищення річки Синюха та інше.

Тетяни Грищенко до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України щодо вирішення питання придбання лінійного прискорювача для КНП "Житомирський обласний онкологічний диспансер".

Олександра Качури до Генерального прокурора щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

Віталія Борта до міністра юстиції України щодо розгляду скарги на неправомірні дії приватних нотаріусів Костянтина Некрилова та Вікторії Маматової (Швиденко), що призвели до рейдерського захоплення нерухомого майна громадян.

Богдана Торохтія до Прем'єр-міністра України, Голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо окремих питань діяльності Державного агентства автомобільних доріг України.

Богдана Торохтія до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо автомобільних доріг України.

Богдана Торохтія до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо стану додержання законодавства з питань захисту викривачів.

Богдана Торохтія до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо функціонування системи запобігання і виявлення корупції в Державному агентстві автомобільних доріг України та її регіональних підрозділах.

Ольги Саладухи до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України щодо пришвидшення розробки проекту Типового договору оренди державного та комунального майна та його подальшого затвердження КМУ.

Євгенія Брагара до Прокуратури міста Києва щодо порушень, які відбуваються навколо Державного Підприємства "Конярство України".

Богдана Торохтія до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо деяких питань функціонування Державного агентства автомобільних доріг України.

Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Кабінету Міністрів України щодо вжиття дієвих заходів для забезпечення фінансування Вилківської міської лікарні.

Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Міністерства юстиції України щодо необхідності вжиття дієвих заходів для надання учаснику бойових дій Ігорю Каркушці гарантованої державою безкоштовної правової допомоги.

Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Офісу Генерального прокурора щодо порушення розумних строків проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

Роберта Горвата до голови Державної податкової служби України щодо імплементації положень Закону №2360-VIII та розвитку виробництва теруарних вин і натуральних медових напоїв.

Ігоря Негулевського до голови Миколаївської обласної державної адміністрації щодо надання інформації стосовно функціонуючих дитячих будинків та дитячих будинків сімейного типу, кількості дітей-сиріт, усиновлених дітей та дітей, позбавлених батьківського піклування в Миколаївській області станом на 1 вересня 2020 року.

Групи народних депутатів (Тістика, Дмитрієвої та інших) до голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, Генерального прокурора стосовно неефективного досудового розслідування у справі щодо екс-голови Львівської обласної державної адміністрації Маркіяна Мальського.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо звернення Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України з приводу необхідності гарантування державою захисту педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти, які здійснюють та забезпечують освітній процес в умовах оголошеного Кабінетом Міністрів України карантину у зв'язку з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненого коронавірусом.

Мар'яни Безуглої до Київського міського голови про надання інформації стосовно внесення змін до організаційно-правової форми КМДА.

Сергія Мандзія до Прем'єр-міністра України щодо необхідності виділення з Державного бюджету України коштів для проведення капітального ремонту консультативно-діагностичної поліклініки Полонської ЦРЛ, яка знаходиться в Хмельницькій області.

Сергія Мандзія до Прем'єр-міністра України щодо включення до другого етапу Національної програми "Велике будівництво" проекту реконструкції автошляху Н-25 маршрутом Городище-Старокостянтинів між Славутою та Шепетівкою протяжністю 10 км.

Руслана Князевича до Генерального прокурора щодо порушення законних інтересів ТОВ "НВП "Ефект Груп" з боку Комісії Регіонального рівня при Головному управлінні ДПС у місті Києві.

Олексія Гончаренка до міністра оборони України щодо надання інформації.

Олександра Бакумова до міністра внутрішніх справ України, Прем'єр-міністра України щодо вирішення питання нарахування (перерахунку) пенсій окремим категоріям громадян.

Сергія Демченка до міністра юстиції України щодо захисту прав і законних інтересів власників житлових, нежитлових приміщень за адресою: місто Київ, бульвар Дружби Народів, 14-16 та виконання рішення суду.

Соломії Бобровської до виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань щодо невиконання судового рішення службовими особами територіального управління, розташованого у місті Полтаві.

Ігоря Колихаємова до Прем'єр-міністра України стосовно внесення редакційних уточнень до розпорядження Кабінету Міністрів України.

Ігоря Колихаємова до голови Херсонської обласної державної адміністрації стосовно вжитих адміністрацією заходів задля створення вільної економічної зони в межах Херсонської області.

Івана Шинкаренка та Олександра Ткаченка до Кабінету Міністрів України про необхідність всебічного розгляду звернень громадян щодо неналежного надання житлово-комунальних послуг.

Ольги Саладухи до Міністерства освіти і науки України про надання інформації.

Сергія Демченка до міністра охорони здоров'я України щодо деяких питань покращення медичного обслуговування населення та умов праці медичних працівників.

Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо фінансової підтримки організацій УТОС.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення теплопостачанням жителів міст Новояворівськ та Новий Розділ Львівської області в опалювальному сезоні 20-го, 21-го років.

Групи народних депутатів (Задорожного, Новікова та інших) до тимчасово виконуючого обов'язки Керівника Державного управління справами щодо питань захисту конституційних прав на високоякісну медичну допомогу хворих, які перебувають на програмному гемодіалізі у Центрі нефрології та еферентної терапії "Феофанія" Державного управління справами.

Михайла Бондаря до голови Буської районної ради Львівської області, голови Бродівської районної ради Львівської області, голови Сокальської районної ради Львівської області, голови Радехівської районної ради Львівської області, голови Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області щодо переліку об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення, які потребують реставраційних, ремонтно-будівельних робіт та робіт з поточного ремонту.

Галини Васильченко до президента Національної академії аграрних наук України щодо систематичного ненадання інформації на депутатські звернення.

Сергія Соболєва до Прем'єр-міністра України про критичний стан роботи державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" та необхідність негайного вжиття заходів спрямованих на запобігання банкрутству порту.

Олега Колєва до голови Національної поліції України щодо стихійного ринку у місті Одеса по вулиці Академіка Філатова, 86.

Сергія Ларіна до голови Державної податкової служби України щодо розгляду скарг підприємців та неправомірні дії посадовців ГУ ДПС у Тернопільській та Черкаській областях.

Павла Мельника до міністра інфраструктури України, начальника Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо проведення капітального ремонту ділянки автомобільної дороги обласного значення ОО-82086 (Якимівка - Новоданилівка - Таврійське - Петрівка).

Павла Мельника до міністра інфраструктури України, начальника Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, Голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо проведення капітального ремонту ділянки автомобільної дороги Т-04-01 (Токмак - Молочанськ - Мелітополь).

Павла Мельника до Прем'єр-міністра України щодо розгляду пропозицій стосовно необхідності внесення змін до відповідних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про відновлення постачання ліків до сільської місцевості, зокрема у Приморському районі Запорізької області.

Павла Мельника до міністра охорони здоров'я України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Національної служби здоров'я України, голови Запорізької обласної державної адміністрації щодо недостатнього фінансування вторинної ланки медичної допомоги у Михайлівському районі Запорізької області, зокрема для забезпечення у 2020 році у повному обсязі хворих на цукровий та нецукровий діабет необхідними ліками.

Володимира Іванова до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, міністра охорони здоров'я України щодо оснащення Південного центру радіаційної терапії на базі Херсонського обласного онкологічного диспансеру.

Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо дискримінації прав громадян за ознакою місця перебування.

Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України про вжиття заходів для повернення в Україну 53 дітей та їх батьків, які перебувають в Сирії у таборі Аль-Хол.

Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України про невідкладні заходи з забезпечення виконання місцевими органами влади функцій з дотримання та захисту прав дитини.

Віктора Медведчука та Василя Німченка до Генерального прокурора щодо перевірки фактів розпалювання релігійної ворожнечі, приниження релігійних почуттів громадян України - вірян Української православної церкви державним виданням "Голос України", його окремими службовими особами та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Віктора Медведчука та Василя Німченка до Голови Верховної Ради України щодо вжиття заходів для недопущення розпалювання державним виданням "Голос України" релігійної ворожнечі та забезпечення публікації у виданні вибачення перед громадянами України - прихожанами Почаївської лаври, вірянами Української православної церкви за приниження їхніх релігійних почуттів.

Владлена Неклюдова та Володимира Воронова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності вирішення проблеми забезпечення на 2020-2021 навчальний рік україномовними підручниками закладів загальної середньої освіти Мангушського району Донецької області.

Владлена Неклюдова та Володимира Воронова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності вирішення проблеми забезпечення житлом молодих педагогічних працівників та педагогічних працівників, що потребують покращення житлових умов, закладів загальної середньої освіти Мангушського району Донецької області.

Володимира Тимофійчука до Прем'єр-міністра України щодо придбання твердопаливного котла для Верховинського НВК Верховинського району Івано-Франківської області.

Олександра Куницького до Прем'єр-міністра України щодо виплати заборгованостей по заробітній платі перед працівниками Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (Харківській авіабудівельний завод).

Олександра Куницького до міністра внутрішніх справ України щодо незаконного утримування громадянина Україна у Святошинському районному відділі поліції, погроз фізичної розправи, психологічного насильства і залякування.

Олександра Куницького до міністра внутрішніх справ України щодо незаконного обмеження доступу громадян до водних об'єктів на території Журавлівського гідропарку Київського району міста Харкова та систематичного порушення законодавства з боку ТОВ "Контакт-Плюс" та пов'язаних осіб при здійсненні діяльності на території Журавлівського водосховища.

Сергія Євтушка до міністра внутрішніх справ України щодо неналежного проведення розслідування за фактом навмисного підпалу житлового будинку та замаху на життя голови Костопільської районної ради Рівненської області - керівника районної партійної організації ВО "Батьківщина" Ткачука С.М.

Віктора М'ялика до міністра внутрішніх справ України, Прем'єр-міністра України, начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Генерального прокурора щодо вирішення питання якісного медичного забезпечення мешканців села Удрицьк Дубровицького району Рівненської області.

Марини Бардіної до Прем'єр-міністра України щодо визначення (заміни) Кабінетом Міністрів України своїх представників до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань.

Марини Бардіної до виконуючого обов'язки Полтавського міського голови щодо організації виїзної комісії для надання оцінки аварійності житлового будинку за адресою: місто Полтава, провулок Шкільний, 4.

Наталії Піпи до Прем'єр-міністра України щодо розробки та затвердження Порядку призначення і виплати компенсації за догляд.

Наталії Піпи до міністра розвитку громад та територій України щодо відновлення дії Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Ігоря Гузя до міністра охорони здоров'я України щодо необхідності відновлення державної підтримки хворих з пересадженими органами.

Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України щодо недопущення ліквідації Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного як єдиного в Україні закладу олімпійської освіти.

Сергія Ларіна до Прем'єр-міністра України щодо розгляду звернення представників громадськості Олександрійського регіону Кіровоградської області відносно зубожіння та соціальної незахищеності громадян в умовах ринкової трансформації економіки.

Олександра Аліксійчука до Прем'єр-міністра України, голови Рівненської обласної державної адміністрації, голови Млинівської селищної ради Рівненської області, Уповноваженого Президента України з прав дитини щодо негайного відновлення права дітей на освіту в обраному учбовому закладі.

Оксани Савчук до Прем'єр-міністра України, голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації, голови Надвірнянської районної державної адміністрації, начальника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології щодо надання статусу гірського населеного пункту селищу міського типу Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Олега Кулініча до міністра інфраструктури України, Прем'єр-міністра України, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо забезпечення додатково фінансування на ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області у розмірі 4 тисячі 335 мільйонів гривень у додаток до фінансування з державного бюджету місцевих бюджетів за бюджетною програмою 3131090 у 2021 році.

Олени Копанчук до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів з добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС.

Ганни Бондар до Прем'єр-міністра України щодо приватизації стратегічних державних підприємств, закладів та установ.

Богдана Торохтія до Прем'єр-міністра України щодо автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у межах відання обласних державних адміністрацій.

Богдана Торохтія до генерального директора Комунального підприємства "Харківводоканал" щодо якості питної води та інших питань діяльності КП "Харківводоканал".

Богдана Торохтія до директора Комунального підприємства "Житомирводоканал" щодо якості питної води та інших питань діяльності                                   КП "Житомирводоканал".

Богдана Торохтія до директора Комунального підприємства "Коломияводоканал  щодо якості питної води та інших питань діяльності                                   КП "Коломияводоканал".

Анатолія Костюха до Прем'єр-міністра України щодо надання окремим територіям Закарпатської області статусу курортів.

Анатолія Костюха до Прем'єр-міністра України щодо надання інформації стосовно виплат громадянам, які проживають, працюють (навчаються) на території гірських населених пунктів Закарпатської області.

Соломії Бобровської та Микити Потураєва до Голови Верховної Ради України стосовно виділення в приміщеннях адміністративних будинків Верховної Ради України кімнати для релігійних потреб.

Ігоря Кривошеєва до керівника Закарпатської обласної прокуратури щодо правомірності видобутку піщано-гравійної суміші на території села Зарічово Перечинського району Закарпатської області.

Ігоря Кривошеєва до керівника Закарпатської обласної прокуратури щодо кримінального провадження стосовно незаконного заволодіння коштами на будівництво школи в селі Кваси Рахівського району Закарпатської області.

Романа Лозинського до голови Донецької обласної державної адміністрації щодо відновлення роботи басейну у місті Дружківка.

Юлії Овчинникової до міністра оборони України, директора Державного підприємства "Ужгородське військове лісництво" щодо належності лісових ділянок державного підприємства "Ужгородський військовий лісгосп" до пралісів, квазіпралісів та природних лісів.

Анатолія Остапенка до голови Черкаської обласної ради, Директора Національного антикорупційного бюро України щодо корупційних правопорушень, пов'язаних із незаконним користуванням земельними ділянками.

Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо загрозливого рівня боргового навантаження на економіку внаслідок зростання державного боргу.

Шановні народні депутати, це всі депутатські запити. Ми, напевно, попросимо всіх, хто хоче взяти участь в "Різному", доєднатися до верховної зали, запросити всіх депутатів до залу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:19:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине, у мене ще одне оголошення, якщо дозволите.

 

КОНДРАТЮК О.К. Так, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшла заява на ім'я Голови Верховної Ради України Дмитра Олександрович Разумкова від народної депутатки Савчук: "Прошу не враховувати мій голос "за" під час розгляду проекту Постанови про визначення представників Верховної Ради до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі у зв'язку з очевидним технічним збоєм у роботі системи "Рада-3" та некоректною роботою кнопок системи. Прошу зарахувати мій голос "проти" під час розгляду проекту Постанови про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі".

Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

13:20:23

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, прошу записатися, хто бажає взяти участь у питанні "Різне". Будь ласка, проводиться запис.

Прошу, розпочинаємо ми питання "Різне". І до слова запрошується Юлія Гришина, фракція "Слуга народу". Прошу, пані Юлія.

 

13:21:07

ГРИШИНА Ю.М.

Шановні колеги, шановні українці! Сьогодні на розгляд парламенту було представлено проект Державного бюджету України. Сьогодні ми послухали доповідь міністра фінансів України, послухали виступи народних депутатів України, почули багато критичних моментів. І, звичайно, я як представниця освітян в парламенті, представник Комітету з питань освіти, науки та інновацій в першу чергу звернула увагу на показники Державного бюджету, які пропонують нам по фінансуванню освіти та науки. І декілька тез хочу тут озвучити.

Перше –  наука. На наукову та науково-технічну діяльність закладів вищої освіти та наукових установ передбачено в проекті 820 мільйонів гривень. Також передбачено 100 мільйонів гривень на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень у закладах вищої освіти.

Що стосується підтримки талановитої молоді. Вона є в проекті бюджету – це добре. Передбачено фінансування Фонду Президента України з підтримки освіти, науки і спорту у розмірі 500 мільйонів гривень. Розвиток закладів вищої освіти та фахової передвищої освіти забезпечено фінансуванням, фонд розвитку в обсязі 1 мільярд гривень. На підготовку кадрів закладами вищої освіти передбачено 21 мільярд 900 мільйонів гривень. На підготовку кадрів закладами вищої освіти і фахової передвищої освіти – 4,8 мільярда гривень.

Варто відзначити, що уряд почув наші пропозиції і в цьому проекті Державного бюджету вже передбачена нова субвенція місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з COVID у закладах загальної середньої освіти загальним обсягом 1 мільярд гривень. Це гарна новина. Тому що уряд звернув увагу на те, що наші заклади освіти, які управляються і фінансуються засновниками, тобто органами місцевої влади, не справляються зараз, недостатнє фінансування, щоб забезпечити безпеку навчального процесу, забезпечити засобами захисту наших дітей, і тому плюс те, що 1 мільярд гривень виділено додатково в нову бюджетну програму. 

Це тільки декілька… характеристика тільки по декільком бюджетним програмам. Чи задоволена я особисто обсягом фінансування? Ні, не задоволена. І тому буду готувати і відстоювати збільшення фінансування на систему освіти в першу чергу в частині збільшення зарплат нашим освітянам. Вони мають отримувати достойну заробітну плату, і ми будемо відстоювати те, щоб в державному бюджеті ця пропозиція і ця вимога була обов'язково передбачена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

До слова запрошується Михайло Волинець, фракція "Батьківщина". Будь ласка, пане Михайло.

 

13:24:19

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, шановні українці! Ми сьогодні розпочали в парламенті розглядати проект бюджету. Ми бачили тут в повному складі Кабінет Міністрів  на чолі з Прем'єр-міністром.

Я зупинюсь зараз на одному аспекті, але надзвичайно важливому. Вугільна галузь являється базовим фундаментом всієї промисловості України. Це енергетика, це паливо, це робота хімічної промисловості, коксохімічної промисловості, металургії. Це зайнятість не просто сотні тисяч людей, а мільйонів людей. Але що відбувається? В проекті бюджету закладено всього-на-всього 4,5 мільярда гривень. Просто дивно. Це, враховуючи те, що в попередні роки теж копійки закладалися в бюджеті, і проблеми накопичувались роками.

А на сьогодні заборгованість по заробітній платі складає уже майже 1 мільярд гривень. Неважко передбачити, що якщо так буде відбуватися, то до кінця року заборгованість буде складати 1 мільярд… 2 мільярди гривень. Для того, щоб не допустити такої катастрофи, я розробив зміни до проекту бюджету на поточний 20-й рік, і вчора ми в парламенті розглядали. На диво, бюджетний комітет не підтримав цю пропозицію, але було обіцяно, що Кабінет Міністрів  знаходиться в пошуку, і будуть знайдені рішення для того, щоб ця заборгованість більше не зростала і виділити кошти з бюджету.

Я дякую народним депутатам, також моїм колегам з бюджетного комітету за те, що по шахті "Надія" все ж таки дослухались до пропозицій, які я розробляв разом з Михайлом Бондарем і при підтримці фракції "Батьківщина", і було виділено 50 мільйонів гривень на погашення поточної заборгованості по заробітній платі. Але коли ми розробляли ці пропозиції, то заборгованість зросла ще на 10 мільйонів з урахуванням нарахованих зарплат за серпень місяць.

 І тепер наступне. Про ту гуманітарну катастрофу, яка зараз розгорнулася в Кривому Розі, про яку говорять в усьому світі. Всі правозахисні організації світу про це зараз піднімають питання, світові глобальні організації: Міжнародна організація праці, Організація Об'єднаних Націй, всі інші, тільки наша влада замовчує цю тему, наші центральні засоби інформації.

На сьогодні 170 гірників знаходяться під землею. Я вночі мав декілька дзвінків від гірників, які  з-під землі телефонують і говорять, зверніть увагу, чому в парламенті ми про це не чуємо, чому засоби масової інформації замовчують і так далі.

Я звернувся до гірників і під власні гарантії, і після перемовин з представниками Міністерства економіки, звернувся до шахтарів сьогодні: направте своїх повноважних представників для ведення перемовин з роботодавцями…

 

ГОЛОВУЮЧА.   Дякуємо, пане Михайле, дякуємо  за виступ.

До слова запрошується Дмитро Любота, фракція "Слуга народу". Прошу, пане Дмитро.  

 

13:27:43

ЛЮБОТА Д.В.

Дмитро Любота, 177-й округ, Харківщина, фракція "Слуга народу".

Сьогодні нам представили проект бюджету України на 2021 рік, тож з цієї високоповажної трибуни звертаюсь до  Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля. Хочу звернути увагу на те, що відповідно до частини п'ятої "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про освіту" засновникам закладів освіти рекомендовано протягом 5 років привести установчі документи закладів освіти у відповідність  із цим  законом.  Тобто до вересня 2022 року загальноосвітні школи та навчально-виховні комплекси можуть функціонувати  і отримувати державне фінансування.

Але на даний момент в Бюджетному кодексі України передбачено фінансування ЗОШ та НВК  тільки на 2020 рік. Таким чином на сьогодні в Україні складається ситуація, що такий тип закладів освіти, як загальноосвітні школи та НВК, залишаться без фінансування в 2021 році.

Враховуючи це, пропоную внести зміни до частини п'ятдесятої "Прикінцевих та перехідних положень" Бюджетного кодексу України, а саме установити, що до приведення установчих документів закладів освіти у відповідність з вимогами Закону України "Про освіту" їх фінансове забезпечення здійснюється відповідно до порядку, який діяв у 2020 році.

Відповідне депутатське звернення мною вже направлене до  Прем'єр-міністра вчора 17 вересня. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧА.   Дякую вам, пане Дмитро.

І до слова запрошуємо пана Михайла Цимбалюка, фракція "Батьківщина". Будь ласка, пане Михайло.

  

13:29:24

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую.

Шановна президія, шановні народні депутати, шановні слухачі, телеглядачі! Михайло Цимбалюк, "Батьківщина".

Я хотів би сьогодні зосередити увагу на двох речах. Перше. Україна входить в процес виборів до місцевих рад. Кабінет Міністрів до сьогоднішнього дня не опрацював і не затвердив перелік повноважень новостворених районних рад. І я звертаюсь до Прем'єр-міністра України, до Міністерства регіональної політики негайно виробити і затвердити перелік повноважень новостворених районних рад, кандидати в депутати яких вже розпочали свою реєстрацію.

І друге питання, на якому я хотів сьогодні загострити увагу впродовж всього того, що сказали колеги про проект бюджету. Справді, Кабінет Міністрів  виконав свій  обов'язок згідно чинного законодавства і подав проект бюджету до 15 вересня на розгляд парламенту. Чи задовольняють ці цифри насамперед мене як першого заступника голови Комітету соціальної політики, захисту прав ветеранів? Звичайно, що ні. Коли ми кажемо про субсидії, то уряд пропонує в бюджеті на 2021 рік виділити тільки 2 мільярди 722 мільйони на пільги по субсидіям. Вибачте мені, а що, зросла купівельна спроможність чи доходи громадян?  Ми попереджали, коли приймався Закон про посилення повноважень уряду щодо перегляду субсидій, ми казали, що тим законом передбачається позбавлення великої кількості громадян саме субсидій, через те уряд зменшив їх на таку велику суму. Ми вимагаємо перегляду саме цієї контрольної цифри.

Наступна річ. Коли ми кажемо про "а кому зменшили", то Міністерству оборони – мінус, Міністерству ветеранів – мінус. Ми вважаємо, що потрібно, щоб переглянули цифри на фінансування оборони. І друге. Що у нас зменшилась кількість ветеранів? Ні. Вони вимагають підтримки держави.

І на завершення. Уряд, ще попередні уряди, в 2016 році в жовтні місяці прийнята Постанова про споживчий кошик. В 2017 році Конституційний Суд скасував. До сьогодні немає переліку споживчого…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Михайле, за грунтовний виступ.

І до слова запрошується Володимир Арешонков, фракція депутатська група "Довіра". Будь ласка.

 

13:32:46

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Дякую. Шановні головуючі, шановні колеги! Шкода, що п'ятниця – знову нас так мало в кінці робочого дня. Це означає, що над Регламентом нам ще потрібно буде попрацювати. Тим не менше, я дякую всім, хто є.

Стосовно конкретно теми, яку я зараз хочу підняти. Сьогодні, коли міністр фінансів озвучував проект бюджету на 21-й рік, я задав йому одне просте питання. Є рішення Конституційного Суду 2018 року, яке зобов'язало відновити в повному обсязі соціальні пільги і гарантії для багатьох категорій наших громадян. Це ветерані війни, праці, це громадяни, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції, це афганці, це військовослужбовці і так далі – достатньо велика категорія і кількість наших громадян, яким у свій час пільги були призупинені. Відповіді конкретної я не почув. І, на жаль, хочу сказати, що в проекті бюджету на наступний рік цих коштів практично не передбачено.

Тому наша депутатська група "Довіра" наполягає на тому, щоб зараз при формуванні бюджету обов'язково дане питання було розглянуто. Тим більше, що Комітет з питань соціальної політики піднімав цю тему, але, наскільки я знаю, сьогодні питання прийняття нової державної програми з тим, щоб повністю задовольнити заборгованість, яка існує перед чорнобильцями, на жаль, такої програми поки що на рівні уряду не розглядається. Тому, безперечно, ми будемо вимагати її прийняття.

Тепер по темі підтримки галузі освіти і науки. Я сьогодні теж говорив про те, що на наступний рік катастрофічно зменшується фінансування наших українських науковців. Безперечно, це неприпустимо. Міністри пообіцяли, що це питання буде розглянуто. Але я хочу нагадати, що на цей рік була призупинена дія уряду українського про підняття заробітної плати педагогам-освітянам: вчителям, працівникам дошкілля, позашкільних закладів. Ми вимагаємо, щоби в наступному році були вжиті конкретні заходи по підвищенню заробітної плати педагогам, причому потрібно розібратися з тим недосконалим формулюванням, значить, чи це мінімальних три зарплати, чи це мова іде про прожиткові мінімуми. Ми маємо чітко сказати педагогічним і вчителям, що з 21-го року буде суттєво піднято їм заробітну плату.

Безперечно, надзвичайно важливим є питання фінансування галузі охорони здоров'я, ну, і, власне, все, що стосується соціального захисту наших громадян. Це наше...

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Володимире, за ваш виступ.

І до слова запрошується Олександр Бакумов, фракція "Слуга народу". Будь ласка, пане Олександре.

 

13:36:06

БАКУМОВ О.С.

Доброго дня, шановна президія, шановні колеги! Хотів би вас поінформувати, що вчора у Комітеті з питань правоохоронної діяльності відбулися комітетські слухання, присвячені діяльності Державного бюро розслідувань. В цьому заході брали участь представники судової гілки влади, Офісу Генерального прокурора, інших правоохоронних органів державної влади, а також наукова спільнота нашої держави. Поряд із певними позитивними моментами, які були відзначені відповідно під час обговорення, ми виявили певні прогалини в роботі Державного бюро розслідувань. І я хотів би вас поінформувати і наголосити на необхідності керівництва Державного бюро розслідувань ці питання вивчити і вирішити.

Перше. Це проведення і реалізація кадрової політики Державного бюро розслідувань, зокрема проведення конкурсів. Порядок і критерії проведення мають бути більш конкретизованими, а публічність і гласність проведення всіх конкурсів на зайняття вакантних посад мають бути гарантовані.

До сьогодні не сформована громадська рада контролю при Державному бюро розслідувань, до сьогодні з моменту початку його функціонування. Як наслідок, не сформована також Дисциплінарна комісія Державного бюро розслідувань, і це питання треба негайно вирішувати.

На сьогоднішній день не виконані результати рекомендацій Комітету з питань правоохоронної діяльності ще попереднього скликання Верховної Ради України, тобто їх теж необхідно було виконати.

Ми зафіксували те, що грифуються всі документи під грифом ДСК, що є неприпустимим, а отже, і члени комітету, а також і народні депутати, не мають можливості ознайомитись з певним видом інформації.

І наостанок. Прозорість і відкритість в діяльності Державного бюро розслідувань має бути гарантованою, чого так на сьогоднішній день не вистачає.

Дякую за увагу.

 

13:38:12

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Ну, що ж, шановні народні депутати, час на питання "Різне" в нас стрімко вже злетів.

Прошу, пане Руслане.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:38:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я, знаєте, з сумом вже котру неділю поспіль в п'ятницю дивлюся на цей зал. Я глибоко переконаний, що, мабуть, це не той підхід і не те раціональне використання часу, державних, бюджетних ресурсів і просто уваги глядачів, які повинна демонструвати Верховна Рада України.

Мені надзвичайно прикро, що максимум 10-20 народних депутатів знаходять необхідність послухати, які проблеми сьогодні реально є і доносяться з вуст їх колег.

Тому я просто звертаюся до тих небайдужих, які кожну п'ятницю знаходяться тут і потім разом, в маленькій такій компанії, махають фотографу для того, щоб їх сфотографували, що вони знаходяться на цьому місця. Все-таки треба нам якось подумати і переглянути питання проходження "Різного" в Регламенті Верховної Ради України.

Крім цього, оскільки у мене ще трошки є часу, я теж хотів би висловитися і з приводу того, наскільки ми народні депутати маємо дотримуватися тих вимог, які ми самі встановлюємо своїми законами і як ми самі будемо їх дотримуватися. В першу чергу мова йде про масковий режим в стінах Верховної Ради України. Чесно, я вже втомився повторювати, що у нас тут не є зона, яка вільна від COVID, і народні депутати входять, мабуть, в найбільший відсоток осіб, які захворіли на коронавірус, і, на превеликий жаль, ми маємо ще плюс одного колегу, у якого підтвердився результат COVID-19. Тому я все-таки звертаюся з проханням до всіх народних депутатів, які знаходяться в цьому залі чи, можливо, будуть чути це, давайте все-таки станемо взірцями того, як ми маємо дотримуватися вимог санітарних, які ми самі і для себе встановлюємо.

Тому два питання – це питання перегляду "Різного" і питання самодисципліни. І прийшов час стати взірцем того, як має бути в нашій державі реалізовано законослухняність.

Дякую, Олена Костянтинівна.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

13:40:48

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую, шановні колеги. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.