ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ

Зал засідань Верховної Ради України

03 липня 2020 року, 14 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

14:10:22

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до реєстрації.

Шановні колеги, відповідно до статті 83 Конституції України, частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради України  сьогодні на вимогу 160 народних депутатів України  ми проводимо позачергове пленарне засідання Верховної Ради України.

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Готові реєструватися? Нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки "за". Да, Сергій Володимирович Власенко, саме так –  першої зліва.  Першою зліва, Ярослав Іванович. У вас все справа, але зліва. 

Прошу реєструватися.

 

14:11:22

У залі зареєстровано  317 народних депутатів України. Позачергове  засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги,  порядок денний позачергового пленарного засідання вам всім запропонований. Я впевнений, ви з ним могли ознайомитися. Переходимо до розгляду питань. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, а також інших категорій осіб. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Реєстраційний номер 3734.

Давайте без обговорення, шановні колеги. (Шум у залі)

Не заперечуєте, без обговорення? (Шум у залі)

У нас одна фракція… дві фракції наполягають з обговоренням?

З процедури – Іван Григорович Кириленко.

 

14:12:31

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Ми проголосували, включаючи цей законопроект, на попередньому засіданні порядок денний, я вважаю, допустили помилку. Це той закон, який треба голосувати в першому і в другому одночасно. Друзі, нема чого обговорювати. Ми захищаємо дітей з окупованих територій, захищаємо українців, які хочуть в Україні навчатися, в наших вузах.  Друзі, це патріоти України.

Ми будемо друге читання? Ми будемо зволікати, втрачати час. В першому і в другому однозначно голосуємо "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановні колеги, так не буде. Або з обговоренням, або голосуємо – або поговорити про дітей, або зробити дітям. Голосуємо? Ставлю на голосування. Ну, наполягають з обговоренням, поговорити про дітей. Ви потім "проти" ще проголосуйте.

Добре, запишіться на виступи. Скорочена процедура тоді. Ставлю на голосування пропозицію про розгляд законопроекту за скороченою процедурою.

 

14:13:58

За-291

Скажіть, будь ласка, а хто ще поговорити про законопроект, а не голосувати за нього буде? Будуть. Тоді йдемо по процедурі. Може, тоді краще по повній? Я не заперечую, наступний – підемо по повній.

Руслан Олексійович Стефанчук, Представник Президента України у Верховній Раді України. Ні, ви попросили, будь ласка, всі виступлять.

 

14:14:25

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, в мене написана доповідь, але, знаєте, я прихильник того, що треба перестати базікати, а приймати щось для дітей. Тому я дуже прошу від імені Президента підтримати законодавчу ініціативу Президента України та прийняти запропонований проект Закону реєстраційний номер 3734, яким зробити хоч щось для того, щоби боротися за дітей тимчасово окупованих територій, щоб вони могли повноцінно відчувати себе українцями.

Дякую. Слава Україні! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Бабак Сергій Віталійович.

 

14:15:12

БАБАК С.В.

Шановні колеги, боротьба за уми і серця молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, максимальне заохочення їх переїжджати на підконтрольну українській владі територію, вступати до вітчизняних вишів, бути носієм українських цінностей, є не менш важливою ніж боротьба, власне, на фронті.

У зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби і закритими КПВВ, поєднане з бажанням окупаційної влади ізолювати фізично і духовно молодь від Україні, значна частина випускників цього року з тимчасово окупованих територій не зможе взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні і вступити до українських університетів. Однак ми маємо можливість дати їм можливість для вступу для цієї категорії осіб.

Так законопроектом, внесеним Президентом, за реєстраційним номером 3734 запроваджується можливість вступу за вступними іспитами в межах установлених квот для вступників, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та територія населених пунктів на лінії зіткнення, до усіх закладів вищої освіти. На сьогодні вступ за квотою було передбачено лише для вступників, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, і однак лише до уповноважених закладів вищої освіти.

Отже, молодь з окупованих територій матиме змогу вступати без складання зовнішнього незалежного оцінювання до будь-якого закладу вищої освіти в Україні, а не за обмеженим окремим списком, як це відбувається зараз. У кожному виші діятимуть квоти, і абітурієнти, які вступають на навчання з непідконтрольної території, конкуруватимуть в межах цієї квоти. Таким чином прийняття зазначеного проекту закону створить сприятливі умови для вступу на навчання для здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та територія населених пунктів на лінії зіткнення.

Комітет освіти, науки та інновацій одноголосно підтримав цей проект закону і рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому. Прошу всіх підтримати це рішення голосуванням законопроекту за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставлю... Не ставлю ще. Будь ласка, та ні, бачите ж, наполягають на виступі. (Шум у залі)

Запишіться, хто бажає виступити. Може, одна фракція виступить, хто лише поговорити хоче. Записуйтесь, хто бажає виступити. Я тільки "за". (Шум у залі) Цабаль не наполягає? Наполягає.

Інна Романівна Совсун.

 

14:18:05

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Колеги, давайте скажемо чесно, ми весь тиждень займаємося тим, що розглядаємо законопроект про гральний бізнес. А зараз ми чуємо тезу про те, що давайте приймати сходу, не проговоривши законопроект, бо нам треба дбати про дітей. Треба було тиждень приймати ці закони, а не сидіти гратися в гру про гральний бізнес.

Тепер про питання, яке обговорюється. Фракція "Голос" буде підтримувати цей законопроект. Так, ми вважаємо, що нам треба створити можливості для дітей з неконтрольованих територій навчатися  в українських закладах вищої освіти. Цей законопроект не міняє суттєво те, як вступ відбувається сьогодні. Діти з неконтрольованих територій і сьогодні вступають без ЗНО, Вони вступають просто в обмежену кількість закладів, але ця кількість насправді не є критично малою. Вони можуть вступати більше як в 100 закладів.

Тому те, що зараз змінюється, це не є радикальна зміна політики. Але у мене є декілька питань до цього законопроекту. Перше. Ми його приймаємо тоді, коли вступна кампанія вже по факту розпочалася. Давайте не обманювати себе, ми не привабимо велику кількість людей, приймаючи рішення в останній момент.

Друге питання – це питання вступу нерегульовані професії на медицину і право, де є встановлені вищі прохідні бали. Яким чином ми будемо вступати на ці професії?

І останнє. І головне, тут зараз пан Стефанчук сказав про те, що давайте перестати базікати, давайте приймати закони на користь дітей. Я хочу сказати, давайте перестанемо просто приймати закони на користь дітей, а давайте почнемо виділяти на це додаткові гроші, тому що, коли ми... Тому що зараз відкрийте цей закон, написано, що цей закон не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. І от в цьому є проблема. Якщо ви насправді хочете помогти цим дітям, то окрема строка бюджету, окрема допомога, окремі кошти для того, аби ці діти дійсно могли навчатися, і при цьому інші вступники не відчували, що їхні права пригнічуються.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.

 

14:20:16

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Прошу передати слово Ларисі Білозір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому, ще раз?

 

ШАХОВ С.В. Білозір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.

 

14:20:24

БІЛОЗІР Л.М.

Колеги, я хочу зауважити, коли ми говоримо про реінтеграцію територій та єдину територію, єдину Україну, ми розуміємо, що ми маємо дати можливість таким дітям з окупованих територій, з ліній зіткнення  дати можливість навчатися, тому що ЗНО здати вони фактично не можуть.

Але я хочу сказати про ті маніпуляції, які сьогодні існують в Інтернет-мережі, в ЗМІ. До мене звертаються воїни АТО, які говорять про те, що їхні діти не можуть вступати без ЗНО, а нібито дітям з територій окупованих і, можливо, ополченців можна отак от здавати просто три екзамени. Тому я хочу заспокоїти атовців, сказати їм про те, що все ж таки існує з 2015 року законопроект, який дає держпідтримку для учасників бойових дій, і з того часу вони мають можливість вчитися за рахунок держави, за рахунок місцевих бюджетів, отримають соціальні стипендії, безоплатно проживають в гуртожитках. Але давайте тоді вже і учасникам АТО, і їхнім дітям теж дозволимо вступати у всі виші без ЗНО. Тому тут певна є дискримінаційна норма. Але хочу все ж таки ще раз заспокоїти і сказати, що цей законопроект він хороший, і він абсолютно дасть можливість дітям вступати в будь-який виш, а не тільки в тих 91 виш, які сьогодні зазначені, з 2020 року оця норма діє.

Тому прошу все ж таки в будь-якому разі підтримати цей законопроект, запропонований Президентом. Депутатська група "Довіра" буде його підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар.

Нестор Іванович, Бондар. Я розумію, що… Трошки пізніше.

 

14:22:34

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дорогі українці! Дійсно влада монобільшості, "слуги" сформували такий поярок денний, що цей тиждень вони голосували за свій лобістський Закон про ігорний бізнес. І збираються поблизу лінії зіткнення, вже у Маріуполі, створювати  казино, а не дбати там про школи. Саме тому тільки зараз ми підійшли до важливих законів. І я хочу сказати "владі базікал", що це наша відповідальність обговорювати закони, а не просто тиснути кнопки. Тому ми сьогодні будемо обговорювати всі законопроекти, які стоять в порядку денному.

Для нашої політичної команди боротьба за уми на окупованих територіях була ключовою. Саме тому ми прийняли закони, які дають право дітям з окупованих територій без ЗНО навчатися в певному переліку вузів, зокрема,  це вузи поблизу лінії зіткнення, а також евакуйовані вузи, які нам вдалося вивезти в надзвичайно важких умовах 14-го року.

В той же час абсолютно справедливо, коли сьогодні ми отримуємо так само звернення від ветеранських організацій, від родин загиблих воїнів, коли вони говорять про наступне, що діти загиблих воїнів не мають таких пільг, як зараз цим законом пропонується "владою базікал". Друзі, "влада базікал" не несе навіть відповідальність за те, що вони дітей з окупованих територій викликали сюди на пробне ЗНО і забули цим дітям, які, ризикуючи життям, перетинали закриті КПВВ, що вони скасували ці насправді пробні ЗНО і гроші, гривні їм не повернули. То ви, пане, який в президії тут про "владу базікал" говорить, вибачтесь перед цими дітьми.

Також ми наполягаємо, що цей законопроект, який виноситься з запізненням в сесійну залу через "владу базікал", через "слуг", які займалися чим завгодно, тільки не дітьми, сьогодні голосувався тільки в першому читанні, щоб ми там внесли норму, якою би внормували так само і  право дітей тоді на пільги загиблих українських воїнів. І ми не дамо нікому під цим приводом зараз знищити так само ЗНО, як ви намагалися це зробити, тому що це дійсно була дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович.

Шуфрич Нестор Іванович.

 

14:24:53

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий.

Шановні колеги, я думаю, що діти точно мають об'єднати цей зал. Слушне було зауваження, чому не проголосували цей закон раніше і  зараз вже намагаються його  перетягнути на друге читання. Та тому, що ми казино займалися, фішками замість  дітей.

Я вважаю, що проголосовать сегодня за  детей Донбасса – це наше пряме зобов'язання. Ми маємо проголосувати за дітей нашого Донбасу. Прошу всіх проголосувати. Підтримати та проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі готові голосувати?

Ставлю на голосування. Ще питання: за основу і в цілому?  (Шум у залі) Хто "ні"? Ви  розумієте, що діти не получать можливість. (Шум у залі)

 "ЄС" проти.  Ставлю за основу. Скажіть колегам. Я тільки "за". 

Ставлю на голосування  пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (3734).

Грищук.

 

14:26:40

ГРИЩУК Р.П.

Наша фракція не виступала, тому з мотивів. Якщо ми зараз приймаємо просто в першому читанні, то все, ми не встигаємо до вступної кампанії.

Партія "Європейська солідарність", вся зала вас просить, дайте можливість дітям з Донецька, Луганська вступати! Близько тисячі дітей записалися на зовнішнє незалежне оцінювання, для того щоб приїхати, вони   обрали Україну, а не Ростов! Дайте можливість дітям з Донецька,  Луганська обрати Україну, прийняти цей закон за основу і в цілому!

Дякую.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, репліка на фракцію не буде, він не згадав жодного прізвища. Коли він згадає прізвище, обов'язково буде… Ви на мене не кричіть, будь ласка. Фракцію ви теж багато згадуєте, я навіть зараз не буду вас коментувати, колеги. Дивіться, у нас багато хто ображав фракцію.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону… (Шум у залі) Ні, ви виступили, не буде репліки. Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту". Прошу підтримати та проголосувати.

Це не передбачено Регламентом. Коли він згадає прізвище когось з народних депутатів, обов'язково я дам.

Прошу підтримати та проголосувати. Напишіть, будь ласка, в регламентний комітет.

 

14:28:51

За-266

Рішення прийнято.

Ви дасте за основу і в цілому? (Шум у залі) Не кричіть на мене, будь ласка, не повышайте на меня голос и пальцем на меня тоже тыкать не надо. Я вам ще раз можу повторити, російською і англійською можу повторити. Не треба на мене тикати. Дякую. Я навіть прізвище не згадаю.

Ні, це не передбачено Регламентом. Покажіть мені в Регламенті, я згоден. (Шум у залі)

Це ваше право, ви можете блокувати. Ви, можете блокувати, це ваше право.

В цілому, ні?

(Шум у залі)

Почекайте. Тихо, будь ласка. Почекайте.

(Шум у залі)

 Шановні колеги! Шановні колеги, будь ласка, почекайте. Почекайте!

Є дві пропозиції. Регламентом… Почекайте, послухайте мене. Почекайте! Ви не стукайте, бо поламаєте, будете потім платити. У спортзал, якщо треба.

Шановні колеги! Андрій Андрійович! Андрій Андрійович Клочко.

Шановні колеги, є два варіанти. Перший варіант. "ЄС" не дає проголосувати в цілому. Другий варіант. Хвилина виступу –  і голосуємо в цілому.  Готові? Я дам їм виступити.

Ні, почекайте, така домовленість. Ви підтверджуєте домовленість? Да, хвилина "ЄС",  і ми голосуємо в цілому. Я думаю, що діти того варті.

Геращенко Ірина Володимирівна.

Забродський Михайло Віталійович.  Хвилину включіть, будь ласка.

 

14:31:57

ЗАБРОДСЬКИЙ М.В.

Шановні колеги, розумію, що в цьому залі вирують емоції.

Але зрозумійте правильно нашу позицію і нашу мотивацію.

По-перше, можна скільки завгодно згадувати долю дітей, що ми з вами спізнюємося і таке інше, але давайте згадаємо, що на протязі майже тижня доля дітей в цьому залі не згадувалися. Ми займалися з вами трохи іншими питаннями, можливо, не менш важливими для багатьох з нас.

По-друге, стосовно закону, чому ми наполягаємо саме на першому читанні: закон, крім того, що він надає пряму пільгу, не досить таки досконалий. Про нерівність, яку ми вносимо цим законом, ви всі чули неодноразово, не хочу  про неї згадувати. Про небезпеку потенційну, яку несе таке рішення, яке запроваджено законом, ми теж з вами чули. Тому я закликаю всіх поділити нашу позицію стосовно того, що закон потребує виваженого доопрацювання.

Давайте винайдемо інший механізм, якщо в нас дійсно календарні терміни не дозволяють це зробити. Давайте ad hoc, давайте коротку процедуру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги… (Шум у залі) Ні! Добавити не можна! Михайло Віталійович! Всі… (Шум у залі) Почекайте, не кричіть!

По-перше, за спокійний виступ дякую.

По-друге,  переходимо до голосування, як і до… вибачення… (Шум у залі) Хто? Я буду вибачатися? (Шум у залі) Ні! З голосу жодна правка в цьому залі не заходила і заходити не буде.

Я… Дивіться, правками з голосу ми натворили багато справ в цій країні. Більше такого тут не буде, принаймні поки що я тут. При всій повазі. Або міняйте.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закон України "Про вищу освіту" (реєстраційний номер 3734).

Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:34:16

За-310

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях. 310, вибачте. Рішення прийнято.

"Слуга народу" – 226, "Опозиційна платформа - За життя" – 22, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 15,  "За майбутнє" – 12, "Голос" – 17, "Довіра" – 10,  позафракційні – 8.

Дякую.

Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України (реєстраційний номер 3721).

Обговорення треба? Треба. Ні, треба, треба.

Скорочену процедуру прошу підтримати та проголосувати.

 

14:35:11

За-296

Рішення прийнято.

Шановні колеги, є пропозиція, щоб записалася лише та фракція, яка бажає виступити. Після цього голосуємо. Нормально? Але тоді записується лише та фракція, яка наполягає. (Шум  в залі) Ні. Або так, або пішли по процедурі.

Запишіться, будь ласка, на виступи. По одній хвилині всім? Добре. По одній хвилині. (Шум у залі) Ні, наполягає "Європейська солідарність" в повному обсязі, ні, вони хочуть...

Тоді по процедурі. Руслан Олексійович Стефанчук –  народний депутат України. Да, скорочену проголосували.

 

14:36:02

СТЕФАНЧУК Р.О.

Вельмишановні колеги! Вашій увазі пропонується для розгляду проект Постанови про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України.

16 липня  1990 року Верховна Рада Української РСР прийняла політичний правовий акт проголошення державного суверенітету, який став першим конституційним актом утвердження реального суверенітету України. Це, звичайно, тільки невеличкий етап в тисячолітній історії державотворення України. Тому я дуже прошу, враховуючи важливість цієї дати, підтримати даний проект Постанови, яким  передбачається провести урочисте засідання 16 липня 2020 року о 16 годині у залі пленарних засідань Верховної Ради України та заснувати відзнаку Верховної Ради України "30 років Декларації про державний суверенітет України".

Прошу підтримати та проголосувати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заступник голови Комітету з питань правової політики Совгиря Ольга Володимирівна.

 

14:37:12

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, поряд із Актом проголошення незалежності України  та Конституцією України Декларація про державний суверенітет є одним із базових установчих документів, завдяки яким стало можливим юридичне  оформлення української державності.

Комітет з питань правової політики розглянув проект Постанови про урочисте засідання Верховної Ради з нагоди 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України та рекомендує Верховній Раді цей законопроект прийняти в цілому. Проект постанови прийняти в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов Артур Володимирович.

Парубій Андрій Володимирович.

 

14:37:59

ПАРУБІЙ А.В.

Доброго дня! Я добре пам'ятаю день  прийняття декларації. Це був історичний день, і ініціатива дуже правильна. В цей день це був результат не тільки подій 90-х років, це результат столітньої боротьби українців за свою незалежність. І Української Народної Республіки, і Західноукраїнської Народної Республіки, і вояків УПА, і членів Організації  українських націоналістів. І ми змогли вийти на цей день, і дуже важливо, щоб проголосовано декларацію було в цьому залі – в залі Верховної Ради України. Так само, як потім  тут була проголосовано і Акт про незалежність української держави. Тому перед нами в цьому залі, в залі Верховної Ради України, особлива відповідальність.

Я хочу наголосити на одному важливому аспекті. Проголошуючи українську державність в акті захищено розвиток української мови. Там зазначено, що українська мова  має використовуватися у всіх сферах суспільного  життя. І вдумайтесь, який цинізм! Наступного тижня, коли має відбутися урочисте засідання за ініціативи одного з депутатів від "слуга народу" "слуга народу" пропонує в той же пленарний тиждень, а може в той самий пленарний день розглянути законопроект іншого члена цієї фракції, яким вони мають на меті знівелювати Закон про мову і Закон "Про освіту". Ми цього не маємо допустити, це справді є божевілля в головах.

Тому я закликаю Голову Верховної Ради України, фракцію всю "слуг народу" не ставити на розгляд законопроект наступного тижня і взагалі не ставити, який має на меті знівелювати Закон про мову. Я вірю, цього не відбудеться, і ми переможемо.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, безпосередній учасник тих подій. 

 

14:40:20

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні друзі, без сумніву, фракція "Батьківщина" підтримає ці ініціативу. Я дійсно мав честь голосувати за декларацію, за незалежність і за Конституцію. Я думаю, що якби ми мали можливість під час урочистого засідання побачити, що вирувало на вулицях міст України і не лише тоді України, а багатьох держав, які входили в склад Радянського Союзу, які виборювали свою незалежність, я думаю, це було б прикладом того, коли люди з абсолютно різними поглядами змогли об'єднатися і не раз об'єднатися в цій сесійній залі.

Це був унікальний момент єднання ще і в тому, що разом голосували і ті, хто працювали в КДБ, і ті, хто страждали від рук КДБ і сиділи в застінках КДБ. Тоді вони об'єдналися в єдиному пориві і зробили все можливе для того, щоб наша держава стала незалежною. Я думаю, таких прикладів в історії України не так багато, але такі приклади об'єднують країну, об'єднують націю і дозволяють рухатися вперед.

Тому, без сумніву, наша фракція підтримає цю ідею. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович.

 

14:41:48

РУДИК С.Я.

Шановні українці, колеги в залі! В цей день 16 липня 90-го року мені було майже два, це була зовсім інші держава. Багатьох з вас тоді не було на світі. Це не дорікання, це фактаж. Але це була зовсім інша країна, і тоді говорити про незалежність було страшно. Але вони зробили, наші колеги у тому радянському парламенті зробили величезний крок до того, що сталося в 91-му році. Нам зараз набагато легше. Ми всі знаємо, що є жовто-блакитний прапор, і це державний символ нашої країни. Ми поважаємо, сподіваюсь, всі в цьому залі, територіальну цілісність нашої країни, любимо український народ. Давайте в цей день забудемо про всі наші непорозуміння і зберемося в цьому залі, щоб згадати про українських героїв, які тисячоліттями проливали свою кров, аби ця держава була. Давайте не будемо ділитися за різними ознаками, а в цей день прийдемо і скажемо, дякуємо українському народу, що нас терпить такими, якими є. І в цей день ми прийдемо в цей зал, щоб подивитися чесно один одному в очі і сказати, давайте той час, що нам відведено Богом і Конституцією на виконання своїх депутатських повноважень, ми зробимо все, що в наших силах, щоб Україна стала такою, якою хотіла її бачити батьки-засновники нашої держави.

Слава Україні! Наша депутатська група просить підтримати цю постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іоффе Юлій Якович, також член парламенту і безпосередній учасник тих подій.

 

14:43:56

ІОФФЕ Ю.Я.

Шановні колеги, я абсолютно згоден зі своїм колегою Сергієм Соболєвим, що тоді ми об'єднались всі. Ми були різні, були "красні" директори, такі, як я, "червоні", була партноменклатура, були дисиденти. Але ми тоді проголосували за незалежну, демократичну, внеблокову, неядерну державу.  І ми дуже пишались тим, що це була єдина практично радянська республіка, у якій не було пролиття крові, коли наступила незалежність у нас. Але зараз ми цим пишатись не можемо. Ми не можемо пишатися і тим, що паплюжили цю декларацію і прийняли в Конституцію, що ми бажаємо бути в якомусь блоці. Чи буде він, чи ні, а ми бажаємо. Ми в Конституцію це вложили, цього не було в Декларації.

Я думаю, коли я виступав тут і відкривав сесію як старійший депутат, я побажав нам і всім, і нашому парламенту, щоб ми увійшли в історію як парламент, який добився миру. Ми нічого не робимо для цього. Нічого.

У нас... ми виконуємо, і ваша особливо більшість, монобільшість, виконує лозунг Троцького: "Ні війни, ні миру". Ви це виконуєте, при цьому у нас меншість, і ми при цьому присутні.

Ми не думаємо про це, який сьогодні стан у нас в економіці, який стан в енергетиці, яка вмирає, і його паплюжать олігархи. На жаль, це так. Я все ж таки бажаю, щоб ми схаменулись, повернулись до істоков, до нашої Декларації про незалежність. І все ж таки  я ще бажаю всім нам, щоб ми ввійшли в історію як парламент, який добився миру.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на... Рущишин Ярослав Романович, да. Ярослав Іванович Рущишин.

 

14:46:22

РУЩИШИН Я.І.

Так сталося, що я один із небагатьох з нашої фракції, хто тоді брав участь безпосередньо в цих всіх подіях. І я не знаю, Хемінгуей взагалі-то говорив: "Не дай вам Боже жити під час революцій." Я творив три під час цього і я є з того дуже гордий. Але хочу застановити багатьох людей, які народилися після завершення Радянського Союзу, що Радянський Союз, на жаль, з нашого парламенту не вийшов.

І тому я хочу підтвердити, що цей документ, котрий приймався 30 років тому, документ про державну Декларацію про незалежність України саме був на меті для того, щоб ми позбулися оцього радянського наслідку і почали творити свою державу. На жаль, цього не відбулося. Ми після цього були на граніті з моїми колегами, які є в парламенті також, щоб повернути повністю рух України зі сходу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Всі? Шахов Сергій Володимирович.

 

14:47:47

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, давайте будемо дивитися правді в очі. До речі, це чудова ініціатива. Ми будемо голосувати і підтримувати проект постанови нашої країни демократичної, суверенної, незалежної держави. Але чи є вона такою? Хто за 28 років її зруйнував? "Червоні" директори, чи хто ще? Хто робив цю приватизацію, і не зробили до сих пір аудиту підприємств, які зруйновані, і наші люди працюють рабами в інших державах? Треба повернути всіх українців. Миру можна досягнути тільки тим шляхом, коли дати людям нормальні робочі місця, нагодувати людей, не зрівнювати ту територію і цю територію, не зрівнювати дітей, які сьогодні у батьків, які воювали, які сьогодні захищали нашу державу, і дітей, які хочуть вчитися в наших навчальних закладах в Україні, в мирній Україні.

Тому ми будемо підтримувати цей проект постанови. І хочу сказати так: не зіштовхуйте людей лобами через мову, через віру, через армію і так далі. 

Сергій Шахов, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Переходимо до голосування. 

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України (реєстраційний номер 3721). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:49:36

За-349

Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання –  це проект Закону про внесення зміни до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України" (реєстраційний номер 3720). Пропонується розглянути це питання… Пропонується включити це питання до порядку денного.

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. Це про скорочення строків.

 

14:50:22

За-293

Рішення прийнято.

Пропонується визнати законопроект невідкладним та скоротити наполовину строки внесення альтернативних законопроектів. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:50:53

За-275

Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 18 червня 2020 року про прийняття в другому читанні та в цілому як Закону України проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстраційний номер 3383-П1 і 3383-П). Автори –  Власенко Сергій Володимирович і Бондар Михайло Леонтійович. Без обговорення? З обговоренням.

 Тоді до слова запрошується народний депутат... Без обговорення? Я у автора питаю. Без обговорення? Власенко, без обговорення. Ви наполягаєте на обговоренні? Михайло Леонтійович, так, ні? Так. Добре. Ви між собою просто визначтеся. З обговоренням?

До слова запрошується народний депутат України Бондар Михайло Леонтійович. З місця включіть мікрофон, будь ласка.

 

14:52:42

БОНДАР М.Л.

Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ, "Європейська солідарність".

Прошу підтримати Постанову 3383-П1. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кальченко Сергій Віталійович голова Комітету з питань  Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.    

 

14:53:15

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет 1 липня на своєму засіданні розглянув проекти постанов 3383-П, 3383-П1, якими пропонується скасувати рішення Верховної Ради від 18 червня про прийняття  в другому читанні та в цілому  Закону реєстраційний номер 3383), проекти постанов, внесені народними депутатами Власенком та Бондарем.

Зокрема, в пояснювальній записці до проекту Постанови  3383-П вказується, що положення закону порушують ряд статей Конституції, і розгляд проекту закону відбувався з порушенням встановленої Регламентом процедури розгляду у другому читанні. Комітет відзначив, що в порушення вимог статті 48 народні  депутати Власенко, Бондар не зверталися до головуючого на пленарному засіданні із заявою про порушення встановленої Регламентом процедури при розгляді голосування цього  проекту закону, але внесені на розгляд Верховної Ради проекти постанов.

Керуючись положеннями статті 48 Регламенту Верховної Ради України, комітет  ухвалив висновок та прийняв рішення запропонувати парламенту визначитися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цих проектів постанов.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп.

Зінкевич Яна Вадимівна.

 

14:55:01

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Геращенко Ірина Володимирівна.

 

14:55:08

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановний пане Голово, наша фракція "Європейська солідарність" хотіла б зараз звернутися особисто до вас. Статті  Регламенту Верховної Ради України дуже чітко вимагають, що якщо народний депутат України або політична фракція були згадані у негативному контексті, ця фракція має право на репліку, одну хвилини репліки. І, на жаль, сьогодні, через немудрість президії була спровокована не просто нехороша ситуація, коли ви як головуючий мали б зупинити непристойні викрикування, жести непристойні в цій залі і дали б нам право на репліку, на яку ми точно заслуговуємо, щоб пояснити нашу позицію по надзвичайно важливому законопроекту, який ми обговорювали, щодо освіти. Під час цієї спровокованої позиції, на жаль, так само в толокнечі, яка була спровокована біля президії, так само одну з наших колег депутати від монобільшості, я думаю, випадково, я переконана в цьому, випадково, але штовхнули, що непристойно в стінах цього парламенту.

Тому ми зараз звертаємося до вас, шановний пане Голово. Ви –  Голова всієї Верховної Ради України і ваша задача мудро вести ці засідання для того, щоб не було тут фракцій, до яких є більше вашої уваги і любові, і симпатії, фракції, які ви дискримінуєте і дозволяєте вашим колегам в перших рядах ображати. І я думаю, що буде дуже правильно, якщо ми зараз зробимо висновок з того, що відбулося під час цих перших хвилин позачергового засідання, просто цей градус емоцій знизимо.

І я думаю, буде правильно, якщо депутат, який знає, кого він штовхнув з наших колег, підійде і вибачиться. Дуже дякую.

А цю постанову ми просимо підтримати. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Володимирівно, я відкоментую, з вашого дозволу.

Перше. Щодо, там і де образливі слова, якщо бути зовсім коректним по Регламенту, але суть не в тому. Якщо хтось з чоловіків випадково, або навмисно вдарив, або зачепив пані Іонову, я від себе особисто приношу вибачення, і я впевнений, що і депутатський корпус так само зробить. Людина, яка зачепила, я думаю, що це теж було ненавмисно, я думаю, що буде варто підійти і вибачитися.

Тому, Марія Миколаївна, я сподіваюсь, що це не вплине на нашу спільну роботу. Дякую.

Переходимо до голосування.

Ні, будете наполягати? Можемо голосувати.

Шановні колеги… Сергій Володимирович, буде наполягати на голосуванні? Не будете.  Михайло Леонійовичу, будете наполягати? А ми все рівно повинні проголосувати. Да.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови 3383-П, автор –  Власенко. Прошу визначатись та голосувати.

 

14:58:26

За-79

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Постанови реєстраційний номер 3383-П1.  Прошу визначатись та голосувати.

 

14:58:53

За-63

Рішення не прийнято. Постанова відхилена.

Шановні колеги, я сказав, за основу, насправді, за основу та в цілому. Переголосувати треба? Да? Немає. Все, добре. Все правильно, тому що ми за основу. Якщо за основу відхилено, то і в цілому відхилено. Логічно.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3777). Нам необхідно включити це питання в порядок… 3776. Нам необхідно включити це питання в порядок денний сесії. Готові голосувати? Необхідно  226 голосів підтримки.

Прошу підтримати та проголосувати. 

 

15:00:01

За-311

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я нагадую, що це питання розглядається за процедурою, яку ми використовували під час роботи в режимі боротьби з коронавірусом. Жодна фракція не заперечує щодо розгляду цього законопроекту в залі? Ніхто не заперечує. Можемо…

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 

 

15:00:55

За-281

Рішення прийнято.

Слово для доповіді  надається першому заступнику міністра фінансів Улютіну Денису Валерійовичу.

 

15:01:28

УЛЮТІН Д.В.

Шановний  головуючий, шановні народні депутати! З метою формування ресурсу для фінансування невідкладних заходів з подолання наслідків надзвичайних ситуацій Кабінетом Міністрів підготовлено проект Закону України про внесення змін до Державного бюджету України на 2020 рік (реєстраційний номер 3776). Зокрема законопроектом передбачено збільшити на 2 мільярди гривень видатки загального фонду за бюджетною програмою "резервний фонд" за рахунок доходів загального фонду від податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів.

Законопроект є збалансований. Прошу підтримати. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

15:01:53

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Денисе Валерійовичу.

Я запрошую до слова співдоповідача голову підкомітету Комітету з питань бюджету Забуранну Лесю Валентинівну. Будь ласка.

 

15:02:03

ЗАБУРАННА Л.В.

Дякую.

Комітет з питань бюджету 3 липня цього року на своєму засіданні розглянув урядовий законопроект за номером 3776. Законодавча пропозиція є збалансованою за показниками доходів та витрат державного бюджету. З огляду на законодавчу визначену мету створення резервного фонду бюджету, а саме спрямування коштів на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відповідно до пояснень, наведених у матеріалах до законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради в цілому підтримує внесену урядом законодавчу ініціативу.

За наслідками розгляду комітет ухвалив наступне рішення. Рекомендувати Верховній Раді законопроект 3776 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням необхідності уточнення бюджетних показників у тексті законопроекту та додатках до нього у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2020 рік до розгляду зазначеного законопроекту. Відповідно у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з ГНЕУ при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України відповідного закону належить внести до нього необхідні техніко-юридичні уточнення, пов'язані з ухваленим комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Леся Валентинівна.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Тоді прошу записатися: два – за, два – проти.

Івченко Вадим Євгенович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

Крулько Іван Іванович, будь ласка.

 

15:04:15

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ми розглядаємо законопроект, який має  на меті надати  допомогу постраждалим регіонам від повеней на Західній  Україні. Але хочу звернути увагу, що на початку цього тижня фракція "Батьківщина" ініціювала саме це питання і зареєструвала законопроект 3754. Його чомусь не ставлять в порядок денний сесії, хоча ми запропонували, щоби на постраждалі регіони було виділено  на 2 мільярди, як цим законопроектом, а 20 мільярдів гривень, і показали ресурс,  з якого це треба взяти. Це кошти, які не доплатив "Нафтогаз" до державного бюджету  України від справи, яка була виграна в  Стокгольмському суді. 20 мільярдів залишається в "Нафтогазі". Ми вимагаємо, щоби ці кошти були повернуті в бюджет і пішли на допомогу в постраждалі регіони. Один момент.

І другий момент. Коли ми розглядаємо цей законопроект 3776, безумовно, за нього треба проголосувати. Але подивіться від чого поповнені доходи державного бюджету, які зараз підуть в резервний фонд. Доходи від податку на додану вартість, надходження якого за підсумками першого півріччя 20-го року мають тенденцію до перевиконання. Це пише в пояснювальній записці Мінфін. Ви запитуєте ефективність роботи тимчасових слідчих комісій? Так от ТСК, яка ініційована в парламенті за ініціативи Юлії Тимошенко і "Батьківщини"  по доходах державного бюджету, яка проводить свою роботу, показує ефективність. Економіка падає, промисловість скорочується, а ПДВ в  державному бюджеті зростає. Чому зростає? Тому що нам вдалося зупинити скрутки з ПДВ, зупинити схеми. І саме від зупинення цих скруток державний бюджет отримує кошти, а постраждалі регіони можуть отримати ці кошти на подолання наслідків від повені. Ось що означає парламентський контроль і робота ТСК. І я бажаю, щоби всі тимчасові слідчі комісії так ефективно працювали. А цей закон треба підтримати.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лаба Михайло Михайлович.

 

15:06:15

ЛАБА М.М.

Колеги, також прошу підтримати цей законопроект. І також про Закарпатську область Міжгірський район – підтоплені території і сьогодні, і на Свалявщині також є підтоплення. Тому… Звісно, коштів мало. Ми задавали питання  Прем’єр-міністру сьогодні, на Закарпаття – 30 мільйонів. Також вважаю, що це дуже недостатньо. Але це перші реакції, скажімо, Кабінету Міністрів на подання області. Зараз готується дефектні акти. Ми розуміємо, що є процедурні питання. 2 мільярди зараз, звісно ж, врятують частково ситуацію, в подальшому потрібно буде думати і запобігати таким моментам, коли в резервному фонді буде бракувати коштів.

Тому зараз у цілому прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч Анатолій Петрович.

Нестор Іванович Шуфрич.

 

15:07:22

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, я хочу звернути увагу на вас, вашу увагу на те, що хто представляє цей закон. При всій повазі до посади першого заступника міністра фінансів, я вважаю, що це питання слушне того, щоб його представив як мінімум міністр фінансів, але й сам Прем’єр-міністр мав би прийти в цю залу з цим питанням. Це ставлення до вас, представників монобільшості, і до шановної президії в першу чергу.

Я хочу подякувати рятувальникам, медикам, військовим – всім тим, хто залучився до ліквідації наслідків цієї повені. Так, безумовно, там є об'єктивні, але, на жаль, мають місце і суб'єктивні моменти, які ускладнюють сьогодні ефективне рятування і ліквідацію наслідків. Безумовно, ми сьогодні маємо дати можливість перерахувати ці кошти для постраждалих. Але я хочу звернути увагу, який є день сьогодні, – п'ятниця, вечір. І ми зібрались заради цього питання на позачергове засідання, а ми мали 4 пленарних засідання – 4 дні пленарних. І що ми зробили? – Ми казино переймалися, щоб в окремих готелях могли в рулетку пограти і в "одноруких бандитів" поиграть. Кому-то слава Багсі Сигела не дает покоя.

Тому сьогодні, безумовно, я сподіваюся, що ми проголосуємо цей закон. Я звертаюсь до всіх нас і керівництва Верховна Ради дати доручення Рахунковій палаті контролювати, перевірити ефективність і законність використання коштів по цій трагедії, а наступний раз, панове "слуги народу", обирайте пріоритети, що для вас важливіше –  доля людей, які зараз переживають трагедію, або фішки в казино?

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Цабаль Володимир Володимирович.

 

15:09:23

ЦАБАЛЬ В.В.

Шановні колеги, дійсно в Україні сталась трагедія, повені, які були на Прикарпатті, спричинили до дуже негативних наслідків. І нам, народним депутатам, треба максимально допомагати уряду і всім, хто залучений в тому, щоб боротьба з наслідками, з цими повенями, була максимально ефективною.

Але що стосується цього закону. Я хочу звернути вашу увагу, що цей закон уряд подав тільки вчора. Тобто пройшло вже скільки днів з часів повені? Вже пройшло багато часу. А вони цей закон подали тільки вчора.

Далі. Суму, яку вони зазначили в цьому законі, 2 мільярди виділити. Це добре, чим більше, тим краще, бо там дійсно наслідки погані. Але в мене питання. А де фінансово-економічне обґрунтування до цього? Тобто звідки ми будемо впевнені, що ці гроші підуть саме на ліквідацію? Бо гроші ж ідуть в резервний фонд. А я нагадаю, що резервний фонд можуть використовувати як завгодно. Ми тут зараз проголосуємо за те, що гроші підуть в резервний фонд, думаючи, що підуть на ліквідацію наслідків. А потім через 3-4 тижня уряд почне приймати постанови, якими ці гроші будуть направлятися на щось інше, оскільки використання коштів з резервного фонду навіть бюджетний комітет не може контролювати, уряд сам собі, що хоче те робить.

Через те я закликаю вас… Дійсно, цей закон треба підтримати. Але закликаю дві речі. Перше. Закликаю пана Шмигаля і уряд такі закони не подавати в останній момент, коли вже люди всі змучені, в п'ятницю, після голосування за "ігорку". А готувати ці закони завчасно, щоб всі могли вивчити, зрозуміти, на що ідуть гроші.

А друге, до чого я закликаю нас всіх, особливо депутатів-мажоритарників з тих округів, де були всі ці повені, і куди ці гроші мають піти. Проконтролюйте, будь ласка, що ці гроші підуть на ліквідацію наслідків, що ці гроші, що ці 2 мільярди і інші 4,5 мільярда, які є в резервному фонді, тобто в сумі 6,5 мільярда гривень, що вони підуть туди, а не на якісь інші забаганки уряду і пана Шмигаля, про які ми досі не знаємо.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми ще домовлялися – 1 хвилина Ніні Южаніній. Будь ласка, Ніна Петрівна. І після цього я попрошу депутатів зібратися в залі і ми будемо голосувати.

 

15:12:13

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановні українці, не так давно, 13 квітня, ви прийняли секвестр бюджету, яким зменшили надходження до загального фонду на 119 мільярдів, в тому числі і податкові надходження на 145 мільярдів. Ви уявляєте, ми маємо цифру на сьогоднішній день за перше півріччя, за січень-червень не виконання державного бюджету становить 34 мільярди. Сальдо по внутрішньому ПДВ мінус 1,7 мільярд, а зараз в пояснювальній записці нам говорять, що є тенденція на очікуване збільшення надходження ПДВ.

Тобто прийняття цього закону не збалансовано, не тіште себе ілюзією, в державному бюджеті немає на це коштів, як немає і розрахунку до пояснювальної записки. І цей проект, який тільки вчора зареєстрований, ще раз підкреслює, що влада не витратила час на те, щоб підрахувати і, справді, знайти джерела, не обговорила з нами джерела покриття цих видатків. Тому вибачайте, маємо те, що маємо. У вас невиконання бюджету таке, що...

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Горват? Хто, Горват? Люшняк,  включіть, будь ласка,  мікрофон.

 

15:13:36

ЛЮШНЯК М.В.

Шановний пане головуючий, колеги народні депутати! Микола Люшняк, 166 округ, група "Довіра". Беззаперечно, цей закон сьогодні чекають десятки і  тисячі людей... десятки і тисячі людей, які сьогодні постраждали внаслідок стихії. Але хочу також наголосити, що в розпорядженні уряду забули Тернопільську область, Вінницьку область, яка також   понесла збитки, і є так само багато постраждалих людей, які люди сьогодні навіть не мають питної води.

Тому хочу нагадати Прем'єр-міністру, щоб він негайно зібрав всі підтверджуючі документи і  надав можливість отримати відшкодування і компенсації жителям Тернопільщини, а також Вінниччини. Закон беззаперечно треба підтримувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.

Всі бажаючі виступили? Голосуємо.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення… Правильно, за основу і в цілому потім.  Внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (3776). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

15:15:14

За-344

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3776). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

15:15:49

За-350

Рішення прийнято. Дякую. Закон прийнятий в цілому.

Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Постанови про звільнення Смолія Якова Васильовича з посади Голови Національного банку України (реєстраційний номер 3772).

Згідно пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України. Президентом України було внесено подання про звільнення Смолія Якова Васильовича з посади Голови Національного банку України. Відповідно до статті 207 Регламенту Верховної Ради України пропонується наступна процедура розгляду цього питання. Виступ Представника Президента України – до 3 хвилин; виступ представника профільного комітету – до 3 хвилин. Обговорення результатів діяльності Голови Національного банку України. Виступ Голови Національного банку України  – до 5 хвилин; відповіді на запитання від депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини; відповіді на запитання від народних депутатів – до 6 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини та виступи від народних депутатів – до 6 хвилин. Після цього прийняття рішення.

Немає заперечень? Готові? По такому принципу будемо працювати? Немає заперечень?

До виступу запрошується Представник Президента України Руслан Олексійович Стефанчук.

 

15:17:30

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати України!  Президентом  України відповідно до пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України внесено до Верховної Ради України подання про звільнення Смолія Якова Васильовича у зв'язку із поданою ним заявою про відставку з посади Голови Національного банку України. Прошу підтримати це подання.

Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 До слова запрошується голова Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Олександрович Гетманцев.

 

15:18:17

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Вчора на своєму засіданні комітет розглянув заяву Якова Васильовича Смолія про відставку і рекомендував Верховній Раді прийняти постанову і підтримати цю заяву.

Але від себе, доповідаючи цю постанову, я хочу додати декілька слів. В нашому спілкуванні з Яковом Васильовичем був випадок, коли ми,  народні депутати комітету, під'їхали до нього в кінці березня цього року, коли  коливання курсу були досить жорсткі, ми вважали, що треба вживати  заходів щодо адміністративного реагування  на такі коливання курсу, а Нацбанк їх не вживає, і ми під'їхали і проговорили цю проблему. Яків Васильович зайняв дуже принципову позицію і сказав що він питання і Нацбанк питання це владнає ринковими механізмами. Яків  Васильович виявися правий, ця проблема була вирішена.

Тому я хочу, доповідаючи цю постанову, подякувати Якову Васильовичу не тільки за це рішення, а й за ті здобутки, які вочевидь були протягом вашої каденції в Національному банку. Це найнижча інфляція – це правда, це найнижча облікова ставка Національного банку в 6 відсотків, це стабільність банківської системи, протягом 2019 року не було визнано неплатоспроможним жодного банку, валютна лібералізація та значне зростання золотовалютного резерву.

Водночас ми повинні бути об'єктивними і говорити відкрито і відверто про те, що в діяльності Національного були є певні прорахунки, певні помилки. До них ми відносимо з вами відсутність дешевого кредиту, відсутність пропозиції дешевих грошей і обезкровлення фактично економіки нашої держави, яка так потребує дешевого кредитування, це зміцнення курсу гривні у другій половині 2019 року, від якої постраждав бюджет і від якої постраждали експортери, це дефіцит готівкової валюти знову ж таки в березні вже 2020 року.

Ми повинні давати об'єктивну оцінку один одному і об'єктивну  оцінку тому, що відбувається в країні. Не ділити на біле і чорне, не вішати  ярлики, а відповідально приймати рішення і відповідально робити висновки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович.

До слова запрошується Голова Національного банку України  Яків Васильович Смолій.

 

15:21:46

СМОЛІЙ Я.В.

Шановні народні депутати, я прийняв важке, але необхідне рішення піти у відставку, оскільки протягом тривалого часу на Національний банк здійснюється систематичний політичний тиск, тиск з метою ухвалення рішень, які не є економічно обґрунтованими, які фокусується на короткострокових простих перемогах і можуть дорого коштувати українській економіці та українцям в більш тривалій перспективі.

Як голова Національного банку я понад 2 роки стою на сторожі інституційної спроможності центробанку. Разом із членами правління ми є щитом, що захищає нашу ............... і аполітичну інституцію від впливів політикуму, і цей щит протягом останнього року постійно намагаються зламати. Тиск через суди, проплачені мітинги на Інститутській та під домівками членів правління, інформаційні атаки, побудовані на маніпуляціях і брехні, необґрунтовані політичні оцінки політики НБУ та безпосередньо моєї діяльності як очільника інституції, використання Ради НБУ для створення корпоративного конфлікту всередині інституції –  все це елементи одного ланцюга. Це ускладнює ефективну роботу центробанку ще й тому, що Національний банк не острів, хоча дехто намагається ототожнювати незалежність НБУ з бажанням відмежуватися від інших державних органів, в реальності ми не працюємо в ізоляції, так само як економіка і фінансові ринки. Вони залежать не лише від політики в НБУ, вони залежать від спроможності всіх державних інституцій знайти спільну мову, до цього прагнемо і ми у Національному банку. Однак тиск – це антонім ефективного діалогу. Розмова, де один говорить фахово про економіку та фінанси, а інший лише чує свої політичні інтереси, приречена на поразку.

Чи означає моя відставка, що незалежність НБУ вдалося зламати? Ні, це протест, це сигнал, це попередження, це червона лінія. Своєю відставкою я прагну застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку України. Наразі команда правління і кілька тисяч висококласних професіоналів залишаються працювати в НБУ, щоб зберегти макроекономічну і фінансову стабільність, інституційну спроможність центрального банку. Однак вкрай важливо вкрай важливо, щоб їх роботі припинили заважати, щоб Президент, уряд та політики нарешті налагодили ефективну взаємодію з центральним банком. Адже Національний банк зробив багато для розвитку і економіки фінансових ринків та добробуту українців, і багато ще може зробити, якщо йому не стануть йому на заваді.

Зупинюся лише на тому, що зроблено за час моєї каденції на чолі НБУ з березня 2018 року. Ми остаточно приборкали інфляцію, щороку ми оновлювали рекорди, наближаючи інфляцію до оптимального для економіки рівня, і зараз вона становить нижче 2 відсотків. У нашій спроможності були послідовними досягненнями цільової стабільності, незважаючи на політичні цикли, минулого року міжнародна спільнота відзначила нагородою видання Global Markets. Облікова ставка вперше за історію незалежності України знижена до позначки 6. Два роки тому, коли парламент призначав мене головою, ставка була 17. Сьогодні ми маємо стимулюючу монетарну політику, спрямовану на пожвавлення економічного зростання.

Ми не зупинилися на цьому і пішли далі. Ми запровадили цілком нові інструменти для підтримання економіки, зокрема, кредити фінансування для банків до 5 років і процентний своп для банків, валютний своп з міжнародними організаціями. Ми зробили однознакові процентні ставки за кредитами реальністю. Так, ми на певний час, поки низька інфляція, низька облікова ставка позначаться повністю на вартості кредитів. Але це обов'язково станеться.

Ми неухильно дотримувалися ринкового гнучкого курсоутворення і водночас забезпечували стабільність гривні. Нас критикували за укріплення гривні в минулому році, мов надто пасивною була політика НБУ на валютному ринку. Проте ми викупили з ринку до резерву рекордну суму – 8 мільярдів доларів. Ми маємо сьогодні об'єм золотовалютних резервів на рівні 25,5 мільярда. Це за 2 роки з 18 до 28 мільярдів збільшився об'єм золотовалютних резервів. Водночас наші критики проігнорували той факт, що не в останню чергу завдяки надходженню валюти від нерезидентів наші резерви зростали. Дякуючи цьому ми досить безболісно і швидко пережили коронавірусну турбулентність на валютному ринку в березні.

У 2019 році ми розпочали масштабну валютну лібералізацію. Це була справжня революція, яку український бізнес і громадяни чекали чверть століття. Ми вже скасували близько 40 валютних обмежень. Банківська система  здорова, високоліквідна і прибуткова. Українці голосують за це грошима, коли несуть їх на депозити. З початку 2018 року гривневі вклади населення зросли у півтора рази. Більше того, завдяки невпинній багаторічній підготовці банків до потенційних проблем банківська система увійшла в коронакризу міцною як ніколи. Зараз вона – форпост фінансової стабільності і рятувальне коло для економіки.

Я прошу додати 2 хвилини.

Cashless поступово стає буденним явищем в житті українців. Завдяки численним ініціативам НБУ за час моєї каденції частка безготівкових розрахунків серед усіх операцій з використанням платіжних карток збільшилася з 39 до 55 відсотків. Нацбанк став ще більш прозорим і відкритим.

Сьогодні наша політика базується на діалозі з бізнесом, банками, небанківськими фінансовими установами. Наші досягнення міжнародна професійна спільнота оцінила нагородою Central Baking Awards в категорії "прозорість". Усе це дуже легко перекреслити. Крок назад зробити набагато легше, ніж 3 кроки вперед, що ми робили роками.

Попереду в Національного банку ще багато роботи. Не забувайте, коронакриза триває. Потрібно підтримувати фінансову стабільність, допомагати Україні відновити економічне зростання. Необхідно завершити розпочате. Довести валютну лібералізацію, зробити ринок небанківських фінансових послуг, які перейшли до нас на обслуговування позавчора, забезпечити захист прав споживачів.

І наостанок я хочу подякувати всім в Національному банку, всім нашим партнерам і клієнтам, які йшли з нами дорогою реформ. Це учасники фінансового ринку, бізнес, експертна і наукова спільнота. В наших дискусіях народжувалися правильні рішення, а ваша підтримка надихала.

Дякую нашим однодумцям народним депутатам і колегам в інших державних установах, які одним фронтом просували реформи разом з нами. Дякую нашим фінансовим партнерам і колегам з інших центральних банків. Ви підтримували нас не тільки фінансами, насамперед ви давали нам знання і віру в нас. Дякую журналістам, які наполегливо допомагали НБУ ставати прозорішим і зрозумілішим.

Я безмежно вдячний всій команді Національного банку. Ви були моєю опорою, і чого досяг Нацбанк, ми досягли разом. Дякую всім українцям, які довіряють професійності Національного банку. Довіра для центробанкіра – найголовніше визнання. Гордо її мати.

Я залишаю Національний банк цілісною інституцією, гідною репутацією серед провідних центробанків світу. Я йду з високо піднятою головою, залишаю НБУ під вашу відповідальність.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на запитання до доповідача. Це запитання до доповідача.

Сухов Олександр Сергійович.

Приходько Борис Вікторович.

 

15:29:47

ПРИХОДЬКО Б.В.

Дякую.

Борис Приходько, група "Довіра". Шановний Яків Васильович, в мене до вас коротке професійне запитання. Ми всі з вами розуміємо, що пропіарена урядом програма "5-7-9", як, власне, теперішнім, так і попереднім провалена. В цьому контексті запитання. Які, на вашу думку, причини того, що сталося? Чи поділяєте ви з самого початку цю ідею і як ви гадаєте, чи немає провини НБУ в тому, що виконання даної програми зірвано? І які реальні кроки здійснювалися Національним банком України в цьому напрямку?

Дякую.

 

15:30:33

СМОЛІЙ Я.В.

Дякую за запитання.

Програма "5-7-9" не запрацювала по декількох причинах. Ми були учасниками розробки цього продукту спільно з урядом і давали свої пропозиції, однак не всі із них були враховані. Те, що вимагалося від Національного банку забезпечити ліквідністю банківську систему, ми зробили, і я говорив в своїй доповіді. Ми розробили декілька механізмів для підтримки фінансування в короткостроковій, середній і довгій перспективі на 5 років. І для цього зі сторони Національного банку було виконано все. А програма "5-7-9" – це програма уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Віктор Васильович.

 

15:31:18

БОНДАР В.В.

Шановний Якове Васильовичу, питань декілька.

Перше. Чому Національний банк, ліквідовуючи цілу низку, більше сотні банків в Україні, не виконав рішень Верховного Суду України, які зобов'язували поновити діяльність вже на час вашого керівництва восьми банків в Україні? Чому Національний банк не контролював, куди і по яких цінах розпродавалося майно ліквідованих банків? А вся країна бачила, як активи продавалися за 3 відсотки, 4 відсотки, 5 відсотків від вартості. А, по суті, люди втратили вклади і кошти через те, що була така занижена вартість активів.

Третє питання. Чому ви не контролювали, куди йде рефінансування на державні і комерційні банки? Ви, по суті, через рефінансування зробили так, що вони збагачувались, заходячи на ринок ОВГЗ, скуповуючи під мінімальне рефінансування Нацбанку під 6-8 відсотків, а ОВГЗ купували по 16-18 відсотків, і державні облігації, і збагачувалися, по суті, за рахунок держави знову ж таки. То яка ваша була роль в цих процесах? Чому ви це не відслідковували?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович. А, вибачте, вибачте!

 

15:32:32

СМОЛІЙ Я.В.

Я дам відповідь на ваші запитання в послідовності.

Процедура виведення банків з ринку прописана в Законі про банки і банківську систему і в Законі про Фонд гарантування вкладів. Однак в законодавстві існувала прогалина, яка не дозволяла виводити банки в ринок після того, як вони перебували в стані ліквідації. Цю прогалину реалізували змінами до Закону про банки, яка була прийнята вами нещодавно. І в майбутньому такі процеси не будуть фігурувати, власники банків зможуть отримати компенсацію, якщо буде доказано в судах, що виведення банків було незаконним.

Те, що стосується державних облігацій. Шановні народні депутати, ви затверджуєте Державний бюджет, ви затверджуєте дефіцит Державного бюджету. Уряд і Міністерство фінансів планує, як воно буде його покривати. Одне із джерел - це запозичення на внутрішньому ринку через механізм ОВДП. Національний банк не приймає участі в торгівлі цінними паперами. Ми лише можемо видавати рефінансування, як ви сказали, або підтримувати ліквідність у комерційні банки. Вартість запозичень і об'єми плануються і погоджуються Міністерством фінансів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович.

 

15:33:54

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Яків Васильович, новина про вашу відставку стала сумною. Чуючи про результати Національного банку оптимізму не додається. Але я хочу повернутися до головної причини вашої відставки – системний політичний тиск. Я хочу вас спитати і впевнений, що за цим слідкують багато засобів масової інформації. Хто саме здійснював цей системний політичний тиск? Чи був він пов'язаний з тим, що вони хотіли друкувати гроші? Чи був він пов'язаний з тим, що вони хотіли повернути банк одному із відомих олігархів? Чи був від пов'язаний з тим, що ці політики хотіли займатися  популізмом замість нормальної державної фінансової політики?

У мене до вас питання. Чи могли б ви зараз  нам, народним депутатам і народу України, сказати, хто є причиною цього системного політичного тиску, і в якій формі він здійснювався?

І ще раз дякую за вашу роботу.

 

15:34:55

СМОЛІЙ Я.В.

Дякую за запитання.

Шановні народні депутати, я в своєму виступі сказав, що протягом останнього року біля Національного банку проплачені мітинги, на яких виступають сидячі тут в залі народні депутати. Місяць блокування  мого будинку. Місяць блокування будинків моїх заступників. Це системний цілорічний тиск.

А те, що стосується рішення, яке я  прийняв, так я хочу вам розказати, що протягом останнього року на нарадах за участю народних депутатів, представників Кабінету Міністрів, Прем’єр-міністра, Президента неодноразово  в сторону Національного банку звучали заклики залити економіку грішми, відмінити базівські принципи регулювання  банківською системою, встановити курс, щоб експортерам було краще, поставити інфляцію 11 відсотків і курс  30, бо такі параметри закладені в Державний бюджет. Ці підстави, ці гасла заставили мене  прийняти це рішення, про яке я сьогодні вас проінформував.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Івченко Вадим Євгенович.

 

15:36:09

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Яків Васильович, ви не дали аргументованої відповіді на запитання свого колеги, мого колеги. Я скажу вам так, що вся країна спостерігає за тим, що відбувається в тому числі з незалежністю Національного банку. Але при цьому "Батьківщина", ви знаєте, ми були в опозиції до тієї монетарної політики, яку проводила пані Гонтарева.

Ви були в команді саме тієї людини, яка ліквідувала 150 банків в Україні. Багато з тих ліцензій, які ви забрали, власники вже повигравали суди. Ви були в команді тих, хто з дисконтом фактично продавав майно, яке було закладене в банках, і люди ті, які купляли, вони наживалися на майні людей. Ви були в команді тієї людини, де в 150 банках люди втратили свої заощадження. І ті мітинги, які були, повірте, більшість з людей приходили просто сказати рішуче "ні" тій монетарній політиці і тим махінаціям з ОВДП, які провадила...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Смолію.

 

15:37:23

СМОЛІЙ Я.В.

Дякую.

Запитання не було. Так я не зрозумів, у вас була доповідь чи запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас таке часто буває, Яків Васильович.

Герасимов. Герасимов. Герасимов Артур Володимирович.

 

15:37:45

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні.

 

15:37:54

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановний Яків Васильович, шановні колеги! Я, мабуть, є тим очевидцем саме політичної неповаги, якщо не політичного тиску, який здійснювали деякі члени профільного комітету – Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Мені навіть важко говорити, тому що те, що я чула про роботу Національного банку і особисто про вас, заслуговує просто засудження всіма колегами цього залу. Так не можна поступати.  

А моє запитання наступне. Отут у нас в рішеннях комітету було написано, що саме політика Національного банку не сприяла розширенню можливостей уряду фінансувати надзвичайні витрати в умовах епідемії коронавірусної хвороби.

Скільки грошей вас просили надрукувати, які нічим не забезпечені? І як вам вдалося все-таки відмовити друкувати гроші і порушувати монетарну політику держави?

 

15:38:58

СМОЛІЙ Я.В.

Дякую, Ніна Петрівна.

Конкретну цифру назвати важко, тому що дефіцит бюджету, який був прийняти, передбачалося фінансування частково коштами від поступлень фінансування від Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейської комісії. Частину із них вже було отримано. Інша частина планувалася залучити на внутрішньому ринку. Розрахунки, які надавало Міністерство фінансів, звичайно, передбачало, що цього буде не вистачати і де шукати кошти апелювалося до Національного банку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч Анатолій Петрович.

 

15:39:40

БУРМІЧ А.П.

Прошу передати слово Колтуновичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.

 

15:39:47

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, вельмишановний Дмитро Олександрович.

Я відношусь до тих депутатів, у яких немає запитань до Голови Національного банку, а у нас є прямий результати їхньої діяльності, які вбивали національну економіку і громадян України. Вам, пане голово, нагадати, як був курс 8, люди брали кредити по 5, по 8, а віддають по 27 сьогодні. Офіційний курс Національного банку. Вам нагадати, коли люди в 15-му році по 40 закривали вимушено кредити, тому що ваша девальвація національно-грошової одиниці фактично залишила їх без житла, без транспорту, інших речей. Вам нагадати, коли з золотовалютних резервів 25 мільярдів у вас тільки монетарне золото трохи більше 1 мільярда. Це такі у нас резерви? Це так ми заходимо і формуємо запас міцності на майбутнє? Колега казав мінус 105 банків. Де доля позичальників і вкладників банків? Питання рефінансування банків. І багато чого іншого. Ми сьогодні даємо вирок вашій владі і вашому керівництву Національного банку. І нас цікавить, щоб звільнили не тільки голову, а все вище керівництво Нацбанку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камельчук Юрій Олександрович.

 

15:41:09

КАМЕЛЬЧУК Ю.О.

Яків Васильович, я вам хочу подякувати за 6 відсотків облікової ставки, але одночасно спитати, чому так довго, чому так пізно, чому тільки за вашого керівництва 2 роки, а взагалі так довго НБУ треба було, щоб зрозуміти, що для того, щоб стримати падіння української економіки, треба приймати рішення про зменшення облікової ставки набагато раніше. Вам вітання від тих вкладників, які досі не повернули 3 мільярда гривень.

І я думаю, що вам окреме вітання, напевно, трошки по-іншому передадуть власники банків, які за минулий рік заробили 79 мільярдів гривень. Це ціна того, що українська економіка досі не вилазить з прірви. Скажіть, будь ласка, ви відчуваєте відповідальність за неповернуті кредити? Ви відчуваєте відповідальність і різницю між обговоренням лібералізації економіки і політичним так званим тиском, про який ви говорите? Дайте відповідь, чи будуть повернуті депозити і чому українська економіка...

 

15:42:22

СМОЛІЙ Я.В.

Я хочу сказати, що я є самодостатньою людиною і живу не тільки на заробітну плату. І я не потребую віддачі доходної частини банку, про яку ви тільки що робили намеки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час для запитань вичерпаний. Запишіться, будь ласка, на запитання від народних депутатів України. Регламент – 6 хвилин.

Качура Олександр Анатолійович.

 

15:43:00

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановний пане Голова Національного банку України, скажіть, будь ласка, ви сказали, що на вас здійснювався політичний тиск Офісом Президента. Наведіть конкретно хоча б 2-3 приклади, який саме політичний тиск на вас здійснюється. Коли, дати, прізвища цих людей, а також період, за якого це відбувалося. А якщо ні, тоді спростуйте цю інформацію публічно зараз з трибуни Верховної Ради. 

 

15:43:41

СМОЛІЙ Я.В.

…інформацію про те, що ви сказали, що на мене здійснювався тиск з Офісу Президента. Я такого в своєму виступі не говорив. Однак я зазначав, що на всіх нарадах, на більшості нарадах, де були присутні представники народних депутатів, представники уряду, Прем'єр-міністр, Президент України, також їхні радники, до Національного банку, до моїх колег апелювалося про те, що потрібно залити економіку грішми, потрібно відмінити базівські принципи регулювання банківської системи, потрібно встановити той чи інший курс для тої чи іншої категорії сектору економіки, потрібно поставити 11 відсотків інфляції і 30 гривень курс за долар, тому що такі параметри закладені до державного бюджету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Кучеренко Олексій Юрійович.

 

15:44:34

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.

Олексій Кучеренко, "Батьківщина". Пане Голово, от дайте відповідь, будь ласка, на таке принципове питання. Вже багато років поспіль ми чуємо, ну, і від вас від керівництва Нацбанку і від політичної сили, яка дуже опікувалася і вас ставила туди, про якусь чудову доленосну реформу банківську з банківського сектору. Але давайте будемо дорослими людьми. Знищили безліч банків, 150, люди втратили величезні кошти, але банківська система так і не запрацювала на реальний сектор економіки. Він не кредитується. Кредитуються виключно спекулятивні схеми. Ну, як можна називати все це успішною банківською реформою і за допомогою іноземних експертів проплачених, зрозуміло ким, намагатися переконати все суспільство, що це є успішна реформа? Скажіть, будь ласка, ви чесно в це вірите в успішність своєї реформи?

Дякую.

 

15:45:37

СМОЛІЙ Я.В.

Я не тільки вірю, а я інформував в своїй доповіді про досягнення, які були зроблені мною і командою Національного банку за період, коли я перебував на посту. Я не буду повторюватися, тому що час для моєї доповіді був визначений менше ніж я розраховував, але я про ці досягнення сказав в своєму виступі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко Юлія Леонідівна.

 

15:46:06

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Шановний пане Голово, у мене одне, вірніше, два питання. Сьогодні Україна знову стала посміховиськом у всіх міжнародних медіа. Це на фоні того, що Зеленський нам розповідає про "інвестиційних нянь" і велику кількість інвестицій, яка прийде в Україну.  У мене таке питання. Вчора Мінфін не зміг розмістити облігації, відповідно Україна не отримала 2 мільярди доларів для бюджету.

І друге питання. Деякі "слуги народу" розповідали  про емісію в 200 і навіть презентації робили про 200 мільярдів гривень. Підтвердіть ці дві цифри.

Дякую.

 

15:46:50

СМОЛІЙ Я.В.

Розміщення єврооблігацій і закінчення підписки було на суму 1 мільярд 750 мільйонів Доларів США, а не 2, як ви про це говорите. Про емісію в 200 мільярдів я від вас чую сьогодні вперше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час для запитань вичерпаний. Дякую, Якове Васильовичу.

Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій та груп.

Скороход Анна Костянтинівна.

 

15:47:56

СКОРОХОД А.К.

"Дайте мені контроль над випуском грошей в державі, і мені  плювати, хто буде писати в ній закони" – це слова Маєра Ротшильда. Всі ми давно знаємо, що НБУ хворіє. Хворіє на МВФ та Світовий банк, які ставлять нашу країну на коліна, знищуючи економічну та соціальну сферу і суверенітет нашої держави в цілому. Ми обмінюємо нашу землю і майбутнє наших дітей за мізерні кредити для погашення процентів по попереднім кредитам. Можна довго і детально розглядати всі злодіяння, що вчинила команда Смолія, Рожкової і Гонтаревої і так далі. 

Але остання історія заслуговує особливої уваги. Його публічна заява про відставку за декілька годин до початку розміщення євробондів – це один з найбільших руйнівних подарунків для економіки України, які він міг зробити.

На жаль, прислужниками був прийнятий антибанківський закон, завдяки якому пан Смолій та їхня злочинна група не понесе відповідальності за знищення України.

Вважаю, що вже давно на часі створення ТСК для проведення повного аудиту діяльності НБУ, про яке вчора заявили наші колеги з фракції "Батьківщина" та "Опозиційного блоку – За життя", та інших політичних сил.

Тому закликаю всіх колег голосувати за відставку Якова Смолія, але ні в якому разі не дати йому можливості купити квиток до подруги в Лондон.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

15:49:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніколаєнко Андрій Іванович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

15:49:46

НІКОЛАЄНКО А.І.

Андрій Ніколаєнко, фракція "Батьківщина". Я останні виступи і на комітеті і як член профільного комітету системно піддавав критиці діяльність керівництва Національного банку і його сьогоднішнього правління. Мене, чесно кажучи, як і більшість українців не турбує фамілія і не має турбувати фамілія його очільника, мене турбує, що ця одна з головних інституцій для фінансової стабільності в системі держави інституція робить, насправді робить.

І я бачу, що сьогодні, коли кричать тези і звучать тези про незалежність, це звучать тези про незалежність від насамперед української держави і українського народу як носія цієї суверенності. Я вважаю, рівень комунікації сьогоднішньої Національного банку і його правління з парламентом, з профільним комітетом, і насамперед – з урядом, не те, що недостатня, а неприпустимо недостатня. Як результат ми бачимо те, що незважаючи на великі показники фінансової стабільності, цінової стабільності, якою так вихваляється з цієї трибуни керівництво Національного банку, і дійсно, банкіри заробляти стали набагато більше. Українцям живеться все важче і рівень падіння реального сектору економіки все прискорюється.

Чому так відбувається? Тому що, як нам нагадували на комітеті буквально вчора, монетарна політика, якою має займатись і кредитно-грошова політика якою має займатись  Національний  банк, вона  складається  з трьох елементів. Тільки Національний банк і його правління,   починаючи  з Гонтаревої, забули про дві складових і лише зупинились на ціновій стабільності і фінансовій стабільності.

Якщо читати уважно Закон про Національний банк, то ви там побачите і необхідність економічного зростанні. І однією зі складових монетарної політики є боротьба, в тому  числі через стимулювання економіки,  боротьба з безробіттям. Сьогодні  в Україні зростає безробіття, падає економіка, але все тихо. 

В нашій історії, в історії України вже були часи, коли економіка летіла в прірву, а все було тихо і стабільно і нам казали, що все добре. Тому якщо Національний банк буде і далі діяти незалежно від України, українського народу, українського парламенту і уряду,  але дуже залежно  від тих, хто виставляє їм якісь нормативи, прописує, які мають бути курси, як треба співпрацювати  з облігаціями внутрішньої позики, а ще більше з депозитними сертифікатами, то в України немає жодного майбутнього.

Хочу нагадати для всіх, хто нас дивиться, що фінанси – це кров економіки і кров кожної держави. Якщо ми не отримаємо не просто нового очільника НБУ, а очільника, якай буде розуміти справжню суть роботи Національного банку,  змін не буде. Тому треба прощатись не тільки з паном Смолієм, а з всім керівництвом цього Національного банку. Призначати професійне керівництво, яке буде рятувати…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

15:52:58

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скорик? Скорик Микола Леонідович.

 

15:53:04

СКОРИК М.Л.

Шановна президія, шановні колеги, шановні громадяни України! Народний депутат  Скорик, фракція "Опозиційна платформа - За життя". Наша фракція не планує приймати участь в цих кадрових голосуваннях і я поясню чому.

Спершу, ми вважаємо, що перед тим, як давати свою згоду на відставку пана Смолія, має бути розслідування всієї тієї діяльності, яка відбувалася не тільки за часів керування Національним банком паном Смолієм, а й за часів керування пані Гонтаревої. Я вважаю, що суспільство має отримати відповідь на те, що відбувалося з тим, як банкрутували українські банки, яка була в цьому політична складова. Тому що тільки керівництво Національного банку вирішувало, які банки залишати на ринку, а які мають збанкрутувати, і багато в чому це були не економічні важелі. Коли пан Смолій зробив таку заяву щодо політичного тиску, я згоден з колегами, що він має або надати відповідну заяву до правоохоронних органів, у нас їх дуже багато, в тому числі антикорупційних. Тому що, якщо від нього вимагали необґрунтованої емісії, то це величезне таке серйозне правопорушення, це злочин проти української держави, а якщо цього не було, такий високопосадовець не має робити таких заяв. Ми крім того вважаємо, що перед тим, як змінювати, точніше, давати свою згоду на відставку пана Смолія, ми маємо розуміти, хто прийде на його місце. Тому що залишати виконуючого обов'язки пані Рожкову – це абсолютно неприйнятно для країни, це теж угрупування Гонтарева-Смолій-Рожкова, і нічого доброго від цього ні країна, ні банківська система не отримає.

Я згоден з тими висловами, які сьогодні лунали з цієї трибуни, що Національний банк має бути незалежною організацією. Дійсно, в Конституції записано головний обов'язок Національного банку –  це підтримання стабільності національної валюти. Але та монетарна політика, яку проводило керівництво Національного банку в останній рік, призвело до катастрофічного падіння промислового виробництва в Україні, яке вимірюється на сьогоднішній день майже 10 відсотками по відношенню до 2019 року, катастрофічним падінням експорту нашої держави і потрібно зрозуміти, що не тільки монетарна політика, керівництво Національного банку має таким чином маневрувати, щоб дійсно стимулювати  до розвитку, до зростання вітчизняну економіку. Те, що відбувалося в останні місяці і фактично більше року, неприйнятно, ще точніше, останні 6 років, неприйнятно для української економіки, для українського суспільства і для українських громадян. Спершу розслідування діяльності Смолія і його попередників, потім – відставка.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк.

 

15:56:15

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Яків Васильович, я був у цій залі, коли вас призначали декілька років тому, і я дуже радий, що через цей період ваше ім'я як професійної і порядної людини таким і залишилось. І мені більш подобається те, що ім'я Голови Національного банку України не знають більшість наших громадян, тому що Голова Національного банку не попадав у скандали, Голова Національного банку не був у кримінальних розслідуваннях. Голова Національного банку прийшов, гривня була 26 і уходить з гривні 26. І це якість, яку б я хотів би бачити від ваших наступників, коли про Голову Національного банку ми тільки згадуємо, коли зменшується облікова ставка.

І мене дуже хвилює питання, яке я сьогодні піднімав, політичний тиск. Політичний тиск – це вирок незалежності центрального банку країни,  політичний тиск, це коли Президент дзвонить очільнику одного з банків і вимагає реструктуризацію кредитів. Я впевнений, що ви б відмовили. Політичний тиск, це коли вимагають увімкнути друкарський станок і напечатати гривню.

У нас у політиків дуже коротка пам'ять, я зроблю короткий лікбез. Криза 90-х років, і у нас знецінюється повністю валюта. Друга криза 98-х років, і долар дорожча удвічі. Третя криза, 2008-2009 роки, і долар знову ж таки дорожчає практично удвічі. Криза 2014 року, долар дорожчає вже втричі. І остання п'ята криза, якої є  ми свідки, коронавірус. Українська національна гривня вистояла і практично залишилась незмінною.

Шановні колеги, сьогодні і під час ефірів лунає так багато думок, що треба було робити інакше. У вас є шанс, хто готовий взяти відповідальність, що через декілька місяців гривня не взлетить 30 гривень за долар?

Хто готовий, підніміть руку. Хто потім візьме на себе відповідальність? Жодної руки.

Тому що, друзі, відповідальність буде на табло наших обмінників, відповідальність буде, коли гроші будуть перетворюватися у папірці, відповідальність буде, коли в обмінниках не будуть встигати змінювати табличку, відповідальність наступить тоді, коли ви сьогодні так в одному унісоні натиснете зелену кнопку, потім призначите свого, стовідсотково свого Голову Національного банку і будете нести повну відповідальність за те, що далі буде відбуватися з економікою.

А вам, Яків Васильович, дякую за вашу роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Приходько Борис Вікторович.

 

15:59:22

ПРИХОДЬКО Б.В.

Борис Приходько, група "Довіра". Оцінюючи діяльність Якова Васильовича на посаді Голови Національного банку України за фактично трьохрічний період, слід зазначити наступне.

Давайте почнемо з позитивного, те, що варто відмітити. Перше – таргетування інфляції. Дійсно, за останні три  роки інфляція впала з 10 відсотків. За перше півріччя 2020 року очікуване значення – біля 2 відсотків. Це – великий плюс.

Друге. Недопущення знецінення національної валюти. Коли Яків Васильович прийшов у березні 2018 року, курс був вищий, ніж 27. Зараз на кінець червня він трошки нижчий був у зв'язку з відставкою, він знову коливнувся трошки вище 27-и.

Третє  – налагодження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Хоча обіцяних коштів за попередньою програмою співпраці з МВФ ми не отримали, але декілька тижнів тому ми отримали 2,1 мільярда гривень в рамках нової програми співпраці, що дозволило забезпечити повну макроекономічну стабільність в Україні в цей період. На цьому позитив майже закінчується.

А негативу значно більше, але це не особиста заслуга Якова Васильовича, взагалі команди, яка працює в Національному банку.

Перше з негативу – утримання високої облікової ставки. Ми всі знаємо, що тільки недавно вона стала 6 відсотків. Проте відповідні рішення були запізнілими і час для забезпечення економіки дешевим кредитним ресурсом було втрачено.

Друге – суттєве зниження рівня кредитування економіки, тут я хочу звернути вашу увагу. Через високу облікову ставку НБУ комерційні банки перестали кредитувати реальний сектор економіки. Замість цього вони вкладали кошти в облігації внутрішньої державної позики. Наслідком такої політики НБУ стало суттєве в рази зниження кредитування економіки. Частка кредитів в економіці опустилася майже до рівня 20 відсотків від ВВП, що є неприйнятним.

Третє – незрозуміла політика на ринку державних цінних паперів. Ви всі знаєте, що в 19-му році спостерігався суттєвий приріст спекулятивного капіталу, який заводився під купівлю ОВДП. Однією з таких причин був високий рівень процентних ставок в Україні, а також пасивність НБУ на даному ринку.

Резюмую, варто подякувати Якову Васильовичу за його діяльність та зроблену роботу на посаді очільника НБУ, щось вдалося, щось ні. Дякую вам за мужній вчинок, і будемо надіятися...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталуха Дмитро Андрійович.

 

16:02:45

НАТАЛУХА Д.А.

Шановний пане Голово, шановні колеги, ви почули в промові про те, що підчас нарад з представниками парламенту, уряду, Офісу Президента неодноразово були такі закиди, як встановити курс, щоб експортерам було краще, залити грошима економіку, забезпечити економічне зростання всупереч низькій інфляції і це позиціонується як частина політичного тиску. При всій повазі, але питання встановлення курсу для експортерів – це питання того, наскільки експортерам важко в умовах падіння промисловості, спричиненої надзвичайним патологічним укріпленням національної валюти.

Питання, як ви кажете, "заливання" економіки грішми – це питання патологічної стерилізації національної валюти, яке призвело до того, що в реальному секторі економіки просто відсутні гроші.

Питання забезпечення економічного зростання – це питання до таргетування інфляції, яке не дозволяє забезпечити економічне зростання при надзвичайно високій обліковій ставці Національного банку України.

І я хотів би нагадати, що до квітня цього року – і я це стверджую абсолютно офіційно – Національний банк тримав одну з найбільш високих облікових ставок в світі. І тільки за рахунок того, що у нас настала криза, це, слава Богу, спонукало Національний банк до того, що вони знизили цю облікову ставку.

Вони радуються низькій інфляції – 1,7. Але як досягнути низької інфляції? Правильно, надзвичайно високою обліковою ставкою. Але, ще раз, яким чином ця висока інфляція допомагає стимулюванню… низька інфляція стимулюванню економіки, якщо грошей немає? Немає грошей через те, що був введений, як сказали колеги, спекулятивний капітал. І цей спекулятивний капітал призвів, самі знаєте, до чого.

Тому, шановні друзі, у мене дуже просте прохання: давайте відрізняти тверезі і здорові дебати на тему адекватності монетарної політики від політичного тиску. Це абсолютно і принципово різні речі. Але єдине, що вимагалося від Голови Нацбанку,  це прийти і відзвітувати в залу Верховної Ради відповідно до чинного законодавства. Це не є чимось екстраординарним. Відвідувати наради з Президентом, Кабінетом Міністрів і Радою. Це не є чимось екстраординарним. Приймати участь у засіданнях профільного комітету. Це не є чимось екстраординарним.

Тому, шановний Нацбанк, треба мати Бога в животі, розумієте, і давати відповідь не лише за свої дії, але і за свої слова. І коли ви використовуєте таке словосполучення, як "політичний тиск", ви маєте розуміти, яким чином це може сприйнято, і нести безпосередню відповідальність за таку маніпуляцію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Порошенко Петро Олексійович.

 

16:05:59

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний пане Голово! Дорогий Яків Васильович! Уявити собі  не можна, що за виконання своєї конституційної функції, вийшовши на рекордний за 28  років нашої незалежності рівень інфляції, за це  будуть знімати голову Національного банку. Інфляція – це  податок, від  якого, на відміну від вас, уникнути  неможливо.  Платять його всі, страждають від нього бідні люди, а збагачуються олігархи. На сьогоднішній день 28 мільярдів доларів…. 28 мільярдів доларів золотовалютних запасів – це теж закидають Національному банку.  Тиск, який  відбувся, це не тиск, це травля. Травля, яка організована  паном Коломойським і його  фракцією і групами, які знаходяться  в цій Раді.  А навіщо вони роблять це? Бо нібито, коли були державі потрібні гроші, вони провели відповідний закон, який підписами зобов'язалися керівництво держави провести, надавши Національному банку  повноваження, а зараз, намагаючись  обдурити наших міжнародних партнерів, хочуть змінити керівництво Національного банку.

Друзі, такої поведінки наперсточніческої наші партнери точно не приймуть. Пан Янукович при голові Нацбанку Арбузові уже одного  разу таке проводив. Коли в світі більше ніхто не давав  Україні грошей, він побіг куди? До Москви. Чим це закінчилося для країни, всі це добре знають.

Ми точно не маємо допустити повторення  цього сценарію. Я хочу подякувати блискучій команді Національного банку України. Наголошую, що коли вони прийшли, в країні гроші не ходили, банки були зупинені, тому що власники розікрали кошти. І я впевнений в тому, що це перша криза, коли ефективно функціонує банківська система, перша криза, коли збережений курс, перша криза, коли низька інфляція, перша криза, яка демонструє стійкість і стабільність.

І чим закінчилося? Тиск і травля Нацбанку. Мільярд 750 мільйонів доларів, які були позавчора підписані, інвестори відкликали. Гроші ці...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіться від депутатів на виступи. Два виступи ще є.

Шахов Сергій Володимирович. Сергій Володимирович, ви будете виступати чи ні?

 

16:10:05

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, як сказав Борис Приходько, наш колега, що було зроблено багато добрих речей, але багато було зроблено і поганого. І багато залежить від цієї зали, від Кабінету Міністрів, і не тільки від Голови Національного банку України. Я неодноразово говорив, що всі ми повинні об'єднатись і завершити курс МВФ у нашій державі. Треба шукати тут в середині держави, а не зовні бігати і стояти на колінах, у когось просити гроші під шалені відсотки, закладати душі людей і робити людей рабами.

Я неодноразово говорив, що девальвація гривні, яка відбулася в 300 відсотків, це злочин, який пограбував людей на всі останні гроші, які лежали навіть на труну у бабусі. А це приблизно 100 мільярдів доларів. І люди сьогодні в нашій державі голодують, вони не дивляться, як біжати до кантора і купувати долари, бо немає за що. Про що ми можемо говорити взагалі, про завищення або пониження долара, коли шахтарям немає чого їсти? Коли вчителі, коли лікарі стоять сьогодні до Кабміну і просять підвищення заробітної плати або дати можливість нормально існувати в Україні. Ми найбагатша держава практично в світі і в Європі. У нас 25 відсотків чорноземів в державі.

Ми говоримо сьогодні про Національний банк, який не просто повинен виконувати свої функції, а працювати заради українського народу. Також колеги говорили про те, що треба думати, кого призначать на цю посаду, чи не буде гіршою позиція і ситуація в країні. Вже долар взлетів буквально на 12 відсотків. Головне, щоб не було знову девальвації і ніхто не грався на курсі долара в державі, і далі не грабував державу. Треба зробити аудит всіє банківської системи, яка рухнула за 6 років війни в нашій державі. Буквально знищили всі банки, а їх було більше ста. І кудись поділися гроші людей, які не можуть ні до кого достоятися –  ні до народних депутатів, ні до чиновників, ні до Кабміну. Є люди, які не отримали свої гроші назад і втратили своє майно.

Також до мене звернулися прямо перед парламентом, що люди брали квартири за долари, а віддавати треба гривнями. 300 відсотків завишився долар. Чим віддавати людям свої гроші? Сьогодні колектори поїхали вибивати гроші і викидають людей зі своїх хат.

Тому кожному з нас треба працювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, останній виступ – Бондар Віктор Васильович, після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.    

 

16:13:29

БОНДАР В.В.

Шановні колеги, сьогодні Яків Васильович скаржився, що на нього багато політичного тиску за останній час було. Я скажу, що якщо ще так би  півроку керівництво Нацбанку себе поводило, то був би не тільки політичний тиск, я думаю, громадяни України прийшли би, підприємці, промисловці, бізнесмени виносити вас з тих кабінетів, а не тиснути.  І це ви маєте радіти, що ви вчасно прийняли це рішення, а я поясню чому.

Декілька фракцій сьогодні його захищають і все керівництво Нацбанку. Чому захищають? Бо 6 років разом з вами грабували цю країну, економіку і банківський сектор. Бо 6 років заробляли на облігаціях, на тому, що видавали рефінансування самі собі, своїм банкам і скуповували державні позики, що разом з іноземцями, які фінансові спекулянти, заробили 11,3 мільярда доларів тільки за останні роки на відсотках з держави України. Це більше, практично та сама сума, яку ви разом з урядами, з колишньою владою залучили в Україну так званих кредитів. Вони разом з вами грабували промисловість, бізнес.

Подивіться, як вони сьогодні отримують кредити, на колінах стоять перед банками, бо ви створили такі умови, щоб отримати кредит, треба прийти і поскладати отакі кіпи бумаг і взяти кредит під 20 відсотків. Ніде в Європі і в світі таких відсотків немає. Чим треба займатися, щоб відпрацювати ці кредити? Зброя, наркотики чи ще щось? Нормальне виробництво не вистоює.

Це ви розпродали державні... розікрали банки, по суті, разом з Фондом гарантування вкладів. На 500 мільярдів активів було забрано у банків, які ліквідовані, продано менше, ніж за 100 мільярдів. Що таке 500 мільярдів активів? Кожен банк брав в залог тільки активи мінімум в два рази дешевше по вартості, ніж сама вартість кредиту. Це значить, що активів було майже на 1,5 трильйона гривень, а продали за 100 мільярдів. Це пограбунок, бо це неповернуті вклади, це неповернуті фінанси в банківський сектор. І таких питань дуже багато.

Де дешеві кредити, які Президент доручав, "5-7-9"? Де ці відсотки? Десятки тисяч бізнесменів підприємців ходили по банках збирали бумаги, а їм по очам тільки тими бумагами водили і казали, приходьте пізніше. Де іноземні банки в Україні? Та жоден великий іноземний банк не хоче приходити в цей банківський сектор, бо ті правила, які ви разом з вашою командою, із командою Гонтаревої останні роки проводили, призвели до того, що жоден потужний банк іноземний не хоче сюди прийти навіть банківський кіоск відкрити, щоб дати дешеві кредити на будівництво житла людям, на промисловість під 1, 2 відсотки річних на 15 років, на 20, на 30, як це робиться в Європі. То яка банківська система? Кому подобається цей банківський сектор, який сьогодні? Кому подобається ця діяльність? Я думаю, що відповідь ви зараз побачите …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття… Ні, з процедури тут немає. Ні, тут немає з процедури, шановні колеги.

Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати?

Відповідно до статті 85 Конституції України статті 207 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 3772) про звільнення Смолія Якова Васильовича з посади Голови Національного банку України. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:18:03

За-286

Рішення прийнято.

Дякую, шановні колеги. Дякую, Яків Васильович.

По фракціям покажіть.

Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Постанови про звільнення Терентьєва з посади Голови Антимонопольного комітету України.

Згідно пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України щодо повноважень Верховної Ради України належить звільнення з посади Голови Антимонопольного комітету України. Голова Антимонопольного комітету  України Терентьєв Юрій Олександрович 1 липня 2020 року написав відповідну заяву на ім'я Голови Верховної Ради та Верховної Ради України.

Пропонується наступна процедура розгляду питання. Виступ представника профільного комітету до 3 хвилин. Виступи представників депутатських фракцій і груп до 21 хвилини. Після цього переходимо до прийняття рішення. Немає зауважень?

До слова запрошується Дмитро Андрійович Наталуха.

 

16:19:10

НАТАЛУХА Д.А.

Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги, я дуже швидко. 2 липня 2020 року відповідно до доручення Голови Верховної Ради України щодо невідкладного розгляду кадрових питань, зокрема розгляду відповідної заяви Голови Антимонопольного комітету про його відставку та подання Верховній Раді України відповідних пропозицій комітет розглянув цю заяву. На підставі цієї заяви комітет дійшов до рішення  - рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 статті 85 Конституції України звільнити Терентьєва Юрія Олександровича з посади Голови Антимонопольного комітету  України за власним бажанням у зв'язку з поданою ним заявою.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

16:20:07

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Голова Антимонопольного комітету України  Юрій Олександрович Терентьєв. Будь ласка.

Шановні колеги, переходимо до виступів від депутатських фракцій і груп. Прошу записатися.

Народний депутат Шахов Сергій Володимирович, депутатська група "Довіра".

 

16:21:05

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, в нас є три питання і ми будемо голосувати за відставку голови Антимонопольного комітету.

Перше – це COVID. Треба розібратися, хто завозив маски, костюми, всі захисні матеріали. Цього ми не почули жодного разу.

По-друге, я неодноразово звертався про наружну електроенергію, яка коштує в три рази дорожче чим для використання в соціумі. Скажіть, будь ласка, чому там 90 копійок, а наружна – 2,62?

Третє. Скажіть, будь ласка, знову-таки по вугільній галузі. Чому сьогодні завозиться у нас вугілля з Африки, з Росії, Білорусії? І хто сьогодні контролює цей процес у вугільній галузі? Чому Антимонопольний комітет мовчав?

Група "Довіра" підтримує відставку голови Антимонопольного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович, фракція політичної партії "Голос".

 

16:22:25

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, у нас, звичайно, багато питань до Антимонопольного комітету. Тому що це саме та інституція, яка повинна руйнувати монополію. Саме та інституція, від якої залежить, за якими тарифами будуть сплачувати наші громадяни свої комунальні послуги, саме та інституція, від якої залежить, за якими цінами вони будуть заправляти свої авто, саме та інституція, від якої залежить, які ціни будуть в тому числі на продукти в наших крамничках.

Але тут питання не про Голову Антимонопольного комітету, а про інституцію – незалежний орган. Коли в нас у середу Голова Антимонопольного комітету, після, як ми чуємо, розмови з паном  Президентом пише заяву. Це те ж саме, що і є політична відповідальність і політичний тиск на нього. Коли на наступний день він відкликає свою заяву, а комітет все одно розглядає подання, це те ж саме, що ми говоримо про політичний тиск. Коли вже сьогодні він відкликає свою заяву про відкликання, то це показує, що точно в державному управлінні цієї країни йде щось не так.   

Ми як фракція "Голос" маємо багато запитань до антимонопольної політики, до формування законодавства, до розгляду публічних закупівель, до розгляду дуже великих резонансних справ по монополіям, які, на жаль, існують і  тільки збільшуються в нашій країні.

Але сьогоднішнє голосування  це не голосування по факту за Голову Антимонопольного комітету, це голосування про те, чи ми можемо дозволити далі Офісу Президента, деяким політикам впливати на незалежні органи. Якщо так, то подальші дії по  існуванню монополій, по завищенню тарифів, по завищенню цін  на продукти, будуть повністю в відповідальності цих політиків, і  вже наступного дня ви можете питати їх. Якщо ні, то ми не можемо підтримати цю відставку, незважаючи на таку кількість заяв про кликання і відкликання. А повинні розібратися спочатку, як і з Головою Національного банку, хто чинив тиск, з якої причини, за яких інтересів. І найголовніше, що ми повинні зробити для того, щоб нарешті у Україні нормально запрацював Антимонопольний комітет. Тільки за цих умов ми можемо підтримувати такі рішення.

Тому сьогодні  фракція "Голос" не буде голосувати за цю відставку  і закликає всіх колег знову ж таки дослухатись до причин. А причина  дуже проста – політичний тиск на незалежні органи і інституції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутати Кучеренку Олексію Юрійовичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання  "Батьківщина".

 

16:25:32

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую, пане Голово. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, ми з вами обрані народом України, нашими громадянами, тому, якщо давати оцінку роботі Антимонопольного комітету, зараз бажано було б вийти на вулицю що Києва, що Житомира, що Львова і запитати, а що ви, люди, думаєте стосовно боротьби з монополіями, які нас оточують. І, думаю, ми б почули саму фахову і саму таку реальну оцінку того, що думають люди, я думаю, нам треба, безумовно, спиратися на їх думку. Я як людина, яка давно опікується боротьбою з монополіям як у житлово-комунальній сфері, так і в енергетиці, можу сказати одне: абсолютно я не задоволений тим, що сьогодні відбувається, і оцінка моя незадовільна діяльності Антимонопольного комітету. Але тут мова навіть не про те.

Перше. Ми не розуміємо до сих пір, і, пане Голово, якби ви прояснили, пане Голово, пане Дмитро, якби ви нам прояснили, пане Дмитро, якби ви нам прояснили ситуацію, чи є заява про відкликання. Не чує. Дмитро Олександрович, проясніть ситуацію, чи є заява про відкликання, чи немає. Бо я не розумію цієї позиції, я тільки точно знаю одне: очолювати антимонопольний орган в такій країні, як Україна, має людина, вибачте, з яйцями, з жорсткою волею, яка розуміє, що це боротьба, що це війна. І вже це для мене особисто є незрозумілим це питання із заявами.

А тепер, друге, шановні друзі. Ситуація з незалежними органами регуляторними – це міф. Не можна бути і працювати в державі, і бути незалежним, це абсолютно неправильно сприймається. І тому наше з вами завдання не просто дати якусь міфічну незалежність цьому органу, не в цьому панацея, нам треба гарантувати, будь-якій особі або Терентьєву, якщо він лишиться на посаді, або іншій особі, і всім уповноваженим державним Антимонопольного комітету гарантії, що ні Президент України, ні депутати, ні уряд, ні олігархи не будуть вмішуватися в їх роботу, не буде здійснюватися тиск. І саме в цьому сьогодні  головне, принципове питання: чи Президент України дійсно зробив все можливе, щоб забезпечити роботу цього незалежного органу та інших регуляторів.

Саме тому, приймаючи ці рішення сьогодні стосовно кадрової політики, головне питання – які причини заяви Голови Антимонопольного комітету на своє звільнення, що за цим стоїть. Якщо ми не дамо відповідь на це питання, ми не зможемо прийняти фахове рішення.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

16:28:42

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович, даю вам інформацію. Станом на сьогодні в парламенті дійсною залишається лише перша заява про відставку.

Колтунович Олександр Сергійович.

 

16:29:01

КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую.

Шановна президія, шановні народні, шановні виборці і слухачі наші! На сьогоднішній день було б вкрай важливим заслухати Голову Антимонопольного комітету. І не просто голову, а його звіт. Звіт про діяльність його з 2015 року. Що це за період для нас? Це період, коли у нас відбулося найбільше зростання цін на деякі товари і послуги. Для прикладу. Ціна на газ за той період, коли був Голова Антимонопольного комітету, в 9,5 разів зросла, тариф на опалення – в 11,3 рази, холодна й гаряча вода в – 5,5-6 разів. Де був Антимонопольний комітет, і чому він не вплинув на природні монополії, які на сьогоднішній день існують в Україні?

Ще один дуже важливий момент і те, про що вже говорять безпосередньо ті працівники, які колись працювали в Антимонопольному комітеті. Що фактично на сьогоднішній день зруйнований інститут Антимонопольного комітету, тому він і не працює, вимиті найбільш фахові професійні кадри, і тому на сьогоднішній день фактично немає кому здійснювати реальну антимонопольну політику.

Ще один дуже важливий момент, який не був зроблений. Ми ж потребуємо модернізації антимонопольного законодавства України, нам необхідно впроваджувати кращу міжнародну практику щодо демонополізації та деолігархізації, подолання монополії і фактично розпорошення, розподілення тих монополій, які на сьогоднішній день є,   які зловживають.

Ну, і енергетичний комплекс, електроенергія, коли ми бачимо фактично повний цикл, коли виробництво електроенергії, або якщо це теплові електростанції, видобування шахт, виробництво електроенергії, обленерго і так далі – це повний цикл. І на сьогоднішній день ми  бачимо, що наслідком цього є зростання тарифів на електроенергію, зокрема, у промисловості, і в тому числі, це в подальшому відображається на інфляції.

А тепер щодо інфляції, і вже в обговоренні питання про Голову Національного банку багато хто розказував нам про те, що подивіться, нам вдалося подолати інфляцію. Так от, я вас з усією відповідальністю можу запевнити, що в країні має бути не інфляція, а дефляція, тобто фактичне зниження цін на товари і послуги.

Для прикладу: якщо знижується ціна імпортного газу втричі, логічно, що має знизитися і ціна на газ всередині країни. Дефляція має бути – правильно! Про яку інфляцію може бути мова і про номінальне зростання тарифів, наприклад, на комунальні послуги?

Точно так само з нафтопродуктами. Суттєво кратно зменшується ціна на нафтопродукти, і як наслідок на бензин і інші паливно-мастильні матеріали. Має бути не мінімальне збільшення і зростання цін, а суттєве зменшення. Ось чому мінімальна навіть інфляція є злочинною замість того, щоб була дефляція.

Будемо голосувати за відставку голови Антимонопольного комітету, але я повторюсь, потрібно нове антимонопольне законодавство щодо деолігархізації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Качура Олександр Анатолійович.

 

16:32:16

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Ви бачите, як тут Юрія Терентьєва немає в цій залі, так само у нас в країні немає Антимонопольного комітету. І це відчувають абсолютно всі українці в нашій державі.

Що відбувалося за останні часи і чому особисто я буду голосувати за відставку Терентьєва з цієї посади. Пам'ятаєте, коли в нас відбувалася пандемія коронавірусу, коли був пік, і спекулянти між собою змовлялися аптечні про те, що маски будуть коштувати по 2,5 тисячі гривень пачка при пенсії в країні 1700-1600 гривень?

В той момент Антимонопольний комітет приймав рішення щодо операторів телебачення і ІТ-компаній, вони також вважають, що у нас найбільша тоді проблема була щодо змови окремих ІТ-компаній.

В той момент, коли величезні торгові центри, супермаркети продукти харчування підвищували в момент COVID-19, вони займалися питаннями того, щоб компанії, які займаються будівництвом доріг саме отримали тендери ті, які необхідно, а не ті, які дійсно виграли ці тендери і позбавляли їх права здійснення господарської діяльності.

Питання тютюнових виробників – це окреме абсолютно питання, тому що за останній рік була встановлена Антимонопольним комітетом картельна змова меж величезними тютюновими компаніями, а це втрати майже 6,5 мільярда до бюджету. Ми питаємо, де соціальні гарантії, де пенсії, нам кредити треба з Міжнародного валютного фонду? От тут Антимонопольний комітет міг би лише за місяць, подавши в суд щодо тютюнових монополістів, визнавши картельну змову, дати до бюджету мінімум 8 мільярдів гривень.

Це робота Антимонопольного комітету? Це робота монопольного комітету. Тому що за часів Терентьєва Антимонопольний комітет перетворився в монопольний комітет, нам не потрібний такий керівник органу, який абсолютно є бездіяльним, який не може нічого зробити з монополістами, який не може нічого зробити з міжнародними корпораціями, які не сплачують жодних податків, тому що я подивився скільки ці компанії тютюнові сплачують. Одна з них, яка виводить більше мільярда доларів в рік, 200 тисяч гривень, так 200 тисяч гривень кав'ярня біля станції метро в рік і то більше сплачує.

Що відбувається? Що робив цей керівник? Де його звіт? Де він, де керівник Антимонопольного комітету? Чому він не з'явився зараз на засідання Верховної Ради? Тому з таку неповагу до парламентаризму, за сльози людей, які переплачували за товари першої необхідності, голосуємо зеленою кнопкою і до побачення, пан Терентьєв, якщо ви дивитесь нас зараз по телебаченню, тому що ви не змогли прийти до стін парламенту. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яценко Антон Володимирович.

 

16:35:27

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, я зараз висловлюю свою думку як народний депутат-мажоритарник і хочу сказати, з чим стикнувся я на окрузі – питання молока, коли молоко у селян скупляють дешевше, ніж вода, але антимонопольний, от у мене ціла папка документів, жодних кроків не робив, а, наприклад, в Черкаській області пан Терентьєв ставив своїх якихось незрозумілих знайомих, от жінку, з якою він чи навчався, то я не знаю, що він робив з нею, але вона працювала лише от по принципу "свій-чужий" і "обилечивание бізнеса".

Тому, на моє глибоке переконання, я от пам’ятаю, коли його призначали, він також не з’явився у Верховну Раду 5 років тому, хто пам’ятає зі старожилів тут, то і зараз він не прийшов також, тому що він впевнений, що в нього все буде добре і плювати він хотів на Верховну Раду, на український народ, на селян. Тому я закликаю всіх дати голоси за його відставку і це по кармі буде залік, як кажуть.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. 

Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. Шановні керівники фракцій!

Та ні, кажуть, що можемо. Я ж тільки "за". Всі прийшли бажаючі? Добре. Можемо голосувати?

Зараз, голосуємо. Обов'язково. Що, Несторе Івановичу, вас погано чутно? Підтримуєте пропозицію. Я дякую.

Відповідно до статті 85 Конституції України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний № 3784) про звільнення Терентьєва Юрія Олександровича з посади Голови Антимонопольного комітету України. Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:39:49

За-226

Рішення прийнято. (Шум у залі)  Постанова прийнята в цілому.  

У когось додалося сивого волосся.

По фракціях покажіть. (Шум у залі)

Скажу обов'язково.

"Слуга народу" – 183, "Опозиційна платформа – За життя" – 23, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "Партія "За майбутнє" – 6, "Голос" – 0, "Довіра" – 10, позафракційні – 4.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань організації освітнього процесу в сфері охорони здоров'я (реєстраційний номер 3671).

Необхідно включити це питання в порядок денний сесії. Прошу підтримати та проголосувати. Будь ласка, займіть свої місця. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:41:16

За-257

Рішення прийнято.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:41:37

За-227

Рішення прийнято.

Необхідно обговорення? Чи можемо… (Шум у залі)

А можна, щоб "ЄС" лише виступ – і ми проголосуємо? Немає заперечень?

Дві хвилини включіть "ЄС". Зінкевич Яна Вікторівна. Яна Вадимівна, вибачте.

 

16:41:56

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Прийняття проекту дозволить забезпечити покращення освітнього процесу у сфері охорони здоров'я шляхом реалізації права на надання медичної допомоги науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти, які відповідають кваліфікаційним характеристикам, та реалізації права на участь у наданні медичної допомоги лікарями-інтернами.

Цей законопроект є надзвичайно важливим і потребує невідкладного прийняття у зв'язку з епідемією коронавірусу та великою кількістю хворих серед медичного персоналу. Ми будемо підтримувати цей законопроект за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі готові голосувати?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу… Пропозиція комітету – за основу і в цілому, спочатку – за основу, а потім – в цілому. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань організації освітнього процесу в сфері охорони здоров'я (реєстраційний номер 3671).

Запросіть народних депутатів до зали. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:43:17

За-281

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону (реєстраційний номер 3671). Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:43:43

За-285

Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому.

Наступний законопроект – це 3668, проект Закону про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності. Нам необхідно включити це питання  в порядок денний сесії. Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:44:13

За-297

Рішення прийнято.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:44:34

За-249

Рішення прийнято.

Шановні колеги, без обговорення? Зінкевич? Давайте без обговорення цей закон. З мотивів.

Зінкевич з мотивів хвилину дайте, будь ласка.

 

16:44:50

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Шановні колеги, на жаль, даний законопроект ми будемо в даний момент утримуватись. Просимо його також доопрацювати і уже в подальшому будемо висловлювати йому підтримку. Законопроект в цілому достатньо хороший, але дійсно є багато зауважень ГНЕУ. І я бажаю авторам можливість доробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Його пропонується прийняти в першому читанні і між першим та другим доопрацювати.

Ставлю на голосування пропозицію… (Шум у залі) Ні, за основу. Комітет пропонує за основу.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону  про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності (реєстраційний номер 3668). Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:45:52

За-265

Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3664). Пропонується включити це питання в порядок денний сесії. Прошу підтримати на проголосувати.

 

16:46:20

За-268

Рішення прийнято.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:46:39

За-252

Рішення прийнято.

Готові голосувати?  (Шум у залі)

З мотивів. Всі з обговоренням? Запишіться, хто бажає виступити. Запишіться, нехай один виступить.

Лозинський, будете виступати? Василенко?  Леся Володимирівна.

 

16:47:16

ВАСИЛЕНКО Л.В.

Вітаю, колеги. Нарешті, уряд виправляє помилку, яку створив сам собі, об'єднавши два міністерства і дозволивши енергетиці рейдернути екологію. Ми  наслідки цього рейдерства спостерігаємо вже не один місяць. Всі ці пожежі безпрецедентні, які відбуваються на території України, в українських лісах, паводки, які знищують і зносять цілі населені пункти –  це результат браку екологічної політики в нашій державі. Ця помилка має бути виправлена. І нарешті вже створено Міністерство з екологічної політики. Але для того, щоб воно почало працювати, йому потрібні гроші. Потрібні гроші на екологічні програми, потрібні гроші для того, щоби була набрана команда і запрацювала штатка. Доти, поки це міністерство не буде працювати, ми будемо з вами і далі свідчити пагубні наслідки браку екологічної політики. І ми далі з вами будемо спостерігати те, як порушується базове право українців на екологічну безпеку, яке закріплене в Конституції Україні.

Фракція "Голос" буде підтримувати цей законопроект.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іонова Марія Миколаївна.

 

16:48:37

ІОНОВА М.М.

Я прошу передати слово Олексію Гончаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович.

 

16:48:46

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, ми з вами бачимо надтермінове питання, треба обов'язково в позачерговій сесії дуже терміново розглянути. А що ж це? А справа в тому, що те, що рік тому начудили "слуги народу" і Зеленський, коли взяли і об'єднали в одне міністерство Міністерство енергетики і Міністерство захисту довкілля. Цей дивний гібридний Франкенштейн проіснував якийсь час, всім стало зрозуміло, що це абсурд, так не може бути, і давайте, значить, виокремлювати. І ось тепер через рік нам терміново треба змінити державний бюджет, щоб там хоча би гроші з'явилися в цьому новому міністерстві. Чим ми взагалі займаємось? Який КПД цієї діяльності? Нащо ви знищували міністерство, яке тепер в таких муках ви його відтворюєте? А я вам хочу нагадати, що в цього є наслідки. За цей рік ми маємо те, що ми повністю втратили гроші на екологічні програми. Ви урізали їх на 96 відсотків. Ви припинили давати субвенцію на природоохоронні заходи місцевим громадам. А на що вони їх витрачали? На Західній Україні на боротьбу з паводками. На нашій півночі на боротьбу з лісовими пожежами. А потім ви кажете, Боже, Боже, в нас паводки. Боже, Боже, у нас лісові пожежі. А що ж ви думали, ви знищили екологічну галузь, знищили міністерство, а потім до вас дійшло. Те саме ви зробили всюди, ваші реформи: Генпрокуратуру на Офіс Генпрокурора, це на це. Десять разів змінили, ви можете скільки завгодно змінювати, але "Квартал 95" залишається "Кварталом 95". Как музыканты не садитесь, вы в музыканты не годитесь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкрум Альона Іванівна.

 

16:50:44

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, 29 серпня минулого року Президент підтримав рішення і надав його у Верховну Рада для того, щоб об'єднати різні міністерства, в тому числі Міністерство екології і Міністерство енергетики. Тоді опозиція говорила про те, що такі рішення не запрацюють, що це, по-перше, буде абсолютно конфлікт інтересів всередині такого міністерства. А, по-друге, що це не відповідає державним інтересам, коли одна політика стане заручником іншої.

Вже через 3 місяці лише сказали про те, що ці рішення не працюють і треба роз'єднувати і Міністерство економіки, і Міністерство сільського господарства, і Міністерство енергетики, і Міністерство екології. І тут уже цитуючи Зеленського, в січні Зеленський сказав, що ви знаєте, у нас було об'єднання деяких міністерств. На початку це було, мабуть, правильне рішення, тому що у нас професійний кадровий голод і невеликий бюджет, але тепер, мені здається,  час показав, що деякі міністерства повинні бути розділені.

Колеги, бюджет ви не зекономили, бюджет не змінився ні на гривню. Три місяці міністерства роз'єднували, і державна служба  від цього страждала. Тепер мінімум місяць ви витратите на те, щоб роз'єднувати заново міністерства і знову встановлювати нові зарплати, посади та фахові історії для державних службовців. Економії не відбулося, а кадровий голод відбувається лише через те, що у нас немає загальної стратегії розвитку країни. І через те, що ви прийняли у вересні Закон про перезавантаження влади, коли будь-якого фахового державного службовця можна звільнити за політично вмотивованою статтею просто так, через це відбувається кадровий голод. І для того, щоб вирішити цю проблему, треба мати стратегію врегулювання державної служби та державного управління, а не об'єднувати чи роз'єднувати конкретні міністерства.

Тому, будь ласка, займайтеся стратегічним баченням, не змінюйте свої стратегічні бачення кожні 3 місяці, зупиніть свавільні політичні звільнення державних службовців і гарантуйте людям професійну нормальну роботу на державній службі. І тоді, можливо, щось запрацює.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.

 

16:52:45

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний пане Голово.

Я хотів би повернутися в історію і нагадати, що наша партія була і фракція була проти об'єднання цих міністерств, як і Міністерства економіки, торгівлі, сільського господарства. На сьогоднішній день, дякувати Богу, ви дійшли того, що необхідно було їх роз'єднати. І зараз вносимо ми відповідні зміни до Державного бюджету щодо отримувачів цих коштів. Але ми хочемо вам наголосити на тому, що, будь ласка, будьте добрі, зверніть увагу і прислухайтесь до опозиції щодо того, що необхідно все ж роз'єднати Міністерство економіки торгівлі і окремо Міністерство агропромислового розвитку України. Тому що така важлива галузь, як сільське господарство, має мати окремого координатора тих процесів, які на сьогоднішній день відбуваються.

Ще один дуже важливий момент, що стосується Міністерства охорони природи і довкілля. На сьогоднішній день важливим є питання  екологічної політики і фінансування тих заходів, які будуть попереджувати ті наслідки, які маємо на сьогоднішній день, зокрема на Західній Україні. Тому наше прохання насамперед внести зміни до бюджету якраз з тих природоохоронних заходів, які будуть унеможливлювати подібні ситуації.

Я дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз Яценко Антон Володимирович, Шахов. І після цього переходимо до голосування. Два виступи залишилося.

 

16:54:11

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, от мені зараз Верховна Рада нагадує радянських комсомольців, які спочатку створили труднощі, а потім їх успішно  преодолевают. Свого часу, коли об'єднали два міністерства, фактично була разрушена вся система екології, а потім от зараз ми знову-таки їх розділяємо і виділяємо кошти. Але сьогодні у нас залишається нуль гривень нуль копійок абсолютно на всі екологічні програми, це 1270 так звана, 1500, субвенція територіям і так далі.

Тобто велике прохання до бюджетного комітету, ну, і наш Комітет навколишнього середовища дважди звертався, трижди звертався, щоб знову-таки поновити ці програми і нормально запрацювало міністерство, нормально запрацювала екологія. Земля у нас одна і природа у нас одна. Ми маємо це зрозуміти. Дуже прохання підтримати.

І дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.

 

16:55:13

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, депутатська група "Довіра", Луганщина. Шановні колеги, дійсно, сьогодні приходиться цитувати, і дуже сподобалися слова Антона Яценка, нашого колеги, що спочатку робимо проблеми, а потім їх вирішуємо. Давайте не будемо робити проблем, а одразу вирішувати всі питання, які стоять на порядку денному сьогодні в державі. Не треба латати діри. Спочатку призначають… всі міністерства об'єднали, а тепер роз'єднують.

Дійсно, це була пропозиція і наша, групи "Довіра", що повинно бути Міністерство енергетики, екології. Всі знають, що сьогодні екологічна катастрофа, техногенна катастрофа в нашій державі, треба вирішувати питання. Але люди не можуть працювати без заробітних плат, без фінансування, що сьогодні волонтери та громадські діячі повинні везти папір або треба везти олівці чи ручки. Треба дійсно підтримати і проголосувати, сьогодні, підтримати Міністерство екології і взагалі звернути увагу на  всі міністерства, які сьогодні не  працюють. Хто не працює, гнати метлою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ставлю на голосування... Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3664).

Будь ласка, займіть свої місця і підготуйтесь до голосування. Після цього ще в цілому. Запросіть народних депутатів до зали. Готові голосувати?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3664). Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:57:50

За-247

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Закону 3664. Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:58:16

За-238

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую.

Шановні колеги, наступне питання, передостаннє, якщо я не помиляюсь, порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо кандидатського резерву (реєстраційний номер 3491), це друге читання.

Скажіть, будь ласка, хтось буде наполягати на правках?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо кандидатського резерву (реєстраційний номер 3491). Прошу підтримати та проголосувати.

 

16:59:08

За-258

Рішення прийнято.

Наступне питання. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстраційний номер 3658 та 3658-1).

З процедури –  Шуфрич. Немає Шуфрича? Добре. Нестор Іванович, вас якась процедура… Можна не з трибуни, можна з місця.

 

16:59:51

ШУФРИЧ Н.І.

Шановний головуючий, шановні колеги! Під час цього голосування я хочу заявити про конфлікт інтересів у зв’язку з тим, що нашій родині належить частка в компанії, яка займається виробництвом альтернативної електроенергії.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, необхідне обговорення? Можемо голосувати? Можемо голосувати.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстраційний номер 3658).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

17:00:55

За-268

Рішення прийнято. 

Комітет звернувся з пропозицією скоротити наполовину строки подачі правок та пропозицій та підготовки законопроекту  до другого читання. Прошу підтримати та проголосувати.

 

17:01:21

За-222

На жаль, 222. Рішення не прийнято.  Дякую.

Позачергове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку