Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 32

Опубліковано 03. 07. 2020

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

Зал засідань Верховної Ради України

03 липня 2020 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

10:10:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації, шановні урядовці!

Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Шановні колеги, готові реєструватись? Готові? Прошу реєструватись.

10:11:44

У залі зареєстровано 240 народних депутатів України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, у засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески)

Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть доповідати, відповідати на запитання про ситуацію, яка склалася на Прикарпатті, та заходи Уряду України з ліквідації наслідків повені в цьому регіоні, про стан використання коштів на подолання пандемії COVID-19 та про практику вирішення кадрових питань, що належать до конституційних повноважень парламенту.

Шановні колеги, пропонується наступний порядок проведення "години запитань до Уряду". Відвести до 20 хвилин на виступ Прем'єр-міністра України з визначеної теми; на відповіді Прем'єр-міністра України та запитання від депутатських фракцій і груп відведено до 21 хвилини; на відповіді Прем'єр-міністра України та членів уряду на запитання від народних депутатів України відведено до 20 хвилин. Немає заперечень? Запитання – 1 хвилина, відповідь – до 2 хвилин. Немає заперечень? Не треба голосувати? Добре.

На трибуну для виступу запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.

10:13:39

ШМИГАЛЬ Д.А.

Доброго дня, шановний пане Голово, шановна президія, шановні народні депутати! Доброго дня, шановні українці! Сьогодні у нас з вами на порядку денному декілька вкрай важливих тем. Це питання фонду, використання коштів фонду на боротьбу з коронавірусом. Це координація всіх гілок влади для подолання наслідків стихійного лиха, яке відбувається в західних областях України. По тих питаннях, які стосуються життя і здоров'я людей, у нас з вами повинна бути об'єднана робота. Вона вже є. І українці мають бачити і розуміти, що їхнє майбутнє і їхня безпека для нас усіх понад усе.

Перше питання – звіт щодо використання фонду по боротьбі з коронавірусом. Прозорість і чесність у використанні цих коштів – це наших два голових пріоритети. У квітні цього року парламент за пропозицією нашого уряду підтримав антикризові зміни до Державного бюджету та підтримав створення фонду по боротьбі з коронавірусом. Це було правильне і оперативне рішення, яке відповідало потребам часу, а головне потребам українців на той момент. Фонд – це підтримка лікарів, це підтримка пенсіонерів, малого, середнього бізнесу в той час, коли держава має проявити і турботу, і подбати про своїх громадян. Ефективність і прозорість – це основні критерії використання коштів з фонду на боротьбу з COVID.

Перед тим, як створити фон по боротьбі, ми ставили ці пріоритети разом з вами, ми їх дотримуємося. На засіданнях уряду, буквально вчора, міністр фінансів звітував про використання коштів. Фактично на сьогоднішній день це завдання поставлено перед всіма міністерствами, які використовують кошти, давати українцям повністю звіт про виділені і використані кошти.

Розповім зараз більш детально про структури виплат по фонду.

Загалом на фонд виділено 64,7 мільярда гривень. З них 9 мільярдів гривень спрямовано до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття. З них 4,7 мільярда гривень – для виплати допомоги з часткового безробіття, 4,3 мільярда гривень – на допомогу з безробіття. Держава допомагає на сьогоднішній день більш ніж 500 тисячам безробітних. Це конкретні люди на конкретних підприємствах, від невеликих фабрик до заводів, до самозайнятих осіб. 3 мільярди гривень передбачено на заходи із запобігання поширенню коронавірусу. Із них 650 мільйонів гривень – лабораторним підрозділам Міністерства охорони здоров'я. Кількість тестів у нас на сьогоднішній день на рівні Чехії і Польщі – понад 20 тисяч. Є дні коли ми робимо біля 25 тисяч тестів щодня. Це серйозний кількісний показник. 2,3 мільярда гривень іде на закупівлю засобів індивідуального захисту для закладів охорони здоров'я, які надають стаціонарну екстрену медичну допомогу і відповідно рятують українців від коронавірусу.

Хоча це і не стосується коштів фонду по коронавірусу, але хочу додати, що уряд виділяє окремо 1,3 мільярда гривень на покращення екстреної медицини. Бо ті, хто сьогодні рятують життя українців, через постійне недофінансування потребували також нашої допомоги.

2,5 мільярда гривень передбачено на допомогу Фонду соціального страхування. 1,7 мільярда гривень – на надання грошової допомоги верствам населення, зокрема пенсіонерам, тим, хто потребує такої допомоги; 2,7 мільярда гривень – це додаткові виплати військовослужбовцям, поліцейським та іншим працівникам, які забезпечують життєдіяльність населення в період боротьби з коронавірусом. 100 мільйонів гривень передбачено для придбання апаратів штучної вентиляції легенів медичним закладам першої черги, які, власне, надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам із COVID-19. Хочу сказати, що по апаратам штучної вентиляції легенів, ми можемо збільшити їх кількість, наразі такої потреби немає і заповненість існуючих апаратів, їх більше 2 тисяч 300, на сьогоднішній день складає менше 7 відсотків.

52,5 мільйона гривень – це повернення коштів учасникам пробного ЗНО. Тут варто відзначити, що перші сесії тестувань відбулися, вони були організовані на високому рівні в плані безпеки наших дітей, проводилося тотальне тестування всіх вчителів, тестування учасників, виміри температури. Були діти, які через симптоми захворювання не були допущені до здачі ЗНО. Також було виявлено ряд викладачів і інспекторів, які також мали симптоми і мали підтверджене через ПЛР-тестування безсимптомне захворювання на коронавірус. Вони, звичайно, допущені до ЗНО не були.

Окрім цього попередньо схвалено розподіл ще 45,7 мільярда гривень. З них 35 мільярдів гривень спрямовують на ремонт і реконструкцію доріг. Нагадаю, що це рішення підтримали 331 народний депутат, тобто це виконання вимог, які нардепи предписали законодавством уряду. Я вже неодноразово наголошував, що будівництво доріг – це розігрів і стимулювання нашої економіки, що створює позитивний ефект в суміжних галузях, так званий ефект мультиплікатора, в тому числі по створенню додаткових і нових робочих місць, про які ми всі говорили і які ми обіцяли нашим українцям. І це підтверджено статистикою: більше 150 тисяч людей змогли знайти за цей період роботу і влаштуватися на роботу.

Коли ми ухвалювали бюджет надзвичайної ситуації, передбачали, що кошти з фонду зможуть спрямовуватися на стратегічні завдання – ремонт доріг, реалізацію проекту "Велике будівництво". Це зараз стратегічне завдання, яке особисто на контролі у Президента України, в уряду України практично на щоденному контролі.

Також 7,8 мільярда гривень виділені на доплати медикам і окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення в умовах COVID-19. Те, що ми з вами обіцяли з приводу 300 відсотків доплат медикам, виконується у повному обсязі. При цьому уряд розуміє, що доплати окремим категоріям медикам на період карантину – цього недостатньо. Тому з 1 вересня ми починаємо програму підвищення зарплат нашим медичним працівникам – від лікарів до молодших сестер. Це, звичайно, ще не ті суми, які мають отримувати медики в Україні, але це вже перший крок, який надзвичайно важливий і символічний для нашої медицини, для наших медиків, для нашого суспільства.

Крім того, з ковідівського фонду 2,9 мільярда підуть на закупівлю устаткування для приймальних відділень наших лікарень. Опорні заклади охорони здоров'я в госпітальних округах отримають вже в цьому році нові приймальні відділення, які будуть створені за самими сучасними стандартами, в одному стилі. І в усіх опорних закладах люди зможуть отримувати однакові медичні послуги при зверненні або при попаданні у приймальні відділення. Це частина тієї програми доступної та якісної медицини, яку ми реалізували, і ми хочемо, щоб вона була не тільки в містах-мільйонниках, а й в невеликих містечках, селах і по всій Україні.

Окремо зупинюсь на ситуації з повінню, що трапилась і ще не завершена в західних областях України. Одразу, коли стало зрозуміло масштаб і лихо, і втрати, які там відбуваються, і я, і Президент, за участю міністрів нашого уряду, особисто прибули на місце подій, оцінили наслідки стихії. В наступні дні, як і було обіцяно, уряд спрямував кошти на подолання наслідків повені. Першопочатково було виділено понад 754 мільйони гривень на відновлення відповідної інфраструктури, термінове відновлення, на видачу коштів, компенсацій людям в першу чергу, які цього потребували, і проведення комплексу превентивних заходів, аби не допустити повені у майбутньому. Так для Закарпатської облдержадміністрації виділено 30 мільйонів гривень, Івано-Франківської – 480 мільйонів гривень, Львівської – 10 мільйонів гривень, Чернівецької – 30 мільйонів гривень. Держава забезпечує допомогу сім'ям людей, що загинули, у розмірі 200 тисяч гривень; власникам житлових будинків, які повністю зруйновані, 300 тисяч гривень на сім'ю; сім'ям на капітальний ремонт – 50 тисяч гривень; на відшкодування втрат пошкоджених житлових будинків – 20 тисяч гривень.

Окремо Міністерству захисту довкілля і природних ресурсів було виділено 122 мільйони гривень для Державного агентства водних ресурсів та Державного агентства лісових ресурсів для відновлення дамб, берегоукріплення і пошкодженої інфраструктури, яка, власне, забезпечує безпеку від таких паводкових явищ.

Для Державної служби надзвичайних ситуацій виділено 41 мільйон гривень, для Національної гвардії – 22 мільйони гривень, для Національної поліції – 19 мільйонів гривень. Фактично це витрати на пальне для роботи цих служб, які задіюють спеціальну техніку, авіаційну техніку для доставки продуктів і допомоги гуманітарної в ті райони, які сьогодні відрізані від великого світу через наслідки повені.

Я вже наголошував, що понад 750 мільйонів гривень – це не остаточна сума, яку уряд спрямовує на відновлення інфраструктури регіонів. Ми отримали від наших відповідних органів попередні розрахунки, які говорять, що додатково для подолання наслідків стихії нам потрібні будуть близько 2 мільярдів гривень. Це попередні розрахунки, які отримані від обласних державних адміністрацій. І тут важливо говорити про наступне, що гроші треба виділяти людям, і дуже важливо простежити, як ці кошти будуть використані, тому що ми вже виділили більше 750 мільйонів гривень. Зараз через місцеві органи влади почнеться розподіл цих грошей між людьми, і тут дуже важливо розуміти відповідальність місцевої влади перед людьми. Тому що і парламент, і уряд свою роботу зробив оперативно, кошти виділені, важливо, щоб вони попали до кожної постраждалої родини.

Тут ще один момент – це ефективність вкладених коштів у відновлення інфраструктури. За останні 10-15 років держава витрачала мільярди, десятки мільярдів гривень на протипаводкову інфраструктуру, берегоукріплення, дамби. Але ми бачимо кожного року, що це питання постає знову і знову, ми бачимо неефективність використання цих коштів в минулі періоди. Президент поставив нам завдання зробити так, щоб ми не поверталися до цих проблем кожного року. Тому дуже важливо прослідкувати за цільовим використанням всіх коштів, які будуть виділені, власне, на протипаводкові заходи. Сподіваюсь, що до цього процесу долучаться і депутати-мажоритарники зі всіх регіонів, в тому числі які постраждали. Ми разом з міністрами точно будемо інспектувати, як ці кошти використовуються місцевою владою. І тут важливо, щоб потім ніхто не казав, що ми не попереджали, контроль буде доволі жорстким.

Основне останнє питання, яке вважаю за необхідне обговорити, це призначення нового виконуючого обов'язки міністра освіти та науки, щоб не було різночитань. Перше. У нас наразі не призначений міністр освіти і науки. На пана Сергія Шкарлета як на заступника міністра освіти і науки тимчасово покладено виконання обов'язків, це важливий момент.

Друге. Вважаю, що пана Шкарлета ми фактично призначили з можливістю проявити себе протягом наступних декількох місяців, і це своєрідний випробувальний термін. З такою позицією, до речі, погоджується і значна кількість народних депутатів.

Третє. Вчора, знаю, що Сергій Миколайович був на комітеті, де представляв своє бачення першочергових кроків на 2020 рік. І це дуже позитивний крок, адже людина в перший же тиждень роботи на своїй посаді уже працює з комітетом. Тепер треба ще показати вміння реалізовувати те, що написано. Так само вважаю важливим те, що презентація відбулася перед комітетом Верховної Ради, адже, як я вже казав, співпраця з парламентом – це пріоритет для кожного з міністрів. Крім того, таке спілкування – це можливість для пана виконуючого обов'язки міністра розвіяти міфи чи спекуляції, які відбуваються навколо його призначення.

Четверте. З приводу програми, яку представив пан Шкарлет, я особисто бачу там дуже багато позитивних речей. Особливо важливим є те, що в першочергових кроках виконуючого обов'язки міністра є великий блок, який стосується науки і інновацій. Бо інколи ми забуваємо, що Міністерство освіти і науки – це не тільки міністерство освіти, це ще й міністерство науки і це міністерство інновацій. І ми бачимо, що є хороші пропозиції щодо інструментів фінансування, щодо сприяння у створенні таких центрів наукових розробок в Україні, адже у нас в державі дуже важливо конкурувати не лише на стадії виробництва, але й на стадії розробок, на стадії наукових досліджень. У нас колосальний науковий потенціал, який необхідно розвивати.

Ще один важливий момент стосовно протидії вирубкам лісу. Тут важливо сказати наступне. Фактично ліс – це дамба для запобігання паводкам, затримання значної кількості та сили води, і за даними Держлісагентства в середньому кількість опадів, наприклад, в найбільш постраждалій Івано-Франківській області склала 2,8 мільярда метрів кубічних. Це вже пораховані показники за цей період, коли відбувалась повінь, коли відбувалося стихійне лихо. Ліс максимально міг поглинути близько 10 відсотків від тих опадів, які понаднормово випали в цих областях, зокрема на Івано-Франківщині. І відповідно ми бачимо зміни клімату, які призвели, власне, і до підняття рівня води.

Крім цього, стосовно показників. Ми бачимо зменшення незаконних вирубок, але, звичайно, боротьбу з цим явищем необхідно завершити. Запроваджено тотальне електронне чіпування деревини, запроваджені електронні аукціони. Це дає змогу на сьогоднішній день контролювати велику частину тої деревини, яка обробляється в Україні. Звичайно, є крадіжки, правоохоронні органи сьогодні працюють, ми бачимо статистику. На жаль, не усунено до кінця процеси крадіжки лісу, і тут важлива співпраця правоохоронних органів, місцевих органів влади, які стоять безпосередньо на контролі того, що відбувається на місцях.

І зі сторони уряду треба говорити про те, що і Верховною Радою, і урядом затверджені відповідні зміни до кодексів, відповідні програми щодо проведення національної інвентаризації лісів. Згідно із затвердженою з урядовим планом імплементацією Угоди про асоціацію до 31 жовтня 22-го року має бути затверджено і розпочато впровадження планів управління ризиками затоплення, укладеними на основі карт загроз і ризиків затоплення. Це надзвичайно важливий момент, який дасть нам можливість дійсно управляти ризиками таких повеней, які сталися, які ми бачили зараз, зокрема, в 5 областях Західної України. Наразі ведеться робота з визначення зон, вразливих до затоплення, для яких складатимуться карти загроз і ризиків затоплення.

Урядом опрацьовується питання щодо стратегії реформування галузі ведення лісового господарства, яка має забезпечити перехід на якісно нові стандарти управління. Уряд працює превентивно. Я вже казав про електронізацію і цифровізацію роботи в галузі деревообробки і лісозаготівлі.

Стосовно відновлення лісів, то всі суцільні зруби лісівники відновлюють. За весну цього року відтворено, за офіційними даними, 32,3 тисячі гектарів лісу. Співвідношення площі створення лісів за 10 років перевищила сьогодні площу суцільних вирубок. На жаль, я казав, що є незаконні вирубки, які також при інвентаризації лісів необхідно заоблікувати і мати розуміння, який об'єм загальних насаджень має відбуватися в Україні. Над цим ми зараз працюємо.

Стосовно інших питань готовий відповісти на ваші запитання.

Дякую за вашу увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

10:33:22

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, Денисе Анатолійовичу.

Шановні колеги, переходимо до запитань до Прем'єр-міністра від депутатських фракцій і груп. Прошу записатися на запитання.

Будь ласка, Козак Тарас Романович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".

Шуфрич Нестор Іванович. Будь ласка.

10:34:06

ШУФРИЧ Н.І.

У мене запитання до Прем'єр-міністра України. Сьогодні так сталося, що для українців закрили можливість в'їжджати в Європу із-за високого і стрімкого рівня розповсюдження коронавірусу в нашій країні. Скажіть, будь ласка, вас обирали в тому числі як кризового Прем'єра і уряд, який має подолати наслідки пандемії. Як так сталося, що ми на одному з останніх місць по рівню тестування? А вивчивши сьогодні звіт Міністерства фінансів, ми побачили, що із 64 мільярдів гривень на тестування було витрачено трохи більше 600 мільйонів. Звідки ми будемо знати, де у нас локально є хворі, якщо ми їх не тестуємо, ми їх не бачимо. А у мене таке враження, що ви і не хочете їх бачити.

Дякую за увагу.

10:35:18

ШМИГАЛЬ Д.А.

Стосовно ситуації з коронавірусом в Україні. Сьогодні другий день, коли кількість захворілих поступово зменшується, вона все ще висока, але співвідношення тих, хто захворів, і тих, хто одужав, доволі позитивна: понад 800 людей захворіло, понад 500 людей одужало, різниця – 300 активних хворих плюсом.

Але ситуація наступна. Попередні декілька тижнів ми спостерігали доволі значне для України збільшення в районі до 1 тисячі людей захворювало в день. Це, дійсно, було зростання, якого ми не мали. Таких було декілька антирекордів. При цьому кількість тестувань в Україні, я вже називав цю цифру сьогодні в своїй доповіді, перебільшує 20 тисяч в день. Є дні, коли ми робимо 25 тисяч тестувань. Ми робимо тестування двома методами – метод ПЛР і метод ІФА. Це два найбільш надійних способи визначити захворюваність. Це методика, яку визнала Європа з точки зору того, як ми працюємо в Україні по тестуваннях. І ми не відмовляємо в тестуваннях нікому. Всіх, хто звертається, всі отримують можливість протестуватись.

Крім цього, є категорії людей, це медичні працівники, це працівники поліції, які тестуються регулярно з певною періодичністю, тому що вони працюють з загрозою захворювання на коронавірус. На сьогоднішній день по кількості тестувань Україна вийшла, я вже також про це доповідав, на рівень Польщі і Чехії. Стосовно місця України, ми знаходимося на 35 місці в світі по кількості захворілих осіб і по кількості тестувань знаходимося на рівні з державами Східною Європи.

Абсолютно ще раз повторюю, всі люди, яким необхідно пройти тестування, всі отримують цю послугу, всі його проходять. І ми маємо сьогодні об'єктивні дані по захворюваності. Звичайно, завдання суспільства сьогодні – використовувати маски, дезінфекцію...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Задорожній Микола Миколайович, фракція політичної партії "Слуга народу".

10:37:30

ЗАДОРОЖНІЙ М.М.

Доброго дня, шановний пане Прем'єр-міністр. Микола Задорожній, 162 виборчий округ.

Питання перше. Хотів би подякувати уряду за швидку реакцію на ситуацію з повінню і з посухою. Українцям хочу сказати, що сьогодні бюджетний комітет підтримав Закон про виділення 2 мільярдів гривень в резервний фонд. За це варто подякувати.

І ще два питання. Перше. Чи знаєте ви, що Міністерство економіки з перевищенням своїх повноважень внесло певні зміни в статути компаній державних, і це може призвести до значних збитків державі? Вам відповідне звернення було направлено. Чи бачили його ви? Це перше питання.

І друге. Коли у Верховній Раді буде подання про перезавантаження Міністерства економіки?

Дякую.

10:38:30

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Ви не назвали, які конкретно підприємства, які зміни були внесені. Попрошу міністра економіки прокоментувати зараз це запитання, про що іде мова. Якщо є конкретні назви підприємств, прошу дати відповідь.

10:38:52

ПЕТРАШКО І.Р.

Дякую.

Ми отримали звернення також. І ми у встановленому порядку даємо відповіді. Там все було здійснено згідно законодавства. І ми дамо вам, шановний депутат, відповідь на ваше запитання. Ми знаємо, що ви дуже переймаєтеся цим підприємством давно.

Дякую.

ШМИГАЛЬ Д.А. Про яке підприємство мова іде?

ПЕТРАШКО І.Р. Про "Аграрний фонд".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, наступний народний депутат Бондар Михайло Леонтійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

10:39:14

БОНДАР М.Л.

Дякую.

Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, слово Княжицькому Миколі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький, будь ласка.

10:39:26

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний пане Прем'єре, у мене питання про не чужі для вас, як і для мене, Львівщину і Івано-Франківщину. В чому ви особисто вбачаєте такий ріст хворих на Львівщині, яка постійно є серед лідерів? Це недолугість міської влади, як стверджує голова профільного комітету, чи неспроможність центральної влади організувати все ж таки там тестування хоча би в інших областях, щоб люди не чекали, коли ці тести можна перевірити?

І друге питання стосується Франківщини і наслідків повені. Очевидно, ви розумієте, що кошти, виділені урядом, це копійки. На 11 кілометрів чи 17 доріг з 110 пошкоджених їх вистачить, а на мости взагалі не вистачить. Почали відновлювати деякі дороги. Деякі відновили, деякі ні. Дземброня і Бистрець далі відрізані від цивілізації, а ті, які відновили, зробили тимчасово. Чи не доцільніше перекинути ці кошти, які виділили на дороги, на те, щоб все ж таки зліквідувати наслідки повені і допомогти людям на Франківщині.

Дякую.

10:40:37

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за два актуальних питання.

Дійсно, в ряді областей спостерігається зростання захворілих на COVID. Поборений, ми здолали таку кризову ситуацію захворюваності у Чернівецькій області, Тернопільській області. На сьогоднішній день Львівська, Рівненська, Волинська області також є такими своєрідними антилідерами рейтингу. Є велике зростання захворюваності останніх два тижні у місті Львові конкретно. Велика кількість населення, очевидно, з послабленням карантинних заходів відбулось поширення вірусу. На сьогоднішній день ми бачимо дуже такий поступовий незначний спад. Сподіваюсь, що ті заходи, які вжиті, в тому числі і по кількості тестувань, і по тій комунікаційній політиці, по тих заходах адаптивного карантину, які сьогодні проведені на Львівщині, ми отримаємо вже найближчим часом покращення ситуації з захворілими у Львівській області.

Стосовно ситуації по Івано-Франківщині і тих областях, де відбулось стихійне лихо в минулі тижні. Воно, це стихійне лихо, на жаль, не завершено, продовжується ще. Є повноводні ріки, ще не зійшла вода по області. Я вже наголошував сьогодні, попередньо урядом було виділено, така авансова сума у розмірі 754 мільйони гривень. Ми розуміємо, що її недостатньо. Сьогодні, за попередніми розрахунками, я вже казав, є потреба ще в 2 мільярдах гривень для подолання цих наслідків і усунення тих пошкоджень, які спричинила стихія. Тому ми окремо будемо просити парламент підтримати зміни до Закону про бюджет в частині внесення додаткових 2 мільярдів в Резервний фонд, щоб можна було відремонтувати якісно дороги, дамби, мости, берегоукріплення, крім цього, навести лад і відшкодувати кошти людям, які втратили своє житло або…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, депутатська група "Партія "За майбутнє".

10:42:50

БАТЕНКО Т.І.

Антону Яценку прошу передати слово.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Яценко, будь ласка.

10:42:57

ЯЦЕНКО А.В.

Шановний пане Прем'єр-міністр, у мене до вас три питання.

Перше. Все ж таки дуже турбує людей повінь в Західній Україні, і хотілося б чітко зрозуміти, хто є головним розпорядником коштів цих.

Друге питання стосується Розпорядження №777, яке передбачає допомогу західним областям, але чомусь туди не потрапила Тернопільська область. І прохання дати відповідь, чому саме, і все ж таки щоб люди там також не були ображені.

І третє питання неодноразово ми піднімали в цій залі і безпосередньо спілкувалися з вами з приводу того, що в цьому році Національний парк "Софіївка" має подати заявку до ЮНЕСКО як кандидат до об'єктів ЮНЕСКО. І велике прохання все ж таки дофінансувати, тому що 15 мільйонів було виділено в цьому році, але там ще залишилось, я, з вашого дозволу, потім до вас підійду, щоб ми це питання вирішили, тому що, дійсно, зривається важливий міжнародний захід.

Дуже дякую вам.

10:44:04

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую.

Стосовно повені і Тернопільщини. Головними розпорядниками будуть місцеві органи влади. Я повторю ще раз, 754 мільйони першого траншу, який виділений з резервного фонду для подолання наслідків оперативно, був розподілений наступним чином: Закарпатській облдержадміністрації – 30 мільйонів гривень, Івано-Франківській облдержадміністрації – 480 мільйонів гривень, Львівській облдержадміністрації – 10 мільйонів гривень, Чернівецькій облдержадміністрації – 30 мільйонів гривень.

Далі. По міністерствах, по відповідних службах, Нацгвардія, Нацполіція, Державна служба з надзвичайний ситуацій (я скажу зараз) були виділені кошти на відшкодування пального. І відповідно Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів було виділено 122 мільйони гривень для Держводагентства і Держлісагентства. Коли голосувалася ця постанова, в той момент на Тернопільщині паводку ще не було, тому відповідно вона дійсно в цей перший транш Тернопільська область не попала.

Сьогодні ми маємо всі звернення від обласних державних адміністрацій, і Тернопільська область в тому числі дала свої розрахунки, щонайменше на 35 мільйонів гривень на Тернопільщині нанесено збитків паводком у декількох населених пунктів, є підтоплені домогосподарства. Обласна адміністрація чітко завершує обрахунок цих збитків, і вони, безумовно, будуть найближчим часом виділені з резервного фонду і передані Тернопільській області.

Стосовно Софіївки. Абсолютно підтримую, що такі діаманти, як Софіївський парк, мають бути внесені в історичну спадщину ЮНЕСКО і мають бути всесвітньою спадщиною, якою можуть милуватися туристи, і українці можуть пишатися тим, що у нас таке є. Тому робота, яка була розпочата, безумовно, буде підтримана і завершена урядом в тому числі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович.

10:46:14

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, фракція "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Кучеренку.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко Олексій Юрійович, будь ласка.

10:46:21

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, стосовно повені. Я мав честь працювати у 2008 році в уряді пані Тимошенко, яка була тоді Прем'єр-міністром, і ми знаємо, що таке ліквідовувати наслідки повені, яка тоді була, повірте мені, набагато потужнішою і нанесла набагато більше шкоди.

Тому в цій ситуації, пане Прем'єре, я маю конкретні абсолютно запитання. Те, що ви ліквідовуєте і боретеся з наслідками, це традиційно, на жаль, для України. Чи знаємо ми реально, чи хтось покараний за вирубку лісів? Ви знаєте, що основною причиною стала незаконна забудова заплав, чи розібралися ви з цією проблемою? Чи була реалізована програма відбудови гідротехнічних споруд, яка була започаткована нами ще 10 років тому? Чи з'явилися документи на будинки та на земельні ділянки?

І останнє. Для всього цього потрібні гроші. Вчергове наполягаю, НАК "Нафтогаз" не доплатив у бюджет 72 мільярди гривень. Поки ми не розберемося з цією чорною дірою української економіки, ми будемо латати…

10:47:33

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Я відповім так, як і ви задали питання. Я також мав честь працювати головою Івано-Франківської облдержадміністрації з серпня по січень цього року, з серпня минулого року. І дуже важливий момент. Прийнявши область, звичайно, там були проблеми з ліквідацією наслідків повеней, починаючи з 2008 року і завершуючи тими, які були минулі і позаминулі роки. Більше 600 об'єктів навіть не були розпочаті, більше 800 об'єктів не були завершені через ненадання фінансування за оцей період з 2008 року. Це тільки в одній Івано-Франківській області. Наслідки ми всі побачили в останні два тижні, коли дійсно випала понаднормова кількість опадів, і ті дамби, берегоукріплення, споруди спеціалізовані для захисту від паводків, вони просто не були зроблені, тому що мільярди коштів, які виділялися за попередні періоди державою, вони були або використані неефективно, або розкрадені. Це вже питання до правоохоронних органів.

Звичайно, ми будемо проводити розслідування за результатами паводків після того, як надамо допомогу людям і ліквідуємо наслідки. Необхідно буде розібратися і визначити, які були основні причини стосовно незаконних вирубок. Можете дати запит у правоохоронні органи, я впевнений, вам нададуть відповіді, яка кількість чиновників Держлісагентства, яка кількість злочинців, які незаконно вирубали ліс була притягнута. Мабуть, цього мало. Я погоджуюся з тим, що необхідно чітко вибудувати систему захисту лісів і чітко невідворотно карати тих, хто сьогодні займається, ще має таку наглість займатися сьогодні вирубкою карпатських лісів.

Тому сподіваюсь на спільну роботу з правоохоронними органами у цій галузі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Совсун Інна Романівна, фракція політичної партії "Голос".

10:49:40

СОВСУН І.Р.

Прошу передати слово Ярославу Рущишину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Рущишин, будь ласка.

Включіть, будь ласка. Рущишин, так.

10:49:59

РУЩИШИН Я.І.

Дякую-дякую. Фракція "Голос", Ярослав Рущишин, Львівщина.

Шановний пане достойнику, у мене два запитання до вас. Перше – з приводу сум, які ви назвали на Франківську область та й на інші. Мене вражає їхня кількість, цих грошей, які ви виділяєте, оскільки їх заледве, напевно, вистачить на одну дорогу з Ільців до Дземброні, це 5 кілометрів і шість мостів, і в який спосіб ви тоді будете пріоритезувати ці кошти, оскільки люди залишаються заручниками ситуації, і, напевно, не зможуть добиратися.

І друге питання – з приводу академічної моралі. Скажіть, будь ласка, що мені сказати студентам, наприклад, Католицького університету, які добилися звільнення свого викладача через плагіат? Таке вперше почалося в Україні. Я вважаю, що це академічна мораль має право на існування, коли ми ставимо на міністра людину, котра сама займалася крадіжками інтелектуальної власності.

10:51:07

ШМИГАЛЬ Д.А.

Значить, стосовно першої частини. Повторю вчергове, вже сьогодні в четвертий раз, перша сума, перший транш коштів в розмірі 754 мільйони гривень – це ті кошти, які були виділені оперативно для ліквідації невідкладних наслідків… невідкладної ліквідації наслідків, які спричинені були в перші, буквально в перші дні.

Також ці кошти будуть розподілятися між людьми, які постраждали. Тобто там є чотири зруйновані будівлі, де людям треба відшкодувати, і ми розписали по 300 тисяч гривень – це є будівлі, де значні руйнування і пошкодження, там також треба підтримати людей. Люди втратили майно, дехто втратив і гроші, одяг. Тому ця сума – це першочерговий транш, який надається на запит обласної державної адміністрації, в тому числі яка працює щодня з тими людьми.

В подальшому зараз обласні адміністрації рахують збитки, в тому числі, збитки людей. Є чітка кількість порахованих домогосподарств, руйнування інфраструктури. За попередніми оцінками загалом це ще плюс до цієї суми близько 2 мільярдів гривень, які необхідно буде виділити з резервного фонду на ліквідацію наслідків повені. Ще раз повторюю, наслідків, це ті руйнування, які спричинила, власне, повінь: відновлення мостів, відновлення ділянок доріг, які були пошкоджені, дамб. Окремо необхідно говорити про державну програму берегоукріплення, будівництва дамб і протипаводкових заходів. Це окреме питання, і тут Держводагентство має відповідні кошти на державну програму.

Стосовно другої частини вашого питання, ми проводимо відповідне розслідування, і про плагіат треба говорити тоді, коли є докази, а не тоді, коли є голослівні звинувачення. Давайте ми дочекаємося, і пан Шкарлет особисто ініціював ці речі, ми дочекаємося результатів, представимо і будемо тоді предметно вести розмову на цю тему.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Кучер Микола Іванович, депутатська група "Довіра".

10:53:13

КУЧЕР М.І.

Прошу слово передати Шахову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович, будь ласка.

10:53:18

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Перше питання. Мої колеги говорять, і Лариса Білозір, і Микола Люшняк, знову-таки, за Тернопільщину та за Вінниччину, по повені не було розподілу грошей саме на ці області, їх теж підтопило, і треба щось зробити. Тому, будь ласка, зверніть на це увагу.

Друге питання. Це є хронічна хвороба в державі – шахтарі вугільної галузі, зарплати шахтарям і енергетична безпека нашої держави. Ви знаєте, що 4 дні шахтарі бастували під Офісом Президента, і знаю, що ви дали наказ все ж таки виплатити заробітні плати. Але коли закінчиться ця вакханалія з вугільною галуззю? Коли ми будемо знати, що робиться на шахтах, на тих територіях Луганської, Донецької області? Коли ми будемо знати, що шахтарі все ж таки повернуться в нашу державу, і держава не буде закуповувати вугілля з Африки, Білорусії і Росії, ми не будемо закуповувати все ж таки електроенергію з Російської Федерації, а будемо використовувати українську?

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

10:54:31

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую.

Стосовно Тернопільщини та інших областей. Як тільки будуть надані заявки від обласних державних адміністрацій на відшкодування наслідків з чіткими обрахунками, кошти з резервного фонду держави, безумовно, будуть виділені.

По Тернопільщині я вже називав. Є обрахована орієнтовна сума збитків, і вже звернення від голови Тернопільської облдержадміністрації. Тому уряд на найближчих засіданнях виділить додаткові кошти у тому числі для Тернопільської області.

По Вінниччині звернення на даний момент не надходило. Розберемося, подивимося, які наслідки, чи зачепила повінь Вінниччину в тих кількостях, які будуть вимагати втручання і допомоги державного бюджету. Треба не забувати, є також регіональні комісії з техногенної екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, є місцеві бюджети, можливо, там хватає свого ресурсу, ми розберемося.

Стосовно заробітних плат шахтарів і загалом ситуації у вугільній галузі. Уряд надзвичайно стурбований цією ситуацією, це питання на щоденному фактично контролі. Виконувач обов'язків міністра енергетики особисто брала участь в засіданні комітету виїзного на одній з державних теплоелектростанцій, спілкується з шахтарськими профспілками, з шахтарями безпосередньо. І тут дуже важливий момент, що ми несемо спільну відповідальність за ситуацію у вугільній галузі, в тому числі на державних шахтах. І треба сказати, що на 6 місяців вугледобувними підприємствами на виплату зарплати і погашення заборгованості уряд спрямував загалом 3,5 мільярда гривень. На сьогоднішній день є ситуація, коли… це один з перших періодів, коли держава не має заборгованості перед вугільниками, що дуже важливо, і вугільники це теж знають і розуміють. Питання роботи підприємств, і уряд прийняв постанову, яка фактично зобов'язує державні ТЕСи і ТЕЦи купувати вугілля з українських шахт, державні підприємства…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги народні депутати, переходимо до запитань Прем’єр-міністру та членам уряду від народних депутатів. Прошу записатися на запитання.

Будь ласка, Папієв Михайло Миколайович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".

10:57:19

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Прошу передати слово народному депутату Шуфричу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович, будь ласка.

10:57:28

ШУФРИЧ Н.І.

У мене запитання до новопризначеного міністра інформаційної політики. Пане Ткаченко, пане Ткаченко, прошу уваги! Пане Олександре, ви декларували, коли були головою комітету, що, якщо треба обирати між регулятором та свободою слова, ви будете відстоювати принцип саме свободи слова.

Я прошу вас оцінити ситуацію, яка сталася зараз на каналі "UA:Перший" в питанні щодо спроби зупинити мовлення і надання контенту, і звільнення журналістського колективу програми "Доброго ранку, Країно!" Сьогодні в умовах, коли колектив сам забезпечує фінансування, в умовах, коли ми боремося за збереження кожного робочого місця і ефективного використання бюджетних коштів, витрачати кошти на новий контент і звільняти журналістів це є грубим порушенням принципів свободи слова...

10:58:43

ТКАЧЕНКО О.В.

Дякую, пане Шуфрич.

Хочу нагадати, що саме Верховна Рада відповідальна за виділення коштів суспільному мовнику. Через те, що Верховна Рада не видала достатньо коштів суспільному мовнику, відбуваються певні процеси на "UA:Першому".

Нагадаю також, що суспільному мовнику не може втручатися держава ні в особі депутатів, ні в особі Міністерства інформаційної, вірніше, культури, інформаційної політики.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вельмишановні колеги, можливо, якщо ми задаємо питання в тому числі і міністрам, ми запросимо Прем’єр-міністра зайняти своє місце в ложі уряду, щоб він не був за трибуною, і продовжимо.

Я надаю слово народному депутату Прощуку Едуарду Петровичу, фракція політичної партії "Слуга народу", будь ласка.

10:59:24

ПРОЩУК Е.П.

Едуард Прощук, 85 округ, Прикарпаття. Шановний Денис Анатолійович, я хочу вам подякувати, що ви, перш за все, прибули під час повені на моє рідне Прикарпаття і на власні очі могли оцінити масштаби цієї великої біди, яку принесла повінь на Прикарпаття зокрема. У мене запитання, яке стосується подолання завданої паводками шкоди. А саме, який алгоритм виплат компенсацій постраждалим від паводків? Та основне, що цікавить людей, коли, власне, вони можуть отримати компенсації?

А також прошу вас звернути увагу на те, що нещодавно ми прийняли рішення, зокрема уряд, про створення нового Міністерства захисту довкілля, і певні бюрократичні процеси зараз унеможливлюють отримання фінансових ресурсів, про які ви згадували, зокрема, центральним органам влади, які підпорядковані міністерству, водному агентству також.

Тому прохання дати доручення Міністерству фінансів швидше ці процеси… прискорити їх, зокрема.

11:00:33

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую, Едуард Петрович.

Стосовно виділення коштів і алгоритму їх розподілу я вже казав. По-перше, сьогодні кошти мають бути на казначейських рахунках облдержадміністрацій. Облдержадміністрації знають, знають алгоритм, як використовувати, є вже досвід попередніх розподілів коштів. Розподіл коштів, я сьогодні озвучував, 200 тисяч сім'ї кожного загиблого від повені, на даний момент таких осіб є три підтверджених. Одна особа вважається пропалою безвісті. 300 тисяч гривень це відшкодування сім'ї, яка втратила повністю житловий будинок. На даний момент таких житлових будинків повністю зруйнованих є чотири на Івано-Франківщині. 50 тисяч гривень – це сума коштів, яка відшкодовується на капітальний ремонт при значних руйнуваннях будівель. Також зараз обраховують кількість таких домогосподарств. І є відповідна сума на відшкодування на так званий поточний ремонт і відшкодування втрат домогосподарств від повені, це втрачені городи, втрачені господарські споруди і так далі. Тобто всі ці речі прописані. Обласні адміністрації чітко знають і розуміють, як дотримуватись цього алгоритму. Кошти, ось цей авансовий платіж, про який ми говорили, зокрема 480 мільйонів, перший транш, для Івано-Франківщини виділений. Решта коштів за потреби за поданням обласної державної адміністрації негайно урядом буде перераховано на рахунки казначейства в обласну державну адміністрацію. Далі обласна адміністрація розподіляє це між відповідними громадами. Там, де є ОТГ, це буде ОТГ, там, де є поки що управління через районні адміністрації, розподіл коштів буде іти через районні державні адміністрації. Тому алгоритм зрозумілий, і він прописаний.

Дякую. Дякую за ваше питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Поляков Антон Едуардович, депутатська група партія "За майбутнє".

11:02:48

ПОЛЯКОВ А.Е.

Шановний Денис Анатолійович, я вам передаю вітання з Чернігівщини, з торфобрикетного заводу зі Смолина. Це торфобрикет, який випускається, та незважаючи на незаконно призначеного директора "Чернігівторф", незважаючи на те, що Міненерго хоче розпиляти на металобрухт цей завод і розпродати землі багатющі на торф.

Я прошу вас навести порядок у цій галузі та передати це підприємство у комунальну власність Гончарівської ОТГ. Також ці питання є і на Волині. Також до вас звертаються освітяни Чернігівщини щодо створення порядку навчання недистанційного учнів у школах не тільки сільських, а й міських, адже порушується їх конституційне право до доступу до навчання. Не у всіх учнів є комп'ютери, є Інтернет. І освіта буде страждати, не всі учні хочуть роботи такі, як вкладати тротуарну плитку, тощо, а хочуть...

11:04:01

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую.

Стосовно відповіді на першу частину питання. Візьмемо до уваги і на ваше звернення підготуємо і надамо відповідь стосовно ситуації з торфом. Загалом на таких підприємствах, як "Укрторф", "Укрбурштин", звичайно ж, наводимо порядок зараз і будемо... Дякую. Прийнято звернення разом з шматком торфу.

Дальше. Стосовно освітнього процесу восени. Весь світ готується до другої або третьої хвилі коронавірусу, тому дуже важливо мати змогу в умовах пандемії, яка не припинилася, яка продовжується і наростає в світі, розуміти, що ми маємо змогу навчати наших дітей незалежно від ситуації з епідемією і пандемією світовою. Тому можливість дистанційного навчання ми передбачаємо і працюємо над тим, щоб вона була більш якісною, повноцінною і давала змогу дітям у разі загрози епідемії проходити навчання дистанційно. Але це лише змога. Звичайно, ніхто не відміняє і не збирається відміняти класичного, традиційного освітнього процесу. Це пріоритет. Ми також над цим працюємо. І в умовах помірного розвитку, скажемо, епідемії в Україні, звичайно, освітній процес буде розпочатий з дотриманням, скажемо, елементів захисту дітей, вчителів. Тобто це знову ж таки тих простих три речі, про які ми говоримо, режим масочний, дистанційний, дезінфекція. Над цими речами Міністерство освіти, освітяни зараз працюють.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Рущишин Ярослав Іванович, фракція політичної партії "Голос".