ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

16 червня 2020 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:05:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Добрий день, шановні представники засобів масової інформації!

Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтеся до реєстрації.

Будь ласка, підготуйтеся до реєстрації.

Готові реєструватися, шановні колеги?

Готові? Прошу реєструватись.

 

10:08:13

В залі зареєстровано 296 народних депутатів України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, у нас сьогодні є аж чотири іменинники. Це Ольга Валентинівна Бєлькова, Юлія Миколаївна Гришина, Андрій Володимирович Іванчук і Кальцев Володимир Федорович. (Оплески) Я вам бажаю успіхів, здоров'я, наснаги та нових досягнень! Ще раз – зі святом!

Шановні колеги, на Погоджувальній раді від всіх депутатських фракцій та груп була пропозиція, щоб цього тижня ми також продовжили той режим роботи, який був на минулому. Тобто ми працюємо у вівторок та четвер до 12-ої. З 12-ої до 12:30 перерва. Далі до третьої години ми продовжуємо наше ранкове засідання. Якщо без перерви, я тільки – за. Якщо ми говоримо про п'ятницю, то замість "Різного" півгодини залишається на "Різне" і півгодини на зачитування запитів. А далі працюємо в звичайному режимі. І це в кінці нашого засідання. Немає заперечень?

Ставлю вищезазначену пропозицію на голосування. Прошу підготуватись до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:10:26

За-294

Рішення прийнято.

Шановні колеги, надійшла заява від двох депутатських фракцій про перерву із заміною на виступ.

Іонова Марія Миколаївна.

 

10:10:53

ІОНОВА М.М.

Шановні колеги! Шановні українці! Ви знаєте, темні часи наступають завжди дуже непомітно. Громадяни вони зайняті своїми повсякденними клопотами, а то й елементарним виживанням, закривають очі на все більш такі кричущі злочини влади, тим самим розв'язуючи їм руки. Крок за кроком ми невдовзі опинимося там, звідки чи недавно ми мали щастя вибратись. Пам'ятаємо всі часи Януковича. І в ті часи було не просто важко жити, було важко дихати.

І ви знаєте, я думала, що все ж таки мій останній раз, коли я зупиняла автозак з побитими людьми, був у 2014 році. Так ні! І все це відбувається за вашої теж мовчазною згоди, тому що ви також закриваєте очі, коли під ДБР б'ють... коли дебеерівці б'ють депутатів, тоді коли зараз "Беркут" б'є в підвірках суду людей, це є... Наприклад, побили в справі Стерненка дівчину Стерненка, і це є Олександр Кіряков, який є аспірант історичного факультету, і він учасник бойових дій. І ми, здавалось би, уже не могли побачити таких страшних картин, але ми помилялися. Реванш відбувається у всіх у нас на очах. І те, що стосується справи Стерненка Сергія, не витримує жодної критики, тому що у справі йдеться прямо про самозахист. Це є про права людини, про те, як громадянин може захистити сам себе в суді. І я хотіла би сказати, що Сергія хочуть кинути за грати тільки за те, що він рятував собі життя. І я дуже вдячна колегам із фракції "Голос", із "Європейської солідарності" те, що вчора ми, дійсно, всі були разом.

Друге. Наступ на демократію все ж таки відбувається зараз найбільше в судах. І те, що відбувається в суді, розгортається на наших очах в апеляційному суді у справі Януковича, також факт сам цього суду, це просто яскраве свідчення реваншу сил антимайдану. Цей апеляційний розгляд, він  відбувається тоді, коли Андрій Портнов нарешті зміг відновити контроль над українськими судами. І треба розуміти, що мабуть не за сприяння пана Зеленського, це було б мабуть неможливо, тому що і ДБР керує адвокат Януковича. Вибіркове правосуддя, про політичні переслідування стають нормою вашого життя. Ви знаєте, що коли в європейських країнах переслідують лідера опозиції. Ви розумієте, що у наших західних партнерів очі вже лізуть на лоб від того, що відбувається в Україні? Реакція заходу на політичні саме репресії може бути досить жорсткою для України. Ні США, ні НАТО вони не будуть підтримувати авторитарні режими. І якщо влада Зеленського вона не припинить отакий не обґрунтований тиск на судову гілку влади, на лідера опозиції, Україна може втратити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп з внесенням пропозицій, оголошень, заяв і повідомлень. Прошу записатися представників депутатських фракцій та груп на виступи.

Южаніна Ніна Петрівна.

Андрій Володимирович Парубій.

 

10:15:01

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні українці, нам сьогодні дуже важливо усвідомити, що стратегічна мета Кремля не змінилася. В їхньому розумінні Україна має право існувати, але без української суті.

Виключно як частина "русского мира", який керується з Кремля. Для цього першочерговим завданням є знівелювати, знищити історичне значення Революції Гідності, очорнити і дискредитувати героїв Майдану, добровольців, героїв АТО, зрештою усіх державників. І вже рік ми усі спостерігаємо покрокову реалізацію цього сценарію. Він втілюється паралельно з розвалом держави в усіх сферах. Зараз влада взялась за найголовнішу частину кремлівського плану – змінити парадигму суспільного сприйняття. Вони хочуть переконати суспільство, що Майдан – це державний переворот. Що українізація та декомунізація – це порушення демократичних стандартів. Що захист своєї Батьківщини – це злочин. Триває наступ на українську мову, на український інформаційний простір, намагаються зірвати ЗНО. Ось чому влада Зеленського, не криючись, почала переслідувати найбільш активних. І справа Федини, справа Звіробій, Чорновол, Антоненка, Кузьменка, В'ятровича, Стерненка попри їх відмінність –  насправді ланки  одного ланцюга.  І якщо ми цей український антиреванш не зупинимо, вироки будуть винесені  усім. І вчорашні події під судом – це яскраво продемонстрували, на який ми стали шлях і до чого іде українська держава. І очевидно, що головною мишенью для Кремля і Зеленського є п'ятий Президент України Петро Порошенко. Оскільки жодна з звинувачень, про які трубили всі московські медіа, не підтвердилось, їм потрібно сфабрикувати будь-яку резонансну справу. Цим займається Венедиктова та інші каральні органи.  Чи можемо ми запобігти цьому кремлівському сценарію? Чи можемо ми протидіяти? Чи можемо ми зупинити реванш, захистити своїх побратимів, врятувати Україну? Так. І шлях до цієї мети є один – це загальне об'єднання, об'єднання всього українського табору, об'єднання  усіх українських сил. І до цього усіх закликає "Європейська солідарність". Бо це наша земля і наша країна.  Ми зобов'язані її захистити.

Реванш не пройде. Зеленський має піти.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кицак Богдан Вікторович.

 

10:18:09

КИЦАК Б.В.

Прошу передати слово Завітневичу Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завітневич Олександр Михайлович.

 

10:18:22

ЗАВІТНЕВИЧ О.М.

Шановні колеги! Шановні українці! Дозвольте привернути вашу увагу до історичної події на шляху інтеграції нашої країни до Організації Північноатлантичного договору.

1 листопада 2019 року  Україна  звернулася до НАТО з проханням перейти на новий рівень співробітництва і надати їй статус учасника Програми  розширених можливостей. Ця Програма насамперед передбачає розширення практичної операційної  взаємодії. Надає доступ до розширеного діалогу в сфері розвідки. А також дозволяє громадянам країн-партнерів обіймати посади в штаб-квартирі НАТО або в командній структурі альянсу.

Цей статус є частиною партнерської ініціативи НАТО щодо взаємодії. Метою є підтримка і поглиблення співпраці між союзниками і партнерами, які внесли значний вклад в операції та місії під проводом НАТО. Як партнер НАТО Україна надала війська для операції союзників, в тому числі в Афганістані і Косово. А також для сил реагування і навчання НАТО. Союзники високо оцінили наш внесок, який демонструє прихильність України Євроатлантичній безпеці. І у п'ятницю 12 червня Північноатлантична рада визнала Україну членом Програми розширених можливостей НАТО (EOP).

Україна зараз є одним із шести партнерів розширених можливостей разом з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією. Кожен з партнерів має індивідуальні відносини  з НАТО, засновані на секторах, що становлять взаємний інтерес. Як партнер розширених можливостей, Україна отримає розширений доступ до програми навчань із взаємосумісності, а також ширший обмін інформацією. Союзники по НАТО продовжують заохочувати і підтримувати нашу країну в її зусиллях із проведенням реформ, в тому числі у сфері безпеки і оборони, цивільного контролю і демократичного нагляду, а також у боротьбі з корупцією.

Ще одним підтвердженням нашого прогресу у реформуванні сфери безпеки і оборони, і послідовної підтримки наших міжнародних партнерів стало прийняття у четвер 11 червня Конгресом Сполучених Штатів Америки рішення про затвердження пакету безпекової допомоги Україні на 2020 фінансовий рік у розмірі 250 мільйонів доларів за програмою "Ініціатива безпекової допомоги Україні". Зазначені кошти будуть спрямовані на додаткове навчання, обладнання та консультації для посилення спроможності нашої держави більш ефективно протистояти російській агресії.

Дякую і Слава Україні!

 

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондар Віктор Васильович, депутатська група партії "За майбутнє".

 

10:21:38

БОНДАР В.В.

Дорогі друзі, шановні колеги, я хочу вам сказати, що наша країна, напевно, одна з самих найщедріших країн у світі. ми роздаємо кошти всім, кому попало, і притому із задоволенням це роблять всі останні 6 років всі представники минулої і діючої влади. Дивлюся на Меморандум, який підписала сьогодні діюча влада, діючий уряд з МВФ, там знову ми повністю щедро віддаємо належне, що будуть іноземці у наглядових радах, що іноземці будуть визначати, яких суддів призначати по країні, і, саме головне, що ми щедро оплачуємо їхню роботу і нічого не робимо для того, щоб щось з цим поміняти.

Я хочу вам навести факти деякі, просто щоб ви розуміли про які суми іде мова. Ось лист керівника Служби безпеки України Баканова на Шмигаля Прем'єр-міністра України. Він прямо розказує, що за останніх два роки Фонд заробітної плати керівництва "Укрзалізниці" збільшився на 22 мільярди гривень. Левова частка коштів цих це пішло на керівництво української залізниці. А, по суті, керівники і представники іноземні в Наглядовій раді кожен за два роки отримав по 50 мільйонів гривень. Вдумайтесь, що я говорю! І таких наглядових рад нам нав'язали, іноземці, міжнародні валютні фонди і так далі, по всіх державних банках, по всіх державних підприємствах, по всіх великих стратегічних підприємствах. А це суми за рік – мільярд гривень мінімум, ми видаємо просто на утримання цих всевдоконсультантів-іноземців. Покажіть мені, у нас щось помінялося у банківському секторі? Стали дешеві кредити, іпотека, ми можемо роздати гроші людям на придбання житла, ми є, бачимо свідками, ми є свідками і бачимо, що роздаються потужні промислові кредитні програми. Ні! То для чого нам тоді консультанти.

Покажіть мені роль і яку користь принесли ці іноземні наші, так звані, консультанти для "Укрзалізниці", "Нафтогазу України ", "Енергоатому", державних великих банків. Да ніякої! І в той же час щедро роздаємо мільярди гривень. В той же час, якщо почитати цю довідку, то капітальні видатки в "Укрзалізниці" за 2018 рік впали на 32 відсотки, план виконання цих капітальних видатків – 67 відсотків.

2019 рік – 58,6. Це Баканов пише Шмигалю. Це значить, що "Укрзалізниця" абсолютно не оновлюється, немає програм розвитку, немає програм закупівлі нових матеріалів, обладнання, систем безпеки, локомотивів, вагонів, кабельної продукції, путійне господарство не ремонтується, а мільярди роздаємо на утримання цих пасажирів.

Тому пропозиція: уряду, все ж таки включайте мозги і наводьте з цим порядки. Ми неодноразово про це говоримо, ви ж зовсім не реагуєте. Вам же СБУ про це пише, то хоч відреагуйте на них.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кулініч Олег Іванович, депутатська група "Довіра".

 

10:24:53

КУЛІНІЧ О.І.

Шановний пане голово, шановні колеги, шановні виборці!

На минулому тижні Міжнародний валютний фонд підтвердив виділення Україні 5 мільярдів доларів фінансової допомоги, з яких 2,1 вже надійшли в державу. Зрозуміло, що   цих коштів явно замало, враховуючи ситуацію, в якій знаходиться країна, це і світова економічна криза, це і ситуація з пандемією коронавірусу. Але в любому випадку ці кошти надзвичайно важливі, тому що вони дозволять зберегти стабільний курс та підтримати економіку держави.

В той же час людей в округах дуже хвилює питання: які умови на себе взяла Україна для отримання цієї допомоги, і як уряд буде їх виконувати, а саме, чи буде скорочення освітньої мережі і в який спосіб. Людей турбує питання тарифів, чи буде їх збільшення. Людей турбує питання пенсійного віку, чи буде його перегляд. Також людей дуже хвилює питання продовження медичної реформи, яка була запозичена із зарубіжного досвіду, абсолютно без врахування місцевої специфіки. Умови надання траншу повинні бути оприлюднені Кабінетом Міністрів разом з чітким планом їх виконання, адже кредитні ресурси – це все дуже добре, але в любому випадку їх треба рано чи пізно віддавати, а для цього дуже важливо працююча економіка в державі, робочі місця, збалансовані податки.

А що ми маємо на сьогодні? Промислове виробництво в Україні, якщо ми беремо квітень 20-го року, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року упало на 16,2 відсотки, в умовах карантину велика кількість підприємств просто не працювала. Найбільший удар прийшовся по малому і середньому бізнесу, чверть підприємств втратила до 40 відсотків доходів. Більше половина підприємств взагалі не упевнені чи зможуть вони утримати людей на роботі, чи зможуть вони виплачувати їм заробітну плату. На жаль, ми так і не побачили від уряду ефективної стратегії виходу країни із кризи, навіть програма дій була відправлена Верховною Радою на доопрацювання. Спочатку 20-го року недонадходження податків і зборів становлять близько одного мільярда гривень відносно запланованих. Тому, в будь-якому випадку Кабмін повинен мати чіткий пан виходу країни з економічної кризи. Тому ми б хотіли почути від уряду найближчим часом: які заходи будуть прийматися з цього приводу, як буде працювати економіка, як буде коригуватися стан справ в податковій системі, що дуже важливо. Повинен бути чіткий баланс між бюджетними надходженнями та можливостями бізнесу у цих складних умовах. Ми переконані, що збільшувати бюджетні надходження треба не за рахунок збільшення податкового навантаження, а за рахунок виведення економіки з тіні – це самий ефективний шлях для цього.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бойко Юрій Анатолійович.

 

10:27:56

БОЙКО Ю.А.

Шановний пане спікер! Шановні народні депутати! Аналіз  пленарного тижня цього і попередніх показує, що правляча більшість абсолютно  далека від тих реальних потреб громадян України, що їх турбують. У нас вже рік працює новий Президент України, майже рік існує цей склад парламенту. Що, як-то кажуть, в сухому остатку після річної діяльності? Головна передвиборча обіцянка – досягнення миру на Донбасі, припинення військового конфлікту – залишилась на папері: продовжується війна, продовжують вбивати людей. Немає політичної волі, немає рішучості зробити кроки для того, щоб виконати цю обіцянку і задовольнити прагнення всіх людей країни до миру.

Минулого тижня ми були свідками  абсолютної ганебної події, коли були підписані умови отримання нового траншу від Міжнародного валютного фонду з втратою частини державності нашої країни. Минулого тижня ми були свідками децентралізації авторства Кабінету Міністрів, яка більше нагадує домашнє насильство, тому що штучно були перетворені… перекроєні кордони внутрі країни і без участі громад, без думки людей створюються об'єднання в регіонах.

Ми бачили абсолютно  провальну кадрову політику, коли головним аргументом при призначенні того чи іншого кандидата на посаду стає його непрофесіоналізм і відсутність професійних навичок в тій галузі, куди його призначають.

Насправді, нам на цьому тижні пропонують прийняти програму уряду, яка є черговою яскравою декларацією, тому що вона вже прийнята. Вона вже підписана урядом,  коли він підписував разом з Нацбанком меморандум міжнародного валютного  фонду, де принижуються лікарі, освітяни, де йде подальший наступ на бізнес, де немає нічого, що дійсно прагнуть люди.

Тому у нас позиція абсолютно чітка: ми підписали проект постанови по звільненню уряду, і він повинен іти у відставку. Це повинно бути проголосовано, тому що він показав свою нездатність.

І останнє, у нас на цьому тижні 21 червня буде, країна відмічає День медичного працівника. Він відмічається в особливих умовах. І завдання парламенту дати чіткий сигнал лікарям, що держава про них турбується і поруч з добрими словами, які вони заслуговують, безперечно, повинні бути конкретні дії по їх підтримці і по тому, щоб вони відчували себе захищеними.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

10:31:16

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я хотіла би чітко і ясно заявити про позицію нашої команди партії "Батьківщина" на підтримку Сергія Стерненка. Я вважаю, що терор проти патріотів недопустимий, і все, що відбувається навколо цього, виглядає ганебно і негідно України.

Але в той же час я хочу висловитися і проти цинізму, який сьогодні панує з гаслами про політичні репресії. Ми що, забули з вами, як викидався Міхеіл Саакашвілі Президентом України з території України, і ми забули, як його принижували, – людину, яка захищала Україну завжди? Ми забули, як порушувалися десятки справ проти журналістів і як викидали Савіка Шустера з країни? Можливо, ми – "Батьківщина" – не забудемо, як у попередні п'ять років порушувалися кримінальні справи десятки проти голів наших обласних партійних організацій, і о шостій годині ранку проводилися обшуки. І тому не треба вистав, які прикривають справжнє єднання тих, хто здає національні інтереси України.

Можливо, ми забули, хто спільно голосував про здачу української сільськогосподарської землі? Або ми забули, хто спільно в цьому залі голосував про перетворення Національного банку в інструмент, який керується ззовні фінансовими спекулянтами, і створювали Національний банк як державу в державі. Ми не забули цього. Ми не забули, яка більшість антиукраїнська сьогодні є в Верховній Раді.

І хочу сказати, що меморандум, який підписаний з Міжнародним валютним фондом, це не жарти. Я розумію, що мені говорити зараз в цьому залі щось немає ніякого сенсу, тому що тут сидить більшість, яка готова бездумно здавати Україну. Але ті, хто мене зараз чує в Україні, я хочу, щоб ви перечитали меморандум з Міжнародним валютним фондом, де остаточно розпродається українська земля, де здаються всі транспортні можливості України, де сьогодні наші національні корпорації передаються в управління іноземним наглядовим радам разом з прибутком, який належить державі і який не поступить до Державного бюджету України.

Можливо, ви не дочитали, що тут здаються національні інтереси нашої держави і кожного українця, тому що продовжується медична реформа Уляни Супрун і попередньої влади, продовжується пенсійне знущання, підвищення тарифів, закриття шкіл, штрафи для тих, хто не заплатив по комунальним драконівським платежам – це проти кожного українця і проти України.

Ми будемо діяти і ми збираємо команду справжніх патріотів. Слава Україні!

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобровська Соломія Анатоліївна, фракція політичної партії "Голос".

 

10:34:35

БОБРОВСЬКА С.А. (Не чути)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Юріївна Устінова.

 

10:34:49

УСТІНОВА О.Ю.

Шановні колеги, вчора ми з вами повернулися в 2013 рік, коли ми бачили як представники поліції, яка має нас охороняти, били ногами людей на вулиці, покриваючи матом, коли ми бачили як депутатів почали бити, які полізли захищати людей знову ж таки від наших захисників, від Національної поліції.

Але, ви знаєте, я вам тут хочу нагадати про інше і розказати те, про що ви, мабуть, не знаєте. Пам'ятаєте 65 мільярдів спеціального фонду на боротьбу з COVID, за який ми всі з вами голосували і про який ви розказуєте всім своїм виборцям. Так от я вам розкажу куди ідуть ці гроші. На оплату, на доплату, на премії на додаткові навантаження тим поліцейським, які зараз б'ють людей на вулицях, ті, які ґвалтують у відділках і ті, які катують у відділках і натягають на голову, вибачте, людям протигази, в яких вони захлинаються власною кров'ю.

Я отримала інформацію про те, що 2,7 мільярда наших податків було перераховано Міністерству внутрішніх справ на доплату за страшну боротьбу з COVID працівникам Національної поліції. Ці люди, мабуть, дуже страшно працюють, тому що їм на доплати іде більше в два рази грошей ніж на доплати медикам. Всі ми обіцяли медикам 300 відсотків доплати, нема їх. Зараз в найкращому випадку лікар отримує 12 тисяч гривень доплати. А поліцейський, який стоїть і б'є людей під судом, 10. 10 тисяч. 9300, якщо бути точним. І це розрахунки Міністерства внутрішніх справ. Отримують поліцейські, які б'ють людей на вулицях. І це нас з вами обманюють, тому що нам обіцяли, що ці 65 мільярдів підуть на боротьбу з COVID, а не доплату поліціантам, які зараз ґвалтують і вбивають людей.

Пам'ятаєте спецоперацію проти чоловіка в трусах, якого 10 поліцейських виловлювали в Гідропарку? Так от, кожен з них отримав доплату. Ця операція "вилови в трусах чоловіка в Гідропарку" обійшлась нам майже в 100 тисяч гривень, тому що кожному з них за таке страшне навантаження доплатили майже по десятці. 10 поліцейських, які ловили одного голого чоловіка в Гідропарку, отримали всі надбавки за те, що вони страшно боролися в COVID.

В цей самий час, якщо подивитися в лікарнях, які не є опорними, мало дуже виплачують лікарям, які на швидких рятують тих, кого привозять з COVID. Тих травматологів, які зараз стоять і не питають людину після ДТП, у неї є COVID чи ні, у нього немає часу робити тест. Він бере і оперує цю людину, і іноді за це платиться своїм життям. А гроші, які мали б іти на підтримку медиків, гроші, які мали б іти на закупівлю ШВЛ, гроші, які мали б іти на тестування, зараз використовують на те, щоб утримувати армію "орків", яка лупцює людей і депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, повертаємось до роботи. Я хотів би нагадати, що минуле пленарне засідання ми закінчили на розгляді питання (реєстраційний номер 2553) – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії.

У нас залишилось голосування за цей законопроект. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Якщо є необхідність, можемо з мотивів дати слово представнику міністерства. Є?

Юрій Бойко. Будь ласка, включіть мікрофон. Хвилина з мотивів.

 

10:39:53

БОЙКО Ю.М.

Доброго дня, шановні народні депутати! Міністерство підтримує дану законодавчу ініціативу.

Хочу звернути увагу, що це скоріше технічний законопроект, спрямований на гармонізацію законодавства України та Європейського Союзу, і ключовим його наслідком буде можливість для споживачів оплачувати за фактично надані послуги з врахуванням фізико-хімічних характеристик газу.

Також відповідаючи на коментарі, які звучали під час попереднього розгляду, зазначу, що технічні регламенти по супроводу даного законопроекту міністерством вже розроблені та будуть  прийняті в рамках супроводу даного законопроекту в разі його прийняття.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії (реєстраційний номер 2553).

Шановні колеги, готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:41:33

За-281

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування, будь ласка, наступне питання – це проект Постанови про внесення змін до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про внесення змін до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер 2835-14).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:42:24

За-276

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект

Постанови про План законодавчої роботи Верховної Ради України на 2020 рік (реєстраційний номер 3662). Я не чую. Можемо голосувати?

Ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови про План законодавчої роботи Верховної Ради України на 2020 рік (реєстраційний номер 3662).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:43:26

За-256

Рішення прийнято.

По фракціям покажіть.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Це проект Закону про народовладдя через всеукраїнський референдум. Нам необхідно тут скоротити строки. Ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків внесення альтернативних законопроектів до проекту Закону про народовладдя через всеукраїнський референдум (реєстраційний номер 3612).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:44:16

За-242

Рішення прийнято.

Про фракціям покажіть.

Наступне питання порядку денного - це проект Закону про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)". Тут також скорочення строків.

Ставлю на голосування пропозицію про визначення законопроекту невідкладним та скорочення наполовину строків внесення альтернативних законопроектів до проекту Закону про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" (реєстраційний номер 3636).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:45:20

За-337

Рішення  прийнято.

Шановні колеги, переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) (реєстраційний номер 2030). Це друге читання. На трибуну запрошується голова Комітету з питань економічного розвитку Наталуха Дмитро Андрійович.

Шановні колеги, скажіть, будь ласка, хто буде наполягати на своїх правка? Ніхто? Можемо голосувати. Будь ласка, не розходьтесь. Готові голосувати? Будь ласка, підготуйтесь.

Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) (реєстраційний номер 2030).

Микола Леонідович Скорик. Микола Леонідович, вас тут дуже добре чутно. Добрий день. Трошки тихіше. Дякую.

Ставлю на голосування. Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:47:36

За-334

Рішення прийнято. 

Закон прийнятий в цілому.

Наступне питання  порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19) (реєстраційний номер 3297).

До слова запрошується голова Комітету з питань економічного розвитку Наталуха Дмитро Андрійович.

Скажіть, будь ласка. Хтось наполягає на правках? Ні. Ставимо на голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними  техніко-юридичними правками… Шановні колеги! Трохи тихіше, будь ласка. Проекту Закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19) (реєстраційний номер 3297).

Готові голосувати?

Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:49:04

За-344

Рішення прийнято. 

Закон прийнятий  в цілому.

Покажіть по фракціям, будь ласка.

Шановні колеги! Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстраційний номер 3377).

До слова запрошується заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Потураєв Микита Русланович.

Тут будуть наполягати на правках?

Правка номер 16, Дирдін.

 

10:49:54

ДИРДІН М.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 правка, Мінько.

8-а, Мінько.

Дирдін не буде наполягати? Бабій. Кулініч. Стріхарський.

А хто буде наполягати на правках? Княжицький. Добре. Тоді йдемо по таблиці. Галайчук. Гришина.

Княжицький, 66 правка.

 

10:51:05

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Йдеться про роль Міністерства економіки у процедурі оприлюднення тимчасових тарифів для ресторанів, телеканалів, радіостанцій на використання об'єктів авторського права. За діючою сьогодні нормою, Мінекономіки отримує ці тимчасові тарифи від ОКУ, організації управління, і просто оприлюднені на своєму сайті без перевірки. Але при цьому у законі є вимоги до тарифів, що вони мають бути обґрунтованими, об'єктивними, проте їх ніхто  не перевіряє, хоча це важлива річ, адже йдеться по суті про монопольно встановлені збори.

Тому правка 66 передбачає, що Мінекономіки має оприлюднювати тарифи організації колективного управління лише після того, як перевірить їх на відповідність вимогам закону.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.

 

10:51:55

ПОТУРАЄВ М.Р.

Шановні колеги, комітет відхилив цю правку пана Княжицького через те, що врахована правка 61, ми вважаємо, що цього достатньо для того, щоб уникнути тих ризиків, про які каже Микола Леонідович шановний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наполягаєте на голосуванні?

70 правка, В'ятрович.

 

10:52:26

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Пропонується поправка, яка юридично забезпечить, що у сферах, в яких діяльність в організації колективного управління визначена законом, до користувачів не можуть бути додатково заявлені вимоги про отримання іншого дозволу від посередників на використання відповідних творів та сплати роялті. В такий спосіб буде гарантована законна та прозора виплата роялті до належних авторів, та, нарешті, зупинений тіньовий ринок авторських прав в Україні, який позбавляє авторів та виконавців можливості отримувати справедливі роялті.

Прошу підтримати поправку номер 70.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте на голосуванні?

Наполягаєте?

Ставлю на голосування правку номер 70. Комітетом не врахована.

Прошу визначатись та голосувати.

 

10:53:24

За-90

Рішення не прийнято.

80 правка Железняк, включіть, будь ласка, мікрофон.

 

10:53:40

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановний пане голово! У мене там далі три відхилених правки. Якщо можна, я хотів би відразу по всіх ним виступити і не буду ставити їх на голосування. Факт в тому, що цей законопроект ми не підтримували до першого читання через наявність у ньому багато речей, які, на жаль, торкалися господарських відносин. Ми подали від фракції "Голос" свої правки, і я вдячний комітету, і зараз вже діючому міністру культури, за те, що ці правки були розглянуті і більшість з них враховані в цьому законі.

Зараз текст законопроекту до другого читання повністю відповідає тим вимогам, які ставили до нас і креативні індустрії, і фракція "Голос".

Тому ми будемо підтримувати цей законопроект і будемо далі намагатися те, щоб не тільки цим  законодавством, а в першу чергу були і податкові, і інші пільги, про які зараз благає нас креативна індустрія.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мовчан. Павленко Юрій Олексійович.

Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

10:54:55

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, я не буду далі наполягати на кожній правці і на голосуванні. Разом з тим, хочу відзначити, що цей законопроект – це той приклад, коли ми не дочекалися від уряду конкретних пропозицій і рішень щодо підтримки тих сфер і галузей, які постраждали від пандемії, фінансово-економічної кризи, це приклад, коли на рівні комітету об'єдналися народні депутати представники всіх фракцій, які входять до складу комітету з тим, аби сьогодні підтримати близько 600 тисяч людей, які працюють в цій сфері, які до початку карантину створювали більше 4 відсотків ВВП країни, це...

Я дякую, що врахована значна частина наших пропозицій, не буду наполягати на голосуванні. У нас залишаються серйозні ще застереження до того, як це зробити, але будемо контролювати і вимагати від уряду, щоб він виконав ті завдання, які цим законом поставлені Кабінету Міністрів України.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

 10:56:09

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую. Я так розумію, ви не будете наполягати на тому, щоб ставити. Дякую. Будь ласка... Не наполягає.

Наступна, наступна правка 83, народний депутат Батенко Тарас Іванович. Не наполягає.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:56:24

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Железняк, 96 правка. Не наполягає.

Княжицький, 103 правка.

 

10:56:54

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

110-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 105-а, Павленко.

 

10:57:10

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Я ще раз хочу засвідчити, що ми підтримуємо цей закон, підтримуємо тих людей, які працюють в індустрії культурній, і ми вимагаємо від уряду чітких конкретних дій. Менше слів – більше результатів, щоб їх відчували люди.

Я більше не буду наполягати на наступних правках і прошу переходити до голосування за даний законопроект, він і так уже запізнив з своїм ухваленням. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 110 правка. Княжицький.

 

10:57:51

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний пане голово комітету і шановний пане Голова Верховної Ради! Це дуже важлива правка. В закон вкралася помилка. Вона прийнята редакційно, але в прийнятій редакції допускається можливість  за згодою Нацради не виконувати вимоги закону. Очевидно, цю помилку треба виправити,  оскільки ні Нацрада, ні будь-який інший орган не має права надавати індульгенції, дозволяти, наприклад, поширювати порнографію чи пропаганду збройної агресії.

Вчора це питання було узгоджено з секретаріатом комітету. Я прошу поставити на підтвердження правку 10 з редакційним уточненням, за яким слова "вимог, встановлених законом" змінити на "умов ліцензії", щоб всі виконували закон. Прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.

 

10:58:43

ПОТУРАЄВ М.Р.

Так, позиція комітету полягає тому, що треба підтримати редакцію народного депутата Княжицького так, як вона запропонована в таблиці, і таким чином виправити технічну помилку, яка вкралася при редакційній… ну при редакції правки. Прошу підтримати. Прошу підтримати пропозицію депутата Княжицького.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто комітет не заперечує. Я правильно розумію?

 

ПОТУРАЄВ М.Р.

Комітет просить підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування правку номер 110 народного депутата Княжицького. Комітетом вона не була врахована… Вірніше, була врахована редакційно, однак станом на зараз комітет не заперечує щодо врахування цієї правки. Будь ласка,  підготуйтесь до голосування.

Треба ж врахувати. Зараз дочекаємося, всі підійдуть, проголосуємо. Готові голосувати?

Ставлю на голосування правку номер 110 народного депутата Княжицького на врахування. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:01:16

За-305

Правка врахована.

Шановні колеги, чи будуть ще якісь правки?

Гетманцев. Яка правка?

 

11:01:38

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, я прошу поставити на підтвердження правку 23. Я поясню, в чому сутність цієї норми. В першому читанні було звільнення для маленьких і середніх, взагалі для всіх орендарів, які не здійснюють свою діяльність на період коронавірусу, вони отримують право на зменшення своєї орендної плати. Вони зобов'язані сплатити комунальні та компенсувати орендарю податки.

Підкомітет під час розгляду законопроекту до другого читання відмовився від цієї норми. Я вважаю, що люди, які не мають виручки і не мають джерела для свого існування, не мають можливості сплатити орендну плату, і для них повинна бути надана зазначена пільга.

Тому прошу поставити правку на підтвердження і не підтримувати її.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку.

Готові голосувати? Всі готові голосувати?

Позиція комітету і переходимо до голосування.

 

11:03:54

ПОТУРАЄВ М.Р.

Шановні колеги, я прошу… Шановні колеги, я прошу хвилиночку уваги. Це стосується мільйона людей чи не більше, тому що ця правка стосується не лише креативних індустрій. Я прошу почути мене, шановні колеги.

Щодо цієї правки була дуже запекла дискусія в комітеті. Комітет, в принципі, за те, щоби не те, щоб звільнити від орендної плати, але створити можливості креативним індустріям пережити цей складний час. Але є інша точка зору, що ми не можемо розоряти орендодавців, тому ми пішли на компроміс, хоча ми в комітеті проти цієї правки. Я хотів, щоб ви всі це знали. Але ми пішли на цей болючий компроміс.

Це 23 правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про підтвердження правки номер 23. Автор Железняк, да? Народного депутата Железняка.

Прошу голосувати.

 

11:05:37

За-142

Правка відхилена.

Переходимо до голосування за закон в цілому. Шановні колеги, вам запропоновано…

Вибачте, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому, з необхідними техніко-юридичними правками, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстраційний номер 3377).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:06:39

За-343

Закон прийнятий в цілому. Покажіть, будь ласка, по фракціям.

Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це законопроект (реєстраційний номер 2335), проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства. Доповідає голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Лубінець Дмитро Валерійович.

 

11:07:27

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановні колеги, шановна президія! 5 грудня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Валерійович, вибачте, тут не виступи. Просто ви… По правкам є, хто наполягає на правках? Немає.

Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства (реєстраційний номер 2335).

Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:08:41

За-331

Рішення прийнято. Шановні колеги, надійшла заява від двох депутатських фракцій про перерву з заміною на виступ. Лозинський Роман Михайлович.

 

11:09:05

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Шановні українці, колеги депутати! Вчора відбулось чергове судилище над Сергієм Стерненком. Ми з колегами з фракції "Голос" прийшли на засідання суду, аби взяти Сергія Стерненка на поруки.

Але, які тільки ми вийшли з засідання суду, що ми побачили? Ми побачили, як поліція Авакова, а точніше колишні "беркута", які тепер є новою, так званою, поліцією Авакова, почали пакувати людей. Вони почали видьоргувати натовп, які просто активно висловлювали свою позицію, вони почали видьоргувати людей, які мають право на мирний протест, і вели їх в автозаки.

Ми з колегами "Голос", звісно, не могли просто так це спостерігати і пішли туди. В результаті, так, нам вдалося витягти ряд активістів. Але ось, зокрема, результати роботи нашої поліції, які так тепер ставляться до роботи народних депутатів, які проявляють свою позицію і які виступають проти цього свавілля, проти цього беспределу не лише в залі Верховної Ради, а і під станами судів.

Шановні колеги, в першу чергу з монобільшості, спочатку вас посадили сюди тиснути кнопки, не сильно обговорюючи питання і вашу позицію, потім вам почали з Офісу Президента скидати кадрові питання, за кого голосувати, кого підтримувати. Тепер, шановні колеги, коли ви будете заступатись за своїх громадян, за своїх виборців під судами, вас будуть бити, не лише всіх українців, яких катують, ґвалтують і вбивають, а і вас, шановні колеги. І це теж результати нашої поліції. Але проблема не в тому, що б'ють депутатів, це найменша проблема, ми себе ще захистити можемо, проблема в тому, що зараз жоден українець, чи це народний депутат, чи це лікар, чи це студент, він не відчуває себе в безпеці, він відчуває безкарність поліції і абсолютну несправедливість і не може себе захистити.

Саме тому ми з фракцією "Голос" ініціювали Постанову про звільнення Авакова, вона зареєстрована. І цього тижня будемо ми будемо збирати підписи за позачергове засідання, аби винести цю постанову на голосування. Тому що те, що б'ють депутатів – це вчорашня історія, це неважливо, важливо те, що в безпеці себе не відчуває в цій країні ніхто. У себе вдома ти не відчуваєш себе в безпеці. Під своїм будинком, де, зокрема, підійшли втретє до Сергія Стерненка і намагалися його вбити, ти теж не відчуваєш себе в безпеці. Під будівлею суду на мирному протесті ти теж не відчуваєш себе в безпеці. І прізвище цієї небезпеки для кожного українця – Аваков. Тому підписуємо Авакова у відставку.

Слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про акціонерні товариства (реєстраційний номер 2493).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:12:48

За-196

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається народному депутату України Підласі Роксолані Андріївні.

 

11:13:03

ПІДЛАСА Р.А.

Доброго дня, шановні колеги, законопроект 2493 стосується спрощення управління акціонерними товариствами та захисту прав міноритарних акціонерів.

Одна з основних новел законопроекту, це власне посилення захисту прав міноритарних акціонерів. Тому що сьогодні більшість прав у міноритаріїв з'являються тоді, коли ці акціонери володіють 10 відсотками акцій інколи взагалі одноосібно. Тобто, якщо у вас менше 10 відсотків, ви не можете звертатися, наприклад, із похідним позовом до суду, коли директор акціонерного товариства завдає матеріальних збитків компанії. Така норма взагалі виключає можливість міноритаріїв захищати свої права у суді і протидіяти зловживанням акціонерів з контролюючим пакетом акцій, які мають свого директора та свій виконавчий орган в компанії.

Теж саме стосується проведення аудиту або скликання загальних зборів при яким вам доводиться шукати союзників. Ми пропонуємо надати усі ці права групі міноритарних акціонерів, які сукупно володіють 5 відсотками акцій. Це призведе, звісно, до значного покращення їх становища та вищого захисту портфельних інвестицій. Крім того, законопроект 2493 пропонує запровадити механізм проведення електронних загальних зборів. Тому що зараз заочні загальні збори можуть бути проведені лише в товариствах, в яких 25 акціонерів, і лише якщо вони приймають рішення одноголосно. Фактично у великих акціонерних товариствах усі, і міноритарні, і мажоритарні акціонери, які не можуть бути присутніми, вони виключені з управління підприємством. Тому в нас  ще є там низка новел, і всі вони допоможуть Україні покращити свої позиції у рейтингу легкості ведення бізнесу та краще захищати в першу чергу портфельні інвестиції. Ми продовжуємо роботу над документом, зокрема і наукової спільноти…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:15:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Як завжди на наукову спільноту не вистачило часу.

Я надаю слово для співдоповіді голові Комітету з питань економічного розвитку Дмитру Андрійовичу Наталусі.

 

11:15:24

НАТАЛУХА Д.А.

Колеги, шановна президія, шановні колеги, достатньо вичерпна доповідь моєї колеги пані Підласої. Я лише хочу додати, що цей закон про 2 речі: про простоту і про прозорість. Про прозорість управління акціонерними компаніями. Про простоту прийняття рішень. І найголовніше – про захист міноритарних акціонерів чиї права час від часу порушуються  мажоритарними тримачами акцій. Тому комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу. В процесі доопрацювання чекаємо на ваші пропозиції і коментарі. Дуже дякую.

Прошу підтримати в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати це питання? Є. Тоді прошу записатися: два – за, два – проти.

Будь ласка, народна депутатка Підласа Роксолана Андріївна, політична партія "Слуга народу".

 

11:16:37

ПІДЛАСА Р.А.

Передати слово Гетманцеву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Гетманцев Данило Олександрович.

 

11:16:41

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, попередній закон чи діючий Закон "Про акціонерні товариства" був прийнятий в 2008 році тоді, коли насправді ми не знали і не передбачали яким чином діє інститут акціонерних товариств. У нас були пострадянські уявлення про цей інститут, які відобразилися в тексті закону. На сьогодні вже через стільки років ці уявлення, безперечно, не відповідають дійсності, не відповідають сучасному стану. Цей закон приводить у відповідність норми до сучасних вимог.

Вдосконалюється проведення загальних зборів. Передбачається, що вони можуть бути проведені в електронній формі.

Вводиться радник з корпоративних питань, який повинен радити і допомагати акціонерам.

Врегульовується правовий статус корпоративного секретаря, який на сьогодні просто може  призначатися наглядовою радою акціонерного товариства, але статус не врегульовано.

Вже говорили тут про похідний позов, який сьогодні можуть пред'являти акціонери з пакетом більше 10 відсотків. А ми пропонуємо захищати права  і  міноритаріїв також. Крім цього облік часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю  ведеться в системі центрального  депозитарію. 

І саме по собі законодавство України приводиться у відповідність до Директиви ЄС 1132 від 2017 року. Щодо поділу, приєднання, виділу акціонерних товариств.

Законопроект дуже корисний. Прошу підтримати його у першому читанні зеленою кнопкою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, слово надається народному депутату Приходьку Борису Вікторовичу, депутатська група "Довіра".    

 

11:18:36

ПРИХОДЬКО Б.В.

Борис Приходько, група "Довіра". Шановний головуючий! Шановні колеги! Цей законопроект спрямований на підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, відповідно до європейських норм та стандартів. З метою розширення можливостей для залучення капіталу вітчизняними суб'єктами господарювання та забезпечення належного захисту інвесторів.

Передбачається внесення змін до ряду чинних кодексів та низки профільних законів. А головне, оновлення,  я б навіть  сказав осучаснення редакції Закону України "Про акціонерні товариства". Чинна на сьогодні  редакція закону була прийнята, вдумайтесь, 11 років назад. І за цей час зазнала значних змін.

На нашу думку законопроект містить низку ініціатив, які здатні істотно покращити функціонування акціонерних товариств. Позитивною слід визнати ініціативу щодо запровадження можливості спрощення структури управління  акціонерним товариством, що покликане спростити діяльність окремої категорії акціонерних товариств.

Також важливе значення має посилення та удосконалення юридичної відповідальності посадових осіб акціонерного товариства за завдані збитки. Чинний Закон про АТ регулює питання відповідальності посадових осіб лише в загальних рисах. Водночас законопроект містить низку норм, які потребують доопрацювання, я хочу зупинитися на окремих з них. Наприклад, така ініціатива суперечить загальній, наприклад, судові витрати, понесені акціонером у зв'язку з поданням позову в інтересах АТ, відшкодування збитків, заподіяні АТ, його особою, відшкодовується АТ, незалежно від розгляду справи в суді. Тому депутатська група буде підтримувати законопроект у першому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Степан Іванович Кубів, політична партія "Європейська солідарність".

 

11:20:51

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, хочу сказати, що даний законопроект абсолютно ґрунтовно і послідовно був озвучений сьогодні з трибуни, і три важливих аспекти, які я хочу сказати, покращилася простота, прозорість і ефективність управління. Даний законопроект має вплив на покращення рейтингу ведення бізнесу, він допоможе вітчизняним акціонерним товариствам здійснювати свою діяльність абсолютно на практичному, простому і ефективному рівні. Водночас хочу звернути увагу, що наші партнери з комітету ЄС говорять про те, що не повністю виконана нормативна база Директив 2017/1132, що треба врахувати між першим і другим читанням. Ми говоримо про механізми визначення осіб, що виконують формальне розголошення визначення штрафних санкцій за ненадання обов'язкових відомостей, визначення правил розкриття інформації. І висновок Комітету з питань інтеграції на сьогодні говорить про те, що це потрібно врахувати між першим і другим читанням.

Також хочу сказати, що даний законопроект вносить зміни більше як до семи законів і законодавчих актів, які потрібно нам буде врегулювати. Саме запровадження нового механізму прозорості прийняття рішень і захистити кожного акціонера - це сьогодні дуже важливий аспект, який ми повинні врахувати.

Разом з тим, хочу сказати, що суперечності ми маємо можливість усунути між першим і другим читанням.

Тому фракція політичної партії "Європейська солідарність" буде підтримувати в першому читанні, і на комітеті ми внесли свої пропозиції, правки на базі наших партнерів з інших комітетів: Комітету з питань європейської інтеграції.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Немиря Григорій Михайлович.

 

11:22:56

НЕМИРЯ Г.М.

Прошу передати слово Вадиму Івченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.

 

11:23:12

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги! Скільки можна прикриватися європейськими нормами, і, порушуючи, при чому конституційні права наших громадян. У цьому законі повністю порушуються, колеги, права наших міноритарних акціонерів, по всій країні роздали ваучери, потім люди почали скуповувати, хтось став міноритарним, хтось став мажоритарним. Яким чином ми будемо захищати тих людей, які мають маленьку долю власності в акціонерних товариствах? В Європі так не працюється. У Європі інша судова система.

Колеги, а замаскований грабунок держави, хіба тут не вводиться безпосередній інститут незалежних директорів? Що це таке, колеги, незалежні директори у державних підприємствах, від кого вони незалежні? А потім наглядові незалежні ради від незалежних людей в акціонерних товариствах з великою часткою держави, від кого вони, колеги, незалежні? А замаскований грабунок держави, подивіться, будь ласка, на захмарні заробітні плати цих незалежних людей, які працюють у наглядових радах. У нас сьогодні в "Укрзалізниці" люди отримують в наглядових радах по 500 тисяч гривень, а проста робітниця, яка працює у Верхньодніпровську отримує 4-5 тисяч. Це вірний закон для наших громадян.

Колеги, цей закон ніяк не покращує інвестиційний клімат. Цей закон ніяк не враховує інтереси міноритарних акціонерів. І точно не прикривайтесь, коли ви говорите і доповідаєте цей закон європейськими практиками, інститут незалежних директорів від держави, незалежні наглядові ради від держави безпосередньо в державних підприємствах і колосальні заробітні плати – ось про що цей законопроект. Дякую.

 

11:25:11

ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів – Железняк. Від "Слуги народу" виступали.

Ні, одна людина від фракції.

 

11:25:18

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, я вдячний...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, Ярослав Іванович.

Хтось ще буде з мотивів? Після того ще представник міністерства і переходимо до голосування через 2 хвилини. Запросіть народних депутатів до залу, будь ласка.

Ярослав Іванович Железняк.

 

11:25:36

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, я вдячний вам за те, що ми сьогодні розглядаємо цей закон, його чекав бізнес багато років. Ви знаєте, про необхідність оновлення законодавства щодо акціонерних товариств, ми зіткнулися в комітеті, як тільки почався коронавірус, коли було зрозуміло, що багато радянських норм просто неможливо виконати. Сьогодні день народження нашого колеги пана Іванчука, який в минулому скликанні прийняв один із проривних законів, це саме про "товки". І сьогодні це наступний крок оновлення нашого корпоративного законодавства і тим вимогам, які зараз необхідні щодо сучасних технологій, і тим вимогам, які зараз необхідні для впровадження нормального бізнесу в цій країні на рівні міжнародних стандартів.

Тому я вдячний за те, що ви сьогодні підтримуєте цей закон і де я є автором в першому читанні і впевнений, що ми його доопрацюємо до другого читання разом. Дякую.

 

11:26:48

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лібанов Максим Олександрович.

 

11:28:02

ЛІБАНОВ М.О.

Доброго дня, шановні колеги! Ми дійсно працювали над цим законопроектом більше року. Він спрямований на те, щоб дати максимальну можливість для акціонерів врегулювати права і управління своїм акціонерним товариством так, як це їм найбільше буде зручно. Ми дійсно імплементуємо багато з європейського досвіду, даємо максимальну можливість для реалізації тих механізмів, які є зручними, запроваджуємо електронне голосування і так далі. Тут є, дійсно, питання, над якими є ще необхідність попрацювати до другого читання,  тому ми дуже просили би всіх народних депутатів з всіх фракцій підтримати цей законопроект в першому читанні, і ми ґрунтовно попрацюємо над ним до другого читання на базі робочої групи комітету.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Шановні колеги, будь ласка,  підготуйтесь до голосування. Запросіть народних депутатів до зали.

Готові голосувати?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про акціонерні товариства (реєстраційний номер 2493). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:29:31

За-270

Рішення прийнято.

Дякую.

Наступне питання порядку денного –  це проект Закону про внесення змін до Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему …"

Вибачте. Надійшла заява від двох фракцій із заміною на виступ.

Бондар Віктор Васильович.

 

11:29:58

БОНДАР В.В.

Дякую. Шановні колеги, я вже сьогодні виступав, говорив, що в нас настільки щедра держава, що ми платимо за два роки останні по 50 мільйонів членам наглядових рад у різних державних установах і підприємствах, які сьогодні працюють збитково, шукають кошти на модернізацію, не знають, де їх знайти. В той же час держава щедро роздає іноземцям ці кошти.

Але що таке по 50 мільйонів кожному? А я вам скажу, що по 50 мільйонів кожному – це суми, які сьогодні навіть не сняться на місцях місцевим органам влади для того, щоб вирішити реальні нагальні проблеми. В мене, наприклад, у моїх рідних Віньківцях було 15 мільйонів виділено на те, щоб зробити, довести до ума каналізацію. У Старокостянтинові ми планували закінчити школи. Водогони по різних районах, каналізації, очисні споруди, реальні комунальні підприємства, оновлення спецтехніки і так далі.

По 50 мільйонів у рік – навіть такі мізерні, здавалося б, суми, які платимо просто в руки окремим іноземцям, – це була би як знахідна для кожного району. І що ми бачимо? Уряд Шмигаля продовжує цю практику, роздає кошти іноземцям, а на місця виділяє нуль. Останній тиждень відбуваються співбесіди в Міністерстві регіонального розвитку, в уряді з представниками від областей і нарізаються кошти на соціально-економічний розвиток регіонів. Так ось, щоб ви розуміли, на кожний округ депутатський, де обирали депутата, виділяється по 10 мільйонів гривень, це одна п'ята того, що заробляють іноземні. Причому, виділяється тільки "слугам народу", а всіх інших депутатів, які представлені сьогодні в парламенті, взагалі для цього уряду не існує.

Але Бог з ним, з депутатами. Для вас не існують, виходить, цілі території, райони, області, де обрані не ваші представники. А там що, не такі самі люди, а там не ті самі люди, які вас обирали і підтримували, коли йшли президентські вибори? Це не ті самі люди обирали Президента сьогоднішнього? То чого ви їх позбавляєте коштів, чого ви не надаєте закінчити школи, садіки, очисні споруди, водогони і дати людям можливість жити в нормальних умовах. Чому ви обділяєте ці території?

Тому ми вимагаємо, Дмитро Олександрович, давайте від імені парламенту, щоб в п'ятницю Прем’єр-міністр з міністром фінансів зробили доповідь, кому, на які області, на які округи, скільки коштів буде виділено в цьому році, і порівняємо, і побачимо таблиці, і покажемо всій країні відношення уряду до окремих територій, до окремих округів, до окремих областей і районів. І хай вони пояснять, чому на іноземців в наглядових радах є по 50 мільйонів гривень заробітної плати, а на округи, на 5 районів і міста виділяється по 10 мільйонів, на 1 район по 1,5 – 2 мільйони. Скажіть мені, що це за практика така? Де здоровий глузд?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо сприяння виконанню Національним банком України функцій із захисту інтересів вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків (реєстраційний номер 2459).

Шановні колеги, давайте трохи тихіше, будь ласка. Шановні колеги! Дякую.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:34:15

За-249

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається народному депутату України Дубінському Олександру Анатолійовичу. Включіть, будь ласка, 4 хвилини –  і від комітету, і від авторів.

 

11:34:37

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Шановні колеги, доброго дня!

Хочу запропонувати вам прийняти. Ми рекомендували його комітетом за основу, а я думаю, що можна його прийняти і за основу і в цілому. Дуже простий і в той же час важливий законопроект. Законопроект про систему гарантування вкладів фізичних осіб щодо сприяння виконання Національним банком України функцій із захисту інтересів вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків.

В чому полягає сутність цього законопроекту? Він був розроблений разом з асоціаціями вкладників, які постраждали від "банкопаду" в Україні. Нагадаю, більше 100 банків позбулися ліцензій і вкладники опинилися в дуже складній ситуації. Коли Національний банк розуміючи майбутній "банкопад" і розуміючи масштабність виведення комерційних банків з ринку і втрати вкладниками своїх заощаджень прийняв в 14-му році дуже простий закон, який поставив Національний банк з п'ятої в першу чергу кредиторів. Що це означає? Це означає, що коли Фонд гарантування вкладів при ліквідації банку розпродає активи цього банку, то в першій черзі залишаються не вкладники банку, а Національний банк України. Тобто банк, Національний банк, який здійснював нагляд за цими комерційними банками вводив туди кураторів, на щоденній основі моніторив стан цих банків, розумів, що коється в їх балансах, приймав участь, я в цьому впевнений, в розкраданні коштів разом з акціонерами цих банків, в розкраданні коштів вкладників, хоче потім отримувати гроші від реалізації майна цих постраждалих банків і їх активів першим. Чому це важливо? Тому що Національний банк видавав, так звані, кредити рефінансування комерційним банкам, які масштабно в 14-15 роках виводилися з цих банків, просто розкрадалися через купівлю валюти за заниженим курсом, який потім зростав, через видачу кредитів на фіктивні фірми, просто через операції обготівлення цих коштів. Ці кредити рефінансування Національний банк, після того як вони були викрадені акціонерами банків, які, нагадаю, ніхто з яких не постраждав, не опинився за гратами і не став фігурантами дійсно результативних кримінальних справ, всі вони позбавлені будь-якого переслідування, і всі знаходяться на свободі, Національний банк просто хоче за рахунок вкладників повернути ці гроші собі, щоби не бути частиною цих корупційних схем, які він фактично курував і кришував. Для цього вони перемістили себе на першу чергу кредиторів і отримували всі гроші від реалізації активів банків-банкрутів. В результаті чого десятки тисяч вкладників банків-банкрутів, в тому числі системних банків, таких як "Дельта Банк", "Фінанси та Кредит", "Банк Форум", "VIB Банк", "Фінансова ініціатива". Десятки тисяч людей не змогли отримати гроші, які зберігали в цих банках, понад 200 тисяч, гарантованих державою. Які, нагадаю вам, спочатку при курсі 8 становили приблизно 12,5 тисяч доларів, а зараз становлять 4.

При цьому дуже важливо наголосити на тому, що прийняття цього закону дозволить перемістити Національний банк туди, де йому місце, на четверту чергу кредиторів і п'яту чергу кредиторів. Коли вкладники вже отримують спочатку свої гроші, тобто люди, яким гарантований захист системою гарантування вкладів, Конституцією України і всіма законами. Ми саме тут зібрались, в цьому залі, для того, щоб цей захист гарантувати.

Спочатку вкладники, потім Національний банк, який є корумпованим і діяльність якого пов'язана з дуже великою кількістю корупційних скандалів.

Дуже вам дякую.

Прошу прийняти за основу і в цілому. В інтересах вкладників українських банків, які позбавлені своїх грошей.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:38:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є необхідність обговорювати цей законопроект? Є. Тоді прошу записатись: два – за, два – проти.

Будь ласка, Ковальчук Олександр Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:39:04

КОВАЛЬЧУК О.В.

Шановні колеги! Я звертаюсь до всіх колег, всіх народних депутатів в цій залі, до людей, яких обрали наші з вами громадяни українці. Ми обіцяли їм, що будемо працювати заради їх блага, добра, давали присягу. І зараз саме той момент і цей законопроект – саме той момент, коли ми можемо показати нашим виборцям, що ми дійсно дбаємо про них. Тому що вони стали і постраждали внаслідок неефективної діяльності окремих комерційних банків, Національного банку України. Внаслідок тих неефективних дій вони були позбавлені права боротись за своє, за те, що належить їм, за довіру, яку вони надали комерційним банкам і інвестували, вкладали свої особисті кошти в ці банки.

Цей законопроект про повернення довіри і про справедливість. Цей законопроект стосується більше 30 тисяч вкладників в найбільшому в Україні "банкопаді". В історії України цей "банкопад" траплявся не один раз протягом багатьох років. І зараз ми маємо з вами можливість показати те, що ми сьогодні стоїмо на стороні людей, ми розуміємо, що всім складно і банкам в тому числі, але в першу чергу ми маємо захищати людей, вкладників. Я дуже прошу всіх підтримати даний законопроект голосуванням за основу і в цілому, якщо така можливість буде.

Спасибі.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

11:40:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лопушанський Андрій Ярославович.

 

11:40:52

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.

Прошу слово передати Южаніній Ніні Петрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна.

 

11:40:58

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, ви всі тільки що почули мету цього проекту закону. Насправді не вкладники мають боротися з державою чи з банками за свої вклади. Саме суть і роль держави в тому, щоб забезпечити державними інструментами державну політику, яка стосується банківської сфери. Ви всі читали, що написав... висновок ГНЕУ з цього законопроекту. І тут якраз є ключові зауваження, що даний законопроект не містить ніякого фінансово-економічного обґрунтування.

На сьогодні я звернулася для того, щоб надали нам цифри, що принесе даний законопроект. Цифри, які я хочу вам озвучити. Станом на 1 січня 19-го року заборгованість перед НБУ за кредитами рефінансування складала 46,6 мільярда гривень. На 1 лютого 20-го року ця сума складає 42,9 мільярда гривень. Потенційне неповернення суми рефінансування спричинить те, що Національний банк буде змушений сформувати резерв на повну суму заборгованості і списати цю заборгованість. Тобто на всю цю суму держава не отримає прибуток на свою частку. Я хочу всім нагадати вам, шановна монобільшість, що в цьому році ви вижили завдяки тому, що Національний банк перерахував 24,45 мільярда гривень в державний бюджет. Наступний рік, після прийняття цього законопроекту взагалі державний бюджет не отримає жодної копійки і про це є лист Національного банку до Голови Верховної Ради з поясненням ситуації.

І по-друге. Якщо ви підтримуєте цей свій уряд, підтримайте тоді ту програму збалансованого підходу і щодо підвищення розміру гарантованої суми відшкодування вкладів фізичних осіб з 200 до 800 тисяч гривень  до   22-го року. Це буде частиною вирішення цього питання.

А друга частина, це в зниженні ROI, віддачі на капітал який зараз мають банки. І те, що вони зараз мають надприбутки, це дійсно дуже погано. Вирішення в комплексі цих двох питань дозволить вам після прийняття Програми уряду …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лубінець Дмитро Валерійович. А з мотивів хтось буде потім наполягати? "Голос", "Слуга народу".

Дякую.

 

11:43:40

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановна президія, шановні колеги, депутатська група партія "За майбутнє" буде голосувати і підтримує прийняття даного законопроекту. Ми голосуємо – за, тому що це дозволить відновити довіру як до Національного банку України так і до банківської системи в принципі.

Тому закликаємо всіх народних депутатів об'єднатись, проголосувати. Саме головний аргумент, що після прийняття законопроекту окрім довіри до Нацбанку та банківської системи це те, що повернення коштів кредитів  рефінансування буде не за рахунок платників банку, а за рахунок коштів фінансової та майнової поруки власників банків, у тому числі за рахунок коштів отриманих шляхом відшкодування збитків понесених кредиторами банків.

Тому, безумовно, це дуже правильний крок. Ми голосуємо – за. І закликаємо весь парламент проголосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плачкова Тетяна Михайлівна. Папієв Михайло Миколайович.

 

11:45:02

ПАПІЄВ М.М.

Шановні народні депутати України, шановні громадяни України, Михайло Папієв, фракція "Опозиційна платформа – За життя". Дуже важливий законопроект. І він цікавий з точки зору ще того, що він буде індикатором наскільки сьогодні Україна знаходиться під зовнішнім управлінням. Чому? Тому що ми вперше бачимо законопроект, який ініційованим "слугами народу", який фактично захищає громадян України. Не банківську систему, не рейдерство, не фінансових спекулянтів, а в першу чергу громадян України. Тому що завжди нашим людям, які постраждали внаслідок неплатоспроможності банків, ліквідації банків, вони отримували... Вони були… В останню чергу задовольняли їхні вимоги. В першу чергу задовольняли вимоги Національного банку  і інших дотичних до цього структур. І от ви чули сьогодні. Всі чомусь переживають і хвилюються за Національний банк. А давайте задумаємося – регулятор Національний банк. І зараз, коли я чую суму 42 мільярди гривень рефінансування, так слухайте. Так ми  ж то знаємо, на яких умовах вони давали, яка там закладена була корупція. І я впевнений в тому, що цей закон мають проголосувати всі народні депутати України. Підтримати наших громадян. Підтримати людей. Але я також передбачаю, що на друге читання  нам не дасть його прийняти в цілому Міжнародний валютний фонд. Тому що вони сьогодні, складається таке враження, є "крышей" цієї корупції в банківській системі. Вони не захочуть сьогодні, щоб захищали інтереси людей, інтереси вкладників. А вони в першу чергу відстоювати будуть фінансових спекулянтів, корупцію в банківській системі і інтереси Національного банку України.

Наша фракція буде принципово голосувати за цей закон. І ми закликаємо на друге читання так само проголосувати його і захистити наших громадян.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Цабаль Володимир Володимирович.

 

11:47:19

ЦАБАЛЬ В.В.

Шановні колеги!  Я дуже просто, за 1 хвилину  поясню про що цей закон.

Тут багато хто каже, що закон захищає інтереси звичайного українця. Насправді цей закон про те,  щоби забрати гроші в бідних і віддати багатим.  Тобто ми зараз кажемо, що бюджет повинен потратити приблизно 40 мільярдів гривень, тобто це гроші, які підуть на вчителів, на медиків і так далі. Тобто забираємо у бідних українців. І віддаємо багатим, тим хто, на жаль, втратив більше 200 тисяч гривень після того, як збанкрутіли деякі  банки.

Дійсно, це погано. Ці гроші треба  вертати людям. Але ті люди, що втратили менше 200 тисяч, вони захищені Фондом гарантування вкладів.  Через те по факту, дійсно,  виглядає ніби хороший закон. А по факту вийде так, що ми у бідніших заберемо, а багатшим – віддамо.    

Так що закликаю не голосувати за цей закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фріс Ігор Павлович.

І після цього переходимо до голосування за закон. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

 

11:48:51

ФРІС І.П.

Добрий день, шановні колеги! Дуже дивно було почути, яким чином у нас в державі самими найбіднішим чомусь виникає Нацбанк і ті великі кредитори, які ідуть в першій черзі по задоволенню своїх вимог. 

Я хочу підтримати нашого колегу Олександра Дубінського з цим законопроектом. І переконати вас подати йому голоси і підтримку. Враховуючи те, що на сьогоднішній день ми, дійсно, повинні захистити тих громадян, які формували саме депозитні вклади в банках. І гарантування сумою  в 200 тисяч гривень на ті величезні суми коштів, які громадяни зберігали в банках, ви самі прекрасно розумієте, це абсолютно маленька-маленька частинка. І якщо ці громадяни залишаються в кінці списку кредиторів, і ми не можемо жодним чином гарантувати їм отримання навіть і цих коштів, тому, в принципі, на моє глибоке переконання, це є несправедливим. А ми з вами прийшли, щоб якраз справедливість була найвищою цінністю, з якою ми тут є і для чого ми сюди прийшли. Тому прошу підтримати цей законопроект як в першому так і в майбутньому до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до голосування за законопроект. Будь ласка, займіть свої місця. Готові голосувати?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Розділу Х "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо сприяння виконанню Національним банком України функцій із захисту інтересів вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків (реєстраційний номер 2459).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:51:45

За-264

Рішення прийнято.

Шановні колеги, звернулися дві фракції, це оголошення для керівників депутатських фракцій та груп, звернулися дві фракції з пропозицією провести нараду керівників депутатських фракцій і груп та керівництва парламенту в перерві з 12-ї…

Почекайте з 12:30, ми ще не розходимося. Почекайте перерва ще не почалася з 12 до 12:30 в моєму кабінеті.

Продовжуємо. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту, (реєстраційний номер 3356).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.

Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:52:50

За-215

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Семінському Олегу Валерійовичу.

Дайте, будь ласка, 4 хвилини – і від авторі, і від комітету. 

 

11:53:03

СЕМІНСЬКИЙ О.В.

Шановна Президія, шановні колеги! Вашій увазі для розгляду в першому читанні пропонується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту, (реєстраційний номер 3356).

Проект закону покликаний скоротити імпортозалежність країни на ринку світлих нафтопродуктів, також він сприятиме створенню нових робочих місць збереженню як фінансових, так і трудових ресурсів для потреб національної економіки. Мова йде про обов'язкове додавання до бензинів 5 відсотків біоетанолу, підкреслюю –  автомобільних бензинів, з 1 липня 2021 року. А також відповідно по роках у 22-му році – 6 відсотків, у 23-му – 7 відсотків.

Додавання до бензинів крім автомобільного бензину – 98, тому що ми врахували, що це невелика частка бензину і так далі.

Наведу декілька прикладів. Наприклад, у 2019 році на імпорт нафтопродуктів Україною було витрачено понад 5,5 мільярдів доларів, за цю суму було витрачено 8 мільйонів тонн нафтопродуктів. Тобто впровадження цього закону вже скоротить нашу незалежність і платежі нашої держави за світлі нафтопродукти. Всі ці цифри переконливо свідчать про вимивання  обігових коштів з національної економіки, в той час, коли частину цієї продукції можна замістити національним ресурсом, підтримавши власного виробника. Крім того, хочу нагадати, що ця вся робота триває в рамках забезпечення Україною взятих на себе зобов'язань щодо адаптації національного законодавства до законодавства Європейського співтовариства, зокрема, 28 директивою Європейського парламенту та Ради.

Також експортна безмитна квота України до ЄС складає на сьогодні 100 тисяч тонн. Для прикладу наведу нашого найближчого сусіда ЄС – Республіку Польщу, яка на сьогодні при дії цього закону вже виробляє 800 тисяч тонн біоетанолу, населення Польщі – 38 мільйонів чоловік.

Хочу зазначити, зо 90 відсотків бензинів європейських, вони вже є з біоетанолом, от. Також хочу зазначити, що дана законодавча ініціатива отримала підтримку з боку секретаріату Енергетичного товариства, ось.

Що пропонується? Визначити ... для суб'єктів господарювання, що виробляють, імпортують, реалізують моторне паливо та паливо моторне альтернативне на митній території України. Також запроваджується контроль місту рідкого біопалива в біокомпоненті у паливі моторному і паливі альтернативному на ринку нафтопродуктів. Дотримання зобов'язань покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і енергозбереженню відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива, Держенергоефективності. Порядок зазначеного адміністрування та обліку пропонується аби затверджувало Мінекоенерго. Також ми підсилюємо функцію Держекоінспекції України щодо якості нашого палива. Оскільки воно на сьогодні у нас, ну, "Євро-3", "Євро-4" от і також в ході розробки цього проекту ми плідно співпрацювали з експертними організаціями, з асоціацією поставників нафтопродуктів і так далі.

Так що з введення цього проекту закону буде створено правове поле, що дозволить налагодити потужний прихід інвестицій в цю галузь на територію країни і повномасштабний запуск спиртової галузі. Ви знаєте, що у нас роздержавлюються підприємства "Укрспирту", це вже є готові площадки для виробництва біоетанолу, оскільки є там технічні умови і так далі. Одним словом це збільшить створення робочих місць, а це податки, це соціальний фактор і так далі, і тому подібне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Шановні колеги, у нас залишилося до перерви дві хвилини.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуєм!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, явно буде обговорення. Будуть наполягати на обговоренні. Повернемося в обговорення після перерви.

Оголошується перерва до 12:30. Але пропозиція голосувати була дуже слушна. 

 

(Після перерви)

 

12:34:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Повертаємось до роботи.

Запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп: два – за, два – проти.

Федина Софія Романівна.

 

12:35:09

ФЕДИНА С.Р.

Прошу передати слово моєму колезі Михайлові Бондарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз.

Бондар Михайло Леонтійович.

 

12:35:28

БОНДАР М.Л.

Дякую. Бондар Михайло, "Європейська солідарність". Шановні колеги, ще у восьмому скликанні також пропонувався цей законопроект, дійсно дуже потрібний. Першочергово це реалізація сільськогосподарської продукції, в першу чергу та, яка вже не є така, що можна, наприклад, реалізовуватися на ринку, тобто десь спріла в портах, наприклад: або меляса, або зерно, або ще якась інша. Це дасть можливість у тому числі запустити наші спиртові заводи, на основі яких буде вироблятися біопаливо. Це надходження в місцеві бюджети, це робочі місця.

Але є в тому числі і дуже багато зауважень Тобто першочергово, якщо впроваджувати цей закон, він не має бути примусовим. Тобто для цього має бути на заправних станціях вибір для тих, хто користується автомобілем, тобто він має право вибирати: або заправляти автомобіль з добавками біопалива, або ж без нього. Тому що, на жаль, на даний час ще не всі автомобілі, не всі мотори прилаштовані до такого палива. Тому якраз це треба буде враховувати.

Тому, я думаю, до другого читання з поправками можна буде суттєво врегулювати це питання і, я думаю, вийде тоді якісний закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бєлькова Ольга Валентинівна.

 

12:37:25

БЄЛЬКОВА О.В.

Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо один із дуже складних законопроектів. Я не буду оминати складні питання, які ми тут сьогодні порушуємо.

Давайте подумаємо, про що він. Ми говоримо, що сьогодні Україна планує ввести обов'язкову квоту, мінімум 5 відсотків, для того, щоб у нашому паливі з'явилася добавка, яка виробляється із біоетанолу. Добре це чи погано?

У мене для вас 2 новини. Одна – погана, друга – хороша. Погана у тому, що Україна є і лишається, і, на жаль, найближчий час буде енергозалежною від постачань нафти із найближчих країн, які не є до нас, не всі є дружніми. Це погана новина. А хороша у тому, що ми можемо сьогодні зробити щось для того, щоб здобути принаймні 5 відсотків незалежності.

Хто у нас сьогодні виробляє біоетанол? Це 1 олігарх, 2 олігарха, 3 олігарха? Ні. Потенціал виробітку біоетанолу сьогодні у кожній, кожній області. Всі області України сьогодні насичені аграрним виробництвом, відходи якого і основна продукція якого може сьогодні цілком спокійно вироблятися, перероблятися на біоетанол, як це роблять в Бразилії, як це роблять сьогодні в Польщі, яка поруч з нами, а ми тим часом є сировинним придатком.

Україна, про яку мрію я, є енергонезалежною і такі маленькі кроки сьогодні дозволяють нам з вами змінити історію цієї країни більше ніж будь-які декларативні заходи.

Фракція "Батьківщина" буде підтримувати у першому читанні. Ми підготуємо достойні правки до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Констанкевич Ірина Мирославівна.

 

12:39:25

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Прошу передати Тарасу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.

 

12:39:36

БАТЕНКО Т.І.

Доброго дня, шановні друзі, шановні колеги!

Знаєте цей законопроект не тільки про екологію, не тільки про енергозалежність і не тільки про аграріїв. Ми ж розуміємо, і ми бачимо, і ми вміємо читати, що в цьому законопроекті йдеться про визначення обов'язкової, наголошую на слові "обов'язкової", частки вмісту біопалива в обсягах автомобільних бензинів. Я вам нагадаю передісторію, що в 2012 році тодішній парламент схвалив закон з ідентичними цифрами обов'язкового використання обсягу надбавки біокомпонентів до палива. І тоді цю норму пролобіювали, ми пам'ятаємо хто, Едуард Ставицький, тодішній міністр агрополітики Микола Присяжнюк. Компанія "БРСМ", яку в той час зв'язували з Ставицьким, тоді налагодила на умовах держаного приватного партнерства виробництво біоетанолу на майданчиках державних спиртозаводів, що входили в "Укрспирт". У 2015 році цю норму закону було відмінено, вірніше замінено на іншу. І тоді фактично було визнано, ну, такий прямий лобізм окремих олігархів і шкідливість цієї обставини.

Ми розуміємо, що лобісти даного питання посилаються на міжнародний досвід використання альтернативного палива, зокрема, на європейський досвід. Проте всі країни, друзі, всі країни члени ЄС гарантують збереження постачання традиційних нафтопродуктів для неадаптованих транспортних засобів. Тобто вимогою щодо обов'язкової норми та ще і під загрозою штрафу в Європейському Союзі немає, а ми цю норму вводимо.

Крім цього, я звертаю увагу на наступне. Ще один проблемний момент – це пов'язаний з веденням норми обов'язкового додавання, за словами учасників ринку експертів, це неготовність до нього українських двигунів і автомобілістів. Фактично альтернативне паливо не годиться для використання старими автомобілями, які сьогодні превалюють в Україні.

З огляду на ці обставини я вважаю, що цей законопроект потребує доопрацювання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Скорик Микола Леонідович. І після цього два виступи з мотивів і переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

 

12:41:48

СКОРИК М.Л.

Шановна президія! Шановні колеги! Шановні громадяни України! Що стосується цього законопроекту (3356), то при всій повазі до розробників цього законопроекту з різних фракцій, я б запропонував колегам поки що утриматися від його прийняття. Аргументи, які наводять розробники законопроекту стосовно того, що начебто це допоможе нашій екології, начебто це, дійсно, дасть поштовх для розвитку нашої переробної промисловості, це, ну, м'яко кажучи, це неправда. Є досить багато проблем з точки зору обігу і вирощування таких культур, як рапс та соняшник в Україні. Ми вважаємо, що це може призвести до виснаження українських чорноземів.

В законопроекті є дуже багато контраверсійних норм, технічних норм, які в нього закладені. Тому "Опозиційна платформ – За життя" пропонує колегам утриматися від даного законопроекту.

На цьому тижні буде розглядатися Програма уряду. І мені дуже хотілося б, щоб уряд в цій програмі висвітлив питання розвитку нашої аграрної сфери. Тому що ті зміни клімату, які ми бачимо протягом останніх декількох років, вони завдали досить серйозного удару по нашому сільському господарству. І наші фермери несуть страшенні збитки від того, що відбувається на сьогоднішній день на українських землях, в тому числі не тільки завдяки недолугій політиці нашої влади, а в тому числі і завдяки клімату. І мають бути відповідні заходи з боку уряду щодо відновлення системи меліорації, зрошення наших земель.

У цьому разі, дійсно, якщо ми будемо комплексно підходити до цих питань, ми будемо розуміти, що у нас є нормальний обіг культур, які ми вирощуємо. Тоді можна буде це питання розглядати. Поки що знову ж таки пропоную утриматися від прийняття цього законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вінтоняк Олена Василівна з мотивів. Після цього Люшняк. І переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

 

12:44:08

ВІНТОНЯК О.В.

Доброго дня, колеги! Хочу сказати вам про те, що проект закону, зазначений проект закону спрямований на імплементацію положень Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел в частині забезпечення Україною виконання міжнародних зобов'язань щодо частки енергії з відновлювальних джерел. При цьому у валовому кінцевому обсязі споживання енергії на транспорті має бути не менше 10 відсотків. Впровадження цього законопроекту також виводить на якісно новий рівень енерго та ресурсозберігаючих технологій.

Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом розглянув даний проект закону на засіданні 3 червня і вирішив, що проект закону за своєю метою не суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням України. Однак потребує доопрацювання виключно в сфері... щодо визначень технічних там...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Люшняк Микола Володимирович.

 

12:45:21

ЛЮШНЯК М.В.

Шановні колеги народні депутати, цей документ дуже важливий з багатьох причин.

По-перше, його прийняття допоможе збільшити завантаженість підприємств виробників рідкого біопалива, що сприятиме залученню інвестицій в цю галузь, що відповідно буде збільшення робочих місць. Думаю, в умовах карантину і в кількості втрачених робочих місць нашими громадянами такі ініціативи мають прийматися парламентом першочергово.

По-друге, цей законопроект спрямований на імплементацію положень Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС. Що конкретно пропонується? Де-факто в ньому створюється нормативна база для розвитку сфери виробництва обігу та використання рідкого біопалива в транспорті.

По-третє, наша країна перетворюється з великого імпортера нафтопродуктів в імпортозаміщення, де є збереження наших автодоріг, збереження нашої енергонезалежності.

Тому депутатська група "Довіра" буде активно підтримувати цей законопроект, а також буде приймати до другого читання з правками.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, підготуйтесь до голосування, будь ласка. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту (реєстраційний номер 3356).

Готові голосувати? Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Всі готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:48:35

За-196

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Направлення на доопрацювання. Готові голосувати?

Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкового використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту (реєстраційний номер 3356).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:49:51

За-246

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, хвилинку уваги. Шановні колеги… Дякую.

12 червня 2020 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Маслова Дениса Вячеславовича, включено до виборчого списку політичної партії "Слуга народу". Відповідно до статі 79 Конституції України перед вступом на посаду народний депутат України складає присягу перед Верховною Радою України.

Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Маслов Денис Вячеславович.

 

МАСЛОВ Д.В.

Шановний пане Голово, президія, народні депутати.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо  Вітчизни і добробут Українського народу.

 Зобов'язуюсь додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

Ставлю свій особистий підпис. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами України військової служби. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.

Готові голосувати?

Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:52:12

За-219

Рішення прийнято. 

Слово для доповіді надається члену Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Здебському Юрію Вікторовичу. Чотири  хвилини дайте і від комітету, і від авторів.

 

12:52:28

ЗДЕБСЬКИЙ Ю.В.

Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати! Шановні  українці! Шановний наші військовослужбовці! Пропоную вашій увазі розглянути проект Закону України про внесення змін до статті 20 та статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами  України військової служби (реєстраційний номер 2592).

Метою розробленого законопроекту є надання можливості військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України визначених непридатними за станом здоров'я до військової служби, продовжувати  проходження військової служби. А також надання можливості бути прийнятими на військову службу особам звільненим з військової служби, які не досягли граничного віку перебуваючи  на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби за станом здоров'я, за наслідками  захворювань, поранень. А саме,  це:  травми, контузії, каліцтва одержані під час виконання обов'язків військової служби. Крім, зазначаю, розумових, сенсорних, психологічних вад,  розладів психіки та інших визначених чинним законодавством України.

Бойовий досвід, якість та мотивація до військової служби таких військовослужбовців, не зважаючи на їх фізичний стан, можуть бути реалізовані  на  військових посадах військових частинах, які не потребують надмірного  фізичного впливу. Це практично штабні підрозділи та підрозділи  забезпечення. 

Запропоноване можливе шляхом  виключення Державної прикордонної служби та Служби безпеки України з переліку військових формувань у яких  не можуть проходити  військову службу вищезазначені громадяни України.

Шановні народні депутати! Це практично технічний законопроект. Дана норма закону вже діє з 2018 року. І нею користуються військовослужбовці Міністерства оборони і Національної гвардії України. Принципові зауваження до даного законопроекту із Головного науково-експертного управління, Комітету з питань антикорупційної політики та бюджетного комітету практично зауваження відсутні. І тому профільний Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді України, за результатами розгляду законопроекту у першому читанні, прийняти його за основу та в цілому.

Шановні народні депутати, прошу підтримати даний законопроект. І від нашої категорії військовослужбовців, які є поранені, які були звільнені і хочуть обратно призиватися на службу, завчасно їм хочу сказати дякую.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:55:07

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вельмишановні колеги, є необхідність обговорити цей законопроект? Є необхідність обговорити? Я бачу, є, так. Давайте запишемося тоді, хто хоче записатися, пройдемо цю процедуру: два – за, два – проти. Будь ласка, прошу записатися.

Будь ласка, народна депутатка Васильченко Галина Іванівна, фракція політичної партії "Голос".

 

12:55:43

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Прошу передати слово Костенку Роману.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Костенко.

 

12:55:48

КОСТЕНКО Р.В.

Шановні колеги, ці зміни стосуються тих військовослужбовців, як вже було зазначено, які під час проходження служби одержали поранення чи захворювання, яке призвело до їх часткової втрати працездатності. При цьому вони мають змогу виконувати  завдання, які не потребують надмірних фізичних навантажень, це дуже важливо, як для соціального забезпечення військовослужбовців, які зазнали таких погіршень здоров'я під час служби, так і збереження їх досвіду та знань, на одержання яких держава вже витратила значні ресурси.

Хочу зауважити, що законопроект не стосується осіб, які зазнали розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки чи поведінки, а лише тих осіб, які спроможні виконувати службові завдання без значних фізичних навантажень. Перелік посад, які можуть обіймати такі особи, визначають керівники відповідних органів. Законопроект отримав позитивні висновки ГНЕУ та комітетів Верховної Ради України. Прошу підтримати та прийняти проект в цілому.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Павло Сушко, фракція "Слуга народу".

 

12:57:10

СУШКО П.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Прошу уваги. До вашої уваги важливий законопроект, спрямований на соціальний захист військовослужбовців Державної прикордонної служби та Служби безпеки України, які несуть службу в умовах бойових дій.

Аналогічна норма вже діє та розповсюджується на військовослужбовців Міністерства оборони України, Національної гвардії України, і ми не повинні розділяти військовослужбовців за родами військ. Отримавши незначні вади, дана категорія військовослужбовців повинна знати та розуміти, що держава та його військове відомство турбується про нього, не залишає його без належної уваги, залишає його в строю, як військовослужбовця, який має бойовий досвід, є патріотом та готовий надалі виконувати свій військовий обов'язок і передавати свій бойовий дух новому поколінню.

Шановні колеги, прошу вас підтримати даний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Забродський, партія "Європейська солідарність".

Михайло Забродський, будь ласка. Як забажаєте.

 

12:58:21

ЗАБРОДСЬКИЙ М.В.

Шановні колеги, я дуже здивований взагалі тим, що законопроект потребує будь-якого обговорення.

Ви знаєте, що військовий конфлікт взагалі, і військовий конфлікт на сході нашої держави, – це така в тому числі, і, стимулююча річ, яка вдосконалює певні речі державного устрою законодавства, зокрема. І вже майже два роки в Збройних Силах України працює досить такий ефективний механізм, який був запроваджений попереднім складом Верховної Ради стосовно того,  що військовослужбовці, які отримали відповідно каліцтво, або будь-які вади під час виконання бойових завдань, або службових обов'язків могли продовжувати службу.

На сьогоднішній день у Збройних Силах України близько 60 посад, на яких передбачено проходження служби цією категорією військовослужбовців, і визначено близько 500 військових частин, закладів і установ, в яких можуть проходити службу військовослужбовці даної категорії. Всі ми знаємо, що життя воно у нас сповнено не очікуваних речей, і всі ми знаємо, як важко опинитися за бортом подій, або бути штучно відсунутим від справи, якій присвятив або все життя, або значну його частину. Повторюю, цей механізм досить таки ефективно діє в Збройних Силах України і дозволяє зберігати в активному житті і зберігати, по-військовому говорячи, в обоймі тих фахівців, які за станом здоров'я і за власним бажанням бажають продовжувати службу. А ви знаєте, що реалізовуватися людина може перш за все і найбільш ефективно саме в тій справі, в якій він займався попередньо. Якимось чином, як результат недосконалості, поза цим процесом весь цей час залишалась Державна прикордонна служба і Служба безпеки України. В двох цих силових відомствах втратити життя і здоров'я відповідно імовірність ні чим не менша, ніж в Збройних Силах України. Тому пропоную і закликаю підтримати законопроект, який усуває цю певною часткою соціальну несправедливість.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую.

Будь ласка, народний депутат Бондар Віктор Васильович, депутатська група партії "За майбутнє".

 

13:00:22

БОНДАР В.В.

Прошу передати слово Батенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Батенко Тарас Іванович, будь ласка.

 

13:00:29

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, депутатська група партії "За майбутнє" не вважає, що даний законопроект носить технічний характер. Ми переконані, що даний законопроект – це шана і повага до тих військовослужбовців, які сьогодні з тих чи інших обставин не придатні до військової служби за станом здоров'я, через поранення в силу їхньої активної діяльності в зоні бойових дій по захисту нашої Батьківщини. І тому ми вважаємо, що весь зал сьогодні, всі фракції, депутатські групи повинні підтримати цей законопроект, який дозволяє, дає можливість реалізовувати бойовий досвід і морально-ділові якості, і мотивацію до військової служби наших військовослужбовців.

Депутатська група партії "За майбутнє" голосує "за". Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

13:01:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Арешонков – бачу. Хто ще? Зараз виступ з мотивів Арешонкова Володимира Юрійовича після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали.

Арешонков Володимир Юрійович.

 

13:01:31

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановний пане Голово, шановні колеги, депутатська група "Довіра" завжди надзвичайно серйозно і відповідально ставилася до питань, які пов'язані із соціальним захистом як в цілому громадян, так і окремих категорій. В даному випадку іде мова про військовослужбовців тих, хто звільнений в запас внаслідок або професійних захворювань, або поранення, контузію і таке інше, але має і досвід, і бажання  присвятити себе служінню рідній країні в певних правоохоронних органах. Тому ми будемо підтримувати даний законопроект, і депутатська група "Довіра" закликає проголосувати всіх за нього в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Підготуйтесь до голосування. Запросіть народних депутатів.

Ставлю на голосування пропозицію… Шановні колеги, одразу питання. Комітет рекомендує прийняти за основу, після цього – в цілому. Немає заперечень? Нормально.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами України військової служби (реєстраційний номер 2593). Готові голосувати? Готові?  Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:03:30

За-310

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами України військової служби. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:04:06

За-310

Рішення прийнято.

Дякую. Закон прийнятий в цілому.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про протимінну діяльність в Україні".

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:04:41

За-244

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається голові підкомітету Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верещук Ірині Андріївні. Дайте 4 хвилини: вона і від авторів, і від комітету.

 

13:04:57

ВЕРЕЩУК І.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України про протимінну діяльність (реєстраційний номер 2618). Шановні колеги, будь ласка, хвилинку уваги, дозвольте! Дякую.

На сьогодні Україна є однією з найзамінованіших країн світу. За попередніми оцінками з початку російської агресії сукупна площа замінованих районів складає близько семи тисяч квадратних кілометрів на підконтрольній території та близько чотирнадцяти тисяч квадратних кілометрів на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим. Для порівняння: територія Чорногорії складає близько 14 тисяч квадратних кілометрів.

Ці факти впливають на життя близько двох мільйонів людей на сході, становлять загрозу об'єктам цивільної інфраструктури. Постраждало вже біля двох з половиною тисяч осіб, загинуло 977, поранено тисячу 528. До слова, за майже рік дії Закону України про протимінну діяльність від мін та вибухонебезпечних залишків уже постраждала 101 особа, з яких 27 дітей.

Міжнародний досвід та попереднє оцінювання при існуючому стані справ встановлює для розмінування наших територій строк 300 років і 150 мільярдів і більше гривень на розмінування. Отже, у нагальності та актуальності внесення змін до діючого законодавства не може бути жодних сумнівів. Основна мета внесення змін до чинного закону є створення прийнятних умов для побудови ефективної системи протимінної діяльності із спрощеною вертикаллю управління та координації у цій сфері і, що особливо важливо, без необхідності витрачання додаткових коштів з Державного бюджету України шляхом створення центру протимінної діяльності на існуючих фондах Міністерства оборони України, а також створення центру гуманітарного розмінування на існуючих фондах Міністерства внутрішніх справ України, включення положень закону щодо утворення нового центрального органу виконавчої влади, а також виключення положень щодо утворення нових органів з повноваженнями, притаманними центральним органам виконавчої влади.

Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки розглянув 14 лютого поточного року проекти законів України про внесення змін про протимінну діяльність (№2618), поданий народним депутатом України Герасименком Ігорем Леонідовичем та іншими народними депутатами, та альтернативний до нього законопроект про внесення змін до Закону України про протимінну діяльність (№2618-1), поданий народним депутатом України Лубінцем Дмитром Валерійовичем.

Варто зазначити, Міністерство оборони повністю підтримує прийняття згаданого законопроекту без зауважень. Міністерство внутрішніх справ не підтримує проект закону. Міністерство фінансів не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту за умови його доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

Пропозиція – рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України про протимінну діяльність, поданий народним депутатом України Герасименком Ігорем Леонідовичем та іншими народними депутатами, а альтернативний проект відхилити.

Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово для доповіді надається народному депутату України Лубінцю Дмитру Валерійовичу щодо альтернативного законопроекту, реєстраційний номер 2618-1.

 

13:09:17

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановна президія! Шановні народні депутати! Безумовно, я зараз почув аргументи щодо прийняття даного законопроекту. Все це ми вже чули в 2018 році, коли голосували за даний законопроект. Пані Ірина, я в першу чергу до вас звертаюся. В чому є різниця між законопроектом, який підтримали ви на комітеті із законопроектом, який пропоную я?

По-перше, в 2018 році прийнятий закон якраз і створював єдиний орган по протимінній діяльності. Він не запрацював, бо він суперечить Закону України "Про Кабінет Міністрів". Що пропоную я? Не створювати орган новий, бо це все викликає у нас занепокоєння і навпаки додаткових фінансових витрат з державного бюджету. А просто покласти цю функцію на Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Вона вже є. Вона існує. У неї є фінансування. У неї є і фахівці. І вона може здійснювати цей контроль.

Наступне. В чому принципово відрізняється мій законопроект від вашого? Ви хочете повністю протимінну діяльність підпорядкувати Міністерству оборони, забуваючи те, що Міністерство оборони не може контролювати гуманітарне протимінне розмінування. Для цього створюються два центри: центр протимінних операцій і центр гуманітарного розмінування. Це практика, яка є у всьому світі.

Тому я закликаю всіх, якщо ви не готові підтримати альтернативний мій законопроект, голосувати і відправити на доопрацювання обидва законопроекти як це вимагає Головне науково-експертне управління, повернути в комітет і знову знаходити там компроміс. При тому, що ви це напрацювали, воно так само не буде робити свою функцію як в 2018 році так і ваш законопроект, якщо ви все ж таки за нього проголосуєте.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться, два – за, два – проти, по фракціям, на виступи.

Сідайте, Ірина Андріївна. Ні, ні, ні. Все! Ви все сказали.

Нестеренко Кирило Олександрович.

 

13:11:53

НЕСТЕРЕНКО К.О.

Прошу передати слово Ігорю Герасименку.

 

13:12:00

ГЕРАСИМЕНКО І.Л.

Доброго дня, шановні колеги! Я звертаюсь до всіх нас. Дивіться, яка зараз у нас виходить ситуація. Сьомий рік іде війна на Донбасі. На сьогоднішній день у нас дуже серйозне забруднення мінно-вибуховими предметами всієї території Донбасу. Я не буду казати вже за акваторію Азовського та Чорного морів.

На сьогоднішній день що пропонує законопроект 2618. Так, дійсно, створити національний орган з протимінної діяльності, колегіальний орган під керівництвом Міністерства оборони України, та два центри: один центр з протимінного розмінування, інший центр з гуманітарного розмінування, які будуть задіяні для розмінування нашої території. Порівнюючи з Великою Вітчизняною війною та Другою світовою війною, ми маємо наслідки: до сьогоднішнього дня забруднені території не тільки на території України.

Шановні колеги, я прошу підтримати законопроект 2618.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець Михайло Якович.

Наливайченко Валентин Олександрович.

 

13:13:23

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Шановні пані та панове! Шановні громадяни України! Зараз, насправді, розглядається не просто законопроект. Розглядається, як рятувати українську землю. Тому що 329 громадян України, цивільних громадян, або загинули, або отримали поранення абсолютно невинно, безвинно від мін або інших вибухових пристроїв, які знаходяться в нашій землі, в нашій рідній з вами землі.

За що виступають професіонали? Тільки за одне – дайте можливість і Міністерству внутрішніх справ, і Міністерству оборони напрямку фахово розміновувати, тобто рятувати українську землю.

І друге. Дайте можливість, і це звернення напряму від фракції "Батьківщина" до профільного Комітету з нацбезпеки і оборони. Шановні колеги, ви маєте передбачити і вивезення розмінованих, витягнутих мін і боєприпасів, і їхню утилізацію. Фаховий військовий завжди вам скаже: так, ми розмінуємо. А далі що? Куди? Це ж наша з вами земля. Тому треба, колеги, переходити і до другого питання – утилізація мін та інших вибухових пристроїв. Так, це дороге задоволення, але це наша рідна земля і не треба на цьому економити.

Ми підтримуємо як фракція, щоб Міністерство оборони сертифікувало, утримувало операторів і контролювало їхню діяльність. А гуманітарне розмінування, безумовно, віддати Міністерству внутрішніх справ з тими самими повноваженнями і відповідальністю.

Останнє. Міжнародна допомога тут, як ніколи, потрібна. І з цієї трибуни ми всі вдячні ОБСЄ і іншим нашим міжнародним партнерам за підтримку розмінування в нашій з вами державі.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобровська Соломія Анатоліївна.

 

13:15:22

БОБРОВСЬКА С.А.

Прошу слово передати Костенку Роману. Костенко, Костенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костенко Роман.

 

13:15:28

КОСТЕНКО Р.В.

Шановні колеги, фракція "Голос" буде утримуватись в першому читанні по законопроекту 2618, тому що по тексту є підстави вважати, що в даному законопроекті не зовсім прописані прозорі механізми щодо розподілу коштів. І в зв'язку з тим, що були негативні висновку ГНЕУ і також негативні висновки антикорупційного комітету по цьому закону, тому в першому читанні ми його не підтримуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.

 

13:16:06

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, депутатська група "Довіра" не може підтримати цей законопроект, без доопрацювання його внести в порядок денний. Необхідно внести відповідні зміни і доповнення до Законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчої влади" з метою узгодження цих законодавчих актів між собою і недопущення виникнення колізій в сфері повноважень державних органів. Наполягаємо на визначенні уповноваженим національний орган з питань протимінної діяльності як спеціального міжвідомчого координаційного органу з питань протимінної діяльності. Необхідно також розмежування повноважень новостворюваних органів: центру протимінної діяльності та центру гуманітарного розмінування. Загалом необхідно більш конкретні визначення деталізація та розмежування повноважень та обов'язків органів установ, що здійснюватимуть протимінну діяльність.

Шановні колеги, якщо хтось не був на Луганщині, або Донеччині і не спілкувався з людьми, то я вам пояснюю. Я бачив, і кожен раз, коли я на Луганщині, я чую і відчуваю страждання людей. Міжнародні наші партнери дали аудит: 1900 людей загинуло під час цієї війни. 6 років війна, 60 років будемо розміновувати. Скільки можна? Один рік приймаємо закон, другий, третій. Внесіть ці нормальні правки і будемо голосувати. Люди живуть на мінному полі. Правильно Валентин Наливайченко сказав про те, що сьогодні це наша земля, її треба рятувати як  дитину, як жінку, як родину.

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз ще два виступи з мотивів. Три виступи з мотивів. І після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали.

Королевська Наталія Юріївна.

 

13:18:26

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги, ну прийшов час, коли вже досить балакати. Ну треба вже не балакати, а починати розміновувати. Тому що ми 6 рік чуємо, те не так, той законопроект не так. Ну взагалі-то мене дивує пан Шахов, що ви не підтримуєте ці законопроекти. Тому що другого читання ми можемо доопрацювати, але нам треба сьогодні діяти. Нам вже не можна більше говорити про це. Тому що, безумовно, вони недосконалі. Але, якщо ми об'єднаємо зал і об'єднаємо всі наші зусилля, то ми зможемо їх доопрацювати. Ну не для кого ж не секрет, що сьогодні 220 тисяч дітей, що проживають на Донбасі, загрожують міни та боєприпаси, що ще не розірвалися. Та від початку конфлікту на сході за даними UNICEF щонайменше 38 дітей загинуло від мін або боєприпасів. А щонайменше 128 - поранено. Тому що треба терміново приймати ці рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лубінець Дмитро Валерійович.

 

13:19:41

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Колеги, ми тут всі погоджуємося, що потрібно розпочинати розмінування. Закон був прийнятий в 2018 році такий же самий, за який ви зараз хочете голосувати. Один орган, який не запрацював і не буде працювати. Мій альтернативний законопроект дозволяє нічого не створювати, вже є ця комісія і вона буде за це відповідати. Не буде Міністерство оборони і не може по своїй функції координувати гуманітарне розмінування. Це прямо прописано у вашому законі. Ви знову пропишете те, проголосуєте за те, що не буде працювати. Тому, якщо ви хочете, щоб дійсно розпочалося розмінування, проголосуйте за альтернативний мій законопроект, який вже дозволяє функції покласти на діючий орган в складі Кабінету Міністрів України. Все буде дуже швидко. Дякую. Все залежить від вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Геращенко Ірина Володимирівна.

 

13:20:55

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, як співавтор закону, який вже працює з 18-го року, я хочу звернути вашу увагу, що він напрацьовувався разом з нашими міжнародними партнерами. Ми брали досвід Хорватії, досвід інших країн, які, на жаль, так само зіштовхнулися з цією ключовою гуманітарною проблемою. І дійсно зараз для того, щоб посилити і активізувати розмінування на Донбасі – це залишається ключовою гуманітарною проблемою. Потрібно не так закони вдосконалювати, як зобов'язати виконавчу владу почати працювати по діючим законам.

Добре, що сесійна зала об'єднується навколо усвідомлення важливості проблематики гуманітарної Донбасу, так само і теми розмінування.

Але правда і в тому, що законопроекти, які сьогодні пропонуються, вони носять лобістський характер. Вони ніяк не будуть допомагати сприяти темі розмінування. І, дійсно, вони не будуть відповідати європейським практикам. Тому що Міністерство оборони ніде не контролює процеси гуманітарного  розмінування.

Тому прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І на завершення – заступник  міністра Поліщук Олександр Миколайович. Після цього переходимо до голосування.

 

13:22:14

ПОЛІЩУК О.М.

Дякую, пане голово! 

Шановна президія! Шановні народні депутати! Міністерство оборони  опрацювало законопроекти і основний 2618 і альтернативний 2618-1. І за результатами, просить підтримати законопроект 2618 внесений на розгляд депутатом Ігорем Герасименком.

Наша позиція полягає в тому, що прийняття цього законопроекту дозволить саме з першого дня після його прийняття запрацювати в повній мірі і відповідно до міжнародних стандартів всю систему національної  протимінної діяльності. На сьогоднішній день і я тут підтримую Ірину Геращенко, яка зазначила, що цей законопроект найбільше відповідає і розроблений відповідно до міжнародних стандартів.

Міністерство оборони  за час свого голосування здійснило масу потрібних речей. Прийняло національний стандарт. На сьогоднішній день в нашій системі працює понад тисячу досвідчених фахівців. Більше того, я хочу сказати, що саме гуманітарне розмінування проходить після завершення бойових дій. А ми сьогодні реально здійснюємо розмінування на тих територіях.

Більше того, для подолання наслідків, нами підтримується діяльність  чотирьох  стаціонарних центрів, які надають допомогу постраждалим. На базі розгорнутих військових госпіталів, а   також на базі районних лікарень.

Ми забезпечуємо покриття всіх п'яти напрямків протимінної діяльності, як це передбачено міжнародними  стандартами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця.

Ставлю на голосування пропозицію про  прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про протимінну діяльність в Україні" (реєстраційний номер 2618).

Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:24:54

За-273

Рішення прийнято.

Дякую.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном (реєстраційний номер 2365 та 2365-1 альтернативний).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою, прошу підтримати та проголосувати.

 

13:25:31

За-230

Рішення прийнято.

Слово для доповіді має голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякова Галина Миколаївна 4 хвилини і від авторів, і від комітету.

 

13:25:47

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановна президія, шановні народні депутати, шановний народ України! Станом на лютий 2020 року 38 відсотків українців думають над ідеєю трудової міграції, у віковому розрізі це складає від 16 до 20 років думають 61 відсоток, з 30 до 39 років – 52, 45 відсотків опитуваних заявляють, що змушені це робити для задоволення мінімальних потреб своїх родин. Загальний обсяг міграції, робочої сили з Україні, становить 4 мільйони осіб, при цьому близько 2,6-2,7 мільйони осіб перебувають за кордоном одночасно, ці оцінки консервативні. Проте загальна кількість буде вищою, оскільки багато людей проводять за кордоном на тимчасових або сезонних роботах лише частину року. Україна входить у десятку країн походження міжнародних мігрантів у світі.

Чому 16 відсотків працездатного населення вибирають роботу в інших країнах? Найбільш впливовим фактором є економіка, українці шукають більшу і більш високу заробітну плату, міграційний поток в основному циркулярний або короткостроковий, більшість трудових мігрантів заробляють за кордоном і хочуть повернутися в Україну.

Є позитивна тенденція, трудова міграція позитивно впливає на грошові перекази, які зросли з 7 мільярдів доларів у 2015 році до 10 мільярдів у 18-му і 12 мільярдів доларів у 19-му році. Міграція робочої сили також сприяла відновленню реальної заробітної плати в Україні завдяки каналам пропозиції робочої сили і внутрішнього попиту на робочу силу.

Основні проблеми, які є, це шахрайство на ринку посередників з працевлаштування за кордоном. Багаточисленні шахраї за 300, 600 євро беруть гроші від людей і не завжди їх працевлаштовують. Про те, що не дуже правильно і ефективно працює система ліцензування діюча, каже і той факт, що з 1 мільйона 700 тисяч запрошень на роботу наразі відповідно, наприклад, у Польщі працевлаштовано лише 12 тисяч 400 людей, всі інші працевлаштовані в нелегальний спосіб.

Яким чином побороти шахрайство на цьому ринку? Законопроект 2365 запроваджує світовий підхід до процедури працевлаштування. Він декларує, що гроші за працевлаштування сплачує тільки роботодавець, українець не буде і не має брати за це гроші, посередник, який буде брати гроші з українців буде нести високі штрафи.

Законопроект 2365 також пропонує змінити неефективну процедуру ліцензування на, так звану,  ліцензування повідомлення, бо ліцензуванню підлягає кожна юридична особа, яка пропонує працевлаштувати українця.

Законопроект 2365 є прикладом спільної роботи громадського суспільства і депутатського корпусу, він несе в собі суспільне значення і не має політичного підґрунтя. Українська держава наразі не може зупинити громадян від поїздок на роботу за кордон. Але ми повинні максимально захистити наших громадян аби вони відчували, що Україна їх підтримує, де б вони не знаходилися.

Тут знаходиться представник Міністерства економічного розвитку, в компетенції яких наразі знаходиться трудові відносини, і в тому числі трудові мігранти. Вони можуть надати додаткову інформацію  для народних депутатів.

Комітет рекомендував прийняти законопроект за основу в першому читанні. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:29:20

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую.

Слово надається народній депутатці Королевській Наталії Юріївні для представлення альтернативного законопроекту. Будь ласка.

 

13:29:33

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги, ну, майже декілька тижнів тому тут стояв Прем'єр-міністр та обіцяв нам створити 500 тисяч робочих місць та працевлаштувати тих людей, які повернулися з-за кордону в нашу країну. Сьогодні що ми з вами бачимо? Що замість 500 тисяч нестворених робочих місць що нам пропонують? Нам сьогодні пропонують скасувати ліцензування послуг з посередництва у працевлаштуванні. Що це значить? Це призведе до ефекту рівнозначного зняттю практично всіх бар'єрів на шляху до торгівлі людьми.

Тому, шановні колеги, ми звертаємося до вас. Ну, може, вже досить? Ну, ви спочатку землю запропонували продати. Через декілька законопроектів пропонуєте продати стратегічні підприємства. Цей законопроект, він буде повністю підтримувати торгівлю людьми. Ну, цього не можна робити. Країна повинна створювати всі умови для того, щоб захищати своїх громадян, щоб регулювати питання, щоб підтримати людину, якщо вона опиниться в складних умовах. Ну, ми же з вами дуже добре розуміємо, що це чисто лобістський законопроект і в тій ситуації, в якій сьогодні опинилася наша країна, коли у нас шокуючі масштаби трудової міграції, нам треба об'єднати всі наші зусилля для того, щоб гарантувати та надати всі можливості нашим мігрантам на захист від своєї країни, щоб їх попередити перед тим, як шахраї будуть їх продавати та здавати в оренду, а не навпаки сьогодні робити всі умови для того, щоб людина якнайшвидше від'їжджала з нашої країни і щоб шахраї могли цю людину потім використовувати в своїх "сірих" та "чорних" схемах.

Тому "Опозиційна платформа - За життя" звертається до вас проголосувати за законопроект 2365-1, який посилює контроль та захищає наших людей.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

13:31:42

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп.

Жмеренецький Олексій Сергійович.

 

13:32:10

ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ О.С.

Доброго дня. Я б хотів звернути увагу на позицію крюїнгові компаній щодо цього законопроекту. В цілому ідея підтримується. Дерегуляція ринку – це завжди  сприяє веденню бізнесу. Але ще хочеться уточнити наступне. При доопрацюванні законопроекту до другого читання було б непогано вивести моряків в іншу, окрему категорію. Враховуючи Конвенцію про працівників-мігрантів № 97, яка містить термін "працівник-мігрант", ця конвенція не включає в себе моряків. Таким чином, в розумінні конвенції моряки не належать до  категорії трудових мігрантів, що має бути враховано  при доопрацюванні проекту закону.

І також хотілося б  ввести поняття саморегулівної  організації, яка б видавала б дозволи, сертифікати на діяльність,  працевлаштування моряків. І така позиція підтримується усіма  крюїнговими компаніями і Всеукраїнською асоціацією крюїнгових компаній. Прошу звернути на це увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

13:33:19

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний головуючий! Шановна президія, народні депутати, автори законопроекту! Шановні українці! Насправді, завдання влади – робити все для того, щоби громадяни України проживали, працювали і народжували дітей тут, всередині. Але коли так не відбувається, то тоді, справді, Верховна Рада має готувати і приймати ті законопроекти, які будуть захищати права громадян за межами території України. За різними підрахунками від 5 до 8 мільйонів українців сьогодні шукають кращого життя у світах і підтримують свої родини, перераховуючи тільки за минулий рік за офіційними розрахунками Національного банку більше дванадцяти мільярдів доларів тут, в Україну. Саме люди, яких не можна грубо називати заробітчанами, вони сюди є і тут є найбільшими інвесторами в економіку України.

Коли ми кажемо, що потрібен захист через працевлаштування, однозначно так. Тому що за дослідженнями Міжнародної організації з міграції, яка проводила опитування серед 5 східноєвропейських держав, саме українці найбільше потерпають від трудового рабства, від дискримінацій.

Законопроект потребує підтримки в першому читанні і доопрацювання, щоби стати цілісним документом, який буде захищати громадян України. Потрібно, щоби держава не тільки через консульські відділення за кордонами захищала людей, які заробляють на свої родини і для економіки України, а саме...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мороз Володимир Вікторович.

 

13:35:33

МОРОЗ В.В.

Передайте слово Наталії Юріївні Королевській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна.

 

13:35:38

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги, у нас є зараз два шляхи. Перший шлях – це шлях дерегуляції, і "Опозиційна платформа – За життя" завжди підтримає дерегуляцію. Але ж дерегуляція де? Там, де будуть створюватися умови для легкості ведення бізнесу, створення нових робочих місць і все, що буде пов'язано з нашою країною.

Але що ви пропонуєте? Ви зараз пропонуєте таку дерегуляцію щодо ліцензування виїзду людей за кордон. До чого це призведе? Це призведе до повної безконтрольності. І я хочу вам навести цифри, що за даними Мінсоцполітики тільки з вересня 12-го року по грудень 19-го року офіційний статус осіб, які постраждали від торгівлі людьми в Україні, отримали 978 осіб. І щороку, я повторююсь, встановлюються сотні таких випадків.

І тому ми сьогодні вважаємо, що треба, навпаки, посилювати відповідальність держави, контроль держави, не давати шахраям сьогодні викрадати наших людей, виманюючи їх за кордон якобы для працевлаштування, а потім експлуатуючи людей.

Тому, шановні колеги, треба сьогодні не сприяти трудовій і сексуальній експлуатації за кордоном наших громадян, а об'єднувати зусилля та розглядати ті питання, які будуть вирішувати проблеми всередині нашої країни. І ми з вами, приймаючи закон такої от дерегуляції і створюючи всі умови для того, щоб люди якнайшвидше виїжджали та покидали нашу країну, навпаки, будемо порушувати права цих людей і порушувати наші міжнародні зобов'язання. Тому ми пропонуємо або направляти цей законопроект на доопрацювання та дуже ретельно його доопрацювати, або підтримати 2365-1 та вже на базі його…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:37:45

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, від "Європейської солідарності" народний депутат Княжицький Микола. Будь ласка.

 

13:37:52

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановні колеги, про що ці 2 законопроекти? Очевидно, один пропонує максимально лібералізувати працевлаштування українців за кордоном, а другий, навпаки, зарегулювати.

Коли ми говоримо про лібералізацію, очевидно, ми теж маємо розуміти про ті певні небезпеки, які все ж таки вона за собою веде, бо це є відповідальність за життя людей.

По-перше, суб'єкти підприємницької діяльності раніше повинні були ліцензуватися, щоб надавати ці послуги. Цей законопроект всіляко сприяє роботі таких підприємств, їх десь 1 тисяча 400 в Україні, вони не повинні ліцензуватися.

Де тут є небезпека? Небезпека є в тому, що ліцензування заборонено підприємствам, які мають бенефіціарів, наприклад, в країні-агресорі. В даному випадку ми опускаємо це обмеження.

На жаль, законопроект, з нашої точки зору, повинен передбачити відповідальність за вимагання отримання від громадян коштів в якості будь-яких компенсацій і витрат, які будуть понесені в зв'язку з наданням послуг з посередництва в працевлаштуванні за кордоном, оскільки шахраї можуть вимагати сплату коштів не тільки як свою винагороду за послуги, а й, наприклад, як компенсацію їхніх витрат.

Ви розумієте, платити за працевлаштування має фірма, яка хоче наших людей і заборонено брати гроші з наших людей. Але покарання, окрім легкого адміністративного, за це фактично не існує. Тому ми пропонуємо розглянути питання про встановлення відповідальності для громадян за сплату коштів за працевлаштування за кордоном і це відіграватиме роль стримуючого фактору для громадян.

З нашої точки зору цей закон треба було б доопрацювати і підключити до цього також і Комітет з питань фінансів, податкової і митної політики.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Шахов.

 

13:39:46

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Ми, безумовно, будемо підтримувати наших українців, які сьогодні поїхали за кордон.

Але хочу сказати наступне. Скажіть, будь ласка, до яких пір Україна буде нібито торгувати і займатися рабоволодінням за нашими межами? Чому сьогодні не створюються робочі місця? Чому не зробили аудит всіх зруйнованих підприємств, які були прихватизовані за 28 років? Чому сьогодні не робиться аудит шахтарської галузі? Чому сьогодні не робиться аудит всіх підприємств, там "Лиссода" в Луганській області? Або "РТІ", за яке ми вже неодноразово говорили, зруйновано повністю. "Мехстекло". Всі підприємства, які сьогодні є в небезпеці для людей. Тому в даній ситуації ми підтримуємо цей законопроект, підтримуємо наших українців, але вимагаємо від влади негайно зробити аудит всіх підприємств, які сьогодні знаходяться в занепаді. І дати робочі місця нашим українцям, щоб вони заробляли для України.

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, підготуємося до голосування, будь ласка. Шановні колеги, займіть свої місця і готуємося до голосування.

А поки я ще даю одну хвилину для Свириденко Юлії Анатоліївні заступнику міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Будь ласка. 

 

13:41:12

СВИРИДЕНКО  Ю.А.

Дякую.

Доброго дня! Міністерство економіки підтримує законопроект 2365 в першому читанні за умов доопрацювання по тим зауваженням, які були зроблені в частині визначення способу та форми подання декларацій і прав та обов'язків суб'єктів господарювання, які надають такі послуги.

Галина Михайлівна, якщо ми допрацюємо, ми законопроект в першому читанні підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу зайняти свої місця. Готові для голосування? Я ставлю на голосування проект Закону про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном (реєстраційний номер проекту 2365). Готові голосувати? Готові, так? Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати.

 

13:42:28

За-248

Рішення прийнято. Законопроект прийнято за основу. Покажіть по фракціям, будь ласка.

Йдемо далі. Наступний законопроект – законопроект номер 3014, проект Закону про електронні комунікації. Запрошується до слова заступник голови Комітету з питань цифрової трансформації Федієнко Олександр Павлович. Будь ласка, Олександр Павлович.

Прошу ще раз? А, перепрошую. Ставлю скорочену процедуру. Шановні колеги, прошу приготуватися. Розгляд за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:43:44

За-212

Рішення прийнято.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

 13:43:59

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для доповіді має заступник голови Комітету з питань цифрової трансформації Федієнко Олександр Павлович.

 

13:44:06

ФЕДІЄНКО О.П.

Шановний головуючий, шановні колеги! Представлю вам проект Закону України про електронні комунікації (№ 3014). Ініціатори законопроекту: Олександр Федієнко і Михайло Крячко та інші народні депутати.

Діючий сьогодні Закон "Про телекомунікації" був прийнятий ще в далекому 2003 році і є морально застарілим. Прийняття нового галузевого закону визріло вже дуже давно. Європа за цей час вже п'ятий раз модернізує своє законодавство з цього питання. Законопроект про електронні комунікації повинен закласти правову базу цифровізації  в сучасних умовах з використанням сучасних технологій.

Законопроект визначає правову основу діяльності у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру, а також встановлювати повноваження держави щодо управління та регулювання діяльності у сфері електронних комунікацій, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Прийняття проект Закону України про електронні комунікації дасть змогу встановити засади державного управління та регулювання у сфері електронних комунікацій, що відповідатимуть вимогам часу та євроінтеграційним процесам, створити умови для вільного входу на ринок електронних комунікацій, усуваючи наявні на сьогодні бар'єри, забезпечить надання на всій території якісних телекомунікаційних послуг споживачам.

Нам потрібно встановити нові правила гри, що сприятимуть розвитку ринку та нових технологій. Неможливо розбудовувати цифрову країну, користуючись морально застарілою законодавчою базою.

Законопроект є результатом багатомісячної праці робочої групи, до якої входили експерти, представники галузі, громадськість.

У той же час комітет отримав ряд зауважень. Враховуючи отримані зауваження, Комітет цифрової трансформації на своєму засіданні визначив окремі положення законопроекту, які необхідно доопрацювати. Зачитую їх під стенограму.

Перше. Виключення статей 7 та 8 законопроекту, які визначають статус та повноваження регуляторного органу.

Друге. Виключення з тексту законопроекту норм щодо надання цільової адресної соціальної допомоги для отримання універсальної послуги.

Третє. Уточнення повноважень Кабінету Міністрів України в частині забезпечення універсальної послуг, а також доповнити законопроект нормами щодо процедури контролю за використанням коштів компенсації постачальникам електронних комунікаційних послуг збитків, визначених відповідно до законодавства, понесених внаслідок зобов'язання з розгортання електронних комунікаційних мереж для надання універсальних послуг за рахунок коштів державного бюджету.

Друзі, пропоную підтримати рекомендації Комітету з цифрової трансформації та прийняти за основу вказаний законопроект та долучитися до підготовки до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться. Два – за, два – проти, по фракціям.

Ар'єв Володимир Ігорович.

 

13:47:15

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, фракція "Європейської солідарності" буде в першому читанні підтримувати цей законопроект, але у нас є суттєві зауваження до другого читання. Зокрема, по-перше, визначення "спаму", воно є дуже неоднозначним. І в даному формулюванні, яке воно існує в першому читанні, то може бути, що якщо будь-хто відправив e-mail чи повідомлення кільком абонентам, які його не очікували, 5-6, невизначено це, то проти людини може бути застосований адмінкодекс і штраф у 100-200 неоподаткованих мінімумів. Проте, основа цього законопроекту його базис, він абсолютно нормальний і потрібний. І підготувати до другого читання його можна і потрібно. Я сподіваюся, що комітет попрацює добре над цим.

Єдине, що я хочу окремо зараз зазначити. В даний момент підтвердження необхідності цього законопроекту є через те, що зараз існує один скандал в системі електронних ключів, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю "Ключові системи", за моєю інформацією, зараз фактично позбавлено право надавати послуги. І зараз велика кількість зокрема бухгалтерів, вони опинилися в ситуації, коли вони в час, коли треба здавати квартальні звіти, не можуть скористатися тими ключами, які в них є.

Я вбачаю в ситуації, яка є зараз, я отримував певну кількість зараз коментарів від профільного міністерства, які мене не задовольнили в повному обсязі. Є підстави вважати, що може бути питання недобросовісної конкуренції. І я дуже прошу зараз профільне міністерство і міністра звернути увагу на цю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наливайченко Валентин Олександрович.

 

13:49:28

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Шановні народні депутати,  шановні громадяни України, це той законопроект, який має в собі суттєві вади і ці вади спрямовані проти громадян України, проти користувачів Інтернету. Що на наше переконання, фракції "Батьківщини", є неприйнятна в цьому законопроекті. Перше, квазі-поліцейські органи нагляду в електронних комунікаціях – раз.

Два – відсутність прозорої системи доступу до радіочастотного ресурсу, на який так хочуть спрямувати автори законопроекту увагу цього закону.

Третє – по суті цензура, яка може виникнути, якщо буде створена, так звана, національна комісія з такими повноваженнями, якими прописують автори законопроекту.

Ну і четверте. Шановні друзі, всі бачили досвід Естонії. Всі володієте ви, сподіваюсь, англійською мовою і можете  прочитати що таке e-Estonia. Подивіться як у них доступні частоти. Як Естонія зробила доступними електронні комунікації. Як це робиться безкоштовно для громадян, для громадян своєї країни.

Тому фракція "Батьківщина" вимагає, щоб в цьому законопроекті були передбачені гарантії відсутності цензури – раз. Відсутності сплати за додаткові ресурси і за додаткові послуги, які будуть нав'язуватись – два.

І третє – ми виступаємо за те, щоб було надзвичайно спрощений доступ до всіх частот і ресурсів для громадян України, для бізнесменів України. І нарешті з'явився не чиновницький орган, а електронний портал доступу до таких сервісів від держави Україна. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський Роман Михайлович.

 

13:51:25

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Прошу передати слово Осадчуку  Андрію Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук Андрій Петрович.

 

13:51:32

ОСАДЧУК А.П.

Шановні колеги! Я, деякі люди тут знають, років 11 працював в керівництві одного з найбільших операторів зв'язку. В найбільшому. Ми обслуговували 25 мільйонів абонентів. І тому трохи розбираюся в цьому питанні.

Цей  закон шостий рік намагаються ухвалити. Він по суті є, дійсно, важливим. Але постійно виникають якісь деталі, через які не можуть переступити. І все одно їх намагаються включити в закон,  і вони руйнують взагалі саму ідею.

Нагадаю, що останні 20 років українського телекому – це боротьба за радіочастотний ресурс. І цю боротьбу можна розподілити на дві групи компанії.

Одна  група компанії отримала ресурс і розбудувала величезні і успішні бізнеси. Ми їх знаємо, ми всі користуємося мобільним зв'язком.

Інша група компанії вона досить велика, так звані, "no name companies". Ви їх не знаєте. Ніхто їх не знає. Але вони просто утримують радіочастотний ресурс. Бо знають, що у  всьому  світі він коштує дуже-дуже дорого.

Іноді оператори і в Європі і в Азії, і кругом – платили  мільярди доларів  і євро за частоти. І бажання якось заробити на цьому є вже років 15. І весь  частотний ресурс на сьогодні в Україні розподілений, включаючи радіочастотний ресурс 5G.

 В Програмі уряду написано, що ми хочемо розвивати 5G. Особливо з урахуванням того, що уряд хоче підтримувати малі компанії. Але якраз ці малі компанії і утримують цей частотний ресурс, не маючи жодної копійки грошей на його  розвиток. Але при цьому цей законопроект, який нам пропонується, вперше за 20 років, дає можливість прямого перепродажу актів радіочастотного ресурсу від  оператора до оператора, в обхід державного бюджету. Нам можуть розказувати про кращі європейські практики.  Але, насправді,  це спроба грабунку державного бюджету України на мільярди гривень.

Тому в цьому варіанті за цей законопроект, який насправді по суті є важливий, але голосувати геть не можна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задорожній Микола Миколайович. 

    

13:53:30

ЗАДОРОЖНІЙ М.М.

Прошу передати слово Марії Мезенцевій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мезенцева Марія Сергіївна.

 

13:53:36

МЕЗЕНЦЕВА М.С.

Доброго дня, шановні колеги! Хотілося би розвіяти  декілька міфів. Дійсно, у нас не всі виборці володіють англійською мовою. А оскільки ми імплементуємо європейське законодавство, то давайте дивитися на конкретні документи.

По-перше, головний комітет вже зазначив те, що цей законопроект розводить основну рамкову частину, про яку ми  сьогодні почули, а це саме електрокомунікації або, як ми завжди з вами колись говорили, телекомунікації –  це вважається вже застарілим словом. І другий етап, другий стовп –  це законопроект якраз про регулятора, про що сказали з трибуни великоповажної.

Другий момент, друзі, ми сьогодні приймаємо, я сподіваюся, великий законопроект. Чому він історичний? Це цифровий безвіз. Друзі, нема вже часу чекати. У нас на меті не тільки телекомунікації, ми говорили про "компанію в один клік", ми говоримо про інвестиції, ми говоримо в майбутньому про дві свободи: пересування людського капіталу і капіталу, як такого, тобто грошей. Давайте думати про перспективу, це рамковий закон, перше читання, давайте не відтерміновувати, взяти на себе політичну відповідальність, разом з нашими європейськими партнерами, внести зміни, які сьогодні прозвучали, і не говорити, не цькувати цей законопроект як той, який є лобістським. Впевнена, лобізмом повинні бути національні інтереси, цифровому ринку бути.

Колеги, прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Шахов Сергій Володимирович, після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

 

13:55:30

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, якщо говорити про лобістські закони, так подивіться на весь порядок денний в одному засіданні, в другому, третьому. Сьогодні треба не руйнувати, а будувати, допомагати малому, середньому бізнесу. Якщо говорити про частоти, так вони були продані ще до цього на мільярди доларів. І не один раз говорилося з цієї трибуни "там шукайте", а сьогодні треба ошукувати малий та середній бізнес, не треба сьогодні здирати по десять шкур з людей, які хочуть наповнювати бюджет нашої держави.

Дякую. Депутатська група "Довіра" не буде підтримувати цей законопроект. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Будь ласка, підготуйтеся до голосування.

Готові голосувати?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з урахуванням пропозицій комітету проект Закону про електронні комунікації, (реєстраційний номер 3014)

Готові голосувати?

Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:58:02

За-248

Рішення прийнято.

Дякую.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про хмарні послуги, (реєстраційний номер2655).

Слово для доповіді…

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.

Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:58:37

За-232

Рішення прийнято.

Слово для доповіді має заступник голови Комітету з питань цифрової трансформації Федієнко Олександр Павлович, 4 хвилини включіть, будь ласка, і від комітету, і від авторів.

 

13:58:51

ФЕДІЄНКО О.П.

Дякую, друзі, за підтримання законопроекту про електронні комунікації, наближення нас все ж таки до Європи.

Шановний головуючий, шановні колеги, представляю вам проект Закону України про хмарні послуги (номер 2655). Ініціатори – Олександр Федієнко, Михайло Крячко та інші  депутати.

Друзі, ми всі вже є користувачами хмарних послуг: iCloude, Google, Microsoft, Facebook. Законопроект хмарних послуг визначає правила гри між державними органами виконавчої влади, місцевими органами самоуправління, державними підприємствами та постачальниками хмарних послуг. Цей проект є частиною великої роботи по реформуванню законодавчої бази для розвитку цифрових сервісів і регулювання усіх аспектів їх використання,

Законопроект отримав ряд зауважень. Враховуючи зауваження, Комітет цифрової трансформації на своєму засіданні визнав окремі положення законопроекту, які необхідно доопрацювати. Зачитаю їх під стенограму, а саме: перше – доповнити частину третю статтю 10 проекту абзаци 17-й та 18-й у такій редакції: "до договору застосовується право України, у разі виникнення спору між сторонами договору з права є підсудний судами України".

Друге – частину четверту статті 4 викласти у такій редакції: "особливості порядку застосування технологій хмарних обчислень та надання хмарних та супутніх послуг з питань національної  безпеки у воєнній і озброєній сферах, у тому числі питаннях, пов'язаних із зверненням за одержанням хмарних послуг в інтересах оборони та юрисдикції їх отримання, вирішується Міністерством оборони України  з урахуванням вимог цього закону, виходячи з позицій посилення національної безпеки у воєнній і оборонній сферах та виконання завдань у сфері оборони з урахуванням чинних міжнародних зобов'язань України, діючих міжнародних договорів України".

Третє – статтю 6 проекту закону викласти у наступній редакції: "Стаття  6 – Державне регулювання надання хмарних послуг. Організаційну систему державного регулювання у сфері використання технологій хмарних обчислень та надання хмарних послуг становлять: перше – Кабінет Міністрів України, друге – уповноважений орган, який визначається Кабінетом Міністрів, що забезпечує формування  та реалізацію політики у сферах надання хмарних послуг, третє – центральний орган виконавчої  влади, що забезпечує  формування та реалізацію державної політики щодо захисту у кіберпросторі державних інформаційних ресурсів та інформації, перепрошую, вимога щодо захисту якої встановлено законом, кіберзахисту об'єктів критичної інформаційної інфраструктури здійснює державний контроль у цих сферах.

Центральний орган виконавчої влади, що здійснює державний контроль та нагляд у сфері електронних комунікацій.

Орган, уповноважений здійснювати контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних.

Четверте.  Частину третю статті 8 викласти  у такій редакції:

"За наявності можливості використання технічних та програмних засобів надавача хмарних послуг для обробки державних інформаційних ресурсів відповідно до вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних  системах" такий подавач подає разом із заявою, засвідчену в установленому законодавчому порядку, копію документів,  які підтверджують таку можливість".

П'яте. Частину третю статті 9 викласти у такій редакції:

"Уповноважений орган приймає рішення про відмову внесення відомостей до переліку надавача хмарних послуг у разі подання  не в повному обсязі документів, передбачених статтею 8 цього закону.

Виявлення в заяві про внесення до переліку та  документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, пошкоджень, які не дають змоги одночасного тлумачення змісту, виправлення або дописок".

Шосте. Абзац 2 частини першої статті 11 проекту закону виключити.

Статтю сьому, четверту…

Сьоме. Частину четверту статті 11 проекту закону викласти у такій редакції:

"Забороняється обробка персональних даних та інформація з обмеженим доступом публічних користувачів, вимога щодо захисту якої встановлена законом, за допомогою хмарних обчислювань та сот, що розміщуються…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться, будь ласка,  два – за, два – проти, по фракціях.

Бондар  Михайло Леондійович.

 

14:03:21

БОНДАР М.Л.

Передайте, будь ласка,  слово Ар'єву Володимиру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, вибачте.

Ар'єв Володимир Ігоревич.

 

14:03:31

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, цей законопроект є рамковим, і в принципі він запроваджує таку систему, як хмарні послуги, це інновація, якою користуються уже провідні країни світу для збереження і обробки обчислення даних. Тому це прогресивна річ і, однозначно, я як один із співавторів цього законопроекту вважаю, що в першому читанні цей проект треба підтримати обов'язково. Проте до другого читання нам треба врахувати те, що використання в хмарних послугах, зокрема, певних речей, які, як уже зазначалося, пов'язані з обороною країни, а також даних, які можуть становити безпосередній вплив на державний устрій України, зокрема, це питання виборів і, можливо, потім в майбутньому референдумів, треба обов'язково уточнити і жорстко регламентувати, оскільки небезпека від втручання в будь-які електронні системи з боку кібератак і кібервійськ Російської Федерації, вона досі існує. І нам треба розуміти, що безпосереднє калькування тих речей, які є на заході, зараз не дуже можливі для нас, тому що, щоб ми не ставили під загрозу основи української державності і основи української демократії.

Цей момент має бути проговорений, оскільки законопроект є базовим, рамковим, то ці речі мають бути в ньому зазначені, але в першому читанні, підкреслюю – в першому читанні "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кузбит Юрій Михайлович.

 

14:05:22

КУЗБИТ Ю.М.

Прошу передати слово Сергію Штепі.

 

14:05:27

ШТЕПА С.С.

Шановні колеги, доброго дня. Цей законопроект насправді не тільки про сучасні технології. Він також у першу чергу про економію державних коштів. Для обробки інформації власними силами органам державної влади і органам місцевого самоврядування необхідно періодично збільшувати кількість обчислювальних і людських ресурсів, і на це витрачаються величезні кошти.

Вдумайтесь, сукупні витрати державного сектору ІТ на закупівлі протягом 2020-2024 років складатимуть приблизно сто мільярдів гривень. У разі хоча б часткової реалізації стратегії хмарних технологій сукупна економія за цей період складе не менше 40 мільярдів гривень. Ще раз – не менше 40 мільярдів гривень зможе зекономити держава за цей час.

Даний проект закон – це лише перша частина того, що необхідно буде зробити. В подальшому потрібна буде кропітка робота між бізнесом і державою, які мають спільно виробити цілий пакет документів, який дасть можливість публічному сектору купувати ці послуги через ProZorro, через закупівельні організації, тому цей законопроект обов'язково потрібно підтримати. Прошу підтримати його в першому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Славицька Антоніна Керимівна.

 

14:06:38

СЛАВИЦЬКА А.К.

Бурмічу прошу передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч.

 

14:06:42    

БУРМІЧ А.П.

Шановні колеги, Анатолій Бурміч, "Опозиційна платформа - За життя". Я буду дуже говорити простим язиком, щоб всім було зрозуміло не тільки в залі, а й тим, хто це слухає.

Що таке хмарні послуги? Це коли ваші сервери знаходяться за кордоном. Тепер питання. Цим законом державним підприємствам, організаціям, військовим, навіть, формуванням дозволяється свої сервери виносити за кордон. В мене питання. Хто їх буде охороняти? Хто буде доступ туди мати і все інше?

Сьогодні хмарними послугами користується весь частный бізнес. Хай користується, вони несуть всі ризики. Ви цим законом збільшуєте ризики нашої інформаційної безпеки. Всі сервери державних підприємств, тим більше військових формувань, повинні знаходитися в Україні, під захистом України, в можливості доступу наших правоохоронних органів і перевіряючих до цих серверів. Все інше – це збільшення ризиків і цього не можна допускати. Ви хочете легалізувати це все цим законом. Не можна цього робити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі бажаючі виступили? Чернєв Єгор Володимирович. Ні, Кузбит виступав. Шахов Сергій Володимирович. Виступали від фракції "Слуга народу", шановні колеги.

Сергій Володимирович Шахов. Після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

 

14:08:29

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, депутатська група "Довіра", Луганщина. Шановні колеги, щойно ми почули, що цей законопроект зекономить для нашої держави 40 мільярдів гривень. Хотілося б, щоб ці гроші пішли в розвиток нашої індустріальної бази. Дійсно ми повинні підтримувати сьогодні ІТ-технології, нові технології, які заходять в нашу державу, інвесторів. Депутатська група "Довіра" буде підтримувати цей законопроект і все, що буде застосовано до нашої держави до інвестицій.

Дякую. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Поки колеги збираються. Тут є пропозиція: за основу і в цілому.

(Шум у залі)

 Ні.

Готові голосувати?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про хмарні послуги (реєстраційний номер 2655). Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:11:26

За-280

Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Нам треба проголосувати про включення і про застосування процедури ad hoc, законопроекти (реєстраційні номери 2831-1, 2831-2).

Шановні колеги, я правильно розумію, що висновок комітету – обидва відхилити? Тоді без обговорення можемо? З обговоренням?

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного вищезазначених законопроектів. Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:12:45

За-227

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про застосування процедури ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні (реєстраційний номер 2831-1, 2831-2). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:13:17

За-223

Рішення не прийнято. На цьому засіданні не можемо розглядати це питання.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:13:56

За-230

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Маріковському Олександру Валерійовичу. Дайте 4 хвилини – від авторів і від комітету.

 

14:14:10

МАРІКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги, всі ми знаємо, які свавілля чиняться на ріках, озерах та інших водних об'єктах через недобросовісних громадян та посадових осіб, які використовують ці об'єкти в своїх власних інтересах. Відповідальність за будь-яку незаконну діяльність, що порушує біологічне середовище існування, міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин, наразі майже відсутня. Переглядалися санкції останній раз аж у 2003 році.

Проект Закону 2765 розроблено з метою посилення відповідальності за рибне браконьєрство, порушення правил використання водних біоресурсів, а також посилення відповідальності за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування, від браконьєрства, від забруднення, від проведення господарських спеціалізованих робіт без відповідного погодження.

Ми підвищуємо розмір штрафів та посилюємо відповідальність за порушення правил використання водних біоресурсів, середовище їх існування та умов їх відтворення.

Цей законопроект уточнює положення Законів України "Про тваринний світ", "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорона водних біоресурсів", що дозволить здійснювати рибоохоронні заходи на більш високому рівні, в тому числі за підтримки та участі природоохоронної громадськості. Також дозволить забезпечити додаткові надходження до державного і місцевого бюджетів у вигляді штрафів.

Реалізація законопроекту дасть можливість виконати міжнародні зобов'язання, зокрема імплементація окремих положень Оселищної директиви ЄС та Міжнародної конвенції про охорону біологічного різноманіття.

Наразі ми отримали зауваження і ГНЕУ, і профільних міністерств та готові доопрацювати цей законопроект до другого читання. Тому прошу підтримати цей законопроект у першому читанні за основу.

Колеги, давайте підтримаємо цей екологічний природоохоронний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Необхідно обговорення? Не бачу. Немає? Можемо голосувати?

Ставлю на голосування… Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка.  Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України… Ні. Або обговорення? Ні. …щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування (реєстраційний номер 2765). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:18:03

За-305

Рішення прийнято.

Дякую.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності (друге читання).

До трибуни запрошується заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Підласа Роксолана Андріївна. 

А хто буде наполягати на правках? Приходько бачу. На одній. Одна правка і переходимо до голосування. Не розходьтесь тоді, будь ласка. Включіть, будь ласка, мікрофон Приходько. Номер правки скажіть, будь ласка. В мікрофон, вас нечутно.

 

14:18:45

ПРИХОДЬКО Б.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Приходька включіть, будь ласка.

 

14:18:58

ПРИХОДЬКО Б.В.

Правка номер 394. Вона стосується… Ситуація така, є у нас Державне підприємство "Укрпатент". Наразі рішення щодо об'єктів інтелектуальної власності приймає Мінекономіки. Але процедуру експертизи здійснює Державне підприємство "Укрпатент". Деякі процедури займають до 4 років. В законі, який автори ініціювали, вона врахована частково. Я прошу її доповнити словами: "А також правонаступником Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" в обсягах, визначених центральним органам виконавчої влади, що забезпечує  формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності". Це друга частина "Прикінцевих та перехідних положень" пункт 2.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування 394 правку, вона була врахована комітетом частково. Один з авторів наполягає на повному врахуванні. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. Частково. Пропозиція не підтримана.

 

14:20:28

За-121

Рішення не прийнято. Правка не врахована

Шановні колеги… Яка правка? 45-а? Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, 45 правка. І після цього голосуємо. Всі, більше ніхто не бажає?

 

14:20:51

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Ні, ні. Я не одну правку хотіла би.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скільки?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, правка 45 пропонувала на підставі окремого закону закріпити можливість реорганізації і ліквідації цього національного органу інтелектуальної власності. Чому? Через те, що насправді цей орган, функції цього органу виконуватиме державна організація. І тому на законодавчому рівні необхідно було б унеможливити  або реорганізацію, або ліквідацію цього органу для того, щоби не було зловживань. Тому я просила би підтримати цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування 45 правку. Комітетом вона не врахована. Прошу визначатись та голосувати.

 

14:21:50

За-91

Рішення не прийнято. 

Все, колеги? Можемо голосувати? Якось додається. Або по таблиці давайте підемо. Тому що я запитав: хто буде? І лише Приходько виступив. Скільки правок? Яка правка? Мікрофон. 48?  

 

14:22:16

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Правка 48.

Колеги. В законопроекті передбачено, що "до владних повноважень делегованих цьому національному органу інтелектуальної власності належить" і далі по тексту.

Я пропоную змінити. І не використовувати слово ані "владні повноваження", ані "делеговані повноваження". Справа в тому, що до функцій цього органу належать: проведення експертизи, введення реєстрів, видача охоронних документів.  І  ці повноваження не є владними. І цей  орган не буде мати  функцій і взаємин підпорядкування владних повноважень.

Тому просила би виключити ці слова, стосовно "владних і делегованих повноважень. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 48 правка. Позиція комітету.

 

14:23:21

ПІДЛАСА Р.А.

Комітет рекомендував відхилити. Тому що в законопроекті ми розділяємо "владні повноваження національного органу інтелектуальної власності" та "інші повноваження". Тому що відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" державним організаціям можуть делегуватися лише владні повноваження.

І загальна рекомендація Мін'юсту при нормопроектуванні – відділяти "делеговані владні повноваження" від просто "повноважень", тому наша пропозиція була не враховувати цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 48 правку Климпуш-Цинцадзе, комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.

 

14:24:11

За-72

Рішення не прийнято.

Наступна правка, Іванна Орестівна. 

 

14:24:17

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

55-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 55 правка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А вона насправді є частково врахована, вона включає перелік джерел надходження коштів для цього Національного органу інтелектуальної власності на здійснення повноважень. І, власне, пропонує цілий перелік тих коштів, який цей орган може отримувати для того, щоб забезпечувати свою діяльність з огляду на те, що він матиме ширший спектр функцій у порівнянні з "Укрпатентом" та з Мінекономіки. Насправді цей орган стане оператором сфери інтелектуальної власності і центром національної інноваційної системи, і тому необхідно запропонувати ще позабюджетні надходження для фінансування цього органу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 55 правку, комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.

 

14:25:30

За-68

Рішення не прийнято.

Все? Шкрум Альона Іванівна. Яка правка? Мікрофон, будь ласка, включіть Шкрум.

 

14:25:43

ШКРУМ А.І.

Колеги, у мене дві короткі правки. Але я прошу,  по-перше, сісти колег, якщо можна, щоб я бачила все ж таки доповідача. Колеги зі "Слуги народу", будь ласка, присядьте. Дякую. А, по-друге, колеги, зрозумійте, оскільки у нас всі комітети відбуваються майже одночасно, то той депутат, який подає правки, він не завжди може на іншому комітеті ці правки захищати. Тому фактично, оскільки ми напрацьовуємо поправки з науковцями, з іншими юристами, з фаховими представниками. Наприклад, у даному випадку "Асоціація правників України", то я хочу почути обґрунтування, чому вони були відхилені.

62 правка – перша, і 64-а. По 62 правці, колеги, вона врахована я так розумію, по суті, але я би просила врахувати її повністю і пояснити чому вона врахована не повністю з тими словами, з якими вона звучить. Це правка насправді про керівника цього органу, який має призначатися лише за результатами відкритого конкурсу. У нас на сьогодні дискредитовані відкриті конкурси, тому прописати дуже важливо, саме незалежну відкриту процедуру, щоб повертати довіру взагалі до таких призначень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер правки, Альоно Іванівно.

62-а?

Ставлю на голосування правку номер 62. Прошу визначатись та голосувати. Комітетом відхилена.

 

14:27:23

За-90

Рішення не прийнято.

Ще якась правка?

У мікрофон, скажіть, будь ласка.

Шкрум включіть мікрофон.

 

14:27:30

ШКРУМ А.І.

64 правка. Колеги, по-перше, я попрошу доповідача прокоментувати, чому відхилена 62-а і чому відхилена 64-а теж. 64-а, це поправка, яка зустрічається по всьому тексту. Я поставлю її лише один раз на підтвердження, це обмеження спільної роботи близьких осіб.

І ще раз, ми створюємо новий державний орган і нам треба дуже чітко прописати призначення на основі незалежних конкурсних процедур, довіру до цього органу і до тих людей, які будуть призначатися.

І я пропоную прописати нормальну абсолютну норму про обмеження спільної роботи близьких пов'язаних осіб, коли не може бути у підпорядкуванні прямому близька особа. Тобто керівник не може бути близькою особою, тією особою, яка є в підпорядкуванні. Це, по-перше, наше антикорупційне законодавство. А, по-друге, це ті речі, які мають бути прописані в спеціальному законодавстві, щоб,ще раз кажу, повертати довіру мінімальну до конкурсних призначень на державну службу.

На сьогодні така довіра відсутня і конкурсні призначення дискредитовані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування.

А позиція комітету, вибачте.

 

14:28:37

ПІДЛАСА Р.А.

Щодо 62 правки. Вона врахована по суті, якщо ви подивитеся праву частину таблиці, то там, власне, так і йде мова, що керівник обирається на відкритому конкурсі, який проводиться у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади. Питання в тому, чому не враховано повністю? Тому що ви пропонуєте створити там близько 10 статей з прим., а ми пропонуємо три статті – 2 прим. 1, 2 прим. 2 і 2 прим. 3. Комітет, власне, підтримав цю версію, тобто питання лише в нормо-проектувальній техніці.

По 64 правці, вона відхилена, тому що це врегульоване Законом про запобігання корупції в статті 27, яка розповсюджується на посадових осіб Національного органу інтелектуальної власності і на експертів, по експертам - стаття 3 закону частина друга пункти "а" і "б".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 64 правку, комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.

 

14:29:56

За-96

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, переходимо до голосування за закон в цілому. Готові головувати? Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності (реєстраційний номер 2255). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:31:05

За-245

Рішення прийнято. Дякую.

По фракціях покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 195, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 23, "Батьківщина" – 2, партія "За майбутнє" – 1, "Голос" – 15, "Довіра" – 1, позафракційні – 8.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (реєстраційний номер 3288).

Шановні колеги, нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Необхідно 226 голосів. Готові голосувати?

Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:32:34

За-249

Рішення прийнято.

Пропонується розглянути це питання, застосувати процедуру ad hoc та розглянути це питання і прийняти рішення на цьому пленарному засіданні. Також необхідно 226 голосів підтримки народних депутатів України.

Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:33:02

За-245

Рішення прийнято.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголовувати.

 

14:33:22

За-239

Рішення прийнято.

Шановні колеги, можемо без обговорення? Ставлю – і питання за основу і в цілому – ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (реєстраційний номер 3288). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:34:16

За-347

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проекту Закону про внесення змін до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (реєстраційний номер 3288). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:35:03

За-340

Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку призначення та звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України (реєстраційний номер 3195). Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного. Необхідно 226 голосів. Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:35:42

За-273

Рішення прийнято.

Пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:36:06

За-269

Рішення прийнято.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.

Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:36:30

За-262

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається народному депутату України Лозинському Роману Михайловичу.

 

14:36:55

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Шановні колеги, зараз ми розглядаємо законопроект, який стосується нашої парламентської функції, а саме функції контролю. Ми дуже часто незадоволені роботою уряду. Ми дуже часто маємо запитання до окремих урядовців, до окремих міністрів. Але не завжди маємо можливість задати їм ці запитання. Саме тому мною, разом з колегами з мого комітету, з інших фракцій, зокрема, "Слуг народу", групи "За майбутнє", групи "Довіра", позафракційні і я як ініціатор з фракції "Голос", ініціювали ці зміни до законів вже діючих про Кабінет Міністрів України, Регламенту, для того аби ми нарешті не просто тисли кнопки, аби ми заслуховували міністрів, їхні звіти під час того, як вони звільняються за власним бажанням. 4 лютого цього року на цій трибуні стояла Альона Бабак, але жодного питання до неї задати ми не могли, на комітеті її фізично не було, і ми виконали просто технічну функцію.

Міністр Аваков відвідав три засідання комітету з 32 запрошень. 3 з 32. Наша парламентська функція контролю має працювати, не лише зафіксована у відповідних законах, але працювати на практиці. Саме тому ми вносимо зміни у відповідні закони вже діючі для того аби міністри відповідали перед парламентом. Для того аби міністри звітували перед парламентом.

І дякую ще раз колегам з інших фракцій та груп, які є співавторами цього законопроекту. Тут немає політики. Тут є практика. Парламент має контрольну функцію, парламент повинен її реалізовувати. Комітет пропонує даний законопроект підтримати в першому читанні і далі, якщо у вас будуть пропозиції, ми теж їх врахуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово для співдоповіді має голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Корнієнко Олександр Сергійович.

 

14:39:10

КОРНІЄНКО О.С.

Шановні колеги, Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув на своєму засіданні 22 квітня проект закону. Метою законопроекту є посилення парламентського контролю за діяльністю уряду. Про це багато говориться в залі. Пропонуються різні варіанти. Є прекрасний Закон про інтерпеляцію, який ми завтра розглядаємо на комітеті.

Щодо цього закону, то він приводить у відповідність до Конституції положення Регламенту Верховної Ради, яким регулюється порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів. ГНЕУ, проаналізувавши законопроект, дало в цілому позитивний висновок. Але є деякі зауваження, які ми пропонуємо до другого читання привести у відповідність та доопрацювати.

Висновок комітету: рекомендувати Верховній Раді проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку призначення та звільнення з посад членів Кабінету Міністрів за реєстраційним номером 3195 за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Також комітет рекомендує скоротити наполовину строк подання суб'єктами права законодавчої ініціативи пропозиції поправок при підготовці до другого читання. Просимо підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові? Може, будемо голосувати чи треба обговорення? Обговорення. Запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп.

Осадчук Андрій Петрович

 

14:40:49

ОСАДЧУК А.П.

Будь ласка, Роману Лозинському слово передайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський Роман Михайлович.

 

14:40:54

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Шановні колеги, я в додаток до того, що було сказано з трибуни, хочу також сказати, що цим законопроектом ми з колегами з мого комітету, які є співавторами з різних фракцій та груп, пропонуємо теж збалансувати і привести у відповідність Регламент чинній Конституції. Коли відбуваються зміни до Конституції, а потім не відповідають норми Регламенту чи інших законів, звісно, це є правова колізія. Тому ми підходимо достатньо технократично і практично до цього закону. І цей момент є для нас теж надзвичайно важливим.

І ключова суть, я ще раз хочу повторити, можливо не кожен чув, можливо хтось займався своїми справами. Ми  повинні як парламент виконувати і реалізовувати свою контрольну функцію. Саме парламент подає пропозиції кандидатів в уряд. Саме парламент повинен працювати для того, аби потім, чи голосував, чи не голосував за цей уряд, мати можливість задати відповідні питання, мати можливість відповідну позицію свою презентувати. І коли міністри йдуть у відставку за власним бажанням і потім ми не маємо можливості почути їхнього звіту, ми не маємо можливості заслухати результати їхньої роботи, те, що вони напрацювали за час своєї каденції, не передається наступному міністру – це ті чорні діри, які утворюються у виконавчій гілці влади, і це ті чорні діри, які ми повинні врегульовувати. Саме тому ми з колегами з "Голосу" ініціювали і з колегами з комітету напрацювали такий документ. Прохання підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович.

 

14:42:39

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! В сучасному суспільстві і справді процедура призначення і звільнення членів Кабінету Міністрів потребує вдосконалення. Тому дякуємо народним депутатам за таку гарну ініціативу, адже кандидати в міністри мають подавати публічні декларації, як це роблять органи місцевого самоврядування, як це робимо ми з вами, а міністри мають їх подавати перед призначенням. А також парламент повинен отримати можливість звільняти окремих міністрів в разі, якщо вони не справляються із своєю діяльністю.

Тому депутатська група "Довіра" підтримує в першому читанні даний законопроект. Але ми одразу озвучуємо і напрямки, які слід доопрацювати.

 Насамперед зміни щодо призначення і звільнення членів Кабміну слід вносити в Закон "Про Кабінет Міністрів України" а не в Регламент Верховної Ради, як це є зараз. Тому сьогодні, пане Голово, при розгляді законопроекту в першому читані. Нам з вами слід скористатися статтею 116 Регламенту нашої роботи.

Друге. Перед ймовірним звільненням міністр має подавати звіт. Нам з вами слід обговорити цю процедуру аби вдосконалити саме цей звіт того чи іншого міністра.

І третє. Пропонуємо визначити всі питання і провести таку комплексну реформу цілого уряду, щоб нам було зрозуміліше, як урядовців призначати і звільняти.

Закликаю всіх нас в залі підтримати даний законопроект, доопрацювати його другого читання і тим самим забезпечити якіснішу роботу наших міністрів в Кабміні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький Микола Леонідович.

 

14:44:33

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановні колеги, загалом підтримуючи ідею наших колег з фракції "Голос" і фракції "Слуга народу", які напрацювали цей законопроект, ми бачимо цілу низку неузгодженостей, які на жаль, тут залишилися. Поділяючи ідею доповнення Регламенту нормами які б давали можливість в тому числі опозиції брати участь в обговоренні кандидатур на посаду членів уряду або заслуховувати звіти міністрів про свою діяльність на займаній посаді в разі їх відставки через висловлювання резолюції недовіри до законопроекту є все ж таки ряд зауважень. Оскільки ви розумієте, що цей законопроект не робить простіше, а ускладнює процедуру відставки міністрів, яка існує зараз. Хоча такі ініціативи про відставку тих чи інших міністрів в цьому залі часто звучать. Справді, як говорив попередній доповідач, Конституція України  і  Закон України про Кабінет Міністрів визначає вичерпний перелік підстав припинення повноважень членів уряду. Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, і закони повинні їй відповідати. Водночас законопроектом шляхом внесення змін в Регламент фактично доповнюються підстави припинення повноважень за станом здоров'я в разі надходження медичного висновку лікувального закладу. Це не відповідає Конституції України і є великий ризик, що цей законопроект буде визнано неконституційним. Крім того, додаткові підстави не можуть визначатися в Законі про Регламент, а мали б, як справді говорив попередній доповідач, вноситись до профільного Закону про Кабінет Міністрів, і найголовніше, до Конституції України. 

Є норми цього проекту, які не узгоджуються між собою. В Регламенті лише один раз згадується слово "коаліція", не згадується "опозиція". І цей закон, очевидно, маючи позитивну мету, не є досконалим. І частина норм тут дублює положення, які вже передбачені в інших законах і Конституції. І така думка є в Головного науково-експертного управління. Наша фракція погоджується з цією думкою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скорик Микола Леонідович.

 

14:46:42

СКОРИК М.Л.

Народний депутат Скорик, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Шановна президія, шановні колеги, шановні громадяни України, наша фракція на своєму засіданні прийняла рішення утриматися від підтримки даного законопроекту. І я можу легко пояснити чому. Я вважаю, що ми повинні припинити робити вигляд, що ми начебто живемо в парламентсько-президентській державі. Останні 2 Кабміна дуже ярко нам продемонстрували, яскраво продемонстрували, що ми живемо абсолютно чисто в президентській державі, коли Президент призначив 2 нікому не відомих Прем'єр-міністра, більшість міністрів, яких ніхто не знає і вони абсолютно не професійні. І на сьогоднішній день він і саме він несе за них відповідальність, а не монобільшість, ні там не уявна коаліція, а саме Президент. І це так і ніяк інакше.

Я вважаю, що якщо в цьому  законопроекті є співавторами  представники провладної фракції, то вони мали б перейматися, як на мене, питанням, ганебним питанням люстрації, яка на сьогоднішній день не відмінена. Якщо ми говоримо про удосконалення системи державного управління, то на сьогоднішній день нічого не зроблено владою. А саме  це обіцяв і Президент, коли йшов на вибори, і дуже багато представників провладної фракції обіцяли, що це питання буде переглянуто згідно  європейським нормам, згідно європейським рекомендаціям. А на сьогоднішній день і Венеційська комісія, і багато інших авторитетних європейських органів рекомендували Україні змінити цей ганебний законопроект. Даний законопроект нічого не вирішить з точки зору контролю парламенту за діючою владою. Це ширма. І ми ще раз наголошуємо на тому, що за нього не потрібно голосувати. І закликаємо до цього всіх колег.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз  два виступи з мотивів, Шкрум і Батенко. Після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали.

Від "Довіри" вже виступали.

Шкрум Альона Іванівна.

 

14:48:57

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Насправді, ми часто забуваємо, що першою, можливо, функцією парламенту є законотворча функція. А друга – це контрольна. І цей законопроект, це є лише маленька-маленька така верхівка айсбергу  щодо того, як нормально співпрацювати і як контролювати  Кабінет Міністрів України.

Насправді, щоб зробити комплексну нормальну реформу, треба говорити чесно про ті проблеми, які є. І на сьогодні у нас розвалена система державного управління. Це правда.  І це треба визнати. Кабмін порушує наші міжнародні зобов'язання і не подає Закон "Про  Кабінет Міністрів" та Закон "Про центральні органи виконавчої влади", де це все мало бути врегульоване комплексно.

Законопроект про державну службу, який ми з вами проголосували п'ять місяців назад, (2260),  Президент  не ветує і не повертає до зали і не підписує, і порушує  Конституцію. Законопроект про службу в органах місцевого самоврядування теж, на жаль, не голосується цим парламентом. І оцей законопроект – це лише маленька частина.

Колеги. На жаль, у нас на сьогодні державне управління має реформуватись і має якось встановлюватися. Оскільки держава надзвичайно слабка. Органи надзвичайно слабкі. І Кабмін дуже слабкий.

А також, колеги, так працює…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Батенко Тарас Іванович.

 

14:50:12

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги! Члени нашої депутатської групи "За майбутнє" є співавторами цього законопроекту. Тому ми, безумовно, будемо підтримувати його в першому читанні. Це по-перше.  

Але разом з тим, ми розуміємо про те, що цей законопроект потребує доопрацювання  тому що не має консолідації його в залі. Хоча ми погоджуємося з логікою того, що він підсилює роль парламенту в умовах впливу на формування виконавчої гілки влади – Кабінету  Міністрів.

Але йдеться не лише про членів Кабміну і  Прем'єр-міністра України. Тому очевидно, тут  треба доопрацювати. І передбачити норму, що кандидатура на посаду Прем'єр-міністра погоджується депутатськими фракціями і групами. Ця кандидатура розглядається на відповідному комітеті. І зістикувати ці регламенті норми із Конституцією України. Тому що не всі регламентні норми стикуються  в частині призначення і звільнення  Прем'єр-міністра України. Якщо ми цього не зробимо, очевидно, що будуть проблеми у нас з функціонуванням цих засад.

Ми голосуємо в першому читанні "за".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку призначення та звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України (реєстраційний номер 3195).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:52:03

За-258

Рішення прийнято.

Шановні колеги, комітет звернувся з пропозицією про скорочення строків. Відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і правок та підготовки до другого читання законопроекту (реєстраційний номер 3195). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:52:41

За-254

Рішення прийнято.

Шановні колеги, відповідно до частини першої статті 6, частини першої статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України", частини третьої статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", повідомляється про входження до складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" у Верховній Раді України дев'ятого скликання народного депутата Маслова. (Оплески)

Шановні колеги, у нас є три питання, це проект Постанови про недопущення зупинки  функціонування госпіталів ветеранів війни під час впровадження другого етапу медичної реформи, почекайте одну хвилинку, ратифікація 0039 і законопроект 2234, він іде на доопрацювання. Є пропозиція проголосувати всі ці три питання без обговорення.

Шановні колеги, нам необхідно застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні щодо постанови 3235 необхідно 226 голосів підтримки народних депутатів України.

Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:54:13

За-323

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Постанови про недопущення зупинки функціонування госпіталів ветеранів війни під час впровадження другого етапу медичної реформи, (реєстраційний номер 3235).

Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:54:51

За-327

Рішення прийнято.

Постанова прийнята.

Шановні колеги, наступне питання – це проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо загальних умов та процедур, організаційних заходів та фінансових умов реалізації програми Danida Business Finance в Україні.

Я не чую. Так я ж кажу, що є пропозиція розглянути ці питання, ми не встигнемо. Ми так або… Це ті питання, які не потребують обговорення. У нас залишилось з вами 4 хвилини. Реєстраційний номер 0035. Вибачте, 0039.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту закону про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данії щодо загальних умов та процедур організації заходів та фінансових умов реалізації програми в Україні, (реєстраційний номер 0039).  

Прошу підтримати та проголосувати 0039.

 

14:56:36

За-334

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступне питання – це 2234, про направлення суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Ставлю на голосування пропозицію про повернення суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення відповідальності за формування системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (реєстраційний номер 2234). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:57:30

За-305

Рішення прийнято.

Я так розумію, 2064 – теж без обговорення можемо? Не буде... Ставлю на головування. Голосуємо, добре.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні (реєстраційний номер 2064). Готові? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:58:18

За-295

Рішення прийнято.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте в цілому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кого? В цілому – ні, рішення комітету – за основу.

Дякую, шановні колеги.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.