ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 грудня  2008 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запросіть, будь ласка, народних депутатів до сесійної зали. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.  Увімкніть систему „Рада”.

16:00:34

Зареєструвався 351  народний депутат. Вечірнє засідання  Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, продовжуємо розгляд  питань визначений розкладом на  11 грудня. Оголошується до  розгляду проект Закону  про внесення змін до Закону України  „Про державне оборонне замовлення”.

Доповідач – перший  заступник міністра економіки Романюк Сергій Андрійович, прошу вас. Співдоповідачем буде виступати голова Комітету з питань  національної безпеки і оборони Грищенко Анатолій Степанович.

Сергій Андрійович, скільки вам треба  для того, щоб доповісти законопроект? Доповідач просить до 6 хвилин. 5 хвилин на запитання. Немає  заперечень?  Будь ласка.

 

РОМАНЮК С.А.

Шановний  Володимир Михайлович, шановні народні депутати, проектом закону   усуваються недоліки, притаманні законодавством  і практиці його застосування  з питань державного оборонного замовлення.

По-перше, на цей час періодичність планування  державного оборонного замовлення  річна  і не відповідає Закону України „Про організацію оборонного планування”, згідно з яким державне оборонне    замовлення має розроблятися  на два наступні роки.

Запропонованим проектом  процес формування оборонного замовлення ув’язана система оборонного планування.

Передбачено розроблення державними замовниками пропозицій до проекту основних показників оборонного замовлення на два бюджетних періоди. Це… ну повинно  забезпечити прогнозоване завантаження виробництва оборонно-промислового комплексу і таким чином під відповідну підтримку цих підприємств  у нинішній економічній ситуації.

По-друге. Законопроектом усувається неврегульованість питання вибору виконавців державного оборонного замовлення у випадках. Коли здійснюється закупівля продукції, яка в зв`язку з її спеціальним призначенням становить державну таємницю. Все, що не відноситься до продукції послуг та робіт оборонного призначення, пропонується в законопроекті закуповувати за звичайними процедурами відповідно до вимог чинного законодавства. А це паливно-мастильні матеріали, речове майно, ліки, житло для військовослужбовців тощо.

По-третє, на даний час Україною вже починають здійснюватись закупівлі деяких зразків озброєння та військової техніки за імпортом. На світовому ринку така практика  супроводжується офсетними угодами, тобто певними компенсаціями імпортеру. Законодавством України офсетна діяльність не внормована. Проектом вводиться норма щодо  обов`язкового застосування офсетної практики шляхом отримання  України як державою відповідних компенсацій. Ця норма діятиме в разі, якщо державним контрактом передбачається закупівля продукції  оборонного призначення за імпортом на суму, що перевищує 1 мільйон євро. Порядок  укладення офсетних договорів та види компенсацій буде визначати уряд.

По-четверте, законопроектом із діючого закону виключаються норми, які вже врегульовані бюджетним  Господарським і Цивільним кодексами, зокрема щодо фінансування оборонного замовлення, відповідальності за його невиконання тощо.

Нарешті, проектом структура та норми Закону "Про державне оборонне замовлення" приводиться у відповідність до норм чинного законодавства. Зокрема, розкриваються функції основних суб`єктів державного оборонного замовлення уповноваженого органу державних замовників і виконавців.

Крім того, визначено предмет оборонного замовлення щодо видів майна, робіт та послуг, які відносяться до продукції оборонного призначення, а також уточнено  функції та завдання уповноваженого органу з питань координації оборонного замовлення державних замовників та виконавців оборонного замовлення.

Прийняття проекту сприятиме удосконаленню нормативно-правової бази у сфері державного оборонного замовлення, адаптації механізмів формування оборонного замовлення до вимог Бюджетного, Господарського та Цивільного кодексів, а також підвищенню ефективності матеріально-технічного забезпечення Збройних сил та інших військовий формувань України.

Проект схвалено на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь завершено. Прошу записатися на запитання до доповідача. 5 хвилин. Відбувається запис.

Володимир Яворівський, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Будь ласка, ваше запитання.

 

16:05:29

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний доповідачу! Володимир Яворівський.  Я розумію, що ви можете сказати, що це не зовсім по темі запитання – оборонне замовлення, - але, ну, знаєте, як довкола України постійно виникають наші скандали із продажем зброї, і затримані наші кораблі, і Грузія, і багато інших скандальних проблем. Я би просто хотів як народний депутат від вас почути, чи відомо у Міністерстві економіки, в якому ви є заступником міністра, які має Державний бюджет, державна казна, які має прибутки. Я розумію, якщо у вас є ця цифра. Я б дуже її хотів почути: від продажу зброї. Можете відповісти? Я буду вдячний вам.

 

РОМАНЮК С.А. Я можу тільки сказати, що це сотні мільйонів доларів. Сотні мільйонів доларів за експорт озброєння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”, будь ласка.

 

16:06:32

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановний Сергій Андрійович, я хочу, щоб ви уточнили. Ви сказали, що зараз, якщо буде прийнятий цей законопроект і стане законом, то під категорію державного оборонного замовлення не буде потрапляти нічого, крім зброї, так? Тобто паливно-мастильні матеріали, харчування і так далі. А що буде з паливно-мастильними матеріалами, які є специфічні для армії? Ну, наприклад, спеціальний авіаційний бензин або газ і таке інше, чи це не включається? Це перший момент.

І другий момент. Які були мотиви, яка була аргументація, вилучити із державного оборонного замовлення от ті речі, про які я сказав і про які ви казали?  Поясніть це, будь ласка, депутатам. Дякую.

 

РОМАНЮК С.А. Дякую.  Ну, в зв’язку з тим, що декілька років підряд у нас була така практика в країні, коли центральний орган виконавчої влади закуповували ті матеріали, про які ви кажете, це паливно-мастильні матеріали, харчування, ліки і таке інше, навіть житло для військовослужбовців за незвичайною процедурою, а за специфічною процедурою.

І, на жаль, там було дуже багато зловживань. В зв’язку з тим. Що на сьогоднішній день ці товари представлені широко на українському ринку, тому немає ніяких підстав для того, щоб виокремлювати їх і застосовувати якусь спеціальну процедуру закупівлі. Все, що стосується озброєнь, це йде по відповідній процедурі, зокрема, і те, що стосується науково-дослідних робіт, зокрема і того, що  іде під грифом таємно.

Там є спеціальна процедура.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

 

16:08:33

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Сергій Андрійович, скажіть, будь ласка, в мене запитання впродовж запитання колеги Зарубінського. Однією з метою, ви щойно сказали законопроекту вашого є узгодження його норм з відповідними нормами базового  закону про організацію оборонного планування.

Мене цікавлять от соціальні наслідки цього законопроекту. Ми неодноразово чуємо, як міністр оборони – пан Єхануров охоплений таким пронатівським шалом, вимагаючи нових коштів, каже про те, що армія голодує, що там всі ходять голодні і вже нема що їсти.

То чому, ну, в зв’язку з чим, чи як тепер буде виглядати оборонне замовлення на продукти харчування для наших озброєних сил? Мало говорити про контрактну армію, контрактна армія голодна також нікому не потрібна.

 

РОМАНЮК С.А. Дякую.  Я зрозумів зміст запитання.

Ну, по-перше, харчування не відноситься до оборонного замовлення. До оборонного замовлення відноситься, і це визначено в законі, відноситься озброєння і те, що забезпечує обороноздатність армії.  Те, що стосується харчування, забезпечення паливно-мастильними матеріалами, ліками, житлом - все це йде на загальних підставах.

Що стосується оборонного планування, то в Законі про оборонне планування, там є така норма, що це оборонне замовлення має прогнозуватися і плануватися на два роки, а діючий закон про оборонне замовлення визначає тільки рік. Виникає протиріччя: весь час смикаються ці підприємства, які щорічно мають виходити на тендер, вигравати і т.д. і т.п. Це час і кошти. Тому для того, щоб зробити більш прогнозованим роботу таких підприємств, ці норми узгоджені в цьому законопроекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, фракція Партії регіонів, мікрофон.

 

16:10:28

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний доповідачу, в мене все ж  таки в продовження тої відповіді, яку ви дали на два попередні запитання, то все-таки по паливно-мастильних і по харчуванню для армії, по продуктах харчування, ви зараз маєте намір, нехай не в цьому законі, іншому законодавстві повністю це врегулювати, щоб не виникали ті проблеми, які є сьогодні, щоб було чітке нормоутворче регулювання?

І друге питання, дуже коротке: замовлення постачання передбачає і транспортні певні послуги, там теж не все є так просто, особливо, коли ті послуги зв’язані не тільки з перевезенням в межах України. Щодо ліцензування, щодо контролю, щодо планування в тій галузі, будь ласка, скажіть.

 

РОМАНЮК С.А.  Дякую.  Що стосується харчування. Харчування закладається в бюджет Міністерства оборони, воно нікуди не зникає.

Мова йде про те, що певна специфіка укладення угод щодо виготовлення озброєння, боєприпасів, вона присутня. І ця специфіка, з цієї специфіки виведене все те, що споживається армією на загальних підставах і що можна купити на ринку України без будь-яких обмежень і застережень.

Що стосується виконання оборонного замовлення на… а сюди входять і роботи, і послуги, і товари, то щодо послуг, є відповідні підприємства з відповідною ліцензією, які можуть надавати такі послуги. І саме вони приймають участь у конкурсах, якщо мова йде про розміщення коштів на закупівлю таких послуг в рамках оборонного замовлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Час вичерпано, і бажаючі також уже удовольнили свій інтерес. Дякую, сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Степанович Гриценко.

Анатолію Степановичу, скільки вам часу треба? Голова комітету просить 2 хвилини для того, щоб доповісти результати розгляду цього питання на комітеті. Будь ласка.

 

16:12:40

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги! Є питання змістовне, є питання організаційне.

Змістовно цей закон абсолютно нормально можна приймати у першому читанні. Він потрібен для нашого уряду, для наших силових структур, загалом для держави. Наш комітет у повному складі одноголосно проголосував за прийняття його у першому читанні, і ми підтримуємо урядову ініціативу.

Те, що важливо, тут закладається так звана офсетна схема компенсаційна, яких раніше не було. І, коли ми будемо закуповувати продукції інших держав, держава зможе відповідно  до процедури, визначеної урядом, отримати певну компенсацію: чи то технології, чи це додаткове співвиробництво, чи робочі місця, це дуже важливо.

Але, Володимире Михайловичу,  треба порадитися організаційно. Склалося так, що зараз фактично наша фракція відсутня: на зустрічі з Президентом. Я розумію, що політична позиція така, що навіть підтримуючи документ по суті, а члени комітету, які представляли Партію регіонів, голосували за неї, але зараз політична установка: не голосувати.

Можливо є якийсь варіант або проголосувати пізніше, щоб ми не валили нормальний законопроект, коли повернуться наші колеги депутати, або, можливо, дві фракції візьмуть перерву. Тому що я не хотів би, щоб важливе для держави питання ми зараз з політичних причин провалили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  до Анатолія Степановича є запитання? Є. Запишіться, будь ласка, 3 хвилини. Будь ласка, запишіться.

Народний депутата Клименко, Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

16:14:23

КЛИМЕНКО О.І.

Олександр Клименко, Українська народна партія.

Шановний Володимире Михайловичу,  я хотів би підтримати Анатолія Степановича, що зараз, дійсно, йде зустріч і нарада у Президента України, де більшість представників нашої фракції на цьому засіданні. Також наступний законопроект буде 3354, який доповідатиме також Міністр з питань будівництва. Я хотів би підтримати, але, на превеликий жаль, у нас сьогодні не присутній в залі заступник, який би написав від імені фракції на перерву. То є таке прохання або розглянути інший законопроект, або відкласти хоча б на 15-20 хвилин. Я цілком схвалюю і погоджую ці законопроекти, але хотілося б щоб вони були розглянуті, принаймні, щоб більшість нашої фракції була присутня в залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, це побажання таке чи пропозиція, я так розумію. Народний депутат Корж, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Будь ласка.

 

16:15:18

КОРЖ В.Т.

Володимиру Бондаренку передаю.

 

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановний доповідачу, безумовно, оборо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

БОНДАРЕНКО В.Д. На картку Коржа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка, говоріть.

 

16:15:43

БОНДАРЕНКО В.Д. Шановний доповідачу, в складі бюджетного комітету я в цьому році, в тому числі разом зі своїми колегами, розглядав декілька разів пропозицію Міністерства оборони про перерозподіл коштів. На жаль, кошти, якраз ті, які були виділені за державним оборонним замовленням на озброєння, в другій половині року активно перепрофільовувалися на харчування. Я хочу сказати, що в Києві є завод „Генератор”, який випускає унікальну продукцію для зенітних комплексів. Цей завод завжди виконував оборонне замовлення в обсязі 50 комплексів. У цьому році їм обіцяли, що зрештою їх включать до цього замовлення. Завод за власні кошти фактично виготовив ці комплекси, і сьогодні гроші, які передбачалися на це, перепрофільовані на харчування. Я думаю, що нам треба якимось чином передбачити захист цієї статті від такого перепрофілювання, тому що ми можемо годувати армію, але вона без озброєнь все рівно буде небоєздатна. Як ви в комітеті ставитеся до таких?

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую, пане Володимире, за вкрай важливе запитання. Якщо хочете мою позицію, я вважаю, що сьогодні  для розвитку Збройних сил першочерговим завданням є не перехід навіть на контракт, а саме технічне переоснащення і відповідно розвиток нашого оборонно-промислового комплексу.

Дуже  прикро, що ці зміни вносяться. Тому що, насправді, і наш комітет, і інших депутатів вже закидали листами, які свідчать про  те, що з продовольством далеко не все в порядку у Збройних  силах. І фірми, які постачали за 22 гривні, зараз перейшли на інші, які на 10 і більше гривень на солдата в день беруть більше грошей.  Хтось когось викидає рейдерськи з цього, в лапках, „ринку” і заробляє на цьому грошей, і потім, звичайно, не вистачає. Але це окреме питання, ми вже направили ці матеріали в прокуратуру і ГоловКРУ для того, щоб  розбиралися.

Насправді все в руках уряду. Уряд забезпечує матеріально, фінансово обороноздатність - так   записано в Конституції. І тому навряд чи треба вносити якісь  додаткові зміни щодо захисту цих статей.  Тому що все одно не захистимо, якщо  вийде міністр оборони і скаже, що солдатам немає чого їсти. Треба краще відповідати за свої обов’язки  і відповідно питати тих, хто не відповідає. Все в законі не пропишеш. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Анатолій Степанович, час завершується.

Шановні колеги, я прошу  записатися на обговорення.  Нам достатньо десяти хвилин, чи ні? Будь ласка, запишіться на виступ. Будь ласка, на табло прізвища.

Юрій Кармазін, фракція  "Блок Юлії Тимошенко". Підготуватися Олегу Зарубінському. А "Наша Україна - Народна Самооборона", перепрошую. Підготуватися Олегу Зарубінському.

 

16:18:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій  Кармазін,  Партія  захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я вважаю, що цей законопроект треба приймати і при чому мені здається, що ступінь його готовності настільки серйозна, що можна скорочену потім підготовку до другого читання зробити. Той факт, що проектом запроваджуються особливий  порядок закупівлі продукції, робіт і послуг по імпорту, він  вселяє надію на те, що ми будемо  накінець-то звертати увагу на власні оборонні можливості. Я звертаюсь вже до нашого міністра оборони, до міністра промисловості, я звертався зі зверненнями, це не допомогло щодо закупівлі безпілотних літаків-розвідників. Ми фінансуємо чужі, в даному випадку ізраїльські фірми, замість того, щоб фінансувати свої. Через те цей закон нам потрібен, тому що, якщо буде написано так, як в законі написано, в статті 8, то є можливості все-таки для вітчизняного товаровиробника. Я вважаю, що закон, підготовлений зараз урядом, є таким, який також буде направлений на вихід із кризи саме через ті позиції, як говорили.

Я не розділяю зараз думку доповідача, голови комітету Гриценка щодо того, що чомусь може не бути прийнятий цей закон. Я думаю, що він буде прийнятий, абсолютно для всіх частин залу, він абсолютно нормально передбачає правову основу оборонного замовлення, тільки уточнює, бо вже помінялись законодавчі акти. Він передбачає, що координуючим органом є якраз, це орган, який уповноважується Кабінетом Міністрів. І цей законопроект просто конкретизує, скажемо так, особливості розміщення оборонних замовлень.

Тому приймати його треба, абсолютно впевнений в цьому. Щодо зауважень до статті 8, то я їх подам. І буду ставити так питання, щоб ми віддавали перевагу вітчизняним оборонним підприємствам і розробкам над іноземними. І я думаю, що такі саме особливості треба дописати до статті восьмої.  Звертаюся до членів комітету і прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Олег Зарубінський, підготуватися Терену, фракція "Блоку Тимошенко"  .

 

16:22:09

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!

Я думаю, що не варто повторювати прописних банальних істин про те, що  обороноздатність держави – це є питання  національної і всезагальної ваги. Мені здається, що певні моменти,  які виписані в цьому законопроекті прямо чи, можливо, навіть, опосередковано будуть впливати на механізм забезпечення кращої, вищої обороноздатності України.

Єдине, що мені не зовсім зрозуміло,  це була пропозиція профільного комітету з питань Національної безпеки і оборони. І шановний голова комітету Анатолій Гриценко запропонував прийняти його в першому читанні.  А мені здається, що не було наведено аргументів, які мають бути внесені зміни і  що не влаштовує профільний комітет для того, щоб ми могли в цілому проголосувати цей законопроект.

От зараз колега Кармазін навів одну диспозицію, яка, очевидно, могла бути додатковою або уточнюючою. Хотілось би це почути від профільного комітету. Ще раз хочу наголосити на тому, що законопроект, запропонований першим  заступником міністра економіки  Сергієм Романюком, є абсолютно слушний, коректний з точки зору юридичної законодавчої техніки.  І, на жаль, я не зміг от, якраз до Анатолія Степановича поставити питання, був вичерпаний час, абсолютно теж погоджуюся з вашою думкою, що позитивним є використання офсетної схеми, коли відбувається компенсація тими підприємствами, тими  фірмами, в яких ми закуповуємо зброю, озброєння для наших потреб, компенсація технологією і іншими важливими, скажімо так, для нас речами.

Я не фахівець і хотів би запитати вас, а  чи відпрацьована така схема, коли Україна продає своє озброєння, свої наробки – в плані озброєння   чи компенсується це нашими технологічними схемами, нашими технологічними  розробками? І що це за технологічні розробки, які ми пропонуємо іншим державам, які технологічні ноу-хау, що з хай-тек  в цьому присутнє?

Мені здається, що це дуже важливе питання, тому що настільки це утаємничена сфера,  що, відверто кажучи,  тут виникає питання, чи немає тут технологічних  розробок, якими ми компенсуємо те, що продаємо своє озброєння, і чи це не є предметами подвійного  використання. Якщо б я почув таку  відповідь, я думаю, що вона б була слушною і важливою для всіх народних депутатів.

Ще раз хочу  сказати, що законопроект, безумовно, в першому читанні і можна, і варто підтримувати і хотілося б почути …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Терен, будь ласка, передає слово Бондаренку, будь ласка, фракція БЮТ. Підготуватися  Ларіну від Партії регіонів.

 

16:25:36

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні колеги, шановні  телеглядачі! Я хотів би звернути увагу, що для нашої держави Україна проблема оборонного замовлення є надзвичайно важливою, адже величезна кількість підприємств, які до цього часу або працюють, або животіють  в Україні, якраз займалася оборонним комплексом і могла б успішно в  сьогоднішніх умовах продовжувати    свою діяльність профільну, якби тільки в державі  був наведений порядок, якраз з оборонним замовленням.

На жаль, інформація, якою я володію, свідчить про те, що найсучасніший вид озброєння типу „Кольчуга”, держава не підтримує розробку, на жаль,  цього виду озброєння, тільки на половину комплексу виділені гроші. Київський завод „Генератор”, який  виробляє  унікальні прилади, необхідні для того, щоб працювала наша протиповітряна оборона,  це клістрони UA, які спеціально випускалися в Києві для цих оборонних комплексів. Сьогодні 50 раніше замовлених  таких приладів, знаходяться на підприємстві, підприємство банкрутує, бо в державне замовлення цього року не включили, на жаль, цей вид продукції. Те саме стосується ресурсу літаків і таке інше.

Тобто я говорю про те, що державне замовлення надзвичайно важливий фактор впливу на обороноздатність наших підприємств. Сам закон згідно із статтею 27 розглядався у бюджетному комітеті, він не має впливу на прибуткову чи видаткову частину бюджету і може бути ухвалений. Але в ньому, я думаю, що треба внести суттєві зміни у статті 7 і 12. Стосовно сьомої статті тут написано, що державне замовлення може розглядатися і надаватися тільки підприємствам, які на конкурентних засадах виграли його. Але є підприємства в Україні, які є унікальними і їм конкуренції в державі немає. Тому треба передбачити можливість неконкурентного надання такого замовлення, але під контролем Міністерства економіки і Антимонопольного комітету. Тобто тут безальтернативність, „тільки на конкурентній основі” треба зняти. 

Друге. У дванадцятій статті ми бачимо знову ж таки оцю ситуацію з перерозподілом коштів у Міністерстві оборони. Я вважаю все-таки, що нам потрібно дивитися таким чином на предмет розгляду, що є озброєння, є техніка і є прилади, без яких наша армія просто, може бути просто зборищем людей, одягнених у форму, нагодованих, які нічого не будуть здатні зробити. Тому я би хотів, щоб ми в законі передбачили захист для статей, які пов’язані із військовою технікою і обладнанням, щоб не можна було як це робиться сьогодні, конвертувати ті гроші, які передбачалися на оборонне замовлення в частині техніки на харчування армії. Це не зовсім правильно і якщо ми будемо йти цим шляхом, то ми просто відстанемо у технічному стані.

Хотів би звернути увагу на те, що в Україні є і танковий завод у Харкові, який повинен можливо не випускати вже традиційні танки, які сьогодні відомі всім, а є нові розробки, їх треба випускати. Тому оборонне замовлення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий замість Сергія Ларіна буде виступати від фракції Партії регіонів. Прошу вас.

 

16:28:56

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, узгодження запропоноване законопроектом з відповідними нормами базового закону про організацію оборонного планування можна і слід вітати. Але я би хотів поговорити про знову ж таки у тому питанні, яке я задавав щодо соціальних наслідків щодо цього законопроекту. Я особисто висловлюю великі сумніви щодо того, що цей законопроект, як і попередні наші благие намерения, буде реалізовано. Жодного разу, скільки я в парламенті, скільки раз ми бюджет не приймали, жодного разу, за винятком 2004 року, кошті, виділені на нові види озброєння, були освоєні. До того часу і не виділялися і не освоювалися.

В мене в руках один маленький календарик – це наш український вертоліт Мі-28Н, в НАТО його називають „Ночной охотник”. Цей вертоліт продається в Китай, в Пакистан, в Індію, в Росію, Індонезія недавно високо розвинута закупила, Бруней, він є кругом, його немає тільки на Україні. В українській армії вершини вертолітного мистецтва – це Мі-8, це так само як в цивільній авіації кукурузник. От таке воно їде тарахтить на швидкості 300 км/г. До речі наші вертолети Мі-8 допомогли Македонії повоювати тоді з албанцями. Але, шановні колеги, для нас оборонне замовлення це вкінці-кінців в першу чергу тут. Що в цьому залі це ВПК, це військово-промисловий комплекс, військово-промисловий комплекс.

Знову ж таки звертаюсь до цією тематики, яка нам на Україні відома, бо це наші винаходи, „Чорна акула” і „Алігатор”, К-50 і К-52 продається у всьому світі, на Україні немає ні одного, К-50, „Чорна акула” в НАТО називають „Истребитель танкового батальона”.  16 ракет - 16 танків немає і наводка лазером поворотом голови. Це наші ноу-хау, буде ВПК, буде висока технологія, буде матеріалознавство. Подивіться, скільки сьогодні досягнень військово-промислового комплексу широко використовуються, як в будівництві, так і в металургії, як в медицині, так і в сфері аерофотозйомок. Ми ось про що повинні з вами говорити. Я, наприклад, би вітав, як би цей законопроект сприяв би розвитку, але ми маємо гіркий досвід в Запоріжжі. Був у Токмаці завод „Юждизельмаш”. Ми збираємося йти, слухайте, боротися з піратами під Сомалі. Колеги депутати, я вас прошу не випускайте наші човни з наших бухт. Я знаю один підводний човен під назвою „Запоріжжя”, ми йому всією областю збирали акумулятори, зібрали та й не ті, воно бідне так стоїть, на дай Боже, хтось втопиться, будемо мати стид на весь світ. Не пускайте нікого з піратами боротися!  Давайте оснащемо нашу  армію нормальною зброєю і нормальною технікою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  розгляд законопроекту завершено.

Анатолій Гриценко, будь ласка, голова комітету.

 

16:32:29

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановний Олеже Зарубінський, я хочу відповісти на ті питання, які звучали. 

Ми вважаємо, що треба прийняти в першому читанні, але внести деякі зміни. Вони прозвучали, в  тому числі  у виступах, принаймні дві.

Перше. Це передбачити спрощену процедуру, не витрачаючи час на пусті речі,  закупівлі товарів і  послуг оборонного призначення там, де є один виробник, один - прописью. Іншого немає.  Якщо зенітно-ракетний комплекс виробляється на одному підприємстві, немає сенсу витрачати місяці на тендери. Це перше.

І друге. Треба уточнити цифру щодо офсетних схем. Тому що написано 1 мільйон євро. 1 мільйон євро – це кусок танка або кусок бойової машини.  І насправді проводити серйозні переговори з серйозними фірмами, мабуть, для такої вже малої, вибачте, суми, якусь компенсацію не будуть. Очевидно, треба підняти цю суму. Тому що інакше ми нічого не закупимо навіть там, де треба.

Тому я просив би з урахуванням інших зауважень, депутати мають право, значить їх треба розглянути  лише в першому читанні. Але до другого читання ми підготуємо максимально швидко.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про державне оборонне замовлення” завершено.  Відповідно до Регламенту нам належить його ставити на голосування. Тут немає частину фракцій і карток немає. Нам треба тоді або проголосувати про те, щоб  прийняття рішення перенести.

Шановні колеги,  можливо ви пристанете на таку пропозицію? Шановні колеги, можливо ви пристанете на таку пропозицію, що ми зараз розглянемо законопроекти, а потім  проведемо голосування, розуміючи неординарність ситуації. Ну, спалити законопроект ми  можемо, думати  про оборонне відомство  і про Збройні сили ми повинні, а тоді визначимося  шляхом голосування, і буде  об’єктивна… Якби я це знав, так я б вам відповів.

Шановні колеги, тоді я вас прошу, давайте таким чином поступимо, бо у нас наступний законопроект іде про житлове будівництво. Всі ж розуміють важливість  цієї проблеми. Тому я може таким просив би вас підтримати. Проголосувати за цей законопроект, прийняти його за основу, я маю на увазі про державне  оборонне замовлення. Хай працюють, ми далі будемо розглядати щодо житлового будівництва питання. Буде  добра воля Верховної Ради, щоб ми просто не спалили законопроект. Я дуже прошу вас, шановні колеги.

Як  сигнальне? Я не маю такого сигнального голосування.

( Ш у м  у  з а л і)

Я вношу на  голосування пропозицію про прийняття за основну  проекту Закону про внесення змін до Закону  України „Про державне оборонне замовлення”. Прошу голосувати, шановні колеги.

 

16:35:54

За-224

Рішення не прийнято.

( Ш у м  у  з а л і)

Адам Мартинюк, будь ласка, мікрофон. Я вас прошу, шановні колеги,  ми нормально працювали. Давайте ми продемонструємо, що у нас є воля.

Адам Мартинюк.

 

16:36:08

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги,   передусім кожен із нас знає, напевно,  або колеги з „Нашої України” підтвердять, що вони зараз знаходяться на важливій нараді із главою держави і, напевно,   не всі встигли повернутися, і це  закономірно, зрозуміло. Це перше.

Друге. Може і зовсім не повернуться, було б тоже непогано.

Друге. Володимир Михайлович, у вас є  абсолютно законне регламентне право   поставити ще раз на голосування пропозицію про  повернення до  голосування цього законопроекту. Тому прошу скористатися  Регламентом і поставити ще раз на переголосування цей законопроект.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, враховуючи пропозицію, а також таку регламентну можливість, я ставлю на пропозицію на голосування про  повернення до розгляду проекту закону про внесення змін до Закону України "Про державне оборонне замовлення”. Реєстраційний номер 2581. прошу голосувати.

 

16:37:28

За-230

Рішення прийнято. Дякую.  

А тепер, шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державне оборонне замовлення" (реєстраційний номер 2581). Прошу голосувати.

 

16:38:05

За-231

Рішення прийнято.  Дякую, колеги, за принципову позицію.

Оголошується… По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 152, "Наша Україна - Народна Самооборона" –  31,  фракція комуністів – 21, „Блок Литвина” – 20.

Оголошується до розгляду проект Закону про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва. Реєстраційні номери 3354, а також 3354-1, тобто альтернативний.

Доповідачі: міністр національ… регіонального розвитку та будівництва Куйбіда Василь Степанович, а доповідачем по другому законопроекту - народний депутат Ігор Володимирович Лисов.

Я запрошую до доповіді міністра регіонального розвитку та будівництва Василь Степанович Куйбіду. Я прошу вас, 5 хвилин достатньо вам буде?

Шановні колеги, для доповідача 5 хвилин,  5 хвилин на запитання. Альтернативна доповідь таким же чином. І обговорення давайте проведемо в межах 10-12 хвилин.

Прошу вас.

 

КУЙБІДА В.С.

Достойний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Я маю честь вам сьогодні представити до розгляду законопроект про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва.

Мета прийняття цього законопроекту – досягнення стабілізації в будівельній галузі, підвищення платіжоспроможності населення і забезпечення реалізації житлових прав громадян, що потребують державної підтримки, а також стимулювання житлового будівництва в умовах світової фінансової кризи.

Зазначу, що цей проект готувався комісією, утвореною, спеціальною комісією, утвореною не тільки з працівників Мінрегіонбуду. До складу цієї комісії входили фахівці, які працюють у різних будівельних організаціях, а також народні депутати – представники від усіх фракцій Верховної Ради. Я хотів би їм подякувати за плідну співпрацю.

Зазначу, що цей законопроект, який я зараз доповідаю як законопроект від Кабінету Міністрів, дещо відрізняється від законопроекту, напрацьованого цією комісією. В основному відрізняється нормами закону, які були вилучені Кабінетом Міністрів на вимогу міністра фінансів. Решта – це законопроект один до одного.

Якщо ми порівняємо законопроект, який зараз я доповідаю, з законопроектом, внесеним народними депутатами, то помітимо, що цей законопроект відрізняється от нормами, вилученими за наполяганням міністра фінансів, а також тим, на яке коло осіб цей законопроект розповсюджується, і відсутністю у законопроекті, поданому народними депутатами, норм, які врегульовують оренду житла з правом наступного викупу. Решта ці законопроекти співпадають десь на відсотків 97.

Умовно законопроект, який я маю честь доповідати, можна розбити на дві частини. Перша частина складається з групи норм, що мають відношення до усієї будівельної галузі, зокрема вносяться зміни до кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до цих змін передбачено накладання штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів на посадовців, які затримають видання технічних умов. У зв’язку з цим розширюється повноваження державної будінспекції.

Вносяться зміни і до Земельного кодексу щодо врахування при підготовці лотів на продаж технічних умов щодо інженерного  забезпечення. Передбачаються також зміни до Господарського кодексу, Закону України про природні монополії, Закону про електроенергетику та про будопровідний транспорт, якими передбачається відшкодування інвестору чи забудовнику витрат на будування або реконструкцію об’єктів інженерних мереж газопостачання чи електропостачання. Та організація, яка має право надавати технічні умови, зобов’язана тому, хто будує, відшкодувати понесені витрати, а також взяти на себе обов’язок їх експлуатувати

Вносяться зміни  про планування і забудову територій, якими спрощується отримання вихідних даних, а також передбачається відміна норм Закону про пожежну безпеку, які передбачали відрахування 3 відсотків, що виділялися на нове будівництво. Зараз це відміняється.

Вносяться зміни до Закону про архітектурну діяльність, яким забороняється вимагати від замовника рішення містобудівельної ради, коли йдеться про погодження містобудівельної проектної документації і змінами до закону про інвестиційну діяльність додатково робиться захист прав інвесторів та  забудовників.

Тепер наступна група норм спрямована на те, щоб сформувати платіжоспроможного споживача. Яким чином? Частина норм має за мету здешевити саме будівництво квадратного метра житла.Частина  інших норм передбачає державну допомогу тим людям, які мають право на отримання відповідно до діючого законодавства житла за кошти держави, а також іпотечне кредитування.

Прийняттям цього закону, я переконаний, ми значно покращимо ситуацію у будівельній галузі на загал і, без сумніву...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

КУЙБІДА В.С. І, без сумніву, будуватимемо будівництво житла.

Цей закон фактично такий, як і депутатський. Тому, з моєї точки зору, байдуже, який брати за основу, ми працювали спільно над тим і над тим. Головне – щоб він був прийнятий.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Василю Степановичу.

Шановні колеги,  доповідь міністра завершено. Прошу записатися на запитання, якщо такі є.  

Народний депутат Попов, будь ласка,  фракція регіонів.

 

16:45:09

ПОПОВ О.П.

Василий Степанович, в этом году неоднократно и Президент Украины, и Премьер-министр говорили о том, что уже в 2008 году мы будем иметь серьезное такое движение в отношение строительства доступного или социального жилья. Но, к сожалению, эта программа в этом году провалена.

Вот мы с вами понимаем, что реализация этого закона она действительно нуждается в государственной поддержке. Вы как член Кабинета Министров, скажите, в проекте бюджета следующего года закладываются какие-то ресурсы для того, чтобы этот закон заработал, если он будет принят в следующем году.

 

КУЙБІДА В.С. Міністерство підготувало концепцію Державної програми забезпечення житлом громадян до 2015 року, а також підготувало закон про доступне житло. Проте, на жаль, цей закон досі не прийнятий.

Ви маєте рацію для того, щоб програма ефективно виконувалася, потрібно закласти в Державний бюджет кошти. Може бути це 0,5 відсотка, як пропонував Президент у своєму указі від листопада минулого року, може бути і менше, виходячи з економічних можливостей. Але якщо ми цих коштів не передбачимо у бюджеті, які будуть слугувати допомогою першого внеску громадянам, що мають право на забезпечення житлом принаймні за кошти держави, то ця програма буде просто на папері.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Каплієнко, фракція Блоку Тимошенко.

 

16:46:34

КАПЛІЄНКО В.В.

Прошу передати слово народному депутату Сербіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Сербіна.

 

16:46:39

СЕРБІН Ю.С.

Дякую колегам.  Шановний Василю Степановичу, ви вірно сказали про те, що і над одним, і над другим законом працювала майже одна і та ж група. І Міністерство регіонального розвитку активно брало участь в доопрацюванні Закону депутата Лисова. Чи згідні ви з тим, що якщо депутатський корпус буде підтримувати депутатський закон, щоб зняти закон Кабміну заради справи і щоб прийняти за основу закон Лисова?

 

КУЙБІДА В.С. Я вже висловився, що з моєї точки зору, оскільки ці два закони майже ідентичні, то байдуже, який закон буде прийнятий за основу. Головне, щоб під час доопрацювання були враховані окремі позиції. Їх, на мою думку, є дві. Я їх теж сформулював.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Катерина Ващук, фракція "Блоку Литвина". Будь ласка.

 

16:47:29

ВАЩУК К.Т.

Шановний пане міністре, Катерина Ващук, "Блок Литвина".

У мене таке запитання. Я ось, вичитавши законопроекти обидва, бачу, що тут є щось схоже з тим, як ми приймали антикризовий закон, де переважне право й захист отримували банки, банківські структури й банкіри. Так і тут. Ті, хто будує житло, забудовники, ті, хто на цьому мають серйозні капітали, а не ті люди, які сьогодні вклали кошти в будівництво житла. Воно не добудовується. Хоч вони виплатили суми, чекають цього житла. От який конкретно захист громадян, які внесли кошти в будівництво, ви можете гарантувати цими законами? Поясніть, аби ми чули і люди.

Дякую.

 

КУЙБІДА В.С. Цей закон не спрямований на захист забудовників. Цей закон спрямований на формування платоспроможного споживача, громадянина. І він передбачає державну підтримку громадянина у вигляді надання йому 30 відсотків безповоротної допомоги, а далі громадянин вже повинен взяти кредит чи з якихось інших джерел погасити залишок коштів, які необхідні для придбання квартири. Якщо не буде споживача, то байдуже, хто буде будувати.

Ці квартири не будуть куплятися. Як захистити споживача, як зробити так, щоб у нас не з’явилися нові „еліти-центри” - це в тілі закону теж виписано. Пропонується відповідно відбирати,  зараз скажемо, по ступеням готовності будинки, чи 75 відсотків і скеровувати туди ці кошти, щоб завершити будівництво, на наступний рік… для прикладу, це можуть бути будинки, які мають ступінь готовності 50 відсотків.

Пооб’єктно дивитися, диференційовано формувати пул коштів, який необхідний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КУЙБІДА В.С. …формувати пул коштів для того, щоб завершити будівництво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів.

 

16:49:55

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Василий Степанович, надо говорить откровенно, что  вообще-то этот закон, конечно, ну мягко говоря, сырой. И вопрос, который задавали мои коллеги вот только что, и вы отвечаете, что закон напрямую оказывает помощь гражданам Украины - это же не совсем верно. То есть, действительно, вы себе представьте, вы предоставляете 30 процентов выплатить человеку, мы же  понимаем, что 30 процентов сегодняшней стоимости квартиры, это мало кто сможет внести.

А что делать тем людям, которые инвалиды, пенсионеры, те люди, которые стоят на расширение еще  с советского времени. Люди, которые  особенно живут сегодня в аварийном жилье. Где они возьмут эти  30 процентов стоимости новой квартиры, да еще и возьмут  кредит  в банке под залог чего?

То есть у вас есть  хорошие нормы закона, я надеюсь буду выступать, буду говорить, но все-таки вы не совсем правильно отвечаете на вопросы.

 

КУЙБІДА В.С. У нас на черзі стоїть мільйон 250 тисяч людей.

Цей закон, очевидно, не допоможе всім. Частина людей, десь приблизно 200 тисяч, не  матимуть змогу  відповідно до своїх доходів взяти позику в банку. Я з вами повністю  згоден тут. І тут для цих людей ми повинні передбачити будівництво соціального житла. От всі інші можуть взяти позику. Ми повинні подбати, щоб квадратний метр житла впав в ціні і яким чином тут норми закладені, в тому числі обмеженням рентабельності будівництва і виробництва будівельних  матеріалів, і дбаючи про те, щоб наші працівники будували на будовах, навіть тоді, коли інвестором чи забудовником виступає іноземна фірма, є вимога, принаймні, 90 відсотків обсягу будівельно-монтажних робіт здійснювати руками наших працівників і брати, принаймні, 50 відсотків будівельних матеріалів, які виробляються у нас. Якщо оцінювати, на яку кількість людей розпоширюється цей закон, то я скажу, десь приблизно на 250 тисяч сімей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Степанович. Час вичерпано, дякую.

Шановні колеги, щодо представлення законопроекту 3354, слово має народний депутат України Ігор Володимирович Лисов.

 

16:52:30

ЛИСОВ І.В.

Дякую. Шановний Головуючий, шановні колеги, на ваш розгляд ми подаємо Закон про антикризові заходи в будівництві житла. Цей закон, я підтримую Василя Степановича, не є альтернативою, а він об’єднаний закон, бо дуже багато положень, які були в законі Кабінету Міністрів, прописані в нормативах і нашого законопроекту. Цей законопроект об’єднаний, практично депутати з усіх депутатських фракцій приймали участь в його формуванні. Я дуже дякую „Блоку Юлії Тимошенко”, Сербіну і Радовцю, дякую Володимиру Аврумовичу Поляченко, Аржевітіну, Клименко з „Нашої України”, депутатам фракції Партії регіонів.

Ми постаралися виписати в положеннях цього закону ті позиції, які дійсно сьогодні підтримали будівельну галузь. Тому що сьогодні обсяг будівництва в Україні близько 10 мільйонів квадратних метрів і задіяні близько півтора мільйонів будівельників. Ви можете сьогодні зрозуміти, який це об’єм робочих місць і на кожного будівельника  п’ять-шість працівників працює в галузях, які є суміжними: виробництво будівельних матеріалів, металургійна галузь, транспортна галузь, роботи заводів по виробництву обладнання, проектних інститутів і таке інше. Тому сьогодні ми запропонували, щоб держава допомогла зберегти обсяги будівництва в нашій державі.

Крім того, що це є принципово і важливо тому, що складова частина коштів, які проходять через будівельну галузь сягає близько 80 мільярдів гривень на рік. Державна підтримка, от те, що сьогодні доповідали вам 30 відсотків і  забезпечення тих категорій, де держава зобов’язана дати житло – це менше 10 відсотків. Всі інші вкладники-інвестори - це  люди які, безумовно, потребують значного покращення житлових умов. І от на сьогоднішній день склалася ситуація, що люди які вклали гроші в будівництво житла, а держава поміняла правила гри, і  тому, щоб добудувати ті будинки, які сьогодні вже закладені і коли (це я  Катерині Ващук відповідаю) ці гроші які вкладені вже тих людей, які сьогодні вклали, тому що будівництво будинку – це  колективна інвестиція. І, якщо будинок має 100  квартир, а вклали тільки 50 людей – то треба додатково 50 квартир збудувати.

На жаль, народ сьогодні втратив довіру до банківських установ. Тому що не повертають депозити, йде  чи ревальвація, чи інфляція нашої національної валюти.  І тому для того, щоб не була створена всецільна українська еліта – треба, (і ці положення прописані у нашому законопроекті) надати кредитний ресурс банківським установам, чи кредитно-фінансовим установам  забудовникам під заставу майна, під заставу збудованих квартир, цінних паперів чи інших майнових прав.

І, якщо ми підемо на такий крок, то тоді ми захистимо, по-перше,    тих людей, які сьогодні вклали   гроші.  Якщо взяти з розрахунку взагалі введення   житла в експлуатацію близько 10 мільйонів, то це десь  близько 150 тисяч чоловік, 150 тисяч родин. Ми повинні їх захистити  і цим законом, в нормативах, передбачено це. По-друге, ми збережемо  робочі місця. Це по-друге. І по-третє, ми не дамо вмерти тим галузям, які сьогодні працюють  на виробництві будівельних  матеріалів і інших речей для будівництва.

І ще є одне серйозне навантаження. Тому що це є соціальна проблема. І раз люди потребують, треба зробити так,  щоб люди мали можливість придбати житло по низьким цінам і це в нас також передбачено…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити виступ.

 

ЛИСОВ І.В.  Тому я згоден відповісти на запитання, якщо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, запишіться, будь ласка,  на запитання до Ігоря Володимировича. Прошу висвітити.

Народний депутат Коротюк, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

16:58:03

КОРОТЮК В.І.

Прошу передати слово Каплієнку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Народний  депутат Каплієнко.

 

16:58:10

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую. Я читаю Закон  про антикризові заходи в будівництві житла і тут  пишеться, що цей закон  розроблено з метою стабілізації будівельної галузі та  забезпечення житлових прав громадян і таке інше. І відкриваю зміни до Закону України про охорону дитинства  і зміни до Цивільного кодексу, пробачте.

 Стаття 18. „У разі виселення батьків із займаного ними приміщення, у зв’язку з невиконанням ними зобов’язань по іпотечному кредитуванню, виселення здійснюється за рішенням суду без згоди органу опіки та піклування.” Це перше запитання. Як ви це вважаєте за можливе?

І друге. Цивільний  кодекс України, зміни, стаття 625, частина друга.  „Боржник , який прострочив  виконання грошового зобов’язання, на вимогу  кредитора, зобов’язаний не тільки  сплатити суму боргу, з урахуванням  встановленого індексу інфляції, а ще й додатково три проценти річних від суми заборгованості. Скажіть, будь ласка, чи то є закон, який направлений на...

 

ЛИСОВ І.В. Я обурююсь разом з вами, але це до нашого закону немає ніякого відношення. Наш закон 3354-1. І тому... Ні, ні, ні. Покажіть, будь ласка, яка стаття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поки там подивляться, яка стаття, запитання від Адама Івановича Мартинюка, фракція комуністів, будь ласка.

 

16:59:43

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.  Мартинюк, фракція комуністів.

Ігор Володимирович, можливо ви не дасте відповіді, але я сподіваюсь, що і ви знаєте, вибачте. Я хотів Василю Степановичу задати це питання, не встиг. Все-таки, чи є у нас державні будівельні організації, це перше. Якщо вони є, то який обсяг припадає виконання будівельно-монтажних робіт порівняно з приватними будівельними організаціями. Наступне, яка прибутковість будівельних приватних організацій. Для чого я все це? На якій підставі ми за рахунок Державного бюджету маємо допомагати приватному бізнесу? Дякую.

 

ЛИСОВ І.В. Шановний Адам Іванович, у нас немає сьогодні державних будівельних організацій. За рахунок Державного бюджету ми згідно цього законопроекту у другій частині даємо підтримку людям, які стоять на черзі, мають право одержати житло і держава сплачує тридцять відсотків від вартості квартири. Там прописано, доступне житло. І у доступному житлі чітко прописано, які  пільги даються для того, щоб здешевити це житло. Але людина, яка отримала житло за державної підтримки, тридцять відсотків, вона не має права п’ять років приватизувати і втрачає своє право знаходитися на черзі.

Стосовно видачі кредитів забудовникам. В кожній державі, в кожній державі існує …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

 

ЛИСОВ І.В. В кожній державі існують пільгові кредитні ресурси для того, щоб будувати собі житло.  У зв’язку з цим, що  сьогодні в Україні стала ситуація, коли люди не довіряють банківським установам і для того, щоб зберегти темпи росту будівельної галузі і не викинути більше 9 мільйонів людей на вулицю і без робочих місць, пропонується терміном на два роки цей закон розрахований, два роки компенсація сплати різниці між поточною комерційною ставкою в банківських установах і облікову ставку Нацбанку плюс два відсотки. Це абсолютно невеликі гроші, але це буде високий кумулятивний ефект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів. Будь ласка.

 

17:02:43

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Фракція комуністів, Петро Цибенко, перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Мої запитання певною мірою продовжать ту думку, яку висловив Адам Іванович. Знаєте, коли ми приймаємо будь-який законопроект, ми хочемо як краще, але, на превеликий жаль, дуже часто відбувається, як завжди. Це я до того, чи є у нас остороги, певні механізми того, що ми не дамо в руки новій частині ділків в даному випадку від будівництва для того, щоб створити нові „Еліта-центри”.

І друге запитання. Як представник Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів я хочу вас запитати. Ну ми захищаємо, скажімо, інвестора, захищаємо забудовника. Скажіть, будь ласка, як ми цими законами захищаємо інваліда, пенсіонера, чорнобильця, який у них шанс отримати житло, бо у них сьогодні, ми розуміємо, вони знаходяться в найбільш скрутному становищі? Дякую.

 

ЛИСОВ І.В. Ну, по-перше, всі механізми, якщо ви уважно читали статті закону, будуть прописані Кабінетом міністрів і Національним банком згідно тих статей і положень, які є в цьому законопроекті.

Згідно захисту. По інформації, яку давала Прем’єр-міністр і Кабінет Міністрів, в наступному році державна підтримка повинна сягати близько 4 мільярди гривень.

Нам буде поданий на розгляд проект закону на наступний рік. І от в цих грошах державної підтримки і буде… ми будемо вилучати чи шукати гроші для того, щоб соціальне забезпечення верстви населення  мали найбільші пільги по отриманню безкоштовного житла.  Але в нашому законі і в законі, який я вважаю, що він уже об’єднаний,  так, чітко прописані положення доступного житла - це житло без додаткових навантажень місцевих органів і державних органів влади, житло без навантажень на розвиток інженерної інфраструктури і інженерних мереж. І воно буде значно нижче, ніж те житло, які сьогодні є з навантаженнями. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Час вичерпано.  Дякую вам Ігоре Володимировичу.

Співдоповідачем буде виступати голова підкомітету Комітету  з питань фінансів та банківської діяльності Олександр Іванович Клименко. Будь ласка,  Олександре Івановичу. Скільки вам часу,  Олександре Івановичу, часу вам скільки вам?  До трьох хвилин  Олександр Іванович просить.

 

17:05:33

КЛИМЕНКО О.І.

Дякую. Я буду  намагатися вкластися.

Нашим Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності були запропоновані для розгляду  два законопроекти. Один із цих законопроектів 3354,  який є урядовий,  він був розглянутий, але, на превеликий жаль, висновок Науково-експортного   головного управління був таким, щоб його відправити на доопрацювання.  А також був альтернативний законопроект, який і був запропонований народним депутатом Ігорем Володимировичем Лисовим, який щойно це доповідав, як альтернативний.

Ми розглянули обидва ці законопроекта і згідно до рішення нашого комітету ми  дійшли висновку, що створити робочу групу, об’єднати два законопроекта, вилучивши всі ті  позитивні статті, які містяться в цьому з законопроектів, які б в першу  чергу  сьогодні пожвавили будівельний ринок, які б сьогодні захистили права та інтереси громадян, і саме головне, щоб  вони  зм’якшили ту ситуацію, яка сьогодні  впливає на ринок будівництва, а також  споживання українських товарів.

Є рішення комітету, щоб прийняти за основу законопроект  народного депутата Лисого  Ігоря Володимировича. А також  співучасники  до цього законопроекту залучилися і Аржевітін і  Поляченко, і  Сербін, і я теж є співавтором  законопроекту. Є також позитивний висновок  Науково-експертного управління, який  теж дозволяє нам це зробити – схвалити його у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, є запитання до  … Є? Запишіться, будь ласка, давайте з хвилини.

Бевз, фракція комуністів, народний депутат Бевз, будь ласка.

 

17:07:19

БЕВЗ В.А.

Слово Александровській прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська. Мікрофон увімкніть.

 

17:07:25

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемый докладчик, вот у меня возникает вопрос: «Не кажется ли вам, что слишком сложная схема решения проблема заложена  и в одном законопроекте, и в другом?» Если говорить о частных механизмах, они  хорошо прописаны; то есть взаимоотношение с банками, предоставление  там и использование кредитов и так далее. Но не проще ли нам действительно за  бюджетные  средства  закупить вот те квартиры, которые зависли сейчас; достроить те дома, которые не достроены;  предоставить людям социальное жилье, а часть этих квартир предоставить людям на праве  выкупа с рассрочкой, то есть типа кооперативы создать, и тем самым часть денег еще      в бюджет и вернуть?   Ведь в конце концов  когда-то же государство должно строить жилье  тем людям, которые в нем нуждаются?

 

КЛИМЕНКО О.І. Дякую за запитання.

Я не  хотів би зараз коментувати  ефективність використання державних  коштів. Це по-перше.

По-друге. Якщо ви  сьогодні звернетесь на наш ринок і подивитесь чи є там сьогодні житло, який принаймні  поміщався в наші ДБНи. А саме цим законопроектом  пропонується такі норми, які б не збільшували (те що ви задавали запитання доповідачу), не більше 15 відсотків. Практично це впливало б  на зниження собівартості, тобто рентабельність не більше 15 відсотків, і норми там будуть  враховані ті, які сьогодні в ДБНі.  В ДБНі, ви знаєте, сьогодні 4,5  тисячі за 1 метр квадратний.

Тепер щодо захисту  інтересу інвесторів. Тут дуже  багато є  статей, які містяться в змінах Закону  про адміністративні порушення. Це, в першу чергу, теж вплину на те, що буде здешевлення цього житла, тому що дуже великий ланцюг від отримання земельної ділянки і саме головне, дозвільної системи. І тому ми внесли цілу низку внесення змін  в кодекси України, починаючи з житлового кодексу.  На превеликий жаль,  кодексу ще Української Радянської республіки. Ми його не прийняли цей Житловий кодекс, але я, як голова робочої групи, звернувся…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КЛИМЕНКО О.І.  …членів центральних органів виконавчої влади, і до міністра житлово-комунального будівництва, і до Національної агенції з питань енергозбереження, до губернаторів області, до мерів великих міст, до інших народних депутатів і саме… до представників будівельної галузі. Вони всі надали пропозиції, і ми їх врахували.

В другому читанні, якщо у вас будуть які  застереження, звичайно ми їх врахуємо. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, народний депутат Аржевітін, фракція „Наша Україна”, будь ласка.

 

17:09:58

АРЖЕВІТІН С.М.

Олександр Іванович,  запитання, по статті номер 3. Скажіть, будь ласка, тут передбачено у нас заборона кредитно-фінансовим установам на строк дії цього закону змінювати… заборона змінювати в сторону збільшення відсоткової ставки. Запитання. Скажіть, будь ласка, це буде поширюватись на угоди, заключні відповідно до цього закону, чи  на всі угоди, які діють на іпотечному ринку?

 

КЛИМЕНКО О.І. Я вважаю, якщо ми приймаємо цей закон… щиро дякую. Це якраз свідчить  про захист інтересів споживачів, в першу чергу. Я вважаю, що цей… ця норма третя стаття цього закону буде поширюватися  на ті банки і ті установи, які будуть надавати на таких умовах, з моменту прийняття цього закону. Повторюю, момент прийняття закону буде діяти… з 1 січня і буде діяти до 2011 року 1 січня. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський, будь ласка.

 

17:11:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович. 

Шановний  Олександре Івановичу, у мене дуже конкретне запитання, стисле. Попередник на трибуні, автор законопроекту сказав, що реалізація цього  закону дасть можливість громадянам за низькі ціни купувати собі житло.

Скажіть, будь ласка, які це низькі ціни? Є ж якісь орієнтовні прогнозовані параметри, які відповідають низьким цінам. В якому ціновому коридорі тоді метр квадратний житла буде коштувати для громадян при реалізації цього закону? Дякую.

 

КЛИМЕНКО О.І. Щиро дякую за таке запитання.

Я хотів би ще раз звернути вашу увагу і увагу всіх народних депутатів. Що сьогодні впливає на собівартість: перша – це та дозвільна система, яка унеможливлює сьогодні працювати в ринкових умовах, це перше; по-друге, виділення земельної ділянки; третє – це отримання технічних умов, тобто по електропостачанню, газопостачанню і так далі. Якщо ми кажемо сьогодні за ціни і за коридор, то ці ціни, і всі ті, хто будуть вважатися тими категоріями, які будуть отримувачі цього житла, вони будуть керуватися лише одними нормами – нормами ДБН, які сьогодні будуть застосовуватися Міністерством з питань будівництва, регіональної політики. Це будуть пріоритетні ціни. Сьогодні це ціна 4 з половиною тисячі – 4 600 на метр квадратний. В гривнях, звичайно. Цей закон в першу чергу, він сьогодні пожвавить не тільки будівництво, а це буде зовсім нова індустрія, яка відновить сьогодні будівництво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего. Час вичерпаний.

Шановні колеги, прошу записатися на виступ. Прошу записати. Давайте 10 хвилин відведемо. Йде запис.

Висвітіть, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Сербін, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Підготуватися Аржевітіну.

 

17:13:26

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, для чого потрібні ці закони. Ось тут було багато, дуже багато було запитань до доповідачів з приводу того, чи захищаємо ми людей цим законом. Так я можу відповісти, що і першим, і другим законом ми захищаємо людей. Міністр уже сказав, що ці закони східні, майже однакові.

І там, і там передбачено те, що робиться зараз в багатьох країнах - викуп державою для малозабезпечених, для людей, які мають право на отримання житла,  викуп державою недобудованих квартир, за цінами які встановлює Мінрегіонбуд і Мінекономіки.

Цим ми дозволяємо і фінансувати, і надавати житло людям, які стоять в черзі, і цим ми дозволяємо завершити те будівництво, яке має готовність вище 50 і 70 відсотків поступово. Тобто ми не дозволяємо зробити нових „Еліта-центрів” і просуваємо свою чергу.

Друге питання: 30 відсотків, я просто чи реально, чи це не реально? З моєї точки зору реально, якщо люди будуть вкладати кошти в це житло. А вони можуть в це вкладати і це свідчить досвід Полтави. І ви всі знаєте, що Прем’єр-міністр не так давно відкривала такий будинок в Полтаві, де люди внесли 30 відсотків. Гроші  в нашого народу є, просто його заплутали о цими курсами, о цими страшилками, прогнозами  та все іншим. І ви  знаєте, яку величезну суму я не хочу називати, щоб знову не поглиблювати кризові о ці явища та нагнітання страшилок, люди забрали з банків. І ці  гроші можуть повернутися в нерухомість, бо я впевнений в тому, що люди зрозуміють, що  це, дійсно, вклад, який гарантований і обов’язково  повернеться.

То о це житло, будівництво житла за державної підтримки, де 30 відсотків надають, надає держава для тих людей, хто моє право на таке отримання, це знову допомога, допомог нашим громадянам.

І головне, це все ж таки ми  даємо можливість отримувати  заробітну плату, ми даємо можливість працювати промисловості будівельних матеріалів, ми даємо працювати можливість нашій металургії. Бо без цього вихід з економічної кризи неможливий, якщо в нас  не запрацюють будівельники.

І останнє, в обох законах, і в законі особливо Кабінету Міністрів, добре прописані оті заходи, які не дозволять зараз збанкрутувати забудовникам. А це дуже важливо. Бо оті заклики, що давайте ми їх зробимо банкрутами...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну, завершити думку дайте, будь ласка.

 

КЛИМЕНКО О.І.  То оті заклики нічого не варті.

Бо якщо розібратися, що є у забудовника в основних засобах, у багатьох немає, у будівельників навіть баштових кранів. То якщо їх починати зараз збанкрутувати, то, перше, гроші підуть на виплати кредитів банків, друге, на погашення заробітної плати. А тим людям, які вклали свої кошти у будівництво житла, нічого не залишиться.

То давайте виважено до цього підійдемо і підтримаємо закон у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Аржевітін передає право на виступ Володимиру Поляченку. Підготуватися Гордієнку.

 

17:17:25

ПОЛЯЧЕНКО В.А.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги! Сорок сім років я у будівництві, в одній організації пройшов. І, на щастя, мене знають більше не як депутата, а як будівельника.

Тому я вам хочу сказати про те, що за мою пам’ять такої кризи, як зараз, не було. Була у 90-х роках криза, була трохи раніше криза. Але зараз криза, якої за мою пам’ять не було.

Падіння сьогодні – 10 відсотків капіталовкладень. Поки що виконуються квадратні метри житла. Виконуються тому, що порядні будівельники роблять все для того, щоб не з’явилося нових еліт. Виконують пускову програму, але ми рубаємо сук, на якому сьогодні сидимо.

Три відсотки всього виконання робіт задєльних. Це значить, що у 2009-2010 році, якщо не будуть прийняті найрадикальніші сьогодні дії, взагалі будівництва як будівництва не буде.

Порядок цифр такий. 86 рік: 20 мільйонів квадратних метрів житла. Це розквіт будівництва в Україні. У минулому році казали, що це пік, золотий вік – 10 мільйонів. З них 50 відсотків – індивідуальне. 10. Ми вийшли тільки на 50 відсотків 86 року, в   2100 році - п’ять мільйонів. Тому сьогодні, якщо мене запитають,  от колега Александровська задала питання: „Чи антикризові ці закони?”, - я вам скажу як голова Будівельної палати України, яка об’єднує півмільйона порядних будівельників. Порядних, я підкреслюю, тому що за 11 років роботи начальником „Київміськбуду” збудовано 120 тисяч квартир і не було жодного випадку обману чи чогось іншого. Я гордий тим, що підтримую це. Тому сьогодні це не антикризовий закон. Це закон, який мінімізує трохи ризики. Я сьогодні чую багато зауважень, і це дійсно вірні всі зауваження. І тому сьогодні прийняли рішення голосувати в першому читанні закон, який сьогодні може пройти  в першому читанні. І є час сьогодні надати пропозиції, не виступати тільки так з запалом, а дати пропозиції до другого читання. Я ще раз підкреслюю, це закон, який дає право сьогодні його трохи розвивати далі. Ми вивчали  досвід і країн СНД, і країн Європейського співробітництва. Те, що є сьогодні в можливостях України, в цьому законі майже має місце. Але є час, щоб взяти на кілька днів тайм-аут на вивчення пропозицій, які дали і Василь Хара, і Алла Александровська, і ми тоді все включимо в цей закон.

Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гордієнко, фракція комуністів. Будь ласка.

Адам Мартинюк. Передає йому право на виступ. Підготуватися Чечетову.

 

17:20:46

МАРТИНЮК А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, поза всяким сумнівом, сьогодні все можна списати на кризу. І все, що говориться, все, що треба витягувати, можна говорити, що криза знищить. Я звичайно думаю, як і кожний з вас, хто слухав доповідь Лисова, звернув увагу на те, що там дійсно велика кількість людей, які зайняті в будівельному бізнесі чи в будівництві, на це працює велика частина інших сфер економіки.

І поза всяким сумнівом треба шукати шляхи, як дати можливість цій галузі працювати. Тому, напевно, в першому читанні треба і приймати цей законопроект, але я дуже хотів би, і від імені фракції комуністів пропоную, при підготовці до другого читання дуже і дуже уважно подивитися, щоб не було так, що ми надприбутковий бізнес будемо ще фінансувати за рахунок державного бюджету.

Давайте подивимось, скільки коштує один квадратний метр. Навіть якщо повірити міністру, що він коштує сьогодні 4,6 тисячі гривень, тобто заокруглимо, одна тисяча доларів - це „заоблачна” ціна, але повіримо, одна тисяча доларів. Продають по скільки квадратний метр? По 10-12 тисяч доларів. Це що не надприбуток? Надприбуток.

Друге.  От уявіть собі, сьогодні пропонується в законопроекті, що там де 70 відсотків житла збудовано, а на наступний рік там, де 50 процентів житла збудовано, добудовувати його за рахунок державного  бюджету і нібито комусь дати квартири. Може і дадуть, але як і хто буде визначати кому дати квартиру? Тим більше ви мені, будь ласка, скажіть, якщо сьогодні 70 відсотків житла збудовано, то, мабуть,  процентів 90, якщо не всі 100, вже продані цього житла. Тобто держава вкладає кошти, а квартир в цьому будинку вже немає.

Ще одне. Ми зовсім тут не згадуємо про соціальне житло, на жаль. А треба говорити є спеціальний закон, що в першу чергу ті, хто стоїть на черзі, це молоді сім’ї таке житло, якщо держава їх фінансує, одержали, які заслужили своєю працею на благо Вітчизни це  житло. І ціла низка інших колізій, які виникають в цьому  законопроекті.

Тому я дуже просив би і я думаю, що тоді, коли ми будемо остаточно розглядати цей законопроект, ми прискіпливіше  подивимося до кожної статті, щоб чотири мільярди гривень не  викидати на зміцнення і так не бідуючого бізнесу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів. Прошу вас.

 

17:23:55

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, вы знаете, я не открою Америки, если скажу, что в условиях финансового кризиса строительная отрасль практически остановилась. И два законопроекта, которые репрезентованы сегодня в зале, они (абсолютно прав министр регионального развития и строительства Василий Степанович) они очень похожи. От себя добавлю, что они не просто похожи, они своевременные, они нужны, они необходимы именно сегодня. Но с другой стороны, я хотел сказать, что при всей похожести законопроектов, к законопроекту, который поступил от Кабинета Министров, руку приложило Министерство финансов. А тем где Министерство финансов оставляет или пальчики, или руку прикладывает, там выхолащивается все живое и законопроект остается мертвый, никому не нужный.

Поэтому лучший вариант, в первозданном варианте как бы изложена идея законопроекта и осталась, это в законопроекте, который репрезентован народным депутатом, от группы народных депутатов Лысовым Игорем Владимировичем.

Я хочу сказать, что принятие этого законопроекта, оно оживит строительную отрасль. С одной стороны, это рабочие места, это зарплата, это отчисление в бюджет, а с другой стороны, что не мало важное, ведь оживится строительство, возникнет потребность в металле, в строительных материалах. И мы этим самым оживим внутренний рынок страны, оживление внутреннего рынка страны - это главное лекарство борьбы с финансовым кризисом и выхода из кризиса.

Я предлагаю принять за основу законопроект, который представлен группой народных депутатов, который представлял Игорь Владимирович Лысов, можно кое-что взять из законопроекта правительственного и много рационального прозвучала в выступлениях народных депутатов. Принять в первом чтении законопроект и принять решение, чтобы не в течение там месяца, а в течении недели подготовить этот законопроект на процедуру второго чтения, принять в зале, ввести его в действие, поскольку еще раз повторяю, это одно из главных лекарств оживления внутреннего рынка страны. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Аржевітін, тут ще якраз одна хвилина залишилась, будь ласка. (Михайло Васильович Чечетов зекономив для вас).

 

17:26:20

АРЖЕВІТІН С.М.

Дякую.  Шановні колеги!

У наступному році перед банківською системою буде стояти важливе завдання, куди  спрямовувати кредитні ресурси?  Чи то в сільське господарство (про що ми сьогодні говорили), чи то в малий бізнес, чи то на споживче кредитування, чи то у будівельну галузь?

Тому наше з вами завдання визначити пріоритет цієї галузі і зробити такі закони  які б давали можливість спрямовувати саме туди. Цей законопроект має на меті не тільки мінімізацію ризиків чи здешевлення житлового будівництва і головне реального наповнення  кредитними ресурсами будівельної галузі. Тому цим законопроектом передбачено декілька варіантів наповнення кредитними ресурсами. Один із варіантів – це коли по ставці рефінансування банківські установи отримують кредитні ресурси і мають обмеження не більше двох відсотків маржу по виданим кредитам.

Інший варіант який передбачає компенсацію відсоткових ставок комерційним банкам і теж певне обмеження з маржею.

Інший варіант який не передбачає пільгового режиму, але дає можливість позичальнику та кредитно-фінансовій установі заключити відповідну угоду. Тут записані на перший погляд дуже жорсткі, звичайно, але в той же час і справедливі заборони …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити…

 

17:26:37

АРЖЕВІТІН С.М.

Мається на увазі, що банкам заборонено  по тим кредитам, які будуть видані відповідно до цього законодавства, збільшувати відсоткову ставку на період дії цього закону.

На мій погляд, можливо, у другому читанні ми поправимо норму, коли банківська система по виданим кредитам взагалі не формує резервів. Я думаю, що  ми не повинні розхолоджувати банківську систему і все-таки цю норму виписати так, щоб резерви формувались на прострочені чи на пролонговані кредити.

А по стандартним кредитам банківська система зобов’язана формувати резерви. І, звісно, механізм, який повинен розписати Національний банк щодо спрощеного режиму отримання рефінансування банківських установ під житлове будівництво. Тому прошу як автор законопроекту, підтримати варіант нашого законопроекту.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, хто наполягає ще на виступі з цього питання? Ну давайте  тоді таким чином, від   фракції виступили, то може тоді запишемося від депутатів. Тут  вже багато  є бажаючих, зараз ми почнемо так…  Шановні колеги!

(Ш у м   у   з а л і) . 

Ну добре, давайте народний депутат  Кармазін, він наполягав, і колега, і тоді будемо голосувати, і  Алла Александровська. Домовились? Все, будь ласка, мікрофон увімкніть.

 

17:29:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин.

Шановні народні депутати!  Я уважно  вивчив один і другий законопроект, дуже уважно, і зауваження науково-експертних управлінь. На превеликий жаль, що стосується  зараз законопроектів депутатів, почну з кінця, то закон на семи сторінках, а зауваження Науково-експертного на двадцяти сторінках. 

Я взагалі звертаюся до своїх колег. Друзі! Ви добре будуєте будинки, але я ще прошу,  залучайте юристів до підготовки таких законопроектів. Чому?  Тому що  коли закон звучить, з точки зору юридичної техніки, як інструкція чи як наказ – це не закон. І коли ми говоримо, що ми ставимо  цей… пріоритет відаємо  законопроекту…  Ну, наприклад, стаття 3.  „Заборонити кредитно-фінансовим установам на строк дії змінювати в сторону збільшення”.  Ну,  юридична техніка  трошки по-іншому була б говорила. Або стаття 4. „Національному банку і уряду розробити та затвердити механізм”. Це  стаття закону так говорить, не  перехідних положень, не доручення. Або стаття 1. „Дозволити кредитно фінансовим”. Я кажу вам про формули, які використовуються спочатку.

Натомість, візьмемо, коли урядовий законопроект, то звісно, він зроблений трошки краще. Але в мене викликає величезний сумнів, що правильно  робить уряд, коли він пише, що дія цього Закону (це Прикінцеві   положення, пункт 2) поширюється на такі категорії громадян які, відповідно мають право на отримання житла за рахунок  держави і перераховується: військовослужбовців, осіб рядового і так далі. І далі йде по професіям, хто встиг, той записався. Записані судді, записані ті, не записані медичні працівники, не записані ті, ті, інші. Тобто коли ми виділяємо по професійним ознакам, ми вже не правильно робимо. Вони усі стоять на черзі, люди. Вони усі ці черги пройшли, а ми з цих черг ще беремо висмикуємо і кажемо, оцим даємо. Хіба це справедливо? Це зовсім не справедливо.

Адам Іванович Мартинюк, ви були праві, коли казали про прибутковість бізнесу. Ви були праві, але ж тут зараз, коли говориться в урядовому проекті, що тридцять відсотків це перший взнос дається, держава вносить за громадянина, то це вирішення питання. Тому, на мій погляд, треба першим голосувати урядовий, добавляти його можна депутатськими, але з точки зору юридичної техніки, досконалості законопроекту, перший можна доробити і дофарширувати. Другий доробити неможливо, його треба просто переробляти. Це я вам кажу і саме через це я попросив слово не тому, що я будую будинки, я їх не будую, я просто переживаю, що ми знищимо юридичне поле і буде у нас замість законів сніпи, накази, інструкції і розганяї, те, що у нас сьогодні є в цих... Я так емоційно може вам кажу, але я хочу, щоб ми все-таки, Верховна Рада, найвищий законодавчий орган писали закони із вимогами юридичної техніки і того закону, який ми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я просив би Аллу Александровську зараз підготуватися до виступу.

 

17:33:34

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Я коли виступав від імені нашого комітету, був наділений повноваженням виключно у межах рішення нашого комітету. Рішення Комітету з питань фінансів та банківської діяльності полягало у тому, щоб прийняти за основу у першому читанні законопроект народного депутата Лисова і решти народних депутатів. Даний законопроект, про який зараз доповідав пан Кармазін, він не розглядався. Ще раз хочу доповісти вам, оскільки ви читали другу частину, те, що стосується Науково-експертного управління і дуже добре їх знаєте, то я все-таки хотів би звернути увагу на суть і на мотивацію цих законопроектів. Це перше.

І, по-друге. Якщо виходити із тих норм, на які посилається Кабінет Міністрів, то вони посилаються на програму діяльності уряду, такої програми немає. Але ми в своїх прикінцевих положеннях передбачили цього законопроекту, що уряд розробити цю програму і відповідно до цієї програми потім будуть вживатися дії цього законопроекту. Це перше.

І, по-друге. Також надаються терміни і для Національного банку щодо ставки рефінансування і передбачити це в наступних бюджетах, в яких буде формація на 2009 рік. А щодо зауважень Науково-експертного управління.

Я як голова робочої групи дуже багато мав пропозицій від народних депутатів і ми їх вносили саме такими, якими пропонували народні депутати. Тому в другому читанні, звичайно, Юрій Анатолійович, ми це все будемо враховувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів. Будь ласка.

 

17:34:47

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, конечно крайне необходима государственная программа строительства жилья и не только с учетом экономического криза, который сегодня переживает Украина. С момента уничтожения в Украине принципов социализма миллионы граждан, которые нуждаются в жилье, которые живут в аварийном жилье практически потеряли надежду жить в нормальных условиях.

Надо сказать, что является очень серьезной проблемой и нищенский уровень оплаты труда и доходов граждан и безработица, которая мешает людям действительно приобретать жилье по крайней мере на тех условиях, которые им предоставляет сегодня рынок жилья.

К сожалению, предложенные два законопроекта не решают вот этих ключевых проблем. Человек, который получает нищенскую заработную плату или инвалид, который живет на пособие, они не смогут ни взять кредит, ни выплатить кредит и 30 процентов стоимости оплаты жилья, которое предлагает и один и другой законопроект не решат их проблем.

Поэтому, я считаю, что принять за основу нужно законопроект, наверное, правительство все-таки, но об этом нужно еще поговорить и подумать, но все-таки подумать о механизме взаимоотношении государства, банков и конкретных людей,  таком механизме, который позволил бы действительно людям бесплатно получить социальное жилье тем людям, которые имеют на это право по тем законам, которые мы с вами принимали.

И, я думаю, что сегодня те, кто построили дома, те кто не могут реализовать квартиры, те кто вложили в это большие деньги, получив кредиты у банков, с удовольствием продадут эти квартиры по себестоимости, а может быть даже и  дешевле в рассрочку  государству  и государство сможет получить социальное жилье и  предоставить вот тем людям, которые в  этом жилье нуждаются  и имеют право по закону. Я думаю, что государство, выкупив такое жилье, сможет предоставить в рассрочку  это жилье тем людям, в частности молодым семьям, которые смогут в рассрочку взять это жилье у государства  и в  последствии вернуть деньги государству за это жилье.

Таким образом, возможность использования вот этого рынка жилья, который сегодня находится в  таком ужасающем состоянии, при помощи бюджетных средств может пойти на пользу и тем, кто построили это жилье, и тем банкам,  которые предоставили кредиты не видят возможности эти кредиты получить обратно, и вместе с тем позволят людям получить жилье.

 Я хочу, чтобы мы не обольщались ипотекой, процентными ставками, кредитами. Здесь предлагается в основном использовать  эти механизмы. Вспомните, что произошло в Соединенных Штатах Америки.     Там где  предоставлены были возможности получить на очень льготных условиях кредиты для жилья гражданам, и этот рынок рухнул, эта ипотека рухнула и нереализованное стоит жилье, и  они находятся сегодня в тупиковой ситуации.

Я думаю, что благородной целью послужат  бюджетные средства, если они  будут  использованы так, как предлагают коммунисты.  За счет этих денег купить по себестоимости или  даже по сниженной цене то жилье, которое построено, использовать его как  социальное жилье и использовать его как жилье для кооперативов молодым…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, розгляд проектів Законів про запобігання  впливу світової фінансової кризи на розвиток  будівельної галузі та житлово-будівництва завершено.

Шановні колеги,  тут звучало і у виступі міністра Куйбіди Василя Степановича, також у рішенні комітету провідного про те, що  більше відповідає вимогам і доопрацьований , в тому числі має менше істотний зауважень  законопроект, який внесений  народними депутатами.

Тому, шановні колеги, тому   є така пропозиція.

Перша. Будь-яке рішення, яке ми приймемо,  і це звучало від народного депутата Чечетова, що прийняти  пропозицію, скажімо, протягом тижня комітет доопрацював, і винести  його на розгляду у наступний, скажімо, четвер, щоб  прийняти остаточно, як закон.  Але я розумію, що є регламентна норма, тому я першим буду ставити на голосування  урядовий 3354, а потім, якщо не буде проголосовано,  законопроект  групи народних депутатів України.

Ставлю  на голосування про прийняття за основу законопроект номер 3354  проекту Закону про запобігання  впливу світової фінансової кризи  на розвиток будівельної галузі та  житлового будівництва. Прошу голосувати.

 

17:39:41

За-233

Рішення прийнято.

Шановні колеги. По фракціях? Будь ласка.

Партія регіонів – 1,„Блок Юлії Тимошенко” – 152,  „Наша Україна – Народна Самооборона” –  33, фракція комуністів – 27,  „Блок Литвина – 20.

Нам треба ставити на голосування  пропозицію про те. щоб скоротити  терміни розгляду і наступного четверга запропонувати комітету подати  для розгляду  у другому читанні? Треба? Я ставлю таку пропозицію на голосування. Прошу підтримати.  Зрозуміло з врахуванням   пропозицій всіх, які є слушними і викладені  у законопроектів народних депутатів.

 

17:40:30

За-385

Дякую вам, шановні колеги, рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України та у зв'язку з світовою фінансовою кризою. Це проект реєстраційний номер 3379. доповідач – голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Анатолійович Терьохін.

Шановні колеги, комітет пропонує  такий регламент розгляду питання,  прошу уваги: для доповіді – 5 хвилин, відповіді на запитання до доповідача – 10 хвилин, обговорення та  прийняття рішень – 15 хвилин. Чи є заперечення? Немає? Переходимо до розгляду законопроекту. Будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

17:41:19

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати! Аналіз  основних макроекономічних показників імпорту в Україну за 10 місяців цього року свідчить про значне зростання імпорту товарів та послуг переважно з усіма  галузевими групами товарів до відповідного періоду минулого року, а саме на 24,6 мільярда доларів США у грошовому вимірі чи на 51 відсоток. Це пояснюється  кумулятивним ефектом наступних факторів: несприятливою світовою ціновою кон`юнктурою на традиційні  товари українського експорту; зменшенням ставок ввізного мита внаслідок вступу України до СОТ; високою вартістю позикових ресурсів та надмірною  вольтинністю валютного курсу, значною енергозатратністю та низьким рівнем продуктивності праці, що сукупно обмежує використання переваг України в міжнародному розповіді праці.

Найбільші темпи збільшення  імпорту  спостерігалися за товарами, які підпадають під групи 1.24 ОКТЗ „Продовольчі товари та продукція сільського  господарства” на 2,3 мільярда доларів США, або на 71 відсоток. Зокрема, за 10 місяців  2008 року імпорт м’яса і харчових субпродуктів зріс майже на 250 відсотків відповідного періоду  минулого року.

Викликає тривогу і різке збільшення імпорту низькосортної продукції за групами: 25-26 - мінеральні продукти, група 41-43 – шкірсировина, хутро та вироби з них, за групами 50-57 – текстиль, текстильні вироби, взуття. На 66 відсотків або майже на 1 мільярд доларів США. У грошовому вимірі найвище зростання імпорту дали товари за групами 84-90 – машини, устаткування та транспорт. На 8,23 мільярди доларів США.

Треба зазначити, що більшу частину з них склали товари кінцевого споживання. Товари активної частини основних фондів – станки обладнання, устаткування та приладдя склали незначну величину.

Загалом за 10 місяців 2008 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 13,7 мільярда доларів, експорт  - 59,4, імпорт – 73,1. Така ситуація з торговим балансом України є загрозливою, а у поєднанні з динамікою зменшення офіційних монетарних резервів України та співвідношенню до розміру короткострокової заборгованості за рівнем строковості погашення свідчить про критичний стан у платіжного балансу.

У цьому випадку вважається за доцільне вжити додаткових заходів з тимчасового обмеження імпорту товарів по окремим позиціям, що мають високі темпи зростання, які не можна пояснити звичайною ціновою кон’єктурою, або факторами МРТ.

Таке тимчасове обмеження має слугувати виключно відновленню рівноваги платіжного балансу та непризначені для протекціоністських цілей. Відповідно до митної статистики середньозважена ефективна ставка ефективна ставка ввізного мита впала за результатами 10 місяців на 11,5 відсотків.

Зважаючи на те, що у цьому законопроекті пропонується поширити тимчасову надбавку лише на окремі товари, чий обсяг не перевищує 12 відсотків від загального обсягу імпорту у грошовому вимірі, пропонується встановити тимчасову цільову надбавку до діючих ставок ввізного мита на такі товари у консервативному розмірі  в 12 відсотків.

При розробці цього законопроекту бралося до уваги, що стан платіжного балансу визнається критичним згідно з методологією Міжнародного валютного фонду щодо оцінки стану і перспектив платіжного балансу та альтернативних заходів з відновлення рівноваги.

Які ж проблемні питання можна поставити при розгляді цього законопроекту? Ми поставили ці питання на штаб-квартирі в СОТ, а також представникам місії валютного фонду.

Питання перше. Чи має право Україна після вступу до СОТ приймати рішення про збільшення ввізних мит понад розмір, затверджений у додатку ратифікованого нами протоколу? Відповідь. Відповідно до норм статті 12 ГАТ Україна має право збільшувати ввізне мито у випадку, коли необхідно, цитую, „відвернути неминучу загрозу значного скорочення монетарних резервів чи зупинити таке скорочення, або коли країна має вкрай малі монетарні резерви та хоче досягти розумних темпів збільшення”. Крім того зазначається, що таке збільшення може вводитися для досягнення та збереження повної і продуктивної зайнятості або на розвиток економічних ресурсів України.

Питання друге. Чи повинна Україна проводити консультації із СОТ до моменту запровадження таких збільшених мит...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, дайте можливість завершити.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Відповідь. Такі попередні консультації є бажаними, але не обов’язковими. Згідно з статтею 12  ГАТ країна повинна негайно після введення, посилення таких обмежень провести  консультації із сторонами щодо характеру ускладнень в її платіжному балансі. За практикою Комітету з питань обмежень платіжного балансу СОТ уряд країни має нотифікувати СОТ протягом 30 днів від дня набрання чинності рішення про збільшення ввізних мит. А Комітет з питань обмежень платіжного балансу повинен розглянути ці аргументи протягом наступних чотирьох місяців.

З якою метою запроваджується збільшення ввізних мит? Відповідь. У контексті цього закону тимчасові надбавки до ставок ввізного мита запроваджуються виключно з метою досягнення рівноваги платіжного балансу та підтримання достатнього рівня монетарних товарів.

І, нарешті, останнє питання. За яким принципом обираються товари, на імпорт яких встановлюються тимчасова надбавка? Відповідь. Головним показником є різкі темпи зростання імпорту окремих товарів. От я хотів би декілька прикладів навести, для того щоб було зрозуміло, яка проблема у нас є торговим балансом. По групі 2 м’ясоїстівні субпродукти – 438 процентів росту, по деяких видах свинини, в першу чергу неякісної, – до 1215 процентів росту за десять місяців. Припустимо, по крильцях, при цілих кінчиках або без них зріст за 10 місяців склав 16 тисяч 610 процентів імпорту. І так далі, і так далі. Тому Комітет з питань податкової, митної політики пропонує Верховній Раді відповідно до всіх міжнародних зобов’язань України взяти за основу цей законопроект і в разі виникнення доповнень або пропозицій народних депутатів, або уряду доопрацювати його в короткому режимі теж за тиждень і винести на остаточний розгляд  Верховної Ради.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас на запитання було 10, оскільки доповідач 2 хвилин перебрав, давайте  8 хвилин на запитання. Якщо немає заперечень, прошу записатись, шановні колеги. Йде запис на запитання до нашого колеги, голови комітету. Прошу на табло висвітлити.

Юрій Кармазін.

 

17:49:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Сергій  Анатолійович! Скажіть, будь ласка, ми зараз бачимо, що уже існує необхідність відвертати неминучу загрозу для української економіки, те, що якраз передбачено вашими листами.

Чи вважаєте ви за можливе, якщо уряд своїми постановами  навіть без того, що почне діяти закон, бо ви даєте йому ще 30 днів після набрання чинності, я не знаю для чого це ми робимо? Для чого ці 30 днів, я хотів би, щоб ви відповіли, коли можна зразу вступати? Чи може уряд своєю постановою запроваджувати ті речі про які зараз тут йдеться?

І,  можливо, ви погодитеся зі мною, що написати, що цей закон набирає чинності з моменту опублікування, як всі інші законодавчі акти? Можливо погодитесь, що не треба ще 30 днів, тому що ми зараз працюємо саме в надзвичайних  ситуаціях, і  саме для  відвернення, і…

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Юрій Анатолійович.

Я нагадую вам диспозицію статті  96 Конституції України: не може уряд постановами такого робити. Але ми даємо уряду такі самі можливості, як існують в Законі про зовнішню торгівлю, зовнішньоекономічну діяльність. 

Ви пам’ятаєте, що в крайніх випадках, коли запроваджується компенсаційне або антидемпінгове мито, таке рішення приймається спеціальною комісією при уряді. В цьому законі ідея інша, встановлюється надбавка на мито Верховною Радою України, але Уряд відповідно до консультацій в рамках комітету з питань обмежень торгового балансу, може протягом шести місяців прийняти рішення або продовження цього режиму ще на шість місяців, якщо платіжний баланс не виправляється в Україні, або на підставі цих консультацій прийняти рішення про зменшення тих мит, які ми встановили. В жодному разі Уряд не може сам встановлювати якісь нові мита або збільшувати їх розмір, така практика є стандартною для тих …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, будь ласка, замість Мартинюка Адама Івановича, ваше питання.

 

17:51:31

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я звертаюсь і до доповідача, фракція комуністів наполягає на двох принципових речах, по-перше, треба прийняти рішення у цей складний час і зупинити дії закону, яким ратифікували зрадницьку угоду, підписану особисто Президентом Ющенко у Женеві 5 лютого цього року. Він зрадив державі і здав як митний простір, так економічний простір закордонним хазяїнам і це ми сьогодні відчуваємо.

По-друге, я хотів би, щоб ми сьогодні зрозуміли, що ті хто вів розмову, а тут два місяці чи три місяці на цій трибуні, в тому числі Сергій Анатолійович стояв як полум’яний борець за втягнення України в СОТ і якраз тоді говорили про зовсім інше. Так от сьогодні ви хоч вибачтесь перед народом України за те, що ви зробили. Запитання у двох площинах, перше, яку економічну шкоду нанесли Україні, державі Україна за цей час тим, що не виважена була програма вступу України до СОТ.

І, по-друге, ми пропонуємо зупинити в цілому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити питання. Можливість питання завершити.

 

17:52:43

СИМОНЕНКО П.М.

І, по-друге, фракція комуністів пропонує сьогодні не ось так такими, так би мовити малими кроками, як ви пропонуєте сьогодні прийняти рішення. А треба в цілому прийняти рішення і захистити всі напрямки сьогодні нашої економічної діяльності. Одне  тільки залишити – це критичний імпорт.

Критичний імпорт – треба  прийняти окреме рішення, щоб у нас сьогодні деякі ділки тіньової економіки не займалися тим, що завозити і далі будуть ту продукцію, яку наполягають транснаціональні корпорації.

І останнє. Треба виключити сьогодні з наших законів, що це за якимись методиками Міжнародного валютного фонду. Ми  що здали сьогодні частину свого політичного суверенітету Міжнародному валютному фонду? Так ви  про це так і скажіть, так звані націонал-патріоти „захалявного розливу”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну-ну, Петро Миколайович, ви ж така поважна людина,  ну, „захалявного розливу”…

Петро Миколайович, саме парадоксальне, що ваші останні слова повторили місії валютного фонду, які наполягають на тому, щоб будь-які посилання на них були виключені, тому що вони  заперечують прийняття   цього  закону, хоча він жодним чином  не порушує міжнародні зобов’язання України. Це я вам  транслюю мою особисту розмову з  представником…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ТЕРЬОХІН С.А. Петро Миколайович! Я навіть себе  не чую!

Тому я  з задоволенням погоджуюся, в зв’язку з тим, що ваша пропозиція співпала з пропозицією Міжнародного валютного фонду,  виключити будь-які посилання на Міжнародний валютний фонд, давайте це зробимо.

Стосовно Світової організації  торгівлі. От  оцей механізм, який тут запропонований,  повністю відповідає …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити відповідь на запитання.

 

 ТЕРЬОХІН С.А.  Повністю відповідає тим процедурам, які передбачаються нормами Світової організації торгівлі. Вона  не схвалює такі процедури. В мене була  двохмісячна переписка з    штаб-квартирою  в Женеві з приводу цього проекту, вони кажуть: по формі - це може бути, а по духу – ми цього   не хочемо, не треба нам  такий закон.

І стосовно взагалі входження України до Світової організації торгівлі. Це абсолютно правильний крок! Оскільки членство    в Світовій організації торгівлі дає нам можливість захищати інтереси, в  першу чергу  наших експортерів, між іншим, брати участь в усіх переговорах по угодах по сільському господарству.

Раніше, ми були статистами. На жаль, ви абсолютно праві, що ті умови, на який ми увійшли у Світову організацію торгівлі, які тринадцять років писалися, за моєю участю, який, да, моя участь закінчилася підписанням Єдиного протоколу з Японією. Ось моя участь. Тому раніше на жаль, дійсно були здатні позиції, сьогодні ми про це говорили, коли говорили про сільське господарство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Ландік, фракція Партії регіонів, будь ласка.

 

17:56:07

ЛАНДІК В.І.

Володимир. Дякую.

Уважаемые друзья, здесь мы услышали о ввозе, превышение импорта над экспортом, в частности, с продуктов питания, но ничего не было сказано о превышении импорта над экспортом по побутовой технике, например, которую делают у нас в Украине. Так вот я хочу привести пример, что  превышение импорта над экспортом по холодильной технике в 2,4 раза за девять месяцев 2008 года по сравнению за весь год предыдущий 2008 года. По газовым печам в 2,2 раза за девять месяцев, а еще тоже три месяца будут завозить. То есть, у нас получается, что завозим на громадные суммы денег   бытовой техники, которую… а свою гробим, гробим полностью. Я просил бы, чтобы это тоже было учтено и во втором чтении все-таки мы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

Я хотів би, я з вами погоджуюся, хотів би звернути увагу на проект рішення нашого комітету, не проекту рішення нашого комітету, там останній пункт, дозвольте, зацитувати.

Доручити Кабінету Міністрів, перепрошую, до другого читання даного законопроекту надати в комітет у розрізі окремих галузей перелік товарів, по яким станом на 1 січня 2008 року мало місце значного рівня, значний рівень зростання імпорту більше ніж 50 відсотків. Ми додамо цей перелік, якщо там будуть великі обсяги і будуть впливати на платіжний баланс те, що буде нам дано. Я закликаю народних депутатів, в кого є така статистика, будь ласка, давайте нам в комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Євген Кирильчук, будь ласка.

 

17:58:05

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Кирильчук, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний доповідачу, все-таки ви можете нам трошки ширше сказати чи будуть якісь санкції прийняті від СОТ до нас, бо цей закон ми будемо підтримувати і треба підтримувати, і я підтримую, щоб скоротити термін його  розгляду до другого читання.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Я ще раз хотів би повторити, що відповідно до 12, 13, 15,  18 статті  Генеральної угоди про торгівлю і тарифи, така процедура передбачена, якщо існує критичний стан платіжного балансу. Критичність стану платіжного балансу була підтверджена Міжнародним валютним фондом  тим самим фактом, що він надав Україні кредит „стенд-бай”. Цей кредит надається лише при критичному стані платіжного балансу.

Після того, як цей закон буде прийнятий, він буде направлений в Штаб-квартиру СОТ, де протягом чотирьох місяців будуть проводитися консультації в  разі їх потреби, якщо якась країна висловить  свої зауваження. Якщо на підставі цих консультацій треба буде знижувати ставки – Кабмін має на це право.  Хай це робить.

Але я погоджуюся проте, що треба його прийняти до   1 січня і, можливо, прийняти зменшені строки в провадження в дію, не 30 днів, а припустимо 10 днів, оскільки є проблема розмитнення. Треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Дем’янчук.

 

17:59:57

ДЕМ’ЯНЧУК В.О.

Будьте добры, передайте слово Петру Николаевичу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  будь ласка, Петро Симоненко.

 

18:00:02

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Сергей  Анатолиевич, от ми с вами как народные депутаты должны  строго стоять на защите национальных  интересов  и состоянии здоровья наших людей. Вот я не понимаю, в чем тут логика  состоит, когда, так скажем, повышение  таможенного сбора на  отдельные виды продукции  мы должны были бы вообще поставить такие, чтобы запретить их ввозить.

Вот к примеру. Там, допустим, где на мясо, там  720 процентов  ввозите. Оказывается   вы  разрешаете для того, чтобы  наш народ был сыт  и, как говориться,   был удовлетворен, вы разрешаете завозить  „спини, шиї, спини з шийками, гуски, кінчики крил”.   Что это за  подходы?  Ратыци тут не дописали еще и инше. То це, так скажемо, і називається захист?  А  тут  четыре процента тильки.  То тоді нам завозити і будуть якраз гуски, кінчики крил, ратиці, оце будуть завозити.

Хіба можна так ставитися  до нашого народу?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Петро Миколайович, я ще раз хотів би пояснити логіку цього закону. Ну, по-перше, по тих ратицях, про які ви так піклуєтеся, там  20  відсотків плюс 12 – буде  32, тобто це вже є. зараз 20! Плюс 12, буде 32. Ну повірте мені про ратиці. От я вам… да.

Тепер. Ідеологія цього закону – це поліпшення платіжного балансу, рівноваги платіжного  балансу. Може комусь подобаються ратиці, ну імпортні?  Петро Миколайович, якщо ви національні любите ратиці, то хтось може імпортні любить. Але головна ідея. У нас впала ефективна митна ставка за 10 місяців на 11,5 відсотків. Ми пропонуємо підняти на 12 відсотків для того, щоб відновити ту  хоча б рівновагу, яка була в минулому році, і скоротити дефіцит торгового балансу для того, щоб виправити платіжний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Час  завершено. Шановні колеги!

 

ТЕРЬОХІН С.А.     Дякую.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми приймали з вами рішення, домовлялись 15 хвилин на  обговорення цього питання. Я прошу записатися на виступи в обговоренні цього питання. Будь ласка. Відбувається запис.

Прошу висвітити. Так, Юрій Анатолійович Кармазін.

Після Кармазіна буде виступати  народний депутат  Дем’янчук, фракція комуністів. Будь ласка.

 

18:03:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, на превеликий жаль, сьогодні ті питання, які ми задавали, вони не просто так виникли. Ми коли приймали закон про державний бюджет України, коли нам повертали, то ми як раз пропонували тоді по коду 02, якщо ви згадуєте, бо зараз як раз задавав лідер фракції комуністів запитання, ми пропонували тоді встановити обмеження.

Хіба ми не пропонували встановити обмеження по закону по автомобілям, яке нам потім окриком Президент зміни? Результати – результати ввезення автомобілів легкових і інше збільшилось на 48 відсотків, а всього того: шийки, кінчики крил, печінки – на 569 відсотків пішло сюди більше з моменту запровадження закону.

Так от, шановні, це ми так розраховуємося за те, що так відновлювали інтереси. А всього по групі 02 - м’ясо та їстівні субпродукти – 438. І це ми з вами, бо наші уряди, багато урядів, у міністерствах економіки приймалися рішення і узгоджували ставки, і не отримали перехідних ніяких ми преференцій. От чому ми зараз в такій ситуації.

І те, що ви зараз говорите, що цей уряд, цей уряд не встиг, це до нього підписувалися всі. І ідеолог сидить сьогодні, як працював першим заступником міністра економіки, так і працює П’ятницький. Що хтось цього не знає? Всі знають. Але чомусь тримають. Тому закон треба приймати.

Мене хвилює тільки одне. Мене хвилює те, що нам треба зараз і вдень, і вночі, це я звертаюся до Президента, якому не подобається коаліція, не подобається ще щось. Нам вдень і вночі треба об’єднати зусилля і подивитися, що якщо величезна Російська Федерація, де всі говорять одним голосом: вся Держдума говорить голосом Прем'єр-міністра Путіна, Президент Мєдвєдєв говорить голосом Прем'єр-міністра Путіна, і весь уряд говорить голосом Путіна. Вони всі разом протистоять навалі, і їм не вистачає їхнього золотовалютного запасу, вони кинули понад 200 мільярдів. А ми весь час оце робимо так, що одні не голосують, тому що вони, бачите, опозиція.

А якщо війна? То що, для опозиції окремі окопи будуть? А зараз криза наступає. Ніяких окремих окопів не треба. Треба всім разом. (О п л е с к и). Спасибі за підтримку.

Тому я просив би вас вважати цей закон тільки першим. Я звертаюся до Сергія Анатолійовича Терьохіна. Тут, в цьому законі, має бути написано, що набирає чинності з моменту опублікування. Це перше. І друге. Я думаю, що зараз ми маємо прийняти законопроекти про підтримання автомобілебудівництва, суднобудівництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Тридцять секунд, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Абсолютно правильно. Мене поправив Жебрівський, і посилення сертифікації і впливу на те, щоб роги й копита сюди не везли. Правильно. Ви розумієте! Нарешті ви зрозуміли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. (Ш у м  у  з а л і).

Народний депутат Дем’янчук, фракція комуністів. Будь ласка. Петро Миколайович Симоненко від фракції комуністів. Будь ласка.

 

18:06:44

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, обсуждая данный проект закона, мне кажется, что надо одно точно сделать – это разрешить завозить мозги в Украину.

Судя по тому, что происходит, через три месяца после того, когда было здесь столько воплей, визга было, столько заклинаний о том, что принимаем решение, вступаем в СОТ, мы будем самые богатые. Надо в конце концов вот здесь и вам, уважаемый господин Кармазин, не  сейчас пламенные речи произносить, а думать тогда, когда принимали решение. Тогда вы проголосовали, вся  фракция «Наша Украина», как и другие, голосовали за вступление в СОТ. Сегодня вы начинаете тут иконы в руки брать и говорить о том, что вы святые.

Да вы предательскую позицию заняли, когда сдали экономическое пространство, сдали автомобилестроение, сдали сельхозпроизводителя, сдали металлургов, всех сдали,  предали в интересах импортеров и это были ваши здесь договоренности, а вернее клановые разборки.

Поэтому, если мы говорим сегодня, то надо признать, что не профессионально принимались решения, но кто главный, кто взял на себя ответственность и подписал это преступный акт? Сам Президент, ну провиднык, як-то кажуть и знает, чем он занимается, ваш керовник это все сделал.

Так вот сегодня мы и признаем, что без учета национальных интересов Ющенко в Женеве подписал это соглашение и предал народ Украины. Открыли  рынки импортеров, открыли, чтобы сюда мотлох зарубежный завозили. И  посмотрите, что вы сделали, вы разрешили завозить генномодифицированную продукцию, вы разрешили завозить сюда вакцины, которыми убивают наших детей. И вы считаете себя национальными патриотами и обижаетесь, что мы вам  говорим, что вы захалявные патриоты?

И это правда! И  вы теперь признайте перед народом Украины, что в условиях кризиса вы сдали народ Украины.

Что надо сделать сегодня? Безусловно, надо в комплексе принимать решение, а не разовыми какими-то акциями, надо принять так, как мы предлагаем сегодня решение о приостановке действий, во-вторых, надо четко разобраться в правительстве, что является критическим импортом и тогда поддержать нашего сельхозпроизводителя, и всех остальных, кто работает на внутренний рынок. Сегодня надо понимать, что эти меры только тогда будут действовать, когда мы заставим, чтобы банковская система работала не на карман собственника банка, а работала на национальную экономику. Тогда мы сделаем все, чтобы сбалансировать потребительские возможности и доходы наших граждан, чтобы мы понимали сегодня, что в государстве только тогда будет порядок, когда сбалансируем доходы и будем жестко в условиях кризиса контролировать ценовую политику, проводимую в государстве, в интересах народа Украины, а не так как сегодня предлагается вот эти дырки латать.

Поэтому заканчивая свое выступление, я еще раз хочу от имени фракции привлечь ваше внимание, уважаемые народные депутаты, коллеги. Да станьте в конце концов выше над своими сегодня интересами кармана и будьте по-настоящему депутатами от…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити думку.

 

СИМОНЕНКО П.М. Депутатами именно народа Украины. То что сегодня происходит, это как раз подтверждение того, что до этого 17 лет была предательская политика, ее надо сегодня исправлять. Если вы патриоты народа, то вы  будете принимать решения сегодня в комплексе, а не по частям как вы думаете, что сегодня одних удовлетворите, завтра других.

Я считаю, что эту щипаческую политику, которую вы проводите, надо кончать, но за это и несите ответственность. Но в конце концов наберитесь  мужества, встаньте на эту трибуну и признайте не только свои ошибки, но и преступные действия. Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Будь ласка.

 

18:10:37

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Найбільше мені подобається, коли безбожники пробують бути святіші Папи Римського.

Найбільше мені подобається, коли люди закликаючи до власного виробника керівників фракцій їздять не на Тавріях, не на Ланосах, а на Мерседесах і так далі.

Тобто найбільше мені подобається, коли клеймлять олігархів, а фракції їхні підтримують ті ж олігархи, тільки вони завуальовані,  й тим паче не українські олігархи, а російські олігархи – це мені найбільше подобається.

І я  просто хотів би сказати, друзі, не треба рвати сорочку на грудях, не треба розказувати, які ви класні. А треба говорити, що робити з економікою України, яка нині насправді в кризі. З чим можна погодитися, так це з тим, що потрібний комплексний підхід, а не вибрання якихось напрямків.

Сергій Анатолійович, згідно   статті  12, яку ми підписали з СОТ, ми маємо право піднімати  ставки, але ставки на всю продукцію, а не на вибірково про те, що говорите ви. Через це, власне, потрібно було б   чітко і зрозуміло підійти до цих питань і рішень.

Я думаю, що сьогодні платіжний баланс уже не  в такому страшному занепаді, як він був раніше, тому що  девальвація гривні, яку допустили, і не тільки  прийняття СОТ, а, в першу чергу девальвація гривні,  допустила до того, що на український ринок виплеснулося достатньо багато імпортних, і про те, що пан Ландик говорив з приводу побутової техніки і так далі. І кредити в доларах, також нерозумна позиція Національного банку. І тут потрібно чесно  сказати, привела до того, що  ми почали, народ України,       купляти імпорт, а не українського товаровиробника.

Я думаю, що цей закон, безумовно, ми в першому читанні приймемо і поправимо достатньо багато до другого читання і вийдемо на якісь зрозумілі речі. Але я хотів би звернутися до Кабінету Міністрів, до комітетів, які відповідають за економічну політику, мито і податки, не потрібно  вибіркових „латань дир”, потрібна комплексна програма. Не потрібно дотувати деякі галузі: металургійну, хімічну.   Давайте здотуємо попит  на українську продукцію. Давайте профінансуємо попит  на українську продукцію. Тоді це буде чесна політика і тоді ми не будемо   загравати з деякими людьми, з деякими бізнесменами, а будемо працювати на економіку України. Тоді такий комплексний підхід і буде антикризовим пакетом законів. У нас не потрібно, насправді, було б у парламенті прийняти  рішення про концепцію виходу з кризи, а на підставі цієї концепції уже випрацьовувати ті законопроекти, які можна робити, оскільки на сьогоднішній день ні уряд, ні Комітети по економічній політиці, ні Комітет по миту і податку не подали такої концепції, то я думаю, що насправді над цією концепцією має зараз засісти і оскільки ви ходите достатньо часто на урядові засідання, то, друзі, спрацюйте, запропонуйте Верховній Раді і я думаю, що тут не буде поділу на лівих, правих, на патріотів і не патріотів, тому що насправді...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити думку.

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. За деяким  виключенням тут сидять народні депутати Верховної Ради України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступи... Я просив би записуватися, якщо ви не записані, тоді, будь ласка, народний депутат Ландік, немає проблеми. Репліку у кінці перед голосуванням. Будь ласка.

 

18:14:15

ЛАНДІК В.І.

Уважаемые коллеги, понимаете, здесь подход как всегда в нашей стране, кому-то мы разрешим завозить крылышки,  есть их и заднюю часть курицы. Кому-то все разрешим завозить и продавать и так далее и гробить собственного производителя.

Давайте вот здесь сидящие, кто-нибудь на себе найдет одетое национальное. Ничего не найдете, у нас нет ни иголки, ни нитки, ни пуговицы, ничего! Ничего наша страна родная не выпускает! Поэтому, исходя из этого, надо подходить к этому закону, закрывать все! Если мы сейчас все не закроем, абсолютно все, переболеем, но дадим вывести страну мелкому производителю. Вот здесь говорили раньше на других вопросах о банках, давать помощь банкам, а кто-нибудь сказал, что надо дать мелкому бизнесу кредиты. В Луганской области в каждом городе были шахты  и работали угольные предприятия, их часть закрыли, большую часть и сделали программу трудоустройства не шахтеров, а почему-то их жен и почти в каждом городе открыли современные нормальные фабрики швейные. Так вот ни одна швейная фабрика не шьет ничего для Украины, нет заказов, нет ничего.  Нет государственной программы поддержки, потому что все везет Китай, Турция и все перебивает.  И эти фабрики  сводят  концы с концами, у них на миллионы, на десятки  миллионов долларов государственных денег, вложенных в их переоборудование.     

Так чего ж мы не забираем, почему мы не одеваем своего? Потому что завозим оттуда, потому что… Я не знаю весь Кабмин или   часть  его сидит на откатах от импорта. Почему ж у нас в тысячи раз оказывается увеличился завоз мяса  и так далее? Да.

Так вот давайте раз переболеем, но закроем все и попробуем вытянуть свою страну,  чтобы она была достойна и нас с вами и нашего Президента.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз голова комітету, будь ласка, мікрофону  одну хвилину. Після того представник Кабінету Міністрів, потім репліка і  будемо голосувати.

Сергій Терьохін, будь ласка.

 

18:17:03

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Шановні колеги,  от у нас коротке таке обговорення відбулося. Можна зробити такі висновки.

По-перше. Нам на другому читанні необхідно  ще раз дуже уважно подивитися на розширення того переліку товарів, які мають великі темпи зростання імпорту. І я запрошую у такому, знаєте, швидкому порядку   надати такі пропозиції  з митною статистикою до комітету.

По-друге. Ми маємо подивитися на скорочення  строків введення цього законопроекту в дію. І тому, Володимире Михайловичу, я хотів би попросити вас ще одне голосування  про скорочення термінів розгляду його поставити.

І останнє. Хотів би сказати про  те, на що треба таку надбавку встановлювати.  Хотів би процитувати підпункт „б” пункту  3 статті 12 ГАТ, звучить так: „Сторони, які  застосовують обмеження відповідно до цієї статті, можуть визначити обсяг…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити цитування. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. … можуть визначити  обсяг обмежень імпорту різних товарів  чи груп товарів таким чином, щоби не робити дискримінацію  імпорту тих товарів, які є більш  важливими”.  У нашому випадку було б абсолютно нелогічно, якби би ми поставили цю 12-відсоткову  надбавку, припустимо, на  газ природний або уранову сировину, правда? Тому давайте ми подивимося на ті товари, які конкурують з українськими  з порушенням правил конкуренції і в яких є великі.. велике зростання. І нарешті я от хотів би, щоб ми проголосували з таким зауваженням, погодилися з шановним Петром Миколайовичем про  те, що за його пропозицію, пропозицію Міжнародного валютного фонду будь-які посилання    на цю організацію з проекту Закону виключити. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Так, будь ласка, уряд, і позиція уряду.

 

ФУДАШКІН Д.О.

Міністерство фінансів.

Я хочу зазначити, що в цілому дійсно угода СОТ допускає застосування для обмеження платіжного балансу, для врегулювання проблем платіжного балансу тимчасове підвищення ставок. Але воно не допускає дискримінаційності такого  підвищення і вибіркового підвищення  на окремі групи товарів. Крім того,  регулювання платіжного балансу за рахунок підвищення ставок протирічить уставу  Міжнародного валютного фонду, який надає підтримку „стенд-бай” виключно за умов незастосування  обмежень імпорту. Більше того, я хочу зазначити, що якраз підвищення ставок – це найбільш руйнуюча для економіки… способ підтримання платіжного балансу,  бо в такому випадку не тільки обмежуються  торгівля і провокується застосування адекватних заходів  відносно України при таких обмежень, по тим товарам, які експортує Україна, але  і додатково погіршується становище наших громадян. Так как в такому випадку громадяни повинні переплачувати додатково суму за рахунок підвищення ціни, яка відбувається при підвищенні будь-яких мит, як правило.

Тому я вважаю, що можливо тільки за умов виключення пункту третього розділу другого і також те, що зазначав Павло Жебрівський відносно посилань на Міжнародний  валютний фонд і скорочення термінів передбачених в пункті 3.5. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Шановні колеги, виступи вже завершено. При  доопрацюванні ми, тут два прізвища згадувалися і Кармазіна, і Петра Симоненка. Тому по хвилині репліка, було посилання. Я прошу вас не давайте, без прізвищ. Прошу.

В нас ще один законопроект треба розглянути.

 

18:21:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, мені дуже шкода, що моє прохання до об’єднання зусиль один із виступаючих сприйняв, як сигнал до атаки. Не треба цього робити. Я хочу сказати, що при призупинення дії, про необхідність призупинення дії угоди по СОТ, Партія захисників Вітчизни заявила ще місяць тому.

І до головуючого. Шановний Голова Верховної Ради! Пункт 3.3 закону, який зараз пропонується, проекту, порушує конституційні права народних депутатів України, Президента України на законодавчу ініціативу. Там є такий пункт, записано: в інших випадках пропозиції інших суб’єктів права законодавчої ініціативи крім Кабінету Міністрів не підлягають включенню до порядку денного Верховної Ради України.  Я ставлю питання про виключення цього питання при розгляді у першому читанні як антиконституційного.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Петро Миколайович Симоненко, будь ласка.

 

18:22:15

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, я хотел бы еще раз обратиться к вам, учитывая то, что кризис по оценкам различных экспертов может продлиться до 5 лет. Мы не исправим баланса, о котором здесь говорим, так как основной экспорт – это сырье, что неизбежно приведет к серьезным последствиям.

Поэтому я еще раз хочу предложить, что за принятием этого документа надо потребовать от Кабинета Министров немедленно разработать перечень критического импорта для нашей страны, и таким образом мы будем тогда иметь четкое представление: что не в состоянии обеспечить наш производитель и что обязательно надо будет, поддержав тех, кто обеспечивает завозку, завезти на территорию Украины для обеспечения нашего производителя.

И второй вопрос. Надо сегодня немедленно принять решение и запретить Национальному банку Украины заниматься пропагандой курсовой разницы или отношением гривны к доллару. Надо сегодня заставить, в конце концов, Национальный банк, чтобы он занимался тем, что гривну считает основной у нас, так скажем, единицей платежа. И заставить их направлять как раз в сферу производства, а не играть на рын…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Шановні коллеги, ми розглянули надзвичайно складний законопроект. Цілком очевидно, що є потреба захисту внутрішнього ринку. Я дуже просив би при підготовці до другого читання комітет з урахуванням позицій Кабінету Міністрів, прийняти таке рішення, щоб ми не наразилися на відповідні дії з боку наших торговельних партнерів. Не вступали тут у суперечності з тими міжнародними організаціями, в яких Україна вже є. Це данність. Це перше.

І друге. Цілком логічна постановка питання про необхідність визначення переліку критичного імпорту, для того щоб ми чітко бачили, що конче потрібно країні, які є проблеми. То я просив би комітети відповідні опрацювати пропозиції. З вашого дозволу ми скеруємо відповідний лист до Кабінету Міністрів, щоб вони подали узгоджені з Верховною Радою України пропозиції.

І третє. Шановні коллеги, цілком очевидно, що такий закон потрібний. Ми повинні його вичистити з урахуванням пропозицій, скажемо, Юрія Анатолійовича Кармазіна, бо там є певні порушення Конституції України в частині повноважень виключно  Верховної Ради  України, вони підмінюються повноваженнями або передачею цих повноважень виключно до  Кабінету Міністрів. Але це справа підготовки  до другого читання законопроекту. І така пропозиція, якщо ви підтримаєте, запропонувати скоротити терміни підготовки  до другого читання з тим, щоб в четвер ми могли його розглянути і прийняти остаточно як закон. Часу у нас на дотримання процедур всіх немає. Ми працюємо, що називається з коліс, в цейтноті.

Тому з урахуванням саме таких пропозицій, які закумульовані з ваших виступів, ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких  законів  України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв’язку із світовою фінансовою кризою (реєстраційний номер 3379) з підготовкою в разі його прийняття за основу до другого читання до наступного пленарного тижня, тобто в четвер.

І врахування…  Якщо ваша  пропозиція, ми будемо ставити і на голосування і враховувати відповідно. Ми зараз не можемо ставити, ми приймаємо зараз за основу. За основу. Прошу голосувати, шановні колеги.

 

18:26:02

За-264

Рішення прийнято.

По фракціях прошу. Партія регіонів – 2, „Блок Юлії Тимошенко” – 150, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 66, фракція комуністів – 26, „Блок Литвина” – 20.

І ще, шановні колеги, з урахуванням пропозицій народного депутата Ландіка, треба подивитися по розширенню цього закону при підготовці до другого читання. Дякую. Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток автомобілебудування та інших галузей вітчизняної промисловості).  Реєстраційний номер 3430.

Доповідач народний депутат України Наталія Юріївна Королевська. Співдоповідачем виступатиме член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Крайній Валерій Григорович.

Комітет пропонує, шановні колеги, такий регламент розгляду питання. Для доповіді до 5 хвилин, відповіді на запитання до 3 хвилин, для співдоповіді аналогічно і тут запропонованого для обговорення прийняття рішення три хвилини, очевидно це мало, давайте запишемо принаймні десять.

Адам Іванович, будь ласка, Мартинюк пропозиція щодо процедури розгляду і регламенту.

 

18:27:27

МАРТИНЮК А.І.

Від народу. Дякую.

Володимир Михайлович, я прошу вас більше не читати того, що пропонують комітети, бо вони діють за старинкою, на жаль, чи на щастя у нас в Регламенті все визначено. Комітет собі хай як хоче він не може підміняти Регламент. Тому давайте три хвилини дамо сьогодні доповідачу, три на запитання і  за скороченою процедурою давайте проголосуємо розглянути це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

Є й така пропозиція тому я  просив би доповідачів максимально-стисло доповідати, щоб ми його швидко прийняли. Будь ласка.

 

18:28:12

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Я хочу обратиться к нашим коллегам, которые сейчас покидают зал, потому что мы говорили долго о комплексном подходе, то как раз этот законопроект, который  имеет комплексный подход ко всей перерабатывающей промышленности.

И уважаемые коллеги депутаты, давайте мы закончим, и я потом отвечу на все вопросы.

Уважаемые коллеги депутаты! Уважаемый избиратели!

Вашему внимание предлагается проект Закону Украины о внесение изменений в некоторые законодательные акты – относительно минимизации вплыву финансового кризиса на развитие автомобилестроение и других отраслей отечественной промышленности.

Мы все с вами прекрасно помним итоги 9-месяцев  2008 года колоссальные темпы роста внутреннего валового продукта, прекрасные темпы роста перерабатывающей промышленности.  Но, к сожалению, с наступлением мирового финансового и экономического кризиса, ситуация стала гораздо хуже. И наши предприятия лишились, как  возможности кредитных ресурсов, как внутреннего потребления, так и потребительских кредитов.

И сегодня, потеря от кризиса только  автомобилестроители насчитывают порядка  3,5 миллиарда долларов и отрасль, конечно, находится  в серьезном и глубоком кризисе.

Так же и вступление во Всемирную торговую организацию, которую мы сейчас обсуждали, оказала немаловажное значение. И   наши товаропроизводители уступили значительную долю  внутреннего рынка импортным товарам.

Здесь не надо уменьшать и  недоработки самих владельцев,  управляющих предприятий, потому что  сколько мы не говорили, как о вступлении ВТО, как о необходимости модернизации, как о необходимости инвестирования, процессы, к сожалению, шли достаточно медленно.

И сейчас мы хотим говорить не о «латании отдельных дыр» в данном законопроекте,   а говорим о достаточно  комплексном подходе, мы понимаем, что нужна будет доработка ко второму чтению.

Но я хочу  вам  всем напомнить, что сейчас перерабатывающие отрасли работают: в производстве пищевых продуктов – 447 тысяч человек, металлургическое производство и производство готовых металлических  изделий - порядка 400 тысяч человек, производство машин и оборудования - порядка 290 тысяч работающих, производство транспортных средств и оборудования - около 230 тысяч работающих, производство электрического, электронного и оптического оборудования – 161 тысяча работающих.

Я подчеркну, что прибыли многим предприятиям позволяли подходить достаточно более ответственно к улучшению своих основных фондов, модернизации производства. Мы также много слышали о социальной ответственности в бизнесе, но, к сожалению, социальная ответственность бизнеса тоже с наступлением кризиса как-то пропала. И сегодня работающие работники предприятия в принципе, оказались в заложниках того, что сами предприятия, к сожалению, неконкурентоспособными. И то, что не делалось на протяжении десяти лет, сейчас для того, чтобы  выжить в жестких условиях, для того, чтобы остаться конкурентоспособными, для того, чтобы сохранить внутренний национальный продукт мы понимаем, что модернизацию предприятия должны сделать не за десять, а как максимум, за полтора-два года. А задача государства, создать сегодня все условия для того, чтобы деньги было вкладывать выгодно в нашу экономику, внутреннюю экономику.

Поэтому сейчас нам необходимо ввозить новое, менее энергоемкое оборудование, более продуктивное, иначе мы понимаем, что и дальше будем терять долю на внутреннем рынке. К сожалению, сегодня основные фонды  украинских предприятий изношены в среднем более чем на 60 процентов в то время как моральное устарение составило порядка 90 процентов. Конечно высокого качества продукцию на таком качестве оборудования сделать даже теоретически невозможно. При этом в Украине по сравнению с похожими молодыми экономиками наших восточно-европейских соседей как раньше действуют ставки амортизационных отчислений достаточно низкие и особенно это касается третье группы товаров.

Кроме того, украинские предприятия сегодня лишены возможности импортировать оборудование, которое не производится в Украине потому не имеющих украинских аналогов так как ввозные пошлины, не учитывая даже того, что мы вступили в ВТО сегодня, достаточно высокие. И в результате мы имеем достаточно плачевный вид. На фоне розрастающего мирового кризиса в перерабатывающей промышленности зафиксирован спад производства.

Поэтому мы предлагаем, во-первых, предприятие перерабатывающие промышленности предоставит 20-типроцентную норму ускоренной амортизации тем самым цикл амортизации будет составлять 4 года.

Во-вторых, от уплаты таможенное пошлины освободить оборудование, которое ввозится предприятиями перерабатывающей промышленности при условии, что аналогичные оборудования не производятся в Украине.

В-третьих, производство автомобиля-оборудования комплектующих изделий будет обозначено как стратегическая приоритетная инновационная деятельность в Украине.

Четвертое…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  Предлагаю продлить срок действия Закона Украины «О развитии автомобильной промышленности Украины».   Мировой кризис также привел к тому, что внутренний спрос у нас  сократился.  И я прошу обратить внимание на  это всех депутатов, присутствующих в зале. Для того, чтобы сейчас защитить наших внутренних производителей, мы предлагаем временно до 2011 года установить, что закупка товаров, работ и услуг за государственные деньги осуществляется исключительно у отечественных производителей. И это ограничение касается только тех товаров, которые не производятся в  Украине.

Поэтому закон предоставляет льготы, мы должны понимать, не для собственников предприятий во время кризиса, а закон  предоставляет возможность предприятиям сохранить внутри себя деньги  для того, чтобы в максимально короткие сроки провести реинвестицию и провести модернизацию оборудования.

Поэтому  я обращаюсь ко всем, коллегам, когда вы будете голосовать, прошу вас не забывать, что перерабатывающая промышленность это более миллиона человек, которая включает в себя более 8 отраслей и голосовать не по политическим мотивам, а сейчас в  данный момент по экономическим  мотивам защитить наших рабочих.  Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання. Будь ласка,  записуємось, шановні колеги.  Прошу  показати список народних депутатів, що записались.

Народний депутат Гордієнко, будь ласка.

 

18:34:55

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати  слово Петру Миколайовичу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Миколайович Симоненко, будь ласка.

 

18:34:58

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Я хотел бы, чтоб вы  все-таки дали ответ на главный вопрос. Мы ставим задачу сегодня – защитить  наши отрасли промышленности. А если говорим мы о перерабатывающей промышленности, в данном случае   для кого-то миксеры изготовить,  и это же не те основные фонды, которые  действительно требую амортизации   25 процентов. Амортизация в 25 процентов – это  увеличение отпускной цены той или иной продукции, это тоже понятно всем.

Если мы говорим об автомобилестроении,  я действительно понимаю, что  надо защитить сегодня    наши предприятия, чтобы  у нас были базовые предприятия, которые  производят эту продукцию. Далее будут  естественно по кооперации работать  масса других предприятий. А у нас машиностроение развитое, одно из лучших в Европе  в том числе. Неужели мы миксеры и другую для переработки  не можем обеспечить? Это было бы позором, если все будет завозить.   Если есть те, что имеют отношение, допустим,  к медицинской технике и прочее, требую ввоза, это понятно. А если мы можем сами производить, давайте будем…   

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое, Петр Николаевич.

Я хочу напомнить всем. Согласно квалификации Госкомстата, перерабатывающая промышленность включает в себя: пищевая промышленность, легкая  промышленность, деревообрабатывающая, целлюлозно-бумажная, химическая, нефтехимическая, машиностроение, металлургия и производство кокса. Тем самым мы говорим об огромном сегменте. Мы не говорим о  миксерах, мы не говорим о карандашах и бумажках, мы говорим сегодня о преференциях для перерабатывающей  промышленности. То, что касается амортизации, то мы говорим только  о третьей группе товаров. 3-а группа товаров имеет для себя очень четкую квалификацию, это больше года эксплуатации и больше определенной цены, которая установлена законодательно. Поэтому мы не говорим обо  всей амортизации. И вы здесь абсолютно правы, что нам не нужна амортизация для ручек и для телефонов, нам нужна амортизация для  основных средств и для того, чтобы модернизировать сегодня  предприятия, которые находятся с износом основных фондов больше  от 60 до 90 процентов.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Клименко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

18:37:19

КЛИМЕНКО О.І.

Олександр Клименко, Українська народна партія.

Шановна Наталія Юріївна, безумовно вітаючи таку пропозицію вашу щодо цього законопроекту, я буду особисто підтримувати, але хочу зазначити ще де…. Ви тільки що в своїй промові сказали, що треба, щоб це був вітчизняний виробник. Звичайно, купуй українське, споживай українське, виробляй українське - це має бути основним гаслом цього законопроекту.

Але у нас немає вітчизняного двигуна, у нас, на превеликий жаль, те, що сказав лідер вашої фракції, що з прийняттям законопроекту антикризового щодо аграрного сектору, його підтримки майже 10 мільйонів тон можна буде споживати металу, але наша сьогодні природна промисловість до цього не готова і мається врахуватися в першу чергу, що треба буде суттєво поліпшити стан і ще в  машинобудування. І це  створить передумови для того, щоб ми  споживчий наш ринок наситили вітчизняним і українськими товарами.  Дякую.

 

КОРОЛЕКВСЬКА Н.Ю. Большое спасибо. Я еще раз хочу процитировать норму закона, что с целью защиты отечественной экономики от последствий мирового финансового кризиса установить, что закупка товаров, работ, услуг за государственные средства осуществляется у отечественных производителей этих товаров, работ и услуг, кроме товаров, которые не производятся в Украине. То есть мы прекрасно понимаем, что есть необходимость развивать как внутренний рынок. Но в тоже самое время мы не можем резко отказаться, не имея аналогового производства и аналоговой продукции внутри.

Но я считаю, что если мы сегодня начнем за государственные деньги закупать в большинстве своем только отечественные товары, это будет первый пример всем украинцам, что купуй українськое, защищай украинское и сам поддержи внутренний украинский товар. Это сегодня для нас главная задача. Потому что пока мы не возобновим внутренний спрос, к сожалению, никто нам не поможет, мы сами сегодня должны себе поддержать и поддержать наши предприятия.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Наталіє Юріївно, дякую.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Час вичерпаний. Я не можу, на превеликий жаль. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги,  від комітету. Валерію Григоровичу! Є Крайній Валерій Григорович? Будь ласка, позицію комітету, і ми тоді визначимося щодо прийняття рішення.

 

18:39:45

КРАЙНІЙ В.Г.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати! Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 3 грудня восьмого року розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток автомобілебудування та інших галузей вітчизняної промисловості, за номером 4330. Поданий народними депутатами України Королевською, Крайнім, Горбалем, Бабуріним.

Метою зазначеного законопроекту є стимулювання розвитку вітчизняної промисловості, оновлення виробництва, в тому числі за рахунок придбання основних фондів, створення підприємствам переробної промисловості умов для подолання кризових явищ та запобігання скороченню  інвестування  розвитку обсягів виробництва, продукції та кількості робочих місць. Сьогодні для вирішення проблем переробної промисловості вкрай необхідно саме на законодавчому рівні прийняти дієві заходи, в яких гарантують вихід з кризи та подальший розвиток. Саме переробна промисловість є фундаментом усієї економіки, і від її стану залежить забезпечення економічної та національної безпеки держави в цілому.

Головне науково-експерте управління апарату Верховної Ради України в своєму висновку від 4 грудня визначило, що законопроект може бути прийнятий в першому читанні з урахуванням висловлених зауважень. Надані зауваження до конкретних положень законопроекту будуть опрацьовані та враховані під час підготовки законопроекту до другого читання. Народні депутати, члени комітету прийняли рішення проект Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток автомобілебудування та  інших галузей вітчизняної промисловості” внести на розгляд Верховної Ради та пропонувати прийняти його за основу. Прошу підтримати зазначений законопроект в першому читанні. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні народні депутати, і автор законопроекту, і комітет виказали свою позицію, вони  пропонують прийняти за основу, дати можливість оперативно доопрацювати його.

Тому, я думаю, давайте ми приймемо це рішення. Але розуміючи зараз ситуацію, я поставлю на сигнальне голосування. Прошу шановні колеги, підготуватись. Регламентом передбачено, щоб побачити готовність  Верховної Ради  України. Тому прошу  шановні народні депутати зайти до сесійної зали.

Я ставлю на голосування, сигнальне голосування, про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 3430) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток автомобілебудування та інші галузі вітчизняної промисловості. Прошу проголосувати. Це сигнальне голосування.

 

18:43:01

За-231

Рішення прийнято.

Одну пропозицію, Юрій Кармазін, голосуємо одну  хвилинку.   30 секунд будь ласка. Прошу шановні колеги, ми повинні виконати, як планували сьогоднішній….

 

18:43:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Я хочу, щоб увійшла до  стенограми пропозиція. Я пропоную в пункт Закону про пріоритетні   напрямки добавити ще: трамваїв, крім виробництва автомобілів, автобусів, велосипедів, мопедів. Ми раніше випускали ХТЗ і „Верховину”, і „Дніпро”, на „Южмаші” трамваї випускали.

І пропоную також включити, раз тут окремі види товарів, значить, по групі 61, 62, 63, 64, 65 - це якраз одяг і те, що можуть робити у нас в Україні, це якраз сюди та інших галузей вітчизняного виробництва.

До другого читання, я все розумію наших товаришів, але я хотів би, щоб ми зараз не викинули потім це і записали, і при доопрацюванні воно обов’язково ввійшло. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я просив би комітет розглянути пропозицію Юрія Анатолійовича Кармазіна при підготовці законопроекту до другого читання

І з урахуванням цього я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 3430, про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток автомобілебудування та інших галузей вітчизняної промисловості) з пропозицією комітету доопрацювати його протягом, скажімо, шести днів, щоб на наступний тиждень ми могли його прийняти. Прошу голосувати з урахуванням цієї пропозиції.

Прошу голосувати.

 

18:45:04

За-237

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати!

Будь ласка, Алла Александровська, будь ласка.

 

18:45:19

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Фракция коммунистов, Александровская, город Харьков.

Уважаемые коллеги! Понятно, почему мы проголосовали все за этот законопроект в первом чтении. Никто не возражает, что нужно действительно модернизировать  основные  фонды. И поэтому нужно ввести механизм ускоренной амортизации,  но Владимир Михайлович, дело в том, что здесь не прозвучал вопрос цены товара. Ведь амортизация ускоренная влияет на конечную цену товара, который производится. А нам сегодня нужно сделать товар наш внутренний украинский конкурентоспособным. Я бы хотела, чтоб перед доработкой этого законопроекта ко второму чтению был учтен  этот фактор, вот эта модернизация, она не приведет к тому, что ее будет оплачивать потребитель более высокой ценой, расплачиваясь за  покупаемый наш украинский товар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, я  просив би комітет врахувати  цю пропозицію, вона є нагальною і актуальною.

Шановні народні депутати! Питання, які були заплановані на розгляд на сьогодні, на четвер, на пленарному засіданні, всі розглянуті.

Шановні колеги, ми домовлялися з тим,  що завтра першим буде розглядатися проект Закону   про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України  з урахуванням того, що це стосується   Пенсійного фонду, всіх категорій, включаючи  ті рішення, які  були прийняті щодо шахтарів.  Це  рішення є і Погоджувальної ради, тому  я просив би це врахувати.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Завтра ми продовжимо роботу  о 10-ій годині ранку. Дякую, шановні колеги. На все добре!