ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 грудня  2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів  підготуватися до реєстрації і запросіть народних депутатів до сесійної зали.

Увімкніть система тему „Рада”.

10:01:19

Зареєструвались у сесійній залі  395  народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України: Москаля Геннадія Геннадійовича, Томенка Миколи Володимировича. Давайте привітаємо наших колег і побажаємо їм всіляких гараздів. (О п л е с к и)

 Шановні народні депутати, вчора на нараді керівників депутатських фракцій ми погодили перелік питань, які планується розглянути сьогодні, тобто у четвер  і  у п’ятницю. Вам цей порядок нашої роботи, тобто розклад засідань Верховної Ради України  на 11-12 грудня 2008 року роздано. Ми домовилися на Погоджувальній раді, що цей тиждень і наступний  ми присвятимо винятково розгляду пакету антикризових    законів для того, щоб була підготовлена необхідна база для прийняття Державного бюджету України на 2009 рік.

Тому, шановні колеги, якщо у вас немає заперечень, я тоді поставлю на голосування пропозицію про затвердження розкладу засідань Верховної Ради України  на 11-12 грудня 2008 року.

Немає заперечень. Тому ставлю на голосування пропозицію про затвердження розкладу засідань Верховної Ради України на 11-12 грудня 2008 року. Прошу голосувати.

 

10:03:25

За-282

Рішення прийнято. Прошу дати по фракціях: Партія регіонів – 27, „Блок Юлії Тимошенко” – 150, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 58, фракція комуністів – 27, "Блок Литвина" – 20.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу, доповідач Міністр аграрної політики Мельник Юрій Федорович і співдоповідач голова Комітету з питань податкової та митної політики Терьохін Сергій Анатолійович. Реєстраційний номер законопроекту – 3353, це урядовий законопроект, а також законопроект 3352-2 Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу кризи в агропромисловому комплексі доповідач заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Рижук Сергій Миколайович. Будь ласка, з мотивів Мартинюк Адам Іванович. Мікрофон ввімкніть.

 

10:04:49

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу, це запитання і до вас, бо ви головуючий Голова Верховної Ради, але ви на нього відповіді не дасте, бо ви до цього не маєте відношення. Але я просив би народних депутатів і керівництво Верховної Ради, хто розписував ці законопроекти звернути на ноу-хау, яке вони запропонували. Ми розглядаємо два альтернативних законопроекти, законопроекти, які стосуються одного питання. Хтось такий мудрий у Верховній Раді є, що він розписав, видно, на вимогу комітетів по різних комітетах.

Там, де автор законопроекту Терьохін – розписали  на комітет Терьохіна, там, де автор законопроекту Присяжнюк – розписали на комітет Присяжнюка. І ми, так би мовити, ну… це такого ще не було і бути не може, що альтернативні проекти доповідають різні комітети. Тобто  один  комітет буде відстоювати свій законопроект, інший – свій, а це альтернатива.  То я просив би, щоб розібралися, хто таку дурницю  вчинив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний Адаме Івановичу, це дуже  правильна постановка питання. Я прошу секретаріат підготувати  інформацію, чому так трапилося, щоб надалі  ми не допускали подібного. Я потім поінформую народних депутатів, чому таке відбулося. 

Так, я запрошую до доповіді Юрія Федоровича Мельника. Юрій Федорович, скільки вам часу потрібно? Доповідач просить до 5 хвилин. Шановні колеги,  очевидно, запитання, скільки   на запитання відведемо? Оскільки питання важливе, давайте до 10 хвилин на запитання. Співдоповідачу  тоді  до 3 хвилин і відповідно  5 хвилин на запитання. І аналогічно поступимо із альтернативним законопроектом. Немає заперечень?  І 15 хвилин  на обговорення. Немає? Дякую.

Прошу Юрій Федорович.

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Як ви знаєте, селяни України у поточному році за підтримки народних депутатів, уряду мають дуже добрі виробничі показники, а також заклали основу під урожай  2009 року. Проте фінансова криза може зневолювати всі позитивні  здобутки  агропромислового комплексу, якщо не прийняти необхідні заходи на рівні Верховної Ради  та уряду. На наше глибоке переконання агропромисловий комплекс може стати  одним із рушіїв по виходу всієї держави  із фінансової кризи через систему мультиплікації  економічних зв'язків з іншими секторами економіки, а саме:  з  хімічною промисловістю, паливно-енергетичною, машинобудівною, переробною, фінансовим сектором та іншими.

З метою запобігання негативним наслідкам впливу  фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу через несприятливу цінову  ситуації, як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, в першу чергу на ринку зерна, розроблено проект закону України, який  передбачає: перше, підтримку реального  сектору економіки через створення умов  при реалізації продукції рослинництва за більш сприятливої цінової кон`юнктури.

Захисту вітчизняного виробника продукції тваринництва та створення умов для уникнення недобросовісної конкуренції між вітчизняними товаровиробниками та імпортерами; вжиття дієвих заходів щодо  активізації ринку насіння соняшнику і олії, одним із яких є тимчасова відміна ставки ввізного мита… вивізного мита на насіння соняшнику; надання  права Кабінету Міністрів встановлювати своїм рішенням тариф на вартість зберігання відповідного об`єкту державного цінового  регулювання. Це дозволить більш гнучко та оперативно реагувати на зміну  кон`юнктури цін, підвищуючи конкурентноздатність вітчизняного товаровиробника. Здійснення фінансових інтервенцій  на  організованому аграрному ринку за об`єктами державного цінового регулювання за рахунок коштів стабілізаційного фонду держави. Надання фінансової допомоги банкам за рахунок коштів стабілізаційного фонду під обсяги пролонгованих та нових кредитів, що будуть надані підприємствам агропромислового комплексу. Пролонгація сільськогосподарським товаровиробникам кредитів, залучених у 2005-2008 роках за відсотковими ставками не вище тих, що передбачені основними кредитними договорами без застосування штрафних санкцій. Надання сільськогосподарським товаровиробникам, які зберігають зерно власного виробництва на сертифікованих зернових складах у 2008-2009 маркетинговому році одержувати за рахунок коштів Державного бюджету часткову компенсацію вартості послуг із зберігання зерна у розмірі до 70 відсотків зазначеної вартості.

На нашу думку, прийняття  цього  законопроекту дозволить дещо стабілізувати ситуацію в агропромисловому комплексі, адже тих заходів, які сьогодні вже прийняті на рівні уряду, ще недостатньо.

Прошу підтримати проект Закону  про внесення змін до  деяких  законів України щодо запобігання негативним наслідкам світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу.

Шановні народні депутати, також хочу вас поінформувати про те, що на засіданні уряду прийнято рішення щодо доповнення  даного законопроекту нормою щодо продовження  на 2009 рік чинних на сьогодні, хочу підкреслити, що саме в редакції чинних на сьогодні спеціальних режимів  оподаткування сільгосптоваровиробників податком на додану вартість з виплатою дотацій за рахунок податку на додану вартість  через переробні  підприємства. Вважаю, що за результатами  підготовки до другого читання з урахуванням пропозицій народних депутатів законопроект стане абсолютно досконалим і дозволить селянам   зберегти і розвивати аграрне виробництво.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, доповідь закінчено з приводу законопроекту. Прошу записатися на запитання до міністра аграрної політики. Прошу записуватися. 10 хвилин, ми домовилися.

Адам Іванович Мартинюк, фракція комуністів.

 

10:10:54

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Юрій Федорович, я думаю, що і народні депутати, і ті, хто нас слухає, не мають сумніву в тому, що постійно потрібно підтримувати таку важливу галузь, як сільське господарство, і що особливо важливо для України, а тим більше потрібно її підтримувати в умовах кризи. Але я боюсь, що під маркою кризи ми допускаємо інколи те, що ті чи інші структури, фінансові групи намагаються розв’язати свої проблеми. Ну ось, наприклад, я не знайшов у „пояснюючій записці” аргументу, чому все-таки уряд пропонує ввести нульову ставку на вивіз соняшника за межі держави. Наскільки мене інформували наші спеціалісти, у нас у державі достатньо підприємств для переробки будь-якого валового збору соняшника. Тобто ми за нульовою ставкою будемо вивозити, і не просто вивозити, а ми даємо таке право тільки організованим організаціям і так далі, тобто відчувається одразу якийсь, ну, вибачте, шкурницький інтерес. Чому нульова ставка на соняшник?

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Спасибі, шановний Адам Іванович.

Зразу хочу сказати, що ця норма одна з найбільш дискутивних у даному проекті закону, але саме позиція по запровадженню нульової ставки підтримана сільськогосподарськими товаровиробниками по одній простій причині: на сьогоднішній день ціни на соняшник на внутрішньому ринку, який утримують сільськогосподарські товаровиробники, не задовольняють їх і не відшкодовують витрати на його виробництво. Саме через цю норму, яка запропонована урядом, що це має бути тимчасовий режим відміни для ввізного мита, нам вдасться збалансувати і внутрішній ринок олії, і підтримати сільськогосподарських виробників через ціну. Ця норма – вона абсолютно є вимушеною, з одного боку, а з іншого боку – абсолютно тимчасовою.

І ще раз хочу наголосити, можливо, не встряючи там  у дискусії, і не оперуючи цифрами, що ця норма узгоджена як з асоціацією фермерів, яка відстоює інтереси 43 тисяч фермерів, так і всеукраїнським союзом сільськогосподарських підприємств. Тому це відповідає і інтересам виробників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат В’язівський, фракція "Наша Україна". Будь ласка, ваше запитання?

 

10:13:13

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Пане міністре, у мене одне питання… Я з цього боку, поруч.

Пане міністре, в мене одне питання, я переконаний, що спільно з цим залом до другого читання ми допрацюємо хороший закон, взявши за основу чи урядовий, чи той, що уже доволі серйозно опрацьовували народні депутати.

Але в мене питання до вас, як до міністра. Чи візували ви документи, які забороняли, або обмежували вивіз зерна і олії з України, чим вдарили по українському сільгоспвиробнику?

І друге, чи візували ви документи, які навпаки увозили так називаємо м’ясо в України, чи м вдарили теж по українському сільгоспвиробнику? Я хотів би почути на  тих три пункти, чи були ваші візи?

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф. По документам щодо ввезення м’яса, я категорично заперечував і на сьогоднішній день заперечую можливість будь-яких пільгових ввезень м’яса на територію держави.

По документам, які стосуються у 2007 році вивезення зерна, обмеження на вивіз зерна, в 2007 році  підписи мої під цими документами є, оскільки це було на той час вимога, яка була з моєї точки зору абсолютно обґрунтована через посуху, яка складалася в кінці 2007 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів, будь ласка, ваше питання.

 

10:14:47

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко. Мікрофон ввімкніть, будь ласка.

 

10:14:52

СИМОНЕНКО П.М.

Шановний Юрію Федоровичу, будь ласка, прокоментуйте, яка сьогодні ситуація складається з так званою давальницькою сировиною, особливо м’ясо? Які, в яких обсягах завозиться? Хто завозить? На що переробляють? Куди вивозять? В яких обсягах вивозять. Будь ласка, прокоментуйте, які ось, так скажімо, тіньові схеми, які ділки використовують ці тіньові схеми для того, щоб знищувати власне  - тваринницьку галузь у нас, власне, і таким чином наживатися, не сплачуючи податки.

Як ви  пропонуєте захистити наш народ України, нашого селянина, як захистити інтереси держави?

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф.  Дякую за запитання, Петро Миколайович.

Відносно давальницької схеми, хотів би зразу наголосити на тому, що норму щодо заборони давальницьких умов переробки м’ясної сировини ми пропонуємо в даному законопроекті заборонити. Як на мене, це абсолютно аргументована дія, оскільки за даними митниці за 10 місяців поточного року в режимі давальницької сировини було завезено біля 70 тисяч тонн на суму біля 90 мільйонів доларів. При  цьому пільга зі сплати мита і ПДВ, за моїми розрахунками, це в районі 30 відсотків, біля 27 мільйонів доларів.

Як на мене, дві структури, які займаються ввезенням м’яса по давальницькій схемі, вони отримують названі преференції мною абсолютно неаргументовано, необґрунтовано, при тому, що вся ця сировина в порушення Закону „Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах” не експортується готова продукція з цієї сировини, а залишається на внутрішньому ринку України. Це є прямим порушенням законодавства, і відповідно, ми наполягаємо, щоб ця норма обов’язково була підтримана…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити відповідь.

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович Кравченко, будь ласка, ваше запитання.

 

10:16:58

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемый Юрий Федорович, у меня такой вопрос. Ясно, что в период финансового кризиса нужно реагировать, помогать и так далее. У меня, когда на заседании комитета рассматривали этот вопрос, ваш представитель, практически, согласился с тем, что наши обязательства перед СОТ по сельскому хозяйству нанесли серьезный урон до финансового кризиса, до экономического кризиса в Украине.

Скажите, пожалуйста, согласны ли вы с тем, что на период финансового… преодоления финансового кризиса мы должны отказаться от обязательств, которые брали перед вступлением в СОТ?  Спасибо.

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Шановний Миколо Васильович, шановні народні депутати, я впевнений у тому, що на сьогоднішній день шляхом переговорів, які є обов’язковими між членами країнами СОТ. Ми завжди зможемо відстоювати ту позицію, яку пропонує сьогодні уряд або яку запропонують народні депутати у проекті закону, і нам її необхідно буде відстояти.

Хотів би наголосити тільки на тому, що в умовах фінансової кризи більшість країн вживає заходів по захисту внутрішнього ринку. І, зокрема, півтора місяці тому країни Європейського Союзу, які є всі членами СОТ, ввели ввізне мито на зерно в розмірі до 90 євро на тонну. Тобто вони захищають внутрішнього виробника. З іншого боку, іншим своїм актом вони впровадили експортну субсидію на деякі види м’яса до країн СНД, тобто вони також відстоюють інтереси виробника з точки зору просування його продукції на зовнішні ринки.

Тому ті норми, які на сьогоднішній день необхідно обговорювати з СОТ, які пропонуються в законопроекті, я впевнений у тому, що ми можемо знайти із Світовою організацією торгівлі порозуміння, відстоюючи і аргументуючи цю позицію в Світовій організації торгівлі

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Олександрович Заєць, Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

10:18:58

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Пане міністре, за поточний рік в Україну завезено, мабуть, півмільйона тонн м’яса із-за кордону. І це завезення відбувалося під приводом боротьби із ростом цін. Говорилося про те, що якщо ми завеземо велику кількість, то зіб’ємо ціни. Як бачите, ціни на м’ясо не збили.

А як ви думаєте, чи вплинуло це завезення м’яса на поголів’я худоби? Чи не скинуло сільське господарство поголів’я? І у нас сьогодні дешеве зерно. Чи не краще було б те зерно згодувати тому поголів’ю і мати своє м’ясо? Це перше питання.

І друге. Ви знаєте, що наші сільськогосподарські підприємства обслуговуються в банках. І в багатьох банках зависли гроші. Сільськогосподарська діяльність – це особлива діяльність. Що робить уряд для того, щоб визволити ці гроші і негайно повернути сільськогосподарським підприємствам? Це худоба. Це не болванки залізні, які можуть полежати. Що робить уряд у цьому напрямку?

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Шановний Іване Олександровичу, шановні народні депутати! Я назву одну таку цифру, що в поточному році сільськогосподарські виробники тільки кредитів отримали в банках біля 15 мільярдів гривень. І завдяки тим механізмам, які були запроваджені на основі Закону про Державний бюджет на 2008 рік. Більше 10 мільярдів гривень кредитних ресурсів оформлено як пільгові з виплатою часткової компенсації вартості за користування кредитами. І на сьогоднішній день Міністерство аграрної політики прийняло вже, вірніше, ініціювало рішення і уряд це рішення підтримав, прийняв відповідну постанову про те, щоб на пролонговані кредити розповсюдити режим часткової компенсації вартості за користування кредитами. Тобто уряд крок зробив. Ми також постійно в діалозі  з комерційними банками. І  на сьогоднішній день я можу сказати про те, що цей діалог певною мірою дає свої результати. Але для того щоб наш діалог був повноцінним, повнокровним на основі закону, ми самі пропонуємо деякі норми з врегулювання кредитування в аграрному секторі як норми законопроекту, який внесено на розгляд народних депутатів. Те, що стосується сьогодні ввезення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити відповідь.

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Ввезено за 10 місяців понад 400 тисяч тонн. Це тема дискусійна, але з точки зору Міністерства аграрної політики вона завжди була послідовною і незмінною. Ми по балансу виробництва м’яса передбачали ввезення в межах 250 тисяч тонн. Ця цифра була обґрунтованою з точки зору балансу. Все, що решта, воно, як на мене, зашкодило розвитку аграрного виробництва. Але на сьогоднішній день урядом прийнято рішення щодо заборони давальницької схеми через постанову уряду, яка була прийнята на попередньому засіданні уряду. Я думаю, що ця норма буде абсолютно  тоді не двозначною, а абсолютно однозначною, якщо вона знайде відображення у законопроекті, який пропонується в частині заборони давальницької схеми ввезення м’яса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрію Федоровичу. Час вичерпано.

Шановні колеги, до співдоповіді запрошується Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової  та митної політики Сергій Анатолійович Терьохін.  До п’яти хвилин. Три хвилини на запитання, як ми домовлялися. 

 

10:22:37

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, пане Голово. Доброго дня. Перед своїм виступом я б хотів нагадати, що, от я не бачу пана Мартинюка, не я є автором цього законопроекту, а уряд. Якби я був автором, то законопроект цей виглядав  би абсолютно по-іншому. Чому?

На думку комітету норми законопроекти викликають низку критичних зауважень, зокрема, як вже було сказано, передбачається внести зміни до Закону України „Про ставки вивізного експортного мита на насіння деяких видів олійних культур”. І після того розподіляти, ввести ліцензування і розподіляти у вигляді не автоматичного ліцензування.

На нашу думку це є доволі корупційний механізм і необхідно на другому читанні встановити тут чітку квоту, так звану тарифну квоту з автоматичним ліцензуванням по принципу „перший прийшов, перший отримав”.

Даним законопроектом також пропонується в Законі України „Про митний тариф” відновити ставки діючі на перше   січня 2008 року по деяким позиціям першої і 24 групи. А по групі 05 встановити специфічні пільгові та повні ставки ввізного мита в розмірі півтора євро за один кілограм. Це ефективна ставка приблизно 120-130 відсотків. Така  пропозиція повністю суперечить зобов’язанням України, взятих при вступі до СОТ угоді ГАТТ і ратифікованому протоколу.

Якщо ж підходити до обмеження імпорту в тому числі аграрного призначення, то треба підійти так, як вам буде запропоновано після обіду в проекті 3379, де відповідно до 12 статті ГАТТ встановлюється суцільна надбавка на рівні 12 відсотків, в тому числі на аграрну продукцію.

Пунктом п’ять закону пропонується внести зміни до закону про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідками фін.кризи. Слід зазначити, що здійснення фінансових інтервенцій, які запропоновані на організованому аграрному ринку, відповідно до статті сім Закону України „Про державну підтримку села” належить виключно до компетенції аграрного фонду і зрозуміло, що жодний стабілізаційний фонд не може займатися такими операціями.

Крім того, можливість надання фінансової допомоги банкам з врахуванням обсягів пролонгованих кредитів, вже передбачене пунктами б, в та г, статті першої Закону України „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідками фінансової кризи”.

Головне наукове... Є  зауваження також по давальницькій сировині, оскільки абсолютно не коректно пропонується внести зміни до закону про давальницьку сировину. Ці питання регулюються відповідною статтею закону про державну фінансову бюджетну підтримку сільського господарства.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради у своєму висновку від 17 листопада 2008 року зазначає, що даний законопроект доцільно відправити на доопрацювання і з поданням на повторне перше читання. Але комітет підтримав іншу позицію, з урахуванням того, що я вам доповів, ми прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України прийнятий, поданий Кабміном, проект Закону 3353 за основу з обов’язковим виключенням з його тексту норм, що стосуються змін до митного тарифу, як неприйнятних, які будуть підстави до застосування вето до цього законопроекту і відображенням цих позицій у законопроекті 3379, який ми сьогодні будемо розглядати в першому читанні. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

Далі засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович. Записуємось на запитання. Ващук Катерина Тимофіївна.

 

10:26:44

ВАЩУК К.Т.

Шановний Сергій Анатолійович, дійсно ми на засіданні комітету вели мову про те, що закон треба підсилити, зокрема, та норма, про яку говорив Юрій Федорович, наш міністр, про пролонгацію кредитів виписана в такому виді, вона не зобов’яже ні банківську систему, ні Національний банк, ні навіть при прийнятті бюджету закладення коштів, як вирішити це питання. Чи не правильніше цю норму внести, яку зміну до Закону про банки і банківську діяльність, окрім того, що вона в цьому законі залишиться, ще продублювати і в тому законі.

І другий момент, пам’ятаєте, ми розглядали зміни до бюджету, де пропонували значно збільшити кошти на кредитування селян воно не було підтримано, а це треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Зрозуміло.

Дякую, Катерина Тимофіївна. Дійсно, от на жаль, сьогодні хоча ми закликали послухати Голову Національного банку,   такого  не сталося.

Я вам нагадую, що зараз відбувається, майже вже 50 мільярдів  гривень рефінансування зайшло в банківську систему. І замість того, щоб  піти в реальний сектор економіки, в тому числі аграрний сектор – вони  пішли на валютний ринок, де була куплена валюта і відправлена по зобов’язанню зовнішніх кредиторів. Тобто, грубо кажучи, ми своєю емісією гривні закрили зобов’язання перед іноземцями.

Тому я абсолютно з вами погоджуюся, ми маємо в цьому законі поміняти диспозицію цієї статті. І написати таким чином, що якщо банк звертається за рефінансуванням, і в нього є  в кредитному портфелі зобов’язання позичальників з села, то тоді, будь ласка, хай бере це рефінансування і направляє на пролонгацію цих зобов’язань. А в Законі про Національний банк, взагалі, треба було б написати, що політика рефінансування має в першу чергу спрямована на підтримку економічної стабільності і розвитку. А не  на фінансові  і валютні махінації, як це робиться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук Сергій Миколайович.

 

10:29:23

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук. Фракція Партії регіонів. Житомирщина.

Шановний Сергій Анатолійович! Я хочу вам повідомити, якщо ви ще цього не знаєте, що всі хто причетний до сільського господарства, якщо тільки виступає по селу, що Терьохін депутат – то чекай біди.

 

ТЕРЬОХІН С. А. Я дякую за оцінку.

 

РИЖУК С.М. А питання в мене таке.

Це у вас авторитет колосальний у цьому плані. Зараз ви захищали СОТ, а не своє сільське господарство Вітчизняне.

Ви мені скажіть, будь ласка,  нас СОТ і Європейський Союз питав, що-не будь, коли заборонив вивозити, експортувати жито, пшеницю, підняв ставки виїзного мита неймовірно. Чи він не запитував?  І коли є положення про СОТ елементаріус про те, що якщо загрожує безпеці продовольчій, будь якій державі, Україні, в тому числі, то ми маємо  право регулювати митно-тарифну політику, чи не маємо права? Навіщо ви так ставите це питання? Дякую.

 

 ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую, шановний  Сергій Миколайович! Мені з вами змагатися просто не має можливості по компетенції в аграрному секторі.

Але можу вам доповісти, що існує відповідна процедура введення спеціальних імпортних надбавок для балансування, для відтворення рівноваги платіжного балансу. Можемо ми ввести збільшені тарифи, можемо. Але не за такою процедурою, як  тут, тому що це грубе порушення 12-ї, 13-ї, 15-ї і 18-ї статей ГАТ. Ми не можемо на це іти і буде вето на цей закон, якщо  хочете.

А от 3379, де ці всі позиції аграрні плюс інші ще, там текстиль є,  машинобудування і так далі. От як там написано, так можемо ми робити.  І коли я буду доповідати наступний закон, я вам розповім, чому ми можемо  і на скільки ми можемо це робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сухий Ярослав Михайлович.

 

10:31:33

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Сергій Анатолійович! Однією з причин такої глибокої системної кризи, яка вразила всі галузі народного господарства, в тому числі, як ви справедливо сказали, галузь аграрно-промислового комплексу, є митно-імпортний авантюризм і недолуге цінове адміністрування нинішньої унікальної урядової „каманди”. Саме   цими   зусиллями, ви пам’ятаєте,  весною і влітку було  зупинено роботу Запорізького масло-жир комбінату.

Скажіть, будь ласка, ваше ставлення, ви знаєте, ви депутат досвідчений,  не один раз з цієї трибуни обговорювалася ця тупа проблема – введення нульової ставки на вивезення  соняшника. Сьогодні Запорізька, Херсонська, Миколаївська  область задихаються від того, що  площі земля, земля просто використовується  варварськи і безжалісно, намагаючись засіяти побільше соняшника і зібрати якісь гроші.

Ваше ставлення до запровадження нульової ставки на вивезення соняшника за кордон. Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Негативне! І тому дискусія, трохи детальніше про      дискусію у комітеті. Нам було доведено, що сьогодні по балансам виробництва і переробки насіння у нас залишається менше трохи двох мільйонів тонн, які не можуть бути використані нашою олійною галуззю. Тому, давайте дозволимо вивезти це насіння за кордон. У нас постало питання, добре, якщо ви кажете, що там мільйон шістсот або мільйон п’ятсот тонн можна вивезти, встановіть так звану експортну тарифну квоту, де напишіть нуль або десять. У Російській Федерації між іншим, була дискусія, два тижні тому уряд погодився, зменшив, встановити тарифну квоту і зменшити, хоча трейдери пропонували нуль. Не добилися. Тому ми сказали, що на другому читанні, шановні друзі, є у вас в балансі півтора мільйона, будь ласка, ставте квоту і не пишіть так, як ви написали, розподіл, не автоматичне ліцензування. Зрозуміло, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Має бути автоматичне ліцензування, орієнтоване лише на тих, хто виробляє це насіння, а не на перекупників. От тоді ми проголосуємо у другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до доповіді автора альтернативного законопроекту Рижука Сергія Миколайовича, будь ласка.

 

10:34:41

РИЖУК С.М.

Шановні колеги народні депутати, ми з вами розглядаємо надзвичайно складне і актуальне питання як проект закону. Я користуючись тим, що не тільки доповідач, а й заступник голови аграрного комітету хочу сказати, що урядовий проект розглядаючи практично всі його одностайно відхилили як неприйнятний, тому що він безсистемний, не враховує інтересів всіх верств робочого селянства, підприємств,  організацій і установ. Вихвачені із контексту окремі деякі проблеми, починаючи там з соняшника, і подається це як антикризові заходи. Цього не можна робити, тому що сільське господарство не сьогодні опинилося в глухій, незворотній кризі, а раніше. І нинішній уряд продовжує цю винищувальну політику стосовно не тільки сільського господарства, а й селянства. Оце у мене таблиця, скільки було у нас 6 років назад сільського населення і скільки на сьогодні залишилося. Оце структура, скільки зерна і соняшнику, а все інше, фрукти, овочі, - тобто нуль. Оце скільки вони вносили органічних добрив, а зараз скільки вноситься. Тобто це вже не продукція, а ядовита речовина, яку споживають наші діти і всі люди. Тому що там немає органіки, там тільки важкі метали втягує рослина в себе, мінеральні добрива і таке інше.

Ми сьогодні мусимо визнати, хоч і всі винні, без виключення, тут присутні і не присутні, що по суті ліквідовано промислове скотарство, де залишилося на всю Україну менше 600 тисяч корів, це півтори корови на 100 гектарів угідь! Хто коли-небудь займався сільським господарством, то він від жаху може просто очманіти, вибачте за погане слово.

І проголосований колишньою тепер уже, а відродженою, може, коаліцією антикризовий закон заборонив фінансування особистого селянського господарства, яке дає сьогодні три чверті усієї продукції, крім зерна і соняшнику, 95 відсотків овочів, 98 відсотків картоплі, 55 відсотків м’яса і так далі. То цей антикризовий закон взагалі припиняє фінансування кого, - безпосередньо сільського господарства, а хоче продовжити фінансування кого, - латифундистів, які вже мають по 100, 200, 150 гектарів орної землі у так званій оренді і не тільки, і ми сьогодні цим законом маємо підтримати. Тому опозиційний уряд, комітет Верховної Ради абсолютною більшістю проголосував за підтримку  законопроекту, який я доповідаю опозиційному уряду на чолі   з  Януковичем з тим, щоб ми підійшли системно, щоби ми мали оцю, на російській мові,  „преемственность” у  позитивних моментах, які все-таки були, є і повинні  бути в сільському господарстві. То перше й найперше ми кажемо, що давайте створимо усією громадою, усією державою стабілізаційний фонд по не підтримці сільського господарства, слово „підтримка” повинні забути, коли ми хочемо, дійсно,  порятувати свою галузь вітчизняну – найдорожчу для всіх. Підтримка – це все рівно, що  лікарю не лікувати хворі ноги, хворого, а дати йому    костилі  і сказати: костиляй. Оце підтримка.  А лікування – це стабілізаційний фонд, коли ми повинні дати будь-якому уряду, якщо йому довіряє парламент і народ, і сказати: ось тобі 10 мільярдів і ми тобі не записуємо кожен куди карбованець тулити, ми тобі даємо його на гнучкість аграрної політики у період маркетингового року, і будь ласка, використовуйте так, як ви вважаєте за потрібне, а ми вас запитаємо у кінці маркетингового року, як ви використали і яка ефективність використання.

Більше того, ми пропонуємо 5, 5 або і 6 відсотків від  всього бюджету національного доходу України направити на відтворення,  розвиток і нове створення сільського господарства промислового і індустріального конкурентноспроможного. Аж тоді ми пропонуємо серію сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Сергію Миколайовичу.

 

РИЖУК С.М. Завершую.  Це згідно регламенту в  нас би було навіть не 10 хвилин на такі закони, чомусь ми погодилися по 5 хвилин. Так гоп-стоп бігом  пробігти. Ми так цього не розуміємо. Я завершую.

Але митно-тарифна політика теж повинна бути не єдиний регулятивний момент у  Кабінеті Міністрів державний, а як один із багатьох системних. Взяти той же соняшник, і у нашому законопроекті це є, але ми кажемо, що у нас у  5 разів  більше  сіється соняшника, ніж це може витримати наша земля, структура  посівних площ. То давайте (тут я Терьохіним якраз погоджуюсь) давайте у межах квоти  дамо ту можливість фермерам, які нічого не мають і більше нічого продати, але  левову частку соняшника переробити на тих підприємствах, які  у нас тому, що  ми  експортуємо соняшник  у 56 країн світу. То які ми будемо розумні, коли ми сьогодні будемо забороняти експорт  будь-яким чином, будь-якими квотами і так далі. 

Тобто ми пропонуємо прийняти у першому читанні наш законопроект.   Є дуже багато слушних пропозицій усіх фракцій  стосовно доопрацювання цього законопроекту Януковича і тоді вийдемо  на фінішну пряму у другому читанні. Я впевнений, що у нас буде системний солідний відповідний поважний, як це положено у Верховній Раді  законопроект, який буде законом і допоможе сільському господарству виходити із системної кризи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу записуватися на запитання.

Кармазін Юрій Анатолійович.

 

10:41:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна-Народна Самооборона”.

Шановний друже, ви зараз поставили серйозні питання, але вони в законі не написані. Ви не передбачили і чи вважаєте ви за потрібне, щоб у законі було передбачено, як конкретно буде  звертатися  агропромислове підприємство до банку і як він буде пролонгувати кредит, по якій ставці?  Ви ж передбачили тільки створення фонду стабілізаційного за рахунок поступлення від приватизації. Чи ви ще якесь  джерело передбачаєте?  Я хотів би просто, щоб зараз ми вдумливо підішли до питання  джерел погашення і вирішення вашого проекту.  Тобто це я до статті 1 вашого проекту говорю. І  друге питання у мене по групам товарів. По групі 02, чи не вважаєте ви, що  треба розширити, 02 написати, а не ті коди, які  звужують і дають можливість сюди завозити всі ашмьоткі, які  завозяться. Дякую.

 

РИЖУК С.М. Дякую.

Коротше, я скажу по другому питанню. Я згоден з вами, що можна 0,2 і  у другому читанні ми це повинні зробити. Тим більше, що у нас є ряд пропозицій стосовно кодів товарів аграрної сільськогосподарської групи.

По першому питанню  я не сказав за браком часу, що   фракція Партії регіонів і опозиційний уряд  помимо цього законопроекту запропонував ще 19, серед них окремий Закон  про стабілізаційний фонд оцих 10 мільярдів. І там вже виписано  конкретно, що таке стабілізаційний фонд, які джерела  фінансування, як ним розпоряджатися, хто має розпоряджатися, але у межах того, що повинна робити Верховна Рада, в межах закону. Ми   замість уряду нормативні документи  не повинні тут писати у законопроекти, погодьтеся зі мною. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.

 

10:43:46

ВАЩУК К.Т.

Сергію Миколайовичу, ми підтримаємо  і урядовий закон, і ваш закон, але погодьтеся, що з двох законів  треба зробити єдиний, і зробити його дуже чітким з тим, щоб дійсно виписати чітко норму по пролонгації кредитів.

Друге. Чітко норми по  податку на додану вартість, зокрема, того податку, який платили  харчові підприємства, молокозаводи, м’ясокомбінати  селянам, особливо одноосібникам.

І третє. Добре унормувати роботу аграрного фонду. Бо зараз ми починаєм закупляти цукор. І дуже багато заводів, зокрема, на моїй  Волині хочуть аби  аграрний фонд купив цукор, вироблений  не з цукрових буряків,  а з цукру серцю. І  щоб ми ще рятували не своїх буряководів, а  закордонних. От тут ми теж маєм внести  …

 

РИЖУК С.М. Дякую, шановна Катерина Тимофіївна. Я у даному випадку цілком з вами згоден, підтримую постановку питань самих і скажу, що коли  ми у комітеті розглядали   законопроект урядовий  і  законопроект опозиційного уряду, то врахували  95 відсотків пропозицій урядових. І не кажемо, що вони погані, ми лише кажемо… я зараз говорив у вступному слові, що цей урядовий законопроект він не системний, він навіть по ранжиру не поставлений, що важливіше, що там… Ми його поглинаємо, так би мовити, через що можемо знайти, але ми наполягаємо і будемо голосувати, щоб за основу взяли наш законопроект. І дуже правильно ви  говорите стосовно аграрного фонду. Якщо ми допустимо розбавляти в ньому будь-який цукор і інші, і хтось хоче вже мінеральні добрива, хтось хоче техніку, то ми зробимо ДАК „Хліб  України №2”, збанкрутуємо його і потім будемо винні, і ви як ініціатор створення аграрного фонду. Так що я підтримую вашу позицію. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

10:46:08

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона" .

Сергій Миколайович, я вітаю демократичне право опозиційного уряду вносити свої законопроекти, і це чудово, і  багато новацій дійсно цікавих, але я хотів би вам задати два запитання.

Перше. Мене трошки налякала ваша така… комуністичний підхід до боротьби проти нових форм. Ви за фермерів і золотофундістів  сказали. Я хочу, щоб ви уточнили, латифундисти – це ті, які орендують сьогодні паї і…. в тих чи інших об`ємах і скільки тоді, в якій пропорції таких латифундистів. якщо їх не підтримувати, то це означає, що ми не підтримуємо у тому числі і весь аграрний  сектор.

І друге. Говорячи про цукровий буряк і про цукор, чи розумієм ми, що сьогодні вузьке місце - не виробництво цукрового буряка, а його переробка, поскільки ми не маємо відповідної бази, і якщо ми  не залучимо і не дам преференції інвестиціям, які б створили переробну галузь, ми втратим цукрову галузь. Я хотів  би… чи передбачаєте ви в якій…..   

 

РИЖУК С. М. Дякую. Шановний  Анатолій Сергійович, я, коли окреслював латифундистів, то хочу сказати, що я був, залишаюся і палким прихильником саме спеціалізованого крупно товарного  сільськогосподарського виробництва. 

І вважаю, що перспектива за цим крупнотоварним. Але коли я говорив, то я сказав, що ми повинні не забути, що в нас 49 тисяч фермерів і 6,5 мільйонів особистих селянських господарств, які мають в середньому по півтори тисячі гектарів, півтори гектари землі, але виробляють дві третини всієї продукції. То ми отих 180 господарств по 100 гектарів, які мають плануємо, уряду планує підтримати, а ліквідувавши спеціальний фонд і режим оподаткування, цим самим тихенько ліквідовує фінансування оцих 6,5 мільйонів приватних підприємств, які не є товарним виробництвом, но вони виробляють продукцію, розумієте, ось за що. А за цукор, тема окрема, інша.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

 

10:48:37

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Сергій Миколайович, мені дуже приємно, що такий знавець всіх галузей, особливо податків і фінансів, як Сергій Терьохін, визнав вас знавцем села і, читаючи законопроекти, дійсно можна відзначити, що урядовий писав один міністр сільського господарства, а цей альтернативний цілих два міністри сільського господарства колишні, тому він і набагато перспективніший.

І я хотів би, щоб ви зараз концентрували увагу саме на тому в чому різниця між вашими двома законопроектами, а точніше, щоб ви сконцентровано сказали, в чому перевага вашого законопроекту. Це одне запитання.

І друге. Наше рішення буде залежати від того, щодо підтримки вашого законопроекту, як ви дасте відповідь на ту нульову ставку по соняшнику, яку ви, на превеликий жаль, захищаєте, якщо б її вилучити з цього законопроекту. Дякую.

 

РИЖУК С.М. Дякую. Постараюсь коротко, Адам Іванович, що різниця в тому, що ми пропонуємо почати з стабілізаційного фонду в обсязі 10 мільярдів плюс 5,5 відсотка від бюджету, це ще 17 мільярдів і того таким чином суттєве фінансування. Більше того, ми плануємо, щоб ці кошти пішли безпосередньо на сільськогосподарського дрібнотоварного і не тільки виробника, тобто пропорційно до вкладеної праці і так тоді.

Далі. Ми пропонуємо звільнити, продовжити дію спеціального режиму оподаткування, чого не пропонується в цьому. Ми пропонуємо звільнити від оподаткування операції з ввезення чистопородних порід, щоби нам почати відтворювати, відроджувати промислове скотарство насамперед і свинарство. І цілий комплекс заходів. І основне, Адам Іванович. Стосовно нульової ставки. Я особисто проти, хоча б тому, що у нас, якщо це буде продовжуватися така примітивна регулятивна політика уряду, або заборонити все, або все….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте будь ласка.

 

РИЖУК С.М. Дякую.  Ось. Але, якщо ми дамо нульову ставку, то наступний рік фермери і інші посіють ще мільйон гектарів соняшнику. Цього не можна робити. Так не можна, це буде теж популістські. Я кажу, що ми могли б погодитися з вами в другому читанні, якби зробити так, як казав оце Терьохін, тут він правильно сказав, по Росії зробили. В Аргентині навпаки підняли ставки зараз. А ми будем звільняти. Тобто знайти певну квоту, яка зовсім не знизить рівень виробництва на наших переробних олійних підприємствах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сухий Ярослав Михайлович.

 

10:51:29

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Сергій Миколайович, я вже казав про те, що однією з причин того, що український АПК як ніколи раніше і став близьким до свого краху, є крім безсистемності його керівництва імпортний безлад і ні до чого тут, і ми повинні людям чесно сказати, ні до чого тут фінансова криза. Ціна на акції на токійській чи на нью-йоркській біржі, приклад, Польша зупинила закупівлю, взагалі заборонила закупівлю української пшениці, а ми натомість відкрили кордони для польського м’яса.

Скажіть будь ласка, таких прикладів багато. Митний тариф. Ваше ставлення, друге питання, митний тариф на рослинні жири, котрі Україна завозить і ото аби завантажити наші українські масложиркомбінати. І переробляючі ці рослинні жири. Яке ваше ставлення до запровадження мита і на цю продукцію, ця продукція, яка не виробляється на Україні, наприклад, пальмове масло, воно завозиться до нас з-за кордону. Два питання. Авантюри імпортні і митний тариф на жири.

 

РИЖУК С.М. Дякую.  Щоб цю справді авантюру, і раз назавжди з нею покінчити, ми повинні не тільки в цьому законі передбачити – ми повинні передбачити в Законі про митний тариф і не допустити того, що хоче нинішній уряд на чолі з Президентом: щоб ліквідувати сертифікацію продукцію, щоб перестати тільки власні технічні умови, з тим щоб якістю продукції не відзначалися, з тим, що там записано, ліквідувати в нас взагалі комітет по регуляції і визначенню якості продукції. Тобто ми маємо явно захисти ринок, і в даному випадку, що стосується продукції відповідних кодів, починаючи з м’яса, заборонити ввезення категорично, тим більше цих низькосортних збоїв і так далі і так далі. Ми визначили це у законопроекті, усе це є, аби тільки його виконували, після того як ми його приймемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. Ткач Роман Володимирович, будь ласка.

 

10:54:17

ТКАЧ Р.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! В принципі, я би почав відповідати на останнє питання – те, яке задавав Адам Іванович. Якщо відверто говорити, різниці в двох законопроектах немає: ні в урядовому, ні те, що запропонувала група народних депутатів. В принципі, є одна добра норма, запропонована депутатами, що стосується залишення в такому варіанті, як зараз є, режиму оподаткування ПДВ.

Але все ж таки, те, що я почув сьогодні від міністра сільського господарства, коли він сказав, що уряд розробив додаткову норму і залишає нульову ставку ПДВ по здавальникам молока і м’яса у живій вазі, я вважаю, що нам треба сьогодні проголосувати за основу законопроект, поданий урядом, а взяти із законопроекту депутатів деякі норми, що стосуються спецрежиму оподаткування ПДВ. Тому я би вважав, що це була б нормальна позиція. Єдине, що я би попросив усіх, що якщо ми зараз проголосуємо у першому читанні, буквально десь сьогодні, завтра зібрати комітети і агарної політики, і податкової. І вже на другий тиждень цей законопроект проголосувати в цілому, тому що, дійсно, проблема є.

Я би хотів ще тут відмітити таку ситуацію, ми говоримо і  в двох законопроектах йде мова про те, що допомогти за участю держави тим  банкам, які виділяють кредити для сільського  господарства, але це все пропонується в наступному році. А ситуація полягає  в наступному, як уже  тут було сказано, близько 15 мільярдів гривень прокредитовано сільське господарство. І значна частина банків, які брали в цьому  участь сьогодні у кризі. І навіть якщо ми будемо, умовно, закликати їх для того, аби пролонгувати кредити, а не буде реальних коштів, то з цього просто нічого не вийде. І або банки банкрутують і тим самим будуть банкроти сільськогосподарські підприємства. Бо в двох законопроектах йдеться мова про створення стабілізаційного  фонду. Та поки він створиться, поки будуть знайдені кошти в нього, то кредити нашим виробникам уже треба віддавати після 1 січня. Тому я думаю, що уряду просто треба зараз негайно зустрітися із тими банками. Їх, в принципі, напевно, що не багато є, які серйозно кредитують сільське господарство. І вирішити зараз вже, до Нового року принцип, як допомогти їм. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук Сергій Миколайович.

 

10:57:03

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги. Сергій Терещук, „Блок Литвина”.

Я хотів би спершу привітати всіх з початком, з відновленням роботи  сесії і дуже приємно і, мабуть, важливо, що саме наша робота розпочалась з  розгляду таких важливих законопроектів, як подолання фінансової кризи і зокрема в сільському  господарстві.

В сільському господарстві сьогодні, як ніколи, надзвичайно складна ситуація. Вона набагато гірша, ніж в 98-му році, коли теж була криза. Тоді теж не було  за що купити насіння, добрива, гербіциди, але тоді не було таких величезних кредитів, які сьогодні отримало сільське господарство. На ці кредити куплена техніка, розпочато будівництво. І сьогодні, як чемодан без ручки: і нести не можна, і кинути страшно. Якщо сьогодні держава не втрутиться, я без перебільшення кажу, буде крах у сільському господарстві.

Чому так сталося? Звичайно, є тут наслідки світової фінансової кризи, але тут є і помилки нашої державної політики в аграрному секторі. Ви знаєте, сьогодні парадоксальна ситуація: продукції в сільському господарстві сьогодні достатньо, склади завалені зерном. В той же час крім ріпаку, зверніть увагу, крім ріпаку, і пшениця, і ячмінь, і горох, і кукурудза, і соняшник сьогодні збиткові, ціна на продукцію не покриває витрат.

Чому так сталося? Декілька років тому назад ми зверталися: відмініть мито… відмініть обмеження на вивіз зернової продукції. Зернова продукція на складах лежить ще із минулого року. В той же час, сьогодні на ринку з того величезного  врожаю, який виростили, близько 15 мільйонів тонн зайвого зерна, яке тисне на ринок. Відповідно, немає ціни.

Ми ввели квоти на вивіз олії, ми втратили ринок. Зараз ми пожинаємо ці плоди. Тому сьогодні, на наш погляд, звичайно, потрібно взяти все те краще, що є в цих законопроектах. Саме перше, нам потрібно зняти з ринку зайве зерно. Це можна зробити частково через аграрний фонд. Це – перше, що можна зробити.

Наступне, саме важливе питання, це обмежити на наш ринок поступлення м’ясної продукції. Ми з  року в рік, ще починаючи, мабуть, з 98-го року, говоримо про те, що завозиться м’ясо на Україну. Сьогодні не можна пускати м’ясо, зайве м’ясо, тому що є дешеве зерно, яке повинно перетворитися у м’ясо. Тому потрібно обмежити ввіз м’яса на Україну і повністю заборонити давальницьку схему.

Я повністю підтримую Сергія Анатолійовича Терьохіна. 16 мільярдів кредитів отримали банки, я поцікавився у банках, скільки дали на село? Ви знаєте, жодної гривні село не  отримало. Всі розказують, що 16 мільярдів пішло, селяни цього не відчули.

Наступне питання… Тому ми і пропонуємо цільові кошти дати для комерційних банків, вони повинні бути направлені у сільське господарство. Тому Блок Литвина буде підтримувати обидва законопроекти. Ми пропонуємо взяти за основу урядовий законопроект, створити робочу групу, і з цих двох законопроектів, відкинувши політичні якісь пристрасті, зробити законопроект, який дасть можливість врятувати, я підкреслюю, врятувати сільське господарство.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слаута Віктор Андрійович, будь ласка.

 

11:00:19

СЛАУТА В.А.

Шановні колеги, люблять наші можновладці, особливо перед виборами або святами, які недавно були, сільські, вихваляти село, називаючи його колискою нації. Тут, звичайно, вони праві –  справді, колиска. Але недолугі дії в аграрній сфері влади, особливо в 2008 році, так розгойдали цю колиску, що з неї вилітають цілі сільськогосподарські виробничі комплекси, люди і навіть села. З такою помпою прорекламована програма „10 кроків назустріч людям” цього року, як мінімум, відкинула колиску нації, село, на 10 років назад.

І, справді, ситуація на селі жахлива. Ось деякі перли дії влади в АПК в 2008 році: необгрунтоване зростання цін на мінеральні, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин. Призвели до загострення і більш високого міжгалузевого диспаритету цін, погіршення фінансового стану сільськогосподарських підприємств. Що противно? Ціни  в цьому році на сировину зменшилися в два, три, чотири рази, а роздрібні ціни в супермаркетах і на ринках продовжують зростати. Ну як це не назвеш інакше, чим знущання з колиски нації?

Урядове адміністрування провалило всі основні ринки сьогодні в АПК: зерновий, олії, цукру. Держзерерв, про що сьогодні мої колеги декілька раз говорили, перетворили на торгову якусь м’ясну лавку, яка активно знищує свого власне виробника та підтримує другого фермера, з другої картини. І м’ясо по цінам, ви знаєте яким, заходить з кордону і на кордоні за безцінь і м’ясонепотріб, а ціни в роздробу зростають на всю м’ясну продукцію. Опять же, де „Дельта”, в кого „Дельта”? Мабуть, якимось органам фіскальним і адміністративним треба на це питання вже вкрай подивитися.

Відсутній державний контроль над експортом зернових. Парадокс. На 90 відсотків уже задекларували експортувати практично 90 відсотків продовольчої пшениці, якої в нашій державі, як ви знаєте, дуже й дуже мало. За 10 місяців на основні програми: соціальну сферу села, родючість ґрунтів не виділено практично жодної копійки. І передостаннє. Ми спостерігаємо псевдоактивність уряду. Проводиться безліч по АПК та другим реальним секторам економіки нарад -   коефіцієнт рівний нулю.

Тому, шановні друзі, на профільному комітеті якраз представники усіх фракцій проголосували за депутатський законопроект, про який розповідав  Рижук. А інші законопроекти, в тому числі й урядовий, всі цінні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

СЛАУТА В.А. ... до другого читання беремо цінні моменти. Тому я пропоную підтримати депутатський законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Симоненко Петро Миколайович. Будь ласка.

 

11:03:46

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні виборці, криза висвітлила дуже серйозні прорахунки, практично злочинні прорахунки, у проведенні аграрної реформи. Висновок перший. Україна з експортера сільськогосподарської продукції перетворилася на імпортера. Як наслідок, чи малий, чи великий врожай, життя людей від цього не покращується. Ціни як зростали, так і зростають на хліб, на м’ясо, на молоко. Чому це відбувається? Головний висновок полягає в тому, що сучасна Україна – це, в першу чергу, територія, поділена між кланами. Що треба зробити? Ті проекти, які ми сьогодні розглядаємо, це, в першу чергу, латання дірок, при цьому в інтересах олігархів, а треба зробити, використавши системний підхід і захищаючи державні інтереси.

По-перше, для того щоб запрацювало село, треба примусити банківську систему надавати кредити по 3-5 відсотків річних і на цьому поставити крапку.

По-друге, зупинити дію закону про приєднання України до СОТ і при цьому реалізацію сільськогосподарської продукції за кордон повинна як раз робити тільки держава. У нас соняшнику зібрали 6,2 мільйони тонн, а потужності по переробці на 7,2 мільйони, якщо переробимо, держава вдвічі буде мати значно більше ніж те, що отримують олігархи, поклавши у кишеню при нульовій ставці реалізацію соняшника за кордон.

Встановити відповідні митні збори на ввезення продукції, яка вирощується нашими селянами. Європа сьогодні заборонила реалізацію хліба українського, я думаю, що ми повинні в першу чергу думати про  те, як захистити нашого сільгоспвиробника.

Далі. Гроші на покриття різниці у ставках кредитів, які видаються нашим селянам, сконцентрувати і направити на закупівлю тракторів і комбайнів вітчизняного виробника. Гроші, які виділяються на один гектар посіву зернових - на закупівлю добрив і централізовано, безкоштовно видавати нашим селянами.

У 2009 році 50 процентів продукції, яка вирощується на селі через державні закупівлі якраз і взяти у державні ….  ресурси, а 50 тоді давати на ринок.

Сьогодні під небом знаходиться 10-12 мільйонів тонн, чому? А тому що олігархи практично елеватори всі поприбирали, ціною маніпулювали, по 600 гривень за безцінь скупили, а якщо по державницькі розпорядитися, п’ять мільйонів продати, якщо б держава продала, це півтора мільярди гривень ми маємо тоді і десять мільярдів додатково могли б дати селянами.

Два мільйони тонн, припустимо, переробити на спирт, це в п’ять-шість разів ми значно  більше будемо мати і таким чином ми завантажуємо свої потужності да і селян не обіжаємо.

Держава повинна встановити жорстку політику лізинговим компаніям, вони повинні будуть переорієнтуватися тільки на вітчизняну техніку, тобто отримуючи бюджетні гроші, закуповувати тільки наші комбайни…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М. Таким чином тільки  велике товарне виробництво може врятувати  село і Україну. Тільки державницька системна програма може забезпечити сьогодні і вирішення продовольчої безпеки нашої  держави і економічно підняти село. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович.

 

11:07:23

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово! Шановні колеги! Шановні виборці! Глибоко символічно те, що саме після відновлення роботи парламенту першим законом, який стоїть в череді антикризових, розглядається саме аграрний закон, саме подолання кризи в агропромисловому комплексі. Я думаю, що вже всі переконані в цьому залі і я думаю, позитивне голосування буде, що саме сільське господарство України і вся система АПК повинна бути нарешті локомотивом нашої вітчизняної економіки і цьому є декілька,  як кажуть, абсолютно чітких аргументів.

Перший аргумент, шановні колеги, 2007 рік, коли все було в світі благополучно, вперше на планеті заговорили про голод, сто країн голодувало. 2008 рік, рік тотальної кризи, за голод ніхто не говорить, бо перевиробництво в світі дійсно продуктів харчування, перш за все, зернової групи. Але зверніть увагу, Україна найбільш крупний виробник у світі мінеральних добрив і експортер, експорт мінеральних добрив з України дорівнює нулю. Що можна очікувати у 2009 році там, де не вносяться мільйони тонн українських мінеральних добрив. Голод наступного року можна прогнозувати однозначно. Ми в числі шести країн в світі, які здатні годувати не тільки себе, ми займаємо четверте місце в світі по експорту ряду продовольчих культур рослинницької групи.

Шановні колеги, коли говорять за позитивне сальдо, які ж галузі найбільше дають казну валюти, найбільша питома вага не в обсягах загальних, а питома вага належить сільському господарству, бо ми даємо чистий валютний прибуток. Коли говорять за метал, друзі, подивіться скільки на нього йде газу, який постійно дорожчає.

І ще одне сільськогосподарське машинобудування, якщо ми його відновимо, а технічне забезпечення сільського господарства вже 15 років на нулю, сільськогосподарське машинобудування може поглинати до 10 мільйонів тонн вітчизняного металу, ось де збут на внутрішньому ринку, за що боролися 15 урядів до цього часу і ще це питання не вирішили. Що зроблено для сільського господарства і що ще треба зробити, щоб відновити його статус. Ми вирішили питання, тут декілька місяців про податок на додану вартість, особливий режим його справляння, тобто ми залишаємо розпорядження сільгоспвиробників. Ми зберегли фіксований сільськогосподарський податок і не на рік, а назавжди закон прийнятий, це на третину менший податковий тягар, ніж в інших галузях. Що треба зробити і чи є відповідь у цих законах, які запропоновані, частково відповіді є, отже треба приймати тільки в першому читанні і до другого читання доопрацювати. Нам обов’язково треба зберегти особливий режим оподаткування стосовно тваринницької продукції – це 3,1 мільярдів, не дотацію, а зберегти через податки. І ця відповідь є в цьому законопроекті.

Нам обов’язково треба знищити давальницьку схему, як явище воно руйнує українське сільське господарство. Нам в обов’язковому порядку треба набагато зменшити обсяги імпорту через тарифні квоти, через мито і так далі. Якби це не було боляче – через ВТО.

Нам обов’язково треба, нарешті, вирішити питання пролонгації кредитів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Колеги, у нас крутиться близько 50 мільярдів в АПК кредитних ресурсів, пролонгувати треба близько 6-12 – це теж треба вирішити законом.

І саме головне – це заходи антикризові. А перспективні які? Самий головний перспективний захід треба нарешті вирішити те, що не вирішила за 15 років жодна влада – треба перейти до реальних балансів виробництва, споживання і експорту, щоб ми даремно не втрачали ресурси: людські, фінансові, наші природні ресурси, які, дійсно, унікальні. І потім, щоб ми не політизували питання.

Друзі, пропонуємо проголосувати урядовий в першому читанні і доопрацювати з урахуванням пропозиції депутатів, включаючи  пропозиції по аграрному фонду і так далі, і так далі. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час на обговорення вичерпаний.

Юрій Федорович у вас є  необхідність у заключному слові?

Час для обговорення вичерпаний відповідно до прийнятого рішення сьогодні в сесійній залі. Вибачте, будь ласка, це рішення, яке було прийнято сесійним залом… (Ш у м  у  з а л і)

Будь ласка, з процедури, запишіться…

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

11:12:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни. "Наша Україна-Народна Самооборона" .

Шановний головуючий! Ми не приймали рішення про позбавлення депутатів права виступити – виступили тільки працівники фракцій. Зміни до Регламенту ми не приймали. Я, зокрема, маю пропозиції конкретні, як зробити  так, щоб не було пустопорожнім обіцянка по зверненню підприємств агропромислового комплексу  до банків.

Ми маємо чітко прописати в законі, що після звернення, протягом п’яти  днів, банки  забезпечують пролонгацію  на період до 1 листопада 2009 року, непогашених кредитів, які залучалися в 2005-2008 роках, за відсотковими ставками не вище тих, які передбачені основними кредитними договорами без застосування штрафних санкцій.

При цьому кредити, які залучені в іноземній валюті, мають  перераховуватися у національну валюту за курсом банку, на момент оформлення залучення цього кредиту. А від’ємна курсова різниця покривається за рахунок Національного банку.

Національний банк наш покрив  сім мільярдів, покрив три, комерційним банкам. А зараз треба, щоб він агропромисловому комплексу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж Віталій Терентійович, будь ласка.

 

11:13:24

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово Олегу Ляшку.

 

11:13:32

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

 Ми закликаємо зал підтримати урядовий законопроект, який очевидно допоможе подолати негативні наслідки світової фінансової кризи  в сільському господарстві. І, зокрема,  до другого читання я пропоную врахувати у законопроекті – це внести зміни до Закону про державну підтримку сільського господарства, в частині надання повноважень аграрному фонду здійснювати експорт об’єктів державного цінового регулювання. Сьогодні статтею 6 Закону, вказаного Закону про  держ підтримку сільського господарства, це заборонено, зокрема експорт зерна.

От сьогодні  аграрний фонд, там понад два мільйони тонн зерна зібрали і що? І „сидять” на цьому зерні і нічого     не роблять. А при сприятливій ціновій  кон’юнктурі, я думаю, що можна було б це зерно  за нормальної ціни продавати за кордон і поповнювати  таким чином бюджет.

Я прошу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кравченко Микола Васильович.

 

11:14:36

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко фракция коммунистов.

Я хотел нашим избирателям сказать следующее. Здесь прозвучала цифра,  в соответствии с которой ввезли в страну  70 тысяч тонн мяса, которое, якобы здесь перерабатывается. 

Так я хотел донести до сведения   наших людей о том, что пятьдесят процентов этого мяса генномодифицированное. Уничтожили сертификацию этого мяса, остальное мы получаем фаршем и, вдумайтесь, я с ужасом на комитете узнал, получаем скелеты, то есть мясо, которое необходимо для кормления животным. Вот представьте себе, уважаемые люди, потребители, какое мясо, какой фарш мы получаем из-за границы. При этом идеолог Терехин и идеолог Пятницкий делаю все для того, чтобы даже в условиях финансовой крызы любой ценой выполнить вказивкы СОТ. Я хотел выступить за то, чтобы прекратить исполнение обязательств перед СОТ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зубець Михайло Васильович.

Заєць Іван Олександрович.

 

11:16:02

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, вам роздані два законопроекти, прийняття яких або включення положень всіх законопроектів до обговорюваного законопроекту дало б дуже велику користь.  Я маю на увазі законопроект 3367, де мова йде про державні закупівлі в умовах кризи. Автори їх Юрій Костенко, Джоджик і Давиденко. І я думаю,  що включення положень цього законопроекту дасть нам можливість закупляти продукцію саме нашого національного виробника, починаючи від м’яса і завершуючи комбайном.

І другий законопроект, це за номером 2444, зміни  до закону про податки з доходів фізичних осіб. Мова йде про ставки податку з доходу власника особистого селянського господарства. Я там пропоную як автор зменшити ставку або навіть зробити нульовою, от тоді ми реально допоможемо селу. А загальниками цими або тільки експортно-імпортними операціями, то толку ми не дамо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні доповідачі, є у вас необхідність у заключному слові?  Мельник Юрій Федорович.

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати, я хочу подякувати народним депутатам за обговорення  законопроектів і урядового, і внесеного народними депутатами, і переконаний в тому, що там моя теза відносно того, що після голосування до другого читання буде підготовлений законопроект, який врахує всі позитивні сторони і урядового, і внесеного народними депутатами законопроектів дасть нам можливість вийти на абсолютно конструктивний законопроект. тому я хотів би просити підтримати урядовий законопроект. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Миколайович, будь ласка.

 

11:18:04

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановні колеги, нам треба сьогодні обов’язково взяти за основу один із законопроектів. Звичайно, що я, виконуючі волю і переконання власні, комітету і фракції переконую вас, щоб голосувати за депутатський законопроект, але оскільки багато дуже було пропозицій і суперечностей в дискусіях стосовно статті 4 пункту 4 щодо ставок ввізного експортного мита на насіння олійних культур, я пропоную як співавтор законопроекту проголосувати за депутатський законопроект за винятком виключенням пункту 4 і розглянути його окремо, створити робочу групу і …… в другому читанні. За винятком цього пункту 4. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін Сергій Анатолійович.

 

11:18:59

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Шановні народні депутати, я ще хотів би нагадати рішення профільного комітету про те, що ми рекомендуємо взяти за основу урядовий законопроект, але на другому читанні розглянути особливо три питання.

Перше. Всі митні норми як експортного мита, так і ввізного мита.

Друге. Це зміна порядку рефінансування банків для кредитування села.

І третє. Це порядок використання коштів стабілізаційного кредиту для Аграрного фонду України.

І наостанок хотів би нагадати народному депутату Кравченко, що угода про сільське господарства і перша 24 група митного тарифу була узгоджена протягом 2003–2004 років при головуванні урядом Віктора Федоровича Януковича.  Ми це отримали вже, на жаль, на спадок, так що  знайте до кого претензії пред’являти.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, співдоповідачі висловились. Є пропозиція у авторів альтернативного законопроекту, щоб при визначенні позиції  в першому читанні відразу можна було вилучити пункт 4 статті 4 в Перехідних положеннях.

Я правильно зрозумів, Сергію Миколайовичу? Правильно, да.

Шановні колеги, ми завершили обговорення. Висловилися з процедури. Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту закону  номер 3353 урядового.

 

11:21:06

За-233

Рішення прийнято.

Я прошу профільний комітет, будь ласка, працюйте для прийняття рішення в другому читанні.

По фракціях, будь ласка, покажіть. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 153,  „Наша Україна – Народна Самооборона” – 61,  комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.

Народні депутати пропонують встановити скорочений термін підготовки законопроекту до другого читання.

Будь ласка, я ставлю пропозицію на голосування, щоб ми  скоротили відповідно до Регламенту час підготовки до другого читання цього проекту закону. Прошу визначатися.

 

11:22:17

За-237

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. Законопроект  номер 3344 – про заходи з соціального захисту населення від наслідків світової фінансової кризи. Доповідає народний депутат України  Кириленко В’ячеслав Анатолійович.

 

11:22:46

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко,  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги,  вашій увазі пропонується соціальний антикризовий законопроект  3344, який нами внесений досить давно як реакція на першочергові соціальні потреби  в наслідок світової фінансової кризи. Нашою метою є запровадження  економії бюджетних  видатків на 2009 рік, які дозволять акумулювати значні ресурси і спрямувати їх  на передбачене законом підвищення заробітних плат  і пенсій. 

На жаль, за місяць, протягом   якого законопроект  перебував  у парламенті, соціальна ситуація в країні значно погіршилися і особливо це стосується безробіття. Крім того, ситуація із реальними доходами співвітчизників також погіршується і це потребує відповідних соціальних заходів. Оскільки  протягом січня-жовтня інфляція уже  становила  18 відсотків, а ціни на  продукти зросли інколи на 100 відсотків, ми  потребуємо регулювання  доходів громадян через  механізм заробітних плат і пенсій, для чого вносяться зміни у відповідні законодавчі акти. Але мій законопроект  складається із двох частин: перша передбачає  економію бюджетних видатків, друга частина – це внесення  змін до  чотирьох базових соціальних  законів.

Щодо першої частини. Ми пропонуємо  на 2009 рік до  кінця наступного року  ввести мораторій на збільшення  штатного розкладу в усіх органах влади,  державної влади, місцевого самоврядування, в установах соціального страхування і в інших державних підприємствах та установах, що забезпечить економію  фонду  оплати праці. Крім того, ми  вважаємо, що   не можна збільшувати  протягом всього наступного року видатки на  утримання всіх органів державної влади,  окрім, безумовно, тих видатків, які стосуються  виплати заробітної плати, нарахувань на фонд оплати праці і сплати комунальних послуг. Це саме  стосується запровадження мораторію на наступний рік на капітальні ремонти, на капітальне будівництво знову ж таки  для органів державної влади, установ місцевого самоврядування, установ соціального страхування, державних підприємств та  установ.

Безумовно, і це законопроект передбачає, це не стосується  капітальних ремонтів тих приміщень, які  є в  аварійному стані, і це не стосується  остаточного завершення капітальних робіт, які потребують декількох місяців до завершення. 

Крім  того, у першій частині законопроекту  ми пропонуємо мораторій на закупівлю за бюджетні кошти і кошти соцстраху автомобілів для чиновників, оскільки, я думаю, що в умовах  фінансової кризи принаймні весь наступний рік чиновники державні, чиновники місцевого самоврядування і чиновники соцстраху можуть поїздити  і на старих автомобілях, і  не використовувати бюджетні  чи страхові кошти на подібні закупівлі.

Взагалі  ми переконані, що ця частина економії по всіх органах влади, і це повинно стосуватися і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів, і Секретаріату Президента, буде істотним сигналом для всіх тих, хто   також зобов’язаний затягнути паски для того, щоби ціной економії для себе збільшити видатки на  соціальні потреби. Крім того, ми пропонуємо зміни до  чотирьох  базових соціальних законопроектів.

Перше. Що стосується внесення змін до Закону „Про загальнообов’язкове загальне державне страхування на випадок безробіття. Ми  вважаємо, що необхідно ввести в дію  норми, які передбачають фінансування  часткового безробіття. Зараз головна проблема, яка стає  лавиноподібною, – це  безробіття, яке не є  офіційним і повним, а яке часткове. Тобто люди  зайняті по два дні із п’яти  робочих, зайняті по дві-чотири години, а не вісім, і все це не передбачає зараз жодної компенсації. Така компенсація мусить бути  передбачена у  базовому законопроекті щодо страхування на випадок безробіття. 

Тому ми пропонуємо  відповідні норми, які передбачатимуть   виплату  страхової допомоги людям, які мають  часткове безробіття у розмірі двох третин тарифної ставки. Це буде велика допомога і власникам підприємств, які не можуть зараз  із своїх ресурсів виплатити втрачену заробітну  плату, і буде понад усе соціальний крок з боку парламенту, оскільки таким чином ми розв`яжемо хоча би на цьому етапі питання часткового безробіття до того моменту, коли ми чітко побачимо у яких напрямках можна перепрофілювати зайнятість. І, наприклад, із підприємств металургії, хімії, машинобудування спрямувати на інші галузі, де  зараз будуть потрібні робочі руки.

Друге. Ми пропонуємо змінити Закон про зайнятість населення і передбачити  фінансування  громадських робіт коштом Державного бюджету з 1 січня наступного року. Зараз ситуація така, що громадські роботи можна фінансувати тільки коштом установ і коштом  місцевих бюджетів. Зараз в установах  ноль. Жодна установа не може зараз замовляти, за  невеликим винятком, громадські роботи, і таким чином, зайнятість через цю систему не можу бути забезпечена. Місцеві бюджети  також, на жаль, в основному порожні, вони ледь справляються із виплатою поточної заробітної плати і фінансуванням тих видатків, які покладені на місцеві бюджети. Тому витягнути це питання в наступному році можуть тільки цільові програми, підтримані державним бюджетом. Отже, сотні тисяч людей, які будуть, на жаль, вивільнятися до певного етапу поки не буде подолана криза повинні отримати можливість влаштуватися на громадські роботи і будувати дороги, мости, інфраструктуру  - все, що стосується розвитку країни, підготовки до „Євро-2012” зрештою і інших робіт. І  фінансувати це може тільки цільова програма, розподілена за різними відомствами і яка передбачена Державним бюджетом України. Відповідну зміну ми пропонуємо  внести.

Наступне. Третя зміна. Вона стосується змін до Закону про оплату праці, і вона стосується Єдиної тарифної сітки. Три останні уряди, починаючи, до речі,  з 2004 року, займалися запровадженням Єдиної тарифної сітки. Навіть неправда, з 2002 року. Було три етапи Єдиної тарифної сітки, ми запровадили третій останній етап. Це означає, що диференціація праці на належному рівні існує повага  і до бюджетників, і  до тих, хто працює в приватному секторі, тому що Єдина тарифна сітка є, зрештою, орієнтиром для показників, які передбачені для оплати праці і передбачаються в генеральній тарифній угоді і в галузевих угодах.

Зараз, на жаль, є рішення уряду – постанова 939 від 25 жовтня, яка говорить, що тарифна ставка працівника першого розряду заморожується на рівні 545 гривень. Тут є колізія, бо мінімальна заробітна плата, офіційно встановлена нами бюджетом, з 1 грудня уже сягнула 605 гривень. І, очевидно, що з 1 січня вона буде збільшуватись ще, з огляду на інфляцію, зростання цін і таке інше. Якщо ми не скасовуємо цю постанову, - а ми можемо це зробити через відповідні зміни до закону, і таким чином тут самодіяльність уряду обмежити, то Єдина тарифна сітка, так би мовити, провисає і база нарахування значно зменшується, а значить, не буде належного підвищення оплати праці по всіх розрядах Єдиної тарифної сітки. Щоб унеможливити більше такі підходи, ми пропонуємо відповідні зміни до Закону „Про оплату праці”. І це стосується головним чином бюджетників, а це мільйони людей, які працюють лікарями, вчителями, бібліотекарями, словом, всі ті, хто отримує заробітну плату коштом Державного та місцевого бюджетів.

І остання зміна, стосується Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Зараз коефіцієнт страхового стажу на рік – 1,35. Ми підвищили із минулого року, і це спричинило до збільшення пенсій. Але колізія полягає в тому, що чинний пенсійний закон таким чином має зміни, які нами проголосовані, що ця норма - збільшення пенсійного коефіцієнта до 1,35 – працює тільки до 31 грудня цього року. Таким чином, з 1 січня 2009 року, якщо не буде нашого окремого рішення, коефіцієнт страхового стажу повернеться до минулої позначки – 1.00, тобто одиниця. І, таким чином, із законодавчої точки зору необхідно буде перерахувати пенсії у бік зменшення, а це забороняється Конституцією і, я думаю, заборонено виборчими програмами і взагалі програмами всіх без винятку політичних сил, які представлені у цьому пленарному залі. Це четверта зміна, яку ми пропонуємо прийняти.

Головне - законопроект треба прийняти  до кінця цього року. Оскільки з 1 січня 2009 року, якщо ми не внесемо відповідні зміни, то можуть постраждати мільйони бюджетників і пенсіонерів, а ми допустити цього, на мою думку, з вам не повинні.  Дякую за увагу. Доповідь закінчено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Записуємося на запитання.

Храпов Сергій Анатолійович, будь ласка.

 

11:32:57

ХРАПОВ С.А.

Передаю слово Петру Миколайовичу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

11:33:05

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановний доповідачу, я прочитав уважно ваші пропозиції і хотів би сказати, що треба дати спочатку відповідь на те, як новоутворена коаліція налаштована на те, щоб внести до кінця грудня проект державного бюджету на 2009 рік? Бо все те, про що ви говорите це норми закону про державний бюджет.

Якщо державного бюджету не буде, то буде фінансування одна дванадцята і всі ці ваші популістські заяви точно так же луснуть, які всі попередні. Тому дайте, будь ласка, відповідь: у складі коаліції, нової, яку ви створили, коли ви внесете держаний бюджет? Щоб в державному бюджеті офіційно підтвердити вже конкретними рядками, викладенням конкретних цифр, які будуть підтверджувати як раз о те, що ви говорите.

Бо якщо не буде державного бюджету всі ваші розмови сьогодні залишаться тільки розмовами, як і до цього. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Дякую за запитання.

Шановний колего, безумовно, ми всі тут присутні в залі розуміємо, що державний бюджет на 2009 рік повинен бути прийнятий. Зараз в уряді відбувається дискусія щодо затвердження макроекономічних показників. Представники нашої політичної сили в уряді мають свою позицію з цього питання і ми закликаємо до  реалістичного підходу до бюджету на 2009 рік.

Що стосується моїх пропозицій, то я не вважаю їх популістськими, оскільки вістря мого законопроекту скеровано на погашення негативного ефекту від масового безробіття, яке понад усе може бути в південних і східних областях і передбачає фінансування часткового безробіття, що на 90 відсотків проблему вирішує.

Безумовно, бюджет повинен передбачати фінансування щонайменше трьох пунктів із запропонованого мною законопроекту. А яким буде Державний бюджет  на 2009 рік, ми будемо визначати всі разом з вами тут, у залі, коли уряд його подасть.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Джоджик Ярослав Іванович.

 

11:35:14

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська народна  партія, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний В’ячеслав Анатолійович, надзвичайно важливою  частиною вашого законопроекту є встановлення мораторію на закупку автомобілів для державних органів. Але як відомо, лише цього року державні органи виконавчої влади закупили на сотні мільйонів гривень імпортних автомобілів. Чи не вважаєте ви розширити вашу ініціативу шляхом встановлення порядку реалізації закуплених в останні три роки імпортних автомобілів, і виручені кошти направити на соціальні видатки, а на наступні роки встановити порядок, щоб державні органи виконавчої влади закупляли лише автомобілі вітчизняного виробництва, в такий спосіб підтримуючи українського товаровиробника?  Дякую.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Спасибі вам, Ярослав Іванович, за запитання. Ми, безумовно, вважаємо, що найкращим лозунгом для всіх українців є: „купуй українське”, в тому числі, і українські автомобілі. І ця ідея нуртує в органах влади і в парламенті уже давно, але чомусь не завжди спрацьовує. І уряд і всі, незалежно від кольору і спрямованості, як правило, на жаль, їздять на імпортних автомобілях. Тому я думаю, якщо ми з вами з цього приводу консолідовано висловимося, то ми і вітчизняного виробника підтримаємо, і престиж нації належним чином будемо тримати.

Щодо мого законопроекту, то він чітко в першій частині пропонує обмежити видатки, точніше, пропонує обмежити збільшення штату працівників в органах влади і місцевого самоврядування, не збільшувати видатки на  інші потреби, заборонити капітальне будівництво і ремонт і закупівлю автомобілів взагалі, окрім винятків, які також  в законопроекті передбачено. Точніше кажучи або простіше кажучи, вся влада повинна затягнути паски.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кравченко Микола Васильович.

 

11:37:24

КРАВЧЕНКО М.В.

Прошу передать слово Гордиенко.

 

11:37:28

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, Фракція Компартії України.

Шановний доповідачу, звичайно, можна погодитися із тим, що вся влада повинна затягнути паски. Але я, перше, вам хотів би сказати, що один із стовпів вашої президентської влади полтавський губернатор Валерій Асадчев сьогодні з маніакальною впертістю виносить на сесію обласної ради і пропонує виділити 1,7 мільйона гривень на будівництво пам’ятника тому, хто приходив завойовувати на нашу землю. Це Карлу ХІІ і Мазепі.

Тому я вважаю, що напевно це є безглуздям, і ви повинні дати тут би з цієї трибуни оцінку тому. А паралельно в Оржицькому і Чорнухенському районах планують з метою економії коштів закрити пологове відділення. Цього не було і при німецькій...

 

КИРИЛЕНКО В.А. Шановний колего, дякую вам за запитання. Я так для прикладу інформую, що у нас в Україні губернаторів немає. То були в Росії губернатори. У нас є голови обласних і районних державних адміністрацій.

Щодо Асадчева, він прекрасний фахівець. Дай Бог, щоб кожен у цьому залі був таким фахівцем. І він на своєму місці.

Щодо Карла ХІІ і шведів, то пам’ятник шведам поставили росіяни давним-давно, ще коли була інша країна. І у них ніяких питань по цій темі немає. А от те, що міністри, депутати, співробітники усіх органів влади і в Полтавській обласній адміністрації у тому числі повинні економити кошти на видатки, які можна зекономити: на закупівлю машин, на капітальні ремонти, на всякі комп’ютери, на рекламу. Он ви подивіться, чим центр зайнятості зараз займається. Одна реклама. Це ж все гроші Фонду соціального страхування. Так оці всі видатки треба економити. І ми з вами повинні контролювати те, як будуть ці видатки економити. Я думаю, що суть питання в цьому і прошу законопроект мій підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, В’ячеславе Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Папієв Михайло Миколайович, Голова Комітету з питань соціальної політики та праці. Будь ласка.

 

11:39:58

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув цей законопроект з такою гучною назвою „Про заходи соціального захисту населення від наслідків світової фінансової кризи”, розуміючи, що цей законопроект готувався поспіхом, він не збалансований з іншими законопроектами і законопроектами, які якраз формують видатки державного бюджету. Тим не менше, комітет вважає за необхідне висловити наступні зауваження до цього законопроекту, до статей два та три розділу 1 законопроекту стосовно заборони збільшення, порівняно з 2008 роком, видатків на утримання органів місцевого самоврядування. І це треба виділити окремо. Під час затвердження місцевих бюджетів на 2009 рік та накладання мораторію на певні види витрат державного та місцевого бюджетів слід зазначити наступне.

Шановні колеги, якщо ми  будемо писати закони України з неповагою до Конституції України, то в нас криза буде тільки поглиблюватися. Подивіться, будь ласка, статтю 143 Конституції України, відповідно до частини першої та другої якої встановлено повноваження органів місцевого самоврядування по затвердженню бюджетів територіальних громад. І це є виключною компетенцією відповідних місцевих рад. Якщо ми будемо врегульовувати це питання законами України і покладати на центральні органи державної влади, то треба буде нам тоді поставити хрест на Законі України „Про місцеве самоврядування”.

Крім того, законом передбачається тільки право контролю і підзвітності діяльності органів місцевого самоврядування з виконанням виконавчих функцій. У разі прийняття запропонованих авторами законопроекту норм, економічна роль органів місцевого самоврядування в подоланні наслідків фінансової кризи зводиться до практичного виконання політики центральної влади. І, враховуючи бездіяльність і Кабінету Міністрів України, і  центральної влади, то, я думаю, що це тільки підірве взагалі соціально-економічну ситуацію в Україні.

Стосовно заборони збільшення порівняно з 2008 роком видатки на утримання фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та накладання мораторію на певні види витрат. Якщо ми говоримо про якусь європейськість, європейський вибір України, то нам необхідно впроваджувати в Україні взагалі-то інститути громадянського суспільства.

Я хотів би пригадати, що у нас дотепер не прийнятий Закон України „Про соціальний діалог”, а якщо ми подивимось взагалі на управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, то це неурядові, це є самоврядні організації, які керуються на принципах, на паритетних засадах і принципах трипартизму. Тобто до правління цих фондів входять представники держави, представники професійних спілок і представники роботодавців. Тому, якщо таке бажання є, ввести необхідні обмеження для цього є представники держави в цьому фонді, які можуть не обмежуючи взагалі функцій інститутів цього фонду внести на розгляд правління запропоновані автором законопроекту ідеї і  прийняти це в той спосіб, який передбачено базовим законом про загальнообов’язкове державне страхування.

До частини третьої розділу два законопроекту пропозиція авторів законопроекту щодо встановлення розміру посадового окладу тарифної ставки. Працівника першого тарифного розряду у відповідності з єдиною тарифною сіткою, і  що він має бути встановлений на рівні, що не може бути нижчим законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати, то я просив би авторів законопроекту прочитати попередній абзац цієї ж самої статті, де вже передбачена ця норма і діюча редакція передбачає встановлення тарифної ставки робітника першого розряду у розмірі, що перевищує законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

А запропонована  редакція, вона дає право діючій владі встановлювати перший тарифний розряд на рівні мінімальної заробітної плати і це є звуження взагалі прав та свобод громадян, які вже закріплені діючим законом.

Якщо подивитись і на Головне науково-експертне управління, і на заключення його, то науково-експертне управління також висловило низку зауважень для цього законопроекту, наприклад, от яким чином буде реалізовано  заборону збільшення штатної чисельності на підприємствах, установах та організаціях комунальної форми власності. Практично у 2009 році навіть сантехніка  ЖЕК не зможе прийняти, бо буде це обмеження закону. І взагалі то я, і комітет вважає, і я вважаю, що коли законопроекти пишуться з такою назвою, то треба щоб їх зміст відповідав назві. Комітет прийняв рішення рекомендувати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПАПІЄВ М.М. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України, керуючись пунктом три частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України „Про заходи соціального захисту населення від наслідків світової фінансової кризи”, повернути на доопрацювання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, будь ласка, записуємось. Народний депутат Шкіль, будь ласка.

 

11:45:45

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу, я хотів би просто загальне уточнення, правда ви мене не бачите за потужними спинами народних депутатів, але тим не менше. Загальне уточнення, ви представляєте в даний момент опозицію, опозиція, коли пропонуючи конструктивні законопроекти розраховує на успішний розгляд цих законопроектів більшістю, а ситуація зараз в країні така, що в принципі немає значення хто подає законопроект, аби він працював на благо людей. Але от відвернемо ситуацію в інший бік, от якби ми були в опозиції і подавали цей законопроект, от правда ви б, перебуваючи в опозиції, ви ніколи за це не проголосували. От ми пам’ятаємо минулі роки, зокрема, 2006 рік, тоді, коли конструктивні якісні і повноцінні пропозиції, які давалися опозицією, просто навіть не розглядали в сесійній залі, тому я хотів би почути саме вашу оцінку такого підходу тоді і нашого об’єктивного підходу зараз. Дякую.

 

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний колего, я хотів би привернути вашу увагу, що я на трибуні Верховної Ради України знаходжусь зараз не як представник опозиції, а я уповноважений комітетом доповісти вам рішення комітету Верховної Ради України з цього законопроекту. Якщо говорити про мою власну думку, то я просив би, щоб діюча влада сьогодні не закликала  опозицію робити за неї. Ви, будь ласка, подайте до Верховної Ради України проект Закону України про бюджет 2009 року. Подайте ті законопроекти, які сьогодні взагалі-то відповідали такій назві як „Подолання наслідків світової фінансової кризи”. Бездіяльність влади, вона не може передбачати заміну і її діяльність і опозиції або тоді підіть із влади і опозиція прийде і буде працювати.

Крім того, я хочу привернути вашу увагу, що відповідні законопроекти по подоланню фінансової кризи – 21  законопроект – опозиційним урядом поданий до Верховної Ради України, і вони будуть найближчим часом розглянуті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Григорович, будь ласка.

 

11:47:53

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Ліля Григорович, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний пане Папієв! На якусь мить я відкидаю, до якої кожен з фракції нас належить. Ви тут висловили, що незбалансований законопроект. Друзі! Поки ми почнемо балансувати наші потреби під свої політичні маленькі кон’юнктурні обставини, то криза збалансує 46,3 мільйона громадян.

Наскільки я знаю, а тут сидять члени комітету, із 7 присутніх на засіданні комітету, 6 підтримали „прийняти за основу”. Чи ми маємо якусь совість, чи ми не маємо? Та ті зауваження, які дало аналітичне управління до другого читання, можна всі поправити.

Тому перше. Ви сказали неправду, і члени комітету будуть далі виступати і підтримують мене.

Друге. Маємо совість перед людьми, не балансуємо тут політичними інтересами через кризу на наших людей. Я прошу підтримати цей закон і  проголосувати всі парламентом. І скажіть все ж таки правду про комітет…

 

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги! От дивіться, зараз виходить так, що чому я сказав, що  не збалансований законопроект, якщо передбачається додаткове фінансування. Наприклад, я за те, щоб ми фінансували частково безробіття. Але, якщо ми приймаємо відповідне рішення – то треба передбачити цю статтю в Законі про державний бюджет України.

Крім того, мене  більше б цікавило те, яким чином діючий уряд сьогодні порушив, навіть, діючу норму Закону України, фактично, заморожена зараз заробітна плата працівникам бюджетної сфери і постановою уряду з перевищенням повноважень уряду  545 гривень мінімальної... першого тарифного розряду для  працівників бюджетної сфери, а це 3,5 мільйона громадян України,  їм  заморожено заробітну плату, замість того, щоби  встановлено було перший тарифний в розмірі 605 гривень.

Тому, треба сьогодні, коли керівник однієї з фракцій, яка  входить до складу коаліції, подає законопроект, а  в той же час  уряд, який представляє коаліцію, діє в спосіб, який взагалі не відповідає чинному законодавству України і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Народний депутат Гордієнко, будь ласка.

 

11:50:20

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко фракція компартії України.

Михайло Михайлович, я, звичайно,  дуже вдячний вам, що ви дуже хороші слова сказали про працівників органів місцевого самоврядування. І я сьогодні на реалізацію цього закону,  якщо він, не дай Бог, буде прийнятий, я поділяю всі тривоги, те, що з безробітними, їх необхідно все підтримати. Це трагедія народу!

Але сьогодні  робиться фарс! Ще немає цього закону, але вже державні органи дали команду  в органах місцевого самоврядування, в радах, уже складають антикризові заходи і результатом цих заходів: ну скоротять „бабу   Машу”, яка  працює техпрацівницею, чи не закуплять саме швабру.  Але,  все-таки автомобілі і все буде де куплятися?

Я хотів би вам сказати одне. Чи  не вважаєте ви, що найбільшою  економією було б те, аби ми взагалі припинили фінансування Адміністрації Президента, або принаймні, на 99 відсотків її  скоротили.

 

ПАПІЄВ М.М. Ви знаєте, моя думка - ніколи не приймати якихось таких  популістських, емоційних рішень. Давайте  по кожній із структур, в тому числі і по Президенту України, хоча у нас немає закону ще про Президента України, але є Закон України „Про Кабінет Міністрів”, є  закони  України, які стосуються органів місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Давайте  будемо виконувати ці закони і якщо ми зможемо виконувати Конституцію України і закони і сприяти тому, щоб Кабінет Міністрів не приймав рішення, які протирічать законодавству вже діючому України, Конституції України, який би не порушував 22  статтю Конституції України,   не погіршував соціальний захист громадян України, я думаю, що тоді ми би могли сказати, що подолання кризи відбувається більш такими значними темпами, ніж зараз вони існують. А, на мій погляд, криза сьогодні в Україні поглиблюється і чим далі буде ця влада, ця криза буде вести Україну до прірви.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Миколайловичу, сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. На обговорення, будь ласка, записуйтесь.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

11:53:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, ознайомлення із цим законом у мене викликало двояке враження. По-перше, ми маємо його прийняти, інше питання, в якому вигляді. Я зараз заслухав виступ голови комітету пана Михайла Папієва і прошу його або спростувати, або підтвердити інформацію, яку я маю від членів комітету про те, що рішенням комітету шість з семи визнали закон прийняти. Хоча це не значить про те, що до закону немає питань. Є питання безумовно і до назви закону, бо зміст його не зовсім вкладається у те, про що там передбачено. Є питання і до змісту. Тому, я буду  пропонувати прийняти цей закон у першому читанні і також скоротити час на його доопрацювання, регламентний час, який передбачений удвічі. І статтю першу, яка звучить декларативно як гасло просто, а вона звучить, нагадаю слухачам, нагадаю вам, шановні депутати, так, „заборонити збільшення штату працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій державної та комунальної власності”. Отак, не більше, не менше, усе просто.

Тому я думаю, що нам треба, щоб було чітко записано, що це передбачити скорочення, не просто заборонити  збільшення, а передбачити скорочення і це скорочення в    органах державної влади і в органах управління не може бути менше ніж 10 відсотків, а в таких організаціях, де їх роздута чисельність будемо регулювати бюджетним фінансуванням, органам місцевого самоврядування ми не можемо вказувати, це є порушення Конституції чітко. Тому органам місцевого самоврядування ми можемо запропонувати, тому я зразу пропоную формулу, запропонувати органам місцевого самоврядування передбачити не збільшення штату. Таким чином, ми можемо вийти на відповідність Конституції цього закону, який в цьому випадку буде мати позитивні наслідки. В цілому ми маємо показати, що почнемо скорочення з себе.

Тому я просив би вже готувати рішення про скорочення чи про ліквідацію автобази Верховної Ради України, давайте будемо вирішувати це питання, давайте не будемо уже далі передбачати і це можна в цей закон, я думаю, В’ячеслав Анатолійович, включати, бо це є конкретно щодо законодавчого органа влади, а ми не передбачили, ми що всі передбачили, а законодавчу не передбачили? Давайте писати також і сюди.

Тому, шановні народні депутати, я хотів би, щоб ми прийняли закон, звузили час, зменшили час, але суттєво його доопрацювали в плані...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

 

11:56:22

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я відразу хочу внести ясність у виступі голови підкомітету Михайла Миколайовича Папієва вкралась неточність.

Рішення комітету, коли ми заслуховували цей законопроект, рекомендовано Верховній Раді прийняти його за основу. Але це не є головною проблемою тих груп і законопроектів, які би мали мінімізувати можливі та існуючі негативні соціальні наслідки тих законопроектів, яких ми чекаємо.

Головна проблема, полягає в тому, що єдиним законопроектом, який внесений сьогодні в сесійний зал, який має спрямування допомогти в соціальному плані нашим людям, є законопроект: В’язівський, Кириленко, Ляпіна. Я питаю в старої нової чи  в нової дуже демократичної коаліції: коли Комітет з питань соціальної політики та праці дочекається від вашого уряду урядових законопроектів?  Бо я вам поясню, що може статися. Ми можемо розробляти те, що турбує наших людей і нариватися постійно на одно і те саме вето. Хто-хто, а колишній перший заступник нашого комітету, колишній міністр і віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко прекрасно це знає. Можуть бути хороші наміри, але вони можуть бути заблоковані тим, що то немає грошей, то взагалі не хочуть цим займатися. Люди, вимагайте як коаліція від цієї унікальної команди нового підходу до соціальної сфери.

Подивіться, коефіцієнт страхового стажу, цілком праві законодавці, ми мали 1, 1,2, 1,35. Ми зупинили пенсійну реформу. З 2005 року, коли почали загравати перед мінімальною пенсією, ми пенсійну реформу зупинили. Ми знову вернули в пенсійну систему зрівнялівку і надзвичайно низенький рівень відшкодування заробітку, котрий втратила людина, коли вийшла на пенсію. До чого це веде. Нам необхідно, але знову ж таки, спільно з урядом перейти в динамиці від 1,35 до коефіцієнту 2. Тому що люди, які відпрацювали не тільки 30, я перепрошую, в індустріальних регіонах і 40 років, вони сьогодні виявляються в стані якомусь ображеному.

Ще одне. Ми повинні піднімати пенсію, бо пенсія це не порятунок від бідності, як на Україні. Це і купівельна спроможність. Ріст купівельної спроможності нашого населення, це також боротьба з кризою. Тому ми чекаємо нових підходів в умовах кризи до концепції реформування системи оплати праці. Оплата праці в Україні, з одного боку, вона абсолютно не сприяє відтворенню робочої сили, з другого боку, дуже часто-густо росте абсолютно незалежно від продуктивності праці.

Третє. Заощадження. Шановні колеги, та перестаньте дурити людей. Тисяча, півтора тисячі, до тих пір, поки не будуть створені робочі місця в ощадкасах, поки людям вчасно не скажемо який наш український борг, все це популізм і демагогія! Давайте дочекаємося від уряду законопроекту. Скільки я з цієї трибуни доповідав...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте будь ласка.

 

СУХИЙ Я.М. 8 законопроектів про заощадження. Всі вони отримали, починаючи від Мітюкова, кінчаючи Пинзеником, негативні відгуки. Нема денег -  и до свидания.  Ну, уряд показав - можна це зробити. Ми можемо перейти до законодавчого підняття соціального захисту наших громадян, але це має бути спільна робота коаліції і коаліційного уряду, якщо він є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція, щоб ми завершили розгляд цього питання, а потім оголосили перерву.

Є згода? Я ставлю на голосування питання, що ми працюємо до завершення розгляду цього проекту закону, а після цього буде перерва.

Прошу голосувати.

 

12:00:25

За-366

Рішення прийнято.

Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

 

12:00:35

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція Компартії України, перший заступник голови Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

Шановні колеги,  шановні громадяни України! Я справді, як і фракція, можу вітати наміри нової старої коаліції, які були задекларовані. Ну справді,  хто може заперечувати проти того, що в умовах жорстокої всеохоплюючої фінансової економічної кризи треба економити бюджетні кошти. Абсолютно розумна пропозиція. Але я сподівався, що в  цій новій-старій коаліції принаймні дві політичні сили, які входили і до її попереднього  складу, сьогодні з цієї трибуни вже   прозвітують про те, а що ж вони вже зробили на  шляху подолання цих бід.

 Справді, є  дві найбільші біди, які визначають негаразди для значної кількості населення України. Навіть попри те, що  діюча влада сьогодні всіма фібрами душі намагається приховати справжні масштаби безробіття через відправлення трудівників у вимушені відпустки, через скорочений робочий день, через не повний робочий тиждень. Тим не менше найголовнішого сховати не вдається. А не вдається сховати ось що. Сьогодні,  шановні колеги,  щодня, я не оговорився,   щодня в центрах зайнятості України у якості безробітних реєструється 11-12 тисяч людей, отримуючи статус безробітного.

І друга цифра, яку я хотів би навести. Вона полягає у тому, що рівень інфляції за 11  місяців цього року складає 19,5 відсотків. Що це означає на практиці? А на практиці це означає, що кожна п’ята гривня пенсії у пенсіонера з’їдена, кожна п’ята гривня соціальної допомоги  з’їдена, кожна п’ята гривня заробітної плати з’їдена. І цей перелік можна продовжувати.

Я ще раз  хочу… можу вітати наміри, які задекларовані у цьому проекті закону. Але... А що відбувається сьогодні на практиці?  Під розмову про необхідність економії бюджетних коштів відбувається наступне. Виділено,  у мене інших даних немає, тому я буду користуватися тим, що звучало у засобах масової інформації, на спорудження  меморіалу щодо голоду 20-30 років ХХ століття виділено на першу чергу  130 мільйонів, а в цілому  мільярд. От так економимо!  На спорудження  меморіалу Степану Бандері на  Івано-Франківщині 75 мільйонів. От так економимо! Десятки мільйонів використовуються  на  ремонт  і покращення резиденції президентів. От так економимо на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

Сушкевич Валерій Михайлович, будь ласка.

 

12:03:50

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Шановні колеги,  я хотів би тільки як голова Комітету  у справах пенсіонерів, ветеранів  та інвалідів як профільного  комітету   сказати, що відповідно  до  нашої компетенції розділ цього законопроекту, який стосується   внесення змін до Закону про загальнообов’язкове   державне пенсійне страхування стосовно ціни страхового стажу на рівні  1,35 відсотків, хочу нагадати всім, хто сьогодні говорить, що пенсійна система, пенсійна реформа зупинена, то саме уряд  Тимошенко, саме уряд Тимошенко започаткував збільшення ціни страхового стажу вперше у цьому році. А  тому комітет підтримав цю пропозицію законодавця і вважає, що вона доцільна для того, щоб  внести до  законодавства України.

При цьому хочу сказати що уряд вже підтримав  цю норму своєю відповідною постановою у листопаді. А зараз я хочу передати слово моєму колезі Шевчуку Олегу Борисовичу, першому заступнику  голови Комітету  з питань соціальної політики.

 

12:05:29

ШЕВЧУК О.Б.

Дякую. Шановні колеги, є очевидним,  що цей законопроект 3344 спрямований на забезпечення дотримання умов   державних соціальних стандартів та  захист соціальних право громадян  в умовах світової фінансової кризи та мінімізації її впливу на  економіку України. Але, на наш погляд,  більшість зазначених пропозицій можливо було б доцільно розглянути, як  такі, що мають бути включені до Закону  „Про  Державний бюджет на  2009 рік”, який готується зараз  у вигляді окремих статей.

Крім того, деякі  з пропозицій щодо змін до статті 6 Закону „Про оплату праці” є  зайвими, про це вже говорилося сьогодні, зокрема,  це стосується пропозицій щодо  встановлення  розміру посадового окладу  тарифної ставки працівника  першого тарифного розряду у відповідності  з Єдиною тарифною сіткою та мінімальної заробітної плати. Це положення фактично дублює аналогічну норму закону.

Зайвою виглядає  також пропозиція щодо здійснення  оплати  праці працівників усіх установ, закладів та організацій  бюджетної сфери  на  основі Єдиної тарифної сітки, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зміни до Закону України „Про зайнятість населення” стосовно впровадження фінансування громадських робіт за рахунок не лише  місцевих бюджетів, а і Державного бюджету, не вирішує також важливого питання, як створення  дієвих мотивів і стимулів для  розширення  сфери  громадських робіт, як з боку суб’єктів господарювання, так і   для громадян, які змушені  звертатися до служби зайнятості у пошуках роботи.

Крім того, вважаємо, що комплекс заходів соціального захисту населення, у тому числі  державного впливу на цей процес,  має бути значно ширшим. Зокрема,  доцільно  терміново  розглянути такі законопроекти, як  про державну підтримку малого підприємництва, про зайнятість  населення, про ціни і ціноутворення, про соціальний діалог, про який сьогодні  вже казали і про соціальні послуги нову редакцію. Розглядаючи законопроект як органічне продовження політики уряду, уряду найбільш соціального, відповідального за час незалежності України частина "Блоку Юлії Тимошенко" в нашому комітеті уже активно працює над доопрацюванням цього законопроекту і над підготовкою його до другого читання, і ми вважаємо, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський  Олег Олександрович, будь ласка.

 

12:07:51

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Олександр Володимирович! Шановні колеги! Дуже приємно відзначити, що нарешті Верховна Рада займається справжньою парламентською з сьогоднішнього дня законотворчою роботою. Це вже є дуже позитивно. І тому я буду казати не про якісь політичні речі чи там пропагандистського характеру, а про реальний цей законопроект.

Ну як театр починається,  всі знають, з гардеробу, так законопроект починається з назви. Назва не відповідає сутності і змісту законопроекту. Якщо назва є „проект  Закону про заходи…” щодо чогось, відповідно має бути комплекс заходів, пакет заходів, повний зміст заходів. Якщо, як в цьому законопроекті, пропонуються окремі сегменти, окремі диспозиції, окремі зміни, законопроект має називатися „про деякі заходи”, бо це не комплекс всіх заходів, які забезпечують соціальний захист населення. Це перша позиція.

Друга позиція полягає в тому, що очевидно нам треба відійти від такої усталеної вже кілька тижнів норми, коли ми говоримо про наслідки світової фінансової кризи. Ми ж прекрасно знаємо, що криза є внутрішня на більше відсотків, ніж вона є світовою цієї кризою. Світова  криза є нашаруванням в цій проблемі, які „нашаровуються” на ту кризу, яка виникла в Україні внаслідок абсолютно внутрішньої і економічної, соціальної політики.

І нарешті останнє. Коли ми говоримо про соціальний захист  населення, то  очевидно тут мають бути включені дійсно ті речі, які соціально захищають населення, а не тільки   обмеження, я вважаю, справедливе обмеження зазіхань, можливостей державних чиновників і працівників місцевого самоврядування. Тому мені дуже хотілося б, щоб автори цього законопроекту в комплексні заходи, які, вони вважають, можуть соціально захистити людей, включили б і ту норму, за яку не голосували, саме: коли внаслідок маніпуляції Закону про антикризові заходи в Україні була вилучена норма, а точніше, включена шляхом маніпуляцій з тексту норма, яка унеможливила відповідність мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. Оце є соціальний захист саме населення. Перша позиція.

Друга позиція. Я думаю, що автори законопроекту і всі, хто підтримують цей законопроект, мали б в пакет включити, в комплекс заходів і встановлення в Україні погодинної оплати праці, бо це питання актуальніше як ніколи, воно якраз не є соціальним наступом, а соціальним захистом.

І останнє. Я вже двічі з цієї трибуни говорив, що є дуже простий метод зменшити навантаження на Державний бюджет за рахунок скорочення видатків на державні органи влади: поверніть, будь ласка, видатки на рівень 2007 року, бо в бюджеті на 2008 рік Верховна Рада має на 17 відсотків видатків менше, ніж в 2007 році, Кабінет Міністрів – на 38 відсотків видатків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую. …ніж в 2007 році, а Державне управління справами – на 57 відсотків. Не треба велосипед винаходити. У 2007 році всі органи державної влади працювали? Працювали. Значить, те фінансування абсолютно є достатнім.

В цілому правильна ідея цього законопроекту, але, мені здається, треба при підготовці до другого читання буде багато попрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук Євген Іванович. З місця включіть мікрофон.

 

12:11:36

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую.  У мене на одну хвилину таке зауваження. Коли доповідач від комітету виступав за трибуною, він декілька разів вжив речення: „Бездіяльність уряду”. Мені здається, що це його особиста думка, він повинен був це підкреслити. Тому що  сьогодні в міністерстві, яке він вчора очолював, чи рік назад, нема жодного гіршого показника, ніж були при ньому. І давати таку оцінку, він має  право тільки  в засобах масової інформації, там, де він може любого заговорити, як хоче. А думаю, що треба йому по цьому поводу вибачитися, бо такого рішення комітет не приймав. А його задача – доповісти те, що вирішив комітет, а він як раз  все перекрутив, замість того, щоб сказати правду для залу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Анатолійович, в вас є необхідність в заключному сові? Будь ласка, включіть з місця мікрофон народному депутату Кириленко.

 

12:12:49

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, я прошу всіх підтримати те позитивне, що кожен бачить для себе у цьому законопроекті. Безумовно, він невичерпний. Я погоджуюсь з колегою Зарубінським, що це деякі заходи.

Чому деякі? Тому що ми робили це по гарячих слідах. Тільки з’явився перший антикризовий, який реагував на фінансову і банківську кризи, ми тут же внесли соціальний антикризовий, розуміючи, що він невичерпний і про це  постійно з трибуни наголошуючи.

Тому ми закликаємо всіх колег із всіх фракцій вносити ті слушні пропозиції, які щойно пролунали і щодо погодинної оплати праці, і щодо прожиткового мінімуму, і таке інше у режимі другого читання. Безумовно, якщо ми зараз проголосуємо за цей законопроект, то уряд буде змушений враховувати таку позицію депутатського корпусу і буде враховувати це при визначенні бюджетних показників і при бюджетних доповідях. Тому що всі питання, які стосуються єдиної тарифної сітки, зарплат і пенсій, вони так чи інакше торкаються бюджету.

Разом з тим, я все-таки вважаю, що і державні органи, і місцеве самоврядування, і соцстрах повинні затягнути паски. Так, ми не можемо  втручатися в бюджет місцевого самоврядування, але якщо парламент прийме такий закон, то це стане орієнтиром для всіх чиновників місцевого самоврядування, які будуть вносити  відповідні бюджети.

Соцстрах – це взагалі окрема історія. Десятки мільярдів гривен – бюджет трьох фондів Соцстраху, без Пенсійного. Розпоряджається цими  коштами правління і виконавчі дирекції. У цих видатках можливе, що завгодно, можете мені повірити. У 2005 році я цим займався, і в усіх трьох фондах соцстраху величезна кількість видатків виявилася, на що завгодно, тільки не на страхові випадки: на комп’ютери, на капітальне будівництво центрів зайнятості, інколи таких, як палаци і хороми, на чергове програмове забезпечення уже сто разів до того забезпечених, на машини і на інші, комфортні для чиновників соцстраху, але зовсім не потрібні для застрахованих осіб потреби. Тому соцстрах повинен відчути зацікавленість Верховної  Ради над контролем над цією системою. Ніхто не збирається втручатися  в діяльність тристоронніх правлінь і наглядових  рад, це не правильно, це – порушення законодавства, але соцстрах повинен чітко відчувати, що на нього дивиться Верховна Рада у вигляді представників всіх фракцій. І тому я переконаний, що такі  сигнали, вони дуже корисні.

Я виходжу у своїх міркуваннях із того, що комітет, як щойно підтвердили колеги із профільного комітету, і вніс відповідну постанову від 17 листопада, запропонував прийняти за основу цей законопроект. І науково-експертне управління зробило точно такий висновок.

Ті  зауваження, які колегами висловлені, я сприймаю, готовий також спільно над ними працювати. І пропоную все-такий цей законопроект як соціальний і потрібний, підтримати.  Дякую за увагу.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Миколайович, є необхідність у заключному слові? Будь ласка, Папієв Михайло Миколайович.

 

12:16:03

ПАПІЄВ М.М.

Шановні колеги, ви знаєте, що комітет… Так, я там оговорився, він прийняв  рішення прийняти цей законопроект за основу, але ж я просив би наших колег все ж таки, і я підтримую тут колегу Сухого… Ви знаєте, якщо ми будемо займатися подоланням кризи в стінах Верховної  Ради України і тільки, і це буде  ініціатива окремо взятих народних депутатів України, а не буде комплексний підхід, який мав би очолити уряд, і ми мали б сьогодні бачити якийсь комплексний закон України, законопроект України про подолання кризових явищ…

Бо в першу чергу, хто сьогодні страждає від кризи? Малозабезпечені громадяни. На сьогодні у нас так і діє Закону України "Про державну допомогу малозабезпеченим громадянам”, де розмір допомоги цієї обмежується сумою 200 гривень.

В той же час  на розгляді Верховної Ради України уже півроку знаходиться схвалений комітетом законопроект  про встановлення розміру державної допомоги малозабезпеченим громадянам на рівні прожиткового мінімуму. Чомусь цей законопроект він не сприймається сьогодні правлячою коаліцією як антикризовий, який захищає наших громадян.

 І ще одне. Якось дивно споглядати на те, коли однією рукою правляча коаліція вносить законопроект, який мав би примусити уряд цієї ж коаліції не порушувати закон, коли вони встановлюють розмір першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки. Сьогодні фактично зроблений антизаконний, антиконституційний крок урядом Тимошенко. Я хотів би, щоб про це знали усі 3,5 мільйони громадян України, які працюють в бюджетній сфері. Мало того, що ми у цьому році не переглядали у зв’язку з інфляцією розміри прожиткового мінімуму, а ще крім того уряд заморозив зараз фактично заробітну плату для людей, які живуть на заробітну плату.

Шановні колеги,  ще одне питання. Коли ми встановлюємо законами України преференції для тієї чи іншої галузі або для тієї чи іншої проблеми, або в подоланні того чи іншого, то, шановні, треба одночасно передбачати механізми фінансування проблеми.

Про що ми можемо говорити, коли у нас не внесено зміни до бюджету на 2008 рік, коли уряд мав до 1 грудня подати проект Державного бюджету на 2009 рік, і його немає, коли ми взагалі не маємо макроекономічних показників 2009 року. Чим займається уряд? Чим займається Міністерство економіки та Міністерство фінансів? Який буде у нас внутрішній валовий продукт? Яка очікується інфляція? Який очікується фонд оплати праці? І багато інших питань.

Тому цей закон варто було би назвати „Внесення змін до деяких законів України”. До подолання кризи він жодного відношення не має.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування питання про прийняття у першому читанні проекту Закону (номер 3344) про заходи соціального захисту населення від наслідків світової фінансової кризи. Прошу визначатися.

 

12:19:35

За – 266

Рішення прийнято.

Шановні колеги, хочу вам сказати, що ми розпочнемо свою роботу після перерви з розгляду питання  про обрання і призначення суддів. Зараз оголошується перерва. Пленарне засідання продовжиться о 12 годині 50 хвилин.

По фракціях, будь ласка, на табло.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕВИ

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, запросіть народних депутатів до сесійної зали. Я розумію, що ми затрималися з прийняттям відповідних законопроектів, але час починати роботу. Будь ласка.

Шановні народні депутати, продовжуємо засідання Верховної Ради України. У нас на черзі розгляд питання про складення присяги членами Вищої ради юстиції. І наступне – обрання та звільнення суддів.

Я прошу Голову Комітету з питань правосуддя Сергія Васильовича Ківалова до трибуни. Будь ласка.

 

12:53:06

КІВАЛОВ С.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Вчера десятого декабря 2008 года на заседании Комитета  по вопросам  правосудия был рассмотрен вопрос о принятии присяги членами Высшего совета юстиции Кравченка Константина Тимофеевича, Барбарой Валентином Петровичем и Волковым Александром Федоровичем.

В отношении вопроса о принятии присяги членами Высшего совета юстиции Кравченко и Барбарой народные депутаты, члены комитета приняли  единогласное решение. И рекомендовали Верховной Раде Украины включить этот вопрос в повестку дня для ближайшего пленарного заседания Верховной Рады Украины.

В ходе рассмотрения кандидатуры Волкова Александра Федоровича было установлено, что на сегодняшний день в судебном порядке рассматривается вопрос законности  назначение его на должность члена Высшего совета юстиции.

26 июня 2007 года на первом этапе восьмого внеочередного съезда судей по инициативе Волкова Александра Федоровича было принято решение о досрочном прекращении полномочий члена Высшего совета  юстиции Палей Валентины Михайловны. Ее полномочия были прекращены за  полтора года ранее положенного срока. Седьмого декабря 2007 года на втором этапе этого же съезда судей на место Палей Валентины Михайловны членом Высшего совета юстиции был назначен Волков Александр Михайлович.

После чего Палей обратилась в суд с иском к Председателю  Совета судей Украины о признании решения восьмого внеочередного съезда судей о досрочном прекращении его полномочий и о назначение Волкова на ее место, противоправным и об отмене этих решений.

Третьим лицом на стороне ответчика был все тот же Волков. Решением Киевского апелляционного административного суда производство по данному делу было закрыто в связи с невозможностью по мнению судей обжалование решение съезда судей в судебных органах, хотя есть 55 статья Конституции где четко определено, что любое решение можно обжаловать в суде.

Интересен тот факт, что докладчиком, я хочу обратить внимание народных депутатов и присутствующих, по делу так называемой Палий и в последующем председательствующий в коллегии суддей был никто иной как судья Бараненко Игорь Иванович, по совместительству родной брат жены все того же Волкова. Ну, в кавычках.  Напомню, в кавычках, что коллегия суддей в данном составе состояла из трех суддей, один из которых Бараненко Игорь Иванович родственник Волкова Александра Федоровича, который по сути является стороной по делу и конечно же стороной, в пользу которой и было принято данное судебное решение. Другой судья Бабенко Константин Анатолиевич представил особое мнение к решению Киевского Апелляционного административного суда, в котором полностью не согласился с судебным решением и признал его принятым в нарушение норм процессуального законодательство. Хочу обратить внимание народных депутатов Украины, что хотя и в соответствии с законом судьи в таких случаях обязаны заявить самоотвод, этого сделано не было. Более того, комитетом были также установлены, что и в личных делах суддей Волкова Александра Федоровича и Бараненко Игоря Ивановича факт родства был скрыт, в анкетах ничего об этом графы не были заполнены.

На основании изложенного, с 3 декабря 2008 года, Высший Административный суд Украины принял решение об отмене решения Киевского Апелляционного суда. Таким образом, на сегодняшний день дело, так называемого, Палий находится на рассмотрении по сути в Административном суде первой инстанции. Соответственно до сегодняшнего дня момент законности назначения Волкова членом Высшего совета юстиции является спорным. Как следует из обращения Пилипчука Петра Пилиповича, решением Девятого съезда суддей Украины, который проходил 13-14 ноября 2008 года, было подтверждено решение Восьмого внеочередного съезда суддей о назначении Волкова членом Высшего совета юстиции. Такое решение в нарушении части первой статьи 10 Закона о Высшем совете юстиции было принято путем открытого голосования. В то время, как члены Высшего совета юстиции и в законе подчеркнуто – избираются тайным голосованием.

В Комитет по вопросам правосудия поступают многочисленные обращения с  просьбой отложить рассмотрение этого вопроса по вынесению судебного решения по делу. Рассмотрев материалы, подтверждающую изложенную информацию комитетом было принято решение отложить рассмотрения вопроса о принятии Присяги членов Высшего совета юстиции – Волковым Александром Федоровичем. По поручению до получения результатов проверки этих фактов у Высшем совете юстиции.

Вот такое решение было принято вчера.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Ми вчора обговорювали це питання  на Погоджувальній раді, сьогодні говорили з рядом керівників депутатських фракцій і з урахуванням позиції комітету є така пропозиція. Доручити комітету разом з відповідними правоохоронними і судовими інституціями, а точніше з судовими інституціями до вивчати це питання, отримати повну об’єктивну картину і повернутися до розгляду питання про приведення до присяги осіб відразу трьох.   Скажімо, який час потрібен? Наступний четвер влаштовує це все?

 

КІВАЛОВ С.В. Владимир Михайлович, зачем? Если единогласное решение было по двум членам Высшего совета юстиции, давайте приведем их к Присяге. А по Волкову через сколько? Неделя, десять дней. Высший совет юстиции, есть  председатель Высшего совета юстиции присутствует здесь Изовитова Лидия Павловна, давайте ее хотите послушать. Как. Если решение комитета есть и принято единогласно, чего ж мы будем они присутствуют здесь, давайте допустим их до принятия присяги. Это две минуты.

Нет спора ни у кого по этим двум кандидатам суддям Верховного Суда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

І така логіка має право на життя . Але, щоб у нас було порозуміння між всіма фракціями є така пропозиція, яка очевидно має бути підтримана всіма. Давайте довивчаємо це питання. Остаточний вердикт і не будемо розпочинати зараз обговорення, враховуючи чутливість цієї теми, враховуючи  ті процеси, які відбулися  в останній період і свідками яких ми стали.

А зараз перейдемо до розгляду питання про обрання та звільнення суддів. І я переконаний, що це внесе порозуміння. Зараз ми будемо дискусію  вести і буде протистояння, на це вже я …

 

 КІВАЛОВ С.В. Владимир Михайлович, ну не  будет дискуссии! Давайте проголосуем тогда, чтобы допустить этих двоих к принятию присяги.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я поставлю зараз  на голосування цю пропозицію для того, щоб ми могли прийняти рішення. Є дві пропозиції.

Перша пропозиція Комітету про приведення до присяги двох суддів.

І дуга пропозиція – відкласти розгляд цього питання, скажімо на тиждень, для того, щоб прийняти узгоджене рішення.

Я ставлю на голосування першу пропозицію про приведення зараз до присяги двох суддів, щодо яких  є позитивні висновки комітету.

Прошу  визначатися.

 

13:01:42

За-160

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування другу пропозицію про перенесення розгляду питання і повернення  до його обговорення, щодо приведення до присяги обраних представників суду до Вищої ради юстиції , на наступний пленарний тиждень по мірі готовності комітету і  судових інстанцій.

Прошу   голосувати.

 

13:02:28

За-379

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання про обрання та звільнення  суддів.

Доповідач Голова Комітету з питань правосуддя Сергій Васильович Ківалов.  Прошу, Сергію Васильовичу!

 

13:02:45

КІВАЛОВ С.В.

Шановні колеги!  Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя на своїх засіданнях 29 жовтня, 12 листопада та 10 грудня 2008 року розглянув подання голови Верховного суду  України, голови Вищого адміністративного суду України, голови Вищого господарського суду України про обрання суддів безстроково, про обрання суддів раніше обраних безстроково та подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів з посад за загальними обставинами.  

Шановні народні депутати, за процедурою, що склалася, зачитується прізвище судді, суддя піднімається з місця і якщо до нього є застереження, то народні депутати повідомляють про це з місця. Такий суддя тимчасово вилучається із проекту постанови і ми повертаємося до його розгляду після голосування по іншим кандидатурам. Судді знаходяться у гостьовій ложі і на балконі.

Проект постанови Верховної Ради України 3368. Комітет рекомендує обрати на посади суддів безстроково:

 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Вишевську Наталію Анатоліївну;

Київського апеляційного адміністративного суду Літвіну Наталію Миколаївну;

Київського апеляційного господарського суду Коратун Олену Миколаївну;

Севастопольського апеляційного господарського суду Ткаченка Михайла Івановича;

місцевого Ленінського районного суду міста Вінниці Михайленка Андрія Васильовича;

місцевого Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука Андрія Євгеновича;

місцевого Тельманівського районного суду Донецької області Чинова Олександра Вікторовича;

місцевого Петрівського районного суду Кіровоградської області Шаєнко Юлію Володимирівну;

місцевого Перевалівського районного суду Луганської області Колядова Віталія Юрійовича;

місцевого Коденського районного суду Одеської області Сопільняка  Олександра Миколайовича;

місцевого Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Граб Людмилу Сергіївну;

місцевого Корсунь-Шевченківскього районного суду Черкаської області Світку Сергія Леонідовича;

місцевого Вижницького районного суду Чернівецької області Пилип’юка Івана Васильовича;

місцевого господарського суду Дніпропетровської області Кесю Наталію Борисівну;

місцевого господарського суду Житомирської області Лозимську Ірину Василівну;

місцевого господарського суду Запорізької області Азезбекян Тетяну Анатоліївну;

місцевого господарського суду Полтавської області Безрук Тетяну Михайлівну;

місцевого господарського суду Херсонської області Нимченко Любов Миколаївну;

місцевого господарського суду Хмельницької області Муху Миколу Євгенійовича;

місцевого господарського суду Чернівецької області Бутирського Андрія Анатолійовича;

місцевого господарського суду міста Києва Балаца Сергія Валерійовича і Паська Миколу Васильовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Паська тоже, да?

 

КІВАЛОВ С.В. Да. Прошу підтримати проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зрозумів так, що є застереження щодо Балаца Сергія Валерійовича, правильно я зрозумів вас? Да. Будь ласка, мікрофон ще ввімкніть. Так, хто, Портнов, да? Будь ласка. А ми зараз коли визначимося, а потім ви скажете свою точку зору. Зараз.

 

13:07:17

ПОРТНОВ А.В.

Андрій Портнов, "Блок Юлії Тимошенко".  Шановні народні депутати, зараз член нашої фракції Анжела Лабунська скаже своє застереження. Але я хочу сказати, що ці застереження ми перевірили всі на засіданні Комітету з питань правосуддя, жоден з них не підтвердився. Тому наша політична сила планує підтримати цього суддю на заняття посади. І хотів би ще зазначити, що деякі народні депутати України використовують свої депутатські повноваження не за призначенням. Тому ми плануємо підтримати цього суддю і в майбутньому ми призиваємо всіх народних депутатів не використовувати свої особисті депутатські повноваження в особистих корисних цілях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, висловлено застереження щодо Сергія Валерійовича Балаца. Давайте таким чином поступим. Ми зараз виведем його зі списку, проголосуєм за всіх. А потім обговорим цю проблему і проголосуєм окремо. Які ще є застереження, щодо яких прізвищ? Немає? Тому вноситься така пропозиція. Про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України як Постанови про обрання суддів, реєстраційний номер 3368, вилучивши прізвище Балаца Сергій Валерійович. Немає застережень? Прошу голосувати.

 

13:08:59

За-381

За – 376, за – 381, вибачте, рішення прийняте. Вітаємо суддів, які обрані на посаді безстроково.

Так. Тепер відносно Балаца Сергія Васильовича. Будь ласка, мотивація. Хто буде? Будь ласка, Лукашук. Потім по черзі, будь ласка.

 

13:09:25

ЛУКАШУК О.Г.

Володимир Михайлович, шановні депутати! Балац є наш земляк з Хмельниччини. І абсолютно характеризується з позитивної точки зору. Я рахую, що відносини і скарги, це є предвзятість, є результатом особистих відносин. Тому я прошу вас поставити на голосування і ми скористаємося своїм конституційним правом, і депутати визначаться щодо цієї кандидатури. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я погано бачу, прізвища. Саєнко, будь ласка і Писаренко, будь ласка, вибачте. І Лабунська буде зараз, давайте, ну, будь ласка.

 

13:10:11

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, я коротенько. Я думаю, що тут питання всім зрозуміло. Ми дуже довго обговорювали цю ситуацію на  засіданні комітету жодних фактів не підтверджено. Тому я пропоную переходити до голосування і підтримувати суддю. Нехай працюють. На жаль, у нас на сьогоднішній день судова система працює в дещо іншому випадку.

Я хотів би, щоб сьогодні керівник нашого комітету повідомив нам також про ситуацію по Львівському адміністративному суду, де виявлення фактів значних корупційних явищ. І в тому числі, якщо тут є сьогодні  голова Верховного Суду, я думаю,  що також його нам треба послухати з цієї ситуації, коли у суддів вилучають мільйони доларів, а вони не знаходяться сьогодні на тій скам’ї  де вони знаходяться, то це не дуже гарний приклад для судової системи.

Щодо Балаца, я пропоную підтримати цю кандидатуру.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лабунська.

Щодо, шановні колеги, подій, які відбулися останнім часом голова комітету зробить відповідне повідомлення з цього приводу. Будь ласка.

 

13:11:09

ЛАБУНСЬКА А.В.

Так, народний депутат Лабунська.

Я хочу сказати, що ну не зовсім коректно інформують наші колеги про що відбулося на комітеті. Я вам хочу проінформувати, що на комітеті, комітет знав, що  були направлені відповідні скарги до відповідних органів щодо  підозри, щодо  розкрадання державного майна на державному підприємстві „Транссигнал”. 

На момент розгляду комітету в мене не було офіційної відповіді з Генеральної прокуратури.  1 грудня, ось я демонструю  оригінал, до мене надійшла відповідь заступника Генерального прокурора України пана Кудрявцева про те.що прокуратура передає на розслідування відповідно до статті 121 Конституції та статті 13, 15 Закону України до прокуратури міста Києва для прийняття рішення. Тому мені вважають, якщо суддя взагалі є такі підстави – це офіційна відповідь. І тому прошу нічого такого не станеться, якщо до того, як надійде відповідь і нема рішення у фракції як голосувати.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги,  давайте  ще від іншої фракції Ярослав Сухий і  потім Микола Рудченко.

 

13:12:29

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги,  ну я відразу вибачаюся перед депутатом Лабунською,  якщо-то вона чи не вона. Я пам’ятаю, як на початку 2000 років якась Лабунська Анжела Вікторівна в користь фірми „Мегамоторс”  намагалась відібрати рейдерськими методами 20 процентів акцій „Мотор Січ”.

Хочу вам нагадати, що Балац Сергій – це той самий  суддя Хмельницької області, який допоміг нам відстояти волочиській філіал запорізького підприємства  „Мотор Січ”. І тепер мені зрозуміло, звідки ці нападки. Сесійна зала не може і не буде   ніколи  місцем, де зводяться особисті  порахунки. Я пропоную поставити це питання на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Микола Рудченко, потім колега… Зараз, одну хвилинку, дійдемо.

 

13:13:15

РУДЧЕНКО М.М.

Шановні колеги, „Блок Литвина”, Микола Рудченка.

Я  хочу сказати вам, що к великому  жалю вибори  закінчилися, а  розборки продовжуються. От і вчора на комітеті розглядалася кандидатура Брагіна, Андрушівський район, сільський район Житомирської області.  І від одного з моїх колег постійно ідуть  заяви і він  хоче превратити у Верховній Раді те, що робиться у Житомирській  обласній раді, це все звідти ідуть корні. То я  хотів би  сьогодні, шановні колеги, давайте  покажемо, що  можемо підтримувати чесних порядних суддів і проголосуємо за Балаца, який  достойно буде нести свою справу. Ну, і обов’язково треба  повернутися буде до Житомирської і треба   буде вообще нам  розібратися, чому якраз, коли треба голосувати, за день-за півтора, у той самий день поступають скарги. Давайте забудемо за 2007 рік, давайте почнемо працювати, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  народний депутат Писаренко. Ну, прізвище скажіть, будь ласка.

 

13:14:32

ПИСАРЕНКО В.В.

Прошу передати слово… моєму колезі Портнову передайте, будь ласка, слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Портнову.

 

13:14:41

ПОРТНОВ А.В.

Шановні колеги,  пробачте, що другий раз  з одного питання виступаю.  Зараз  народних депутатів України фактично було дезінформовано з приводу начебто наявності проблем  у Генеральній прокуратурі України щодо цього судді. Я нагадаю вам, що якщо будь-який народний  депутат України  звертається до Генеральної прокуратури, саме такий лист вона у будь-якому  разі прокуратура і пише: прокурора   міста Києва провести відповідну перевірку. Якщо у цьому  листі були б  якісь претензії щодо  кримінального переслідування або наявності фактів зловживань, можна було б говорити про те, що треба відкладати цю кандидатуру. Ми пропонуємо поставити питання на голосування і прогнозуємо, що зараз буде  більшість від  складу Верховної Ради  за цього суддю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Олександрович Буджерак, будь ласка.

 

13:15:40

БУДЖЕРАК О.О.

Дякую. Шановні,  не можна, щоб у Верховній Раді  адвокатські справки переносились на Верховну Раду. Не можна, щоб …. розправлялась у Верховній Раді з молодим суддею. Це молода людина, перспективна, гарна сім’я, і він не  може, я впевнений,  десь порушити той чи інший закон. І я   прошу підтримати таку людину, іначе ми руками  Верховної Ради   гнобим молодих, перспективних людей. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Хто ще буде виступати?  Володимир Яворівський. І зараз переходимо до прийняття рішення. Позицію комітету і будемо приймати рішення.

 

13:16:10

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги,  мені справді на душі десь неприємно, що в середовищі нашої фракції  раптом тут відкрилася ця дискусія. Одначе я не знаю  цього суддю, і у мене є можливість  абсолютно об’єктивного збоку. Я не почув  жодного аргументу тут у залі, який, скажімо, у мене викликав би  якусь певну там підозру абощо.  Є люди – депутати, наші колеги із Хмельниччини, які знають цього  суддю. Через  те давайте проголосуємо і забудемо цей інцидент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету – голосувати, так?

 

КІВАЛОВ С.В. Да, комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде  избрать безстроково  судью Балаца Сергея….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховуючи пропозицію комітету, а також думки, які  прозвучали у більшості виступаючих, я ставлю  на голосування рішення про обрання Балаца  Сергія Валерійовича  суддею місцевого господарського суду міста Києва безстроково. Прошу голосувати.

 

13:17:27

За-332

Рішення прийнято.

Вітаємо  Сергія Валерійовича  з обранням суддею  безстроково.

Оголошується до розгляду  Постанова  3369, будь ласка.

 

КІВАЛОВ С.В. Комітет  рекомендує обрати суддів раніше   обраних безстроково на посади суддів апеляційного суду і прогнозуємо, що зараз буде  більшість від  складу Верховної Ради  за цього суддю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Олександрович Буджерак, будь ласка.

 

13:15:40

БУДЖЕРАК О.О.

Дякую. Шановні,  не можна, щоб у Верховній Раді  адвокатські справки переносились на Верховну Раду. Не можна, щоб …. розправлялась у Верховній Раді з молодим суддею. Це молода людина, перспективна, гарна сім’я, і він не  може, я впевнений,  десь порушити той чи інший закон. І я   прошу підтримати таку людину, іначе ми руками  Верховної Ради   гнобим молодих, перспективних людей.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Хто ще буде виступати?  Володимир Яворівський. І зараз переходимо до прийняття рішення. Позицію комітету і будемо приймати рішення.

 

13:16:10

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги,  мені справді на душі десь неприємно, що в середовищі нашої фракції  раптом тут відкрилася ця дискусія. Одначе я не знаю  цього суддю, і у мене є можливість  абсолютно об’єктивного збоку. Я не почув  жодного аргументу тут у залі, який, скажімо, у мене викликав би  якусь певну там підозру абощо.  Є люди – депутати, наші колеги із Хмельниччини, які знають цього  суддю. Через  те давайте проголосуємо і забудемо цей інцидент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету – голосувати, так?

 

КІВАЛОВ С.В. Да, комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде  избрать безстроково  судью Балаца Сергея….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховуючи пропозицію комітету, а також думки, які  прозвучали у більшості виступаючих, я ставлю  на голосування рішення про обрання Балаца  Сергія Валерійовича  суддею місцевого господарського суду міста Києва безстроково.

Прошу голосувати.

 

13:17:27

За-332

Рішення прийнято.

Вітаємо  Сергія Валерійовича  з обранням суддею  безстроково.

Оголошується до розгляду  Постанова  3369, будь ласка.

 

КІВАЛОВ С.В. Комітет  рекомендує обрати суддів раніше   обраних безстроково на посади суддів апеляційного суду Миколаївської області Івченко Олену Михайлівну.

Апеляційного суду Хмельницької області Лятюка Петра Яковича, Єрмалюка  Олега Ігоревича;

Львівського апеляційного адміністративного суду  Каралюса  Володимира Маріяновича;

Одеського апеляційного адміністративного суду Ступакову Інну  Гаврилівну;

Місцевого Запорізького окружного адміністративного суду  Матяш Ольгу Віталіївну.

Прошу підтримати цей проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, застережень, зауважень немає щодо кандидатур? Тому ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України про обрання суддів (реєстраційний номер 3369)  для прийняття як постанови. Прошу голосувати.

 

13:18:55

За-371

Рішення прийнято. Також вітаємо суддів, які щойно обрані на посади безстроково. (О п л е с к и)

Оголошується до розгляду постанова 3462.

 

КІВАЛОВ С.В. Комітет рекомендує обрати на посади суддів безстроково:

апеляційного суду Житомирської області Зав'язуна Сергія Михайловича;

апеляційного суду міста Києва Олінчук Аллу Сергіївну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник.

 

КІВАЛОВ С.В. Олійник. Вибачте. Аллу Сергіївну.

Житомирського апеляційного господарського суду Будішевську Людмилу Олексіївну;

місцевого Київського районного суду міста Сімферополя Тихопоя Олексія Олександровича;

місцевого Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко Оксану Іванівну;

місцевого Дружківського міського суду Донецької області Грубникова Олексія Михайловича…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Грубника.

 

КІВАЛОВ С.В. Грубника Олексія Михайловича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколайовича.

 

КІВАЛОВ С.В. Миколайовича.

Місцевого Куйбишевського районного суду міста Донецька Гаврилова Віктора Анатолійовича;

місцевого Рокитнівського  районного суду Рівненської області Єремейчука Сергія Володимировича;

місцевого Богодухівського районного суду Харківської області Сащенка Ігоря Сергійовича;

місцевого Київського районного суду міста Харкова Чередник Вікторію Євгеніївну;

місцевого господарського суду Дніпропетровської області Юзікова Станіслава Георгійовича;

місцевого господарського суду Запорізької області Дьоміну Аллу Валентинівну;

місцевого господарського суду Полтавської області Киричука Олександра Анатолійовича;

місцевого господарського суду Тернопільської області Руденка Олега Володимировича;

місцевого господарського суду Харківської області Сальнікову Ганну Іванівну, Яризька Володимира Олександровича;

місцевого господарського суду Херсонської області Пригузу Павла Дмитровича;

місцевого господарського суду Хмельницької області Димбовського Вячеслава Вікторовича;

місцевого господарського суду Черкаської області Спаських Наталію Миколаївну, Чевгуза Олега Васильовича;

місцевого господарського суду Чернівецької області Дутку Віталія Володимировича.

Прошу підтримати цей проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, застережень щодо кандидатур, які щойно озвучені, немає?

Вноситься на голосування проект Постанови (реєстраційний номер 3462) про обрання суддів для прийняття як постанови. Прошу голосувати.

 

13:22:22

За-378

Рішення прийнято. (О п л е с к и)

Вітаємо суддів, які щойно обрані безстроково.

Оголошується до розгляду проект постанови 3463.

 

13:22:46

КІВАЛОВ С.В.

Комітет рекомендує обрати судді, раніше обраних безстроково, на посади суддів.

Київського апеляційного адміністративного суду Федорову Галину Григорівну,

місцевого Запорізького окружного адміністративного суду Нестеренко Людмилу Олексіївну.

Прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає застережень? Ставиться на голосування  проект постанови, реєстраційний номер 3463 про обрання суддів для прийняття як постанови. Прошу голосувати.

 

13:23:24

За-380

Рішення прийнято.

Вітаємо суддів, які щойно обрані на посади безстроково.

Оголошується до розгляду проект постанови 3370.

 

13:23:45

КІВАЛОВ С.В.

Шановні колеги, проект внесено на заміну проекту постанови 3370 від 13.11.2008 року. Через смерть судді Верховного Суду України Шабуніна Віктора Миколайовича. Комітет рекомендує звільнити з посади суддів:

місцевого Новопсковського районного суду Луганської області Петрушову Світлану Олексіївну – у зв'язку з поданням заяви  про відставку за  звільнення за власним бажанням;

Прошу… А так же: місцевого Стаханівського міського суду Луганської області Губрієнка Анатолія Івановича – у зв'язку з поданням заяви про відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.

Шановні колеги, оскільки Губрієнка надіслав до комітету звернення з проханням не розглядати його заяву про відставку у зв’язку із поліпшенням  стану здоров’я, пропоную виключити кандидатуру цього судді із проекту постанови. Прошу підтримати проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень, щоб прізвище Губрієнка Анатолія Івановича виключити і проголосувати за звільнення з посади судді місцевого Новопсковського районного суду Луганської області  - Петруші Світлани Олексіївни в зв’язку з подання заяви про звільнення  за власним бажанням? Немає застережень?

Вноситься на голосування проект постанови 37…, 3370 про звільнення суддів в частині судді  Петрушової Світлани Олексіївни, звільнення у зв'язку з  поданням заяви за власним бажанням.  Прошу голосувати.

 

13:25:37

За-375

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду постанова, проект  постанови 3364.

 

13:25:56

КІВАЛОВ С.В.

Комітет рекомендує звільнити з посад суддів у зв'язку з  поданням заяви про відставку: апеляційного суду Дніпропетровськоъ області Преду Дмитра Ілліча; апеляційного суду Сумської області Голуба Михайла Васильовича; місцевого Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Вівер Олену Тимофіївну.

Прошу підтримати проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає зауважень, застережень щодо проекту постанови?

Вноситься на голосування проект постанови Верховної  Ради України, реєстраційний номер 3464, про звільнення суддів для прийняття як постанови.  Прошу голосувати.

 

13:26:46

За-373

Рішення прийнято. 

Ми розглянули всі  постанови, які стосуються призначення та звільнення суддів. Ще раз дозвольте від вашого імені і всім нам разом привітати суддів з обранням на посади і побажати відповідальної роботи, особливо в нинішній ситуації.

Шановні колеги… Я бачу.

Шановні колеги, у нас було доручення Погоджувальної ради до Комітету з питань правосуддя, щоб вони виклали свою позицію з приводу тих кричущих подій, які були зафіксовані останнім часом у суддівському корпусі. У зв'язку з  цим я прошу Сергія Васильовича поінформувати про позицію комітету. Будь ласка.

 

13:27:41

КІВАЛОВ С.В.

Шановні народні депутати! 2 декабря 2008 года, судья председатель Львовского апелляционного административного суда Зварич Игорь Степанович был задержан сотрудниками Службы безопасности Украины и Генеральной прокуратурой Украины при получении взятки в особо крупных размерах. При обыске были изъяты 1 миллион долларов США и 2 миллиона гривен наличными.

Четвертого декабря 2008 года Генеральной прокуратурой Украины в отношение Игоря Зварича возбуждено уголовное дело. А 7 декабря 2008 года ему уже предъявлено обвинение в совершении преступления. Виновен Игорь Зварич или нет, естественно, что установит приговор суда. Но само по себе обвинение слишком серьезно. Это особо тяжкое должностное преступление, предусмотренное частью 3 статьи 368 Уголовного кодекса, наказывается лишением свободы до 12 лет.

Причем обвиняется председатель апелляционного административного суда, юрисдикция которого распространяется на весь Западный регион Украины, а это 8 областей с населением более 11 миллионов человек. То есть речь идет об особо ответственной служебном лице, наделенному значительными полномочиями. В этом случае статьей 147 Уголовно-процессуального кодекса Украины предусмотрен особый порядок отстранения от должности до завершения судебного следствия по уголовному делу. Поскольку господин Зварич был назначен председателем суда указом Президента Украины 20 ноября 2006 года,  то решение об отстранения его от должности председателя суда вправе принять только Президент Украины. Основанием для такого решения является мотивированное постановление Генерального прокурора Украины.

Вчера этот вопрос был предметом обсуждения на заседании нашего Комитета по вопросам правосудия. Поэтому я как председатель комитета уже обратился к Генеральному прокурору Украины с требованием незамедлительно санкционировать постановление об отстранении Игоря Зварича от должности судьи. К Президенту Украины с просьбой издать указ о немедленном отстранении от должности председателя Львовского апелляционного административного суда.

Уважаемые народные депутаты, я должен вас проинформировать, что еще 20 февраля 2007 года наш комитет создал рабочую группу по проверке участившихся жалоб на осуществление правосудия во Львовской области. Но Совет судей своим решением запретил проводить нам такую проверку, указав, что мы не имеем права вмешиваться, и тем самым вмешиваться в деятельность правосудия. Этот орган судейского самоуправления прислал к нам эту бумагу. У нас было много дискуссий по этому вопросу, выезжали народные депутаты, члены нашего комитета, выезжали представители всех фракций, но, к великому сожалению, мы ничего не смогли сделать, потому что было соответствующее решение суда, в соответствии с решением Совета судей Украины. Вот что мы на сегодняшний день имеем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, Сергію Васильовичу. (Ш у м  у  з а л і).

 

КІВАЛОВ С.В. Решение у меня, я взял. Решение подписал Председатель Совета судей, первый заместитель Председателя Верховного Суда Украины Пилипчук Петр Пилипович. И обращение вот такое есть к  членам комитета. И здесь указано на действующее законодательство, и указано в конце, что мы – члены комитета не имеем права вмешиваться, так как они усматривают в этом втручання в судебную деятельность.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергію Васильовичу, я дякую вам. Зараз, шановні колеги. Я дякую за інформацію. Давайте ми доручимо комітету протокольно узагальнити ці факти разом з Верховним Судом, запропонувати підходи. Можливо, якщо потрібно, окремо розглянути це питання. Але це повинно бути серйозно і аргументовано, в межах чинного правового поля.

До вашої  уваги, шановні колеги, я хочу наголосити, що щойно до  Верховної Ради  України надійшов документі від Генеральної прокуратури України такого змісту. „Направляю до виконання постанови  органу досудового слідства про відсторонення Зварича Ігоря Степановича від посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду. Начальник слідчого відділу Генеральної прокуратури постановив відсторонити Зварича  Ігоря Степановича  16 червня 62 року народження, уродженця села Княжпіль, Старосамбірського району Львівської області, освіта вища, одружений, проживаючого за адресою такою-то, від посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанову направити для виконання до  Верховної Ради, Ради суддів та голові Верховного суду  України, копію Президенту України і  копію Генеральному прокурору”. Так що документ відповідний є, нам треба парламентськими  можливостями адекватні заходи вживати.

А тепер, будь ласка, я  прошу вас, запишіться п’ять хвилин з цього, так я думаю, треба обмінятися думками. Поки ви записуєтесь з мотивів голосування Юрій  Кармазін просив з мотивів голосування попереднього щодо  обрання та звільнення суддів, одну хвилину. Мікрофон Кармазіна.

 

13:34:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, Володимир Михайлович! Юрій  Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Шановний пане Голово! Керівники суду!

Вже в лютому виповниться рік як незаконно утримується, фактично узурпується влада у Вищому господарському суді України.

І це на виду у всієї спільноти. Ми доповідали про те, що всупереч статті 126 Конституції України де написано, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав, у разі досягнення суддею 65 років, пан Демченко Сергій Федорович мав бути звільнений. Але документи по сьогоднішній день, вчора ми розглядали на комітеті, не поступили з кваліфікаційної комісії суддів, яка знаходиться  у Верховному суді. Тому, у зв’язку з тим, що кваліфкомісія не підпорядкована, я пропоную терміново відновити дію законності і Конституції на всій території України і припинити рейдерське захоплення …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ми домовлялися  п’ять хвилин для обміну думками з приводу інформації, яка щойно прозвучала. Записалася Катерина Семенівна Самойлик, фракція комуністів. Мікрофон, будь ласка. Наступний Ар’єв замість Василенка.

 

13:35:23

САМОЙЛИК К.С.

Дякую, Володимир Михайлович.

Але я хотіла продовжити цю тему, я хочу сказати, що нам дійсно треба досить детально взагалі відноситись, це добре, що ми під „ура”, під аплодисменти затверджуємо суддів, а що далі, то вже забувають за те, що дійсно пройшли вони через Верховну Раду України.

Я наведу один приклад. Київський державний механічний технікум, нормальний собі державний технікум, але захотілося декому забрати, бо це в центрі Києва, забрати землю і приміщення. Ви думаєте де відбувся суд? В місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області і все на користь бандитів, про які сьогодні вже говорили. Я вам хочу сказати, лише після публікацій, після моїх звернень до Голови Верховного суду мені вдалося попередити це все. І тому такі листи-відповіді „не втручайтесь”, „не лізьте”, вони не додають користі нікому. Ми, Василь Васильовичу, хочемо навпаки, щоб порядок був і щоб ми розуміли одне іншого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар’єв, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, замість Василенка. Будь ласка.

 

13:36:45

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, ситуація із Львівським Апеляційним судом давно вже назріла для того, щоб її вирішити. Оскільки я особисто займався за дорученням комітету по боротьбі із організованою злочинністю та корупцією дослідженням ситуації навколо розкрадання ділянок у місті Львові і також щодо лісу біля Львова. За дорученням комітету ми з’ясували, що найголовнішим чинником у цій справі щодо того, як вилучалися у львівської громади ці земельні ділянки на підставі підробних, відверто підробних документів, був саме Львівський Апеляційний суд. І тому я не буду здивований, якщо виявиться, що певна кількість вилучених матеріальних засобів були, в тому числі і за ці справи надані. Але я ще раз хочу сказати, щоб з цим  розбиралися компетентні органи, а нам треба якомога швидше відповідно до звернення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Прошу.

 

13:37:57

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя. Партія регіонів.

Шановні колеги!  Те, що деякі судді нечисті на руку, говориться  багато. Але  я  далекий від того аби огульно звинувачувати всіх у хабарництві. Потрібно досліджувати і мати докази.

Я думаю, що ми повинні сьогодні  говорити про те, що в цій сесійній залі і в суспільстві нашому назріла необхідність діалогу між гілками влади. Ми би хотіли послухати суддів, а судді мали би почути нас. Можливо необхідно вносити зміни до законодавства, яке полегшить їх роботу. А разом з тим ми б їм могли назвати, навести деякі приклади  чудернацьких рішень, я невипадково тут говорю про спробу  рейдерського захоплення  підприємства ВАТ „Мотор Січ”,  одне з рішень легендарного Печерського суду суддя … таке: 20 процентів акцій з „Мотор Січ”  відібрати і передати такій-то компанії – от і все.

І пішли далі, апеляція. Добре, що Верховний Суд зупинив нові й нові, але я звертаю увагу до західняків,  ви  вслухайтесь у особливий цинізм цього Зварича – це йому наколядували, і на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Іваненко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" .

 

13:39:10

ІВАНЕНКО В.Г.

Прошу передати слово народному депутату Писаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Писаренко, будь ласка.

 

13:39:15

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую. Шановні колеги!  Я  хочу сказати, що це напевно приклад за останні роки, коли Генеральна прокуратура, дійсно, таку резонансу справу вже надала суспільству для розгляду.

Я думаю, що в першу чергу, хотілось би подякувати тим співробітникам Генеральної прокуратури та Служби безпеки, які брали участь у цій операції, дійсно, було  пророблено багато роботи і зараз ми з вами маємо жахливі факти, на які ми повинні реагувати.

Я хочу закінчити фразу свого колеги пана Сухого щодо того, що судді пояснили звідки у них мільйон доларів, що їм наколядували. Добре така робота – колядують по мільйону доларів.

Але я хотів би вас попросити Володимир Михайлович, що поки у нас тут в залі є Голова Верховного Суду України,  запитати позицію Верховного Суду України з цієї підстави і дізнатися, чи  є подання Генеральної прокуратури в Верховному Суді і коли ми отримаємо відповідне подання  на Верховну Раду, щодо цього судді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.   Катерина Ващук, будь ласка, мікрофон.

 

13:40:22

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук „Блок Литвина”.

Хочеться сьогодні звернутися до всіх суддів, за яких ми дружно голосували.

Шановні колеги!  Ніби на цьому наш обов’язок закінчується,  ми сьогодні вас дружно обираємо. Пізніше ми  не маємо права  втручатися у вашу діяльність.

 Але при роботі в  округах  ми чуємо дуже багато звернень  громадян, коли приймаються рішення, за відомо не законом, особливо все, що стосується  землі, майна на селі. Часто, бажаючи сподобатися окремим групам, приймаються незаконні  рішення і люди звинувачують і нас: „Це ви обрали таких суддів!”,

Тому  нам усім треба пам’ятати про те, що найвищим для громадянина і для  кожного посадовця,  закон   і для вас, особливо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати! Обмінялися думками і тут звучало звернення до Голови Верхового Суду Василя Васильовича Онопенка.

Василь Васильович! Якщо можна,  коротко, бо ми не обговорюємо це питання, прошу вас.    І далі будемо працювати за нашим розкладом.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, шановні народні депутати!

Я, перш за все, вдячний за те, що ви хоч приступили до обговорення  проблем, які є в суддівській системі. Дійсно, судова влада, як і кожна влада в державі – „хвора”. Вона не може бути „здоровою”! Тому це питання – це лише частка  тих проблем, які стоять перед судовою системою.

Ми розберемося зі Зваричем. Я не хочу, щоб ми сьогодні  лише називали його злочинцем, до вирішення суду, наперед „видавали” вже  „ордени” до рішення суду, тому що є     презумпція не винуватості.

Я хочу лише сказати, що я вдячний, дійсно, працівникам прокуратури, Служби безпеки, за проведену роботу. Але ви всі повинні  знати, що левова частка тут самих  суддів. Не було б дозволів суддів на відповідні процесуальні рішення, не було б цього виявленого факту. Тому ми на з’їзді, останньому з’їзді ми заявили, що судді самі будуть очищатися і ви знаєте принципову позицію мою, моїх колег і ми це будемо робити. Але я хотів би звернутися у зв’язку із тим до вас усіх, я, Володимир Михайлович, прошу, знайдіть час колись двадцять хвилин, тридцять, щоб я з таблицею, діаграмою виступив і показав, які дійсно проблеми є у правосудді, щоб ми разом почали наводити, ви, шляхом прийняття відповідних законопроектів, ми теж прикладемо до цього руки, якраз лад у судовій системі. Я переконаний, що ми це можемо зробити. Сьогодні просто немає часу. І ви переконаєтеся, що ми на правильному шляху, я маю Верховний суд.

І останнє. До Верховного суду не поступали ще відповідні матеріали щодо подання від Генеральної прокуратури до Верховної Ради на арешт Зварича. Поступлять, ми будемо розглядати і внесемо до вас, як я ось буквально недавно вніс на голову місцевого господарського суду Миколаївської області Коваля, подання на арешт. Поступлять, розглянемо, будуть підстави, внесемо на комітет.

І останнє, Сергій Васильович, не перекручуйте факти у цій поважній залі. Рада судді нікому не мішає робити перевірки. Ви хотіли вмішатися у процесуальні дії суддів і помішати суддям як вирішувати ці справи. Тому Рада суддів прийняла правильне рішення. І я, будь ласка, говоріть людям правду. Рада суддів якраз виганяє і приймає принципові рішення по тих суддях, які порушують закон і присягу. Рада суддів України приймає принципові рішення по головами судів, які же сама призначала. Тому ми наведемо порядок. Я прошу ще раз, дайте мені можливість, щоб я 20-30 хвилин поінформував вас і суспільство про ті проблеми, які є у судовій системі і ті шляхи, якими можна їх вирішити. Парламентські слухання, будь ласка, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  очевидно є, я бачу, я бачу. Очевидно, є потреба нам разом зараз домовитися про те, що ми доручимо комітетам нашим відповідним, головний комітет тут  Сергій  Васильовича, щоб підготували розгляд такого питання. Давайте ми його розглянемо не відкладаючи, але солідно підготувавши його з урахуванням того, що треба буде вийти на прийняття практичних рішень.

А тепер право на репліку має Сергій Ківалов, будь ласка, мікрофон Сергія Ківалова.

 

13:45:24

КІВАЛОВ С.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, вы знаете, просто диву даешься. Ведь выезжали во Львов проверять представители фракции БЮТ и «Нашей Украины». И они приехав туда, их даже не запустили в суд, им не позволили рассмотреть вопросы, связанные с жалобами граждан и вы на заседании комитета, глубокоуважаемый Василий Васильевич, вместе с председателем органа судейского самоуправления, я подчеркиваю, орган судейского самоуправления возглавляет первый заместитель председателя Верховного суда Украины. Вы сказали и написали письменно, хотите мы сейчас раздадим депутатам ваше звернення Ради суддів, что вы не имеете права вмешиваться в деятельность суда и проверять какие-либо жалобы, которые поступают в комитет. И вы сегодня дезинформируете всю Верховную Раду, тем самым, что говорите, что не так все было. Я знал,  что вы можете так сказать, поэтому взял с собой ваши бумаги, которые…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, це ще одне свідчення, що нам треба працювати виходячи із того, що ми робимо одну велику справу, принаймні, ми зобов’язані це робити. Тому, очевидно, шановні колеги, ви підтримуєте ту пропозицію, що треба підготувати розгляд цього питання і обговорити його принципово на Верховній Раді України.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань… Може ми б заслухали. У нас така існує проблема, шановні колеги, я прошу вас послухати. Ми домовлялися, точніше, була пропозиція моя на Погоджувальній раді, що враховуючи необхідність прийняття цілого пакету антикризових заходів і враховуючи, що нам треба прийняти ще один закон про внесення змін до бюджету, що стосується пенсійного забезпечення у тому числі, вугільної галузі людей, що коли буде рішення комітету, ми розглянемо сьогодні також цей законопроект. Тому  у мене є пропозиція, давайте зараз перед тим як оголосити перерву, яку ви пропонуєте, приймемо рішення, що ми на вечірньому засіданні будемо працювати до завершення розгляду питань, визначених порядком денним, включаючи законопроект про внесення змін до Державного бюджету на 2008…

Мені підійшли … Ну якщо не буде рішення комітету розглядати не будемо.

Завтра тоді ми будемо… Шановні колеги, я прошу уваги, ми на Погоджувальній раді прийняли рішення, якщо буде рішення бюджетного комітету, то це питання, одну хвилинку,  це питання ми розглянемо сьогодні останнім. Якщо рішення  бюджетного комітету не буде, завтра це питання буде поставлено на розгляд Верховної Ради України першим в такій площині дозвіл Верховної Ради розглядати його без рішення комітету. Але на знайшовши спільної позиції, порозуміння в  комітеті, ми не можемо зробити заручником 14 мільйонів людей. Тому рішення буде прийматися. 

Я ставлю на голосування  пропозицію сьогодні працювати до завершення розгляду питань, які визначені розкладом на четвер. Прошу підтримати. Прошу голосувати.

 

13:48:54

За-258

Рішення прийнято.

Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 151, „Наша Україна-Народна Самооборона” – 60,  фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 27.

Відтак, шановні народні депутати,  ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Вечірнє засідання розпочнеться о 16.00 годині. Прошу всіх бути сесійній залі. Дякую за роботу.