ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

Зал засідань Верховної Ради України

01 листопада 2019 року, 10 година

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

 

10:01:39

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок!

Я просто теж тільки зайшов в зал, не зрозумів, що трапилося. Думаю, може, я на годину запізнився, якось усі в залі. Я всім нагадую, що сьогодні реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки "за".

Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Я ще раз вітаю всіх колег. Вдячний за такий повний зал. Мабуть, "година запитань до Уряду" відіграє важливу роль. Добрий день, шановні ЗМІ.

Готові? (Шум у залі) Шановні колеги, починаємо? 10:02. Шановні колеги, починаємо реєстрацію народних депутатів України.

 

10:02:20

В залі зареєстровано 307 народних депутатів України.

Покажіть, будь ласка, по фракціях. 187 – "Слуга народу"… (Шум у залі)

 187 – "Слуга народу", "Опозиційна платформа - За життя" – 33, "Європейська солідарність" – 19, "Батьківщина" – 16, "За майбутнє" – 17, "Голос"… Да, можемо, можемо.

Ще раз? Да. О, подобається. Да. Да.

Дивіться. Тестовий варіант. Колеги кажуть, не спрацювала кнопка. (Шум у залі) Да. Да.

Тому, шановні колеги, колеги звертаються, що не спрацювала кнопка. Якщо ви не заперечуєте… (Шум у залі) Дивіться. Дивіться. Дивіться. В законі прописано, що все рівно, якщо ви нажмете… Да, дійсно, ми думали головами, це ноу-хау у Верховній Раді, дякую, да. Тому, шановні колеги, добре.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Переходимо до роботи. Шановні колеги… Шановні колеги, я, перш за все, хотів би привітати наших колег з днем народження. У нас сьогодні три іменинники: Олена Копанчук, Олесь Довгий і Максим Єфімов. Колеги, я вас вітаю з днем народження! Здоров'я, сімейної злагоди, затишку та успіхів у житті! Та вчасної реєстрації у Верховній Раді України.

Переходимо далі до… Приходьте вчасно на роботу, так. Шановні колеги, переходимо до нашої роботи. Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю о 10 годині проводиться "година запитань до Уряду".

Шановні колеги, перед тим, як перейти до "години запитань до Уряду"…

Колеги, у нас є ще молодий батько Роман Грищук, у нього народилася дитина. Я вас вітаю! І нехай дитина буде здоровою, хлопчик, та щасливою. Все інше – це другорядне. Я вітаю ще раз з днем, з народженням.

Шановні колеги, я повідомляю для колег з "Європейської солідарності", що згідно закону, який, мабуть, вони все ж таки не до кінця прочитали, згідно статті 26, якщо ви проголосуєте сьогодні, то це буде рахуватися як реєстрація. Дякую.

Переходимо далі до роботи. Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". У засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Олексій Валерійович Гончарук (Олексію Валерійовичу, добрий день!) та члени Кабінету Міністрів України. На Погоджувальній раді було визначену тему "години запитань до Уряду". Члени Кабінету Міністрів України будуть відповідати на запитання про стан реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади в Україні.

Згідно з вимогами статті 229 регламент пропонується наступний: відвести 30 хвилин міністру розвитку громад та територій України для відповідей на письмові та усні запитання від депутатських фракцій і груп, до 30 хвилин; на запитання народних депутатів відвести до 30 хвилин, надавати по 1 хвилині на кожне усне запитання та по 2 хвилин на відповідь на нього. Якщо ви не заперечуєте, то переходимо до розгляду запитань до уряду від депутатських фракцій і груп.

На трибуну запрошується міністр розвитку громад та територій України Альона Валеріївна Бабак. Альоно Валеріївно, я прошу вас відповідати, давати відповідь на одне письмове або усне запитання від кожної фракції та групи, зачитувати його та називати від якої фракції це запитання надійшло.

Шановні колеги, будь ласка, трошки тихіше в залі. Максим Аркадійович Бужанський! Колеги! Максим Аркадійович! Бужанський, добрий день! Сідайте, послухайте міністра, ви ж як мажоритарник, вам буде важливо потім розповісти про розвиток громад. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця.

 

10:08:30

БАБАК А.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! У зв'язку з проведенням 1 листопада "години запитань до Уряду" з визначеною на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій у Верховній Раді України від 28 жовтня 19-го року були надані запитання до уряду від депутатських фракцій: "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", "Європейська солідарність", "Голос", "За майбутнє", "Опозиційна платформа – За життя" –  щодо децентралізації, регіонального розвитку, заборгованості із різниці в тарифах, проходження опалювального сезону.

 Від депутатської фракції політичної партії "Опозиційна платформа - За життя" надійшли наступні декілька запитань.

Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади є необхідною. Однак у центрі реформ має стояти людина та її потреби, незалежно від місця проживання доступ до необхідних якісних послуг має бути однаковий. Комфортні умови для проживання людей мають бути однакові в селі і в місті.

Наступне питання. Держава заборгувала місцевим бюджетам компенсацію різниці в тарифах, в результаті чого борг уже самої місцевої влади перед підприємствами ТКЕ за 16-й і 19-й роки складає 19 мільярдів гривень, в проекті держбюджету на 20-й рік кошти на погашення заборгованості зазначеної відсутні.

Наступне. Уряд планує змінити принцип формування фонду регіонального розвитку замість існуючих гарантованих не менше 1 відсотка доходів загального фонду бюджету пропонується виділяти не більше 1 відсотка доходів загального фонду бюджету. Це підвищує ризики недофінансування проектів регіонального розвитку.

Я, шановні колеги, зараз зачитаю питання фракцій і тоді, з вашого дозволу, узагальнено по всіх цих питаннях дам відповіді, просто вони певним чином повторюються. Тому я їх просто зачитаю від фракцій, щоб всі почули, які були поставлені фракціями запитання, а далі вже відповім в єдиному форматі.

Від депутатської фракції політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" поступили наступні питання.

Яким чином на законодавчому рівні пропонується забезпечити незворотність процесу децентралізації влади в частині формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання доступних публічних послуг, становлення інститутів прямого народовладдя, узгодження інтересів держави та територіальних громад? Уряд постійно наголошує на принципі добровільного об'єднання, аби в кінцевому результаті отримати спроможну громаду, яким чином пропонується прописати критерії добровільності, адже люди на місцях подекуди скаржаться на примусове об'єднання? 

Від депутатської фракції політичної партії "Європейська солідарність" також поступило декілька запитань, я назву окремі.

Чому зупинено фінансування муніципальних проектів з Державного фонду регіонального розвитку; які заходи планує уряд для того, щоб громади змогли належно освоїти кошти; чи підтримує уряд і міністерство пропозицію щодо змін адміністративно-територіального устрою, внаслідок яких ключовою особою, через яку розподіляються місцеві фінанси, стане представник держави префект; чи відповідає це інтересам громади?

Від депутатської фракції політичної партії "Голос" прозвучали наступні питання.

З огляду на проведення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади запровадження середньострокового бюджетного планування на сьогодні вкрай актуальним є розроблення дієвих методик для здійснення розрахунків для приведення фінансування відповідних бюджетних галузей та програм. Оптимальним варіантом є формування відповідних стандартизованих підходів до планування на базі соціальних нормативів. Чи планується урядом розробка таких підходів для відповідних галузей та споживчих груп? Які на сьогодні існують основні питання дублювання, накладання функцій ОТГ та місцевих органів державної влади? Які передбачені шляхи вирішення?

Від депутатської групи "За майбутнє" також  там більше 10 чи 15 питань поступило. Я зачитаю окремі.

Як у подальшому уряд планує працевлаштування тисяч державних службовців після глобального скорочення ОДА, РДА та інших? На грудень 19-го року ЦВК разом з урядом призначили вибори до місцевих об'єднаних територіальних громад. В наступному році чергові місцеві вибори. Ви плануєте знову витрачати кошти на вибори в цих громадах? Якщо ні, то навіщо тоді ці вибори зараз?  Яка доля громад, що візьмуть участь у виборах у грудні цього року?  І за результатами відповідно до методики уряду будуть визначені неспроможними. На чому ґрунтується цифра 100 районів, округів по Україні?

Шановні колеги, ви розумієте, що фракціями подано, ну,  там і 10, і 20, і 16 запитань. Я зачитала окремі для того, щоб було зрозуміло контекст цих запитань. І зараз надам відповіді від уряду на ці блоки питань.

Блок децентралізація, щодо формування спроможних територіальних громад. Ви можете звернути увагу на слайди також, які будуть супроводжувати окремі відповіді.

Головною метою реформи місцевого самоврядування є формування спроможних територіальних громад, здатних забезпечувати своїх жителів рівними, якісними і доступними публічними послугами. Станом на 1 листопада 2019 року створено 922 об'єднані територіальні громади. Ви можете побачити їх на слайді блакитним кольором. На розгляді в ЦВК знаходиться подання щодо призначення перших виборів у 17 ОТГ. На завершальних стадіях прийняття рішень щодо створення ще 60 об'єднаних територіальних громад. Вони також на слайді позначені позначками жовтого кольору.

На сьогодні площа ОТГ складає 233,5 тисяч квадратних кілометрів або 41,8 відсотка від загальної площі України. В ОТГ проживають 10,4 мільйона жителів або 29,5 відсотка від загальної чисельності населення України. На території ОТГ реалізовано більше 10 тисяч проектів, чого не робилося десятків років. Це відновлення освітлення вулиць, ремонт навчальних закладів, будинків культури, медичних закладів та інших, побудовано центр безпеки, центри надання адміністративних послуг, медичні лабораторії. 

Щодо закриття освіти та медичних закладів та забезпечення надання громадянам  України якісних послуг незалежно від місця проживання. Для дітей, які проживають в населених пунктах, де було ліквідовано чи реорганізовано заклади загальної і середньої освіти створюються умови для здобуття якісної освіти. Урядом не передбачається закриття лікувальних закладів чи скорочення медичного персоналу. Саме громади мають вирішувати, які з медичних закладів потрібно підсилити, а які перепрофілювати. Держава встановлює тільки технічні вимоги щодо доїзду до лікарні та її мінімальне навантаження.

Урядом визначено, що усі населені пункти у межах зон обслуговування повинні бути компактно розташовані та знаходитися не більше як в 7 кілометрах від закладу, що надає первинну медичну допомогу. Тобто уряд не проводить ніяких  заходів по скороченню медичних закладів чи інших, але встановлює стандарт, який має  бути дотриманий на місцевому рівні.

Щодо перспективних планів формування спроможних громад.  Основним принципом об'єднання територіальних громад є принцип добровільності. Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" передбачає затвердження перспективних планів формування територій громад областей відповідно до методики, яка затверджена урядом. Саме ОТГ, що утворені відповідно  до перспективного плану, можуть бути визнані спроможними та перейти на прямі взаємовідносини з державним бюджетом.

Станом на 1 листопада 2019 року урядом затверджено перспективні плани формування територій громад 23 областей. Ви можете на слайді цю інформацію також побачити. Перспективний  план повинен охоплювати всю територію областей. Проте, на сьогодні у перспективні плани включено близько 87,6 відсотка території України. Ви бачите, залишились білі плями на карті, що свідчить про те, що не вся територія  охоплена перспективними   планами.

Перспективними планами на 100 відсотків території охоплено лише 8 областей: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Рівненська, Харківська та Хмельницька. Формування перспективних планів передбачає розроблення їх облдержадміністраціями,  схвалення відповідними обласними радами і потім затвердження урядом. Урядом запропоновано спростити процедуру формування та затвердження перспективних планів для підсилення ролі саме базового рівня територіальних громад в цьому процесі, виключивши необхідність схвалення цих документів обласними радами. У Верховній Раді на розгляді знаходиться законопроект 2189 щодо спрощення процедур затвердження перспективних планів, формування територій громад Автономної Республіки Крим та областей. І лише після прийняття цього закону уряд матиме можливість внесення змін до методики формування спроможних територіальних громад.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінки рівня спроможності територіальних громад, розроблених Мінрегіоном, визначено такі критерії спроможності громад. Чисельність постійного населення, що проживає на території громади; площа має бути певного рівня; має бути забезпечений індекс податкоспроможності бюджету; частка місцевих податків та зборів в доходах загального бюджету має також бути врахована; і має бути врахована компактність територій територіальної громади. Відповідно до цих критерій будуть доопрацьовуватись перспективні плани, які на сто відсотків мають покривати територію відповідних областей. Урядом будуть визнаватись спроможними тільки ті громади, які відповідають Конституції, законам України, методиці та обов'язково перспективним планам.

Щодо перших місцевих виборів в ОТГ у грудні 2019 року. Проведення перших місцевих виборів та формування органів місцевого самоврядування в об'єднаних територіальних громадах створить передумови для встановлення прямих  взаємовідносин між місцевими бюджетами відповідних громад та державним бюджетом. Статтею 9 Закону України про добровільне об'єднання громад передбачено, що Кабінет Міністрів може визнати об'єднану громаду спроможною за умови її утворення в порядку, визначеному законом. Законом не передбачено можливість визнання урядом громади неспроможною. 

Тобто я прошу на це звернути увагу: уряд не визнає громади неспроможними. Таким чином, якщо громади, які візьмуть  участь у виборах в грудні цього року, передбачені перспективним планом, то вони зможуть перейти на прямі взаємовідносини з державним бюджетом.

Щодо укрупнення районів. Після реформування органів місцевого самоврядування базового рівня і створення   спроможних громад відбудеться переформатування  районного рівня: укрупнення районів, оптимізація районних державних адміністрацій та  подальше створення  префектур.

На сьогодні  в Україні   функціонує  22 райони, межі яких  повністю  співпали з межами об'єднаних територіальних громад. Функціональне  обстеження діяльності відповідних районних рад і  районних адміністрацій у зазначених районах показала, що  всі повноваження як районної ради, так  районної адміністрації виконуються відповідною радою, тільки виконавчим  комітетом об'єднаної тергромади. Зазначені висновки вказують на можливість не створювати представницькі органи на субрегіональному  рівні. В цьому контексті урядом напрацьовується законодавство щодо  органів  місцевого самоврядування без відповідних районних рад.

З урахуванням  методичних рекомендацій обласні робочі групи здійснили моделювання адміністративно-територіального  устрою областей, в результаті вийшла  цифра сто районів.         Проте, наразі ця  цифра є лише експертною. Фінальне моделювання  субрегіонального рівня має  відбуватися  після стовідсоткового завершення   формування  спроможних  громад.

Щодо ролі префектів. Уряд розробляє зміни щодо адмінтерустрою, внаслідок яких ключовими будуть органи місцевого  самоврядування, територіальні  громади, а представник держави  префект забезпечуватиме нагляд за законністю  рішень, які  будуть  приймати органи місцевого  самоврядування та  територіальні органи ЦОВВів. Префект не братиме участь  в розподілі місцевих фінансів, адже всі  громади будуть на прямих взаємовідносинах з державним бюджетом. Також обласні ради  матимуть власні виконавчі органи, що матимуть повноваження, в тому числі  у сфері бюджету та фінансів.

Щодо працевлаштування державних службовців після  скорочення ОДА і РДА. Штатна чисельність та структура  місцевих державних адміністрацій залежить  від повноважень та  функцій, які  виконують відповідні органи влади. Децентралізація  влади передбачає передачу повноважень  органам  місцевого самоврядування за  принципом субсидіарності. Оптимізація діяльності  апарату місцевих державних адміністрацій  спрямована на усунення дублювання їх повноважень з повноваженнями сільських, селищних міських рад об'єднаних територіальних громад. Вивільнені  у результаті оптимізації працівники РДА можуть бути працевлаштовані за результатами конкурсного відбору до виконавчих органів громад та префектур в подальшому.

Щодо формування відповідних стандартизованих підходів до планування на базі соціальних нормативів. Бюджетним кодексом України передбачено, що до 1 березня 20-го року Кабінет Міністрів України має затвердити державні соціальні стандарти і нормативи відповідно до 94 статті цього кодексу в описовому та вартісному вигляді за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень в розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю. Тому уряд проводить роботу щодо встановлення мінімальних нормативів та стандартів для відповідних мереж, моделювання здійснює мереж надання публічних послуг відповідно до мінімальних стандартів і нормативів. Ви всі знаєте, ми залучали депутатів-мажоритарників саме також до цієї роботи по моделюванню мереж оптимальних надання публічних сервісів і послуг і до визначення цих стандартів.

Регіональний розвиток. Реалізація державної регіональної політики передбачає  створення ефективної системи підтримки проблемним територій; запровадження відкритої конкуренції між регіонами та державні фінансові ресурси на реалізацію проектів регіонального розвитку; посилення взаємозв'язку між стратегічним та бюджетним плануванням; гарантоване цільове фінансування державної та регіональних стратегій розвитку в рамках ДФРР. Визначення генеральної схеми планування території України є невід'ємною частиною Державної стратегії регіонального розвитку.

У 2019 році обсяг державної підтримки регіонального та місцевого розвитку зріс у 41,5 рази порівняно з початком реформи в 14-му році – з 0,5 мільярда гривень до 20,75 мільйона... мільярда гривень. Зокрема, через Державний фонд регіонального розвитку – 7,7 мільярда гривень, субвенція на соцеконом – 4,7 мільярда гривень, субвенція на інфраструктуру ОТГ – 2,1 мільярда гривень, кошти на будівництво спортивних об'єктів – 0,75 мільярда гривень, субвенція на розвиток медицини в сільській місцевості – 5 мільярдів гривень.

Щодо зміни принципу формування ДФРР. Позиція щодо визначення ДФРР в обсязі не більше 1 відсотка доходів загального фонду державного бюджету ми всі усвідомлюємо буде ставити під загрозу  не тільки реалізацію нових проектів, які мають бути спрямовані на підвищення конкурентоспроможності регіонів, їх інвестиційної привабливості, але й завершення розпочатих в попередні роки проектів  та призведе до неефективного використання коштів в попередніх періодах. Тому урядом подано до Верховної Ради  України  і зареєстровано підготовлений законопроект (№ 2202) про внесення змін до статті 24 прим. Бюджетного кодексу щодо підвищення ефективності використання коштів Державного фонду регіонального розвитку, яким передбачена норма, що ДФРР визначається в  обсязі не менше 1 відсотку прогнозованого обсягу доходів загального фонду Державного бюджету України на відповідний бюджетний період.

Шановні народні депутати, я бачу, що ви підтримуєте цю позицію, тому й просимо і підтримати законопроект, який сьогодні знаходиться   в Верховній Раді і поданий урядом.

Щодо призупинення фінансування муніципальних проектів з ДФРР. Фінансування муніципальних проектів з Державного фонду регіонального розвитку відновлено ще в кінці вересня. Я ще раз наголошую на цьому,  фінансування за ДФРР відновлено ще в вересні-місяці. Урядом всебічно проаналізовано стан реалізації  відповідних проектів та можливі ризики невикористання цих коштів.  За результатами  спільної роботи Мінрегіону, обласних та Київської міської державних адміністрацій урядом 09.10.19 було прийнято розпорядження № 935, яким зменшено  розподілений обсяг  коштів на 223 мільйони гривень, виключено 154 проектів, на яких роботи не було  розпочато, та зменшено обсяг фінансування по дев'яти проектах, де є ризик невикористання коштів до кінця цього року. Також виключено  один проект Запорізької області, оскільки його фінансування  буде здійснюватися за рахунок іншої  бюджетної програми, а вивільнені кошти спрямовано на збільшення фінансування по раніше затвердженому проекту Запорізької області. Станом  на 30.10.19 профінансовано кошти, передбачені помісячним розписом на січень-жовтень.

Тарифи. Щодо різниці в тарифах та заборгованості  підприємств ТКЕ. Законами України "Про державне регулювання в сфері комунальних послуг" та "Про ціни і ціноутворення" встановлення тарифів на комунальні послуги, нижчих за розміром економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво не допускається. Правові підстави для відшкодування з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах, утворені після 01.01.2016 року, відсутні. Однак, уряд враховує, що відшкодування заборгованості з різниці в тарифах протягом багатьох років не забезпечило би збиткову діяльність підприємств. Так, на 01.10.19 року заборгованість підприємств така є за спожитий природний газ, становить 35,8 мільярда гривень. А борг населення за тепло становить 14,8 мільярда гривень.

Ми бачимо величезний розрив в тому, що можуть отримати, зібрати зі споживачів підприємства, і скільки вони винні постачальникам газу. Тому ми вважаємо, що поодинокі рішення є недостатніми і не врегулюють питання системно. Уряд наразі працює над комплексним вирішенням питань погашення старих боргів, реструктуризації заборгованостей шляхом як тарифної політики, так і законодавчого врегулювання з тим, щоб в 2021 році забезпечити… до… з 21-го року забезпечити стабільну роботу підприємств галузі та передати повноваження щодо регулювання тарифів на місцевий рівень.

Щодо опалювального періоду. Рішення про початок опалювального сезону приймаються органами місцевого самоврядування, якщо протягом 3 діб середньодобова температура зовнішнього повітря становить 8 градусів Цельсія та нижче. Тому відповідальність за… про вчасний початок та стале проходження опалювального періоду несуть органи місцевого самоврядування.

Урядом з метою забезпечення своєчасного початку опалювального сезону прийнято Розпорядження, яким надано відповідні доручення щодо здійснення необхідних заходів для початку опалювального періоду.

Я не буду детально давати по регіонам. Інформація вся на сайті Мінрегіонбуду. Але підключення відбувається відповідно… об'єктів відбувається відповідно до рішень органів місцевого самоврядування.

Щодо проблем початку опалювального періоду в місті Новий Розділ. Теплопостачання міста Новий Розділ здійснюється від ТЕЦ, яка знаходиться в управлінні АРМА. Представник АРМА повідомив Мінрегіон про обрання управителя арештованими активами ТЕЦ в місті Новому Роздолі Львівської області ПП "Гарант Енерго М" та запевнив у спроможності ПП "Гаранту М" здійснити своєчасний запуск та стале проходження опалювального сезону, виплату заборгованості по заробітній платі працівникам.

Заборгованість заробітної плати трудовому колективу "Гарант Енерго М" становить близько 11 мільйонів гривень. Заборгованість за спожитий природний газ перед НАК "Нафтогаз України" – в сумі 307,5 мільйона гривень. Заборгованість  перед ДП "Енергоринок" – у сумі близько 93 мільйони гривень. Ще не ліквідовані окремі прориви на системах теплопостачання і система не повністю заповнена водою. Але 1 жовтня Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук надав доручення АРМА щодо необхідності погашення заборгованості приватного підприємства "Гарант Енерго М", яке здійснює управління теплоелектроцентралями у місті у Новому Роздолі, місті Новояворівськ Львівської області.

18.10 у Львівській обласній державній адміністрації на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було надано ряд доручень для недопущення надзвичайної ситуації у місті Новий Розділ. На сьогодні уряд працює спільно з Львівською обласною адміністрацією, з депутатським корпусом органу місцевого самоврядування міста Новий Розділ для комплексного вирішення питання опалювального періоду в місті Новий Розділ.

Вчора за дорученням Прем'єр-міністра України я була в місті Новий Розділ, де зустрічалася з усіма представниками територіальних органів… місцевих представників виконавчих органів влади Львівської області, трудовим колективом міста Новий Розділ і відпрацьовується графік вирішення цього питання. Першим кроком в цьому рішенні і виводу ситуації із такого глухого куту буде перше рішення органів місцевого самоврядування про надання поворотної допомоги "Гаранту М" для виплати людям першого траншу заробітної плати, щоб вони приступили до роботи. А з боку уряду ведеться сприяння в укладанні договорів реструктуризації на газ і так далі між "Гарантом М" і корпорацією "Укртрансгаз". Тому ми дуже сподіваємося, що після вчорашніх наших остаточних рішень і узгоджень питання буде в найближчі терміни вирішено.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину. У Батенка уточнююче питання. А далі прошу записатись народних депутатів на запитання до міністра.

Батенку включіть.

 

10:32:38

БАТЕНКО Т.І.

Доброго дня, шановні друзі, шановний пане Прем'єр-міністр. Шановна пані Альона, ми дуже вдячні вам за таку змістовну концептуальну доповідь, яку ви щойно зробили. Я вам щиро так само від себе вдячний за вчорашній візит до міста Львова і до міста Новий Розділ.

Я би хотів, щоб ви поділилися своїми враженнями щодо відвідин міста Новий Розділ, тому що вчора Прем'єр-міністр України в ефірі одного з телеканалів сказав, що це єдине місто на всю Україну, де залишається проблема з початком опалювального сезону. У мене пропозиція до вас, пані Альона, щодо створити якусь міжвідомчу групу, яка би напрацювала подальші кроки вирішення цієї проблеми, тому що по факту проблема по Новому Роздолу не усунута, і ми розуміємо, що початок опалювального сезону все одно затягнеться, і місто ввійде в холоди зі всіма інфраструктурними об'єктами, які в ньому є.

Дякую вам.

 

10:33:33

БАБАК А.В.

Шановний пане народний депутат, дуже дякую вам за ваше ще раз звернення уваги до цього питання. Але я вже сказала, що прийнято розпорядження уряду, фактично, вже яким визначено всі центральні органи виконавчої влади, які повинні приймати участь в узгодженні цього питання. І також на рівні області сьогодні працює комісія і також складається план-графік виконання певних робіт. Але, як я сказала, ми дуже розраховуємо на те, що першим кроком, який дозволить зсунути проблему в місті буде рішення місцевої ради. Сьогодні депутати міської ради збираються об 11:30 і будуть голосувати по наданню допомоги їх людям, їх громадянам і для того, щоб вони змогли приступити до роботи.

Зі свого боку я сказала, що уряд і Міністерство юстиції, і Міністерство палива, і "Нафтогаз України", і Прем'єр-міністр особисто, і я як міністр розвитку громади і територій, ми всі працюємо в режимі міжвідомчої координації по цьому питанню. Будемо тримати зв'язок з людьми, з трудовим колективом, з підприємствами, я думаю, що і з вами також, і, я думаю, вирішимо це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записатись народних депутатів на запитання до міністра.

Нагадую народним депутатам, що питання повинні бути виключно з тієї теми, яка була зазначена як тема "години запитань до Уряду".

Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.

 

10:35:24

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку, будь ласка.

 

10:35:31

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Децентралізація це є надзвичайно важливе питання. Я би хотів тут почути не тільки пані міністра, але і Прем'єр-міністра щодо такого питання.

Зараз всіх турбує, я обіцяв, що буду нагадувати завжди про українських вчителів, про яких забув наш бюджет. Вчора ми змінили бюджет 19-го року, вперше за 5 років уряд технократів зрізав державний бюджет. Але в проекті бюджету на 2020 рік теж не заплановано збільшення зарплат вчителів. Я хочу нагадати, що обіцяли тисячу доларів давати вчителям. Я бачу, що поки що певний рух з'явився, деякі "Слуги народу" вже почали сплачувати по 100 доларів за годину, правда, не вчителям. Сподіваюся, що дійдуть руки і до вчителів, і наш уряд змінить бюджет і ці гроші запланує.

І що стосується державної субвенції. Коли ви виплатите гроші…

 

10:36:39

СТЕФАНЧУК Р.О.

Пане Олексій, я ще раз попрошу, підкреслюю те, що сказав Голова. Задаються питання з тематики, яка сьогодні озвучена. Питання, яке задали ви, це питання до міністра освіти. А питання в тій компетенції, яка належить цьому міністру, вона відповість.

Я дякую вам.

(Шум у залі)

 

10:37:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Міністру освіти не передамо ми запитання. Ми тоді переходимо до наступного.

Про субвенцію? Це міністр фінансів. Це точно. Ви погано знаєте компетенцію міністрів. (Шум у залі)

Ну, тоді скажіть, будь ласка. Включіть мікрофон міністру.

 

10:37:21

БАБАК А.В.

Шановний пане народний депутат, відповідно до бюджетного законодавства і Закону про держбюджет головним розпорядником коштів по ДФРР є Мінрегіон. Головним розпорядником коштів по соцеконому є Міністерство фінансів. Було би коректно задати це питання міністру фінансів, якщо дозволите. Так само, як і питання про оплату праці вчителів, міністру освіти.

Я, звичайно, як член уряду беру участь в усіх перемовинах, які стосуються цього питання, але більш коректно і етично передати ці питання профільним міністрам. Прошу дуже або дати цю можливість уряду  відповісти.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Будь ласка, наступне питання, народний депутат Южаніна. Нема її. Так? Добре.

 

10:38:06

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати слово Княжицькому Миколі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицькому. Будь ласка, народний депутат  Княжицький.

 

10:38:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановна пані міністр, ви мене не бачите, бо  тут колеги стоять. Якщо колеги розійдуться, ви мене побачите. Але думаю, що чуєте.

По-перше…

 

10:38:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку, я  перепрошую, я обновлю вам час.

Шановні народні депутати, я вас дуже прошу, якщо в когось є нестримне бажання поспілкуватися один з одним, для цього існують кулуари Верховної Ради України. Я прошу, ви заважаєте трансляції Верховної Ради України. Будь ласка, я звертаюсь до тих депутатів, які стоять в  проходах.

Я надаю слово пану Княжицькому. Будь ласка.

 

10:38:46

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так. Спочатку можна?  Так.

Шановна пані міністр, коли ви виключаєте, за вашою пропозицією, обласні ради, то особливостей регіонів виходить взагалі ніхто не почує. Тому що ми  повинні враховувати не лише територію і населення, а й культурні особливості, особливості розвитку. Як, наприклад, високогірні регіони, які в усіх країнах розвиваються відповідно до окремого спеціального плану. У нас такого плану немає.

Як, до речі, коли ми говоримо про Франківщину, Верховинський і Косовський райони. Ми також, коли говоримо про агломерацію, навколо Львова є Рудне, Брюховичі, селища і міста. Закону про агломерацію не існує, і незрозуміло, чи ці селища і міста будуть приєднуватися до великого обласного центру, чи вони мають створювати громади окремі, і тоді разом з цим центром працювати.

Одним словом, є величезна кількість проблем, які, мені здається, якщо ми викреслюємо обласні ради або представницьку владу на місцях, а це буде вирішувати лише чиновник в Києві, ми не зможемо об'єктивно прийняти рішення з урахуванням інтересів громад.

Дякую.

 

10:39:56

БАБАК А.В.

Шановний пане народний депутат. Дуже вам дякую за це запитання,  тому що воно надзвичайно важливе для розуміння всьому депутатському корпусу.

Закон України говорить про те, що об'єднання громад є добровільним. І мова йде саме про добровільність об'єднання територіальних громад, громад, а не представницьких органів області. Тому ми навпаки підсилюємо можливості, повноваження саме тих громад, які йдуть на об'єднання на принципах добровільності, і оцей регіональний аспект ми також врегульовуємо через вже професійне представництво обласної державної адміністрації. Але не повинно бути посередника між громадами, які йдуть на об'єднання, і ще іншим представницьким органом місцевого самоврядування на рівні області. Ми повинні забезпечити можливість громад, дійсно, на самовизначення. Але оці регіональні аспекти ми враховуємо через перспективні плани, які затверджують обласні державні адміністрації. Ці перспективні плани формуються з урахуванням методик спроможності громад, культурних, демографічних, інших аспектів, я для цього тут давала інформацію про те, які критерії враховуються в методиці визначення спроможних громад, для того, щоб саме за цим принципом формувались перспективні плани. Але ми навпаки посилюємо місцеве самоврядування і органи місцевого самоврядування, які йдуть на об'єднання, не втручаючись на рівні області в їх вибір. І чому обладміністрація залишається саме в  процесі формування перспективних планів, це і як для того, щоб забезпечити суверенність, державність в цій державі. Тому що питання адмінтерустрою все-таки є повноваженням держави.

Тому поєднання саме інтересів громад, які йдуть на об'єднання, і державних інтересів у вигляді адміністрацій це і є той правильний процес об'єднання. Посередники громадам не потрібні.

Вже сьогодні до мене як до міністра…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

БАБАК А.В. До мене як до міністра приїжджали вже декілька об'єднаних громад, які кажуть, що їм якраз заважають приймати їхні  рішення по об'єднанню. І нам потрібно, щоб, дійсно, інтерес забезпечувався громад базового рівня, які і йдуть на об'єднання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Стефанишина Ольга Анатоліївна.

 

10:42:30

СТЕФАНИШИНА О.А.

Прошу слово Роману Лозинському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Михайлович Лозинський.

 

10:42:36

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Пані міністр, доброго дня! Дуже дякую вам за ваш виступ.

Фракція "Голос" однозначно буде підтримувати всі позитивні і конструктивні ініціативи для того, щоб децентралізація була завершена на якомога вищому рівні. І у мене з цього приводу до вас запитання. Пані міністр, чи не вважаєте ви, що розгляд можливості проведення виборів швидше на весні, а не чергових восени, може стати загрозою для завершення логічно і поетапно децентралізації?

І також у мене до вас друге запитання. Скажіть, будь ласка,  коли буде завершено конкурс на голову ДАБІ? І чи створило, чи створить міністерство умови для доброчесного бізнесу в некорупційний спосіб отримувати дозволи до моменту призначення нового керівника ДАБІ?

Дякую.

 

10:43:31

БАБАК А.В.

Дякую.

Процес децентралізації відбувається сьогодні в межах діючого законодавства, і він здійснюється на добровільних засадах. Ми лише сьогодні як уряд робимо все можливе для того, щоби допомогти громадам зробити свій вибір, базуючись на саме критеріях спроможності. Тому... а питання виборів, це якраз до вас, шановні народні депутати, тому я би не хотіла тут якісь робити умови що чому загрожує.

Децентралізація іде своїм шляхом. Зараз це є пріоритет уряду. Ми працюємо над цим, вас долучаємо до цієї роботи і очікуємо, що ми вийдемо з вами всі на правильні рішення вчасно, не затримуючи, не переносячи ці процеси на якісь наступні роки. Бо ми не можемо далі бути бідними, ми не повинні зараз жити з 6 тисячами 400 малесенькими громадами, які не спроможні  давати ні сервіси, ні послуги своїм людям. Тому нам чекати не треба. А вже коли будуть вибори, це рішення за вами.

Щодо ДАБІ. Я вам дякую за запитання. Я би хотіла з цієї трибуни озвучити дуже важливу інформацію, яка буде важлива всім інвесторам України, всім забудовникам України, всім органам місцевого самоврядування. Це та інформація, яку сказав нам, уряду Президент України. Він сказав, що задача уряду – подолати корупцію в ДАБІ. І ми почали з того, що  почали з дій, які  йдуть кадрового характеру. Зараз відбувається конкурс на голову ДАБІ. Сьогодні йдуть співбесіди. Прямо от ми зараз з вами спілкуємося, відбуваються співбесіди, і проходить цей  процес. Далі за результатами цього конкурсу буде визначено, хто буде новим очільником ДАБІ.

Будуть подальші зміни в обласних представництвах Державної архбудінспеції. Те, що ви бачите, що є ще старі представники в деяких регіонах, це ще питання, яке  буде  виважено вирішено на підставі даних інформації, яку ми зараз аналізуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олег Кулініч. Включіть, будь ласка, мікрофон з місця.

 

10:45:54

КУЛІНІЧ О.І.

Доброго дня, шановні колеги! Пані Альоно, скажіть, будь ласка, я думаю, що багатьох мажоритарників цікавить питання фінансування з Державного фонду регіонального розвитку на 2020 рік, та сума, яку  ми бачимо в Державному бюджеті, в проекті Державного  бюджету – 9,5 мільярда гривень, вона  явно не відповідає  вимогам Бюджетного  кодексу, вона зменшена. Тому конкретне питання. Чи не буде  коригуватись вона  протягом 2020 року, і чи не зміниться процедура фінансування важливих інфраструктурних об'єктів?

І прокоментуйте, будь ласка, 500 Постанову. Я думаю, що багатьох цікавить і 2019 рік, тому що заморожено фінансування  багатьох об'єктів, і те, що змінена і зменшена ця сума, це  явно турбує  багато областей, депутатів-мажоритарників, як виходити з цієї ситуації? Прокоментуйте, будь ласка.

 

10:46:50

БАБАК А.В.

Ви знаєте як міністр, який відповідає за формування і реалізацію   державної регіональної  політики, я би хотіла, щоб цей фонд був половиною нашого  бюджету,  і щоб він став, дійсно, драйвером зростання економіки в регіонах. Але сьогодні, виходячи з можливості державного бюджету,  урядом визначена сума 9,5 мільярда. Я думаю, що ці  кошти будуть спрямовані  на пріоритетні проекти, які дадуть, і будуть точками зростання економки, збільшення  робочих місць. Тому саме за таким  принципом ми і хотіли би формувати, визначати порядок використання коштів  цього фонду в наступному році.

Поданий до Верховної Ради проект Закону по змінам до статті 24 прим. якраз і пропонує дещо змінити принципи фінансування з фонду, щоби дві треті цього бюджету. Ну, от якщо беремо 9,5, то дві треті, більше 6 мільярдів, щоби спрямовувалися на проекти, які відповідають стратегіям регіонального розвитку, одна третина – на фінансування проектів секторальної підтримки: медицина, освіта, культура і так далі. І саме виходячи з такої пропорції поділу бюджетних коштів, далі передавати вже на регіони суми для визначення через конкурси.

Що стосується двох третіх, які йдуть на реалізацію стратегії, то там залишається принцип розподілу між областями за демографічними показниками, а вже секторальні речі йдуть на конкурсних умовах. Тому важливим стає все ж таки стратегія регіонального розвитку і вибір проектів, які відповідають стратегії.

Щодо секторальної підтримки. Відповідно до мережі, оптимальної мережі надання публічних сервісів і послуг, ми вважаємо, треба буде відбирати об'єкти на секторальні речі. Наприклад, опорні школи, а не просто школи, лікарні, там, де вони визначені за графіком формування первинної допомоги і так далі. Тому підтримайте, будь ласка, зміни до 24 прим., і ми з вами разом будемо удосконалювати порядок використання цих коштів на наступний рік відповідно до саме цих змін.

Щодо 500-ї, я знову дуже прошу надати слово для ґрунтовної відповіді міністру фінансів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

10:49:10

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановна пані міністерка, я до вас хотів зосередити увагу декількох питань.

Перше. Справді, ви побували на Львівщині, і за це ми вдячні уряду, і вважаємо, що це не та оперативність, яку очікували люди, тому що два місяці, що в Новояворівську, що в Новому Роздолі не йшла реальна підготовка до опалювального сезону. І люди хочуть чути конкретно: коли буде тепло?

Питання моє ще стосується по децентралізації.

Коли ми кажемо про об'єднані територіальні громади і те, що обласні ради викинуті з цього процесу, а повноважені є тільки обласним адміністраціям, то кому ви довіряєте: більше обласним адміністраціям, які комплексні програми складали в кабінетах, а ті люди, яких обирали громадяни, тобто  депутати обласних рад виключені?

Мене цікавлять  саме гірські території. Які нормативи? Якщо  ви будете…

 

10:50:27

БАБАК А.В.

Шановний народний депутате, ми довіряємо громадам, які висловили бажання добровільно об'єднатися, і саме вони повинні бути в основі цього процесу. На жаль. обласні ради сьогодні не повноцінно представляють інтереси тих громад, які ідуть на об'єднання. Немає абсолютно пропорційної… пропорційного представництва цих громад в обласних радах, ми це постійно чуємо, бачимо, і є такі само нарікання з боку саме громад, які йдуть на об'єднання, що в облраді їх інтереси їх громад не  представлені. Я думаю, що це наш з вами еволюційний шлях, який ми разом пройдемо. І ми закликаємо вас долучатися до робочих груп, які  ми будемо проводити по обговоренню  перспективних планів в областях, починаючи з наступного місяця. Ми запрошуємо всіх  депутатів-мажоритарників. Будемо офіційно направляти запрошення, коли ми будемо виїжджати в регіони і проводити там спілкування.  Дуже просимо  вашої підтримки і вашого досвіду, вашого розуміння з громадами. Але першооснова, кому ми довіряємо, це  тим громадам,  які висловили своє бажання іти на добровільне об'єднання.

Що стосується Нового Роздолу. Шановні колеги, я думаю, що всі розуміють, що таке два місяці, але уряд зміг провести конкурс на вибір  управителя для Нового Роздолу лише  в кінці вересня. Є певні процедури, які ми з вами не могли обійти, і ми унаслідували 300 мільйонів боргу за газ, 11 мільйонів боргу за заробітну плату, 90 мільйонів боргу за електрику.

Шановні, для того, щоби зараз ці підприємства  не працювали в тому самому режимі, в якому вони  працювали минулий рік, і накопичили з коефіцієнтом 2 ці шалені борги, ми робимо все, щоб вони увійшли в опалювальний сезон. В правовому полі щоб були укладені договори, встановлені принципи розподілу формульні по розподілу коштів, що надходять від споживачів, і на зарплату, і на транспортування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

БАБАК А.В. То це режим, я би сказала, архішвидкий, виходячи з тих обставин, в яких ми є. Ви знаєте, що ми запустили вперше Смілу в нормальному режимі, ми запустили донбаські підприємства в нормальному режимі без зриву пломб. Ми зробили все для того, ми запустили всі ТЕЦ. Вперше державні ТЕЦ ми запустили вчасно в опалювальний сезон! Всі рішення, які міг зробити уряд протягом місяця до початку опалювального сезону, уряд зробив. Всі міста зараз мають номінацію і готові до опалювального.

Тут ситуація критична, пов'язана з величезними боргами попереднього періоду. Ми нічого не кажемо про те, що ми унаслідуємо. Ми діємо зараз. І це є той оптимальний швидкий режим, в якому ми є. Прошу з розумінням до цього ставитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Костенко Роман Васильович, фракція "Голос".

 

10:53:27

КОСТЕНКО Р.В.

Прошу передати слово Роману Лозинському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Михайлович Лозинський.

 

10:53:35

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Пані міністр, ви мене зараз не дуже бачите, але я переконаний, чуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Герус, пане Герус, будь ласка, відійдіть. Не видно виступаючого.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Я хотів би подякувати насправді за ту роботу, в тому числі і консультаційну, яку ви проводите зараз з громадами. Зокрема ми теж як депутати проводимо такі зустрічі, вони відбулись минулого тижня у Львівській, Тернопільській і Івано-Франківській областях. Ми спілкувалися з громадами в Сокільниках, в Щирці, в Скалі-Подільській в Борщівському районі, Коломиї, Надвірній.

Скажіть, будь ласка, які ще інструменти, крім зустрічей в регіонах, до яких ми обов'язково долучимось, ви пропонуєте, аби кожна громада могла своє бачення сказати і адекватні пропозиції ми почули?

І все таки, повертаючись до попередніх двох питань. Ви не відповіли до кінця. Якщо депутати призначать вибори на травень, чи не зірветься завершення реформи децентралізації, на вашу думку? І щодо ДАБІ, що робити зараз, поки нового очільника не призначено? Як отримати в некорупційний спосіб….

 

10:54:43

БАБАК А.В.

По питаннях я з останнього почну, з корупції в ДАБІ.

Про корупцію з ДАБІ знає кожна людина. І я думаю, якщо ми з вами зустрінемось через певний час і хто-небудь скаже про те, що він пішов з грошима в якісь бек-офіси чи до якихось структур, то це і буде питання, вірніше, відповідь на питання того, чи кадрові рішення, які прийняті урядом, дійсно дозволять усунути корупцію в ДАБІ.

Але не лише кадрові питання вирішують питання корупції. Тут мають бути прийняті ще багато рішень по оптимізації роботи цієї структури, по внесенню змін до процесу здійснення і нагляду, і автоматизації процесу отримання дозволів, і залучення місцевого самоврядування на етапі введення об'єктів в експлуатацію. Це є комплексні системні рішення, які мають подолати корупцію. Але, на жаль, ми з вами так само унаслідували в ДАБІ величезну кількість об'єктів, які отримали дозволи на незаконних основах. І зараз перед урядом величезний виклик, що робити з тими об'єктами, які були побудовані, в деяких живуть люди, але вони були побудовані з порушенням дозвільної документації. Можливо, нам прийдеться вийти до вас, шановні народні депутати, і приймати рішення індивідуальне по амністії, по рішенням, можливо, десь демонтажу окремих об'єктів або з розумінням ставитись до того, що є певні публічні конфлікти там, де збудовані ці об'єкти, і виходити на громадські слухання, а далі приймати рішення. Це є комплексна система реформи, на яку ми націлені рішуче. Прем'єр-міністр особисто також приймає участь в цьому процесі. Президентом, як я сказала, на вищому рівні дана згода всім правоохоронним органам сьогодні бути долученим до подолання корупції в ДАБІ. Тому я думаю, це важливо сьогодні сказати саме з цієї трибуни.

Що стосується виборів і так далі. Все питання в тому, якщо йдемо на вибори, то бажано, щоб ми йшли на вибори на новій адмінтероснові, коли базовим рівнем є громада, і щоб всі громади були…

 

10:57:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Одну хвилинку. Шановні колеги, а можна хвилинку в залі тиші. Зупиніть час міністра, будь ласка. У нас, коли був перший місяць роботи… Пан Тищенко, одну хвилинку я попросив.

Шановні колеги! Колеги! Фракція "Слуга народу", будь ласка, хвилину тиші, можна? Одну хвилину.

Дуже всі були збентежені, коли до нас не приходив уряд на "годину запитань до Уряду". Зараз стоїть міністр, вам доповідає, бажаючих слухати в залі не так багато. Якщо це не… Почекайте, я зараз… я сказав не так багато, а не немає. Якщо це нецікаво, то давайте не будемо витрачати свій час, час уряду та не будемо запрошувати уряд до Верховної Ради України. Якщо це потрібно, то давайте слухати відповіді на ті питання, які задають ваші колеги. Давайте поважати один одного. Сядьте, будь ласка!

Будь ласка, займіть свої місця, в нас сьогодні не такий насичений день. Трибуну вище поставити? Я думаю, що це, вища трибуна – це не вища культура. Дякую.

Включіть, будь ласка, мікрофон Кучеренку Олексію Юрійовичу.

Тобто? Я вибачаюсь, ви не відповіли? Відповіла, відповіла. Ні, вибачаюсь, але 2 хвилини на відповідь, час був вичерпаний.

Олексій Юрійович Кучеренко, включіть, будь ласка, мікрофон.

 

10:58:43

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую, пане Голово.

Шановна пані міністерка, дякую за ваш виступ. Немає сумнівів в неминучості процесу децентралізації, це і є саме основа становлення тергромад. Але основою територіальних громад є так само і інфраструктура. До вас два конкретних запитання.

Шість мільйонів домогосподарств потерпають сьогодні від платежів, рахунків, які виставляють їм газорозподільчі компанії за так звані морозні коефіцієнти. За моїми даними, це сума приблизно 12-14 мільярдів гривень. Чому до сих пір не призупинений цей ганебний момент? Можна рестуктуризувати борги, але не можна накопичувати далі. Це перше.

 І друге. Ви зробили децентралізацію тарифів, яка призвела до того, що десятки місць сьогодні тарифи завищені в півтора-два рази. Яке ваше бачення? Чи держава буде контролювати тарифний процес, чи ні?

Дякую.

 

11:00:12

БАБАК А.В.

Відповідно до Закону України про місцеве самоврядування повноваження по забезпеченню громадян житлово-комунальними послугами є повноваженнями органів місцевого самоврядування. Держава володіє лише окремими об'єктами власності, через які надаються людям послуги. Переважно всі об'єкти теплоенергетики, водопостачання знаходяться у власності територіальних громад. Тому ми вважаємо як уряд, що повноцінно мають бути реалізовані повноваження місцевого самоврядування в питаннях управління своїм майном.

Для того, щоб забезпечити належне інвестування в об'єкти інфраструктури, як мінімум громади повинні приймати рішення по  стратегіям розвитку своїх підприємств і інвестиційних планів. Сьогодні регулювання через НКРЕКП обмежується лише річним періодом планування. Жодне місто, жоден мер не знає, як він може укласти будь-який договір на залучення інвестицій об'єкти комунальної інфраструктури, не розуміючи, що буде відбуватися з тарифами при реалізації такого інвестиційного плану. Це не може відбуватись так надалі. Має бути узгоджено повноваження тих, хто приймає рішення про інвестування, про виділення дотацій з місцевого бюджету, на підтримку тих самих громадян, і того, хто приймає рішення про тарифи.

Держава буде контролювати лише в тій частині, в якій вона повинна здійснювати нагляд і контроль: в частині енергетичного нагляду і контролю, оплати праці, виділення коштів субсидій на цільове і адресне їх спрямування в сфері  житлово-комунальних послуг. Ми можемо… Я розумію, ви говорите про державну і житлову інспекцію. Наприклад, я як міністр підтримаю ідею створення житлово-комунальної інспекції в частині чітких повноважень щодо можливості звернення громадян по питаннях якості послуг, обліку, щоби нетреба  було їх вирішувати через суди, а щоби був орган, який би швидше допомагав людям з'ясовувати питання перехідного етапу до стовідсоткового…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Кабаченко Володимир Вікторович.

Івченко Вадим Євгенович.

 

11:02:31

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція  "Батьківщина". Пані Альона, ви знаєте, у нас сьогодні є два види громад. Одні ті, які об'єдналися, інші – які не об'єднались.

Так ось я вам приводжу приклад. Запорізька область Чернігівка, Чернігівська ОТГ. Там діє районна державна адміністрація з безліччю чиновників. Там діє районна рада. І ОТГ створена повністю в межах району. Потрібно швидше прийняти закони задля того, щоби саме ОТГ розпоряджалися і власністю комунальною, і землями, і всім майном. І потрібно зробити так, щоби ні районна  рада, ні районна адміністрація більше не мали повноважень на території об'єднаної територіальної громади. Це перше.

І друге. Зверніть увагу, досить багато висновків про добровільні об'єднання зависло в  обласних державних  адміністраціях. І з цим потрібно  щось робити. А це є добровільне об'єднання, і багато цих громад є спроможні.

Дякую.

 

11:03:33

БАБАК А.В.

Дуже вам дякую за ці важливі речі. І, дійсно, сьогодні під головуванням  Прем'єра проходять регулярні селекторні наради з головами обласних адміністрацій, яким ставиться  вимога, фактично, провести всі узгоджувальні наради і максимально сформувати перспективні плани областей для стовідсоткового покриття територій України такими планами. Щоби не зависали рішення саме в ОДА.

Щодо районів. Ви знаєте, насправді, питання визначення районів –  це виключно компетенція Верховної Ради України. Уряд може подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону щодо визначення меж районів для того, щоби процес оптимізації, чисельності і так далі, служб відбувався якомога швидшими темпами. Ми можемо піти цим шляхом. Але сьогодні в межах діючого законодавства урядом прийнято рішення про оптимізацію чисельності персоналу, окремі рекомендації через проект Постанови 606, де йдуть пропозиції про зміни оптимальної структури в тих районах, я називала їх, 22, де межі району повністю співпадають з ОТГ, щоб там скоротилася структура районних адміністрацій, виходячи з повноважень, щоб не було дублювання цих повноважень, щоб не було марнотратства державних бюджетних коштів.

Тому у нас є різного роду підходи до цього питання, а сьогодні ми діємо в межах законодавства, і вже міністр Кабінету Міністрів  направив всі пропозиції на області для того, щоб проводити оптимізацію чисельності, виходячи з реальної ситуації по об'єднанню.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович, "Опозиційна платформа - За життя" .

 

11:05:20

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати України!  Шановні громадяни України! Я перш за все звертаюсь до Голови Верховної Ради України. Не відволікайте, будь ласка, шановний пане народний депутат, не відволікайте Голову! Пане Голово!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь.

 

ПАПІЄВ М.М. Ви самі вже переконалися в неефективності цієї години так званої запитань до Уряду. Ви подивіться на ложу уряду. Прем'єр-міністра обліпили оці "рішали", він абсолютно не може слухати, і таке враження, що "година запитань до Уряду"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Прем'єр-міністр, до вас звертається народний депутат!

 

ПАПІЄВ М.М. Панове "рішали"! Звільніть, будь ласка, ложу уряду!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги!

 

ПАПІЄВ М.М.  Я звертаюсь до Прем'єр-міністра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Вони навіть не чують.

 

ПАПІЄВ М.М. Ви можете забезпечити, щоб Прем'єр-міністр і урядовці працювали, щоб оці "рішали" якось не відволікали їх, і вони слухали запитання народних депутатів України?

У мене питання одне. Коли буде підписана Угода про транзит газу? До Прем'єр-міністра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що буде коректно, коли так само будуть чути народних депутатів, коли вони будуть звертатись до уряду. (Шум у залі)

 Я не чую. Включіть, будь ласка, мікрофон Папієва Михайла Миколайовича. Я не чую вас, вибачте.

 

11:06:46

ПАПІЄВ М.М.

Я ще раз задаю питання. Перше. Ми слухали Альону Валеріївну про децентралізацію, про те, в який спосіб будуть вирішуватись і бюджетні питання територіальних громад. Але це суцільний обман. Тому що сьогодні левова частка бюджетів територіальних громад іде на завищені, на оплату завищених житлово-комунальних тарифів за бюджетні організації. У нас в бюджеті наступного року передбачено 3 мільярди гривень... 3 мільярди доларів поступлень від транзиту через територію України по газотранспортній системі російського газу на країни Європи. Фактично, НАК "Нафтогаз України" провалив питання переговорів. І я звертаюся до Прем'єр-міністра України, це сфера вашої відповідальності. Нам треба щоби ви дали чітку відповідь: коли буде підписана угода і коли до бюджетну України в наступному році поступлять 3 мільярди доларів? Інакше це все...  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний, Михайло Миколайович.

Пане Гончарук. Включіть, будь ласка, мікрофон Прем'єр-міністру України.

 

11:08:21

ГОНЧАРУК О.В.

Чути мене? Шановний народний депутат, відповідь на ваше питання наступна. Угода підписується не лише з української сторони. Для того, щоби вона була підписана, нам потрібно домовитися про умови цієї угоди. Ми робимо все для того, щоби угода була підписана максимально в короткий термін. Для цього, дякуємо вам, шановні депутати, вчора ви проголосували важливий Закон про анбандлінг "Нафтогазу", це наближає нас до цієї мети. У нас регулятор буде працювати за європейським правилами, це дає нам можливість апелювати до наших європейських партнерів, союзників і спільно виступати із спільною позицією на переговорах.

Переговори тривають. Але як ви прекрасно знаєте, з Російською Федерацією у нас, м'яко кажучи, не найпростіші відносини. І з'явилася ця проблема не вчора і не позавчора. Тому чіткий термін підписання нової угоди я вам сказати не можу, тому що для цього потрібно, щоби її підписала і російська сторона. Коли ми досягнемо з ними домовленості про підписання, буде видно. Але ми зараз стоїмо на українських інтересах, і це означає, що ми будемо вимагати довгострокового  контракту, а не на один рік, і ми будемо вимагати гарантій  транзиту в достатній кількості, щоб це можна було обслуговувати газотранспортну  систему.

Тому чітку дату вам зараз ніхто не скаже. Але ми –  і Нафтогаз, і уряд України, і за допомогою команди Президента – робимо все від нас залежне, щоб угода була  підписана якнайшвидше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час розгляду питань до уряду вичерпаний, час  запитань до  уряду  вичерпаний. Я хотів би подякувати  нашим колегам. І ми переходимо до  наступного питання порядку денного.

Дякую, пане Прем'єр-міністр. Дякую, урядовці.

Переходимо до наступного питання…

Можна. Включіть мікрофон, Геращенко.

 

11:10:44

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановний пане Голово,  шановні колеги! От ви знаєте, наша фракція так само, як колеги з "Батьківщини", з "Голосу", з "Опозиційної платформи - За життя"  вже скоро будуть знати депутатів "Слуга народу" за спинами. Тому що ми  вперше бачимо ситуацію, коли меншість – опозиція –   відділена від  зали просто спинами колег. Немає жодного закону,  жодного слухання у Верховній Раді, коли ми можемо бачити трибуну, виступаючого, а не спини колег. У цьому абсолютна провина правлячої партії, яка саме на такій розсадці наполягла, коли ми ділили оці сектори Верховної Ради України, зали сесійної.

Але  ми  до вас звертаємося як до головуючого з  наступним. Ви Голова всієї Верховної Ради. Не коментуйте, будь ласка, виступів наших депутатів, ви це весь час  робите. Будь ласка, наведіть порядок в залі, щоб депутати сиділи на місцях і щоб ми бачили  ваші обличчя, а не спини ваших колег.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до  наступного питання порядку денного. Відповідно до  статті 25 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю ми маємо 30 хвилин на оголошення запитів.

Слово надається заступнику Голови Верховної Ради України Кондратюк Олені Костянтинівні.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

11:12:05

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Голово.

Отже,  впродовж нашого пленарного тижня надійшло і внесено було  народними депутатами 203 депутатських запити.

Перший до нас надійшов на ім'я Президента України. Тому  спочатку ми маємо проголосувати про підтримку запиту не менш ніж однією третиною народних депутатів  від конституційного складу Верховної Ради України.

Тому, шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування про підтримку запиту Андрія Лопушанського до Президента України щодо невиконання Указу Президента України № 543/2019 від 22 липня 2019 року "Про розвиток регіону українських Карпат". Прошу визначатися і голосувати.

 

11:13:05

За-94

 

11:13:12

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не набрав  150 голосів, тому пропоную  переходити до зачитання запитів.

Отже, запити.

Від Ольги Савченко до прокурора міста Києва щодо бездіяльності посадових осіб Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Івана Шинкаренка та Олександра Ткаченка до Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України стосовно перевірки фактів неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Олександра Горобця до тимчасово виконуючої обов'язки голови Національного агентства з питань запобігання корупції України, Генерального прокурора України щодо знищення Державного підприємства "Укрспирт" шляхом нанесення збитків від закупівлі товарів за завищеними цінами.

Андрія Кота до Прем'єр-міністра України щодо перевірки обставин та врахування відомостей у зв'язку з призначенням Сергія Блескуна виконуючим обов'язки директора Державного підприємства "Укрспирт".

Андрія Кота до міністра внутрішніх справ України, директора Державного бюро розслідувань, директора Національного антикорупційного бюро України, Генерального прокурора України щодо відкриття кримінального провадження стосовно Сергія Блескуна та перевірки відомостей у зв'язку з його призначенням виконуючим обов'язки директора Державного підприємства "Укрспирт".

Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України щодо питання відшкодування бюджетним та небюджетним установам фактичних витрат на виплату середнього заробітку мобілізованим працівника

Ігоря Гузя до тимчасово виконуючої обов'язки голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, міністра енергетики та захисту довкілля України щодо можливої надзвичайної екологічної ситуації на місці розташування озера Лісне Володимир-Волинського району, Волинської області та необхідності проведення відповідної перевірки.

Володимира Кабаченка до Комітету Верховної України з питань бюджету, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України стосовно забезпечення фінансування медичного закладу.

Єлізавети Богуцької до міністра охорони здоров'я України щодо проблемних питань  дитячого хірургічного відділення "Міський онкологічний диспансер міста Краматорська".

Олександра Куницького до міністра внутрішніх справ України щодо проведення перевірки стосовно дотримання законності Головним Сервісним Центром МВС України при впровадженні тестів для водіїв.

Сергія Гривка до голови правління публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо загальних показників газовидобування та газоспоживання.

Андрія Ніколаєнка та Ольги Бєлькової до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо надання інформації стосовно ситуації, що склалась навколо розкриття регульованої інформації та подачі звітності та/або адміністративних даних учасниками фондового ринку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Вікторії Кінзбурської до міністра охорони здоров'я України щодо недостатнього рівня забезпечення препаратами інсуліну пацієнтів, що потребують інсулінотерапії.

Ігоря Василіва до міністра фінансів України щодо необхідності виділення коштів (субвенції) з Державного бюджету України на придбання медичного обладнання комунальним закладам Підволочиського та Лановецького районів Тернопільської області.

Ігоря Василіва до начальника Управління Держпраці у Тернопільській області   щодо необхідності проведення інспекційного відвідування.

Юрія Бойка до голови правління Пенсійного фонду України щодо надання інформації про обсяги та структуру заборгованих пенсійних виплат людям, які перебувають на обліку Пенсійного фонду і проживають на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей, внутрішньо переміщеним особам (ВПО), а також іншим категоріям постраждалого від конфлікту населення.

Богдана Кицака до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, міністра розвитку громад та територій України, міністра інфраструктури України щодо виділення коштів на реконструкцію аеродромного комплексу ДП "Міжнародний аеропорт "Житомир" імені С.П.Корольова".

Богдана Кицака до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України щодо покращення соціального забезпечення, поліпшення якості життя дітей, хворих на цукровий діабет.

Антоніни Славицької до міністра охорони здоров'я України щодо вжиття протиепідемічних та профілактичних заходів з метою недопущення ускладнення ситуації із захворюванням на дифтерію.

Групи народних депутатів (Павленка, Геращенко, Іонової) до міністра культури, молоді та спорту України стосовно порядку та обсягів фінансування з Державного бюджету України Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г.Г.Верьовки.

Групи народних депутатів (Геращенко, Іонової, Павленка) до міністра закордонних справ України стосовно ініціювання проведення переговорів з Туреччиною на предмет включення до турецьких санкційних списків всіх депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації, незаконно обраних у 2016 році від Криму, та про заходи стосовно запобігання визнанню на міжнародній арені незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Російською Федерацією.

Андрія Бобляха до Генерального прокурора України щодо необхідності проведення службової перевірки діяльності сільського голови села Ковалівка, Полтавського району, Полтавської області Бублика Олександра Васильовича та його брата, народного депутата України VII - VIII скликань Бублика Юрія Васильовича за фактом зловживання владою та службовим становищем.

Дмитра Припутня до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо можливої причетності працівників Головного управління Національної поліції в Харківській області до незаконного заволодіння транспортних засобів громадян.

Івана Шинкаренка та Олександра Ткаченка до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства охорони здоров'я України, Національної поліції України, Генеральної прокуратури України, Одеської обласної державної адміністрації стосовно вирішення соціально-економічних питань розвитку окремих районів Одеської області.

Групи народних депутатів (Мошенець, Шинкаренка, Ткаченка) до Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про стан досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

Тетяни Грищенко до Прем'єр-міністра України, міністра соціальної політики України щодо внесення змін до Положення про порядок призначення житлових субсидій.

Групи народних депутатів (Богуцької, Богданця та інших. Всього 56 депутатів) до міністра внутрішніх справ України щодо дитячого притулку "Світанок".

Соломії Бобровської до голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України щодо покриття телерадіомовлення в окремих регіонах України.

Олексія Кучеренка до Прем'єр-міністра України щодо стану виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 19-го  року № 560, якою встановлені граничні ціни/тарифи на деякі житлово-комунальні послуги.

Олексія Кучеренка до виконуючого обов`язки голови правління "Національної енергетичної компанії "Укренерго" щодо стану об'єднання енергосистеми України з мережею енергосистем європейських країн.

Соломії Бобровської та Лесі Василенко до міністра юстиції України стосовно використання державних коштів на закупівлю юридичних послуг у справі "Андреа Рокеллі та інші проти України".

Павла Халімона до директора Національного антикорупційного бюро України, директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора України щодо проведення перевірки неправомірної діяльності колишнього першого заступника Генерального прокурора України.

Юрія Кісєля до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров’я України щодо забезпечення потреб комунального закладу "Криворізька станція швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" сучасним санітарним автотранспортом у кількості 23 одиниці з метою належного медичного обслуговування населення міст Кривий Ріг, Жовті Води, П'ятихатки, Апостолове, Зеленодольськ, інших населених пунктів Дніпропетровщини.

Юрія Кісєля до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України щодо вирішення на користь місцевої громади міста Кривий Ріг питання стосовно виділення з Державного бюджету України коштів у розмірі 100 мільйонів гривень  на розвиток та покращення інфраструктури міжнародного аеропорту "Кривий Ріг" з метою забезпечення розвитку пасажирських та вантажних перевезень.

Сергія Буніна до Прем'єр-міністра України щодо неефективного управління і численних зловживань з боку посадових осіб державного підприємства "Украерорух".

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України про недопущення реорганізації та необхідності збереження комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "ОХМАТДИТ".

Ігоря Колихаєва до голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо сприяння виділенню коштів на реалізацію проекту "Капітальний ремонт приміщень та внутрішніх мереж частини будівлі комунального закладу "Високопільська центральна районна лікарня".

Ігоря Колихаєва до Прем'єр-міністра України, голови правління публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", міністра енергетики та захисту довкілля України щодо завершення будівництва підвідного міжселищного газопроводу високого тиску села Бургунка Бериславського району Херсонської області.

Михайла Бондаря до начальника Служби автомобільних доріг у Львівській області, начальника Управління патрульної поліції у Львівській області, тимчасово виконуючого обов'язки директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації щодо перенесення шумової полоси на міжнародній трасі Київ-Чоп на початок населеного пункту Буськ або встановлення протишумових екранів для забезпечення комфортних умов проживання мешканців.

Михайла Бондаря до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо інформації про трудовий стаж Дмитра Горпенюка Бродівський район Львівської області.

Олександра Бакумова до голови Державної прикордонної служби України, міністра внутрішніх справ України щодо включення Харківської окремої авіаційної ескадрильної Державної прикордонної служби України до переліку військових частин над якими здійснюється шефство.

Олександра Бакумова до міністра освіти і науки України, директорки Департаменту освіти Харківської міської ради, директорки Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації щодо соціального забезпечення вчителів та матеріально-технічного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів міста Харкова.

Ірини Констанкевич до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів для дослідження та вирішення проблеми обміління озера Світязя та Шацького поозер'я у Волинській області.

Ірини Констанкевич до Прем'єр-міністра України щодо фінансування реконструкцій та капітальних ремонтів амбулаторій загальної практики сімейної медицини в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей".

Групи народних депутатів (Геращенко, Іонової, Павленка) до міністра внутрішніх справ України щодо розслідування факту побиття вихідця з Африки в столичному супермаркеті "АТБ" та вжиття заходів з протидії проявам расизму і дискримінації.

Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України щодо правового врегулювання питання приватизації земельної ділянки громадянами, які є співвласниками житлового будинку із декількома власниками, не мають окремої адреси і не можуть отримувати згоди одного із співвласників будинку.

Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України щодо фінансового забезпечення громадянам пільги на безкоштовний проїзд у громадському транспорті.

Дмитра Чорного до Прем'єр-міністра України щодо термінового ремонту аварійних ділянок автомобільної дороги за напрямком Кривий Ріг - Жовті Води - П'ятихатки.

Дмитра Чорного до Прем'єр-міністра України щодо термінового капітального ремонту доріг за напрямками Вільногірськ - Верхньодніпровськ, Вільногірськ - Дмитрівка та Дмитрівка - Пушкарівка.

Ігоря Мурдія до міністра інфраструктури України щодо усунення порушень трудового законодавства в УДП "Укрінтеравтосервіс".

Анатолія Костюха до директора Державного архіву Закарпатської області щодо надання інформації про перелік користувачів та власників підвального приміщення, яке знаходиться за адресою: місто Ужгород, вулиця Бращайків, 7.

Роксолани Підласої до міністра фінансів України щодо збільшення видатків Фонду державного майна України на 2020 рік.

Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо поглиблення кризових явищ у промисловості.

Анни Скороход до голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про надання інформації та її документального підтвердження.

Павла Мельника до міністра енергетики та захисту довкілля України, голови Національної поліції України, голови Запорізької обласної державної адміністрації щодо екологічної ситуації у Якимівському районі Запорізької області, яка виникла в результаті скидання шахтних вод у ставок, розташований на території Кирилівської селищної об'єднаної територіальної громади, в межах Утлюцького лиману Азовського моря.

Владислава Бородіна до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для продовження фінансування реконструкції колектору в місті Новомосковськ Дніпропетровської області.

Владислава Бородіна до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для ремонту аварійного шляхопроводу по вулиці Гетьманській в місті Новомосковськ Дніпропетровської області.

Олександра Куницького  до Прем'єр-міністра України щодо перегляду Постанови Кабінету Міністрів України № 1049 в частині використання бюджетів обласних рад на фінансування ветеранських організацій.

Лади Булах  до міністра охорони здоров'я України щодо імплементації Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11).

Лариси Білозір до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України щодо термінового відновлення фінансування заходів соціально-економічного розвитку окремих територій в частині зареєстрованих в органах казначейства бюджетних зобов'язань станом на 30 жовтня 2019 року.

Софії Федини до Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України щодо бездіяльності місцевих органів влади, правоохоронних та контролюючих органів в питанні захисту екологічних прав жителів міста Богуслав за наслідками небезпечної діяльності НВП "Темп".

Павла Фролова до міністра культури, молоді та спорту України, Київського міського голови щодо вжиття невідкладних заходів із збереження "Ділянки прибережного міського кварталу Середньовічного Києва" на Поштовій площі як пам'ятки національного значення.

Павла Фролова до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів зі спрощення процедури отримання першого паспорта громадянина України особами, які мешкають на тимчасово окупованих територіях України.

Арсенія Пушкаренка до Прем'єр-міністра України щодо збалансованості місцевих бюджетів.

Арсенія Пушкаренка до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Національної поліції України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Житомирської обласної державної адміністрації щодо необхідності проведення комплексного розслідування за фактом загибелі риби у річках Уж та Хомора на території Житомирської області та вжиття необхідних заходів реагування щодо припинення подальшого розвитку екологічної катастрофи та притягнення винних осіб до відповідальності.

Групи народних депутатів (Климпуш-Цинцадзе, Геращенко та інших. Всього 5 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо виключення гендерно-правової та антидискримінаційної експертиз проектів нормативно-правових актів, відповідно до прийнятих змін до Регламенту Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2019 року.

В'ячеслава Рубльова до тимчасово виконуючої обов'язки голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, міністра освіти та науки України щодо внесення змін до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу 5.5.2.008-0.

Антона Кіссе до Прем'єр-міністра України щодо ремонту автомобільної дороги від міста Болград до контрольно-пропускного пункту "Нові Трояни".

Олександра Горенюка до Одеського міського голови щодо вжиття заходів, спрямованих на захист отримання можливості відвідування дітьми гуртків, секцій, клубів в місті Одесі.

Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо необхідності приведення розмірів пенсійного забезпечення у відповідність до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Сергія Штепи до міністра енергетики та захисту довкілля України щодо тяжкої екологічної ситуації в Запоріжжі, пов'язаної з забрудненням атмосферного повітря.

Андрія Костіна до тимчасово виконуючого обов'язки голови Полтавської обласної державної адміністрації щодо надання жилого приміщення для сім'ї Ніни Онопко, відповідно до рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 28 лютого 2001 року.

Лариси Білозір до Міністерства соціальної політики України, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України щодо спрощення процедури надання статусу члена сім'ї загиблого для членів родин померлих учасників АТО.

Вікторії Кінзбурської до виконуючого обов'язки голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо діяльності виробничих потужностей ТОВ "Салтівський м'ясокомбінат" на прибудинковій території житлового будинку в спальному районі міста Харкова по вулиці Краснодарській, 171-б.

Жана Беленюка до Прем'єр-міністра України щодо затвердження типових штатів для закладів спеціалізованої освіти І-ІІІ ступенів спортивного профілю із специфічними умовами навчання.

Жана Беленюка до Прем'єр-міністра України щодо врегулювання питання сплати за навчання у школах-інтернатах.

Зіновія Андійовича до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України, міністра фінансів України щодо капітального ремонту дороги С-090902 Надвірна-Ланчин.

Зіновія Андрійовича до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України, міністра фінансів України щодо завершення будівництва дитячого садка в селі Білі Ослави, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.

Тетяни Грищенко до Прем'єр-міністра України, міністра оборони України щодо передачі у комунальну власність Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області земельної ділянки та іншого рухомого і нерухомого майна в межах населеного пункту, який перебуває на балансі Міністерства оборони України та газифікації селища.

Дмитра Шенцева до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо фактів незаконного видобутку піску в районі села Шестакове Вовчанського району Харківської області.

Альони Шкрум до керівника Офісу Президента України щодо надання інформації про реорганізацію Адміністрації Президента України та статус працівників в Офісі Президента України.

Андрія Лопушанського…

 

11:33:29

РАЗУМКОВ Д.О.  Одну хвилину, шановні колеги.

Шановні колеги, оголошення. Пан Бакумов. Народний депутат Бакумов? А можна якось так, щоб вас обличчям побачити, а не іншими  частинами тіла.  Дякую.

Шановні колеги, я звертаюсь до голів фракцій, зібратись у моєму кабінеті на нараду.  Дякую.

 

11:33:49

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрія Лопушанського   до Прем'єр-міністра України щодо активізації діяльності у сфері охорони культурної спадщини.

Анни Колісник до виконуючого обов'язки голови Державної фіскальної служби України щодо надання інформації по показникам роботи ДФС.

Олександра Літвінова до голови Національної поліції України щодо бездіяльності посадових осіб правоохоронних органів Харківської області.

Сергія Швеця до Генерального прокурора України щодо вжиття заходів реагування на порушення чинного законодавства...

Я вам не заважаю, пане Артуре?

…до Генерального прокурора України щодо вжиття заходів реагування на порушення чинного законодавства у сфері службової діяльності, вчинені головою та посадовими особами Київської міської державної адміністрації.

Юрія Павленка до міністра соціальної політики України про виконання вимог законодавства стосовно створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України про виконання вимог                           статей 1, 30, 30 прим. Закону України "Про охорону дитинства" в частині захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій, та дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту.

Степана Кубіва до Прем'єр-міністра України щодо необхідності невідкладного врегулювання проблеми стрімкого зростання заборгованості по виплаті заробітної плати.

Степана Кубіва до Прем'єр-міністра України щодо стану виконання доручення Президента України про скорочення обсягу видатків на утримання чиновників.

Олександра Аліксійчука до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної екологічної інспекції України, першого заступника голови Державного агентства водних ресурсів України, міністра енергетики та захисту довкілля України, Генерального прокурора України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Тернопільської обласної державної адміністрації, голови Рівненської обласної державної адміністрації, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо вирішення питання зменшення скидів у річку Іква.

Романа Іванісова до Генерального прокурора України щодо незаконного виділення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території ради невідомим особам.

Володимира Іванова до виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Іванівського селищного голови Іванівського району Херсонської області, голови Іванівського районної ради Херсонської області, голови Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області щодо надання відомостей про землі в межах Іванівського району Херсонської області з метою аналізу організації їх раціонального використання, а також забезпечення права громадян на одержання земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації.

Володимира Іванова до виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, голови Верхньорогачицької районної ради Херсонської області, голови Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області щодо надання відомостей про землі в межах Верхньорогачицького району Херсонської області з метою аналізу організації їх раціонального використання, а також забезпечення права громадян на одержання земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації.

Валерія Давиденка до Прем'єр-міністра України щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Чернігівської області на здійснення заходів соціально-економічного розвитку.

Валерія Давиденка до Прем'єр-міністра України, міністра енергетики та захисту довкілля України, голови Київської обласної ради, голови Київської обласної державної адміністрації щодо сприяння ефективній діяльності відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярська лісова дослідна станція".

Павла Мельника до міністра фінансів України щодо інформування про динаміку надходжень від екологічного податку та інших грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, до бюджетів всіх рівнів, а також надання думки фахівців стосовно розробки відповідних проектів законів України щодо зміни ставок цих податків.

Групи народних депутатів (Іванісова, Культенка та інших. Всього 62 депутатів) до Генерального прокурора України стосовно неможливості подальшого перебування Костянтина Кулика на посаді у Генеральній прокуратурі України.

Бориса Приходька до міністра розвитку громад та територій України, голови правління Публічного акціонерного товариства "Чернігівгаз", голови правління Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" щодо здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сільським населенням Чернігівської області.

Мар'яни Безуглої до Київського міського голови про розвиток водної системи каскаду озер та річки Почайна з облаштуванням паркової зони в Оболонському районі міста Києва

Ігоря Негулевського до Управління інфраструктури Миколаївської обласної державної адміністрації щодо здійснення ремонту понтонного мосту в Снігурівському районі Миколаївської області.

Ігоря Негулевського до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України щодо відновлення фінансування заходів соціально-економічного розвитку та програм і проектів, що фінансуються із Державного фонду регіонального розвитку.

Артема Дубнова до голови Антимонопольного комітету України, виконуючої обов'язки голови Державної аудиторської служби України щодо проведення аудиторської перевірки.

Оксани Савчук до голови Комітету Верховної Ради України з питань науки, освіти та інновацій, Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки України щодо вжиття заходів реагування з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України прав працівників закладів освіти.

Оксани Савчук до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України щодо вжиття заходів реагування з метою забезпечення у повному обсязі освітньою та медичною субвенціями місцевих бюджетів.

Геннадія Вацака до Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства фінансів України стосовно необхідності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників: особистих селянських і фермерських господарств та населення.

Геннадія Вацака до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України стосовно відновлення фінансування заходів соціально-економічного розвитку.

Олександра Аліксійчука до Прем'єр-міністра України, заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, директора Національного антикорупційного бюро України, міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо викоренення корупційних ризиків і схем.

Олексія Жмеренецького до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Голови Служби безпеки України щодо перерозподілу видатків між бюджетними програмами та сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "АБІ УКРАЇНА" заборгованості за постачання ліцензованого програмного забезпечення органам виконавчої влади у 2013 році.

Олексія Жмеренецького до Кабінету Міністрів України, міністра інфраструктури України, голови Наглядової ради акціонерного товариства "Укрзалізниця"  щодо надання інформації.

Групи народних депутатів (Горвата, Лунченка та інших. Всього 4 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення належного рівня охоплення вакцинацією та створення колективного імунітету у закладах освіти.

Групи народних депутатів (Горвата, Лунченка та інших. Всього 4 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо припинення дискримінації осіб, які брали участь  у бойових діях на території інших держав.

Ольги Савченко до Генерального прокурора України щодо незаконних дій працівників слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області та прокуратури Київської області.

Марини Бардіної до Прем'єр-міністра України щодо забруднення озера "Гарячка" в Дарницькому районі міста Києва.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:42:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, шановні колеги…

 

КОНДРАТЮК О.К. Марини Бардіної до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення комфорту громадян на КПВВ у Станиці Луганській.

Шановні народні депутати, це всі запити, які надійшли на цей тиждень. Можемо продовжувати далі роботу над законопроектами.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили...

Є питання? Будь ласка, народний депутат Папієв.

 

11:42:25

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України! Пане головуючий… Пане головуючий, я до вас звертаюсь. В зв'язку з тим, що, ви знаєте, сьогодні вже набув чинності Закон України про зміни до Регламенту, ви знаєте, що кожне голосування, воно є вже визначальним для того, щоб народним депутатам нараховували заробітну плату.

Ви не попередили народних депутатів України про те, що під час оголошення депутатських запитів буде голосування по запитах Президента. Я наполягаю на тому, щоб ви поставили і ще раз проголосували запит до Президента, коли не попередили народних депутатів України, і деякі народні депутати України не змогли скористатися своїм обов'язком проголосувати. Прошу ще раз проголосувати запит до Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, я не думаю, що люди, які приймають закони, потребують додаткового роз'яснення щодо того, що вони прийняли. Це перше.

Друге. Дозвольте, я завершу? Друге. Процедури такої "повернення щодо додаткового голосування за те питання, яке було проголосовано в межах оголошення депутатських запитів" Регламент не передбачає. Дякую.

Шановні колеги, йдемо далі. Товариство, ми… Я дякую за оголошення депутатських запитів. І ми переходимо до розгляду наступних питань порядку денного.

Наступне питання. Проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення" на 4 грудня 2019 року.

Шановні колеги, я прошу підготуватися до голосування. Є пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Номер реєстрації проекту 2251. Шановні колеги, я ставлю на голосування питання щодо використання спрощеної, перепрошую, скороченої процедури розгляду проекту Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення" (4 грудня 2019 року). Реєстраційний номер проекту 2251. Прошу голосувати та підтримати.

 

11:45:20

За-212

Рішення прийнято.

Я запрошую до доповіді голову Комітету з питань аграрної та земельної політики Миколу Тарасовича Сольського. Я попрошу теж не розходитися, тому що буде два – за, два – проти і переходимо до голосування.

 

11:45:36

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

Шановний пане головуючий, шановні колеги! Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, зважаючи на дискусії, які відбуваються у суспільстві з питання скасування мораторію на продаж сільськогосподарського призначення та запровадження обігу земель, було запропоновано провести 4 грудня 2019 року парламентські слухання на тему: "Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення".

У процесі обговорення питання, яким має бути ринок земель, ми ще раз пересвідчилися у тому, що єдиної і консолідованої думки серед аграріїв, як і серед нас, народних депутатів, немає. Думки експертів і науковців щодо визначення дати, з якої буде знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, також кардинально відрізняється. Одні наполягають на негайному введенню ринку земель, інші взагалі пропонують це відкласти на значний термін, деякі підтримують поетапне введення.

Однак, мораторій не може тривати вічно, Україна як цивілізована європейська країна має скасувати мораторій та припинити порушення конституційних прав громадян щодо вільного розпорядження своєю власністю.

Саме тому комітетом було запропоновано провести парламентські слухання із залученням до обговорення формування вітчизняної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення представників органів влади, органів місцевого самоврядування, аграрних асоціацій, громадських організацій. профільних міжнародних організацій, наукових, науковців, експертів, власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення, представників бізнесу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Микола Тарасович.

Шановні колеги, прошу… Чи потребує це питання обговорення? Потребує. Тоді прошу записатися: два – за, два – проти, по фракціях і групах.

Запрошую до слова народного депутата Олексія Юрійовича Кучеренка, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання… Ага, перепрошую, народний депутат Івченко.

 

11:47:57

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ви тільки що чули зовсім логічний крок: комітет одноголосно прийняв рішення провести парламентські слухання, де в цій залі буде 450 аграріїв, людей, які дотичні до сільського господарства, власників паїв, інвесторів. Ми маємо почути перш ніж приймати будь-які рішення, і про це сказав голова комітету, почути українське суспільство.

Ви знаєте, ми з вами депутати, які представляють сьогодні українців. І чому фракція "Батьківщина" завжди говорить, що ми не можемо робити реформи проти українців і тих, хто виступає фактично проти запровадження ринку землі. Всі соціологічні опитування говорять про те, що 80 майже відсотків людей не хочуть сьогодні запровадження ринку землі в тому контексті, який запропонував аграрний комітет. Ну, не хочуть  сьогодні українці, щоб українську землю обробляли іноземці. Не хочуть. Ну, можливо, потрібно спитати на референдумі у людей, провести парламентські слухання і почути сьогодні керівників асоціацій, почути сьогодні тих людей, які вкладають і інвестують в українську землю. І тільки тоді можливий будь-який розгляд за цих законопроектів. Не варто торопитись. Не варто проводити таємне засідання комітету. Не варто робити це, вибачте, під сукном. Варто відкрито з суспільством продискутувати на те, що має бути в Україні.

І, звичайно, колеги, "Батьківщина" буде приймати активну участь в цих парламентських слуханнях. І, до речі, один із ініціаторів цих парламентських слухань була Юлія Тимошенко, яка була присутня на аграрному комітеті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Кицак Богдан Вікторович, фракція "Слуга народу". Будь ласка.

 

11:50:03

КИЦАК Б.В.

Всім доброго дня! Абсолютно правильна ініціатива. Але знову ж таки потрібно зробити маленьку ремарочку. Її потрібно було провести ще до того взагалі моменту, коли з'явилася ідея від Кабінету Міністрів провести і реалізувати аграрну реформу у вигляді запропонування Закону про вільний обіг сільськогосподарських земель.

Знову ж таки це до чого призвело? Як ми бачимо, що український парламент і взагалі Кабінет Міністрів України отримав ще одну і чергову кризу комунікації із українським суспільством. І оця відірваність зараз пробується компенсуватися за рахунок проведення оцих парламентських слухань. Знову ж таки доцільність проведення всеукраїнського референдуму, вона під великим питанням, оскільки постає декілька нюансових питань. Знову ж таки яким чином проводити всеукраїнський референдум, якщо більша кількість українського населення, воно є урбанізованим і взагалі ніякого відношення до землі або, фактично, тієї землі і не бачило в своєму життя. Тому знову ж таки надзвичайно складно це буде реалізувати на практиці.

Але взагалі практика проведення парламентських слухань, коли ми почуємо абсолютно всі точки зору різних представників українського суспільства, які зважать всі свої за і проти, і виключно після того ми можемо в рамках законопроекту закладати оці всі базові речі, і вона є  абсолютно правильною. Тому прошу парламент підтримати  дану постанову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова  народного депутата Нестора Івановича Шуфрича, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя". З місця, Нестор Іванович, будь ласка.  

 

11:51:57

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Пане головуючий, прошу передати слово Наталії Королевській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую народну депутатку Наталію Королевську. Будь ласка, пані Наталія.

 

11:52:17

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги! "Опозиційна платформа - За життя", безумовно, підтримує проведення парламентських слухань.

Але я хочу нагадати абсурдність ситуації. Спочатку аграрний комітет підпільно проводить засідання, порушує наші права як авторів альтернативних законопроектів, приймає рішення продавати українську землю,  продавати українську землю іностранцям. І після цього, ви кажете, давайте проведемо парламентські слухання.

Так давайте ми спочатку скасуємо оте нелегітимне рішення профільного комітету, зберемо громаду, проведемо парламентські слухання, приймемо рішення, що ми йдемо на референдум та на референдумі вирішимо подальшу долю української землі. Нехай нам люди скажуть, що робити з українською землею.  Скажіть, будь ласка, ну, який політик сьогодні має право брати на себе таку відповідальність, як розпродати майбутнє України.

Тому позиція нашої фракції "Опозиційна платформа - За життя". Виключно зараз ми повинні приймати рішення: продовження мораторію. Тому що  з 1 січня не буде мораторію і всі вже розграблять українську землю.

Друге –  це тільки референдум.

Третє –  це глобальна заборона, щоб землю продавати іноземцям. Це повинно бути вирішено питання.

І четверте. Шановні, тільки 7 мільйонів українців сьогодні отримали паї, всі інші українці паїв не отримали. Тому краще   за все  ви зосередили б свою увагу на тому, щоб закінчити розпайовку, дати сьогодні можливість людям, які, дійсно, малозабезпечені, які, дійсно, потребують сьогодні підтримки, отримали свої законні паї. І тільки після цього ми з вами взагалі можемо піднімати це питання. Але продавати українську землю сьогодні категорично без референдуму не можна.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я надаю слово народному депутату Яценку Антону Володимировичу, депутатська група "За майбутнє". 

 

11:54:32

ЯЦЕНКО А.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Дійсно, можна провести парламентські слухання, а ще краще було б провести референдум, тут правильно казали минулі оратори.

І хочу сказати, що дуже сподіваємося, що не винесуть закон до обговорення, хоча вже на комітеті профільному була така, як писали "тайная вечеря", коли проголосували за основу. І хочу всім нагадати, що в 93-му році, коли казали, пам'ятаєте, ваучер на приватизацію, що ніхто не вкраде підприємства, а потім у нас з'явились олігархи  в країні так звані. І зараз так само буде з землею. Тому ні в якому разі не можна зараз знімати мораторій на продаж землі.

І хочу закликати всіх мажоритарників, особливо тих, хто має на території округу села і селищна. Не можна цього робити.

Тому давайте, звичайно, обговоримо, але питання має бути в інтересах людей, а не олігархів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

З мотивів –  народний депутат Павленко, "Європейська солідарність".

 

11:55:48

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую дуже. Ростислав Павленко, "Європейська солідарність".

"Європейська солідарність" виступає за проведення цих парламентських слухань вже досить багато було сказано щодо того, що спочатку варто проводити слухання і обговорювати всі конкретні проблеми, які стосуються земельної реформи, потім переходити до прийняття рішень. І, власне, ці слухання мали би бути спрямовані на відповідь, на ті питання, які турбують людей і саме чому люди в більшості своїй виступають проти продажу землі. Це стосується і прав селян щодо гарантованої мінімальної ціни. Це стосується і недопущення латифундії, укрупнення в руках малої кількості людей великих земельних наділів, і  заборона продажу земель іноземцям, і головне,  чіткої  процедури, яка унеможливлювала би скупівлю землі в  руки російського агресора і пов'язаних з  ним осіб, а також  захисту від можливого  кримінального скуповування  землі і легалізації того "сірого ринку", який є.

Тому ми  за проведення цих слухань. Але, найголовніше, щоб вони  не вийшли в обмін  гаслами, а стосувалися конкретних механізмів  захисту людей.

Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще, будь ласка, ще буде дві людини  з мотивів.

Шановні колеги, ми так довго  читали запити, може ми попрацюємо без перерви сьогодні? Да? Ні?

Секундочку, щось  заплановано у вас, так. Добре. Ну, є заперечення. Добре тоді.

Друзі,  я запрошую з мотивів народний депутат Шахов. Потім   народний депутат Кириленко, і переходимо до голосування. Я попрошу керівників  фракцій забезпечити народних депутатів.

Будь ласка, народний депутат Шахов.

 

11:57:30

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина. Шановні колеги, слухання, дійсно, повинні проводити, але не так, в закритому, злочинному  вигляді, як це було  в комітеті, приймалося рішення по закону продажу української землі.

Мій округ знаходиться прямо на межі з Росією. І люди взагалі сьогодні  не думають, як продавати  землю і  навіщо її продавати. Бо в статті  13 Конституції України  чітко визначено великими літерами: "Земля належить українському народу". Тільки державний банк може купити в людини, в якої  немає спадкоємця, яка хоче продати землю, після того, як буде повністю проведений  аудит української землі. 25 мільйонів гектарів землі сьогодні безлічі і взагалі не перераховано і не видано людям. У кого не запитайте в залі, підніміть руку, кому давали по два гектара землі? Нікому. Тому не  можна сьогодні ставити на продаж землю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Кириленко, фракція "Батьківщина". І після цього переходимо до  голосування.

 

11:58:57

КИРИЛЕНКО І.Г.

Пане голово, я вам дуже вдячний.

Шановні колеги! Кириленко, "Батьківщина". Зовсім оригінальна пропозиція. За всі роки незалежності і нашого парламентаризму у цій залі не було однієї форми роботи, яка характерна для парламентів країн світу. Ми проводили слухання, їх уже сотні було, знаємо їм ціну. Ми ніколи в стінах нашого парламенту не проводили дебати. Друзі, Brexit –  скільки тривають дебати? Реформа Обами –  скільки тривали дебати в Сенаті і в Конгресі? Коли приймаються рішення, які визначають долю країни на десятиліття, а, може, і взагалі долю, слухань, прийняття простого закону: два –  за, два – проти, остальные, стоя на ура, не вистачить.

Я пропоную провести повноцінні дебати день, два, тиждень. У кожної фракції, у кожної політичної сили є своє бачення. Це бачення відображає певна частина суспільства, яка проголосувала за цю політичну...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд закінчити. І я продовжую до завершення цього питання.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Друзі, кожна фракція виходить на трибуну, презентує своє бачення, обговорюємо день. І коли суспільство це буде бачити і відчувати, в нас буде більш зважене рішення... 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми переходимо до...

З процедури – Нестор Іванович, з процедури.

Да, друзі, я ще раз сказав, що я продовжую до завершення цього питання.

 

12:00:41

ШУФРИЧ Н.І.

Шановні колеги, у нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нестор Іванович. Звичайно.

 

12:00:47

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Шановні колеги, у нас зараз відбудеться голосування. Але зверніть увагу, що відсутній Голова Верховної Ради та керівники наших фракцій. Для стенограми: прошу їх відсутність під час голосування вважати поважною причиною і щоб це не вплинуло на нарахування їм відповідних доплат.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі народні депутати є рівними. І в разі, якщо вони наберуть, а я думаю, що вони нормально наберуть 70 відсотків, вони отримають свою законну заробітну плату. Дякую.

Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Земельна реформа: вітчизняна… "(Шум у залі) Руслан Петрович, чому ви постійно кричите, я не  можу зрозуміти. (Шум у залі) Що там у вас таке твориться, що ви постійно кричите?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не ми вас сюди засадили, це український народ вас туди засадив.  (Шум у залі)

Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Земельна реформа: вітчизняна   модель обігу земель сільськогосподарського призначення" (4 грудня 2019 року) (реєстраційний номер проекту 2251). 

Шановні колеги, прошу голосувати та підтримати.

 

12:02:38

За-318

Прекрасно! За – 318,  рішення прийнято.  Вітаю!

Оголошується перерва. Зустрічаємося в цій залі о 12:30. Дякую.

 

(Після перерви)

 

12:47:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, я попрошу уваги.

Я хотів би... Руслан Петрович Князевич є? Руслане Петровичу, я хочу особисто перепросити у вас, тому що, я так розумію, мої слова були неправильно трактовані вами, і я не хотів би, щоб це вносило якийсь дисбаланс в злагоджену роботу Верховної Ради України. Я приношу слова, тому що за Законом Мерфі все, що ти може бути витрактовано неправильно, воно обов'язково буде витрактовано неправильно. Тому ще раз, Руслане Петровичу, щирі слова перепрошення. Дякую.

Шановні колеги, надійшла заява народного депутата України Папієва, що зарахувати мій голос "за" під час голосування про підтримку запиту народного депутата України Андрія Лопушанського до Президента України щодо невиконання Указу Президента України "Про розвиток регіону українських Карпат" у зв'язку з тим, що не спрацювала картка під час голосування.

Шановні колеги, я оголошую це, але я просто хочу попередити всіх, що в будь-якому разі ці голоси не дозараховуються, не вичитаються, нічого з ними не відбувається, але це політична позиція.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

12:49:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хочу вам доповісти про отримання Верховною Радою висновку Конституційного Суду України щодо законопроекту номер 1028 про внесення змін до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України).

Згідно зі статтею 147 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про отримання Верховною Радою висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту (реєстраційний номер 1028) про внесення змін до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжний органів Верховної Ради України) вимогам статті 157 і 158 Конституції України.

Відповідно до частини дев'ятої статті 147 Регламенту даю доручення Апарату невідкладно вручити зазначений висновок Конституційного Суду. Прошу Комітет з питань правової політики розглянути висновок Конституційного Суду України та підготувати цей законопроект до розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Дякую.

Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Постанови про заслуховування звіту Голови Антимонопольного комітету України. Пропоную розглянути цей проект постанови за скороченою процедурою. Прошу підготуватись до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:51:11

За-222

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається народному депутату України Герусу Андрію Михайловичу.

 

12:51:28

ГЕРУС А.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Монополізація української економіки була однією з ключових тем напередодні виборів, такою вона залишається і після виборів. Багато політичних сил говорили про необхідність демонополізації, про необхідність побудови конкуренції в українській економіці. З моменту призначення керівника Антимонопольного комітету на посаду, а це був 2015 рік, комітет жодного разу не звітував перед парламентом. Хоча за законом Антимонопольний комітет підзвітний саме Верховній Раді України і повинен звітувати про стан конкуренції в Україні та боротьбу з монополіями щорічно. При цьому, в 2018 році Україна посідала 83 місце в рейтингу глобальної конкурентоспроможності. А країни-сусіди були, займали набагато кращі позиції. Причини таких показників криються в тому числі у перебуванні чималої кількості ринків в Україні в стані монополії та відсутності рівних умов для чесної конкуренції між бізнесменами. Боротьба зі зловживаннями монополістів та захист і розвиток здорового конкурентного середовища – це функції Антимонопольного комітету України, які він, давайте будемо відвертими, не виконував весь цей час ефективно. Та навпаки на окремих ринках – ринки енергетики, ринки палива, ринки хімії та інші ринки – Антимонопольний комітет іноді виступав захисником монополій. Демонополізація – це те, що ми обіцяли своїм виборцям.

Отже, задля виконання цієї обіцянки я пропоную викликати сюди, в парламент, Голову Антимонопольного комітету, який представляє комітет за законом у відносинах з парламентом, та запитати у нього, коли ж нарешті ми побачимо демонополізацію як результат роботи Антимонопольного комітету. Саме від голови комітету залежить те, як буде орган працювати. Колегіальність Антимонопольного комітету проявляється в колегіальних рішеннях, але перед рішеннями передує процес досліджень та розслідувань, безпосередній вплив на який має саме голова. Тому саме від нього ми повинні почути його оцінку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, 10 секунд.

 

ГЕРУС А.М. …що зроблено ним для того, аби запобігти цьому процесу, та скільки нам потрібно ще почекати, щоб побачити результати демонополізації.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань економічного розвитку Наталусі Дмитру Андрійовичу.

 

12:53:56

НАТАЛУХА Д.А.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Декілька разів уже до мене особисто лунало питання, що ви збираєтеся робити, чи збираєтеся ви знімати Голову Антимонопольного комітету. Для того, щоб прибрати цю конспірологію, я хотів би сказати, що єдине, що ми хочемо здійснити, це здійснити належні парламенту України функції парламентського контролю. Я нагадаю, що станом на сьогодні у парламенту є 5 переважно функцій парламентського контролю: це Рахункова палата, яка слідкує за бюджетом; це омбудсмен, який слідкує за дотриманням прав людини; це наш регламентний комітет, який слідкує за внутрішніми процесами і це "година запитань до Уряду". Але є ще одна – тимчасові слідчі і тимчасові спеціальні комісії. Я нагадаю, що в наших інтересах консолідувати і норматизувати законодавство в цій сфері, яке, на жаль, було ветовано (Закон номер 1098) не так давно. І я закликаю колег знову-таки об'єднати зусилля для того, щоб відтворити законопроект по цій галузі.

Але, повертаючись до парламентського контролю, саме це і є мета викликання сюди зі звітом Голови Антимонопольного комітету, тому що вона дає нам можливість отримувати достовірну і об'єктивну інформацію про фактичне виконання своїх обов'язків і повноважень відповідної посадової особи і на підставі цього приймати подальше рішення. Тому мова йде виключно про це.

За результатами обговорення, народні депутати члени комітету прийняли рішення внести проект Постанови Верховної Ради України про заслуховування звіту Голови Антимонопольного комітету України на розгляд Верховної Ради України та за результатами розгляду в першому читанні прийняти її за основу та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи необхідне обговорення? Прошу записатися: два – за, два – проти по фракціям.

Забродський Михайло Віталійович.

 

12:56:00

ЗАБРОДСЬКИЙ М.В.

Будь ласка, Олексію Гончаренку. Гончаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович.

 

12:56:15

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, північ Одещини, "Європейська солідарність". Шановні друзі, ви знаєте, абсолютно правильна постанова. Нарешті, ми маємо можливість заслухати і, дійсно, викликати у Верховну Раду послухати керівника Антимонопольного комітету, бо питань є дуже багато.

Нам доповідачі сказали про ринок електроенергії, якісь інші речі назвали, не всі нам перелічили ті проблемні місця і галузі, які є в Україні. Хотів би нагадати, наприклад, ще одну галузь, з якою ми маємо великі проблеми, це галузь авіаперевезень. В нас повністю небо захопила одна компанія, однієї людини, яка своєю бородою вже закрила українське небо. Маємо такі ціни на квитки, яких немає ніде в Європі. Якщо хтось знає ці місця ще, то я їх не знаю. Сьогодні взяти мені квиток з Києва до Одеси повернутись додому на округ, щоб попрацювати, відкриваємо сайт, дивимось ціни – 5-6 тисяч гривень в один бік. І це чому? Тому що є абсолютна монополія однієї компанії. І як тільки вийшли якісь інші авіаперевізники, що почалося? З'явився Баришівський суд. Починає забирати ліцензії, починає закривати небо, щоб була одна людина, яка диктує ціни на перевезення.

Що ми бачимо у Верховній Раді в той же час? А у Верховній Раді у цей час в транспортному комітеті шановна монобільшість призначає позаштатним радником цього транспортного комітету президента авіакомпанії МАУ, який 26 років відпрацював в авіакомпанії МАУ. Конфлікт інтересів? Нічого не чули про це. Нічого про це не знаємо. Замість того, щоб боротися з монополіями в транспортному комітеті Верховної Ради, навпаки монополію хочуть підтримувати.

Тож я сподіваюся, що цей виклик Голови Антимонопольного комітету це не для того, щоб порішати свої вопроси до 14 листопада, як дехто хоче зробити, а щоб, дійсно, мати фахову розмову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Щоб мати фахову розмову про монополізацію життя в державі, починаючи від неба до землі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рудик Кіра Олександрівна.

 

12:58:40

РУДИК К.О.

Передаю слово Юлії Клименко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Клименко.

 

12:58:46

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Колеги, ми дуже вітаємо цю постанову. Ми хочемо заслухати Антимонопольний комітет. Але ми хочемо чітко заслухати цифри, і щоб Голова Антимонопольного комітету був готовий звітувати по основним монопольним ринкам, в тому числі природні  монополії.

Будь ласка, зверніть увагу, як сказав пан Гончаренко. Він казав про небо. Ми кажемо про землю. У нас є хімічний сектор монополізований, який, фактично, на 40 відсотків мінеральні добрива більше ніж в будь-якій іншій країні. Тобто ми хочемо заслухати, які були справи? Чи була піднята справа в Антимонопольному комітеті в наступних секторах: хімія, хімічне, включаючи мінеральні добрива, зв'язок, будь ласка, включаючи і також телевізійний ринок, де є теж монополія? Будь ласка, просимо Антимонопольний комітет.

Підтримуємо цю постанову і бути готовим до конкретної розмови  по конкретних секторах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Кучеренко Олексій Юрійович.

 

12:59:53

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні депутати, шановні українці. Ми живемо з вами в дуже цікавій країні. Якщо вийти зараз на вулицю і запитати будь-якого, вибачте, пересічного українця, що  тебе турбує, в першу чергу, він скаже:  тотальна монополізація усього, що відбувається навкруги. Але якщо подивитися на наше законодавство, я вас запевняю, що у нас дуже сучасний і прогресивний Закон про Антимонопольний комітет. І оцей розрив, мабуть, і добиває сьогодні нашу економіку.

Я не хочу ні в якому разі вступати в ідеологічну полеміку. Але хочу сказати, що класична теорія лібертаріанства, наприклад, взагалі каже, що не треба державне втручання в ринки, що магічна рука ринку сама все зрегулює. З іншого боку, ми як партія, яка сповідує ідеї ринкової соціально орієнтованої економіки, ми переконані, що функція державного регулювання як конкурентних ринків, так і монопольних ринків,  вона має бути підсилена в такий складний період. І ми на цьому стоїмо.

Саме тому ми, безумовно, підтримуємо цю постанову. Ми хочемо відвертої професійної розмови з Головою Антимонопольного комітету для того, щоб зрозуміти, чи, дійсно, він займався антимонопольним регулюванням, чи обслуговував ті чи інші інтереси. Єдине, що нас дуже турбує, і ми не хочемо, щоб ці слухання і подальші наші рішення, щоб вони стали інструментом для того, щоб одні потужні бізнесмени, представники яких сьогодні знаходяться в парламенті, зводили  рахунки з іншими потужними бізнесменами. Це категорично неприпустимо. Тому, підтримуючи проект цієї постанови, ми  будемо пропонувати вам фахову незаангажовану професійну розмову.

Дякую.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Яценко Антон Володимирович.

 

13:01:54

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, дійсно, це питання давно назріло. Але хотілось би, щоб в цей звіт включити  те, що  ціни на молоко. Всі знають, мажоритарники  особливо, що, фактично, сьогодні молоко коштує дешевше води, і у селян скуповують його буквально за безцінь, 4-5 гривень коштує, буває навіть такі ціни. І треба це питання підняти на державному рівні. Звичайно, тут пасе задніх Антимонопольний. Тому що, наприклад, жодного разу не була здійснена перевірка щодо змови виробників молочної продукції, котрі за безцінь скупають молоко у селян.  Тому ми, звичайно, мусимо на це питання звернути увагу, тим паче, що воно і звужує значно живодноводство в країні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шуфрич Нестор Іванович – з мотивів.

І, шановні колеги,  після цього переходимо до голосування. Будь ласка,  запросіть народних депутатів до зали, підготуйтесь до голосування.

 

13:03:00

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Шановний головуючий! Я виступаю від фракції, на жаль, ми  були обмежені у можливості виступити. Безумовно, треба заслухати Антимонопольний комітет. Але, шановні колеги,  я хочу зараз стати на захист наших журналістів. Після вчорашніх, фактично, погроз, які пролунали від  нашого колеги Яременка, який вимагав відповідальності від 3 до 7 років наших журналістів за оприлюднення його листування в Айфоні.

Є рішення Конституційного Суду від 2012 року, де чітко визначено, що ті громадяни України, які є представниками влади, вони не підлягають під норму Конституції 31-у і під 163 статтю Кримінального кодексу, які захищають їхнє права на особисте листування.

Наш колега Яременко є публічною особою. Він є носієм влади. І переписувався з публічними людьми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд.

 

ШУФРИЧ Н.І. Хочу заспокоїти колег журналістів, ніякої загрози вам немає. Безумовно, і мені не завжди приємно, коли ви так ретельно фіксуєте нашу роботу і мою особисто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович, 10 секунд, я вибачаюсь, час вичерпано. (Шум у залі)

Ні, зовсім не  обмежую свободу слова, навіть даю більше  на 30 секунд.

Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Шановні колеги,   будь ласка, підготуйтесь   до голосування.

Готові голосувати? Ставлю на голосування  питання про прийняття за  основу і в  цілому проект Постанови про заслуховування звіту Голови Антимонопольного комітету України (реєстраційний номер  2306).

Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:05:44

За-328

Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка, по фракціях. Партія "Слуга народу" – 219, "Опозиційна платформа - За життя"  - 33, "Європейська солідарність" – 21, "Батьківщина"  – 17, "За майбутнє" –  6, "Голос" – 18, позафракційні – 14.  Дякую. Рішення прийнято.

Геращенко з мотивів.

 

13:06:09

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановні колеги, шановний  пане Голово! Ми вітаємо бажання Голови  Верховної Ради повністю дотримуватись Регламенту. Але з сумом  маємо зазначити, що вже два місяці керівництво парламенту грубо порушує  Регламент по п'ятницях, тому що з 13 години, згідно Регламенту роботи Верховної Ради України, має бути рубрика "Різне" – година виступів народних депутатів України. І, власне, ми вважаємо, що це один із надзвичайно  серйозних фактів  порушення  прав опозиції, тому що опозиція має право хіба що  в цей день записатися для того, щоб виступити, донести свою позицію виборцям, так само мажоритарники. 

Тому наша політична  сила засуджує той факт, що вже два місця грубо порушується Регламент Верховної Ради України: немає рубрики "Різне". І ми вимагаємо, щоб зараз ви як Голова Верховної Ради України  оголосили рубрику "Різне", і всі народні депутати України записалися і мали можливість виступити в ній, обмінятися думками згідно тих нагальних питань актуальних, які є у депутатів парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна.

В нас позиція "Різне" зазначена, але, якщо я не помиляюсь, вона там в "Прикінцевих положеннях" стоїть. Да. І… ні, добре. Є пропозиція наступна: перенести "Різне" на кінець робочого дня і продовжити трохи нашу роботу. В нас була перерва, ви знаєте, я пропоную продовжити роботу до третьої години. А після третьої залишитися на "Різне". Добре? Хто захоче залишитися – добре, я не заперечую.

Є пропозиція продовжити засідання до 16. (Шум в залі) На ранковому засіданні треба продовжити. Ми минулої неділі так робили в п'ятницю. Не було, не було... Була… Ні, ви ж голосували, ви ж не можете порушити. Іван Іванович, я знаю вашу принципову позицію, ви ніколи не порушуєте Регламент.

Тому є така пропозиція. Немає заперечень? (Шум в залі) До 15-ї продовжимо роботу, до 15-ї продовжуємо роботу. Після цього, якщо буде бажання в когось залишитись ще на "Різне"... (Шум в залі)

Дивіться, я пропоную наступний порядок роботи. Ми продовжуємо наше засідання, послухайте уважно, до 16-ї. Наполягають колеги на "Різному". До 15-ї ми розглядаємо питання порядку денного, а після цього переходимо на "Різне".

З мотивів – Крулько.

 

13:09:25

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановний Дмитро Олександрович, я вам хотів би принагідно в даному контексті вашої пропозиції нагадати, що Регламент Верховної Ради передбачає, що можливість продовження засідання Верховної Ради, вечірнього засідання, можливе тільки під час ранкового. Сьогодні вечірнє засідання не заплановано, на жаль. Але ми  розуміємо бажання працювати в турборежимі, тому як ви вирішите, так і буде. Але  знайте, що це є порушення Регламенту Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. При всій повазі, Іван Іванович, ми не продовжуємо вечірнє засідання… (Шум у заі) Да, включіть, будь ласка.

У нас немає вечірнього засідання сьогодні, тому ми його не можемо продовжити. Тому ми продовжуємо ранкове засідання. (Шум у залі) Можна продовжити ранкове. Можна продовжити? Можна продовжити.

 

13:10:07

КРУЛЬКО І.І.

Дмитро Олександрович, я тоді скористаюся можливістю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович –  з мотивів. І переходимо до голосування. Я зараз ще проговорю перед голосуванням.

Нестор Іванович Шуфрич.

 

13:10:31

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий.

Шановні колеги, дійсно, під час поточного засідання – чи то ранкового, чи то вечірнього – можна продовжити роботу нашу, але не більше ніж на 15 хвилин після часу завершення. У нас час, до якого ми маємо працювати сьогодні, в п'ятницю, 14:00. Продовжити ми, на жаль, можемо виключно до 14:15. За це не треба голосувати, це головуючий може сам вирішити. Іншої можливості у нас нема. Якщо ми хочемо накопичувати  подальші порушення Регламенту, будь ласка, голосуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що тут не в порушеннях Регламенту, тут в бажанні робити, працювати. Я думаю… (Шум у залі)

Бужанський – з мотивів. І підготуйтесь до голосування.

 

13:11:25

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги! Шановна президія! Ірина Геращенко сумує, що ми працюємо, порушуючи її права, що ми порушуємо Регламент роботи парламенту в п'ятницю. Я нагадаю вам, що 5 років  парламент не працював  кожної п'ятниці зовсім, тут не було нікого. І зараз, коли ми  працюємо над державним, а не над "Різним", це огорчає, скажу по-русски, Ирину Геращенко.

Ірина Геращенко, працюйте разом з нами, і все буде добре.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка –  Геращенко.

 

13:12:04

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, я хочу сказати, що я представляю позицію політичної сили  "Європейська солідарність", яка представляє тут 8 відсотків виборців, які делегували нас до парламенту. Наші виборці вимагають від парламенту чітко дотримуватися Регламенту Верховної Ради України. Регламент Верховної Ради України чітко передбачає, що з 13 години в п'ятницю є рубрика "Різне". І мене, насправді, дуже засмучує, дійсно, те, що з якою неповагою керівництво парламенту і правляча фракція ставиться до Регламенту. Це, дійсно, засмучує. Тому прошу всує прошу не згадувати моє прізвище, щоб я не брала репліки.

А до Голови Верховної Ради ми звертаємося з проханням не засмучувати виборців України і надати нам, будь ласка, зараз право на рубрику "Різне". Це з 13 години щоп'ятниці має бути ця рубрика у Верховній Раді України. Нам є про що виступати, нам є про що говорити виборцям, починаючи від невиконання "слугами" обіцянок по зарплатам вчителям і закінчуючи...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лубінець. І переходимо до голосування. (Шум у залі) А, ні, вибачте, виступав від вашої фракції. Шуфрич. Дякую. 

Лубінець.

 

13:13:26

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую.

Шановні колеги, коли не знаєте, як поступати, поступайте по закону. Зачитую частина четверта статті 19: "Пленарне засідання Верховної Ради може бути продовжено головуючим на пленарному засіданні понад визначений у частині третій цієї статті час не більш як на 15 хвилин. Можливість продовжити вечірнє засідання може бути проголосовано у Верховній Раді тільки в той день, коли є ранкове засідання". Це прямо написано в Законі про Регламент.

Тому я дуже прошу, дуже прошу головуючого, Дмитро Олександрович, ми всі розуміємо, що потрібно навіть в турборежимі приймати закони, але коли закони приймаються з порушенням Регламенту і процедури, вони всі можуть бути оскаржені. Будь ласка, не робіть цього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я, дійсно, не можу заставити працювати. Це ваше бажання або небажання. Я виходжу з Регламенту. Стаття 5… 19 стаття пункт 5: Верховна Рада може прийняти рішення щодо одноразової зміни тривалості пленарного засідання. Рішення про продовження пленарного засідання після 18-ї більш як на 15 хвилин приймається на ранковому пленарному засіданні. Там вечірнє. В першій частині цього нема.

Шановні колеги, Верховна Рада може визначитись. Верховна Рада може визначитись. Я ж не заперечую.

Є пропозиція. Перше. Продовжити наше засідання, щоб було "Різне", до 16-ї. Розгляд питань порядку денного – до 15 години. І після цього перейти до питань "Різного", до 16 години.

Я прошу колег підготуватись до голосування. Ні, без перерви, без перерви. Я думаю, що ви ж… ну, ми ж не втомились, не так багато працюємо. Готові голосувати? Готові голосувати? Це Рада визначається, це пропозиція. Підтримаєте – добре, ні – так ні.

Ставлю на голосування вищезазначену пропозицію. Прошу… А ми поки що не напрацювали з вами, там є ще питання. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:16:28

За-201

Рішення не прийнято. Працюємо до 14 години.

По фракціям покажіть. За – 197 – "Слуга народу", "Опозиційна платформа - За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 1, "За майбутнє" – 0, "Голос" – 0, позафракційні – 3.

Шановні колеги, щодо наступного питання, щодо розгляду "Різного": чи необхідно, чи будемо розглядати питання порядку денного.

Є пропозиція від народних депутатів відмовитись сьогодні від питання розгляду "Різне". Прошу підтримати цю позицію та проголосувати щодо відміни питань "Різного" сьогодні. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:17:35

За-222

Рішення не прийнято.

По фракціях покажіть. "Слуга народу" – 220, "Опозиційна платформа - За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "За майбутнє" – 0, "Голос" – 0, позафракційні – 2.

Почекайте. Зараз ми бачимо, хто хоче працювати, хто хоче говорити. Шановні колеги, я не заперечую, буде так – значить так, Рада вирішила.

З мотивів – Скічко Олександр. Скічко Олександр з мотивів.

 

13:18:22

СКІЧКО О.О.

Я просто хотів би звернути зараз увагу народу України на те, що була компромісна пропозиція зараз врахувати і "Різне", і прийняти необхідні законопроекти від нашого спікера. Але, на жаль, як ви бачите, ця пропозиція зіштовхнулась з величезними перешкодами від абсолютних… від більшості фракцій, я б так сказав. На жаль, ось так приймаються і всі більшість законів, які ми сьогодні пропонуємо. Навіть в тому випадку, якщо це компромісна хороша пропозиція, вона блокується виключно спеціально іншими опозиційними фракціями. На жаль, прошу народ України звернути на це увагу, ви бачите, як працює дехто.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз буде "Різне", всі виступлять.

Я дам слово  Маркаровій Оксані Сергіївні 1 хвилину з мотивів. І потім "Різне", да.

 

13:19:24

МАРКАРОВА О.С.

Шановні колеги, шановні народні депутати, ми з вами вже… Чути? Чути, да? Шановні колеги, шановні народні депутати, я дуже прошу вас, я розумію, що важливо дуже Регламент і ваш графік роботи, але я сьогодні після запитання чекаю, і вчора, розглянути дуже важливий в першому читанні законопроект для європейської інтеграції. Це Закон про запобігання фінансового моніторингу… запобігання корупції, запобігання відмиванню коштів. Я дуже вас прошу, якщо зал може дозволити зараз мені розглянути разом з вами і представити на ваш розгляд цей законопроект, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви зараз пропонуєте повернутись до порядку денного? До питання порядку денного? Тоді прошу за це проголосувати і продовжити розгляд питання порядку денного.

Ставлю на голосування… Зміни. Шановні колеги… Що знову не…

Івченко, з мотивів.

 

13:20:56

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я звертаюсь, особливо до виступаючого зі "Слуги народу". Ви знаєте, вчора ми голосували вкрай важливий законопроект, де ми змогли об'єднатися. Давайте говорити такі речі, які нас об'єднують, і ви маєте чути ті позиції, які говорять в тому числі опозиційні фракції. Ми говоримо про те, що є закон, і закон не має ніхто порушувати, для цього потрібно робити зміни до Регламенту. І, будь ласка, давайте працювати до того до скільки, вибачте, буде воля Верховної Ради.

Тому я просто раджу вам робити такі вислови, які об'єднують український парламент і українських депутатів, і не робити ніколи звинувачення тим, коли ви не подивитесь в зеркало. Подивіться, будь ласка, 55 депутатів від "Слуги народу" не проголосувало, а це означає, розберіться, будь ласка, у своїй фракції і не  звинувачувати  опозиційні фракції.

Я вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Процедурні рішення… Шановні колеги, процедурні рішення, ми можемо по ним повертатись.

Скажіть, будь ласка, чи заперечує зал щодо повернення до Закону 2179? Ні. Тому переголосовуємо та повертаємось до порядку денного Верховної Ради України, який був сьогодні запропонований.

Ставлю… не треба, я розумію. Шановні колеги, колеги, ми чи з мотивів, чи з "Різного" голосуємо? Ні.

Вакарчук.

 

13:22:51

ВАКАРЧУК С.І.

Дорогі друзі, ми не можемо, ми проголосували проти того, щоб порушувати Регламент. Але після того просто міністр фінансів звернулась до нас з конкретним проханням. І наша можливість або це конкретне прохання розглядати, або іти по порядку "Різне". Тому що ми не можемо повертатися до того, щоб порядок денний був той, який був, бо вже не проголосували це рішення.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. До процедурних рішень ми можемо повертатися.  Це перше.

Друге. Ми з вами можемо змінювати порядок розгляду питань засідання Верховної Ради України. Тому у мене питання. Чи повертаємося ми до законопроекту 2179? Да.

Шановні колеги, є пропозиція залу повернутися до розгляду законопроекту (реєстраційний номер 2179) проект Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Готові голосувати за це? Прошу підготуватись до голосування.

Прошу підготуватись до голосування. Все. Готові голосувати?

Прошу підтримати та проголосувати. За  повернення до питань.

Артур Володимирович, ви так багато… Ви зараз скажете, що я знову повертаюсь до вашої фракції. Але ви так кричите, що  не чуєте, що кажуть. Дякую. Дякую.

Ставлю на голосування це питання щодо повернення до проекту Закону 2179. Прошу підтримати та проголосувати.  

 

13:25:42

За-243

Рішення прийнято.

Шановні колеги, покажіть по фракціям, кому це важливе питання. "Слуга народу" – 217, "Опозиційна платформа  – За життя" - 0, "Європейська солідарність" –  0,"Батьківщина" – 0,  "За майбутнє" – 2,   "Голос" – 19,  позафракційні – 5.  Дякую.

Шановні колеги, пропоную розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Мова йде про проект Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню  розповсюдження зброї масового знищення. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:26:33

За-230

Рішення прийнято. 

Слово для доповіді надається міністру фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні.

 

13:26:51

МАРКАРОВА О.С.

Шановний головуючий, шановні заступники, шановні народні депутати!  Дуже дякую за можливість представити цей законопроект.

Про що цей законопроект і чому він важливий. Насправді, я думаю, що багато бізнесів громадян і навіть ви, хто сидить в цьому залі, зіткнулися з таким явищем, як фінансовий моніторинг, коли банки зупиняють платежі, запитують забагато інформації практично у кожного зараз. Тому що на сьогоднішній день у нас діє застаріла система саме запобігання легалізації і моніторингу. Цим законом ми приведемо її і імплементуємо 4 Директиву Європейського  Союзу і частково 5 Директиву.

Які  головні положення цього закону, який сьогодні ми пропонуємо  вам підтримати тільки за основу?

Перше. Система моніторингу буде ризик-орієнтованою. Замість 17 критеріїв, які діють зараз, які, фактично, розкидають дуже широко критерії перевірки, буде всього чотири.

Крім того, ми піднімаємо поріг, зараз будь-яка сума більше 150 тисяч гривень підпадає під моніторинг. Після ухвалення закону ця сума буде збільшена до 400 тисяч.

Третє. Ми чітко дуже виписуємо поняття "бенефіціарних власників", виписуємо, які підходи використовують до національних ПЕПів так званих і роблять високий ризик тільки для закордонних, для іноземних ПЕПів. Тобто, фактично, ті речі, які вже давно існують в Європі, ми зараз імплементуємо їх тут.

Для тих, хто, дійсно, буде підпадати під критерії, ми збільшуємо штрафи для банків, і для суб'єктів первинного моніторингу, це теж європейська практика. Але ми набагато зменшуємо примінення цього для тих, хто не підпадає.

Якщо говорити про… Також ми запроваджуємо автоматизацію процесу перевірки, і це дуже спростить життя суб'єктам фінансового моніторингу: банкам, фінансовим компаніям, які зараз у вас постійно запитують купу папірців. Цього не треба буде робити, можна буде під'єднатись до всіх реєстрів і багато речей перевіряти просто автоматично для того, щоб не турбувати клієнтів.

На сьогодні… Тобто це дуже важливо, тому що це обов'язково…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. 

 

МАРКАРОВА О.С. Це важливо, тому що ці умови є обов'язковими для країн-членів ЄС, або для тих, хто подається на це членство, і для України також.

Ми з комітетом маємо спільну позицію по багатьом речам, які ми маємо доопрацювати до другого читання, тому  прохання схвалити за основу для  того, щоб ми досить швидко, якщо ви погодитесь, у  пришвидшеному режимі доопрацювали з  комітетом,  і уже уточнений,  разом з комітетом і нашими європейськими колегами  представили законопроект на ваш розгляд. 

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оксана Сергіївна, вам треба ще договорити?  Дякую.

Слово для  співдоповіді надається голові Комітету з  питань фінансів, податкової та  митної політики  Гетманцеву Данилу  Олександровичу.

 

13:29:47

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги! Міністр фінансів  доповіла про цей законопроект і про його необхідність і важливість прийняття на сьогоднішньому етапі  розвитку  нашої  держави. Це  не тільки вимога наших партнерів, цей законопроект необхідний і нам для моніторингу, для запобігання легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом. 

Що він пропонує? Він пропонує підняти нижчу планку  операцій, які  підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, зі 150 тисяч гривень до  400, зменшити кількість критерій операцій, які підлягають обов'язковому моніторингу, з 17 до 4. Таким чином, зменшити кількість операцій, які моніторяться, і, відповідно, підвищити якість цього моніторингу, як якість  самого моніторингу, так  і відповідальність за  порушення. 

 Як сказала міністр фінансів, дійсно, законопроект викликає  у нас  певні застереження, які  викладені в рішенні  комітету, що  розглянув цей законопроект.

  У рішенні комітету ми  зазначили щодо: перше – оціночних  категорій, які породжують  певну правову невизначеність. Друге – це термінологія. Термінологія вживається така, яку  треба узгодити  з  нашим законодавством, іноді  вживається термінологія.

Наступне. Це вісім суб'єктів державного фінансового  моніторингу. Нам здається, це  забагато , і їх кількість можна зменшити.

Потім, у законі є зміни до  Закону "Про Службу безпеки  України", які вони є недоречними до цього  нормативного акту, і ми також про це зазначили в рішенні.

І також розмір штрафів. Штрафи є завеликими, і їх треба зменшувати. 

Це все відображено в рішенні комітету, що  вам роздано. І ми все це врахуємо при доопрацюванні до другого читання. Зараз я прошу зал сконсолідуватися і підтримати цей дуже важливий сьогодні для нашої країни...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Підтримати законопроект в першому читанні за основу.

Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися по фракціям: два – за, два – проти, на виступи.

Немиря Григорій Михайлович.

 

13:32:21

НЕМИРЯ Г.М.

Передати слово Валентину Наливайченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Олександрович Наливайченко.

 

13:32:33

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Валентин Наливайченко, фракція "Батьківщина". Законопроект, який я пропоную всім все ж таки розглянути зараз уважно і послухати, стосується справді дуже важливих, надважливих для нашої національної безпеки і безпеки громадян України речей. Перше – нерозповсюдження зброї масового знищення. Друге – боротьба з фінансуванням тероризму, в тому числі міжнародного тероризму.

І тут найголовніше. Фракція "Батьківщини" пропонує фахово і на найвищому рівні врахувати положення Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму. З 2002 року Україна приєдналася до цієї конвенції. І найголовніше. В цій конвенції Міжнародній  всі країни, і настав час і Україні, застосували режими недопущення фінансування тероризму, боротьби з фінансування тероризму. Але, увага, через цивілізовані практики і процедури. Коли банківські установи будь-якої країни і України, в тому числі ми пропонуємо, інші юридичні особи в оперативний і зручний спосіб, найголовніше, повідомляють компетентним органам своєї держави про будь-які підозрілі операції, які пов'язані з наміром, замислом або з намаганням профінансувати будь-яке правопорушення, пов'язане з тероризмом або розповсюдженням зброї масового знищення.

І в Україні так треба зробити. А не йти тим шляхом, який зараз, на жаль, залишається в цьому законопроекті, коли проти власних громадян розвертають міжнародну конвенцію громадян України, а не проти терористів. Коли застосовують такі положення, які, справді, як згадував колега до мене, змішують повноваження СБУ і інших правоохоронних органів, а не навпаки створюють механізм ефективного  і оперативного… протидії  фінансуванню тероризму.

Відтак, наша професійна позиція  врахувати,  що такі зміни треба внести і тільки після цього  приступати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Веніславський Федір Володимирович. Мікрофон включіть, будь ласка.

 

13:34:55

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Прошу передати слово Василевській-Смаглюк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Василевська-Смаглюк.

 

13:35:08

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Шановний пане спікере, я пам'ятаю про  регламент.

Шановні колеги, хочу звернути вашу увагу на те, що  Україна виконала 11 з 12 умов для отримання макроекономічної допомоги Європейського Союзу, і єдина умова, яка залишилася нам для виконання, це прийняття нового законопроекту про боротьбу з легалізацією відмивання доходів, здобутих незаконним шляхом. Це так званий новий закон про  фінансовий моніторинг.

Прийняття закону дасть змогу вдосконалити положення  національного законодавства і також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ,  Moneyveo, а також  Комітету ради Європи з  оцінки заходів протидії відмивання коштів.

Хочу вам сказати, що на комітеті ми мали дуже жваве обговорення цього законопроекту, і він буде суттєво доопрацьований, особливо в плані впливу на роботу СБУ в плані боротьби з тероризмом, а також ми хочемо в доопрацьованому законопроекті удосконалити можливість для конкурсу на очільника фінансового моніторингу. Можу вам сказати, що   прийняття цього законопроекту дозволить також ефективніше боротися з тероризмом і дуже знаково, що за розгляд цього законопроекту не голосувала лише одна фракція. Хочу, щоб ми  відрізнялися від цієї  фракції, підтримали цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Гнатенко Валерій Сергійович. Після цього переходимо до  голосування. Будь ласка,  підготуйтесь… А, з мотивів – Железняк і Климпуш-Цинцадзе. (Шум у залі) А, вибачте, вибачте,  я пропустив. Вибачте.

Южаніна Ніна Петрівна, да.

 

13:37:06

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я сподіваюсь, що колеги з нашого профільного комітету донесли всім народним депутатам, наскільки гостро був розкритикований цей проект закону в комітеті. Вісім сторінок – рішення комітету. Це вперше таке рішення комітету. Майже кожний пункт треба міняти.

Чому? Оксана Сергіївна, будь ласка, для того, щоби ви розуміли насправді, наскільки ви не здатний до прийняття до першого читання подали проект закону. Він стосується розширення саме суб'єктів первинного фінансового моніторингу і їх відповідальності. І якщо говорити саме в напрямку питань відання нашого комітету, то ви зрозумійте, не може бухгалтер, який веде бухгалтерський облік, консультант, любий консультант із фінансовий питань, з юридичних питань, нести відповідальність і повідомляти  про господарські операції, в яких є ризик, і так далі по тексту.

Для чого ви вводите людей в таку ситуацію, коли вони стануть уже суб'єктами для накладення штрафів? Як ви далі будете їх оправдувати, чи чим закінчиться для існуванням цих компаній штрафи, які накладаються? Аудиторських і консультаційних компаній з оборотом 1 мільйон мало, а штрафи більше 1 мільйона, тобто це величезна кількість суб'єктів підприємницької діяльності, які будуть відразу піддані банкрутству. Я не говорю про інші речі.

І саме найголовніше. Давайте зараз повернемося до статті 258 зі значком 5 змін до Кримінального кодексу щодо визначення в статті про фінансування тероризму. Да таке визначення, ми даємо таким визначенням право СБУ перевіряти кожен товар, який буде перебувати на митниці. Ми це не обговорили на засіданні комітету і не внесли цю поправку в рішення комітету. Тому що  зараз саме через статтю про боротьбу з фінансуванням тероризму  заходить СБУ і контролює митницю, і допомагає їм…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ЮЖАНІНА Н.П. …контролювати весь товар. Я не знаю, як ви, Комітет з правоохоронної діяльності, як ви віднеслись до таких змін? Чи ви вбачаєте відсутність в таких змінах можливості маніпулювання і притягнення до відповідальності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ні, вибачте. Там у нас ще буде "Різного" багато.

Волошин Олег Анатолійович, депутатська фракція "Опозиційна платформа - За життя".

 

13:39:49

ВОЛОШИН О.А.

Шановні колеги, спочатку щодо законопроекту. Пан шановний голова комітету, пан Гетманцев абсолютно чітко і зрозуміло окреслив вже очевидні проблеми цього законопроекту, які заслуговують на те, щоб він був повернутий до розробника на доопрацювання. Ми категорично проти посилення впливу Служби безпеки України на економіку і фінансові процеси в нашій державі. І та структура, в якій повністю не скасоване сумнозвісне управління "К", яке і так перетворилось давно на інструмент хабарництва і стягування грошей у незаконний спосіб з нашого бізнесу, не може отримувати додаткові повноваження! Це принципова наша позиція.

Ми вважаємо, що нічого не заважає розробникам, якщо вони керуються дійсно благими намірами, а не створенням додаткової корупційної "кормушки", цей законопроект доопрацювати і внести у гідний спосіб і у гідному вигляді знову до Верховної Ради.

І тепер не менш важливе питання щодо того, про що ми тут дискутували майже півгодини. Шановний пане спікере, ви дуже інтелігентна, освічена людина, і не можете не знати, що саме слово парламент походить з французького слова parler, тобто "говорити". Право виступати для народних депутатів – така неодмінна і натуральна функція, як і право голосувати.

Більше того, народні депутати не є машинками для голосування. А якщо ми подивимось на той перелік законопроектів, які в турборежимі протягли через цей зал, в тому числі нехтуючи правом депутатів на обговорення цього питання, і введення касових апаратів, і лобістські різні норми, і зараз готується ринок землі – це називається не робота, шановний пане спікер. Це називається вредительство.

Тому краще, я думаю, для нашої держави буде, якщо інколи депутати будуть мати більше можливості для дискусії, обговорення, а не для того, щоб просто, як мавпочки, натискати кнопки.

Тому я дуже прошу вас не грати цими словами, що хтось хоче працювати, а хтось хоче говорити. Тому що ми тут –  народні депутати, а не просто автомати для натискання кнопок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лубінець Дмитро Валерійович.

Я вибачаюсь, виступали від… (Шум у залі) Комітет виступить ще з мотивів. Колеги, у нас так всі зараз комітети виступлять. Вибачте, ні. (Шум у залі)

 

13:42:11

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановні колеги, шановна президія! Коли виступали представники комітету, ми послухали, закон такий гарний, потрібно голосувати. Але диявол криється в деталях. Чому ви не кажете, що ви цим законом вводити новий термін "замороження активів", де ви надаєте повноваження Раді національної безпеки та оборони без рішення суду автоматично своїм рішенням накладати арешт, заморожувати будь-які активи будь-яких фінансових інституцій. Взагалі ви розумієте, за що ми зараз повинні проголосувати? Один орган сам прийняв рішення і будь-яку фінансову установу заморозив. Якщо ви готові за це проголосувати, будь ласка. Якщо ми порушуємо закони, коли розглядаємо сьогодні в п'ятницю, коли чітко в Регламенті прописано "Різне" і ми повинні виступати, то, будь ласка, і за це можна голосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Іванович Железняк.

 

13:43:25

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Колеги, це напевно символічно, що ми починали тиждень і закінчуємо питанням реформування Служби безпеки України, тому що це найбільш критичне питання, яке і визвало стільки зауважень щодо цього законопроекту. Насправді це непогана ініціатива, яка передбачала європейські норми, але, на жаль, цей законопроект було внесено різними засобами і зміни до Служби безпеки України, і щодо штрафів, і в питанні щодо визначення категорій і так далі. Є рішення комітету, воно всім роздано. І ми дуже сподіваємося, що шановні представники коаліції, як і комітет, дотримаються свого слова, і всі ті зміни, особливо що стосується Служби безпеки України, будуть внесені в цей законопроект і враховані до другого читання. Тільки при такій умові наша фракція його підтримає в цілому. Але ми чуємо і міністра фінансів, що ця зміна важлива, вона є інтеграційна і вона необхідна для виконання наших міжнародних зобов'язань. Тому можна…

 

СТЕФАНЧУК Р.О.  10 секунд, будь ласка.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Під обіцянку коаліції, під рішення комітету, яке всім роздано, і ми сподіваємося…  ми підтримуємо в першому читанні, і будемо наполягати на наших правках щодо опрацювання цього законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Гетманцев Данило Олександрович від комітету. Я дам слово ще Іванні Орестівні.

 

13:45:04

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую.

Шановні колеги з опозиції, що не питання ми виносимо, одразу починається зрада, одразу починаються виклики про те, хтось, щось хоче зробити, навіть не чуючи того, що ми говоримо з трибуни.

Я в своїй промові сказав і ще раз повторюю. Все, що стосується змін до Закону "Про Службу безпеки України", ми вилучимо з цього закону. Це не норми цього закону. Все, що стосується штрафів, ми переглянемо разом з вами в комітеті. Все, що стосується невизначеності повноважень Служби фінансового моніторингу, ми з вами переглянемо і внесемо це в певні межі. Я спеціально ще раз повторюю це для стенограми, аби ви, перечитуючи її, згадували мене незлим тихим словом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович.

Ви наполягаєте на виступі чи ні вже? Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна – хвилина. Після цього Маркарова Оксана Сергіївна.

 

13:46:17

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дуже дякую.

Шановні колеги, шановна пані Оксано, я розумію, що цей законопроект потрібен для того, щоб виконати наші зобов'язання перед міжнародними донорами. Разом з тим, я також хотіла би закликати Міністерство фінансів до того, щоб воно працювало не тільки з головним комітетом, а з Комітетом європейської інтеграції через те, що, як ви сказали у своєму виступі, цей проект якраз і спрямований на виконання наших зобов'язань  щодо Європейського Союзу.

Ну, і я підтримаю усю ту критику, яка, до речі, прозвучала  вже в цьому залі, зокрема щодо того, якщо ми не виймемо звідти норми, що стосуються СБУ, то це буде прямо порушувати наші зобов'язання в рамках євроатлантичної інтеграції.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оксана Сергіївна Маркарова – міністр фінансів.

 

13:47:14

МАРКАРОВА О.С.

Шановні колеги, цей законопроект, тут мілким шрифтом величезний законопроект, був погоджений нашими європейськими партнерами. Він важливий не тільки для донорів, для того, щоб отримати 500 мільйонів макрофіну, а і для нашої євроінтеграції. Зауваження комітету, що ми чуємо, в тому числі 2,5 статті про СБУ, в тому числі деякі питання по повноваженням і по цьому, це дуже невеличка частина, і ми погоджуємося до другого читання повністю їх врегулювати, і до другого читання подати вам законопроект, який ви всі повністю узгоджено проголосуєте.

Тому велике прохання в першому читанні підтримати. І ми найближчим часом все опрацюємо, і ми доповімо вам по кожному зауваженню, яке сьогодні ми почули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, підготуйтесь, будь ласка, до голосування.

Під стенограму голова комітету сказав, що пункти щодо СБУ будуть вилучені між першим та другим читанням. Зараз він не може це зробити. Рішення приймає комітет. Ні, не може. Рішення приймає комітет, а не голова комітету особисто, на жаль, чи, на щастя.

Сергій Владиславович Соболєв.

 

13:48:42

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Шановні колеги, дійсно, не треба порушувати Регламент. У нас є рішення комітету, і ми прямо в постанові посилаємося з застереженнями комітету, щоб це було в постанові. І тоді це є обов'язок на другому читанні обов'язково це врахувати і представникам уряду, і профільному комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Абсолютно коректно, мені здається.

Папієв Михайло Миколайович, хвилина з мотивів.

 

13:49:15

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Папієв, політична партія "Опозиційна платформа - За життя".  Хочу нагадати вам, що в нас немає таких рішень Верховної  Ради України, як прийняти закон в основному, із застереженнями, ще з чиїмось побажаннями.

Шановні колеги, я звертаюся до "Слуги народу". От знаєте, мені  трошки дивно, як ви піддаєтеся, і "соросята" заганяють вас в куток і беруть з вас "обязи", що ви знімете повноваження зі структур, які  підпорядковані  Президенту України. І хочете залишити взагалі  Президента України без впливу на ті процеси, які відбуваються в державі, і віддаєте повністю управління державою зовнішнім фінансовим установам і оцим  грантоїдським організаціям.

Шановні друзі, приймаючи якісь рішення і даючи якісь там обіцянки, що ви взагалі знівелюєте роль Служби  безпеки України, подумайте про  Президента України, це єдина структура, яка напряму підпорядкована йому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Прошу підготуватись до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (реєстраційний номер 2179) з урахуванням тих пропозицій, які під стенограму були озвучені головою комітету.

Коректно? Прошу підготуватись до голосування. Готові голосувати? Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:51:21

За-278

Рішення прийнято. Закон прийнятий за основу, з урахуванням пропозицій комітету, які були озвучені під стенограму. Я дуже дякую вам, колеги.

Покажіть, будь ласка,  по фракція. "Слуга народу" – 219, "Опозиційна платформа - За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0,  "Батьківщина" – 18, "За майбутнє" – 6, "Голос" – 19, позафракційні – 16. Рішення прийнято.  

Шановні колеги, у нас лунали від деяких політичних фракцій пропозиції виступати в рамках "Різного". Я думаю, що буде дуже коректно, якщо там ми ж там не приймаємо рішення, правильно? Ми час так і залишаємо на "Різне", і всі бажаючі можуть в  рамках цієї години… (Шум у залі)

 Да?  А, заява, да, заява. Рахманін Сергій Іванович – 3 хвилини, виступ від трьох фракцій.

Шановні колеги, хвилинку уваги.

 

13:52:55

РАХМАНІН С.І.

Шановні колеги! Я уповноважений виступити від імені трьох фракцій: фракції "Голос", фракції "Європейська солідарність" та фракції  "Батьківщина". Тема мого виступу, на превеликий жаль, неприємна, але дуже важлива. Тому що з точки зору депутатів, які входять до складу цих трьох депутатських об'єднань, авторитету Верховної Ради як вищого законодавчого, вищого представницького, колегіального органу завдано серйозної суттєвої шкоди.

З нашої точки зору, поведінка нашого колеги Богдана Яременка, зокрема його вчорашній виступ, який з нашої точки зору, містив елементи образи на адресу цілого законодавчого органу, і заяви, які можна трактувати як погрози журналістам є неприйнятними, неприпустимим. І  тому спільна точка зору трьох фракцій поставити перед Верховною Радою питання про доцільність перебування пана Богдана Яременка на посаді такого важливого і чутливого комітету, як Комітет з питань міжнародних зв'язків.

Ми вважаємо, що депутатський корпус, керівництво Верховної Ради належним чином оцінять поведінку нашого колеги і зроблять необхідні висновки.  Щиро сподіваюсь, знаючи самого  Богдана Володимировича достатню кількість років, що він,  не чекаючи оцінки колег,  сам зробить необхідний   і важливий, і єдиновірний в цій ситуації крок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до "Різного". Прошу записатись народних депутатів, які бажають  виступити в рамках години  "Різне".

Ні, година, година. Олексій Олексійович, так, там же немає рішень, тому будь-які… Ні, чому… Записуйтесь на виступи, да,  годину ми будемо слухати "Різне". В кого є бажання, хто наполягав, це пропозиція, тому годину… Там немає рішень, не буде за це голосувати Верховна Рада, тому я чекаю бажаючих на виступи. Запишіться, будь ласка.

Савчук Оксана Василівна.  Включіть, будь ласка…  у вас включений мікрофон.

 

13:55:30

САВЧУК О.В.

Шановні колеги! Я сьогодні хочу  звернутися до всіх тих,  що ще має  увагу до "Різного", оскільки ми цього чекали дуже  довго, і підняти ті проблеми, які, насправді, дуже хвилюють, і ті проблеми, які сьогодні відбулися. 

От нещодавно три фракції і ми, мажоратирники, долучаємося  до звернення щодо Яременка щодо того, щоб він склав мандат голови  комітету. І такі ж самі події, я хочу звернути  увагу, відбулися цього  тижня повторно, коли зібрався аграрний комітет і не повернувся до розгляду питань законопроектів, які  стояли. Тобто можна сказати, що  сьогодні нам роздали висновки перед парламентськими слуханнями по земельній реформі, де за 8 хвилин відбувся  розгляд 11 альтернативних законопроектів.

Хочу сказати від імені Всеукраїнського об'єднання "Свобода", від тих аграріїв, які виступали проти, що ми категорично засуджуємо таке прийняття рішень в сесійній... на комітетах, а також вважаємо як автори 10 альтернативних законопроектів, яких не почули, навіть не розглядавши наші законопроекти, що це є грубе порушення прав народних депутатів, які представляють сотні тисяч громадян. Просимо на майбутнє опублічнити цю інформацію і щоби жоден комітет в такій наглій формі не проводив свої засідання, а все ж таки мав правила публічності та гласності, незалежно від того, чи це є законопроект від більшості чи від опозиції.

Тому зі свого боку хочу ще раз всім наголосити, що питань земель є дуже важливе для українського суспільства і парламентські слухання, які плануються, повинні відбутися максимально гласно, куди повинні бути запрошені різні сторони, яких цікавить дане питання. А зі свого боку хочемо сказати, що Всеукраїнське об'єднання "Свобода" категорично не підтримує відкриття мораторію на продаж землі і вважає дане питання абсолютно тривожним для суспільства і ринок землі на даному етапі нашої країни є передчасним.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Шахов Сергій Володимирович.

 

13:58:15

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина. Шановні колеги, я дуже вдячний кожному з вас, хто вчора проголосував за виділення грошей шахтарям. Але, на жаль, у мене сьогодні не було моменту і часу не залишилося поставити питання до Міністерства енергетики та екології знову-таки з приводу шахтарів. Хочу вам повідомити, що від шахтарів сьогодні залежать всі галузі в нашій державі. Це економічний потяг нашої держави з усіх часів. І саме від  шахтарів  і їх праці плідної залежить наша держава.

На тій території сьогодні підтоплюються всі шахти, якщо вам невідомо, я скажу, зі 100 відсотків джерел питної води залишилося  22 відсотки, з яких під час війни можна брати воду. Як вам відомо,  60-70 відсотків організм людини складається саме з води.

В місті Рубіжному в тому році 14 дітей отруїлися. Від чого – невідомо, не сказали.

Якщо ми з вами в дитинстві пили воду з-під крану, то сьогодні її навіть не можна пити навіть  в колодязі, треба купувати в магазині. За який кошт буде купувати в магазині сьогодні пенсіонер або  шахтарі, які не  отримувати будуть  в тому місяці, в слідуючому місяці заробітну плату? І це продовжується із року в рік. На цьому треба поставити крапку, зробити аудит  державних шахт по розвитку вугільної галузі, по наданню робочих місць, які шукав міністр соціальної політики позавчора, з цієї трибуни заявляв, що треба місця робочі шукати; повернути шахтарів в свої рідні міста і розбудовувати, а не руйнувати.

Друге питання. В місті Лисичанську сьогодні чрезвичайна ситуація через стан  знову води. В кранах немає тижні води. Може хтось з вас прожити без води тиждень?  Ні.  Треба негайно втрутитися в ситуацію і зробити реструктуризацію боргів "Лисичанськводоканалу", дати можливість людям нормально жити в зоні АТО.

По-третє, немає опалення в містах: Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, в районах і селищах. Вже зима, а як синоптики говорят, найгірша зима  за всі 28 років.  Менше того, не можуть платити люди за комунальні послуги, так  ще й тепла немає в хатах. В тому році пенсіонери...

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд.

 

ШАХОВ С.В. ...примерзали до кійок, яких відривали від ліжок, відривали з м'ясом, а потім патологоанатоми ставили їм охолодження тіла. В цьому році також може таке статися. Я...

 

14:01:41

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Чорного Дмитра.

Хто? Камельчук, будь ласка.

 

14:02:02

КАМЕЛЬЧУК Ю.О.

Дякую за слово.

Усім ще раз доброго дня! Я хочу дуже коротко сказати про те, що сьогоднішня ситуація зі змінами в Регламенті в голосуванні створила іншу прикру ситуацію, про яку мало хто, напевно, здогадується. Сьогодні ми мали розглянути законопроект 2233, я дуже коротко скажу, що сталося через те, що ми його не розглянули.

Отже, перше. Ми на два тижні відклали можливість для ТЕЦ не накопичувати боргів і нормально пройти опалювальний сезон. Друге. На два тижні ми дозволили монополістам ринку електроенергії далі заробляти сотні мільйонів гривень за штучно створений дефіцит на завищених цінах на електроенергію. І поставили, третій момент, НЕК "Укренерго" в ситуацію, коли з неї можуть достроково, через те, що ліцензія її завершилась два дні тому, достроково можуть стягнути кредиту 500 мільйонів доларів. Це не жарти. Коли люди будуть запитувати про те, чому електроенергія у них є дорогою, я буду їх надсилати до тих людей, кому сьогоднішній процес був дуже вигідний, і затягування законопроекту 2233 відклалося практично на два тижні.

Всім гарних вихідних і світла в домівках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бобровській Соломії Анатоліївні, політична партія "Голос".

 

14:03:32

БОБРОВСЬКА С.А.

Мені дуже прикро бачити, що ті, хто голосували за продовження роботи, відсутні сьогодні в цій залі, зараз відсутні в залі.

Ви знаєте, в понеділок для активістів, друзів, колег Катерини Гандзюк насправді, трагічна дата, тому що минає рік з дня смерті.

Але дуже символічно, що буквально вчора ми дізналися, що ОПЗЖ таки висовує нову кандидатуру, відкликаючи колегу Мамку і пропонуючи Киву увійти до складу ТСК щодо нападів, по Катерині та інших 54 випадках.

Для нас і для мене особисто це надзвичайно обурливе рішення і спрямоване на те, щоб знищити цю ТСК. Або дати працювати йому, або ні. І я би дуже хотіла звернути увагу регламентного комітету, не знаю, чи ще залишились представники, і голову комітету, який би мав би "не ховати голову в пісок" і максимально швидко розглянути це питання, зважити на декілька реальних конфліктів інтересів, які є в рамках роботи нашого колеги Киви і ТСК.

Перше. Кива публічно називав Катерину Гандзюк корупціонеркою в той час, коли вона була в лікарні, нагадаю, зі страшними хімічними опіками, які разили фактично понад 60 відсотків тіла. Мало того, він подав… Своїм рішенням тато Катерини пан Віктор подав на нього в суд і виграв цей суд. Але вже впродовж останніх декількох місяців наш колега не виконує судове рішення.

Далі. Рік тому пан Кива, який дуже часто тут згадує Сергія Стерненка, в присутності слідчих в поліції погрожував вбивством Сергію. За цим фактом вже є кілька судових рішень, але… і за якими поліція вже почала фактично досудове слідство. Справи щодо нападів на Стерненка також будуть досліджуватись і ТСК. І для нас це принципово потрібно, і позиція є однозначною.

Окрім того, він не одноразово демонстрував свою упередженість щодо Сергія і захищаючи замовників і виконавців нападів на нього. Нагадаю, що на Сергія було скоєно 3 напади. І, напевно, найкращим виходом для всіх, хто коментує випадки нападів на Сергія, це була б його смерть.

Останнє. Для всіх тих, хто вийшов з "Громадського сектору" нагадаю слова цитатою нашого колеги, який сидить в депутатському корпусі від ОПЗЖ: "Всіх цих активістів я буду закопувати в землю". Це цитата, яка ним була вживана і сказана.

Отже, людина, яка сама причетна до цих переслідувань, не може входити до складу цієї ТСК. Я дуже прошу ще раз і нагадую колегам, які будуть голосувати за створення ТСК, регламентний комітет, зробити все, щоб не допустити входження цієї людини до складу цієї ТСК.

А до ОПЗЖ по-людськи звертаюсь: будьте людьми, це не ваші діти гинуть, не ваших дітей обливають кислотою, покажіть свою чоловічу і жіночу гідність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Арешонкову Володимиру Юрійовичу, позафракційний.

 

14:06:37

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Володимир Арешонков, 64 виборчий округ, Житомирщина. Шановні колеги, шановні глядачі! Я хочу відмітити, скажемо, як позитив те, що Верховна Рада України перейшла в звичайний робочий системний режим, ретельно і уважно працює над законопроектами, не пришвидшуючи, як ми це з самого початку робили, іноді розгляд, що призводить до певних помилок. Але є певні процеси і теми, які потрібно робити і швидко, і більш чітко. Я маю на увазі реалізацію тих змін позитивних, які чекає і країна, і суспільство, які закладені в ті реформи, які були розпочаті.

Реформа децентралізації влади. Сьогодні міністр з самого ранку давала звіт детальний, говорила про те, що наступний рік ми маємо виходити на фінішну пряму. Ми в умовах проведення місцевих виборів 20-го року вже маємо завершити об'єднання територіальних громад, маємо підійти до початку адміністративно-територіальної реформи, мається на увазі укрупнення районів, чіткий розподіл функцій, повноважень між адміністраціями, об'єднаними громадами і таке інше. Але станом на сьогодні потрібно зробити чіткий графік: у листопаді ми маємо прийняти всю законодавчу базу, в грудні Кабмін має завершити план формування громад, січень-лютий ми маємо вийти на підготовку до місцевих вибрів в умовах цієї адмінтериторіальної реформи. Затягування буде призводити тільки до неефективного і використання коштів… Сьогодні громади чекають чіткою від нас відповіді, тому тут потрібно консолідувати роботу і Верховної Ради, і нашого уряду.

Наступне питання. На цьому тижні пікетували Верховну Раду педагоги, освітяни. І я дуже раджу всім, хто дбає і хто говорить і з цієї трибуни, і при роботі своїх фракцій, політичних груп, сконцентруватись на тому, що освіта – це пріоритет, це наше справжнє майбутнє, розвиток нашої країни. Про які сьогодні ви говорите зменшення фінансування галузі, недоплати вчителям і так низької цієї заробітної плати, я маю на увазі доплати за перевірку зошитів, класне керівництво і таке інше? Забудьте про це, не соромтесь.

Взагалі питання соціального захисту, така категорія громадян як постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції. Я закликаю профільний комітет і всіх на наступному тижні провести зібрання, обговорити цю тему. Тому що чорнобильці  це будуть ті наступні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

10 секунд, будь ласка.

 

АРЕШОНКОВ В.Ю. Це наступна буде велика група наших громадян, яка вийде і буде висловлювати занепокоєння і незадоволення. Тому їх права треба захистити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Колтуновичу Олександру Сергійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя". Будь ласка.

 

14:10:09

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний головуючий.

Вельмишановні присутні і шановні виборці, гості, запрошені! Я хотів би звернути увагу в цей час якраз на питання економічних негараздів, які сьогодні відбуваються в країні. Ми як опозиційна партія, "Опозиційна платформа - За життя", звертали і звертаємо неодноразово увагу на те, що країна в економічному аспекті рухається неправильним курсом. Більше того, нам запропонована абсолютно провальна і неправильна економічна програма, антисоціальна програма і псевдоекономічна програма. Я поясню, в чому це заключається.

Ми бачимо на сьогоднішній день складні соціально-економічні речі. Перше. Нові статистичні дані показують, зростання заборгованості по виплаті заробітної плати, рекордна заборгованість – 3,1 мільярда гривень. Таких показників не було ніколи в історії України. Це перше.

Друге. У нас є невиконання по бюджету, це більше 5 відсотків недовиконана дохідна частина бюджету України. Це теж важлива складова. І ми знаємо, що в грудні місяці це відобразиться на соціальних виплатах і  виплатах заробітних плат  бюджетникам.

Третій не менш важливий момент, який показує сутність економічної політики  країни, а це відсутність промислової політики. Що ми бачимо? Ми бачимо в річному вимірі зменшення  промислового виробництва мінус 1,3 відсотка. Це все говорить про те, що немає, відсутня взагалі принципова інша економічна політика. В програмі уряду навіть немає згадки про промисловість. Вдумайтесь, в промисловій країні, де 16,5 відсотка ВВП формує видобувна і переробна промисловість, не має навіть згадки про промислове виробництво. Я вже не кажу про те, що має бути фінансування і підтримка промислової політики.

І на завершення. Безумовно, бюджет 2020 це є результатом тієї економічної політики і тих інструментів, які закладалися в нашу безпосередню цю програму. І на що я хочу звернути увагу? Що цей бюджет якраз і погіршує соціально-економічне становище 2020 році: зменшення виділених субсидій і обсягу виділених субсидій для покриття житлово-комунальних послуг; мінімальне фіксоване зростання, і, точніше, індексація на 74 гривні мінімальної пенсії. Ми порахували з колегами, що навіть з урахуванням цін базового періоду, порівняння для прикладу 13-го року, реальні доходи населення і доходи бюджету зменшаться на 14,5 відсотка.

І я хочу якраз закликати тих всіх, хто є сьогодні присутній в залі, і тих, хто, можливо, нас почує. Що необхідно кардинально змінити економічну політику в країні. Не може бути в країні аграрна сировинна модель розвитку країни, коли весь світ розвивається за інноваційною моделлю розвитку, коли технологічні проекти, технологічні підприємства дають найбільше зростання і створюють додану вартість в країні. І ми будемо робити якраз і підтримувати владу саме в тих ініціативах, які йдуть не на погіршення соціально-економічної ситуації, а на з зростання технологічних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Вельмишановні колеги, до слова запрошується народний депутат Бондар Михайло Леонтійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

14:13:28

БОНДАР М.Л.

Дякую.

Бондар Михайло, 119 виборчий округ, Бродівський, Бузький, Кам'янка-Бузький і Радехівський райони, голова підкомітету вугільної промисловості. Пару виступаючих перед тим виступав співробітник, тому що колегою назвати мені його важко, тому що  легалізовував терористів в себе на сторінці  Фейсбук, "ЛНР", "ДНР", заявляючи, що це є сторона, яка виступає в перемовинах зі Збройними Силами. Так я нагадаю, що цей співробітник, якраз з шахтарського регіону, який так дбає з шахтарів, і голосував за поправку про імпорт електроенергії з країни-агресора. І так добивався, що такий важливий Закон 2233 ми сьогодні не проголосували, який стоїть в  порядку денному.

Так я вам розкажу. Це є проблемний закон, зареєстрований 2233, фактично, скасовує механізми  формування ринку електроенергії. Виробники електричної енергії обмежуються у  своєму праві обирати сегменти ринку для продажу електроенергії. А саме до 01.07.2023 року регулятор матиме право примушувати виробників електричної енергії продавати електроенергію на ринку на добу  наперед. У діючій редакції закону таке обмеження встановлювалося лише на рік на початковому етапі запуску ринку. Фактично, відроджується неліберальна система старого ринку шляхом закріплення  права регулятора до 01.07.2023 встановлювати граничні обмеження цін на конкурентних сегментах ринку, ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.

Таким чином, законопроект 2233 порушує зобов'язання України за Договором про заснування Енергетичного співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством, з іншої сторони, в частині реформування енергетичної галузі, забезпечення конкуренції, рівних прав і можливостей, недопущення  дискримінації учасників ринку, створення умов інтеграції в європейські ринки електричної енергії.

Додатково слід зазначити, що відповідно до плану заходів щодо синхронізації Об'єднаної енергетичної системи України з Об'єднанням енергетичних систем держав-членів  Європейського Союзу з 2022 року має відбутися перехід Об'єднаної  енергетичної системи України на паралельну роботу з Об'єднанням енергосистем держав-членів Європейського Союзу і, відповідно, об'єднання ринків електричної енергії. Отже, цей закон не дозволяє… унеможливлює енергетичне об'єднання із зоною Європи. Тобто унеможливлює. Тобто ось такий він дуже важливий закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вельмишановні колеги, я хотів би попросити, поки я запрошу наступного доповідача, самих стійких в цьому залі ще раз привітати діток, які дивляться на цей зал. (Оплески) Привіт!

Шановні колеги, я зараз хочу… У нас надійшли заяви від трьох народних депутатів: Климпуш-Цинцадзе, Герасимов і Величкович –  і після цього йде народний депутат Гончаренко, весь час передати народному депутату Гончаренку.

Я запрошую пана Гончаренка з півночі Одещини на 12 хвилин бенефісу.

 

14:17:03

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Дякую, шановний пане Перший віце-спікер.

Я свій час передам шановній пані Ніні Петрівна Южаніній, але 9 хвилин від моїх колег, дякую, із задоволенням використаю.

Дивіться. Шановні колеги, шановні телеглядачі, хто нас зараз дивиться! Шановні гості Верховної Ради! Нас так фракція монобільшості "Слуга народу"   вчила, як треба працювати. А тепер, будь ласка,  подивіться, скільки народних депутатів знаходиться в сесійній залі Верховної Ради України. Будь ласка,  я прошу всіх подивитися. Тут є максимум 25 народних депутатів, більшість з яких не мають жодного відношення до фракції "Слуга народу" – більшість. Тобто з фракції "Слуга народу" я бачу, ну, можливо, там до 10 народних депутатів. Де? Де всі інші народні депутати, шановні друзі? Де, 240 народних депутатів, які нам розповідали, як треба правильно працювати, як треба любити Батьківщину, як вони покажуть всій країні, як треба працювати. Чого ж вони не працюють? Робочий час, п'ятниця, все нормально, можна працювати, можна виступати для людей? Але кудись зникли.

Ви знаєте, щоб ви мої слова не були голослівними, я хочу зробити, нам же тут перетворюють трішки на таку школу, ось діти до нас чи студенти прийшли, давайте зробимо перекличку разом, народних депутатів від фракції "Слуга народу".     

 Значить, шановні друзі,  я  прямо алфавіту  піду.

Аліксійчук Олександр Васильович є? Нема.

Аллахвердієва Ірина Валеріївна є? Нема.

Ананченко  Михайло Олегович є? Нема. 

Андрійович Зіновій Мирославович є? Нема.

Цілий голова фракції Арахамія є?  Де пан Арахамія? А-у! Нема.

Далі хто. Арістов Юрій Юрійович є? Нема.

Арсенюк Олег Олексійович є? Нема.

Бабак, Бабій, Бакумов.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Є.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ура! Один є. Колеги, давайте поаплодуємо. Давайте поаплодуємо, нарешті, ми дійшли  до того сумлінного справжнього "Слуги народу". Інші десь всі зникли. Тож, шановні мої друзі,   я звертаю вашу  увагу, на те, що і як, на те, що і як насправді відбувається у  сесійній залі Верховної Ради.

Тепер я  хотів би звернути вашу увагу,  ви знаєте, ну, до речі, є питання: де всі наші ті колеги, які  них немає. Ми не знаємо, де вони. Може тут різні думки  висловлюють. Є така думка, що ми ж бачили, що  таких шукають якісь ненормативні контакти і, можливо, там  денний тариф зараз знижений, і тому десь колеги вже розійшлись.

Але я  хотів би перейти все ж таки до реально того, що  сьогодні турбує українське суспільство і що є  важливим. Що є важливим? Шановні  громадяни України! На цьому тижні ми маємо декілька дуже  серйозних провалів у зовнішній політиці. І я це кажу не про нашого голову міжнародного комітету, я кажу про серйозні і правильні речі. Я кажу про  "Северный поток - 2", який Данія прийняла ці умови і погодила проходження  "Північного потоку - 2" по  своїй виключно економічній зоні. Це надзвичайно велика  проблема для України, бо кожний рік  Україна отримує більше ніж  2 мільярди доларів США за цей транзит. Ми  розуміємо, що газотранспортна система –  це ще і залог безпеки України, і  українських громадян. Бо поки ця система йде по Україні, поки цей газ  отримує Європа, в існуванні цієї системи, в її безперебійній роботі зацікавлені і Росія, і Європа, це захищає нашу землю. Але, на жаль, сьогодні ми бачимо, що Данія, яка довго тримала цей фронт, здалася, і Данія погодила цей проект.

Я не кажу, що це було дуже легке завдання для зовнішньої політики, я не кажу, що Зеленський міг легко це вирішити, це надзвичайно важке питання. Але в мене питання інше. А що зробила Україна, щоб не допустити це? Де офіційний візит Президента в Данію? Де зустрічі з данськими парламентарями? Де робота з Данією, яка могла бути проведена протягом цих півроку, яка не дозволила б це зробити, але хоча б ми спробували, чи вийшло – я не знаю, але хоча б треба було спробувати, а ніхто не спробував.

А чим же були зайняті? А зайняті були підминанням повноважень. Подивіться останній Указ Президента № 714, мені здається, від 25 жовтня. На сайт president.gov.ua, шановні друзі, зайдіть і почитайте. Що ви там побачите? Президент Володимир Зеленський встановив по яких в сфері безпеки посадах треба його особисте погодження, щоб призначити людину. Там є зрозумілі речі: заступник міністра оборони – зрозуміло і заступники керівників силових відомств – зрозуміло, але там є абсолютно незрозумілі речі. Директор департаменту Головного управління розвідки, ще раз, директор департаменту Головного управління розвідки, згідно указу Президента, всіх директорів департаментів Головного управління розвідки тепер має погоджувати особисто Президент України. В мене до вас питання: чи це не для того, щоб там попризначати і далі всіх інших родичів своїх працівників з "95 кварталу"? Як вже бухгалтерка з "95 кварталу", її чоловік очолив один з департаментів Головного управління розвідки. Може, і інші тоді очолять?

Подивіться останні новини: нам кажуть, у нас є таке дуже важливий напрямок – кіно, в нас зараз іде конкурс на голову Державної агенції з питань кінематографу, хто туди іде? Ми маємо сьогодні 4 кандидатури і один з них, шановні друзі, це актор зі "Сватів" і зі "Слуги народу". Знову епоха сватовства в роботі. І я особисто чомусь впевнений вже в результатах цього конкурсу. Найближчими днями ми це з вами побачимо.

Далі по зовнішній політиці. Подивіться, що відбувається, коли приїжджає Путін до Орбана. І обіймаються, і все гаразд. І ми нічого  про це не кажемо. Подивіться на Земана, Президента Чехії, який оголошує Крим російським.  Де реакція нашого Президента? Де реакція Президента України на слова його колеги з Чехії? Де? Ми її не бачимо. Ми нічого не чуємо про це? А це є надзвичайно важливі, надзвичайно  чутливі питання, і це все є зовнішня  політика, зовнішня політика, за яку  безпосередньо відповідає Президент України як і за сферу національної безпеки.

То ж я хочу звернути вашу увагу на ті речі, які реально відбуваються, коли для вас створюються ці шоу безкінечні зі зняттям недоторканності і незрозуміло чому, коли через два місяці ми вже її зняли, і можуть до кожного прийти; з цими всіма переписками, погрозами журналістам, іншими речами.  А той же час в країні відбуваються  важливі речі.

Сьогодні до нас прийшов уряд технократів.  Що нам цей уряд технократів сказав? Гончарук навіть не слухав наші питання, він просто стояв і робив вигляд, що  його тут немає, що він просто спиною стояв там, спілкувався про свої особисті речі. Чого він не каже, що сьогодні в Україні вперше за 5 років ми урізали Державний бюджет. Вперше за 5 років мінус  20,5 мільярдів гривень з Державного бюджету. Що це за результати уряду технократів? Вони казали, що будуть чесними. При чесному уряді надходження в бюджет мали зрости, а не впасти. Чи у них своя математика? І коли сьогодні вони приходять і не розповідають нам про те, що  в вересні-місяці впало промислове  виробництво  в Україні, впало по відношенню до вересня минулого  року. Ми маємо отрицательную динамику при уряді технократів. І це є результати? Це, насправді, є абсолютний жах.

А чим же зайнята наша влада?  А влада зайнята любимою справою – переслідуванням опозиції. Ми почули, що відкрили справу проти нашої колеги Софії Федини. Начебто щось вона не те і не так сказала.

Шановні друзі, я хочу вам нагадати, що в цій  сесійній залі і кнопкодави вже є з фракції  "Слуга народу". Казали, мандати заберуть. Ні в кого нічого не забрали. 

І комітет далі цій "синий бороде", вони тримають його, щоб він далі мав цей комітет, і нічого їх це не дивує. Про це вже пише весь світ, ВВС. Це їм не цікаво. А ось Софія Федина зі своїми словами –  ой, як цікаво, тому що опозиціонерка.

Шановні друзі, так не може тривати вічно. Ми будемо вам казати правду. І я із задоволенням кажу з трибуни Верховної Ради: підписуйтесь на мій канал в YouTube Олексій Гончаренко і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олексій Олексійович.

Далі от я хочу запросити до слова народного депутата Южаніну. Єдине, от поки ви ідете, інколи буває, що пустий зал. Це не питання глядачів –  питання виступаючих, теж буває таке.

Будь ласка, пані Ніна Южаніна.

 

14:26:59

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я звертаюсь зараз більше до глядачів, до суб'єктів підприємницької діяльності, і, можливо, в цьому скликанні саме прийдеться звертатися в цей час до вас, для того, щоб дещо з професійної точки зору давати аналіз тому, що ухвалила Верховна Рада і що готується в нашому профільному комітеті, і що стосується або кожної людини, або кожного платника податку.

Я хотіла би, щоби ви зараз всі нагадали, які закони були вже прийняті цією Верховною Радою. Ми можемо говорити про те, що швидкий режим розгляду законопроектів призвів лише до того, що при розгляді до другого читання або вони були виправлені, переписані більше чим на 50 відсотків, або у зв'язку з їх неможливістю застосування термін введення в дію них був відтермінований на рік і більше.

Мені здається, що ви всі маєте розуміти і дати оцінку таким швидким прийнятим нормам. Насправді, дуже багато чого ми мали би імплементувати в українське законодавство, саме норми, які би допомогли по-справжньому забирати ті всі лазівки в діючому законодавстві, які використовуються для ухилення від оподаткування. Але це має бути комплексний підхід і одночасно розгляд багатьох таких суттєвих норм, які треба змінювати для того, щоб досягти результату.

На сьогоднішній день, я зараз згадую кілька прийнятих законів уже цією Верховною Радою. І хочу вас запитати: чи дають вони можливість розвиватися бізнесу в Україні, середньому, малому, мікробізнесу? Чи полегшують вони роботу підприємців? Чи полегшують і покращують вони можливості наших людей, які справді намагаються створювати маленький бізнес?

Я не буду зараз говорити про наболіле, про ті законопроекти, які, можливо, зараз будуть, і скоріше всього в переважній більшості прийняті закони будуть доопрацьовуватися. Тому що в такому прийнятому вигляді вони не можуть працювати в Україні. Я говорю навіть щодо таких важливих законів, як про авторизованого економічного оператора. Вибачте, але вже всі сьогодні зрозуміли, що надаючи монопольні права декільком юридичним особам, ми точно мали право надати спрощення для звичайних суб'єктів господарської діяльності, щоб піднімати можливості саме українського бізнесу. Ми цього не зробили.

Режим про… Прийнятий Закон про режим спільного транзиту. Він також в "сирому" вигляді прийнятий і не може працювати, і не буде працювати. І нам згодом треба буде приймати зміни для того, щоб запустити справжній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Сухова Олександра Сергійовича, позафракційний. А, Шахова, перепрошую. Да, у мене тут… Народний депутат Шахов, будь ласка.

 

14:30:21

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина. Шановні колеги, дійсно, можу погодитися з Гончаренком Олексієм про те, що турборежим себе вичерпав. Всі народні депутати уважно послухали проблеми нашої держави, і не тільки монобільшості.

Але, дійсно, є важливі питання. От, сьогодні, зараз мені телефонували з телеканалу і запитують, яким чином можна перевернути в нашій країні з усього гіркого на найкраще?

Скажу. Повернути монополії державі, всі монополії (може мене почують) і електроенергію, і воду, і газ, і нафту, не чіпати землю взагалі, не тільки, коли йде війна, а взагалі не чіпати. Просто сьогодні перерахувати землю в 5 разів, більшість 135 тисяч гривень написано сьогодні в папірці, які видавали людям на землю, на акт… на землю, а зробити в 5 разів більше,  буде мільйон. 400 кілограмів зерна видавали, а будуть видавати фермери 2 тонни зерна. Електроенергія справді може бути українською і дешевою, но купувати її з Росії. Газ можна добувати у нас і не тільки для звичайних людей, і для підприємств.

Сьогодні… Це головне: виїзний Комітет реінтеграції Донбасу і окупації Донбасу був на переходах Станично-Луганського району. Люди зверталися з проханнями негайно зміни в Постанову 815, яку зробили ще при Гройсмані, в яку була внесена дурість – для українських дітей, щоб переїхати в Україну, на ту територію до бабусі або до дідуся, треба зробити паспорт. 2 хвилин треба реєструватися там, де немає Інтернету взагалі або він там не такий швидкий, як в Києві. І черга йде вже 2 місяці.

Наша команда вимагає змінити ці норми, відсторонити і відмінити цю Постанову Кабінету Міністрів злочинну 815 і внести нормальні норми, щоб фермер міг везти без контрабанди свою продукцію до українських людей і показати наше лагідне ставлення до тих людей, які залишилися на тій території. Вони українці!

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Абдулліна Олександра Рафкатовича, фракція політичної…

А, перепрошую, народний депутат Цимбалюк, будь ласка.

 

14:33:30

ЦИМБАЛЮК М.М.

Шановні колеги, ті сміливці, які знайшли час попрацювати ще у Верховній Раді! Шановні українці, дорогі земляки! Сьогодні на годині спілкування з Урядом ми мали тему і запитання до міністра розвитку і регіональної політики пані Бабак стосовно двох населених пунктів –  це два міста в Україні Новий Розділ і Новояворівськ, які залишаються поки що без тепла. І, слава Богу, за другий місяць своєї роботи міністр Бабак знайшла час і відвідала ці населені пункти і нібито пообіцяла, що все-таки тепло в цих населених пунктах в домівках людей буде. Але коли, ми відповіді не отримали.

Через те є велика надія, що Прем'єр-міністр України, який сьогодні був на засіданні Верховної Ради, все-таки візьме на особистий контроль діяльності органів місцевої влади, районних і обласної держадміністрації, яка дуже тяжко створює сьогодні професійний кадровий потенціал людей, які несуть відповідальність за цю справу, і насамперед візьме контроль за виділенням коштів, освоєння їх і негайне включення тепла в цих двох населених пунктах – Новий Розділ і Новояворівськ.

Сьогодні ми обговорювали ще одну важливу тему – це децентралізація і створення об'єднаних територіальних громад. І дуже сумно, що за ідеєю пані Бабак обласна рада і районні ради виключені з процесу об'єднання територіальних громад, а все покладено на обласні державні адміністрації. Чи здані вони сьогодні об'єктивно підтвердити волю людей щодо об'єднання? Є великий сумнів, тому що попередньо були створені комплексні програми по об'єднанню територіальних громад, так звані перспективні плани, де в більшості в кабінетах облдержадміністрації чиновники, тільки дивлячись на карти, об'єднали людей, не враховуючи соціально-економічні, політичні інколи навіть і історичні фактори для того, чи може одне село об'єднуватись з іншим. Щоб не сталося так, як колись при об'єднанні колгоспів. Що є центральна садиба, а всі інші села без сільради.

І ще одна важлива річ. Це об'єднані територіальні громади гірських територій, де є великі відстані села від села. Там не може діяти норматив щодо забезпечення освітніх, дошкільних закладів. Не може бути однаковий норматив щодо лікувальних закладів так званих ФАПів. Через те ми очікуємо принципової професійної позиції і готові спільно долучитись до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я передаю слово народному депутату Лубінцю Дмитру Валерійовичу, депутатська група "За майбутнє".

 

14:36:53

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Лубінець Дмитро, виборчий округ № 60, Донецька область, Волноваський, Нікольський, Мангушський район. Шановні колеги, нас залишилось 23 людини. Я вас всіх вітаю.  

 Я хочу сказати, що в цій залі, напевно, точно залишись люди, які хочуть працювати, які хочуть чути один одного, бо кожну п'ятницю саме в цей час в розділі "Різне" піднімаються питання проблем мажоритарних виборчих округів, проблеми країни, і ті народні депутати, які залились, точно хочуть в цьому розбиратися і допомагати своїм виборцям людям, громадянам України.

Я хочу зараз підняти два питання. Перше питання, яке хвилює абсолютно всіх, хто живе в нашій Україні. Це питання тарифів. Друзі мої, коли обралась нова Верховна Рада, наш парламент дев'ятого скликання, ми всі обіцяли людям, що перше, чим ми будемо займатися, це понизити тарифи для наших людей. Всі казали, що були попередники, був "Роттердам плюс". Де "Роттердам мінус"? Де пониження ціни на електроенергію? Де пониження ціни на газ? Ви знаєте, що сьогодні з'явилась інформацію, що "Нафтогаз" підвищує ціну для промислових підприємств  на 18 відсотків. При тому, що влітку вся Європа втричі отримала платіжки нижчі. Одна тільки  держава, напевно, сама багата, це Україна, жодної платіжки в сторону зменшення не було. Тому, колеги, ми повинні вимагати від уряду, щоб він профільно почав, нарешті, займатись пониженням тарифів, бо це напряму стосується  наших всіх виборців.

І друге питання – це освіта. Я чомусь на цьому тижні від жодного народного депутата не почув стурбованість чи глибоке занепокоєння тим, що озвучила пані міністерка в галузі освіти. Вона пропонує закрити всі сільські школи,  де дітей навчається менше ніж 50 дітей. Я можу сказати як людина, яка представляє сільський округ. Це потрібно зразу закрити приблизно 30 відсотків сільських шкіл, для кожної школи купити автобус, побудувати дороги до сусідньої школи. На це потрібно коштів не менше, а в рази, в сотні разів більше. Про це ніхто не каже.

Чому ми не кажемо, що вперше на наступний  рік освітня субвенція для шкіл зменшується. Я приведу один-єдиний приклад. Волноваський район, лінія  зіткнення, 48 шкіл. На наступний рік недоотримає 34 мільйони гривень для освітян. Що ми робимо? Та держава, яка не будує школи, яка не піклується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд, будь ласка.

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Та держава, яка не піклується про школи і про вчителів, буде будувати тюрми. Тому давайте цим займатись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Я запрошую до слова народну депутатку Ларису Миколаївну Білозір, депутатська група "За майбутнє".

Будь ласка, Лариса Миколаївна.

       

14:40:29

БІЛОЗІР Л.М.

Лариса Білозір, 15 виборчий округ, Вінниччина, Томашпільський, Чернівецький, Шаргородський, Тульчинський та Мурованокуриловецький райони, група "За майбутнє".

Шановні колеги, шановні українці! Ви знаєте, сьогодні дуже серйозна ситуація склалася в регіонах всієї України, яка пов'язана з призупиненням фінансування саме заходів на соціально-економічний розвиток територій. І була прийнята Постанова 500 ще на початку липня, яка призупинена за дорученням Міністерства фінансів в серпні 2019 року. Сьогодні дуже складна ситуація склалася саме у місцевому самоврядуванні, тому що велика частина вже робіт по ремонту садочків, шкіл, спортивних майданчиків, перекриття дахів в соціальних закладах, по водогонах, дорогах вже виконано. У Вінницькій області, зокрема, по цій та іншим постановам, які теж призупинені з початку року, ще дві постанови уряду не виконано, не надійшли кошти у сумі 289 мільйонів гривень.

На сьогодні в державному казначействі уже зареєстровано державних договорів і  зобов'язань на 76 мільйонів гривень. Я звертаюсь до уряду, до Міністерства фінансів, до бюджетної комісії,  яка сьогодні розглядає кошти на соцеконом. Якщо немає волі і розуміння, якщо не розібрались, що ці проекти потрібні для сіл, селищ, для маленьких містечок, то хоча б в частині саме фінансових зобов'язань, які зареєстровані в обласних держказначействах, виконати, оті роботи, які вже виконані покрити.  Тому що поставщики на сьогоднішній день демонтують вікна, демонтують спортивні майданчики, погрожують, розумієте, вирізати отоплення.

Сьогодні у нас, як приклад, у мене на окрузі не багато таких об'єктів. Хочу сказати, що у нас вісім мажоритарників у Вінницькій області, три з них від "Слуги народу". Так от 70 відсотків коштів саме припадають на  їхні округи, тому що це міста, це Вінниця, це Барський район. І  на сьогодні у мене, наприклад, на окрузі це всього лише  п'ять об'єктів, але дуже важливих. Рожнятівська школа в Томашпільському районі, зняло дах під час… 2 липня під час негоди. На сьогоднішній день тільки виконали роботи по гідробар'єру, не можуть перекрити черепицею. Стоять просто миски, вода капає.   

Вищеольчедаївська школа, 150 дітей, із них 60 з сусідніх сіл підвозиться. Сьогодні у них 13 градусів в класах, тому що вирізали старе отоплення, поставили нове, котел... поставщик відмовляється поставляти, тому що не оплачене обладнання. Тому я вас дуже прошу хоча би, якщо не збираєтесь виплачувати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

БІЛОЗІР Л.М. Хоча би в частині зареєстрованих зобов'язань, там, де є борги уже у громад, які не мають можливості покрити, будь ласка, бюджетна комісія і уряд, будь ласка, покрийте... 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова народну депутатку Ніну Петрівну Южаніну, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".

 

14:44:03

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні платники податків, шановні глядачі, я хотіла би закінчити те, на чому я... на що я звертаю вашу вагу, на що хотіла би наголосити.

Насправді, так здається неможливим в країні нашій економічній колапс уже завтра, але ми не готові зовсім до нього, а він буде. Тому що ті закони, які ми приймаємо, вони справді потрібні, але в недоопрацьованому вигляді і можуть дати зиск тільки у великій перспективі через декілька років. Що будемо робити уже в наступному році – невідомо. Жодних законів, які обіцяли всі виборцям, всі буквально фракції, які зайшли в цей зал, і врахуванням того, що монобільшість може приймати такі закони, треба було би направити на зусилля прийняти ті закони, які дають дієвий інструмент уже сьогодні для платників податків і змінюють систему оподаткування. Те, що може тільки в 21-му році запрацювати чи новий Податковий кодекс, чи зміни до Податкового кодексу, не дасть можливість країні пережити 20-й рік, я на цьому хочу всім наголосити.

І ще, якщо ви дивилися тільки що, як проходило вранішнє засідання Верховної Ради сьогодні, саме чули, який був прийнятий останній закон, хочу наголосити вашу увагу на тому, що в закон, який розглядав профільний Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, вносилися зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального, Цивільного, Кримінального процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства, про Службу безпеки, про боротьбу з тероризмом, про ратифікацію  Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та  конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, про державну реєстрацію  юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.  Це всі закони, в яких немає спеціалістів нашому комітету. Тому, коли я  наголошувала у своєму виступі, що  зміни, які вносяться в перелічене мною законодавство, взагалі неможливі без участі профільного  комітету і оцінки спеціалістів, а ми відкинули зараз всі ці аргументи і поспіхом проголосували цей закон у першому читанні. 

Я хочу звернути увагу на те, що, якщо говорити навіть про елементарні речі, про внесення змін у Закон про державну  реєстрацію юридичних осіб, то державних реєстраторів ми зараз зобов'язуємо вести  ту роботу, яку  колись Служба безпеки вела. На кого ми зараз покладаємо  таку велику частину  функцій? Для чого це робити?

І ще нам тільки-що сказали, що всі зміни, які будуть  внесені в Закон "Про  Службу безпеки України",  будуть вилучені і це є в рішенні комітету. Це неправда, такого ствердження чи такого  речення у рішенні комітету немає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги… 10 секунд, будь ласка.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Я прошу всіх спеціалістів у ці дні об'єднатися навколо подання пропозицій із тим, щоб закон у другому читанні, він… закон, який  вирішує…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Павла Вікторовича Мельника, фракція політичної партії "Слуга народу". І  це останній на сьогодні  виступ в "Різному".

 

14:47:42

МЕЛЬНИК П.В.

Доброго дня! Павло Мельник, південь Токмаччини. Насправді, я представлю інтереси виборців 81 округ, до складу якого входить Якимівський, Токмацький, Михайлівський, Веселівський, Приазовський та  Приморський райони Запорізької області. І  я хочу  звернутися з питання недофінансування медичних закладів. Тому що зараз до мене звертаються мої виборці, які стурбовані тим, що у місті Приморськ можуть закрити  лікарню.

Нещодавно рішенням районної ради Токмацького району було  закрито лікарню у місті Молочанськ, тому головний лікар вчасно не подав документи на отримання  ліцензії, і  мешканці Молочанська  стурбовані, це 10-тисячне місто і зараз вони стурбовані тим, як отримати кваліфіковану медичну допомогу.

Я хочу сказати, що  зараз ми маємо в проекті бюджету на наступний рік, можливо, недофінансування закладів охорони здоров'я Запорізької області, у  тому числі на лікування хворих на цукровий і нецукровий  діабет та хронічну ниркову недостатність, що викликає значну  соціальну напругу серед населення області. Зазначу, що  зараз дефіцит може скласти 18  відсотків, тобто 143 мільйони гривень. Хочу сказати, що  це питання викликає занепокоєння.

І на останок хочу звернутися до своїх  колег, хочу звернутися  до наших виборців та всіх мешканців України і сказати, що  не треба в залі Верховної Ради  проводити політичні  спекуляції. Я зараз хочу зробити перекличку і… Представник Півночі  Одещини є в залі? Олексій Гончаренко. Немає. (Шум у залі)

Я  хочу сказати, що  мій колега зараз розказав, що вони збираються комітетом, тому, розумієте, не лише в залі депутати працюють, вони працюють наполегливо  у комітетах і тому зараз багато з них працює, у комітетах має зустрічі. Тому я хочу сказати, що  давайте припинимо будь-які спекуляції.

Зараз  також в залі присутні  мої колеги з фракції "Слуга народу". І я хочу сказати, що ця трибуна – це не місце для спекуляцій. І треба...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте завершити.

 

МЕЛЬНИК П.В. …я вважаю, це припинити у залі Верховної Ради України.

Я вам дякую за цей дуже напружений пленарний  тиждень. Я дякую всім своїм колегам...

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

14:51:16

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Дякую.

А я, на жаль, не бачу всіх, хто так наполягав на продовженні нашого засідання щодо розгляду питань "Різного". (Шум у залі)  Ні, якщо я не... Якщо я не помиляюсь, то "Слуга народу" на виступах не наполягала, наполягали інші політичні сили. Наполягали інші, да. І, на жаль, я не бачу всіх народних депутатів, ми можемо підняти стенограму, які так палко виступали за "Різне". Ми, я думаю, що їм нецікаво було почути і своїх колег з фракції. Я дякую. Я думаю, що це непогана практика, будемо її продовжувати в подальшому.

Дякую всім. І оголошую ранкове засідання Верховної Ради України закритим.