ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

03 жовтня 2019 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:06:59

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Шановні журналісти, гості Верховної Ради, я всіх вітаю! Прошу займати свої місця, підготуватись до реєстрації. Колеги, будь ласка, займіть свої місця.

Шановні депутати, прошу реєструватись.

 

10:09:20

В залі зареєстровано 371 народний депутат України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:09:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, надійшла заява до президії. На вимогу двох депутатських фракцій, керуючись пунктом 15 частини першої статті 27 Закону України про Регламент, просимо оголосити перерву в пленарному засіданні Верховної Ради України, фракція "Європейська солідарність" і "Голос", з заміною на виступ. Таке оголошення.

 

10:10:03

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги! Шановні українці! Вже місяць "Європейська солідарність" разом з "Голосом" нагадують новому парламенту, що саме Верховна Рада України визначає засади зовнішньої і внутрішньої політики України. І ми бачимо, що ця Верховна Рада самоусунулася від зовнішньої політики. Сьогодні суспільство і світ бентежить, що ж стоїть насправді за так званою "формулою Штайнмайєра". А від нової влади ми чуємо, що Мінські угоди досталися у спадок від попередньої влади.

Шановні українці, Мінські угоди були підписані у найважчі для України часи, в 2014-2015 роках, коли напередодні "нормандського формату" Путін влаштував нам Іловайськ і Дебальцеве. Але Мінські угоди покладають відповідальність саме на Російську Федерацію виконати безпековий блок Мінських угод: піти геть з України, вивести свої війська і техніку і передати нам контроль над кордоном. Перед вами стоїть людина, яка як уповноважений Президента Порошенка з мирного врегулювання взяла участь в 85 зустрічах в Мінську. Там обговорювалися "формули Штайнмайєра", "плани Мореля", "проекти Сайдіка", але Україна завжди реалізовувала мирний план Порошенко, який складався в наступному: безпека на першому місці, політико-дипломатичне врегулювання на умовах Києва, а не окупованими Росією маріонетковими режимами. І вчора ми мали зустріч з Президентом Зеленським, лідери фракцій, в мене склалося щире враження, що Президент прагне миру, але так само щиро він вірить, що може переграти Путіна.   

Друзі, я бачила кількох українських президентів, які також вірили, що можуть переграти Путіна, але потрапляли в пастку Кремля. І сьогодні наша з вами спільна задача не дати Україні потрапити в пастку Кремля. Насправді "план Штайнмайєра", який ви, я сподіваюсь, всі прочитали і в якому немає жодного слова про безпеку, саме це і є пасткою. І коли сьогодні Путін напередодні зустрічі в "нормандському форматі" вже виставляє українському Президентові умови, що це на нас лежить відповідальність за економіку і інфраструктуру, зруйновану Кремлем, що це тільки на Україні лежить відповідальність за безпеку, – це і є ці ключові пастки.

Тому наша команда разом з командою "Голосу" вимагає, щоб до парламенту прийшов міністр закордонних справ України, щоб ми як народні депутати України могли поспілкуватися з ним, начальник Генерального штабу, щоб дав відповідь, а куди ж відводять українські війська - в чисте поле, залишаючи ту інфраструктуру, яку вони вибудовували кілька років.

Шановні колеги, чому українська влада, коли вона говорить про розведення військ в Золотому, не говорить про відкриття КПВВ в Золотому, адже це наше громадяни, і ми домовлялися в 16-му році відведення саме в контексті відкриття КПВВ? Ми вважаємо, що цей діалог парламенту і Президента має бути продовжений для того, щоб ми разом дали відповідь на мирний план. І цей має бути мирний план Президента тепер Зеленського, а не Штайнмайєра…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 2 хвилини.

 

10:13:25

СОВСУН І.Р.

Доброго ранку, шановні колеги. Вчора три фракції парламенту звернулися до Президента, до міністра закордонних справ та до очільника Генштабу з вимогою прийти до парламенту та повідомити ситуацію з перемовинами з Російською Федерацією. Ніхто з них до парламенту, на жаль, не прийшов.

Ми вчора продовжили засідання парламенту і розглядали проекти законів. Я переконана, що частина цих законів є правильними та важливими. І фракція "Голос" частину з них підтримала.  Але це не знімає головного питання, чому вчора парламент знайшов час для того, щоб говорити про майбутнє українського космосу, але не знайшов часу, щоб говорити про майбутнє українського Донбасу і українського Криму. 

Неспроможність і несуб'єктність парламенту у цьому  питанні, вона не просто принизлива, вона є небезпечною з  точки зору визначення нашої позиції у світі. На фоні спільного ворога ми маємо бути єдині і спільні у своїх діях. І передумовою для  такої спільності є дискусія. Дискусія не для того, щоб когось принизити чи послабити будь-чиї переговорні позиції, дискусія  нам потрібна для того, щоб діяти спільно, діяти спільно і сильно на міжнародній арені. І парламент має вести цю дискусію.

Я нагадаю усім, що відповідно до Конституції України Україна є парламентсько-президентською республікою. Саме парламент  визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики держави. І я спитаю усіх тут присутніх, дайте собі чесну відповідь на питання: чи відчуваєте ви особисто, що саме ви приймаєте рішення, що саме  ви приймаєте ті рішення,  за які голосує зала?

Саме для того, щоб повернути суб'єктність парламенту у визначенні зовнішньої політики України, фракція "Голос" ініціювала створення тимчасової спеціальної  комісії на заміну формулі Путіна і Штайнмайєра. Саме тому ми маємо створити тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради  з питань відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України. Створення таких  комісій передбачено Конституцією, передбачено Законом України "Про національну безпеку". Це є законний шлях, і саме його ми пропонуємо. І його вже підтримала фракція "Європейської солідарності", і ми сподіваємося, що підтримають так само інші фракції.

Завдання ТСК – це напрацювати  чітку позицію України, наші червоні  лінії, наші вимоги до Росії і до Заходу, і окреслити, яким чином нам спільно діяти задля досягнення нашого державного інтересу. Ми спільно повинні знайти спосіб вийти з замкненого кола Мінських домовленостей, перестати грати в чужу гру і нарешті почати вести свою груп. Ми розуміємо, що це не простий, але єдиний шлях, як ми можемо досягти успіху у боротьбі з російською агресією. І для цього нам треба навчитися діяти не наввипередки, не закрито один від одного, не окремо парламент і окремо Президент, не окремо різні партії, а спільно, разом: парламент, Президент і різні політичні сили, які є всі патріотичними …

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:16:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань порядку денного. Вам  розданий проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні" (18 грудня 2019 року) (реєстраційний номер 2167).

Пропоную розглянути вищезазначене питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

10:16:59

За-228

228. Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьяковій Галині Миколаївні.

 

10:17:11

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Добрий ранок! Шановний головуючий, шановні народні депутати! Верховна Рада України щорічно в Законі Про Державний бюджет затверджує розмір прожиткового мінімуму, який  є основою для формування соціальної політики. Сьогодні прожитковий мінімум прив'язаний до мінімальної трудової пенсії, а також до розміру, відповідно до якого ми забезпечуємо малозабезпечені родини. На жаль, до нього досі не відноситься неоподатковуваний мінімум.

В той же час, прийняттю цього рішення передують процеси, які в Кабінеті Міністрів України встановлюють розмір такого прожиткового мінімуму. Водночас в цьому році і в попередньому році відбулися судові процеси, відповідно до яких порядок розрахунку прожиткового мінімуму судово зупинений. Іншої методології, ніж в Законі "Про прожитковий мінімум", Кабінет Міністрів України наразі не має.

Слід відмітити, що на засідання Комітету соціальної політики та у  справах ветеранів неодноразово розглядались ці підходи і проблеми, які виникають з формуванням розміру прожиткового мінімуму.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано більше ніж дев'ять законопроектів, які в той чи в інший спосіб змінюють Закон "Про прожитковий мінімум". При цьому міністр соціальної політики Юлія Соколовська вже зазначила, що під час формування Державного бюджету будуть готуватися нові підходи, коли кожен показник соціального захисту буде формуватися як окремий параметр для підготовки Державного бюджету.

Саме тому, на думку комітету, зараз слушний час для того, щоб винести цю проблему на загальне обговорення. Зокрема, для всебічного обговорення потребується вирішення питань  щодо  вдосконалення методології, яка є застарілою, радянською, щодо відповідності  затвердженого   розміру базового соціального  стандарту величині  наборів продуктів, застосування прожиткового мінімуму як інструменту державної політики і стану дотримання  Україною вимог, ратифікованих Конвенцією Міжнародної  організації  праці.

Просимо підтримати рішення  комітету щодо проведення  19  грудня  парламентських слухань на тему: "Проблеми формування прожиткового…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, скажіть, будь ласка,  чи потребує  обговорення це питання?

Запишіться по фракціях: два – за, два – проти.      

Остапенко Анатолій Дмитрович, фракція  "Слуга народу".

 

10:19:48

ОСТАПЕНКО А.Д.

Хочу підтримати нашого  колегу з проведення  слухань парламентських 18 грудня з приводу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська  солідарність".

 

10:20:17

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати  слово Кубіву Степану Івановичу.

 

10:20:30

КУБІВ С.І.

Всім доброго ранку! Шановний пане Голово, шановна президія, шановні  депутати! Партія "Європейська солідарність"  завжди підтримувала і підтримує якість життя людини. За останні 5 років  діяльності відчув кожний громадянин України, що пріоритет якості життя був основою стержня  фактично підняття  рівня життя людей, не тільки про  прожитковий мінімум ми говоримо, і про середню зарплату, ми говоримо про збільшення зарплати. Ми говоримо про ті досягнення, які носять позитивний  характер і які потрібно  підтримати.

Проведення парламентських  слухань щодо  методики розрахунку прожиткового мінімуму проводяться в  парламенті – це дуже хороша ініціатива. Тому що ми декілька років тому ставили чітких три позиції: перше – що дотримання Україною вимог ратифікованих конвенцій Міжнародної організації праці у сфері прожиткового мінімуму; друга позиція – це затвердження  розміру прожиткового мінімуму і третя – вдосконалення методології і визначення прожиткового мінімуму.

В період, коли ми формуємо бюджет 2020 року і макропоказники на три роки, є доцільно заслухати дане питання. Ми підтримуємо. Але друге, я би хотів його поєднати з формуванням бюджету 2020 року.

Враховуючи, що ми слухань пропонуємо дату 18 грудня – це останній тиждень бюджетного періоду. Я пропоную провести слухання хоча б на тиждень чи два швидше, щоб ми врахувати під час затвердження бюджету 2020 року ці пропозиції, які нароблені комітетом і ті, які фактично ми сьогодні обговорюємо. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колтунович Олександр Сергійович, фракція "Опозиційна платформа - За життя".

 

10:22:30

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Обговорюючи питання проблем формування прожиткового мінімуму в Україні, я хотів би насамперед звернути увагу на те, що сьогодні це питання найбільш актуальне для громадян України. 1936 гривень встановлений прожитковий мінімум, 1560 гривень… 1564 – це мінімальна пенсія. Вдумайтесь, які це низькі цифри! Безумовно, воно потребує реальної модернізації.

Другий момент, що стосується питань, які відображаються в галопуючій інфляції, яка була впродовж останніх років. Ми знаємо, що в нас відбулося непаритетне зростання номінальних доходів та індексу інфляції і девальвації національної валюти. Для прикладу: за 5 років в доларовому еквіваленті пенсія  і прожитковий мінімум скоротилися в 1,9 рази – це падіння рівня купівельної спроможності і платоспроможності населення.

Я звертаю увагу на те, що необхідно при розрахунку також врахувати той момент, що вартість комунальних послуг має відповідати рівню і купівельній платоспроможності громадян. У нас Прем'єр-міністр заявив, що 15 відсотків доходів сімей мають іти на оплату комунальних послуг. Так от, якщо у нас в середньому сплачує, і ви ці цифри знаєте, 3 тисячі гривень людина за комунальні послуги, то в неї дохід тоді за цією логікою має бути або дохід сім'ї 20 тисяч гривень. Ми розуміємо, що таких доходів в Україні немає. Тому під час розрахунку і проведення відповідних змін необхідно враховувати насамперед вартість комунальних послуг, які мають відповідати рівню платоспроможності і купівельної спроможності громадян України.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тарас Іванович Батенко, депутатська група "За майбутнє".

 

10:24:25

БАТЕНКО Т.І.

Шановний пане Голово, шановні друзі! Прожитковий мінімум в Україні, на жаль, став притчею во языцах, бо ми не розуміємо те, що він хронічно занижений завжди в нас був в Державному бюджеті України, хронічно занижений і абсолютно нереалістичний. Я вам скажу кілька цифр.

За останні 5 років з 14-го року прожитковий мінімум в Україні виріс на неповні 700 гривень, або на 58 відсотків, до 1 тисячі 853 гривень. При цьому за цей час споживчі ціни зросли не більше, ніж на 104 проценти. Знецінення гривні склало понад 210 процентів, а ціни на більшість соціальних продуктів злетіли від 58 процентів до 542 процентів. Порівняйте ступінь зростання прожиткового мінімуму: на 58 відсотків і на 542 – споживчій кошик, більшість соціальних продуктів.

Тому я вважаю, що такі парламентські слухання, звичайно, важливі і давно наболілі. Але, друзі, я погоджуюсь з логікою того, що проводити ці парламентські слухання, Дмитро Олександрович, 18 грудня є явно безсенсовно з точки зору формування і прийняття цього Державного бюджету України. Тому що ми покритикували прожитковий мінімум, який закладений в першому читанні бюджету України на 2020 рік, де ми бачимо зростання прожиткового мінімуму лише до 2027-2189, тоді як критерій зростання його має бути мінімум вдвічі-втричі. Я вважаю, що такі парламентські слухання мають відбутися не в грудні, а вже в жовтні, щоб максимально ці критерії були відображені в другому читанні Державного бюджету України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування.

Цимбалюк Володимир Володимирович, хвилина.

 

10:26:27

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановна президія, народні депутати і ті, хто нас дивиться і чує! Справді я хочу подякувати голові Комітету соціальної політики і захисту прав ветеранів пані Третьяковій за хорошу ініціативу провести саме парламентські слухання з питань прожиткового мінімуму.

Хочу також відмітити, що комітетом розглянутий законопроект 1175 за авторством Юлії Тимошенко стосовно цього питання. Я просив би Голову Верховної Ради, щоби ще до затвердження бюджету на 2020 рік цей законопроект потрапив до сесійної зали на розгляд.

Я хочу нагадати всім народним депутатам, а також урядовцям статтю 46 Конституції України, в якій чітко затверджено, що якщо громадянин отримує пенсію або більш інші соціальні виплати чи допомогу і це єдине джерело його існування, то розмір не може бути менше ніж прожитковий мінімум. Я хотів би, щоби в бюджеті 2020 року саме ця норма Конституції була затверджена.

Фракція "Батьківщина" буде підтримувати проект цієї постанови і запросимо всіх взяти активну участь в цих громадських …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дайте 10 секунд завершити.

 

10:28:00

ЦИМБАЛЮК М.М. …і народних депутатів, і урядовців, представників громадянського суспільства, науковців – всіх тих людей, які є професіоналами цієї справи.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до голосування. Прошу підготуватися до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні" (18 грудня 2019 року) (реєстраційний номер 2167). Прошу підтримати та голосувати.

 

10:28:51

За-338

Проти – 0, утримались – 0. Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка,  по фракціям.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20.09.2019 року про прийняття в цілому як закону України проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг. Питання... (реєстраційний номер питання 1053-1). Питання розглядається за скороченою процедурою.

Слово для доповіді надається народному депутату України Ніні Петрівні Южаніній.

 

10:29:55

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, ви ознайомилися із зареєстрованою постановою, і підставою для реєстрації постанови, і, справді, відповідно до статті 117 Регламенту Верховної Ради України законопроекти, які підготовлені до другого читання, мають подаватися за 10 днів. Не завжди вдавалося і нам це робити, звісно, але на сьогоднішній день, оскільки питання дуже нагальне для більшості населення України, ми вважаємо, я вважаю за необхідне звернути вашу увагу на наступне. Особливо вразило те, що в день голосування по цим законопроектам були додані декілька сторінок до таблиці до другого читання.

В цілому треба сказати, я не знаю, чи встигли всі народні депутати ознайомитися з таблицею до другого читання, але насправді поправки суттєво змінили норми закону, які розглядалися в першому читанні. Але в останніх сторінках, які були роздані 20 вересня, коли ми голосували з вами в залі, деякі поправки, до речі, відмінили основні принципи спрощеної системи оподаткування.

Шановні колеги, я впевнена, що ви не звернули увагу на поправку номер 151 народного депутата Діденко Юлії щодо впровадження обов'язковості ведення повного обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями, які здійснюють реалізацію побутової техніки, виробів медичного призначення, ювелірних виробів, а також всіх, хто є платниками ПДВ незалежно від виду діяльності.

Окрім того, саме поправка, саме норма щодо використання режиму попереднього програмування найменування товарів буквально всіма фізичними особами-підприємцями, незалежно від того, чи це програмний реєстратор розрахункових операцій, чи це просто програмка, говорить про те, що ми спрощену систему оподаткування, основним принципом якої є відсутність товарного обліку, підводимо під те, що всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово для доповіді надається… Ніна Петрівна, да, 2 хвилини.

Слово для доповіді надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченку Сергію Віталійовичу.

 

10:32:22

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проект Постанови (реєстраційний номер 1053-1-П) про скасування рішення парламенту від 20 вересня, яким пропонується скасувати рішення про прийняття Закону реєстраційний номер 1053-1 в другому читанні та в цілому. І на підставі того, що, як сказано в пояснювальній записці, ухвалення цього рішення відбулось із грубим порушенням вимог Регламенту парламенту, зокрема статей 117-ї і 121-ї, тому не може вважатись прийнятим відповідно до закону.

Комітет зауважив, що автори проекту постанови не звернулись до Голови Верховної Ради з письмовою заявою і не вказали в пояснювальній записці, які саме порушення відбулись під час прийняття рішення. А в стенограмі пленарного засідання відсутня інформація щодо звернення народних депутатів до головуючого на пленарному засіданні із заявою про порушення процедури, яка встановлена Регламентом.

Комітет зауважив також, що проект постанови поданий до Верховної Ради з порушенням вимог частин третьої, п'ятої та шостої статті 48 Регламенту. І на підставі цього регламентний комітет ухвалив висновок на проект постанови, прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді визначитись шляхом голосування щодо його прийняття або відхилення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, пропоную тоді переходити до голосування щодо постанов… (Шум у залі) За, проти? Я знаю, що ви проти.

Добре, запишіться по фракціях: хто – за, хто – проти. Якщо не маєте бажання виступати, можете не записуватись.

Тарута Сергій Олексійович, фракція "Батьківщина".

 

10:34:25

ТАРУТА С.О.

Передаю слово Ніколаєнку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніколаєнко Андрій Іванович з місця.

 

10:34:39

НІКОЛАЄНКО А.І.

Шановні колеги, я хочу… Ніколаєнко, фракція "Батьківщина". Хочу звернути вашу увагу, що те, що при прийнятті були допущені певні регламентні помилки, дає сьогодні змогу залу відмінити дуже страшний законопроект – драконівський законопроект, який обурив усю Україну. Питання навіть не в тих неточностях і правках, які озвучувала чітко Ніна Петрівна. Я буду не про них зараз казати, я буду казати про те, що ви маєте зрозуміти, що якщо, особливо мажоритарники, коли їдете на округи, поспілкуйтесь з малими підприємцями, які у вас працюють, сходіть на базар і запитайте, що люди думають стосовно цього законопроекту. Це питання важливе, це питання боротьби з тінню. Але питання в тому, що почалася ця боротьба знову ж таки з найбільш незахищеної частини економіки. Ця частина економіки – це малий і середній бізнес. Це можна і потрібно робити. Але інструменти для того, щоб у погоні за 200 чи 300 компаніями, які оптимізують таким шляхом податки, ми пішли гробити 10 тисяч чи 20 тисяч малих підприємців, це дуже небезпечно. Тому що насправді у нас є в тому числі інструменти, як боротись з ухиленням від оподаткування. І це інструменти, які дають конвенції, підписані Україною. Ми будемо зараз розглядати постанову 1053 і потім по 73. Якщо мені не вистачить часу зараз, я скажу тоді. Але важливо, щоб ми зрозуміли, що зараз у партії "Слуга народу" є можливість допомогти Президенту України не підставлятись перед малим і середнім бізнесом, тому що, окрім тих, хто зараз вже почав виходити щодо землі, туди ще добавляються малі підприємці, які сьогодні стоять на Банковій і просять Президента прийти до них на каву/чай і пояснити, що їм не подобається в цих двох законопроектах, які проголосували.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Гетманцеву Данилу Олександровичу, фракція "Слуга народу".

 

10:36:38

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую, шановні колеги. Знову продовжується видумування та розвиток міфів, міфів про те, що цей закон порушує права малих підприємців, міфів про те, що бабка на базарі буде працювати з смартфоном, міфів про те, що споживачу необхідні будуть смартфони для того, аби… Тобто всі ці видумки, які видумуються опозицією, яка звикла грати в політику. Але я не про це хочу сказати.

Сьогодні 3 жовтня, 3 жовтня – це означає, що 3 дні вже підприємці вимушені сплачувати штрафи при порушенні недолугої системи електронного адміністрування акцизного податку, яку ввела попередня влада. Ми запропонували нормами цього закону, який сьогодні вимагається відхилити опозицією, запропонували ці штрафи відстрокувати на 2 та більше місяців, а за цей період доопрацювати систему. Однак, граючись в політику, а не займаючись справами, які потрібно для країни, опозиція блокує ці законопроекти і ми не знаємо, що ми будемо робити тепер з цими штрафами, які автоматично нараховуються на десятки тисяч підприємств сьогодні, які просто фізично не можуть виконати вимоги системи електронного адміністрування реалізації паливу, яку ви прийняли без огляду на інтереси бізнесу. Це стосується і аграрного сектору, це стосується і промисловості, це стосується великого і середнього, і також і малого, до речі, бізнесу.

Тому давайте не грати в політику, а займатися справами, які необхідні для країни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович, фракція "Опозиційна платформа - За життя".

 

10:38:42

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я, звертаючись і до  представника, попереднього виступаючого, з податкового комітету, я розумію, що  під благими намірами іноді виникають проблеми і речі, які необхідно враховувати. Але в даному випадку ми бачили не просто суспільне збурення, ми бачили  конкретну цільову групу людей представників   малого і середнього бізнесу, чиї інтереси… що суперечить їх  інтересам. Ми в першу чергу маємо враховувати їх економічні інтереси.

Тому фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя" підтримуватиме цю постанову, оскільки ми в першу чергу виступаємо за інтереси малого і середнього бізнесу. І  зважаючи на  те, що у нас ідуть разом 1073 і 1053, ми аналогічно будемо підтримувати і той проект постанови.

І на завершення я хочу сказати найголовніше. Ми чекаємо від  Кабінету Міністрів і "Слуги народу" реальної податкової реформи. Ми чекаємо спрощення системи оподаткування. Ми чекаємо звільнення від сплати податків і стимулювання інноваційної діяльності. Ми чекаємо  реальних стимулів для того, щоби у нас створювалися нові малі і середні інноваційні підприємства. Це буде головним драйвером економічного зростання. Але ми  не чекаємо збільшення тиску на бізнес.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність".

 

10:40:09

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність", північ  Одещини. Ви знаєте, такі ажурні нам всі розмови про те, що це так класно, всі підприємці чекають. А чого ж тоді люди з усіх куточків України сьогодні звертаються до народних депутатів зупинити це? Півтора мільйони українців, які працюють на спрощеній системі, чому вони звертаються  і кажуть: не робіть цього? 500 тисяч людей, які безпосередньо працюють на ринках, і їх буде  це стосуватись, те, що ви наприймали. Ви кажете, назвали це: про детінізацію в державі. Так головна детінізація - треба боротись з цією бородатою тінню  Ігоря Валерійовича, яку ви відкидаєте на всю країну! Що, головні олігархи в нас, це хто? Торгівці на ринках? Казали, будемо боротися з олігархами, будемо їх "к ногтю" і з них збирати   гроші. А що ви збираєтесь робити? Ви знайшли головних олігархів в країні, я вас вітаю! Це новий винахід "Слуги народу", це є торговці на ринках - ось хто, ось головні олігархи, і саме їх треба розкулачити. І з них ви починаєте вашу деолігархізацію, щоб вони всі скинулися, щоб ви могли розрахувати з Ігорем Валерійовичем Коломойським за "ПриватБанк". Він скільки хоче: 2 мільярда доларів чи 5 мільярдів доларів. І хто їх має зібрати? Ті нещасні підприємці, які торгують на цих ринках, яких сьогодні ви змушуєте їх і касові апарати, і склад, і всю цю систему, яку вони не знають, не розуміють. Навіщо ви це робите? Навіщо ви це робите? Це ті головні, з якими сьогодні треба у державі боротися? Ви ж обіцяли людям, що ви будете допомагати їм, що ви будете таких, як вони, захищати, а замість цього вносите такі рішення, якими хочете вбити малих підприємців в Україні. Схаменіться, поки не пізно!

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ви чули позицію комітету, ми за це рішення проголосували, воно було прийнято. Тому я ставлю на голосування та прошу визначатися щодо вищезазначеної постанови. Прошу визначатися та голосувати.

 

10:42:46

За-102

Рішення не прийнято.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропоновано… По фракціям покажіть, будь ласка. 

Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20.09.2019 року про прийняття в цілому як закону України проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (реєстраційний №1073-П).

Слово для доповіді надається народному депутату України Южаніній Ніні Петрівні.

 

10:43:22

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, щоб не звучало тут таке невігластво, яке тільки що від голови комітету, я вибачаюся перед вами, але ви тільки що сказали про недолугу систему електронного адміністрування реалізації пального. Включайте мізки, коли таке говорите. По-перше.

По-друге, друга група - це справді ті, хто торгує на речових ринках. І не хитайте головою, що це не стосується 500 тисяч сімей. А порахуйте, півтора мільйони людей помножити на 3 члени сім'ї, які працюють на ринках. Так що подумайте трошечки.

І ще хочу сказати, в останню хвилину піднесли заміну сторінки, де було написано щодо внесення в той перелік ризикових видів діяльності торгівлю через Інтернет. А ви знаєте, що це вся торгівля? Всі зараз підприємці  мають сайти, автоматизовану систему навіть розрахунку по безготівковим карточкам за такий товар.

Тому, якщо цей вид діяльності, який стосується способу продажу, а не виду діяльності, ви внесли в останню секунду, цим ви говорите, що з 01.10 наступного року не окремі види діяльності мають застосовувати РРО, а буквально всі. Хто б чим не торгував, має застосовувати РРО. І люди, які не підготовлені і які навіть не чули про цю новину, і які навіть не вірять, що це "Слуги народу" могли піти на таке.

Зараз вас просять, ваш пальчик визначає зараз їх долю, будь ласка,  нажміть на зелену кнопочку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Кальченку Сергію Віталійовичу.

 

10:45:09

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати!  Регламентний комітет 1 жовтня розглянув на своєму засіданні проект Постанови реєстраційний номер 1073-1-П Як і стосовно попереднього проекту постанови, комітет звертає увагу, що письмової заяви ініціатори законопроекту не подавали головуючому на засіданні. В пояснювальній записці вказують, що рішення ухвалено начебто з порушенням вимог статей 117, 121  Регламенту.

Проект постанови внесено… За рішенням комітету встановлено, що проект постанови внесений з порушенням  вимог 3, 4 та 6 статті 48 Регламенту. І відповідно ініціатори звернення не звертались до головуючого про порушення Регламенту і не подавали письмової заяви до Голови Верховної Ради.

Таким чином, регламентний комітет ухвалив висновок: запропонував парламенту визначитись шляхом голосування  щодо прийняття або  відхилення проекту цієї постанови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу… Треба обговорення? Прошу записатися по фракціях: два – за, два – проти.

Поки йде запис, колеги, я б  хотів звернутися до  всіх народних депутатів з  приводу дотримання Регламенту. Дуже часто про це  говорять, так я б хотів нагадати, що   рішення щодо законопроектів 1053-1, 1073 було прийнято  20-го. Така постанова, яку  ми зараз розглядаємо, була  зареєстрована  23-го, а Регламент  передбачає лише  два дні. Тому, якщо ми рухаємось по  Регламенту, то  давайте все ж таки жити в межах Регламенту.

Лаба Михайло Миколайович, фракція "Слуга народу".

 

10:47:00

ЛАБА М.М.

Шановні колеги,  доброго дня! Закарпаття, 70 мажоритарний округ. Я би попросив  народних депутатів інших фракцій сьогодні вже якось сходити до церкви і вирішити свої глобальні проблеми, перед журналістами сотнями і камер, скільки спекуляцій ви можете  проводити на  адресу нашої політичної сили. Перед тим, як щось маніпулювати, вам потрібно чітко читати законопроекти і  визначатися в  принципі з тим, окрім вашої політичної зневаги до суспільства,  намагатися  просто бути толерантними. Оскільки північ Одещини, тут розказує нам і пані Южаніна, скільки  благородних проектів вони  зробили, законопроектів із "євробляхами", і із іншими податковими навантаженнями, олігархів воно ніколи не стосувалося. Ви зараз згадали про простий  наш рідний український народ. Так я хочу сказати вам і  передати від  імені Закарпаття, що  вас дуже там чекають, прийдіть у  гості - і вас тихо благословлять по-закарпатські.

Дякую.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Піпа  Наталія Романівна, фракція "Голос",

 

10:48:17

ПІПА Н.Р.

Тут є прохання про репліку,  а я слово передаю Васильченко Галині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильченко включіть, будь ласка. 

 

10:48:26

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко, фракція "Голос". Вже пройшло майже  два тижня з того часу, як в цій сесійній залі були проголосовані ці два законопроекти – 1053-1 та 1073, і всі ми мали можливість спостерігати за тим, що відбувалося на вулицях. І я зараз звертаюся до своїх колег-парламентарів з тим, щоби ми підтримали скасування цієї постанови, адже, напевно, до кожного з вас були десятки, сотні, а може й тисячі звернень від дрібних підприємців. І наголошу ще раз, що фракція  "Голос" завжди говорила про те, і говорить і далі, і робитиме все для того, щоби малому і середньому бізнесу в цій країні були створені відповідні умови, щоб цей бізнес розвився, а не навпаки.

Тому закликаю вас, шановні парламентарі, підтримати скасування цих постанов.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається Геращенко. Гончаренку Олексію Олексійовичу, фракція "Європейська солідарність".

 

10:49:40

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність", північ Одещини.

Знаєте, тут тільки що колега із фракції "Слуга народу" щось сказав, що десь когось будуть "тихо благословляти".  Та це вам треба ховати вже скоро буде обличчя, вас скоро "тихо благословлять". Якщо ви хочете когось тут "тихо благословити", то підійдіть до нас, ось ми там сидимо. А моє місце там, підходьте, будь ласка.

А дивіться, щоби вас не благословили, тому що те, що ви робите – вводите штрафи, проти кого, шановні друзі? Я розумію, що тут до багатьох колег нема навіть сенсу звертатися. Шановні українці! Проти кого тут вводять штрафи цим законом? Повідомляю вам: проти малих підприємців знову. Знову! Небачувані штрафи – можливості широченні для фіскалів!

Я вітаю всіх нас: завершилася таки епоха бідності. Тепер для фіскалів. Спочатку вони завершили епоху бідності для забудовників, знищивши пайову участь, тепер для фіскалів, щоб вони могли кожного підприємця взяти за горло. Кожного! Вони завершили епоху бідності для прокурорів, поліцейських, слідчих іншими законами. Ми бачимо, що завершення епохи бідності йде шаленими темпами по всій країні, тільки кінцем цього буде остаточне жебрацтво українців, які сьогодні самі працюють і заробляють на себе  самі, нічого не просять ні в народних депутатів, ні в Президента. Це підприємці, малі підприємці, які самі заробляють на життя своє і своєї родини. То що зробила наша нова держава і нова влада? Вона каже: ми  прийдемо до вас, візьмемо вас за горло і витрусимо з вас все, що ви маєте, така собі нова команда продрозверстки у виконанні Зеленського і його депутатів. Це неприпустимо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волошин Олег Анатолійович, фракція "Опозиційна платформа – За життя".

 

10:51:45

ВОЛОШИН О.А.

Колеги, питання тут дійсно не лише в цьому конкретному законопроекті, а в тому взагалі, що в цілому відбувається під шумок дискусії про "формулу Штайнмайєра". Тишком-нишком протягують дуже специфічний Закон про ринок землі, який має пройти дуже широке обговорення в суспільстві, скасовується повністю перелік підприємств, які не підпадають під приватизацію, в тому числі стратегічних і оборонних, і не ухвалюється паралельно перелік тих, що дійсно не можна приватизувати. Була спроба фактично повністю одним рішенням скасувати Кодекс законів про працю, зараз розробляють новий, який спрямований виключно на інтереси роботодавців і не враховує інтереси найманих працівників. Є потужний тиск на малий бізнес з єдиною метою – зібрати з усіх гроші, щоб виплатити зовнішні борги.

В цій ситуації ми тут багато хто обурюємося, чому до нас не приходить Прем'єр-міністр, чому до нас не приходить міністр закордонних справ чи там не звітує Президент? А нащо? Єдина людина, яку варто сьогодні запросити, яка могла б дійсно пояснити, що відбувається в економічно-фіскальній політиці України цими всіма рішеннями є пан Джордж Сорос. Я пропоную, щоб ми спільно всі запросили цю людину. Якщо він сам не може, то нехай пришле повноважного представника і нарешті пояснить, за що голосує монобільшість, знищуючи залишки соціальної держави в Україні і віддаючи  її на поталу транснаціональним корпораціям, які сьогодні під шумок такого популярного і дуже близького до народу, і за якого ми багато хто голосував, підтримав, пана Зеленського, хоче встановити тут диктатуру транснаціональних корпорацій. Ось ця єдина людина, якого мені цікаво тут слухати, всі інші - лише маріонетки, які виконують волю закордону і закуліси.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ніна Петрівна Южаніна, репліка.

 

10:53:39

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я думаю, що промову тільки що молодого політика-депутата із "Слуги народу", в принципі, можна навіть розцінювати як погрозу. Але я хочу сказати йому, що іноді треба мати розум, силу волі взяти на себе відповідальність і розв'язувати важкі питання. Тому я бажаю вам успіху в роботі і коли ви дійдете до таких соціально важливих питань, також з розумом підходити до їх вирішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ставлю на… Ставлю на… Ні, без мотивів.

Ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20.09.2019 року про прийняття в цілому як закону України проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (1073-П).

Ми прийняли цей закон, і комітет не підтримав вищезазначену постанову.

Прошу визначатись та голосувати.

 

10:55:01

За-108

Рішення не прийнято.

Переходимо… По фракціям покажіть.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Постанови про присудження у 2018 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування (реєстраційний номер 2156).

Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань молоді і спорту Мокану Василю Івановичу.

 

10:56:00

МОКАН В.І.

Шановні колеги, відповідно до Постанови Верховної Ради України про Премію за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування Верховна Рада України має щорічно присуджувати таку премію молодим громадянам України та представникам молодіжних та дитячих громадських організацій. Проте протягом останніх 2 років з невідомих причин парламент не голосував за присудження таких премій і ігнорував фактично вимогу зазначеної постанови. Відповідно комітет повторно вирішив розглянути клопотання про присудження премії у 2018 році, подане обласними радами та всеукраїнськими молодіжними громадськими організаціями, та здійснив відповідний відбір кандидатур. У проекті постанови вам роздана щодо них детальна інформація.

Хочу лише зазначити, що серед них молоді громадяни, які брали активну участь у підготовці законопроектів, моніторингових різних проектах, є кандидати наук, є чемпіон паралімпійських ігор, керівники молодіжних громадських організацій. І в комітеті вважають, що ухвалення Постанови номер 2156, він стане важливим сигналом щодо підтримки молоді новим складом Верховної Ради України і сприятиме залученню молоді до процесів законотворення, розвитку парламентаризму та місцевого самоврядування в державі.

Дякую. І прошу підтримати проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, чи потребує обговорення це питання? Да? Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти, по фракціям.

Любота Дмитро Валерійович, фракція "Слуга народу".

 

10:57:38

ЛЮБОТА Д.В.

Прошу передати слово Жану Беленюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жан Венсанович Беленюк, фракція "Слуга народу".

 

10:57:43

БЕЛЕНЮК Ж.В.

Добрий день, шановні колеги! Прийшов час і мені взяти слово, і переконаний, що в цьому залі нема жодного депутата, який не підтримує нашу молодь, тим більше, що склад нашого парламенту є молодший за віком за парламент восьмого скликання. І питання молодіжної політики у нас мають бути одним із пріоритетів нашої діяльності.

 З метою залучення молоді до процесів законотворення, подальшого розвитку парламентаризму та місцевого самоврядування, морального та матеріального заохочення її кращих представників до досягнення значних результатів у вирішенні соціальних та правових питань рішенням парламенту з 1 січня 2004 року засновані премії Верховної Ради.

Комітет з питань молоді і спорту  на своєму засіданні  18 вересня 19-го року здійснив відбір кандидатур і підготував пропозиції щодо присудження зазначеної Премії Верховної Ради України у 18-му році. За поданням обласних рад та всеукраїнських молодіжних громадських організацій ми вирішили підтримати кандидатури студентам, аспірантам, майстрам спорту, представникам громадських організацій та депутатам міської ради.

Прошу народних депутатів підтримати рішення комітету та визначити… відзначити нашу талановиту молодь за внесок у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Лозинському Роману Михайловичу, фракція "Голос".

 

10:59:12

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Всім доброго дня! Роман Лозинський, фракція "Голос". Друзі, ми часто говоримо про підтримку різних груп населення, ми говоримо про підприємців, ми говоримо про науковців. Звісно, що також нам треба постійно говорити і не забувати про молодь, про інноваційну молодь, про представників громадянського суспільства, громадських організацій, власне, які тут залишились, в Україні, змінювати країну, працювати тут, тут також навчатися.

І фракція "Голос", однозначно, буде підтримувати подібну постанову. Ми будемо підтримувати всі програми, які стимулюють розвиток та підтримку молоді, які працюють і на розвиток парламентаризму, і на розвиток місцевого самоврядування, і, очевидно, всіх, які активно працюють в справжніх проукраїнських громадських організаціях.

Також ми вважаємо, що важливо популяризувати не тільки через підтримку і подібні системи мотивації, а й через інформування. І теж фракція "Голос" буде пропонувати надавати інформацію про подібні історії успіху молодих людей, зокрема на сайті Верховної Ради та на інших площадках, де про це можна говорити, де це можна показувати. Щоб таким чином надихати і мотивувати інших молодих людей активно включатися в розбудову нашої країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Юрій Олексійович, фракція "Опозиційна платформа - За життя".

 

11:00:44

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Без сумніву, важливо підтримувати розвиток молодих активних людей, важливо мати системну державну молодіжну політику. Разом з тим, ця постанова вона стосується лише невеликої кількості молодих людей. А інша частина, значна частина сьогодні української молоді, вона, на жаль, не бачить перспектив розвитку і успіху в своїй власній країні.

Тому я закликаю, щоб порядок денний нашої Верховної Ради включав у себе ті питання, які б вселяли впевненість молодої людини в те, що вона досягне успіху, стане розвинутою, зможе створити сім'ю, зможе створити якісний продукт на своїй власній батьківщині. На жаль, ті законопроекти, які ми розглядаємо, вони навпаки створюють підстави, щоб не довіряти українській державі, щоб з неї поїхати і шукати досвіду, шукати можливості самореалізації в інших державах. Тому зрозуміло, що треба підтримувати ті громадські організації, які змогли пробитися, але я закликаю Верховну Раду України акцентувати свою законотворчу роботу на підтримці різних категорій молодих людей. А їм потрібно що? Їм потрібно отримати якісну освіту, їм потрібно отримати житло, їм потрібно отримати роботу, їм потрібно мати перспективи сформувати, створити свою власну сім'ю і жити у своїй власній країні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Анатолійович Кожем'якін – від комітету, від авторів.

 

11:02:51

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Доброго дня, шановні колеги! Запитує якось на днях мене старша онука і каже: "Діду, слухай, а чому всі навколо (вона вже у 5 класі) кажуть, що слово "депутати" і взагалі ця професія, якою ти займаєшся, вона, ну так скажемо м'яко, погана?" Відповідаю, кажу: "Знаєш, онуко, справа в тому, що все починається, як у тому класичному, як у класика, з гардеробу". Коли тобі видають посвідчення, коли ти стаєш депутатом, коли ти одягаєш цей піджак або сукню, тобі видають значок. Коли ти його… не стидаєшся своєї професії, коли ти хочеш, щоб тебе поважали, або десь ходити і не стидатись того, що ти депутат Верховної Ради, ти його одягаєш. Все починається з дрібниць. А коли ти боїшся, не поважаєш себе, не поважаєш своїх колег, то, звичайно же, ти його одягати не буде, ігноруєш. І президія, на жаль, Верховної Ради теж цю дрібничку ігнорує.

Тепер, що стосується цього питання, воно маленьке, але важливе. В 17-му році, в 18-му році Верховна Рада не голосувала, не підтримувала це питання - питання тих людей, премії для тих людей, які сьогодні нашу з вами професію – парламентаризм, трошки підвищують і дають можливість нам себе поважати. Ми вдячні цим людям. І, на жаль, сьогодні знов так сталось, що питання трошки втратилось. Але, дякуючи головуючому, Голові Верховної Ради, воно знайшлось.

Тому ми підтримуємо, фракція "Батьківщина", і призиваю всіх поважати себе. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:04:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Слово надається народному депутату Климпуш-Цинцадзе.

 

11:05:00

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Прошу передати слово Миколі Величковичу від "Європейської солідарності".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Величкович з трибуни.

 

11:05:12

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Шановний пане головуючий, шановні колеги, я хотів би висловити вдячність Комітету молоді і спорту за те, що вони внесли цю постанову. Ця постанова - це є перевнесення тієї постанови, яку ми розробили, ми підготували в попередньому скликанні, ще у восьмому скликанні. Як перший заступник голови комітету я брав безпосередню участь у підготовці цієї постанови. І хочу вам подякувати, шановні колеги, що ви підняли це питання, тому що це надзвичайно важливо.

Це надзвичайно важливо ще в тому контексті, тому що ми сьогодні говоримо про вибори на окупованій території, про неможливість проведення, але саме ми говоримо про молодь – це наше майбутнє, яке повинно турбуватися і ми повинні готувати собі зміну. Так, ми повинні готувати зміну навіть зараз, будучи в цьому залі, ми не знаємо, хто буде в наступному скликанні, але такою підтримкою молоді, яку ми зараз проводимо, це буде те, що ми даємо посил молоді, що  ми їх чуємо,  ми їх підтримуємо.

Я хотів би звернутись також до і комітету, можливо, розглянути, чи запропонувати складу Верховної Ради підняти премію, суму цих премій.

І ще одне. Шановні колеги, молодь не тільки потребує якоїсь уваги словесно, вона потребує безпосередньо і матеріальної допомоги. Тому під час бюджету, коли будемо розглядати, я вас просив би підтримати ту позицію на фінансування молодіжного кредитування. Це є те, що реально допоможе молодим сім'ям, молодим людям, не лише гарне слово, але також і фінансова допомога.

Дякую. "Європейська солідарність" буде голосувати "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Шановні колеги, виступи завершилися. Прошу. Я не бачу, хто. Шахов, будь ласка, з мотивів 1 хвилина.

 

11:06:59

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина. Наша команда буде підтримувати цей законопроект, цей проект постанови по преміях. Скажіть, будь ласка, чому сьогодні Міністерство молоді  та спорту не звертає увагу на діаманти, які  є повністю по всій державі? Я повністю підтримую Юрія Павленка з того, що треба звертати увагу не тільки на вишуканих, а на всіх дітей, які сьогодні тільки і дивляться,  якщо йдемо до Європи, 15 відсотків молоді сьогодні йде відтоком з нашої держави.

Тільки подивіться, наприклад, Марія Орехова, яка посіла три місця, взяла золоту медаль, перемогла на Чемпіонаті України. Сама з Донеччини, не має батьків, виховується бабусею, не може собі сьогодні придбати велосипеда, а держава про неї не дбає. Сьогодні немає  форми - держава  не дбає.

І коли я ще був підприємцем, повністю вирішив питання по школі, щоби мотивувати молодь для того, щоби вона…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. Все.

 

ШАХОВ С.В. Хочу звернути увагу, щоб міністр молоді та спорту повністю звернув увагу на молодь, яка є сьогодні в нашій  державі і заслуговує золото для нашої держави.

 

11:08:35

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Для прийняття за основу і в цілому проект Постанови про присудження у 2018 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування (реєстраційний номер 2156). Прошу зайняти свої місця та підготуватися до голосування.

Готові голосувати? Займіть, будь ласка, свої місця, колеги. Готові? Прошу проголосувати та підтримати. Система "Рада".

 

11:09:44

За-335

Проти – 0, утрималися – 0. Дякую. Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому.

Переходимо до розгляду інших питань порядку денного. Вам для розгляду запропонований проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", нова редакція, реєстраційні номери 2143, 2143-1, 2143-2, 2143-3 (це альтернативні).

Пропоную розглянути вищезазначений законопроект за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати, прошу голосувати.

 

11:10:34

За-227

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді надається народному депутату України Клочко Андрію Андрійовичу. Андрій Андрійович, прошу на трибуну.

 

11:10:54

КЛОЧКО А.А.

Добрий день, шановний Голово! Шановні колеги! Шановні виборці, особливо мешканці міста Києва! Мені як киянину приємно представляти з цієї трибуни законопроект про внесення змін до Закону України "Про   столицю України – місто-герой Київ" (реєстраційний номер 2143). Це фактично нова редакція Закону про столицю.

Крім основного законопроекту, ініціаторами внесення якого виступили 39 народних депутатів України, представників різних фракцій, моїми колегами, де буде представлено також три альтернативні законопроекти. Це показує, наскільки актуальною на сьогодні є потреба в оновлення законодавства про столицю України - місто Київ.

Чому виникла необхідність прийняття цього закону? В 2010 році режимом Януковича були ліквідовані районні в місті Києві ради, і фактично вся влада сконцентрувалась на Хрещатику, 36, будівлі міськради і КМДА. У руках  міського голови, який згідно закону і є головою Київської міської державної адміністрації, опинились дуже широкі, практично надзвичайні повноваження.

В той час райони столиці, які за чисельністю населення дорівнює деяким обласним містам України, залишились без органів місцевого самоврядування, що суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування, згідно з якою публічні повноваження мають реалізовуватись органом влади, який має найтісніший контакт з громадянином.

На жаль, як показала практика ні попередник, ні чинний мер столиці Віталій Кличко не скористалися наданими їм повноваженнями в інтересах киян. Як наслідок, столиця України, попри сконцентрований тут величезний економічний, людський потенціал, має сьогодні цілий букет проблем. Жахливий стан доріг, чисельні розкопки на вулицях міста, на яких місцями іноді роками так і не з'являються ремонтники. Неприбрані вулиці та прибудинкові території у віддалених районах, не кажучи вже про хаотичну забудову міста без облаштування соціальної інфраструктури. Як наслідок, кияни роками стоять у чергах, щоб влаштувати дитину в садочок, в школу, в школах навчаються по …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити 30 секунд.

 

КЛОЧКО А.А. Вихід з цієї ситуації один - повернути киянам реальне право місцевого самоврядування та надати їм можливість ефективного контролю за діяльністю міського голови. Відновивши районні ради, ми підсилюємо місцеве самоврядування в Києві, втілюємо принцип народовладдя і  наближаємо владу до  людей, спрямовуючи її зусилля  на вирішення найболючіших повсякденних питань.

Шановні колеги, я  як ініціатор законопроекту    про столицю і голова Комітету  з питань  організації державної влади хочу запевнити вас, що, незважаючи на те, що які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Андрію Андрійовичу, вибачте, треба вкладатися в час, правило одне для всіх.

Слово для доповіді щодо  законопроекту 2143-1 надається  народному депутату України Алєксєєву Сергію Олеговичу. Скорочена процедура, 2 хвилини.

 

11:14:06

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Шановний головуючий, шановні колеги!  У преамбулі Хартії  місцевого  самоврядування однією з  головних підвалин будь-якого демократичного  режиму є саме органи  місцевого самоврядування. Ідея місцевого  самоврядування полягає  у можливостях громадян самостійно, без залучення держави, здійснювати управління   населеними пунктами, вирішувати  нагальні місцеві потреби.  Натомість у  законопроекті 2143 пропонується збільшення  повноважень держави шляхом створення  адміністрацій, які  фактично на себе  перебирають  функцію місцеве самоврядування.    

Законопроект 2143-3 (альтернативний) містить теж  ряд контраверсійних норм, там також є  дуже багато повноважень   державних органів, які  утворені з  метою контролю держави над місцевим самоврядуванням. І також законопроект 2143-3 містить контраверсійні норми, які  взагалі не вписуються, неможливо  імплементувати в загальну  систему місцевого самоврядування в Україні.

Я наголошую, що без переміщення   влади на  рівень громад не вдасться створити більш відповідальної, підзвітної та ефективної системи врядування, а отже,  і демократичної держави. Переслідуючи оцю мету, нами було подано законопроект 2143-1. Він надасть киянам механізм  здійснення місцевого  самоврядування без залучення інвестиційного  контролю з боку держави. Наш законопроект призведе до  зміцнення функціонування  місцевого самоврядування через  децентралізацію, наділить самоврядування значними  повноваженнями  та забезпечить  відповідними фінансовими  ресурсами, що передбачено стандартами Європейської хартії місцевого самоврядування.

Нашим проектом комплексно врегульовано питання правового статусу міста Києва та особливості місцевого самоврядування. Зокрема, передбачено посади київського міського голови, який організовує роботу міської ради, очолює виконавчий орган міста Києва, представляє територіальну громаду міста Києва у відносинах з державними органами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити, 30 секунд.

 

АЛЄКСЄЄВ С.О. Київська міська рада управляє майном ще й комунальної власності, здійснює заходи щодо збереження пам'яток історії і культури, визначає особливості землекористування, затверджує бюджет і встановлює місцеві податки. Виконавчим органом місцевої ради є адміністрація міста Києва, яка утворюється за поданням мера Київською міською радою і виконує фактично функції виконавчого органу. Також передбачені районні ради. Районні ради створюють виконавчі комітети.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, виходьте з того, що є по часу.

Слово для доповіді надається народному депутату України Осадчуку Андрію Петровичу, альтернативний законопроект 2143-2.

 

11:17:12

ОСАДЧУК А.П.

Шановні колеги, шановний пане Голово! Ми насправді зараз намагаємося вирішити питання подальшого життя майже 4 мільйонів людей, які фактично живуть у цьому місті. Це більше, напевно, чим 10 відсотків всього населення України, і розглядати це в турбоскороченій процедурі, я вважаю, є певною зневагою до всіх цих людей. Але раз ми ухвалили таке рішення, то я лише зосереджуся на тому, що ми пропонуємо.

Ми пропонуємо скасувати правки Януковича, який злочинно узурпував владу в місті Києві у вересні 2009 року, і з того часу всі Президенти України насолоджуються цією системою. Ми підтримуємо те, що монобільшість поділяє нашу думку і теж готова підтримати скасувати правки Януковича, але ми виключно вирішуємо, в який спосіб це зробити.

Ми вважаємо, що Верховна Рада України в цій зараз дискусії не може виходити за межі питання скасування правок Януковича, тому що всі абсолютно  альтернативні і геніальні пропозиції, які є в законопроекті, які пропонує профільний комітет, взагалі не проходили жодного обговорення з територіальною громадою міста Києва. Ми не спитали 4 мільйони громадян, чи хочуть вони магістрат, чи хочуть вони "зелений" каркас міста Києва і купа всього іншого, це неприйнятно.

Отже, фракція "Голосу" пропонує сильного мера, самоврядування в районах міста Києва і пропонує дорожню карту. Найкращим законом про столицю не можна вирішити ті питання, про які всі говорять: дороги, садочки і так далі. Це все може бути вирішено виключно новою стратегією, новим статутом, новим генеральним планом, новим зонінгом і визначенням повноважень районів і їх виконавчих рад. Це ми закладаємо в перехідні положення і вважаємо, що тільки таким чином ми можемо досягти результати, попередньо провівши дочасні вибори в місті Києві. Теперішня Київрада не здатна ухвалювати рішення понад 5 місяців. Ми є на межі реального колапсу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, 30 секунд.

 

ОСАДЧУК А.П. Я би дуже просив профільний комітет і Верховну Раду розвести питання дочасних виборів в місті Києві і питання нового Закону про столицю. Ми маємо всі можливості проводити дочасні вибори вже за чинним законом, який і є законом про відкриті списки, паралельно вирішуючи питання влади в місті, яке, власне, ми і пропонуємо.

Дякую вам. Будьте дуже виважені в цьому питанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Слово для доповіді надається народному депутату України Ткаченку Олександру Владиславовичу. Альтернативний законопроект, реєстраційний номер 2143-3.

 

11:20:04

ТКАЧЕНКО О.В.

Добрий день, колеги! Впродовж багатьох років питання щодо Закону про столицю стояло осторонь і мало кого цікавило. Чому? Тому що в місті створена унікальна система правління, свого роду кругова порука, яка дозволяє з одного боку - центральній владі, з іншого боку - меру та депутатам вирішувати свої справи. Мене часто запитують кияни, коли в місті нарешті стане жити затишно, коли з'явиться гаряча вода, коли по дорогах можна буде проїхати не тільки на тракторі, коли будуть місця для паркування, коли буде елементарна безпека в місті, дитячі садочки, медичні нормальні заклади. Цей закон дає таку можливість, тому що він повертає нормальні європейські правила самоврядування у величезному місті. Не може Троєщина розміром з… населенням з Ісландію управлятися з одного будинку на Хрещатику. Цей закон повертає владу безпосередньо киянам через районні бюджети, через районні виконкоми, також є чіткий розподіл влади між центральною владою, між мером, депутатами, які будуть працювати, сподіваюся, на професійній основі в Києві і цей закон дає можливість повернути гордість киянам за своє місто, а не шукати десь затінку за кордоном. 

Я прошу всіх депутатів долучатися до обговорення цього закону. Обговорення в місті, безперечно, буде. Всі ми живемо тут і всі зацікавлені в тому, щоб в місті було жити зручно.

Дякую. Долучайтесь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися по фракціям: два – за, два – проти.

Веніславський Федір Володимирович, фракція "Слуга народу".

 

11:22:01

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановні народні депутати, Закон України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, в мікрофон, бо вас не чутно.

 

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Да. Шановні народні депутати, Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" на сьогоднішній день вже істотно застарів і про це говорять як фахівці в галузі конституційного права, так і політики.

Одна із суттєвих проблем державно-правового регулювання в місті Києві полягає якраз в тому, що місцева, орган місцевого самоврядування повинен за Конституцією мати свій орган виконавчої влади. Поєднання в одному місті, в одному центрі органу державної виконавчої влади і виконавчого органу місцевого самоврядування вже саме по собі створює певні конфліктні питання, тому цей закон на сьогоднішній день, цей проект, вірніше, має на меті забезпечити приведення у відповідність до Конституції України правовий статус столиці України - міста Києва.

В проекті передбачається якраз створення паралельно виконавчого органу – Київської міської ради і паралельно існування Київської міської державної адміністрації, яка входить до системи органів державної виконавчої влади. Тому в цій частині проект якраз вирішує ту головну проблему конфлікту між цими двома, вірніше, між поєднанням в одному центрі двох фактично паралельних інституцій.

Тому я пропоную цей законопроект в першому читанні підтримати, він, безумовно, потребує певних доопрацювань, на які вказало Головне науково-експертне управління. Ми будемо над цими зауваженнями працювати, але у першому читанні, я думаю, цей законопроект  варто підтримати для того, щоб ми удосконалили законодавче регулювання правового статусу міста Києва, і відповідно системи місцевого самоврядування і місцевих органів державної виконавчої влади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Васильченко Галині Іванівні, фракція "Голос".

 

11:23:55

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Прошу передати слово Андрію Осадчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Осадчук, фракція "Голос".

 

11:24:02

ОСАДЧУК А.П.

Шановні колеги, щодо законопроекту, який підтримав профільний комітет і зараз нам пропонують його ухвалити в першому читанні, з ним є певні проблеми. З одного боку, це є монографія з питань місцевого самоврядування. І якщо ви не полінитесь прочитати висновок ГНЕУ, він є, ну, його, як писав класик, без брому читати важко.

Друге. Цей законопроект  тотально суперечить Конституції, але, саме головне, він тотально суперечить законодавству про місцеве самоврядування і про місцеві адміністрації. Саме те законодавство, яке забезпечує унітарність і єдність нашої держави.

Вчора ми почали дискусію про "формулу Штайнмайєра-Путіна". Вчора і сьогодні тут звучать багато застережень щодо цієї формули, але це якраз дискусія про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської області в унітарній державі Україна.  А ви пропонуєте для столиці України запровадити геть інші правила, яких немає в жодному іншому місті України. При прийнятті Закону про статус столиці слід врахувати, що Україна є унітарною державою, і відповідно на її території діє єдина система законодавства з однаковими правилами і нормами, що поширюються на всю територію країни.

З огляду на це немає жодних підстав приймати закони, які передбачають особливе, відмінне від існуючого в Україні, правове регулювання певних відносин. Це пише вам Головне науково-експертне управління Верховної Ради України.  Ще раз, немає жодних підстав ухвалювати закони, які відмінні від інших. Цим законом ми закладаємо законодавчу бомбу під місцеве самоврядування і під унітарність нашої держави.

Саме тому, при всій повазі до великої купи цікавих, творчих ідей, не можна його підтримувати навіть в першому читанні за будь-яких умов.

Я вам дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бойко Юрій Анатолійович, фракція "Опозиційна платформа - За життя".

 

11:26:13

БОЙКО Ю.А.

Шановний пане спікер, шановні народні депутати! Ці чотири законопроекти по Києву, при всій відмінності, мені нагадують ситуацію, яка була в цьому залі в попередньому скликанні попереднього парламенту, коли приймались так звані закони про декомунізацію. Що сталося тоді? Комітети, в яких приймали участь депутати, не маючи жодного відношення до міст, по яких вони приймали рішення, перейменовували Кіровоград в Кропивницький, Дніпропетровськ в Дніпро. Бурно раділи в цьому залі, що вони це зробили. І ніхто не спитав думки у жителів міст, судьбу яких вони вирішували.

Отак само сьогодні. Я навіть не хочу коментувати всі чотири законопроекти по одній причині – що в розробці цих законопроектів самі кияни, а це повинно бути головним чинником, практичної участі не приймали. І всі вони, чотири законопроекти, якщо хоч один з них буде прийнятий сьогодні, вони зроблять ще більше хаос, ніж той, що сьогодні є в Києві, коли йде намагання перерозподілу влади.

Тому наша фракція прийняла рішення голосувати проти цих законопроектів. І доки не будуть вони розроблені з участю киян і з думкою громади, ми будемо проти таких волюнтаристських рішень, які можуть погіршити умови життя в Києві.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

З мотивів – Альона Іванівна Шкрум.

 

11:28:17

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, мені важко вкластися в одну хвилину, але я спробую.

Насправді одна річ, яка є добра сьогодні в цьому залі: що ми нарешті почали говорити про те, щоб повернути місцеве самоврядування Києву і київській громаді. Це добре. Всі законопроекти, які є, і альтернативні, і головний, вони пропонують відновити районні ради. Це дуже добре, це перезріле рішення, ми цього не змогли зробити протягом 5 років.

Тепер про погане, колеги. Законопроект, який комітет пропонує прийняти (дріб 3, альтернативний, пана Ткаченка та інших київських мажоритарників від "Слуги народу"), не ображайтеся, найгірший законопроект, який я читала в своєму житті за якістю законотворчої дії. Почитайте, будь ласка, висновок ГНЕУ. Він суперечить Конституції цей законопроект, він суперечить Закону про місцеве самоврядування, він суперечить Цивільному кодексу, він дає неконституційні повноваження меру, наприклад, підписувати міжнародні договори, при тому, що у Конституції це право є лише у Президента, Прем'єр-міністра та міністра закордонних справ. Він дає можливість якусь забирати магістратом, який там створюється, з приватної власності для потреб Києва будь-яку власність. Для яких потреб? Як забирати? Абсолютно неконституційні речі. Тому, колеги, треба голосувати, на жаль, проти цього законопроекту, який рекомендує комітет. Треба залишати там лише позитивні норми – про розділення повноважень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте завершити.

 

ШКРУМ А.І. Треба залишати там позитивні норми про місцеве самоврядування і районні ради, і треба все це повертати на доопрацювання, тому що законопроекти мають писатися відповідно до інших законів України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Гончаренко Олексій, "Європейська солідарність", з мотивів.

 

11:29:46

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність", північ Одещини. Шановні друзі, за хвилину багато не розповіш, я вам головну суть.

Є один законопроект, який подали ми з колегами (перший автор – пан Алєксєєв), який передбачає просту річ, щоб у місті Києві був один голова і одна влада була – це обраний кияни міський голова. І є ще три законопроекти, подані фракцією "Слуга народу", які пропонують одну річ, щоб реальна влада в Києві була не в обраного киянами мера, а у призначеного Президентом очільника Київської міської державної адміністрації. Все. Крапка.

Шановні друзі, архангел Михайло на гербі Києва - він не як двохглавий орел, у нього одна голова. Не треба робити таку дурницю. Ви сьогодні знищуєте те, що Київ отримав 1494 року – Магдебурзьке право, і пропонуєте замінити це вашим "зеленським" правом. Кияни заслуговують на повагу, і містом Києвом должен управляти той кого обрали мільйони киян. Тому не голосуйте за…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Білозір Лариса Миколаївна, виступ.

Вона була записана замість Констанкевич. 2 хвилини.

 

11:31:07

БІЛОЗІР Л.М.

Шановні колеги, шановна президія, дійсно, знаєте, удосконалене законодавство щодо міста Києва було на порядку денному реформування ще з часів Революції Гідності. Але, на жаль, це не було зроблено попередньої Радою восьмого скликання. Всі попередні роки існувала гостра необхідність вдосконалення управління містом, вирішення правових питань, зміцнення місцевого самоврядування, розширення повноважень муніципалітету, пошуку кращих шляхів співпраці влади центральної і державної адміністрації міста Києва.

Тому ми сьогодні маємо 4 законопроекти. Альтернативний законопроект про столицю 2143 – це торжество місцевої демократії: ліквідовується КМДА, контролю Київради немає, створюються районні ради в місті Києві. Але постає просте питання: чому такий проект не з'явився раніше? 

Тому ми сьогодні маємо основний законопроект, 2143-3, який був винесений нашим профільним комітетом і підтриманий. І там 40 сторінок тексту, преамбула про місто вільних людей, глобальне місто, але, крім цих, таких контраверсійних для нормотворення положень, є і позитивні положення, тому що це колективна праця експертів, урядовців, політиків. Мета – запровадити європейську систему управління мегаполісом, розділити повноваження міського голови і КМДА. Тобто децентралізація передбачає відділення держави від самоврядування. Тому з альтернативних він найкращий, тут розділяється самоврядування та державна влада, однак він дійсно суперечить Конституції, де йдеться про те, що окремим законом щодо Києва визначають лише особливості здійснення місцевого самоврядування, виконавчої влади та адміністративно-територіального устрою.

Тому тут переписуються чинні секторальні закони під Київ: про місцеві вибори, про земельний закон, про регулювання містобудівної діяльності, про адмінпослуги. Тому наша група депутатська "За майбутнє"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

БІЛОЗІР Л.М. … підтримає у першому читанні, але значна частина нововведень потребує більш глибокого доопрацювання.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

"Голос" з мотивів.

 

11:33:41

МАКАРОВ О.А.

Олег Макаров, фракція політичної партії "Голос". Я хочу нагадати всім, хто хотів би реформувати місцеве врядування в місті Києві за один тиждень, про те, що Київ, моє рідне місто, кожен день ходить в школу, кожен день, користуючись муніципальним транспортом, їздить на роботу, водить дітей в дитячий садочок, користується медичними послугами, споживає тепло, газ. Кожен день в місті Києві відбувається  багато процесів, яких не можна перервати.

Те, що пропонують автори законопроектів, які вводять антиконституційні норми в місцеве самоврядування, не можна реалізувати на практиці і може привести до колапсу.

Пропозиція політичної партії "Голос" - прийняти за основу і в першому читанні проект закону номер 2143 з позначкою 2, який скасовує злочинні правки Януковича і реально вводить місцеве самоврядування і передає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд.

 

МАКАРОВ О.А. … передає реальну владу меру, а також відновлює районні ради і ліквідує районні державні адміністрації, які не є органами місцевого самоврядування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Гуріну Дмитру Олександровичу, голові підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального  розвитку та містобудування.

 

11:35:16

ГУРІН Д.О.

Шановний пане Голово, народні депутати України, присутні! Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального  розвитку та містобудування на своєму засіданні 1 жовтня розглянув чотири альтернативні законопроекти з реєстраційними номерами: 2143, 2143-1, 2143-2, 2143-3, - якими вносяться зміни до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" або цей закон викладається у новій редакції.

Комітет відповідально поставився до доручень з опрацювання даних законопроектів і спрямував звернення до Асоціації міст України, Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування, Інституту держави і права імені Корецького, Інституту законодавства Верховної Ради, Департаменту з питань демократичного врядування, Генерального секретаріату Ради Європи. Комітет отримав висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Окрім того, свої рекомендації комітету надав спеціальний посланник Уряду Німеччини з питань реформ в Україні пан Георг Мільбрадт.

Дозвольте привернути вашу увагу до окремих узагальнюючих висновків Генерального директорату Генерального секретаріату Ради Європи щодо зазначених законопроектів. Законопроект за реєстраційним номером 2143, незважаючи на зауваження в частині відповідності Європейській хартії місцевого самоврядування, отримав позитивну оцінку завдяки закладениму у ньому ідеям розмежування виконавчих функцій. Законопроект 2143-2 передбачає розмежування функцій державної та міської виконавчої влади, без чого виникають сумніви щодо потреби у змінах. Законопроект 2143-1 було відзначено, але він не передбачає створення механізму адміністративного нагляду. Стосовно законопроекту 2143-3 наголошувалося, якщо українська влада бажає запровадити розмежування функцій державної та міської виконавчої влади та механізм нагляду, законопроект видається краще розробленою версією, що усуває суперечливість із Європейською хартією місцевого самоврядування.

Заслухавши інформацію підкомітету з місцевого самоврядування, взявши до уваги надані висновки і пропозиції та всебічно обговоривши питання, комітет ухвалив…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ГУРІН Д.О. Комітет ухвалив висновки, передбачені статтею 114 Регламенту Верховної Ради України, щодо кожного із вище зазначених законопроектів та рекомендує Верховній Раді України: проект Закону України "Про місто Київ – столицю України" за номером 2143 прийняти за основу з доопрацюванням з урахуванням всіх правок конструктивних з інших законопроектів. Законопроекти за реєстраційними номерами 2143, 2143-1, 2143-2 комітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, готуємося до голосування. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про столицю України – місто-герой Кив", той законопроект, який був підтриманий комітетом, а саме 2143-3. Прошу підготуватись до  голосування.

Готові голосувати? Шановні колеги, ставлю на голосування, прошу підтримати та проголосувати.

 

11:38:53

За-244

Проти – 60, утримались – 30. Дякую, рішення прийнято.   Законопроект прийнято за основу. Покажіть по фракціям.

Переходимо до… Оголошую: "Слуга народу" – 234, позафракційні – 10. Інші політичні сили – 0.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Постанови про деякі питання забезпечення ефективної підготовки до участі національних зборах команд… Вибачте, колеги.

Надійшла заява від двох фракцій з проханням замінити перерву на виступ. Іван Григорович Кириленко, фракція  "Батьківщина".

 

11:39:43

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Велелюдне зібрання під стінами Верховної Ради звертається до нас від імені мільйонної спільноти селян, фермерів, громадських діячів, науковців, щоб висловити загальну позицію стосовно запровадження вільного обігу земель сільськогосподарського призначення.

Вони зазначають, що володарем землі, цього справді безцінного національного надбання, за Конституцією є увесь народ України. Ми не можемо занедбати, і тим більше бездумно розбазарювати багатство, яке залишили нам у спадок наші пращури. Від того, як ми розпорядимося ним, залежить майбутнє не лише нинішнього, а й усіх прийдешніх поколінь українців.

Світовий та європейський досвід свідчить, що найперспективнішим шляхом розвитку сільського господарства і з економічної, і з соціальної точки зору є опора на вітчизняне дрібне і середнє фермерство. Жоден латифундист, тим більше іноземний, не дбатиме про наші ґрунти, нашу природу, наше село так,  як це може зробити український селянин. Захистити і допомогти  вітчизняному  селянину – прямий обов'язок держави.

У зв'язку з цим учасники зібрання вважають неприйнятним  проект  Закону номер 2178 щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, який пропонує дозволити вільний продаж сільськогосподарських угідь.

Цей  законопроект відкриває шлях до купівлі  вітчизняної сільськогосподарської землі іноземцям через  зареєстровані  в Україні  юридичні особи, власниками яких є  іноземні громадяни чи компанії. Він дискримінує  селянські та  фермерські господарства, заохочуючи великі аграрні  компанії з іноземним капіталом  скуповувати величезні масиви  земель, якими вони наразі володіють  на правах оренди, не передбачає жодного  контролю за концентрацію сільгоспугідь в одних руках. Обмеження, встановлене на  безпрецедентно високому  рівні - у  213 тисяч  гектарів, є формальним і легко обходиться. За таких умов  запровадження вільної купівлі та  продажу земель сільськогосподарського  призначення за цим законом є неприпустимим, наслідки такого кроку можуть бути трагічними, аж до втрати  Україною незалежності, економічної та політичної.

Учасники зібрання переконані, рішення про те, як розпорядитися  національним надбанням і чи дозволити  вільну купівлю та продаж землі має ухвалювати  лише її законний власник – народ. 

З огляду  на викладене, учасники мітингу звертаються до наших керівників  української держави з  вимогами: відкликати внесений до  Верховної Ради урядовий  проект  Закону номер 2178 щодо обігу земель сільськогосподарського  призначення; прийняти закони  про  проведення всеукраїнських  референдумів за народною ініціативою; про зміни до  Земельного кодексу України, за яким купівля-продаж землі дозволятиметься виключно після схвалення такого  рішення народом України на всеукраїнському референдумі; про державну підтримку  вітчизняних аграріїв, подолання корупції, рейдерства та  інші законопроекти. І найголовніше, перед тим, як приймати рішення про  продаж 70 відсотків територій України,  організувати і провести всеукраїнський  референдум, на якому звернутись до  народу і запитати в нього, чи  готовий він продати свою територію  під час війни, чи готовий віддати  прибутки, які народжує українська земля…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Вони висловлюють  переконливе сподівання, що ці вимоги, за якими  стоять  мільйони українських громадян, а  також доля українського народу, будуть  підтримані і виконані  найближчим часом.  І вони вимагають, щоб до них вийшли сьогодні і керівництво Верховної Ради, і  керівники всіх фракцій, депутати-мажоритарники сільських регіонів. Вони вас обрали і хочуть бути почутими.

Спасибі. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іван Григорович.

Шановні колеги, переходимо до наступного розгляду питання денного. Вам запропонований проект Постанови про деякі питання забезпечення ефективної підготовки та участі національних збірних команд України до Олімпійських та Паралімпійських ігор 2020 року. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.

Прошу підтримати та проголосувати, шановні колеги.

 

11:43:57

За-171

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається голові Комітету з питань молоді і спорту Кожем'якіну Андрію Анатолійовичу.

 

11:44:06

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Дякую, Дмитро Олександрович.

Шановні колеги, комітет розглянув на своєму засіданні постанову, проект Постанови про деякі питання забезпечення ефективної підготовки та участі національних збірних команд України до ХХХІІ Олімпійських та ХVІ Паралімпійських ігор 2020 року.

Проектом постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів України вжити низку заходів щодо забезпечення ефективної підготовки та  участі національних  збірних команд України, зокрема при підготовці проекту Закону про Державний бюджету України на 2020 рік передбачити необхідне фінансування для забезпечення належної  підготовки національних збірних команд України до Олімпійських та Паралімпійських ігор 2020 року; вжити необхідних заходів для належної організації  роботи організаційного комітету з підготовки та участі спортсменів України в Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських іграх, всесвітніх універсіадах, чемпіонатах світу та Європи; організувати вирішення питань щодо закупівлі спортивного обладнання  та інвентарю, що відповідає міжнародним стандартами, будівництва те реконструкції сучасних баз олімпійської і паралімпійської  підготовки, відновлення спеціальних рахунків "Україна олімпійська" і "Україна параолімпійська" і виплат нагород переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор відповідно до законодавства.

За наслідками розгляду комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді  України проект Постанови номер 2130 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи необхідно обговорення цього питання? Запишіться, будь ласка, по фракціям лише ті, хто бажають виступити.

Яковлєва Неллі Іллівна.

 

11:46:06

ЯКОВЛЄВА Н.І.

Прошу передати слово Жану Беленюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жан Венсанович Беленюк

 

11:46:18

БЕЛЕНЮК Ж.В.

Доброго дня, ще раз, шановні колеги! У наступному році в Японії будуть відбуватися Олімпійські та Паралімпійські ігри, в яких візьмуть участь українські спортсмени. Успішний виступ на цих вкрай важливих змаганнях має велике значення для популяризації здорового способу життя населення, і насамперед дітей, молоді, посилення міжнародного іміджу України.

Я вам скажу, що я був частенько за кордоном, і десь у далекій Руанді не всі знають, де знаходиться Україна, але всі знають про те, що вона має таких видатних футболістів, як Андрій Шевченко, братів Кличко - боксерів.

Тому в нас глибокі традиції, і влада повинна зробити все необхідне для забезпечення ефективної підготовки Національних збірних команд України на Олімпійських та Паралімпійських іграх в Японії. Я сам буду представляти нашу країну на цих змаганнях, я вже завоював ліцензію, і нашим потрібно... (Оплески) Дякую, дякую, дякую.

Нашим спортсменам потрібно забезпечити всі необхідні умови для тренувань та навчальних зборів, в тому числі за кордоном. Не повинно бути жодних зволікань з вирішенням організаційних, фінансових питань, це має бути одним із перших пріоритетів для нашої країни, це вкрай важливо. Я переконаний, що вже зараз нам необхідно вирішувати питання створення спортивного оргкомітету з питань підготовки та участі національних збірних команд в Олімпійських іграх. Я звернувся до Президента України Володимира Зеленського з ініціативою очолити цей комітет.

Враховуючи все вищесказане, прошу народних депутатів підтримати відповідну постанову.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич, "Опозиційна платформа – За життя".

 

11:48:06

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Шановний головуючий, шановні колеги, незважаючи на те, що наша Верховна Рада помолодшала на 10 років в середньому, я думаю, що всі ми згадуємо ті слова, а саме: "О, спорт, ты – мир!". Навіть коли зародилися перші Олімпійські ігри в Стародавній Греції, була славетна традиція зупиняти війни. Я сподіваюся, що спорт дійсно об'єднає нашу країну, як і об'єднує до сьогоднішнього дня, і приблизить нас до миру, розуміння того, що ми є різні, але всі ми є українцями, я абсолютно переконаний, об'єднає нас зараз при голосуванні за постанову.

Я хотів би, щоб було 400 голосів. Ще ні разу нам такого не вдалося зробити, досягти. Безумовно, ми сьогодні маємо зробити все, щоб надати і покращити умови нашим спортсменам і тренерам виступити в Токіо, а потім і в Пекіні. Мені приємно сьогодні зазначити, що наші лучниці, федерацію яких я маю честь очолювати, вже теж отримали ліцензію на участь в Олімпійських іграх. Сподіваюся, що лучники теж це зроблять навесні.

Тому я закликаю сьогодні всіх об'єднатися навколо цієї постанови. А політик завжди має бути послідовний. Місяць тому я пообіцяв, що, завершуючи раз в день свій виступ саме словами: "Пане Руслане, наш Генеральний прокуроре, а Порошенко все ще серед нас".

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Герасимов Артур Володимирович. Величкович Микола Романович.

 

11:50:16

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Шановний пане Голово, шановні колеги, і в попередніх скликаннях і, я сподіваюся, в цьому скликанні, є теми, які об'єднують весь зал, незалежно від того, хто до якої політичної сили належить. Це є питання дітей, це питання молоді і це питання українського спорту.

І сьогодні ми, голосуючи цю постанову, думаю, будемо одноголосно голосувати. Але хотів би звернутися, користуючись нагодою, шановні колеги, ми повинні зараз пильнувати, щоби під час реформування чи реорганізації нового Міністерства культури, молоді і спорту, щоб воно швидше запрацювало, тому що саме на цьому міністерстві лежить відповідальність на організації підготовки наших спортсменів до стартів 2020 року.

Ми повинні пам'ятати про те, що саме це міністерство несе відповідальність, і ми мусимо зробити так, щоби наші спортсмени ні в чому не відчували потреби, ну, чи, точніше, щоб у них все було.

Тому закликаю усіх голосувати, "Європейська солідарність" голосує. І підтримаємо український спорт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Стефанишина Ольга Анатоліївна, фракція "Голос"

 

11:51:38

СТЕФАНИШИНА О.А.

Прошу передати слово Юрчишину Ярославу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Романович Юрчишин.

 

11:51:53

ЮРЧИШИН Я.Р.

Дякую, колеги.

Повністю консолідуючись з тим, що держава має дбати про розвиток спорту, все ж таки внесу дисонанс в такі позитивні відгуки стосовно цієї постанови, з однієї банальної причини. Ця постанова рекомендує, але цілим залом, Кабінету Міністрів здійснювати певні бюджетні процеси. Притому ця постанова не проходила оцінку бюджетного комітету. І ми не знаємо, чи є така можливість і чи ми просто не займаємося  популізмом.

Друге. Ця постанова не проходила антикорупційний комітет. Я хочу наголосити, що одним з найбільших корупційних скандалів було Євро-2012, коли бездумно, безконтрольно вкидалися шалені кошти в інфраструктуру. І зважаючи на те, що серед авторів є власники інфраструктури, зокрема спортивної, у мене немає переконання, що без оцінки антикорупційного комітету, яка є обов'язкова, ми маємо гарантії, що ця постанова не містить корупційних ризиків.

І у мене відповідно звернення до керівництва Верховної Ради, прохання. Ми зрештою на комітеті антикорупційному, не знаю як це сприймає бюджетний, таки домовилися звернутись до Голови Верховної Ради, до керівництва Верховної Ради, щоб давати час на оцінку профільним комітетам ризиків, які можливі в законопроектах, бо ми не оцінили Закон про столицю. Я дуже дякую колезі Антону, він вказав, ми вчора не оцінили ризиків законопроекту про Бюро фінансових розслідувань. Ми фактично нівелюємо дуже важливий механізм.

Тому, при всьому позитиві, при всій повазі до пана Жана і до багатьох спортсменів, які знаходяться тут, в залі, які потребують нашої підтримки, ми утримаємось. Тому що ми не переконані, що ми не стимулюємо корупцію і витрати в бюджет незбалансовані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Всі бажаючі виступили. Шановні колеги, підготуйтесь, будь ласка до голосування.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту постанови… про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про деякі питання забезпечення ефективної підготовки та участі національних збірних команд України до Олімпійських та Паралімпійських ігор 2020 року (реєстраційний номер 2130). Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування.

Готові голосувати? Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати.

 

11:54:51

За-292

Проти – 0, утримались – 11. Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому. Покажіть, будь ласка, по фракціям. "Слуга народу" – 208, "Опозиційна платформа - За життя" – 19, "Європейська солідарність" – 19, "Батьківщина" -12, "За майбутнє" – 15, "Голос" – 0, позафракційні – 19.

Шановні колеги, я пропоную розпочати трошки раніше нашу перерву, там на 4 хвилини, щоб не заходити в розгляд питання.

Оголошується перерва до 12:30.

 

(Після перерви)

 

12:37:28

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, заходьте до залу, починаємо працювати. Шановні колеги, будь ласка, займайте свої місця.

Шановні колеги, надійшла заява від фракції замінити… від двох фракцій замінити перерву на виступ. Колеги, хто буде виступати? Колеги, ви просили перерву з заміною на виступ? Народний депутат Білозір. Вона не чує. А скажіть, будь ласка, народному депутату Білозір… До виступу, будь ласка. Ви ж заяву принесли. (Шум у залі) А, це голос "за". Вибачте. Я думав, що це знову заява. Добре.

Шановні колеги, давайте пару оголошень, Руслане Олексійовичу, поки заходять наші колеги, будь ласка, і переходимо до розгляду питання.

 

12:38:30

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, прийшли деякі оголошення щодо створення міжфракційних депутатських об'єднань, зокрема створення міжфракційного депутатського об'єднання "Вінниччина". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Драбовського Анатолія Григоровича.

Ще одне оголошення щодо створення міжфракційного депутатського об'єднання "Одещина". Головою цього об'єднання обрано народного депутата Плачкову Тетяну Михайлівну.

Ще одне оголошення щодо створення міжфракційного депутатського об'єднання "Прикарпаття". Головою цього об'єднання обрано народного депутата Мулика Романа Мироновича.

Створення міжфракційного депутатського об'єднання "Південь України". Головою цього об'єднання обрано народного депутата Чорноморова Артема Олеговича.

Міжфракційне депутатське об'єднання "Буковина". Обрано народного депутата Божика Валерія Івановича.

Міжфракційне об'єднання "Парламентська платформа боротьби з туберкульозом". Головою обрано Булах Ладу Валентинівну.

 

12:39:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Олексійовичу.

Інше, я думаю, що ми трошки пізніше зможемо…

Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь, починаємо розглядати проект Закону, проект закону вам запропонований до розгляду, про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законі інтереси роботодавців України) (реєстраційний номер 1233).

Шановні колеги, пропонується розглянути його за скороченою процедурою. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Шановні колеги…

Ставлю на голосування питання про розгляд законопроекту за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:41:07

За-182

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається народному депутату України Гетманцеву Данилу Олександровичу.

 

12:41:17

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую.

Шановні колеги, про що цей законопроект? З 1 січня 2017 року вступили нові штрафи для роботодавців, для бізнесу, штрафи драконівські: в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, 30 мінімальних заробітних плат, 100 мінімальних заробітних плат. Ці штрафи встановлені за неоформлення, за допуск до роботи неоформлення, за неповідомлення про допуск на роботі для роботодавців щодо їх працівників.

Зазначені штрафи були спрямовані на те, аби вивести зарплати в конвертах. Зарплати, як відомо,  досі у нас в конвертах. А що відбулося? Відбулося те, що сьогодні підприємцю, чим сплатити штраф в 120 тисяч  гривень, краще, аби сплатити хабар працівнику інспекції з праці або взагалі покинути цю фірму і не працювати більше на ній, а зареєструвати нову.  Це спричинило величезні корупційні прояви в контролюючих органах. Це спричинило цілий корупційний бізнес, коли окремим підприємцям надається "криша" так звана за гроші, аби їх не перевіряти і їх працівники, щоб працювали в тіні.

Я переконаний в тому, що зарплати в конвертах - це не сама проблема, це симптом, це прояв  проблеми загальної тіньової економіки. І симптом не можна лікувати адміністративно. Симптом  не можна лікувати жорсткими заходами з боку держави.  Тому ми пропонуємо істотно скоротити штрафи: з 100 мінімальних зарплат до 8-ми, з 10-ти до 2-х  і так далі.

Законопроект дуже маленький.  Законопроект присвячений лише скороченню штрафу та зменшенню  тиску на бізнес. Прошу підтримати в першому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Данило Олександрович.

Слово для співдоповіді надається голові Комітету  з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьяковій Галині Миколаївні.

 

12:43:36

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! В цілому підтримую пропозицію автора законопроекту 1233. За результатами розгляду члени комітету зазначили,  що реалізація положень законопроекту  впровадить стимулюючі та превентивні, а не каральні заходи, до роботодавців, що в свою чергу створить передумови для розвитку малого і середнього бізнесу в Україні, а також зменшить фінансове навантаження  на нього.

Ми рекомендуємо як комітет прийняти цей законопроект у першому читанні. Водночас хочемо зазначити, що в комітеті  розглядалися і ризики, які ми розглядали у контексті пропозицій Федерації профспілок України, які вважають, що гарантією дотримання роботодавцями норм законодавства є, навпаки, збільшення таких штрафів. Тому саме це, досить високі штрафи, на їх думку, мають слугувати найкращим профілактичним засобом для роботодавців не порушувати норми законодавства.

Розуміючи проблеми, ми вважаємо, що цей законопроект потрібно прийняти в першому читанні, а між першим і другим читанням нам як народним депутатам потрібно буде знайти баланс між тим, щоб роботодавці не вживали своїм положенням, дискримінуючи людей найманої праці, і тими корупційними розмірами штрафів, які сьогодні стимулюють хабарі Державній інспекції зайнятості.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна.

Прошу записатися по фракціям: два – за, два – проти.

Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".

 

12:45:27

ЦИМБАЛЮК М.М.

Шановний пане Голово, шановні депутати, справді, ці штрафи були введені у державі в той період, коли один із попередніх керівників лякав український народ, що він покаже, як керувати державою. І вони справді цей законопроект були прийняли і збільшили тиск на роботодавців.

Я погоджуюся з головою Комітету соціальної політики пані Третьяковою, що потрібно до другого читання доопрацювати, щоб все-таки не постраждали ті люди, які наймаються на роботу і мають мати гарантію, щоб їх оформляли. Але ми в цілому будемо в першому читанні, вірніше, підтримувати цю законодавчу ініціативу. І дякуємо авторам, бо вважаємо, що це зменшить тиск на роботодавців і в цілому на бізнес.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово для виступу надається Арсенюку Олегу Олексійовичу.

 

12:46:28

АРСЕНЮК О.О.

Дякую.

Шановні народні депутати, для покращення становища роботодавців вкрай важливим є прийняття проекту Закону щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України. На нашу думку, більш доцільним є заміна шаленого розміру штрафу на попередження за умови виявлення порушення перший раз за 365 днів.

Значна частина найманих працівників, дійсно, офіційно не влаштована роботодавцями, проте давайте будемо відвертими: чи ці драконівські штрафи, що були введені законом в 2016 році щось змінили? Абсолютно ні, лише створили додатковий клубок корупції та шлях до знищення бізнесу.

Тому, враховуючи майновий стан населення, регрес у розвиток бізнесу та іншими чинними, що унеможливлюють сплату таких величезних штрафів, пропонується законопроектом номер 1233 ввести зміни, встановивши попередження як вид стягнення за перше порушення, та у разі виявлення повторного порушення зменшити розмір штрафу, встановивши у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Наша головна мета - покращення майнового становища кожного українця, що можливо досягти в тому числі через створення робочих місць та лібералізацію трудового законодавства. Тому колеги прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Бондар Михайло Леонтійович, фракція… Ніна Петрівна Южаніна, фракція "Європейська солідарність".

 

12:47:59

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, насправді надважливе питання, і ми зараз повинні були б обговорювати не відміну просто штрафів за порушення трудового законодавства, а інші речі. Говорити про те, що може сприяти детінізації заробітних плат, це точно зменшення навантаження на роботодавця. Це точно стимули для того, щоб виплачувати зарплату "білу".

Справді, такі штрафні санкції, які були прийняті ще попередньою владою, не дали ніякого результату, тому що система нагляду, інспекція, тобто трудова інспекція, перетворила це в те, що додатковий тиск на бізнес або гроші, як завжди, особисто в карманчик собі.

Тому, справді, перед тим, як приймати подібного роду рішення, треба думати, що будуть робити  виконавці. Це стосується і прийнятих змін по застосуванню реєстраторів розрахункових операцій. Думайте, чи можуть виконавці саме впровадити так норму, як вона виписана в законі, чи  не буде знову корупційних проявів? Тому що недоречно було відміняти зараз, якщо нова влада забезпечує абсолютно правильне і безкорисливе  виконання норм закону.

Справді, штрафи величезні, і хотіла би сказати голові профільного комітету, адже всі  роботодавці говорять  про зміну Трудового кодексу для того, щоб вони змогли виконувати всі  норми Трудового кодексу, а не для того, щоб штрафи були попереджувальними. Вони в любому випадку  у переважній більшості, малий бізнес не може виконати умови  70-х років Трудового кодексу. Тому це ця відміна штрафів - ми будемо підтримувати в  першому читанні, - але вона мала бути  після того, як ми запропонували роботодавцям  нові умови  виконання  законів про працю і забезпечити справді захист  наших  всіх працівників, а потім уже відміну законів. Тому що, мені здається, що вашими  силами  трудова комісія, зараз -  інспекція, може  виконувати  в точності закон і не давити на бізнес. Ви ж так себе презентуєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніна Петрівна.

Колтунович Олександр Сергійович,  "Опозиційна платформа – За життя".

 

12:50:14

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні депутати! Безумовно, ідея хороша - щодо зниження штрафів,  це дійсно впливає на  малий бізнес. Але  є одне  досить важливе "але": застереження  щодо впливу на найманих працівників. Тому що до другого  читання проект закону, який буде  розглядатися, і у мене пропозиція до Комітету   з питань соціальної політики, все-таки підготувати і показати ті застереження, що  унеможливлюють і  звільнення, і будь-які інші кроки  по відношенню до найманих насамперед працівників.

Ми маємо відповідні пропозиції, ми готові їх передати  у відповідний комітет  для того, щоб все-таки після цього читання  уже в подальшому ми мали  той документ, який  не буде викликати запитань, зауважень, і буде  реальний, нормальний продукт.

І застереження, які від  Головного науково-експертного управління,  також було б їх непогано врахувати для того, щоб  все-таки були  виконані норми, про які я щойно говорив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи  є ще… Да,  одну хвилинку.

Шановні колеги! Голови фракцій, будь ласка,   запросіть народних депутатів до  зали.

Останній виступ  - Шахов Сергій Володимир, депутатська група "За майбутнє". Вибачте, позафракційний.

 

12:51:31

ШАХОВ С.В.

Позафракційний.  Сергій Шахов, Луганщина.

Безумовно, цей законопроект треба підтримувати і зробити  аудит, кого поштрафували  при роботі того  законопроекту.

Чи не був той законопроект прописаний як корупційна схема для силових органів? Безумовно, сьогодні треба підтримувати малий, великий та середній бізнес і позбавитись все ж таки олігархів. Потрібно пройти все ж таки деолігархізацію в нашій державі.

І по-друге, сьогодні шахтарі з 2015-го, 2016-го, 2017-го, 2018-го, 2019-го роках сидять без заробітної плати. Батьки ходять сьогодні по магазинах з "амбарною книгою" без заробітної плати. Хто буде відповідати за те, що держава заборгувала заробітну плату робітникам, які тисячу метрів сидять під землею, а сьогодні в шахті, ризикуючи, ще й під водою, яка притоками йде з Луганської області, з окупованих територій із 49 шахт? Скажіть, будь ласка, хто буде нести відповідальність по  175 статті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 10 секунд завершити дайте, будь ласка.

 

ШАХОВ С.В. … Кримінального кодексу?

Ми були у міністра енергетики та екології, нам пообіцяли, що буде вставлений законопроект  на середу по оплаті заробітних плат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Володимирович.

Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу Законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України) (реєстраційний номер 1233).

Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Готові голосувати?

Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:54:00

За-288

Проти – 1, утрималися – 5. Рішення прийнято.

Шановні колеги, скажіть, будь ласка, чи можемо ми прийняти цей законопроект в цілому? (Шум у залі)

Комітет прийняв, да, комітет – за основу. Бачу, бачу.

Шановні колеги, тоді пропоную скоротити наполовину строки підготовки до другого читання законопроекту 1233. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:54:42

За-230

Проти – 7, утримались 49.

Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Одну хвилинку. Я слово надам Першому заступнику Голови Верховної Ради України, доктору наук та професору.

 

12:55:06

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, я хотів би, щоб ми в законопроектній нашій роботі ніколи не забували про свої людські якості. Я просто прошу обернутися вас і подивитися на куліси: сидять діти, це учні, наскільки мені сказали, гімназії "Діалог" міста Києва. Давайте привітаємо їх всі разом. (Оплески) І мені здається, ми не повинні ніколи забувати, заради кого ми працюємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Олексійовичу.

Переходимо до роботи. А ви приходьте до нас в гості.

Шановні колеги, вам запропоновано до розгляду проект Закону про концесію (реєстраційний номер 1046) (друге читання). Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань економічного розвитку Підласій Роксолані Андріївні.

 

12:56:20

ПІДЛАСА Р.А.

Шановні колеги, доброго дня! Вашій увазі пропонується законопроект 1046 – про концесії. Сьогодні в Україні, як ви, мабуть, знаєте, діє близько 150 чинних договорів про концесію. Але я майже впевнена, що ви про них ніколи не чули. Тому що держава не змогла залучити на ці об'єкти великі інвестиції, а концесіонери не побудували там сучасних підприємств та не створили тисяч робочих місць. В той же час, починаючи з 90-х років у країнах Євросоюзу було реалізовано понад 1 тисячу 800 проектів державно-приватного партнерства, в тому числі концесії на суму понад 365 мільярдів євро. За 2013-2017 роки Туреччина залучила понад 88 мільярдів євро на різні проекти від будівництва нових аеропортів до закладів охорони здоров'я.

В Україні передача об'єктів державної власності у концесію сьогодні регулюється чотирма різними законами, які суперечать одне одному. При цьому в чинному законодавстві не визначені прозорі процедури підготовки концесійних проектів та конкурсів на вибір концесіонера.

Ми пропонуємо це змінити проектом Закону 1046. Він передбачає можливість зокрема надання негрошової державної підтримки інвестора. Це можуть бути проведення ліній електропередач чи розміщення державного замовлення, чи виділення земельної ділянки. Ми захищаємо інтереси держави шляхом, правом замінити концесіонера. Ми запроваджуємо можливість залучення радників, які підвищують якість підготовки проектів концесії та багато іншого.

Крім того, під час підготовки до другого читання ми також передбачили можливість проведення концесійного конкурсу на відкритому аукціоні в системі ProZorro. Для концесії буде розроблений окремий новий алгоритм, який буде оцінювати всі параметри, які оцінюються, концесійного конкурсу – це розмір концесійного платежу, це якість технічних рішень, це строки виконання та пропозиції щодо гарантійного обслуговування. Прозорість і конкуренція в цьому питанні дозволить забезпечити якість концесійних проектів.

За час підготовки законопроекту до другого читання до комітету надійшло 158 зауважень та пропозицій, з яких 100 було враховано, а 47 відхилено. Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді проект Закону номер 1046 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з подальшим техніко-юридичним опрацюванням.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолана Андріївна.

Переходимо до розгляду правок, які були відхилені комітетом.

Правка номер 5, Тарута. Не заперечує.

Правка номер 6, Лабазюк.

7. А Лабазюк є в залі? Немає.

Правка номер 13, Клименко. Не наполягає.

14. Не наполягає.

17, Шпенов. Не наполягає.

18, Клименко. А на якій будете наполягати? Включіть, будь ласка,   мікрофон Клименко.

 

12:59:50

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Я тільки що отримала таблицю, зараз, хвилину, подивлюсь, добре, і скажу, на яких наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, відійдіть. Шановні народні депутати, а відійдіть так, щоб можна було побачити колег ваших. Дякую вам дуже.

Ще раз, якщо можна, бо я не почув.

 

13:00:11

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Я таблицю тільки що отримала. Дайте хвилину, я подивлюся правки, там дві правки, на яких я наполягаю, і я скажу номери.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми... то ми повернемося до них, добре?

Шановні колеги, я так відчуваю, що ми досить швидко пройдемо цей законопроект, тому прошу народних депутатів заходити до зали.

Шановні колеги, скажіть, будь ласка, хто наполягає на своїх правках? Гриб, да? Номер правки який? 22-а? 120, мабуть, друга, ні? 22-а - Тарута.)

Маріковський наполягає?

Кулініч? Немає вашої правки? А…

Маріковський? Не неполагяє.

Кунаєв, 131-а.

132-а, Касай.

Бондаренко, наполягаєте? 147 правка Бондаренка. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:02:40

БОНДАРЕНКО О.В.

Доброго дня, шановні колеги, дуже важливе питання введення обов'язкового екологічного аудиту стосовно об'єктів підвищеної екологічної безпеки. Це технічна правка. Стосовно цього питання була досягнута домовленість.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?

 

БОНДАРЕНКО О.В. Так, наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету?

 

13:03:06

ПІДЛАСА Р.А.

Позиція комітету: ми дійшли згоди з автором правки. Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу визначатись та голосувати. Комітет підтримати просить, да? Шановні колеги, прошу зайняти тоді свої місця. Шановні колеги, будь ласка, займайте свої місця. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Комітет підтримує цю правку? Позиція комітету?

 

ПІДЛАСА Р.А. Так, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування правку номер 47 народного депутата Бондаренка. 147, вибачте, народного депутата Бондаренка. Комітет не заперечує. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:04:39

За-249

Рішення прийнято. Правка врахована.

Правка номер 148. Включіть, будь ласка, мікрофон Бондаренка.

 

13:04:48

БОНДАРЕНКО О.В.

Це та ж сама правка, тільки в іншій статті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування.

Позиція комітету.

 

13:05:09

ПІДЛАСА Р.А.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування правку 148 народного депутата Бондаренка. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:05:32

За-251

Рішення прийнято.

Правка 148 народного депутата Бондаренка підтримана.

154-а, Шуляк. Не наполягає.

155-а, Гриб. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:05:52

ГРИБ В.О.

Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо, дійсно, актуальний закон, і він є прогресивним – про концесію. Але у мене як депутата з Луганщини викликає запит той факт, що цей закон не поширюється на вуглевидобувну галузь. І я не розумію, чому? Ми сьогодні чули пана Шахова, який каже про всі ті проблеми, які є сьогодні у вуглевидобувній галузі. Там не сплачуються заробітні плати, там є велика кількість проблем. Чому сьогодні ця дія не підпадає під цей закон, я маю на увазі вуглевидобувна галузь?

І я також ставлю питання про те, і правку, щоб включити можливість вже існуючих концесій користуватися цим законом. Я дуже вас прошу підтримати. Два підприємства, які сьогодні мають концесію, вони знаходяться на неконтрольованій території в Луганщині. Скажіть, будь ласка, який сигнал ми їм надсилаємо, коли ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні? Позиція комітету?

 

13:07:10

ПІДЛАСА Р.А.

Комітет відхилив правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Поясніть чому, будь ласка.

 

13:07:17

ПІДЛАСА Р.А.

Тому що пунктом 5 розділу XXI закону передбачено, що договори концесії, укладені до набрання чинності цим законом, є чинними до моменту закінчення строку їх дії. Ми вважаємо, що достатньо умовами договору регулювати концесію по цих двох об'єктах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні? Ні, ми не дамо, вибачте, не може бути тут дискусії. (Шум у залі)

 Колеги, ну, є Регламент, ми рухаємося в рамках Регламенту.

Шановні колеги, прошу голосувати та визначатись. Прошу зайняти свої місця. Прошу голосувати і визначатись.

 

13:08:06

За-52

Рішення не прийнято.

Колеги, хто наполягає на правках? Клименко, включіть, будь ласка, мікрофон. Є номер правки.

 

13:08:19

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Хлопці, можете відійти, будь ласка? Дякую.

У мене є дві правки: 39 і 91. Я не наполягаю на голосуванні, але я хочу звернути увагу на те, що концесійні платежі будуть йти до державного бюджету. Місцеві громади, державні акціонерні товариства і всі інші не отримають концесійні платежі.

Враховуючи те, що ми вже фактично скасували пайовий внесок з наступного року, тому є велика проблема, наскільки місцеві громади і державні підприємства будуть мотивовані взагалі укладати концесійні угоди. Це я просто хочу, щоб це було відмічено, тому що насправді є великий спротив місцевих громад робити концесії, якщо вони не отримують з цього  жодного зиску.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І Ніколаєнко, з мотивів хвилину.

 

13:09:19

НІКОЛАЄНКО А.І.

Дякую, колеги. Отже, законопроект в цілому, від  "Батьківщини" хочу сказати, що не поганий і є прогресивні речі. Але нас непокоїть те, що він має певну кількість суперечностей, які, в принципі, в "умілих руках",  як це траплялось неодноразово в Україні, можуть містити  корупційні загрози. Зокрема, там передбачене ініціювання концесій потенційним концесіонерам в поєднанні з тим, що обрання концесіонера може відбуватися шляхом прямих перемовин. І це, дійсно, створює певні корупційні ризики.

При тому, ми посилаємось на певні кращі практики з осучаснення законодавства, але при цьому не містить передумов  для застосування більш широкого кола моделей. Фактично ми цим законом робимо єдину модель будівництва, управління, передачі об'єктів. І коли об'єкт буде закінчений, договір концесії, термін, то, можливо, замартизований об'єкт буде потрапляти в державну відповідальність, і, можливо, він на той  момент не потрібен. А ці моделі важливо було передбачити. Тому що є інші міжнародні моделі.

Тому дякую. Але я думаю, ми утримаємося від підтримки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, хвилину з мотивів.

І, колеги,  переходимо після цього до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів.

 

13:10:33

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні колеги, прекрасна ініціатива, важлива, потрібна, на часі. І я переконана, що багато з вас її підтримає. Але висновок Комітету  з питань інтеграції України до Європейського Союзу чітко зазначав до першого читання, що, на жаль, цей законопроект порушує Угоду про асоціацію.

Я, на жаль, бачу, що колеги не дослухалися до тих  наших пропозицій, які ми надавали,  і не врахували їх. Я би просила звернути увагу на те, що до другого  читання наш комітет не надає свого висновку, а це унеможливлює відслідковування  того, де ми порушуємо, а де ми не порушуємо Угоду  про асоціацію. Я пропоную, щоби це було врегульовано Регламентом України і це могло  би бути тією зміною, яку би міг підтримати зал.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З мотивів - Кубів Степан Іванович.

І переходимо до голосування.

Колеги, запросіть народних депутатів до зали.

 

13:11:38

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги, перш за все я хочу сказати, що краще жити з правилами, як без правил. Велика робота, яка була пророблена на протязі трьох років, я сьогодні хочу офіційно подякувати від імені депутатів Верховної Ради і минулої, і того скликання, і Європейському банку реконструкцій і розвитку за ту практичну допомогу, яку вони надавали нам.

І третє, важливе питання дуже, що наша політична сила буде підтримувати цей законопроект. Ми виходимо з того, що законопроекти, які сьогодні розглядаються на перспективу розвитку держави, є дуже важливі, на основі практик, які закладені. Наприклад, Австралія - це медицина, європейські країни - це інфраструктура, Канада  - це малий і середній бізнес, в тому числі і в Україні ми маємо як великі, так і мали проекти. І наостанок, це посилює роль державного приватного партнерства і перспективу даних проектів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до голосування. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проекту Закону про концесію (реєстраційний номер 1046).

Шановні народні депутати, будь ласка, займіть свої місця, підготуйтеся до голосування. Ставлю на голосування, прошу підтримати та проголосувати.

 

13:13:28

За-257

Проти – 0, утрималися - 23. Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення нормування у будівництві (реєстраційний номер 1052) (друге читання). Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Шуляк Олені Олексіївні.

Колеги, не розходьтесь, будь ласка, тут дуже небагато правок.

 

13:14:07

ШУЛЯК О.О.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на своєму засіданні 1 жовтня розглянув проект Закону  України про внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення  нормування у будівництві (реєстраційний номер 1052), що був прийнятий Верховною Радою за наслідками розгляду в першому читанні за основу 11 вересня.

До розгляду законопроекту Верховною Радою України у другому читанні комітетом підготовлено порівняльну таблицю, яка містить 29 поправок і пропозицій, що надійшли від семи суб'єктів права законодавчої ініціативи, з яких 8 враховано, 4 враховано редакційно, а 17 відхилено.

Цим законопроектом передбачено перехід від радянського розпорядчого методу формування вимог будівельних норм до параметричного, що широко застосовується в розвинутих країнах.

По-перше, це дозволить впроваджувати як сучасні архітектурні рішення та нові технології у будівництві. Параметричним методом передбачається встановлення параметрів, які визначають безпеку, функціональність та якість об'єкту. А в якості параметрів будуть використовуватись цілі, функціональні вимоги та критерії, яким повинен відповідати об'єкт.

Тобто, якщо раніше в дебеенах йшла мова наприклад, що ширина проїзду повинна бути шість метрів, то буде зараз сучасно сформульовано: ширина проїзду мусить забезпечувати безперешкодний проїзд вантажного автомобіля та легкового автомобіля із забезпеченням безпеки руху пішоходів по тротуару. Відтак проектувальник буде вираховувати необхідні показники і запропоновувати альтернативні рішення.

Заслухавши інформацію підкомітетів з питань будівництва та проектування, з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин в межах територій забудови, з питань технічного регулювання і ціноутворення у будівництві, з'ясувавши позицію народних депутатів України, членів комітету, запрошених на засідання осіб та всебічно обговоривши питання, наш комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України  проект Закону України про внесення змін "Про будівельні норми" щодо удосконалення нормування у будівництві (реєстраційний номер 1052) за результатами розгляду розгляду в другому читанні  прийняти в другому читанні та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду правок.

Правка номер 2. Королевська? Королевської немає в залі. Да. Добре.

Горенюк, правка номер 4. Наполягає включіть, будь ласка,  мікрофон.

 

13:16:51

ГОРЕНЮК О.О.

Дякую.

Тут технічна правка. Ось, наприклад, є словосполучення "обов'язкові вимоги", а  мені здається, що  слово термін "обов'язковий" можна виключити, оскільки, якщо  є "вимоги", вони автоматично стають  обов'язковими. Ну, це важливо, оскільки кожне слово закону повинне нести  смислове навантаження,  і  необхідно  уникати застосування зайвих слів, якщо вони перенавантажують текст закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

13:17:28

ШУЛЯК О.О.

Комітетом відхилена ця правка, тому що ми вважаємо, що  доцільно зробити акцент саме  на обов'язковості застосування  будівельних норм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наполягаєте на голосуванні? Не наполягає. Дякую. 

Правка номер 5, Пузійчук. А є  в залі Пузійчук? Дякую.

Правка номер 9, Бондар. Не наполягає.

Горенюк, правка  номер 12.

Шановні колеги, будь ласка,  запросіть народних  депутатів, ми зараз перейдемо до  голосування.

Правка номер 19, Горенюк. На якійсь наполягати будете? Ні.

Шановні колеги, будь ласка, запросіть  народних депутатів до зали,  ми вичерпали перелік правок, які  не були  підтримані комітетом.

 Я бачу, Іванно Орестівно… Зараз Климпуш-Цинцадзе  з мотивів, і переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця.

 

13:18:35

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні колеги, хотіла би знову  звернути вашу увагу на те, що,  попри позитивні зміни, які пропонує цей законопроект, одночасно він потребував серйозного юридичного уточнення щодо відповідності  нормам Угоди про асоціацію. І ми про це домовлялися  під час розмови з  співавторами на засіданні нашого  комітету, на жаль, це не було  враховано.

І я просто хотіла би звернути увагу, колеги, на те, що до кінця 2020 року ми всі ці будівельні норми мали би привести у відповідність до європейського права. Власне, в мене є сумніви, що ми знову повернемося до розгляду такого закону до кінця 2020 року.

Якщо ми серйозно націлені на членство в Європейському Союзі і націлені  на виконання Угоди про асоціацію, я би просила ретельніше авторів законопроектів ставитися до зауважень, які надані нашим комітетом.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще є бажаючі виступити? Якщо ні, то переходимо до голосування. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення нормування у будівництві (реєстраційний номер 1053).

Будь ласка, займіть свої місця та підготуйтесь до головування. Вибачте, 1052!  1052 – виправте, будь ласка.

Ставлю на голосування законопроект, реєстраційний номер 1052. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:20:33

За-259

Проти – 0, утрималися – 34. Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований на розгляд проект Закону про оренду державного та комунального майна (реєстраційний номер 1055-1). Це друге читання законопроекту.

Слово для доповіді надається голові підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Мовчану Олексію Васильовичу. Мовчану Олексію Васильовичу. Говоріть, будь ласка.

 

13:21:09

МОВЧАН О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, комітет на своєму засідання 1 жовтня 2019 року розглянув підготовлений до другого читання проект Закону України про оренду державного та комунального майна (реєстраційний номер 1055-1) від 6 вересня 2019 року, прийнятий за наслідками розгляду у першому читанні за основу 13 вересня 2019 року із скороченим строком підготовки до другого читання.

Метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці, є суттєве удосконалення, спрощення і скорочення процедур оренди державного і комунального майна для досягнення прозорості та відкритості процесу передачу в оренду державного та комунального майна, залучення широкого кола інвесторів до оренди державного і комунального майна.

За час підготовки законопроекту до другого читання до комітету надійшло 97 зауважень та пропозицій народних депутатів України, з яких за результатами розгляду комітетом 59 було враховано, в тому числі частково та редакційно, 38 відхилено. Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України порівняльну таблицю законопроекту завізовано із зауваженнями.

Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні проект Закону України про оренду державного та комунального майна (реєстраційний номер 1055-1) прийняти в другому читанні та в цілому як закон з подальшим техніко-юридичним опрацюванням. Шановні народні депутати, прошу вас підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду правок, які були відхилені комітетом.

Правка номер 1, Клименко. А на якій будете наполягати? На жодній. Дякую.

Правка номер 5, Циба. Не наполягає.

Правка номер 6, Павленко. Будете наполягати на правках? Ні. Дякую.

Федієнко. Не наполягає.

Колтунович, правка номер 16. Наполягаєте? Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:23:51

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановний пане Голово, я хотів би, там в мене буде 4 чи 5 правок, я хотів би одразу по них сказати, що у нас є дуже серйозні проблеми по фінансуванню Національної академії наук України. І там ті пропозиції, які безпосередньо є в цих правках, вони стосувалися і були напрацьовані з офіційними представниками академії, Національної академії наук і галузевих академій наук. І відповідно там в подальшому ці правки хоч і не були враховані, ми порозумілися, тому на цих правках ми не наполягаємо і в подальшому їх немає необхідності ставити на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наполягаєте на голосуванні? Не наполягаєте. Дякую.

А на наступних правках будете? Теж не будете. Дякую.

Мовчан, правка номер… Вибачте. Ні.

26 правка, Каптєлов. Не наполягає.

Шановні народні депутати голови фракцій, запросіть депутатів до зали, ми скоро перейдемо до голосування.

43-я, Гриб. Наполягаєте?  Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:25:18

ГРИБ В.О.

Шановні колеги, правка про те, щоб була можливість вносити дійсно якісь норми, які дозволяють з єдиного комплексу вилучати якісь об'єкти. Оренда укладається іноді на дуже великий термін – до 49 років. І що ми маємо? На прикладі Добропільського шахтоуправління. Там також в склад єдиного майнового комплексу входить РМЗ. Громада хоче взяти його собі, вони не мають можливості це зробити. Тому я вас дуже прошу подивитися і проголосувати за ту правку. Це дасть можливість громадам дійсно забирати собі те, що вони хочуть і залучати також інвесторів.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету.

 

13:26:15

МОВЧАН О.В.

Насправді правка дещо не про те. Правка стосується єдиних майнових комплексів, які передаються в оренду із правами і обов'язками. І от на момент укладання угоди можуть бути зобов'язання, які мають перейти до орендодавців. В цьому і полягає суть оренди всього єдиного майнового комплексу. А пропоноване правкою уточнення може призвести до проблем з переходом усіх прав і обов'язків до орендаря і блокування повноцінного використання єдиного майнового комплексу. Тому комітет рекомендує не враховувати, точніше, відхилити цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наполягаєте на голосуванні? Будь ласка, ставлю на голосування правку номер 43, комітет її не підтримав. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:27:13

За-25

Рішення не прийнято.

Правка номер 45, Батенко. Наполягаєте? Включіть, будь ласка,  мікрофон.

 

13:27:21

БАТЕНКО Т.І.

По двох правках, 45-й і 47-й, співавтору поправок пані Ірині Констанкевич слово, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Правка номер 46, Дубіль. Ой, Констанкевич, вибачте, да.

 

13:27:35

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Правка 45 стосувалася діяльності релігійних організацій. І ми вважаємо, що в законопроекті обмежуються, невиправдано обмежуються права релігійних організацій лише культової діяльності. На щастя, сталося так, що релігійні організації займаються не лише обрядами церковними, але вони здійснюють ще велику роботу соціальну, освітню та інші види суспільно значимої діяльності.

До нас звернулося чимало релігійних організацій, які впродовж років агресії на сході займаються такими видами діяльності, в роки незалежності України. І те, що цю правку було відхилено, воно нагадує нам радянські часи і таке вузьке бачення релігійних організацій тільки в культової діяльності. Прошу пояснити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.

 

13:28:37

МОВЧАН О.В.

Законопроект, підготовлений до першого читання, надає можливість пільгової, так би мовити, оренди для релігійних організацій, але виключно для обрядів і церемоній. І пропозиція, правка пані Констанкевич безпідставно розширює коло суб'єктів,  що матимуть можливість орендувати майно без аукціону. Це призведе до зловживань та зниження прибутку держави та органів місцевого самоврядування від оренди. Така пропозиція суперечить концепції законопроекту, де закладено максимальне залучення інвесторів до оренди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте на голосуванні?

Ставлю на голосування правку номер 45 народного депутата Батенка та Констанкевич. Прошу визначатись та голосувати. Комітет її не підтримав.

 

13:29:41

За-50

Рішення не прийнято.

Правка номер 6, Дубіль. Не наполягає.

Скажіть, будь ласка, народні депутати Павленко, Циба, наполягаєте на своїх правках? Не наполягаєте.

Народний депутат Гриб, наполягаєте на правках? На якій будете наполягати?

 

13:29:57

ГРИБ В.О.

80.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. Включіть…

 

ГРИБ В.О. 80.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, хвилинку.

47-а врахована частково. Включіть мікрофон Констанкевич.

 

13:30:21

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Шановний пане Голово, я би хотіла звернути увагу на те, що, дійсно, наша правка, групи "За майбутнє", врахована частково. Але ми хотіли б наголосити, що поруч з тим, що враховані інтереси освітніх закладів, поза нормами закону залишаються благодійні фонди, громадські організації і багато інших тих суспільно значимих організацій, які надають послуги в українському суспільстві, які, на жаль, не в повноті робить держава. По суті, ці організації виконують компенсаторну функцію, зверніть увагу, а ви їх вилучаєте із переліку цих організацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету.

 

13:31:14

МОВЧАН О.В.

Так, правда, ваша правка врахована частково щодо освітніх організацій, які мають ліцензію. Але щодо благодійних організацій, то включення їх до відповідного переліку пільгових категорій, на жаль, може призвести до зловживань в оренді. Тому що фактично важко перевірити, де є реальний благодійний фонд, а де є фіктивний або громадської організації. Тому ми виключили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні за цю правку?

Правка номер 47 народного депутата Констанкевич для того, щоб врахувати її в цілому. Комітет її не підтримав. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:32:04

За-45

Рішення не прийнято.

Народний депутат Гриб. На якій правці ви наполягаєте?

 

13:32:09

ГРИБ В.О.

80, 81.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон. Правка номер 80.

І після цього переходимо до голосування, шановні колеги.

 

ГРИБ В.О. Пропонується вилучити можливість приєднання до орендаря підприємства або структурного підрозділу тільки за наказом органу, уповноваженого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Вас не чутно.

 

ГРИБ В.О. Вибачте.

Пропонується виключити можливість приєднання до орендаря підприємства або структурного підрозділу за наказом органу, уповноваженого управляти майном. Саме чому? Тому що додатковий якийсь це може бути тягар для орендаря в першу чергу. З другого боку, можуть бути боргові зобов'язання, які не будуть погашені перед тим, як до нього доєднають. Я прошу підтримати цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

 

ГРИБ В.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет?

 

13:33:06

МОВЧАН О.В.

Порядок припинення діяльності підприємств передбачено чинним законодавством, зокрема статтею 14 Закону про оренду. Це досить специфічна процедура, і вона працює, тому немає особливого сенсу її змінювати. Крім того, передача в оренду єдиних майнових комплексів і передбачує передачу певних зобов'язань, які є на цих єдиних майнових комплексах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наполягаєте на голосуванні, да? Ставлю на голосування правку номер 80 народного депутата Гриб. Комітет її не підтримав. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:33:52

За-29

Рішення не прийнято.

Правка номер 81, народний депутат Гриб. Остання правка. Після цього переходимо до голосування.

Народний депутат Гриб, ви наполягаєте на 81-й?

 

13:33:57

ГРИБ В.О.

Ви знаєте, тут можна вже і не наполягати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас не чутно.

 

ГРИБ В.О. Я кажу, можемо вже не наполягати, тому що все рівно один і той самий результат.

Колеги, ну, я вас дуже прошу, подивіться, будь ласка, на правки, вони тільки дають можливість далі працювати більш ефективно.

Я прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 81. Комітет її не підтримав, правильно я розумію?

 

МОВЧАН О.В. Не підтримав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:34:45

За-41

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, переходимо до голосування за закон в цілому. Прошу зайняти свої місця.

Ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про оренду державного та комунального майна (реєстраційний номер 1055-1). Прошу підготуватись до голосування. Готові голосувати, шановні колеги? Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати?

 

13:35:43

За-263

Проти – 0, утримались – 36. Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому. Дякую.

Переходимо до наступного питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям (реєстраційний номер 2035). Слово для доповіді… Не розходьтесь, колеги, тут дуже невелика кількість правок.

Слово для доповіді надається голові Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ткаченко Олександру Владиславовичу.

 

13:36:22

ТКАЧЕНКО О.В.

Дякую, колеги.

Ми плідно попрацювали над цим проектом закону в другому читанні, врахована переважна більшість правок. Залишилося лише дві відхилених комітетом.

Хотів би нагадати всім, про що йде мова. Понад 40 відсотків населення, а далі буде більше, отримують сигнал телебачення через так звану цифрову програмну послугу, це безкоштовне телебачення, ефір. Наразі ми не знаємо впродовж останніх 9 років, хто є власником компанії, яка забезпечує сервіс щодо цієї послуги. Були чутки раніше, що це сім'я Януковича. Але ми можемо лише гадати, якщо не приймемо цей закон. А цей закон насправді стосується  інформаційної  безпеки. І тому нам важливо зрозуміти і контролювати тих, хто буде працювати над цим сервісом.

Тому прошу підтримати та проголосувати у другому читанні та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, тут лише дві правки, наскільки я розумію.

Правка номер 1, Абдуллін. Не наполягає?

І правка номер 12, Гриб. Не наполягаєте теж?

Шановні депутати, будь ласка, підготуйтесь до голосування.

Шановні голови фракцій, запросіть, будь ласка, народних депутатів до зали.

Ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття в другому  читанні  та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проекту Закону  про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж  із загальнонаціональним покриттям (реєстраційний номер 2035).

Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до  голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

    

13:38:54

За-248

Проти – 7, утрималися – 35. Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Переходимо до наступного. Покажіть, будь ласка, по фракціям. 225 – "Слуга народу", "Батьківщина" – 4, "За майбутнє" – 11, позафракційні – 8, інші політичні сили – 0.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності (реєстраційний номер 1056-1). Слово для доповіді надається члену Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Стефанчуку Миколі Олексійовичу.

 

13:39:52

СТЕФАНЧУК М.О.

Шановні колеги, вам пропонується до розгляду Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності. Насамперед я хотів би наголосити на тому, яка мета цього закону. Ви знаєте, на сьогодні ми маємо дуже багато проблем, пов'язаних з рейдерськими захопленнями, особливо це питання гостре щодо захисту корпоративних прав і нерухомості. Якщо ми говоримо про цей закон, то його основною метою є знизити кількість рейдерських захоплень, фактично довести його до абсолютного нуля, і другий момент - знизити затрати, які несуть власники корпоративних прав та власники нерухомого майна для захисту свого права власності.

Комітет розглядав законопроект 30.09.2019 року на своєму засіданні і за результатом розгляду комітету було рекомендовано Верховній Раді проект Закону 1056 з позначкою 1 від 6 вересня 2019 року прийняти за основу та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду правок, які були відхилені комітетом.

Правка номер 1, Фріс. Не наполягає.

Правка номер 2, Власенко. Не наполягає.

А, Фріс буде наполягати на своїх правках? Добре, дякую.

Жупанин, правка номер 5. Не наполягає.

Правка номер 6, Макаров. Не наполягає. Немає, да? Наполягати не буде на правках? Дякую.

Правка номер 10, Соболєв. Теж немає?

12, Шуляк.

13, Шпенов.

14, Івченко. Не наполягає.

16, Князевич. Не наполягає.

17. Власенко.

А, скажіть, будь ласка, шановні народні депутати, на яких правках будете наполягати, щоб ми не проходили по всьому документу? Чи будете? Включіть, будь ласка, мікрофон Миколі Олексійовичу Стефанчуку.

Я так розумію, що ніхто не буде наполягати на правках, так? Шановні народні депутати, я даю слово Стефанчуку, але прошу голів фракцій запросити колег до зали і підготуватись до голосування.

Включіть мікрофон Стефанчуку.

 

13:42:38

СТЕФАНЧУК М.О.

Шановний пане Голово, під час розгляду на комітеті, оскільки певні правки також розглядалися і за участю авторів законопроекту, ті правки, які були відхилені, вони були відхилені за згодою авторів законопроекту із загальною концепцією. Тому що загальна концепція була випрацьована в режимі максимального соціального ефекту з врахуванням тих позицій, які були запропоновані Міністерством юстиції.

Тому, будь ласка, співавторів, які є в цьому законі, прошу правки не зачитувати, тому що  вони відхилили їх за власною волею.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Руслан Князевич, з мотивів, чи правка? Включіть, будь ласка,  мікрофон.

 

13:43:28

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую шановний пане Голово, шановний доповідач. Я справді підтверджую те, що ви сказали. Справа в тім, що мої правки дійсно виписані чомусь як відхилені. Я б не назвав, що вони відхилені, оскільки вилучена норма, до якої вони вносились. Тобто можна сказати, що вони по суті враховані, просто відхилені редакційно.

Тому я знімаю ці правки, і в принципі підтримую законопроект, буду голосувати "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої… з мотивів  Фріс. Фріс з мотивів.

 

13:44:02

ФРІС І.П.

Дякую пане Голово.

Хочу подякувати  народним депутатам, що висловили  свої правки на комітеті. Це, дійсно,  дуже вагомий законопроект, ми з цим законопроектом  з паном  Миколою працювали дуже довго, плідно, розбираючи кожну конкретну правку. Цей законопроект направлений саме на те, щоб  унеможливити рейдерські захоплення, в більшій степені стосовно  корпоративних прав, які належать нашим громадянам, іноземцям і іншим юридичним  особам іноземного права.

Враховуючи це, я прошу підтримати цей законопроект, він дійсно важливий, він надасть інструменти  державним реєстраторам забезпечити права громадян. І саме основне, він забере тих нечесних державних  реєстраторів, через  яких, як правило,  лився весь  цей негатив щодо права власності  і корпоративних прав.

Дякую.      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця в залі, підготуйтесь до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття в другому читанні  та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проекту Закону про  внесення змін до деяких актів України щодо  захисту права власності (реєстраційний номер  1056-1). Прошу підготуватись до голосування.

Готові голосувати? Прошу підтримати та  проголосувати.

 

13:45:44

За-284.

Проти – 0, утримались – 4. Рішення  прийнято. Закон прийнятий в цілому. По фракціях показати? Покажіть, будь ласка, по фракціях.

"Слуга народу" – 220, "Опозиційна платформа – За життя " – 9, "Європейська солідарність" – 18, "Батьківщина" – 5, "За майбутнє" – 8, "Голос" – 15,  позафракційні – 9.

Переходимо до наступного питання порядку  денного. Прохання не розходитися,  тут дуже невелика кількість правок. Проект Закону про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб (друге читання) (реєстраційний номер 1225).

Доповідає голова  підкомітету Комітету з питань  національної безпеки, оборони  і розвідки Копитін Ігор  Володимирович. 

 

13:46:28

КОПИТІН І.В.

Доброго дня, головуючий, доброго дня, колеги! Відповідно  до доручення комітет підготував до другого читання і на своєму засіданні 2 жовтня  19-го року розглянув проект Закону України про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб (реєстраційний номер 1225).

Нагадаю, що законопроект спрямовано на приведення правових норм інституту матеріальної відповідальності військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження ними зборів у відповідність із Конституцією України, відповідно до статті 92 якої права, свободи та обов'язки людини і громадянина, а також засади юридичної відповідальності особи можуть визначатися лише законами України.

Під час підготовки законопроекту до другого читання від суб'єктів права законодавчої ініціативи надійшло 33 пропозиції, з яких 18 враховано повністю, 7 враховано частково, одна врахована редакційно та 7 відхилено.

В остаточній редакції законопроекту частково враховано зауваження та пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради  України. За результатами розгляду законопроекту комітет рекомендує Верховній Раді  України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому з урахуванням редакційних та техніко-юридичних правок.

Якщо немає зауважень, то дуже прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду правок, які були не враховані комітетом. Їх всього сім, якщо не помиляюсь.

Забродський, наполягаєте? Дякую. На жодній правці не будете наполягати?

Народний депутат Геращенко, ви будете наполягати на своїх правках?

Колеги, тоді переходимо  до голосування. Будь ласка, займіть свої місця.

З мотивів хвилина, Забродський.

 

13:48:24

ЗАБРОДСЬКИЙ М.В.

Шановні колеги, користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати комітету за плідну працю над цим законом. Це дійсно ще один крок в бік європейського  оборонного законодавства і це дійсно ще один крок для того, щоб удосконалити положення і систему про матеріальну відповідальність наших військовослужбовців.

Ще раз дякую, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали та підготуйтесь до голосування.

Костенко, "Голос", з мотивів. Включіть, будь ласка.

 

13:49:11

КОСТЕНКО Р.В.

Доброго дня, шановні колеги! Запропонований до розгляду законопроект покликаний привести до вимог Конституції України регулювання правовідносин у сфері матеріальної відповідальності військовослужбовців. На сьогодні така відповідальність визначається Постановою Верховної Ради України від 95-го року. Однак, відповідно до статті 2 Конституції України, права, свободи та обов'язки людини і громадянина, а також засади юридичної відповідальності особи можуть визначатися лише законами України. Також проектом закону приведено у відповідність до чинного законодавства окремі аспекти матеріальної відповідальності військовослужбовців, регулювання яких чинною постановою на сьогодні застаріло.

Проект закону опрацьований Комітетом з питань нацбезпеки, оборони та розвитку і рекомендований до прийняття в другому читанні. Проект важливий для військових формувань України, тому просимо підтримати його теж.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читані та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб (реєстраційний номер 1225). Прошу підготуватися до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:50:52

За-276

Проти – 2, утримались 8. Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Покажіть, будь ласка, по фракціям. Партія "Слуга народу" - 226, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 18, "Батьківщина" – 3, "За майбутнє" – 6, "Голос" – 15, позафракційні – 8.  Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований дуже невеликий законопроект і правки, тому не розходьтесь, будь ласка. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби (реєстраційний номер 1227). Доповідає голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верещук Ірина Андріївна.

 

13:51:36

ВЕРЕЩУК І.А.

Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні засоби масової інформації, шановні українці! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Відповідно до доручення комітет підготував до другого читання і на своєму засіданні 1 жовтня 2019 року розглянув  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби.

Під час підготовки законопроекту до другого читання від суб'єктів права законодавчої ініціативи надійшло 23 пропозиції, з яких 9 враховано повністю, 5 враховано частково, 3 враховано редакційно і лише 6 відхилено.

Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України підготовлений до другого читання законопроект завізовано із зауваженнями, які частково можуть бути враховані, а саме: пункт 2 пропозицій головного управління до запропонованої у проекті редакції абзацу 2 частини тринадцятої статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо заміни слів "загальноосвітні навчальні заклади" словами "заклади загальної середньої освіти"; пропозиції до другого читання абзацу 8 щодо заміни слів "зараховується до строку вислуги військовослужбовців у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії" словами "зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання"; і щодо включення слова "необґрунтованого" в абзаці 9 частини другої статті 24.

Отже, комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому з урахуванням наведених вище зауважень Головного юридичного управління та відповідних редакційних і техніко-юридичних правок.

Я дуже прошу підтримати цей законопроект, тому що він дуже потрібний, на який чекає Міністерство оборони і всі наші військовослужбовці.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тут 6 правок, чи 7 правок. Скажіть, будь ласка,  хто наполягає на своїх правках? Наливайченко. Включіть будь ласка,  мікрофон Наливайченку. І після цього переходимо до... А, і Геращенко теж.

 

13:53:56

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Наливайченко, фракція "Батьківщина". Дуже добре, що матеріальна відповідальність нарешті лунає в цій залі Верховної Ради. Але давайте найголовніше скажемо і вимагаємо матеріальної відповідальності влади, держави перед військовослужбовцями. Немає вищого завдання для цієї, я вважаю, Верховної Ради, ніж престиж військової служби.

А тепер конкретніше. Васильківський район, поблизу нас, ті, хто буде захищати Київ. Стоїть там військовий гарнізон, військова частина: в черзі на житло 1 тисяча 134 військовослужбовців. Жоден з них не має перспектив.

Тому у мене пряма вимога від усієї нашої фракції, і прошу приєднатися інших народних депутатів. Нам треба ухвалити законом, особливо в бюджет-2020, окрему спеціальну програму про службове житло та постійне житло для військовослужбовців та членів сімей. Ось що є найголовнішим, я вважаю, для Верховної Ради і для кожного депутата, які говорять про оборону країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Геращенко Ірина Володимирівна.

 

13:55:05

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Дякую, шановні колеги.

Я хочу звернути вашу увагу на наступне, що більшість поправок, підготовлених мною разом з моїми колегами, були враховані профільним комітетом, за що ми дуже дякуємо. І ми хочемо звернути увагу, що це, можливо, той єдиний випадок, коли комітет враховує поправки опозиції. Мені здається, що це дуже правильно, і особливо коли мова йде про Комітет з питань нацбезпеки і оборони, тому що є ті теми, які об'єднують зал, і це в першу чергу захист національної безпеки і  оборони  України. І, власне, важливо, що Рада відмовилася від турборежиму, ми почали готувати до другого читання закони через їх вдосконалення через механізм поправок.

Наша політична сила не просто буде голосувати за цей законопроект, ми його підтримуємо, але ми ще звертаємося до всіх комітетів не забувати про контрольну функцію Верховної Ради України, про те, як потім Кабінет Міністрів виконуватиме ці закони і які вже підзаконні акти будуть напрацьовані для імплементації законопроекту, які, очевидно, чекають Збройні Сили України.

Ми не наполягаємо на голосуванні по тим трьом поправкам, які...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми не наполягаємо на тих якраз правках, які були відхилені, ми погоджуємось з аргументацією тут профільного комітету. І ще раз закликаємо комітети враховувати поправки незалежно від …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна.

Переходимо до голосування. Народні депутати, будь ласка, займіть свої місця та підготуйтесь до голосування.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби (реєстраційний номер 1227). Прохання зайняти свої місця та підготуватись до голосування. Готові?

Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:57:22

За-287

Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка, по фракціям. 229 – "Слуга народу", "Опозиційна платформа - За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 20, "Батьківщина" – 4, "За майбутнє" – 8, "Голос" – 14, позафракційні – 12. Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Шановні колеги, у нас залишилось 2 хвилини. Я пропоную завершити ранкове засідання Верховної Ради України. Дякую.

Нагадую всім, що вечірнє засідання розпочнеться о 16:00. Дякую.