ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

20 вересня 2019 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:06:07

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, доброго ранку! Будь ласка, займайте свої місця. Підготуйтесь до реєстрації. Починаємо роботу.

Шановні народні депутати, будь ласка, займіть свої місця. Прошу підготуватись до реєстрації. Починаємо роботу. Шановні народні депутати, реєструємось.

 

10:07:37

Зареєстровано 391 народний депутат України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги, народного депутата Сергія Анатолійовича Мінька, депутатська група "За майбутнє". Вітаю! (Оплески)

Шановні колеги, відповідно до частини третьої статті 25 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю ми маємо час на 30 хвилин для оголошення депутатських запитів. Однак, нам надійшла, до президії надійшло прохання від двох фракцій на перерву з заміною на виступ.

Слово надається Вакарчуку Святославу Івановичу, депутатська фракція "Голос".

 

10:08:29

ВАКАРЧУК С.І.

Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, шановна президія! Позавчора відбулось засідання, спільне засідання двох комітетів –  у закордонних справах та євроінтеграції, на якому міністр закордонних справ заявив, що він персонально дав згоду на погодження так званої "формули Штайнмаєра", про яку багато так з нас з вами говорять в останні дні.

Нагадую, що ця формула – це вільне трактування Мінських домовленостей, за якими говориться про те, що ми зобов'язуємося провести вибори на тимчасово окупованих територіях після одержання безпеки. Нічого конкретно про факт, як ми будемо отримувати цю безпеку, там немає.

Ця тривожна заява була спростована в інтерв'ю одним з очільників фракції "Слуга народу", який сказав дослівно, що міністр закордонних справ щось наплутав, такого не було. Мене і всю нашу фракцію непокоїть така різність поглядів у людей, які сьогодні визначають владну позицію щодо міжнародних питань.

Також я прочитав сьогодні блог шановного голови Комітету у закордонних справах, де він називає майбутні домовленості новою формулою, "формулою Зеленського", в якій, знову-таки, є слова про відведення військ, про отримання безпеки, про зобов'язання провести вибори на всій території України, включаючи територію окупованого Донбасу, але немає ні слова про те, як ця безпека буде отримуватись.

І в мене просте і чітке питання, я задавав його на комітеті, я хочу задати його зараз. Скажіть, ви збираєтеся організовувати безпеку без того, щоб отримати контроль України над кордоном? Якщо так, то це здача інтересів України і шлях до втрати суверенітету. Якщо ні, то ми вимагаємо від міністра закордонних справ, від команди Президента, від всіх, хто сьогодні офіційно здійснює зовнішню політику, чітко сказати: ми проведемо вибори тільки тоді, коли отримаємо контроль над всією територією України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до оголошення депутатських запитів. Слово надається Кондратюк.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

10:11:13

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги!

Надійшли запити народних депутатів України.

Групи народних депутатів (Вельможного, Шахова, Сухова) до Президента України.

Колеги, спочатку ми маємо проголосувати про підтримку запиту не менше як однією третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, а потім – про направлення запиту до Президента України більшістю від конституційного складу, тобто 226 голосів "за".

Шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту народних депутатів (Вельможного, Шахова, Сухова) до Президента України щодо недопущення зриву опалювального сезону 2019-20-го років в місті Золоте та місті Гірське Луганської області. Прошу підтримати.

 

10:12:12

За-217

Колеги, ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

10:12:35

За-211

Рішення не набрало 226 голосів.

Отже, переходимо до зачитування запитів. Запити:

Від Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України, Одеської обласної державної адміністрації щодо вжиття заходів, дієвих заходів для забезпечення фінансування медичних закладів.

Михайла Бондаря до голови Львівської обласної державної адміністрації, тимчасово виконуючого обов'язки директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації, начальника Служби автомобільних доріг у Львівській області щодо незадовільного експлуатаційного стану дороги районного значення Яблунівка-Побужани та необхідності проведення ремонту мосту і дороги на ділянці протяжністю 0,2 км.

Михайла Бондаря до голови Львівської обласної державної адміністрації, тимчасово виконуючого обов'язки директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації, начальника Служби автомобільних доріг у Львівській області щодо ремонту дороги Т-1806 Рівне-Милятин-Берестечко-Буськ-Перемишляни.

Олексія Жмеренецького до міністра охорони здоров'я України, міністра фінансів України щодо недофінансування закладів охорони здоров'я міста Шепетівка.

Олександра Ткаченка до Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад та територій України, міністра енергетики та захисту довкілля України, Міністерства фінансів України, Одеської обласної державної адміністрації стосовно необхідності всебічного розгляду колективного звернення мешканців села Карналіївка Білгород-Дністровського району Одеської області щодо проведення будівельних робіт з розчищення русла річки Алкалія.

Анастасії Ляшенко  до Прем'єр-міністра України, голови Національної комісії щодо здійснення державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, генерального директора Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" щодо загрози початку опалювального сезону у закладах освіти Оржицького району Полтавської області.

Дмитра Чорного до Прем'єр-міністра України про забезпечення жителів міста Жовті Води Дніпропетровської області та прилеглих населених пунктів централізованим водопостачанням та водовідведенням, проведення реконструкцій водопровідних мереж комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради".

Дмитра Чорного  до Прем'єр-міністра України про фінансування у 2020 році Державної цільової програми радіаційного і соціального захисту населення міста Жовті Води на 2013-2022 роки.

Ігоря Гузя до міністра охорони здоров'я України щодо питання безперебійного забезпечення препаратами інсуліну громадян, хворих на діабет.

Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України, голови правління Пенсійного фонду України щодо необхідності вирішення питання сплати вугільними підприємствами Волині страхових внесків, ЄСВ та інших платежів до Пенсійного фонду України з метою розблокування нарахувань по соціальних виплатах шахтарям.

Ігоря Колихаєва до Прем'єр-міністра України щодо створення на базі Херсонського обласного онкологічного диспансеру Південного центру радіаційної терапії.

Ігоря Колихаєва до Прем'єр-міністра України щодо відновлення очисних споруд в місті Берислав Бериславського району Херсонської області.

Валерія Колюха до Голови Служби безпеки України, голови Київської обласної державної адміністрації щодо правомірності діяльності спиртового цеху товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" через загрозу настання катастрофічних екологічних наслідків в місті Узин Київської області та перевірки їх дозвільної документації.

Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо накопичення масштабних проблем бідності в Україні.

Володимира Іванова до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України щодо необхідності внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року №500-р та перерозподілу коштів субвенції з державного бюджету до бюджету Тавричанської сільської об'єднаної територіальної громади Каховського району Херсонської області.

Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо перевірки фактів недотримання установами Пенсійного фонду України положень постанови Кабінету Міністрів від 22 серпня 2018 року № 649.

Олександра Гереги до міністра розвитку громад та територій України щодо встановлення систем індивідуального опалення в будинках.

Юлія Іоффе до Прем'єр-міністра щодо невідкладного врегулювання проблемних питань вугільної галузі, виділення необхідного фінансування для забезпечення сталої роботи державних вугледобувних підприємств, соціального захисту працівників та виплати заборгованості по заробітній платі.

Групи народних депутатів (Вельможного, Шахова, Сухова) до Прем'єр-міністра України щодо недопущення зриву опалювального сезону 2019-2020 років в місті Золоте та місті Гірське Луганської області.

Олексія Жмеренецького до директора Державного бюро розслідувань щодо порушення основоположних прав і свобод людини та громадянина, а також втручання в господарську діяльність підприємства працівниками ДФС України.

Мар'яни Безуглої до Генерального прокурора України про розслідування кримінального провадження.

Романа Іванісова до Голови Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо неналежного, на думку громадськості, розслідування низки кримінальних проваджень.

Володимира Арешонкова до міністра фінансів України щодо недофінансування виплат населенню, постраждалому від аварії на ЧАЕС.

Володимира Арешонкова до міністра інфраструктури України щодо вирішення проблеми ремонту дороги місцевого значення на території Словечанської об'єднаної територіальної громади.

Юрія Павленка до міністра соціальної політики України про порушення вимог законодавства з питань усиновлення дітей-громадян України.

Юрія Павленка до міністра внутрішніх справ України про усунення дискримінації щодо курсантів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються у вищих навчальних закладах МВС.

Павла Якименка до міністра енергетики та захисту довкілля України, голови Державної служби геології та надр України, Харківського міського голови, начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області, прокурора Харківської області, голови Харківської обласної державної адміністрації щодо проведення перевірки діяльності ПРАТ "Харківський коксовий завод" та ПРАТ "Термолайф" на предмет порушення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля, вжиття відповідних заходів врегулювання.

Сергія Власенка до Генерального прокурора України щодо здійснення екс-головою Правління Національного банку України Гонтаревою злочинних дій, пов'язаних із фінансовими оборудками оточення Януковича на суму більшу 1 мільярд 200 мільйонів доларів США.

Мар'яни Безуглої до Київської міської державної адміністрації щодо деяких питань дорожньої інфраструктури та внутрішньо-квартальних проїздів.

Сергія Лабазюка до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, начальника штабу — заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України щодо включення до списку обміну полоненими громадянки України Юрчак Марини Анатоліївни.

Сергія Лабазюка до Прем'єр-міністра України, міністра соціальної політики України щодо необхідності негайного підвищення пенсій педагогічним та медичним працівникам.

Олександра Горенюка до Одеського міського голови щодо вирішення питання ремонту та забезпечення багатоповерхових будинків ліфтами у Суворовському районі міста Одеси.

Олександра Куницького до Харківського міського голови щодо розірвання договору оренди від 17 січня 2008 року Харківської міської ради з ТОВ "КОНТАКТ ПЛЮС", як недоброчесним орендарем земель на Журавлівському водосховищі міста Харкова, за порушення умов договору надання земельної ділянки в оренду, систематичний недопуск громадян до водних ресурсів, передачі земель в незаконну суборенду третім особам та критичного стану екологічної ситуації.

Групи народних депутатів (Андрійовича, Прощука та інших. Всього 8 депутатів) до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України, міністра фінансів України щодо критичної ситуації з виплати заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я Надвірнянського та Богородчанського районів Івано-Франківської області.

Групи народних депутатів (Андрійовича, Матусевича та інших. Всього 7 депутатів) до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України, міністра фінансів щодо капітального ремонту дороги С 000917 Гвізд-Молодків та дороги 0901103 Росільна-Надвірна Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Павла Мельника до Прем'єр-міністра України щодо проведення ремонту ділянки автомобільного шляху Т 0408 територіального значення від міста Токмак до міста Оріхів загальною довжиною 46 кілометрів, а також автомобільного шляху національного значення H-30 від міста Василівка до міста Бердянськ загальною довжиною 143 кілометри.

Павла Мельника  до міністра охорони здоров'я України щодо сприяння Міністерства охорони здоров'я України фінансуванню, визначенню юридичного підпорядкування відповідним органам державної влади, а також недопущенню закриття Молочанської районної лікарні, що знаходиться у місті Молочанськ Токмацького району Запорізької області.

Оксани Савчук до міністра культури, молоді та спорту України, міністра освіти і науки України щодо вжиття заходів реагування з метою збереження та розвитку початкової мистецької освіти.

Оксани Савчук до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, міністра інфраструктури щодо передбачення видатків у Державному бюджеті України на 20-й рік на будівництво моста через річку Бистриця Солотвинська та транспортної розв'язки в районі вулиць Хіміків - Надрічна  в місті Івано-Франківську та забезпечення виділення в повному обсязі освітньої та медичної субвенцій для належного виконання повноважень, делегованих державою.

Олександра Аліксійчука до віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Прем'єр-міністра, міністра розвитку громад та територій України, міністра фінансів, міністра охорони здоров'я, Генерального  прокурора України, голови Рівненської обласної ради, голови Рівненської обласної державної адміністрації щодо розподілу медичних субвенцій.

Ірини Геращенко та Марії Іонової до Мукачівського міського голови, голови Закарпатської обласної державної адміністрації щодо надання дієвої допомоги в забезпеченні належних житлових умов колишній учасниці бойових дій в АТО Лушпинській Вікторії Володимирівні та її малолітньому сину Приймаку Марку Артемовичу, який є інвалідом по слуху.

Вікторії Кінзбурської до Генерального прокурора України щодо вчинення окремими працівниками Генеральної прокуратури України незаконних дій, якими фактично заблоковано роботу низки суб'єктів господарювання міст Харкова та Києва, а також Харківської області.

Групи народних депутатів (Герасимова, Геращенко та інших. Всього 13 депутатів) до Голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ щодо забезпечення проведення неупередженого, об'єктивного та оперативного розслідування фактів протиправних посягань на майно, належне… яке належить колишньому голові Національного банку України Валерії Гонтаревій та членам її сім'ї.

Олександра Горенюка до Одеського міського голови, начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області  щодо можливого незаконного функціонування закладів з продажу алкогольних напоїв та можливого незаконного обігу наркотичних засобів у Суворовському районі міста Одеси.

Лариси Білозір до Кабінету Міністрів України, Державного агентства автомобільних доріг України, Міністерства інфраструктури щодо ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення Р-33, Р-54, Т-02-02, Т-02-22,  Т-02-33.

Дмитра Шенцева до міністра енергетики та захисту довкілля України щодо забезпечення постачання електроенергії споживачам в обсягах, необхідних для життєдіяльності в сучасних умовах.

Руслана Требушкіна до виконуючого обов'язків голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо передбачення коштів на виконання робіт з капітального ремонту автодоріг на вулиці Шмідта, вулиці Добропільська та вулиці Шосейна міста Покровськ Донецької області у Державному бюджеті на 2020 рік.

Руслана Требушкіна до Прем'єр-міністра України щодо передбачення коштів на виконання робіт з капітального ремонту шляхопроводів Західний та станція Нова, що проходять через місто Покровськ Донецької області у Державному бюджеті на 2020 рік.

Павла Фролова до міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій, міністра фінансів України щодо вжиття заходів для вирішення соціально-економічних та житлових проблем внутрішньо переміщених осіб.

Марії Мезенцевої до керівника Приватного акціонерного товариства "Холдингової компанії "Київміськбуд" стосовно планів та термінів усунення аварійної ситуації Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" на ганку будинку по вулиці Глушкова, 9-В.

Анни Скороход до генерального директора Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" щодо невиконання Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" умов Договору по підключенню до електричних мереж житлових будинків в селі Софіївська Борщагівка.

Павла Фролова до Прем'єр-міністра України про вдосконалення правового регулювання оціночної діяльності та скасування положень відомих нормативних актів... відомчих нормативних актів у сфері оцінки майна, якими запроваджені непередбачені законами штучні обмеження в галузі оцінки.

Марини Бардіної до голови Київської міської державної адміністрації щодо закриття Соціальної квартири і Денного центру.

Степана Кубіва до Прем'єр-міністра України щодо необхідності реагування урядом на існуючі загрози розвитку виноробства та виноградарства в Україні.

Степана Кубіва до Прем'єр-міністра України щодо необхідності забезпечення урядом ефективної роботи Комітету з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств.

Запити всі.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:28:04

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до роботи. Переходимо до питання представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2020 рік.

Шановні народні депутати, розглядаємо питання про представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстраційний номер 2000). Відповідно до частини третьої статті 154 Регламенту Верховної Ради України питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Для представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2020 рік запрошується міністр фінансів України Оксана Сергіївна Маркарова. Прошу, Оксано Сергіївно.

 

10:29:04

МАРКАРОВА О.С.

Шановний Голово, шановні заступники, шановні колеги народні депутати, шановні українці, Україна цього літа розпочала новий політичний цикл - на демократичних виборах було обрано Президента України, на демократичних виборах було обрано новий парламент і сьогодні новий уряд, сформований вами, представляє вперше проект до першого читання Державного бюджету на 2020 рік.

За дуже-дуже короткий період роботи нового уряду з 29 серпня ми доклали максимум зусиль для того, щоб представити вам максимально якісний документ, який забезпечує ефективне витрачання коштів платників податків в першу чергу і який дозволяє нам не тільки забезпечити подальше економічне зростання на тлі досягнутого зростання, але і максимально його прискорити.

Хочу звернути вашу увагу на те, що ми представляємо сьогодні проект  Державного бюджету до першого читання до того, як уряд представляє свою програму дій, і до того, як ви цю програму дій затвердите. Однак, ми робимо це тому, що норми Конституції і норми Бюджетного кодексу для нас є обов'язковим до виконання. Тому що закон один для всіх. І тому, що ми до 15 вересня, як того вимагає Конституція, зобов'язані надати вам цей документ і зобов'язані почати цю дискусію з парламентом.

Державний бюджет – це не декларації, це не обіцянки, не набір побажань, це головний фінансовий документ країни. І саме тому він базується дуже чітко на макроекономічному прогнозі, на чітких розрахунках як доходів, так і видатків в цьому бюджеті.

Стратегічними цілями нашими, і ці цілі – це цілі Президента, ваші цілі як Верховної Ради і наші цілі як уряду – це, по-перше, максимально прискорити економічне зростання. А по-друге, і мабуть, це навіть найважливіше, – це максимально прискорити перехід цього зростання у зростання добробуту наших людей.

Бюджет, який ми сьогодні обговорюємо – і ви вже мали змогу познайомитись з цифрами, у вас є як сам текст проекту бюджету, який Міністерство фінансів роздрукувало, так і дуже короткий виклад його я бачу у багатьох в руках – базований на макроекономічному прогнозі, який ухвалений ще в травні 2019 року. І перегляд цього макропрогнозу, який Бюджетний кодекс дозволяє зробити між першим і другим читанням, ще у нас попереду. Тому сьогодні тут бюджет базується на реальному зростанні ВВП в 3,3 відсотки і тих макроекономічних показниках, і тих соціальних стандартах, які затверджені ще попереднім Кабміном в травні місяці.

Ми задекларували амбітну мету – зростання в 5-7 відсотків щорічно. Це дуже амбітна мета і вона досяжна. Але для того… І насправді найголовніше, що це найправильніший спосіб боротьби з бідністю. Але для того, щоб ми це побачили саме в бюджеті, для цього нам необхідна в тому числі і активна співпраця з вами по тим законопроектам, які ви активно голосуєте останні два тижні, і ті законопроекти, які ви ще будете голосувати сьогодні.

Звичайно, дуже легко критикувати саме бюджет за те, що зарплати замаленькі і соцстандарти не так зростають швидко, як хотілось би. Хоча в цьому бюджеті ви побачите зростання практично по всім важливим сферам для українців. Однак, замість критики треба робити дуже конкретні дії, які до цього призведуть.

А це і знищення корупції в державних підприємствах, і прискорення приватизації, це і запуск концесії для того, щоб інвестиції прийшли в Україну, це і реальна боротьба з порушеннями митних правил і побудова, дійсно, сильної, прозорої, вільної від корупції митниці, це і приведення дуже багатьох сфер до європейських стандартів. Це все те, що зараз дуже активно обговорюється в комітетах, підкомітетах і в залі. Тому, чи могли ми це все зробити за два тижні і відобразити в державному бюджеті? Звичайно ні. Але ми впевнені, що всі ці кроки, які ми разом з вами зараз робимо, вони в тому числі будуть мати позитивний ефект під час розгляду державного бюджету і при його подачі до другого читання. Хочу запевнити як міністр, яка зробила не один уже бюджет, що цей документ є збалансований, він є реалістичний і цей бюджет передбачає фінансування всіх пріоритетних видатків. Зупинюсь на декількох з них.

Перше. Доходи даного бюджету складають 1 мільярд 79… 1 трильйон 79 мільярдів гривень. Важливо, що вперше ми не подаємо під цей законопроект зміни до Податкового кодексу. Немає. Всі доходи, які враховані в цьому бюджеті, базуються виключно на сьогоднішніх доходах і на сьогоднішніх ставках. І ми зменшуємо насправді цим бюджетом перерозподіл податків через бюджет, тобто ми зменшуємо те, що ми забираємо у підприємців для того, щоб профінансувати державні видатки. Хочу зазначити, правда, що ряд законопроектів, які ми будемо подавати у Верховну Раду і які визначив Президент як пріоритетні, і про легалізацію грального бізнесу, і про легалізацію бурштину, якщо вони будуть підтримані вами, обговорені і підтримані до другого читання, це додатковий ресурс, який до того, що вказано тут, ви зможете розподілити на охорону здоров'я, освіту і інші соціальні сфери.

У видатках. У видатках у нас в фокус, ну, в першу чергу, звичайно, це національна безпека і оборона. В цьому бюджеті на національну безпеку і оборону закладено 245 мільярдів гривень, при чому постатейно розподілені (це 5,4 відсотки до ВВП), постатейно розподілені видатки, базуючись на видатках 19-го року. І прошу звернути увагу, що з'явилась окрема бюджетна програма 6501060, в якій на Раду національної безпеки закладено додаткові кошти, які будуть розподілені до другого читання.

Що стосується освіти На освіту заплановано загальну суму в 136,4 мільярда. Це закладено фінансування і на освітню субвенцію, і на фінансування "Нової школи", і на заклади вищої освіти, на інклюзивну освіту. Вперше в цьому бюджеті ми передбачаємо 300 мільйонів на розвиток… на фонд розвитку вищої освіти, тобто розвиток саме науки.

Охорона здоров'я – 108 мільярдів гривень. Це більше ніж в 19-му році. І повністю закладено і первинну медицину, і реімбурсацію вартості ліків, і екстрену медицину, і старт вторинної медицини з 1 квітня.

Культура, інформаційна сфера дуже важлива. Як ви знаєте, зараз вона у нас скоординована в одному міністерстві. На підтримку кінематографу – 1,3 мільярда; на продовження будівництва важливих, значимих об'єктів в цій сфері; на Український інститут книги і взагалі розвиток книги; на музейну справу – 1,4 мільярда. Головне, прошу звернути увагу, що на суспільний мовник наш також закладено повне фінансування, яке вимагає закон, –  2 мільярди.

Дорожня інфраструктура, те, що дуже багато кого цікавить. В цьому році у нас вперше 100 відсотків наших акцизів йде в дорожній фонд. Тому в бюджеті передбачено 74,4 мільярда, це на 19,3 мільярда більше ніж в 19-му році. Однак, якщо ми з вами будемо ефективні в роботі, яку ми робимо в податковій і в митниці, і акцизи будуть збиратись більше, автоматично ця сума буде збільшуватись, і на дороги буде виділено більше.

Багато хто звернув увагу, що ми витрачаємо дуже багато в цьому бюджеті на виплату і обслуговування нашого боргу і внутрішнього, і зовнішнього. Майже третина бюджету йде на ці видатки, тому що після 15-го року, після реструктуризації у нас було декілька років, коли нам не треба було повертати. На жаль, з 19-го року ця ситуація повернулась. Але те, що ми повністю забюджетували і повністю виконаємо свої зобов'язання, дозволить нам на кінець 20-го року наш борг до ВВП знизити до 46,7 відсотка. Це робить нашу економіку стійкішою, це робить нас більш готовими до наступних років, і це дозволить нам більше коштів в майбутньому виділяти на розвиток.

Державний фонд регіонального розвитку, багато, хто запитував, в бюджеті виділено 9,5 мільярда. Це один відсоток, як того і вимагає Бюджетний кодекс, тому пріоритети, які держава хоче на регіональному рівні забезпечити, будуть повністю забезпечувати.

Ще раз хочу наголосити, це не фінальний варіант бюджету. Це бюджет, який ми сьогодні передаємо, цим виступом, на площадку Верховної Ради для початку абсолютно професійної, відвертої дискусії з вами для того, щоб повний розгляд пройти, як того вимагає Бюджетний кодекс.

Ті законопроекти, які ви зараз обговорюєте: відкриття ринку землі, старт концесій, прозора приватизація, наведення ладу на митниці, полегшення податкового адміністрування. Я хочу подякувати за ті законопроекти, які вже проголосовано. І попросити вас підтримувати ті законопроекти, які в рамках нашої євроінтеграції і виконання всіх цих питань не тільки дозволять нам зробити всі ці речі, але і дозволять нам покращити наші прогнози, дозволять нам прискорити зростання ВВП і дозволять також відповідно в бюджеті відобразити, як саме це позначиться на зростанні добробуту наших громадян.

Давайте зараз, з сьогоднішнього дня, і до процесу повного розгляду бюджету зробимо разом цю роботу і зробимо наш бюджет таким, яким ми дамо дороговказ і українським громадянами, і українському бізнесу, і іноземним інвесторам.

Дякую і готова відповісти на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Сергіївна.

Я прошу записатись на запитання до міністра фінансів України. Регламент – 15 хвилини. Прошу всіх записатись на виступ. На запитання, вибачте, на запитання.

Осадчук Андрій Петрович, фракція "Голос".

 

10:39:28

ОСАДЧУК А.П.

Прошу передати слово Цабалю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цабаль Володимир Володимирович.

 

10:39:35

ЦАБАЛЬ В.В.

Цабаль Володимир Володимирович, фракція "Голос".

Дякую, пані Оксано, за таку презентацію, дуже корисна.

Ми в нашій фракції досить детально вивчали цей бюджет, маємо ряд питань. Декілька хотів, два буквально, зараз задати, оскільки часу небагато.

Перше. Що стосується оборонного бюджету, ми вітаємо те, що додатково 28 мільярдів було виділено на збільшення оборонного бюджету. Питання. Чи будуть ці кошти до другого читання перерозпреділені на розпорядника Міністерства оборони, чи вони залишаться в  розпорядника РНБО? Це перше питання.

І друге питання, що стосується соціального сектору. Тобто, дійсно, ми бачимо, що бюджет на медицину виріс на 13 відсотків. Але, наприклад, на освіту, ми бачимо, що ріст незначний, там, здається,  близько 5 відсотків. Чи плануються вже до другого читання якісь…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка. дайте завершити питання.

 

ЦАБАЛЬ В.В.  … перегляди програми по освіті, наприклад, ріст зарплати вчителям?

Дякую.

 

10:40:54

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую за запитання.

До другого читання, безумовно, буде перерозподілено ці видатки, які зараз стоять на окремій програмі. Бюджетний кодекс каже про те, що всі видатки на безпеку та оборону, а це 15 розпорядників, повинні бути розподілені за рішенням РНБО.  Це засідання РНБО буде проведено до того, як ми будемо подавати бюджет до другого читання. Відповідно, у вас також є змога коментувати зараз, подаючи ваші пропозиції, і їх теж можна буде обговорити. Тому до другого читання це буде повністю перерозподілено, по 15 розпорядникам цієї статті  не буде,

Що стосується освіти. Ми абсолютно всі питання, які  стосуються і освітньої субвенції, і це питання розрахунків, і конкретних формул. Я хочу сказати, що якщо, наприклад, по медицині Україна  в середньому відсоток до ВВП витрачає менше ніж в середньому країни по OECD, то по освіті Україна витрачає більше ніж в середньому  країни по OECD.  Тому  питання в тому числі чим займаються зараз всі наші головні розпорядники, всі міністри –  це питання пошуку всередині ефективності. Те, що ми говорили, чому цей бюджет, у нас така робоча його назва "Бюджет ефективності".

Тому для того, щоб додати нам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте, будь ласка, завершити. 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саврасов Максим.

Дайте завершити.

  

10:42:13

МАРКАРОВА О.С.

Тому питання на освіту по конкретним  програмам, може розглядатися збільшення. Давайте це також обговорювати разом на підкомітетах, на профільному комітеті і бюджетному. Однак, давайте ще подивимось  всередині  і в програмах, там, де є, дійсно, питання ефективності. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саврасов Максим Віталійович.

 

10:42:32

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Вікторії Сюмар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Петрівна Сюмар.

 

10:42:38

СЮМАР В.П.

Пані Оксано, я все-таки в продовження попередньої теми, тому що багато питань викликали ці 26 мільярдів на РНБО. Я так розумію, що РНБО не спромоглося станом на зараз розподілити воєнний бюджет. Тобто найважливіший пункт, який мав би бути забезпеченим в першу чергу, не був розподілений саме через те, що РНБО ще не прийняло жодного рішення за весь час роботи, власне кажучи, нової влади.

В чому проблема, по-перше? А, по-друге, все-таки які будуть пріоритети у розподіленні цього бюджету? І, дуже сподіваюся все-таки, що ми не будемо бачити такого правового нігілізму, як записані на РНБО, таких величезних сум.

Дякую.

 

10:43:28

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую.

Насправді, вони записані не на РНБО, це програма, яка передбачає якраз розподіл між 15 розпорядниками. Я б не говорила, що РНБО не спромоглося, я хочу ще раз сказати, що уряд новий і нове РНБО працюють, тільки фактично працювали два тижні до подачі цього документу. Тому багато дуже процедур, які повинні були бути зроблені до 29 серпня, не всі з них були завершені, відповідно треба було досить швидко завершувати бюджет. І тому це абсолютно не суперечить Бюджетному кодексу таке подання, і зараз у нас є час провести якісно дискусію, і отримати від РНБО розподіл, який обов'язково буде враховано до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іоффе.

Дайте завершити, будь ласка, Оксані. Все, да?

Іоффе Юлій Якович.

 

10:44:19

ІОФФЕ Ю.Я.

Прошу передати слово Павленку Юрію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Юрій Олексійович.

 

10:44:26

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановна пані міністр, на жаль, даний проект бюджету на наступний рік є повним розчаруванням, він не те, що долає епоху бідності, він, навпаки, консервує епоху бідності.

Окремо хотів би звернути увагу, що даним проектом не виконується жодних зобов'язань щодо поліпшення захисту забезпечення прав дитини, ні на лікування, ні щодо соцзахисту, ні підтримки дітей, які постраждали від військових дій. Окремо звертаю увагу щодо дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у яких виплати прив'язані до прожиткового мінімуму, а він піднімається  лише на  5 відсотків. Вони і так вже в бідності і волають виконати укази відповідні Президента України.

Тому чому бюджет 2020 року продовжує бути бюджетом вимирання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити, будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. І окреме питання щодо державних шахт. Та програма, яка передбачена, вона, на жаль, може призвести до того, що в наступному році державні шахти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Оксана Сергіївна.

 

10:45:45

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую.

Що стосується всіх соціальних програм, які закладені в цьому бюджеті. А це і програма допомоги сім'ям з дітьми, в яку закладено 59,5 мільярда, і програми різноманітні, які стосуються і субсидій, і пільги, субсидії в різноманітних формах. Це питання обговорення в рамках соціальної політики.

Хочу зазначити, що тоді, коли інфляція була набагато вищою чи коли у нас були зростання в попередні рази, на жаль, соціальні стандарти теж не зростали так швидко, як вони зростають в цьому навіть бюджеті.

Ми навіть задекларували, і дуже багато хто критикував за те, що ми задекларували, що ми беремо на себе, Міністерство соціальної політки буде працювати над переглядом і реальним встановленням реального прожиткового мінімуму. Тому що це важливе питання, яке треба обговорювати і треба теж знаходити в даному випадку правильні рішення.

І плюс дуже важливе питання, за яке, я сподіваюсь, що ви сьогодні проголосуєте… Можна одну хвилинку, трошки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити, будь ласка.

 

МАРКАРОВА О.С. …яке ви проголосуєте, це питання верифікації.  Для того, щоб всі діти, всі ті, хто дійсно потребує, його отримали, треба, щоб ці кошти не розкрадалися тими, хто не повинен його отримувати. Тому дуже важливо для того, щоб ми разом з вами підійшли до правильного сфокусування цих програм і могли більше дати і дітям, і дітям, які постраждали і так далі.

Тому Міністерство соціальної політики, ми разом з ними готові працювати дуже активно над цим законопроектом. Будь ласка,  давайте свої пропозиції щодо перерозподілів всередині, я думаю, що ми дуже активно обговоримо це зі всіма депутатами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давиденко Валерій  Миколайович, позафракційні.

 

10:47:27

ДАВИДЕНКО В.М.

Шановна Оксано Сергіївно!  Питання суттєвої підтримки  підприємств  агропромислового комплексу. В проекті бюджету передбачено  лише  4,5 мільярда гривень  для підтримки села і аграріїв, що менше у 5,6 разів за обсяги спеціального режиму оподаткування  в 2013 році. Реально  порушує пункт 42 "Прикінцевих положень" Бюджетного  кодексу  України щодо  виділення одного відсотка на підтримку підприємств агропромислового   комплексу, що відповідає порядку 8 мільярдам гривень.

Також відсутність  коштів на проведення земельної реформи. У проектів бюджету  передбачається лише 78 мільйонів гривень, що  менше призначень  поточного року на  165 мільйонів гривень або на 68 відсотків. Також у проекті бюджету немає коштів від надходження… від продажу  земель, і ця вся підтримка 4,5 мільярда  гривень направляється на фінансування  покупки землі. Тобто бюджет проїдання, а не розвитку агропромислового  комплексу.

 

10:48:40

МАРКАРОВА О.С.

Я вам дуже дякую за це запитання. 

Значить, перше. Ті програми підтримки АПК, які були попередні два роки, я закликаю подивитися , як вони використовувалися  останні два роки, і кожен раз в кінці року майже половину цих коштів повертались у бюджет  або перерозподілялись на інші програми. Для чого виділяти кошти на  програми, які не використовують їх  протягом року? Тому давайте подивимося і давайте подивимося, скільки  дійсно  реально потрібно на ці програми.

Друге питання. Щодо  підтримки ринку землі. Кошти, які виділені і в  цьому році, і в попередньому, і в наступному році, саме  оця програма на підтримку розвитку, вона  виділялась на те, щоб  нарешті навести лад в Держгеокадастрі і щоб навести  в Земельному кадастрі лад, і щоб там була  вся інформація для того, щоб  у нас були межі нормальні  і так далі. На жаль, ми всі знаємо, що  цього не зроблено,  і ви чули Прем'єр-міністра, сказав, що  будуть зроблені кадрові рішення, і там буде наведений лад. І це те, чого від нас вимагають, в першу чергу, власники паїв, фермери і всі.

Третє. 4,4 мільярда, які у нас закладені на підтримку  розвитку землі. Що  це таке?  Це кошти на здешевлення кредитів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте  завершити, будь ласка.

 

МАРКАРОВ О.С. Проводячи земельну реформу, ми з вами повинні зробити головне: захистити власників паїв і захистити тих, хто хоче,  маленьких фермерів, маленьких людей, які працюють на землі і хочуть купити землю. Тому ми повинні їм дати довгий дешевий ресурс. Саме тому ці 4,4 мільярда зараз записані на програму здешевлення кредитів. Це буде зроблено в двох формах: форма номер 1 – це безпосередньо дотування ставки, і форма номер 2 – це створення фонду, в який будуть вносити кошти, в тому числі, наші міжнародні партнери для того, щоб гарантувати частину кредиту, щоб банки давали кредити з більшою готовністю, щоб вимагали менше документів насправді від саме цих людей, які захочуть купити і працювати на своїй землі і для того, щоб  цей процес запустити.

Тому давайте це ще раз обговоримо в  аграрному комітеті, давайте це ще раз обговоримо в бюджетному комітеті і знайдемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Камельчук Юрій Олександрович, фракція "Слуга народу".

 

10:50:55

КАМЕЛЬЧУК Ю.О.

Доброго дня, Оксана Сергіївна! Я хочу задати дуже коротко три речі. Перша. Яка офіційна позиція Міністерства фінансів щодо ренти на газ і нафту? Тому що якраз от в цьому документі, який роздали, написано "збереження діючих ставок", а ми розглядаємо зараз законопроект 1210 – про підняття.

Друга річ – що стосується державної підтримки вугільної галузі. Сам особисто вам  обіцяю в ній розібратися і наводити, продовжувати наводити там порядок. Підтримка – так! – їм поки що треба. А також звернути увагу на те, що регіонам, зокрема, треба підтримка не тільки самим підприємствам, але й  людям, якщо будуть закриватися ці підприємства.

І третє, все ж таки хотілось би трішки ще деталей додати щодо компенсаторів перекриття сум з відміною пайових внесків, і насправді, чи вдасться і яким чином  будуть розподілятися і чи будемо ми, народні депутати впливати якимось чином на розподіл субвенцій для міст, в яких будуть у зв'язку з цим певні труднощі?

Дякую.

 

10:51:57

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую.

Давайте я розпочну спочатку з… коротко відповім по ресурсній частині. Даний законопроект не враховує тих інших законопроектів, які ми обговорюємо зараз у податковому комітеті, і ми готові на них працювати, і ми тут повністю підтримуємо бюджетний… податковий комітет по всім законопроектом, давайте там це обговорювати. Тут, в бюджеті поки що тільки чинні ставки. Це перше.

Друге питання, яке стосується шахт. Колеги, якщо ви проаналізуєте бюджети, починаючи з 15-го року, у нас завжди були програми на реструктуризацію шахт і завжди були програми на покриття збитків.

Що значить "покриття збитків"? Це значить, що в цих шахтах собівартість продукції набагато більша, ніж та ціна, по якій вони будуть продавати. Тому реформа, яка тут повинна була бути проведена, і я сподіваюсь, що ще буде проведена дуже швидко, це подивитися чесно на всі шахти і чітко розподілити їх на ті шахти, які можуть бути прибутковими, але для цього в них треба щось інвестувати і в них треба інвестувати, і на ті шахти, які незалежно від будь-яких дій, які можуть бути зроблені, ніколи не можуть стати прибутковими. Тому по цим шахтам...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

МАРКАРОВА О.С. Тому по цим шахтам буде чесно підтримати людей, а не шахти. Не продовжувати тримати абсолютно неприбутковий бізнес, який нічого поганого ні для екології, ні для бізнесу, ні, в першу чергу, для людей не приносить. Ми готові до цієї дискусії, у нас є всі напрацювання, ми готові разом з міністром енергетики та екології ці питання обговорити.

Що стосується місцевих бюджетів. Давайте, прийшов час поговорити, провести відверту дискусію про місцеві бюджети. Станом на сьогоднішній день на єдиному казначейському рахунку знаходиться 72,4 мільярда коштів місцевих бюджетів, 7,7 мільярда лежить на депозитах. З 103,4 мільярда власних коштів, капітальних видатків власних... власних коштів місцевих бюджетів, використано на сьогоднішній день 34,8 мільярда. Ми ще розподіляємо Державний фонд регіонального розвитку. Про які втрати ми говоримо, коли ми говоримо? Мені здається, нам треба проводити дуже гарну дискусію, відкриту і чесну, і прозору з нашими місцевими бюджетами щодо ефективного витрачання тих коштів, які вже є у місцевих бюджетів. Це не значить, що не треба подивитися міжбюджетні трансферти. Тому що Польща, наприклад, коли проводила децентралізацію, а наша децентралізація, яку ми проводимо з 15-го року, подібна дуже до моделі, яку проходила Польща, Польща її проводила 10 років. І 10 років ми дивилися, де формули працюють правильно в Польщі, де неправильно, і мінялись постійно. Давайте проведемо цю дискусію, давайте подивимося, на яких рівнях не працюють. Давайте завершимо децентралізацію, тому що у нас досі не завершена вона в частині формування районів і так далі.

Тому той пайовий внесок, який в попередньому році, в 2018, згенерував аж 1,6 мільярда, а в цьому році аж 1 мільярд, це абсолютно неспівставні цифри з десятками мільярдів, якими зараз оперують місцеві бюджети вже.

І наостанок – головні податки для місцевих бюджетів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Сергіївна, я вибачаюся, регламент, регламент.

Сідайте, будь ласка, Оксана Сергіївна. Час для запитань вичерпаний. Дякую вам, пані міністр.

Шановні народні депутати, для доповіді щодо відповідності проекту Закону про Державний бюджет України вимогам Бюджетного кодексу запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрій Юрійович Арістов.

 

10:55:44

АРІСТОВ Ю.Ю.

Шановний Дмитре Олександровичу, народні депутати, міністр фінансів, Кабінет Міністрів своєчасно подав до Верховної Ради законопроект про Державний бюджет на 2020 рік і сьогоднішнє представлення цього законопроекту відбувається у визначений законодавством термін. Отже, парламент має можливість розглянути такий документ за визначеною Регламентом спеціальною процедурою.

Спочатку слід зауважити, що попереднім урядом не виконано вимоги статті 33 Бюджетного кодексу щодо схвалення та подання Верховній Раді Бюджетної декларації на 2020 рік і два наступні роки. І це при тому, що саме попередній уряд ініціював запровадження такої декларації.

Наразі немає урядового документа середньострокового бюджетного планування, що мав би визначати засади бюджетної політики на наступні три роки і, відповідно, мав би основою для складення проекту Державного бюджету на 2020 рік.

Загалом щодо законопроекту є розуміння, що дотримання конституційного строку його подання не дало можливості новому уряду ретельно опрацювати показники бюджету та врахувати в законопроекті усі програмні завдання Президента, Кабінету Міністрів. Про це публічно заявляв Прем’єр-міністр та зазначив про намір суттєво доопрацювати законопроект до другого читання, виходячи з необхідності уточнення макроекономічного прогнозу, врахування програм діяльності уряду та бюджетних висновків Верховної Ради, які висновки Верховної Ради, які мають бути схвалені за результатом розгляду законопроекту в першому читанні.

У середу на засіданні Комітету з питань бюджету міністр фінансів Маркарова Оксана Сергіївна презентувала основні показники і пріоритети проекту Державного бюджету на 2020 рік, звернувши увагу, що проект бюджету підготовлено відповідно до Бюджетного кодексу та на відміну від попередніх років сформовано на чинному податковому законодавстві.

При цьому урядом подано системно пов'язаний з проектом бюджету законопроект 2144 щодо змін до Бюджетного кодексу, в якому серед іншого уточнено розподіл видатків повноважень між державним і місцевими бюджетами. Отже, такі законопроекти належить розглядати взаємопов'язано з метою дотримання збалансованості бюджетних показників та узгодження правових норм.

Водночас членами комітету було звернуто увагу на окремні проблемні питання, які потребують подальшого обговорення при доопрацюванні законопроекту. Зокрема щодо, по-перше, прискорення підвищення прожиткового мінімуму до заявленого урядом нового рівня з уточненням відповідних показників бюджету.

По-друге, обов'язковості розподілу видатків на національну безпеку і оборону, а також державних капітальних вкладень на реалізацію державних інвестиційних проектів.

По-третє, опрацювання можливості збільшення фінансового ресурсу для спрямування на розвиток регіонів, а також проведення окремої дискусії щодо обсягів та напрямків бюджетної підтримки агропромислового комплексу, з огляду на значну роль такого сектору економіки в формуванні ВВП та в експортному потенціалі.

На даний час передчасно давати загальну оцінку законопроекту, з огляду на необхідність детального аналізу показників проекту державного бюджету. Бюджетний комітет розпочав ґрунтовне опрацювання такого документу, маючи на меті вивчення урядових завдань щодо реалізації реформ по ключових сферах діяльності, виходячи з показників проекту бюджету, а також забезпечення ефективного і раціонального використання бюджетних коштів.

Згідно із спеціальними регламентними нормами, Комітет з питань бюджету має розглянути пропозиції народних депутатів і комітетів до законопроекту та на перше читання підготувати відповідні висновки і пропозиції. Тому комітет направив відповідне звернення до комітетів і фракцій про необхідність формування пропозицій відповідно до вимог статті 156 Регламенту Верховної Ради. Зокрема, всі пропозиції повинні бути подані бюджетному комітету не пізніше 1 жовтня.

При цьому комітет зазначає, що пропозиції мають бути збалансованими, тобто збільшення витрат або зменшення надходжень бюджету потребує визначення джерел їх покриття. Тому запрошую до конструктивної співпраці народних депутатів, фракції і комітети, уряд та закликаємо всіх до плідної роботи над проектом бюджету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Юрійовичу.

Прошу записатись на виступи від депутатських фракцій і груп.

Лабунська Анжела Вікторівна, фракція "Батьківщина".

 

11:00:43

ЛАБУНСЬКА А.В.

Прошу передати слово Івченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Євген, Вадим... Вадим Євгенович, вибачте.

 

11:00:59

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ви знаєте, прийняття бюджету, особливо я звертаюсь до новообраних депутатів, – це особливий документ, який буде визначати нову Конституцію на 2020 рік. Там є все: там є прожитковий мінімум, який має відповідно рахуватись згідно тих стандартів, які у нас є, там є мінімальні заробітні плати, там є місцеві бюджети, там є аграрії, там є всі. Колеги, і варто сказати про те, що кожен бюджет має відповідати в тому числі нашим заявленим принципам децентралізації.

Але скажу так. Ось дивіться, ви подаєте законопроект, який забирає пайову участь з місцевих бюджетів. У тому числі в бюджеті цьому ви пропонуєте забрати акциз, приблизно це 13-44 відсотки. З місцевих бюджетів – мінус 7,7 мільярда. Пайова участь – мінус 1,1 мільярд. Мінус 2,2 мільярда – це фактично те, що недоотримують сільські територіальні громади. Ви не пропонуєте індексацію землі, ви не збільшуєте вартість землі, люди не отримують збільшену орендну плату, це мінус 2,2 мільярда в цьому ж бюджеті. При тому, що інфляцію ви закладаєте 7,4. Тобто товари зростуть, а у людей не збільшиться можливість, купівельна спроможність. Я кажу за тих пайовиків, особливо, які отримують орендну плату.

Колеги, освітня субвенція – 77 мільярдів при потребі 105. Чому кажу при потребі? Тому що ви на 12 відсотків пропонуєте збільшити, але це збільшення тих працівників, які не є педагогічними. Якщо ми будемо виконувати всі законодавчі акти Кабінету Міністрів і збільшимо нашим вчителям, збільшимо освітянам нашим і педагогічним працівникам, потрібно ще за 20 мільярдів, фактично, потрібно 105. Це мінус 27 мільярдів, які будуть в місцевих бюджетах. Я вже не кажу про аграрний комплекс.

Колеги, пропонують, з однієї сторони, розпочати земельну реформу, не закладають жодної копійки, з іншої сторони, говорять, що вона запуститься з 1 жовтня, але залишають програми про компенсацію вартості. Так я вам скажу, пані міністр, якщо ви подивитесь на програми, які були по компенсації вартості… по компенсації відсоткових ставок аграріїв, то ви побачити, що по цій програмі було закладено менше, і взяли цю компенсацію лише півтори тисячі товаровиробників. Ви тільки що говорите про те, навіщо програми, бо вони не доходять до людей, а в 4 рази збільшуєте, даже більше, цю програму по компенсації відсоткових ставок. Як же ви дійдете до цих людей, коли банки потребують застави, коли банки безпосередньо потребують роботу з тими товаровиробниками, які можуть звертатися до банків? Це не відшкодування. Подивіться інші…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити, будь ласка. 25.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Дякую.

Подивіться, будь ласка, інші програми. Компенсація вартості сільгосптехніки, звернулися майже 5 тисяч сільгосптоваровиробників, 5, а відшкодування вартості по відсотковим ставкам півтори тисячі.

Колеги, давайте цей бюджет повернемо, тому що він побудований на старій ідеології, ви ж хочете будувати нову політику, ви хочете принести нову…

 

11:04:42

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую народного депутата Олександра Сергійовича Колтуновича від фракції "Опозиційна платформа – За життя". Будь ласка.

 

11:04:48

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановний головуючи, шановні народні депутати! Безумовно, нова політична платформа мала запропонувати нову економічну модель розвитку країни. Але що ми бачимо, коли ми аналізуємо Державний бюджет на 2020 рік? Це фактично той же бюджет, який був у 2019 році. Це перший момент.

Всі ті невідкладні проекти законів, які нам розказували про те, що вони будуть створювати економічний стрибок, вони не сформовані і не визначені в цьому бюджеті і вони не показують, який соціальний ефект від цього.

Натомість що ми бачимо – що є антисоціальні речі. Наприклад, якщо ми піднімаємо мінімальну пенсію на 74 гривні, аж на 74 гривні, з 1 січня 2020 року, натомість у нас урізаються субсидії значній кількості населення. Було 55 мільярдів стане 47,6 мільярда гривень.

Але поясніть мені, які тарифи, на опалення, можливо гаряче водопостачання, можливо водовідведення, були знижені? Ні. Це означає, що люди будуть менше отримувати і зменшиться кількість субсидіантів і суми коштів.

Наступний момент дуже важливий – що стосується бюджетної децентралізації. Насправді бюджетна децентралізація не відбулася і ми про це маємо чесно сказати. Оскільки, якщо ми рахуємо там з урахування кумулятивного коефіцієнту, якщо ми рахуємо питому вагу від зведеного бюджету, ми бачимо, що ця частка не збільшується. Натомість що ми бачимо в цьому бюджеті на 20-й рік? Що зменшується сума доходів місцевих бюджетів і міжбюджетних трансфертів. Я наголошую, це реальні цифри і вони є: було 553 мільярди, стало 474 мільярди гривень. Ось вам і бюджетна децентралізація в цифрах. З одного боку, в нас є гасла, з іншого боку, цифри.

На що я хотів би ще звернути увагу. Є досить такі серйозні речі. Наприклад, у проекті бюджету заплановано зменшення неподаткових надходжень аж на 14 мільярдів гривень. І лише 70 мільйонів гривень заплановано від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном.

Ми тут в парламенті розглядали з вами один із невідкладних проектів законів, який якраз і був направлений на те, щоб навпаки збільшити ці кошти, і ми бачимо лише якісь в рамках бюджету  70 мільйонів гривень. Тобто ця цифра має бути реальною, обґрунтованою і виваженою.

Далі, наступне. Зменшення суми надходжень рентної плати та плати за користування інших природних ресурсів. Це теж  важлива складова. Також сума акцизного збору та податку на додану вартість з ввезених  на митну територію України, яка має надійти до державного бюджету, становить 43 відсотки. Вдумайтесь, наскільки ми залежимо від імпорту товарів, які здійснюються в Україну.

І на завершення, останнє, найголовніше. 3,3 відсотка – зростання валового внутрішнього продукту. Такими темпами ми будемо йти ще досить довго, щоб вийти на рівень  2013 року. Ми вже порахували,  що навіть якщо це буде плюс 40  відсотків, то ми все одно не вийдемо…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

11:08:20

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

КОЛТУНОВИЧ О.С. Ми не вийдемо на докризові показники 2013 року, на ВВП у 183 мільярди. Ми пропонуємо повернути цей бюджет і запропонувати реальний бюджет, який буде, з одного боку, стимулювати пріоритетні сектори економіки, а, з іншого боку, забезпечувати соціальну справедливість в країні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Костюк Дмитро Сергійович, фракція  "Слуга народу".

 

11:08:32

КОСТЮК Д.С.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня представники Кабінету Міністрів! Міністр фінансів! Сьогодні ми розглядаємо проект бюджету, і цей проект бюджету має як свої плюси, так і мінуси. Насправді, треба подякувати Міністерству  фінансів за те, що в короткі терміни вони змогли підготувати для нас цей проект, це була важка робота. Особливо, зважаючи на те, що  попередній уряд, фактично, провалив ті плани, які   були заплановані на цей рік по надходженню пропозицій до бюджету.

В цьому бюджеті я бачу дуже багато норм, які, насправді, нам дісталися якраз з розробки попереднім урядом. Зокрема, в цьому бюджеті ще є видатки, нам пропонується на Міністерство екології та природних ресурсів. Хоча ми вже як би ніби запланували  міністерство об'єднати з  Міністерством енергетики.

Зокрема, я бачу те, що в бюджеті на Міністерство  екології передбачені важливі речі, наприклад, як подолання наслідків екологічної катастрофи в басейні річки Тиса Закарпатської області, але в той самий час не передбачені дуже важливі видатки, які я прошу врахувати ці пропозиції міністра фінансів, звернути увагу на те, що цього немає.

У травні місяці цього року Верховна Рада України прийняла Постанову про ліквідацію наслідків екологічної катастрофи у басейні річки Хомора і річки Случ. В цій постанові Верховна Рада України запропонувала Кабінету Міністрів звернутися до Президента України з тим, щоб Президент оголосив басейни цих річок зоною екологічної катастрофи і щоб у бюджеті на цей рік виділили відповідні кошти на подолання наслідків цієї екологічної катастрофи.

В чому річ? З 2016 року в річку Хомора здійснюються промислові скиди нечистот, в результаті чого там 2016 року загинула вся флора, фауна. Цього року навесні ми отримали масовий мор риби в річці Случ у Баранівці, наприклад, зафіксували сплив риби 20 тонн, і завдано збитків бюджету на 20 мільйонів гривень. У воді цій, за даними Держекоінспекції, є такі речовини, як ртуть, миш'як, перевищені дози металів, кишкової палички у 20 тисяч разів. І ця вода тече з Хомори в Случ, попадає у будівлі українців, в Новоград-Волинському здійснюється водозабір повністю з річки Случ саме цією водою. І українці, діти в школах, у садочках п'ють саме цю воду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Сергійович, дякую.

Бондар Віктор Васильович.

Батенко Тарас Іванович, депутатська група "За майбутнє".

 

11:11:54

БАТЕНКО Т.І.

Шановний пане Голово, шановна Оксана Сергіївна, шановні члени уряду, парламентарі! Насамперед, друзі, ми хотіли б побачити у проекті бюджету бюджет прориву, бюджет стрибка. Наразі ми бачимо тільки, що бюджет поданий для нас по старих лекалах, по старих методичках, деяких показниках, це навіть бюджет, за певними розрахунками гірші показники, ніж ми бачили в бюджеті 2019 року.

Ми пам'ятаємо заяву Прем'єр-міністра нашого технократичного уряду про те, що ми очікуємо стрибок економіки країни, зростання ВВП від 7 до 40 відсотків в наступному році. Ми розуміємо відсутність часу, ми розуміємо те, що потрібні напрацювання, врахувати всі нові податки, які ми приймаємо зараз в цьому залі, тому що вони не враховані, скажімо, податки від легалізації бурштину. Як був мільярд гривень, так він і зріс до 1 мільярд 100 мільйонів, і так і інші. Є час для цього. Але, звичайно, є певні моменти, які ми хочемо з вами разом обсудити. І ми хочемо, Оксана Сергіївна, щоб уряд і ви особисто, максимально дослухалися до пропозицій всіх груп і фракцій, і кожного народного депутата в цьому залі.

Звичайно, що уряд заявляє про те, що він хоче піднімати прожитковий мінімум, і нам здається, чітко треба прописати цей прожитковий мінімум, який він має бути, фіксований. А не просто загальна фраза, на жаль, белетристична в цьому проекті бюджету про те, що Кабінет Міністрів  України доручає здійснити категоричний підйом прожиткового мінімуму у 2020 році до 4 тисяч 250 гривень, при тому, що зараз в проекті бюджету закладено 2 тисячі 27 гривень.

Друзі, ми хочемо, щоб цей проект бюджету був бюджетом розвитку України. Ми не бачимо суттєвої підтримки підприємств АПК, ми не бачимо коштів від проведення земельної реформи. Ми не бачимо в цьому проекті бюджету, в першому читанні, надходження додаткові від митниці, митних платежів. Так ми кажемо стоп контрабанді на митниці, чи ми нічого поки що не враховуємо від того, що контрабанда на митниці буде все-таки зупинена?

Ми хочемо також розуміти глибину проведеної децентралізації, яка має  завершитися в 2020 році. і як це відобразиться на фінансових показниках малих міст і містечок, і на селі. Тому що ми розуміємо, що Державний фонд регіонального  розвитку, який мав  7 мільярдів, він зараз ніби зростає, ніби зростає – до 9,5. Але ми змінили формулу до 1 відсотка ВВП. Тоді, як раніше в  19-му році була формула від 1 до 3 відсотків ВВП ДФРР, забравши притому соцекономрозвитку.

Оксана Сергіївна, якщо ми  забираємо соцекономрозвитку, який  теж йшов на малі містечка і села, то давайте додамо до Державного фонду регіонального розвитку, ми ж даємо  це людям…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте  10 секунд завершити.

 

БАТЕНКО Т.І. …незавершені об'єкти будівництва, пускові об'єкти, тому що  самі  об'єднані територіальні громади на своїх  плечах економічних й фінансових не  витягнуть весь тягар, який в тому числі  закладається в цьому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Івановичу.   

Совсун Інна Романівна, фракція "Голос".

 

11:15:26

СОВСУН І.Р.

Доброго ранку, шановні колеги!  Представники уряду! Я дякую за  цю можливість обговорити бюджет. Я думаю, що перед нами  є велика робота з удосконалення і доопрацювання, ми добре розуміємо,  що поданий  проект бюджету, він  великою мірою  відображає роботу попереднього складу уряду. І ми вочевидь  ще  маємо  побачити, яким направду буде бюджет на 2020 рік у виконанні, власне,  нового уряду.   Ми зараз вдячні за те, що в новому бюджеті, зокрема, враховані збільшені видатки  на оборону. Хоча ми хочемо побачити, як вони будуть використовуватися. Збільшення видатків на  антикорупційні органи, що  теж є позитивним. Але хочемо побачити  фінальний бюджет.

І перед тим, як  побачимо фінальний  бюджет, я би хотіла задати  декілька запитань Міністерству фінансів з приводу освіти. Ми вже  чули багато про те, що нам необхідно  піднімати видатки на освіту. Ми бачимо, що      в проекті бюджету, в  принципі, видатки на освіту дещо  зросли. Ми бачимо зростання  близько 11  відсотків на освітню субвенцію,  5,5 – на вищу освіту. Але я  думаю, що питання, яке найбільше  цікавить освітян з середньої школи, є таким. 10 липня 2019 року Кабінетом Міністрів  попереднім  була прийнята  постанова, яка передбачала  суттєве підвищення зарплат для  всіх освітян  до 70  відсотків за окремими категоріями. Я розумію, що  виконання цієї постанови означало би майже 22 мільярди додаткових видатків на  освіту з боку держави.

На сьогодні ми  бачимо, що ця постанова  не врахована в  розрахунку бюджету. Але разом з тим ця постанова  також не є скасованою.

І вочевидь, що хотілось би почути, це відповідь на питання, якою буде доля цієї постанови: чи вона буде скасовуватися, чи вона буде реалізовуватися.

Зі свого боку скажу, що ані повне скасування, ані повна реалізація не вирішить питання несправедливості в оплаті праці  вчителів. І вочевидь, нам треба шукати інші підходи для більш прозорого і  зрозумілого утворення зарплати для вчителів. І я би хотіла запросити до продуктивного діалогу парламент та уряд в цьому питанні.

Друге питання, яке в мене є до уряду, стосується видатків на університети. Я вітаю пропозицію уряду щодо створення окремої статті  "Видатки розвитку у вищій освіті". 250 мільйонів гривень закладається за цією статтею в Державний бюджет. Окрема стаття на розвиток – це є позитивно, але що мене дивує – що при цьому видатки розвитку фактично скорочуються в два рази порівняно з тими, які були зашиті  в загальний обсяг видатків на вищу освіту минулого року. На цей рік у 2019 році було 475 мільйонів зашито у видатках держзамовлення на видатки розвитку, тому мені здається, цю суму варто би було збільшити.

І останнє питання –  яке стосується науки. 526 мільйонів виділяється на Національний фонд досліджень, що є добре, це вдвічі більше, ніж минулого року. Звичайно, що науковцям треба більше. І ця сума є, і вона закладається у загадковий… у фонд Президента з питань наукових досліджень. У цьому році жодної копійки цього фонду, які були закладені – 1 мільярд, не було  використано. Науковці дуже активно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте 10 секунд завершити.

 

СОВСУН І.Р.  Науковці активно критикували виділення видатків на науку в окремий фонд Президента. І мені незрозуміло, чому ця статті видатків  залишається замість того, щоби перекинути всі ці гроші…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити, будь ласка.

 

СОВСУН І.Р.  … щоби перекинути, об'єднати їх всі для Національного наукового фонду, гарантувавши фінансування для науки на прозорих засадах обсягом в мільярд гривень.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Фріз Ірина Василівна.

Гончаренко Олексій Олексійович.

 

11:19:15

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність", північ Одещини. Шановні друзі, що ми з вами всі маємо з цим проектом Державного бюджету на наступний рік? Саме головне – це повна  невідповідність риторики влади і реальності, яка закладається в Державний бюджет.

Давайте подивимося, що нам каже Прем'єр-міністр, що в нас попереду економічне зростання і ривок: 40 відсотків за 5 років, в перший рік 5 відсотків. Що ми бачимо в реальності в проекті бюджету – 3,3 відсотка. Може комусь здається, що це невелика, ну, 3,3, 5 відсотків різниця, насправді, це десятки, десятки мільярдів гривень. Перше, що ми вже не можемо зрозуміти.

Давайте подивимось далі. Нам казав в своїй передвиборчій програмі Президент Зеленський, що він обіцяє гідну зарплату вчителю та лікарю. Що ми бачимо в реальності? Реально нема жодного зростання зарплати ані вчителя, ані лікаря. В лікаря трішки більше інфляції, видатки на освіту фактично на рівні інфляції підвищуються, без жодного зростання. Більше того, в липні місяці уряд прийняв постанову, якою затвердив нову тарифну сітку для освітян, яка передбачала суттєве зростання зарплати вчителів. І сьогодні нам пропонують, як ви думаєте, скільки грошей закласти на виконання цієї постанови? Нуль. При тому, що постанова не відмінена. Якщо ви не хочете виконувати її, так відміняйте, а якщо не відміняєте, так виконуйте! Я хочу нагадати, як "зелена" команда обіцяла 4 тисячі доларів зарплату вчителям. Що ж я бачу, що ви дали добрий урок вчителям про те, як можна обманути людей. І це є абсолютно неприпустимим.

А на що ж є гроші? На освітян грошей немає, на важливі речі немає грошей, а на що ж вони є? А є зростання на Офіс Президента – будь ласка. Є зростання на Генеральну прокуратуру – будь ласка. Є зростання, нам казали, ми створюємо нові міністерства, оці "міністерства-франкенштейни": енергетики та екології, економіки та АПК, ветеранів та окупованих територій, щоб зекономити на чиновниках. А де ж ця економія в проекті бюджету? Де зменшення видатків на уряд хоч на одну гривню, покажіть його. Його немає. І це є реальність, яку сьогодні нам, фактично, демонструють в цьому бюджеті, що є одна реальність в телевізорі і буде абсолютно інша реальність в холодильнику у людей.

І я хочу, щоб ви зрозуміли, що рано чи пізно холодильник переможе це безкінечне реаліті-шоу, яке ви влаштовуєте. Тому, поки не пізно, схаменіться, внесіть нормальний бюджет, де є підтримка села, де є підтримка освітян, всього того, чого ви сьогодні позбавляєте країну. Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатись на виступи від народних депутатів.

Брагар Євген Вадимович, фракція "Слуга народу".

 

11:22:42

БРАГАР Є.В.

В проект нового бюджету заложена ціла купа нових видатків, в тому числі видатки на вибори народних депутатів. Варто зазначити, що ми оновили склад ЦВК і фінансування нових видатків на вибори народних депутатів є дуже важливою складовою частиною.

Також варто зазначити, що новий проект бюджету, з позитивних сторін, виділяє за останні роки рекордну суму грошей на дорожній фонд. Дорожній фонд є одним з головних фондів, тому що фінансування в інфраструктуру, кожна гривня, інвестована в інфраструктуру, повертає 3 гривні  у бюджет у вигляді різних надходжень з абсолютно різних сфер.

Також варто зазначити, що досить суттєво видатки збільшені на оборону. Оборона держави саме в умовах війни є одним з головних чинників, що ми маємо фінансувати, тому що, що б не сталось, ми маємо пам'ятати, що в державі є війна.

Щодо побажань, я… Одне з моїх головних побажань, щоб все-таки були збільшені видатки на інфраструктуру, тому що насправді дорожній фонд у нас наразі в жалюгідному стані. Це може зрозуміти кожен народний депутат, коли наступного тижня буде їхати на свій округ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саврасов Максим Віталійович, фракція "Європейська солідарність".

Княжицький Микола Леонідович.

 

11:24:36

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні друзі, я вам хочу розказати одну особисту історію. Історія ця стосується Святослава Вакарчука, який зараз є в цьому залі. А вперше я побачив Святослава Вакарчука, коли він був маленьким хлопчиком в таборі Львівської Малої академії наук. Тому що Львівською Малою академією наук керував його батько – блискучий фізик і колишній міністр освіти – Іван Вакарчук. А я займався в Малій академії наук, як і дуже багато молодих людей, яким ця Мала академія наук насправді дала путівку в життя, допомагала структурно мислити, займатися наукою, перемагати на конференціях і олімпіадах.

Коли я відкриваю цей бюджет і бачу, що на Малу академію наук зменшено фінансування на 27 мільйонів гривень, я не розумію чому. Це не такі великі гроші. Ці малі академії наук є по всій Україні, вони фінансуються місцевими бюджетами. Але з центрального бюджету діти можуть їхати на олімпіади, конференції за кордон, отримувати спеціальне навчання! Все це зменшено і викреслено з бюджету.

Зменшено і викреслено з бюджету такі самі 30 мільйонів фінансування на Український інститут книги. Що робить Український інститут книги? Крім того, що він купує  книжки для бібліотек, він проводить програму "Українська книга", яка повинна підтримувати українських талановитих авторів. Він сприяє перекладам української літератури за кордон, він підтримує участь України у Франкфуртському ярмарку. От зараз відбувається львівський книжковий ярмарок, точно такий самий "київський Арсенал" відбувається. Це все робить Український інститут книги. Фінансування Українського інституту книги зменшено на 30 мільйонів.

Натомість, коли я бачу, що 26 мільярдів виділяється на Раду національної безпеки і оборони, – і так, пані Маркарова, окремим рядком, – і розумію, що Головою Ради національної безпеки і оборони є Президент України, тобто це кошти, які по суті поступають в його персональне і особисте розпорядження, єдине, що мені залишається – якщо уряд хоче зменшити ці невеликі видатки на культуру і освіту, на Малу академію наук і Інституту книги. Звернутися до Президента України і попросити вас: пане Президенте, я розумію, що ви думаєте, що за вас голосували ті, хто дивиться телевізор, але серед них було багато і тих, хто читає книжки і хоче, щоб їхні діти мали нормальну освіту. Через те я прошу повернути видатки на Інститут книги, на Малу академію наук і дитячу освіту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хвилина на репліку – Святослав Іванович Вакарчук. Включіть мікрофон з місця.

 

11:27:28

ВАКАРЧУК С.І.

Дякую. Оскільки моє ім'я було згадане (дякую за те, що в приємному контексті), користуюсь правом на репліку, щоб сказати, що я підтримую заклик до того, щоб у бюджеті було збільшено фінансування на Малу академію наук. Як людина, яка сама пройшла цю важливу школу, я впевнений, що тут багато людей і в залі, які знають, що це таке. Це невеликі гроші порівняно з тими сумами, якими ми оперуємо. Я дуже прошу Міністерство фінансів до цього з увагою віднестись.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час для обговорення вичерпано.

Слово надається для заключного слова міністру фінансів України Маркаровій Оксані Сергіївні.

 

11:28:14

МАРКАРОВА О.С.

Шановні колеги, дуже дякую вам за те, що сьогодні ми пройшли процедуру представлення. Дуже дякую за всі висловлені зауваження, побажання, критику, конструктивну і не дуже. Ми сьогодні розпочинаємо активну роботу над бюджетом.

Прошу тільки пам'ятати, що бюджет – це фінансовий документ. Цей бюджет повинен бути реалістичним. Наш дефіцит, тобто коли ми витрачаємо більше ніж заробляємо, – це та проблема, яка закінчиться потім зменшенням якихось видатків. Тому насправді наша задача зробити так, щоб не на один рік збільшити зарплати і потім знову загнати Україну в кризу, а для того, щоб розвинути економіку, щоб це збільшення і освіти, і медицини, і зарплат, і пенсій, на які заслуговують наші пенсіонери, щоб воно було стійким і щоб воно було на багато років. Тому велике прохання підтримувати всі економічні законопроекти, концесію, приватизацію – все, що не голосувалось попередні багато років, тому що саме це дасть можливість від 3 відсотків, які закладені зараз у цьому бюджеті, який міститься на макропрогнозі травня 19-го року, перейти до 5 відсотків, які можуть стати реальністю вже в 20-му році.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги… Одну хвилинку. Представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік завершено.

Відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік вважається прийнятим Верховною Радою для подальшої роботи. Дякую.

Переходимо до наступного питання порядку денного.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:29:59

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми переходимо до проекту Постанови про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, це невеличке питання, (реєстраційний номер проекту 2158). Я хочу попросити вас підтримати розгляд його за скороченою процедурою.

Шановні колеги, будь ласка, займіть місця для голосування. Ставиться питання про розгляд за скороченою процедурою (реєстраційний номер проекту 2158) про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Прошу підтримати. Будь ласка. Голосуйте. 

 

11:30:56

За-207

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченка Сергія Віталійовича. Будь ласка, Сергій Віталійович.

 

11:31:17

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Постанови (реєстраційний номер 2158) про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії парламенту дев'ятого скликання, який був внесений народними депутатами членами регламентного комітету.

Розглянувши пропозицію Голови Верховної Ради України, це був лист від 19 вересня, щодо необхідності розгляду парламентом низки законопроектів, які були визначені Президентом як невідкладні,   та внесення змін до календарного плану, що передбачають з 2 до 4 жовтня проведення пленарних засідань, а тиждень з 7 по 11 жовтня – роботу в комітетах, комісіях, депутатських фракціях і групах, комітет на своєму засіданні сьогодні, 20 вересня, прийняв рішення внести на розгляд парламенту народними депутатами членами комітету проект цієї Постанови реєстраційний номер 2158 і прийняти його за основу та в цілому. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Віталійовичу.

Скажіть, будь ласка, чи є необхідність обговорювати це? (Шум у залі) Є. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти.

Будь ласка, народний депутат Брагар Євген Володимирович, політична партія "Слуга народу".

 

11:32:47

БРАГАР Є.В.

Прошу передати слово голові фракції Арахамії Давиду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арахамія Давид Георгійович.

 

11:32:54

АРАХАМІЯ Д.Г.

Передаю слово Корнієнку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не можете передавати. Будь ласка.

 

11:33:10

АРАХАМІЯ Д.Г.

Добре. Це до календарного плану. Фактично ми погоджували це на робочій групі і цей план, на мій погляд, дає нам нормальні умови для роботи, щоб пропрацювати бюджет в комітетах, всі ці правки, які до другого читання були надані. І тому вважаю, в тому числі є час в комітетах і попрацювати, і прийняти, згідно нашого законодавчого плану, всі закони, які є.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Давид  Георгійович.

Будь ласка, наступний доповідач… Климпуш-Цинцадзе?  Ні. Будь ласка, Гончаренко Олексій.

 

11:33:47

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, фракція "Європейська солідарність", північ Одещини. Шановні друзі, знаєте, нам зараз хочуть сказати, що це для бюджету, ще для чогось. Це все неправда. Для бюджету часу достатньо до 15 жовтня. І в нас якраз є сесія з 7 по 10. Це неправда. Про що ж іде мова?

Дуже хочеться взяти владу в Києві. І щоб призначити вибори на 8 грудня, треба встигнути прийняти закон, той самий Закон про столицю, з наступом на місцеве самоврядування, зі знищенням місцевого самоврядування до 8 жовтня. Ось дуже  проста логіка. І плювати вони хотіли на те, що з 2 по 4 жовтня, коли вони пропонують провести сесію, планується Парламентська асамблея ОБСЄ, Парламентська асамблея Ради Європи, це не має жодного значення. Бо треба взяти в руки гроші –  56 мільярдів   міського бюджету міста Києва. І тут, це ж, справді, буде "зелена" перемога. І тут треба все: наплювати на календарний план, поміняти дати, зробити все, що завгодно. А розкажуть, що це для людей, це ж для людей, бо люди хочуть, щоб   швидше депутати прийшли на роботу.

Я розповів вам тільки що, що відбувається тут насправді. Насправді, відбувається просто брутальний договорняк, щоб взяти владу в місті Києві, не чекаючи нормальних чергових виборів, не поважаючи волю киян, не поважаючи принципи європейські. І так вони будуть тасувати тут що завгодно.

Вибачте, друзі, це не політика, це якась "зе-політика".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, запрошую до слова народного депутата Дмитра Валерійовича Лубінця, депутатська група "За майбутнє". 

 

11:35:43

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановна президія! Шановні колеги! Я вас вітаю, третій тиждень ми працюємо, третій календарний план ми голосуємо. Знаєте, у нас… Четвертий? Четвертий. Ви знаєте, у нас хоч в чомусь є прогрес.

Я звертаюсь до вас, дійсно, саме на цей тиждень, коли ви пропонуєте поставити на голосування і працювати в цій сесійній залі, випадають сесія Парламентської асамблеї  ПАРЄ, туди повинні поїхати 24 народних депутати з цього залу. Я вас закликаю, якщо ми кажемо про системну  роботу, то це планування. Якщо ми кажемо про захист національних інтересів на міжнародній арені, то це в першу чергу ПАРЄ. Так само повинна бути наша делегація і в ОБСЄ.

Давайте, щоб не перетворювати знову ж таки на посміховисько український парламент, бо комусь щось  захотілось, переставити  один тиждень на інший, і просто парламент по вказівці бере це і голосує. Тому закликаю вас, ми живемо, принаймні поки що, в парламентсько-президентській республіці, а не навпаки. Ми не будемо підтримувати і голосувати за зміни календарного плану.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Єдине, якби ви подивилися в цей план, нічого не змінюється, просто три дні з комітетів переноситься на пленарні. Ія просто не розумію, яка різниця, де ви маєте бути. Дякую. Все-таки треба працювати.

Будь ласка, наступне, даю слово Володимиру Володимировичу Цабалю, політична партія "Голос". Перепрошую, Юрчишин.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Юрчишин Ярослав Романович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене просто написано…

 

11:37:37

ЮРЧИШИН Я.Р.

Колеги, міняти комітети на засідання в пленарному дещо неефективно. Минулого, буквально, вчора, ми з вами були свідками ситуації, коли залом банально зманіпулювали, коли інформація про дуже необхідний про дуже необхідний законопроект, який би мав, дав, розгрузив роботу слідчих органів, скасувавши правки Лозового і давши НАБУ повноцінну можливість працювати, і боротися з корупціонерами, через недоопрацювання, через турборежим голосування було зірвано, і ми втратили шанс на якісну роботу.

Тому закликаємо, логіка планування: спочатку комітети, далі прийняття в залі. Якщо ставити віз перед кобилою, віз не поїде. Величезне прохання, не забирайте у ваших депутатів, у ваших колег по фракції можливість розібратися в законах. Турборежим спрацьовує лише тоді, коли турбіна нормально пропрацьована і прочищена. Інакше ламається так, як вчора. Тому ми проти, план треба виконувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Більше немає в мене людей записаних.

Шановні колеги, я попрошу зайняти місця, ми переходимо до голосування. Готові до голосування?

Ставиться на голосування проект Постанови про внесення змін… Будь ласка, сідайте. Ставиться на голосування проект Постанови про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер проекту 2158). Я прошу всіх депутатів підготуватися до голосування. Прошу голосувати і підтримати, будь ласка.

 

11:39:41

За-231

Рішення прийнято.  Дякую.  Прийшов час працювати, друзі.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

11:39:53

ГОЛОВУЮЧИЙ.  По фракціям, покажіть.

Переходимо до наступного питання. Шановні народні депутати, згідно пункту 35 частини першої статті 85 Конституції України, статті 8 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" Керівник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду Верховної Ради України. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" кандидатуру на посаду Керівника Апарату Верховної Ради України визначає і пропонує у Верховній Раді Голова Верховної Ради України. На ваш розгляд вношу пропозицію про призначення Керівника Апарату Верховної Ради України Штучного Вячеслава Васильовича.

Пропоную наступний регламент розгляду питання: виступ кандидата на посаду – до 3 хвилин, виступ голови комітету – до 2 хвилин, виступи від депутатських фракцій і груп – до 18 хвилин. Після цього прийняття  рішення. Якщо не заперечуєте, пропоную працювати за таким алгоритмом.  Дякую.

Переходимо до розгляду питання. Слово надається… Переходимо до розгляду питання. Слово  надається… (Шум у залі)

Кадрові питання не включаються голосуванням. За процедуру ви хочете проголосувати? Без обговорення? Дякую.

Прошу підтримати та проголосувати, без обговорення.

 

11:41:35

За-307

Дякую.

307 – за, проти – 7, 18 – утримались. Рішення прийнято. 

Я вітаю голову… Керівника Апарату Верховної Ради України. Я всім дуже вдячний за таку  підтримку і за таку консолідовану  позицію в залі.

Переходимо до наступного питання порядку денного.  Дякую.

Шановні колеги, пропонується,  у нас… (Шум у залі) Я зрозумів.

(Шум у залі)

Я зрозумів.  Добре-добре. (Шум у залі)

Була пропозиція без  обговорення. (Шум у залі)

 Добре.  Шановні колеги, якщо немає  заперечень, пропоную  поставити Постанову про призначення на  посаду Керівника Апарату  Верховної Ради України Штучного Вячеслава  Васильовича. Так? Немає  заперечень.

Ставлю на голосування і сподіваюсь, що результати будуть такими  самими.  Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:43:21

За-340

Рішення прийнято. 

Я ще раз всім дякую за позицію. І, фактично, два рази ми призначали керівника Апарату. Я вам ще раз дякую.

Переходимо до наступного питання.  Шановні колеги, я  пропоную змінити порядок розгляду  питань та перейти до питань, які стоять та підготовлені  до другого читання.

Скажіть, будь ласка, чи є заперечення в залі? Ні.

Тоді  пропоную перейти до розгляду  питання 1085-1. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг. Немає заперечень, тоді переходимо до  розгляду цього питання.

Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Дубінському Олександру Анатолійовичу.

 

11:44:27

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Шановні колеги, доброго дня! До вашої уваги законопроект 1085-1, це друге читання Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг.

До законопроекту надійшло майже  44 пропозиції від народних депутатів – мої, Бєлькової, пані Южаніної та пані Кондратюк.  З цих поправок 31 врахована, 11 відхилені та дві для обговорення ми зараз винесемо в зал і обговоримо. На жаль, поправки пані Кондратюк надійшли вже після засідання та не були розглянуті комітетом, тож вони пропонуються до обговорення та визначення щодо підтримки або відхилення – це поправка  16 після рядка 63 таблиці та поправка 32, 156 рядок таблиці, якщо ви зараз передивляєтеся  текст до законопроекту.

Що ми пропонуємо щодо другого читання? Узгодження тексту законопроекту із текстом прийнятого на минулому тижні Закону про вдосконалення регулювання ринків фінансових послуг, тобто СПЛІТ. І, зокрема, на прохання Національного банку та Мінфіну вносимо прискорювачі для набрання чинності деякими відповідними положеннями, уточнення щодо електронної комерції, співвідношення і механізми, запропонованими у першому читанні нормами щодо електронної форми договорів. І на прохання представників бізнесу дещо збалансували деякі визначення та механізми, зокрема визначення орієнтовної вартості послуг, уточнили процедуру поширення інформації, провели техніко-юридичне вдосконалення редакції.

Особисто можу додати, що ми зобов'язали такі компанії, які надають фінансові послуги, чітко інформувати клієнтів про вартість цих послуг, і  надавати інформацію про вартість  послуг третіх осіб, яких вони залучають до процесу надання фінансової послуги: це страхові компанії, це нотаріуси, це всі комісійні, які враховуються або не враховуються під час видачі кредиту або під час його погашення.

Дискутували ми й можливість заключити… включити в договір про фінансову послугу можливість відшкодування неповної і використання, це стосується страхових компаній. Але, порадившись з ГНЕУ і передивившись директиви ЄС, виключили цю поправку. І зараз не можна буде вимагати у користувача фінансової послуги, якщо він захоче достроково перервати свій договір з фінансовою компанією або банком, вимагати його погашення невикористаних вартості послуг.

Прошу ще по правках пані Кондратюк коротко проговорити. Тому що ми пропонуємо викласти Закон "Про рекламу" в  цьому законі в такій формі, щоби не було недобросовісної реклами. Тобто ані фінансові компанії, ані особи юридичні та фізичні від імені фінансових компаній не можуть надавати нечесну рекламу щодо фінансових послуг.

Отже, прошу підтримати та проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до обговорення відхилених правок.

Правка номер 1, Южаніна Ніна Петрівна. Наполягаєте?

Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

11:47:49

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановний пане доповідачу, ви знаєте, що ми цей законопроект розглядали восьмим скликанням, і ми його відправили на повторне друге читання. Було ряд висловлено зауважень, в тому числі і від представників від бізнесу, від фінансових установ. І воно стосувалося, це зауваження, саме розміру штрафів, які застосовуються до фінансових установ і до фізичних осіб-підприємців, які надають такі послуги споживачам. І саме вилка штрафів викликала найбільше тоді запитання. А хто ж буде встановлювати цю вилку, якщо нижня і верхня межа відрізняються вдвічі: 50 і 100 розмірів мінімальних заробітних мінімуму; 300 і 600 розмірів мінімуму? Я говорила про це на засіданні комітету, ми маємо врахувати і убезпечити від корупційних дій саме фінансових установ при застосуванні штрафів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Анатолійович.

 

11:48:56

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Яка була позиція комітету? Ми відхили цю поправку, тому що вважаємо за необхідне залишити за регуляторами фінансових ринків можливість дискреції, по-перше.

А, по-друге, Закон про захист споживачів фінансових послуг, він надає широкі можливості споживачу затребувати інформацію, отримувати її в електронному, паперовому вигляді, вимагати надання чіткого переліку послуг і ми вважаємо, що забезпечення дискреції при накладанні штрафних санкцій дасть можливість більш гарно контролювати надання такої інформації, тому що, якщо це не буде зроблено в перший раз, то в другий раз просто регулятори зможуть більш жорстко підійти до фіксації та накладання штрафів за такі порушення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні? Не наполягаєте. Дякую.

2-а правка, Южаніна. Наполягаєте.

 

11:49:45

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, послухайте, будь ласка. Тільки що доповідач сказав, що дискреція – це добре. Я вперше насправді таке чую, щоби ми органам надавали можливість визначати самим на підставі якихось видуманих критеріїв щодо того, який розмір штрафу має бути застосований. І тому моя 2 поправка стосувалася іще навіть періоду повторного штрафу – протягом року. Якого року? Від першого порушення чи протягом календарного року? Всього-на-всього треба було уточнити календарного року, але ця поправка також чомусь не врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Анатолійович.

 

11:50:29

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Дивіться, щодо дискреції і щодо календарного року або протягом року. Ще раз повторю, споживач фінансових послуг зараз у спілкуванні з фінансовою установою або небанківською фінансовою установою нічим не захищений, тому до нього відносяться: не подобається – йди до саду. Тому ми вважаємо, що дискреція забезпечить права споживачів фінансових послуг в цьому випадку, тому що фінансові установи мають знати, що або ти надаєш інформацію, або будеш отримувати штрафи. Це моя важлива… вважаю, що це важливо зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, наполягаєте на голосуванні? Дякую.

Правка номер 3, Южаніна. Наполягаєте?

 

11:51:06

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, ну, це ж знову штрафи. Невже ви погоджуєтеся з тим, що вам обґрунтовує пан Олександр? Як це можна, протягом календарного року і протягом року, тобто взагалі якийсь в залежності чи якийсь споживач до мене звернувся, чи в залежності від чого буде визначатися, коли буде розглянуто і чи буде це вважатися повторним порушенням? Ну, ви самі собі протирічите, мені здається. Тому я не пропоную далі голосувати по моїм поправкам. Тому що якесь тут упереджене відношення. Замість того, щоб навести однозначне тлумачення, ми даємо можливості дискреції.

 

11:51:52

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Ніна Петрівна, я щодо упорядженості. Ми підтримали правки ваші щодо уточнення інформації, яка надається споживачеві, це правка номер 5; правка номер 18 щодо уточнення інформації, яка розкривається для споживачів стосовно акцій та корпоративних частот; і уточнення – це правка номер 35 – кого саме перевірятиме Нацкомцінпаперів з метою захисту прав споживачів. Тому про упередженість говорити не треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ніна Петрівна, я правильно зрозумів, що подальші ваші правки ми можемо не обговорювати?

Дякую.

Правка номер 16, Кондратюк.

 

11:52:30

КОНДРАТЮК О.К.

Шановні колеги, ця правка стосується лише змін і інформування, і реклами споживачів про фінансові послуги. Не входячи в… і абсолютно підтримуючи доповідача з приводу самих змін щодо законі і про інформування, і рекламу, я все ж таки би просила внести такі самі зміни до профільного Закону "Про рекламу", статті 24, який регулює абсолютно всю рекламу, всі заборонені методи або навпаки дозволені методи, всі послуги рекламні, а також товари і послуги.

Тому, не входячи в дискусію і підтримуючи в принципі мову закону, все ж таки просила б підтримати мою поправку і внести такі самі профільні зміни в профільний Закон "Про рекламу" в статті 24, який є предметом відання гуманітарного комітету нашого.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Анатолійович.

 

11:53:17

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Щодо правки номер 16. Я її пропоную відхилити, тому що це правка про рекламу. Я поясню чому. Тому що обмеження щодо поширення інформації, там йдеться про обмеження поширення інформації, яке може відбуватися тільки за дозволом фінансової установи. Це порушує право громадян на отримання інформації.

Перше. Там є такі поняття як неповна, неточна та недостовірна – а це оціночні поняття. І я вважаю, що це теж не може бути в законі.

І ця норма, головне, суперечить законодавству України у сфері здійснення журналістом професійної діяльності.

А щодо правки номер 32, яка пропонує зміни статті 24 Закону "Про рекламу", це треба обговорити, тому що це ґрунтовне питання дуже, і воно може призвести до розбалансування законодавства. Тобто ми можемо проголосувати цю правку, але мені здається, що вона дуже змінить законодавство, яке існує щодо реклами.

 

11:54:19

КОНДРАТЮК О.К.

Пане Олександре, я якраз не вступаю з вами у дискусію. Точно ці самі зміни, які ви пропонуєте комітетом, їх просто треба внести і в ваш закон, і в профільний Закон "Про рекламу". Точно те все, що ви виписали, що стосується реклами банківських послуг, де вони дозволені, де вони заборонені. Але є профільний закон, де виписано все-все-все, що є про рекламу, щоб не було колізій. Тому що, якщо будуть контролюючі органи звертати на ваш закон, вони скажуть: немає цього всього в рекламі. І навпаки, якщо будуть звертати в рекламі, вони кажуть: немає нічого, що стосується банківських послуг. Це не є, це просто щоб зняти колізію потім у виправлених всіх цих законах.

Прошу підтримати. Це не має нічого заперечного з вашим законом, який ви пропонуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Анатолійовичу, позиція?

 

11:54:59

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Позиція – можемо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримати. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування.

Правка номер 16 народного депутата Кондратюк. Прошу підготуватись до голосування. (Шум у залі) Ні, зараз 16. 16-а відхилити. Наполягаєте на голосуванні? Прошу визначатись та голосувати.

 

11:55:38

За-83

Рішення не прийнято.

Правка номер 32.  Включіть мікрофон Дубінському.

 

11:55:48

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Позиція комітету: можемо підтримати цю правку, але…

 

11:55:56

КОНДРАТЮК О.К.

Можна я? Це моя правка. Значить, 32 правка якраз стосується змісту, хто може надавати рекламні послуги. Щоб це було так, як фінансові установи, також і рекламодавці. А рекламодавцями можуть бути, як рекламні, креативні і комунікативні агентства. Ви просто пропускаєте тоді великий прошарок тих людей, які саме надають рекламні послуги, які відповідають за зміст реклами і так далі. Тому я просто би просила уточнити, що можуть бути, право надавати також і фінансові послуги, є особи, що виступають рекламодавцями та їх замовниками. От і все. Два слова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, Олександр Анатолійович пропонує підтримати цю правку. Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:56:51

За-261

Дякую. За – 262, правка номер 32 прийнята.

Шановні колеги, ми розглянули всі правки, які були відхилені комітетом. Тому пропоную перейти до голосування.

Ставлю на голосування для прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг (реєстраційний номер 1085-1). Прошу підготуватись до голосування.

Шановні народні депутати! Шановні народні депутати! Дмитро Соломчук! Дякую.

Прошу підтримати та проголосувати. Почекайте, почекайте, не включайте, почекайте, почекайте, почекайте! Народні депутати, ви готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:58:16

За-309

Проти – 0, утримались – 15.  Закон прийнято в цілому.  Дякую.

Шановні колеги, в нас залишилась буквально хвилина до… 

З процедури Герасимов.

Геращенко Ірина Володимирівна.

 

11:58:33

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякуємо, шановні колеги.

Шановний пане Дмитре, вже вчора звучало це зауваження до президії, коли зала має право сама визначатись як голосувати за той чи інший законопроект. Просимо вас просто закликати залу голосувати і визначатися, але не нав'язувати думку щодо того чи іншого закону.

Дуже дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Володимирівно.

Я сподіваюсь, що у Верховній Раді дев'ятого скликання, як і в попередніх, буде зберігатися право свободи слова, і воно теж розповсюджується і на президію. Дякую.

Шановні колеги, оголошується перерва до 12:30. Прошу не запізнюватись.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, пропоную починати роботу, 5 хвилин, ми трішки запізнюємося, давайте починати.

Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних назв (реєстраційний номер 1065).

Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань економічного розвитку Підласій Роксолані Андріївні.

 

12:38:24

ПІДЛАСА Р.А.

Шановні колеги, доброго дня знову! 1065 – це законопроект про захист географічних зазначень. Коротко нагадаю що це таке. Географічні зазначення – це назва регіонів та місцевостей, де традиційно виробляються товари з особливими властивостями та репутацією, це унікальні товари, всім відомі географічні назви, бренди.

Підписавши Угоду про асоціацію, Україна взяла на себе зобов'язання охороняти європейські географічні зазначення від підробок. Це логічний підхід цивілізованих країн. Якщо ви вклали части, ресурси в розкрутку своєї географічної назви, бренду, то ваше право на комерційне використання цієї назви повинно бути захищене. Водночас українські географічні назви також отримують правову охорону в країнах ЄС. Уряд уже формує такий перелік. До нього увійдуть гуцульська овеча бринза, мелітопольська черешня, закарпатське вино, карпатський мед та інше. Це однозначно сприятиме просуванню українського експорту.

Під час розгляду, під час підготовки до другого читання до комітету надійшло 85 пропозицій народних депутатів України, з яких за результатами розгляду комітету 82 було враховано, відхилено 3 пропозиції.

За результатами обговорення комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України законопроект номер 1065 та за результатами розгляду прийняти в другому читанні та в цілому як закон з урахуванням редакції комітету стосовно поправок 81 та 85 щодо строку набрання чинності закону та за дорученням комітету забезпечити уніфікацію термінології по всьому тексту законопроекту та з подальшим техніко-юридичним опрацюванням.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Роксолана Андріївна.

Шановні колеги, пропоную перейти до обговорення правок, які не були враховані комітетом.

Правка номер 72. Народний депутат Тарута. Не наполягає.

Правка номер 82. Народний депутат Кулініч. Не наполягає.

Правка номер 83. Народний депутат Кулініч. Не наполягає.

Шановні колеги, всі правки, які не були включені комітетом, ми тільки що завершили і пройшли.

Прошу підготуватись до голосування. Прохання до фракцій, шановні колеги,  запросіть народних депутатів до залу. Голови фракцій, запросіть, будь ласка,  народних депутатів до залу. Колеги запізнюються, як зазвичай, прошу.

Шановні колеги, готові голосувати? Шановні колеги, пропоную та ставлю на голосування щодо прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень (реєстраційний номер 1065). Готові голосувати?

Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:43:18

За-277

Проти – 3, утримались – 14. Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.  Дякую.

Переходимо  до наступного  питання порядку денного. Шановні колеги, вам на розгляд внесено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з припиненням Закону України про… вибачте, у зв'язку з  прийняттям Закону України "Про стандартизацію" (реєстраційний номер  1068), друге читання.

Слово для доповіді надається  заступнику голові Комітету  з питань  економічного розвитку  Підласій Роксолані Андріївні. Прошу  до виступу.

 

12:43:57

ПІДЛАСА Р.А.

Законопроект 1068 завершує глобальну реформу у сфері стандартизації, яку не встиг завершити попередній уряд. Суть цього законопроекту полягає в тому, що ми  остаточно закріплюємо принцип добровільності  стандартів. Стандарти вже добровільні з 2015 року, коли  набув чинності  новий Закон "Про стандартизацію".

Тому я хочу звернути  увагу залу ще раз, що ми  не скасовуємо стандарти, самі стандарти залишаються, але використання їх тепер буде остаточно добровільним. Всі екологічні норми, норми до безпечності нехарчової продукції та інші  повинні регулюватись законами, постановами   та наказами державних  органів. Закон набуде чинності  через один  рік, і всі  екологічні стандарти, які хтось досі використовує, хоча вони не є обов'язковими, будуть  імплементовані  в нормативно-правові акти. І в нас є принципове погодження  з цього приводу з Комітетом  з питань екологічної  політики та  природокористування. 

Хочу ще раз зазначити, що  законопроект наближає Україну  до підписання Угоди АСАА. Це означає, що  українським виробникам більше не потрібно буде проводити додаткову сертифікацію в країнах ЄС, достатньо буде української. Це, звісно ж, підвищує конкурентоспроможність української продукції.

За час підготовки законопроекту до другого читання до комітету надійшло 93 зауваження та пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи, з яких за результатами розгляду комітету 18 було враховано, в тому числі частково та редакційно 5, відхилено 70 .

Комітет ухвалив рішення за результатами розгляду в другому читанні проект Закону номер 1068 прийняти в другому читанні та в цілому як закон з подальшим техніко-юридичним опрацюванням.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Роксолано Андріївно.

Переходимо до розгляду правок, які не були враховані комітетом.

Правка номер 1, Мейдич. Наполягаєте?  Не наполягає.

Правка номер 2, Бондаренко.  Не наполягає.

Правка номер 3, Маріковський.

Правка номер 4, Бондаренко.

Правка номер 5, Маріковський.

Правка номер 6, Мейдич.

Маріковський, ви будете... на якій правці наполягатимете?

Шуляк, правка номер 8.  Не наполягає.

Правка номер 11, Бондаренко. Ви будете наполягати на правках? Ні?

Правка номер 15, Шуляк. Будете наполягати на правках? Будете наполягати? Дякую.

Правка номер 22, Колебошин. І 23 теж.

Правка номер 50, Касай.

Правка номер 51, Кунаєв.

Мейдич теж не буде наполягати, да, на правках?

Шановні колеги, правка номер 81, Давиденко. Не наполягає.

Чи є хтось, хто наполягає на правках до цього законопроекту реєстраційний номер 1068? Ні?

Шановні колеги, оскільки ніхто не наполягає на тих правках, які були відхилені комітетом, прошу підготуватися до голосування. Прошу народних депутатів зайняти свої місця в залі. Голови фракцій, будь ласка, забезпечте присутність народних депутатів.

Шановні народні депутати, ви готові голосувати? Ставлю на голосування для прийняття в другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про стандартизацію" (реєстраційний номер 1068). Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:50:04

За-291

Проти – 6, утримались – 18. Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка, по фракціям. "Слуга народу" – 232, "Опозиційна платформа - За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 20, "Батьківщина" – 0, "За майбутнє" – 9, "Голос" – 16, позафракційні – 14.

Дякую. Рішення прийнято.

Надаю слово Руслану Олексійовичу Стефанчуку.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:50:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в нас є одна нова процедура. 18 вересня 2019 року Верховною Радою України був прийнятий в другому читанні та в цілому Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (реєстраційний номер 1050). Відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України за пропозицією комітету є необхідність  усунути деякі неузгодженості у певних положеннях зазначеного закону.

Пропозиції щодо узгодженості вам роздані. Вони фактично стосуються технічної одної описки, тому що там було питання щодо 5 робочих днів, а мало відбутися щодо 10 робочих днів, ви можете ознайомитися, і так воно і пішло в юридичне управління. Тому, якщо не буде заперечень, я поставлю цей документ на голосування для прийняття для того, щоб усунути цю неузгодженість.

Будуть заперечення щодо цього? Якщо не буде, тоді я ставлю на голосування пропозицію щодо усунення неузгодженостей, які внесені, про внесення змін до деяких… до Закону про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (реєстраційний номер 1050). Прошу народних депутатів проголосувати і підтримати для того, щоб ми могли розблокувати і щоб воно вже пішло на підпис Голові Верховної Ради. Будь ласка, прошу підтримати та проголосувати.

 

12:52:18

За-306

Рішення прийнято.

Дякую. Дякую вам за підтримку.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

12:52:25

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Шановні народні депутати, поки готуються матеріали щодо законопроектів, які готуються до другого читання, я пропоную включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань (реєстраційні номери: 2116, 2116-1 альтернативний).

Слово для доповіді надається голові Комітету з питань правоохоронної діяльності Монастирському Денису Анатолійовичу.

З мотивів включіть мікрофон, будь ласка, Геращенко.

 

12:53:14

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Я перепрошую, шановні колеги! "Європейська солідарність" хоче уточнити слова Голови Верховної Ради України, що ви маєте на увазі "поки готуються до другого читання"? Тобто що означає ця історія?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роздруковується матеріал.

Включіть мікрофон Геращенко.

 

12:53:34

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Тобто ми зараз знову будемо працювати по "гарячим таблицям"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, там буде одна сторінка. Там буде одна сторінка, яка додруковується.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ті всі матеріали, які у вас є, вони підготовлені. Там лише одна чи дві сторінки. Ну, питання… да.

Дякую.

Включіть, будь ласка, мікрофон Денису Анатолійовичу Монастирському.

 

12:53:58

МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А.

Шановні колеги! Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні у вівторок і середу розглянув і підтримав питання про включення до порядку денного сесії основного і альтернативного законопроекту щодо реформування Державного бюро розслідувань. Тому прошу підтримати зал для того, щоб ми могли працювати з цими двома документами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:54:43

За-250

Проти – 4, утрималось – 42. Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка по фракціям. Фракція "Слуга народу" – 226, "Опозиційна платформа - За життя" – 2, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 11, "За майбутнє" – 3, "Голос" – 0, позафракційні – 8.

Шановні народні депутати, пропонується включити до порядку денного пленарного засідання та прийняття рішення проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування Збройними Силами України та Державною спеціальною службою транспорту бойової техніки, зброї та спеціальних засобів в особливий період.

Нам необхідно 226 голосів для включення в порядок денний пленарного засідання цього питання. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:55:55

За-296

Дякую. За – 296, проти – 1, утримались – 10. Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка, по фракціях. "Слуга народу" – 231, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 18, "Батьківщина" – 13, "За майбутнє" – 7, "Голос" – 14, позафракційні – 3. Рішення прийнято.

Нам необхідно застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду питання і рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:56:39

За-273

Дякую. Рішення прийнято.

За – 273, проти – 2, утримались – 31. Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка, по фракціях. "Слуга народу" – 231, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 17, "Батьківщина" – 14, "За майбутнє" – 6, "Голос" – 0, позафракційні – 5. Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми після обіду повинні їх розглядати, правильно я розумію? Після перерви, да? І те, що ми будемо розглядати за скороченою процедурою, так само ми будемо визначатись вже після обіду. Правильно? Добре.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я думаю, що треба буде, щоб перерву… Ми продовжимо роботу, але…

Да. Да, да, Ірина Володимирівна.

Пропоную… Нам необхідно включити до порядку денного пленарного засідання проект Закону  про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстраційні номери 1231, 1231-1 альтернативний).

Пропоную проголосувати та включити вищезазначений проект закону до порядку денного пленарного засідання. Прошу підтримати…

З мотивів –  Геращенко.

 

12:58:06

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні українці, ми хочемо звернути вашу увагу, дорогі наші виборці, що в сесійній залі присутні чотири фракції і групи, які представляють 40 відсотків виборців українських. І протягом цих двох тижнів роботи Верховної Ради України жоден, я наголошую, жоден законопроект фракцій меншості не було включено до порядку денного. Натомість ми бачимо, що знову з голосу включаються в порядок денний законопроекти, які мають правильних авторів.

"Європейська солідарність" вважає це серйозним порушенням прав меншості, прав наших виборців. Тому ми не будемо голосувати за включення жодного законопроекту до порядку денного до тих пір, доки в порядок денний не будуть включені законопроекти опозиції. Вибачте, будь ласка, ця Верховна Рада не тільки "слуг", а й депутатів інших фракцій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна.

Я сподіваюсь, що ця Верховна Рада, яка нарешті розуміє, що тут всі народні депутати, всі 424, які є слугами народу, і це не назва тих чи інших політичних сил – це назва та принципові підходи Верховної Ради України дев'ятого скликання. Тому пропоную все ж таки повернутися до питання.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного пленарного засідання проект Закону про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстраційні номери 1231, 1231-1). Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:59:51

За-268

Проти – 2,  утримались – 26. Рішення прийнято.

Шановні колеги, я пропоную все ж таки проголосувати за процедуру ad hoc та почати розгляд цього питання зараз, поки готуються інші матеріали. Нам для цього необхідно 226 голосів народних депутатів.

Ставлю на голосування процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні проекту Закону про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстраційний номер 1231, 1231-1). Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:00:39

За-244

Проти – 7, утримались – 54. Рішення прийнято.

Пропоную розглянути вищезазначене питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:01:03

За-245

Проти – 13, утримались – 52.  Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається голові комітету, вибачте, народному депутату України Гетманцеву Данилу Олександровичу.

 

13:01:20

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Дякую за слово.

Шановний Голова, шановні народні депутати, шановні представники опозиції!

Дякую, до речі, представникам опозиції за визначення мене як "правильного" депутата, законопроекти якого включаються до порядку денного.

І хочу зазначити, що цей законопроект, який ми пропонуємо Верховній Раді для розгляду є дуже важливим. І це не законопроект про перевірки пенсіонерів, це не законопроект про відкликання субсидій, це не законопроект про те, що хтось буде забирати гроші у соціально-незахищених верств населення, аби поповнити бюджет, як це намагається піднести громадськості опозиція. Це взагалі законопроект не про доходи державного бюджету. Це взагалі не про доходи, це – про справедливість. Бо якщо одна людина має квартири в різних містах України, в трьох-чотирьох містах, і на кожну  з цих квартир отримує субсидії, це несправедливо. Якщо людина померла, а пенсія продовжує виплачуватись, це несправедливо.

І ми пропонуємо не перевіряти. Ми пропонуємо не відкликати виплати, не повертати їх. Ми пропонуємо лише надати Міністерству фінансів можливості для того, аби запустити програмне забезпечення, яке вже, до речі, працює з квітня місяця. Яке могло би визначати ці проблемні моменти і повідомляти про них у відповідні органи державної влади. І цей законопроект є вкрай необхідним. Система вже працює. Але законопроект впорядкує її.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович.

Слово для співдоповіді надається… Вибачте, слово для доповіді надається народному депутату України Королевській  Наталії Юріївні щодо альтернативного законопроекту 1231-1.

 

13:03:37

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги! З усією повагою до автора першого законопроекту, я  все ж  таки хочу йому заперечити. Що цей законопроект, який зараз розглядається як головний, це законопроект тотальної  перевірки 12 мільйонів людей в нашій країні, 12 мільйонів тих самих незахищених. Тих людей, які отримують сьогодні пенсію в 58 доларів. Тих людей, які вимушені  стоять в чергах, переносити всі приниження для того, щоб отримати собі субсидію. Тих соціально незахищених родин, які отримують копійки для того, щоб якось вижити.

І тому коли зараз ви пропонуєте провести тотальну трирівневу перевірку кожної такої людини в нашій країні, то, вибачте, боротьба з бідністю не може бути боротьбою з бідними. І нам сьогодні треба розпочати з того,  щоб дати людям належний соціальний захист.

Коли сьогодні розглядали бюджет та на наступний рік пропонують підняти на 3 долари пенсію, а за це зараз пропонують перевіряти кожну родину, заглядати в холодильник, заглядати під ліжко, ходити по сусідах та питати, як та хто де живе, шановні, ну, не з того треба сьогодні починати. Сьогодні треба об'єднати всі наші зусилля, щоб людям дати належні пенсії, щоб людям дати економічно обґрунтовані тарифи, за які вони могли б сплачувати та не стояти в чергах, у цих принизливих чергах за субсидіями. Сьогодні потрібно дати родинам можливість знайти робоче місце та заробляти для того, щоб не брати нічого від держави. Це сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити 10 секунд.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тому ми пропонуємо або прийняти наш законопроект, який в межах Конституції, дійсно, буде вести до ладу сьогодні державні фінанси…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Юріївна, я вибачаюся, але регламент. Дякую.

Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьяковій Галині Миколаївні.

 

13:06:24

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Шановні народні депутати, ніхто не збирається перевіряти людей, збираються перевіряти реєстри і інформацію, відповідну до реєстрів. І, якщо виявляється, що в реєстрі втрачених паспортів щось втрачено, то будуть перевіряти саме людину по втраченому паспорту. Або якщо хтось помер і будуть перевіряти, то в цьому випадку будуть перевіряти злочинця і шахрая, який по 5-10 років отримує соціальні виплати з наших публічних коштів.

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув ці законопроекти 13 вересня поточного року. Члени комітету підтримали ініціативу Гетманцева Данила стосовно запровадження верифікації державних виплат. Це пенсії, допомоги, пільги, субсидії, стипендії, інші виплати, які здійснюються не тільки за рахунок державного соціального і пенсійного страхування, але і з фондів, і з коштів державного і місцевих бюджетів.

Направлений цей законопроект на підвищення адресності державних виплат і оптимізацію державних бюджетних видатків.

Міністерство фінансів України вже робило таку верифікацію. Відповідно до цієї верифікації Конституційний Суд у зв'язку з тим, що попередня Верховна Рада не створила умов на рівні закону, Конституційний Суд України зробив висновок, відповідно до якого Мінфін без врегулювання на рівні закону процедури роботи з персоніфікованими даними таку роботу проводити не зміг. Тому декілька місяців тому ця робота Міністерства фінансів була зупинена.

Таким чином, комітет після розгляду цього законопроекту пропонує проект Закону України "Про верифікацію" (№ 1231) прийняти за основу з врахуванням пропозицій пані Наталії Королевської, авторки альтернативного законопроекту, для того, щоб ні в кого не виникало питань щодо можливого свавілля чиновників на місцях під час такої верифікації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Галина Миколаївна.

Прошу записатись: два – за, два – проти по фракціям.

Маріковський Олександр Валерійович, фракція "Слуга народу".

 

13:08:48

МАРІКОВСЬКИЙ О.В.

Прошу передати слово Ользі Совгирі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Володимирівна Совгиря, фракція "Слуга народу".

 

13:08:55

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги! Я хочу звернути увагу на те, що законопроект 1231-1 було визнано таким, що суперечить Конституції України, на засіданні Комітету з питань правової політики. Оскільки в тексті законопроекту міститься положення, які прямо суперечить статті 89 Конституції України в частині закріплення за комітетом Верховної Ради України компетенцій, яка не передбачена Конституцією України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Кучеренко,  Олексій Кучеренко, фракція  "Батьківщина".

 

13:09:39

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Шановні українці! Шановні народні депутати! Шановна президія! Олексій  Кучеренко, фракція  "Батьківщина".

Я зараз спробую дуже просто пояснити, чому,  на  превеликий жаль,  фракція "Батьківщина" не може підтримати ні цей законопроект, ні об'єднаний. Мистецтво державного управління полягає не тільки в тому,  щоб приймати  немовби правильні закони і інші нормативно-правові акти під правильними назвами. Державне управління –  це комплексна послідовність логічних дій, які мають бути  узгоджені один з іншим. У мене особисто як у міністра з питань ЖКГ уряду Тимошенко немає сумнівів у тому,  що держава має право, і навіть не просто має право, а зобов'язана перевіряти всі витрати бюджетні. Це  абсолютно  нормальна європейська норма.

Я, єдине, хочу застерегти вас, що перед тим, як  це робити, треба задати питання державі  самій  собі: а ми все зробили перед тим споживачем субсидій, наприклад, або іншим бенефіціарам бюджетних грошей.

Я вам на простому прикладі  нагадую, коли декілька  років тому  уряд закликав всіх українців  заходити на субсидії, у кожному магазині, у кожному телевізорі тільки лунало "бери субсидії", хто тоді  інформував людей про критерії і про те, що їх потім будуть  перевіряти? А зараз ми хочемо  карати за те, що вони три-чотири  роки  взяли ці гроші?

Ще один приклад. А скажіть мені, будь ласка,  я як споживач і отримувач субсидії можу  перевірити ваші тарифи,  наші з вами, нашу ціну на газ, яка  впливає на мої доходи на мої витрати? А  рішення суду по скасуванню ціни  на газ,  уряд відповів, а яка   була  ціна газ тоді, коли  ви судилися, і Тимошенко виграла і довела, що вона була економічно необґрунтована. Тобто ви мене  позбавляєте права перевірити свої дії, а мене  хочете перевіряти? Я вважаю, що це, м'яко кажучи, некоректно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте  10 секунд завершити, будь ласка.

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. …ідеологічно. Я з повагою до вас, пані Галино, відношуся, але ми не можемо, бо це не  є комплексно, воно призведе до перекосу і до знущання над  українцями, на  превеликий жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово  надається Артуру Володимировичу Герасимову, фракція "Європейська солідарність"

  

13:12:14

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги, шановні українці, перш за все. Коли були запроваджені субсидії, це був надзвичайно важливий крок, який допоміг мільйонам сімей, мільйонам українських сімей пережити зиму з тим, щоб не було проблем з опаленням і взагалі з комунальними витратами.

Що стосується цього закону, то на що хотілось би звернути увагу. Чи треба наводити порядок із субсидіями? Так, звичайно, треба. Але існують великі підозри, що цей закон буде використаний саме для того, щоб забрати субсидії у мільйонів українських сімей, тому що подивіться, хто за цим законом буде приймати рішення про те, забрати чи не забрати субсидію. Шановні колеги і шановні українці, це буде приймати місцевий чиновник. Знаєте, от коли лівою рукою боремося з корупцією, а правою її  знов узаконюємо, мені здається,  це трошки невірний  шлях.

І наостанок. Сьогодні вранці відбулося представлення Державного бюджету України. На жаль, не було Прем'єр-міністра, хоча я вважаю, що головний документ країни мав представляв разом з міністром фінансів, як мінімум бути присутнім саме він. Але ми побачили, що не збільшуються зарплати, ми побачили, що не збільшуються пенсії. А тепер ще дається право – пояснюю – не якомусь професіоналу, а місцевому чиновнику на місцях забрати цю субсидію у людей. От як ви думаєте, як це буде працювати?

Тому велике є прохання, шановні колеги, коли приймаємо закони, давайте думати про те, як вони будуть впливати на життя простих українців. І допустити того, щоб субсидії – боронь Боже! – були забрані у мільйонів український сімей, ми не можемо.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Королевська Наталія Юріївна, "Опозиційна платформа - За життя".

 

13:14:09

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги, я ще раз хочу звернути вашу увагу, ну, перед тим, як йти перевіряти кишені на найнезахищених людях, давайте спочатку тоді проведемо перевірку, аудит, а як витрачалися останні 5 років кошти бюджету державного.

Слухайте, у нас створювали органи НАБУ, СБУ там фінансували, ДБРи. У нас на бюджет останній рік 104, ну, майже 105 мільярдів гривень дефінансування на наші органи безпеки. Слухайте, та давайте перевіримо ці 105 мільярдів гривень, давайте перевіримо, як міністерство використовує кошти, давайте проведемо, дійсно, аудит того проекту бюджету, який сьогодні розглядався. Ми знайдемо там сотні мільярдів гривень, які не першочергові і які використовуються неефективно, і тоді ми з вами зможемо зібрати ті гроші, які, дійсно, використати за призначенням для того, щоб захистити людей.

А що зараз пропонується? Пропонується почати перевіряти не там, де мільярди крали 5 років, не там, де заробляли на війні, заробляли шаленою корупцією, там, де виділяли гроші на дороги, і ніхто не бачить цих доріг, пропонують перевіряти не ті мільярдні оборудки, а пропонують перевірити 12 мільйонів людей в нашій країні, які отримують пенсію та заробітну плату тисячу 600 гривень.

Шановні, ну, не треба цього робити. Давайте в себе все перевіримо, скажемо людям, що зараз вже працюємо по-новому, чесно працюємо і тоді вже звернемося до людей та надамо їм гроші, щоб вони жили гідно в нашій країні.

Дякую вам за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тарас Іванович Батенко, хвилина з мотивів.

 

13:16:22

БАТЕНКО Т.І.

Шановні друзі, благими намірами вимощена дорога до пекла, в даному випадку до беззахищеності наших громадян. Ми знаємо, що питання верифікації державних виплат було предметом розгляду Конституційного Суду в 2018 році. І в цьому році Конституційний Суд визнав неконституційними деякі положення Бюджетного кодексу України, які давали Мінфіну право отримувати інформацію, що містить персональні дані. А зараз ми знову їх дозволяємо. Більше того, ми ще створюємо окремий центральний орган влади, який буде наших громадян заносити в певне сито. Ми скорочуємо міністерства чи ми їх розширюємо і створюємо, плодимо нову бюрократію?

Тому наша депутатська група закликає утриматися від голосування по даному питанню і пам'ятати про те, що за Конституцією Україна, крім цього, є ще соціальною країною. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час для обговорення використано. Пропоную підготуватися до голосування. Прошу підготуватися.

Шановні народні депутати, прошу підготуватись до голосування. Я нагадую, що це лише перше читання закону і я впевнений, що комітет доопрацює його і врахує правки та пропозиції, які надійдуть від інших політичних сил, будь-яких політичних сил, які представлені в Верховній Раді України, а не лише від тих, хто ініціював цей законопроект, про що і говорила шановна голова комітету.

Шановні колеги, готові голосувати? Ставлю на голосування для прийняття в першому читанні проект Закону про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстраційний номер 1231). Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:18:25

За-254

Дякую.

За – 254, проти – 19, утримались – 54. Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка, по фракціям.

Переходимо до наступного питання порядку денного.

Шановні колеги, нам необхідно включити його в порядок денний пленарного засідання, а саме проект Закону про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб (реєстраційний номер 1225). Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:19:09

За-250

Проти – 1, утримались – 59. Рішення прийнято.

Пропоную застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:19:35

За-241

Проти – 19,  утрималось – 51. Рішення прийнято.

Пропоную розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:19:59

За-245

Проти – 21, утрималось – 52. Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається народному депутату України Копитіну Ігорю Володимировичу. Прошу до слова.

 

13:20:17

КОПИТІН І.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Прошу вас підтримати законопроект України про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб. На даний час матеріальна відповідальність військовослужбовців врегульована Постановою Верховної Ради України від 23.06.95 року – Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі.

Але відповідно до статті 92 Конституції України права, свободи та обов'язки людини і громадянина, а також засади цивільно-правової відповідальності особи можуть визначатися виключно законами України.

Як приклад, матеріальна відповідальність працівників визначається Кодексом законів про працю України. Крім цього, у силу законодавчих змін, реформування та створення окремих правоохоронних та безпекових структур, поза увагою залишається питання матеріальної відповідальності їх співробітників.

Також не врегульовано питання матеріальної відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб за шкоду, заподіяну майну, яке залучено з національної економіки під час мобілізації.

Отже, законопроект є важливим для Збройних Сил, так і для інших військових формувань та правоохоронних органів, так як дасть можливість унормувати все-таки матеріальну відповідальність згідно Конституції, адже більше 20 років ми керуємось постановою Верховної Ради, а не законом, що дає можливість винним посадовим особам уникати матеріальної відповідальності. Притягувати до матеріальної відповідальності співробітників Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, НАБУ, інших спеціалізованих органів. Уніфікувати підхід до визначення розміру відшкодування завданої шкоди. Ми пропонуємо до розрахунку брати розмір прожиткового мінімуму, а не грошового забезпечення військовослужбовця, співробітника, який є на це час. Таким чином, розмір матеріальної відповідальності буде безпосередньо залежати лише від характеру заподіяної шкоди, а не від доходу особи, яка її заподіяла. Хочу наголосити, що ні в якому разі прийняття закону не призведе до звуження прав військовослужбовців, які воюють на сході нашої країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд завершити.

 

КОПИТІН І.В. Адже майно, втрачене в операціях Об'єднаних Сил, списуються за рахунок держави.

Дякую за увагу. І прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Безуглій Мар'яні Володимирівні.

 

13:22:45

БЕЗУГЛА М.В.

Дякую. Шановні колеги, товариство! Відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 18 вересня розглянув проект Закону про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб (реєстраційний номер 1225).

Розглядаючи законопроект, члени комітету підтримали необхідність визначення матеріальної відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб на законодавчому рівні, як того вимагає стаття 92 Конституції України, відповідно до якої права, свободи та обов'язки людини і громадянина, а також засади юридичної відповідальності особи можуть визначатися лише законами України.

Водночас зверталась увага на необхідність доопрацювання деяких положень законопроекту з огляду на сучасне законодавство та нові законодавчі ініціативи, зокрема проекти Законів реєстраційний номер 1208, яким передбачається ліквідація податкової міліції, та реєстраційний номер 1032 щодо ліквідації військової прокуратури.

Головне науково-експертне управління вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду проекту в першому читанні прийняти його за основу.

Колеги, якщо коротко, ми унормовуємо законодавство відносно матеріальної відповідальності військовослужбовців, захищаючи при цьому військовослужбовців, щоб вони не оплачували згідно постанови, яка є спадкоємцем законодавства Радянського Союзу, щоб вони не оплачували фактично за зіпсований ліхтар з радянських часів в п'ятикратному розмірі. Тому прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записатись по фракціям: два – за, два – проти.

Забродський Михайло Віталійович. Включіть мікрофон Забродському. Картка вставлена ваша?

 

13:25:18

ЗАБРОДСЬКИЙ М.В.

Шановні колеги, шановний пане Голово, звертаю увагу на суть цього закону. Це, дійсно, закон, який зараз стоїть на часі, дійсно, законодавство, яким зараз користуються, базуються на законодавстві колишнього СРСР і на його послідовному розвитку у виді постанови від 95-го року, яка вже містить чимало застарілих і визначень, і взагалі положень, і взагалі не відповідає здоровому глузду і сучасним європейським поглядам на те, як хто і що має відшкодовувати, якщо він заподіяв певну шкоду Збройним Силам.

Єдине, на що я хочу звернути увагу шановних колег і, зокрема, складу нашого комітету, що, дійсно, закон потребує суттєвого доопрацювання як в плані понятійного апарату, так і по суті. І сподіваюсь, що ми на протязі найближчого періоду часу дуже плідно над цим попрацюємо. Наша фракція однозначно буде підтримувати закон в першому читанні, що я і пропоную робити всім вам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корнієнко Олександр Сергійович, фракція "Слуга народу".

 

13:26:18

КОРНІЄНКО О.С.

Веніславському передайте слово, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Веніславський Федір Володимирович, фракція "Слуга народу". Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:26:23

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановні колеги, цей законопроект, як сказали вже доповідачі на трибуні, на сьогоднішній день є вкрай необхідним, оскільки, дійсно, в питаннях матеріальної відповідальності військовослужбовців діють застарілі радянські нормативи, коли державна власність визнавалася набагато більш важливою ніж приватна власність і ніж власністю фізичних осіб, і, відповідно, ті військовослужбовці, які втрачали військове майно, незалежно від того, де це відбувалося, несли кратну відповідальність за шкоду, нібито завдану державі. Тому з метою, щоб захистити, насамперед права військовослужбовців, які можуть, як і звичайні люди втрачати певне військове майно і тим самим завдавати матеріальну шкоду, і пропонується внести зміни до цього закону.

І як вже було зазначено, знову ж таки, саме головне – це те, що за статтею 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина визначаються виключно законами України. На сьогоднішній день діє Постанова Верховної Ради, що не відповідає Конституції.

Тому прохання підтримати цей закон з метою приведення законодавства, що стосується прав людини, в тому числі такої специфічної категорії як військовослужбовці, у відповідність до Конституції України. Прохання підтримати даний законопроект в першому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Бурмічу Анатолію Петровичу, фракція "Опозиційна платформа – За життя". Після цього ще виступ Ніколаєнка і переходимо до голосування. Прошу підготуватись, колеги.

 

13:27:39

БУРМІЧ А.П.

Шановні колеги, я прошу звернути увагу в цьому законі на наступне. Всі кажуть про матеріальну сторону, але ми вбачаємо – не це основне. Основне те, що Збройні Сили і зброя можуть застосовуватися не в воєнний час, а в особливий період. Що це таке? Це значить, що буде об'явлений особливий період і війська, і зброю можуть застосовувати проти українського народу. Це є загроза. І я вбачаю в цьому основне, те, що внесено в цей закон.

Я вважаю, це великі ризики. І за такі пропозиції голосувати не можна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наливайченко Валентин Олександрович.

 

13:28:46

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Дякую. Фракція "Батьківщина", Валентин Наливайченко. Я хотів би зараз чітко сказати від фракції "Батьківщина", що матеріальна відповідальність – це дуже добре і треба навести порядок в Збройних Силах. Але разом з тим, ми знаємо, де гниє риба – вона гниє з голови. Ми чекаємо на розслідування і притягнення до відповідальності, і за матеріальну відповідальність, і кримінальну відповідальність, керівництво Міністерства оборони, керівництво "Укроборонпрому".

І ще дуже важливий момент. Матеріальна відповідальність, яка має існувати і діяти справді в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, має торкатися і бути чітко визначеною, починаючи від найвищих посад і в Міністерстві оборони, і в Генеральному штабі, і в військових частинах України.

І останнє. Фракція "Батьківщина" вважає дуже важливим зараз звернути увагу нового міністра оборони і уряду, що вчора Конгрес  США, Нижня палата, проголосувала і підтримала виділення Україні, українській обороні  і безпеці, 250 мільйонів доларів. Це надається нашим Збройним Силам до кінця року можливість використати за ініціативою з підтримання безпеки.

Чому ми звертаємо увагу зараз на засіданні Верховної Ради до вас, шановні колеги? Тому що зараз є можливість  не втратити таку  військову допомогу і використати її якраз для покращення матеріального забезпечення наших Збройних Сил України.

І ще одне. Наступного тижня це питання розглядатиметься в Сенаті Сполучених Штатів. Наступного тижня найвища делегації України буде в Сполучених  Штатах. Я думаю, що якраз це добра нагода звернутися до Сенату США, щоб така  допомога була проголосована і наші Збройні Сили, наше Міністерство  оборони, отримали безпекову і оборонну допомогу, яка в перерахуванні на гривні складає більш ніж 6 мільярдів гривень.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення завершено.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття у першому читанні за основу проекту Закону про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб (реєстраційний номер 1225).  Прошу народних депутатів підготуватись до голосування. Прошу підготуватись до голосування. Готові?

Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:31:46

За-306

Проти  - 12, утримались  - 5. Рішення прийнято.

Шановні колеги, відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків підготовки до другого читання законопроекту реєстраційний номер 1225. Це важливий закон, його треба опрацювати і прийняти якомога швидше. Прошу підтримати та проголосувати.

 

13:32:23

За-253

Проти – 22, утрималися – 40. Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка, по фракціям.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі та послуг (реєстраційний номер 1053-1). Це законопроект знаходиться у другому читанні.

Слово надається Данилу  Олександровичу Гетманцеву, голові Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

13:33:12

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Шановні колеги, до другого читання пропонується законопроект 1053-1. Це законопроект про детінізацію економіки України, це законопроект про боротьбу з контрабандою, про припинення використання великим бізнесом схем єдиного податку для ухилення від оподаткування. Але цей законопроект не тільки про це. Цей законопроект також про справедливість, про справедливість працювати "білому" бізнесу на рівних умовах, про справедливість до споживачів, які мають захищати свої права, про справедливість до держави, яка перебуває у стані війни і щодо якої ухилення від оподаткування є аморальним, це справедливість для людей.

Якщо переходити до, безпосередньо, законопроекту та залишити емоції на якийсь час, то протягом з першого читання до комітету Верховної Ради було подано 412 поправок, 97 з яких враховано комітетом.

Законопроект передбачає застосування електронного чеку, тобто простої системи обліку операцій через смартфон, яка повинна згодом замінити реєстратора розрахункових операцій. Однак, ми не наполягаємо на тому, щоб ця заміна сталася примусово, ці системи можуть працювати паралельно скільки завгодно.

Під час доопрацювання законопроекту ми врахували наступні положення. По-перше, був перенесений і збільшений строк для впровадження цієї системи. Щодо ризикових галузей – до 1 жовтня, щодо всіх інших – до 01.01.2021 року. 2021 року.

Крім цього, значно зменшені штрафи. На перехідний період ми передбачаємо штраф в розмірі 10 відсотків, перше порушення – 50 відсотків, друге порушення на… звичайний штраф передбачається 100 відсотків та 150 відсотків, відповідно.

Крім цього, збільшено ліміт обороту для фізичних осіб-підприємців другої групи з 1,5 мільйона до 2,5 мільйона. Мінімальна сума для скарги по кешбеку підвищена зі 100 гривень до 850 гривень.

Крім цього,  прибрано  обов'язок зберігати на кожній точні оригінали документів про облік товарів. Відстрочено застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та відсутності реєстрації акцизної накладної. Дозволено по факту знімати покупцю готівкові кошти з платіжної картки при покупці товарів. І уточнено, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте 10 секунд завершити.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.  Уточнено, що цей законопроект не поширюється на будь-кого, хто працює на ринках, на першу категорію платників податків в першу чергу. Ну, і торгівля на ринках не відноситься…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, надійшла пропозиція до президії від декількох фракцій попрацювати сьогодні наступним чином. Скоротити перерву на годину, тобто щоб вона відбулася з другої… з 14 до 15, для того щоб не продовжувати після цього роботу  парламенту, і завершити нашу роботу о 18 годині. Чи треба за це  голосувати, чи  ми можемо  прийняти так рішення? Треба голосувати? 

Я прошу  тоді підтримати  цю пропозицію та проголосувати. Прошу зайняти свої місця народні депутати. 

Шановні колеги, ми або не голосуємо і приймаємо це рішення залом… Голосуємо? Ми зайшли в розгляд питання.  Ми зайшли в розгляд питання, ми  не можемо проголосувати, але я думаю, що  це буде правильна позиція. Як ми робимо? Голосуємо.  (Шум у залі) Після чого? Ми не завершимо питання до другої години, ми не зможемо потім це змінити.

Голосуємо?  (Шум у залі) Питання, яких  стосується організації роботи  Верховної Ради, можна  проголосувати і  в рамках розгляду питання.

Тому прошу  підтримати та проголосувати, що ми скорочуємо перерву на  годину і почнемо свою  роботу о 15. Прошу підтримати та проголосувати. Голосуємо.

 

13:38:44

За-261

Проти – 6, утрималось – 14. Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо… повертаємося  до питання правок, які не були враховані під час роботи комітету щодо  законопроекту реєстраційний номер 1053-1.

Правка номер 2, Южаніна. Наполягаєте?  Наполягає. Включіть мікрофон.

 

13:39:06

ЮЖАНІНА Н.П.

Дякую за слово.

У мене тут  декілька буде йти поправок, я тому може трошечки  більше вийду за одну хвилину, а потім не буду ставити їх на  підтвердження.

Хочу наголосити всім, що  насправді скорочену процедуру підготовки пропозицій до другого читання по даному законопроекту  ніяк не можна було робити. В результаті ми маємо зараз таблицю, вона недоопрацьована, в сирому вигляді. І це стосується саме поправки моєї другої, тому що з самого початку поспіхом підготовлений проект закону, і тому він на одну третину перевантажений викладенням пунктів, розділів, абзаців у новій редакції в той час, як відповідно до норм проектувальної техніки мали вносити тільки зміни. Це було би зручно не тільки для всіх платників, яким треба зрозуміти, що ми змінюємо, а взагалі відповідає нормам закону.

Я подала всі ці поправки, відпрацювавши повністю текст. На робочій групі було сказано, що все буде враховано. Тому я… Але ця робоча група закінчилася вночі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити 10 секунд.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Тому я думаю, що при підготовці до підписання Головою Верховної Ради  всі ці поправки будуть враховані. І тому з другої по 41 поправку я прошу не ставити на підтвердження, бо вони, мабуть, все ж таки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Не голосуємо, да, цю поправку. Ще раз включіть мікрофон Южаніній.

 

13:40:45

ЮЖАНІНА Н.П.

Ні, на підтвердження ні! Це обов'язково має комітетом бути і так враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

5 поправка, Лабунська.  Не наполягає.

6 поправка, Лабазюк.  Не наполягає.

7 поправка, Заблоцький.  Не наполягає. Заблоцький надіслав у президію інформацію про те, що він не буде наполягати на своїх правках.

8-а, Лабунська.  Не наполягає.

9-а, Ніколаєнко.  Не наполягає.

Лабазюк є в залі? Немає.

Лабунська є в залі? Немає.

Діденко, правка номер 27.  Не наполягає. (Шум у залі) Кому?

Ніколаєнко в залі є? Нема. Є. Андрій Іванович, 42 правка.

Южаніна, 41-а,вибачте.

А, 31-а? Врахована частково. 31-а врахована частково. Наполягаєте?

Включіть, будь ласка, мікрофон Бєльковій.

 

13:42:26

БЄЛЬКОВА О.В.

Шановна президія, шановний пане голово комітету, шановні колеги, звертаю вашу увагу, що у цьому законопроекті, на мій погляд, не до кінця узгоджено норми, ну, того, що пропонується щодо РРО і програмного РРО, і вимог Закону України, який вже є чинний, про платіжні системи.

Я хотіла би використати ці кілька секунд для того, щоб закликати наш комітет призначити окрему робочу групу, яка би раз і назавжди підприємцям пояснила, яким чином в Україні віднині після прийняття цього закону, якщо він буде прийнятий, будуть використовуватися всі види платіжних систем, терміналів і так далі.

Я не наполягаю на переголосуванні, але закликаю нас всіх побачити, що, можливо, ми дещо не врегулювали.

Дякую.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Обов'язково зробимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ніна Петрівна, з якої правки ви наполягаєте?

 

13:43:29

ЮЖАНІНА Н.П.

51-ї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З 51-ї, я зрозумів.

51 правка, Южаніна.

 

13:43:39

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, також декілька поправок, тому я висловлюсь відразу щодо них.

Дуже дякую, що ми все-таки у визначення програмного реєстратора розрахункових операцій додали, що це може бути і програмне рішення, яке використовується в будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу, тобто оце у нас з'явилося визначення, що це може бути програмка.

А тепер повертаємося до 51 пункту. Але ж, якщо це програмка, у нас іде ряд визначення  звітності, яка також буде стосуватися тих підприємців, які будуть користуватися просто цією програмкою. Я вважаю, що це абсолютно неможливо, тому що такі підприємці мають користуватися саме фіскальним блоком, який накопичує в пам'яті всі операції і буде видавати оту звітність, яка необхідна. І перевантажувати, і взагалі зобов'язувати людей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет.

 

13:44:55

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Пропонуємо відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні  колеги… Ви наполягаєте, Ніна Петрівна, на голосуванні? Включіть мікрофон Южаніній.

 

13:45:03

ЮЖАНІНА Н.П.

Я говорю і про 51, і про 56, і інші поправки, які відхилені комітетом, стосуються звітності, яка з'явиться в звичайних підприємців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, я вибачаюся, але ви наполягаєте на голосуванні за 51-у?

 

ЮЖАНІНА Н.П. Я не наполягаю на голосуванні, але я наголошую, що ці поправки не прийняті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна правка, на якій ви будете наполягати, скажіть, будь ласка.

 

13:45:28

ЮЖАНІНА Н.П.

Наступна, починаємо із 69-ї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

69-а, Южаніна.

 

13:45:43

ЮЖАНІНА Н.П.

От дивіться, а тепер починається блок як оці додаткові звіти, які з'являються у нас, у підприємців, щоб всі зрозуміли, що друга, четверта група – це і ті, хто торгує на базарі, з 2021 року будуть застосовувати обов'язково реєстратори розрахункових операцій.

Тепер, що ці всі послідуючі норми зобов'язують їх реєструвати ці розрахункові документи і тут виписані всі обов'язки цих підприємців по реєстрації таких документів. А далі піде блок – штрафні санкції за нереєстрацію цих документів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, наступна правка.

 

ЮЖАНІНА Н.П. На підтвердження не треба ставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А наступна правка, на якій будете наполягати?

 

ЮЖАНІНА Н.П. Зараз, підождіть хвилинку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь комітету, будь ласка. Данило Олександрович.

 

13:46:36

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Ніна Петрівна, ми з вами в робочій групі неодноразово проходили всю технологію роботи електронного чеку і ми з вами, спілкуючись з Міністерством фінансів з'ясували, що для того, аби отой звіт, про який ви так говорите багато, відправити, треба нажати лише одну кнопку на смартфоні. Це не є звітом взагалі в розумінні тих звітів, про які ви говорите і якими зараз лякаєте підприємців. Це абсолютно проста і зрозуміла будь-кому форма обліку. Давайте без міфів, їх і так багато навколо цього питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна правка 71, Бєлькова. Не наполягає.

Ніна Петрівна, наступна ваша правка, на якій будете наполягати?

 

13:47:25

ЮЖАНІНА Н.П.

Друга.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка?

 

ЮЖАНІНА Н.П.

82-а. По-перше, хочу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, почекайте, якщо можна. Я спочатку знайду.

82-а. Включіть мікрофон Южаніній.

 

13:47:39

ЮЖАНІНА Н.П.

Хочу розвіяти про ту простоту, про яку щойно сказав голова комітету. Справа в тому, що ця простота буде залежати від того, яку зворотну інформацію з фіскального серверу отримає кожен підприємець, який працює з гаджетом. І він підпише той документ, який буде сформований центральним сервером ДФС.

Невже у вас не визиває сумнів, що у нас поки немає жодного забезпечення – ні технічного, ні програмного – у контролюючого органу, і він не несе відповідальності за те, що скине підприємцю?

Я взагалі 82 поправкою пропонувала особливий порядок формування звітів, фіскальних чеків. Для чого. Давайте спробуємо впровадити елементи блокчейну, тобто системи, яка не дає маніпулювати контролюючому органу, як це зараз і досі із звичайними реєстраторами розрахункових операцій, але не контролюючим органом, а, наприклад, програмним забезпеченням, яке туди вставляється.

Ця поправка відхилена. Хоча, звичайно,

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ніна Петрівна, наступна правка 85. Наполягаєте? Не наполягаєте.

Наступна правка 97, Бєлькова. Не наполягає. Дякую.

102 правка, Ніна Петрівна. 102-а, 103-я, 104-а… 102-а…

Наполягаєте?  106-а. Зараз.

106 правка.

 

13:49:20

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, а тут саме страшне. Тому що ми робимо  спрощення, яке насправді очікує бізнес. Якщо застосовуєш програмне РРО, програмку, то  це означає, що іде  електронний чек або через  QR-код ти можеш покупцю дати можливість переконатися в покупці. Але ми прибираємо обов'язковість видачі паперового чеку. Ви уявляєте, що це єдине  фізичне  підтвердження здійснення  публічного правочину купівлі-продажу і підтвердження покупцю того,  що ти купив. Тобто все населення України, яке в переважній більшості не вміє користуватися  і не має можливості підключатися з гаджетів через систему Інтернет  для перевірки електронного чеку, ми їх позбавляємо можливості мати  підтвердження навіть для того, щоб захистити свої права як споживача.  Що ми робимо?  Цього допускати ні  в якому разі неможна.  Треба говорити із  бізнесом якраз, що як би там не було, але  якщо є звернення покупця про видачу паперового…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Данило Олександровичу.

 

13:50:34

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги,  це питання  у нас обговорювалося на робочій групі, обговорювалося на комітеті. Фактично ця пропозиція є пропозицією для  ФОПів, для приватних підприємців встановити  принтери. Тобто якщо ми приймаємо цю правку,  ми зобов'язуємо всіх встановлювати принтери. Я категорично проти цього. Категорично проти цього і комітет. Тому ми вважаємо, що  у цьому  такому  природньому конфлікті між  підприємцем та споживачем ми повинні стати  саме на бік  підприємця в цьому  випадку, який повинен вирішити сам, чи  йому тримати принтер і видавати  на паперовому носії, чи він може обмежитись лише електронною формою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  107-а,  Бєлькова. Наполягає.

 

13:51:23

БЄЛЬКОВА О.В.

Шановний пане Голово! Шановна Ніна Петрівна, дуже дякую, що ви звернули  увагу  на цю  правку. Моя подібна. І я звертаю увагу зараз всіх, хто є у цьому залі, це  ваша політична  відповідальність. Тільки що  пан Гетманцев зазначив, що  ми нібито просимо підприємців купити принтер. Але ж він не зазначив про іншу сторону цієї політичної дилеми дуже цікавої, що, як в інакшому випадку, ми просимо бабусю купити смартфон, тому що коли вона прийшла в магазин, а підприємець обрав електронне РРО і говорить, що він видає лише QR-код, то це означає, що бабуся має купити смартфон.

Тому я наполягаю по цій правці провести голосування, і нехай політики в цьому залі зазначать, кого вони захищають – чи тільки підприємців, чи громадян України. Я голосую за свою правку і за Ніни Петрівни. Підтримую обидві.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте.

Позиція комітету. Коротко, якщо можна.

 

13:52:29

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дивіться, ви, мені здається, перебільшуєте розповсюдженню електронного чеку серед підприємців. Дещо перебільшуєте. Тому що ви вимагаєте, щоб фактично кожен підприємець мав цей електронний чек. Але насправді є стандартні традиційні реєстратори розрахункових операцій, є електронний чек як альтернатива, і ми можемо надати споживачу право вибору, яким чином отримувати підтвердження закупівлі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Правка номер 107 Бєлькової. Комітет не підтримує. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:53:32

За-76

Рішення не прийнято.

Наступна правка 111. Ніна Петрівна, наполягаєте? Включіть мікрофон Южаніній.

 

13:53:43

ЮЖАНІНА Н.П.

138-а моя поправка, на якій я буду далі наполягати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Да, дякую. Да, йдемо.

Бєлькова, 128-а.

Наполягає.

 

13:54:15

БЄЛЬКОВА О.В.

Шановні колеги, піклуючись про споживачів, я не забуваю і про підприємців. І тут у мене запитання до голови комітету і до всіх нас.

От моя правка про те, що якщо вже ми говоримо про програмне РРО, то навіщо тоді підприємець повинен самотужки пересилати всі дані, зберігати їх і так далі? Ну от хіба хтось із вас сьогодні несе відповідальність за те, що тримається у наших телеграмах, чатах і так далі? Ні, це робить за нас РРО. Тому мені видається, якщо ми така ліберальна Верховна Рада, то тоді давайте приймемо мою поправку і підприємці не будуть нести відповідальність за це, а буде нести виробник РРО, як і повинно бути.

Будь ласка, наполягаю, підтримайте.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наполягаєте на голосуванні, Ольга? 

 

13:55:14

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Можна я відповім?  Я переконаний в тому, що ви глибоко знаєте текст законопроекту і знаєте те, що відповідальності за ненадання цього звіту взагалі нема в законі. Тому, коли ви використовуєте слово "відповідальність", давайте відповідально використовувати слово "відповідальність". Це перше.

Друге. Якщо ми з вами і працюємо в режимі офлайн, на чому наполягав бізнес, якого ми почули, і, виходячи з цього режиму офлайн, ми повинні нажати одну кнопку – це нормально. Ми зараз це робимо всі в своїх смартфонах і нічого страшного в цьому нема, це простий механізм.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ольга, ви наполягаєте, да, на голосуванні?

Ставлю на голосування правку номер 132 Бєлькової. Комітет не підтримує. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:56:19

За-68

Рішення не прийнято.

Наступна правка… 134, Ніна Петрівна? 

138, Южаніна. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:56:30

ЮЖАНІНА Н.П.

Щойно прозвучало, шановні громадяни України, дві неправди.

По-перше, щодо застосування програмного РРО. Якщо зараз класичне РРО застосовують більш, майже всі мережі продажів різних товарів, то тепер вони матимуть право перейти на програмні РРО, бо вони не зобов'язані видавати ні чеки, нічого. У них покращуються  умови роботи до такої степені,  що вони викинуть ці залізні пристрої і будуть працювати виключно на програмних РРО. Це, по-перше.

А, по-друге, цей розділ якраз стосується зобов'язань платника податку, які звіти пересилати. І ті класичні звіти, які зараз пересилаються і при використанні класичного РРО, бо пам'ять цього класичного  РРО знаходиться в оцьому пристрої, який стоїть на столі.  А далі пам'ять буде знаходитись на сервері ДФС. То як же платник може формувати звітність із даних, які формуються на сервері ДФС? Про це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Про це сказала пані Ольга. Вона хотіла виключити  весь цей розділ, що стосується всієї звітності, яка має надсилатися саме тими, хто застосовує програмки. Хоча би зробіть програмки. Не тільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ніна Петрівна.

Комітет.

 

13:58:01

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую, Ніна Петрівна за те, що ви визнаєте, що ми, дійсно, покращуємо життя бізнесу. Дійсно, це так і є. Але разом з тим маленький звіт, який ми пропонуємо відправляти однією кнопкою, ми вважаємо доцільним.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Не наполягаєте на голосуванні? Яка наступна правка, на якій ви будете наполягати?

 

13:58:20

ЮЖАНІНА Н.П.

160.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  152-а, Бєлькова.

156-а, Ніколаєнко. Включіть мікрофон.

 

13:58:46

НІКОЛАЄНКО А.І.

Дорогі колеги, дивіться, є абсолютно не внормована ситуація. Я по суті розкажу. Ви замовили, всі зрозуміють депутати, ви замовили по Інтернету доставку на "Нову пошту" або вам додому товар. Він приїжджає кур'єром або на "Новій пошті". При отриманні ви не отримуєте фіскальний чек. Далі у вас, фактично, немає можливості цей фіскальний чек отримати. Я запропонував ту ситуацію… Дякую, Саша. Я запропонував таку ситуацію, яка дає можливість потім і зобов'язує продавця зробити за три дні робочих, внести цю інформацію в систему. Чому це не підтримано, я не зрозумів. Тому я пропоную підтримати, тому що інакше просто у вас немає шансу отримати фіскальний чек у такому стані, тільки накладну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович.

 

13:59:42

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Наша система направлена на спрощення ведення бізнесу, а не створення додаткових перешкод для її введення. Тому комітет пропонує відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте? Ставлю на голосування правку 156 народного депутата Ніколаєнка. Прошу визначатися та голосувати.

 

14:00:16

За-70

Рішення не прийнято.

Наступна правка 160, да, Ніна Петрівна? 160? Правка номер 160, Южаніна.

 

14:00:29

ЮЖАНІНА Н.П.

В продовження того, що говорять мої колеги. Слухайте, пане Данило, ми всі хочемо полегшення для бізнесу, але якщо ми виводимо особливі види  діяльності і вони будуть застосовувати РРО, в тому числі програмні, то давайте тоді другу, четверту групу, яку ви плануєте перевести на РРО з 2021 року, взагалі не чіпати. Давайте спробуємо, можливо портативні будуть такі пристрої, які дадуть можливість чек роздруковувати і там буде моя поправка, давайте з 2024 року перенесемо для другої, четвертої групи. Але ви не готові, тому що без паперового чеку ми позбавляємо всіх людей можливості далі рухатися в усіх напрямках. Не робіть поганого і для людей, і для бізнесу, бізнес не подякує за такі речі також, і ця поправка саме стосується паперового чеку.  Я  не розумію, як ми можемо далі говорити людям, що ви вимушені будете шукати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ніна Петрівна.

 

14:01:44

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Ніна Петрівна, відповідь достатньо проста. Ми з вами живемо в ХХІ столітті, в ХХІ столітті. Тому хочемо ми чи ні, але те, що ми переводимо в електронну форму і даємо можливість  підприємцю, підприємцю обрати чи видавати йому чек в паперовій формі, чи видавати в електронній формі, це правильно. Підприємець сам повинен вирішити, чи треба йому придбавати цей принтер, чи буде попит на таку… на паперові чеки, чи ні? Дайте можливість людям вирішити самим це, а не нав'язувати їм чергову норму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, слово надається Бобровській Соломії Анатоліївні. Включіть мікрофон.

 

14:02:32

БОБРОВСЬКА С.А.

Дякую дуже вам. По-перше, перед тим, як підемо на перерву, я би хотіла з гордістю представити людину, яка сьогодні в нашому залі, це пан Микола Карпюк і Олена Карпюк, дружина його, яка терпляче чекає його вже не просто  5 років з російських тюрем, а і 4,5 років, тоді, коли людина відсиділа… (Оплески) за режиму протистояння Кучмі, і, насправді, це людина воїн, яка творить історію України не тільки в період і у хвилини грузино-абхазької частини наших борців проти російської окупації, а далі Придністров'я, а і той, хто виборює нашу незалежність і спокійний сон тут.

Дякую дуже всім.

 

14:03:28

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України… Одну хвилину.

 

14:03:37

СТЕФАНЧУК Р.О.

Ще одне оголошення. Установчі збори нової делегації в ПАРЄ відбудуться о 14:30 в кулуарах, третій поверх, зала 5.

 

14:03:44

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще одне оголошення, інформація для оголошення. 21 вересня об 11 годині на навчально-тренувальній базі "Динамо" в Конча-Заспі за адресою Столичне шосе, 45 відбудеться благодійний турнір з футболу серед народних депутатів України "Кубок Верховної Ради України". Запрошуємо всіх народних депутатів взяти участь у благодійному турнірі.

Також прохання до керівників усіх фракцій і груп забезпечити  участь народних депутатів у  зазначеному турнірі. Кожем'якін Андрій Анатолійович.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую   закритим. Вечірнє розпочнеться о 15:00.  Дякую.