ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Зал засідань Верховної Ради України

3 вересня 2019 року, 16 година

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

15:59:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, голови фракцій, запросіть, будь ласка, народних депутатів для початку роботи.

Шановні народні депутати, будь ласка, займайте свої місця та вставляйте картки.

Шановні колеги, для оприлюднення заяв я надаю слово Руслану Олексійовичу Стефанчуку.

 

16:05:51

СТЕФАНЧУК Р.О.

Вельмишановні колеги, поки ми всі збираємось, з вашого дозволу, знову ж таки, питання по спрацюванню кнопки, є декілька оголошень. Спочатку по вчорашньому, тому що ми не зачитували спочатку.

Надійшло від народного депутата Білозір декілька заяв з приводу того, що не спрацювала кнопка при обранні народного депутата Стефанчука Руслана Олексійовича першим заступником, вважати голос "за".

При поіменному голосуванні за проект Постанови про призначення Баканова на посаду Голови Служби безпеки України, зарахувати "за".

Голос щодо доручення профільному комітету стосовно розгляду проекту Закону України про особливу процедуру усунення Президента з поста (імпічмент), не спрацювала, прошу вважати "за".

Щодо внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення унормування у будівництві, про доручення головному комітету, прошу зарахувати "за".

А також про доручення профільному комітету щодо Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади", не спрацював пульт, прошу зарахувати "за".

І останній від народного депутата Білозір про те, що не спрацював пульт щодо, знову ж таки, визначення профільному комітету проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Також прошу зарахувати "за".

Крім цього, від народного депутата Васильченка, також просить врахувати його голос як "утримався" за проект Закону щодо  адвокатської монополії і направлення до Конституційного Суду. А також народного депутата Мейдича. Не спрацювала картка при голосуванні за Постанову про включення до порядку денного щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи і його направлення до Конституційного Суду просить зарахувати "за".

Дякую. Я завершив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу народних депутатів підготуватись до реєстрації. Увімкнути систему "Рада". Реєструємось, колеги.

 

16:08:18

В залі зареєстровано 325 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, продовжуємо розгляд питань порядку денного. На розгляд вноситься проект Постанови про звільнення з посади члена Ради Національного банку України Милованова Тимофія Сергійовича. Доповідач з цього питання голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев Данило Олександрович. Але, але, я пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. На це необхідно 150 голосів. Шановні колеги, прошу підтримати таку пропозицію. Ставлю на голосування.

 

16:09:18

За-255

Дякую. Рішення прийнято.

Питання буде розглядатися за скороченою процедурою. Доповідь до двох хвилин.

До слова запрошується Данило Олександрович Гетманцев – голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

16:09:42

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, насправді дуже просте питання, ми з вами  проголосували за призначення Кабінету Міністрів.

До складу Кабінету Міністрів входить Милованов Тимофій Сергійович. Відповідно до Закону "Про Національний банк України", до статті 10, "особа не може бути членом Ради Національного банку, якщо вона має представницький мандат або є членом Кабінету Міністрів України".  Милованов на сьогодні є членом Ради Національного банку України.  Відповідно  до цієї ж статті член Ради Національного банку України звільняється з посади у зв'язку з закінченням строку його повноважень або у разі виникнення обставин, що  виключають можливість особи бути членом Ради Національного банку України.

Є проект Постанови  про… Постанови Верховної Ради України про звільнення з посади члена Ради Національного банку України Милованова Тимофія Сергійовича. Ми  подали його до  Верховної Ради, комітет підтримав, є подання комітету. Прошу підтримати проект постанови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович.

Прошу записатися представників депутатських  фракцій:  два – за, два – проти.

У нас лише один бажаючий виступити – Кириленко Іван Григорович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

Соболєв. З місця.  Включіть, будь ласка,  мікрофон Сергію Соболєву.

 

16:11:22

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Ви знаєте, я думаю, що навряд чи  це  питання, бо воно риторичне. Я думаю, що всі відповіді повинна надати комісія, яка створюється зараз  за ініціативи нашого колеги із "Слуги народу", а ми вже подали кандидатуру, яка повинна з'ясувати обставини, що ж відбувалося в Національному банку. Але я хотів би, щоб пан Милованов  так само дав ту інформацію, яку так потребувати буде комісія. Тому це побажання, ніж запитання, більш.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олесь Довгий. Включіть, будь ласка,  мікрофон.

 

16:12:06

ДОВГИЙ О.С.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я, можливо, не зовсім по темі, але у мене таке до вас важливе прохання. Ми сьогодні робимо день важливих перетворень і стаємо ближчими і відкритішими. Коли ви об'явили перерву на обід, я разом з іншими виходив із зали і побачив, що наша колега Яна Зінкевич, яка має певні обмеження стосовно пересування, на превеликий жаль,  не могла потрапити до столової, яка знаходиться на три поверхи менше, до тих пір поки декілька колег фізично там, включаючи мене, не допомогли їй з цим справитись. Я би дуже просив вас зараз, якщо можна, дати доручення керівнику Апарату обладнати сесійну, взагалі Верховну Раду не тільки для пані Яни, але і для, можливо, журналістів і інших людей, які мають обмеження. І я з своєї сторони готовий... (Оплески)

Прошу вас визначити мене відповідальним від вас помічником в тому, щоб проконтролювати, що це відбудеться. І в разі, якщо у нас будуть проблеми з фінансуванням, я готовий долучитись і особистим коштом допомогти переобладнати це.

Я вам дякую. Вибачте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я звертаюсь до Апарату: вивчити це питання та зайнятись його вирішенням. І дякую народному депутату Довгому за цю пропозицію і прошу його долучитись до реалізації та вирішення цієї проблеми. Дякую.

Якщо немає заперечень, пропоную перейти до голосування. Хто... та підтримати Постанову про звільнення з посади члена Ради Національного банку України Милованова Тимофія Сергійовича. Прийняти за основу та в цілому. Прошу підтримати та голосувати.

 

16:14:26

За-320

Рішення прийнято за основу та в цілому. Дякую, колеги.

Переходимо до наступного питання порядку денного. На наш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1015) про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу).

Шановні народні депутати, згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Слово для доповіді надається народному депутату України, представнику Президента України у Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському.

 

16:15:12

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановна президія! Шановні народні депутати! Законопроект під реєстраційним номером 1015 стосується внесення змін до статті 93 Конституції України. Президент України Володимир Зеленський, реалізуючи свої передвиборчі обіцянки, передвиборчі обіцянки політичної партії "Слуга народу" щодо розширення народовладдя, вніс цей законопроект на розгляд Верховної Ради України дев'ятого скликання і визначив його як невідкладний.

Про що йде мова? Мова йде про те, що на сьогоднішній день за статтею 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України мають три суб'єкти – це Президент України, Кабінет Міністрів України і народні депутати України. Разом з тим стаття 5 Конституції України, яка закріплює одну із найбільш важливих засадничих ідей всього конституційно-правового регулювання, а саме ідею народовладдя, говорить про те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Стаття 69 говорить про те, що народ здійснює свою владу через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

На реалізацію статті 5 Конституції України, на закріплення права народу ініціювати у Верховній Раді України розгляд законопроекту і направлений цей законопроект про внесення змін до Конституції України. Після його ухвалення народ України у кількості та у порядку, яка буде визначена законом, зможе ініціювати розгляд у Верховній Раді України того законопроекту, який він вважатиме за важливий і за потрібний з точки зору ініціювання розгляду парламентом. Ініціювання законопроекту у Верховній Раді народом матиме такі самі юридичні наслідки як і будь-яка інша законодавча ініціатива. Це наслідком матиме лише обов'язок Верховної Ради України розглянути відповідний законопроект і якщо парламент вважатиме, що ініційований народом законопроект дуже важливий і може бути підтриманий парламентом, він буде підтриманий. Якщо законопроект парламент вважатиме таким, що не має якогось сенсу, то ніхто не зобов'язує Верховну Раду цей законопроект ухвалити. Таким чином ми лише надаємо можливість громадянам України у певній кількості ініціювати розгляд у парламенті законопроекту.

Хочу звернути увагу на ті питання, які виникали вчора під час розгляду цього питання на Комітеті правової політики. Мова йшла про те, що потрібно в Конституції визначити, в якому саме порядку народ зможе реалізувати своє право законодавчої ініціативи.

Це питання, яке дуже тісно переплітається з іншими питаннями, які вже сьогодні розглядалися в парламенті і які будуть розглядатися щодо законопроектів, які вніс Президент Зеленський. Мова йде, шановні народні депутати, про те, що треба чітко розмежовувати питання конституційного регулювання, а Конституція – це основний закон, який регламентує найбільш важливі, ключові речі. І є питання законодавчої регламентації, порядок реалізації права народу ініціювати в парламенті розгляд законопроекту, кількість підписів, які необхідно зібрати під таким законопроектом, це питання виключно законодавчого регулювання, яке буде розроблено і ухвалено після відповідного внесення змін до Конституції, оскільки в іншому випадку це поки що не має жодного юридичного сенсу.

Тому я прошу підтримати законопроект під реєстраційним номером 1015, який внесено Президентом Зеленським і визначено як невідкладний про внесення цього законопроекту до порядку денного сесії і направлення до Конституційного Суду України для отримання висновку щодо його відповідності, вимогам статей 157 і 158.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи є запитання до доповідача?   

Будь ласка, запишіться.

Слово надається Шахову Сергію Володимировичу, позафракційний.

 

16:19:53

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина. Питання до доповідача. Скажіть, будь ласка, якщо ми змінюємо цю норму Конституції і вносимо зміни, навіщо тоді взагалі парламентарі повинні сидіти в цій залі?

Наша команда луганська голосувала повністю і підтримувала всі законопроекти Президента: про зміну Генерального прокурора, Службу безпеки України, Кабмін в повному складі, про зняття недоторканності також. Те, що давали слово, це повністю дотримувалося.

Скажіть, будь ласка… Я прошу вас особисто приїхати до Луганщини і подивитися, як там живуть люди сьогодні в Лисичанську, в Рубіжному, в Сєвєродонецьку, проїхатися в Щастя, проїхатися по тих дорогах, Станично-Луганському напрямку. Що ті люди можуть сьогодні написати, який законопроект? Їм потрібна сьогодні вода, електроенергія, нормальне життя на тій території.

І в цьому випадку наша команда цей законопроект підтримувати не буде. Ні Вельможний, ні Сухов і взагалі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити.

Дякую.

 

16:21:11

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Відповідаючи на ваше запитання, я хочу ще раз апелювати до статті 5 Конституції України. "Носієм суверенітету, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування".

Безпосередня реалізація влади народом, в тому числі як свідчить практика зарубіжних країн, можлива і через ініціювання народом розгляду у Верховній Раді України законопроектів. Яким чином народ реалізуватиме це право – буде прописано в законі.

Я б, на вашому місці, не став ставити під сумнів рівень народу, який може ініціювати певне питання. Те, що на сьогоднішній день в окремих районах Донецької і Луганської області… (Оплески) Те, що на сьогоднішній день в окремих районах Донецької і Луганської області триває війна, я це бачив. Я проїхав всю лінію розмежування, починаючи з Луганська і закінчуючи Краснодалівка, Мілове, і закінчуючи Маріуполем. Тому я бачив, як живуть люди, але це не позбавляє нас з вами права надати цим людям можливість ініціювати розгляд питання Верховною Радою України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Яценко Антон Володимирович, позафракційний.

 

16:22:20

ЯЦЕНКО А.В.

Шановний доповідачу, в мене дуже просте питання. Ну, наприклад, народ в порядку, визначеному законом, подасть сюди на реєстрацію проект закону, і далі він буде у звичайній процедурі розглядатися. А в мене питання інше, що, на мою думку, не краще було б зараз подати, все ж таки, Закон про референдум, про який багато казали, і щоб люди могли питання виносити на референдум і його проводити, як пряме народовладдя? Тому що не є чи зараз це підміна поняття референдуму цим законом?

Дякую вам.

 

16:23:00

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання. Жодним чином внесений законопроект не підміняє собою референдарний процес. Безпосередньо народовладдя здійснюється через вибори і референдум. Команда Президента Зеленського, наша політична сила вже працює над законопроектом про референдуми, і він буде внесений на розгляд парламенту.

Що стосується цього законопроекту, який я зараз представляю, то мова йде про ще одну форму демократії, а саме якраз про ініціювання у парламенті розгляду Верховною Радою України певного законопроекту, тому ніякого дублювання немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Савчук Оксана Василівна, позафракційна.

 

16:23:39

САВЧУК О.В.

Доброго дня! Оксана Савчук, місто Івано-Франківськ. У місті Івано-Франківську чотири роки діє місцева ініціатива, яку ми прийняли, не боїмося того, щоб громада міста виносила свої рішення, які ми розглядаємо на початку сесійного засідання. В мене до вас наступне запитання, наскільки реальна ця ініціатива буде доступною для того, щоб люди повірили в те, що вони можуть справді зібрати достатню кількість підписів, зібрати достатню кількість, власне, необхідних документів для того, щоб все стало законопроектом і розглядалося? І чи можна мене включити в ту групу, яка буде працювати над розробленням пунктів?

 

16:24:27

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дуже дякую за ваше запитання. Насправді ваша репліка дуже слушна, що потрібно давати максимальні можливості для громадян України, ініціювати розгляд і на рівні органів місцевого самоврядування, і на рівні парламенту певних питань.

Що стосується другого питання, чи другої частини питання про процедуру реалізації цього права. Все якраз залежить від того, яким чином ми з вами у майбутньому законі, який буде регламентувати процедуру, це пропишемо.

На сьогоднішній день світ перебуває в інформаційному етапі свого розвитку, тому реалізувати право народу на внесення законопроекту можна буде якраз ту програму, яку анонсував Президент Зеленський "Держава в смартфоні". Я думаю, що ми можемо спокійно прописати в законі, який буде регламентувати процедурні питання, що через електронні носії інформації, через гаджети, громадяни України, пройшовши цифрову ідентифікацію, зареєструвавшись і підтвердивши свою особистість, зможуть поставити підпис "за" ініціювання того, чи іншого питання.

Що стосується самого питання, шановні, звичайно дуже наївно було б розраховувати, що всі громадяни кинуться писати якісь якісні закони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте договорити, будь ласка.

 

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Але, в будь-якому суспільстві в тому числі і в Україні, і про це засвідчили події кількох революцій, які вже відбулися, є активна громадянська частина нашого народу. Якщо ці громадянсько-активні, політично-активні громадяни ініціюють якесь цікаве питання, яке набере достатню кількість голосів інших громадян, то це питання буде розглянуте парламентом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Федір Володимирович. Дякую вам.

Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Ользі Володимирівні Совгирі.

 

16:26:19

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги! Комітет з питань правової політики за дорученням Голови Верховної Ради України від 30 серпня 2019 року розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року протокол № 2, поданий Президентом України як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 93 Конституції України щодо законодавчої ініціативи народу (реєстраційний номер 1015) від 25 серпня 2019 року.

Проаналізувавши законопроект в межах визначених статтями 145, 146 Закону "Про Регламент Верховної Ради України" Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України поданий Президентом України, як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу), (реєстраційний номер 1015 від  29 серпня  2019 року) включити до  порядку денного  другої сесії Верховної Ради України  дев'ятого скликання  та направити до Конституційного Суду України для  одержання  висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

 Доповідачем  з цього питання на  пленарному  засіданні Верховної Ради від  комітету визначено заступника голови  комітету Совгирю О.В. Додаємо відповідні матеріали і просимо розглянути це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Володимирівно.

Чи є запитання до доповідача?

Так, є. Тоді прошу записатися.

Слово надається Кириленко Івану Григоровичу, фракція політичної партії "Батьківщина".

 

16:28:01

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую, пане Головуючий.

Прошу передати слово  моїй колезі Альоні Шкрум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Альоні Шкрум, будь ласка.

 

16:28:09

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Дякую і попередньому  виступаючому і вам за те, що ви хоча б трошки пояснили нам деталі, які  плануються саме в законі вже  майбутньому. Але чи не здається вам, що все ж таки з такого  важливого питання, яке є в інших країнах, але дуже по різному  врегульовано. Да, в якихось  країнах треба  25 тисяч підписів для того, щоб  була можливість так званого  народу ініціювати законодавство, в інших 500 тисяч, в деяких 100 тисяч. Можливо, варто було б почати  багатонаціональне  обговорення, громадське обговорення, щоб  ми розуміли, яка саме  ініціатива законом  потім буде подана паном  Президентом, а не просто  вносили зміни в Конституцію одним словом, а далі не знали, який  закон нам буде запропоновано, і яка процедура саме буде запропонована.  Хотілося більше дійсно інформації і обговорення  не лише в межах парламенту, а й поза парламентом, упевнена, що українці мають свою точку зору  з цього приводу.  Дуже дякую.

 

16:29:07

СОВГИРЯ О.В.

У світовій  практиці  відомі дві форми збору підписів ініціювання    громадянами України питання щодо народної законодавчої ініціативи: це фіксована кількість  громадян або певний відсоток від кількості виборців, які відповідно реалізують цю  ініціативу. У зв'язку із  цим у відповідному  законопроекті,  який буде  внесений на  розвиток  положень Закону про  внесення змін до Конституції України буде визначена одна  із цих форм. І  я думаю, що, зокрема, через залучення громадян до цього процесу буде обрана  найбільш ефективна форма в даних умовах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається Герасимову Артуру Володимировичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

16:29:46

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Руслану Князевичу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Передайте слово Руслану Князевичу, будь ласка.

 

16:29:53

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Артур Володимирович.

Шановні колеги, я, чесно кажучи, хотів задати запитання представнику Президента – суб'єкту права законодавчої ініціативи, але спробую задати вам, наскільки це можливо.

От у мене стійке переконання, це моє особисте, про те, що Президента дуже підставили цим законопроектом, оскільки автори, відверто кажучи, те, що було сказано з трибуни представником суб'єкта, абсолютно не корелюється з тим, що є в тексті, бо ідея, напевно, хороша, про те, що давайте ми на законодавчому рівні таку ідею запропонуємо за ініціативи народу, а шляхом, відповідно, регулювання на законодавчому рівні випишемо ці всі речі.

В самому тексті йдеться про інше, я вам зачитаю, що реалізується ними в порядку і випадках, визначених Конституцією України та Законами України. Таким чином, шановні колеги, до того часу, поки ви не внесете комплексні зміни в Конституцію України, це – нікчемний законопроект. Для чого ви так підставляєте Президента? Відкличте його, внесіть нормальний законопроект,  і потім будемо розглядати.

Дякую.

 

16:30:57

СОВГИРЯ О.В.

Не бачу ніякої суперечності з тим, що ми говоримо, з тим, що сказали ви. Дійсно, це буде визначатися Конституцією і законами України.

А щодо того, що це ідея хороша, повністю з вами погоджуюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Бондар Михайло Леонтійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

16:31:12

БОНДАР М.Л.

Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Скажіть, будь ласка, чи не є це дублюванням фактично тих існуючих петицій, які є на сайті Кабінету Міністрів, Президента, Верховної Ради, де для цього громадяни можуть, зібравши 25 тисяч підписів, запропонували розгляд того чи іншого законопроекту або внести свій.

Дякую.

 

16:31:43

СОВГИРЯ О.В.

Якщо ви проаналізуєте предмет електронних петицій, ви побачите, що електронні петиції подаються для розгляду заяв, пропозицій, скарг тощо, соціально-економічних, політичних і іншого роду питань. Предмет законодавчої ініціативи народу – це все-таки зовсім інші питання, зовсім… проблеми зовсім іншого порядку, які потребують врегулювання на рівні Конституції засадничого і на рівні відповідного закону чи законів у плані реалізації, в плані процедур.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Ольга Володимирівна.

Переходимо до обговорення від депутатських фракцій народних депутатів. Прошу записатись на виступи від депутатських фракцій і груп.

До слова запрошується Кириленко Іван Григорович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

16:32:56

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Насамперед хочу зазначити, фракція "Батьківщина" буде голосувати за включення до порядку денного і направлення даного законопроекту до Конституційного Суду України. Можна, звичайно, висловлювати застереження стосовно цього питання, зокрема для чого, власне, обиралася Верховна Рада. Є уряд, є інститут президентства, тобто є уповноважені народом органи, суб'єкти та інституції, які повинні займатися законотворчою роботою професійно. Але буквально три тези.

Перша. Ключова таки 5 стаття Конституції чітко зазначає: носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Так, у нас є органи державної влади, є органи місцевого самоврядування, – а де безпосередньо народ?

Друге. Останнім часом ми всі свідки того, як у нас бурхливо, нестримно і об'єктивно розвивається громадянське суспільство. Приклади тому численні асоціації, спілки, союзи, федерації, тобто об'єднання громадян. Мета їх одна: вони і в їх особі народ хочуть бути почутими, адже правда і в тому, що занадто сьогодні велика прірва між простим народом і органами влади.

Шановні колеги, в самій благополучній країні світу Швейцарії мало хто знає імена очільників держави, але всі ми знаємо, що абсолютна більшість питань там вирішується безпосередньо народом на референдумах, яких щороку проводяться десятки як на державному, так і на регіональному рівні. Може, саме тому там і не буває потрясінь і так нам звичної соціальної напруги.

І останнє. Ще в червні минулого року партія "Батьківщина", зважаючи на такий стан справ у суспільстві, виступила ініціатором "Нового курсу України", де чільне місце зайняли саме такі зміни до Основного закону, які в максимальній мірі забезпечать справжнє народовладдя, включаючи в першу чергу право народу на законодавчу ініціативу. Кращими в Україні фахівцями в царині конституційного процесу вже напрацьовані відповідні механізми, інструменти і ми готові їх покласти на мову відповідного закону. Отож іще раз – ми голосуємо "за".

Дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тарас Іванович Батенко, депутатська група "За майбутнє".

 

16:35:35

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, наша депутатська група "За майбутнє" підтримує проект Закону про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу), розділяючи думку колег народних депутатів про те, що народ є джерелом влади і може бути суб'єктом законодавчої ініціативи поряд із цією ініціативою, яка належить Президенту України, Кабінету Міністрів, народним депутатам України.

Водночас ми звертаємо увагу, колеги, на те, що ми дещо поспішаємо в цьому випадку, тому що ми звертаємо увагу, що в Україні поки що немає законодавчого механізму реалізації пропозицій щодо наділення народу правом законодавчої ініціативи і очевидно, що, на нашу думку, паралельно із запропонованим законопроектом, який ми відправляємо на розгляд Конституційного Суду, ми би мали зареєструвати проект закону для законодавчого врегулювання випадків і порядку реалізації народом права законодавчої ініціативи. Одне другому би не зашкодило. І ми би зараз з вами не дискутували, як кажуть, не гадали на кофейній гущі, як це є в європейській практиці, в світовій практиці, як це є в Швейцарії, як це є в Білорусії, скільки треба голосів зібрати, ми би вже мали законопроект, від якого би відштовхувалися, з чітко прописаною процедурою такої законодавчої ініціативи, яка би належала народові.

Ми також звертаємо увагу на те, що нас турбує, що поряд із такою ініціативою, яка подається сьогодні більшістю, є ще один цікавий законопроект 1040, який ми невдовзі, напевно, будемо розглядати, це право законодавчої ініціативи народним депутатам, який обмежує цю ініціативу народним депутатам і звужує їх подання законодавчих актів до числа найменшої фракції у парламенті, тобто там до 20 чоловік. Я вважаю, що ми повинні так само пристально придивитись до цього законопроекту, щоб розширюючи права народу не звужувати свої безпосередньо права, позаяк не забуваємо, що ми так само представляємо народ і ми його часткою є як обрані народні депутати України, хто по пропорційних списках, хто по мажоритарних округах. Щоб нас, безпосередньо самі ми себе не відправили у спам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Забродський Михайло Віталійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

16:37:50

ЗАБРОДСЬКИЙ М.В.

Михайло Забродський, "Європейська солідарність". Прошу передати слово Миколі Княжицькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький, фракція "Європейська солідарність". 

 

16:38:04

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановні друзі, я коли бачу такий законопроект, згадую відомий вам віршик про царя, пам'ятаєте: "З ранку мажу бутерброд зразу думка як народ і ікра не лізе в горло і компот не ллється в рот". Так і в цьому законопроекті. Чому? Насправді ідея дуже гарна це правда, тому що це по суті це і є спосіб представницької демократії, яка існує у багатьох країнах, наприклад, в Польщі. В польській Конституції як і в нашій мало би бути обов'язково зазначено суб'єкта законодавчої ініціативи. В Польщі цим суб'єктом законодавчої ініціативи є 100 тисяч громадян. І там же записано, що такі законопроекти не подаються, наприклад, в питаннях бюджету, в інших важливих питаннях. І, коли вони подаються, то має бути фінансове обгрунтування чи може держава реалізувати це. І ці норми записані не лише в профільному законопроекті, а і в самій Конституції, це дуже зручний інструмент для опозиції. Тому, коли ми побачили цю норму в законі, ми зраділи, тому що саме опозиція використовується в усіх країнах. Але в нас додаючи лише одне слово "народ" і фактично не зазначаючи ані суб'єкта ініціативи, ані механізму реалізації, забирають в опозиції право радитися з народом. Тому з цієї точки зору ми будемо голосувати проти цього. Будемо подавати альтернативи. І наполягати на тому, щоб чітко було визначено в Конституції, скільки громадян, в яких умовах і як має бути захищене право громадян в Конституції під час законодавчої ініціативи. А то знову будемо про народ і бутерброд.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Василенко Леся Володимирівна, фракція політичної партії "Голос".

 

16:39:49

ВАСИЛЕНКО Л.В.

Передаю слово Олегу Макарову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Макаров запрошується до слова.

 

16:39:59

МАКАРОВ О.А.

Шановні колеги, на наш розгляд передано законопроект, суть якого абсолютно не збігається з назвою закону. В законопроекті написано, що це внесення змін до статті 93 Конституції щодо законодавчої ініціативи народу,  а насправді це законопроект про обмеження законодавчої ініціативи депутатів Верховної Ради. Якщо вчитатися... (Оплески) Якщо вчитатися в закон, то ми серед суб'єктів подання, крім Президента, Кабінету Міністрів і народних депутатів, отримуємо слово "народ". Але далі ми читаємо, що реалізується ця ініціатива у випадках і в порядку, визначених Конституцією України та - увага! - законами України.

А тепер подивіться на зареєстровані закони України, серед них про внесення змін до деяких законів України щодо права законодавчої ініціативи народних депутатів. Таким чином, в цьому законі вказано, що тільки депутати, які об'єднались для подачі законопроекту у кількості не менше ніж найменша фракція, мають право подати законопроект. А що робити мажоритарщикам? А що робити, якщо 5 депутатів тільки хочуть подати дуже важливий законопроект? Це називається боротьба зі спамом? Ні, це боротьба з правами народних депутатів, вказаних і передбачених Конституцією України. Як треба боротися з цими правами новій владі? Єдиний спосіб назвати слово "народ" і під ним підписати, що обмежується законодавча ініціатива депутатів. В цьому законі не написано жодного механізму, навіть натяку на те, як народ буде реалізовувати своє право.

Насправді зараз  у кожного депутата, у кожного громадянина є депутат-мажоритарщик, який може подати закон, є елемент електронних петицій, є інші способи народовладдя представницької прямої, які передбачені Законом України, в тому числі шляхом електронних петицій як я казав.

Фракція політичної партії "Голос" не буде підтримувати цей законопроект як законопроект, який направлений на обмеження права законодавчої ініціативи депутатів і так само ще і замішаний, на жаль, на жорсткому популізмі.

Дякую вам. І пропоную всім іншим фракціям, які розуміють про що мова, не підтримувати цей законопроект.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Мережко Олександр Олександрович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

16:42:55

МЕРЕЖКО О.О.

Шановна президія, шановні колеги депутати, це дуже важливе питання і воно має принципове значення. Я хочу нагадати, що з теоретичної, практичної точки зору, коли ми говоримо про демократію, то маємо на увазі  дві основні форми демократії. Це представницька демократія, парламент. І по-друге, це безпосередня або пряма демократія. Безпосередня або пряма демократія і це, згадка про неї міститься в статті 69 нашої Конституції, передбачає три основні інструменти. По-перше, це референдум.

По-друге, це відкликання, так звані "реколз".

І по-третє, це народна ініціатива. Ще однією назвою народної ініціативи, яка може навіть є більш розповсюджена в європейському законодавстві є громадянська ініціатива. Але суть від того не міняється.

Я хочу нагадати депутатам, що громадянська ініціатива, або народна законодавча ініціатива існує в таких країнах як Швейцарія, Сполучені Штати, де вона активно використовується, Аргентина, Канада, Німеччина. У Польщі і Литві також є закони про громадянську ініціативу. Тобто у найбільш прогресивних країнах вона існує. І жодного протиріччя з ініціативою у формі  представницької влади там не існує.

Я хочу звернутись до всіх колег, які підтримають євроінтеграцію України. Слід нагадати, що однією з основних тенденцій розвитку права Європейського Союзу є розширення безпосередньої демократії, і свідченням цього є так звана Європейська громадянська  ініціатива, яка  була прийнята і реалізована як новела завдяки Лісабонському договору. Тобто, якщо ми прагнемо, щоб Україна стала членом  Європейського Союзу, нам необхідно  розвивати інститути прямої   безпосередньої демократії. Ці інститути  у вигляді  народної законодавчої ініціативи розвивають громадянське суспільство, розвивають демократію і наближають нашу  країну до Європи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Папієв Михайло  Миколайович, фракція "Опозиційна платформа – За життя".

 

16:45:20

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України!  Шановні громадяни України!  Фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя" буде голосувати за схвалення цього  законопроекту. Ми за те, щоби розширити повноваження і представництва українського народу, виконати повністю і статтю 5 Конституції України, і деталізацію статті 6. Треба передбачити ще участь  народу і в судовій владі, і це може  бути механізмом  обрання суддів, і участь  людей, народу України  в виконавчій владі – це також можна передбачити не фіктивними якимись громадськими радами або грантоїдськими якимось збіговиськами, а нормальним  представництвом народу. Тобто ми сприймаємо цей законопроект позитивно. Але… І отут  починається "але", і у нас є сподівання на  Конституційний Суд  України, тому що, ви знаєте, Конституція України, вона не пишеться так просто. От навіть, якщо прочитати    статтю 93 Конституції України, тут передбачено, що  право законодавчої ініціативи  належить (якщо ви читали  дуже уважно) народним депутатам України (в множині). І зараз я знаю,  що  може бути спокуса загнати кожного народного депутата в такий "колгосп" з тим, щоби якось нівелювати окрему законодавчу  ініціативу  кожного народного депутата України, в тому числі і мажоритарника.

Стосовно того, що це буде виписано законом. Шановні колеги, ну читайте уважно Конституцію України. Якщо б це було так просто, то, наприклад,  в 72 статті Конституції України, там, де чітко регламентовано: "всеукраїнський референдум за народною ініціативою", і далі пишеться "3 мільйони підписів". При цьому в двох третинах областей – не менше 100 тисяч в кожній. Чому це писав законодавець і отці нашої Конституції України? Тому що, якщо ми запишемо і залишимо в тому вигляді, в якому воно є, то як в попередній владі, буде спокуса окремої частини людей назвати народом України окрему частину територіального представництва цього народу.

І тут нам треба чітко передбачити в Конституції все ж таки України, щоб було рівне представництво усіх територіальних одиниць, адміністративно-територіальних одиниць України. Бо, якщо б був такий закон в минулому скликанні, ми б ніколи не мали цей антинародний, протиправний Закон про мову, який чітко і ясно не є законом, який би якось розповсюджував українську мову як державну. А прочитайте уважно, це є законом прямої заборони мов національних меншин – румунської, болгарської, російської мови, кримськотатарської мови. І тоді у нас не було би і гонінь на Церкву.

Тому ми абсолютно підтримуємо, щоб мудрість народна, вона в таких важливих законах, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити.

 

ПАПІЄВ М.М. …в таких важливих законах, які стосуються законів, з якими стикається кожен громадянин безпосередньо щоденно, такі як Закон про мову, такі як Закон про права людей, такі як Закон України про свободу совісті і багато інших речей.

Ми будемо підтримувати цей закон. Ми сподіваємося на висновок Конституційного Суду. І ми сподіваємось, що ми доопрацюємо його до такого ступеня конституційності, що у нього не буде подвійного тлумачення і що народ повністю скористається своїм правом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Миколайович, регламент.

Дякую.

Шановні колеги, прошу записуватись на виступи народних депутатів України. Рубльов Вячеслав Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

16:49:28

РУБЛЬОВ В.В.

Шановні колеги, Волинь, 20 виборчий округ, "Слуга народу". Я рахую, що даний законопроект давно вже на часі, його реально потрібно підтримати, тим більше, що запит суспільства у нас вже давно на народну законодавчу ініціативу. Тому я повністю підтримую і політику Президента України Володимира Зеленського. Я рахую, що фракція "Слуга народу" сьогодні повинна підтримати і закликаю депутатів з інших фракцій та депутатських груп і позафракційних підтримати даний законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артур Володимирович Герасимов. Ірина Володимирівна Геращенко, фракція…

 

16:50:06

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Ростиславу Павленку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви визначиться, бо у вас… Геращенко прийшла вже. Геращенко, так? Дякую.

 

16:50:26

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую, пане Артуре, що передали мені, а не Ростиславу Павленко слово, він наступний має виступ.

Шановні колеги, ми зараз обговорюємо надзвичайно важливі законопроекти. Але ви знаєте, я хочу сказати, що коли обговорюються зміни до Конституції, завжди в цій залі, яка була острівцем демократії у найважчі і найважливіші для України години і дні – в дні Революції Гідності, в дні Майдану, для обговорення ключових законів сюди закликалися громадськість, експерти, проводилися круглі столи.

Що ми бачимо зараз? Коли поспіхом обговорюються законопроекти, які не прочитала навіть президентська фракція, тому що ми бачимо, як плутаються в показах в кожній статті. Ви не провели жодного експертного столу, ви не запросили жодного активіста і громадських діячів, які б з радістю сказали як народ, який віддав свої голоси за всі політичні партії і сили, які тут присутні, що вони думають про ці ініціативи. І насправді ви сьогодні оцими вашими діями, як ніколи, уже узурпуєте право народу дати свою оцінку оцим новелам, абсолютно бездарно часто написаним, які ми обговорюємо. І зверніть увагу, у вас немає на них 300 голосів. Єдине, що поки що набрало 300 голосів – це законопроект про зняття недоторканності Президента Порошенка, який мав широке громадське обговорення, де була позиція громадських активістів і експертів. Насправді, ви так само вже зараз обмежили право законодавчої ініціативи депутатів від опозиції, адже ви спочатку скоротили термін подання альтернативних законопроектів. По-друге, ви навіть і це не виконали, тому що менше ніж 5 днів дали на обговорення і можливість зібрати 150 підписів і вже сьогодні ставити на голосування. І, насправді, це вже є дуже яскравим прикладом до того як ви ставитесь до опозиції, до меншості, яка представляє 40 відсотків виборців, які делегували нас сюди, і як ви ставитесь насправді до експертної думки.

Ну, і ключове. Шановний пане Голово, я хочу сказати, що всі парламенти, які до цього працювали всі скликання тут, при змінах Конституції обов'язково Голова Верховної Ради направляв законопроекти на експертизу Венеціанській комісії.

Ми звертаємося до вас, всі ці 7 законопроектів, які сьогодні голосує сесійна зала, вашим рішенням направити до Венеціанської комісії. Якщо ви цього не зробите, це буде не тільки ознака непрофесійності, але і порушення так само демократії. І ми, наша політична сила вже напрацювала проект Постанови про направлення до Венеціанської комісії цих законопроектів. І ми переконані, що хоть тут ті фракції, які сказали, що вони в меншості, проявлять, що вони дійсно не є правою і лівою рукою підпівалої партії влади підпишуть ці постанови, ми їх разом внесемо в порядок денний, проголосуємо і направимо закони всі ці до Венеціанської комісії на експертизу. Подивимося, що вони вам скажуть на ваші недолугі оці рішення написані на одному…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Ростислав Миколайович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

16:53:42

ПАВЛЕНКО Р.М.

Ростислав Павленко, "Європейська солідарність". Шановна президія, шановні колеги, народні депутати, знаєте, подібні ініціативи нагадують такого персонажу історії з 90-х таксиста, який на питання, куди їдемо і за скільки відповідає: "Ти сідай, а там подивимось". Тому що законопроект такого рівня, який дає народу право законодавчої ініціативи зобов'язаний мати конкретику щодо підстав такого права, суб'єкта такого права, механізму реалізації такого права, тому що інакше, справді, як тут уже говорили колеги, виглядає, що це законопроект про обмеження народних депутатів України. Бо в портфелі ми бачимо проекти законів номер 1038 – про те, як всі народні депутати мають входити до фракцій і груп; 1039 – про те, уже тепер буде регулюватися, яким чином обговорювати законопроекти в другому читанні. Колеги з більшості, ви слухайте, тому що це так само стосується і вас. Проект 1040, де визначається, що не народний депутат має подавати проекти законів, а вони мають групуватися за фракційним чи більшістю в комітеті принципом.

Знаєте, коли нещодавно ви говорили про те, що журналісти зайві, тепер ми бачимо, що депутати стають зайвими. Виникає питання: хто буде зайвим для вас на наступному етапі? Тому, шановні колеги, закликаємо не голосувати, не підтримувати цей законопроект. Закликаємо його відкликати, обговорити справді з експертами, з колегами, подати таку версію, яка передбачатиме, як це є в інших країнах (і в Польщі, і в Італії, і в інших), яким чином народ може реалізовувати свою законодавчу ініціативу. Потім уже вносити і проходити обговорення, і отримувати підтримку.

І підтримую пропозицію колеги щодо спрямування до Венеціанської комісії тих проектів, які все-таки будуть проголосовані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Бондарю Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

16:55:45

БОНДАР М.Л.

Дякую.

Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, слово Сюмар Вікторії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово.

 

16:55:53

СЮМАР В.П.

Дякую.

Шановні колеги, ну очевидно, що законодавче право народу воно має бути реалізовано і реалізовується воно в усіх країнах світу шляхом проведення референдуму. Ми закликаємо наших колег зараз почати роботу над розробкою закону нового, який би давав народу таке право. Але вносити таку норму в Конституцію, не регламентуючи, а в який спосіб народ буде здійснювати своє право законодавчої ініціативи, – ну це, даруйте, теж такий певний правовий нігілізм. Це перше.

А друге, очевидно, що цей закон більше про обмеження права законодавчої ініціативи якраз народних депутатів України і звісно, в першу чергу – опозиції, прав опозиції. Ось мене зараз прикрив колега, мене навіть не видно, бачите, отаке обмеження вже відбувається. (Шум у залі)

Ну, я думаю, що у нас спеціально так розсадка була здійснена, тому я так традиційно привіт з гальорки, все-таки, передаю. Але хочу зазначити, що, колеги, треба все-таки нам би було чітко вказати, що це за особливий порядок? Тому що під час виборів народ України обирав народних депутатів під конкретно взяті зобов'язання і під конкретно взяті права, зокрема, під право суб'єкта законодавчої ініціативи окремо взятого депутата. І змінювати ці умови станом на зараз це є обмеження, і ніяк не інакше. Більше того, що це за порядок, скільки людей там має бути? Зважаючи на ті обставини, як складається ситуація в залі, це дійсно досить серйозна зміна і, я думаю, що це загроза для парламентаризму в Україні, як така, тому що у нас лишаються тоді у повних правах Президент, у нас лишається Кабінет Міністрів, а депутати своїм особливим порядком очевидно будуть, знаєте, такими десь на узбіччі процесу. Я б тоді, не говорячи довго, закликала колег не перетворювати себе у підставки під зелені кнопки на табло своїх моніторів.

Дякую. Ви народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

По-перше, я думаю, що права і обов'язки всіх в цьому залі рівні, у всіх народних депутатів, незважаючи на партійну приналежність або навіть стать. Це перше.

Друге. Щодо направлення закону до Венеціанської комісії? Одне іншому не буде заважати і одночасно з направленням до Конституційного Суду, ми також можемо направити до Венеціанської комісії.

І я запрошую до слова Кальченка Сергія Віталійовича, фракція політична партія "Слуга народу", з місця.

 

16:58:42

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні колеги, я теж погоджуюся з колегами з Комітету з європейської інтеграції, які прийняли рекомендацію направити ті проекти про внесення змін до Конституції, одночасно з прийняттям рішень про направлення до Конституційного Суду, направити до Венеціанської комісії Ради Європи, оскільки це є авторитетний орган і впродовж, це, скажемо так, не є обов'язковість, але оскільки Україна є країною, яка є членом цивілізованої Європи, то це певною мірою і покладає обов'язок врахувати ті думки. Але це треба робити із щирими намірами, не так як це було із законопроектом 7203, коли через два роки після того, як був прийнятий документ Венеціанською комісією був внесений законопроект про внесення змін до Конституції, а через рік з'явилася підстава і, власне, загальмувати цей процес.

Тому хороша ідея, якщо дійсно вона буде реалізована зробити це зараз. І на мою думку для цього не потрібно навіть і прийняття окремого рішення Верховної Ради, оскільки Голова як керівник парламенту може це зробити самостійно і є така практика.

Але ж, знову таки, після того, коли буде думка Венеціанської комісії, її теж треба використовувати щиро, щоб не було так, як із законопроектом 5522. Коли Венеціанська комісія надавала висновок щодо законопроекту про внесення змін до Регламенту. Отримали висновок і що? І цей законопроект навіть не був прийнятий в першому читанні, він навіть не є серед перехідних.

Тому давайте, все ж таки, слідувати такій традиції, щось робити з добрими намірами, щирими намірами, добросовісно, а потім це добросовісно реалізовувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До слова запрошується… До заключного слова запрошується народний депутат України представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Володимирович Веніславський.

 

17:00:45

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую шановний головуючий! Шановна президія, шановні колеги! Сьогодні ми з вами почули дуже багато страшилок про те, чому не можна народу надавати право законодавчої ініціативи. Тому що народ не здатний, народ дурний,  народ не може адекватно реагувати на ті виклики, які стоять перед нашою державою тощо. Шановні народні депутати!  Я хочу, щоб ми з вами не спекулювали на рівні нашого народу, народ наш досить мудрий і він показував це неодноразово, в самих скрутних ситуаціях нашої історії.

Що стосується по суті законопроекту. Перше, на зауваження наших колег про те, що порядок та підстави реалізації права народу на свою законодавчу ініціативу будуть передбачені Конституцією і законом України.

На сьогоднішній день в Конституції чітко передбачені випадки особливих  суб'єктів реалізації права законодавчої ініціативи. Мова йде про ті самі законопроекти про внесення змін до Конституції України, де потрібно особливе коло суб'єктів.

Мова йде про проект Закону про Державний бюджет, де  виключне право  подавати такий законопроект має лише Кабінет Міністрів України, а інші суб'єкти права законодавчої ініціативи  такого права не мають. Тобто  на сьогоднішній день Конституція України і так передбачає конкретні підстави, випадки реалізації  права законодавчої ініціативи щодо конкретних сфер.

Тому саме в законопроекті, який зараз пропонується  для внесення до порядку денного та направлення до Конституційного Суду України  і застосована формула, що у порядку і випадках передбачених  Конституцією і законом України. Тому жодних проблем на наш погляд  зараз немає, просимо вас законопроект за реєстраційним  номером 1015 підтримати, включити   до порядку денного  сесії і направити до  Конституційного Суду для отримання висновку  на його відповідність вимогам  статей 157 і  158 Конституції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується… до заключного слова запрошується  заступник  голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.

 

17:03:06

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на  два моменти: одна із політичних сил заявила, що, якщо ми надамо право народу вносити  законопроект, то це обмежить опозицію. У зв'язку із  цим у мене до вас риторичне запитання: у чиїх інтересах діє тоді така опозиція? Це перше запитання і друге запитання щодо… друге  запитання… друга репліка щодо того, що  в Конституції не  містяться відповідні процедури.  Конституція  - це засадничий основоположний документ, усі процедури, які  пов'язані з реалізацією її положень будуть виписані у  відповідному законі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ви… ми  можемо тут дуже  багато сперечатись та  вести  дискусію з приводу того, а  зможе народ, а не зможе  народ. Я б хотів  вам нагадати, що всі ми  сьогодні в цьому залі завдяки народу, який  прийшов, віддав за нас  голоси, щоб ми тут працювали. Тому, якщо він  нас сюди обрав,  зможе він гарні законодавчі ініціативи вносити.

Тому пропоную переходити до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту  Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1015/П)  про включення  до порядку денного другої сесії Верховної Ради  України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 93 Конституції України щодо законодавчої ініціативи народу і про його направлення до Конституційного Суду.

Прошу підтримати та голосувати.

 

17:04:58

За-338

Дякую. За – 338, проти – 43, утрималися – 4.

Покажіть по фракціям. Рішення прийнято, постанова прийнята в цілому.

"Слуга народу" – 245, "Опозиційна платформа" – 32, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 18, "За майбутнє" – 16, "Голос" – 0, позафракційні – 27.

Колеги, дякую. Пропоную переходити до наступного питання порядку денного.

Шановні народні депутати, на наш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1016) про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Слово для доповіді надається народному депутату України, представнику Президента України  у Конституційному Суді  України Веніславському Федору Володимировичу. (Оплески)

 

17:05:59

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановна  президія, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону за реєстраційним номером 1016 – про внесення змін до статей 85 і 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради  України).

Зміст цього законопроекту полягає в наступному. На сьогоднішній день за статтею 101 Конституції України в Україні діє інститут Уповноваженого Верховної Ради  України з прав людини, який здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини. Разом з тим практика сучасного життя свідчить, що в окремих сферах потрібні інші спеціалізовані уповноважені Верховної Ради, які б здійснювали так само парламентський контроль за додержанням законодавства в окремих сферах суспільних відносин. Зокрема, мова йде про те, що окрім Уповноваженого Верховної Ради з прав людини на практиці виникає необхідність існування уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини, уповноваженого Верховної Ради з прав військовослужбовців, уповноваженого Верховної Ради по захисту персональних даних, уповноваженого Верховної Ради про доступ до персональних даних, про доступ до інформації тощо.

Тобто на сьогоднішній день реальне життя вимагає існування незалежних інститутів парламентського контролю в різних сферах. Так само вимогою наших західних партнерів є утворення незалежних уповноважених парламенту за певними сферами суспільного життя, про які я вже сказав, зокрема про захист персональних даних. Тому пропонується цим законопроектом розширити право Верховної Ради України, про що сьогодні вже закликали окремі народні депутати. Як бачите, Президент турбується не лише про розширення своїх конституційних повноважень, а вірніше, про закріплення тих конституційних повноважень, які на сьогодні в нього юридично вже є, але і про закріплення більш широких повноважень Верховної Ради України утворювати уповноважених в окремих сферах.

Тому просимо вас підтримати цей законопроект, включити його до порядку денного сесії і направити до Конституційного Суду України для отримання висновку щодо його відповідності вимогам статей 156, 157 Конституції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка, для запитань.

Слово надається Шкрум Альоні Іванівні, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

17:08:53

ШКРУМ А.І.

Дякую. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Знову ж таки дякую, шановний пане доповідач, за те, що трошки пояснили нам концепцію, про яких же саме уповноважених йдеться мова. Але дивіться, в чому тут історія для мене, наприклад. Я буду голосувати за направлення в Конституційний Суд, все ж таки це лише направлення в Конституційний Суд, але мені б дуже хотілося, щоб перед тим, як ми направляли проект змін до Конституції, навіть до Конституційного Суду ми розуміли хоча б приблизно концепцію, хто це буде, що це будуть за уповноважені, в яких сферах, яка буде процедура їх обрання.

Мені, наприклад, надзвичайно важливо, щоб це були не депутати Верховної Ради, яких подають від конкретних політичних сил і фракцій, а як у Швеції це були не політики, а професійні або, наприклад, правозахисники, якщо це уповноважений з прав людини, або інші експерти в тих сферах, які ви  перелічили. І мені принципово важливо розуміти і процедуру їх обрання і призначення, і з яких питань вони будуть доповідати і слідкувати, і які у них будуть механізми. Для голосування в першому читанні мені принципово важливо розуміти ці речі і щоб було громадське обговорення з цих питань. Я думаю, це буде правильно.

 

17:10:06

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання.

Я хочу нагадати шановним колегам, що на сьогоднішній день Уповноважений Верховної Ради з прав людини так само лише закріплений в Конституції України як інститут, а порядок його обрання, вимоги до членів, до претендента на посаду уповноваженого, строк його повноважень тощо закріплено на рівні закону. Тому ми з вами шановні колеги, через законодавче регулювання передбачимо саме ті процедури, які будуть найбільше відповідати інтересам українського народу, західній, найбільш передовій європейській практиці. І я думаю, що ми це зможемо ефективно врегулювати.

Зараз, ще раз підкреслюю, мова йде про включення до порядку денного та направлення до Конституційного Суду для отримання висновку. Доки ми отримаємо висновок Конституційного Суду, в нас буде можливість вже почати активно працювати над проектом відповідного закону, який буде передбачати якраз ті питання, про які ви щойно говорили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Князевич Руслан Петрович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

17:11:02

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово.

Шановний доповідач, я вас не бачу, на жаль, бо тут молоді колеги дещо потомилися, ходять по залу і перешкоджають, але справа те в тім. В мене питання наступного характеру. От в мене таке враження, що суб'єкт права законодавчої ініціативи цей законопроект не читав. Бо, якщо б він його читав, він дізнався б про те, що ми породжуємо інститут гаранта додержання Конституції України, яким є Президент, у вигляді ще якихось уповноважених Верховної Ради України. У нас за частиною другою статті 102 Конституції він є єдиним гарантом додержання Конституції України. А ви тут, ви сказали про те, що вони будуть гарантами додержання законів, чомусь сором'язливо упустили про Конституцію. Але в тексті йде про Конституцію України. Уявіть собі, ми маленьких гарантиків плодимо рішенням парламенту через такі зміни в Конституції? Для чого це робиться?

 

17:11:56

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання. Мова йде про те, що в Конституції України буде передбачено окремі інститути, які будуть здійснювати саме функцію парламентського контролю за дотриманням законодавства в окремих сферах за аналогією, яку сьогодні здійснює Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Уповноважені Верховної Ради в окремих сферах будуть здійснювати функцію парламентського контролю за дотриманням Конституції, за дотриманням законодавства України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".

 

17:12:38

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пане Голово. Насправді цей законопроект породжує більше запитань ніж надає відповіді. Я повністю погоджуюся із позицією колеги Князевича, ми не можемо створювати десяток квазі-президентів, які відповідають за свою галузь контролю, дотримання Конституції, саме Конституції, це по-перше.

По-друге, шановні колеги, цей законопроект зменшує повноваження відповідних комітетів. Тому що, за станом на сьогоднішній день, контроль за дотриманням законодавства належить до повноважень парламентських комітетів.

Третє, коли нам говорять, що байдуже, коли ми подамо звернення до Венеціанської комісії, це не зовсім так. Тому що, як тільки ми законопроект відправили до Конституційного Суду для отримання висновку, після отримання висновку ми не можемо в цьому законопроекті змінити жодної коми, а відтак ми не зможемо імплементувати будь-які висновки Венеціанської комісії, якщо вони надійдуть. Тому це все в комплексі залишає значно більше питань плюс нам вчергове пропонують воза…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити, будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Нам вчергове пропонують поставити воза поперед коня. Ми не бачимо ні концепції, виступаючий, доповідаючий сказав, ну будуть такі уповноважені, а завтра він вирішить, що будуть ще такі уповноважені, а потім він вирішить, що уповноважених буде у десять разів більше, у п'ятнадцять, це є не коректно. Запропонуйте концепцію, основні її засади відображайте в Конституції, а потім пропонуйте закон. Чому так не було зроблено? Ось питання.

 

17:14:22

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за запитання. Я хочу нагадати, що не доповідач буде визначати, яка кількість і яких саме уповноважених, а ми разом з вами, шановні народні депутати. Це парламентський інститут, інститут парламентського контролю.

Що стосується вашої репліки, про додержання Конституції, то я хочу зверну увагу вашу, шановні народні депутати, на статтю 101 Конституції України, чинну редакцію, парламентський контроль, парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради. Коли ми говоримо про уповноважених, які будуть здійснювати так само парламентський контроль за додержанням конституційних і законодавчих положень в окремих сферах, жодних проблем я не бачу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, Федоре Володимировичу.

Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Ользі Володимирівні Совгирі.

 

17:15:23

СОВГИРЯ О.В.

Шановна президія, шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань правової політики за дорученням Голови Верховної Ради на своєму засіданні від 30 серпня 2019 року розглянув поданий Президентом, як невідкладний законопроект про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України щодо Уповноважених Верховної Ради України та дійшов таких висновків.

Проаналізувавши статтю 145 та 146 Закону "Про Регламент Верховної Ради України" Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді поданий Президентом, як невідкладний законопроект про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради) (реєстраційний номер 1016, від 29 серпня 2019 року). Включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради від комітету визначено заступника голови комітету Совгирю О.В. Додаючи відповідні матеріали просимо розглянути це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Володимирівна. Чи є запитання до… Хто б сумнівався? Запишіться, будь ласка. 

Слово надається Савченко Ользі Станіславівні, політична партія "Слуга народу".

 

17:17:07

САВЧЕНКО О.С.

Прошу... Доброго дня. Я прошу передати слово Кальченку Сергію Віталійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Кальченку Сергію Віталійовичу, будь ласка.

 

17:17:17

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні, шановні народні депутати, знаєте, перше обговорення сьогодні законопроекту 7203, як на мене, засвідчили якусь тенденцію в порівняно з тим, що було 29 числа. Була якась... Сьогодні зранку ми почули якийсь конструктив. Коли ми перейшли до другої частини цього, уже нічого подібного немає. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга.

 

17:17:58

СОВГИРЯ О.В.

Я не зрозуміла, в чому суть вашого запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

СОВГИРЯ О.В. Сформулюйте запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає, я зрозумів. Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє"

 

17:18:11

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Лубінець, депутатська група "За майбутнє". Ну, хотілося б... Колега, можна я побачу народного депутата, який стоїть на трибуні, колеги. Да, я вибачаюсь. Хотілося б, пані Ольга, почути конкретну відповідь. Ну, ми зараз голосуємо за щось таке віртуальне, створення уповноважених з різних питань. З яких саме питань, скільки їх буде ми бачимо тільки в тексті, що це множина, їх буде 2 чи 20, чи 100. Чим вони будуть займатися, процедура призначення – ніхто не розуміє. Саме головне – звіт, вони будуть робити перед Верховною Радою щорічно, щоквартально? Тобто, розумієте, ми не проти підтримати ініціативу Президента і вашу, ми готові за це проголосувати. Але на даний час, окрім запитань, яких дуже багато, ми не розуміємо за що, дійсно, ми голосуємо.

Дуже вам дякуємо. Хотілося б почути відповідь.

 

17:19:21

СОВГИРЯ О.В.

Дякую. Ми зараз голосуємо за світову практику здійснення парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, яка полягає в спеціалізації омбудсменів, які здійснюють такий парламентський контроль, це з питань прав людини, з питань військовослужбовців, національних меншин і інших особливо вразливих верств населення щодо людей з обмеженими можливостями і так далі. Що стосується суб'єкта якого представлятиме, це парламентський контроль, ці суб'єкти представлятимуть нас з вами Верховну Раду України, це наші допоміжні органи. Процедура їх призначення буде передбачена у відповідному законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Іонова Марія Миколаївна, фракція "Європейська солідарність". 

 

17:20:03

ІОНОВА М.М.

Дякую. Прошу передати слово Артуру Герасимову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов. Включіть мікрофон, будь ласка.

 

17:20:14

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, одна з ключових функцій парламенту це є контрольна функція, коли народний депутат може викривати корупцію, може заходити на підприємства державні і дивитися на всі недоліки в їх роботі. І навіть сьогодні вранці від представників вашої власної фракції "Слуга народу" я чув, що ви вже почали це робити.

А тепер питання до шановної доповідачки. Чи правильно я розумію, що цей законопроект повністю позбавляє народних депутатів контрольної функції, і вони не зможуть більше це робити. Тільки зможуть це робити через уповноважених. Так чи ні? Відповідайте під стенограму.

Дякую.

 

17:20:58

СОВГИРЯ О.В.

Відповідаю під стенограму. Звичайно - ні. (Оплески) І під протокол теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, переходимо до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу записатись від фракцій і депутатських груп.

Дякую, Ольга Володимирівна.

Папієв Михайло Миколайович, фракція "Опозиційна платформа – За життя".

 

17:21:40

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Прошу передати слово Королевській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна.

 

17:21:49

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги, ну ідея ведення посад уповноважених за дотриманням Конституції та законів України, ну, непогана ідея. Але проте, добре було би ще взяти і під контроль виконання рішень Конституційного Суду України. Тому що протягом останніх декілька років ми через Конституційний Суд разом з Німченком зверталися та добилися відновлення пільг та компенсацій ветеранам Великої Вітчизняної війни, героям праці, чорнобильцям, афганцям і іншим категоріям осіб, які ці пільги відібрала попередня парламентська коаліція. Проте, ці рішення найголовнішого суду в нашій країні досі так і невиконані. І це говорить про те, що у нас існуючий механізм дотримання конституційних прав громадян взагалі не працює. Тому замість того, аби плодити чергові зміни до Конституції, ми би пропонували спочатку зобов'язати уряд виконати рішення Конституційного Суду України. Це  стосується поновлення пільг людей. Це стосується признання  неконституційною пенсійної реформи України. І це стосується неконституційних рішень попереднього парламенту. Тому ми звертаємося до вас, пане спікер, з проханням це питання поставити на особистий парламентський контроль, та проконтролювати, щоб уряд виконав рішення Конституційного Суду України.

І друге питання. І це найголовніше питання ми вважаємо, це питання миру. Фракція "Опозиційна платформа – За життя" зареєструвала пакет законопроектів. Це 25 законопроектів. І найголовніше питання, яке ми там ставимо, це питання щодо досягнення миру та соціального захисту людей. Шановні колеги, ну, це безумовно, ми можемо і далі вносити зміни до Конституції безкінечно. Але сьогодні вся країна чекає від нас відповідальних рішень. Рішень, які б дійсно змінювали б життя людей сьогодні, а не після того, як в Конституцію будуть внесені якісь зміни.

Тому ми наполягаємо  на тому, щоб наступний парламентський тиждень  ми розпочали,  розглянувши питання, які  стосуються миру, соціального захисту громадян та захисту  кожної родини та кожної людини в нашій країні.

Дякуємо вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але, шановні колеги,  давайте все ж таки йти по тим питанням, які сьогодні розглядаються. Я думаю, що це буде коректно і по відношенню до наших колег, і по відношенню до телеглядачів.

Слово надається Цимбалюку Михайлу  Михайловичу, фракція політичної  партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

17:24:58

ЦИМБАЛЮК М.М.

Прошу передати слово Альоні Шкрум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Альоні Шкрум, будь ласка.

 

17:25:04

ШКРУМ А.І.

Дякую.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, так само, як і з попереднього питання, це питання, ви бачите, викликає бурхливу дискусію, тому що ми не розуміємо на сьогодні до кінця концепції змін до законодавства: хто будуть ці уповноважені, з яких предметів вони будуть, з яких предметів відання, як вони будуть обиратися або призначатися, які функції вони будуть мати; чи будуть вони незалежними, чи будуть вони представниками  політичних сил або політичних фракцій. І, розумієте, диявол завжди в деталях.

Тому фракція "Батьківщина" готова голосувати за направлення до Конституційного Суду цього законопроекту, але до першого читання ми  б дуже хотіли розпочати велике парламентське обговорення, громадське обговорення і розуміти ту концепцію, яка на сьогодні закладена, я так розумію, паном Президентом Зеленським, і нагадати вам, що, все ж таки, інститут омбудсмена – це інститут парламентського  контролю. Не президентського, а саме парламентського контролю. І  уповноважений, він представляє всю  Верховну Раду, і саме, щоб він був незалежним з будь-якої сфери, якою він буде займатися, це і є велика задача для  цього парламенту і для цього скликання.

Я також мала  колись честь вивчати інститут омбудсмена в Швеції, де він з'явився  в свій час в  ХVІ столітті, якщо я не помиляюся, і тоді якраз Карл ХІІ був зайнятий війною, і йому треба був уповноважений, який би контролював за виконанням прав і свобод людини проти свавілля чиновників. Це я буквально цитую, це як  передбачався цей інститут. В Швеції на сьогодні існує, якщо я не помиляюся, близько  чотирьох уповноважених. Я так розумію, що ця ж системи і була взята тут. Але я нагадаю, що  це має бути саме контроль  за дотриманням  прав і свобод людини, а не як зазначає на сьогодні Президент Зеленський, контроль за дотриманням законів і Конституції. Тому що контроль за дотриманням законів і Конституції, гарантом є сам Президент. А цей контроль виконує в тому числі Верховна Рада як орган, який має контролювати виконавчу владу і має контролювати дотримання законів та Конституції України, які ми ухвалюємо від імені українського народу.

Тому "Батьківщина" буде голосувати зараз "за", ми прийняли це рішення. Але нам треба розуміти до першого читання, вже після розгляду в Конституційному Суді, будь ласка, – концепцію цього законопроекту, концепцію взагалі інституту омбудсмена. Як ви його бачите, з яких предметів, з якими функціями, хто буде ним обиратися, хто буде наділятися такими функціями і якими повноваженнями ці люди будуть наділятися? І тільки після великого громадського обговорення, я думаю, що ми зможемо приймати цей законопроект в першому читанні.

Розумієте, можна наплодити велику кількість інститутів влади. Але важливо, щоб всі інституції працювали, щоб вони були незалежними і від парламенту, і від Президента. Особливо такі інституції як Рахункова палата, Центральна виборча комісія, Антимонопольний і уповноважений. Не так багато є парламентських інституцій контролю, які мають слідкувати за дотриманням законів, прав і свобод людини.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Лубінцю Дмитру Валерійовичу, депутатська група "За майбутнє".

 

17:28:12

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановна президія, шановні колеги! Ну, вкотре ми сьогодні обговорюємо подання до Конституційного Суду. Нова ініціатива, як я казав вже, незрозуміла. Сама логіка ініціативи нібито добра. З іншого боку, у мене виникають прості питання. Комітетів потрібно Верховної Ради, щоб стало менше. Міністерств потрібно, щоб стало менше. Депутатів потрібно, щоб стало менше. А уповноважених Верховної Ради за дотриманням Конституції та різних сфер – стало більше. Якщо виходити з цієї логіки, ми створили комітети. Комітети розподіляються по предметах відання. Функція кожного комітету Верховної Ради є контролююча. Фактично кожний комітет контролює в своїй сфері виконання законів України і Конституції України, також дотримання прав людей і громадян, навіщо створювати ще додаткові органи, які не зрозуміло, за рахунок чого будуть фінансуватися, це додаткове навантаження на бюджет. Яким чином ми будемо їх призначати? Хто буде подавати кандидатуру? Я, безперечно, підтримую те, що казала наша колега з "Батьківщини", якщо це будуть політичні діячі – це одне, якщо це будуть діячі громадськості – це інше. Бо зараз ми обговорюємо нібито непогане питання, але настільки багато запитань у народних депутатів, що просто проста порада до більшості: наступного разу, коли ви будете пропонувати, ну дайте хоча б принаймні подивитись заздалегідь, яка конкретика у даному законопроекті.

Тому депутатська група "За майбутнє" підтримує і голосує за направлення цього законопроекту до Конституційного Суду. При цьому ми зазначаємо, що якщо після отримання висновку Конституційного Суду ми побачимо хоч якісь недотримання Конституції, ми не будемо голосувати і не будемо множити органи, яких і так у нашій державі багато.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається першому заступнику голови фракції "Слуга народу" Корнієнку Олександру Сергійовичу.

 

17:30:36

КОРНІЄНКО О.С.

Прошу передати слово Денису Монастирському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, будь ласка, Денису Анатолійовичу Монастирському.

 

17:30:45

МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А.

Шановні колеги, протягом останніх років ми з вами чуємо одну з найбільших проблем українського парламентаризму – недостатній парламентський контроль. Це питання полягає і в предметах відання кожного конкретного комітету. Давайте також згадаємо з вами, коли ми з вами визначали перелік комітетів і скорочували цей перелік, які звучали до нас зауваження? Ви скорочуєте певні предмети і певні сфери будуть не покриті певними комітетами і за ними не буде здійснюватись контроль. У даному випадку ми з вами цим законопроектом разом з Президентом посилюємо наші з вами спроможності здійснювати парламентський контроль, тому я пропоную підтримати цей законопроект.

Ми наступного разу, звичайно, надамо і вивчимо разом з вами практику інших країн, які згадувались іншими доповідачами. Вона є в Швеції, про яку згадувалось, і в інших країнах. Я думаю, що український парламент має використати всі засоби для того, щоб належним чином здійснювати парламентський контроль. І ми з вами погоджуємось, що кожен комітет, це завдання кожного комітету, один, з яких я сьогодні також представляю і очолюю, є посилення по всіх напрямках парламентського контролю. І якщо будуть спеціалізовані уповноважені,  це лише додасть нам додаткових можливостей. Тому пропоную підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

17:32:29

ФЕДИНА С.Р.

Федина Софія, "Європейська солідарність". Прошу передати слово Олегові Синютці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово передається Олегу Синютці. 

 

17:32:37

СИНЮТКА О.М.

Шановні народні депутати України, я переконаний, що на перший погляд кожен народний депутат, який звернеться до цього законопроекту про зміни в Конституції, він бачить, що цей законопроект нібито передбачає нам додаткові повноваження. І якщо глянути на нашу передвиборчу риторику, ми всі обіцяли людям, що ми будемо змінювати країну і для цього, звичайно, нам потрібні як українському парламенту добрі повноваження і добрі можливості. І на перший погляд, тому цей законопроект, можливо, і виглядає привабливо.

Але, шановні колеги, давайте вдумаємося в суть цього законопроекту, по-перше, і це підтверджує дискусія, яка відбувається в цьому залі, це продовження тієї практики, яка була під час передвиборчої кампанії, нам не показали самого законопроекту і кожен з народних депутатів уявляє собі, що в цих змінах до Конституції буде щось своє, про що думає він і, уявляючи ці речі, він, напевно, хоче голосувати за це. Але, маючи таке різноманіття в поглядах, я думаю, що має право на життя іще одне трактування, яке сьогодні прозвучало в цьому залі, в кулуарах. Мені здається, що це просто хтось, не вміючи чи не вдало, чи, навпаки, хочучи перекладати з російської, переклав інститут "смотрящих" як уповноважених. І мені здається, що це є на сьогоднішній момент величезна загроза. Я в першу чергу хочу звернутися до депутатів від партії "Слуга народу". У нас є Закон України про комітети Верховної Ради. І стаття 14 цього закону чітко говорить: контрольна функція комітетів.

Шановні колеги, я закликаю вас, щоби ви не купилися і ви "не купили кота в мішку". І таким чином проголосувавши за цей законопроект і давши старт конституційній процедурі, щоб не вийшло так, що просто ті контрольні функції, які згідно чинного законодавства передбачаються за комітетами Верховної Ради, вони будуть просто передані якійсь одній людині. І не факт, що ця людина буде компетентна і буде відображати позицію профільного комітету з того чи іншого питання. Я ще більше переживаю, щоби комусь не захотілося, маючи такі зміни до Конституції України, взагалі втручатися в систему правосуддя. Тобто сьогодні очевидно, що можливе дублювання цих функцій.

Я вже не хочу говорити про це, тому що прозвучало, що ми всі, ідучи на вибори з гаслом про скорочення, створюємо додатковий штат чиновників, який будемо утримувати за рахунок коштів. І ще одна річ, і мені дуже шкода, я вже не буду говорити про процедуру порушення підготовки законопроектів, але Комітет з питань правової політики у своєму заключенні вважає недоцільним направляти законопроект на розгляд науковців, юридичні і інші речі. Мені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

СИНЮТКА О.М. Мені здається, що це є певний страх і боязнь фахової позиції.

Зважаючи на це, "Європейська солідарність" не буде підтримувати цей законопроект і закликає народних обранців не підтримувати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Ярославу Юрчишину, фракція політичної партії "Голос". Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

17:36:26

ЮРЧИШИН Я.Р.

Так, дуже дякую. Я буду з місця, тому що насправді зауваження коротке. В пояснювальній записці написано не зовсім правду, да. Тобто ми обіцяли нашим виборцям, що ми будемо щиро говорити. В пояснювальній записці написано, що введення додаткових уповноважених, які будуть дублювати функції от власне Уповноваженого з прав людини, які будуть дублювати функції контролю, які і так мають комітети Верховної Ради, не потребують жодних фінансових витрат. Це абсурд. Тому що, якщо ми подивимося на те, що навіть Офіс Уповноваженого з прав людини, який постійно скаржиться про недоукомплектованість, про потребу розширення повноважень, зараз з бюджету має окрему статтю витрат. Тому, шановні виборці, шановні колеги по залу, ця пуста, по факту, норма, яка не створює додаткові можливості, а просто дублює функції, ще буде витягати гроші з бюджету.

Ми прийшли під гаслами економії, а зараз нам пропонують розширити фактично витрати з бюджету і додатково витрачати на те, на що народ України і так кошти витрачає, тобто утримуючи офіс Уповноваженого з прав людини, а також – парламентські комітети. Нема потреби дублювати функції, нема потреби додатково залазити в кишеню виборців, є можливість на рівні законів давати якісні повноваження.

Знову ж таки перелік уповноважених, який був зачитаний колегою з трибуни, чітко говорить, що вносити в Конституцію ці зміни не є доцільним. Ефективна влада – це та влада, яка робить те, що треба, і не робить зайвого. В даному випадку ми витратили бюджетний час на розгляд цього законопроекту. Ми зараз створюємо умови, коли ми додатково будемо витрачати бюджетні кошти. Наші громадяни не настільки заможні, щоб додатково утримувати ще уповноважених.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записуватись на виступи від народних депутатів України.

Слово надається Герасимову Артуру Володимировичу, фракція "Європейська солідарність".

 

17:38:55

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги! Особливо шановні колеги з монобільшості – з фракції "Слуга народу"! Фракція  "Європейської солідарності"  займає конструктивну опозиційну позицію. Чому це важливо? Тому що завжди ми  підказуємо в рішеннях і підказуємо, де дійсно є проблеми, які  треба вирішувати.

 І сьогодні  я звертався до вас, щоб  дослухалися до  виступів представників  усіх фракцій, які сьогодні звертають вашу увагу на я б  сказав, грубі порушення. І от  питання: свідомі чи  несвідомі, які допущені в тексті цього законопроекту. Тому що  коли ми говоримо про гарантії Конституції, то  єдиним гарантом  Конституції в  цій державі є   Президент України.

Шановні колеги, ви тепер вирішили, я так розумію, ліквідувати пост Президента України, якщо ви переносите сюди це.  Гарантії конституційних прав, так погоджуюся, - це правильна конструкція. Але гарантії  Конституції зверніться до будь-якого фахового  юриста-конституціоналіста, і він вам про це скаже.

Наступне питання. Я отримав  відповідь від колеги, яка співдоповідала  рішення комітету. Я думаю, що  всім представникам, особливо фракції "Слуга народу" треба запам'ятати цю  відповідь, що контрольна функція парламенту  збережеться і жодним чином  не постраждає. Тому що  виникає стійке  враження, що на жаль, на жаль, після того  законами  може бути      повністю припинена контрольна  функція народного депутата, повністю припинена контрольна функція парламентських комітетів, повністю припинена контрольна  функція тимчасових слідчих комісій, тому що будуть уповноважені і  народні депутати будуть так сказати, делегувати контрольні  повноваження до  цих уповноважених. Я хотів би  сказати, що виникає стійке враження, що у багатьох законопроектах є подвійне дно, є подвійний смисл, подвійний  сенс.  

Шановні колеги, звертаюся до вас з тим, щоб ви більш чітко виписували особливо ті законопроекти, які стосуються змін до  Конституції і розсіювали всілякі  сумніви, а підхід до цього  дуже простий, це так, як  робили весь час під  час президентства Петра Порошенка.

 Перше. Це  обов'язково спрямовувати  законопроект особливо, який  стосується змін до Конституції, до  Венеційської  комісії.

І друге питання -  широке громадське обговорення. Обговорення з  експертами,  обговорення з  громадськістю, обговорення з  фахівцями і пояснення їм, що там відбувається, щоб помилок, особливо стратегічних помилок для держави допущено не було.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До слова запрошується Яценко Антон Володимирович, позафракційні.

 

17:41:49

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, наприклад, я не проти, щоб були уповноважені Верховної Ради, але не зрозуміло, що в Конституції не написано їх функціонал, що вони будуть робити.

По-друге, дуже цікаво і хотілось би побачити, що ще ми в Конституцію внесли, які зміни про опозицію. І найкращий контроль – це опозиція саме, а не якісь незрозумілі такі, ну, посади.

Крім того, дуже хотілось би зрозуміти, що ці уповноважені, наскільки вони будуть забезпечуватися Верховною Радою? Вони мають мати апарат, приміщення, бюджетне фінансування. Скільки це буде коштувати бюджету?

І ще нагадаю, що в нас є контрольні функції комітетів Верховної Ради, які також ніхто не відміняв, тому можна було би внести зміни і про контрольні функції комітетів і так само закріпити певні комітети за опозицією і так далі. Тобто хотілось би все ж таки, щоб ми мали якийсь комплексний підхід до вирішення проблеми парламентського контролю. А просто записати "уповноважені"!.. Добре, ми зараз проголосуємо. Але що потім? Який їх потенціал, який їх функціонал, які повноваження, яка відповідальність за те, що хтось перешкоджає їх діяльності і так далі, і так далі? Чи можуть бути народні депутати чи не можуть бути уповноваженими? І навпаки.

Тобто хотілось би нормальний системний підхід. І прохання до пана спікера розглянути можливість утворити  робочу групу по цьому питанню, залучити туди представників різних депутатських груп і фракцій, просто депутатів позафракційних.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається Сухову Олександру Сергійовичу, позафракційні.

 

17:43:26

СУХОВ О.С.

Олександр Сухов, 107 округ, Луганщина. Прошу передати слово Сергію Вельможному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включіть мікрофон Сергію Вельможному, будь ласка.

 

17:43:36

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Дякую Олександру Сухову за надане слово.

Вельможний, Луганщина, 112 округ. Команда Шахова і ми з Луганщини народні депутати, підтримуємо цей законопроект.

З приводу того, що необхідний парламентський контроль за дотриманням Конституції України, законів України на тому окрузі, де нам дали довіру. І якщо ми побачимо, які законопроекти будемо ми голосувати наступні, це перехід на пропорційну систему виборів. І після цього вже, я думаю так, що мало буде представників, народних депутатів, обранців в окрузі і таким чином я вважаю, що, це моя суб'єктивна думка, буде відсутній контроль з боку народного депутата, якого обирали, якому оказали довіру, який на даний час може проконтролювати виконання законів і в наступному це буде лягати на тих працівників Верховної Ради, які будуть контролювати дотримання законів, які ми будемо приймати.

Ми будемо підтримувати цей закон і голосувати за нього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сушко Павло Миколайович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

17:45:19

СУШКО П.М.

Прошу передати слово Ірині Венедіктовій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Венедіктова, фракція "Слуга народу".

 

17:45:28

ВЕНЕДІКТОВА І.В.

Колеги, дуже дякую за слово.

Насправді сьогодні дійсно в нас йдуть дуже важливі зміни до Конституції. Ці зміни назріли і їх треба приймати, тому що ми пам'ятаємо, що Конституція – це соціальний договір з суспільством.

Коли ми слухаємо наших парламентарів сьогодні в сесійній залі, то з одного боку вони говорять про те, що їх дуже обмежують в правах. Але буквально через 5 хвилин вони навпаки говорять, що права занадто незрозумілі, розширені і так далі. Тому давайте будемо послідовними все ж таки. Якщо ми говоримо, що ми хочемо розвивати парламентаризм, якщо ми хочемо дійсно залучати до цього і народні ініціативи, то треба розуміти, що ми стоїмо всі насправді, представники всіх політичних сил, на тому, що людина є  найвищою цінністю в державі. Якщо це так, то давайте робити ті речі, які дійсно від нас вимагає суспільство.

З'явлення уповноважених від Верховної Ради, по-перше, це дійсно надає нам додаткові можливості і для парламентського контролю в тому числі, і для збереження і підтримання нашого виборця. Тому залякувати народних депутатів, які знаходяться в цій залі, як ви кажете, несистемними змінами, немає сенсу. Тому що Конституцію не треба роздувати регламентними нормами. Конституція – це наша біблія, це базові принципи, за якими ми живемо. А вже надалі в законодавчій діяльності нашій ми можемо пропонувати, і ви так само можете пропонувати законопроекти, яким чином ви бачите врегулювання цих правовідносин.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я пропоную закінчити обговорення та для заключного слова запрошується народний депутат України, представник Президента України у Конституційному Суді України Веніславський Федір Володимирович.

 

17:47:32

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую.

Шановні, шановні народні депутати, мені трошки дивно як фахівцю в галузі права слухати більшість зауважень щодо цього останнього законопроекту, який ми зараз розглядаємо, щодо включення до порядку денного.

Я хочу повернутися в ретроспективному аспекті до 1996 року. Нагадую, що 28 червня 1996 року було ухвалено Конституцію України. В статті 101 Конституції України міститься дуже чітка і однозначна норма: парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Стаття 85 Конституції України, яка закріплює повноваження Верховної Ради, містить пункт 2... я перепрошую, містить пункт 17, який говорить, що до повноважень Верховної Ради належить призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, заслуховування щорічних позачергових доповідей Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Нагадую, це відбулося 96-го року 28 червня. Лише 27 грудня 97-го року Верховна Рада України, тобто через півтора року спромоглася ухвалити закон, який саме регламентував в якому порядку буде призначатися Уповноважений Верховної Ради з прав людини Верховною Радою,  які вимоги від уповноваженого, які сфери його повноваження, які акти реагування уповноваженого, яка юридична сила цих актів, які юридичні наслідки, тощо. І це нікого не зупиняло перед тим, що в Конституцію було запроваджено норму, яка лише через півтора роки отримала законодавче регулювання. На відміну від цього у нас на сьогоднішній день розглядається питання про включення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду України. У нас є тривалий проміжок часу до того моменту доки цей законопроект, який запропонований Президентом Зеленським як невідкладний, буде розглянутий і остаточно схвалений 300-ми голосами народних депутатів України чи більше, для того, щоб ми мали можливість запропонувати прийнятну для всіх нас модель формування уповноважених Верховної Ради, визначення критеріїв до представників на ці посади, кола їх повноважень, тощо. Але, те, що уповноважені Верховної Ради з прав людини за здійсненням саме парламентського контролю в окремих сферах потрібні в цьому ні в кого не викликає сумнівів.

І на завершення хочу сказати, що жодна норма Конституції, яка на сьогоднішній день передбачає спеціальні інститути парламентського контролю, а саме комітети, тимчасові спеціальні, тимчасові слідчі комісії, не скасовується. Тому говорити про те, що парламентський контроль зазнає якихось вразливих порушень жодних підстав немає. Тому закликаю підтримати внесення цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд.

 

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Закликаю народних депутатів України підтримати внесення цього законопроекту до порядку денного сесії і направлення до Конституційного Суду для отримання висновку на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович.

Для заключного слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.

 

17:51:12

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, ми закликаємо не монополізувати парламентський контроль за народними депутатами, комітетами чи тимчасовими спеціальними комісіями. А згадати, що за 98 статтею Конституції України парламентський контроль за надходженням і витрачанням коштів державного бюджету здійснює Рахункова палата. За 113 статтею Конституції України Кабінет Міністрів підконтрольний Верховній Раді України. Парламентський контроль – це дуже багатогранна функція Верховної Ради України. І тому давайте регулювати цю функцію відповідно до провідних, світових тенденцій парламентаризму.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1016/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статі 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України) і про його направлення до Конституційного Суду України. Прошу підтримати та голосувати.

 

17:52:43

За-298

Дякую. Рішення прийнято.

Постанова прийнята в цілому. За – 298, проти – 42, утримались – 18. Покажіть по фракціям, будь ласка.

"Слуга народу" – 242, "Опозиційна платформа – За життя" – 21, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 17, "За майбутнє" – 2, "Голос" – 0, позафракційні – 16. Дякую, колеги.

Пропоную переходити до наступного питання порядку денного. Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1017) про внесення змін до статі 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Слово для доповіді надається народному депутату України представнику Президента України в Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському.  (Оплески)

 

17:53:52

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, законопроект, який було щойно озвучено під номером 1017 стосується внесення змін до двох статей Конституції України. Стаття 76 Конституції  України передбачає, що…  в чинній редакції передбачає, що  конституційний склад Верховної Ради України 450 народних депутатів України.

Президентом пропонується внести зміни до цієї частини статті  76 Конституції України і закріпити скорочену кількість народних депутатів, яка має працювати в парламенті, мова йде про 300 народних депутатів. необхідність скорочення кількісного складу народних депутатів України обумовлена кількома  важливими чинниками.

По-перше, якщо вийти на вулицю і запитати громадян України  про те, чи  згодні вони з тим, що в Україні 450 народних депутатів це занадто багато, ми почуємо  90 відсотків відповіді, а можливо навіть і 100, про те, що да,  450 народних депутатів України забагато.

По-друге, треба мати на увазі, що, коли була закріплена в 1996 році норма Конституції, про яку зараз ідеться, про кількісних склад  народних депутатів України, населення України, народ України  складав більше 50 мільйонів – 52 мільйони. На сьогоднішній день за самими оптимістичними даними кількість народу України суттєво скоротилася. Тому відповідне пропорційне представництво по відношенню до кількості громадян України, які представляють певну… які уповноважують певного народного депутата на представництво їх інтересів, також має бути скорочено.

Окрім того, статтю 76 Конституції України пропонується також… вірніше, зі статті 76 Конституції України пропонується вилучити положення про те, що вибори народних депутатів України  відбуваються на певних конституційних засадах – на засадах вільного… вільних виборів загального, рівного, прямого  виборчого права, таємного голосування.

Але я хочу закликати всіх  уникнути спекуляцій на цьому питанні, тому що мова йде виключно про економію конституційного тексту. Справа в тому…   (Шум у залі)  Справа в тому, шановні народні депутати, що ці самі  конституційні принципи, які були перераховані в статті  76,  закріплено в статті 71 Конституції України.

Дві статті Конституції, причому, я звертаю вашу увагу, що стаття 71 Конституції України закріплена в Розділі ІІІ Конституції України, який має підвищений рівень правового захисту, тобто належить до засад конституційного ладу України. І стаття 71 говорить про те, що вибори є вільними, відбуваються на засадах загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Іншими словами, дублювати таку саму один в один норму через дві статті Конституції жодного сенсу немає.

Окрім того, в статті 76 Конституції України закріплено ще одну важливу вимогу до майбутніх народних депутатів. В статті 76 закріплено, що однією з умов бути обраним народним депутатом України є наявність такої кваліфікаційної вимоги як володіння українською мовою. Я думаю, що стаття 10 Конституції України, яка також належить до засад конституційного ладу, про що неодноразово зазначав в своїх рішеннях Конституційний Суд України, прямо закріпила, що державною мовою є українська мова. Відповідно закріплення вимоги до представників українського народу у Верховній Раді володіти державною мовою є обов'язком, який має бути виконаний кожним, хто бажає стати народним депутатом України.

Тому Президент Зеленський в своєму законопроекті акцентував особливу увагу на тому, що одним із ключових моментів для майбутнього народного депутата є обов'язкове володіння українською мовою. Це що стосується статті 76.

Стаття 77 Конституції України зазнала лише однієї зміни. В статті 77 закріплено, що Верховна Рада України обирається за пропорційною виборчою системою. Навіщо це зроблено. Це зроблено, знову ж таки для того, щоб уникнути можливих спекуляцій щодо підлаштування типу виборчої системи під формування того складу парламенту, який бажано отримати певним політичним силам.

Ми неодноразово вже спостерігали за історією незалежності України, коли тип виборчої системи… До речі, Конституційний Суд України сказав, що тип виборчої системи – це є питання політичної доцільності, але його треба розглядати в контексті інших норм Конституції, інших положень.

Закріплення на рівні Конституції пропорційного типу виборчої системи унеможливить будь-які майбутні спекуляції щодо штучного формування потрібного складу парламенту в угоду певним політичним силам. Тепер для того, щоб змінити закон з пропорційної виборчої системи на будь-яку іншу, буде необхідна ревізія Конституції. А це, звичайно, буде неможливо з точки зору ситуативних політичних інтересів.

Що стосується конкретного типу пропорційної виборчої системи, то це якраз буде питання законодавчого регулювання. Тобто в Законі про вибори народних депутатів або у Виборчому кодексі буде прямо передбачено, який саме тип виборчої системи пропорційної необхідно застосовувати для виборів народних депутатів України.

Тому закликаю вас підтримати законопроект за реєстраційним номером 1017, який внесений Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний для внесення до порядку денного сесії і направлення до Конституційного Суду України для отримання висновку на його відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи є запитання до доповідача? Записуйтесь, будь ласка.

Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє".

 

18:00:36

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановний колего, у мене запитання просте: чому 300? Це 300 спартанців чи у вас інші якісь асоціації? Ви в своєму виступі сказали, що коли вийдете на вулицю і запитаєте у людей, то 450 багато. Ви вийдіть на вулицю і запитайте, вам скажуть: 50 – це багато. Так давайте скорочувати, а може взагалі парламент скоротимо, навіщо він тут треба. Це вам скаже на вулиці десь немала кількість людей. Тому давайте виходити з того, що повинен функціонувати законодавчий орган. А кількість народних депутатів розраховується по кількості населення. І це дійсно. Я, наприклад, знаю в Польщі там під 500 депутатів. У нас приблизно теж саме, але ви скорочуєте до 300.

І друге. Якщо ви кажете… Друге запитання. Якщо ви кажете про пропорційну систему, то чому ви в змінах до Конституції прямо не пишете, як ви обіцяли в передвиборчих обіцянках, пропорційна система…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте, будь ласка.

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую.

То чому тоді прямо в Конституції не прописати: "Пропорційна система відкритих списків". А так ви закладаєте просто пропорційну, яку, вибачте, можна…

 

18:02:03

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання.

Ну, з приводу кількісного складу народних депутатів України. Цей кількісний склад 300 народних депутатів взятий, звичайно, не з… невідомо звідки, а було враховано волю українського народу, яка була висловлена на всеукраїнському референдумі, де народ прямо в тому числі сказав, що кількість народних депутатів має бути 300, в тому числі інше - це приведення у відповідність якраз кількості населення, кількості народу, про що я вже сказав. Окрім того, зменшення кількості народних депутатів України призведе до суттєвої економії бюджетних коштів на оплату праці народних депутатів України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Микола Романович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

18:02:49

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Прошу передати слово Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Руслану Князевичу, будь ласка.

 

18:02:55

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дуже дякую, пане Голово.

Шановний доповідачу, от я хочу сказати вам, що ваша економія може призвести до дещо таких непередбачуваних наслідків. Ми вчора з вами дискутували, я сьогодні продовжую дискусію. Дивіться, в "Перехідних положеннях", я не знаю чи всі народні депутати дочитали, написана дуже цікава річ, написано, що ця Верховна Рада здійснює свої повноваження тільки до того моменту, коли відбудуться вибори народних депутатів України. Ви зекономили на видів виборів, ви не вказали, у нас є 4 види виборів народних депутатів України: чергові, позачергові, повторні і проміжні. І якщо так читати і тлумачити розширено, то будь-яке проведення проміжних виборів в одномандатному окрузі - це теж вибори народних депутатів України. І буде сумнівною надалі легітимність і повноваження цього парламенту. Чи в цьому була мета законопроекту?

Дякую.

 

18:03:49

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Я думаю, жодної сумнівності в легітимності цього парламенту не буде по тій простій причині, що доки буде працювати ця Верховна Рада дев'ятого скликання буде діяти стара виборча система, за якою в тому числі ті проміжні вибори, про які ви говорили, будуть приведені у відповідність до чинного законодавства.

Що стосується… Що стосується "Перехідних положень"… Я перепрошую, що стосується Розділу XV "Перехідні положення", про які ви говорили, то я хочу зазначити, що є загальна норма Конституції, яка говорить про те, що повноваження народних депутатів України припиняються в день відкриття першої сесії новообраної Верховної Ради. Мова в "Перехідних положеннях" іде виключно про те, що будь-яка наступна Верховна Рада буде обрана вже за новими правилами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Яценко Антон Володимирович, позафракційні.

 

18:04:42

ЯЦЕНКО А.В.

Шановний доповідачу! От у мене дуже просте питання. Від партії "Слуга народу", яку ви представляєте сьогодні, пройшло 130, якщо я не помиляюся, мажоритарників, які давали якісь обіцянки, що будуть працювати на округах, їх розвивати і так далі. Не пройшло, як кажуть, я пожартую, півроку, як тут же внесли Закон про відміну мажоритарної системи. А насправді мажоритарна система є не лише в Україні, вона є, наприклад, у Франції, в певній мірі вона є в Сполучених штатах Америки і багатьох інших країнах.

То в мене до вас питання. Чому саме пропорційна закрита система так вас приваблює? В чому така, яка кажуть, вибачте, для виборців "замануха" має бути?

Дякую.

 

18:05:31

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання.

Жодної "заманухи" в нашому законопроекті немає і бути не може, по-перше.

По-друге. Говорити про пропорційну виборчу систему із закритими списками жодних правових підстав у вас також немає. Оскільки буде в Законі про вибори або у Виборчому кодексі передбачено саме пропорційна виборча система з відкритими списками.

Що стосується мажоритарної виборчої системи, ви абсолютно праві: в багатьох демократичних країнах західного світу діє мажоритарна виборча система. Але практика проведення українських виборів свідчить про те, що 99 періодів виборів по мажоритарних виборчих системах відбувалися з грубим порушенням виборчого законодавства, а саме у формі підкупу виборців різноманітними способами. Тому, шановні… Я маю на увазі, до останніх виборів. До останніх виборів, які є екстраординарними, тому що тут політична сила, яка була представлена насамперед партією "Слуги народу" показала, що навіть гречка не завжди працює. Але це було виключення із загального правила, загальне правило, на превеликий жаль, таке, що гречка дуже часто була визначальною при визначенні результатів волевиявлення виборців у мажоритарних округах.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

18:06:41

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федору Володимировичу. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Ользі Володимирівні Совгирі. Будь ласка, Ольга Володимирівна.

 

18:06:56

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань правової політики, за дорученням Голови Верховної Ради від 30 серпня 2019 року, на своєму засіданні 2 вересня 2019 року, протокол номер 2, розглянув, поданий Президентом як невідкладний, законопроект про внесення змін до статей 76, 77 Конституції (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстраційний номер 1017) від 29 серпня 2019 року. Проаналізувавши законопроект на відповідність його статтям 145, 146 Закону "Про Регламент Верховної Ради України", Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України, поданий Президентом як невідкладний, законопроект про внесення змін до статей 76, 77 Конституції (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстраційний номер 1017) від 29 серпня 2019 року, включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції, додаючи відповідні матеріали, просимо розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Володимирівно.

Чи будуть питання до співдоповідача? Будуть. Будь ласка, записатися по фракціях. Дякую.

Прошу народний депутат Яценко, прошу.

 

18:08:32

ЯЦЕНКО А.В.

Шановна доповідач, у мене до вас і до попереднього оратора дуже просте питання. От казали, що тут депутати-мажоритарщики гречкосії і так далі, а наскільки мені відомо, що ОБСЄ сказало, що все добре, що у нас в Україні кримінальна відповідальність за підкуп і таких серйозних порушень не було.

І друге питання, чи не вважаєте ви, що все ж таки потрібно питання, як голосувати, скільки має бути депутатів і по якій виборчій системі це робити? Треба винести саме на референдум, а не просто так вносити з коліна закон під якусь конкретну політичну ситуацію. Давайте це питання винесемо на референдум і задамо питання людям, яка система подобається: мажоритарна, відкриті списки, закриті списки і так далі, скільки має бути депутатів? Просто дуже дивує такий   підхід галопом, як кажуть і треба поважати людей, які також мають свою думку і обирали мажоритарників.

Дякую.

 

18:09:38

СОВГИРЯ О.В.

Дякую за запитання. Щодо першого запитання, я не можу висловлювати свою особисту точку зору щодо порушень, є офіційна позиція Центральної виборчої комісії, яка встановила підсумки голосування на виборах народних депутатів України, в тому числі, які обиралися за одномандатними виборчими округами.

Що стосується другого вашого питання про можливість винесення цього питання на всеукраїнський референдум. Якщо буде відповідна ініціатива проведення такого референдуму, я думаю, що це питання може бути предметом всеукраїнського референдуму. Але поки є законопроект про внесення змін до Конституції в цій частині, ми повинні його розглядати і комітет рекомендує його внести до Конституційного Суду України для отримання відповідного висновку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ольга Володимирівна.

Будь ласка,  народний депутат Цимбалюк, фракція  "Батьківщина".

 

18:10:25

ЦИМБАЛЮК М.М.

Цимбалюк, "Батьківщина". Вельмишановна президія, шановна доповідач! У мене питання по суті, коли ми кажемо про європейську практику, то в сусідній Угорщині один депутат, як кажуть, представляє 48 тисяч виборців, сусідня Польща більше 80-ти, у нас десь приблизно 93 тисячі виборців на одного депутата.

Але, коли ми наділяємо народ правом законодавчої ініціативи, то можливо і взагалі депутатів треба менше 300. Але питання в іншому, в проекті записано, щодо, і закріплено право, що депутат має володіти державною мовою. Як ви передбачаєте іспити для кандидатів в депутати, яким чином будуть перевіряти цю норму.

Дякую.

 

18:11:28

СОВГИРЯ О.В.

Дякую за запитання.

А щодо цензу  володіння державною мовою. Механізм перевірки  відповідності кандидата цьому  цензу може бути аналогічним до  того, які  встановлені Законом "Про громадянство  України". При поданні кандидатом в громадяни України особа, яка  бажає бути прийнятою до  громадянства України  відповідних документів, коли проводиться відповідний  іспит на знання мови, так.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Володимирівно.  Сідайте, будь ласка.

Шановні депутати, переходимо до  обговорення від  депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп, будь ласка.

Дякую.

Я запрошую народного депутата Устінову, від фракції "Голос". Будь ласка.

 

18:12:21

УСТІНОВА О.Ю.

Дякую.

Передаю слово Ярославу Юрчишину.

 

18:12:30

ЮРЧИШИН Я.Р.

Шановні колеги, шановні виборці! Пригадую, у дитинстві, коли  моя бабуся пекла пиріжки, вона вчила  не їсти  їх завчасно, поки вони ще гарячі з печі, і потрібно, щоб  вони остигли, інакше буде  шкода для здоров'я. 

На жаль, сьогоднішня процедура прийняття, власне, не до кінця готових змін до Конституції нагадує, власне, цей процес намагання  впихнути, власне, народу України і українській державі оці пиріжки гарячі тільки щойно з  печі, які не остигли, не могли пройти жодного обговорення логічного та ще й моментами напханими мухами замість  родзинок.

По-перше, це проблема скороченої процедури. Насправді, ми не мали змоги нормально оцінити законодавчі  ініціативи, і навіть наш профільний комітет  антикорупційний зібравшись і давши свої висновки, ці висновки не були враховані по жодному законопроекту головним профільним комітетом. Це  проблема навіщо нам комітети, якщо вони не виконують свої функції. В той же час по даній ініціативі ми як фракція "Голос" готові  підтримати скорочення кількості  народних депутатів.     

Дискутувати можна по цифрі, але насправді ми навіть подали відповідну пропозицію до Президента України подати зміни до Конституції в розрізі реформи парламентаризму як цілісний концепт. Не вирвані з контексту, а, власне, цілісний концепт.

На жаль, був обраний трошки інший шлях, і ми би, можливо, і проголосували за скорочення до трьохсот, хоча в пояснювальній записці жодного нема пояснення, чому саме така кількість, але тут є нюанси, власне, в самому законопроекті, який показує, що він готувався поспіхом.

Ну, наприклад, сьогодні говорили про те, що введення пропорційної системи виборів – це є запобігання корупції. Я хочу нагадати, як в історії України була пропорційна система виборів, закрита, коли місця в списку партій куплялися не дешевше, ніж куплялися округи. Тому в даному випадку, якщо вводити таку норму, то варто би було прописати, зазначити "відкрита партійна система" і дати нашим громадянам голосувати не лише за партії, а й визначати, кого саме в партії ви підтримуєте. Зрештою, це і є у Виборчому кодексі.

Далі наплутано, забрано одне слово, що обраним може бути депутат… не може бути депутат, і є певні обмеження. Тобто якщо раніше балотуватися не міг кандидат, який не відповідає певним параметрам, то зараз фактично балотуватися, якщо читати прямо, може будь-хто, а вже як він стає депутатом, будуть знімати з нього повноваження.

Власне, ми подали пропозиції Президенту, ми сподівалися, що "пиріжок", тобто пропозиція буде готова для вживання. Зараз це – субпродукт, і тому підтримати цю пропозицію ми не можемо, але саму логіку скорочення кількості депутатів фракція "Голос" підтримує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую народного депутата Гузь від групи "За майбутнє". Будь ласка.

 

18:15:54

ГУЗЬ І.В.

Доброго дня, шановні друзі! Нас дивляться, я сподіваюся, і подивляться мільйони людей, і це стосується обговорення їх.

Зараз ми попадаємо в якийсь такий анекдот, шановні друзі, всі тут присутні. 5 років під стінами парламенту громадськість, наші міжнародні партнери кричали в один голос: "Дайте відкриті списки!" Всі це чули.

Парламент минулого скликання декілька років до цього не міг народити, але останній рік через чотири тисячі поправок, через масу дискусій нарешті прийняв Закон про відкриті списки. Він прийнятий, до нього можна вносити якісь там поправки і так далі. Він лежить на підписі в Президента. Очевидно, суспільство було готове до відкритих списків. Очевидно, Президент, як на мене, мав би підписати або сьогодні бути тут і сказати нам: "Шановні депутати дев'ятого скликання, у мене є зауваження, у мене є інше бачення" і так далі.

Що ми бачимо сьогодні? Дається папірець, де написано: пропорційна система, крапочка. Що далі? Це закриті, відкриті, закриті списки, я вибачаюсь, це система 2006-7 року. Я нагадаю виборцям, у 2006-7 році не було округів, погана мажоритарка. Були тільки партійні списки, де керівник партії брав собі коханку, конюха, водія і так далі і набирав отакий список депутатів, які не мали жодного відношення до конкретного регіону. Мені 37 років і останні 17 я обираюся депутатом виключно в округах, один раз – в міську, двічі – в обласну, тепер – у Верховну Раду. Я завжди, особисто я, і тут багато серед вас таких, в кінці кінців "Слуга народу" отримала більше мандатів по мажоритарці. Тому я не агітую зберегти мажоритарку, ні, це рудимент. Але "Слуга народу" має сказати: пропорційна система за відкритими списками.

Вчора я прочитав інтерв'ю одного із заступників голів вашої найбільшої фракції, коаліції, який сказав: "Відкриті списки – це для Нідерландів". Друзі, давайте розберемося! Я читав програму партії "Слуга народу", я не побачив там інформації про закриту пропорційну систему. Тому я би хотів, щоб Президент України або керівництво вашої монобільшості чітко зараз сказало: за цією крапочкою, пропорційна система, – ви якийсь закон будете пропонувати, чи ви готові підписати і Президент Закон про відкриті списки?

Я застерігаю і українців тут присутніх людей не можна приймати закон про закриті списки. Я впевнений, якщо це буде робитися, ніхто не перекриє ці ряди, буде перше блокування цього, цієї трибуни.

Дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Єдине одразу, я… Одразу я от хочу зауважити шановному виступаючому, що Виборчий кодекс, про який ми так довго говорили, надійшов до Офісу Президента підписаним з усіма порушеннями строків з Верховної Ради тільки 27.08 цього року. І обов'язково Президент України у відведений йому строк визначиться щодо того, яким чином буде поступлено з Виборчим кодексом. Але позиція Президента України Володимира Зеленського однозначна – ми завжди були прихильниками відкритої виборчої системи з відкритими списками.

Дякую.  (Оплески)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

 

18:19:48

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні народні депутати, слово надається Соболєву Сергію Владиславовичу. Івченко, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

18:20:02

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я не буду вам розповідати про економію Конституції, як це говорили, але скажу вам, що "Батьківщина" вважає виправданим зменшення кількості народних депутатів.

В 91-му році, коли ми оголошували незалежність, нас було 52 мільйони, ви про це говорили. Зараз в Україні постійно проживає трішки більше ніж 30. Тому, звичайно, сьогодні і люди, і ті, хто сьогодні за нас голосували, і ми як парламентарі вважаємо, що зменшення кількості депутатів – це виправданий крок.

Зміна системи, виборчої системи – це теж вірно. "Батьківщина" завжди говорила, що ми маємо перейти до пропорційної системи з відкритими виборчими списками. І, колеги, повірте, для нас головне не зменшення кількості депутатів, а все ж таки їх якість. Їх якість повинна з кожним скликанням зростати, мають приходити лідери громадської думки, мають приходити люди, які безпосередньо фахово розбираються в певних галузях, в певних законопроектах. Мають приходити люди, які можуть захищати відповідні напрямки і презентувати відповідні зміни.

Колеги, але мушу визнати, європейський досвід говорить по-іншому. Мої колеги вже говорили про країни така як Угорщина – 48 тисяч населення представляє один депутат. В Польщі – 560 депутатів, правда, там дві палати. В Німеччині – 81 мільйон населення, але там 699 депутатів. Румунія – 58 тисяч населення. У нас, колеги, буде збільшено народовладдя, тобто у нас сьогодні буде недоступність людей до, скажімо, тих, кого…, тих представників, яких вони обирають.

Колеги, я хочу сказати, що "Батьківщина" не буде голосувати за закон за основу і в цілому, в першому читанні ми підтримаємо, якщо ви не внесете Виборчий кодекс. Він так і не підписаний минулим Головою Верховної Ради. Ми маємо побачити, що це буде пропорційна система з виборчими списками.

І наостанок. Все ж таки, колеги, якість – це головне. І звичайно, цей закон не має ніякого економічного зиску, але ми підтримуємо його в першому читанні і вважаємо, що виважені рішення і по зменшенню кількості народних депутатів, і по скасуванню мажоритарки, за яке ми так постійно говорили, але наразі вона існує. І не зрозуміло, чи новий Виборчий кодекс, який ви внесете, він буде без мажоритарки. А там давайте дискутувати, яким чином ми дамо новим молодим людям, які можуть давати певні зміни, які можуть говорити про певні напрямки, дати можливість зайти у ті пропорційні виборчі списки. Щоб не було так, як думають наші люди, що у пропорційних виборчих списках то водії, то секретарі лідера фракції або інший обслуговуючий персонал. Там мають бути лідери.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Нестору Івановичу Шуфричу, фракція "Опозиційна платформа – За життя". 

 

18:23:20

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий.

Шановні колеги, безумовно, цікава дуже пропозиція і я пропоную відкрити дискусію навколо запропонованих Президентом України змін до Конституції.

По-перше, наша фракція вносить альтернативний закон. Ми сподіваємось, що ви нас підтримаєте.

А саме: в 76 статті після слів… Я вибачаюсь, пану Парубію може надамо  слово, щоб він міг виступити….

Дякую, пане Андрію, я вам не заважаю? Дякую, дякую. Трішечки, добре, потерпіть, будь ласка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, давайте порядок в залі, будь ласка. 

 

ШУФРИЧ Н.І. Я прошу потім повернути мені цей час.

Щодо слів після "володіє державною мовою", добавити наступні "і не має громадянства, підданства іншої держави і держав". Ну ви  пам'ятаєте історію "у меня не два гражданства, а три, поэтому на меня это не распространяется".

Наступне, наступне: щодо списків. Ми як відчули вашу біль і пропонуємо,  відповідно, в 77 статті наступну редакцію: "Верховна Рада України обирається за пропорційною виборчою системою з відкритими виборчими списками" і щоб це було в тексті Конституції. Я бачу мажоритарники радіють, я вам дуже радий, я вірю у вашу щирість.

І останнє, і останнє. Де ж логіка? Я хотів, на   жаль, не встиг запитати, де логіка про 300 народних депутатів України? От, колега, який говорив, виступав переді мною, каже нас стало менше. Так ми за чотири роки маємо зробити так, щоб нас стало більше. Тому що повернулись люди, просили українське громадянства, саме так я дивився у фільмі "Слуга народу-3" до цього ми маємо йти. І ми можемо зробити, щоб українців було більше.

Тому виходячи, шукаючи логіку, ми не можемо погодитись з цифрою 300. Якщо ми змінюємо виборчу систему на пропорційну за відкритими списками, то логічно, що нам не потрібні відповідні місця для мажоритарників. І ми пропонуємо кількість Верховної Ради 225 народних депутатів. Стадіон, так стадіон.

Що це нам дасть? Це нам, до речі, дасть суттєву економію бюджетних коштів, приблизно півмільярда гривень, вже порахували. Потрібно буде щось витратити на переобладнання залу, буде 225 місць з такими проекційними моніторами в стилі діджиталізації. Ми ж рухаємося в цьому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити.

 

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Тому наша фракція відкриває дискусію, пропонує, я ще раз фіксую, 225 народних депутатів України, пропорційні списки відкриті, щоб кожен мав у себе в регіоні розуміти за кого голосує. І, безумовно, ми маємо не допустити кандидатів у народні депутати, які мають інше ніж українське громадянство, оце буде по-настоящому, оце будуть реальні зміни.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Луценко Ірина Степанівна, фракція політична партія "Європейська солідарність". Андрій Володимирович Парубій, фракція "Європейська солідарність".

 

18:27:29

ПАРУБІЙ А.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, українці, мій виступ, перш за все, про політичну відповідальність. Ви знаєте, не так давно, кілька годин тому багато виступаючих з цієї трибуни говорили, ми обіцяли дати недоторканність, давайте проголосуємо і ми проголосували, сьогодні стоїть те ж саме запитання. Напередодні виборів більшість політичних сил і найбільша політична сила в Україні виступали за систему з регіональними відкритими списками. В тексті, який нам розданий, зазначено Верховна Рада України обирається за пропорційною виборчою системою. Я розумію всю необхідність економити місце в Конституції, але для трьох слів можна було знайти місце, через кому, з регіональними відкритими списками. Три слова треба додати, щоб мати відповідність ваших обіцянок до того, що відбувається сьогодні в залі, бо це не вперше. Я нагадаю, що першим законопроектом, який вніс Президент України Зеленський, був власне законопроект про закриті партійні списки в цьому залі. І, на превелике щастя, попередня Верховна Рада України його не підтримала. І сьогодні на підписі у Президента лежить Виборчий кодекс з відкритими регіональними списками. Так само як і лежить Закон про тимчасові слідчі комісії. Закон про Пласт, який не підписується вже десятки днів і місяці. Пластуни є у всіх фракціях. Це нормально є? Підпис закону це не право Президента це його обов'язок, який він сьогодні не виконує. Так само як Президент України немає права давати доручення Верховній Раді України як це було на останній нараді. Верховна Рада України - це не підрозділ Офісу Президента. І з таким підходом, ви знаєте, у відношенні до Верховної Ради України, кількість депутатів можна скоротити і до двох, ще і написати в Конституції поіменно Зеленський кома Богдан. Бо за таких умов парламент немає будь-якого значення в системі прийняття рішень. Отже, дві речі необхідно зробити.

Перша, Президент України має підписати Виборчий кодекс з відкритими списками.

Друга, відкликати даний проект і тут додати три слова "з регіональними відкритими списками". Тоді ми зможемо голосувати і тоді це буде відповідність тим виборчим обіцянкам з якими ми йшли на вибори. А поки що це обман і лукавство.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Семінському Олегу Валерійовичу. Кальченко Сергію Віталійовичу, фракція політична партія "Слуга народу".

 

18:30:32

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія! Шановні народні депутати! Шановні колеги! Я дуже люблю давати якусь, продовжувати тему яку говорив попередній виступаючий, особливо коли це не стосується безпосередньо його предмету. Стосовно спадщини, яку, до речі, отримав Президент Зеленський, то він отримав ще і один закон, який був проголосований Верховною Радою кілька років тому, був направлений попередньому Президенту кілька років тому, до речі, суб'єктом законодавчої ініціативи щодо того законопроекту був Президент і він був прийнятий в першому читанні і в цілому, і він так і залишився не підписаним. Тому Президенту Зеленському в спадщину ще і дісталося те, що не підписав попередній Президент.

А тепер стосовно цього питання, які ми зараз обговорюємо про внесення до порядку денного і звернення до Конституційного Суду. Оскільки кілька разів сьогодні згадувалась позиція Венеціанської комісії Ради Європи з тих чи інших питань… А я хотів би нагадати, що однією із таких ідеологічних чи концептуальних засад, якою керується Венеціанська комісія, вона її сповідує – це стабільність виборчого законодавства. І особливо те, що стосується виборчої системи.

Традиційно в Україні ми бачимо нестабільність виборчого законодавства. Якщо я не помиляюсь, то тільки та Верховна Рада, повноваження якої припинялись достроково, не встигала поміняти закон про вибори. І через це і вибори 2007 року проводилися за тим же законом, як і шостого, і вибори в 14-му і в 19-му році проводились за законом, який приймався в 11-му році.

Я хотів би нагадати, що вперше стосовно пропорційної системи згадував Закон 2222, який був прийнятий 8 грудня 2004 року, де було сказано, що наступні вибори відбуваються за пропорційною системою. Тому новел тут ніяких нема. Це лише певною мірою повторення тієї історії, яка була, яка вже є і в практиці конституційного законотворення в Україні.

І я хотів би нагадати так само, що коли постало питання про зміну виборчої системи і влітку 11-го року раптом центр дискусії перемістився в Міністерство юстиції, а більше на Банкову, і коли був прийнятий навіть законопроект, який оцінювала восени 2011 року Венеціанська комісія, то вона сказала навіть те, що вона дуже багато не каже іншим: в Україні потрібна пропорційна виборча система. Правда, потім сталось так, що набралось більше конституційних… конституційна більшість сформувалась в Раді в 11-му році і прийняли, повернулися до змішаної мажоритарної пропорційної системи.

Тому наступні вибори мають відбутися, безумовно, за пропорційною системою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записатися на виступи від народних депутатів України.

Шахов Сергій Володимирович, позафракційні. Немає Сергія Володимировича? А, є.

 

18:34:05

ШАХОВ С.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановний український народе! У цій залі сидить як мінімум 50 відсотків обраних мажоритарників. Я, Сергій Шахов, обрався на Луганщині в 114 окрузі саме там, де йде розмежування з Росією, саме там, де йде війна. З моєї команди також обралися і Сергій Вельможний, і Олександр Сухов по мажоритарці, також Олександр Лукашев. Скажіть, будь ласка, що нам говорити людям, якщо сьогодні прийметься закон про скорочення і взагалі знищення мажоритарної системи, яка є у всьому світі? До кого сьогодні будуть стукатися люди з шахти "Гірської", які сидять в шахті під землею; з Рубіжного, де немає сьогодні тепла; Чертково, Мілове, де не можуть перейти через місток 40 метрів; Дьомино-Олександрівка, Благовіщенка, де 6 кілометрів, всього-на-всього, до лікарні, а 70 кілометрів треба їхати до Щастя. Люди з Щастя, які сьогодні можуть лишитися взагалі без мосту. Губернатор тільки вішає в Луганщині ці медальки тим негідникам, які зайшли на крові Сергія Самарського, журналіста в Сєвєродонецьку.

Я звертаюся сьогодні до кожного з вас, до мажоритарників: подумайте перед тим, як голосувати, бо люди віддавали вам свої голоси, тим, хто йшов по дворам, від двері до двері, і давали не просто обіцянки, а давали слово зробити щось для країни. Я сьогодні звертаюся до вас як до людей, які прийшли сьогодні щось змінювати. Коли вніс Президент Зеленський законопроект, 450 аркушів дрібним шрифтом, за закритими списками і 3 відсотки зниження бар'єру проходження партій, його просто підставили.

Сьогодні вас також можуть підставити.

Команда Шахова буде голосувати за зменшення кількості народних депутатів в цій залі, як сказав Нестор Шуфрич, 225 народних депутатів по всіх округах дуже добре. Але треба подумати, що взагалі в країні була мажоритарна система, люди самі повинні обирати, дивлячись віч-на-віч кожному з вас в очі, тим народним депутатам, хто відчуває своєю шкірою як люди сьогодні не тільки голодують, бідують, як поїхали з країни, як мої колись батьки, Царство Небесне, і не приїхали, батько приїхав в урні спалений з Москви, шахтар, коли затоплювалися шахти, коли діти залишалися один на один самі по собі. Заходиш на цвинтар, а там одні пасочки, як кажуть, розумієте, дітей, які залишилися без батьків, сиротами.

Тому ще раз хочу і закликаю кожного з народних депутатів з кожної фракції, тисячі разів подумайте перед тим як голосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ШАХОВ С.В. … перед тим як голосувати за цей законопроект. Я запрошую кожного з вас і партійних, і обраних по мажоритарній системі, до Луганщини, як я запрошував всі 3 роки, і уряд, у кожного народного депутата приїхати і подивитися як живуть люди, ями як могили, я не жартую, шахтарі по 30 діб сидять в шахті, коли вони до партії будуть стукатися, в офіси будуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, регламент, регламент. Дякую.

Герасимов Артур Володимирович. Ні? Олексій Гончаренко, фракція "Європейська солідарність".

 

18:37:53

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку, "Європейська солідарність".

Дякую.

 

18:38:08

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, північ Одещини, "Європейська солідарність". Ну, перше, я хотів би… Під час свого минулого виступу я, нарешті, зрозумів чому опозиція вся на галерку. Я спочатку думав, що це тому що, ну, знаєте, за старими звичками теж на шоу "95 кварталу" перші місця, вони дорожчі, там сидять поважні люди, а десь позаду сидять не дуже поважні. Але виявилось, що інша мета, щоб можна було закричати будь-який виступ, який не подобається. Шановні колеги, сьогодні ви влада, завтра, воно життя, можете будете опозицією. Я б не зловживав на вашому місці цим правом. Тепер щодо суті того, про що ми зараз з вами  кажемо.

Перше. Нам кажуть, давайте зробимо пропорційну систему. І для цього… Ну тут був просто хіт і перл новий, це мем - для економії конституційного тексту. Що це таке, знає тільки пан Веніславський. Ну, але, знаєте, давайте зекономимо конституційний текст. На підписі у Президента знаходиться проголосований Закон про пропорційну систему за відкритими списками. Нащо ще вся ця канитель? Підпиши ручкою, одна секунда. Гарно, може навіть під час зняття фільму чергового оголоси, і все - в країні пропорційна система. Але ми чомусь ідемо іншим шляхом.

Друге. 300 депутатів. Яка цікава новела. Слухайте, а у мене інша пропозиція. А чого 300? Давайте зробимо 95, щоб вже був повний квартал 95 тут.  Вже воно було повністю відповідало духу і позиції Президента. Чого 300? А чого 95? Може один? Я, до речі, підготував законопроект про 95. Хто хоче приєднатись, будь ласка, підписуйте, зробимо 95 депутатів. Але по суті, що нам кажуть? Що мета цього – економія державних грошей. Шановні колеги, є набагато простіший спосіб ніж чекати ще чотири роки і тільки тоді зменшити кількість парламенту, щоб зекономити гроші. Давайте зараз знизимо наші з вами зарплати. Сьогодні зарплата депутата - 28, плюс депутатські - 35, разом 63 тисячі. А давайте зробимо, я вніс відповідний законопроект, прошу колег підтримати, щоб зробити дві мінімалки 9500, і ми сьогодні втри рази зменшимо видатки держави на народних депутатів, і не треба нічого чекати, не треба вигадувати, змінювати Конституцію під такі ваші ідеальні пропозиції.

Черговий приклад банального, дешевого популізму. Тільки червона кнопка. Тільки проти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яценко Антон Володимирович. Позафракційні.

 

18:40:46

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, от знаєте, тут у нас в Києві є готель, він має назву колись "Москва" називався, зараз він "Україна" називається і готель "Київ". Як вони з'явились? Вони з'явились, коли була радянська система і депутати по партійній системі приїжджали і просто раз на місяць, там місяць проводили у Києві і  голосували, десь мали жити. Тобто не було  парламенту самодостатнього, а був просто  парламент такий "маріонеточний", скажімо так. І ми всі розуміємо, що, все ж таки, у країнах розвинутих діє саме мажоритарна система, – та  ж сама  Франція, ті ж самі Сполучені  Штати Америки. Сенатор, наприклад,  від  штату Аризона чи просто від партії, да ну, може бути симбіоз. Але  от як зараз  просто пропонується взяти і відмінити  мажоритарну систему і ще це закріпити в Конституції – це неправильно. Ми маємо запитати людей, тут зараз сьогодні у парламенті 199 мажоритарників, я можу запитати як мажоритарник зі стажем і як людина, яка отримала перше місце по Україні  70  відсотків підтримки людей, - майже  51 тисяча, чи хтось з вас казав своїм виборцям, коли йшов на вибори, що я прийду  і перше, що  я проголосую, щоб відмінити мажоритарну систему. Чи ви розповідали, що  ви будете розвивати округи і території, і так далі. Чому спекуляції,  які сьогодні йдуть навколо  мажоритарки? Ми  маємо сьогодні  до восьми років в'язниці, якщо буде, не дай Боже, підкуп. Тому це все просто розмови. І чи не є підкупом сьогодні  фінансування партій політичних,  які переможці, це фактично - нерівні умови.

Тому, на мою думку,  ми  маємо, все ж таки, зараз  відкласти  цей проект  і просто запитати людей, провести референдум це буде демократично. І, до речі,  про референдум було  дуже багато розмов, коли  у нас була і  президентська кампанія, і  парламентська, а  зараз якось так воно кудись пішло.

Тому ще раз давайте дуже хорошо думати над  цим питанням і, все ж таки, давайте розуміти, що  ми демократична  країна, а не просто якийсь придаток, як кажуть, когось.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, до  слова… для  заключного слова запрошується народний депутат України  представник Президента України в Конституційному Суді  України Веніславський  Федір Володимирович.

 

18:43:15

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Законопроект про  внесення змін до статей 76 і 77 Конституції України повністю відповідає очікуванням  українського народу щодо скасування мажоритарної виборчої системи. Під цими гаслами йшли, в тому числі, на вибори ті народні депутати, на сьогоднішній день обрані, яких висувала політична партія  "Слуга народу". Про скасування мажоритарної виборчої системи заявляв Президент Зеленський, і це –  виконання його передвиборчої обіцянки, яку політична партія "Слуга народу" повністю підтримує.

Що стосується кількості народних депутатів - 300, ще раз хочу сказати, що попередня влада за 20 років незалежності України довела кількість населення з 52 мільйонів до трошки більше чи трошки менше 30-и. Точно ніхто не знає, оскільки влада так і не змоглася здійснити перепис населення.

Що стосується типу пропорційної виборчої системи, яку пропонується закріпити в статті 77 Конституції України, то багато дуже різновидів пропорційної виборчої системи з відкритими списками регіональними, з преференціями і так далі, закріплювати на рівні Конституції конкретний тип пропорційної виборчої системи абсолютно недоцільно. Тим більше, що Президент Зеленський неодноразово заявляв про те, що буде відстоюватися саме пропорційна виборча система з відкритими списками.

І на завершення хочу сказати, шановні народні депутати, на ті закиди, які лунають представників окремих політичних сил, що Президент Зеленський має зараз Виборчий кодекс, який можна підписати, оприлюднити і набути… щоб він набув чинності. Так, Президент Зеленський отримав Виборчий кодекс 28 серпня 2019 року. Тобто попереднє керівництво Верховної Ради  внесло, передало, вірніше, на підпис Президенту підписаний Виборчий кодекс з грубим порушенням всіх, передбачених Законом  про Регламент строків.

На сьогоднішній день, враховуючи, що є дуже багато запитань до процедури ухвалення цього законопроекту, дуже багато питань по змісту, Президент розглядає цей Виборчий кодекс, і у встановлені Конституцією України  строки буде прийнято рішення про його підписання або про його ветування, відповідно до повноважень Президента.

Що стосується законопроекту, який ми розглядаємо, про внесення змін до статті 76 і 77 Конституції України,  я закликаю народних депутатів України  підтримати  про внесення… підтримати внесення цього законопроекту до порядку денного сесії і про направлення до Конституційного Суду на предмет  перевірки  його на предмет  відповідності вимогам статей  156 і 157 Конституції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Для заключного слова  запрошується заступник голови Комітету з питань  правової політики Ольга Володимирівна  Совгиря.

 

18:46:33

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, змішана виборча система, яка на сьогодні  існує в Україні, притаманна для держав, в яких існують перехідні  режими. Україна прагне будувати  державу зі стабільним демократичним режимом. Тому ми просимо вас проголосувати за пропорційну виборчу систему, а отже проголосувати за стабільність, демократію в  політичній системі і за стабільність і демократію в українському парламентаризмі.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І за те, що так коротко, теж  окреме "дякую", Ольга Володимирівна.

Шановні народні депутати! Переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті  146 Регламенту Верховної Ради  України   ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1017/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) і про його направлення до Конституційного Суду України.

Готові голосувати? Шановні народні депутати, ставлю на голосування та прошу підтримати.

 

18:48:06

За-258

Дякую. 258 – за, 27 – проти, утримались – 50. Рішення прийнято. Постанова прийнята, постанова прийнята в цілому.

По фракціях.  "Слуга народу" – 237, "Опозиційна платформа – За життя" – 0,  "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 14, "За майбутнє" – 1, "Голос" – 0, позафракційні – 6.

Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання порядку денного.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1027) про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Слово для доповіді надається народному депутату України представнику Президента України у Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському.

 

18:49:17

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановна президія, шановні народні депутати України! Законопроект під реєстраційним номером 1027 стосується внесення змін до статті 81 Конституції України з метою передбачити додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України.

Про які дострокові підстави, додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України йдеться? Ідеться про те, що наша політична сила обіцяла під час виборів: що народні депутати будуть голосувати і працювати в парламенті так само, як прості звичайні люди на будь-якому місці роботи. Тому що, на превеликий жаль, виборці до останнього часу мали можливість спостерігати напівпусті парламентські зали, в якій ми зараз працюємо. Сьогоднішнє наше голосування, сьогоднішня наша робота, вона якраз ламає шаблони, ламає стереотипи, тому що народні депутати України, які представляють політичну партію "Слуга народу", якраз демонструють свою готовність працювати на повну силу у парламентській залі.

Разом з тим дуже часто ми спостерігаємо, коли на табло для голосування висвітлюється 226 і більше, а в залі сидить декілька десятків народних депутатів України, карточки яких голосують самі по собі за допомогою інших народних депутатів. Саме для того, щоб унеможливити на майбутнє такої ганебної практики, Президент Зеленський вніс законопроект, який передбачає, що у випадку, якщо народний депутат України проголосував за іншого народного депутата України, або якщо надав можливість проголосувати за себе, то це буде підставою для втрати депутатського мандату, якщо такий юридичний факт буде встановлено рішенням суду, яке набуде законної сили.

Іншими словами, шановні народні депутати, мова йде про те, що втратить депутатський мандат і той, хто дав свою карточку для голосування, і той, хто проголосував чужою карточкою. Це нормальна традиція має бути для українського парламенту.

Якщо наші народні депутати представляють своїх виборців, які можуть бути звільнені з роботи за прогул протягом дуже короткого часу, а народні депутати України місяцями не працюють у парламенті, то це ганьба для таких народних депутатів. І цю практику треба припиняти. Тому підстава дострокового припинення народного депутата України у разі неособистого голосування має бути підтримана народними депутатами у майбутньому під час ухвалення цього закону попередньо і в цілому, а зараз при направленні, при  включенні цього законопроекту до порядку денного і при направленні до Конституційного Суду для отримання висновку.

І друга підстава, яка передбачається, додатково внести, внести яку додатково передбачається до статті 81 Конституції України, мова йде про те, що народні депутати можуть бути визнані такими, які втратять депутатський мандат, за прогули на зразок якраз з прогулами звичайних виборців на робочому місці. За прогули - мається на увазі відсутність народного депутата України на одній черговій сесії, яка складається з пленарних засідань та засідань комітетів, сумарно більше однієї третини. Відсутність більше однієї третини на робочому місці буде підставою для втрати депутатського мандата.

Тому, шановні колеги, я думаю, для того, щоб нам не соромно було дивитися в очі своїм виборцям, для того, щоб ми ефективно працювали і не зловживали своїми правами при голосуванні, не надавали можливість іншим депутатам голосувати за себе і не голосували за інших. Для того щоб народні депутати сиділи і працювали у залі пленарних засідань, на засіданнях комітетів, на засіданнях тимчасових спеціальних і тимчасово слідчих комісій та інших органів парламенту, які він утворює, ми з  вами якраз і маємо підтримати цей законопроект про внесення його до порядку денного сесії і про направлення до Конституційного Суду для отримання висновку на його відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу.

Чи є запитання до доповідача? Є. Запишіться, будь ласка,  на запитання. Шкрум Олена Іванівна, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

18:54:22

ШКРУМ А.І.

Прошу передати слово Івану Крульку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович Крулько, фракція "Батьківщина".

 

18:54:31

КРУЛЬКО І.І.

Шановний доповідачу, ну, по-перше, я хотів би сказати, що питання персонального голосування – це є одна з базових вимог до того, щоби парламент був дійсно демократичним. І я хотів би відмітити, що за час роботи парламенту нового скликання не зафіксовано жодного прикладу неперсонального голосування. Це важливо. Тому, підтримуючи норму про політичну відповідальність за неперсональне голосування, хотів би в той же час у вас запитати, чим керувалися автори цього законопроекту, коли визначили, що саме третина прогулів в комітетах або на засіданнях Верховної Ради є підставою для позбавлення мандата народного депутата.

Я хотів би звернути увагу, що для звичайного працівника, який працює в різних органах влади, в органах місцевого самоврядування, один...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити, будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Один прогул для українського громадянина є підставою для того, щоб його звільнили з роботи. Чому саме третина, прошу пояснити таку логіку.

Дякую.

 

18:55:47

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання.

Логіка законопроекту, який передбачає, що депутатський мандат буде втрачено у випадку, якщо одну третину робочого часу народний депутат України не буде на робочому місці, ми обґрунтовуємо, що чергова сесія, яка починається першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року триває 3 з лишнім місяці. Тобто для того, щоб народний депутат України мав можливість відстоювати в тому числі через відсутність на засіданні парламенту, на засіданні комітету свою політичну позицію, про що вчора йшлося у нас на засіданні комітету, для того, щоб він мав можливість покинути засідання парламенту в знак політичного протесту, але щоб це не перетворювалося на зловживання народними депутатами, коли вони за політичними мотивами відсутні на робочому місці місяцям – саме така логіка і була покладена в основу закріплення 30-відсоткового чи однієї третини, вірніше, пропусків на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. … засіданні пленарних парламенту, на пленарних засіданнях і на засіданнях комітетів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Камельчук Юрій Олександрович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

18:57:10

КАМЕЛЬЧУК Ю.О.

Доброго дня! 124-й виборчий округ, Червоноград, Сокальський район, частина Кам'янка-Бузького.

Я хочу висловити свою підтримку цьому законопроекту: за прогули, за кнопкодавство однозначно виганяти і звільняти. Це перше.

А друге. Хотів би навіть внести додаткову пропозицію, оскільки знаю, що попередник на моєму окрузі дуже мало проводив часу і мало, власне, приймав своїх виборців, і це величезна проблема, я думаю, не тільки в моєму окрузі була раніше. Я думаю, що варто додатково якимось чином ввести можливість виборцям на місцях відкликати свого народного обранця за певною розумною якоюсь процедурою.

Дякую.

 

18:57:58

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Так, це вже не запитання, а пропозиція. Будемо над цієї пропозицією разом думати, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Синютка Олег Михайлович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

18:58:05

СИНЮТКА О.М.

Передаю слово Миколі Княжицькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький.

 

18:58:11

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний доповідачу, закон встановлює санкцію як елемент конституційно-правової відповідальності, яка може застосовуватися лише внаслідок норм, які вказані в Конституції. Конституція справді забороняє неперсональне голосування. Може бути за це санкція, але Конституція не забороняє відвідувати більше чи менше третини засідань, як і не забороняє інших причин. А статті 58, 61 Конституції кажуть, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. А ви пропонуєте поставити санкції за те, що правопорушенням не визначено, окрім не персонального голосування. Де тут правова логіка, крім без правового популізму?

Дякую.

 

18:58:58

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Правова логіка не особистого голосування абсолютна очевидна, ви на це звернули увагу. Народний депутат голосує особисто і передавати повноваження іншому депутату він не має жодного права.

Разом з тим, що стосується дострокового припинення повноважень народного депутата у випадку відсутності на засіданнях парламенту пленарних або на засіданнях комітетів, то треба мати на увазі, шановні народні депутати, що ми з вами в даному випадку є працівниками українського народу, працівниками парламенту. Ми в парламенті представляємо інтереси українського народу і працюємо тут на постійній основі. Статус народного депутата України не може бути суміщений з жодними іншими оплачуваними видами діяльності. Тому саме, якщо народний депутат України, який порушує вимоги в даному випадку працювати, вимоги народу, вимоги виборців працювати у Верховній Раді, ухвалювати рішення, якщо він ігнорує вимоги народу, то це має бути якраз і підставою для конституційно-правової відповідальності у формі дострокового припинення повноважень народного депутата.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу.

До слова для співдоповіді запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.

 

19:00:16

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань правової політки за дорученням Голови Верховної Ради від 30 серпня 2019 року розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року, протокол  № 2, поданий Президентом як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 81 Конституції України щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України, реєстраційний номер 1027 від 29 серпня 2019 року. Проаналізувавши відповідність законопроекту вимогам статей 145, 146 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України поданий Президентом України як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата) (реєстраційний номер 1027 від 29 серпня 2019 року) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України. Додаючи відповідні матеріали, просимо розглянути.

І на запитання колеги щодо того, де передбачено обов'язок народного депутата бути присутнім на засіданнях Верховної Ради та її органів. Пункт 3 частини першої статті 24 Закону "Про статус народного депутата України" – народний депутат зобов'язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Володимирівна.

Чи є запитання? Артур Володимирович, у вас лише одного є запитання. Давайте запишетесь на запитання, будь ласка.

Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність".

 

19:02:25

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановні колеги, я думаю, ми всі сьогодні вражені цим мемом – економія конституційного тексту. Бо мені здається, що в залі вже котру годину поспіль відбувається економія здорового глузду. І в цьому контексті у мене два запитання не так до вас, пані, як до Голови Верховної Ради України.

Мені здається, що найкращий взагалі запоручник для особистого голосування – це введення сенсорної кнопки. І попередня Верховна Рада все зробила для того, щоб ми могли вже з вересня її впровадити. Коли ви це зробите? Це перше питання.

А друге питання. В рамках економії здорового глузду, от, ми зараз сидимо тут, так бурхливу діяльність імітуємо. А хто заважає завтра о 10 годині ранку, як того і вимагає Регламент Верховної Ради України, зібратися і продовжити оцю економію, знаєте, часу і обговорення цих новел, які викликають насправді сміх навіть самих "слуг", але поки що вони бояться голосно сміятися?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І, Ольга Володимирівна, якщо ви не заперечуєте, то до мене було запитання, я спробую відповісти.

Щодо першого. Я хотів би нагадати, що сенсорна кнопка встановлена багато-багато років, вона сьогодні не сертифікована, вона не передбачена Регламентом і, на жаль, вона (це моя особиста думка) не відповідає тим викликам, які сьогодні є перед суспільством. Вона не дає можливість персонального голосування. Тому що, якщо ми говоримо про персональне, було б непогано, щоб це було за відбитками пальців, наприклад. І я впевнений, що незабаром ми це все ж таки зможемо зробити, але щоб це відповідало і тим вимогам часу, які є сьогодні, і українському законодавству та не підводило нас під час голосування.

Щодо другого. Я хотів би нагадати, що ми з вами під час Погоджувальної наради прийняли рішення, що з середи по п'ятницю ми будемо працювати в комітетах. Тому, на жаль, у нас немає можливості завтра о 10-й продовжити засідання. І я впевнений, що у нас, не в нас, а у багатьох народних депутатів було достатньо часу відпочити, і ми можемо попрацювати навіть понаднормово. Я впевнений, що це невелика проблема для українського суспільства. Дякую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Я додам хвилину. Дякую.

Бакунець Павло Андрійович, позафракційні.

 

19:05:00

БАКУНЕЦЬ П.А.

Доброго дня, шановний пане Голово, шановні депутати! Позафракційний, Бакунець, Яворівський район. Звертаюся до вас можливо як співмешканець знаної легендарної королівської 24-ї бригади. Якби наші хлопці на сході пропустили 15 процентів чи третину свого часу, якого вони там сьогодні стоять, напевно ми не змогли б тут сидіти. Тому насамперед вважаю, що це гарна поправка, вона дисциплінуватиме нас у майбутньому. А від народних депутатів сьогодні прошу підтримати оплесками наших героїв на сході.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, оскільки я забрав хвилину, Шкрум Альона Іванівна, фракція  "Батьківщина".

 

19:05:54

ШКРУМ А.І.

Дуже вам дякую за те, що дали можливість задати питання, у мене 2 коротеньких питання.

Перше. Скажіть, будь ласка, як співвідноситься заява голови вашої фракції "Слуга народу" Давида Арахамії про те, що депутати мають голосувати дистанційно і взагалі можуть не знаходитися на роботі? Я цю заяву на ефірі чула особисто. Чи співвідноситься вона з цим законопроектом, який ми зараз розглядаємо, позбавлення мандату за прогули?

А друге дуже коротке питання. Мені подобається відверто ідея щодо того, що за неперсональне голосування треба також позбавляти мандату. Ми намагалися слідкувати в минулому скликанні, це робити, але не змогли прослідкувати, така величезна кількість кнопкодавства була. Але я особисто виступаю не за санкції, а за автоматизовані рішення, коли взагалі неможливо зробити кнопкодавство, да, або за допомогою електронної картки, або за допомогою відбитка пальця. І я точно знаю, що у вас у фракції є круті айтішники, наприклад, пан Жмеренецький, який може допомогти зробити автоматизовану систему, щоб ніколи не було в цьому парламенті більше кнопкодавства.

Дякую.

    

19:06:59

СОВГИРЯ О.В.

Щодо… Щодо дистанційного голосування, уточню, маються на увазі ті випадки, коли народний депутат в силу певних обставин, наприклад, перебуває у відрядженні тощо, не може бути присутній, але бажає підтримати рішення, яке було прийнято в залі пленарних засідань. Це не системне рішення, да, для організації роботи парламенту.

Щодо другого питання. Так, дякуємо, в нашій фракції є фахівці високого рівня в різних сферах – це правда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Переходимо до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу записатись на виступи від депутатських фракцій та груп.

Слово надається Цимбалюку Михайлу Михайловичу… Крульку Івану Івановичу, фракція, депутатська фракція "Батьківщина".

 

19:08:03

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ну, якраз цей проект змін до Конституції є, мабуть, тим, який дійсно варто, щоб підтримала максимальна кількість депутатів в цьому залі, тому що це стосується персонально кожного. Ми всі говорили, ідучи на вибори, про те, що не буде фактів не персонального голосування. Якщо таких фактів не буде в цій сесійній залі, то норма про те, що можна буде позбавити депутата на цій підставі мандату, вона можливо і не буде реалізована. Але як запобіжник буде працювати дуже добре. Тому що не персональне голосування було підставою для скасування законів в Конституційному Суді. Тому що не персональне голосування було корупційною складовою, коли потрібні закони голосувалися так званими піаністами. Тому очевидно, що така відповідальність має бути. 

Що стосується питання прогулів. Я недарма задавав питання з цієї трибуни доповідачу. Шановні колеги, якщо кожен громадянин України не з'явився на роботу, його з роботи можуть звільнити. Чому депутат може обратися до цієї сесійної зали, отримувати свою заробітну плату і не приходити на сесійні засідання? Це наш обов'язок, який прописаний в Законі про статус народного депутата, який прописаний в Регламенті Верховної Ради, який прописаний в Законі про комітети. Очевидно, що такі зміни до Конституції потрібно голосувати. А тут в цій сесійній залі була пропозиція зменшити заробітну плату народних депутатів від однієї з фракцій. Так я хотів би сказати, що так, за останні п'ять років стільки набралися, що тепер можете і без зарплати попрацювати. Розуміємо, розуміємо, але не підтримуємо це.  

 Тому що народний депутат має відповідально ставитись до своєї роботи, приходити на засідання, і його робота має бути винагороджена, а народ повинен це контролювати. Ми як "Батьківщина" будемо ці зміни підтримувати.

Дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Іванович.

До слова запрошується Корнієнко Олександр Сергійович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Батенко Тарас Іванович, група "За майбутнє".

 

19:10:36

БАТЕНКО Т.І.

Шановний пане Голово, шановні депутати Верховної Ради, ми плідно дуже з вами працюємо. Я пригадав, що Конституція Сполучених Штатів Америки нараховує  всього лише понад 200 років, і за ці 200 років Сполучені Штати  Америки Конституцію поміняли, змінили поправок  і прийняли тільки 27. Останній раз поправку приймали всередині 70-х років. А ми за два дні роботи цього парламенту ну, приблизно  наблизилися до  рівня Конституції Сполучених Штатів Америки. Ви знаєте, я думаю, що ми трошки захопилися революційною  доцільністю, хоча я розумію настрої суспільства. Я  розумію, що всі, кожний з нас, не без гріха і треба  наводити порядок  у своїх лавах, треба дисциплінувати  депутатів Верховної Ради з огляду на ту негативну традицію, яка мала місце парламенту минулих скликань.

Але я вважаю, що  ми занадто захопилися революційною доцільністю  і  забули про те, що депутат насамперед має  високий мандат народної довіри.  Знаєте, можна так захопитися, що я запропоную ввести скажімо, а давайте  введемо принцип остротизму - черепкування. Пригадаю вам друзі, що скажімо,   кожний  громадян Афін Стародавньої Греції раз на рік мав  право вийти на центральну  площу,  взяти глиняний  черепок і на поверхні на шкрябати ім'я людини, яку  вважав небезпечною, і  так  на  10 років у  Афінах можна було позбутися політично неугодних. Жертва взагалі могла не провинитися громаді, навпаки часто виганяли таланових політиків,   політиків наділених, власне, довірою громадян.

Шановні друзі, нас цікавить насамперед  техніка питання, давайте не захоплюватися цією методикою боротьби всередині власних лав шукаючи політично неугодних, техніка питання,  яка залишає багато можливостей  для  зловживань. Я наведу такі зловживання: позбавлення мандату, коли хтось голосує за народного  депутата, може бути інструментом тиску  на депутатів. Адже були випадки виготовлення дублікатів, скажімо, карток для  голосування і  голосувань за законопроекти без відома депутата,  таких випадків у Верховній Раді України попередніх скликань було чимало. Чимало!

Таким чином   депутат не вчинивши жодного правопорушення  буде позбавлений мандату, а довести правоту в суді, в нашому  суді, якому не довіряє 75 відсотків населення, за останніми  соціологічними опитуваннями центру Разумкова, власне, я думаю, що буде дуже  складно в сучасних українських реаліях. Законопроект, друзі,  залишає широке поле для  визначення поняття "поважних причин відсутності народного депутата України", хоча мав би чітко їх визначити для  уникнення  вільного трактування цього поняття. 

Не визначено, хто ініціює розгляд питання поважності причин відсутності нардепа на засіданнях. Також не визначається, хто приймає  рішення, чи поважна ця причина. Ми з огляду на ці технічні речі, які багато залишають питань над відповідями, залишаємо за собою право не голосувати по цьому питанню порядку денного.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Папієв Михайло Миколайович, фракція "Опозиційна платформа - За життя".

 

19:13:57

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Це вже не перший законопроект, і всі бачать, що…

Знаєте, от я завжди із сумнівом відношуся до того, чи брати слово по виступу з того чи іншого питання, чи достатньо я глибоко розуміюся в цьому питанні для того, щоби донести свою думку до колег, які є теж фаховими людьми, до громадян України. І знаєте, от сьогодні я бачу ці законопроекти, і навіть оцей, який ми зараз маємо в розгляді, і знаєте, от я хочу уявити собі отого або радника, або помічника, або ще когось там, або грантоїда, хто написав цей законопроект. Він абсолютно маргінально політизований.

В мене от завжди питання було до всіх Голів Верховної Ради  України. Знаєте, таке враження, що всім Головам Верховної Ради України і всім керівникам фракцій завжди було вигідно не мати технічних засобів голосування, яке б унеможливило неособисте голосування. От у мене таке враження. І те, що ви називаєте сенсорною кнопкою, просто прошу вас більше не називати її так. Це ніяка не сенсорна кнопка, це просто засіб для голосування двома руками – і нічого іншого.

У нас сьогодні, в ХХІ столітті, і я впевнений у тому, і наша фракція могла би стати ініціатором цього, можна абсолютно спокійно за місяць зробити нову систему "Рада", ну, нехай не за місяць, а три місяці, із сертифікацією, з усім, і з тим, щоб ми взагалі зняли  це питання, щоб у нас технічно неможливим було неособисте голосування. Це робиться отак, на один раз. Значить, це комусь не вигідно.

А те, що закладається в цей закон, воно може містити ще і можливість і політичного тиску, і якихось інтриг, і ще якихось підстав. Да я сам бачив, як маса людей абсолютно, знаєте, якось випадково  голосували не за себе. А те, що говорили, що  дати  такі механізми ще людям,  які мають  якісь  інші наміри, так, це дуже небезпечно.

Наступне питання. От ви говорите, що відсутність на засіданнях Верховної Ради України. Я просто як автор всіх трудових кодексів України питаю вас. Скажіть, будь ласка,  що це за показник? Тобто ви кажете, що народний депутат України виконав свою місію, якщо він прийшов  зранку, письмово зареєструвався, поставив картку (це ж у вас все, присутній), і після цього  після обіду теж розписався, поставив картку і пішов з зали Верховної Ради. Тобто ви якось робите такі підходи, які не обраховують те, що є  різні законопроекти, є різні голосування і маса інших голосувань. Тобто, якщо  якийсь показник оціночний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. 

 

ПАПІЄВ М.М. Якщо показник якийсь оціночний ставиться, то він має чимось і якось обліковуватися. Тобто ну виникає  дуже багато питань, не буду наголошувати на  них.

На завершення скажу. У нас ХІІІ розділ Конституції України спеціально передбачає обмеження, обмеження по внесенню… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Миколайовичу,  регламент.  Регламент, Михайло Миколайовичу.

Дякую.

Павленко  Ростислав Миколайович, фракція політичної партії  "Європейська солідарність".

 

19:17:44

ПАВЛЕНКО Р.М.

Прошу передати слово Климпуш-Цинцадзе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, фракція "Європейська солідарність".

 

19:17:53

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановний пане Голово! Шановні колеги депутати! Знаєте, успіх України, як на мене, залежить від демократії  і від верховенства права в Україні. А те, що ми сьогодні спостерігаємо в стінах парламенту, дуже нагадує активні кроки по узурпації влади і шлях до беззаконня і до диктатури. В гонитві за швидкими рішеннями ви пропонуєте нам непродумані і достатньо небезпечні ініціативи.

Шановні депутати, саме вам – кожному з вас виборець дає можливість представляти свої інтереси в цьому законодавчому органі. І тільки виборець може забрати у вас право представляти його на цих високих трибунах і в цьому високому залі. І це не власність, народний депутат не є власністю фракції або партії, бо народний депутат, мандат народного депутата – це легітимізований акт народного волевиявлення. А розширюючи перелік тих підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата, ви, на жаль, пропонуєте уможливити маніпуляції, які зможуть призвести до заперечення результатів виборів виборців.

Якщо ви це називаєте народовладдям, то це мало має відношення до народовладдя. Якщо ви хочете дисципліни, то дисципліна – це є одна частина і відповідальність – це є друга частина. Подивіться на Михайла Бондаря, який потрапив у ДТП і на другий день вже… у серйозне ДТП і на другий день виконує обов'язки народного депутата і працює в цьому залі разом з вами.

А демократія неможлива без політичної діяльності, без свободи політичної діяльності і без вільного мандату депутатського, і без вільного волевиявлення, і безперешкодного здійснення народним депутатом України своїх повноважень. А якщо вам потрібна суто дисципліна, посадіть роботів, вони будуть за помахом якоїсь кнопки включати свої кнопки.

Ми не хочемо перетворювати, дати вам можливість перетворювати Раду на російську Думу. Тому залякуванням і маніпуляціями відповідальну правову і політичну культуру парламентарів ви, на жаль, не сформуєте. І запам'ятайте, це не є європейський шлях. У західних демократіях є спеціальні процедури голосування, які продумані так, щоби неперсональне голосування не було можливим і не було фальсифікації голосування.

А ваші пропоновані так звані удосконалені демонструють повну недовіру насамперед до членів його політичної партії і відповідно є сумніви у їхній відповідальності і справжній законодавчій… і зацікавленості у справжній законодавчій роботі саме від лідерів цієї політичної сили.

Сумно. Колеги, ми з "Європейської солідарності" не підтримуватимемо спрямування цього законопроекту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. … до Конституційного Суду, але ми будемо все-таки наполягати, щоб усі законопроекти були спрямовані, що сьогодні розглядаються, зміни до Конституції, до Венеційської комісії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович, фракція політичної партії "Голос".

 

19:21:36

МАКАРОВ О.А.

Прошу передати Осадчуку Андрію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До трибуни запрошується Осадчук Андрій.

 

19:21:52

ОСАДЧУК А.П.

Добрий вечір, шановні колеги, пане спікер. Минула Верховна Рада, безумовно, ввійшла в історію, бо прославилася тим, що тупо не ходила на роботу. Ми всі пам'ятаємо ці чудесні кадри цього залу, особливо в п'ятницю, депутатів просто не було, чим, власне, вони і вбили довіру українського народу до інституції, до українського парламенту.

Так само депутати минулого скликання, власне як і попереднього, зловживали кнопкодавством, чим прямо порушували Конституцію, чим так само вбили довіру українського народу до парламенту. Це треба виправляти, з цим треба боротися.

Тут звучало багато різних тез, я буквально по двом позиціям. Щодо персонального голосування. Я вам підтверджую як безпосередній учасник роботи Київської міської ради, я склав достроково повноваження буквально декілька тижнів тому, там після Революції Гідності, ви пам'ятаєте, там повністю зруйнували зал, був ремонт і там встановили систему для голосування "Рада-4". Я так розумію, це той самий виробник, який колись робив цю систему "Рада-3". "Рада-4" працює в Київській міській раді вже 3,5, 4 фактично роки і я стверджую, знову ж таки як учасник цієї роботи, що депутати, а в нас там різні депутати, як і кругом, не придумали як голосувати за сусіда. Тобто система "Рада-4", вона виконує ту функцію, для якої вона створена – для персонального голосування і в результаті депутати  Київської міської ради вимушені ті, хто не дуже хоче, але ходити на засідання Київської міської ради, бо інакше не працює. Тому нам не треба багато чого видумувати, ми просто можемо застосовувати кращі практики, які вже працюють тут недалеко, на вулиці Хрещатик. Я не думаю, що це дуже дорого, і це можна зробити і впровадити в нашому залі.

Друге – щодо прогулів. Представник Президента, який презентував проект рішення, в принципі, все дуже гарно сказав, але, як завжди, "devil in the details". "Відсутні без поважних причин"  - написано в цьому проекті. Я як фахівець стверджую, що ми можемо провести 100 робочих груп, але ми з вами не домовимося, що таке поважні причини, хто їх встановлює і як визначати, кому поважна, кому неповажна. Це шлях в нікуди. Але вихід, можливо, є. В цьому залі років, напевно 15 тому, була приблизно аналогічна дискусія, коли ухвалювався Закон про статус депутатів місцевих рад. І там так само є норма про підстави відкликання депутата місцевої ради. І підставою є неучасть у більше ніж половині засідань. Тобто, підкреслюю, неважливо поважна причина, неповажна, ти можеш хворіти, все з тобою може статися, але якщо ти фізично не можеш бути присутнім, ти не можеш виконувати свої обов'язки перед людьми. І тому не треба встановлення фактів.

Я до того, що ми можемо просто скопіювати, знову ж таки, практику, яка вже є в українському законодавстві 15 років, яке не потребує цієї маніпулятивної дискусії, поважна, неповажна причина, хто і як її буде визначати. Тому проект, очевидно, правильний по суті, але...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

 

ОСАДЧУК А.П.  Він правий не по суті, але дуже дефектний по формі. Йога треба доопрацьовувати, тому за нього, напевно, ще рано голосувати в цілому.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні, шановні народні депутати, прошу записатись на виступи від народних депутатів України.

Кальченко Сергій Віталійович, фракція "Слуга народу".

 

19:25:41

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні колеги, у більшості, більше половини складу парламенту нинішнього не мають попереднього досвіту, я його так само не маю, і доводиться дечому вчитися, а деяким речам вчитися просто не хочу.

Відкрию таємницю: в перший день до мене підходить один із депутатів, він має досвід, він працював у Раді попереднього скликання і каже: "В Інтернеті гуляє проект календарного плану на чергову сесію, то там треба поміняти в одному місяці день пленарних засідань і день роботи з виборцями. – А чому? – Тиждень дитячих канікул. Ну, то треба там не проводити тиждень пленарних засідань, щоб була робота з виборцям, бо діти ж малі, треба ж канікули!" Я подумав, що це жарт, а виявляється, це серйозно, бо ще один народний депутат сказав те саме. Я не маю ніякого досвіду парламентської діяльності, мені це було дико. А якщо це навіть робота з виборцями, причому цей депутат мажоритарник, і він якби, ну, по суті повинен бути зацікавлений в тому, щоб підтримувати цей зв'язок. Хоча Конституція  каже, що всі депутати представляють, і Конституційний Суд це підтверджував, представляють, є представниками українського народу не залежно від того, чи вони обрані за пропорційною системою чи за мажоритарною. Але по суті мажоритарщик повинен бути в цьому зацікавлений. А от виявляється, що роботу з виборцями можна замінити чимось іншим і використати на особисті.

 Так само сьогодні дико чути, що, виявляється, брати участь у роботі комітетів чи у пленарному засіданні – це не обов'язок. Я думаю, ви знаєте, я практикуючий юрист у минулому, і мені було просто ганебно, я вважаю, коли Європейський суд з прав людини в лютому 2013 року, справа Волкова, Олександр Волков проти України встановлював, чому рішення порушили в тому числі право, гарантоване 8-ю статтею, тому що у Верховній Раді відбувалося неособисте голосування. Європейський суд з прав людини, те, на що свого часу Конституційний Суд України закривав очі. Це вже в останні роки Конституційний Суд відійшов від позиції, що він лише суд права і став дивитися на факти: і в тому числі приклади неособистого голосування визначав порушенням конституційної процедури. А ще в 2013 році на це звернув увагу Європейський суд з прав людини.

Тому давайте ті традиції, які треба продовжувати в радах, які починаються з 90-91 років, правильні продовжувати, а від деяких слід відмовлятися. І цей законопроект слід включити в порядок денний і направити в Конституційний Суд.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Віталійовичу.

Слово надається Фріз Ірині Василівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

19:28:38

ФРІЗ І.В.

Дякую. Прошу передати слово Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, фракція "Європейська солідарність".

 

19:28:45

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово. Руслан Князевич, "Європейська солідарність". Тут, відверто кажучи, вже багато чого сказано, не хочеться повторюватися. Я думаю, що є сенс тільки зупинитися на тих речах, які ще не були предметом обговорення, а вони наступні. Знаєте, там, де стосується дострокового припинення повноважень за невідвідуваність, рішення відповідне має прийняти Верховний Суд. Причому передбачено, навіть в одному рядочку написано, що він це робить разом з випадком, коли депутат займається іншими видами діяльності. Навіть не розшифровано, до речі, якими видами діяльності, але це вже питання інше. Є в цій залі низка депутатів, вони вам з власної практики можуть розказати, як буває чудить Верховний Суд, чи колись ще, наприклад, Вищий адміністративний суд, якими бувають рішення і які аргументи депутатів враховуються, як не враховуються, і як це ефективно використовувалося проти опозиції, наприклад, впродовж 2012-14 років – дуже ефективно. І я вам скажу, до цих пір ми маємо з цим проблеми. Тут було згадано про рішення і Конституційного Суду, і Європейського суду з прав людини. Так давайте згадувати і в цій частині. Але що було, те було. Дуже сподіваюся, що цього не буде.

Скажіть мені, будь ласка, а чому тоді в частині не персонального  голосування ми передбачаємо встановлення факту не Верховним Судом, а звичайним судом загальної юрисдикції, першої інстанції? Друзі, та ми далеко зайдемо! Нас, починаючи із Закарпаття до Луганська, я вас запевняю, цікаві рішення судів чекають. Цікаві! Тому що юридичний факт на думку суду встановлений, а ви йдіть потім спробуйте якимось чином це рішення скасуйте в апеляційній інстанції. Якщо суд скаже: "А я вважаю, що в такий спосіб було встановлення факту, оскільки хтось десь натиснув замість депутата". Депутат ні сном, ні духом не знає. Або, на превеликий жаль, буває, ще й так трапляється, сьогодні ж було оголошено десятки випадків, коли система не спрацювала, і він не проголосував чи проголосував, чи за нього проголосували. І це вже буде точно встановленим юридичним фактом і непоборна буде річ для того, що ви змушені в такий же спосіб прийняти цей юридичний факт. Тут нічого не треба. Юридичний факт, встановлений судом, є кінцевою, уявить собі, кінцевою точкою для того, щоб вас позбавили мандату. Я не знаю, хто писав цей проект. Але ми вчора дискутували на комітеті і представник Президента запевняв нас, що йде мова про Верховний Суд. І для нього, я думаю, навіть було одкровенням, що він дізнався, що йде мова про звичайний суд. І я думаю, що такого роду ляпи є невипадковими, а хтось дуже чітко запрограмував на майбутнє про належну роботу народних депутатів цього скликання і всіх наступних скликань.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, фракція політичної партії "Батьківщина".

 

19:31:37

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, ми зараз будемо багато розказувати казок про те, що хтось вперше прийшов, хтось раніше прийшов. Скажіть, будь ласка, всі, хто ще півроку назад працювали на заводах, в офісах, яким чином ви потрапляєте на робоче місце? Та дві третини сьогодні підприємств обладнані системою електронного входу. Вас не дивує, як ви потрапляєте в цей зал? Та що таке, ти зранку прийшов, натиснув кнопку "за" і ти вже вважаєшся, що ти відпрацював зміну? А далі йди, гуляй? Ну, саме ж таке пропонується далі як реалізація цього закону?

Колеги, ви не розумієте, в яку пастку ви всі потрапляєте. Фракція "Батьківщина" не просто так голосує за кожен із цих законопроектів. Ви зрозумійте тільки одне: якщо рівно за півроку, а не раніше, будуть вноситись остаточні зміни в Конституцію, ця сесійна зала не ухвалить близько двох десятків законів, включаючи і Закон про регіональні відкриті списки, жодного голосу ви не тільки від нас, а від багатьох інших фракцій не отримаєте. Тому той, хто вважає, що все завершиться сьогодні, ні, шановні, Президент давав рік термін всім? Не буде ніякого року. Реально відлік часу вже почався. Годинник вже тікає, і колокол вже дзвонить. Якщо негайно робоча група Верховної Ради по реформуванню роботи Верховної Ради… А, до речі, знову пан Кокс, бувший голова Європейського парламенту, направив листи на всі фракції. Те, що напрацювали робочі групи минулого скликання, тільки, на жаль, політично волі не було, це є готові рішення, які вже можна реалізовувати. У нас залишились реальні місяці. Якщо за цей час ми не ухвалюємо два десятки нормативних актів, включаючи і порядок реєстрації і входу народних депутатів, і, вибачте, виходу народних депутатів з сесійної зали, ви не пропустите жодного рішення в 300 голосів. Я це вам гарантую. Тому все тільки почалося. І вже не вийде ситуація, коли хтось зранку натисне "за" і буде вважати, що він відпрацював у цій сесійній залі. Ні. Саме тому фракція "Батьківщина" підтримує всі ці рішення. Вона готова увійти в робочі групи негайно, які будуть утворені. Ми пропонуємо Голові Верховної Ради це зробити і напрацювати той перелік законів, який реалізує ці всі речі. Щоб ми потім не слухали казки про те, що ми Конституцію змінюємо для того, щоб зменшити текст.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, дійсно, і політична реформа, і реформа Регламенту для нас є пріоритетними. Я впевнений, що ми разом з вами будемо опрацьовувати це в найкоротший термін.

Для заключного слова запрошується народний депутат України, представник Президента України у Конституційному Суді України Федір Володимирович Веніславський.

 

19:35:05

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановні народні депутати, шановна президія, мова йде про те, що у Верховній Раді України має бути звичайний, нормальний робочий порядок. Не може бути ситуації, коли у Верховній Раді депутати ігнорують вимоги законодавства і займаються іншими цікавими справами в той час, коли всі громадяни України на підприємствах, установах, організаціях мають працювати відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку. Народні депутати України відповідно до Закону про статус народного депутата повинні працювати. І цей законопроект якраз спрямований на те, що всі народні депутати працювали над законопроектами, працювали в комітетах над іншими питаннями, які відносяться до розгляду Верховної Ради України і не зловживали своїм статусом, який до сьогоднішнього дня дозволяв їм уникати юридичної відповідальності за відсутність у сесійній залі, за відсутність взагалі в країні, коли парламент працює. Для того, щоб такого не було і пропонується внести ці зміни до статті 81 Конституції України.

Що стосується нашого сьогоднішнього рішення, то я закликаю в черговий раз підтримати внесення цього законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради України і направлення його до Конституційного Суду щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу.

До слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.

 

19:36:44

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, Комітет з питань правової політики згідно з раніше оголошеним висновком комітету просить підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти всіх свої місця.

Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1027/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) і про його направлення до Конституційного Суду України. Всі готові голосувати? Прошу голосувати та підтримати.

 

19:37:50

За-279

За – 279, проти – 19, утримались – 35.

Рішення прийнято.

Постанова прийнята в цілому.

Покажіть по фракціях, будь ласка. "Слуга народу" – 240, "Опозиційна платформа - За життя" – 15, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 14, "За майбутнє" – 0, "Голос" – 0, позафракційні – 10.

Ще раз дякую, колеги, рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1028) про внесення змін до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України). Згідно з вимогами  частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Слово для доповіді надається народному депутату України представнику Президента України в Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському.

 

19:38:52

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, слава Богу, ми наблизилися до останнього законопроекту, який було внесено Президентом України визначено як невідкладний для того, щоб ми його внесли до порядку денного сесії…(Шум у залі)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я все-таки закликав би не тільки до порядку, а до елементарної культури народних депутатів.

Дякую.  

 

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні народні депутати, мова іде про доповнення статті 85 Конституції України одним положенням, яке передбачає право Верховній Раді України утворювати консультативно-дорадчі органи. Про що іде мова? Мова іде про те, що, відповідно статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої, судової влади здійснюють свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Без наявності конституційних повноважень Верховна  Рада України жодних органів непередбачених Конституцією України, жодних повноважень, які незакріплені статтею 85 Конституції України, реалізовувати немає права.

На вчорашньому засіданні Комітету з правової політики, ми вже з'ясували за допомогою пана Князевича, що Верховна Рада України вже порушила Конституцію України утворивши інститут законодавства Верховної Ради саме як допоміжний орган Верховної Ради. Справа в тому, що за статтею 85 Конституції України, Верховна Рада виконує інші повноваження, передбачені Конституцією. Якщо в інших повноваженнях Верховної Ради право утворювати будь-які органи не передбачено,  то це  не відповідає Конституції України,  саме для приведення у відповідність  до Конституції України право  Верховної Ради України  реалізовувати інші свої повноваження,  закріплені статтею  85 Конституції України,  ми і пропонуємо… Президент України Володимир Зеленський пропонує цей законопроект.

Навіщо взагалі потрібні консультативно-дорадчі органи?  Однією з головних… одним з головних завдань партії "Слуга народу" у Верховній Раді, я сподіваюсь глибоко усіх народних депутатів,  є наведення елементарного  ладу  в тому масиві  законодавства, яке на сьогоднішній день існує. Мова йде про кодифікацію законодавства, про скасування після проведеної ревізії тих законів, які є мертвими і саме консультативно-дорадчий  органи, наприклад, Кодифікаційна комісія може це зробити найкращим чином. До такої Кодифікаційної комісії будуть входити не лише народні  депутати України, якщо вони забажають, наприклад, для прикладу, можуть  виходити фахівці в галузі права, експерти, які будуть  фахово займатися цими проблемами.

Тому ми пропонуємо включити  законопроект про створення Верховною Радою України  дорадчо-консультативних органів  до  порядку денного  сесії і направити до  Конституційного Суду для  отримання висновку  на предмет відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України.

Дякую.

 

19:42:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу.

Чи будуть запитання до доповідача? Будуть.

Прошу записуватись.

Дякую.

Прошу народний депутат Крулько Іван Іванович, фракція "Батьківщина".

 

19:42:43

КРУЛЬКО І.І.

Шановний доповідачу, у мене є  до вас запитання наступного змісту: на сьогоднішній день у парламенті створений Апарат Верховної Ради, в рамках Апарату  Верховної Ради діє, зокрема, Науково-експертне управління, яке дає висновки  стосовно всіх законопроектів, у Апараті Верховної Ради  діє Головне юридичне  управління, яке готує законопроекти до другого читання.

У мене у зв'язку з цим питання. Ці всі органи є допоміжними консультативними органами, які забезпечують роботу парламенту. Що зараз заважає в рамках бюджетних видатків створювати органи без необхідності внесення відповідних змін до Конституції?

Дякую.

 

19:43:38

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Відповідь на ваші запитання дуже проста. Справа в тому, що Конституція України прямо передбачає існування Апарату Верховної Ради, тому що керівник Апарату призначається Верховною Радою України. Тобто, це абсолютно передбачений Конституцією України орган.

Інші органи, які не передбачені Конституцією України, парламент утворювати не може. Тому що, ще раз підкреслю, парламент діє в межах, передбачених Конституцією. Рішення неодноразово Конституційного Суду  України було… в рішенні Конституційного Суду  України неодноразово було зазначено, що парламент через закони не може навіть розширювати свої власні повноваження. Тобто якщо в Конституції ці повноваження не передбачені, парламент  їх реалізовувати не має права, а отже ті органи, які створені Верховною Радою без дотримання права їх створювати, передбачено саме Конституцією, вони є сумнівно легітимними з точки зору Конституції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

19:44:38

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Батенко Тарас Іванович, депутатська група… Лубінець? Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє".

 

19:44:47

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую.

Шановні колеги, ну, я хотів би продовжити запитання, яке вам задав мій колега пан Крулько, і ви на нього не відповіли.

Перше. Головне науково-експертне управління, воно існує в Апараті Верховної Ради. Чи прописано його створення в Конституції? Ні. Управління будинками, чи прописано? Ні.

Скажіть мені, будь ласка, навіть при комітетах створюються громадські ради, залучаються експерти, вони всі займаються одним і тим самим – вони розбираються в законодавстві. Навіщо створювати додаткові органи через внесення зміни в Конституцію, якщо ми можемо… На наступний рік нам потрібно створити якийсь новий орган – пишеться бюджетний запит, виділяються кошти, створюється орган в рамках нашого штатного розпису, і він у нас з'явився. Навіщо зміни в Конституцію?

Дякую.

 

19:45:51

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання. Ще раз хочу вам дати ту відповідь, яку я вже  сьогодні давав. Верховна Рада України  має право діяти лише на підставі Конституції. Якщо право в Конституції не закріплено, то  створення будь-яких органів буде сумнівним легітимно з точки зору легітимності.

Що стосується Апарату Верховної Ради, Головного науково-експертного управління, то це державні службовці, це патронатна служба, яка виконує відповідно до відповідного законодавства свої повноваження по забезпеченню роботи Верховної Ради України.   В нашому випадку мова йде якраз про  консультативно-дорадчий орган, який може бути утворено  Верховною Радою у тому випадку,  коли вона за це  проголосує, тобто ніякого автоматичного створення органів не буде, ми лише легітимізуємо  повноваження парламенту утворювати будь-які органи,  які парламент вважатиме  за потрібне. На сьогоднішній день такого права у парламенту немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Луценко Ірина Степанівна, депутатська група… депутатська фракція "Європейська солідарність".

 

19:46:57

ЛУЦЕНКО І.С.

Знову і знову лунає Руслан Князевич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич.

 

19:47:06

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую.

Шановний пане Голово! Дякую, Ірина Степанівна. У мене питання до представника Президента  наступного чину. Ви знаєте, ми, справді, вчора дискутували, але мене насторожує особисто той приклад, який ви навели. Ви навели приклад кодифікаційної комісії, і у нас є, справді, певний острах, тому що  кодифікаційна комісія, яка буде легітимізована на рівні Конституції,  буде ситом для того, щоби, як ви сказали, визначати: який з законопроектів мертвий, який живий, який  напівживий, який треба оживити, який треба внести, який треба умертвити, я не знаю, і так далі. Це неприродні і неконституційні повноваження, які передаються   якомусь   допоміжному органу при парламенті. Для чого тоді парламент? Для чого Апарат? Для чого комітети, для чого секретаріати комітетів? Для чого науково-експертне, юридичне, той же Інститут законодавства, який ви згадали?  Це величезна кількість людей, помічники депутатів. У нас  в Апараті і довкола помічників  Верховної Ради працює тисячі людей. Більше того, ми  можемо  наукову експертизу  будь-якому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, 10 секунд.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. У нас є серйозні побоювання, розвінчайте ці побоювання, що мова йде зовсім про інше, ніж те, про що ви сказали.

 

19:48:19

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання. Насправді жодних побоювань у нас бути не може, оскільки, ще раз підкреслюю, ніякого автоматизму на рівні Конституції не передбачено – ніяких кодифікаційних комісій конкретно в нашому законопроекті не передбачено. Я навів це лише як приклад для того, щоб показати, що Верховна Рада, ми з вами, народні депутати, можемо проголосувати у порядку, визначеному Конституцією, Законом України "Про Регламент Верховної Ради України". Якщо наше рішення спільне набере 226 і більше голосів, то ми той орган, який вважатимемо, створимо в порядку, якраз передбаченому Конституцією і Законом України про Регламент Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Величкович Микола Романович, фракція "Європейська солідарність".

 

19:49:11

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Прошу передати слово Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич. Включіть мікрофон.

 

19:49:15

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я не хочу, щоб це вже перетворювалося на абсурд у постійній дискусії, але все ж таки скажіть, будь ласка, а які ще органи, крім такого характеру, який ви назвали, ви передбачаєте? Назвіть ці приклади. Тому що те, що ви назвали, в мене особисто певні заперечення одразу виникають.

Якщо ви кажете – будь-які інші, назвіть хоча би ще 2-3, бо той, який ви запропонуєте, він з чіткою метою. Я про це ще раз підкреслюю. Ви можете назвати хоча би 2, 3, 5 органів для того, щоб їх на конституційному рівні закріплювати? Якщо це тільки один орган, то під цей орган вносити зміни в Конституцію, – це абсурд.

 

19:49:57

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання. Насправді мова йде, і я вже говорив, про легітимізацію тих органів, які вже існують: того самого Інституту законодавства Верховної Ради України, який існує без повноважень Верховної Ради про його утворення. І про утворення тих органів консультативно-дорадчих, які Верховна Рада вважатиме за потрібне. Якщо Верховна Рада розгляне якесь питання чи для підготовки до розгляду якогось питання вважатиме, що їй необхідна фахова експертна допомога групи правознавців, то якраз в рамках оцього повноваження вона може створити таку фахову експертну групу з вузьких фахівців у конкретній сфері для того, щоб послухати пропозиції, рекомендації, поради і ухвалити або не ухвалити відповідне рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович. Дякую.

До слова запрошується, до співдоповіді запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.

 

19:50:55

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань правової політики за дорученням Голови Верховної Ради від 30 серпня 2019 року розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року, протокол номер 2, поданий Президентом як невідкладний законопроект про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України) (реєстраційний номер 1028, від 29 серпня 2019 року) та, проаналізувавши його на предмет відповідності статтям 145, 146 Закону "Про Регламент Верховної Ради України", рекомендує поданий Президентом України як невідкладний законопроект про внесення зміни до статті 85 Конституції України (реєстраційний номер 1028) (від 29 серпня 2019 року) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України. Додаємо відповідні матеріали та просимо розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Володимирівна.

Чи є запитання до доповідача? Якщо запитань немає, дякую.

Переходимо до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій.

До слова запрошується Макаров Олег Анатолійович, фракція політичної партії "Голос".

 

19:52:42

МАКАРОВ О.А.

Ось ми перейшли до розгляду останнього проекту порядку денного, який Президент визначив як невідкладний. Щодо кожного питання виходили доповідачі і розказували, що дуже-дуже невідкладний проект, треба нам його терміново прийняти, жодного разу не пояснивши, чому ми не могли це прийняти відповідно до Регламенту, відповідно до встановленої процедури. Ніхто не пояснив, чому головний комітет не послухав висновки комітету бюджетного відповідно до статті 93 і Регламенту. Ніхто і не пояснив, чому не послухали висновок Комітету з питань запобігання корупції, чому не дав висновок комітет, який відповідає за міжнародне співробітництво України. Ніхто не пояснив, чому до проектів нашого... до проектів рішень не додано висновків Науково-експертного управління. Ніхто не пояснив, яка була необхідність збирати терміново Комітет з питань правової політики,  питань, міжсесійно. А відповідь така: щодо кожного законопроекту, в кожному законопроекті можна знайти або популізм, або бажання Президента збільшити свої повноваження, або бажання Президента зменшити і урізати повноваження народних депутатів.

Вислухавши всі обговорення, вислухавши аргументацію доповідачів і опонентів цих законопроектів, я абсолютно стверджую, що жодної необхідності розглядати ці питання в позарегламенту процедуру без висновків відповідних комітетів і без висновків Венеціанської комісії не було. Тому я вважаю, що ми в подальшому повинні дуже прискіпливо відноситись до всіх ініціатив, які виходять від Офісу Президента, в тих випадках, коли нас переконують, що питання є невідкладне. І всі прошу в подальшому, якщо ви аргументуєте невідкладність якогось проекту, будь ласка,  аргументуйте його таким чином, щоб було зрозуміло і депутатам від фракцій меншості, і депутатам від фракцій більшості, і виборцям, і журналістам. І відповідайте на ці питання не тільки в залі, а й журналістам. І обґрунтовуйте так, щоб це було зрозуміло, бо жодної аргументації не було.

Пропоную вам закінчити вже цей…

Сьогодні це голосування. І в майбутньому при формуванні порядку денного більше дослухатися до представників фракцій меншості.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Бондару Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

19:55:49

БОНДАР М.Л.

Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, Ростиславу Павленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ростислав Павленко, прошу на трибуну.

 

19:56:06

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую.

Шановна президіє, шановні колеги народні депутати, шановні виборці! Знаєте, розгляд питань порядку денного сьогодні трохи нагадує відому юридичну притчу про незаконне і нелогічне. Бо у нас, з одного боку, законопроекти розглядаються, які можна ввести в умовний такий узурпаційний пакет. Я думаю, ще багато з тих проектів, які ми будемо розглядати в цьому залі, конкретизують багато тих положень і дадуть відповідь, чому в багатьох моментах зміни Конституції ми не почули конкретики, ми у відповідь на запитання почули досить загальні фрази, і в моментах, коли абсолютно необхідно конкретизувати механізми, наприклад, щодо законодавчої ініціативи народу, ми натомість побачили лише піврядка тексту. Бо економія конституційного тексту – це не привід і не мотивація для роботи із законами.

А друга частина питань – це такі, які ми розглядаємо зараз, це такі собі питання про те, що сонце сходить зранку. Тому що є Апарат Верховної Ради, в його межах можна створювати будь-які допоміжні, консультативні і будь-які інші підрозділи. А те, що прозвучало, що вони є державними службовцями, так, може, і добре, що вони працюють на державу і виходять з державного інтересу, і, може, вони будуть тоді одним із методів стримування певних таких нестримних ініціатив, які ми уже бачимо в тих законопроектах, які зареєстровані.

Тож ми не будемо підтримувати цього проекту змін до Конституції.

І хотів би нагадати ще одну важливу річ. З червня в Офісі Президента України знаходиться проект Закону  № 1098 про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України. Це вже обговорювалося сьогодні, у відповідь почули, що а от ви в свій час. Знаєте, яка вже різниця, як ви в свій час? Є дуже конкретні питання, є дуже конкретні документи,  тож якщо хочете справді удосконалити роботу парламенту, то, будь ласка, приймайте рішення щодо прийнятих документів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович, політична партія "Батьківщина".

 

19:58:15

ЦИМБАЛЮК М.М.

Шановний головуючий, президія, шановні депутати, всі ті, хто нас дивиться і чує, насправді спроба Президента привести у відповідність всі ті структури, дорадчі органи, консультативні, які діють при Верховній Раді, отримає підтримку фракції "Батьківщина", але ми хотіли б, щоб все-таки до читання, до розгляду цього законопроекту після оцінки Конституційного Суду ми побачили чіткий перелік всіх цих дорадчих консультативних органів, щоб все-таки дотримувалася штатна дисципліна, і депутати Верховної Ради, громадськість і все українське суспільство побачило хто, на яких умовах буде працювати в цих органах: чи це з числа народних депутатів, з громадських активістів і який буде бюджет. Я хотів би побажати, щоб все-таки ми менше говорили про те, як діяла попередня Верховна Рада, але все-таки ті законопроекти, більшість із них яких ми розглядали сьогодні, це все є недопрацювання депутатів восьмого скликання.

Фракція "Батьківщина" буде голосувати "за".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє".

 

19:59:56

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановні колеги, депутатська група "За майбутнє" не буде підтримувати цей законопроект. Ми пояснимо чому. Ну, знаєте, ми всі розуміємо, що потрібно підтримувати ініціативи, але ми не можемо зрозуміти чому для створення допоміжних органів Верховної Ради України потрібно міняти Конституцію України? Навіщо вносити зміни в Основний закон. Навіщо йти по настільки серйозній та довгій процедурі? В Конституції, я хотів би поправити свого колегу, який представляв цей законопроект, він сказав, що Верховна Рада України користується в своїй діяльності Конституцією України. Так от, в Конституції прописано, що Верховна Рада України користується Конституцією України і Законом "Про Регламент Верховної Ради України". Правильно, ми можемо внести просту зміну в Закон України про Регламент, ми можемо внести зміну в Закон України про комітети, ми можемо навіть внести зміни в Закон України про статус народного депутата. 226 – і все, і ми створюємо любі допоміжні органи, любі консультативні органи.

Я завтра проводжу перше засідання Комітету з прав людини та реінтеграції Донецької і Луганської області. Там 5 років тому був створений консультаційний орган – рада при комітеті, громадська рада при комітеті – без жодної норми закону, без жодної оплати. Вони користуються всіма правами, вони мають посвідчення науковців, працюють, приходять, допомагають розбиратись в законодавстві. Разом з ними прийнято не один закон. Для чого вносити зміни в Конституцію, друзі?

Таке враження у нас сьогодні, що Конституція – це просто якась іграшка, якою сьогодні вирішили погратись. Я розумію: серйозні зміни, ми їх проголосували і разом підтримали зміни в частині недоторканності депутатів. Бо це, я розумію, суспільство вимагає зміну Основного Закону нашого суспільства. Скажіть мені, на якій підставі ми не можемо зробити, створити будь-який орган без зміни Конституції? Я вам скажу, можемо. Я вам сказав, що в Конституції України немає такого органу як Головне науково-експертне управління, але воно є, воно діє і воно допомагає всім народним депутатам приймати закони.

Тому, друзі, давайте закінчувати це, бо це погано… Оця процедура, зміна до законодавства, ми призведемо просто до маразму: будь-яке, що ми захочемо внести в будь-який закон, давайте запишемо в Конституцію України. Моє глибоке переконання: те, що вимагає суспільство, в Конституцію потрібно вносити. І ми сьогодні це зробили. Усе решта, ми можемо міняти закони України, що стосуються Верховної Ради України. І закликаємо не підтримувати зміни в цій частині…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Нестор Іванович Шуфрич, фракція політична партія "Опозиційна платформа – За життя".

 

20:03:27

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, пане головуючий, за таке представлення в черговий раз сьогодні. Шановні колеги, ви знаєте, я згадав один випадок із свого депутатського життя. Це 2000 рік, якщо не помиляюсь, так звана Оксамитова революція, ми засідаємо в Українському домі і у нас є таке натхнення – голосуємо, голосуємо, голосуємо. І приходить міністр фінансів Мітюков і питає мене: "Несторе, а мы может и бюджет проголосуем?" І тоді всі зупинились. Тобто, мабуть, прийшов час зупинитись щодо внесення змін до Конституції. Я поважаю ініціативу щодо залучення консультантів. Нормально. Але я абсолютно переконаний і погоджуюсь з попередніми виступаючими, що це не є предметом Конституції. Ми маємо поважати наш Основний закон. Ми сьогодні і так стільки наініціювали і навідправляли, і це теж, я так відчуваю, направимо до Конституційного Суду, що наші конституційні судді просто, ну, дай Бог їм здоров'я, з цим всім впоратись.

Щодо можливості залучення консультантів, то я би не хотів зараз образити наших, дійсно, дуже досвідчених, кваліфікованих експертів і працівників Головного науково-експертного та юридичного управлінь та інших відділів та управлінь Верховної Ради України. Повірте мені, якщо ми в наших законодавчих ініціативах в чомусь будемо помилятись, вони дуже коректно, з повагою до нас вкажуть на наші помилки в своїх висновках.

Що таке зовнішні консультанти? Це означає,що ми не віримо в самих себе як законодавців.  Я уже з вами провожу один день, майже одну ніч, цілий день і вже… Ну, до речі, я сказав, що до 8 години закінчимо. І ви знаєте, я вірю вам, я вірю в ваші таланти і в ваші можливості, і в наші можливості самим генерувати закони. І я вдячний за бажання допомогти нам, але це якраз той випадок "помогите сначала себе". Я думаю, що ми як народні депутати України не тільки зібралися для того, щоб тут ночувати і знаки народних депутатів носити, а і для того, щоб генерувати закони, які потрібні країні. І ми вдячні за консультації. Потрібно буде - зможемо залучити експертів, в межах нашого кошторису зможемо оплатити консультації, але конкретні, в разі конкретної необхідності. А сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд, будь ласка.

 

ШУФРИЧ Н.І. А сьогодні я би хотів, щоб ми нашим голосуванням не образили тих наших спеціалістів, які зараз працюють з нами в сесійній залі і поза сесійною залою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити. Дайте договорити.

 

ШУФРИЧ Н.І. Ви ж сказали 30 секунд? І щоб ми  не ображали і вірили в самих себе.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записатись на виступи від народних депутатів України.

Стефанчук Микола Олексійович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

20:07:23

СТЕФАНЧУК М.О.

Доброго дня. Я дуже радий, що ми вже підійшли до останнього питання. Але мене тривожить такий сум, що будь-яка законодавча ініціатива, яка виходить від Президента, вона піддається сумніву без різниці, яка б це не була ініціатива чи то питання відповідальності народного депутата, чи то питання зменшення кількості народних депутатів, чи то питання народної ініціативи.

Зараз ми маємо питання щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради. І, знову ж таки, ми чуємо цілий ряд сумнівів з боку наших колег депутатів. Я не можу зрозуміти, чому відбувається таке протистояння? Чому народні депутати не можуть піти назустріч народові України і покращити життя кожного українця? Створити ефективну систему створення законодавства? Дати можливість Верховній Раді створювати консультативні, дорадчі органи для більш ефективної діяльності? Звичайно, у нас є Інститут законодавства при Верховній Раді. Це є дуже фаховий і ефективний орган. Але ми неповинні забувати про ті верств населення, які потребують допомоги кожного народного депутата. Ми повинні дати можливість створити консультативні, дорадчі органи для ветеранів. Ми повинні дати можливість для створення консультативних і дорадчих органів для пенсіонерів, для соціально незахищених верств населення, для сім'ї, молоді, спорту, лікарів. Чому на сьогодні ми маємо таке протистояння? Більше того, ми не маємо сьогодні голосування, ми просто пропонуємо цей проект на розгляд Конституційного Суду. Всі ви говорите, що потрібна фахова оцінка. Хто може дати більш фахову оцінку як Конституційний Суд України? Ніхто.

Тому я прошу вас зібратися і дати можливість оцінити Конституційному Суду України законодавчу ініціативу Президента. Давайте ми будемо працювати ефективно, тому що нас уповноважив на це народ України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Павліш Павло Васильович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

20:10:04

ПАВЛІШ П.В.

Дякую за запрошення.

Я хочу сказати, що тут я так сьогодні слухав ці виступи сьогодні, і я повністю згоден з Стефанчуком Миколою щодо сказаного, і у мене такий на думку припав вислів, знаєте, є таке поняття  "професійна деградація" і  те,  що і зараз відбувається в такому навіть легкому питанні, да, щодо відправлення до  Конституційного  Суду  на отримання висновку  Конституційного Суду. І  питання, яке  стосується впорядкування нашого законодавства впорядкування  Конституції от і воно підлягає  такому і супротиву, і такому  складному обговоренню до цього питання ми будемо ще приходити, як мінімум, два  рази. От і тому я думаю, що всі питання ці, які сьогодні озвучувались і будуть озвучуватися, необхідно  уже буде висловлювати  після того, як ми отримаємо висновок    саме Конституційного Суду. А зараз, я думаю, що народ України від нас чекає реальних дій, а не обговорення чи відправляти, чи не відправляти. Давайте  відправимо цей законопроект на висновок Конституційному Суду, отримаємо цей висновок, вивчимо  його, а потім вже  будемо разом з  вами обговорювати як саме діяти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Бондару Михайлу Леонтійовичу, фракція "Європейська солідарність".

 

20:11:41

БОНДАР М.Л.

Дякую.

Бондар Михайло, 119 виборчий округ, фракція "Європейська солідарність". Передайте, будь ласка, Вікторії Сюмар.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторії Сюмар включіть, будь ласка,  мікрофон.

 

20:11:52

СЮМАР В.П.

Дякую.

Шановні колеги, а давайте от  подумаємо, чим ми з вами зараз  тут займаємося 20 година 11 хвилин, ми  розглядаємо законопроект, який я би так назвала  приблизно про необхідність "парламентських прокладок", тому  що парламент вирішив, що йому не вистачає якихось органів. Ну, якось  раніше вистачало і все нормально працювало. Зараз якісь виникли проблеми і називається це  голосними словами, ми виявляється  інтереси народу України відстоюємо і  права  народу захищаємо. Які права ми тут захищаємо, розглядаючи законодавчий спам, який немає жодного змісту, колеги? Я вам скажу чим ми займаємося. Ми займаємося піаром, бо піар рулить. Я розумію, що  треба показати величезну працездатність  правлячої партії, яка заставила працювати всіх у 20:12 замість того, щоб завтра провести нормальне засідання  об 10 ранку? і  розглянути оце все.

Я вже не  говорю про  цей законопроект, який, ну, реально, вже всі сказали, він не має жодного змісту.

Я може відкрию вам велику таємницю, але комітети є достатніми майданчиками для всіх стейкхолдерів при розгляді всіх законодавчих питань, і це нормально працює завжди. І в принципі, люди, які мали коли-небудь справу із законодавством, вони це дуже добре знають. Приходьте  на комітети, не нівелюйте їхнє значення. Давайте подякуємо нашому науково-експертному управлінню, там працюють надзвичайно фахові юристи. (Оплески)

В нас є навіть цілий Інститут підвищення кваліфікації, колеги. Тому ми можемо створювати скільки завгодно "прокладок", прикриваючись інтересами народу, але до інтересів народу це не має жодного значення. Продайте, будь ласка, автопарк Верховної Ради, буде більше користі для народу і бюджету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Лабі Михайлу Михайловичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

20:13:49

ЛАБА М.М.

Шановні колеги, сьогодні достатньо було аргументів не працювати, напевно, і затягувався для того і процедурний час. Запитань було багато, для телебачення напрацювалися на камери. Пропоную підтримати. Один колега наш із "Європейської солідарності" навіть хоче на кастинг у "95-й квартал". Але це – його питання.

"Пиріжки пиріжками", а проти Веніславського не попреш. Пропоную підтримати і проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, для заключного слова запрошується… А? Фактично вперше за сьогодні  запрошується народний депутат України представник Президента України в Конституційному Суді  України Федір Володимирович Веніславський. (Оплески)

 

20:14:41

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую.

Шановні народні депутати, шановна президія! Я хотів би підсумувати багато інсинуацій, які сьогодні пролунали з приводу цього останнього законопроекту. Те, що Верховна Рада України утворювала якісь органи, не маючи на це конституційних повноважень, то це проблема тої Верховної Ради, яка це робила.

В партії "Слуга народу" є професійні правознавці, які стверджують, що Верховна Рада України не має права робити того, чого не передбачено Конституцією. Закон про Регламент… (Оплески) Закон "Про Регламент Верховної Ради  України" не закріплює додаткових повноважень, шановні народні депутати, Закон про Регламент лише визначає порядок  роботи Верховної Ради. А в цьому  законопроекті  мова йде про те, що Верховна Рада наділяється конституційним правом утворювати ті органи, які вона вже  утворила всупереч вимогам Конституції для того, щоб під неї, під ці органи підвести конституційну основу. І ніхто не говорить, шановні народні депутати, про те, що  закріпивши в статті 85 Конституції України право  утворювати якісь дорадчі консультативні органи, це автоматично призведе до  їх утворення. Ще раз підкреслюю,  це повноваження, яке  Верховна Рада  зможе реалізовувати у тих формах, які закріплено Конституцією України. Тому жодних проблем з цим останнім законопроектом немає і бути не може. Називати його законодавчим спамом, це, принаймні, не зовсім  чітко розуміти конституційно-правовий статус парламенту. Тому я закликаю  народних депутатів України підтримати включення цього  законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради України  і направити до  Конституційного Суду України  для отримання висновку на предмет його відповідності вимогам статей 156, 157 Конституції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу.

До слова, до заключного слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Совгиря Ольга Володимирівна.

 

20:16:55

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, Комітет з питань правової політики згідно з раніше оголошеним висновком просить підтримати цей законопроект про  внесення  змін до Конституції України.

Дякуємо всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, я прошу займати  місця, ми переходимо до прийняття  рішення.

Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття  в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1028/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України) і про його направлення до Конституційного Суду.

Чи готові голосувати народні депутати?  Прошу голосувати та підтримати.

 

20:18:08

За-264

За – 264, проти – 23, утримались – 35. Рішення прийнято, постанова прийнята в цілому. Прошу показати по фракціях. "Слуга народу" – 243, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" – 13, "За майбутнє" – 2, "Голос" – 0, позафракційні – 6. Ще раз дякую, колеги.

Шановні колеги, ми… Руслане Олексійовичу, вам слово для доповіді.

 

20:18:41

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, я не буду говорити, що до нас прийшли ще сто законів, але я просто мушу сказати про те, що в нас є записки від народних депутатів про те, що знову не спрацювали кнопки. Це потрібно для стенограми.

Від народного депутата… від народного депутата України Ткаченка Олександра Михайловича: прошу зарахувати мій голос "за" за проект Закону 1027.

Від народного депутата Гетманцева: прошу зарахувати мій голос "за", проект Закону про внесення змін до Конституції, статті 81 (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата). Не спрацювала кнопка.

Від народного депутата Кальченка: при голосуванні за Постанову 1027 не спрацювали кнопка "за". Прошу зарахувати.

Від народного депутата Шуфрича: у зв'язку з тим, що не спрацювала моя кнопка за законопроект 1015/П, прошу врахувати мій голос "за".

Від народного депутата Ковальова заява: прошу зарахувати мій голос "за" за законопроект 1015 у зв'язку з тим, що не спрацювала кнопка.

Від народного депутата Михайлюк: прошу врахувати мій голос "за" при призначенні Баканова Головою СБУ.

Прошу, – від Сушка, – врахувати голос "за" за проект Постанови про звільнення з посади члена ради НБУ Милованова.

Знову від народного депутата Михайлюк: прошу врахувати мій голос "за" про звільнення з посади члена Ради Національного банку Милованова.

Від народного депутата Кісєль: прошу врахувати мій голос "за" при голосуванні проекту Закону 1015.

Від народного депутата Зуба: прошу врахувати мій голос "за" по законопроекту 1015.

Від народного депутата Гуріна: прошу врахувати мій голос "за" щодо проекту постанови 1016.

Прошу врахувати мій голос "за" за проект постанови 1016 –  від народного депутата Юрченко.

Прошу врахувати мій голос "за"…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

СТЕФАНЧУК Р.О. Прошу проголосувати за постанову 1016 – від народного депутата ………чи ….…… , перепрошую, да.

Від народного депутата Василенко – прошу голос "за" за проект закону 1016.

Від народного депутата Сови – зарахувати мій голос "за" за 1016.

Від Воронової – "за" за проект 1017.

Від Наталухи – "за" за 1017.

Від Стріхарського – "за" за 1016.

І останнє. Під час голосування, від народного депутата Радуцького, не спрацювала кнопка за 1017. Дякую.

 

20:21:25

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Слово для інформації надається Верещук Ірині. Включіть мікрофон, будь ласка, Верещук.

 

20:21:34

ВЕРЕЩУК І.А.

Шановні депутати, дозвольте одне маленьке оголошення. Вчора наша дефлімпійська збірна України, а це спортсмени з обмеженим слухом, повернулися з чемпіонату світу з плавання, який проходив в Бразилії. Наша команда показала відмінний результат, зайняла 3 загальнокомандне місце: 3 золотих, 13 срібних, 4 бронзових медалей. Давайте привітаємо їх.  (Оплески)

 

20:22:16

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую, Ірина.

Шановні колеги, ми сьогодні дійсно зробили історичну річ – ми зняли депутатську недоторканність. Я хотів би всім за це ще раз подякувати, подякувати за роботу Апарату.

І дозвольте вам нагадати, що цього тижня з середи по п'ятницю народні депутати України  працюють в комітетах та депутатських фракціях і групах. Чергове пленарне засідання Верховної Ради  України відбудеться у вівторок 10 вересня 2019 року о 10 годині ранку.

Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую.