ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Зал засідань Верховної Ради України

3 вересня 2019 року, 10 година

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:10:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, займайте свої місця, будь ласка.

Колеги, розпочинаємо нашу роботу. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України, колеги!

Шановні колеги, розпочинаємо роботу. Ще раз доброго ранку всім, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватись до реєстрації, увімкнути систему "Рада".

 

10:11:22

Дякую.

Зареєструвалось 393 народних депутата.

Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! У засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Володимир Олександрович Зеленський. Прошу привітати Президента України. (Оплески)

У засіданні Верховної Ради беруть участь Прем'єр-міністр України Олексій Валерійович Гончарук та члени уряду (оплески), керівники центральних органів виконавчої влади, керівники судової гілки влади. Присутні посадові особи, яких Верховна Рада обирає, призначає і надає згоду на призначення на посаду, представники громадських організацій і засобів масової інформації, інші офіційні особи.

Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України, відповідно до статті 83 Конституції України другу сесію Верховної Ради України дев'ятого скликання оголошую відкритою.

(Лунає Державний гімн України)

Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, нам… 21 серпня 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Ларіна Сергія Миколайовича, включеного до виборчого списку політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народного депутата України народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Ларін Сергій Миколайович. (Оплески)

 

ЛАРІН С.М. Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович. (Оплески)

Шановні народні депутати, 2 вересня 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів України обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі: Остапенка Анатолія Дмитровича, Цибу Тетяну Вікторівну, Калаура Івана Романовича, Гришину Юлію Миколаївну, Руденко Ольгу Сергіївну, включених до виборчого списку політичної партії "Слуга народу".

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Остапенко Анатолій Дмитрович. (Оплески)

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Дмитрович.

Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Циба Тетяна Вікторівна. (Оплески)

 

ЦИБА Т.В. Я, Тетяна Циба, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Калаур Іван Романович. (Оплески)

 

КАЛАУР І.Р. Я, Калаур Іван, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Гришина Юлія Миколаївна. (Оплески)

 

ГРИШИНА Ю.М. Я, Гришина Юлія, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Руденко Ольга Сергіївна. (Оплески)

 

РУДЕНКО О.С. Я, Руденко Ольга, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хотів би привітати наших нових колег, нових народних депутатів, побажати їм успіху, побажати їм плідно працювати в інтересах нашої держави та в інтересах наших виборців.

Дякую. (Оплески)

Є декілька оголошень. Згідно з поданими заявами та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України, повідомляю про входження народних депутатів України Васильченко Галини Іванівни, Совсун Інни Романівни і Стефанишиної Ольги Анатоліївни до складу депутатської фракції політичної партії "Голос". (Оплески)

Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України, повідомляю про входження народного депутата України Ларіна Сергія Миколайовича до складу депутатської фракції політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". (Оплески )

Згідно з поданими заявами та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України, повідомляю про входження народних депутатів України Гришиної Юлії Миколаївни, Калаура Івана Романовича, Остапенка Анатолія Дмитровича, Руденко Ольги Сергіївни і Циби Тетяни Вікторівни до складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". (Оплески)

Дякую.

Переходимо до наступного. Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту, у вівторок ми маємо 30 хвилин для вступу уповноважених представників депутатських фракцій та груп з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень.

Скажіть, будь ласка, у нас дуже насичений графік роботи сьогодні. Чи ви наполягаєте на тому, щоб ми залишилися? Добре. Тоді прошу представників фракцій та груп записатися на виступ, регламент 30 хвилин.

До слова запрошується Бондар Віктор Васильович, депутатська група "За майбутнє".

 

10:22:35

БОНДАР В.В.

Вельмишановний пане Президенте, вельмишановний пане головуючий! Колеги! Сьогодні надзвичайно важливий день в історії України,  по суті, ми починаємо діяльність парламенту з такого одного з найважливіших питань, яке стояло на порядку денному останні 20 років. І про це говорила більшість політиків, більшість політичних партій, що треба зняти депутатську недоторканність і взагалі почати з цього.

Ми всебічно, наша депутатська група "За майбутнє", депутати-мажоритарники підтримуємо прагнення Президента дійсно навести порядок в країні. Виконати більшість обіцянок, які давалися за останні 20 років.

Ми розуміємо, що найбільше люди сьогодні очікують саме в першу чергу економічних перетворень, створення умов для того, щоб життя в країні стало набагато кращим, щоб тарифи були справедливі, пенсії були такі, щоб люди мали можливість за рахунок пенсій і лікуватись, і оплачувати комунальні тарифи, жити достойно. Щоб виробництво в Україні почало працювати, щоб Україна стала потужною, заможною державою.

Ми розуміємо, що сьогодні на порядку денному стоять виклики, як виконати всі ті зобов'язання, які 20 років давали наші політики. Питання зняття депутатської недоторканності напевно сьогодні буде найголовніше і таке найбільш резонансне. Ми розуміємо, що з точки зору політичної, з точки зору політичної доцільності сьогодні треба це робити, щоб показати людям, що дійсно всі рівні.

Але ми хочемо нагадати в той же час, що є деякі запобіжники. Є запобіжники такі, що в 2004 рік не було б можливості навіть допомогти колишньому… майбутньому Президенту Ющенко стати Президентом, якби не було депутатської недоторканності. Бо десятки депутатів стояли на смерть, щоб той Майдан вистояв, щоб була можливість вийти в третій тур.

Ми розуміємо, що в 2014 році, ті хто був учасником подій, я був, йшли сюди в зал, збирали 227 голосів, щоб відправити Яника, Януковича, вибачте, у відставку і щоб поставити нарешті крапку в тій сумній історії України.

Не було б депутатської недоторканності, я вам чесно скажу, більшість з нас тоді би просто не дійшли до цього залу, і це було би дуже важливо, і ми про це маємо пам'ятати.

Я розумію, що ми сьогодні маємо напевно, і ми готові, наша депутатська група, підтримати цю ініціативу Президента, у нас багато хто там, хто збирається голосувати, і ми так поставили вільне голосування, щоб  кожен сам визначався. Але ми маємо усвідомлювати, що  є політичні зобов'язання, які дуже популярні і людям подобаються, але є реалії, які пройшла країна 2004 рік, 14-й, і ці реалії не виключено, що можуть  повторитися через  7-10 років. Ми ніхто не знає, хто буде Президент, і який буде парламент через 7-10 років.

Тому сьогодні дуже  важливий день: ми готові підтримувати  будь-які ініціативи уряду, Президента, які налаштовані на  економічні  зрушення, на відродження економіки, промисловості,  енергетики, транспорту на підняття зарплат і пенсій. І цей раз ми будемо вибірково, кожний сам буде приймати рішення як він голосує, але ми маємо разом  з вами усвідомлювати наскільки  це важливе рішення з точки зору  історії і  майбутнього.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я пропоную, якщо ви не заперечуєте відпустити уряд в них дуже багато справ і я, впевнений,  що лише так  ми зможемо  ефективно працювати. (Оплески)

Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".

Ірина Володимирівна Геращенко, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".  

 

10:26:19

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановний пане Президенте, дорогі українці, шановні колеги! Ви знаєте, є одна тема, яка  об'єднує всі частини цього залу, це повернення Криму і Донбасу, і тут не може бути двох позицій.

8 вересня окупанти проводять в Криму незаконні місцеві вибори і від "Європейської солідарності", і я думаю, від усього парламенту ми можемо заявити,  що Україна  ніколи не визнає результатів цих виборів. І ми вимагаємо від  Російської Федерації негайно повернути Кримі і Донбас, і будемо боротися за деокупацію. Але насправді для того, щоб як найшвидше повернути Донбас і Крим, нам  потрібна єдність всередині  країни і дві складові:  сильна економіка і сильна  демократія. І в контексті сильної демократії, безумовно, ключовою темою  сьогоднішнього дня є  скасування депутатської недоторканності.

 Я хочу подякувати Президентові Порошенку, який  ініціював цей  законопроект у попередньому парламенті і всім колегам восьмого скликання, які направили цей  законопроект до  Конституційного  Суду. А також наша політична сила в першому читанні одноголосно проголосувала за цей законопроект.

В той же час, шановні колеги, я хочу нагадати, що при прийнятті змін до Конституції дуже важлива не тільки форма, а процедура. Є рішення Конституційного Суду, і мені дивно чути заяви професорів, докторів наук, коли говорять вони про те, що, вибачте, будь ласка, мотиваційна частина не має жодного значення. Колеги, в рішенні Конституційного Суду все має значення, кожна кома. Так само, як рішення Венеціанської комісії.

І дуже важливо пам'ятати, якщо журналісти нам показують сьогодні інтерв'ю деяких наших нових колег, які поки що не можуть для себе – знаєте? – розшифрувати абревіатуру ВР і КМ, пам'ятати про те, що тут є і "політичні вовкодави" в цій залі, в одному секторі, які точно скористаються кожною неправильною комою для того, щоби подати до Конституційного Суду  позов і потім скасувати це рішення, дуже важливе для кожного в залі.

Якою є позиція "Європейської солідарності" щодо скасування депутатської недоторканності? Друзі, вона незмінна. Ми голосували за це, але ми проти недоторканності за кримінальні злочини. Але очевидно, про що говорили і попередні колеги і будуть говорити ще в цій залі, політичний імунітет є важливою засадою демократії. Це не привілей депутата. Опозицію можна засадити на гальорку, але її не можна викреслити з історії України, опозиція сьогодні і меншість – це ті, за кого проголосували 40 відсотків українців. І, власне, політичний саме імунітет – це є те, що нам рекомендує Венеційська комісія і Конституційний Суд.

Ми налаштовані дуже конструктивно, і от нам здається, що в тому контексті, щоби це рішення не було "політичними вовкодавами" на другий же день подано до Конституційного Суду  і там скасовано, дуже важливо прийняти ці зміни, про які ми говоримо, подати їх або від Президента, якщо є така ласка і воля шановного Президента, або від 150-и народних депутатів України. Ми підготували ці пропозиції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте договорити.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. … і ми вже взяли підписні листи. І звертаємося до фракцій підписати для того, щоби ми з вами врахували наступне: кримінальна відповідальність – всі рівні перед законом, політичний імунітет – такий, як є в країнах Європейського Союзу, Сполучених Штатах і інших розвинутих країнах. Ми сподіваємося, що це є голос розуму, який має об'єднати залу і дати саме таке формулювання недоторканності в українській Конституції європейської демократичної України.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Рахманін Сергій Іванович, фракція політичної партії "Голос".

 

10:30:13

РАХМАНІН С.І.

Шановні колеги, пане Президент, сьогодні нам доведеться голосувати за достатньо великий пакет ініціатив, які стосуються змін до Конституції, які ми маємо скерувати до Конституційного Суду для надання відповідних висновків.

Насправді враження дуже сумне, я поясню. По-перше, недотримані процедури, і це дуже прикро, тому що не витримано процедуру щодо подання альтернативних законопроектів, по-перше.

Немає висновків головних комітетів, по-друге.

І немає висновків науково-експертного управління, по-третє, що є обов'язковою вимогою, тим більше, коли йдеться про такі чутливі речі як конституційні законопроекти.

Але річ навіть не в тім. Я не пам'ятаю жодного суб'єкта конституційного подання, точніше, суб'єкта законодавчої ініціативи, який би робив спроби змінити Конституцію в такий дуже дивний дещо зухвалий спосіб.

Величезна кількість законопроектів не пов'язаних між собою, безсистемних, почасти безглуздих, почасти незрозумілих, почасти шкідливих. Ви знаєте, не можна запхати все, Конституція існує для цього. В мене пропозиція до тих, хто в принципі підтримує ці законопроекти: ще раз перечитайте. Я не впевнений, що ви навіть розумієте, про що йдеться, а якщо розумієте, то поставте собі питання: чи варто робити з Біблії комікс, це трохи інший жанр.

Якщо ми вже говоримо про конституційні зміни, то є речі, які, в принципі, можуть там бути, а можуть не бути. Головний принцип Конституції – конституювати те, що потрібно, а те, що можна не конституювати, краще не робити. Але є зміна, про яку говорили не менше, ніж про скасування депутатської недоторканності, – це про зміну процедури імпічменту. І коли нам намагаються запропонувати натомість законопроект щодо імпічменту, то даруйте, цей законопроект має таке ж відношення до процедури відсторонення Президента від влади, як жуйка "Орбіт" до боротьби з карієсом.

Якщо Президент не боїться демократичних процедур, нехай як суб'єкт законодавчої ініціативи вносить зміни до 111 статті Конституції, хай процедура імпічменту буде прозорою. Якщо депутати не бояться скасування недоторканності, то і Президент відповідно не має боятися демократичної системи противаг.  (Оплески)

 І наостанок. Можливо, я неуважно читав передвиборчу програму кандидата в Президенти Зеленського, але я не пам'ятаю, щоб він обіцяв збільшувати свої повноваження. Якщо ви подивитеся на деякі зміни, зокрема і конституційні, і законодавчі, то він фактично збирається собі підпорядковувати фактично всі силові структури, починаючи від Національної гвардії, що дуже дивно виглядає з огляду чинного законодавства, закінчуючи можливістю створювати в необмеженій кількості регуляторні органи. Мені здається, що я якусь серію "Слуги народу" пропустив.

Дякую за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Сергій Соболєв – фракція політичної партії "Батьківщина".

 

10:33:29

СОБОЛЄВ С.В.

Пане Президент, шановні колеги, я думаю, що 1 січня 20-го року країна прокинеться в нових реаліях і не лише політичних. Я переконаний, що сьогодні зміни до Конституції в частині зняття депутатської недоторканності будуть прийняті, але це лише початок.

На погляд нашої фракції, ми не можемо працювати в умовах, коли окремі фрагменти Конституції, а не суттєві частини, які випливають на життя нашої країни, змінюються. Ті зміни, які запропоновані сьогодні для направлення в Конституційний Суд – це зміни, які можна узагальнити двома ключовими напрямками: реформа парламенту і фактично узаконення тих норм, які, на жаль, в незаконний спосіб Президент набув в попереднє скликання.

Перше і ключове – не може існувати в цій країні ні президентська, ні Верховна Рада і влада без чіткого унормування цих норм в Конституції. Яким чином відбувалось призначення голови НАБУ, голови ДБР? Яким чином у нас призначались регулятивні органи? Тільки по волі тих, хто отримував більшість і ту більшість, яка дуже швидко розпадалася? Чи ту більшість, яку отримали сьогодні? Нам треба це унормувати назавжди в Конституції, щоб кожні нові вибори парламенту чи Президента не були стихійним лихом по боротьбі з корупцією чи по боротьбі проти корупції.

Для нашої фракції дуже суттєвим є дотримання процедури. І саме тому ми наполягали на тому, щоб кожна норма і буква закону була виконана, особливо, коли це стосується Конституції України. Велике прохання до голови парламенту, так само прохання до Президента: ні в якому разі не переходити межу. Якщо записано, що робота комітетів відбувається виключно під час проведення сесії, не може комітет ухвалювати рішення щодо направлення в Конституційний Суд або щодо зміни Конституції в час, коли не працює сесія.

Тому для нас дуже важливим тут буде один ключовий момент. Ми сьогодні довго обговорювали ці поправки, ми їх підтримаємо. Але для нас на майбутнє дуже важливо, щоб це були не хаотичні, вихоплені окремі фрагменти Конституції, а щоб це була системна робота, коли ми зрозуміли б, що в ці двері ми будемо потрапляти не по посвідченнях народних депутатів, а принаймні так, як це є в ключових парламентах світу – по магнітній картці, яка і є карткою для голосування. Тоді можна встановити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити.

 

СОБОЛЄВ С.В. …як працює народний депутат, і чи дійсно він пропускає засідання. Я думаю, в цьому і є, і полягає процедура роботи парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вадим Зіновійович Рабінович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

10:37:03

РАБІНОВИЧ В.З.

Шановний пан Президент, шановна президія, шановні колеги, співвітчизники! Є чимало питань, які важливо підняти з цієї високої трибуни. Але я хотів би зупинитися на головному. Вчора остаточно підтверджено рішучість нової влади розпочати продаж української землі. Більше того, вже встановлений термін – до 1 грудня.

Виникає чимало питань. По-перше, а де ж той самий референдум, без проведення якого ви обіцяли не запроваджувати подібних дій?

По-друге, чи розумієте ви, в першу чергу ті, хто сидять у цьому залі, що у сьогоденній жебрацькій пограбованій Україні землю скуплять зовсім не пересічні громадяни нашої держави? Більше того, земля – останнє не розграбоване та не розкрадене багатство України – перестане бути власністю народу України. Розповіді про те, як ми добре заживемо, коли продадим собственную землю, я их вообще не хочу комментировать.

Хочу процитувати вам 13 статтю Конституції нашої держави: земля України є об'єктом права власності Українського народу. Власність не повинна використовуватись на шкоду людині та суспільству. Це наша Конституція, подобається вона комусь чи ні. Тому перш ніж запроваджувати продаж землі, "слугам народу" треба порадитись з господарем – з українським народом. Повторяю – путем всенародного референдуму! Референдуму! Підкреслюю… Шановні, підкреслюю, що найбільш відповідальне може це рішення за всю історію нашої держави. Хочу, щоб всі відчули: багато будь-яких безглуздих покращень можна за часом скасувати, але продаж землі України буде невідворотною катастрофою. Є речі, що життєво потрібні для існування держави, над якими неможна здійснювати експерименти. Земля України є тим, з чим неможна бавитись. Тисячі разів, зважаючи все на теренах розуму, зрозумівши всі ризики, можна робити якісь кроки стосовно нашої землі, а тим більше такий крок, як її продаж. Землю України неможна продавати ні під Новий рік, ні під 1 грудня. Її неможливо продавати, тому що вона не подарунок до свята. Вдумайтесь в то, что вы творите!

Дякую вам дуже. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадиме Зиновійовичу.

До слова запрошується Дубінський Олександр Анатолійович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

10:40:01

ДУБІНСЬКИЙ О.А.

Доброго дня, шановні колеги, шановний пане Президент, шановна президія, шановні гості. От, знаєте, я хочу з вами поділитися відчуттям, яке в мене виникає от через всі ці чвари, які в нас зараз панують в залі через зняття депутатської недоторканності. Поясню я з точки зору тих людей, які там зараз знаходяться з боку преси, з боку звичайних громадян, які голосували за партію "Слуга народу", підтримували Президента Зеленського і дали нам можливість знаходитися тут в залі, тому що ми обіцяли зняти недоторканність і обіцяли, що в країні не буде людей з особливим статусом. Тому що люди з особливим статусом – це несправедливість і це нерівність перед законом.

Тому я дуже не хочу, щоб розмови про те, що процедурні порушення є, як їх виправити. Ми маємо діяти згідно закону, але ми маємо виконувати свої обіцянки і ми маємо, знаєте, не ховати бажання залишити недоторканність за процедурними питаннями, тому що це наш обов'язок проголосувати цей закон і поставити всіх людей, які знаходяться поза межами цього залу, в рівні умови з тими людьми, які знаходяться в цьому залі по волі тих самих людей, які за нас проголосували. Це перше.

Друге. Для мене дуже важливо, щоб під соусом балачок про депутатську недоторканність і чому не можна або невчасно, або неправильно ми будемо діяти і щодо її зняття. У всіх є можливість зібрати 150 підписів і звернутися в Конституційний Суд, якщо є така потреба і нагальна вимога. Але я хочу, щоб ми не перестали обговорювати і інші дуже важливі законопроекти, і щоб парламент був не тільки дискусійним майданчиком щодо депутатської недоторканності, тому що у нас попереду дуже важливі законопроекти, які теж потрібно буде обговорити, це і підвищення так званого депутатського цензу до 20 депутатів, мінімальна кількість яких може подати закон. Мені здається, тут треба говорити і з'ясувати чи потрібна ця норма. Нам треба буде з'ясувати рішення про перехід до пропорційної системи голосування. Пропорційної в якому вигляді? 

Тому що пропорційна вона може бути з закритими списками, відкритими списками або регіональна мажоритарка. І це все визначення, які я зараз не бачу в проекті Закону і в проекті змін, які вносяться до Конституції. А також вважаю, що і декілька інших питань змін в Конституцію мають бути питанням для дискусій, а не для того, щоб ми всю цю дискусію вели тільки навколо депутатської недоторканності, якої не має бути в цій країні.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Переходимо до питання порядку денного. Вчора на Погоджувальній раді депутатські фракції і групи, нами було узгоджено порядок денний пленарних засідань Верховної Ради України на 3 вересня. Порядок денний на сьогодні вам було надано.

Ставлю на голосування питання про затвердження порядку денного пленарного засідання Верховної Ради на 3 вересня. Прошу підтримати та голосувати.

 

10:43:26

За-357

357 – за, проти – 0, утримались – 14.

Рішення прийнято.

Дякую, колеги.

Шановні народні депутати, відповідно до частини п’ятої статті 19 Регламенту Верховної Ради України рішення про продовження пленарного засідання після 18 години більше як на 15 хвилин приймається Верховною Радою на ранковому пленарному засіданні. Вношу пропозицію продовжити пленарне засідання Верховної Ради України після 18 години до завершення розгляду питань порядку денного на 3 вересня. Прошу народних депутатів підтримати та проголосувати.

 

10:44:15

За-317

За – 317, проти – 0, утримались – 42.

Дякую, рішення прийнято.

Переходимо до першого питання порядку денного: реєстраційний номер 7203.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 7203) про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України). Згідно  вимогами частини сьомої статті 149 Регламенту Верховної Ради України питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Шановні народні депутати та гості Верховної Ради! До слова запрошується Президент України Володимир Олександрович Зеленський. (Оплески)

 

10:45:11

ЗЕЛЕНСЬКИЙ  В.О.

Дякую. Перш за все я хотів би сказати, звернутися до пана Вадима Рабіновича, ще раз доброго дня, почув вашу прекрасну, співучу промову. Я хотів би вам сказати, що розглядається питання про зняття депутатської недоторканності, а не недоторканності про землю. (Оплески)

Просто нагадати про що мається… Да.

(Шум у залі)

Дякую. Шановні народні депутати! Дорогі українці! Кажуть, що наша наука в плачевному стані – це неправда. Бо українські депутати зробили дійсно геніальне відкриття, вони винайшли вічний двигун, вічний двигун політичного життя. Працює дуже просто, спочатку кандидати в депутати обіцяють зняти недоторканність, потім провалюють голосування, потім народ забуває, а на наступних виборах кандидатам знову є що обіцяти.

Це працює майже 20 останніх років, але цьому гаджету час відправитись на звалище історії. Ми знаємо, що вчора протягом дня і ночі дехто намагався зірвати це голосування. Я думаю громадяни здогадаються хто ці люди, коли побачать поіменний список голосування, біля їх прізвищ буде написано, на жаль, буде написано, "проти".

Я хочу вкотре розвіяти всі міфи та всі політичні маніпуляції, у депутатів зберігається індемнітет. Вони не будуть нести  відповідальності за політичне рішення, за  голосування, чи будь-які політичні і публічні виступи. Мова про дозвіл на  притягнення до кримінальної відповідальності, вибачте, але, якщо депутат  збиває людину або кришує видобуток бурштину, або вчиняє будь-який інший кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність. (Оплески)

Це законодавчий орган  державної влади, це парламент, а не малина, де можна   п'ять років ховатися під куполом.

 Австралія, Великобританія, Іспанія, Сполучені Штати Америки, Канада, Німеччина, Австрія  - це не повний список країн, у яких парламенти не мають імунітету від кримінальних злочинів.

Я звертаюсь зараз до всіх депутатів Верховної Ради України, просто зробіть те, що ви обіцяли довгі  роки людям, простим українцям. (Оплески) Зняття недоторканності вимагає зараз 90 відсотків громадян України, і я дуже не раджу вам перевіряти достовірність цієї цифри вживу, і дивитись скільки саме з них завтра прийде під стіни Верховної Ради України.

Я вірю у вас, я вірю в партію "Слуга народу", я вірю в кожну  партію дев'ятого скликання.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Президенте.

Шановні народні депутати, до слова запрошується народний депутат України  представник Президента України  в Конституційному Суді України Федір Володимирович Веніславський.

 

10:49:29

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановний пане Президенте,  шановна президія, шановні народні депутати, шановний народ України! Сьогодні  в нас, дійсно, може  стати історичним днем, тому щовесь народ України протягом десятиліть перебував  у нерівному становищі з народними депутатами, причому це нерівне становище стосувалося саме притягнення народних депутатів України до  кримінальної відповідальності, на що звернув увагу Президент.

Мова не йде про політичні переслідування за діяльність народних депутатів, мова не йде про відповідальність за висловлювання в парламенті, мова не йде про результати  голосування в парламенті, а саме таким чином народні депутати можуть висловлювати свою політичну позицію. Мова йде про скасування "касти недоторканних", касти, якої не може бути в цивілізованій країні світу.

Наша політична сила – партія "Слуга народу", підтримуючи ініціативи  Президента України, вирішила скористатися законопроектом 7203, який був внесений до Верховної Ради  України попереднім Президентом України. Ми могли, звичайно, зареєструвати законопроект новий або від імені Президента, або від імені 150 народних депутатів і піти по великій процедурі – звернення до Конституційного Суду, включення до порядку денного, направлення до Конституційного Суду, отримання висновку, обговорення висновку, попереднє схвалення і потім на наступній черговій остаточне схвалення.

Розуміючи, що народ України чекати не буде такий довгий проміжок часу, ми вирішили підтримати той законопроект, який було внесений попередньою владою. І мені дуже дивно чути від деяких представників, що до цього законопроекту необхідно підходити обережно. В мене дуже просте запитання: шановні, а коли ви його вносили до парламенту, ви не думали, що треба підходити обережно до цього законопроекту і враховувати інші аспекти, про які, в тому числі, йдеться в рішенні Конституційного Суду  України. Але я хочу звернути вашу увагу на те, що у висновку Конституційного Суду України щодо законопроекту 7203 жодного застереження, про які говорять наші політичні опоненти, не міститься. Конституційний Суд  лише звертає увагу на те, що необхідно враховувати, що політична правова реальність в Україні, функціонування правоохоронної системи має забезпечити нормальне функціонування парламенту і нормальну діяльність народних депутатів.

Шановні народні депутати, якщо ми хочемо стверджувати, що наша політична правова система, судова система, яку реформувала в тому числі попередня влада, результати якої на сьогоднішній день схвально оцінюються і міжнародними експертами, і попередньою владою, не забезпечує нормального функціонування судової системи, і тому треба ще якісь перестороги для народних депутатів, то на мій погляд, це лише політичні маніпуляції.

Тепер перейду до правових позицій, перейду до правових позицій, на які також звертають увагу нашу опоненти. Конституційний Суд України як єдиний орган, який має право здійснювати офіційне тлумачення Конституції України, в своїх рішеннях чітко зазначив: що стосується законопроекту про внесення змін до Конституції України, має бути дотримано кілька ключових речей, які прямо передбачені розділом ХІІІ Конституції України.

Перша ключова річ. Законопроект про внесення змін до Конституції має бути внесений на розгляд парламенту належним суб'єктом. Належним суб'єктом може бути один із двох суб'єктів, які визначені Конституцією, – це Президент України і не менш як 150 народних депутатів. В цій частині щодо законопроекту 7203 повністю дотримана конституційна вимога.

Друга вимога, яка є обов'язковою для законопроекту про внесення змін до Конституції. Законопроект може розглядатися Верховною Радою України, якщо є висновок Конституційного Суду України про його відповідність вимогам статей 157 і 158. У висновку Конституційного Суду України щодо законопроекту 7203 прямо, чітко, однозначно зазначається, що цей законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Тобто висновок Конституційного Суду України є абсолютно позитивним. Жодних аргументів стверджувати, що ми як народні депутати, парламент України не мав права розглядати цей законопроект, не існує.

Третій складовий. Законопроект має бути попередньо підтриманий більшістю від конституційного складу народних депутатів України. Результати голосування на першій сесії новообраної Верховної Ради дев'ятого скликання, які були висвітлені на табло для голосування, які є в офіційному доступі, свідчать, що ця конституційна вимога щодо отримання попереднього схвалення більшістю від конституційного складу була також дотримана.

Законопроект про внесення змін до Конституції розглядається і приймається як закон не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України на наступній черговій сесії. Ця вимога Конституції України і рішення Конституційного Суду України також повністю дотримується.

Сьогодні, 3 вересня 2019 року, відбувається наступна саме чергова сесія Верховної Ради України, як це прямо передбачено Конституцією України. Перший вівторок вересня – наступна чергова сесія, тобто і в даному випадку жодних пересторог для того, що ми маємо можливість проголосувати в цілому за законопроект 7203 не існує.

Але я хочу наголосити усіх народних депутатів і особливо звернути увагу народу України, що сьогодні цей законопроект має бути підтриманий саме голосами не менш як двох третин від конституційного складу Верховної Ради України. За цей законопроект має бути подано 300 і більше голосів народних депутатів. Якщо цього, не дай Бог, не відбувається, то повторно такий законопроект може бути внесений до парламенту не раніше ніж через рік. І я сподіваюся, що ті політичні сили, які заявляли про те, що вони готові до зняття депутатської недоторканності, сьогодні своїм голосуванням підтвердять свою політичну позицію і свої обіцянки перед виборцями, перед народом України.

І на завершення я хочу ще раз акцентувати увагу на певних маніпуляціях окремих представників депутатського корпусу щодо висновку Венеційської комісії. Справа в тому, що законопроект був 7203, був зареєстрований у Верховній Раді восьмого скликання у 2017 році. Висновок Венеціанської комісії, на яку апелюють наші опоненти, був ухвалений цим авторитетним міжнародним органом у 2015 році. Говорити про те, що висновок 2015 року змушує нас якимось чином апелювати до цих моментів, він є абсолютно маніпулятивним.

Тому, шановні народні депутати, я підтримую цей законопроект і закликаю вас всіх віддати свій голос за законопроект 7203, прийняти його в цілому. Для розгляду цього законопроекту у нас є всі необхідні складові, в тому числі і висновок Комітету правової політики, як головного комітету з цього законопроекту, який є у кожного народного депутата України.

Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович.

Шановні народні депутати, слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Ользі Володимирівні Совгирі.

 

10:58:05

СОВГИРЯ О.В.

Шановний пане Президенте, шановна президія, шановні народні депутати України! Комітет Верховної Ради України з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року протокол номер 2, поданий Президентом України як невідкладний, законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстраційний номер 7203 від 30 серпня 2019 року) та встановив наступне. Метою законопроекту є вдосконалення положень Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України. Законопроектом пропонується викласти статтю 80 Конституції України у новій редакції, що скасовує положення, за яким народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність, народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Передбачається, що цей закон набере чинності з 1 січня 2020 року.

Відповідно до статті 159 основного Закону України, законопроект про внесення змін до Конституції розглядається Верховною Радою за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157, 158 Конституції. Конституційний Суд у своєму висновку від 19 червня 2018  року дійшов висновку, що законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України відповідає  вимогам статей 157, 158 Конституції України. Постановою Верховної Ради від 30 серпня 2019 року законопроект попередньо схвалено більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Номер Постанови 24-IX.

Згідно з вимогами статті 155 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України, крім Розділу І "Загальні засади", ІІІ "Вибори. Референдум", XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Враховуючи викладене, Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України поданий Президентом України як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстраційний номер 7203 від 30 серпня 2019 року) прийняти як закон. Доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради від комітету визначено заступника голови комітету Совгирю Ольгу Володимирівну. Просимо розглянути.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Володимирівна. Ольга Володимирівна, я вибачаюсь. Ольга Володимирівна… Ольга Володимирівна. Чи будуть запитання до доповідача? Будуть. Регламент – до 5 хвилин. Запишіться.

Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє".

 

11:01:28

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Доброго дня, колеги, шановний пане Президенте! У мене одне дуже просте запитання. Мені здається інколи, коли ми обговорюємо цей законопроект, ми говоримо про одну річ, але з двох боків. Ми, народні депутати, які абсолютно не проти цього, зазначаємо лиш одне: будь ласка, дотримуйтесь норм Регламенту і Конституції України. Не тому, що ми проти, а тому, що, Володимир Олександрович, ви ж розумієте, що будуть народні депутати, які підпишуть подання до Конституційного Суду на скасування? От, якщо ви не витримаєте повну процедуру правильну - Конституційний Суд скасує. От у мене просте запитання: комітет засідав 2 вересня, сесію ми відкрили сьогодні 3 вересня, а в Законі України про Регламент написано "в міжсесійний період забороняється проводити комітети Верховної Ради України". Ви ж розумієте, що ви вже надали підстави для скасування цього рішення, яке сьогодні ми проголосуємо?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, це питання, а не доповіді. Все ж таки давайте притримуватись регламенту.

Величкович Микола Романович…(Шум у залі)

 

СОВГИРЯ О.В.

Можна відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

11:02:47

СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, я бачу, в який бік народні депутати планують і пропонують потягнути нашу дискусію. Це бік колізій, прогалин і юридичної казуїстики. Але я хочу сказати інше: в 2000 році, в 2000 році в Україні відбувся Всеукраїнський референдум, одним із питань, яке виносилося на цей референдум, було питання скасування депутатської недоторканності. За таке скасування проголосувало 90 відсотків виборців. 10 секунд можна? За таке скасування проголосувало 90 відсотків виборців. Доведіть, будь ласка, що для вас законом є воля єдиного джерела влади в Україні – Українського народу. І доведіть своїм голосуванням... (Оплески) І доведіть, будь ласка, своїм голосуванням, що стаття 5 Конституції України чогось варта в цій державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Величкович Микола Романович, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:03:55

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Прошу передати слово Миколі Княжицькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово, будь ласка, Миколі Княжицькому.

 

11:04:04

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Шановна пані Совгиря, Президент у своїй доповіді зазначив, що залишається депутатська недоторканність і неможна притягнути депутата за політичну діяльність. Натомість в самому законі, як ми бачили, сказано, що недоторканність не розповсюджується лише на виступи в залі і в приміщеннях парламенту. Що відбудеться, якщо народний депутат вийде на мітинг, або відбудеться, не дай Бог, якийсь Майдан або ще щось, і депутат захоче там виступити, а більшість, як 16 числа колись в цьому залі прийме Закон про притягнення його до відповідальності. Чи захистить його Конституція в такому разі?

Дякую.

 

11:04:48

СОВГИРЯ О.В.

Народний… Можна відповідати, так? Народні депутати України мають, крім імунітету, який ми з вами збираємося скасувати індемнітет. Цей індемнітет захищає народних депутатів України від їх… від відповідальності за їх голосування, крім відповідальності за образу чи наклеп. Це нормальна, поширена світова практика, і вона дозволяє народному депутату України вільно висловлювати свою політичну позицію навіть, якщо належить він до парламентської опозиції, таким чином, надаючи йому можливості для реалізації всіх тих прав, які закріплені як Конституцією України, так і Законом "Про статус народного депутата України", так і іншими законами, що регулюють діяльність народного депутата.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич, "Опозиційна платформа – За життя".

 

11:05:39

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Прошу передати слово народному депутату Німченку Василю Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Німченку Василю Івановичу, будь ласка.

 

11:05:48

НІМЧЕНКО В.І.

Шановна пані доповідач, я все-таки хотів би почути хоть на сьогоднішній день чи є зареєстрована, підписана постанова, начебто, яку приймав в ту буремну ніч парламент, стосовно скасування чи визнання такої, що фактично втратила силу Постанова 2257 від Верховної Ради України від 20 вересня 18-го року, яку було признано те, що надо законопроект цей направити для опрацювання в комітеті. І він був направлений на підставі цієї постанови.

 

11:06:36

СОВГИРЯ О.В.

Шановний Василь Іванович, ця постанова Верховної Ради була визнана такою, що втратила чинність і втратила чинність, вона з моменту прийняття парламентом рішення про це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні… Дякую. Ольга Володимирівна. (Оплески)

Шановні народні депутати, переходимо до обговорення від депутатських фракцій народних депутатів. Прошу записатись на виступ від депутатських фракцій і груп до 18 хвилин регламент. Прошу записатись.

До слова запрошується Василенко Леся Володимирівна, фракція політичної партії "Голос".

 

11:07:29

ВАСИЛЕНКО Л.В.

Прошу передати слово Святославу Вакарчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Святослав Вакарчук.

 

11:07:36

ВАКАРЧУК С.І.

Шановний пане Президенте, шановні панове народні депутати! Під час виборів, до того, як було відомо про результати і про розподіл парламенту, партія "Голос" обіцяла своїм виборцям голосувати за зняття депутатської недоторканності. Ми не знали тоді, чи буде у нас монобільшість, чи у нас буде інша ситуація. Ми робили так, як відчували потрібно, згідно своїх переконань.

Ми справді вважаємо, що в Україні склалась ситуація, коли є певна каста людей, для яких чомусь закони написані інакше. До них, до недавнього часу, відносились судді, народні депутати і Президент. Сьогодні ми обговорюємо скасування депутатської недоторканності як справедливе вирішення питання про те, що всі люди мають бути рівні перед законом.

І сьогодні, коли ситуація в парламенті змінилась в тому сенсі політичному, що ми вперше в історії маємо політичну ситуацію, коли одна фракція, контрольована Президентом, по великому рахунку, одноосібно, може робити багато змін в країні, ми все одно будемо голосувати за зняття депутатської недоторканності. Тому що для нас політична кон’юнктура не буде стояти попереду тих обіцянок, які ми давали своїм виборцям, а головне – наших переконань. 

Але саме тому, що сьогодні склалася та ситуація в парламенті, я хотів би звернутися і до Президента, і до колег з фракції більшості, що це сьогодні не просто відновлення історичної справедливості, це не просто крок, який ми обіцяли своїм виборцям, і не просто виконання наших обіцянок, а це велика відповідальність, а для тих, хто сьогодні при владі в такій ситуації, велика спокуса, як би ви не хотіли цього. Тому що життя політичне складається з непередбачуваних речей.

І я хотів би з цієї трибуни застерегти всіх, хто так чи інакше зможе або захоче… Дайте, будь ласка, завершити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити, будь ласка.

 

ВАКАРЧУК С.І.  Скористатися цією спокусою і використати відсутність депутатського імунітету задля тих чи інших не благих цілей. За 28 років український народ ще нікому, по факту, не дозволив перейти цю червону лінію, якими способами, на жаль, ми це знаємо, український народ не дозволить цього зробити і зараз. Просто пам'ятайте в той момент, коли ви, шановні народні депутати,  натискатимете на кнопку, що політичне життя довге, а справедливість і закон один для всіх має бути для нас понад усе, і для депутатів, і для Президента, і для суддів, і для будь-якого громадянина України, закон один для всіх, хочеться це комусь чи не хочеться. І політична доцільність ніколи, як і сьогодні, не має стояти вище ніж цей принцип, інакше народ нам цього не забуде.

Дякую велике. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Святославе Івановичу.

До слова запрошується Соболєв Сергій Владиславович, фракція політичної партії "Батьківщина".

 

11:11:54

СОБОЛЄВ С.В.

Наша фракція, як ні одна інша, знає, що таке політично вмотивовані рішення. В цій залі сидить Сергій Власенко, який був позбавлений статусу народного депутата, що було скасовано Верховним Судом України.

На жаль, зараз не може бути з нами за сімейними обставинами Юлія Володимирівна Тимошенко, яка три роки відчувала, що таке політично вмотивовані рішення і тільки Європейський Суд з прав людини, як і Верховний Суд України  довели, що політично вмотивовані рішення мають місце в країні.

Тому, коли дехто каже, що в 15-му році заява Венеційської комісії про те, що в країні  існує, на жаль, не досконала правова система, судова система – це лише зайве підтвердження цього. Але я хочу привести інші приклади, близько двох десятків депутатів тільки попереднього скликання були позбавлені депутатської недоторканності. По більшості з них було надано право на затримання і арешт, де вони всі зараз? Ті самі особи сидять в НАБУ, в ДБР, на щастя, змінився Генеральний прокурор, що сталося? У нас працюють суди? У нас працює наша правоохоронна система?

Але ви знаєте, висновок буде інший, наша фракція буде голосувати за цей закон, щоб ми всі разом, ті хто сидять в цій залі розуміли, що якщо ми негайно не реформуємо систему ДБР, прокуратури, систему НАБУ і інших органів, які закликані до того, щоб навести порядок в законний спосіб в державі, ніхто інший крім нас цього ніколи не відчує.

Я дуже добре  пам'ятаю прийняття Конституції в далекому 96-му році. Я був на цьому місці в сесійній залі, тоді не вистачило одного голосу, щоб норма про депутатську недоторканність не була записана в Конституцію, на жаль, тоді цю норму продавили. І далі, фактично ця недоторканність разом з не реформованою судовою системою, прокурорською системою, а далі і новостворених органів робила найгірше, що тільки можливо, своїм – все, що хочеш, а ворогам – закон.

Щоб цього не було, і треба, щоб  в цій залі кожен відчував, що без реформування цієї системи в країні нічого не зміниться, тому ми голосуємо "за" і наполягаємо на тому, щоб одразу перше рішення, яке  ми будемо ухвалювати, бо це тепер буде стосуватися і нас з вами кожного, це було рішення по  реформуванню правової системи, правоохоронної системи і системи судочинства.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Владиславовичу.

До слова  запрошується Южаніна  Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність".

Петро Олексійович Порошенко.

 

11:15:13

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Володимире Олександровичу, шановні колеги! Сьогодні,  3 вересня, насправді дуже  важливий день для України. Не буду повторюватися, що  український народ довгих 25 років  чекає скасування касти недоторканних. Перші важливі  кроки в цьому напрямку були зроблені  за попередні 5 років. Ще раз наголошую, 8 тисяч суддів, які  мали абсолютну недоторканність, і, які майже не проходили  через Верховну Раду щодо  зняття з них недоторканності були позбавлені недоторканності  попередні 5 років.

Я хочу подякувати парламенту за те, що в якості законопроекту по змінах до Конституції був взятий саме мій законопроект, за моїм підписом.

Хочу наголосити, що я завжди був і залишаюся прихильником скасування  депутатської недоторканності, в цих умовах ми з вами спільно несемо відповідальність за  те, щоб забезпечити незалежність парламенту. Бо парламент це є окрема гілка влади і захистити парламент від  будь-якого політичного тиску, незалежно від того, правоохоронних, судових або будь-яких інших органів.

Хочу наголосити, що вимоги Революції Гідності полягали саме в тому,  щоб  скасувати  конституційну  реформу  96-го року і позбавити Президента  частини повноважень, і повернутися до парламентсько-президентської республіки.

Я твердо переконаний,  що  має залишатися саме в цих рамках.

Хочу не підтримати позицію, що висновки Венеціанської комісії враховано. З точністю до навпаки!

Чому це так важливо? Бо Венеціанська комісія – це є єдиний орган Ради Європи, Європейського Союзу, який проводить адаптацію національного законодавства вимогам Європейського Союзу. Отже якщо ми торуємо нашу дорогу до членства в Європейському Союзі, це є наше зобов'язання – узгоджувати національне законодавство і адаптувати його до законодавства країн Європейського Союзу. В іншому випадку це означає, що ми рухаємося в інший бік.

Абсолютно важливо, бо демократія – це є дотримання процедури. Не можна проводити комітет в несесійний період, не можна позбавляти депутатів права внесення альтернативних  законопроектів. Не можна цього робити! Конституція має нас об'єднувати. Саме для цього, і в цьому є її мета.

Але розуміючи важливість цього кроку, фракція "Європейська солідарність" буде голосувати "за" за законопроект по скасуванню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте договорити, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. … законопроект, під яким, я пишаюся, що внесений саме мною – п'ятим Президентом України.

В той же час, хочу наголосити, що ми будемо дуже уважно розглядати інші законопроекти, вони в нас викликають суттєві сумніви, і я би наполегливо радив не прискорювати цей процес. Дайте можливість депутатам спільно сформувати єдину позицію. Ми маємо унікальні можливості об'єднувати зал.

Дякую, і сподіваюся, що сьогодні мій законопроект буде підтриманий і депутатська недоторканність з 1 січня 2020 року буде скасована.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До слова запрошується Батенко Тарас Іванович, депутатська група "За майбутнє".

 

11:19:21

БАТЕНКО Т.І.

Шановний пане Президенте, пане Голово! Колеги, спокуса централізації, узурпації і авторизації влади завжди були в часи незалежної України. І кожного разу ці спокуси обламувалися об український народ і об  український парламент. Україна, як ви знаєте, цього століття вже двічі пережила дві революції – Помаранчеву і Революцію Гідності. І кожного разу визначальним рушієм змін був народ, і кожного разу забезпечував конституційність цих змін український парламент.

Друзі, ми мусимо нагадати про те, що після подій кінця 13-го – початку 14-го року та самоусунення Януковича від виконання своїх конституційних обов'язків саме парламент вжив основних заходів для відновлення конституційного ладу, суверенітету та забезпечення незалежної України, забезпечення конституційних прав, свобод і громадян.

По суті, таку ж відсіч було в подальшому надано спробам, на жаль, і останнього п'ятого Президента України приватизувати парламент, що ми теж пережили з вами. На жаль, спокуси приватизувати парламент були в усіх фактично колишніх президентів України. І в умовах скочувань до диктатури 4-го і 14-го років депутатська недоторканність дозволяла, друзі, дозволяла опозиційним депутатам рятувати життя активістів, надавати необхідну допомогу незаконно затриманим, витягувати їх з казематів, робити живі кордони між громадянами і "Беркутом" у 2014 році, після Помаранчевої і в 13–14-му роках. Вона була і залишається досить дієвим механізмом, інструментом захисту інтересів громадянського суспільства.

Однак ми розуміємо, друзі, що фактично з обранням Президентом України пана Володимира Зеленського в країні відбувся третій Майдан. І в Україні сьогодні відбувається певна революційна доцільність і необхідність, і очікування людей. І ми свідомі того, і наша депутатська група "За майбутнє" розуміє настрої суспільства, позицію Президента України як гаранта Конституції, прав і свобод громадян. І ми підтримуємо скасування депутатської недоторканності сьогодні, однак застерігаємо українське суспільство і український парламент від створення певних ризиків для майбутньої демократії в Україні і існування парламентсько-президентської країни.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Івановичу.  (Оплески)

 До слова запрошується Каптєлов Роман Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу". Карточку… Карточка. Включіть мікрофон, будь ласка, Каптєлову.

 

11:22:42

КАПТЄЛОВ Р.В.

Прошу передати слово Венедіктовій Ірині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Валентинівна Венедіктова, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:22:52

ВЕНЕДІКТОВА І.В.

Доброго ранку, шановні колеги. Доброго ранку, шановний пан Президент. Насправді в нас сьогодні дійсно, мені здається, свято парламентаризму, тому що парламентарі, нарешті, виконують свої політичні обіцянки і приймають на себе свою політичну відповідальність.

Вчора, 2 вересня, Комітет з правової політики зібрався на своє засідання, причому він зібрався терміново, це було не чергове засідання, по заявам 14 народних депутатів про те, що нам необхідно вирішити термінові завдання. Порядок денний, час і місце проведення було заздалегідь повідомлено всім членам комітету. Я вам хочу сказати, що з 23 членів комітету вчора були присутні 23 члени комітету: по реєстрації 22  і потім в нас залишилося 22 для розгляду питань. Тому можна сказати, що і по формі, і по суті вчора відбулося засідання комітету.

Комітет з правової політики дійсно ухвалив дуже важливі висновки і щодо законопроекту 7203 про зняття депутатської недоторканності, і щодо інших з 7 дуже важливих президентських законопроектів, які були визначені як невідкладні, для того, щоб їх відправити до Конституційного Суду.

Мені здається, що і ви, шановні колеги, і наш народ України підтримає це прагнення депутатів і вимогу закону відправити законопроекти Президента до Конституційного Суду. Тому мені здається, що ми сьогодні просто, дійсно, маємо з щирими намірами, розуміючи, що ми діємо виключно в межах закону, бачачи Конституцію… І ми сьогодні декілька разів почули присягу народного депутата. Люди, які сьогодні обрані народними депутатами, склали присягу народного депутата і нам нагадали про цю присягу народного депутата. Тож давайте її не порушувати. Давайте, дійсно, її виконувати і підтримувати ці дуже важливі для країни речі, які будуть не тільки рухати її вперед, але які будуть закладати справжні основи парламентаризму. Не імітацію його, не процес заради процесу, а результат, нарешті.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Василь Іванович Німченко, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

11:25:43

НІМЧЕНКО В.І.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, пане Президенте! Вельмишановна президія! Я, Німченко Василь Іванович, представляю "Опозиційну платформу – За життя". І хочу сперш сказати, щоб не було ніяких інсинуацій, особенно у євроскептиків і європесимістів стосовно того, що моя політична сила, наша політична сила вже майже 2 роки якраз і веде питання про те, що ми зобов'язані діяти чітко в нормах Конституції. Іде питання про те, що недоторканність в тому сенсі, в якому вона є в Конституції, є рудиментною нормою. Оскільки стаття 3 і в сув'язі статті 24 Конституції України передбачає, що всі громадяни, всі люди рівні перед законом. І не може бути рівніших через інші норми, рівніший чи Президент, чи рівніший народний депутат, нардеп, чи рівніший суддя.

Тому ми і пропонували, і пропонуємо про те, що цей інститут має піти вже в історію, має піти вже в історію. Для тих, хто вперше прийшов до Верховної Ради, я хочу сказати про те, що саме наша платформа "За життя" політична сила, народні депутати зверталися, ініціювали із заявами про те, щоб зняти відповідальність, зняти недоторканність. Це перше.

І друге. Хочу вам теж наповнити, що половина із списочного складу народних депутатів восьмого  скликання від політичної платформи "За життя" є під дамокловим мечем порушених кримінальних справ. І ці всі справи мають іменно відтінки ці політичного характеру. Тут є ті люди, які тут сидять, не буду їх називати фамілії. Я можу сказати про себе, в тому числі і я, знаєте, за що порушена кримінальна справа? За те, що ми внесли пропозицію законопроект про те, як обустроїти мир на Донбасі. Цей законопроект є і сейчас. Подивіться, за що вирішено питання притягувати нас до відповідальності – за скоєння сепаратиських дій, пов'язаних із зрадою Батьківщини. От про що йде мова, коли ми кажемо про те, що не спішіть, зробіть вивірене рішення.

А тепер стосовно 7203. Дуже прикро було почути про те, що ми використали закон пана Порошенка. Це ганебне явище, щоб використовувати закон, який не має права бути внесений на засідання, стосовно чого 20 вересня 18-го року була прийнята постанова після надходження законопроекту з Конституційного Суду з висновками і з застереженнями, що подивіться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

НІМЧЕНКО В.І. …є там питання політичної складової відповідальності і все, що сказав Конституційний Суд. Але комітет це не розглянув. І в силу статті 147 і в силу статті 158 Конституції цей законопроект не є предметом внесення на розгляд Верховної Ради. Ось про що йдеться, от на чому ми стоїмо. Ми за те, що ініціатива заслуговує пана Президента, я маю в виду ініціатива стосовно зняття недоторканності, а не використання закону екс-президента. Я думаю, що це не є правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович, регламент. 

 

НІМЧЕНКО В.І. Все, закінчую.

І тому я хотів би, щоб ми, вирішуючи питання з цього приводу, жорстко дотримувались процедур конституційних, оскільки саме порушення процедур є підставою визнання законопроекту неконституційним.

Я вам вдячний. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, прошу записатись на виступ від народних депутатів України, регламент до 9 хвилин.

Ковальчук Олександр Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:30:21

КОВАЛЬЧУК О.В.

Прошу передати слово Миколі Стефанчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте, будь ласка, слово Миколі Стефанчуку.

 

11:30:29

СТЕФАНЧУК М.О.

Добро дня, шановні колеги. Я хотів би звернутися насамперед до народу України. Дорогий народе України, ми щиро дякуємо за довіру і сьогодні хочемо продемонструвати, що наші слова не будуть розходитись з нашими діями.

Я хочу звернутися до "Опозиційної платформи – За життя" і сказати, сьогодні ми почули від вас на трибуні, що ви готові скасувати недоторканність. Так давайте доведіть своїми діями, що ваші слова не розходяться з вашими діями.

Я хочу звернутись до "Європейської солідарності" і подякувати за підтримку адже це є ваш законопроект. І  я думаю, що ваша політична совість і ваша політична відповідальність буде спрямована на підтримку цього законопроекту, на підтримку того чого чекає весь український народ.

Я хочу звернутись до "Батьківщини", яка декларувала єдиний вектор підтримки політики в інтересах народу. Це рішення є в інтересах народу. Тому, будь ласка, підтримайте це рішення.

Я хочу звернутись до партії "Голос". Прекрасний виступ сьогодні ми почули Святослава Вакарчука. І це є нові обличчя в парламенті, які готові змінювати, які готові доводити, що чесній людини немає чого боятися. І я впевнений, що за результатами голосування ми побачимо, що кожен з них виконує обіцяне.

І я хочу звернуться до позафракційних депутатів та фракції "За майбутнє". Кожен з вас на виборчих округах дивився своїм виборцям в очі і казав: "Я обіцяю скасувати депутатську недоторканність". Сьогодні у вас є унікальний шанс дотримати свого слова. Будь ласка, не продавайте свою совість, будьте чесними перед собою, будьте чесними перед українським народом, будьте чесними перед кожним українцем. Зробіть так, щоб вам не було соромно.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Олексійовичу.

Слово надається Южаніній Ніні Петрівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:33:13

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати слово колезі Князевичу Руслану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Князевичу, будь ласка.

 

11:33:22

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Ніна Петрівна.

Шановні колеги, мені дуже шкода, що наше зібрання покинула Голова Конституційного Суду Наталія Шаптала. І не тільки через те, що вона Голова Конституційного Суду, а й через те, що вона, під час виступу Конституційного Суду щодо законопроекту 7203 була суддею-доповідачем і ініціатором внесення в тіло висновку саме цих застережень. Я як голова Комітету з питань правової політики та правосуддя неодноразово брав участь в цих дискусіях в Конституційному Суді і добре обізнаний зі змістом цих застережень. Чомусь сьогодні тільки крадькома одну частину застережень озвучили, а іншу – ні. А я собі дозволю озвучити повністю всі застереження Конституційного Суду.

Конституційний Суд сказав, що депутатська недоторканність не є особистим привілеєм індивідуального характеру для народних депутатів України, а має виключно публічно-правовий характер. Що означає, що цей елемент – інструмент захисту інтересів виборців, яких представляє цей депутат. В разі відсутності  цього інструменту, виборці не зможуть належним чином відстоювати свої права в парламенті, це сказав Конституційний Суд.

І, з іншого боку, послався на висновок Венеціанської комісії, який чогось сьогодні вважають не таким, яким би мав бути і який даний  щодо цього законопроекту. Шановні колеги, ви подивіться, будь ласка, історію висновку Венеціанської комісії, він був наданий щодо першої редакції законопроекту, який містив, крім скасування недоторканності депутатів, можливість скасування недоторканності суддів. Однак, у 2016 році народні депутати внесли зміни в Конституції у частині судового імунітету і, зважаючи на це, Президент просто перевніс цей законопроект виключно в частині народних депутатів України.

Зважаючи на ці обставини та беручи до уваги, що питання тих застережень, які є в рішенні Конституційного Суду, не вирішено, ми маємо серйозну правову коаліцію. Більш того, вона значно поглибилася, зважаючи на рішення 2016 року Конституційного Суду, яким заборонено попередньо схвалювати законопроекти на першій і останній сесіях, а чітко передбачено можливість попереднього схвалення законопроектів виключно на черговій та позачергових сесіях, ми ж схвалили попередні, точніше сесійна зала, на першій сесії парламенту. Таким чином ми маємо ще одну правову колізію, яку неможливо вирішити без Конституційного Суду. Тому я сьогодні зареєстрував відповідний проект Постанови щодо звернення до Конституційного Суду з метою надання висновку, в який спосіб парламент має виконувати висновок щодо законопроекту 7302. Без такого роду роз'яснень, я переконаний, що парламент робить велику помилку, коли всупереч конституційній процедурі допускає такі грубі порушення. Я нагадаю 152 статтю Конституції, в разі порушення такого роду конституційної процедури, це є прямою підставою для скасування такого роду законопроекту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити.

Янченко Галина Ігорівна, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:36:29

ЯНЧЕНКО Г.І.

Дякую за цю можливість виступити і українському народу за те, що підтримали партію "Слуга народу", і дали цю можливість довести те, що багато політиків десятиліттями обіцяли, в тому числі політики, присутні тут в залі. Я щиро сподіваюся, що сьогоднішній день увійде в історію і українського парламентаризму, і України загалом.

Власне, дуже багато робилося і громадянським суспільством. Я  пам'ятаю, як в 2017 році збиралися величезні акції протесту, в яких в тому числі брала участь і я. Які закликали парламентарів все ж таки довести обіцянки до логічного завершення. І тому сьогодні я би хотіла звернутися і до колег з "Голосу", частина із яких теж приймали, теж організовували ці акції в 2017 році, і до колег з "ЄС", подякувати їм за те, що в 2017 році вони розпочали цей процес.

Власне, у них було дуже багато часу, для того, щоб врахувати всі пропозиції і зауваження від Конституційного Суду. Сьогоднішній день, день, який, власне… цей день, коли ми маємо все ж таки виконати ці обіцянки і це не день для відмовок. Будь ласка,  звертаюсь до всіх колег всіх фракцій, підтримати цей законопроект і виконати, нарешті, обіцянки дані українському народу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається Луценко Ірині Степанівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:38:15

ЛУЦЕНКО І.С.

Шановні колеги! Як представник Президента Порошенка, яка в попередньому парламенті доповідала його законопроект про зняття депутатської недоторканності, з задоволенням передаю слово керівнику нашої фракції Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Передайте слово Ірині Геращенко, будь ласка.

 

11:38:37

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги! Ви знаєте, наша політична сила бувала і у владі, і в опозиції. І ми були в опозиції часів Януковича, коли жоден депутатський мандат не рятував, ані від дубинок "Беркута"… Єдине, що з цим мандатом ми дійсно могли тоді в тюрму заходити, щоб намагатися підтримати наших побратимів, які тоді там знаходилися, друзі.

Насправді, очевидно, що депутатська недоторканність – це є рудимент, якого треба позбавлятися. Але сьогодні мені б хотілося і про що говорили всі колеги, які представляють тут фракції меншості, щоб в цій залі було більше професійності і менше популізму. Щоб цунамі популізму не знесло ще дуже такі маленькі  піщані засади української демократії, і ми це  сьогодні бачимо, очевидно насправді, що наша політична сила і Президент Порошенко ініціювали зняття недоторканності і ми будемо це  підтримувати. Але ми можемо прогнозувати, що через грубе порушення Регламенту, яке відбулося, і в частині проведення комітету, і в частині розгляду на першому  засіданні цього важливого, критично важливого для країни питання. Сьогодні, партію влади через оттаку бездумність, створюються підстави, що буде подано  іншою політичною силою подання до Конституційного Суду і будуть всі підстави потім визнати це неконституційним. І для нас незрозуміло навіщо іноді форму ставити в угоду змісту, якщо більше в наших рішеннях буде змісту ми  будемо демонструвати  більш європейський цивілізований  підхід.

І користуючись нагодою, ми від "Європейської солідарності"  хочемо звернутися до  шановного пана  Президента Зеленського з  проханням, щоб так само, пане Президенте Зеленський у вашому  Офісі в тих стусах паперів було знайдено законопроекти… закони вірніше, які  стали  законами: про тимчасові слідчі  комісії, про виборчі  списки за Виборчий кодекс, за відкритими списками, про порційну систему з відкритими списками і про  Пласт, і  вони були підписані.

Дякуємо. 

І насправді так само ми ще і ще раз  закликаємо, що оптимальним  варіантом сьогодні голосування було би це  підписати  ті рекомендації, які враховують і Конституційного Суду рішення, і  Венеційської комісії, і саме так  проголосувати, де є  скасування недоторканності за  кримінальні злочини, але залишається політичний імунітет.

Дякуємо за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні народні депутати і голови фракцій, у мене прохання   запросити колег до зали, щоб ми були готові до  голосування. А зараз для заключного слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.

 

11:41:29

СОВГИРЯ О.В.

Шановні колеги, Венеційська комісія  і інші поважні міжнародні організації неодноразово закликали України діяти в  межах принципу верховенства  права. Давайте доведемо сьогодні своїм голосуванням, що правопорядок  в  Україні є вищим ніж  ті застереження, які суперечать принципу верховенства права, які вишуковують різні політичні сили для того, щоб довести нам, в лапках, "неможливість внесення змін до Конституції України в частині скасування депутатської недоторканності".

Давайте доведемо всім – собі, виборцям, всім політичним силам те, що законом є воля 90 відсотків громадян України, які проголосували за зняття депутатської недоторканності на всеукраїнському референдумі ще у 2000 році. І давайте приведемо нарешті у відповідність до принципу верховенства права нашу Конституцію.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні народні депутати, в нас сьогодні унікальний день. Ми сьогодні фактично маємо "лакмусовий папірець", який продемонструє, чи гідний парламент, Верховна Рада України дев'ятого скликання, тих виборців і тих голосів, які  за нас були віддані. За будь-які політичні сили, які сьогодні представлені в парламенті, тому що майже всі обіцяли зняти депутатську недоторканність. Ми можемо вписати себе в історію українського парламентаризму або знехтувати бажаннями наших громадян і знову продемонструвати, що Верховна Рада України недієздатна. Я сподіваюсь, що в нас все з вами вийде, і нам не буде соромно перед нашими виборцями.

Обговорення завершено. Відповідно до статті 155 Конституції законопроект про внесення змін до Конституції України, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради  України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради  України за нього голосувало не менше як дві третини від конституційного складу України, а саме 300 народних депутатів.

Переходимо до прийняття рішення. Прошу підготуватися до голосування.

Відповідно до статті 155 Конституції України, частини 8 статті 149 Регламенту Верховної Ради  України ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону (реєстраційний номер 7203) про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України. Прошу підтримати та голосувати.

 

11:44:40

За-373

Закон прийнято. (Оплески)

Покажіть по фракціях, будь ласка.

"Слуга народу" – 252, "Опозиційна платформа" – 0, ""Європейська солідарність" – 24, "Батьківщина" – 23, "За майбутнє" – 22, "Голос" – 19, позафракційні – 33. Я всім дуже дякую, колеги. (Оплески)

Шановні народні депутати, о 12 годині в нас запланована перерва. Я пропоную зараз її зробити, на 15 хвилин раніше і розпочати нашу роботу о 12:15. Якщо немає заперечень, пропоную… Дякую.

 

(Після перерви)

 

12:28:47

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги, прошу займати свої місця. Давайте розпочинати роботу. Я розумію той святковий настрій, який у всіх вас є після того як ми прийняли 7203, але в нас ще дуже багато роботи. Давайте працювати. 

Шановні колеги, займайте свої місця, будь ласка.

Шановні колеги, пропоную продовжувати. На наш розгляд вноситься законопроект, (реєстраційний номер 1013), про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Шановні народні депутати, слово для доповіді надається народному депутату України – Представнику Президента України у Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському.

Колеги, будь ласка, займіть свої місця.

 

12:29:37

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, Президентом України внесено на розгляд парламенту дев'ятого скликання законопроект, який отримав реєстраційний номер 1013 і умовну назву "про скасування адвокатської монополії". Мова йде про те, що Президентом пропонується внести зміни до статті 131-2 Конституції України, відповідно до якої виключно адвокат здійснює представництво інтересів іншої особи у суді. Всі інші положення статті 131-2 залишаються в чинній редакції. Я хочу звернути увагу шановних народних депутатів на кількох ключових моментах, пов'язаних з цим законопроектом.

Перший ключовий момент. Мова йде про умовну назву законопроекту про адвокатську монополію. Ця умовна назва законопроекту обумовлена саме тим, що лише адвокат був наділений правом представляти інтереси іншої особи. І особа, яка є правником, але не має свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, таких повноважень не має на сьогоднішній день. А це фактично означає, що є певна монополізація ринку юридичних послуг по представництву інтересів іншої особи у суді з боку виключно адвокатів. Саме цим була обумовлена назва закону про скасування адвокатської монополії. Перше.

Друге. Мова йде, ще раз підкреслюю, про вилучення зі статті 131-2 положення, яке стосується представництва інтересів іншої особи. Положення, яке передбачає, що виключно адвокатом здійснюється захист особи від кримінального обвинувачення, залишається в статті 131-2.

Окрім того, законопроектом пропонується виключити з Розділу XV "Перехідних положень" підпункт 11 пункту 16-1. В даному підпункті пункту 16-1 Розділу XV Конституції України "Перехідні положення" було передбачено, що з 1 січня 2020 року виключно адвокат або прокурор здійснює представництво інтересів органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах. Тобто фактично з 1 січня наступного року органи державної влади, органи місцевого самоврядування будуть позбавлені юридичної можливості представництва їхніх інтересів відповідними штатними працівниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а змушені будуть укладати адвокатські угоди, угоди про надання адвокатських послуг і використовувати виключно послуги адвоката для представництва своїх інтересів у судах.

Зрозуміло, що законопроект про внесення змін до Конституції України чинності з 1 січня 2020 року фізично і юридично набрати не може, тому що, так як і сьогоднішнім законопроектом про скасування депутатської недоторканності, необхідне попереднє схвалення не менш як половини… більшістю від конституційного складу, я перепрошую, і остаточне затвердження на наступній черговій сесії двома третинами голосів. Тому ми усвідомлюємо, що з 1 січня органи державної влади та органи місцевого самоврядування все одно стикнуться з проблемою необхідності представництва їх інтересів адвокатами. Але в подальшому, коли цей законопроект набуде чинності, а ми сподіваємося, що нам вдасться його розглянути, попередньо схвалити на цій сесій, а на наступній черговій, яка розпочнеться першого вівторка лютого 2020 року, затвердити як закон, це позбавить фактичного обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування звертатися за адвокатськими послугами, а дозволить їм представництво їхніх інтересів у судах з боку професійних правників, яких дуже багато в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу.

Шановні народні депутати, чи будуть запитання до доповідача? Якщо так, то прошу записатись.

Іонова Марія Миколаївна, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".

 

12:34:34

ІОНОВА М.М.

Прошу передати Князевичу Руслану слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Князевичу, будь ласка.

 

12:34:41

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний доповідачу, я, відверто кажучи, вдячний вам за те, що ви означили, що проблема справді існує, і ця проблема не рядового характеру, вона полягає в тому, що у нас з 1 січня 2020 року ця норма все рівно набуде чинності. І я вам скажу більше, не знаю чи ви обізнані, але органи влади і самоврядування вже готуються відповідно до норми Конституції і низки законів щодо того, що ця норма буде імплементована, її треба виконувати. Передбачаються відповідні кошториси і в державному бюджеті на наступний рік ви не зможете не передбачити цю суму, тому що такого роду зміна до Конституції є гіпотетичними, ми ж не знаємо чи вона відбудеться. І сказати органам влади чи самоврядування не робити цього – це порушувати Конституцію. Як виходити з цієї колізії, і вона матиме не тільки матеріальний характер, вона я думаю, що може і відповідно конституційно правовий характер, тому що ми не знаємо в якій спосіб на це реагуватиме Конституційний Суд адже ви допускаєте можливість зворотної норми Конституції.

Дякую.

 

12:35:42

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за запитання.

Мова йде про те, що дійсно з 1 січня, як я вже сказав у своїй доповіді, вимоги Конституції України щодо представництва інтересів іншої особи виключно прокурором або виключно адвокатом буде діяти. І звичайно ж, в бюджеті на наступний рік необхідно буде передбачити відповідні кошти. Але ми якраз ініціюємо розгляд цього законопроект, вірніше, внесення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду для того, щоб мінімізувати проміжок часу, протягом якого бюджетні кошти органів державної влади і органів місцевого самоврядування будуть надходити якраз на оплату послуг адвоката.

Тому зрозуміло, що певний проміжок часу це буде діяти, але проблем, конституційно правових наслідків так само як і бюджетних, інших негативних наслідків ми не бачимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саврасов Максим Віталійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

12:36:38

САВРАСОВ М.В.

Дякую.

Передаю слово Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Руслану Князевичу, будь ласка.

 

12:36:43

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую.

Продовжимо дискусію, якщо дозволите. В мене питання іншого характеру. Насправді інститут так званої монополії, хоча дуже умовно, і я би рекомендував вам все ж таки утримуватися від таких визначень в законах про внесення змін до Конституції, бо вони дуже такого довільного тлумачення, але це питання такого роду… лінгвістичне. 

В мене питання іншого характеру. Нам, Україні, запропонував ввести такий інститут, запропонувала ввести Венеційська комісія. І запропонувала ввести разом з іншим інститутом так званої безоплатної правової допомоги, який, я вам нагадаю, вже третій рік успішно працює в країні і в кожному державному бюджеті виділяється сотні мільйонів, а цього року мільярд гривень, для того, щоб він належним чином функціонував і інтереси наших громадян були забезпечені. Що буде з цим інститутом? Тому що вони невід’ємно зв’язані. Ми не можемо просто так залишити цей інститут, коли ми вилучаємо першочергові його утворення.

Дякую.

 

12:37:39

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за запитання.

Інститут безоплатної правової допомоги жодним чином не буде ставитися в залежність від внесення змін до цієї статті Конституції України. Інститут безоплатної правової допомоги спрямований на можливість надання громадянам України, які не мають фізичної фінансової можливості оплатити послуги адвоката, отримати первинну, а у випадках, передбачених законом, вторинну правову допомогу безкоштовно, цей закон залишається чинним, його під сумнів ніхто не ставить, і він буде продовжувати діяти.

Але якраз мотивом, одним із мотивів, внесення цього законопроекту на розгляд парламенту і визнання його як невідкладним є якраз одне з суттєвих питань, яке пов’язане з тим, що в одній з найбідніших країни Європи за рівнем доходів громадян забезпечувати адвокатську монополію на представництво будь-яких інтересів – це, м’яко кажучи, не зовсім правильно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Осадчук Андрій Петрович, фракція політичної партії "Голос".

 

12:38:39

ОСАДЧУК А.П.

Шановний доповідач! Я як особа, керуючись термінологією закону, фахівець в галузі права дуже прохолодно відношуся до такого умовного поняття як адвокатська монополія. Але я насправді не зовсім розумію, як такий важливий документ ми можемо приймати в умовах фактично порушення регламентних процедур, які тут були ухвалені 29-30-го вночі провладною більшістю.

Так само, наскільки мені зрозуміло, відсутні висновки обов’язкових комітетів, які так само обов’язкові за процедурою. Висловіть, будь ласка, своє ставлення до порушення Регламенту щодо цих змін до Конституції.

Дякую.

 

12:39:27

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за ваше запитання.

Жодних порушень Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", при формуванні порядку денного, при внесенні цих законопроектів і при їх розгляді, на даний момент не допущено. Справа в тому, що на сьогоднішній день, шановні народні депутати, ми з вами не розглядаємо сутність законопроектів про внесення змін до Конституції. Верховна Рада на сьогодні розглядає виключно питання про включення цих законопроектів до порядку денного і направлення до Конституційного Суду для отримання висновку. По суті, законопроекти не розглядаються. Відповідно до Конституції України, має бути дотримана конституційна процедура розгляду ухвалення, набрання чинності законами. Про розгляд ми сьогодні з вами не говоримо, ми говоримо виключно про включення до порядку денного сесії. Тому говорити про якісь порушення Регламенту немає жодних правових підстав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович.

Слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань правової політики Олександру Олександровичу Мережко, регламент до 10 хвилин.

 

12:40:33

МЕРЕЖКО О.О.

Шановна президія, шановні депутати, колеги, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики, за дорученням Голови Верховної Ради України від 30 серпня 2019 року, розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року протокол номер 2, поданий Президентом України як невідкладний, законопроект про внесення змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії (реєстраційний номер 1013 від 29 серпня 2019 року) та встановив таке.

По-перше, метою запропонованих законопроектом змін є забезпечення права кожного на отримання професійної правничої допомоги через скасування адвокатської монополії та надання такої допомоги. Пропонована законодавча ініціатива має на меті внесення необхідних змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії, а саме до статті 131 з позначкою 2, а також виключення підпункту 11, пункту 16 з позначкою 1, розділу ХV "Перехідні положення". Для досягнення поставленої мети, законопроектом пропонується скасувати адвокатську монополію, а саме, виключити положення частини четвертої статті 131 з позначкою 2 чинної Конституції, згідно з якою виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. У зв'язку з цим пропонується вилучити: а) частину п'яту статті 131 з позначкою 2 Конституції України, за якою законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді, у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом не дієздатними, чи дієздатність яких обмежена; б) підпункт 11 пункту 16 позначка 1 розділу XV "Перехідні положення", згідно з яким із дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України" щодо правосуддя. Представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131.1 та статті 131.2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. В судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року, в судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.

Відповідно до частини другої статті 145 Регламенту Верховної Ради України в межах предмету відання комітет зробив наступні висновки.

Перше. Згідно  з статтею 154 Основного Закону України законопроект поданий до Верховної Ради України належним суб'єктом законодавчої ініціативи, тобто Президентом України.

Друге. Прийняття поданого відповідно до статті 154 Конституції України законопроекту не потребує викликаного системною єдністю норм Конституції України одночасного внесення змін до розділу І "Загальні засади", розділу ІІІ "Вибори і референдум" і розділу ХШ "Внесення змін до Конституції України".

Третє. Комітет  вважає, що законопроект відповідає вимогам статті 156 Конституції України, відповідно до якої повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів: І, ІІІ і ХШ цієї Конституції з одного і того самого питання можливо лише до Верховної Ради наступного скликання.

Четверте. Попередній аналіз законопроекту дає змогу вважати, що в ньому відсутні положення або подібні до них, як і раніше наданих висновках та прийнятих рішеннях Конституційного Суду визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності, чи на порушення територіальної цілісності України.

П'яте. В комітеті є підстави вважати, що положення законопроекту відповідають вимогам статей 157 і 158 Конституції України.  

Шосте. Комітет вважає, що питання закріплені за адвокатами виключеного права на представництво в суді не належить  до суспільних відносин конституційного рівня регулювання і прийняття законопроекту  сприятиме оптимізації механізму доступу  до професійної правничої допомоги.

Сьоме. На думку комітету, положення  законопроекту викладені повно, чітко і є несуперечливими та дадуть змогу системно врегулювати відповідні суспільні відносини на  конституційному рівні, законопроект не потребуватиме прийняття до нього пропозицій і поправок, в тому числі редакційно-уточнювального  характеру.

Восьме. Комітет вважає, що недоцільно направляти  законопроект   в наукову, юридичну  чи іншу експертизу до  прийняття  Верховною Радою  України Постанови про звернення  до  Конституційного  Суду України.

Нарешті, дев'яте. Комітет вважає недоцільним опублікування  законопроекту для  всенародного обговорення в строк до прийняття Верховної Ради України  постанови про звернення  до Конституційного Суду України  щодо цього законопроекту. Враховуючи викладене, а також   положення статті   146 Регламенту Верховної Ради України  Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України: поданий  Президентом  України як невідкладний законопроект про внесення змін  до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії), (реєстраційний номер 1013, від  29 серпня 2019 року) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та  направити до Конституційного Суду  України для одержання висновку щодо його відповідності  вимогам статей 157 і 158 Конституції України.     Доповідачем з  цього питання на пленарному засіданні  Верховної Ради України від комітету визначено  члена комітету  Мережка Олександра Олександровича.

Дякую за увагу. Просимо розглянути цей проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу. Одну хвилинку.

Чи будуть  запитання до співдоповідача? Не буде?

Переходимо далі? Переходимо до  обговорення  від депутатських фракцій, народних  депутатів.

Прошу записатися  на виступи від депутатських фракцій та груп.

Дякую, ще  раз Олександре Олександровичу.

Слово надається Величковичу Миколі Романовичу.

Артур Володимирович Герасимов, фракція політичної партії  "Європейська солідарність".

 

12:47:29

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановні українці! Сьогодні ми обговорюємо цей законопроект, і одразу хотів би сказати, що фракція політичної партії  "Європейська солідарність" буде підтримувати голосування по включенню цього законопроекту в порядок денний сесії і по спрямуванню цього законопроекту в Конституційний Суд  для висновку.

Але хотів би сказати, що сьогодні ми говоримо про цей законопроект з однієї причини, тому що після того, як була проведена конституційна реформа у сфері судочинства, ми, на жаль, попереднє скликання Верховної Ради, не прийняли законопроект про адвокатуру, де було б чітко прописано всі ті питання, які сьогодні представник Президента України в Конституційному Суді  доповідав з цієї трибуни.

Тому хотів би сказати, що обов'язково ми будемо підтримувати і просимо всіх підтримати, але після того, як він буде спрямований у Конституційний Суд  для отримання висновку, я рекомендував би почати широке обговорення з експертами, з громадськістю, з адвокатами, тому що дійсно є багато моментів, яких ми не можемо допустити, і один з ключових – це якраз існування безоплатної правової допомоги. Це є інститут, який дійсно є важливий для громадян, і якщо кожен з вас спілкувався зі звичайними громадянами, він знає, скільки простих людей скористалися цією послугою і були дуже задоволені, тому що ніколи в житті вони б не отримали цього, якби вони до цих адвокатів, досить фахових і з великою відомістю, приходили, як то кажуть, з вулиці і за гроші.

Саме тому політична сила Петра Олексійовича Порошенка "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект по включенню у порядок денний і спрямування у Конституційний Суд, але після того ми будемо виступати і вимагати широкого громадського обговорення, обговорення з експертами, із громадською спільнотою. І також будемо наполягати на тому, щоб жодна з позитивних речей, які стосуються того, що ми зараз приймаємо, не була усунена, як, наприклад, безоплатна правова допомога громадянам.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дмитро Валерійович Лубінець, депутатська група "За майбутнє", прошу до слова.

 

12:49:49

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Шановні колеги, шановний пан Голова! Я хочу сказати, що депутатська група "За майбутнє" буде підтримувати голосувати спрямування цього законопроекту до Конституційного Суду для отримання висновку. Хочу вам сказати, що ми всі поважаємо адвокатів, і після того, як ми всі проголосували за зняття депутатської недоторканності, напевне дуже багато наших колег буде до них звертатись. Але дійсно ми підтримуємо саму логіку: чому людина, яка сама має юридичну освіту, але не має депутатського посвідчення, не може себе самостійно захищати в суді. Це перше.

Друге. Через монополію адвокатів дійсно дуже суттєво збільшились послуги адвокатів в Україні. Тим, що ми приберемо цю монополію, дійсно ціни зменшаться, скажемо так, і буде вибір у людей, тим більше, що всі ми розуміємо, що достатки наших громадян, вони бажають ліпшого. Тому логіка: буде більше конкуренції, ціни будуть нижче, юристи, які отримали просто диплом юридичних вузів, можуть, право представляти людей по будь-яких напрямках, окрім кримінальних процесів у судах.

Тому безперечно логіка є. Ми підтримуємо, підтримуємо і Президента. Я абсолютно впевнений, що сьогодні 226 голосів буде в цьому залі. При цьому знову я наголошую, чому знову ж таки засідання правового комітету було зібрано вчора в міжсесійний період? Ну чому не можна було дочекатись сьогоднішнього дня, завтрашнього, провести засідання комітету і абсолютно без порушень норм Закону України про Регламент розглядати в сесійній залі ці законопроекти?

Тому, знову ж таки, наголошую, що коли ми хочемо зробити щось корисне для наших громадян, всі за нас голосували, це дуже добре. Але не забувайте, що є практичні норми Закону України про Регламент, які не можна порушувати, бо тим самим ми ставимо під сумнів наші голосування і так само надаємо можливість тим політичним партіям, які не будуть нас підтримувати, потім оскаржувати всі голосування в Конституційному Суді України.

Тому ми голосуємо "за" і просимо всіх підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лаба Михайло Михайлович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

12:52:22

ЛАБА М.М.

Доброго дня, шановні колеги, цілком підтримую даний законопроект про включення до порядку денного. Хотів би зазначити, що дійсно сьогодні інструментом захисту органів державної влади і наших громадян є прописані відповідні інституції, після висновку Конституційного Суду України буде також уже реалізований даний законопроект. І я вважаю, що стосовно місцевих органів самоврядування не всі готові зараз з нового року почати фінансувати такі видатки. По Україні є багато проблем в місцевому самоврядуванні, а ті, хто хоче отримати правову, юридичну допомогу, складає цивільно-правову угоду на вирішення таких спорів, що передбачено Законом про адвокатуру, стаття 4, на даний момент.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Піпа Наталія Романівна, фракція політичної партії "Голос".

 

12:53:18

ПІПА Н.Р.

Доброго дня, шановні колеги, фракція "Голос". Дуже підтримую ідею такого закону, але вважаю його зараз дуже недоопрацьованим і ми, бо, по-перше, не було часу внести інші альтернативні законопроекти. Ми вважаємо, що він потребує доопрацювання і зокрема в тому моменті, що можливість, що людина зараз сама буде представляти себе в судах, а в нас в Україні дуже низька довіра до судів, що це не здорожчить ще більше послугу адвокатів. Тому ми ідею цю підтримуємо, але ще раз закликаємо доопрацювати цей закон і дати можливість внести альтернативні законопроекти. В даному випадку, так як воно зараз є, ми не готові підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пузанов Олександр Геннадійович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

12:54:22

ПУЗАНОВ О.Г.

Доброго дня, шановні колеги, шановна президія. Від імені партії "Опозиційна платформа – За життя" я хочу виказати наше ставлення щодо того законопроекту, який пропонується до розгляду сьогодні у Верховній Раді України.

Під час розгляду першого питання порядку денного багато виступаючих казали: "Закон один для всіх". Я хочу нагадати про те, що Регламент Верховної Ради – це теж закон. Він має бути виконаним всіма: і опозицією, і більшістю, і головуючим, і головами комітетів. І не можна навіть дуже добру справу робити у спосіб, який суперечить Регламенту, з порушенням строків Регламенту, з порушенням права народних депутатів на внесення альтернативних законопроектів. Станом на сьогодні строк внесення таких законопроектів ще не сплив.

Не можна розглядати і приймати такі законопроекти на комітеті в міжсесійний період. Це теж порушення Регламенту. Не можна таке важливе питання вирішувати без отримання пропозицій, думок і висновків експертного середовища, науково-експертного середовища, самих адвокатських асоціацій.

Тому, виконуючи функцію, яка є у опозиції, а всі ми знаємо, що головна функція опозиції – це контролювати владу, контролювати дотримання владою законодавства, я хочу сказати, що ми не будемо голосувати, підтримувати цей законопроект, оскільки влада його хоче провести через зал засідань Верховної Ради з порушенням Регламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

12:56:19

ЦИМБАЛЮК М.М.

Прошу передати слово Анжеліці Лабунській.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово передаємо Анжелі Лабунській.

 

12:56:33

ЛАБУНСЬКА А.В.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, президія! Доброго дня, наші шановні громадяни! Я хочу сказати, що фракція "Батьківщина" обов'язково буде підтримувати цей закон і сьогодні, і в подальшому. Я думаю, що, якщо подивитися на список сьогоднішніх депутатів, дуже я рада, що дуже багато колег є сьогодні адвокатами. Я думаю, що всі ми останні роки зіткнулися з тою монополією, яку попередня влада намагалася створити в адвокатурі теж.

І якщо попередній виступаючий сказав, що, на жаль, не прийняли, я можу сказати від багатьох колег, від багатьох громадян, слава Богу, що не прийняли той закон, який був напередодні, і збиралися зробити реформу прокуратури. Я думаю, що тут багато киян і дуже багато хто і добре знає, що сьогодні тисяча адвокатів, на жаль, опинилися в конфлікті, що стосується сьогодні міської колегії адвокатів, що сьогодні люди, які взагалі не мають до того відносин, вони владу поділити між собою не можуть, а сьогодні адвокати приходять в суд, сьогодні обов'язково вже знаходитися в реєстрі. Їх просто не допускають, тому що одні органи приймають один реєстр, а другі – інший.

Я хочу звернутися до більшості і хочу попросити вас, я думаю, що це буде побажання всіх виборців, щоб після відміни монополії на адвокатську практику, доступу до професії, ви, все ж таки, переглянули ще іншу складову захисту наших громадян у суді – це сьогодні розміри судового збору. Тому що сьогодні попередньою владою судовий збір був встановлений на таких відсотках, що сьогодні людина, яка хоче просто звернутися за захистом своїх прав до суду, вона не має сьогодні коштів сплатити цей збір. Багато хто живе в столиці, і вони не знають, що робиться в регіонах. Ви спочатку підіть, ви кажете: добре, безоплатна правова допомога. Але є виключні випадки, коли надається безоплатна правова допомога. А що робити людям в селі, що робити людям в маленьких містечках, де непередбачена обов'язкова правова допомога? Їм що спочатку йти до людини з юридичною освітою і складати позовну заяву, а тоді шукати гроші на сплату судового збору, а тоді іншому адвокату платити кошти, щоб він у суді представляв інтереси?

Я вважаю, що це дуже слушний закон, і це тільки перша половина. Я дуже прошу вас, перегляньте ще, все ж таки, і це теж потребує термінового, я думаю, що при прийнятті бюджету ви ж таки звернетеся чи виокреслите окремі категорії громадян, які будуть звільнятися від судового збору, чи відстрочку, чи в якійсь спосіб сьогодні зробити для людей доступ до правосуддя. Я думаю, що це тільки перший крок стосовно адвокатури. І партія "Батьківщина" і сьогодні, і в подальшому буде підтримувати ці зміни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анжела Вікторівна.

Але я хотів би звернутися до колег, щоб вони були… більш поважно ставились до своїх, представників своїх партій і інших партій все ж таки працювали. Так само я це говорю і "Слузі народу". Колеги, будь ласка, давайте працювати, займіть свої місця.

Дякую.

І до інших політичних партій. Коли людина виступає з трибуни, то треба слухати, що вона каже.

Дякую.

Шановні народні депутати, прошу записатись на виступ від народних депутатів України.

Папієв Михайло Миколайович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".

 

13:00:32

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні громадяни України, сьогодні такий насичений день, основні – це закони України про внесення змін до Конституції України. І, знаєте, так от бачу вас, радію за ваш настрій, але в той же час стає сумно, тому що от у мене одне питання, а що заважає нам розглянути ці законопроекти наступного тижня і виконати норми Конституції і Регламенту України? В чому такий поспіх, і що ми вирішуємо саме голосування сьогодні? І поясню чому я задаю таке просте питання, бо фактично сьогоднішній розгляд, він не тільки порушує Регламент, бо, ви бачите, подали нам рішення комітету від 2 вересня.

Поясніть мені, коли в стенограмі, можете подивитись її, в стенограмі Верховної Ради України, це вже була 2 година 12 хвилин 30 серпня є чітко записані слова Голова Верховної Ради України, який оголосив, що початок другої сесії Верховної Ради України відбудеться 3 вересня, а першу сесію тоді ж о 2 годині 12 хвилин 30 числа закрив.

Потім читаємо 82 статтю Конституцію України, де чітко записано: "Верховна Рада Україна працює сесійно". Тобто комітет, який відбувся 2 числа – це абсолютно нікчемний комітет, бо у нас це міжсесійний період. Не може Верховна Рада скликати комітети, затверджувати висновки в міжсесійний період. Подивіться ж Конституцію України.

Друге питання. Шановні колеги, і може це питання головне буде під час розгляду в Конституційному Суді. Якщо Конституція дає мені, як представнику українського народу, право законодавчої ініціативи і якщо ви порушуєте моє право на внесення альтернативного законопроекту, це пряме порушення вами конституційних прав народних депутатів України, які сьогодні будуть голосувати з таких незрозумілих причин.

Я закликаю вас до одного. Ну от дивіться, ми сьогодні проголосуємо, бо я бачу, що у вас такий абсолютно – абсолютно натхненний такий настрій. Проголосуємо. Що ми виграємо від цього? Три дні виграємо, чотири дні виграємо? Але ми могли би це ж саме зробити у вівторок наступного пленарного тижня. Ви знаєте, календарний план затверджено. Але ми при цьому би чесно дивилися один одному в очі і казали, що ми дотримались Конституції України.

Таке ж саме питання по попередньому рішенню, яке було прийняте. Ну теж, шановні колеги, я думаю, що оцей хайп він скоро пройде, бо наприймаються рішення і мені дуже не хотілося би, які після цього будуть оскаржені і це право інших…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

 

ПАПІЄВ М.М. Які будуть оскаржені в Конституційному Суді України. І Конституційний Суд України змушений буде, якщо туди не буде телефонного права як в попередні часи, так, змушений буде прийняти абсолютно законне рішення і скасувати ті рішення, які ви от так от поспіхом наголосували, хоча в основі я би їх теж підтримав.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Павловський Петро Іванович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:04:12

ПАВЛОВСЬКИЙ П.І.

Прошу передати слово Венедіктовій Ірині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Венедіктова, політична партія "Слуга народу".

 

13:04:19

ВЕНЕДІКТОВА І.В.

Дуже дякую, що передали мені слово. Насправді дуже гарно продовжити після такої позиції колеги. Що стосується порушення прав народних депутатів подавати альтернативні законопроекти. Шановні народні депутати, в жодному разі, давайте, подавайте альтернативні законопроекти. Ви пам'ятаєте, що є в нас ці зміни до Конституції, необхідно зібрати 150 підписів і внести його, і, як тільки це відбудеться, ми відразу ж зберемося і розглянемо даний законопроект, це по-перше.

Щодо другого, комітет в жодному разі не розглядав законопроект по суті. Питання стояло і, у вас ці матеріали на руках, щодо порядку денного, внесення у порядок денний, для того, щоб передати на висновок Конституційного Суду. Чи ми проти того, щоб такий важливий законопроект передався на висновок Конституційного Суду? Ні, звичайно, ми не проти. Тому нема ні жодних порушень, немає ні жодних обмежень прав народних депутатів, продовжуємо працювати в такому ж дуже швидкому, але абсолютно законному темпі, це по-перше.

По-друге, що стосується безпосередньо, так званого, скасування адвокатської монополії? Йдеться про доступ до правосуддя. Ми розуміємо, що Україна – це держава номер один у Європі, до якої дуже багато питань щодо доступу до правосуддя. Тому таким чином ми надаємо більше можливостей нашим громадянам отримувати, все ж таки, справедливі правосудні рішення.

Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас загружається система "Рада", зараз. Народний депутат Вельможний, позафракційні, прошу до слова.

 

13:06:23

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, 112 округ. Свою думку щодо даного законопроекту я у складі Комітету з питань правової політики висловив, а зараз передаю слово народному депутату пані Климпуш-Цинцадзе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Климпуш-Цинцадзе.

 

13:06:45

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дуже дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, я хотіла б звернути вашу увагу, що окрім головного комітету, ці проекти рішень законопроектів, зміни до Конституції також розглядалися кількома додатковими комітетами, зокрема, Комітетом з питань бюджету, Комітетом з питань антикорупційної політики і комітетом, який я очолюю з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Тому я хотіла би поінформувати вас і звернутися до вас із проханням врахувати при вашому голосуванні, і вас пане Голово, врахувати це питання, щодо всіх змін до Конституції Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу, беручи до уваги, що положення проектів всіх цих законів стосується демократичних принципів, верховенства права і функціонування демократичних інституцій в державі. Ми, як комітет ухвалили рішення, що необхідно, і вважаємо за доцільне, звернутися до Європейської комісії за демократію через право до Венеційської комісії щодо отримання висновку про відповідність проекту закону європейським стандартам та цінностям.

А також виходячи з того, що ці законопроекти не пройшли широкого обговорення серед населення, серед різних груп, інтереси яких зачіпають ці законопроекти. Оскільки не було створено Конституційної комісії, яка би могла ініціювати такі зміни після ґрунтовного обговорення, ми вважаємо і ми ініціюємо спільні слухання разом, із, і звертаємося до Комітету з правової політики, що спільні слухання двох комітетів повинні бути проведені з широким залученням і громадськості, і міжнародних експертів.

І ми сподіваємося, що колеги із іншого комітету підуть нам на зустріч, розуміючи вагомість пропонованих змін Президентом України щодо всіх змін, які пропонуються сьогодні розглянути від імені Президента.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До заключного слова запрошується народний депутат України, Представник Президента України в Касаційному суді України Федір Володимирович Веніславський.

Федір Володимирович! Одну хвилинку. Федір Володимирович!

 

13:09:32

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановні народні депутати! Перепрошую були політичні дискусії з нашими політичними опонентами, тому трошки замешкався. Що стосується законопроекту про  зняття адвокатської монополії і про ті зауваження, які  нам щойно говорили наші колеги, я хочу зазначити наступне.

Перше, підкреслюю, що сьогодні Верховна Рада України до розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України не приступає. Конституція України говорить про те,  що підставою для визнання  закону неконституційним є порушення  конституційної процедури його розгляду ухвалення набрання чинності – це норма Конституції. У Конституції ще є одна імперативна вимога, що законопроект про внесення змін  до Конституції може розглядатися  Верховною Радою України, підкреслюю, - це пряма норма Конституції, після отримання висновку Конституційного Суду  України. Норми Регламенту, які  передбачають, що  можуть бути якісь дотримані… мають бути  дотримані інші моменти, в даному випадку для  нас, з точки зору,  конституційного… конституційності, оцінки на предмет конституційності значення не мають.

Що стосується альтернативних законопроектів, шановні, жодного  обмеження права народних депутатів України, про  що уже було заявлено  моєю колегою Венедіктовою, на подання альтернативних законопроектів у даному випадку не встановлено. Народні депутати можуть спокійно зібрати  необхідну кількість голосів внести законопроект, і він буде розглянутий Верховною Радою  України.

Тому я прошу народних депутатів України проголосувати за включення  законопроекту  про  скасування адвокатської монополії до  порядку денного сесії і направлення до Конституційного Суду для  отримання висновку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески)

Для заключного  слова запрошується Олександр Олександрович Мережко.

 

13:11:41

МЕРЕЖКО О.О.

Шановні колеги, я вивчав це питання з наукової точки зору, з точки зору порівняльного права,  історичної точки зору і дійшов до  висновку як науковець, що цей проект є дійсно прогресивним, і він  дає можливості  для пересічного громадянина в Україні  ефективно захистити свої права.

Я вважаю, що це питання, питання  скасування адвокатської монополії, треба розглядати не тільки  з точки зору професійних кіл адвокатів. Безумовно, треба врахувати  їх точку зору, але треба орієнтуватися передусім на пересічного громадянина. Держава не повинна нав'язувати монополію, повинна давати можливість, хоча тут є і певний ризик, я погоджуюсь з тим, повинна давати можливість громадянину самостійно обирати механізми захисту своїх прав. Тому приєднуюсь до думки своїх колег і прошу підтримати цей законопроект.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександр Олександрович.

Прошу… шановні колеги, прошу вставити картки та підготуватися до голосування. Переходимо  до прийняття рішення.

Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради  України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови  (реєстраційний номер 1013/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради  України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін  до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) і про його направлення до Конституційного Суду  України.

Прошу народних депутатів підтримати та голосувати.

 

13:13:36

За-337

Дякую, рішення прийнято. (Оплески)

За – 337, проти – 1, утрималися – 28. Покажіть, будь ласка, по фракціях.

Рішення прийнято, постанова прийнята в цілому.

Шановні народні депутати, пропоную перейти до питання (реєстраційний номер 1014).

На ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1014) про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань).

Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Слово для доповіді надається народному депутату України представнику Президента України в Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському. Федір Володимирович, запрошую вас до слова.

 

13:14:55

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановні народні депутати України! Президентом внесено до парламенту, на розгляд парламенту законопроект із реєстраційним номером 1014, який зареєстрований у Верховній Раді України, про внесення змін до статті 106 Конституції України, яка передбачатиме після їх набрання чинності право Президента України утворювати два види органів державної влади. Перший вид органів – це незалежні регулятори, які здійснюють державне регулювання, моніторинг за діяльністю суб'єктів господарювання в окремих сферах.

Про що йде мова? Мова йде про те, що за чинним законами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, давайте будемо трошки тихіше. Дякую.

 

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Мова йде про те, що за чинними законами України Президент має право призначати на посади, звільняти з посад, утворювати певні регуляторні органи. Але Конституція України передбачає, що Президент здійснює виключно повноваження, передбачені Конституцією України. На цій підставі Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України Закон про Національну комісію з регулювання ринку комунальних послуг, енергетики на тій підставі, що Президент не має конституційного права утворювати такий орган.

Окрім державного регулювання у сфері енергетики, комунальних послуг незалежні регуляторні органи можуть здійснювати моніторинг, державне регулювання, контроль також в інших сферах. Наприклад, це ринок фінансових послуг, ринок обігу цінних паперів, ринок інформатизації, інформатизаційних послуг тощо.

Відповідно для того, щоб ми не ставили під сумніви можливість утворення таких органів і можливість формування їхнього персонального складу з боку Президента, пропонується доповнити статтю 106 саме цим положенням, про яке йдеться.

Окрім того на сьогоднішній день є закон, який регламентує діяльність Національного антикорупційного бюро України і Державного бюро розслідувань. За чинними законами, які ухвалила Верховна Рада України, також передбачено, що Президент у порядку, визначеному цим законом, має право призначати на посаду, звільняти з посади Директора Національного антикорупційного бюро і Директора Державного бюро розслідувань. Процедура виписана законом, але в статті 106 Конституції України на сьогоднішній день повноваження Президента призначати на такі посади в таких дуже важливих для української держави органах, які забезпечують боротьбу з корупцією, і відповідно у правоохоронному органі, який є центральним органом державної виконавчої влади - Державне бюро розслідувань, Президента відсутні. Саме тому пропонується доповнити Конституцію для того, щоб уникнути можливостей ініціювання в Конституційному Суді і розгляду Конституційним Судом питання про неконституційність відповідних повноважень Президента.

Щодо цього законопроекту також надано висновок профільного Комітету з питань правової політики, який є у всіх народних депутатів, тому просимо цей законопроект розглянути, включити до порядку денного і направити до Конституційного Суду для отримання висновку про його відповідність вимогам статей 156, 157.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу.

Чи будуть запитання до доповідача? Да. Запишіться, будь ласка, на запитання.

Бондар Михайло Леонтійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:19:04

БОНДАР М.Л.

Дякую.

Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, слово Князевичу Руслану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Князевичу Руслану, будь ласка.

 

13:19:15

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую.

Шановний Федір Володимирович, я вам дякую за фахову і цікаву дискусію, як на мене, яку ми розпочали ще вчора в комітеті, сьогодні продовжили в сесійній залі.

Я вам вчора задавав запитання, думаю, що сьогодні є сенс його повторити. Воно наступного чину. Ви пам'ятаєте про те, що в 2014 році Венеційська комісія розглядала схожу норму проекту закону про внесення змін до Конституції, де вже передбачалась відповідність, можливість призначення керівника Державного бюро розслідувань. На той час не було ще Національного антикорупційного бюро. Тому вони не могли дату свою оцінку. Але дали свою оцінку в царині Державного бюро розслідувань.

Так от, що сказала Венеційська комісія. Вони сказали, що такого роду можливість призначення одноособово Президентом є грубим порушенням відповідно стандартів Ради Європи. І порекомендували Україні на перспективу долучити до цього процесу обов'язково представницький орган Верховної Ради України, як це вже передбачено Конституцією України для призначення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити, будь ласка.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. …для призначення Голови Служби безпеки України, бо парламент призначає його і звільняє за поданням Президента, і для призначення… і звільнення Президентом України Генерального прокурора за погодженням з парламентом.

Чи не вважаєте ви за доцільне виконати цю рекомендацію Венеційської комісії і запровадити аналогічну процедуру відповідно для керівництва НАБУ і ДБР?

Дякую.

 

13:20:36

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за питання.

Продовжимо вчорашню дискусію, як ви правильно сказали. Вчора на засіданні Комітету з питань правової політики я вже сказав, що участь Верховної Ради України, яка є, окрім того, що це єдиний орган законодавчої влади, є органом фактично політичного представництва, означає, що ми тим самим на органи, які мають забезпечувати боротьбу з корупцією і здійснювати досудове розслідування у певних сферах злочинів, які віднесені до їхньої компетенції, на призначення цих керівників ми матимемо проекцію політичної доцільності.

Тому ми вважаємо, що для забезпечення максимальної незалежності цих органів саме така процедура, яка виписана в тому проекті, який поданий законом, є… законопроектом, внесеним Президентом, є найбільш оптимальною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бєлькова Ольга Валентинівна, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

13:21:30

БЄЛЬКОВА О.В.

Дякую, пане Голово! Дякую також доповідачу.

У мене є таке питання. Дійсно, є дуже важливим врегулювання інституційного статусу в Конституції всіх регуляторів і всіх колегіальних органів. Разом з тим, я здивована тим, що ви посилалися на рішення Конституційного Суду, який давав роз'яснення по енергорегулятору – по НКРЕКП.

Але в тому самому рішенні було також зазначено про необхідність врегулювання повноважень Верховної Ради України. Тим не менш, саме в цьому законопроекті це питання не зачіпається. У мене є сподівання, що наступним законопроектом від Президента буде також і вказаний законопроект, який би внормував повноваження Верховної Ради. Тому що я щиро сподіваюсь, що роль Верховної Ради не буде нівелюватися у питаннях призначення всіх колегіальних органів. Будь ласка, скажіть, коли цей законопроект буде подано?

 

13:22:36

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановні народні депутати, я нагадую, що відповідно до Конституції України суб'єктом подання законопроекту про внесення змін до Конституції України є не менше як 150 народних депутатів України, окрім Президента. Якщо ваша політична сила вважає за необхідне внести законопроект, який передбачить участь Верховної Ради України у формуванні керівного складу Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, то можна скористатись правом народних депутатів і внести відповідний законопроект на розгляд Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:23:14

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановний пане доповідачу, скажіть, будь ласка, цей законопроект передбачає створення органів регуляторних Президентом України. У такий спосіб розлоге формулювання, яке там пропонується, воно ж суттєво розширює повноваження Президента України і відповідно потенційно створює дисбаланс між гілками влади в нашій державі. Скажіть, будь ласка, як ви можете це аргументувати і на скільки ви бачите цю загрозу розбалансування Конституції?

Ну, і друге, хотіла би знову ж таки вже від імені Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу наголосити на нашому наполяганні, на нашій рекомендації все ж таким надіслати і цей законопроект на висновок і на аналіз Венеційської комісії.

Дякую.

 

13:24:06

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Дякую за запитання.

Що стосується вашого першого запитання про розбалансування повноважень органів державної влади. Жодних розбалансувань повноважень у даному випадку не буде. Ми, шановні народні депутати, я маю на увазі Президент і команда Президента, який вніс цей законопроект, визнав як невідкладний, лише усуває ті дисбаланси, які були закладені попередньою владою. Попередня влада ухвалила закони про Державне бюро розслідувань, про Національне антикорупційне бюро, про Національну комісію з регулювання ринку комунальних послуг тощо, в яких прямо передбачено всупереч вимогам Конституції, що Президент призначає цих осіб тим самим, заклавши міну під легітимністю дій Президента. Для того, щоб таких сумнівів легітимності дій Президента по призначенню відповідних посадових осіб не було і пропонується цей законопроект.

Що стосується висновку до… звернення до Венеційської комісії, то це повноваження парламенту, вносьте пропозиції, парламент проголосує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Федоре Володимировичу.

Шановні колеги, слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань правової політики Олексію Володимировичу Кучеру.

 

13:25:13

КУЧЕР О.В.

Дякую, колеги.

Я повністю підтримую позицію доповідача. Я до того як оголосити свою позицію, я хотів би зазначити, виходячи з тієї дискусії, яка склалася, це по суті риторичне питання. Шановні колеги, які були в попередньому скликанні і коли Президент Порошенко призначав в неконституційний спосіб і створював відповідні органи, де ви були з цими питаннями? Ви можете надати таку відповідь, де ви були з цими питаннями?

Тепер далі. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики за дорученням Голови Верховної Ради України від 30 серпня 2019 року розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року, це протокол номер 2 поданий Президентом України як невідкладний, законопроект про внесення змін до статті 106 Конституції України щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України і призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідування (реєстраційний номер 114 від 29 серпня 2019 року ) та встановив таке: "Метою запропонованих законопроектом змін є оптимізація повноважень глави держави з метою закріплення за ним реальних повноважень щодо утворення незалежних регуляторних органів, Національного антикорупційного бюро України, призначення на посади та звільнення з посад членів незалежних регуляторних органів, Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань. Утворювати відповідно до закону Національне антикорупційне бюро, призначати на посади та звільняти з посади відповідно Директора Національного антикорупційного бюро та директора Державного бюро розслідувань, утворювати незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах, призначати на посади та звільняти з посади їх членів у порядку, визначеному Законом України.

Відповідно до частини другої статті 145 Регламенту Верховної Ради України в межах предмету відання комітет зробив наступні висновки.

У відповідності до статті 154 Основного Закону України законопроект поданий до Верховної Ради належним суб’єктом законодавчої ініціативи – Президентом України. Комітет вважає, що законопроект відповідає вимогам статті 156 Конституції України, відповідно до якої повторне подання законопроекту про внесення змін до Розділу І, ІІІ, ХІІІ цієї Конституції з одного і того самого питання можливо лише до Верховної Ради наступного скликання.

Прийняття… У комітеті є підстави вважати, що положення законопроекту відповідають вимогам статей 157, 158 Конституції України. Прийняття законопроекту закріпить за Президентом України реальні повноваження щодо утворення незалежних регуляторних органів.

На думку комітету, положення законопроекту викладені повно, чітко, є несуперечливими та дадуть змогу системно регулювати відповідні суспільні відносини на конституційному рівні. Законопроект не потребує прийняття до нього пропозицій і поправок, у тому числі редакційно-уточнювального характеру. Тут я підкреслюю, що вчора жодних поправок від наших політичних опонентів не надходило.

Комітет вважає, що недоцільно направляти законопроект на науково-юридичну чи іншу експертизу до прийняття Верховною Радою України Постанови про звернення до Конституційного Суду України.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 146 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України, поданий Президентом України як невідкладний, законопроект про внесення змін до статті 106 Конституції України щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посаду та звільняти з посади директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань (реєстраційний номер 114 від 29 серпня 2019 року) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду України для одержання висновку  щодо його відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України. Доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради визначено мене, члена комітету Кучера Олексія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Володимировичу.

Якщо ви не заперечуєте, пропоную одразу перейти до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Питання до доповідача? Добре, запишіться на питання до доповідача. Бєлькова Ольга Валентинівна, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

13:30:12

БЄЛЬКОВА О.В.

Дуже дякую, пане Голово. Все ж таки, я б хотіла отримати відповідь від партії влади. Чи бачить партія влади сьогодні бодай якусь участь вищого законодавчого органу – Верховної Ради України в подальшому створенні всіх колегіальних органів? Тільки що доповідач сказав, що ми є опонентами, я так не думаю, я насправді вважаю, що поданий сьогодні законопроект є таким, який можна було б підтримати. Разом з тим, я запитую, чи буде подібний законопроект по врегулюванню норм всіх повноважень Верховної Ради України? Чи віднині тільки Президент буде визначати все те, що раніше, в тому числі, долучалася і Верховна Рада? Дайте, будь ласка, відповідь.

Дякую.

 

13:31:06

КУЧЕР О.В.

Дякую вам. Щойно мій колега вже відповідав на ваше питання, відповідь досить проста, у вас є право законодавчої ініціативи, будь ласка, якщо ви вважаєте, що це необхідно ініціювати найближчим часом ініціюйте. Ми сьогодні розглядаємо саме цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Микола Романович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:31:30

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Прошу передати слово Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Руслану Князевичу, будь ласка.

 

13:31:36

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Микола.

Шановний доповідачу, я не знаю чи ви зможете відповісти, бо я не встиг запитати це запитання представнику суб'єкта права законодавчої ініціативи, але питання наступного чину. Скажіть, будь ласка, чому в проекті, який внесений суб'єктом права законодавчої ініціативи, передбачено можливість призначення двох керівників, але утворення чомусь тільки одного органу? Хоча у нас і ДБР і НАБУ утворені вже за законом.

Разом з тим чомусь переутворювати ДБР не збираються, а перетворювати, я так розумію, всупереч тому, що вже він утворений НАБУ збираються, чи в цьому задум законопроектів, чи тут просто технічна помилка якась закралась?

Дякую.

 

13:32:21

КУЧЕР О.В.

Шановний колега, мені не зрозуміло, чому не піднімали ви питання по суті на засіданні комітету? Ви про щось розмовляли, про якісь речі, ми голосували і прийняли рішення, все ж таки, продовжити засідання.

Разом з тим відповідаючи на ваше питання, ця редакція на сьогоднішній день є. Ми розуміємо і знаємо, що питання створення Національного антикорупційного бюро України було сумнівним, я зараз не буду повідомляти, що конституційне воно, не конституційне. Разом з тим виходячи з того рішення Конституційного Суду воно є сумнівним.

Враховуючи таку позицію і було запропоновано наділити правом Президента, все ж таки, створювати даний орган.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Додатково для пояснення надається слово Веніславському Федору Володимировичу, хвилина.

 

13:33:09

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановні народні депутати! Я хотів би пояснити, відповідь на те запитання, яке щойно задав пан Князевич. Мова йде про те, що Національне антикорупційне бюро України – це є окремий орган з окремими функціями.

Коли ми говоримо про Державне бюро розслідувань, то це центральний орган державної виконавчої влади, який утворюється відповідно до Конституції України в порядку визначеному законом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається Бондарю Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:33:40

БОНДАР М.Л.

Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка,  Князевичу Руслану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Передайте, будь ласка,  слово Князевичу.

 

13:33:49

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний представник суб'єкта права законодавчої ініціативи, я б з вами погодився, якщо би утворення органу виконавчої влади було відповідно до Конституції України. Але воно було створено законом в такий самий спосіб, як і було створено Національне антикорупційне бюро, вони ідентичні за правовою природою створення. І зараз ви ставите під сумнів природу створення Національного антикорупційного бюро, і як сказав щойно представник ваш з трибуни, вважаєте не конституційним створення Національного антикорупційного бюро, що означатиме його ліквідацію і створення нового органу, от в чому моя задумка, насправді.

 

КУЧЕР О.В. Шановний колега, я про це не повідомляв не треба перекручувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я пропоную перейти до обговорення  від депутатських фракцій та груп. Там…  не буде часу на відповіді.

Власенко, добре.  

Сергій Володимирович Власенко, депутатська фракція Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

13:34:56

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пане голово.

Насправді за багато років у парламенті я вперше стикаюсь з  логікою, коли доповідач каже, у нас є сумнівний з точки зору конституційності закон, то він не пропонує скасувати цей закон, а він пропонує Конституцію  підлаштувати під закон, який є сумнівним – таку  логіку я взагалі вперше бачу. Це перше.

Тепер, друге, дивіться нам говорять про те, що  Президент буде  створювати і ліквідовувати незалежні органи. Якщо Президент буде  їх створювати і ліквідовувати, скажіть мені, а звідки вони стануть незалежними?  Звідки вони стануть  незалежними?  Це друге питання.

І третє … ну,  це були питання риторичні, а в мене питання доповідачу, поясність, будь ласка, навіщо Президенту України  потрібні ці повноваження. Якщо ви  мені задасте питання… якщо ви мені задасте  питання зустрічне: що ми робили, коли  приймалися ці закони? Я вам  відповім заздалегідь, я писав заяву до прокуратури про незаконність і узурпацію влади Порошенком.

 

13:34:34

КУЧЕР О.В.

Так, дякую, шановний колего.

Тепер щодо процедури. Я хотів би звернути  увагу на те, що і попередні доповідачі і мені ви зараз задали питання щодо призначення. Ми визначаємо, що  Президент  призначає, але процедуру ми можемо визначити з  вами. Ви ж розумієте, що ця  процедура може бути визначена на законодавчому  рівні,  це є відповідний фільтр, це, якщо  посилатися на ті претензії, які ви виклали, через який буде проходити відповідний  суб'єкт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олексію Володимировичу, дякую вам за доповідь.

Шановні народні депутати, переходимо до обговорення від депутатських фракцій та  народних депутатів. Прошу  записатися на виступи від депутатських фракцій і груп.

Шуфрич Нестор Іванович, фракція політична партія  "Опозиційна платформа - За життя".

 

13:37:20

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий!

Шановні колеги, з 2000 року я борюся за те, щоби ми дійсно перетворилися з президентської країни у парламентську. І значний крок ми зробили у 2006 році. У 2004 році проголосували, у 2006 році реалізували перший крок до парламентаризму, до парламентської держави.

І спроба відійти від цього у 2010 році, коли через доволі волюнтирне рішення Конституційного Суду повернули Януковичу президентські повноваження Кучми, все це закінчилося трагедією 14 року.

Сьогодні ми вболіваємо за те, щоби продовжити шлях до прозорості, до демократії, і ці законодавчі ініціативи викликають у мене великий подив. По-перше, що стосується керівників ДБР та НАБУ. Написано, що Президент призначає згідно законів України.

Я подивився інші повноваження щодо призначення або звільнення, там чітко виписано, хто подає відповідне подання на призначення або звільнення, і  що стосується керівника Служби безпеки України, і Генерального прокурора, тощо та інших посадових осіб.

А в даному випадку я можу навіть припустити, що це буде суто формальне подання, і фактично Президент України отримає можливість призначати керівників тих органів, які мають контролювати, в тому числі, і його, і нашу з вами діяльність. Так у який спосіб вони тоді будуть контролювати це, якщо вони будуть напряму залежні від Президента України?

Наступне – щодо регуляторних органів та інших, можливо, створених відповідних структур.

Скажіть, будь ласка, а чи є це повноваженнями виписаними в Конституції України - створювати і призначати відповідно членів та керівників органів, які мають виключно економічний характер своєї діяльності? Чи не є це повноваження наші з вами – Верховної Ради України, наших профільних комітетів в парламентській республіці або Кабінету Міністрів України, який є фактично продовженням коаліції і несе відповідальність разом із коаліцією?

Я вважаю, що сьогоднішні законопроекти є недоречними, невчасними і такими, які сьогодні повертають нас до шляху авторитаризму, а не до парламентської демократії.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Бєлькова Ольга Валентинівна, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання… А, Кожем'якін Андрій Анатолійович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

13:40:36

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Голово, шановні колеги, Закон України "Про Державне бюро розслідувань" подавався мною особисто та членами Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з 2012 року. Ми працювали над ним, над цим законопроектом, 4 роки разом з експертами та вищими посадовими особами Європейського Союзу, а також Венеційської комісії.

Рада Європи доклала значних зусиль, щоб ми його прийняли, з огляду на той стан катувань та нелюдського поводження з боку правоохоронців, яке дуже чітко і конкретно проявилося під час розгону студентів 2013 року. Лише в 15-му році нам вдалося досягти компромісу щодо його прийняття з умовою, що Директор Державного бюро розслідувань призначався Президентом за поданням Прем’єр-міністра після проведення відповідного конкурсу. Це був компроміс між фракцією "Блоку Петра Порошенка", яка відстоювала інтереси Президента, звичайно ж, а також фракцією "Народного фронту", який захищав інтереси Прем’єр-міністра.

Тому зараз щоб не виникало ні в кого питань щодо конституційності цього правоохоронного органу та законності його очільника, – є в нас монобільшість партії "Слуги народу", президентської фракції, – ми повинні прописати його в Конституцію України.

Тому наша фракція буде підтримувати внесення відповідних змін до Конституції щодо повноваження Президента призначати та звільняти директора Державного бюро розслідувань у порядку, визначеному законом.

Дякую за увагу. (Оплески) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Анатолійовичу.

Кісєль Юрій Григорович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:42:39

КІСЄЛЬ Ю.Г.

Прошу передати слово Ірині Венедіктовій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Венедіктова, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:42:52

ВЕНЕДІКТОВА І.В.

Дуже дякую, колеги, за надане слово. Ми сьогодні розглядаємо можливість внесення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду законопроекту про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань).

Я спеціально прочитала повністю назву законопроекту. Про що йдеться мова? Йдеться мова про те, що зараз Президент як суб'єкт законодавчої ініціативи, як Президент, якого підтримали 73 відсотки людей, які прийшли на вибори, проводить абсолютно чесно свою політику і вводить у життя програмні положення своєї програми. В чому в нас є тут проблема, де ми бачимо дисбаланс певних гілок влади?

Мені здається, що це певна абсолютно чесна і зрозуміла позиція. Якщо у наших колеги в парламенті є інші думки щодо того, як проводити ці зміни до статті 106, або щодо того, що взагалі не треба їх проводити, – будь ласка, скористайтесь своїм правом, внесіть законопроект. І давайте його будемо обговорювати, це так само буде чесно і справедливо.

Тому на сьогоднішній день мені, звичайно, дуже приємно, що колеги парламентарі після того, як вони проголосували за зняття з себе недоторканності, почали дуже хвилюватись про те, яким чином будуть створюватися, ліквідовуватися правоохоронні органи. Нарешті, якщо б ви раніше про це думали, то, можливо б, народ України не ставив би питання кожного разу зустрічі з виборцями, оці всі питання, розумієте? Тому, слава Богу, до вас це так само починає доходити, як і до простих смертних.

А на сьогодні, я вважаю, що у нас є всі підстави підтримати це, поставити в порядок денний, направити на Конституційний Суд України. Жодних проблем з цим у нас не може бути.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рахманін Сергій Іванович, фракція політичної партії…

Святослав Іванович Вакарчук, фракція політичної партії "Голос".

 

13:45:15

ВАКАРЧУК С.І.

Шановні колеги! Є така чудова фраза з Святого Письма: "Благими намірами вистелена дорога в пекло". Я хотів би, щоб сьогодні в цьому залі ми пам'ятали про неї кожну хвилину. Тому що, без сумнівів, а я не ставлю під сумнів те, що всі депутати в цьому залі хочуть кращого для нашої країни, під благими намірами часто ховається велика небезпека.

Поданий зараз на розгляд Верховної Ради законопроект насправді є небезпечним. Чому? Тому що він порушує і так хиткий баланс і систему стримувань і противаг, який існує в українській владі, і який ми так важко демократично вибудовуємо.

Я хочу нагадати нам всім, що демократія і свобода – це найбільше досягнення України за останні 28 років. Це те, чим ми справді можемо пишатися. Це те, що дозволило нам сьогодні в тому числі мати саме такий новий склад Верховної Ради України. І якщо попередній закон, який я вважаю нашою спільною перемогою – Закон про скасування депутатської недоторканності, який ми сьогодні разом прийняли, відновлював справедливість, і нарешті ця справедливість рівних всіх перед законом буде панувати у нашій державі, то пропоновані зміни до Конституції, які ми розглядаємо зараз, створюють небезпечний прецедент і першу ознаку узурпації влади. Неможна наділяти невластивими собі функціями будь-кого в цій країні, навіть главу держави. І… Я закінчую. І тому право, яке надається Президенту, призначати голів НАБУ і ДБР, а також створювати в необмеженій кількості різні регуляторні органи, є небезпечним. І для фракції "Голос" це є червоною лінією. Ми завжди виступатимемо за те, щоб всі гілки влади були збалансовані і кожен займався властивою собі функцією. Тому ми, безумовно, не вважаємо за потрібне подавати таку редакцію змін до Конституції на розгляд до Конституційного Суду і голосувати її.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вікторія Петрівна Сюмар, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:48:26

СЮМАР В.П.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Дуже складно якось оперувати аргументами, тому що, коли говориш про Регламент, нам кажуть: це якісь формалізми. Колеги, це не формалізми – це закон України. Коли кажеш, що, в принципі, ну, термін на подання альтернативного він як би видається цим Законом України про Регламент, і він складає 14 днів. А нам кажуть: ви не подали поправок. А як ми могли їх подати, якщо ви комітет провели взагалі між сесіями і через декілька днів? Тому з аргументами дуже складно.

Нам зрозумілі причини подання даного проекту змін до Конституції України. З одного боку, дійсно, існує правова лакуна в Конституції щодо права Президента призначати голову НАБУ і голову ДБР. З іншого боку, ви знаєте, отут вам багато колег з попереднього скликання вже розказували, як ми боролися про ці Закони за НАБУ і ДБР.

І ключова позиція там була – незалежність цих органів, незалежність, тому що насправді обираються вони незалежними конкурсними комісіями. А Президент отримає право практично поставити свій підпис. І отут про конкурсні умови якось забули згадати, а це було базовим принциповим пунктом при значенні НАБУ і ДБР. Але, напевно, це не ключова і не головна позиція тут. Ключова позиція звісно – це незалежні регуляторні органи, які здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання.

Скажіть, будь ласка, Конституція України, розділ V чітко визначає повноваження Президента України. Там є повноваження, які стосуються сфери безпеки і оборони, там є повноваження, які стосуються зовнішньої політики. В нас все так добре з безпекою і обороною? В нас вже не стріляють на сході? Нам потрібні додаткові повноваження у сфері господарювання і сфері економіки? В нас так все чудово з зовнішньою політикою? Ми зараз можемо втратити ключового свідка по MH17 і Росію вивести із Гаазького трибуналу. Ми про це зараза не говоримо, ми говоримо про те, що нам потрібні додаткові функції Президента для господарської діяльності. Я нагадаю, в якого Президента були такі повноваження – це був Леонід Данилович Кучма. Закінчилося Помаранчевою революцією.

Далі. Через Конституційний Суд Конституцію Кучми повернув собі Віктор Федорович Янукович. Поїхав на Ростов.

Тому пропозиція давайте не робити дурниць, давайте виконувати, а не ґвалтувати ось цю книжечку, спробуємо по ній пожити, поважати один одного, а не пробувати відразу натягнути на себе купу повноважень для того, щоб створювати органи, перелік яких ви навіть не подаєте. А це реально правовий беспредел.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Батенко Тарас Іванович, депутатська група "За майбутнє".      

 

13:51:26

БАТЕНКО Т.І.

Колеги, демократія є найгірша форма правління, якщо не брати до уваги усі решта, про які ми вже знаємо, Вінстон Черчіль – сильний прем'єр сильної парламентської демократії. Ми зараз сьогодні говоримо навіть не про права меншості, ми говоримо навіть не про права опозиції, опозиція свої права має регулювати окремим законом, на який, на жаль, український парламент за 25 років своєї роботи, 27 років своєї роботи, так і не спромігся. Ні європейської практики, ні української практики. Ми говоримо про права парламенту в цілому як окремої гілки влади.

Тому я вважаю, друзі, що ми, і наша депутатська група "За майбутнє", кожну норму закону, змін до закону, і зокрема, і безмовно змін до Основного нашого Закону – Конституції України своє ставлення до цих змін буде визначати тим, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці.

Тому ми визнаємо, що повноваження Президента України щодо НАБУ і ДБР є обґрунтованими в плані закріплення в Конституції України. Але формулювання, не можемо погодитися з тим, що формулювання другої частини законопроекту щодо утворення незалежних регуляторних органів є невразливими. Друзі, Президент не може одноосібно, без участі нас з вами, Верховної Ради України, незалежного парламенту створювати вказані регуляторні антикорупційні органи. Це перекреслює європейську практику, на яку ми останні роки посилалися.

Тому вбачається за необхідне підняти питання про доповнення другої частини цього подання нормою, що Президент утворює такі органи відповідно до закону по аналогії з нормою першої частини законопроекту щодо НАБУ. Таким чином будемо до цього процесу залучені ми з вами –  Верховна Рада України.

На користь цієї позиції, друзі, про що вже лунало сьогодні з трибуни, свідчить нещодавнє рішення, як ви знаєте, Конституційного Суду України, згідно якого визнано неконституційним створення колишнім Президентом України у 2014 році Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Давайте не повторювати помилок минулого.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатись на виступи від народних депутатів України.

Культенко Артем Валерійович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:54:14

КУЛЬТЕНКО А.В.

Добрый день. Передаю слово Герусу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Герус. Передайте, будь ласка, слово.

 

13:54:21

ГЕРУС А.М.

Дякую. Я хочу звернути увагу, що за останні 5 років в Україні було створено декілька регуляторних органів, вони були створені Президентом України, це НКРЕКП, НКРЗІ, НКЦПФР і в Україні також був прийнятий Закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Тому на сьогоднішній день ми вже маємо ситуацію, яка де-факто є не врегульована чинним законодавством. І хочу звернути увагу, що рішення Конституційного Суду, яке було прийняте у липні цього року, воно, власне, говорить про те, що наша комісія тарифна НКРЕКП, вона втрачає свої повноваження і вона стає не конституційною з 1 січня. Таким чином ми можемо отримати такий певний правовий вакуум і колапс, коли посеред зими у січні місяці у нас буде не працююча енергетична комісія. І ми повинні розуміти, що ми маємо закладені міни, що може бути визнаним не конституційною і всі інші відповідні регуляторні органи. Тому на сьогоднішній день нам важливо прийняти сьогоднішній законопроект не стільки для того, щоб дати якісь додаткові повноваження, як для того, щоб врегулювати ту ситуацію, яка де-факто існує останні 5 років і Президент здійснював відповідні призначення, і Президент утворював відповідні комісії.

Тому я хочу закликати, щоб ми сьогодні обов'язково всі проголосували, щоб у нас не виникало таких колапсів потенційних у майбутньому. І я хочу, щоб це підтримали, зокрема, ті депутати минулого скликання, які вже приймали Закон про НКРЕКП, який визнаний не конституційним, тому що тепер  ми виправляємо ті помилки рішень останніх 5 років, які відбувалися.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Соболєв Сергій Владиславович. Бєлькова Ольга, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

13:56:26

БЄЛЬКОВА О.В.

Дуже дякую, пане Голово! Дуже дякую попередньому спікеру і дякую за ту роботу, яку ми з вами вели у минулій каденції моїй, коли я була депутатом, яка відповідала за робочу групу про ту комісію, про яку ви тільки що говорили. Я сподіваюся, ви пам'ятаєте, що саме питання призначення і звільнення членів НКРЕКП було одним з тих, яке розділяло Верховну Раду.

Я сподіваюсь ви також пам'ятаєте, що саме тоді це рішення було прийнято під величезним тиском всіх експертів і ми дійшли компромісу, який згодом мав би бути врегульований в Конституції.

Але я також звертаю вашу увагу, що я двічі сьогодні запитала, колеги, ми є Верховна Рада, ми найвищий законодавчий орган. І свого роду ми є гарантією незалежності, що жоден Президент, незалежно яке його прізвище, чи це сьогодні ваш Президент, чи це інший Президент, що він не узурпує владу і одноосібно не буде приймати рішення щодо найважливіших органів державної влади в цій країні.

Тому "Батьківщина" звичайно підтримує врегулювання однієї з колізій, яка сталася внаслідок прийняття, наприклад, законів про НАБУ,  про ДБР і так далі.

Але, колеги, для того, щоб бути слугами народу, треба мати і повноваження для того, щоб цю службу нести. Чого ж сьогодні ви, депутати влади, не піднімаєте питання, яке є законним, чи буде Верховна Рада в подальшому мати реальні повноваження, як і Президент, ми не заперечуємо президентські повноваження? Але Верховна Рада сьогодні також за роз'ясненням Конституційного Суду не має достатньо повноважень.

Сьогодні вам видається, що ми є опонентами, але насправді ми всі разом маємо бути сьогодні гарантами того, що жодної узурпації влади ніколи не відбудеться.

Як я  голосувала за той Закон про комісію в минулому скликанні, так і сьогодні, і з вашим, і моїм Президентом я відстоюю ті самі позиції. І я бажаю вам відстоювати свою позицію, крізь різні каденції, незалежно від того, чи ви в кулуарах сидите, чи в партії влади. Тому саме партія влади повинна ініціювати збір 150 підписів для того, щоб депутати були депутатами, не тільки недоторканними, а і дієвими.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Згідно частини сьомої статті 28 Регламенту України продовжую наше засідання на 15 хвилин.

Слово надається Федині Софії Романівні. Гончаренко Олексію, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:59:21

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Гончаренко Олексій, північ Одещини, "Європейська солідарність".

Шановні друзі, а я знаєте, якось  не міг зрозуміти, нащо ми сьогодні, ось саме сьогодні в порушення процедур дуже правильну річ, ми голосували, я голосував, завжди голосував за  зняття депутатської недоторканності. Але чому саме ось  зараз  і одночасно з іншими  конституційними змінами, і ось, нарешті, я зрозумів  у чому задум сценаристів. А задум є  наступний, що під доброю міною, і,щоб  під добрим  виглядом дійсно важливої справи  ліквідації інституту депутатської недоторканності, поділу громадян  України на панів та холопів, протягнути кілька  інших речей, які вже не є такими  правильними, це м'яко кажучи. І одна з них це те, що зараз ми  розглядаємо, фактично пропонується вбити незалежність антикорупційних органів: Національного антикорупційного бюро і Державного бюро розслідувань, саме про це йде мова. Якщо це не так, то в мене просте питання до  Президента України, на жаль, він пішов, а просте питання, чому ж  він не вніс тоді в тексті згадку про незалежні процедури відбору кандидата директора  ДБР і директора НАБУ?  Якщо це не про вбивство незалежності цих органів, якщо це не про авторитарну владу.

Друге питання.  Президента України обрав народ України на певні повноваження,  і коли громадяни України  обирали Володимира Зеленського  Президентом України, цих повноважень у Президента України не було.  І, якщо даже зараз ми хочемо це розглядати під будь-яким  соусом, то це можна тільки  розглядати для наступного  Президента України, якого громадяни  України оберуть з такими повноваженнями, бо єдиним джерелом влади в Україні  є народ України.

Що я ще хотів сказати, дивіться мені здається, що  Володимир Олександрович переплутав своє ім'я йому здається, що він став Володимиром Володимировичем. Нам не потрібен Володимир Володимирович, нам  він не потрібен… (Шум у залі)

 Громадянам України  потрібен український Президент, нам не потрібен путінізм тут в Україні. Він збирає на  себе всі повноваження. Національна гвардія України  сюди,  Національне антикорупційне бюро – сюди, Державне бюро розслідувань – сюди подайте! Все! Все одна людина! То вибачте, це хто – монарх? Хто ця людина, які повноваження ми віддаємо? Чи ми розуміємо, наскільки це є небезпечно для демократії в країні? І сьогодні ми стоїмо перед дуже серйозним викликом – викликом приходу авторитаризму в Україну.

Червона кнопка по цьому законопроекту і  захист демократії в Україні – це має стати гаслом кожного відповідального політика.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, для заключного слова запрошується народний депутат України, представник Президента у Конституційному Суді  України Федір Володимирович Веніславський.

 

14:02:44

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановні колеги, дуже гаряча дискусія з приводу законопроекту, який вніс Президент Володимир Зеленський, визначив як невідкладний, і якщо узагальнити всі виступи, то можна побачити, що має місце певна маніпуляція. Маніпуляція пов'язана з тим, шановні, що люди або не розуміють, або… я маю на увазі народні депутати, або не розуміють, або свідомо вводять в оману виборців і телеглядачів і своїх колег.

Мова йде про кілька ключових речей. Перша ключова річ – є питання системного застосування норм Конституції. Виривати з контексту статтю 106, яка передбачає право Президента утворювати незалежні регуляторні органи, призначати на посади їх керівників, утворювати Національне антикорупційне бюро, Державне бюро… призначати на посади керівників Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, треба розглядати в системному зв’язку щонайменше зі статтею 19 Конституції України.

Я нагадаю для шановних народних депутатів, що частина друга статті 19 Конституції України говорить про те, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування і їх посадові службові особи здійснюють свої повноваження на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і – ключове слово! – Законами  України.

Нинішні закони, які регламентують правовий статус тих органів, про які сьогодні ми дискутуємо, він визначений законами. Порядок утворення з участю конкурсних засад, на засадах відкритого конкурсу закріплений законами. Тому жодної узурпації влади з боку Президента в даному випадку немає, бути не може. Президент буде керуватися при призначенні керівників саме тими положеннями закону, які передбачають відкриті конкурсні процедури, які вже закріплені. Це перше.

Друге. Говорити про якийсь перерозподіл повноважень Президента на користь глави держави в ущерб повноваженням парламенту також жодних підстав немає. Ще раз нагадую, що на сьогодні всі ці повноваження Президент має де-факто і так. Саме Верховна Рада і опоненти, які виступають проти цих повноважень, наділили його тими повноваженнями шляхом ухвалення законів.

І на завершення, шановні депутати, я хочу сказати, що так, зараз мова йде про достатньо фрагментарні, але дуже важливі зміни до Конституції України. Це жодним чином не заперечує майбутню системну ревізію Основного Закону і його системне оновлення, приведення його до здорового глузду, до європейських стандартів.

Я хочу нагадати усім присутнім, що Президент України Володимир Зеленський своїм указом затвердив склад комісії з правової реформи, одним із важливих складників якої є також…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. …одним із важливих складників якої є проведення майбутньої конституційної реформи.

Тому команда Президента має намір системно працювати над оновленням закону – Основного Закону України. І я думаю, що ті проблеми і протиріччя, які лунали сьогодні в залі і яких ще чимало в конституції, вони будуть системно усунені командою Президента і народними депутатами, які присутні в цій залі.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу. (Оплески) 

Для заключного слова запрошується член Комітету з питань правової політики Олексій Володимирович Кучер.

 

14:06:35

КУЧЕР О.В.

Дякую, колеги. Я дуже коротко. В мене дві тези, вірніше, два звернення буде.

Перша теза-звернення – це до деяких колег, які тут…, виступ яких ми щойно почули, зокрема і до депутата Гончаренка. Я, я дивуюсь взагалі, взагалі дивуюся тому, що деякі колеги не розуміються, виступаючи, що Національне антикорупційне бюро та Директор Національного антикорупційного бюро вже відповідно були створені і призначені Президентом Порошенком. Тому, коли ви закидаєте, що узурпується влада, будь ласка, зверніться до того, що відбувалося. Це перше.  

 Друге. Я звертаюся до народу України. Ви знаєте, я в шоці. Я дивлюся на те, що тут відбувається – це просто профанація, імітація роботи. Якщо ти критикуєш – будь ласка, пропонуй. Жодної пропозиції від наших колег не надходило, жодної, я підкреслюю як член комітету.

І тепер на завершення я прошу включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання цей законопроект як невідкладний. І цей же законопроект про внесення змін до статті 106 Конституції України прошу направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157, 158 Конституції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Володимирович.

Репліка, Гончаренко.

 

14:08:13

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую.

Шановні друзі, перш за все я хотів би звернути увагу шановного колеги, що він представляє комітет і висновок комітету і не може давати власні оцінки нікому і нічому, а тільки представляти позицію комітету. Це перше.

Друге. Я хотів би нагадати, що Президент України призначив їх після проведення конкурсних комісій, виконав церемоніальну функцію. І я спитав про це з трибуни Верховної Ради, чому в проекті змін до Конституції, які подав Президент Зеленський, немає згадки про конкурсний відбір кандидатів на посаду Директора НАБУ і Директора Державного бюро розслідувань. Про це було питання. Якщо ви хочете сказати, що це не узурпація, додавайте слова про конкурсні процедури, додавайте самі ці процедури, і тоді це буде інша розмова. А те, що зараз ми маємо – це є повна і безперечна узурпація.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1014/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань) і про його направлення до Конституційного Суду.

Всі готові голосувати? Тоді переходимо до голосування. Прошу голосувати та підтримати.

 

14:10:19

За-282

Дякую.

За – 282, проти – 54, утримались – 27. Рішення прийнято.

Постанова прийнята в цілому. По фракціям покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 251, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 17, "За майбутнє" – 1, "Голос" – 0, позафракційні – 13.

Ще раз повторюю, рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому.

Всім дякую.

Шановні колеги! Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться о 16:00.

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку