ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ П’ЯТЕ 

Сесійний зал Верховної Ради України

24 червня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

(Реєстрація народних депутатів України)

10:00:41

Зареєструвались картками в сесійній залі 439 народних депутатів, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, дозвольте надати вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 23 червня 2009 року. Розглянуто 16 питань порядку денного, за результатами розгляду прийнято 5 законів та 2 постанови, 6 законопроектів прийнято за основу, 3 законопроекти та 2 проект постанов відхилено. За результатами розгляду пропозиції Президента України один закон прийнятий у новій редакції з врахуванням частковим пропозицій Президента України.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, інформаціями. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи з трибуни.

Проводиться запис на виступи народних депутатів. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Народний депутат Гордієнко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Зіновій Шкутяк.

 

10:02:25

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати України! Виступити з цією заявою мене змусили чисельні повідомлення засобів масової інформації щодо нанесення державі мільярдних збитків відкритим акціонерним товариством „Укрнафта”,  50 відсотків плюс одна акція якого належить країні. Це стало можливо завдяки  маніпуляціям та непрозорості аукціонів з продажу української нафти, а також через реалізацію цієї нафти за заниженими геть цінами. 

Давайте згадаємо. В Законі України „Про Державний бюджет на 2009 рік” у статті 3 ми записали „установити, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, щомісячно здійснює продаж нафти сирої власного видобутку виключно на біржових аукціонах та в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України”. На перший погляд ВАТ „Укрнафта”, де оперативний контроль над підприємством здійснює група „Приват” Ігоря Коломойського так і поступає. Спочатку нинішнього року на Українській міжбанківській валютній біржі було проведено 9 так званих відкритих аукціонів з продажу нафти українського видобутку. Так званих – це тому, що іншим учасникам на цих аукціонах не раді, і більше того, не допускають чужаків. І йдуть на різні хитрощі, в тому числі і  зривають проведення аукціонів.

Майже всі об’єми української нафти, що продаються декільком дружнім „Привату” посередницьким структурам, які викупляють цю нафту  за вкрай низькими цінами, а потім вже за ринковими цінами її перепродують Кременчуцькому нафтопереробному заводу, підконтрольному знову ж таки Ігорю Коломойському. При цьому сам Кременчуцький НПЗ на торги не виходить.

Оприлюдненні факти, коли „Укрнафта” декілька разів поспіль  зривала проведення аукціонів. Після чого, посилаючись на брак ємностей для зберігання нафти відправляли її  для зберігання на Кременчуцький НПЗ. Подальший продаж нафти відбувався на умовах її вивозу з підприємства, що є невигідним, як зазначають учасники ринку. Тим більше, що  викупити нафту за низькою ціною нафтотрейдерам на торгах просто не дозволяють посередницькі структури із „Привату”.

Тепер про цінову політику „Укрнафти”.     Основний масив  вітчизняної   нафти від  220 тисяч  до  450  тисяч тон на аукціонах 21 січня, 24 березня, 22 квітня 26 травня був реалізований  за  безцінь, у середньому  по 1272 гривні, тоді як ціна її складала на  НПЗ 3290 гривень. Лише  на аукціоні  24 березня наша державна компанія,  продавши  більше 400 тисяч тон нафти, офіційно втратила більше 900 мільйонів гривень. Всього за 5 місяців цього року…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГОРДІЄНКО С.В. …вдало провівши на міжбанківській валютній біржі 9  аукціонів з продажу нафти українського  видобутку завдяки  нескладним махінаціям, держава недоотримала 2 мільярди 252 мільйони   і  114 тисяч  гривень.

Отже, враховуючи особливо великі збитки, нанесені нашій державі, яка володіє   контрольним пакетом акцій державної компанії, я  звертаюся до Прем'єр-міністра, до Генерального прокурора України, до  голови ДержКРУ  із вимогою забезпечити прозорість аукціонів з продажу нафти  українського видобутку та   рівні можливості для участи в них, як резидентів, так і нерезидентів і дати належну правову оцінку майстрам   нафтових махінацій в „Укрнафті”, а також  вжити належних заходів для запобігання розкраданню державних коштів, яких так не вистачає нашому бюджету у цей нелегкий кризовий час.

Я прошу вважати мій виступ депутатським запитом до названих вище високопосадовців.  Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зіновій  Шкутяк передає право на виступ колезі Аржевітіну, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступний   Шпак Василь Федорович.

 

10:06:56

АРЖЕВІТІН С.М.

Заява  депутатської групи „За Україну!” з приводу надзвичайних подій, які відбулися 11-12  червня у селі Драгово  Хустського району Закарпатської області.

Шановні народні депутати і  особливо  шановні жителі села Драгово Хустського  району! Хочемо  звернути увагу на  надзвичайну подію, яка  відбулася у селі  Драгово Хустського  району   Закарпатської області 11 червня  цього року. В той день у селі Драгово відбувся конфлікт між жителями села і співробітниками ДАІ. Крім того проти місцевих  жителів був задіяний  спецпідрозділ „Беркут”. З вечора 11 червня до ранку 12 червня було затримано  до 30 осіб. Співробітники „Беркуту”  провели масові затримання  неблагонадійний  драгівчан, яків у той час знаходились у селі. При цьому працівники „Беркуту” у масках  вривались у будинки і,  як стверджують свідки,  застосовували фізичну силу, без пред’явлення будь-яких документів  здійснювали обшук та затримання.

Всі ці дії міліції здійснювалися  у присутності батьків затриманих, їх  дружин, дітей, які так і не могли збагнути, що ж врешті-решт відбувається. Всіх направили у районне відділення міста Хуст. Драгівська   сільська рада, районна рада в екстреному порядку  провели свої позачергові засідання, розглянули цю зачистку у селі Драгово і звернулись до нашої  депутатської групи, а також звернулись до Президента України, просили  нас оголосити про ці події з цієї трибуни Верховної Ради і провести відповідне розслідування.

Оцінку цим подіям, звісно, повинна давати не прес-служба  Закарпатського управління  МНС, а ми  з вами повинні дати цю оцінку  після проведення незалежного розслідування. Саме незалежна комісія повинна дати відповідь, чому доведені до відчаю драгівчани готові цілим селом штурмувати  хустське відділення міліції? Чому перевернувся той автомобіль? Чому у сусідніх селах збирають кошти на підтримку драгівчан? Чому на  15 день хлопці не можуть зробити  судмедекспертизу, ходячи з фотографіями, з фотокартками на руках, щоб показати свої  побої?

Я, будучи на засіданні цих селян, так і не зміг отримати відповідь з уст керівника міліції, коли підійшла одна мама і сказала: „Скажіть, будь ласка, два роки тому ви  забрали мого сина у такий спосіб. Де мій син? Пройшов другий рік, я не знаю, що з ним сталося”. Тому, на цій касеті, звичайно, є багато відповідей на ці запитання, які я  передам відповідній комісії.

Тому депутатська група „За Україну!” просить вважати цей виступ, як депутатське колективне звернення до Генеральної прокуратури з вчиненням відповідних дій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Федорович Шпак. Наступним буде виступати Глазунов, фракція Партії регіонів.

 

10:10:10

ШПАК В.Ф.

Шановні колеги! Шановні виборці! Проблема водопостачання та забезпечення населення питною водою сьогодні заціпило весь світ, не обійшла вона і нас. Надзвичайно складною видалася ситуація з водопостачанням у місті Хмельницькому. Обласний центр, 3-тисячне місто, яке забезпечується водою з Чернілівськоо підземного водозабору і прокачується до міста водогоном в протяжністю 20 кілометрів, в найближчий час може залишитися без води, оскільки майже всі споруду водогону, а це 16 водозабірних свердловин, 8 водопостачальних станцій, 120 кілометрів водопроводів, 100 оглядових колодязів і інші складові системи експлуатуються на протязі 25 років і зараз знаходяться в критичному стані.

В небезпечну техногенну ситуацію попали всі 15 сіл Красилівського району Хмельницької області, що розташовані в зоні водозабору. Рівень ґрунтових вод у них понизився на 8-12 метрів від чого висохли колодязі, тріскається земля, руйнуються будинки.

Колись багаті сільськогосподарські угіддя виснажились, на них заборонено  використання мінеральних добрив і пестицидів, витрати, втрати селян щорічно складають близько 30 мільйонів гривень і вони ні ким не відшкодовуються.

На території водозабору не побудовані запланована кількість спостережних свердловин, щоб відстежувати стан підземних водних родовищ, тампонаж діючих свердловин не проводиться. На протязі року на 12 спорудах водозбору відбулося 12 аварій, кожна з яких несла серйозну загрозу водопостачання у місті Хмельницькому.

Сьогодні проблема з водозабором настільки загострилася, що потребує негайного вирішення цілого ряду питань і в першу чергу  фінансування. На жаль, мої неодноразові звернення як і клопотання хмельницького міського голови щодо надання фінансової допомоги не дали позитивних результатів. Міністерство фінансів, Міненергобуд, Мінжиткомунхоз на доручення Кабінету Міністрів  обмежилися відписками. Прикро, що не переймається цим питанням і місцева влада. Її більше цікавить розширення меж сільських населених пунктів, що примикають до міста Хмельницького, ніж водозабір. Так, нещодавно всупереч рішенню районної ради обласна рада приймає рішення про розширення меж сіл Ступченці на 200 гектарів, Олешин – на 48 гектарів, Іванківці – на 34 гектари. З обласного бюджету на потреби сільського господарства виділено всього один мільйон гривень, тоді як на ремонт і обладнання власної столової обласної ради виділяється 3,2 млн. гривень. Ну, що стосується водогону, у них не доходять поки що руки.

Завершуючи свій виступ, хочу ще раз з цієї трибуни звернутися до Кабінету Міністрів з проханням розглянути питання щодо виділення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ШПАК В.Ф. … на ремонт Чернілівського водозабору принаймні, по мінімуму,  30 мільйонів гривень на цей рік. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глазунов право на виступ передає Олені Лукаш, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Зубов.

 

10:13:41

ЛУКАШ О.Л.

Шановні колеги, шановні присутні, шановні виборці! Вчора було поховано громадянина України Валерія Олійника, чиє життя обірвалося 16 червня на події, які в народі називають „депутатським сафарі”. Я прошу вас зараз хвилиною мовчання згадати про пам'ять тієї невідомої нам людини, яка вже загинула і похована.

(Х в и л и н а   м о в ч а н н я)

Я дякую всім вам, особливо „Блоку Юлії Тимошенко”…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.     

            

ЛУКАШ О.Л. … про причетність депутата якого,стверджують свідки, до цієї трагічної події. Ми б ніколи не підняли цю болючу проблему сьогодні з трибуни Верховної Ради і доручили б розслідувати ці обставини слідству, якщо б не заяви від „Блоку Юлії Тимошенко”, що було вбито злочинця, що цей 50-річний громадянин був небезпечний озброєний маніяк, із-за припинення його злочинної діяльності і депутата, який причетний до       його вбивства. І "Блок Юлії Тимошенко" , і саму Юлію Тимошенко, яка це вбивство буде зараз покривати. Треба нагороджувати.

Саме цей найвищий цинізм змусив сьогодні мене і нашу фракцію ще раз вимагати від судових і правоохоронних органів, незважаючи на те, що їх високо посадовці Михайло Ковальський і Євген Горбенко були присутні при вбивстві, а дуже багато високих чинів судів та прокуратури полюбляють полювати разом з депутатом Лозінським в угіддях держави, які він давно вже вважає своїми, незважаючи на добре полювання, все ж таки відреагувати на це вбивство і надати відповідну оцінку тому, що сталося, бо на сьогодні  навіть кримінальна справа порушена за  ознаками злочину, передбаченому статтею 121 Кримінального кодексу України „Умисне тяжке тілесне  ушкодження”. Яке ж це „умисне тяжке тілесне  ушкодження”, якщо наші народні депутати Бондик та Лук`янов виїхали на місце і які отримали свідчення. У райлікарні, куди, за версією нардепа, доставили „живого” загиблого, дещо  інше стверджують робітники лікарні: „ Вночі з вівторка на середу нам доставили труп. Мертвий чоловік був у наручниках. На його тілі ми нарахували 9 вогнепальних поранень, при цьому відкритий перелом ноги, поламані ребра і ключиця. Тільки благаю, не пишіть мого прізвища”.

Дуже багато питань стає сьогодні перед слідством.  Щось таке робиться на Кіровоградщині у угіддях пана Лозінського. Я б мала називати ці все питання, але вважаю, що кожен в серці своєму знає на них відповідь і знає, що ніколи не був той бомж нещасний, ця людина ні мисливцем, ні браконьєром чи небезпечно озброєним маніяком. Знаємо, що в цій справі буде хід гальмуватися, але вимагаємо справедливості – справедливості для цієї людини і для всієї решти людей, які вже бояться жити в цій країні. Бояться, бо можуть на будь-якому….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЛУКАШ О.Л. Бояться, бо на будь-якому своєму шляху можуть зустріти високо посадовця чи його родичів. Зустріти і не дожити до наступної зустрічі.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Зубов передає право  на виступ  колезі Ляшку. Олег Ляшко, будь ласка. Фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступний Іван Кириленко.

 

10:17:14

ЛЯШКО О.В. Дякую.

Шановний  пане Голово! Шановні народні депутати! Я хотів би виступити з приводу  вчорашньої епохальної події, яка відбулася у стінах Верховної Ради: прийняття Бюджетного кодексу у новій редакції. Але, зважаючи на виступ попередньої виступаючої, хотів би сказати кілька слів.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” співчуває з приводу трагічної загибелі людини, яка відбулася, так само як і вчора загибель трагічна фотографа в Харкові. Але прикро, що наші опоненти на цьому роблять політику і маленьку людину використовують у своїх великих політичних цілях. Я думаю, що це не по Біблії, і Господь не вітає отаких речей, які роблять наші опоненти. Це неправильно.

Тепер з приводу прийняття Бюджетного кодексу. Дуже приємно, що нарешті Верховна Рада після кількох років роботи над цим документом, прийняла його. Цей документ – це нова сторінка в історії місцевого самоврядування, яке отримає новий подих, новий поштовх у своєму розвитку, нові фінансові можливості.

І хотілось би для історії, для стенограми, окремо для громадян України, мільйонів людей, які чують нашу трансляцію, подякувати і фракції комуністів, і фракції „Блоку Литвина”, і фракції „Блоку Юлії Тимошенко” , і частині фракції „Наша Україна” – всім тим більше 200 депутатам, які вчора голосували за цей документ, адже завдяки йому майже 12 тисяч місцевих бюджетів вийдуть з-під, образно кажучи, татаро-монгольського іга місцевих керівників, які, як хочуть, так і керують: подобається сільський голова – дали йому гроші, не подобається губернатору сільський голова – не дали йому грошей. От сьогодні уряд поміняв цю ситуацію, і сьогодні ці всі місцеві бюджети будуть затверджуватися нами тут, у Верховній Раді, за пропозицією уряду. Верховна Рада буде нести відповідальність за кожний бюджет в країні. Додатково сільські бюджети отримають майже 10 мільярдів гривень. Сьогодні в сільських радах грошей навіть на зарплату не вистачає, а вчора, завдяки нашому  голосуванню, вони додатково отримають гроші на ремонт доріг, на ФАПи, на дитячі садки і інші вкрай необхідні  заходи. І дуже прикро, що опозиція, яка на словах печеться про інтереси мільйонів селян і розказує як вона за те, щоб село не гинуло, вчора нічого не зробило для того, щоб підтримати село.

Я думаю, що люди дадуть оцінку нам, коли ось зараз кандидати підуть і почнуть розказувати, як  вони дбають про село. То нехай і голови сільських рад….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. … спитають, як слова розходяться, насправді, з ділами. Треба зауважити, що ініціатива уряду була підтримана більшістю Верховної Ради. І ми звертаємося до Президента України з проханням…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Григорович Кириленко, будь ласка, фракція "Блок  Юлії Тимошенко".

Будь ласка.

 

10:20:57

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні народні депутати, шановні виборці, 30 червня 2008 року рішення міжпартійного з’їзду "Блоку Юлії Тимошенко" за грубе порушення, за невходження до фракції, 14 депутатів Закарпатської обласної ради були позбавлені достроково повноважень.

Але, на жаль, більше, майже, цілий рік під тиском Секретаріату Президента не могло відбутися засідання територіальної виборчої комісії для того, щоб зареєструвати наступних депутатів обласної ради. І тільки  17 червня відбулося засідання Закарпатської обласної територіально-виборчої комісії, на якому було розглянуто питання про визнання обраними депутатів Закарпатської обласної ради.

На засідання з 25 членів ТВК присутніх було 19, засідання спочатку розпочалося за присутності голови, але коли питання було майже озвучено, голова  покинув засідання комісії. Тим не менше, комісія прийняла правове рішення і зареєструвала наступних депутатів обласної ради. Після цього засідання почався шалений тиск, буквально через 30 хвилин на всіх членів комісії, які проголосували за це рішення. Телефонували як керівники партійних осередків, які приватизував Балога в свою, в свій час, это  і „Єдиний центр”, Демократична партія України, Республіканська християнська партія та інші. А також телефонували  керівники профспілок, керівники обласної державної адміністрації, обласної ради, районних рад і  таке інше. Вночі до секретаря територіально-виборчої комісії ввірвалися  представники обласної ради, забрали у неї ключ від кабінету, де хранилась печатка.

Вранці, коли  звернулася до ТВК, щоб він все ж таки поставив печатку він відмовився дуже грубо. Але сьогодні тиск продовжується, не дивлячись на те, що депутати обласної ради від  "Блоку Юлії Тимошенко"  все ж таки зареєстрували у відповідній заяві в обласній раді, надрукували це рішення ТВК в місцевій газеті, тиск продовжується і ніяк не може припинитись. Були звернення і до обласної прокуратури, але  після цього людей викликають ще і ще раз в різні  інстанції місцевого самоврядування і наполягають, щоб вони відкликали свої підписи, я маю на увазі членів ТВК.

Я звертаюсь сьогодні, перш за все до Генеральної прокуратури, треба поставити крапку, припинити цю вакханалію, яка сьогодні діється в органах місцевого самоврядування в роботі територіальних виборчих комісій, на які йде шалений тиск з боку влади. Це не поодинокий випадок.

І наостанок хочу сказати, дуже багато було критики з приводу  різних політичних сил щодо застосування імперативного мандату. Але всі ці політичні сили: і „Наша Україна” і Партія регіонів, і „Блок Литвина" , і Соціалістична партія і всі інші, - застосовують цей імперативний мандат там, де їм треба. Тому я думаю, що якщо це законно сьогодні, а Конституційний Суд сказав, що це законно, треба виконувати закон.

Прошу вважати мій виступ, як запит до Генеральної прокуратури, щоб вона все ж таки навела в цьому порядок, а особливо в Закарпатській області…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Георгійович Кульчицький, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Підготуватися Карпуку.

 

10:24:16

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Кульчинський, депутатська група „За Україну”.

Дорогі українці! В червні-липні цього року минає 300 років від дня із однієї із найбільш трагічних подій в житті українського народу – Полтавської битви. Поразка об’єднаного українсько-шведського війська під Полтавою стала найбільшою історичною поразкою України, що перекреслила перспективи національного і державного розвитку майже на три століття. Безумовно, це нагода згадати і вшанувати наших попередників, борців за  українську самостійну державу, провідників  і простих козаків, це також привід для роздумів і висновків про необхідність національного єднання, без якого годі сподіватись на перемогу і звичайно для жалоби, і скорботи за тисячами безневинних жертв серед мирного українського населення, але аж ніяк не привід для святково- комерційного шоу.

Прийнято ж до виконання міською владою Полтави концепція відзначення 300-ліття Полтавської битви, цілеспрямовано позбавлена державницького підходу, з неї тенденційно вилучено головну для нас, українців, ідею про національно-визвольний характер тих змагань і роль Швеції, як союзника України. Знівельовано центральну в тих подіях постать  гетьмана Івана Мазепи, задум якого використати російсько-шведський збройних конфлікт для звільнення України і мав здійснитися під Полтавою.

 Натомість готується відверто проімперський сценарій святкування річниці „Победы русского оружия”, ледь замасковане під якесь надумане примирення народів. За сценарієм міської влади вже проведено народні гуляння, салют на частина перемоги, передбачаються інші святкові заходи. У цю концепцію, звичайно, не вписується ані вшанування пам’яті безневинно закатованих за наказом Петра І  мирних мешканців українських міст і сіл, а не відкриття до цієї скорботної дати пам’ятника гетьмана Івана Мазепи, кошти на які зусиллями Президента України Віктора Ющенка було передбачено у Державному бюджеті на 2008 рік і які обласна рада голосами регіонів, комуністів та частини бютовців відправила назад до бюджету.

І що ж нам, українцям, святкувати, невже річницю того, як російським військом було замордоване мирне населення полтавських сіл Нехвороща, Маяцьке, Калиберда, Переволочна, включаючи жінок і малолітніх дітей? Чи ювілей тих нелюдських катувань і смерті, що їх зазнали від рук переможців жителі Батурина та українські козаки? Українцям, про почуття яких міська влада і не думала потурбуватися всупереч указу Президента на цьому святі відведена роль не господарів, а принижених спостерігачів або ж відступників і запроданців, готових ...тяти гопака на могилах своїх закатованих предків. Замість пам’ятника Іванові Мазепі, влада заповзялася зводити таку собі арку примирення народів, начебто й справді йдеться не про нашу оцінку тих вже далеких подій з позиції власної історичної долі і власної державності, а про замирення і сучасне покровіння росіян, яким, до речі, ніхто не відмовляє у праві на своє російське центричне бачення історії. Та яке ж це примирення, коли задля нього українцям треба відмовити доісторичної пам’яті про невинно убієнних і полеглих у боротьбі за свободу співвітчизників, а натомість святкувати чужу перемогу, що занапастили Україну на кілька століть. Таке примирення на умовах супротивника має іншу назву – капітуляція.

Патріотична  громадськість Полтавщини не збирається капітулювати і закликає українських патріотів з усієї України  взяти участь …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте,  будь ласка.

 

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. ... у церковній та громадських панахидах по славних лицарях що стояли поряд з гетьманом Іваном Мазепою в обороні  вітчизни, а також у жалобній ході. Початок панахиди об 11-ій годині 27 червня...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую!

Народний депутат Карпук право на виступ передає Ярославу Кендзьору, підготуватись Гнаткевичу.

 

10:27:52

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав  Кендзьор, депутатська група „За Україну”.

Шановний Голово, шановні колеги народні  депутати! На превеликий жаль вчора ніхто не відреагував на черговий українофобський випад  новітнього Кагановича депутата від  Партії регіонів Дмитра Табачника.

Що категорично не сприймає сьогоднішній україноненависник? Що найбільше його турбує і чому  постійно ми бачмо в його виконання  україноненависницькі виступи і публікації? Це очищення української історії від мороку  комуністичної радянської історіографії. Для нього, як  для крота, і для таких, як він, світло, пролите на проблему Голодомору, проблему репресій, проблему ОУН-УПА, утвердження 10 статті української Конституції щодо утвердження української мови, для   нього це є смертельно небезпечно. Звісна річ, що він стоїть, так би мовити, на цій піраміді українофобів усієї України і тих,  які за Україною.

Я  хочу задати риторичне запитання. Якби пан професор Табачник,  якого зняття лже-звань, з котрого вимагає уся прогресивна, уся істина українська інтелігенція, поїхав би на землю обєтовану і з трибуни Ізраїльського Кнесета проголосив те, що не можуть юнаки євреї здавати тести  державною мовою. Хай він поїде в Москву до своїх слуг і скаже, що там тести в Росії   треба здавати  українською мовою. Що було б з тим   науковцем, з тим українофобом сьогодні. Я переконаний в тому, що українська інтелігенція зобов’язана, і українське керівництво зобов’язані зняти  опростоволосити, так би мовити, і зняти всі лженаукові звання з цього лженауковця.

Виходячи з послідовної антиукраїнської українофобської позиції, я вважаю,  що жодна держава, жодне керівництво іншої держави, якби такий депутат місцевого парламенту постійно топтав українські ідеали і цінності, він був би позбавлений громадянства цієї держави.

 І я сьогодні звертаюся до Президента України. Перший – це буде наука всім українофобам, усім україноненависникам – позбавити громадянства цього так званого громадянина України і українського  на сором і ганьбу депутата Верховної Ради. Має, його з обіймами прийме Кремль, його в землю обєтованну їхати нема що, бо там треба, щоб отримати освіту, отримати посаду, треба знати історію цієї держави, треба знати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так хто буде виступати, Юрій Гнаткевич? Юрій Анатолійович    фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, будь ласка.

 

10:31:14

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановна депутатська громада, я не про Дмитра Табачника, я, копіюючи Фрідріха Енгельса, видав книгу „Антитабачник”. Якщо хтось хоче прочитати, будь ласка,  звертайтеся до мене.

Я хочу повернути нас всіх, шановні колеги, до вчорашнього дня, коли ми приймали зміни до Бюджетного кодексу. Я був на нараді сільських голів, яких зібрала Юлія Тимошенко, і я спостерігав за ними, з якою радістю вони сприйняли слова Прем’єра про те,  про зміни, про принципи, зміну принципів   формування бюджету. Вони з надією сподіваються, що значні кошти можуть зараз залишатися на селі. Адже сільські голови сьогодні не рахують гроші. Сільські голови сьогодні   рахують скільки в них немає грошей.

 На превеликий жаль, наших селян дурили при царях, дурили при вождях,  дурять їх і сьогодні. Колись комуністи називали капіталістів і поміщиків найлютішими ворогами трудящих. Так от сьогодні найлютішими ворогами трудящих  є якраз посередники, які визискують із селян.

 І якраз група законів, які  рекомендує прийняти уряд, спрямовані  проти нейтралізації посередника. Звичайно, що  12 тисяч бюджетів – це не 800 бюджетів. Буде  важко, але треба щось пробувати, починати, зрештою, треба щось міняти. Як казав колись Михайло Горбачов: „Если ничего не менять, то ничего не изменится”.

Але я хотів би нас повернути до дискусії, яка вчора розгорілася між лідерами комуністичної фракції і лідерами фракції Партії регіонів. Для того, щоб зрозуміти  суть цієї дискусії, нам потрібно подивитися з точки зору класової теорії. Я ніколи не був комуністом, але значною мірою колись  був марксистом.  Якщо колись радянське суспільство ділилося на   робітничий клас, на трудове селянство і на прошарок трудової інтелігенції, то зараз  я, можливо я мало читаю,   але я щось не чую,  щоб писали про  нинішню класифікацію  нинішнього суспільства.  Я особисто бачу  сьогодні клас крупної буржуазії – це в основному буржуазія із кримінальними ознаками, адже, по суті, все  було розкрадено значною мірою  криміналітетом;  клас середньої і дрібної буржуазії, яка заробляє гроші, яка щось відбудувала, щось врятувала, і  клас пролетаріату – це не колишній робітничий клас, а це всі ті, хто живуть сьогодні на одну зарплату.

І коли сьогодні комуністи часом голосують  із нами, то це не тому, що вони мабуть там, як кажуть,  продалися чи хтось там когось обслуговує,    а тому що ми захищаємо завжди  інтереси  пролетаріату, дрібної і середньої буржуазії, і якщо комуністи теж їх захищають, то у них теж збігаються інтереси. А регіонали проти голосують завжди, тому що ця партія…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 30 хвилин, час вичерпаний. Що я можу зробити, час вичерпано, час вичерпано, 30 хвилин, я нічого не можу  зробити. Тут  ще 19 людей записано,   Петро Степанович, ваша колега перебав півтори хвилини, якщо ви хочете зводити рахунки.

Шановні колеги, виступи із заявами, повідомленнями, інформаціями завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення.

Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на середу. Шановні колеги, нам потрібно зараз визначитись щодо розгляду питання, а саме: це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (щодо розмірів прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати). Реєстраційний номер 4557. Хочу нагадати, що на засіданні Погоджувальної ради ми погодили, що буде розглядатись це питання. Разом з тим, було запропоновано, щоб комітет розглянув відповідний проект закону і подав відповідні обрахунки до цього законопроекту. На превеликий жаль, комітет це питання не розглянув. Тому я пропонував би піти таким шляхом, прошу вашої уваги і підтримки, а саме: проголосувати про включення до порядку денного, доручити комітету сьогодні розглянути це питання і тоді винести його на розгляд Верховної Ради України, скажімо, в четвер і прийняти відповідне рішення. Бо є лист комітету, який зводиться до того, що комітет не розглянув це питання і просить дати йому можливість його обговорити. То можна було б зараз проголосувати про включення питання до порядку денного і прийняти рішення про його розгляд  за наслідками рішення комітету. Як ви з цього приводу думаєте, шановні колеги? Комітет з питань бюджету… Ну це ж бюджетне питання, Комітет з питань бюджету. Бо є проект закону, але рішення жодного з комітетів немає з цього приводу.

Тому давайте я поставлю на голосування про включення проекту Закону до порядку денного, це реєстраційний номер 4557, про включення до порядку денного і його розгляд після рішення комітету. Прошу голосувати про включення до порядку денного. Прошу голосувати. 

 

10:37:16

За-232

Питання включено до порядку денного. Я прошу комітет розглянути цей законопроект і винести своє заключення на обговорення його Верховною Радою України.

Шановні колеги, у зв’язку з тим, що нам потрібно розглянути сьогодні величезну кількість законопроектів, а також заслухати доповідь Уповноваженого з прав людини, є прохання, яке ми обговорювали на засіданні Погоджувальної ради: щоб розглядати законопроекти за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію, і прошу підтримати.

 

10:38:05

За-156

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про промислову безпеку (реєстраційний номер 2201). Доповідач – народний депутат України Волинець Михайло Якович і співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Гацько Валерій Петрович.

Михайло Якович, будь ласка.

 

10:38:39

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, безпечність промислового виробництв на сьогодні регламентується двома законами України – це „Про охорону праці” та „Про об’єкти підвищеної небезпеки”. Разом з тим, хочу сказати наступне: що дуже багато питань, які торкаються охорони праці, контролю, відповідальності, вони сьогодні не врегульовані, і Закон „Про охорону праці” приймався 15 років назад, виникло багато питань, для того щоб написати спеціальний закон про промислову безпеку України.

Хочу сказати, що ми провели консультації з Академією наук, з багатьма інститутами, відомствами, була створена група із представників всіх фракцій України, які і розробили цей законопроект. А поштовхом для того, щоб саме такий законопроект написати, послужило ще й те, що у 2007 році в кінці року на одній із шахт України відбулася масштабна аварія  і загинуло більше 100 людей, але мені дивно, чому цей законопроект до цього часу не розглядався в парламенті і ми його сьогодні розглядаємо лише в першому читанні. Тому що після того відбулися крупні аварії на шахті Карла Маркса, на  шахті Новодзержинська, де ще зараз державна комісія не винесла остаточного рішення, на шахті Скочинського, де також масово загинули люди. Лише в вугільній галузі хочу сказати, що за останніх 8 років в Україні загинуло 1300 людей, вдумайтесь. Найбільший в світі травматизм в вугільній галузі – це в Україні.

А давайте подивимося, яка ситуація і в металургії, в машинобудуванні, в сільському господарстві, ну будівництві і таке інше. Тому цим законопроектом нам необхідно законодавчо закріпити чітке визначення, термінологію, сферу діяльності, розподіл повноважень, хто проводить і має проводити оцінку стану промислової безпеки, хто здійснює нагляд. а сама промислова безпека – це сан захищеності життя та здоров’я людей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Це стан захищеності людей від небезпечних факторів. тому прошу, шановні, шановні колеги, підтримати цей законопроект в першому читанні. Ті зауваження, які ви подали, ми їх допрацюємо і врахуємо до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Гацько Валерій Петрович, прошу вас, рішення комітету.

 

10:41:17

ГАЦЬКО В.П.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Комітет з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва на засіданні 16 квітня цього року розглянув проект Закону про промислову безпеку, внесений народними депутатами Волинцем, Сиротою, Турмановим, Голубом і В’язівським.

Метою законопроекту є визначення правових, економічних, соціальних та організаційних засад забезпечення безаварійного функціонування небезпечних виробничих об’єктів діяльності.

Головне науково-експертне управлення Апарату Верховної Ради в своєму висновку до зазнаяеного законопроекту вважає, що за результатами розгляду  у першому читанні проект Закону про промислову  безпеки доцільно доправити  на доопрацювання з поданням на повторне перше читання.

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за результатами розгляду законопроекту на своєму засіданні  2 квітня цього року, пропоную його відхилити. Під час обговорення члени комітету  звернули увагу на те, що  впровадження положень  законопроекту сприятиме запровадженню чіткої, збалансованої системи нагляду у сфері  промислової безпеки, що  створює сприятливі умови для подальшого розвитку виробництва, а також підвищенню рівня безпеки, попередженню аварій  та нещасних випадків. Проте  потребує уточнення сфера застосування закону. Існує необхідність  доопрацювання окремих  положень проекту.

Виходячи з цього, Комітет з питань промислової і регуляторної політики  та підприємництва рекомендує Верховній Раді проект Закону  України  про промислову  безпеку  за результатами розгляду  у першому читанні  взяти за основу. Проект постанови вам розданий. Прошу  підтримати. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо також.

Шановні колеги,  прошу записатися на обговорення, якщо є така потреба. Прошу записуватися. Прізвища народних депутатів виведіть на табло.

Вечерко, фракція Партії регіонів. Мікрофон, будь ласка, або на трибуну, як вам краще.

 

10:43:26

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко,  Партия регионов.

Значит, уважаемые коллеги, данный закон, который мы должны сегодня принять, он является важным для всех трудящихся, которые связаны в первую очередь  с горно-рудной промышленностью. Он направлен  на  защиту правовых, экономических,  социальных и  организационных  основ  деятельности данных предприятий и связано  это с жизнью и здоровьем трудящихся. Поэтому фракция Партии регионов будет голосовать за этот законопроект, чтобы принять  его за основу,   доработать и принять его в целом.  Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

10:44:13

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”, депутатська  група „За Україну!”.

Шановні колеги,  ідея  заслуговує  на увагу попри від’ємні характеристики  Науково-експертного управління, треба приймати цей закон за основу.  Тому що, якщо   взяти по рівню смертності в Україні, травматизм  загалом на третьому-четвертому місці впродовж останніх років і значну частину цього травматизму складає травматизм на виробництві, адже багато людей, які йдуть на роботу вранці, ввечері з роботи не повертаються, і ми знаємо ті страшні цифри, що 1 мільйон добутого вугілля в Україні це три смерті шахтаря, тому дійсно потрібно  надалі удосконалювати  таке законодавство, але  разом з тим ми бачимо в цьому законі, що поряд з ідеологією захисту виробника в певній мірі є положення, які передбачають лобіювання саме Держгірпромнагляду, і тому  цей закон треба  допрацювати так, щоб він був  для людини, а не для тієї державної… контролюючого органу. Тому ми за те, щоби прийняти  цей  закон за основу.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує  прийняти… Володимир Яворівський, будь ласка, одна хвилина. Від фракції маєте право. 

 

10:45:50

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, це справді  надзвичайно важливий законопроект. "Блок Юлії Тимошенко" її буде одностайно… цей законопроект підтримувати. Але я хотів би… у нас  так сталося вже, що в епіцентрі тих, значить, катастроф, нещасних випадків, які є, порушення норм безпеки, як правило,  зосереджуються на шахтарях. Ну це й зрозуміло, тому що там дуже часто є  буквально масові трагедії, чисельні людські трагедії. Але я хотів би  просто підкреслити, що цей законопроект має дуже важливе значення для всього функціонування   господарського… функціонування України. 

Я недавно ось повернувся  з свого виборчого округу, де справді сталася трагедія, де молодий хлопець, криючи дах гуртожитку, який, до речі, був незаконно привласнений паном Бахмачем, упав і розбився. І до речі, прокуратура навіть не завела  на це ніякої  справи.  Через те ми такий законопроект будемо обов`язково підтримувати в "Блоці Юлії Тимошенко". Там є певні зауваження, але я думаю, між першим і другим  читанням ми їх  туди внесемо.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. шановні колеги!  Комітет пропонує прийняти за основу законопроект. Інших зауважень і пропозицій  немає?

Юрій Кармазін, будь ласка. Одну хвилину, я зрозумів.

 

10:47:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, ви запитали про зауваження. Стаття 17 виходить за межі (проекту), виходить за межі Конституції України, вона передбачає, що – вона називається „Санкції за порушення вимог законодавства” – і вона передбачає, що порядок і розміри штрафів і відповідальності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це прямо протирічить діючій Конституції України і ця норма має бути вилучена, тому що при наявності її важко голосувати за законопроект, який потрібен в цілому.

Тому я просив би вас, Володимире Михайловичу, з врахуванням того, що цю статтю треба просто вилучити, статтю 17, поставити цей  проект на голосування. Це моє регламентне право поставити річ на вилучення, якщо вона суперечить Конституції. До речі, це там є речі, які у 12 статті, які суперечать, але я думаю, що ті речі будуть вилучені потім. Поки що треба вилучити це, бо тут брутально порушується Конституція.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми приймаємо законопроект за основу, при підготовці до другого читання буде можливість і Головному юридичному управлінню і шановним народним депутатам, і я комітет просив би врахувати зауваження Юрія Анатолійовича Кармазіна.

Ставиться на голосування рекомендація комітету про прийняття за основу проекту Закону „Про промислову безпеку”(реєстраційний номер 2201). Прошу голосувати.

 

10:49:07

За-377

Рішення прийнято.

Пропонується вашій увазі, шановні колеги, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування дозвільних процедур (реєстраційний номер 3005). Доповідач – заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва  Ксенія Михайлівна Ляпіна. Прошу вас.

 

10:49:35

ЛЯПІНА К.М.

 (Говорить без мікрофону) ... увазі пропонується законопроект, який спрямований на проведення законодавства України у відповідність до закону про дозвільну систему.

Хочу звернути увагу на те, що сфера проведення у відповідність дуже широка, сьогодні всі органи намагаються подати відповідні законопроекти. Однак цей законопроект концентрується на функціональній сфері, а саме питання проектування будівництва реконструкції будівель і відведення земельних ділянок, і проектування, і відведення земельних ділянок. Власне це те, що на мій погляд сьогодні найперше потрібно, зокрема, і для підготовки України до „Євро-2012”. Вносяться зміни лише в три закони, власне в кілька статей в цих законах, перший закон це про пожежну безпеку. Вноситься зміна в статтю 10, це дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні будівництва та реконструкції об’єктів виробничого та іншого призначення. І додатково стаття 10.1, якою впорядковується видача таких дозволів. Там вказується хто видає, в який термін видає, безоплатна видача дозволу і вказується, хто врегульовує питання експертизи, яка проводиться перед видачею відповідного дозволу. Друге, куди вносяться зміни, це закон про охорону праці. Ми тільки що з вами говорили на цю тему, власне тут мова знову таки йде лише про невеличку частину проблеми, стаття 21, це додержання вимог щодо охорони праці під час проектування будівництва та реконструкції підприємств об’єктів і засобів виробництва. Знову таки, приводиться до єдиного принципу, хто видає, в який термін видає, на яких підставах може відмовити, на яких підставах може анулювати відповідний дозвіл і яка ціна експертизи пропонується надати такі повноваження Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М. І третій закон останній, які тут вносяться зміни, це закон про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя також тільки щодо питання проектування, виділення земельної ділянки там, де санітарна  служба дає відповідні погодження і дозвіл. Знову-таки, єдиний принцип: хто надає дозвіл, які терміни, хто встановлює вартість  експертизи, на яких підставах може бути відмовлено у видачі дозволу.

Шановні колеги! Я прошу підтримати за основу, профільний комітет  розглянув і підтримав цей законопроект за основу. Я переконана, що ваші  зауваження  ми доопрацюємо до другого читання, переконана, що прийняття цього законопроекту  насправді допоможе нам прискорити роботу і щодо впровадження”Євро-2012”.   Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую вам! Сідайте,  будь ласка.

Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення цього законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Катерина Ващук і Адам Мартинюк,  будь ласка, Катерини  Тимофіївни мікрофон.

 

10:53:02

ВАЩУК К.Т.

 Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Звичайно, цей законопроект на часі, всі ми знаємо які є проблеми з отриманням дозволів, коли приймаємо людей на своїх  прийомах у виборчих округах.

Є необхідність удосконалювати у напрямку спрощення цих процедур, тому  що дуже часто подолати коридори всіх організацій, в яких треба узгоджувати дані документи, просто неможливо в короткий час, на це ідуть не просто місяці, а роки. Але цей законопроект наша фракція підтримає в першому читанні. Проте хотілося б, щоб при доопрацюванні до другого читання  були враховані у статті 10 пункт перший про узгодження з пожежниками нормативи, а саме: тут немає чітко вказано з якими органами державного  пожежного нагляду має йти узгодження, а також  не вказано, які об’єкти, де узгоджуються. Тут виходить... написано настільки нечітко, що виходить так, що навіть на оренду житла   можна і требу буде узгоджувати все з пожежною безпекою. Це теж буде ускладнювати дії наших підприємців. Тобто при доопрацюванні цього законопроекту треба чіткіше виписати дозвільну систему в роботі з державними пожежними органами. Там є питання і про оплату, і інші неузгодженості.

Це саме стосується санітарного і епідеміологічного благополуччя…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Адам Мартинюк, будь ласка.

         

10:55:24

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Шановні виборці! Ми практично кожного дня по одному, по два подібних закони розглядаємо, на цьому тижні ще декілька законів буде подібного типу щодо дозвільних процедур, щодо дозволів і так далі, і тому подібне. Спочатку, вибачте, нахімічили, спочатку поставили підприємців в таке становище, в таку ситуацію, що вони вижити не можуть, а зараз кожен намагається рятувати, починаючи від тих, хто їх поставив в таку ситуацію. Ви бачите, тим більше, що низка законів, які не підтримано тут на другий день вноситься вже той же самий закон тільки під новим номером і поять штурм висоти, давай дозвільну систему спрощуй і так далі, і тому подібне.

Мабуть, варто було в тому числі і профільному комітету зібрати цих 10 чи 20 законів в один і прийняти один закон, який дав би життя цій категорії людей. Те, що треба підтримати цей законопроект немає сумніву, але дійсно я, по-перше, і погоджуюсь з тими зауваженнями, що потрібно чіткіше виписати, бо зараз складається враження, що дозвіл повинен давати центральний, територіальний і місцевий орган пожежної охорони. Тобто там написано, на жаль, так, що всі три будуть давати один дозвіл. Це треба уніфікувати.

Дуже обережно я просив би підійти до дозволу, що стосується санітарно-епідеміологічної служби, тому що тут як і пожежна, але ще більше санітарно-епідеміологічна це досить і досить близько пов’язана із життям людей. Там потрібно чіткіше виписати і позначити грані.

І ще одне. Оскільки пропонується, щоб ці дозволи зараз надавалися безоплатно, це відповідно впливає на доходну частину бюджету, тому вводити цей закон після... місяць після його підписання не  можна. Треба буде при підготовці до другого читання написати, ну мінімум, з 1 січня наступного року. А в цілому давайте підтримаємо цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Володимир Яцуба, фракція Партії регіонів.

 

10:57:42

ЯЦУБА В.Г.

Шановні народні депутати,  шановний Володимире  Михайловичу,  я хотів би підтримати щойно виступивших: і Катерину Ващук, і Адама Мартинюка, - в тому питанні, що дійсно цей закон потрібний. Але треба Регламентом  цього закону виписати, по-перше,  терміни надання дозволу, чіткі терміни, і якщо ці терміни... так, як це робиться всюди, і якщо ці терміни порушуються, то та організація яка повинна надати дозвіл, повинна нести відповідальність. І друге – всі рішення приймаються по місцю знаходження об’єкту який або фірми, яка отримує дозвіл.

Що відбувається? В Дніпропетровській області дозволи пожарники, наприклад, в Кривому Розі де живе 800 тисяч населення, є всі структури МЧС дають тільки в обласному центрі. І це по всій Україні так. Тому треба в закон виписати,  що дозвіл дається по місцю проживання. Це збереження людям час, нерви і таке інше.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту 3005 завершено. Пропозиція комітету: прийняти його за основу.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування дозвільних процедур (реєстраційний номер 3005). Прошу голосувати.

 

10:59:28

За-354

Рішення прийнято.

Вноситься на розгляд проект Закону про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про страхування" (щодо обов'язкового страхування туристів) (реєстраційний номер 1180). Доповідач – народний депутат України Мірошниченко Юрій Романович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Клименко Олександр Іванович.

 

11:00:03

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Я хотів би доповісти той законопроект, який власне народився із судової практики. І в процесі роботи над цим законопроектом  ми врахували і ті зауваження, як нам зробило Науково-експертне управління, якому я хотів би подякувати. Про що йдеться власне?

Ми узгоджуємо два закони:  Закон про туризм і Закон про страхування. Закон про туризм  говорить про те, що кожен турист, який десь подорожує,  має бути застрахований від нещасного випадку і від,  власне,  коли наноситься шкода його здоров’ю. А Закон про страхування у свою чергу не включив цей вид страхування в обов’язкове.  Разом з тим,  Закон про страхування  говорить, що ці види обов’язкового страхування, які не перелічені у цьому законі як  обов’язкові, є забороненими. Тобто є суперечність двох законів.   Закон про туризм  робить  обов’язковим таке страхування, а Закон про  страхування, не включивши,  забороняє здійснювати таке страхування.

Тому, в принципі, тут дискусії немає. Я думаю, що ми могли б прийняти це одразу і в першому читанні за основу і в цілому.  Зараз ми з Адамом Івановичем Мартинюком обговорили, в чому  є відмінність ситуації, яка існує зараз, коли  зобов’язується страхуватися суб’єкт господарської діяльності. Він страхує свою відповідальність. І страховий випадок тоді,  Адаме Івановичу, є, лише тоді, коли доведена провина цього суб’єкту. А коли ця провина не доведена,  тобто якісь склалися обставини, до яких  туристична фірма не має відношення, відшкодування туристу не здійснюється...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Разом з тим, побоювання того, що це будуть додаткові видатки на туристів, не є виправданими, оскільки суб’єктом страхування все одно залишиться та фірма туристична, яка і сьогодні страхує. Тому, я думаю, що цей закон, з точки зору свого змісту,  може бути ухвалений і в цілому, не лише за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Олександр Іванович Клименко, рішення комітету.

 

11:02:48

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати,  Комітет  з питань фінансів  та банківської діяльності  на своєму засіданні 4 червня минулого  року розглянув даний законопроект. Хотів також подякувати автору даного законопроекту з тим, що, дійсно, він передбачає   якраз ті неузгодження, які  є  у Законі про страхування і в Законі „Про  туризм”.  Це є обов’язковою нормою. Звичайно, що він   виходив із подання даного законопроекту з світової практики, коли кожна людина, яка перетинає  кордон, людина, яка вдається до туристичної подорожі, має страхувати своє життя  на випадок або спричинення загрози життю, або  якогось захворювання  і таке інше.

Наш комітет, розглянувши це питання, а також  висловлює,  у першу чергу, згоду на те. щоб його прийняти за основу. Враховуючи те, що Головним науково-експертним управлінням  не має по суті зауважень,  оскільки цей законопроект внесений на заміну, і рішення комітету – його підтримати за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте.

Шановні колеги,  запишіться для обговорення. Проводиться запис   на обговорення законопроекту. Прізвища народних депутатів прошу вивести  на табло.

Ар’єв, будь ласка, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Будь ласка,  можна вже.

 

11:04:25

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, закон дійсно необхідний, оскільки ситуація зі страхуванням туристів українських, які виїжджають за кордон, зараз досить суперечлива, але питання в тому, чи, перше, це страхування не призведе до того, що це зобов'язання будуть туристичні компанії робити таким чином, що людина, яка вже має, наприклад, діючу, існуючу страховку, буде зобов'язана у пакеті туристичних послуг купувати ще одну, додаткову. Я, наприклад, не зрозумів з цього закону, чи це виключає цей закон, щоб людина яка їде і має чинну страховку, не купувала обов'язково її в пакеті.

І друге. Дуже важливий момент – це страхування українських туристів від власне туристичних компаній, які часто роблять далеко не красиві речі, фактично залишаючи українських туристів без допомоги за кордоном, як це було вже багато випадків минулого туристичного сезону, коли українські туристи залишалися фактично сам на сам із проблемами, зокрема не було літака, який би вивіз їх із країни, проблеми з візами, як це було в Єгипті, дуже багато речей, які виникали у українських туристів там.

Я вважаю, що, можливо, цей закон можна було би і доопрацювати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк.               

 

11:06:18

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги і особливо шановні туристи, які збираються, зараз літній сезон, їхати, і шановні організатори туристичних подорожей! Зараз у розмові із автором законопроекту, нібито в нього хороша мета, нібито він хоче зробити добре, але зроблено так, що зроблено погано. Я не знаю, чи у всіх вас є законопроект, який пропонується, тому я дозволю собі його зачитати, бо він складається з одного речення. Зараз у статті сьомій Закону „Про страхування”, яка називається „Види обов'язкового страхування”, 31 пункт  каже: „Страхування відповідальності суб`єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю туриста або його майну”. Тобто зараз туристична фірма зобов`язана страхувати життя  туриста.

Автор пропонує забрати цей обов`язок і записати „Страхування туристів медичне та нещасного випадку відповідно до Закону України „Про туризм”. Тобто зараз страхує і зобов`язана це робити фірма, автор пропонує, щоб кожен турист це робив сам. Тобто зроблено як завжди і хочуть доказати, що велике благо робиться для людей. Тому, шановні колеги, якщо є у вас бажання покласти відповідальність  із туристичних фірм, які заробляють величезні прибутки, на туристів, будь ласка, голосуйте і туристи вам скажуть: „Дякую”.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін, одну хвилину, будь ласка. Мікрофон Аржевітіна.

 

11:08:17

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати, це той  варіант, коли я поділяю попереднього виступаючого, тому що дійсно цим законопроектом знімається відповідальність із туристичних операторів, із турагентів на  людей. І ми повинні подумати, оце принципове питання, чи ми переносимо цю відповідальність.

І далі.  Автор вилучив  головну норму. Раніше ми також мали страховку на майно, сьогодні це відпало. Тому пропозиція не приймати його в цілому, а відправити його на  повторне читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення  законопроекту завершено. Аргументацію  ви вислухали.  Разом з тим, я ставлю на голосування пропозицію комітету  про прийняття за основу законопроект (реєстраційний номер 1180) про  внесення зміни до статті 7 Закону України "Про страхування" (щодо обов'язкового страхування туристів). Прошу визначатися.

 

11:09:33

За-136

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про направлення законопроекту на повторне перше читання. Реєстраційний номер 1180. прошу також визначатись.

 

11:09:59

За-295

Рішення прийнято.

Будь ласка, Юрій Мірошниченко, мікрофон.

 

11:10:10

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. Я надзвичайно поважаю Адама Івановича, але зараз він трошки зманіпулював, на мою думку. Адже сам зміст закону полягає не в тому, хто страхує, а кого страхують. На сьогоднішній день фірми страхують за наші гроші себе. Там суб’єкт не страхування визначався, а відповідальності. І відповідно сьогодні, якщо в судах складається ситуація, коли фірма, яка відправляла в подорож, не винна в тому випадку, то люди не отримують фактично відшкодувань страхових.

Ми ж пропонували страхувати саме клієнтів-туристів, а здійснювали би страхування все одно ці фірми. Ось, в чому був зміст законопроекту. І я сподіваюся, що до наступного нашого розгляду його все ж таки я зможу пояснити нашим колегам його зміст. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я думаю, що треба доопрацювати, щоб чітке було формулювання. Адам Мартинюк.

 

11:11:20

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, для того щоб не було звинувачень, будь ласка, ще раз, хто не вірить тому, що я прочитав, візьміть і самі прочитайте закон. В законі зараз записано: „Страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну”. Тобто зараз страхує туристична фірма. Це забирається – і пропонується страхування туристів, тобто тепер буде сам себе турист страхувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Треба  зафіксувати, що туристичні структури здійснюють страхування безпосередньо туриста і все. (Ш у м   у   з а л і) Ну, я прошу, більш чітко зафіксувати це уточнення, ми доопрацюємо, точніше, ми розглянемо законопроект.

Шановні колеги, вашій увазі для розгляду пропонується проект закону про зміни до деяких законів України (щодо безготівкових розрахунків та використання спеціальних платіжних засобів), реєстраційний номер 1463. Доповідач - Аржевітін Станіслав Михайлович, перший заступник голови Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності.

 

11:12:37

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати, взагалі-то автори цього законопроекту є народні депутати Горбаль, Буряк, Святош, Логвиненко, але доручили мені за них доповідати цей законопроект. Мова йде про те, щоб на Україні збільшити кількість електронних розрахунків, тобто зменшити готівкові  розрахунки, що є дійсно нагальною проблемою в нашій країні. Сьогодні  ми маємо 40 мільйонів платіжних карток і це велика заслуга банківської системи.

Кожний українець сьогодні має в своїй кишені пластикову картку. В 15 тисячах магазинів сьогодні можна скоритися такою пластиковою карткою і  64 тисячі платіжних терміналів банківською системою за свій рахунок поставлено в цих магазинах. Але, по великому рахунку,  це складає тільки 8 відсотків від тих нормативів з електронними платіжними розрахунками, які існують в інших країнах Європи.

Національний банк дає статистику, що лише 6 відсотків карткових операцій здійснюється безготівковим шляхом в торговій мережі. Як правило, сьогодні поки що картки виконують функцію касира для того, щоб отримати готівку і скористатися нею в розрахунках. Мета законопроекту щоб все ж таки врегулювати на рівні державної політики сферу, в сфері розрахунків за використанням платіжних карток за участю фізичних осіб та юридичних осіб. Особливо це є актуальним, якщо врахувати проведення у нас в Україні Чемпіонату  Європи з футболу у 2012 році. Автори приводять цифри, що в разі, якщо буде вдосконалений цей законопроект, то держава зможе зекономити десь в межах 500-700 мільйонів на обслуговування готівкового ринку, як мінімум, від 8 мільярдів ми можемо, і більше, отримати з готівкового обігу в безготівковий обіг, тобто розрахунки …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

АРЖЕВІТІН С.М. Власне кажучи, я міг би від комітету, ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні! Я  маю також доручення виступити від нашого комітету. Ми розглядали цей законопроект Горбаля, Буряка,  Святоша, Легвіненко. Ми  погодилися його прийняти в першому читанні, враховуючи, що є дуже багато зауважень Науково-експертного комітету управління, а також Національного банку України.

Ми також попросили авторів, щоб вони вилучили із свого законопроекту все, що стосується податкових норм і винести це в окремий, відповідний законопроект, автори погодились. Тому враховуючи, це ми пропонуємо прийняти цей законопроект за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги! Будь ласка, якщо є потреба висловити свої позиції запишіться, будь ласка.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Микола Кульчинський, будь ласка.

А де Кульчинський? Я прошу вас, не ставте мене в незручне становище. Будь ласка Ірина  Акімова. Потім хвилину візьмете, не  треба так тільки робити.

 

11:16:10

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги! Этот закон идет по принципу, вот мы хотим хорошего, но в это хорошее загоняем насильно. Конечно, перевод на  безналичные расчеты – вещь благая, но совсем не обязательно загонять в него насильно. Последствием этого закона может быть огромная социальная напряженность, особенно среди представителей малого и среднего бизнеса, потому что границы использования наличных расчетов резко понижается. Это в первую очередь ударит по интересам владельцев маленьких кафе, маленьких сервисных центров и других представителей малого бизнеса. Вот почему, давайте задумаемся, и  все-таки найдем другую форму стимулирования безналичных расчетов.

Кроме того, в этом законе, о чем не говорил автор, есть интересный элемент – это новые функции Национального банка, который регистрирует международные платежные системы. И со стороны международных наших партнеров финансовых будут очень большие возражения. Поэтому я предлагаю этот закон отклонить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Аржевітін одну хвилину від фракції.

 

11:17:30

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати, я хотів сказати, як народний депутат, я теж поділяю думку попереднього виступаючого, я до цього доповідав від імені комітету і хочу сказати, що дійсно цей законопроект примушує вводити обов’язкову форму розрахунків. Я думаю, що автори не подали аргументацію, чому це повинна бути обов’язково норма.

По-друге, є дуже багато речей, електронні гроші, стоп-лист і таке інше, яке не вживається сьогодні в законодавстві. Також те, що щойно сказав попередній депутат про те, що міжнародні платіжні системи повинні проходити перереєстрацію в Національному банку, це не відповідає нормам і правилам. Я думаю, що порушуються навіть конституційні права громадян на те, що обмежуються готівкові форми розрахунків, я думаю, що не настав час робити такі обмеження. І тут порушується також рівність прав введення підприємницької діяльності. Національний банк зробив дуже багато зауважень до цього законопроекту, ви розумієте, що він є ключова фігура в електронних розрахунках і його висновок, що цей законопроект вимагає суттєвих доопрацювань. Тому я пропоную авторам повернути законопроект на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд законопроекту (реєстраційний номер 1463) завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу Проекту Закону (реєстраційний номер 1463) про внесення змін до деяких законів України щодо безготівкових розрахунків та використання спеціальних платіжних засобів. За основу.

 

11:19:19

За-4

Рішення не прийнято.

Я поставлю ще одну пропозицію  на голосування, на повторне перше читання, (реєстраційний номер 1463), ну нехай сесійна зала визначиться. На повторне перше.

 

11:19:49

За-14

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Шановні колеги! Нам зараз треба  включити до порядку денного і визначитися щодо рішень відносно ряду законопроектів. Прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 2314) про  охорону майна та фізичних осіб. Прошу голосувати, про включення до порядку  денного.

 

11:20:38

За-24

Рішення не прийнято.

Законопроект не включено до порядку  денного, автор його  народний депутат України Новіков.

Давайте будемо іти (чистота рядів, щоб була у нас), законопроект відхилено. На наступній сесії повернемося до його розгляду. І я прошу врахувати щодо інших законопроектів, які зараз будуть ставитися на голосування.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо послуг з охорони (реєстраційний номер 1465), автор народний депутат України  Геннадій Геннадійович Москаль, прошу голосувати.

 

11:21:36

За-39

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Наступний, прошу уваги, шановні колеги, це два проекти закону: 4345, 4345-1 -  про волонтерський рух. Це із пакету законопроектів у плані підготовки до Євро-2012. Урядовий, а також народного депутата Україна Єресько Ігоря Геннадійовича. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проектів закону 4345, 4345-1 про волонтерський рух. Прошу голосувати.

 

11:22:25

За-195

Рішення не прийнято.

Може поставити на голосування урядовий, а тоді автоматично буде розглядатися альтернативний. Ну переконливі докази завжди мене переконували, ні - то ні. Законопроект відхилено.

Якщо законопроект не включен до порядку денного, за Регламентом він відхилений, а наступній сесії може розглядатися. (Ш у м  у  з а л і). Не встигли? Я поставлю на голосування про повернення до розгляду проектів закону (реєстраційний номер 4345, 4345-1) у частині включення до порядку денного. Повернення до розгляду питання про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

11:23:33

За-210

Рішення не прийнято. Да, я вже оголосив, що відхилено.

Шановні колеги – прошу уваги! – ставлю на голосування про включення до порядку денного Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій (реєстраційний номер 4563). Доповідач – заступник міністра аграрної політики Шмідт Роман Михайлович. Тобто урядовий законопроект. Прошу голосувати. Про включення до порядку денного, прошу голосувати.

 

11:24:21

За-220

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ну не встигли. Почався процес, одну хвилинку, почався процес помсти за не голосування того чи іншого законопроекту. Я бачу, як ведуть себе колеги.

Ващук, будь ласка.

 

11:24:44

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги,  шановний Володимире Михайловичу,  я думаю, що можливо не всі колеги звернули увагу, що передбачає даний законопроект.  Даний законопроект передбачає сферу діяльності тих кооперативів обслуговуючих, які будуть  працювати на селі. Це кооперативи, які можуть створюватись по організації обробітку городів людей; кооперативи, які будуть допомогати обробляти землю тим, хто не може закупити техніку, але йому треба допомогти виорати город, домолотити. Кооперативи, які будуть  допомогати збувати тваринницьку продукцію, рослинницьку, вирощену в присадибних ділянках. Це те, що сьогодні вкрай необхідно селянам! Немає такої сфери сьогодні, якщо ці кооперативи не діятимуть, далі монополісти гнобитимуть селян.

 Я вас дуже прошу, підтримаймо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, будь ласка.

 

11:26:01

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць Українська Народна Партія фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" .

Шановні народні депутати, я все-таки прошу вас повернутися до розгляду цього законопроекту, бо мова йде про структури, які дозволяють нам створити сучасну інфраструктуру обслуговування сільського господарства.

Я хочу привернути вашу увагу до того, що  сільське господарство – це не тільки крупні підприємства, це ферми, це особисте селянське господарство і на сьогоднішній день дуже розмита інфраструктура обслуговування  сільського господарства. Це, якщо хочете, і поодинокі люди.  Тому, я думаю, що розуміючи значення кооперації у розвитку села, у розвитку сільськогосподарського виробництва я сподіваюся, що ми повернемося до розгляду цього законопроекту, який вже  дуже довго гуляє стінами Верховної Ради  і ми проголосуємо за його прийняття, бо це та законодавча база, яка дозволяє сьогодні створити матеріальну інфраструктуру обслуговування сільського господарства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Юрій Кармазін.

11:27:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, ми з вами зараз маємо зупинитися і подивитися, що зроблено перед цим. А перед цим угроблені  включення до порядку денного серйозні законопроекти. І угроблені тільки тому, по принципу: мій чи не мій. Я вас дуже прошу, якщо ми вже включили в порядок денний і це рішення прийняла Погоджувальна рада фракцій, то давайте слухати ці законопроекти. Якщо ні, значить давайте скасовувати Погоджувальну раду фракцій і говорити, що вони   не те приймають.

А тепер іде обіда,  у одних  депутатів абсолютно законна  заслужена обіда на інших депутатів, і не підтримуються законопроекти. Цей  законопроект  надзвичайно потрібен  для  громадян, бо він знизить ціни на сільськогосподарську продукцію в кінцевому варіанті, ось що він зробить! Він дасть альтернативу для людей.  Тому  його треба приймати, як треба було приймати і попередні законопроекти.

Тому я прошу  забути образи, зараз взяти і проголосувати, включити, а потім повернутися до тих, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми цей законопроект уже розглядали, але він був  підготовлений депутатами і тоді його не підтримали.  Зараз уряд оформив по суті справи ініціативи депутатські і пропонує його розглянути. Давайте будемо виходити з того, що є інтереси справи. І будемо принаймні  включати його до  розгляду  і розглядати, а потім уже визначати за наслідками обговорення.

І я просив би свої образи залишати за стінами Верховної Ради, а тут демонструвати державну позицію.

Ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій (реєстраційний номер  4563). Прошу голосувати.

 

11:29:19

За-239

Повернулись до розгляду питання.

Тепер ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту  4563.

 

11:29:43

За-236

Рішення прийнято. Дякую.

Доповідач – заступник міністра аграрної політики Шмідт Роман Михайлович, співдоповідач – голова  Комітету з питань аграрної політики  та земельних відносин Присяжнюк  Микола Володимирович.

 

ШМІДТ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, проект Закону про внесення змін  до деяких законів  України з питань діяльності неприбуткових організацій, розроблений урядом з метою підтримки  підсобних особистих селянських і фермерських господарств у створенні ними обслуговуючих кооперативів для збуту виробленої продукції, обробітку землю, збирання врожаю.

Ця категорія дрібних сільськогосподарських товаровиробників, виробляє понад  60 відсотків валової сільськогосподарської продукції, а окремих видів продовольства 80-96 відсотків, не маючи жодної державної підтримки.

Законопроектом вносяться зміни до Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині віднесення обслуговуючих кооперативів до неприбуткових організацій з метою звільнення їх від подвійного оподаткування, „Про сільськогосподарську кооперацію” в частині визнання обслуговуючих  кооперативів неприбутковими організаціями та   надання їм державної підтримки.

Також вносяться зміни до Закону  України „Про фермерські господарські господарства” в частині віднесення обслуговуючих кооперативів, створених фермерськими господарствами  до  неприбуткових організацій.

Прийняття цього закону  сприятиме приведенню національного кооперативного законодавства  у відповідність з правилами  Організації Об’єднаних Націй, Міжнародної організації праці, Міжнародного  кооперативного альянсу, його адаптації до європейських стандартів, створенню та ефективному функціонуванню сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в державі, розширить доступ підсобних, особистих селянських і фермерських господарств до мережі реалізації сільськогосподарської продукції, сприятиме створенню додаткових робочих місць у сільській місцевості, підвищенню прибутковості господарювання до рівня соціального захисту сільського населення. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Микола Володимирович – голова комітету. Будь ласка, рішення комітету.

 

11:32:29

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович! Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій (реєстраційний номер 4563) розроблено з метою забезпечення державної підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та визначення їх як неприбуткові організації.

Вважливим напрямком розбудови аграрного сектору є розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. На цих тезах неодноразово наголошувалося останнім часом з трибуни різних рівнів, як представника владних структур, так і політичних сил у нашому законодавчому органі.

Звертаю вашу увагу на той факт, що в Україні наявна значна кількість особистих селянських господарств – 4,7 млн., фермерських господарств – 42 тис. та понад 10 млн. фізичних осіб – сільськогосподарських товаровиробників. І сьогодні це питання не врегульовано, і ми з вами розуміємо чітко, що біля 90 відсотків сільськогосподарської продукції – овочів, фруктів, молока виробляється в приватному секторі. І сьогодні наше з вами завдання – цю продукцію, а її більше п'яти мільйонів тонн, доставити до споживача. І без цієї мережі, яка пропонується в цьому законопроекті, ми з вам не зможемо це зробити. Чому? Тому що приватний сектор не має можливості виписати накладні, приватний сектор не має можливості покинути города і приватний сектор не має можливості  бути і учасником ринку, і впливати на цінову  політику. І ми з вами констатуємо той  факт, що більше 300 відсотків йде накрутка  завдяки посередника. Ці кооперативи дадуть можливість  уникнути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. 

 

ПРИСЯЖНЮК М.В. … дадуть можливість уникнути від всіх посередників і таким чином ми збережемо сьогодні вкрай  необхідні приватні ОСГ, які годують країну. Так що комітет... рішення комітету – підтримати цей законопроект в першому читанні і взяти за основу. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович. Прошу записатися, шановні колеги, на обговорення цього законопроекту.

Прізвища народних депутатів  прошу вивести на інформаційне табло. Катерина Ващук, будь ласка. Потім Лук`янова.  Іван Заєць.

 

11:35:36

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Законопроект, який ми зараз обговорюємо, має на меті вирішити три завдання, основні завдання.

Перше – допомогти селянам обробляти свою землю, вирощувати на ній урожай.

Друге – допомогти селянам об`єднатися при збуті вирощеної продукції; дати можливість її реалізувати за достойними цінами і в такому  розумінні, щоб увійти в цей аграрний ринок, який сьогодні в великій мірі монополізований тими переробними підприємствами, торгівельними і заготівельними  і фірмами, які є монополістами на ринку і диктують постійно селянину занижені ціни, заробляючи на селянину і заробляючи  на тих покупцях, які у місті купують за здороженими цінами.

І третє – дати можливість створити додаткові місця на селі, робочі місця. Це будуть робочі місця і механізаторів, і тих, хто допомагає збирати продукцію, і її реалізовувати. Тобто ми реальний крок робимо до організації цивілізованої інфраструктури на селі, яка повинна допомогти фермерам, окремим селянам, підсобним селянським господарствам вирощувати і збувати свою продукцію. Інакше, скажіть, як ми відповідатимемо у своїх округах селянам, які виростили на Волині масу картоплі, моркви, цукрових буряків, столових буряків – і не можуть її індивідуально кожен доставити до покупця? І приходить до того, що обмінюють на кавуни привезені з Півдня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВАЩУК К.Т. … за не зрозуміло, за якими схемами і цінами. Колеги, там немає політики – чисто економічний закон, який покликаний допомогти селянам. Підтримаймо! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Лук’янова передає право на виступ Івану Зайцю. Наступним буде виступати Володимир Бондаренко.

 

11:38:14

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Шановні народні депутати, цими змінами до Закону „Про обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи” ми закладаємо принципово нові умови формування цінової політики на продовольство та послуги через те, що надаємо статусу обслуговуючим кооперативам безприбутковим. Тобто ми, по суті, позбавляємо ці структури отієї гонитви за прибутками, які накручують сьогоднішні ціни. Це перше.

Друге. Ми створимо кращі умови для ціноформування, через те що держава повинна підтримувати такі структури, бо у сільському господарстві є дуже велика монополія. І з цією монополією треба боротися. Сільське господарство – це такий вид діяльності, де людина навпростець пов’язана із природним ресурсом, пов’язана із землею, із тваринами,  і зрозуміло, що тут має бути дуже багато малих підприємств, ту має бути сотні тисяч фермерських господарств, а отже така головна виробнича структура, як фермерство має породити і нову інфраструктуру. Мають бути дуже мобільні обслуговуючі підприємства, мають бути мобільні підприємства по  наданню послуг. А для  цього треба державна підтримка, для цього треба боротися із монополією, для цього треба думати сьогодні, яким чином забезпечити державну підтримку. Я можу вам назвати кілька цифр, за тими, чи іншими оцінками селяни щорічно втрачають через монополізм 15-20 мільярдів гривень тільки на молоці.

Я був нещодавно в Івано-Франківській області. Цілі полонини сьогодні заростають берізкою, через те, що ціна на молоко 90 копійок, нема кому здати. І люди ріжуть худобу, і таким чином позбавляють себе джерел доходу, позбавляють перспективи, а ці полонини заростають.

Так само по ці 90 копійок ми бачимо ціну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАЄЦЬ І.О. … середній чи південній Україні. Те саме можна говорити про свинину, можна  говорити і про ціну на живу худобу, тобто я думаю, що ми з вами мусимо прийняти цей законопроект...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЗАЄЦЬ І.О. Відкрити можливості для створення нової інфраструктури...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Володимир Дмитрович Бондаренко, фракція "Блок  Юлії Тимошенко"  і народний депутат Матвєєв, будь ласка.

 

11:40:53

БОНДАРЕНКО В.Д.

"Блок  Юлії Тимошенко", Володимир Бондаренко.

Шановні друзі, ну, безумовно, в цій залі є різні погляди на цей закон. І коли я записувався, натискав „проти”, то мав на увазі тільки тактику, щоб отримати слово, адже всі не можуть бути „За”.

Я буду „за”, безумовно, але скажу про мотиви. Мені здається, що мотиви дій наших друзів – комуністів тут відомі. Вони хочуть відродження колгоспної системи. Цього вже  не буде і треба, мабуть, думати про те, як нам розвиватися в умовах світового ринку, який все ближче і ближче, або вже заходить до нас. Але мотиви наших колег регіоналів абсолютно незрозумілі. Тому що, ну, за принципом діяти: „а баба Яга проти”, очевидно, не зовсім правильно. Тому що для села це потрібно. Такі кооперативи обслуговуючі, вони є в усьому світі. Я знайомився з ситуацією у фермерських господарствах в Америці, то там кооперуються люди по обробітку землі у них три комбайни між собою вони їх міняють, бобові там кукурузний і такий. Вони кооперуються по селекції, кооперуються по страхових фондах, кооперуються по збуту.

Ми сьогодні говоримо про створення, фактично обслуговуючих кооперативів на селі, які будуть обслуговувати селянина, який не може відірватися, він не може покинути недоївши корову, не може покинути необроблене поле, тому ці кооперативи забезпечать самі будуть створені селянами, будуть діяти в їх інтересах перш за все і доставлять їх продукцію до ринків збуту, щоб була справедлива ціна. Це абсолютно нормальна тенденція розвитку села в Україні.

Ви подивіться, що робиться на ринках? Там стоять одні і ті ж  самі люди, які за копійки скуповують сільськогосподарську продукцію, які ніякого відношення до села не мають і не мали ніколи, які сьогодні нам диктують ціни, які непосильні вже сьогодні і для тих людей, хто досить багато заробляє. Тому я би закликав всіх, хто має сьогодні розум і хто хоче допомогти селу, голосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвєєв, фракція комуністів, будь ласка.

 

11:43:03

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемые депутаты! Уважаемый народ Украины, который слушает! Я хочу обратить внимание  на следующее, по-моему, экономическая мысль в  аграрном секторе у нас пошла по замкнутому  кругу. Что мы сделали, вернее, что сделала правящие в Украине с аграрным сектором?

Сначала они распаивали землю и  имущество, то есть тех, которые сегодня владеют землей, дали им право пользоваться землей, обрабатывать землю, не дали права распоряжения этой землей, лишили возможности, потому что нет у них техники, нет сельского хозяйства, дали возможность владельцам земли быть батраками на своей собственной земле, то есть сдать ее в аренду и  батрачить на того, кто в аренду возьмет. Или пытаться на своих клаптиках сделать культурный севооборот семилетний или трехлетний, какой угодно, что  практически невозможно.

Что пытается предложить нам сегодня автор этого закона? Автор этого закона пытается нам сегодня вернуть какому-то прообразу коллективного хозяйствования, при этом в Конституции отсутствует понятие о коллективной собственности. Если мы что-то объединяем кооперативное, мы должны определить, какая форма собственности при этом будет. Если это будет коллективная форма собственности, нужно внести изменения в Конституцию и не принимать вот тот закон, который мы приняли в первом чтении, это первое.

Второе, мы возвращаемся к тому, что уже было, хотя бы по тому принципу, для того чтобы продать продукцию частного сектора, существовала потребкооперация. Куда она делась? Приватизировалась. Что мы сейчас хотим создать, новую потребкооперацию? Если бы не было колхозов, откровенно говоря, многие из нас были бы настолько худые и тощие, что невозможно было бы выступать им вот с этой трибуны. Поэтому я считаю, когда вы говорите о том, что коммунисты хотят вернуться к колхозному строю, это мы слышим от людей.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заспокойтесь, заспокойтесь.

Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій (реєстраційний номер 4563). Прошу голосувати.

 

11:45:56

За-234

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер прошу уваги. Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо зайнятості громадян, які мають у власності (користуванні) земельну ділянку (реєстраційний номер 4568). Ви знаєте, що це урядовий законопроект, ви знаєте, що Президент України заметував відповідний закон, Верховна Рада вето на нього не подолала.

Адам Мартинюк, будь ласка, з мотивів голосування.

 

11:46:39

МАРТИНЮК А.І.

Дякую! Мартинюк фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Дуже добре, що  ви сьогодні сказали, що законопроекти, які не включені до порядку денного,  вважаються відхиленими. Я хотів би нагадати, що 3-го числа цього місяця ми його   вже не включили до порядку денного, це перше.

Друге. На превеликий  жаль, він не має ніякого відношення до того законопроекту, який заветував Президент, бо те що заветував Президент, ми хотіли допомогти селянам. Зараз же  уряд хоче не допомогти селянам і до речі не долав вето, вето Президента, фракція яка сформувала уряд, а хочуть притягнути  черговий зашморг на шиї селян, тим більше перекинути  цей  зашморг тепер на голів сільських рад, щоб  голови сільських рад були тими, хто  даватиме довідку: прибуткове в тебе поле, чи не прибуткове поле,   працюєш ти на  полі, чи не працюєш на полі, будеш  ти на центрі зайнятості, чи не будеш на центрі зайнятості. Ми вже його до порядку денного не включили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Роман Ткач фракція  "Наша Україна - Народна  Самооборона".

 

11:47:55

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач  група „За Україну”.

Шановні колеги! Ви вдумайтеся і детальніше прочитайте, що тут запропоновано в законопроекті. Повна абсурдність. В статті  третій говорять, що зайнятим населенням є ті, хто має у власності в користуванні  земельну ділянку, всі хто має у власності, або в користуванні, всі невиключно: 10 соток, 15 соток, гектар, два, три.

В той же час  вводять нову статтю і кажуть, ті хто має але не обробляє її, можуть іти на біржу і це означає що я маю п’ять гектарів і хочу стати на біржу, і я їх не засію, і я  йду в центр зайнятості і стаю на біржу. А все це контролювати мають сільські ради.

По-перше, в сільських радах немає інформації хто має яку землю, вся інформація знаходиться в районних державних земельних службах, тому це повна абсурдність, це не можна голосувати.  Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Чечетов потім Ващук, а тоді ми послухаємо перед постановкою на    голосування міністра.

 

11:48:58

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я полностью согласен с предыдущими выступающими, с их аргументацией, особенно      с аргументации Адама Ивановича. Действительно просто непонятна политика двойных стандартов правительства. Ну был законопроект, великолепный законопроект, сбалансированный, который бы решил проблему раз и навсегда эту злободневную больную для села. Нужно было просто набраться мужества, нажать кнопки и преодолеть вето, но почему-то правительство и фракция БЮТ заняла страусинную позицию – спрятала голову в песок. А теперь законопроект, который на голову не налазит вносят в зал и пытаются проагитировать, что голосовать, да! Я думаю, это будет позор, если Верховная Рада проголосует за этот законопроект. И стыдно за фракцию БЮТ, которая не проголосовала за преодоления вето Президента по закону, который бы решил эту проблему раз и навсегда для села.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, будь ласка.

 

11:50:04

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Якщо ви пам’ятаєте, саме своєю заявою фракція "Блоку Литвина" підняла питання про те, що сьогодні не ставлять на біржу і не платять за втрату робочого місця селянам, які мають земельні ділянки, незалежно від розміру. Це питання більш-менш якось врегулювали, але воно до кінця не врегульоване. Цей законопроект, який подається, його і не врегульовує.

Я вважаю, що правильно, той законопроект, який подавався раніше і його автором, одним з авторів був, Володимир Михайлович Литвин вирішував це питання – ми отримали вето. Тому сьогодні цей закон ми включати не можемо, мусимо напрацювати толковий  закон, який би давав можливість людям працювати і, разом з тим, якщо втратив місце роботи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Людмила Леонтіївна Денісова міністр праці та соціальної політики. Прошу позицію уряду з цього приводу.

 

ДЕНІСОВА Л.Л. Дякую, Володимир Михайлович.

Я хочу звернути увагу шановних народних депутатів, що це вперше вноситься цей законопроект, він не ветувався, не розглядався народними депутатами і цей закон визначає якраз статус громадяна, який у власності має таку ділянку, незалежно яким  видом діяльності він займається на цій ділянці і за умови надання таким громадянам статус безробітному. В тому випадку, коли він здійснює на своїй ділянці таку діяльність, яка як фермери чи кооперативи сільгосппродукції, тоді вони рахуються як зайняті. А в тому випадку, коли вони мають у власності ці земельні ділянки, але не здійснюють таку господарську  діяльність, вони мають право, як всі громадяни, які  не мають  роботи і здійснюють її пошук.

Прошу  підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу включення до порядку денного проекту закону  4568. Я ставлю на розгляд питання про включення до порядку денного та розгляду проект закону (реєстраційний  номер 4568) про внесення змін до деяких законів України щодо  зайнятості громадян, які мають у власності користування земельну ділянку.

 

11:52:54

За-194

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів -0,  „Блок Юлії Тимошенко” – 149, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 27, комуністів - 0, „Блок Литвина” – 18, позафракційні – 0.

Законопроект, прошу уваги! Шановні колеги! Ярослав Михайлович! Шановні колеги, мова ішла про те, що треба було обговорити це питання і сказати за яким напрямком його розглядати. А що це таке? Це просто неможливість обговорити це питання. Тому я прошу комітет напрацювати і невідкладно внести до завершення цієї сесії відповідний документ, який би регламентував розв’язання цієї проблеми. Бажано, щоб він був узгоджений з урядом, щоб не було вето.

Шановні колеги,  законопроект 4568 відхилено.

Треба зараз нам визначитись і  включити до порядку денного проект Закону (реєстраційний номер 4334) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невидачу банківського вкладу). Рестраційний номер 4334. Ставлю на голосування про включення його до порядку денного. Прошу голосувати.

 

11:54:26

За-222

Не встигли…

Я поставлю на голосування до повернення до розгляду питання  про включення до порядку денного проекту закону (4334). Прошу, голосуйте.

 

11:54:58

За-223

Законопроект  відхилено.

По фракціям, будь ласка. Партія регіонів - 0, "Блок Юлії Тимошенко" - 151, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 24, комуністів - 27, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 1.

Прокопчук, будь ласка,  мікрофон.

 

11:55:26

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні громадяни, от зараз у цьому залі відбулося чергове, попри всі заяви, як піклуються про вас, про ваші  вклади, про ваші депозити і про те, щоб банки діяли в законному полі, це от  ще  раз  показує.  І я думаю, що потрібно опублікувати всіх тих, хто лобіює сьогодні, насамперед комерційні банки, які беруть рефінансування з держави, які отримують все, що можна з   держави і кидають своїх громадян, які скоюють і суїциди і таке інше, таке інше. Тому по фракціям я попросив би не просто, а опублікувати в газетах і конкретно кожного  депутата, який так  піклується про своїх громадян. Це ганебно!  І тому  я дякую всім тим,  хто підтримав, і  для тих, хто не підтримав, це просто ганьба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  Аржевітін. Що ми обговорюємо, те, що не відбулося? Мікрофон,  будь ласка,  Аржевітіну. По одному. Я не можу  всі фракції.

 

11:56:31

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні, я хотів  би нагадати і просити, щоб цей законопроект спрямували до нашого банківського комітету. Тому що предметом регулювання цієї сфери діяльності є якраз наш комітет. Це перше.

По-друге, шановні депутати, ви повинні пам’ятати, якщо ви хочете справедливість, давайте встановимо кримінальну відповідальність тих, хто не повертає кредит, де лежить цей депозит. І будемо тоді говорити про зворотню кримінальну відповідальність за депозит. Якщо ви справедливі, чесні, давайте з двох боків поставимо кримінальну відповідальність за неповернення кредиту і кримінальну відповідальність за неповернення депозиту. Це буде чесно і справедливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський. Прошу, заспокойтесь, шановні колеги.

 

11:57:15

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги! Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Ви знаєте, вже оце банківське лобі, вже всіх тут замучило. Я ще раз хочу сказати, банківське лобі, яке працює в парламенті, вже всіх замучило. Законопроект абсолютно справедливий. Як це можна вклади громадян не видавати і не нести за це відповідальності? Я хочу, щоб послухати точку зору Арсенія Яценюка, якщо можна, передати йому мікрофон, слово. Щоб він пояснив теж з точки зору банківської практики. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу сказати Олегу Зарубінському, будете керувати і тоді передавати, коли будете тут сидіти. Давайте працювати. Будь ласка. І  думаю, що Арсеній Яценюк має право і можливість виступити сам.

Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

11:58:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати,  я закликаю вас згадати, скільки приходить звернень сьогодні людей, коли вони говорять чи кричать, чи вони ідуть і випрошують ті кошти, які їхні, зароблені ними, покладені  у банки, і сьогодні власники цих банків попереводили  ці кошти, не відповідають ні своїм майном, нічим іншим.

Тому, шановні друзі, нам треба передбачити кримінальну відповідальність. І це питання  почати слухати. Але я погоджуюся із думкою колеги Аржевітіна, який сказав, що треба передбачити відповідальність за неповернення кредитів. Така також має бути відповідальність. І у багатьох  країнах світу є   боргові тюрми, і, будь ласка, нема питань.

Але це треба ставити питання, бо це   є злочин проти майнових прав громадян.  І це не має ніякого відношення, банківський  комітет, це комітет з питань правоохоронної діяльності має  розглядати це питання.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу законопроекту. Я вас прошу заспокоїтись.  А ви  підняли руку, і вам зразу надали  слово. Будь ласка, Павло Сулковський.

 

11:59:34

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Володимире Михайловичу, ви знаєте, я вам  хочу подякувати. Мені сподобалось ваша відповідь своєму партійцю. Дуже прекрасно ви дали відповідь….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу сказати, в сесійні залі присутні народні депутати   України. А за сесійною залою – це партійці. Так  що будь-ласка, без вашого гумору, по темі давайте.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Та по суті. Ви ж забрали у мене, дайте  виступити.

Шановні колеги,  ви знаєте напередодні виборів дуже багато  популістських проектів лунають в залі і одне одного звинувачують, що опублікувати у газетах і так далі, і тому подібне.

Чому Партія регіонів, на мою думку, не підтримує цей проект?  Тому що коаліція у парламенті підтверджує, що її практично на  папері є,  а в дійсності нема. Це перше.

І помаранчеві сили довели народ України, обдерли, обкрадають і далі своєю недолугою політикою при владі, тому Партія регіонів прийде незабаром до влади і наведе порядок, і всі будуть відповідати – ті, хто обкрали на сьогоднішній день народ. А ви сьогодні відповідайте, будь ласка, і наводьте порядок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу законопроекту. Я просив би шановних народних депутатів подивитися цей документ, тобто проект закону, в якому йдеться: якщо людина має депозит і термін зберігання депозиту завершився, і людині не повертають депозит, то за це має бути або відповідне адміністративне покарання, або кримінальне. І цілком очевидно, що не можна прикриватися словами, що ми прийдемо. Уже приходили. А треба просто приймати рішення і захищати людей.

 (О п л е с к и)    

Тому я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту Закону про включення до порядку денного проекту закону реєстраційний номер 4334.

 

12:01:42

За-221

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.

Після перерви, шановні колеги, ми будемо слухати Щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захист прав і свобод людини в Україні.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, продовжуємо роботу.

Відповідно до Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” протягом першого кварталу кожного року  Уповноважений представляє Верховній Раді України Щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності та  їх посадовими  і службовими особами, які порушували своїми діями або  бездіяльністю права і свободи  людини і громадянина та про виявлені недоліки в законодавстві щодо  захисту прав і свобод людини і громадянина. Тому сьогодні відповідно до Закону  „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” і згідно з частиною 17 статті 85 Конституції України, за якою до повноважень Верховної Ради України  належить заслуховування  Щорічної доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина, ми з вами повинні заслухати доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачової Ніни Іванівни.

Пропонується такий регламент. Для виступу з доповіддю  Уповноваженого з прав людини надати до  30 хвилин і запитання народних депутатів і відповіді на запитання народних депутатів – 15 хвилин. Після того прийняття відповідної Постанови Верховної Ради України, що також вимагається нам перед…від Верховної Ради України.

Немає заперечень? А які можуть бути заперечення? На що? 45 хвилин на розгляд питання.

 Шановні колеги, я запрошую для виступу з доповіддю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачову Ніну Іванівну. 

 

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати, урядовці і представники дипломатичного корпусу, судової гілки влади і ЗМІ, дорогі співвітчизники! 10 грудня 2008 року у день 60-річчя Загальної декларації з прав людини у цій залі мною була представлена спеціальна доповідь Уповноваженого: „Стан дотримання Україною міжнародних стандартів в галузі прав і свобод людини”.

Сьогодні вашій увазі представляється Щорічна доповідь Уповноваженого про стан дотримання та захист прав і свобод людини в Україні. Народним депутатам України роздано її повний текст, складений за результатами комплексного дослідження стану дотримання конституційних прав і свобод відповідно до Конституції і закону України.

Основою такого моніторингу, який представлений у цій Щорічній доповіді, є, передусім, звернення до Уповноваженого наших співвітчизників, а також іноземців – осіб без громадянства. Усього з початку діяльності Уповноваженого з прав людини як органу конституційного парламентського контролю звернулось вже понад 950 тисяч осіб. У кожному другому зверненні йдеться про порушення громадянських прав (можна подивитися на екран), насамперед, про судову тяганину, право на судовий захист, про неналежне виконання судових рішень та умови тримання заарештованих. Кожне третє звернення стосується порушення соціально-економічних прав громадян, зокрема права на соціальний захист, охорону здоров’я, медичну допомогу, право на житло та землю. У понад 13 відсотків звернень йдеться про порушення особистих прав, зокрема і застосування тортур. Кожне десяте звернення – колективне, під яким стоять десятки і сотні підписів наших громадян. Так, під зверненням мешканців з Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим про порушення їх права на землю підписалося 1580 осіб. З міста Сніжне Донецької області з приводу закриття трьох шкіл під зверненням поставили свої підписи 530 школярів і 620 батьків, а 230 працівників української та обласної алергологічних лікарень з міста Солотвина (Закарпаття) просили сприяти у відновленні роботи підземних відділень цих медичних установ. Шістдесят мешканців села Залуччя Коломийського району Івано-Франківської області звернулися до Уповноваженого з приводу незадовільної роботи органів влади і місцевого самоврядування у подоланні наслідків повинні 2008 року.

На підставі результатів моніторингу змушена констатувати про наявність ознак загальнодержавної кризи в галузі забезпечення прав і свобод людини. До того ж глобальна фінансово-економічна криза ще більше загострила існуючу ситуацію і звела нанівець усі сподівання на соціальну справедливість. Різко зросла нерівність між бідними і багатими як у середині нашої країни, так і в міжнародному масштабі. Світ чітко розділився на, так званий, золотий мільярд багатих країн та решту країн, у яких за межею бідності проживає понад 5 мільярдів людей. У цьому розподілі Україна опинилася серед країн периферійного капіталізму. Підтвердженням цього є те, що останнім часом люди частіше повідомляють Уповноваженого про зниження рівня їх життя в умовах системної політико-правової та соціально-економічної кризи, неможливість розв’язання життєво-важливих проблем, окрім того, і через бюрократичне ставлення посадових та службових осіб. Ви бачите зараз на екрані, що найбільше скарг надходить на дії і бездіяльність судів, органів Міністерства внутрішніх справ, прокуратури, державних адміністрацій та місцевого самоврядування.

Шановні народні депутати, найгіршою формою порушення прав людини є бідність. На моє переконання, саме бідність є брутальним порушенням прав людини. І через неї унеможливлюється реалізація інших прав і свобод людини. На екрані зараз ви побачите динаміку колосального  розриву між зростанням загальних доходів усього населення за останні 8 років, тобто бідних  і багатих разом та незмінності кількості бідних громадян України.

За висновками експертів, зокрема інституту демографії і соціальних досліджень України у  2008 році 27 відсотків населення країни перебувало у стані бідності. Споміж якого близько половини у стані крайньої бідності. Зросла бідність у багатодітних сім’ях, у родинах безробітних, людей похилого віку та у сільської місцевості. А якщо застосувати критерії бідності, які встановлені  Світовим банком для  країн Західної Європи, то до  категорії бідних в Україні треба віднести понад 70 відсотків її населення, і це підтверджують соціологічні дослідження.

В Україні, де існує розвинута промисловість, сільське господарство, де є високий рівень освіченості населення, в основі проблеми бідності насамперед лежать, брутальне порушення прав більшості населення, членів українського суспільства на доступ до ресурсів і до національного багатства.  Це цілком підтверджує думку Генерального секретаря ООН пана Гі Муна про те, що ми побачили залежність чітку таких явищ, як бідність, низький рівень розвитку та дискримінація людини.

Попри вжиті заходи ситуація з подоланням бідності в Україні свідчить, що  передбачена цілями розвитку тисячоліття ООН для України завдання номер один – це було визначено цілями тисячоліття, саме зменшення до 2015 року наполовину рівня злиденності та на третину кількості бідного населення, на жаль, не буде виконано.

Лише за один рік кількість найманих працівників зменшилась  більше як на 710 тисяч, майже мільйон наших громадян перебувають на обліку у  службі зайнятості, як безробітні.

А мільйон 700 тисяч вимушені працювати в режимі не повної зайнятості. На кожне  робоче місце сьогодні в Україні претендує  9 безробітних. А у таких областях, як Хмельницька, Черкаська, Івано-Франківська на одне вільне робоче місце претендують від 40 до 50 осіб. Адже п’ять мільйонів обіцяних робочих місць на жаль, в Україні так і не були створені.

Шановні народні депутати! Люди реально відчувають, що їхня  зарплата не відповідає  стрімкому зростанню споживчих цін.

За останніми даними середня заробітна плата   за рік зросла лише на 6 відсотків порівняно з попереднім роком, а споживчі ціни сягнули майже...  підвищились на 15 відсотків. Ще більше зросли за рік ціни на хліб, макаронні вироби, молоко, рибу, масло, цукор і транспорт, а плата за медичні послуги (будь ласка, на екрані це зазначено) зросла на третину. Квартирна плата підвищилася на 35 відсотків, тарифи  на гарячу воду  і  опалення на 50 відсотків.

А розмова про те, що йде уповільнення зростанні цін за останні  місяці, можу зазначити, що це незначне уповільнення реально є наслідком різкого падіння купівельної спроможності населення України. Це свідчить про зменшення розміру реальних заробітних плат, насамперед працюючого  населення.

Водночас, я не можу не зазначити, що борги  заробітної плати, як уряд і не вживає заходів,  на превеликий жаль, порівняно навіть з минулим роком зросли більше,  як удвічі. На екрані зараз ви бачите динаміку зростання цих боргів. З 722 мільйонів в минулому році  до 1 мільярда 405 мільйонів у травні  поточного  року.

Останніми роками в країні розгорнулася так звана земельна реформа,  а фактично справжня битва за перерозподіл головного багатства українського народу - землі. Результатом цих реформ на жаль став не розвиток українського села, а  його руйнування, руйнування  його основ.

Відбуваються зміни цільового призначення сільськогосподарської землі, заміна виробництва продуктів харчування для людей вирощуванням  сировини для біопалива – рапсу - для машин.

Уже понад 11 мільйонів гектарів орних земель, а це третина всієї ріллі, виключено із сівообороту, а тому  посилюється міграція з села. Близько 25 відсотків сільських поселень віднесені до категорії деградуючих. Вимирання  сільського населення відбувається утричі швидше, ніж це було у 1990 році.

Водночас моніторинг Уповноваженого свідчить, що  тривале брутальне та масове порушення право власності на землю органами влади та місцевого самоврядування відбуваються не тільки на селі, грабіжницький перерозподіл землі дедалі частіше супроводжується травмуванням і навіть загибеллю людей.

У червні 2006 року країну сколихнула трагічна загибель 40-річної матері-одиначки з міста Алушти (Автономна Республіка Крим) Наталії Кобелевої. Для відібрання у цієї людини та у її неповнолітній дитини єдиного джерела існування – 4 соток, я це підкреслюю, 4 соток землі на догоду бізнесової структури „Алустон” була запущена і використана на повну потужність уся місцева владна машина від суду і прокуратури до міської ради. За три роки боротьби омбудсмена у судах і органах прокуратури засвідчили, що коли судова система і бізнес зрощуються тоді честь, совість, справедливість і закон перестають діяти.

Уявіть собі, омбудсмен, прокуратура, Держземінспекція Автономної Республіки Крим і зрештою, зрозумівши я це, Алуштинська міська рада надали в суді беззаперечні докази незаконного захоплення у людей по 4 сотки землі бізнесовою структурою, а Господарський суд автономної Республіки Крим судді Чимаченко, Ковтун кажуть: „Ні, не повернемо цю землю”.

У результаті на цій землі будуються елітні апартаменти біля моря, а елітний комплекс „Європа” і є начебто цим футбольним полем для дитячого спортивного клубу, який отримала ця фірма „Алустон-98” під маркою громадської організації. Подивіться зараз на екран. Земля 1 гектар, найцінніша земля південного узбережжя виділялася начебто під стадіон, ми бачимо, яка перспектива дитячого стадіону і жертви, за які було заплачено життям людини. І лише тільки вчора, зрештою, суд прийняв справедливе рішення у цій справі, яким визнав рішення міської ради та договір оренди земельної ділянки в 1 гектар не дійсним.

Сподіваюсь, що найближчим часом ця земля Алуштинською міською радою буде повернута тим людям, у яких вона була відібрана, в тому числі і сину загиблої  Наталії Кобелевої,  яка заплатила за свої чотири сотки землі своїм власним життям.

Я звертаю вашу увагу, шановні депутати,  на цей приклад, тому що це  прецедентне рішення і вперше постановлено в Україні.

Вищому господарському та Севастопольському апеляційному господарським судам зрештою  вистачило мужності зупинити незаконне не цільове використання землі комерційною структурою, дії якої реально спрямовує один суддів Алуштинського міського суду, що має двох своїх покровителів у Верховну Суді України.  Я про це говорила на з’їзді  суддів України.

Шановні народні депутати, вже спочатку кризи люди масово зіткнулися з проблемами вільного володіння своїми заробленими грошима. Комерційними банками порушуються права громадян на своєчасне одержання перерахований заробітної плати і пенсій, що було  особливо на першому етапі,  на користування депозитними вкладами і в односторонньому порядку збільшуються нарахування як за валютними, так і за гривневими кредитами.  Восени минулого року я зверталась з відповідними поданнями з цього питання до Президента України тричі, і в тому числі  на спеціальній особистій зустрічі до голови Національного банку. Пересічні громадяни країни, на відміну від банкірів, не відчули реальних результатів від багатомільярдних кредитів, ресурсів  Міжнародного валютного фонду, спрямованих в Україну.

В цій доповіді, яку я вам сьогодні представила, ви реально знайдете  конкретний аналіз і моніторинг таким проблемам порушення прав: на безоплатну медичну допомогу, на зростання звернень з питань порушення прав пацієнтів, і це сьогодні стає майже трагічним. Адже постійно до мене звертаються наші громадяни про те, що  або втратили дружину, або дитину через те, що лікарі, на превеликий жаль, працюють не на тому кваліфікованому рівні, як цього вимагає ситуація.

Я  переконана, що кожна така справа потребує об’єктивного розгляду, приведення додаткових перевірок, застосування засобів прокурорського реагування і  надання реальної допомоги постраждалим.

Шановні народні депутати,  вкотре з цієї трибуни я хочу звернутися до вас від імені одного мільйона трьохсот тисяч родин, які стоять у черзі на отримання житла. Якщо такими темпами ми будемо вирішувати житлову проблему, то для більшості наших громадян просто не вистачить навіть самого людського життя. Закон про житловий фонд соціального призначення, прийнятий ще в 2006 році, поки що так і не запрацював. Адже жодної копійки на будівництво саме соціального житла найбільш знедоленим поки що так і не було виділено. І особлива проблема житлова. Це захист житлових прав мешканців гуртожитків. Не одноразово я зверталася з поданням до Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України з цього питання.

За даними Фонду держмайна, в Україні майже 2 тисячі гуртожитків протиправно були включені до статутних фондів підприємств і організацій з півтора мільйонами людей, яких фактично перетворили на кріпаків. Ми зобов’язані з вами разом допомогти цим людям. Адже серед них більшість ветерани праці, одинокі матері, сім’ї з малолітніми дітьми та інваліди. Так вже 8, 7 років точиться боротьба за відновлення порушеного права на житло 80 сімей гуртожитку заводу „Луганські акумулятори”, троє мешканців гуртожитку за цей час, на жаль, вже померли. Драматичною є ситуація з правами мешканців гуртожитків у містах Києві, Львові, Дніпропетровську, Херсоні, Луцьку, Броварах та в десятках інших міст України. Не розв’язав цього питання і закон, який ви, шановні депутати, прийняли, про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. Це було в минулому році. В чому проблема? Чотирнадцята стаття цього закону, записано в цій статті, що власники гуртожитків можуть передавати їх у комунальну власність, але не зобов’язані. І з цієї трибуни тому прошу народних депутатів вирішити, зрештою, це наболіле питання.

Шановні народні обранці! Перманентна соціальна економічна криза, масова бідність породжують масові міграційні потоки як у середині країни, так і за її межами. 5-7 мільйонів за кордоном, включаючи сезонну міграцію. З огляду на це, вже 7 рік поспіль наголошую на нагальній необхідності прийняття основ, основних засад державної міграційної політики України та створення потужної державної міграційної служби як цивільного самостійного органу  державної влади зі спеціальним статусом. Одне з найгостріших питань, яке останнім часом  доводиться вирішувати і Уповноваженому – це захист права на життя українських моряків, які потрапляють у піратський полон.

Лише протягом останніх 10 місяців були захоплені сомалійськими піратами понад 60 українських моряків, судно „……..”, „ Фаїна”, „…………”, „……….”, „……..”, „……..”, „……..” та інші. Тільки вчора вночі було, зрештою, звільнено  українських моряків  „………… марафон”, проте, на жаль,  один з них – батько трьох дітей загинув під час захоплення судна піратами.  Я ще раз висловлюю співчуття родині  загиблого моряка.

А 27 українським моряків і зараз в ці хвилини продовжують перебувати  у піратському полоні у жахливих умовах не тільки  60-градусного пекла, а під постійною загрозою свого життя. Люди, які працевлаштовуються на судна  через посередницькі крюїнгові структури, фактично виявляються беззахисними у випадку піратства. Тому ще влітку 2008 року під час боротьби за врятування екіпажу судна „ …”  разом з народним депутатом України шановним Ігорем Шаровим ми звернулися спільно до Президента України Віктора Ющенка щодо заснування координуючого органу  виконавчої влади щодо протидії загрозам піратства. І потрібно було, щоб пройшло ще півроку і ще декілька захоплень десятків українських,  поки, зрештою,  було створено при Кабінеті Міністрів   такий орган.

Для забезпечення безпеки моряків у  Аденській затоці  та інших небезпечних акваторіях потрібні передусім скоординовані дії, як судновласників, так і  вантажовідправників, але під контролем держави, яка за Конституцією відповідальна за своїх громадян, де б вони не знаходились. Цього не було зроблено у випадку з судном „Фаїна”, екіпаж якої  став заручником не лише піратів, але і спеціального вантажу на борту.

Для  омбудсмана  життя  людей важливіший  за будь-який вантаж. І тому першочерговим  завданням  вважала  недопущення  силового варіанту. Для цього  доводилось провести переговори в Кенії на вищому рівні з Прем`єр-міністром, Головою парламенту, міністром оборони, начальником Генерального штабу, а також послами в Сомалі, Сполучених Штатів, Росії. Хочу також висловити просто свою щиру вдячність народним депутатам України: Миколі Катеринчуку, Валерію Коновалюку і знову-таки шановному Ігорю Шарову, які весь цей час активно підтримували дії Уповноваженого з прав людини. (О п л е с к и)

Крім того, шановні народні обранці, без подолання тотальної бідності на африканському континенті, і в тому числі в Сомалі, подолати піратство просто неможливо. Мій досвід щодо врятування екіпажів суден з українськими моряками свідчить, що тільки силовими методами розв'язати цю проблему неможливо. Потрібні скоординовані дії усього міжнародного співтовариства щодо вирішення цих глобальних проблем. І Україна як країна, яка має майже сто тисяч моряків, має ініціювати такі дії та брати в них активну участь.

Шановні народні обранці, мабуть, в жодному питанні немає такого відчаю у зверненнях громадян, як від неможливості довести своє право в суді. Наявність серйозних проблем у національній судовій системі підтверджує і Європейський суд з прав людини, який ухвалив вже 500 рішень, по суті, за заявами проти України. У майже 90 відсотків випадків констатовано порушення статті шостої Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд. Протягом дев'яти років на виконання рішень Євросуду з Державного бюджету сплачено вже майже 45 млн. гривень. А це ж гроші українських платників податків.

На моє переконання, потрібне комплексне, системне реформування судової системи. Необхідно внести зміни до Конституції України щодо обрання суддів зрештою народом України на конкретний термін. І прийняти новий Кримінально-процесуальний кодекс, а також закон про безоплатну правову допомогу, який ухвалений вже в першому читанні Верховної Ради. Крім того, прийняти нову редакцію закону про адвокатуру, а на виконання Рекомендацій Комітету Міністрів ради Європи прийняти закон про медіацію, тобто примирення, який би врегулював досудове вирішення спорів і, кінець кінців, запровадити ювенальні суди в першу чергу  для захисту прав дитини.

Шановні народні депутати! В Україні виконується лише 35 відсотків судових рішень, що є брутальним порушенням права людини на справедливий суд. Навіть отримавши рішення суду, люди змушені роками  поневірятися коридорами державної виконавчої служби в надії на його виконання. Ситуація з відсутністю коштів в бюджеті не сприймається Європейським судом з прав людини, який вже постановив низку  рішень проти України, зокрема у справах „Войтенко проти України”, „Коваль та Пацюра проти України” та інші. Суд зазначив, що відсутніх коштів у держави не може виправдовувати  невиконання рішень суду.

Шановні народні обранці! Боротьба з застосуванням недозволених методів ведення слідства, зокрема тортур, є одним з пріоритетів діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Якщо у 2007 році з приводу катувань, жорстокого та нелюдського поводження чи покарання до мене надійшло 1428 звернень, то у цьому році – 1922, тобто на третину більше. Як правило, правоохоронці б`ють людей для визнання ними вини підвищення показника розкриття злочинів, а то і з метою отримання просто хабара. У 70 випадків… відсотків це відбувається  у службових кабінетах. Катування мають місце, на    жаль, в усіх регіонах України, про що свідчать і результати впровадження Уповноваженого, інформації прокурорів областей, правозахисників і окремі вироки судів. Це підтверджується і даними закладів охорони  здоров`я. Протягом 2006 року до лікарень з приводу побиття в міліції  звернулося майже 1800 осіб, у 7-му і 8-му роках – по дві тисячі.

На жаль, знущання над людьми набуває дуже жорстких форм і призводить до  загибелі затриманих. Так, у 2008 році працівниками міліції у Шевченківському рай управлінні міста Києва вбито 32-річного Тимура Фєдаса, у місті Сокаль Львівської області вбито 52-річного  Романа Стасюка, батька двох дітей, у місті Прилуки Чернігівської області (справа широко вже відома) за три години правоохоронці закатували на смерть 39-річного підприємця   Сергія Кунцевського, ви зараз бачите це на екрані. Майже два роки знадобилось впровадження уповноваженого у справі щодо захисту прав родини, закатованого до смерті працівниками Надвірнянського райвідділу міліції на Івано-Франківщині батька трьох дітей – Петра Худака. У квітні цього року суд нарешті постановив вирок, яким катів засуджено до реальних строків покарання. Начальника карного розшуку до 9 років, а його підлеглих, опор-уповноважених до 8 років позбавлення волі. Зазначене рішення Хороденьківського районного суду Івано-Франківської області можна вважати справжнім судовим проривом у справі захисту прав осіб потерпілих від катувань. Вважаю, що всі судді України мають змінити зрештою своє ставлення до розгляду цих суспільно небезпечних злочинів і підходити до винесення по них рішень з усією суворістю закону.

Як свідчать результати системного моніторингу стану додержання прав людини у місцях позбавлення волі шляхом візитів без попередження, уповноваженим та фахівцями секретаріату відпрацьовано загалом, тільки замислитися, понад два роки. Органи міліції все рівно продовжують утримувати ув’язнених в умовах, що принижують людську гідність і за які за міжнародними стандартами, які вважаються одним із видів катувань. Я могла б сьогодні вам назвати і Крим, і Севастополь, і Волинь, і Дніпропетровськ, і Кіровоградську область. І остання перевірка в Київській області встановила, що Міністерства Внутрішніх справ України не було зроблено рішучих кроків для того, щоб принаймні вирішити головне питання – доступ до ув’язненої камери, денного світла і свіжого повітря. Навіть від персоналу залежить дозвіл на відкриття квартирки, адже це можна здійснити тільки зовні, люди не можуть самі це зробити.

З метою подолання таких негативних явищ, як тортури, Президентом України за поданням уповноваженого з прав людини, було ініційовано підписання і ратифікація факультативного протоколу ООН до конвенції проти тортур, і Україна була тут однією з перших. Але на жаль поки що органами виконавчої влади не створений національний превентивний механізм запобігання катуванням, але перші кроки вже Україна почала робити в цьому напрямку. Завдяки послідовному здійсненню заходів щодо гуманізації каральної політики держави намітилася позитивна тенденція зменшення кількості засуджених у місцях позбавленнях волі - це теж певний позитив - з 2000 року на 77 тисяч осіб, або на третину. Але, якщо ми з вами зважимо на смертність, зробити кореляцію, то цей показник буде трохи нижчий.

Сьогодні у місцях позбавлення волі тримається понад 6 тисяч хворих на активну форму туберкульозу, і протягом останніх років 277 з них, на жаль, померло.

Подробно в доповіді йдеться про свободу слова в Україні. я думаю, що депутати прочитають це з зацікавленістю. Тут надзвичайно об’єктивний моніторинг. І також йдеться так само про дотримання прав дитини. Хочу сказати, що найближчим часом вам буде представлено ще спеціальну доповідь про стан дотримання прав людини в Україні.

Крім того, детально проаналізовано контроль за дотриманням рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, а також прояви прямої і непрямої дискримінації жінок в Україні.

Крім того, відповідно до законодавства Уповноважений з прав людини є суб’єктом цивільного контролю над військовою організацією та правоохоронними органами держави, тому окремий розділ в усіх практично доповідях призначається саме цій проблемі. Але дуже гостро стоїть проблема, неподолана – це проблема зростання кількості загиблих військовослужбовців внаслідок самогубства. Тільки сьогодні вранці, включивши новини з нашого телеекрану, ми дізналися про те, що надійшло ще одне сумне повідомлення з Рівненщини.

Шановні народні депутати , за час існування інституції Уповноваженого до мене звернулось близько 3 тисяч запитів і звернень від народних обранців, у яких порушуються переважно питання захисту прав людини. За кожним таким зверненням народних обранців відкривається провадження і докладаються спільні з вами зусилля для поновлення порушених прав (зараз ви бачите це на екрані).

І на завершення. Напередодні Дня Конституції України, більшість статей якої призначено саме правам і свободам людини, я хочу з цієї трибуни привітати народних обранців, всіх присутніх,  всіх співвітчизників, всіх з національним святом. А  справжнє свято, звісно, не буває  без подарунка. А тому дозвольте презентувати вам привезену мною щойно із Національного архіву Швеції першу  писану Конституцію України, Конституцію гетьмана Пилипа Орлика „Про права  і вольності Війська  Запорізького 1710…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КАРПАЧОВА Н.І. Конституція Пилипа Орлика, я про це наголошувала ще в  першій Щорічній доповіді Уповноваженого з прав людини, - це документ надзвичайної ваги для усвідомлення витоків української демократії. Зараз  у ці хвилини Президент України, виступаючи в Харкові, звернувся до студентства також, щоб ми знали свою історію, пишалися.

Я зазначила ще в першій доповіді, що це перша в світі  писана  демократична Конституція, яка була створена, звертаю вашу увагу, на 65 років раніше, ніж американська конституція, і на 80 років раніше Французької декларації прав людини і громадянина.  Ви прочитаєте все ще в першій доповіді, але  хочу сказати, що  Конституція  ця віддзеркалює багато  демократичних засад, до яких ми тільки з вами починаємо реально повертатися. Вона  віддзеркалює вимоги  козацтва, які висувалися до всіх гетьманів, і ці вимоги головним чином  стосувалися обмеження  компетенції гетьмана, організації влади  за принципом розподілу її на законодавчу, виконавчу і судову, виборність  всіх урядовців і утвердження прав і свобод людини.  І окремо обмежувалися податкові стягнення, встановлювалося непорушне право захисту прав жінок козаків, вдів,  їх дружин, дітей-сиріт, а на гетьмана  покладався обов’язок забезпечувати додержання непорушних громадянських вольностей. 

Цей подарунок Верховній Раді України  ви зможете побачити безпосередньо  на виставці, яка сьогодні  представлена з прав людини і розміщена на  третьому поверсі парламенту України. Дякую  вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  прошу записатися на запитання до Уповноваженого з прав людини. Проводиться запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло. 

Михайло Папієв.

 

13:06:04

ПАПІЄВ М.М.

Шановна Ніно Іванівна, ми вдячні вам за змістовну і об’єктивну доповідь. Ті факти, які ви навели, вони жахають. Ми вдячні послам та дипломатам всього світу, які присутні сьогодні на доповіді ваші, чого не скажеш про український уряд. Ви подивіться, в ложі уряду немає жодного урядовця нашого, яких не цікавлять взагалі ситуація з прав, з правами та свободами громадян України.

Але моє питання стосується трудящих мігрантів. Ви ж знаєте, проблема в нас є зараз  із пенсійним забезпеченням трудящих мігрантів, які не встигають заробити право на пенсію в Україні, бо потрібно 25 років для чоловіків і 20 – для жінок і не встигають зараз заробити пенсійні, пенсійний стаж в цій європейській країні або в Росії, або в інших країнах світу відповідно до норм внутрішнього законодавства цих країн.

Як ви дивитеся на те, щоб за допомогою дипломатичного корпусу ми все ж таки вирішили солідарно проблему, щоб за частину трудового стажу в Україні платив Пенсійний фонд України...

 

КАРПАЧОВА Н.І. Зрозуміло. Я би хотіла зазначити, що уряд підтримує сьогоднішнє представлення доповіді, я про це повідомлена, але зараз триває засідання уряду. Всі урядовці зараз присутні там, принаймні члени Кабінету Міністрів, щоб до коректності цього питання. Це перше.

По-друге, ви абсолютно правий, шановний пане Михайло, поставили питання щодо пенсійного забезпечення наших трудових мігрантів. 5-7 сім мільйонів – я зазначала цю цифру ще в спеціальній доповіді уповноваженого з прав людини. І коли ми з ними зустрічаємося, то перше найболюче питання – це саме, яким чином повертатися до дому, якщо роки пророблені  за кордоном не будуть враховані в наше пенсійне забезпечення?

Я думаю, що ми скористаємося сьогодні нагодою в присутності представників дипломатичного корпусу, послів, консулів, зокрема, низки країн в Україні для того, щоб це питання зрештою ми зрушили. Більшість країн європейської спільноти зараховують пенсійний стаж в інших європейських країнах і це нормальна демократична усталена практика. Адже наші громадяни – українці, які є найбільш освіченими, які є, дійсно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

КАРПАЧОВА Н.І. … працьовитими, вони сьогодні так само мають право заробити цю пенсію, а потім повертатися додому і для того, щоб далі утримувати і себе і свої родини. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук передає право на питання Ярославу Кендзьору, будь ласка, мікрофон Ярослав Кендзьора.

 

13:08:46

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну”.

Шановна Ніна Іванівна! Ви дуже добре знаєте кримінальну справу, дуже гучну кримінальну справу по Львову, це лжезамах на директора ринку «Шувар» Романа Федишина. Внаслідок досудового слідства, судового слідства не було знайдено жодного, так би мовити,  доведеного  факту про причетність Володимира Панасенка до організації цього замаху і цього вибуху. Але внаслідок всієї цієї справи Володимир Панасенко засуджений на довічне ув’язнення. І я, розмовляючи із працівниками Львівської прокуратури, ті, які знають цю справу, вони стверджують, що замовником замаху на Федишина є  сам Федишин, але те, що ви сказали, судова гілка і бізнес пов’язані і я уявляю скільки засіяв Федишин суддям, щоб отримати таке судове рішення…

 

КАРПАЧОВА Н.І. Шановні народі депутати! Шановний пане Ярославе! Я  хочу  сказати, що дійсно я відкрила провадження на звернення дружини і доньки цієї людини, Володимира Панасенка, зустрівся особисто з ним мій представник відвідав цю людину безпосередньо і в слідчому  ізоляторі на Львівщині. Зараз ця людина  перебуває у Вінницькій в’язниці.

Можу сказати, що навіть перше наближення, вивчення  цієї надзвичайно гучної, складної справи дає мені сьогодні підстави сказати, що у вироку суду відсутнє обґрунтування вмотивування засудженого до довічного позбавлення волі.

Хочу вам засвідчити про те, що в Україні сьогодні кількість засуджених до довічного позбавлення волі становить тисяча 560 осіб. З них єдина ця людина, якій було інкриміновано замах вбивства і необережність, цей випадок відбувся, це ще не доведено, як на мене, Єдиних був засуджений до по життєвого ув’язнення. Як на мене, я бачу тут ознаки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, будь ласка.

 

КАРПАЧОВА Н.І. Що сьогодні такий термін покарання, як пожиттєво ув’язнення, може бути використане, як зведення рахунків між різними бізнесовими структурами, це буде просто ганьба. І тому питання повернення взагалі до смертної кари з точки зору європейських цінностей і того, що ми проголосили, просто неможливо. Цю справу я тримаю на особистому контролі, думаю, що ми ще повернемось і в цій залі до певних змін по цій справі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

13:11:43

ТАРАН В.В.

Шановна Ніно Іванівно, в Харкові під час відвідувань Віктором Януковичем заводу „ФЕД” раптово помер журналіст Костянтин Сокіл, в ЗМІ було й таке повідомлення щодо журналіста, коли йому стало погано, охорона Януковича не пропустила лікарів швидкої допомоги. Ви стоїте, Ніно Іванівно, в обороні прав людини, в тому числі і права на життя, і тому моє питання до вас, мені видається, цілком слушним. Які були ваші дії для встановлення істини, за яких обставин все-таки загинув журналіст? Тобто чи був ваш представник у Харкові на заводі, чи зустрічався він з рідними, з лікарями, з очевидцями, чи була надана якась допомога родині загиблого? І врешті, чи спонукає ця трагедія ваш інститут до якихось конкретних заходів, до напрацювання якихось механізмів, щоб подібне не повторилось в майбутньому, бо попереду ще не починалась президентська кампанія, хоча лідер Партії регіонів її активно вже проводить? Дякую.

 

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за запитання. Можу сказати, що виборча кампанія в Україні давно розпочалася. А по-друге, що торкається людини, яка загинула під час зустрічі одного з кандидатів, зокрема, Віктора Федоровича Януковича в Харкові, можу, перше, висловити із свого боку співчуття родині тій людині, яка померла. А по-друге, сказати, що я сьогодні ваш виступ буду вважати як депутатський запит для того, щоб більш ретельно вникнути в цю ситуацію, чи є якісь причини для того, щоб сказати, що є винні особи чи смерть сталася раптово і не було надано належної медичної допомоги.

Повірте,  якщо відбуваються випадки пов’язані зі смертю людини і   зверхня  депутатів іде до омбуцмена,  обов’язково по кожному  з них відкривається  провадження і я беру таку справу на особистий контроль.  Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Бондаренко фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

13:13:43

БОНДАРЕНКО В.Д.

Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир   Яворівський мікрофон,  будь ласка.

 

13:13:49

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановна пані Ніно! Перше. Безмежно вдячний вам за Пилипа Орлика і за Конституцію. Я намагаюся багато років публічно доводити цю унікальність цієї Конституції.

Друге. Хочу відзначити, що хоч ви були обрані зусиллями одного політичного сегменту, який присутній зараз в парламенті, але ви дуже вигідно політично дистанціюєтеся від усіх, це дуже позитивно для омбуцмена.

Конкретне запитання. Є одна з найболючіших тем в Україні – це люди які залишилися жити в гуртожитках.  Ми прийняли Закон  про право приватизувати їх, але скажімо на моєму виборчому окрузі, це Кіровоградщина, це в Кіровограді, в Олександрії, по всій Україні, це   сотні тисяч нещасних людей, яким сьогодні чиновники чинять опір для того, щоб вони, які залишилися у цих 5-10 метрових кімнатинках  тісних, щоб їх бодай приватизувати.

Чим ви можете  допомогти мені, як народному депутату, який цим займається.

 

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за це запитання!

По-перше хочу сказати, що в Шведському архіві мені вдалося, як юристу, встановити  що той писаний текст латиницею Пилипом Орликом зроблений власноруч, вдалося згадати навіть   криміналістику, за що  були мені вдячні фахівці Шведського  національного  архіву. Мені надали декілька  документів самого Пилипа Орлика і я могла їх порівняти. Це по-перше.

По-друге.  Що торкається наболілого питання. Я зараз  якраз у своєму виступі звертала вашу увагу на те, що зміни які ви прийняли за моїм поданням і за вашими ініціативами у відповідний Закон про гуртожитки  має бути внесена ще одна зміна, гуртожитки мають передаватися в фонд комунальної власності обов’язково і тоді людина може їх приватизувати ті кімнатки бодай маленькі, щоб не залишитися край неба.

Тому я прошу вас, щоб ви повернулися до  зміни до цього Закону стаття 13, внесли цю маленьку зміну і  повірте, ви покращите життя  мільйона трьохсот тисяч наших знедолених громадян, які мешкають в гуртожитках. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

13:16:02

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановна Ніна Іванівна, я, звичайно, також з приємністю послухав ваш звіт. Я вважаю, що він був максимально об’ємним і ви торкнулися тих проблем, які мають зараз позбавлені волі і тимчасового позбавлення волі, маються на увазі ті люди, які перебувають у слідчих ізоляторах. І я хотів би на прикладі Київського слідчого ізолятора. Все ж таки, я думаю, ви бували там не раз і знаєте в яких жахливих умовах там утримуються невинні люди, тобто вина цих людей недоведена судом, тому вони в будь-який момент можуть бути визнані невинними у тих справах, в яких вони проходять як обвинувачені.

Тому, я вважаю, що тут би треба було, можливо, цілу інституцію з цього приводу утворити, ми мусимо в належних умовах утримувати людей, права котрих попираються хоча б тим, що вони там перебувають, ну я не хочу називати, висловлювати не парламентські вислови, але в нелюдських умовах. Що з цього приводу ви скажете? Дякую. 

 

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую, пане Андрію, за це запитання. Я знаю і бувала, коли вам доводилося на абсолютно безпідставних засадах перебувати в одному із слідчих ізоляторів, (ізоляторів, до речі, в той час Служби безпеки України), який, на превеликий жаль, попри те, що Україна відзвітувалася перед Радою Європи ще в 2003 році досі існує.

Ми говорили про те, що в Європі в деяких країнах були знайдені таємні в’язниці, але і в Україні, як мені довелось дізнатися, під час відвідання бувшого ізолятора виявилось, що він сьогодні, на превеликий жаль, діє.

І тому, що торкається ізолятора СБУ, в першу чергу, я хочу засвідчити, що уряд абсолютно справедливо скасував розпорядження Голови Служби безпеки шановного пана Володимира Наливайченко щодо відновлення роботи цього ізолятора через створення на його базі ізолятора тимчасового тримання.

За Законом про попереднє ув’язнення ці ізолятори можуть знаходитися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте завершити.

 

КАРПАЧОВА Н.І. Тільки в структурі Міністерства внутрішніх справ. Це стандарт. Тому на сьогоднішній день Президент вніс подання до Конституційного Суду про скасування постанови уряду на скасування розпорядження. Я виступала на засіданні на підтримку дій уряду для того, щоби цей ізолятор не був поновлений.

Що торкається СІЗО на  Лук’янівці, присутній тут пан Кощинець Василь Васильович, він знає, що ми постійно контролюємо там умови, але проблема в тому, що на сьогоднішній день суди зловживають правом на арешт. Третина знаходиться людей, яка взагалі не повинна знаходитися, ані в ізоляторах тримання ув’язнених в системі Міністерства внутрішніх справ, ані в слідчому ізоляторі на Лук’янівці. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Народний депутат Тедеєв передає право на постановку питання  колезі Лук’янову, будь ласка, мікрофон.

 

13:19:15

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Хотілося задати запитання стосовно інциденту в Кіровоградській області, коли наш колега народний депутат від „Блоку Юлії Тимошенко” разом з прокурором району і головою міліції по-звірячому на полюванні вбили людину. Вони гналися  - за розповіддю місцевих жителів – вони гналися за цією людиною, вдарили її машиною, зламали ноги, після того стріляли в неї, зламали ребра, зламали ключицю. На слідчі дії людину привезли без одягу. Це каже про те, що слідчі дії відбувались упереджено, приховуючи реальні докази цього  вбивства.

У мене прохання до вас, візьміть на контроль захист померлого, на конституційні права в цій державі. Зверніться до Президента, щоб він підключив до розслідування Службу безпеки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте питання.

 

13:20:30

ЛУК’ЯНОВ В.В. ... до розслідування цього інциденту Службу безпеки і, дійсно, притягти до відповідальності високопосадовців, які в цій ситуації мусили охороняти права громадянина, а не вбивати його та...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КАРПАЧОВА Н.І. Шановний народний депутат, пане Владиславе, я хочу сказати про те, що вчора о 15.40  під час бесіди з головним лікарем лікарні Стояновим Сергієм (я відкрила, до речі, провадження по цій справі) о 14-ій годині тіло померлої людини було видано родичам по місцю проживання її матері в село Грушки. Я зі свого боку так само, як і в ситуації з фотографом, який помер в Харкові, хочу висловити співчуття цій родині.

Можу зі свого боку сказати, що я звернулася, зважаючи на те, що навколо цієї справи зараз створюється резонансна така оцінка, я хочу залишатися неупередженою, хочу об’єктивно подивитися на причини смерті цієї людини. Тому я звернулася особисто до Генерального прокурора України, до прокурора Кіровоградської області і до Начальника Управління внутрішніх справ по Кіровоградській області пана Плавюка для того, щоб омбуцману були надані в оперативному режимі всі дані, які торкаються смерті цієї людини. Але я думаю, що в принципі парламент…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КАРПАЧОВА Н.І. Тому що парламент має право створити, щоб уникнути будь-яких обвинувачень, а з’ясувати тільки істину, по цій справі створити спеціальну слідчу комісію і розібратися в цій справі, і об’єктивно з точки зору парламентського контролю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дяку, Ніна Іванівна. Час вичерпаний. Доповідь виголошено. Відповідь на запитання надано. За результатами заслуховування щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України нам потрібно прийняти Постанову Верховної Ради України. Проект цей підготовлений. Олег Зарубінський, будь ласка. Голова комітету. Мікрофон.

 

13:22:46

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! В принципі подано дійсно проект постанови за моїм авторством і авторством колеги Павленка. Єдине я можу сказати, що сьогодні на засіданні комітету ми і мали розглядати проект цієї постанови, оскільки він є, за наслідками цієї доповіді. Але я можу зараз, що в проекті постанови зазначено наступне. Що представлено Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Карпачової Ніни Іванівни Щорічну доповідь про стан дотримання  та захисту прав і свобод  людини в Україні взяти до відома. Комітетом Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України розглянути, внесені Уповноваженим Верховної Ради України  з прав людини  пропозиції щодо вдосконалення законодавства. України з питань дотримання та захисту  прав і свобод людини.

І другим пунктом рекомендувати Кабінету Міністрів України, Верховному Суду України, Генпрокуратурі, іншим органам державної влади, органам місцевого самоврядування розглянути внесені Уповноваженим Верховної Ради України  висновки та рекомендації, спрямовані  на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини в Україні.

І третє. Як це традиційно робиться,  і це відповідає чинному законодавству   і процедурі, надрукувати у газеті „Голос України”  текст виступу Уповноваженого Верховної Ради України  з прав людини під час представлення щорічної доповіді.

Я  ще раз хочу сказати, Володимире Михайловичу, що це є проект постанови. Комітет мав сьогодні розглянути, але, в принципі, я його вже  зачитав. І у нас є проект рішення комітету щодо підтримання цієї постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,  одно хвилиночку, ми ж нічого не обговорюємо.    У мене така є пропозиція.  Бо ми тут діємо з вами відповідно до статті 18  Закону „Про  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. У статті 18 записано, що за щорічною  або спеціальною доповіддю Уповноваженого з прав людини  приймається постанова Верховної Ради України.

І далі. Там зафіксовано, що  щорічні та спеціальні доповіді разом з прийнятою  постановою Верховної Ради України публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради України.

Тому зараз є така пропозиція. Прийняти документ за основу, якщо є у вас міркування, у письмовому вигляді  до комітету і доручення  комітету на наступному пленарному тижні, щоб ми її  прийняли в остаточному варіанті.  Бо зараз пропозиції з голосу зруйнують сам проект документу. Немає заперечень?

Тому, шановні колеги,  я пропоную про прийняття за основу проекту Постанови Верховної Ради України  про  Щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини   про стан дотримання та  захисту прав і свобод людини в Україні. Реєстраційний номер 4614. Прошу голосувати за основу.

 

13:26:09

За-204

Шановні колеги, не брати участь в голосуванні за цю постанову – це рівнозначно тому, що встати зупиняти сонце, щоб воно сходило. Верховна Рада України зобов'язана прийняти відповідну постанову. Проект напрацьований за основу. Ви не хочете приймати, будь ласка, не потрібно.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту постанови (реєстраційний номер 4614). Що за принциповість? Не зрозуміло.

 

13:26:53

За-227

Ми повернулись до розгляду проекту постанови.

Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту постанови (реєстраційний номер 4614). За основу.

 

13:27:20

За-237

Прийняли за основу.

Будь ласка, шановні колеги, ваші рекомендації, зауваження і пропозиції прошу надати до профільного комітету. По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 154, „Блок Тимошенко” – 0, "Наша Україна – Народна Самооборона” – 35, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 1.

Прошу заспокоїтись, шановні колеги, з оцінками. Шановні колеги, ми маємо продовжити розгляд питань, але для цього нам потрібно включити їх до порядку денного. Будь ласка… З мотивів чого? З мотивів чого? Будь ласка, запишіться, п'ять хвилин з мотивів.     

Прошу на табло прізвища народних депутатів, що записалися, вивести.

Володимир Карпук.

 

13:28:27

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна", депутатська група „За Україну!”.

Наша група підтримала Щорічний звіт Уповноваженого з прав людини, тому що дійсно є об`єктивний, розлогий, є багато матеріалів для роздуму, і я би  просто просив Ніну Іванівну як досвідченого юриста і загалом у нас в країні дуже ситуація складна з невиконанням судових рішень. З моніторингу, який Уповноважена представила щорічно тільки за юрисдикцією загальних судів виконанню підлягає  від 5,5 до 6 мільйонів  рішень і це постійно має тенденцію до зростання. Однак третина цих  судових рішень не виконується. Причому не потрібні там стягнення певних сум чи кошти певні з бюджету, а елементарне невиконання судових рішень очільниками центральних виконавчих органів влади, міністерств, місцевих органів влади. Тому з цим треба щось робити. Ніколи ми  не наведемо порядку, коли не буде виконання судових рішень. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Терен, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

 

13:29:33

ТАРАН В.В.

Ну єдина фраза, що на комітеті  це не розглядалося, а тому ми не могли за це голосувати. Передайте, будь ласка, Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Яворівський, будь ласка…

 

13:29:43

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Володимире Михайловичу і шановні колеги! Я хочу, щоби ви зрозуміли. Ми абсолютно не заперечуємо, проведена колосальна робота, ми її глибоко шануємо, але йдеться про те,   що дійсно  проект постанови, як ми зрозуміли, не обговорювався в комітеті. По-друге, всі доручення тільки Кабінет Міністрів. Вибачайте, левова частка цих питань належить до відання Президента. Ще одна левова частка належить до… скажімо, до того самого рішення судів. І себе ж не обминаємо теж, що ми тут, значить,  сидимо. Законодавство… от з приводу гуртожитків. Карпачова ж сказала  про те, що це наші завдання. через те, я ще раз кажу, давайте, щоб все-таки в комітеті всі доповнення, які потрібно, бо ми прийняли за основу і після цього ми цю постанову проголосуємо. Це основна причина  чому, скажімо, "Блок Юлії Тимошенко" не всі голоси віддав для цього. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський.

 

13:30:36

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Шановні Ніна Іванівна! Ви знаєте, я просив би практично в практичній площині поставитися до цього питання. Ми сьогодні виконали фактично регламентну норму.  Ми мали взяти до відома цю доповідь. Я хотів би сконцентрувати вашу увагу на цьому. Як голова  відповідного комітету я  хочу пообіцяти і гарантувати, що на засіданні комітету всі пропозиції, всі зауваження, які  будуть подані народними депутатами як суб’єктами законодавчої ініціативи (до речі, це не тільки депутати можуть робити, але і інші  суб’єкти законодавчої ініціативи) будуть дуже ретельно, дуже  детально розглянуті. Зараз ми  виконали фактично, якщо хочете, таку  певною мірою технологічну норму, тому я не думаю, що треба навколо цього збурювати ситуацію, ми зробити те, що мали зробити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анатолій Матвієнко.  Юрій Кармазін.

 

13:31:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати! У доповіді наведені страшенні факти порушення прав ветеранів війни військової служби на державні гарантії соціального захисту. Зокрема я хочу звернути увагу на ту норму Конституції, яку я тут пропонував у цій залі, це доповнення… це стаття 49 Конституції, що  в державі  не може скорочуватися існуюча мережа лікувальних закладів. Були знищені військові госпіталі в Кременчуці, Балті, Первомайську, Самборі, Білгород-Дністровську, у  Делятині, в Ковелі, були знищені у Слауті перепрофільовані, госпіталь також знищений у Первомайську Миколаївської області. Це брутальне порушення Конституції.

Тому я пропоную включити там і записати: звернутися до Президента, до Генерального прокурора про порушення кримінальної справи відновити терміново ці лікувальні заклади. Вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Камчатний.

 

13:32:45

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Валерій Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко",  Харківська область.

Я хотів би нагадати шановному колезі із сусідньої  фракції, що ми народні депутати, а  не технологи. І ніяких технологічних рішень тут у залі ніколи ми не приймали, не приймаємо і приймати не будемо.  Існує певна процедура, існує Регламент, тому ми повинні діяти виключно в рамках Регламенту. І сьогодні ми не мали права прийняти постанову, яка не пройшла відповідні   процедури. Це перше.

І по-друге, з голосу нам пропонують взяти до відома чи ще щось таке. Ніде не написано в тій статті, на яку посилався наш шановний спікер про те, що повинно бути в тексті постанови. А я би особисто хотів побачити в тексті постанови, проекту постанови  і оцінку роботи Уповноваженого, і партійність, і таке інше, партійні погляди. Тому я вважаю, що сьогодні парламент не мав права приймати ту постанову. Вона не має права бути вами підписана, Володимире Михайловичу, бо вона прийнята поза межами наших парламентських правил гри. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Я можу порадити одне колегам: демонструвати свою принциповість, коли взагалі без будь-якого обговорення протягуються рішення в Верховній Раді. Це – перше.

Друге. Я хочу сказати, що коли питання розглянуто відповідно до Регламенту, розгляд питання завершується прийняттям відповідного рішення. А з урахуванням того, що комітет підготував проект постанови, але ще не обговорив його, то було запропоновано прийняти за основу. І я просив би сьогодні не переводити стрілки туди, куди вони не переводяться.

А тепер іще одне. Читайте Закон про Уповноваженого, і там зафіксовано, що Верховна Рада приймає постанову, по-перше, до відома, доповідь, а по-друге, вона фіксує необхідність публікації і постанови, і щорічної доповіді, що було зроблено. Все інше – це ваші пропозиції, які будуть враховані до другого читання. Я дуже не хотів би, щоб посада Уповноваженого з прав людини стала розмінною політичною монетою. У нас же всі інституції політизовані, починаючи від судової системи влади, закінчуючи ключовими структурами. І давайте будемо виходити з того, що нам треба приймати рішення. Там нічого страшного немає.      

Розгляд питання завершено. Я дякую Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Карпачовій Ніні Іванівні за доповідь і матеріали, які були надані народним депутатам. (О п л е с к и)

Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу далі. Нам треба включити до порядку денного ряд законопроектів. Я просив би уважно підійти до того, щоб ми включити питання, обговорили, а далі визначались щодо рішень.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків     (реєстраційний номер 4630). Проект урядовий. Про включення до порядку денного питання. Прошу голосувати.

 

13:36:10

За-203

Не встигли? Повернення до розгляду питання про включення до порядку денного, повернення.

 

13:36:35

За-203

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Будь ласка, Олег Ляшко, з мотивів.

 

13:36:49

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Зверніть увагу, який законопроект щойно ми, на превеликий жаль, не включили до порядку денного. Це додаткові заходи задля фінансового оздоровлення банків. Ми ж вам сьогодні голосували, на превеликий жаль, наші колеги з опозиції не проголосували за закон, який давав би можливість притягувати до відповідальності тих, хто не повертає вклади. Зараз не голосують за включення і розгляд законопроекту, який фінансово оздоровлює банки. Тобто яку мету переслідують? Мільйони людей – вкладників банків хочуть бачити банки надійними і стабільними. Уряд пропонує законопроекти, які вирішують ці питання. Ми за них не голосуємо. Чому? Чи не тому, що вже довели кілька банків до ручки, зокрема „Укргазбанк”, банк „Надра”, банк „Родовід”. Уряд тепер мільярди вимушений туди вкидати, щоб вкладникам вернути гроші, то давайте ще два чи три десятки, чи три сотні угробимо банків, щоб нарешті зрозуміли, що за банками люди стоять…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд. Будь ласка, мікрофон.

 

13:38:07

ЛЯШКО О.В.

Тому, зважаючи на ситуацію, шановний Володимире Михайловичу, оскільки немає карток багатьох   депутатів. Я пропоную, після обіду, після перерви повернутися до цього питання і проголосувати. (Ш у м   у   з а л і) А, нема перерви?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Михайло Чечетов. Ми не можемо розривати розгляд питання, я бачу. Нам треба визначитися, просто мобілізуйтесь.

 

13:38:28

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, мало того, что вчера мы проголосовали, вернее, не мы, Партия регионов не голосовала, позорный Закон о Бюджетном кодексе, где дается право вручную Кабинету Министров руководить бюджетом, как своими собственными деньгами распоряжаться. Так мы сегодня хотим еще протянуть закон, который даст возможность вручную Кабмину руководить всеми банками, да.

А не жирно ли будет перед выборами передать всю банковскую систему Кабинету Министров, передать весь бюджет страны, положить на выборную кампанию одного человека? Я думаю, это не то, что не по-государственному, мягко говоря, это преступно будет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін, потім від Кабінету Міністрів аргументацію послухаємо.

 

13:39:18

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати, ну давайте говорити теж чесно. Цей законопроект підготував Кабінет Міністрів разом з Національним банком з однією метою, для того, щоб держава мала можливість оперативно входити в статутні капітали банків. Це прецедент,  з яким ми зіткнулися вперше в історії під час цієї кризи. На носі у нас літо, якщо ми не приймемо цей законопроект, ті банки, які визначені державою в процес ре-капіталізації, вони не пройдуть.

Тому ця норма підготовлена тільки для того, щоб спростити, облегшити процес входження держави в капітали комерційних банків. Тут немає політики давайте підтримаємо цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Іванович… Ну, одну хвилиночку. Ігор Іванович Уманський, будь ласка, аргументацію Кабінету Міністрів.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

Шановні народні депутати, на жаль, немає в залі Миколи Яновича Азарова, на другу годину ми з ним домовилися спеціально засідання за прискореною процедурою Комітету з питань банків і банківської діяльності саме з цього законопроекту. Дійсно, дуже важливий документ, він важливий не для уряду, він важливий для банківської  системи. І прохання наше було процедурне: зараз у першому читанні прийняти за результатами розгляду в комітеті під головуванням Миколи Яновича доопрацьований текст вже потім остаточно винести на зал.

Всі ці питання, всі ці застереження, які там  можуть бути висловлені, ми обгоримо на комітеті і запропонуємо комплексне вирішення питання. Велике прохання підтримайте, дуже важливий закон, не для уряду, для банківської системи, для вкладників, яких ми всі маємо захищати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, будь ласка.

 

13:40:57

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.

Все, що стосується банків, поза всяким сумнівом дуже важливі закони, але напривеликий жаль в цій сесійній  залі йде лобіювання банків, йде тільки в один бік: як зміцнити банки і забрати все у людей, що вже забирати не можна. Коли сьогодні пропонувалось навпаки урівноважити, коли сьогодні пропонувалося, щоб банки, які порушують закони карати за те, що вони не віддають в той термін, який закінчився депозити. То сесійна зала, на превеликий жаль, не підтримала.

Це один момент і другий. Шановні колеги! Подивіться, будь ласка на цей закон, який пропонує перший заступник міністра каже, що там дбають про банки, дбають, але я хотів би його запитати, якби він мене почув, а не  Яворівського, яке відношення до банків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, Володимир Олександрович, шановні колеги, ми ж хочемо прийняти рішення.

 

МАРТИНЮК А.І.  Я звертаюсь до вас, пане перший заступнику, яке відношення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

 

МАРТИНЮК А.І.  Яке відношення до цього закону, а тим більше до банків, має окрема стаття, в якій робиться практично неможливе в нашій державі, прочитайте, працівники міністерства фінансів, які будуть займатися банками, надати їм майже охорону, збільшити їм вдвічі чи втричі заробітну плату, поставити їх на спеціальне обслуговування і так далі і тому подібне. При чому тут  працівники міністерства фінансів і особливі заслуги, що вони будуть працювати з банками? Тоді і кожен банк поставить таку вимогу, що у мене тяжкі умови праці дійте нам також такі можливості. Ми вже десятки разів голосували, Володимир Михайловичу, не пройшло, нехай мають голоси, тоді будемо розглядати. Давайте будемо йти далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановний Адам Іванович! По-перше, і моя пропозиція була, в першому читанні підтримати. В другому читанні ми всі ці питання опрацюємо, будуть зауваження у вас, у комітету, ми всі винесемо на друге читання.

По-суті, там немає фінансових додаткових  преференцій для співробітників Міністерства фінансів. Да, там є питання захисту, але повірте, зараз по цим банкам до співробітників Міністерства фінансів, ви уявляєте, яка кількість там кредиторів цих банків, які вклали кошти. Там зараз відбувається, в тому числі заходи з особистого залякування співробітників, мене особисто, тих людей, яких ми делегуємо в ці банки. І, безумовно, людей, які з боку держави забезпечують ці функції, ми не можемо не захистити. На жаль, зараз це відбувається, в тому числі бандитські угруповання, в тому числі рекетирські наїзди, в тому числі банальні залякування.

Я перепрошую, але не захистите співробітників Міністерства фінансів фізично, я підкреслюю, там немає фінансових питань, ми не маємо права.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Крім того, там ще одне дуже важливе питання, ми продовжуємо норму по відсоткам і по вкладам. З 1 січня у нас закінчується преференція для людей щодо оподаткування дивідендів. Ми пропонуємо її продовжити ще на  п’ять років.

І питання по процедурам, якщо ми їх не спростимо, вони були виписані під спокійний розмірений час, зараз інша ситуація, ми маємо оперативно і швидко реагувати, в першу чергу Національний банк. Це для них закон більш потрібний навіть, чим для уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми з’ясували начебто всі аспекти цієї проблеми. Така є пропозиція, я дуже просив би її підтримати, давайте ми розглянемо питання, щоб не переривати, включимо його до порядку денного, але практичний розгляд за наслідками рішення комітету. І я думаю, що ми вийдемо з цієї регламентної колізії. Тому прохання до вас, я поставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного. Якщо ви підтримаєте, включимо порядок денний і віддамо, щоб комітет прийняв рішення, а тоді з урахуванням рішення комітету, визначимось щодо позиції Верховної Ради України. Я думаю нормальний ж підхід, прошу підтримати.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення проекту закону (реєстраційний номер 4630) до порядку денного. Прошу голосувати.

 

13:45:32

За-224

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, тепер  проект Житлового кодексу України. Він у нас давно вже, давайте ми, тоді треба ставити на голосування про перенесення, рівно як і це питання. То прохання було б взяти і включити в порядок денний, а потім повернемо на повторне перше читання і нехай працюють.

Я завтра і комітетам говорив, така   була пропозиція.

 Будь ласка, Олександр Сергійович Єфремов.

 

13:46:12

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Было бы совершенно логично то, что вы предлагаете, если бы там рассматривался один   законопроект, а там  два законопроекта и  мы какой то тогда должны взять за основу.

А учитывая то, что там есть не состыкованные моменты, то логично было бы перенести этот вопрос на следующий день, там специалисты работают, они согласуют все эти моменты и придут к общему решению.

В противном случае мы сегодня очень важный   и нужный закон для нашего государства можем просто потерять!

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу заспокоїтися, шановні колеги!  Ну… Олег Ляшко,  будь ласка, зараз ми  визначимося.

 

13:46:49

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Щойно, як ви бачили на табло, 224 голоси, наші  три картки наших депутатів не проголосували. От тут  депутат Бірюк, депутат Камчатний, Кальченко які ось сидять і не встигли проголосувати, депутат Марущенко.

Тому є пропозиція повернутися до голосування і прийняти цей закон, точніше включити його до порядку денного. Ідеться про мільйони українців, які тримають гроші в цих банках!

Треба, шановні опозиція! Михайло Васильович! Людям  допомагати треба, а не шкодити! А ви на словах допомагаєте, а на ділі, коли  вкладникам гроші повернути треба, ви не хочете це робити!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

Шановні колеги! Я прошу вас, спрацювало, не спрацювало! Хто натиснув, у того й спрацювало! Не розказуйте байки мені, будь ласка!

 

13:47:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я предлагаю  компромиссное решение. Действительно,   развязка  должна быть найдена законодательная. Но коль правительство не в состоянии подготовить профессиональный  документ, который даже бильшисть не может поддержать,  десять раз на голосование ставили! Хватит  издеваться над залом! 

Завтра мы внесем, Николай Янович Азаров, министр оппозиционного правительства экономики Ирина Акимова внесет законопроект, который развяжет все эти проблемы, которые ставятся и зал их поддержит, да. Но профессиональный отработанный документ, да. И хватит издеваться перед залом.

Владимир Михайлович, если вы хотите сорвать заседание, давайте послушаем господина Ляшка и сессия прекратится, мы сейчас сорвем сессию, да. Не надо, предлагается конструктивное решение, мы внесем и вы проголосуете и все будет нормально, да. Не волнуйтесь!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло, я прошу вас, ну, заспокойтесь, ваше прізвище не називали. Шановні колеги, ще раз хочу сказати, шановні колеги, шановний Михайло Васильовичу, ніхто нічого зривати не буде, ми з вами домовились і вже всі почули, що о 14 годині відбудеться засідання комітету, комітет розгляне, тоді ми повернемося до розгляду цього питання. Що ще не влаштовує вас? Що ще не влаштовує? Комітет розгляне, ми повернемось, а говорити, що не спрацювало щось, шановні колеги, все спрацювало.

Тому давайте таким чином, це питання ми відклали 4630, проблема важлива, комітет розгляне, разом з урядом повернемось до обговорення.

Щодо проекту Житлового кодексу. Пропозиція така могла б бути. Я хочу, послухайте, шановні колеги, і прохання було, якби ми його, щоб не спалити ми включили два законопроекти до порядку денного і одразу направили їх на повторне перше читання, а за наслідками, коли розгляд у повторному першому тоді один із них буде прийнято і, я думаю, що це була б логічна постановка питання. Правильно я кажу? Та я можу поставити його на включення до порядку денного? Олександр Сергійович, ви пропозицію вносили, я пропоную зараз нам включити цей законопроект, оскільки вони включаються до порядку денного одним голосування, бо там є основний і альтернативний, тобто в порядку реєстрації. Після того проголосувати про направлення на повторне перше читання, коли його підготують на повторне перше читання, за наслідками обговорення буде прийнято один із них і тоді ми вийдемо із колізії. 

Я готовий, але зараз мені треба, щоб погодилася Верховна Рада його перенести. Але в процесі розбіжності в сесійній залі не може бути голосів, от розумієте, про що  мова іде.

Будь ласка,  Олександр Сергійович.

 

13:50:50

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, я думаю, что оно совершенно логическое предложение, логичное предложение. Но, Владимир Михайлович, мы иногда делали отступления и принимали решения рекомендовать комитету обобщить и выйти с общим обобщенным законопроектом.  Если бы мы могли сейчас пойти на это исключение рекомендовать комитету выйти с обобщенным законопроектом,  я больше чем уверен,  что мы  бы получили хороший закон и  получили бы положительное голосование по этому закону.

Пожалуйста, рассмотрите этот вопрос.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо ми даємо доручення комітету доопрацювати, то нам очевидно треба просто згода Верховної Ради і все, і вийти на  один, з одним документом.

Шановні колеги,  так тоді, якщо іти за Регламентом, я зараз повинен поставити на голосування про включення. Коли ми включимо, розглянемо і за наслідками розгляду - тоді ми можемо давати і доручення комітету, або  схвалювати один із них Але в силу політичних розбіжностей ми можемо просто не прийняти жодного рішення.

Ну , будь ласка,   Олег Ляшко.

 

13:52:04

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко „Блок Юлії Тимошенко”.

 Законопроект Житлового кодексу колеги Рибака і урядовий законопроект – це документ, який вкрай необхідні для розгляду в цьому залі. Так само як і попередній  законопроект 4630 щодо  фінансового оздоровлення банків. Тому, шановний Володимире Михайловичу, є компромісна пропозиція, яка   може об’єднати зал. Давайте ми зараз проголосуємо за включення пакетом і одного, і другого законопроектів і 4630, і 2307, і 2307-1. І таким чином включимо до розгляду , а далі так як ви й пропонували. Направте на розгляд в комітет і наберемо 400 голосів за це рішення. Дякую. Підтримайте!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, це буде порушення Регламенту, але я можу таким чином поступити. Поставити, ну прошу уваги, поставити на  голосування пропозицію, що Верховна Рада, відступивши  від Регламенту ad hoc прийняла... Ну що ви плескаєте в долоні, ви послухайте спочатку.  Вона відступила від Регламенту, прийняла рішення про включення до порядку денного двох законопроектів (двох, бо  там альтернатива йде), двох законопроектів. І тоді ми, якщо Верховна Рада  підтримає, то законопроект  4630 ми чекаємо рішення комітету, коли підтримає, а цього  законопроекту, якщо  включимо, то ми голосуємо на повторне перше читання, як пропонує комітет, і комітет вийде з одним проектом. Нормальна пропозиція, якщо ви підтримуєте її.  Підтримуєте? Можна ставити  так  на голосування чи ні?  Ну не підтримують, так що ж…

Ладно, я поставлю, шановні колеги,  відповідно до статті 28 Регламенту оцю пропозицію на сигнальне голосування.  Прошу проголосуйте. Відповідно до  статті 28  Регламенту сигнальне голосування.

 

13:54:14

За-227

Сигнальне голосування свідчить про те,  що є бажання.

Тепер я ставлю  на голосування пропозицію розглянути  питання, пропозицію розглянути питання про включення до порядку денного  законопроектів  4630, 2307, 2307-1. Прошу голосувати.

 

13:54:53

За-229

А тепер я ставлю на голосування про включення законопроектів до порядку денного 4630,  2307, 2307-1.

 

13:55:20

За-229

Включили до порядку денного.

Тепер законопроект  4630 ми повернемося до його розгляду за наслідками рішення комітету.

Що стосується проекту Житлового кодексу України, то  продовжуємо ранкове засідання на  15 хвилин. Прошу, давайте ж розглянем цей законопроект. Ми включили до порядку денного.

Попов Олександр. Є Олександр Попов?

 

13:56:06

ПОПОВ О.П.

Шановний головуючий, шановні колеги! 30 червня 1983 року був прийнятий і діє до цього часу Житловий кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки. Безумовно, що за 26 років багато змін відбулося в житловій політиці в Україні, в тому числі на сьогоднішній день більше 90 відсотків житла населення України приватизовано. А закон залишається старим. Тому, безумовно, що і підприємства житлово-комунального господарства, і власники квартир, і багато інших людей, мешканців України очікують нової редакції, яку на протязі 10 років не можем ніяк приймати в новому варіанті.

Що стосується самого проекту, то суть цього проекту є в тому, що в ньому прописано необхідне правове поле для реалізації громадянами України конституційного права на житло та запроваджено державний нагляд і контроль за наданням, використанням житла та його утримання. Регламентується плата за утримання житла та житлово-комунальні послуги, відповідальність за порушення житлового законодавства, порядок вирішення житлових спорів. Виписані умови придбання приватного житла, користування житлом, реконструкцій та утримання житлового фонду, приватизації і реприватизації житлових приміщень. Створюються умови для залучення широких мас населення до утримання житлового фонду та управління ним. Житловий кодекс, в разі його прийняття, також прискорить впровадження конкуренції в сфері обслуговування житлового фонду. Передбачається также можливість переходу у сфері виконання робіт та надання послуг по обслуговуванню житлового фонду на договірні відносини, що значно підвищить якість прав споживачів.

Шановні колеги, ми розглянули цей законопроект за участю експертів Ради Європи.

І я хочу сказати, що отримали  зауваження, які, на нашу думку, думку   авторів проекту, можна було б врахувати при розгляді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …можливість завершити, будь ласка.

 

ПОПОВ О.П. Тому наша пропозиція – підтримати законопроект. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Лотоцький Орест Богданович, будь ласка,  перший  заступник   міністра з питань житлово-комунального господарства.

 

ЛОТОЦЬКИЙ О.Б. Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується  урядовий проект Житлового кодексу України. Хочу відразу відмітити, що  концептуальний і попередній, який підготовлений депутатами, і підготовлений   урядом концептуально  вони майже не відрізняються. Але урядовий трошки більший за  обсягом і за нормами, які додатково включені до нього.

Зокрема,  мова йде про те, що на 19 статей збільшено  урядовий законопроект. Зокрема, включено окрему статтю, що стосується  створення,  діяльності  житлово-будівельних кооперативів. У нс сьогодні в Україні 4,5 тисячі будівельних кооперативів, діяльність яких сьогодні  регламентується лише окремими постановами уряду.

Крім включено главу щодо формування Житлового кодексу соціального призначення та надання  громадянам соціального житла. Крім того виписано норми щодо обліку громадян, що потребують  надання їм соціального житла, визначення житла, яке належить   до Житлового фонду соціального  призначення, та порядку створення, надання  у найм такого житла.

Крім того, прописано, як будуть здійснюватись внески на капітальний ремонт будинків та їх розміри.  Запровадження для власників приміщень у багатоквартирних житлових  будинках норм  спільної часткової  власності на будинок та земельну  ділянку прибудинкової території без     виділення частки у натурі.

Справа в тому, що сьогодні законодавством, на жаль, дуже   не чітко регламентуються питання  співвідношення власності, які  є у багатоквартирних житлових будинках, і у  тому числі  прибудинкових територій сьогодні, на жаль, по Україні  лише  поодинокі приклади, де  прибудинкові території виділяються у натурі і передаються  тим об’єднанням співвласників, які хочуть їх взяти у свою власність.

Крім того, прописано чітко яке житло сьогодні є в Україні, які форми цього… власності та призначення житлового фонду, як переводити….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЛОТОЦЬКИЙ О.Б. Як переводити житловий фонд у не житловий і навпаки. Сьогодні це також проблема, яка, на жаль, не врегульована діючим  Житловим  кодексом.

Чітко прописано критерії плати за житло, як плата за житло повинна  виноситися і яким чином; відношення співвласності і управління житловим фондом.

Як вже було сказано попереднім виступаючим, на даль, діючий Житловий кодекс не дає можливості нормально працювати і тим законам, які сьогодні вже прийняті  по окремим напрямках: про соціальне житло, про  захист прав мешканців гуртожитків, про приватизацію державного житлового фонду.  Тому уряд пропонує прийняти в першому читанні законопроект, який зараз був представлений з тим, щоб допрацювати його і може  дійсно об`єднати ті норми, які  відрізняються в обох документах і прийняти Житловий кодекс України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, доповідь закінчено. Співдоповідь. Голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Рибак Володимир Васильович поінформує про позицію комітету.

 

14:01:59

РИБАК В.В.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Парламентом протягом останніх 10 років розглядались 7 редакцій нового Житлового кодексу.  Але через суб`єктивні обставини, в першу чергу політичного характеру,  жодна з них не була підтримана.

Вашій увазі було запропоновано два законопроекти. Обидва варіанти  напрацьовані за участю фахівців, за участю органів місцевого самоврядування, експертів. Пропозиції, зауваження були ретельно опрацьовані, більшою частиною авторами законопроектів враховані.   Тому комітет пропонує взяти  за основу  один із законопроектів, прийняти  рішення і на… в другому читанні ми допрацюємо, всі зауваження учтем і приймем рішення. Комітет  розглядав це питання і підтримав більшістю урядовий комітет, урядовий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимир Васильович.

Шановні колеги, є потреба обговорювати законопроект? Немає? Є. Запишіться тоді, будь ласка. Проводиться запис на виступ. Прошу прізвища народних депутатів вивести.

Олег Ляшко. І Володимир Карпук.

 

14:03:37

ЛЯШКО О.В.

Прошу передати слово колезі Сербіну Юрію Сергійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сербін, будь ласка.

 

14:03:43

СЕРБІН Ю.С.

Дякую, Олег Володимирович. Валерій Ілліч, прошу вибачення.

Шановні колеги, ці два законопроекти, дійсно, підготовлені кваліфіковано. Але все ж таки, якщо брати урядовий, я хочу аргументувати, чому комітет прийняв рішення по урядовому. То він висвітив ті проблеми, яких немає висвітлення в депутатському варіанті. Але обов’язково, щоб ми підготували якісний документ для введення, як кажуть в експлуатацію, для прийняття в останньому, потрібно залучити до другого читання ті пропозиції слушні, які є в депутатському.

На жаль, і один, і другий варіант втратили багато через те, що у нас немає вирішення головного питання, в якому повинно ще перше скликання нашої Верховної Ради: ми дозволили приватизувати житло, але не вирішили питання, що з ним далі робити. І оце питання ми повинні з вами доопрацювати на друге читання, щоб наші люди знали, куди будуть розвиватися напрямок і житлова політика в країні.

Тому я прошу від імені нашої фракції, щоб ми підтримали за основу урядовий варіант законопроекту, а, безумовно, врахували всі розумні пропозиції – їх дуже багато в депутатському варіанті – при прийнятті в другому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

14:05:12

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!” Прошу передати слово Зіновію Васильовичу Шкутяку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зіновій Шкутяк, мікрофон, будь ласка.

 

14:05:20

ШКУТЯК З.В.

Зіновій Шкутяк, фракція  „Наша Україна”, група „За Україну!”

Шановні депутати,  шановний  Володимире Михайловичу, дійсно, на протязі 18 років незалежності України  ми не спромоглися прийняти Житловий кодекс України і це надзвичайно стримує розвиток житлово-комунального господарства, це є великим гальмом  розвитку житлового господарства і тому, я думаю, що це є просто наш обов’язок все-таки Житловий кодекс прийняти нашою каденцією. Він потрібний сьогодні Україні, тому що дуже багато питань, які сьогодні треба вирішувати на рівні розвитку житлово-комунального господарства, як раз повинні вирішитися цим Житловим кодексом.

Я хочу сказати, що Житловий кодекс подавався всіма урядами, які… і міністерствами, які існували в Україні. По тих чи інших причинах вони не приймаються, бо питання дуже складне і зачіпає майже 60 відсотків населення України. Але цей поданий урядом України, він більш-менш уже  враховує всі ті критичні зауваження, які мали місце у всіх житлових кодексах, тим більше, що він і той, який поданий групою народних депутатів, і він  абсолютно майже ідентичні.

Тому я думаю, що якщо ми приймемо цей законопроект в першому читанні, то ми одержимо такий результат, який можна до другого читання допрацювати, який може бути таким консенсусом, або може бути такою золотою серединою, яка дасть поштовх для розвитку житлово-комунального господарства України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено. Пропозиція комітету: прийняти за основу законопроект 2307-1. Але відповідно до реєстрації я ставлю на голосування першою пропозицію про прийняття за основу проекту Закону, а саме проекту Житлового кодексу України, реєстраційний номер 2307, автор - народний депутат України Попов Олександр Павлович.

 

14:07:57

За-164

Рішення не прийнято. 

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Житлового кодексу України (реєстраційний номер 2307-1). Прошу голосувати.

 

14:08:25

За-193

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проект Житлового кодексу України (реєстраційний номер 2307, 2307-1). На повторне перше читання. Зніміть голосування, будь ласка, мікрофон, Михайло Чечетов, будь ласка.

 

14:08:50

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Есть предложение компромиссное: давайте мы направим в комитет  два кодекса и дадим возможность, и поручим комитету внести один единый цельный документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Це залежить від, одну хвилиночку, якщо хтось один відкличе, чи то уряд, чи наш колег народний депутат, тоді буде один. А комітет хай доопрацює, буде  більше аргументів ми розглянемо, як комітет прийме рішення.

Тому я ставлю на  голосування про направлення на повторне перше читання проекту Житлового кодексу України (реєстраційні номери 2307, 2307-1).

 

14:09:44

За-309

Рішення прийнято.

Ранкове засідання Верховної Ради  України оголошую закритим. З 15-ої години робота в комітетах і фракціях. Завтра ми продовжимо засідання в пленарному режимі з 10-ої години ранку за розкладом на четвер.