ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 квітня 2019 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

16:00:04

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу всіх заходити в зал, займати робочі місця, приготуватися до активної дієвої роботи, зосередитися. Бурбак має важливе повідомлення для українського народу.

Секундочку. Отже, колеги, прошу провести реєстрацію. Прошу зареєструватися.

 

16:00:44

Зареєстровано 368 народних депутатів. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради  України оголошую відкритим.

Хочу повідомити, що в президію надійшла заява від двох фракцій – від фракції "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту". І вони готові замінити перерву на виступ від трибуни.

І до слова запрошується голова фракції "Народного фронту" Максим Бурбак. Будь ласка.

 

16:01:12

БУРБАК М.Ю.

Дякую, Андрій Володимирович.

Шановні народні депутати, сьогодні Чернівецький окружний адміністративний суд відновив справедливість: визнано незаконним рішення Чернівецької міськради про дострокову відставку міського голови Олексія Каспрука. Обраний народом мер поновлений на посаді.

Дев'ять місяців, саме стільки тривала боротьба Олексія Каспрука за справедливість. Але тріумфувати з цього зарано. В міській раді Чернівців залишається та сама профірташівська більшість. Це 29 депутатів-запроданців, які в липні 2018 року протиправно усунули мера. Впевнений, що під час нової сесії міськради вони спробують знову усунути Олексія Каспрука.

Звертаюся до колег з коаліції, які весь цей час покривали своїх родичів в Чернівецькій міській раді і потурали наступу на місцеве самоврядування. Ви вже розкрутили маховик ненависті до запроданців з боку чернівчан. І навіть якщо вони знайдуть себе в свіжих політичних проектах, люди все одно це будуть пам'ятати, ви вже себе показали. За 9 місяців господарювання в Чернівцях секретаря міської ради, головного "фірташевця" Буковини  Василя Продана місто перетворилось в руїну: розриті дороги, утворились фіктивні управительські фірми, дерибан землі, бардак, корупція і стагнація, понад 300 мільйонів гривень неефективного використання державних коштів місцевого бюджету і суцільне розчарування чернівчан. Невже так можна ненавидіти своє рідне місто? Принагідно зараз звертаюсь до правоохоронних органів та Державної аудиторської служби провести перевірку діяльності Чернівецької міської влади за період з липня 2018 року по сьогодні.

Весь цей бардак і наступ на місцеве самоврядування можна було б дуже давно зупинити. У Верховній Раді майже 2 роки зареєстрована Постанова про перевибори Чернівецької міськради, авторства мого та Миколи Федорука. Скільки разів я звертався до вас з цієї трибуни. Я вам розказував про проблеми чернівчан і афери, які запустили запроданці в Чернівцях.

Шановні колеги, неможна пасивно спостерігати, як реваншисти нищать народне волевиявлення, як нехтуються закони, як місто Чернівці грабують і топлять у фірташевському феодалізмі. Ми вимагаємо негайно поставити цю постанову на голосування, як і решту постанов про перевибори у ще понад 180 місцевих радах по Україні, де так само спаплюжено народне волевиявлення.

"Народний фронт" завжди стояв та стоятиме на захисті інтересів місцевого самоврядування. Наголошую: дочасні вибори – це абсолютно законний, передбачений Конституцією захисний механізм. Наша реформа місцевого самоврядування дала громадам небувалі ресурси і повноваження. Тепер парламент має вимагати від місцевих депутатів законослухняності та відповідальності. Покажемо мешканцям міст і сіл, що Верховна Рада здатна захистити їх інтереси.

Можна завершити, 30 секунд?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд додайте.

 

БУРБАК М.Ю. Звертаюся до Голови парламенту якнайшвидше поставити на голосування постанову після того, як ми приймемо Закон про державну мову. Закликаю колег, які, дійсно, сповідують демократичні цінності, підтримати її позитивним голосуванням.

А зараз від імені фракції "Народний фронт" вітаємо чернівчан з поверненням законно обраного народом міського голови Олексія Каспрука. Справедливість є і за неї варто боротись. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Вітаємо чернівчан з перемогою демократії. І нагадую, що ми продовжуємо розгляд Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної. Ми до обіду зупинились на правці 1920. 1920 – автор Німченко. Я запрошую на трибуну голову комітету Княжицького. І прошу включити мікрофон пану Німченку для оголошення своєї правки. Будь ласка.

 

16:05:15

НІМЧЕНКО В.І.

Тихо, тихо, тихо… Не перебивай.

Шановні колеги, я вас вітаю з цим, що ми трохи відпочили, але проблеми із-за цього не знялись. І ми просимо врахувати нашу поправку перш за все про виключення положень щодо загальної середньої освіти має бути виключно державна мова. Це все базується на тій статті 7 освітянського закону, який оспоренный в Конституційному Суді, який не визнаний європейською спільнотою в тому числі Венеціанською комісією, ПАРЄ і іншими міжнародними інституціями. Я хотів би акцентувати на цьому увагу, що за цими нормами потрібно перш за все бачити людей і наших дітей. Є Конституція України, яка забезпечує отримання, отримання, ще раз скажу, в тому числі середньої освіти языками…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. Є норма Конституції, яка прямо передбачає можливість для дітей і обов'язком для держави забезпечити отримання освіти мовою національних меншин в місцях їх проживання. Чому ми пішли на ревізію Конституції? Чому ми працюємо в протиріччя Конституції?

Тому просимо задовольнити наше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Княжицький.

 

16:07:05

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний колего, отже, я вам прочитаю частину першу статті 21. Там передбачено, що особам, які належать до корінних народів України, гарантується  право на навчання в комунальних закладах освіти, для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу України. Це право реалізується шляхом створення, відповідно до законодавства, окремих класів, груп з навчанням мовою корінного народу України поряд з державною мовою і не поширюється на класи і групи з навчанням державною мовою.

Щодо правки, вона відхилена. Оскільки застосування інших мов в середні освіті вже зараз врегульоване Законом "Про освіту". Але з огляду на те, що додаткові правила впровадження також Законом про мову, зокрема, про мову ЗНО, то до переліку актів законодавства, яким і регулюється питання мови в середній освіті, також має  бути доданий  і цей Закон про державну мову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я ставлю на голосування поправку 1920. Комітет її відхилив.

Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

16:08:16

За-15

Рішення не прийнято. 

1922, Німченко. Будь ласка.

 

16:08:22

НІМЧЕНКО В.І.

По-перше, хочу сказати, що нас підтримали зараз 30 відсотків, які присутні в залі, пане головуючий. Підтримали цю поправку.

А тепер стосовно того, щоб доповідач взагалі орієнтувався в законодавстві. У нас є поняття: дошкільна освіта, початкова освіта і середня освіта. У тій статті, про яку ми вели мову, йдеться про середню освіту, право на яку, отримання, мають національні меншини. Ви запитайте, тут є у нас лемки і є венгри, є румуни. Так ви їх запитайте, а не пишіть отак закон. Іде питання про те, що Конституція забезпечує середню освіту і право на її отримання материнською мовою. Почитайте ще раз. А ви не розводите  навіть, що таке дошкільна, початкова і середня освіта. Ну як це можливо взагалі? Це не но'нсенс, а нонсе'нс.

І  тому я прошу задовольнити наше бажання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. 30 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд. Я прошу  виключити подібну норму. Вона змішує поняття етапів отримання освіти в країні: дошкільна, позашкільна, початкова і середня.

Прошу задовольнити нашу позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тільки прошу не говорити від імені лемків. Всі лемки за Україну і за українську мову.

Будь ласка, Микола Княжицький.

 

16:10:00

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так, доповнюючи шановного Голову Верховної Ради, хочу вам сказати, що лемки – це українці, це український субетнос. Це такі самі українці, як і ми з вами, але це – субетнос. Так само, як гуцули, так само, як бойки, так само, як багато інших українських субетносів.

Щодо цієї поправки, то ця поправка відхилена, оскільки Закон "Про позашкільну освіту" не може містити іншого регулювання питання застосування державної мови, ніж Закон "Про освіту" та Закон про державну мову. Тому з метою приведення їх у відповідність один з одним, даний пункт є необхідним, і відповідна поправка була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Я ставлю на голосування поправку 1922. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. І уважно, щоб вашими голосами не спекулювали.

 

16:10:52

За-14

Рішення не прийнято.

1923. Німченко.

 

16:10:59

НІМЧЕНКО В.І.

Шановний доповідачу, я вам ще хочу раз сказати: почитайте Закон по польську мову і про національні і етнонаціональні меншини. Там чотири групи  етнонаціональних меншин, в тому числі, лемки і роми, щоб ви знали. І в нас є ці етноменшини – лемки, але їх не визнають. Це такі ж рівні люди, як і ми. І не придумуйте ви їм "дядько", "ненько", "вуйко" і все інше. Будь ласка, не треба закручувати там "як кіт на глині". Це – перше.

І друге. Що стосується "мова навчання і виховання в позашкільній освіті". Подивіться, що таке позашкільна освіта. Як ви можете на сьогоднішній день… Давайте ви спросіть, що таке "репетитори", що таке "позашкільна освіта". І ви дефініцію прочитайте, правове визначення це – "позашкільна освіта". І ви зрозумієте, що неможливо там вводити таку рамку, як виключно українською мовою треба вести позашкільну освіту в математичному… в математичному…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. ...кружку чи в кружку по вивченню російської мови. Такі можуть бути чи ні? То про що ви ведете мову? Навіщо це нав'язувати? Що за цим стоїть? Загроза, загроза українській мові? Та ви ж подивіться, весь світ працює на те, щоб заінтересувати, если хочете, і матеріально, для того, щоб люди вивчали. А в нас хочуть нав'язати шляхом верьовки чи...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.

 

16:12:48

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Дякую.

Шановний колего Німченко, я вам поясню про всяк випадок, що лемки – це етнографічна група українців, що мешкає або походить з Лемківщини, розташована в Карпатських Бескидах на території сучасних Польщі і Словаччини. Внаслідок обміну населенням між комуністичною Польщею і радянською Україною в 44-46-му роках дві третини лемків, 95 тисяч осіб з Польщі було переселено на територію Української Радянської Соціалістичної Республіки, а решта під час акції "Вісла" – в північну Польщу. Но знаєте, хто лемко? Юрій Стець міністр інформаційної політики, він лемко. Запитайте в нього чи він українець, я вам за нього відповім: лемки – це українці. А європейська спільнота, передбачає підтримку субетносів, в тому числі і українських, які знаходились на території Європейського Союзу. І цей закон теж передбачає підтримку українських субетносів. В цьому законі теж згадуються лемки, бойки, гуцули, яких ми маємо теж підтримувати і будемо це робити.

Щодо цієї статті, то вона є відхиленою, оскільки з тих самих міркувань, що і попередня, бо закон про...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. ...не може містити іншого регулювання застосування державної мови, ніж Закон "Про освіту" і державну мову. Через це ця ваша норма теж комітетом відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хочу зазначити, тут мені зголошуються: Підберезняк – лемко, Барна – лемко. Всі лемки – за Україну, за українську мову, і вони вважають себе українцям перш за все.

А зараз ставлю на голосування поправку 1923. Комітет її відхилив, хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

16:14:39

За-12

Рішення не прийнято.

1924. Німченко.

 

16:14:46

НІМЧЕНКО В.І.

Я хотів би звернути увагу, що російськомовні, євреї, білоруськомовні – ніхто не розуміє, про що ви ведете мову сейчас. Питання то йде не про те, що лемки – українці, чи роми – не українці, чи гагаузи – не українці, а йде питання про етно, про спільноту, яка компактно проживає, має свою самобутність. Почитайте статтю 11 Конституції. Ми повинні зберігати самобутність, мови національних меншин – прямо так написано в Конституції. Оцим визначаються і лемки, і гагаузи, і румуни, які в нас проживають, і білоруси, і росіяни, і російськомовні. От про що йде мова. І не треба перекривати чи підміняти правове визначення того чи іншого питання. Почитайте ще раз закон Польщі, ви ж на нього посилаєтесь, ви з нього посписували першу частину, а третю забули. А там написано…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

16:16:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, 15 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. Там написано про національні меншини і про етногрупи, етноменшини, їх там чотири, а національних меншин дев'ять або вісім. І ви це знаєте, а починаєте вести якусь дискусію.

Тому прошу врахувати нашу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу прокоментувати.

 

16:16:23

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Запевняю вас, що українські роми і українські євреї розуміють, про що я веду мову, як ви кажете. Гарантую вам, розуміють, я з ними спілкувався українською мовою.

Ця поправка ваша відхилена з тих самих міркувань, що і попередня поправка 1923, 1922, оскільки Закон "Про дошкільну освіту" не може містити іншого регулювання, крім того закону, який міститься в Законі "Про освіту" і в Законі про державну мову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу визначатися по цій поправці. Комітет її відхилив.

 

16:17:05

За-21

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1926. Будь ласка, пану Німченку зараз слово.

 

16:17:13

НІМЧЕНКО В.І.

50 відсотків підтримало. Спасибі, колеги. А тепер ми йдемо стосовно того, про що йде в подальшому у нас питання в позашкільній освіті. У нас є цільовий базовий закон, і є про середню освіту, і є базовий Закон "Про освіту", все там виписано. Нет, ви хочете врегулювати третім стороннім  законом, де латентно скриті викорінення російської мови і мов національних меншин. Оце я вам хочу сказати про ці дупла, які в цьому законі вони напоминають ту найкорчовомаховатішу вербу, яка є по Дніпрові, яке ви застосовуєте, яка не має вже життєвих інтересів, а просто вигниває. От про що йде мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  коментар голови комітету.

 

16:18:18

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колега пропонує виключити пункт про те, що застосування мов в позашкільній освіті визначає Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної, комітет правку колеги Німченка і колеги Шуфрича відхилив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я прошу визначатися по поправці 1926. Будь ласка.

 

16:18:46

За-19

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1928 так само народного депутата пана Німченка і Шуфрича. І слово пану Василю Німченку. Будь ласка.

 

16:18:56

НІМЧЕНКО В.І.

Прошу пробачення, поправка Німченка і Шуфрича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сказала…

 

НІМЧЕНКО В.І.

Я не чув. Не чутно було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я буду голосніше говорити. Поправка Німченка і Шуфрича, 1926.

 

НІМЧЕНКО В.І.

Добре, спасибі. І Шуфрича. Спасибі, да, спасибі. Тому що ми якраз тут… у нас і була дискусія стосовно цих поправок. Ми впевнені, як говорить Нестор Іванович, що не всі розуміють, що таке "множинне громадянство", а що таке "подвійне громадянство". Так, якщо вже писати в законі сюди, то будь ласка, розведіть правове визначення подвійного громадянства і множинного громадянства у нас в державі, а тоді вимагайте, яку мову він повинен знати. Тому що, якщо введемо в  подвійному громадянстві, то там ніякі не можуть встановлюватись екзамени і все інше. Якщо йде питання про множинне, то там, да, дійсно там може бути. Хто прожив з часів Радянського Союзу чи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте.

 

НІМЧЕНКО В.І. …то той знає період, коли громадяни були і громадянами України, і громадянами Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Це є для тих, щоб хто хоче, інтересується поняттям подвійного громадянства і множинного.

А тут я кажу, цей закон, який є в нас про громадянство, чітко визначає, чітко визначає, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, 30 секунд я дала завершити.

Шановні колеги, ще ви на мене кричати будете? Що відбувається? Я слідкую за Регламентом, я слідкую дуже уважно за Регламентом, шановний пане Береза. Дякую.

Будь ласка, коментар голови комітету по поправці Шуфрича і Німченка. Дякую.

 

16:20:48

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Як ви знаєте, Закон про мову не може визначати відмінності між подвійним громадянством і множинним громадянством. Он у нас є, як ми знаємо, і люди з потрійним громадянством впливові. Це не до цього закону.

Цей закон, ця поправка була відхилена, оскільки вимога щодо володіння державною мовою як обов'язковою умовою для набуття громадянства зараз вже є, але при цьому відсутня процедура, як її дотримання засвідчується та перевіряється. З огляду на це, що цим Законом про мову ці питання вирішуються, відповідні зміни мають бути внесені і в Закон про громадянство.

Через те поправка колеги Німченка і колеги Шуфрича була відхилена. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатися по відхиленню комітетом поправки 1928. Дякую.

 

16:21:43

За-18

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1929, це так само народних депутатів Німченка і Шуфрича.

І слово пану Німченку, прошу. Прошу вкладатися в хвилину, щоби нас… Дякую.

 

16:21:54

НІМЧЕНКО В.І.

Я вкладаюсь у хвилину. Шановні колеги, йде мова про володіння державною мовою. У нас з'явився такий арбітр як Національна комісія стандартів державної мови. Ну, я, так сказать, не розумію, є екзаменаційна комісія, міжнародне право знає такі випадки, але йдеться, коли в порядку квартир'єрів приїжджають працювати в країну громадяни інших країн і стосовно них визначається уровень знань.

І друге – коли із своєї країни виїжджають працювати дипломатичні установи і інші установи за кордон, де вони повинні знати мову, офіційну мову, державну мову тієї країни, яку вони представляють за кордоном, оце тільки ці два напрямки і є в світі, де може проводитись відповідна екзаменаційна діяльність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

16:23:07

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, як я говорив, і коментуючи попередню поправку, якщо іноземець приїжджає в Україну і хоче отримати українське громадянство, для отримання цього громадянства він повинен засвідчити знання української мови. Це навіть зараз вимагає закон, але не сказано, яким чином це засвідчується.

В цьому законі пропонується чіткий механізм через відповідність до рівня, визначеного Національною комісією стандартів державної мови – орган, який якраз за це відповідає. Це абсолютно нормальна норма, яка діє і прийнятна в більшості країн, так що не бачу тут жодних проблем.

Комітет пропонує відхилити правку колеги Німченка і колеги Шуфрича.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Я прошу визначатися по цій поправці. Нагадую, це 1929.

 

16:24:01

За-13

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1930 народної депутатки пані Бойко. Будь ласка, вам мікрофон, шановна колего.

 

16:24:10

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, 1930 врахована в редакції комітету. Я не наполягаю на тому, щоб ми ставили її на підтвердження.

Тим не менше, повертаюсь до нашої дискусії стосовно створення нового центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, яким є Національна комісія стандартів державної мови, і акцентую увагу на тому, що у нас вже на сьогодні законодавчо, відповідно до Закону України "Про освіту", визначені певні функції Міністерства освіти і науки – це, зокрема, і стандартизація, і моніторинг, і визначення якості освіти. У нас є Національний інститут української мови, який здатен робити стандартизацію української мови. У нас є Український центр оцінювання якості знань, який має певну ресурсну базу. Тому, коли комітет у середу буде визначатись остаточно з правками і текстом законопроекту є велике побажання і рекомендації ще раз передивитись повноваження для того, щоб не було тавтології.

Дякую. І не наполягаю на тому, щоб ставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, прошу поставити в повній редакції. Прошу. Будь ласка. (Шум у залі) Да, я чую вас. Я прошу поставити в повній редакції. Голосування зараз за цю поправку. Я вас почула. 

 

16:25:36

За-33

Поправка залишається в редакції комітету.

Наступна поправка пані Оксана Продан. Не наполягаєте? Не наполягає… Пані Оксана Продан! Не наполягаєте.

Наступна поправка 1933. Це поправка народних депутатів Шуфрича і Німченко. Будь ласка, вам слово пане Німченко.

 

16:25:56

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я акцентував вашу увагу на тому, що в законопроекті передбачено 41 стаття, яка врегульовує сфери, де застосовується виключно державна українська мова. Разом з тим, там є положення, яке вказує "та в інших випадках", "та в інших випадках", де має застосовуватись українська, виключно українська мова. Скажіть, будь ласка, то на кого розповсюджуються оці повноваження стосовно уровня володіння державною мовою, діяльність Національної комісії? На всі, окрім, окрім розмовної, розмовної мови на кухні в однокімнатній квартирі та в спальні, якщо там є мова. Якщо скажуть більше… Я хотів би почути від доповідача, де ще може застосовуватися мова? Не просто вказати в быту чи в побуті, а сказати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд.

 

16:27:09

НІМЧЕНКО В.І.

Я хочу поставити, будь ласка, це на підтвердження. Але почути від доповідача, де не просто в приватній сфері, а де конкретно, яку він сферу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, зрозуміло. Ми просимо роз'яснення голови комітету по цій поправці.

 

16:27:29

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Отже, будь-яка мова може використовуватися всюди, шановний колего, де це безпосередньо не заборонено законом. Тобто ви не лише у вашій однокімнатній квартирі, можете використовувати на кухні цю мову чи в спальні, можете теж у вітальні, навіть в туалеті можете використовувати, можете використовувати в гостях в туалеті – так, як вам забажається. Тому що закон не регулює мови приватного спілкування. Будь-де можете використовувати. Бо про це сказано в статті 19 Конституції України.

Ця ж ваша поправка відхилена, оскільки питання володіння державною мовою службовцями органів місцевого самоврядування врегульовано безпосередньо тілом закону. Даний пункт спрямований лише на узгодження норм профільного закону – Законом про мову.

Хочу, до речі, наголосити, що працівники органів місцевого самоврядування не зобов'язані проходити жодної сертифікації. Інформую про це, оскільки навколо цього питання теж було досить багато спекуляцій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я прошу визначатися по поправці 1933.

 

16:28:46

За-11

Поправка відхиляється.

Наступна – 1934, так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, вам мікрофон.

 

16:28:55

НІМЧЕНКО В.І.

Звертаю вашу увагу на те, що через "жернова" Національної комісії проходять всі, всі особи, які претендують на відповідну посаду, незважаючи на те, які мають відповідну освіту, володіють державною мовою лише до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

То що це таке? Скажіть, як не той фільтр, який може бути фактором недопущення до реалізації свого права на використання професії, є таке розуміння в Конституції України. То що ви робите у такий спосіб? Ви хочете сказати, що тоді оскаржують до суду, і цей суд буде розглядати 4 роки, як Конституційний Суд  люстрацію, і що дальше? А коли ж робить? Не треба дурку включати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

Ви руку піднімаєте? Будь ласка, будь ласка, 15 секунд. Там стоять перед вами ваші колеги, і мені не видно вашої піднятої руки, розумієте. Вони своїми широкими спинами вас закривають.

Будь ласка, 15 секунд.

 

16:30:21

НІМЧЕНКО В.І.

Спасибі. 15 секунд.

І тому я дуже пропоную, переконливо прошу, ну, подивіться, ну, неможливо устроїти, виходячи з індивідуальних бачень цієї комісії вирішувати долю, тим більше відсилати до судів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

16:30:45

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Отже, перелік всіх осіб, які повинні володіти державною мовою, є в статті 9. Ця поправка стосується лише тих депутатів Верховної Ради  Автономної Республіки Крим і місцевих рад, які не вивчали української мови в школі. Тобто якщо ви в школі вивчали українську мову –  немає питань, у вас є атестат про середню освіту. Якщо ви не вивчали, наприклад, прийняли колись українське громадянство, але були обрані депутатом – так, ви повинні засвідчити своє знання мови. Тому це стосується лише депутатів Верховної Ради  Автономної Республіки Крим і місцевих рад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за роз'яснення.

І я прошу визначатися по цій поправці. Нагадаю, комітет її відхилив. І це поправка 1934.

 

16:31:34

За-14

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1935. Будь ласка, пані Бойко, вам слово.

 

16:31:41

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, я не буду наполягати на правці на голосуванні, оскільки вона врахована в редакції комітету. Але хочу сказати інше. По-перше, відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, держава не має права втручатися в місцеве самоврядування. І це міф, що в цьому законі є таке втручання. Ні в якому разі в тексті закону я не бачу, що держава втручається в призначення місцевого самоврядування і щось визначає. Це неправда. Це перше.

Друге. Ми з вами вносимо зміни в Закон "Про службу в органах місцевого самоврядування", в старий чинний закон. Але хочу наголосити і скористатись такою можливістю, що у нас є нова редакція і новий Закон "Про службу в органах місцевого самоврядування", на який чекає місцеве самоврядування. Тому, колеги, при нагоді ще раз хочу затвердити наше переконання в тому, що цей закон є важливим і актуальним на сьогодні. Але правку прошу не ставити на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, коментар голови комітету і потім пану Німченку слово. Будь ласка.

 

16:32:46

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Колега Бойко просила "Перехідні положення" слова "Національною комісією стандартів державної мови" замінити на слова "центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки". Вона, дійсно, ця правка врахована у редакції комітету. У врахованій редакції комітет погодився з необхідністю визначення органу, який має визначати вимоги до рівня володіння мовою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, пан Німченко. Ви піднімали руку. Прошу.

 

16:33:11

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я хотів би, щоб була застосована стаття 7 Конституції, яка передбачає гарантію прав граждан на самоуправління, самоуправління відокремлене від державної виконавчої служби, це природні права людей об'єднуватись і вирішувати питання. І тому ваші посили про держав… про службову мову, про щось інше воно не покривається ніяким законом. У нас є стосовно місцевих органів самоуправління, місцевих органів виконавчої влади, все там є, не треба придумувати велосипед. Ви скажіть чітко і однозначно: ви в латентній формі викорінюєте там російську мову чи мову національних меншин в органах самоуправління? Оце тут біда, оце тут і трагедія, щоб ви розуміли. Ну, а тут вона вже виглядить як трагікомедія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пані Бойко просить не ставити цю поправку на голосування.

Пан Німченко вимагає поставити її на голосування. Я ставлю її в повному обсязі. Прошу визначатися.

 

16:34:47

За-23

Поправка залишається в редакції комітету.

Наступна поправка 1936. Будь ласка, пан Кремінь, вам слово. Пані Бойко, вам слово. Прошу.

 

16:35:02

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, ця правка врахована в редакції комітету. Стосується вона змін про дошкільну освіту. І я прошу поставити її в повному обсязі, тому що вона є дуже важливою, і вона звучить таким чином, це зміни до статті 10: "Мова (мови) у дошкільній освіті". І зміст статті: "Мовою дошкільної освіти є державна мова. Застосування мов у дошкільній освіті визначають Закони України "Про освіту", "Про забезпечення функціонування української мови як державної", "Про національні меншини в Україні".

Але ще раз підкреслюю, що, в принципі, вона врахована в редакції комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, коментар голови комітету.

 

16:35:45

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ну, по-перше, я просто не встиг, коли ми говорили про попередню правку, відповісти колезі Німченку, що в органах місцевого самоврядування, очевидно, ніхто не звужує права людей. Але якщо людина йде працювати в органи місцевого самоврядування, просто вона живе в державі Україна, якщо вона не буде володіти українською мовою, то вона не зможе виконувати свої професійні обов'язки. Я тут не бачу ніякої біди.

Щодо цієї правки, то вона, справді, врахована в редакції комітету, вона є редакційною і прийнята з незначними термінологічними редагуваннями в затвердженій комітетом редакції. Але я не проти того, щоб ця правка була поставлена на голосування в повному обсязі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На вимогу пані Бойко я ставлю поправку в повному обсязі. Будь ласка, прошу визначатися. Потім я вам дам слово, пан Німченко, звичайно.

 

16:36:38

За-15

Поправка залишається в редакції комітету.

Наступна поправка 1937. Це поправка авторського колективу у складі панів Німченка і Шуфрича. І, будь ласка, слово одному з авторів – пану Німченку.

 

16:36:53

НІМЧЕНКО В.І.

Пані Ірина, тільки не робіть вигляд, що ви не бачили, що я вам махав рукою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я бачила. Але ж ви сказали, що ми проголосуємо і я зразу дам вам слово.

 

НІМЧЕНКО В.І. Я хочу сказати інше. Шановні колеги, ми ведемо мову про дошкільну освіту. Почитайте Закон "Про освіту", там все є. Почитайте статтю 7, що там написано чи "нашкрябано". Що в нас  на сьогоднішній день дошкільна освіта базується обов'язково, в тому числі на мовах материнських повинно бути забезпечено. Почитайте дуже уважно. А ви тут що пишете? Навіть тут забираєте  і тихенько виводите із статті 7 про освіту, яка й так недолуга і оспорена в Конституційному Суді. Ви просто переводите його на рейки заборони російської мови та мов національних меншин.

От зараз в Берегово, в Румунії поряд Чернівцями, в інших краях, де компактно проживають групи, по цьому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 15 секунд. Прошу.

 

НІМЧЕНКО В.І. По цьому закону навіть в дошкільних закладах не  можуть люди навчатись і виховуватись на материнській мові. От і все.  Уявіть, яку картинку уготовив цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

16:38:22

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Оскільки питання мови дошкільної освіти вже вирішене в Законі "Про освіту", тому в даному випадку йдеться лише про дублювання цих норм у вужчому Законі про середню освіту. Комітет рекомендував цю правку відхилити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, я прошу визначатись по поправці 1937.

Будь ласка, ще хвилину пану Княжицькому. Прошу, прошу.

 

16:38:48

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Я просто хочу прочитати, відповідно, як ця норма звучить: "Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини України. Це право реалізується шляхом створення, відповідно до законодавства, окремих класів, груп з навчання мовою відповідної  національної  меншини України поряд з державною мовою і не поширюється на класи з навчанням державною мовою. Особам, які належать до корінних народів України,  гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу України. Це право реалізується шляхом створення  відповідно  до законодавства окремих класів, груп з навчання мовою від повідного корінного народу України поряд з державною мовою і не поширюються на класи з навчанням державною мовою."

Тобто і національні меншини, і корінні народи, їхні інтереси повністю враховані в цьому законі і жодним чином не обмежуються.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Тепер прошу визначатися по цій поправці 1937 після обміну заявами щодо суті цієї поправки. Будь ласка.

 

16:40:07

За-14

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1938, так само авторського колективу депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, мікрофон пану Німченку.

 

16:40:18

НІМЧЕНКО В.І.

Шановний пане доповідачу, ну, ви ж знаєте, що ви сейчас озвучили? Ви озвучили, що для всіх національних меншин гарантовано початкове вивчення як факультатив рідної материнської мови в дошкільних закладах і початкових, а для корінних – кримськотатарських, так і називайте, початкова, дошкільна... початкова і середня. Ви що не розумієте етимологію цих слів? Чим відрізняються гагаузи, чим відрізняються білоруси компактного проживання, росіяни компактно проживающие від кримських татар. То вони корінні, да, їх треба захищати, правильно. Так такі ж люди і інші, які компактно проживають. Але ви їм надаєте цим законом, виходячи із Закону "Про освіту" лише початкове навчання, те, що вони і не ходять туда, а дома навчаються і дошкільне навчання, і все, а дальше ви їм забороняєте і забороняєте разом з тим і вивчати і російську мову...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчити 15 секунд прошу.

 

НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд.

Оце є якраз та пряма дискримінація по національному... по языку національних меншин і руськомовних, руськомовного населення в нас в Україні. Що тут не зрозуміло? Вам Європа...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

16:41:51

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дивіться, шановний колего, цей пункт статей, які ви пропонуєте виключити, зокрема, ви пропонуєте тут назву виключити "Мова у дошкільній освіті" – стосується лише дошкільної освіти. В цьому законі гарантується, що дошкільна освіта може проводитися як українською мовою, так і мовами національних меншин і корінних народів. А ви пропонуєте якраз заборонити це, виключити ці пункти. Цей закон не розглядає зараз інших пунктів, окрім дошкільної освіти. І ми гарантуємо і національним меншинам, і корінним народам проводити дошкільну освіту рідною мовою і українською мовою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

І зараз прошу визначатися по поправці 1938.

 

16:42:47

За-16

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1939, так само авторського колективу Німченка і Шуфрича. І слово пану Німченку. Прошу.

 

16:42:57

НІМЧЕНКО В.І.

Оце я вам і кажу, шановний доповідачу, я зацитую: "Мовою дошкільної освіти є державна мова". Все, що ви написали, все, що ви удосужились. Все інше ви перевели до корінних народів і національних меншин факультативом, от про що йде мова. А міжнародне право вказує на те, що повинна бути державна мова, пліч-о-пліч язики національних меншин і недопустимість дискримінації національних меншин, язиків національних меншин. Оце є.

А для того, щоб ви розуміли, так я вам зачитаю Гаазькі рекомендації щодо прав національних меншин на освіту від 1 жовтня 1996 року. Я вам можу сказати Верховного комісара по правах людей і національних меншин. Якщо ви цього не знаєте, мені дуже прикро, дуже прикро, що ви не знаєте, що це основоположні рекомендації стосовно освіти.

І третє. Дайте 15 секунд, будь ласка, я закінчу все-таки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд завершити. 15 секунд завершити, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. По якому праву ви переводите правове регулювання отримання освіти і механізми її отримання, передбачені Законом "Про освіту", в механізм Закону функціонування державної мови? Ви що, не бачите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

16:44:29

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Дякую. Мова йде про те, що якщо всі, хто навчається, отримують дошкільну освіту, спілкуються українському мовою, вони навчаються українською мовою. Але національні меншини, корінні народи мають  право на організацію навчання в своїх класах своїми рідними мовами. Цитую: "Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів, груп з навчання мовою відповідної національної меншини України поряд з  державною мовою і не поширюється на класи, групи з навчанням державною мовою". Це цитата зі статті 21. Тобто мова не йде про жодні факультативи, а про створення окремих класів для тих, хто хоче отримувати дошкільну освіту мовою національної меншини. Жодних проблем держава цьому не створює, навпаки, лише сприяє.

Дякую.  Поправку комітет пропонує відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначатися по цій поправці 1939. Прошу.

 

16:45:33

За-15

Поправка  відхиляється.

Наступна поправка. Теж авторського колективу депутатів, які  представляють партію "Свобода". Не будете наполягати? 1940. Не наполягають.

Юрій Левченко, ваша поправка 1940. Не наполягаєте?  Це дивина взагалі-то, але дякуємо вам.

1942. Будь ласка,  народний депутат Німченко. Це ваша поправка.

 

16:46:01

НІМЧЕНКО В.І.

Я відносно того, що входить в протиріччя з положеннями Конституції про те, що чим визначається процедура і механізми отримання освіти громадянами, нашими дітками. Там чітко йде питання про… відсилка до вищої школи, до законодавства про освіту. Ви не найдете до законодавства про… повинно вивчатися так, як передбачено Законом про  функціонування державної мови. Це абсурд. Это нонсенс.

І тому конституціодавець чітко указав, що потрібно визначати Законом "Про освіту". В Конституції це записано. А ми хочемо це вирішувати і вказуємо, що  застосування мов у дошкільній сфері визначається через забезпечення функціонування української мови як державної мови, тобто через цей закон. Це протирічить Конституції України, і це є очевидним.

Просимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд, завершуйте.

 

16:47:13

НІМЧЕНКО В.І. Просимо виключити це положення як неконституційне і не маюче ніякої смислової нагрузки в сенсі забезпечення конституційних гарантій на отримання освіти нашими дітками, нашим народом, по суті своїй.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу коментар голови комітету.

 

16:47:34

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, в законі до другого читання чітко сказано: "Застосування мов у дошкільній освіті визначають Закони України про забезпечення функціонування української мови як державної та "Про освіту". Тобто в законі згадується і цей закон, і Закон "Про освіту", про який ви зараз говорили.

Через те ця ваша правка відхилена, дякую, комітетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатись по поправці 1942. Прошу.

 

16:48:14

За-11

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1943 народного депутата Німченка і Шуфрича. Будь ласка, слово народному депутату Німченку.

 

16:48:25

НІМЧЕНКО В.І.

Шановний доповідачу, якраз вам і хотів сказати і донести ту інформацію, що не можна підміняти. Ви подивіться, як ви указали, що врегульовується Законом про функціонування мови як державної та Законом "Про освіту", от про що йде мова. А Конституція застосовує термін "законодавство про освіту", в тому числі і вищої школи – навчання у вищій школі, отримання освіти дошкільної, початкової, середньої та неповної середньої.

А стосовно тепер поштового зв'язку. Ми вважаємо, що знову ж таки втручання і в ці відносини, по суті, господарські відносини цим законом є не що інше як узурпація – узурпація і диктатура одного язика з метою, однієї мови з метою викорінення інших мов, які застосовуються громадянами України, яких понад 40 відсотків, які є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд. Прошу.

 

НІМЧЕНКО В.І. … які є російськомовними чи володіють мовами національних меншин. І ігнорування їх волі, ігнорування їх природних прав – це якраз і є те порушення і Конституції, статті 10 та…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

16:49:57

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ніхто не ігнорує природні права громадян, які спілкуються в побуті іншою мовою. Навіть запевняю вас, що відповідно до всіх соціологічних даних всі ці громадяни розуміють українську, так само як і ті громадяни, для яких українська мова є рідною, яких понад 80 відсотків в нашій державі.

Ця ваша поправка відхилена, оскільки застосування державної мови в галузі поштового зв'язку врегульоване статтею 35 закону і  в даному випадку йдеться лише про узгодження Закону "Про поштовий зв'язок" щодо застосування державної мови з відповідною статтею в Законі про державну мову. Тобто ми тут говоримо лише про "Перехідні положення".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за роз'яснення.

Колеги, прошу визначатися по поправці 1943.

 

16:50:50

За-14

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1944, так само авторів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, пану Німченку ввімкніть мікрофон.

 

16:51:00

НІМЧЕНКО В.І.

Я прочитаю статтю, щоб для вас було зрозуміло. "Мова у сфері надання послуг поштового зв’язку. Мовою поштового зв’язку в Україні є державна мова". Скажіть, будь ласка, це не феодальний лад у нас на сьогодні, що можна робити лише те, що передбачено законом феодала? Що передбачено бажанням рабоволодіння. От про що йде мова.

І тому я хотів би, щоб на цій стадії, зверніть увагу, надання послуг поштового зв'язку. Це що тут немає бытовых відносин? Тут немає побуту? Тут немає просто рівноцінних громадянських відносин в тій же переписці, в тій же кореспонденції, в тому ж Інтернеті. Що таке пошта? Це ж не поштар, не листоноша, який розносить сумку – ви розумієте чи ні? Це йде питання спілкування людей конфіденціальними… конфіденціальними…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте, 15 секунд. 30…

 

НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд.

Це особисте! Почитайте статтю 32 Конституції, вона нам каже про захист конфіденціальної інформації приватного життя громадян. Ви чого втручаєтесь у переписку? Давайте, читайте письма! А чому б і ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, прошу вже роз'яснення голови комітету.

 

16:52:36

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, шановні колего, при всій повазі до вас, не треба фантазувати, тому що мова тут іде зовсім про інше. Якщо ви продовжите "мовою поштового зв’язку в Україні є державна мова", далі сказано "застосування мов у поштовому зв’язку визначає Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної".

Про що ж каже закон? Стаття 35. "Державна мова у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку": "Мовою послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку в Україні є державна мова. Адреси відправника та одержувача поштових відправлень і повідомлень, що пересилаються в межах України, виконуються державною мовою. Міжнародні поштові відправлення та повідомлення, які передаються через телекомунікаційні мережі загального користування, обробляються застосуванням мов, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою".

Тобто про переписку тут не йдеться, тут ідеться про те, щоб поштар зрозумів адресу, куди треба доставити лист. Тому що якщо він буде написаний, наприклад, шанованою мною мовою суахілі або ще якоюсь мовою урду, то поштар просто не зрозуміє, куди принести цей лист.

Тому для того, щоб …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … для поштарів, щоб це було зрозуміло, це має бути написано українською мовою в межах України.

А очевидно, якщо лист приходить із Сполучених Штатів Америки, з Росії чи з Польщі, то це відбувається іншими мовами, відповідно до того, як це регулює чинне законодавство, тобто тими мовами, які відповідно до міжнародних договорів Україна погодилася використовувати у поштовому зв’язку.

Дякую. Ваша поправка через те була відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за роз'яснення.

Я сподіваюсь, ви заспокоїли всіх громадян України, що всі, хто будуть надсилати листи з-за кордону, і писатимуть адреси на поштових листівках англійською, вони дійдуть до адресатів. Я прошу визначатися по поправці 1944.

 

16:54:43

За-17

Ця поправка ваша відхиляється, шановний пане Німченко.

І наступна поправка 1945 – це так само поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича. Я прошу увімкнути мікрофон пану Німченку.

 

16:54:56

НІМЧЕНКО В.І.

Пані Ірина, у нас є потенціал – майже 40 відсотків підтримали від тих, хто знаходиться в залі, тому тут ще не все втрачено. Але я тепер стосовно цього закону, давайте ми взагалі тоді оті всі закони 19, про які іде мова, ми їх виключимо і скажемо: все, що стосується мови, застосування української мови як державної визначається Законом про функціонування української мови як державної і на цьому закриємо це питання, що в нас нема проблеми в з національними меншинами, нема проблеми у нас з руськомовними громадянами, що на цій мові ніхто не розмовляє, отакий у вас підхід і ви це бачите, і ви свідомо ідете на ці порушення. По суті, ви не врегульовуєте процедуру функціонування української мови як державної, ви проводити лінію заборони російськомовним громадянам...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, да.

 

НІМЧЕНКО В.І. І на ряду із цим і мовою національних меншин, ще раз кажу, у нас на сьогоднішній день більше 130 національностей і етногруп, і інших компактно проживаючих осіб, які розмовляють між собою і самобутність їх визначається материнською мовою. Що тут не природно? Чому ми їх не захищаємо? Які наші функції?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення вашої поправки. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

16:56:45

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ніхто не обмежує представників національних меншин.

І якщо вам хтось захоче написати листа, наприклад, гагаузькою мовою, то я б дуже хотів, щоб ви його отримали, щоб цей лист не загубився, щоб ніхто не вникав, там, в це листування, яке ви отримаєте. Закон це гарантує, він має право написати вам лист гагаузькою або якоюсь іншою мовою, яку ви розумієте, але адреса має бути написана українською "Німченку В.І.", і тоді Німченко В.І. це отримає. Бо як це буде написано незрозумілою мовою, то це отримає, наприклад, депутат Юрій Береза, а ви тоді будете ображатися, чому лист до вас отримав Юрій Береза. Щоб цього не було, щоб Юрій Береза отримував свої листи, а ви – свої, закон каже, що має бути на листі написано зрозумілою для всіх українців мовою – українською. Ваша ця поправка відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатись по поправці 1945. Ми почули роз'яснення голови комітету, чому саме була відхилена ця поправка. Прошу визначатися.

 

16:58:01

За-13

Шановний пане Німченко, не такий вже й великий в нас потенціал, як ви бачите. Тому ми рухаємося далі.

І наступна поправка ваша, 1947. Будь ласка, мікрофон пану Німченку.

 

16:58:14

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я, по-перше, хочу все-таки ще раз нагадати доповідачеві, там шо-то чи з пам'яттю, чи констатацією фактів, але є ще Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 19 жовтня 1973 року для забезпечення спілкування нацменшин, їх освіти і самобутності. Візьміть, почитайте, я про це вам півдня розказую. Якщо ви не зрозуміли, не знали, що є така норма, то це, я вам скажу, оці всі приписи закону, про які ми сейчас ведемо мову і які ви так легко посилаєтесь на відсутність потенціалу, одним взмахом руки, головуючий, відхиляєте, я розумію, така природа нашого парламенту. Але подивіться, чи це відповідає міжнародним нормам, і за це прийдеться відповідати, по меншій мірі, перед Конституційним Судом, якщо він у нас є. От про що йде мова. Прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд. Немає бажання продовжити думку. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

16:59:37

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колего Німченко.

Ну, Конституційний Суд, судячи з того, що у вашій біографії кажете, що ви там працювали, у нас є. Бо якби його не було, то не було б у вас, було б порожнє місце в трудовій книжці, правда? Значить, є він, судячи з того, що ви тут присутні.

А ця поправка, взагалі-то, стосувалась вимогою володіння членами Центральної виборчої комісії державною мовою. І така вимога вже зараз є вже в чинному законі. Але встановити таку вимогу закон… встановивши вимогу, закон не визначив процедуру, як цей рівень володіння засвідчується. Відповідна процедура встановлена Законом про мову, відтак посилання на нього повністю міститься і в профільному Законі "Про Центральну виборчу комісію". Тому ця ваша поправка відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатись по цій поправці. І нагадую, 1947 ми зараз розглядаємо поправку.

 

17:00:34

За-16

Поправка відхиляється.

І наступна поправка 1948. Пані Бойко, вам мікрофон, прошу.

 

17:00:42

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, правка 1948 є відхиленою. Вона є традиційною моєю пропозицією заміни Національної комісії стандартів державної мови на центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Я вже говорила про те, що це є тавтологія повноважень.

І ще раз хочу підкреслити. Або ми створюємо новий центральний орган виконавчої влади і розумно розподіляємо повноваження між сьогоднішніми повноваженнями МОНу і новоствореної комісії, між Центром оцінювання якості, між Національним інститутом української мови. Або ми ці функції передаємо так, як є на сьогодні, центральному органу виконавчої влади, яким є Міністерство освіти і науки. Тому прошу поставити її на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу коментар голови комітету, чому ця поправка була відхилена.

 

17:01:36

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ця поправка була відхилена, оскільки Міністерство освіти не регулює підтвердження рівня володіння мовою кандидатами в члени Центральної виборчої комісії. Через те у нас створюється орган, який називається Національна комісія стандартів, який просто відповідно до цього має визначити рівень, на якому повинні володіти українською мовою так, як цього вимагає закон, члени Центральної виборчої комісії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначатися по цій поправці – 1948.

 

17:02:18

За-23

Поправка відхиляється.

Наступна поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича – 1950. Будь ласка, пан Німченко.

 

17:02:27

НІМЧЕНКО В.І.

Це вже ми дійшли до телекомунікацій. Ми вважаємо, що взагалі вносити цей закон і ставити його під ревізію, щоб задовольнити прихоть авторів законопроекту  мовного і показати велич або фетишизм української мови навіть в цій сфері. Ну, не має світова практика такого регулювання стосовно дії офіційної мови, там називається "офіційна мова". У нас держава як офіційна, а там офіційна мова.

І тому ми вважаємо, що і в цьому напрямку, ну, не потрібно загружати, все-все виписано в законі України. Ви подивіться, яка деталізація іде: є окремий Закон "Про телекомунікації". І ми повинні там все і врегулювати, а не посилатися на цей закон як маточний чи основоположний, базовий. Це недопустимо в цій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 30 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. Оскільки йде питання про регулювання різних сфер суспільних відносин.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

17:03:50

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, ми вже пройшли цю норму. Оскільки застосування державної мови в галузі телекомунікації, зв'язку врегульовано статтею 35 цього закону, яку ми вже обговорили, в даному випадку йдеться лише про узгодження Закону "Про телекомунікації" щодо застосування державної мови з відповідною статтею в Законі про державну мову. Для того, щоб це зробити, треба врахувати цей пункт. І правка про його виключення, підготовлена колегами Німченком і Шуфричем, комітетом була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу визначатися по поправці 1950.

 

17:04:33

За-14

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1951. Це так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. І, будь ласка, слово пану Німченку.

 

17:04:44

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, шановна головуюча, персонально для вас я хочу зачитати, щоб не було оцих недомовок і все інше, і для доповідача теж. Я читаю із Закону про польську мову і про мови в Польщі. Так от я зачитую: "Етнічними меншинами визнаються наступні меншини: караїмська, лемківська, ромська, татарська". І ще 9 є національних меншин. Оце державний підхід. Оце державний підхід. А у нас де національні меншини? Їх більше чим тут. У нас 14. Я вже не кажу за етноменшини, їх взагалі не рахують, це вже не люди. Повісити там якусь бірочку – от і все, на що спроможна державна влада на сьогоднішній день. Хто там захищає їхні інтереси мовного характеру. Це ж недопустимо. Ми тут три неділі пленарні б'ємося, б'ємося. Зрозумійте, ну, не вийде те, що хотять. Європа – це ж не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. … не залишить без реакції. І ви ж знаєте, що на цей рахунок каже ОБСЄ, і, навіть, уже і Атлантичний блок про це каже, що схаменіться. А ми що робимо? Те, що ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Німченко, я, чесно кажучи, не дуже зрозуміла, чому саме мені адресувалася ваша цитата мовного закону Польщі. Але дуже дякую за просвітницьку роботу. Дякую.

У той же час я маю вас просвітити: від членів Альянсу не було жодних заяв відносно розгляду Україною Закону про засади функціонування української мови як державної. Жодних заяв з цього приводу не було, бо це виключно внутрішнє право України приймати закони, що стосуються функціонування державної мови. Але, тим не менше, коментар голови комітету, 1951 поправка. Прошу вас прокоментувати.

 

17:06:54

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, оскільки ми вже торкнулися міжнародних угод, договорів і документів, то стаття 27 Пакту про громадянські права якраз каже, що в тих країнах, де існують етнічні, релігійні і мовні меншості, особам, які належать до таких меншостей, не може бути відмовлено в праві разом з іншими членами тієї ж групи користуватися своєю культурою, сповідувати свою релігію, виконувати її обряди, а також користуватися рідною мовою.

Якраз цей закон і дозволяє всім меншинам користуватися рідними мовами. Вони мають право використовувати ці мови. Інша справа, що ми досі не маємо Закону про мови національних меншин. В цьому законі у нас є рамковий закон, в цьому законі ми передбачили зобов'язання уряду подати такий закон протягом 6 місяців. Але я закликаю вас, колего, Німченко, оскільки ви так багато говорили про захист національних меншин, подайте Закон про захист мов національних меншин швидше, ми з задоволенням його розглянемо, приймемо його і захистимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … і захистимо національні меншини ще більше, аніж вони в нас захищені, тому що цей закон повністю гарантує захист мов національних меншин так, як це сказано в  пакті, який я процитував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатися по поправці 1951. Будь ласка. Вона стосується, як зазначив її автор, вже сфери комунікації.  

 

17:08:36

За-11

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1952. Це поправка народного депутата Німченка і його колеги Шуфрича і також, що стосується сфери телекомунікацій. Будь ласка, мікрофон пану Німченку.

 

17:08:50

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, шановний доповідач, я персонально для вас хочу відносно того, що ви тут призиваєте дещо списати. Ви візьміть, подивіться законопроектну роботу, і ви найдете народного у депутата Німченка і багатьох членів фракції "Опозиційний блок", де лежить законопроект про референдум за народною ініціативою: місцевий і всеукраїнський. Ви знаєте, що ви той скасували давним давно і скасували навіть в Конституційному Суді. І що ви зробили? Ви його призначили? І ви мені натякаєте на те, що зайди, ми його приймемо. Про що ви кажете? Люди будуть поневірятися.

І я хочу вам сказати, подивіться, як приймається Закон про переміщених громадян, про їх конституційне політичне право участі в виборах. Ви й це не приймаєте 3 роки. А ви тут починаєте розказувати казки. Ви повинні, люди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершити, 15 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. Сьогодні потребує захисту, в тому числі мовного захисту, в тому числі отримання освіти. Поїдьте в Закарпатську область, поїдьте на Буковину, і ви там все побачите. Ви ж відірвалися і слухаєте Клімкіна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Колеги, я все-таки, при всій повазі до авторів поправок, до авторського колективу Німченка і Шуфрича, які подали рекордну кількість поправок до цього законопроекту, прошу зосереджуватися на суті поправок. Щоб ми розуміли, про що там ідеться, а не вся політінформація світу.

Будь ласка, прошу коментар голови комітету по цій поправці. Нагадую, ми розглядаємо поправку 1952. Правильно? Чи ще 51?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

51.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  51. Будь ласка. 51.

 

17:10:40

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего! Цей Закон про мову розроблявся в 2016 році, був зареєстрований  в січні 2017 року, зараз ми його лише винесли в залу. Було у вас стільки часу підготувати законопроект про захист мов національних меншин. Тому що в цьому законі є відсилання до того, що такий законопроект має бути підготовлений.  І я закликаю вас,  все ж таки, активно взятися до роботи. Бо Закон про референдум, це добре, що ви його підготували. Але до Закону про захист національних   меншин це не має жодного відношення. І кому, як не членам депутатської  групи "Опозиційний блок", які так багато в своїй риториці використовують національні меншини, не підготувати такий законопроект. Я просто закликаю вас плідно взятися до роботи, бо зараз  час працювати.

А ця ваша поправка, очевидно, була відхиленою і комітет її відхилив тому що ви пропонували виключити статтю "Застосування мов у сфері телекомунікацій". Комітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  30 секунд. Завершуйте.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Комітет не вважає це доцільним.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу визначитися по поправці 1951.

 

17:12:17

За-11

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1952. Так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. Пане Німченко, вам слово, будь ласка.

 

17:12:26

НІМЧЕНКО В.І.

Ну по-перше, акцентую вашу увагу, ми знову ж повертаємося до  слова "послуг". Що таке "послуга"? Правове визначення і етимологія  цього слова,  це прямо вказує на те, що послуги – це, по суті, побутові відносини можуть бути, і вона зачіпає це. От про що йде мова. Це перше.

По-друге, послуги – це підприємницька діяльність в сфері комунікацій. Це що, не зрозуміло? Давайте ми тоді регулювати підприємницьку діяльність і впливати на право власності – святая святих.

І третє. І третє, про що я хотів би сказати конкретно доповідачу по справі. Коли ми ведем мову про послуги, і  коли ми ведем мову про  внесення цих змін у цей законопроект в сфері, вірніше, в Закон в сфері телекомунікацій, то ми  повинні, перш за все, бачити, на що направлений цей закон. А цей закон регулює відносини  в сфері  телекомунікацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  завершуйте, 15 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. … де задіяно мільйони людей, і ми зразу туда всовуєм свою норму, щоб показать зверхність української мови, обов'язковість застосування там, де люди не вміють. І за це тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Я тепер прошу роз'яснення голови комітету по цій поправці.

 

17:14:01

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний колего Німченко, отже що таке послуга?  Це визначення є в Законі "Про захист прав споживачів". Я вам його зачитаю: "Послуга – це діяльність  виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договору матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для його задоволення або особистих потреб".

Справді, тут мова йде про мову обслуговування споживачів у сфері комунікацій, і ця мова очевидно має бути українською. При цьому є загальна норма щодо прав споживачів, за якою індивідуальне обслуговування може здійснюватися будь-якою мовою. Тобто якщо і продавець, і споживач розуміють іншу мову і погоджуються на це, ніхто не забороняє їм спілкуватися між собою іншою мовою. Але якщо споживач розуміє лише українську в державі Україна, а продавець хоче, наприклад, щось йому запропонувати гагаузькою, то між ними має бути порозуміння. Якщо це громадянин України в Україні, він має сказати українцеві українською мовою. Якщо ж покупець розуміє гагаузьку, вони між собою можуть абсолютно вільно спілкуватися гагаузькою мовою. Повна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … демократія і захист прав національних меншин – розумієте? І захист прав українців в Україні. Все ж зрозуміло, колего Німченко.

Дякую. Комітет вашу поправку відхилив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам за роз’яснення позиції комітету.

Колеги, прошу визначатися по поправці 1952.

 

17:15:45

За-11

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1953, так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. І слово пану Німченку. Прошу.

 

17:16:00

НІМЧЕНКО В.І.

А тепер я хочу вас повернути, шановний доповідачу, де ви самі прочитали, ви навіть не знали, що там написано "та особисті потреби". От про що каже законодавець – "особисті потреби"! Так що це, не на рівні відносин індивідуальних, зв’язаних з конфіденціальністю чи своїх особистих приватних прав? Ви це хочете сказати? Ви сюди хочете завести обов'язковість української мови? Ви самі назвали, хто продавець, а хто покупець. Що це таке? Ви ж це розумієте! І там прямо написано "особистої потреби". Це - приватна власність любого, приватна, це приватна особа, індивідуальна. Як же ми виходимо з того, щоб ще й туди вмішувати державну мову? Давайте, як ми будемо в органах самоуправління, де взагалі нема і не може бути інститутів державної влади? Це тільки в нас ввели воєнно-адміністративні адміністрації, такого не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 хвилин.

 

НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 15 секунд, дякую дуже. 15 секунд, так.

 

НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд, бачите, 15 секунд. І тому надзвичайно, де ввели, де є особовий стан, військовий, там можуть бути військові адміністрації. А скажіть, на підставі чого ми тут проголосували, це прийняли закон – не ми, а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення вашої поправки.

Я дуже прошу зараз роз'яснення голови комітету.

 

17:17:41

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Шановний колего, особисті потреби – це коли особа замовляє послуги для себе, а не для підприємницької діяльності. Тобто коли ви купуєте сімку, сім-карту для телефону і оплачуєте її в магазині – це особисті потреби; а коли це ваша фірма буде купувати, то це будуть державні потреби. Розумієте, в чому різниця? Вірніше, потреби підприємства, для господарської діяльності.

Особисті потреби, про що мова йде? Якщо ви приходите в магазин і кажете: "Продайте мені сімку до мобільної мережі", а він вам відповідає на мові суахілі, то ви маєте право почути зрозумілу для себе мову, і це вас захистити треба. Ви на нього сваритесь і кажете: "Що ти мене не поважаєш, на суахілі мені говориш у державі Україна?" Ви ж блискуче говорите українською мовою, ну, там мова – язик, деколи плутаєте, це у багатьох буває, це не проблема, а так прекрасно говорите. То закон пишемо, щоб вас захистити, от і все.

Дякую. Ця ваша поправка відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Тільки все-таки, пане Миколо, якщо пан Німченко буде щось купувати для своєї фірми, то це буде теж для його потреб, а не для держави. Якщо для держави, то це тільки те, що з державного бюджету і для державних підприємств, от.

Я прошу визначатись по поправці 1953. Вже 53, 52 – ми розглянули вже.

 

17:19:11

За-14

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1954. Будь ласка, пані Бойко, 1954.

 

17:19:20

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, ця правка врахована в цілому. Звичайно, не буду ставити її на підтвердження, але хочу сказати, що вона є дуже важливою, тому що звучить таким чином, це зміни до Закону України "Про географічні назви" до статті 6: "Географічні назви подаються державною мовою. Застосування мов в географічних назвах визначає Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Щиро дякую. Ще раз хочу підкреслити, що не потрібно її ставити на підтвердження, вона є врахована в повному обсязі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Німченко, будь ласка, вам слово.

 

17:20:01

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні, шановні колеги, ми просимо взагалі виключити, виключити цей закон, на який іде посил в даному випадку,  "Про географічні назви". Він не потрібний в цьому… Це правопис, вирішити можна в порядку правопису, якщо є якісь проблеми. Ми так можемо домовлятись і до чого угодно. Хто скаже, що сьогодні потрібно називати уже Борисфен, а не Дніпро і буде тоже правий. От про що йде мова. А повинні бути уніфіковані правила правопису, от і все, в тому числі географічних назв і інших назв, які є у нас і вироблені вже з відповідними інститутами мови. А при чому оце ми цим мовним законом втручаємося в устав географічних назв і в устав правопису взагалі?

Тому ми просили виключити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету по цій поправці.

 

17:21:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, шановний колего.

Оскільки питання застосування мови в географічних назвах врегульоване в статті 41 Закону про державну мову, в даному випадку йдеться лише про узгодження між собою законів про мову та "Про географічні назви". Це є два закони, вони просто узгоджуються між собою. Ця ваша правка комітетом відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І прошу визначатися по поправці 1955.

 

17:21:50

За-9

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1956 народного депутата Німченка і Шуфрича. І слово пану Німченку.

 

17:22:01

НІМЧЕНКО В.І.

Ми виходим з того, що цей Закон "Про географічні назви" не потрібно класти на плаху ревізії, він ніякої смислової нагрузки не дає, якщо сюди застосовувати правила, і все. Ну причому цей Закон про функціонування державної мови і в цю сферу, скажіть, будь ласка? У нас спутали, я так розумію, поняття "державна мова", "офіційна мова" і "розмовна мова". Розберіться і захистіть інтереси громадян, в першу чергу своїми законодавчими актами, своїми нормами – оце повинен бути такий закон. А ми бачимо, що це захищає чиюсь ідеологію націоналізму, щоб викорінити і загубити, і знищити язики, якими розмовляють… мови, якими розмовляють мільйони людей, ну, мінімум 18 мільйонів. Ми про що ведем…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити.

 

НІМЧЕНКО В.І. Ми про що ведем мову? Зробіть перепис населення, ми ж не знаємо скільки у нас людей живе. А за останнім переписом більше 18 визнавали себе російськомовними громадянами. От про що іде мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла ваша позиція. Я прошу, будь ласка, коментар голови комітету по цій поправці. 

 

17:23:34

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний колего, я вам прочитаю 41 статтю, бо тут ми лише посилаємося на закон, оскільки ми тут створили 41 статтю про застосування державної мови в географічних назвах і назвах об'єктів топоніміки. Географічні назви, а також назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів та інших об'єктів топоніміки населених пунктів виконуються державною мовою. Назви географічних об'єктів України та об'єктів топоніміки не перекладаються іншими мовами, а передаються в офіційних документах, в засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях за допомогою літер відповідного алфавіту, згідно із звучанням державною мовою.

Назви географічних об'єктів та об'єктів топоніміки, розташованих на території інших держав, а також географічних об'єктів та об'єктів топоніміки, на які не поширюються суверенітет та юрисдикція будь-якої держави, при використанні в Україні подаються державною мовою в транскрипції з мови оригіналу з врахуванням особливостей української фонетики та правопису.

Якщо такий географічний об'єкт, об'єкт топоніміки має назву українського походження, то така назва може застосовуватися замість або поряд з іншомовною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, хвилину завершити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В офіційних документах назві українського походження надається перевага. Написи на дорожніх знаках, вивісках, інших покажчиках назв географічних об'єктів та об'єктів топоніміки на території України подаються державною мовою.

На покажчиках назв географічних об'єктів та об'єктів топоніміки поряд з назвою державною мовою може розміщуватися латино-алфавітний відповідник. Напис латинськими літерами має бути меншим та розміщуватися з правого боку або внизу.

Це врегульовано. Бо подекуди назви українських міст подаються на покажчиках іноземною мовою, а для застосування в Україні українцями фактично не придатні.

Ви, коли будете дружині своїй після важкого робочого дня у Верховній Раді призначати побачення, то ви ж повинні їй сказати назву вулиці саме ту. А то ви її запросите на одну назву вулиці, наприклад, на Бандери, а вона прийде на зовсім іншу назву вулицю, не на Бандери, а на якусь іншу. Розумієте? Треба, щоб ви зрозуміли один одного і зустрілися. Це допоможе людям тісніше спілкуватися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я дуже прошу визначитися по цій поправці, нагадаю, що це поправка 1956 і комітет її відхилив, будь ласка.

 

17:26:09

За-8

Поправка відхиляється.

Наступна поправка так само наших колег панів Німченка та Шуфрича, поправка номер 1957. І я прошу пану Німченку увімкнути мікрофон.

 

17:26:25

НІМЧЕНКО В.І.

Шановний доповідачу, ну, назва вулиці не відносить до географічної назви. Якщо ви вже хочете стосовно Бандери, то перейменуйте Говерлу в Бандеру.

Оце буде географічна назва. Або екватор, там, де центр був, ви знаєте, де хто народився. От про що йде мова. І не треба тут от такі типу "коки" чи що ви хотіли сказати цими словами, чи вести пропаганду за Бандеру. Я думаю, що це не місце і не час.

Але я хотів би сказати, що на якій підставі знову ж таки ви ув'язуєте сюди оцей закон свій у відносини, пов'язані з географічними назвами? Ви розумієте, про що йде мова? Це зовсім не ті правовідносини. І ви самі сказали про фонетику і правопис. От там повинно визначатися, як пишеться. Якщо це географічні назви, то скільки там букв і як воно йде – чи "у", чи "б". А в іншому місці, якщо це продукти, ви так…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд завершити. Ви нас заінтригували, хто ж все-таки народився на екваторі, скажіть, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. Не почув.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви нас заінтригували: хто народився на екваторі, розкрийте таємницю. Будь ласка, 15 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. І дальше. Спасибі.

І дальше. Тому ми вважаємо, що не треба втручатися у цей закон вашим законопроектом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А на екваторі хто народився, пане Василю? Ну, заінтригували ви нас. Ні, Янукович не на екваторі народився.

Будь ласка, коментар голови комітету. Будь ласка, прошу вас.

 

17:28:16

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, немає в нас таких повноважень перейменувати Говерлу в Бандеру. Але я бачу, тут депутат є Юрій Соловей з Франківщини, він може сказати, допомогти вам передати листа від вас, колего Німченко, до Івано-Франківської обласної ради з вашою пропозицією перейменувати Говерлу в Бандеру.

Що стосується цієї статті, то ми лише врегульовуємо в "Перехідних положеннях" ті норми, які вже написані в цьому законі. А це передбачено Законом про Регламент. Бо якщо для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття необхідні зміни до інших законів, Закон про Регламент, вам кажу, такі зміни мають викладатися в розділі "Перехідні положення" цього законопроекту  або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті, до законопроекту  подається перелік законів та інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень законопроекту  в разі його прийняття. Про це говорить стаття 90 Закону про Регламент. І на виконання цієї статті ми і внесли цей пункт, який ви, колега Німченко і колега Шуфрич, пропонуєте виключити. Але комітет з цим не погодився і пропонує його залишити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Прошу визначатися по цій поправці. Але це добре, що так під вечір настрій депутатів піднімається. Гарно іде дискусія. Дай Боже, дійдемо до закінчення обговорення поправок.

 

17:29:38

За-5

Не хочуть підтримати цю поправку вашу, пане Німченко. Рухаємося далі. Вона відхиляється.

І наступна поправка… Що? Ну, та, яку ми тільки що проголосували, це була поправка 1957, вона відхилена. Тепер поправка наступна теж ваша, це поправка 1962. Будь ласка, вам мікрофон.

 

17:30:03

НІМЧЕНКО В.І.

Знову ж таки, колеги, ви подивіться, ми все пройшли. Я кажу про ті 19 законів. Я вам скажу, це ноу-хау для нашого законодавчого органу і ганебно як для парламенту, чим ми займаємося.

Зараз ми дійшли до Закону "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим". Ви подивіться, про що ми пишемо, про що йде мова в цьому законі? Що ми не можемо, якщо це кримський татарин, і він не знає української мови, то він не може бути депутатом. Ви понімаєте, про що ми кажемо це в краю нашому, в нашій території України, де компактно проживають і визначаються як корінні народи кримськотатарський народ. І якщо він не знає державної мови, то він не може бути депутатом Автономної Республіки Крим, парламенту. Про що йде мова! Що тут не зрозуміло, я не знаю. І інші. Якщо це стосується інших національних меншин, то ви…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте.

 

НІМЧЕНКО В.І. … то ви ставите шлюзи, а це дискримінаційна норма по язиковому признаку. Ви це розумієте, що це на грані злочину? Ну, не може бути… узаконювати правовий нігілізм…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення цієї поправки.

Будь ласка, пан голова комітету нам дасть позицію комітету зараз.

 

17:31:38

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

Оскільки питання володіння депутатом Автономної Республіки Крим державною мовою вже вирішено статтею 7 цього закону, тому в даному випадку йдеться лише про узгодження між собою Закону про мову з Законом про статус депутата Автономної Республіки Крим. Якщо депутат не знає мови, то, очевидно, він без знання мови з трибуни не зможе виступити, розробити подання, підготувати рішення Ради, подати поправку. Якби ви не знали української мови, ми б не змогли з вами так прекрасно тут спілкуватися. І депутати Автономної Республіки Крим такі самі громадяни України як і ви, колего, і вони теж мають право спілкуватися в залі так само як і ви. Тому вони повинні знати мову, яка дозволяє нам розуміти один одного в нашій країні в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу визначатися по поправці 1962.

 

17:32:41

За-7

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1963, так само народних депутатів Шуфрича і Німченка. І я прошу ввімкнути мікрофон пану Німченку.

 

17:32:54

НІМЧЕНКО В.І.

Це відносно володіння у нас в залі. Якраз я про це і вів мову, що аби не дискримінаційні дії Голови парламенту… Серега! … Голови парламенту, то я впевнений, щоб ми не довели Україну до цього, до чого ми довели, і вибори про це показали. Хіба не ми були против того, що що ви колете по віросповіданню людей країни, що ви колете по мовному признаку. Оце про це йде мова. Подивіться, і тут сказав доповідач, ну, як це може: він з трибуни не виступить, якщо він не знає мови. Та вы понимаете, що це ганьба такому мисленню. Та він може не знати і букви на українському, а його народ обрав. То ми повинні забезпечити йому виступ через перекладача. Вот, про що йде мова. А ви нам тут кажете, що по мовному признаку геть від влади. Ми це вже чули, шановні, читайте статтю 3. Вони, розпорядники у владі – це народ, незалежно він знає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я все-таки,  пане Німченко, я маю зауважити, при всій повазі до вас, що спікера у нас зовуть не Серьога, а Андрій. Погодьтеся. І я зараз  прошу коментар голови комітету щодо вашої поправки. Серьоги у нас в президії немає – сто відсотків.

 

17:34:22

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колего! Я не знаю, може ви десь бачили парламенти, де депутати виступають з перекладачами, я таких парламентів не бачив. У всіх демократичних країнах, мені здається, це честь для депутатів вивчити мову тієї країни, державну мову тієї країни, народ якої він представляє, бо без цієї мови він не тільки в залі не зможе виступати, а й з виборцями не зможе спілкуватися, а отже і вибраним не зможе бути.

Саме тому, щоб  всі мали рівний доступ до виборців,  саме тому, щоб ми в залі розуміли один одного, ми, справді, вважаємо, що в Верховній Раді України депутати повинні розуміти українську і спілкуватися українською.

Дякую. Ваша ця правка відхилена. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

І ми дякуємо авторському колективу Німченку пану і Шуфричу, за їх поправку.

І прошу визначатися. Прошу визначатися.

 

17:35:23

За-4

Це, мабуть, всі образились на "Серьогу"  тому так мало голосів "за".

Наступна 1964, поправка пані Бойко. Прошу, вам слово. Пані Бойко мікрофон увімкніть, будь ласка. 

 

17:35:42

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, ми вже третій  тиждень розглядаємо закон, і три тижні ми вислуховуємо по кожній правці. Десь є доволі толерантні і доволі слушні зауваження. Але дуже важко слухати зауваження, про які ти взагалі не розумієш, про що йдеться мова, як от по попередній правці. Тому я дуже сподіваюсь, що все ж таки будуть толерантні пояснення.

І чесно скажу, я вимагаю поваги до кожного, хто є в цій залі. І в першу чергу до Конституції України і до її положень. Зокрема, українська мова є державною мовою, ми це маємо визнати. І цей  закон, він лише розширює і уточнює ті повноваження, які закладені  в Конституції.

Я сьогодні, чесно  кажучи, намагалася навіть записувати певні фрази нашого колеги.

І я сподіваюсь, що наприкінці розгляду він все ж таки вибачиться перед українським народом за певні вислови: про "смішну націю", про "язик" український. Я не знаю, що таке "язик", я не розумію, чому "укра'їнський", а не "украї'нський", я не розумію, що таке…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Бойко.

При всій повазі, теж я поділяю повністю позицію щодо толерантного обговорення закону, але просимо говорити по суті поправок. І звертаюся до всіх колег у залі максимально дійсно дотримуватися високої політичної культури.

Будь ласка, коментар голови комітету, прошу вас.

 

17:37:09

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Колега Бойко пропонувала в пункті 2.35 розділу VІІІ "Перехідних положень" слова "Національною комісією стандартів державної мови" замінити на слова "центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки".

Ми дебатували з цього приводу декілька разів, проводили консультації з колегою Бойко. Але ця правка була відхилена, оскільки Міносвіти не визначає рівень володіння мовою депутатами Автономної Республіки Крим. Його функції – забезпечувати освіту, а не засвідчувати рівень володіння державною мовою. Через те ця правка була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатися по поправці  нашої шановної колеги пані Бойко.

 

17:38:00

За-7

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1965 народного депутата Німченка і Шуфрича. І слово пану Німченку. Прошу.

 

17:38:09

НІМЧЕНКО В.І.

1965 поправка, стосовно внесення змін у статтю 28. Ми просимо такі запропоновані… цю норму, яка доповнює "визначеного Національною комісією із стандартів української мови" виключити, оскільки ми вважаємо, що взагалі цей закон не потрібно вносити через "жернова" ревізії.

А тепер стосовно вибачення. Якщо десь хто-то не зрозумів, я можу вибачитися. А стосовно того, що в мене може бути русизм, я ще раз хочу сказати, вже на наукових підвалинах визначено наявність суржику польсько-українського і російсько-українського. Я з того боку, з лівого берега  Дніпра, це Подніпров'я лівобережне, яке, по суті, не було під уніатами. У нас була така мова, така мова є і така мова буде, от про що я і веду мову, тому тоже не треба ображати, кожен...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка... (Шум у залі)

Шановні колеги, ну, ми почули роз'яснення, що колега користується русизмами, сподіваємося, після прийняття мовного закону всі будуть більш коректно ставитися до своєї мови, до чистоти мови, її вивчення і не використовувати варваризми, русизми і таке інше, тільки хіба що неологізми.

Я прошу пана Княжицького прокоментувати поправку 1965.

 

17:39:46

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, основою української літературної мови є якраз полтавсько-київський діалект, який, власне, і походить з Центральної України, з Лівобережжя. Тому літературна мова, мені здається, жодним чином не пов'язана з жодною конфесією, а пов'язана з нашим внутрішнім  рівнем культури і з тим, наскільки ми хочемо розвиватися, вдосконалювати своє знання української мови.

Поправка відхилена, оскільки відповідна вимога міститься в статті 7 Закону про державну мову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І прошу визначатися по цій поправці, колеги, будь ласка.

 

17:40:34

За-6

Поправка відхиляється, шановні колеги.

І наступна поправка 1966, так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. Прошу пану Німченку мікрофон.

 

17:40:46

НІМЧЕНКО В.І.

Я прошу, я прошу підтримати нашу пропозицію, щоб виключити державний реєстр, цей Закон про державний реєстр, щоб і туди застосовували Закон про функціонування мови.

А тепер стосовно доповідачу я хочу сказати, і Полтавщина, і Київщина, я коли вів мову про уніатів, я не вів мову про концесію, ви должны знати історію, почитайте Кревську унію і Люблінську унію, і тоді ви зрозумієте, хто топтав нинішню Україну і де топтали її, і хто закріпощав наших селян, то ви знати як "Отче наш", чому наше Київське княжество стало Воєводина. Ви це знаєте? Знаєте. І тому не надо посилати нас на концесії, я про це не вів мову.

Прошу прийняти наші пропозиції і виключити цей закон взагалі, про державний реєстр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу прокоментувати цю поправка пана голову комітету.

 

17:42:00

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Отже, ця поправка відхилена. Комітет рекомендував її відхилити, оскільки зміни до Закону про реєстр виборців необхідні лише з метою уніфікації правил транслітерації імен осіб, що вносяться до реєстру. Ці правила встановлюються Нацкомісією відповідно до Закону про мову, тому всі зміни до цього закону обмежені виключно цими змінами. Відповідно ця поправка була відхиленою. Тобто, ви розумієте, що в реєстрі виборців грамотною українською мовою відповідно до стандартів, які буде визначати Національна комісія, мають бути зазначені імена і прізвища виборців. Саме тільки в цьому пункті вносяться зміни до Державного реєстру виборців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

І прошу визначатись по цій поправці.

 

17:42:53

За-7

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1968, народного депутата Німченка і народного депутата Шуфрича. І, будь ласка, слово пану Німченку.

 

17:43:06

НІМЧЕНКО В.І.

Ми з Нестором Івановичем просимо виключити ці положення, виходячи з того, що необґрунтовано втрутився цей законопроект в правове поле Закону "Про Державний реєстр виборців", там, де йде питання про політичні права громадян. Причому тут мова, скажіть, будь ласка? Причому тут мова? Це йде про світоглядність, про ідею, про ідеологію і про бажання людей. Це навіть не дії мовного значення і не дії фізичного значення. А ми вже і тут поставили якісь шандори, щоб забезпечити доступ до реєстру. Ви розумієте, про що йде мова, чи не розумієте?

Хто управляє даними реєстру, той управляє виборчою системою. Хто управляє виборчою системою, той забезпечить  необхідне голосування. От про що йде мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  завершуйте,  30 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. І ви були очевидцями на цих виборах Президента, ви  ж прекрасно знаєте, що не голосували і не тому, що не хотіли, а  тому, що не змогли фізично, і ніхто не може перевірити. От чого і рвуться на сьогоднішній день через Національну комісію доступ до реєстру  виборців. Дальше буде доступ до речових прав, це ж ви тоже знаєте, що буде й там українська мова….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Будь ласка, прошу голову комітету прокоментувати.

 

17:44:55

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ну по-перше, ці останні вибори були визнані і міжнародними спостерігачами, і українцями демократичними, прозорими, чесними, де не було жодних порушень, які могли б вплинути на результат голосування і на визначення  голосування.

В даній статті мова йде лише про правила транслітерації. Ми говоримо про те, як написані прізвища в реєстрі виборців. Вони визначені статтею 8, зокрема, громадяни України, рідна мова яких відмінна від української, мають право на транскрибований запис своїх прізвищ та імені відповідно до своєї національної традиції в документах, що посвідчують особу громадянина України відповідно до статті 40. В статті 40 сказано, що державна мова в іменах, прізвища, іменах та по батькові громадян України виконується державною мовою відповідно до правил українського правопису, передаються шляхом транслітерації за допомогою літер відповідного алфавіту, згідно з звучанням державною мовою, та не перекладаються іншими мовами. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища, імені та по батькові відповідно до своєї національної традиції.

Ці норми якраз і говорять про те, що представники національних меншин, якщо вони не є  українцями, мають неукраїнські імена і прізвища…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  завершуйте. Одну хвилину.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …можуть українською мовою фактично передати фонетичне звучання свого імені і прізвища, це абсолютно демократично. Відповідно ці правила транслітерації встановлюються Національною комісією зі стандартів державної мови. Тому ця правка колеги Німченка і колеги Шуфрича не підтримана комітетом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я, колеги, прошу вас визначитися по поправці 1966. Комітет її відхилив. Вибачте, 1968, я обмовилася, 1968, так. Прошу визначатися.

 

17:46:55

За-6

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1969 народної депутатки пані Бойко. Пані Олена, будь ласка.

 

17:47:04

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, правка 1969, є пропозиція у пункті 2.36 розділу VІІІ "Перехідні положення" слова "Національною комісією стандартів державної мови" замінити на слова "центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки". Це моя традиційна пропозиція, я вже не буду ще раз повторюватись. Тим не менше прошу поставити її на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу голову комітету прокоментувати, чому саме комітет відхилив цю поправку.

 

17:47:36

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Вона була відхилена, оскільки на думку членів комітету, Міністерство освіти і науки не впроваджує вимог до володіння українською мовою. Саме через те вона була відхилена, але ми не проти поставити її на голосування на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за роз'яснення.

І прошу колег визначатися по поправці 1669, прошу. Так, пан Німченко абсолютно справедливо підказує тут президії: 1969, а не 16, так.

 

17:48:09

За-6

Поправка 1969: шість голосів "за", поправка відхиляється.

Наступна поправка 1970. Це поправка народного депутата Німченка і Шуфрича. І будь ласка, вам слово.

 

17:48:22

НІМЧЕНКО В.І.

Нестор Іванович сказав, що підтримує ці всі поправки. І я маю колективну думку висловити.

Перше. Хочу сказати: те, що ми тут роками вели мову, вели мову про те, що… вели мову про те, що не заборонено виступати російською мовою, тепер ви до цього дійшли, що тепер тільки вводиться, де треба ввести українською мовою. От про що ми тут вели розмову.

І те, що тут робилась буря в стакані води, це не робить честі нікому. Ви просто позбавляли права депутата реалізовувати свої повноваження у визначений ним спосіб, у визначеній ним формі, а не інше, як цього хоче головуючий на пленарному засіданні.

А тепер стосовно цього закону. Це ж знову-таки та сама музика. Ми знову втручаємося в цей закон. Ми можемо без посилки на нього вирішити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. Да. Внесення, самостійне внесення змін в регламентний закон. Ми це можем зробити. Чому ми цього не робимо, не розумію. І не розуміє ніхто, хто колись де-небудь займався законотворчою діяльністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.

 

17:49:56

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановні колеги, ну, насправді головуючий на засіданні, коли говорить про обов'язковість застосування державної мови Верховною Радою, керується рішенням Конституційного Суду України від 1999 року. І ми ним керувалися, коли готували цей закон. Тому правила застосування мови мають визначатися Законом про Регламент і тому відповідна правка колег Німченка і Шуфрича була комітетом відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

І мені здається, колеги, що, ну, це хороша практика, яку дотримують сьогодні всі народні депутати України, що ми виступаємо з найвищої трибуни українською, саме українською мовою державною.

Будь ласка, прошу визначатися по поправці 1970.

 

17:50:52

За-6

І ця поправка відхиляється.

А наступна поправка 1971, так само колег Німченка і Шуфрича. Будь ласка, мікрофон увімкніть пану Німченку.

 

17:51:03

НІМЧЕНКО В.І.

Йде питання про внесення змін. Це вже йде питання, так сказать, поступово внесення змін стосовно державної мови якраз в Регламент іде, розводиться промовець, мова та інше. І та редакція, яка пропонується, це поправка 71: "Мовою роботи Ради, її органів та посадових осіб є державна мова". Давайте ми посилаємося на те, що тут доповідач вважає, що рішення Конституційного Суду повинно виконуватись. Так тоді навіщо створювати ці додаткові законодавчі приписи, якщо рішення суду є обов'язковим до виконання? Ваша точка зору, вона незрозуміла за таких умов. Якщо вже вказано, що мова спілкування в державних органах виключно українською мовою, то, будь ласка, воно вже є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд завершити.

 

НІМЧЕНКО В.І. І я хотів би, щоб ми все-таки розвели тут так, що таке рішення Конституційного Суду.

І ще хочу вам сказати, що рішення Конституційного Суду стосується застосування виключно української мови в системі спілкування державних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я прошу роз'яснення голови комітету.

 

17:52:36

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Я, колега Німченко, вам зацитую положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким державною мовою в України є українська мова. Треба розуміти, що, так, українська мова є державна, є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, мова актів, роботи, діловодства, документації тощо. А також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом, частина п'ята статті 10 Конституції України.

Рішення суду, шановний колего, безумовно, є обов'язковим до виконання, але не можуть загальні правила з застосуванням мов регулюватися лише рішеннями судів, вони повинні регламентуватися законодавством, що ми зараз і робимо впорядковуючи ці правила. Саме через те ваша поправка була відхиленою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо дуже за роз'яснення.

Колеги, прошу визначитися по поправці 1971.

 

17:53:43

За-4

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1972, народних депутатів Шуфрича і Німченка. Мікрофон, будь ласка, увімкніть пану Німченку.

 

17:53:52

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, навіщо так от, пане доповідачу, навіщо ця деталізація? Мова засідань Верховної Ради  України, її комітетів та комісій, в тому числі виступів, є державною мовою. Розведіть виступи і діяльність мови засідань – і все. Ну, чому, чому оця деталізація, на кого вона розрахована? Про що тут йдеться? Який її смисл, що ви там вкладали? Ну, це ж недопустимо так, подивіться, ця деталізація є чітко. Це ви там виходите на те, щоб шукати якісь жабки, забиті гвіздки вниз шляпкою, щоб наказувати, притягувати людей до відповідальності. Більше другого, іншого я нічого не бачу.

Якщо вже прийнятий закон українською мовою, значить все, ми визнаємо державну мову і вважаємо її офіційною. І, бачите, Німченко розмовляє майже чистою українською, майже. Да? Спасибі. Я вдячний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас перфектна українська. Коли ви особливо стараєтеся, то дуже гарно. І поряд з вами багато львів'ян, зокрема пан Шурма, він може підказувати в критичні моменти, як правильно українське слово звучить.

Будь ласка, коментар голови комітету.

 

17:55:20

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, шановний колего, навіщо це я скажу, щоб не було таких непорозумінь. От ви, наприклад, намагалися сьогодні недержавною мовою говорити, а колега Геращенко, головуюча на засіданні, зробила вам зауваження. Мені було ніяково, бо ви така шановна людина, досвідчена, щоб навіть в моїй присутності вам робили зауваження. А так була би ця норма в законі, ви б прочитали і ніколи б в житті собі не дозволили порушити закон. Саме для того, щоб не було таких непорозумінь по відношенню до таких шановних людей, як ви, ми і наполягаємо на цій нормі, і комітет через те відхилив вашу поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначатися, шановні колеги. Але ви бачите, президії не буде за що зробити зауваження скоро після четверга Чистого.

Прошу визначатися. 

 

17:56:14

За-6

І, я думаю, що остання, можливо, на сьогодні вже поправка – 1973. Прошу визначатися. Ой, прошу включити мікрофон автору – пану Німченку і пану Шуфричу, це їх поправка, да. Будь ласка, прокоментуйте її.

 

17:56:27

НІМЧЕНКО В.І.

Це йде питання про доповнення частиною п'ятою і шостою. Я думаю, що у нас там єсть доповнення, пані Ірино, єсть доповнення. У нас є зауваження до цих. І ми тоді скажемо. А це прошу поставити на підтримку і виключити без обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Без обговорення. Будь ласка, все-таки коментар голови комітету. Прошу вас. Це його право.

 

17:57:02

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Ця поправка відхилена, оскільки в ній мова йде про питання надання перекладу виступів іноземців іншими мовами. Ми вважаємо, що це має регулюватися Регламентом. Зокрема, Апарат Верховної Ради має забезпечити переклад таких виступів українською мовою і відтворювати в стенограмі саме в перекладі українською мовою для того, щоб це було зрозуміло як народним депутатам, урядовцям, так і громадянам України.

Крім того, хочу сказати, що ми, звичайно, мали багато прикладів, коли найвищі посадові особи Європейської комісії, Європейського парламенту, закордонних парламентів виступали з цієї трибуни українською мовою. Ми їм надзвичайно вдячні за це. Але, оскільки ще не всі опанували нашу прекрасну українську мову, то для тих, хто нею не володіє, має бути забезпечений переклад. І це має бути вказано в Регламенті.

Оскільки ви пропонували це виключити, комітет з цим не погодився. Через те ваша поправка відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначитися по поправці, по цій поправці, будь ласка.

 

17:58:07

За-5

Поправка відхиляється. Шановні колеги, окрім того, що ми неухитно рухаємося з вами до закінчення обговорення поправок і фінального голосування, є і інші хороші новини в парламенті.

Зокрема, як нам стало відомо в президії, наша колега пані Королевська народила сина. Давайте привітаємо її, породіллю. (Оплески) І побажаємо і малечі, і батькам щастя і здоров'я. І взагалі це абсолютно чудова так само, як мені здається, практика, що стільки наших колег протягом цієї… цього скликання в парламенті поєднували і материнство, і дуже успішну роботу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

17:58:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, і так на сьогодні остання, заключна поправка 1975, Німченко. Так, ну, я кажу, поправка – 2 хвилини. Це 1 хвилина – запитання, 1 хвилина – коментар. Будь ласка, 1975. 74. Будь ласка.

 

17:59:04

НІМЧЕНКО В.І.

1974. Йде питання про промовця. Дали тут статус "промовець". Я не можу кандидувати на знавця української мови, но не розумію я, що таке промовець. Не знаю, як воно буде виглядати, що це таке. Але разом з тим ви бачите, що це змінили, іноземець або особа і все інше. Я хотів би, щоб цей закон, цей закон не підміняв роботу інститутів мовного характеру. У нас же все єсть. У нас єсть Регламент, який можна окремою нормою. Ви ж подивіться, ми в Регламенті відсилаємо до Закону про функціонування державної мови, ну, вірніше, української мови як державної. Оця сама назва вона ламає стереотип підходу і принципи законотворення. Ми робимо відсилочні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. Ми робимо відсилочною нормою закон регламентний, коли вводимо цей закон про функціонування української мови як державної. От про що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я продовжую засідання до завершення цієї правки, тільки цієї правки, оскільки 18:00.

Будь ласка, Микола Княжицький і проголосуємо.

 

18:00:37

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Шановні колего, Закон про Регламент в частині мови є повністю самодостатнім. Ми в цьому Законі про Регламент жодних відсилочних норм не робимо. Ми вносимо цим законом певну зміну в той закон, а жодних відсилочних норм у самому Законі про Регламент не робимо. І так, шановний колего Німченко, так, як ви сказали, ми справді ламаємо стереотипи. Це добре. Ми ламаємо стереотипи сприйняття українського парламенту, як колись, можливо, неефективного і доводимо, що наш парламент є патріотичним, ефективним, який стоїть на сторожі українського народу.

Дякую. Ця ваша правка через те була відхилена. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І я ставлю на голосування поправку 1974. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

18:01:31

За-6

Рішення не прийнято.

 

18:01:37

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хочу нагадати структуру завтрашньої роботи. В нас залишилося 107 правок, всього 107 правок, ми їх встигаємо завтра розглянути.

І, колеги, нагадую, завтра відбудеться відкрите засідання Комітету з питань культури під керівництвом Миколи Княжицького. На це засідання запрошуються усі представники фракцій і ті, хто причетні до прийняття закону. Нам дуже важливо, щоб процес відбувся максимально прозоро, щоб на цьому засіданні ми змогли найти всі позиції, які можуть бути компромісними, щоб ми їх виклали в один документ. Я зобов'язуюсь, щоб той документ вислати кожному народному депутатові. Що важливо для мене, щоб в день голосування ніхто не міг сказати: "Я не знаю, за що голосую". Щоб в день голосування кожен мав можливість ознайомитись і знати предмет голосування. І говоримо, колеги, відверто, з голосами – нам необхідно буде зібрати всі голоси, які є, всі фракції, ми знаємо, які підтримують, і "Блок Петра Порошенка", і "Народний фронт", і "Самопоміч", і Радикальна, і "Батьківщина", і група "Воля народу", і моє особливе спеціальне звернення до позафракційних, бо позафракційні дадуть потенціал більше ніж деякі окремі фракції, це теж правда. Я наголошую: ніяких відряджень, ніяких відпусток. До мене приходило кілька депутатів з відпустками, відкладіть, невідомо коли і як ми зможемо вийти на таке історичне рішення. Відкладіть, хай усі до одного будуть в залі, і я впевнений, ми зберемося, впевнений, Україна переможе.

Зараз вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую закритим, і завтра о 10 годині збираємося в сесійній залі для продовження нашої роботи.

Дякую вам.