ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 квітня 2019 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:01:41

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Прошу всіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації.

Колеги, будь ласка, займаємо робочі місця. Прошу приготуватись до реєстрації. І прошу провести реєстрацію. Реєструємось.

 

10:03:33

Зареєстровано 363 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження у наших колег: Ігоря Сергійовича Алексєєва. Вітаємо, пане Ігор. А також Максима Анатолійовича Полякова.

Вітаємо, друзі.

Шановні колеги, отже, в неділю відбувся другий тур виборів, і треба відзначити, що вибори пройшли на найвищому європейському рівні, усі міжнародні спостерігачі відзначають високий рівень проведення виборів в Україні. І я вважаю, українське суспільство, українська влада продемонстрували високі стандарти європейської політики. І тоді, коли відразу після виборів, після екзит-полів привітав Президент України новообраного Президента, це цілковито відповідає європейським традиціям. Адже ми пригадуємо, що, на жаль, під час попередніх виборів такої практики ми не мали. Тому вітаю усіх із завершенням президентських виборів. Сподіваюся, що політичні емоції відійдуть, і ми зможемо перейти до системної і конструктивної роботи Верховної Ради  України.

Хочу, колеги, нагадати, що цього тижня ми маємо змогу вже нарешті завершити розгляд правок до Закону про мову. Залишилося 251 правка. Досвід показує, що ми проходимо близько 200 правок за день. І тому попередньо я передбачаю, що ми зможемо протягом сьогоднішнього і завтрашнього дня завершити розгляд правок. А  потім, увага, буде проведено засідання комітету, Комітету з питань культури Княжицького, на який запрошуються усі представники фракцій, щоб ми змогли спільно проговорити, до яких з правок ми маємо повернутися, які з правок буде викладено в новій редакції, і цей документ ще напередодні голосування буде вивішений і на сайті і розданий кожному народному депутату, щоб кожний, хто є в залі, твердо знав, за які саме положення ми голосуємо. Я вважаю, це буде один з найважливіших днів для Верховної Ради  України –  голосування Закону про мову. Я передбачаю, що об 11 годині ми зможемо перейти на голосування в Чистий четвер. В Чистий четвер, як ми приймали декомунізацію, я переконаний, ми зможемо підтримати і прийняти Закон про мову. Тому я наперед усім наголошую: в четвер об 11 годині всі народні депутати мають бути в залі. Я переконаний, що виборці будуть слідкувати за тим, що все українське суспільство буде дивитися, як працюють депутати в цей день. Це один з найбільш фундаментальних законів, до якого ми довго йшли і довго чекали. І тому, колеги, повна мобілізація на Чистий четвер. І я переконаний на Чистий четвер ми будемо мати Закон про мову і Україна, і українське суспільство.

Після того я буду пропонувати блок питань безпекових, зокрема це питання про протимінну діяльність. І цей законопроект потребує негайного прийняття, і я закликаю всіх до мобілізації по безпековому блоку.

Так само буде питання про проведення весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО в Україні. Я вважаю, це великий успіх і української делегації, і української держави. І я особисто це ініціював, щоб вперше в Україні відбулась Парламентська асамблея НАТО. Депутати від усіх країн євроатлантичного простору наступної весни приїдуть в Україну для проведення Парламентської асамблеї. Це один з небагатьох прикладів, коли Парламентська асамблея проходить в Україні.

І, колеги, також я пропоную на четвер блок законів по реформі парламенту. Тимчасова слідча комісія – це те, про що ми домовлялись на "Діалогах Моне" усі голови фракцій, це метод д'Ондта по розподілу комітетів, це кількість комітетів. І я вважаю, ми маємо великий шанс блок питань по реформі парламенту прийняти в цей четвер. І тому, колеги, всіх закликаю в четвер до повної мобілізації. Ми довго розглядали правки, в цей четвер ми маємо змогу показати ефективну і дієву роботу.

І заключне повідомлення. Сьогодні виповнюється 75 років від часу початку найбільшого бою Української повстанської армії з більшовицькими карателями з НКВД. 23-24 квітня 44-го року в лісі в околицях села Гурби і Антонівці на Рівненщині 15 тисяч енкаведистів оточили 5 тисяч бійців Української повстанської армії. УПА дало гідний бій.

Це був найбільший бій УПА, змогли вийти з оточення і знищити значну сили… значну кількість ворогів. Ми виховувались на прикладі героїчного гурбенського бою. Слава мужнім учасникам гурбенського бою і слава Україні. А тим, хто кричить, які зневажають нашу історію і нашу пам'ять, історія відведе гідне місце в нашій історії. Не кричіть - грошей не буде.

Отже, колеги, продовжуємо розгляд Закону про мову. Але перед тим ,я нагадую, в нас 30 хвилин виступів від депутатських фракцій і груп.

Я нагадую, сьогодні від депутатів, не від депутатів, а від фракцій і груп. Тому я дуже прошу усіх провести запис на виступ від трибуни. Будь ласка, колеги.

Від фракції "Народний фронт" запрошую до слова голову фракції Максима Бурбака.

 

10:10:29

БУРБАК М.Ю.

Вітаю, колеги. Україна з гідністю пройшла вибори Президента. Маємо повне право стверджувати, що йдемо сталим курсом демократичної держави. За 5 років Україна відчула позитивні і небувалі перетворення. Значна частина цих досягнень була ініційована і реалізована коаліційними урядами Яценюка і Гройсмана та завдяки активній роботі фракції "Народного фронту" у Верховній Раді: безвіз, енергетична незалежність, захист української мови, протидія російській пропаганді, санкції проти Росії, макроекономічна і фінансова стабільність, пріоритетне фінансування українського війська, реформа освіти і МВС. Це ті результати, якими завжди буде пишатися "Народний фронт".

21 квітня Україна обрала нового Президента. Сфера відповідальності Президента чітко прописана в Конституції: безпека, армія, захист прав і свобод, зовнішня політика. І Президент зобов'язаний дотримуватись Основного Закону, де тепер чітко зазначено, що Україна прямує в НАТО і Європейський Союз, такою є воля українського народу. Ключове завдання новообраного Президента – повернення окупованих територій і захисту України від російської збройної агресії. Це найскладніше і водночас найважливіше завдання.

Наголошую, що "Народний фронт" не допустить сумнівних сценаріїв і небезпечних домовленостей з грізним ворогом України. "Народний фронт"  стоятиме на сторожі від будь-яких спроб реваншу  і капітуляції. Ми за будь-яких обставин захистимо усі здобутки України, які дались українському народу ціною поту і крові.  

Президент, уряд і парламент мають разом працювати і вести країну до успіху. Очікуємо почути від нового  Президента про заплановані кроки  на перші 100 днів, перший рік і на весь термін. Тепер Україна як ніколи потребує чесності і реалізму. 

Восени відбудуться строкові парламентські вибори. Від цих виборів буде залежати, якою буде нова парламентська більшість, яким буде новий уряд, і чи продовжимо ми шлях в ЄС та НАТО, чи будемо ми і надалі зміцнювати нашу  державу.

У ці дні маємо завершити розгляд і ухвалити Закон про державну мову. Це надважливий закон, який врегульовує функціонування  державної мови. Наголошую, врегульовує, а не нав'язує українську мову, як про це звідусіль волають пропагандисти "руського миру". Закон надважливий і найліберальніший в Європі. Якщо ми хочемо захистити свою державу, ми повинні захистити державну мову. Парламент вийшов на фінішну пряму у  розгляді законопроекту, в четвер маємо прийняти цей закон. Державна українська мова є основою національної   безпеки.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

І запрошую до слова від "Партії "Відродження" Шипка Андрія Федоровича. Будь ласка.

 

10:13:29

ШИПКО А.Ф.

Андрій Шипко, Дніпропетровщина, 35-й виборчий округ, місто Нікополь і місто Покров, Нікопольський район. Шановні народні депутати, дорогі  виборці! Вчора ми бачили, як проходила Погоджувальна рада, усіх просто накрило "весною". Та і Слава Богу. Результати  виборів показали, що час  змін настав і український народ більше чекати не буде. Кожен, хто працює в цій залі, повинен зрозуміти, що доля відповідальності і на парламенті. Бо у Верховній Раді  роками лежать законопроекти, які потрібні українцям. Не піарні, не передвиборчі, а ті, на які чекають люди.

Хочу нагадати, що через три дні – чергові роковини трагедії на Чорнобильській АЕС. 33 роки минуло! І ми не хочемо, щоб доля чорнобильців залишилася поза увагою парламенту. Жодна влада в Україні не виконала зобов'язань перед цими людьми. За останні 5 років чинною владою ухвалювалися документи, які звужували права чорнобильців, обмежували  соціальні пільги і компенсації. Фактично заморозили пенсії чорнобильцям, не виконувалося рішення судів на користь постраждалих, причому не тільки українців, а й Європейського суду  з прав людини.

За цієї влади кількість чорнобильців в Україні скоротилася на 45 відсотків! Вдумайтеся! Ці дані Рахункової палати з 1 січня 2015-го по липень 2018 року: кількість чорнобильців, які отримують пільги, скоротилася на 750 тисяч. Невже до цих людей повернулося здоров'я чи в них проблеми зникли?

Ще у квітні 2017 року депутатською групою "Відродження" на основі рекомендацій чорнобильських організацій було розроблено законопроект 6292. Він є першою комплексною спробою реформувати законодавство стосовно усіх категорій чорнобильців.

Шановний пане Голово, два роки тому тут, на цьому самому місці, я особисто вам передав 10 тисяч підписів чорнобильців та ліквідаторів аварії з однією вимогою: негайно внести законопроект 6292 на розгляд. Його підтримує весь зал, усі фракції, все суспільство. Два роки пройшло. Де ці підписи? Чому цей законопроект досі не в залі?

Ми вимагаємо в цей четвер, коли ви анонсуєте, що буде повна мобілізація в залі, внести його на голосування, і ви побачите повну підтримку, і вам стане легше, суспільству стане легше. Це буде маленький, але великий крок уперед по розбудові соціально справедливої держави.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Опозиційного блоку" – Новинський Вадим Владиславович. Будь ласка.

 

10:16:32

НОВИНСЬКИЙ В.В.

Шановні українці, шановні колеги, минулої неділі український народ дав оцінку тому, що відбулося з Україною протягом останніх 5 років. І справи навіть не в особі Петра Порошенка, справа в системі, яку він очолював. Народ України висловився проти штучного поділу на схід і захід, проти війни, бідності, лицемірства, проти націоналізму як державної ідеології, проти гонінь на канонічну Українську православну церкву, проти переписування історії та перетворення фашистів на героїв і експериментів з мовою, проти повної втрати незалежності та проти зовнішнього управління, проти корупції і переслідувань за політичною ознакою. Українці майже одностайно підбили підсумки і дали свою оцінку владі. В такій ситуації Верховна Рада повинна почути той сигнал, який надіслав народ, усвідомити свою відповідальність за ситуацію в країні, за повернення довіри до держави та її інститутів.

Шановні народні депутати, впевнений, що усі ми маємо нарешті зосередити свої зусилля на досягненні миру та відбудови України. Ми маємо докласти максимум зусиль, аби досягти реального зростання економіки, відновлення промислового виробництва та підвищення соціальних стандартів, нарешті захистити права та свободи громадян України. Але, на жаль, маю зазначити: керівництво Ради та значна частина депутатів досі не вивчили урок президентської кампанії та не усвідомили, чому чинна влада програла вибори. Мовний закон, що перебуває на розгляді Верховної Ради, є абсолютно шкідливим з точки зору єдності України, адже він порушує конституційні права мільйонів наших громадян. Варто усвідомити, що агресивна мовна політика стала однією з причин програшу провладної команди. Вважаємо за доцільне перейти до більш важливих питань, вирішення яких від нас чекають громадяни України. Ми повинні якомога швидше прийняти рішення, яке би гарантувало проведення парламентських виборів на основі відкритих списків, маю на увазі необхідність прийняття нового Виборчого кодексу.

Також потребує негайного розгляду Закон про опозицію, який би закріпив права і політичні можливості опозиції в Україні і привів би ситуацію в Раді у відповідність до світових стандартів демократії. Якщо це зробити, Верховна Рада стане запобіжником від будь-яких спроб концентрації чи узурпації влади, а її діяльність буде в інтересах всієї країни, а не тільки однієї політичної сили.

Також необхідно доопрацювати, узгодити з Регламентом і прийняти Закон про слідчі комісії Верховної Ради. Країна має бути захищеною від авторитаризму та свавілля, а політична система стати збалансованою. Якщо система виявилась хибною, треба зробити висновки і виправити помилки, а не стверджувати, що помиляється народ, який не розуміє великі наміри великих політиків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. А, ви завершили. Дякую вам.

Від "Блоку Петра Порошенка" – голова фракції Артур Герасимов.

 

10:19:52

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, шановні українці! Україна продемонструвала всьому світу, що ми держава з високим рівнем демократії, де забезпечене одне з основних прав громадян – самим обирати собі владу. Весь світ побачив і підтвердив це.

Не дивлячись на російську агресію, в умовах нескінченних фейків та інформаційних атак, Президент Петро Порошенко забезпечив захист вільного волевиявлення громадян. "Дякуємо!" говорили тисячі людей Петру Порошенку вчора біля Адміністрації Президента і мільйони по всій Україні. Люди дякували Президенту Порошенку за величезний внесок у захист держави в часи її найтяжчих випробувань.

Від імені нашої фракції, а також Президента України Петра Порошенка хочу подякувати усім виборцям, які прийшли на дільниці та проголосували. Особливу подяку хочу висловити більш ніж 4 з половиною мільйонам українців, котрі віддали свої голоси за Петра Порошенка та за незалежну, сильну, європейську Україну.

Поза будь-якими сумнівами, команда Петра Порошенка і далі стоятиме на захисті всіх здобутків за останні 5 років, і перш за все – на захисті стратегії повернення українців до кола європейських народів, співпраці та всеохопної інтеграції до Євросоюзу та НАТО.

З початку російської агресії Верховний Головнокомандувач Петро Порошенко розбудував найсильнішу в національній новітній історії армію. Згадайте, на початку 2014-го не було майже нічого: техніка була розібрана і розпродана, перші колони захисників їхали на фронт у шкільних автобусах. Тепер  маємо повністю боєздатне, мотивоване і соціально захищене військо, яке  визнається одним з найсильніших на континенті.

Петру Порошенку вдалося об'єднати потужну міжнародну антикремлівську коаліцію, яка санкціями, політичним тиском, наданням  оборонної зброї допомагає нам боротися за відновлення територіальної цілісності України. І ми будемо захищати це.

Завдяки наполегливій політиці Петра Порошенка ЄС надав воюючій  країні безвізовий режим. Відчутно збільшився авторитет українського паспорту. Зараз  безвіз діє вже зі 130 країнами світу, і цей здобуток ми також будемо захищати.

Попри війну за президентства Петра Порошенка вітчизняна економіка вийшла з піке і почала зростати. А ще: зони вільної торгівлі з ЄС, Канадою,  українське ProZorro, енергетична незалежність і багато іншого. І не забуваємо про виграш у "Газпрому" в Стокгольмі, який дозволив розірвати кабальні газові контракти і отримати компенсацію майже на 140 мільярдів гривень.

А ініційована Петром Порошенком реформа децентралізації. Скрізь відкривають сучасні школи, дитячі садочки, ремонтують  дороги, створюють модерну європейську інфраструктуру. Це  унікальний досвід України, коли в умовах війни Президент Петро Порошенко успішно втілив  цю реформу.

В кінці цього тижня Великдень. Вперше за 333 роки віряни понесуть освячувати  святкові кошики до своєї власної автокефальної Православної Церкви  України, а це чи не головна підвалина духовного відродження України. Не менш важливим була декомунізація, очищення культурного простору від радянської спадщини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. 

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Відбувся грандіозний прогрес у популяризації української мови, кіно, музики та літератури. Вже цього тижня Верховна Рада остаточно, я впевнений,  проголосує законопроект про державну мову. Звичайно, ця редакція гарантовано була підписана… буде підписана Петром Порошенком.

Ми нарешті заклали міцний фундамент європейської сучасної держави.  І коли хтось скаже, що за останні 5 років в країні нічого не було зроблено, то він лише підтвердить, що сам просто  "відкосив" від порятунку країни, коли… поки мільйони українців на чолі з Петром Порошенком…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від Радикальної партії голова  фракції Ляшко Олег Валерійович. Будь ласка.

 

10:23:48

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. На президентських виборах 73 відсотки українців сказали "ні" епосі жадібності і бідності, побудованої владою Порошенка і його оточенням.

Ми повністю поділяємо позицію українських громадян. Саме тому фракція Радикальної партії, наша команда всі ці роки була в опозиції до вибудованої Порошенком жадібної системи, яка породжує бідність українців. Але я хочу попередити українців, що система жадібності і бідності, яка отримала в неділю на президентських виборах нокаут, якщо її не добити, якщо її не знищити остаточно, може відродитися.

Тому ми пропонуємо план знищення побудованої в Україні системи жадібності. Закон про імпічмент Президента: глава держави незалежно від прізвища має бути підзвітний і підконтрольний суспільству і громадянам. Закон про тимчасові слідчі комісії – дієвий парламентський контроль, запобіжник проти узурпації влади. Зняття недоторканності з Президента, депутатів і суддів, – усі громадяни повинні бути рівні перед законом. Зміна виборчої системи: ліквідація мажоритарки, запровадження пропорційних виборів за відкритими списками – найкращі ліки від політичної корупції. Скорочення чисельності депутатів парламенту до 250 чоловіків, – цього цілком достатньо для ефективної роботи Верховної Ради. Позбавлення Президента неконституційних повноважень, які Петро Порошенко привласнив собі для того, щоб збагачувати себе і власне оточення. Реальна судова реформа: повна заміна усіх суддів, прямі вибори суддів народом за прикладом американської моделі і багатьох інших. Кінець епохи бідності – це першочерговий перегляд меморандуму з Міжнародним валютним фондом, зниження цін на газ і на комунальні тарифи.

Коли новообраний Президент і його команда кажуть, що це вони за це не відповідальні, я хочу сказати, що, відповідно до Конституції, Президент має право скасовувати рішення уряду. Саме Президент Порошенко підписав меморандум з МВФ, на підставі якого українці сьогодні платять космічні тарифи.

Ми звертаємося до новообраного Президента негайно вимагати перегляду меморандуму з МВФ і скасувати рішення уряду про підвищення тарифів. Кінець епохи бідності – це радикальна зміна економічної політики в інтересах національного виробництва, це негайний перегляд бюджету, щоб вичистити звідти всі корупційні схеми, закладені уже колишньою владою, і зекономлені мільярди –  на підвищення зарплат, перерахунок пенсій, на житло для молоді і відновлення справедливості. Кінець епохи жадібності і бідності має…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракції "Самопоміч" до слова запрошується голова фракції Олег Березюк.

 

10:27:12

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановний пане Голово, вельмишановні пані і панове, ще на початку ХХ століття в британському парламенті звучали такі слова, що саме Україна має неймовірний вплив, і ситуація в Україні, на європейський мир і дипломатію. Саме Ланселот Лоутон доповідав британському парламенту, що українська проблема є наслідок одного з найбільших політичних шахрайств в нашій історії.

І сьогодні очевидно, що основним інструментом проти держави було шахрайство, а сьогодні це шахрайство олігархії і нашого ворога. І абсолютно очевидно, що основним інструментом проти цього шахрайства є український народ, народ, що вгору йде, народ, який протягом останніх десятиліть декілька разів ставав на захист своєї української державності проти недолугого управління, проти недолугих олігархічних схем, проти віковічного ворога один на один.

І сьогодні український народ ставить нові задачі, нові старі задачі, які влада завжди обіцяє, але не виконує. І перша з них – це справедливість. Всі мають бути рівними перед законом і ключовою законодавчою ініціативою є що? Є зняття недоторканності з суддів, зняття недоторканності з депутатів, зняття недоторканності з Президента України. Президент України – не монарх, Президент України – службовець українського народу.

Сила – наступна вимога. Український воїн має бути пошанований і забезпечений. І ключовою, ключовою безпекою є він для українського народу. Що треба, яка ключова парламентська ініціатива і законодавча? Це є прозорий оборонний бюджет країни, який так не хоче робити олігархічна влада.

Безпека. Безпека, в тому числі енергетична безпека країни. Видобуток власного газу, нафти треба збільшувати, а не зменшувати. Треба будувати інфраструктуру видобутку і переробки нафти, а не її руйнувати. Це не тільки безпека країни це добробут. І беззаперечно ключовою парламентською ініціативою – це прийняття закону для руйнації, для руйнації "Роттердам плюс".

Економіка. Закон, який буде говорити про те, що податок на виведений капітал є основою інвестицій, внутрішніх інвестицій країни і розвитку підприємництва. Чому так проти цього олігархічна машина? Тому що виростає сильний середній клас українських людей.

Україна багата. Україна сильна. Україна може. Кому я це сьогодні кажу? Я сьогодні кажу це владі, Президентові, парламентові і уряду. Людям треба служити, а не їх грабувати і люди оцінять це сторицею. Це дуже важливий меседж сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. …від українського народу у ХХІ столітті.

"Самопоміч" стояла, стоїть і буде стояти на захисті українських національних інтересів, безпеки країни і людей, буде стояти своєю професійністю, своєю впертістю, відданістю і любов'ю до українського народу, який вгору йде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І заключний виступ від фракцій. Від фракції "Батьківщина" – Андрій Кожем'якін.

 

10:30:59

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Доброго дня, колеги! Шановний Голово! Шановні колеги!

Перше. В Україні пройшли демократичні вибори Президента України. Україна обрала нового Президента і нам всім слід поважати цей вибір.

Другий тур виборів пройшов без серйозних порушень і тут слід подякувати правоохоронним органам, зокрема міністру внутрішніх справ та керівництву Національної поліції, та всім працівникам за забезпечення ними публічної безпеки і порядку під час виборного процесу. 

Друге. Вчора на Погоджувальній раді Голова Верховної Ради України та керівники фракцій майже всі зазначили про необхідність прийняття законів про імпічмент Президента та про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради. Я вам скажу, що проект Закону про порядок імпічменту Президента України №1097 був зареєстрований мною особисто і Юлією Володимирівною Тимошенко ще 28 листопада 2014 року. Будь ласка, включайте його до порядку денного та давайте розглядати.

Проект Закону про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України № 1098, поданий також у свій час мною та Юлією Володимирівною Тимошенко, Андрієм Володимировичем Парубієм, пані Сироїд, паном Березюком, теж зареєстрований був 28 листопада 2014 року. Будь ласка, без багатослівних, як кажуть, вигукувань виносимо на розгляд Верховної Ради. Розглядаємо і беремо ініціативу в свої руки.

Третє. Необхідно вже зараз виконати вимоги закону, за яким жодні виплати не можуть бути нижчими, аніж прожитковий мінімум. Я вже не кажу про сам цей рівень, який треба переглядати. Але навіть за ним мінімальна пенсія має бути не менше за 4 тисячі 425 гривень. Люди не отримують і цих грошей. Це наслідок корупційної кругової поруки, яка дозволяє посадовцям уникати і в цьому питанні відповідальності.

Звільнення від корупції починається з рівності всіх перед законом і невідворотності покарання для всіх. Хто його порушує, той повинен понести покарання. Саме зараз у нас є шанс, шанс безпосередньо у Верховній Раді, почати руйнувати цю систему і систему кругової поруки і боротися з корупцією.

Четверте і останнє. Насправді питання сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Насправді сьогодні питання не стоїть за чи проти змін, про які сьогодні всі кажуть в Україні після виборів Президента. Українці обрали зміни, і це головний висновок. Тепер від нового Президента  та від нас з вами, шановні колеги, залежить, чи будуть ці зміни хаотичними і поверхневими або ж будуть ефективними, виправдають очікування людей, додадуть впевненості в майбутньому.

Ми, партія "Батьківщина", фракція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, виступи від фракції завершені. І я запрошую на трибуну голову Комітету з питань культури Андрія… Миколу Княжицького.

Спочатку одна хвилина – нагадати про розгляд закону. І я прошу авторів правок підготуватися до дискусії, і Микола Княжицький включає мікрофон. Будь ласка.

 

10:35:35

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановні друзі, ми продовжуємо розгляд Закону про функціонування української мови як державної. Хочу нагадати, що порядок розгляду буде такий. Після того, як ми пройдемо всі правки, наш Комітет з питань культури і духовності збереться для того, щоб врахувати побажання народних депутатів, запрошуємо керівників фракцій і груп на наш комітет. Узгодимо остаточний варіант, який буде винесено для голосування в зал. Вірю в те, що закон ми приймемо. Особливо приємно те, що Президент Петро Порошенко сказав, що його фракція підтримає цей законопроект, він його підпише. Лідер президентських перегонів Володимир Зеленський сказав, що він підтримує статус і розвиток української мови. Це вселяє надію в нас, у те, що нарешті ми ту прогалину, яка у нас виникла після того, як закон прийнятий ще у 89-му році, було скасовано. Ми заповнимо, приймемо демократичний закон, який жодним чином не буде загрожувати людям, які спілкуються іншими мовами, жодним чином не буде впливати на приватну сферу спілкування, але захистить українську мову в українській державі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Отже, у ті заключні дні обговорення треба познімати всі міфи, які намагаються навішати на Закон про мову. Це прогресивний, сучасний, європейський закон. Закон про мову мають всі країни, більшість країн з Європейського Союзу, навіть в Росії є Закон про мову, і Україна одна з небагатьох, хто не має. Тому, колеги, до роботи.

І я нагадую: ми завершили розгляд на правці 1832. Зараз ми ставимо на розгляд правку 1833. Автори – Німченко і Шуфрич. 1833. І я прошу включити мікрофон Нестору Шуфричу. Будь ласка.

 

10:37:23

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, ми наполягаємо на тому, щоб частину другу статті 6 виключили і ніяких доповнень не вносили. Ми вважаємо, що законопроект і так є доволі складним. Він вже сьогодні є дуже розбалансованим і перевантажувати "Перехідні положення" є зайвим. Тому ми сьогодні ставимо питання і просимо поставити це на голосування щодо виключення відповідної частини другої статті 6 і не обтяжувати "Перехідні положення" і весь закон в цілому новими новелами. Сподіваємось, що під час остаточної обробки цього закону в комітеті він буде збалансований і такий, який задовольнить суспільство, а не роз'єднає.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:38:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення вашої поправки. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

10:38:39

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Ми не можемо вилучати цю правку в тому вигляді, в якому закон існує зараз. Але коли ми будемо розглядати наш закон на комітеті, то так, як я говорив раніше, ми врахуємо поправки Комітету з питань свободи слова та засобів масової інформації, побажання багатьох фракцій про те, що ми не будемо змінювати Закон "Про телебачення і радіомовлення". Але в цьому варіанті комітет цю правку відхилив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, прошу визначатися по поправці 1833. Прошу визначатися.

 

10:39:24

За-25

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1834. Будь ласка, пані Сюмар, вам слово. Не наполягаєте? Дякую.

Наступна – 1836. Пан Шуфрич, вам слово. Будь ласка. 1836.

 

10:39:39

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Ми вважаємо, що в "Перехідних положеннях" ще раз згадувати про приниження чи зневаження української мови є зайвим. Цей закон і так є доволі провокативним. І ми хочемо, щоби він об'єднував нашу країну, об'єднував суспільство. Безумовно, ми нікому не дозволимо зневажати державну мову. Але акцентувати на цьому увагу, ми вважаємо, в даному випадку є зайвим і доволі провокативним.

Ще раз підкреслюю, сподіваємось, що під час обробки цього закону до остаточної підготовки до остаточної редакції ці недоречності будуть зняті і закон стане менш складним і більш прийнятним для людей. А це є мета нашої роботи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.

 

10:40:52

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, шановний колего.

Хочу вам лише нагадати, що, як ви пам'ятаєте, питання про відповідальність за публічне зневажання мови, про кримінальні переслідування за це були виключені ще до прийняття закону в першому читанні.

Ми, справді, коли будемо обговорювати закон комітету в середу, запрошуємо всі фракції і в тому числі і тих, хто брав активну участь в обговоренні, вас, колего Шуфрич, на засідання комітету. Зараз комітет цю правку відхилив, але ми проговоримо ще раз всі правки на засіданні комітету в середу. Зараз комітет цю правку відхилив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначатися, колеги, по поправці 1836.

 

10:41:44

За-23

Поправка відхиляється.

Наступна – 1837. Пані Подоляк.  Будь ласка.

Будь ласка, пан Папієв, вам слово. Колеги…

 

10:41:53

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Ви знаєте, цей закон, він же в розгляді Верховної Ради України практично третій пленарний тиждень. І  я хочу ще раз привернути увагу перед тим, як сказати стосовно цієї конкретної поправки, що це закон, хоча він в назві має "Закон про функціонування української мови як державної", але по змісту цей закон сформовано в такий спосіб, що цей закон про заборону використання російської мови, мов національних меншин, румунської, угорської, кримськотатарської, болгарської і багатьох інших мов.

І ми ще раз привертаємо увагу всіх народних депутатів України. Ми кожному виборцю донесемо прізвища тих, хто підтримує цей закон, який порушує права громадян, який  порушує європейські стандарти. І я просив би  не порушувати і Регламент, і Конституцію України і не вносити  "Прикінцевими положеннями" в профільні закони. Для цього зробіть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 15 секунд.

 

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Для цього є абсолютно законна процедура, яка підтверджена  Конституційним Судом. Що в профільні закони вносяться зміни не "Прикінцевими положеннями", а проектом закону про внесення змін в профільний закон. Ви зараз підлаштовуєте під те…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за роз'яснення.

Будь ласка, я прошу голову комітету по цій поправці дати роз'яснення, тому що комітет її підтримав.

 

10:43:30

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Комітет цю поправку підтримав. Вона, насправді, є технічною. Ще раз хочу наголосити, що закон не обмежує жодної мови. Крім тих, які знає пан Папієв, а він назвав може десять назв  мов, які існують в світі, в світі набагато більше мов, жодної мови, яка існує в Україні чи у світі, її використання в приватній сфері цей закон не обмежує.

Громадяни це відчують. Громадяни відчують, як після прийняття цього закону зникне будь-яка соціальна напруженість, українці в Україні, україномовні люди будуть відчувати себе захищеними. Люди, які спілкуються іншими мовами, будуть відчувати, що жодне їх право не порушене. Зрозуміють, як обдурювали їх такі псевдозахисники, які намагаються розхитувати ситуацію в нашій мирній багатонаціональній країні.

Комітет не проти того, щоб ставити цю правку на підтвердження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу визначатися по цій поправці. Прошу її підтримати так, як закликає до цього комітет, який так само цю правку врахував. Прошу визначатися. Ми її ставимо на підтвердження на вимогу народного депутата Папієва. Прошу підтримати.

 

10:44:40

За-35

Рухаємося далі.

Наступна поправка 1839. Народному депутату Шуфричу слово. Це поправка його і пана Німченка. Будь ласка.

 

10:44:47

ШУФРИЧ Н.І.

Ми ставимо питання щодо виключення відповідної статті з тих же самих причин, з яких пропонували виключити і попередні. Сьогодні ми стурбовані тим, що цей закон, який і так є надзвичайно непростим для сприйняття в суспільстві, ще й обмежується додатковими змінами, які, на наш погляд, не можуть міститись в "Перехідних положеннях". Цей закон має бути збалансованим, має бути таким, який не викликає протиріччя. Це – головна мета – врегулювання мовного питання в Україні, яке має кореспондуватися з 10 статтею Конституції.

Тому ми наполягаємо на тому, щоби виключити відповідний абзац.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Буде роз'яснення комітету чи голосуємо? Будь ласка.

 

10:45:59

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так! Комітет цю правку відхилив. Але як я вже говорив, з огляду на велику кількість запитань, які стосуються Закону "Про телебачення і радіомовлення", ми обговоримо це на комітеті в середу і, очевидно, під час підготовки кінцевого законопроекту враховуватиме думки всіх депутатів, які висловилися з цього приводу, в тому числі і колеги Шуфрича, але ця правка відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу зараз визначатися по поправці 1830. Будь ласка.

 

10:46:44

За-22

Поправка відхиляється.

Наступна – 1840. Будь ласка, Микола Княжицький, вам слово.

 

10:46:51

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Це моя поправка, яка стосувалася того, що в тексті слова і цифри "75 відсотків" замінити на слова "100 відсотків", тобто 100 відсотків на українському телебаченні і радіо мають бути українською мовою – це моя персональна позиція. Позиція комітету була зменшити цю цифру до 90 відсотків. Позиція багатьох народних депутатів: або встановити перехідний період, або залишити чинну редакцію закону, яка говорить про 75 відсотків. Тим не менше, я прошу свою поправку поставити в повному обсязі.

Дякую. На підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу визначатися. Я ставлю поправку 1840 в повному обсязі, прошу визначатися.

 

10:47:45

За-40

Поправка залишається в редакції комітету.

Наступна поправка 1841 авторства Німченка і Шуфрича. Будь ласка, слово Нестору Шуфричу.

 

10:47:54

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановна пані головуюча.

Ми категорично не сприймаємо позицію, що мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова. Ми з максимальною повагою ставимося до державної мови, але нав'язувати стовідсоткове використання державної мови відповідно на телебаченні і радіо ми вважаємо є порушення 10 статті Конституції, яка забезпечує можливість використання інших мов, в тому числі російської, та інших мов національних меншин. 10 стаття Конституції гарантує право використання інших мов. Ми вважаємо, що власники і журналісти мають право самі визначати, на якій мові їм транслювати відповідно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. 15 секунд, будь ласка.

 

ШУФРИЧ Н.І. Я вважаю, що це право журналіста в першу чергу – обрати мову, на якій він буде спілкуватися з телеглядачами, з радіослухачами і з гостями в студії, як і право гостей в студії визначити мову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Зрозуміла ваша позиція. В принципі, ви її виклали.

Будь ласка, коментар голови комітету. І, мені здається, колеги, що пан Княжицький уже кілька раз акцентував увагу на тому, що в середу під час засідання комітету особлива дискусія буде присвячена саме тим поправкам, які запропонував профільний Комітет з питань свободи слова, для того щоб врегулювати в законі більш коректно і точно питання, що стосуються медіа і державної мови.

Будь ласка, пане Княжицький, вам слово.

 

10:49:52

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановні колеги, ну, ви знаєте, що обурення багатьох українських громадян викликало те, що українська мова на телебаченні була взагалі представлена мінімально. Після того, як ми захистили українську мову, прийняли відповідні квоти, 75 відсотків мовлення на телебаченні має бути українською мовою. Ця норма виконується і навіть перевиконується. І чинні канали телевізійні і громадяни України задоволені тим виконанням цієї норми. Є багато людей, і я в своїй поправці відображав позицію цих людей, попередніх, які вважають, що в Україні телебачення взагалі має бути україномовним.

Цю поправку комітет відхилив через те, що вона існує в чинному законі. І, між іншим, і існувала в чинному Законі про телебачення. Оскільки ми його не змінюємо, ми не можемо її підтримати, але така норма існувала в Законі "Про телебачення і радіомовлення" з 1996 року, і ніхто не страждав від цього, і ніхто не казав, що в нас десь обмежується свобода слова. Цей закон про захист української мови, а не повне її знищення на телебаченні і радіомовленні. Через те комітет її відхилив. Але ще раз хочу сказати, що в середу ми будемо це обговорювати, як сказала колега головуюча, і я запрошую Нестора Шуфрича…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Завершив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету запрошує пана Нестора Шуфрича, і пана Німченка, і всіх інших колег на комітет у середу для того, щоби ми вийшли на остаточну версію Закону про  функціонування державної мови, і це дуже мудро.

Будь ласка,  я прошу визначатися по поправці 1841, колеги.

 

10:51:39

За-16

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1842. Будь ласка,  так само це поправка Німченка і Шуфрича. Слово надається пану Нестору. Прошу.

 

10:51:49

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Це продовження попереднього питання. Відповідний абзац звучать наступним чином: "Застосування мов у телебаченні і радіомовленні визначає цей закон та Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Я змушений повторитися, що нав'язування використання державної мови журналістам, теле- і радіоведучим є грубим порушенням  конституційних прав як і самих ведучих, так і громадян України, які мають право сприймати, отримувати інформацію на своїй рідній мові. І я погоджуюся зі своїми колегами, що прізвища тих, хто проголосує в такій редакції за цей закон, буде, як-то кажуть в народі, виставлено на заборі, і люди будуть знати, хто порушує конституційні права наших громадян використовувати і слухати рідну мову, при всій повазі до державної української.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу пояснення голови комітету.

 

10:53:01

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ця норма говорить про те, що "застосування мов в телебаченні і радіомовленні визначає цей закон і Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Крапка. Ні про що інше ця норма не говорить. Як ці закони збалансувати, ми в середу будемо визначатися на комітеті. Очевидно, ніхто тут не проти того, щоб українські громадяни могли дивитися телебачення рідною мовою, якою б вона не була. Але точно так само українські громадяни в державі Україна, для яких українська мова є рідною, а таких більшість, теж мають право, щоб їхня рідна мова була захищена на українському телебаченні. Це є наша мета. Комітет цю поправку відхилив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу визначатися по цій поправці, будь ласка.

 

10:53:52

За-16

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1843, так само авторства пана Німченка і пана Шуфрича. Будь ласка, пане Несторе, вам слово.

 

10:54:03

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Це продовження попередніх поправок. Ми завершуємо логіку, логістику наших поправок і пропонуємо відповідний абзац, який звучить: "В частині першій статті 70 після абзацу п'ятого, додати абзац шостий такого змісту: "законодавства про державну мову". Ми не проти були би такої текстової поправки, якби вона по своїй суті не обмежувала право використати рідну мову під час отримання інформації з телебачення і радіомовлення. Я ще раз кажу, редакційно вона нібито непогана, але по суті вона цементує те, проти чого ми виступаємо, а саме: нав'язування, примушення використання державної мови. І хочу звернутись, що в резолюції Європарламенту якраз і було сприяння розвитку української мови як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 15 секунд.

 

ШУФРИЧ Н.І. …наші європейські колеги звернули увагу, що вони виступають за сприяння використання української мови як державної, а не примушення її використання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Несторе.

І я прошу коментар голови комітету. Чи немає потреби? Немає, да. Давайте визначатися, да? Є.

Будь ласка, пане Миколо.

 

10:55:41

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, дякую, колего Шуфрич. Ця поправка не про жодні обмеження. Вона передбачає, що контроль за використанням мови на телебаченні здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. У нас є два інститути в цьому законопроекті: це інститут Уповноваженого, який здійснює контроль за використанням мови, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Ці функції ми повністю забрали в Уповноваженого і фактично його передали Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, яка є колективним органом, демократичним, де половину призначає Президент, а половину її складу – український парламент. Тому, з нашої точки зору, це абсолютно демократична логічна норма, тому комітет відхилив цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего.

І прошу визначатися по цій поправці.

 

10:56:38

За-21

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1846. Будь ласка, слово народному депутату Папієву. Вибачте, будь ласка. Так, 1845. Народному депутату Папієву слово.

Колеги, ця поправка була врахована. Народний депутат Папієв…

 

10:56:53

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановна головуюча, я звертаюся зараз до доповідача. Я буду, і я вже дав доручення підготувати відповідний проект постанови про те, що під час розгляду цього законопроекту з ухвалою виключно було порушено норми Регламенту Верховної Ради України. От, дивіться, нам роздано таблицю. Що стосується і попередньої поправки 1840, написано: "враховано в редакції комітету", – а поруч в таблиці, де має бути редакція вже остаточна, запропонована головним комітетом, там відсутня так само як і в цій нормі. Поправка 1845, це народний депутат Третьяков, написано: "враховано в редакції комітету", – поруч відсутня абсолютно редакція комітету.

Фактично ви роздали незаповнену таблицю народним депутатам України, що унеможливлює їм остаточно приймати і визначатися по запропонованій поправці. Тому саме це закон розглядається з порушенням норм Регламенту на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

10:58:08

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Дякую.

Дане питання справді враховане в редакції комітету як в "Перехідних положеннях", так і в тілі самого закону, зокрема в статтях 24 і 56. Я радий, колего, що ви даєте доручення готувати постанови, я, власне, сам готую постанови і вношу їх в зал за власним підписом. Дайте доручення ще раз уважно прочитати закон і доповісти вам, де саме в законі враховані ці поправки, оскільки таблиця роздана відповідно до чинного законодавства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, колеги, визначатися. І я прошу підтримати цю поправку, яка ставиться на підтвердження. Будь ласка. В повному обсязі. Прошу.

 

10:58:55

За-33

Поправка… По цій поправці… Наступна – 1846. Будь ласка, так само народний депутат Папієв.

 

10:59:06

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановний Миколо Леонідовичу, невже ви не розумієте, от зараз навіть після голосування в першому і другому турі, що громадяни України показали вам всім, оцим агресивним політикам, які за війну, які втрутилися взагалі в питання православної церкви, зараз втручаєтесь в питання мови, що громадяни не підтримують оці ваші войовничі починання.

Саме тому я ще раз закликаю вас говорити людям правду. Коли я сказав, що я дав доручення, так, помічники готують, і це є абсолютно нормальним, коли помічники готують і народний депутат України вичитує, розписується саме тому, що помічники є юристами, і вони готують всі поправки. Але, ще раз подивіться на таблицю і не обманюйте людей, в таблиці відсутня кінцева редакція, запропонована комітетом. Тому народні депутати України голосують невідомо за що, а потім ви після цього в зручній вам манері…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. 

 

ПАПІЄВ М.М. … а потім після цього, і ви це будете бачити, і ми ж вже не один раз бачили при прийнятті законів, що ви "під столом" випишете так цю норму статті як вам це вигідно. Саме тому я наполягаю, щоб ви дотримувалися Регламенту і ставили на голосування ті поправка і ті кінцеві редакції, які є в таблиці. Ваша редакція відсутня цієї норми статті. Не обманюйте людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за вашу, роз'яснення вашої позиції. Я нагадаю, що ця поправка була врахована в редакції комітету.

Я, будь ласка, зараз даю слово голові комітету.

 

11:00:56

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні колеги, ми працюємо абсолютно в межах Регламенту. В Регламенті зазначається лише одна редакція врахована комітетом. Оскільки, якщо прийняти позицію колеги, який щойно виступав, треба буде в кожній клітинці зазначати один і той самий текст навпроти багатьох правок. І тоді закон міститиме десять штук однієї такої самої норми. Оскільки в колонці справа вона буде повторюватися навколо кожної правки. Отже, просто читайте закон.

Між іншим, лідер політичної сили, в якій я знаходжусь, не брав участі у виборах. Брав участь лідер політичної сили, в якій ви знаходитесь. І народ показав, наскільки він лідеру оцієї політичної сили довіряє чи не довіряє.

Хочу вам сказати, що наша політична сила категорично виступає проти війни. Виступаючи проти війни, вона категорично виступає проти російської агресії, проти окупації Криму, Донецької і Луганської області. Бажаю і вам бути патріотом України, а не маніпулятором в цьому залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу підтримати цю поправку в повному обсязі. Будь ласка, прошу визначатися.

 

11:02:08

За-22

Поправка залишається в редакції комітету.

Будь ласка, наступна – 1847. Пан Папієв, я після 1847 дам вам слово. Будь ласка, це поправка 1847 народного депутата Німченка і Шуфрича. Слово надається Нестору Шуфричу.

 

11:02:26

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, дякую, шановна головуюча.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тільки пройшли, я потім вам дам.

 

ШУФРИЧ Н.І. Я вибачаюсь, можна повернути слово Папієву? У нього є, він…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги! Шановний пане Папієв, це вже була 46-а. Ні-ні, ми з вами проголосували 45-у, це Третьякова була поправка, потім – 46-у, це була поправка Парасюка. І зараз у нас 47 поправка, да. Пане Папієв, я ж слідкую за ходом нашої дискусії.

Будь ласка, зараз слово народному депутату Шуфричу.

 

11:03:06

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Голосовали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми голосували 45-у і 46-у. Зараз ваша поправка.

 

ШУФРИЧ Н.І. Ми зараз розглядаємо поправку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Папієв, я навіть ображаюсь, що ви мені не вірите! Ну, що ж це таке! Ми голосували 47-у… зараз 46 поправку поправку. Будь ласка, хвилина пану Шуфричу.

 

11:03:26

ШУФРИЧ Н.І.

Для стенограми. Михайло Папієв наполягає, що 1846 не було розглянуто. (Шум у залі)

 Шановна головуюча…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Президія завжди права. Ви ж знаєте, ну, що ж ви сперечаєтеся 3 хвилини по поправці, яку ми прогосували. Будь ласка, ваша зараз 47-а.

 

ШУФРИЧ Н.І. Дійсно, поправка 1846 була проголосована і не підтримана.

Поправка 1847, вона вже стосується використання мови під час спортивних заходів. Люди добрі, давайте хоч спортсменів залишимо в спокої. Я розумію, національні змагання, національного рівня: Кубок України, Чемпіонат України. Мені це ще більш-менш зрозуміло.

Але уявіть собі змагання місцевого значення, де змагаються румуни між собою за національністю, але вони громадяни України. Ну, навіщо їх…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити.

 

ШУФРИЧ Н.І. Навіщо їх обмежувати можливістю вільно використовувати і насолоджуватися рідною мовою.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.

 

11:04:54

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ця поправка жодним чином не регулює спілкування румунів між собою, які змагаються, як угорців, як навіть і українців. Ця поправка регулює мову трансляції. Оскільки цим Законом про мову запроваджується уточнюючі правила щодо застосування державної мови, відповідне регулювання має бути враховано також і в статті профільного Закону "Про фізкультуру і спорт". Тому ця поправка була врахована, адже Верховна… вірніше, була відхилена, адже Верховна Рада має усунути всі потенційні конфлікти між нормами різних законів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатися по поправці 1847.

 

11:05:44

За-17

Наступна поправка… Тобто ця поправка відхиляється.

Наступна – 1848. Це так само поправка Німченка і Шуфрича. І слово надається Нестору Шуфричу. Будь ласка.

 

11:05:57

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую за увагу.

Хочу ще раз наполягати, що попередня поправка – це було початком відповідних змін, які включають в "Перехідні положення" новели, які будуть впливати на можливість використання мов під час проведення спортивних заходів. Наша позиція незмінна. Давайте хоча б на спортивній арені не втручатися, на якій мові розмовляти нашим спортсменам і їх тренерам. Ми вважаємо, що регулювання цього питання і підкреслення цього моменту в "Перехідних положеннях" закону, який ми розглядаємо, є недоречним і таким, який тільки буде ускладнювати можливість спілкування між нашими громадянами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, роз'яснення голови комітету.

 

11:07:06

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Ця поправка, ще раз кажу, жодним чином не обмежує спортсменів, тренерів і всіх інших учасників змагань спілкуватися між собою, право спілкуватися між собою будь-якою мовою, яку ці люди забажають. Взагалі-то блок про спортивні трансляції, який стосувався спорту, ми вже розглянули. А "Перехідні положення" лише вносять норми цього закону, згадують цей закон у тих законах, які стосуються фізичної культури і спорту. Тому комітет цю поправку відхилив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатись по поправці 1848.

 

11:07:47

За-14

Поправка відхиляється.

Наступна – 1849, так само авторства Німченка і Шуфрича. І, будь ласка, Несторе Івановичу, вам слово.

 

11:07:57

ШУФРИЧ Н.І.

Це остання поправка, яка стосується згадки або посилання в "Перехідних положеннях" до Закону про забезпечення функціонування української мови як державної питань, які стосуються використання мови під час спортивних змагань, в тому числі і всіх спортивних заходів. Ми вважаємо, що в "Перехідних положеннях" цього закону є абсолютно зайвим ця згадка як по формі, так і по суті. Ми наполягаємо на тому, що держава не має втручатись в мову спілкування між спортсменами, між тренерами, офіційні оголошення, які можуть мати місце під час проведення змагань. Вважаємо доречним використовувати ту мову, яка є природною для учасників тих чи інших змагань. Безумовно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити 15 секунд.

 

ШУФРИЧ Н.І. При цьому ми не ставимо під сумнів використання української мови на загальнонаціональних змаганнях, чемпіонатах України та кубках України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І, будь ласка, зараз коментар голови комітету. Нагадаю, ми розглядаємо 1849 поправку.

 

11:09:31

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, ще раз, в котре хочу підкреслити те, що закон не регулює мову спілкування між спортсменами і тренерами, жодним чином в це не втручається. Очевидно, що для учасників змагань, які проводяться в Україні природною, як правило, є українська мова і закон регулює лише мову цих трансляцій. Тому ця поправка була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатися. Будь ласка, прошу визначатися по цій поправці.

 

11:10:14

За-17

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1850. Так само авторства депутатів Німченка і Шуфрича. І я прошу мікрофон увімкнути пану Шуфричу. Нестор Іванович, 1850.

 

11:10:26

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Ми тільки що закінчили обговорювати зміни, які пропонували в "Перехідних положеннях" відобразити можливість використання мов під час спортивних заходів, і зараз починаємо те саме в питаннях використання в транспорті мов.

Я вважаю і мої колеги вважають, що в транспорті має бути використана та мова, яка є більш зручною для того чи іншого регіону. Для абсолютної більшості територій і наших громадян це буде, безумовно, українська мова. Але є випадки, коли українську мову, на жаль, просто не будуть розуміти достеменно. Я не кажу, що взагалі не будуть розуміти. І можуть бути дуже великі незручності. Тому ми і наполягаємо на тому, щоб ці новели були виключені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:11:41

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Якраз в статті 36 сказано: "Мовою обслуговування пасажирів в транспорті є державна мова. На прохання пасажира його індивідуальне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін". Тобто якраз в законі і сказано, що в транспорті, якщо людина не розуміє, то можна спілкуватися іншою мовою, це ніхто не обмежує. В даному випадку ми говоримо лише про "Перехідні положення" і про посилання на цю норму в іншому профільному законі от  і все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатись по поправці 1850.

 

11:12:24

За-17

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1852. Це поправка так само…

Поправка 1851, будь ласка, народний депутат Іван Спориш. Будь ласка, Іван Спориш, вам слово.

 

11:12:45

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", 15 округ, Вінниччина.  Звичайно, тут, дійсно, це правка Котвіцького, і вона повинна бути врахована  в  цілому. Чому? Тому що от ми бачимо, що тут, дійсно, справедливо вказано. Тому на нашу думку от стаття 36 щодо державної мови у сфері транспорту законопроекту про забезпечення функціонування української мови, як державної,  врегульовує мовні питання на транспорті. В тому числі передбачено те, що говорив Нестор Шуфрич. В разі  потреби інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою країни, сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб. Я думаю, що  ця поправка була врахована в редакції комітету. Я хотів би почути все-таки, що вона була підтверджена в цілому. І я наполягаю на голосуванні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу поставити цю поправку в повному обсязі.

Будь ласка, коментар голови комітету, прошу.

 

11:13:47

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний колега Спориш, як звучить ця поправка: "У всіх видах пасажирського транспорту, на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, в морських та річкових портах мовою інформації, оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб є державна мова. В разі потреби ця інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою або мовами країни, сполучення з якою здійснює відповідний… сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб".

Тобто ця поправка врахована була редакційно, бо були лише прибрані слова "як правило" з поправки Котвіцького. Але ми не проти того, щоб ця поправка була поставлена у повному обсязі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу, колеги, проголосувати цю поправку в повному обсязі. Прошу визначатися.

 

11:14:44

За-26

Поправка залишається в редакції комітету.

Наступна – 1852, це народних депутатів Німченка і Шуфрича. І, будь ласка, слово пану Шуфричу.

 

11:14:55

ШУФРИЧ Н.І.

Ми продовжуємо дискусію. Ми підходимо до статті, яку ми вважаємо абсолютно зайвою. Вона буде стосуватися мови послуг на транспорті. І тим, що ми пропонуємо виключити саму статтю, ми хотіли би припинити дискусію з цього питання, і ще раз не акцентувати увагу навколо можливості використання мов в транспорті. Є багато життєвих прикладів, коли використання державної мови може ускладнити спілкування між громадянами всередині транспортного засобу. До речі, це може стати і причиною небезпеки в разі екстремальних ситуацій.

Тому ми вважаємо, що громадяни і відповідні місцеві ради самі мають визначатися, якою мовою має... яка мова має використовуватися...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка, завершити.

 

ШУФРИЧ Н.І. Ми вважаємо, що пріоритетним правом щодо визначення мови використання в транспорті в тому чи іншому регіоні та місцевості має бути рішення місцевих органів влади, вони точно знають, яка мова є більш прийнятною...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:16:31

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Очевидно, ця... Ну, по-перше, колеги пропонують виключити лише назву статті, а не саму статтю, це саму статтю не змінює. Очевидно, ми раніше про це говорили, частина тертя статті 36 говорить, що мовою обслуговування пасажирів в транспорті є державна мова. Але, як я вже казав, на прохання пасажира його індивідуальне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін. Тобто жодної небезпеки це не створює, спілкуватися в транспорті можна різними мовами, очевидно, віддаючи пріоритет державній мові, яка є основною. І тому комітет відхилив цю пропозицію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу визначатися по поправці 1852.

 

11:17:22

За-17

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1853, так само народних депутатів Німченко, Шуфрича. І я прошу включити мікрофон пану Шуфричу.

 

11:17:32

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, пані головуюча.

Я з увагою слухав аргументи доповідача щодо можливості використання інших мов, нібито цей закон таки сприяє такій можливості. Але я зачитую абзац, проти якого ми зараз виступаємо і просимо вилучити дослівно: "Мовою послуг на транспорті в Україні є державна мова". Крапка. Ні про які інші можливості, можливості використання інших мов не говориться і не йдеться. Тому ми наполягаємо вилучити відповідний абзац. На жаль, під час попередньої поправки ми не спромоглися вилучити всю статтю, тому будемо просити вилучати її поабзацно. І відповідно ставимо це питання на голосування.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:18:40

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, колега пропонує вилучити лише перший абзац, але про можливості використання інших мов говориться в наступному абзаці. Але наступний абзац теж колеги хочуть вилучити. Мені здається, що це абсолютно логічна стаття, державна мова є мовою обслуговування. Якщо хтось її не розуміє, може бути використана інша мова. Нема тут ніяких великих проблем з цим.

Дякую. Комітет відхилив цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І прошу визначатись по поправці 1853.

 

11:19:17

За-16

Рухаємося далі. Ця поправка відхиляється.

Наступна поправка 1854. Будь ласка, народний депутат Писаренко, вам слово. Прошу.

Колеги, ця поправка була врахована комітетом, але пан Писаренко наполягає на її підтвердженні. Прошу.

 

11:19:36

ПИСАРЕНКО В.В.

Поправка є технічною, дійсно, але я в цілому хочу сказати, що зарегульованість використання української мови в усіх сферах життєдіяльності лише створює напругу. І я про це говорив, як і зараз я хочу запропонувати відразу комітету, коли ви будете розглядати все те, що наприймалось і не наприймалося, все ж таки запропонувати Верховній Раді не ухвалювати в цій редакції, не створювати ще більшу напругу, а запропонувати направити це на повторне друге читання з урахуванням тих думок, які ви тут почули, і з урахуванням того, що є стосовно питання мови в суспільстві певний заклик до того, щоб політики не використовували цю тему, передвиборчу. І тоді, мені здається, якщо б ми направили цей законопроект на повторне друге читання, ми би спокійно віднеслись до цього як професіонали. А сьогодні, на жаль, це політичне питання. Пропоную в транспорті розмовляти так, як захотять люди.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:20:45

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний колего Писаренко, ну, ви знаєте, що от, оскільки ми не маємо цього закону, то постійно відбувається колотнеча навколо мовного питання. Бо одні вважають, що українська мова як державна в українській державі не захищена на відміну від Польщі, Росії, Балтії і багатьох інших країн. А інші вважають, що їм забороняють розмовляти рідною мовою, яка не є українською. І весь час політики на цьому спекулюють.

Ми в цьому законі якраз кажемо, що ми  захищаємо державну мову, але якщо хтось хоче в транспорті розмовляти іншою мовою, він має на це право.  І таким чином, знімаємо всі спекуляції і вибиваємо інструменти в тих, хто хоче колоти Україну навколо мовного питання. Я розумію, що для багатьох політичних сил ця спекуляція вигідна, бо тільки так можна схід і захід роз'єднувати, виборців ділити. А коли в законі все демократично написано – ти можеш українською, ти можеш іншою – то  тоді нема навколо чого піднімати ці конфлікти і  роздмухувати їх. Тому ми наполягаємо на прийнятті цього закону  другому читанні.

А ця поправка, справді, є редакційною, змінює "транспорті" на "транспорту", тому просив би…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Писаренко, ви погоджуєтеся?

Шановний пане Писаренко, погоджуєтеся, що там тільки технічна:  "транспорті" –  "транспорту" – і ми її не ставимо на голосування? Ви висловили вашу позицію. Вам мікрофон, будь ласка.

 

11:22:08

ПИСАРЕНКО В.В.

Да, я погоджуюся, що моя колега хотіла з найкращих  міркувань лише виправити мовну помилку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовну помилку.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Але в цілому обговорення цієї поправки, мені здається, дуже важливо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рухаємося далі. Дякую вам за конструктивну позицію.

І 1855. Це поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, пане Шуфрич, вам слово. 1855.

 

11:22:30

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановна  головуюча, шановні колеги, я не розумію, навіщо ми зараз закон, який, на наш погляд, за змістом є і так доволі складним і провокативним, ще обтяжуємо в "Перехідних положеннях" новелами, які втручаються в діяльність, про яку ми раніше навіть не говорили. Після прийняття відповідних статей "Перехідних положень" ми тільки ускладнюємо використання мов в інших сферах і, безумовно, ці зміни не будуть сприяти тому, щоб цей  закон в цілому був сприйнятий суспільством. Тому ми й пропонуємо вилучити із "Перехідних положень" відповідні новели і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

ШУФРИЧ Н.І. Тому ми і пропонуємо виключити з "Перехідних положень" ці новели і спростити сприйняття цього закону, наскільки це можливо. І я абсолютно погоджуюсь з думкою, що, мабуть, найкраще було би відправити цей закон на повторне друге читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:24:05

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Хочу сказати, що закон нічого не обтяжує, а саме з метою спрощення регулювання ми посилаємося в Законі "Про транспорт" на інший закон, в якому міститься чітке регулювання застосування мов на транспорті. Якщо виключити цю норму, то треба буде повністю дублювати статтю 36 Закону про державну мову в Закон "Про транспорт". Мені здається, краще просто поставити посилання.

Тому комітет цю норму відхилив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатись по поправці 1855. Прошу.

 

11:24:47

За-14

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1856 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, Нестор Іванович, вам слово.

 

11:24:57

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановна головуюча, шановні колеги, шановні телеглядачі і радіослухачі наші громадяни! Ми закінчили розглядати пакети, які стосувалися використання державної мови в сфері спорту, в сфері транспорту. І зараз починаємо розглядати пакет щодо використання державної мови в інформаційних агентствах. Ми вважаємо, що в "Перехідних положеннях" є недоречним і абсолютно зайвим згадувати і втручатись у діяльність інформаційних агентств, використовуючи норми цього закону.

Ми ще раз наполягаємо на тому, що цей закон має відповідати 10 статті Конституції, яка гарантує право використання російської та інших мов національних меншин в усіх сферах діяльності і, ще раз підкреслюю, саме гарантується право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу роз'яснення голови комітету.

 

11:26:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Оскільки цим законом запроваджуються уточнюючі правила щодо застосування державної мови в діяльності інформаційних агентств, відповідно регулювання має бути враховане і в стані, і в статті профільного Закону "Про інформаційні агентства", тому поправка ця була відхиленою, бо має усунути всі потенційні конфлікти між нормами різних законів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І прошу визначатися по цій поправці, колеги.

 

11:26:51

За-15

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1857 так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. І я би просила включити мікрофон пану Шуфричу.

 

11:27:01

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Ця стаття є продовженням логіки і логістики попередньої поправки. Ми вважаємо абсолютно зайвим посилання в "Перехідних положеннях" на цей закон і врегулювання цим законом можливості використання мов в продукції інформаційних агентств. Вони самі краще знають, яка мова буде більш прийнятна для сприйняття інформації, яку вони хочуть довести, і втручання в це питання ми вважаємо антиконституційним і таким, яке порушує права наших громадян.

Наполягаємо на тому, щоб відповідна стаття була виключена і це питання було врегульовано в інший спосіб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу коментар голови комітету.

 

11:28:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, насправді закон якраз і ставить ті самі рамки, про які говорить колега Шуфрич, бо зміни до Закону "Про інформаційні агентства", в принципі, говорять про те, що інформаційні агентства можуть поширювати інформацію будь-якою мовою, і про це написано в наступному абзаці, який колега Шуфрич теж пропонує виключити. Ніхто не проти того, щоб інформаційні агентства поширювали інформацію тою мовою, якою вони вважають за потрібне, про це і говорить цей закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, будь ласка, визначатися по поправці 1857.

 

11:28:57

За-12

Поправка відхиляється.

Наступна – 1858. Це так само поправка пана Німченка і Шуфрича. І я прошу увімкнути мікрофон пану Шуфричу.

 

11:29:06

ШУФРИЧ Н.І.

Я ще раз підкреслюю нашу позицію, ми не проти суті відповідних поправок, ми проти того, що вони сьогодні запропоновані саме в "Перехідних положеннях". Ми вважаємо, що це питання не має бути предметом "Перехідних положень", і це питання вже врегульовано. Навіщо ускладнювати текст закону відповідними статтями, які тільки обтяжують і ускладнюють можливість прийняття цього закону. Ще раз підкреслюю, цей закон є надскладним і по своїй суті, і по своїй формі. І я не заздрю членам комітету, які завтра змушені будуть збалансувати відхилені поправки і знайти можливість винести цей закон на голосування, як це заплановано на четвер.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:30:19

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Ну, колега, якраз закон і спрямований на те, щоб захистити, в тому числі і журналістів, всіх громадян, у використанні української мови як державної і інших мов. І ця поправка була відхилена, оскільки вона якраз спрямована на виключення з закону положення, за яким інформаційні агентства отримують право поширювати інформацію будь-якою мовою. Ми і кажемо про те, що: так, повинні. Справді немає іншого шляху внесення змін до інших законів крім узгодження з цим законом. Оскільки ми приймаємо цей закон, то ми гарантуємо права і діяльність інших в усіх різних сферах.

Так, на комітеті нам буде складно це зробити, погоджуюся з колегою Шуфричем. Але, дбаючи про мир в нашому суспільстві, про захист, розвиток української мови, про вільний розвиток інших мов, ми повинні його прийняти, щоб один раз і назавжди припинити спекуляції навколо мовного питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по поправці 1858.

 

11:31:27

За-14

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1860. Будь ласка, пан Писаренко, це ваша поправка. І вона була не врахована комітетом.

 

11:31:39

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Я хочу сказати, що я не погоджуюся з моїм колегою, який зараз представляє законопроект. Він нічого спільного з популяризацією української мови і з захистом інших мов не має. Це була виключно передвиборча технологія одного з кандидатів в Президенти, і вона не допомогла ані його штабу, ані йому. Це перше.

Друге. Ви говорите про захист мов, так чому ви не захотіли мою поправку взяти, в якій я говорив про захист мов інших крім української, яку ви усюди поставили і забороняєте інші мови.

Мої поправки стосувалися того, що нам також потрібно звертати увагу на закони України про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, про національні меншини, про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин та інші законодавчі акти. І коли ви говорите про захист інших мов, так своїми діями ви показали, що мова йде лише про єдину мову, а інші мови ви фактично забороняєте. Тому давайте реально дивитися на речі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.

 

11:32:50

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ну, теж хочу вам сказати, що ніхто з авторів цього закону точно не брав участь у виборах Президента і не приймав цей закон до виборів, і не використовував його у виборчій кампанії. Так що це, знову-таки, черговий міф, який направлений на те, щоб фактично принизити українську мову. Вибачте, що так кажу. Якщо ви перераховуєте тут Європейську хартію, інші закони, то вони вже є ратифіковані, вони діють, вони мають силу, ніхто не проти цих законів. Навіщо згадувати про інші закони, що вже працюють, тим більше, що ці закони жодним чином не містять правил застосування державної мови в рекламі. Я не бачу тут жодних проблем.

Хочу ще, до речі, сказати, що закон зареєстрований цей в січні 2017 року, за два роки до виборів. Тому, знову ж таки, посилатися на вибори, коли ми говоримо про цей закон, ну, принаймні не зовсім чесно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу визначатись по поправці 1860 народного депутата Писаренка. Будь ласка, колеги. Вона також стосується порядку використання мов у рекламі.

 

11:34:00

За-15

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1861 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Я прошу увімкнути мікрофон пану Шуфричу.

 

11:34:10

ШУФРИЧ Н.І.

Ми виступаємо за виключення відповідного абзацу, де визначається, що мовою реклами є державна мова. Чому? Ну, по-перше, некоректно це питання вносити в "Перехідні положення".

По-друге, знову саме в такій редакції ми констатуємо обмеження конституційних прав наших громадян, які забезпечуються 10 статтею Конституції, а саме: право використання російської та інших мов національних меншин, гарантії їх використання. Тому ми наполягаємо на тому, щоб відповідний абзац був вилучений.

А щодо того, хто і як використовує, то я хочу згадати, що вчора Порошенко сказав, що він цей закон підпише. До речі, він ще, цей закон, і не прийнятий. Я думаю, Петру Олексійовичу треба заспокоїтись і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Прошу все-таки по темі поправок виступати, шановні колеги. Це буде справедливо. І зараз роз'яснення голови комітету 1861. Будь ласка, пан Княжицький, вам слово.

 

11:35:29

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Оскільки законом уточнені і правила застосування державної мови в рекламі, ці правила мають бути згадані в Законі "Про рекламу" з метою недопущення суперечностей між однопредметними нормами в різних законах. Якщо говорити про інші країни, то не думаю, що на вулицях Російської Федерації, наприклад, ви побачите багато реклами українською мовою або на телебаченні Російської Федерації. Щось я взагалі цього там не бачив. Очевидно, в Україні реклама має бути українською мовою. Дана стаття лише посилається на профільний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Друзі, я прошу визначатися по поправці 1861. Будь ласка.

 

11:36:24

За-14

Поправка відхиляється.

Пані Бойко, вам слово. Але по якій поправці? Будь ласка.

 

11:36:34

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, я по поправці 1862, якщо дозволите, це правка нашого колеги Котвіцького, яка була відхилена…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Регламент, в принципі, не дозволяє іншому автору виступати по поправці відсутнього колеги, але давайте ми дозволимо пані Бойко,  дамо їй слово. Ніхто не заперечує в залі? Прошу.

 

11:36:58

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, цією правкою пропонується внесення змін у статтю 6, а саме, Закону "Про рекламу": "Мовою реклами є державна мова.

Зареєстровані в Україні організації та суб’єкти господарювання всіх форм власності виготовляють державною мовою вивіски чи таблички з інформацією про своє зареєстроване найменування, вид своєї діяльності та години своєї роботи.

Порядок використання мов у рекламі представниками національних меншин визначається законом.

Забороняється поширення реклами, що не відповідає нормам літературної мови".

Особливо важливим є останній абзац. Тому дуже прошу, якщо ви не заперечуєте, поставити її на голосування, тому що повага до мови або спотворення мовних норм орфографії, ну, точно не є для розвитку української мови корисним. Тому дуже важливо підтримати нашого колегу. Прошу поставити на голосування цю правку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І я прошу визначатися по цій поправці. Будь ласка, може спочатку коментар голови комітету. Прошу. Бо і автор відсутній, і дякуємо пані Бойко, що вона роз'яснила нам суть поправки, але комітет її відхилив. Просимо позицію комітету.

 

11:38:11

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Я просто відповім, що мова вивісок і інформаційних табличок регулюється не Законом "Про рекламу", а Законом про державну мову. Тільки з цієї причини ця поправка колеги Котвіцького була відхилена, оскільки ми не вносимо змін до Закону "Про рекламу", а цим законом регулюємо мову вивісок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначитись по поправці 1862.

 

11:38:49

За-19

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1864 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Пане Шуфрич, вам слово.

 

11:39:00

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Ми повертаємось до того питання, які ми обговорювали під час нашої попередньої поправки. Чесно кажучи, незрозуміло, по-перше, чому це питання регулюється в "Перехідних положеннях". А, по-друге, по суті, і це, мабуть, головне, чому знову наполягають на тому, щоб мовою реклами була державна мова.

Ми з максимальною повагою ставимось до державної мови. Але сьогодні в Україні є різні регіони, є території, де більш сприятливим було би використання іншої мови. І це право, конституційне право, підкреслюю, у наших громадян є, і воно гарантується 10 статтею Конституції. І ми вважаємо, що нічого поганого не було би, якби реклама була на мові, яка є прийнятна для тієї чи іншої місцевості або регіону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

І, будь ласка, слово голові комітету.

 

11:40:16

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, це норма, яка перенесена з чинного законодавства, при чому з законодавства, прийнятого в Українській Радянській Соціалістичній Республіці в 1989 році. Оскільки жодних конфліктів з 1989 року донині, де українська мова є державною в Україні не було, то ми не бачили необхідності зараз скасовувати цю норму, бо це Закон про захист української мови, а не про її обмеження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я прошу визначатись по цій поправці.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А між іншим… Можна ще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, 1 хвилина. Да.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. На ваше питання щодо мов інших народів: в статті 32 передбачено особливості використання в рекламі  кримськотатарською мовою і мовами інших корінних народів і  національних меншин, які встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів і національних меншин України. Ми маємо такий закон і очевидно корінні народи мають право в своїх місцях, там, де вони проживають, розміщувати рекламу власною мовою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Колеги, прошу визначатись по поправці 1864. 

 

11:41:34

За-10

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 1866, так само народного депутата Німченка і Шуфрича. Будь ласка, вам слово, Нестор Іванович.

 

11:41:46

ШУФРИЧ Н.І.

Після вашого зауваження, шановний доповідачу, що відповідні ваші новели взяті ще з законів часів Української РСР, у мене зразу викликало емоцію щодо "come back to the USSR", мабуть. Я бачу, що такі настрої у вас є. Особливо, це, мабуть, після результатів другого туру. Я вас розумію, співчуваю в якійсь мірі. Але радію за всю Україну і за всіх нас.

Стосовно бажання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Несторе, я вас благаю, все-таки давайте ми повернемося з виборчої риторики до новел. Роз'ясніть нам вашу статтю. Давайте.

 

ШУФРИЧ Н.І. Стосовно ж позиції, що цей закон є аполітичним, не можу не погодитись. Тому що вчора, поки що Президент Порошенко, заявив, що він обов'язково  підпише цей закон. Хочу звернути увагу, що прийняття закону – це є наше конституційне право. І я би…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Несторе, я не почула, так само як і сесійна зала, роз'яснення вашої  поправки 1866.

Будь ласка, слово голові комітету. Можливо, ви нам дасте більше інформації щодо цієї поправки. Будь ласка.

 

11:43:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний колего, Президент Порошенко не обіцяв прийнятий цей закон. Він сказав, що в разі його прийняття він його підпише. Я не бачу тут жодних суперечностей з тим, що ми робимо.

Оскільки ви торкнулися попередньої поправки, я все-таки її вам зачитаю: "Мовою реклами в Україні є державна мова".

У друкованих засобах масової інформації, що видаються однією з офіційних мов Європейського Союзу допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований засіб масової інформації. Тобто в румунській газеті – румунською, в угорській – угорською, немає жодних обмежень.

Мовою реклами на телебаченні і радіо є державна мова, мовою реклами, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціям які здійснюють мовлення однією або кількома мовами Європейського Союзу, поряд з державною мовою можуть бути офіційні мови Європейського Союзу. Особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших народів, корінних народів, національних меншин встановлюється Законом щодо реалізації прав корінних народів та національних меншин в Україні.

Щодо поправки 1865, з якою ви виступали, то… вибачте, 1866, то вона була відхилена, оскільки інформація про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  15 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …суб'єктів господарювання має надаватися державною мовою, якщо закон не передбачає інше. Саме через те ця поправка була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, я прошу визначатися по поправці 1866.

Ще раз хочу звернутися до сесійної зали: давайте ми все-таки на фініші нашої роботи по поправках зосередимося по суті поправок.

 

11:44:50

За-6

Я думаю тому, що не всі зрозуміли суть самої поправки. Так би було набагато  більше.

Наступна поправка 1867. Народний депутат Помазанов не наполягає.

Далі поправка 1869 народних депутатів Шуфрича і Німченка. І ми надаємо слово Нестору Шуфричу. Будь ласка, пане Шуфрич.

 

11:45:14

ШУФРИЧ Н.І.

Ми тільки що говорили про втручання в рекламну діяльність. А зараз ми в "Перехідних положеннях" вже посилаємося на закони, які втручаються і в питання щодо господарської діяльності, про що була попередня поправка, де зобов'язують використовувати рідну… не рідну, вибачаюсь, державну мову для більшості наших українців вона є і рідною. Але є посилання на те, що якщо це не врегульовано законом. Так якщо це врегульоване іншим законом, навіщо нам посилатися в "Перехідних положеннях" і ще більше перевантажувати цей закон? Я вважаю, що ті питання, які врегульовані іншими законами, не мають бути згадані в "Перехідних положеннях", це було би логічно і з точки зору підготовки остаточної редакції цього закону.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

І я прошу визначити... Дати коментар голови комітету по цій поправці. Будь ласка.

 

11:46:24

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, Нестор Іванович.

Ну, ця поправка, по суті, про заборону поширення реклами мовами меншин. Очевидно, що ми не погодилися із цим, оскільки ми вважаємо, що національні меншини мають право, відповідно до Закону про національні меншини, поширювати рекламу своєю мовою.

Щодо загалом реклами, то зараз вся реклама в Україні поширюється українською мовою, це давно відбувається з 89-го року, як я говорив. В нас тут є перехідний період, хоча наші члени комітету, депутати пропонували навіть відмовитися від перехідного періоду, тому що такі норми не викликають жодних заперечень. З цих причин ця поправка була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колего, за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатися по поправці 1869, прошу.

 

11:47:20

За-5

Поправка відхиляється.

Наступна – 1870. Будь ласка, народний депутат Писаренко просить слово. Нагадую, що ця поправка була врахована комітетом, але наш колега вимагає поставити її на підтвердження. Будь ласка.

 

11:47:33

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Дійсно те, що говорив тільки що мій колега Шуфрич, законопроект фактично іде у всі сфери життєдіяльності. І зараз ця поправка і цей розділ уже стосується мови звернень і рішень та відповідей на них. Дійсно все те, що стосується держави, воно і у відповідності до рішення Конституційного Суду може і повинно, напевно, регулюватися цим законом. Але все інше –  ми вас закликали і закликаємо піти на те, щоби приватне життя і життя приватних компаній ви не врегульовували, це врегулює економіка і врегулює життя. Не потрібно визначати на кухнях, якою мовою людям між собою спілкуватися.

Тому ми будемо пропонувати все ж таки на повторне друге читання цей законопроект направити як недолуге, фактично, політичне гасло, яким намагалися лише погратися на виборах. Закон повинен бути професійним, і для цього потрібно попрацювати без виборів і без політики.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення вашої поправки.

І, будь ласка, коментар голови комітету по цій поправці. Нагадую, мова йде про 1873. Правильно?

 

11:48:59

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

1870.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, вибачте, так-так, 1870. Ні-ні, це 1873.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це 1870.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага… Да, да, да, точно, вибачте, я відволіклася, правильно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

Ну, колеги, ми і приймаємо цей закон не для того, щоб обмежити вживання якихось мов, а для того, щоб якраз захистити українську і не обмежувати вживання інших мов, для того, щоб ми назавжди забули про будь-які суперечки на мовному питанні в Україні, для яких немає жодних підстав і які люди весь час намагаються використовувати, щоб розхитувати ситуацію в нашому суспільстві.

Як я вже говорив, закон готувався в 2017 році. Ніхто тоді ні про які вибори і гадки не мав і не думав. Тому шукати приводи, чому ми не маємо гармонізувати українське життя в українському суспільстві, захистити українську мову і права інших мов, мені здається, немає жодного сенсу.

Ця стаття, вона була лише редакційною і була прийнята комітетом в затвердженій редакції. Стаття говорить не про те, яким чином економіка має щось регулювати, не про приватні компанії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 30 секунд.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … а про те, що звернення громадян і відповідь на звернення громадян має здійснюватись українською мовою. Тому що, якщо ви звертаєтеся до будь-якого державного органу або до будь-кого письмово, а потім отримаєте звернення мовою, якою ви не розумієте, то ви не зможете реалізувати своїх природніх прав. Жодних нічиїх прав ця норма не порушує, лише робить Україну єдиною країною для українців, для всіх громадян України, які проживають в нашій країні, і захищає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за роз'яснення.

Колеги, я ставлю цю поправку  на голосування в повному обсязі. Прошу визначатися.

 

11:51:00

За-19

Поправка залишається в редакції комітету.

Наступна – 1871. Це поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича. І будь ласка,  слово пану Шуфричу.

 

11:51:12

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Ми категорично проти того, щоби цим законом врегульовувалися інші закони. Можливість врегулювання інших законів доречно було би зробити через ініціативу внесення змін до законів, які вже діють. Таке конституційне право є у кожного нашого колеги, є у Президента України.  Навіщо обтяжувати і без того надскладний закон і за своїм змістом, і за своєю формою, і вносити зміни в "Перехідних положеннях" цього закону, в статті інших законів?

Ми пропонуємо виключити відповідні статті, які стосуються внесення змін до Закону України "Про звернення громадян", а при бажанні, розглянути їх  окремо, як конкретні зміни до конкретно цього закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  роз'яснення голови комітету.

 

11:52:22

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Це поправка 1871. Вона відхилена, оскільки цим законом запроваджені уточнюючі процедури розгляду звернень громадян, місце їх диференціації за різними критеріями. Наприклад, одна справа, коли приватні особи  звертаються, тут немає регулювання. Зовсім інша справа, коли є звернення державних органів або додержавних органів. І тому, щоб ці всі норми  узгодити між собою, цю норму треба було залишити і, відповідно, ця поправка через це  була відхиленою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатися по поправці 1871.

 

11:53:08

За-7

Дякую.

Поправка ця відхиляється, тому що 7 тільки депутатів її підтримали.

Наступна поправка 1872 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, слово Нестору Івановичу.

 

11:53:22

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Ця поправка є логічним продовженням попередньої поправки. І, користуючись нагодою при обговоренні цього закону, я хочу нагадати, що Дуня Міятович – Комісар з прав людини Ради Європи зустрілась з новообраним Президентом Володимиром Зеленським, поки що кандидатом в Президенти, який переміг під час виборів Президента України. Я сподіваюсь, що вони обговорили це питання, в тому числі і питання мови, і використання мов в Україні.

Тому я обурений, дуже обурений, надзвичайно обурений вчорашнім позиціюванням Петра Порошенка, який наостаннє ще хоче щось підписувати. Вже допідписувався, і народ України висловив своє ставлення до цього. Тому дайте можливість працювати новому Президенту і визначатись, а не підписувати щось наостанок, а тим паче такий закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я все-таки, шановний пане Несторе, я ще раз хочу, при всій повазі до вас, до Дуні Міятович, до новообраного Президента і діючого Президента наголосити на тому, що маємо шанувати Регламент. І зараз ви поінформували нас про все, що завгодно, окрім поправки 1871. Ми взагалі не зрозуміли суть цієї поправки. 72 – тим більше, не зрозуміли.

І, будь ласка, я надаю слово голові комітету, який, я сподіваюсь, роз'яснить нам суть цієї поправки.

 

11:54:59

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так, ця поправка вимагає лише назву статті виключити. Хочу наголосити, що базовий закон не виключає можливості будь-якою мовою. Ви можете звертатися до державних органів всюди будь-якою мовою. Але закон каже, що у випадку, якщо ви звертаєтеся державною мовою, то ви маєте право отримати відповідь державною мовою.

Як звучить стаття 38? "Кожна особа має право звертатися державною мовою усно чи письмово до зареєстрованих в Україні громадських об'єднань, політичних партій, інших юридичних осіб зі зверненнями. Громадські об'єднання, політичні партії, інші юридичні особи, зареєстровані в Україні, на звернення, викладені державною мовою, надають відповідь державною мовою відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Зареєстровані в Україні громадські об'єднання, політичні партії, інші юридичні особи можуть також брати до розгляду звернення іншими мовами". Тобто абсолютно демократична стаття. До речі, ось іде колега Єленський, який позавчора зустрівся у Страсбурзі, Нестор Іванович, Нестор Іванович, ви говорили про лідера президентських перегонів Зеленського, а я вам кажу про нашого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …то це не Зеленський зустрівся з Дунею Міятович, а Єленський зустрівся з Дунею Міятович. Єленський справді, я вірю, має всі шанси стати майбутнім Президентом України, тим більше про успішну зустріч з Дунею Міятович, чого ми бажаємо колезі Єленському.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, от, ви знаєте, оцей обмін інформацією про зустрічі Дуні Міятович, ще раз підтверджує те, що треба дотримуватись Регламенту і йти по суті новел і поправок, а не коментувати графік шановної пані Міятович.

Я прошу визначатися по поправці 1872. Будь ласка.

 

11:57:00

За-7

Поправка відхиляється, але дотримано наше обов'язкове правило розгляду цих поправок, що немає дня, коли всує не згадується пані Дуня Міятович. І це добре, що хоч щось стабільне є в нашому сесійному залі.

Будь ласка, наступна поправка 1873. Це поправка народного депутата Писаренка, яка була відхилена, але ми надаємо слово шановному колезі. Прошу.

 

11:57:30

ПИСАРЕНКО В.В.

Хочу сказати, що суть моєї, більшості моїх поправок стосувалася того, щоби перш за все ми популяризували українську мову. Друге – щоб ми захистили іншу мову, в тому числі і російську, як це передбачено Конституцією України і відповідно рішення Конституційного Суду, який про тлумачив. І третє – щоб ми все ж таки враховували наші міжнародні зобов'язання і те, як у всьому світі відносяться до інших мов.

Тому всюди я пропонував, щоб ми робили відсилочні норми на міжнародні норми, які сьогодні захищають права національних меншин. На жаль, автори законопроекту пішли іншим шляхом, поставили, зобов'язуючи, що українська єдина і усюди, заборонили фактично російську і інші мови, тому що сказали: цим питанням ми займемось потім, і жодні міжнародні норми ніхто не хоче робити, відсилочні норми.

Тому я пропоную, щоб поважати наших громадян – повторне друге читання, забули про цю передвиборчу технологію і будемо займатися цим питанням вже в новому парламенті, який буде до цього відноситися професійно, а не як політики.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу роз'яснення голови комітету.

 

11:58:42

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колега Писаренко, про виборчі перегони ми забули, а про українську мову не забудемо, як не забудемо саму українську мову, тому що це рідна мова більшості українців, які її люблять, яких любимо ми, права яких ми обрані обстоювати в цьому залі, звичайно не обмежуючи рідних мов інших національних меншин. Українська є державна відповідно до Конституції. Конституційний Суд не вимагав того, щоб ми захищали російську мову, польську, угорську чи будь-яку іншу, в нас є інші країни їх захищають. А мови українців, які спілкуються цими мовами як рідними, будуть в Україні захищені. А ця поправка відхилена, оскільки перелічені в ній законодавчі норми і так діють і жодним чином не регулюють мову звернень громадян.

Дякую.

        

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу визначатися по поправці 1873.

 

11:59:46

За-8

Поправка відхиляється.

Шановні колеги, ми з вами зараз… відповідно до Регламенту буде оголошено перерву на 30 хвилин в нашій роботі. І після перерви ми повернемося до поправок над якими ми працюємо. І…

Уточнення? Будь ласка, у Нестора Шуфрича є зауваження щодо ведення. Будь ласка, мікрофон йому увімкніть.

 

12:00:11

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Я дійсно помилився, інформація була мені надана некоректно, наш колега Єленський таки зустрічався з Дунею Міятович. Сподіваюсь, що у новообраного Президента ще буде не одна така нагода. Але це змінює мою позицію, що все ж таки коректно було би йому надати можливість підписувати цей закон в разі його прийняття, а не Президенту, який уходить.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Українською буде "Президент, який йде".

Шановний Нестор Іванович, українською буде "Президент, який йде", а не "уходить". Це перше.

А друге – ви чудово знаєте, що в Україні, слава Богу, діє принцип безперервності влади. Тому все, що встигне підписати Президент діючий, він обов'язково підпише.

Колеги, я дозволю собі зробити оголошення, яке надійшло до президії. Сьогодні у парламенті відкривається особлива виставка "Особливі. Ми різні, але ми рівні". Це фотопроект, присвячений особливим дітям, їх безмежній любові і незламності. На запрошення нашої колеги Оксани Юринець до Верховної Ради зі Львова приїхали самі діти і їх родини. Підтримайте їх, будь ласка, своєю присутністю. І запрошуємо в кулуари третього поверху на відкриття цієї виставки о 12 годині. Я прошу представників різних фракцій підтримати чудову ініціативу пані Юринець і, звичайно, наших особливих дітей, які парламент попри різні тут політичні, ідеологічні погляди в єдиному пориві насправді підтримує гуманітарно і це правильно.

Я оголошую перерву на 30 хвилин, колеги. І після перерви ми повернемося до розгляду поправок. І розпочнемо з поправки 1874, це поправка народних депутатів Шуфрича і Німченка. Тому прошу, щоб в першу чергу колеги повернулись до сесійної зали представляти поправки.

 

(Після перерви)

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

12:31:33

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги народні депутати, продовжуємо нашу роботу.

Поправка номер 1874. Народний депутат Німченко. Прошу.

 

12:31:44

НІМЧЕНКО В.І.

Стосовно звернень громадян, що нам пропонується. Це зобов'язуюча норма, яка передбачає покладання обов'язку на любого громадянина, який хоче звернутися до органів державної влади чи самоврядування, в тому числі з заявою і скаргою. І саме невиконання приписів цього закону буде давати можливість відмовляти в їх розгляді.

На сьогоднішній день хотів би сказати, що через введення держмита, через введення судових зборів люди позбавлені права звернутися до суду. Візьміть дані статистики, де прості громадяни не в змозі захистити це право. Більше того, вводяться інститути адвокатури для участі в усіх інстанціях, тим самим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

НІМЧЕНКО В.І. …відлучається від участі у таким чином управлінні державними справами. Тому що заява – це один із засобів управління… участі в управлінні державними справами або справами органів місцевого самоврядування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановний пане голово комітету, ми розглядаємо поправку номер 1874, чи є позиція комітету стосовно цього?

 

12:33:28

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так, ця поправка була відхилена, оскільки цим законом запроваджується уточнюючи процедури звернення громадян, міститься їх диференціація за різними критеріями. І очевидно ми не можемо підтримувати цю поправку, оскільки законом вводяться різні критерії для відповіді державним органам і приватним особам. Вилучивши цю статтю, ми значно послабимо цей закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

12:34:10

За-7

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1875. Не наполягають народні депутати.

Наступна поправка номер 1876. Не наполягають.

Поправка номер 1877. Народний депутат Німченко. Прошу.

 

12:34:37

НІМЧЕНКО В.І.

Я хотів би, щоб ми розглянули це питання в обговоренні, виходячи з того, що тут немає тієї редакції, яка повинна бути, шановний доповідачу. Тільки не відсилайте мене до тієї норми, про яку ви завжди посилаєтесь на матеріальну частину законопроекту. Іде питання про внесення змін в інші закони, іде питання про внесені в статусі закони, що є недопустимо. А тому скажіть, де редакції цієї статті, про що я повинен вести мову здесь, нова редакція? Це перше.

І друге. Я хотів би, щоб не виставляли ми себе на посміховище, де ми заставляємо проходити екзамени на предмет знання української мови через Національну комісію зі стандартів державної мови суддів Конституційного Суду. Подивіться, які до них встановлені вимоги кваліфікуючого значення. Що ви заставляєте робити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

12:35:51

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Шановний колего Німченко, мова йде про поправку 1877, вона насправді врахована. Тому тут немає статті, бо ви пропонували і колега Писаренко теж, підпункт 2.20 розділу ІІ восьмої частини "Перехідних положень" виключити. Ми її виключили. Оскільки ми її виключили… Чому виключили? Тому що для призначення судді Конституційного Суду України діє особлива процедура, в межах якої за спеціальними правилами перевіряються всі ознаки відповідності осіб особи критеріям до судді, визначеним Конституцією. Оскільки ви пропонували виключити статтю і ваша поправка врахована, то цієї статті тут немає.

Дякую. Немає, цієї статті тут немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?

Добре. Рухаємося далі.

Поправка номер 1878. Народний депутат Олена Бойко. Прошу.

 

12:36:40

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, правка 1878 пропонує замінити слова "Національною комісією стандартів державної мови" на слова "центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки".

Я розумію, що ця правка відхилена у зв'язку з тим, що правка 1876 і 1877 були прийнятими, а відтак норма взагалі була виключена. Не наполягаю на голосування. Але ще раз хочу підтвердити свою позицію стосовно того, що у нас є в Законі "Про освіту" частина перша статті 64 повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації. Це центральний орган виконавчої влади в сфері освіти і науки. Тому це лише обговорення. Не наполягаю на голосуванні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голову комітету прокоментувати.

 

12:37:34

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так, колего Бойко, ви абсолютно праві. Ця поправка була відхилена лише через те, що пункт 2.20 був вилучений, відповідно до поправок 1876-1878.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна поправка номер 1879. Не наполягають народні депутати.

Поправка номер 1880, народний депутат Німченко.

 

12:37:52

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я знову ж таки з того приводу хочу сказати, що ми втручаємося в інші закони. Це перше.

І друге. Тут ми чуємо дуалізм думок авторів законопроекту. В одному випадку вони кажуть, що атестату зрілості достатньо, а що недостатньо документу про вищу освіту, якщо він філолог з питань української мови, якщо він здавав вступний іспит з української мови письмово і усно. Про що ми ведемо мову? Який тут ще екзамен утворювати? Тут повинно бути на зворотній, що державники, хто працює на державній службі повинен знати, якщо там компактно проживають інші, повинен знати не лише офіційну державну, а й мови компактно проживаючих у його громаді людей. От про що йде мирова стандартизація про захист…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. … про захист  мов, як  державної офіційної, так і національних меншин і етнонаціональних, так як це в Польщі, чотири групи, в тому числі і лемки, і роми. От про що ведеться, от про що каже світ. А ми йдемо без зворотного, ми даємо ричаги впливу на людей і їх притягнення до відповідальності, і знущання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

12:39:35

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колего!

Ваша поправка 1880, вона аналогічно була в поправці 1889 колеги Писаренка. Чому була вона відхилена? Тому що вимоги до членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення визначаються профільним законом. Про це і йдеться в цьому законі, просто йде відсилка до профільного закону.

Коли ви говорите про іспити. Ми якраз говорили, що для значної частини громадян ніяких іспитів не потрібно складати, для цього достатньо… Не всі мають вищу освіту, але більшість має середню освіту, в школі вивчали українську мову тому, очевидно, жодних іспитів їм складати  непотрібно. І саме через це ми якраз хочемо обмежити, дуже обмежити коло тих людей, яким треба ці іспити складати, це лише вищі посадові особи держави. Очевидно, вищі посадові особи держави, якщо це не суперечить Конституції, повинні володіти  державною мовою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні? Бо я не бачу в табличці. Так. Прошу голосувати.

 

12:40:45

За-9

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1881. Народний депутат  Німченко.

 

12:40:53

НІМЧЕНКО В.І.

Шановний доповідачу, пане Миколо!  Я не знаю, ще ви блефуєте, але я зараз вам відповім. Ви сказали "вищі посадові особи". То прочитайте, що тут було запропоновано в статті 7: "Призначення членів Національної ради лише за наявності здачі іспиту". А ви нам тут що несете? Що вищі посадові особи. Є перечень вищих посадових осіб. Почитайте Закон про центральні органи влади, Закон про Кабінет Міністрів, Положення про Мін'юст і все інше.

Але питання ж заключається в іншому. Подивіться, чому ви все считаете людей другого сорту чи іншого сорту, чи іншої закалки? Що за цим стоїть?

Ви відкрийте цей мішок чи торбу – ідеологію цього закону! Нехай автори, і ви як співавтор, то скажіть нам, чому ви вбачаєте в тому, що в Національній комісії в цій, в Національній раді якраз треба устраивать іспити? Це – Національна рада! Чому ви не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. В наглядових радах… в наглядових радах там, де "Укрнефтегаз", чого ж ви там не встановлюєте наглядові ради, які займаються барижничеством державних коштів? Отам треба встановлювати, що де і за чим стоїть і де, хто бере те, що неправильно лежить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу голову комітету прокоментувати.

 

12:42:33

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, по-перше, хочу за значити, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення є позавідомчим конституційним органом, і вона не є центральним органом виконавчої влади. Насправді, ми це питання обговорювали, коли обговорювали статтю 7 цього закону.

Мені трошки дивна ваша позиція, чому в наглядових радах підприємств потрібно, щоб вони складали іспити, а в Національній раді – ні. Якраз Національна рада слідкує за тим, щоби виконувалося законодавство, це є посадові особи першої категорії. Я сам був колись членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, тому очевидно, що з точки зору комітету ці посадові особи найвищого рівня мають володіти державною мовою, яка має бути підтверджена відповідними іспитами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу голосувати.

 

12:43:36

За-7

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1882. Народний депутат Олена Бойко.

 

12:43:43

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, правка 1882 так само пропонує змінити слова "Національна комісія із стандартів державної мови" на "центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки".

Знову-таки, хочу підкреслити, що відповідно до Закону "Про освіту" частина перша статті 64 говорить про те, що центральний орган виконавчої влади в сфері освіти і науки – а це наше Міністерство освіти і науки – є розробником стандартів і забезпечує освітній процес. Логічно, коли і стандартизація, і навчальний процес, його організація є в єдиних руках, в одному-єдиному органі центральної влади. Тому, звичайно, я не буду наполягати на голосуванні, бо враховано в редакції комітету, але до дискусії ще раз піднімаю це питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету. (Шум у залі)

Зараз я вам дам слово.

 

12:44:42

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, ми про це говорили трошки раніше, що... і не погодилися із заміною на Міністерство освіти, оскільки міністерство не займається безпосередньо видачею сертифікату, вони затверджують стандарти навчання, а не стандарти мови. Стандарти мови має затверджувати відповідна комісія. Але ця правка була врахована в редакції комітету шляхом переформулювання пункту 2.21 закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, народний депутат Німченко.

 

12:45:12

НІМЧЕНКО В.І.

Я хотів би, по-перше, акцентувати увагу на те, що ми сейчас не маємо редакції, може, я что-то не розумію, але редакції в цьому напрямку ми не бачимо стосовно статті 7 нової редакції, пане доповідач, і не посилайтесь на ту норму закону – це перше.

І друге, я хотів би все-таки звернути увагу на те, що якраз знову іде питання про двоякий дуалізм у підході на порушення взагалі принципу нормотворення. І я хотів би, щоб з цього приводу якось ви согласовували дії із процедурами законотворення. А виходячи з того, що те, що тут посилається, пов'язане із статтею 7, ми вважаємо, що повинно бути поставлено на підтвердження, тому що від цього залежить взагалі  прийняття цієї зазначеної норми. Її редакції нема, шановний доповідач, може, я не добачив – скажіть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету ще раз прокоментувати.

 

12:46:23

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так, вона є напроти правки 1879 в рядку 641. Колего, я вам прочитаю її.

Абзац перший частини першої статті 7 Закону України "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України 2005 року, № 16, стаття 265; від 2006 року, № 18, стаття 155). Після слів "володіє державною мовою" доповнити словами "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставлю на підтвердження. Прошу врахувати в повному обсязі.

 

12:47:12

За-25

Рішення не прийняте.

Наступна поправка номер 1883. Народний депутат Німченко.

 

12:47:20

НІМЧЕНКО В.І.

Я хочу лише зупинитись спочатку на тому, що ви тут казали про наглядові ради. Так я хочу сказати, щоб ви взагалі розуміли, що наглядові ради на 50 і більше відсотків складаються з іноземців. Ви візьміть по Коболєву, по "Укргаз", так там 7 чоловік наглядова рада, із яких 4 – іноземці. От про що йде мова, от про що, отам треба дивитись, що вони знають. Подивіться на залізницю, хто. Подивіться на тих, хто виїхав уже, покинувши нашу територію, прокерувавши, так сказать, в кавичках, і учили нас, як працювати на залізниці. Про це якраз йде мова.

А це ми просимо виключити, тому що ви знову втручаєтесь уже в порядок висвітлення діяльності органів державної влади. Так що тут не зрозуміло? Ми що, не піднялись вище лікбезу? Чи ви насміхаєтесь над нацією? Подивіться, що ви пишете! Бумага витерпе все, але це ганьба, те, що ви пишете "порядок висвітлення діяльності органів державної влади"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершіть.

 

НІМЧЕНКО В.І. 30 секунд.

Подивіться, будь ласка, про органи державної влади, про органи самоуправління – і ви там все найдете: як пишуть, коли пишуть, за скільки днів і все інше, які розпорядження, які положення, які інструкції. От про що йде мова. І ви тут пишете, в цьому законі, щоб показати значимість цього закону. Це не значимість, це підстава правового нігілізму, і я хотів би, щоби…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голову комітету прошу прокоментувати.

 

12:49:08

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Ну по-перше, ця  правка була відхиленою, оскільки Закон про державну мову запроваджує нові правила поширення інформації і для усунення суперечностей Закон про порядок висвітлення діяльності органів влади має розкрити, як застосовуються мови під час застосування цього закону. Через це й ця поправка  була відхиленою.

Якщо  говорити про наглядові ради, колего, про які ви говорили. Я, між іншим, є прихильником того, щоб члени наглядових рад державних підприємств володіли українською мовою. Я розумію, що у нас зараз там   іноземці, ми можемо поставити різноманітні відтермінувальні пункти. За чинною редакцією, між іншим, в цьому законі наглядові ради мають підтверджувати володіння мовою. І коли ми розглядали ці норми, ми обіцяли, що повернемося до цього, але в цій…  і ми під час засідання комітету будемо це обговорювати, але в чинній редакції наглядові ради мають підтверджувати знання мови або  атестатом, або сертифікатом.  В даному випадку ця поправка про порядок висвітлення діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації лише цитує назву закону, який є чинним з 1997 року. Ми просто цитуємо  назву закону, яка є чинною. Тому ми проти цієї поправки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

12:50:30

За-8

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1884. Народний депутат Німченко. Перепрошую, Писаренко. Нема… Не наполягає.

Наступна… (Шум у залі)  Німченко.

 

12:50:38

НІМЧЕНКО В.І.

Шановний пане…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона відхилена.

 

12:50:43

НІМЧЕНКО В.І.

Що, що? Та відхилена ж! Тому й відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви не маєте право коментувати ті поправки, які відхилені…

 

НІМЧЕНКО В.І. А я не коментую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Поправка 1885. Народний депутат Німченко. Тепер ви можете виступати стосовно своєї поправки. 

 

12:51:01

НІМЧЕНКО В.І.

А я за що й кажу! За 85-у. Відхилена. Тому дайте мені термін, відновіть термін, ви у мене забрали цей термін, пані головуюча, я просив би, я маю право.

І стосовно цієї поправки я якраз і хочу сказати, якщо термін пішов, то, будь ласка, пане доповідачу, я якраз і вказував на те, що сама назва закону, саме вказівка на те, що цей закон застосовується апріорі – апріорі є протипроцедурно закону. Про що йде мова? Як ви можете втручатись в інше правове поле, яке не несе ніякої нагрузки на це, щоб констатацією займатись? Це не справа закону, це справа інструкцій і циркулярів, це справа розпоряджень, якими вже на сьогоднішній день надається право окремим органам виконавчої влади. Але тут іде питання якраз про інформацію про діяльність органів.

Про що ми ведемо мову? Ми просимо, що це повинно бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. Спасибі.

…повинно бути виключено. Давайте з вами порадимось, зберіться, ви – група цих авторів закону, там є ж нормальні люди, більшість таких, які розуміються на законотворчості. Подивіться, ну, про що, чому ми ввійдемо в закони? По моїм підрахункам, ми хочемо влізти і зробити, довести до турбулентності 19 законів – 19! Шановні колеги, хто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

12:52:48

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Ця норма звучить так: "Інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування поширюється державною мовою". І це є абсолютно слушна норма просто для того, щоб громадяни України розуміли мову державної влади і органів місцевого самоврядування. Я не бачу в даному випадку жодних суперечностей. Через те пропозиція колеги Німченка була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і прошу голосувати.

 

12:53:28

За-9

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1887. Народний депутат Продан. Не наполягаєте?

Наступна поправка номер 1888. Народний депутат Німченко. Прошу.

 

12:53:41

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, сейчас дійшли до Уповноваженого з прав людини. Можете собі представити, покажіть, наведіть, будь ласка, доповідач, де, де в світі така практика? Уповноважений з прав людини Верховної Ради України проходить іспити на знання, володіння українською мовою. Це що значить? Це окрема, окрема буде галочка чи він може бути уповноважений чи ні? Ми про що ведемо мову, скажіть, будь ласка? Це ж та людина, яка від нашого імені, від законодавчого органу, який ведеться по вашому, по вашій стезі якщо йти, виключно українською мовою. То як може уповноважений не знати цієї української мови? При чому тут ці екзамени? Це видумки. Як на Черкащині кажуть: "Це кошечі видумки". Тут більше нічого нема. Нема такої смислової загрузки, як їм казали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, дайте.

 

НІМЧЕНКО В.І. …закон (спасибі), що тут склалася загроза, яка потребує, загроза з застосуванням української мови як державної, яка потребує захисту. Скажіть, будь ласка, що для функціонування людині, Уповноваженій по захисту прав і свобод громадян унеможливлює виконувати свою функцію? Хіба це не смішно, вести мову про це? Я дуже хотів би…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голову прокоментувати, голову комітету.

 

12:55:28

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, по-перше, Уповноважений з прав людини, він не державну мову захищає, а він захищає права людини. Мова – це не право людини. Уповноважений, очевидно, може володіти іншими мовами крім української, просто, безумовно, українську він повинен знати і підтвердити це сертифікатом.

Ця правка була відхиленою, оскільки Закон про Уповноваженого з прав людини є спеціальним законом, що визначає процедуру призначення омбудсмена. Для усунення суперечностей між тим законом та Законом про мову до Закону Уповноваженого Верховної Ради мають бути внесені зміни. Тобто ця правка просто має на меті узгодження декількох законів між собою.

Дякую. Правка комітетом відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

12:56:22

За-7

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1889. Народний депутат Бойко Олена.

 

12:56:30

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, ця правка в унісон попереднім щодо моєї дискусії по повноваженням Національної комісії стандартів державної мови. Я підтверджую, Микола Леонідович, що дійсно відповідно до Закону "Про освіту" стандарти освіти визначаються статтею 64, а стандарти мови дійсно визначає на сьогодні діючий Національний інститут української мови. В мене просто питання виникає: якщо ми надаємо повноваження новоствореному органу чи не буде це тавтологія з існуючими повноваженнями Міністерства освіти і Інституту української мови? Ось в чому питання. Ми ж не забираємо в них повноваження. Але цю правку я не ставлю на підтвердження тому що вона редакційно врахована.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народний депутат Німченко.

 

12:57:19

НІМЧЕНКО В.І.

Я вдячний колезі, яка зараз проінформувала і наші точки зору тут збігаються стосовно тавтології. Надо визнати, що тут тавтологія по 19 законам іде. Але питання тут ще і в іншому. Признаючи наявність такої норми, ми тим самим не збагачуємо закон ми його обідняємо цей закон. Це перше.

І друге. Ми вносимо смуту в його застосуванні. Давайте ми далі ще підемо про граматику і все інше. Якщо у нас є Інститут національних мов, то дайте висновок, после суда, дасть висновок в порядку застосування і все. Потрібно було прийти на слухання справи по Закону "Про освіту" в Конституційному Суді, де там чітко сказали про статтю 7, про що ми будем вести дальше, що це по суті дискримінація людей по язиковому принципу. Тому ми просим виключити все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

12:58:33

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, по-перше, чинний проект закону передбачає, що Інститут української мови готує пропозиції і висновки, на підставі яких комісія визначає, Комісія з стандартів державної мови працює визначає стандарти державної мови. В нас немає Інституту національних мов, у нас Інститут є української мови і є Інститут мовознавства. В даному законі згадується Інститут української мови, який, дійсно, пропозиції і висновки для комісії готує. Сама правка врахована в редакції комітету шляхом переформулювання первісного тексту пункту 2.23 "Перехідних положень".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на підтвердження врахувати в повному обсязі.

 

12:59:25

За-25

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1890, народний депутат Німченко.

 

12:59:33

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, дійшли ми вже до кінематографії. Я думаю, що если б Бондарчук прочитав, я навіть не знаю, насчет його здоров'я. Ви ж подивіться, ми всунули ще сюди і Закон "Про кінематографію". Де ще Закон про функціонування українських мов не виступає в якості мовного поліцейського? Ви що готовите для людей? Ви розумієте наслідки чи ні? Я хотів би, щоб почитали експертні висновки, які зробили наш комітет і експертне управління. Почитайте стосовно цього, що стосовно застосування цього закону і розповсюдження на 19 інших базових цільових, статутних законів, включаючи народного депутата, Президента, Уповноваженого з прав людини. Та нема ж такої практики! Що ми робимо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І.  Я дуже хотів би, ви бачите, в залі немає людей. Навіть ті сім, які підтримують, це вже майже 30 відсотків підтримують присутності в залі. Мені дуже це приємно, що підтримують. Ви подивіться, що ми робимо. А ми будемо, коли приймати цей закон, на що жмуть Президент ще діючий і спікер парламенту, у незаконний спосіб щоб розглядати, то ми запитаємо вас, де ці редакції, де ці обговорення?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:01:22

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, хочу сказати до вашого відома, що український режисер Роман Бондарчук, який в цьому році отримав Шевченківську премію, в тому числі за прекрасний фільм "Вулкан", який я закликаю вас подивитися, знятий українською мовою, знайомий з цим законом, вивчав цей закон і палко підтримує цей закон. Дякую, що ви згадали про блискучого українського режисера Романа Бондарчука.

У юридичного управління, дійсно, були редакційні зауваження стосовно змін до Закону "Про кінематографію". Стосувалися вони, правда, зовсім інших пунктів, а не тих, про які говорить колега Німченко. Коли в нас буде завтра засідання комітету, ми їх обов'язково розглянемо. А сама правка була відхилена, оскільки, запровадивши цим Законом про мову зміни до застосування мови кінематографії, Верховна Рада має узгодити цими змінами аналогічні норми профільного закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:02:24

За-9

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1891. Народний депутат Німченко.

 

13:02:31

НІМЧЕНКО В.І.

Це вже ми перейшли в цьому законі до правопису. Ви тут називали інституції, які призвані на сьогоднішній день формувати правила поведінки в написанні, правила відмінників і все інше. Скажіть, будь ласка, на якій підставі ще вносите  цим законом, як нам займатися відмінками, змінювати слово "поширення" у відповідному відмінку. Ви не вважаєте, що це насмішка над законом латентна. Хтось навмисно це робить, щоб хтось посміявся, хто мало-мальськи розуміється в законотворчості.

І друге. Я хотів би все-таки вам сказати, що ми не займаємося правописом, і Закон про функціонування української мови апріорі не повинен цим займатися. Ви розумієте, про що ви веде мову? Я хотів би бути почутим, що по суті йде встановлення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

НІМЧЕНКО В.І. Хочу сказати, що по суті йде питання про запис про нав'язування, нав'язування питання висловів, мовних питань через закон, втручання в природні відносини людей, природні, які виникли з материнського язика. І ми вже і сюди ми вводимо це. Давайте ми подивимося, як у Німеччині на це дивляться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:04:19

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ця норма взагалі жодним чином правопису не стосується. Вона каже про те, що в тексті закону слово "розповсюдження" в усіх відмінках замінити словом "поширення" у відповідному відмінку. Це просто інший юридичний термін. І оскільки терміни "розповсюдження" і "поширення" використовуються в статті 23 Закону про мову, через те ця поправка про виключення, приведення у відповідність цієї норми до інших статей закону, вона просто технічна. Колега Німченко пропонував її відхилити. Комітет не підтримав це відхилення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:05:08

За-11

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1892. Наполягає. Прошу народний депутат Німченко.

 

13:05:17

НІМЧЕНКО В.І.

Я стосовно підтвердження цієї норми. Разом з тим хотів би знову ж таки запитати, шановний пане доповідачу… Я читаю, написано (це йде питання про частину першу статті 6): викласти в такій редакції, двокрапка. Все. Де? Що? Куди? Де ця редакція? Та, що йде наступна. Там написано: застосування мов у галузі, це 649 поправка. Де тут поправка, скажіть, будь ласка? Не видумуйте зразу на ходу, на подриві. Скажіть, що ви її пропустили, виключили. І коли ви її напишете цю редакцію, я не знаю. А життя знає, що пишуть, пишуть, чи в нічний час, чи в денний, чи в обідній час і вносять зміни суттєві в законопроекти і надають їм статус закону, що є предметом розгляду в Конституційному Суді на сьогоднішній день.

І вам це відомо. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:06:27

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Поправка депутата Котвіцького говорить про те, що пункт 2.24 викласти в редакції: "В Законі "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради, 98, № 22, ст. 114): у тексті закону слово "розповсюдження" в усіх відмінках замінити відповідно словом "поширення". Ця поправка аналогічна попередній, вона була врахована в редакції комітету лише в частині термінів, які враховані в статті 23 тіла закону. У вас, якщо ви нижче полистаєте вашу таблицю, ви побачите, що там враховано, оскільки ми не можемо дописувати редакцію іншу ніж в правому стовпчику, який є у вас.

Я вам все зачитав, ми змінили слово "розповсюдження" на слово "поширення".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу… Ставлю на підтвердження і прошу підтримати в повному обсязі.

 

13:07:24

За-5

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1896. Народний депутат Німченко.

 

13:07:33

НІМЧЕНКО В.І.

93, а не 6. Це, по-перше.

І прошу таймер включити, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Я перепрошую. Справді, поправка номер 1893. Там просто така сама черговість.

Дякую.

 

13:07:48

НІМЧЕНКО В.І.

Спасибі, що перепрошуєте.

Німченко, "Платформа - За життя". Стосовно статті 6. Ця тавтологія знову-таки, яка навіть не може бути застосована в законодавчих процесах, а з другої сторони, питання про те чи можна це записувати в Законі про функціонування мови як державної? Де тут йдеться мова, смислова нагрузка, що це якраз буде вести мову як державною?

Скажіть, будь ласка, я хотів би почути від доповідача, де кристалізувалась ваша така велика думка функціонування української мови як державної, і де вона тут закладена. Скажіть, в сув'язі цього речення, які тут, як ви як філологи, хто втручався в це діло, і правники. Я  хотів би почути конкретно від вас.  А тому ми просимо це виключити, але почути ваше роз'яснення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:09:02

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Колега Німченко пропонує виключити термін, який звучить так: "Статтю 6 викласти в такій редакції:". Він пропонує виключити лише це речення. Ми говоримо про зміни до Закону "Про кінематографію", які, очевидно, мають бути внесені у зв'язку з прийняттям цього  закону. Для того, щоб було зрозуміло і вам, колего, і іншим народним депутатам, я вам повністю зачитаю статтю 23, на яку  йде посилання. І попрошу додати мені потім час.

"Мовою поширення та демонструванням фільмів в Україні є державна мова. Фільми, в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми, вироблені суб'єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України "Про кінематографію". В разі використання у мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою реплік іншими мовами, такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік виконаних…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Не виключайте, будь ласка, мікрофон.             

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

"… в фільмі  не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік в цьому фільмі. Фільми, не визначені абзацом частини другої цієї частини, розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд з державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами. Розповсюдження в кіновидовищних закладах України документальних фільмів без дублювання або озвучення державною мовою, але з субтитрами, виконаними державною мовою, допускається в разі, якщо такий фільм набрав щонайменше 2 бали за культурними критеріями культурного тесту, встановленими Законом   України  "Про державну підтримку кінематографії в Україні" і про надання дозволу на таке розповсюдження, зазначеного в державному посвідченні на право розповсюдження і демонстрування фільмів виданому і встановленому  законом порядку. В межах заходів кінофестивалів, що проводяться  в Україні за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику сфері кінематографії в кіновидовищних закладах України допускається показ фільмів мовою оригіналу, але з субтитрами виконаними державною мовою. Поза межами фестивальних заходів такі фільми демонструються державною мовою.

Кіновидовищні заклади можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням державною мовою. Сумарна кількість санкцій у демонструванні фільмів мовою оригіналу, відмінною від державної, не може перевищувати 10 відсотків від загальної кількості санкцій у демонструванні фільмів у кіновидовищному закладі на місяць. Інформація про демонстрування іноземних фільмів мовою оригіналу завчасно доводиться до відома глядачів.

Надавачі послуг "відео на замовлення" з використанням мережі Інтернет за наявності в них аудіодоріжок державною мовою для фільмів, доступ до яких можливий з території України забезпечують завантаження такої аудіодоріжки до відповідних фільмів за замовчуванням.

Держава сприяє суб'єктам, які надають послуги "відео на замовлення",  чиї послуги доступні в Україні, у створенні аудіодоріжок державною мовою та (або) в отриманні прав на такі аудіодоріжки.

Кіноафіші та вхідні квитки для відвідування кінотеатрів, інших кіновидовищних закладів виконуються державною мовою".

Тобто закон дуже чітко і глибоко регулює застосування української мови в кінематографії, де дозволяє демонстрування фільмів іншою мовою, але з українськими субтитрами, не обмежує нічиїх прав.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:12:40

За-4

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1894. Народний депутат Німченко.

 

13:12:46

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я хочу сказати назвою великого юриста, історика, члена-кореспондента Академії правових наук Олександра Мироненка. Такі речі він називав "юридизмом".

Те, що ви тут зачитали… Ви подивіться, ви ж поставили двокрапку. Після двокрапки треба розуміти, що щось повинно бути, типу пряма мова, тобто  зміст статті. То кого ви тут держите і за кого?

Шановний пане доповідачу, я хотів би, щоб ви вели себе у правовому смислі тут толерантно, що якщо ви не записали, так тоді скажіть, що не записали, а не треба  з когось…  десь з когось щось пробувати робити, це вам не вдасться.

А тепер друге, що я хочу сказати. Ми ведемо промову якраз про мову ми просимо і виключити, це враховано скрізь. Подивіться, в тому числі ви регулюєте...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

НІМЧЕНКО В.І. Ви регулюєте це питання з посиланням на цей закон. Ну, стільки, стільки, яку надо мати голову гармошкой, щоби придумати, що цей закон регулює чи питання мови регулюється законом, і все, Законом про функціонування язика – це ж пряма дія, неконституційний закон, який ви пропонуєте, положення якого неконституційне, нав'язати в сферу кінематографії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:14:33

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, цей закон регулює функціонування української мови як державної. Продаж, розповсюдження язика телячого, свинячого в магазинах закон жодним чином не регулює, так що я не бачу тут жодних суперечностей чи протиріч. Ви пропонуєте виключити якраз ці дві крапки, про які говорите, а далі після них іде стаття, після цих двох крапок, назва статті: "Застосування мов у галузі кінематографії здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної.", крапка. Я пропоную ці дві крапки не виключати і комітет підтримав думку про те, що ці дві крапки, які ви пропонуєте виключити, не потрібно виключати, тому ваша правка ця відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:15:30

За-8

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1895. Не наполягає...

Поправка 1895. Прошу.

 

13:15:42

НІМЧЕНКО В.І.

Я знову хочу повернути вас до цієї проблеми. І до головуючого, до доповідача: я хотів би, щоб він вибачився. Яку він мову називав "свинячою" і "собачою", якщо ідеться мова про мови національних меншин, то це ганьба. Це знаєте, що ви сейчас зробили? Ми вже чули про гавкіт і інше, ну навіщо ви так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це... Виключіть мікрофон, виключіть мікрофон. Ваш виступ не стосується суті поправки. Я перепрошую, пане Німченко.

Наступна поправка номер 1896. Народний депутат Німченко.

 

13:16:22

НІМЧЕНКО В.І.

Я перепрошую, у мене є хвилина, і вона якраз стосується… Ви що робите, пані головуюча?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене відповідно до Регламенту є право, якщо не стосується ваш виступ поправки, я можу виключити. Прошу, виступайте по суті поправки.

 

13:16:38

НІМЧЕНКО В.І.

Я якраз і кажу, що в кінематографії навіть не можна ніякий нахил робити, навіть думки, які прозвучали, про якусь, крім української мови, свинячу та собачу мову, в кінематографії. Ви понімаєте, про що тут веде доповідач по справі? А ви кажете, що це не… Ви сядьте тут і послухайте, як воно сприймається. Хто дав таке право? Це рівні серед рівних люди за правовою природою і за фізіологічною, і прирівнювати таку мову до собачої чи до свинячої, ну, це ганьба! Я думаю, що повинен покласти матеріали доповідач і сісти, пусть сяде інший. Не можна знущатись. Ми на грані фолу ходимо.

Тому я і просив би такого більше не допускати і поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, голово комітету.

 

13:17:41

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, ви мене не зрозуміли. Ми приймаємо – ми ж українською мовою спілкуємося, - ми приймаємо Закон про застосування української мови як державної, а ви кажете, що ми хочемо регулювати "язик". Язик (українською мовою) продається в магазинах: свинячий, телячий. Ми це не регулюємо, які язики продаються, які там окороки продаються. Ми тільки мову регулюємо, розумієте?

Очевидно, ми шануємо, любимо всі мови: англійську, російську, угорську, румунську – любимо, шануємо і мови, і людей. Але просто ми не можемо регулювати в цьому законі продаж "язика", тому що закон цей про інше, ви розумієте. Тобто мені немає, за що вибачатись, я не ображаю вас. Я з великою шаною ставлюся до людей, які спілкуються всіма мовами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати, поправка номер 1896.

 

13:18:48

За-4

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1899. Народний депутат Німченко.

Котвіцький – 898. 898. Котвіцький, прошу. 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ігор! Котвіцький, ви наполягаєте в повному обсязі? Ваша правка  1898. Скажіть! 

 

13:19:09

КОТВІЦЬКИЙ І.О.

Наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Прошу голосувати  для врахування в повному обсязі.

 

13:19:34

За-26

Рішення не прийнято.

Наступна поправка  номер 1899. Народний депутат Німченко. Прошу.

 

13:19:43

НІМЧЕНКО В.І.

Пане Миколо, я хотів би вам сказати, що… язиком оригінала. Остроумие – это еще не ум. Чтоб вы вообще-то привыкали и к русскоязычным материям. Поэтому я хотел бы быть услышан и на русском языке, который люди понимают…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу виключити  мікрофон.

Шановні колеги народні депутати! Ну будь ласка, не робіть цих провокацій. Мовою виступу у залі парламентському є українська мова. Прошу вас дотримуватися  Регламенту.

Включіть, будь ласка, мікрофон народному депутату Німченку, 30 секунд.

 

13:20:27

НІМЧЕНКО В.І.

Я якраз вів мову про предмет розгляду, де, дійсно, я може й назвав "языковый вопрос". І те, про що йшла мова, розумів доповідач. І мені дуже прикро, дуже прикро, що він, якраз і розуміючи, що йдеться про мову, він назвав її собачою.  Это значит, вы назвали російську мову собачою? Чи мови національних меншин?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету.

 

13:21:13

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, я ніколи би собі не дозволив будь-яку мову назвати собачою, і вас прошу собі цього не дозволяти. Немає в стенограмі такого, це ви називаєте і вигадуєте. Не принижуйте, будь ласка, російську мову при мені! Я вам дуже вдячний.

А ми переходимо, ми переходимо до правки 1899. Це була ваша правка, яка була відхиленою, а відхиленою вона була, оскільки Закон про мову встановив неприйнятним публічне приниження чи зневажання державної мови. Так само, як, до речі, і будь-яку іншу мову не можна принижувати і зневажати. І наявність таких матеріалів у фільмі має стати підставою для відмови у видачі прокатного посвідчення.

Тому ця ваша правка не була підтриманою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати поправку номер 1899.

 

13:22:12

За-8

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1900. Народний депутат Німченко. Прошу виступати стосовно предмету поправку.

 

13:22:18

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я з того ж приводу хочу, хочу сказати, що неможливо, є недопустимим розповсюдження на всі сфери суспільних відносин цих положень про функціонування української мови як державної. Я хотів би, щоб ви знали, що за міжнародними термінами, де застосовується словосполучення "державна мова", йдеться як офіційна мова. Скажіть, будь ласка, де є загроза застосування української мови як офіційної, як державної? Коли "Опозиційний блок" був проти цього? Та він стоїть на цьому, що повинна бути державна мова, але він каже, в умовах міжнародних правових норм, Гаазьких рекомендацій, Хартії меншин і інші законодавчі…

ПАРЄ, що нам присилала, пісьма. Ви їх проігнорували, і тому незрозуміло…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:23:33

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, ця ваша правка відхилена, оскільки стаття 14 Закону "Про кінематографію" встановлює порядок розповсюдження фільмів з огляду на те, що цей порядок доповнений нормами Закону про державну мову, стаття 14 має містити посилання на цей закон. Ми справді врахували, коли ми говорили про Закон "Про освіту", рекомендації Венеційської комісії. Щодо гаазьких рекомендацій, ми їх не врахували, оскільки, мабуть, моєї кваліфікації недостатньо, я не знаю, що таке "гаазькі рекомендації". Але, коли в нас буде засідання, комітету, якщо ви прийдете і принесете нам гаазькі рекомендації, то я обов'язково поставлю їх на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:24:27

За-9

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1902 народного депутата Німченка.

 

13:24:34

НІМЧЕНКО В.І.

Де ж перша? Ви якось перевернули і навіть і 900-у не побачили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 900-у ви щойно доповідали.

 

НІМЧЕНКО В.І. А я ж кажу, 900-у, а 901-у?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. А 901-а врахована, тому 902-а.

 

НІМЧЕНКО В.І. А 901-а?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 901-а.

 

НІМЧЕНКО В.І. О! А я прошу на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:25:01

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Термінологічна поправка колеги Сотник, яка каже про те, що абзац восьмий пункту 2.24 "Перехідних положень" викласти у наступній редакції: "Поширення та демонстрування здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Вона врахована редакцією комітету, ну, врахована в редакції комітету, в редакції, яку комітет затвердив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Ставлю на підтвердження. Прошу врахувати в повному обсязі.

 

13:25:42

За-21

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 1902. Народний депутат Німченко.

 

13:25:49

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я хочу акцентувати вашу увагу на тому, що, на жаль, ми знову становимося ногами чи ногою на ті ж граблі, коли ми втручаємося уже навіть в демонстрацію і розповсюдження наших фільмів, воно уже врегульовано і це все визначено на сьогодні. Чому потрібно окремий закон? Завтра придумають підзаконний акт. І на сьогоднішній день ми маємо масу таких актів, які видаються з перевищенням повноважень Президента України или органу виконавчої влади. І тому я хотів би, щоб коли ми виписуємо норму закону, ми повинні виходити з того, що це є фундамент, на якому є настройка. По кінематографії це все врегульовано, що ще тут настроювати? Те, що придумала ініціативна група по написанню цього закону, щоб вибити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. … і викорінити російську мову та мову національних меншин, ну, для цього не треба далеко ходити – прийміть закон про заборону використання, плюньте на Конституцію, статтю 10, плюньте на Конституцію,  статтю 11 і все. Ви це і робите оцим законом. Але латентні форми придумаєте типа якось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:27:35

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, якщо так станеться, не дай Бог, що ваша політична сила прийде до влади, ви можете звичайно забороняти російську мову, якщо вам буде за потрібне. Ми тут демократичний парламент, жодних мов, а ні російську, а ні мов національних меншин забороняти не збираємося і не будемо. Ви пропонуєте виключити норму про те, що розповсюдження та демонстрування здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Комітет був проти цієї норми і тому ваша поправка не була підтриманою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:28:20

За-5

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 1903. Будь ласка, народний депутат Писаренко.

 

13:28:28

ПИСАРЕНКО В.В.

Хочу продовжити фразу колеги, який представляє закон. Це не найбільш демократичний парламент, на жаль, це скликання було найбільш ганебним стосовно демократії.

І це ви побачите по рішенням Конституційного Суду. Тому що зараз вже пішло рішення по тих питаннях, які ухвалював парламент. На жаль, і цей закон показує, що до демократії це не має жодного відношення.

І коли ви говорите, що не забороняється тут жодна інша мова, звичайно, не забороняється, про них немає навіть згадки. Тому що мова йде лише про українську мову, по якій квоти в певних речах по 90-100 відсотків і в приватному житті, і в державному. І всі інші мови не мають навіть згадки. А це означатиме, що інші всі мови заборонені, в тому числі і російська, і інші мови, про які тут говорили мої колеги. Тому про демократію тут нічого не говориться. Тому ще раз пропоную, повторне друге читання і доопрацювати професійно по всіх тих проблемах, які я сказав.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Голову комітету прошу прокоментувати.

 

13:29:36

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего Писаренко, це Закон про використання української мови як державної. Я розумію, що ви хотіли б заборонити всі інші мови, можливо, для збурення якогось, для провокації. Закон не забороняє жодної мови, ніяких проблем з цим немає. Правка, між іншим, це колеги Котвіцького, яка була врахована. Вона є термінологічною і врахована в редакції, затвердженій комітетом.

Закон абсолютно демократичний і прийматиметься голосуванням народних депутатів. Не бачу з цим законом жодних проблем. Ще раз кажу, що він нічого і нікому не забороняє, попри заклики ваші, колего Писаренко, колеги Німченка чи когось іншого заборонити якісь мови. Не будемо ми забороняти мови і російську не будемо забороняти, як би ви цього не хотіли.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви будете наполягати на підтвердженні, ні? Добре, рухаємось далі.

Наступна поправка номер 1904. Народний депутат Писаренко. Прошу.

 

13:30:28

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Звичайно, що забороняти нічого не будете, не пишете про це. Але виключаєте зі всіх сфер життя всі інші мови, крім української. Я про це саме і говорю.

Перш за все я ще раз хочу сказати, я – прихильник виконання положень Конституції. Українська мова – єдина державна і повинна бути представлена у всіх сферах життя, я за це. Але в приватному житті, я ще раз говорю, що люди повинні використовувати ті мови, які вони захочуть.

Стосовно цих моїх поправок. Вони стосуються питання встановлення рівня володіння. Я пропонував, щоб ми виключили це або зробили великий перехідний період задля того, щоб ми не поставили обмеження до участі людей на певних роботах в певних категоріях задля того, щоб… навіть тут мова йде про Президента  зараз, задля того, щоб у нас чиновники комісій експертних не визначали, хто може бути там Президентом чи на якійсь посаді, чи хто говорить там доброю українською, хто недоброю. Тому прошу поставити на підтвердження.

Дякую. На голосування, до речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету коментувати.

 

13:31:37

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ще раз хочу наголосити, що закон жодним чином не регулює використання мов в приватному житті. Він підкреслює, що він не регулює, і я це підкреслюю, використання мов в приватному житті. В приватному житті громадяни мають право говорити будь-якими мовами. І як підтвердження цього якраз ця норма, яка говорить лише про Президента  України, який, відповідно до Конституції України, зобов'язаний володіти українською мовою. Оскільки, відповідно до Конституції, він зобов'язаний володіти державною мовою, а порядок засвідчення володіння регулюється саме цим Законом про мову, з метою узгодження між собою процедур відповідні зміни повинні вноситися до цього Закону про державну мову. Тому ця поправка була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:32:28

За-7

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1906. Народний депутат Німченко, прошу.

 

13:32:38

НІМЧЕНКО В.І.

А 905-а?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 905-а не наполягає автор поправки.

Прошу, 906-а.

 

НІМЧЕНКО В.І. Колеги, я хотів би ще раз наповнити, подивіться в Конституцію, Конституція передбачає, що Президентом… може кандидувати на посаду Президента  людина, поміж іншим яка володіє українською мовою. А тут що ми бачимо? Ви законом доповнюєте Конституцію. Це для кого? Це для кого ви хочете закрити цю… ширму поставити, що ви творите цим законом. А ви тут кажете, що тут повинна Національна комісія казати, ти володієш належним чином чи ні. Є термін "володіє", це конституційно визначений термін. То чого ми сюди ходимо?  Нема ж тут аналога. І ви розумієте, що кажете на біле чорне і завідома…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. … завідома пишете неконституційні норми. Прямо вказано лише "володіє". У вас появляються терміни "вільно володіє" чи ще щось інше. Та нема такого в Конституції. Дотримуйтесь її. І те, що ви сказали, я його називаю латентним. Я вам перекладу слово "латентні". Це скриті, таємні, від людей небачені дії, які ви творите в цих нормах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:34:27

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колего Німченко, ми жодним чином не доповнюємо Конституцію, ми приймаємо закон на виконання Конституції. Конституцію ми не змінюємо. Термін "володіє" Конституція не визначає. А у нас немає терміну "вільного володіння". Ця стаття говорить зовсім про інше. Вона пояснює законом, забезпечує виконання Конституції. Крапка.

Дякую. Комітет рекомендує відхилити вашу правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:35:11

За-4

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1907. Народний депутат Німченко.

 

13:35:18

НІМЧЕНКО В.І.

Шановний пане доповідачу, якщо ви не розумієте смислову нагрузку слів у праві чи в області права, то ніколи не застосовуйте те, що ми не змінюємо законом Конституцію. Це взагалі ви несете в простір правовий таку свою дефініцію, яка не витримує ніякої критики. Тим більше стверджувати, що ми не змінюємо Конституцію. Ви почитайте, які вимоги Конституція каже до Президента, і які ви визначаєте до нього вимоги. Це є поняття в праві звуження його об'єму прав громадянина, який може кандидатувати на посаду Президента України. От і все, про що йде мова. І не треба тут прикидатись, що ви не розумієте про що каже Німченко. Я вам кажу, що це є некоституційно і ви це спростуйте. Не можете? То тоді буде вирішувати Конституційний Суд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. Я просив би працювати виключно на платформі виконання приписів Конституції України. Не може тлумачити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:36:47

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ми жодним чином, очевидно, не обмежуємо прав кандидата, тому що в Конституції сказано, що кандидат на посаду Президента має володіти державною мовою. Рівень володіння засвідчує Національна комісія в порядку, встановленому Законом про мову. Отже, ніхто нічого не звужує. І я, колего, Німченко чудово розумію, про що ви говорите. Сподіваюся, що і ви зрозумієте, про що говорять автори закону і члени комітету, які рекомендували цю вашу правку відхилити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:37:29

За-5

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1908. Народний депутат Бойко. 

 

13:37:35

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, правка 1908 врахована в редакції комітету. І я не буду її озвучувати і наполягати на тому, щоб її ставили на підтвердження.

Тим менше, я хочу звернути увагу комітету, з великим проханням звертаюсь. Під час розгляду правок 1852 і 1857 деякі наші опоненти, наші колеги звернули увагу і наполягали на тому, що потрібно обов'язково дати можливість місцевому самоврядуванню визначатися з правом мови, наприклад, в транспорті або окремим агентством реклами під час розгляду правки 1857. Ну, на жаль, це просто заклики до того, що не є конституційним, тому що у нас є 10 стаття Конституції, яка говорить, що державною мовою є українська. А ось такі заклики, це, по суті, заклики до федералізації.

І прошу звернути увагу комітету і не підтримувати таку позицію як таку, що є антиукраїнською, вона є загрозою унітарності нашої держави і не може бути підтримана.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рухаємося  далі.

Поправка 1909. Народний депутат  Німченко.

Ставлю на підтвердження. Прошу врахувати в повному обсязі поправку номер 1908.

Я поставила на підтвердження.

 

13:39:10

За-20

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1909. Народний депутат Німченко.

  

13:39:19

НІМЧЕНКО В.І.

Я стосовно, тільки що розглядалось на підтвердження і стосовно того, що як вирішувати питання про Президента. Знову ж  таки, ми бачимо, що йде спроба вплинути, влізти в тіло Конституції з точки зору правових категорій,  в зміст Конституції. І змінити зміст Конституції, який наповнений конкретними нормами прямої дії. Почитайте статтю 8 Конституції, що Конституція є найвищим законодавчим актом, а все інше повинно бути "на підтанцовці" в цієї Конституції і відповідати їй.

А якщо ви вказали і розширили своє бачення, а не так, як це Конституція, то я просив би, верніться в лоно норм правозастосування і верховенства Конституції. От про що йде мова.

Прошу поставити на виключення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

  

13:40:30

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колего.

Значить дивіться, в Конституції сказано: "Президентом України може   бути обраний громадяни України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою". Питання "володіє" в даному випадку не розкрите, а закон повинен його розкрити. Ця ваша  поправка передбачає виключення з переліку документів, що подаються кандидатом в Президенти України, сертифікату про рівень володіння мовою. З огляду на те, що за цим законом рівень володіння підтверджують саме сертифікатом,  ця ваша поправка була відхилена комітетом. Закон жодним чином Конституцію не спотворює.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу голосувати.

 

13:41:29

За-5

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1911. Народний депутат Німченко.

 

13:41:38

НІМЧЕНКО В.І.

Десять! Десять!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний народний депутат Німченко, поправка 1910 є поправкою народного депутата Сотник. Вона є відхилена. І тільки виключно народний депутат Сотник може наполягати. Оскільки народний депутат Сотник не наполягає, ваша поправка 1911. Прошу виступати по змісту цієї поправки.

 

13:41:58

НІМЧЕНКО В.І.

Я  не наполягаю. Я хотів би, щоб ви, згідно Регламенту, вели мову й інформували про те, що хто-то не ставить на підтвердження, хто-то її не підтримує, хто-то робить інше, хто вносив ці поправки. І кожен депутат повинен про це знати. Почитайте Регламент на предмет інформації.

А тепер стосовно так званого "сертифікату". Ви бачите, що ми вже готовимо "сертифіцированих президентів" – ось про що йде мова. Це просто і формально, і юридично, це, по суті, знущання.

Прикиньте собі на минутку, сидить Ніцой или Фаріон… Фаріон или "фараон" – не знаю! – і установлюють, і видають сертифікат кандидату в Президенти. Ви розумієте, про що йде мова? І так ми вже виглядаємо як "смішна нація" з цього приводу.

То я хотів би, от не допускайте тут… Ви вже зайшли в Закон "Про Президента", зайшли про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І…. зайшли про статуси і закони! Ну, як можна вести рівень, вести рівень… розмову про рівень сертифікації на рівень володіння українською мовою стосовно Президента України? Що ж ми така за українська нація, яка так  виписує стосовно цих вищих  посадових осіб, де ж вони, де вони живуть, де вони працюють і чи...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:43:46

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колего.

Ну, ви ж були членом Конституційного Суду, не оскаржували, не виступали проти норми, що Президент повинен володіти українською мовою. Дійсно, ми як нація останнім часом деколи виглядаємо смішними в очах світу, але я думаю зовсім з інших приводів. Бо при всій вашій симпатії до колег наших, нашої колишньої колеги Фаріон чи до громадського діяча і письменниці Ніцой, сама комісія складається з групи професорів. І скоріше за все, там будуть інші люди засідати, які будуть обрані відповідно до чинного законодавства. І, так, Президент України повинен володіти українською мовою, немає тут великої біди, так в Конституції записано. Ваша ця поправка відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:44:40

За-4

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1913, так. Народний депутат Німченко.

 

13:44:52

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, перше, що я хочу сказати в цьому напрямку, ми вже перейшли з вами до загальної середньої освіти. Я хотів би поінформувати, вірніше, напомнити, сказати і головуючому, і доповідачу, що в Конституційному Суді на розгляді знаходяться матеріали про неконституційність Закону "Про освіту" в повному обсязі, акцентую увагу, в повному обсязі. Ви поклали в цей Закон про мову як хребетонесущий закон освітянський. І представте собі: виноситься рішення про визнання його неконституційним. Що не зрозуміло тут? Ви подивіться по релігійним законам – всі призупинено, всі оскаржено, відкрите провадження в Конституційному Суді. (Шум в залі) Не кричіть, не треба кричати – грошей не буде. І тому я прошу 15 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову прокоментувати.

 

13:46:06

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний колего, якщо буде відповідне рішення Конституційного Суду України, очевидно, в цей закон будуть внесені зміни. Поки що жодних таких рішень немає.

Тому ваша ця поправка відхилена, оскільки Закон про середню освіту не може містити іншого регулювання питання застосування державної мови, ніж Закон "Про освіту" та Закон про державну мову. Тому з метою приведення їх у відповідність один з одним і цей пункт, з нашої точки зору, є необхідним. Через те ваша поправка була відхиленою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу проголосувати.

 

13:46:53

За-3

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1913. Правильно?

Прошу, народний депутат Німченко.

 

13:47:05

НІМЧЕНКО В.І.

Оскільки ви уже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, 13-у ми уже обговорили. Це наступна – 1916, народного депутата Німченка. Прошу.

 

13:47:17

НІМЧЕНКО В.І.

15-а. 15-а, Оксана Іванівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Написано, що врахована. Ви будете виступати?

 

НІМЧЕНКО В.І. Да, я буду виступати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Німченко.

 

НІМЧЕНКО В.І. Я хотів би зачитати шановному доповідачу висновок Європейської комісії за демократію через право від 11 грудня 2017 року по освітянському закону, де вони чітко сказали, що стаття 7 Закону "Про освіту", про який тут йдеться у вас, стосовно дошкільного навчання, виховання і отримання освіти, вона є дискримінаційною.

Читаю дослівно: "Проте частина четверта статті 7 не передбачає рішення для мов, які не є офіційними, зокрема російської мови як найбільш широко використовуваної мови, крім державної. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати, і тому виникає питання дискримінації. Беручи до уваги викладені вище міркування, відповідним…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. …треба внести поправки до статті 7 і замінити це положення більш збалансованим та більш чітко сформульованим. От про що йде мова.

Міжнародні інституції не кажуть про неконституційність, вони кажуть про порушення норм міжнародного права і Конституції, а норми, які нами ратифіковані. І тому я хотів би, будь ласка, почитайте цей закон, а не посилайтесь, що що там буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:49:06

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну колего Німченко, я сподіваюся,  що оскільки ця ваша поправка  врахована, ви не будете наполягати на її голосуванні, бо вона вже врахована. Поправка, вона врахована, оскільки виключала заголовок статті 7 Закону "Про дошкільну освіту". Первісно мова йшла про нову редакцію статті, а лишилися лише зміни до  певних частин статті 7. Тому ця ваша поправка врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви не наполягаєте на голосуванні? Ні. Добре.

Наступна поправка є поправка номер 1916. Народний депутат Німченко.

 

13:49:38

НІМЧЕНКО В.І.

 Я якраз не буду вже далі зачитувати, я розумів цю систему. Я вам доповів рішення, яке зробила Венеційська комісія. Але я хотів би вас упередити про те, що ігнорування, навмисне вами ігнорування вимоги в…  Єврокомісії, Європейської комісії з цього, Венеційської, йде питання  про те, що вони  звернулися, звернулися до України і попросили направити на експертизу цей законопроект. Ви його заховали під сукно. Ви не показали європейській спільноті, куди ви так біжите. От про що йде мова.  До вас звернулися навіть представники НАТО і сказали, що що ви робите, подивіться. Це вже в цьому році вони звернули, що це недопустимо. До вас звернувся європейський… парламент європейський і сказав, що  такі акти є дискримінаційниими. А ви продовжуєте це нав'язувати і обманювати людей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. І через зведення таких латентних норм, що люди не зможуть зрозуміти, тільки коли вже почують на собі. Так, як порушуючи світлофор, на червоне… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:51:08

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, ставлю вас до відома, що ані Європейська комісія, ані Європейський парламент, ані НАТО до мене не зверталися. Так само я не оголошував війни Великобританії, Німеччині, НАТО чи Європейському парламенту. Ніяких жодних дій не було. Це певною мірою є вигадка, користуючись вашою логікою, сказав би – латентна мрія.

Поправка була відхиленою, оскільки питання мови середньої освіти вже вирішено в Законі "Про освіту". Тому в даному випадку йдеться лише про дублювання цих норм у вужчому Законі про середню освіту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і прошу голосувати.

 

13:52:03

За-3

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 1918. 17-а. Прошу, народний депутат Писаренко.

 

13:52:12

ПИСАРЕНКО В.В.

Да. Я хотів на прикладі цієї поправки сказати, що от ви говорите про необхідність того, щоби ми захищали всі мови, і не тільки українську, да. От навіть такою поправкою, коли навіть в основному тексті закону було посилання на Закон "Про національні меншини в Україні", навіть цією поправкою виключається.

Я розумію, що ви скажете, що цей закон діє, він є і непотрібно на нього посилання. Але в цьому-то і була іде інших авторів, і я вважаю, що вона є правильною, щоби ми по ходу тексту закону показували, що ми, що законодавство про мову буде виконуватись, пересікаючись з іншими нашими зобов'язаннями, в тому числі і міжнародними. І ми поважаємо і права національних меншин, і ми поважаємо ті норми, які сьогодні існують в європейських хартіях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу пана голову комітету прокоментувати.

 

13:53:20

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Посилання на Закон про національні меншини виключено відповідно до Постанови Верховної Ради про прийняття цього закону в першому читанні. Тобто це давно було виключено. Замість цього міститься посилання на Закон "Про освіту" та цей Закон про державну мову, які в сукупності містять регулювання щодо застосування в освіті інших мов. Тому в даному випадку достатньо було посилатися на базовий закон. Таке було рішення комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наступна поправка номер 1918 народного депутата Писаренка.

 

13:53:52

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Мої поправки стосуються того, щоб дійсно імплементувати в норми цього закону посилання на різні законодавчі акти, які захищають права людей. Це і ратифікація… і Європейська хартія регіональних мов та/або мов меншин, і національні меншини, і ратифікація Рамкової конвенції Європи про захист національних меншин.

Більш того, хочу підтримати тут ідеї, які говорили мої колеги, що нам потрібно дуже уважно ставитися до розвитку мов в системі освіти. І я пропонував, щоб ми навпаки дивилися на розвиток мов, щоб наші діти розмовляли не тільки українською як державною мовою, а розмовляли і іншими мовами для свого власного розвитку, вивчаючи мови і культури різних народів. Тому і розвиток російської мови, і розвиток мови англійської як мови світового ділового спілкування було би доречним  у системі освіти. І я вважаю, що нам потрібно було б робити акценти на розвиток дітей, а не на звуження питань використання мов.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:55:04

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний колего, стаття 21 цього закону якраз і каже, що держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних комунальних закладах освіти. Те, про що ви говорите, в законі прямо записано. А ця поправка була відхиленою, оскільки перелічені в поправці акти законодавства не містять регулювання мови середньої освіти. Крім того, вони по суті є прийнятими, а отже і обов'язковими до виконання, як і всі інші закони, як і міжнародні акти, які мають природу, прирівняну до закону або навіть вище від певних українських законів, тому жодної суперечності тут немає і через те ваша поправка була відхиленою. Це зовсім не означає, що ці конвенції, які ви згадуєте, і хартії не потрібно виконувати. Просто тут їх немає потреби згадувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:56:09

За-5

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В

 

13:56:13

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийняте.

1919 правка. Не наполягає.

1920.

19-та. Будь ласка, Німченко.

 

13:56:26

НІМЧЕНКО В.І.

Тут уже ішлася мова, мій попередній колега якраз і вів мову про те, що стаття 7, ну, вона ж ніяк не вписується. Є Закон "Про освіту", який оспорений в цій частині, про те, що тут однозначно вказували на порушення конституційних норм нашої України. Для доповідача я хочу зачитати Резолюцію ПАРЄ № 2189 (2017) "Асамблея рекомендує Україні вивчити передмову практику держав-членах Ради Європи в галузі викладання офіційних мов, які використовують регіональні мови або мови меншин". Асамблея просить українську владу в повній мірі виконати майбутні рекомендації та висновки Венеціанської комісії і відповідним чином замінити Закон "Про освіту". Якщо ви цього не знаєте, шановний колега, це мені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. Мені вас дуже жаль.

А стосовно того, що я про це не знаю, як ви тут заявили, ну, не ведіть себе так, як ви виглядаєте шнурком в офіцерських берцах поліцейської держави. От про що іде мова. І я хотів би, коли ведете мову, що я про це не знаю, значить все. Хто ви такий? Ви повинні, зобов'язані знати. І прочитайте експертний висновок, там все чітко виписано, що це є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я роблю зауваження. Я прошу уникнути особистих образ під час обговорення законопроекту. Я прошу обговорювати по суті. Таке звернення до голови комітету і доповідача є неприйнятним, неприпустимим. Колеги, я відав багато зусиль для того, щоб в залі не було жодних елементів конфліктів, і не дай Боже, щоб вони почалися, пане Німченко, не дай Боже. Я прошу всіх вести себе інтелігентно, виховано і стримано.

Будь ласка, пане Миколо.

 

13:58:39

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний колего Німченко, ми ж з вами домовились, що ми взаємоввічливі, правда? Домовились?  Дякую. Домовились, дякую.

Конституційний Суд, колего, нічого не приймав щодо Закону "Про освіту". Так що, такого рішення не було. Ваша думка – це не є думка Конституційного Суду. В експертному висновку теж нічого не йшлося про гаазьку комісію або будь-яку іншу комісію.

Це поправка колеги Кременя була врахована в редакції комітету. Врахована в частині першого абзацу. Щодо шрифту Брайля, то, на думку комітету, це питання має регулюватися окремим законом, але виходить за межі повноважень Закону про державну мову. І ми будемо робити все для того, щоб такі норми були врахованими.

Дякую.

 

14:00:14

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, я ставлю на голосування правку 1919. Прошу голосувати, вона врахована в редакції комітету. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати, будь ласка.

 

13:59:47

За-18

Рішення не прийнято.

Колеги, 14 година. Я хочу наголосити, що після перерви ми розпочнемо з поправки 1920, після перерви, після перерви. Авторами є Німченко і Шуфрич. Ви визначтесь, хто буде з вас виступати. І я прошу о 16 годині бути на продовженні обговорення. Дякую дуже вам.

І, колеги, таким чином, 14 година. І я змушений оголосити, що ранкове пленарне засідання Верховної Ради України закрите. О 16 годині я всіх прошу прибути в зал для продовження нашої роботи.