Сесійний зал Верховної Ради України
21 березня 2019 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:24
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал.
Отже, колеги, готові до реєстрації? Прошу зареєструватись і включити реєстрацію.
10:02:56
Зареєстровано 336 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Колеги, надійшла в президію заява від двох фракцій, яку вони готові замінити на виступ. Це від фракції "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту".
І я запрошую, 3 хвилини, до виступу голову фракції "Народного фронту" Максима Бурбака. Будь ласка.
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
10:03:29
БУРБАК М.Ю.
На 112-му.
Шановні колеги, шановний народе України! П'ять років тому лідер "Народного фронту", Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк підписав від імені нашої держави політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Це був історичний результат боротьби нашого народу за свободу і своє європейське майбутнє, це був злам, початок нової доби, точка нового відліку. "Народний фронт", як і його лідер Арсеній Яценюк, пишається досягненнями обох урядів Арсенія Яценюка. Наші дії у співпраці з суспільством та національними політиками принесли важливі результати. До цих результатів належить дія зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, безвізовий режим, про який навіть ніхто не мріяв, і тут були також скептично налаштовані. Ми разом з вами прийняли понад 140 законів і підзаконних актів, і наші громадяни нарешті отримали право вільно пересуватися Європою. До цих досягнень належить енергетична незалежність від Росії і також десятки тисяч складних рішень, які Прем'єр Арсеній Яценюк вважав за доцільне приймати, щоб наш вибір став реальним. І ці рішення, які були відповідальними державницькими рішеннями, лягли в основу тих досягнень, які продовжив уряд Володимира Гройсмана, який уже 12-й квартал поспіль показує зростання економічного нашого положення.
Так, нам сьогодні важко, ми пережили і переживаємо складні випробування, але ми досягнемо великої мети – ми станемо членами Європейського Союзу і НАТО. Ми вірили у це і 5 років тому, віримо у це і зараз. І справа не лише в мрії. Наше членство в ЄС і НАТО – це єдиний спосіб завершити війну з Росією і єдиний шлях до дострокового миру і безпеки на європейському континенті. І ми переможемо, ми віримо і знаємо про це.
Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Також надійшла заява від груп "Відродження" і "Воля народу". Вони теж готові замінити перерву на виступ. І я запрошую до слова Литвина. Будь ласка.
10:06:00
ЛИТВИН В.М.
Шановні народні депутати, виборча кампанія увійшла в завершальну фазу, і, здавалося, що кандидати в Президенти України, зокрема ті, які мають владні повноваження, будуть бодай на словах демонструвати підтримку людей, висловлювати застереження щодо дій місцевих органів влади, які свідчать про наступ на соціальні залишки гарантій людей. Але разом з тим, я думаю, що всі вважають, що можна розвісити бігборди, давати рекламу через телебачення, і люди, вибачте за грубе слово, - це бидло, і вони будуть приймати рішення, які їм навіюють, будуть навіювати політтехнологи.
Ну, скажімо, відбувається процес масового ошукування людей, яким не платять за здане молоко. Це, зокрема, можна бачити в Баранівському районі Житомирської області. Куди б не звертався з цього приводу народний депутат і люди, відповідь одна – йдіть до суду. Виникає питання: навіщо тоді влада, яка видає відповідні дозволи і документи на право займатись цією підприємницькою діяльністю?
Далі, що ми бачимо. Згортається охорона здоров'я повністю в сільських населених пунктах. Здавалося би, кандидати в Президенти повинні не допускати цього. На 0,5 ставки працюють фельдшери, медсестри. Їх звільняють і кажуть: їдьте в районні центри. Натомість транспорту, автобусного сполучення немає, люди залишаються в ізоляції.
Ба більше, після створення ОТГ, коли сільські населені пункти, тобто села приєдналися до районів, до міст, починають оптимізовувати мережу шкіл, точніше сказати, закривати їх, понижувати статус.
І нарешті ще один момент, і головний. Після 14-го року триває епопея отруєння людей "Понінківською картонно-паперовою фабрикою". Я з цієї трибуни виступав десятків разів, робив десятки запитів і звернень. В мене таке враження, що всі бояться підійти по "Понінківської картонно-паперової фабрики", бо, очевидно, кінцевий бенефіціар цього підприємства займає дуже високу, не останню, посаду в Україні. Натомість 15 тисяч квадратних кілометрів території отруюються, люди не можуть пити воду.
Тому я звернувся, і дякую за підтримку усім депутатським групам і фракціям, вони підтримали проект Постанови про звернення до Кабінету Міністрів України про те, щоб оголосити територію Полонського району, Баранівського, Новоград-Волинського зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Я звертаюсь до Голови Верховної Ради і прошу, і пропоную після завершення… Дозвольте, я завершу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.
ЛИТВИН В.М. Після завершення розгляду проекту про мову винести на розгляд цю постанову і прийняти її, оскільки є повна підтримка всіх депутатських груп і фракцій.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, колеги, по двох заявах виступили. І я хочу вам нагадати, що ми продовжуємо розгляд проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної.
Я запрошую на трибуну голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича. Хочу нагадати, колеги, нагадати: я буду додавати не більше 10 секунд до виступу. І нагадую, що ми завершили вчора розгляд на 825 правці.
Також інформую, що в мене є список правок від народного депутата Шурми і народного депутата Папієва, і я буду їх називати по мірі надходження до цих правок.
Отже, пане Миколо, треба вам хвилину? Якщо можна, хвилину надайте Княжицькому.
10:10:24
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую.
Шановні колеги, ми продовжуємо розгляд мовного закону. Я хочу розпочати сьогоднішній день з короткої цитати директора Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, який написав, що боротьба за мовний закон – найважливіше політичне протистояння сьогодення і її результат визначатиме майбутнє України не менше як президентські вибори.
Я хочу, щоб кожен з вас це почув. Тому що незалежність кожної країни, яка є нашим сусідом: чи то Польща, чи то Угорщина, чи то Чехія, чи то Румунія – розпочалися з того, що фактично ці країни визначили свої мови як мови державного і основного спілкування в себе. Точно так само Держава Ізраїль постала тоді - а сьогодні, до речі, відзначається свято Пурім, - коли мова іврит стала мовою цієї держави. Тому надзвичайно важливо, щоб ми прийняли цей закон і розуміли, наскільки це важливо для нашого майбутнього.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, 825 правка, Папієв. Включіть мікрофон.
10:11:27
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановний доповідачу, ви кожен день оригінально починаєте виступи. Позавчора ви цитували Володимира Володимировича, сьогодні цитуєте В'ятровича. Щось вас з одної крайнощі кидає в іншу.
Але всі ми розуміємо, і я от, спілкуючись з національно-культурними товариствами румун в Україні і іншими представниками національних меншин та корінних народів України, зрозумів одне, те, про що вони кажуть. Вони кажуть, що цей закон, прикриваючись назвою, що це Закон про розвиток української мови як державної, він насправді є законом заборони російської мови. І треба вам чесно і зрозуміло говорити про це громадянам України.
Ви лякливо вилучили з цього закону російську мову. При цьому, прикриваючись таким формулюванням, як "мови Європейського Союзу", ви забули тут про корінні народи, забули тут про національні меншини. І ми будемо відстоювати їхні інтереси, бо громадяни України мають свої конституційні права і право говорити рідною мовою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
10:12:41
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую.
І мені прикро, що в деяких колег в залі постійно виникає бажання принизити або тих громадян України, які в силу колонізації є ще русифікованими, або етнічних росіян за походженням. Це такі самі громадяни України, які мають таке саме право спілкуватися як своєю рідною мовою, так і мають бажання вивчити українську мову як мову української держави і українського народу. Дякую.
Щодо цієї правки, прошу повністю…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Отже, я ставлю на голосування правку 825. Вона врахована комітетом частково. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати.
10:13:28
За-23
Рішення не прийнято.
826-а. Папієв.
10:13:34
ПАПІЄВ М.М.
Дякую ще раз.
Я хотів би вам сказати, от попередня правка. Чому ми виділяємо якісь, надаємо пріоритети мовам Європейського Союзу вище, ніж мови корінних народів та національних меншин в Україні? Це не виглядає для вас принизливо взагалі-то? Чому в цьому ж реченні не написати, що не тільки англійською мовою та мовами Європейського Союзу, дописати ще: і мовами корінних народів України, і мовами національних меншин в Україні.
Тобто давайте ми якось уніфіковано підходити до законодавства України і кодифікації його робити відповідно до Конституції України, враховуючи інтереси громадян України, які мають конституційне право говорити іншою мовою і використовувати всі сьогоднішні надбання людства теж своєю рідною мовою. Я прошу поставити на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження поправку 826, вона врахована комітетом редакційно. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу проголосувати.
10:14:59
За-20
Рішення не прийнято.
827-а. Папієв.
10:15:05
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України, шановні колеги, в цій поправці планувалося, в статті 5, в статті 23, частині п'ятій закону слова "навчальні заклади" замінити на "заклади освіти". Вона, в принципі, слушна, вона відповідає законодавству, тому я не наполягаю на тому, щоб ставити її на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
828-а. Німченко.
10:15:34
НІМЧЕНКО В.І.
Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, ненька Україна! Німченко, "Опозиційна платформа – За життя". Стосовно 828 поправки до мовного законопроекту. Хотів би проінформувати доповідача до цього законопроекту, що застосування вами про те, що використовувати державну мову, англійську або іншими офіційними мовами Європейського Союзу – це по меншій мірі неетично і відносно Європейського Союзу, і відносно мов громадян Європи. Ви узнайте, що таке офіційна мова Європейського Союзу. Це 24 мови. Візьміть і почитайте. Але членів Європейського Союзу – 28. Тому думайте, що пишете, щоб це не було принизливо. Тому що тут…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.
НІМЧЕНКО В.І. Йде пряме приниження і неповага до мовного закону. У них там свято у вересні - День європейської мови, не офіційної, а європейської…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 828, комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.
10:17:17
За-23
Рішення не прийнято.
829-а, Папієв.
10:17:23
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановний пане доповідачу, ви знаєте, коли я казав в попередньому виступі про те, що цей закон треба назвати не Закон розвитку української мови як державної, а Закон про заборону російської мови, от у мене до вас таке питання. Сьогодні близько 8 мільйонів громадян України - це ті, які абсолютно чітко визнають російську мову як мову свою рідну і мову спілкування в побуті і інших сферах життя. Ви цих людей спитали взагалі-то, вилучаючи звідусіль російську мову?
І скажіть мені, будь ласка, одне таке просте питання. От уявімо собі, так, ви з політичних мотивів приймете цей недолугий закон, а скажіть мені, будь ласка, при наявності такого закону, як ви збираєтесь повертати Крим та Донецьк і Луганськ? Тобто чим ви будете сьогодні переконувати наших громадян України, що Україна має бути цілісна унітарна держава?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 829. Прошу голосувати. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати.
10:18:44
За-19
Рішення не прийнято.
830-а. Група авторів. Іллєнко включіть мікрофон.
10:18:51
ІЛЛЄНКО А.Ю.
Андрій Іллєнко, "Свобода". Я дуже коротко. Ця правка стосується того, щоби на сайтах інтернет-представництвах державних органів відбувалося абсолютно адекватне відображення мовної політики і щоби не було змішування різних мов на одній версії інтернет-сайту. Тобто якщо є різномовні версії інтернет-сайту, я наголошую, державного представництва, не просто якогось сайту там приватного, то це нормально, якщо є різномовна версії. Але якщо є версія україномовна, то вона відповідно має бути повністю україномовна. Я от, власне, про це наша поправка. Ми вважаємо це важливим і тому ми наполягаємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 830-у. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати.
10:19:50
За-37
Рішення не прийнято.
831-а. Папієв.
10:19:57
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Ця поправка, вона теж стосується того, про що я постійно кажу.
Шановні колеги, немає у нас в Конституції України пріоритетності якихось мов. У нас чітко визначено українська мова як державна, і в нас чітко гарантується вільний обіг мов національних меншин та мов корінних народів України.
Чому в цій поправці ви згадуєте, крім української мови, мови Європейського Союзу, згадуєте кримськотатарську мову - це абсолютно правильно, - а не згадуєте інші мови корінних народів України та мови національних меншин? Давайте вже будемо якось чесними перед людьми. Чому тут немає російської мови? Чому тут немає інших мов - ті, які не є мовами Європейського Союзу, але мільйони громадян України... для мільйонів громадян України вони є рідними?
Я прошу поставити на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження правку 831. Комітет її підтримує. Хто її підтримує, я прошу голосувати.
10:21:14
За-54
Рішення не прийнято.
832-а. Папієв. Ні. Долженков, Долженков.
10:21:23
ДОЛЖЕНКОВ О.В.
Шановні колеги, дуже шкода, що зараз розгляд цього законопроекту перетворюється на політичний фарс. Напівпорожня зала, жодна правка не набирає більше 40-50 голосів. Це не є дотриманням Регламенту, це є заграванням перед виборчою агітацією деяких чинних чиновників, які є чинними президентами.
Що стосується суті правки. Я хочу також поставити на підтвердження цю пропозицію, оскільки в назві зазначається про те, що іде забезпечення української мови, натомість іде пряма дискримінація інших мов національних меншин, так, російської мови. Чомусь згадується кримськотатарська мова, але при цьому робиться... взагалі не звертається увагу на той факт, що коли виходить більшість із залу в кулуари, говорять не на кримськотатарській, а на російській мові. І мені дуже шкода, що лише "Опозиційний блок" наполягає на захисті російськомовного населення. Коли ви всі ходите і говорите...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд завершити.
ДОЛЖЕНКОВ О.В. Коли ви всі говорите "ми повернемо Донбас", особливо представники фракції, що входять до складу коаліції, в першу чергу задумайтесь, яку державну мовну політику ви...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
10:22:53
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Хочу відзначити, що ані колега Папієв, ані колега Долженков не подали тут жодної правки на захист російської мови. Точно так само ані колега Папієв, ані колега Долженков не скористалися своїм правом, щоб подати законопроект про захист російської мови, а в демократичній країні, колеги, ви можете абсолютно спокійно це зробити. Було б непогано… Цей закон про захист української мови, було б непогано, щоб ми підтримали цей Закон про захист української мови як державної. Якщо у вас є таке бажання захистити російську мову, ми розглянемо в комітеті ваш закон, але захищайте і ділом, а не демагогією в цьому залі, вируючи проти української мови і протиставляючи мови в Україні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування поправку 832. Вона врахована комітетом. Наполягає Долженков її поставити на підтвердження. Комітет її підтримує. Я прошу голосувати.
10:23:57
За-53
Рішення не прийняте.
33-я. Колеги, я нагадаю вам нашу практику. В президії лежать листи від 3 народних депутатів: від Папієва, від Писаренка і Долженкова. Ми будемо давати по черзі. Наполягання по одній і тій же самій правці від 3 депутатів. Отже, виступав Папієв, виступав Долженков.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 833-я…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз по 33-й правці Долженков, так? Ви всі згодні.
Будь ласка, включіть мікрофон.
10:24:29
ДОЛЖЕНКОВ О.В.
Шановні громадяни України, отут пан доповідач говорить, що ні колега Долженков, ні колега Папієв нічого робити не будуть. То ми будемо робити, я вам доповім, що ми будемо робити. Ми будемо йти в Конституційний Суд і цей фарс скасовувати, оскільки цей закон є неконституційним. Оскільки та законодавча база, яка була, вона влаштовувала і колегу Долженкова, і колегу Папієва, коли захищалася в рівній мірі як російська мова, так і інші мови національних меншин. І це була зважена державна політика в сфері регіональних мов та мов національних меншин. А ви зараз робите перекос в сторону української мови, роблячи вигляд, що жодної мови вже не існує. То ви самі говорите дуже часто російською мовою - і тут так палко захищаєте українську мову. Навіщо таке фарисейство? Більшість з вас є російськомовними, і робите вигляд, що цієї мови не існує. А в цьому законопроекті відбувається явна дискримінація російськомовного населення.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
СИРОЇД О.І.
10:25:40
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дайте слово, дайте мені слово, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу тим часом коментувати голову комітету.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хочу звернути увагу колеги… Хочу звернути увагу колеги Долженкова на декілька фактів. По-перше. По-перше, почекайте, ви послухайте. Це правка колеги Тарути. Якщо ми її скасовуємо, ми повертаємося до редакції першого читання, яка набагато жорсткіша. Тому припиніть фарс про захист російськомовного населення. Ви робите цей закон набагато складнішим для тих, хто вчить українську мову зараз, своїми руками зараз.
Дякую.
10:25:56
За-18
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна поправка - номер 834. Будь ласка, народний депутат Писаренко.
10:26:26
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую.
Робота над поправками все ж таки налаштована на те, щоб ми з вами не тільки показали на проблеми законопроекту, а на те, щоби в окремих галузях ми все ж таки з вами, можливо, домовилися врятувати ситуацію. Як, наприклад, в питанні використання інтернет-продуктів, да, ми також говоримо про те, що давайте відійдемо від заборон і обов'язковості для всіх і для вся.
Зрозуміло, що українську мову комерційно використовувати будуть ті, кому це вигідно. Зрозуміло, що в державних установах і в державних організаціях держава обирає свій власний продукт. Але якщо ми ставимо про те, що українська мова обов'язково усюди, і в цьому випадку якісь інтернет-продукти будуть недоступні, то ми самі себе звужуємо на використання інтернет-продукту, і, звичайно, що країна втрачає конкурентоздатність.
Тому прошу поставити на підтвердження. І в цілому хочу сказати, що нам потрібно виводити приватний сектор за межі регулювання закону.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати. Врахувати повністю. Прошу голосувати.
10:27:56
За-6
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 835. Відхилена.
836-а. 836-а. Брензович, народний депутат, будете? Ні. Не наполягає.
836-а. Будь ласка, народний депутат Папієв.
10:28:25
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України, шановні колеги, шановні громадяни України, які дивляться нас по телебаченню і слухають засідання Верховної Ради України! Я хочу вам пояснити всім, що знову ж таки з трибуни Верховної Ради України лунає неправда. Є Конституція України. Я хотів би ще раз наголосити, шановні народні депутати, стаття 10 вона чітко імперативно фіксує, що державною мовою в Україні є українська мова. І вона ж фіксує, що застосування мов в Україні, тобто мов національних меншин, корінних народів гарантується Конституцією України та визначається законом. Тобто немає в Конституції норми, яка би передбачала закон по окремому функціонуванню української мови як державної. Це є норма вже закріплена в Конституції України. Це відповідь вам на те, що ви кажете. Цей закон ви спеціально написали, назвали його так для того, щоби вилучити взагалі російську мову. Тобто це закон заборони російської мови.
Я прошу поставити на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу комітет прокоментувати.
10:29:38
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую.
Прошу ще раз не вводити в оману російськомовне населення і етнічних росіян України, яких хочуть використати в черговий раз в політичному протистоянні з українцями, хоча і росіяни, і російськомовні українці єдиним фронтом обстоюють незалежну українську державу і підтримують і цей законопроект, є серед його авторів.
Хотів би сказати, що колега Папієв зараз намагається збити правку колеги Брензовича, який якраз представляє угорську меншину.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу поставити на підтвердження в цілому. Поправка номер 836, прошу голосувати.
10:30:25
За-60
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 837. Прошу, народний депутат Писаренко.
10:30:35
ПИСАРЕНКО В.В.
Я хотів додати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Є автор – Васюник. Будь ласка. Включіть, будь ласка, мікрофон народному депутату Васюнику.
10:30:47
ВАСЮНИК І.В.
Дякую, пані Оксана.
Дана поправка, в частині шість статті 23 проекту закону зазначено важливий дуже елемент – це використання українського домену, оскільки особи, що керують доменом в цьому сегменті, здійснюють свою діяльність для українських споживачів. Але моя правка врахована редакційно, тому я не наполягаю на голосуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
838-а поправка, народний депутат Острікова. Прошу.
10:31:17
ОСТРІКОВА Т.Г.
Шановні колеги, вкрай важливо ухвалити даний законопроект про українську мову як державну. При цьому вчора ми дійшли висновку, що стаття 23 про мову комп'ютерних програм як окремих, так і тих, що встановлені на матеріальних носіях, сформульовано, на жаль, комітетом не зовсім вдало, адже існує різне розуміння, що таке інтерфейс комп'ютерної програми.
Комітет вважав, коли формулював цю норму, що це виключно зовнішній вигляд віконець на наших комп'ютерах, телефонах і гаджетах. І це дійсно має бути українською мовою. Але програмісти і технічні спеціалісти кажуть, що це більш широке поняття, яке включає в тому числі мову комп'ютерних програмувань і комп'ютерні коди. Щоб не було перегибів і зловживань, ми вчора домовились з комітетом, що ми дану статтю сформулюємо в редакції збалансованій, щоб було чітке розуміння, що таке інтерфейс і що саме має бути українською мовою викладено.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ви не наполягаєте на голосуванні, просто буде нова редакція? Добре. Дякую.
839-а поправка. Не наполягає.
840-а поправка.
839-а. Будь ласка, народний депутат Писаренко.
10:32:36
ПИСАРЕНКО В.В.
Я хотів просто продовжити ту дискусію, яку розпочав мій колега Папієв, стосовно того, коли ми говоримо з вами в тому числі і про інтернет-представництва і про програмний продукт, не потрібно звужувати до, от я почув фразу, до російськомовних росіян на Україні. На Україні… В Україні мільйони українців російськомовних, і це люди, які також хочуть розуміти, що тут парламент не створює для них перепони використання російської мови. І давайте будемо відверті: цей закон створює такі перепони майже у всіх сферах життєдіяльності. Ми з вами пройшли розділи науки і освіти, зараз перейшли до Інтернету, і, на жаль, на жаль, загальна картинка залишається тією самою. У нас будуть проблеми, у тих українців, які використовують російську мову і в побуті, і безпосередньо на робочому місяці. Тому прошу в тому числі і 839-у поставити на підтвердження.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу народних депутатів визначатися. Поправка номер 839-а - враховувати повністю. Дякую.
10:34:02
За-7
Рішення не прийнято.
Наступна поправка номер - 840-а, народний депутат Васюник. Прошу.
10:34:09
ВАСЮНИК І.В.
Дякую.
І 840-а, і 841 правки, в принципі, стосуються одного і того ж. В статті 23 відсутнє охоплення важливого сегменту надання інформації та послуг через контакт-центри та мобільні додатки. Такі сфери слід взяти під регулювання цього закону, додавши частину сім статті 23. Але 841 правку комітет врахував, а 840-у - редакційно, тому я не буду наполягати на голосуванні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Рухаємося далі. 841 поправка, народний депутат... А, ви вже її озвучили також... стосовно неї.
842 поправка, народний депутат Подоляк. Прошу.
10:34:54
ПОДОЛЯК І.І.
Шановні колеги, я не ставитиму цю поправку на підтвердження, тому що вона була врахована редакційно. І так само хочу зазначити, що мова веб-сайтів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, державних установ і підприємств повинна бути за замовчуванням державною мовою, що абсолютно не унеможливлює чи не заперечує наявність перекладів цих сторінок і цих сайтів будь-якою іншою мовою.
Так само ми маємо дуже чітке регулювання того, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою роботу в Україні, так само за замовчуванням може бути українська мова і інші мови – будь-яка, включно з російською, німецькою, угорською, китайською, японською, кримськотатарською і будь-якими іншими мовами. Тому я не ставлю на підтвердження.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
843 поправка.
42-у тільки що озвучила народний депутат.
Прошу, 843 поправка. Хто буде? Народний депутат Долженков, будь ласка.
10:36:09
ДОЛЖЕНКОВ О.В.
Оксана Іванівна, у мене до вас претензія, оскільки ви не виконуєте вимоги Регламенту. Ви зараз головуюча і фактично зловживаєте своїм посадовим становищем. Кожен депутат, навіть якщо автор правки не наполягає на голосуванні своєї правки, якщо якийсь депутат інший – не автор правки – наполягає на підтвердженні та обговоренні, ви зобов'язані ставити на голосування, а не махати головою і руками. Будь ласка, виконуйте належним чином свої посадові обов'язки.
А що стосується правки Подоляк, яка зараз виступала, так там нема російської мови. Там державна мова та інші офіційні Європейського Союзу. Цей законопроект взагалі… Автори цього законопроекту взагалі заперечують той факт, що є люди – громадяни України, які живуть на сході, розмовляють російською мовою, вони є патріотами України. Але при цьому створюються перепони, що стосуються реалізації державної мовної політики.
Прошу поставити 842-у на підтвердження, я вимагаю згідно норм Регламенту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Звертаюся до депутатів від "Опозиційного блоку": не вам говорити про дотримання Регламенту. Тому що ви фактично впродовж розгляду цього закону виконуєте всі повноваження, які ви маєте, не з добрими намірами, і це усвідомлюють українці, і я про це заявляю відповідально. Тому що ви зловживаєте тими повноваженнями, якими вас наділили громадяни України.
Тому не ви будете мені говорити про дотримання Регламенту. Дякую.
Прошу поставити в повному обсязі 842 поправку. Прошу голосувати.
10:38:13
За-14
Рішення не прийнято.
Наступна – 843 поправка. Прошу, народний депутат Німченко, будь ласка. Будь ласка, включіть мікрофон народному депутату Німченку.
10:38:27
НІМЧЕНКО В.І.
Стосовно підтвердження чи ні 843 поправки. Шановні колеги, я ще раз хочу звернутись до того, що законопроект потребує, має правове врегулювати ті суспільні відносини, які є, не покладаючи ні на яких обов'язків. Це перше.
Законодавець повинен розвести поняття "державна мова" і "офіційна мова". Якщо йде мова про офіційну, то це не значить, що не забезпечується державна. Що тут не зрозуміло? Не зрозуміло лише одне, що всі прогиби перед Європейським Союзом приносять лише шкоду правам громадян України, особливо правам, які взагалі поставлено питання їх викорінення, як російської і мов національних меншин. І тому я прошу поставити на підтвердження, щоб…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу, голова комітету.
10:40:02
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую. Не зловживатиму словом, про всяк випадок лише нагадаю колезі Німченко, що Конституційний Суд визнав, що офіційною мовою є лише державна мова. Колега Німченко брав участь у прийнятті цього рішення і окремої думки тоді не висловлював. Це так, до послідовності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати і врахувати в цілому.
10:40:31
За-18
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 844, народний депутат Княжицький.
10:40:42
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Це моя поправка, вона врахована в редакції комітету. Прошу повністю поставити на підтвердження.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
10:40:59
За-54
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 845, народний депутат Подоляк. Прошу.
10:41:05
ПОДОЛЯК І.І.
Прошу поставити повністю на підтвердження цю поправку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І прошу голосувати.
10:41:25
За-54
Рішення не прийнято.
Наступна – 846-а. Прошу, народний депутат Рибчинський.
10:41:32
РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.
Євген Рибчинський, Голосіївський район, місто Київ. Я хотів би відповісти шановним, або нешановним, кремлефілам, українофобам, путінолизам, які там сидять ззаду, що насправді Закон про русский язык був прийнятий Думою в 2003 році. І незважаючи на те, що там в Росії багато ще татарів і українців, він не передбачав навіть змоги народам, які проживають, іншим крім російського, говорити їхніми національними мовами. А ми натомість маємо чомусь задовольняти їхні мовні потреби, матюкливі потреби. Але це все, ми розуміємо, чому це все відбувається: це просто затягування часу з метою просто неприйняття закону.
Так я вам хочу сказати, хто би не став Президентом України, цей закон буде прийнятий. І ваші, так би мовити, надії не справдяться. Це раз.
А тепер. Ту поправку, яку я виносив, вона стосується теж інтернет-ресурсів, аби вони були україномовні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Народний депутат Рибчинський знімає решту своїх поправок для того, щоби пришвидшити процес розгляду законопроекту.
Поправка номер 847, народний депутат Констанкевич. Не наполягає.
848-а. Народний депутат Констанкевич.
10:43:07
КОНСТАНКЕВИЧ І.М.
Я вважаю, що цей законопроект є вкрай важливий для нашого суспільного життя, його потрібно голосувати, і не ставлю… А, і ставлю на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу… Так. Прошу поправку 848 врахувати в повному обсязі. Прошу голосувати.
10:43:37
За-53
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - 849, народний депутат Долженков.
10:43:50
ДОЛЖЕНКОВ О.В.
Пані головуюча, якщо будуть порушення Регламенту, то я як юрист буду завжди звертати увагу на те, щоб ви дотримувались норм Регламенту.
Що стосується суті цієї пропозиції. От подивіться, говорять, що не торкається цей законопроект мов національних меншин. Врахована правка редакційно: "Вимоги частини шостої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються кримськотатарською мовою, англійською мовою та іншою мовою Європейського Союзу".
Шановний парламент, який говорить про необхідність прийняття цього закону, ви з глузду з'їхали? Ви не знаєте, якою мовою говорить більшість українців? Кримськотатарською, англійською або іншою офіційною мовою! Чому нема мови національної меншини російської, забезпечення функціонування та використання якої держава зобов'язалась в статті 10 Конституції?
І що ви, пан Княжицький, після цього скажете, що цей законопроект взагалі не стосується мов корінних народів, мов національних меншин? Ви робите відповідні виключення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу комітет прокоментувати.
10:45:05
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Я скажу, що ви коментуєте правку колеги Заліщук. Редакційно вона прийнята. А редакційно вона прийнята – це означає, що допускається і російська мова, якщо про це буде сказано в окремому законі, а не в тому формулюванні, в якому написала колега Заліщук.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Поправку номер 809 врахувати повністю.
10:45:38
За-9
Рішення не прийнято.
Поправка номер 850-а. Будь ласка, народний депутат Папієв.
10:45:45
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України! Шановні громадяни України, які знову ж таки спостерігають за тим, як приймається цей недолугий закон в Верховній Раді України! Я ще раз хочу привернути увагу всіх присутніх. Цей закон грубо порушує Конституцію України. Цей закон не є законом розвитку української мови як державної. Це закон про заборону російської мови. І про це треба відверто і чесно казати.
Так само, як із засобів масової інформації я узнав, і вчора чесно Генеральний прокурор України сказав, що Посольство Сполучених Штатів Америки визначає в цій країні, хто є недоторканним, хто доторканним. Отак ви втрачаєте взагалі і знищуєте незалежність України. І ви зараз спеціально приймаєте цей закон. І той, хто буде голосувати за нього, - це ті люди, які в реальному житті проти повернення в Україну Криму, Донецька і Луганська. Тому що цей закон унеможливлює соціалізацію тих громадян України, яких ми маємо повернути в лоно України.
Я прошу поставити на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я переконана, що громадяни України, які проживають в Криму і в Донецькій, і Луганській області, вони не є асоціальними. Це стосується громадян України. Вони не є асоціальними і не потребують соціалізації.
Прошу голосувати і врахувати повністю.
10:47:25
За-12
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - 851-а, народний депутат Німченко. Прошу.
10:47:31
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я хочу вас сповістити про таке слово, яке вже є і в сфері права, як глотофагія, або лінгвоцид. Це є мовна смерть, мовна смерть, я повторюю. Саме це появився такий термін у 1967 році, пан Рудницький – автор, де якраз йдеться про те, що через бюрократичні групи, через створені групи по національному признаку знищується язик… знищується мова. Це ми бачимо і в цьому законопроекті. І тому я з усією відповідальністю заявляю, що в даному випадку може йти річ про скоєння злочину колективного. Хто готовий, знищення чи смерть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
10:48:59
За-9
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 852. Народний депутат Папієв.
10:49:05
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Знову ж таки Конституцію України читаєш, в Конституції записано одне; читаєш норми цього закону - тут абсолютно інше. Ну, немає у нас в Конституції мов Європейського Союзу. Що ви робите? Ви абсолютно виявляєте, знаєте, якесь невігластво стосовно того, що ви унормовуєте в законі ті речі, яких немає в Конституції України, а те, що в Конституції України є, ви свідомо замовчуєте. Чому? От коли ми говоримо "офіційні мови Європейського Союзу", ми не пишемо тут "мови національних меншин: російська, румунська, угорська, болгарська, білоруська". Чому ми принижуємо наших громадян України і не даємо їм конституційне право спілкуватися їхньою рідною мовою і отримувати інформацію, інші суспільні блага їхньою рідною мовою?
Я прошу поставити на голосування…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
10:50:20
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Логіка закону була така, що мова Європейського Союзу тут згадується не як мова національних меншин, а як мова нашого геополітичного вибору, закріпленого тепер вже і в Конституції України після нашого голосування. А мови національних меншин і корінних народів, які потрібно захищати, будуть захищені в окремому законі, на прийнятті якого наполягає цей закон, і тут про це конкретно написано.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу врахувати повністю.
10:50:58
За-13
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 854, народний депутат Писаренко.
10:51:12
ПИСАРЕНКО В.В.
Я хочу сказати, що коли ми з вами працюємо над Законом про мови і заходимо в усі сфери життєдіяльності, нам потрібно бути дуже уважними через те, що буде відбуватися після прийняття закону. Я так розумію, що більшість парламентська все ж таки хоче його прийняти за будь-яких підстав, навіть не обговорюючи ті речі, про які ми говоримо. От я вам як харків'янин говорю, що мільйони людей, мільйони людей, зараз чекають, щоб тут раціоналізм переміг політиканів.
І я вважаю, що нам потрібно прибрати приватний сектор і зобов'язання приватного сектору з питання державної мови. Державна мова – це питання держави, державних установ, чиновників і таке інше, а людей потрібно сьогодні заспокоїти і показати, що тут це робиться не задля того, щоб хтось переміг на наступних виборах.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Прошу врахувати в цілому.
10:52:30
За-26
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 855. Народний депутат Німченко, будь ласка.
10:52:38
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, ми пропонуємо виключити оцю статтю 24. Я хочу проінформувати, чому.
Ну, ви подивіться, цей закон містить 41 статтю, яка визначає сфери, де застосовується виключно державна мова або офіційні мови Європейського Союзу.
Ну, по-перше, хочу сказати, тут сьогодні десь хтось говорив про річницю якусь підписання, так оце щоб ви знали, Яценюк не був уповноважений на підпис цього договору. Цей нікчемний договір став в частині політичній. Розберіться, це глава держави повинен підписувати, почитайте Конституцію. Це перше.
А по-друге, я хочу сказати, що оце… введення в усі шпаринки суспільного життя української мови як державної, це ні що інше якраз і є …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів голосувати.
10:54:04
За-17
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 856. Народний депутат Княжицький, прошу.
10:54:09
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Вона врахована в редакції комітету. Прошу повністю врахувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів голосувати.
10:54:27
За-49
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 858. Народний депутат Німченко.
10:54:33
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, ну, подивіться, це ж скрізь, куди не дивишся, тавтологія в цьому законі. Пане доповідачу, ну, ви подивіться, будь ласка. Скільки ми вже писали, що вхідні білети повинні бути на українській мові і все інше. І тим більше, це саме ви пишете тут.
Укажіть один раз, якщо ви можете, укажіть, як це пишуть у Польщі, Естонії, у тій же Франції. Ви ж списуєте оттуда.
І я хотів би, щоб все-таки дотримувалися якихось канонів процедурного характеру і навантаження норм законів матеріальним характером, матеріальну базу, щоб воно було читабельно і сприймалося людьми. А ви подивіться, що ви записуєте у цій частині.
Тому ми просимо його виключити, не треба сміятися з наших людей, і тим більше дискримінувати українську мову як державну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
10:55:57
За-14
Рішення не прийнято.
Наступна, поправка - номер 859. Не наполягаєте. Чи наполягаєте? Це депутатів від "Свободи". Прошу, народний депутат Іллєнко.
10:56:10
ІЛЛЄНКО А.Ю.
Щоб не затримувати час, просто поставте, будь ласка, цю поправку на голосування.
Дякую.
10:56:21
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Я, з вашого дозволу, все ж таки коротко скажу, що автори поправки пропонують вилучити положення про те, що інформація для загального ознайомлення може дублюватися і іншими мовами. Нас звинувачували, що ми пропонуємо лише українською, ми навпаки захищали українську мову. Іншими мовами вона теж може бути, але обов'язково повинна бути українською. Це була причина, чому ця поправка не була підтримана.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
10:56:54
За-15
860 поправка. Не наполягаєте.
861-а, народний депутат Васюник. Прошу.
10:57:02
ВАСЮНИК І.В.
Дякую.
Цією правкою я пропоную частину другу статті 24 проекту Закону викласти в такій редакції: "Інформація для загального ознайомлення може дублюватися іншими мовами. Дубльована інформація іншою мовою розміщується після тексту державною мовою".
Я прошу поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу врахувати повністю.
10:57:38
За-14
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 862. Не наполягає народний депутат.
863. Будь ласка, народний депутат Тіміш.
10:57:49
ТІМІШ Г.І.
Насправді нашою правкою в даній частині третій ми просили такий абзац включити. Цитую: "Інформація для загального ознайомлення може подаватися мовою національних меншин в місцях компактного їх проживання".
Я хочу довести до відома всіх українців, фактично наші правки, які ми подаємо, вони розроблялися науковцями Чернівецького національного університету. Це в першу чергу Александріна Чернова – дуже поважна людина. І ми черпали інформацію з міжнародного права, і ми черпали інформацію і взагалі пройшлися по країнам, моделі яких співіснування національних меншин, воно подібно до українських реалій.
Тому цього ми і просили в наших правках. Прошу підтримки. Вона відхилена, але я прошу цю правку поставити на підтвердження. І, пане Княжицький, хочу вам сказати, що ви вчора так виразилися, що українці страждали від голодомору і від тотальної русифікації, ми так само постраждали, і румунський народ також само постраждав, який населяє зараз Південну Бессарабію, Буковину і Закарпаття. Мій дід був…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, завершуйте.
ТІМІШ Г.І. В …Чернівецькій області, зокрема в Глибоцькому районі, де компактно проживають і українці, і румуни, і вони з повагою відносяться один до одного. Любого запитайтеся, як вони виживають…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голова комітету.
10:59:19
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановний колего Тіміш, я, між іншим, навмисно сказав, що українців від сталінського режиму постраждали дуже сильно, так само, як і інші національні меншини, які населяють Україну. І я це відзначив.
Щодо цієї правки. Дивіться, вона не забороняє мови національних меншин, вона каже, що має бути українською і будь-якими іншими мовами, в тому числі і мовами меншин. Просто "будь-якими іншими" може буде, очевидно, мовами меншин теж. Тому вона була відхилена, але по суті вона врахована, бо цими мовами можна дублювати інформацію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
11:00:03
За-17
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 864, народний депутат Німченко.
11:00:09
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, акцентую увагу на тому, що кожна норма, кожна норма має бути і мати своє правове визначення чи юридичне визначення.
Скажіть, будь ласка, яке юридичне визначення несе в собі ця норма в частині того, що відповідно до цього закону, за виключенням відповідно до цього закону може дублюватися іншими мовами відповідно до закону? Що вона визначає? Це відсилочна норма, відсилочна норма для практики написання законів, законопроектів і їх підготовки, вона застосовується у виключних випадках. А ми це робимо масово, положили його на конвеєр. Це не відповідає законотворенню. Я хотів би бути зрозумілим в тій частині, не допускайте тому таких, таких хибних дій, поскільки ви ув'яжете цей закон в неконституційну сферу. Ви…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу депутатів голосувати.
11:01:34
За-17
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 866, народний депутат Німченко.
11:01:41
НІМЧЕНКО В.І.
Но я і продовжу на цій хвилі. Ще раз хочу звернути увагу на те, що коли пишеться закон чи якась норма, вона повинна бути, розраховуватись виключно на застосування громадянином простим, який не є юристом, який не є, не має освіти в цій галузі застосування.
Подивіться, що ми робимо. Це загальні норми, це, по суті, ширма, внаслідок якої ви маєте в латентний спосіб, маєте намір викорінити інші мови, викорінити в тому числі мови, які на сьогоднішній день є проблематичними на предмет їх домінування в нашому суспільстві. Ніхто ж не знає, тут заявляли, де, хто, скільки. Перепис, коли був, ви знаєте, почитайте, це люди. Та нехай би дві особи осталось, є у нас така народність, де залишилось шість осіб, це в районі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
11:03:06
За-15
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 867. Писаренко, народний депутат. А? Перепрошую… Так, народний депутат Писаренко. Прошу.
11:03:13
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую.
Дивіться, ця стаття регулює сферу публічних заходів. Що автори внесли в публічні заходи? Це і збори, і конференції, і мітинги, і виставки, і навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії – ну, тобто все, що… ти вийшов за двері і все це вже у вас публічні заходи. Що я запропонував? Я запропонував, щоб держава заохочувала застосування державної мови в публічних заходах, щоб вона надавала, можливо, якусь допомогу тим саме організаторам публічних заходів, які це захочуть.
Тут автори пішли, і комітет, тим шляхом, щоби встановити, що тільки державна українська мова повинна використовуватися. Ну ви ж руйнуєте всю систему і освіти, і залучення тренерів, проведення форумів міжнародних і таке інше. Навіщо сьогодні робити цю руйнацію, якщо можна нормально за рахунок держави про…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу комітет прокоментувати.
11:04:27
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую, колего Писаренко.
На думку комітету, запропонована автором поправка редакції не відповідає меті закону, зокрема, на відміну від редакції, запропонованої комітетом, де йдеться про те, що мовою публічних заходів є державна, і передбачено дуже багато виключень, автор поправки пропонує задекларувати, що держава лише заохочує застосування державної мови, а організатори публічних заходів можуть, але не зобов'язані, навіть якщо того вимагають учасники забезпечувати переклад. Через те та правка була відхилена.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
11:05:09
За-13
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - народного депутата Подоляк. Прошу, 868-а.
11:05:19
ПОДОЛЯК І.І.
Прошу підтримати цю поправку в повному обсязі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
11:05:40
За-39
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 869, народний депутат Німченко.
11:05:46
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, те, що пропонується в цьому законі, так називаємий абсолютизм державної мови, яка граниче з фетишизмом. Я наведу вам приклад.
Стаття 36 Конституції надає право людям збиратись на зібрання по інтересам, в тому числі по національному інтересу. Собираються роми, собираються білоруси, і на цьому зібранні вони повинні, вирішуючи питання захисту своїх мовних прав, абсолютних, природних, вони повинні вести державною мовою. Ну, ви можете сказати? Подивіться практику. Як це можна людей… Вони зібрались… реалізуйте статтю 36 Конституції. Хто її читав цю статтю, коли писали цей закон, на жаль? Як можна нав'язувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
11:07:11
За-19
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 870, народний депутат Тетерук.
11:07:16
ТЕТЕРУК А.А.
Микола Княжицький, я прошу мою правку врахувати повністю, тому що, якщо захід проводиться, направлений на вивчення певної мови, було б доречно, щоб він саме цією мовою і проводився.
Але, зокрема, також хочу зауважити, увагу суспільства привернути на те, наскільки потужно зараз прихильники Кремля намагаються знищити законопроект абсолютними нісенітницями, які зараз скидаються в інформаційний простір, заперечуючи здоровий глузд і ті факти, які, власне, знаходяться в цьому законопроекті. Вони зараз захищають не українську мову, не українську державу, а позицію Кремля. І той Кремль, до речі, який знищив вже десятки і сотні народів, які живуть на території Російської Федерації, вони вже є померлими інтелектуально, в сучасному вимірі їх не існує. Те саме вони зараз роблять з українським народом, так само, як робили 100 років назад, знищуючи українців як інтелігенцію, українську писемність, мову. Вони зараз намагаються заперечити сам факт існування української мови в майбутньому. Дивіться, пам'ятайте і документуйте все це, щоб...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати і врахувати повністю.
11:08:42
За-43
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 871, народний депутат Папієв.
11:08:53
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України, шановні громадяни України, які цікавляться роботою Верховної Ради України! Знову ж таки доповідач цього закону і взагалі Верховна Рада України в більшості своїй не хоче дослухатися до абсолютно правдивих речей, таких як Конституція України і посилання на неї, про що я постійно кажу, що цей закон порушує Конституцію України.
Із засобів масової інформації, вчорашніх заяв ми ще раз отримали підтвердження, що Україна знаходиться під зовнішнім управлінням. У мене питання до доповідача. Скажіть мені, будь ласка, а ви проект цього закону зі Сполученими Штатами Америки погоджували? Бо виходить так: вони вам списки недоторканних передають, вони там ще вказівки... Ви можете накінець-то прочитати Конституцію і дочитатися, що Україна є незалежна держава? Незалежна держава. І тому треба відстоювати сьогодні в першу чергу інтереси громадян України: інтереси національних меншин, інтереси людей, які розмовляють і іншою рідною мовою, регіональною мовою. Я просив би враховувати це і дотримуватись Конституції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
11:10:07
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Колеги із "Самопомочі" підказують, що якщо немає постраждалих у вашій фракції, то, мабуть, ви в тих списках і були, яких не можна рухати. Але якщо говорити серйозно, то мені Сполучені Штати точно нічого не передавали. Війну Англії і іншим країнам я не оголошував. І це не стосується суті цієї поправки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів голосувати. Прошу підтримати повністю.
11:10:44
За-5
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 872, народний депутат Констанкевич.
11:10:52
КОНСТАНКЕВИЧ І.М.
Прошу врахувати правку повністю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу народних депутатів голосувати.
11:11:12
За-38
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 873, народний депутат Німченко.
11:11:18
НІМЧЕНКО В.І.
Шановний доповідачу, шановні колеги, я вам зачитаю статтю 3 Декларації прав національностей України: "…держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, одержання і розповсюдження інформації".
А ми що робимо сьогодні, ми що робимо? Кажемо, що у нас нема законів. Почитайте, це є і в Законі про національні меншини, це є закон. На якій підставі ви ігноруєте приписи законів? На якій підставі ви обіжаете і принижуєте людей за язиковою формою?!
Я зачитаю статтю 1 Декларації, це від народу люди сказали, від народу як суб'єкта управління державними справами: "Дискримінація за національною ознакою зобороняється і карається законом".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати народних депутатів.
11:12:43
За-9
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 875. Народний депутат Тетерук.
11:12:52
ТЕТЕРУК А.А.
Я прошу мою поправку врахувати, тому що вважаю важливо, щоб я передчасно розумів, якою мовою буде вестись захід, і мав повне право і свободу вибору: іти на цей захід або ні.
І також хочу знову звернути увагу суспільства на тих манкуртів, які зараз захищають російську мову, яка тут панувала всі покоління на території України. І вони звинувачують нас, українців, у тому, що ми хочемо розмовляти рідною українською мовою на своїй рідній землі. Подивіться на ці підступні заяви, які зараз лунають у сесійній залі. Подивіться і згадайте, скільки зараз українських шкіл є в Російській Федерації, де живуть мільйони українців. Чи мають вони своє право розмовляти, вчитись і сповідувати українську мову, чи вони так само знищуються, як і різні народи, які знищуються російською імперією? Чому ми маємо потакати цим посіпакам Кремля, які тут мають повне право? Чи не є це ознакою демократії, вільності і свободи на території нашої країни? Тому замовкніть і перестаньте маніпулювати суспільною думкою. Ми розмовляємо і будемо захищати нашу рідну українську мову. Це наша право, це демократія і це те, що ви маєте…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати. Поправка номер 875 - врахувати повністю.
11:14:18
За-33
Рішення не прийнято.
Поправка номер 874. Народний депутат Папієв.
11:14:24
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні колеги, ще раз наголошуючи на тому, що у нас є от Конституція України, я ще раз привертаю увагу громадян України, телеглядачів, радіослухачів до того, що цей закон є закон, який порушує Конституцію України, права громадян, який не враховує права корінних народів, мови національних меншин, цей закон за сутністю своєю є законом заборони російської мови, щоб громадяни це чітко і ясно зрозуміли. І автори цього закону взагалі хочуть створити умови, які унеможливили би повернення громадян України в лоно України, які сьогодні є і проживають на анексованій території Криму, в Донецьку і Луганську. Я привертаю вашу увагу.
І ще одне. Якщо ви там кажете "п'ята колона", давайте вже нумерацію. Бо з вчорашньої заяви Генерального прокурора, так, треба вже вас називати "шостою колоною", списки там передаєте… Я не можу собі уявити, щоб посол України передав би якийсь список в Сполучених Штатах Америки Генеральному прокурору про недоторканних осіб.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу врахувати повністю поправку номер 874.
11:15:51
За-3
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 876, народний депутат Співаковський.
11:15:58
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.
Доброго дня, шановні колеги. Ця правка стосується… Ви врахували редакційно, але я хочу, щоб ви почули, вона стосуються проведення міжнародних конференцій, заходів, науково-технічних.
От, дивіться, просто приклад. Конференція, мовою якої є офіційна англійська мова, проводяться разом три воркшопи. Ну, не може конференція забезпечити одночасний синхронний переклад цих воркшопів. В цьому випадку, якщо ми записали "використовується англійська мова як мова світового спілкування", дозволити непроведення повноцінного послідовного синхронного перекладу державною мовою. Бо будь-яка людина прийшла, якої не стосується ця конференція, але для того, щоб зірвати проведення цієї конференції або воркшопу, вона буде це використовувати.
Тому прошу все-таки поставити цю правку для того, щоб дати можливість нашим науковцям спокійно проводити наукові конференції з використанням англійської мови.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
11:17:07
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановний колего Співаковський, хочу сказати вам, що пропозиція ваша по суті врахована в частині п'ять статті 22 цього закону, де якраз передбачено, що мовою публічних наукових заходів може бути поряд з державною англійська. При цьому в разі повідомлення учасників такого наукового заходу заздалегідь переклад державною мовою не є обов'язковим. Тобто по суті вона врахована, але повністю можемо проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів визначатися шляхом голосування, підтримати повністю цю поправку.
11:17:46
За-34
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 877. Народний депутат Брензович, прошу. Ні? Ви не наполягаєте? Добре.
Наполягає народний депутат Писаренко. Прошу.
11:17:57
ПИСАРЕНКО В.В.
Да, я ще раз хочу зазначити стосовно публічних заходів. От в нашій країні більшість населення розмовляють українською і російською мовою. Ви все обмежуєте до того, що всі заходи, які організовує не держава, а організовують приватні компанії, які роблять форуми, конференції, тренінги, вони повинні усі перейти на українську мову. Але при цьому ви даєте також, в окремих випадках, можливість перейти на англійську. Хто буде ходити на англійські форуми і тренінги, якщо люди розмовляють українською і російською?
Я ще раз хочу запропонувати вам повернутися до моєї поправки, коли ви будете складати остаточний текст: зробіть вільний вибір мов під час заходів публічних. Якщо приватна компанія організовує захід, вона повинна визначатись. А там: хто захоче – прийде, хто не захоче – не прийде. А якщо ви приватну сферу обмежуєте, то це дійсно неконституційно. І тоді ви отримаєте результат, який був з попереднім законом про мови.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати, визначатися і підтримати поправку повністю.
11:19:23
За-16
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 878. Народний депутат Васюник.
11:19:29
ВАСЮНИК І.В.
Даною правкою я хотів уточнити, що таке сфера публічних заходів, оскільки в законодавстві немає визначеного такого поняття, а це надзвичайно важливо при використанні української державної мови. Тому я наполягаю на голосуванні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати, підтримати повністю цю поправку.
11:20:01
За-28
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 879, народний депутат Долженков.
11:20:09
ДОЛЖЕНКОВ О.В.
Дякую.
Шановні колеги, ця правка стосується (подала її пані Гопко), вона стосується можливості проведення національних культурних заходів саме мовою корінного народу та національної меншини. В таблиці зазначається, що вказана правка врахована редакційно, але насправді вона не врахована, я прошу її поставити на підтвердження та врахувати. Оскільки рішенням комітету зазначена пропозиція була сформульована наступним чином, що права національних меншин та права корінних народів будуть визначатися колись, яким-небудь там іншим законом. Хоча при цьому, як я під час попередніх виступів говорив, передбачені виключення нетотальної українізації саме для кримськотатарської мови і для офіційних мов Європейського Союзу.
Прошу цю зазначену пропозицію підтримати та поважати права корінних народів та національних меншин проводити відповідні культурні заходи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів голосувати, визначитися і підтримати поправку повністю.
11:21:26
За-32
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 880, народний депутат Княжицький.
11:21:34
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Ця правка врахована редакційно. Прошу врахувати її повністю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
11:21:51
За-38
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 881, народний депутат Кремінь.
11:21:57
КРЕМІНЬ Т.Д.
Шановний Микола Леонідович, значить, я пропоную статтю 25 доповнити новою частиною третьою такого змісту: "Публічні наукові, науково-популярні та освітні заходи, або їх частини, можуть проводитися англійською мовою".
Я хочу подякувати членам комітету за те, що це було враховано редакційно. І, в принципі, вважаю, що застосування іноземної мови, в тому числі на заходах, які пов'язані з розвитком мови, історії або культури, може так само проводитися іноземною мовою. Це абсолютно нормальна світова практика, я вважаю, що вона повинна бути максимально поширеною і в цьому законодавстві.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати народних депутатів, визначатися і врахувати в цілому.
11:22:55
За-39
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 883. Народний депутат Німченко. 883-я.
11:23:04
НІМЧЕНКО В.І.
Я прошу вибачення, я знову все-таки повертаюся до цієї поправки і прошу виключити ці положення, які передбачають ущемлення прав громадян. І тут зазвучало колеги нашого якісь такі, навіть не то погрози, не що інше, я вас буду просити: давайте ми якось зайдемо в норму, у фарватер ділових відносин при підготовці законопроектів. Ви зрозумійте, під тиском нічого не вийде, а якщо що і вийде, то вийде тільки те, що називається неконституційним актом.
Тому ми просити виключити ті положення, на яких ми настоюємо. І прошу підтримати ці вимоги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів голосувати.
11:24:23
За-13
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 884. Народний депутат Папієв.
11:24:35
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України, шановні телеглядачі і радіослухачі! От, дивіться, відбуваються дивні речі в цій залі. Наприклад, я з дитинства спілкуюсь українською мовою і прожив на Буковині. Буковина – це Україна є в мініатюрі, багатонаціональний, гарний край. І у нас абсолютно вітається спілкування румунською мовою, угорською мовою, івритом, їдишем, російською мовою. Тобто, шановні колеги, давайте ми все ж таки якось цивілізовано підходити до цього.
І, шановний пане доповідачу, давайте ви все ж таки чесно назвіть цей закон. Цей закон не є законом про забезпечення функціонування української мови як державної. Цей закон, назвіть правильно те, що ви заклали в нього: це закон про заборону вільного розвитку і функціонування російської мови. Так цей закон правдиво треба сказати людям і назвати його.
Я прошу поставити цю поправку на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати, прошу врахувати повністю.
11:26:01
За-2
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 886, народний депутат Німченко.
11:26:14
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я звертаю вашу увагу на те, що норма Конституції і всіма нормами законів, які у нас є про національні меншини і про національності декларації, однозначно вказується на те, що захищаються мови інших народів і громадян України. А державна мова функціонує та застосовується, і гарантовано її захист. Про який захист йде в цьому законі?
А якщо в цьому законі про це не йде, а йде питання про домінування, сфер домінування державної мови у сфері офіційного розповсюдження, включаючи інформацію та інше, і тим більше заборона використовувати навіть в обіході, в обіході, підприємницькій діяльності заборонено використовувати язики…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні… Прошу народних депутатів визначатися шляхом голосування.
Я звертаюсь до депутатів, щоби ви при нагоді послухали ваші власні виступи. От коли у вас буде час і натхнення, послухайте ваші виступи.
Прошу голосувати. Думаю, що це міг би бути новий метод тортур.
11:27:54
За-9
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 889. Народний депутат Острікова.
11:28:07
ОСТРІКОВА Т.Г.
Шановні колеги, також звертаю вашу увагу на статтю 26 проекту, вкрай важливу, яка в частині четвертій містить вимоги щодо того, щоб інструкції щодо користування, інформація про послуги, що надаються державними комунальними установами та організаціями, виконувалися державною мовою.
І далі в цій статті є така вимога, що у разі, якщо на виробі є написи іноземною мовою, то вони мають бути пояснені українською мовою у якійсь супровідній документації.
Ну, вибачте, тоді в кожного з нас на телефоні або на планшеті ззаду написано wi-fi, 3G, 4G - то що це? В якій супровідній документації це потрібно пояснювати?
Я прошу, шановний пане голово комітету, додати цю статтю 26 до тієї нашої робочої групи, спільно щоби ми опрацювали ці речі, які стосуються бізнесу і зовсім не стосуються мови в державному управлінні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу врахувати цю поправку повністю.
11:29:20
За-23
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 888, да? Не наполягає.
890-а. Народний депутат… (Шум у залі)
Вже була! 889-у ми щойно проголосували, щойно виступала Тетяна Георгіївна Острікова, ми щойно за це проголосували.
890, народний депутат Німченко.
11:29:47
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, законодавець... автори законопроекту вже добралися до обслуговування споживачів. То про що ми можемо вести мову тут? Про яку свободу, вільне використання мов національними меншинами та громадянами російськомовними? Безперечно, що така постановка питання є прямий... в причинному зв'язку з порушенням Конституції, яка захищає і не допускає обмеження прав, природних прав громадян мовних в цих відносинах. А відносини із споживачем, ну, просто неможливо, щоб люди не виконували чи не застосовували свою рідну мову. Ми і тут хочемо їм заборонити. Подивіться уважно, що написано...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету.
11:31:01
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Колего, ви в попередній правці - я тоді на це не реагував, - сказали, що цей закон є щось, граничить від абсолютизму до фетишизму. Ну, хочу вас запевнити, що абсолютизму і фетишизму в цьому законі немає.
А щодо вашого зауваження, ніхто не забороняє громадянам звертатися рідною мовою в сфері послуг до будь-кого і отримувати відповіді рідною мовою, навіть якщо ця мова не українська. Закон лише говорить про те, що якщо хтось звертається українською мовою і просить, щоб йому відповіли українською, йому повинні відповісти українською. Якщо ви звертаєтеся кримськотатарською (там в колеги Папієва їдиш і іврит разом співіснують), російською, будь-якою іншою мовою, то вам, якщо продавець може, він має повне право відповідати цією мовою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
11:32:03
За-10
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:32:08
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.
891-а. Не наполягає.
892-а.
893-я. Євтушок, будь ласка.
11:32:26
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, "Батьківщина". Внісши поправку в статтю 26, я мав на меті врегулювати використання української мови у суспільному житті, а саме в сферах обслуговування, так чи інакше отримання інформації. І комітетом наразі не врахована дана поправка, тому я прошу, Микола Леонідович, поясність, що саме передбачає закон у сферах обслуговування, у сферах отримання інформації.
Дякую.
11:33:04
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Отже, частина друга не є виключенням. Нею передбачені правила, обумовлені згодою обох сторін. Якщо йтиметься саме про виключення, застосування іншої мови стане обов'язковим, адже за юридичною технікою може бути або право застосовувати іншу мову, якщо споживач просить і продавець з ним погоджується, або виключення з обов'язку надавати послуги українською мовою, і тоді в продавця немає права не погодитися з пропозицією споживача надати послуги українською мовою.
Тобто мова йде просто про те, що я казав, відповідаючи попередньому автору правок, що, якщо ви звертаєтеся будь-якою іншою мовою, безумовно, продавець може вам відповідати іншою мовою, якщо він нею володіє, ніхто цього не обмежує. Але якщо українською, і ви наполягаєте, щоб вам відповіли українською, продавець має знати українську мову на відповідному рівні, щоб на побутовому рівні вам пояснити, скільки коштує, там, той чи інший товар і чи є він в продажу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 893-ю. Комітетом вона відхилена. Ні, не ставиться. Добре. Не ставлю.
894-а, Німченко.
11:34:00
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, давайте ми подивимося, знову акцентую вашу увагу на те, що не треба вводити зобов'язуючий напрямок норми закону в дії, часі чи в просторі. Подивіться, зобов'язують продавця і т.д. і т.п., і ця норма, і наступна норма. Ми не можемо… Ми повинні, маємо виходити із стандарту чітко. Тому ми пропонуємо: не треба нікого зобов'язувати, треба сказати, що повинен містити товар, знаки для товарів і послуг, що там вводиться, і все. А не писати, що хто виготовляє його, та повинні зобов'язати його робити якісь дії, щоб це все було державною мовою. Це все від лукавого, повірте, є стандарти, тим більше тут деякі дуже біжать до Європи. І тому просимо врахувати нашу поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 894-а комітетом відхилена. Хто підтримує, прошу голосувати.
11:35:27
За-14
Рішення не прийнято.
895-а, Німченко.
11:35:31
НІМЧЕНКО В.І.
895 поправка якраз вона теж стосується питання реалізації – реалізації! – предметів виробництва. І ви подивіться, тут знову ж таки ставиться: зобов'язується виготовлювач, продавець і т.д і т.п. Ми пропонуємо відійти від цього принципу взагалі, відійти від такої методології і пропонуємо просто вказати, що маркування товарів, інструкції по їх застосуванню виконується державною мовою і допустимо іншими мовами. Нам китайці, які товар направляють до України, він пише, нехай не завжди вірно, але він пише на…українською мовою нам пише. То чому виробник чи продавець, який причетний до цього, працюючи в холдингу, не може на любій мові написати, окрім державної, я не розумію. Що за цим стоїть? Чому ми обмежуємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 895. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.
11:36:58
За-11
Рішення не прийнято.
896-а. Наполягає. 896-а, Лесюк – автор. Не наполягає. Ні.
97-а. Не наполягає.
98-а. Не наполягає.
99-а, Німченко. Включіть мікрофон.
11:37:14
НІМЧЕНКО В.І.
Знову я повертаюсь до того ж питання: щодо маркування лікарських засобів. Ми виходили і виходимо з того, що це є особливий товар, будемо так його називати, але виходити з того, що надавати інформацію виключно державною мовою за наявності у нас великих груп населення, які мають іншу мову чи які розмовляють і в обіході, і в житті, і на виробництві, то ми не можемо так залишити, щоб люди не мали повної інформації і повного розуміння, що це за препарат, особливо це стосується медпрепаратів. Ви подивіться, що у нас твориться на сьогоднішній день на ринку збуту медпрепаратів. Люди залишені один на один зі своєю бідою. І ми тут десь ставимо якісь перепони, які не дадуть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 899. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.
11:38:41
За-9
Рішення не прийнято.
900-а. Не наполягає.
901-а. Наполягає. Тіміш, будь ласка.
11:38:48
ТІМІШ Г.І.
Прошу дану правку врахувати повністю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку 901, вона врахована комітетом редакційно, автор просить врахувати її повністю. Прошу голосувати.
11:39:14
За-45
Рішення не прийнято.
902-а, Німченко. Включіть мікрофон.
11:39:18
НІМЧЕНКО В.І.
Теж стосується маркування. Шановні колеги, ми пропонуємо, що дійсно повинно це бути. Але, разом з тим, даємо текстовку і кажемо, що, навіть, навіть, написання державною та іншою мовами повинно бути на рівні і повністю висвітлювати, а не так, як пропонується в законі. Якщо вже сказали - шрифт, значить, шрифт однаковий за всіх. Іде питання про надання інформації споживачу. Ще раз акцентую увагу, він повинен отримати всю інформацію про продукт, який він купляє. Це по-перше.
І друге. Він повинен мати всю інформацію стосовно виробника і стосовно взагалі наслідків придбання цього товару для задоволення тих чи інших потребностей суспільних в суспільному житті. І тому ми і просимо підтримати нашу пропозицію, де ми...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку 902. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.
11:40:45
За-16
Рішення не прийнято.
903-я, Васюник.
11:40:50
ВАСЮНИК І.В.
Цією правкою я пропонував внести зміни до статті законопроекту, яка регулює використання державної української мови у сфері обслуговування споживачів. Пропонована мною правка стосувалася розміщення тексту державної мови у випадку використання кількох мов при написах на виробах, товарах; пропонував, щоб виробники товарів на упаковках зверху тексту писали державною українською мовою. Прошу проголосувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
11:41:21
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую.
Тут ця правка потребує певного пояснення. Очевидно, ми розуміємо мотивацію колеги Васюника, я навіть її розділяю, але оскільки правка пропонує встановити вимоги щодо маркування, які ширші за вимоги до мови, розміру штифтів, розташування тексту, а згідно з Угодою про асоціацію ми не можемо ці питання регулювати, оскільки вони встановлюються в технічних регламентах ЄС і мають імплементуватися в національне законодавство про технічне регулювання, з цієї причини ця правка не була врахованою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 903. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.
11:42:04
За-35
Рішення не прийнято.
904-а. Не наполягає.
905-а. Наполягає, так? Будь ласка, Васюник.
11:42:10
ВАСЮНИК І.В.
Сьогодні ми маємо дуже багато прикладів судових справ, під час яких представники інтернет-магазинів відмовлялися перекладати сайти на українську мову. Тому, власне, з цього приводу я прошу підтримати мою правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку 905, комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.
11:42:44
За-21
Рішення не прийнято.
906-а, Папієв.
11:42:52
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! В цьому законі про заборону російської мови знову ж таки чітко і ясно руйнуються всі надбання Конституції України в частині захисту прав громадян України і особливо прав національних меншин, корінних народів розмовляти рідною мовою, отримувати інформацію на рідній мові, так само як і отримувати… І отримувати, якщо купують якісь вироби, отримувати про них інформацію, про іноземні вироби, також на своїй рідній мові.
Тому я підтримував і голосував за поправку колеги Тіміша, так, про мови Європейського Союзу, щоб на етикетках були, про те, щоб на етикетках могли люди отримати інформацію мовами корінних народів, регіональними мовами і мовами національних меншин.
Тому я дуже прошу, щоб поправку цю поставили на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 906. Хто підтримує? Вона поставлена на підтвердження. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати. Комітет її підтримує.
11:44:16
За-35
Рішення не прийнято.
907-а. Не наполягає.
908-а. Не наполягає.
909-а. Не наполягає.
910-а. Німченко.
11:44:34
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я хочу закцентувати вашу увагу на те, що застосовується тут термін такий у цій нормі, у цій статті, що на території України гарантоване одержання інформації про товари державною мовою. Слово "гарантоване" передбачає Конституція, стаття 10, лише не для державної мови, для державної мови це вже природне право, що гарантується державна мова. А слово "гарантоване" передбачає стосовно мов національних меншин та російської мови. От про що йде. Використання і забезпечення, а не функціонування. Я хотів би звернути на це увагу. Сам термін "функціонування" і писати "гарантується функціонування української мови", скажіть, будь ласка, це що за абракадабра? Тут дехто казав відносно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 910. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.
11:46:00
За-7
Рішення не прийнято.
909-а, Острікова. Колеги, у мене просто багато листів, і я не встигаю по всіх них зорієнтуватись. 909-а, Острікова.
11:46:07
ОСТРІКОВА Т.Г.
Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, ще раз звертаю увагу і шановного пана голови комітету, і нас всіх про те, що частина восьма статті містить таке формулювання: "Написи на виробі та його упаковці виконуються державною мовою, якщо інше не встановлено цим законом, і можуть дублюватися іншими мовами".
Йдеться про написи на виробі, по упаковці немає ніяких дискусій, це вже давним-давно згідно Закону "Про захист прав споживачів" всі написи там здійснюються українською мовою. Але ж далі є зазначено, що виконання таких написів англійською мовою допускається за умови, що це є очевидним для споживачів і не введе їх в оману. Я перепрошую, а хто буде вирішувати: введе це їх в оману, очевидне це для них чи ні? Якщо ринковий нагляд - цей мегакорупційний орган, який сьогодні "кошмарить" весь бізнес, який займається реалізацією товарів кінцевому споживачу, то я категорично проти таких розмитих і дискредитаційних формулювань.
Тому я прошу врахувати правку колеги Продан 909-у повністю, а вона врахована сьогодні комітетом лише частково.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже…
Будь ласка, коротко.
11:47:19
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановна колего, в затвердженій комітетом редакції можливість надання інформації ЄС передбачена як шляхом дублювання іншомовних написів (частини шість і сім), так і без україномовної частини, якщо значення написів є очевидним для споживачів. Тут йдеться про написи типу: "on/off", "FM" або такі скорочення, які є очевидними, на радіоприймачах, wi-fi-роутерах і в усьому іншому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб правка 909 була врахована повністю, хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати.
11:48:02
За-21
Рішення не прийнято.
911-а. 912-а.
11-а. Червакова.
11:48:19
ЧЕРВАКОВА О.В.
Доброго дня, шановні колеги. Поправка мого колеги Денисенка, вона врахована редакційно. І, як мені здається, та редакція цієї статті, яка виписана комітетом, вона була дійсно більш вдалою, ніж запропонована моїм колегою, тому що колега Денисенко пропонував, щоб законом регулювався розмір шрифтів.
Але, на мою думку, дійсно, це те питання, це ті приписи, які мають регулюватися не законом України, а, наприклад, відповідними правилами застосування або подання інформації та затверджуватися наказом профільного міністерства.
Тому я підтримую комітет в цьому рішенні і не ставлю правку на голосування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 914-а, Німченко. 13, перепрошую. 913-а, Острікова. 914-а, Німченко. Я перепрошую.
11:49:22
ОСТРІКОВА Т.Г.
Шановні колеги, ось я зараз взяла ноутбук свого колеги Пастуха і перевернула його, і тут написано: "Designed by Apple in California assembled in China, model number, serial number". Згідно пропонованої комітетом редакцією цієї статті пропонується, щоб оте, що я зараз зачитала, перекладалося і в якійсь невідомій супровідній документації долучалося до такого виробу. А чому ми вважаємо, що українці такі дурні, що вони не розуміють, що таке модель і що таке серійний номер, і що, це треба перекладати?
Тому я дуже прошу виважено підійти до цього і не робити якогось зайвого адміністративного навантаження на бізнес, якого, тим більше, не потребують споживачі. Це жодним чином не впливатиме на популяризацію української мови як державної, а лише створить додаткові витрати як для бізнесу, так і створить додатковий ричаг і інструмент для органів ринкового нагляду вимагати хабарі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Миколо, дійте виважено. Ми ж ідемо дальше.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я дуже коротко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, але коротко. Не треба, так? Давайте наступну.
914-а, Німченко.
11:50:38
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я хочу сказати про те, що ці норми, які передбачені в цій статті, вони дуже тісно взаємозв'язані з майбутніми повноваженнями людей, які будуть контролювати застосування державної мови. І можете собі представити, що на бізнес почнеться прес лише з цих підстав. Ви подивіться, навіть уже в маркуванні - і там уже бачать лазейку для того, щоб направити контролюючі органи і десь заробити копійчину. От про що йде мова.
Тим більше, в яких умовах будуть працювати і середній, і великий бізнес, якщо отакі контролюючі органи будуть висіти і кожний шаг контролювати? Як повинен поступати виробник і як повинен він маркувати товар, щоб його збути?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку 914. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.
11:52:05
За-11
Рішення не прийнято.
915-а, Острікова.
11:52:11
ОСТРІКОВА Т.Г.
Шановні колеги, вкрай важлива поправка, оскільки вона стосується мови технічної і проектної документації. Комітет зазначає, що виготовлення технічної і проектної документації відповідно до договору, стороною якого є орган державної влади, місцеве самоврядування, здійснюється державною мовою. Але насправді я розумію, що комітет мав, інший зміст закладав в поняття технічної документації. Тому що знову ж таки всі товари, які імпортуються в Україну згідно Закону про засади ринкового нагляду і контролю, на них має міститися технічна документація, яка розробляється, власне, виробниками. І розробляється вона - це, в принципі, становить комерційну таємницю цих виробників, - і розробляється вона тою мовою, якою діє виробник в тій чи іншій юрисдикції. І говорити зараз про те, щоб вони були виключно державною мовою, неправильно.
Колега Маркевич пропонує хоча би розширити: державною або англійською. Тому я прошу його поправку врахувати повністю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування правку 915.
Хто за те, щоб врахувати їх повністю, прошу проголосувати.
11:53:41
За-33
Рішення не прийнято.
916-а, Німченко. 16-а, Німченко.
11:53:51
НІМЧЕНКО В.І.
Прошу нашу правку поставити на голосування. Іде питання про необхідність виключення, щоб не було перезагрузки інформаційної і не покладались додаткові якісь обов'язки на виробника, і простіше доходило це питання і інформація до споживача. От про це йде мова.
Просимо виключити такий…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 916. Хто її підтримує, я прошу голосувати. Комітет відхилив.
11:54:43
За-9
Рішення не прийнято.
917-а, Папієв.
11:54:47
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Ті норми, які розглядають зараз, а особливо, коли ми говоримо про технічну і проектну документацію, в усьому цивілізованому світі це називається опосередковане оподаткування. Тобто ви збільшуєте навантаження на виробника. І всім цим законом фактично ставлячи перед собою мету заборону російської мови, ви сьогодні влазите в ці сфери приватної діяльності і комерції. І фактично виробника нашого, який і сьогодні неконкурентоздатний, ви ще навантажуєте іншими невластивими йому речами, які збільшать собівартість продукції.
Тому, шановні колеги, давайте якось схаменіться і почитайте Конституцію України. І я прошу поставити цю поправку на підтвердження в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 917. Хто підтримує, прошу голосувати: хто за те, щоб її прийняти повністю.
11:56:10
За-7
Рішення не прийнято.
Колеги, зараз хочу, пане Миколо, у нас є повідомлення і виступи. І тому, щоб я встиг до перерви, зараз я спочатку надаю слово для виступу 3 хвилини Ірині Геращенко, а потім 1 хвилина – Кіраль.
Дякую. О 12:30 ми розпочнемо з 918-ї, так, правки.
11:56:38
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги, шановні українці, дозвольте мені поінформувати вас, в першу чергу Верховну Раду України, про неформальний міні-саміт, який у вівторок увечері відбувся у Брюсселі, і в абсолютно унікальному форматі, за участю Президента України Порошенка, а також трьох президентів, які очолюють ключові європейські інституції: Президента Європейського парламенту пана Таяні, Президента Європейської Ради, великого друга України Дональда Туска і Президента Європейської комісії пана Юнкера.
Я, з вашого дозволу, колеги, хочу поінформувати вас, що і від імені українського парламенту в складі офіційної делегації під головуванням Президента Порошенка подякувала пану Туску за ту велику підтримку, яку він надав і європрагненням України, і за його блискучий виступ в стінах українського парламенту в роковини розстрілу Небесної Сотні на Майдані.
Власне, дуже важливо зазначити, що під час цього міні-саміту було двома сторонами – української і європейської – зазначено той унікальний сьогодні рівень взаємин між Україною та ЄС і заявлено наступне, що цей рік є роком виборів і для України, і для Європейського парламенту, для європейських інституцій, але важливо зберегти той рівень взаємин, той рівень довіри, який останні 5 років ми разом вибудовуємо. Очевидно, що такий потужний сигнал в розпал виборчої кампанії є важливим свідченням підтримки європейського курсу України і так званого європейського табору українського політикуму.
В той же час, наші європейські партнери висловили глибоке занепокоєння певними радикальними і екстремістськими рухами, які сьогодні намагаються в силовий спосіб, можливо, впливати на хід виборчої кампанії. Звичайно, не оминули і важливі теми, які є домашнім завданням для парламенту. Ще раз звернулися до нас з проханням повернутися до питання скасування е-декларування для громадських активістів, а також розглянути як першочергове питання повернення до Кримінального кодексу статті про незаконне збагачення. І під час цих дискусій виникла ідея, що у Верховній Раді України варто створити спеціальну робочу групу по доопрацюванню законопроектів відповідних, бо сьогодні ми їх маємо більше десяти. Я як перший віце-спікер готова таку робочу групу очолити, для того щоб ми врахували тут і позицію наших партнерів, і позицію громадських тих організацій, які допомагають доопрацювати відповідні законопроекти.
Друзі, і дуже важливо, що особливою темою під час міні-саміту була безпекова тема. Президент Порошенко подякував нашим європейським партнерам за азовський пакет санкцій, але закликав при цьому продовжувати жорсткий тиск на Російську Федерацію з вимогою звільнення політв'язнів Кремля, військовополонених моряків, заручників. І також закликав…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка. І також закликав посилити спеціальну таку, адресну допомогу регіону Приазов'я для того, щоб цей регіон в умовах фактичної блокади навігації в Азовському морі і внутрішніх вод міг нормально розвиватися.
Власне, шановні колеги, очевидно сьогодні, що нашим домашнім завданням нинішнього парламенту є євроінтеграція. І я переконана, що ми з вами ще дуже багато разом зробимо для того, щоб за 5 років ми могли подати повноцінні заявки на членство в ЄС і НАТО. Для цього важливо адаптувати українське законодавство до європейських норм і стандартів. І про це також йшла мова на неформальному міні-саміті у Брюсселі, де ми отримали як держава, як європейська команда дуже серйозну підтримку від трьох ключових політиків європейських інституцій.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, ще два повідомлення. Перше. На третьому поверсі збирається парламентська група дружби з Польщею, на третьому поверсі.
І ще одне важливе повідомлення. Сьогодні день народження нашого колеги Сергія Іванович Кіраля. Давайте ми його привітаємо. (Оплески)
Я хочу сказати, що Сергій Іванович дуже багато зусиль віддає боротьбі з однією з величезних проблем – боротьбі з туберкульозом. І в ці дні ми відзначаємо день боротьби з туберкульозом, і я хотів би на хвилину надати йому слово для виступу перед оголошенням перерви.
Будь ласка, пане Сергій.
12:01:23
КІРАЛЬ С.І.
Дякую, дякую пане Голово. Дякую також, колеги, за привітання.
Хотів би єдине, що сказати, що, крім таких веселих, радісних подій, у нас є події не зовсім радісні, доволі сумні. Якщо подивитися, наприклад, на статистику, в Україні проблема з туберкульозом залишається доволі актуальною. За абсолютними величинами кількості хворих ми другі в Європі. І тільки за даними 2018 року в нас 21 тисяча 314 нових випадків туберкульозу зареєстровані.
Цього року світова спільнота відзначає цей день під гаслом: "Настав час". Настав час подолати цю епідемію.
У Верховній Раді ми проводимо кілька заходів, зокрема, зараз, на 12 годину відкриття виставки на третьому поверсі. О другій годині в нас буде круглий стіл, і на пів на четверту на площі Конституції також брифінг за участі міністра охорони здоров'я, присвячений цьому дню. Всіх сердечно запрошую доєднатися.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Ще раз вітаю вас, пане Сергій.
Запрошую всіх до участі у виставці. І хочу теж наголосити, що сьогодні День підтримки людей із синдромом Дауна. І ми повинні підтримати, і демонструвати в цьому залі і підтримку, і толерантність до інших людей, які мають інші характеристики і особливості.
Отже, колеги, зараз я оголошую перерву на 30 хвилин. О 12.30 прошу всіх прибути в зал. О 12.30 ми продовжимо розгляд правок. Дякую вам.
(Після перерви)
12:31:37
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, продовжуємо нашу роботу. Я нагадаю, ми розглядаємо проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Ми зупинилися на поправці 918-й.
Але я змушений повідомити, що в президію надійшла заява від двох фракцій: від фракції "Батьківщини" і "Самопомочі". І вони готові замінити перерву на виступ. І я до слова запрошую на 3 хвилини Сергія Соболєва. Будь ласка.
12:32:24
СОБОЛЄВ С.В.
Дякую.
Шановні колеги, мій виступ – це звернення до міністра внутрішніх справ пана Авакова стосовно безпрецедентної ситуації, яка вскрита чесними правоохоронцям міста Запоріжжя. Ця подія сталася буквально тиждень назад, коли протягом одного дня, а точніше протягом 10 хвилин, на приватні рахунки однієї особи з 15 юридичних осіб були перераховані 130 мільйонів гривень платежами по 14 тисяч 999 гривень, для того щоб ці платежі не попали під фінмоніторинг.
На щастя, у фінмоніторингу сидять чесні люди, які негайно відслідкували тисячі перерахунків, які відбувалися з фіктивних фірм-одноднєвок. На жаль, для цього використали один із державних банків, я не хочу підривати його добре ім'я і ім'я його клієнтів. З цих рахунків далі, протягом одного дня - це зафіксовано через фото-фіксацію і аудіо-фіксацію, - ці кошти були зняті і почали розвозитися по штабах Петра Порошенка.
Я вимагаю негайно оприлюднити цю інформацію не з джерел тих чесних співробітників, які надали цю інформацію, а з трибуни Верховної Ради. Ми вимагаємо негайної доповіді міністра внутрішніх справ стосовно цього безпрецедентного факту: перерахунку 130 мільйонів гривень протягом однієї доби і окешування їх безпосередньо через державний банк, - що підриває довір'я до, на жаль, всієї правоохоронної системи України.
Я думаю, якщо такі факти не будуть негайно проінформовані суспільство, парламент, ми далі будемо слухати фейки про чергові піраміди, про чергові затримання, про чергових співробітників СБУ, які нібито пробують знімати з реєстрації окремих кандидатів. А ми не будемо реально знати, яким чином Петро Порошенко через державний бюджет і через приватні фонди готує ці вибори.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я запрошую до трибуни голову комітету Миколу Княжицького. Нагадую, ми зупинились на поправці 918. На ній наполягає… До речі, є автор? Є автор, так, так, Осуховський. Тобто не Папієв, а Осуховський запрошується до слова по правці 918. Будь ласка.
12:35:53
ОСУХОВСЬКИЙ О.І.
Олег Осуховський, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Рівне. Частина друга статті 27 є такою, що підважує та фактично заперечує державний статус української мови і суперечить частині першій статті 27 законопроекту. Тому ми вважаємо, потрібно вилучити дану норму із законопроекту.
Просимо на підтвердження поставити поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована редакційно. Я розумію, ваша вимога – врахувати повністю, так. Я ставлю на голосування пропозицію. Хто за те, щоб правку 918 врахувати повністю, прошу голосувати.
12:36:43
За-28
Рішення не прийнято.
920-а, Німченко.
12:36:48
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я хотів би закцентувати увагу на тому питанні, що, коли ми ведемо мову про споживача, ви ув'язуєте сюди, я маю на увазі законодавців, цей Закон про державну мову. У нас з 91-го року діє Закон про захист прав споживача. Оце там треба виписувати. Ще раз повторюю, що є Закон про захист прав споживача, а ви цим законом робите не захист прав споживача, а робите неможливим забезпечення цього захисту. Я маю на увазі інформаційного захисту прав споживача.
І тому ми просимо виключити оті всі посили стосовно цієї документації, вони є в договірних відносинах і все інше. Прошу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 920. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.
12:38:10
За-11
Рішення не прийнято.
21-а, не наполягає.
22-а, Німченко. Включіть мікрофон.
12:38:15
НІМЧЕНКО В.І.
Я хочу сказати стосовно реклами. Ми вже перейшли до "Державна мова в сфері реклами". Шановні колеги, я хочу сказати, той, хто готовив, ну, побійтесь Бога, візьміть, відкрийте Закон "Про рекламу", там все є: якою мовою, скільки і який об'єм – все там є.
Якщо щось потрібно захистити, хтось бачить, що порушують закон, дайте туди добавку, внесіть зміни. І вони мали місце там, в 18-му році останні зміни були. Це ті, хто так дуже вбачає, що не захищена державна мова. Треба бачити людину у цій нормі, коли пишуть, як людині простіше приймати цю норму, використовувати і забезпечити свої моральні, політичні, ідеологічні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 922. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати.
12:39:41
За-9
Рішення не прийнято.
23-я, Княжицький.
12:39:47
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Моя правка врахована редакційно. Прошу врахувати її повністю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоби правку 923 врахувати повністю, прошу голосувати.
12:40:04
За-36
Рішення не прийнято.
24-а.
25-а.
26-а. 26-а, Німченко. Включіть мікрофон.
12:40:11
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я вам скажу, що і там, де у сфері захисту прав споживача, і для реклами, то ви подивіться, там стільки дублюючих норм, які є у нас в іншому законодавстві.
І ще інше хочу вам сказати, що треба уважно дотримуватися, читати і дотримуватися норму Конституції, яка вбачає, яка передбачає і зобов'язує недопустимість прийняття законів, якими погіршують чи звужують обсяг прав громадян. Читайте 58-у, ви там все найдете, дивіться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 926. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати.
12:41:18
За-11
27-а. Не наполягає.
28-а, Брензович. Будь ласка.
12:41:26
БРЕНЗОВИЧ В.І.
Дякую.
Шановні колеги, частину другу статті 28 прошу викласти у наступній редакції: "Використання регіональних мов або мов меншин у сфері реклами встановлюється законом (законами) України, що регулюють права національних або мовних меншин та корінних народів України". Адже запропонована комітетом формула щодо можливості використання мов Європейського Союзу не вирішує питання мов меншин України, мови яких такими не є, і тому є дискримінаційним по відношенню до них.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставлю на голосування поправку 928. Хто за те, щоб врахувати її повністю в редакції, яку щойно озвучив Брензович, прошу голосувати.
12:42:16
За-14
Рішення не прийнято.
29-а, Папієв.
А, ні… Є Севрюков. Будь ласка. Так, є автор в залі. Перепрошую.
12:42:29
СЕВРЮКОВ В.В.
Дуже дякую.
Я хочу пану Німченку зацитувати статтю Закону "Про рекламу", де сказано, що застосування мови в рекламі здійснюється відповідно до законодавства України про мови. Це щодо знання законів про рекламу.
Я вдячний колегам з комітету, що моя правка була врахована редакційно. Це щодо того, що іншомовні видання можуть розміщувати рекламу також мовою національних меншин. Але в моїй правці була ще друга частина: щодо захисту об'єктів права інтелектуальної власності. Це та ситуація, яка у нас колись вже була, коли нам треба було торгівельні марки перекладати, наприклад, там Microsoft писати українською мовою.
Тому от я хочу поставити, по-перше, ну, повністю правку, щоб цю було враховано мою: щодо врегулювання об'єктів права національної власності.
А, Микола Леонідович, якщо не буде враховано, поясніть, як ми будемо з цим розбиратись, якщо буде виникати така ситуація.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко, пане Микола.
12:43:36
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
В частині, що стосується торгівельних марок, ваші пропозиції враховані в статті 42 закону, яка якраз називається "Мова торговельних марок". Інша частина правки по суті врахована в частині два статті 32, де саме і встановлюються випадки, коли допускається використання інших мов при розміщенні реклами в друкованих ЗМІ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування поправку 929. Комітетом вона врахована частково. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати.
12:44:04
За-18
Рішення не прийнято.
930-а. Не наполягає.
31-а. Не наполягає.
32... Ви по якій? Добре. Тоді 31-а, Папієв. А по 32-й - Помазанов після Папієва.
Будь ласка.
12:44:20
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні колеги, я хотів би подякувати нашому колезі Брензовичу, який абсолютно дає слушні поправки. І ті слова, які він заявив от щойно, 3 хвилини назад, вони є вироком цьому закону. Тобто людина, яка абсолютно чітко розуміється в питаннях Конституції, які стосуються національних меншин, мов корінних народів, регіональних мов, говорить вам, що в цьому законі дискримінуються мови національних меншин. Коли... Чому ми пріоритет даємо мовам Європейського Союзу, а забуваємо про мови корінних народів і національних меншин України? Тобто це якийсь неосталінізм в мовному питанні – оцей закон. І цей закон – це закон про заборону російської мови. Давайте закріпимо в усіх статтях, що абсолютно поруч з українською мовою як державною мають бути, і збережені бути, і використовуватись вільно мови національних меншин і мови корінних народів. Це європейська практика. Я...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 931 правку. Прошу голосувати, хто за те, щоб врахувати її повністю.
12:45:48
За-25
Рішення не прийнято.
32-а, Помазанов.
12:45:53
ПОМАЗАНОВ А.В.
Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Моя правка 932 говорить про те, щоб ми вилучили, в принципі, із тіла закону частину другу статті 28 даного закону, оскільки вона передбачає, що порядок використання мов національних меншин в рекламі визначається в Законі України "Про національні меншини в Україні". В той же час, сам Закон "Про національні меншини в Україні" жодним чином не регламентує використання цих так званих мов в галузі реклами. І тому ми можемо редакцією такого проекту закону, можемо створити так званий правовий вакуум, коли не буде взагалі регламентовано, як же все-таки, на якій мові можна рекламувати ту чи іншу продукцію, оприлюднювати рекламу. Чи це буде виключно державна, чи це будуть мови інші якісь національних меншин? Оскільки які саме і який порядок абсолютно не визначено саме в специфічному Законі "Про національні меншини в Україні".
Тому я прошу виключити цю статтю або якимось чином іншим врегулювати це питання, внести додаткові якісь правки. Тому що це буде реально правовий вакуум.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставлю на голосування поправку 932. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.
12:47:17
За-19
Рішення не прийнято.
33-я. Не наполягає. 33-я - відхилена правка, народного депутата Подоляк.
По четвертій? Добре, по четвертій Долженков, будь ласка.
12:47:29
ДОЛЖЕНКОВ О.В.
Дякую.
Автор правки пропонував частину другу статті 27 викласти в наступній редакції. Щоб використання мови в рекламі відповідало як Європейській хартії з регіональних мов та мов меншин, та з урахуванням Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних мов.
Члени комітету зазначили, що вона врахована редакційно. Але натомість вона врахована частково, а не редакційно, по-перше. Тому що зазначені міжнародні правові договори передбачають механізми правового захисту всіх мов національних меншин, а не лише офіційних мов Європейського Союзу. Тому це зауваження до якості складання цієї порівняльної таблиці. Оскільки фактично частина друга, стаття 28, створює дискримінаційні умови щодо застосування російської мови як однієї з мов національних меншин, гарантії реалізації захисту якої передбачені відповідно в статті 10 Конституції, тому прошу підтримати зазначену правку – 934-у.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто щоб я правильно розумів, я ставлю пропозицію врахувати повністю?
Отже, я ставлю на голосування правку 934. Вона врахована комітетом редакційно. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати.
12:49:00
За-12
Рішення не прийнято.
35-а. Не наполягає.
36-а. Німченко включіть мікрофон.
12:49:05
НІМЧЕНКО В.І.
Я хотів би відповісти своєму колезі, що там, дійсно, йде про Закон про мови, який діяв на те… це що стосується захисту прав відносно реклами язиків. Так я хочу вас повернути до Закону про національні меншини, там чітко указано, що люди національних меншин вони рівні серед рівних і не може бути ніяких обмежень, йде питання про природне право.
І стосовно вакууму, яке тут звучало. Про який вакуум іде мова? Хто може врегульовувати на свій розсуд, як розмовляти людині? Ви подивіться, куди ми доходимо? Ми доходимо, це вже не в сферу особисту і не в сферу інтимну, ми заходимо в сферу життєвої необхідності діяльності людини, не пов'язаної з діяльністю органів влади, не пов'язаної з офіційною мовою, ми ведемо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування правку 936. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати.
12:50:36
За-12
Рішення не прийнято.
938-а, Писаренко.
12:50:41
ПИСАРЕНКО В.В.
Там 37-а, комітетська, спочатку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Увага! Колеги, я вже надав Писаренку. Ми вернемося до 37-ї, ми вернемося після виступу Писаренко. Будь ласка.
12:50:55
ПИСАРЕНКО В.В.
Моя поправка вже стосується питань використання державної мови в сфері охорони здоров'я. І, як і інші мої поправки, я говорю про те, що нам потрібно, щоб держава заохочувала використання державної мови в різних сферах життя, але не нав'язувала і не зобов'язувала. Тому, якщо б тут мова йшла лише про державні і комунальні установи, можливо б, ви діяли би в тій логіці, яку ви пропонуєте по інших сферах державного життя.
Якщо ви говорите про те, що і публічні, і приватні компанії повинні використовувати лише державну мову, то є в цьому питання. Я би пропонував все ж таки йти за логікою, що приватний бізнес, люди, які йдуть до клінік, до закладів охорони здоров'я, вони саме обирають ту мову, на якій їм зручно працювати.
Тому прошу підтримати в повному обсязі мою поправку 938. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 938 правку. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати.
12:52:16
За-10
Рішення не прийнято.
937-а, Княжицький.
12:52:24
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
937-а - це є поправка комітету. Почекайте…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький має відношення до Комітету з питань культури. Він його голова.
Будь ласка, пане Миколо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.
Це поправка комітету, вона каже, що мовою реклами на телебаченні є державна мова. Вона врахована для уникнення колізій між різними законодавчими актами. Комітет вирішив за доцільне уточнити положення щодо мови реклами на телебаченні і радіомовленні. І далі комітет трактує, що мовою реклами, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, які здійснюють мовлення, є мова Європейського Союзу.
Я просив би виключити цю норму і врахувати її не повністю, а частково без цієї норми щодо мови реклами для закордонного мовлення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування пропозицію, яку Княжицький озвучив під стенограму по правці 937. Хто її підтримує, я прошу голосувати. Комітет підтримує цю пропозицію, яку озвучив Княжицький щойно.
12:53:22
За-38
Рішення не прийнято.
39-а, Німченко.
12:53:27
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я хотів би не повторюватись, сказати лише ту обставину, що навіть в сферу медицини, в сферу медицини ми натоптуємо стежину дотримання державної мови в спілкуванні, де потребує, специфіка відносин потребує прийняття рішення, виходячи з доцільності. Дійсно, в приватному секторі, в медицині, а їх сейчас, ми йдемо туди, це ж все видно. Як же так бути? Чи може там бути та людина, звернутись кудись, десь, як захистити своє здоров'я? Подивіться статтю 3 Конституції, чим повинна займатись держава: боротись за життя людина, а не створювати якісь перепони для того, щоб це забезпечити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 939. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.
12:54:51
За-4
Рішення не прийнято.
940-а, Німченко.
12:54:55
НІМЧЕНКО В.І.
Акцентую увагу на вислів доповідача по справі, де тут фігурує, і в цій статті: "мовою Європейського Союзу". Яка мова Європейського Союзу? Я хочу вам сказати, що там, якщо ви подивитесь, то написано: парламент, і всі члени Європейського Союзу там перераховані, в назві навіть ці, мовами.
То скажіть, будь ласка, про які мови ви кажете, якщо вказуєте на мови Європейського Союзу? До речі, там 24 офіційних, 24 офіційних мови Європейського Союзу, ну, нема там турецької мови. Ви ж це знаєте. А що ви пишете в законі? Як? Тому ми і вказуємо на те, що ця недолугість норми, вона тільки пошкоджує і обмежує людей, людям дорогу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 940. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.
12:56:20
За-3
Рішення не прийнято.
941-а. Не наполягає.
942-а, Німченко. Включіть мікрофон.
12:56:27
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я ще раз хочу тут уже вам назвати рішення Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року за номером 10-рп/99. Це для ревізорів, які часами перевіряють, про що я веду мову. І там було рішення у справі за конституційним поданням стосовно тлумачень положень статті 10 Конституції. Почитайте, і там все чітко і однозначно викладено, як тлумачиться ця Конституція.
Про що ми ведемо мову? А мову ми ведемо про те, що, не відповідаючи дійсності, несе ця інформація від доповідача по справі. Тому я хочу поставити нашу поправку на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 942 правку. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.
12:57:46
За-6
43-я. Не наполягає.
44-а. Німченко.
12:57:51
НІМЧЕНКО В.І.
Ми просимо виключити цю норму, в якій закладається питання щодо документації стану здоров'я пацієнтів лише державною мовою. Що таке документація? Це не лише історія хвороби, це не лише наявність діагнозу. Там є всі інші висновки і т.д. і т.п. стосовно здоров'я. А якщо вони надані на іншій мові, консультації і все інше, так що з цього виходить, чи іншої країни фахівцями, вона не може бути долучена, чи треба її переводити на українську мову? Ви про що тут ведете, шановні колеги, що ви пропонуєте? Як практика працювати медикам реально в житті? От про що йде мова. Просимо виключити. Ну, це просто недопустимо таке.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 944, комітетом відхилена. Хто підтримує, я прошу голосувати.
12:59:12
За-5
Рішення не прийнято.
945-а. Німченко.
12:59:16
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, ну, подивіться, кому не зрозуміло, що державною мовою вказаний закон, державною мовою ведуться всі дії адміністрування тієї чи іншої установи, того чи іншого закладу. Що ми тут дублюємо: конкретно для медичної сфери, конкретно для споживання, конкретно для інженерної служби, науково-дослідного інституту? Ми залазимо у кожну сферу діяльності людини, це не влазить в рамки допустимості законотворчих процесів і процедур, тим більше виписувати сюди, ми вже через статтю назад про це вели мову.
І тому я просив би, шановні колеги, шановний доповідач, якось зберіться там, ну не можна, воно ж дискредитує українську мову як державну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 945. Хто підтримує, я прошу голосувати. Комітет відхилив.
13:00:41
За-5
Рішення не прийнято.
946-а. Німченко.
13:00:44
НІМЧЕНКО В.І.
Ми просимо виключити такий посил, на мій погляд, де пропонуються терміни. Ви можете собі представити, передбачити, що вже термінами, якими повинні розмовляти лікарі, визначаються не ким-небудь, не лікарями, не фахівцями в області медицини, а встановлюються Національною комісією стандартів державної мови? Це ж хто такий буде - фахівець в області медицини, в області відносин, пов'язаний з лікуванням людини? І як за цим можна його контролювати? Вишукувати як підставу накласти черговий штраф на лікаря за те, що він використовує не ті терміни, які вказала комісія, ось, що за цим буде. І ви будете цьому свідком, якщо підете на прийняття такої ганебної норми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 946 правку. Комітет її відхилив. Голосуємо.
13:02:06
За-6
Рішення не прийнято.
47-а, наполягає. Бойко, будь ласка, включіть мікрофон.
13:02:11
БОЙКО О.П.
Шановні колеги, пропонується правка 947 частину п'яту статті 29 викласти в наступній редакції: "Заклади охорони здоров’я використовують у своїх документах медичну термінологію відповідно до стандартів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки". Комітет пропонує "Національну комісію зі стандартів державної мови".
Хочу нагадати, що відповідно до статті 64 Закону України "Про освіту" передбачається, що повноваженнями центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки в тому числі є затвердження стандартів освіти. Нагадаю, що такі стандарти розробляються МОНом.
Національні стандарти української мови мають забезпечувати систему освіти. Тому, на моє переконання, один ЦОВВ має і встановлювати стандарти, і забезпечувати освітній процес відповідно до цих стандартів.
Дякую. Прошу поставити на голосування.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
СИРОЇД О.І.
13:03:02
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати, 947 поправка, прошу голосувати.
13:03:23
За-14
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 948. Не наполягає.
Наступна - 949. Не наполягають.
950. Прошу, народний депутат… (Шум у залі)
Наступна, прошу, 949-а. Народний депутат Подоляк.
13:03:48
ПОДОЛЯК І.І.
Прошу, будь ласка, підтримати цю поправку в повному обсязі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів голосувати.
13:04:09
За-41
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - 950. Народний депутат Писаренко, прошу.
13:04:16
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую.
Моя поправка стосується використання державної мови у сфері спорту. Я знову наполягаю на тому, що нам потрібно достатньо ретельно слідкувати за тією термінологією, за тими зобов'язаннями, які накладає цей закон… законопроект поки що.
Я говорю про те у своїй поправці, що держава повинна заохочувати використання державної мови у сфері спорту. Но не потрібно спортсменам і функціонерам спортивним нав'язувати розмовляти виключно українською мовою, якщо вони сьогодні б'ються за результати і так частіше без допомоги держави. Створіть умови задля того, щоби вони використовували українську мову як державну, і після цього, створивши такі умови, щось вимагайте.
Насправді на сьогоднішній день оце засилля обов'язковості, воно лише губить українську мову.
Поставте, будь ласка, на підтвердження. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу голосувати.
13:05:38
За-13
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - 951. Народний депутат Німченко.
13:05:44
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, тут уже попередній колега про це говорив, але ми маємо на увазі інше, коли вказуємо на необхідність виключення цих норм.
По-перше, подивіться, що таке… як називається стаття: "Державна мова у сфері спорту", "Державна мова у сфері спорту". Що це таке? Заходи, мова заходів у сфері спорту. Давайте ми подивися і дамо ту... этому логічне розуміння, що повинно вкладати все. Це я так виходжу з того, що якщо слідувати там приписам ваших норм, які ви пропонуєте, то спортсмен, щоб поїхати на олімпіаду, приймати участь, він повинен ще здати екзамени, чи він знає українську мову. Те що, як він бігає, то це вже інша справа, але повинен знати українську мову, щоб там спілкуватися. Ми розуміємо, про що...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати народних депутатів.
13:07:09
За-11
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 953. Прошу, народний депутат Подоляк.
13:07:21
ПОДОЛЯК І.І.
Прошу підтримати цю поправку повністю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів голосувати, підтримати в повному обсязі.
А вона врахована?
13:07:41
За-17
Слухайте, ви є, народний депутат Папієв, ви є в залі, і ви можете...
Добре. 952 поправка. Будь ласка, народний депутат Папієв.
13:07:53
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України, шановні телеглядачі! Заздалегідь знаючи, що буде не тільки дискримінація російськомовних громадян України, румуномовних громадян України, угорськомовних громадян України в цьому законі, а ще буде і дискримінація народних депутатів України, тому що чомусь головуюча не помічає, коли народний депутат України піднімає руку і хоче виступити з тієї чи іншої поправки, знаючи такі підходи, я заздалегідь передав в письмовому вигляді, і кожен має можливість прочитати моє депутатське звернення, де я вимагаю про те і наполягаю на тому, щоби надавали мені слово по тих поправках, які комітетом були враховані: або враховані частково, або враховані редакційно і багато інших речей. Цей закон – це сталінізм в мовному питанні в Україні. Шановні, Сталін, він нервово плаче збоку. Тобто це найгірші приклади сталінських підходів до мовного питання, реалізовані в цьому законі. Ганьба!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна поправка номер… ви не наполягали на голосуванні? Наступна поправка номер 954.
Про… 955-а. Німченко, прошу.
13:09:19
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, знову ж таки, ну, не можемо… Давайте ми тоді вводити в закон і в правове регулювання форму одежі, одягу спортсмена, його мовність, да, вишиванку, чи щось інше, чи кросівки, колір кросівок і все інше. Отак ви глядите. Як можна писати, що якщо це на міжнародних змаганнях, то допустима мова іншої країни? Ну, не розумію і ніхто не зрозуміє вас, і не зрозуміє Конституція, коли положать на алтарь перевірку цієї норми щодо відповідності статті 10 і 11 Конституції.
А тому я просив би якось все-таки вернутись в русло конституційного законодавства. Я просив би придивитися до статті 8 Конституції…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів голосувати.
13:10:42
За-9
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 956. Народний депутат Німченко.
13:10:48
НІМЧЕНКО В.І.
Я думаю, що коли ми ведемо мову і третій раз по аналогії, бачите, це стосується внесення поправок кожної норми. Це не одна норма. Тобто в цій, цій статті всі норми, які передбачені частинами цієї статті, вони всі перегружені тим напливом обов'язкового характеру застосування норми людиною. Це вже є не що інше, як зобов'язуюча норма, що не допускає Конституція. Не треба змішувати слово "функціонування", де держава забезпечує функціонування, змішувати з тим, що держава покладає обов'язок – це можливо лише при тих умовах, якщо йде питання і указується, що є угроза національній безпеці чи чому іншому. Отоді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
13:12:13
За-7
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 958, народний депутат Німченко.
13:12:19
НІМЧЕНКО В.І.
Знову ж це стосується цієї статті. Я просто, щоб люди зрозуміли, що, що, що твориться, як творять закони, ми і як їх тут, і що ми з ними робимо.
Я хотів би, щоб виключили це положення, тому що це положення смислове своє навантаження вбачає - обов'язковість дій громадянина в сфері абсолютних його природних прав. І обмеження тут не можуть бути допустимі.
Але ми своєю нормою створюємо такі умови, в тому числі для спортсменів, такі умови створюємо, що людина, людина, не маючи, не маючи відносно свого природного характеру якісь повні дані про користування державною мовою, я маю на увазі національних меншин, по суті не буде мати доступу до реалізації…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
13:13:45
За-7
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 959. Народний депутат Німченко.
13:13:51
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, це вже ми перейшли у сферу телекомунікацій. Уже ми тут перебуваємо, законодавчо регулюємо телекомунікації та поштовий зв'язок. І ми ведемо мову про: мова послуг у сфері телекомунікацій і в сфері поштового зв'язку. Яка? Що значить "мова послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку"? "Мова послуг". Я хотів би, щоби автори мені роз'яснили, дали юридичне визначення його чи правове визначення, що таке "мова послуг у поштовому зв'язку".
Тому ми просимо виключити ці положення. Це, ну, давайте ми не будемо всі без винятку сфери життя людини підводити під цей закон. Це дійсно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів голосувати.
13:15:15
За-5
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 960. Народний депутат Німченко.
13:15:20
НІМЧЕНКО В.І.
На продовження. Коли ми ведемо мову про телекомунікації та поштовий зв'язок, то ми перш за все вбачаємо дії – дії якось органу, дії якоїсь установи, дії, в кінці кінців, людини. То, скажіть, будь ласка, про що можна вести мову, вказуючи на те, що мовою поштового зв'язку має бути українська мова? Коли приходить поштова кореспонденція, вона приходить на любій мові. Скажіть, будь ласка, що робити? Робити переклад цієї кореспонденції чи робити додаткові назви, вписувати на цій кореспонденції? Що це за цим…
А друге – стосовно телекомунікацій. Це інженерні служби, давайте ми туди ще будемо нав'язувати. І це якраз не вписується в норму правового регулювання, це вже, що занадто, то…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:16:31
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я прошу визначатися по поправці 961. Прошу.
СИРОЇД О.І. 60-а.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, вибачте. 960-а. Пані Оксана мені підказала. Дуже дякую, пані Оксана.
І прошу визначатися.
13:16:54
За-5
Поправка відхиляється.
Наступна - 961-а. Будь ласка, мікрофон пану Німченку.
13:17:02
НІМЧЕНКО В.І.
Пропонується текст, інше, дослівно: "Адреси відправника та одержувача поштових відправлень, телеграм, що пересилаються в межах України, мають виконуватися державною мовою". А "текст телеграми може бути написаний будь-якою мовою з використанням літер кирилиці або латинської абетки". І тому подумайте, про що іде мова. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Буде коментар голови комітету? Ні.
Просто визначаємося по 961 поправці. Відхилена вона була комітетом. Прошу визначатися.
13:17:56
За-5
Поправка відхиляється.
Наступна - 963-я, народний депутат…
62-а, Писаренко. Будь ласка, Валерію Писаренку мікрофон.
13:18:08
ПИСАРЕНКО В.В.
Хоча поправка достатньо добра, вона виключила питання стосовно складання тексту телеграми українською або латинською абетки, виключення з цього пункту. Але я хочу просто на цьому прикладі показати, що, ну, дійсно, автори дещо перестаралися, коли вони занурилися на глибину навіть текстів телеграм. Тобто ви розумієте, що певні речі, вони залишилися нам в пострадянському просторі? І люди, які використовують цей інструмент, вони перестануть остаточно і ним користуватися, тому що є якась... є якісь речі, на якому використовують різні мови, якими захочуть люди написати. Тобто обмеження завжди приводить до того, що ми втрачаємо той чи інший інструмент, який держава могла би навпаки заохочувати використовувати.
Дякую. Можна не голосувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам за позитивну характеристику поправки комітету, шановний пане Писаренко.
Наступна – 963-я. Будь ласка, народний депутат Німченко, вам слово.
13:19:23
НІМЧЕНКО В.І.
Поставте на підтвердження. Я просив вже відмову. Поставте на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Просимо визначитися по 963 поправці народних депутатів Німченка і Шуфрича. Відхилена вона була комітетом. Прошу визначатись.
13:19:51
За-7
Поправка відхиляється.
Наступна – 964-а. Народному депутату Василю Німченку. Прошу вас.
13:19:57
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, знову ж таки, тут норма зобов'язуючого характеру, яка зобов'язує людину при відправленні своєї кореспонденції дотримуватися державної, державної мови. Так от, я хочу сказати, дайте мені відповідь, автори законопроекту, ви так глибинно все це перевіряли, что сейчас телеграму не може відіслати людина, громадянин України., на білоруській, на російській мові в Росію или Білорусь цією мовою. От про що, до чого ви вже добалакались! Балакали-балакали - сіли і, мабуть, і заплакали. Подивіться, що, про що йде мова. Як можна, як можна обмежувати людину материнською мовою, його рідною, написати комусь телеграму, відіслати в іншу країну? А ви кажете, що це повинно бути тільки там, де договір є. Якщо нема договору, будьте добрі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету, тому що важлива тема. Щоб наші громадяни України знали, що можна буде надсилати телеграму будь-якою зручною мовою. Будь ласка, пане Микола Княжицький.
13:21:18
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую.
Ну, перша редакція закону, справді, була такою, досить жорсткою. Ну, телеграми до відома - ця поправка попередня щодо телеграм була скасована, бо вже телеграм немає. Ми вже всі sms давно відправляємо, користуємось Viber і WhatsApp.
Ця ж поправка колеги Німченка, вона є відхилена тому, що чітко у нас сказано: "Міжнародні поштові відправлення та повідомлення, які передаються через телекомунікаційні мережі загального користування, обробляються із застосуванням мов, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою". Ця норма – "згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою" – використовується в тому числі в Конституції України.
Через те ця поправка колеги Німченка була відхилена. Вона стосувалася міжнародних відправлень, якраз того, що вони можуть бути адресовані будь-якими іншими мовами.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, шановний пане Княжицький.
Я прошу визначатися по поправці народного депутата Німченка, 964-й, яка стосується міжнародних поштових повідомлень.
13:22:28
За-8
Поправка відхиляється.
Наступна – 965-а, народного депутата Валерія Писаренка. Будь ласка, пане Валерію.
13:22:33
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую.
Ми переходимо до розділу державної мови у сфері транспорту. Стаття 36 вже за новим, я так розумію, за новою редакцією. Знову ж таки я говорю про те, що приватний бізнес. І ми не повинні силувати те, якою мовою їм робити транспортні перевезення.
Мені здається, що цілком зрозуміло, що аеропорти і засоби комунікацій, і логістика повинні використовувати державну мову на території України, щоб був єдиний стандарт. Але навіщо нам, наприклад, регулювати перевізників, які, наприклад, в Одеській області їдуть з Одеси в Бессарабію? Навіщо нам перевізникам говорити, на якій мові розмовляти там кондукторам чи водіям? Мені здається, що це занадто, і у мене була пропозиція все ж таки говорити про заохочення, а не про обов'язковість чи нав'язування..
Прошу врахувати повністю і проголосувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу визначатися по цій поправці, шановні колеги, 965-й. Будь ласка.
13:23:57
За-9
Поправка відхиляється.
Наступна – 966-а, народного депутата Німченка. Прошу вас, шановний колего.
13:24:04
НІМЧЕНКО В.І.
Я хотів би зауважити, що по суті ця стаття вона входить вже в слої атмосфери приватного бізнесу і обслуговування людей на транспорті. Іде питання про переміщення людей і отримання ними правильної, вірної інформації. То давайте ж ми скажемо, хорошо, то що ж ми пропонуємо, подивіться. Подивіться цю частину другу цієї статті, про що йде мова. Де правове визначення… державною мовою, а дальше пише: "а в разі потреби іншою мовою". Хто буде визначати потребу на вокзалі, в аеропорті чи де-інше в конкретній територіальній одиниці нашої України? Це немає правового визначення. Хто буде визначати? Тому ми вважаємо, що це ми заангажували, зарегулювали таким підходом…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, завершуйте.
13:25:16
НІМЧЕНКО В.І.
Це виключає можливість людей отримати належну інформацію, які знаходяться в стадії переміщення і руху.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего, за роз'яснення вашої поправки. Я прошу визначатися по ній.
13:25:46
За-9
Поправка відхиляється.
Наступна – 967 поправка, так само народного депутата Німченка. Прошу вас.
13:25:52
НІМЧЕНКО В.І.
Ми якось не забуваємо англійський та інші язики країн наших сусідів, далеких і ближчих, але ми не бачимо ту проблему, яка в дійсності є.
По-перше, давайте ми все-таки розберемося, що таке мова послуг на транспорті, що таке мова послуг. Треба виходити з того, що таке послуги чи правовий… мовний супровід, що таке послуги. Це ж люди не читають, вони повинні розуміти, про що йде мова, і чому ми завжди, де ставимо таку розтяжку, щоб затруднити доступ до отримання інформації. І тим більше, подивіться, як же працювати цим перевізникам, перевізникам. Вони стоять тоже на розтяжці притягнення до відповідальності за незабезпечення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення, шановний колего.
Я прошу визначатися по поправці 967.
13:27:21
За-9
Поправка відхиляється.
Наступна - 968-а. Осуховський, народний депутат. Вам слово, шановний колего. Прошу.
13:27:27
ОСУХОВСЬКИЙ О.І.
Щоб не затягувати час, як це робить Німченко, будь ласка, просто поставити правку на голосування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, що не затягуєте час.
І прошу визначатись по цій поправці, шановні колеги.
13:27:56
За-27
Поправка відхиляється.
Наступна - 969-а. Шановний колего Німченко, прошу вам слово.
13:28:02
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я хотів би ще раз просити, щоб і бути почутим, що треба виключати цю норму, вона нічого не несе, кроме затруднення для користування транспортом, любим, який у нас є в державі.
Тут нема чого регулювати, регулювати треба те, стосовно застосування мов, де це не вдається чи неможливо. А ми оп'ять вводимо зобов'язуючу норму. Почитайте, ще раз кажу, рішення, пане доповідач. Я вам сейчас передам рішення Конституційного Суду, тлумачення статті 10.
Прошу задовольнити нашу поправочку і виключити цю норму із проекту закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Німченко. Це у вас уже така лексика суддівська пішла – задовольнити.
Я пропоную підтримати вашу поправку, на прохання автора, і прошу визначатися. Визначатися прошу залу.
13:29:26
За-9
Поправка відхиляється.
Наступна поправка - 970, народного депутата Євтушка. Пан Сергій робить все для того, щоби ми швидше прийняли Закон про функціонування української мови і не наполягає.
Наступна – 971 поправка, народного депутата Німченка. Вам слово, будь ласка.
13:29:45
НІМЧЕНКО В.І.
Я думаю, що в цій нормі поставлено в абсолютизм право індивідуума перед суспільством, перед громадою. Ви подивіться, пропонується там: якщо хтось один вимагає, то, будь ласка, роби те, що він вимагає, переходь на ту мову, яку вимагає один з пасажирів. Оце так, щоб люди розуміли, що тут записано в законі. І те, що вся рота йде в ногу – це нічого, головне, щоб один ішов не в ногу – це буде порядок.
І тому ми просимо виключити таку норма, вона нічого не дає, кроме як схоластику в застосуванні і неправильне розуміння і тлумачення норм.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я прошу визначатися, колеги, по цій поправці.
13:30:54
За-7
Поправка відхиляється.
Наступна - так само народного депутата Німченка. Вам слово, шановний колего. 972 поправка.
13:30:59
НІМЧЕНКО В.І.
972 поправка. Я прошу поставити на підтвердження нашу пропозицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
972 поправка. Ми визначаємося по ній. Комітет її відхилив. Будь ласка, колеги.
13:31:27
За-10
Поправка відхиляється.
Наступна - 973-я, колеги Брензовича. Будь ласка, вам мікрофон.
13:31:34
БРЕНЗОВИЧ В.І.
Дякую.
Моя поправка наступна. Частину п'яту статті 32 викласти у наступній редакції: "Мовою назв аеропортів, портів, станцій, зупинок, власних назв транспортних засобів є державна мова. Такі назви поряд з українською мовою можуть бути відтворені також і регіональними мовами або мовами меншин відповідно до закону України, що регулює права національних або мовних меншин та корінних народів України". Адже запропонована комітетом редакція не вирішує проблематику відтворення в даній сфері нині наявних в Україні, а також гарантованих Конституцією і міжнародними зобов'язаннями України, мовних прав меншин.
Тому для недопущення чергового грубого порушення цих прав закликаю колег підтримати мою пропозицію щодо застосування бланкетної і цілісної норми до Закону про національні меншини.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за роз'яснення.
Будь ласка, коментар голови комітету. Я нагадую, що поправка колеги Брензовича була редакційно врахована. Будь ласка.
13:32:31
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую.
Комітетом, справді, не враховано запропоноване положення щодо відтворення назв аеропортів, портів, станцій, зупинок регіональною мовою або мовами національних меншин, оскільки таке положення, на думку комітету, мають бути передбачені у спеціальному Законі про мови корінних народів і національних меншин. А інші зауваження до цієї частини були редакційно враховані.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ви не наполягаєте на тому, щоб ми ставили на голосування. Рухаємося далі, бо роз'яснили вашу позицію.
Наступна поправка – 975, народного депутата Німченка. Прошу вас, колего.
13:33:04
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я думаю, що ця стаття, за цим змістом, який запропонований, вона не несе тієї смислової нагрузки і не виконає свою роль з забезпечення застосування державної мови. Іде питання про елементарні речі. І тут без бланкетної норми в тій редакції, в якій є, ми не можемо взагалі тут щось вирішити.
Тому я хотів, щоб не перегружали цей закон та подібного виду нормами. Тим більше і рядом, яке йде питання, це питання врахування національних меншин і іншомовних громадян України, яких біля половини всього населення. Це я вам відповідаю, якщо є інші дані, дайте, будь ласка. А я відповідаю за те, що більше 30 відсотків людей, які мають…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення вашої поправки.
Я прошу визначатися по ній. 975 поправка.
13:34:31
За-10
Поправка відхиляється.
Наступна - 976-а. Народний депутат Писаренко, вам слово.
13:34:36
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую.
Мова іде щодо застосування державної мови у сфері діловодства, документообігу, листування і звітності громадських об'єднань, політичних партій та інших юридичних осіб.
Дійсно, ця стаття зазнала змін, і насправді вона зараз, мені здається, в такому вигляді непогано виглядає. Єдине, я б запропонував все ж таки назву статті скоротити, тому що ви фактично прибрали мову з діловодства, документообігу, там залишилася лише комунікація з державними органами. І, до речі, це підтверджує лише мою тезу про те, що потрібно залишити обов'язковість лише в державній сфері, а все, що стосується приватного і бізнес-життя, потрібно все ж таки віддати на розсуд бізнесу і комерції. Тому що, наприклад, представництво іноземної компанії в Україні, напевно, їй потрібно самим визначати, якою мовою вести діловодство зі своєю материнською компанією. Але в цілому прошу поставити на підтвердження і думаю, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити, будь ласка, 15 секунд.
ПИСАРЕНКО В.В. Просто як рекомендація комітету: все ж таки подивитись на назву статті, може, дещо видозмінити після цього.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Прошу, коментар голови комітету.
13:36:00
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую, шановний колего.
Хочу вам справді сказати, що більшість запропонованих вами поправок по суті враховані в редакції статті, запропонованій комітетом, як те, що листування з органами державної влади, місцевого самоврядування, державної і комунальної власності, статутні документи, рішення керівних органів, офіційні звіти, які надсилаються відповідно до чинного законодавства, мають бути державною мовою.
Справді, відмінність полягає в тому, що колега Писаренко пропонував вилучити з переліку юридичних осіб особи приватного права. Але комітет вважає, що будь-які юридичні особи, зареєстровані в Україні, мають листуватися з державними органами державною мовою. Тому що, якщо приватна компанія, вибачте, мало поширеною якось мовою Азії або мовою країни Африки напише листа, то просто державні органи не зрозуміють, про що йдеться в цьому листі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу визначатись по цій поправці, колеги.
13:37:03
За-8
Поправка відхиляється.
Наступна поправка – 978, народного депутата Німченка. Будь ласка.
13:37:09
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я знову хочу звернути вашу увагу на те, що ми знову ж таки дублюємо. Подивіться, з чого починається цей закон. Що любі дії, любі переписки, любі відносини з державними органами мають вестись українською мовою як державною, як офіційною. То скажіть, навіщо ми тут пишемо про те, що з органами державної влади і т.д. і т.п. є державна мова? Це що, не дубляж? Це що, не повтор?
Оце якраз і є те питання, яке закладене сюди, щоб заводити латентні норми, латентні норми зобов'язуючого характеру, які йдуть далі в цій статті. І тому ми і просимо, щоб прислухалися до тих пропозицій, про що ми ведемо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Дякую за роз'яснення.
Колеги, я прошу визначатися по поправці, яку ми зараз обговорюємо. Нагадую, це 978 поправка.
13:38:40
За-10
Поправка відхиляється.
Наступна поправка - 979-а. Автор – пані Пташник Вікторія. Прошу, пані Вікторія.
13:38:48
ПТАШНИК В.Ю.
Шановні колеги, я категорично не погоджуюся з попереднім виступаючим, адже редакція першого читання цієї статті містила якраз вимогу до внутрішнього листування юридичних осіб приватного права, і вказувалося, що воно має бути виключно державною мовою. І свою поправку я подавала, саме враховуючи те… свій, зокрема, попередній досвід, коли я працювала в юридичних компаніях, де ми якраз для того, щоби вивчати іноземну мову, вводили обов'язковість листування англійською мовою для, власне, того, щоби наші співробітники володіли англійською мовою на достатньому рівні.
Саме тому я подала поправку, і я дуже дякую комітетові, що вона врахована. І мені здається, що та редакція, яка виписана наразі, вона є абсолютно адекватною, і мова йде тепер не про внутрішнє листування, а фактично про листування юридичних осіб приватного права з органами державної влади. Я логіку бачу, доцільність бачу.
Тому дякую, і прошу нікого не збивати цю поправку також. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам.
Рухаємося далі. Наступна поправка - 980… (Шум у залі) Бачу, бачу! 980-а. Будь ласка, шановному пану Папієву слово. Будь ласка.
А в мене…
13:40:07
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України, шановні телеглядачі! Ви бачите, йде обговорення цього закону, і, ну абсолютно є деякі слушні пропозиції народних депутатів України, але ж ми відповіді на ці питання не маємо. Бо коли нам розказують, що мається на увазі в тій чи іншій статті, то я хочу привернути всіх увагу, що законодавством встановлюються норми, і необхідно їх встановлювати так, щоби розуміння цих норм, правових норм, було однаковим як в судах, як в громадян України, як в юридичних осіб. Тобто коли іде подвійне тлумачення, більше того, коли врегульовуються ці питання абсолютно непрофільним законом, от тут якраз і наступає юридичний безлад, абсолютний юридичний безлад. Ви вже і в спорт влізли, і в листування, зараз у внутрішню переписку юридичних осіб хочете влізти. Шановні, схаменіться, це неосталінізм в кращому його виразі.
Я прошу поставити цю поправку на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:41:20
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую.
Якраз через сталінізм, між іншим, і українська мова опинилася в такому стані, з якого ми зараз намагаємося її врятувати і розвинути в нашій українській незалежній державі. А ви ці принципи сталінізму якраз обстоюєте. Так само ви вводите в оману наших виборців, тих, хто дивиться зараз засідання Верховної Ради, народних депутатів України. Оскільки відповідно після того, як колега Пташник абсолютно слушно подала свою поправку і вона комітетом була врахована, внутрішнє листування осіб приватного права жодним чином не регулюється цим законопроектом. Тому просив би не перекручувати того, що було сказано.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
На вимогу народного депутата Папієва я ставлю на підтвердження поправку 980 народного депутата Маркевича. Прошу визначатися, колеги. Нагадую, що комітет її підтримав і просить так само підтримати сесійну залу цю поправку.
13:42:21
За-37
Поправка відхиляється.
Наступна поправка – 983, народного депутата Німченка. Прошу, вам слово.
13:42:32
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я знову звертаюсь до авторів, до доповідача, щоб розмежували, в даному випадку розмежували через статтю 36 Конституції, яка надає право людям об'єднуватися для захисту своїх інтересів, в тому числі мовних, і все інше, і розмежувати, де ж начинается приватне право, а де те суспільне право, про яке йдеться в законі. І тому оці всі дописи щодо внутрішньої переписки, щодо реєстрації, де нема реєстрації необхідності всіх внутрішніх переписок та листування і надання виключно українською мовою, це є не що інше, це є не що інше, як зловживання законодавця, держави шляхом втручання, вже якщо хочете, порушення Конституції…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 10 секунд.
13:43:45
НІМЧЕНКО В.І.
…діяльність громадянина, в приватну його діяльність, куди вмешательство… втручання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу визначатися. Втручання, да, втручання. Прошу визначатись по цій поправці. Ні-ні, це поправка, яка була відхилена комітетом. Це поправка 983 народного депутата Німченка-Шуфрича, вона була відхилена комітетом.
13:44:14
За-10
Поправка відхиляється.
Наступна – 985-а, Німченка.
Будь ласка, народний депутат Папієв вимагає слова по 984 поправці народного депутата Німченка, яка була врахована комітетом. Прошу.
13:44:29
ПАПІЄВ М.М.
Дякую.
Шановні народні депутати України, шановні телеглядачі! Коли я кажу, що цей закон – це закон про заборону російської мови і це неосталінізм в його найгіршому вигляді, то я хочу навести вам, коли ви говорите емоціями, а я хочу з вами говорити мовою документів.
От я вам читаю: Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки. Я вам читаю далі, де написано, стаття 2, що відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова, не російська, не якась. Є українська мова. І Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.
Тобто подивіться, це документ, це Закон Української РСР, що українська мова була державною мовою, і при цьому держава гарантувала, крім усього іншого, і використання, вільне використання інших мов поруч з державною. Тому будьте чесними і читайте документи все ж таки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І рухаємося далі.
А, будь ласка, голова комітету хоче прокоментувати обговорення цієї поправки.
13:45:46
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановний колего Папієв, я розумію, що ви як мантру поширюєте ненависть до російської мови в цьому залі, весь час наголошуючи про заборону російської мови. Хочу запевнити всіх глядачів, що ані російська, ані жодна інша мова не може бути заборонена в демократичній країні і ніколи не буде заборонена.
І прошу вас не поширювати під різними приводами цей фейк для громадян України і не пропагувати заборону чи російської мови, чи будь-якої іншої. Закон, очевидно, який був процитований, на жаль, був скасований "Законом Колесніченка-Ківалова", за який голосувало багато з присутніх тут людей з "Опозиційного блоку", а потім скасований Конституційним Судом, останній закон, тому цей закон, на жаль, не діє, прийнятий у 89-му році, справді один з перших позитивних законів, який був прийнятий напередодні незалежності України, який ще раз підтверджує, наскільки важлива мова для ствердження незалежності. І те, що… І в Українській РСР в цьому парламенті були порядні люди, які голосували за цей закон, розуміли його необхідність, а при незалежній Україні ми маємо непорядних людей, які борються тут з українською мовою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Просимо, пан Папієв не наполягає на цій поправці, на голосуванні, він тільки висловив свою позицію щодо неї.
Наступна - 985-а, народний депутат Німченко. Вам слово, прошу.
13:47:00
НІМЧЕНКО В.І.
Я просив би доповідача не затягувати розгляд цього законопроекту. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Німченко, вам вдалося зірвати аплодисменти зали. Переходимо до голосування.
НІМЧЕНКО В.І. Пані Ірина, пані Ірина, ви своїм спічем двохвилинним явно пішли на це і, мабуть, це навмисне, я вам скажу, пане доповідач. А тому не треба більше про це вести мову і призивати людей оперативно розглядати.
І я все-таки хочу закінчити відносно цієї мови в політичних об'єднаннях і партіях. Знову ж таки, ми просимо виключити, виключити положення, де пропонується, що звіти партій, громадських об'єднань державною мовою. Та ж всім зрозуміло, що на сьогоднішній день ліцензіатор, який є, хто видав…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Шановні колеги, от, ви знаєте, протягом двох тижнів, коли ми обговорюємо поправки до законопроекту, зала об'єдналася з приводу двох тез: перша – що Путіну треба вивчати українську для Гааги, і друга – що не треба затягувати розгляд законопроекту. Це треба тільки вітати, вітати такі заяви.
Прошу визначатися по поправці 985. (Шум у залі) Що? Я що буду робити? Я буду працювати, радикально працювати, шановний колего.
13:48:50
За-7
Рухаємося далі. Поправка 986, народний депутат Писаренко. Будь ласка.
13:48:58
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую.
Ви знаєте, продовжуючи дискусію, якщо нас уже завели в цю дискусію, дійсно, в законі ні де не передбачено, що забороняється російська мова. Але ви зачіпаєте практично всі сфери життєдіяльності, навіть приватної, там, де виключно приватне життя і бізнес-життя. І ви усюди встановлюєте обов'язковість української мови. Тобто на державному рівні, на рівні статусу державної мови немає суперечок. Але позиція авторів багатьох поправок, що давайте не нав'язувати українську мову, а популяризувати. І в такому разі, якщо навіть там, де ви дозволяєте використання інших мов, російська мова не звучить, тобто є англійська, є мова Євросоюзу… мови Євросоюзу офіційні. І тому мої колеги говорять про те, що фактично виключається російська мова із використання.
Тому, якщо перейти до того, що в державному житті у нас залишається обов'язковість державної мови української, то ми з вами знімаємо ці проблеми, по яких, до речі, зараз мені телефонують харків'яни, і вони дуже…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 15 секунд.
ПИСАРЕНКО В.В. Да. Я вам просто передам реакцію людей, які дивляться і слухають наше засідання. Люди дуже хвилюються через те, що їм фактично в усі сфери життя зараз йде проникнення лише однієї мови.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Прошу визначатися по поправці 986.
13:50:39
За-9
Поправка відхиляється.
Наступна – 987-а. Будь ласка, народний депутат Німченко, вам слово.
13:50:46
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я хотів би, щоб ми взяли, може,нам президія роздасть Конституцію, щоб почитали статтю 32 Конституції України, що таке приватне право людини. А ми зараз хочемо і сюди вже ввести, що людина повинна звертатись до громадських об'єднань чи партій державною мовою. На якій платформі, я хотів би почути доповідача, з чого вони виходять, автори такої ідеї, що звертатись надо до об'єднань чи політичних партій громадянам державною мовою скажіть, буд ласка?
І тому ми просимо виключити, виключити подібного роду норми, які не несуть нічого, кроме як дискредитацію української мови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Да, наголошують, що украЇнська, а не укрАїнська мова, це теж правда, наголос саме на украЇнська мова. Але ми всім дуже дякуємо, що обговорюють законопроект державною мовою.
Прошу визначатись по цій поправці.
13:52:20
За-9
Поправка відхиляється.
Ми рухаємося далі. 986-а, народний депутат Писаренко не наполягає.
Наступна… Вибачте, це я… Пане Василю, я вам дуже дякую за зауваження до президії, дійсно, я неуважна, я неправильно назвала назву поправки.
Ми рухаємося далі. І зараз 988-а, народний депутат Осуховський. Будь ласка.
Колеги, і я хочу…
13:52:49
ОСУХОВСЬКИЙ О.І.
Олег Осуховський, "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Рівне.
Частина друга статті 34 є такою, що підважує та фактично заперечує державний статус української мови і суперечить частині першій статті 34 законопроекту. Вважаю за потрібне вилучити дану норму законопроекту. Прошу поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:53:17
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую.
Шановні колеги, автори поправки пропонують вилучити положення, відповідно до якого зареєстровані в Україні юридичні особи можуть брати до розгляду звернення іншими мовами. На думку комітету, мета законопроекту не заборонити використання інших мов, а встановити гарантії і застосування української мови як державної. При цьому комітет не бачить жодних негативних наслідків, якщо приватні особи направлятимуть звернення, наприклад, до юридичних осіб приватного права іншими мовами ніж державна, і такі юридичні особи самостійно визначатимуть, приймати їх до розгляду чи не приймати. Через це ця правка була відхилена.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Наступна поправка..
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Голосувати просили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми маємо визначитись по цій поправці. Прошу визначатись по 988 поправці. Прошу визначатися.
13:54:13
За-6
Поправка відхиляється.
990 поправка, народний депутат Кишкар. Наполягаєте? Ні. Дуже дякую.
Наступна поправка – 992, народного депутата Німченка. Будь ласка, вам слово.
13:54:25
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, подивіться, як тільки зачіпає законопроект сферу іншу, він передбачає застосування принципу дуалізму і вводить інший закон, який треба застосовувати, в тому числі і в цій частині першій. На звернення держави… надають відповідь державною мовою відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Це про що йде? Навіщо ми це тут пишемо, кому ще це не зрозуміло? Лише б загрузити, перегрузити інформацією людей - і більш нічого. Це не дає ніяких додаткових умов спрощення, користування…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за... Дякуємо за роз'яснення.
Я прошу визначатися по поправці 992. Колеги, будь ласка. Комітет її відхилив.
13:55:48
За-8
Поправка відхиляється.
Наступна поправка - народного депутата Мусія. Колеги, одну хвилиночку. Я хочу просто поінформувати вас, що до президії надійшла заява від двох фракцій, які готові замінити її на перерву… які готові замінити її на виступ, так-так, дорогі друзі, на виступ.
І зараз буде остання поправка перед перервою, шановного колеги Мусія. Після цього буде виступ шановної нашої колежанки пані Альони Бабак. І ми оголосимо перерву.
Будь ласка, пан Мусій. Поправка 993.
13:56:21
МУСІЙ О.С.
Олег Мусій, 124 виборчий округ, Сокальщина, Червоноград. Я теж хочу засвідчити звернення до мене численних виборців і сказати щодо цієї конкретної правки, в тому числі і пану Писаренку, і іншим, які розказують, що українці не знають, як звертатися, якісь виборці до них звертаються.
У мене теж є виборці, і в інших народних депутатів теж є виборці. І мої виборці наполягають на недостатності українськості цього закону і вважають, що комітет пішов, на превеликий жаль, на поступки отаким виборцям, які розв'язали війну на сході.
Тому ви вибачте мене за наполягання на моїй правці, але моя правка вводить імперативну норму якраз і вона повинна бути. Коли на 27-му році незалежності України і на 5-му році війни ми знову вводимо "може звертатися, якщо хоче". Давайте зробимо український закон і поставимо вищу планку, і будемо її досягати. А не будемо констатувати факт, що вже так склалося щось. Ви хочете розширення агресії Росії, чи що ?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:57:36
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Була ціла низка правок і попередніх, на яких не наполягали народні депутати. За великим рахунком, ці правки і правка колеги Мусія відповідає редакції, запропонованій комітетом, концептуально не змінює правове регулювання питання, оскільки в редакції комітету сформульовано відповідне положення, з нашої точки зору, юридично більш вивірено.
Тобто по суті цієї правки, ми не були проти неї, але просто інакше було сформульовано в законі те, що було сказано.
Ну, і хочу заперечити те, що комітет зайняв компромісну позицію з противниками української мови, яких ми бачимо в певній частині цього залу. Якраз все наше обговорення і небажання їх прийняти цей закон, і затягування цього процесу свідчить про те, що цей закон їх повністю не влаштовує, як і не влаштовує взагалі, мені здається, незалежність України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний пане Княжицький, за роз'яснення комітету.
Я прошу визначатися по 993 поправці. Прошу визначатися.
13:58:40
За-3
Поправка відхиляється.
Пане Княжицький, просимо вас повертатись на ваше робоче місце.
Зараз дві фракції готові оголосити заяву замість перерви. І я прошу на трибуну пані Альону Бабак.
Колеги, ми продовжимо наше засідання буквально на кілька хвилин для того, щоб було… Це "Воля народу" і Радикальна партія Ляшка. Все під контролем, все… (Шум у залі) Брали "Батьківщина" і брали… (Шум у залі)
Шановні колеги, шановні колеги, ми надаємо зараз слово шановній Альоні Бабак. Ми продовжуємо наше засідання буквально на кілька хвилин і потім ми оголошуємо перерву.
Пані Бабак, будь ласка, вам слово.
13:59:32
БАБАК А.В.
Шановні колеги, з понеділка в Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики голодують шахтарі різних регіонів України. Як виявилось, до них за цей час не… до сьогоднішнього дня не підійшов ніхто з представників органів державної влади: ні з Міністерства соціальної політики, ні з будь-яких інших органів, ні Міністерства палива. А виявляється, що люди вийшли з мирною акцією протесту, так вони сказали, і прийшли у Верховну Раду для того, щоб закликати уряд України скасувати Постанову, яку уряд прийняв № 160 від 20 лютого цього року в порушення Закону України про засади… "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Про що йдеться мова? Уряд прийняв постанову, якою визначив коефіцієнт індексації страхових виплат людям, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві, які мають професійні захворювання, або родини, які є сім'ями загиблих на виробництві, коефіцієнт 1,05 до індексації цих страхових виплат, замість коефіцієнту, який би дорівнював зміни середньої заробітної плати з попереднім календарним роком.
Друзі, коли вдуматись, що уряд зробив в лютому цього року, то ми з вами зрозуміємо, що на людях, які стали інвалідами на виробництві, які отримали професійні захворювання, уряд вирішив зекономити. Це верх, це вже апогей цинізму цієї влади.
Фракція "Об'єднання "Самопоміч" просить вважати цей виступ депутатським запитом до уряду України щодо негайного приведення у відповідність Постанови Кабінету Міністрів № 160 від 20.02.2009 року до статті 37 Закону України про загальнообов'язкове державне страхування і виправити цю кричущу, вопиющу помилку і знущання над людьми.
До Голови Верховної Ради ми також звертаємось з проханням надати медичну допомогу цим людям, які з понеділка голодують в Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики.
Друзі, таких речей обходити просто так, не звертаючи на них увагу, вже, напевно, не може ніхто. Тому просимо негайних дій.
Дякуємо.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
14:02:13
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ранкове пленарне засідання
Верховної Ради України оголошую закритим. О 16 годині я прошу всіх прибути в
зал. Нагадую, що ми завершили на правці 994. Прошу і голову комітету, і авторів
правок о 16 годині прибути в зал.