ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 березня 2019 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:00:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорого ранку! Прошу всіх народних депутатів зайти в зал, приготуватись до реєстрації.

Будь ласка, займайте робочі місця. Готові, так? Отже, прошу провести реєстрацію. Прошу зареєструватись.

 

10:02:05

Зареєстровано 338 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання оголошую відкритим.

Сьогодні день народження наших колег народних депутатів, великої кількості народних депутатів.  В Юрія Олексійовича Павленка. Привітаємо. Пане Юрію, вітаємо. В Тараса Тимофійовича Пастуха. Пане Тарас, вітаємо з днем народження. У Павла Васильовича Пинзеника. Пане Павло, вітаємо з днем народження. В Олександра Юрійовича Третьякова. Пане Олександр, вітаємо. І у Миколи Трохимовича Федорука. Вітаю, пане Миколо. (Оплески) Вітаємо всіх іменинників. Хорошого сьогодні дня.

Колеги, а сьогодні також день народження Івана Степановича Мазепи. І багато поколінь українців називали мазепинцями, і для нас сьогодні честь відзначати його день народження.

Отже, колеги, перед тим, як перейти до продовження розгляду Закону про функціонування української мови, я хочу повідомити, за аналізом вчорашнього дня, я можу зробити висновок, що деякими народними депутатами свідомо затягується розгляд закону. Ми вчора провели розмову з головою комітету і домовились, що голова комітету буде обмежувати свої виступи для того, щоб ми зекономили час. Я, звичайно, згідно закону буду ставити правки, голова комітету може виступати або не виступати, це його законне право, і ніхто його не може змусити так робити.

І я звертаюсь до колег не робити штучного затягування Закону про мову. Закон про мову має бути прийнятий, це наш обов'язок, це історичний обов'язок цього скликання українського парламенту. І нам ніхто не перешкодить: ні Кремль, ні його представники в Україні чи в українському парламенті. Отже, колеги, відразу після "Різного" ми переходимо до розгляду правок, і я буду всіх закликати йти максимально інтенсивно і максимально динамічно.

Зараз, я нагадую, ми в середу маємо 30 хвилин на виступи від народних депутатів, не від фракцій, а від народних депутатів. Тому прошу всіх, хто має намір взяти участь в обговоренні, записатись на виступ. Прошу провести запис.

Долженков Олександр Валерійович, будь ласка. Долженков передає слово для виступу Ігорю Шурмі. Будь ласка.

 

10:05:36

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні громадяни України, шановні колеги, я буду зараз звертатися до тих людей, які знаходяться ось там, на горі, які відносяться до сім'ї журналістів, і пояснюю чому.

На превеликий жаль, в тій залі більше лунають такі виступи, які хочуть людину популяризувати, говорити про щось краще. На превеликий жаль, я сьогодні хочу… змушений говорити про смерть. Але в мене є вибір, про яку смерть говорити. Можна підняти сьогодні тему смерті 2-річного хлопчика, який вчора помер від ускладнення кору, і це після того, як на минулому тижні виконуюча обов'язки Супрун приїхала до Львова і сказала, що кір, на 60 відсотків захворюваність зменшена після проведення спецоперації по вакцинації. Про таку дурницю може сказати тільки та людина, яка взагалі поняття не має про епідпроцес.

Можна говорити про смерть редактора випуску "Факти" Інну Жмуд. Ця людина - підтвердить історію її Оля Червакова, яка є моїм політичним опонентом, - вона у свій час мала онкохворобу і звернулася до виконуючого… до заступника міністра Лінчевського з проханням допомогти їй поїхати за кордон, поставити на чергу, тому що в Україні цього не лікують. Там їй була відповідь: "Ви безнадійна, ви не поїдете". Це може підтвердити Оля Червакова. І це його гасло: "Це рак. Вони всі помруть", - сьогодні є предметом захисту Кабінету Міністрів, який сидить ось тут, і цю людину не звільняють з посади.

Але я хочу говорити, сьогодні підняти про випадок, який стався 16 березня з журналістом видання "Фокус" Святославом Секуновим. Через те, що в Україні не виконується Закон "Про екстрену медичну допомогу" вночі на виклик до нього при високій температурі, при його анамнезі, при його хворобах приїхала екстрена допомога, і вони його не госпіталізували. Можна покласти вину на лікарів, але вони сьогодні користуються тими рекомендаціями, які йдуть від міністерства: при температурі не госпіталізувати. На другий день він  тільки повторно був шпиталізований у 8-му  міську клінічну лікарню, де відсутність фахівця ультразвукової діагностики призвела до того, що своєчасно не поставили діагноз про кровотечу. Він помер.

Це все стало наслідком того, що не виконується 7 стаття Закону "Про екстрену медичну допомогу" про взаємозв'язок диспетчерської служби і закладів охорони здоров'я. Це є порушення Закону України про екстрену допомогу, статті 10, коли не організована робота реанімаційних відділень у цих лікарнях.

Ми вимагаємо розслідування даного випадку і притягнення до відповідальності посадових осіб, які не виконують Закон України "Про екстрену…"

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

10:08:48

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Максима Бурбака. Прошу.

 

10:08:56

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, вибори виборами, але життя в Україні продовжується. І поки тут політики знищують один одного, змагаючись у дикому популізмі, в Чернівецькій області на моєму 204 виборчому окрузі у Заставнівському районі знищують останній цукровий комбінат в нашій області – "Цукровий комбінат "Хрещатик".

Після зміни власників чомусь на початку цього тижня представники краматорської фірми з Донецької області почали вирізати на брухт останній цукровий комбінат в Чернівецькій області. Мало того, що все сільське господарство Заставнівського району було орієнтоване на вирощення цукрового буряку і він мав перероблятися на цьому комбінаті, то тепер без роботи залишаться працівники цього комбінату і селяни, які вирощували таку необхідну продукцію.

Мешканці Кострижівської ОТГ, де розміщений цукровий комбінат, обурені даними подіями, бо справедливо вважають, що комбінат повинен працювати, там повинні бути робочі місця. А саме головне – він ще й повинен повернути 4,5 мільйонів гривень боргу за земельний податок, який нарахований і вже 3 роки поспіль його не сплачують.

На місці знищеного комбінату власники планують встановити сонячну електростанцію. Тобто замість того, щоб створювати робочі місця і розвивати переробку сільськогосподарської продукції, вони планують отримувати надприбутки, завдячуючи "зеленому" тарифу. То можу їх запевнити, цих ділків, Закон про "зелений" тариф буде прийнятий у другому читанні і прибутковість за державний рахунок зменшиться, і суттєво зменшиться. Вимагаю негайної реакції Чернівецької облдержадміністрації та правоохоронних органів. 

Прошу вважати мій виступ запитом до Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та до Чернівецької  облдержадміністрації.

Хочу наголосити, що такими діями ми змушуємо людей їхати за кордон  на заробітки. Нам треба вдосконалювати державну  політику і спрямовувати її більше на створення і відкриття нових  робочих місць у сільському господарстві, збереження галузі переробки сільського господарства і зменшення відтоку людей на заробітки  за кордон.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Долженкова. (Шум у залі)

Шановні колеги, ви знаєте правило, що запис може здійснюватися тільки особисто, і може народний депутат передати слово тільки тоді, якщо він особисто записався. Якщо народний депутат Ківалов  особисто записався, значить, він може зараз повернутися до залу і передати вам своє слово.

Запрошую до слова народного депутата Кривенка. 

 

10:12:03

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, Народний Рух України. Шановні українці, ми всі чудово усвідомлюємо важливість законопроекту про мову. І саме тому через нього такі дебати в суспільстві розгортаються, виступають окремі представники "русского мира" і розповідають, що воно розколює суспільство, брешуть, що комусь заборонять говорити російською мовою чи мовами національних  меншин, тому що вони розуміють, що саме український культурний простір є основою державної незалежності.

Мова –  основа культури, носій  культури і основа бажання мати власну державу. Саме тому Росія 64 рази забороняла українську мову на державному рівні. Катерина Велика -  імператриця, яка була німкенею і вихрещувалась уже в Петербурзі, і приймала з католицизму християнську православну віру, і нормально не могла говорити російською мовою, але захищала Російську православну церкву і захищала російську мову, і утискала всі інші мови. Тому що вона розуміла, що мова важлива, що за мовою прийде її імперська державна машина.

Я думаю, жоден притомний українець не може подумати і в страшному сні уявити, що кадебіст Путін є православно віруючим і що він на ніч с упоением зачитывается Лермонтовим, і не може заснути без такої  краси поетичного слогу. І всі ми розуміємо, що вони і керовані ними політичні сили, громадські організації, представлені, на жаль, і в Україні ще, що вони є абсолютно агентами по поверненню України під російське ярмо. Цього не можна допустити.

І я засуджую те, що відбувається зараз в парламенті, коли фактично Закон про мову не збираються приймати до першого туру президентських виборів,  і, на жаль, зроблю таке припущення, що не збираються приймати і до другого туру, поставивши в залежність патріотично налаштованих українців від того, що проголосуєте за одного з фаворитів президентської гонки –  буде вам закон, не проголосуєте – не буде.

Натомість я минулого тижня пропонував і не публічно керівникам фракцій, і колегам по залу, і публічно звертався, поставити на голосування наступну пропозицію, про що і вчора заявив, і звернувся до Голови Верховної Ради. На жаль, він не виконав вимогу Регламенту, бо згідно частини п'ятої статті 19 він може поставити на голосування роботу без перерви і роботу до завершення розгляду законопроекту. Я пропонував з вівторка, вчора, піти в ніч на середу, сьогодні цілий день, щоб ми розглядали поправки, і з середи на четвер піти в ніч, і в четвер все-таки вийти на ухвалення цього законопроекту.

Всі прекрасно розуміють, що є фарсом розгляд цих поправок зараз, що все одно буде в кінці перед голосуванням головою комітету Княжицьким (дякую йому окремо за роботу, він молодець) поставлено на голосування, які враховані, які збиті поправки, і ми за 15 хвилин приймемо законопроект в тій редакції, яка буде правильною, з урахуванням поправок Кишкаря, Лесюка, Білозір і моїх.

Тому закликаю сьогодні поставити на голосування і сьогодні працювати цілу ніч, і завтра вийти на ухвалення цього законопроекту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

30 секунд, будь ласка, завершити.

 

КРИВЕНКО В.М. …щоб ми його ухвалили. Після цього, як тільки ми його ухвалимо, у будь-якому випадку, ми знаємо, яка фракція зареєструє постанову, щоб не допустити його підписання. Нам треба буде наступний пленарний тиждень між першим і другим читанням, щоб цю постанову провалити і направити Президенту на підпис.  Переможе він, не переможе –  до другого туру і до інавгурації він буде виконувати ці обов'язки. І маємо шанс у квітні мати підписаний законопроект про українську мову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова народного депутата Тетерука.

 

10:15:52

ТЕТЕРУК А.А.

Шановна пані головуюча! Шановні колеги народні депутати! Шановний український народе! 5 лютого цього року мною було подано депутатське звернення до Генеральної прокуратури України з приводу сумнозвісних заяв Медведчука на форумі, на якому він закликав зробити автономію на території Донбасу зі створенням парламенту і всяких інших забаганок Кремля. Такі дії класифікуються згідно чинного Кримінального кодексу України за двома статтями станом на сьогодні - це посягання на територіальну цілісність і недоторканність і державна зрада.

Пройшло вже 43 дні з того часу, як я направив своє депутатське звернення. Я щиро сподіваюсь, що наші правоохоронні органи використовують цей час задля якісної доказової бази, яку б вони направили до суду і притягнули такого громадянина України, як Медведчука, до відповідальності, а не задля того, щоб злити цю справу.

Чому важливо, щоб ми не забували про кожний вчинок посягання на територіальну цілісність нашої держави? Тому що це не тільки справа Генеральної прокуратури, не тільки справа Служби безпеки, не тільки справа Збройних Сил України. Згідно Конституції України захист суверенітету, територіальної цілісності держави є основною функцією держави і справою всього українського народу.

Саме тому наша рішуча позиція має спонукати правоохоронні органи якісно зробити свою роботу, провести розслідування і притягнути громадянина Медведчука до відповідальності за статтями державна зрада і посягання на територіальну цілісність і суверенітет нашої держави. Кожна людина, яка буде посягати на нашу державу, має бути покарана, має отримати термін ув'язнення і слугувати прикладом для будь-кого, хто прийде до нас з мечем. Хто з ним, з цим мечем, до нас прийде, то від меча і загине.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Батенка.

 

10:18:30

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги народні депутати, шановна українська громадськість! В той час, як в українському парламенті феноменально затягується прийняття законопроекту про українську мову, за стінами українського парламенту відбувається президентська кампанія з великим елементом цинізму.

Я хочу звернути увагу від імені Українського об'єднання патріотів, від української спільноти, яка не може змиритися з багатьма фактами такої кампанії, про масштабну сітку фальсифікацій і підготовки до купівлі виборців, використання адміністративного  ресурсу, яка сьогодні застосовується діючою владою. Ніщо не можна виправдати цинічною сіткою, яка сьогодні бродить територією України, тому що це плювок в очі державі, це плювок у демократію, плювок Майдану, громадянському суспільству.

Я вже мовчу про ці листи, які розносяться у конвертах по домівках від Рад регіонального розвитку по Україні, які агітують за діючого Президента. Я вже мовчу, вірніше, не мовчу, а хочу сказати про ті чисельні дзвінки з боку влади керівникам об'єднаних територіальних громад, які щойно перемогли, які є незалежні, в лапках, виявляється, "незалежні", і яких переконують підписатися за діючого Президента головам районних рад, яким за подачки з обласних бюджетів – дамо, не дамо, підпишеться чи не підпишеться – дають  чи не дають кожний з обласного бюджету. Що це, як не суцільний "одобрямс" брежнєвських часів, як мінімум брежнєвських часів, як тиск на керівних… керівників різних рівнів рад, які обрані були людьми. Я вважаю, що такий суспільний "одобрямс" нічого немає спільного з українською демократією і з тими здобутками Майдану, які ми пройшли.

Я хочу звернути увагу на інше. Днями у львівській област, і не тільки, мабуть, у Львівській області на стовпах розклеїли прокламації фейкові – інформаційні матеріали, які перешкоджають вільному волевиявленню громадян. Зокрема, на цих матеріалах розміщена інформація, що з квітня цього року розпочинається призов, нібито призов на строкову військову службу. У зв'язку із цим в суботу та неділю нібито 30 і 31 березня в місцях масового перебування громадян, в тому числі на виборчих дільницях, буде перевірка та узгодження списків громадян, які підлягають строковому призову на військову службу. Що це, як не бажання знизити явку людей, молоді на цих виборах? Що це, як не ще один плювок в українську демократію? Старшого за віком виборця хочуть купити, середнього за віком виборця ця влада змусила виїхати на заробітки (ось вам безвіз), а молодшого залякати, щоб взагалі не прийшов на дільниці. Немає межі цинізму такій владі в Україні. Не бійтесь...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

БАТЕНКО Т.І.  "Не бійтеся" –  казав Блаженніший кардинал Любомир Гузар. Не бійтеся, шановні друзі, шановні громадяни, бо можна залякати одиниці, можна залякати сотні і тисячі, але не можна лякати постійно і завжди мільйонів громадян.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова Сергія Соболєва, народного депутата.

 

10:22:06

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні друзі, вчорашнє рішення Печерського суду, коли одна із "балаболок" в цій залі визнана брехуном стосовно недостовірної інформації щодо Юлії Тимошенко, я думаю, це зайве підтвердження того, на чому побудував свою виборчу кампанію діючий Президент. Брехня, брехня і ще раз брехня. І все це відбувається на фоні тотального зубожіння людей, коли, виявляється, за 20 доларів можна змінити волевиявлення громадян, ви можете уявити, до якого стану треба було довести громадян власної держави!

Далі вони пішли ще по кращій сітці. Сьогодні як найвище досягнення появилася інформація, що виявляється, в цілому ряді областей безробітні залучаються до соціальної праці – ви вдумайтесь тільки! – по розносу листівок, в яких вказується, як гарно працює Президент. На це ще використовують бюджетні ресурси, ще в такий спосіб залучають і безробітних, які завдяки цій владі втратили роботу, до того, щоб прямо займатися підкупом.

І все це на фоні тотального провалу по боротьбі з корупцією серед всіх правоохоронних органів України, коли ціна закриття справи стала відома суспільству. Коли виявляється, навіть злочини на крові стають не злочинами, і ці справи не передають до суду, а це стає фактично знову черговим способом відмивання і відбілювання діючої влади. Я думаю, що ми вже досягли апогею, але це не так.

Коли буквально днями я побачив пост у Фейсбуці "порохобота", який вирішив продовжити політику розподілу наших громадян тепер і за національною ознакою, у мене виникло велике бажання на фоні того, що, виявляється, в країні є "христиане и антихристы", які не можуть бути навіть кандидатами в президенти, на фоні того, що є, виявляється, громадяни тільки однієї національності, які можуть бути кандидатами в президенти, після того, як фактично антисемітизм в цьому пості цього "порохобота", який не злазить з його каналів, став вже державною політикою, – у мене є бажання прийняти іудаїзм. Я думаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

СОБОЛЄВ С.В. Я думаю, іншого варіанту зупинити розкол країни, розкол народу і розкол нації вже немає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Ляшка Олега.

 

10:25:36

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Наша влада абсолютно безнадійна від людей і постійно бреше. Одна з найбільшої брехні, про яку розказує і Порошенко, і його парламентська коаліція, і його уряд, про те, що всі українці забезпечені субсидіями і ніхто не страждає від високих цін на газ. Я щодня зустрічаюся із людьми. Ось конкретні прізвища конкретних людей, які не отримують субсидії, які платять останні гроші за комуналку, які вимушені відрізати газ, тому що в них немає грошей.

Тетяна Василівна, Моринці, Черкащина: відрізала собі газ, бо не може заплатити 1 тисячу 600 гривень за газ кожного місяця. Субсидії не отримує.

Лідія Миколаївна Пушкіна, Царичанка, Дніпропетровщина: 30 років пропрацювала бібліотекарем, пенсія 1 тисячу 700 гривень, не вистачає коштів, щоб заплатити за комуналку. Субсидії немає.

Галина Павлівна, Тараща, Київська область: пенсіонерка, 77 років. У такому поважному віці змушена працювати, щоб заплатити за комуналку. Отримує мінімальну пенсію і мінімальну зарплату. Субсидії немає.

 Пані Лідія, Володарка, Київська область: пенсія 1 тисяча 730, отримала рахунок за комуналку 3 тисячі гривень.

Євгенія Іванівна Гірська, Заруддя, Тернопільська область: 72 роки, інвалід І групи, чиновники затягнули з документами про видачу субсидій, за грудень заплатили повну ціну за газ, пенсії не вистачає навіть на газ. Донька тримає дві корови, ціни на молоко немає, ці дві корови цю сім'ю не годують.

Ось реальні історії реальних людей. І таких людей мільйони по Україні. Ціни на газ піднімають, комуналку піднімають, в українців немає за що платить. Так це я навів історії пенсіонерів, а робочі сім'ї, робочі люди, які вимушені все, що заробляють, віддати за комуналку. І влада продовжує нам брехати, що вони вирішили всі проблеми. Вони власні вирішують проблеми, вони латають дірки в бюджеті за рахунок самих нужденних громадян України, не за свій рахунок. Голова "Нафтогазу" Коболєв півтора мільярди гривень отримав премії, 6 мільйонів гривень кожний місяць отримує зарплати. За чий рахунок? Залізли в кишеню до кожного українця, щоб виплатити собі мільярдні премії і вивести в  офшори. Сьогодні уряд збирається затвердити новий контракт із Коболєвим на посаду голови "Нафтогазу". Півтора мільярди гривень премії вкрав, не вернув, а з ним хочуть продовжити контракт.

Я звертаюсь зараз до Прем'єр-міністра. Усією фракцією ми йдемо до вас на Кабмін разом із оцими людьми, які через вас обкрадені і страждають. Попробуйте тільки не запустить людей до Кабміну. Ми вимагаємо не продовжувати контракт з Коболєвим, знизити ціни на газ, щоб не більше 15 процентів доходу сім'ї йшло в оплату за комуналку. Усе інше – за рахунок субсидій. Хватить грабить  людей! Ми не дамо вам грабувати і жирувати за рахунок українців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Купрія.

 

10:28:57

КУПРІЙ В.М.

Віталій Купрій, позафракційний, позапартійний депутат. Я зараз хочу вас, шановні колеги, повідомити про страшні підступні плани Петра Олексійовича Порошенка, як він хотів утопити в крові нашу Україну, щоб залишатися на своїй посаді безкінечно  і узурпувати владу.

Буквально вчора я провів скайп-інтерв'ю із людиною, яка раніше працювала на спецслужби України. Це колишній боєць батальйону "Азов", це Сергій  Сановський, який розповів мені, як певний час він намагався і його намагалися вербувати для здійснення цих страшних речей.

Про що мова. З 2016 року за дорученням Порошенка начальник контррозвідки СБУ генерал Олексій Петров розробляв план, яким чином зробити тут, в центрі Києва, масові заворушення, застосувати зброю, знищити певну кількість патріотів, а потім зачистити опозиційне поле. Для цього були задіяні певні люди не тільки  в Службі безпеки України, а також Головний військовий прокурор Анатолій Матіос. За моїми даними, безпосередньо майор контррозвідки Олександр Поклад та Андрій Лісогор – радник СБУ, засновник Клуба бойових мистецтв "Клинок", вони намагалися зібрати певну групу людей і доручили це пану Сергію. Пану Сергію доручалося конкретно знайти 150 добровольців, учасників АТО, ветеранів АТО, можливо, які зараз не дуже гарно почувають себе фінансово, можливо, у яких там є проблем з алкоголем і запропонувати їм кожному по 10 тисяч доларів для того, щоб вони в певний час (це 2016-2017 роки) вийшли і підігріли акції протесту проти режиму Порошенка.

Після цього Лісогор повідомляв Сергію декілька разів, що будуть співробітники "Альфа", а також 8-й полк спеціального призначення з Хмельниччини, очікувати ці дії і почнуть криваву бійню. Вони мали зачистити всіх, хто брав і хто мав зброю. Для цього зброя перевозилась на склади в Хмельниччині в цей полк спецпризначенців. І пізніше частина цієї зброї проходила по справі Надії Савченко.

Я вважаю, що це була свідома провокація, яка не сталася. Але пізніше спецслужби пішли на інший крок – дискредитувати Савченко і показати, який у нас такий-сякий герой Порошенко.

В цій ситуації Сергій ховається зараз, звісно, йому загрожує смерть. Він повідомив мені всі деталі цієї страшної ганьби. У мене на Фейсбуці є його інтерв'ю приблизно 1 година. І я хочу, щоб ви всі знали, що нас очікує і може очікувати, якщо народ вийде на вулиці і не погодиться з фальсифікаціями.

Я вважаю, що наш єдиний зараз шлях – всім мобілізуватися, не допустити Порошенка до перемоги, так званої перемоги, фальшованої перемоги в другому турі, або навіть не пустити його і до другого тура. І тоді ми просто забезпечимо порядок у країні, і у нас не буде жодної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Березу, Борислава Березу, прошу.

 

10:32:15

БЕРЕЗА Б.Ю.

Я хочу звернутися до всіх українців, не до своїх колег, на жаль, вони зайняті зараз своїми справами. Сьогодні з першою зіркою розпочнеться велике єврейське свято – Пурім. Це, мабуть, найвеличніше і найвеселіше свято, яке є в іудеїв. Знаєте, це свято, як колись іудеї врятувались, коли їх хотіли знищити, знищити всіх до одного. Єдине, що їм допомогло, - це віра та те, що вони не знали тоді, що таке розбрат, це те, що вони були тоді об'єднані, це те, що поріднює зараз Україну з тими часами.

Нам ніколи не перемогти своїх ворогів, ані зовнішніх, ані всередині України, якщо ми будемо знати, що таке розбрат. Нам ніколи в житті не вдасться перемогти ані російську навалу, ані зсередини "п'яту колону", якщо ми будемо драти глотки один одному. Тому до чого я призиваю зараз? Я призиваю до одного: давайте зрозуміємо, вибори пройдуть, а нам залишиться жити в Україні один з одним. Політики далі помиряться, вони не будуть далі сваритися. А як ви будете жити, дивлячись в очі один одному, коли зараз ви фактично ворожуєте?

Саме тому я хочу сказати: єдине, що може нам всім допомогти і що нам допоможе, - це те, що ми будемо разом, те, що ми не будемо сваритися один з одним, те, що ми будемо, дійсно, одним народом. І жодна людина, яка намагається посварити нас друг з другом, вона отримає не перемогу, а поразку. Тому що в Україні, в багатонаціональній державі, поряд живуть українці і євреї, росіяни і вірмени, білоруси і поляки, азербайджанці і угорці, і вони не ворожують, це саме політики намагаються зіткнути їх лобами.

Саме тому я хочу сказати, що перемога буде на боці України, що все буде Україна, але тільки в тому разі, якщо ми будемо разом, якщо ми будемо об'єднані і якщо розбрат не поселять у нашому серці. Саме тому я хочу сказати, що як у іудеїв є веселе свято Пурім - це свято перемоги, так і в Україні з'явиться свято перемоги над російською агресією і дурнею, яку розповсюджують деякі політикани.

Дякую. Зі святом! Хаг Пурім Самеах!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:35:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І заключний виступ, заключний виступ від народних депутатів. Передає Сидорович Олені Сотник виступ. Будь ласка, пані Олена.

 

10:35:29

СОТНИК О.С.

Дякую за можливість виступити з цієї високої трибуни.

Андрій Володимирович, мені шкода, але я зараз якраз використаю ці 3 хвилини для того, щоб звернутися до вас, тому що, на превеликий жаль, ви нам вже не залишили інших варіантів.

З 2016 року у вас в шухляді фактично лежить законопроект, який проголосований майже 250 депутатами цієї Верховної Ради - це законопроект 1793. Цей законопроект за дивним збігом обставин встановлює 10 років відповідальності у випадку, якщо людина, або, точніше, група осіб, причетна до поставляння неякісної продукції, в тому числі в "Укроборонпромі". Цікаве таке співпадіння у нас випало.

Зараз є корупційний скандал, дуже гучний, який знає тепер вся Україна і який заснований якраз на ситуації, коли "золоті хлопчики" заробляли фактично на війни, фактично на неякісній продукції. І випадково у Верховній Раді 3 роки не підписується законопроект, який встановлював би їм відповідальність в 10 років, якщо б їх вина була доведена.

Цікаве ще є те, що цей законопроект після того, як був проголосований, паном Вінником була внесена постанова про скасування голосування. Причому пан Вінник в своїй постанові це обґрунтовує тим, що було неперсональне голосування. Але по цікавому збігу обставин пана Вінника в той день не було в Верховній Раді. І дуже цікаво, як це він, Іван, встановив те, що люди, які були і голосували, мали неперсональне голосування.

Після того Кожем'якін -  у мене є офіційна відповідь, - більше ніж 8 разів звертався під час пленарних засідань, в письмовому вигляді, під час погоджувальних нарад до вас особисто і просив: винесіть в залу постанову, щоб вона нарешті була проголосована і розблокувала підписання цього законопроекту. Ви цього не чули, ви цього не знали.

Таким чином, виходить, що за змовою, або так вийшло випадково, на сьогоднішній день через дії і керівництва парламенту, і конкретної особи - пана Вінника заблокований законопроект, який би встановив серйозну відповідальність, а можливо, позбавив нас би таких корупційних скандалів.

Тому у мене зараз публічне звернення до вас, пане Андрію. Я дуже прошу найближчим часом, як тільки ми завершимо голосування за Закон про мови, нарешті розблокуйте підписання цього законопроекту. Тому що питання заробляння на крові, на смертях військових - це є принципове питання для суспільства. Якщо ви цього не зробите, то ми будемо вважати, що ви є причетним до блокування цього важливого законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оскільки до мене було звернення, я хочу повідомити, пані Олена, перш за все, що 3 роки я ще навіть не є Головою Верховної Ради. Буде 14 квітня 3 роки, як я є Головою Верховної Ради України. І екстравагантні заяви, які кожного тижня лунають, я пригадую, як попереднього тижня нас переконували в середу поставити Закон про тимчасову слідчу комісію. Якби ми його поставили в середу, він був би провалений. Він був поставлений в четвер і набрав необхідну кількість голосів. І, на жаль, ці екстравагантні заяви, вони більше розраховані на ефект здобування лайків, аніж на реальну законодавчу діяльність.

Отже, колеги, хочу вам повідомити, що… (Шум у залі) Колеги, коли йде розгляд законопроекту, він не може бути перерваний жодним іншим розглядом, жодним іншим розглядом. Всі постанови, які є, а в нас є кілька постанов по скасуванню, причому і ті, які були прийняті не за мого головування, будуть поставлені після Закону про державну мову.

Колеги, сталась в нас дискусія з "Опозиційним блоком" з приводу того, що вони мають право 3 хвилини з попереднього дня. Вони просили півгодини перерви, я сказав, що я не можу цього дозволити – півгодини реальної перерви. Але ми зійшлися компромісі, що вчорашніх 3 хвилини за перерву і сьогоднішнє право двох фракцій на виступ – 6 хвилин без реальної перерви. І право на реальну перерву на сьогодні є вичерпане, вичерпане. Тобто 6 хвилин… Після того.

Будь ласка, 6 хвилин, Долженков.

 

10:40:08

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Олександр Долженков, "Опозиційний блок". Шановні громадяни України, в першу чергу я до вас звертаюсь, оскільки тут напівпорожня, по-перше, зала пленарного засідання.  Незрозуміло, чим займається Верховна Рада протягом двох пленарних тижнів. Вони говорять про те, що займаються розглядом Закону України про мову, але фактично це технічно виглядає як затягування цього процесу.

Ви знаєте, оскільки під час попередніх подій дуже часто ця влада порушувала Закон України "Про Регламент Верховної Ради України", як би вони не говорили про те, що вони дотримуються вимог Конституції і законів України, але ми бачимо затягування, фактично підігрування чинному  Президенту України під час його передвиборчої агітації.

"Армія. Віра. Мова" – це ті слова, які постійно лунають з підконтрольних  Президенту України засобів  масової інформації. Це ті слова, якими хочуть вас обдурити. Оскільки, як слова вони, звичайно, виглядають дуже гарно, під час передвиборчої кампанії дуже яскраво. Але що за ними фактично міститься, який реальний зміст ми можемо побачити за ними? На жаль, об'єктивна реальність, вона не досить добра. Тому що в армії, як виявляється, йде пограбунок та крадіжка. Мовою фактично вони намагаються, влада чинна і коаліція, роз'єднати суспільство. Вірою також вони намагаються зробити якусь конфронтацію в українському суспільстві. Тобто влазять в ті сфери громадського життя, де фактично відбувалися мир та злагода. Вони піаряться на цих речах, тому що нема на чому більше піаритись.

Чому? Економічна ситуація є катастрофічною. Україна фактично перебуває в стані дефолту. Тому що розмір державного боргу та гарантованого державою боргу вже складає більше 80 відсотків ВВП. Цього не було за роки незалежності України. Рівень ВВП, який складає зараз більше  110 мільярдів доларів, так, вибачте, в 2013 році він складав 183 мільярди доларів. Через девальвацію гривні ви просто зруйнували цю економіку. Про це  ви з трибуни не почуєте від коаліції, адже вони говорять про армію, віру, мову. А з чим же ще йти до громадян України під час передвиборчої агітації, під час проведення президентських виборів, під час проведення парламентських виборів?

Натомість я хотів би звернути увагу, який рівень соціального забезпечення проводить ця влада, і при цьому у них вистачає якоїсь зухвалості, наглості говорити про те, що вони монетизували субсидію. А хто ж підвищив тарифи для населення? А тарифи підвищила ця влада. На електроенергію підвищили у 5 разів, на природний газ, він коштував більш ніж 790 гривень за тисячу метрів кубічних, зараз він буде коштувати вже з травня цього року близько 10 тисяч гривень за тисячу метрів кубічних. А хто ж підвищив тарифи? Це зробили ви, чинна влада. І зараз ви говорите про те, що роздаєте монетизацію людям. А хто підвищив тарифи на теплопостачання, водопостачання, водовідведення централізоване? Це все результат вашої політики. А хто підвищив пенсійний вік фактично? Це також результат вашої політики, яку ви називаєте так названою пенсійною реформою.

Також хотілося б звернути увагу на те, що коли у 2014 році уряд Яценюка фактично вивів всі органи державної влади з непідконтрольної території, уряд Гройсмана пішов далі. 8 червня 2016 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України про деякі питання соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб. Фактично цією постановою було позбавлено пенсійного забезпечення та інших видів соціального забезпечення більш ніж 700 тисяч громадян України, які мешкають на непідконтрольних територіях. А влада говорить: а ви спробуйте сплатіть на неконтрольованій території. Ми говоримо: так, це неможливо. Але до 2016 року,  до моменту прийняття цієї постанови, люди могли виїжджати за лінію зіткнення і отримувати зазначені види соціального забезпечення на контрольованій території України через банківську систему. Що зробили ви? Ви побачили, що видаткова частина зазначеної території дуже значна і вам необхідно економити кошти фондів Пенсійного фонду і державного бюджету, дотацій з державного бюджету для покриття дефіциту Пенсійного фонду. І ви приймаєте цю антисоціальну постанову, і говорите про те фактично людям, що "ми вам будемо сплачувати лише тоді, коли ви будете жити на контрольованих територіях", запроваджуючи процедуру верифікації.

Це цинізм, це антиконституційна політика, оскільки вона не відповідає нормам чинного законодавства. Не можна ставити будь-які виплати соціального забезпечення в залежність від знаходження фактично людини і здійснювати державний контроль не уповноваженими на те державними органами щодо перебування фактичного цих громадян на контрольованій території. Це громадянин України, право на пенсію –  це обов'язок держави. А це фактично власність громадянина України, який під час економічного і активного життя сплачував соціально-обов'язкові платежі.

Тому "Опозиційний блок" є єдиною політичною силою, яка буде домагатися справедливості та оскаржувати цю антиконституційну постанову в суді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Олександр, у мене для вас є секретна інформація. Ви взяли перерву від "Опозиційного блоку" і "Відродження". І паралельно, поки ви виступали, мені член вашої фракції Папієв приніс листочок, де більше 100 правок на підтвердження. Народний депутат Ігор Шурма приніс лист, де понад сот… Питання з тим, що ми можемо спільно досягнути незатягування розгляду Закону про мови. Верніться до членів своєї фракції, проведіть з ними пильну і вдумливу розмову про те, щоб вони зняли вимогу по всіх тих правках - і тоді ми будемо працювати швидко, ефективно і злагоджено.

Зараз, колеги, я надам слово для виступу заступнику Голови Верховної Ради України і Першому заступнику Голови Верховної Ради України, після чого ми переходимо до  розгляду правок.

Будь ласка,  Оксана Сироїд, 3 хвилини.

 

10:47:02

СИРОЇД О.І.

Доброго дня, шановні колеги, шановні українці! Я хочу звернутися до нас всіх і нагадати, що ми з вами живемо не на глобусі України. І, на жаль, ті дискусії і ті рішення, і ті дії, які сьогодні обговорюються або ухвалюються в цих стінах чи  в стінах інших органів влади, дуже далекі від реальності. А реальність жорстока і реальність є дуже загрозлива, і загроза ця йде передовсім з Росії.

Я хочу звернути вашу увагу на нещодавній виступ начальника Генерального штабу Російської Федерації  під час науково-військової конференції, де виступ фактично присвячений погрозам виключно Україні. Україна не згадується жодним словом, згадуються тільки загрози, але все, про що  йдеться там, це йдеться про нас з вами. Начальник Генерального штабу Російської Федерації погрожує нашій критичній інфраструктурі, погрожує терористичними атаками, він погрожує безпеці наших міст, він погрожує  нашому громадському порядку. Що це означає для нас? Це означає, що Росія… Це означає передовсім,  що Росія не має наміру мати жодного миру з Україною. А це також означає, що всі ті, хто сьогодні вам обіцяють швидкий і радісний мир, або продалися Росії, або брешуть.

Що би мала робити влада, бо владу ми обираємо для того, щоб вберегтися від цих загроз, що би влада мала робити? Передовсім влада мала би покарати всіх тих, хто причинилися до російської агресії, і в тому числі сидять в цьому залі, безпечно, сьогодні. Вона би мала покарати всіх тих, хто сьогодні далі готують ті самі диверсійні і терористичні атаки проти українців. Влада мала би захистити критичну інфраструктуру України, передовсім вигнавши із власності росіян і залежних від Росії олігархів, влада мала би захистити українські міста, в тому числі створивши якісну територіальну оборону, і влада мала би розбудовувати армію і флот, передовсім не крадучи в українського війська.

Але, на жаль, п'ять років влада потратила на пафосні промови, порожні промови і подальший грабунок країни. Але, на жаль, промови не захистять державу і не захистять людей, і так само жодні гроші, награбовані тут, не врятують вас від відповідальності.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До слова запрошується Перший заступник Голови Верховної Ради  України Ірина Геращенко. Будь ласка.

 

10:50:02

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дорогі українці! Як Уповноважена Президента з мирного врегулювання на Донбасі протягом цих 5 років я 81 раз бувала на звільненій від окупанта території. І, ви знаєте, остання поїздка відбулася цього понеділка, я хочу поділитися враженнями і сфокусувати увагу і сесійної зали, і всіх українців на дуже важливих моментах.

Абсолютно очевидно, що міста, які звільнені були, а вдалося за ці 5 років - можливо, ті, хто не знає цього, - вдалося українській армії, Верховному Головнокомандувачу звільнити 70 відсотків захоплених російськими окупаційними військами територій, так ось ці міста сьогодні повертаються до мирного життя. І, ви знаєте, вони дуже очікують виборів. Тому що в 14-му році Донбас не міг голосувати. Цього разу 31 березня Авдіївка, Красногорівка, Маріуполь, які знаходяться... Щастя, які знаходяться в кілометрі від фронту, вони будуть голосувати, і голос кожного представника Донбасу буде дуже важливий у виборі демократичної, європейської України.

Надзвичайно важливо, друзі, що сьогодні ми маємо перші програми по відновленню житла. Красногорівка: більше 30 будинків, які були постраждалі від ворожих "Градів", сьогодні отримали програми – 60 мільйонів на відновлення, і починаються ці перші такі роботи. В Красногорівці постраждала школа в 17-му році, вона була знищена російським "Градом", також вона сьогодні відбудовується. І ви знаєте, що дуже важливо, в усіх містах: в Авдіївці, в Щасті - розповідають про те, що люди повертаються з Росії, які намагалися туди втекти від російських "Градів", в Україну, усвідомлюючи, що сюди сьогодні повертається мир. Це дуже вадливі сигнали.

Я з цікавістю спостерігаю за кандидатами в Президенти, які в київських ресторанах або в зручних офісах теоретизують, як вони будуть відновлювати Донбас, при цьому жодного разу за 5 років не доїхавши туди. Мені цікаво чути ці дискусії деяких полковників в лакованих штиблетах, які вважають, що це СБУ включило перший рівень небезпеки в Маріуполі, навіть не здогадуючись, що цей перший рівень небезпеки включило ФСБ і російські війська.

І, власне, я хочу сказати, що реалістичним є єдиний план відновлення Донбасу – це план Президента Порошенка, його команди, які над цим працюють 5 років. Перше – це політико-дипломатичний спосіб врегулювання конфлікту. Другий – це посилення української армії, і сьогодні ми бачимо цю іншу армію. І третій – це, звичайно, після виборів: ми переконані, що наші партнери підтримують ініціативу Президента Порошенка про введення миротворчого контингенту на Донбас з широким мандатом тимчасової адміністрації, який має допомогти демілітаризувати цю територію і підготувати її до місцевих виборів.

Дорогий Донбас, ми вас не зрадимо, на відміну від тих, хто жодного разу за ці роки до вас не приїхав… балаболили в залі про те, як вони, знаєте, в теорії будуть повертати Донбас. А ми це вже сьогодні робимо. І ми сподіваємося, що Донбас проголосує за європейську Україну.

Дякуємо.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, продовжуємо розгляд проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної.

Я запрошую на трибуну голову комітету Княжицького Миколу Леонідовича. Вчора мали з ним вдумливу розмову, і ми домовились, що голова комітету буде лишень найважливіші поправки коментувати для того, щоб ми зробили більш інтенсивним розгляд законопроекту. Окрім того, ніде не регламентовано, скільки додавати часу до виступу. Я буду додавати до 10 секунд, не більше для того, щоб можна було завершити думку.

Отже, в мене також, хочу повідомити, є лист від Папієва – понад сто правок, лист від Ігоря Шурми і лист від Писаренка. І поскільки у вас пересікаються правки, ми почергово будемо надавати слово, якось будемо вже узгоджувати між собою, хто в якій почерговості буде виступати.

Вам треба хвилину чи зразу враховуємо правки, пане Миколо? Будь ласка, хвилину, Микола Княжицький.

 

10:54:33

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Отже, ми продовжуємо розгляд цього законопроекту про мову. Хочу лише наголосити, що та справа, яку ми почали під час Майдану: будувати сильну, незалежну, європейську Україну, – має продовжуватися чітко прийняттям Закону про забезпечення української мови як державної, яку підтримують українські громадяни, україномовні і культурні, яку підтримують російськомовні громадяни, які хочуть жити в нормальній, демократичній країні, яку підтримують представники національних меншин і корінних народів.

Хто проти? Проти ті, хто хочуть збереження Радянського Союзу, можливого повернення до сталінізму, хто не хоче, щоб Україна перестала бути колонією. Ці люди подають правки, збивають правки, затягують розгляд цього законопроекту. Як би не було, ми цей проект приймемо, від Росії, від імперії відірвемося, станемо повноцінним членом європейського співтовариства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, хочу нагадати, ми завершили на правці 657. І я даю слово для виступу Німченкові. Будь ласка.

 

10:55:32

НІМЧЕНКО В.І.

Доброе утро, доброго ранку, шановні колеги. Стосовно поправки 657. Я хочу напомнити доповідачу по цьому закону, що в нас діє на сьогоднішній день, діє на сьогоднішній день Декларація прав національностей України і діє на сьогоднішній день, шановний доповідачу, Закон про національні меншини України, де чітко сказано, що у них є свобода і гарантується всім національностям і меншинам право на національну культуру, користування і навчання її, навчання рідною мовою, а також використовувати, користуватися засобами масової інформації.

І тому ми пропонуємо у цій поправці, подивіться, ми кажемо, що гарантує держава, і це вказано і в статті 10 Конституції, частина третя, що гарантує держава використання, подивіться, стосовно державної мови там нема слова гарантує, тому що це апріорі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити.

 

НІМЧЕНКО В.І. І тому я хотів би, щоб все-таки поправка ця була прийнята. І останнє, що я хотів би, що враховуйте, що є законодавчі акти стосовно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ставлю на голосування правку 657. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

10:57:14

За-23

Рішення не прийнято.

659-а. І від Шурми, і від Папієва є. Хто буде? Папієв, будь ласка.

 

10:57:21

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні телеглядачі, шановні громадяни України, дивіться, розглядається дуже важливий законопроект, і ми бачимо, що доповідач пішов, або він непідготовлений до цього законопроекту, бо на жодне питання народних депутатів України немає йому що йому відповісти, тобто аргументів немає в нього.

До речі, дуже цікава така інформація. Вчора я говорив з одним лікарем-психіатром і описав йому текст цього закону, і спитав: от твоє бачення. Він каже: "Знаєш що, такий закон могла написати тільки людина, яка оповита масою комплексів: і дитячих, і підліткових, і в дорослому віці, і зазнала булінгу, і багато інших речей".

Тобто, шановні колеги, мені  дуже хотілося би, щоб ми писали закони, які, по-перше, відповідали би чинному законодавству України, а, по-друге, щоб закони, які не порушували би конституційні права громадян України, національних меншин, щоб ми враховували Європейську хартію регіональних мов та мов національних меншин.

Я прошу поставити на підтвердження поправку номер 659.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження правку 659, комітет її підтримує. Прошу голосувати.

 

10:58:44

За-51

Рішення не прийнято.

660-а, автор - Княжицький.

Перепрошую, є автор.

 

10:58:52

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Дякую, шановні колеги.

Прошу, прошу... Прошу врахувати повністю мою правку, оскільки моя пропозиція полягала в тому, щоб сто відсотків української мови на українських телеканалах було доступно для глядачів. Прошу поставити на підтвердження. Прошу повністю врахувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування правку 660, вона врахована частково. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати.

 

10:59:30

За-46

Рішення не прийнято.

По 661-й аж три автори. Я даю Писаренку, а потім Шурмі наступну дам.

Будь ласка,  Писаренко.

 

10:59:38

ПИСАРЕНКО В.В.

Да, дякую.

Ну, перш за все хотів зробити зауваження. Прошу з... доповідача прошу, давайте з повагою ставитись один до одного. Незважаючи на те, що у нас різні погляди на цей закон, я би не говорив про те, що всі, хто подають правку чи виступають, вони якісь не такі. Там в цьому законі достатньо багато і ваших правок, шановний доповідач, і вони в більшості враховані частково. Тому давайте поважати один одного.

Стосовно наших поправок і наших зауважень. Вони стосуються того, що закон не популяризує українську мову, а сьогодні "нахиляє" всіх задля того, щоб зобов'язати її використовувати. На сьогоднішній день по закону вже діє 75… Шановний доповідач, я до вас звертаюсь. На сьогоднішній день, сьогодні вже існує норма – 75 відсотків, якщо я не помиляюсь, по нашому закону, який вже був ухвалений. Сьогодні хочете підняти до 90-а, а ваша поправка – до 100 відсотків.

Ну, давайте дивитись на те, що є ж потреби глядача. Глядач також, можливо, хоче дивитись щось іншою мовою. І ми бачимо рейтинги телевізійні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ПИСАРЕНКО В.В. І є рейтинги, які нам підтверджують, що глядач хоче дивитись різні телепередачі. Тому давайте дамо можливість тим, хто каналами управляє, робити те, що вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький.

 

11:01:04

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, це ж принципове питання, так? Це питання головне для залу: чи продовжать українські канали русифікувати російськими фільмами, серіалами, зробленими тут для російського глядача і показаними тут, Україну. Це ж питання принципове для всіх? Я розумію, чому ви так на цьому питанні наполягаєте.

Так, я привселюдно сказав, що це буде регулюватися Законом "Про телебачення і радіомовлення", і такі правки ми внесемо. Сидів зараз з колегами і говорив: знаєш, от, ми йдемо на компроміс з цими негідниками, які цю Україну знищували протягом всього часу незалежності, і зараз підемо на компроміс, бо закону не приймемо, і далі будемо русифікувати Україну! І далі будемо розказувати, які хороші "вежливые люди" заходять в Крим! Ну, не соромно нам?!

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу нагадати. Коли ми приймали квоти на телебачення і на радіо, теж було багато застережень в залі. Але ж ми бачимо сьогодні – жодного приниження не відбулося. Але відбувся розквіт української пісні, українського кіно, українського телебачення відбувся. Тому, колеги, не треба того боятися.

Я вам скажу, пане Валерій. Ще 10 років тому моя донечка маленька не мала можливості дивитись мультфільми на українській мові, вона не мала такого права в державі Україна. Сьогодні мають таке право всі українські діти. Тільки одна держава може захистити українську мову – це держава під іменем Україна.

Отже, колеги, я ставлю на голосування 661 правку. Прошу голосувати. Хто за те, щоб її врахувати повністю?

 

11:02:41

За-14

Рішення не прийнято.

662-а, Німченко.

 

11:02:45

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я хочу знову звернутися до доповідача по справі. Давайте ми без цієї риторики, давайте без політичних гасел, тому що так випирає те, що в основі цього законопроекту, і його прийняття і за терміном, за часом так проглядається ідеологія і ця політика, що робить взагалі цей закон неконституційним визначально з першого кроку його прийняття. Я хотів би, щоб ми подивились на зміст, як воно описується статтею 10 Конституції України. Немає взагалі права на отримання інформації навіть стосовно діяльності державних органів, взагалі немає правового регулювання життя, це життя середовища, життя і діяльності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. І тому я хотів би звернутись до того, що на сьогоднішній день є закон, ніхто його не скасував, що і мовою праці, і мовою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування поправку 662. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати. Комітет її відхилив.

 

11:04:24

За-17

Рішення не прийнято.

663-я, Німченко.

 

11:04:28

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги і шановний доповідачу, я розумію, що, мабуть, там щось колосники горять, водичку п'ємо. Послухайте, пане, я попрошу притормозити. Я звертаюсь до доповідача законопроекту. Я все ж таки повертаю вас і до того, хотів би вашу діяльність бачити в правовому руслі, на якій підставі ви ігноруєте вже прийняті норми закону, які забезпечують громадянам отримувати цю інформацію, про яку йдеться в цих законопроектах. Ви забороняєте їм отримувати інформацію на їх рідній мові, національним меншинам. Це, по суті, йде знущання. Почитайте, аналога такого немає.

І тому я хотів би доповідачу сказати, щоб вони бачили весь народ, що він буде користуватись цим законом, а не лише україномовні громадяни. І Конституція якраз і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. І саме тому Конституція, ще раз повторюю, гарантує захист використання і застосування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але коротко, добре, пане Миколо?

 

11:05:55

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дуже коротко хочу сказати, що ці правки, крім відсотка мовлення, стосуються вже чинної редакції статті про телебачення і радіомовлення, які вже є прийняті. І якщо доповідачі, вони їх задовольняють, вони могли оскаржити до Конституційного Суду це, але цього не зробили. Тут перенесені чинні норми закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування поправку 663. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

11:06:27

За-20

Рішення не прийнято.

664-а. Черга зараз Ігоря Шурми. А потім знову Папієв буде.

 

11:06:33

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма. Шановні колеги, подивіться, що ми зараз робимо. Вся квотність є прописана в Законі України "Про телебачення і радіомовлення". Ми тепер цим законом починаємо змінювати квоти. Ви розумієте, от кожен з нас повинен сьогодні користуватися Конституцією. Я є… ніхто мене не звинуватить в тому, що я не є прихильник і я не пропагандист української мови. Я був, і є, і буду, і залишаюся громадянином України і депутатом, який розмовляє українською мовою. Але, люди добрі, для мене основне ще і  читати Конституцію: "Державною мовою в Україні є українська мова". І тут не написано, що мусить бути якийсь додатковий закон. Все залежить абсолютно від особливості. А чому ви сьогодні цей закон ввели? Тому що ви замітаєте сліди своєї кадрової політики. Бо завдяки вам в уряд прийшло 300 грузинів, які розмовляли російською мовою, займали керівні посади і вони наробили багато шкоди для української мови. Тому те, що вноситься тут, поправка, я прошу поставити її на підтвердження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Ставлю на підтвердження правку 664. Комітет її підтримує. Прошу проголосувати, хто підтримує дану правку.

 

11:08:00

За-48

Рішення не прийнято.

665-а, Княжицький.

 

11:08:07

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Це моя правка, комітет врахував її редакційно, прошу поставити її на підтвердження в повному обсязі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, ставлю на голосування правку 665. Хто за те, щоб прийняти її в повному обсязі, прошу проголосувати.

 

11:08:29

За-49

Рішення не прийнято.

666-а, Папієв. Будь ласка.

 

11:08:34

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні громадяни України, які нас дивляться і слухають! Ви знаєте, символічно, що ця правка отримала такий номер – три шістки, 666. І цей закон взагалі за своєю сутністю є законом і йому треба поставити номер 666. Тобто те, що навіяно в цьому законі, і те, що закріплено, воно абсолютно не має відношення до правди, до справедливості, до Конституції.

І, до речі, дуже слушне питання було, і, пане Голово, поясніть мені як народному депутату України. Є Конституція України, є профільний закон, тобто базовий Закон про телебачення, де все це викладено. На якій підставі, скажіть мені норму Конституції чи закону України ви в іншому законі вносите в тіло закону інші речі, які не відповідають діючому чинному закону України? Ви ж зараз вчиняєте взагалі-то підлог. І це є навіть стаття така в Кримінальному кодексі.

Дякую. Прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження правку 666. Комітет її підтримує. Прошу голосувати.  

 

11:09:59

За-45

Рішення не прийнято.

667-а, Німченко.

 

11:10:03

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я на підтвердження того, що сказав мій колега, що ми по суті  цей закон перетворюємо в інструкцію переведення нашого права в сферу права феодального, де можна робити лише те,  що вказано феодалом. То що, ми цього не розуміємо? Якщо не розуміємо, то приймайте отакі рішення, вони неконституційні. Як можна думками людей, мовою людей маніпулювати? Як можна забути, що ми багатонаціональна держава?

І тому я хотів би, щоб ми дослухались до нашої поправки, що в нас є люди рівні серед рівних: росіяни, білоруси, євреї, гагаузи. Ми ж за них забуваємо. Хто дав таке право доповідачу, групі, які є суб'єктами законодавчої ініціативи з цього приводу, по суті розколювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю... Завершити? 10 секунд, будь ласка.

 

11:11:18

НІМЧЕНКО В.І.

Тому я хотів би, подумайте, прислухайтесь до цього, послухайте, що люди шепчуть, який гомін іде по Україні стосовно того, яка ціль цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гомін йде по Україні: мова на часі. Так говорять усі в Україні.

Отже, ставлю на голосування поправку 667. Комітетом відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати. 

 

11:11:55

За-24

Рішення не прийнято.

668, Німченко.

 

11:11:58

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, з тих же мотивів я хочу сказати, щоб не повторювати і не гаяти часу. "Опозиційна платформа – За життя" за те, щоб цей закон був, законопроект, розглянутий і не прийнятий в цій редакції. І чим краще, тим лучше. Але влада дещо хоче інше. Тому я хотів би, щоб ще раз не спотворювали ідеологію і не спотворювали мотиви…  30 секунд. Мотиви, з якими влада має намір впливати на уми і на свідомість наших громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  ставлю на голосування правку 668, комітетом відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

11:13:02

За-20

Рішення не прийнято.

669-а.  Зараз черга Валерія Писаренка, а потім буде Ігор Шурма.

Будь ласка, пане Валерій.

 

11:13:09

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Хочу, перше, сказати, що у нас немає тут дискусії щодо української мови. Вона державна, вона повинна використовуватися у всіх сферах життя, і в першу чергу в офіційних частинах. У нас є суперечки щодо того, як нам працювати з бізнесом, з бізнесом: чи то телерадіомовлення, чи то газети і таке інше. Тобто тут логіка заходить в те, що українська мова не популяризується, а ми примушуємо телеканали робити все по квотах. Ну чому? Якщо українці хочуть дивитися "Іронію долі" на Новий рік, нехай дивляться, телеканали бачать рейтинги, вони визначають, що їм показувати, в цьому немає ніякого злочину. Давайте зараз тут не будемо політизувати це питання і все ж таки подивимося на те, яким чином нам зробити популяризацію української мови, а заборонами популяризація точно не буде робитися. Прошу поставити на підтвердження правку, яка обмежує використання інших мов.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 669.

Отже, наполягають на підтвердженні.

 

11:14:34

За-28

Рішення не прийнято.

Колеги, вам повідомляю, у нас на правки черга стоїть, листи подані з самого ранку. Хто має намір по правці виступити, наперед повідомте, я буду не між трьома, а між чотирма вибирати.

Отже, колеги, 670-а, Ігор Шурма.

 

11:14:59

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма. Я спеціально для камер буду цитувати, щоб було видно, що я цитую. Юра, відійди, будь ласка,  Мірошниченко! Конституція України стаття 10: "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території." А закон гарантує застосування інших мов.

Я вважаю і переконаний, що даний законопроект він не відповідає Конституції, а те, що сьогодні відбувається у залі, то я вам скажу, це називається підміною понять. Оті квотування, які передбачені іншим законом, ми сьогодні внесемо великий дисбаланс у правове поле, тому що один закон, який діє в Україні, буде регламентувати певні відсотки квотування, цей законопроект внесе в інші.

І я тому пропоную дану редакцію цієї поправки поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Княжицький, коротко.

 

11:16:08

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колеги, я зараз хочу звернутися до колеги Шверка, до колеги Мороко. Колега Мороко, можна… Я до колеги Мороко звертаюсь, він не чує мене. Ні, не чує. Добре.  Вікторія Сюмар.

Дивіться, вчора Комітет з питань свободи слова просив, щоб все, що стосується телебачення  і радіомовлення, регулювалося профільним законом. Моя правка про це. Я якраз попросив виключити цю статтю, мотивуючись тим, що це має бути в профільному законі. Але "Опозиційний блок"  наполягає, що ця норма має бути в Законі про мову і ставить цю правку на підтвердження.

Тому не до мене тоді звертайтесь, а до "Опозиційного блоку". Якщо ця правка буде проголосована, то це буде регулюватися не Законом "Про телебачення і радіомовлення", як ми з вами домовлялися, як рекомендувало експертне управління, а Законом про мови.

Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Наполягають на голосуванні? Наполягаєте.

Я ставлю на підтвердження правку 670-у. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

11:17:18

За-46

Рішення не прийнято.

671-а. Папієв.

 

11:17:25

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Для стенограми кажу. Ми повідомляли вже, і ми готуємо конституційне подання стосовно неконституційності положень цього  закону і для того, щоби аргументація ще й була в Конституційному Суді, бо ви знаєте, є вже два рішення Конституційного Суду, які визнали неконституційними Закони України, які приймалися з порушенням процедури.

І мені так і не дали відповідь. Є профільний закон. На підставі  якої норми Конституції України ви зараз цим законом змінюєте… не змінюєте редакцію профільного закону, а вносите інше, інше тлумачення, інші правові норми в закон, який не є профільним, і фактично робите дуалізм законів? Скажіть мені, будь ласка, суди на підставі яких законів будуть приймати рішення? Є чинний закон, профільний, де встановлені квоти, ви зараз цим законом змінюєте квоти. Президент, по ідеї, мав би накласти вето на цей закон, і буде правий, якщо це зробить.

Прошу поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, ставлю на підтвердження 671 правку. Хто її підтримує? Комітет її підтримує. Прошу голосувати.

 

11:18:54

За-43

Рішення не прийнято.

672-а, Німченко.

 

11:18:59

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, ми не можемо скидати з рахунку закони, які діють на сьогодні, не лише Закон про телерадіомовлення, є ще Закон "Про інформацію", є норма Конституції. Почитайте дуже і уважно: право отримувати інформацію прирівнюється до права, природного права на пересування громадян. І тому, де ми вносимо пропозицію, ми кажемо що ми маємо сусідів, і де йде трансляція, де компактно проживають інші громадяни з іншою мовою – наші українці, вони мають право отримувати на своїй рідній мові ту інформацію, яку дає і держава і яку дають і сусідні країни, якщо це там їхня материнська мова. От про що ідеться.

І ще раз хочу сказати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. 30 секунд.

Я хотів би, щоб комітет профільний, який готував, вдавався до вивчення рішення Конституційного Суду, який...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Нагадую вам, що концепція змінилася: вже не 30 секунд, а 10.

Отже, це я, Голова Верховної Ради України, відповідальний за організацію роботи Ради, Верховної Ради України, це змінив. В жодному законі не вказано про 30 секунд, це цілковито входить в мої повноваження. Ви завжди говорите про повноваження народного депутата. Хочу нагадати, що є права, повноваження і обов'язки Голови Верховної Ради України, і згідно своїх повноважен, я прийняв рішення.

Отже, я ставлю на голосування правку 672, вона відхилена комітетом. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

11:21:11

За-16

Рішення не прийнято.

675-а. Хто в черзі? Нагадайте, колеги, нагадайте, щоб я... Писаренко, так?

3-я і 4-а враховані, вони враховані, подивіться уважно. 673 і 674 правки враховані, колеги.

Тобто поправку Німченка Німченко хоче поставити на підтвердження? Ну, люди, ви трошки... Добре. Німченко, це правка Німченка, вона врахована, 673-я.

 

11:21:51

НІМЧЕНКО В.І.

Спасибі. Спасибі. Спасибі, пане Андрію.

Я хочу тут повідомити, що є враховані, дійсно, правки, які внесені "Опозиційною платформою – За життя". Я вдячний комісії, комітету, який працював і бачив те, що це є недолугий закон в окремих місцях, і враховано. А тому я знімаю з цього голосування… не прошу… прошу не ставити на голосування. Це і 673-ю, і 674-у. Не ставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

По 675-й Валерій Писаренко, будь ласка.

 

11:22:33

ПИСАРЕНКО В.В.

Да, я, може, вам наведу приклад, да, стосовно от зараз ми, якщо підвищимо, якщо зараз парламент підвищить квоти на телебаченні, то, напевне, ми з вами отримаємо і країна отримає зворотній ефект. Якщо сьогодні українські телеканали, канали телебачення дивляться українці, коли там є різноплановість, то в подальшому, якщо там буде лише сто відсотків все українською мовою і не буде для них іншого продукту, вони будуть шукати його в Інтернеті, вони будуть йти в супутник. І ви побачите, що таким чином фактично ви зруйнуєте українське телебачення. От зараз подумайте над цим прикладом. Тобто якщо сьогодні ви не дасте можливість конкурувати телебаченню з Інтернетом і з супутником, то фактично ви можете закінчити українське телебачення взагалі. Тому що сьогодні люди підуть в Інтернет дивитися телебачення інше, сьогодні люди будуть дивитися супутник. Тому подумайте ще раз по квотах.

Прошу поставити на підтвердження. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, я маю насправді зауважити, що зараз відбулося грубе порушення Регламенту Верховної Ради України, тому що, тому що по відхиленій поправці презентувати її має право тільки автор. Я хочу нагадати, що зараз йшлося про поправку пані Гопко. Наскільки я пам'ятаю, в нас у шановного представника групи "Відродження" абсолютно інше прізвище. Тому відбулося грубе порушення Регламенту. Мені навіть незручно, що видатний юрист на це пішов. Я сподіваюся, більше такого в нас ніколи не буде.

Нічиїх прізвищ я не згадувала. Ми рухаємося далі, і я прошу не порушувати Регламент.

Наступна поправка - 676, Княжицького. Будь ласка.

 

11:24:21

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Моя, я. Шановні колеги, якраз ця правка і говорить про те, що обчислення частки пісень або фільмів регулюється не цим законом, а Законом "Про телебачення і радіомовлення". Вона врахована редакційно. Прошу врахувати її повністю, поставити на підтвердження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Рухаємося далі. Наступна - 677-а, Німченко. Вам слово, будь ласка. Ви автор цієї поправки. 677-а. На підтвердження. Я ставлю на підтвердження…

 

11:24:44

НІМЧЕНКО В.І.

Шановна пані, пані Ірино…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження 676 поправку, її представив автор. Прошу визначатися. В повному обсязі. Будь ласка, прошу визначатися. Я ставлю її в повному обсязі на вимогу автора.

 

11:25:09

За-42

Поправка врахована редакційно.

677, будь ласка, народний депутат Німченко. Це його поправка. Не можу дати слово Шурмі. Ніяк. Будь ласка.

 

11:25:17

НІМЧЕНКО В.І.

Спасибі, спасибі, пані головуюча.

Я хочу бути почутим стосовно того, що по суті це буде не діяльність, не діяльність засобів масової інформації вільно згідно ліцензії, это по сути будут репортажи с петлей на шиї. От про що йде мова. Ви подивіться, відсилають до абзацу частини першої, де вказано: "покладається обов'язок, обов'язок на суб'єкта, який розповсюджує інформацію". Обов'язок, який не передбачений буде і тією ж ліцензією, тому що так захотіли ініціатори по мовному закону.

Це недопустимо. Є свобода слова. А робота, робота цих органів – це є по суті реалізація цих принципів щодо свободи слова, інформації в нас в державі. Тому я прошу поставити нашу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  15 секунд завершити, будь ласка. А, ви завершили.

Будь ласка, прошу визначатися по 677 поправці.

 

11:26:46

За-15

Поправка відхиляється.

Наступна поправка - 678. Будь ласка.  Я не пам'ятаю, чия зараз черга. Будь ласка,  народний депутат Шурма. Прошу.

 

11:26:59

ШУРМА І.М.

Шановні громадяни України, в черговий раз наголошую, стаття 10 Конституції: "Державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов інших мов національних меншин визначається законом." Стосовно української мови Конституцією не передбачено, оскільки це є абсолютно, з точки зору тих конституціоналістів, це є, ну, просто нелогічним. А я вам скажу, що цей Закон про українську мову, він потребує підтримки не тільки членів комітету, але і залу.

От дивіться, сьогодні було б, знаєте, як переконливо для людей і для всіх, щоб тут було 226 депутатів –  коаліція "Європейський вибір". Скільки вас тут є в залі? Ви якби сьогодні голосували 226, оце, я розумію, є підхід. А так вас завтра чи післязавтра всіх звезуть, як мутончиків,  на голосування, і ви проголосуєте, і не знаєте за що. Тому що повносять цілу купу змін, про які говорили, закрутили, юристи вміють це робити. Тому прошу поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  коментар голови комітету.

 

11:28:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колего Мороко! Він знову пішов, я хотів до нього звернутися, а тепер до вас ще раз звертаюся.

До мене приходять представники вашої політичної сили і просять, щоб регулювання закону… телебачення і радіомовлення було не в цьому законі, а в Законі "Про телебачення  і радіомовлення". Про те саме мене просять представники БПП, дехто з "Народного фронту", з інших політичних сил. Щоб це зробити, ми врахували поправку Гопко, оскільки норма частини п'ятої вилучена, оскільки в ній йдеться про детальне галузеве регулювання процедури мовлення, а таке регулювання більш доречним виглядає в галузевому Законі "Про телебачення і радіомовлення". То ви другий раз ставите на поправку те, про що мене просять представники вашої політичної сили. Ви між собою визначіться, будь ласка, і  щоб потім не було претензій до комітету. Я ще раз на цьому наполягаю. Ви справді наполягаєте на голосуванні за цю поправку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У нас немає репліки на репліку під час обговорення. Ви апелювали до голови комітету, він апелював до вас. Тепер я на вимогу народного депутата Шурми ставлю на підтвердження поправку 678-у народного депутата Гопко.

Будь ласка,  прошу визначитися. Комітет просить проголосувати "за". Комітет просить підтримати цю поправку.

 

11:29:31

За-47

Наступна поправка - 680… Зараз, я дивлюся. 679 – це ваша поправка, вона врахована.

Будь ласка, кажіть. Пану Німченку мікрофон. Прошу вас, прошу.

 

11:29:56

НІМЧЕНКО В.І.

Я ще раз хочу проінформувати, я вам дуже вдячний, про те, що дійсно наша поправка була врахована. І якраз ми виходили з того, що неможливо у мовному законі ставити якісь питання, обмежувати громадян в реалізації абсолютно природних прав.

І тому ми приймаємо те, що наші тут поправки були враховані. Але просимо, щоб в подальшому прислуховуватись і дальше і відійти від неконституційних норм цього закону.

Я вдячний і прошу на підтвердження не ставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна поправка – 681, теж Німченка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вона врахована.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі. 680-а - це Гопко. Вона не врахована. І ви як видатний знавець, такий самий, як пан Писаренко, Регламенту, знаєте, що я не можу вам дати слово, поки у вас не буде прізвище Гопко. А ваше прізвище все-таки не Гопко, а Папієв, я це пам'ятаю. (Шум у залі)

 Ні, я просто… ніякої репліки. Я звернула увагу, що прізвище Писаренко – це не прізвище Гопко. Немає порушень Регламенту.

681. Є повага до вас і до ваших прізвищ, які ми знаємо і пам'ятаємо. Далі поправка 684. Андрій Іллєнко, будь ласка, вам слово. Зараз повернемось.

 

11:31:42

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, "Свобода". Ця поправка врахована, тому я ні на чому не наполягаю. Йдемо далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рухаємося далі. Наступна поправка – 685, Помазанов… (Шум у залі)

682-а, Німченко. Будь ласка. Німченко, будь ласка.

 

11:32:01

НІМЧЕНКО В.І.

"Опозиційна платформа – За життя", Німченко. Поправка 681, де ми попросили виключити, і вона врахована. Це, дійсно, іде питання про те, що необґрунтовано по суті поставило норму закону для людей, як співати і що співати, скільки і коли. Це ж треба до цього, як кажуть у нас в центрі України, до цього докотитися, що так спробувати знущатись з людей. Тому я вдячний, хоч цю похибку побачили і зрозуміли, мабуть, все-таки юрист там читав ці окремі норми.

Тому я прошу не ставити на підтвердження, а просто констатувати перед громадою, перед громадянами про те, що слушні поправки ідуть від "Опозиційної платформи – За життя", і не один десяток. Прошу прислуховуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Зараз буде коментар голови комітету. Я в свою чергу хочу звернутись до "Опозиційного блоку" як головуюча, зауважити, що достатньо багато слушних поправок "Опозиційного блоку" враховано під час підготовки законопроекту до другого читання. Ми дуже хочемо, щоб закон було якнайшвидше проголосовано і щоб там якраз в тілі закону залишилися слушні поправки "Опозиційного блоку", і тому ми апелюємо до авторів слушних поправок від "Опозиційного блоку" з проханням по врахованим поправкам не брати слово.

Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:33:42

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ну так, я хотів, власне, про це попросити. Дякую, шановна пані головуюча. Оскільки згідно Регламенту, якщо щось не влаштовує, то депутат може ініціювати обговорення і просити голосувати. Але якщо все влаштовує, це звичайне затягування процесу – по своїх поправках розповідати, які вони прекрасні. Тому що прекрасні врахували, давайте рухатися нормально, поважати один одного.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо буде знайдено такий компроміс, ми будемо всі щасливі дуже. Якщо я правильно розумію, у нас от наступна поправка, по якій є бажання… (Шум у залі) Ні, немає у нас компромісу.

682 поправка. Будь ласка, мікрофон пану Німченко. Прошу вас.

 

11:34:18

НІМЧЕНКО В.І.

Пані головуюча, зрозумійте, ми як ніхто і як ніхто вбачаємо необхідність, ми як ніхто вбачаємо необхідність компромісу і вбачаємо цей компроміс лише тоді, коли вийде законодавець на платформу дотримання Конституції. Скажіть, будь ласка, чому тут виключили? Тому що обов'язки поклали, поклали обов'язки на громадян, не передбачених Конституцією, обмежили їх природні права.

 І тому я вдячний, що це враховано. І прошу не ставити 682 поправку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми рухаємося далі. Наступна поправка – 683, теж була врахована.

Наступна поправка - 685. Будь ласка, мікрофон пану Німченку.

 

11:35:22

НІМЧЕНКО В.І.

683 поправка. Шановна пані Ірина, ну, я вчора казав про іронію, яка тут звучала, і вона звучала на всю Україну, що ми там якісь пустишки вводимо в закон. І тому я якраз хочу вам сказати про це, від вас йшла ця іронія, ви пам'ятаєте.

І я тому хочу сказати, що не іронія, це доля людей, це їх політичні права і природні права. І ми  і стоїмо на тому, щоб захистити їх інтереси. Йде питання про мільйони людей, які обмежуються в правах реалізації їх абсолютно природного права на мову.

І тому я не прошу ставити на підтвердження, я просто констатую той факт, що врахували ту безмежність і порушення  Конституції, які допустили автори цієї хибної норми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Була апеляція до президії, зокрема до мене. Я сподіваюся, що і пан Німченко, і весь "Опозиційний блок", які багато читають, вони знають, що найстрашніші речі в світі робляться з серйозними обличчями.

Тому я вважаю, що іронія і самоіронія допомагають зберегти здоровий глузд в цій сесійній залі, взагалі в житті, і особливо під час обговорення поправок до законопроекту, дуже серйозного і важливого, який ми зараз дискутуємо. Я, мені здається, належу до тих народних депутатів, яка чи не єдина слідкує за ходом розгляду всіх поправок і навіть знає їх суть.

Ми рухаємося далі.  Наступна – поправка 685. Бо по четвертій виступив уже пан Іллєнко.

І, будь ласка, Папієву слово. Прошу вас.

 

11:37:19

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні телеглядачі, які дивляться нас! Я хочу пояснити, що відбувається зараз в залі, щоб люди зрозуміли. От дивіться, є невігласи, які хочуть, всупереч Конституції України і іншим профільним законам України, виписати в цьому законі якість свої хотєлки і реалізувати якісь свої фобії. І є Конституція України. Я от питаю громадян України, які дивляться нас. В Конституції записано: "Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України". І наступний абзац: "В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської (інших мов національних меншин України). Тобто є норма Конституції України.

Ви в законі України взагалі всупереч 10 статті вилучаєте взагалі згадування російської мови. А це, хочу нагадати, це десь 60 відсотків громадян України, які в побуті використовують її. Тому я прошу поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я хочу ще раз закликати всіх, хто бере слово для обговорення конкретної поправки, говорити про конкретну поправку. Ми зараз обговорюємо поправку 685, яка була врахована комітетом, на вимогу народного депутата Папієва. І ця поправка стосувалася наступного: "Частину шосту статті 20 вилучити". Навіть цього не прозвучало під час обговорення поправки. Я дуже прошу, щоби ми обговорювали поправку. Це буде дотримання Регламенту. Щоб ми розуміли, що саме має зараз голосувати сесійна зала.

Колеги, отже, комітет врахував поправку Помазанова. Тому я дуже прошу зараз слово для репліки пану Княжицькому. І будемо визначатися.

 

11:39:13

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего Папієв, це є блок поправок, які на прохання Комітету з питань свободи слова, які провели велику дискусію з медіа-групами "Інтер", "Україна", ICTV, іншими, попросили вилучити з цього  профільного закону ті норми, які регулюють телебачення і радіомовлення. Поправки цих народних депутатів вилучають ці норми. 

Ви, виступаючи не по суті  взагалі, що є порушенням Регламенту, але наполягаючи на голосуванні про  підтвердження, фактично дієте проти прохання Комітету з питань свободи слова і засобів масової інформації після  проведення консультацій з великими медіа-групами. Ви справді наполягаєте на цій поправці? Добре. Тільки просто потім не потрібно до мене апелювати і до нашого комітету від інших комітетів. Тому що ви і ваші представники ходять  в комітет і просять про одне, а потім вимагаєте чогось зовсім іншого. Абсолютно нелогічно для того, щоб затягнути розгляд законопроекту і  довести його до абсурду, що вам не вдасться.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я прошу визначатися по 685 поправці. Колеги, комітет просить "за" проголосувати. Ця поправка на підтвердження. Будь ласка, прошу визначатися. Комітет просить підтримати цю поправку.

 

11:40:29

За-47

Наступна поправка - 686-а,  народного депутата Княжицького.  Вам слово, пане Княжицький.

 

11:40:40

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Це знову ж таки ціла низка поправок. Ми працювали серйозно в комітеті, тому що отримали звернення від Комітету з питань свободи слова і засобів масової інформації. Незважаючи на те, що позиція деякої частини членів комітету, громадських організацій була категорично проти, вони вважали, що саме Закон про мови має регулювати мовлення на телебаченні і радіо. Ми погодилися з аргументами профільного комітету, пішли на компроміс і вирішили, що це регулювання буде здійснюватися в Законі "Про телебачення і  радіомовлення". Моя поправка саме цього стосується.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. 

На вимогу народного депутата Шурми  ми ставимо її на підтвердження.

Колеги, просимо підтримати, ця правка комітетом врахована була. Будь ласка, 686-а. Просимо підтримати. Просимо "за" голосувати, це поправка комітету.

 

11:41:30

За-50

Наступна поправка - 688-а, народного депутата Німченка. Будь ласка.

 

11:41:36

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, ми не пропонуємо з потолка приймати рішення чи просити голосування, я дуже вдячний. Ті голосування, які ставили поправки, приймалися, виходячи з кількості людей, які знаходяться в залі, так підтримує майже 30 відсотків. Тому я хотів би, щоб головуючі розуміли, і для протоколу головуючий чи там президія наша, керівництво, парламент, їм видніше з залу, що ми слухаємо, як слухаємо, а саме цікаве, саме виявляє інтерес, хто його слухає. Ми бачимо, що нема кворуму, ми недієздатні, з точки зору права, і тому це треба визначитися, і це буде підставою, і є підставою визнання таких дій недієздатними. А якщо в ракурсі кримінальному, неосудними, давайте ми так дивитися на цю… Може, не треба знущатися, давайте чи зміняти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити.

 

НІМЧЕНКО В.І. Чи зміняти форму, чи діяти чітко по Регламенту і по Конституції, яка обязує нас тут бути присутніми мінімум 226.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

І прошу визначатися по цій поправці, колеги, комітет її відхилив.

 

11:43:19

За-13

Наступна поправка - 689.

Будь ласка, народний депутат Німченко, вам слово.

 

11:43:30

НІМЧЕНКО В.І.

Є якась надія, думаю, що не остання, надія взагалі не повинна вмирати, на те, що ми будемо почуті, оскільки зразу аж три враховано наші позиції. Я хочу виходити з того, що ми вкладали у наші пропозиції. А ми вкладали, пане доповідачу цього закону, статтю 13 Закону про національні меншини, яка передбачає однозначно, що громадяни, які належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення своїх прав за мовною ознакою, реалізують їх особисто через відповідні установи і створені громадського об'єднання, де вони використовують виключно свою мову і приймають участь, і за це не несуть ніякої відповідальності.

І тому я хотів би сказати, що примушення громадян в будь-який спосіб, як це передбачається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  15 секунд завершити.

 

НІМЧЕНКО В.І. … примушення до відмови від своєї національності не допускається. А саме про це йдеться в цьому законі, де покладається  обов'язок заборонити по суті розмовляти рідною материнською мовою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми рухаємося далі. 692 поправка. Севрюков, будь ласка, 692 поправка.

 

11:45:10

СЕВРЮКОВ В.В.

Дякую. Дякую за надане слово.

Я хочу виступити з приводу взагалі статті 20, яку ми тут обговорюємо. Микола Леонідович, от ви кажете, що зараз збиваються правки, ми бачимо, хто розуміє про що йде мова, що цим самим вони вертаються в закон. А що ви зробили в комітеті? Ви їх перекинули в Закон "Про телебачення і радіомовлення", профільний закон, так, як і просив наш Комітет з питань свободи слова. Але деякі пункти все одно, особливо ті, що стосуються квот і  цифр, вони лишаються в цьому законопроекті. І ви знаєте нашу позицію комітету. Це не тому, що якісь медіа-групи на когось впливають і когось про щось просять. Справа в тому, що регулювання для медіа все ж таки, на думку більшості членів комітету, має бути в єдиному профільному Законі "Про телебачення і радіомовлення". І якраз це обговорення і ці складності, які тут в залі, тільки підтверджують мою думку, що це має бути саме так.

Крім того, хочу нагадати, зараз ми розглядаємо в комітеті новий Закон про аудіовізуальні послуги, який так само, це наше зобов'язання перед угодою з Європою, і ми маємо до кінця цього року, до кінця літа навіть, його навіть прийняти.

Тому я буду все ж таки наполягати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

На вимогу народного депутата Севрюкова ми ставимо поправку, яка була врахована комітетом редакційно в повному обсязі. Прошу, будь ласка,  визначатись.

 

11:46:43

За-15

Будь ласка, зараз залишається поправка в редакції комітету.

Будь ласка, вимагає слова голова комітету, який не відреагував на звернення до  нього пана Севрюкова. Прошу, прошу слово.

 

11:47:02

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Колего Севрюков! Так, щоб було зрозуміло всім присутнім у залі. Насправді, в цьому законі і зараз регулюється лише відсоток української мови, все інше ми  винесли в Закон "Про телебачення і радіомовлення". Ми готові в  кінці повністю врахувати поправку Сюмар, про яку ми з вам и говорили. Але те, що зараз зробили представники "Опозиційного блоку", вони повернули назад в цей закон те, що ми по домовленості з вами і з тими ж медіа групами винесли. Тобто це ускладнить нашу роботу в кінці при прийнятті закону. Я лише це хотів сказати, і хотів попросити тих представників, які не розуміють, що творять дуже часто, щоб вони зрозуміли, що вони творять.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Рухаємося далі. Слово народному депутату Німченку по поправці 695. Це його поправка, вона була врахована, але народний депутат вимагає слова. Будь ласка.

 

11:47:50

НІМЧЕНКО В.І.

Шановний доповідач, я вкотре до вас звертаюсь: давайте без цієї риторики, без повчальних тез і ідентифікації доповідачів чи виступаючих народних депутатів. По-перше, ви не маєте на це права, а по-друге, це виглядає дуже смішно, коли доповідач, який був, повинен бути, не мати ніяких сумнівів, даже більше, чим англійська королева, вдається до таких засобів.

Пане Миколо, ви ж нормальна людина. Давайте ми… Освітня людина по рівню, і не прибігайте до цього. Є назва, є фамілії, якщо ви щось хочете сказати.

І тому я стосовно цієї поправки скажу: поставте її на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це ваша поправка, щоб ми її поставили на підтвердження… Шановні колеги, це поправка народного депутата Німченка. Вона була врахована комітетом, автор вимагає поставити її на підтвердження.

Зараз коментар голови комітету Княжицького, який шокований таким проханням автора. Будь ласка.

 

11:49:11

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так, я просто до кінця не розумію. Колего Севрюков, колего Червакова, це те, що ми з вами обговорювали. Ця поправка врахована, норми частини сьомої вилучені, оскільки в ній ідеться про детальне галузеве регулювання процедури мовлення. Таке регулювання більш доречним виглядає в галузевому Законі "Про телебачення і радіомовлення", але зараз сам автор цієї поправки просить поставити його на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене немає все одно, Регламент не передбачає якихось інших дій, окрім поставити цю поправку пана Німченка на вимогу пана Німченка, на підтвердження.

Потім я дам слово вам, пані Оля, я все бачу.

Будь ласка, прошу визначатися. Я дам слово їй по наступній поправці пана Німченка. Вона просить уже давно слово.

 

11:49:58

За-35

Пане Німченко, ви бачите, коли прогресивна поправка ваша, 35 депутатів проголосували "за", але ви вбили вашими руками, як у Гоголя, розумієте, ваше дитя – поправку 695. Нам прикро.

Поправка 696 пана Німченка. Будь ласка, вимагає слова пані Червакова по цій поправці. Будь ласка, пані Червакова.

 

11:50:22

ЧЕРВАКОВА О.В.

Я би хотіла відреагувати на слова Миколи Леонідовича стосовно того, що вибивається із закону, там повертаються попередні норми. Я хочу ще раз нагадати, що під стенограму при першому читанні було домовлено про те, що частина двадцята з цього закону буде викладена у чинній редакції статті 10 Закону "Про телебачення і радіомовлення", тобто ми зараз фактично маємо... Просто я хочу, щоб це під стенограму пролунало і щоб всі згадали про це, що ми маємо зараз справу з тілом закону, який був прийнятий в першому читанні саме з таким, такою умовою, що 20 стаття викладається в редакції статті 10 Закону "Про телебачення і радіомовлення".

Тому я думаю, що, можливо, при поверненні, коли ми будемо повертатися до цього питання вже при фінальному голосуванні, ми можемо абсолютно згадати і підняти стенограму першого читання, і там буде все...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановна пані Оля.

Ви не наполягаєте на голосуванні.

Наступна поправка – 697-а. Будь ласка, це поправка Гопко. Наполягає Червакова, по ній слово. Прошу.

 

11:51:43

ЧЕРВАКОВА О.В.

Дякую, шановні колеги.

Я хотіла би ще раз висловити і нагадати позицію комітету. 13 жовтня минулого року вступили в дію мовні квоти на телебаченні 75 відсотків. Я зараз тримаю звіт Нацради, який в нас відбувся, до речі, минулої середи тиждень тому. І отут інтегральні показники моніторингу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення телеканалів: виконуються квоти 99 відсотків, 93 відсотки. Тобто голова Національної ради, виступаючи перед нами, констатував, що мовна квота і так перевиконується. І щоб перерегульовувати це питання, немає жодного сенсу і жодного змісту. Крім того, як вважає і наш комітет, і як вважають представники галузі, – це просто внесе хаос і нестабільність в галузь.

Тому я дуже дякую профільному комітету, що ви пішли назустріч не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Наступна поправка – 698, Німченка, але вона була врахована комітетом, але наполягає Червакова на ній. Будь ласка, пані Червакова, вам слово.

 

11:53:01

ЧЕРВАКОВА О.В.

Ні, на підтвердження попередню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 698-у пана Німченка, даю вам слово за вашим наполяганням.

 

11:53:13

НІМЧЕНКО В.І.

…97-у. Було на прохання підтвердження попередньої, 697-у.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вона наполягає, щоб їй дали слово на 698 поправці. Будь ласка. Там не наполягаєте… Тобто і ви розбалансовуєте закон. Правильно, пані Оля, я так розумію? Молодець, давайте.

Я ставлю на підтвердження поправку на вимогу пані Червакової. Я ставлю на підтвердження. Будь ласка, просимо визначатися. Ця поправка була врахована комітетом, пані Червакова. Да, 697-а. Прошу на вимогу пані Червакової ставити її на підтвердження. Я прошу її підтримати, колеги, цю поправку. Вона була врахована комітетом, і комітет просить проголосувати "за".

 

11:54:09

За-43

Поправка відхиляється.

Наступна - 698-а. Будь ласка, пан Німченко, вам слово.

 

11:54:17

НІМЧЕНКО В.І.

698 поправка. Це стосується якраз тих співвідношень, які йдуть під час отримання інформації. Дуже прикро, дуже прикро, що хтось біг впереди паровоза чи поставив воза впереди коня. І, подивіться, до цього ми прийшли. Сейчас колеги підіймають питання, і ми піднімаємо питання, що не треба так зарегульовувати всі питання мови. У нас є інші закони, які регулюють це питання. Я ще раз повторюю: Закон "Про інформацію", Закон про телерадіомовлення. Але в основі повинна лежати стаття 10, 11 Конституції України. Дивіться на неї, не плюндруйте норми Конституції в мовному законодавстві. Я дуже просив би доповідача, я дуже просив би головуючого, що треба почути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Поправка Німченка, на якій він не наполягає.

Наступна - 699-а. Це поправка також врахована, Німченко, але він вимагає слова. Будь ласка. 

 

11:55:37

НІМЧЕНКО В.І.

Я не вимагаю, але я хочу сказати лише одне. Шановні колеги, ну, скільки ж… Це, по суті, воно свідчить як… Дивіться, підряд іде: враховано, враховано, враховано. В якій мірі враховано? Але каже про недолугість законопроекту, який був винесений. І якщо до аеродрому це можна було, до його посадки, на розгляд, можна було це вилучити, оці всі норми, і взагалі його я просив би ще раз звернутись, тут називають, до "тіла закону". Ну нехай, називайте його "тілом закону". Пощупайте його хорошо, це тіло закону, і ви подивитеся, що там є пухлини злокачественные, а де є, може, не злокачественные, то зробіть діагноз. Тут медики, медики у нас є, учора ми чули про це, про цих медиків.

І тому я хотів би, подивіться на це тіло закону, куди ви приведете наше суспільство. І я думаю, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Наступна поправка – 702. Народний депутат Княжицький, вам слово.

 

11:56:54

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ця поправка врахована саме через те, що ми домовились, що регулювання буде здійснюватися в Законі "Про телебачення і радіомовлення".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна – 703 поправка, народний депутат Писаренко. Будь ласка,  народний депутат Писаренко, 703-я. (Шум у залі)

 Будь ласка...  Поставимо потім, я вже дала слово Писаренку.

 

11:57:04

ПИСАРЕНКО В.В.

Хочу по 703-й. Певні моменти автори хочуть тут фіксувати і обмеження, але певні хочуть віднести до інших законів. Ми пропонуємо, щоб вже закріпити те, які виключення будуть з усіх ваших квот і обмежень, ми хочемо, щоби це було зафіксовано в цьому законі.

До речі, я також спілкувався з представниками телерадіокомпаній, і вони говорили, що не все те, що вони просили в цьому законі врахувати, враховано. Тому ми пропонували, щоби у нас були певні виключення, які б давали можливість телерадіокомпаніям працювати більш вільно на ТВ-просторі. І ще раз хочу зазначити, цим законом і цими квотами,  збільшенням квот, ви просто вб'єте  український телевізор. Підуть дивитись Інтернет, підуть дивитись "спутник", а ви залишитесь з телевізором, який нічого не буде... ніхто дивитися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  коментар голови комітету щодо відхиленої поправки.

 

11:58:16

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Це правка до статті 8, а ми її раніше вилучили, тому поправка відхилена. А вилучили, тому що будемо це регулювати  в Законі "Про телебачення і радіомовлення", як просив профільний комітет. Я не розумію, що тут коментувати, ніяких квот ми тут не вводимо, нічого такого не робимо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за роз'яснення.

Шановні колеги, прошу визначатися по цій поправці народного депутата Писаренка – 703-й. Комітет її відхилив.

 

11:58:52

За-8

Дякуємо, 8 – за.

Шановні колеги, у нас з 704-ї по 708-у поправку  - це поправки народного депутата Німченка і Шуфрича, вони були враховані комітетом. Але пан Німченко наполягає по всім ним слово. Я зараз даю йому 2 хвилини. З 704-ї по 708-у він нам презентує ці поправки, які все одно були враховані, і ми з вами підемо на перерву.

Будь ласка, 2 хвилини. Я на 1 хвилину продовжую нашу роботу.

 

11:59:20

НІМЧЕНКО В.І.

Я не розумію, чим визвано, що ви мені дали на 6 поправок 2 хвилини. Можу тільки так передбачувати, що за цим стоїть. Але питання в іншому, пані Ірино. Питання йде про те, що якраз саме в цих поправках, які від "Опозиційної платформи – За життя", ми не ділимо на індивідуальні ініціативи і ініціативи нашої політичної сили. Ми ділимо на інтереси народу і конституційних законів.

І тому ми якраз оці поправки, які прийняті і враховані, якраз вони стосувались того, що якраз суб'єкти теле-, радіомовлення ставляться, или була спроба поставити їх, в такі контрольні функції, які по суті виключали можливість реалізувати їхні ідеї, наміри в рамках дозволеного нормою Конституції щодо розповсюдження інформації для населення.

Тим більше, я хотів сказати, що якраз оцими поправками ми якраз і стверджували, і підтримано про те, що громадяни мають право отримати інформацію. І мають право отримати інформацію і люди, які відносяться до іншомовних громадян України, акцентую увагу, іншомовних громадян України.

І тому, виходячи з того, що на сьогоднішній день є закон, який захищає інтереси цих людей, і їх ніхто не скасував, завідомо виходити на розгляд питання, щоб покладати зобов'язання на всі джерела донесення інформації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити.

 

НІМЧЕНКО В.І. 10 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд,  завершуйте.

 

НІМЧЕНКО В.І. Це є протиправним, антиконституційним і є, по суті, наступом на свободу слова. Оце закладено в цих нормах.

 

12:01:49

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу нагадати, що ті поправки були враховані. І моя позиція вона базувалася виключно на турботі про вас, щоб ви встигли під час перерви випити кави.

Шановні колеги, ми з вами зараз зупиняємо нашу роботу на 709 поправці народного депутата Княжицького. Я оголошую перерву на 30 хвилин. І прошу потім повертатися всіх до сесійної зали, ми продовжимо з вами розглядати поправки до законопроекту про забезпечення функціонування української мови як державної. Дякую.

 

(Після перерви)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

12:30:28

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу усіх заходити в зал, приготуватись до продовження нашої роботи. І голову комітету теж запрошую в зал.

Я прошу Секретаріат Верховної Ради повідомити і запросити депутатів в зал. І прошу авторів правок приготуватись до обговорення.

Запрошую до трибуни голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича.

Хочу нагадати, що до перерви ми дійшли до 709 правки. 710 правка авторства Німченка, з неї ми продовжимо наш розгляд.

І я прошу включити мікрофон народному депутату Німченкові. Будь ласка, 710 правка.

 

12:31:57

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, нас взагалі залишилось раз, два… і більше я не бачу, в дробях не розуміюсь. Я хотів би, щоб це бачили і головуючі насправді, що це по суті у нас "цирк на дроті", а йде такий важливий закон.

Це я стосовно того націонал-патріотизму, який у нас є і покладений на алтарь порушення Конституції. Те, що виключили цю норму, яку ми просили її виключити і не включати в тіло закону мовного, це дуже добре. Разом з тим, це не змінює той принцип правового нігілізму, який взяв за основу законодавець при прийнятті цього важливого, ще раз повторюю, закону. Тому я хотів би ще раз звернутись, користуючись тим, що тут є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. Зайдіть не в тіло законопроекту, зайдіть в тіло Конституції, пане головуючий. Подивіться на зал і подивіться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Вона врахована. Ні.

712-а – відхилена. Включіть мікрофон Німченку. 712-а – відхилена.

 

12:33:31

НІМЧЕНКО В.І.

Шановний пане головуючий, я закінчу все-таки. Я хотів би звернути вашу увагу, більш прискіпливіше подивитися до статті 10 Конституції і статті 11, яка каже про українську націю, а не українців. Українська нація – це багатонаціональна держава. І саме тому захищає Конституція, гарантує і захищає мови національних меншин. А мова апріорі українська є державною. Є державною, і це виписано прямо в Конституції і як норма прямої дії. І тому вказувати, що ви вказали "функціонувати як державна мова" – це ні з точки зору здорового глузду, ні з точки зору права, ні, тим більше, ні з точки зору філології, воно не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування поправку 712. Вона комітетом відхилена. Хто підтримує, прошу голосувати.

 

12:34:58

За-9

Рішення не прийнято.

715-а. Не наполягає.

716-а. Не наполягає.

717-а. Не наполягає.

713-а і 714-а враховані, пане Німченко. Вони враховані, обидві правки. Вони враховані, вони не потребують голосування. Включіть мікрофон Німченкові.

 

12:35:21

НІМЧЕНКО В.І.

Це ж моє право, пане головуючий, давайте не обмежуватись. Це ми дуже хотіли б, щоб його бистріше розглянули, цей закон, і виправили ті помилки, які  є в ньому, на жаль, на жаль.

Але я хочу сказати відносно того щодо, яке запропоновано в законі, поширення  інформації, засоби поширення інформації. І вже дійшло до мети і дійшло до ідеології. Подивіться, мовний закон, мовний закон виробляє можливість і принципи формування і розповсюдження ідеології, ідеології влади, а не ідеології інтересів суспільства. То я хотів би, щоб ви все-таки прислуховувались.

І ми вдячні, що тут врахована ця позиція "Опозиційної платформи – За життя", що в основі повинні бути інтереси громадян, інтереси української нації, а не ідеологія…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

12:36:34

НІМЧЕНКО В.І.

…а не одна якась ідеологія, виходячи з Конституції, щодо плюралізму думок і ідеологій різноманітності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, я на голосування не ставлю, бо вони враховані. І ми дочекались, що соратники Медведчука в залі Верховної Ради говорять про інтереси української нації.

Відхилена 718 правка Німченко.

715-ї є автор в залі, Княжицький. Будь ласка, Княжицький. Є автор, він   перший, хто має право до виступу. Будь ласка,  Княжицький.

  Я наголошую ще раз, я говорив багато раз, першочергове право виступу по правці має автор цієї правки. Якщо він   відмовляється, тоді хтось інший.

Будь ласка, Княжицький.

 

12:37:23

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

При обговоренні комітет врахував, що частка передачі, яка має бути адаптована мовою жестів, повинна визначатися іншим законом. Тобто ця  правка про те, що мовлення мовою жестів має визначатися іншим законом. З огляду на пункт 13 висновку юридичного управління  слід відзначити,  який саме закон ідеться. Тож перед голосуванням, якщо парламент підтримає, затверджена комітетом редакція частини п'ятої статті 24 буде уточнюватись шляхом зазначення, що йдеться про спеціальний закон, який регулює права жестомовних осіб. Тому фактично вона врахована лише частково, я просив би її поставити повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб врахувати 715-у повністю, прошу проголосувати.

 

12:38:13

За-34

Рішення не прийнято.

716-а. Шурма.

 

12:38:18

ШУРМА І.М.

Шановні громадяни України, зачитую Конституцію України. Стаття 10: "Державною мовою України є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя". Законом визначається лише застосування мов національних меншин. А відтак кожна поправка, яка сьогодні вноситься в зал, повинна бути не результатом голосування на комітеті, а повинна бути результатом голосування у залі. І це є наслідок того, що ми не провели реформу парламенту відповідно до місії Кокса. Якщо ми хочемо, щоб це було не вузькокомітетське рішення, а парламенту, давайте ми ставимо на підтвердження. І було б дуже добре, якби сьогодні було 226 правлячої коаліції "Європейський вибір", і вони підтримали ці зміни до законодавства, які вносяться депутатами. От давайте зараз подивимося по результату, скільки людей з правлячої коаліції підтримує цю поправку, в тому числі і мій один голос. Прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 714 правку на підтвердження. Хто підтримує, я прошу голосувати. Комітет її підтримує.

 

12:39:43

За-45

Рішення не прийнято.

718-а. Німченко. Я вже оголосив: Німченко, 718-а. Будь ласка, Німченко, 718-а.

 

12:39:47

НІМЧЕНКО В.І.

Я вибачаюся, шановний головуючий, народний депутат реалізує своє право, народний депутат Шурма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дам йому після вас. Я вже оголосив вас, після вас я дам йому…

 

НІМЧЕНКО В.І. Тоді, будь ласка,  оставте час мені, відновіть мені час.

Шановні колеги, ми просимо цю норму, про яку йдеться, виключити взагалі, як і попередні норми статті 20 мовного законопроекту.

Крім обов'язків, він нічого не покладає і нічого не надає громадянам в сенсі отримання інформації. Але ці обов'язки покладаються на тих, хто розповсюджують цю інформацію, для тих, хто отримує ліцензії, з якими…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. …працює в цій сфері, і обмеження їх прав взагалі не є допустимим.

На жаль, ви мені не поновили строк, пане головуючий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ви безкінечно говорите, маєте багато часу.

Отже, ставлю на голосування поправку 718, комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

12:41:31

За-11

Рішення не прийнято.

717-а, Шурма.

 

12:41:34

ШУРМА І.М.

Шановний Андрій Володимирович, якби всі ходили на роботу в зал, як Шурма, у вас би не було ніколи проблем з повторними голосуваннями. А я хочу вам наголосити на одну річ. Знаєте, у нас є такий колега - депутат Довгий. От коли з нього знімали депутатську недоторканність, то основною причиною його було порушення норм Регламенту. То я хочу наголосити, у мене є право, гарантоване Конституцією, стосовно моїх думок.

Наголошую, в даній поправці, стаття 10 Конституції: "Державною мовою в Україні є українська мова". І сьогодні, коли ми базовий для України     Закон про українську мову, навіть якщо він не вписується в тіло Конституції, розглядаємо, тут би мали сидіти люди –  226 як мінімум, і показати свою єдність, і голосувати. Це ж  є просто ганьба, коли ми  говоримо за українську мову. А сьогодні в залі нікого немає з правлячої коаліції. Люди добрі, ви за українську мову чи ви відсутні? Покажіть своїм голосуванням.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування правку 717. Прошу  голосувати, хто за те, щоби врахувати її повністю.

 

12:43:00

За-29

720-а. Німченко.

721-а…

 

12:43:04

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко живий. Німченко живий, є.

Шановний головуючий… шановний доповідач, я хотів би сказати про те, що наші тут виступи, наші пропозиції і наші чаяння за майбутнє цього закону чи взагалі за врегулювання мовного питання як базового закону для державності, викликає подив відповідальністю і свідомістю наших народних депутатів. А ще більше нашого керівника, який зобов'язаний забезпечувати вимоги Регламенту і казати про те, що народні депутати розписалися там десь в журналі, вони є. Про це ми чули від Головатого, що фізично я є, а юридично нема. А сьогодні юридично є, а фізично нема. То що ми робимо?

Я прошу поставити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 720-а відхилена, вона не може стояти на підтвердження.

Отже, ставлю на  голосування 720 правку. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

12:44:34

За-8

Рішення не прийнято.

724-а.  Не наполягає.

721-а.  Брензович, будь ласка. 721-а.

 

12:44:44

БРЕНЗОВИЧ В.І.

Дякую, пане Голово.

Статтю 21 викласти в наступній редакції: "Друковані засоби масової інформації України видаються державною мовою або будь-якою іншою мовою".

Звертаю увагу колег і всієї громадськості: відбувається безпрецедентне у практиці європейських держав брутальне порушення прав національних і мовних меншин, і не тільки. Порушуються такі провідні принципи захисту прав людини, як принцип рівного ставлення та рівних можливостей. Така юридична норма порушує також і правило рівної конкуренції на ринку друкованих засобів масової інформації та рівності у праві на вільне розповсюдження і доступу до інформації. Для уникнення цього наполягаю на голосуванні моєї поправки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дана правка врахована частково, автор наполягає, щоб вона була врахована повністю.

Хто за те, щоб врахувати поправку 721 повністю, прошу голосувати.

 

12:45:48

За-8

Рішення не прийнято.

724-а. Не наполягає.

725-а. Не наполягає.

26-а. Не наполягає.

27-а. Не наполягає.

28-а, Німченко. Будь ласка, 728-а.

 

12:46:00

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, давайте ми знову, я вдячний попередньому виступаючому, давайте ми побачимо нашу українську націю, давайте ми побачимо людей. На кого, на кого ми повинні працювати, в інтересах кого? Що ще не зрозуміло? Ми другу неділю кажемо про те, що плюндрується, принижується честь і гідність всіх національностей. По-друге, що хтось взяв видумку про те, що хтось є загроза українській мові як державній, покладіть це на стіл, щоб ми бачили.

Ми бачимо лише одне: що кожна норма зобов'язуючого характеру, забороняюча національним меншинам реалізувати своє природне абсолютне право, про що зараз казав мій колега. І тому ми, виходячи із цього, і вносили зазначену поправку до законопроекту. Я прошу звернуту увагу на ту обставину, що іде тотальне порушення приписів Конституції, по суті, можна...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, ставлю на голосування поправку 728. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

12:47:27

За-6

Рішення не прийнято.

29-а. Не наполягає.

30-а. Не наполягає.

31-а. Не наполягає.

32-а, Німченко. Даю вам слово. 32-а, Німченко.

 

12:47:35

НІМЧЕНКО В.І.

Іде питання про державну мову в друкованих засобах масової інформації. Це повсякденне життя людей. І те, що виписано в цьому законі, яке пов'язане з прямим втручанням, типу на державному національному рівні, вводити норми зобов'язуючого характеру щодо ретрансляції, щодо внесення інформації, щодо розповсюдження інформації, забувши при цьому наявність у нас української нації мільйонів, десятки мільйонів людей, які мають свою мову і мають природне право на захист, як це каже Конституція, і на гарантію, як це каже частина третя Конституції. Ми не розуміємо, чому плюндрують Конституцію. Я хотів би звернути на це увагу і підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, ставлю на голосування правку 732. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

12:49:02

За-8

Рішення не прийнято.

33-я. Не наполягає.

34-а. Не наполягає.

35-а. Не наполягає.

36-а, Німченко. Включіть мікрофон.

 

12:49:10

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я в черговий раз акцентую увагу на тому, що цей законодавчий акт, як його можна назвати, чи проект цей, це по суті інструкція тотального зиску, тотальних слідчих дій за діяльністю цивільного характеру, за діяльністю друкованих засобів інформації. В тому числі уже закінчується тим, що на керівників покладаються якісь обов'язки, які не можуть бути апріорі передбачені ні трудовим законодавством, ні условием цього трудового договору. Іде питання про наявність ліцензії, яку вони реалізують.

Тому ми просимо дуже врахувати, поставити на переголосування і нашу пропозицію врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 736. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

12:50:34

За-7

Рішення не прийнято.

37-а, не наполягає.

38-а, не наполягає.

37-а, Червакова.

 

12:50:45

ЧЕРВАКОВА О.В.

Шановні колеги, я би хотіла висловити позицію автора поправки - це Сергій Березенко, мій колега. Полягає вона в тому, щоби робити все ж таки поетапно, так само як на телебаченні і на радіо ми запроваджували квоти. Вона полягає в тому, щоби запроваджувалася поетапна українізація друкованих засобів масової інформації.

Ми вважаємо, що, і це позиція багатьох членів нашої фракції, що насправді примушувати бізнес друкувати ті примірники, які не будуть розкуповуватися, це нонсенс і це тиск на бізнес, особливо в умовах, коли зараз переважна більшість читачів іде в онлайн. І коли друковані засоби масової інформації і так не дуже добре почуваються, ми не можемо накладати на них такий тягар.

Крім того, ми все одно розуміємо, що вони не будуть друкувати таку кількість примірників, а це прямий шлях до корупції, щоб вони діставали за гроші довідки, що вони надрукували цей наклад, а насправді такого не буде.

Тому я прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький, коротко.

 

12:51:59

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановна колего Червакова, 737 поправка про інше. Вона говорить про те, що в нашому в законі встановлено, що в місці розповсюдження не менше 50 відсотків в нас преси має бути україномовними. І це не є якась драконівська норма. Вибачте. Нас критикують за те, що це замало назв, тому що, коли приходиш в кіоск і немає жодної української газети, це сором. Причому це відбувається як на заході, так і на сході. З пресою в нас взагалі катастрофа. Ця норма про це. Вона в нас така норма є, а колега Березенко, який зараз відсутній, хотів її скасувати. Комітет цю норму не підтримав.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні.

Отже, 38-а - не наполягає.

39-а, Мусій.

 

12:52:43

МУСІЙ О.С.

Шановний голово комітету! Олег Мусій, 124 округ, Сокальщина, Червоноград. Моя правка стосується якраз зміни вашої норми, яка була записана в початковій редакції:  50 відсотків щодо наявності україномовних засобів... друкованих засобів масової інформації, видань, точніше,  в місцях їх розповсюдження. Адже не є великим секретом, що насправді навіть в місті Києві дві третини, а якщо не 90 відсотків, навпаки, російських чомусь. Не іншомовних, не англомовних, не кримськотатарськомовних, не корінних народів, не меншин. У нас чомусь виходить домінуюча одна меншина – московська.

Тому я все-таки наполягаю, враховуючи перепис населення України, що у нас 89 відсотків за переписом –  українці, нехай українці мають змогу читати своєю рідною мовою, а не російська пропаганда вбухує в їхні мізки московську свою "п'яту колону".

Тому є абсолютно слушною зміна цієї правки. Ну, можливо, не 90, можливо, як Тарута перед тим 75, але це потрібно збільшити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Княжицький, коротко.

 

12:53:56

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, ви бачте, які різні думки в залі. Ваша думка слушна, я проголосую за вашу поправку зеленою кнопкою і закликаю всіх це зробити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 739-у. Голова комітету закликає проголосувати "за". Голосуємо.

 

12:54:21

За-39

Рішення не прийнято.

40-а, не наполягає.

41-а, не наполягає.

Вибачте, 40-а правка – правка народного депутата Тарути. Його немає в залі, вона відхилена. Вона відхилена.

41-а, не наполягає.

42-а, не наполягає.

43-я, не наполягає.

44-а... Яка? 43-я. Так, Лесюк, будь ласка. Я чую вас. Будь ласка.

 

12:54:44

ЛЕСЮК Я.В.

Пане Миколо, я прошу пояснити логіку, чому ця правка, не буду повторювати її, чому ця правка відхилена.

 

12:55:04

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Комітет вирішив, що якщо видавник бажає видавати газети і журнали не українською мовою, він має друкувати такий самий тираж українською. Тому з'явилась цифра 50 відсотків. Тому поправка відхилена, оскільки комітет мав намір створити рівні умови для таких мов.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 743. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

12:55:34

За-8

Рішення не прийнято.

744-а, Німченко. Включіть мікрофон.

 

12:55:38

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, тут мотивація наводилась з цього приводу. Що не зрозуміло, дійсно, що робиться. Тому ми просили, щоб все-таки врахували нашу пропозицію. Поставте, будь ласка, на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 744. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

12:56:12

За-5

Рішення не прийнято.

45-а. Не наполягає.

46-а. Не наполягає.

45-а? Добре, добре. Шоста після п'ятої. 45-а, Лесюк.

 

12:56:32

ЛЕСЮК Я.В.

Пане Миколо, розумієте, якась казуїстика постійно. Враховано редакційно. Поясніть мені, що з цього, що ми писали, там два абзаци, враховано редакційно, а що редакційно не враховано? І будь ласка, свою логіку. Може, я за такі, так би мовити, спілкування з вами врешті-решт зрозумію логіку вашого підходу до мови.

 

12:57:04

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

В частині першій абзацу вона врахована повністю з уточненням, що йдеться не про 70, а про 50 відсотків накладу, які мають видаватися українському мовою. Я пояснював це в попередній вашій правці.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування 745 правку. Комітет врахував її частково. Автор наполягає, щоб вона була врахована повністю. Хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати.

 

12:57:31

За-11

Рішення не прийнято.

746-а, Червакова. Будь ласка, Червакова.

 

12:57:36

ЧЕРВАКОВА О.В.

Я зразу говорю, що не буду ставити на підтвердження її. Я хочу тільки отримати пояснення від голови комітету. Микола Леонідовичу, цю поправку подали члени, зокрема, нашого комітету Вікторія Сюмар та Григорій Шверк, і вона передбачає, що "в окремих випадках видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, може здійснюватися офіційними мовами Європейського Союзу". Я бачу, ви пишете, що ця поправка врахована в редакції комітету, але в правій колонці я тут не бачу, щоб були зазначені мови Європейського Союзу. Мені здається, що зазначення такого в законодавстві могло би дати дуже позитивний сигнал нашим європейським партнерам.

Скажіть, будь ласка, ви пишете, що вона редакційно врахована, як саме вона врахована редакційно? Мені здається, що ні.

Дякую.

 

12:58:31

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так, вона врахована. Можна друкувати не в окремих випадках, а взагалі друкувати засоби масової інформації офіційними мовами Європейського Союзу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 47... Ні, дана правка вже була, по ній був виступ.

47-а, 48-а, 49-а.

50-а, Німченко.

 

12:58:47

НІМЧЕНКО В.І.

На підтвердження 47-у, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження 747 правку. Комітет її підтримує. Прошу голосувати. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати.

 

12:59:13

За-40

Рішення не прийнято.

І 749-а, Тіміш. Будь ласка.

 

12:59:18

ТІМІШ Г.І.

Дякую.

Я не буду вимагати ставити на підтвердження, тому що там в редакції комітету десь таке позитивне щось збереглося. Я просто до пана Княжицького. Пане Княжицький, все ж таки я вже другий раз задаю вам це питання: з якої країни ви черпаєте, скажемо так, матеріал для цього законопроекту? Я пройшовся по всім країнам Європейського Союзу, де ставляться до мов національних меншин просто ідеально. До речі, наші об'єднані територіальні громади, які зараз утворюються, до складу яких входять україномовні, польські, румуномовні громади, угорські громади, вони вивчають досвід Словенії, вони вивчають досвід польський, румунський, а також естонський. Навіть в Естонію їздять і вивчають цей досвід.

На мою думку, втрачається елемент толерантності і, скажемо так, конституційні права десь там порушуються в деяких статтях цього закону. Прокоментуйте, будь ласка.

Дякую.

 

13:00:28

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

 Шановний колего, ну, насправді ми розширили вашу правку, тому що ви пропонували розповсюджувати газети мовами Європейського Союзу в місцях компактного проживання національних меншин, а ми це взагалі не обмежуємо місцями компактного проживання. Очевидно, в місцях компактного  проживання теж можна. Тобто ми зробили ліберальнішу норму, ніж в будь-якій з тих країн, про які ви говорите. Якщо порівнювати нашу ситуацію з іншими, в мене до вас відповідне питання, хоча воно риторичне. Яка країна стільки страждала від колонізації понад 300-річної, як Україна? Яка країна пережила Голодомор, де мільйони людей були винищені, як Україна? Яка країна пережила великий терор так, як Україна? Яка країна мала дисидентів, які гинули в таборах так, як Україна? Ніяка. Тому і наше законодавство має бути таким, яке відновить нарешті нашу справжню, сильну незалежність і ніколи не дозволить принижувати, ані українців в Україні, ані представників національних меншин, які страждали від цих злочинних режимів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

748-а, Німченко.

 

13:01:24

НІМЧЕНКО В.І.

Я перепрошую, стосовно 748-ї я просив поставити, на підтвердження поставити. І я хочу сказати чому. Ви почитайте, про що йде мова. Йде мова про те, що у нас є надано право, виділена національна меншина – кримськотатарський народ. Да, правильно, да, вони компактно проживають, да, їм повинно надано право як національним меншинам или корінному народу. Так скажіть, будь ласка, а де ж румуни, а де білоруси, а де інші громадяни, де росіяни, які тоже компактно… (Шум у залі) Є національні меншини, і не треба, не треба тут кричати. Давайте підходити уніфіковано. Є поняття "загальна норма, принцип" стосовно захисту інтересів мов національних меншин. Так каже європейська практика і норми міжнародного права. То що ми тут робимо? Чим відрізняється білорус, компактно проживаючий? Чим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю 748 правку на голосування. Вона врахована частково. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати.

 

13:02:51

За-27

Рішення не прийнято.

750-а, Німченко.

 

13:02:54

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, на продовження того, що я сказав. Подивіться і вдумайтесь, ті, хто сидять в залі, тут підсвистували, підхлопували, ви почитайте суть, про що йдеться. Іде питання про націю. Ми відповідаємо за те, чи будуть в мирі і в злагоді вони жити. Ми просимо виключити всі ці норми, які є в цій статті, стосовно мови, де йде питання зобов'язуючого характеру, де держава нав'язує, як кому говорити і скільки, причому ігноруючи статтю 10 Конституції України. Я вам скажу, тут на грані квалифицирующих диспозиций зрада національних інтересів, національних інтересів національної України. От про що йде мова.

І тому, коли ми ставимо питання про те, що необхідно виключити ці положення, які хоч на йоту зазіхають на свободи, це є недопустимим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 750. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

13:04:21

За-6

Рішення не прийнято.

752-а, Німченко. Включіть мікрофон.

 

13:04:26

НІМЧЕНКО В.І.

Виходячи з тих же позицій, подивіться, законодавець поділив на суб'єкти розпорядчі функції, які несуть, за своєю діяльністю нав'язування, латентним засобом нав'язує і покладає обов'язок виконувати ці норми мовного закону, ігноруючи чи в ущерб мовам національних інтересів, мовам національних меншин. Це є недопустимо. І тому ми з цього виходимо і кажемо, що ніхто не може зобов'язувати і ніхто не може, тим більше, контролювати, тим більше, виписувати правила стосовно абсолютних природних прав громадян України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 752-у. Комітетом вона  відхилена. Хто її підтримує. Прошу голосувати.

 

13:05:38

За-5

Рішення не прийнято.

753-я. Брензович. Будь ласка.

 

13:05:42

БРЕНЗОВИЧ В.І.

Дякую, пане Голово.

Статтю 22 викласти в наступній редакції:  "Видання і поширення книг в Україні здійснюється державною та будь-якою іншою мовою. Держава сприяє виданню та поширенню творів української літератури, перекладу українською мовою іншомовної літератури". Решта тексту статті 22 вилучити.

Запропонована комітетом формула, відповідно до якої ця очевидна дискримінацйна  норма не поширюватиметься на видання, які здійснюються  за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів відповідно до закону щодо порядку реалізації прав корінних народів і національних меншин  України, абсолютно не вирішує проблему, бо таких видань обмаль або зовсім відсутні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо, коротко.

 

13:06:30

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Запропонована комітетом редакція норми не забороняє видавати  і розповсюджувати книги будь-якою іншою мовою,  окрім української.  Разом з тим, закон передбачає обов'язкову частку видань, яка має друкуватися і розповсюджуватися державною мовою, у 50 відсотків. Оскільки автор поправки пропонує вилучити з закону таку обов'язкову  частину, ця поправка була відхилена комітетом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування поправку 753-ю. Комітетом вона була відхилена. Хто її підтримує. Прошу голосувати.

 

13:07:07

За-7

Рішення не прийнято. 

754-а, Мусій.

 

13:07:12

МУСІЙ О.С.

Шановний голово комітету! Олег Мусій, 124 округ, Сокальщина, Червоноград. Поясніть мені, будь ласка, звідки з'явилася в другій колонці до другого читання друга частина першого пункту, там, де ви пишете про державний бюджет, на що не поширюється, насправді роблячи цей закон знову під мови національних меншин. Ви ж говорили, що мовами національних меншин -  буде окремий закон, який буде це регулювати. Мало того, з 753-ї по 761 правку - немає ніде, ні в кого, жоден депутат і комітет не подав зміну до першого пункту. Це як називається, маніпуляція, чи несвідомо, чи…? Прошу зняти, будь ласка, цю другу частину як ту, яку не подали народні депутати до другого читання.

А на рахунок відсотків, прошу врахувати мою правку, яка передбачає збільшення кількості відсотків українських видань під час відповідного видання. І дайте пояснення, чому відбулася така, звідки там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

13:08:25

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Комітет має право викладати правки редакційно, це є редакційне видання правки. Цей пункт звучить так: "Видавець, внесений до Державного реєстру видавців видавничої продукції, зобов'язаний видавати державною мовою не менше 50 відсотків від усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань. Ця вимога не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів відповідно до Закону щодо порядку реалізації прав корінних народів національних меншин."

Ви пропонували у своїй правці збільшити обов'язкову частку видань державною мовою з 50 до 80 відсотків. У комітеті з цього приводу були справді довгі дискусії. І оскільки деякі депутати пропонували взагалі вилучити ці норми, і зараз колега Брензович теж пропонував повністю вилучити цю норму, як ви чули, була відповідно схвалена така позиція, і є посилання на спеціальний закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні, так? Ставлю на голосування 754 правку, комітетом вона відхилена.

Хто за те, щоб її підтримати, прошу голосувати.

 

13:09:41

За-11

Рішення не прийнято.

55-а. Не наполягає.

56-а. Не наполягає.

57-а. Не наполягає.

58-а. Не наполягає.

59-а. Не наполягає. Добре, 59-а, Папієв. А потім буде Писаренко.

 

13:09:58

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні колеги, знову ж таки відбувається підміна понять. Тобто якийсь цей виходить закон такий штучний, що ви берете звертаєте увагу на інші профільні закони в одних статтях, в інших статтях не звертаєте на профільні норми законів. І хотілося все ж таки, щоб ми якось кодифікацію українського законодавства проводили відповідно до тих норм, які передбачені в Конституції України. Цей закон, він абсолютно не відповідає Конституції України. Ви зараз знову ж таки втручаєтесь в тіло інших законів, які є чинними на території України, і вносите дуалізм в законодавче поле.

Я просив би, щоб підійшли з повагою до національних меншин. Чернівецька область, де компактно проживає більше 200 мільйонів українців, румуномовних українців, і треба врахувати потреби цих людей, їх право, щоб читати і розмовляти рідною мовою.

Я прошу поставити цю поправку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пан Княжицький. 

 

13:11:10

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Це, справді, дуже важлива правка, тому що колега, який зараз виступав, пропонує повністю заборонити поширення книг національних меншин. Зокрема… Бо правка говорить: в частині непоширення норми 50 відсотків на спеціалізовані книгарні, створені для реалізації прав корінних народів та національних меншин. Тобто, якщо книгарня, є румунська книгарня в Чернівцях, вона має право повністю продавати  книжки румунською мовою, для цього залишена ця правка.  Але колега Папієв, борючись з національною румунською меншиною, прикриваючись їхнім іменем, намагається повністю обмежити їхні права на Чернівеччині. Як і загалом роблять багато представників політичних сил, які спекулюють нібито на інтересах національних меншин, відстоюючи лише подальшу колонізацію України з приниженням як українців, так і представників національних меншин і корінних народів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наполягають на голосуванні?

Отже, я ставлю на голосування 759 правку. Прошу голосувати. Хто за те, щоб прийняти її повністю, прошу голосувати.

 

13:12:18

За-6

Рішення не прийнято.

761-а. Німченка включіть. (Шум у залі)

Колеги, 60 правка Констанкевич.

Добре, Мусій. 60 правка.

 

13:12:36

МУСІЙ О.С.

Щодо врахування частково. Шановний голово комітету, якраз щодо цієї статті, яку ми почали з вами дискусію на моїй правці, зверніть, будь ласка, увагу, ця правка, ви пишете, що вона врахована редакційно, а редакційно ви зовсім іншу врахували норму.

Тому, будь ласка, дайте мені роз'яснення, яким чином я як народний депутат маю право зараз  що поставити на підтвердження, щоб залишилася в редакції першого читання оцей перший пункт. От що поставити на підтвердження? Бо якщо я поставлю на підтвердження правку 60-у і 59-у, яку тільки що не проголосували, такої можливості не буде. Ви від комітету не дали в редакції комітету. Тому це я вважаю порушенням Регламенту, утворення до другого читання.

Поясніть мені, що ми маємо поставити на підтвердження, щоб залишилося… тільки перша частина дає 50 відсотків, без цієї другої частини, яка дискримінує українську мову насправді у виданні?

 

13:13:40

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, згідно статті 120 Регламенту ви вправі подати на підтвердження редакцію першого читання. Ви повинні це озвучити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але я думаю, що у даному випадку правильніше поставити повністю. Правильніше поставити: "прошу врахувати правку повністю" – це буде правильніше.

Добре, я ставлю пропозицію на голосування. Хто за те, щоб 760 правку врахувати повністю? Прошу голосувати.

 

13:14:10

За-11

Рішення не прийнято.

761-а. Німченко.

 

13:14:14

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, вже є відомим фактом, очевидним фактом, що на платформі сьогодні розвитку кожного суспільства стоїть питання економічного характеру. Уже в ХХІ столітті ми не ведемо мову про те, що нації, національності і все інше, по суті, апріорі вважається, що недопустиме, то їхні природні права, вони є захищені. Так відносно цього сказала і Конституція в статті 10 стосовно української мови як державної мови, ще раз акцентуємо увагу, вона потрібна бути офіційною мовою.

Разом з тим, подивіться, що у нас пропонується в даному випадку. Ми ділимо людей на національності, ми вносимо розкол, ми не даємо їм права отримувати ту інформацію, ми не даємо можливості зобов'язуючою нормою, не допускати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 761. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

13:15:43

За-7

Рішення не прийнято.

767-а, Мусій наполягає. Будь ласка.

 

13:15:48

МУСІЙ О.С.

Шановні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Секундочку. Є… через паузу.

762-а, Писаренко.

 

13:15:59

ПИСАРЕНКО В.В.

Я ще повернусь до логіки, яка в тому числі в 762-й закладена. Я хочу ще раз сказати, от ми до книговидавців і книгорозповсюджувачів також ставимо певні квоти. От я не знаю, коли ви останній раз були в друкарні, але… Я нещодавно був. І там дуже багато книжок, 90 відсотків книжок українською мовою. Але ви знаєте, в чому проблема? Якщо подивитися на те, який вибір, то там 20 книжок, які стоять 200 раз на полках.

Тобто що ви зараз робите? Ви обмежуєте можливість для приватних видавців і розповсюджувачів вести нормально бізнес-діяльність. Дайте їм преференції від держави фінансові, щоб їм було цікаво це робити. В іншому випадку через Інтернет будуть купувати російські книжки на російській мові, а в книгарнях будуть стояти десять книжок, які будуть, ніхто не буде...

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

13:17:12

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наполягаєте на голосуванні, так? Прошу голосувати.

 

13:17:28

За-5

 

13:17:34

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Це правка, яка забороняє ввезення в Україну книг. Тобто зараз колега Писаренко підтримав…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включіть, будь ласка, мікрофон голові комітету.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я, справді, час не хочу затягувати, але деколи хочу давати пояснення, бо колега Писаренко поставив на підтвердження 762 правку, яка була врахована, бо комітет визнав слушним застереження народних депутатів, погодився, що держава не може обмежувати ввезення в Україну будь-яких товарів, у тому числі книг. Оскільки порядок запровадження торгового ембарго передбачено міжнародними договорами, в такому разі Україна порушила взяті на себе міжнародні зобов'язання.

Таким чином, колега Писаренко тим, що ініціював поставлення цієї правки на підтвердження, фактично відкрив спосіб для заборонення в Україну ввезення книг з Росії. Я не проти цього, я це за, але треба, щоб всі це розуміли.

Дякую. Давайте далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наступна поправка - номер 763, народний депутат Пташник.

Народний депутат Писаренко ставить на підтвердження.

 

13:18:25

ПИСАРЕНКО В.В.

Це те ж саме. Я вибачаюсь, там мова йде, в 2 пункті у вас мова йде, що держава може обмежувати ввезення в Україну. Не "не може", а "може" обмежувати. Але ви її вже підправили, вона звучить дійсно по-іншому, да. Тобто але до цього було, що можемо обмежувати.

Але я в іншому говорю. В чому ми розходимось? Я пропоную популяризувати українську мову, надавати фінансову підтримку від держави тим, хто захоче в цьому брати участь, і давати можливість зробити популярною українську мову. А ви намагаєтесь її обмежити, тобто зобов'язати тільки українською. Але до цього ми прийдемо, все одно Інтернет сьогодні не дасть можливості все заборонити. Люди через Інтернет будуть отримувати все, що вони хочуть. А в іншому випадку ви побачите, що в нас буде невеликий вибір української мови. Давайте популяризувати і давати можливість і підтримку фінансову тим бізнесменам, які захочуть брати в цьому участь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету вже пояснив позицію під час розгляду попередньої поправки. Ви будете наполягати на підтвердженні? Прошу голосувати.

 

13:19:44

За-28

Рішення не прийнято.

Будь ласка, голова комітету.

 

13:19:50

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ні, я просто хочу, щоб ми не порушували логіку закону, колего Писаренко. Отаку ж правку подавали і Заліщук, і Бєлькова, і Німченко з Шуфричем. Бо ця правка якраз, ця правка якраз, ми її врахували, бо ми не обмежували тут ввіз книжок.

Ви зараз заборонили ввезення книжок з Російської Федерації, це ви маєте усвідомлювати. Бо ви ставите на підтвердження подальші ці правки, голосів не вистачає, такими чином ввезення цих книжок буде заборонено. Зрозуміли, так? Тому Німченко і Шуфрич теж подавали аналогічну правку, бо вони хотіли не обмежувати цього ввозу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наступна поправка - номер 764, народний депутат Заліщук. Прошу, народний депутат Папієв. Включіть мікрофон.

 

13:20:31

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні громадяни України, які дивляться телеефір і дивляться якраз перебіг подій в сесійній залі! Мені дуже хотілося би, щоби якраз представник комітету - голова комітету шановний Микола Леонідович не вводив в оману наших громадян України. І коли народний депутат Писаренко ставить на підтвердження, це не говорить про те, що зникає ця поправка, бо вона подана ще від п'ятьох народних депутатів України. Якщо навіть поставлено на підтвердження поправку народного депутата Романовського, то залишилися враховані поправки Бєлькової, Німченка, Заліщука. Саме тому давайте інформуйте правдиво громадян України і відповідайте на ті запитання, які якраз стосуються цього закону.

Тому я не буду ставити на підтвердження цю поправку, бо вона вже все рівно в тілі закону залишається, і просив би надалі дотримуватись Регламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наступна поправка - номер 765. Він не наполягає. Не наполягав народний депутат Папієв.

Наступна - 767 поправка. Народний депутат Мусій, прошу.

 

13:21:52

МУСІЙ О.С.

Шановний голово комітету, важко зрозуміти логіку цього закону в запропонованій вашій редакції, коли ви не враховуєте мою правку, яка збільшує так зване двуязычие, бо 50 відсотків - це, звісно, ми всі розуміємо, що це норма взята просто зі стелі, от просто собі половина. А половина - це відомо, що це двуязычие. Навіщо ми Законом про державну українську мову консервуємо двуязычие  в Україні? Давайте ми зробимо більш українським.

Тому ця норма, яка є в моїй правці, щодо 70 відсотків, є абсолютно слушною. Ми ж маємо робити поступ, а не консервацію поганого стану. Раз ми констатуємо, що українська мова упосліджена через "п'яту московську колону" в Україні, тому є абсолютно логічним збільшення відповідних квот системно по закону, і конкретно по тій правці, до більше україномовних видань, які мали би бути в книгарнях, на розкладках і будь-де.

Тому прошу поставити на голосування мою правку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу врахувати в цілому.

 

13:23:15

За-18

Рішення не прийнято.

766-а, народний депутат Німченко. Прошу.

 

13:23:21

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, тут уже звучало питання стосовно того, як можна на законодавчому уровне стосовно мови поставити сітку рабицю на порядок вольєра, як це Яценюк пропонував колись, стосовно недопустимості проникнення. Почитайте. Це що, не зрозуміло, що це латентна форма цензури? Не зрозуміло, що це не відповідає міжнародним прямим нормам? Що, це не зрозуміли, коли готували такий законопроект? І подивіться, де ховають те, щоб все-таки надати можливість поліцейські функції. Ще раз кажу, поліцейські функції. І де питання про переміщення товарів? Читайте, читайте матчасть.

І тому я хотів би, щоб прислухались до цього автора законопроекту. А враховуючи, що дана поправка наша врахована, то я не прошу поставити її на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Рухаємося далі. Ви не наполягаєте.

Наступна - 768 поправка. Народний… Не наполягає, так?

769-а. Не наполягає.

770-а. Не наполягає.

771-а. Прошу, народний депутат Папієв.

 

13:25:04

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні колеги, мені хотілось, аби знову ж таки щоб громадяни відчули, що відбувається в цій залі. Абсолютно недолугий закон, який сьогодні втручається в поле діяльності інших профільних законів і який намагається паралельно з існуючими чинними нормами інших законів ввести якісь свої обмежувальні речі.

Отут зараз вводиться 50 відсотків. Народні депутати змагаються, хто –70, 75 відсотків. Шановні, давайте ми все ж таки за базу візьмемо Конституцію України. Оці ваші обмеження, вони навіть, якщо взяти варіант такий, теоретичний, вони стосуватись будуть тільки тих, хто офіційно, "вбілу" завозить оці всі книжки з інших держав і іншими мовами.

Всі, хто сьогодні, а це 90 відсотків ринку, які вчорну, контрабандно завозять, вони так і залишаться. Тому давайте ми все ж таки виходити будемо взагалі-то з логіки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на підтвердженні? Ні.

Наступна поправка - номер 772. Не наполягає. Прошу, народний депутат Писаренко.

 

13:26:26

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Ви знаєте, тут дійсно говориться, що надаються привілеї для книгарень неприбуткових національно-культурних організацій, національних меншин. Але все одно хочу, коли комітет буде працювати вже над доопрацюванням того, що залишиться від закону, щоб ви подивилися на те, яким чином заохотити книговидавців саме популяризувати українську мову. Не те, щоб потім у вас залишились організації, які будуть друкувати на будь-яких мовах і вони вийдуть з-під контролю закону, а задля того, щоб всі книговидавці були заохочені від держави друкувати українською мовою, робити достатньо, напевно, ризиковані бізнес-проекти, як на сьогодні, але держава повинна їм допомагати. Не потрібно забороняти, дайте можливість робити бізнес за допомогою ресурсів держави.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.

 

13:27:31

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, ставлю вас до відома про те, що ми з вами разом прийняли закон, яким створили український інститут книги і затверджуємо бюджет, і сотні мільйонів гривень даємо на підтримку україномовної продукції. Це я так скажу, щоб всі знали і щоб ви знали, що ми це робимо за останні декілька років у таких обсягах, в яких ніколи не робили в часи незалежної України. І вам дякую теж за це, і сподіваюсь, що ви голосували за цей закон, хоча не пам'ятаю, чи поправки які підтримували, але дякую всім, хто є в цьому залі, бо ми, справді, це зробили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на…? Ні.

773-я, народний депутат Німченко. Ми 2-у розглянули.

 

13:28:10

НІМЧЕНКО В.І.

Ми про це уже тут пробували пройтись і довести до відома наших колег про те, що всі обмеження, які тут мають місце, це на волю держави покладається, зобов'язуючого характеру санкції по суті передбачені. Подивіться, що таке обмеження і чим повинні займатись розповсюдники чи видавництва книжок і інших джерел. Ну, як ми можемо регулювати в бізнесі. Подивіться, установили норму 90 відсотків, установили іншу норму 60 відсотків, іде питання про донесення інформації державною мовою органами влади. Подивіться, про що ведеться, іде, скрізь іде і так каже світова практика. А ми що кажемо? Ми пішли вже до підприємця приватного, ми вже диктуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Будь ласка, голосуємо.

 

13:29:38

За-8

Рішення не прийнято.

Наступна поправка - номер 774, народний депутат Німченко.

 

13:29:45

НІМЧЕНКО В.І.

Я хотів би, щоб ви звернули увагу на такі абракадабровые явища, які є в цьому законі. Подивіться, визнається, що є книжковим виданням українською мовою словники та розмовники щодо  перекладу іноземної мови на українську мову. Про що ми ведемо? Це що, ця норма передбачає, щоб визначити дефініцію, що є виданням українською мовою? Це не для цієї норми і не для цієї статті.

Шановні колеги, тому ми просимо його виключити, тому що за своєю суттю, за своїм правовим визначенням, якщо хочете, за юридичним визначенням, вона, може, має право, може, мабуть, і має право, але не в цій статті. Йде питання про розкриття розуміння термінів. А ми це вводимо в ранг закону, в ранг норми, як його будуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

Будь ласка, поправка номер 774. Прошу голосувати.

 

13:31:11

За-5

Рішення не прийнято.

Наступна поправка… Наступна поправка - номер 775, народний депутат Мусій.

 

13:31:24

МУСІЙ О.С.

Олег Мусій, 124 виборчий округ, Сокальщина, Червоноград. Шановний голово комітету, вчора, позавчора ви нас переконували, що цей закон не буде містити норм, які стосуються мов національних меншин і корінних народів. Натомість зараз, замість того щоб вилучити цю норму з цієї статті і з цього пункту, ви її залишаєте далі, де є норми національних меншин, де є корінних народів і так далі.

Поясніть мені, будь ласка, логіку, чи це маніпуляція, чи ви хочете свідомо залишити зросійщення України? Тому що, з одного боку, ви говорите про те, що закон має бути позитивний, в бік української мови, і залишаючи оцю норму в цьому законі, а не в законі окремому, який готується. Ви ж говорили, що колега Подоляк готує цей закон. То навіщо тут залишати? Давайте ми цю норму звідси приберемо і залишимо для Закону про національні мови, про мови національних меншин. Це виходить, що якесь роздвоєння особистості чи роздвоєння комітету.

 

13:32:37

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, над цим законопроектом працювала, як ви вірно зазначили, не одна особистість, і навіть не ті особистості, які працюють в комітеті. А в тому числі і ми проводили великі консультації з представниками національних меншин, з громадськістю, з громадськими діячами. Ви пропонуєте вилучити положення закону, водночас комітет вважає, що для захисту прав корінних народів і нацменшин, а ми, до речі, тут посилаємося на той закон, який ми готуємо, як і в самому тілі закону, держава має забезпечити для них можливість купувати (продавати) книжкові видання своєю мовою. І так само, на думку членів комітету, безглуздо встановлювати вимогу щодо обов'язкового продажу таких видань, як підручники, іноземною мовою українською мовою. Тому ця правка була відхилена. Є посилання на той закон.

А підручники іноземною мовою можуть не містити української мови. Якщо ви купуєте підручник англійської, там лише, вибачте, англійський текст і англійські букви. Ми не можемо туди імплементувати українську мову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:33:45

За-5

Рішення не прийнято.

Наступна поправка - номер 776, народний депутат Лесюк. Не наполягаєте? Ні.

Наступна поправка - номер 777, народний депутат Кишкар. Прошу.

 

13:34:03

КИШКАР П.М.

Насправді я не бачу шансів на підтвердження цієї поправки. Але додам, пане Миколо, що в нас дійсно є трагедія з викладанням, зокрема, іноземних мов, підручники якої мають, наприклад, китайської чи корейської, мають бути україномовними. Насправді навіть в Шевченка діти на філології вчаться за підручниками російськомовними. Це до уваги. Я розумію, що пошлетеся на незалежність наших університетів і на можливості до друку, там, з комп'ютерів роздруківку цих книжок. Але насправді має бути додана та програма, про яку ви згадували, щодо української книги, саме цими матеріалами. Бо є  велика-велика трагедія щодо викладання філології предметів інших мов саме щодо наявності української книжки.

Дякую.

 

13:35:05

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колега, я коротко зазначу, що в попередній статті, як ви пам'ятаєте, ми говорили про те, що викладання іноземної мови має вестися або цією іноземною, або українською, сам процес, ми вже це підтвердили. Очевидно, і підручники відповідні теж потрібно використовувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви не наполягаєте на голосуванні? Ні.

Наступна поправка - номер 778. Не наполягає народний депутат.

779. Не наполягає. 

780. Народний депутат Німченко.

 

13:35:34

НІМЧЕНКО В.І.

Я хотів би проінформувати доповідача. Стосовно того питання, що, якщо ми вже ведемо мову і робимо такі глибоконизькі присідання перед мовами Європейського Союзу, то скажіть, будь ласка, а де мови інших громадян, з якими ми співживемо тут, в Україні, це наші громадяни? Це перше.

І друге. Подивіться, ми навіть поставили на перше місце мови Європейського Союзу. То скажіть, будь ласка, а дальше вже стоїть державна мова. Подивіться за хронологією. Ми просимо виключити подібного роду положення законопроекту, оскільки вони ущемляють права національних меншин і руськомовних меншин громадян України. От про що йде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

І прошу голосувати.

 

13:37:01

За-7

Рішення не прийнято.

Наступна поправка - номер 781. Народний депутат Мусій.

 

13:37:07

МУСІЙ О.С.

Шановний голово комітету! 124 виборчий округ, Олег Мусій, Сокальщина, Червоноград. Якщо вона, ця правка, приблизно така правка, яка була попередня моя на підтвердження, але якщо ви залишаєте насправді і маєте бажання зробити його кращим, цей законопроект, то навіщо до другого читання у третьому абзаці з'явилася норма з посиланням щодо корінних народів і мови меншин в якихось особливих книгарень? То нехай вже, краще було б, з ознаки українськості цього закону і логіки, якщо ви переслідуєте мету українізації і збереження української мови, залишити хоча б в такій редакції, яка є в першому читанні. Навіщо туди додані ще інші мови національних меншин? Ви що, не розумієте, що всі ці маніпуляції національних меншин переслідують одну мету - російську мову, збереження, залишення російської мови?

Якщо буде Закон про національні меншини, про їх мови, то там прописати ці всі норми. Тому є абсолютно логічним вилучення взагалі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо, будь ласка.

 

13:38:31

За-8

Рішення не прийнято.

Наступна поправка - номер 782. Будь ласка, народний депутат Осуховський.

 

13:38:43

ОСУХОВСЬКИЙ О.І.

Олег Осуховський, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Рівне. Запропонована до розгляду поправка носить текстуальний характер і робить уточнення про зобов'язання держави не просто сприяти поширенню відповідної друкованої літератури, а робити це через державні та комунальні бібліотеки. Тобто включення цієї норми до законопроекту дозволить щорічно  виділяти кошти з державного та місцевих бюджетів на закупівлю творів української літератури та сприятиме оновленню книжкових фондів  українських бібліотек, які, на жаль, вже десятиліттями не оновлюються. Ця правка врахована. Не ставте її на голосування.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наступна поправка - номер 783. Будь ласка,  народний депутат Папієв.

 

13:39:33

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України! Шановні колеги! Шановні громадяни України, які дивляться якраз засідання Верховної Ради України! От дивіться, здавалося б, така поправка, яка записана, і вона звучить для пересічних людей абсолютно спокійно, що держава сприяє виданню, перекладу державною мовою іншомовної літератури. Але у мене питання до вас: а де ж мови національних меншин, мови корінних народів України, тобто фактично оте, про що говорить "Опозиційний блок", про те, що ви цим законом створюєте інформаційне, мовне і культурне гетто для російськомовних громадян України, румуномовних, угорськомовних? Не має права цей закон на життя, не має. Це не закон, який затверджує європейські цінності, а йде всупереч європейським цінностям та Конституції України.

Тому я прошу поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:40:50

За-8

Рішення не прийнято.

Наступна поправка - номер 784. Будь ласка, 784-у? Будь ласка,  народний депутат Мусій.

 

13:41:05

МУСІЙ О.С.

Шановний голово комітету, я якраз хочу подякувати тут комітету, що вони врахували цю правку. А тільки вона абсолютно корелюється з тим обговоренням, яке було від представника "Опозиційного блоку", який тільки що переді мною виступав.

Насправді, якщо би ви були і читали уважно ці правки, які ви намагаєтеся збити, там передбачено інші мови, і якраз мови національних меншин - це і є інші мови. І це є абсолютно логічним, що переклад українською мовою інших мов, російською чи румунською, чи угорською, будь-якою, насправді намагання збити цю правку свідчить про одне –  про те, що ви хочете в маніпулятивний спосіб зруйнувати цей закон. Він дозволяє всі меншини перекладати українською мовою. Немає ніякої, жодної маніпуляції, почитайте уважно: "інших мов". "Інших мов" – належать всі мови світу, крім української, перекладення. Тому я не буду наполягати, звісно, на голосуванні, але в плані дискусії, я думаю, абсолютно стає очевидним і зрозумілим позиція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ви не наполягаєте на голосуванні.

Наступна поправка - номер 786. Народний депутат Німченко, будь ласка.

 

13:42:26

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, шановні громадяни України, ми ще раз інформуємо, а тут ми просимо, щоб підтримали нашу пропозицію стосовно явищ, відкритих явищ дискримінації язиков … мов інших громадян України, які проживають і є громадянами і несуть  всі права держави – незалежної суверенної України.

Йде мова про національні меншини, йде мова про російськомовних людей, яких мільйони, йде мова про тих людей, які компактно проживають. І якщо держава, Конституція зобов'язує державу захищати, гарантує… гарантувати і захищати російський язик і мови національних меншин, то це треба виконувати, то скажіть, де тут захист? Де тут захист, в цьому законі? Це дискримінація.

І, тим більше, таким ставленням йде дискредитація державної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу голосувати.

 

13:43:52

За-6

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати, давайте добросовісно будете використовувати свій час, який вам надається, і враховуючи, що ви і так зловживаєте всім процесом, немає ніяких підстав давати 10 секунд для подальшої…

Будь ласка, 788, народний депутат Писаренко.

787. Будь ласка, народний депутат Княжицький.

 

13:44:26

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Це термінологічна правка. Первісно використана фраза "електронні інформаційні системи" змінена на більш точну: "інтерфейси комп'ютерних програм та веб-сайтів". Вона врахована редакційно, просив би її повністю врахувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна - 788, народний депутат Писаренко. Не наполягає.

Наступна поправка - номер 789, народний депутат Німченко.

 

13:44:52

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, ми вважаємо за потрібне просити підтримати нашу пропозицію, оскільки, знову ж таки, іде питання вже про державну мову, забезпечення державної мови в електронних інформаційних системах.

Я хотів би уважно звернути… До речі, я так бачу за почерком, що посилалися до польського закону, так званий Закон Польської Республіки про польську мову, де паралельно у них іде Закон про національні меншини і етноменшини, я хотів би сказати чому це окремо. Але ви там найдете про те, що в електронні системи спілкування, інформаційні системи електронного характеру ніхто не має вмішуватися. Вони вбачають в тому, що керувати то ними не зможуть, тим більше, покладати якісь зобов'язання. Представте собі на хвилинку, що кто-то хоче викласти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка.

 

13:46:17

За-5

Рішення не прийнято.

Наступна, поправка номер 791.

790. Будь ласка, народний депутата Васюник.

 

13:46:37

ВАСЮНИК І.В.

Дякую.

Дуже важлива стаття даного закону, і тому хотів би наголосити, що збереження в цій статті визначення "та/або" сприятиме тому, що україномовний споживач не буде захищений правом на отримання користувацького інтерфейсу українською мовою, оскільки на даний час більшість прав мають доступну англійською та російською мовами. Таким чином, це не сприятиме виготовленню продукту для україномовного споживача, а також складатиме труднощі із розумінням інтерфейсу програми. До прикладу, мережа Comfy відмовила у встановленні україномовного інтерфейсу споживачу, оскільки законодавство не встановлює такого обов'язку, і програми продаються на будь-яких мовах. Тому я наголошую на голосуванні своєї правки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів визначатися шляхом голосування.

 

13:47:38

За-12

Рішення не прийнято.

Наступна - 791-а, народний депутат Папієв.

 

13:47:48

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні колеги, знаєте, що мені хотілося б, щоб ми все ж таки у цьому законі в різних статтях використовували  якийсь уніфікований підхід. Не може бути в одній статті цього закону – мови національних меншин і мови корінних народів,  а в іншому, яка абсолютно синхронна з попередніми статтями, статті написано: англійською мовою чи іншими мовами, офіційними мовами Європейського  Союзу. До речі, в попередніх статтях, які розглядалися нами, і Микола Леонідович це підтвердить, було просто: мовами Європейського Союзу. Тут з'являється англійська мова.

Давайте запишемо все ж таки, ми живемо в Україні і давайте все ж таки враховувати, що в Україні є різні національності. І треба, щоб тут записано було: мовою корінних народів та мовами національних меншин, і їхнє право закріплено в цій статті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, прошу підтримати. В цілому, да? Будь ласка.

 

13:49:17

За-2

Рішення не прийнято.

Поправка номер 792, народний депутат Тетяна Острікова.

 

13:49:22

ОСТРІКОВА Т.Г.

Доброго дня, шановні колеги. Я хочу зазначити, що дані поправки, які стосуються мови комп'ютерних програм, вони взагалі порушують ідеологію цього закону, тому що якщо автори закону говорять, що він стосується використання української мови як державної в державному житті, то комп'ютерні програми, зокрема і ті, які встановлені на матеріальних носіях, на наших приватних ноутбуках, телефонах і так далі, це виключно приватне життя і приватне спілкування.

І з того приводу я хочу зазначити, що, от ви, пане Княжицький, запрошували колегу Бєлькову на робочу групу по іншій категорії поправок: щодо використання державної мови в державних підприємствах. І я тоже дуже хочу, щоб ви мене запросили на робочу групу саме по тим статтям цього законопроекту, які стосуються бізнесу і стосуються використання комп'ютерних програм, маркування товарів, сертифікації, супровідної документації до товарів, щоб ми просто з вами не спричинили до тих наслідків, коли, власне, продавці програм не можуть вплинути на світових виробників і примусити…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:50:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. І примусити їх розробляти програмне забезпечення світове: Windows, Microsoft, там, Safari, Apple, Oracle (novel) українською мовою. Тому я дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

13:50:51

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Я дам вам відповідь, що, по-перше, тут ніде не йдеться про приватне спілкування. Йдеться про публічну сферу, а не про приватну сферу. По-друге, англійська мова тут дозволяється, в цьому законі, ніхто їх ні до чого не примушує. Так, так, вона дозволяється. А, по-третє, там, де треба переклад українською мовою, то навіть українські суди, ви знаєте, є такий львів'янин Літинський, який час від часу подає до суду, наприклад, на одну чи другу компанію для того, щоб інтерфейс в автомобілі було перекладено українською мовою, виграє суди і ці великі транснаціональні компанії перекладають цей інтерфейс українською мовою для українських споживачів.

Це абсолютно нормально, бо це стосується нашої території і нашого законодавства. Але, очевидно, що ми, безумовно, готові з вами співпрацювати і будемо раді такій співпраці. Коли ми готували цей закон, ми теж консультувалися з Європейською Бізнес Асоціацією і з Американською торговою палатою і…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, почекайте. Чекайте, чекайте, чекайте. Чекайте, не кричіть!  Частину з їхніх поправок, значну, більшу, ми врахували, більшу частину їхніх поправок ми врахували. Були такі, які ми справді не врахували після довгого...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. ...в комітеті і з фахівцями, і з громадськими активістами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, щоб повністю врахувати, так? Пані Ольга, щоб повністю?

Я змушений до вас звернутися, бо до мене звернувся з офіційним листом член вашої фракції з проханням, щоб я звертався до депутатів, щоб вони знімали свої правки. І, виконуючи свій обов'язок і реагуючи на  лист від вашого колеги, звертаюсь до вас з проханням надалі не наполягати на своїх правках.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не до мене,  до Єгора звертайтесь, будь ласка. Я його прохання зараз озвучую.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію, щоб 792 правка була врахована повністю. Комітет її врахував редакційно. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати.

 

13:52:58

За-27

Рішення не прийнято.

93-я. Не наполягає.

94-а, 95-а, 96-а, 97-а...

Продан, 97-а. Будь ласка.

 

13:53:11

ПРОДАН О.П.

Вибачте, Андрій Володимировичу, але мушу сказати до Миколи Леонідовича.

Насправді ця поправка моя, написано, що вона не врахована, відхилена,  але по суті вона врахована редакційно. І мова йде тут про те, що інтерфейси комп'ютерних програм, вони не повинні бути на всіх 24 мовах Європейського Союзу, а можуть бути на тих мовах, які потрібні тому чи іншому власнику сайтів. Але, разом з тим, я хочу звернути вашу увагу на те, що  уже в пункті 3 цієї ж статті 23 ця норма не врахована. І в кінцевому стовпчику ця норма вже виписана зовсім по-іншому: знову ж таки виключається можливість використання якихось із мов, виключно державна або виключно англійська. Ті мови, які можуть бути в інтерфейсі в пункті 1, які тут, в цій правці, визначені, в 3 пункті цієї статті не враховані.

Тому я не наполягаю на переголосуванні, можливо, редакційно можна виправити, що вона врахована, ця поправка. Але зверніть, будь ласка,  увагу, Микола Леонідовичу, що пункт 3 суперечить пункту 1 цієї статті.   

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

98-а, Німченко. Включіть мікрофон.

 

13:54:14

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я хотів би звернути увагу на те, що йде мова втручання, втручання в такий спосіб у сферу інтернетної системи спілкування людей. З ким і де, на якій підставі? Якщо йде мова про те, що якісь спілкування інтернетного характеру ідуть з органами влади – нема питань, якісь вирішуєте тут, нема питань.

Але ви подивіться, про що йде тут мова. Тут йде мова про тотальне, тотальне переведення на українськомовне паралельно, чи англійсько- і українськомовне. Що далі? Що б ми не казали: те ж програмування. То чому ми вважаємо, що всі сядуть і будуть користуватись в Інтернеті, тільки подумайте, оцією програмою, яку бачить голова комітету як автор і промоутер цього законопроекту мовного?

Тому ми і вважаємо, що подібного роду положення, яке внесено, має бути виключене. І просимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, ставлю на голосування поправку 798. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

13:55:41

За-8

Рішення не прийнято.

Нагадую, що я продовжую засідання на 15 хвилин.

Отже, 99-а. Мусій, будь ласка.

 

13:55:49

МУСІЙ О.С.

Шановний голово комітету! Олег Мусій, 124-й округ, Сокальщина, Червоноград. Я щодо цієї статті, щодо цього пункту статті загалом абсолютно погоджуюсь зі своїм колегою Васюником, який в своїй правці, на превеликий жаль, її відхилили, цю правку. Бо, якщо б її не відхилили, я би не наполягав… Я би наполягав на голосуванні. А так, як її не відхилили, то я наполягати не буду, але прокоментую. Що насправді "та/або" залишення, ми залишаємо якраз цю шпаринку щодо англізації. То ми боремося з русифікацією, а тепер норма "та/або", яка там залишається, в другому читанні, призведе до того, що більшість програм і навіть тих виробників, вони не захочуть робити українські інтерфейси. Ви знаєте, що насправді взяли б ви за зразок чехів, в яких комп'ютер - немає слова в Чехії "комп'ютер", "почитач" є. І насправді українізація має бути, власне, знаходження українських відповідників і в програмах, і в назвах, і всюди. Навіщо нам нав'язувати замість російської тепер англійську мову, коли у нас є рідна українська…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні?

801-а. Не наполягає.

802-а. Не наполягає.

803-я. Острікова, будь ласка.

 

13:57:13

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, пане Княжицький, це дуже важливо, що, дійсно, як казала колега Продан, у вас частина перша цієї статті, яка стосується мови комп'ютерних програм, суперечить частині третій цієї статті, яка стосується мови комп'ютерних програм, встановлених на матеріальних носіях. Що це означає? Це фактично означає всі мобільні гаджети, планшети, ноутбуки, комп'ютери, навіть телевізори, там, де сьогодні встановлені комп'ютерні програми, так ось, в цій частині третій не зазначено, що у разі, коли до того часу, поки буде інтерфейс розроблено українською мовою, що може бути іншими мовами Європейського Союзу. Це раз. І про це якраз моя поправка.

А по-друге, шановні колеги, ви думаєте, що інтерфейс – це виключно зовнішні іконки на вашому телефоні. Так ні, почитайте, будь ласка, визначення, що це в тому числі і сукупність програмних кодів. І як ви собі думаєте світові розробники програмного забезпечення будуть робити це державною українською мовою?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.

 

13:58:18

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Про що мова йде в цій правці колег Семенухи і Острікової. Вони пропонують в частині другій в першому реченні після слів "інтерфейс державною мовою" додати слова "та/або англійською мовою", в другому реченні після слів "інтерфейсу державною мовою» додати слова "та/або англійською мовою".

Можливість використання - це редакційно нами враховано, оскільки можливість використання інтерфейсу англійською мовою допускається в частині восьмій цієї статті, там, де йде мова про інтерфейси професійного обладнання. Якщо ви берете професійне обладнання, не знаю, я колись телебаченням займався, професійні передавачі телевізійного сигналу, яких мало на Україну продається, очевидно, там українізувати це непотрібно, це може бути англійською мовою. Але коли ми говоримо про побутове обладнання, то, очевидно, побутове обладнання має бути українізованим. І це абсолютно нормально.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування правку 803. Автор наполягає, щоб вона була врахована повністю. Хто підтримує дану ідею, пропозицію, прошу голосувати.

 

13:59:22

За-15

Рішення не прийнято.

804-а, Німченко.

 

13:59:27

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я хочу вам сказати, що цей законопроект має 41 статтю, ще раз кажу,  41 статтю по сферам введення державної мови як обов'язкової. Це 41 сфера. В тому числі ми дійшли і до сфери інтернетного поля.

Хочу вам, хто займався, хай почитає все-таки законодавство Європи, і тут я погоджуюсь з моїм попереднім колегою, яка чітко сказала, що ви ж зрозумійте, що в нас і тут світові автори, і суб'єкти введення програмного забезпечення, на які ми взагалі не можемо впливати. А ми що пропонуємо? Значить, тоді їх не буде. Это есть їх елементи латентного характеру по звуженню обсягу, в тому числі громадян, на використання якраз цієї інформації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 804. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

14:00:53

За-5

Рішення не прийнято.

805-а. Острікова, будь ласка.

 

14:00:58

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, я дуже хочу, щоб цей закон було прийнято. Але я дуже хочу, щоб ми не зробили так, що весь український бізнес, який в своїй діяльності використовує комп'ютерні програми, а це весь український бізнес і всі фактично люди, щоб вони нам потім не докоряли.

Так от, мене дуже непокоїть той факт, що ми з вами не хочемо зрозуміти, що інтерфейс – це не зовнішній вигляд іконок на нашому телефоні чи на нашому комп'ютері. Почитайте, будь ласка, визначення, що таке інтерфейс. Це в тому числі, в тому числі інтерфейс користувача – це сукупність програмних та апаратних засобів, що забезпечують взаємодію користувача з комп'ютером. Розумієте, що це мова комп'ютерного програмування? Ну, ми не можемо програмістів примусити робити комп'ютерне програмування українською мовою. Будь ласка, задумайтесь над тим змістом, який ви вкладаєте в поняття користувацького інтерфейсу і що це таке насправді згідно з технічним визначенням цього приладу.

І, більше того, я хочу звернути вашу увагу ще на одну частину цієї статті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. А саме, що в разі, коли інтерфейс не українською мовою, це є товаром неналежної якості. У нас фактично всі електронні пристрої будуть товарами неналежної якості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко, будь ласка, пане Миколо.

 

14:02:23

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

В частині третій ідеться про те, що якщо розробник програми хоче прийняти участь в державних закупівлях, він повинен забезпечити україномовний інтерфейс. І ми розуміємо, що це по суті єдиний стимул для перекладу, оскільки це дасть йому певні переваги у відношенні з державними органами. Але другий абзац цієї статті дозволяє закуповувати і використовувати програми з англомовним інтерфейсом, проте до моменту, поки розробник не опублікує оновлення з україномовною локалізацією. З огляду на те, що ця поправка пропонує виключити цей підхід, вона була відхилена комітетом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 805. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

14:03:10

За-15

Рішення не прийнято.

807-а, Німченко.

 

14:03:14

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, наша поправка якраз стосується виключення тих позицій, про які ми сейчас вели мову.
Це з нас будуть сміятися знову світ. Ви подивіться, ми що хочемо нав'язати їм? Знаєте, воно так звучить: щоб наша дурь не була видна там десь. Ну що ми робимо? Подивіться, найдіть, де в світі, де йде питання про мови, де хочуть нав'язати державну мову, користування державної і її використання як засіб системи інтернет-програм і інших у всесвітньому масштабі.

І тому ми просимо, дійсно підтримайте, тому що неможливо в подальшому буде працювати, особливо в бізнесі. Тим більше, хіба не правильно було сказано про те, що ви вже втручаєтесь в якість продукції матеріального характер?. Ви подивіться, що ви пишете в нормі, що невиконання  мовного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

14:04:29

НІМЧЕНКО В.І.

…тягне за собою неякість оцінки праці, що є товарним знаком.   Тому я хотів би звернути на це увагу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на  голосування правку 807. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу проголосувати.

 

14:04:56

За-4

Це ж ганебно - покидати зал в такий відповідальний момент. Рішення не прийнято.

8-а. Не наполягає. 

9-а. Не наполягає. 

10-а. Не наполягає.      

11-а. Не наполягає. 

12-а. Зараз подивлюсь.

9-а, Васюник. Будь ласка.

Я продовжив на 15 хвилин.

 

14:05:10

ВАСЮНИК І.В.

Мені дуже прикро, що, власне, комітет не прийняв моєї 790 правки, на якій наполягає практикуючий юрист з захисту української мови, мій помічник  Святослав Літинський. Але я буду наполягати  на підтримці цієї правки в кінцевому прийнятті закону в цілому.

А щодо правки 809, то в частині третій не було визначено проміжку часу, який надається для створення відповідного користувацького інтерфейсу державною мовою. Відтак пропоную встановити проміжний час, перехідний період в 6 місяців, для створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп'ютерної програми, яка має користувацький інтерфейс іншою мовою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко, будь ласка, пане Миколо.

 

14:05:56

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Оскільки запровадження будь-якого строку фактично означає  введення санкцій проти самих себе, якщо держава закупила певні комп'ютерні програми з англомовною локалізацією, вона має одночасно з тим в договорі передбачити строк передачі оновлення з україномовним інтерфейсом. В різних програмах це може бути різний термін в залежності від складності самої програми. Тому  встановлювати строк в законі ми не можемо, оскільки цей строк має бути гнучким, залежно від конкретних факторів та обставин.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наполягаєте на голосуванні?

Ставлю на  голосування правку 809. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

14:06:37

За-13

Рішення не прийнято.

10-а. 11-а. 12-а. 13-а.

10 правка. Папієв.

 

14:06:50

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні колеги, враховуючи те, що Ірина Ігорівна поправку подала, і вона абсолютно слушна, і я підтримую, вона один з народних депутатів, яка системно працювала над цим законом. Але мені все ж таки хотілося б, щоб, крім врахування англійської мови, ця правка містила також мови корінних народів і мови національних меншин.

Тому я не буду просити поставити її на підтвердження, але я звертаюся до доповідача, щоб ми все ж таки враховували, що в Україні живуть не тільки україномовні громадяни і не всі знають англійську мову, зате при цьому всі знають російську мову, багато знають румунську, кримськотатарську, угорську, болгарську і багато інших мов, і треба забезпечити їхні конституційні права.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На голосуванні не наполягаєте.

13-а. 14-а. 15-а. 16-а.

Німченко, 16-а, включіть мікрофон.

 

14:07:50

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, просимо поставити на підтвердження, я маю на увазі, що цю поправку прийняти, і те, що ми кажемо, виключити цю всю, на наш погляд, неправильний і невірний посил, який має місце у зазначеній статті, особливо стосовно нав'язування на міжнародному рівні тих програмних забезпечень державною мовою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 816, комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

14:08:42

За-5

Рішення не прийнято.

17-а. Мусій.

 

14:08:46

МУСІЙ О.С.

Шановний голово комітету, Олег Мусій, 124 округ, Сокальщина Червоноград. Ця правка стосується, точніше, вилучення другого абзацу третього пункту стосується виключно, виключно, наголошую ще раз своїм колегам, які тільки що розказували про бізнес, приватні комп'ютери, гаджети приватні виключно державних органів влади і органів місцевого самоврядування.

Третій пункт. Виключно. І воно так і називається, почитайте перший абзац цієї статті. І саме тому, що абсолютно слушна правка була як компромісна колеги Васюника, вона не знайшла тут підтвердження щодо перехідного періоду. І ви як голова комітету були проти перехідного періоду, враховуючи якісь там можливості, неможливості, договори, особливості.

Саме тому в українських всіх державних органах має бути український  інтерфейс, мають бути українські програми. І це має бути імперативом: саме українські. Навіщо в державних органах? Ви собі уявіть, державні органи функціонують для людей, а не для когось іншого, і люди не знають англійської…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять секунд.

 

14:09:59

МУСІЙ О.С.

Ви хочете, щоб насправді в державних органах були ще допустимо англійські якісь версії. Тому наполягаю на голосуванні і вилученні другого абзацу, залишивши перший.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, ставлю на голосування поправку 817. Комітет її відхилив, хто її підтримує прошу голосувати.

 

14:10:28

За-4

Рішення не прийнято.

18-а.

19-а... 

Добре. 19-а, Васюник. 20-а, Острікова.

Будь ласка.

 

14:10:36

ВАСЮНИК І.В.

Дякую.

В частині чотири словосполучення "окрім", на мою думку створює додаткові механізми невиконання вимог закону. Тому я пропоную виключити випадки, коли під час закупівлі комп'ютерних програм для органів державної влади, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності можна закупляти комп'ютерні програми без наявності користувацького інтерфейсу державною мовою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Княжицький.

 

14:11:07

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дивіться, авіаційні програми, наприклад, не мають україномовного інтерфейсу зараз. Тому, заключаючи угоду, ми можемо їх стимулювати зробити такий інтерфейс і надавати перевагу тим виробникам програм, які беруть на себе зобов'язання в певний зрозумілий термін привести  це у відповідність і зробити український інтерфейс. Це те, що ми пропонуємо.

Але ми не можемо заблокувати певні сфери, бо є такі сфери, де поки що, на жаль, немає такого інтерфейсу. Ми сподіваємося, що буде, для цього робимо закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 819. Хто її підтримує, прошу голосувати. Комітет її відхилив.

 

14:11:48

За-6

Рішення не прийнято.

820-а, Острікова. А я до вас повторно звертаюсь.

 

14:11:51

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, я ще раз звертаюся до всіх  здравомислячих людей в нашому залі, я впевнена, що таких більшість. Почитайте, будь ласка, що таке інтерфейс. Це не іконка у вашому телефоні чи у вашому  комп'ютері. Інтерфейс споживацький користувача це, в тому числі, набір програмних кодів, які апріорі не можуть бути зроблені державною мовою. Це, зокрема, я звертаюся до колеги Мусія.

Я вважаю, що стаття, яка стосується мови комп'ютерних програм, викладена некоректно. Або потрібно давати визначення інтерфейсу і прописувати там, що в цілях цього закону це виключно іконки, які використовуються в телефоні, гаджеті, планшеті і комп'ютері і ноутбуці, або цю статтю треба переписувати, а не весь український бізнес навантажувати тим, що це буде визнано товаром неналежної якості.

І друге питання, пане Княжицький, а дайте, будь ласка, відповідь, хто буде ходити і визначати, чи в цьому комп'ютері більшість інтерфейсу українською мовою…

 

14:13:05

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Я вам дам відповідь зараз, я вам дам відповідь.

По-перше, колего, ну, вибачте, якщо ви знайшли в Інтернеті зручне для вас визначення інтерфейсу, то це не є якась норма. Мова інтерфейсу – це мова, за допомогою якої користувач взаємодіє з програмою. Мова програмування – це набір технічних операторів, які технічно описують алгоритми. Але між мовою інтерфейсу і мовою програмування є велика різниця. І це знає будь-яка людина хоча би з мінімальною середньою фізичною освітою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування поправку 820-у. Комітетом вона відхилена. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати.

 

14:13:48

За-12

Рішення не прийнято.

821-а. Німченко.

 

14:13:53

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні, я хотів би звернутися до доповідача, і попросив би ще увійти якось в рамки толерантності і не опускатися до таких висловів, які, ну, просто ображають, я вже не кажу, народного депутата, а жінку ображають. І я хотів би, щоби ви за своєю поведінкою в цьому напрямку якось дивилися.

Стосовно того, що пропонується. Це якраз і наша поправка стосується цього. Що ж ми робимо? Ми втручаємося в інтернет-поле, де ми не господарі. Що тут не зрозуміло? І не треба казати кількість пізнань і все інше. Поживіться на світову практику, як регулюється це питання, де питання з мовами, хто може туди втручатися. Ви напридумували все-таки, де можна зачепитися, щоб знущатися з наших людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час вже вичерпується, колеги. 10 секунд.

 

14:15:08

НІМЧЕНКО В.І.

Хочу, щоб ви поставили на голосування, і виключити цю нісенітницю, яка є у цій нормі закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, ставлю на голосування поправку 821. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

14:15:35

За-7

Рішення не прийнято.

Колеги, час вичерпаний, давайте узгодимо, з якої поправки почнемо завтра.

823-я. 824-а. З 825-ї. З 825-ї,  завтра ми розпочинаємо нашу роботу з поправки 825. Автори – Семенуха і Острікова. І я прошу вас, народний депутат Острікова, бути на робочому місці на початку роботи о 10 годині.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. (Не чути)

 

14:15:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я до вас повторно звертаюсь з проханням не наполягати на своїх правках, повторно, під стенограму звертаюсь до вас, не наполягати на своїх правках.

Отже, колеги, я бажаю усім плідної роботи в комітетах, бажаю плідної роботи в комітетах. І завтра о 10 годині ранку я запрошую всіх в зал для продовження нашої роботи. О 10 годині всіх чекаю в залі.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Ранкове, ранкове засідання оголошую закритим.