ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 березня 2019 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:02:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу колег підготуватися до реєстрації. 

Доброго ранку і гостям Верховної Ради України, журналістам шановним! Шановні колеги! Я сподіваюся всі підготувалися до реєстрації. Прошу  народних депутатів України зареєструватися.

 

10:03:11

У залі зареєстровано 345 народних депутатів України. Сподіваюсь, всі колеги повернуться до сесійної зали і візьмуть участь в обговоренні поправок до законопроекту, над яким ми зараз працюємо, про забезпечення функціонування української мови.

Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України я оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні день народження народних депутатів України: Владислава Бухарєва. Давайте привітаємо нашого колегу, будь ласка. (Оплески) Сергія Фаєрмарка. Давайте привітаємо нашого колегу. (Оплески) І Юрія Шаповалова. Колеги, вітаємо вас, віка і здоров'я, і бажаємо вам всього найкращого.

І, дорогі колеги, я пропоную сьогодні аплодисментами привітати українських добровольців. Сьогодні, 14 березня, відзначається День українського добровольця, щорічно. (Оплески) Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 січня 17-го  року.

Дорогі добровольці, дозвольте від імені Верховної Ради України подякувати кожному з вас, хто в 14-15-му роках стали поряд з українською армією, стали частиною Збройних Сил України, Національної гвардії. Дякуємо, вітаємо, вшановуємо пам'ять загиблих добровольців, а тим, хто живі, віка і здоров'я, і велика подяка вам і вашим родинам. (Оплески)

 І дякуємо і тим нашим колегам, які також зараз є народними депутатами України, але були добровольцями в 14-15-му році, і сьогодні сумлінно працюють у Верховній Раді України як народні депутати.

Шановні колеги, ми переходимо до розгляду порядку денного. В той же час, до президії надійшли заяви від двох фракцій: від "Батьківщини" і фракції Радикальної партії  Ляшка. Наші колеги готові замінити перерву на заяву. І слово надається  Олегу Ляшку. Будь ласка, шановний колего.

 

10:05:23

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Наша команда приєднується до привітань добровольцям. Але водночас ми звертаємося до Президента Порошенка із вимогою підписати і дати амністію 8 тисячам  добровольців, які сьогодні сидять по тюрмах роками, багато із них – по вигаданих звинуваченнях. Терористам, сепаратистам, які переходять  сюди по  програмі СБУ "Вернись додому", їх звільняють від відповідальності. 8 тисяч  українських  добровольців, які першими пішли на фронт захищати країну, сьогодні сидять по тюрмах нізащо, переважна більшість. І ми їх вітаємо, найкращі для  них вітання, для їхніх сімей, щоб вони були звільнені.

 Тому я  звертаюсь до Президента видати  укази і звільнити цих людей із тюрем.

Тепер, повертаючись до теми, якої немає більш важливішої для українців. Подивіться останні будь-які опитування: найбільша проблема для людей – це  вартість тарифів на комуналку, на ліки, на продукти харчування. 90 відсотків українських громадян економлять на всьому, вони не можуть ні за що заплатити. Сьогодні влада, раптом за місяць до виборів, розпочала кампанію боротьби з бідністю. 5 років до цього грабували мільярди, за місяць до виборів згадали про пенсіонерів – подачку дають, про багатодітних – подачки копійчані дають, і про всіх інших – дають подачки. Монетизація так звана субсидій.

З 1 травня, хто забув, знову підвищення на 40 процентів цін на газ. Сьогодні дають ці гроші наче за субсидії і доплати до  пенсій, а завтра удвічі більші  платіжки прийдуть на комуналку. Тому що невже ви вірите, що  влада  щось дасть? Влада мародерів, яка виплачує мільйонні зарплати і премії  голові "Нафтогазу" Коболєву, півтора мільярда  гривень собі  премії виписали, коли мільйони українців останнє з кишень витягують, щоб заплатити за  комуналку. І хтось вірить, що ця влада  дасть? Вони займаються тільки одним – підкупом виборців, щоб потім після виборів все забрати.

Тому ми знову наполягаємо, щоб парламент прийняв зареєстрований нами проект Постанови про  скасування рішення уряду про підвищення цін на газ, встановити  мораторій  на підвищення вартості житлово-комунальних послуг. Увесь газ вітчизняного видобутку повинен іти на потреби житлово-комунального господарства, для того щоб здешевити його вартість.

Ми вітаємо рішення уряду, який не продовжив, на нашу вимогу, контракт із головою "Нафтогазу" Коболєвим. Але цього недостатньо, треба вернути півтора мільярди гривень премій, які керівництво "Нафтогазу" виплатило собі і вивело в офшори. Ми вимагаємо порушити кримінальну справу за розкрадання коштів українців і виведення їх в офшори, унормувати питання оплати праці державних чиновників і керівників державних компаній. Не може бути такого: мільйонам людей – копійчані пенсії і зарплати, а керівництву "Нафтогазу" – мільйонні зарплати і мільярдні премії. Наведення порядку із цінами на газ, на комуналку, на ліки, менше грабити людей, більше піднімати заплати і піднімати пенсії – оце правильна політика, яка дає майбутнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми переходимо до розгляду питань порядку денного. Я нагадую, що сесійна зала, народні депутати України зараз працюють, продовжують роботу над другим читанням Закону про забезпечення функціонування української мови як державної. І протягом двох попередніх сесійних днів ми з вами змогли розглянути 271 поправку до цього законопроекту, ми продовжуємо роботу.

Я запрошую на трибуну голову профільного Комітету з питань культури і духовності Миколу Княжицького. І ми зупинилися в середу на 272 поправці, з неї ми розпочинаємо нашу роботу.

І, будь ласка, слово народному депутату Онуфрику, прошу. Мікрофон увімкніть.

 

10:09:22

ОНУФРИК Б.С.

Дякую, пані Ірина.

Шановні колеги, в мене запитання до голови комітету, який презентує цей законопроект. На якій підставі була відхилена 272 правка? Нагадаю, що мова іде про те, що рівень володіння державною мовою визначається Інститутом української мови Національної академії наук України.

Дякую.

 

10:09:53

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Дякую, шановний пане Богдане.

І хочу звернутися і до головуючої, і до всіх присутніх. Ви знаєте, що ми дуже турбуємося, що затягування в розгляді цього законопроекту може призвести до його неприйняття.

Тому, шановна пані головуюча, я був би вам дуже вдячний, якби… (я зараз дам відповідь пану Богдану шановному), щоб по поправках автори поправок ставили питання, тому що будуть… ми затягнемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  пане Княжицький, вчора у нас була дискусія в  сесійній залі відносно того, що  народні депутати України, кожен з них, має право ставити поправку на  підтвердження або на голосування. Я буду дотримуватися Регламенту, щоб жоден з нас потім не відповідав в Конституційному Суді, що ми порушували Регламент і щоб наш закон було прийнято бездоганно.

Я прошу поставити на голосування поправку  272. Мене відволікли, не кричіть на мене, будь ласка. Дякую.

272 поправка. Народний депутат Онуфрик, ви задоволені відповіддю?

Будь ласка, тоді вам одну хвилину. Дайте відповідь  на поправку.

 

10:10:57

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Пане Богдане, ще раз кажу, що ми багато про це говорили. Для того, щоб орган, який встановлює стандарти, був сильним і жорстким, була створена комісія як центральний орган виконавчої влади, а інститут надає висновки і пропозиції. На підставі висновків і пропозицій це відбувається. Саме тому ця поправка  відхилена, але по суті ця функція інституту залишена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо дуже вам за роз'яснення. Колеги не наполягають на поправці  272. Не голосуємо її.

Рухаємося далі. 273-а, Васюник. Не наполягає.

274-а. Німченко. Будь ласка,  мікрофон народному депутату Німченку.

 

10:11:32

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги,  ми пропонуємо виключити частину другу. Але я хочу проінформувати колег щодо змісту цієї взагалі статті 8. Подивіться. Частина перша –  вимоги щодо рівня. Вимоги, установлює вимоги. Це, по суті, Національна комісія стандартів - по суті це опричник свого роду. Він буде вирішувати питання, які треба ставити вимоги, щоб взнати,  це він володіє чи не володіє. Це ганебне явище, яке ставить на платформу корпоративність  ідеології націонал-радикалів і замішане на корупційності. Ви можете собі сказати, як виробляє комісія вимоги?

І друге: стосовно рівня володіння. Передбачено вже…(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. …секунд. Передбачено центр української мови, його нема навіть у законопроекті. Що за центр української мови? Скажіть, будь ласка, це що – центральний орган, підцентральний орган чи орган…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

10:13:09

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановні колеги, ця поправка якраз передбачає, що є ціла низка посад, як, наприклад, військовослужбовці, які зобов'язані мовою володіти, але не зобов'язані складати жодних іспитів і сертифікатів. Тому прошу цю поправку, пропозицію колеги відхилити, бо ми, звісно, не хочемо мати якогось збурення, так як пропонують колеги, щоб заставляти, примушувати всіх військовослужбовців складати якісь іспити. Закон це не передбачає, прошу не підтримувати цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Ви наполягаєте на голосуванні, пан Німченко? Наполягає. Будь ласка, прошу визначатися по 274 поправці.

 

10:13:55

За-23

Поправка відхиляється.

Наступна - 275-а. Пані Бойко, будь ласка, вам мікрофон.

 

10:14:01

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, 275 поправка передбачає частину першу статті 8 викласти в наступній редакції: "Вимоги щодо відповідного рівня володіння державною мовою, що висуваються до осіб, визначених у статті 7 цього закону, встановлює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки". В редакції комітету – це Національна комісія зі стандартів державної мови.

Ще раз зауважу, що у нас в Законі України "Про освіту", частина перша статті 64, повноваження цього ЦОВВ вже визначені, як затвердження стандартів освіти, затвердження порядку, видів, форм проведення якості освіти. Оскільки ця правка врахована редакційно, я не ставлю її на голосування на підтвердження, але тим не менше звертаю увагу членів комітету, що у нас є вже ЦОВВ, у повноваженнях якого є такі повноваження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви не наполягаєте і на роз'ясненні вашої поправки, просто висловили вашу позицію. Дуже дякую, шановна колега.

Іван, вибачте, Ігор Васюник не наполягає на своїй поправці. Ви не наполягаєте на ваших поправках? Далі, якщо буде питання… Добре. Яка? 277-а – це поправка Рябчина, але народний депутат Німченко вимагає слова. Будь ласка, будь ласка, мікрофон.

 

10:15:21

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, не потрібно та немає ніяких законних підстав перетворювати закон в інструкцію. Почитайте, що пропонується і що прийняв і врахував комітет. Ну це ж недопустимо! Ми не можемо передбачувати всі дії, всі події і всіх осіб. Завтра ще появляться списки додаткових осіб, що робити тоді?

І тому я хотів би, щоб відносилися як до законного, як до акту закону, який уніфікує поведінку, дії і регулювання тих суспільних відносин, в які вступає держава і громадяни при застосуванні і використанні державної мови української. І тому я хотів би поставити на підтвердження, тому що, на наш погляд, такий посил і така норма, вона дискредитує взагалі закон як акт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я ставлю на підтвердження поправку народного депутата Рябчина в повному обсязі. Прошу визначатися. Колеги, я нагадую, що цю поправку комітет підтримав і просить, щоби ми її підтримали – 277-а.

 

10:16:53

За-42

Наступна 278-а, Німченко. Прошу, вам слово. Да. Прошу, прошу.

 

10:16:58

НІМЧЕНКО В.І.

Я на цій поправці… Доповідач, я хотів би, щоб почув доповідач. Пане Миколо, земляче, то я хочу запитати: скажіть, будь ласка, на якій підставі ви переводите в законодавчу процедуру прийняття нормативного акту –  введення доцільності перевіряти, розглядати чи ні? Є процедура, визначена Регламентом, і я просив би не вмішуватися туди.

І, по-друге, все-таки по цій частині роз'ясніть, що це за орган – центр української мови? Ви можете розказати, щоб люди розуміли, що ж це за центр, і я щоб зрозумів?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

10:17:49

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

278 поправка відхилена, оскільки закон встановлює обов'язок володіння державною мовою. Також має встановлюватись порядок виконання цього обов'язку. Зокрема йдеться про правила підтвердження цього володіння. Тому ця поправка була відхилена. Органу як центр української мови в законі немає, він не згадується.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по цій поправці 278.

 

10:18:23

За-19

Колеги, ця поправка набрала тільки 19 голосів, вона відхиляється. Ми рухаємося далі.

279-а, пані Бойко. Будь ласка, шановна колега.

 

10:18:39

БОЙКО О.П.

Шановні колеги! 279 правка передбачає частину другу статті 8 викласти у наступній редакції: "Рівень володіння державною мовою особами, визначеними в статті 7 цього закону, здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки".

 Я вже говорила про свою позицію. Тим не менше, наполягати на голосуванні я не буду, тому що це враховано редакційно. Тим не менше, прошу звернути увагу, що в редакції комітету в частині третій статті 7 цього закону визначено, що порядок складання іспиту встановлюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З точки зору логіки законодавчої прошу пояснити, чому там Кабінет Міністрів встановлює порядок складання іспиту, а рівень володіння має встановлювати новостворений ЦОВВ? Будь ласка, якщо можна, просто відповідь без голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, коментар голови комітету.

 

10:19:37

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Тому що рівень володіння – це фактично фахівці мають визначати, який рівень володіння. А сам порядок затверджується документально для того, щоб не було ніяких зловживань. Це було піднято на рівень Кабінету Міністрів, щоб не звинувачували, що хтось зловживає в самому порядку. А рівень – це філологічна ознака, це ознака наукова, а не, ну, по суті нормативна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Наступна поправка - 286. Будь ласка, пані Ольга Бєлькова, вам. 286-а. Прошу.

 

10:20:08

БЄЛЬКОВА О.В.

Дякую.

Пані голово і пане голово комітету, я звертаю вашу увагу, що маю низку правок, які направлені на корегування, на мій погляд, неправильного підходу до визначення додаткових вимог до підприємств державної та комунальної власності. Справа у тому, що стаття 10 Конституції чітко визначає перелік осіб, до яких мають застосовуватися особливі, ну, скажімо, умови використання державної мови. У законопроекті на сьогодні включено державні підприємства і комунальні. Але відповідно знову ж таки до нашого розуміння Конституції вони є такими самими, як і приватні підприємства, вони створюються на власний розсуд, ну, діють як будь-яке інше приватне підприємство. Тут ми їм встановлюємо додаткові вимоги, яких не вимагаємо від приватних.

Я прошу переглянути низку правок і в тому числі 286-у. Я переконана, ми зможемо знайти компроміс з вами для того, щоб вилучити згадування державних компаній і комунальних підприємств, які, на мій погляд, не мають бути включені до вимог цієї статті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, прошу коментар, шановний колего.

 

10:21:21

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колега Бєлькова. Як ми вже з вами говорили попередньо, що стосується деяких приватних підприємств, я особисто погоджуюся з частиною ваших аргументів, але в комітеті була інша позиція, ми її обговоримо під час кінцевого голосування.

Щодо цього пункту, то, по-перше, хочу сказати, що ця правка врахована шляхом виключення з назви розділу слів "інших суб'єктів господарювання". Так що ці слова " інші суб'єкти господарювання" тут виключені.

По-друге, хочу звернути вашу увагу, що це вимога держави до працедавців і підприємств. Насправді це вимога до працедавців і підприємств всіх форм власності, тому що, коли ми вимагаємо, наприклад, навіть від телерадіоорганізації приватної виконувати закон, то вона приватна, але ми вимагаємо від неї виконувати закон і від радіо, і від телебачення щодо певної кількості української мови, так само і від інших підприємств. Тому в частині там, де ці є вимоги до підприємств, такі вимоги будуть.

Коли ж ви піднімали питання про те, що при прийнятті на роботу, наприклад, члени наглядових рад приватних компаній зобов'язані володіти мовою, а це може конфліктувати з чинним правилом, ми це з вами обговоримо, коли будемо до цього повертатись.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

І наскільки я розумію, пані Ольга не планує… не наполягає на тому, щоб голосувати. Я звернула увагу, що пан Писаренко вимагає, щоб йому надали слово по двісті… Зараз, дорогенькі, зараз. 272-а… Двісті?..  (Шум у залі) Зараз, колеги…

 

10:22:55

ПИСАРЕНКО В.В.

282-а, пані головуюча. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофону народному депутату Писаренку увімкніть.

 

10:23:02

ПИСАРЕНКО В.В.

Да. Дякую.

Ми вчора вже це питання дещо зачіпали стосовно рівнів володіння, да. От у мене запитання до головуючого, а після цього я хотів би, щоб поставили на підтвердження цю поправку. От, на мій погляд, ми все ж таки достатньо швидко рухаємося. Якщо цей закон буде ухвалений в цій редакції, то ось по цих рівнях, які виписані, я переконаний, що не так багато навіть людей, які в цьому сесійному залі сидять, дотягнуть до певних рівнів, да. Тому чи не зручніше було б або це питання спочатку достатньо серйозно обговорити, чи це ви робили, пропрацьовували це питання?

А друге. Чи не доцільно було б віднести на якийсь термін питання запровадження рівнів, щоб певний термін ми побачили, як буде діяти процедура, щоб люди могли спочатку в тестовому режимі спробувати, до якого рівня він доходить, а після цього вони могли би вже це… могли проробити? Можливо, 3-5 років нам потрібно взяти на це, якийсь час.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Було питання до головуючої, до головуючої чи до доповідача? Ви сказали - до головуючої. Якщо до головуючої, то я вважаю, що депутати мають щороку брати участь в диктанті національної єдності. Один із прекрасних тестів на знання української мови, в тому числі письмової української мови. На жаль, я боюся, що в цій залі, ну, максимум 10 народних депутатів брали участь хоча раз в житті в диктанті національної єдності. Давайте напишемо, не чекаючи Дня навіть рідної мови. А після прийняття закону запросимо диктора "Українського радіо" і напишемо диктант. Буде хороший тест.

Будь ласка, ваш коментар, шановний голово комітету.

 

10:24:48

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

По-перше, в даному пункті дослівно без жодної зміни перекладене рішення Єврокомісії, яке діє в усіх європейських країнах і яке прийнято на підставі рекомендацій Ради Європи. Жодної зміни в цьому пункті немає. Відтермінування, про яке ви говорите, теж існує, ця норма почне діяти через 2 роки після того, як закон вступить в силу, що теж має відтермінування. Тому фактично всі ваші побажання тут по суті, всі ваші питання враховані, я дав на них відповідь. Тому що це єдине для всієї Європи правило, дослівно перекладене, без жодної зміни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мені здається роз'яснення вичерпне. Рухаємося далі? Наполягаєте?

Пан Писаренко наполягає на тому, щоби я як головуюча поставила цю поправку на підтвердження. Колеги, я хочу нагадати, що така норма Регламенту, на жаль, да, який вихолощує законопроект.

І я ставлю на підтвердження, на вимогу народного депутата Писаренка… У нас немає питань, у нас є зараз вимога депутата поставити на підтвердження. По наступній поправці ви візьмете слово на обговорення. Будь ласка, прошу визначатися по 282 поправці. Комітет просить "за" проголосувати, просить її підтвердити, дорогі друзі. Колеги, це на підтвердження поправка, прошу врахувати.

І у мене не працює пульт, я би хотіла бачити, що відбувається.

 

10:26:17

За-46

Поправка вихолощена, на жаль. Але я думаю, ми повернемося ще до неї наприкінці обговорення законопроекту.

Будь ласка, вимагає слово народний депутат Барна. Прошу увімкнути мікрофон. Яку поправку ви вимагаєте озвучити?

 

10:26:38

БАРНА О.С.

Доброго дня! Правка номер 80 передбачає три рівні основні знання української…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Барна! Шановний пане Барна, я перепрошую. Згідно статті 120 частини першої Регламенту Верховної Ради України ми маємо рухатися по порядку. Ми зараз знаходимось на 282 поправці. Я перепрошую, я не буду повертатися раніше двісті вісімдесят, навіть шостої, навіть 286 поправки пані Бєлькової. Просто там раніше підняв руку Писаренко і я мусила на це відреагувати.

287 поправка, народний депутат Німченко.

Я прошу усіх колег слідкувати за нашою таблицею, щоб ми не відволікалися назад.

Дуже дякую.

 

10:27:25

НІМЧЕНКО В.І.

Будь ласка,  Німченку мікрофон. А мені, будь ласка, полагодьте комп'ютер. Німченку мікрофон увімкніть, будь ласка. 287 поправка.

 

10:27:25

НІМЧЕНКО В.І.

Йде питання, що там допущена помилка. Перенесли в поправку те, що підлягає… ми пропонуємо його виключити. І тому я не ставлю на… Пані Ірино, там помилка, описка пройшла, перенесли назву цього розділу, а ми просимо його виключити. І тому я не  ставлю на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На голосування. Дякую.

Рухаємося далі.

Наступна – 288-а. Будь ласка, пані Бойко.

  

10:28:24

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, прошу поставити на підтвердження правку 288. Назву розділу IV викласти в наступній редакції: "Застосування державної мови в роботі органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності". Вона фактично тотожною є, такою, як пропонує комітет, тим не менше, без слів "всіх форм власності".

Хотіла би почути і вже почула відповідь, Микола Леонідович, при розгляді правки 286, позицію комітету. Тим не менше, прошу поставити на підтвердження саме в редакції правки 288 зі словами "усіх форм власності".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я прошу коментар голови комітету.

 

10:29:16

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Колеги, ви бачите, що в нас частина депутатів, от колега Бєлькова виступала з протилежною позицією, колега Бойко – ще з протилежною. Я просив би все ж таки, голосуючи, дивитися на рішення комітету: це рішення було відхилене. Хоча, звичайно, багато з колег підтримували позицію пані Бойко, вона логічна і зрозуміла. Але були інші позиції, і їх була більшість, тому комітет вирішив відхилити цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Бойко не наполягає на голосуванні, вона отримала вичерпну відповідь на своє запитання.

289-а. Будь ласка, Севрюков. Не наполягаєте?

Рухаємося далі. Васюник, 290-а. Будь ласка.

 

10:29:58

ВАСЮНИК І.В.

Шановні колеги, даною правкою пропонувалося уточнити назву статті щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, доповнивши одним словом "виступів", оскільки під час виступів найчастіше порушується вимога щодо використання державної мови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, роз'яснення голови комітету.

 

10:30:23

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Справді, поправка пропонує додатково до сказаного в статті регулювати мову виступів. Вона була відхилена, оскільки, по-перше, слово "виступ"–  надто широкий термін, щоб цим словом регулювати юридичні питання. По-друге, закон врегульовує питання мови зустрічей і там міститься більш точне регулювання, зокрема, передбачаються випадки допустимого застосування іншої мови, наприклад, на заходах для іноземців, між іноземцями або за участі іноземців, детально це буде вказано далі. Комітет відхилив цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо за роз'яснення.

Не наполягаєте? Наполягаєте. Я прошу, колеги, визначитися по поправці 290 народного депутата  Ігоря Васюника, будь ласка.

 

10:31:15

За-33

Поправка не приймається.

Наступна - 291-а. Народний депутат Писаренко, прошу.

 

10:31:22

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, шановна пані головуюча.

Я бачу, що у нас номери статей дещо змінилися, але, коли мова йшла про те, якою мовою повинна бути мова офіційних заходів, ми говорили про те, що вона повинна бути державною, це звісно, що офіційні заходи в органах державної влади повинні бути державними. Але зараз я бачу, що стаття 12 тепер говорить про робочу мову діяльності органів державної влади, яка повинна бути державною. Мені здається, все ж таки ставити про те, що навіть десь на робочому місці люди повинні спілкуватися лише українською, це дещо наївно. Ми розуміємо, що люди будуть спілкуватися тією мовою, якою вони звикли спілкуватися у нормальному житті.

Якщо ми зараз прописуємо ті норми, які завідомо не будуть виконуватися, то ми повинні відверто в цьому визнати. Мені здається, що краще було б чітко прописати, що офіційні заходи та офіційна документація – українська, інше – люди повинні визначатись, як їм спілкуватись між собою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

І, будь ласка, роз'яснення голови комітету.

 

10:32:34

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колега Писаренко! Дивіться, я би дуже просив вас, може, ми з вами зустрінемося, якось поговоримо? Ви поставили на підтвердження попередню правку - і ми повернулися до набагато жорсткішого питання. Ви відстоюєте права людей, які з тих чи інших причин були русифіковані, ще не вивчили українську мову, а виходить, що ставите правки на підтвердження - і навпаки проти цих людей робите жорсткішим закон, і харків'яни ж це бачать.

Тому, коли ми відхилили вашу попередню правку про європейську норму, про те, що не треба всім підряд складати іспити, а тільки для невеликої кількості людей, то повернулися до жорсткішої формули. Так і тут, ця поправка відхилена, оскільки передбачає спрощене регулювання питань мови в діяльності державних, комунальних органів, підприємств. Не врегульовані питання застосування мов на заходах за участю з іноземцями, наприклад. Не визначено, що таке офіційні заходи, на яких застосовується державна мова. Тобто ваша поправка навпаки буде примушувати навіть там, де немає такої необхідності, використовувати державну мову. Ми це вітаємо як громадяни, але як політики, які дбають про те, щоб закон сприймався і на заході, і на сході, і тими, хто знає мову, і тими, хто не знає, відхилили цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу… Наполягаєте? Прошу визначатися по поправці 291. Прошу.

 

10:33:58

За-14

14 – за. Поправка відхиляється.

Наступна – 292-а, пані Бєлькова. Будь ласка, 292 поправка є автор її. Пані Бєлькова, прошу.

 

10:34:05

БЄЛЬКОВА О.В.

Дякую.

Шановний пане голово комітету! Я, напевно, вас також буду просити про особисту зустріч, тому що мені хочеться розібратися, так все ж таки на чому ми наполягаємо, особливо в частині державних і комунальних підприємств? От я вам дам кілька прикладів, і, до речі, у мене через годину буде зустріч з представниками міжнародних організацій. Так чи маю я право з ними говорити англійською, чи ні, у нових нормах як представник держави? Чи можу я використовувати мову, яку я знаю, іноземну? Те саме стосується керівників державних компаній.

І, наприклад, у нас є державні шахти. У цій 292 поправці ми вимагаємо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування. Ну, ви ж розумієте, що є  багато шахтарів, наприклад, які на сьогодні не вільно володіють українською мовою. Невже ми хочемо сьогодні, ну, такі суворі вимоги саме до державних і комунальних підприємств, на рівні робочого спілкування, неофіційних виступів, неофіційних заходів, а саме робочого спілкування? Я хочу ваше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити.

Дякую, пані Ольго. Відповідь, відповідь…

 

10:35:21

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

По-перше, колего Бєлькова, приватні, робочі спілкування жодним чином не регулюються цим законом.

По-друге, в законі окремо прописано, що ви маєте повне право, якщо ви не можете чи не хочете, чи така ситуація - говорити  іноземною мовою, маєте право говорити іноземною мовою на будь-яких зустрічах. У законі про це є окремий пункт, тим більше коли там є іноземці. Через це ця поправка  врахована редакційно, і в затвердженій комітетом редакції ввійшло уточнення, що  ця стаття поширюється  на державні і комунальні заклади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, 293 поправка Німченка.

На підтвердження? Ну, ви зараз… Німченко… пане Німченко, я вам включаю мікрофон і  ви скажете вашу… Я вам слово даю. Будь ласка, мікрофон пану Німченку.

 

10:35:56

НІМЧЕНКО В.І.

Пан Німченко просить  поставити на підтвердження 292 поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Німченко просить  поставити на підтвердження  поправку пані  Бєлькової, яка була врахована редакційно. На вимогу пана  Німченка в повному обсязі  ставлю цю поправку на підтвердження.

Колеги, я прошу підтримати її. Комітет просить "за" голосувати. Комітет просить голосувати  "за".

 

10:36:35

За-60

Рухаємося далі.

Наступна поправка - 293. Пан Німченко, будь ласка, мікрофон вам.

 

10:36:41

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, у першу чергу людей, які працювали з  нормами права і правозастосування, ви подивіться, який це розділ  готовиться.

По-перше, пропонують у всіх суб'єктах господарювання, в тому  числі державних і комунальних форм власності.

По-перше, органи влади, тим більше місцеві органи влади, не є суб'єктами господарювання, почитайте.

І друге.  Я хотів би, щоб ви звернули, що, на жаль, це не може бути вичерпний перелік засідань, заходів. Я вам скажу, ще колоквіумів і все інше. Так не можна закон писати! І я хотів би, щоб ми виходили з уніфікованого підходу.

Хочете, я вам скажу? Давайте ми тоді нову редакцію запишемо: заборонити в цій системі користування російською мовою – і все! Громадянам України заборонити користуватися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я  хочу також зробити тут як головуюча зауваження, що в Україні є вільний обіг будь-якої мови іноземної і мов національних меншин. Ми зараз обговорюємо питання про функціонування української мови як державної. І давайте не принижувати державну мову нашу.

Будь ласка, коментар голови комітету, і переходимо до голосування.

 

10:38:20

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Оскільки питання застосування мов діяльності суб'єктів державної, комунальної форм власності має регулюватися цим законом, про це зазначено в рішенні Конституційного Суду від 1999 року, дана стаття має бути залишена в законі, і поправка колеги Німченка була відхилена.

Принагідно дуже прошу всіх колег – і з опозиційних сил, і з провладних – не принижувати інші народи і національності, бо ми живемо в демократичній європейській країні. Росіяни, румуни, євреї, угорці, українці – в нашій країні всі рівні, ми дбаємо про всіх. Будь ласка, тримайте себе в руках.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу визначатися по поправці 293 народного депутата Німченка. Прошу, колеги. Комітет її відхилив.

 

10:39:11

За-18

Поправка відхиляється.

Наступна, будь ласка, народний депутат Васюник, 294 поправка. Прошу.

 

10:39:19

ВАСЮНИК І.В.

Дякую, пані Ірино.

Шановні колеги, я все ж таки би просив підтримати мою правку, і в частині першій статті 9 проекту закону після слова "зустрічей" доповнити розділовим знаком та словом ", виступів".

І друге. Оскільки немає чіткої вимоги щодо обов'язку використання державної мови під час засідань, заходів та інших, тому частину першу статті 9 проекту закону доповнити абзацом: "Особи, визначені статтею 7 цього закону, зобов'язані використовувати державну мову першочергово".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за роз'яснення.

Будь ласка, голова комітету, чому відхилили поправку? Дайте нам роз'яснення.

 

10:39:56

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Поправка пропонує додатково до сказаного, як сказав колега Васюник, регулювати мову виступів. Вона відхилена, оскільки саме слово "виступ" має занадто широкий термін, щоб ним регулювати юридичні питання.

По-друге, закон регулює питання мови зустрічей, і там міститься більш точне регулювання. Зокрема, передбачається у випадках допустимого застосування іншої мови, наприклад, на заходах для іноземців, між іноземцями або за участю іноземців, як про це говорила колега Бєлькова, а детально ми про це поговоримо далі, коли підемо далі. І ця поправка комітетом відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Васюник наполягає на голосуванні своєї поправки. Колеги, прошу визначитися по цій поправці, будь ласка. Ми почули позицію шановного пана Ігоря і шановного пана Миколи.

 

10:40:49

За-35

Поправка не приймається залою сесійною.

І наступна поправка - 295. Будь ласка, народний депутат Семенуха. Мікрофон увімкніть.

 

10:40:58

СЕМЕНУХА Р.С.

Шановні колеги, дуже важливо, щоби закон містив реальні і дієві норми. Тому даною правкою ми пропонували в статті законопроекту, яка якраз і регламентує мову діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування підприємств, установ різної форми власності, пропонували відмовитися від встановлення вимоги до мови робочого спілкування, з огляду на відсутність визначення цього поняття у законодавстві, а також з урахуванням складності забезпечення виконання цієї недостатньо визначеної вимоги. Для уникнення маніпуляцій в цьому питанні доцільним тому врахувати нашу правку. При цьому правка, звертаю вашу увагу, не стосується мови засідань, заходів, зустрічей, вимоги до мови проведення яких є абсолютно розумними і обґрунтованими.

Дякую. І прошу поставити на голосування.

 

10:41:49

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колего. Ця поправка комітетом була відхилена, оскільки мовою робочого спілкування в органах державної влади, місцевого самоврядування на держпідприємствах, як вважає більшість членів комітету, має бути саме державна мова. Виключення допускаються, вони передбаченні цією статтею і будуть розглядатися далі, там є виключення, вони чітко прописані. Але в загальному випадку особа, яка розуміє українську мову, повинна розуміти своїх колег по роботі, і про це зазначено в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Семенуха, наполягаєте? Не наполягаєте, ви отримали ви черпну відповідь.

Дуже дякуємо, рухаємося далі.

298 поправка. Народний депутат Лесюк, будь ласка. (Шум у залі)

296-а - це поправка Княжицького. Будь ласка… Кому мікрофон?

Пану Писаренку мікрофон увімкніть, будь ласка.  296 поправка.

Пане Микола, це ваша поправка. 

 

10:42:39

ПИСАРЕНКО В.В.

Пане Микола, да, я повертаюся до нашої дискусії. Перш за все, хочу попросити вас більше не говорити про харків'ян, що вони русифіковані. В Харкові розмовляють на багатьох мовах, повірте мені. Там знають багато іноземних мов, люди розмовляють російською, українською і багатьма-багатьма мовами. І, до речі, достатньо інтелігентні люди, які собі не дозволяють когось поправляти, що треба говорити якоюсь одною мовою.

Стосовно… Ще раз, я хочу звернути вашу увагу, це робоче питання, але почуйте мене, тому що ми з вами багато – я сподіваюся, що ви також –  були на різних засіданнях, заходах і зустрічах робочих в органах місцевого самоврядування. Ну не зможете ви всю країну заставити проводити лише українською мовою робочі зустрічі, тому що сьогодні, от, наприклад, якщо ви приїдете в Харків, у нас кожного дня міжнародні зустрічі, зустрічі з різними людьми, які приїжджають з усього світу. Ну, нам потрібно спілкуватися тими мовами, якими у нас буде за протоколом передбачено спілкування. Ось. Ви зараз це  звужуєте. Тому давайте, можливо, звернемося до якихось інших…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 15 секунд.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Да. Просто я не говорю, що нам державна мова не потрібна в цьому плані, я говорю про те, що нам потрібно уважно дивитися, де нам які формулювання  застосовувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  коментар.

 

10:44:05

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колега Писаренко, на жаль, русифікації зазнали не лише харків'яни. Її зазнали навіть тернополяни, львів'яни і мешканці Івано-Франківська, тому що країна потерпала від колонізації. Це жодним чином не принижує харків'ян, це жодним чином не принижує харківських патріотів, людей, які зробили фільм про "Будинок "Слово", які там жили, харківську інтелігенцію, яку кожен в залі сидить  любить і поважає, але не хоче, щоб і ці люди, як і мешканці інших регіонів, в подальшому страждали від колонізації.

Що стосується вашого питання, то мова тут іде: це дія поширена, вона редакційно врахована, ця правка, і вона поширюється лише на суб'єктів державної і комунальної форм власності. На інших суб'єктів форм власності вона не поширюється.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рухаємося далі. Будь ласка, поправка 297, народний депутат Лесюк. Народний депутат Лесюк, 297 поправка, це ваша поправка. (Шум у залі) Да, так по ній просять слова зараз теж.

 

10:44:55

ЛЕСЮК Я.В.

Дякую. Якщо це враховано в такому виді, як ви написали, пане Миколо, я дуже дякую. Тому що коли заходиш не тільки в посольства, а в керівні органи в Україні, складається враження, що ви знаходитесь у школах по підготовці шпигунів проти Російської Федерації. І звичайно, що будь-який працівник посольства на території посольства має розмовляти тільки державною мовою, в тому числі навіть водії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна теж ваша поправка - 298. Прошу, пане Лесюк. 298-а, пан Лесюк. (Шум у залі) Я оголосила вже 298-у. Пан Лесюк, будь ласка. Дякую.

 

10:45:41

ЛЕСЮК Я.В.

Пане Миколо, прошу пояснити, чому була відхилена ця поправка. 298-а, чому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар.

 

10:46:02

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, дякую, пане Ярослав. По суті ця норма ваша, вона переповідає весь закон. Розглянута вище стаття 9 містить перелік осіб, які зобов'язані застосовувати державну мову під час виконання своїх службових обов'язків. Виокремлювати якихось з них, щоб додатково до них сказати, додатково про них щось заявити, буде заплутувати застосування закону, оскільки може скластися враження, що іншим особам можна українською не спілкуватися.

Через те комітет вирішив цю поправку відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, визначаємося по 298 поправці. Дякуємо. Колеги…

 

10:46:51

За-29

Поправка не приймається.

299-а, Павло Кишкар. Будь ласка, прошу вас.

 

10:46:59

КИШКАР П.М.

Дякую, пані головуюча. Дякую панові Миколі і комітету за те, що підтримали 299-у. Логічно, що робота дипломатичних установ, як і загалом Міністерства закордонних справ, напряму пов'язана з використанням української мови як державної. І я думаю, що це правильне формулювання частини першої статті 9.

Поряд з тим, процес, в який ми ввійшли, виборчий процес, унеможливлює багато в чому українцям україномовним чи російськомовним, чи англомовним доступ до виборчого права сьогодні. Ми наполягаємо на тому, щоб влада дозволила голосувати українцям на виїзних комісіях і в почесних генконсульствах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 Ми рухаємося далі. Я чую. На підтвердження, на підтвердження.

Шановні колеги, зараз ми знаходимося… На якій? На 300 поправці, яка теж була врахована.

301-а, народний депутат Лесюк, будь ласка. Вам слово.

 

10:48:11

ЛЕСЮК Я.В.

Пані Ірино, яка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 301-а.

 

ЛЕСЮК Я.В. Пане Миколо, це стосується того ж питання, що і 298-а. Прошу мене правильно зрозуміти. Ключове слово "публічна сфера". Чому вона була відхилена? Ключове тут було саме про публічну сферу, йшлося.

 

10:48:40

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Пояснення. Відповідь на ваше питання я дав, коли говорив про вашу попередню поправку, оскільки стаття 9 містить перелік осіб, які зобов'язані застосовувати державну мову. Цей перелік є виключним і закритим. Ми не хочемо його розширювати або звужувати, для того щоб кожен громадянин знав, де саме він зобов'язаний вжити мову, а де не зобов'язаний.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:49:00

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми виступили по цій поправці. Я ставлю на голосування 302 правку. (Шум у залі)  301 правку. Хто підтримує 301 правку, комітет її відхилив, прошу проголосувати.

 

10:49:27

За-23

Рішення не прийняте.

Шановні колеги, я перепрошую за затримку на сесію, але я щойно повернувся з військової частини Першого батальйону оперативного призначення Національної гвардії України імені генерала Кульчицького, де привітав Перший добровольчий батальйон з Днем українського добровольця. Я хочу зараз привітати всіх добровольців з усіх підрозділів, з усіх частин, які пішли першими на фронт. І я нагадаю, що 5 років тому, 13 березня, власне, тут, у Верховній Раді України був прийняти Закон "Про Національну гвардію України". Я мав честь доповідати його тоді з трибуни як Секретар Ради національної безпеки і оборони.

І десятки тисяч українських добровольців пішли на фронт захищати Україну. Вони, можливо, ще не мали достатнього досвіду. Вони пішли прямо з боїв Майдану. Але вони мали велику любов до України, велике бажання захищати Україну. І це зламало всі плани Путіна. Завдяки добровольцям була сформована ідеологічна основа української армії.

Я хочу всіх, хто зараз на фронті, ветеранів, хто в цьому залі, а у нас є, власне, бійці батальйону Національної гвардії і інших батальйонів добровольчих, які захищали Україну, привітати з Днем добровольця і весь український народ! Перемоги! Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми і сьогодні захистимо Україну від тих, хто намагається її знищити!

Отже, наступна правка - 302. Не наполягає. 302-а, Барна. Я перепрошую, вона відхилена. Це правка Рибчинського. Голова комітету робить зауваження. Рибчинський не наполягає, перепрошую. Рибчинський не наполягає.

303-я, Німченко. Будь ласка, включіть мікрофон Німченку.

 

10:51:33

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги! Я хочу вам зачитати: "мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування…" Де спільно "і", що за цим стоїть? Я… працював чи філолог, чи не працював? Провіряли етимологію чи ні?! Я хочу напомнити, шановний доповідачу, статтю 36 Конституцію України, яка дає можливість і право громадянам збиратись за інтересами. Представте собі, йде зібрання до Дня 8 березня, і що? Ми про що ведемо? Ми про що ведемо? Я ще раз кажу: це йде по суті не інтегрування мови української як державної, це йде пряма асиміляція. А представте собі органи самоуправління, там де компактно проживають гагаузи, ми що їм будемо нав'язувати? Ви виділили в Закон про меншини бланкетну норму і перевели…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. І тому я хотів би, щоб ми йшли чітко, щоб плече в плече всі язики, які є, і тоді буде порядок. От про що йде мова. Просимо виключити цю статтю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.

 

10:53:01

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Прошу не підтримувати цю норму, оскільки вона виключає спілкування державною мовою в органах місцевого самоврядування, а це суперечить рішенню Конституційного Суду від 1999 року.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, ми переходимо до голосування поправки 303 авторства Німченка і Шуфрича. Хто підтримує дану поправку, прошу голосувати. Комітет її відхилив.

 

10:53:41

За-13

Рішення не прийнято.

Колеги, увага! Мені щойно приніс народний депутат Папієв перелік правок. Я по ходу до них підходження буду їх оголошувати. Наступна. Він мені приніс тут кілька десятків правок, але ми в ході поступово будемо їх озвучувати.

Отже, 304-а. (Шум у залі) Так, але вони не підтвердження хочуть ставити. (Шум у залі)

 Мусій – автор. Мусію слово.

 

10:54:14

МУСІЙ О.С.

Шановні колеги, шановні народні депутати і голова комітету, я дякую за врахування цієї правки, вона є абсолютно слушною і доречною, тим більше, що вона і в 208 правці врахована, і в інших статтях. А також хочу окремо подякувати за врахування із 60 правок, які я подав, 20 правок, але вважаю, що інші правки такі, які озвучувалися в цьому розділі, а саме народними депутатами Бойко і Васюником, є абсолютно слушними і доречними, і, можливо, варто все-таки зібрати перед кінцевим голосуванням народних депутатів і поговорити щодо форм власності, для того щоб ми знайшли консенсусне рішення, і проголосували весь закон, бо це може бути каменем спотикання.

І, повертаючись до медицини, про яку ви говорили, там теж форми власності зачеплені, і половина залу - ті, які прихильні голосувати за Закон про мову і за його прийняття, може це стати запобіжником, щоб за нього не голосувати потім на догоду "Опозиційному блоку".

Тому, можливо, варто прислухатися до такої пропозиції і окремо ще перед кінцевим голосуванням проголосувати…

 

10:55:29

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Дякую, колего Мусій. Але сподіваюся, що щоб ми зібралися… Я не проти зібратися. Давайте швидко йти по поправках. Колеги, давайте не будемо затягувати прийняття цього законопроекту. Дуже вас прошу, буду вдячний всім. Якщо правки враховані, не ставте їх на підтвердження. В кого не враховано, будь ласка, виступайте. Дуже вас прошу, бо це буде тягнутися вічно. І я вірю, що патріоти на догоду опозиційним блокам, силам і іншим антиукраїнським силам нічого робити не будуть.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу вам наголосити, що перед кінцевим голосуванням комітет буде мати змогу зібратись. Всі правки, які були відхилені і шляхом підтвердження, комітет подивиться, які є вкрай важливі, ми повернемось до них і їх підтвердимо.

Тому я наголошую, не треба лякатися того, що деякі народні депутати намагаються збити зараз правки. Ми зможемо до них повернутися, я на цьому наголошую. Що важливо, і ми це маємо зрозуміти. Ми не можемо порушити норму Регламенту, бо це може поставити потім в судах під сумнів розгляд закону. І тому давайте не допускати помилок, а будемо йти чітко по Регламенту.

Попросив Папієв поставити на підтвердження 304-у. Він вже виступив. Добре. Добре. Папієв, включіть мікрофон.

 

10:56:42

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, ви знаєте, я думаю, що з приходом Голови Верховної Ради України накінець-то, я думаю, що піде засідання демократично і відповідно до Регламенту.

Я хотів би звернутися, пане Голово, до вас. До вашого приходу розглядалися тут дуже важливі поправки, особливо стосовно мови, на якій проводяться засідання, заходи, робочі зустрічі в органах місцевого самоврядування. Наприклад, в Чернівецькій області є такий Герцаївський район, 92 відсотки якого складають громадяни України, які румуни за етнічним походженням. Можете уявити собі: в сільській раді, де 100 відсотків румуномовних громадян України, в який спосіб… Тобто ви фактично сьогодні порушуєте 20 статтю Конституції України – звужуєте конституційні права та свободи громадян. Я просто просив би дуже серйозно поставитись до таких поправок.

І я прошу поставити на підтвердження 304 поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Я перед тим, як дати Миколі Княжицькому, скажу коротко: не маніпулюйте. Президія і Голова Верховної Ради, і заступник Ірина Геращенко, ми діємо по одному Регламенту і діємо згідно закону. І тому не маніпулюйте з приводу того, коли і як, засідання іде по закону.

Отже, Микола Княжицький.

 

10:58:01

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, по-перше, підтримую Голову Верховної Ради, хочу сказати: не маніпулюйте. Тому що норми, які тут є, як правило, вступають в силу через два, деякі – через три роки, деякі – ще довше. Держава дбатиме про те, щоб дати освіту людям. Але люди будь-якого походження громадяни України повинні володіти українською мовою в органах державної влади, не завтра, будуть перехідні періоди. Але досягти цього ми повинні, тому що це наші громадяни. Так як ми поважаємо їхню мову їхнього походження, так і вони мають поважати мову держави, в якій вони живуть.

Паралельно хочу сказати, що під час розгляду законопроекту, відповідно до регламенту, в другому читанні проводиться обговорення кожної статті в порядку її нумерації, запропонованій головним комітетом. Якщо рішення, прийняте рішення розгляд законопроекту в іншому порядку відповідно до статті 19 цього Регламенту. Тому я би просив виступаючих рухатися в порядку статей і не повертатися до попередніх, тому що головний комітет такого не пропонував.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми повертатись не будемо до жодної правки.

Я ставлю на підтвердження правку 304. Комітет її підтримує і просить всіх в залі підтримати 304 правку. Прошу голосувати, прошу підтримати правку 304.

 

10:59:15

За-79

Рішення не прийняте. Але нагадую, комітет зможе повернутись.

305-а, Мусій. Включіть мікрофон.

 

10:59:22

МУСІЙ О.С.

Шановний голово комітету! Я чув ваші аргументи попередні щодо подібних правок народного депутата Кишкаря і Лесюка. Але насправді дуже важко сприйняти такі аргументи з вашого боку, тому що існує сфера застосування, яка тут уточнює, ця правка. Можливо, при доопрацюванні, от в останньому засіданні зняти перелік статей, перелік підпунктів оцей 1, 2, 4, а всю статтю 9 зобов'язати в публічній сфері, яка стосується виступів в засобах масової інформації. Ви почитайте останні рядочки, найважливіші там – самі останні рядки. Тому що ми бачимо всіх державних службовців, які кажуть: а  ми не на роботі розмовляємо, ми розмовляємо на телебаченні, на всіх шоу, на всіх інших. Він все одно залишається посадовою особою. Він не висловлює свої приватні думки щодо свого особистого життя іншою мовою, а висловлює свою роботу, свою діяльність.

Іншою іноземною мовою – це, напевно, теж неправильно, і потрібно якось подумати, як кінцево сформулювати цю правку для того, щоб вона все-таки прийнята щодо засобів масової інформації і Інтернету.

 

11:00:35

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колего Мусій, я погоджуюсь з вами. Хочу лише наголосити, що сфера застосування цього закону… По-перше, весь закон – про публічну сферу, бо приватну сферу закон не регулює. Все, що там написано, є про публічну сферу. А по-друге, є стаття… розділ V цього закону, де чітко сказано, детально, де і коли, що повинен хто робити, і сфера застосування регулюється – це IV розділ. Ми перейдемо до V, і там все це буде прописано, і ми тоді з  вами це обговоримо. Тому що, звичайно, що службовець державний має всюди спілкуватися українською, і ніхто з вами тут не сперечається.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, я ставлю на голосування поправку 305, Мусія. Вона комітетом відхилена.

Хто її підтримує, прошу голосувати.  

 

11:01:22

За-23

Рішення не прийняте. 

306-а. Наполягає. Будь ласка, 306-а, Бойко, включіть мікрофон.  

 

11:01:30

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, 306 правка передбачає частину першу статті 9 викласти в наступній  редакції: "Мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності є державна мова".

Прошу поставити на підтвердження. Дискусія вже була відкрита тому відповідь і позицію комітету я знаю. Тим не менше, прошу поставити на підтвердження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.

 

11:02:08

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колега Рибчинський те саме піднімав. Ми просто кажемо, що в державній і в комунальній сфері мають бути більш жорсткі правила, ми не хочемо аж занадто сильно втручатися в приватну сферу, і не втручаємося у неї взагалі. От колега Бєлькова, наприклад, каже, що навіть державні підприємства, оскільки вони по суті і юридичною формою є рівні до приватних, не повинні стосуватися цього закону, розумієте, у нас в залі є різні точки зору. Тому, очевидно, ми намагалися знайти баланс і більш жорстке регулювання зробили для державних органів влади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Це справді компромісна позиція комітету. Давайте ми зараз поставимо на голосування 306 правку, комітет її відхилив.

Хто підтримує дану правку, прошу голосувати.

 

11:02:58

За-21

Рішення не прийняте.

307-а, Денисенко. Не наполягає.

308-а. Не наполягає.

309-а.

307-а, Денисенко. Тімішу передає.

Будь ласка, Тіміш.

 

11:03:19

ТІМІШ Г.І.

Шановний голово комітету, в принципі, частина перша статті 9, у вас пройшла ця правка, це ваша правка фактично, вона проголосована, але мене цікавить питання по заходах. В місцях компактного проживання етнічних меншин, там проводяться мистецькі заходи, культурно-мистецькі заходи, колорит який саме полягає в тому, що на цих заходах говориться, співають, танцюють саме на тій мові, яка мова 400-500 років там використовувалася, я говорю за Буковину, за Південну Бессарабію, за Закарпаття.

Ви розумієте, що саме цією нормою ми не залишаємо ніякого зазору для того, щоб… під час вже прийняття Закону про національні меншини ми не зможемо застосувати цю норму і дати їм можливість саме проводити такі фестивалі, наприклад, "Мерцішор" і інші мистецько-культурні фестивалі саме на їхній рідній мові. Прокоментуйте, будь ласка, цю статтю.

 

11:04:24

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колего.

Я вам гарантую, що фестиваль "Мерцішор", інші фестивалі національних меншин мають повне право проводитися своїми мовами меншин, про це йдеться в статті 23, ми поки що обговорюємо лише статтю 9. І я дуже переживаю, що взагалі не дійдемо до обговорення 23-ї, бо так повільно рухаємося. Якщо будемо рухатися за планом і не будемо зайвий раз… Вже всі побачили, що ми патріоти, всі побачили, що одні люблять мову, другі люблять своїх виборців, які мову не люблять. Всі все зрозуміли, давайте швиденько рухатись, дійдемо - і ви побачите, що це питання там вирішене. Звичайно, ви праві абсолютно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина - віце-прем'єр-міністр Кириленко.

 

11:05:00

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, пане Голово. Там далі по тексту йдуть розділи, які мову діловодства, мову спортивних заходів, культурних заходів розшифровують. Це по-перше. Щоб не складалося враження, що ніби цей закон буде притісняти права угорської національної меншини, припустимо, румунської національної меншини. Ми повинні пам'ятати, що, по-перше, від 92-го року в  Україні діє Закон про національні меншини, і там всі права рамково і буквально застережені, в тому числі і щодо права на проведення заходів зараз культурних в місцях проживання будь-якою меншиною і будь-яких заходів. Хоч зараз проводьте фестивалі, і це повністю відповідає Закону про національні меншини.

І, по-третє, ми ж кругом даємо посилання, що буде ухвалено Закон  про мови національних меншин та корінних народів, де ми буквально вже випишемо всі ці норми, які зараз вас хвилюють. А до того будуть діяти великі перехідні періоди, які передбачені у "Перехідних положеннях" цього закону. Тобто підстав хвилюватися просто немає по цій темі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку…(Шум у залі)

Добре, я ставлю на голосування правку, яка комітетом є відхилена. (Шум у залі) По 306-й, комітет її відхилив, хто підтримує, прошу голосувати.

Це 306-а зараз, 307-у зараз я надам. Зараз ми голосуємо по 306-й.

 

11:06:49

За-12

Рішення не прийняте.

307-а, Денисенко. Денисенко - автор правки. Перепрошую, Денисенко -  автор правки. Якщо його немає, ми йдемо далі.

308-а, не наполягає.

309-а. Колеги, послухайте мене уважно! 309 правка, є автори правки. Є автори. Бо наполягає "Опоблок" виступати, я не знаю чому. Автори мають виступати.

Будь ласка, 309-а. Так-так, я  знаю, Семенуха.

 

11:07:18

СЕМЕНУХА Р.С.

Шановні колеги! Дана правка покликана врегулювати питання використання  іноземних мов під час  засідань, заходів або  зустрічей в органах державної влади, органів місцевого самоврядування. Редакція  законопроекту в другому читанні є значно більш чіткою у порівнянні з першим читання та передбачає, якщо під час засідання заходу або зустрічі використовується інша мова, ніж державна, має  бути забезпечений переклад державною мовою.

Водночас прошу розглянути і врахувати саме нашу правку, її редакцію   запропоновану, яка передбачає, що використання під час засідань, заходів або зустрічей іншої, окрім державної, мови, повинно бути обумовлено  об'єктивними причинами та стосуватися саме іноземців, які державною мовою не володіють. Прошу підтримати.

Дякую.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.

 

11:08:05

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, 309 правка вона говорить, що якщо під час публічного засідання, заходу, зустрічі виступає іноземець, який не володіє державною мовою, організатор забезпечує повноцінний послідовний або синхронний переклад. У нас же в законі сказано, що мета заходу – забезпечити переклад. А який це буде переклад: послідовний синхронний чи інший – це  справа організатора заходу. Через це ми і відхилили, бо ми не хотіли деталізувати, який саме переклад, головне, щоб переклад був.

 Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 309. Комітет… Не наполягає? Так.

Колеги, наступне. Я хочу вам повідомити, є 310 правка, є автор цієї правки, але Папієв подав лист, щоб дати йому слово. Хочу повідомити надалі, слово для правки надається  авторам, авторам надається слово. Я говорю це для пана Михайла: авторам надається.

Так, і тому я надаю Німченкові. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

11:08:56

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, шановний доповідач! Я хочу проінформувати і народних депутатів, і колег, і народ України: ви вийшли доповідачем по  такому важному закону - і ви маніпулює, ви тлумачите рішення Конституційного Суду на свій спосіб і його до кінця не дочитуєте, і посилаєтесь на рішення Конституційного Суду. До речі, я його писав, щоб вам було зрозуміло, і  приймав участь у його прийнятті. Це по-перше.

І, по-друге, ви почитайте, там же написано, згідно статті 10… згідно частини п'ятої статті 10, яка каже, цитую вам статтю 10 (частину п'яту): "Застосування мов…" Ви чуєте? Мов! Це множина! Що ви робите? А ви переводите на українську мову, ви переводите, що йде мова в 10-й, частині п'ятій, лише за… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. …плюндрування норм Конституції!

І я прошу припинити отакі дії доповідача! Якщо ви не розумієте смисл норми чи рішення суду, будь ласка, не застосовуйте, тому що ви виглядите,  на мій погляд, ну, смішніше, чим я руський термін застосовую в українській мові.

І тому я хотів би, щоб ви, по-перше, визнали про те, що ви маніпулюєте. І по-друге, ніколи не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.

 

11:10:46

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Як я вже багато говорив, ми не заперечуємо очевидно використання інших мов. І в статті 2 говориться про те, що це передбачатиме інший закон. Зараз це передбачає Закон про національні меншини, про який говорив колега Кириленко.

Щодо суті правки, ну, мені нема, що сказати, тому що по суті правки нічого не було сказано.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до голосування.

310-а врахована частково. Автори наполягають, щоб вона була врахована повністю. Хто це  підтримує, прошу голосувати.

 

11:11:26

За-15

Рішення не прийнято.

Колеги, повідомляю їм: розгляд правок – виступ автора, виступ голови комітету, голосування. Не перетворюйте це повністю в комедію! Ми не можемо по кожній правці робити дебати по 5-7 виступів. Ми повинні йти по закону, але не затягувати. Не затягувати процес. Це штучне затягування процесу, те, що ви робите.

Будь ласка, 311-а, Скрипник.  Не наполягає.

311-а – на підтвердження. Будь ласка, Німченко.

 

11:11:59

НІМЧЕНКО В.І.

Це я відносно знову доповідача, хочу сказати, це стосується. Ви посилаєтесь на те, що будуть прийняті закони...

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:13:12

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас не чутно, вас не чутно. Будь ласка, мікрофон увімкніть.

Дякую.

 

НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хочу повідомити вас про те, що доповідач каже, що це буде врегульоване: права і мови національних меншин. Я хочу повідомити, є в нас Закон про національні меншини і є в нас Закон про права національностей України… Дайте мені 30 секунд. Що за відношення?

І тому я хотів би, тому я хотів би, щоб ми не перетворювалися у фестиваль, то нам там представник Кабінету Міністрів, пусть фестивалять на Евровидении – дофестивалились. А тут треба вести, що в нас є закони, які захищають мови національних меншин, так, як каже Конституція, частина п'ята: мови. Ви не маєте право ставити лише українську...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Це була ваша поправка, вона була врахована. Ви хочете, щоб ми по ній голосували? Давайте проголосуємо.

Ставимо на голосування 311 поправку на вимогу народного депутата Німченка. Будь ласка, в формі... в редакції комітету на підтвердження ставимо.

 

11:13:35

За-28

Поправка відхиляється в тому варіанті, як вона була прийнята комітетом.

І віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань, якого було згадано в образливій формі під час виступу народного депутата, вимагає право на репліку. Будь ласка, одна хвилина.

 

11:13:52

КИРИЛЕНКО В.А.

Не вам, "регіоналам", вказувати мені, де мені бути і чим мені займатися. Ваш вождь Янукович розікрав країну, запросив сюди путінські війська і втік. Ваш Прем'єр Азаров розкрав країну і втік. Прокурор Пшонка розкрав і втік. І ви тепер будете учити нас усіх, як нам приймати Закон про українську мову. Ви за 3 дні жодної правки нормально не сформулювали, тому у мене для вас порада: зніміть свої всі правки, не смішіть український народ, не уповільнюйте розгляд. Вам не вдасться зірвати прийняття Закону про українську мову.

Про Євробачення, раз це так хвилює. Я співчуваю вам, що ваша подруга не поїхала на Євробачення. Співчуваю. Але, як каже НСТУ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, завершуйте.

 

КИРИЛЕНКО В.А. НСТУ каже: "Відмовилась їхати на Євробачення на користь гастролей у Росії". Як казали древні греки, подібне прагне подібного. От ви точно такі само російські гастролери! Тільки ваші "гастролі" не там на майданчиках, а у Верховній Раді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо.

Шановні колеги, і тепер я хочу звернути увагу, в тому числі і  віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань, що з зали так само іде незадоволення, що у нас іде порушення  Регламенту, процедури. Я дуже прошу не обмінюватися некоректними  репліками, і тоді ми пришвидшимо розгляд Закону про функціонування державної мови. Давайте рухатися по поправках. По поправках, шановні колеги, без образливих реплік. (Шум у залі)

Колеги! Колеги, обмінялися думками… Обмінялися думками. Закон буде прийнято, в цьому немає сумніву, у зали є потенціал для цього. І ми рухаємося далі.

317-а, Кишкар. Будь ласка. Вибачте, я перепрошую. Я перепрошую, було багато емоцій в залі.

316-а. Бабак, будь ласка. Вона була врахована редакційно. Прошу.

 

11:16:27

БАБАК А.В.

Шановний пане голово комітету, написано, що моя правка, 316,  врахована редакційно. Власне, моя пропозиція  була виключити вимогу щодо використання державної мови під час робочих зустрічей, ну, зокрема, на  державних, комунальних  підприємствах. Тому що сказати, що робоча зустріч, що публічний захід – дуже важко, але можуть використовувати, скажімо так, в трудових колективах можуть використовувати цю норму як… для створення конфліктів. Бо якщо бригадир каже слюсарю: "Піди закрути кран" іншою, ніж державна мова, можна сказати, що це також робоча зустріч, видавання наряду працівнику. І для того, щоби не створювати конфлікти, коли, можливо, певна посадова особа має якесь, по відношенню до неї є невдоволення від працівника, і будуть використовувати цю норму саме для таких конфліктних і роздування ситуації, моя пропозиція була виключити фразу "робочі зустрічі" із вимог, щоб не створювати конфліктних ситуацій.

Ви написали, що врахували редакційно, але, на жаль…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, 15 секунд.

 

БАБАК А.В. …будь ласка.

 

11:17:45

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дивіться, ми дійсно більшість з того, про що ви говорили, врахували редакційно в частині першій і третій. Щодо робочих зустрічей ця норма справді не врахована. Ми коли будемо голосувати зараз, ми все одно її не проголосуємо. Ми собі це зафіксували. Давайте поставимо це на голосування, коли буде повний зал. Ми повернемося до правок і зафіксуємо це, і тоді обговоримо. Добре?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас задовольняє таке роз'яснення, шановна колего? Задовольняє, але є вимога від народного депутата Папієва, який спеціально ще раз підійшов до президії з вимогою поставити 311 поправку, яку ми зараз обговорюємо. Я нагадаю, що її… пане Папієв, я сподіваюсь, ви тільки що слухали дискусію. Є пропозиція… Ви все одно ставите на підтвердження.

Я ставлю на підтвердження в повному обсязі, комітет її врахував редакційно, в повному обсязі на вимогу Папієва народного депутата на голосування на підтвердження. Прошу визначатися. Це мова йде про 316 поправку пані Бабак. Прошу підтримати її.

 

11:18:56

За-27

Рухаємося далі.

317-а, Кишкар. Прошу.

 

11:19:01

КИШКАР П.М.

Шановні колеги, я буду наполягати на тому, щоби поставили на підтвердження 317-у, адже особи начальницького складу органів правопорядку та керівники навчальних, медичних закладів державної та комунальної форми власності мусять володіти державною мовою.

А, коментуючи закиди пана віце-прем’єр-міністра, я до його уваги рішення вчорашнє засідання уряду. Так от, ваш поступ назад: один крок вперед, а десять назад. Мова йде про Закон України, точніше, проект Закону про повну загальну середню освіту, де ви все робите, щоб знищити українську мову як фундаментальну засаду національної безпеки. Подивіться туди краще. Йдіть на засідання і відстоюйте українську позицію, а не сидіть тут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на голосування по 317 поправці? Я ставлю її на голосування. (Шум у залі)

 Шановні колеги, от, шановні колеги, ми обговорюємо закон, який має єднати сесійну залу, а не сваритися. Не кричіть.

Прошу голосувати.

 

11:20:19

За-21

Шановні колеги, 21 – за.

Пане Кишкар, заспокойтеся, будь ласка, я вас дуже прошу. І нагадую, що закони приймає не уряд, а парламент. Якщо уряд вносить недолугий закон, ми його не приймемо. Якщо закон нормальний, ми його приймемо.

20 – за. Поправка відхиляється.

Наступна - 319-а, Німченко.

318-а, будь ласка. Добре, добре, 318-у.

Папієву, будь ласка, мікрофон. Прошу.

 

11:20:49

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні виборці, які дивляться, я думаю, кожен зробить свій висновок. Я наступного тижня принесу протоколи засідань Буковинського сейму часів Австро-Угорщини. До речі, офіційними мовами там було п'ять мов – це русинська, німецька, румунська, польська і їдиш, і… української не було. Русинська була. І ці протоколи велися без всяких перекладів і один одного всі розуміли.

Цим законом ви повертаєте Україну не те що в минуле століття, в позаминуле – в часи Німеччини 33-го року. Мені дуже хотілося би, щоби не були порушені конституційні права та свободи громадян України, які за етнічним походженням є румунами та угорцями, болгарами, і інших. Тому ми наполягаємо на тому, щоби ви поставили на підтвердження 318 поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету. Прошу.

 

11:21:55

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Як правило, я утримуюсь від коментарів, але ця норма взагалі ніяким чином не стосується румунів, угорців, інших нацменшин. Вона стосується того, що пропонувалось, яка кількість іноземних учасників має бути на заходах для того, вони перекладалися. Ми вважаємо, що навіть, якщо один є, він має все розуміти і для нього має бути забезпечений переклад. Ось суть цієї норми.

Колега Папієв дуже хоче нас повернути в Австрійську імперію чи в Російську імперію. Але ми – незалежна українська держава. І самі будемо визначати власні закони, захищати власну мову з повагою до всіх мов національних меншин, які живуть в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановний колега, ви почули роз'яснення голови комітету. Я хочу до вас звернутися, що мова йде навпаки про забезпечення перекладу. Ви наполягаєте на тому, щоб ми зараз проголосували і перекладу не було на заходах офіційних? Наполягаєте. Ну от я сподіваюсь, що виборці також дивляться трансляцію і розуміють, що відбувається зараз в сесійній залі.

Я на вимогу народного депутата Папієва зараз ставлю поправку 318, яка була врахована комітетом частково, на підтвердження в повному обсязі. Прошу голосувати.

 

11:23:18

За-54

Поправка… Рухаємося далі. Це була поправка 318-а.

319-а. Це ж ваша поправка, пан Німченко? 319-а. Ви вже хочете 320-у, да?

 

11:23:26

НІМЧЕНКО В.І.

Да, я знаю, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А не хочете вашу…

 

НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги! Я хотів би повідомити вас ще раз про те, що ці всі норми, вірніше, проекти цих норм взагалі виключають факт їх прийняття, оскільки це буде суперечити статті 10 Конституції України і 11-й Конституції. Оскільки прийняття норми про державну мову без врахування і регулювання одночасно з застосуванням норм національних меншин или російської мови – це є неконституционным апріорі. І про це каже Венеціанська комісія, про це кажуть європейські парламентарі, парламент про це каже, що ми, куди ми котимся. А ми все-таки настоюємо, що за цим стоїть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги.

Я хочу нагадати, що ми обговорюємо 319 поправку народного депутата Німченка. І я дуже прошу, щоб колеги під час виступів все-таки зосереджувалися на темі поправки. (Шум у залі)  Віце-прем'єру я знайду, що сказати. А зараз ми обговорюємо поправку Німченка. І будете в президії, будете керувати парламентом. А я поки що не потребую ваших порад, кому що сказати. Не кричіть на мене. Зрозуміло?

Я прошу голосувати по 320 поправці. І, будь ласка, українською мовою робіть зауваження. Якщо вже робите зауваження, то державною мовою робіть мені зауваження. Добре?

319 поправка. Прошу визначатися.

Ви не в Держдумі - робити президії зауваження російською. (Шум у залі) Не "начинается", а починається. І закінчується.

 

11:25:36

За-14

14. З таким закінченням ми проголосували цю поправку.

Рухаємося далі.

Наступна – 322-а. Німченко. (Шум у залі) Так перекрикували мене, я не чула. Тепер 322-а. Будь ласка, Німченко мікрофон. Не кричіть і я буду краще чути, що відбувається в залі.

 

НІМЧЕНКО В.І. 20-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, 322-а. Будь ласка, пан Німченко. (Шум у залі) У пана Німченка включений мікрофон і він може сказати в мікрофон те, що він хоче сказати. Не треба кричати голосно всім і разом.

 

11:25:54

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, шановні колеги, не треба піднімати шум відносно того, чому ми так переживаємо за цей закон. І відносно того я хочу сказати панові віце-прем'єру, не "барышня", як він тут висказав, це людина, яку підтримали люди на Євробаченні. А нас у першу чергу інтересує, хто ж заплатить 130 тисяч євро за цей зрив і за зрив...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Прошу визначатися по цій поправці. Нагадую норму Регламенту (стаття 120 пункт 5), що ми маємо іти виключно по тілу кожної поправки, а не політінформація зараз про Євробачення. Хто хоче написати законопроект про Євробачення - будь ласка, після мовного закону ми будемо розглядати тоді законопроекти про Євробачення. 

Прошу визначатись по 322 поправці і рухатись по тілу поправок. Колеги, менше будете кричати - я буду добре чути, що відбувається. Всі навчають Регламенту президію, тільки самі його не дотримуються.

 

11:27:23

За-9

Наступна - 323-я, народний депутат Німченко. 323-я, народний депутат Німченко.

 

11:27:31

НІМЧЕНКО В.І.

Мені не чути нічого так. Я не розумію, хто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон народному депутату Німченку.

Зараз, я вже дала слово Німченку.

 

НІМЧЕНКО В.І. Не чутно. В мене включений мікрофон. Будь ласка, виключіть, а то на Евровидении почують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Поправка 323 - знову у нас, по версії автора, про Євробачення. Голосуємо, будь ласка. Визначаємося.

 

11:28:19

За-7

Євробачення не пройшло. Рухаємося далі.

325 поправка, народний депутат Німченко.

 

11:28:29

НІМЧЕНКО В.І.

Це вже стаття 10…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Німченко, вам слово. Триста двадцять… Зараз.

 

НІМЧЕНКО В.І. Яка поправка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 325-а. Три два п'ять. Будь ласка.

 

НІМЧЕНКО В.І. Уже 325-а. Ну, хорошо. Йде питання про частину другу цієї статті. Пропонується нову редакцію все ж таки, виходячи з того, що, шановні колеги, не може цей закон регулювати все без винятку, відносини і спілкування людей. Це люди, в яких є абсолютне природне право на свою рідну мову. І тому вводити і називати… Скажіть, будь ласка, де в нас закінчується рідна мова спілкування і де…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити, будь ласка, 30 секунд.

 

НІМЧЕНКО В.І. …починаються стандарти української мови, хто це визначить? І тому ми просимо нашу редакцію підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету. Немає коментаря.

Дякуємо, шановний колего, що ви повернулись до обговорення тіла законопроекту і текстів поправок. Дуже дякуємо за це.

І прошу визначатися по поправці 325. Прошу, колеги.

І дуже дякую всім, що ми повернулися до спокою в залі. Тепер чутно, про що йдеться, ми не будемо пропускати поправки, і обговорювати їх суть.

 

11:30:16

За-11

Поправка відхиляється.

Наступна – 326-а, народний депутат Бойко. Прошу вас, пані.

 

11:30:23

БОЙКО О.П.

326 правка пропонує частину другу статті 10 викласти в наступній редакції: "Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування складають проекти нормативно-правових актів і правових актів індивідуальної дії відповідно до стандартів української правничої термінології. Стандарти української правничої термінології визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти та науки".

Комітет пропонує такі повноваження надати Національній комісії стандартів державної мови. Проте, чи є тут суперечність з вже нормою, яку затверджено комітетом в частині третій статті 7 цього закону і частині першій статті 64 Закону "Про освіту", яким надані такі повноваження саме Міністерству освіти і науки?

Будь ласка, хотіла б почути і поставити цю правку на підтвердження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На голосування, тому що вона не була прийнята комітетом.

Будь ласка, голова комітету, поясніть, чому була відхилена ця поправка.

 

11:31:23

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Комітет вважає, що стандартизація мови не є функцією Міністерства освіти. Цим має займатися інший орган, і таким органом має стати Національна комісія з питань стандартів, яка є запроваджена в цьому законі, тому ця поправка була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Прошу визначатись по 326 поправці.

 

11:31:54

За-12

Поправка відхиляється.

Наступна - 327-а, народний депутат  Німченко. Будь ласка.

 

11:32:01

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, закладений нашею пропозицією принцип дотримання  законодавства, в тому числі в Законі про національні меншини, він  у нас діє на сьогоднішній день. В законі щодо… в Декларації щодо прав національностей ми пропонуємо записати, що де компактно проживають люди, які володіють… і їх материнська мова є інша, ніж  державна українська, потрібно забезпечити їх право на реалізацію природного права на мову. І як можна вести документообіг на цих територіях на тій мові, яку люди не розуміють чи не в повній мірі розуміють?

Зверніть увагу, ви пишете "правозастосовчого характеру".  Що це таке: "індивідуальні акти і нормативно-правові акти". Це ж зрозуміло, що  по їх люди живуть в місцевостях, на своєму діалекті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення тексту вашої поправки, саме суті вашої поправки.

Колеги, я прошу визначатись по 327 поправці народного депутата Німченка. Прошу визначатися. Дуже легко визначатися, коли ми чуємо саме зміст поправки.

 

11:33:33

За-12

Дуже дякую. 12 – за.

Рухаємося далі.

328 поправка. Наполягав народний депутат Папієв надати йому слово, він вимагає ставити на підтвердження. Будь ласка, мікрофон  Папієву.

 

11:33:45

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України шановні колеги! Щойно мені стало відомо, що співтовариства румун в Україні і угорців в Україні передали відповідну заяву до Місії Європейського Союзу в Україні стосовно того, що цей закон, який розглядається зараз, на їх погляд, є таким, який порушує конституційні права та свободи громадян України, який порушує 20 статтю Конституцію України. І закликають не голосувати і не підтримувати його.

Тому я прошу поставити поправку номер 328 на підтвердження. Дякую.          

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, це є поправка народного депутата Чубарова.

Пане Рефате, роз'ясніть нам, будь ласка, поправку. Тому що… 328 поправка, тому що під час зараз виступу народного депутата Папієва, який вимагав слово для того, щоб поставити на підтвердження, він не пояснив сутності претензій саме до цієї поправки, а мав інший текст.

328. Будь ласка, давайте я дам голові комітету слово, а ви поки знайдете цю поправку. Будь ласка, 328-а.

 

11:34:50

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Поправка колеги Чубарова комітетом врахована редакційно, і ми будемо далі працювати для того, щоб захистити мови корінних народів і національних меншин в іншому законі, який ми готуємо, якщо представники "Опозиційного блоку" не будуть заважати нам зривати прийняття інших законів, які захищають мови корінних народів і національних меншин.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, автору поправки слово.

 

11:35:12

ЧУБАРОВ Р.А.

Дуже дякую.

Дивіться, я приймаю концептуальний підхід комітету і шановного доповідача. Коли ми будемо виписувати Закон про мови корінних народів і національних меншин, зрозуміло, що на території Автономної Республіки Крим, де є його корінний народ кримські татари, всі акти нормативні і інші державних органів, вони мають, одночасно з державною мовою, також видаватися мовою корінного народу, ми це будемо виписувати в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановний пане Папієв, вас задовольняє роз'яснення, ви проти того, щоб ці акти виписувалися мовою корінних народів?

Будь ласка, голова комітету наполягає на хвилині, будь ласка.

 

11:36:13

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так, я хочу все ж таки наполягти, що врахована поправка колеги Чубарова говорить про те, що на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя акти мають видаватися теж кримськотатарською мовою як мовою корінного народу. Очевидно, що комітет підтримав редакційно цю поправку і зафіксував її. Очевидно, що люди, які є ворогами кримськотатарського народу і загалом національних меншин, хочуть, щоб цього не було. Дякую.

І в додатковому законі ми повністю випишемо ці гарантії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

На вимогу народного депутата Папієва, я ставлю поправку 328 народного депутата Чубарова, яка була врахована редакційно, на підтвердження в повному обсязі. Прошу визначатися, колеги.

 

11:37:08

За-48

48 – за. Рухаємося далі.

Писаренко, будь ласка, народний депутат вимагає слово по поправці 329. 329 – це поправка народного депутата Рибчинського, яка також редакційно була врахована. Будь ласка,  пан Писаренко, вам слово.

  

11:37:23

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую. Перш за все хочу сказати, не знаю навіщо, але ви порушили моє право по 321 поправці, я просив її поставити в цілому і  обговорити її.

Хочу сказати, що, ми коли цим займаємося законом, мова йде не про те, хто за кого, хто за яких громадян, у нас всі громадяни - це ті, які зараз думають, яким чином вони будуть жити по цьому закону. Але є певні речі, які ми можемо закласти в цей закон, якщо він вийде нормальним до кінця, хоча я думаю, що навряд чи, судячи з усього, що зараз відбувається.

І коли ми з вами говорили про мову діловодства, я запропонував: давайте відразу зазначимо, що у нас державні чиновники будуть вивчати ще і англійську мову як мову іноземного ділового спілкування. Тому що навіщо вам чиновники, які не будуть знати англійську і не зможуть далі працювати з іноземними делегаціями?

Тому я запропонував, щоб ми встановили, що Нацкомісія буде безоплатно створювати курси на навчання англійської мови для чиновників, які будуть у нас після цього навчатися і підвищувати свій рівень. І я думаю, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, завершуйте, будь ласка, 15 секунд.

 

ПИСАРЕНКО В.В. І я думаю, що питання безоплатності за рахунок держав, дозволить нам зробити певний крок в розвитку нашої державної служби. Тому була така пропозиція. Я не знаю, чому ви не захотіли залишити її в тілі закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего. Я хочу тільки нагадати, що жодним чином я не планувала порушити ваші права, але були порушені мої обов'язки з боку одного з секторів, коли кричали так, що я просто не чула в безладі цьому, де ми знаходимося. І тому, виконуючи 120 статтю, її п'ятий пункт, ми рухаємося згідно тих регламентів, які запропонував профільний комітет.

330 поправка, народний депутат Папієв. Будь ласка,  вам слово, але це поправка пані Констанкевич. Шановна колега, зверніть увагу, це ваша поправка зараз, 330-а. Вона була врахована редакційно і по ній народний депутат Папієв просить слово.

Будь ласка, пане Папієв.

 

11:39:34

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України! Шановні колеги, шановні телеглядачі, які нас слухають! Ви бачите,  як Верховна Рада України діє, взагалі-то вибірково: замість того, щоб займатися уніфікацією  законодавства, щоб воно було однозначне і однакове для всіх корінних народів, національних меншин України, вони по одних говорять "ми це врегулюємо іншим законом, який буде прийнятий на виконання ратифікованої Хартії регіональних мов  та мов національних менш"; а по інших вони вписують в тіло закону, який не є предметом цього закону.

Тому у мене прохання, щоб при цьому не принижувалася честь і гідність громадян України, які є румунами за етнічним походженням, які компактно проживають у Чернівецькій області,  в  Закарпатській, в Івано-Франківській, угорців, гагаузів і інших. Я дуже просив би правильно трактувати мої слова. Цей закон він принижує громадян України і порушує  Конституцію України.

І прошу  поставити на підтвердження 328 поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановний пане Папієв, ми знаходимося на 330 поправці, а не на 328-й. Це поправка  народного депутата пані Констанкевич.  Вона не наполягає зараз на виступі. Тому  рухаємося далі.

331-а, Бєлькова.

332-а, Німченко.

Будь ласка, народний  депутат Німченко. Прошу.

 

11:41:01

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я хочу вам зачитати діючий закон. Це для віце-прем'єра, який там щось  погрожує, щось…  треба читати діючий закон, який у нас є: національні меншини.

Стаття 6. "Держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною  мовою чи  вивчення  рідної мови в державних навчальних закладах або через національно-культурні  товариства…" Оце є той  закон, який вказує на те, що  ви були зобов'язані це писати, а не устроювати тут  "цирк на дроті", так би сказати, і знущатись…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо…

Шановні колеги, я ще раз хочу нагадати, що  ми маємо говорити по тілу поправки, а, я думаю, зала не зрозуміла суті поправки зараз. Я прошу визначатися по цій поправці, хоча ми, звичайно, не зрозуміли її суті.

332-а, будь ласка, поправка. Прошу визначитися.

Колеги, от мені здається, можна більше набрати голосів на свою поправку, якщо ми інформуємо про її суть. А так бачите, ну…

 

11:42:13

За-11

11 – за, а було би більше, я в цьому переконана, якби зрозуміли суть.

333 поправка. Так, пані Бойко, прошу, вам слово.

 

11:42:24

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, я не буду наполягати на її голосуванні, тому що вона врахована редакційно, але, тим не менше, вона продовжує нашу дискусію стосовно того, чи потрібно в усіх формах власності підприємств, установ і організацій в усіх формах власності використовувати державну мову. Можливо, потрібно розвінчувати міф стосовно того, що підприємства будуть використовувати мову, відмінну від української, і тоді державні підприємства, державні органи не зможуть комунікувати іншою мовою, як українською, тобто як буде налагоджена комунікація, якщо будуть різні мови, різні підходи до використання української мови як державної.

Це до дискусії, але не ставимо на підтвердження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам.

Ви просто ще раз виклали ваше бачення ідеології закону.

Рухаємося далі. 338 поправка - це поправка народного депутата Німченка. Будь ласка, шановний колего.

 

11:43:20

НІМЧЕНКО В.І.

Я ще раз хочу акцентувати увагу на тому, що наші пропозиції стосуються того, щоб врахували приписи Конституції і передбачили в цих нормах природні права на використання рідної мови людьми, якщо це йде, де вони проживають компактно. Ну як це можна? І подивіться, пишуть, що те... що люди повинні з директором розмовляти тією мовою, якою балакає  директор! Ви розумієте що…?

І тому ми просимо підтримати нашу поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення вашої поправки.

Колеги, прошу визначатися по поправці 338. Будь ласка, прошу визначатися.

 

11:44:19

За-12

Дякую.

Бачите, коли є роз'яснення поправки, більше голосів за неї: 12. 12. Це підтверджує мудрість українського парламенту і Регламенту.

Рухаємося далі. Наступна – 339 поправка, 339 поправка зараз, це пані Бойко. І ми йдемо далі.

 

11:44:40

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, 339 правка. Частину п'яту статті 10 викласти в наступній редакції: "Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації всіх форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, окрім випадків, визначених процесуальними  кодексами та цим законом". Прошу поставити на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення 339 поправки від голови комітету.

 

11:45:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановна пані Олена, от ви бачите, які різні, різні в нас дискусії в залі з цього питання розгортаються, тому що хтось стоїть на ваших позиціях, я їх розумію, хтось – на позиції іншій, які колега Бєлькова озвучувала і підходила. Ми будемо радитися, як це зробити. Бо за суттю дана поправка спрямована на поширення цієї статті на суб'єктів господарювання приватного права. Ця стаття та розділ регулюють, ця стаття, про яку ми зараз говоримо, регулюють використання державної мови лише в тих сферах, де держава або місцева громада є роботодавцем, а отже, вправі установити вимоги до трудового процесу. Щодо приватних підприємств, для них є окрема стаття, і в цьому розділі розглядаються лише юридичні особи публічного права. А коли ми будемо говорити про права особи приватного права, там частково ваші пропозиції враховані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Бойко не наполягає на голосуванні. Наполягає.

Дякуємо за роз'яснення вашої поправки і за дотримання норм Регламенту. Дякуємо за роз'яснення комітету позиції.

І прошу визначатися, колеги, по цій поправці, 339 поправка.

 

11:46:24

За-26

Поправка не приймається.

340 поправка. Немає наполягання. Ви наполягаєте? Народний депутат Скорик. Прошу мікрофон. Будь ласка.

 

11:46:42

СКОРИК М.Л.

Дуже вдячний, шановна пані головуюча, за надане слово.

Хочу звернути увагу пані головуючої на постійне порушення нею Регламенту. Вона маніпулює своїм правом як головуюча: когось переривати, когось не переривати. Коли виступав віце-прем’єр, я мушу сказати, що віце-прем’єр виступав абсолютно не по темі даного законопроекту. Абсолютно не по темі даного законопроекту.

А що стосується людини, яка перемогла на Євробаченні – пані Мaruv – то за неї проголосували люди, вона не є чиєюсь подругою, як сказав пан віце-прем’єр, чим, я вважаю, образив людей, які за неї проголосували.

Вимагаю поправку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз ми надамо слово пану Чубарову, який є автором цієї поправки.

Принагідно я зазначу як головуюча, що я, по-перше, дякую всім, хто державною мовою робить зауваження до ведення засідання. І ще раз поставлю вам зауваження, що я дотримувалася норм Регламенту, вимагаючи від депутатів звертатися до президії виключно державною мовою, і також іти по тексту поправок, а не по політінформації і не по Євробаченню. Євробачення – це не тема сьогоднішнього розгляду.

Будь ласка,  пан Чубаров, 340 поправка. Ви – автор її.

 

11:48:10

ЧУБАРОВ Р.А.

Дивіться, я спробує ще раз пояснити деяким своїм колегам. Єдине місце…Єдине місце – це Крим, єдина держава – це Україна, де кримські татари як корінний народ в Україні можуть спілкуватися з органами державної влади поруч з державною мовою також своєю мовою. І тому я намагався виписати такі норми в достатньо коректній формі, що якщо вони… "На території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя органи влади Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, органи місцевого самоврядування, державні й комунальні підприємства…  – я пропускаю – беруть до розгляду документи, складені державною мовою або кримськотатарською мовою…". Це маленький відсоток населення Криму, і це нікого ні на що не буде обтяжувати. Люди будуть і так знати… державною мовою, але не виключено, що він буде користуватися мовою своєю, як мовою корінного народу.

Я дякую, що комітет це врахував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже дякую вам за роз'яснення, шановний пане Чубаров. На вимогу народного  депутата  Скорика я ставлю 340 поправку на підтвердження в повному обсязі. Вона була врахована редакційно. Прошу визначатися.

 

11:49:42

За-28

Рухаємося далі.

341 поправка, народний депутат Німченко. Будь ласка, мікрофон.

 

11:49:49

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я повністю підтримую пропозицію Чубарова, яка тут прозвучала, я йому вдячний, про те, що він пропонує внести норму-принцип, що всі компактно проживаючі мають свою ідентифікацію язикову, вони мають природне право його використовувати. Але я не бачу, в чому різниця:  да, кримські татари – ні, потрібно їм давати, якщо навіть і не буде встановлено, що це корінні народи, але йде питання про національності. І тому як можна відрізняти кримськотатарських людей від гагаузів, від білорусів, від поляків, які тоже компактно проживають на багатьох частинах нашої великої "планети Україна"?

І тому цей принцип треба підтримати. Саме з цього ми вносимо, ми вносимо пропозицію, що використовувати треба норми. Не пройде ні одну міжнародну ревізійну комісію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по поправці…

15 секунд, завершити, будь ласка. Пане Німченко, 15 секунд, завершуйте, прошу.

 

11:51:07

НІМЧЕНКО В.І.

Я хочу напомнити вам, щоб не було рецидиву відносно кримінальної відповідальності за декларації. І тоді ви згадаєте, що Німченко десь на гальорці, як нас називають, сидів і попереджував. Ми й тоді казали, що не можна приймати, він не конституційний, а цей тим більше ганебний і неконституційний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Прошу визначатися по 341 поправці.

 

11:51:50

За-8

Поправка відхиляється.

Наступна - 342 поправка, народного депутата пані Бойко. Будь ласка.

 

11:51:59

БОЙКО О.П.

Правкою 342 передбачається частину шосту статті 10 викласти в наступній редакції: "Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації всіх форм власності в листуванні з адресатами за межами України можуть застосовувати іншу мову ніж державна". Прошу поставити на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Буде роз'яснення комітету?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Це в іншому розділі, так як і попередні правки колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Зрозуміло. Комітет стверджує, що ця поправка була відхилена тільки тому, що її ідея врахована в іншому розділі законопроекту. В той же час, пані Бойко має повне право просити залу підтримати цю поправку.

Ставлю її на голосування, 342-у.

 

11:52:56

За-25

Поправка не приймається.

Наступна - 343-я. Севрюков, будь ласка, ви наполягали, 343-я. Вона була врахована редакційно комітетом.

 

11:53:07

СЕВРЮКОВ В.В.

Да. Дякую. Дякую, що нарешті я отримав слово.

Я от хочу взагалі сказати, що по цим статтям: по 9-й, по 10-й, коли ми обговорюємо і так емоційно часто обговорюємо питання, пов'язані з документообігом в державних установах, спілкуванням, от зараз дійдемо до 348 правки щодо відповіді особам, от може зняти напругу, якщо ви, Микола Леонідович, поясните трішечки, а яка відповідальність, яким чином буде здійснюватися контроль і відповідальність. Тому що, мені здається, що це більш декларативні речі, а ми ламаємо списи, затягуємо час і ми можемо спокійно, можемо працювати далі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Прошу дати відповідь щодо документації і відповідальності.

 

11:53:54

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Дякую, колего Севрюков.

Ну, в нас цілий розділ буде про відповідальність і ми будемо його обговорювати і пояснювати. В законі все це чітко виписано. Лише хочу сказати, що це відповідальність лише адміністративна і лише в тих випадках, коли є умисне порушення закону, для того, щоб це нікого не лякало. Ми це обов'язково пояснимо, в нас цілий розділ буде, де буде це пояснюватися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Тобто це чудово насправді. В нас тут є дуже різні звернення від громади, яка слідкує за тим, як іде розгляд законопроекту, і є справедливе прагнення, щоб ми якнайшвидше прийняли цей законопроект.

В той же час, я думаю, що в цій залі ті сумлінні народні депутати, які беруть участь зараз в обговоренні законопроекту, за що я дякую колегам, що вони не прогулюють цей сесійний день, а працюють сумлінно, зверніть увагу на цих колег. Це дуже великі достойники, які дбають про розвиток української мови. Власне, думаю, що ми маємо хороший шанс багато спекуляцій на темі цього закону зараз зняти. Коли ми чуємо і запитання, і фахові відповіді голови комітету, який представляє позицію комітету.

Рухаємося далі. І наступна - 346 поправка, народний депутат Німченко, будь ласка. Будь ласка, Німченко, 346-а. І повернувся, потім – народний депутат Папієв.

 

11:55:07

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, подивіться 346-у і 347-у пана Чубарова, спасибі йому за цю поправку. Вони майже ідентичні, ідентичні. Але там іде про національну меншину кримськотатарського народу, а ми кажемо про всі національні меншини. І ми признаємо, почитайте статтю 11 Конституції: Україна є українською нацією, де національні меншини мають ті ж права, що і державна. Так скажіть, яка ж різниця?

Доповідача я хочу запитати, чому, що він вбачає, що ця пропозиція не врахована, а врахована пана Чубарова, которая… Правильно він ставить питання. Люди мають право користуватись природною, природою, яка їм дала материнська мова. От про що йде мова, і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу коментар голови комітету по 246 поправці. І дякуємо вам, пане Німченко, за високу оцінку поправок пана Чубарова. Тільки тоді не зрозуміло, навіщо їх збивати? Тут є такий дисонанс, знаєте?

 

11:56:18

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ну, різниця між вашою, колего, пропозицією і пропозицією колеги Чубарова полягає в тому, що ви говорите про так звані регіональні мови, де не зрозуміло, про що йдеться. Колега Чубаров говорить про мову корінного народу – кримськотатарського, який в Криму жив і продовжує жити на власній Батьківщині, іншої Батьківщини не має. Про цей народ ніхто не може подбати. Українська держава для кримських татар так само рідна держава, як і для українців.

Тому, очевидно, ми захищаємо права кримськотатарського народу, але так само захищаємо права всіх інших національних меншин, які проживають в Україні. Щодо регіональних мов, то це спроба розвалити Україну, спроба зробити так, щоб в різних шматочках України люди спілкувалися, як колись при будівництві Вавилонської вежі, різними мовами на незрозумілих територіях, спроба знівелювати роль і української мови, і кримськотатарської мови, і угорської, румунської мов, інших національних меншин, які ми всі разом тут будемо захищати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначатися по 346 поправці. Її представив автор - народний депутат Німченко. І ми чули позицію комітету. Я прошу визначатися.

 

11:57:42

За-11

Поправка відхиляється.

Наступна - 347 поправка. Будь ласка, мікрофон народному депутату Чубарову. І потім – Папієву, тому що народний депутат Папієв вимагає, щоб ми поставили на підтвердження. Автору поправки спочатку, будь ласка, пану Чубарову.

 

11:57:59

ЧУБАРОВ Р.А.

Дивіться, шановні колеги, я дуже з великою повагою відношуся до всіх етнічних спільнот України. У той же час мені дуже прикро, коли ви противопоставляєте, от коли ми розглядаємо цей закон, мови корінних народів і мови національних меншин або так звані регіональні мови. Немає жодної мови національних меншин в Україні, яка як мова б не опікувалася державою, яка етнічно ототожнюється з цією національною меншиною, будь-то угорська, будь-то майже гагаузька, у нас є Гагаузія в складі Молдови. Але коли мова іде про кримськотатарську, ну, єдина держава, єдине місце – це Крим (Україна). І тому ми виділяємо корінні мови, в тому числі кримськотатарську. І хотів би, щоб ви з цього виходили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Папієв, будь ласка, вам мікрофон.

 

11:58:53

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні колеги, практично зараз підтверджено те, про що я говорив раніше, що не можна в законі України, коли виписуєш його: перше – порушувати Конституцію України; а, по-друге, робити вибіркові якісь статті, які є предметом абсолютно іншого закону. Пане доповідачу, ви все ж таки визначтесь, чи ми врегулюємо це питанням окремим законом, тобто мови національних меншин та корінних народів, так? Чи ми вписуємо їх в тіло цього закону? Тому що робити так, як ви робите… До речі, ви сказали, і зараз правильно пан Чубаров відповідь вам дав. Є у нас багато національних меншин, в яких немає, скажемо так, державності. Тобто ті ж самі гагаузи, так, вони не мають держави, яка би могла відстоювати їх права і інтереси. Тому чому ви за них забуваєте? Чому ви їх принижуєте цим законом?

Я хотів би, щоб ми все ж таки згадали присягу народного депутата України, що ми зобов'язуємось дотримуватись Конституції України. Прошу поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я продовжую засідання буквально на 2 хвилини, поки ми закінчимо розгляд цієї поправки. Я нагадаю, що 347-а в нас зараз йде поправка.

І, будь ласка, хвилина часу для коментаря голові комітету. Прошу.

 

12:00:18

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Пане Папієв, от ви до мене звертаєтеся, я вам відповідаю, бо ви до мене звернулися. От я розумію позицію колеги Німченка, який разом з вашим колегою Шуфричем подав багато правок, видно, що вони відстоюють якусь позицію, з якою я категорично не погоджуюсь, але ви жодної не подали. Ви тільки показуху створюєте для всієї України, ніби ви так боретесь за корінні народи. Сидите, зриваєте прийняття закону. Беріть приклад з пана Німченка, з пана Шуфрича, працюйте і, в комітеті опрацьовуючи, я думаю, ми знайдемо компромісні шляхи для того, щоб врахувати ваші пропозиції.

А пан Чубаров правий: гагаузи навіть мають автономну республіку… автономію в складі Молдови. Кримськотатарський народ єдиний з великих корінних народів в Україні, який своєї держави не має. Тому наше завдання захищати їхні права так само як і захищати права всіх національних меншин, які живуть в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в мене пропозиція от на позитиві перейти на перерву. Мені здається, відбувся обмін думками… Ви все-таки наполягаєте, щоб ми ставили на підтвердження і руйнували право кримських татар на те, щоб вони могли отримувати своєю мовою відповідну документацію? Колеги, я змушена дотримуватись тут норм Регламенту. Я хочу тільки наголосити, що 347 поправка народного депутата Чубарова, вона була врахована комітетом редакційно. Пан Папієв наполягає на повному… в повному обсязі її поставити на підтвердження. Я прошу визначатися. Ми не можемо, до голосування не можемо перерватися. Будь ласка, прошу визначатися.

Колеги, я прошу підтримати пана Чубарова.

 

12:02:08

За-35

Шановні колеги, я наголошую, що ми розглянули з вами 347 поправку законопроекту.

І я оголошую перерву на 30 хвилин. О 12:35 ми продовжимо наше засідання. Будь ласка, прошу повертатись всіх до сесійної зали о 12:35.

 

(Після перерви)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

12:35:25

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! 12:35. Час, відведений для перерви,  звершений. І я прошу заходити в зал, приготуватись до обговорення.

Хочу також повідомити, що в президію надійшла заява… Почекайте, пане Миколо. Надійшла заява від двох фракцій: "Блоку Петра Порошенка"  і "Народного фронту". Але вони готові замінити заяву на перерву виступом від трибуни.

І тому я надаю слово для  виступу Юрію Березі. 3 хвилини, від двох фракцій.

 

12:36:02

БЕРЕЗА Ю.М.

Шановний український народе! Шановний пан Голово! Шановні колеги! Ви знаєте, зараз мій  виступ буде присвячений українським добровольцям. І так цікаво, таке цікаве співпадіння, що нечисть, про яку говорив Голова Верховної Ради, нечисть, ота "п'ята колона", якраз відсутня в залі.  І тому я не здивований якраз, це нормально.

Шановні колеги! Шановні брати і сестри! Шановні добровольці! Шановні волонтери! Всі ті, хто в 2013-му на Майдані, в 2014-му на Майдані, і з Майдана в війну, представники, кращі представники української нації, кращі  представники Української Держави, взяли в руки зброю і почали плекати перемогу. Коли країна, коли держава була, як руїна, коли вже східний звір думав: все, він прийде - і забере, так, як Крим забрав; прийде і почне диктувати свої умови про створення нової імперії, - вийшли добровольці. Вони зробили те, що не могли зробити державні установи. Вони захистили країну, іноді ціною навіть свого життя, іноді ціною свого здоров'я, але вони встали і пішли, вони встали і зробили, вони не просто зробили - вони створили передумови для створення все ж таки нової незалежної самостійної української держави. Честь і хвала всім українським добровольцям, честь і хвала всім українським волонтерам! І це не має значення, чи це дівчина, яка шила або збирала, або малювала малюнки і передавала українському воїну на передову, чи це підприємець, який віддавав свої здобуття для того, щоб воїн був одітий і обутий, чи це бабуся, яка віддавала свою пенсію, але це були великі українці, ви всі великі українці.

Я знаю, сьогодні, в цей святковий день, я хочу ще раз всіх вас привітати, побажати кріпкого здоров'я і сказати: ви знаєте, ще війна не закінчилася, ще "п'ята колона" намагається тут піднімати свій голос, але я хочу вас привітати ще з одним здобуттям. На сьогоднішній день, вчора, під час засідання Мінської групи, українська держава нарешті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

БЕРЕЗА Ю.М. Я підкреслюю це, висунула і поставила вимоги, що виконання Мінських умов - це є повернення Криму, і інших варіантів для імперії немає. Крим буде український, він буде україно-татарським, таким, яким він є і повинен бути, "московського чобота" там не буде. Я хочу подякувати фракції "Народного фронту", фракції БПП, особисто Арсенію Яценюку за те…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, пане Юрій.

Ми маємо бути певні, що перемога буде за нами і ніхто не зламає українського духу, духу до перемоги. Ми визволимо і Донецьк, і Луганськ, і Крим.

Отже, колеги, продовжуємо розгляд проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної. І я запрошую до трибуни Миколу Княжицького, голову комітету. Прошу авторів правок приготуватись до обговорення.

Отже, ми завершили на 347 правці. Ми переходимо до 348 правки. Чи наполягає автор 348 правки? Не наполягає.

349-а, Брензович. Не наполягає.

350-а, Головко. Не наполягає.

351-а, Романовський.  Не наполягає.

352-а. Не наполягає.

353-я. Не наполягає.

До речі… (Шум у залі)

Я хочу наголосити, що у мене є перелік правок, які подали вони, але їх немає в залі, і тому я не можу їм надавати слово, бо їх просто немає в залі під час розгляду. Бо вони буквально, щоб ви розуміли, що подали весь перелік правок, і тому ми їх: немає в залі - не називаємо.

353-я.

354-а. Не наполягають.

355-а. Не наполягають.

356-а. Наполягають. Брензович, будь ласка.

 

12:41:40

БРЕНЗОВИЧ В.І.

Дякую, пане Голово.

Наполягаю на голосуванні, адже на стадії не враховано. Адже мова меншин України і інші мови - це дві різні юридичні категорії. Тому я прошу частину другу статті 11 викласти в наступній редакції: «У судовому процесі може застосовуватися і інша мова ніж державна, зокрема і регіональні мови або мови меншин, відповідно до умов, визначених процесуальними кодексами України та законом (законами) України, що регулює (регулюють) права національних або мовних меншин та корінних народів України».

Умовою використання мов меншин  у судочинстві повинні відповідати зобов'язанням України за статтею 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин і встановлені на рівні не нижче, ніж вони були встановлені попередніми законодавчими актами. У відповідності до вимог статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.

 

12:42:44

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ця поправка врахована частково. По суті, поправка перераховує те, як питання мов врегульовані процесуальними кодексами і Законом про судоустрій. Тому комітет врахував, доповнивши частиною другою згадкою  про Закон про судоустрій.

В частині посилання на  Закон про права корінних народів та нацменшин комітет поправку відхилив, оскільки процесуальні  питання можуть регулюватися лише процесуальними кодексами, а питання мов  меншин  цей закон взагалі не може регулювати, оскільки  це Закон про державну мову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Це була 356-а, щоб я не помилився, так? 

Отже, я ставлю на голосування  поправку  356. Хто  підтримує дану правку… Вимагає автор, щоб вона була врахована повністю – так? – вона врахована частково. Хто за те, щоб її підтримати повністю, прошу голосувати.

 

12:43:40

За-8

Рішення не прийнято. Я називаю кожну правку.

357-а. 357-а, Писаренко. Не наполягає.

Добре. Включіть мікрофон Писаренку.

 

12:43:52

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Це ті зауваження, про які ми вже говорили. Стосовно того, що, мені здається, що ми могли б робити посилання на міжнародне законодавство, на яке ми будемо посилатися, це б змінило дещо градус напруги, який існує. І  ми би сказали, що в будь-якому разі ми будемо застосовувати, в тому числі і дивитись на ті права, які у нас передбачені і Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов і меншин", і "Про національні меншини", і   "Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради  Європи про  захист національних меншин" та  іншими законодавчими актами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.

 

12:44:41

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

З причин, які стосувалися і попередньої правки, вона врахована редакційно. По суті, правка перераховує те, як питання мов врегульовані процесуальними кодексами і Законом про судоустрій. Тому комітет врахував, доповнивши частиною другою згадкою  про Закон про судоустрій, а дописувати, вибачте, процесуальні кодекси в Законі про мову державну, ну, з нашої точки зору,  було б невірно. Тому  ми врахували  її редакційно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Я ставлю на голосування поправку 357-у. Комітет її врахував частково. Автор наполягає, щоб була врахована повністю. Хто підтримує, прошу голосувати.

 

12:45:25

За-15

Рішення не прийнято.

Далі, 358-а.  Не наполягає.

359-а.  Не наполягає.

360-а.  Не наполягає.

361-а.  Не наполягає.

362-а.  Не наполягає.

363-я.  Не наполягає.

364-а, Береза.  Не наполягає.

365-а.  Не наполягає.

366-а.  Наполягає. Будь ласка, Писаренко.

 

12:46:02

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Мова йде про мову професійної правничої допомоги. В законі передбачено, що це є державна мова. Ми пропонуємо, щоб адвокати і ті люди, які будуть брати участь взагалі в цьому процесі, мали можливість застосовувати й іншу мову, про що буде визначено в договорі про надання правничої допомоги. Тому що, якщо ми говоримо про взагалі, що лише українська мова, то ми знову повертаємося до того, про що я говорив під час обговорення нашої попередньої правки, це буде неробоча норма. Давайте виходити з того, що адвокат може самостійно визначати зі своїм клієнтом, якою мовою вони будуть там спілкуватися і надавати допомогу. Адже клієнт – це не завжди людина, яка спілкується українською мовою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

12:47:03

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего Писаренко, оскільки нами була врахована попередня поправка народного депутата Борислава Берези, 364-а,  який пропонував частину четверту статті 11 законопроекту виключити, то ми не могли врахувати цієї вашої поправки, бо фактично ми досягли того самого, Береза, виключивши цю статтю, врахувавши поправку Берези.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Отже, я ставлю на голосування правку 366. Комітет її відхилив, наголосивши, що вона врахована в  364-й.

Отже, хто підтримує дану правку, прошу голосувати.

 

12:47:46

За-11

Рішення не прийнято.

367-а. Не наполягає.

368-а. Не наполягає.

369-а, Лубінець. Включіть мікрофон, будь ласка. Лубінець.

 

12:47:59

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Доброго дня, шановні громадяни України, шановні народні депутати! Ну, я в першу чергу хотів би подякувати за те, що 369-а, моя поправка, була врахована.

 І хочу цю хвилину використати для того, щоб зачитати вірш української письменниці Лесі Українки, і звернутися до всіх народних депутатів і сказати, що сама головна зброя народних депутатів – це є слово.

"Слово, чому ти не тверде як криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

 

Тільки ж кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не проб'єш...

 

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

 

Слово, моя ти єдина зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

 

Брязне клинок об залізо кайданів..."

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. 30 секунд завершити.

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую.

Я хочу сказати, що, користуючись тим, що хай і українські вірші звучать в цій залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні, так, я сподіваюсь? І коментувати...

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Врахована правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

370-а. Не наполягає.

371-а. Не наполягає.

372-а. Не наполягає.

373-я. Не наполягає.

374-а. Барна.

 

12:49:50

БАРНА О.С.

Я хочу сказати, дана правка, до речі, яка подана колегами від "Свободи", дуже є доречною. І саме ведення документообігу в Збройних Силах України, зокрема, є тим переважним… тою переважною необхідністю, як казали деякі наші військові, що вони могли ідентифікувати один одного саме по українській мові, якій розмовляли. Ця правка внесена редакційно і підтримуємо її в редакції, поданої  комітету.

А хотів завершити свій вислів словами великого українця Леся Танюка, що знищити українську мову неможливо так само, як запломбувати Ніагару. Отож державність мови в Збройних Силах – це пріоритет для нашої безпеки.

Дякую вам.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

12:50:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я так розумію, ви не наполягаєте на підтвердженні цієї поправки? Не наполягаєте. Дякуємо, ви просто висловили підтримку цій поправці, яка була, я нагадаю, врахована в редакції комітету.

Наступна поправка - 375. Це поправка народного депутата Мусія, вона також була частково врахована. Автор наполягає на слові. Будь ласка.

 

12:51:16

МУСІЙ О.С.

Шановні народні депутати! Шановний голово комітету! Дякую за часткове врахування. Звісно, більшість там враховано. Але є дуже такий важливий момент, яким користуються оці сепаратистські сили, які засіли тут в українському парламенті і весь час на ефірах розказують про  "русскоговорящих" солдат, які рятують Україну і так далі, і так далі. Мова  йде про що? Про позастатутне спілкування. І мені здається, якраз посилення цієї норми і введення ще і її у вигляді позастатутного спілкування як би…  тоді би правка була врахована повністю, воно би посилило українські позиції в українському війську в боротьбі з московським одвічним ворогом. Тому прошу або прокоментувати, а можливо, врахувати, коли буде ще перегляд, саме щодо  позастатутного спілкування, повністю врахована щоб вона була.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І я прошу коментар голови комітету.

 

12:52:10

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, шановний колего. Як ви абсолютно слушно зазначили, ваша пропозиція була частково врахована в попередній статті і в цій статті.

А щодо  спілкування військовослужбовців позастатутного, не знайшла ця норма більшості голосів в комітеті, тому вона була не врахована, тобто ця правка врахована частково.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте.

Я тоді прошу поставити цю поправку в повному обсязі, так, як її подавав автор. Нагадую, що комітет її врахував тільки частково. Прошу визначатися.

 

12:52:55

За-37

Поправка залишається в редакції комітету.

Наступна поправка - Васюник, 376-а. Будь ласка, пане Васюник.

 

12:53:11

ВАСЮНИК І.В.

Дякую.

Цією правкою пропонувалося, щоб навчання та виховні заходи у Збройних Силах України відбувалися державною мовою. Але оскільки комітет більш ширше врахував мою правку, то я хочу подякувати комітету за чітке відстоювання використання української мови в Збройних Силах України.

Дякую. Я не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, шановний пане Ігорю. І дійсно, дякуємо комітету за ретельне доопрацювання законопроекту до другого читання.

Наступна поправка - 383-я, Осуховський. Не наполягаєте? 383-я. Ні? Дякуємо.

385-а, Кишкар. Будь ласка, ваша поправка. Відхилена, ви теж не наполягаєте.

386-а, Мусій. Прошу, вам слово.

 

12:54:01

МУСІЙ О.С.

Шановні народні депутати, прошу звернути дуже уважно на цю правку. Вона стосується якраз звуження і упослідження, на превеликий жаль, української мови у спілкуванні нашої поліції чи наших правоохоронних органів з громадянами. Ви чомусь в остаточній редакції пишете, що з особою, яка не розуміє державної мови… завтра оці всі сепаратисти будуть вам говорити, правоохоронним органам, що: "Мы не понимаем вашего украинского языка". А насправді в моїй правці вказано, що тільки іноземні громадяни можуть не розуміти української мови, а громадяни України не можуть цим користуватися.

Тому прошу не робити послугу "п'ятій колоні" і залишити… і на підтвердження… не на підтвердження, а врахувати правку повністю і проголосувати. Прокоментуйте ще, можливо, будь ласка. Як це таке може бути, слухайте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, 386 поправка народного депутата Мусія, вона була відхилена комітетом. І зараз слово, будь ласка, голові комітету.

 

12:55:07

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ну, шановний колего, мова йде про те, що якщо людина недержавною мовою буде кричати, там, "Help!" або "Помогите!", то поліцейський повинен до нього підійти і допомагати, а не вимагати звернутися до нього державною мовою. Тому що мета поліцейського все ж таки слідкувати за дотриманням правопорядку. Інша справа, що, звичайно, якщо ви звертаєтеся до поліцейського українською мовою, він зобов'язаний вам відповісти, як і кожному іншому громадянину України, українською мовою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Help, голосуємо. Добре.

386 поправка, народного депутата Мусія. Прошу визначитися.

 

12:55:58

За-9

Поправка відхиляється. Відхиляється ця поправка.

І наступна – 387-а, Гуляєва народного депутата. Не наполягає.

388-а, Васюника. Будь ласка. А, не наполягає.

389-а, Помазанова. Будь ласка, мікрофон шановному колезі Помазанову.

 

12:56:21

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Моя поправка стосується того, що трошки невірно визначено поняття з "особою, яка не розуміє державної мови". Я пропоную, щоб тут вказувалася не особа, оскільки особою може бути і громадянин України, а саме іноземець і особа без громадянства, яка не розуміє. Оскільки ми всі розуміємо, що це може бути використано, таке формулювання, не тільки на вулиці при якійсь допомозі, але і при вирішенні, наприклад, кримінальних проваджень, в судах, в кримінальних справах і так далі.

І тому на сьогодні я б хотів би, щоб тут чітко формулювання звучало, що саме іноземець та особа без громадянства, щоб ми в подальшому уникнули маніпуляцій, коли, наприклад, в суді при допиті або у слідчого на допиті особа, яка є громадянином України, говорить, що я не розумію, тому забезпечте мені перекладача і фактично затягує цим процес слідчих дій і, власне, допиту в суді.

Тому я просив би все ж таки комітет на це відреагувати і позбавити наш закон надважливий таких маніпуляцій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, мені тільки що здалося, що до зали заходила стороння особа. Пані якась заходила, яка не є представником Секретаріату Верховної Ради України. Я прошу… І вона підходила до пана Шурми. Я прошу розібратися, що за стороння особа заходила до сесійної зали. Дайте мені, будь ласка, про це інформацію. Якщо я помилилась і це є… Якщо це співробітниця секретаріату, мені про це поінформують, добре? А я буду слідкувати за тим, щоб сторонні особи у нас по залу не ходили. Правильно? Правильно.

Тепер коментар, будь ласка, голови комітету щодо цієї поправки.

 

12:58:04

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего, ці норми стосуються лише правоохоронців. Очевидно, в судочинстві може використовуватися лише державна мова. Ніхто з тим не сперечається. Але ця норма стосується поведінки правоохоронця на вулиці. Тому що, коли правоохоронець бачить злочин, він не повинен вимагати говорити тією чи іншою мовою, а він повинен зробити так, щоб зупинити цей злочин. Це тільки цього стосується.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мене поінформували, що заходила співробітниця секретаріату якраз по забезпеченню роботи Верховної Ради України. Дякую за інформацію цю нашому секретаріату.

І прошу визначатися по поправці, яку ми зараз обговорюємо. Це поправка, нагадаю, 389-а народного депутата Помазанова. Прошу голосувати. Визначатися прошу.

 

12:59:05

За-25

Поправка не приймається.

Наступна – 391-а. Народний депутат Лесюк, будь ласка. Пане Лесюк, 391 поправка. Будь ласка.

 

12:59:20

ЛЕСЮК Я.В.

Власне, я не наполягаю. Я просто хочу, щоб пан Микола більш чітко це все пояснив.

 

12:59:41

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, пане Ярославе. Можливість користуватися послугами перекладача у нас передбачена частиною другою цього закону. Тобто вона врахована в іншій частині цього закону.

Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

12:59:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Поправка номер 392.  Не наполягає народний депутат.

Поправка номер 393. Не наполягає.

Поправка номер 394. Народний депутат Німченко. Наполягає. Добре.

394.

 

13:00:14

НІМЧЕНКО В.І.

Я знову ж таки повертаюсь, шановні колеги, нас уже осталось 72 особи, все-таки вважаю за необхідне акцентувати ще раз увагу на тому, що ми на сьогоднішній день займаємося не нормотворчістю, подивіться в зал, а ми просто реалізуємо чиюсь ідеологічну спрямованість і діяльність. Тому я прошу прислухатись до нашої пропозиції і поставити її на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу комітет прокоментувати. Немає коментарів.

Прошу голосувати. Ви ж наполягаєте на голосуванні, так? Прошу голосувати.

 

13:01:12

За-12

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 395. Не наполягають народні депутати.

Наступна поправка номер 396. Народний депутат Німченко. Прошу включіть мікрофон.

 

13:01:26

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко. Ми пропонуємо в цій частині статті все-таки записати "застосування мов під час перетину державного кордону".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні, так? Прошу голосувати. Комітет сказав, що не було коментарів.

 

13:01:59

За-9

Рішення не прийнято.

Наступна поправка - номер 399. Народний депутат Німченко.

 

13:02:11

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, в зазначеній нормі іде питання про забезпечення вільного, свідомого волевиявлення громадян. Вільне, свідоме, які розуміють, сприймаються правильно, включаючи смислову нагрузку слів, які можуть бути і є у виборчих цих документах.

І тому ми і ведемо мову про те, що в даному випадку, в даному випадку необхідно виходити з того, що всі виборці, які проживають компактно, мають іншу національність, мають інше місце проживання, але компактно, і свою мову материнську, вони повинні мати всі документи виборчі, щоб розуміти не лише фамілії, а і розуміти, про що йде мова, прочитати ту ж хотя бы програму, яка публікується під час виборчих всіх кампаній. І тому ми просимо поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи буде коментар від комітету? Ні?

 

13:03:24

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Мова йде про мову виборів. Очевидно, закон встановлює, що вибори в Україні проводяться державною мовою, а колега пропонує, щоб вибори проводилися багатьма мовами. В цьому різниця. От тому комітет відхилив цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу голосувати.

 

13:03:47

За-13

Рішення не прийняте.

Наступна поправка - номер 400. Прошу, народний депутат Німченко.

 

13:03:52

НІМЧЕНКО В.І.

Я просив би доповідача не перекручувати. Німченко не каже, щоб все готовилось на тій мові, яка є на цій території. Німченко каже, що повинно продублюватись, для того щоб донести інформацію для сприйняття, розуміння і реалізації норм чи виконання обов'язків, які передбачені цими документами, йде питання про документи, про агітацію і все інше.

 І те, що ви тут кажете, що Німченко десь веде мову про те, що не допускає української мови як державної на виборах, ну, це ви перебільшуєте. Я хотів би вас повернути, все-таки прошу вас повернутись в рамки цих законодавчих процедур без політичних заяв з вашого… Це я можу ж десь, щось відійти, але ви – ні в якому разі. Я хотів би, щоб ви відповідали так, як є.

І тому є  редакція, частина перша статті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу комітет прокоментувати.

 

13:05:07

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ще раз хочу наголосити, що, коментуючи попередню статтю, я сказав, що ми вважаємо, що вибори мають проводитися українською мовою, і стаття ця називається: "Застосування державної мови в процесі виборів і референдумів". Я теж сказав, що колега Німченко вважає, що вибори мають проводитися багатьма мовами.

Його суть поправки така. Він пропонував статтю 15 викласти так: "Застосування мов в процесі виборів і референдумів". Отже, я слово в слово виклав поправку колеги Німченка, нічого не перекручуючи.

Наступна поправка стосується того самого питання, тому прошу її відхилити і комітет її не врахував.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:05:54

За-11

Рішення не прийняте.

Народний депутат Осуховський просить повернутися до його поправки номер 395. Прошу.

 

13:06:09

ОСУХОВСЬКИЙ О.І.

Олег Осуховський, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Рівне. Ми вважаємо, що за доцільне виключити дискримінаційні повноваження посадової особи визначити мову під час прикордонного митного та інших видів контролю, оскільки таке повноваження може призвести до витіснення державної мови і застосування у прикордонних областях України. Будь ласка, поставити на підтвердження поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо нема коментаря, то я просто… Прошу голосувати, прошу народних депутатів визначитися.

 

13:06:55

За-18

Рішення не прийняте.

Наступна поправка - номер 402, народний депутат Німченко.

 

13:07:01

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, я хочу лише нагадати вам про те, що йде про референдум, іде про реалізацію повноважень як джерела народу. І якщо це народ, і він багатонаціональний, читаємо ми статтю 11 Конституції: українська нація, яка складається більш як зі 100 національностей. А тому, де питання є компактного проживання людей окремої нації чи національних меншин, безперечно, всі питання, які виносяться на референдум з роз'ясненнями і все інше, вони повинні це розуміти. Це не стадо - це народ України, і нацменшини мають  ті ж, абсолютно рівні, права на отримання повної інформації на зрозумілій… в повному обсязі  цієї інформації, через користування материнською…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Немає коментаря від комітету.

Прошу голосувати.

 

13:08:29

За-13

Рішення не прийняте.

Наступна поправка - номер 411, народний депутат  Німченко. (Шум у залі) Вас не було в залі.

Ще  раз, поправка номер 411, народний депутат...  (Шум у залі)

404-а? Прошу, 404 поправка, народний депутат  Папієв.

 

13:09:21

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановна пані головуюча. У мене прохання до  президії, коли ви там змінюєтесь, головуючі, які ведуть засідання, то ви якось передавайте документи народних депутатів України.

Я особисто письмово звернувся до президії на ім'я Голови Верховної Ради України, де письмово виклав усі поправки, які, я наполягаю, щоб мені було надано слово для обговорення і які мають бути поставлені на голосування на підтвердження. І відповідно до письмової моєї заяви я прошу, я прошу і виконувати, і не порушувати конституційне право законодавчої ініціативи народного депутата України. У нас буде обов'язково конституційне подання стосовно цього закону, в тому числі я посилатися буду на порушенні свої права як представника українського народу, який звернувся письмово і пропозиції якого не були поставлені на голосування. Це принципове, це дуже серйозне порушення процедури прийняття цього закону.

Дякую. І прошу поставити на підтвердження 404 поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановний народний депутате, я хочу звернути вашу увагу на те, що справді лист, про який ви згадуєте, є на столі у президії, і Голова Верховної Ради звертався до цього листа, з тим щоб поставити ці поправки на обговорення і на підтвердження. На жаль, в той момент вас не було у залі, і це призвело до того, що ваші поправки, вірніше, пропозиції стосовно поправок, на які ви звернулися, не можуть бути розглянуті, тому що ми не можемо повернутися до їх розгляду без рішення народних депутатів, без 226 голосів. Якщо б я зараз повернулася до розгляду цих поправок, це так само було би порушенням Регламенту. (Шум у залі)

 Я назвала поправку, Осуховський був в залі, він не почув просто, коли я це озвучила. Тому з поправкою Осуховського все гаразд, тим більше…

Шановні народні депутати, давайте працювати над документом з добрими намірами. А якщо ви ставите перед собою завдання знецінення парламентського процесу, то це трішки інше завдання. Дякую.

Рухаємося далі. Поправка номер 411, народний депутат Німченко. Прошу голосувати.

404-а – підтримати в цілому. 404-у – у повному обсязі. Зараз повернуся до вашої 404-ї, чи третьої. Прошу, 404 поправка в повному обсязі, прошу голосувати.

 

13:12:29

За-31

За  – 31. Рішення не прийняте.

404 поправка, народний депутат Німченко. 403-я, перепрошую.

 

13:12:35

НІМЧЕНКО В.І.

403-я, я прошу уточнити, де подальше використання? Шановні колеги! З тих же підстав, не будемо гаяти часу, щоб оперативніше розглянути, прошу поставити на підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просять голосувати 403 поправку.

 

13:13:09

За-13

За – 13. Рішення не прийняте.

Наступна поправка - номер 411. (Шум у залі) 407-а – врахована.

411. Будь ласка,  народний депутат Німченко.

 

13:13:36

НІМЧЕНКО В.І.

407-у – на підтвердження прошу. А тоді вже буде 411-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний народний депутат Німченко, 411-а, ваша поправка, прошу по суті.

 

13:13:56

НІМЧЕНКО В.І.

Я перепрошую, я сказав відносно 407-ї, чи я не маю права на підтвердження? Що це таке, я не розумію, пані ведуча…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що це таке, я вам можу пояснити, але прошу комітет прокоментувати.

 

13:14:12

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Дякую.

Шановний колего, як чітко сказано в Регламенті, порядок голосування поправок визначається комітетом і відбувається послідовно. Після того, як була оголошена 411 поправка, після того, як головуюча її оголосила, ми її розглядаємо. Якщо ви хочете повернутися до 407 поправки, зал повинен згідно Регламенту за це проголосувати і повернутися. Оскільки ви вчасно не заявили про це ми перейшли до розгляду 411 поправки, зараз вона розглядається, і ви маєте мати право слово щодо 411 поправки. Давайте діяти за Регламентом, рухатися по закону, приходити в зал вчасно, не відволікатися і не зривати розгляд проекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати… Ви буде виступати стосовно  411 поправки? 

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні?

Тоді ми переходимо до наступної поправки номер 414.(Шум у залі)

414 поправка, немає депутата. Так?

417-а, народний депутат Німченко. (Шум у залі)

Вибачте, 414-а. Народний депутат Брензович, будь ласка.

 

13:15:27

БРЕНЗОВИЧ В.І.

Дякую.

Зберіться силами, а то скандал буде.

Статтю 15 доповнити частиною 6 наступного змісту: "Застосування регіональних мов або мов меншин в процесі виборів і референдумів встановлюються законом (законами) України, що регулює (регулюють) права національних або мовних меншин та  корінних народів України". 

Вибори і референдуми є однією з найважливіших з точки зору  реалізації громадянських прав публічних сфер суспільних відносин. Фактично заборона використання у цій сфері мов меншин є брутальнішим порушенням і конституційних прав, і міжнародно-правових зобов'язань України. Таке регулювання ставить у нерівне з україномовними становище тих громадян, які не володіють державною мовою або володіють цією мовою в недостатньому  для забезпечення своєї ефективної участі в цих процесах, що є ознакою дискримінації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Комітет буде коментувати?

 

13:16:23

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний  колего, цей закон не регулює питання  регіональних мов. Окрім того, дана норма не регулює застосування мов взагалі  у виборчому  процесі, як пропонує…Вибачте, це питання, яке  стосується національних меншин. Пане Папієв, не заважайте, будь ласка, бо питання національних менш, зокрема угорської меншини   є вкрай важливою. Дякую.

Отже, цей закон не регулює, як вже  говорив, питання регіональних мов. Окрім того, дана норма не регулює застосування мов взагалі у виборчому процесі, як пропонує автор поправки. Але, натомість, про можливість  застосування  мов саме в матеріалах агітації, комітетом йдеться в новій частині п'ятій, затвердженій комітетом за наслідками розгляду поправки  415. Зараз прошу уважно, колего Брензович, зверніть на це  увагу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:17:22

За-14

Рішення не прийнято.

417 поправка. Будь ласка, народний депутат Німченко.

 

13:17:28

НІМЧЕНКО В.І.

І  16-а!.. Ви що, знущаєтесь чи як?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 416 поправка… (Шум у залі) 416-а в мене врахована редакційно. Ви наполягаєте на врахуванні повністю?

Прошу, народний депутат Німченко, 416 поправка.

 

НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хочу проінформувати про тих, що там хто-то щось виношує, десь щось, які замисли-умисли наші. Я як рівний серед рівних подаю – і, ви бачите, враховується. І враховується.

І тим більше, комітет розуміє, що людям треба доносити інформацію по виборах, по інших, якщо вони компактно проживають і мають свою етнонаціональність, вони повинні розуміти, про що йде мова. І ви ж тут признали, комітет признав, а через дві норми ви це проігнорували.

Я вже не кажу, коли йде питання про російську мову, но які підстави російськомовних громадян України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І прошу, комітет буде коментувати чи голосуємо? Голосуємо.

Прошу, 416-а для врахування в цілому, прошу, повністю.

 

13:19:00

За-13

Рішення не прийнято.

417 поправка, народний депутат Німченко.

 

13:19:06

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, це стосується міжнародних відносин. Я хочу вам трошки напомнити з історії, хто по-молодше, мабуть, не зовсім її розуміє і знає, мабуть. Але в нас європейський договір пролежав два роки на англійській мові, і коли навіть пішли на його парафування, то навіть не перевели на українську мову. А тому ми тут якраз і просимо, щоби нас підтримати, і погодитись з тим, що мови повинні виходити на міжнародних відносинах. Тут нема питань, і виходити якраз із цього постулату і потрібно. Там, де є, там, де повинно нести мову на русско-українське, ми це підтримуємо і просимо поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:20:18

За-13

Рішення не прийнято.

418 поправка, народний депутат Німченко.

 

13:20:22

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, оскільки ми – багатонаціональна держава, я ще раз звертаю увагу, не можна за рахунок іншого языка дискримінувати національні меншини, вони – люди рівні серед рівних. І коли іде питання... коли іде питання договорів міжнародних, які є трансграничними відносинами між державами, то як ми на сьогоднішній день не можемо використовувати мову цих людей, які там компактно проживають?  Я не буду вам далеко ходити, візьміть румыны, візьміть русини. От в Румунії їх 50 тисяч і там враховують. А чому ми не враховуємо, коли іде, коли іде, то о граничних відносинах? От і все, де ми кажемо.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу комітет прокоментувати.

 

13:21:29

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Так, шановний колего, ця ваша поправка була відхилена, оскільки дана стаття регулює лише міжнародні договори. А підприємства і установи, про які ви згадуєте, укладають не міжнародні договори, а зовнішньоекономічні контракти, а на такі правочини дія Закону про міжнародні договори не поширюється.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна, будь ласка, 422 поправка. (Шум в залі)

А 18-а, так, прошу проголосувати. Прошу голосувати.

 

13:22:07

За-7

419 поправка, народний депутат Папієв.

 

13:22:12

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановна головуюча, ви знаєте, я для стенограми просто хочу зафіксувати, що я особисто  надав письмове звернення до президії про те, щоби мені було надано слово для обговорення, і в наступному поставлені на голосування ті поправки, які були враховані або враховані частково або редакційно  комітетом.

Мені надали слово по 404 поправці. Після цього порушені були мої права як народного депутата України: головуюча не надала мені слово по 405-й, по 406-й. В моєму листі визначені ці поправки. Я рахую, що це кричуще порушення Регламенту, процедури розгляду цього питання. А для особливо тих, які читають іноді закони і Регламент, я хочу нагадати все ж таки вимогу частини першої статті 119: в другому читанні закони розглядаються постатейно.

І звертаюся до головуючого: прочитайте цю частину першу і ведіть відповідно до Регламенту засідання. І  прошу поставити цю поправку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати! Шановні ті, хто дивляться, слідкують за  веденням сесії! Ще раз хочу наголосити, що лист, про який згадував народний депутат Папієв, надійшов до президії, і всі поправки, які згадані в цьому листі, мали бути оговорені. Однак його не було на місці  для того, щоби обговорювати ці поправки. З огляду на це, для того, щоб повернутися до розгляду цих поправок, потрібне голосування народних депутатів і 226 голосів для їх розгляду. Це перше.

Друге. Це те, що законодавчий процес, він має наміри, добрі наміри, добросовісні наміри – ухвалення рішень в інтересах України і українців. І ми зараз з вами маємо працювати для того, щоби ухвалювати рішення в інтересах цієї держави, а не супроти інтересів цієї держави.  Це я звертаюся для тих, хто хочуть цей процес руйнувати. Дякую.

Прошу голосувати, підтримувати цю поправку. Поправка  номер  419, повністю підтримати. Прошу.

 

13:24:56

За-22

Рішення не прийняте.

420-а. Будь ласка, народний депутат Писаренко.

 

13:25:11

ПИСАРЕНКО В.В.

Да, дякую. Я хочу, щоб зараз уважно, я прошу віднестись до цього не політично, а реалістично, да. От 420, 421 і 423-я потім також на підтвердження. Мова йде про те, що мовою трудових відносин є державна мова. Пункт звучить так: "Ніхто не може бути змушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов'язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська, і крім випадків…"

Тобто переводжу, перекладаю, що людина може бути змушена використовувати під час перебування на роботі та виконання обов'язків за трудовим договором українську мову. Тобто за трудовим договором вам можуть прописати говорити лише українською під час виконання трудових обов'язків, тобто… і перебування на роботі. Якщо ви вийшли в коридор попити кави і, не дай, Бог, поговорили на будь-якій мові іншій, то фактично той, хто з вами підписав трудовий договір, може його розірвати потім за те, що ви розмовляли не тією мовою. Навіщо давати такі механізми, які взагалі ставлять хрест на всьому законі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, голова комітету.

 

13:26:27

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колего, по-перше, хочу вам сказати, що приватні відносини – це не є трудові відносини, тому закон цього не регулює. А що закон регулює?

Відкрийте, будь ласка, статтю, подивіться статтю. Бачите, написано: "Ніхто не може бути змушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов'язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська". Тобто якщо людина хоче говорити українською мовою, то ніхто не має права її змушувати говорити іншою, бо це її право говорити українською. Це прямо написано в законі.

І будь-які спроби примушувати людину забувати рідну мову і називалися колонізацією, русифікацією. Для того, щоб цього не було, і написана ця стаття, яка є абсолютно демократичною, лише захищає тих людей, щоб ніхто не змушував українців нічого робити. Досить уже нам примушувати українців говорити тою чи іншою мовою! Хай людина вибирає відповідно до закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні – повністю врахувати. Прошу. Прошу голосувати.

 

13:27:45

За-16

Рішення не прийняте.

І поправка номер 421. Писаренко народний депутат.

 

13:27:55

ПИСАРЕНКО В.В.

Я ще раз вибачаюся, от дискусія саме з трудових відносин. Хочу зазначити, ще раз давайте почитаємо разом, тому що ви говорите про те, що не примушувати, але тут дійсно так і записано: "Ніхто не може бути примушений розмовляти на іншій мові ніж українська". Тобто фактично значить може бути змушений розмовляти на українській і це закладено в трудові відносини. Ну, почитайте, це ж ваше формулювання, яке в кінці-кінців в остаточній редакції.

Тому… Я зараз говорю про інше. Якщо ви говорите про те, що використовувати мову під час виконання трудових відносин – це одне, але що значить під час перебування на роботі? Людина пішла попити кави. Це перебування на роботі? Перебування на роботі. Навіщо ми обмежуємо зараз питання, які не стосуються трудових відносин? Якщо вам потрібно, щоб працівник вам виконав роботу  і написав якусь аналітичну довідку, це одне, а якщо ви хочете, щоб він навіть каву пив і думав, що він лише українською повинен розмовляти, то будуть проблеми.

Дякую.

 

13:29:08

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ми взагалі то проголосували цю статтю. Мова в ній йде про те, що ніхто не може мене змусити говорити, мене, якщо я працюю на роботі, вас ніхто не може змусити говорити іншою мовою, ніж українською, якщо я хочу говорити українською мовою. І моя розмова українською не може бути підставою для репресій. Ну, давайте не репресувати україномовне населення, давайте захистимо українців нарешті. Але ми вже це проголосували.

Шановна пані головуюча, давайте рухатися далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна правка… (Шум у залі)

Прошу голосувати. Прошу врахувати повністю. Я бачу. Зараз я оголошу. (Шум у залі)

 

13:29:53

За-14

Я зараз оголошу перерву.

Рішення не прийняте.

Шановні народні депутати і шановні українці! Я хочу ще раз наголосити. Так, у мене на столі лежить заява на перерву від двох депутатських – від однієї фракції і від однієї групи. І ви маєте бути свідомі також, тобто ви розумієте, що ви робите це з метою затягування процесу. Це є ваші наміри, я хочу, щоб про це знали люди, що ви використовуєте своє право на перерву саме з метою затягування процесу для того, щоб не був розглянутий Закон про державну мову. Оскільки надійшла заява…(Шум у залі)

422-а, Німченко, народний депутат буде коментувати? Прошу, народний депутат Німченко, коментуйте. 422 поправка.

 

13:30:49

НІМЧЕНКО В.І.

Я перепрошую, там казали ж перерва – лежить заява. Или вона не обов'язкова для виконання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще не оголосила перерву. Ви будете доповідати 422 поправку чи ні?

 

НІМЧЕНКО В.І. Я виступлю після закінчення перерви, яку ви повинні надати двом групам, ну, фракції і групі. Так не повинно бути. Я просив би не зловживати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас до завершення розділу залишилось дві поправки. Це я прийняла рішення, що ми розглянемо ці дві поправки, а тоді буде оголошена перерва. Ви будете доповідати поправку чи ні? Ні? Дякую.

Прошу, 423 поправка. Народний депутат Писаренко, прошу.

 

13:31:39

ПИСАРЕНКО В.В.

Да, я думаю, що нам потрібно і 22-у закінчити з нашим колегою, і поставити на перерву. Але 23-я – це те ж саме. Я ще раз прошу голову комітету, подивіться уважно. Я зараз хочу, щоб ми працювали на результат. Якщо ми будемо просто йти на те, що хтось все розуміє, я комусь ми не дамо голосів, то це так невірно. Давайте слухати голос разума.

Я, отут зараз сидять депутати, які думають, що вони вічно будуть депутатами. Ну, не будете ви вічно депутатами. Прийдете працювати кудись, заключать з вами трудову угоду, ось, і після цього ці ж проблеми будуть і з вами. Ну чому ви сьогодні робите так, щоб цей закон не працював, або працював навіть і проти вас, і проти інших людей? Давайте уважно достатньо читати, що там зрозуміло. Ніхто не проти того, щоб українська мова була державною і використовувалась вільно, ми всі за це. Але не потрібно робити те, за що потім люди говорять, що одним подобається закон, а іншим не подобається.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пане голово комітету.

 

13:32:46

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Ну, завжди одні закони одним подобаються, однім – ні. Ці закони людям, які не люблять Україну, про українську мову не подобаються, а тим, хто любить, подобається. Так що це природній процес. Ми захищаємо України, українців, будемо захищати.

Рухаємося далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, як я вже сказала, до президії надійшла заява від двох груп, вірніше: від фракції "Опозиційний блок" та від групи "Відродження".

423 поправка – повністю. Прошу голосувати і підтримати її повністю.

 

13:33:33

За-23

Рішення не прийнято.

І відповідно до Регламенту я оголошую перерву на півгодини. Після цього насправді буде наша регламентна перерва з 2-ї до 4-ї. Тому я оголошую ранкове засідання Верховної Ради закритим. Зустрінемося о 16 годині.