Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 14

Опубліковано 12. 03. 2019

ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

12 березня 2019 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

16:00:45

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації.

Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця для участі в реєстрації.

Отже, прошу провести реєстрацію, прошу зареєструватись.

16:01:54

Зареєстровано 358 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

І, колеги, відразу хочу зробити повідомлення. До обіду я мав розмову з головою Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави. Хочу наголосити, що повідомив мене голова комісії, що засідання відбудеться в четвер о 14:15. Зранку на засіданні з головами фракцій ми дійшли до спільного розуміння, що комісія має відбутись чим швидше. Тому я звертаюся з закликом до членів комісії провести її завтра. Я розумію, що є багато матеріалів, що є багато для опрацювання документів, але я вважаю, що відтягувати з проведенням комісії і з інформуванням суспільства ми не можемо. І хочу наголосити, що в нашому рішенні щодо тимчасової слідчої комісії зазначено, що вона має проходити спільно з Комітетом безпеки і оборони, Комітетом по боротьбі з корупцією. І я закликаю і комітети, і членів тимчасової слідчої комісії невідкладно завтра по завершенню сесії розпочати роботу тимчасової слідчої комісії і інформувати суспільство про ті факти, які були озвучені засобами масової інформації. І сподіваюсь, члени ТСК дослухаються до моєї поради і до моєї рекомендації.

Отже, колеги, хочу нагадати, що до обіду ми завершили на правці 39. І ми розпочинаємо зараз розгляд правок з 39 правки (Німченко, Шуфрич). Автора немає правки. Є. Німченко, так? Будь ласка. Я перепрошую.

Німченку включіть мікрофон.

16:03:54

НІМЧЕНКО В.І.

Уважаемые коллеги! Уважаемые граждане Украины! Сегодня у нас рассматривается…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до вас звертаюсь з проханням державною мовою говорити, ви нею добре і прекрасно володієте. І, будь ласка, не робіть непотрібних конфліктів тоді, коли ми працюємо системно і злагоджено. Будь ласка, державною мовою. Включіть мікрофон.

НІМЧЕНКО В.І. Андрей Владимирович! Я хочу сказать, чтобы слышал народ Украины, что мы сегодня решаем вопрос языка в Украине.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз звертаюсь до вас з проханням, пане Німченко, державною мовою висловлювати позицію. Я звертаюсь з проханням як Голова Верховної Ради до вас, не ображаючи, не принижуючи, а з великою повагою до кожного народного депутата. Я вас прошу державною мовою брати участь в обговоренні.

І, на жаль, колеги, зараз включать мікрофон, справді, не робіть конфлікту там, де не треба робити конфлікту, але я змушений буду виключити мікрофон. Я прошу вас державною мовою і справді прошу вас, я звертаюся з повагою до вас, як до будь-якого народного депутата.

Включіть мікрофон народному депутату Німченку.

16:05:02

НІМЧЕНКО В.І.

Уважаемый Андрей Владимирович, я хочу, чтобы вы сказали публично, занимаемое ваше кресло спикера…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу виключити мікрофон. На жаль, є рішення Конституційного Суду, яке чітко роз'яснює, і мені дуже прикро, і шкода, що ви просто зриваєте засідання некоректною поведінкою. Кожен народний депутат має право слова в цьому залі, кожен народний депутат має право висловити свою позицію. І я як Голова Верховної Ради України був весь час і є гарантом цього. У мене є одне тільки прохання: будь ласка, державною мовою, і буде забезпечено слово кожному. На жаль, зараз я не маю можливості вам дати продовжити. І я дуже прошу, ще раз з повагою до вас, говорити державною мовою в залі Верховної Ради України. Дякую вам.

Переходимо до наступної правки. 41-а. Не наполягає.

41-а, наполягає. Чубаров, будь ласка.

16:06:03

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановні колеги, я хотів би зазначити, що частина перша статті 1 говорить про те, що єдиною державною офіційною мовою в Україні є українська мова. Абсолютно справедливо, і ми це записуємо. Але саме тут я хотів би просто ще уточнити про ситуацію в Автономній Республіці Крим, статус якого, я впевнений, ми змінимо і внесемо певні доповнення до Конституції України.

Отже, моя поправка: "В Автономній Республіці Крим та місті Севастополі в усіх сферах суспільного життя, крім випадків, визначених законом, поряд з державною мовою використовується кримськотатарська мова як мова корінного народу України".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.

16:06:58

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Шановний пане Чубаров, цей закон не регулює інші мови, крім української. Але, хочу звернути на це увагу, кримськотатарська мова згадується в тексті у ряді випадків, коли вона може застосовуватися на рівні з державною, наприклад, в кіновиробництві. В разі прийняття цього закону Верховна Рада має дати уряду чіткий строк для підготовки і подання на розгляд парламенту нового законопроекту, про який ми говорили раніше.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування правку 41. Комітетом вона відхилена, і голова комітету пояснив з якої причини. Прошу голосувати, хто підтримує дану правку, прошу голосувати.

16:07:46

За-50

Рішення не прийнято.

І, колеги, я хочу наголосити, що по 39 правці автори наполягають на голосуванні. Я хочу зазначити, що автори… оскільки дана правка врахована редакційно, вони наполягають і Німченко, і Шуфрич, щоб вона була в повному обсязі прийнята.

Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію, щоб в повному обсязі була прийнята 39-а правка.

Будь ласка, Німченку включіть мікрофон.

16:08:18

НІМЧЕНКО В.І.

Я хочу сказати по-українськи: ми не бики Степана Руданського, ми – народні депутати, і, я вас перепрошую, ви не пастух. Шановний спікер парламенту, дайте мені слово, народному депутату, за яким стоїть півтора мільйони.

Я хотів сказати… як я хотів сказати, оскільки ви примусили мене вести такі розмови і відстоювати інтереси по присязі, то я хочу поставити на підтвердження і друге, стосовно 39 статті. Стосовно 39 статті… 39 поправки, про яку ведеться мова. Давайте ми візьмемо і розглянемо, про що йдеться.

Єдиною державною мовою в Україні є українська мова. Хто це оспорює? Статус української мови як єдиної державної. Де це записано в Конституції? Хто це придумав? На якій підставі і хто це вбачає?

Дальше…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. 30 секунд, будь ласка.

НІМЧЕНКО В.І. Є невід'ємним елементом конституційного ладу. Це… это аморфне визначення, якого в теорії права. Шановні колеги, і ми просимо виключити взагалі про публічне приниження, зневаження.

І дальше. Скажіть, будь ласка, на якій підставі невиконання закону тягне за собою пункт 6, який пропонується, притягнення до відповідальності… до кримінальної…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, дякую вам за розуміння.

Це підтверджує, що всі володіють державною мовою. І хочу наголосити, як в будь-якому парламенті цивілізованої держави усі народні депутати виступають мовою державною. Ви щойно образили народного депутата Пастуха. Він переконує, що він Пастух, власне, в цьому залі, а Голова Верховної Ради відповідає за організацію роботи Верховної Ради України. Я буду і надалі твердо на цій позиції наполягати, колеги.

І наголошую ще раз, ви створюєте непотрібні конфлікти під час розгляду надважливого закону. Давайте обговорювати, давайте дискутувати. Я намагаюсь не висловлювати свої політичні позиції, нікого не ображати, хоч у мене є величезна кількість підстав, величезна кількість підстав ображати вас, але я цього не роблю, оскільки я відношусь до всіх з повагою.

Отже, я ставлю 39 правку на голосування. Автори наполягають, щоб вона була прийнята повністю. Хто підтримує, прошу голосувати.

16:11:20

За-26

Рішення не прийнято.

42-а, Брензович. Наполягає.

Червакова, будь ласка.

Брензович 42-а, так.

16:11:34

БРЕНЗОВИЧ В.І.

Частину другу статті 1 пропонується вилучити, адже джерелом такого статусу, як Конституція України, як це встановлено в частині четвертій цієї статті. Пропонована частина друга статті 1 є не тільки зайвою і суто декларативною, але також такою, що грішить проти істини. Адже самовизначення України, відповідно до Преамбули Конституції, це є не тільки самовизначення україномовних громадян українського етнічного походження, але і самовизначенням усім українським народом, громадянами всіх національностей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.

16:12:15

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Цю правку пропонується відхилити, оскільки джерелом особливого статусу є не Конституція, як це зазначається в поправці, а історичні процеси розвитку українського суспільства. Конституція лише фіксує цей статус і формалізує його у відповідних статтях і нормах. Саме тому ця правка відхилялася, була відхилена комітетом.

Відразу хочу відповісти панові Німченку, що жодних згадок або змін до Кримінального кодексу України, які би вводили кримінальну відповідальність за порушення цього закону, не існує. Закон не вводить жодної кримінальної відповідальності. Прошу припинити будь-які спекуляції і неправду в поширенні норм, яких немає в цьому законі, і не вигадувати їх.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування правку 42. Комітет її відхилив. Колеги, хто підтримує дану правку, прошу голосувати.

16:13:16

За-15

Рішення не прийнято.

43-я. Чубаров, будь ласка.

16:13:25

ЧУБАРОВ Р.А.

В мене тут до шановного доповідача, дивіться, частина друга статті 1, на першому читанні вона таким чином була виписана: "Статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин". Я зараз не можу в порівняльній таблиці знайти цю статтю от такої редакції. Але якщо вона зберігається, то я прошу доповнити, і це моя поправка: "і потреб осіб, що належать до корінних народів і національних меншин". Будь ласка, пане доповідач, як тут ми будемо?

16:14:10

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Цей пункт був вилучений ще під час голосування в першому читанні, тоді так.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, зрозуміло, ви не наполягаєте на голосуванні? Ми впорядкували ще під час першого читання.

44 правка. Червакова, будь ласка.

16:14:26

ЧЕРВАКОВА О.В.

Шановні колеги, я хочу ще раз звернути увагу на те формулювання, яке залишилося при другому читанні: "Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації".

Микола Леонідович, я знаю дуже велику любов вашого комітету до таких розмитих формулювань, але що таке "державотворче самовизначення української нації"? Це фактично оціночне судження. І я повністю підтримую своїх колег, що тут треба робити відсилання до Конституції, до закону прямої дії, яким має бути зумовлений статус української мови, тому що оціночні судження суперечать техніці нормотворчого проектування, головним принципом якої є чіткість і юридична визначеність.

Прошу поставити цю поправку на голосування. Якщо вона не пройде, то при голосуванні в остаточній редакції ще раз повернутися до цієї теми, тому що, на мою думку, це дуже важливо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.

16:15:29

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Пані Червакова, я хочу нагадати, що закон напрацьовувався не лише членами нашого комітету і робочою групою, куди входили ціла низка професорів, в тому числі конституціоналістів (професор Василенко), починав над ним ще працювати професор Головатий. І саме науковці наполягали на цьому і були проти вилучення частини другої, оскільки в ній закріплюється базова засада про джерело державного статусу української мови, а це необхідно, щоб показати, що це не формальний статус, а результат історичних процесів еволюції українського суспільства. І науковці наполягали саме на такому формулюванні. Тому комітет рекомендував відхилити цю правку колеги Євтушка.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, це важливе питання. я з того приводу одному з розробників дам слово, одну хвилину, віце-прем’єр-міністрові В'ячеславу Кириленку, який бере участь в засіданні Ради. Будь ласка.

16:16:24

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, шановний пане Голово.

А це дуже важливе місце якраз у законі… (Шум у залі) Шановні колеги! Це дуже важливе місце у законі, тому що ми з вами схвалили уже преамбулу і в преамбулі прямо ми посилаємося на Декларацію про державний суверенітет від липня 1990 року, це конкретний законодавчий акт, і на Акт проголошення державної незалежності 24 серпня. Це і є конкретні нормативно-правові акти, які є джерелом самовизначення українського народу. І звідси вже державний статус української мови. І Конституцію ми в преамбулі також згадували. Тому, коли була дискусія на цю тему, з огляду на це все-таки вирішили державне самовизначення українського народу лишити, бо в преамбулі є посилання на два конкретних засадничих для України акти. Тобто це навпаки дуже важливо, Оля.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Так.

Я ставлю на голосування поправку 44. Хто її підтримує, я прошу голосувати. Комітет її відхилив.

16:17:30

За-30

Рішення не прийняте.

45-а. Наполягає Німченко. Будь ласка, включіть мікрофон.

16:17:36

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, шановний народе України! Ви сейчас бачите, що плюндрується взагалі платформа мов в Україні. Але я хочу сказати свою поправку, хочу сказати свою поправку, яка передбачає в зазначеному законопроекті, що державний статус української мови невід'ємним є елементом конституційного ладу унітарної держави.

Є висновок експертного відділу управління про те, що це недопустимо. Унітарність стосується територій форми управління. При чому тут нав'язування питання язика? Я вам скажу, що застосовуючи цю норму, ми все рівно, що летимо над гніздом зозулі. От про що йде мова. Це ми знущаємося з української мови, ми її преподносимо скрізь. Іде мова, щоб включити її і зачепити, повісити на гачок, щоб вона була єдиною…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

НІМЧЕНКО В.І. …єдиною в Україні мовою. Це недопустимо, це дискредитує інші мови, їх більше ста, в тому числі захищені Конституцією статтею 10 – російська та інші мови національних регіональних меншин. От про що йде мова. Тому ми й пропонуємо перенести це в м'яке коректне регулювання розуміння української мови як державної.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.

16:19:24

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Отже, що пропонують колеги Німченко і Шуфрич. Фактично, йдеться про виключення зі статті частини третьої. Але те, що державна мова є складовою конституційного ладу, це не ми вигадали, це висновок Конституційного Суду у своєму рішенні 99-го року. Заперечувати проти цієї частини третьої – це фактично заперечувати рішення Конституційного Суду, а це неможливо, тому що Україна є унітарною державою, і ми не можемо заперечувати цієї унітарності, бо ми проти федералізації України і ніколи не допустимо федералізації України.

Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

16:19:58

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Прошу голосувати по 45 поправці.

16:20:14

За-21

Поправка відхиляється.

Наступна 46 поправка, так само Василь Німченко. Вам слово.

16:20:21

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, що стосується статті 46, поправки 46, я знову ж таки акцентую вашу увагу як виписаний цей законопроект, як виписаний. Це писали не юристи, не фахівці, за цим стоять популісти. Читайте. Статус української мови як єдиної державної мови України визначається винятково Конституцією України. Чим воно буде визначатися, якщо Конституція сказала: державною мовою є українська. Все. Це по-перше.

А по-друге, єдиної державної мови України. Що значить єдиної державної мови? У нас що, є друга державна мова українська? Іде питання про українську. Навіщо оці перегрузки змісту статті? Це недопустимо в законотворчості. Вам скаже це любий юрист практикуючий. І тому ми і пропонуємо, будь ласка, прислухайтеся, про що йде мова…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу коментар голови комітету.

16:21:35

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Фактично в цій поправці йдеться про недопущення применшення так званих регіональних мов. Ми обговорювали це під час першого читання і в першому читанні така норма була виключена, тому вона не обговорюється в другому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І прошу визначатися по 46 поправці.

16:22:05

За-18

Дякую. 18 – за, поправка відхиляється.

Наступна так само.

Поправка 47-а. Народний депутат Німченко, вам слово.

16:22:15

НІМЧЕНКО В.І.

Стосовно поправки 47. Шановні колеги, що пропонується? Що пропонується? Коли ми ведемо мову про запровадження державної, державної мови, якою є українська, і це ніхто у нас не заперечує, я б хотів би, перш за все, щоб виходили з того, що виключити потрібно те, що зазначено в статті 1 частині п'ятій, виключить. Подивіться, куди вона нас веде ця стаття. От почитайте частину п'яту, почитайте. Тут мені кажуть, що частини і шостої нема, нема ніякої. Подивіться, вона є в редакції. Але ми не ув'язуємо його з відповідальністю, з деліктами, це недопустимо, така система. І тому ми просимо з цього приводу якраз і виключити частину п'яту статті 1 взагалі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар по 47 статті.

16:23:27

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

47 стаття… 47 поправка була відхилена, оскільки, відповідно до Конституції, застосування мови регулюється виключно законом. Відразу хочу сказати, що наступна поправка 48, я був її автором, вона теж стосувалася частини п'ятої. Ми дебатували це з юридичним управлінням Верховної Ради, і наприкінці нашого голосування, у вас є висновки юридичного управління, ми пропонуватимемо врахувати формулювання, яке запропоноване юридичним управлінням Верховної Ради. Таким чином я знімаю свою наступну поправку і дав відповідь на попередню поправку колеги.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Прошу визначатися по 47 поправці.

16:24:15

За-17

Поправка відхиляється.

Наступна поправка пана Княжицького 48. Не наполягаєте. Погоджуєтесь з рішенням комітету.

Наступна 50 поправка Денисенка, народного депутата. Народний депутат Денисенко теж не наполягає.

Кудлаєнко, будь ласка, мікрофон пану Кудлаєнку.

16:24:40

КУДЛАЄНКО С.В.

Шановні народні депутати! Шановний народе України! Упродовж тисячолітньої історії однією з основоположних цінностей українців було прагнення до свободи. Саме це спонукало наш народ боротися за незалежність, боротися проти військової, культурної, інформаційної агресії. Нині в умовах агресії з боку Росії Україна продовжує відстоювати власну свободу та цілісність держави.

Пропозиція, внесена народним депутатом Денисенком, стосується рівня правового врегулювання порядку застосування державної мови в нашій державі. Частина п'ята статті 1 законопроекту містить однозначно і норму-імператив, і норму-заборону з одного і того ж питання: рівня правового регулювання порядку застосування державної мови.

Відтак, норма заборони має бути виключена як така, що не має самостійного юридичного навантаження. У зв'язку з цим підтримується пропозиція у частині п'ятій статті 1 законопроекту, слова: "і не може бути предметом регулювання" підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування – виключити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу роз'яснення пана Княжицького.

16:25:50

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Оскільки, як я вже сказав перед тим, і поправки колег Німченка, Шуфрича, і моя поправка, і поправка колеги Рибчинського, і поправка колеги Денисенка стосувалася формулювання частини п'ятої статті 1. Ми консультувалися з тим, яке формулювання використати і погодилися з рекомендаціями експертного управління, які вам роздані разом з цим законом, і які будуть поставлені на голосування в кінці, коли ми будемо голосувати за весь закон. Через те ця поправка була відхилена.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу визначатися по 50 поправці. Прошу визначатись, колеги.

16:26:37

За-25

Поправка відхиляється.

Наступна 51 поправка, народний депутат Німченко, 51-а.

16:26:46

НІМЧЕНКО В.І.

51 поправка. Шановні колеги, в мене в порівняльній таблиці стосується функціонування і застосування української мови, а не порядок застосування.

Дальше. Йде питання про те, що є інша редакція, і вона не знаю, де взялась. Але в мене частина шоста, як казали, вказує про те, що спроба запровадити на офіційному рівні багатоманітність… (статусу іншим, українським… мовам) всупереч Конституції тягне за собою… є тотожним діям, спрямованим на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу. Это те, що я отримав, в других я це не бачу законопроектах. Але я не можу виключати при такому підході, що ця норма, вона взагалі ненормативіська, і що за нею стоїть, можна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити плануйте. Завершити? 15 секунд завершити.

НІМЧЕНКО В.І. Да. Я хотів би, щоб автори законопроекту все-таки внесли роз'яснення… що дуалізму статей частини шостої… з шостої частини, яка має два змісти, два.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, роз'яснення по поправці номер 51.

16:28:25

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Просто колега Німченко говорив про щось інше, він не говорив про 51 поправку, автором якої він є. А в цій поправці він пропонує, щоб базові положення статусу української мови визначалися словниками.

Чому комітет відхилив цю поправку. Оскільки словники і довідники це не є елементи правового статусу, тому встановлювати в нормі закону, що норми української мови встановлюються в словниках, ми очевидно не можемо. Тим більше, колега Німченко не вказує, які саме словники в такому випадку потрібно використовувати. І якщо одні словники суперечать іншим, а в нас це часто буває, на що ми повинні посилатися. Це є те, про що написав колега Німченко, це зовсім не те, про що він говорив.

А те, про що він говорив, я вже дав роз'яснення, що змін до Кримінального кодексу жодних закон не вносить, тому жодних кримінальних переслідувань його невиконання не передбачає.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 51 поправці.

16:29:30

За-14

Поправка відхиляється. Поправка відхиляється.

Зараз, будь ласка, пану Німченку слово. Будь ласка.

16:29:43

НІМЧЕНКО В.І.

Я доповідача хочу запитати. Так все-таки є норма, яка передбачає відповідальність тотожну зраді Батьківщини чи немає? Посилання єсть таке чи немає?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, під час… Я думала, ви, у вас зауваження по поправці. Шановні колеги, ми не можемо зараз в дебати вступати з доповідачем, а маємо рухатися по поправках.

52 поправка народного депутата Бойка. Буде хтось із його колег представляти? Ні.

А, пані Олена, я вас прошу, будь ласка, вибачте, заради Бога. Пані Олена, прошу вас.

16:30:21

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, моя правка 52. Пропоную частину п'яту статті 1, про яку ми вже говорили, викласти в наступній редакції: "Порядок забезпечення функціонування української мови як державної визначається винятково цим законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування".

Шановні колеги, я, звичайно, почула коментар Миколи Леонідовича, дуже дякую. Тим не менше, вважаю, що ця правка є слушною і відповідає сутті, змісту і назві Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Прошу ще раз, якщо можна, Микола Леонідович, чи врахована ця позиція в остаточній редакції, чи буде вона врахована? І все ж таки прошу поставити на підтвердження.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар пана Княжицького.

16:31:19

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

По-перше, коротко хочу сказати панові Німченку, що відповідь на ваше запитання буде в наступній поправці, ви її почуєте, в 53-й. Слідкуйте за поправками, колеги, якщо колега підніме питання.

Щодо запитання колеги Бойко, то ця поправка була відхилена, оскільки цей закон регулює не порядок забезпечення функціонування української мови як державної, а просто порядок функціонування мови. Забезпечення цього порядку, справді, є завданням цього закону. Проте говорити про який-небудь особливий порядок було б невірно. Тому через це ми цю норму відхилили.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначатися, колеги, по 52 поправці нашої шановної колеги. Будь ласка.

16:32:07

За-35

Поправка відхиляється.

Наступна 53-я, Брензовича. Прошу мікрофон.

16:32:13

БРЕНЗОВИЧ В.І.

Частину шосту статті 1 пропонується вилучити, адже багатомовність не суперечить Конституції України (дивись частину першу статті 10 та статтю 11 Конституції України). Адже в Конституції взагалі не йдеться про офіційну мову, тому не може йтися ні про офіційну одномовність, ні про багатомовність, принаймні якщо поважати Конституцію України.

Крім того, криміналізація навіть не дій, а лише дискусії на таку важливу тему як статус мови є замахом на такі фундаментальні людські права і свободи як свобода думки і виявлення своїх поглядів. Тому залишення в тексті закону такого пасажу суперечить також засадам правової держави, державності нашої країни.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

16:32:58

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

По-перше, ця поправка була відхилена, оскільки тут ідеться не про будь-яку багатомовність, а саме про офіційну багатомовність. Тобто випадки, коли певні органи або посадові особи запроваджують додаткові офіційні мови окрім української незаконно. За рішенням Конституційного Суду України, як я вже говорив, 99-го року офіційна мова в Україні може бути лише одна, і вона є елементом конституційного ладу. Очевидно, що будь-яка дія всупереч цього є дією всупереч конституційного ладу, адже це випливає з вказаного рішення. Саме тому в даній нормі йдеться про те, що держава ставиться до руйнування офіційного статусу державної мови як до зміни чи повалення конституційного ладу. Але слід зауважити, що тут не йдеться про встановлення кримінальної відповідальності. Будь-які зміни щодо кримінальної відповідальності можуть запроваджуватися лише змінами до Кримінального кодексу. Ні ця стаття, ні будь-який інший пункт цього закону зміни до Кримінального кодексу не вносять.

Логіка норми дуже проста: держава негативно ставиться до запровадження офіційної двомовності, вважає це потенційно небезпечним і вказує про це в Законі про мову. Це дозволяє акцентувати увагу на цьому, але зрозуміло, що це не запроваджує жодної кримінальної відповідальності. При чому, хочу нагадати, що йдеться саме про запровадження саме…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину завершити.

16:32:58

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Саме офіційної двомовності, тобто прийняття законів щодо надання офіційного державного статусу іншим мовам всупереч Конституції, які ми бачили кілька років тому, коли кожне село проголошувало якусь іншу мову офіційною на території села. Щоб такого не допустити в майбутньому, ми в законі на це вказуємо.

Хочу лише наголосити, що ми пропонуватимемо голосувати цю статтю відповідно до рекомендацій юридичного управління Верховної Ради, які вам роздані. Прошу з ними ознайомитись, до них будуть певні правки, і ми в кінці пропонуватимемо голосувати саме в цій редакції.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І прошу визначатися по 53 статті.

16:35:00

За-19

Поправка не приймається.

І наступна – 54-а. Колеги з "Батьківщини", будете презентувати?

Рухаємося далі. Наступна, Чубаров, 55 поправка. Теж не наполягає. Дякуємо вам.

Німченко, 57 поправка. Будь ласка, шановний пане Василю. Ні, 57-а. 56-а – це "Батьківщини".

16:35:19

НІМЧЕНКО В.І.

Я в черговий раз хочу сказати і повідомити доповідачу. Пане доповідачу, пане Миколо, я публічно для вас особисто скажу. Ви подивіться, яку текстуру ви застосовуєте: "карається відповідно до закону". Це що? В якому законі ви бачили? В якому законі ви бачили, де встановлюється відповідальність за зраду Батьківщини, тотожно за зраду Батьківщини? Ви знущаєтесь з народу, чи що ви робите? Що за цим стоїть? Ліквідація і стертя з пам'яті коду інших язиків, російського і все інше? Про що йде мова? То так і скажіть. Ви не захищаєте українську мову, вона не потребує захисту. Ви робите інше, ви викорінюєте інші язики, щоб країна не стала, не була багатонаціональною, щоб правити на умовах ідентичності, як ви…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. А, все, ви завершили.

Будь ласка, коментар голови комітету.

16:36:35

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Я би просив все ж таки колег виступати за темами тих правок, які вони подали, а не за вільним польотом власних думок. Оскільки в цій статті, насправді, колега Німченко пропонує по суті карати за спроби перешкоджання вільному розвитку російської мови. Хочу відповісти, що оскільки цей закон не регулює питання російської мови, як і інших мов національних меншин, а він про державну мову, тобто українську, стаття 7 цього закону регулює інші питання, і ця правка спрямована лише на те, щоб виключити частину сьому взагалі із законопроекту, через те вона була відхилена комітетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу голосувати за цю поправку, прошу визначатися, колеги.

І доєднуюся до прохання голови комітету, що ми зараз обговорюємо поправки, я прошу презентувати поправки, а не давати оцінки політичним подіям в Україні.

16:37:26

За-11

Будь ласка, 11 – за, поправка відхиляється.

Наступна поправка 60. Будь ласка, Андрій Іллєнко. Прошу, вам мікрофон.

16:37:40

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, "Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні колеги, відповідно наша поправка до цієї статті, вона спрямована на те, щоб вона не була мертвою ця норма, щоб вона мала реальні механізми застосування. І тому ми пропонуємо додати в кінці, що мають бути відповідні юридичні відповідальні за подібні спроби, а саме спроби запровадження в Україні офіційної, наголошую, офіційної багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі і діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу, є такими, що спрямовані на насильницьку зміну та повалення конституційного ладу. І ми пропонуємо, власне, додати, що має бути юридична відповідальність за такі спроби, якщо вони дійсно мають місце, наголошую, якщо це відповідає тому формулюванню, яке є в статті. А формулювання, яке є в статті, говорить саме про те, що має бути розуміння відповідальності певної за такі спроби і такі дії. Тому наша пропозиція саме така: внести відповідну поправку, щоб ця норма працювала.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу пояснення голови комітету.

16:38:50

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Пане Андрію, по суті, члени комітету були з вами згодні, але ця поправка була відхилена, оскільки за рішенням комітету слова, які ви пропонували, "караються, відповідно до закону", були змінені на більш юридично вірні, з нашої точки зору, цитую, "і є підставою для притягнення до юридичної відповідальності, встановленої законом". Тому по суті вона врахована, але просто в іншій формі, а в тій формі вона була відхилена.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І наступна… О, ми зараз голосуємо за цю поправку, вибачте, будь ласка, пане Андрію і ваші колеги. Поправка 60, прошу визначатися.

16:39:36

За-35

Поправка не приймається.

Наступна поправка 68, Гуляєв. А, яка… Будь ласка, пану Рибчинському, зараз, я перепрошую, пану Рибчинському мікрофон. Він, як ви пам'ятаєте… Зараз, я вже оголосила пана Рибчинського, тому що він зняв всі свої поправки окрім однієї. Будь ласка, пану Рибчинському, потім…

Шановні колеги, дайте слово пану Рибчинському, будь ласка.

16:39:59

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Дуже дякую за надане слово.

Частину восьму статті 1 законопроекту викласти в наступній редакції…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми зараз знаходимось на 60-х поправках. У вас, яка поправка? 68-а? Ми ще до неї не дійшли, пане Рибчинський. Я вам дам слово, коли ми…

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Ви ж сказали 68-а, я…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, я сказала 62-а, там ще…

Зараз 62-а, Євтушок. Вона врахована редакційно.

Ми знаходились, пане Рибчинський, ми знаходились на 60 поправці Іллєнка.

Рухаємося далі. 62-а, будь ласка, Євтушок. Вона була врахована редакційно. Будь ласка.

16:40:43

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, "Батьківщина". Я одразу хочу подякувати вам, пане голово, і всьому комітету, оскільки більша частина, напевно, моїх поправок, які були внесені, вони враховані, але є частина поправок, які враховані редакційно.

Я зараз хочу привернути увагу до частини сьомої статті 1, яку я пропонував викласти в такій редакції: "Спроби запровадження в Україні офіційної двомовності чи багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і є такими, що спрямовані на насильницьку зміну, чи повалення конституційного ладу". Ви врахували цю поправочку редакційно, прошу поясніть, будь ласка.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу роз'яснення по 62 поправці, яка була врахована редакційно.

16:41:40

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую пане, Євтушок, і за вашу роботу, і за співпрацю, і за позицію. Поправка, справді, була врахована редакційно в затвердженій комітетом редакції частини шостої. І там комітетом в редакції залишили багатомовність, різновидом якої є, запропонована автором поправки, двомовність. Тобто двомовність є різновидом багатомовності, і там же розкривається те, що законодавець має на увазі під цим терміном, тому вона врахована редакційно.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначатися. Пане Євтушок, якщо ми зараз… Не ставимо на голосування, ви просто просили роз'яснення, і поправка залишається в редакції комітету.

63-я, Гуляєв. Не наполягає.

64-а, Романовський. Не наполягає.

65-а, Німченко.

Будь ласка, включіть мікрофон Шверку, народному депутату. Прошу.

16:42:31

ШВЕРК Г.А.

Дякую дуже.

Я перший раз отримав слово. Тому хочу дуже подякувати комітетові і особисто пану Миколі Княжицькому щодо високої якості роботи над цим законопроектом. Але є питання от стосовно частини сьомої статті 1. У мене є питання наступне. А чи є десь чітке визначення того, що є публічним приниженням та зневажанням української мови? От щодо мови визначення є чи немає, і як це вирішувати? Бо там є відповідальність, хтось має мати дискрецію щодо того, щоб визначати, це є приниження чи це немає приниження. Тобто поясніть, будь ласка, пане Миколо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваш коментар.

16:43:21

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Як я вже говорив, відповідно до рішення Конституційного Суду 99-го року, державна мова фактично прирівнюється до державних символів, і у нас є покарання за паплюження державних символів. Цей закон, як я уже говорив, теж не передбачає жодного кримінального покарання. Але, якщо будуть факти приниження мови, то особа, яка помітила такий факт і є цим обурена, звертається до Уповноваженого, Уповноважений складає відповідний акт і з тим актом звертається до суду, і суд… суд буде вирішувати, наскільки це відповідає чи не відповідає порушенню цього закону, за який може бути лише адміністративна, як я вже говорив, а не кримінальна відповідальність.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я так розумію, немає потреби голосувати. Це просто був обмін думками по поправці.

Наступна, будь ласка, 65 поправка. Народний депутат Німченко.

16:44:08

НІМЧЕНКО В.І.

Я пропоную в зазначеному законопроекті відмовитися від адміністративних і кримінальних, репресивних норм. Хватить нам лякати людей. Ви подивіться, що ви вносите в цю статтю. Кого ви лякаєте? Ви лякаєте свій же народ. Якщо це іншомовні, не україномовні, то їх більше 40 відсотків. Що ви робите?

Тому ми просимо виключити це взагалі, виключити як рудиментные норми для закону про языки. Найдіть в світі ще де-небудь таке, і ніколи не посилайтесь на подібне в Чехії, Польщі, Словакіі – нема там такого, там працює демократія і вільне волевиявлення, і реалізація свободы мышления. От і все. Ви не придумуйте велосипед, оце у вас не вийде, і ми повернемося ще до цього, і вибудете свідками, як ви забіжаєте...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар по 65 поправці народного депутата Княжицького.

16:45:23

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Поправка відхилена, оскільки прояви навмисного спотворення української мови в офіційних державних документах дискредитують саму ідею збереження державної мови. З огляду на державний статус української мови, питання її правильного застосування, дотримання стандартів, встановлених Нацкомісією з питань стандартизації є важливим елементом збереження конституційного ладу, як про це сказано у висновках Конституційного Суду.

А вам, колего, хочу сказати, що український народ лякається вас, лякається давно, бо не хоче в минуле, не хоче в імперію, через те ми підтримаємо, проголосуємо цей закон. І я не розумію чому ви так гаряче обстоюєте своє право паплюжити українську мову. Не думаю, що це гідно народного депутата України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, колеги, голосувати по 65 поправці.

Ще раз прошу мінімізувати політизацію обговорення поправок, іти по суті, по суті, від цього тільки виграє закон. Колеги, я дуже вас прошу, я попросила мінімізувати обмін люб'язностями і йти по поправкам. Слово не дам.

16:46:24

За-19

Поправка відхиляється.

Наступна, поправка 70... 68 поправка.

67-а, Євтушок. Не наполягає.

68-а. Рибчинський, будь ласка. Нарешті ми дійшли… (Шум у залі) Зараз! Я вже дала слово. Зараз! Я дала слово зараз Рибчинському, ми дійшли до його вожделенной 68 поправки. Потім вам слово.

Будь ласка, 68 поправка. Рибчинський. Потім ви, Долженков.

16:46:52

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Дякую, що надали слово.

Поправка стосується фактів спотворення і знущання над українською мовою і звучить вона так: "Частину восьму статті 1 законопроекту викласти в наступній редакції: Створення перешкод та обмежень у користуванні українською мовою, навмисне спотворення української мови мають наслідком відповідальність, встановлену законом". Написано, що враховано редакційно.

Пане Миколо, просто що мається на увазі, цікаво. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, коментар по 68-й поправці голови комітету Княжицького.

16:47:32

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Пане Євгене, поправка врахована ваша майже дослівно. Первісно присутня в статті фраза "Створення перешкод та обмежень у користуванні українською мовою" була прибрана якраз через те, що був надто широкий спектр можливих тлумачень цієї фрази. Протидію в створенні таких перешкод спрямований фактично весь цей закон, і виокремлювати щось одне ми вирішили зайвим. Але в підготовленій до другого читання нормі комітет уточнив, і це відповідь пану Шверку теж, щоб ви це почули, що саме слід вважати "навмисним спотворенням української мови" в офіційних документах і текстах. Під ним пропонується розуміти "навмисне застосування із порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови". Тобто, якщо ви підете за довідкою, а вам чиновник видасть довідку так, що ви її не зрозумієте, то ви маєте право звернутися до Уповноваженого, а він звернеться до суду і покарає адміністративно цього чиновника. При цьому, як завжди, в суді треба довести навмисність. Якщо це звичайна помилка, ніхто нікого карати не буде, за це не потрібно переживати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначатися.

Ми не голосуємо за вашу поправку, пане Рибчинський, не голосуємо. Ви обмінялися думками. Я на наступній вашій поправці дам вам слово, добре, ще раз.

Будь ласка, наступна. Мікрофон, будь ласка, пану Долженкову. І ви скажіть, на якій поправці ви наполягаєте. Добре?

16:48:54

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую.

Я би хотів поставити на підтвердження пропозицію 67 Євтушка. І, користуючись нагодою з приводу цієї частини статті, частина восьма стаття 1. В мене запитання, по-перше, до головуючого. Я хочу звернути вашу увагу на фальсифікацію редакції частини восьмої статті 1. Подивіться редакцію законопроекту, прийняту в першому читанні, пропозиції депутатів, які подали свої пропозиції до цієї частини, та крайній правий стовпчик.

Тому жодної пропозиції, по-перше, в першому читанні відсутнє будь-яке згадування за відповідальність за порушення вимог українського правопису, навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема, навмисне застосування з порушенням вимог українського правопису. Оця дописка українського правопису – це ваше вже перевищення службових повноважень. Яким чином, я до головуючого, маю на увазі, комітету, яким чином це словосполучення потрапило в…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка. Але головуюча на сесії я, а голова комітету в нас – доповідач, доповідач цього законопроекту. До кого ви звертаєтеся, будь ласка, вкажіть. Будь ласка, 30 секунд.

16:50:57

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Я перепрошую, до доповідача в мене запитання, оскільки в крайній правий стовпчик ви дописали це словосполучення, якого нема ані в першому читанні, ані в жодній пропозиції. Я перевірив особисто в тих таблицях, які ви роздали. Тобто жодного згадування про український правопис нема. На якій підставі ви включили в крайній правий стовпчик це? Тому я ставлю на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, хвилиночку. Це поправка народного депутата Євтушка, яка була врахована редакційно, 67 поправка. 67 поправка – це поправка народного депутата Євтушка, яка була врахована редакційно.

Будь ласка, ще 10 секунд Долженкову. По якій поправці ви говорите?

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Я взяв слово на підтвердження правки Євтушка – 67-а, але це єдина змога звернутися до доповідача. І йому говорю про те, що є фальсифікація…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло. Ми вас почули. Тобто ви не наполягаєте на тому, щоб ставити на підтвердження? Наполягаєте.

Якщо ви наполягаєте зараз, я дам слово, хвилину, автору поправки Євтушку, який роз'яснить, чому ви взагалі вбиваєте його поправку, яка редакційно прийнята комітетом. І після цього хвилину – голові комітету, до якого ви зверталися. Ні, так він теж прокоментує, але ж ви вбиваєте поправку Євтушка. При чому тут його поправка?

Будь ласка, пане Євтушок.

16:51:39

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, пані головуюча.

Євтушок, "Батьківщина". Ну, дивна позиція, звичайно, народного депутата Долженкова. Дайте мені поправку і, не дивлячись, яка вона, бо мені треба виступити, але поставте її ще на голосування, оскільки вона ще й врахована комітетом.

Суть поправки, ну, зводиться до того, що в Конституції чітко визначені символи держави, і мова не є за Конституцією символом держави. Вона для нас є, скажімо так, символом. Ми розуміємо, що несе мова по суті своїй. І тому ми так вважаємо. Тому ми прописуємо, що публічне приниження чи зневажання української мови є протиправним діянням і карається відповідно до закону. Ось вся суть поправки. Чому її ставити на голосування навіть не розумію.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, зараз коментар голови комітету щодо тих запитань, які задав народний депутат Долженков. Будь ласка.

16:52:37

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановна пані головуюча, я вам дякую за демократичне ведення засідання, але хотів би сказати пану Долженкову, що за Регламентом відхилені поправки можуть просити переглянути лише ініціатори їхнього внесення, стаття 120, цитую вам: "За наполяганням ініціатора внесення суб'єкта права законодавчої ініціативи може бути проведено обговорення відхилених комітетом пропозицій, правок, що стосуються цих статей". Так що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнята поправка?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Редакційно. Редакційно. Що стосується запитання, то, очевидно, право комітету, передбачене Регламентом, редакційно формулювати і приймати поправки. Тому що в законі чітко сказано – комітет готує текст на підставі поправок. Комітет, провівши обговорення, на підставі поправок врахував їх редакційно, відповідно до чинного Регламенту.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ми обговорюємо зараз поправки. Якщо у когось є питання до роботи комітету, робота всіх комітетів є відкритою. Пане Долженков, прийдіть завтра на засідання комітету і обговоріть там, будь ласка, питання роботи комітету.

67 поправка, ви наполягаєте на голосуванні все одно?

Колеги, я прошу вас зараз підтримати цю поправку, тому що комітет її підтримав редакційно, цю поправку Євтушка. Будь ласка, прошу визначитись. Я веду засідання не демократично, а по Регламенту, і народні депутати України мають право, на жаль, згідно Регламенту збивати поправки.

16:54:18

За-56

Поправка відхиляється.

Наступна поправка Рибчинського, 68-а. Він її вже озвучив.

Констанкевич. Не наполягає.

Німченко, 70-а. 70-а зараз ще тільки...

69-а, Констанкевич.

Будь ласка, Долженкову слово. Прошу.

16:54:43

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Я пану Княжицькому також хочу зацитувати статтю Регламенту, частина третя статті 20: "За наполяганням народних депутатів може бути проведене обговорення врахованої головним комітетом пропозиції". Це стосовно того, що ви мені тут зауваження даєте на кшталт вивчайте матчасть.

Але ще раз нагадую, комітет компілює пропозиції, розглядає на засіданні комітету Верховної Ради України, я також є членом комітету, на щастя, не вашого, трошки більш кваліфікованого, трошки більш економічного. Але він розглядає пропозиції депутатів, на підставі врахованих пропозицій він формує таблицю до другого читання.

Я ще раз говорю, частина восьма статті 1, у відповідності до якої ви запроваджуєте відповідальність за порушення правил українського правопису – це не прості речі, і це не редакційні речі. Ви зараз перевищуєте повноваження як комітет. І в крайній правий стовпчик ви включаєте відповідальність, якої не було в першому читанні і відносно якої не було подано жодної пропозиції. Ви нам роздали матеріали, ми ці матеріали подивилися. З якого дива...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо.

Я тільки хочу тут підтвердити, що, згідно Регламенту, кожен народний депутат має право поставити на підтвердження ту поправку, яку комітет врахував. І тому часто у нас виникають проблеми з законопроектами. Дякуємо.

ДОЛЖЕНКОВ О.В.(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз коментар... Пане Долженков, не сваріться з доповідачем, я вас дуже прошу. Вам... Ми чуємо ваше питання. Будь ласка, зараз відповідь голови комітету на ваше питання. Будь ласка.

16:56:20

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Пане Долженков, для того, щоб говорити по суті. Для виборців "Опозиційного блоку" хочу пояснити, яку саме поправку на підтвердження ви поставили і чого досягли голосуванням, скасуванням поправки Євтушка. В поправці колеги Євтушка пропонувалося, комітет це врахував… В поправці комітету пропонувалося… Що-що? Так, в поправці комітету пропонувалося зробити, змінити "це тягне юридичні наслідки, передбачені законом".

Ви повернули це, ви повернули це фактично до карання відповідно до закону. Тобто ви повернули до форми, яка була набагато жорсткіша по відношенню до виконання цього закону, ніж це пропонував комітет. Дякую вам від вас і від ваших виборців, і від наших теж.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наскільки я розумію, пан Долженков хотів виступити і не наполягає на голосуванні 69 поправки? Наполягаєте? Колеги, отже, я ставлю на голосування, на підтвердження 69 поправку. Це поправка нашої колеги пані Констанкевич, яку комітет врахував редакційно. Прошу визначитися і підтримати її прошу.

16:57:47

За-67

Отже, поправка залишається. Вона була врахована редакційно. Наскільки ми розуміємо, пан Долженков наполягав на повному її прийнятті, вона залишається редакційно врахованою. Будь ласка, пане…

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

16:58:05

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, я нагадаю, що по нашій традиції на завершення розгляду голова комітету запропонує повернутися до тих поправок, які розбалансовують закон.

Зараз 70-а. Наполягає, так? Наполягає. Добре, Німченко.

16:58:17

НІМЧЕНКО В.І.

По-перше, я хотів би сказати доповідачу. Притримайте свій пил і остроумие, коли ви відповідаєте на запит народного депутата. І хочу сказати, що остроумие – це ще не ум. Це, щоб ви взагалі розуміли, що ви виступаєте подрядчиком. А заказчиком є народні депутати. І тому, будь ласка, відповідайте без юмора, нам нема над чим юморить. Це не юморина.

І тому я хочу відносно цієї поправки, все ж таки виключити всі застосування слова "покарання". Воно пахне нафталіном і думкою 30-х років. Що ви робите?

Тому ми просимо виключити і записати, що не допускається звуження за об'ємом застосування сфери використання державної мови. Оце буде по-законотворчому.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

16:59:25

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колего Німченко. Я вам обіцяю не демонструвати остроумие и юмора, а лише дотепність і гумор. Дякую.

Тепер щодо самої поправки. Поправка фактично ваша спрямована була, 70-а, на виключення тексту закону частини дев'ять статті 1. Автори поправки пропонують замінити її на зовсім іншу, яка не стосується предмету регулювання.

По-друге, закон встановлює особливий правовий режим застосування державної мови, а не обмежень в застосуванні державної мови. Тому комітет цю правку відхилив.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 70. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

17:00:13

За-17

Рішення не прийнято.

71-а. Не наполягає.

72-а. Денисенко. Немировський, будь ласка.

17:00:33

НЕМИРОВСЬКИЙ А.В.

Шановні колеги, підтримую рішення комітету відносно поправки 72, вона врахована реакційно. Дякуємо.

Але, дивлячись на кількісну аудиторію в залі, хотілось би процитувати українську письменницю Ліну Костенко: "Єдиний, хто не втомлюється, - час. А ми живі, нам треба поспішати". Консолідуємося.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

74-а.

73-а. Так, Долженков.

17:01:07

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую.

От, шановні колеги, ми можемо спостерігати на 73 правці подвійні стандарти. Тут шановний доповідач говорить про те, що комітет редакційно враховує деякі положення норм законів. І тут ми бачимо, 73-я – це дійсно правка комітету.

А що стосується частини восьмої статті 1, де запроваджуєте відповідальність за порушення українського правопису, то це вже ваше зловживання вашими посадовими обов'язками. Я думаю, відповідальність саме за цей факт буде мати місце.

А що стосується суті правки, то хочу сказати, що ця пропозиція комітету є зайвою, адже українська мова як мова спілкування, обов'язкове її використання в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в роботі органів місцевого самоврядування та органів державної влади передбачено статтею 10 Конституції України. Тому прошу ставити її на підтвердження.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.

17:02:02

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Отже, колеги з "Опозиційного блоку" спочатку ввели покарання, яке ми зробили значно м'якшим, фактично його скасували через свої поставлення правок на підтвердження. Це, щоб ви розуміли, коли потім хтось буде говорити, що це репресивний закон, то таким його робили не ми, демократичні політики, і не ми пропонуємо зараз зняти цю правку. Бо в цій правці йдеться про те, що українська мова має бути мовою міжетнічного спілкування в Україні. Але колега з "Опозиційного блоку" проти мирного міжетнічного спілкування в Україні.

Тому пропоную цю правку поставити на підтвердження. І проти того, щоб закріпити розкритий юридичний статус української мови, так, як це виклав Конституційний Суд України в 1999 році. Очевидно, такі по суті шовіністичні правки, які пропонують колеги з "Опозиційного блоку", покликані на те, щоб розділити наше суспільство, посіяти розбрат між українцями, які живуть в Україні. Тому пропоную підтримати цю поправку.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, одна з ключових правок. Я поставлю її на підтвердження. І хто підтримає позицію комітету, прошу проголосувати "за". Я ставлю на підтвердження поправку 73, яку комітет підтримає. Це правка комітету. І прошу її підтримати. Голосуємо.

17:03:29

За-73

Рішення не прийнято.

74-а, Німченко.

Включіть мікрофон, будь ласка.

17:03:38

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги, шановні громадяни України, я хочу зачитати, щоб вам було зрозуміло про що йдеться. Що цей закон, який винесений на засідання пленарне регулює функціонування застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, тобто окрім особистого ізольованого власного житла, і то не в загальній комунальній квартирі. Це перше.

І друге. На якій підставі таке правове визначення? Хто скаже, яке правове визначення "в усіх сферах суспільного життя"? Подивіться те рішення 99-го року, де Конституційний Суд вам сказав, що це вже нафталін, це давно забуте, що таке "суспільні всі сфери". Це не може ніхто визначити, оскільки сфер на сьогоднішній є невичерпний перелік. І тому правова невизначеність приведе до ущемлення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Все? Так, звершили.

17:04:56

НІМЧЕНКО В.І.

Приведе до…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 30 секунд.

НІМЧЕНКО В.І. Будь ласка. І приводить правове невизначення до звуження об'єму прав громадян на реалізацію свого природного права на мову материнську.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.

17:05:16

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колего Німченко, а ви про що зараз говорили, про яку правку? Можете мені номер сказати? А? Бо та правка, яку ми зараз обговорюємо, вона про інше. Ви третій раз виступаєте про щось, що не стосується предмету обговорення.

17:05:24

НІМЧЕНКО В.І.

Я вам читаю назву статті 2.

17:05:43

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Про яку, номер правки? Колего Німченко, ми обговорюємо 74 правку. В ній ви пропонуєте: "Розділ І статті 2 викласти в редакції: Законодавство України про мови (крапка)". Зараз ви виступали про щось інше. Ви виступали про 76 правку, ми обговоримо її. Колеги, слідкуйте уважно за правками. Я вас закликаю професійно працювати і не витрачати час, читати закони, які ви обговорюєте.

Щодо цієї правки, то вона була відхилена, оскільки закон не визначає перелік актів законодавства про мови. Це законопроект щодо функціонування української мови як державної і дана стаття має окреслити сферу її дії.

Щодо вашого питання, через одну правку колеги Лесюка я на нього відповім.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 74-у.

Хто підтримує дану… 74-у, так. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати.

17:06:43

За-11

Рішення не прийнято.

І, колеги, хочу вас проінформувати. Під час обговорення правок, автор правки і голова комітету один до одного звертаються, це не може бути підставою для репліки. Це є робота Верховної Ради України. Це просто звернення один до одного, і це не передбачає надавання ще й реплік по кожному зверненню.

Отже, 75-а. Не наполягає.

76-а. Наполягає.

По 74-й він говорив.

76-а, Німченко.

17:07:15

НІМЧЕНКО В.І.

Ми що пропонуємо. Про те, що необхідно в цьому законі передбачити можливість застосування як в багатонаціональній, національній Україні, як українській нації, як це передбачає стаття 11, треба і записати, що недопустимо виходити лише з однієї мови і дати розшифровку стосовно національних меншин, стосовно російської мови і стосовно інших мов, в тому числі корінних народів. От про що йде мова.

А писати про те, що там мови чи не мови, треба роз'яснити і сказати, що в нас працює і виконується стаття 10 і 11 Конституції, згадки про які взагалі нема в цьому законі. Це ганьба.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

17:08:18

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Ця поправка колеги Німченка і колеги Шуфрича була відхилена. Фактично вона спрямована на виключення з тексту закону статті 2 повністю. І замість "окреслені сфери застосування Закону про державну мову" прописати в законі пункти про мови меншин. З цих міркувань поправка була відхилена. Необхідність збереження статті про сферу дії закону та неможливість регулювання Законом про державну мову питання застосування мов меншини.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ставлю на голосування поправку 76, комітетом вона відхилена.

Хто її підтримує, я прошу голосувати.

17:09:00

За-15

Рішення не прийнято.

77-а. Не наполягає.

78-а.

75-а. Лесюк, будь ласка.

17:09:12

ЛЕСЮК Я.В.

Пане Миколо, на комітеті, якщо я пам'ятаю, була прийнята моя правка 75, те, що ви зараз дивитеся. Я не розумію, чому написано відхилено, адже комітет це проголосував. Ви забули, напевно? Тобто суть правки в чому? Подивіться на 1 статтю у нас, де написано "державна мова у всіх"… Я просто хочу, щоб всюди, крім 1 статті, писалося "українська мова" замість "державної мови", не треба виходити з якихось комплексів меншовартості. Я ще щось маю пояснити чому. Нам не треба кожен раз говорити, як називається закон: про функціонування української мови як державної. І, в 1 статті, ми сказали, єдиною державною мовою є яка? - Українська. Далі ми називаємо всюди українська, українська і українська. Ми маємо пропагувати це, а не слово "державна".

Тим більше я прошу вибачення, ви ж мені казали…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

ЛЕСЮК Я.В. Ще раз кажу, це ж було прийнято, чому так сталося? Я за українізацію так само, як і ви, я просто хочу, щоб ми максимально покращили цей закон, який зараз ми розглядаємо, і тільки це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький.

17:10:44

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Пане Ярослав, насправді ваша правка була, справді, відхиленою на комітеті, тому що Закон називається "Функціонування української мови як державної". Якби ми прийняли цю правку, ми мали б написати "статус української мови як єдиної української мови". Українська мова має застосування ширше ніж лише як державна, коли мама дитині співає колискову українською мовою, то це теж вживання української мови. Коли хлопець освідчується коханій в українській мові, це теж вживання української мови. І ми не регулюємо це, ми регулюємо лише вживання української мови як державної.

Це є предмет регулювання закону, і тому ця ваша правка, з великою шаною до вас, комітетом була відхилена.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, ви, члени комітету, не передбачено репліки, є виступ ваш, є виступ голови комітету і потім голосування.

Я ставлю на голосування правку 75 народного депутата Лесюка…

(Шум у залі)

Колеги, я думаю, що ви зможете на рівні комітету цю проблему вирішити і скорегувати до завершення законопроекту. (Шум у залі) Про правку 75.

Зараз ставлю на голосування правку 75. Хто її підтримує, прошу голосувати.

17:12:26

За-59

Рішення не прийнято.

78-а, не наполягає.

79-а… (Шум у залі)

77-а, Брензович. Брензович, включіть мікрофон.

17:12:42

БРЕНЗОВИЧ В.І.

Частину другу статі 2 пропонуємо доповнити словами "а також на сфери вільного розвитку використання і захисту російської і інших мов національних меншин" (частина друга статті 10 Конституції).

Адже частина перша статті є дослівним витворенням, цитуванням частини першої статті 10 Конституції, підтверджуючий намір закладається про намір виконати в цьому законі тільки це конституційне положення. Тому за логікою речей в другій частині статті слід надати цитату другої частини статті 10 Конституції щодо відмови в регулюванні сфери використання мов національних меншин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

17:13:27

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Хочу сказати, що всюди в законі, до попереднього запитання, всюди в законі, де згадується українська мова, вона називається українською мовою. Коли ми говоримо про обов'язки і державний статус, там вона називається державною і тлумачиться, коли вона є державною. Тому тут всі поняття абсолютно коректні.

Щодо закону, щодо поправки колеги Брензовича, частина друга регулює лише питання приватного спілкування та мов релігійних обрядів. Це дві гарантії зі статті 2 Декларації Генеральної асамблеї ООН 92-го року щодо прав меншин. Ми ці гарантії зберегли і викреслили для окреслення дії закону. Але в Декларації ООН немає ні слова про сфери вільного розвитку та використання, вибачте, російської мови та інших мов, про які йдеться у поправці. Тому ця поправка була відхилена.

Натомість по суті питання. Відмежування сфери дії закону від застосування інших мов врегульовані в частині третій статті 2, яка додана правкою 86, і ми про неї поговоримо, коли до неї дійде черга.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?

Ставлю на голосування поправку 77. Комітетом вона відхилена. Хто підтримує, прошу голосувати.

17:14:39

За-10

Рішення не прийнято.

79-а. Не наполягає.

78 правка, Червакова.

Це Добродомова правка. Це правка Добродомова.

17:14:54

ЧЕРВАКОВА О.В.

Я хотіла би уточнити просто у голови комітету, що мається на увазі, бо ця поправка, дійсно, тут написано, що вона врахована частково. Нею пропонується частину другу статті 2 зробити уточнення: "сфера приватного спілкування – це все, що не стосується державної роботи, публічних виступів та обслуговування громадського сектору". Тут суб'єктом законодавчої ініціативи використано так званий прийом визначення через заперечення, що мовою логіки є хибним твердженням і також категорично заборонено технікою нормотворчого проектування.

Я бачу, що комітет пише, що ви це врахували частково, але в редакції остаточній, запропонованій до другого читання. Я не бачу, як саме ви це врахували, бо мені здається, тут ідентичні формулювання. Миколо Леонідовичу, чи не могли б ви пояснити, що ви мали на увазі, коли написали, що поправка частково врахована.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олю, поясніть, ви ставите на підтвердження її чи яка ваша вимога?

Будь ласка, Княжицький.

17:16:07

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колего Червакова, суть поправки: окреслити межі дії закону, щоб відмежувати приватне спілкування, яке не регулюється від всього іншого. Тому дана поправка була врахована редакційно в тій частині першій шляхом уточнення, що регулюється все, що передбачено цим законом. Таким чином допускається, що все, що законом не врегульоване, за певних обставин може вважатися приватною справою, і саме тому закон не містить ніякого регулювання того, що є поза межами цього закону. Ми лише підкреслили, що тільки те, що сказано в законі регулюється, а інше – ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, вважаємо, що ви дали роз'яснення, і я не ставлю на голосування на підтвердження.

80-а. Не наполягає.

81-а. Не наполягає.

82-а. Не наполягає.

83-я. Наполягає. Тіміш, будь ласка. Включіть мікрофон.

17:16:56

ТІМІШ Г.І.

Шановний головуючий, шановний пане Княжицький, дякую, що ви врахували редакційно, але це недостатньо, повірте мені.

Я не розумію суті, скажімо так, вычеркивания таких речей, як проведення культурно-мистецьких заходів національних меншин. Вони завжди є державними, ці заходи, повірте. Я просто не розумію, як будуть слухати українською мовою румунську колискову в місцях компактного проживання національних меншин, в селах, в першу чергу на Буковині, в Південній Бессарабії, на Закарпатті. Розумієте, ми не маємо права це так розглядати таким чином. Для мене було принциповим, щоби ми це все робили паралельно. Закон про мови національних меншин, він мав розглядатися в комітеті паралельно з відповідним законом, який ви сьогодні відстоюєте, і це правильно, тому що дійсно я підтримую абсолютно багато ваших розумних речей і дуже таких прогресивних, і ми це маємо робити. Але, повірте, те, що зараз відбувається в залі, відбувається, ну, саме тому, що ми опустили саме оце.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

17:18:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 30 секунд. Дайте пану Тімішу завершити.

ТІМІШ Г.І. Тому що ми не розглядали раніше або паралельно на комітеті і Закон про мови національних меншин і корінних народів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу від голови комітету зараз, будь ласка, коментар щодо поправки.

17:18:26

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановний колего Тіміш, я, по-перше, хочу вам подякувати теж за вашу роботу і за те, що ви справді організовуєте ефективний діалог між представниками національних меншин і державною владою України, опікуєтеся цим питанням.

Хочу вам сказати, що ця поправка редакційно врахована в новій частині третій цієї статті, яка додана відповідно до поправки комітету 86. Де сказано, що "порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин в Україні у відповідних сферах суспільного життя визначаються окремим законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів".

Тому, коли ми підійдемо до цієї правки, ми продовжимо це обговорювати. Ми лише підкреслюємо, що це має, очевидно, цей закон регулює лише застосування української мови, а решта має бути в цьому законі. І закон передбачає, що на протязі 6 місяців такий закон має бути підготовлено і прийнято Верховною Радою. І ми докладемо всіх зусиль, хоча це не робота нашого комітету, але ми всіх зусиль докладемо, щоб цей… щоб це було прийнято і як автор і цього законопроекту співпрацюватиму з комітетом Немирі, щоб захистити всі права національних меншин.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам за роз'яснення поправки 83 народного депутата Тіміша.

Шановні колего, ви наполягаєте на голосуванні? Тому що вона редакційно була врахована. Пане Тіміш, наполягаєте? Ні. Обмінялися думками, з'ясували позиції.

Наступна поправка 84. Світлана Заліщук. Ніхто її не буде представляти? Ні.

Рухаємося далі. 85-а. Будь ласка, Василь Німченко. Прошу.

17:19:58

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги! Шановні співвітчизники! Я хочу почути, щоб ви почули. Все ж таки яке праве визначення, викладене в цій нормі, де йдеться: не поширюється закон на сферу приватного спілкування чи на здійснення релігійних обрядів. Що таке "приватне спілкування"? Ви можете це відповісти?

І друге. Я хотів би… я хотів би, що ми пропонуємо, застосовуючи слово "мови", щоб ми виходили з гаазьких рекомендацій, інших міжнародних норм, з висновків, які надали в розпорядження, у тому числі Венеційська комісія, про те, що повинно… необхідно розглядати державну мову як офіційну і пліч-о-пліч, так каже Європа, і пліч-о-пліч мови національних, регіональних меншин.

І третя формула. Недопустимість…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину, завершити. Будь ласка, мікрофон пану Німченку, завершити.

НІМЧЕНКО В.І. І тому, і тому відсутність правового регулювання мов національних меншин і мов інших народів і народностей, в тому числі корінних, в цьому законі паплюжить, дискримінує і нарушає права статті, передбачених статтею 22 Конституції України щодо права кожного громадянина реалізувати своє природне право на свою рідну мову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу роз'яснення голови комітету по 85 поправці, прошу.

17:21:49

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Колега Німченко торкнувся теми приватного спілкування. Він коментував насправді 77 поправку, на якій я наголосив і дав відповідь, відповідно до конвенції ООН, що означає приватне спілкування. Щодо 85 правки колеги Німченка, то він тут пропонує статтю 2, розділ І частини другої викласти в іншій редакції. Ця правка була відхилена, оскільки чинні міжнародні договори зобов'язують діяти в інший спосіб. Зокрема за Віденською конвенцією міжнародний договір має виконуватися добросовісно, і держава не може відмовитись від своїх міжнародних зобов'язань лише тому, що так встановлено національним законодавством.

Запропонована поправка колеги Німченка пропонує саме такий підхід. Якщо вона буде прийнята, міжнародний договір може не виконуватися. З тих міркувань ми її відхили, оскільки ми не можемо не виконувати міжнародних договорів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Шановні колеги, я прошу визначатися по 85 поправці, будь ласка.

17:22:52

За-15

Ні! Ми зараз голосуємо 85 поправку. Шановний пане Левченко, я буду голосніше говорити. Вона відхилена, її підтримали тільки 15 депутатів, а 75-у, ви праві, ми голосували вже давно, давно, десять хвилин тому.

Наступна поправка 87 народного депутата Брензовича, будь ласка.

86-а, будь ласка, вона врахована комітетом, але народний депутат Кудлаєнко просить… Будь ласка, народному депутату Кудлаєнку мікрофон увімкніть.

А, Севрюкову, я перепрошую. Вибачте мене, колего, вибачте. Севрюкову, звичайно, звичайно. 86 поправка, це поправка авторська комітету, і вона була врахована. Будь ласка.

17:23:37

СЕВРЮКОВ В.В.

Так, так. Микола Леонідович, я теж, користуючись тим, що перший раз взяв слово, хочу подякувати за ту роботу, яка проводиться, проведена і проводиться щодо цього законопроекту, і хочу звернути, про що ця правка, яка врахована, що порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин винесений в окремий законопроект, який буде розроблений і буде нами розглядатися окремо.

Я хочу привітати саме таку нормотворчу техніку, коли в окремі профільні закони виносяться питання. Щодо регулювання, ми будемо ще далі по законопроекту розглядати регулювання мови в різних сферах і от зокрема хочу звернути вашу увагу, увагу колег на те, що отаку би техніку варто було б застосовувати, наприклад, в тому розділі, який стосується мови в медіа, в мас-медіа. Я як представник Комітету свободи слова от на цьому буду наголошувати в подальшому розгляді. А тут хотів на це звернути увагу і, звичайно, не прошу переголосовувати. Вважаю, що було правильно враховано комітетом.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам, шановний колега Севрюков.

Я бачу руку пана Чубарова. Будь ласка, коментар голови комітету щодо мови української в медіа, і потім ми не наполягаємо на голосуванні 86 поправки, яка була врахована. Прошу.

17:25:03

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую.

Ну, це наша дискусія чи мова в медіа має регулюватися виключно Законом "Про телебачення і радіомовлення" чи має регулюватися цим законом. Я теж мав все життя певне відношення до медіа, але позиція більшості членів комітету і громадських активістів, і розробників цього закону полягала в тому, що оскільки в більшості випадків ця норма регулюється Законом "Про телебачення і радіомовлення", є деякі пункти, які згадуються і в цьому законі для того, щоб потім, якщо хтось схоче ревізіоністськи зменшити вжиток української мови, це було складніше зробити. Але ми про це з вами поговоримо конкретно, коли, очевидно, дійдемо до цієї норми і серйозно її обговоримо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Ще раз нагадую, що колега Севрюков не наполягає на голосуванні поправки.

Будь ласка, мікрофон увімкніть пану Чубарову і я прошу, щоб ви озвучили поправку.

17:25:50

ЧУБАРОВ Р.А.

Дуже дякую.

Взагалі була би ідеальна ситуація, якщо би цей проект ми розглядали би одночасно з другим проектом Закону щодо порядку застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин. Але розуміємо, що ідеалів не буває. Я тут, дійсно, дуже вдячний членам комітету те, що вони такий пункт сюди внесли. Це нас не просто зобов'язує, виходячи з того, що ми все-таки наступного тижня, мені здається, обов'язково проголосуємо Закон про державну мову, це нас просто, ну, буде ставити в певні параметри, що ми будемо розробляти і приймати Закон про застосування кримськотатарської мови, мови інших корінних народів, національних меншин, відповідно цього закону, але в тому ж випадку, максимально закладаючи норми щодо їх збереження і розвитку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Будь ласка, коментар голови комітету.

17:26:55

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Я хочу подякувати пану Чубарову за розуміння. Ми, справді, для мене особисто було принциповою позицією окремо зазначити тут кримськотатарську мову, хоча, як ви розумієте, різні думки були, але ми це зазначили, це справді у нас дуже велика відповідальність, тому що ми маємо захистити права всіх корінних народів України, і особливо кримськотатарського народу, який так постраждав від анексії російської агресії і тих знущань, які над цим народом зараз агресор проводить. Так що ми обов'язково це зробимо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми рухаємося далі по поправкам. Я бачу руку народного депутата Лесюка, але маємо рухатись по поправках. Потім вам мікрофон.

Зараз 87 поправка народного депутата Брензовича. І потім пан Лесюк. Будь ласка.