Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання N 49

Опубліковано 10. 06. 2009

ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 червня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”.

10:01:18

(Реєстрація народних депутатів України)

Зареєструвалося картками в сесійній залі 425 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкрите.

Шановні колеги! Сьогодні День народження народних депутатів України: Фесенко Леоніда Івановича, якому виповнилось 60 років. Давайте привітаємо. (О п л е с к и) Данилова Віталія Богдановича, Зубова Валентина Сергійовича, Плотнікова Олексія Віталійовича і Шевченка Андрій Віталійовича. (О п л е с к и) Вітаємо наших колег, бажаємо міцного здоров’я і плідних результатів в роботі.

Тепер надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 9 червня 2009 року. Розглянуто 13 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято: два закони, вісім законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено на повторне перше читання, чотири законопроекти відхилено.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи.

Прошу на табло вивести прізвища народних депутатів тих, що записалися на виступи.

Мартиненко Микола Володимирович, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Хто буде виступати?

Так з трибуни, з трибуни ж виступ. Хто?

Народний депутат Кирило Куликов, будь ласка.

10:03:32

КУЛИКОВ К.Б.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановна президія, шановні колеги, я хочу звернутися до вас, я вважаю, що це прикра помилка. Сьогодні на порядку денному стояло питання щодо звіту Тимчасової слідчої комісії, що ми вирішили з вами в п’ятницю і я повинен був доповідати про постанову, яка внесена із змінами за рішенням Верховної Ради. Перед тим, як внести свій проект постанови, я провів тимчасову слідчу комісію, ми обговорили питання цієї постанови і я як народний депутат України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, вніс цю постанову і зареєстрував її у Верховній Раді. Вчора, після Погоджувальної ради, це питання стояло сьогодні першим на порядку денному.

Шановні колеги, я хочу сказати, що сьогодні під стінами Верховної Ради зібралося багато підприємців, багато людей, багато інвалідів, які приїхали сюди сказати, що такого в Києві більше неможливо терпіти. Мало того, що вчора не ясно за яких причин (я не можу коментувати це рішення), але воно є, Конституційний Суд прийняв рішення про продовження терміну повноважень діючого київського міського голови. Я вважаю, що це не просто рішення. Це рішення, яке вб’є столицю України – місто Київ.

Тому я звертаюся до вас, шановні народні депутати, і я вважаю питання прийняття постанови за рішенням тимчасової слідчої комісії негайним. Тому я прошу вашої позиції щодо включення цього питання завтра першим порядком, першим питанням на порядку денному. Це перше.

Друге. Сьогодні на порядку денному стоїть питання – прийняття Закону про розмежування повноважень київського міського голови. І ми повинні приймати цей закон, тому що ми собі зробимо такого дракона, який з’їсть нас усіх. Неважливо, що він співає, не важливо, що він каже, дуже важливо, що він робить. І, якщо це буде продовжуватися 4 роки ми втратимо Київ, ми втратимо столицю.

Я хочу звернутися до двох найбільших політичних партій, я розумію, що сьогодні вам дуже важлива підтримка людей. Тому я вважаю, що підтримка 5 мільйонів киян найважливіша для вас, а кияни ніколи не забудуть тих, хто голосував проти них.

Ще раз вимагаю включення цього питання першим, воно включене, але постановка його першим на порядок денний у четвер. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, після нього буде виступати Анатолій Кирилович Кінах.

10:06:42

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово! Шановні депутати! Переконаний, що якби наші політики щиро вірили у Бога, вони б усвідомили, що на свята, а особливо на Свято Трійці, не варто приймати доленосні політичні рішення. Так було в 2007 році, коли під гаслом боротьби з політичною корупцією в ніч на Трійцю погодилися обійти Конституцію через дострокові парламентські вибори, що обернулося врешті-решт черговою політичною кризою.

Так відбулося і на нинішні свята. Це добре, що визнаємо Бога, але погано, що робимо Бог знає що! Адже і тоді і сьогодні мова йшла про політичну доцільність, а не про політичні цілі. Можливо суспільство і підтримало б об’єднавчі наміри, якби дискусію розгорнули навколо конкретних питань: відродження життєздатності банківської системи, подолання кризи платіжного балансу, низької конкурентоспроможності вітчизняної продукції, підтримки малого та середнього бізнесу, надання поштовху вітчизняній освіті та науці. Але ж цього не сталося! Нам пропонували лише кулуарно підготовлені зміни до структури влади, пристосовані до потреб конкретних політичних осіб і далекі від демократичних принципів.

Як кажуть, гасла пишуть „по білому”, а справи роблять „по-чорному”. Тим більше, що жодна політична персона, жоден інститут влади не може виступити гарантом виконання не тільки домовленостей, але й ухвалених законів. Це є логічним результатом еволюції, а точніше деградації влади.

Сьогодні сторони пропонують для широкого вжитку власне бачення того, хто з них був правий. Але цей обмін люб’язностями ще раз засвідчує, що дві правди, які не довіряють одне одному, породжують велику державну брехню. Брехня, як і корупція у нас стають основою національної політики та інструментом державного управління.

Учасники переговорів кажуть, що вони відкриті для нового діалогу. Але чи повірять в це люди, особливо коли до президентських виборів залишається так мало часу. То ж головний висновок, який ми можемо зробити з нинішньої ситуації. Той шлях розвитку політичної системи, що був обраний в 2004 році, є хибним. Це глухий кут, з якого неможливо вийти ані шляхом цивілізованих відкритих переговорів, а ні шляхом навіть змови.

Тому для того, щоб зробити крок уперед, варто зробити півкроку назад, потрібно якнайшвидше відмовитись від системи виборів за закритими партійними списками, як такої, що дискредитувала себе. І зміни до законодавства про вибори має вносити саме нинішня Верховна Рада.

Ми з вами повинні визначити конституційну дату виборів Президента, ухвалити Закон про вибори Президента України, реалізувати систему єдиного реєстру виборців, чітко визначити дату виборів до місцевих рад, міських, сільських і селищних голів, особливо після вчорашнього рішення Конституційного Суду. Я гадаю, що саме в цьому і буде полягати наша державницька позиція. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кирилович Кінах, фракція Партії регіонів. Будь ласка. Наступний буде виступати Олександр Пеклушенко.

10:09:59

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати! Шановні співвітчизники! Очевидно, що український народ, економіка, держава стають ще в більшій степені заручниками не тільки ганебного протистояння у владі, авантюризму, відсутності відповідальності, але держава сьогодні, по суті, накрита брудним дахом цинізму, брехні, пересмикування фактів з точки зору реальної соціально-економічної ситуації в державі.

Україна сьогодні єдина практично держава на європейському континенті, яка до сьогоднішнього дня не має затвердженої загальнонаціональної антикризової програми, як програми спільних дій уряд, Національний банк і там, де необхідно парламент.

По суті, до сьогоднішнього дня ми ще раз бачимо як підтвердження недієздатності безвідповідальності влади, відсутність в парламенті внесеного законопроекту про зміни і доповнення до державного бюджету 2009 року, конкретизації валютно-курсової і грошово-кредитної політики, що ще більше поглиблює кризу в державі.

На цьому фоні безпрецедентне загострення правового нігілізму, щіпацтва, корупції на всіх рівнях і практично абсолютно неякісна кадрова політика, яка спирається на принципи свій-чужий, боротьби за портфелі чи доступ до ресурсу.

Дуже серйозно те, що сьогодні по суті уряд офіційно заборонив публікацію реальних даних соціально-економічного розвитку держави, що практично перекреслює як можливість відпрацювання стратегії антикризових заходів, різко знищує рівень довіри до України як інвесторів, так і партнерів.

Україна єдина держава на Європейському континенті, включая СНД, яка не дала дані по динаміці валового внутрішнього продукту. Незалежні експерти дають рівень падіння за перші чотири місяці мінімум 21 відсоток. Це безпрецедентне падіння, якого немає аналогу в світових економіках.

Аналогічні підходи до інформації по стану рахунків Держказначейства, пряма заборона суб’єктам економіки публікації даних без погодження з Держкомстатом. Цю брехню, цей безпрецедентний цинізм нада завершувати, бо за цим різке подальше зниження рівня життя громадян, зубожіння всього українського народу.

Ми вимагаємо на цій сесії звіту Кабінету Міністрів України про реальний соціально-економічний стан в державі на основі жорсткого деполітизованого діагнозу затвердження антикризової програми разом зі змінами і доповненнями до бюджету 2009 року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів замість Олександра Пеклушенка.

10:13:20

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые жители Украины, коллеги! Я хочу напомнить о том, что такое демократия. Это не то, что написано на стене. Это состояние души человека, который готов ограничить свои права там, где начинаются права другого человека. И в этом контексте я бы остерег тех, кто в этом зале заявляет: я – настоящий патриот Украины, я – демократ. А под этой ширмой происходит наступление на права подавляющего большинства граждан Украины. Ведь это в нашей в демократической стране коренное население 8 миллионов этнических русских, 14 миллионов русскоговорящих граждан, для которых русский язык является родным, сегодня существует запрет на родной русский язык.

В этом демократическом Верховном Совете принято более - вслушайтесь! – 80 законов, запрещающих использование родного языка. Сегодня уже есть термин «вакарчуковщина», потому что безграмотное население сегодня в лице народных депутатов безграмотно пишут законопроекты на украинском языке. Ограничиваются права тех людей, кто содержит этих депутатов своей заработной платой и своими налогами. И если мы действительно демократическая держава, и если мы действительно уважаем права человека, мы должны понять и осознать, Украина многообразна в своих языках и в своей культуре. И только единство страны возможно в ее многообразии, это наше богатство, которое мы обязаны поддерживать, лелеять и передать нашим потомкам.

Виктор Янукович вчера в своем заявлении сказал, мы уже сегодня можем начать коренные изменения в нашей жизни даже не затрагивая Конституцию, мы уже сегодня можем принять более 30 законопроектов, которые корректируют в сторону демократического использования родного русского языка и национальных меньшинств на территории Украины. Для того, чтобы наконец-то объединить нашу державу в главном, где права человека являются превыше всего.

Партия регионов всячески испытывала терпение воли избирателей для того, чтобы обеспечить наше объединение. Сегодня мы заявляем, мы идем вперед, мы идем к славе победы за будущее нашего государства для того, чтобы защитить права человека на родной язык, на историю, на каноническую православную церковь, на то, чтобы мы были едины, а не только те главные, кто носит украинскую вышиваную рубашку и обвиняет остальных людей. А это вдумайтесь, 80% населения внутри семей, внутри общения используют родной русский язык, разве это не наше богатство. Поэтому мы за наше богатство и процветание Украины в единстве и многообразии. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Дейч передає право на виступ колезі Акімовій, фракція Партії регіонів.

10:16:33

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, последнюю неделю у нас продолжается политическая борьба, которая день ото дня нарастает и в тень ушли, по сравнению с конституционными изменениями, такие важные вопросы, как изменение в бюджет, бюджет мы так и не получили. Другой вопрос, который тоже ушел в тень, это рекапитализация банковского сектора. Пока что нет надежных сигналов о том, что платежеспособность нашего банковского сектора восстановлено, что доверие к нему полностью восстановлено, а главное – в реальный сектор потекли реальные кредиты. А ведь от этого зависит восстановление экономики, сохранение рабочих мест, а значит сохранение заработных плат.

Посмотрим на факты. Факт первый. Во-первых, отток вкладов населения замедлился, но отток вкладов юридических лиц продолжается. Полностью обескровленные высокими налогами наши реальные предприятия забирают свои деньги из банковских учреждений. Всего с начала кризиса, с октября прошлого года, банковский сектор уже потерял 90 миллиардов гривен. Растет активно доля проблемных кредитов коммерческих банков. По оценкам экспертов она сейчас составляет около 15-20 процентов. Углубляется проблема с платежеспособностью банков, в 13 банках введена временная администрация, а значит заблокированы вклады и любые другие требования кредиторов. Что самое главное, неуклонно падает кредитная активность банковского сектора, с начала года она упала практически на 20 миллиардов гривен.

Что дополнительно вызывает беспокойство, что в последнее время есть риски накопления проблемных кредитов в самом Национальном банке Украины. Если будет продолжаться практика финансирования Национальным банком наших газовых счетов, то к концу года мы поставим вопрос: «А не нудно ли рекапитализировать Национальный банк?»

На сегодняшний день Кабинет Министров так и не утвердил окончательно список банков для рекапитализации. Напоминаю, что сама процедура после утверждения занимает не менее двух месяцев. Возникает вопрос: «Осенью будет ли нам что рекапитализировать?» В связи с этим мы требуем немедленно возвратиться и рассмотреть Закон о рекапитализации коммерческих банков, который внесен партией регионов в парламент. Он является надежной основой для разблокирования этого процесса. Начинать рекапитализацию нужно немедленно, от нее зависит состояние экономики и состояние заработных плат и рабочих мест для наших граждан.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуард Прутнік передає слово колезі Рижуку, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Гуменюк.

10:19:36

РИЖУК С.М.

Депутат Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина, заступник голови Комітету з аграрної політики.

Шановні колеги, багато різноманітної інформації іде в суспільство, але останнім часом, що стосується сільського господарства, агропромислового комплексу, то таке затишшя ніби перед смерчем, ніби перед буревієм. Я уявляю, як зараз, коли почнуться жнива, будуть стрекотати, мов сороки-популісти, що знову зібрано якийсь там шалений врожай.

То насамперед від імені Партії регіонів хотів би застерегти і попросити усіх популістів, особливо тих, які там зібралися у Президенти, іти з боку правлячої коаліції: перестаньте видавати комерційну таємницю сільськогосподарського товаровиробника! Це його справа, скільки він виробив зерна, і не збивайте ціни! І це я кажу громогласно на всю державу у переддень виставки сільського господарства, яка завтра відкриється. І я собі уявляю, як завтра будуть розповідати урядовці на чолі з Прем`єром, які величезні досягнення в сільському господарстві.

Звичайно, ви можете розказати, що вже ми стали остаточно сировинним придатком по зерновому виробництву, продали за півціни 25 млн. тонн зерна замість того, щоб тваринництво своє розвивати. Звичайно, ви повинні сказати завтра, що уряд вирішив закупити з-за кордону по імпорту майже чотири мільйони тонн м'яса, остаточно знищивши залишки тваринництва і тих 5,5 млн. людей, які займаються тваринництвом.

Звичайно, ви повинні сказати, що на вітрині зараз лежить маса молочних продуктів, а селяни з 750 млн. ще жодної копійки по дотаціях не отримали. Звичайно, ви повинні сказати, що цукрові буряки, проблема у цукровій галузі, а з обіцяних урядом 740 гривень на гектар цукрових буряків, ще жодної копійки не виділено і багато чого іншого потрібно сказати.

І взагалі я хочу сказати, що стосується аграрного комітету, ми… на минулому тижні 8 законопроектів прийнято і якраз від опозиції, якраз від Партії регіонів і співвласниками, і авторами є ми цих законопроектів. Але я хочу застерегти представників від коаліції і особливо від БЮТ, що потрібно ходити на засідання комітету і хоча би голосувати за ті законопроекти, які подає уряд. А ви навіть часом приходите і голосуєте проти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

РИЖУК С.М. То я хочу сказати уже як оголошення. Сьогодні о 14.30 теж комітет буде розглядати ряд дуже важливих законопроектів. Якщо правляча коаліція не буде відвідувати, ми будемо вас висвітлювати і оголошувати на цій трибуні і в газеті „Сільські вісті” і не тільки, щоб селяни знали хто наші герої. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має В’ячеслав Кириленко. Право на виступ йому передає народний депутат Гуменюк, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

10:23:19

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги і шановні виборці! Спільними зусиллями нам вдалося зупинити конституційну змову. Але я хочу сказати, що це не заслуга жодного із лідерів, це не заслуга жодної з сторін, які домовлялися, але не домовились, це заслуга журналістів, які зробили таємне явним і поінформували про це суспільство і це заслуга мільйонів українців, які висловили свій рішучий протест проти намірів конституційної змови і узурпації влади по суті двома політико-фінансовими кланами. Але суспільство протягом цього процесу отримало багато цікавої інформації.

По-перше, і БЮТ і Партія регіонів підтвердили факт таємних підкилимних переговорів.

По-друге, і БЮТ і Партія регіонів підтвердили зміст таємних підкилимних переговорів.

І по-третє, і БЮТ і Партія регіонів підтвердили намір і надалі вести роботу у такому ж напрямку і в такому ключі.

З огляду на це депутатська група „За Україну!” і громадський рух „За Україну!” закликає усіх людей, кому не байдужі ці процеси, і надалі зберігати пильність, оскільки сторони конституційної змови жодних корінних висновків не зробили, а, навпаки, два дні наввипередки підтверджують свою відданість тому напрямку, який уже був взятий на озброєння.

З огляду на це ми ще раз повідомляємо, що за будь-яких обставин і надалі будемо робити все для того, щоб більше ніхто і ніколи не мав наміру забрати у людей останнє право – обирати собі главу держави.

І окремо та додатково хочу повідомити, що ми переконані, що інститут Президента України є гарантією суверенітету, територіальної цілісності і державної незалежності України, але тільки в тому випадку, якщо цей інститут обирається не олігархами у парламенті, а українським народом незалежно від поглядів величезної кількості українських людей, як ходять на вибори. Тому в цій боротьбі ми не боролися за когось чи проти когось – ми боролись за право українців обирати собі владу. І поки що спільними зусиллями це право відстояли.

І насамкінець. Безумовно, українським винаходом є спосіб боротьби з економічною кризою шляхом внесення змін до Конституції. Такий спосіб показав свою недієздатність, і він викликав лише іронію і в країні, і у світі. Тому депутатська група „За Україну!” закликає на цьому тижні сконцентруватись - і надалі також – на економічних законопроектах: опозиційного уряду, діючого уряду і нормальних депутатських законопроектах, які справді скеровані проти кризи. В зв’язку з цим закликаємо сьогодні всі сторони проголосувати за наші законопроекти на підтримку малого підприємництва. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич передає право на виступ Анатолію Кириленку, так? Вибачте, Анатолію Степановичу Гриценку, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

10:26:41

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я хотів підняти одне дуже важливе питання, що стосується боротьби з корупцією. Немає ні в кого сумніву, що це ганебне явище стало давно вже проблемою національної безпеки, паралізувало фактично всі рівні державної влади, всі гілки влади і сьогодні я хочу звернути увагу, у Президента залишилося два дні для прийняття вкрай важливого рішення. Чи він підпише прийнятий нами закон 3428, чи він його ветує. Нагадаю, цей закон передбачає кардинальне підвищення кримінальної відповідальності для всіх державних чиновників за 10 тисяч доларів і більше - 15 років, а для прокурора, судді, слідчого - пожиттєве тюремне ув’язнення.

За цей закон проголосували в цьому залі 364 депутати, всі п’ять фракцій. Я хочу публічно з цієї зали звернутися до Президента з тим, щоб він не зробив помилку. Мені не відомо про його рішення, але те, що воно не підписується і тримається до останнього дає можливість кожного дня чиновникам і далі принижувати державу, принижувати людей.

Я хотів би, якщо у Віктора Андрійовича є сумніви чи підписувати чи ні, нехай він в домашніх умовах включить собі відеозапис тут виступу 2005 року, коли ми всі були натхненні і коли говорили про руки, які не крастимуть. Я хотів би, щоб Президент прийняв зважене рішення і включив зелене світло на рішучі протидії корупції і хабарництву, а не спонукав навіть ті руки, які ще не встигли вкрасти, вдаватися до хабарництва. Я сподіваюся на мудре рішення. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стешенко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Іван Григорович Кириленко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

10:28:58

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово! Шановні колеги! Шановні виборці!

Перше. З жалем наша політична сила вимушена констатувати: минулого тижня іспит на політичну зрілість не відбувся. Окремі політики не готові брати на себе відповідальність поставити національні інтереси вище своїх політичних цілей. В результаті програла Україні.

Друге. Хочу нагадати всім: суспільству, колегам у парламенті, що "Блок Юлії Тимошенко" робив все можливе, щоб залучити усі політичні сили до об’єднання заради подолання тяжкої фінансово-економічної кризи, яка боляче вдарила по нашій державі та її громадянам. Ще восени минулого року Прем’єр Юлія Тимошенко закликала всі політичні сили забути про вибори і зробити все, щоб рятувати економіку України і допомагати суспільству. Наша позиція і сьогодні залишається незмінною – альтернативи об’єднання зусиль заради країни немає.

Третє. Конституцію в Україні потрібно змінювати. Механізми закладені в ній є головною причиною хаосу і, по суті, двовладдя. Що ми пропонуємо? Перш за все, це провести реальну децентралізацію влади. Центр переобтяжений повноваженнями, саме через це ведуться виснажливі братовбивчі війни за владу, а на місцях від цього тільки страждають. Треба ліквідувати обласні, районні держадміністрації і створити власні виконавчі органи влади при місцевих радах, усунувши там неприродне протистояння.

Ми також пропонуємо забезпечити місцеву владу реальними важелями і ресурсами. Хочу нагадати, що Прем’єр-міністр зробила вже перші конкретні кроки в цьому напрямку. І зараз в парламенті є законопроекти, які передбачають значне розширення прав і фінансових можливостей у місцевих радах.

Наступне. Кардинальна реформа судової гілки влади, включаючи виборність суддів, особливо на місцевому рівні. Ми прагнемо стати демократичною країною, тому незалежність судової влади повинна бути незаперечним пріоритетом. Мова у нашому проекті про деполітизацію судів, а також ЦВК, Конституційного Суду.

Четверте. Наша політична сила і наш лідер переконані, Україна повинна бути Європейською парламентською Республікою. І вся діяльність уряду повинна бути під чітким контролем законодавчого органу. У нашому проекті змін до Основного закону унікально значні повноваження в цьому зв’язку саме для опозиції.

П’яте. "Блок Юлії Тимошенко" не пропонував і не є ініціатором виборів Президента в парламенті. Ми також не пропонуємо ніяких мораторіїв на проведення виборів до найвищого законодавчого органу.

Шосте. Нічого не змінять в Україні президентські вибори, якщо не буде реформована її політична система. Невже не зрозуміло, що тотальної абсолютної перемоги не буде, як раптом не з’явиться конституційна або хоча б проста більшість у Верховній Раді. А криза, помножена на політичне протистояння добиває країну вже сьогодні.

Отже, все-рівно домовлятися про все потрібно зараз, на березі, а не після січневого побоїща на руїнах…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КИРИЛЕНКО І.Г. Ще раз наголошую, все-рівно домовлятися треба про все зараз, на березі, а не після січневого побоїща на руїнах, які вже будь-кому живому будуть непідйомними.

До переговорів і об’єднання зусиль ми відкриті і готові заради країни, ще раз підкреслюю! Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман останній виступ, фракція Партії регіонів.

10:32:35

ГЕРМАН Г.М.

Друзі! Заява Віктора Януковича про те, що він іде на всенародні президентські вибори – це, безперечно, перемога демократії. Я не знаю, чи погодяться зі мною у цьому залі всі депутати, але я переконана, що всі журналісти тут підтримують цю думку. У перемоги, ми знаємо, багато „батьків”: сьогодні Президент заявляє, що завдяки йому, Юлія Володимирівна заявляє що це завдяки їй, але це не має ніякого значення. Основне, що ця перемога досягнута.

І ми зараз повинні думати про те, як не допустити чергового витка протистояння! Як зробити так, щоб Президент знову не „наїжджав”, пробачте за це слово, на Прем’єра, а прем’єрка щоб знову не кляла на чому світ стоїть Президента і щоб знову в країні не розбурхалася між ними нова війна. Тому процес треба продовжувати. Процес переговорів, як тут сказав колега з БЮТ, треба продовжувати, але треба наполягати, щоб цей процес був прозорим. І Партія регіонів повинна наполягати на цьому, і "Блок Юлії Тимошенко", бо саме Юлія Тимошенко стояла на Майдані за демократію і це вона повинна тут бути дуже принциповою і не погоджуватися на жодні таємні переговори. Ми повинні продовжувати процес, робити його доступним громадськості, а люди дуже швидко реагують і політики відразу зрозуміють що можна робити, а чого не можна робити.

І ще одне. Треба сьогодні подумати нам усім разом над тим, щоб скоротити термін виборчої кампанії. Я не виступаю з цією ініціативою від фракції Регіонів, бо ми ще не прийняли таке рішення, але ця ідея уже обговорювалась в нашій фракції, скоротивши кампанію, ми доб’ємося економії коштів, економії часу і не дамо кандидатам обливати один одного брудом забагато, бо люди вже знають, хто буде Президентом України, люди вже рішення прийняли і тепер треба швидко до того дійти. Дякую вам за увагу і вітаю вас з перемогою демократії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступи завершено. Тепер з приводу пропозицій, які прозвучали у виступах.

Шановні колеги, очевидно у нас була єдина правильна позиція, якби після подій, що відбулися всі помовчали, розуміючи, що вляпались, а тепер намагаються один одного звинувачувати, помовчали, зробили відповідні висновки. Для цього ми повинні очевидно, шановні колеги, наступного тижня поспілкуватися із людьми у виборчих округах. Тому буде внесено Проект постанови про зміну календарного плану, щоб наступний тиждень Верховна Рада Україна попрацювала в округах і ми людям пояснили позицію, що нам потрібно робити. І я просив би вас підтримати цю пропозицію.

Далі. Відносно виступу голови Тимчасової слідчої комісії нашого колеги Куликова. шановні колеги, давайте домовимося в такий спосіб і закриємо це питання. У четвер за наявності того, що це буде рішення не голови комісії, секретаря комісії, а це буде рішення Тимчасової спеціальної комісії у вигляді проект постанови, ми його винесемо на розгляд Верховної Ради і відповідно до рішення Верховної Ради і Верховна Рада прийме єдино правильне рішення з цього питання. Немає заперечень? Тоді погодили.

Друге. Цілком очевидно, що Верховній Раді України треба визначитись щодо подальших наших дій у зв’язку з рішенням Конституційного Суду з приводу того, що дочасні вибори означають, що люди, які обрані на дочасних виборах будуть працювати певний термін. Зрозуміло, що це внесе величезну дезорганізацію в життя країни. Зрозуміло, що на сьогоднішній день уже відбулося понад тисячу дочасних виборів, уявіть собі, що буде відбуватися надалі, коли в окремо взятих територіях місцеві князьки будуть намагатися провести собі довчасні вибори, щоб забити собі місце при владі на постійно. Тому тут Верховна Рада повинна прийняти адекватне рішення. Зараз над пропозиціями працюють відповідні служби Апарату Верховної Ради України. Я попросив би залучитись до цього правові Комітети Верховної Ради України і Комітет з питань державного управління.

Щодо звіту Кабінету Міністрів і прийняття змін до бюджету. Пропозиція від Партії регіонів, з якою виступив Анатолій Кирилович Кінах.

Шановні колеги, ми домовилися з вами, що на наступному пленарному засіданні Верховна Рада України має розглянути основні напрямки бюджетної політики. Перед цим вона має заслухати звіт про виконання бюджету в 2008 році, інформацію про хід виконання бюджету у цьому році, а також розглянути основні засади грошово-кредитної політики. Я думаю, що після такого підходу ми тоді більш чітко будемо бачити, що потрібно далі робити у плані прийняття рішень на рівні Верховної Ради України. Я просив би такий алгоритм дій підтримати.

З приводу інших пропозицій, які звучали, я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення.

Тепер є всі підстави нам перейти до нашої роботи за розкладом, який визначений на середу. Нема заперечень?

Шановні колеги, і ще одна пропозиція. Нам сьогодні на ранковому засіданні треба розглянути 21 питання, то або ми повинні працювати без перерви до 15-ої години, або б ви підтримали пропозицію – прошу уваги! – щоб ми розглядали за скороченою процедурою відповідні рішення. Нема заперечень? Я ставлю на голосування цю пропозицію: про розгляд законопроектів за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

10:39:13

За-193

Рішення прийнято.

Шановні колеги, до мене підходять депутати і говорять, що під стінами Верховної Ради, і ми це з вами бачили, стоїть багато людей, у тому числі транспорт.

Я звертаюсь до людей, які підійшли до Верховної Ради України: ми вас розумієм, вашу позицію поділяєм. Щодо звіту, а головне постанови за результатами звіту Тимчасової слідчої комісії по місту Києву, завтра Верховна Рада України розгляне це рішення. Щодо всіх інших питань, з якими стоять люди ми будем адекватно на них реагувати відповідним прийняттям рішень”. Буде достатньо такої інформації?

Оголошую до розгляду проект Закону про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Білорусь. Доповідач – заступник міністра закордонних справ Купчишин Олександр Михайлович. Будь ласка, Олександр Михайлович. Співдоповідач від комітету... Хто буде виступати? Олег Григорович вже є, Олег Григорович буде виступати.

КУПЧИШИН О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Білорусь. Затвердження Консульською конвенції викликано необхідністю підвищення ефективності роботи консульських установ щодо захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб України за кордоном.

На відміну від багатосторонньої Віденської конвенції про консульські зносини від 1963 року, сторонами якої є Україна та Республіка Білорусь, двостороння Консульська конвенція розширює повноваження консульських посадових осіб.

Положеннями цієї конвенції передбачається, зокрема, що у випадку, коли громадянин держави, що представляється, не може здійснити у державі перебування захист своїх прав та інтересів у зв’язку з його відсутністю у державі перебування або через інші причини, консульська посадова особа може без будь-якої довіреності представляти його в судах та інших органах держави перебування або забезпечити йому належне представництво до того часу, доки він не призначить свого представника чи буде спроможний сам захищати свої права та інтереси.

Конвенцію також встановлюється, що компетентні органи держави перебування у найкоротші терміни, але не пізніше чотирьох днів після затримання, арешту або будь-якого іншого обмеження свободи громадянина кредитуючої держави, сповіщають про це відповідну консульську посадову особу, а також забезпечить реалізацію права консульської посадової особи відвідати або зв’язатися з таким громадянином, в тому числі для надання йому необхідної правової допомоги. Водночас відповідно до положень конвенції Консульської посадові особи користуються привілеями та імунітетами в повному обсязі як дипломатичні агенти відповідно до положень Віденської конвенції про дипломатичні зносини 61-го року.

Проект закону був погоджений без зауважень всіма заінтересованими міністерствами та відомствами України. Ратифікація Консульської конвенції не потребуватиме матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте, будь ласка.

Олег Григорович – голова Комітету у закордонних справах.

10:42:36

БІЛОРУС О.Г.

Шановний голово, шановні народні депутати, Комітет в закордонних справах уважно розглянув проект Закону України про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Білорусь і рекомендує його до прийняття Верховною Радою України.

На відміну від Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 63-го року, сторонами якої є і Україна, і Республіка Білорусь, вищезазначена Консульська конвенція значно розширює функції посадових осіб консульських установ, переваги, привілеї та імунітети під час здійснення ним своїх повноважень. Це розширює поле співробітництва.

Конвенція сприятиме підвищенню ефективності роботи консульських установ щодо захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб України за кордоном. Ратифікація двохсторонньої Консульської конвенції між Україною і Білоруссю не потребуватиме матеріальних витрат з Державного бюджету України. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України підтримує ратифікацію зазначеної конвенції.

Проект закону розглянутий Комітетом з питань Регламенту, який відзначив, що в поданих документах не зазначено, хто саме підписує Консульську конвенцію від імені держави Україна. А також не надано подання Президента на надання повноважень особам, які мають здійснювати повнова… підписання.

В підсумку комітет рекомендує Верховній Раді ратифікувати проект Закону про Консульську конвенцію між Україною і Республікою Білорусь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає застережень, щоб ми схвалили цей документ? Адам Мартинюк, будь ласка.

10:44:57

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу і шановні колеги, користуючись нагодою, я хочу привернути увагу до того, що дійсно ми працюємо так, як потрібно. Ось дивіться, в лютому цього року конвенція підписана, і вона вже надійшла на ратифікацію Верховної Ради.

Я закликаю Міністерство закордонних справ саме подібним чином і поступати, тому що ми інколи розглядаємо, ратифіковуємо документи, яким по 5, по 10 років і так далі, і тому подібне. Тому я схвалюю ініціативу міністерства, що оперативно внесли і пропоную всім дружньо підтримати цю угоду, конвенцію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський мікрофон.

10:45:49

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко".

До того, що сказав Адам Іванович, я теж, маючи таку нагоду, хотів би додати ще один нюанс чому нам потрібно проголосувати за цей документ. Просто відрадно сказати, що наш слов`янський сусід - Білорусь - рухається сьогодні справді в демократичному руслі, знято дуже багато якихось тих питань і застережень, які були і до білоруського президента, і до білоруської влади і те, що для України це теж один із дуже показових прикладів, що Білорусія, яка була набагато ближче, скажімо, з Росією йшлося аж про утворення однієї спільної держави, сьогодні й Лукашенко заявляє про свій рух до повної, так би мовити, незалежності, повної самостійності своєї країни. Через те я хотів би і привітати і братній нам білоруський народ з тим, що потиху він все одно все-таки виходить на дуже нормальну європейську цивілізаційну стежку. Через те "Блок Юлії Тимошенко" проголосує за те, щоб ратифікувати цей документ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

10:47:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу! Я задоволенням проголосую сьогодні „за”, але я хочу висловити своє категоричне „проти” тому, що у нас в тих документах, які нам роздані, не відомо, хто підписував угоду за Україну, хто підписував угоду за Республіку Білорусь. Я буду категорично проти і закликаю Міністерство закордонних справ України змінити ту практику, яка передбачається в статті 49 цієї статті, щоб просто більше у нас в подальшому такого не було. Тому що тут записано, цитую вам, після другого пункту, де набуття чинності і денонсація конвенції, записано так: „Вчинено у місті Чернігові 20 січня 2009 року в двох примірниках, кожний українською і російською мовою. При цьому всі тексти мають однакову силу (крапка). У випадку виникнення розбіжностей в тлумаченні положень цієї конвенції договірні сторони будуть керуватися текстом російської мови”. То як же це так „однакову силу”, шановні?

Тому я просив би таких речей не допускати, не принижувати української мови, не принижувати статус української держави ніде, в тому числі в документах. Це перше.

і друге. Я просив би, щоб народним депутатам України видавалися чіткі документи, де написано, хто підписав, щоб ми знали, хто з посадовців допускає такі речі. А в цілому я вважаю, що ця конвенція буде сприяти подальшому укріпленню відносин між Україною і Білорусією. І ми бачимо зараз, які складності виникли в економічних відносинах між Білорусією і іншими країнами-сусідами. Я переконаний, що таких складнощів у нас з Білорусією ніколи не виникне. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не наполягає більше на обговоренні?

Щодо пропозиції Юрія Анатолійовича Кармазіна. Вона слушна, є звернення до Кабінету Міністрів України з проханням надавати повну інформацію про осіб, які підписали той чи інший документ. І надалі вони будуть реєструватись у Верховній Раді України за наявності такої інформації.

Тому, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття Закону України „Про ратифікацію консульської Конвенції між Україною і Республікою Білорусь”. Реєстраційний номер 0129. Прошу голосувати.

10:50:00

За-342

Рішення прийнято.

Вноситься на розгляд проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах. (реєстраційний номер 0130). А також проект Закону про ратифікацією Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Республікою Арабською Джамагирією, про передачу засуджених осіб. 0131. Доповідач – міністр юстиції Оніщук Микола Васильович. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович. Я прошу вас одразу по двох документах.

ОНІЩУК В.М.

Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується два закони про ратифікацію Угод, які вони підписані восьмого квітня 2008 року в Тріполі, Міністром юстиції України, зокрема мною на виконання доручень наданих в установленому законом порядку.

Перший закон про ратифікацію стосується, зокрема, Угоди між Україною та Великою Соціалістичної Народною Лівійською Арабською Джамагирією, стосовно про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах.

Маю зазначити, що сьогодні наша держава не має правових відносин з Лівією у цій сфері і з огляду на те, що ще з радянських часів та, власне, і сьогодні в Лівійській Джамагирії перебувають офіційно достатньо велика кількість громадян України, які працюють в цій країні, вони позбавлені можливості належного правового захисту в цивільних і кримінальних справах. Ратифікація названих конвенцій дозволить їм отримати таку правову допомогу, зокрема, що стосується належного правового захисту, право звернення до судів Лівійської Джамагирії в цивільних і кримінальних справах, також це стосується зокрема угоди стосовно передачі засуджених осіб. Хоча на сьогодні в частині передачі засуджених осіб ми не маємо, на щастя, взаємних випадків, але разом з тим, необхідний рівень правових відносин між країнами у цій сфері за наявності такої ратифікації дозволить у випадку виникнення таких обставин щодо засудження громадян України за вчинення злочинів, мати можливість їм відбувати покарання на території своєї батьківщини, тобто в Україні. Дякую за увагу. Прошу підтримати, ці закони насамперед відповідають інтересам наших громадян, як я вже сказав, які перебувають в Лівійській Джамагирії. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Олег Григорович Білорус, голова Комітету у закордонних справах.

10:53:05

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, ми обговорюємо обидва законопроекти, але я прошу Голову поставити на голосування їх окремо, як вимагає процедура. Комітет Верховної Ради в закордонних справах уважно розглянув представлений Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах, і одноголосно рекомендував його до прийняття Верховною Радою України. Прийняття цього закону надасть можливість значній кількості громадян та юридичних осіб обох договірних сторін в разі, якщо вони знаходяться на території іншої сторони з метою своїх прав вільно і без перешкод звертатися до судів та інших компетентних органів у цивільних та кримінальних справах. В угоді визначаються механізми взаємодії компетентних органів обох сторін щодо надання правової допомоги та порядку визнання виконання судових рішень кожної сторони на території іншої сторони. Прийняття закону та його подальша реалізація не потребуватимуть додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради розглянуло законопроект і підтримує ратифікацію угоди.

Комітет Верховної Ради з питань Регламенту вважає можливим внесення зазначеного законопроекту і прийняття його Верховною Радою України. В підсумку прошу підтримати рішення Комітету в закордонних справах, і ратифікувати дану угоду. Це ж саме стосується і законопроекту про ратифікацію…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити…

БІЛОРУС О.Г. Я зразу і по другому законопроекту доповідаю – про ратифікацію угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про передачу засуджених осіб. Немає жодних контраргументів проти негайної ратифікації цієї угоди. Комітет у закордонних справах просить Верховну Раду прийняти ратифікаційне рішення. Регламентний комітет також підтримує цю пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Можемо поставити на голосування ці?..

Тому відповідно до процедури і Регламенту я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирію про правову допомогу в цивільних кримінальних справах ( реєстраційний номер 0130) для схвалення проект Закону. Прошу голосувати.

10:56:39

За-338

Закон прийнято.

Ставлю на голосування про схвалення проекту Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про передачу засуджених осіб (реєстраційний номер 0131). Прошу голосувати.

10:57:13

За-324

Рішення прийнято. Дякую!

Шановні колеги! Тепер нам треба розглянути проект Постанови про проведення спільного засідання комітетів Верховної Ради України на тему: "Про стан українсько-румунських відносин" 1 липня 2009 року.

Я інформую вас, шановні колеги, що на Погоджувальній раді ми прийняли рішення, щоб не проводити парламентські слухання, а провести за участю відповідних профільних комітетів спільне засідання під головуванням Голови Верховної Ради України і зробити це 1 липня 2009 року. Як у вас не було б застережень, то ми б зараз проголосували за винятком… Одну хвилиночку! Ну нам же треба рішення прийняти.

Я пропоную вилучити пункт другий такого змісту: „Комітетам Верховної Ради України, зазначеним у пункті першому цієї постанови, внести пропозиції щодо законодавчого врегулювання тих питань українсько-румунських відносин, які цього потребують, та щодо вирішення органами виконавчої влади відповідних питань, що стали предметом розгляду на спільному засіданні до 15 вересня”. Ну ми не можемо наперед не провівши відповідні слухання давати доручення. Цілком очевидно, що за результатами таких слухань буде напрацьований проект відповідного акту Верховної Ради України і ми його приймемо.

Тому я просив би цей пункт вилучити, а пункт третій зробити пунктом другим і з врахуванням цього проголосувати проект постанови. Давайте тоді, будь ласка, доповідайте!

Я вам хочу ще раз сказати, шановні колеги! Одну хвилиночку, шановні колеги! Двадцять питань, які ми маємо розглянути до 14-ої години!

Будь ласка, тоді доповідайте по повній програмі вже!

10:59:03

УНГУРЯН П.Я.

Шановні колеги! Останнім часом в українсько-румунських відносинах намітилися деякі тенденції, що заслуговують на пильну увагу Верховної Ради України. Водночас зростає прагнення обох сторін до розвитку добросусідських відносин і вирішення усіх питань, де є спільний інтерес шляхом переговорів із залученням у разі необхідності всього міжнародного досвіду інших засобів розв’язання даних питань, а це дуже важливі питання: це спільне освоєння Чорного моря в тому числі континентального шельфу в районі острова Зміїний; це надання громадянства Румунії мешканцям Чернівецької, інших областей; будівництво глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море; забезпечення прав і свобод української національної меншини в Румунії; питання спірного майна на території України; екологічні наслідки викидів в річки Тиса та Дунай небезпечних речовин з румунської сторони.

Цілком очевидно, що ці питання заслуговують на втручання безпосередньо українського парламенту. Тому я пропоную провести в професійному не політизованому режимі спільне засідання восьми комітетів з залученням причетних центральних та місцевих органів влади під головуванням Голови Верховної Ради України з тією пропозицію, яку, Володимир Михайловичу, з тією пропозицію, яку ви внесли вилучити пункт другий, я думаю, що можна безумовно погодитися і комітети євроінтеграції, закордонних справ підтримають таку постановку питання. І прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є така пропозиція на другій сторінці із залученням причетних органів слово „причетних” вилучити, бо причетні можуть бути до якихось неблаговидних діянь, а просто відповідних органів. Це пропозиція Юрія Анатолійовича Кармазіна, вона слушна, я за це дякую.

Була пропозиція народного депутата Чорноволенка провести таке засідання 8 липня. Ми не можемо на 8 липня, оскільки підготовка здійснюється до 1 липня, ми два тижні обговорювали саме цю дату і визначили її.

Тому, шановні колеги, ставлю на голосування про схвалення Проекту Постанови Верховної Ради України про проведення спільного засідання комітетів Верховної Ради України на тему: „Про стан українсько-румунських відносин” із вилученням слова „причетних” заміною на „відповідних” органів центральної і виконавчої і далі за текстом, вилученням пункту друго, а пункт третій стає тоді пунктом тоді пунктом другим. Прошу голосувати.

11:02:05

За-335

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду розгляд проектів законів, а саме: проект Закону про індустріальні (промислові) парки (реєстраційний номер 3071) і проект Закону про основи створення індустріальних парків (3536). Доповідачі народні депутати України: Шевчук Олег Борисович і Кінах Анатолій Кирилович, співдоповідач – голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна.

Будь ласка, Шевчук Олег Борисович.

11:02:51

ШЕВЧУК О.Б.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, пропонуємо вашій увазі законопроект про індустріальні промислові парки, які є результатом спільної роботи представників трьох фракцій: Наталії Королевської, Олега Шевчука, Михайла Чечетова, Владислава Каськіва, а також фахівців Міністерства економіки.

Основною метою прийняття зазначеного проекту закону – є створення на території України необхідних умов для забезпечення диверсифікації структури економіки регіонів, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури, залучення інвестицій та розвитку внутрішнього ринку збуту.

Розробниками законопроекту було проведено також прогнозні розрахунки економічної доцільності законопроекту. Зокрема за попереднім аналізом діяльності пілотних проектів у чотирьох регіонів можна запропонувати такі конкретні результати: створення понад 30 тисяч нових робочих місць - це розрахунок тільки для чотирьох регіонів; реалізація продукції на суму понад 1 мільярд гривень в рік; надходження до Державного та місцевих бюджетів державних цільових фондів понад 300 мільйонів гривень.

У якості ілюстрації ефективності такого підходу в Україні можу навести приклади конкретних результатів діяльності вже існуючих промислових парків, зокрема, досить показовим є робота так званої Малиновської промзони Чугуївському районі Харківської області.

Завдяки будівництву заводів Малиновської промзони в економіку району протягом 2003-2008 років вкладено близько 200 мільйонів доларів США іноземних інвестицій. І сьогодні район займає перше місце в області по загальному обсягу іноземних інвестицій. А їх розмір на душу населення району перевищив 4 тисячі доларів США, що в 10 раз більше середнього показника.

Загальний обсяг промислового виробництва району за 2007 рік, а це 403 мільйони гривень, перевищував в 2,6 разів обсяг агропромислового комплексу. Тобто здійснено зміну структури економіки, район перетворився із сільськогосподарського у потужний промисловий. Така ж тенденція простежується у 2008 році.

Документом передбачена державна підтримка керуючої компанії та учасників промислово парку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШЕВЧУК О.Б. Передбачена прискорена амортизація для третьої і четвертої групи, передбачена часткова компенсація сертифікації продукції, яка буде вироблятися у промислових парках, передбачена часткова компенсація від фонду безробіття за створення нових робочих місць.

Шановні народні депутати, сподіваємось на вашу підтримку законопроекту. Дякую за увагую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошується Анатолій Кирилович Кінах до доповіді.

11:05:43

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, актуальність законопроекту про основи створення індустріальних парків підтверджується реальним станом української промисловості. Для довідки: за чотири місяці поточного року загальне падіння української промисловості склало 32 відсотка, тобто практично за чотири місяці ми втратили третину обсягу промислового виробництва. І, на жаль, один із самих високих темпів (в лапках) зниження обсягу виробництва – українське машинобудування – 53 відсотка, особливо в таких галузях як сільгосптехніка – 97, атомобілебудування – 85 і таке інше.

Виходячи з цього, Україна ризикує втратити залишки свого науково-технічного, промислового, інтелектуального кадрового потенціалу.

Тому дуже необхідно визначити необхідні пріоритети, сформувати ті умови, які б дали можливість по цим пріоритетам створити більш сприятливі податкові, інвестиційні умови залучення ресурсів, особливо в напрямках, які стосуються виробництва наукоємної, інтелектуальної, технічно складної продукції.

Досвід існування індустріальних парків в усьому світі підтверджує ефективність цього механізму. Особливо в умовах України це дає можливість зменшити втрати часу і, скажемо прямо, ресурсів на вирішення процедур земельних відносин, створення необхідної інфраструктури з точки зору подальшого розвитку конкретної території, чітко визначає повноваження центральних і місцевих органів влади, включає прозорість прийнятих рішень.

Виходячи з вищезазначеного (законопроект 3071 охоплює практично всі положення законопроекту 3536) ми пропонуємо прийняти 3071 за основу для прискорення нашого остаточного рішення і прошу підтримки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, можливість завершити виступ.

КІНАХ А.К. Прошу підтримати спільне рішення авторів законопроектів, профільного Комітету з питань промислової, регуляторної політики – об'єднати ці два законопроекти, прийняв за основу законопроект 3071 і в прискореному режимі прийняти дуже важливий для подальшого розвитку промисловості України законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Голова Комітету з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна, будь ласка.

11:08:29

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, Комитет по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства рассмотрел данные законопроекты – 3071 и 3536 об индустриальных промышленных парках. Законопроекты предлагают правовые основы создания и функционирования в Украине индустриальных промышленных парков.

Важно отметить, что такая форма взаимодействия субъектами предпринимательства разной формы собственности широко распространена во всем мире. Это передовая и достаточно эффективная практика. Именно промышленные парки были двигателем инновационного развития в экономике разных стран мира. И для Украины остается очень актуальным вопрос использования территорий промышленных зон и предприятий, не сумевших адаптироваться к рыночным отношениям и тяжело сегодня переживающим кризис. Это позволит диверсифицировать экономику регионов, поддержать экономическое развитие территорий, ускорить создание современных, производительных и рыночных инфраструктур. Кроме того, создание промышленных парков обеспечит приток инвестиций и создание новых предприятий, создание новых рабочих мест, в том числе с привлечением иностранного капитала мы ожидаем, что такая же ситуация будет и в Украине.

Представленный законопроект 3071 существенно доработан с учетом положений концепции в создании индустриально-промышленных парков, одобреное распоряжением Кабинета Министров от 1 августа 2006 года. При его доработке учитывались главные положения альтернативных проектов законопроекта 3536 и замечаний Главного научно-экспертного управления.

Я хочу еще раз добавить и вам напомнить, что принятие законопроекта о промышленных парков обеспечит: первое – активизацию инвестиционной и инновационной деятельности, рост объемов и ассортимента выпускаемой продукции, повышение конкурентоспособности экономики и создание новых рабочих мест.

Главное научно-экспертное управление Верховной Рады Украины предлагает принять законопроект 3071 в первом чтении.

Учитывая вышеизложенное, члены комитета решили вынести…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. … законопроект 3071 на рассмотрение Верховной Рады, предложить его принять за основу.

Также мы на заседании комитета провели переговоры с автором законопроекта 3536 Анатолием Кирилловичем Кинахом и приняли решение создать рабочую группу и доработать все необходимые положения с учетом предложений, высказанных в законопроекте 3536, ко второму чтению законопроекта 3071. Поэтому комитет предлагает поддержать законопроект 3071 в первом чтении и создание рабочей группы. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроектів 3071, 3536. Прошу прізвища народних депутатів, що записалися, вивести на табло.

Народний депутат Перестенко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Ярослав Сухий.

Алла Александровська, будь ласка.

11:11:47

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, этот законопроект – я имею ввиду 3071, - который предложен взять за основу, конечно, очень нужен и очень важен. Не секрет, что та повальная приватизация, которая прокатилась, как молох, по Украине, привела к тому, что у нас очень многие заводы остановлены, разрушены, уничтожены. Однако существуют еще достаточно значительные основные фонды, с которыми можно и нужно работать. У нас тут в Харькове – здесь Харьков уже упоминался, Харьковская область, - у нас в Харькове уничтожены были полностью основные фонды завода «Серп и молот», у нас есть избыточные фонды основные завода Малышева, у нас сегодня практически стоят голый и брошенный завод электроаппаратуры, который тоже может работать, эти фонды могут быть использованы. И этот закон предлагает хорошую форму работы в этом направлении. Однако он вызывает и достаточно много вопросов. Я считаю, что над этими вопросами стоит задуматься.

Речь идет о том: все-таки в этом законе не прописан механизм, кто принимает решения. Здесь говорится в статье четвертой (пункт четвертый), что „рішення про реалізацію проекту промислового парку на підставі подання від ініціатора промислового парку погоджується (погоджується) з центральним органом”. А кто все-таки является основным принимающим это решение: инициатор, который является либо собственником этих фондов, либо местным органом власти, либо министерством? Все-таки чье должно быть решение, которое, конечно, должно быть согласовано и с правительством. Я считаю, что на этот вопрос здесь нет ответа.

Дальше. Здесь речь идет о том, что инициатор создания этого парка инициирует, вернее, определяет управляющую компанию. Я считаю, что вопрос очень важный: кто же действительно реально будет распоряжаться этими фондами. И, более того, этот закон дает возможность получать прибыль именно от эксплуатации основных фондов, собственником которых является либо громада, либо государство, либо частный предприниматель. Здесь вопрос тоже не урегулирован. Мне кажется, что нужно подчеркнуть, что управляющая компания, в состав этой компании обязательно должны войти на правах…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, завершуйте.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. … на правах соучастника в работе этой компании должен войти и инициатор создания этого парка, и, более того, собственник. То есть либо представители органов власти, либо представителей центрального органа власти, потому что возникает вопрос, что мы отдаем собственность либо коммунальную громады, либо государственную для того, чтобы кто-то получал прибыль. Я считаю, что имеет смысл, все-таки, чтобы эту прибыль в том числе получала и громада и государством. Тем более, что закон дает определенные преференции этим паркам, совершенно правильные и совершенно справедливые создаются условия для оживления работы этих основных фондов.

Поэтому мне кажется, что этот вопрос о том, что инициатор или собственник вот этих всех фондов должен быть в том числе в составе получающий прибыли, то есть керуюча компания, я считаю это вопрос является принципиальным и обязательно нужно этот вопрос урегулировать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу вас, завершуйте вже, так, будь ласка.

Ярослав Михайлович Сухий, фракція Партії регіонів, наступний буде виступати Юрій Кармазін.

11:15:04

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Кризові явища котрі розгоряються в Україні нас підштовхують до необхідності пошуку шляхів виходу з кризи. Я нагадаю вам криза нинішня супроводжується деградацією реального сектору економіки, реальним занепадом базових галузей народного господарства. Ні одна країна не виходила з кризи не розуміючи, не маючи, не визначаючи головної ланки ланцюгу тих завдань, які необхідно вирішити, для того, аби зупинити падіння темпів виробництва, а саме страшне, падіння ВВП, а ще страшніше фонду оплати праці і всіх тих соціальних платежів, які на сьогоднішній день різко зменшилися.

Ми просто зобов’язані, і криза нас сьогодні підштовхнула до того, що ми повинні виправити ті дурниці, які були нароблені в 2005 році. Я вам нагадаю виступ незабвенного Віктора Пинзеника, який казав, що ми повинні підтопити жирок олігархам і були нападки на вільні економічні зони, на технопарки, почалися нападки на технічні і технологічні преференції, нагадаю вам, шановні колеги, ми державою тут в залі, державні гарантії встановили технічні, технологічні преференції для тих промислових підприємств і для тих галузей, які стали на шлях технічного, науково-технічного переоснащення. Все це було в 2005 році зупинено і немає чого дивуватися, що Україна в кризу ввійшла абсолютно не готовою. Тому я підтримую пропозицію комітету і хочу сказати, що добрі слова на адресу комітету не перший раз ми бачимо тут розумні пропозиції і думка про системний підхід до вирішення цієї проблеми.

Цілком зрозуміло, що цей законопроект 3071 потрібно прийняти за основу, обов’язково врахувати зауваження іншого законопроекту 3536, тоді ми отримаємо системний комплексний, з чіткими визначеннями, без усяких підозр, про якісь там олігархічні зазіхання на якусь власність законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

11:17:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, я безперечно вивчив і один, і другий закон - 3536, який доповідався народним депутатом Кінахом. Я хочу подякувати людям за те, що вони знайшли в собі мужність і сказали, що закон 3071 ширший за обсягом і повністю охоплює, це абсолютно правильно. Але треба сказати і подякувати і Кінаху, і Комару, і Потапову за те, що вони той закон свій внесли ще в грудні 2008 року. Це майже на півроку раніше цього законопроекту.

Я зараз хотів би звернути вашу увагу на деякі речі, які на мій погляд заслуговують на увагу, це речі такі. Перше, ми сьогодні не побачили співдоповіді Бюджетного комітету, ми не побачили співдоповіді комітету з питань податкової політики. Чому? Адже в нас пропонується в прикінцевих положеннях, хто не бачив, подивіться, будь ласка, пункт 2 „Внести зміни до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. У нас вносяться інші норми, які говорять про державну підтримку, це надання фінансової підтримки шляхом повної або часткової компенсації від відсоткової ставки за залученими національної валюти банківськими кредитами. І для чого написано, для виконання робіт з будівництва доріг і потужностей водопостачання, водовідведення, каналізації та очистки води. Очевидно не для цього створюється технопарк, а тут де є написано впровадження передових енерго і ресурсозберігаючих технологій, переробки побутових та виробничих відходів на термін п’ять років з початку реалізації, очевидно для цього вони створюються.

Моє ознайомлення з проектом чітко показало, що це є один із видів спеціальної економічної зони і нам треба запроваджувати механізми однакові з тим законом, бо у нас є Закон про загальні засади створення функціонування спеціальних вільних економічних зон.

Тому я пропоную прийняти цей законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Тому я пропоную прийняти цей закон 3071. Але, Володимире Михайловичу, обов’язково він має пройти через бюджетний комітет, через Комітет з питань податкової політики, і обов’язково має бути висновок Міністерства фінансів. При прийнятті цього закону немає. Я не переконаний, що ми зможемо його ввести з 1 січня 2010 року. Тому що тут є можливості для зловживань. Там, де є можливості, такі закони мають дуже обережно прийматися і нами розглядатися. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення законопроектів завершено. Ніхто не наполягає?

Євген Кирильчук, будь ласка, мікрофон.

11:20:18

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, "Блок Юлії Тимошенко".

Було тільки що зауваження, що цей законопроект не розглядався в Комітеті з питань бюджету. Він розглядався і ми прийняли рішення, що цей закон впливає на бюджетний процес притому з деякою втратою бюджету. Через те, дійсно, до другого читання треба, щоб було фінансове обґрунтування і ми по цьому поводу дамо висновок остаточно, коли його вводити, і як ми його маємо підтримувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти за основу проект Закону… (Ш у м у з а л і) Хто? На якій підставі?

(Ш у м у з а л і)

Справа в тому, шановні колеги, я вас прошу. Ми розглядаємо закон у першому читанні. До другого читання Кабінет Міністрів, народні депутати, всі комітети… Цей законопроект направлений в усі комітети. Будемо дивитися, коли його вводити в дію і в якій частині, та й усе.

Шановні колеги! Я прошу вас, давайте продовжувати роботу в робочому ритмі.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про індустріальні промислові парки (реєстраційний номер 3071). Прошу голосувати.

11:22:05

За-227

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про основи створення індустріальних парків (реєстраційний номер 3535). Прошу голосувати.

11:22:37

За-20

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Ну давайте може я поставлю на повторне перше читання? Не треба? Так ви б сказали, що є домовленість.

Шановні колеги! Проект Закону про основи створення індустріальних парків (реєстраційний номер 3536) відхилено.

Шановні колеги! Прошу уваги! За погодженням з керівниками депутатських фракцій. Шановні колеги, прошу уваги! Пропонується Верховній Раді України прийняти проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до календарного плану проведення четвертої сесії Верховної Ради України шостого скликання. А саме: тиждень з 15 по 19 червня – робота в округах, комітетах і фракціях; тиждень з 22 по 26 червня: 22 червня – засідання Погоджувальної Ради, 23 червня – пленарне засідання, 24 червня – пленарне засідання, робота в комітетах і фракціях, 25 червня - пленарні засідання, 26 червня – пленарне засідання; тиждень з 30 червня по 3 липня – робота в комітетах і фракціях, і далі, так як це передбачається календарним планом, робота в сесійному режимі.

Немає заперечень? Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанову (реєстраційний номер 4631). Прошу голосувати. Включення до порядку денного.

11:24:26

За-361

Ми включили в порядок денний проект постанови.

Ставлю на голосування про прийняття проекту постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 4631) як постанову. Прошу голосувати.

11:24:53

За-351

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до статті 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо мораторію) (реєстраційний номер 3668), доповідач – заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Михайлівна Ляпіна. Прошу вас.

11:25:29

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ксенія Ляпіна, група „За Україну”.

Я хочу звернути увагу, що цей законопроект є дуже лаконічним. Пропонується до 22 статті Закону „Про засади державного нагляду (контролю)” додати такий пункт, який каже про те, що до 1 січня 2011 року, тобто на період кризи, як ми прогнозуємо, заборонити проведення перевірок суб’єктів малого підприємництва, я підкреслюю, це стосується саме суб’єктів малого підприємництва та ще і з таким обмеженням чия діяльність не відноситься до визначеної по кожному з видів перевірок діяльності з високим ступенем ризику. Таким чином, ми вирішуємо дві проблема.

Перша проблема. Ми позбавляємо мале підприємництва зайвого тиску, який, насправді, нічого не несе для держави і громадян, але лише сприяє корупції, з іншого боку, ми ні в якому разі не зменшуємо контроль за безпекою діяльності підприємств.

Тому хочу звернути увагу на те, що цей законопроект досить довго дискутувався і в експертному середовищі, і в політикумі. Але я знаю, що сьогодні і у Партії регіонів, як у опозиції, є свої пропозиції аналогічного характеру. Я знаю, що уряд ухвалив аналогічну Постанову Кабінету Міністрів про мораторій на перевірки. Але ми також знаємо, що ця постанова, на жаль, не буде дієва доти, доки ми з вами не ухвалимо зміни до закону. Оскільки органи державного контролю, безумовно, керуються законами України, якщо постанова звужує їх права, вони можуть на неї не зважати. Що вони фактично на сьогодні, на жаль, і роблять. Ми маємо сьогодні і ви, кожен з вас, має десятки і сотні звернень від суб’єктів підприємництва про те, яким чином чиниться тиск на них через оці самі заходи державного контролю, які дуже часто спрямовані зовсім не на захист…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

ЛЯПІНА К.М. Прошу, шановні колеги, всіх підтримати цей законопроект. Це реальний крок до того, щоб дати можливість пережити і подолати кризу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

ЛЯПІНА К.М. А!? Від комітету.

Комітет Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики підприємництва розглянув і рекомендує підтримати за основу цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що тут за основу? Треба зразу було приймати та і все. Там же один пункт.

Шановні колеги, прошу записатися на виступи в обговоренні цього питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Народний депутат Пилипенка фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

11:28:35

ПИЛИПЕНКО В.П.

Прошу передати слово колезі Ляшко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко мікрофон.

11:28:43

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко „Блок Юлії Тимошенко”.

От ми зараз щойно послухали автора законопроекту, яка клопочеться про малий і середній бізнес. І, я думаю, що немає тут у Верховній Раді нікого із депутатів, жодного депутата, який би не клопотався про цей бізнес. Але, я думаю, що у першу чергу нада було подумати про громадян України, зокрема, про бюджетників, які отримують заробітну плату із бюджету; про пенсіонерів, які отримують пенсії за рахунок сплати внесків до пенсійного фонду. І на превеликий жаль, коли заходить мова про захист інтересів мільйон громадян України, залежних від бюджету, то авторка не проявляє великої ініціативи у цьому захисті. Кілька разів саме за її ініціативою були провалені закони, які дозволяли стабілізувати роботу Пенсійного фонду, гарантувати виплати пенсій людям, які того потребують.

Сьогодні нам пропонується накласти мораторій до 2011 року на будь-які перевірки під приводом, бачите, боротьби із світовою фінансовою кризою. Ну, давайте глянемо на інший бік медалі. За цими красивими словами може ховатись і намір просто уникнути відповідальності за несплату податків, за порушення норм чинного законодавства.

Тому брати от так огульно накладати мораторій на все і вся, завтра Пенсійний фонд припине отримувати гроші. Яким чином змусити прийти перевірити чи правильно сплачуються внески до Пенсійного фонду, да, чи до бюджетів різних рівнів? Тобто так. бізнес потребує захисту держави і не повинен бути переслідуваний, що там по 20 перевірок на місяць приходило то від пожежників, то від санстанції, то від податкової. Але брати, забороняти загалом перевірки. Законом передбачені випадки …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Все у вас, да?

11:30:50

ЛЯШКО О.В. Законом передбачені випадки, коли мають проводиться ці перевірки. І тому немає, на мою думку, потреби підтримувати цей закон, бо таким чином ми ризикуємо залишити без наповнень Пенсійний фонд, і, як наслідок, бюджетники постануть перед дилемою, чи будуть вони отримувати заробітну плату.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук передає право на виступ В’ячеславу Кириленку. Наступна буде виступати Кімова, фракція Партії регіонів.

11:31:27

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Шановні колеги, шановні виборці, ми довго домагалися, щоб ця постанова, цей законопроект був внесений до порядку денного, і тому зараз пропонуємо, щоб він все-таки був ухвалений. І особливо я звертаюсь по цьому питанню до фракції „Блоку Тимошенко”, бо ми відрадно констатуємо, що порядку трьох тижнів тому уряд ухвалив все-таки після наших тривалих наполягань постанову, яка обмежує перевірки суб'єктів малого підприємництва. Але ця постанова в будь-який момент може бути відмінена, переглянута, скасована, якщо не буде відповідного рішення законодавчого органу України.

Тому на розвиток саме цього конкретного урядового рішення цю постанову зараз, точніше, цей законопроект зараз треба проголосувати, тим більше, що мова йде про захист суб'єктів малого підприємництва, а саме мале підприємництво зараз найбільше потерпає від перевірок у час фінансової кризи, коли план треба давати, а заступитися часто немає кому, тому що і в парламенті представлені практично всі крупні підприємницькі структури, а малого підприємця захистити немає кому. Тому я закликаю зараз цей законопроект підтримати так само, як сьогодні визначитись щодо законопроекту 4200, також внесеного депутатською групою „За Україну!”, який передбачає мораторій на збільшення податків для суб'єктів малого підприємництва до кінця наступного – 2010 року.

І третє. Ми внесли проект постанови про те, щоб звернутись до уряду скасувати постанову номер 366, проти якої протестують малі підприємці. Це саме та постанова, яка передбачає вдвічі-втричі збільшення відповідних відрахувань для малого підприємництва, і якою малий бізнес уже наполовину загнаний в тінь, а друга половина просто піде на біржу праці, і там немає грошей. Тому ці питання треба вирішувати в комплексі. Пропоную підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Кімова, фракція партії регіонів, будь ласка.

11:33:42

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, идея о моратории на проверки, естественно, идея замечательная, потому что бизнес в период кризиса требует поддержки от государства хотя бы в пассивной форме, не увеличивая регуляторное давление. Но я думаю, что нам нужно обратить внимание на заявления, ко которые прозвучали сегодня в зале, в частности от депутата Ляшко, что мораторий нужно устанавливать мудро, нельзя устанавливать его абсолютно на все, нельзя исключать те варианты, когда по причинам, например, судебных разбирательств требуется определенные проверки для выяснения кто прав, кто виноват. Вот почему безусловно поддерживая идею я с очень большой настороженностью отношусь к этому проекту закона. Партия регионов и я – мы зарегистрировали аналогичный закон, который более четко выписывает возможности осуществления регулярных проверок только в определенных случаях, которые абсолютно необходимо сохранять и в период кризиса.

Я думаю, что правильнее было бы идти с точки зрения формулировки по пути ограничения чистоты проверок и по пути ограничения списка тех предпринимателей, тех видов бизнеса, на которые этот закон вообще не распространяется. Поэтому я предлагаю рассмотреть закон, выдвинутый Партией регионов, где сама идея моратория выписана, но более четко и более интересно. Я надеюсь, что Ксения Михайловна присоединится к нашему закону. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Пропозиція комітету прийняти його за основу.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо мораторію) (реєстраційний номер 3668). Прошу голосувати.

11:36:00

За-88

Рішення не прийнято.

Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 4, "Блок Юлії Тимошенко" – 0, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 37, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20.

Ставлю на голосування на повторне перше читання. Направлення на повторне перше читання проекту закону 3668. Прошу визначатися.

11:36:39

За-80

Рішення не підтримано. Законопроект відхилено.

Ксенія Ляпіна, мікрофон, будь ласка.

11:36:50

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги! Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Я вважаю, що ви зробили докорінну помилку. Ми мали шанс доопрацювати з зауваженнями, які ви там мали, і, власне кажучи, мали слушні, до другого читання через 2 тижні цей закон прийняти. Через амбіційні бажання просто продемонструвати, хто в домі хазяїн, ви, власне кажучи, просто зробили пакость малому підприємництву. І мені здається, що це буде відповідним чином оцінено. І ніякі амбіційні бажання вам не допоможуть, тому що БЮТ провалить це голосування обов’язково тоді, коли підійде час, бо їх уряд і вони не хочуть позбавляти його корупційних можливостей. Це досить очевидно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, шановні колеги. Шановні колеги, фракцію не називали.

Ну, Олег Ляшко. Назвали, мені підказують, фракцію. Я прошу вас, тільки давайте зараз не зводити рахунки.