ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

07 лютого 2019 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації у вечірньому засіданні. Прошу усіх з кулуарів заходити в зал. Я прошу Віктора Галасюка підійти до мене.

Отже, колеги, займайте робочі місця. Отже, прошу провести реєстрацію. Прошу зареєструватись.

 

16:02:10

Зареєстровано 356 народних депутатів. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України я оголошую відкритим.

Колеги, хочу вам нагадати, що до обіду ми включили в порядок денний ряд важливих законопроектів і, згідно закону, після обіду ми можемо перейти до їхнього розгляду. Саме голосування показало, яка висока мобілізація є навколо тих законів. 

І я зараз в тій послідовності, в якій ми приймали, буду їх оголошувати.

Ми переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни (9508). Важливий, об'єднуючий законопроект на підтримку українських ветеранів війни.

І, отже, колеги, зараз я ставлю на голосування пропозицію розгляду його за скороченою процедурою. Хто підтримує, я прошу голосувати.

 

16:05:23

За-63

Рішення не прийнято. 

Перед тим, як запросити доповідача, я звертаюсь до усіх колег з усіх фракцій. До мене звернулася група депутатів, які наполягають, щоб ми перенесли проект Закону 9331 на розгляд швидше. Йдеться про перейменування суду в Криму. І, власне, це технічний законопроект, але вкрай важливий для тих наших депутатів, які сьогодні є від Криму. 9331. Я вас прошу вивчити його і я після якогось з законопроектів запропоную перенести. Але, щоб ви мали змогу його опрацювати, щоб ви мали змогу  вивчити, я оголошую сьогодні і зараз, щоб ви протягом півгодини змогли вивчити суть цього проекту  Закону. 9331, він є в порядку денному, я буду просити його перенести ближче.

І я запрошую до доповіді голову Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Третьякова Олександра Юрійовича. Будь ласка. 

 

16:06:24

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.

Шановні колеги! Законопроект 9508 розроблений нашим комітетом спільно з Міністерством у справах ветеранів. Дякую всім за создание цього міністерства, воно вже працює, всім парламентарям.

Основним завданням новоствореного Міністерства у справах ветеранів є забезпечення надання державних соціальних гарантій усім без винятку ветеранам. Проте, жодне відомство сьогодні не може назвати точну кількість ветеранів. Державна  служба у справах ветеранів вела тільки реєстр учасників АТО.    

Згідно зібраної нами інформації сьогодні в Україні налічується близько 1,2 мільйона ветеранів війни. Але це цифра не остаточна, і нема сьогодні ні одного відомства, яке точно може сказати, скільки у нас учасників війни. Тому в числі близько 360 тисяч учасників АТО та ОСС.

Без єдиної інформаційної бази ветеранів та їхніх потреб неможливо надавати системну та ефективну державну політику… давати соціальну політику у сфері соціального захисту ветеранів. Тому законопроектом 9508 пропонується створити єдиний державний реєстр ветеранів війни. Відповідальним за його формування та ведення буде Міністерство у справах ветеранів України. Порядок створення ведення доступу до відомостей реєстру та їхнього використання буде визначатися Кабінетом Міністрів.

Створення реєстру дасть можливість, по-перше, встановити чіткий облік ветеранів та визначити їхні потреби. По-друге, оперативно приймати управління, управлінське рішення щодо посилення їхнього соціального захисту. Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю рекомендує прийняти законопроект 9508 в цілому як закон за основу і в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Олександре, це повне читання і 3 хвилини запитання зараз будуть. Я прошу провести запис на запитання до голови комітету, будь ласка.

Віктор Шевченко, будь ласка. Передає Мусію, будь ласка.

 

16:09:02

МУСІЙ О.С.

Олег Мусій, 124 округ, Сокальщина, Червоноград. Шановний доповідач, а скажіть, будь ласка, чи буде інтегрована ця база даних в загальну? Можливо, якусь систему бази даних варто було б створити? А то ми так створюємо бази даних по кожній хворобі, по кожному інваліду, по кожному учаснику, по кожному… Чи не варто подумати нам над якоюсь системною базою даних, підв'язаною під індивідуальний податковий номер, наприклад?

Адже це не складно, кожен учасник бойових дій, кожен учасник війни має, кожен загиблий, має індивідуальний номер. А то ми весь час щось вигадуємо, вигадуємо заради процесу, чи не простіше щось унікальне зробити загалом для країни і вирішити всі проблеми з всіма пільговиками? Скажіть, будь ласка,  вашу точку зору?

 

16:09:58

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.

По-перше, Комитет по ветеранам и Министерство по ветеранам Украины відповідає за ветеранів нашої держави.

По-друге, у нас є вже, правда, великі бази, це бази платників податків. Но знати кількість ветеранів, щоб знати, скільки держава витрачає коштів на них, скільки потрібно ще коштів, щоб можна було розуміти якусь статистику, треба робити окрему базу для ветеранів. Тоді, коли військовий служить в армії, потім демобілізується, його картка повинна передаватись сразу в Міністерство ветеранів, де будуть всі його хвороби, де буде все про нього написано. Тоді можна проводити качественную реабілітацію, тоді можна буде качественно казати, що ці послуги будуть для людей. А загальнодержавна база, да, їх теж треба робити.

І база по ветеранам це буде сегментом загальнодержавної  бази, це перший крок, щоб далі робити. А в цілому я з вами абсолютно згоден, що треба все систематизувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Мельничук Сергій.

 

16:11:08

МЕЛЬНИЧУК С.П.

Сергій Мельничук, позафракційний. У мене таке запитання. Адже при Міністерстві соціальної політики є така вже база даних, і у них вже є обліковані всі ветерани, є  їхні всі дані і про захворювання, і так далі. Є при тих, скажемо, хто є інваліди, по інвалідам також є дані, коли їм приходити і підтверджувати свою інвалідність. Тобто це все є вже при Міністерстві соціальної політики. Навіщо створювати ще одне?

З іншого сторони, я "за", тому що купа тих людей, які отримали саме статус, там, на мою думку, десь п'ята-шоста частина людей, які до учасників бойових дій  і до ветеранів війни ніякого відношення не мають, і  це потрібно переглянути, їх потрібно саме розфасувати на категорії.

 

16:12:20

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.

У Міністерстві  социальной політики немає четкой бази. Да, є, правда, база по людях з інвалідністю. Ну, якщо людина не інвалід, такої бази нема.  Це перше.

Друге. Ви абсолютно правильно сказали, що дуже  багато є людей, які  так звані, знаєте, "дети лейтенанта Шмидта", которі ніколи не були в АТО. Ця база нам дасть можливість, по-перше, систематизувати  всіх ветеранів, бо  Міністерство ветеранів це не тільки  для учасників АТО, а це і для воїнів афганців, і для всіх, хто захищав нашу державу.

А, по-друге, правда, то, что касается именно участников АТО, ми зможемо  поняти чітко, хто є хто. Ну, це буде робитись разом. Окремо це буде не дуже правильно, треба це робити разом.

Ми закон… в законі такого по пунктах немає. Не треба закон отягощать додатковим текстом. Постановою Кабміну все буде чітко відрегульовано по цьому закону, щоб ми  не міняли  кожний раз вновь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дати час? 30 секунд, будь ласка, завершити.

 

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Щоб ми кожний раз  не робили одну й ту ж роботу, ми раз зробимо реєстр. Повірте, краще це зробити постановою Кабміну, коли час міняється, щоб ми постійно не міняли сам закон, ми краще будемо  міняти постанову Кабміну, бо час йде,  і постійно щось нове возникає.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І заключне запитання від Креміня Тараса.

 

16:14:04

КРЕМІНЬ Т.Д.

Пане голово комітету, хотів би сказати, що питання  надання пільг учасникам бойових  дій  є одним із найголовніших і пріоритетних для розвитку української держави. Я прекрасно пригадую 2014 рік, коли для того, щоб допомогти  учасникам бойових дій, органи місцевого самоврядування намагалися по-різному забезпечити їх переліком тих або інших пільг. Це і компенсація за  житлово-комунальні послуги, це і видача земельних ділянок, в тому числі під ведення сільгоспнапрямку.

Але в мене до вас три запитання. По-перше, скільки треба часу для того, щоб все-таки оновити цей реєстр і зробити його повноцінним? Як ви бачите систему захисту персональних даних? І по-третє, чи зможе через свій персональний кабінет кожен зареєстрований учасник бойових дій  відслідковувати послуги, які були йому надані і перевіряти їхній статус?

Дякую.

 

16:15:01

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.

Почну з третього питання. Да, зможе. Наше завдання, як профільного комітету, так і Міністерства ветеранів, щоб було єдине вікно у ветерана, щоби він легко міг все зрозуміти, що йому треба, що в нього було і що йому треба далі.

По-друге, я вважаю, що це буде зроблено, на мій погляд, десь 2 місяця, буде новий реєстр. Я точно не можу сказати дату, це як маркер. 

По-друге, я думаю, що це будуть мінімальні кошті з бюджету. Дуже багато донорських організацій готові допомагати і готові вкладатися в цей реєстр.

От і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Отже, час для запитань завершений. Дякую, пане Олександр.

Зараз виступи від фракцій і груп. Хто має намір взяти участь в обговоренні, прошу провести запис. 

Від "Народного фронту" Савка Іван Іванович. Будь ласка.

 

16:16:25

САВКА І.І.

Дякую, пане головуючий. Слава Україні!

Вельмишановні українці! Сьогодні цей законопроект, який стоїть на розгляді, це цей законопроект, який необхідний для нашої держави. Іменно тим військовослужбовцям, які в даний час захищають нашу державу і ті, які в даний час відслужили свій термін служби, знаходяться в своїх рідних домівках, ветерани наших Збройних Сил України, ветерани МВД, які повинні, перш за все, герої повинні знати... Україна повинна знати своїх героїв. І ті дії, які в даний час проходять і цей законопроект, який в даний час знаходиться на розгляді, це законопроект дає можливість каждому із нас зробити так, щоби каждый військовослужбовець, именно ветеран Збройних Сил України, щоб народ України знав, був він, будемо говорити, при виконанні бойових завдань чи не був він при виконанні бойових завдань. Це перше.

Друге. Само собою сьогодні було сказано, що стосується надання соціальних пільг військовослужбовцям. Тому каждый... у базі даних повинно бути за... певні інформація на каждого військовослужбовця, що стосується соціального захисту військовослужбовця, особенно ветерана Збройних Сил України, де він може зайти і подивися для того, що йому потрібно, що йому держава дає, що йому місцеві органи влади. І кроме цього, згідно чинного законодавства, те, що він не був би в цьому... не був би обділений.

Тому ми повинні робити все можливе тут, зараз, вельмишановні народні депутати, для того, щоб цей законопроект був прийнятий. І тому я звертаюсь до вас, шановні колеги, ми повинні прийняти цей законопроект для того, щоби подивитися і знати, будемо говорити, хто учасник бойових дій, а хто, прибувши, будемо говорити, в зону ведення бойових дій для того, щоби отримати посвідчення, тому це перше, щоби кожний із нас на цьому задумався, і тому цей законопроект для того зараз принимается. "Народний фронт", фракція "Народного фронту" буде підтримувати цей законопроект.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

"Блок Петра Порошенка" передає свій час для виступу Першому заступнику Голови Верховної Ради Ірині Геращенко. Будь ласка.

 

16:19:02

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, дозвольте, по-перше, подякувати всім присутнім за те, що питання національної безпеки і оборони України, питання армії, як правило, об'єднують сесійну залу. Дійсно, сьогодні в Україні налічується близько мільйона 200 тисяч ветеранів війни та членів сімей загиблих ветеранів, в тому числі близько 360 тисяч учасників антитерористичної операції і операції Об'єднаних сил. Але, при цьому, жодне відомство  не може назвати точну кількість ветеранів. І головне завдання новоствореного Міністерства  у справах ветеранів – це не тільки узгодити цю цифру, а надати комплексну підтримку нашим ветеранам, у тому числі психологічної реабілітації. Розпочати підтримку можна тоді, коли ми зробили моніторинг, скільки у нас ветеранів. І тому ми хочемо подякувати пані міністру, яка разом з профільним комітетом одним з перших рішень  новоствореного міністерства запропонувала цей проект  закону, який напрацьований уже разом з ветеранськими  організаціями. Взагалі міністерство дуже активно співпрацює  і з парламентом, і з профільним комітетом, що дуже важливо,  і, власне,  мені здається, що створення реєстру, в першу чергу, дозволить і встановити чіткий облік ветеранів, і оперативно приймати управлінські рішення щодо посилення їхнього соціального захисту.

Но я хочу сказати, що що потребують ветерани в першу чергу. Психологічна реабілітація, програми по можливому працевлаштуванню, програми по лікуванню. Давайте розпочнемо з реєстру ветеранів. І це важливо і з тієї точки зору, щоб у нас не було "лжедмитриев", тому що після кожної події, ви знаєте, є реальні герої, а є ті, хто потім  називають себе, що вони пройшли… ветерани "колчаковского движения".  Так ось цей реєстр  ветеранів, він дозволить також відсікти "лжедмитриев" в нашому ветеранському русі.

Дякуємо. І сподіваюся, що це голосування  об'єднає залу. закликаю всіх колег  повернутися після перерви до зали засідань і підтримати  створення єдиного реєстру ветеранів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 

Від  фракції "Самопоміч" Олександр Данченко. Данченко! І після того від народних депутатів. Ага, від "Волі…". Перепрошую, ще від "Волі народу" буде  Рибчинський і потім від депутатів.

 

16:21:21

ДАНЧЕНКО О.І.

Шановні колеги, безумовно, потрібно  підтримувати абсолютно всі ініціативи, які пов'язані з ветеранами, робити це вірно, правильно. Але основою основ таких ініціатив це є все ж таки  елементи електронного урядування, а саме: створення нових реєстрів,  взаємодія таких реєстрів. І тут ми говоримо про те, що  нам потрібно спочатку впорядкувати взагалі електронні комунікації, радіочастотний ресурс, взагалі поняття реєстрів. Так Закон про публічні електронні реєстри сьогодні якраз стоїть в блоку цифровізації, але ми його не можемо ніяким чином проголосувати, тому що нема людей в залі.

Крім того, хочу сказати про те, що всі цифрові послуги, в тому числі які повинні працювати на ветеранів, – це доступ до Інтернету абсолютно по всій території України. Тоді наші ветерани можуть отримувати швидку інформаційну допомогу, дуже швидко отримувати все те, що їм потрібно. Але без закону, законопроекту про радіочастотний ресурс, який сьогодні стоїть у порядку денному, та Закону про електронні комунікації неможливо розвивати нормально 4G зв'язок в Україні і надавати електронні послуги і Інтернет по всій території України.

Тому хотілося б, щоб безумовно важливі закони, які стосуються наших ветеранів, щоб ми зараз прийняли базові закони, на базі яких дуже легко буде розвивати всі електронні реєстри, електронні сервіси.

Тому я хочу закликати для того, щоб дійсно був високоякісний зв'язок по території всієї України, згуртуватися і також проголосувати сьогодні за Закон про електронні комунікації, Закон про радіочастотний ресурс і надважливий законопроект про публічні електронні реєстри. Саме це дасть змогу уникнути любих махінацій, уникнути проблем при побудові, наприклад, реєстрів для ветеранів. Оце є база. Дуже багато хто говорить про цифровізацію, всі говорять зараз – цифрові сервіси – політики в передвиборчих кампаніях. Але, на жаль, ми не можемо зібратися і проголосувати три базові законопроекти.

Тому, безумовно, підтримуючи цей законопроект, безумовно, підтримуючи, я хочу звернутись до всіх народних депутатів проявити не популізм, а дійсно підтримати цифровізацію країни, де буде дуже просто все це зробити. Тому дуже прошу звернути увагу на законопроекти про електронні комунікації, радіочастотний ресурс та публічні електронні реєстри, які стоять сьогодні в залі.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

16:24:13

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я правильно розумію, що від усіх груп і фракцій… А, я перепрошую.

Будь ласка, від "Волі народу" ще Євген Рибчинський. Будь ласка, пане Євгене.

 

16:24:19

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Дорогі колеги, я дуже попросив би вас зібратися аби проголосувати за цей законопроект вельмиважливий. Дивіться, у нас багато років не проводився навіть перепис населення, який запланований  на 2020 рік, але населення може і почекати, а ветерани війни, які втратили інколи і кінцівки, і здоров'я і так далі, вони чекати не можуть. Тому наш Комітет у справах ветеранів АТО, у справах людей з інвалідністю прийняв рішення винести цей законопроект щодо реєстрації всіх осіб з інвалідністю, всіх ветеранів, аби в найближчий час вони могли отримувати пільги. Я дуже попросив би зібратися і голів фракцій попросив би запросити своїх членів, аби ми могли набрати наші 226 голосів.

Дуже вдячний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, відтепер у нас уже виступили всі представники груп і фракцій, і я прошу зараз записатися на дискусію народних депутатів України. Ми матимемо 9 хвилин на ці виступи. Я прошу, будь ласка, записатися.

Шановні колеги, я прошу повертатися до сесійної зали представників всіх фракцій, тому що за 9 хвилин буде голосування по законопроекту щодо створення єдиного реєстру ветеранів.

І, будь ласка, Борислав Береза позафракційний зараз має слово. Будь ласка, Пане Бориславе.

 

16:25:52

БЕРЕЗА Б.Ю.

Пані Ірино, дякую вам за можливість сказати зараз.

Я хочу сказати, що дуже важливе питання – віддавати свої борги тим, кому повинна держава. Більше того, ветеранський рух – це завжди вже в сучасній Україні, це один з найважливіших напрямків. І як людина, яка зв'язана з дуже великою кількістю, я хочу сказати, я буду підтримувати.

Але в мене питання про інше. Я хочу повідомити Верховну Раду і хочу повідомити українців, що сьогодні була зареєстрована постанова від ТСК про те, що ми зараз хочемо зачитати Верховній Раді проміжний звіт. Після того ми хочемо, щоб Верховна Рада, заслухавши це, надала можливість продовжити роботу або висловила свою позицію, що вона не надає можливість продовжувати роботу ТСК по питанню Катерини Гандзюк і нападів на громадських активістів.

Саме тому я хочу звернутися до вас, пані Ірина, як до члена цієї ТСК про те, що по першій можливості хотілось би зачитати цей звіт, звітувати перед Верховною Радою, і щоби наші з вами колеги змогли дати оцінку нашій роботі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я попри важливість теми, яку ви зараз піднімаєте, все-таки хочу звернути увагу виступаючих щодо того, що під час обговорення того чи іншого законопроекту маємо говорити виключно по темі законопроекту. Це перше.

І друге. Звичайно, закінчується термін дії ТСК, і я переконана, що буде поставлено це питання звіту ТСК найближчим часом в нашу сесійну роботу.

Будь ласка, народний депутата Мусій.

Не переживайте, я хвилину додам. Я додам хвилину, щоб було 9 хвилини.

Вам 3 хвилини слова. Будь ласка, пан Мусій. 

 

16:27:34

МУСІЙ О.С.

Шановні народні депутати, я від нашої депутатської партії "Народний контроль" прошу вас підтримати вказаний законопроект як абсолютно необхідний і своєчасний, враховуючи, що, на превеликий жаль, до сьогодні немає загальної бази, яка би мала давно вже існувати у нас в державі, електронні реєстри людей, і непотрібно було би приймати відповідні законопроекти. Але так, як її немає, ми вимушені його прийняти, тому що реально тих людей, які захищають Україну, які є учасниками війни московсько-української, а особливо які постраждали, нам необхідно приділяти їм першочергову увагу, і цей реєстр дасть змогу їм забезпечувати і соціальний захист, і медичну реабілітацію, і так далі.

Єдине, на щоби я звернув ще увагу одразу представників уряду, які будуть розробляти підзаконні акти, щоб не сталося, як з медичними реєстрами Міністерства охорони здоров'я. На превеликий жаль, ми маємо те, що до сьогоднішнього дня оцей eHealth так званий, який мав би бути у вигляді електронного реєстру, він не переданий громадською організацією Transparency International в базу даних Міністерства охорони здоров'я, і, відповідно, ці реєстри не отримали захист Центру захисту інформації. Це надзвичайно важлива річ. Тому що не забувайте, що ворог працює і на території України в тому числі. І бази даних наших бійців, щоб вони не були вкрадені, щоб вони не могли туди проникнути, і внести своїх так званих ветеранів "ЛНР" терористів, чи "ДНР" терористів, чи взагалі московських терористів в наші бази даних.

Тому врахувати це потрібно обов'язково, що подібні реєстри мають право на існування тільки при умові того, що центр захисту інформації дав відповідні дозволи на функціонування реєстрів, і ці реєстри повинні бути державними, а не приватні фірми, які намагаються купити базу даних Міністерства охорони здоров'я. Тому, безумовно щиро вірю, що цей законопроект буде підтриманий і за основу, і в цілому, але при розробці, можливо, там два-три слова ще додати як рекомендації виконавчій гілці влади, яка буде виконувати вказаний закон, щоби вони врахували відповідні зауваження, які я сказав, і негативний досвід Міністерства не розповсюдився ще на наших ветеранів і учасників війни.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Будь ласка,  наступний виступ від... Народний депутат, Михайло Бондар, вам слово.

Колеги, я прошу до сесійної зали повертатися.

 

16:30:09

БОНДАР М.Л.

Дякую.

Бондар Михайло, 119 виборчий округ, учасник бойових дій. Дуже багато звернень якраз до мене є, коли я приїжджаю на округ працювати, що учасника бойових дій незаслужено мають, дійсно, дуже велика кількість. Тому при розробці цього реєстру дуже би хотілося, щоб проаналізували всі документи, згідно яких та чи інша особа отримала посвідчення учасника бойових дій.

Я вам наведу приклад. Я неодноразово писав звернення, коли людина, маючи відрядження в зону ООС або АТО тоді, була за 70 кілометрів від передової, і в неї у відрядженні було зазначено, що доставлення гуманітарного грузу і  моральний вплив на бійців. І після цього, побувши там 3 дні за 70 кілометрів, людина верталася і  отримувала, маючи повноваження, будучи, наприклад, там чи воєнкомом, чи прокурором, чи ще щось, отримувала учасника бойових дій. Я дуже буду просити при розробці цього реєстру проаналізувати чітко, де ця людина була. Якщо треба отримувати якісь свідчення тих бойових побратимів, які були в цьому підрозділі, куди він був відкомандирований, отримувати їх відповідно. І, дійсно, оцей перелік бойових  побратимів на багато зменшиться, тому що там мають бути тільки враховані бойові хлопці, які кров'ю і потом захищали нашу Батьківщину, а не приїжджали, фотографувалися і приїжджали додому.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

16:32:03

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, хочу наголосити: залишилися два виступи Мельничук Сергій і Левченко, і після того ми переходимо до голосування. Колеги, я дуже прошу голів фракцій глянути, кого нема, і запросити в зал. Через 5 хвилин ми переходимо до голосування.

Будь ласка, Мельничук Сергій Петрович

 

16:32:21

МЕЛЬНИЧУК С.П.

Сергій Мельничук, позафракційний. Що стосується даного законопроекту, да, він потрібен. І реєстр потрібно створювати при Міністерстві ветеранів. Але потрібно дані всі з Міністерства соціальної політики скоріше всього сконцентрувати, об'єднати в один реєстр, зробити розподіл саме учасників бойових дій, тому що були такі люди, які безпосередньо приймали участь у бойових діях, а були люди, які знаходилися далеко від лінії фронту.

Також при внесені у даний реєстр повинні провести ревізію тих людей, які не заслуговують даного. Тому що багато є фальсифікацій і нечистих людей на руку, які за кошти дали дані посвідчення людям, які до війни ніякого відношення взагалі не мають. Є кричущі випадки, коли сепаратиста, який зі зброєю в руках був затриманий, йому видано учасника бойових дій. І таке є. І я звертався до міністра оборони. Є люди, які незаконно отримували учасника бойових дій і зараз працюють при Київській адміністрації, в яких на руках є печатки частин, і вони фальсифікують далі документи. І при Київській адміністрації нічого не робиться для цього. Звернення були – ніхто не реагує.

Тепер по суті самого закону. У "Перехідних положеннях" у вас вказано, що ви… що Кабінет Міністрів, це я до розробників закону, протягом місяця має розробити підзаконні акти. Чи вистачить цього часу, щоб розробити ці законодавчі акти? Щоб не було так, як у нас в Міністерстві охорони здоров'я. Ми для них зробили закон, дали певний період часу, хотіли більше дати, а вони говорять: ні, нам достатньо цього. А в кінці кінців ми до сих пір не прийняли Закон про трансплантацію. Щоб так не було. Можливо, дати їм не місяць, може дати 2, 3 місяці в "Перехідних положеннях"? З голосу зараз внести поправку, і щоб вони могли це зробити.

Я закінчив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я останній заключний виступ від народних депутатів.  Юрій Левченко – 3 хвилини.

І, колеги, через 3 хвилини прийняття рішення. Прошу усіх заходити в зал. Будь ласка.

 

16:35:05

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Безперечно, це дуже важливий законопроект, і ми будемо підтримувати його в першому читанні, тому що він насправді потребує певного доопрацювання. Зокрема, я вважаю, що обов'язково треба на рівні закону вказати, що має бути виключно цей реєстр підконтрольний виключно державі, і без жодних приватних прокладок, без жодних приватних виконавців, підрядників і так далі, виключно державна структура має цим займатися.

Але крім питання самого реєстру насамперед, напевно, найважливіше питання, а хто має право бути в цьому реєстрі. Так? І от в контексті цього обговорення, яке зараз тривало в повній процедурі, я звертаюся до зали і нагадаю народним депутатам… Бо коли ви тут розказуєте про ветеранів, більшість, так, я нагадаю, що у нас тисячі осіб до сих пір, які реально воювали на сході проти навали московської, які першими, до речі, пішли добровольці на війну, так, тисячі осіб до сих пір не мають УБД – учасника бойових дій. Мова йде про тих добровольців, які були в добровольчих батальйонах, які пішли добровольцями на війну, а потім не перейшли і ніколи не воювали в Збройних Силах України як в офіційних формуваннях. Так от тисячі цих людей не мають жодного визнання від держави. І причому мова не йде тільки про соціальні питання (пільги, забезпечення), хоча це теж, безперечно, важливо, але мова йде, насамперед, про гідність. Тобто як можна взагалі говорити про якусь повагу до ветеранів, до наших Збройних Сил, коли ці, знову-таки, тисячі  хлопців, які захищали і захищають нашу країну до сих пір, до речі, не мають цього відповідного визнання навіть офіційного з держави. А не говорячи вже про те, як наприклад, родини таких загиблих не можуть отримувати жодної компенсації, якщо загиблий був у добровольчому батальйоні і не був в Збройних Силах України.

Так от питання полягає в тому, що цей відповідний законопроект був розроблений добровольцями, волонтерами, і спільно ми подали цей законопроект ще 10 жовтня 2017 року, 7190, про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціально і правовий статус. Півтори роки він саботується. Після того намагалося керівництво комітету і правляча олігархічна коаліція у Верховній Раді шулерський законопроект двічі реєструвати в квітні 18-го року. Потім ще була одна спроба в жовтні 18-го року. Їхній намагалися зареєструвати законопроект, вони реєстрували законопроект, який консервує ситуацію, коли добровольці не мають жодного визнання. Ми реєстрували альтернативний наш законопроект, вкотре піднімали це питання. І це питання попри ці перереєстрації, попри те, що  вони є у  Верховній Раді ці документи, попри нагальну проблему питання просто гідності і честі, так, воно не виноситься вже півтора роки взагалі на голосування, навіть на обговорення не виноситься.  Навіть ті законопроекти, які олігархічна більшість пропонує.

То, знаєте, коли ви говорите про реєстр ветеранів, ви мабуть подумайте про тих, хто має бути в цих реєстрах, і чи мають люди сьогодні належне визнання від держави України, яку вони захищали і захищають. От не забувайте про це, власне кажучи, не займайтеся блюзнірством постійно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, виступи від народних депутатів завершені. Зараз заключне слово від голови комітету Третьякова Олександра Юрійовича. Пан Олександр, 2 хвилини буде достатньо? І прошу всіх приготуватись до голосування.

Третьяков – заключне слово. Включіть мікрофон.

 

16:38:28

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.

Я розумію, що олігархічна меншість завидує олігархічній більшості. Я це кажу про вас, пане Юрію. По-перше.

По-друге, за півтори роки ви хоч раз прийдіть в Комітет по ветеранам, а не виступайте виключно з трибуни, як це вам вигідно, популістично і якобы для  людей.

По-друге, все, що касается людей з інвалідністю і добровольців, і  сімей погибших, відрегульовано законопроектом ще в 15-му році. Будь добрий, читайте матчасть.

По-друге. Останнє. Цей реєстр надає можливість і правду визнати, ті, хто воювали, і ті, хто не  воювали. А також  допомогти тим добровольцям, які не отримали статус УБД.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги… Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця, приготуватись до прийняття рішення. Колеги, надзвичайно важливий законопроект. Я бачу, в залі якась така розслабленість після напружених питань. Будь ласка, з лож поверніться в зал. Ви просто можете не встигнути проголосувати. Колеги, я звертаюсь до всіх, хто в ложах, повернутися в зал.

І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни (№ 9508), за пропозицією комітету, за основу і в цілому. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Кожен голос. Уважно голосуємо. Прошу підтримати. Підтримаємо ветеранів війни – захисників нашої країни. Голосуємо, підтримуємо.

 

16:40:53

За-221

Я поставлю на повернення, колеги. Я бачу. Я поставлю на повернення, але я прошу всіх бути на робочих місцях. Я по п'ять раз оголошую, що зараз буде голосування. Будь ласка, всі будьте на робочих місцях.

Я ставлю пропозицію повернутись до проекту Закону 9508. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Пані Оля! Йдеться про ветеранів війни, будь ласка, проголосуйте. За повернення, голосуємо. Підтримуємо. За повернення.

 

16:41:43

За-230

Отже, колеги. Отже, колеги, проект Закону 9508 за пропозицією комітету - за основу і в цілому.

Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Підтримуємо.

 

16:42:19

За-237

Рішення прийнято. 

Колеги, наступний.  Ми включили зранку в порядок денний проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів НАТО "Щодо набуття Україною членства в НАТО" (10007). Зараз переходимо до його розгляду. І перша пропозиція, розглянути його за скороченою процедурою.

Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо.

 

16:43:02

За-178

Рішення прийнято. 

І я запрошую до доповіді народного депутата України Бурбака Максима Юрійовича. Будь ласка, пане Максим.

 

16:43:16

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, сьогодні ми з вами прийняли історичні рішення і закріпили в Конституції незмінність курсу на членство в ЄС та НАТО. Але цю роботу варто продовжити. Численні дослідження показують, що більшість українців підтримують вступ до НАТО. Вважаю, що ми маємо виконати волю українського народу.

Тому ми ініціюємо Постанову про Звернення Верховної Ради до лідерів держав-членів НАТО, Північноатлантичної ради та Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів Альянсу "Стосовно надання Україною Плану дій щодо членства в НАТО". Ми маємо закликати НАТО невідкладно ініціювати офіційну, обопільно зобов'язуючу процедуру  вступу.

У 2008 році відповідно до резолюції  Бухарестського саміту НАТО Україні сказали, що План дій щодо членства в Альянсі буде, що двері відкриті. Сьогодні ми відкрили ці двері. Тепер, шановні партнери з НАТО, запустіть нас у ці двері і зробіть Україну наступним членом Альянсу.

Давайте предметно обговорювати це питання. Сьогоднішнє скликання парламенту просто зобов'язане зробити цей крок. Одразу наголошую, треба відкинути умовності довоєнного життя. З 2014 року світ став іншим. Сьогодні і Альянс, і Україна живуть у нових унікальних безпрецедентних обставинах. Україна зараз боронить від російського вторгнення не лише себе, а і Європу. Наша боротьба – це боротьба за весь вільний світ. Україна заслужила на значно більшу підтримку з боку Альянсу. Вступ України вигідний обом сторонам. В Альянсі вже є достатня кількість наших союзників, які готові до обговорення цього рішення. Маємо повне право ставити питання не просто про членство України в НАТО, а і про вступ за спрощеною і пришвидшеною процедурою.

Звернуся до скептиків, які є у цій залі. Згадайте свій скепсис по безвізу, по протидії будівництву "Північного потоку-2", про позови в Стокгольмський арбітраж щодо "Газпрому" та багато іншого. Згадайте і порівняйте із сьогоденням.

Колеги, просто пам'ятайте про нашу правоту. Вірте в сили української нації, ми йдемо вперед, і у нас все буде гаразд. Закликаю ухвалити звернення Верховної Ради до НАТО та країн-членів Альянсу. Україна буде в НАТО, я переконаний. І згодом Альянс дякуватиме нам за наполегливість.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошується голова Комітету у закордонних справах Гопко Ганна Миколаївна.

Я перепрошую, Тарасюк Борис запрошується до виступу від Комітету у закордонних справах. Будь ласка.

 

16:46:05

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Комітет у закордонних справах розглянув ініціативу щодо схвалення звернення до лідерів держав-членів НАТО, Північноатлантичної ради та Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів  Альянсу "Стосовно надання Україною Плану дій щодо членства в НАТО".

Комітет у закордонних справах присвятив цьому питанню два засідання. І на обох двох засіданнях відбулася дуже предметна фахова розмова щодо цього проекту. Дякуючи авторам цього законопроекту, цього проекту, я хочу сказати, що разом з комітетом ми виробили текст, який може бути прийнятий Верховною Радою, і саме це Комітет у закордонних справах рекомендує Верховній Раді. Це виважений текст, який відповідає установчим документам, засадничим документам взаємин між Україною і НАТО. Це проект, який відповідає формулюванням історичної Бухарестської декларації 2008 року щодо членства України в НАТО.

Отже, шановні члени… депутати Верховної Ради, ми пропонуємо схвалити запропонований текст зі змінами, які я зачитаю.

В абзаці 6 замість слів "міжнародних відносин" поставити слова "міжнародного права".

Абзац 9 викласти в такій редакції: "Привертаючи увагу до декларації Саміту НАТО в Бухаресті від 3 квітня 2008 року, в якій стверджується перспектива членства України в НАТО та підкреслюється підтримка заявки щодо Плану дій щодо членства".

Абзац 15 або 3 оперативної частини…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Будь ласка,  30 секунд завершити дайте.

 

ТАРАСЮК Б.І. …викласти в такій редакції: "Закликає лідерів держав-членів НАТО схвалити (викреслити "на ювілейному саміті Альянсу в Лондоні в грудні 2019-го"). Далі: "рішення, що розвиватиме положення Бухарестського саміту НАТО і формально розпочати з нашою державою індивідуальний діалог рекомендацій та практичної підтримки, що становитиме План дій щодо членства України в НАТО".

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Прошу провести запис: два – за, два – проти.  

Від "Блоку Петра Порошенка" Різаненко Павло.

 

16:49:07

РІЗАНЕНКО П.О.

Юринець передайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Оксана Юринець. Включіть мікрофон.

 

16:49:14

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Дійсно, сьогодні  історичний момент, і я як голова делегації в НАТО від українського парламенту хочу сказати,  що ми, дійсно, доклалися до того, аби сьогодні творити нову українську історію. Ми маємо зрозуміти, що зараз  ми настільки глибоко і до кінця не можемо зрозуміти всіх тих важливих історичних моментів, але, я думаю, з часом нам дасть історія свою оцінку. Важливо, щоб наша рука не здригалася, коли ми сьогодні маємо приймати  доленосні рішення для країни. Дуже важливо, що Асамблея НАТО сьогодні, яка працює, вона має велику вже коаліцію проукраїнських тих політиків, які  мають великий досвід того, як будувати свої країни, ті країни, які  колись йшли також своїм шляхом, закріпляючи у Конституціях незворотність. Це і  Балти, це  Румунія, це  Чорногорія.

Сьогодні наші колеги, делегати з інших країн,  це  колишні міністри оборони, які реформували свою армію. Сьогодні під особливою увагою наші голосування були і хлопців військових, ті, які сьогодні, на жаль, які були поранені і проходили реабілітацію саме завдяки трастовим фондам, які голосують за  них саме  національні парламенти. Дуже важливо про такі  рішення об'єднуватися і голосувати, бо саме в єдності  буде наша сила, добробут і перемога. Ми маємо всі розуміти, що хто, як не ми.

І дуже багато речей, які сьогодні нам доводиться робити  паралельно, бо, розумієте, що і історичні  моменти, і щоденні речі нас завжди чекають. Плач нікому ще не дав свободи, лише хто борець – той  здобуває світ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" Тетерук Андрій Анатолійович.

 

16:51:19

ТЕТЕРУК А.А.

Андрій Тетерук, "Народний фронт". Я підготував полум'яну промову про те, чому треба голосувати  за цю постанову. Але, враховуючи, що  в мого бойового побратима Юрія Берези сьогодні народилася онука, я хочу зробити йому приємне і передаю йому слово. (Оплески)

 

16:51:38

БЕРЕЗА Ю.М.

Насправді, ми сьогодні зробили дуже багато гарних речей, гарних речей не тільки на сьогодні, а й на завтра, на післязавтра. Ми зробили дуже багато гарних речей і для моєї онуки, яка сьогодні народилась. (Оплески) Я знаю, що моя онука буде жити в тій країні, яка буде в НАТО. Я знаю, що мою правнуки будуть жити в тій країні, яка буде в НАТО. Я знаю, що цей шлях без альтернативи.

Ми вже мали  один шанс історичний в двохтисячних роках. Пам'ятаєте? Я хочу звернутися в першу чергу до тих політиків, які профукали цей шанс. Я хочу вас попросити, щоб ви сьогодні дали максимум голосів. Ви пам'ятаєте, як ви не дали шансу країні у  2006-му, 2007-му, 2008-му році? Ви пам'ятаєте, як український парламент бився за це, але ви не дали цього шансу. І десятки тисяч українців почали гинути під час відкритої агресії Росії проти України.

Подумайте, якби ми були вже в НАТО, чи була б війна? Подумайте, якби ми були в НАТО, чи був би в нас заграбастаний Крим? Я думаю, що відповідь однозначна – ні!

І тому я хочу закликати і попросити, по-перше, повернутися всіх до зали, тому що досить важлива велика кількість голосів за цю постанову.

Хочу привітати керівництво парламенту: ви молодці… Точніше, весь парламент молодці! На сьогоднішній день ми ще на один… (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, колеги, заключний виступ зараз від фракції "Батьківщина"… А! ще буде від Опоблоку. Добре!

Давайте, може, перше дам Долженкову, а потім вам, щоб ваш був заключний. Добре?

Від "Опозиційного блоку" Долженков, будь ласка, включіть мікрофон.

 

16:53:54

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні громадяни України, шановні колеги, ми є свідками чергового піар-шоу коаліції чинної, яка внесла зміни до Конституції, які фактично є фейковими, вони... непрактичними, вони не мають прикладного характеру. Вони в черговий раз доводять про те, що вони нічого вам не можуть запропонувати, аніж злиденність, аніж якісь декларації, якісь популістські наміри щодо членства в НАТО. Навіть якщо ви це все приймете, Конституцію проголосували, цю постанову ви також проголосуєте, ви лише почуйте відповідь, яка була з боку членів НАТО: ви там не будете найближчі 25 років. Це, по-перше.

Що стосується наслідків, які відбулися в Україні не через членство в НАТО, як стверджує член коаліції один. То я вам хочу сказати про те, що  з Україною був підписаний Будапештський меморандум в 94-му році, і ті ж Сполучені Штати, Великобританія були гарантами територіальної цілісності. І що відбулося? Хтось вступився за нас, хтось захистив Україну? Но ви є свідками того, що відбулося в 14-му році. В НАТО також США відіграє значну роль, і ви вважаєте, що хтось буде війною нас захищати?

Що потрібно робити? Потрібно вибудовувати помірковану, конструктивну позицію, яка основана на взаємоповазі до всіх верств населення, яке живе в Україні. Непотрібно говорити, що одні – патріоти, а другі є сепаратистами, ми всі є синами і доньками України, ми всі є патріотами України. Але в нас патріотизм по-різному трактується. І непотрібно монополізовувати це звання патріотів. Той, хто говорить, що в НАТО це добре, а ви згадайте Декларацію про державний суверенітет 90-го року 16 липня: Україна повинна бути нейтральною країною. І це проголошували наші отці...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. І про це говорили наші отці-основатели. Більше того, Акт проголошення незалежності, ви згадайте, 1 грудня 91-го року знову вони підтримали те, що говорилося в декларації потрібно... не потрібно людям забалакувати про всякі проблеми, проблем не існує. Ви піаритеся на цих речах і не реалізуєте їх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тільки я хочу нагадати, що вже була Україна недовгий період нейтральною державою. Тут, в цьому залі більшість Януковича прийняла цей статус. І, власне, в той період Російська Федерація розпочала збройну агресію проти України. Власне, в той період почали  вбивати українців в Донецьку, в Луганську, в Криму. І треба мати до них найменшу повагу,  до всіх загиблих і до всіх переселенців, щоб сьогодні закликати до того ж злочину. Україна має бути членом НАТО, і це єдиний спосіб гарантії безпеки наших громадян, колеги.

Від  "Батьківщини"  запрошую до слова Тарасюка Бориса Івановича. Будь ласка.

 

16:57:11

ТАРАСЮК Б.І.

Шановні народні депутати! Перш за все, хотів би сказати, що фракція "Батьківщина", однозначно, буде підтримувати цей законопроект.

Сьогодні для мене особливий день і, вибачте мені, але я скажу, чому. Тому що в 1997 році я був першим главою України при НАТО. Я брав участь в розробці основоположного документу, який називається "Хартія про особливі стосунки між Україною і НАТО". 

Хочу сказати, що в 2006 році як міністр закордонних справ  провів успішні переговори з керівництвом НАТО і НАТО, Північноатлантична рада як вищий орган НАТО була готова надати Україні  План дій щодо набуття членства. А що сталося після того? А сталося те, що Янукович поїхав 15 вересня 2006 року в Брюссель і  заявив перед Північноатлантичною радою, що українці не готові до членства в НАТО. І, власне, це підірвало позиції нашої держави на переговорах з НАТО.

В 2008 році Юлія Тимошенко як Прем’єр-міністр разом з Президентом і Головою Верховної Ради підписала листа на керівництво НАТО з проханням надати Україні членство… точніше, План дій щодо набуття членства. В Бухаресті на саміті  було заявлено, що Україна стане членом НАТО разом з Грузією. Але не було запроваджено і не було запрошено  до Плану дій щодо набуття членства і Україні, і Грузії.

Хочу сказати, що в 2014 році відразу після російської агресії я особисто вніс законопроект про відновлення в нашому законодавстві стратегічного курсу на членство в НАТО. А в 2014 році на нинішньому скликанні Верховної Ради Юлія Тимошенко також внесла такий законопроект про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Наша фракція однозначно висловлюється за підтримку цього звернення. Звернення є професійним, збалансованим. Ми вдячні авторам цього законопроекту і Комітету у закордонних справах.

Дякую за увагу. (Оплески) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, зараз буде заключний виступ від "Самопомочі". І через 3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх голів фракцій запросити всіх депутатів у зал, прошу Секретаріат Верховної Ради України повідомити, що через 3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення.

І надаю слово для виступу від фракції "Самопоміч" Олені Сотник. 3 хвилини, будь ласка.

 

17:00:00

СОТНИК О.С.

Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Беззастережно фракція "Самопоміч" підтримує стратегічну направленість і в НАТО, і в Європейський Союз. І ми вважаємо, що це є ключовим завданням сьогодні для України – побудувати сильну оборонну систему.

Але від кількості наших з вами звернень, від кількості красивих слів у цих зверненнях не зміниться ситуація безпосередньо зі стандартами нашої армії, не зміниться ситуація з корумпованим оборонним бюджетом, не зміниться ситуація з неефективним військово-промисловим комплексом.

Тому, якщо ми реально хочемо з вами до НАТО, то завдання не писати звернення, а завдання в цього парламенту приймати відповідні закони. І "Самопоміч", до речі, пропонувала зокрема Закон про прозорий бюджет оборонний, який вже два роки лежить на полицях, ніхто не збирається його розглядати.

Приймати закони і здійснювати конкретні імплементаційні дії: змінювати армію, змінювати стандарти формування, змінювати стандарти озброєння, робити реальні дії, відходити від корупційних практик, показувати стандарти НАТО тут, в Україні, навіть якщо на сьогоднішній день у нас сьогодні ще немає плану.

Це означає, що коли є відповідність цим стандартам, вам не треба просити. Якщо ми будемо мати сильну армію, якщо ми будемо мати повну відповідність стандартам НАТО, нам не треба буде звертатися, вони самі нас покличуть як сильного партнера. І це має бути стратегічним завданням – ставати сильним партнером і беззастережно набувати тих ознак і характеристик сильної держави, щоб не просити і не звертатися зі зверненнями, а щоб до нас зверталися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, ми переходимо до прийняття рішення. Я ще раз переконливо прошу усіх зайняти робочі місця, повернутися в зал і приготуватися до голосування.

Колеги, важливе, принципове голосування, і я впевнений, що усі, хто проголошує євроатлантичний намір, мають бути на своїх робочих місцях і мають бути в залі після цього голосування. Колеги, зупиніть політичні дискусії, поверніться на місця. Готові?

Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів НАТО "Щодо набуття Україною членства в НАТО" (№ 10007) за пропозицією комітету за основу і в цілому.

Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, за безпеку України, за безпеку наших громадян, за НАТО. Голосуємо, підтримуємо. Голосуємо.

 

17:03:30

За-243

Рішення прийнято.

Колеги, я прошу всіх залишатися на своїх місцях. Постанова прийнята. Я прошу усіх залишатися на робочих місцях.

Увага, колеги! Зараз, перед тим як визначити, яким буде наступний проект закону, я хочу на звернення двох фракцій ще раз поставити пропозицію тільки включення в порядок денний сесії проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування (9353). Зранку доповідав по цьому законопроекту прокурор Луценко. Лишень включення в порядок денний сесії. Це одна хвилина. Я прошу всіх максимально змобілізуватись.

І, колеги, я прошу підтримати пропозицію включити в порядок денний сесії проект Закону 9353. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

17:04:46

За-161

І, колеги, наступне. Я хочу нагадати, я на вечірньому засіданні наголосив про проект Закону 9331 про заміну назви суду в Криму. І ряд фракцій до мене звернулось, колеги, щоб ми його перенесли на розгляд, колеги. Перенесли на розгляд. Леонід Ємець говорив з усіма фракціями. І Гончаренко говорив з усіма фракціями. Всі знають і мають свою позицію.

І я ставлю пропозицію перенести розгляд його – 9331. Отже, колеги, прошу підтримати перенесення розгляду проекту Закону 9331 на зараз. Прошу голосувати. Прошу підтримати. За перенесення 9331. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

17:05:47

За-187

Можливо, не всі зоорієнтувались. Це технічний закон. Я вам пояснюю, називається "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території Крим" щодо визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території. 

Я дам одну хвилину Гончаренкові, щоб пояснити, хоч ніби консультації були проведені, але краще, щоб пояснити з трибуни. Гончаренкові – одна хвилина. Це технічний закон, але він невідкладний.

Будь ласка.

 

17:06:32

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні колеги, це надзвичайно важливий закон і дуже короткий. Він складається там з кількох фактично речень, але сьогодні ми не можемо судити кримських зрадників, наприклад, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, за те, що вони голосували за вступ до Російської Федерації. Ми не можемо їх судити, бо змінили назви судів. Дуже проста технічна річ, але із-за цього ми не можемо робити правосуддя в таких надзвичайно важливих справах.

Колеги, я прошу всіх підтримати. Це технічний, дуже короткий закон, але надзвичайно важливий. Все міжфракційне об'єднання Крим підписало його, і ми просимо вас це підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, всі зорієнтувались?

Отже, я ставлю ще раз пропозицію перенести проект Закону, який стоїть далі в порядку денному на розгляд зараз 9331. Прошу проголосувати. І прошу підтримати перенесення проекту Закону 9331. Голосуємо, колеги. Підтримуємо. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

17:07:46

За-200

26 голосів. Ще раз? Добре, я поставлю заключний раз.

Але і давайте і по фракціях зачитаю зараз для вас спеціально. Для всіх. "Блок Петра Порошенка" – 78, "Народний фронт" – 60, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 17, Радикальна партія – 15, "Батьківщина" – 4, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 1, позафракційні – 22. Просто треба  змобілізуватись, колеги.

Я поставлю ще раз заключний раз, третій. Я прошу всіх зайняти робочі місця і прошу зайти в зал. Готові, так?

Отже, я ставлю пропозицію перенести проект Закону 9331 на розгляд зараз, тобто з наступного порядку денного, через кілька, на розгляд зараз. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Технічний законопроект, необхідний для контрольованості і для того, щоб підтримати наших кримських татар і всіх громадян Криму українських. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Руслане, голосуємо.

 

17:09:05

За-202

202. Величезний розрив, колеги.

Колеги, наступне. У нас наступний, ми включали в порядок денний сесії, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного постачання електричної енергії суб'єктам господарювання (9406 і 9406-1). Ми його теж зранку включили, і зараз ми можемо перейти в його розгляд. Але до мене звернувся комітет, щоб перед тим поставити на рейтингове, щоб, якщо немає голосів, щоб ми в нього не входили, колеги. 9406, 9406-1. Я говорю, щоб всі орієнтувались і не дивувались.

Отже, зараз я ставлю рейтингове голосування по проекту Закону 9406 і 9406-1. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

 

17:10:13

За-185

І, колеги, останнє голосування. Увага! У нас наступний по порядку денному був блок питань інформатизації. Я нагадаю, колеги, нагадаю всім вам, чи в опозиції, чи в коаліції: це розвиток технологій, ІТ-технологій, які дозволять нам вийти на нові обрії залучення інвестицій. Це невеликі питання, але вкрай важливі. Вони готові комітетом давно. Комітет місяцями чекав розгляду цього блоку. І я дуже попрошу всіх… Я теж, щоб не ставити під ризик, поставлю на рейтингове. Але я прошу всіх підтримати, колеги. Блок питань – це є 3549-1 про електронні комунікації. Я говорив, що ми були в Кореї і там завдяки електронним комунікаціям і ІТ-технологіям змогли зробити економічний прорив. Колеги, я прошу підтримати в рейтинговому голосуванні.

Зараз я ставлю на рейтингове голосування пропозицію розглянути проект Закону про електронні комунікації (3549-1 і 3549-3), і це рейтингове голосування. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

17:11:32

За-178

На жаль, колеги.

Отже, колеги, і заключний законопроект, який ми включили зранку в порядок денний сесії, це проект Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку. Він мав велику підтримку (10006 і 10006-1). І я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо.

 

17:12:43

За-72

Отже, колеги… Дуже великий розрив, колеги, входимо в повну процедуру.

Я хочу нагадати, тут два співдоповідача. І ми переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку. У нас є два співдоповідачі, і я запрошую до доповіді першого співдоповідача Герасимова Артура Володимировича. Будь ласка, пане Артур.

 

17:13:38

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, шановні журналісти, шановні оператори, шановні українці! Перш за все я хотів би ще раз подякувати всім присутнім сьогодні українським парламентарям, хто підтримав декілька надважливих для країни рішень. І, перш за все, це рішення про підтримку пропозицій Президента України Петра Порошенка до Конституції України по закріпленню в Конституцію України нашого курсу на НАТО та Європейський Союз.

Що стосується законопроекту про права мешканців багатоквартирних житлових будинків, які ми сьогодні розглядаємо, то, пам'ятаєте, у січні ми проходили цей законопроект за повною процедурою. І ключова суть цього законопроекту, вона заключається в наступному. Якщо будується будинок житлового фонду, який призначають для мешканців, який купують квартири і збираються жити там сім'ями, а не організовувати офіси, то планується певним чином, згідно з українськими ДБНами, вся інфраструктура і структура цього будинку. Я маю на увазі кількість виходів, шириною кількість сходів, кількість ліфтів і також кількість відкритих балконів на кожному з поверхів. На жаль, коли в житловому фонді починають розміщуватися офісні приміщення чи хостели, виникає наступна дуже серйозна проблема з точки зору безпеки знаходження цих людей в будинку. Тому що середній офіс як мінімум в 5 разів за кількістю присутніх перевищує ту кількість, яка має проживати в цій квартирі. Це середні дані, їх дуже легко перевірити по… якщо ви поговорите з тими людьми, які живуть в столиці України, які живуть в обласних центрах в будинках, які займають таке становище. Але, на жаль, коли іде перевищення кількості присутніх в цьому будинку, звичайно, виникає куча проблем, які стосується комфортності, які стосуються великого навантаження використання інфраструктури будинку.

Але ключовим є те, що виникає велика проблема в ситуації забезпечення безпеки громадян України, які знаходяться в цьому будинку.

Я поясню дуже просто. Під час пожежі, ви знаєте, найбільш небезпечним, точніше, не менш небезпечним, ніж вогонь, є дим і задимлення території. І якщо в будинку два, три, ну чотири поверхи, то звичайно, можна затримати дихання і збігти по сходах вниз. Якщо в будинку двадцять, двадцять п'ять, тридцять там, інколи навіть сорок поверхів, ви знаєте, сьогодні такі будинки будуються скрізь по всій Україні, то, на жаль, ви не зможете ні затримувати дихання, ні робити щось інше для того, щоб врятуватися під час пожежі, коли йде повне задимлення території і повне задимлення будинку. Тому, на жаль, ситуація, яка сьогодні існує, вона, перш за все, веде до того, що може виникнути, на жаль, пояснюю, загибель людей. Всі ми пам'ятаємо випадок в Запоріжжі, де згорів хостел, і загинули майже 20 людей, якщо не помиляюся. Всі ми пам'ятаємо ситуації в Києві, в інших обласних центрах, коли горіли багатоквартирні будинки, і люди дивом рятувались, інколи вистрибували з вікон, коли дозволяла етажність. І тому в цьому законопроекті захищені права громадян і, я б сказав, перш за – все право на життя. Тому що давайте не забувати, що це є ключова базова цінність – захист життя будь-якого громадянина в будь-якій країні в ситуації, коли виникає пожежа.

Крім цього я б хотів сказати, що цей законопроект він досить широко обговорений в експертних колах, він досить широко обговорений серед громадськості, він дуже широко проговорений з усіма фракціями і групами, які присутні в цій залі і які приймали участь в опрацюванні цього законопроекту. До чого це призвело? Що ми не тільки захищаємо право громадян на життя і, давайте бути чесними, рятуємо від потенційної смерті. Тому що це не є забавки, це є ситуація, яка, боронь Боже, щоб не виникла. 

Але також ми не дозволяємо будь-яким чином притісняти український бізнес. Тому що це була одна з тематик проговорення під час дії робочих груп по цьому законопроекту і під час зустрічі народних депутатів, коли обговорювали цей законопроект.

Тому цим законопроектом ми не торкаємося навіть в будинках, які складають 20, 30, 40 поверхів, ми не торкаємося першого, другого, цоколю і останнього поверхів. Друге. Ми не торкаємося питання реєстрації юридичних осіб, тобто можна реєструвати, як і раніше було, скільки завгодно. І третє. Ми не торкаємося ФОПів. Чому це важливо? Тому що наше завдання не тільки захистити права людей, але одночасно, жодним чином не притіснити права наших підприємців, особливо середнього і малого бізнесу.

На даний момент законопроект є вивірений, законопроект є узгоджений між всіма фракціями і групами. Він стосується тільки будинків 17 поверхів і вище. Його підтримують, за моєю інформацією, представники всіх фракцій і груп, що було відповідно чітко доведено під час повного обговорення цього законопроекту у січні. І, головне, прийняття цього   законопроекту, дійсно, вирішить проблему, яка на сьогодні існує.

До мене звертаються сотні громадян з усіх міст України з тим, що ця проблема має бути вирішена. І сьогодні, крім цього, я б хотів сказати, що якщо ви пам'ятаєте, у січні в нас була ситуація, коли в нас був і альтернативний законопроект, і частину альтернативного законопроекту комітетом  було прийнято  рішення, щоб ми його включили в основний. На даний момент законопроект 10006, який є перереєстрованим, він включає в себе ті частини  попереднього альтернативного, які комітет вирішив  включити в основний. Таким чином, це питання вирішено.

Я знаю, що сьогодні в альтернативному є ще декілька моментів невеликих, які ми, також під стенограму, включимо в основний. І прохання сьогодні проговорити це досить швидко, досить конкретно і прийняти зважене рішення по вирішенню цієї надважливої проблеми.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

17:21:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Залишайтеся, будь ласка, на трибуні. Колеги, я прошу записатися на запитання до доповідача і потім ми запросимо на трибуну автора альтернативного законопроекту. Будь ласка.

Будь ласка, Валерій Писаренко, ваше запитання до пана Герасимова, шанс є зараз задати.

 

17:21:38

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Шановний колего, хотів сказати, перше, вам за ініціативу велика вдячність, ми з вами обговорювали проблеми, які стосуються цієї ідеї. І мені хочеться почути вашу думку, наскільки потрібно розширювати цю ідею чи можемо ми піти далі? Тому що проблема не ординарна для України і до мене постійно звертаються харків'яни для того, щоб допомагати їм вирішувати ті конфлікти, які з'являються при вирішенні цієї проблеми. Тому що зараз всі достатньо обережно до цього звикають, торкаються тільки однієї частини. Але хочеться почути чи можемо ми рухатися далі у вирішенні цієї проблеми?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваша відповідь.

 

17:22:34

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні народні депутати, шановний пане Валерію, дійсно, я б хотів сказати, що ми починаємо тільки з невеликої частини тих проблем, які на сьогодні існують у використанні житлового фонду в Україні. І, дійсно, на сьогодні ті проблеми, які на собі кожного дня бачать мешканці Києва, Харкова, Львова, Одеси, інших великих міст України, вони є надсерйозними. Але, ключове, з чого ми починаємо, це безпека, це пожежна безпека, і саме є це суттю цього закону, саме це є суттю цього закону. Тому що, вибачте, коли починається пожежа, і коли є задимлення житлового будинку, ключове –  це врятувати життя людини. Звичайно, ми на робочій групі і разом у співбесідах з народними депутатами проговорили багато інших проблем. І я хочу вам сказати, що це тільки перший крок і далі ми будемо,  крок за кроком, поступово вирішувати і інші проблеми, які існують в цій сфері.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наступне запитання, будь ласка, народний депутат Євтушок.

 

17:23:37

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, "Батьківщина". Дійсно, хочу сказати, що зараз на сьогоднішній день в країні неконтрольована ситуація в багатоквартирному житловому фонді, і намагання законодавця зараз узаконити, зробити нормою закону, так би мовити, це добре. Але в той же час ми бачимо ряд законопроектів, перше питання, поясніть, чим ваш відрізняється від інших?

Другий момент. Наскільки я зрозумів, у вашому законопроекті ви даєте можливість розміщувати в законний спосіб тим будинкам, тому житловому фонду, який до 17 поверхів, а вже хто більше 17 поверхів, ви забороняєте. Чим обумовлена ваша така норма, чому саме 17? Хоча там десь я можу погодитись в частині пожежних різних випадків, ще якихось, антисанітарних якихось певних речей, я тут погоджуюсь. Але чим саме от ви визначили норму, скажімо…

 

17:24:52

ГЕРАСИМОВ А.В.

Дякую за запитання.

Ви праві, все починалося, і ключовою відмінністю цього законопроекту від інших є фокус на пожежній безпеці і взагалі на безпеці громадян, які проживають в житловому фонді. І коли визначалась оця висотність будинків, взагалі-то працювали ми спочатку від метражу, скільки метрів в цьому будинку є висоти, і після того прийшли просто до термінології тих, які вище 16 поверхів. Ключове в тому, на скільки обладнані наші пожежні частини сходами для того, щоб евакуювати людей, на скільки обладнані наші пожарні частини, скажемо так, обладнанням для того, щоб евакуювати людей з таких будинків, на скільки, згідно з ДБНнами і взагалі згідно з правилами будівництва, які існують сьогодні, ці питання вирішені. І зрозуміло, що, звичайно, треба вирішувати це для всіх будинків. Але  в  першу чергу найбільш гарячуща така, найбільш небезпечна ситуація для будинків висотних, і от з цього ми починаємо. Як я сказав, це перший крок, і після цього ми розгорнемо ще більше дискусію серед громадськості для того, щоб йти і далі приймати інші кроки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Все, дякуємо, ви можете повертатися на ваше робоче місце.

І зараз я запрошую для доповіді автора альтернативного законопроекту № 10006-1 Юрія Левченка.

Будь ласка, пане Левченко, вам 10 хвилин для доповіді.

 

17:26:13

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Я хотів би зараз насамперед виступити як мажоритарний депутат по Києву, по  223 округу Шевченківського району міста Києва. Я як народний депутат по  Шевченківському району за  4,5 роки  своєї каденції отримав десятки звернень і продовжую отримувати масу звернень від своїх виборців, які просто… над якими просто знущаються. По суті, де-факто незаконні  хостели, які розміщені в їхніх багатоквартирних будинках, для цих людей якість життя просто  жахлива: вони потерпають  постійно від  антисоціальної поведінки, від пияцтва мешканців цих хостелів, від тотальної антисанітарії. По суті, захоплюються їхні… захоплюються приміщення загального  користування в їхніх будинках, люди не можуть нормально  пересуватися по своїх сходових клітинах,  люди не можуть нормально ліфтами користуватися. І все через… і все це через те, що в  нашому діючому законодавстві немає жодного, я наголошую на проблемі, яка є, жодного реального  регулювання хостелів як таких. У нас взагалі  немає  жодного  визначення в діючому законодавстві, що таке  хостел.

Відповідно, сьогодні в сьогоднішніх умовах, що  відбувається? Береться  пара квартир, купується, наприклад,  у девятиповерхівці старій, да, радянській, з них робиться оцей  підпільний хостел, десь  на п'ятому, шостому поверсі між житловими квартирами, де люди реально намагаються жити спокійно. Так і там  починається  тотальний бардак і хаос. На бажання людей і на спроби  людей, мешканців відповідних квартир, якось це питання  вирішити, коли люди викликають поліцію, поліція нічого не може заборонити таку діяльність, тому що формально тут нічого не заборонено. Так поліція  реагує на там пияцтво, на порушення норм звуку, на ще щось, але це одноразові  виклики. Поліція немає можливості  законної закрити такі хостели, з одної сторони. Викликаєш, напишеш звернення як депутат у  Державну фіскальну службу,  кажеш, що вони не  платять податки, а ДФС теж  каже, та тут теж нічого ми не можемо зробити, тому що як такого суб'єкту господарювання, як хостел, немає, вони нічого не порушують, немає розуміння, як їх треба оподатковувати, тому теж ми  нічого не зробимо. Так?

І, відповідно, десятки, можливо, навіть сотні тисяч людей у багатоквартирних будинках у великих містах сьогодні України, просто над ними знущаються оці антисоціальні ділки приватні, які просто роблять усе можливе, щоб займатися, отримати надприбуток і не думаючи про людей, які намагаються просто-напросто… Ви знаєте, теж треба розуміти, людина в сьогоднішніх умовах в Україні, коли стільки всього жахливого навколо, коли є тотальний соціально-економічний спад, коли 60 відсотків людей або на межі бідності, або за межею бідності, це  дані ООН. І от людина хоче ввечері  прийти додому після важкої праці, відпочити трошки в себе вдома, щоб її ніхто не чіпав, просто трошки в своєму куточку хоча би абстрагуватися від всього того жаху, який відбувається за межами стін її, так. І що людина отримує? Що отримують старші люди зокрема, так, що діти малі отримують, що молоді батьки отримують? Вони отримують абсолютно жах в їхньому власному помешканні, де вони не можуть нормально відпочити, нормально жити, так.

Особливо, до речі, справді тут треба наголосити на питаннях і на проблемах людей похилого віку, які особливо сильно від цього потерпають, особливо тому, що люди похилого віку, багатьом складніше значно спілкуватися із поліцією і складніше якось викликати поліцію. Люди взагалі ніяк не можуть зупинити цю вакханалію навіть з точки зору якось точкової.

Тому очевидно для мене, що проблема величезна є, і цю проблему треба вирішувати. І це якраз той випадок, коли її вирішити не можна, згідно діючого законодавства. Мені багато хто писав у Фейсбук після нашого цього вже кількаразового обговорення по цьому питанню. Багато людей писали  і говорили, та що ви зайві закони пишете, вигадуєте? Насправді, це все можна вирішити згідно діючого законодавства. Так от якраз проблема полягає в тому, що в цьому випадку діючого законодавства недостатньо, воно не дозволяє вирішити цю проблему.

Крім питання хостелів, безперечно, є ще питання офісів, коли так само багатоквартирні житлові будинки перетворюються по суті в де-факто офісні центри, тим самим повністю руйнуючи якість життя відповідних місцевих мешканців, які так само абсолютно опиняються як заручники у своїх власних будинках, у своїх власних квартирах, коли люди не можуть вийти на сходову клітину, бо там стоїть п'ять офісних працівників і курять, так, коли повністю перевантажна інфраструктура будинку абсолютно. І, очевидно, з цим теж треба щось робити.

По цьому, звісно, якщо мова іде про офісні приміщення, то тут треба знайти баланс між самозайнятим населенням, між ФОПами, між людьми, які працюють самі на себе без залучення якоїсь найманої сили і потребою регламентування використання житлового фонду.

Тому, власне кажучи, проблема ця наросла в суспільстві. Її треба обговорювати, треба цим питанням займатися. І от ми вже кілька разів намагаємося в цій сесійній залі прийняти хоча би в першому читанні законопроекти, які би рухалися у відповідний напрямок. На превеликий жаль, до сьогодні неодноразово вже ця сесійна зала ігнорувала потреби сотень тисяч українців і не голосувала навіть в першому читанні. Я звертаюся до народних депутатів, якщо у вас є якісь зауваження – будь ласка, допрацьовуємо в другому читанні, але чотири роки ця проблема ніяк не виноситься навіть на перший крок і через це сотні тисяч людей потерпають, мають жахливі умови проживання, треба цей процес почати. Тому, якщо говорити про конкретні пропозиції законопроекту, я зараз буду говорити про свій законопроект, який схожий на перший законопроект, але, насправді, на мою думку, суттєво покращує перший законопроект в плані юридичної техніки, в плані конкретних механізмів.

А якщо окреслити загалом питання, як ми пропонуємо врегульовувати? Я навіть, виходячи з того, що в нас повна процедура, я можу процитувати норми законопроекту.

Власне кажучи, ми пропонуємо зазначити, що використання, це мова іде про зміни до... мова іде про зміни до відповідного законодавства щодо права власності на житло. Так от, стаття 383 "Право власника житлового будинку, квартири": "Використання не за призначенням квартир в багатоквартирних житлових будинках, у тому числі як офісів адміністративних приміщень, готелів та інших закладів тимчасового проживання збороняється, за винятком розміщення хостелів та офісів адміністративних приміщень, відповідно до положень частини другої цієї статті та Закону України "Про туризм". Тобто ми чітко регламентуємо, в яких випадках дозволяється використовувати приміщення під хостели і під офіси. Продовження: "Розміщення офісів, адміністративних приміщень в багатоквартирних житлових будинках поверховістю до 16 поверхів, окрім випадків, передбачених абзацом третім цієї статті, допускається за умови дотримання вимог Державних будівельних норм, санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку та отримання згоди співвласників цього будинку в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення  права власності  в  багатоквартирному будинку". Тобто, якщо співвласники  будинку не дали дозвіл на  розміщення офісу, а також, до речі, хостела (це окремо ми прописуємо визначення  хостела в Законі "Про туризм"), то не може він бути розміщений. Але це мова йде про великі офіси. Тепер, якщо мова про маленькі офіси, про індивідуальну зайнятість.

Власники квартир та особи, місце проживання яких зареєстровано в даній квартирі, можуть використовувати відповідну квартиру в багатоквартирному житловому будинку для  здійснення  господарської діяльності без використання найманої праці за умови дотримання при цьому вимог державних будівельних  норм, санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, якщо така діяльність не порушує прав та інтересів інших власників, користувачів приміщень у відповідному житловому будинку та не суперечить  встановленим правилам користування  житловими будинками і жилими приміщеннями.

Також ми прописуємо детальне дуже визначення хостелу, що таке "хостел" і які хостели взагалі можна вважати хостелами і таким чином регулюємо хостели. Тобто мова йде про те, що знов-таки для розміщення  хостелу має бути дозвіл більшості мешканців будинку, це найважливіше.

Хостел має мати окремий,  реальний окремий вхід, тобто окремо від загального входу до будинку, від загальної вхідної групи, а не так, як зараз: під'їзд загальний для всіх  використовується.

Мають бути вимоги  до метражу, до  санітарії, інші вимоги для того, щоби там міг бути розміщений хостел.

Якщо говорити про різницю між моїм законопроектом і першим законопроектом, є кілька моментів основних. По-перше, в першому законопроекті є суттєва помилка в законодавчій техніці в  конкретній… самої… самої відповідальності. Коли прописувалась зміна до  КУпАП щодо адміністративного правопорушення, в першому законопроекті не прописали, власне кажучи, а хто має складати протокол відповідний про  адміністративне правопорушення. Відповідно, не можна буде  це адміністративне правопорушення, ну власне кажучи, ну втілити… ну, щоб хтось отримав по ньому санкцію відповідну. Тому мій законопроект і прописує, що поліція має відповідний протокол писати, і таким чином наповнює цей  законопроект реальним змістом.

Так само, в першому варіанті є суттєва колізія, яка в основній частині, про яку я тільки що процитував зі свого законопроекту, в першому варіанті є суттєва колізія, яка, чесно кажучи, так прописана, що там получається  повний бардак в плані того,  а де офіси дозволені, де офіційно не дозволені –  в 16-поверхових, для кого дозволені, для маленьких,  для великих – там абсолютно непрацюючий механізм, ми його  розписали доволі детально.

Окремо я звертаю увагу, що ми вважаємо, що офіси можуть дозволятися в будинках, виключно великі офіси, а не те, що окрема квартира на одну особу самозайняту, великі офіси можуть дозволятися виключно з дозволу мешканців.

Дайте, будь ласка, мені хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, хвилину завершити.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Великі офіси мають дозволятися виключно з дозволу мешканців. Тому що в першому законопроекті, який доповідав пан Герасимов, мова йде про те, що заборона на офіси починається тільки з будинків 16 поверхів і вище. На мою думку, це абсурдно. А що, люди, які живуть у 9-поверхових будинках, що, вони від цього не потерпають? Теж потерпають. Тому має бути відповідний механізм, коли для будинків, які нижче 16 поверхів, теж можна заборонити офіс, але це має йти мова тільки про, по-перше, великий офіс, а, по-друге, коли це рішення приймає більшість мешканців відповідного будинку. І цей ми механізм теж прописуємо.

Тому підсумовуючи, я закликаю депутатів, власне кажучи, за це проголосувати. Але знаєте, я, відверто кажучи, бачу… і пані Ірина, прошу вас зараз не вимикати, я закінчу якраз звернення до депутатів. Товариство, я бачу, що зараз немає голосів у залі, більшість зали просто не присутня, так? Тому я закликаю всіх використати довгу процедуру для того, щоб ми сьогодні максимально це питання обговорили, не завалили, а на наступний пленарний вівторок по цьому питанню проголосували. Тому що, якщо ми сьогодні поставимо на голосування, воно буде вкотре, буде вкотре, власне кажучи, провалене.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, залишайтесь на трибуні.

Я прошу записатись на запитання до Юрія Левченка.

Будь ласка, Іван Спориш, ваше запитання.

 

17:37:43

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", 15 округ, Вінниччина. Звичайно, ми почули перший законопроект і другий, і мабуть, багато тут в чому дійсно, як було вже, як я вже бачу, є спільного. І можливо, там небагато цих спорів, але разом з тим ми знаємо одне, що все-таки ми повинні прийняти законодавчо ці всі акти України щодо забезпечення прав власності приміщень житлового будинку.

Звичайно, почули ми все, що повинно бути, вся інфраструктура, там, відповідно, ліфти, балкони і інше. Але в мене запитання в слідуючому. Ну, якщо спори, от, наприклад, в вашому законопроекті, от, наприклад, якщо би тільки одна частина сусідів дала дозвіл, а частина – ні. От що тут робити, тому що це буде дійсно дуже великий спір і не можна буде дійсно законодавчо це прийняти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ваша відповідь.

 

17:38:50

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую за питання.

Ну, насправді, дивіться, ми в контексті дозволу місцевих мешканців, так, ми чітко посилаємося на процедуру, сьогоднішню процедуру, яка прописана у відповідному законопроекті щодо… про особливості здійснення… І не законопроекті, у відповідному Законі України діючому "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Тобто ми посилаємося на цю процедуру і процедура така сама як, так само як, наприклад, створювати ОСББ або створювати управителя. Там є право більшості як і по будь-якому іншому рішенню. Якщо більшість прийняла відповідне рішення, яке належним чином завірене законно по протоколу і так далі, то відповідно рішення враховується, так? Тобто це не просто зі стелі хтось там зібрався, а мова йде про закріплену вже в діючому Законі процедуру "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", яка прописує таку можливість спільного управління спільним, власне кажучи, майном.

Тому тут немає ніяких нововведень і це, на мою думку, єдиний механізм як це можна зробити. Разом з тим, я наголошую, що крім дозволу, крім дозволу більшості мешканців лишається ще низка інших вимог, які незалежні від дозволу мешканців, так? Тобто, якщо мова йде про державні будівельні норми, про санітарні норми і так далі, вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Вони лишаються в незалежності від дозволу мешканців. Тобто не може бути так, що, наприклад, якийсь недобросовісний підприємець підкупив там половину мешканців і вирішив робити якусь тотальну вакханалію, такого ні, такого не може бути. Тобто ми поєднуємо 2 підходи: з однієї сторони – регуляторний, з іншої сторони – дозволи мешканців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, наступне запитання, народний депутат Сергій Євтушок.

 

17:40:22

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, "Батьківщина". Пане Юрій, я підтримую вашу ініціативу законодавчу. Більш того, те, що прописано в вашому проекті закону стосовно того, що саме люди мають більшістю приймати, давати розміщувати там офіс або хостел в своєму багатоквартирному будинку – це дуже правильна річ. Але в той же час я розумію, чому стоїть акцент по забороні на тих будинках, які мають 17 і  вище поверхів. Напевно, ж потрібно правду сказати людям, що немає такої належної спеціальної техніки в тих випадках, коли, до прикладу, може, не дай Боже, виникнути пожежа.

Але ще дайте мені відповідь на таке питання. Ви прописуєте про Національну поліцію, що саме вони мають складати протокол про адміністративне правопорушення. У Національної поліції безліч посадових осіб, так от в вашому законопроекті не прописано конкретно, а яка саме посадова особа Національної поліції матиме право складати протокол про адміністративне правопорушення.

Дякую.

 

17:41:31

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую.

Ну, по-перше, я звертаю увагу, якщо мова іде про 16 поверхів і вище, те, що ви перше запитали, значить мій законопроект говорить про те, що в 16 поверхів і вище взагалі заборонено, взагалі. А те, що нижче 16 поверхів, вже включаються ці норми про дозвіл мешканців і так далі. І це суттєва різниця між моїм законопроектом і пана Герасимова, тому що там те, що нижче 16 поверхів, стосується виключно хостелів, а офісів не стосується. І тут, мені здається, є проблема.

Якщо говорити про протоколи, то, дивіться, ми насправді прописали доповнення до відповідної статті сьогодні, відповідного законодавства, мова іде про… Зараз, перепрошую. Мова іде про… Якраз в Кодексі України про адміністративні правопорушення в розділі ІІІ "Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення" в статті 255 якраз, так, і в інших статях ми прописуємо, ми додаємо відповідну статтю, нову, якраз з'являється про адміністративні правопорушення, ми додаємо відповідний кодекс сьогодні, прописуємо, що цим займається Національна поліція. Тобто ми там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд завершити, прошу вас.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. В кодексі це безпосередньо вже прописано. Тобто там є перелік статей, до яких ми додаємо нову статтю. Тобто там є, це не є нововведення якесь, це не є вигадка якоїсь там нової статі. В діючій статті, де є вже перелік статей, як Національна поліція має складати відповідний протокол, ми додаємо ще додаткову статтю про нове адміністративне правопорушення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Юрію.

На всі запитання вже ви дали відповіді, згідно цих 3 хвилин, які передбачені Регламентом.

Шановні колеги, у нас залишається буквально 15 хвилин ще дискусії. Я прошу записатися від депутатських груп і фракцій на виступи зараз по цим двом законопроектам. Голосування, звичайно, відбудеться в наступний сесійний день наступного сесійного тижня. Ми сьогодні, я думаю, що частину обговорення проведемо, і потім ми з вами продовжимо обговорення наступного сесійного дня.

Будь ласка,  Валерій Писаренко, вам слово. Запрошуємо. З місця будете чи з трибуни? З місця. Добре. Мікрофон увімкніть, будь ласка.

 

17:43:55

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, хочу перш за все подякувати обом авторам за те, що вони зайнялися цією проблемою. У нас є також зареєстрований законопроект під номером 6465, який регулює приблизно ту ж саму проблему, але вона більше  ніж те, про що ми зараз говоримо.

Якщо ми говоримо про те, що ми опікуємося пожежною безпекою, і те, чи знаходяться там офіси, хостели в житловому фонді, то ми повинні говорити в принципі за інше. Ми повинні говорити, чи готові ми сьогодні розширювати права мешканців житлових будинків і надавати їм право вирішувати, що буде всередині житлових будинків і що можна обмежувати, а що ні. Тому що право приватної власності ще ніхто не забороняв, при цьому треба розуміти, що право приватної власності також дещо обмежене інтересами інших власників. Тому тут ми повинні, надаючи можливість компромісу, дати нові права і можливості для співвласників і мешканців багатоквартирних будинків.

І мене здається, що мова йде не тільки там, коли у нас високі поверхи,  а чим погані люди, які проживають в 5-поверхових будинках, в 9-поверхових будинках, де також є  і існують такі ж самі проблеми. Наприклад, у мене неодноразово приходили мешканці міста Харкова з питаннями, коли в житлових будинках на першому поверсі розміщені заклади харчування, наприклад. І коли в загальну систему вентиляції йдуть викиди з кухні закладу харчування, і люди не можуть нормально проживати, або якась там дискотека, або кальянна в житловому будинку розміщена на першому поверсі або у підвалі. Тому ці проблеми вони непоодинокі. Я переконаний, що це не тільки є проблемою Харкова, я думаю, що це є проблемою усіх міст. Але чи правильно ми робимо те, що ми робимо підхід забороняючий. Тому що і сьогодні багато чого заборонено, але при цьому заклади відкриваються, ніхто ні у кого не запитує дозволів, а діють як власники житлових квартир і будинків. Тому що ні в кожну квартиру ви навіть потрапити, щоб перевірити, що там відбувається.

Тому, на мій погляд, краще було піти за логікою, яку ми пропонували, щоб ми надали більше прав мешканцям житлових квартир, надали їм можливість сьогодні самим вирішувати, що в їхньому домі дозволено, а що ні. І це було б логічно з точки зору вирішення і в подальшому існування тих речей, про які сьогодні говорили співавтори. В цілому потрібно на перше читання йти, але треба суттєво доопрацьовувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я маю вибачитися за те, що ми помилися з Регламентом, я, зокрема, як головуюча і не надала слово для співдоповіді заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Андрію Шиньковичу. Ми пропонуємо, що зараз ми пройдемо все-таки уже дискусію від депутатських груп і фракцій, а у вівторок сесійний ми почнемо із співдоповіді пана Шиньковича і дискусії депутатів, які запишуться на цю дискусію. Я ще раз перепрошую, це технічна моя помилка.

Зараз пан Шинькович має слово не як представник комітету, а як доповідач від фракції позиції "Блоку Петра Порошенка". Будь ласка.

 

17:47:48

ШИНЬКОВИЧ А.В.

Щиро вам дякую, пані віце-спікер. Шановні колеги народні депутати, чи існує проблема використання житлових приміщень під бізнес? Звичайно, існує. Я думаю жодний на своєму окрузі, не залежно від того, чи то велике місто, чи то невеликий районний центр, з такою проблемою стикається.

Але, коли мова йде про цеха з розлиття лаків для нігтів на 8-му поверсі, коли мова йде про сусідню квартиру, в якій проживає понад 20 мешканців, які постійно змінюються і для яких санітарні норми, ну, не є чимось важливим, тут, дійсно, знайти здоровий баланс між правами власника квартири, який зробив в ній цех для розлиття лаку для нігтів і правами мешканців… співмешканців багатоквартирного будинку, ми ведемо мову саме про це. Тут обов'язково ми зважаємо на співвласність багатоповерховим будинком. Мова йде про спільні території, які використовуються, мова йде про спільну земельну ділянку, яка знаходиться під цим приміщенням, під цим будинком. Отже, якраз наша мудрість і полягала б в тому, щоб це все регламентувати, передбачивши дійсно усі нюанси. Ми говоримо про те, що свою власну квартиру, і це передбачено в обох законопроектах, можна використовувати як бізнес, якщо ти особисто ведеш його особисто, да, даруйте за тавтологію. Але, якщо ти наймаєш робочу силу – раз, а це тільки, знаєте, можна наймати одну людину, можна наймати 100 працівників, наприклад, да. Раз.

Друге. Якщо ти ведеш прийом людей, якщо до тебе щодня приходить 100-200 чоловік, і ти знаходишся вище 2-го поверху, і в тебе немає окремого входу, то, звичайно, усе це дає певне навантаження, навантаження, яке наш шановний колега Левченко якраз передбачив в тих позиціях про ДБНи, про використання, мова і про пожежну безпеку, про навантаження на ліфти, на сходи, на багато інших таких, дійсно, місць спільного користування мешканцями житлового будинку.

Тому пріоритетом має бути в цих законопроектах: перше – це, звичайно, право мешканців мати свій голос, і я би сказав, не дорадчий, а вирішальний. І друге – це чітка регламентація що таке хостел, і якої, на жаль, в Україні до цього моменту не існувало, і ми, на жаль, так само не один, а вже два законопроекти провалили, даруйте, шановні колеги, це вже третя спроба.

В законопроекті 10006 передбачена якраз редакція шановного пана Левченка, що таке хостел. І це, дійсно, його така вагома участь в цьому. Є пропозиція прийняти один із законопроектів, мова іде  про 10006…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

15 секунд завершити.

 

ШИНЬКОВИЧ А.В. Да, 15 секунд. Саме 10006, який вже встиг розглянути Комітет з питань будівництва, і під час розгляду до другого читання внести усі правильні, абсолютно справедливі поправки і  зміни. Але ми не маємо права в дискусії цей законопроект завалити. Тому прошу, дійсно, активно долучитися до обговорення, але  прийняти його у той час, який визначає нам наше керівництво.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вам дякуємо.

Це була позиція "Блоку Петра Порошенка". А у вівторок ми розпочнемо з позиції комітету щодо цього законопроекту.

Будь ласка, Альона Бабак, ваша думка і позиція фракції "Самопоміч".

 

17:51:38

БАБАК А.В.

Шановні українці, шановні народні депутати, фракція "Об'єднання "Самопоміч" вітає ініціативи народних депутатів по врегулюванню питання хостелів багатоквартирних будинках. Це однозначне питання, яке сьогодні вимагає найактуальнішого вирішення.

Водночас ми бачимо, що ці законопроекти – хоч один, хоч другий – треба голосувати, то тільки за основу і доопрацьовувати серйозно до другого читання. Ми вже почули від колег інших фракцій, що є проблеми з визначеннями. Ну, наприклад, якщо ми вводимо поняття "хостелів" і кажемо, що це окрема, так звана вхідна група, тобто це не з під'їзду, а окремо, то для чого нам тоді обмежувати п'яти номерами чи шістьма людьми, які знаходяться в цих номерах. Ми уб'ємо ті легальні хостели, які сьогодні вже функціонують через окремі входи в будинках, які сплачують податки легально, які утримують людей легально, які  пропонують послуги з розміщення. Не можна такого робити. Якщо це окремий вхід, то скільки там є номерів, хай там стільки буде. Водночас це визначення жодним чином не вирішить питання розміщення в квартирах великої кількості людей під виглядом здавання в оренду житла. Тому що сьогодні немає визначення "хостелів" в українському законодавстві. Водночас ми бачимо вивіска "хостел", але це просто іде здавання в оренду житла. І, як ми говорили раніше, може бути і 60 людей на двостах метрах, які розміщуються там, і здається просто житло в оренду. Ці питання не врегульовуються цими законами. Давайте, все ж таки, будемо повертатися до того, що ми мусимо доопрацювати до другого читання і лише за основу приймати ці речі.

Що стосується фізичних осіб-підприємців, які можуть працювати, але без найму. Шановні колеги, ми мусимо дати суспільству сьогодні чітку відповідь. Якщо є фізична особа-підприємець, яка має найману працю до 10 осіб, як це дозволено законодавством, що ми сьогодні їм скажемо? Всі мусять вийти з багатоквартирних з квартир і йти в комерційні центри, так? Давайте це чітко скажемо всім. Тому що ми дозволяємо фізичній особі-підприємцю реєструватись і за місцем знаходження вести бізнес, але без найманої праці. Правильно? Тому давайте зрозуміємо, що ми дійсно всім підприємцям фізособам скажемо, що вони не можуть здійснювати діяльність в квартирах без рішення загальних зборів цього будинку. Тому що пан Юрій говорив: "Маленький офіс, великий офіс…" Такого немає. Є чи юридична особа - суб'єкт господарювання чи фізична особа - підприємець, яка самостійно здійснює роботу або з найманою працею. Ми мусимо чітко розуміти, яким чином цих суб'єктів господарювання буде торкатись цей закон. Поки що ми бачимо, що ми забороняємо будь-яку найману працю використовувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам за ваш виступ.

І будь ласка, від "Народного фронту" народний депутат Сташук має слово.

 

17:54:53

СТАШУК В.Ф.

Доброго дня! Віталій Сташук, 212 округ, Дарниця, місто Київ. Як і для багатьох мешканців України, для дарничан ця проблема є надзвичайно актуальною. Тому що Дарниця – це район, де дуже багато висотної забудови і дуже часто поруч із звичайними своїми сусідами дарничани зіштовхуються з людьми, які у великій кількості перебувають нібито в сусідніх квартирах, і все це називається хостелом. Насправді це якісь погано організовані місця, де відбуваються найнеприємніші речі. І звичайно, давно вже пора всі ці питання врегулювати.

Нібито у нас в залі є така спільна думка про те, що ці питання мають бути вирішені. Але, на жаль, ми бачимо, що до голосування ми ще не готові і маємо, на жаль, два проекти замість одного. Очевидно, що доведеться визначитись на користь будь-якого одного з них, але надзвичайно  важливо, щоб це було результативне голосування.

А плюси і мінуси обох проектів, колеги вже неодноразово про це говорили. Якщо бути уважними, вчитуватись в документи, які підготувало, наприклад, нам наше Головне науково-експертне управління, то нам зауважують, щоб не лише поняття "хостел" до кінця не відпрацьоване, але, власне, і поняття то офіс не є у нас  юридично коректним  і таким, яке не викликає ніяких сумнівів в трактуванні.

Тому я хотів би ще раз запропонувати колегам. В момент, коли ми будемо голосувати, надзвичайно відповідально до цього поставитись. І, звичайно, не провалити вдруге  це важливе питання, як ми вже одного разу зробили. Разом з тим, в цілому, звичайно, ще будь-який з проектів, на мою думку, не є готовим для голосування і друге читання  дозволить ті всі недоліки, про які ми всі сьогодні вже чули і багато говорили,  виправити.

Дякую. В мене все.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

17:57:07

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, і заключний виступ від народних депутатів. Я прошу всіх заходити в зал. Від  "Опозиційного блоку"  до слова запрошується Долженков Олександр Валерійович, будь ласка.

 

17:57:16

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановні громадяни  України! Олександр Долженков,  "Опозиційний блок". Дуже шкода, що вказана гарна законодавча  ініціатива, яку ми, безумовно, будемо підтримувати нашою політичною силою, законопроект, який пов'язаний з захистом прав мешканців  багатоквартирних житлових будинків, не знайде підтримки в цій залі. Тому що, як ми бачимо, коаліції вже немає, зал взагалі не те, що напівпорожній, він взагалі на дві третини порожній. Народним депутатам України, мабуть, байдужі проблеми простих мешканців в багатоквартирних будинках. Але це, дійсно, дуже кричущі, дуже життєві нагальні потреби, проблеми, з якими зіштовхуються люди. Цей законопроект покликаний на посилення відповідальності щодо дотримання вимог цільового використання у багатоквартирних будинках відповідних квартир, щодо унормування норм співвласників житлових квартир для того, щоб їх майнові права не порушувалися і, відповідно, не порушувалися їх права на нормальну життєдіяльність, на нормальний відпочинок у своїх квартирах. І, безумовно, це питання заслуговує на увагу та підтримку з боку Верховної Ради.

Як я вже казав, на жаль, депутатів немає, тому що, мабуть, окрім декларацій, завдяки яким вони тут пропіарилися цілий день, чи то блокували трибуни, чи то потім піарилися там від першої особи в країні до найостаннішого члена коаліції, і ці законопроекти не будуть прийняті.

Натомість, хочу звернути увагу та закликати представників коаліції, на те звернути увагу, що при прийнятті бюджету на поточний рік, що стосується прав мешканців і взагалі права громадян на житло, яке передбачено Конституцією України, право внутрішньо переміщених осіб на отримання житла обмежено було необхідністю отримання допомоги з боку іноземних фінансових інституцій. Тобто держава, усвідомлюючи, що у нас є більше півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб, які покинули свої домівки і які не мають, на жаль, даху над головою не за своєю провиною, які знаходяться на контрольованій території, але держава зовсім не звертає увагу на проблеми їх житлові.

По-друге, хотів би звернутися на тому, що поступово згортається програма молодіжного кредитування, яка набирала обертів у 2012-2013 роках. І, дійсно, більше тисячі сімей кожного року до 35 років, молоді люди сім'ями отримували за державною програмою "Доступне житло" своє житло. І в цьому відношенні також скартаються, на жаль, державні програми фінансування. Хоча цґ проблема, яка розглядається зараз, дуже актуальна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Але не менш актуальними залишаються невирішені питання щодо забезпечення житла молодих українців та внутрішньо переміщених осіб.

 

18:00:38

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Хочу зробити повідомлення всім, я на 2 хвилини продовжую засідання. Увага, я наголошую, ми не завершили розгляд. У нас ще є співдоповідь представника комітету Шиньковича і виступи для народних депутатів. Отже, ми зможемо у вівторок продовжити і завершити розгляд даного законопроекту, щоб не поставити його під ризик, це я просто інформую.

І, колеги, увага! Мені стало відомо, що зараз відбуваються спроби на підставі статті 48 Регламенту Верховної Ради України подати проекти постанов про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття Закону про внесення змін до Конституції України. То ж  я хочу наголосити, що ми отримали роз'яснення юристів Апарату та Комітету з питань Регламенту, які дали чітку позицію з цього приводу. Зміни до Конституції розглядаються за окремою процедурою ніж усі інші законодавчі акти, і на них не поширюється норма про постанови, які можуть скасовувати їхню дію. І, відповідно, до частини одинадцятої статті 49 Регламенту Верховної Ради України я маю право зараз невідкладно підписати зміни до Конституції, які ми сьогодні прийняли. (Оплески)

Колеги, ми всі мріяли про той шлях. Я ще у 89-му році виступав за вступ України в НАТО, коли не було держави. І наші  мрії збулись сьогодні, коли ми гуртом показали єдність парламенту. Попри президентські вибори, попри суперечки і емоції ми ще раз показали Верховна Рада України займає державницьку єдину позицію, коли йдуть виклики перед Україною, коли йдеться про майбутнє нашої державності. Ми зробили цивілізаційний вибір, і я переконаний, тепер він незворотній, ніхто не зможе поставити його і змінити. Ми сьогодні, буде оцінений наш крок роками і поколіннями українців, який ми сьогодні зробили.

Тому я невідкладно підписую Закон України, 9037, про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО і передаю його на підпис Президентові. (Оплески)

Вітаю, шановні колеги! Слава Україні!

Це важливо, що напередодні п'ятої річниці Майдану наші мрії з Майдану ми сьогодні здійснили.

Я вітаю вас з  сьогоднішнім днем, надзвичайно важливим, успішним і для країни, і для українського парламенту. Але, на жаль, ми змушені зупинитись.  Вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. І завтра о 10 ранку я  усіх запрошу в зал для продовження нашої не легкої, але  такої потрібної для країни роботи. Дякую. До побачення.