ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 січня 2019 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

16:01:59

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 16:00, я прошу усіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації, до продовження нашої роботи. Я прошу усіх заходити в зал. Прошу приготуватись до реєстрації, будь ласка. Готові, колеги, так?

Отже, прошу провести реєстрацію і прошу зареєструватись. Реєструємось.

 

16:03:44

Зареєстровано 334 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Прошу усіх заходити в зал, підготуватись до роботи.

Колеги, нагадаю, що до обіду ми провели по двох блоках рейтингове голосування, і голови комітетів попросили перенести їхні питання, оскільки немає єдності в залі. Я проговорив з усіма головами фракцій, усі зійшлися на тому, що всі підтримують проект Постанови про призначення у 2019 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених. З тим питанням звернувся до Верховної Ради України Співаковський Олександр Володимирович. На Погоджувальній раді я пообіцяв, що ми обов'язково його розглянемо. І законопроекти, які пропонує пан Співаковський, навіть найважчі моменти, об'єднують весь зал, колеги.

І тому у зв'язку з тим, що комітети перенесли законопроекти, я оголошую про перехід до проекту Постанови про призначення у 2019 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених (№ 9411).

І, шановні колеги, хто за те, щоб ми розглядали його за скороченою процедурою, прошу проголосувати.

 

16:05:27

За-66

Зал має політичну волю проговорити питання молоді по повній процедурі. До речі, наголошую ще раз, наше дообіднє обговорення питання ринку землі, на моє глибоке переконання, мало велике просвітницьке значення для усіх українців для того, щоб розвінчити певні міфи. І тому ми переходимо до обговорення за повною процедурою проекту Постанови 9411.

І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського Олександра Володимировича.

 

16:06:05

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги, доброго дня! У нас вже складається дуже гарна традиція, коли ми розглядаємо такі питання щодо нагородження нашої молоді, яка, на жаль, має тренд на те, щоб покидати Україну, у нас складається традиція широкого обговорення за повною процедурою, і, може, це гарно. Може,  хтось з наших колег ще побачить, що зараз розглядається під куполом Верховної Ради, може знайде можливість у пробках Києва повернутися, обговорити це питання, сказати нашій  молоді, що Верховна Рада дбає про молодь, хоче, щоб  молодь залишалась тут, щоб вона отримувала високу заробітну плату, що Верховна Рада все робить для  того, щоб закони були направлені на те, щоб вища освіта була найкращою, щоб наші можновладці не відправляли своїх дітей після закінчення школи до Лондона або Сполучених Штатів, щоб була можливість отримувати  якісну освіту тут, в Україні.

Шановні колеги, це друге  питання, яке ми розглядали три дні тому, коли визначали премії, іменні премії Верховної Ради України. Ми тоді говорили про те, що у нас є  20  премій по  20  тисяч гривень і це  400 тисяч гривень. Ви пам'ятає, що  з десятого разу ми проголосували і  все-таки дали меседж нашій  молоді, що  Верховна Рада може  консолідуватися  навколо таких позицій.

Щодо другого питання.  Це питання стипендій, стипендій  Верховної Ради України. Ми маємо 30 іменних стипендій для  найталановитіших молодих вчених, кожна з яких складає 2 тисячі гривень на місяць. Тобто одна стипендія на рік – це 24 тисячі, помножених на 30, ми маємо  720 тисяч гривень. Це  ціна питання, яке ми зараз будемо з вами голосувати.

На здобуття стипендії Верховної Ради України  для  найталановитіших молодих вчених за  19-й рік було  висунуто  35 претендентів з  12 областей України  і міста Києва. Вже сама географія  показує… сама географія показує, що не всі території України, не всі області України надали претендентів. І це питання, до речі, до  нас, бо вчора на Комітеті з питань науки і освіти ми запропонували іншу систему, інший принцип фінансування таких премій і таких  стипендій, де ми би мали  можливість установити. І ми будемо виносити цей законопроект під купол Верховної Ради, встановити 60 прожиткових мінімумів стипендії і відповідно премій Верховної Ради України.

Шановні колеги, це абсолютно зрозуміло, бо в  2007 році приблизно, приблизно по тому курсу долара це складало 4 тисячі 720 доларів. Ми порахували по нинішньому курсу і побачили, що 60, якраз, прожиткових мінімумів відповідає тій стартовій позиції, яка була  12 років тому.

Тому було розглянуто ці питання, конкурс проходив абсолютно прозоро. Більш того, була відповідна створена конкурсна комісія, був оголошений конкурс у "Голосі України", і вказаним проектом постанови пропонується за результатами проведеного конкурсу присудити у 2019 році 30 іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених.

Реалізація  постанови потребує, як я вже казав раніше, 720 тисяч гривень за рахунок коштів, які ми вже з вами проголосували у грудні, коли приймали Державний бюджет України.

Шановні колеги, давайте ми знайдемо можливість, зателефонуємо нашим друзям і колегам, яких обирав народ України не на те, щоб займатися своїми справами, а прийти сюди, у Верховну Раду України. Я звертаюсь до колег з "Блоку Петра Порошенка", давайте зателефонуємо всім для того, щоб вони поверталися. Я звертаюся до "Батьківщини", я звертаюсь до "Народного фронту", звертаюсь до "Самопомочі" і звертаюсь до "Опозиційного блоку". Шановні колеги, у нас десь єсть 40 хвилин, будь ласка, зателефонуйте, запросіть  народних депутатів на  їх робочі місця, хай вони проголосують і дадуть сигнал нашій молоді, що нічого більш важливого для України нема, як створити умови для розвитку молодої генерації України. Газ, розподіл влади і таке інше – це зрозумілі інструменти, але ми всі з вами працюємо заради нашого майбутнього України.

Слава Україні, слава українській молоді!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Олександр.

Я теж дуже сподіваюсь, що протягом обговорення… Верніться, зараз питання будуть, пане Олександр! Олександр Співаковський, прошу повернутися на бойові позиції.

Отже, колеги, я прошу всіх змобілізуватися, щоб під час обговорення всі були в залі, щоб ми могли прийняти позитивне рішення.

Зараз я оголошую запис на запитання до доповідача, і прошу провести запис.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зарошую до слова народного депутата Спориша.

 

16:11:53

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, Вінниччина, "Блок Петра Порошенка". Звичайно, ми почули і стурбування голови комітету, бо дійсно ці питання переносяться, вони ставилися і знову ми їх переносили. Ну, дуже хотілося, хоч мало людей в залі, но ми все-таки хотіли, щоби все-таки, може, це питання було проголосоване. Тому що любі премії для молоді, для учених, як ми вже були прийняли, я думаю, що ми обов'язково повинні  приймати у нашому залі.

От у мене таке запитання до вас. Скажіть, будь ласка, чи є такі, що вже дзвонили до вас в комітет, зверталися і інше для того, щоб все-таки ми даний проект закону втілили в життя, чи було таке у вас в комітеті, до вас особисто, інше по поводу цих премій?

Дякую.

 

16:12:51

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Дякую за запитання.

Ці премії фактично були встановлені 12 років тому, і кожний раз комітет із секретаріатом проводить відповідну роботу, ми залучаємо експертів з Національної академії наук, з галузевих академій наук, з університетів для того, щоб розглядати ці питання. На жаль, тенденція, яку ми бачили 14-го року, на жаль, оскільки впала із-за курсу, який ми маємо, впала ця премія, ми бачимо ситуацію, що престиж цієї премії, на жаль, впав. І ті результати, які я сьогодні представляю, ще раз показують, що тільки 12 областей і місто Київ долучилися до цієї роботи, інші області, тобто це 50 відсотків. Тому нам необхідно буде, і ми це запропонуємо, розглянути питання того, щоб цих премій небагато... цих стипендій небагато, 30 стипендій, але вони повинні мати розмір, який би повернув престиж, тим більше, що у Президента України це 50 тисяч гривень, у Кабінету Міністрів – 40 тисяч гривень. Тому це питання ми можемо…

 

16:14:03

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Тіміша.

 

16:14:07

ТІМІШ Г.І.

Дякую.

Пан Олександр, дійсно, це потрібна річ, і мені дуже не приємно, як і вам, що ми сьогодні це розглядаємо по повній процедурі. Чомусь так ми завжди ставимося до питань молоді, питань освіти за залишковим принципом. Я би хотів, щоб ви сьогодні оголосили ці області, які ще не подали, я рахую, що це є ганебним для, і для парламенту, і для областей, які не встигли або не забажали подати своїх молодих науковців на отримання цих стипендій іменних.

Поки ми тут дебатуємо і визначаємо 3 і 4 тисячі гривень в місяць для нашої обдарованої молоді, ми знаємо всі прекрасно і знаємо молодого науковця Фречка з Хустщини, Закарпаття, який уже, поки ми тут дебатуємо, поки приймаємо рішення, він стане стипендіатом уряду Сполучених Штатів Америки. Ця дитина, 11-класник з Хустщини, розробив технологію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановний пане голово, ви будете коментувати запитання?

 

16:15:30

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В

Абсолютно очевидно, що просто зараз, дійсно, ви праві, потрібно просто повернутись на робочі місця і проголосувати, бо, знаєте, невирішення таких питань ще раз показує, що от коли ми розглядаємо ЦВК, розглядаємо вибори, розглядають там інші питання, ми маємо повний зал. Ну, складається просто таке враження, як тільки ми розглядаємо питання влади, грошей, ресурсів, ми ще раз показуємо, що ми сировинна держава, ми взагалі не орієнтуємося на створення і розбудову людського капіталу. Людський капітал – це найбільша цінність в Україні і та міграція, яка зараз, на жаль, відбувається, вона ще раз показує, що і молодь також само реагує на нас. Реагують дуже просто – ногами і виїздом за межі України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І останнє запитання, будь ласка, народний депутат Мельниченко.

 

16:16:25

МЕЛЬНИЧЕНКО В.В.

Добрий день. Ну, це не так питання, як робимо добру справу, звісно, але 30 чоловік по 2 тисячі гривень на протязі року, хотілося б, щоб це було по 30 чоловік хоча б у кожному вузі нашої держави. Це би, можливо, дало би ще один поштовх – поштовх для молодих талантів, для розвитку нашої науки, для розвитку нашої промисловості. І хочу почути від вас, чи ми будемо іти далі, не будемо зупинятися на 30 чоловіках і на 2 тисячах гривень на протязі року, ну, чесно кажучи, мало трохи, хочеться більше. Хочу почути вашу думку і ваше бачення, як ми будемо рухатися далі.

 

16:17:15

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Дякую. Дякую за запитання.

Дивіться, ми вже зробили перший крок, точніше 3 роки тому ми прийняли дуже важливий Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", де було запропоновано створення Національного фонду досліджень. Він відрізняється від базового фінансування тим, що це – грантовий фонд, і будь-яка команда молодих вчених має можливість подати відповідну аплікацію і мати доступ. Вони можуть розробляти відповідні наукові дослідження, створювати стартапи і так далі. І ми з вами в бюджет вже заклали 262 мільйона якраз на фінансування Національного фонду досліджень. Система там прозора, відкрита, є відповідний науковий комітет, який якраз буде опікуватися питаннями того, щоб дійсно ті вчені, які займаються дослідженнями, які потрібні нашій Україні, мали можливість доступу до цих коштів. Тобто грантова система розпочала з 19-го року працювати в Україні, і таким чином молоді вчені мають можливість не тільки через премії і стипендії, але і через аплікації мати доступ до фінансових ресурсів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, пане голово комітету. Прошу займати своє місце.

Ми переходимо до обговорення. Я прошу народних депутатів підготуватися до запису в обговоренні від депутатських фракцій. Прошу провести запис.

Запрошую до слова народного депутата Папієва від фракції "Опозиційний блок".

 

16:19:16

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України! Шановні колеги! Михайло Папієв, політична платформа "За життя", "Опозиційна платформа – За життя". Ви знаєте, що сьогодні ми розглядаємо постанову Верховної Ради України, здавалося би, вона позитивна, з хорошим настроєм, тобто вона стосується найталановитішої української наукової молоді. Але при цьому всьому зверніть увагу на декілька деталей.

Перша. Подання дали тільки 12 областей України, тобто менше ніж взагалі суб'єктів у нас є в Україні.

Друге. Я от подивився зараз прізвища і які наукові установи представляють ці вчені. Ви знаєте, там є галузеві якісь інститути, що, чесно кажучи, за роки незалежності України я десь не чув навіть цих галузевих наукових установ. І, здавалося би, от зараз ми маємо проголосувати ці 30 стипендій, але при цьому всьому мені дуже хотілося би, щоби, по-перше, щоби при прийнятті таких рішень були в рівних умовах всі громадяни України незалежно від територій, які вони представляють. Друге. Щоби, якщо ми в назві маємо, що це найталановитіша молодь, щоб вони представляли, ті наші наукові школи, які сьогодні можуть достойно представляти Україну і на європейському, і на світовому рівні.

Тому наша фракція підтримує талановиту молодь. Але при цьому всьому ми утримаємося від цього голосування, тому що, наприклад, Чернівецька область не представлена так само, як і багато інших областей. Тому, шановні колеги, давайте ми такі важливі документи все ж таки будемо приймати зважено, і при цьому, щоб всі були в рівних умовах незалежно від території проживання і незалежно від наукових установ, які представляють ці наші молоді вчені. Я дуже бажав би нам всім такого підходу. Ми утримаємося при цьому голосуванні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Шиньковича.

 

16:21:41

ШИНЬКОВИЧ А.В.

Шановні колеги, фракція "Блок Петра Порошенка", безумовно, підтримує усі ініціативи, які йдуть від імені Комітету з питань освіти. І, на нашу думку, молоді науковці – це та рушійна сила, яку сьогодні потрібно не просто підтримати, сьогодні потрібно створити всі умови для втілення їхніх наукових розробок. Сьогодні гостро стоїть питання за Академію наук, яка, на жаль, відірвана від реального сектору економіки. Сьогодні ми всі знаємо, але чомусь нема рішучих кроків по упорядкуванню роботи Академії наук, коли найкращі розробки з'являються за кордоном і їх  автори уже не українці, пробачте. А в цілому ті бюджети, які наш парламент спрямовує щороку на розвиток науки, вони, на жаль, не дають ефекту в економіці. Наука заради науки, вона непотрібна, і розрахунок саме на молодь.

Безумовно, 2 тисячі гривень в місяць – це як знущання. Давайте говорити відверто. Тридцять, усього-на-всього, 30 переможців, можливо, знаєте, якщо це справедливий конкурс, якщо це йде, ну, скажімо так, кращі з кращих, якщо такі ще залишились в Україні. Ми маємо створити усе, щоб не просто залишилися молоді науковці, щоби повернулися ті, які виїхали, а це сотні тисяч людей.

Тому, друзі, є прохання. Комітету з питань науки - вдячність, але треба підходити до питання з суми стипендії, як підходить уряд до призначення заробітних плат на державних підприємствах топ-менеджменту. Тому що топ-менеджерам платять по 100 тисяч гривень в місяць, і ми це критикуємо, а науковцю молодому – 2 тисячі гривень. Ну, скажіть, будь ласка,  це не вкладається в жодні рамки. Тому прохання оцінювати українських молодих науковців гідно. Але в цілому як тенденцію, мене як члена Наглядової ради Вінницького Національного аграрного університету попросили студенти і викладачі підтримати і подякувати,  комітет у вірному напрямку, і з нашим кликанням нарешті з'явилася надія, що науковці, молоді науковці, Україні потрібні. Давайте зробимо все, щоб вони відчули опіку держави.

Щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Євтушка. З місця, будь ласка.

 

16:24:10

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, "Батьківщина". Дійсно, справді, наші колеги, зараз котрі виступають, зокрема і голова Комітету з питань науки і освіти, чітко засвідчують, що потрібно створювати стимули, стимули у вигляді певних грошових винагород.

Я погоджуюсь з попереднім виступаючим Шиньковичем, який говорить про те, що і розмір має бути достойний, який стимулював би нашу молодь, наукову молодь до того, аби не тільки вони не виїжджали з нашої країни і реалізовували свої надбання, знання в інших країнах, де, можливо, більший дохід. Але в той же час стимулювати для того, щоб в житті, які повернулися, все ж таки приїхали до рідної неньки і навчали своїх дітей.

Я точно знаю, що не тільки стимулюванням економіки. Можливо, да, дійсно, здебільшого підняття економіки дасть можливість і поштовх для того, щоб повертались люди в Україну. Але, в той же час, через ось такі постанови, які ми сьогодні будемо підтримувати.

Я також нагадаю, що, шановні колеги, комісію, яка буде відбирати, комісію по відбору очолює наш з вами колега Іван Григорович Кириленко, який працює в Комітеті з питань науки і освіти. І дивно чути такі певні застереження, що, мовляв, ми можемо проводити ці конкурси непрозоро.

А я скажу, до конкурсної комісії також входять інші колеги, які представляють різні фракції. Тому, якщо ми тут самі собі не довіряємо, то для чого тоді ми взагалі говоримо про ці речі?

Тому фракція "Батьківщина", однозначно, буде підтримувати всі ініціативи, які направлені на те, щоб стимулювати нашу наукову молодь. Це насамперед кандидати наук, доктора наук, які є надбанням і власністю, інтелектуальною власністю нашої країни. І це дасть можливість, бодай, хоч трішечки їх зупинити задля того, щоб вони лишалися в нашій країні, розбудовували її, навчали і молодь нашу, так як вони є науковці. Тому фракція "Батьківщина" буде однозначно підтримувати даний проект постанови. Просить всіх народних депутатів також зробити це, надаючи можливість і стимули для науковців, молодих науковців отримати, гордитися. Адже бути стипендіатом Верховної Ради – це не тільки матеріальні певні заощадження і матеріальні виплати, а це й певний статус, оскільки людина, науковець, яка буде мати такий статус, буде напевно їм гордитися. Прошу всіх голосувати та підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І я запрошую до слова народного депутата Заружко від Радикальної партії.

 

16:27:17

ЗАРУЖКО В.Л.

Валерія Заружко, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Радикальна партія Олега Ляшка, безумовно, підтримає цей законопроект. Ми впевнені в тому, що у нас в Україні найталановитіша молодь. Ми за те, щоб цих стипендій було навіть не 30, а 3 тисячі таких стипендій. Бо задля того, щоб стимулювати молодь залишатись в країні, піднімати економіку власної країни, ми мусимо якось показати їм, що вони нам небайдужі. Тому що недолуга політика влади, яку сьогодні влада проводить, привела до того, що у нас шалена трудова міграція: 2 мільйони українців молодих поїхали працювати за кордон, вони не бачать свого майбутнього тут, вони не бачать, на жаль, майбутнього своїх дітей тут. Задля того, щоб люди залишались, щоб вони вкладали свій потенціал в економіку цієї країни, ми мусимо якось їх стимулювати. Задля того, щоб відійти від сировинної економіки, на жаль, яку нам пропонують сьогодні у тому числі і наші міжнародні партнери, ми мусимо зробити так, щоб наука розвивалась саме в нашій країні. Тому ми підтримуємо молодих науковців, ми підтримуємо майбутнє нашої країни.

Що я хочу сказати. Що створення умов для молодих науковців задля того, щоб вони залишались тут, невід'ємно пов'язано з економічним розвитком країни, невід'ємно пов'язано з тим, щоб створювати умови і для молодих підприємців отримувати пільгове кредитування, якого, на жаль, немає, задля того, щоб молоді талановиті люди могли відкривати тут стартапи, щоб вони могли працювати тут і бачити своє майбутнє.

Команда Радикальної партії запропонувала промисловий пакет реформ, в якому є індустріальні парки, в якому є "зелена" енергетика, задля того, щоб розвивати всі ці галузі, освічені люди потрібні нам саме тут. Ми не мусимо ставати експортером трудової… трудових людей, ми не мусимо ставати експортерами трудової молоді. На жаль, це зараз відбувається. Країна потребує радикальних мір у питаннях державної стратегії стосовно молоді, стосовно науки, стосовно економічного розвитку. І я запевняю, що наша команда зробить це, команда Радикальної партії налаштована на це, щоб відбудовувати власну економіку, власну науку задля того, щоб молодь залишалась тут і щоб вони бачили майбутнє тут, у власній країні, а не виїжджали за кордон.

Саме задля того ми проголосуємо цей законопроект, підтримаємо його, так же само, як всі ініціативи, пов'язані з молоддю, з розвитком, з майбутнім, з гідністю і з впевненістю, з тим, щоб наша країна ставала сильнішою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Бондаря від "Народного фронту". А, прошу з місця, включіть мікрофон.  

 

16:30:07

БОНДАР М.Л.

Передайте, будь ласка, слово Тарасу Креміню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас Кремінь.

 

16:30:17

КРЕМІНЬ Т.Д.

Тарас Кремінь, "Народний фронт". Шановні колеги, говорити про актуальність цього проекту Постанови про присудження премій найобдарованішим, найкращим молодим вченим за результатами 18-го року, я думаю, було б некоректно і недоцільно, тому що ми прекрасно розуміємо рівень наукових досліджень, умови лабораторних установ, усвідомлюємо рівень академічний наукових інституцій. Водночас про кількість премій говорити так само некоректно, бо наших вчених значно більше. Але водночас я хотів би поділити свій виступ на декілька складових.

Мені здається, що сучасна наука неможлива без елементарного стимулювання. І скільки б ми не давали премій кожному вченому, ми будемо прекрасно розуміти, що оцієї крихти грошей на підтримку нашої молоді абсолютно недостатньо, бо це питання повинно вирішуватись комплексно. "Народний фронт" завжди стояв на позиції інтелектуальної, інвестиційної і фінансової підтримки розвитку України. 

Ми повинні не тільки словами, але конкретними справами займатися і оновленням нової української школи, розвитком професійної освіти, системи університетської науки.

Друга важлива складова – це соціальна підтримка талановитої молоді. Не може молодь сьогодні займатися наукою, якщо вона мешкає в гуртожитку, якщо вона думає про те, як прогодувати свою родину.

Третя важлива складова – це міжнародна співпраця. Сьогодні кожен молодий учений стоїть перед дилемою: або займатися лабораторними дослідженнями, або інвестувати в публікацію статей за міжнародними наукометричними базами.

Друга важлива складова: чому би нам не запровадити таку премію для молодих учителів. Уже другий рік поспіль триває революція у школі під назвою "Нова українська школа". Ми маємо 100 кращих успішних учителів. Ми маємо цьогорічного переможця Global Teacher Prize, який подарував Україні свої наукові розробки і звати його Олександр Жук.

По-третє. Сьогодні в Україні відбулася дуже важлива подія – вперше за 22 роки український парламент зміг виділити кошти на модернізацію антарктичної станції "Академік Вернадський". І починаючи з 1 лютого спеціалісти виїжджають туди, щоб відновити, вперше за два десятки років, нашу станцію, яка є однією з небагатьох в світі, і вона повинна відкрити українській молоді можливість розвивати таких передових досліджень для нашого людства.

Тому я закликаю колег поступово повертатися до сесійної зали, прекрасно усвідомлювати, що нашими наступними рішеннями повинно бути: розширення переліку парламентських премій, збільшення фінансування цієї премії, реалізація цієї премії відповідно до регіонального потенціалу. І що найголовніше – ми повинні повертатися до молоді конкретними діями.

Тому законопроект 9211, який ми зареєстрували з колегою Ігорем Котвіцьким і Миколою Величковичем, стосовно стимулювання молодої і обдарованої молоді, це і є оптимальне рішення. Закликаю від імені "Народного фронту" підтримати цей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми завершили виступи від депутатських фракцій і зараз ми переходимо до обговорення від народних депутатів. Прошу шановних народних депутатів підготуватися до участі в обговоренні. Прошу провести запис. 

Запрошую до слова народного депутата Співаковського.

 

16:34:21

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги, оскільки тут торкалися питання прозорості і так далі, а ми це відпрацьовували разом з Іваном Григоровичем Кириленком, я просто хочу для довідки. От дивіться, Аверкіна Марина Федорівна, доктор економічних наук, професор кафедри Національного університету "Острозька академія". Я перепрошую, це відома установа. Білик Вікторія Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри Черкаського Національного університету імені Богдана Хмельницького. Бондарчук Андрій Петрович, кандидат технічних наук, доцент кафедри Державного університету телекомунікацій. Босий Дмитро Олексійович, доктор технічних наук, доцент кафедри Дніпропетровського Національного університету залізничного транспорту. Броварець Ольга Олександрівна, доктор фізматнаук, провідний науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України і так далі. Сорі, тут доктори фізматнаук, доктори біологічних наук, доктори історичних наук і так далі.

Я хочу сказати, що комісія попрацювала абсолютно нормально. А от є питання до тих областей, які, на жаль, не подали своїх кандидатів, не подали кандидатури, це ще раз показує, що на різних територіях існує різний рівень відношення до формування еліти територіальної. Бо Україна, вона повинна формувати еліту не тільки на території Києва чи Львова, чи Харкова, там, де 51 відсоток державних місць замовлення, а вона повинна формувати еліту повсюди по Україні для того, щоб сформувати збалансований розвиток людського капіталу. Чи ми будемо здавати території півдня України і сходу?

Тому, шановні колеги, використовуючи нагоду, звертаюся до тих областей, до тих голів обласних державних адміністрацій, до голів облрад, до ректорів університетів, до тих територій, які не подали. Будь ласка, ми відкриті. В "Голосі України" 10 вересня був оголошений цей конкурс, оголошені умови  цього конкурсу. Тому ми не приймаємо претензій, які з цим  пов'язані.

І тому я ще раз  звертаюся до "Опоблоку". Будь ласка, голосуйте. Ви голосуєте не за комітет, ви  голосуєте не за Верховну Раду, ви голосуєте за цих людей, які ще  працюють на території України. І зрозуміло, що  2 тисячі не вирішують питання, але це відзнака Верховної Ради України. А, сподіваюсь, разом ми з вами приймемо рішення, і вона буде збільшена до 120 тисяч гривень, і тоді ми повернемо  ще і статус фінансовий до нагороди, яку має сьогодні  Верховна Рада України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І запрошую до  слова народного депутата Марченка.

Прошу, народний депутат Іллєнко.

 

16:37:09

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні українці! Звичайно, за це рішення необхідно голосувати. І дуже прикро, що  Верховна Рада України вже стільки часу витрачає на те, щоб  ухвалити це очевидне рішення, тому що, звичайно, це  краще ніж нічого. Але, звичайно, ми розуміємо, що це просто крапля в морі, крапля в океані порівняно з тим, що  реально потрібно робити Верховній Раді і всій владі в  Україні для того, щоб, дійсно, змінити цю ситуацію. Тому що сьогодні ми бачимо, на жаль,  сумні реалії, коли мільйони українців виїжджають за кордон у  пошуках роботи,  їдуть туди на навчання в тому числі, і багато хто з них не  планує   повертатися до України. Ми розуміємо, що ми втрачаємо людський ресурс, людський потенціал. Виїжджають в тому числі молоді науковці, які в Україні  не можуть знайти нормальних умов для роботи, щоб отримувати  нормальну заробітну платню, нормальні умови. Вони їдуть в інші країни, і ці країни  їм ці умови  створюють, а ми не можемо створити.

І ми розуміємо, що це, дійсно,  дуже сумні перспективи, якщо  ми не змінимо цю ситуацію кардинально, тому що  нам готують долю абсолютно сировинного придатка. Сировинному придатку непотрібна наука,  сировинному придатку непотрібно багато населення тому, що непотрібно багато населення для виробництва сировини і аграрної продукції, для цього достатньо 15-20 мільйонів на таку територію, яка є в Україні. На жаль, саме таке майбутнє олігархічна система і деякі  закордонні центри готують для  нашої держави.

Але наше завдання, патріотів, націоналістів, цю ситуацію змінити. І ми розуміємо, що тут гаслами, вмовляннями, закликами, на жаль, мало що зробиш. Тут дійсно  треба створювати пріоритетні напрямки для розвитку нашої науки, пріоритетні  напрямки для нашої освіти. Але перш за все це буде залежати від того, як буде розвиватися наша економіка.

Якщо буде проведена реальне деолігархізація, як пропонує "Свобода", то тоді, звичайно, в нас будуть зростати показники нашої економіки, тоді в нас будуть розвиватися цілі галузі виробництва, в нас буде відновлюватися промисловість, в нас будуть відновлюватися наукоємні галузі виробництва, тому що сьогодні саме за ними майбутнє. В нас є потенціал. Наші айтішники одні з кращих у світі, наші молоді науковці одні з найкращих у світі, і ми маємо використовувати той потенціал, а не бути донором, постачальником кадрів, ресурсів в інші держави. Це  наше завдання.

Звичайно, за це рішення необхідно проголосувати, але нам треба усвідомити, що цього мало, нам треба зробити набагато більше для нашої держави, для нашої молоді, для нашої науки, щоби мати майбутнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Ємця.

 

16:40:21

ЄМЕЦЬ Л.О.

Дякую.

Леонід Ємець, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, в Швейцарії навколо Женеви знаходиться найбільше наукове досягнення світу – це Великий андронний колайдер. Там в колаборації  працює велика кількість українських вчених, молодих і не дуже, але українських. І це є гордість нашої країни, це є найбільше досягнення наукової думки нашої країни, яке ми делегували до розвитку сучасної науки.

Для того, щоб ми мали й далі можливість делегувати українців, пишатися як українська держава, як українські громадяни тим, що серед нас, серед українців є найвищі розуми цієї планети, ми маємо забезпечити розвиток науки, маємо забезпечити розвиток і підтримку молодих науковців.

Сьогодні, здавалося б, перед Верховною Радою стоїть дуже просте питання: а давайте вирішимо про те, щоб підтримати молодих науковців. Задавалося б, що може бути простіше і загально об'єднуюче. Але ж ні, ми вже який раз знову і знову не можемо знайти голоси за це питання. Чи криється це в тому, що хтось не хоче з присутніх в сесійній залі за це голосувати? Ні, всі, хто знаходяться тут, голосують. Але, за електронним табло, нас тут мало б бути 334, а насправді нас недостатньо для прийняття рішення 226 голосами, які передбачені українським Регламентом.

Так от, шановні колеги, питання стоїть набагато системніше, бо потрібні для української держави, потрібні для українця закони не здатні прийматися цим парламентом, оскільки тут просто відсутня необхідна кількість народних депутатів. Ще раз і ще раз я буду повертатися до того, що виборче законодавство має бути змінено. В цьому парламенті мають працювати відповідальні люди, в цьому парламенті мають працювати професійні народні депутати.

Сьогодні робоча група вже завершила свою роботу, там залишилися невеличкі штрихи. Комітет має негайно приступити до роботи над Виборчим кодексом і винести на розгляд цього парламенту цей закон для того, щоб вже хоча б наступне скликання парламенту було наповнено депутатами, перед якими не буде стояти питання пошуку голосів для підтримки українських молодих науковців. Сьогодні я закликаю вас, знову підтримуючи тих колег, які просили, благали знати тих депутатів, які відсутні зараз в залі, запросити їх до зали, знайти необхідні голоси підтримки, це потрібно зробити, ми маємо демонструвати, що Україна підтримує українського молодого науковця, підтримує науку як українську, так і світову, я і ми маємо пишатися такою українською державою.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Мельниченко.

 

16:43:17

МЕЛЬНИЧЕНКО В.В.

Шановні колеги, шановні українці! Я представляю відоме в Україні місто Кам'янець-Подільський, Кам'янець-Подільський район, Новоушицький район Хмельницька область. Наше місто відоме не тільки як туристичне в Україні, в нас є відомі в Україні вузи, університети.

Це і педагогічний університет, і сільгоспуніверситет, які виховують, виховували, виховують і будуть виховувати чудових фахівців, які потрібні для нашої економіки, для нашої держави.

Сьогодні нам закидають, що багато молоді, багато українців працюють за кордоном. Так, це правда. Але ми віримо, що ця молодь і наші українці вернуться в нашу державу, і ті навики, які вони набули за кордоном, вони примінять для розбудови нашої держави.

Сьогодні ми можемо остатись сировинною державою, а можемо стати тою державою, якою ми хочемо бути. Ми хочемо бути європейською розвинутою країною. Для цього нам потрібно що? Нам потрібні кадри. Кадри – це молоді спеціалісти, які навчаються в наших вузах. І треба сказати відверто, що наші вузи дають достойну освіту.

Звісно, що 30 премій – це не така велика для нашої держави цифра, і по 2 тисячі гривень в місяць – це теж не такі великі кошти. Як я вже говорив, що хотілося, щоб у кожному вузі було мінімум по 30 чоловік, і це були набагато-набагато більші кошти, тому що наша молодь, дійсно, розумна, наша молодь – це наше майбутнє. А ми хочемо бачити себе і нашу молодь в європейській державі, щоб європейські стандарти прийшли на нашу рідну землю. Для цього ми як народні депутати, влада повинні зробити все, щоб молодь, яка хоче вчитися, щось робить, щоб ми її підтримали матеріально. Нам потрібні фахівці, нам потрібні нові технології в сільському господарстві, в металообробній галузі, в багатьох галузях нашої держави, сільського господарства. І для цього ми повинні голосувати, приймати рішення для підтримки нашої молоді, нашої освіти.

Звісно, сьогодні в залі дуже мало депутатів (друга половина дня). Можливо, це питання перенести, якщо можна, на слідуючий день. Це дуже і дуже важливе питання для нашої держави. І закликаю всіх депутатів підтримати нашу молодь, підтримати нашу науку. Працюємо, вчимося і багато гарних справ зробимо разом. І все буде добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І запрошую до слова народного депутата Мацолу з місця, будь ласка.

 

16:46:06

МАЦОЛА Р.М.

Доброго дня. Роман Мацола, Хмельницька область, 190 виборчий округ. Ви знаєте, я хочу всіх підтримати попередніх виступаючих. Чому? Тому що дійсно це дуже важливе питання сьогодні, яке ми обговорюємо.

Але хочеться сказати, що таке 30 премій? Це нічого, тому що, по-перше, їх не так багато, і, по-друге,  мене дійсно не влаштовує, я думаю, як і багатьох з нас, можливо всіх, сума – 2 тисячі гривень в місяць. Задумайтеся, ну це ж смішно. Нічого за ті гроші великих, ну, не можна отримати ні благ, ні досягнень – нічого, тому що, ну не та сума, яка дійсно би мала бути для стимулу.

На мою точку зору це би мало бути, ну не менше хоча би там тисяч 40 в місяць, тоді це би було дійсно цікаво і цікаво всім, адже ні для кого не секрет, що зараз відбувається. Відбувається, є така програма як обмін студентами між державами. І всі розуміють, що їдуть туди самі кращі. І іноземці бачать, хто може бути. Вони переманюють наших студентів, наші кадри і залишають там для того, щоби вони потім працювали на економіку тої країни.

То… прохання що зробити? Все-таки повернутися лицем до наших студентів, до наших викладачів юних, до дійсно талановитої молоді для того, щоби вона працювала на благо нашої країни. І дійсно хочеться всіх закликати сьогодні, подзвоніть друзям, колегам, які не присутні сьогодні зараз в залі, для того, щоб дійсно вони проголосували і ми прийняли важливе рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І виступ, перед заключним виступом від комітету я ще хочу надати слово від фракції "Самопоміч". Будь ласка, народний депутат Олена Сотник.

 

16:48:09

СОТНИК О.С.

Колеги, ну, ми з вами космонавти і десь літаємо далеко-далеко в космосі і відірвані від реальності. Погоджуюся з попереднім виступаючим, що таке 2 тисячі гривень? Це, ну, в кращому випадку людина може купити 2 хороших книги, наприклад, англомовних або, наприклад, ну, давайте, уявімо, можливо, якісь додаткові для себе матеріали або опублікуватися десь, або зробити переклад своїх статей – це максимум, це ні про що. 30 людей, 30 науковців ми номінуємо на сьогоднішній день. Це знову ж таки для всієї країни, в якій 35 мільйонів, це ні про що.

Проблема в тому, що ми з вами дуже добре розуміємо, що зараз ми обговорюємо цю постанову вже майже годину тільки тому, що в залі дійсно немає народних депутатів, які б могли прийняти реальні закони, які б зупинили відтік інтелекту з України, які б зупинили нашу молодь, яка, коли заходиш, на превеликий жаль, в зали, де сидить молодь, і запитуєш їх одне питання, чи хотіли б ви поїхати з України, якби була така можливість, 90 відсотків, на жаль, піднімає руку "так". Тому що жодної реальної дії ні парламент, ні уряд на сьогоднішній день, щоб зупинити цю страшну тенденцію, не зробив. Заробітна платня молодих спеціалістів дуже низька. Стимулювання малого, середнього бізнесу – відсутнє. Кредитування житла – відсутнє. На що сьогодні може розраховувати молодий науковець, навіть якщо він геній, він навіть захистити свій винахід не може, тому що відсутній захист інтелектуальної власності. Я вже мовчу про те, що немає на сьогоднішній день визнання заслуг молодих людей перед державою, перед наукою, перед ними самими. І для мене всі ці стипендії виглядають  більше як радянський залишок: замість того, щоб давати людям реальне визнання, замість того, щоб їм давати можливість реалізовуватись і просувати Україну, просувати економіку, просувати наш інтелектуальний потенціал, ми, вибачте, ганьбимо їх 2 тисячами гривень.

Я закликаю цей зал нарешті прокинутися. У нас реалії такі, що люди їдуть, і в першу чергу їдуть науковці, їде інтелектуальний потенціал. Якщо ви не почнете щось робити і реальні закони приймати, сидячи тут в залі, працюючи, а не знаходячись десь, знову ж таки вибиваючи собі місця вже на   майбутнє, в цій країні не буде цього майбутнього, тому що не буде головного її потенціалу – молодих людей, молодих науковців, молодого інтелекту. 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, завершились виступи. Зараз буде заключне слово і голосування. І я переконливо прошу усіх зайти в зал. Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал, подивитись, кого нема, хто в кулуарах, при необхідності, хай пройдуться по кулуарах. Через 2-3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення.

І, колеги, хочу вам теж повідомити важливу річ. Колеги, я прошу, всіх запрошую у зал. Що, на жаль, добігає кінця наша сесія, а в нас лишився один борг, який ми маємо виконати. І до мене звернувся на Погоджувальній раді голова Комітету з питань банківської діяльності, що парламент зобов'язаний, згідно Регламенту, заслухати доповідь керівника Національного банку. Ми не маємо приймати жодних рішень, але ми маємо заслухати його. Це поза необхідністю ставити окремо в Регламент. І я думаю, що після цього питання, поскільки лишилося часу небагато, ми зможемо це зробити і до 6-ї години, є пан Смолій, так, в залі, виконати передбачену законом функцію парламенту. Бо завтра, на жаль, ми не будемо мати часу, у нас дві постанови на відхилення, і завтра ми не зможемо цього зробити.

Але зараз ми маємо приймати рішення. Я прошу всіх повернутися в зал. І запрошую до заключного слова першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського Олександра Володимировича, 2 хвилини.

І за 2 хвилини, колеги, прошу всіх бути на робочих місцях. Передзвоніть, скажіть.

 

16:52:43

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги, я бачу, що все-таки наші народні депутати почули, вони дивляться, що відбувається у Верховній Раді України, вони з'явились. Ми бачимо, що необхідна кількість голосів буде. Я думаю, що буде підтримка.

Дискусія в залі ще раз показала, що народні депутати підтримують рішення Комітету з питань науки і освіти, довіряють йому. А наші стипендіати, я прочитав деякі прізвища, щоб було зрозуміло рівень, це кандидати, доктори наук, це люди, які займаються розробками. Тому, шановні колеги, ще раз давайте консолідуємось, проголосуємо. А ми обіцяємо десь через 2-3 тижні внести і в порядок денний законопроект, який проголосував одноголосно Комітет з питань науки і освіти, про збільшення, Іван Григорович, про збільшення стипендій і збільшення премій Верховної Ради України, щоб це відповідало здоровому глузду. Бо стипендії тоді будуть десь 10 тисяч на місяць, а премії будуть за рік – це близько 120 тисяч. І, таким чином, ми можемо підтримати високий статус премій і стипендій, іменних стипендій Верховної Ради України.

Шановні колеги, ми – парламентська республіка. Це означає, що ми повинні бути законодавцем і в формуванні нашого відношення до молоді. Давайте зараз проголосуємо. Я звертаюсь ще раз, Михайло Івановичу, до Опоблоку, який обіцяв не голосувати, але, я сподіваюсь, він проголосує, бо там є конкретні прізвища молодих людей, які чекають на рішення цього питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Колеги, не хотілося би повертатись до голосування, я просив би, щоб всі були на робочих місцях під час голосування. Я цілковито згоден з усіма, хто виступав, що мають бути більші премії, але, якщо ми зараз не приймемо рішення, навіть цих не буде. І я обіцяю невідкладно поставити на розгляд законопроект про збільшення премій і стипендій для найталановитіших молодих вчених. Але зараз нам необхідно прийняти це рішення, тому прошу всіх бути на робочих місцях, прошу всіх сконцентруватися в залі. Будь ласка,  заходьте, займайте робочі місця. Ми завершили обговорення і можемо перейти до прийняття рішення.

Отже, я не маю сумнівів, що всі фракції підтримують, адже підтримка молоді і молодих вчених – це питання поза політикою, а питання української держави, її наукового майбутнього і її потенціалу.

І тому я ставлю на голосування проект Постанови про призначення у 2019 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених (№ 9411) за пропозицією комітету  за основу і в цілому. Прошу голосувати. Прошу, підтримаємо, підтримаємо молодь українську. Голосуємо. Підтримаємо молодих науковців. Кожен голос має значення. Голосуємо. Голосуємо, підтримаємо, колеги.

 

16:56:26

За-218

Не встигли. Ми повернемось зараз. Подивіться, кого нема, хто в кулуарах. Колеги, хтось з кулуарів запросіть депутатів. Зараз я поставлю на повернення. Ви бачите, ми кожен голос рахуємо. Я прошу всіх бути на місцях і запросити депутатів з кулуарів. І, колеги, велике прохання, не виходьте. Запросіть, кого нема в залі.

Я зачитаю по фракціях поки. "Блок Петра Порошенка" – 86, "Народний фронт" – 57, "Опозиційний блок" – 4,  "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 12, "Батьківщина" – 5, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 9,  позафракційні – 27. Зал об'єднаний. Всі голосують, треба тільки бути на робочих місцях і зробити більшу концентрацію. Секретаріат, запросіть, хто в кулуарах, хай зайдуть в зал.

Зараз я поставлю перше голосування за повернення. І я прошу всіх підтримати, колеги. Прошу всіх взяти участь в голосуванні. Отже, уважно і відповідально. Будьте на робочих місцях під час голосування.

Перше голосування. Я прошу і пропоную повернутись до проекту Постанови про призначення у 2019 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Підтримаємо, колеги! Голосуємо, кожен голос уважно, відповідально. Голосуємо.

 

16:58:11

За-229

Ми повернулись, колеги. Я прошу, зараз уважно. Я ставлю проект Постанови 9411 за основу і в цілому. Підтримаємо молодих вчених! Голосуємо!

Підтримаємо, колеги, відповідально, уважно. Кожен голос, підтримаємо. Голосуємо! Голосуємо! Колеги, уважно. Ви бачите, кожен голос має велике значення, кожен голос.

 

16:58:46

За-238

Постанова прийнята. Вітаю комітет! Вітаю всіх лауреатів премії!

І, колеги, у нас лишається лишень година. Ми, звичайно, могли б ще прийняти багато важливих законів, але ми маємо, згідно Регламенту, на виконання статті 240 та статті 51 Закону України "Про Національний банк України", з питань банківської політики та фінансової діяльності комітет звернувся з проханням виконати нашу вимогу і заслухати доповідь Голови Національного банку України Смолія Якова Васильовича про діяльність Національного банку України за 2018рік. Це наш обов'язок, ми маємо його виконати. Ми не маємо приймати рішень, колеги, це просто заслуховування.

Але регламент передбачений наступний: доповідь – 15 хвилин, співдоповідь від комітету – 5 хвилин, від народних депутатів запитання – 5 хвилин і потім виступи від всіх депутатських фракцій – 25 хвилин. Такий регламент. І ми маємо ввійти, власне, в годину, яка у нас залишилась.

Я впевнений, це актуальна, важлива тема для обговорення. Я впевнений всім буде цікаво почути професійну думку і поставити запитання, і почути відповідь. І ми переходимо до звіту, до розгляду доповіді Голови Національного банку України Смолія Якова Васильовича про діяльність Національного банку на 2018 рік. І я запрошую до трибуни Смолія Якова Васильовича. Будь ласка.

 

17:00:39

СМОЛІЙ Я.В.

Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати! Доброго дня, колеги! Дякую за можливість представити вам сьогодні інформацію про результати діяльності Національного банку України за 2018.

Це важлива зустріч для нас, адже це підтвердження нашої прозорості одного з п'яти ключових принципів роботи Національного банку України. Я впевнений, що взаємна прозорість допоможе нам співпрацювати в прийдешньому році більш плідно, а успіх нашої спільної роботи – це прогрес у розвитку фінансового сектору України.

Перш  ніж розповісти про роботу Національного банку у 2018 році, я хочу високо оцінити нашу з вами співпрацю протягом минулого року і подякувати вам за підтримку важливих для фінансового сектору законопроектів протягом минулого сезону.

2018 рік відзначився відновленням макрофінансової стабільності, яку востаннє Україна бачила ще до анексії Криму та військового конфлікту на Донбасі. Цього року українська економіка продемонструвала максимальне зростання за 7 останніх років. Зростання реального ВВП за підсумками трьох кварталів 2,8 відсотка… 3,8 відсотка, а за прогнозами НБУ загалом по року економіка зросте на 3,4 відсотка.

Інфляція за підсумками року відновила зниження і вперше за 5 років зменшилася до однознакового рівня 9,8 відсотків. Це перевищило нашу інфляційну ціль, яка складала 6 плюс-мінус 2 відсотки. За підсумками року споживча інфляція була вищою, проте в політиці інфляційного таргетування ключовим є не отримання потрібного рівня інфляції в певній точці часу, а забезпечення стійкого тренду цього показника відповідно до інфляційних цілей. Давайте згадаємо, що у 2017 році індекс споживчих цін перевищував 13 відсотків. Тому, на нашу думку, забезпечення зниження цього показника є важливим здобутком нашої монетарної політики.

Сьогодні можемо впевнено говорити про послаблення фундаментального тиску на українську економіку, створення комфортніших умов для роботи бізнесу і формування заощаджень населення, поступове наближення інфляції до середньострокової точки Національного банку 5 відсотків плюс-мінус 1.

Так, дійсно, з огляду на посилення інфляційних ризиків впродовж минулого року ми 4 рази підвищували облікову ставку загалом на 3,5 відсоткових пункти до поточних 18 річних. Впровадження Національним банком України монетарної політики відбувається в тісній співпраці з Радою Національного банку, яка згідно з нашим законом затверджує основні засади грошово-кредитної політики Національного банку України на рік, та здійснює контроль за їх дотриманням. Ми гідно оцінюємо співпрацю з цим органом, що складається з представників Верховної Ради та Президента України. Це зумовило підвищення процентних ставок по депозитах і відповідно надавало стимули для збільшення заощаджень. Це мало вплив на доступність і кредитування. Проте, дозвольте я повернуся до цього питання в моїй доповіді трошки пізніше.

Додам, що внаслідок жорсткої монетарної політики, а також завдяки сприятливій ціновій кон'юнктурі для українського експорту на зовнішніх ринках в першій половині року і рекордному урожаю зернових в другому півріччі, курс гривні зміцнився на 1,4 відсотка за 2018 рік. Це ознака стабілізації на валютному ринку. Водночас і українці вже довіряють спроможності Національного банку згладжувати надмірні коливання. Свідчення тому – відсутність значних панічних настроїв на валютному ринку, навіть після подій біля Керченської протоки і запровадження воєнного стану. Ми активно висвітлювали ситуацію на валютному ринку і зберігали активну присутність на ньому, і таким чином попередили паніку з боку учасників ринку і населення.

Зміцнення гривні надало Національному банку можливості для активного поповнення міжнародних резервів впродовж року за рахунок купівлі валюти на міжбанківському ринку. За рік сальдо наших валютних інтервенцій склало еквівалент 1,4 мільярди доларів США, які були спрямовані до наших резервів.

Іншим джерелом стало зовнішнє фінансування. Україна отримала нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом, яка є фундаментом для подальшого зміцнення макрофінансової стабільності. Завдяки цьому до резервів від міжнародних партнерів, МВФ, Євросоюзу та Світового банку, надійшло 2,4 мільярда доларів США. В підсумку ми маємо найбільший обсяг міжнародних резервів за 5 років. Це 20,8 мільярда доларів США. Востаннє такі цифри ми бачили восени 2013 року.

Щодо банківського нагляду та ситуації в банківській системі. Протягом 2018 року ми суттєво перебудували нашу пруденційну функцію. Так ми запровадили відповідні світовим стандартам ризикоорієнтовані підходи до здійснення нагляду за банками. Відтак, процес оцінювання банків став безперервним і здійснює одночасно за всіма банками. За результатами оцінки визначається заснована на комплексі факторів стратегія нагляду за кожним окремим банком.

Ще однією інновацією минулого року стало проведення щорічної оцінки стійкості банків, яка складається з оцінки якості активів, а для найбільших  банків – стрес-тестування. Такі процедури є усталеною практикою провідних регуляторів світу, що дозволяє упередити надмірне накопичення системних ризиків та підготувати банки до можливих майбутніх криз. Попередні кроки лягли в основу стратегії макропруденційної  політики, яку Національний банк затвердив минулого року. Цей документ визначає що і як робитиме Національний банк, щоб забезпечити, відповідно до нашого мандату, фінансову стабільність, необхідну для сталого економічного розвитку.

Минулого року в рамках переходу до міжнародних нормативів для банків на основі "Базель ІІІ" Національний банк запровадив перший макропруденційний інструмент – обов'язковий норматив ліквідності LCR. Не менш  важливою подією минулого року стало запровадження нових стандартів організації системи управління ризиками. Відповідним документом передбачено більш долученість ради банку у своїй наглядовій функції до створення працюючої інфраструктури управління ризиками та контролю за дотриманням загальних принципів управління ризиками. Положенням визначається перелік основних ризиків, щодо яких банк має обов'язково здійснювати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль та звітування.

У грудні 2018-го ми затвердили нове положення про ліцензування банків. Це принципово новий документ, основним завданням якого є перехід від формалістичного до ризикоорієнтованого підходу в питаннях ліцензування банків та забезпечення регулятора інструментами для сутнісного аналізу при здійсненні погоджувальних процедур.

Запрацював кредитний реєстр Національного банку. З 1 вересня Національний банк надав банкам можливість отримати з кредитного реєстру інформацію стосовно боржників, умов кредитних операцій, виконання зобов'язань за такими операціями класу боржників. Це дозволятиме банкам більш комплексно оцінювати ризики боржника та, як результат, почувати себе більш впевнено при наданні послуг з кредитування.

В підсумку банківський сектор продемонстрував гарні результати. На сьогодні в Україні працюють 77 банків, включаючи 4 державних та 22 банки з іноземним капіталом. Банківська система не лише стійка, докапіталізована і прозора, а й вперше за 5 років  прибуткова.  Довіра   населення  до банківської системи зміцнюється, населення  збільшило гривневі вклади  на  15 відсотків за рік. Банки нарешті активізують кредитування. За рік вони збільшили обсяг виданих населенню гривневих кредитів на  31 відсоток. Цей показник є досить промовистим щодо тези  про вплив монетарної політики Національного банку на  обсяги кредитування банками.

На сьогодні вже можна  говорити  про відновлення і повною мірою корпоративного кредитування. Погоджуюсь, що  середні ставки за кредитами є високими. Проте хочу сказати, що вони диктуються не лише розміром  нашої  облікової ставки, але  й ризиками середовища, яке банки закладають до цієї цифри.

Протягом  2018 року Національний банк України продовжив  внутрішню реорганізацію та  підвищення власної операційної ефективності. Ми представили середньострокову стратегію розвитку Національного  банку. У 2018 році ми перейшли… ми пройшли  провірку Рахункової палати, яка підтвердила стандарти діяльності НБУ. Відзначу, що в 2018 році ми перерахували до державного бюджету наш прибуток за попередній рік в розмірі 44,6 мільярда гривень. Прибуток НБУ за  2017 рік був  перерахований низкою  траншів за  графіком, узгодженим з Міністерством фінансів України. Механізм перерахування коштів траншами покликаний згладити вплив, зміну обсягу коштів уряду на коливання ліквідності  банківської системи і відповідно на динаміку інфляції.

Прибуток Національного банку за  2018 рік буде  перераховано  до державного бюджету таким же, після підтвердження відповідної суми, незалежним міжнародним аудитором та отримання відповідного  погодження  від Ради Національного банку України.

Підсумовуючи результати року, зазначу,  що  ми  і надалі будемо працювати для забезпечення цінової та фінансової стабільності як фундаменту для стійкового економічного зростання. Проте підбиття  підсумків для нас –  не лише привід відзначити проблемну роботу, пророблену роботу, але й можливість краще  зрозуміти наші виклики та наші завдання  на майбутнє.

Ми розпочинаємо 2019 рік з довгоочікуваної валютної лібералізації. Уже з 7 лютого буде  введено в дію  підтриманий вами влітку Закон "Про валюту і валютні операції, а одночасно з ним і відповідне підзаконне регулювання Національного банку. Новій режим здійснення валютних операцій стане суттєво простішим для громадян та бізнесу. Ми й надалі наближатимемо його до нашої спільної мети – свободи  руху капіталу.

Втім, як ми послідовно говорили, просування дорожньої карти лібералізації можливо лише за  дотримання відповідних макроекономічних передумов. Наближенню вільного руху капіталу сприятиме імплементація в Україні  виданих Організацією економічного співробітництва та розвитку плану дій щодо запобігання розмиванню податкової бази, так званого проекту BEPS. Відповідний законопроект буде представлено на ваш розгляд уже найближчим часом.

Поточний  рік має бути присвячений наступному важливому кроку, без якого фінансова стабільність не лише в межах банківського сектору, а й у межах всієї фінансової системи неможлива. Мова йде про "спліт", за яким майбутнє небанківського фінансового сектору.

Ухвалення Верховною Радою законопроекту про "спліт" недарма стало одним із структурних маяків нової програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом як передумова зміцнення фінансового сектору, адже це дасть змогу привести небанківський фінансовий ринок у відповідність до європейських стандартів, підвищить якісь роботи фінансових компаній та захист споживачі фінпослуг, а також створить умови для приходу на цей ринок нових іноземних гравців.

Ще одним пріоритетом Національного банку на 2019 рік є відновлення кредитування. Попри прогрес із деякими сегментами за останні два роки, банки ще не працюють на повну силу, особливо з великими корпоративними позичальниками та іпотечними кредитами для населення. Ми розуміємо, що на заваді активнішому відновленню кредитування стоїть високий рівень непрацюючих кредитів. Способом розв'язання цієї проблеми, якій підтримує ринок, є створення правового поля для діяльності компаній з управління заборгованості. Розроблений у співпраці з ЄБРР, проект відповідного закону здатен забезпечити створення належного конкурентного середовища на вторинному ринку кредитів в Україні та таким чином призвести до швидкого скорочення проблемних портфелів банків.

Також повторюсь, високі ставки за кредитами все ще присутні і значні ризики інституційного середовища, зокрема і незавершеність судової реформи, яка забезпечила би неухильне дотримання законів та захист прав кредиторів. Банки закладають ці ризики у відсоткову ставку. Тому навіть ...... кредитування потрібно працювати і в цьому векторі.

Наприкінці хочу зазначити, що у прийдешньому році необхідність нашої співпраці як ніколи важлива для ефективного розвитку фінансового сектору. Я підтверджую прихильність Національного банку принципу прозорості. Ми і надалі розвиватимемо простір для діалогу та розраховуємо на плідний діалог з парламентом в майбутньому. Хочу закликати нас з вами до взаємовигідної, ефективної праці.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Яків Васильович, лишайтеся на трибуні, зараз запитання будуть від народних депутатів.

Колеги, отже, зараз хто має намір дати запитання Смолію Якову Васильовичу, прошу провести запис. Десять хвилин – це буде хвилина запитання і відповіді. Отже, хто має намір дати запитання, прошу провести запис, будь ласка.

Спориш Іван Дмитрович, будь ласка.

 

17:14:38

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш. Прошу передати слово Григорію Шверку.

 

17:14:53

ШВЕРК Г.А.

Дякую дуже.

Хочу в декількох словах виказати велику повагу до Якова Васильовича особисто від Національного банку України щодо того, що, з моєї точки зору, це одна з небагатьох інституцій в нашій країні, яка дійсно працює і працює ефективно, і працює якісно. Чи бачили ви у інших інституцій, наприклад, отакий буклет, який зветься: "Стратегія Національного банку України"? Мені б дуже хотілося б, щоб кожна інституція в нашій країні мала таку стратегію і якісно її виконувала.

Щодо запитання, Яків Васильович, коли наступний крок валютної лібералізації після того, що вже зроблено на лютий?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яків Васильович.

 

17:15:47

СМОЛІЙ Я.В.

Дякую.

7 лютого вступає в силу Закон "Про валюту і валютні операції". Поряд з тим, на заміну 59 нормативно-правовим актам Національного банку, які діяли на допомогу Декрету про валютне регулювання 1993 року, Національний банк розробив 7 нормативно-правових актів, нових постанов, які були оприлюднені на нашому сайті, підписані, і погоджені, і вступлять в силу спільно з Законом "Про валюту і валютні операції" 7 лютого 2019 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович.

 

17:16:26

РУДИК С.Я.

Добрий день. У мене дуже просте питання. Як Голова Нацбанку оцінює інфляційний потенціал на 2019 рік? Тобто ми вперше за останніх 5 років вийшли до показника, ну, майже 9 з половиною відсотків. Більше-менше, от що ви вважаєте, станом на сьогоднішній день?

Дякую.

 

17:16:50

СМОЛІЙ Я.В.

У нас є прогноз інфляції… у нас є ціль дотримання інфляції 5 плюс-мінус 1 відсоток річних. І в цьому році ми бачимо тренд, і дійсно він підтверджується, змінився з 13 відсотків в 2017 році до 9,8 на кінець 2018 року.

На цей рік ми прогнозуємо, що інфляція до кінця року повинна становити не більше ніж 7 відсотків - 6,9 відсотка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Єднак Остап Володимирович, будь ласка.

 

17:17:21

ЄДНАК О.В.

Шановний пане Голово Національного банку, в мене є два запитання коротеньких, власне, по валютній лібералізації. Ті проекти документів нормативних, які Національний банк представив на виконання Закону про валюту, який ми прийняли в минулому році, експерти оцінюють як занадто  консервативні, і все ще недостатньо лібералізується валютний ринок. І чи плануєте ви наступні кроки з лібералізації до менш консервативного?

І друге питання. Все-таки чи планується зміна облікової, або, власне, зменшення облікової ставки Національного банку? Тому що 18 відсотків – це дуже дорого для економіки, дуже дорого для бізнесу, і це, попри те, що стримує інфляцію, воно ще й стримує суттєво економічну активність і економічне зростання в Україні.

Прошу, прокоментуйте, чи планує Національний банк переглядати в найближчі місяці облікову ставку.

Дякую.

 

17:18:17

СМОЛІЙ Я.В.

Дякую за запитання.

Стосовно подальших кроків лібералізації. Як було сказано в моїй доповіді, крім Закону "Про валюту і валютні операції" для повного режиму лібералізації, для повного режиму вільного руху капіталу не достатньо самого закону, тому що існують ряд обмежень, які цей закон не регулює.

Так сьогодні потрібно прийняти низку законопроектів, про які я говорив, це так званого пакету BEPS як одного із тих, що дасть змогу бачити, де в нас знаходяться активи за кордоном, уникнення від розмивання бази оподаткування, переведення капіталів в юрисдикції з меншим режимом оподаткування.

Крім того, ми плануємо представити дорожню карту відміни тих обмежень, які діють на сьогодні попри Закон "Про валюту і валютні операції", і це буде оприлюднено на нашому сайті і буде комуніковано.

Що стосується облікової ставки, то як в нас заплановано на 2019 рік ми…

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

СМОЛІЙ Я.В. Дякую.

Ми маємо засідання монетарного комітету і перше засідання в нас відбудеться в січні місяці. Безумовно, сьогодні облікова ставка 18 відсотків є надто високою, але в залежності від того як буде оцінено вплив різних: макроекономічної ситуації, зовнішніх факторів, внутрішніх факторів, Національний банк може прийняти рішення про пом'якшення…

 

17:20:04

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Усова.

 

17:20:10

УСОВ К.Г.

Костянтин Усов, 33 виборчий округ, місто Кривий Ріг. Гадаю, в цілому можемо подякувати та взяти до відома звіт Голови Національного банку Смолія. Можемо відзначити, що як характер самостійного функціонування регулятора, так і характер його взаємодії з парламентом  у… і демонструє певну позитивну динаміку.

Маємо віддати належне спільно напрацьованим і прийнятим законам, в тому числі "Про валюту і валютні операції", нормативним актам, що запускають кредитний реєстр. Можна позитивно відзначити і контрольовану низьку інфляцію, яка утримується в межах однозначного числа. Курс національної валюти також утримується, це відзначаємо, незважаючи на політичну турбулентність, і був утриманий навіть під час проголошення воєнного стану у зв'язку з підвищенням рівня загрози з боку Російської Федерації.

При цьому я хотів би продовжити попереднє питання, яке задавали колеги, облікова ставка кредитування дійсно є надзвичайно високою і, на мою думку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу… Я перепрошую, будь ласка, 10 секунд, завершуйте.

 

УСОВ К.Г. Шановний пане голово, не зовсім чітко ви  відповіли на запитання, яка стратегія зниження валютної облікової ставки на кредитування. Розшифруйте, дайте більш розлогу відповідь.

 

17:21:48

СМОЛІЙ Я.В.

Дякую за запитання.

Я уточню. Зміна облікової ставки буде залежати від низки макроекономічних показників як на зовнішньому ринку, так і на внутрішньому. На сьогодні є тенденція і є всі підстави переглянути і пом'якшити нашу монетарну політику. Таке рішення буде прийматися на монетарному комітеті, обговорюється на монетарному комітеті і прийматися Правлінням Національного банку. Будемо надіятися, що цей тренд, який був минулі попередні роки, наступив верхнього піку і знайде тренд до зниження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Острікову.

 

17:22:29

ОСТРІКОВА Т.Г.

Доброго дня. Безумовно, сповільнення інфляції – це певний успіх Національного банку, але досягнутий  він у 2018 році виключно завдяки наджорсткій монетарній політиці, яку проводив Національний банк, і встановлення надвисокої облікової ставки. Нагадаю, що це та ставка, за якою Нацбанк позичає кошти банкам, це 18 відсотків, в той час, коли в США – 2,5, в Польші – 1,5, в Молдові – 6,5 і навіть в Росії – 7,75, в Україні – 18. І саме через це банківський сектор не може відновити доступні кредити. А те, що ви говорите,  що начебто цьому заважає непроведена до кінця судова реформа, я вважаю є найкращим вироком проголосованим парламентською більшістю, коаліцією змінам до 5 кодексів і до законів про судоустрій і статус суддів.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, що вам заважає внести в парламент і ухвалити антиофшорний пакет законів? І скільки кошів було виведено в офшори в 2018 році?

Дякую.

 

17:23:35

СМОЛІЙ Я.В.

Я хотів би, Тетяно, уточніть, будь ласка, запитання перше про інфляцію, тому що незрозуміло ви сказали текст.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 10 секунд, уточніть запитання.

 

17:23:42

ОСТРІКОВА Т.Г.

Питання про інфляцію полягало в тому, коли припиниться жорстка монетарна політика, щоби відновити якісне і доступне кредитування корпоративного сектору?

Дякую.

 

17:23:55

СМОЛІЙ Я.В.

Жорстка монетарна політика була зв'язана з тим, що в 14-му, в 15-му році рівень інфляції сягав вище 47 відсотків. Національний банк володіє одним із інструментів – це облікова ставка. І жорстка монетарна політика розрахована на короткострокову перспективу, щоб обуздати інфляцію. Надіємося, що ми добилися цього успіху, знизивши інфляцію до знакового рівня в кінці минулого року.

Наступним кроком, як я говорив, є питання відновлення кредитування. І ми зробимо все для того, щоби цей сектор запрацював на повну потужність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

І я запрошую до слова народного депутата Папієва.

 

17:24:34

ПАПІЄВ М.М.

Дякую, шановний Якове Васильовичу…  Йосиповичу. Вибачте.

Шановні колеги, ви знаєте, що сьогодні те, що звіт Національного банку і Голову Національного банку слухається в Верховній Раді України – це є позитиви, треба вітати сміливість голови на відміну від попередника. Але те, що сьогодні мало присутніх народних депутатів України, то це вже питання до Верховної Ради.

І сьогодні мені дуже хотілося би підтримати тих народних депутатів України, які задали предметні запитання і по інфляції, і по обліковій ставці. Але в мене інше питання, виходячи з цих звернень громадян і суб'єктів економіки України до Голови Національного банку України.

Сьогодні у нас немає претензій, у вас достатньо хороший авторитет, чого не скажеш про ваше оточення. Скажіть мені, будь ласка, може у вас недостатньо повноважень для того, щоби навести лад і для того, щоби те оточення, яке навкруги вас, воно виконувало ті функції, які покладено законом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пане голово.

 

17:25:44

СМОЛІЙ Я.В.

Дякую за запитання.

Я хочу сказати, що команда Національного банку формується, і керівництво назначається і звільняється з посад на підставі Закону про Національний банк так само, як і члени Ради Національного банку. Критерії до кандидатів і членів правління прописані в Законі про Національний банк. У зв'язку з цим, я вважаю, що сьогодні команда, яка працює в Національному банку, достатньо професійна і здатна виконувати ті завдання, які стоять перед нами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую дуже, пане голово. Дякую за ваш виступ і за відповіді на запитання.

Ви можете зайняти своє місце у залі, а ми переходимо до виступу представника комітету. Прошу, народний депутат Довбенко від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

17:26:45

ДОВБЕНКО М.В.

Дякую.

Шановні колеги, 16 січня цього року на засіданні Комітету профільного з питань банківської діяльності і фінансової політики була розглянута доповідь  Голови Національного банку пана Смолія. У ході дискусії, яка була досить професійною, і конструктивною, і діловою, було зачеплено цілу низку важливих проблем, невирішених питань і перспективних питань, які варто було би розглянути на 2019 рік Національному банку.

Я хотів би у своїй короткій інформації, тому що регламент, сконцентруватися на трьох блоках питань, які, на нашу думку, в комітеті є досить важливими. Ми в комітеті відзначили, що є певні позитивні тенденції в діяльності Національного банку. Вважаємо, що значно покращилась комунікація з Верховною Радою та урядом, що дозволило прийняти в минулому році ряд важливих позитивних рішень, в тому числі законів України. І серед них Закон "Про валюту і валютні операції", про функціонування кредитного реєстру, Закон про номінального утримувача, Закон про захист прав кредиторів і цілий ряд інших законів. Запровадження цих законів, ми вважаємо, що вже зробило певний позитивний вплив на діяльність банківської системи. Банківська система стала більш докапіталізованою. Зменшились ризики банкрутств банків, стабілізувався фінансовий стан і їх клієнтів.

Ми вважаємо, що робота Нацбанку стала більш прозорою. Регулярно розміщується інформація про стан банків, виконання ними всіх нормативів, ну, і відповідні дії Національного банку.

Деякі позитивні речі були сказані також паном Смолієм у своїй доповіді, не буду повторюватися.

Другий блок питань, які хвилювали членів комітету – це ті суперечності, які, на жаль, ще залишилися в діяльності Національного банку. Найперше, ми відзначили, що насправді є зниження рівня інфляції до попереднього року з 13,7 у 2017-му, до 9,8 у 2018-му. Водночас ми вважаємо, що 9,8 – це значне перевищення того цільового маяка, який був взятий в результаті інфляційного кредитування Національним банком, а саме: 6 відсотків плюс-мінус 2 відсотки відхилення.

А також знову ж таки сьогодні і навіть в сесійній залі звучало питання про облікову ставку. Так, без сумніву, висока облікова ставка стимулювала заощадження громадян, і зросли заощадження українців на депозитах, зокрема на 15 відсотків, і на 6 відсотків депозити підприємств.

В той же час ми вважаємо, що така висока облікова ставка призвела до того, що кредитні ставки в банках зросли до 21-23 відсотків, що, ми вважаємо, є неприйнятним з тієї точки зору, що наші підприємства і бізнес стають неконкурентоздатні із, як тут вже називалося, із бізнесом навіть у Польщі і деяких інших країнах, які є у своєму бізнес-функціонуванню недалекими від нас.

Хочемо сказати, що і суперечність, яка пов'язана з тим, що, на думку Нацбанку, його дії призвели до того, що дещо відновилося функціонування, значить, кредитування. І так ми вважаємо, що насправді 11 відсотків ріст корпоративного кредитування є непоганим показником. Водночас хочемо сказати, що все рівно такий комплексний показник, який діє у банківських системах різних країн, як відношення кредитного портфелю до ВВП країни, він у нас скочується і сьогодні він становить всього лише одну третину від ВВП, що є вкрай недостатнім для того, щоб ми могли пожвавити економіку нашої країни.

Ми вважаємо, що Національному банку на поточний рік варто негайно сконцентрувати свою увагу на тому, щоб пожвавити кредитування. Ми вважаємо, що дуже серйозне гальмо для пожвавлення кредитування – це робота із проблемною заборгованістю в комерційних банках. Всі ці речі були висловлені Голові Національного банку. Ми доповідь прийняли до відома і вважаємо, що та співпраця, яка сьогодні є, вона дасть нам можливість і дальше посилювати вплив на позитивні речі, які є у діяльності Національного банку і комерційних банків зокрема.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ми переходимо до обговорення. Я прошу народних депутатів взяти участь у записі для обговорення від депутатських фракцій. Прошу провести запис. Дякую.

Запрошую до слова від фракції "Блоку Петра Порошенка". Прошу народний депутат Довбенко.

 

17:32:43

ДОВБЕНКО М.В.

Шановні колеги, на засіданні нашої фракції в різних аспектах звучала ціла низка питань, які турбують депутатів нашої фракції в роботі Національного банку. Ну, найчастіше звучать докори в тому, як і вже на комітеті ми говорили, що значно пригальмоване кредитування в нашій країні, а наступний рік 2019 і 2020 нашій країні потрібно віддати чи не найбільші борги, значить, як корпоративним позичальникам, так і міжнародним фінансовим інституціям. Ми вважаємо, що для того, щоб виконати свої зобов'язання, які в свій час, тобто позики, набралися попередники, потрібно не тільки перекредитовуватися на фінансових ринках міжнародних, але найперше думати про ріст ВВП, бо тільки за рахунок зростання ВВП ми можемо нарощувати потенціал погашення кредитної заборгованості, яку має наша держава.

І ми вважаємо, що тут досить серйозно ще треба попрацювати і тому, що в нашій країні, от недавня статистика цього тижня на початку прозвучала, все-таки 25 відсотків громадян живуть за межею бідності, одна третина живе нижче прожиткового мінімуму. І для того, щоб ми могли підвищити добробут громадян, звичайно, нам потрібно пожвавлювати економічну діяльність. І тут найперша скрипка, на нашу думку, депутатів у фракції "Блок Петра Порошенка", це, звичайно, Національного банку.

І знову ж таки ми розуміємо, що великим гальмом в кредитуванні економіки є проблемна заборгованість. Ми вважаємо, що та ідея, яку пропонують деякі фахівці Національного банку, а саме запровадити і розглядати законопроект щодо діяльності з управління заборгованістю, він є недостатнім, тому що ми вважаємо, що сьогодні немає монополізму на вторинному ринку торгівлі заборгованості. Ми вважаємо, що потрібно дати можливість банкам на основі ринкових механізмів оцінювати оцю проблемну заборгованість і давати можливість її реалізовувати.

Тут ми вважаємо, що нам потрібно попрацювати над законопроектом про сек'ютеризацію.  І вважаємо, що без створення бек-банку ми в Україні навряд чи зможемо вирішити такий величезний обсяг проблемної заборгованості, який на сьогодні складає 56 відсотків. Це чи не найвищий показник серед усіх країн світу. І ми вважаємо, що якраз отакий підхід професійний дасть можливість вирішити цю проблему заборгованості.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Запрошую до слова від Радикальної партії народного депутата Галасюка.

 

17:35:49

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую.

Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановний Яків Васильович, прошу вашої уваги.

Перш за все, я хочу подякувати вам за те, що ви сьогодні тут виступили відверто з доповіддю, згідно закону, і за формою ми маємо якісно іншу комунікацію з Національним банком. Тому що попереднє керівництво взагалі усувалося від спілкування з депутатським корпусом.

Щодо змісту тієї політики, яку проводить Національний банк. Яків Васильович, ми у Радикальній партії дуже уважно вивчили 111 сторінок Звіту Міжнародного валютного фонду, в якому є і меморандум новий з МВФ, який з українського боку підписаний Президентом України, вами, Прем'єр-міністром, міністром фінансів. Категорично не влаштовує зміст тих зобов'язань, які Україна на себе взяла. Два ключових пріоритети там: жорстка монетарна політика, про яку ви щойно говорили з цієї трибуни. Це значить дорогі кредити, це значить зменшення фінансової глибини економіки. Куди її далі зменшувати? Тільки що виступав голова профільного комітету пан Довбенко. Абсолютно правильно наголосив: менше 40 відсотків відношення кредитів до ВВП. А для того, щоб було економічне зростання і модернізація, треба більше 100 відсотків, для того, щоби були кредити до ВВП, фінансова глибина. Тому це категорично неприйнятно.

Другий пріоритет – це обмеження внутрішнього попиту. Я переведу на просту мову – обмеження доходів громадян. Це категорично неприйнятно. Більш того, ви у своєму виступі, презентації Програми дій Нацбанку на 19-й рік наголошували, що зростання заробітних плат в контексті еміграції – це є одним з ризиків і одним з факторів обмеження економічного зростання. Ми в команді Радикальної партії навпаки переконані, що зростання заробітних плат українців – це є першочергова основа відновлення української промисловості, економіки і соціальної справедливості. Більш того, політика Національного банку, яку ви проводите, по суті, під диктовку Міжнародного валютного фонду, тому що, давайте не приховувати, що у меморандумі прописано щоденне звітування Нацбанку перед Міжнародним валютним фондом. Може у вас взагалі там співробітники МВФ, може у вас в Нацбанку працюють? Згідно цього меморандуму, по суті, головна мета – інфляційне таргетування, душити економіку, душити промисловість.

Ми, команда Радикальної партії, пропонуємо змінити цілі Національного банку. Ми внесли відповідний проект змін до Конституції України, щоб зробити цілі Нацбанку такі, які має федеральна резервна система США, Американський центробанк, оце правильно. Перше –  фінансова стабільність, друге – доступні ставки по кредитах, третє –  сприяння економічному зростанню і четверте –  це подолання безробіття. Оце є ті державницькі пріоритети, на які має працювати і монетарна влада, і уряд. А не те, що робиться зараз під диктовку МВФ. Це бідність, ганьба і зовнішнє управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Єгора Соболєва від фракції "Об'єднання "Самопоміч".

 

17:39:15

СОБОЛЄВ Є.В.

Ми вітаємо укріплення курсу гривні, ми вітаємо збільшення довіри людей до банків, ми вітаємо збільшення кредитів, які банки почали видавати підприємствам. Але ми хочемо звернути увагу Голови Національного банку, що якщо Центральний банк не буде активним у вирішенні трьох проблем, які призвели до величезних потрясінь, до шоків в банківській системі, на валютному ринку в минулому, то є велика загроза, що ці шоки повторяться.

Ми хочемо від вас більшої активності у фінансовому контролі. Ми зробили дуже добре і сильне законодавство для відкриття посадовцями, політиками, людьми, які на службі у суспільства, інформації про свої активи перед суспільством. Але, мені здається, Національний банк має займати набагато більш активну позицію у фінансовому контролі за допомогою банків. Сьогодні сотні прокурорів, суддів, політиків мають величезні активи, проводять величезні операції без жодного пояснення, де вони на це взяли гроші. Одна проблема, що вони не звітуються перед агенцією із запобігання корупції, але Національний банк, комерційні банки мають бути місцем, куди корупціонер не може легко прийти і провести операцію. Це перше завдання для НБУ.

Друге, пов'язане з цим завданням, офшори. Ви, на жаль, не сказали, скільки грошей було виведено за минулий рік з української економіки. І ми би хотіли сильнішої позиції центрального банку у вирішенні цієї проблеми. Ясно, що вона не може бути вирішена тільки методами покарання і тільки методами фінансового контролю, але ви можете зробити багато, щоби це було неможливим для тих самих олігархічних компаній, які найбільше зловживають цим законодавством.

І третє, важливе завдання для Національного банку – присутність Росії в банківській сфері. Ми вітаємо той факт, що вона скоротилася, але ми далі наполягаємо на тому, що сама присутність російських банків, тим більше державних російських банків – це є загроза для України, так само, як присутність Росії в економіці і, страшно сказати, в українській політиці. Все, що є російського, для Путіна є інструментами гібридної війни для України. Чим швидше ми позбудемося російських банків, тим надійнішою буде банківська система України.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

17:42:12

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Народного фронту" до слова запрошується Іванчук Андрій Володимирович. Андрій Володимирович, будь ласка.

 

17:42:21

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, шановний Яків Васильович! "Народний фронт" задоволений. Після того, як ми у березні місяці проголосували за ваше обрання на посаду Голови Національного банку, в мене таке враження, як святі хату перелетіли, і курс стабільний, немає вже цих різких перехилянь, і  вже  реальний сектор економіки говорить про те, що відновлюється потихеньку, не так, як би хотілося, кредитування. За це вам велике спасибі. І  що зі звітом ви прийшли, з повагою відноситесь до Верховної Ради України теж, "Народний фронт" вважає, що  це позитивні  зміни в стосунках між Верховною Радою і Національним банком.

Але, у нас попереду виборчий рік. І ваша персональна, я вас знаю дуже давно, з 98-го року, ще з банку "Аваль". Але це надзвичайна відповідальність сьогодні лежить на ваших плечах –  забезпечте стабільність національної валюти у  виборчий рік, коли йде дві виборчі кампанії.   Ви повинні  зробити все можливе і неможливе. Безумовно,  хочеться, щоб  гривня зміцнювалася, але, дай Бог, знаєте, щоб не гірше, щоб забезпечити стабільність.

І зверніть, будь ласка,  особливо увагу на захист інтересів інвесторів, тому що те, що відбувається на валютному ринку, воно відлякує інвесторів від нашої країни, воно відлякує навіть самих українців інвестувати в  українські підприємства.

Тому, я вважаю, що в цьому році повинно бути  лібералізоване валютне законодавство. І я знаю, що  у вас вже  всі ці  кроки заплановані, висять на  сайті положення, які  ви розробили. Це все ми дуже… приємно це все бачити. Але це треба довести до кінця. І тому вам бажаємо успіхів. Верховна Рада вас завжди підтримала всі  ваші законодавчі ініціативи. У минулому році ми дуже багато законів прийняли в цілому спільно, які розробляли з Національним банком, з Міжнародним валютним фондом.

Тому, я вважаю, що треба  забезпечити цю стабільність, і вам сил, і наснаги у вашій роботі.

Дякую.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, завершені доповіді від фракцій. Всі фракції виступили. І заключний розділ заслуховування і розгляду  доповіді – це виступи від народних депутатів. 15 хвилин. Встигаємо? Так, добре.  15 хвилин – виступи від народних депутатів.

Прошу провести  запис. Ми маємо діяти згідно всіх норм процедури. І я прошу провести запис на виступи від народних депутатів. Будь ласка.

Заружко Валерія Леонідівна.  Рибалка, будь ласка.

 

17:45:19

РИБАЛКА С.В.

Доброго дня, шановні присутні, Яків Васильович! Ну, по-перше, теж хочу сказати, що дуже добре, що є співпраця сьогодні Національного банку з профільним комітетом, що вчасно Голова Національного банку приходить з інформацією у Верховну Раду зі звітом про свою діяльність. Але є багато ще проблем в Національному банку і купа законопроектів, які нам треба розглянути.

Я вважаю, що Національний банк разом з Верховною Радою і профільним комітетом повинен зробити все, щоби ми найближчим часом ці закони  проголосували. Але є питання, які я хотів би теж, Яків Васильович, вам сказати. Це, перше, облікова ставка, ми вважаємо, що потрібно, щоб Національний банк зробив все, щоби вона не підвищувалася, а робилася нижче. І, по-друге, це доступне кредитування, те, про що ми вчора говорили, реального сектору економіки. На жаль, сьогодні під ті відсотки, які є, ні бізнес, ні люди не можуть брати, а наші виробники, які залишилося їх, на жаль, мало, вони не можуть бути конкурентоздатними і конкурентоспроможними.

А позиція фракції Радикальної партії, що тільки через власне виробництво, тільки через власну економіку ми можемо платити людям заробітну плату, сплачувати податки і підвищувати рівень життя кожного українця. Тобто я вважаю, що сьогодні Національний банк разом з урядом повинен робити все, щоби не кабально під вимоги МВФ робити... заморожувати економіку, щоб вона, як кажуть, не впала на коліна, але не піднімалася, але робити все, щоби у нас суттєво підвищувався рівень ВВП, суттєво підвищувався рівень життя. І це ми можемо робити тільки тоді, коли ми запустимо власне виробництво і власну економіку. Тобто я хотів би, Яків Васильович, звернутися до вас і ще раз наголосити, що в нас, на жаль, в країні сьогодні нема плану, в якому б приймав би участь Національний банк, в якому приймав би участь уряд, в якому приймала би участь Верховна Рада для того, щоб ми зробили суттєве покращення і підвищення ВВП нашої держави і тим самим підняли рівень життя кожного українця. Дякую, Яків Васильович.

І я сподіваюся, що ці наші слова ми не тільки... ви не тільки приймете до уваги, а ми реально будемо робити все для того, щоб на законодавчому рівні підвищувати рівень життя.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Герасимов передає слово для виступу Солов'ю. З місця, так? Включіть мікрофон з місця.

 

17:48:07

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. У мене частково виступ, який поєднується з запитанням до Голови Національного банку. Я попрошу його мій виступ прокоментувати.

Я хочу нагадати, що Україна пережила декілька років тому одну з наймасштабніших банківських криз. Деякі аналітики оцінюють, що банківська криза була однією з найбільш важчих взагалі в Європі. Я хочу нагадати, що в результаті цієї банківської кризи декілька банків були в тому числі націоналізовані українською державою.

В чому була основна причина кризи? Це те, що власники банків, а це в переважній більшості українські олігархи, брали депозити від людей і ці депозити спрямовували для кредитування своїх власних бізнесів, які по сьогоднішній день успішно процвітають. І хочу сказати, що, попри це, ті бізнеси, які були прокредитовані за рахунок депозитів простих українських громадян, кошти, які були повернуті українським громадянам за рахунок платників податків, ці бізнеси успішно сьогодні продовжують працювати в Україні.

Крім того, пане Яків, я хочу нагадати, що багато рефінансу, який надавав Національний банк України для фінансування комерційних банків, у тому числі і тих, які в подальшому перейшли у власність держави, надавалися під конкретні гарантії конкретних власників банків. І тому, власне, в цій частині свого виступу я би хотів отримати відповідь на запитання: а що зроблено Національним банком за останній час в частині повернення тих активів, які слугували заставою власниками банків при отриманні рефінансу? Скільки таких активів вже повернуті Національним банком України і щодо яких конкретно активів ведеться позовна робота Національного банку щодо його попередніх власників з метою їх повернення в державну власність України?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Юрій. Але я нагадую, зараз не запитання, а виступи. Але я дам заключне слово Голові Національного банку, якщо він буде мати час, я думаю, він прокоментує ваше запитання, яке прозвучало у виступах.

А зараз запрошую до слова Березу Борислава Юхимовича. Будь ласка.

 

17:50:52

БЕРЕЗА Б.Ю.

Я хочу звернутися зараз не до тих, хто присутній в залі, в залі 85 людей, 85 депутатів. Всього 3 голови фракції, всього. Але вони зараз можуть жартувати. Коли вони з вами зустрінуться, мої українці, я хочу сказати, що вони вам будуть розповідати про те, як вони піклуються про вас.

В залі присутній і Голова Нацбанку. І замість того, щоб запитувати його чи готові ми до того кризису, який зараз буде очікувати світ, чи буде в нас дефолт, чи не буде дефолт, що відбувається з заставами, що відбувається з поверненням кредитів –  зараз майже немає людей в сесійній залі.

Чи є це повага до українців? Я не впевнений. Чи є це повага до тих, хто прийшов сьогодні до нас? Стовідсотково - ні. Але всі, хто зараз відсутні в залі, мають можливості, мають можливості запитати або висловити свою позицію. Інші, мабуть, зайняті чимось інакшим.

Про що я хочу сказати зараз? Я розумію, що в нас дуже великий процес пішов – вибори. У нас вибори спочатку в Президенти, потім вибори в Верховну Раду. Ми бачимо, що майже наступний, весь цей рік ніхто не хоче працювати дійсно як законотворець. Хтось хоче отримати піар-складову, хто хоче отримати якусь фінансову складову, хтось ще якусь. А за державу хто буде боротися?

А я питаюся, закінчилася війна в нас? А може в нас закінчилося ще щось? А може хтось погукає ще громче? Гукати ви можете, краще б ви працювали, як ви гукаєте.

Тому я хочу звернутися до українців. Коли до вас прийдуть ті, кого немає сьогодні в залі або не буде завтра в залі,  і будуть розповідати, як вони гарно працюють для вас, запитайте їх, де вони зараз, чому вони не ходять кожного разу на сесії, чому ви їх не бачите у п'ятницю, чому вони не працюють. Тому що, коли вони будуть розповідати, що вони піклуються про вас, це – блюзнірство. Кожний повинен виконувати свої обов'язки: Голова Нацбанку – займатися своїми справами, депутати – законотворчою діяльністю, Президент – правити країною, а не балачки розповідати. На жаль, ми бачимо інакше.

Тому, пане Голово, я хочу, щоб ви зараз побачили, я не хочу сказати, що  тут найвідповідальніші депутати, але це мабуть ті, хто дійсно хоче щось робити. Хоча мене… я впевнений, що завтра у п'ятницю ми побачимо значно менше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Поскільки до мене було звернення, колеги, я вам скажу і відповім. Перш за все зазначу, останній раз, коли наша делегація була в Норвезькому парламенті і було заслуховування уряду, там було двоє депутатів, двоє депутатів: від опозиції і від коаліції. Я говорю про те… так, до речі, зараз присутні в залі голови фракцій і "Самопомочі", і "Блок Петра Порошенка", і "Народного фронту", але, я думаю, що кожен раз, коли ми намагаємося поставити чорну пляму на роботі українського парламенту і думаємо показати, що є поганий парламент, а хтось в білому, ми робимо погану послугу всьому українському парламенту. 

Я спитаюся, теж у відповідь, чи буде коректно, якщо кожного разу, коли вас не буде в залі, я буду публічно повідомляти? (Шум у залі) Коректно. Давайте домовимося, кожного разу, коли не буде в залі вас, я буду публічно повідомляти, що немає в залі для того, щоби ви змогли доповісти виборцям. (Шум у залі) Того, хто робить застереження, що депутати  не ходять на сесію.

Зараз іде заслуховування, заслуховування звіту. Я наголосив перед початком заслуховування, що воно не передбачає голосування. Хто зацікавлений, хто хоче отримати більш ґрунтовну відповідь, той є в залі, і він має змогу і своє право виконати контрольну функцію і поставити це запитання. І я хотів би, щоб ми виступали по темі, яка стоїть у нас на обговоренні, і обговорювали фахово і системно дане питання.

Спориш Іван передає слово для виступу Барні. Від трибуни, будь ласка.

 

17:55:24

БАРНА О.С.

Слава Ісусу Христу!  Очевидні досягнення банківської сфери в Україні в останні роки є очевидними, зменшення інфляції майже на 40 відсотків, накопичення золотовалютних запасів до 20 мільярдів, збільшення кількості вкладників, стабілізація гривні під час війни і навіть під час ризику агресії зовнішнього нападу Росії на Україну. Саме ці фактори стали визначальними в тому, що інвестори продовжують вкладати гроші в нашу економіку, що вони приїжджають і не бояться втратити свої ресурси. Саме банки є визначальними в розвитку економіки, її називають ще кров'ю розвитку економіки. Але поряд з тим ми повинні зрозуміти, що стабільність економіки визначальна тільки тоді, коли вона незалежна від політичної ситуації. А стабільність економіки і незалежність від політичної ситуації – саме не великий бізнес, а дрібний і середній.

Тому ми просимо і звертаємося до Голови Національного банку України Якова Васильовича.  Якове Васильовичу, вітання вам від вашої батьківщини і нашої  спільної Тернопільщини. Але поряд з тим просимо вас разом з урядом розробити стратегію пільгового кредитування, в першу чергу саме дрібного фермерства, дрібного підприємництва, бо саме вони є ось цією рушійною силою розвитку сільської місцевості, українського села, яке є колискою всієї України.

Бажаємо вам подальшої наснаги і перемог. І сподіваємося, що в найближчий час і, можливо, ще і цього року ми отримаємо суттєві показники щодо співпраці, тісної співпраці банків і наших громадян, які займаються підприємництвом, а саме розвитку дрібного бізнесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І, колеги, заключний виступ від народних депутатів. Марченко Олександр  передає слово для виступу Андрію Іллєнку, потім заключне слово Голови Національного банку, і завершимо розгляд.

Будь ласка,   пане Андрій.

 

17:58:08

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське "Об'єднання "Свобода", місто Київ.  Шановні українці, добре, що є можливість в парламенті заслухати керівника Національного банку, тому що насправді питань дуже багато, і ці питання, вони є перш за все в українців, які бачать ситуацію з нашою національною валютою, які бачать ситуацію з нашою банківською системою, яка, на жаль, є дуже невтішною. Але водночас я маю цілком конкретні питання до керівництва Національного банку.

Нещодавно відоме на весь світ економічне видання The Economist з'ясувало, що українська гривня є однією з найбільш недооцінених валют світу. Видання опублікувало  щорічний рейтинг індексу Біг-Мака, міжнародного рейтингу, який порівнює купівельну спроможність валют на базі вартості Біг-Мака. За даними  The Economist, вартість гривні недооцінена на 65 відсотків, а реальний курс закупівельної спроможності повинен бути у розмірі 9,68 гривні за один долар. Я зараз не буду казати, що це там на 100 відсотків об'єктивна інформація, можливо, є, безумовно, дискусія про те, наскільки ця цифра може коливатися, але все ж таки це міжнародні і авторитетні дослідження, авторитетні міжнародні рейтинги, які показують, що дуже суттєво наш гривня є недооцінена. І я так бачу, що причина цієї недооцінки, перш за все, лежить в олігархічній структурі економіки нашої держави. Тому що олігархам, які, зокрема, є головними експортерами, їм вигідно недооцінена національна валюта, тому що таким чином вони отримують надприбутки, вони можуть тоді переводити свою валютну виручку дуже вигідно на цьому співвідношенні з національною валютою.

І я хотів би ще звернути увагу на те, що це, безумовно, вигідно і нинішній владі. Тому що таким чином вони можуть дуже часто на отакому курсі гривні імітувати якесь покращення соціальних стандартів, імітувати підвищення мінімальних зарплат, підвищення якихось виплат і тому подібне. Тому що, таким чином, можна говорити про те, що, бачите, покращуються, зростають там певні показники. Але водночас реально купівельна спроможність буде дуже невелика цих грошей через, власне, їхню недооціненість.

Тому оце головне питання – питання того, що відбувається з нашою національною валютою, питання того, що буде робити Національний банк для того, щоб привести цю ситуацію у відповідність реальному стану речей? І чи не є це олігархічна змова саме проти української економіки і проти українських громадян, які від цього страждають? Тому що саме цим повинен займатися Національний банк, саме стабільність національної валюти – це є першочергове завдання Національного банку України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Я продовжую засідання до завершення. Зараз 2 хвилини заключне слово надаю Голові Національного банку Смолію Якову Васильовичу. І це буде завершення розгляду питання. Будь ласка, ви з місця чи? З місця. Включіть мікрофон з місця, 2 хвилини заключне слово.

 

18:01:27

СМОЛІЙ Я.В.

Дякую, Андрій Володимирович. Дякую, шановні народні депутати. Дякую за коментарі і виступи, які прозвучали сьогодні з трибуни Верховної Ради стосовно діяльності Національного банку. Я хочу запевнити, що ми і надалі будемо залишатися прозорими і підзвітними Верховній Раді, як це передбачено Законом про Національний банк. Ми готові відповісти на любі запитання, які є сьогодні від народних депутатів.

За браком часу я не готовий сьогодні детально сказати і прокоментувати ті запитання, які прозвучали. На деякі з них у мене  відповідь є готова, деякі потребують додаткового вивчення. Я із задоволенням відповім на ваші звернення, якщо вони поступлять в стіни Національного банку.

Я дякую за співпрацю і надіюся, що співпраця в цьому році з народними депутатами, з Національним банком, з нашим комітетом буде продовжуватися в більш тісній співпраці для того, щоб ми спільно розробили і прийняли низку тих законопроектів, яких потребує сьогодні фінансовий сектор, наша економіка, для того, щоб ті питання, які сьогодні викликають у нас незадоволення, які ми сьогодні озвучували, ми могли вирішити спільно і прийти до спільної мети.

Дякую за роботу. Дякую за увагу.

 

18:02:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Якове Васильовичу, за професійну дискусію.

І, шановні колеги, розгляд доповіді Голови Національного банку України Смолія Якова Васильовича про діяльність Національного банку України за 2018 рік завершена. Доповідь береться до відома.

Колеги, я хочу зачитати оголошення, яке надійшло у президію.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та згідно з протоколом засідання депутатської фракції Політичної партії "Народний фронт" від 17 січня 19-го року повідомляю про виключення зі складу названої депутатської фракція народного депутата України Тимошенка Юрія Володимировича.

Колеги, час для роботи вичерпаний. Ми сьогодні підтримали українську молодь, виконали контрольну функцію парламенту і розглянули доповідь Голови Національного банку України Смолія Якова Васильовича. Зараз час завершувати вечірнє засідання. Завтра, о 10 годині ранку, всіх очікую в залі. Хочу зазначити: завтра у нас буде закриття сесії після завершення всіх питань.

І, шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Воно було історичним, ми прийняли сьогодні надважливі закони, з чим я всіх і вітаю. І до завтра. Всього найкращого.